Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці

 

ВСТУП

Сьогодні очевидною є залежність ефективності використання та самовикористання творчого потенціалу підростаючого покоління від його рівня здоров'я, від способу життя. Як здоровя населення віддзеркалює минулий і сьогоденний добробут країни, так можна сказати, що й перспектива суспільного розвитку знаходиться в прямій залежності від здоров'я молоді.

Аналіз даних Міністерства охорони здоровя України дозволив виявити, що сьогодні у більше, ніж 50% школярів спостерігаються функціональні відхилення в діяльності різних систем організму; дані інституту педіатрії, акушерства і гінекології засвідчують, що лише 7-10% немовлят народжуються здоровими; а Міністерство освіти і науки України виявило різні порушення статури дітей шкільного віку приблизно у 60% дітей, відхилення від норми у серцево-судинній системі - у 30-40%, неврози - у 30%. Результати вибіркових досліджень того ж міністерства показали, що 36% учнів загальноосвітніх шкіл України мають низький рівень фізичного здоров'я, 34% - нижче за середній, 23% - середній і лише 7% - вище за середній, а 1% - високий.

Особливо ці процеси простежуються у підлітковому віці, оскільки, як свого часу наголошував В.А. Сухомлинський, підлітковий вік - це друге народження особистості, адже "перший раз народжується жива істота, другий раз - громадянин, активна, мисляча, діюча особистість, яка бачить не тільки оточуючий світ, але й саму себе" [31, 286]. І в цьому процесі усвідомлення та дотримання принципів здорового способу життя є одним із чинників, які впливають на становлення особистості в соціумі.

Формування здорового способу життя може проявлятися у сприйнятті ідеалу і норм здорового, багатогранного та щасливого життя кожного та усвідомлення незаперечності шкоди наркотичного, токсичного, алкогольного, нікотинового отруєння організму, психіки тощо.

Сьогодні на здоровя підлітків більш помітно впливають чинники, дія яких раніше була значно меншою. Більшість із чинників ризику починають інтенсивно діяти саме у молодому віці. Урбанізація, автоматизація виробництва, зниження фізичного і підвищення нервово-психологічного навантаження, інформаційні перевантаження - всі ці складові нашої доби, звичайно, різною мірою, але відбиваються на здоровї молодих людей.

На жаль, особистісна роль молодих людей у підтримці та зміцненні свого здоров`я практично зведена до мінімуму. Поступово формується зовсім необґрунтована впевненість у тому, що здоровя гарантоване само по собі молодим віком, що будь-які навантаження, грубі порушення харчування, режиму праці, відпочинку, стрес, гіподинамія, інші фактори ризику спроможний самостійно подолати молодий організм.

Тому досить гостро постає нагальна необхідність прийняття конкретних, практичних рішень і дій, що змінили б ситуацію на краще і дали б можливість управляти здоровям підлітків та молоді. Першочерговим за значущістю, на нашу думку, і одним з ефективних шляхів покращання стану здоровя молоді є створення умов для формування її здорового способу життя. Проте тут недостатньо використовувати як пропагандистсько-просвітницькі заходи, так і економічні важелі впливу.

Постала потреба у розробці системи науково-обгрунтованих чинників, які випливають з основних форм життєдіяльності молоді, причому диференційованої системи стосовно різних вікових та соціальних груп молоді. В кінцевому результаті така система має виходити на створення комплексу вікових нормативів, які орієнтують молодь на здоровий спосіб життя.

Пропаганда здорового способу життя на науковому й практичному рівнях, що ведеться сьогодні, в основному не сприймається молоддю. Можна говорити про певний вакуум, який необхідно заповнити соціально і особистістно значущими орієнтирами. Одним із таких орієнтирів є організація засад здорового способу життя соціальними педагогами на різних рівнях професійної діяльності.

За даними Комплексної медичної програми "Здоров`я" на 2008-2010 роки можна сказати, що модель здоровя людини обумовлюється на 50-60% умовами та способом життя, на 20% - спадковістю, на 20% - станом навколишнього середовища і на 10% - станом медичної науки та практики охорони здоровя. Хоча ми можемо стверджувати, що соціальна особистість молодої людини, а отже, і її спосіб життя та здоровя залежать також і від наявності чи відсутності впевненості в хороших перспективах на майбутнє, наявності почуттів свободи, радості, гідності, приниження, страху, тривоги, соціального комфорту чи дискомфорту.

Отже, здоровя, з одного боку - ідеальний стан організму, якого особистість мала б прагнути досягти з перших днів свого свідомого життя, а, з іншого - це одна з найважливіших характеристик, яка відображає якості життя, ресурс, що свідчить про можливість особистості впоратися з повсякденними труднощами життя, задовольнити свої потреби задля досягнення фізичного, психічного і соціального благополуччя.

Питання здоров'я та здорового способу життя, розвитку та становленню особистості дитини і підлітка розглядаються багатьма дослідниками: виховна робота в школі засобами фізичної культури (А.Д. Дубогай, С.О. Свириденко, Г.І. Власюк, А.Л. Турчак); психологічні, моральні особливості виховання особистості (Бех І.Д., Н.Ю.Максимова, С.К. Масгутова, І.В. Нікітіна, Р.Ф. Пасічняк, І.М. Романишин); формування ціннісних орієнтацій підлітків (С.В. Лапаєнко, О.Ф. Турянська); становлення соціальної активності підлітків (К.М. Власова, О.И. Карпухін, О.А. Кузьменко).

Особливу увагу привертає наукове дослідження Сущенко Л.П., в якому здоровий спосіб життя розглядається з філософської точки погляду як "обєкт соціального пізнання. В іншій науковій роботі цього ж автора - "Соціальні технології культивування здорового способу життя людини" [33] - розкрито загальні підходи до соціальних технологій щодо здорового способу життя; визначено головні напрями оптимізації способу життя та деякі напрями соціальної дії; проведено аналіз сучасних оздоровчих систем та програм.

Науковцем Лапаєнко С.В. [16] було розроблено критерії та показники рівня сформованості ціннісних орієнтацій старших підлітків на здоровий спосіб життя, а саме: когнітивний (розуміння важливості особистого способу життя в збереженні здоров'я, знання основних засад здорового способу життя), емоційно-мотиваційний (здатність орієнтуватися на загальнолюдські цінності, самооцінка та оцінка поведінки інших стосовно здоров'я), поведінково-діяльнісний (уміння та навички щодо здорового способу життя, запобігання шкідливим звичкам).

Питанням системи роботи педагогічного колективу школи по формуванню в учнів поняття здорового способу життя присвячено наукове дослідження Г.П.Голобородько [3], в якому автор наголосила на врахуванні поступовості формування понять здорового способу життя від загальних характеристик через деталізацію ознак до знаходження місця в системі інших понять і наукового світогляду в цілому, доцільність комплексного, інтегративного підходів шкільної освіти до цього питання.

Напрями формування здорового способу життя молодших школярів у позаурочний час визначила педагог-науковець С.О.Свириденко: прищеплення учням валеологічних знань, формування умінь і навичок здорового способу життя в процесі виховної діяльності, організація взаємодії вчителів, батьків і громадськості в оздоровчо-пропагандистській роботі [28].

Як бачимо, що на сьогодні питання здорового способу життя хвилюють багатьох учених у різних аспектах, проте на нашу думку, що ці праці не дають повного уявлення про конкретні соціальні дії щодо формування здорового способу життя, зокрема, у підлітків як найбільш складної категорії молодого покоління.

Як підкреслює Л.П.Сущенко, шкільна педагогіка, поза всякими сумнівами, має величезне значення для прищеплення цінностей здорового способу життя особистості, що перебуває у процесі становлення, але до неї не зводиться вся багатоманітність виховних засобів, що є в арсеналі соціальної педагогіки. За своєю суттю саме соціально-педагогічна складова соціальної технології є головною ланкою [33]. Це дозволяє сказати, що діяльність соціальних педагогів посідає своє, окреме місце в системі формування здорового способу життя підлітків.

Висловлене вище дозволило нам сформулювати тему дипломної роботи: "Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці".

Обєкт дослідження - формування здорового способу життя людини у різних сферах її життєдіяльності.

Предмет дослідження - формування здорового способу життя як одна із соціально-педагогічних умов становлення особистості у підлітковому віці.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність виявлення особливостей процесу формування здорового способу життя як передумови соціального становлення особистості підлітка

Відповідно до мети були поставлені такі завдання дослідження:

обґрунтувати і виявити особливості процесу формування здорового способу життя як передумови соціального становлення особистості;

обгрунтувати соціально-педагогічні механізми впливу на формування навичок здорового способу життя;

визначити оптимальні шляхи впровадження соціальних проектів щодо здорового способу життя.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є теорія цілісного соціально-педагогічного підходу до становлення особистості (І.С. Кон, Л.І. Міщик, Х. Ремшмидт ), теорія та практика виховання, навчання дітей та підлітків відповідно засад здорового способу життя (Т.Є Бойченко, Г.І. Власюк, А.П. Голобородько, С.О. Свириденко); методи формування ціннісних орієнтацій у підлітковому віці (С.В. Лапаєнко, Ж.О. Омельченко); визначення психолого-педагогічних особливостей розвитку і формування особистості підліткового віку (І.Д. Бех, О.Д. Дубогай, Л.С. Виготський, А.С. Макаренко, Н.Ю. Максимова, В.О. Сухомлинський), наукові роботи з питань філософського походження формування свідомості здорового способу життя (Л.П. Сущенко, І.А. Федь), соціально-медичних аспектів процесу формування здорового способу життя (М.М. Амосов, І.І. Брехман, Ю.П. Лисицин, В.А. Ліщук, З.А. Шкірняк-Нижник); положення основних державних документів, що стосуються формування здорового способу життя молодого покоління України тощо.

Виходячи з мети і поставлених завдань дослідження, використано комплекс методів:

теоретичні методи - аналіз, порівняння, узагальнення педагогічних, психологічних, медичних, соціологічних основ досліджуваної теми; аналіз документів, які регламентують процес формування здорового способу життя; навчально-методичної літератури щодо професійної орієнтації в оздоровчому процесі підлітків;

емпіричні методи - вивчення соціально-педагогічного досвіду, роботи фокус-групи, інтервю, анкетування, статистичні методи обробки матеріалів.

Практичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні загальної моделі соціально-педагогічної діяльності соціального педагога з формування здорового способу життя підлітків.

База дослідження: Гелетинецька ЗОШ I-III ступеня.

Апробація дослідження: про результати дослідження доповідали на засіданні кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки та отримали позитивні відгуки.

Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, двох розділів із висновками по кожному з них, загальних висновків, списку використаних літературних джерел і додатків.

соціальний педагог підліток життя

РОЗДІЛ 1. Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічний феномен

.1 Науково-теоретичні засади формування здорового способу життя

Сучасні соціальні негаразди, економічна криза в державі в останні 10 20 років негативно позначились на здоровї української нації взагалі, а найбільшого занепокоєння викликає стан фізичного, соціального та емоційного самопочуття дітей та молоді - майбутнього покоління. Тому зрозуміло, наскільки важливо, починаючи з молодого віку, виховувати активне ставлення до особистого здоровя, розуміння того, що здоровя найбільша цінність, яка дарована людині природою.

Наука свідчить, що здоровя людини є складним феноменом глобального значення, який може розглядатися як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як обєкт споживання, внесення капіталу, як індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем, яке, в свою чергу, постійно змінюється.

У загальносвітовий науковий оббіг увійшло нове поняття - health promotion, що дослівно можна перекласти як просування здоровя. Але в українській мові таке словосполучення не відповідає змісту. Професійні перекладачі пропонували раніше і досі вживають досить різноманітні варіанти в якості лексичного аналога такі, як пропаганда здоровя, пропагування здоровя, пропаганда здорового способу життя тощо. Проте, на нашу думку, з огляду на суперечливе сприйняття, яке існує в вітчизняному суспільстві до слова пропаганда, найбільш удалим перекладом можна вважати вислів формування здорового способу життя. Та й сьогодні уже мало пропагувати, необхідно діяти.

Україна ніколи не була осторонь нового погляду на здоровя населення. Соціальна політика щодо формування засад здорового способу життя реалізовувалась в Україні ще за радянських часів. Останні два десятки років були вкрай важкими для нашої держави. Реформування соціальної політики торкнулося і формування засад здорового способу життя.

Поняття "здоров'я людини" вміщує результат чисельних зусиль щодо його розробки з боку представників різних наукових галузей. Сучасні уявлення вже не розглядають здоровя як суто медичну проблему. Більше того, комплекс суто медичних питань складає лише малу частину феномена здоровя. Так, узагальнені підсумки досліджень залежності здоровя людини від різних чинників переконують, що стан системи охорони здоровя обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%) і найбільше - на умови і спосіб життя (близько 50%). Тобто, суто медичний аспект не є головним серед різноманітності впливів на здоровя людини, а отже, медичне визначення здоровя як відсутність хвороби не відповідає життєвим реаліям.

Огляд наукових джерел показав, що існує досить чимало визначень поняття здоров'я. Зокрема, питання поняття здоров'я у своїх працях розкривали сучасності вчені Г.Л. Апанасенко, Т.Є. Бойченко, І.І. Брехман, Б.І. Бутенко, Д.Д. Венедиктов, С.І. Горчак, Б.М. Ільїн, Д.А. Ізуткін, Є.М. Кудрявцева, В.О. Ліщук, Ю.П. Лисицин, О.В. Мосткова, В.П. Петленко, Л.А. Попова, В.М. Сидоров, Л.П. Сущенко, С.А. Чикін, Г.Г. Царегородцев, А.В. Царенко та ін.

Ще древні філософи та лікарі намагалися вивчати здоров'я не тільки через природу людини, а й через її діяльність, спосіб життя та мислення. "Яка діяльність людини, така вона сама, її природа",- говорив Гіпократ. В його трактаті "Про здоровий спосіб життя" [20] дане поняття розглядається як певна гармонія, якої слід прагнути шляхом дотримання цілого ряду профілактичних заходів. Римський філософ Цицерон Марк Тулій вважав, що "їжа і догляд за тілом повинні бути спрямовані на збереження здоров'я і сил, а не насолоди" [20, 173]. Демокріт описує духовне здоров'я людини, що становить, на його думку, "благий стан духу" [20]. Про взаємозв'язок фізичного і духовного здоров'я висловлює думку Платон [20], підкреслюючи, що хороший душевний стан своїми добрими якостями зумовлює найкращий стан тіла.

Аксіологічний аспект, тобто соціальна значущість здоров'я зародилася в античний період, в саме в цей період з'явилися традиції ведення здорового способу життя, суспільство почало турбуватися про стан здоров'я нації, а наявність доброго здоров'я було основним критерієм для забезпечення інтелектуального розвитку підростаючого покоління.

Існує багато різних підходів, поглядів на здоров'я та здоровий спосіб життя. В.Даль у тлумачному словнику дає таке визначення: "Здоров'я - це стан тваринного тіла, коли всі життєві відправи в порядку, відсутність недуги, хвороби [5, 35]. Б.М.Ільїн пропонує таке: "здоров'я людини - це функціональний стан організму, що забезпечує тривалість життя, фізичну й розумову працездатність, самопочуття і функцію відтворення здорових нащадків" [9,18]. Медики бачать у цьому понятті іншу суть. Так, Ю.П.Лисицин наголошує, що здоров'я людини - це гармонійне поєднання біологічних та соціальних якостей, що обумовлені породженими та набутими біологічними та соціальними діями, а хвороба - порушення цієї гармонії, цього єднання"[18, 4].

Основне значення дефініції у тому, що розглядати здоров'я людини потрібно не тільки з біологічної, фізіологічної точки зору, а й у тому, що необхідно брати до уваги його соціальну сутність. Не можна визначити поняття здоров'я, не беручи до уваги особливості середовища та діяльності людини, його соціальне значення.

Таку думку має науковець Є.М.Кудрявцева, яка формулює це таким чином: "здоров'я індивіда може бути визначене як стан організму людини, який забезпечує повноцінне й ефективне виконання нею соціальних функцій.

Людські потреби можуть бути реалізовані лише за наявності відповідних особистісних станів людини і здатності задовольнити їх за певних умов. Усі потреби повинні бути розумними, необхідними як за своїм змістом, так і за способами задоволення, людина повинна бути здатною задовольняти свої потреби та мати умови для їх здійснення.

Особливу увагу привертає відоме визначення поняття здоров'я в Статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): "Здоров'я - це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних дефектів" [7, 49]. Із даного визначення, яке також не можна вважати довершеним, можна зробити висновок, що здоров'я людини необхідно розглядати як соціальну проблему, а в основі її вирішення повинен бути підхід, який передбачає усвідомлення того, яким чином можливе забезпечення всебічного розвитку особистості. Звичайно, проблема всебічного розвитку людини, становлення соціальної особистості не зводиться виключно до здоров'я людини. Тому, можна говорити про підвищення значущості та відповідальності соціальних наук у розробці проблеми здоров'я, і в першу чергу соціології, психології, права, соціальної педагогіки тощо.

У новій концепції здоров'я робоча група ВООЗ пропонує таке визначення цього поняття: "Здоров'я - це ступінь здатності індивіда чи групи, з одного боку, реалізувати свої прагнення і задовольняти потреби, а з другого змінювати середовище чи кооперуватися з ним. Тому здоров'я розглядається як ресурс, а не мета життя" [7, 23].

На сьогодні провідні вчені Г.Л. Апанасенко, Д.Д. Венедиктов, Д.А. Ізуткін, Ю.П. Лисицин, М. Лалонд, В.М. Пономаренко, Л. Піндер, Л.П. Сущенко наголошують на цілісний погляд на здоровя, яке інтегрує чотири його складові: фізичну, психічну, духовну, соціальну.

Показниками фізичного здоровя є індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, досконале (за нормою) фізіологічне функціонування організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівень фізичного розвитку органів і систем організму.

Показники психічного здоровя - індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з цілей, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, уявлень, почуттів тощо. Психічне здоровя повязане з особливостями мислення, характеру, здібностей людини.

Показниками духовного здоровя є духовний світ особистості, сприйняття духовної культури людства, освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду - все це обумовлює стан духовного здоровя індивіда.

Соціальне здоровя повязане з економічними чинниками, стосунками індивіда з структурними одиницями соціуму (сімєю, організаціями), з якими створюються соціальні звязки: праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоровя, безпека існування тощо. В загальному вигляді соціальне здоровя детерміноване характером і рівнем розвитку, які притаманні головним сферам суспільного життя в певному середовищі - економічній, політичній, соціальній, духовній. Ці складові тісно взаємоповязані, вони в сукупності визначають стан здоровя людини. В реальному житті майже завжди спостерігається інтегрований вплив цих складових.

Водночас представляє інтерес визначення здоров'я, яке сформулював Д.Д. Венедиктов, оскільки він розглядає здоров'я як системне поняття, яке носить інтегрований характер.

Тому здоров'я людини визначається ним як "динамічна рівновага організму з навколишнім середовищем, коли всі закладені в біологічній та соціальній сутності людини фізичні, духовні та інші здібності виявляються найбільш повно і гармонійно, всі життєво важливі підсистеми людського організму функціонують з максимально можливою інтенсивністю, а загальне поєднання підтримується на рівні, оптимальному для збереження цілісності організму, його працездатності, а також швидкої адаптації до природного й соціального середовища, що безперервно змінюється [3, 137]. Виходячи із суті нашого дослідження, нам імпонує визначення здоров'я у словнику-довіднику для соціальних працівників та соціальних педагогів: "здоров'я - це стан організму, що характеризується його рівновагою з оточуючим середовищем та відсутністю яких-небудь хворобливих змін".

Сучасні теорія і практика формування здорового способу життя, прийняті в країнах-лідерах, що ініціюють піднесення проблематики здоровя на загально планетарний рівень [23, 186], розрізнюють шість рівнів здоров`я світової спільноти (рис. 1.1.), структурованих за кількісною ознакою - від окремого індивіда до людства в цілому.

ІндивідІ рівень Група індивідівІІ рівень ОрганізаціяІІІ рівень ГромадаІV рівень КраїнаV рівень СвітVІ рівеньРис. 1.1 Структуровані рівні здоровя світової спільноти

Перший рівень - індивідуальний, тобто здоровя окремої людини. Другий рівень визначається як рівень здоровя певної групи людей. Мається на увазі найближче, відносно постійне оточення людини - її сімя, родичі, друзі, знайомі, з якими вона повсякденно спілкується. Це коло спілкування, де людина майже щоденно перебуває, постійно на нього впливає своєю поведінкою, способом життя у позитивному плані. І навпаки, своєю поведінкою, спілкуванням, ставленням до життєвих норм, правил, дане оточення впливає на людину у зворотному напрямі. Саме тут, у найближчому оточенні передовсім відбувається позитивний і негативний вплив на здоровя. Сума впливів окремими особистостями з найближчого оточення людини значною мірою формує спосіб її життя, створює певне психічне середовище, певною мірою диктує духовні цінності, рівень соціальної відповідальності. У свою чергу, людина як член даної спільноти має можливість позитивно або негативно впливати на конкретну групу людей у такий спосіб: особистим прикладом, наданням інформації чи ставленням до дій і процесів, що відбуваються в її оточенні.

Третій рівень - рівень організації. Зважаючи на те, що переважна більшість людей взаємодіє з різними організаціями суспільства (сфери виробництва, послуг, науки, культури, релігії, правові і соціальні інституції тощо) і тим самим впливає на здоровя працівників (як і в зворотному напрямі організація впливає на здоровя окремої людини), цей рівень структурований окремо.

Четвертий рівень здоровя - здоровя громади. У даному контексті поняття громади визначається переважно за територіальною ознакою - село, селище, район, мікрорайон, містечко, місто, тобто той найближчий соціум, де людина перебуває тривалий час свого життя. Громада також може створюватися за етнічними або професійними ознаками, політичними чи релігійними переконаннями тощо. Кожній громаді притаманні свої особливості у ставленні до культурних цінностей, звичок, традицій, спілкування, побуту, праці, відпочинку і, природно, ці особливості впливають на стан здоровя людей.

Наступний, пятий рівень - рівень певної країни, як влада ставиться до громадського здоров'я своєї країни, чи відповідає чинне законодавство світовим поглядам з питань здоров'я. І останній, шостий - рівень всього світу, на якому позначаються проблеми всього людства у планетарному масштабі.

Таке структурування рівнів здоровя дозволяє мати уявлення світової спільноти щодо звязку індивідуального і громадського здоровя, яке визначає наскрізну залежність і взаємодетермінованість усіх рівнів. Така залежність і взаємообумовленість рівнів здоровя визначає позицію, яка проголошується країнами світової цивілізації:

1. кожна людина особисто відповідальна за здоровя всього людства;
2. усе людство відповідальне за здоровя кожної людини [23].

Спосіб життя взагалі - це біосоціальна категорія, яка інтегрує уявлення про певний тип життєдіяльності людини та характеризується його трудовою діяльністю, побутом, формою задоволення матеріальних і духовних потреб, правилами індивідуальної та громадської поведінки [28]. При цьому спосіб життя людини включає три категорії:

А. рівень життя - це, в першу чергу, економічна категорія, яка відображає міру задоволення матеріальних, духовних та культурних потреб людини;

Б. якість життя - міра комфорту при задоволенні людських потреб (передусім соціальна категорія);

В. стиль життя характеризує особливості поведінки у житті людини, тобто певний стандарт, під який підстроюється психологія та психофізіологія особистості (соціально-психологічна категорія).

Спосіб життя як філософське поняття це "типові для даних соціальних стосунків форми повсякденного життя та діяльності людей, котрі мають своє практичне втілення у нормах спілкування, поведінці і складі мислення". Говорячи про спосіб життя, слід памятати, що хоча він значною мірою обумовлений соціально-економічними умовами, в той же час багато в чому залежить від мотивів діяльності конкретної людини, від особливостей її психіки, стану здоровя та функціональних можливостей організму. Цим, зокрема, поясняється реальне розмаїття варіантів способу життя різних людей.

Що ж стосується взаємозвязку між способом життя та здоровям, то він найбільш повно виражається в понятті здоровий спосіб життя. Це поняття обєднує все, що сприяє виконанню людиною професійних, громадських та побутових функцій в оптимальних для здоровя умовах і відображає орієнтованість діяльності особистості у напрямі формування, збереження та зміцнення як індивідуального, так і громадського (суспільного) здоровя.

Якщо спробувати оцінити роль кожної з категорій способу життя у формуванні індивідуального здоровя, то можна відзначити, що перші дві еквіпотенційні, тобто носять суспільний характер. Звідси зрозуміло, що здоровя людини буде в першу чергу залежати від стилю життя, який переважно носить індивідуальний характер та визначається історичними, національними традиціями (менталітет) та особистісними нахилами (спосіб) людини [185].

Вчені А.Д.Степанов, Д.А.Ізуткін [10] дають формулювання, в якому досить чітко виявлена активна роль здорового способу життя у зміцненні здоров'я: "здоровий спосіб життя - це типові та істотні для даної суспільно економічної формації форми життєдіяльності людей, які зміцнюють адаптивні можливості організму людини, сприяють повноцінному виконанню нею соціальних функцій і досягнення активного довголіття". Ю.П. Лисицин вважає, що "здоровий спосіб життя - це все, що в діяльності людей має відношення до збереження та зміцнення здоров'я, все, що через діяльність по оздоровленню умов життя - праці, відпочинку, побуту - сприяє виконанню людиною її людських функцій" [18, 119].

Узагальнюючи міркування провідних учених щодо визначення поняття "здоровий спосіб життя", здоровя, можна сказати, що здоровий спосіб життя - це все в людській діяльності, що має відношення до збереження і зміцнення здоровя, все, що сприяє виконанню людиною своїх людських функцій завдяки організації діяльності щодо оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту. Складові здорового способу життя включають елементи, які стосуються всіх аспектів здоровя - фізичного, психічного, соціального і духовного. Найважливіші з цих елементів - це:

1)усвідомлення цінності здоровя (домінуючий у світогляді людини духовний пріоритет і відповідна психічна установка);

2)відсутність шкідливих звичок, (тютюнової, алкогольної, наркотичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків тощо);

)доступ до раціонального харчування (в тому числі якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок);

)умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності);

)умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку);

)рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень) [36].

Деякі вчені робили спробу розробити комплексний підхід до формування здорового способу життя. "Відкрита концепція здоров'я" - так назвали свій підхід науковці Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова Академії наук України Ю.Г.Антомонов, В.М.Белов, Т.М.Гонтар, В.І.Гриценко, Л.М.Козак, А.О.Комендантов, А.Б.Котова, О.Г.Пустовойт. На їхню думку, щоб підвищити рівень здоров'я населення і кожної окремої людини, формування гармонійно розвиненої особистості, необхідно розпочати довгу, але стратегічно важливу для майбутнього роботу по формуванню здорового способу життя населення. Концепція здоров'я, яку вони пропонують, є ескізною розробкою цієї проблеми. Створюючи концепцію здоров'я, необхідно: сформувати та обґрунтувати структуру здоров'я людини; сформулювати визначення та поняття, які складають здоров'я; розробити відкритий перелік завдань, пов'язаних з проблемою здоров'я; створити методи кількісної міри - індекси здоров'я для різних ієрархічних рівнів структури здоров'я (фізичного, психічного, соціального).

На соціально-філософський рівень щодо здорового способу життя у своїх дослідженнях вийшла український вчений Л.П.Сущенко [33, 169]. Вона використовує поняття "соціальні технології культивування здорового способу життя". За своєю природою соціальна технологія є системою настанов, що обумовлюють стан світогляду певної людини, та випливаючий з цього світогляду алгоритм конкретних дій. Вона підкреслює, що алгоритм соціальних технологій є формою, а оздоровчі системи і програми - змістом процесу культивування здорового способу життя людини. Алгоритм містить три основні елементи: соціальну діагностику, соціальне проектування, соціальну оптимізацію. Соціальні технології повинні мати системний, цілеспрямований, усвідомлений і доцільний вигляд. Вони є продуктом свідомої діяльності фахівців - валеологів, педагогів, соціологів, медиків.

Зарубіжними вченими (М.Гудстат, М.Лалонд, Л.Піндер, І.Рутман) формування здорового способу життя розглядається як самостійна наукова дисципліна, котрій притаманні всі відповідні компоненти. Взагалі світовою спільнотою "формування здорового способу життя" визначається як процес запровадження зусиль для сприяння поліпшенню здоровя і благополуччя взагалі, зокрема ефективних програм, послуг, політики, які можуть підтримати та поліпшити існуючі рівні здоровя, дати людям змогу посилити контроль над власним здоровям і покращити його.

Основним змістом соціальної діяльності щодо формування здорового способу життя є розробка і реалізація різноманітних проектів різного спрямування, рівня та обсягу, які спираються на певні передумови, мету, принципи, стратегії, механізми, обумовлені формуванням здорового способу життя як науковою дисципліною і мають на меті покращення здоровя окремих осіб, груп людей, спільнот країн.

Формування здорового способу життя, на думку науковців Українського інституту соціальних досліджень [36, 186], визначається як процес застосування зусиль для сприяння поліпшенню здоровя і благополуччя взагалі, зокрема ефективній соціальній політиці, розробці цільових програм, наданню відповідних послуг, які можуть підтримати та поліпшити наявні рівні здоровя, дати людям змогу посилити контроль над власним здоровям і покращити його.

Для поліпшення здоровя, індивідуального чи суспільного, необхідна також наявність певних передумов. Основними з таких передумов Всесвітня організація охорони здоровя визначає такі [8].

Наявність миру, що розуміється не лише як відсутність війни з іншою державою або групою держав, але й як відсутність конфліктних стосунків у сім`ї, конфліктів з найближчим оточенням, на роботі, де працює людина, конфліктів усередині спільноти або між ними, які теж не сприяють здоровю.

Наявність даху над головою. Це визначення не звужується до поняття домівки. Оскільки це і певний рівень побутового комфорту, і майнові правові відносини, інші науково-технічні і соціальні чинники, що створюють відчуття впевненості в майбутньому щодо захисту власного майна від можливих негараздів природного або суспільного походження. Сюди можна віднести і рівень розвитку тих соціальних інституцій, дії яких забезпечують людині відчуття захищеності особистості та її майна - інституцій правопорядку, охорони здоровя, аварій і надзвичайних ситуацій тощо.

Прояв соціальної справедливості, рівності, неупередженості. Наявність цих передумов здоровя гарантує всім громадянам однакові можливості доступу до послуг соціальних інституцій, рівні громадянські, майнові, соціальні права, унеможливлює обмеження законних прав та інтересів людини з боку будь-яких силових або владних структур.

Наявність цих передумов, як і попередня група чинників, дає людині відчуття захищеності і впевненості в майбутньому, а також надає рівні (в межах законодавства) потенційні можливості щодо реалізації потреб і здібностей людини, набуття гідного соціального статусу незалежно від расових, національних, релігійних, майнових, статевих, вікових ознак.

Освіта. Поняття освіти в даному контексті слід розуміти не тільки як освіту валеологічну (про здоровий спосіб життя), а й як освіту загальну, оскільки без знання комплексу основних природничо - наукових, філософських, гуманітарних положень світової спадщини вивчення суто валеологічної дисципліни не може дати системного уявлення про проблему здоровя взагалі.

Оптимальне харчування, яке є передумовою здоровя, і яке потрібно розуміти не примітивно, як засіб ліквідації відчуття голоду або мінімальної підтримки життєдіяльності організму. Це поняття включає доступність споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, продуктів підвищеної біологічної цінності, фітопродуктів, спеціальних продуктів і харчових добавок, що сприятиме поліпшенню стану здоровя і протидіятиме природному процесу старіння.

Поняття прибутку в переліку передумов здоровя передбачає наявність фінансових можливостей для забезпечення не тільки мінімальних потреб існування людини або суспільства, але й для створення послуг і товарів, необхідних для здорового способу життя.

Стабільність екосистеми також є передумовою здоровя. Мається на увазі не стабілізація шкідливих екоумов, а навпаки, дійовий вплив на всі ланки цієї системи з метою запобігання негативним змінам, що можуть погіршити умови існування.

Достатність сталих ресурсів включає і фінансові ресурси країни, спільноти і окремої людини, незадіяні ресурси засобів виробництва, матеріалів та інструментів, врешті-решт, інтелектуальні ресурси, потенціал громадських і приватних ініціатив. Чим більше ресурсів є в активі певної структури, тим більші потенційні можливості його спрямування на заходи щодо зміцнення здоровя.

Метою формування здорового способу життя є сприяння досягненню в широкому розумінні благополуччя і здоровя для всіх, на всіх рівнях, у всіх сферах, з усіма детермінантами (передумовами). На нашу думку формування здорового способу життя має соціокультурний характер і суть його полягає в тому, що завдяки пропаганді даної проблеми у суспільстві створюється краще усвідомлення живої і неживої природи, а це, відповідно, дозволяє краще розуміти походження коренів проблем здоровя. В свою чергу, краще розуміння проблем здоровя обумовлює більші можливості їх вирішення.

Отже, здоров'я та здоровий спосіб життя потребують на сучасному етапі розвитку суспільства особливого інтегрованого підходу. Вченими різних професійних напрямів давалися різні визначення та підходи до цих понять. Єднальною ідеєю для вчених є соціально-філософський підхід до проблем здоров'я, необхідність формування свідомості людей слідувати нормам здорового способу життя, розуміння інтеграції складових здоров'я людини: фізичної, психічної, духовної, соціальної. Проте шляхи реалізації пропонуються різні.

І медичний, і педагогічний, і соціальний аспекти діяльності повинні спрямовуватись на суспільний рівень, на політику здоров'я, всі ці ланцюжки, в свою чергу, мають також і зворотній зв'язок. На рис. 1.2. зображено взаємодію основних аспектів діяльності щодо формування здорового способу життя.

Формування здорового способу життяФілософський аспектМедичний аспектПедагогічний аспектСоціальний аспект- світогляд - свідомість- профілактика хвороб гігієна саналогія- валеологія - шкільні науки- соціально-педагогічне виховання - соціально-педагогічні умовиСуспільний аспект- формування політики здоров'яРисунок 1.2 Взаємодія основних аспектів діяльності по формуванню здорового способу життя

Соціальні педагоги, виходячи із своїх професійних можливостей, мають змогу поєднувати соціальне виховання та надання соціальних можливостей для молодої людини. Можна сказати, що завдання по формуванню здорового способу життя у підлітковому віці є одним з головних у роботі соціальних педагогів, зважаючи на специфіку розвитку особистості у цьому віці, труднощів у їх соціальному становленні і водночас цей процес є засобом запобігання соціальним проблемам, пов'язаних з ризиками поведінки та здоров'я.

.2 Соціально-педагогічні особливості становлення особистості у підлітковому віці

Кожна вікова група має свої, притаманні лише їй, специфічні особливості формування особистості. При цьому головним завданням соціального виховання, що забезпечує багатогранний розвиток, духовне та фізичне здоров'я особистості, є не пряма апеляція до свідомості з роз'ясненнями переваг "хорошого" порівняно з "поганим", не абстрактне прагнення до культури почуттів і багатства емоцій, а формування системи потреб: їх набору, ієрархії та норм задоволення [80]. Формування системи потреб має відбуватися у процесі становлення особистості та проявлятися у стилі життєдіяльності людини.

Особливий статус підліткового періоду в розвитку дитини відображено в його назвах: "перехідний", "переломний", "важкий", "критичний" (А.Д. Алферов, Н.Є. Бондар, Є.М. Власова, Г.А Жук, Д.В. Колесов, А.С. Макаренко, І.В. Нікітіна, В.О. Сухомлинський). У них зафіксована складність і важливість процесів розвитку, які відбуваються в цьому віці, пов'язаних з переходом від однієї "епохи" життя до іншої. Перехід від дитинства до дорослості містить основний зміст і специфічну відмінність усіх сторін розвитку у цей період - фізичної, моральної, розумової, соціальної. При цьому відбувається становлення якісно нових утворень, з'являються елементи дорослості в результаті перебудови організму, посилюється самосвідомість у стосунках з дорослими і товаришами, з'являються нові інтереси, активізується пізнавальна діяльность тощо. Це досить непрості перетворення, які можуть обумовлювати появу серйозних проблем у підлітків.

Характерологічні ознаки сучасного підлітка досить широко описують Л.С.Виготський, З.І.Белоусова, І.Д.Бех, Л.І. Божович, М.П.Задесенець, І.С. Кон, Ф. Райс, Х. Ремшмидт та інші.

Наприклад, культурно-історична концепція Л.С. Виготського наголошує, що проблема інтересів у підлітковому віці є "ключем до всієї проблеми розвитку підлітка". Протягом цього періоду відбуваються радикальні соматичні зміни, числені психологічні зрушення, зіткненння із суспільством та його соціальними інститутами, причому проходять ці процеси досить по-різному, залежно від соціокультурних умов, що притаманні певному суспільству.

Що ж таке підлітковий період? Американський психолог Філіп Райс дає таке визначення: "Підлітковий період - це певний відрізок життя між дитинством та зрілістю" [26, 127]. У даний час немає повної згоди з приводу цих термінів, оскільки для кожної особистості цей період проходить по-різному. Вчені дають свої тлумачення складових підліткового віку, зокрема: Г.А.Жук, В.І. Кожохар, И.Б.Слюсар визначають підлітковий вік (11 - 14 років), юнацький вік (15 - 18 років); А.Й.Капська - підлітковий вік - період розвитку дітей від 11 - 12 до 15 - 16 років; В.Г. Крисько - передпідлітковий період ( 8 - 11 років), підлітковий вік (11 - 14 років), юнацький вік (14- 18 років); М.П.Лукашевич - в еволюційній теорії соціалізації користувався терміном "підлітково-юнацький вік"; О.В.Мудрик - як етапи соціалізації молодший підлітковий вік (10 - 12 років), старший підлітковий (12 - 14 років), ранній юнацький (15 - 17 років), (юнацький (18 - 23 роки); Ф.Райс - ранній підлітковий вік (11 - 14 років), середній або старший підлітковий вік (15 - 19 років); українські психологи Г.С. Костюк, Д.Ф. Ніколенко - середній шкільний підлітковий вік (10 - 15 років), старший підлітковий вік (15 - 17 років) [ 37 ].

Українські педагоги З.І.Білоусова, В.Є. Бойко, Ю.А.Гапон, Л.І.Міщик вважають, що найбільш важливими ступенями соціального розвитку особистості дитини від її народження до зрілості є такі фази її становлення: на першій (від 0 до 10 років - власне дитинство - відбувається становлення особистості на рівні ще нерозвинутої самосвідомості; на другій (від 10 до 17 років) - фаза підліткового віку - відбувається активне формування самосвідомості, соціальної позиції, відповідальності суб'єкта.

Проаналізувавши наукові визначення підліткового віку, на нашу думку, з точки зору формування соціальної особистості, для підліткового віку найбільш окресленими є такі періоди: молодший підлітковий вік - 10 - 12 років; середній підлітковий вік - 13 - 15 років; старший підлітковий або ранній юнацький вік - 16 - 17 років.

На сьогодні прояв особливостей підліткового віку є серйозною соціально-педагогічною проблемою. На думку Д.В. Колесова, І.Ф. Мягкова, її перша об'єктивна основа - у значних розбіжностях між вимогами, котрі ставляться суспільством до підлітків і до дорослих, розбіжностях у їхніх обов'язках та правах. Життя дорослих людей складніше, ніж життя дітей. Підлітку доводиться за відносно короткий віковий період опановувати цю складну сферу. У цей же період проходить фізіологічна перебудова організму підлітків, в емоційному плані вони ще є досить невизначеними, неусталеними [9 ] .

Такі зміни особливо помітні при проявах акселерації - неспівпадання прискореного фізичного та раннього статевого дозрівання і відставання рівня соціальної зрілості. Отже, другою об'єктивною причиною особливостей підліткового віку є виключно швидкий темп змін, що відбуваються у цей період, у фізичному і психічному стані підлітка, у характері реакцій на зовнішні дії тощо. Не можна не звернути увагу і на значення великих розбіжностей в індивідуальних темпах розвитку, різниця яких може становити 3 - 4 роки.

Третьою об'єктивною причиною прояву особливостей підліткового віку є накопичення до цього періоду дефектів виховання, при цьому діяльність підлітка сприймається дорослими зовсім по-іншому, ніж дитини. Це стосується, в першу чергу, порушення емоційної сфери. Дефекти емоційної сфери істотно впливають на людину, оскільки механізм емоцій потрібний для регуляції поведінки та діяльності, і чим краще цей механізм функціонує, тим стійкіша психічна діяльність молодої людини, тим її поведінка міцніше перебуває у гармонії з собою.

Іншим дефектом виховання є безвідповідальність, тобто нездатність або небажання підлітка передбачати або враховувати наслідки своїх вчинків. Ще одним важливим дефектом виховання, що чітко проявляється у підлітковому віці, є недостатня впевненість у собі, посилена тривожність. В основі їх наростання лежить, насамперед, звуженість соціальних зв'язків та недостатнє їх усвідомлення підлітками. Особливо впливає на посилення емоційного дискомфорту недостатнє відчуття особистої приналежності до суспільства, визначення усвідомлення свого місця у ньому.

Четверта причина прояву особливостей підліткового віку пов'язана з психологічними зрушеннями, які відбуваються у ході їхнього статевого дозрівання. Саме у підлітковому віці статева приналежність набуває реального соціального значення. У процесі статевого дозрівання змінюється самосприйняття підлітком безпосередньо самого себе через формування нового вигляду, з одного боку, а з іншого - усвідомлення оцінки оточуючих його людей.

І пятою причиною прояву особливостей підліткового віку є усвідомлення підлітками розбіжностей їх становища у сім'ї. В кожній сім'ї свій уклад, свій стиль життєдіяльності, свої ціннісні орієнтації, що проявляється у вимогах до підлітків, визначенні їхнього статусу, економічної і соціальної ролі.

Отже, можна сказати, що основна суперечність підліткового віку спостерігається між різко зростаючою потребою щодо самостійності та недостатніми можливостями її прояву. Місце, яке посідала дитина в мікросоціумі, у людських стосунках, починає усвідомлюватись нею як таке, що не відповідає її можливостям і запитам. Наростає відкрита суперечність між способом життя дитини та її можливостями. Тим самим здійснюється перехід до нової стадії розвитку її життєдіяльності .

З одного боку, спостерігаються негативні прояви, дисгармонія у будові особистості, зміна інтересів, протестуючий характер поведінки стосовно дорослих, а з іншого - прояв таких позитивних показників, як зростання самостійності, більш різноманітними та змістовними стають стосунки з ровесниками та дорослими, значно розширюється сфера діяльності тощо. Важливим при цьому є те, що даний період дозволяє молодій людині вийти на нову соціальну позицію, в якій формується її свідоме ставлення до себе як до члена суспільства [35]. Основним результатом формування особистості у підлітковому віці є закладання та формування базових моральних та соціальних установок дорослої особистості.

На труднощах і проблемах, особливостях підліткового віку зупинялись зокрема і такі російські фахівці-практики по роботі з підлітками як Г.В.Латишев, М.В.Орлова, С.М.Яцишин, О.А.Титова, Д.Д.Рачнов [ 34 ]. Їхні висновки щодо підліткових проблем можна окреслити проявом певних вчинків, поведінки, рис характеру:

Ідеалістичний бунт. Підлітки намагаються позбавитися свого дитячого статусу, хочуть вважати себе рівним з дорослими, починають аналізувати реальну дійсність, яка оточує. Хоча здатність відрізнити бажане від реального у підлітків не завжди розвинута, вони хочуть бачити світ "ідеальним", дорослий світ часто здається їм несправедливим. Це провокує особисту внутрішню боротьбу (бунт).

"Лицемірство". У підлітків слова часто розходяться з ділом, тому їх часто звинувачують у лицемірстві. Здатність підлітків думати й аналізувати дійсність інколи наштовхує їх на думку, що їхній світ та світ дорослих протистоять один одному і тому досягти розуміння з дорослими взагалі неможливо. Підліткам іноді здається, що краще навчитися бути таким, яким тебе хочуть бачити інші, при цьому чинити так, як підказує особисте сприйняття світу та особисті бажання.

Криза креативності. Зниження креативності пов'язане з тим, що підлітки відчувають сильний тиск і з боку ровесників, і з боку суспільства, вони змушені пристосовуватися і об'єднуватися в групи, щоб протистояти цьому тиску. В результаті вони подавляють свою індивідуальність, а це призводить до зниження можливості особистісного розвитку.

Егоцентризм. У підлітковому віці з'являється посилена увага до самого себе, до своєї особистості та ідей. Вони постійно зайняті самоаналізом, починають вважати себе особливими, унікальними, невразливими, це стосується і здоров'я.

Здатність приймати рішення. Підліток намагається швидше попасти у світ дорослих і прагне всі рішення приймати самостійно. Теоретично він знає, з яких етапів складається процес прийняття відповідального рішення та володіє здатністю творчого вирішення проблем. Проте йому не завжди вдається використати ці знання у житті. Причиною може бути низька самооцінка, тиск ровесників, обмеження у правах зі сторони дорослих. Водночас це потребує від дорослих, щоб вони надавали підліткам можливість приймати рішення, навчити їх це робити. Але при цьому простежується одна особливість: залежно від ситуації підліток може маніпулювати дорослими, виходячи із особистої вигоди.

Я-концепція. У процесі накопичення підлітком життєвого досвіду його теорія самого себе (Я-концепція) стає більш конкретною та реальною. Підлітковий період не тільки період фізичного становлення, а й унікальний етап побудови життєздатної теорії самого себе. Я-концепція впливає на психічне здоров'я, міжособистісні стосунки та соціальну адаптацію, визначає форми поведінки. Допомогти у цей період підлітку знайти більш позитивний образ "Я" - непросте завдання.

Підліткова субкультура. Вважається, що підліткова субкультура підкреслює певну єдність груп ровесників та їх цінностей, яка може відрізнятися від цінностей дорослих. Цінності субкультури, де підлітка приймають таким, яким він є, дуже важливі для нього. Для захисту цих цінностей він готовий вступати у відкриту боротьбу з дорослими. Один із способів, за допомогою якого підлітки намагаються домогтися уваги ровесників, бути значущими у певній групі, - культивувати у собі якості, які викликають захоплення, заздрість інших, оволодіти такими соціальними навичками, які можуть гарантувати позитивне ставлення ровесників.

Процес формування особистості повязаний також з її потребами та їх задоволенням. Потреби підліткового віку мають свої особливі прояви: фізіологічні потреби (прагнення до фізичної та сексуальної активності, високого рівня свого фізичного розвитку); потреба у безпеці (насамперед, у групі ровесників); потреба у незалежності (проявляється у формі протидії, невизнання аввторитетів, суспільних норм); потреба у привязаності (любові); потреба в успіху (мотивація досягнень); потреба в самореалізації та розвитку особистого Я. Значення цих потреб та мотивів неоднакове у різні періоди підліткового віку [12, 58].

Український вчений-практик О.А.Кузьменко [14] зазначає, що поняття формування і становлення особистості розглядаються в основному як близькі за своїми цілями:

1. формування - процес спрямований на вироблення в кому-небудь певної якості, риси характеру, завершеності, визначеності;
2. становлення - процес закономірного переходу від одного ступеня розвитку до іншого, утворення чого-небудь у сукупності характерних ознак і форм у процесі розвитку.

Підлітковий вік - це період великих можливостей для формування здорового способу життя. Наукові підходи з даної проблеми базуються на свідченнях, що підлітковий вік важлива і багато в чому визначальна фаза життєвого циклу. До молодих людей такого вікового періоду слід ставитись як до особистостей, оскільки психосоціальні фактори мають таке ж значення для здоров'я підлітків, як і біомедичні. Іншими словами, здоров'я молодих нерозривно пов'язано з їхнім розвитком.

Як доводять науковці (В.С.Безрукова, С.Геник, Г.А.Жук , Д.В.Колесов, А.В.Мальований), саме в цей період спостерігається особливо інтенсивне функціональне становлення, протягом цього періоду відбувається значна перебудова в центральній нервовій системі, істотно змінюються нейрогармональні співвідношення, формуються нові корко-підкоркові зв`язки. Різко посилюється гормональна функція передньої долі гіпофізу, щитовидної, статевих залоз. Практично завершується морфологічне диференціювання кісткової тканини, процес окостеніння. Інтенсивно наростає м`язова маса і сила. Істотні зміни простежуються в серцево-судинній системі. Ці особливості підліткового віку значною мірою визначають специфіку реакції організму на умови трудової діяльності і адаптації до праці, появу і протікання хвороб при дії несприятливих для здоров`я факторів.

Визначити нормативи фізіологічних показників у молоді на порівняно довгий період дуже важко, оскільки на функціональний стан організму індивіда, популяції постійно впливає комплекс соціальних факторів: науково-технічний прогрес, зміни умов близького оточення, довкілля, виховання, медичного обслуговування й т.ін. Тому необхідно періодично (хоча б один раз на десять років) визначати нові нормативи, вносячи необхідні корективи щодо психофізичних показників, прийнятих на тому чи іншому етапі суспільного розвитку за норму.

За результатами дослідження [39] була виявлена самооцінка стану здоров'я молоді, яка характеризується нині таким рівнем: дуже добрий - 24%; задовільний - 47%.; поганий - 11%; дуже поганий -1%, (17% з тих, хто відповідав на питання - вагалися з визначенням). Відповіді на запитання "Який стан вашого здоровя?", що отримані нами в ході соціологічних досліджень (жовтень 2007 р.) свідчать про те, що більшість опитаних вважають себе практично здоровими (68%), хоч разом з тим 15% указують на наявність у них хронічних серйозних захворювань.

Однією з причин цієї негативної тенденції є відсутність у підлітків з раннього дитинства морально психологічних установок на усвідомлення цінності здоров'я. З іншого боку, притаманний молоді від природи високий темп життя, оптимізм, відсутність життєвого досвіду тощо формують легковажне ставлення до свого здоров'я, до медоглядів, консультацій, своєчасного лікування. Медики стверджують, що близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя у дитячі та молоді роки.

Проте в даний час факт наявності чи відсутності хвороби загалом залишається одним із найістотніших критеріїв здоровя. Для молодого покоління його оцінку важливо робити не лише за рівнем загальної захворюваності, але, що особливо важливо, за такими характерними для молодіжного середовища недугами, як СНІД, венеричні захворювання, наркоманія, а також алкоголізм, тютюнопаління тощо.

Теоретичні наукові викладки підтверджуються також і практикою життєдіяльності підлітків. Нами були оброблені окремі дані національного опитування дітей і молоді у віці 10-22 роки, проведеного Українським інститутом соціальних досліджень у жовтні 2007 р.[39] (3255 респондентів віком 10-22) і виявлено, що сучасний спосіб життя підлітків і молоді України не сприяє збереженню і зміцненню їхнього здоров'я. Це підтверджують цифрові показники: регулярно займаються фізкультурою 26% підлітків і молоді, більше половини (57%) - нерегулярно, а 14% - не займаються фізкультурою взагалі.

Досить чималий відсоток підлітків і молоді (більше однієї третини) відчуває негаразди в різних аспектах психічного здоровя, це насамперед, емоційна сфера та стосунки в системі ''особистість - оточення''. Кожна пята дитина віком 10-14 років не відчуває себе безпечно по дорозі до школи та додому, та безпосередньо в школі. Кожна двадцята дитина ніколи не відчуває себе у безпеці, тобто постійно перебуває в стані страху; 14% опитаних стикаються із жорстоким поводженням і насильством дуже часто, 18% - часто.

Що ж стосується здоров'я, то 17% опитаних вказали на наявність у них хронічних захворювань, у тому числі серед дітей 10-14 років 12% і 19% - серед молоді 15-22 років. Серед 14-16-річних респонденток 13% були один раз і більше вагітними. У молодіжному середовищі кількість тих, хто викурив сигарету хоча б один раз у житті, у півтора рази більша за тих, хто ніколи не курив - відповідно 60 і 40%. За результатами опитування у віці 10-22 роки лише 23% не вживали алкогольних напоїв.

Серед опитаних 10-22-річних підлітків, юнаків та дівчат частка тих, хто вживав протягом свого життя маріхуану (драп, травичку), гашиш становить 9%; серед 10-14-річних - 9%; 15-22-річних - 17%, тобто кожен шостий. Серед цільової вікової когорти 10-22-річних 2% практикували вживання означених речовин 40 разів та більше за своє життя.

Опитані певною мірою усвідомлюють шляхи поліпшення власного здоровя, 39% із них вважають, що для цього їм необхідно покинути палити, 17% - покинути вживати алкогольні напої, 21% - пройти курс лікування. Водночас чималий відсоток (71% респондентів вважають, що для покращання стану здоровя необхідно зайнятися фізкультурою і спортом, а кожний четвертий (27%) - дотримуватись дієти, тобто раціоналізувати своє харчування.

1.3 Фактори ризику, що характеризують здоровий спосіб життя становлення особистості у підлітковому віці

Вивчаючи спосіб життя підлітків і молоді, нами було визначено вісім факторів ризику, які простежуються у молодіжному середовищі і які характеризують спосіб життя чи здоров'я підлітків як ризикований. Дані національного опитування (жовтень 2007 р.) [39]дозволяють розглядати ці фактори ризику здоров'я молоді не тільки теоретично, а й підтвердити їхню значущість емпіричним шляхом. В аналіз включені перераховані нижче параметри.

Надмірна вага - перевищення нормативних показників ваги відповідно статі, росту та віку.

Наявність хронічних захворювань. Цей показник розраховувався за самовизначенням респондентів, тобто, чи вважають вони самі, що в них є хронічне захворювання.

Небезпечна сексуальна поведінка. Цей показник використовувався тільки для молоді віком старше 15 років, і визначався як факт наявності сексуальних контактів без використання контрацептивних засобів.

Знижена фізична активність розраховувалась як показник відсутності регулярних фізичних навантажень при наявності розумових навантажень (перегляду телепередач або роботи на комп'ютері тощо) більше 12 годин на тиждень.

Психологічний дискомфорт. У даному випадку за показник психологічного дискомфорту прийняті дані про постійні конфлікти з батьками, вчителями, друзями.

Паління. У дослідженні респондент вважається як такий, що палить, коли він випалює щоденно більше однієї сигарети.

Вживання алкогольних напоїв. До групи тих, хто вживає алкогольні напої, включені молоді люди, котрі вживають будь-який алкогольний напій (пиво, вино, міцні напої) більше 4-х разів на місяць, тобто щотижня.

Вживання наркотиків. Цю групу ризику становлять респонденти, які вживали наркотики більше 3 разів протягом життя (не враховувалися ті, хто мав тільки одну спробу вживання наркотиків).

На рис 1.3. зображені показники зміни різних факторів ризику за віковими категоріями молоді.

Рис. 1.3 Фактори ризику за віковими категоріями молоді

• Як бачимо, активне зростання всіх шкідливих звичок приходиться саме на підлітковий вік. Слід зазначити, що фактори ризику окремого індивіда утворюються не лише за рахунок яких-небудь його індивідуальних якостей. Всі підлітки схильні до сприйняття як до позитивного, так і негативного впливу свого оточення. Наявність стимулюючих факторів появи ризиків здоров`я призводить до збільшення (вище за середній показник) прояву саме таких факторів ризику, як вживання алкоголю, наркотиків тощо. Водночас посилення захисних факторів проти ризиків здоров`я гальмують розвиток таких шкідливих звичок.
• В останні роки проводиться активний пошук універсальної моделі соціальної роботи, спрямованої на профілактику ризиків здоров'я. Світова практика показала, що найбільш наближеною за своїми характеристиками та вимогами є модель факторів ризику та захисту.
• В житті кожної людини присутні як фактори ризику, так і фактори захисту. Практика засвідчує, що соціальна робота повинна спрямовуватись (і цей процес здійснюється) на зниження активності факторів ризику і підвищення дієвості захисних факторів. Найбільш складним у ході розробки факторної моделі виявилося питання виокремлення та ранжування факторів. Традиційно фактори ризиків і захисту розподіляють та три групи: особистісні, сімейні, соціальні (друзі, найближче оточення; загально соціальні; шкільні).
• Фактори ризику є і будуть завжди, доки існує суспільство. Однак на одних людей вони мають згубний вплив, інші вміють з ними справлятися. Тому в умовах сьогодення важливо, щоб молода людина виробила адаптивні реакції стосовно стресів, насамперед навчилася не допускати розвитку емоційних реакцій, неадекватних за значущістю тих ситуацій, тобто які їх обумовлюють, необхідно навчити керувати емоціями та розумно долати ці емоційні стреси [28].
• У кожній із зазначених сфер життєдіяльності залежно від умов формуються як стимулюючі, так і захисні чинники. Слід зауважити, що всі означені чинники знаходяться в інтерактивних стосунках з індивідом. Точну природу зв`язків між наявністю факторів ризику для здоровя в індивіда із стимулюючими та захисними факторами проти появи ризиків здоровя у різних сферах життєдіяльності остаточно ще не визначено, проте теоретичні та емпіричні дані засвідчують, що сам факт наявності цих звязків простежується, що відображено на рисунку 1.4.

Індивідуальні стимулюючі та захисні фактори появи ризиків здоровяСтимулюючі та захисні фактори появи ризиків здоровя, що повязані із суспільствомСтимулюючі та захисні фактори появи ризиків здоровя у сімейному оточенніСтимулюючі та захисні фактори появи ризиків здоровя у громадіСтимулюючі та захисні фактори появи ризиків здоровя, що повязані зі школоюСтимулюючі та захисні фактори появи ризиків здоровя серед ровесниківРисунок 1.4 Стимулюючі та захисні фактори появи ризиків здоровя молоді

• Причини ризикованої поведінки полягають у тому, що молода людини не усвідомлює ступеня ризику своєї поведінки; не має необхідної інформації про можливі наслідки; часто недооцінює ймовірність негативних наслідків тощо. Підлітки з проблемною поведінкою характеризуються зневажливим ставленням до виконання своєї соціальної функції, наявністю зайвого часу, невмінням ефективно проводити вільний час, вживанням тютюну, алкоголю, наркотиків тощо [32].
• Повністю уникнути ситуацій, які спричиняють негативний вплив на особистість неможливо, вони обумовлені як соціальними, так і психологічними факторами, а також суто фізичними факторами, з яких підлітку доводиться стикатися. До того ж суть не в тому, щоб жити з меншими навантаженнями, а в тому, щоб жити більш розумно, це в першу чергу необхідно для здорової людини.
• Не можна також не звернути уваги і на такий факт, що в науці підлітковий вік нерідко розглядається як період конфліктів та життєвих криз.
• Практика підтверджує справедливість такої думки. При цьому слід зазначити, що як період життєвих криз для підлітка труднощі його віку переважно мають об'єктивний характер і саме через те його поведінка є вимушеною, і це буває частіше, ніж дорослі про такий факт здогадуються.
• Основними причинами конфліктів у підлітковому віці, на думку ряду вчених (О.І.Карпухін, А.В.Лісовский, І.О.Мартинюк) є актуалізація проблем самостійності, прагнення до незалежності дитини від дорослого, а також переконання підлітка у несправедливості дорослих стосовно нього. В результаті у підлітка проявляється реакція емансипації, коли підліток намагається вийти з-під контролю старших, переглянути їхні вимоги і визначені правила, зайняти власну позицію стосовно тих чи інших цінностей, правил спільного проживання тощо. За умов гіперопіки реакція емансипації загострюється і може закінчитися навіть втечею з дому. Як мінімум - знижується міра довіри, яку відчувають підлітки до дорослих.
• Усвідомлення підлітків щодо своїх нових прав поширюються, перш за все, на всю сферу стосунків з дорослими. Підліток починає опиратися вимогам, які раніше виконував; він ображається і протестує, коли обмежують його самостійність. У підлітка з'являється загострене почуття власної гідності. Окрім того, підліток прагне обмежити права дорослих, а свої розширити, і водночас він претендує на довіру з боку дорослих та надання йому більшої (а іноді і повної) самостійності. Тому вже на початку підліткового періоду складається ситуація, що спричиняє появу суперечностей у тому випадку, коли у дорослого ще зберігається ставлення до підлітка як до дитини. Власне ця суперечність і є джерелом конфліктів та проблем у взаєминах між дорослими й підлітками.
• Спілкування для підлітка у групі ровесників стає провідним мотивом діяльності, а спілкування з дорослими, і навчання відходять на другий план. Підліток у групі може порівняти себе з іншими, оцінювати свої успіхи і поразки, досягти належного статусу, отримати визнання тощо. Тому він прагне до формування таких своїх якостей, які найбільше визнаються ровесниками (а це вже залежить від конкретного соціального середовища), і такої поведінки, яка відповідає очікуванням його оточення. Природно, що основними джерелами впливу та інформації в даному випадку стають ровесники з найближчого оточення підлітка або значущі референтні особистості чи групи. У цей період підліток ставить престиж групи вище за престиж батьків і вчителів. У малих неофіційних групах розвиваються своєрідні соціально-психологічні феномени: психічна індукція, конформізм, навіювання думки, чутки, наслідування. Найчастіше підліток наслідує свого більш активного, колоритного або успішного ровесника, копіюючи щось з його поведінки, яка, виходячи із загальнолюдських понять, може бути небажаною (паління, вживання спиртних напоїв, вульгарного жаргону тощо). Тобто група ровесників для підлітка стає тим безпосереднім соціальним мікросередовищем, без якого він не може обійтися. У групі рівних за соціальним статусом підлітки знаходять справжній емоційний контакт і порозуміння, тому що членів групи хвилюють одні й ті ж або близькі питання. У спілкуванні з членами вони задовольняють свої потреби щодо інформації, яка їх цікавить. Серед ровесників підліток має можливість утверджувати своє Я шляхом демонстрації особистісних якостей у своїй діяльності, проявляючи себе серед собі подібних.
• Як висновок, основні характерні особливості особистісного становлення підлітків ми подаємо у таблиці на рисунку 1.5.

Особливості підліткового етапу формування особистостіФізіологічні особливості розвиткуСоціальні аспекти формуванняЗміни фізіологічних данихЗміни у функціонуванні систем організмуФормування почуття дорослості. Переоцінка цінностей, зростання самоусвідомленняРозвиток "Я - концепції"Можливі функціона-льні порушення в організмі (головний біль, втома, паморочення, серцебиття і т.і.)Зміни в ендокрин-ній та статтевій системах:(роздратова-ність, збуд-женість)Розвиток і взаємообумо-вленість ен-докринної і нервової системСпроба побудувати по-новому взаємостосунки з навколишнім світом З дорослими: З ровесниками - батьками - вчителями - іншими людьмиРис 1.5 Особливості підліткового етапу становлення особистості

Висновки до першого розділу

• Наявний теоретичний досвід світової спільноти та України у напрямку відвернення глобальної загрози здоровю та сучасний погляд на формування здорового способу життя дозволяє сказати:
• 1. Проблема здоровя в широкому його розумінні як в особистому, так і в суспільному вимірі набула в наш час загально планетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.
• 2. Формування здорового способу життя - складний, багатогранний процес, одночасно формування здорового способу життя є науково-практичною дисципліною зі своєю теорією, методологією, методикою і засобами.
• 3. Теоретичний і емпіричний аналіз підходів до формування здорового способу життя дозволив довести доцільність урахування особливостей життєвих періодів становлення молодих людей при реалізації цього багатоаспектного процесу.
• 4. Аналіз результатів наукових пошуків сучасних вчених виявив, що чітко окресленої межі між дитинством і дорослим віком немає. На основі різних підходів і наших пошуків ми вичленили такі вікові періоди, які умовно можна назвати як: період свідомого формування світогляду здорового способу життя - молодший підлітковий вік - 10-12 років; період адаптації до умов дорослого життя - середній підлітковий вік - 13-15 років; період формування власного способу життєдіяльності - старший підлітковий або ранній юнацький вік - 16-17 років.
• У процесі формування здорового способу життя підлітків для отримання позитивних результатів необхідно враховувати всі ці особливості, шукати та застосовувати соціально-педагогічні підходи властиві певному віковому періоду.
• 5. Головним методом досягнення мети - позитивних результатів формування здорового способу життя - є активне включення самих підлітків у роботу при одночасному залученні їхніх однолітків; професійна інформаційна підтримка спеціалістів у ході формування здорового способу життя; адекватне ставлення дорослих до "метаморфоз", що відбуваються з дітьми та їх орієнтація на надання допомоги підліткам.
• 6. На формування й розвиток кожної людини, безсумнівно, впливає рівень розвитку країни, народу, рівень добробуту, суспільна свідомість, культура народу, його ментальність та ін. Настала потреба проводити в Україні таку соціальну політику, забезпечувати такий рівень життя і формувати такі життєві норми і цінності, які б стали підґрунтям у прагненні всіх дітей та молоді до здорового способу життя.
• Все це має сприяти усвідомленню того факту, що саме здоровий спосіб життя є тим соціально-педагогічним підґрунтям, який сприяє та полегшує процес соціального становлення особистості у підлітковому віці, і що вироблення навичок здорового способу життя є передумовою всієї їхньої подальшої успішної життєдіяльності.
• РОЗДІЛ 2. Модель формування здорового способу життя підлітків
• 2.1 Соціально-педагогічні чинники формування здорового способу життя особистості

Соціалізація особистості охоплює всі сфери її життєдіяльності, впливає на вибір способу життя і цей вплив носить двосторонній характер, тобто обраний спосіб (стиль) життя впливає на подальше формування соціально-активної особистості. У даному дослідженні становлення соціальної особистості, формування засад саме здорового способу життя ми розглядаємо крізь призму соціалізації людини.

• Наявні сьогодні, та необхідні в перспективі фактори впливу на формування способу життя особистості науковці (О.В.Мудрик, С.В.Попов) об`єднали у чотири великі групи: мега-, макро-, мезо-, мікрофактори. Мегафактори - космос, планета, світ, що тією чи іншою мірою вливають на соціалізацію всіх жителів Землі. Макрофактори - країна, етнос, суспільство, держава, які визначають напрями соціалізації людей, котрі живуть у певних країнах, за умови залучення у цей процес і використання населенням засобів масової інформації. Мезофактори - умови соціалізації великих груп людей, які розмежовуються за типом місцевості та поселення, де вони проживають (регіон, село, місто), за належністю до тих чи інших субкультур. Мікрофактори - чинники, що безпосередньо впливають на конкретних людей. Це сім`я, групи ровесників, навчально-виховні організації, громадські, державні, релігійні організації, мікросоціум [29].

мегафактори макрофакториПКК мезафакторилорТип мікрофакториСуб-асаміс-Ровес-куль-Знмїце-СімяОсобистістьникиту-Меонвос-раІтсаті Соціальні інститутиаС у с п і л ь с т в оС в і тРис. 2.1 Фактори впливу на формування способу життя особистості

• Таке структурування рівнів здоровя дозволяє мати уявлення світової спільноти щодо звязку індивідуального і суспільного здоровя, яке визначає наскрізну залежність і взаємодетермінованість усіх рівнів.
• Взаємозв`язок факторів соціалізації особистості та рівнів здоровя людини, які були описані у першому розділі, має таку структуру

Мікрофактори- відповідно -I - III рівень здоров`яМезафактори- відповідно -IV рівень здоров`яМакрофактори- відповідно -V рівень здоров`яМегафактори- відповідно -VI рівень здоров`я

Звичайно, пересічна молода людина більше повязана з першими трьома групами факторів соціалізації та рівнями здоровя, а найбільший вплив на якість та стиль життя індивіда мають мікро- та мезафактори (I - IV рівні здоровя). У процесі соціалізації в молодої людини формується певна соціальна спрямованість, творча індивідуальність, певний стиль життя, а отже, і відповідне ставлення до свого здоровя.

Розглянемо докладніше складові механізмів впливу на підлітків, на формування їхнього способу життя, стану здоровя у ході соціалізації особистості. Слід підкреслити, що інституційний спосіб соціалізації реалізується через систему громадського виховання: школу, позашкільні навчально-виховні заклади, дитячі та юнацькі організації, засоби массової інформації тощо. Інститутаційний механізм соціалізації впливає у межах мезафакторів через засоби масової інформації на здоровя спільноти, громадськості в цілому (IV рівень) та мікрофакторів через різні соціальні інститути (I - IV рівні здоров`я) від індивідуального до здоровя окремих організацій.

Якщо поглянути на інституційний процес соціалізації особистості з огляду на формування позитивного ставлення до здоровя, то можна побачити, що цей процес має вплив насамперед на духовне здоровя (викладання різних предметів у школі, участь у культурологічних гуртках позашкільних закладів тощо). Проте залежно від того, яка загальна атмосфера панує в навчальному (позанавчальному) закладі, наскільки затишно та впевнено почувають себе вихованці - все це впливає на їхнє психічне здоровя.

Фізичний розвиток особистості також тісно повязаний з інституційним процесом соціалізації. Зокрема, це помітно тоді, коли добре поставлена робота на уроках фізкультури у школі, простежується активна участь у спортивних гуртках учнів тощо. Процес соціалізації у системі громадського виховання та соціальне здоровя повязані соціальними звязками, які складаються у молодих людей при участі їх у роботі різних інституційних закладів. Вплив системи соціального виховання проходить також завдяки накопичення відповідних знань і досвіду соціально позитивної поведінки.

У ході дослідження ми провели опитування дітей і молоді (жовтень 2007 р., 84 респонденти віком 10-22 р.) з метою з'ясування ролі школи, ВНЗ, викладачів і вчителів у формуванні поглядів про здоровий спосіб життя. Розглянемо, як часто звертаються учні до вчителів з питаннями про спосіб і стиль життя, шкідливі звички тощо.

Рисунок 2.2 Зміна частки молодих людей, які готові звернутися до вчителів за інформацією про шкідливі звички, з урахуванням віку (% від кожної вікової групи)

Як видно з рис. 2.2., у віці від 10 до 14 років частка дітей, котрі готові звернутися до вчителів, залишається відносно стабільною (14%-16%). У віці від 15 років і до випускного класу значення думки вчителів різко падає в межах до 10%.

Виявлено, що серед молоді, яка вже набула шкідливих звичок, рівень знань про їхню шкідливість, як правило, навіть вищий, ніж серед тих, хто регулярно не курить, не вживає алкоголь, наркотики. Цей факт змушує шукати нові механізми впливу на підлітків, оскільки саме цей особливий вік потребує нестандартних методик.

Окрему увагу привертає вплив засобів масової інформації на формування та становлення особистості, на чому ми зупинимось окремо. З раннього дитинства людина опиняється в інформаційному полі, вона не може жити без інформації, сприймаючи її через безліч каналів, і на основі її обробки формує свою поведінку. Засоби масової інформації створюють своєрідний інформаційний світ, в якому людина, зокрема молода людина, виробляє певний світогляд щодо життя, способу життя, стилю життя, типів поведінки тощо, хоча, як зазначалося, інформація засобів масової інформації має, здебільшого, несистематизований, а часом і суперечливий характер [39].

Засоби масової інформації можна розглядати як особливий чинник, який впливає на формування способу життя молоді, безпосереднім об`єктом дії яких є як окремий індивід, так і велика група людей, що становлять аудиторію для того чи іншого конкретного засобу масової комунікації. Засоби масової інформації мають чималі можливості впливати на спосіб життя та здоровя особистості як суто інформаційна, так і за допомогою практичних зразків такого стилю життя.

Проте слід зауважити, що засоби масової інформації відіграють також особливу роль у формуванні здорового способу життя. З метою ефективного використання засобів масової інформації у соціально-педагогічній роботі ми вважаємо за доцільне спиратися на чотири складові, суть яких вивчали зарубіжні вчені (М.Лалонд, Л.Піндер, І.Рутман, K.Попле, відзначаючи їх активний вплив на спосіб життя: індивідуальний; груповий; організаційний; суспільний. Індивідуальний та груповий рівні включають сімю та ровесників, організаційний рівень - школу, місце роботи, місце позанавчальної діяльності тощо.

Істотну роль на організаційному рівні виконують види діяльності, що стосуються здоровя, в тому числі лекційні заняття, тренінги, семінари, робота у групах взаємопідтримки тощо. І кількість, і вид діяльності слід враховувати, щоб краще використати позитивний вплив організації.

Важливим показником на організаційному рівні щодо впливу на здоровий спосіб життя є дієвість колективу, тобто віра групи у свою спроможність успішно вирішувати проблеми. Чим більше члени групи чи організації будуть відчувати, що ситуація їм підконтрольна, тим активніше вони зможуть обєднати зусилля для дієвості колективу.

Важливим чинником у пропагуванні здорового способу життя є соціальні норми. Вплив засобів масової інформації проявляється як у сприйнятті особистістю, так і в нормативній поведінці у соціальній системі.

Індивідуальне сприйняття соціальних норм під впливом мас-медіа може бути настільки сильним, наскільки вдало подаються одні нормативні стосунки і поведінка та виключає інші. За таких умов на поведінку людини впливають лише узагальнені і вивірені соціальні норми. На суспільному рівні нормативна поведінка випливає принаймні частково з тих норм поведінки, які постійно висвітлюються засобами масової інформації.

Отже, можна сказати, що саме у підлітковому віці, коли особистість перебуває у складному психологічному стані, засоби масової інформації мають досить відчутний вплив на формування способу життя та світогляду взагалі, і при цьому слід сказати, що вплив цей досить неоднозначний. Ще одна особливість засобів масової інформації - вони мають змогу здійснювати так званий опосередкований вплив на особистість через соціальні інститути, інших людей, сім'ю, ровесників тощо.

За оптимальних умов формування здорового способу життя є одним із важливих напрямів сімейного виховання. Багато в чому формування здорового способу життя залежить від традиційних складових цього впливу: стилю життя сім'ї, способу організації життя, характеру взаємостосунків між подружжям, участі обох батьків у вихованні, правильної організації вільного часу сім'ї, ставлення самих батьків до вживання алкоголю, паління, застосування наркотичних речовин. Саме в ній діти та підлітки набувають позитивного ставлення до світу, накопичують індивідуальний досвід соціальної поведінки. А позитивні взаємини з батьками та близькими дорослими - головна умова фізичного, психічного, духовного і їх соціального розвитку [28].

Незалежно від того, наскільки самі батьки усвідомлюють свою роль у формуванні здорового способу життя молодого покоління, підлітки відзначають досить широкий аспект тем, на які вони можуть розмовляти з батьками. Якщо відкинути таку тему, як навчання та уроки, то найчастіше підлітки говорять з батьками про своє майбутнє (60%-70%), своє здоровя (55%-65%), своїх друзів (50%-60%), своє харчування (45%), поведінку не тільки в школі, а й на вулиці, в транспорті, з незнайомцями (до 40%), а також про стосунки у сімї (біля 40%).

Свідченням того, що батьки є надзвичайно важливим та впливовим фактором формування здорового способу життя, є також те, що 36% 10-16-річних підлітків повністю довіряють батькам і відверто обговорюють з ними будь-які питання, а ще 52% довіряють батькам, хоча деякі питання не можуть (або не бажають) обговорювати з ними. Таким чином, 88% підлітків довіряють батькам, а це значить, що довіряють і тій інформації, яку вони отримують від них. Лише 1% респондентів зазначили, що вони зовсім не довіряють батькам.

Разом з тим, існують і певні проблеми щодо впливу батьків на формування здорового способу життя у неповнолітніх. Так, 15% підлітків (10-14 років) відверто стверджують, що вживали алкогольні напої у більшій кількості, ніж їм дозволяли батьки; 6% впевнені, що мати, та 6% впевнені, що батько дозволили б їм випивати без всяких обмежень та заперечень. Ще 27% відповіли, що їм дозволили б випити лише з особливої нагоди; близько 21% не знають, як би відреагувала їх мати на вживання алкоголю, та така ж кількість невпевнена щодо батьківської реакції на цей факт. Серед тих, хто ще не спробував палити підлітків (10-14 років) на час опитування, 25% відзначили такий стримуючий чинник, як мої батьки не палять. Це другий за рейтингом чинник після усвідомлення шкідливого впливу звички палити на стан здоровя. Серед респондентів віком 14-16 років палили або палять 39,5% респондентів. Лише незначна кількість осіб засвідчує, що вони палять у звязку з конфліктами з батьками. Напевне, таку ситуацію можна пояснити і тим, що чимала кількість батьків (38%) палить в помешканні, де вони проживають разом з дітьми, 70% дітей свідчать про те, що їм батьки не дозволили б палити взагалі.

Друзі та ровесники є одним із досить впливових джерел інформації для молоді щодо питань формування здорового способу життя. Слід зазначити, що із дорослішанням підлітків друзі та ровесники починають домінувати і серед джерел потрібної інформації. З одного боку це повязано з набуттям досвіду серед ровесників, з іншого - з гостротою тематики, особливо, що стосується алкоголю, наркотиків та міжстатевих стосунків. Крім того, саме ровесники є найбільш легкодоступним джерелом інформації в умовах недостатнього розвитку інформаційних центрів та анонімних консультацій для молодого покоління.

На завершення наводимо перелік індивідуальних характеристик, які можна розглядати як передумову розвитку різноманітних асоціальних звичок і чинників ризику для здоров'я підлітків: нерозвинений самоконтроль, нестача наполегливості; низька самоповага і невпевненість в собі; емоційна і психічна неврівноваженість; життєві цінності, які допускають зловживання алкоголем і наркотиками; низька успішність; відсутність взаєморозуміння в школі і (або) в сім'ї; прояв асоціальної поведінки в ранньому віці (злодійство, агресивність та ін).

Таким чином, наслідування способу життя соціально значущої людини або уявного (чи живого) ідеалу має свій особливий вплив на вибір стилю життя, на процес соціалізації особистості. Усвідомлений вибір такого ідеалу охоплює три рівні умов соціалізації: від мікрофакторів до мегафакторів відповідно має відношення до чотирьох рівнів здоровя суспільства. Це може здаватися дивним, адже ідеал у кожного свій і наслідування його впливає, в першу чергу, на індивідуальне здоровя особистості у широкому розумінні цього поняття (психічне, фізичне, моральне, соціальне), проте бувають і такі випадки, коли певним ідеалом чи значущою людиною стають певні особи для великої кількості молоді. Який спосіб життя веде така людина, її ставлення до особистого здоровя - все це є фактором, який може впливати на ставлення молоді до свого життя.

Отже, соціалізацію можна розглядати як процес становлення соціальної особистості, навчання та засвоєння індивідом соціальних норм і культурних цінностей, установок і зразків поведінки того суспільства, соціальної групи та громади, до яких він належить. Одним із напрямів соціалізації є формування певного стилю життєдіяльності молодої людини, зокрема стосовно здоровя - здорового способу життя. Досягається він у ході дії різних механізмів: інституційного, традиційного, стилізованого та міжособистісного.

Аналіз реального стану дії різних механізмів показав, що із блоку інституційних чинників особливе місце посідають засоби масової інформації, завдяки широким можливостям подання різноманітної інформації, з одного боку, а з іншого - можливість опосередковано впливати на підлітка через ровесників та батьків. Із блоку традиційного ми вважали за доцільне виокремити такі чинники як сім'я загалом, і батько і мати зокрема. У блоці стилізованих механізмів доцільно розгдядати субкультуру, як таку, що достатньою мірою вбирає і відображає культуру і стиль життєдіяльності саме підлітків та молоді. Із міжособистісного блоку ми вважаємо за доцільне акцентувати увагу на групі ровесників (окрім зазначених інших), яка може нести як позитивне, так і негативне начало. І саме позитивне начало дає той "якісний" результат, до якого соціальний педагог має підводити підлітка.

2.2 Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків

Діяльність соціального педагога щодо формування здорового способу життя дітей та молоді випливає з його основних професійних функцій:

-соціально-педагогічна - надає допомогу в соціальній реабілітації всім підліткам і молоді, хто її потребує, виявляє інтереси і потреби людей в різних видах діяльності (культурно-дозвіллєва, спортивно-оздоровча та ін.), залучає до роботи різні установи, товариства, громадські організації тощо;

-організаційна - проводить організаційну роботу щодо формування здорової життєдіяльності, залучає до такої роботи громадськість, державні структури, спрямовує їхню діяльність на надання різних видів соціальної допомоги, проводить різні заходи у цьому напрямі;

профілактична - приводить в дію різні механізми (педагогічні, юридичні, психологічні, медичні) з метою попередження та подолання негативних явищ, організує надання допомоги тим, хто її потребує;

комунікативна - встановлює контакт з особами, які потребують допомоги, оганізовує обмін інформацією, визначає єдину стратегію взаємодії, сприйняття та розуміння іншої людини як особистості;

діагностична - соціальний педагог вивчає особливості сім'ї, групи молодих людей, особистості, ступінь і спрямованість впливу на них мікросередовища і визначає "соціальний діагноз";

- прогностична - прогнозує розвиток подій, процеси, які відбуваються в сімї, референтній групі, суспільстві і виробляє певні моделі соціальної поведінки особистості щодо формування здорового способу життя;

- соціально-медична - організовує роботу у плані профілактики здоров'я, сприяє оволодінню основами медичної допомоги, соціальній адаптації особистості;

правозахисна - використовує закони і правові акти, спрямовані на надання необхідної допомоги та підтримки молодого населення, його захист від негативного впливу оточуючого середовища;

психологічна - консультує з питань міжособистісних стосунків, сприяє соціальній адаптації особистості, надає допомогу у соціальній реабілітації [29].

Соціальні педагоги при виконанні своїх професійних функцій зайняті різними видами діяльності. В їхній роботі проявляються три основні аспекти соціально-педагогічної діяльності:

) виховний - виступає в ролі вчителя, консультанта, експерта, соціальний педагог у таких випадках дає поради, навчає вмінням, встановлює зворотній зв'язок, застосовує рольові ігри як метод навчання;

) фасилітативний - відіграє роль помічника або посередника у подоланні апатії або дезорганізації особистості, коли їй це важко зробити самій. Діяльність соціального педагога при такому підході спрямована на інтерпретацію поведінки, обговорення альтернативних напрямів діяльності та дій, роз'яснення ситуацій, підбадьорування та спрямування на мобілізацію внутрішніх ресурсів;

) адвокативний - застосовується тоді, коли соціальний педагог виконує рольові функції адвоката від імені конкретної особи або групи людей, а також помічника тих людей, які виступають у ролі адвоката від свого особистого імені; такого роду діяльність спрямована на допомогу окремим людям у посилені аргументації, підборі документальних обґрунтувань при вирішенні певних проблем тощо [38].

Зважаючи на інтегрований, універсальний характер діяльності, можна визначити основні групи технологій: соціально-психологічні, соціально-медичні і соціально-педагогічні. Особливостями технології соціальної роботи є: динамічність (гнучкість), яка проявляється в постійній зміні змісту та форми роботи фахівця; неперервність, що визначається потребою постійної підтримки контакту; циклічність, тобто стереотипне, закономірне повторення етапів, стадій процесу в роботі; дискретність соціальної роботи як технологічного процесу, яка проявляється в нерівномірному ступені впливу на особистість на різних етапах діяльності.

Врахування технологій, що мають місце в соціально-педагогічній діяльності, допомагає помітно посилити можливості вирішення різних соціальних проблем, у тому числі й у процесі формування здорового способу життя дітей та молоді. Цей процес представлено на рисунку 2.5.

Включення молодої людини в систему життєдіяльності соціальних інститутів суспільства - Набуття та накопичення елементів соціального досвіду здорового способу життя (знань, умінь, навичок) - Поведінка особистості як результат набутого соціального досвіду щодо здорового способу життяРисунок 2.3 Хід процесу формування здорового способу життя

На кожній посаді соціальний педагог має змогу і повинен займатися питаннями формування здорового способу життя серед дітей та молоді згідно з його основних функцій і ролей.

Підсумовуючи проведений аналіз теорії щодо функціоналу соціальних педагогів та особливостей практики формування здорового способу життя, ми розробили загальну модель соціально-педагогічної діяльності соціального педагога саме у плані формування здорового способу життя підлітків (Рис.2.4.). При її розробці ми врахували три основних напрями стратегії формування здорового способу життя. Перший - основні заходи (політика сприяння здоровому способу життя), створення сприятливих умов (соціальні умови щодо можливостей здорового способу життя), переорієнтація охорони здоров'я (співпраця у плані профілактики та попередження шкідливих звичок), розвиток особистісних навичок здорового способу життя у підлітків.

Другий - соціально-педагогічна діяльність соціального педагога щодо формування здорового способу життя на конкретних робочих місцях.

Третій - безпосередня робота з самою особистістю та її найближчим оточенням - сім'єю і ровесниками.

Основними ж обєктами соціально-педагогічної роботи спеціаліста щодо формування здорового способу життя підлітків, на нашу думку, є навчальні заклади різних типів (загальноосвітні школи, вищі навчальні заклади тощо) та позанавчальні заклади (соціальні служби для молоді, клуби за місцем проживання, громадські об'єднання тощо). Соціально-педагогічний вплив відбувається як під час групової роботи, так і у ході індивідуальної роботи.

Щоб дана модель спрацювала, спеціалісти повинні мати певну професійну компетентність, під якою ми розуміємо сформовану у процесі навчання та самоосвіти систему науково-практичних знань і вмінь, які впливають на якість вирішення професійних завдань, і розвинуті особистісно-професійні якості, що проявляються у діловому та партнерському спілкуванні з людьми при вирішенні їхніх життєвих проблем.

Ряд вчених (О.А.Дубасенюк, І.А.Зимняя, Л.І.Міщик, А.Й.Капська) вважають, що професіоналізм - це високий, стійкий рівень знань, умінь і навичок, які дозволяють досягати найбільшої ефективності у професійній діяльності. Це не тільки особливий розвиток здібностей, але й глибокі, широкі знання у тій галузі діяльності, в якій цей професіоналізм проявляється, а також нестандартне володіння вміннями, котрі необхідні для успішного виконання цієї діяльності.

Питання компетентності соціального педагога ще не вирішено остаточно, оскільки в Україні ще до сьогодні не розроблено Державного стандарту спеціаліста і стандарту його діяльності у соціально-педагогічній сфері. Скажімо, у США розроблено десять критеріїв компетентності соціального працівника загального профілю і види діяльності, які він повинен виконувати:

) ідентифікувати й оцінювати ситуацію в тих випадках, коли треба розпочати (або припинити), посилити, захистити, встановити стосунки між людьми і соціальними інститутами;

) розробити план, який має базуватися на оцінці проблеми і вивчення визначеної мети та адекватного вибору, і забезпечити його виконання з метою поліпшення стану людини;

) розвивати готовність людини до вирішення проблем, у подоланні стресів;

) налагоджувати звязок людей з системами, котрі забезпечують їх ресурсами, послугами та можливостями;

) ефективно захищати найбільш незахищених членів суспільства;

) сприяти ефективній і гуманній дії систем, що забезпечують людей послугами, ресурсами та можливостями;

) активно брати участь у створенні нових, модифікованих систем послуг, ресурсів та можливостей, які є більш справедливими для клієнта;

) оцінювати ефективність виконаної роботи;

) постійно підвищувати кваліфікацію, розширюючи базу професійних знань, виконувати стандарти й етичні норми професії;

) сприяти розширенню послуг даного соціального інституту [40].

Український науковець Міщик Л.І. розглядає професiйну готовність фахівця з соціальної роботи як систему, яка складається з чотирьох компонентiв:

1. мотивацiйна готовнiсть: свiтогляд i спрямованiсть, якi виражають потреби, iнтереси, iдеали, прагнення, морально-естетичнi якостi особистостi, що вiдповiдають обранiй професiйнiй дiяльностi;
2. теоретична готовнiсть: певний рiвень знань iндивiда;
3. практична готовнiсть: наявнiсть гностичних, комунiкативних, конструктивних умiнь, що дозволяють вирiшувати професiйнi завдання;
4. креативнiсть: готовнiсть до творчостi i наявнiсть досвiду творчої дiяльностi [19 ].

У цій же науковій роботі Л.І. Міщик зазначає, що для розвитку соціально-педагогiчної освiти потрібно удосконалення програм соцiально-педагогiчної освiти за рахунок пошуку оптимального спiввiдношення загальнокультурної, спецiально-предметної та спецiально-професiйної пiдготовки.

Спеціаліст має оволодіти досить чималим і багатогранним обсягом знань, які служать підґрунтям для професійних умінь щодо координації, управління, організації, діагностування, аналізу, комунікації, корекції й реабілітації, тобто він повинен мати базові знання. Разом з тим спеціаліст з соціальної роботи повинен мати і спеціальні знання, які сприятимуть виконанню його професійних обовязків.

Виходячи з окреслених функцій соціального педагога, його посади та знань, якими він повинен володіти, ми виокремили знання й уміння, необхідні для організації процесу по формуванню у дітей та молоді здорового способу життя.

Для розробки такого блоку професійних знань та умінь соціальних педагогів для даної сфери, ми проаналізували діяльність міжнародного проекту Молодь за здоровя: Україна - Канада" [25], головною метою якого було сприяння створенню сталої національної системи формування здорового способу життя дітей, підлітків та молоді шляхом розробки і впровадження політики на користь здоров`я та створення програм формування здорового способу життя молоді. Основними завданнями проекту є:

сприяння створенню багаторівневої, міжсекторної моделі формування здорового способу життя молоді на прикладі реалізації проекту у м. Києві та поширення цієї моделі на всю територію України;

створити умови для делегування самій молоді права пропагувати здоровий спосіб життя, сприяти запобіганню СНІДу, відмові від паління, звільненню від алкогольної та наркотичної залежності;

підвищення потенціалу формування здорового способу життя молоді у середовищі організацій - партнерів проекту, окремих осіб - державних службовців, працівників соціальних служб, охорони здоров`я, освіти, фізичної культури, активістів недержавних організацій тощо, і поступово в усьому суспільстві.

З боку Канади у проекті брали участь Міністерство охорони здоров`я Канади, Центр пропагування здорового способу життя Торонтського університету, Торонтський офіс організації здорових міст, Уряд провінції Саскачеван, Міністерство освіти провінції Саскачеван, Саскачеванський університет. Крім того, до співпраці у проекті залучені фахівці з університету Вікторія, Міністерства транспорту і шляхів провінції Бритаська Колумбія, громадської коаліції Ріджент парк фокус (м. Торонто), молодіжної організації Служимо Канаді (м. Торонто), медіа компанії Сі-Бі-Сі (м. Торонто), Центру залежностей і психічного здоров`я (м. Торонто), Управління громадського здоров`я провінції Саскачеван, Саскачеванської ради з питань освіти, Української двомовної школи Сент-Горетті (Саскатун) та інші незалежні фахівці і консультанти.

З боку України у проекті основними постійними партнерами виступають: Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України, Міністерство охорони здоров`я України, Міністерство освіти і науки України, Соціальна служба для молоді Київської міської державної адміністрації, Український науково-дослідний інститут охорони здоров`я дітей та підлітків, Український інститут соціальних досліджень, Спілка дитячих та юнацьких організацій м. Києва. Крім того, до співпраці у проекті залучені фахівці Академії державного управління при Президентові України, Академії медичних наук, Інституту медичної екології, Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Хмельницького національного університету, а також інші фахівці і консультанти з багатьох організацій та установ.

На першому етапі дослідницької діяльності - аналізі матеріалів у межах міжнародного проекту "Молодь за здоров'я, Україна - Канада", ми змогли з`ясувати:

1. стан здоровя та спосіб життя дітей і молоді, що дозволило визначити міру актуальності проблеми для України;
2. загальноприйняті теоретичні підходи до формування здорового способу життя як самостійного наукового напряму, що уможливило вибір найбільш доцільних практичних напрямків і методів діяльності відповідно до сучасних наукових вимог і практичного досвіду різних країн;
3. роль засобів масової інформації та інших джерел інформації у формуванні здорового способу життя, виходячи з першочергової потреби і доцільності процесу інформування взагалі і особливого впливу засобів масової інформації зокрема;
4. зміст законодавчої бази України та країн - лідерів у формуванні здорового способу життя, що дало змогу визначити можливості і перешкоди використанню наявного законодавчого потенціалу для формування здорового способу життя в Україні та пошуку шляхів його удосконалення;
5. вивчено практичний досвід різноманітних програм на користь здоровю населення з вітчизняного досвіду та досвіду інших країн з метою відбору найбільш вдалих методів впровадження проектів формування здорового способу життя.

На другому етапі ми розробили зміст і провели низку інтервю:

з провідними фахівцями з соціальної роботи (з директорами районних соціальних служб для молоді у Хмельницькій області, з керівниками структурних підрозділів, провідними та залученими спеціалістами викладачами кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки ХНУ;

з педагогами шкіл (з заступниками директорів з виховної роботи , класними керівниками, вчителями валеології, безпеки життєдіяльності шкіл Ковельського району);

з медиками (з медичними сестрами шкіл, підлітковими лікарями цих же шкіл);

з представниками засобів масової інформації міст Ковеля та Луцька;

Фокус-групи - це метод збору інформації, в якому від 6 до 12 респондентів зібрано разом для обговорення і повідомлення даних стосовно певного питання [2].

Метою проведення фокус-груп було, по-перше, виявити важливість та доцільність здійснення цілеспрямованої роботи по формуванню здорового способу життя підлітків та молоді; по-друге, зясувати думку фахівців щодо соціально-педагогічних напрямів такої роботи; по-третє, визначити, які організаційні структури повинні проводити таку діяльність, які їх приорітети, партнерство, досвід роботи тощо. В результаті проведення фокус-груп ми визначили основні напрями, субєкти та обєкти соціально-педагогічної роботи з підлітками по формуванню здорового способу життя.

Результати дослідницької роботи показали, що важливою передумовою успіху загальнодержавної діяльності по формуванню здорового способу життя підлітків та молоді є необхідність проведення відповідної професійної підготовки такої важливої категорії фахівців у галузі соціально-педагогічного виховання, як соціальні педагоги та соціальні працівники. Тому саме для цієї категорії фахівців запропонована навчальна програма.

Основний зміст цієї програми містить базові знання з теорії формування здорового способу життя, практики її впровадження, основи професійних навичок розробки соціальних проектів з формування здорового способу життя. Особлива увага на навчанні за даною програмою звертається, насамперед, на формування професійної компетентності спеціалістів з соціальної роботи.

Дієвим у цьому плані виявилось проведення семінару "Формування здорового способу життя молоді" у м.Ковелі (листопад-грудень 2007 року), метою якого було виявити наскільки учасники навчання усвідомлюють проблеми здоров'я підлітків та молоді взагалі. Для цього на початку проведення занять слухачами заповнювалась вхідна анкета (додаток Б).

В табл. 2.1 представлено розподіл відповідей соціальних працівників, соціальних педагогів і студентів, які висловили свою думку про ті чи інші проблеми та їх місце в соціально-виховній роботі. Як бачимо, серед 14 актуальних проблем фізичного здоров'я молоді спеціалісти назвали шість, які входять до групи найбільш поширених проблем у практиці здорового способу життя загалом: наркоманія, алкоголізм, низький рівень фізичного розвитку, зниження імунітету, паління, поширення хронічних захворювань.

Таблиця 2.1 Актуальні проблеми фізичного здоровя дітей та молоді

№ПроблемаРейтингНаркоманія, токсикоманія1Алкоголізм2-3Низький рівень фізичного розвитку2-3Зниження іммунітету імунітету4Паління5Поширення різноманітних хронічних захворювань6Інвалідність7СНІД8Вроджена паталогія9Захворювання опорно-рухового апарату10-12Захворювання шлунково-кишкового тракту10-12Туберкульоз10-12Зайва вага13-14Поширення венеричних захворювань13-14

Крім того, серед спеціалістів (медиків і психологів) ми провели анкетування про психічний та емоційний стан підлітків і молоді. Розподіл відповідей слухачів на запитання про основні проблеми психічного здоров'я наведено в таблиці 2.2. На думку спеціалістів соціально-педагогічної сфери, перші місця стосовно впливу на психічне здоровя молодого покоління посідають такі показники, як труднощі у самореалізації та проблеми спілкування в сім'ї і з ровесниками. Особливо гостро ці питання постають, як зазначають практики, у підлітковому віці.

Таблиця 2.2

Проблеми психічного та емоційного здоров'я підлітків та молоді

№ПроблемаРанг серед вибраних позиційДепресія4Звуження можливостей вияву емоцій9Замкненість10Неадекватна оцінка ситуації7Неможливість самореалізуватися1Проблеми спілкування в сім'ї та з однолітками2-3Самотність8Схильність до насильства5-6Схильність до суїциду11Уповільнений інтелектуальний розвиток5-6

Такі погляди соціальних працівників на проблему свідчать про загальне розуміння означеної проблеми. Глибоке її розуміння простежується уже ході розробки і реалізації соціальних проектів. Це пояснюється тим, що ми мали змогу перевірити не лише рівень засвоєння теорії, але й рівень практичних умінь, які могли повноцінно проявлятися лише у ході впровадження розроблених спеціалістами проектів по формуванню здорового способу життя у підлітків.

З метою створення умов для оволодіння слухачами теоретичними знаннями проводилися лекційні заняття за такими темами:

1. об'єктивна характеристика здоровя та способу життя дітей, підлітків і молоді в Україні;
2. особливості формування соціальної політики суспільства перехідного періоду та її роль у формуванні здоровя дітей і молоді;
3. основні складники здоровя та здорового способу життя підлітків і молоді;
4. вплив засобів масової інформації на формування стилю життя підлітків та молоді;
5. сучасна теорія формування здорового способу життя;
6. позитивний досвід формування здорового способу життя: міжнародний та вітчизняний;
7. роль громадських організацій у формуванні здорового способу життя.

З метою закріплення теоретичних знань по формуванню здорового способу життя підлітків та молоді було проведено семінарські заняття, на яких передбачалася робота за такими темами:

1. роль соціальних працівників у розбудові соціальної політики щодо здоровя молоді України;
2. партнери у реалізації проектів формування здорового способу життя, їх стимули до співпраці, основні стратегії співпраці;
3. застосування стратегій поінформованості й освіти, можливих ресурсів і важелів впливу для розбудови проектів по формуванню здорового способу життя;
4. вітчизняні ініціативи впровадження проектів здорового способу життя у місцевих громадах;
5. чинне законодавство України одна з важливих умов для впровадження проектів по формуванню здорового способу життя та підтримка місцевою владою механізмів реалізації основних законодавчо-нормативних положень;
6. застосування теоретичної бази та практичного досвіду для розробки нових проектів формування здорового способу життя підлітків та молоді в Україні.

Завданнями проведення навчальних семінарів "Формування здорового способу життя" передбачено зясовувати, наскільки усвідомлено сприймають учасники важливість окресленої проблеми, пов'язаної зі здоров'ям та способом життя молоді; ознайомлювати з основними ефективними чинниками впливу на формування здорового способу життя (особистісні навички, розвиток громади, сприятливе оточення тощо); чи готові слухачі брати участь у реалізації проектів (чи заходів) по формуванню здорового способу життя дітей, підлітків та молоді.

У ході лекційних занять та семінарів проводилась робота по розкриттю суті і ролі різних складових здоров'я та здорового способу життя дітей, підлітків та молоді. Для визначення змін, які сталися у позиції слухачів щодо впливу різних чинників на здоров'я молоді, проводилося анкетування до і після завершення навчання. Для більш виразного порівняння бралися лише відповіді "впливає значною мірою".

Таблиця 2.3

Міра впливу на здоров'я кожної людини зазначених чинників

№ЧинникиРейтинг при вхідному анкетуванніРейтинг при вихідному анкетуванніЖитлові умови61-3Заняття фізичною культурою та спортом46-8Медичне обслуговування86-8Можливість організованого проведення вільного часу99Навколишнє середовище2-31-3Особливості організму75Рівень життя, матеріальний достаток2-31-3Структура та якість харчування14Умови роботи, навчання56-8В результаті виявлено, що зміст навчання відбивається на уявленні слухачів про те, якою мірою на здоров'я кожної людини впливають означені чинники. Рейтинг такого чинника, як житлові умови піднявся з 6 місця на 1-3, рейтинг чинника "структура та якість харчування" знизився з 1 місця на 4, "заняття фізкультурою та спортом" - з 4 на 6-8, "умови роботи, навчання" - з 5 на 6-8 місце.

Проведені заняття змінили також уявлення учасників навчання про роль різних чинників у процесі формування способу життя молодої людини, про що свідчить зміна рейтингу окремих з них.

Таблиця 2.4 Роль чинників у процесі формування способу життя

№ЧинникиРейтинг при вхідному анкетуванніРейтинг при вихідному анкетуванніВикладачі шкіл, інших навчальних закладів79Засоби масової інформації53-4"Зірки" мистецтва1110"Зірки" спорту1011-12Орієнтації населення району, міста стосовно способу життя98Особисті якості людини25Оточення (друзі, знайомі)31Сім'яБатьки12Родичі1211-12Соціальна політика держави43-4Соціальна політика області86-7Соціальна політика міста66-7

На початку навчання учасники були впевнені, що спосіб життя особистості визначається в основному, і в першу чергу, сім'єю та особистісними якостями людини. Після навчання такий чинник як "батьки" також займає помітне місце (2), а індивідуальні якості особистості молодої людини опустились до 5 місця, пропустивши вперед засоби масової інформації та соціальну політику країни. Принципово змінилося сприйняття ролі найближчого оточення: з 3 місця рейтинг цього чинника піднявся до 1.

Ці результати змусили нас у ході навчання спеціалістів по формуванню здорового способу життя перенести певні акценти у змісті лекцій і практичних занять, а саме посилити важливість створення умов для розвитку індивідуальних якостей особистості щодо власного здоровя.

Аналізуючи роль організацій, які на думку соціальних працівників, займаються формуванням здорового способу життя молоді (таблиця 2.5.), ми виявили, що провідними серед них в цій роботі є спортивні організації та клуби.

Таблиця 2.5 Організації міста, які займаються питаннями формування здорового способу життя підлітків та молоді

№Назва організаціїРейтинг при вхідному анкетуванніРейтинг при вихідному анкетуванніАнонімно-консультаційні центри1110-11Депутатські комісії1210-11Дитяча поліклініка6-86-9Дитячі та молодіжні громадські організації41-5Жіночі громадські організації106-9Поліклініка для дорослих6-812-14Молодіжні клуби-кафе1512-14Наркологічний диспансер6-815Підліткові клуби51-5Підприємства, організації, установи1412-14Служби планування сім'ї136-9Спортивні секції, клуби11-5Телефон довіри96-9Навчальні заклади31-5Центри соціальних служб для молоді21-5

Під час семінару його учасники дещо розширили уявлення про зміст діяльності деяких нових соціальних інститутів - до першої п'ятірки вони включили навчальні заклади, підліткові клуби, дитячі та молодіжні громадські організації. Не змінилася думка лише щодо однієї організації - центрів соціальних служб для молоді. Соціальні працівники вважають, що ця установа є і має бути провідною організацією у формуванні здорового способу життя дітей, підлітків та молоді.

Ця думка підтверджується і результатами після обробки відповідей на запитання щодо основного ініціатора та організатора проведення роботи у плані розповсюдження методик по формуванню здорового способу життя серед молоді. До списку своїх партнерів для формування здорового способу життя спеціалісти включили, насамперед, навчальні, медичні, спортивні заклади, заклади культури, а також громадські організації.

Окрім того, опитування дозволило виявити і практичне значення проведених семінарів з проблеми формування способу життя дітей, підлітків та молоді.

Учасники навчання зазначили (додаток Ж), що саме конкретно їм потрібно для успішного проведення такої роботи. Це, передусім, розроблені методики роботи з молоддю по формуванню здорового способу життя, статистичні та емпіричні дані щодо способу життя дітей, підлітків та молоді, аналітичні матеріали про досвід (вітчизняний та закордонний), різного плану наочні матеріали щодо цієї проблеми. Окремою проблемою, яку окреслили соціальні працівники, виявилася проблема відбору та навчання кадрів на місцях. Це та нова проблема, над якою ми вважаємо, слід працювати в подальшому.

Викликають інтерес і роздуми відповіді слухачів на запитання щодо реальності за сучасних умов провадити роботу по формуванню здорового способу життя молоді. Більшість соціальних працівників вважає, що сьогодні уже реально можна вести мову в іхньому місті про формування здорового способу життя. Один із учасників дав таку відповідь: "Сьогодні - ще можна, завтра буде пізно". Приблизно чотири особи із п'яти вважають, що таку роботу доцільно розширити, а для цього необхідно вивчити на використовувати на практиці набутий досвід інших міст України та інших країн.

Звичайно, при цьому робилися акценти і на зміні соціальної політики, яка сприяє здоровому способу життя, інформації про можливості використання Інтернету для профілактичної роботи з молоддю. 75% учасників семінарів зазначили, що для них дуже цікавим був досвід та навчання у плані обізнання стратегією формування здорового способу життя. Друге місце за доцільністю (70%) займає інтерес до теоретичних підходів щодо формування здорового способу життя та досвід зарубіжних країн. У 55% респондентів викликав інтерес досвід залучення до даної проблеми громадських організацій. Це свідчить про те, що робота по формуванню здорового способу життя реальна і досить виразно простежується зацікавленість спеціалістів та їхнє бачення, як цю роботу можна здійснювати.

Професійна спрямованість навчання допомогла слухачам усвідомити і визначити першочергові завдання по формуванню у підлітків навичок здорового способу життя. При цьому соціальні працівники зазначають, що в такій роботі потрібні спеціалісти з відповідною підготовкою, оскільки соціально-педагогічний процес формування здорового способу життя потребує спеціальних знань та практичних умінь.

2.3 Методичні рекомендації що до оптимізації організації здорового способу життя підлітків

Основними методичними рекомендаціями, які на нашу думку будуть оптимізувати процес організації здорового способу життя можуть бути наступні

3) розвивати готовність людини до вирішення проблем, у подоланні стресів;

) налагоджувати звязок людей з системами, котрі забезпечують їх ресурсами, послугами та можливостями;

) ефективно захищати найбільш незахищених членів суспільства;

) сприяти ефективній і гуманній дії систем, що забезпечують людей послугами, ресурсами та можливостями;

) активно брати участь у створенні нових, модифікованих систем послуг, ресурсів та можливостей, які є більш справедливими для клієнта;

) оцінювати ефективність виконаної роботи;

) постійно підвищувати кваліфікацію, розширюючи базу професійних знань, виконувати стандарти й етичні норми професії;

) сприяти розширенню послуг даного соціального інституту

створити умови для делегування самій молоді права пропагувати здоровий спосіб життя, сприяти запобіганню СНІДу, відмові від паління, звільненню від алкогольної та наркотичної залежності;

підвищення потенціалу формування здорового способу життя молоді у середовищі організацій - партнерів проекту, окремих осіб - державних службовців, працівників соціальних служб, охорони здоров`я, освіти, фізичної культури, активістів недержавних організацій тощо, і поступово в усьому суспільстві.

7)усвідомлення цінності здоровя (домінуючий у світогляді людини, духовний пріоритет і відповідна психічна установка);

8)відсутність шкідливих звичок, (тютюнової, алкогольної, наркотичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків тощо);

)доступ до раціонального харчування (в тому числі якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок);

)покращені умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності);

)Покращені умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку);

)рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень) .

) ідентифікувати й оцінювати ситуацію в тих випадках, коли треба розпочати (або припинити), посилити, захистити, встановити стосунки між людьми і соціальними інститутами;

) розробити план, який має базуватися на оцінці проблеми і вивчення визначеної мети та адекватного вибору, і забезпечити його виконання з метою поліпшення стану людини;

. Формування певного стилю життєдіяльності молодої людини, зокрема, стосовно здоров`я - здорового способу життя.

.поєднувати створення соціально-педагогічних умов для розвитку молодої людини та посилення в них соціального виховання.

Враховувати специфіку розвитку особистості у цьому віці, проблеми у соціальному становленні, а також засоби запобігання соціальних проблем, повязаних з ризиками поведінки та здоровя.

. володіти спеціальними знаннями: стан здоровя і спосіб життя дітей та молоді у сучасних умовах, особливості формування соціальної політики суспільства перехідного періоду.

. вдосконалення професійної майстерності соціальних педагогів відбувається під час відвідування ними семінарів, тренінгів, лекційних занять.

Висновки до другого розділу

Наявність екстремальних, кризових умов життя і становлення молодого покоління ускладнюють процес його адаптації і соціалізації, що водночас потребує від соціальних педагогів і соціальних працівників оволодіння особливими професійними механізмами впливу соціально-педагогічної діяльності на особистість.

. Можна виокремити чотири основні сфери роботи соціальних педагогів по формуванню здорового способу життя серед підростаючого покоління - сім'я, школа, позашкільні заклади, ровесники. У кожній із цих сфер є свої особливості у ставленні до них самих підлітків, а звідси повинні розроблятися відповідні форми роботи.

2. Стосовно впливу сім'ї, батьків на поінформованість дітей і молоді про шкідливі звички, то їх вплив умовно можна поділити три етапи: 10-12 років - етап стабільного ставлення до рекомендацій батьків; 13-16 років - етап різкого зменшення впливу батьків; 17-22 років - етап повільного зменшення впливу батьків. Показники значення ровесників, як джерела інформації про шкідливі звички умовно можна розподілити також на три етапи: 10-12 років - етап повільного зростання довіри ровесникам; 13-14 років - етап швидкого зростання довіри ровесникам; 15-22 роки - етап стабілізації довіри ровесникам.

. Слід зазначити, що особливу роль у соціалізації відіграють професіоналізм та особисті якості дорослих (вчителів, соціальних педагогів, керівників гуртків тощо) як провідників соціально-виховного процесу, рівень довіри до них та ступінь впливу (позитивного або негативного). На процес формування здорового способу життя навчально-виховні організації впливають створенням певних побутових умов, змісту, форм організації життєдіяльності та взаємодії всіх її членів.

4. Для кращого розуміння та проведення заходів по формуванню та пропаганді здорового способу життя серед дітей та молоді соціальний педагог повинен володіти спеціальними знаннями (стан здоров`я і спосіб життя дітей та молоді у сучасних умовах, особливості формування соціальної політики суспільства перехідного періоду, основні складники здоров`я, вплив засобів масової інформації на формування способу життя, теоретичні основи здорового способу життя, законодавство України що стосується формування здорового способу життя, роль громадських організацій у формуванні здорового способу життя).

5. Успіх діяльності соціального педагога залежить від набутих теоретичних знань та практичних навиків. Професійна компетентність спеціаліста щодо формування здорового способу життя підлітків та молоді повинна містити окремий блок знань та вмінь, який включає в себе розуміння вікових проблем та стану здоров'я підлітків, форми та методи роботи з цією віковою групою, створення відповідних умов для соціального становлення особистості у підлітковому віці через набуття навичок здорового способу життя, аналіз практики діяльності інших соціальних інститутів, інших країн у цьому напрямі тощо.

Висновки

Аналіз особливостей процесу формування засад здорового способу життя, механізмів впливу на формування навичок здорового способу життя у підлітковому віці, соціально-педагогічних умов для становлення особистості, діяльності соціальних педагогів у цьому напрямі дозволили зробити загальні висновки:

. Становлення соціальної особистості відбувається як процес переходу від одного ступеню розвитку до іншого, обумовленого конкретними соціальними умовами. Здоровий спосіб життєдіяльності є передумовою соціалізованого входження молодої людини у реалії нашого світу, формування її як соціальної особистості. Сучасні соціальні умови негативно позначились на здоров`ї української нації взагалі, а найбільше занепокоєння викликає стан фізичного, соціального та емоційного самопочуття дітей та молоді - прийдешнього покоління. Це потребує серйозної уваги науковців, соціологів, практиків у тому, щоб кардинально змінити умови соціального становлення дітей та молоді. Усвідомлення та дотримання принципів здорового способу життя на сьогодні є одним із реальних факторів становлення особистості в соціумі. Формування здорового способу життя має бути спрямоване на сприйняття ідеалу і норм здорового, багатогранного та щасливого життя кожного та на усвідомлення незаперечності шкоди наркотичного, токсичного, алкогольного, нікотинового отруєння організму, психіки тощо.

. Формування здорового способу життя ми розглядаємо і вивчаємо як самостійний науковий напрям, який характеризується сучасними поглядами на здоров'я науковців та практиків, певними ідеологічними засадами (пріоритет цінності здоров`я у світоглядній системі цінностей людини; сприйняття здоров`я як стану соціального благополуччя; цілісне розуміння здоров`я як феномена, що невід`ємно поєднує його чотири сфери - фізичну, психічну, соціальну і духовну), принципами (партнерства, пристосування діяльності щодо формування здорового способу життя до місцевих умов, потреб і можливостей окремих груп людей, організацій, регіонів, країн), стратегіями (забезпечення умов для освіти, надання достовірної інформації стосовно здоров`я, розвиток свідомості, формування політики здоров`я, формування особистих навичок здорового способу життя). Основним механізмом формування здорового способу життя є створення соціальних умов для можливості позитивно впливати на проблеми здоров`я. Складовими здорового способу життя є усвідомлення цінності здоров`я, відсутність шкідливих звичок, доступ до раціонального харчування тощо. Ми виокремили п`ять основних напрямів формування здорового способу життя: формування сприятливої для здоров`я державної політики, створення сприятливого природного і соціального середовища, підвищення активності громад, розвиток особистісних навичок, переорієнтація служб охорони здоров`я. Розглядати соціальне становлення та розвиток особистості потрібно саме крізь призму такого підходу.

. У ході роботи ми виокремили чотири основні соціуми, в яких соціальні педагоги здійснюють формування здорового способу життя серед підростаючого покоління - сім'я, школа, позашкільні заклади, ровесники. У кожного з цих соціумів є свої відмінності, що характеризуються ставленням до них самих підлітків, а звідси постала потреба у розробці відповідних форм роботи з урахуванням цих особливостей. Проаналізована загальна модель соціально-педагогічної діяльності педагога по формуванню здорового способу життя підлітків дає можливість виявити основні механізми соціально-педагогічного впливу на формування навичок здорового способу життя у підлітків.

. Формування певного стилю життєдіяльності молодої людини, зокрема, стосовно здоров`я - здорового способу життя, є одним із напрямів соціалізації. Ці дві категорії залежать і впливають одна на одну, що досягається у ході дії соціально-педагогічних механізмів: інституційного (навчальні заклади, засоби масової інформації), традиційного (сімя, батьки), стилізованого (молодіжна субкультура) та міжособистісного (ровесники). У ході вивчення практичного досвіду діяльності мережі соціальних служб для молоді, позашкільних навчально-виховних закладів, навчальних закладів, міст Луцька та Ковеля було виявлено, що основним механізмом формування здорового способу життя у підлітковому віці є створення соціально-педагогічних умов для окремих осіб, груп людей, громад тощо спроможності і можливості позитивно впливати і вирішувати проблеми здоров`я.

. Практика показала, що соціальні педагоги в силу своїх професійних можливостей мають змогу поєднувати створення соціально-педагогічних умов для розвитку молодої людини та посилення в них соціального виховання. Завдання по формуванню здорового способу життя у підлітковому віці є одним з домінуючих у роботі соціальних педагогів. При цьому враховуються специфіка розвитку особистості у цьому віці, проблеми у соціальному становленні, а також засоби запобігання соціальних проблем, повязаних з ризиками поведінки та здоровя. Отже, професійну готовність соціальних педагогів до виконання цих завдань можна розглядати як один із механізмів формування здорового способу життя серед підлітків та молоді.

. Для професійної діяльності у сфері формування здорового способу життя соціальний педагог повинен володіти спеціальними знаннями: стан здоровя і спосіб життя дітей та молоді у сучасних умовах, особливості формування соціальної політики суспільства перехідного періоду, основні складники здоровя, вплив різних чинників на формування способу життя, законодавство України, що стосується здорового способу життя тощо. З метою надання цих знань для цієї категорії фахівців розроблена навчальна програма Формування здорового способу життя, яка містить базові знання з теорії формування здорового способу життя, практики її впровадження, основи професійних навичок розробки соціальних проектів по формуванню здорового способу життя тощо.

. У ході експериментального дослідження було зясовано, що вдосконалення професійної майстерності соціальних педагогів відбувається під час відвідування ними семінарів, тренінгів, лекційних занять. Так, нами зясовано, наскільки усвідомлено сприйняли слухачі важливість окресленої проблеми, повязаної зі здоровям та способом життя молоді; які основні ефективні чинники впливу на формування здорового способу життя підлітків (особистісні навички, інтереси молодіжного соціуму до здорового способу життя, сприятливе оточення тощо); готовність слухачів брати участь у реалізації проектів (чи заходів) по формуванню здорового способу життя дітей, підлітків та молоді.

З метою виявлення змін, які сталися у позиції слухачів щодо впливу різних чинників на здоров'я молоді, проводилося анкетування до і після навчання, яке дозволяє стверджувати, що дана методика навчання забезпечує можливість соціальним педагогам набути певних знань та навичок відповідно до основних функцій соціально-педагогічної діяльності для успішного впровадження соціальних проектів, спрямованих на формування здорового способу життя підлітків та молоді, які входять до комплексного проекту "Молодь за здоров'я".

. Проведене нами дипломне дослідження дозволило науково обґрунтувати необхідність формування засад здорового способу життя особистості у підлітковому віці, як найбільш складних у соціально-виховному значенні вікової категорії, а також розкрити специфіку та об'єктивні соціально-педагогічні особливості організації соціально-педагогічної діяльності спеціалістів щодо формування здорового способу життя у підлітків (розвиток свідомості й активності осіб та молодіжного соціума, наявність освіти та поінформованості про здоровий спосіб життя, розвиток і досягнення змін в організаційному забезпеченні діяльності щодо проблем здоров`я, формування суспільної політики здоров`я), обґрунтувати необхідність проведення спеціальної фахової підготовки соціальних педагогів, як важливої ланки у державній системі формування здорового способу життя.

Формування усвідомлення молоддю потреби здорового способу життя може бути національною ідеєю відродження України через складові морального та соціального здоровя. Здоровий спосіб життя є соціально-педагогічним феноменом, який сприяє та полегшує процес становлення особистості у підлітковому віці. Цей процес проходить через усвідомлення необхідності здорового способу життя як передумови всієї подальшої життєдіяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Борисенко Н.Ф., Мовчанюк В.О., Меламент Л.Е., Рудь Г.В. Основные направления работы по формированию здорового образа жизни//Лікарська справа.- № 5-6. - С.181-184.

2.Вайс Р., Керол Г. Оцінювання: методи дослідження програм та політики. К.: Основи, 2000. - 671 с.

.Венедиктов Д.Д. Социально-философские проблемы здравохранения // Вопросы философии.- 1980. - №4. - С.137-139.

.Выготский Л.С. Проблема возраста /Собр. соч. - М., 1987, Т.4. - С. 224-268.

.Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. - М.: Изд-во иностранных и национальных словарей, 1956. - Т.1. - 678 с.

.Життєві кризи особистості: Наук.-методичний посібник: У 2 ч. /Ред. рада: В.М.Доній, Г.М.Несен, Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков та ін. - К.: ІЗМН, 1998. Ч. 1: Психологія життєвих криз особистості. - 354с.

.Здоровье-21:Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ: Введение // Европейская серия по достижению здоровья для всех. - 1998. №5. - Копенгаген.: ВОЗ (ЕРБ).

.Здоровье для всех к 2000 году //Материалы ВООЗ при ООН, 1995.

.Ильин Б.Н. О понятии "здоровье" человека //Вестник АМН СССР. - 1988. - №4. - С.18-20.

.Іщенко М.П. Молодь - активний суб'єкт оновлення сучасної цивілізації Вивчення молоді на сучасному етапі. - К.: Столиця, 1996. - С.73-76.

.Ігнатенко П.Р. та ін. Виховання громадянина. - К.: ІЗМН, 1997. - 252 с.

.Колесов Д.В., Мягков И.Ф. Учителю о психологии и физиологии подростка. - М.:Просвещение, 1986. - 80 с.

.Кудрявцева Е.Н. Здоровье человека: проблемы, суждения //Вопросы философии. - 1987. - № 12. - С.11-12.

.Кузьменко О.А. Соціальне становлення особистості в умовах відкритої соціально-педагогічної системи: Дис ... канд. пед. наук: 13.00.01. - К., 1998. - 184 с.

.Кон И.С. Открытие "Я". - М.: Политиздат, 1978. - 367 с.

.Лапаєнко С.В. Формування ціннісних орієнтацій старших підлітків на ЗСЖ: Автореф. дис. .... канд. пед. наук, К., 2000. - 18 с.

.Латышев Г.В., Орлова М.В., Яцышин С.М., Титова О.А, Рачнов Д.Д. Смотри по жизни вперед. Руководство по работе с подростками. Санкт-Петербург, 2001.

.Лисицын Ю.П., Сахно А.В. Здоровье человека - социальная ценность. - М.: Мысль, 1989. - 272 с.

.Міщик Л.І. Соціальна педагогіка: досвід та перспективи. Монографія. - Запоріжжя, 1999. - 277 с.

.Надточаев А.С. Философия и наука в эпоху античности. - М.: Изд-во МГУ, - 1990. - 107 с.

.Никифоров А.С. Эмоции в нашей жизни. М., 1978.

.Открытая концепция здоровья /Автомонов Ю.Г., Котова А.Б., Белов В.М., Гриценко В.И., Козак Л.М., Пустовойт О.Г., Гонтарь Т.М., Комендантов А.О. - Киев, 1993. - 27 с.

.Омельченко Ж.О. Теоретико-методичні основи формування загальнолюдських норм життєдіяльності в учнів старшого шкільного віку: Дис. .... докт. пед. наук, 1997, 254 с.

.Петленко В.П. Валеология человека. Здоровье - любовь - красота. В 5 томах. Т 1. Валеология и мудрость здоровья. - Санкт-Петербург: "Петроградский и К0", 1996. - 304 с.

.Піндер Л. Новий погляд на структуру: Вивчення становища щодо розвитку політики пропагування здоровя в Канаді // Пропагування здоровя: Т. 3, №2. 1988. - С. 205-212. Вид-во Оксфорд. ун-ту.

.Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. - СПб.: Издательство "Питер", 2000. - 624 с.

.Свириденко С.О. Формування ЗСЖ молодших школярів у позакласній виховній роботі: Дис. .... канд. пед. наук, К., 1998. - 216 с.

.Свириденко С.О. Формування культури здоровя дитини в сімї як чинник соціальної компетентності//Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник /Ред.кол. Н.Софій, І.Г. Єрмаков та ін. - К.: Контекст, 2000. - С.135-139.

.Соціальна педагогіка. Навчально-методичний посібник / За ред. А.Й. Капської - К.: ІЗМН, 1998. - 220 с.

.Социальная энциклопедия /Редкол.: А.П.Горкин, Г.Н. Карелова, Е.Д.Катульский - М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. - 438с.

.Сухомлинський В.О. Процес соціалізації //Вибр. твори в 5-ти т. - Т.5. - К.: Рад. школа, 1976. - С.448-455.

.Сущенко Л.П. Здоровий спосіб життя людини як об'єкт соціального пізнання: Дис. .... канд. філос. наук, Запоріжжя. - 1997.

.Сущенко Л.П. Соціальні технології культивування здорового способу життя людини. - Запоріжжя: ЗДУ, 1999. - 308 с.

.Технології соціально-педагогічної роботи: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Й. Капської. - К., 2000. - 372 с.

.Турчак А.Л. Предупреждение вредных привычек средствами физической культуры: Дис. .... канд. пед. наук, К., 1993. - 184 с.

.Федь І.А. Здоровя людини як культурно-естетичний феномен: Дис. .... канд. мед. наук. Слов'янськ, 1996.

.Фельдштейн Д.И. Психологические особенности развития личности в подростковом возрасте //Вопр. психол. 1984. №1.

.Формування здорового способу життя: Навч. посібн. для слухачів курсів підвищення кваліфікації державних службовців/ О.Яременко, О.Вакуленко, Л.Жаліло, Н.Комарова та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000.

.Формування здорового способу життя: проблеми і перспективи/ О.Яременко, О.Балакірєва, О.Вакуленко та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000.

.Царенко А.В. Здоров'я як найвища цінність людини //Валеология. - 1997. - № 1. - С. 20-24.

.Чаклин А.В., Милиевская И.Л. Сохранить здоровье смолоду. - М.: Педагогика, 1997. - 144 с.

.Чикин С.А., Царегородцев Г.И. Что такое здоровье? - М.: Знание, 1996. 18 с.

.Шаталова Г.С. Формула здоровья и долголетия. - М.: Культура и традиции, 1992. - 112с.

.Шкірняк-Нижнік З.А. Проблеми охорони здоровя дітей в Україні в аспекті Конвенції ООН про права дитини //Журнал практ. врача. - 1998 - № 4. - С.2 - 5.

ДОДАТКИ

Додаток А

Навчальна програма семінару "Формування здорового способу життя"

Обсяг курсу: 72 години, в тому числі 46 - лекції, 12 - семінари, 12 - тренінги і практикуми, 1 - анкетування, 1 - залік.

Форма викладання: лекції, семінари, тренінги, практичні заняття.

Мета курсу: надати слухачам базові знання з теорії формування здорового способу життя, розглянути практику її впровадження, прищепити основи навичок розробки і оцінки проектів формування здорового способу життя, які потрібні соціальним педагогам, соціальним працівникам, що приймають рішення, котрі можуть впливати на здоров`я дітей, підлітків та молоді.

Основні завдання курсу:

показати актуальність проблеми і наявність способу її розв`язання, доказати причини необхідності дій в напрямку поліпшення здоров`я і показати як це робити, аби дії були ефективними;

- створити теоретико-методологічну основу для узгодження управлінських рішень в різних галузях людської діяльності з основними вимогами теорії здорового способу життя; для розробки, оцінки якості і обгрунтованості проектів формування здорового способу життя;

показати пріоритетні напрямки застосування проектів формування здорового способу життя в Україні, доказати особливу актуальність проблеми здоров`я населення зв`язку з вітчизняними реаліями, надати основні статистичні показники здоров`я дітей і молоді України;

висвітлити вітчизняні особливості функціонування тих сфер діяльності, в яких комплекси заходів для здійснення проектів формування здорового способу життя є найбільш ефективними - соціальної політики, екології, активності громади, засобів масової інформації;

розглянути практичний досвід і показати найбільш загальні ознаки, притаманні різним проектам формування здорового способу життя, втіленим в Україні і в світі;

ознайомити з чинною законодавчо-нормативною базою України щодо здорового способу життя і показати, з законодавства інших країн, правові аспекти діяльності в напрямку забезпечення умов для здорового способу життя, що загальновизнані світовою спільнотою.

Контроль за результатами навчання: контрольні запитання за підсумками вивчення розділів, підсумковий залік.

Зміст курсу

Розділ 1. Теоретико-методичні засади формування здорового способу життя (16 год.).

Тема 1. Глобальна актуальність проблеми здоров`я людини. Пошук шляхів її розв`язання (2 год.).

Глобальна проблема здоров`я людини - наслідок сучасного етапу розвитку цивілізації. Погляд ВООЗ, вимоги дій від урядів і громадськості для відвернення загрози існуванню людства - імовірної антропологічної катастрофи. Низка вагомих наукових заходів останньої чверті ХХ століття як нове явище суспільно-політичного життя світової спільноти щодо запровадження цілеспрямованої системи дій health promotion (формування здорового способу життя). Етапи розвитку формування здорового способу життя. Державні і громадські організації - ініціатори розробки і впровадження проектів; зміна, з часом, питомої вага їх участі в ініціюванні діяльності з проблеми здоров`я населення країни. Соціальні педагоги - нові знання, роль і усвідомлення в розбудові здорової соціальної політики.

Тема 2. Сучасне розуміння здоров`я людини і його основних складових (2 год.).

Здоров`я з погляду визначення ВООЗ. Питома вага способу життя в складі чинників, що обумовлюють рівень здоров`я за різними оцінками. Сфери або складові здоров`я - фізична, психічна, духовна, соціальна. Цілісний погляд на здоров`я як феномен, що інтегрує наслідки майже всіх аспектів людської діяльності. Рівні здоров`я в суспільстві - здоров`я окремої людини, груп людей, організацій, громад, регіонів. Ланцюжок загальнолюдської відповідальності за здоров`я - від рівня індивідуального здоров`я до рівня здоров`я всього світу. Основні передумови здоров`я - мирні умови існування; комфортна безпечна домівка; рівні соціальні можливості; пристойні освіта, харчування, прибуток; сталі ресурси, здорове природне середовище.

Тема 3. Теоретичні засади формування здорового способу життя (4 год.)

Теорія формування здорового способу життя (ФЗСЖ). Отавська Хартія як документ всесвітнього значення. Поняття ФЗСЖ, його ідеологічні засади, ідеї пропагування, принципи, характеристики, стратегії. Заходи з ФЗСЖ - формування політики, створення середовищ, активізація громад, розвиток навичок, переорієнтація служб охорони здоров`я.

Семінар до теми 3. Отавська Хартія як узагальнена теоретична модель діяльності з ФЗСЖ (2 год.).

Тема 4. Методологія і методика системи дій з формування здорового способу життя (4 год.).

Методологія ФЗСЖ. Загальні моделі і схеми планування, обгрунтування і оцінки здорового способу життя. Загальні принципи найбільш успішних практичних ініціатив. Модель ФЗСЖ в місцевій громаді канадської провінції. Методика складання плану дій для розробки проекту формування здорового способу життя.

Тренінг до теми 4. Розробка схеми планування і обгрунтування проекту формування здорового способу життя (2 год.).

Розділ 2. Стан здоровя дітей і молоді України (4 год.).

Тема 5. Здоров`я та спосіб життя дітей - об`єктивна реальність (2 год.).

Демографічна ситуація. Вагітність і пологи. Фізичний розвиток дітей. Дитяча захворюваність, її статистичні показники. Інвалідність, смертність. Репродуктивне здоровя дітей. Діти і навколишнє середовище (забруднювачі середовища і їх вплив на здоровя дітей; медичні наслідки аварії на ЧАЕС щодо дитячого здоровя). Діти і шкідливі звички. Діти вулиці, діти сироти, діти і кримінал. Стан системи охорони здоровя дітей. Ефективність діючих державних програм з питань охорони здоров`я жінок і дітей. Санаторно-курортне лікування і оздоровлення дітей. Матеріальна забезпеченість сімей з дітьми. Рівень забезпечення прав дитини.

Тема 6. Стан здоров`я та спосіб життя молоді України (2 год.).

Специфічні особливості визначення стану здоровя в молодіжному середовищі. Захворюваність, в тому числі поширення захворювань, що передаються статевим шляхом і ВІЛ/СНІДу. Статистика захворюваності молоді. Проблеми наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління. Фізичне здоровя молоді. Інвалідність, смертність. Можливості і обмеження здорового способу життя молоді.

Розділ 3. Соціальна політика формування здорового способу життя (8 год.)

Тема 7. Сучасні вимоги світової спільноти до формування здорової державної політики (2 год.).

Основні положення формування сприятливої для здоров`я державної політики - необхідність спільних зусиль усіх творців політики в усіх секторах і на всіх рівнях, їх зважання на наслідки своїх рішень, відповідальність за стан громадського здоров`я; поєднання розмаїтих взаємодоповнюючих підходів, спільних заходів, скоординованих дій; застосування законодавчих і фіскальних заходів, оподаткування та організаційних змін в напрямках здоров`я, прагнення до прибутків та справедливої соціальної політики, сприяння вирівнюванню умов та можливостей, створення обставин, за яких постачання товарів та надання послуг відповідає інтересам здоров`я людей, середовище стає чистішим і приємнішим для життя.

Тема 8. Особливості формування соціальної політики суспільства перехідного періоду в контексті здорового способу життя (2 год.).

Необхідність розбудови проектів ФЗСЖ на засадах певної соціальної політики. Оцінка сучасної суспільної ситуації. Трансформаційний процес: рушійні сили, механізм, сутність, результати. Функції і завдання соціальної політики, її порівняльні характеристики радянських часів і сучасності. Можливі шляхи реалізації соціальної політики в вітчизняній громаді, місцеві ініціативи соціальної політики, кадри, що її формують.

Семінар до теми 8. Роль державних службовців в розбудові здорової соціальної політики України (2 год.).

Тренінг до теми 8. Основи управління розбудовою ініціатив з ФЗСЖ, методи соціального проектування і програмування (2 год.).

Розділ 4. Роль громади в формуванні здорового способу життя (6 год.)

Тема 9. Громада як головна рушійна сила формування здорового способу життя (2 год.)

Громада (місцева територіальна, етнічна, релігійна, культурна тощо) як головна "рушійна сила", потенціал, середовище розробки і впровадження ФЗСЖ. Активність громади у визначенні пріоритетів, ухваленні рішень, плануванні стратегій і впровадженні заходів для поліпшення здоров`я - явище, через посередництво якого здійснюється ФЗСЖ. Першочергове завдання ФЗСЖ - підвищення активності громади, всіляке сприяння її зміцненню, розвитку і спрямуванню зусиль на проблеми здоров`я. Активізація наявних в громаді людських і матеріальних ресурсів, заохочення членів громади до самодопомоги і взаємодопомоги через гнучкі системи, ініціативи, організаційні утворення в середині громади. Здатність ФЗСЖ підвищувати активність громади за умов забезпечення доступу до потрібної інформації, навчання навичкам поліпшення здоров`я, залучення фінансової підтримки.

Тема 10. Потенціал громадських організацій України в контексті здорового способу життя(2 год.)

Громадські організації України - наявна кількість і зміст діяльності. Потенціал громадських організацій України для ФЗСЖ. Участь населення в роботі громадських організацій - суттєвий чинник позитивного впливу перш за все на індивідуальне здоровя і, далі, в ході розвитку системи ФЗСЖ на вищі рівні здоров`я.

Тренінг до теми 10. Роль, можливості і повноваження громад і громадських організацій, що залучаються до розробки проектів формування здорового способу життя (2 год.).

Розділ 5. Роль засобів масової інформації в формуванні здорового способу життя ( 6 год.)

Тема 11. Діяльність ЗМІ України в контексті здорового способу життя (2 год.).

Інформаційна і освітня діяльність - впливові засоби розвитку персональних навичок. Збільшення спроможності людей робити правильний вибір, посилювати контроль, вчитись вмінням та навичкам, спрямовувати зусилля на власне здоров`я, на здорове середовище. ЗМІ, як найбільш впливовий інструмент формування громадської думки. Реклама. Деякі характеристики інформаційного простору України. Структура і зміст наявної продукції ЗМІ. Іноземний досвід. ЗМІ, як носії негативних тенденцій, з точки зору потреб ФЗСЖ. Потреба та імовірні шляхи перемін. Притягнення потужного потенціалу ЗМІ України до потреб ФЗСЖ - одна з найсуттєвіших передумов успіху майбутніх проектів формування здорового способу життя.

Тема 12. Потенціал ЗМІ в розбудові вітчизняної системи валеологічної освіти (2 год.)

Основні завдання освітньої групи заходів з ФЗСЖ. Сприяння спроможності і здатності людей до постійного, протягом всього життя, навчання засобам поліпшення здоров`я, протистояння хронічним хворобам, травмам, передчасному старінню. Потенціал ЗМІ і система валеологічної освіти. Прагнення до розбудови валеологічної освіти як системи, що втілюється в усіх складових соціального оточення (закладах навчання, місць помешкання, праці, відпочинку, організації громадських міроприємств) через усі можливі інституції (освітні, професійні, комерційні, благодійні, добровільні) усіх форм власності. Наявний стан валеологічної освіти в Україні. Іноземний досвід. Напрямки розбудови валеологічної освіти в Україні на підгрунті науково і методично виправданих положень. Перспективи втілення проектів формування здорового способу життя в сфері валеологічної освіти за підтримки ЗМІ.

Семінар до теми 12. Застосування стратегій поінформованості і освіти, можливих ресурсів і важелів впливу для розбудови місцевих проектів здорового способу життя (2 год.).

Розділ 6. Здоров`я та екологія (6 год.).

Тема 13. Роль екологічної складової в формуванні здорового способу життя (2 год.).

Форми глобальної кризи. Поняття наукового терміну "екологія". Вплив людини на природне середовище. Розуміння важливості природи. Людина як творіння природи. Деякі катастрофи техногенного характеру. Нова наука "Екологія людини". Усвідомлення важливості збереження природи. Поняття екологічної безпеки і небезпеки. Поняття якості життя. Перелік потреб людини. Оточуюче середовище людини. Протиріччя між інтересами людини та іншими суб`єктами. Основні закономірності формування екологічних ситуацій. Здоров`я, хвороби та фактори навколишнього середовища. Форми екологічної освіти та виховання. Взаємозв`язок природоохоронних дій з соціальними, економічними, політичними, демографічними.

Тема 14. Шляхи розбудови сприятливого середовища на підставі соціо екологічного підходу (2 год.).

Основні положення створення сприятливих середовищ - гармонічні відносини поміж суспільним і природним оточенням; нерозривний зв`язок людини і середовища; взаємозв`язок двох складових середовища (суспільної і природної); побудова заходів з ФЗСЖ на основі соціо-екологічного підходу до здоров`я. Захист природного і штучного середовища та збереження ресурсів - основний зміст екологічної складової соціо-екологічного підходу до здоров`я. Потреба в постійній правдивій інформації про наявний стан середовища, його вплив на біологічні істоти враховуючи те, що завдяки діяльності людей і стихій цей стан і вплив постійно змінюються. Доведення необхідності і організація діяльності щодо систематичної оцінки (моніторингу) впливу середовища, що постійно змінюється на здоров`я людей.

Семінар до теми 14. Партнери в розбудові проектів формування здорового способу життя для місцевих громад, їх стимули до співпраці, основні стратегії впливу на місцеве природне і суспільне середовище (2 год.).

Розділ 7. Позитивний досвід діяльності з формування здорового способу життя (6 год.)

Тема 15. Відомі проекти здорового способу життя з країн-лідерів дослідження проблем здоровя та вітчизняні ініціативи впровадження проектів ЗСЖ в місцевих громадах (2 год.).

Профілактичні технології перспективний і вигідний шлях по збереженню здоров`я. Скорочений опис ряду діючих в Україні і за кордоном ініціатив, що мають відношення до ФЗСЖ. Економічний аспект найбільш відомих проектів ФЗСЖ, що впроваджувалися за кордоном. Анотації деяких вітчизняних проектів: позашкільні навчально-виховні заклади, валеологічна освіта у школах, Соціальна служба для молоді тощо. Елементи позитивного впливу ЗМІ: телебачення, радіо, преса. Громадські акції різної спрямованості. Соціальна реклама.

Семінар до теми 15. Вітчизняні ініціативи впровадження проектів здорового способу життя в місцевих громадах (2 год.).

Тема 16. Узагальнені чинники успіху розробки проектів формування здорового способу життя (2 год.).

Найбільш загальні риси, що притаманні переважній більшості описаних ініціатив, аналіз яких дає можливість заздалегідь враховувати ймовірні передумови ефективності і передбачити можливі перешкоди при розробці проектів формування здорового способу життя.

Розділ 8. Законодавче та нормативне забезпечення діяльності з формування здорового способу життя (8 год.).

Тема 17. Теоретико-правові підходи щодо сприяння здоровому способу життя (2 год.)

Правові аспекти діяльності в напрямку забезпечення умов для здорового способу життя, що загальновизнані світовою спільнотою. Основи законодавства країн- лідерів дослідження проблеми здоров`я людини. Ідеологічне підгрунтя ініціатив зміни законодавства в тих випадках, коли виявляється недостатність існуючої нормативної бази для втілення проектів формування здорового способу життя.

Тема 18. Законодавство щодо здорового способу життя ряду країн Європи і Америки (2 год.)

Нормативні акти світової і європейської спільноти, законодавство Канади і деяких країн Західної Європи щодо здорового способу життя. Використання світового досвіду при потребі сприяння новим законотворчим ініціативам щодо здорового способу життя.

Тема 19. Законодавство і нормативні акти України щодо здорового способу життя (2 год.)

Чинна законодавчо-нормативна база України - основа розробки вітчизняних проектів формування здорового способу життя. Наявне законодавство - достатнє підгрунтя для дій. Вади реалізації законодавчо-нормативних положень і місцеві можливості виправлення ситуації. Порівняльні переваги і недоліки вітчизняної і закордонної законодавчо-нормативної бази як перспектива удосконалення законодавства України щодо забезпечення здорового способу життя населення.

Семінар до теми 19. Чинне законодавство України - достатня основа для розбудови проектів формування здорового способу життя при підтримці місцевою владою механізмів реалізації основних законодавчо-нормативних положень (2 год.).

Розділ 9. План дій щодо впровадження соціальних проектів по формуванню здорового способу життя дітей та молоді (10 год.).

Семінар до розділу 9. Застосування наявного практичного досвіду для розробки нових проектів формування здорового способу життя. Визначення напрямків, мети, завдань і змісту проектів формування здорового способу життя дітей і молоді України (2 год.)

Тренінг до розділу 9. Розробка плану дій для впровадження соціального проекту формування здорового способу життя в місцевій громаді (4 год.) Практикум до розділу 9. Методика складання плану дій для розробки конкретного проекту формування здорового способу життя (4 год.).

Додаток Б

Вхідна анкета учасника семінару "Формування здорового способу життя"

Шановний учаснику!

Вітаємо Вас на семінарі "Формування здорового способу життя". Здоров'я молоді - головна проблема, що обговорюватиметься на семінарі: як зберегти, зміцнити, захистити здоров'я кожного молодого громадянина України; який досвід накопичений у світі, в Україні, що може зробити влада, фахівці, а що - самі молоді люди.

Нам дуже важливо знати якомога повніше Ваше ставлення до проблем здоров'я молоді, Вашу дкмку щодо причин і факторів, якими зумовлюються негаразди у цій сфері, та шляхи їх подолання.

Просимо Вас відповісти на запропоновані цією анкетою запитання. Це допоможе нам краще зрозуміти погляди і міркування учасників семінару, врахувати їх у подвльшій роботі з формування здорового способу життя молоді.

. Які з нижченаведених проблем фізичного здоров'я дітей та молоді Ви вважаєте найбільш актуальними ? Виберіть не більше 3-х варіантів, в останній колонці проранжуйте вибрані Вами варіанти за ступенем важливості. Найактуальнішу, на Ваш погляд, проблему позначте цифрою 1 і т.д.

№ПроблемаРанг серед вибраних позиційАлкоголізмЗайва вагаЗахворювання опорно-рухового апаратуЗахворювання шлунково-кишкового трактуЗниження імунітетуІнвалідністьНаркоманія, токсикоманіяНізький рівень фізичного розвиткуПалінняПоширення венеричних захворюваньПоширення різноманітних хронічних захворюваньПрироджена паталогіяСНІДТуберкульозІнше, що саме

. Які, на Вашу думку, головні причини проблем, зазначених Вами у попередньому запитанні?

Причини проблеми № 11. __________________________________________________________ 2. __________________________________________________________ 3. __________________________________________________________Причини проблеми № 21. __________________________________________________________ 2. __________________________________________________________ 3. __________________________________________________________Причини проблеми № 31. __________________________________________________________ 2. __________________________________________________________ 3. __________________________________________________________

. Які з нижченаведених проблем психологічного та емоційного здоров'я дітей, підлітків та молоді

Ви вважаєте найбільш актуальними ? Виберіть не більше 3-х варіантів, в останній колонці проранжуйте вибрані Вами варіанти за ступенем важливості.

Найактуальнішу, на Ваш погляд, проблему позначте цифрою 1 і т.д.

№ПроблемаРанг серед вибраних позиційДепресіяЗвуження можливостей вияву емоційЗамкненістьНеадекватна оцінка ситуаціїНеможливість самореалізуватисяПроблеми спілкування в сім'ї та з одноліткамиРозв'язністьСамотністьСхильність до насильстваСхильність до суїцидуУповільнений інтелектуальний розвитокІнше, що саме

. Які, на Вашу думку, головні причини проблем, зазначених Вами у попередньому запитанні ?

Причини проблеми № 11. ___________________________________________________________ 2. ___________________________________________________________ 3. ___________________________________________________________Причини проблеми № 21. ___________________________________________________________ 2. ___________________________________________________________ 3. ___________________________________________________________Причини проблеми № 31. ___________________________________________________________ 2. ___________________________________________________________ 3. ___________________________________________________________

. Як Ви вважаєте, якою мірою на здоров'я кожної людини впливають нижченаведені чинники ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№ЧинникиАбсолютно не впливаютьВпливають незначною міроюВпливають значною міроюВажко відповістиЖитлові умови1234Заняття фізичною куль-турою та спортом1234Медичне обслуговування1234Можливість організовано-го проведення вільного часу1234Напвколишнє середовище1234Особливості організму1234Рівень життя, матеріаль-ний достаток1234Структура та якість хар-чування1234Умови роботи, навчання1234Інше, що саме1234

. Відомо, що спосіб життя людини формується особистістю молодої людини, сім'єю, суспільством та іншими чинниками. Якою мірою, на Вашу думку, на формування способу життя дітей та молоді впливають наведені нижче чинники ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№ЧинникиАбсолютно не впливаютьВпливають незначною міроюВпливають значною міроюВажко відповіс-тиВикладачі шкіл, інших навчальних закладів1234Засоби масової інформації1234"Зірки" мистецтва1234"Зірки" спорту1234Орієнтації населення району, міста стосовно способу життя1234Особисті якості людини1234Оточення (дрзі, знайомі)1234Сім'яБатьки1234Родичі1234Соціальна політика держави1234Соціальна політика області1234Соціальна політика міста1234Інше, що саме1234

. Які з нижченаведених організацій Вашого міста займаються питаннями формування здорового способу життя

? Які ще інституції, на Вашу думку, повинні займатися цією проблемою ?

(Дайте відповідь по кожному рядку)

№Назва організаціїНемає у містіЗаймаються заразПовинні займатисяВажко відповістиАнонімно-консультаційні центри1234Депутатські комісії1234Дитяча поліклініка1234Дитячі та молодіжні громадські організації1234Жіночі громадські організації1234Поліклініка для дорослих1234Молодіжні клуби-кафе1234Наркологічний диспансер1234Підліткові клуби1234Підприємства, організації, установи1234Служби планування сім'ї1234Спортивні секції, клуби1234Телефон довіри1234Навчальні заклади1234Центри соціальних служб для молоді1234Інше, що саме1234

Уявіть собі, що Вам доручено очолити роботу з формування здорового способу життя серед дітей та молоді Вашого міста.

Причому ані фінансових, ані організаційних обмежень Ви не відчуваєте.

. Яку державну чи громадську структуру Ви визначили б як основного ініціатора проведення роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді ? ______________________________________

Яку державну чи громадську структуру Ви визначили б як основного виконавця роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді ? _________________________________________________

. Які державні чи громадські структури Ви визначили б як партнерів у проведенні роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді ? ___________________________________________

. Які знання та інформація знадобляться Вам і Вашим партнерам для проведення цієї роботи ?1. _________________________________

. _________________________________________________

. _________________________________________________

. Які на Вашу думку, державні законодавчі та нормативні акти потрібні для того, щоб проводити активну роботу з формування здорового способу життя серед молоді ?

. __________________________________________________

. __________________________________________________

. Наскільки реально за сучасних умов вести мову про формування здорового способу життя серед дітей, підлітків та молоді у Вашому місті ?__

. Якщо можливо, напишіть, будь ласка, за якими основними напрямами діяльності Ви провадили б роботу з формування здорового способу життя серед дітей та молоді ?

. _________________________________________________

. ___________________________________________________

. Які фактори, на Вашу думку, є найбільш важливими сьогодні при розробці програми формування здорового способу життя серед дітей, підлітків та молоді ? (Зазначте не більше 5-ти варіантів відповідей)

Вплив алкоголю на здоров'я людини

Вплив тютюнопаління на здоров'я людини

Культура спілкування

Культура сексуальних стосунків

Особливості вікової фізіології

Планування життєвого шляху

Підготовка до сімейного життя

Проблеми наркоманії

Проблеми організації раціонального харчування

Профілактика травматизму

Розвиток фізичної культури

Самообслуговування та організація побуту

Екологічне виховання

Інше, що саме _______________________________

Додаток В

Вихідна анкета учасника семінару "Формування здорового способу життя"

Шановний учаснику !

Ось і закінчився наш семінар з проблем формування здорового способу життя дітей, підлітків та молоді. На цей раз мета нашого опитування - визначити ефективність семінару, актуальність питань, які порушувалися, необхідність та цікавість матеріалу, який було подано на семінарі.

Заздалегідь вдячні Вам за співробітництво !

. Як Ви вважаєте, чи є можливість у Вашому місті зараз розгорнути цілеспрямовану діяльність з формування здорового способу життя серед дітей і молоді ? (Оберіть усі підходящі варіанти)

Така робота вже проводиться

Така робота уже проводиться, але її доцільно розширити та поглибити з урахуванням начвного досвіду

У місті є можливість розгорнути цілеспрямовану роботу з формування здорового способу життя

У місті є можливість розгорнути цілеспрямовану роботу з формування здорового способу життя, але для цього важливо вивчити та використати досвід інших

За тих економічних умов, що існують, важко розпочинати роботу з формування здорового способу життя

Для розготратння такої роботи сьогодні немає ані фахівців, ані коштів

Інше, напишіть, що саме __________________________________

2. Як Ви вважаєте, якою мірою на здоров'я кожної людини впливають нижченаведені чинники ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№ЧинникиАбсолютно не впливаютьВпливають незначною міроюВпливають значною міроюВажко відповістиЖитлові умови1234Заняття фізичною культурою та спортом1234Медичне обслуговування1234Можливість організованого проведення вільного часу1234Напвколишнє середовище1234Особливості організму1234Рівень життя, матеріальний достаток1234Структура та якість харчування1234Умови роботи, навчання1234Інше, що саме1234

. Якою мірою, на Вашу думку, на формування способу життя дітей та молоді впливають наведені нижче чинники ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№ЧинникиАбсолютно не впливаютьВпливають незначною міроюВпливають значною міроюВажко відповістиВикладачі шкіл, інших навчальних закладів1234Засоби масової інформації1234"Зірки" мистецтва1234"Зірки" спорту1234Орієнтації населення району, міста стосовно способу життя1234Особисті якості людини1234Оточення (дрзі, знайомі)1234Сім'яБатьки1234Родичі1234Соціальна політика держави1234Соціальна політика області1234Соціальна політика міста1234Інше, що саме1234

.Які з нижченаведених організацій Вашого міста повинні займатися питаннями формування здорового способу життя ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№Назва організаціїНемає у містіЗаймаються заразПовинні займатисяВажко відповістиАнонімно-консультаційні центри1234Депутатські комісії1234Дитяча поліклініка1234Дитячі та молодіжні громадські організації1234Жіночі громадські організації1234Поліклініка для дорослих1234Молодіжні клуби-кафе1234Наркологічний диспансер1234Підліткові клуби1234Підприємства, організації, установи1234Служби планування сім'ї1234Спортивні секції, клуби1234Телефон довіри1234Навчальні заклади1234Центри соціальних служб для молоді1234Інше, що саме1234

. Яка державна чи громадська структура повинна бути основним ініціатором проведення роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді ?

. Яка державна чи громадська структура повинна бути основним виконавцем роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді ?_________________________________________________

. Які державні чи громадські структури повинні бути партнерами у проведенні роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді ?__________________________________________________

1. З того, що Ви почули на семінарі, що саме було для Вас новим, цікавим і що Ви могли б використати у Вашій роботі ? (Оберість у кожному стовпчику усі підходящі для Вас варіанти відповідей)

№Зміст того, що було почутоБуло новимБуло цікавимМогли б використати у роботіСтан здоров'я дітей, підлітків та молоді в Україні111Вплив освітніх програм на здоров'я молоді222Наукові дані щодо здоров'я молоді та шкідливих звичок333Досвід інших організацій з формування здорового способу життя444Досвід залучення громадських організацій до формування здорового способу життя555Приклади формування політики, сприятливої для здоров'я666Теоретичні підходи до формування здорового способу життя777Досвід інших країн888Інше, що саме999

. Які знання та інформація знадобляться Вам і Вашим партнерам для проведення цієї роботи ?

. _________________________________

. _________________________________

. _________________________________

. Які конкретні шляхи формування здорового способу життя серед дітей, підлітків та молоді Вашого міста Ви бачите сьогодні ?

. __________________________________________________

. __________________________________________________

. __________________________________________________

. Ваші побажання і зауваження з приводу семінару "Формування здорового способу життя молоді"

. __________________________________________________

. __________________________________________________

. __________________________________________________

. __________________________________________________

. __________________________________________________

Дякуємо Вам за співпрацю !

Додаток Г

Вхідна анкета учасника семінару "Формування здорового способу життя"

. Які з нижченаведених проблем фізичного здоров'я дітей та молоді Ви вважаєте найбільш актуальними ? Виберіть не більше 3-х варіантів, в останній колонці проранжуйте вибрані Вами варіанти за ступенем важливості. Найактуальнішу, на Ваш погляд, проблему позначте цифрою 1 і т.д.

№ПроблемаРанг серед вибраних позиційВідсоток відповідейАлкоголізм2-345Зайва вага13-145Захворювання опорно-рухового апарату10-127Захворювання шлунково-кишкового тракту10-127Зниження імунітету436Інвалідність723Наркоманія, токсикоманія157Нізький рівень фізичного розвитку2-345Паління529Поширення венеричних захворювань13-145Поширення різноманітних хронічних захворювань624Природжена паталогія912СНІД819Туберкульоз10-127Інше, що саме13-145

. Які з нижченаведених проблем психологічного та емоційного здоров'я дітей, підлітків та молоді Ви вважаєте найбільш актуальними ? Виберіть не більше 3-х варіантів, в останній колонці проранжуйте вибрані Вами варіанти за ступенем важливості. Найактуальнішу, на Ваш погляд, проблему позначте цифрою 1 і т.д.

№ПроблемаРанг серед вибраних позиційВідсоток відпові-дейДепресія433Звуження можливостей вияву емоцій912Замкненість107Неадекватна оцінка ситуації726Неможливість самореалізуватися167Проблеми спілкування в сім'ї та з однолітками2-345Розв'язність2-345Самотність817Схильність до насильства5-629Схильність до суїциду115Уповільнений інтелектуальний розвиток5-629Інше, що саме

. Як Ви вважаєте, якою мірою на здоров'я кожної людини впливають нижченаведені чинники (%) ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№ЧинникиРей-тингАбсолю-тно не впливаютьВплива-ють незначною міроюВпливають значною міроюВажко відпо-вістиЖитлові умови6-29665Заняття фізичною куль-турою та спортом421481-Медичне обслуговування8-4557-Можливість організованого проведення вільного часу974345-Напвколишнє середовище2-321083-Особливості організму7-31642Рівень життя, матеріальний достаток2-3-14832Структура та якість хар-чування1-10882Умови роботи, навчання5-1976-Інше, що саме

. Відомо, що спосіб життя людини формується особистістю молодої людини, сім'єю, суспільством та іншими чинниками. Якою мірою, на Вашу думку, на формування способу життя дітей та молоді впливають наведені нижче чинники (%) ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№ЧинникиРейтингАбсолю-тно не впливаютьВплива-ють незнач-ною міроюВпливають значною міроюВажко відповістиВикладачі шкіл, інших навчальних закладів723360-Засоби масової інформації522966-"Зірки" мистецтва11555335"Зірки" спорту10555362Орієнтації населення району, міста стосовно способу життя9743432Особисті якості людини2212812Оточення (друзі, знайомі)3-2179-Сім'яБатьки1-12832Родичі12562292Соціальна політика держави4714745Соціальна політика області81031572Соціальна політика міста61024642

. Які з нижченаведених організацій Вашого міста займаються питаннями формування здорового способу життя ? Які ще інституції, на Вашу думку, повинні займатися цією проблемою (%) ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№Назва організаціїРей-тингНемає у містіЗаймаються заразПовинні займати-сяВажко відповістиАнонімно-консультаційні центри113343195Депутатські комісії12236557Дитяча поліклініка6-8255172Дитячі та молодіжні громадські організації4-76312Жіночі громадські організації10-45502Поліклініка для дорослих6-8255335Молодіжні клуби-кафе1519145510Наркологічний диспансер6-8125536-Підліткові клуби556629-Підприємства, організації, установи142245714Служби планування сім'ї131426332Спортивні секції, клуби1-9512-Телефон довіри9195231-Навчальні заклади3-8321-Центри соціальних служб для молоді2-88172Інше, що саме

. Яку державну чи громадську структуру Ви визначили б як основного ініціатора проведення роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді?

№Назва організаціїРейтингВідсоток відповідейЦентри соціальних служб для молоді190Громадські організації2-360Місцеві органи влади2-367Медичні заклади435Служби планування сім'ї5-730Освітні заклади5-733Управління та відділи у справах сім'ї та молоді5-730

. Яку державну чи громадську структуру Ви визначили б як основного виконавця роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді ?

№Назва організаціїРейтингВідсоток відповідей№Назва організаціїРейтингВідсоток відповідейЦентри соціальних служб для молоді187Громадські організації2-366Місцеві органи влади2-365Медичні заклади445Служби планування сім'ї5-730Освітні заклади5-740Управління та відділи у справах сім'ї та молоді5-735

. Які державні чи громадські структури Ви визначили б як партнерів у проведенні роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді?

№Назва організаціїРейтингВідсоток відповідейМедичні заклади1-280Освітні заклади1-285Громадські організації375Спортивні секції, клуби470Центри Здоров'я566Заклади культури665Служби планування сім'ї757Депутатські комісії845Приватний бізнес844Ресурсні центри847Заклади науки856Кримінальна міліція855Управління у справах сім'ї та молоді860Заклади соціального захисту855Підліткові клуби-

. Які фактори, на Вашу думку, є найбільш важливими сьогодні при розробці програми формування здорового способу життя серед дітей, підлітків та молоді (%) ? (Зазначте не більше 5-ти варіантів відповідей)

Вплив алкоголю на здоров'я людини60Вплив тютюнопаління на здоров'я людини45Культура спілкування50Культура сексуальних стосунків52Особливості вікової фізіології19Планування життєвого шляху48Підготовка до сімейного життя38Проблеми наркоманії93Проблеми організації раціонального харчування17Профілактика травматизму0Розвиток фізичної культури57Самообслуговування та організація побуту14Екологічне виховання19Інше, що саме _______________________________

Додаток Д

Вихідна анкета учасника семінару "Формування здорового способу життя"

. Як Ви вважаєте, чи є можливість у Вашому місті зараз розгорнути цілеспрямовану діяльність з формування здорового способу життя серед дітей і молоді (%) ? (Оберіть усі підходящі варіанти)

Така робота вже проводиться9.5Така робота уже проводиться, але її доцільно розширити та поглибити з урахуванням начвного досвіду33У місті є можливість розгорнути цілеспрямовану роботу з формування здорового способу життя5У місті є можливість розгорнути цілеспрямовану роботу з формування здорового способу життя, але для цього важливо вивчити та використати досвід інших19За тих економічних умов, що існують, важко розпочинати роботу з формування здорового способу життя5Для розготратння такої роботи сьогодні немає ані фахівців, ані коштів-Інше, напишіть, що саме _________________________________

. Як Ви вважаєте, якою мірою на здоров'я кожної людини впливають нижченаведені чинники (%) ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№ЧинникиРей-тингАбсолю-тно не вплива-ютьВплива-ють незнач-ною міроюВплива-ють значною міроюВажко відповістиЖитлові умови1-3-733-Заняття фізичною культурою та спортом6-8-1226-Медичне обслуговування6-8-726-Можливість організованого проведення вільного часу9-2614-Навколишнє середовище1-3-733-Особливості організму5-1228-Рівень життя, матеріальний достаток1-3-533-Структура та якість хар-чування4-731-Умови роботи, навчання6-8-1226-Інше, що саме

. Якою мірою, на Вашу думку, на формування способу життя дітей та молоді впливають наведені нижче чинники (%) ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№ЧинникиРей-тингАбсолю-тно не вплива-ютьВплива-ють незнач-ною міроюВпливають значною міроюВажко відповістиВикладачі шкіл, інших навчальних закладів922414Засоби масової інформа-ції3-45233--"Зірки" мистецтва10-2812-"Зірки" спорту11-12-3110-Орієнтації населення району, міста стосовно способу життя8-19192Особисті якості людини5-1031-Оточення (друзі, знайомі)1-538-Сім'яБатьки2-536-Родичі11-12-2910-Соціальна політика держави3-42533-Соціальна політика області6-7-1424-Соціальна політика міста6-751224-Інше, що саме

. Які з нижченаведених організацій Вашого міста повинні займатися питаннями формування здорового способу життя (%) ? (Дайте відповідь по кожному рядку)

№Назва організаціїНемає у містіЗаймаються заразПовинні займатисяВажко відповістиАнонімно-консультаційні центри53310-1124-6-Депутатські комісії-3310-1152-37Дитяча поліклініка2386-9--Дитячі та молодіжні громадські організації-401-524-6-Жіночі громадські організації-386-924-6-Поліклініка для дорослих53112-1424-65Молодіжні клуби-кафе23112-1452-32Наркологічний диспансер36515---Підліткові клуби2401-5---Підприємства, організації, установи-3112-14712Служби планування сім'ї-386-8---Спортивні секції, клуби-40---Телефон довіри-3824-6-Навчальні заклади-401-5--Центри соціальних служб для молоді-401-5---Інше, що саме

. Яка державна чи громадська структура повинна бути основним ініціатором проведення роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді?

№Назва організаціїРейтингВідсоток відповідейЦентри соціальних служб для молоді1-287Громадські організації--Місцеві органи влади1-286Медичні заклади445Служби планування сім'ї5-735Освітні заклади5-743Управління та відділи у справах сім'ї та молоді5-740

. Яка державна чи громадська структура повинна бути основним виконавцем роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді?

№Назва організаціїРейтингВідсоток відповідейЦентри соціальних служб для молоді188Громадські організації287Місцеві органи влади469Медичні заклади370Служби планування сім'ї--Освітні заклади560Управління та відділи у справах сім'ї та молоді-7.Які державні чи громадські структури повинні бути партнерами у проведенні роботи з поширення здорового способу життя серед дітей та молоді?

№Назва організаціїРейтингВідсоток відповідейМедичні заклади280Освітні заклади192Громадські організації4-577Спортивні секції, клуби379Центри Здоров'я6-765Заклади культури4-576Служби планування сім'ї6-764Ресурсні центри10-1245Управління у справах сім'ї та молоді4-573Підліткові клуби860Органи виконавчої влади958

. З того, що Ви почули на семінарі, що саме було для Вас новим, цікавим і що Ви могли б використати у Вашій роботі ? (Оберість у кожному стовпчику усі підходящі для Вас варіанти відповідей)

№Зміст того, що було почутоБуло новимБуло цікавимМогли б використати у роботіСтан здоров'я дітей, підлітків та молоді в Україні52114Вплив освітніх програм на здоров'я молоді-2126Наукові дані щодо здоров'я молоді та шкідливих звичок22117Досвід інших організацій з формування здорового способу життя72429Досвід залучення громадських організацій до формування здорового способу життя52621Приклади формування політики, сприятливої для здоров'я122117Теоретичні підходи до формування здорового способу життя252921Досвід інших країн202520Інше, що саме

. Які знання та інформація знадобляться Вам і Вашим партнерам для проведення цієї роботи ?

№Знання та інформаціяРейтингВідсоток відповідейМетодики роботи з молоддю по формуванню здорового способу життя190Статистичні та емпіричні дані щодо способу життя дітей, підлітків та молоді283Існуючий досвід по формуванню здорового способу життя (закордонний та вітчизняний373Наявність аудіо- та відеоматеріалів щодо формуванню здорового способу життя470Знання законодавчої бази щодо формуванню здорового способу життя5-667Інформаційні матеріали (буклети, лекції, приклади соціальної реклами)5-667Методика та досвід підбору та підготовки фахівців761Спеціальні знання медичного характеру84710. Які конкретні шляхи формування здорового способу життя серед дітей, підлітків та молоді Вашого міста Ви бачите сьогодні?

№ЗмістРейтингВідсоток відповідейЗнайти партнерів та фахівців195Координація діяльності всіх партнерів289Інформаційне забезпеченняч процесу формування здорового способу життя через засоби масової інформації3-477Вивчення досвіду Соціальної служби м.Києва3-476Створення ресурсних центрів матеріалів з формування здорового способу життя3-470Зміна політики щодо формування здорового способу життя565Підготовка волонтерів для роботи за принципом "рівний-рівному", пропаганда волонтерського руху, формування моди на здоровий спосіб життя6-756Соціальна реклама849Створення органу (типу Координаційної ради) з формування здорового способу життя942

ВСТУП Сьогодні очевидною є залежність ефективності використання та самовикористання творчого потенціалу підростаючого покоління від його рівня здоров'я,

Больше работ по теме: