Звіт касира операційной каси по закінченню робочого дня

 

Зміст


Вступ

. Початок операційного дня касира

. Ведення касових операцій банками в Україні

. Кінець робочого дня касира

. Охорона праці оператора телекомунікаційних послуг

Висновок

Список використаної літератури


Вступ


Ба?нківська система України - це складова економічної системи держави, що включає в себе Національний банк України; інші банки (резиденти та нерезиденти, зареєстровані у встановленому законодавством порядку на території України); небанківські фінансові установи, виключною діяльністю яких є прийняття вкладів, розміщення кредитів або ведення рахунків клієнтів; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; банківську інфраструктуру, а також зв'язки та взаємини між ними

Сьогодні банківська система України - це один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочате раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринкуФункції банківської системи України

Для банківської системи характерна трансформаційна функція, яка полягає в тому, що банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів господарювання і передаючи їх іншим, мають можливість змінювати (трансформувати) величину й строки грошових капіталів та фінансові ризики.

Банківська система також виконує стабілізаційну функцію, тобто функцію забезпечення сталості банківської діяльності та грошового ринку. Для банківської діяльності характерна висока ризикованість і банки працюють в умовах постійної і підвищеної загрози втрати грошей та банкрутства, тому боротьба з ризиками є важливим завданням не лише окремих банків, а й усієї банківської системи.

К.ю.н. Данило Гетманцев зазначає, що банківська система бере участь у виконанні основних функцій фінансової системи України, зокрема, шляхом:

забезпечення способів переміщення фінансових ресурсів у часі, через кордони держав та між окремими галузями тощо;

розробки та забезпечення способів управління ризиками;

забезпечення механізму об'єднання фінансових ресурсів та їх розподілу між окремими суб'єктами господарювання;

забезпечення безперебійного функціонування платіжних систем, зокрема, шляхом удосконалення способів клірингу та здійснення розрахунків, що сприяють торгівлі;

забезпечення насичення ринку ціновою інформацією, що дозволяє координувати децентралізований процес прийняття рішень в окремих галузях економіки

Основні характеристики банківської системи України

Більшість банків є учасниками міжнародних карткових систем та / або НСМЕП, у розвитку якої активну участь бере НБУ. Станом на 1 січня 2012 року в обігу перебувало 57,9 млн. платіжних карт, емітованих вітчизняними банками, з яких 60% були активними; інфраструктура обслуговування карткового бізнесу налічує 33 тис. банкоматів і 28,8 тис. банківських терміналів; еквайрингова мережа складається з 94,7 тис. торгових терміналів. У країні функціонують 9 банківських систем грошових переказів (у тому числі 2 міжнародні).

Залучення юридичних та фізичних осіб на розрахунково-касове обслуговування пов'язано з тим, що гроші, що знаходяться на банківському рахунку, являють собою ресурсну базу банку, відповідно до обсягу якій будується його діяльність.

Операційно-касове обслуговування - одна з базових функцій комерційного кредитної установи. Поняття операційно-касового обслуговування організації зазвичай містить у собі наступний набір послуг: відкриття та ведення розрахункового рахунку; прийом платіжних доручень; видача виписок по рахунку; прийом готівки для зарахування на рахунок; видача готівки по чеку. Широкий спектр банківських послуг пропонується і при обслуговуванні приватних осіб.

Сьогодні на ринку банківських послуг це напрям знову, як і на зорі розвитку системи комерційних банків, виходить на перший план. Подібна тенденція пов'язана із зміною складу і структури як фінансових організацій, що пропонують банківські послуги, так і компаній, які споживають ці послуги. Тому останнім часом формування нової клієнтської бази стало вельми актуальною для банків завданням. Щоб залучити нових і утримати постійних клієнтів, необхідно забезпечити оперативність і чіткість виконання операційно-касового обслуговування.

Вибір клієнтом банку для розрахунково-касового обслуговування зобов'язує і банк до забезпечення високої якості наданнярозрахункових послуг, які повинні виконуватися вчасно, економічно й надійно. Оскільки контакти з банком по розрахунково-касовому обслуговуванню регулярні, то залежно від якості роботи банку клієнти приймають рішення про доцільність подальшого співробітництва з банком, про ступінь обгрунтованості встановлених банком тарифів на розрахунково-касові послуги. Організація розрахунково-касового обслуговування є "візитною карткою" будь-якого банку.



1. Початок операційного дня касира


Початок операційного дня в касі розпочинається з відкриття грошового сховища. Його відкривають: директор, головний бухгалтер та завідувач касою, під наглядом охоронця. Із сховища береться певна кількість матеріальних цінностей і відображається в "Книзі обліку матеріальних цінностей".

Касири прихідних і видаткових кас отримують під звіт певну суму грошових коштів, за яку обов'язково ставлять свій підпис у відповідному журналі. Касир прибутково-видаткової каси отримує гривні, а касир валютної каси - інші валюти, за якими банк виконує операції, та гривні.

Кожен з касирів має свій журнал за ф.155. Напротязі дня каса виконує прибуткові та видаткові операції. Якщо коштів недостатньо, касир може взяти підкріплення у завідуючого касою

За статтею "Бланки суворої звітності" ведеться окрема книга аналітичного обліку, де вказуються окремі види таких бланків.

На рахунку 9821 обліковуються наступні бланки суворої звітності:

грошові чекові книжки (10, 25, 50 чеків);

вкладні книжки;

довіреності;

довідки різних видів;

трудові книжки;

лотереї Телефортуни.

Важливим напрямком діяльності банків є касові операції. Вони полягають у прийнятті готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих засобів та видачі готівки за вимогами клієнтів. Особливо важливим і відповідальним для банку є своєчасне і повне задоволення вимог клієнтів на видачу готівки. Від цього залежить довіра клієнтів до банку, їх можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, нормально виконувати свої зобов'язання по заробітній платі та інших платежах, які здійснюються готівкою.

Касові операції мають велике значення для самих банків, для їх клієнтів і для банківської системи в цілому. Приймаючи готівку від клієнтів - юридичних і фізичних осіб, банки збільшують свої вільні резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки стягують комісійну плату, яка поповнює їх доходи.В операціях з готівкою банки можуть надавати своїм клієнтам чимало додаткових послуг (з інкасації, самообслуговування тощо), які також дають додаткові доходи.

Клієнти банків через касові операції надають своїм грошовим коштам депозитну форму, яка сприяє їх кращому збереженню і використання, отримання додаткових доходів від депозитних відсотків. У той же час у них зростає ймовірність втрат завдяки ризику неліквідності банків.

Банківська система, регулюючи касові операції, залучає готівку під внутрішньобанківський оборот. Завдяки цьому вона збільшує свої резерви і скорочує витрати на готівковий обіг, поліпшує структуру грошової маси, підвищує врегульованість і прозорість грошового обороту, обмежує використання грошей для обслуговування тіньових доходів.

Важлива роль касових операцій у діяльності банківської системи зумовлює необхідність їх централізованого регулювання.З метою його здійснення НБУ прийняв три нормативних документи:

Зазначеними документами визначено основні вимоги до організації банками касового обслуговування клієнтів:

Дотримання норм чинного законодавства та вимог нормативних актів НБУ щодо регулювання обсягів і структури грошової маси;

Прогнозування установами НБУ готівкового обігу на підставі вимог основних напрямків грошово-кредитної політики таконтроль за дотриманням прогнозних показників;

Обмеження готівкової емісії відповідно до зміни реального обсягу попиту на готівку;

Своєчасна видача установами банків готівки в межах наявних на рахунках коштів та на цілі, попередньо визначені клієнтами у їхніх грошових чеках;

Дотримання встановлених правил і порядку здійснення касових операцій, єдиних для всіх банків України.

Для здійснення касових операцій установи банків організовують прибуткові каси, в яких здійснюється приймання готівки від клієнтів, і видаткові каси, в ??яких здійснюється видача готівки. У банках з невеликими обсягами касових операцій можуть організовуватись об'єднані прибутково-видаткові каси. Якщо установа банку здійснює інкасацію виторгу клієнтів силами інкасаторського апарату, то вона може створити, окрім прибутковою каси, ще і касу перерахунку, в якій перераховується зміст інкасаторських сумок. Банки можуть організовувати також вечірні каси для прийняття від клієнтів виторгу, що надходить після закінчення операційного дня банку. Видаткові операції вечірні каси не здійснюють.

Банки виконують касові операції з обслуговування клієнтів на основі єдиних правил, установлених Національним банком України. Ці правила визначають порядок прийняття та видачі грошей, їх перерахування, упакування, зберігання та обліку.

Для прийому, зберігання і видачі грошей та цінностей кожна установа банку має касовий відділ (операційну касу)



Рис. 1.1. Організаційна структура касового відділу банку


2. Ведення касових операцій банками в Україні


Предметом регулювання є такі касові операції:

·приймання через касу банку готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (філії, відділення);

·видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків через касу банку;

·приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі через операційну касу; отримання банком (філією, відділенням) у територіальному управлінні підкріплення готівкою та здавання надлишків, у тому числі пачок банкнот у касетах; вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження; обмін клієнтам не придатних до обігу та вилучених з обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні, монет на банкноти, банкнот на монети, банкнот (монет) одних номіналів на банкноти (монети) інших номіналів; оброблення готівки.

Вимоги щодо оформлення касових документів та оброблення банкнот (монет), а також порядку здавання та отримання банками готівки національної валюти в територіальних управліннях, порядку видачі (приймання) банкнот у касетах поширюються на територіальні управління та Центральне сховище Національного банку України (далі - Центральне сховище).

Вимоги здійснення операцій з переказу готівки в національній валюті, у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), та оформлення касових документів поширюються на небанківські фінансові установи.

До АТМ належать ПТКС, депозитні системи, пристрої з видачі/приймання готівки та інших цінностей;4 Банк (філія, відділення) зобовязаний:

здійснювати касове обслуговування клієнтів на підставі договору через касу банку;

забезпечувати оброблення готівки в операційній касі;

забезпечувати контроль за платіжністю і справжністю банкнот (монет) під час приймання та оброблення готівки з використанням відповідного обладнання (приладів);

визначати платіжність банкнот (монет) відповідно до вимог нормативно-правових актів та з використанням довідкової інформації, що надається Національним банком України (далі - Національний банк), банками-емітентами або іншими уповноваженими установами;

здійснювати операції лише з тими видами і номіналами банкнот іноземної валюти, які перебувають в обігу в країнах-емітентах або підлягають обміну в порядку, установленому банком-емітентом.

Банк (філія, відділення) організовує роботу операційної каси з касового обслуговування клієнтів протягом операційного часу та в післяопераційний час відповідно до внутрішніх положень (інструкцій) банку.

За рішенням керівника банку в операційній касі застосовується АТМ.

Робоче місце з приймання готівки має бути обладнане таким чином, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.

Банк (філія, відділення) зобовязаний протягом операційного часу (у післяопераційний час) без будь-яких обмежень безкоштовно обмінювати фізичним та юридичним особам вилучені з обігу, не придатні до обігу, платіжні банкноти та монети національної валюти на придатні. Банк (філія, відділення) зобовязаний також здійснювати на вимогу клієнта обмін банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одних номіналів на банкноти (монети) інших номіналів. Такий обмін, якщо справжність та платіжність банкнот (монет) не викликає сумніву, банк (філія, відділення) здійснює безпосередньо під час приймання готівки без відображення в бухгалтерському обліку.

Видача готівки під звіт працівникам банків для здійснення розрахунків, повязаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі на відрядження, проводиться безпосередньо з операційної каси.

Банк здійснює видачу готівки під звіт відповідно до нормативно-правових актів.

Готівка під звіт працівникам банків на виробничі (господарські) потреби видається на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань, то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до завершення строку відрядження.

Звітування за одержання під звіт готівки здійснюється відповідно до законодавства України.

Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати: визначення справжності та платіжності банкнот (монет) національної та іноземної валюти;

обовязкове приймання банкнот і монет на вимогу клієнта, у тому числі таких, що вилучаються з обігу Національним банком;

своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, та її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;

своєчасну видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет) національної та іноземної валюти, у тому числі під час здійснення сплати платежів;

документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в касі банку;

своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку;

належний внутрішній контроль за касовими операціями;

здавання готівки національної валюти до територіальних управлінь

відповідно до встановлених відповідним договором умов;

створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання;

задоволення потреб своїх клієнтів у готівці насамперед за рахунок власних надходжень, перерозподілу готівки у власній мережі, а в разі її недостатності - отримання підкріплення готівкою в територіальному управлінні, придбання її в інших банках;

систематичний аналіз стану надходжень і видачі готівки в національній та іноземній валюті;

ідентифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.



3. Кінець робочого дня касира


Пiсля закiнчення операцiйного дня касир зобовязаний:

Прийняти вiд контролера залишок невикористаних бланкiв суворого облiку, виданих йому на початку робочого дня, записати їх у зошитi реєстрацiї бланкiв суворого облiку (додаток ЗЧ 40 ф. 15) та пiдтвердити повернення своїм пiдписом;

підрахувати залишки готiвки, цiнностей, бданкiв суворого облiку, скласти довiдку про цi залишки та передати їх контролеру;

повідомити контролеру суми, що надiйшли за розповсюдженi лотерей та суми погашених лоторей;

пiдрахувати та обандеролити кожну групу ордерiв i документiв, що їх замiнюють, вказати на бандеролях номер установи банку, суму та кiлькiсть документiв, дату здiйснення операцiй, проставити пiдпис;

вивести залишки готiвки та цiнностей на основi пiдрахункiв касових документiв та звiрити їх з фактичними залишками, пiдрахованими ранiше;

передати контралеру всi касовi прибутковi, видатковi та iншi документи;

сформувати готiвку та цiнностi згiдно з вимогами, викладеними в роздiлу 4 цього порядку. Результати повiдомити контролеру.

Пiсля вiдрахування сум наявної готiвки касир робочого мiсця з приймання платежiв, складає на загальну суму прийнятих платежiв прибутково-видатковий касовий ордер (додаток №9) з обовязковим вiдображенням в ордерi кiлькостi документiв, довiдку про суми прийнятих платежiв, якi надiйшли за ЕККА (додаток № 9), а також сортує їх вiдповiдно до видiв платежiв i юридичних осiб-одержувачiв платежiв та обандеролює повiдомлення. На кожнiй iз бандеролей вказується назва та код установи банку, номер рахунку юридичної особи одержувача платежу, кiлькiсть прибуткових документiв, загальна сума платежiв, дата, найменування, код установи банку, що прийняла платежi, особистий пiдпис касира.

Касири, пiсля звiрки касових оборотiв з Касовими журналами (операцiйними щоденниками) операцiйних працiвникiв, здають завiдуючому касою сформованi в установленому порядку залишки готiвки, разом з звiтними довiдками i касовими документами. Якщо обслуговування клiєнтiв здiйснює один касир (вiн же завiдуючий касою) - вiн звiряє суму прийнятої i виданої готiвки з залишком по касi, складає зведену довiдку про касовi обороти (додаток № 21 ф.34) i звіряє данi довiдок з даними опсрацiйних працiвникiв. Звiрка оформяюється підписами касира в Касовому журналі (операційному щоденнику) бухгалтера-контролера (контролера) на довiдцi касира. Якщо обслуговування клiєнтiв здiйснюють два i бiльше касирiв - вони здають завiдуючому касою оформлені в установленому порядку залишки готiвки, якi є в них, разом з довiдниками i касовими документами. Складається довiдка касира прибуткової каси про суму прийнятої готiвки та кiлькiсть прибуткових документiв, якi надiйшли до каси (додаток № 5). Якщо касир виконує одночасно прибутково-видатковi операції, то ним складається зведена довідка про касовi роботи, на зворотному боцi якої зазначається сума приходу готiвки в нацiональнiй валютi (додаток 14 21 ф.34).

В довiдцi касира прибуткової каси надходження готiвки до фондiв видiляються i показують касиром окремим рядком. Сума цих надходжень по вiдповiдному рядку довiдки завiряються пiдписом головного бухгалтера (його заступника) або начальником операцiйного вiддiлу.

Касир видаткової каси звiряє суму виданої готiвки з залишком по касi, враховуючи отриманий аванс, складає довiдку касира видаткової каси про суму виданої готiвки та суму, що одержана вiдповiдальнiсть ( додаток З4 20 ф.З3), i звiряє з даними операцiйних працiвникiв.

Касир РВБВ передає готівку в операцiйну касу установи банку через iнкасаторiв, вiдповiдно вимог Положення про органiзацiю iнкасацiї грошових та перевезення грошово-валютних цiнностей в установах Ощадного банку України.


Рис.1.2. Схема документообігу і контролю за прихідними касовими документами


Операції вечірньої каси

Для організації прийому готівки після завершення операцій дня в усіх банках працюють вечірні каси. Видаткових операцій вечірні каси не проводять, а прийняті гроші зараховуються на рахунки власників не пізніше наступного дня.

Операції у вечірній касі здійснюють касир і бухгалтер-контролер, який перевіряє прихідні документи, підписує їх, а потім передає касирові. Касир на прийнятих документах проставляє штамп "Вечірня каса". У вечірній касі працівники заповнюють касовий журнал, і всі прихідні документи та прийняті суми звіряються із записами в цьому журналі. Гроші, прихідні документи, касовий журнал і печатка зберігаються у сейфі, який здається під охорону.

Уранці наступного робочого дня працівники вечірньої каси приймають сейф від охорони (під розписку в контрольному журналі), здають гроші і прихідні документи завідувачеві каси під розписку в касовому журналі. Касовий журнал після цього передається головному бухгалтеру разом із прихідними документами для контролю і підпису. Ордери до прихідних документів передаються в операційний відділ для зарахування коштів на рахунки.

При здійсненні у вечірніх касах операцій без бухгалтера-контролера касир приймає гроші з використанням контрольно-касового апарата.

Працівники вечірньої каси приймають також сумки (мішки) з готівкою від інкасаторів. В установах банків, що приймають кошти від інкасаторів, організовуються каси перерахування. Працівники каси, перераховуючи готівку, повинні дотримуватися спеціальних правил, що встановлені відповідною інструкцією НБУ. Перераховані в цій касі кошти зараховуються на рахунки клієнтів і передаються в комору.

У кінці операційного дня касир підраховує підсумок і з метою контролю за схоронністю грошових коштів:

? звіряє суму прийнятих під звіт коштів і суму видаткових документів із запасом готівки;

? складає звітну довідку відповідної форми і підписує її;

? наведені в довідці касові обороти звіряє із записами в касових журналах операційних працівників. Касир підписується в касовому журналі, а операційні працівники - у довідці.

Залишок грошей і видаткові касові документи разом зі звітною довідкою касир здає під розписку в спеціальній книзі завідувачеві каси, який перевіряє довідку і направляє її в документи дня (див. Рис. 3.4).

Прийом готівки здійснюється прихідними касами. Прихідні касові документи виписують в одному або у двох примірниках (під копірку). Записи сум у документах ведуться з великої літери обов'язково з початку рядка, чітко, без скорочень, вільне місце прокреслюється. В ордерах, оголошеннях, квитанціях, повідомленнях виправлення не дозволяються.



Рис.1.3. Схема документообігу і контролю за видатковими касовими документами


Прихідні каси приймають і перераховують готівку протягом операційного часу. Приймання готівки проводиться за такими документами:

? від підприємств, об'єднань, організацій, установ для сплати будь-яких платежів - за оголошеннями на внесення готівки з видачею квитанції;

? при внесенні громадянами грошей на вклади також за оголошеннями на внесення готівки або за прихідними ордерами;

? внески для зарахування на рахунки різних громадських фондів - за оголошеннями на внесення готівки, на якому, крім підпису відповідального виконавця, повинна бути віза головного бухгалтера (його заступника) або начальника операційного відділу установи банку; платежі від населення - за повідомленням щодо внесення платежів з видачею квитанції; усі інші надходження грошей, у тому числі і від працівників банку - за прихідними касовими ордерами з видачею підписаних касиром копій прихідних касових ордерів з відбитком штампа касира.

При внесенні грошей прихідні касові документи перевіряють і оформляють відповідальні працівники згідно з вказівками щодо ведення бухгалтерського обліку. Після цього документи передаються до каси. У деяких випадках документи до каси надходять безпосередньо від клієнтів. Касир, що одержав прихідні касові документи, зобов'язаний:

? перевірити наявність підписів операційних працівників і тотожність цих підписів зразкам;

? звірити відповідність вказаних у документах сум цифрами і літерами;

? викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти від неї гроші з поаркушним перерахуванням.

Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома прихідними документами для зарахування на різні рахунки, касир приймає гроші за кожним документом окремо. Всі прийняті раніше гроші мають зберігатися в шухлядах столу або в металевих шафах, сейфах, які повинні замикатися. Робоче місце касира повинно бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за прийманням грошей.

Після прийняття грошей касир звіряє суму, вказану в прихідному документі, зі сумою, фактично виявленою при перерахуванні. При відповідності сум касир підписує оголошення, квитанцію та ордер до неї (або інший прихідний касовий документ), ставить на квитанції печатку і віддає її особі, яка внесла гроші. Ордер до оголошення касир надсилає відповідальному працівнику, який веде касовий журнал, а оголошення залишає в себе.

Якщо в клієнта, що здає готівку, встановлено розбіжності між сумою готівки і сумою, вказаною в документі, а також при виявленні неплатіжних і фальшивих грошей, йому пропонується переписати документ. Первинний документ касир перекреслює і на звороті квитанції до цього документа проставляє фактично прийняту суму грошей і підписує квитанцію. Оголошення, квитанція та ордер передаються операційному працівнику, який викреслює попередньо вказану суму і записує нову суму внеску, оформляє знов одержані документи і надсилає їх до каси.

У разі виявлення фальшивих грошей касир повинен терміново доповісти про це керівнику установи банку для вжиття необхідних заходів з обов'язковим повідомленням правоохоронних органів.

Наприкінці операційного дня на підставі документів касир складає довідку касира прихідної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси, і звіряє суму за довідкою зі сумою прийнятих ним грошей. Правильність даних довідки підтверджується підписами касира в касових журналах і операційних працівників - на довідці касира.

При децентралізованому веденні прихідного касового журналу ця довідка складається в розрізі бригад або операційних працівників.

Прийняті протягом операційного дня гроші касир формує в установленому порядку і разом з прихідними документами та довідкою касира прихідної каси здає завідувачеві каси під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей).

Завідувач каси звіряє суму прийнятих грошей і кількість прихідних документів з довідкою касира і підписує довідку.


4. Охорона праці оператора телекомунікаційних послуг


Вимоги до організації робочих місць

В Україні діють державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 №7 (Д Сан ПіНЗ.3,2007-98). У цих правилах, зокрема, регламентується, що приміщення, де працюють люди з ПЕОМ, повинно розміщуватися в північній або північно-східній частині будівлі. Площа одного робочого місця повинна становити не менше 6 кв.м, об'єм - не менше 20 куб.м, відстань між робочими столами - не менше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень повинні мати коефіцієнт відбиття 0,5-0,6.

Робоче місце має відповідати основним антропометричним даним людини. Крісло або стілець на робочому місці повинні мати висоту сидіння 40-50 см від рівня підлоги, а також відповідний кут нахилу спинки. Стегна працюючих мають розміщуватися паралельно підлозі, а стопи ніг - на підлозі або підставці, передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-20° відносно вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу має бути в межах 680-800 мм. Рекомендована ширина столу - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною - на рівні колін - не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл має бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною нe менше 400 мм, зможливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння користувача повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 150 вперед до 50 назад.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - закругленим.

Висота спинки сидіння має становити 300x20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.

Поверхня сидіння, спинки має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям.

Екран відеотермінала та клавіатура повинні бути розташовані не ближче 600 мм від очей користувача з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів (табл. 2)


Відстань від екрану до ока працівника повинна складати (при розмірі екрану по діагоналі)

35/38 см(14"/15") 600-700 мм43 см (17") 700-800 мм48см (19") 800-900 мм53см (21") 900-1000 мм

Площа робочого місця з обслуговування повинна бути не менше 10 кв.м. Робоче місце повинно перебувати на відстані не менше 1 м від приладів опалення. Поверхня робочого стола повинна бути виконана із струмонепровідного матеріалу. За недостатнього загального освітлення робоче місце повинно бути обладнане місцевим освітленням (стаціонарним або переносним).

Вимоги до клавіатури

виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;

наявність опорного пристрою, який дає можливість змінювати кут нахилу клавіатури у межах від 5° до 15° і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;

виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;

наявність заглиблень посередині клавіш;

однаковий хід усіх клавіш з мінімальним опором натискання 0,25 Н та максимальним 1,5 Н;

виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російського).

Передній ряд клавіш ЕОМ має бути розташований так, щоб можна було без зусиль натискати клавіші трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенню рук. При цьому кут між плечем і передпліччям повинен становити 90°. Щоб досягти цього, відстань від підлоги до нижнього ряду клавіатури - 60-75 см, кут нахилу клавіатури - 5-15°.

Вимоги до моніторів

Монітори потрібно розміщувати на висоті рівня очей (висота від підлоги до нижнього краю екрану має становити 95-100 см) на відстані від оператора 60-70 см (відстань від краю столу - 50-70 см). Кут зору працюючого щодо екрану має дорівнювати 10-20° але не більше 40°; кут між верхнім краєм монітора і рівнем очей користувача має становити менш ніж 10°; найдоцільніше розміщувати екран перпендикулярно до лінії погляду користувача. Кут нахилу екрану по вертикалі має становити 0-30°. З цією метою сучасні монітори комплектують підставкою з поворотним кронштейном, що дає змогу регулювати кут нахилу монітора і горизонтально обертати його навколо вертикальної осі. Висоту екрану від поверхні підлоги регулюють, змінюючи висоту робочої поверхні столу. Іноді монітори встановлюють на спеціальні підставки, що дає можливість переміщати його у просторі у вертикальному та горизонтальному положеннях.

З метою зменшення напруження очей потрібно, щоб відстань між краями сусідніх точок зображення на моніторі не перевищувала 1, складних знаків ¾ 35-40. Оптимальні співвідношення параметрів літер і цифр такі: ширина знака ¾ 0,75 їх висоти, товщина ліній при зворотному контрасті ¾ 1/6-1/8, відстань між знаками ¾ 0,25-0,5 висоти знака, між словами ¾ 0,75-1, між рядками ¾ 0,5-1.

Працівникам, що виконують обслуговування ЕОМ, не дозволяється:

працювати поблизу відкритих струмовивідних частин;

залишати без догляду увімкнуте в мережу живлення ЕОМ;

розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотермінали зі знятими футлярами.

Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів ПК і клавіатури повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори.

Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ВДТ

-воно не може бути розміщено у підвалах та цокольних поверхах;

-площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0м2, а об'єм не менше 20,0 м3;

-воно повинно мати природне та штучне освітлення відповідно до СНіПП-4-79;

-в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення;

-щоденно проводити вологе прибирання;

-Поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані:

-побутова кімната для відпочинку під час роботи;

-кімната психологічного розвантаження.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочим місцем, обладнаним ВДТ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерело штучного освітлення мають застосовуватись люмінесцентні лампи ЛБ.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ:

-освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

-необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

-на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

-в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

-величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

-слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Гігієнічні норми до організації і обладнання робочих місць з ВДТ. При розташуванні елементів робочого місця користувача ВДТ слід враховувати:

-робочу позу користувача;

-простір для розміщення користувача;

-можливість огляду елементів робочого місця;

-можливість ведення захистів.

Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 150 вперед до 50 назад.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - закругленим.

Висота спинки сидіння має становити 300x20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.

Вимоги до обладнання

Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ повинні відповідати:

вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці;

вимогам національних стандартів держав виробників і мати відповідну позначку на корпусі або в паспорті (ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ закордонного виробництва).

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ВДТ, ЕОМ повинні відповідати 1 класу захисту згідно ГОСТ 12.2.007.0 "ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности", ДНАОП 0.00-1.21-98.

Вимоги до клавіатури

виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;

наявність опорного пристрою, який дає можливість змінювати кут нахилу клавіатури у межах від 5° до 15° і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;

виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;

наявність заглиблень посередині клавіш;

однаковий хід усіх клавіш з мінімальним опором натискання 0,25 Н та максимальним 1,5 Н;

виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російського).

Передній ряд клавіш ЕОМ має бути розташований так, щоб можна було без зусиль натискати клавіші трохи зігнутими пальцями при вільно опущених плечах і горизонтальному положенню рук. При цьому кут між плечем і передпліччям повинен становити 90°. Щоб досягти цього, відстань від підлоги до нижнього ряду клавіатури - 60-75 см, кут нахилу клавіатури - 5-15°.

Вимоги до моніторів

Монітори потрібно розміщувати на висоті рівня очей (висота від підлоги до нижнього краю екрану має становити 95-100 см) на відстані від оператора 60-70 см (відстань від краю столу - 50-70 см). Кут зору працюючого щодо екрану має дорівнювати 10-20° але не більше 40°; кут між верхнім краєм монітора і рівнем очей користувача має становити менш ніж 10°; найдоцільніше розміщувати екран перпендикулярно до лінії погляду користувача. Кут нахилу екрану по вертикалі має становити 0-30°. З цією метою сучасні монітори комплектують підставкою з поворотним кронштейном, що дає змогу регулювати кут нахилу монітора і горизонтально обертати його навколо вертикальної осі. Висоту екрану від поверхні підлоги регулюють, змінюючи висоту робочої поверхні столу. Іноді монітори встановлюють на спеціальні підставки, що дає можливість переміщати його у просторі у вертикальному та горизонтальному положеннях.

З метою зменшення напруження очей потрібно, щоб відстань між краями сусідніх точок зображення на моніторі не перевищувала 1, складних знаків ¾ 35-40. Оптимальні співвідношення параметрів літер і цифр такі: ширина знака ¾ 0,75 їх висоти, товщина ліній при зворотному контрасті ¾ 1/6-1/8, відстань між знаками ¾ 0,25-0,5 висоти знака, між словами ¾ 0,75-1, між рядками ¾ 0,5-1.

Вимоги електробезпеки

Під час використання ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника заборонено.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників.

Неприпустимим є підключення ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі, з використанням перехідних пристроїв.

Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 і 220 В. Вони також повинні значно відрізнятися за кольорами.

Електромережу штепсельних розеток для живлення ПЕОМ при розташуванні їх уздовж приміщень прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщень, в металевих трубах та гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання.



Висновок


У ході моєї курсової роботи я розгорнула такі питання як касові операції є одними з найбільш дохідних і важливих в банківській діяльності. Втім, в силу різних причин в Україні не завжди приділяється достатня увага їх вдосконалення, вивчення передового зарубіжного досвіду.

В даний час усі касові операції, які супроводжують обіг готівкових грошей, стають все більш дорогими. Тому, перш ніж вкладати додаткові кошти у вдосконалення цих процесів, кожен з учасників ланцюжка обігу готівки аналізує перспективи використання готівкових грошей на своєму конкретній ділянці. Незважаючи на розвиток безготівкових платежів, практично всі виступаючі відзначили щорічне зростання обсягів операцій з готівкою. Крім того частка операцій з чеками поступово знижується, а на додаток до кредитних та дебетових картках розширюється застосування смарт-карт.

Таким чином, необхідно відзначити, що основними тенденціями у вдосконаленні касових операцій є поліпшення взаємодії центральних, комерційних банків та інших структур, що здійснюють комерційні касові операції зі значними обсягами готівки, розробка та впровадження нових схем, функціональних і структурних змін, використання сучасного устаткування для обробки грошової готівки і різноманітних систем управління грошовими потоками, а також вивчення потреб клієнтів.



Список використаної літератури


Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320

1. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посіб. - 2-ге вид., Віпр. І доп. - К.: "Знання", КОО, 2001. - 255 с.

. Капран В.І., Кривченко М.С., Коваленко О.К., Омельченко С.І. Банківські операції: Навчальний посібник - К.: Центр Навчальної Літератури, 2006. - 208 с.

. Мороз А.М. Банківські операції: Підручник - К.: КНЕУ, 2000 - 384 с.



Додатки

операційний касовий рахунок банк


Зміст Вступ . Початок операційного дня касира . Ведення касових операцій банками в Україні . Кінець робочого дня касира . Охорона праці опера

Больше работ по теме:

Предмет: Банковское дело

Тип работы: Курсовая работа (т)

Новости образования

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: MAIL@SKACHAT-REFERATY.RU

Скачать реферат © 2018 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ