Загальна характеристика роботи ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" : Отчет по практике по Эктеория

Рубрикатор

Эктеория

Отчеты по практике

Загальна характеристика роботи ВАТ "Бердичівський пивоварний завод"

Зміст

Вступ

1. Організаційно-виробнича характеристика підприємства

1.1 Місце знаходження та історія створення підприємства

1.2 Організаційні основи підприємства

1.3 Характеристика продукції підприємства

1.4 Нормативні документи, які регламентують діяльність підприємства

2. Економічна характеристика

2.1 Технологія виробництва продукції

2.2 Організація управління виробництвом

2.3 Організація роботи планово-економічної служби

2.4 Маркетингова діяльність підприємства

2.5 Реклама

2.6 Характеристика конкурентного середовища

2.7 Облік основних засобів

3. Виробнича характеристика підприємства

3.1 Матеріальні ресурси підприємства, їх ефективність і використання

3.2 Трудові ресурси підприємства та їх використання

3.3 Планування чисельності працівників і фонду заробітної плати

3.4 Аналіз якості продукції

3.5 Розрахунок ціни та собівартості продукції, калькулювання собівартості, загальні поняття ціноутворення

3.6 Облік касових операцій

4. Взаємовідносини підприємства з банками

4.1 Взаємовідносини підприємства з комерційними банками

4.2 Порядок оформлення документів для відкриття розрахункового рахунку

4.3 Види і порядок оформлення розрахункових документів

4.4 Порядок оформлення, видачі та погашення кредиту

5. Фінансова діяльність підприємства

5.1 Статистична звітність на підприємстві

5.2 Зміст фінансового планування

5.3 Податки

5.4 Характеристика іменних цінних паперів

5.5 Характеристика емісії цінних паперів

6. Індивідуальне завдання

Висновок

Додатки

Вступ

Я,, проходив виробничу практику на ВАТ "Бердичівському пивоварному заводу.

Мета мого стажування: написання звіту з практики та курсової роботи, поглиблення та закріплення теоретичних знань, набуття навичок розвязання реальних завдань, набуття практичних навичок для професійної роботи в майбутньому. Метою даної роботи є висвітлення загальної характеристики роботи ВАТ "Бердичівського пивоварного заводу, її організаційно-виробничої структури.

Метою моєї практики є закріплення теоретичних знань, які я здобув в коледжі з таких предметів: фінанси підприємств, гроші та кредит, бухгалтерський облік, економіка підприємства, маркетинг, менеджмент.

1. Організаційно-виробнича характеристика підприємства

1.1 Місце знаходження та історія створення підприємства

(Додаток №1)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівський пивоварний завод".

Місцезнаходження товариства визначається за місцем державної реєстрації: 13300, Україна, м. Бердичів, Житомирська область, вул. К. Лібкнехта, 114.

Пиво займає особливе і значне місце в культурі харчування і споживання багатьох народів. А хто перший варив пиво - ми не дізнаємося ніколи. Воно настільки древнє, що встановити його першотворців просто неможливо. Кажуть, що Ной перевозив пиво у своєму ковчезі…

В Україні, як і в цілому світі, пиво варили з незапамятних часів. А в 19 ст. найбільше пивоварень було у Волинській губернії - до початку 20 ст. - 28%. Причина в тому, шо саме тут інтенсивно розвивалася сировинна база пивоварної промисловості.

Ще в 1798р. Бердичів, який входив до складу названої губернії і нараховував всього 4820 жителів, мав свою пивоварню.

На 1849р. в місті була одна пивоварня, а в Бердичівському повіті в 1845р. діяло сім пивоварних заводів. Число відер виробленого пива за 1845р. складало 35380. У 1845р. в Бердичівському повіті функціонувало 934 питейні заклади. Влада міста з 1839 по 1848 рр. одержала прибуток від пивоваріння та продажу дріжджів 82649 рублів 38 коп.

Згодом, в 1861р., чеський колоніст Станіслав Емануїлович Чеп купив в Бердичеві ділянку землі і на вулиці Білопільській будує пивзавод. До цього в місті, що інтенсивно розвивалося, вже були три невеликих пивзаводи. Чеп не лише будує цехи заводу, але й артезіанську свердловину, проби води якої дали величезні результати, обіцяли якісне пиво. Було побудовано багато допоміжних приміщень, квартири для службовців. Поблизу заводу підприємець заклав хмільник, на якому вирощувався хміль для потреб заводу, за хмільником - маєток для себе - гарний двоповерховий будинок з великим фруктовим садом.

У першій чверті 20 ст. справи на заводі йдуть не зовсім гладко, власники часто змінюються. За десять років змінилася ціла когорта персон по утриманню заводу. Колишній власник Чеп і його послідовники, не довго тримаючись на заводі, розорювались і ставали абсолютно банкрутами. Цьому частково сприяла конкуренція привозного пива з одного боку, але головним чином давалося взнаки відсутність необхідної кількості лагерних діжок та бродильних чанів, що не давало можливості у необхідному для обігу масштабі.

липня пивзавод бере в оренду на два роки Давид Козловський. В акті передачі відзначалося, що на серпень 1927р. завод мав:

лагерних діжок місткістю на 2600 відер;
бродильних чанів на 750 відер.

Місткість лагерного посуду в довоєнний час (до 1914р.) складала 8000 відер. У 1928р. в порядку обмеження приватного капіталу в промисловості постає питання про одержавлення Бердичівського пивоварного заводу. У 1925р. (21 червня) вийшов перший номер міської газети "Радянський шлях. В ньому рекламувалися такі сорти бердичівського пива: "Пльзенське, "Березневе, "Мюнхенське столове, "Чеський Лежок, "Баврське.

Під час Великої Вітчизняної війни завод уцілів, але був пошкоджений дах, деякі будівлі, устаткування заводу теж мало плачевний вигляд. На початку 1944р. завод відновив роботу. Очолював його директор Пилипенко, а через деякий час - Старчеус Лазар Павлович. Люди працювали по 10-15 годин на добу: варили пиво, виготовляли безалкогольні напої, ремонтували, відбудовували завод. Палили вугіллям, дровами. Майже всі виробничі процеси в той час виконували вручну. Вручну мили діжки, "йоршами" - пляшки. Але пиво випускали відмінної якості.

У 1962р. на основі досліджень Харківського філіалу ВНДЧПП на заводі був побудований перший і єдиний протягом тривалого часу цех хмелевих екстрактів потужністю 160-180 т екстракту в рік.

Реконструкція заводу здійснювалась поступово, розширювалися всі виробничі дільниці, або ж будувалися нові. У 70-их роках була побудована нова варниця з сучасним обладнанням постійно займається ремонтами і вдосконаленням існуючих приміщень. Дбає про поліпшення житлових умов працівників.

Леон Романович Ліпецький і донині є директор ТОВ "Бердичівський пивоварний завод. Під його керівництвом Бердичівський пивзавод став економічно міцним підприємством, в якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім - ціни і прибутки. Найважливішим кроком до високих показників став компетентний підхід до формування робочого колективу підприємства: професійне навчання, матеріальне і моральне стимулювання. Це дало можливість сформувати висококваліфікований колектив.

1.2 Організаційні основи підприємства

(Додаток №1)

Загальні положення

Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський пивоварний завод" /надалі Товариство/ створене на базі орендного підприємства "Бердичівський пивоварний завод" в процесі приватизації, згідно наказу № 1-3П від 9 грудня 1994 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.

Засновниками Товариства є:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Житомирській області;

Організація орендарів ОП "Бердичівський пивоварний завод".

Повна назва товариства: Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський пивоварний завод".

Скорочена назва: ВАТ "Бердичівський пивоварний завод".

, Україна, Житомирська обл., м. Бердичів, В.К. Лібкнехта, 114

Р/р2600801524481 в Житомирському відділенні "Укрексімбанку",

МФО 311067.

код ЄДРПОУ - 05418342

Телефон (04143) 2-12-96,2-21-21

Юридичний статус та відповідальність Товариства.

Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрацiї.

Товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою дiяльнiсть відповідно до цього Cтатуту та закону. Товариство може бути відповідачем та позивачем у суді. Товариство є правонаступником орендного пiдприємства "Бердичівський пивоварний завод". Товариство має самостiйний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

Майно Товариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України.

Товариство є власником:

майна, переданного йому засновниками та акціонерами у власність, як вклад до статутного капіталу;
продукції виробленої Товариством у результатi господарської дiяльностi;
одержаних доходів;
iншого майна, набутого на пiдставах, не заборонених законодавством.

Товариство має право продавати, передавати безоплатно, обмiнювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та iншi матерiальнi цiнностi, використовувати та вiдчужувати їх iншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.

Товариство має право випускати акції, облігації та інші цінні папери. Умови випуску та порядок розміщення акцій та облігацій визначаються у рішенні про їх випуск.

Товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями Товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. Акціонери, які не повністю оплатили акції, відповідають за зобов'язаннями Товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Виробнича і організаційна структура підприємства.

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємств. До функціональних підрозділів відносяться такі:

планово-виробничий відділ,
відділ заробітної плати,
відділ кадрів,
відділ збуту і постачання,
бухгалтерія,
відділи головного механіка і головного пивовара.

Всі підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому. Організаційна структура управління заводу є лінійною.

фінансовий собівартість продукція ресурс

Загальна структура ВАТ,, БЕРДИЧІВСЬКИИ ПИВЗАВОД

Спеціалізація, мета і предмет діяльності

Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для отримання прибутку в інтересах акціонерів Товариства.

Предметом діяльності Товариства є:

виробництво пива, екстракту хмелю, солоду пивоварного;
видобування та розлив природної столової води;
виробництво алкогольних напоїв;
оптова, роздрібна і фірмова торгівля продукцією власного виробництва та товарами народного споживання інших виробників;
торгівельно-закупівельна, комерційно-посередницька діяльність;
надання транспортних, експедиторських та складських послуг;
організація та експлуатація обєктів громадського харчування (їдалень, кавярень, барів, ресторанів);
надання послуг з питань маркетингу, менеджменту, консалтингу;
ведення реєстру власників цінних паперів товариства;

Окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, Товариство може здійснювати після одержання ним спеціального дозволу (ліцензії).

Товариство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов'язаній з предметом його діяльності. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

1.3 Характеристика продукції підприємства

Основним видом продукції, що випускає ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" є пиво різних сортів.

Пиво - це слабоалкогольний, ячмінно-солодовий напій, наповнений приємною гіркотою, ароматом хмелю, має здатність спінюватись при наповненні і тривалий час втримувати на поверхні прошарок компактної піни.

На кожен сорт пива спеціалісти заводу розробляють технологічні умови. Технологічні умови придатні для досягнення мети обовязкової сертифікації за вимогами Державної системи сертифікації.

Технологічні вимоги передбачають, що пиво повинне бути виготовлене у відповідності з вимогами діючих умов по технологічним інструкціям і рецептурам з дотриманням стандартних норм і правил, затверджених у встановленому порядку. Для виготовлення пива повинні бути застосовані сировина та матеріали, дозволені Міністерством здоровя України, фільтруючі матеріали по ГОСТ.

Пиво повинно відповідати таким вимогам і нормам:

Зовнішній вигляд. (Прозора рідина без сторонніх включень і осаду. Пиво налите з висоти 25 мм. в чистий циліндричний скляний посуд висотою 105-110 мл з зовнішнім діаметром 70-75 мм при температурі 12º повинно мати компактну піну, виділити бульбашки діоксиду вуглецю.)

Смак і аромат. Мякий солодовий присмак з приємною хмелевою гіркотою. Пиво повинно відповідати по фізико-хімічним показникам.

По санітарно-біологічним показникам пиво повинно відповідати нормам:

бактерії групи кишкових паличок не допускаються в 10 см³;
патогенні мікроорганізми в тому числі сальмонели не допускаються 25 см³.

Вміст токсичних елементів в пиві не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених "медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів" №5061-89 (свинцю, кадмію, мишяку, ртуті, міді, цинку, заліза, нітроза міни).

Упакування і маркування повинно проводитись по ГОСТ з вказаним номером даних технологічних умов і датою розливу, назвою пива, масою сухих речовин в початковому суслі, назвою підприємства-виробника, енергетичною цінністю, переліком сировини, товарним знаком, терміном зберігання, адресою.

При виробництві пива керуються вимогами безпеки, встановленими "Правилами по техніці безпеки і виробничої санітарії в пивоварній і безалкогольній промисловості" затвердженими 3.05.1981 р.

Кожну партію виготовленого пива перевіряють на відповідність встановленим нормам і вимогам. Приймання проводиться і супроводжується якісним посвідченням, в якому вказується: номер технологічних умов, назва пива, масова доля спирту, сухі речовини в початковому суслі, кислотність, колір, смак і аромат, масова доля діоксиду вуглецю, висота піни і піностійкість, вміст радіонуклідів. Методи випробувань проводяться по ГОСТам.

При зберіганні пива необхідно додержуватися необхідних вимог: пиво розлите в пляшки необхідно зберігати в затемненому приміщенні при температурі не нижче +2ºС і не вище +12ºС.

Гарантійний термін від дня виготовлення:

не пастеризованого пива - 7 діб;
без застосування стабілізаторів - 30 діб.

При виробництві пива дотримуються вимог по санітарії і гігієні у відповідності з "Санітарними правилами для підприємства пивоварної і безалкогольної промисловості". Також проводиться контроль технологічного процесу, сировини і готової продукції.

Пиво в залежності від концентрації початкового сусла і степені його зброджування містить 86-91% води, 3-10% незбродженого сусла, 1.5% спирту, 0.4%СО2.

Сумлінне ставлення до своїх обов'язків спеціалістів дало можливість Бердичівському пивзаводу бути в ряду найкращих виробників пива. Потрібно зважати на те, що ступінь задоволення потреб ринку характеризує насамперед обсяг товарів певної номенклатури і асортименту як у натуральному так і у вартісному виразі.

Бердичівський пивзавод має досить гарний асортимент пива. Кожен сорт має свої відмінні властивості, що задовільняють певну потребу. Зараз Бердичівський пивзавод виготовляє пиво в такому асортименті: Бердичівське хмільне, Гетьманське, Бердичівське оригінальне, Бердичівське темне, Старий Бердичів, Кармеліт.

1.4 Нормативні документи, які регламентують діяльність підприємства

(Додаток №1)

До нормативних документів, які регламентують діяльність підприємства відноситься статут ВАТ "Бердичівського пивоварного заводу, зареєстрований Бердичівським міськвиконкомом 01.03.95, ідентифікаційний код 05418342 та Господарський кодекс України.

2. Економічна характеристика

2.1 Технологія виробництва продукції

Виробництво солоду.

Для приготування солоду використовують ячмінь спеціальних пивоварних сортів, який очищається, сортується, дезинфікується і замочується на декілька днів до вологості 68 відсотків. Проникнення води в ячмінь при замочці виникає по законам дифузії і осмосу. Білки при набуханні вбирають в себе до 180%, крохмаль до 70%, клітковина до 30% води. Чим вища температура води тим швидше проходить термін замочки ячміня. Термін замочки ячміня на солодовні підприємства складає 48 годин при температурі 16 градусів. Замочка ячміня проводиться в конусоподібних чанах місткістю 2000 кілограм зерна. Перед загрузкою чана ячмінем, чан миють, потім дезінфікують 2% розчином хлорного вапна (200 грам на 10 літрів води).

При диханні ячменя, при замочуванні виділяється енергія необхідна для росту і розвитку організму. Джерелом енергії являються вуглеводи.

С6Н12О6 + О2 6Н2О +6СО2 + 686 ккал.

При недостачі кисню при замочці зерна утворюється не вода і вуглекислий газ, як при нормальному диханні, а спирт, альдегіди і кислоти, ефіри, які наносять шкоду біологічному процесу. Без кисню зерно задихається, порушується обмін речовин.

С 6Н 12О6 2С 2Н 5ОН +2СО 2 +24 ккал,

тобто процес по суті переходить в спиртове бродіння.

Після замочки зерно стає менше твердим і перетворюється в зелений солод, зерна якого можливо розтерти пальцями на долонях.

Надалі зливається з чана вода, яка потрапляє в каналізацію, і візком зелений солод розвозиться по місцю призначення на тік. На підприємстві впроваджена токова солодовня. Висота насипного солоду складає 40 сантиметрів. Площа, на якій знаходиться насипний солод рівняється 50 квадратних метрів і називається постіль. Далі проходить процес пророщування. Вміщені в особливі умови зерна проростають, в них накопичуються необхідні ферменти, крохмаль, білки, вітаміни, які потім зможуть перейти в розчинний стан.

Пророслі зерна сушаться, очищаються від паростків - виходить солод, який повинен не менше місяця відлежатися, зріти. У цей час протікають складні біохімічні процеси.

Для збереження ферментативної активності солод сушать при поступовому збільшенні температури. На підприємстві впроваджена у виробництво двохярусна сушилка солоду. Тепло одержують від спалювання газу. Перша фізіологічна фаза сушки проходить на верхньому ярусі сушилки. Сушка на цій фазі продовжується до температури солоду 40 градусів. Кінцева вологість солоду повинна скласти 30%. Першу фазу сушки замінює друга фаза сушки, на якій фізіологічні процеси припиняються, але ферменти продовжують проявляти активність, яка поступово затухає і припиняється при температурі 70 градусів і вологості 10%.

Після сушки солоду ростки відокремлюються на ростковідбивній машині. Солод повинен не менше місяця відлежатися, зріти. Необхідну еластичність солод буде мати при вологості 5%.

Отримання пивного сусла.

Для отримання пивного сусла солод полірують, дроблять, затирають (змішують) з водою. Вода для виробництва пива повинна бути мякою. Де вона відповідає вимогам, там пиво виходить кращим. Хороша вода на Україні, в Прибалтиці. Дуже мяка вода в Петербурзі. Жорстка вода вимагає додаткової її обробки. За кордоном деякі марки пива виробляються тільки на воді певного складу. Жорсткість води обумовлюють солі кальція і магнія. Тимчасова жорсткість води залежить від наявності бікарбонатів кальція і магнія, які при кипятінні переходять в карбонати:

Са (НСО 3) 2+ нкал СаСО3 +СО2 +Н 2О

Мq (НСО 3) 2 + нкал МqСО3+СО2 +Н 2О

Утворенні карбонати при кипятінні не розчиняються у воді і випадають в осадок, що шкодить смаковим якостям пива. Жорсткою водою також не потрібно користуватися при митті пляшок та кегів. Вода проходить на підприємстві спеціальну обробку. Карбонати відбираються на спеціальному обладнанні.

Перший процес, який проводиться у варочному відділенні - затирання. Це змішування змолотого солоду з водою та обробка одержаної суміші. Цей процес проходить в 1,5 тонному заторному чані.

Далі проходить фільтрація затора, яка являється чисто фізичним процесом. Цим процесом необхідно відділити пивну дробіну від затора. Затор поступає у фільтраційний чан під тиском.

На підприємстві сусло після фільтраційного чану подається у варочний чан. При цьому підтримують температуру 75 - 78 градусів. Сусло кипить з хмелем 2 години. Зварене сусло видержується у відстойному чані 2 години. Спочатку повільно охолоджують до 60 градусів. Далі подають на теплообмінний холодильник, де швидко доводять температуру до 7 - 8 градусів. Сусло після теплообмінного холодильника направляється в ретельно вимиті, підготовлені чани головного бродіння.

Зброджування сусла пивними дріжджами.

В пивоварінні одним із основних процесів являється спиртове бродіння. На підприємстві існує бродильне відділення, в якому для цього процесу є 21 чан загальною місткістю 3524 гектолітрів. Охолоджене сусло до 8 градусів по Цельсію подається самоливом з відстойного чана через теплообмінник в чан бродильного відділення. Після заповнення чана суслом додаються дріжджі. Дріжджі подають з розрахунку 0,5 літра на 1 гектолітр сусла.

Процес головного бродіння продовжується 7 - 8 діб з часу подачі дріжджів для сортів з початковою густиною сусла 11 - 13%, і 9 - 11 діб для сортів з більшою густиною сусла.

При зброджуванні пива у відкритих бродильних чанах додатковим процесом контролю являється зовнішній вигляд пива. В кінці бродіння на поверхні пива утворюється дека - темно-коричнева піниста поверхня з включенням дріжджів, білків, хмільних смол. На цій стадії дріжджі осідають на дно чана, настає освітлення пива, звільнений від деки ділянка пива не покривається знову піною.

Перед перекачкою пива в танки знімають деку. Зразу після звільнення бродильних чанів внутрішню поверхню чистять, промивають водою і дезінфікують.

Сахара, які знаходяться в суслі перетворюються в спирт та діоксид вуглецю. Цей процес проходить за допомогою дріжджів. Процес перетворення цукру в спирт проходить за формулою:

С 6Н 12 О 6 2С 2Н 5ОН +2СО 2

Але в чистому виді цей процес ніколи не протікає. Паралельно утворюються інші продукти: гліцерин, янтарна кислота, альдегіди.

Готове зелене пиво мутне від дріжджів та завислих частин.

Доброджування (дозрівання), фільтрація пива.

Надалі зелене пиво перекачується в танки (спеціальна посуду для доброжуванняя пива). Підвал, в якому знаходяться танки для дозрівання пива називається лагерним. Кількість танків в підвалі 55 штук загальною місткістю 6228 гектолітрів. Термін дозрівання пива коливається від 21 - 42 доби. На підприємстві тривалість витримки пива повинна бути не меншою:

Сорти пива

Гетьманське 30 дібБердичівське оригінальне 42 добиБердичівське хмільне 21 добаБердичівське 18 дібСтарий Бердичів 36 дібКармеліт 32 доби

Чим більше довготривала видержка пива, тим більше утворюється сивушних масел, кислоти, ефірів, амінокислот. Температура дозрівання пива складає 0 - 2 градуса по Цельсію. Доброджування пива проводиться в закритих посудинах під тиском вуглекислоти 0,3 - 0,7 кг/см 2. При доброджуванні пива муть від дріжджів та від інших завислих частин осідає на дно танка. При дозріванні пива проходять наступні процеси: насичення пива вуглекислотою, збільшення місткості спирту. Грубий негармонійний смак і запах зеленого пива перетворюється в благородний, тонкий, приємний закінчений смак і аромат зрілого пива.

Гіркота пива повинна бути ясно виразною, утворюючою приємне відчуття

і швидко проходити. При невиконанні санітарних умов роботи пиво стає неприємним на смак. Виникає підвальний смак. Не якісна сировина, наприклад старий хміль дає пиву неприємну гіркоту, яка довго залишається на язиці і не змивається наступним споживанням пива. Після використання хлорного вапна, не досконало промитий посуд, може дати хлорний або фенольний смак і запах. Під дією сонячних променів і сірчастих сполук пива, якщо пиво зберігається у світлих пляшках, виникає дуже неприємний смак меркаптана. Цей смак пива називається сонячним.

Через це пиво необхідно розливати в темні пляшки, скло якого не пропускає сонячні промені.

Пиво в пляшці або кеги зберігається під тиском і газ знаходиться в пересиченому стані. При відкриванні пляшки або кеги пиво втрачає тиск і газ намагається вийти, затримуючись білковими речовинами, речовинами хмелю створює піну. Насичення пива діоксидом вуглецю проводиться також штучно. Карбонізацію пива необхідно проводити тільки при охолодженому пиві.

Пиво повинно бути прозорим. Це досягається фільтрацією пива. На підприємстві встановлений кизельгуровий фільтр. Перед фільтрацією пиво охолоджують до 0 - 1 градуса, встановленим перед фільтром охолоджувачем. Фільтрація пива необхідна для того, щоб видалити залишкову муть, яка є в пиві.

Після фільтрації пиво перекачується в фарфаси. Їх на підприємстві 8 штук. Загальна місткість фарфасів 911 гектолітрів. З цього моменту пиво готове для розливу.

Пиво, яке виготовляється на заводі, приймається лабораторією по результатам хімічних аналізів та органолептичної оцінки. Лабораторією відбираються проби пляшкового та ємкісного пива для визначення показників (алкоголь, екстракт, кислотність, колір, вміст вуглекислоти) по стандартним методам. Процедура розробки гарантує високу якість. На зовнішній вигляд пиво повинно бути прозорим, без сторонніх домішків та осаду. Смак і аромат пива повинен бути характерним для кожного сорту.

Розлив пива

На підприємстві пиво розливають в пляшки, лінією розливу пива в пляшки МРУ - 6, ще придбаною в часи Радянського Союзу. Потужність лінії розливу пива в пляшки - 6 тис пляшок на годину. 2002 році на лінії розливу була проведена реконструкція. Був демонтований етикетировочний апарат та впроваджений у виробництво німецький етикетировочний апарат, застосування якого дало змогу покращити зовнішню привабливість пляшки. Почала застосовуватись трьохпозиційна етикетка яка наклеюється на пляшку. Кожний рік на лінії розливу пива в пляшки проводиться капітальний ремонт.

В 2001 - 2002 роках були придбані дві лінії розливу пива в кеги: KEG - BOY 2. Це дало змогу за рахунок якісної дезінфекції підвищити стійкість пива. Потужність кожної лінії розливу пива в кеги складає 300 кег за 8 годин.

Впровадження сучасного обладнання дало змогу збільшити річну потужність підприємства по виробництву пива від 800 тис. дал. до 1500 тис. дал.

2.2 Організація управління виробництвом

(Додаток № 1)

Організацію управління виробництвом опишемо за допомогою виробничої структури.

Виробнича структура ВАТ "Бердичівський пивзавод

Існуюча виробнича структура на ВАТ "Бердичівський пивзавод являє собою змішану виробничу структуру, за якою частина дільниць спеціалізована технологічно, а решта предметно. Технологічно це означає, що дільниці спеціалізуються на виконанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу. Так виготовлення пива проходить декілька етапів: отримання солоду відбувається в солодовій дільниці; приготування сусла - у варочному відділі; зброжування і видержку пива проводять у бродильно-лагерному відділі; оброблюють пиво у фільтрувальній дільниці; розливають в цехах розливу пива. Ознакою предметної структури є те, що виготовляється тільки пиво в малому асортименті.

Крім основних на підприємстві існують допоміжні дільниці, які призначені для обслуговування, ремонту основних фондів, забезпечення запчастинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, лабораторія призначена для постійного аналізу якості продукції і вирощування дріжджів як основного компонента у виготовленні пива. Також існують обслуговуючі господарства, що виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних і допоміжних процесів. Для зберігання матеріальних цінностей на заводі є складські приміщення: зерносклад, склад готової продукції також транспортна і тарна дільниця.

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства. Управлінські підрозділи є також і функціональними, що виконують окрему функцію управління. До функціональних підрозділів відносяться: планово-виробничий відділ, відділ заробітної плати, відділ кадрів, відділ збуту і постачання, бухгалтерія, відділи головного механіка і головного пивовара. Всі організаційні підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому.

2.3 Організація роботи планово-економічної служби

(Додаток № 1)

Положення про економічний відділ.

Економічний відділ на ВАТ "Бердичівський пивзавод здійснює роботу щодо економічного планування на підприємстві. Організовує розробку планових техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових затрат, проектів цін на продукції. Забезпечує проведення робіт з підвищення економічного аналізу всіх видів діяльності підприємства, своєчасну розробку мір по ефективному використанню матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, прискоренню темпів росту продуктивності праці, зменшенню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва, усуненню втрат і нераціональних витрат. Організовує контроль за виконанням плану виробництва і реалізації продукції, правильністю застосування цін, удосконаленням ціноутворення. Забезпечує розробку проектів кошторисів, використання прибутку, що залишився в розпорядженні колективу. Організовує контроль за додержанням підрозділами планової дисципліни, ходом виконання планових завдань, а також статистичний звіт по всіх показниках підприємства.

Розробляє проекти перспективних і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у (виконанні) визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, підготовлює пропозиції щодо їх удосконалення.

Розробляє положення щодо преміювання робітників, умов матеріального стимулювання за сумісництво професій і посад. Розробляє заходи щодо посилення трудової дисципліни. Бере участь у складанні штатного розкладу працюючих пивзаводу, їх заробітної плати на підставі діючого законодавства по заробітній платі, колективного договору.

Здійснює контроль за дотриманням витрат по фонду заробітної плати, за правильністю найменування професій, посад, застосування тарифних ставок, розцінок, посадових окладів, доплат, за дотриманням режиму праці і відпочинку з трудового законодавства.

Посадові обовязки начальника планово-економічного відділу Здійснює роботу щодо економічного планування на підприємстві. Організовує розробку планових техніко-економічних нормативів матеріальних і трудових затрат, проектів цін на продукції. Забезпечує проведення робіт з підвищення економічного аналізу всіх видів діяльності підприємства, своєчасну розробку мір по ефективному використанню матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, прискоренню темпів росту продуктивності праці, зменшенню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва, усуненню втрат і нераціональних витрат. Організовує контроль за виконанням плану виробництва і реалізації продукції, правильністю застосування цін, удосконаленням ціноутворення. Забезпечує розробку проектів кошторисів, використання прибутку, що залишився в розпорядженні колективу. Організовує контроль за додержанням підрозділами планової дисципліни, ходом виконання планових завдань, а також статистичний звіт по всіх показниках підприємства. Повинен знати: постанови, розпорядження, накази вищестоящих органів, методичні, нормативні матеріали з економічного планування, методи обліку та аналізу господарської діяльності підприємства, організацію статистичної звітності, методи економічного аналізу, планово-облікову документацію, строки і порядок складання звітності, розробку нормативних документів по матеріальних і трудових витратах, складання калькуляцій і ціни на виробляєму продукцію, основи трудового законодавства, правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту. Повинен мати вищу освіту і стаж роботи не менше 3-х років.

Посадові обов`язки економіста по праці. Розробляє проекти перспективних і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у (виконанні) визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, підготовлює пропозиції щодо їх удосконалення. Розробляє положення щодо преміювання робітників, умов матеріального стимулювання за сумісництво професій і посад. Розробляє заходи щодо посилення трудової дисципліни. Бере участь у складанні штатного розкладу працюючих пивзаводу, їх заробітної плати на підставі діючого законодавства по заробітній платі, колективного договору. Здійснює контроль за дотриманням витрат по фонду заробітної плати, за правильністю найменування професій, посад, застосування тарифних ставок, розцінок, посадових окладів, доплат, за дотриманням режиму праці і відпочинку з трудового законодавства. Приймає участь у підготовці проекту колективного договору і контролює виконання прийнятих обовязків. Повинен знати: постанови, розпорядження, накази вищестоящих органів і адміністрації, методичні, нормативні матеріали з організації праці і заробітній платі, трудове законодавство, економіку праці, економіку і організацію виробництва, рядову організацію праці, форми і системи заробітної плати і матеріального стимулювання, методи визначення чисельності працюючих, порядок тарифікації робіт і робочих і встановлення посадових окладів, доплат, преміальних, основи технології виробництва, правила і норми охорони праці, ТБ, виробничої санітарії, протипожежної безпеки. Повинен мати середню спеціальну або вищу освіту та стаж роботи не менше 3-х років.

2.4 Маркетингова діяльність підприємства

(Додаток № 1)

Маркетинг - це комплексна система організації виробництва і збуту продукції, побудована на основі попереднього дослідження потреб покупців. Іншими словами, це соціальний процес, завдяки якому прогнозується, поширюється та задовольняється попит на товари та послуги шляхом розробки, їх просування та реалізації.

Сьогодні маркетинг розглядається перш за все як система управління виробництвом та реалізацією товару, що зорієнтована на ринок. Це значить, що в основі прийнятих рішень і їх оцінки лежить інформація про ринок де безпосередньо реалізується товар.

Товарна політика займає одне з ключових місць в системі маркетингової діяльності і вивчає методи по підвищенню конкурентоспроможності продукції, яку виготовляє підприємство, насамперед її якісних характеристик, які відповідають вимогам кінцевих споживачів; створенню нових товарів, оптимізації їх асортименту; розробці стратегії упаковки та товарних марок; подовження життєвого циклу товарів.

Споживчі оцінки мають стратегічне значення на всіх етапах розробки та удосконалення товару: від створення концепції нового товару та перевірки цього замислу до його позиціювання, конструювання, виробництва, встановлення рівня ціни, рекламування, збуту, фінансування та технічного обслуговування. Тому товарна політика включає в себе проведення систематичних досліджень на всіх перелічених етапах, при цьому обєктом дослідження являється не сам товар, а споживач з його вимогами по відношенню до даного товару, його відповідні реакції на різноманітні маркетингові заходи на кожному етапі просування товару від виробника до споживача.

Підприємство або фірма, які здійснюють товарну політику, повинні виробляти такі товари, які в найбільшій мірі можуть задовольнити споживача і яким він надасть перевагу в порівнянні з усіма іншими аналогічними товарами, тобто товари, які стануть пріоритетними при виборі споживачем продукції на ринку і будуть мати високу конкурентоспроможність та високу якість.

Важливі функції при визначенні товарної політики виконує упаковка, так як вона полегшує транспортування виготовленої продукції, її зберігання та використання як для споживача, так і для каналів збуту. Крім того упаковка має суттєве комунікаційне, рекламне та стимулююче збут значення. Зміна тільки однієї упаковки може в значній мірі збільшити обєм продажу конкретного товару.

Важливе завдання при оптимізації товарних груп та стратегічних зон вирішує асортиментна політика, яка з одного боку, забезпечує економію за рахунок внутрішнього звязку та можливості використання загальної системи збуту, науково-технічної бази та іншого, а з іншого боку, захищаючи за рахунок значної диверсифікації товарних позицій від можливих різких та негативних конюнктурних змін умов ринкового розвитку.

Отже, товарна політика займає основне місце в системі комплексу заходів маркетингового впливу на ринок, оскільки саме товар, його якість, асортимент, особливості життєвого циклу, упаковка та товарна марка насамперед визначають конкурентні позиції підприємства та успіх його діяльності в ринкових умовах.

Найбільш достойним і головним конкурентом ВАТ "Бердичівський пивзавод є пиво безалкогольне обєднання ЗАТ "Оболонь, яке по праву є вітчизняним лідером у виробництві пива та слабоалкогольних напоїв, одним з найбільших виробників безалкогольних напоїв та мінеральних вод.

Пиво "Оболонь" конкурує з бердичівським в питанні терміну зберігання, так бердичівське зберігається 7-9 діб, а "Оболонь" - біля місяця; в питанні упакування (ПЕТ-пляшки, жерстяна тара, скляні пляшки місткістю 0,33 л). На кращому рівні в ЗАТ "Оболонь" організовано рекламу, сервісне обслуговування, але ціни на пиво "Оболонь" в 1,5 - 2 рази вищі ніж на бердичівське пиво.

Збутовою діяльністю на ВАТ "Бердичівський пивзавод займається заступник голови правління по збуту і постачанню. Завод у своїй збутовій політиці застосовує два основні методи збуту:

збут продукції через посередників
збут продукції через власну збутову мережу.

ВАТ "Бердичівський пивзавод має чотири фірмових магазини, які розташовані у різних районах міста: фірмовий магазин №1 - на центральній вулиці міста - вулиці К. Лібкнехта; фірмовий магазин №2 - у районі червоної Гори; фірмовий магазин №3 - розташований біля самого підприємства та фірмовий магазин №4 - район Загребелля.

Якщо говорити про географію "розливу" тобто збут, то як ми бачимо бердичівське пиво збувається не тільки в Житомирській обл. Найбільше збувається в місті Бердичеві. Також пиво вивозиться в Хмельницьку та Вінницьку області.

По області пиво поставляють в такі міста: Житомир, Черняхів, Ружин, Любар, Чуднів, Баранівку, Овруч, Малин та інші.

Брати участь у виставках та ярмарках не лише престижно, але й корисно. Адже це дає можливість показати й оцінити свою продукцію, отримати інформацію про нові досягнення, ознайомитися з тенденціями розвитку, розширити ділові контакти. ВАТ "Бердичівський пивзавод щороку представляє свою продукцію на престижних вітчизняних та закордонних виставках та ярмарках. І скрізь продукція заводу відзначається високою оцінкою, займає призові місця, нагороджується медалями. Численні призи та медалі є красномовним свідченням високої якості продукції, що виготовляється підприємством. Ці успіхи - результат самовідданої праці спеціалістів заводу.

Дослідивши господарську практику роботи одного з передових підприємств галузі пивоваріння в Житомирській області - ВАТ "Бердичівський пивзавод та узагальнюючи вітчизняний та світовий досвід формування, розробки та управління товарної політики підприємства підведемо наступні підсумки:

ВАТ "Бердичівський пивзавод - сучасне підприємство з виробничою потужністю 910 тис. дал. За попередні три роки на заводі спостерігалась тенденція підвищення обсягу виробництва пива, а саме:

- 482 тис. дал.

- 565 тис. дал.

- 733 тис. дал.

Це свідчить, що з кожним роком підприємство нарощує обсяги виробництва пива, але при цьому існує можливість використання повної виробничої потужності.

В 1998 році у виробництво була впроваджена нова технологія розливу пива в КЕГи, що призвело до збільшення виробництва пива, а отже і до збільшення прибутку підприємства.

Здійснення товарної політики на ВАТ "Бердичівський пивзавод представляє собою серію конкретних заходів, які реалізуються та націлені на підвищення конкурентних позицій підприємства, а саме формування оптимального асортименту, підтримка якості продукції на певному рівні, маркування та упакування товарів.

Проаналізувавши організацію товарної політики ВАТ "Бердичівський пивзавод можна зробити наступні висновки:

за останні роки асортимент продукції повністю оновлено; випускається пять сортів пляшкового пива, ємкісне пиво та в КЕГах, що дозволяє різнобічно задовольнити потребу споживачів.
пиво, що випускається заводом, виготовляється за оригінальними рецептами із натуральної високоякісної екологічно чистої сировини, та за спеціальною технологією, що включає передові досягнення науки і традиції старих пивоварів, про що і свідчать численні нагороди за високу якість пива.
подання товару у вигляді марочного помітно підвищує його ціннісну значущість та посилює увагу споживачів, а також дає їм змогу ідентифікувати продукцію даного підприємства.
участь підприємства у виставках та ярмарках сприяє розширенню ринків збуту продукції ВАТ "Бердичівський пивзавод, підвищенню іміджу як виробника високоякісної продукції та дає можливість обміну досвідом з вітчизняними та зарубіжними виробниками пива.

Проаналізувавши діяльність ВАТ "Бердичівський пивзавод можна сказати, що головною метою при організації товарної політики є розширення ринків продажу, збільшення прибутків та найповніше задоволення споживачів, які мають бути впевнені в якості та прекрасних смакових властивостях продукції. Але поряд з позитивними сторонами в організації товарної політики виявлено і слабкі сторони. Тому для ВАТ "Бердичівський пивзавод запропоновано заходи щодо покращення організації товарної політики на підприємстві. Серед них: заміна застарілого устаткування новим в варильному відділенні заводу, покращення якості продукції засобами управлінського контролю та формування споживацьких смаків населення.

Для виробництва конкурентоспроможної продукції та для того щоб успішно конкурувати на ринку пива і не відставати від лідерів пивоварного виробництва ВАТ "Бердичівський пивзавод має

використовувати сучасне високоефективне обладнання.
поєднувати технологічне оновлення та максимальне задоволення попиту (можна здійснити за допомогою розробки нової упаковки для пива, а саме випуску пива в ПЕТ-пляшках.)
задіяти виробничої потужності більше на 118,68 тис. дал, що призведе до повного використання виробничої потужності підприємства;
підвищити імідж підприємства та конкурентоспроможності продукції;
досягти конкурентних переваг порівняно з іншими пивоварними підприємствами;
завоювати новий сегмент ринку збуту продукції.

Схема структури відділу маркетингу

2.5 Реклама

ВАТ "Бердичівський пивзавод організує рекламну діяльність в наступних напрямках:

üдрукована реклама (каталоги, проспекти, буклети), сувеніри

üреклама поштою ("директ-мейл), особисто передані рекламні матеріали, інформаційні листи;

üреклама через пресу - у щотижневиках "Інфо-сервіс, "Земля Бердичівська, "Бердичів-реклама, "Житомирщина, "Народний лікар України;

Нещодавно ВАТ "Бердичівський пивзавод почав розповсюджувати плакати з рекламою пива. Також використовується сувенірна упаковка на дві пляшки бердичівського пива. А під час проведення заходу "Свято пива - 2000, розповсюджувались футболки та кепки з рекламою бердичівського пива;

реклама на транспорті: написи на транспорті можна помітити не тільки в місті Бердичеві, а й на транспортних засобах міста Житомира;
зовнішня реклама, а саме: розміщення по місту великогабаритних плакатів із написом - "Живи красиво - пий бердичівське пиво, "Вживайте розумно, вживайте красиво, найкраще у світі - бердичівське пиво. Ці та багато інших закликів розміщенні як у самому місті, так і при вїзді в місто;
реклама на місці продажу - це і гарно оформлені вітрини фірмових магазинів, і використання характерного для підприємства зеленого кольору, і великогабаритні вивіски.

Велику роль у рекламній діяльності грає участь у виставках, здобуття золотих і срібних медалей. Широкомасштабної реклами Бердичівського пива не потрібно, адже самі споживачі рекламують його один одному.

2.6 Характеристика конкурентного середовища

Конкурентоспроможність підприємства залежить від його становища на ринку, тобто від його взаємозвязків з постачальниками, покупцями, стосунків з конкурентами.

Бердичівський пивзавод не має постійних постачальників. Кожен раз шукає інших, щоб на більш вигідних умовах укласти договір на поставку тієї чи іншої сировини. З одного боку це вигідно для підприємства, оскільки щоразу можна знаходити нових кращих постачальників з кращою сировиною або дешевшою ціною на продукцію їхнього виробництва, але з іншого боку відсутність постійного постачальника може негативно вплинути на підприємство в умовах нестачі сировини, коли постачальник повинен буде спершу виконувати контракти, які були укладені раніше. Головним постачальником є КСП, в яких пивзавод закупає ячмінь для виробництва власного солоду. Солоду власного виготовлення не достатньо для виробництва потрібної кількості пива, тому решту готового солоду завод закуповує на Славутському солодовому заводі. Інший важливий компонент для виготовлення пива - хміль - Бердичівський пивзавод також закуповує у КСП, деколи в Укрхміль.

На стадіях поза межами безпосереднього виробництва важливим субєктом мікросередовища слугують посередники, тобто ті фірми або окремі особи, котрі допомагають підприємству в реалізації його товару на відповідних ринках. До них відносяться насамперед торгові посередники, фірми спеціалісти з організації товарообігу Бердичівський пивзавод старається закуповувати сировину в більшості з самими виробниками хмелю та ячменю. Що стосується продажу пива кінцевим споживачам, то тут ситуація протилежна. Завод має дуже малу роздрібну мережу продажу пива, тільки декілька магазинів, які розташовані тільки в м. Бердичеві. За межами міста як кажуть: "руки не дійшли". На споживчий ринок пиво поступає через торгових посередників, які закуповують пиво партіями на самому заводі. Найменша партія ємкісного пива 1 КЕГа - 50 літрів, найбільша - 120КЕГ.

Усі товаровиробники завжди мають дуже ретельно і постійно вивчати своїх клієнтів (споживачів продукції) аби вистежувати конюнктури ринку та оперативно реагувати на її зміни, що повсякчас відбуваються на ньому. Головним показником ринку для продавця є попит на його продукції, тобто потреба в ній, яка забезпечує купівельну спроможність. Протягом року попит змінюється, він є нерегулярним під впливом фактору сезонності. Влітку на пиво дуже великий попит в порівнянні з зимовим періодом. Нерегулярність попиту на протязі більш короткого терміну, наприклад місяця, залежить від кількості святкових днів. Якщо проаналізувати споживачів, то найбільше пива вживають чоловіки середнього віку, хоча пиво полюбляють і споживають всі версти населення, включаючи і жінок.

Як вже зазначалось Бердичівський пивзавод не має власної розгалуженої збутової мережі. Пиво доходить до споживача через посередників: оптові бази, мережу магазинів.

Комерційного успіху на внутрішньому і зовнішньому ринках досягає той господарський субєкт, котрий всебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію. Витримування конкуренції є чи не найскладнішим завданням, яке належить розвязати усім субєктам, які намагаються як найдовше утриматися на відповідному ринку. Причому вирішальне значення має розробка і дотримання певної ринкової стратегії і тактичної поведінки з урахуванням багатьох чинників, які впливають на рівень і сутність жорсткості конкуренції.

На бердичівському ринку пива продається крім бердичівського багато інших підприємств. Найбільш достойним і головним конкурентом є "Оболонь". Пиво "Оболонь" конкурує з бердичівським в питанні терміну зберігання. Бердичівське пиво зберігається 7-9 діб, а "Оболонь" - біля місяця. Але за смаковими якостями і вмістом консервантів і стабілізаторів "Оболонь" - гірше пиво.

В м. Бердичеві Бердичівський пивзавод є монополістом, якому тут ніщо не загрожує.

По ціні бердичівське пиво найдешевше, що надає конкурентних переваг з іншими пивзаводами.

Дотримання певної ринкової стратегії і тактики поведінки є результатом стратегічного планування на підприємстві. На основі розроблених стратегій підприємство розробляє план маркетингу. Планування маркетингової діяльності здійснюється по всьому комплексу маркетингу (продукція, ціна, реклама, канали збуту і його стимулювання).

Дії підприємства в усіх сферах ринку однакові, один комплекс маркетингу. Ця стратегія економічна, бо потребує відносно невеликих витрат на вивчення ринку, рекламу, канал збуту. Проте за умови конкурентної боротьби вони не завжди можуть бути ефективними.

Якщо говорити про географію "розливу", тобто збут, то бердичівське пиво збувається не тільки у межах Житомирської області, а й вивозиться до Хмельницької і Вінницької областей

2.7 Облік основних засобів

Облік основних засобів ведеться на підприємстві майже повністю в компютерному обліку. Амортизація нараховується прямолінійним або податковим методом. Для відображення операцій з основними засобами на підприємстві заповнюються наступні первинні документи: акт на введення в експлуатацію основного засобу, де вказуються основні характеристики та первісна вартість обєкта основного засобу, акт на списання основного засобу, де зазначаються залишкова вартість засобу на момент списання, причини списання.

Для нарахування амортизації використовуються відомості по нарахуванню амортизації, в яких вказується первісна вартість обєкта основного засобу, сума зносу, сума амортизації за певний період, залишкова вартість обєкту основного засобу, рік вводу в експлуатацію основного засобу. Облік амортизації основних засобів на пивзаводі ведеться в компютерній формі обліку.

3. Виробнича характеристика підприємства

3.1 Матеріальні ресурси підприємства, їх ефективність і використання

(Додаток № 2,3,4,5)

У процесі діяльності ВАТ "Бердичівський пивзавод використовує матеріальні ресурси, обовязково повинно бути запаси для ефективної та безперервної випуску продукції

Таблиця №1

Аналіз структури запасів тис. грн.

ПоказникКод рядкаАбсолютна величинаПитома вагаВідхилення (+,-) 2009 р. 2010 р. 2009 р. 2010 р. В абсол. величинахПитома вагаВиробничі запаси1002497,02147,191,9989,3+349,9-2,7Незавершене виробництво120209,9248,67,710,3+38,7+2,6Готова продукція1302,91,10,10,05-1,8-0,05Товари1404,77,10,170,3+2,4+0,13Разом запасів2714,52403,9100,0100,0+389,2-0,02

Аналіз даних по підприємству показує, що в 2009 р. запаси склали 2497,0 тис. грн., а в 2010 р. - 2147,1 тис. грн., тобто зменшились на 349,9 тис. грн. або у 0,86 рази.

Одночасно зменшилась питома вага виробничих запасів, з 91,99% до 89,3 %.

Це свідчить про зменшення виробничого потенціалу підприємства та про погіршення становища з реалізацією продукції.

3.2 Трудові ресурси підприємства та їх використання

(Додаток №10,11,12,13)

Окреслюючи цілі та напрямки розвитку діяльності товариства, його керівництво повинно визначити необхідні для їх реалізації ресурси, в тому числі трудові.

Планування трудових ресурсів на діючому підприємстві починається з оцінки їх наявності. Остання передбачає інвентаризацію робочих місць, виявлення кількості працюючих по кожній операції, що забезпечує реалізацію кінцевої мети - створення продукції. Аналіз і подальші розрахунки проводяться за категоріями працюючих (робітники, керівники, спеціалісти, службовці), а по кожній з них - за професіями, спеціальностями, розрядами.

Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування.

Зокрема на бердичівському пивзаводі чисельність персоналу на плановий рік розраховується на підставі використання потужності підприємства, існуючого обладнання та устаткування, норм обслуговування і становить 145 чол.

При встановленні чисельності управлінського персоналу керуються типовими штатними розкладами, розробленими наукою управління та практикою в тій чи іншій сфері діяльності.

Додаткова потреба персоналу на плановий період виявляється на основі співставлення його фактичної наявності та потреби на плановий рік за окремими професіями та кваліфікаціями. Вона розраховується як очікуваний приріст, з урахуванням компенсації зменшення (вихід на пенсію, призов до армії і т. ін.), заміни практиків спеціалістами тощо.

3.3 Планування чисельності працівників і фонду заробітної плати

(Додаток № 10,11,12,13)

Зокрема на ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" чисельність персоналу на плановий рік розраховується на підставі використання потужності підприємства, існуючого обладнання та устаткування, норм обслуговування.

Оплата праці - будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Мінімальні гарантії в оплаті праці та компенсації гарантовані чинним законодавством і положеннями колективного договору. Колективний договір є правовим актом, що регулює виробничі, трудові і соціально-економічні відносини між адміністрацією і працівниками на основі взаємного узгодження інтересів сторін.

Колективний договір укладений у відповідності з чинним законодавством, Галузевою угодою між Комітетом харчової промисловості України та Центральним Комітетом профспілок працівників агропромислового комплексу України на 2003 - 2004р.

Фонд оплати праці на підприємстві формується з урахуванням результатів виробничої діяльності, рівня середньої заробітної плати по підприємству та індексу цін на споживчі товари і послуги. Підприємство самостійно виходячи із фінансових можливостей визначає форми, системи, розміри оплати праці.

На бердичівському пивзаводі застосовують погодинно-преміальну та відрядно-преміальну системи оплати праці.

Оплата праці здійснюється незалежно від складності і умов виконання роботи, кваліфікації працівників на основі тарифних ставок і посадових окладів.

Розмір мінімальної тарифної ставки робітника, який виконує роботу, що не вимагає кваліфікації, за повністю виконану норму праці (обсяг робіт) не може бути менше за 140 грн.

Керівникам, спеціалістам та службовцям встановлюються посадові оклади. Для окремих категорій працівників підприємство самостійно встановлює мінімальні тарифні ставки. Мінімальні гарантовані розміри місячних посадових окладів для керівників, спеціалістів та службовців розписуються в штатному розкладі підприємства.

За тарифними ставками і посадовими окладами визначається основна заробітна плата. Додаткова заробітна плата складається з доплат і надбавок.

На Бердичівському пивзаводі проводять доплати в % до тарифних ставок:

за високу кваліфікаційну майстерність;
за шкідливі умови праці на робочих місцях;
за підвищений внесок у збільшення об`ємів виробництва, покращення якості продукції, забезпечення економії матеріальних і трудових ресурсів;
за суміщення професій;
за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
за роботу в нічний час;
за роботу в вечірню зміну;
за ненормований робочий день;
оклади встановлюються робітникам, які набули високої професійної майстерності, несуть відповідальність за роботу дільниці.

На заводі проводяться преміювання, одноразові винагороди, а також винагороди за річними підсумками роботи. Розмір винагороди встановлюється від безпосереднього стажу роботи на підприємстві.

На підставі затверджених розрядів, тарифних ставок, доплат, розміру преміальних, інших встановлених виплат розраховується та затверджується плановий фонд місячної, квартальної, річної заробітної плати.

Встановлені наступні надбавки до тарифних ставок і окладів:

Таблиця №3

За суміщення професій (посад) Доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії та тарифними ставками і окладами суміщуваних працівників з урахуванням обсягів додатково виконуваних робіт За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт Доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами, які могли б виплачуватись при нормативній чисельності працівників За виконання обовязків тимчасово відсутнього працівникаДо 100% тарифної ставки (посадового окладу) відсутнього працівника з урахуванням обсягів додатково виконуваних робіт За роботу в важких і шкідливих умовах праціВантажнику зерноскладу - 8 % Апаратнику процесу бродіння - 8 % Оброблювач технологічних ємкостей - 8 % Солодовшик - 4% Машиніст холодильної установки - 8 % Сушник харчової продукції - 4% Електрозварювальник - 12 % Прибиральник території - 4 % За роботу в нічний час (нічну зміну) 40% годинної тарифної (окладу) за кожну годину роботи в нічну зміну 20% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в вечірню зміну За високу професійну МайстерністьДиференційовані надбавки до тарифних ставок: Для робітників III розряду - 12%; Для робітників IV розряду - 16%; Для робітників V розряду - 20%; Для робітників IV розряду - 24%. За високі досягнення в праціДо 50% посадового окладуЗа складність, напруженість у роботіДо 50% посадового окладуЗа виконання особливо важливої роботиДо 50% посадового окладуЗа класність водіям вантажних, легкових автомобілівI класу - 25% тарифної ставки за відпрацьований водієм час II класу - 10% тарифної ставки за відпрацьований водієм часЗа класність трактористамII класу - 10% тарифної ставки за відпрацьований часЗа ненормований робочий день25% тарифної ставки за відпрацьований водієм час За керівництво бригадоюЗ чисельністю робітників до 10 чоловік - до 15% тарифної ставки; З чисельністю робітників понад 10 чоловік - 25% тарифної ставки; З чисельністю робітників понад 25 чоловік - до 25% тарифної ставки

3.4 Аналіз якості продукції

Одним з найважливіших показників якості пива є його стійкість. Вона визначається кількістю днів, на протязі яких якість пива залишається незмінною і пиво не мутніє. Гарантійний термін від дня виготовлення бердичівського пива становить від 12 до 14 діб, в залежності від сорту пива.

Таблиця №4

Характеристика пива по фізико-хімічним показникам

Алкоголь в %, не меншеМасова доля сухих речовин в початковому суслі, в %, не меншеЕнергетик-на цінність, на 100 гр. пива, в КкалТермін зберігання, в сутках, не меншеСмакові якості пива1. Гетьманське3,4124614Мякий солодовий смак із слабо вираженою хмелевою гіркотою і ароматом солоду2. Бердичівське темне2,9 113812Мякий приємний Солодовий смак з помірною хмелевою гіркотою3. Бердичівське хмільне3,0114212Мякий солодовий смак з приємною хмелевою гіркотою4. Бердичівське оригінальне4,0145014Хмелева гіркота та аромат з тонким смаком солоду5. Старий Бердичів4,3135014Мякий солодовий смак з приємною хмелевою гіркотою6. Кармеліт3,011,54212Солодовий смак з хмелевою гіркотою. 7. Жигулівське3,511,04212Смак солоду і хмільної гіркоти

Бердичівське пиво, так як воно є непастеризоване (живе) і високоякісне є одним з найкращих тонізуючих напоїв, яке вгамовує спрагу, збуджує апетит. Стимулює обмін речовин в організмі людини. При вживанні непастеризованого пива не збільшується вага тіла, покращується сон. При помірному вживанні непастеризованого пива підвищується імунний захист організму, знижується втома, знімається нервова напруга.

Дріжджі, що застосовуються для виготовлення пива, багаті на білок та вітаміни групи В. Фолієва кислота, яка входить в склад вітамінів, має важливе значення в процесі кровотворення. При пастеризації пива вітаміни втрачають свої властивості і знижується корисність пива. Для людини корисно вживати непастеризоване пиво, яке багате дріжджами, з допомогою яких йде поповнення організму вітамінами.

Конкурентами Бердичівського пива є " Оболонь, " Рогань, " Сармат. Конкуренція проходить не за якісними показниками продукції, а за більшими можливостями пивних гігантів більш сучасно реалізовувати пиво: насиченість торгових точок, які реалізують пиво, сучасним обладнанням. Стійкість пива пивних гігантів обумовлена не високою його якістю, а його пастеризацією та застосуванням різних консервантів, які шкодять здоровю людини.

Зі сторони споживачів пива претензій, рекламацій не було. Контролюючі органи за якісними показниками завжди давали високу оцінку бердичівському пиву.

3.5 Розрахунок ціни та собівартості продукції, калькулювання собівартості, загальні поняття ціноутворення

(Додаток № 14,15)

Цінова політика підприємства ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" на плановий період базується на таких основних напрямках:

орієнтація на збільшення збуту;
орієнтація на збільшення прибутку;
орієнтація на утримання свого фактичного існуючого сегмента ринку;
орієнтація на утримання витрат і прибутку на рівні, вже досягнутому на початок планового періоду.

В умовах ринкової економіки базою формування ціни має бути нормативна (планова) собівартість (або кошторис) продукції з планової номенклатури, асортименту та нормативів за станом на початок планового періоду з використанням калькулювання витрат методом величини покриття. Причому вихідна база характеризує рівень витрат і прибуток, вже досягнутий на початок планового періоду. Йдеться про те, що ефект від заходів минулого періоду повною мірою реалізується в плановому періоді, тобто він вже врахований в нормах, які використовуються при формуванні цін.

Існує декілька підходів до формування ціни продукції підприємства:

І - встановлення ціни, яку можуть дозволити собі покупці;

ІІ - використання інформації про ціни конкурентів;

ІІІ - використання інформації про собівартість продукції;

ІV - використання інформації про витрати підприємства.

Найпоширенішим методом встановлення ціни в пивоварній та безалкогольній промисловості визначається метод формування ціни на основі використання інформації про собівартість продукції та витрати підприємства. За такими методами ціна реалізованої продукції, яка планується, складається за формулою:

Цр = Цо + Аз + ПДВ,

де Цр - ціна реалізації або відпускна ціна;

Цо - оптова ціна, яка розраховується за формулою:

Цо = ВС + АВ + ВЗ + П,

де ВС - виробнича собівартість одиниці продукції;

АВ - адміністративні витрати на одиницю продукції;

ВЗ - витрати на збут одиниці продукції;

П - сума прибутку на одиницю продукції;

Аз - сума акцизного збору в ціні продукції;

ПДВ - сума податку на додану вартість в ціні продукції.

Адміністративні витрати (АВ) можуть розподілятися по видах продукції, з використанням бази розподілу (основна заробітна плата виробничих робітників або вартості товарної продукції в діючих цінах), а в середині пивоварної або безалкогольної продукції - пропорційно кількості кожного виду (сорту) пива або напоїв в обємних декалітрах.

Витрати на збут (ВЗ) прямо відносяться до відповідних видів продукції. У разі неможливості такого віднесення, вони можуть розподілятися між окремими видами продукції, виходячи з обсягу або виробничої собівартості продукції, а всередині виду - пропорційно кількості кожного виду напоїв в обємних декалітрах.

Плановий розмір прибутку в оптовій ціні розраховується за формулою:

П = Цо - ВС - АВ - ВЗ.

При цьому для визначення прибутку застосовується залишковий принцип, за яким покриваються всі витрати. Оптова ціна (Цо) приймається як середньо галузева або ринкова, яка склалася у попередньому періоді.

На підставі затверджених диференційованих техніко - виробничих показників, проводиться розрахунки витрат сировини та матеріалів на одиницю продукції. Використовуючи ціни на сировину та матеріали та нормативні витрати на одиницю продукції розраховується планова собівартість одиниці продукції.

На кожний вид пива, так як використовується різна сировина та різні витрати та відповідно різні ціни на сировину проводиться розрахунок планової калькуляції на пиво.

Як приклад приведений розрахунок планової калькуляції на пиво "Старий Бердичів

Ціни на пиво пляшкове: Бердичівське хмільне, Бердичівське, Старий Бердичів, Бердичівське оригінальне, Гетьманське, Кармеліт встановлені однакові, хоч собівартість різна.

Ціни на пиво в КЕГах: Бердичівське хмільне, Бердичівське, Старий Бердичів, Бердичівське оригінальне, Гетьманське, Кармеліт встановлені однакові, хоч собівартість різна.

Таблиця №5

Найменування витратПланова калькуляція з 02.01.2009 р. по 01.01.2010 р. Пиво пляшковеСтарий Бердичів в КЕГаходин. вим. Ціна грн. коп. норма витратсума (грн. коп.) норма витратсума (грн. коп.) Прямі матеріальні витратиСолод карамельнийСолод ячміннийтон1117,511,6711867,361,65961854,62Солод ячмінний темнийтонСолод житній ферментованийтон2083,34Ячміньтон600,44Хмількг13,8133,84467,3333,84467,33Рисова січкатон1376,980,3133431,410,3112428,52Цукортон20000,1044208,800,1037207,40Підсумок2974,902223,56Відходи50,250,22185,252173,36Допоміжні матеріалиКронінпробкатис. шт. 23,220,86483,95Етикетитис. шт. 30,9720,52635,50Бій пляшокштук0,25408102Клей "Супер"кг8,496,2853,32Діоксид вуглецюкг0,983231,36Каустична содакг1,472232,34Кізельгркг4,682511725117Фільтр картонийкг30,551,8054,991,854,99Хлорне вапнокг1,624,67,454,67,45Триполіфосфаткг3,120,722,25Фунгамлкг1160,334,800,334,80Вірфлоккг147,10,688,260,688,26Дивозан фортекг15,430,23,090,23,09Датоналкг11,010,77,7070,77,71Скло рідкекг0,820,20,1640,20,16Промалткг135,070,227,010,227,01Септодрліт408,330,140,830,140,83Електроенергіятис. квт. 264,31,56412,31176,11Паливоум. тон275,40,944259,98295,27Інша заробітна плата925,48925,48Нарахування352,42352,42Прямі витрати на оплату праціФонд оплати праці305,83205,49Нарахування на зарплату116,4678,25Загальновиробничі накладні витрати1092,261092,26Повна собівартість продукції7340,655711,30Прибутк1526,351488,7Рентабельність2126,10Ціна підприємтсва88677200Ціна з акцизним збором111679500Ціна з ПДВ1340011400

3.6 Облік касових операцій

Облік касових операцій на ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" ведеться за чітко встановленими нормами. Для обліку касових операцій використовуються наступні документи: прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, звіт про використання коштів наданих у відрядження або під звіт, інкасове доручення, обява на внесення готівки в банк, як накопичувальний документ ведеться касова книга.

На ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" прибутковий касовий ордер відображає надходження грошових коштів у касу і заповнюється в момент отримання грошових коштів. Прибутковий касовий ордер складається умовно з двох частин: перша, яка залишається на підприємстві містить інформацію про суму грошових коштів, що надійшли на підприємство, назва особи, що передала ці кошти підприємству, а також підстава, на основі якої ці кошти було передано. Також на прибутковому касовому ордері підписуються касир та бухгалтер, що перевірив правильність записів касира. У другій частині записуються ті ж дані, але відмінність полягає в тому, що вона видається клієнту.

Видатковий касовий ордер відображає витрачання готівки в цілях підприємства. Його складає касир на основі звіту про використання коштів наданих у відрядження або під звіт або інших документів, що засвідчують доцільність витрачання коштів. Касир записує підставу, на основі якої видав кошти, а також особу, яка їх отримала.

Звіт про використання коштів наданих у відрядження або під звіт - відображає доцільність витрачання коштів, наданих у відрядження або під звіт. У цьому документі вказується особа, що отримала кошти, сума коштів, що були витрачені, а також перелік документів, що засвідчують використання коштів, які прикріплюються до звіту серед них можуть бути: фіскальні та товарні чеки, квитанції, білети. Звіт про використання коштів наданих у відрядження або під звіт підписує також, крім касира, особа, що отримала кошти на відрядження або під звіт.

У випадку, коли залишок готівки в касі перевищує встановлений ліміт - 17 грн., складається обява на внесення готівки в банк, де вказується номер рахунку в банку підприємства, а також всі банківські реквізити підприємства.

В кінці робочого дня касир робить записи у касову книгу, де вказує усі прибуткові та видаткові касові ордери, назви осіб, від яких прийнято чи отримано грошові кошти, а також суми грошових коштів, з якими здійснювались операції.

4. Взаємовідносини підприємства з банками

4.1 Взаємовідносини підприємства з комерційними банками

Бердичівський пивзавод довгий час користується послугами комерційних банків.

Юридичні особи відкривають рахунки у банках, як для зберігання коштів, так і для здійснення розрахункових і касових операцій. Необхідністю для цього є відкриття рахунку, і умови участі певних осіб у фінансово - господарських операціях.

Підприємство повинно зберігати свої кошти на рахунках, і використовувати їх для міжгосподарських розрахунків у безготівковому порядку шляхом перерахування з рахунка платника на рахунок отримувача.

А обовязки банка-це зберігання коштів своїх клієнтів на їхніх рахунках, також зараховують надходження на ці рахунки, також перераховують кошти за розпорядженням клієнта, та інші операції.

На ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" відкрито такі рахунки:

Основний поточний рахунок в національній валюті в ЖОД АППБ "Аваль
Додатковий Житомир ФВАТ "Держ. екс. імп. банку
Поточний рахунок в іноземній валюті.
Кредитний рахунок.

4.2 Порядок оформлення документів для відкриття розрахункового рахунку

(Додаток № 1)

Для відкриття поточного рахунку підприємство подає установі банку такі документи:

Заяву на відкриття рахунку (вона підписується керівником та головним бухгалтером підприємства
Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, яка була засвідчена нотаріально.
Копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідчену нотаріально
Копію документа,що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально
Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально.
Картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису розрахункових документів, завірену нотаріально у картку заноситься також зразок печатки підприємства.

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті подаються такі документи:

Заява на відкриття рахунку
Копія легалізованого статуту, засвідчена нотаріально
Картка із зразком підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком, нотаріально засвідченим.
Копія легалізованого витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи, теж нотаріально засвідчено.

Необхідні документи для відкриття поточного рахунку знаходяться в додатках.

4.3 Види і порядок оформлення розрахункових документів

На ВАТ "Бердичівський пивзавод" здійснює розрахунково касове обслуговування з використання системи "Клієнт-Банк. Його обслуговує ТОВ "Укрпромбанк, Житомирська філія ТОВ "Укрпромбанк" приймає на себе зобовязання:

Гарантувати таємницю операцій за "Рахунком "Клієнта, без згоди "Клієнта" довідки третім особам з питань проведення операцій на "Рахунку" надавати лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Проводити списання коштів з "Рахунку" "Клієнта" в межах наявних на "Рахунку" коштів. У разі відсутності або недостачі коштів на "Рахунок" здійснювати списання коштів з "Рахунку" в межах суми встановленого овердрафту за "Рахунком "Клієнта.
Надавати "Клієнту" протягом 2 (двох) робочих днів реєстр проведених документів, прийнятих від "Клієнта" по системі "Клієнт-Банк.
Формувати для "Клієнта" необхідну інформацію, що містить результат оброблення кожного розрахункового документа проведеного по системі "Клієнт-Банк.
У разі руйнування електронного підпису негайно повідомити "Клієнта
Надавати консультації "Клієнту" з питань застосування чинного банківського законодавства України та порядку здійснення розрахунків.
Належним чином виконувати умови цього договору.
У разі виникнення обставин,що погрожують конфіденційності та достовірності інформації, що передається, негайно повідомити "Банк та прийняти відповідні заходи.

Відповідальність сторін

"Клієнт самостійно несе відповідальність за випадки помилкового формування та передавання розрахункових документів в електронному вигляді та на паперових носіях, що тягне за собою подвійне списання коштів з "Рахунку" "Клієнта.

У разі порушення "Банком строків виконання доручення "Клієнта" на переказ коштів "Банк сплачує "Клієнту" до розмірі 0,05 % суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 5% суми переказу.

В інших випадках виникнення відповідальності "Сторін,що прямо не передбачені цим Договором, "Сторони" керуються чинним законодавством України.

4.4 Порядок оформлення, видачі та погашення кредиту

За терміном надання розрізняють короткострокові, середньострокові, довгострокові кредити.

Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати у разі фінансових труднощів, які виникають у зв`язку з витратами виробництва та обороту. Термін короткострокового кредиту не перевищує одного року.

Середньострокові кредити (від одного до трьох років) надаються на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капітальних вкладів.

Довгострокові кредити (понад три роки) можуть надаватися для формування основних фондів. Об`єктами кредитування є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратизацію підприємств тощо.

Процедура отримання кредиту підприємством:

1. Попередні переговори.

. Подання в банк заяви та інших документів на отримання кредиту.

. Оцінка банком ефективності комерційної угоди (інвестиційного проекту) підприємства.

. Згода банку на надання кредиту.

. Підписання кредитного договору між підприємством і банком.

. Надання кредиту.

. Контроль банку за виконанням підприємством умов кредитування.

Підприємство звертається в банк і подає йому такі документи:

1. Заяву про надання кредиту.

. Статут підприємства (нотаріально засвідчений).

. Установчий договір (нотаріально засвідчений).

. Реєстраційне посвідчення (свідоцтво) або патент (нотаріально засвідчений).

. Договір оренди або інші документи щодо права власності на землю, або права тимчасового користування земельною ділянкою, нотаріально засвідчені.

. Контракти (договори) між продавцем і покупцем, замовником і підрядчиком на виконання будівельно-монтажних робіт.

. Довідку в банк про розмір сплаченого статутного фонду, а також витяги з поточного і валютного рахунків підприємства (позичальника).

. Фінансову звітність: форму №1Баланс підприємства; форму №2Звіт про фінансові результати і їх використання; форму №5Звіт про стан майна підприємств.

. Висновок аудиторської фірми щодо фінансового стану підприємств.

. Бізнес-план.

. Ліцензію на проект, який кредитується (якщо така потрібна).

. Підтвердження Міністерством зовнішньоекономічних зв`язків України про наявність квоти.

. Підтвердження наявності складських приміщень.

. Підтвердження наявності виробничих площ і потужностей.

. Підтвердження наявності застави або поручительство чи гарантію (один із цих документів).

. Клопотання місцевих і державних органів влади й управління про надання підприємству кредиту.

. Документи, що підтверджують право власності на заставлене мано.

. Порядок погашення кредиту - це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю після закінчення терміну кредитної угоди або поступово, частинами. Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту.

Способи погашення кредиту:

порядок погашення може бути повязаний з доходами від заходу, що кредитується (погашення кредиту з перервою, тобто з пільговим періодом, а регулярні внески для погашення здійснюються тільки тоді, коли проект починає давати дохід);
внески для погашення основної суми кредиту здійснюються нерегулярно неоднаковими сумами.

Джерелами погашення кредиту, отриманого підприємством, можуть бути:

виручка від реалізації продукції, що її отримує підприємство в процесі реалізації проекту кредитування;
виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов`язаного з проектом кредитування;
інші надходження від господарської діяльності.

Умови погашення кредиту обумовлюються під час підписання договору підприємства з банком, виходячи з:

цільового спрямування кредиту;
обсягів та терміну позики;
порядку та строків надходження коштів на рахунок підприємства;
сезонності та циклічності виробництва;
рівня платоспроможності та надійності матеріального забезпечення підприємства тощо.

ВАТ Бердичівський пивоварний завод" в основному забезпечує за рахунок власного прибутку придбання основних засобів, основних та допоміжних матеріалів, палива, електроенергії. Тільки 06.12.2005 року підприємство заключило договір на відкриття відновлювальну (револьверну) кредитної лінії з АППБ "Аваль" з лімітом 600 тис. грн. Під терміном "відновлювальна (револьверна) кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді ліміту основної (позичкової) заборгованості за кредитом. У разі часткового або повного погашення кредиту, позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту на протязі дії кредитного договору.

Кредитні кошти були призначені для ведення статутної діяльності.

Забезпеченням зобовязань позичальника по поверненню кредиту за договором є обладнання, що належить ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" на праві власності.

Кредити на таких умовах підприємству брати вигідно, але доволі ризиковано.

5. Фінансова діяльність підприємства

5.1 Статистична звітність на підприємстві

(Додаток № 2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17)

Економічний відділ подає до відділу статистики наступні види звітності:

üмісячна звітність

üквартальна звітність

üрічна звітність

До місячної звітності відносять ті види звітів, які подаються до відділу державної статистики щомісячно. ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" подає наступні види місячної звітності:

·Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (Форма № 1-П (термінова)) не пізніше 4 числа після звітного періоду;

·Місячний звіт про економічні показники за видами економічної діяльності, що відносяться до добувної, обробної промисловості, виробництва і розподілення електроенергії, газу, тепла та води (Форма № 1-ПЕ) не пізніше 10 числа після звітного періоду;

·Звіт про ціни виробників промислової продукції (Форма №1-ціни (пром)) 20 числа звітного місяця;

·Звіт з праці (Форма № 1-ПВ) не пізніше 7-го числа після звітного періоду.

До квартальної звітності відносять ті види звітів, які подаються до відділу державної статистики щоквартально. ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" подає наступні види квартальної звітності:

·Звіт з праці (Форма № 1-ПВ) за I квартал, I півріччя, 9 місяців, 12 місяців не пізніше 7-го числа після звітного періоду;

·Звіт про використання робочого часу (Форма № 3-ПВ) до 7-го числа після звітного періоду;

·Звіт про основні показники діяльності підприємства (Форма № 1 - підприємство (поштова)) за I квартал, II квартал, III квартал - 25 числа місяця наступного за звітним періодом, за IV квартал - не пізніше 20 лютого;

·Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів (Форма № 2-Б термінова (квартальна)) не пізніше 21 числа після звітного кварталу

До річної звітності відносять ті види звітів, які подаються до відділу державної статистики раз на рік. ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" подає наступні види річної звітності:

·Звіт підприємства по продукції (Форма № 1-П (річна)) 4-го лютого поштою;

·Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів (Форма № 2-Б термінова (річна)) 8-го лютого;

·Звіт про основні показники діяльності підприємства (Форма № 1 - підприємство (річна)) не пізніше 20 лютого;

·Звіт про стан умов праці, пільги та кампенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (Форма № 1-ПВ (умови праці)) не пізніше 31 січня року, наступного за звітним;

·Звіт про кількість працівників, їх якісний склад та професійне навчання (Форма № 6-ПВ) не пізніше 31 січня року, наступного за звітним

5.2 Зміст фінансового планування

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування являє собою процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти а певний період, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення. Воно обєднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам одно направленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та якомога швидко вирішувати різноманітні завдання управління.

При плануванні діяльності підприємства розробляють плани для: різних підрозділів підприємства та загальний план; всіх видів діяльності або цільові плани, що передбачають завдання по якомусь одному напрямку роботи; різних періодів часу - довго-, середньо- та короткострокові. Кожний вид плану має свої особливості в методах та порядку його розробки, різні показники.

В умовах ринку зростаюче значення має перед планова проробка можливих варіантів розвитку, дії в майбутньому зовнішніх та внутрішніх чинників, тобто прогнозування. Як необхідний елемент системи планування, інструмент, що дозволяє визначити майбутні якісні та кількісні умови діяльності підприємства, прогнозування поділяється на два напрямки:

прогнозування зовнішнього середовища;
прогнозування внутрішніх умов діяльності.

В залежності від тривалості планового періоду планування поділяється на перспективне і поточне.

Перспективне планування на підприємстві охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове. Із врахуванням горизонту планування перспективний план розробляється із різною ступінню деталізації. Довгостроковий план виражає переважно стратегію розвитку підприємства, в ньому представлені рішення, що стосуються сфер діяльності та вибору її напрямків. Він має більш концептуальний характер і в ньому описово представлені якісні рішення, а необхідний цифровий матеріал використовується лише для обґрунтування цих рішень. Найважливішими складовими середньострокового плану є детальна хронологізація проектів, повна номенклатура виготовлюваної продукції, більш конкретні інвестиційні та фінансові показники. Середньостроковий план - це більш деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства.

Поточне планування полягає в розробці планів на всіх рівнях управління підприємством та по усіх напрямках його діяльності, а також планів на більш короткі періоди (квартал, місяць). Різновидом поточного планування є оперативно-календарне планування, яке являє собою календарне увязування виробничого процесу між структурними підрозділами із врахуванням послідовності та параметрів технологічного процесу.

Ядром системи планів підприємства виступає його стратегія розвитку, при розробці якої використовуються результати аналізу зовнішнього середовища, виконання прийнятих стратегічних та тактичних планів. Ці ж результати, як і вибрана стратегія, слугують основою для розробки детальних середньо - та довгострокових планів.

Оскільки аналітична робота, спостереження за змінами в ринковому середовищі проводяться постійно, то завжди може виникнути необхідність внести певні корективи або в короткострокові, або в середньострокові плани. Існує також ймовірність передчасної розробки нової стратегії підприємства.

На загальних зборах акціонерів затверджується місія, візія, політика підприємства.

Місія: підприємство в міру своєї потужності задовільняє потреби населення у високоякісному вітчизняному пиві та підвищує культуру його споживання. Візія: Бердичівський пивоварний завод - одне з найкращих підприємств в Україні.

На підставі місії, візії, політики підприємства розробляються стратегічні, річні плани, які також затверджуються на загальних зборах акціонерного товариства.

На підприємстві розробляються і затверджуються плани: плани виробництва пива на пять років, рік, квартал, місяць, день, а по ділянках розливу пива в пляшки і КЕГи крім вищенаведених погодинні плани.

Стратегічне планування.

Еволюція теорії та методів управління в умовах зростаючої мінливості характеру середовища діяльності підприємства призвела до формування стратегічного підходу до управління, зокрема планування.

Стратегія - це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та основні шляхи їх досягнення таким чином, що підприємство має спільний напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.

Стратегічне планування - процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт по визначенню довгострокових цілей та напрямків діяльності підприємства.

Першим, найбільш суттєвим та визначальним рішенням при стратегічному плануванні є вибір цілей. Система стратегічних цілей підприємства може бути:

багаторівневою (головна, субпідрядні цілі декількох рівнів);
неоднорідною за періодом часу (довгострокові, середньо - та короткострокові цілі);
різноманітною за змістом або предметом відображення (виробництво, комерційна та соціальна діяльність, інноваційні та інвестиційні процеси тощо);
нерівнозначною за обєктом характеристики (підприємство в цілому або його підрозділи, групи підрозділів).

Основну загальну ціль підприємства (чітко визначену причину існування, основне призначення, напрямок суспільно-підприємницької діяльності) прийнято називати його місією.

На основі загальної місії підприємства формулюються його стратегічні цілі. Реальність та ефективність стратегії підприємства буде забезпечена, якщо стратегічні цілі будуть: конкретними та вимірюваними; чітко зорієнтованими у часі (коли і як ціль повинна бути досягнута); досяжними, збалансованими, ресурсозабезпеченими; односпрямованими та взаємно підтримуючими.

При розробці стратегії слід встановлювати цілі для кожного напрямку діяльності, який, на думку підприємства, є важливим та виконання якого необхідно спостерігати та контролювати. Але загалом в системі стратегічних цілей мають бути присутні показники (абсолютні або відносні), що характеризують:

ринок товарів та послуг, позицію на ньому підприємства;
прибутковість діяльності;
виробництво продукції;
виробничий потенціал;
наукові дослідження та впровадження нововведень;
фінанси підприємства;
ефективність виробництва;
організаційну структуру, її зміст;
кадри підприємства;
соціальну відповідальність.

Базова стратегія як генеральний напрямок є стрижнем будь-якого стратегічного плану підприємства. У відповідності з циклом розвитку підприємства можна вибрати одну із таких базових стратегій:

стратегію зростання, що виражає наміри підприємства збільшувати обсяги продаж, прибутку, капіталовкладень тощо;

стратегію стабілізації - діяльність підприємства в умовах відчутної нестабільності обсягів продаж та прибутку;

стратегію виживання - чисто оборонна стратегія, що застосовується за умови глибокої кризи діяльності підприємства.

В рамках вибраної базової стратегії можливі декілька напрямків дій, які прийнято називати стратегічними альтернативами.

Реалізація базової та альтернативних стратегій забезпечується подальшою їх конкретизацією та розробкою функціональних та ресурсних субстратегій. Для цієї мети виконується процедура декомпонування: місія і цілі, базова та альтернативні стратегії повинні знайти відображення у відповідних планах діяльності підприємства, які б передбачали функціональне та ресурсне забезпечення їх реалізації.

Політика підприємства: розвиток по всім направленням, включаючи охорону здоровя персоналу і зменшення до мінімуму впливу на навколишнє середовище.

На підприємстві розроблена і затверджена стратегія підриємства:

В 2007 році досягти рівень виробництва до 1,5 млн. дал. Пива, 0,5 млн. дал. природної води;

Досягнути виключення шкідливого впливу на навколишнє середовище до 2010 року;
Досягнути повного забезпечення персоналу піклуванням про здоровя до 2010 року;
Досягнути рівня середньої заробітної плати 1000 гривень на місяць до 2006 року.
Для того, щоб стратегія стала реальністю необхідно виконати наступні плани:
Впровадити у виробництво сучасну мийну машину, розливну машину - 2005 рік;
Впровадити у виробництво автоматизовану укладку, виємку пляшок - 2007 році;
Провести вивчення впливу всіх видів діяльності на навколишнє середовище (відповідальний гол. інженер, термін кінець 2005 року);
Підготовити пропозиції по ліквідації впливу шкідливих речовин на навколишнє середовище (відповідальний гол. інженер, термін 1 квартал 2005 року)
Провести анкетування на тему "Задоволеність охороною здоровя (віповідальний зам. Голови правління Руденко В. Ф.)
Вивчивши пропозиції по ліквідації впливу шкідливих речовин на навколишнє середовище, провівши оцінку одержаних результатів підприємство прийняло рішення:
Придбати сучасне обладнання по ліквідації викидів шкідливих речовин на навколишнє середовище;
Побудувати приміщення медичного профілю для безкоштовного лікування своїх робітників;
Тактичне планування і річний план.
Бердичівський пивзавод самостійно розробляє свій план випуску продукції використовуючи: вихідні дані про виявлений в процесі вивчення ринку попиту, про виробничу потужність підприємств, про портфель замовлень споживачів на пиво (укладених договорів поставки); фактичного випуску пива за минулі періоди.
Виробництво пива планують у двох видах: ємкісне і пляшкове за сортами. Даний план виробництва узгоджується з виробничою потужністю і трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами. Виявлення реальної можливості виконання плану виробництва пива зводиться перш за все до визначення максимального обсягу випуску пива, що може бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства та обчислення необхідного її нарощування впродовж періоду, на який складається виробнича програма.
Використання виробничої потужності з кожним роком росте.
Другою частиною є планування обсягу виробництва у вартісному виразі, тобто у вільно-відпускних цінах і в діючих цінах, яке склалися на початок планового року.
Після усіх проведених розрахунків план виробництва пива на плановий рік затверджується на Загальних зборах акціонерів.
На підставі затвердженого плану на виробництво пива доводиться графік розливу пива до ділянок. Графік розливу розраховується на кожен день місяця з врахуванням святкових і вихідних днів.
При надходженні матеріалів і сировини на слад оформляться прихідний ордер на кожен вид продукції. Весь приход матеріалів оформляться через матеріальний склад.
Підприємство розробляє та затверджує плани по продажу продукції, по її собівартості, прибутку, рентабельності, ефективності виробництва і т.д.
Перелік щорічних планів:
план виробництва та реалізації продукції;
фінансовий план;
комплексний план розвитку виробництва;
кошторис використання прибутку по фондам;
план чисельності персоналу;
план зниження витрат виробництва;
план по прибутку;
план підготовки кадрів;
план маркетингових заходів;
план навчання;
план інвестицій;
план розробки нової техніки і технічної документації;
план технічної підготовки виробництва.

Щорічні плани розробляються відділами і підприємством в цілому на початку 4 кварталу. Вони складаються згідно довгострокової стратегії з урахуванням можливих змін, які можуть очікувати підприємство і державу в цілому.

Таблиця №7

Основні показники фінансової діяльності підприємства

№Назва показникаПопередній рікЗвітний рікВідхилення (+/-) 1Балансова вартість майна на кінець року, тис. грн. 12,0516,64 (+45,932Власний капітал, тис. грн. 10,5014,62 (+41,183Позичений та залучений капітал, тис. грн. 15,4620,21 (+47,54Робочий капітал, тис. грн. 39,4479,96 (+40,525Коефіцієнт абсолютної ліквідності0,72,1 (+1,46Загальний коефіцієнт покриття (ліквідності) 6,16,3 (+0,27Коефіцієнт автономії0,870,88 (+0,018Коефіцієнт залучених коштів (залученого капіталу) 0,130,12-) 0,019Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів0,150,14-) 0,0110Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними джерелами їх формування0,70,8 (+0,111Коефіцієнт фінансової стабільності2,13,7 (+1,612Показник фінансового лівериджу36,843,5 (+/6,7

Оперативне планування.

В процесі оперативного планування на ВАТ "Бердичівський пивзавод виконується детальна розробка планів підприємства та його підрозділів - окремих виробництв, цехів, виробничих дільниць, бригад, навіть робочих місць, на короткі проміжки часу - місяць, декаду, робочий тиждень, добу, зміну. При цьому розробка планів органічно поєднується з вирішенням питань організації їх виконання та поточного регулювання.

Оперативне планування поєднує в собі два напрямки роботи. Перший напрямок, в рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення та випуску продукції, називається календарним плануванням. Другий напрямок включає в себе роботи, що необхідні для безперечного оперативного обліку, контролю та регулюванню виконання оперативних планів та ходу виробництва. Цей напрямок дістав назву диспетчеризації.

Оперативне планування здійснюється в масштабі всього підприємства по цехах (міжцехове) та окремих цехів - по дільницях і робочих місцях (внутрішньоцехове).

Міжцехове оперативне планування має за мету забезпечити зкоординовану діяльність та необхідні виробничі пропорції між цехами підприємства у відповідності з послідовністю технологічних процесів (заготовчих, обробних, складальних) та з урахуванням їх функцій - основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні цехи. Але головним завданням міжцехового оперативного планування має бути погодження номенклатури заготовок, деталей, вузлів та строків їх пересування між цехами (виробництвами).

Внутрішньоцехове оперативне планування включає в себе розробку календарних планів виробництва для дільниць та контроль їх виконання, розподіл робіт по дільницях, доведення до робочих місць, оперативне регулювання виробничих процесів.

На підставі річних планів по всім показникам розробляються квартальні, місячні, денні плани. На протязі місяця, кварталу, року та на перспективу плани підлягають уточненню і коригуванню з метою оптимізації та по причині змін цін на сировину та матеріали, збільшення або зменшення податків, змін в оплаті праці і т.д.

Обовязковою умовою виконання планів до ділянок підприємства є інформування.

Плани по основним техніко - економічним показникам обговорюються з винесенням по ним згоди з участю ділянок, далі виносяться на засідання Правління, і в залежності від важливості виноситься на розгляд загальних зборів акціонерів.

5.3 Податки

Підприємство ВАТ "Бердичівський пивзавод сплачує як загальнодержавні так і місцеві податки і збори.

І. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

На продукцію, яку випускає підприємство ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" встановлений такий податок як акцизний.

Розмір податку з 1.01.2006р. складає 0,27 грн. за 1 літр реалізованого пива. Акцизний збір сплачується державі на третій день після реалізації продукції Звіт по акцизному податку подається податковій адміністрації до 15 числа після закінчення звітного місяця.

ІІ. ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Податок на додану вартість (ПДВ) належить до непрямих податків, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення. Таким чином, ПДВ є частиною новоствореної вартості і сплачується до державного бюджету.

ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" згідно контракту № 000049 від 13.01.06р. з ТОВ "ВІК-А" (м. Київ, вул. Воздвиженська, 10а) придбав обладнання для пивоварного виробництва, а саме: септодор в кількості - 1штука, вартість обладнання - 9,800.00 грн. (з ПДВ). ПДВ становить 1,633.33 грн.

Податкові зобов`язання за мінусом податкового кредиту (в даному випадку відсутній) сплачується щомісячно не пізніше 25 числа після закінчення звітного місяця. Звіт по податку на додану вартість подається податковій адміністрації до 20 числа після закінчення звітного місяця.

ІІІ. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

Прибуток підприємства ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" можна визначити як загальну суму його прибутків від усіх видів діяльності за звітний період, отримано як на території України, так і за її межами, яка відображена у звіті і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі прибуток відгалужень, що обслуговують виробництво, та невиробничої сфери, які не мають статусу юридичної особо, а також від здачі в оренду основних фондів, від наявних нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, поза реалізованих операцій та ін.

Законодавством передбачена система зменшення оподаткованого прибутку на суму отриманих дивідендів, податків на майно, землю, витрат на утримання соціально-культурних закладів.

Підприємство ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" як відкрита система постійно взаємодіє з навколишнім оточенням.

Рівень ефективності підприємства залежить від політичного, економічного, соціального, правового, технологічного компонентів.

Вплив політичного компоненту - це вплив держави на економічний стан підприємства. Розмір податків значною мірою впливає на фінансовий стан підприємства.

Таблиця 8.

№ з/пНайменування ПоказниківОдин. ВиміруФакт за 2009 рікФакт за 2010 рік2010 рік в % до 2009 р. 1Акцизний збірТис. грн55588690156,42ПДВТис. грн. 67439275137,763Податок на прибутокТис. грн6581669253,65

ІV. ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК З ГРОМАДЯН

Прибутковий податок з громадян сплачується громадянами України та особами без громадянства, які проживають на території України і мають самостійні джерела доходів, як правило за місцем джерела доходу або за місцем проживання.

До сукупного місячного оподаткованого доходу включаються доходи, одержані громадянами у будь-якій формі і за будь-яких обставин, незалежно від джерела, крім переліку доходів, які не включаються до оподаткованого доходу згідно з рішеннями Верховної Ради або Уряду України.

Прибутковий податок із оподаткованого доходу, одержуваного громадянами за місцем основної роботи, утримується підприємствами, установами, організаціями.

Громадяни, що мають доходи не лише за місцем основної роботи, зобовязані вести їх облік і відображати в декларації, яку повинні до 1 березня наступного за звітним роком подати до податкового органу за місцем проживання.

V. МІСЦЕВІ ПОДАТКИ ТА ЗБОРИ

ВАТ Бердичів пивзавод беруть участь у формуванні фінансових ресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві податки і збори. Це має важливе значення для розвитку місцевої інфраструктури, яка забезпечує реалізацію соціальної та економічної політики.

Сплачуючи місцеві податки і збори, субєкти господарювання забезпечують наповнення в бюджетів місцевих, селищних і сільських Рад фінансовими ресурсами, що, у свою чергу, справляє позитивний вплив на діяльність підприємств.

Перелік і порядок обчислення та сплати місцевих податків і зборів в Україні було визначено Декретом Кабінетом Міністрів від 20.05.1993 року "Про місцеві податки і збори. Було установлено 17 видів платежів у місцеві бюджети.

Особливості їх стягнення і впливу на фінансово - господарську діяльність ВАТ "Бердичівський пивоварний завод" полягають у такому.

1. Місцеві податки і збори включаються до складу валових витрат, які виключаються зі скоригованого валового доходу, а отже, зменшують суму оподатковуваного прибутку.

2. Місцеві податки і збори субєкти господарювання відносять на собівартість продукції (робіт, послуг),що впливає на формування їхнього прибутку.

VІ. ІНШІ ОБОВ`ЯЗКОВІ ПЛАТЕЖІ І НЕПОДАТКОВІ ДОХОДИ БЮДЖЕТУ.

Для підприємства ВАТ Бердичів пивзавод встановленні інші обовязкові платежі.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Мито.

Плата за землю.

Збір за спеціальне використання води.

Екологічний податок.

5.4 Характеристика іменних цінних паперів

Відкрите акціонерне товариство " Бердичівський пивоварний завод" серед цінних паперів, таких як акції, облігації, казначейські зобовязання, ощадні сертифікати, векселя, випускало тільки акції.

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Номінальна вартість - це ціна, яка вказана на бланку акції.

Емісійна вартість - це ціна, за якою здійснюється продаж акцій на первинному фондовому ринку.

Балансова вартість - це ціна, що дорівнює частці власного капіталу емітента, яка припадає на одну акцію.

Ліквідаційна вартість - це ціна, що може бути визначена в момент ліквідації підприємства емітента.

Курсова вартість - це ціна, за якою акції котируються на вторинному ринку цінних паперів.

5.5 Характеристика емісії цінних паперів

Акції можуть бути іменними та на предявника, привілейованими та простими.

Товариство випускало тільки прості іменні акції:

Перша емісія акцій відбулася в процесі приватизації та зареєстрована Житомирським обласним фінансовим управлінням (Свідоцтво № 22 від 22.07.1994 р.). Товариство випустило акцій в кількості 7886 штук номінальною вартістю 1,05 грн. за штуку на суму статутного фонду 8280грн.30 коп. Акціонерами товариства стали працівники підприємства, пенсіонери, працівники агропромислового комплексу.

Друга емісія акцій відбулася за рішенням загальних зборів акціонерного товариства шляхом додаткової емісії акцій та зареєстрована ДКЦПФР Житомирським ТУ (Свідоцтво № 113/06/1/99 від 19 серпня 1999 року). Товариство додатково випустило акцій в кількості 10000 штук номінальною вартістю 1.05 грн. за штуку.

Комісія зареєструвала весь випуск акцій в кількості 17886 штук номінальною вартістю 1.05 грн. за штуку. Зареєстрований статутний фонд товариства на суму 18780 гривень 30 копійок.

Третя емісія акцій відбулася за рішенням загальних зборів акціонерного товариства шляхом емісії акцій нової номінальної вартості у звязку з індексацією основних фондів та зареєстрована ДКЦПФР Житомирським ТУ (Свідоцтво №7/06/1/00 від 24 січня 2000 року). Товариство зареєструвало акції нової номінальної вартості 11 гривень за штуку в кількості 17886 штук на суму всієї емісії 196746 гривень.

За рішенням загальних зборів акціонерів товариства (Протокол № 3 від 15.09.1999 року) проводиться викуп акцій власної емісії емітентом. Товариство викупає акції по ціні вищої за номінальну вартість. Акції викупаються з метою їх подальшого розповсюдження серед працівників товариства.

Згідно з статутом у товариства є право викупити у акціонера сплаченні ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують Статутний фонд Товариства, для їх наступного розповсюдження серед своїх працівників або анулювання в разі зменшення Статутного фонду. Вказані акції повинні бути реалізовані або анульовані в термін не більше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводиться без урахування придбаних Товариством власних акцій.

Таблиця №9

Характеристика засновників підприємства за статутним капіталом

№ п/пЗасновники товаристваСтатутний капіталСума (грн.) Питома вага, %1Юридичні особи, осіб - 1 8644943,92Фізичні особи, осіб - 55, в т. ч. працівників підприємства - 3511029756,13Державна частка00Разом, 56 - осіб196746100,0

За рішенням загальних зборів акціонерів, починаючи з 1996 року по 2002 рік виплачувались дивіденди по підсумкам роботи за рік. Загальна сума коштів, яка йде на виплату дивідендів, затверджується загальними зборами акціонерів і визначається сума, яка припадає на одну акцію. Товариство виплачувало дивіденди в залежності від одержаного прибутку від 2 до 4 гривень за одну акцію.

Таблиця №10

Формула розрахункуДохід на одну акціюДА = Чистий прибуток - Дивіденди по привілейованих акцій/ Кількість звичайних акційЦінність акціїЦА= Ринкова ціна акції/ Доход на акціюРентабельність акціїРА = Дивіденди на одну акцію/ Ринкова ціна акціїДивідендний доходДД = Дивіденди на одну акцію/ Доход на акціюКоефіцієнт котирування акціїКК = Ринкова ціна акції/ Балансова ціна акції

Але з 2003 року ТОВ "Бердичівський пивоварний завод" дивіденди не виплачує.

6. Індивідуальне завдання

(Додаток №10,11,12,13,14,15,16,17,18, 19, 20,21)

Квартальна статистична звітність

1. "Звіт про використання робочого часу (форма №3-ПВ).

В даному звіті вказується загальний фонд робочого часу на підприємств і використання робочого часу,рух робочої сили, витрати на утримання робочої сили та інформацію про укладення колективних договорів. Правильність заповнення цього документа зазначається в спеціальні інструкції. (Додаток №18).

Раціональне використання робочої сили багато в чому залежить від економного і ефективного використання робочого часу. Аналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності - форма №3-ПВ "Звіт про використання робочого часу" (піврічна). В додатку до статистичної звітності для більш поглибленого дослідження використання робочого часу залучають матеріали фотографії і само фотографії робочого дня, хронометражу, вибіркових спостережень тощо.

Виявленню втрат і непродуктивному використанню приділяється найбільша увага в аналізі використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу сприяє зростанню продуктивності праці внаслідок кращого використання трудових ресурсів.

Для аналізу використання робочого часу для всіх категорій робітників застосовується два показники: середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником (тривалість робочого періоду) і середня тривалість робочого дня (зміни).

Зазначені показники можна оцінити на підставі даних, що містяться у вищеназваній статистичній звітності.

Тривалість робочого періоду, в днях, залежить від кількості вихідних і святкових днів, кількості днів тимчасової непрацездатності, кількості днів відпусток, неявок на роботу з дозволу адміністрації, прогулів тощо.

Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від нормативної величини встановленого робочого тижня, часу простою протягом робочого дня (зміни), неповного робочого дня (скорочений робочий день, тиждень), часу інших скорочень робочого дня, передбачених законом (для підлітків, матерів-годувальниць) тощо.

Кількість годин, відпрацьованих в середньому одним робітником, є інтегральним показником, який характеризує загальну величину ефективного фонду робочого часу одного робітника.

Фонд робочого часу визначається за формулою:

де ФРЧ - фонд робочого часу;

Ч - чисельність робітників;

Д - кількість днів, відпрацьованих робітником в середньому за досліджуваний період;

Т - середня тривалість робочого дня.

2. "Звіт з праці" (форма №1-ПВ).

В даному звіті вказуються фонд оплати праці та фонд основної ЗП, додаткової ЗП, заохочувальні та компенсаційні виплати, вказується чисельність окремих категорій робітників та їх фонд оплати праці. Підставою для складання звіту є первинні облікові документи, документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи передбаченні чинним законодавством. Заповнення цього документа заазначено в спеціальній інструкції. (Додаток №19) У плануванні трудових показників на підприємстві широко використовуються загальні методи планування, а також ті, які характерні для розробки планів я певної групи трудових показників, зокрема, з продуктивності праці, чисельності працівників та заробітної плати. Найпоширенішим методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування її за факторами зростання. Планування чисельності персоналу передбачає її розрахунок на основі повної трудомісткості, тобто розрахунку чисельності необхідної кількості працівників усіх категорій і різних спеціальностей, здатних виконати весь обсяг робіт виробничої програми. Методи планування фонду заробітної плати поділяються на укрупнені та детальні. Укрупнені методи ґрунтуються на врахуванні динаміки чисельності працівників та середньої заробітної плати, а також на основі кількісно виявлених нормативних величин. Методи детального планування фонду заробітної плати застосовуються для розрахунку фонду заробітної плати на черговий плановий рік з поквартальною розбивкою та із зазначенням конкретних заходів зі зменшення витрат на заробітну плату на одиницю продукції.

Планування соціального розвитку колективу (соціальне планування) є системою методів планомірного управління розвитком трудового колективу підприємства, цілеспрямованого регулювання соціальних процесів та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин на рівні підприємства. Мета цього планування - підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок соціальних чинників, створення умов для повнішого задоволення потреб працівників та для розвитку членів колективу.

3. "Звіт про основні показники діяльності підприємства" (форма №1-підприємництва).

Заповнення цього документа вказано в інструкції. (Додаток №20) В даному звіті вказуються обсяги виробленої продукції та операційні витрати на виробництво продукції, інформацію про зміни в організаційній структурі.

4. "Звіт про залишки і використання палива та паливно-мастильних матеріалів".

В цьому звіті вказані залишки палива та паливно-мастильних матеріалів на початок на та кінець періоду. Цей звіт складають підприємства, які мають у своїй господарській діяльності сектори перетворення палива та енергії в інші види палива та енергії, відповідно до інструкції. (Додаток №21)

Висновок

В даному звіті проведено аналіз загального економічного стану ВАТ "Бердичівський пивоварний завод. Мною були досліджені економічні відділи підприємства. Я ознайомився із структурою фінансової і бухгалтерської служби: організацією взаємовідносин підприємства з банками, оформленням платіжно-розрахункових документів, розробленням фінансового плану тощо.

Також я дізнався про послуги, які надає ВАТ, про порядок встановлення на них цін, планування і калькулювання собівартості продукції та ін. В звіті також зазначено види податків, які сплачує підприємство, організація податкового обліку на підприємстві.

Метою даного звіту було розкриття на основі підприємства індивідуального завдання Квартальна статистична звітність. Засновником товариства є фізичні особи, які набули права власності на акції товариства у процесі приватизації, емісії додаткової кількості акцій. У 1980 році завод очолив новий директор Леон Романович Ліпецький, який продовжив розбудову підприємства. Він і донині є головою правління ВАТ "Бердичівський пивоварний завод". Під його керівництвом Бердичівський пивзавод став економічно міцним підприємством, в якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім - ціни і прибуток.

Товариство випускає прості іменні акції на весь розмір Статутного фонду і проводить їх реєстрацію в порядку визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Акціонери Товариства мають право без обмежень розпоряджатись акціями Товариства, зокрема продавати в тому числі через біржу або іншим способом відчужувати їх на користь юридичних і фізичних осіб.

Акції Товариства можуть бути видані учасникам Товариства тільки після повної сплати їх вартості.

Додатки

1)Статут підприємства.

2)Баланс підприємства за 2009 р. (форма №1);

)Баланс підприємства за 2010 р. (форма №1);

)Звіт про фінансові результати за 2009 (форма №2);

)Звіт про фінансові результати за 2010 р. (форма №2);

)Звіт про рух грошових коштів за 2009 (форма №3);

)Звіт про рух грошових коштів за 2010 р. (форма №3);

)Звіт про власний капітал за 2009 (форма №4);

)Звіт про власний капітал за 2010 р. (форма №4);

)Звіт про використання робочого часу за 2009 р. (форма №3-ПВ; термінова-піврічна);

)Звіт з праці за 2010 р. (форма №1-ПВ; квартальна);

)Звіт з праці за 2009 р. (форма №1-ПВ; термінова, місячна);

)Звіт з праці за 2010 р. (форма №1-ПВ; місячна);

)Звіт про основні показники діяльності підприємства за 2009 р. (форма №1-підприємництво; річна);

)Звіт про основні показники діяльності підприємства за 2010 р. (форма №1-підприємництво; річна);

)Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти за 2009р. (форма №4-мтп; піврічна);

)Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів

перероблення нафти за 2010 р. (форма №4-мтп; піврічна);

)Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 3-ПВ (термінова, піврічна)"Звіт про використання робочого часу";

19)Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-ПВ (квартальна)"Звіт з праці"

)Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень зі структурної статистики № 1-підприємництво (річна), № 1-підприємництво (коротка) - річна, № 1-підприємництво (квартальна);

)Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 4-мтп "Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти".

)Платіжне доручення №578.

)Рахунок №00576.

)Видатковий касовий ордер № 154.

)Прибутковий касовий ордер № 294.

)Касова книга за 10 березня 2011 року. (ст.49)

)Використання трудових ресурсів підприємства.

Больше работ по теме:

Кафе "Островок" на 100 посадочных мест
Отчет по практике
Коммерческая деятельность предприятия
Отчет по практике
Общая характеристика предприятия ООО "Строймонтажкомплект"
Отчет по практике
Оплата труда в ГУЗ "Комсомольская Центральная районная больница"
Отчет по практике
Организационная экономическая характеристика ООО "Дювр-электро"
Отчет по практике

Предмет: Эктеория

Тип работы: Отчет по практике

Новости образования

Российский государственный социальный университет реорганизует сеть своих филиалов
22 Июля 2016 16:26
Более 70 представителей крупных вузов АСЕАН подтвердили участие в форуме во Владивостоке
22 Июля 2016 12:51
Абызов: публикация первичных статсведений снизит бюрократическую нагрузку на школы
22 Июля 2016 11:53
В Чечне свыше 200 школьников сдали ЕГЭ с результатом свыше 90 баллов - министр
22 Июля 2016 05:36
Замглавы Минобрнауки РФ: задача сократить число людей с высшим образованием не стоит
21 Июля 2016 20:19

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ