Впровадження технології вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря" Снігурівського району Миколаївської областi

 

ВСТУП

Зернобобові культури - найважливіше джерело рослинного білка для годування тварин і харчування людей. Вони є основою високобілкових кормів, які необхідні для усіх життєвих процесів у тварин і формування їх високої продуктивності. У структурі рослинних білкових ресурсів України однорічні зернобобові займають важливе місце.

У південних регіонах України основними зернобобовими культурами є горох і соя. Однак ця територія характеризується частими посухами в літній період, що призводить до значного зниження врожаю усіх сільськогосподарських культур.

Тому тут особливої цінності набуває жаро- та посухостійка культура - нут. Вона нарівні з чиною перевершує за посухостійкістю усі інші зернобобові культури.

Нут є однією з найстародавніших культур світового землеробства. Його насіння було знайдено у пальових спорудах та єгипетських пірамідах. Найбільш ранні знахідки насіння нуту в Туреччині датуються 5450 р. до н.е., а в Індії його культивували 2000 років до н.е.

У насінні нуту міститься 28-32 % білка і до 7% олії. Білок нуту за амінокислотним складом дуже близький до ідеального білка ФАО, за поживною цінністю він не поступається іншим зернобобовим, включаючи сою. За багатством та якістю природного комплексу вітамінів та інших біологічно активних сполук він є одним з найбільш цінних серед багатьох продуктів рослинного і тваринного походження. Біологічна цінність білка складає 52-78%, коефіцієнт перетравлення 80-83%. Насіння є доброю добавкою до продуктів дитячого харчування. Борошно використовується при виготовленні печива і солодощів. У насінні нуту не міститься анти поживних сполук і тому немає необхідності у термічній обробці при годуванні тварин.

У теперішній час нут займає третє місце у світі серед зернобобових культур за посівними площами, поступаючись лише сої і квасолі.

В Індії кожен рік сіють біля 10 млн. га цієї культури, що складає приблизно 83% світових площ. Його також вирощують у Туреччині, Ізраїлі, Пакистані, Ірані, Вірменії, Казахстані, Азербайджані, а також у країнах Африки, Південної і Північної Америки та Південної Європи. В Україні посівні площі нуту і гороху до Другої світової війни були однаковими, а на півдні посіви нуту були у декілька раз більшими. Після війни, у зв'язку зі збільшенням посівних площ під горохом, а також відсутністю добре адаптованих до місцевих умов високоврожайних технологічних сортів нут практично зник з виробничих посівів. У наш час створено ряд нових високопродуктивних і стійких до хвороб сортів, тому посівні площі під нутом постійно ростуть.

Велике агротехнічне значення нуту. Після збирання цієї культури на кожному гектарі з поживними рештками залишається стільки ж поживних речовин, скільки з 15-20 т перегною. Нуту симбіозі з азот фіксуючими бактеріями засвоює значну кількість атмосферного азоту, використовує малодоступні для зернових культур важкорозчинні мінеральні сполуки, як з орного горизонту, так і з більш глибоких шарів ґрунту.

Метою курсового проекту є обґрунтування технології вирощування нуту в умовах ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області.

Згідно завдання курсового проекту необхідно зробити огляд літературних джерел стосовно морфологічних і біологічних особливостей нуту, розрахувати дійсно можливу урожайність за вологозабезпеченістю та природною родючістю ґрунту, визначити норму висіву культури, систему удобрення та економічну ефективність вирощування нуту в умовах ПСП «Зоря».

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Походження, поширення і сільськогосподарське значення нуту

Зернобобові культури відіграють вирішальну роль у світовому виробництві рослинного білка для потреб харчової промисловості та комбікормів [1].

Крім вирішення проблеми кормового білка, зернобобові культури відіграють важливу роль у сталому розвитку агроекосистем у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України [2, 3].

Різноманіття зернобобових культур характеризується різними біологічними особливостями росту і розвитку та вимогами для формування оптимальної насіннєвої продуктивності. Проте, сучасна тенденція зміни клімату в бік потепління потребує перегляду не тільки технологічних прийомів вирощування зернових і зернобобових культур (строків та способів сівби, норм висіву, догляду за посівами тощо), але й пошуку більш адаптованих культур до змін клімату, що суттєво впливатиме в цілому на зернове господарство України [4].

Суттєве потепління клімату та подовження тривалості посушливих періодів вегетації потребує також пошуку нетрадиційних для Степу зернобобових культур, взамін вологолюбним культурам - гороху, вики, бобам кормовим. Однією із перспективних зернобобових культур в умовах Степу в найближчі роки може стати нут звичайний, який за агробіологічною та господарською характеристиками, в змінених агрокліматичних умовах може забезпечити стале виробництво харчового і кормового білка. Нут посівний Cicer arietinum L, вид з 2н = 16; 32 відноситься до цінних зернобобових культур. У світовому землеробстві посіви нуту займають третє місце серед зернобобових культур після квасолі та сої, і становлять близько 12 млн/га, з них в Індії 8 млн га [5].

За оцінкою академіка О. А. Бабича (1995) при урожайності зерна нуту 25 ц/га збір протеїну становить 675 кг/га, а жиру 112,5 кг/га, що відповідно більше у порівнянні з горохом при урожайності 30 ц/га на 12 та 53,5 кг/га [1].

Здатність біологічної фіксації азоту з повітря у нуту становить 80 - 150 кг/га, що забезпечує кращим попередником пшеницю озиму [11].

Таким чином, у звязку із зменшенням вологозабезпеченості та збільшенням тривалості весняних і літніх посушливих періодів нут посівний в умовах Степу в найближчий час може стати альтернативною культурою.

.2 Морфо-біологічні особливості нуту

Нут відноситься до сімейства бобових (FabaceaeLindl.) і родуCicerL. Відомо 39 видів роду Сісеr, які розповсюджені у центральній і західній Азії. У культурі вирощують тільки один вид CicerarietinumL., який у дикій природі не зустрічається. Серед зернобобових культур нут відноситься до найбільш посухо- жаростійких, його вирощують навіть поблизу кордонів напівпустель, тому що добре переносить повітряну посуху [6]. Коефіцієнт транспірації у нуту варіює у межах 290-350, тоді як у гороху посівному 400-600, люпину 600-700 [7].

До ґрунтів нут менш вибагливий порівняно з горохом і вирощується навіть на піщаних і солонцюватих ґрунтах. За кормовими якісними показниками зерно нуту не поступається зерну гороху. В ньому міститься більше протеїну на 2%, жиру на 3,4%, а перетравність органічної речовини у свиней становить 89%, у той час як у гороху цей показник становить 75% [10] (табл. 1).

Культурний нут (Cicer arietinum L.) - однорічна рослина, достатньо холодостійка, мінімальна температура проростання насіння 4-5°С. За морозостійкістю вона займає перше місце серед зернобобових культур. При помірній зимі і при посіві пізно восени добре перезимовує у фазі проростків під сніговим покривом, витримуючи короткочасне зниження температури повітря до -25°С. Весною після танення снігу проростки витримують заморозки до -16°С, дорослі рослини не гинуть при -8°С[9].

Коренева система - стрижнева з добре розвинутим головним коренем, який проникає у ґрунт на глибину до 100 см і більше. Біля 50% кореневої системи розвивається на глибині до 20 см. На корінні формуються бульбочки з азотфіксуючими бактеріями.

Стебло - прямостояче, з багатьма гілками, штамбової, напівштамбової або розлогої форми. Гілкування починається біля основи стебла або у середній частині в залежності від сорту. Висота рослин коливається від 20 см до 1 м, у середньому 45-55 см, колір зелений, з різними відхиленнями від світло-зеленого до темно-зеленого, з наявністю або відсутністю антоціанової пігментації.

Лист - складний, непарноперистий, складається з 11-17 листочків, їх кількість різна у залежності як від сорту, так і від місця їх знаходження на рослині. Багатолисточкове листя знаходиться у середній частині стебла. Форма листочків еліптична або зворотно яйцевидна, довжина від 9,3 до 20,7 мм, ширина - від 3,5 до 11,3 мм. Колір листя зелений, сизо-зелений або жовто-зелений, іноді з фіолетовим відтінком.

Листя, стебло і стулки бобів покриті дрібними волосками, які відіграють захисну роль для рослини.

Квітка - квітконоси одноквіткові, рідко двоквіткові. Квітки п'ятичленисті, дрібні, колір віночка найчастіше всього білий або фіолетовий, хоча можуть бути варіації рожевого, світло-рожевого, темно-рожевого, блакитного або жовто- зеленого відтінків. Між кольором квіток і насіння існує кореляція, як правило, світле насіння формується на рослинах з білими квітками, темне - з рожевими або фіолетовими.

Плід - біб овально-подовженої, овальної або ромбічної форми, довжиною 1,5-3,5 см, з пергаментним шаром, при дозріванні не розтріскується. Спілі боби окрашені у різні відтінки: у білонасіннєвих сортів солом'яно-жовті, зеленонасіннєвих - зеленуваті, темнонасіннєвих - сизо- фіолетові. Кількість насіння у бобі 1-2, рідко 3.

Насіння - нуту характеризується наявністю носика, поверхня зморшкувата або гладка. Розрізняють три форми насіння: вузлувата, яка схожа на голову барана, округла, тобто горохоподібна і проміжна, яка нагадує голову сови. Колір кожури насіння може бути білим, жовтим, рожевим, сірим, зеленим, світло-коричневим, коричневим, чорним або темно-коричневим, рідко зустрічаються сорти зі строкатим насінням. У вологих умовах вирощування колір кожури насіння має більш темний відтінок, а при сухих - більш світлий. Сім'ядолі зазвичай жовті, різної інтенсивності, у дуже рідких випадках зустрічаються сорти з зеленими сім'ядолями. Маса 1000 насінин коливається від 60 до 700 г. Зазвичай сорти нуту за розміром насіння розподіляються на три групи: дрібнонасіннєв - до 200 г; середньо насіннєві - 200-350 г; крупно насіннєві - більш 350 г.

Вегетаційний період - нуту триває 80-120 діб у залежності від сорту та умов вирощування. Нут за фотоперіодичною реакцією відноситься до культур тривалого дня, тому при більш пізньому посіві фази вегетаційного періоду рослин скорочуються і зменшується врожай[1].

1.3 Технологія вирощування нуту

Попередники. Нут невибагливий до попередника, але найбільшу урожайність отримують після зернових культур. Головна умова при розміщенні нуту на полі - слабка засміченість і відсутність багаторічних кореневищних бур'янів.

У свою чергу нут є відмінним попередником для більшості сільськогосподарських культур. Урожайність озимої пшениці після нуту така сама, як після чорного пару, а у деяких випадках навіть перевищує її. Головний критерій, який зумовлює урожайність наступної після нуту культури, це рівень розвитку бульбочок. Коли достатня кількість бактерій у ґрунті й відмінні умови для їх розвитку (оптимальна вологість, аерація), урожайність наступної культури більша. Нут рано звільняє поле й тому створює сприятливі умови для підготовки ґрунту і накопичення вологи. Таким чином, нут найкраще всього розміщати у ланцюгу сівозміни «озима пшениця (ячмінь) - нут - озима пшениця», який відзначається високим економічним ефектом.

При наявності збудників аскохітозу і фузаріозу культуру слід висівати на одному й тому ж полі не частіше ніж раз у чотири роки. [5].

Удобрення. Нут при урожайності 20 ц/га виносить з ґрунту 106 кг азоту, 36 кг фосфору, 150 кг калію і 23 кг магнію. Однак його біологічні особливості дозволяють добре використовувати післядію мінеральних та органічних добрив, фіксувати молекулярний азот повітря у симбіозі з азот фіксуючими бактеріями, засвоювати важкодоступні форми фосфору за рахунок мікоризо формуючих грибів. Рослини нуту вступають у симбіоз з бактеріями виду Rhizobium сісегі і шляхом біологічної азотфіксації засвоюють з атмосфери за вегетацію до 150 кг/га азоту, забезпечуючи без використання азотних добрив урожай насіння 20-25 ц/га. Після збирання до 30% біологічно фіксованого азоту залишається у пожнивних і кореневих рештках і використовується наступними культурами. Органічні добрива у кількості 30-50 т/га слід вносити тільки під попередню культуру.

Потреба в азоті за сприятливих умов задовольняється за рахунок дії бульбочкових бактерій. Внесення стартових доз азоту затримує або пригнічує розвиток бульбочкових бактерій і знижує їх нітрогеназну активність. Внесення фосфорно-калійних добрив під основний обробіток ґрунту значно збільшує урожайність цієї культури. Експериментально доведено, що економічно вигідна доза Р30-60і К45-60 кг/га д.р. у залежності від родючості ґрунту [8].

Обробіток ґрунту. Обробіток ґрунту під нут звичайний для ранніх ярих культур: одне-два дискування попередника, глибока оранка, вирівнювання зябу з осені й ранньовесняне закриття вологи.

Дуже важливо відразу ж після збирання попередника провести дискування стерні. Цей захід сприяє збереженню вологи, знищенню бур'янів і створює сприятливі провокаційні умови для проростання насіння бур'янів. При забур'янені багаторічними кореневищними бур'янами поле два-три рази дискують під різними діагоналями з різницею 10-15 діб. Через два-три тижні після останнього дискування орють на зяб. Експериментально доказано, що при збільшенні глибини оранки з 13,5 до 27 см урожай насіння нуту збільшується на 36,2%. Глибока оранка розрихлює ґрунт, при цьому створюються добрі умови для накопичення вологи і хорошої аерації. А за таких умов добре розвиваються бульбочкові бактерії, від яких суттєво залежить урожайність нуту і наступної культури [9].

Оскільки нут висівають рано весною і часу для вирівнювання зябу мало цей захід слід провести восени, що сприяє збереженню ґрунтової вологи. При цьому весною достатньо провести одне боронування і передпосівну культивацію [15].

Догляд за посівами. На полях, які не були оброблені ґрунтовими гербіцидами для знищення проростків бур'янів, слід застосовувати одне до сходове і два після сходових боронувань. При внесенні ґрунтових гербіцидів проведення цих заходів не рекомендується, щоб не порушити захисний екран, створений у верхньому шарі ґрунту. До сходове боронування виконують середніми боронами або рай борінками поперек або за діагоналлю посівів за 3-4 доби до появи сходів. Перше після сходове боронування проводять середніми боронами на 7-8 добу після появи сходів у фазу 3-5 листочків, коли бур'яни знаходяться у стадії «шильця», а друге - через тиждень після першого. Боронують упоперек або за діагоналлю посіву, встановлюючи зуби борони скісною стороною уперед. Швидкість руху агрегату 5-6 км/год. Для зменшення травмування рослин після сходові боронування проводять у післяобідній час, коли тургор у рослин послаблений і вони менш ламкі. Своєчасне та якісне проведення боронування знищує до 90% проростків однорічних бур'янів. Цей агротехнічний прийом руйнує також ґрунтову кірку після дощів [16].

На рядкових посівах механічні методи боротьби з бур'янами закінчуються боронуванням. На широкорядних і стрічкових посівах рекомендуються 2-3 міжрядні обробітки. Перший проводять на глибину 5-6 см з захисною смугою 8-10 см, другий - через 8-10 діб на глибину 6-8 см і при необхідності третій - перед змиканням рядків. Міжрядні обробітки, крім знищення бур'янів і фунтової кірки після дощів, сприяють розпушенню ґрунту, покращують обмін повітря у ньому, що позитивно відбивається на процесі розвитку бульбочок [13].

Збирання. Насіння нуту достатньо рівномірно дозріває на всій рослині, боби не розтріскуються і не осипаються, рослини не полягають, тому при збиранні прямим комбайнуванням не виникає ніяких проблем. Вегетаційний період у нуту триває 80-120 діб у залежності від сорту та умов вирощування, тому збирають його у кінці липня або на початку серпня після завершення збирання зернових культур [14].

Висоту зрізу регулюють так, щоб на полі не залишалися незібрані боби, зазвичай біля 10-13 см. На мотовило комбайна додатково слід набити смуги брезенту, щоб вони виступали на 5-7 см для зм'якшування ударів. Поступовий рух мотовила не повинен набагато випереджати швидкість комбайна. Кількість обертів молотильного апарату слід зменшити до 450-500 об/хв. Для меншого травмування насіння бажано зняти через один штифти у барабані, а також збільшити просвіт між підбарабанням і барабаном (на вході 25-30, на виході14-17 мм). Кількість обертів колосового шнека доводять до 288, а насіннєвого - зменшують до 1200 об/хв. При перестої на пні збирання потрібно проводити уранці, щоб боби не відлітали [2].

На забур'янених посівах рекомендується використовувати роздільне збирання. Нут скошують зернобобовими жатками, два-три дні скошені рослини просушують, потім обмолочують комбайном з підбирачем.

Солому нуту можна використовувати для годування КРС і свиней після попереднього подрібнення та перемішування з соломою злакових.

2. ПРИРОДНО - ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

сорт цукровий нут врожайність

2.1 Місце розташування

Господарство ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області розташоване в селі Тамарино за 100 км південний захід від обласного центра м.Миколаєва і за 25 км від районного центра м. Снігурівка. Найближча залізно- дорожня станція знаходиться в м. Снігурівка.

Всього за господарством ПСП «Зоря» закріплено 7053,9 га земель, які використовуються під насадження, пасовища та в інших потребах.

Найбільша частина сільськогосподарських угідь використовується під ріллю(6614,5 га або 92,6% від всіх земельних площ). Багаторічні насадження відсутні представлені у вигляді лісових площ та лісосмуг, які займають відповідно 18,5га і 104,4га.

2.2 Ґрунтово-кліматичні умови

Господарство ПСП «Зоря» Снігурівського району згідно з агрокліматичним районуванням території Миколаївської області відноситься до другого (центрального) агрокліматичного району, який характеризується дуже теплим, посушливим кліматом.

Нижче приводяться багаторічні дані найближчих до господарства метеостанцій (табл. 2.1., 2.2.).

Таблиця 2.1 Середні місячні та річна температури повітря,ºС

Назва метеостанціїIIIIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIСередня за рікм. Миколаїв, обсерваторія-3,6-3,02,39,216,319,922,922,016,810,83,8-1,39,7

Найвища температура спостерігається в липні, найнижча - в січні.

Таблиця 2.2 Середні місячні та річна суми осадів, мм

Назва метеостанціїIIІIIIIVVVIVIIVIIIIXXXIXIIСума за рікм. Миколаїв, обсерваторія252123304067473728362729410

Основна кількість опадів випадає в теплий період року, здебільшого у вигляді злив.

Таблиця 2.3 Дати переходу середньої добової температури повітря через 0,+5, +10, +150 і тривалість періодів (днів) з температурою вище і нище вказаних норм

Назва метеостанціїВище нормНижче норм005010015000м. Миколаїв, обсерваторія5.III28.III18.IV8.V5.XII5.XII10.XI19.X25.IX5.III

Таблиця 2.4 Характеристика снігового покриву

Назва метеостанціїКількість на рік зі сніговим покривомСніговий покривНайбільша декадна висота, смСередні запаси води, ммдата утвореннядата руйнуванням. Миколаїв, обсерваторія403.XII23.III1022

Часто польові роботи починаються у першій декаді березня. Приблизно у третій декаді березня поновлюється вегетація озимих культур і багаторічних трав.

Весна. Характерною особливістю весняного сезону є інтенсивне підвищення температури повітря. В наслідок цього весна настає швидко і зазвичай буває короткою - близько 45 днів. Весняний період на території господарства за багаторічними спостереженнями починається з 5 березня. В третій декаді березня поновлюється вегетація озимих культур та багаторічних трав. Останні весняні заморозки, в середньому, відмічують 9 квітня, найпізніші - 1 травня. Весною часто бувають суховії.

Літо. В районі розташування господарства літо тривале, сонячне, помірно спекотне. Перехід до літнього періоду відбувається з настанням середніх добових температур +15° С (7 травня) та припиненням заморозків в повітрі та на ґрунті. Літній період триває до 26 вересня. В цей період випадає найбільша кількість опадів, здебільшого у вигляді злив. Найтеплішим місяцем є липень - середньомісячна температура повітря 22,9° С. Часто влітку бувають посухи.

Осінь зазвичай буває короткою, теплою та часто посушливою. Ознакою початку осені є перехід середньої добової температури повітря через 10° в сторону зниження, що спостерігається у другій декаді жовтня - 19 жовтня. Кінець осіннього сезону настає з переходом середньої добової температури повітря через 0° - 5 грудня. З переходом середньої добової температури повітря через 5° закінчується вегетаційний період більшості рослин - 10 листопад. За багаторічними спостереженнями осінні заморозки в повітрі настають 28 жовтня. Найранші відмічались 25 вересня.

Зима буває здебільшого коротка, тепла, малосніжна з частими відлигами та нестійким сніговим покривом. Початок зимового періоду повязаний з настанням стійкої морозної погоди, з переходом середньої добової температури через 0°, а також утворення снігового покриву. Сніговий покрив буває стійким тільки в окремі зими. Часто спостерігаються дощі, завірюхи бувають рідко. Примерзання грунту зазвичай починається в перших числах грудня, а цілковите відтавання - в кінці другої, початку третьої декади березня. Спостерігаються вітри всіх напрямків, але частіше за все в холодний період дмуть північно-східні та північно-західні, а навесні та влітку - південні та південно-західні.

Отже, клімат зокрема співвідношення тепла і вологи, впливає на формування різних типів ґрунтів. Так, в умовах надмірного зволоження формуються заболочені ґрунти, в яких можуть утворюватися торфовий шар і глей - сизі плями із закисних сполук заліза. Недостатнє зволоження спричиняє формування солончаків. Вплив клімату на ґрунтоутворення здійснюється також через рослинність. У теплому й достатньо зволоженому кліматі формується пишна трав'яна рослинність, після відмирання якої утворюється багато перегною (гумусу). Тому під багатою трав'яною рослинністю утворюються родючі ґрунти. І навпаки, при надмірній сухості клімату формується розріджений рослинний покрив, перегною утворюється мало, тому й ґрунти будуть менш родючими або бідними.

Ґрунт. Тип ґрунту. Господарство розташовано в Баштансько- Снігурівському природно-сільськогосподарському районі Степу Сухого.

Описані вище фактори в процесах своєї взаємодії зумовили в даному районі розвиток дернового процесу ґрунтоутворення, в результаті чого сформувалися чорноземні ґрунти. Особливістю цього процесу є збагачення ґрунту, особливо верхньої частини профілю, специфічною органічною сполукою - гумусом. Його накопичення проходить за рахунок розповсюдження залишків травянистої рослинності, багатої на азот і зольними елементами. Кількість кальцію (СаСО3) в породі і в ґрунтовому профілі обумовлює насиченість колоїдного комплексу катіонами кальцію і закріплення ґрунтових колоїдів (глини, гумусу). Це сприяє утворенню агрономічно-цінної, водостійкої, зернисто-комкуватої будови. Профіль ґрунту являє собою поетапний перехід від добре вираженого гумусового горизонту до негумусованої материнської породи. На схилах різної крутизни під впливом водної ерозії сформувалися чорноземи різного ступеня змитості. На днищах балок при сприятливих умовах зволоження сформувалися лучно-чорноземні ґрунти.

У відповідності з описаними вище процесами ґрунтоутворення ґрунтовий покрив фермерського господарства представлений такими ґрунтами:

А) Чорноземи південні слабогумусні пилувато-легкоглинисті

Б) Чорноземи південні слабогумусні вторинно-підтоплені крупно пилувато-важкоглинисті

В) Чорноземи південні слабогумусні вилужені пилувато крупно пилувато-важкоглинисті

Г) Чорноземи південні слабогумусні підтоплені вилужені крупно- пилувато-важкоглинисті

Агрохімічну характеристику ґрунтів господарства наведено в таблиці 2.5

Таблиця 2.5 Характеристика основних ґрунтів господарства ПСП«Зоря»

ПоказникҐрунтова відміна (№)1234Гумусовий горизонт, см0-480-360-390-48Вміст гумусу в шарі 0-30 см, %2,93,13,02,9Механічний складважкосуглинковийважкосуглинковийважкосуглинковийважкосуглинковийрН сольове6,876,96,8Коефіцієнт структурності 0-30 см шару грунту1,51,41,31,5Вміст водотривких агрегатів у шарі 0-30 см, %60,1558,8856,7660,15Щільність орного шару грунту, г/см31,231,221,181,23Гідролітична кислотність, мг на 100г грунту1,11,21,31,1Сума вбирних основ, мг на 100г грунту27,8731,7429,5427,87Вміст Р, мг/100г грунту7,97,35,57,9Вміст К, мг/100г грунту17,918,515,617,9Оцінка грунту по виду рухомих форм:NНизькаНизькаНизькаНизькаР2О5СередняСередняСередняСередняК2ОВисокаВисокаВисокаВисокаБонітет, бал богара56

,8 га найбільш родючих, не еродованих земель і добре окультурених ґрунтів доцільно використовувати для вирощування високо інтенсивних культур за звичайної агротехніки. На 50 га орних земель, менш родючих і окультурених, розташованих на схилах крутістю 1-30, питому масу культур інтенсивного типу треба зменшити.

Ріллю зі слабо окультуреними, солонцюватими, середньо еродованими ґрунтами на схилах більше 3 градусів, не більше 40 га, використовують для організації зерно-трав'яних сівозмін.

Відтворення родючості можливе різними заходами, які впливають на грунт і забезпечують систематичне поліпшення його агрохімічних властивостей.

Проводять агротехнічні заходи. Звичайна зональна агротехніка - відвальна оранка під пар, кукурудзи на зерно, соняшник, без відвальний обробіток під озимі та ярі зернові. Застосовують хімічну меліорацію, вносять фосфор-гіпс 0,2 т/га один раз в 4-5 років. Вносять органічні і мінеральні добрива. При внесенні органічних добрив збільшується вміст гумусу, поліпшуються фізичні властивості ґрунту і умови життєдіяльності мікроорганізмів, збільшується вміст поживних речовин.

2.3 Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства

Станом на 01.01.2015 рік в господарстві нараховується 7053,9 га земель. Структуру земельних угідь господарства наведено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.

Експлікація земель ПСП «Зоря» станом на 1 січня 2015 року

Назва угідьПлоща, гаУ відсоткахдо загальної площідо площі с.-г. угідьВсього землі7053,9100-в т.ч. с.-г. угіддя6755,795,7100з них:---Рілля6614,193,797,9перелоги---сади і ягідники---пасовища134,71,91,9присадибні ділянки і землі, надані для особистого використання---ліси і лісонасадження104,41,41,5Болота---під водою---інші землі128,41,81,9

Отже, згідно таблиці 2.6. ми бачимо, що площа сільськогосподарських угідь ПСП «Зоря» складає 95,7 % від загальної площі господарства. Більшу частину земельних площ у господарстві займає рілля, яка складає 93,7% сільськогосподарських угідь. У господарстві також присутні лісонасадження, які становлять 1,4 % від загальної площі земель господарства загальної площі ПСП. Таким чином можна зробити висновок, що більшість сільськогосподарських земель підприємства відведено на вирощування сільськогосподарської продукції.

3. АНАЛІЗ РІЛЬНИЦТВА ТА СТАНУ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ В ГОСПОДАРСТВІ

3.1 Стан сівозмін господарства

В ПСП «Зоря» станом на 2015 рік діє 1 польова сівозміна. Дані сівозміна наведена у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Польова сівозміна № 1

КультураПлоща, га%1. Чорний пар39012,52. Озима пшениця408,713,13. Кукурудза на зерно371,211,94. Горох402,412,95. Озима пшениця377,512,16. Кукурудза на зерно371,211,97. Ярий ячмінь408,713,18. Соняшник39012,5

Загальна площа сівозміни 3121,8га

Середній розмір поля 390,2 га

Отже, в даних польової сівозміни під вирощування озимої пшениці відведено - 786,2 га, під ярий ячмінь - 408,7га. Під вирощування гороху-402,4га,а під вирощування кукурудзи на зерно і соняшник відповідно по 371,2 і 390 га ріллі. Чорний пар займає 390га загальної площі земель ПСП «Зоря».

3.2 Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур

Основним напрямком господарства є вирощування сільськогосподарських культур, основними з яких є зернові. Структура посівних площ господарства наведена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур

ПоказникСтруктура посівних площУрожайність, ц/га201220132014201220132014середняга%га%га%12345678910111.Всього зернових і зернобобових культур4960,5754914,274,34960,575Озима пшениця1666,725,21673,325,31607,224,328223428Ячмінь866,413,1780,411,8800,212,122172621,7Горох853,212,9780,411,8866,413,11391612,7Кукурудза н/з1587,3241666,725,21679,925,436254234,32.Просапні культуриСоняшник826,712,5866,413,1780,411,8201723203.Кормові культуриОднорічні трави----------Вся посівна площа6614,11006614,11006614,1100----Пари826,712,5826,712,5866,413,1----Всього ріллі6614,11006614,11006614,1100----

Отже, аналізуючи таблицю 3.2 можна зробити висновок, що основними культурами, що займають площі земель ПСП «Зоря» є зернові культуру співвідношення площі яких близько 75% по відношенню до загальної площі ріллі підприємства. Зернові культури представлені такими культурами як озима пшениця, ярий і ячмінь, горох та кукурудза на зерно. Крім того в межах підприємства вирощуються також технічні культури. Технічні культури представлені соняшником, площа посіву якого становить близько 12,5 % від загальної площі ріллі підприємства

Що стосується врожайності, то вона знаходиться допустимих межах. Однак, згідно статистичних чітко прослідковується, що 2013 рік мав низькі показники врожайності сільськогосподарських культур. Середня врожайність озимої пшениці становить 28 ц/га, ярого ячменю 21,7 ц/га, кукурудзи на зерно 34,3 ц/га, соняшнику 20 ц/га, гороху 12,7 ц/га. Таким чином, можна зробити висновок, що стосовно врожайності господарство отримує допустиму кількість сільськогосподарської продукції, але як свідчать щорічні показники - дані врожаї є нестабільними, що головним чином пояснюються зміною клімату, в результаті чого більшість сільськогосподарських культур не можуть адаптуватись, що і виступає головною причиною коливання врожайності, а в певних випадках навіть її прогресивного зниження, що чітко прослідковується на прикладі врожайності 2013 року.

4. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ НУТУ

4.1 Розрахунок дійсно можливого врожаю

У польових умовах урожай формується під впливом багатьох природних чинників, що змінюються незалежно від нашої волі. Управління більшістю таких чинників є неможливим, саме тому важливе значення набуває їх передчасне прогнозування.

Одним із вирішальних факторів одержання високих врожаїв є волога, яка виступає одним із найбільш лімітуючи факторів одержання високих врожаїв. Тому за її ресурсами насамперед і потрібно оцінювати можливості одержання запланованої кількості врожаю.

Кількість продуктивної вологи для рослин розраховують за формулою:

= WПР+( РОП* Кз) - Wз

де, WПР- ґрунтові запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на час сівби ярих культур;

РОП- беруть або на метеостанціях або користуються багаторічними даними;

Кз - коефіцієнт корисності опадів, для Миколаївської області 0,5-0,7;з - волога, що залишається при збиранні врожаю в умовах Степу в метровому шарі ґрунту, залишається на рівні 0 - 30 мм.

Роп = 33+46+62+52+45=238 мм= 100+(238×0,6) - 10 =232,8 мм

При переведенні абсолютно сухої маси на стандартну вологість користуємось такою формулою:

де, w - стандартна вологість основної продукції (14%);

а - сума частин основної і побічної продукції (1:3);

ДМУГОС - дійсно можливий урожай при стандартній вологості, ц/га.

(100*68)/(100-68)*4= 19,7 ц/га

Розрахунок дійсно можливого урожаю (ДМУ) за родючістю ґрунту проводять за формулою:

ДМУ = Б × ЦБ

де, Б - бонітет ґрунту, бал (56);

ЦБ - урожайна ціна балу ґрунту, ц/бал (3).

ДМУ =56×0,25=14 ц/га

Таким чином рівень урожайності в господарстві коливається від ДМУ за родючістю ґрунту - 14 ц/га, і ДМУ за волого забезпеченням - 19,7 ц/га.

4.2 Місце в сівозміні

Нут невибагливий до попередника, але найбільшу урожайність отримують після зернових культур. Головна умова при розміщенні нуту на полі - слабка засміченість і відсутність багаторічних кореневищних бур'янів.

У свою чергу нут є відмінним попередником для більшості сільськогосподарських культур. Урожайність озимої пшениці після нуту така сама, як після чорного пару, а у деяких випадках навіть перевищує її. Головний критерій, який зумовлює урожайність наступної після нуту культури, це рівень розвитку бульбочок. Коли достатня кількість бактерій у ґрунті й відмінні умови для їх розвитку (оптимальна вологість, аерація), урожайність наступної культури більша. Нут рано звільняє поле й тому створює сприятливі умови для підготовки ґрунту і накопичення вологи. Таким чином, нут найкраще всього розміщати у ланцюгу сівозміни «озима пшениця (ячмінь) - нут - озима пшениця», який відзначається високим економічним ефектом.

При наявності збудників аскохітозу і фузаріозу культуру слід висівати на одному й тому ж полі не частіше ніж раз у чотири роки[11].

Нут в господарстві ПСП «Зоря» не вирощують. Але я пропоную розмістити його в такій сівозміні таблиця 4.1.

Таблиця 4.1 Польова сівозміна № 1

№ поляКультура1Чорний пар2Озима пшениця3Озима пшениця4Нут5Озимий ячмінь6Кукурудза на зерно7Ярий ячмінь8Соняшник

Отже, я розмістив нут у 4 полі. У четвертому полі сівозміни попередником для нуту є озима пшениця, яка є оптимальним попередником для його вирощування. Таким чином я ввів в сівозміну ПСП «Зоря» поле нуту, так як дана культура є більш адаптивною до існуючих посушливих умов клімату Південного Степу України.

.3 Система удобрення

Нут при урожайності 20 ц/га виносить з ґрунту 106 кг азоту, 36 кг фосфору, 150 кг калію і 23 кг магнію. Однак його біологічні особливості дозволяють добре використовувати післядію мінеральних та органічних добрив, фіксувати молекулярний азот повітря у симбіозі з азот фіксуючими бактеріями, засвоювати важкодоступні форми фосфору за рахунок мікоризо формуючих грибів. Рослини нуту вступають у симбіоз з бактеріями виду Rhizobium сісегі і шляхом біологічної азотфіксації засвоюють з атмосфери за вегетацію до 150 кг/га азоту, забезпечуючи без використання азотних добрив урожай насіння 20-25 ц/га. Після збирання до 30% біологічно фіксованого азоту залишається у пожнивних і кореневих рештках і використовується наступними культурами. Органічні добрива у кількості 30-50 т/га слід вносити тільки під попередню культуру.

Потреба в азоті за сприятливих умов задовольняється за рахунок дії бульбочкових бактерій. Внесення стартових доз азоту затримує або пригнічує розвиток бульбочкових бактерій і знижує їх нітрогеназну активність. Внесення фосфорно-калійних добрив під основний обробіток ґрунту значно збільшує урожайність цієї культури. Експериментально доведено, що економічно вигідна доза Р30-60і К45-60 кг/га д.р. у залежності від родючості ґрунту.

Для збільшення продуктивності рослин і родючості ґрунту за рахунок біологічної азотфіксації насіння нуту перед сівбою слід обробити біопрепаратами селекційних високоефективних штамів. Нітрагінізація нуту збільшує урожай насіння на 1,7-6,5 ц/га (15-39%) і підвищує вміст білка у насінні на 1,3-3,5 абсолютних відсотків [11].

Балансові методи ґрунтуються на порівнянні валового виносу елементів живлення запрограмованою врожайністю з можливим виносом їх за рахунок запасів елементів живлення в ґрунті. Схема розрахунку норм добрив представлена в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Схема розрахунку норм добрив на запрограмовану урожайність

ПоказникиСимволNР2О5К2 ОЗапрограмована урожайність, ц/гаУ18Питомий винос елементів живлення, кг/цв5,31,87,5Валовий винос елементів живлення урожаєм, кг/га (У ×в)В95,432,4135Глибина розрахункового шару, смh303030Обємна маса ґрунту, г/см3А1,251,251,25Вміст елементів живлення у ґрунті, мг/ на 100 г ґрунтуn3,67,917,9Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га (h x A x n)ПГЗ135296,2671,2Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунтуКГЗ0,550,180,19Буде засвоєно рослинами з ґрунту, кг/га (ПГЗ х КГЗ )М74,2553,31127,52Потрібно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га (В-М)д21,15-20,917,48Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добривКм0,80,450,8Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га (д : Км)Д26,4-46,49,3

Отже, аналізуючи дані таблиці 4.2 можна зробите висновок, що для одержання врожаю нуту у нормі 18 ц/га необхідно внести азотні добрива у нормі 26,4 кг/га, калійні 9,3 ц/га і фосфорні добрива не потрібно вносити.

Розподіл добрив між основним внесенням, припосівним та підживленням представлений в таблиці 4.3

Таблиця 4.3

Робочий план застосування органічних і мінеральних добрив

Мінеральні добрива, кг/гаДози добрив, кг/га д.р.Форми добривNP2O5K2OазотнихфосфорнихкалійнихВсього----в т.ч. основне:-------при сівбі110,826,4-9,3Аміачна селітра (NH4NO3)-Калімагнезія (K2SO4?MgSO4)Підживлення-------Отже, з таблиці 4.3 видно, що для формування врожаю нуту у розмірі 18 ц/га добрива у нормі 77,6 кг/га азоту. Азотні добрива вносимо весною під передпосівну культивацію у нормі 26,4 кг/га д. р. у вигляді аміачної селітри. Крім того треба внести калійні добрива у рядки при сівбі у кількості 9,3 кг/га д. р. у вигляді калімагнезії.

4.4 Система обробітку ґрунту

Обробка ґрунту під нут звичайна для ранніх ярових культур: одне-два дискування попередника, глибока оранка, осіннє вирівнювання зябу і ранньовесняне закриття вологи.

Дуже важливо відразу ж після збирання попередника провести дискування стерні. Цей захід сприяє збереженню вологи, знищенню вегетуючих бур'янів і створює сприятливі провокаційні умови для проростання насіння бур'янів. Проводиться перше лущення лущильниками ЛДГ-10, глибина обробки 7-9 см. Через 10-15 днів проводимо друге лущення лущильниками ЛДГ-10, глибина обробки 10-15 см. Далі проводимо планування П-2,8 для вирівнювання поля після лущильних машин. Через два-три тижні після останнього дискування орють на зяб. Оранку проводимо плугами ПЛН-5-35.

Експериментально доведено, що збільшення глибини оранки ґрунту з 13,5 до 27 см підвищувало врожай зерна нуту на 36,2%. Глибока оранка розпушує ґрунт, при цьому створюються сприятливі умови для накопичення вологи і хорошою аерації. А за таких умов добре розвиваються бульбочкові бактерії, від яких істотно залежить врожайність культури.

Надалі проводиться осінній полу паровий обробіток, який включає в себе три культивації на глибину 10-12 см з інтервалом 10-12 днів культиваторами КРН-4,2 та КОР-4,2.

Оскільки нут висівають рано навесні і часу для вирівнювання зябу мало цей захід слід провести восени, що сприяє збереженню ґрунтової вологи. При цьому навесні достатньо провести одне боронування і передпосівну культивацію. Отже, вирівнювання проводимо у кінці жовтня машинами П-2,8

Передпосівний обробіток починають, коли мине загроза заморозків. У Степовій зоні зазвичай перші польові роботи припадають на третю декаду березня, коли можна вийти в поле.

Спочатку поле боронують у два сліди під кутом до напрямку оранки для закриття вологи. Проводять бороною БЗТС-1. Одразу після цього проводять вирівнювання поля планувальником П-2,8. Наступним кроком буде передпосівна культивація разом з боронуванням та вирівнюванням . Її проводять за 2-3 дні до висіву насіння культиватором КПС-4 на глибину загортання насіння - 6-8 см [7].

Таблиця 4.4 Система обробітку ґрунту

Технологічна операціяСтрок виконанняВимоги до якостіСклад агрегатутрактор (марка)марка с. г. машинОСНОВНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ1. Лущення III.07Цей захід сприяє збереженню вологи, знищенню вегетуючих бур'янів та подрібненню післязбиральних рештків. Глибина обробки 7-9 см.Т-150 КЛДГ-102. Лущення IIIII.07Друге лущення проводиться через 10-15 днів, глибина обробки 10-15 см.Т-150 КЛДГ-103. ПлануванняII.08Проводиться для вирівнювання поля після лущильних машинП-2,84. Навантаження добривII.08Р-60 і К-60 кг/га д.р.Вручну5. Транспортування добривII.08Р-60 і К-60 кг/га д.р.ПТС-26. Внесення добривII.08Рівномірно по полю з подальшою зарубкою в ґрунт.МТЗ-801РМГ- 47. ОранкаIII.08Через два-три тижні після останнього дискування. Глибини оранки 25-30 см.МТЗ-80ПЛН-5-35 8. Культивація III.09Проводиться осінній полу паровий обробіток ґрунту, що включає 3 культивації з інтервалом в 10-12 днів, глибина обробки 10-12 см.МТЗ-80КРН-4,29. Культивація IIIII.09Проводиться через 10 днів після першої культивації, глибина 10-12 см.МТЗ-80КОР-4,210. Культивація IIII.10Глибина обробки 10-12 см.МТЗ-80КОР-4,211. ВирівнюванняII.10Проводиться для вирівнювання поверхні поля, перед ранньовесняним боронуванням.П-2,8ПЕРЕДПОСІВНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ12. БоронуванняIII.03Починають, коли мине загроза заморозків, при нагоді вийти в поле. Прийом сприяє збереженню ґрунтової вологи та знищенню бур'янів в стані "білої ниточки". Глибина 6-8 см.МТЗ-802БЗТС-113. Передпосівна культивація з одночасним боронуванням і вирівнюванням поляI.04Проводять за 2-3 дні до висіву насіння на глибину 6-8 см.МТЗ-80КПС-4 БЗСС-1 С-11У

4.5 Районовані нуту та їх характеристика

У комплексі заходів, які спрямовані на збільшення урожайності сільськогосподарських культур, важливе місце належить використанню високоякісного насіння, а також зареєстрованих у Реєстрі сортів рослин України і пристосованих до місцевих умов сортів. Вони служать засобами не тільки збільшення урожайності, але й покращення якості продукції, що є метою вирощування культури. У кожному господарстві необхідно сіяти два-три сорти з різною характеристикою.

Розанна пройшов державне сортовипробування і занесений до Реєстру сортів рослин України з 2000 року. Сорт рекомендовано для вирощування у степу. Він відноситься до євро-азійського підвиду (subsp. eurasiaticumG. Pop.), тип kabuli, різновид bogemico-allutaceumG. Pop (богеміко- аллютацеум). Високорослий, з високим прикріпленням нижніх бобів, висота рослин 55-60 см, прикріплення нижніх бобів - 22-24 см. Сорт має штамбовий тип куща, стійкий до вилягання. Опушення всіх генеративних органів рослини густе, солом'яного кольору. Антоціанова пігментація відсутня. Квітки середнього розміру, білі. Боби ромбічної форми, середнього розміру, при дозріванні жовтого кольору. Насіння округле, світло-жовте, поверхня гладка. Маса 1000 насінин 290-310 г.

За тривалістю вегетаційного періоду відноситься до середньостиглої групи (95-100 діб). Середньостійкий до фузаріозу та аскохітозу.

Високопродуктивний, у конкурсному випробуванні інституту в середньому за 1993-2005 pp. його урожай склав 17,9 ц/га, що на 5,6 ц/га більше національного стандарту. У 1997, 1999 і 2005 роках отримали урожай насіння більше 22 ц/га. У посушливих 1996 і 2002 роках зібрали по 14-15 ц/га. У 1993 році на ділянках розмноження отримали по 27,4 ц/га, при цьому збір протеїну досяг 6,9 ц/га. У насінні міститься 25-26 % білка і 5-7 % олії.

Пам'ять пройшов державне сортовипробування і занесений до Реєстру сортів рослин України з 2002 року, рекомендований для вирощування у Степу. Відноситься до євро-азійського підвиду (subsp. eurasiaticumG. Pop.), тип kabuli, різновид bogemico-allutaceumG. Pop. (богеміко- аллютацеум). Середньостиглий сорт, тривалість вегетаційного періоду 90-95 діб. Висота рослин 50-55 см, висота прикріплення нижніх бобів 20-22 см.

Тип куща штамбовий, стійкий до вилягання. Опушення всіх вегетативних органів густе, сизо-зеленого кольору. Антоціанова пігментація відсутня. Квітки поодинокі, середнього розміру, білі. Боби ромбічної форми, середнього розміру, при дозріванні жовто-солом'яного кольору. Насіння світло-буре, округле, середнє, маса 1000 насінин 280-300 г.

Високопродуктивний, середня багаторічна урожайність за роки випробування склала 17,4 ц/га, найбільша зафіксована у 2000 і 2004 pp. - 21,1 ц/га (що на 4,7 ц/га вище стандарту).

Характерна риса сорту - стійкість до повторного відростання за підвищеної вологості, слабо уражується фузаріозом та аскохітозом, накопичує у насінні до 28-30 % білка.

Антей пройшов державне сортовипробування і занесений до Реєстру сортів рослин України з 2004 року. Рекомендований для вирощування у Степу. Відноситься до середземноморського підвиду (subsp.mediterraneum.G. Pop.), тип kabuli,різновид hispanico-flavescens subvar. pirocarpum G. Pop. (іспаніко-флавесценс, субрізновидпірокарпум).

Ранньостиглий сорт, тривалість вегетаційного періоду 86-88 діб.

Форма куща напівштамбова, висота рослин 50-55 см, прикріплення нижніх бобів 19-20 см. Антоціанова пігментація рослин відсутня. Стебло, листя і прилистки світло- зелені. Квітки поодинокі, білі, крупні. Боби крупні, овальної форми, при дозріванні солом'яно-жовтого кольору. Насіння світло-жовте, крупне, маса 1000 насінин 390-410 г. Поверхня насіння зморщена, форма проміжна. У насінні міститься 29,0-30,3% білка.

За продуктивністю відноситься до кращих сортів. За результатами випробувань у СГІ, Луганському і Кримському інститутах АПВ сорт був одним з найбільш урожайних. Так, у 2002 році отримали від 16,1 до 18,4 ц/га насіння сорту Антей у різних місцях випробування, тоді як урожайність національних стандартів коливалась від 11,1 до 13,4 ц/га. У 2003 році в системі державного сортовипробування Молдови сорт Антей дав 15,0 ц/га, що було майже у два рази більшим у порівнянні з іншими сортами, які тут вивчались. Антей є першим вітчизняним крупно насіннєвим сортом, маса 1000 насінин якого на 30-50 % більша, ніж у інших сортів. Він відносно стійкий до фузаріозу та аскохітозу [7, 9].

4.6 Підготовка насіння до сівби, сівба

Нут - це дрібні боби коричнево-зеленого кольору, які за формою нагадують совині або баранячу голову (звідси й назва). Мають досить великий розмір у порівнянні зі звичайним горохом - від 0,5 до 1,5 см в діаметрі. Поверхня нуту шорстка. Нут має цілий перелік імен: турецький горох, баранячий горох, міхурник. Нут багатий білками і вуглеводами, як і всі бобові культури.

Насіння нуту відповідає 1 класу стандарту, сортова чистота -99% та схожість - 99%, маса 1000 насінин - 290-310 г. Сіють нут широкорядним способом за схемою 45х2, ширина міжрядь складає 45 см. Норма висіву при широкорядному способі сівби складає 0,6 млн. шт./га або 174 кг/га. Вагова норма насіння на 1 га: 0,6 млн. шт./га х 290 г = 174 кг/га

Використання Біополіціда, Аурілла або Екобаціла - препаратів на основі мікроорганізмів біопротекторного дії дозволяє знизити поразку пліснявими та фітопатогенними грибами, зокрема аскохітозом і фузаріозом, до яких нут слабо стійкий при надмірному зволоженні. За рахунок передпосівної бактеризації насіння Різобофітом спільно з мікробними препаратами: Фосфоентеріном, Поліміксобактеріном, Альбобактеріном і Біополіцідом можна підвищити ефективність симбіотичної азотфіксації і продуктивності нуту[11].

Ризоторфін - бактеріальний препарат, що містить високоефективні спеціалізовані для нуту бульбочкові бактерії, збагачений вуглеводами, мінеральними речовинами, вітамінами та мікроелементами. Даний препарат представлений сипкої торф'яної масою з вологістю 50-55%, упакований в поліетиленові пакети по 1 кг і рекомендується для зберігання при температурі 12-14єC в темному, сухому приміщенні. На одну гектарну норму насіння нуту досить 400 г ризоторфіну. У день посіву препарат розводиться в чистій воді з розрахунку 5-6 л на 1 т насіння. Суспензія наноситься на насіння, які ретельно перемішуються (перелопачувати). Цей процес можна проводити в машинах для протруєння насіння. Ефективність застосування мікробних препаратів залежить від чіткого дотримання рекомендацій щодо їх зберігання, інокуляції і строків посіву бактеризованого насіння.

Сіють нут після ранніх зернових культур, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогріється до 5-6°С. Висівають сівалками СЗ-3,6 (верхній висів), СКОН-4,2, Valga-2000 та іншими. Глибина загортання насіння залежить від вологості ґрунту. Насіння для набухання і проростання споживають 140-160% вологи від їх маси. Глибина загортання насіння 6-8 см.

Важливою умовою отримання дружних сходів є рівномірна заробка насіння на однакову глибину і у вологий шар ґрунту. Ефективним заходом для одержання рівномірних і дружних сходів, особливо в посушливих умовах, є коткування. (краще кільчасто-шпоровими котками)[11, 17].

4.7 Догляд за посівами

Першою роботою по догляду за посівами буде коткування посівів одразу після сівби кільчасто-шпоровими котками марки 3-ККШ-6. Цей захід проводиться для кращого прилягання насіння до ґрунту, а також для отримання в подальшому дружніх сходів [12].

Догляд за посівами нуту мало чим відрізняється від догляду за посівами інших зернобобових культур. У посушливих районах і при сухій весні важливий прийом - післяпосівне прикочування, при утворенні ґрунтової кірки і появі бур'янів боронують до появи сходів і після їх появи.

Для знищення проростків бур'янів слід застосовувати одно до сходове і два після сходових боронування. До сходове боронування, крім проростків бур'янів, знищує також ґрунтову кірку після дощів. Проводять його райборонками марки ЗОР -0,7 поперек або по діагоналі посівів за 3-4 дні до появи сходів. Перше після сходове боронування виконують на 7-8 день після появи сходів у фазі 3-5 листочків, коли бур'яни знаходяться в стадії "шильця", а друге - через тиждень після першого. Боронують поперек або по діагоналі посіву, встановлюючи зуби борін скошеної стороною вперед. Швидкість руху агрегату 5-6 км / ч. Для меншого травмування рослин після сходове боронування проводять в післяобідній час, коли тургор у рослин ослаблений і вони менш ламкі [14].

Для боротьби з бур'янами в посівах зернових бобових культур до появи сходів поле обробляють гербіцидом прометрин (3-4 кг на 1 га) або лінуроном (3-5 кг на 1 га). В нашому випадку було обрано лінурон. Лінурон добре адсорбується колоїдами ґрунту. Розкладається в ґрунті в основному під впливом мікроорганізмів. Через 3 - 4 місяці після обробки гербіциду в ґрунті не виявляється, тому восени в рік застосування і на наступний рік можна сіяти будь культури. Залишкових кількостей в урожаї не виявлено. Лінурон малотоксичний для людини і тварин. Лінурон - 50% - вий порошок, що змочується. Селективний системний гербіцид для боротьби з однорічними бур'янами в посівах кукурудзи, сої, рицини, коріандру, моркви, картоплі, в змішаних посівах кукурудзи з бобовими [14].

Надалі проводиться міжрядний обробіток ґрунту. Першу здійснюють на глибину 5-6 см з захисною смугою 8-10 см, машинами УСМК-5,4. Друге рихлення міжрядь проводять через 8-10 днів після попереднього, на глибину 6-8 см і при необхідності третє - перед змиканням рядків[12, 15].

Заходи по догляду за посівами представлені в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6 Заходи по догляду за посівами нуту

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ14. КоткуванняI.04Для кращого з'єднання насіння з ґрунтом, а також для появи дружніх сходів.МТЗ-803 ККШ-615. Досходове боронуванняII.04Для знищення бур'янів та ґрунтової кірки. Поперек або по діагоналі посівів за 3-4 дні до появи сходів.МТЗ-80ЗОР-0,716. Обробка гербіцидамиII.04До появи сходів, лінурон (3-5 кг/га). Дощування з витратою води 120 ... 150 м3/га.ОП-160017. Післясходове боронування IIII.04Виконують на 7-8 день після появи сходів у фазі 3-5 листочків, коли бур'яни знаходяться в стадії "шильця", глибина 4-6 см.МТЗ-80ЗОР-0,718. Післясходове боронування IIIII.04Проводять через тиждень після першого, глибина 4-6 см.МТЗ-80ЗОР-0,719. Рихлення міжрядь II.05Здійснюють на глибину 5-6 см з захисною смугою 8-10 см.МТЗ-80УСМК-5,420. Рихлення міжрядь IIII.05Проводять через 8-10 днів після попереднього. Проводять до змикання рядків. Глибина обробки 5-6см.МТЗ-80УСМК-5,4

Заходи хімічного захисту нуту представлені в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7 Заходи хімічного захисту рослин

ПрепаратДоза, г/л/гаСпосіб застосуванняСтроки проведення (фаза вегетації)Склад агрегат-туАгротехнічні вимогиПроти яких бурянів, шкідників чи хворобПантера1,0-1,7 л/гаобприскуванняУ фазі 3-5 листківОП-2000-2максимальна кількістьпроти однорічних і багаторічнихобробок 1злакових бур'янівКоннект0,5 л/гаобприскуванняПри перевищене економічного порогу шкодочинностіОП-2000-2максимальна кількість обробок 1від комплексу листогризучих та сисних шкідників совок

Отже, утаблиці 4.6 і 4.7 чітко прописані механічні і хімічні методи, що до раціонального захисту нуту від бурянів і шкідників. А отже, своєчасне дотримання цих заходів дозволить отримати в оптимальні строки врожаї нуту високої якості.

.7 Збирання врожаю

Насіння нуту достатньо рівномірно дозріває на всій рослині, боби не розтріскуються і не осипаються, рослини не полягають, тому при збиранні прямим комбайнуванням не виникає ніяких проблем. Вегетаційний період у нуту триває 80-120 діб у залежності від сорту та умов вирощування, тому збирають його у кінці липня або на початку серпня після завершення збирання зернових культур [10]. Висоту зрізу регулюють так, щоб на полі не залишалися незібрані боби, зазвичай біля 10-13 см. На мотовило комбайна додатково слід набити смуги брезенту, щоб вони виступали на 5-7 см для зм'якшування ударів. Поступовий рух мотовила не повинен набагато випереджати швидкість комбайна. Кількість обертів молотильного апарату слід зменшити до 450-500 об/хв. Для меншого травмування насіння бажано зняти через один штифти у барабані, а також збільшити просвіт між підбарабанням і барабаном (на вході 25-30, на виході14-17 мм).

Кількість обертів колосового шнека доводять до 288, а насіннєвого - зменшують до 1200 об/хв. При перестої на пні збирання потрібно проводити уранці, щоб боби не відлітали. На забур'янених посівах рекомендується використовувати роздільне збирання. Нут скошують зернобобовими жатками, два-три дні скошені рослини просушують, потім обмолочують комбайном з підбирачем.

Солому нуту можна використовувати для годування ВРХ і свиней після попереднього подрібнення та перемішування з соломою злакових[12, 13].

4.9 Економічна оцінка запроектованих заходів

У сільському господарстві економічна ефективність - це одержання максимальної кількості продукції з кожного гектара землі при найменших затратах живої й ручної праці. Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є валова продукція підприємства, на основі якої можна визначити продуктивність праці, розрахувати валовий, чистий доход а також показники рентабельності й фондомісткості виробництва. Розрахунок економічної ефективності вирощування цукрового сорго наведений у таблиці 4.8

Таблиця 4.8 Господарська ефективність запроектованої технології вирощування нуту

Елемент технологіїПараметри проектної технологіїЗначення проектної технологіїПопередникОзима пеницяЄ оптимальним попередникомдля вирощування нутуОсновний обробіток ґрунтуДва лущення стерні Т-150К + ЛДГ - 15 на 6-8 см і 10-12 см і глибока оранка ПЛН-5-35 на глибину 23-25смПодрібнення стерньових решток. Оборот пластаСистема добривЗастосування мінеральних добрив у норміN80P0К35у вигляді аміачної селітри, і каліймагнезіїпідвищення рівня врожайності і якості врожаю нутуПідготовка насіннєвого матеріалу і сівбаОбробка насіння фунгіцидом Ламардор у нормі 0,2л/т, Сівбу проводять широкорядним способом у нормі 150 кг/га з одночасним внесенням у рядки аміачної селітри N26,4Для запобігання ураження шкідниками і хворобамиЗбирання врожаюза допомогою комбайну Дон-1500 у фазі повної стиглості насінняДає змогу вчасно зібрати урожай

Економічна ефективність запропонованих заходів при вирощуванні нуту за інтенсивною технологією представлена в таблиці 4.9.

Рівень виробничої рентабельності (РВР) визначається за формулою :

РВР = Чд * 100/Зп

де Чд - чистий дохід з 1га, грн.; Зп - всього затрат на 1га, грн.

РВР = 14256,1*100/4643,9=307 %

Економічна ефективність запропонованих заходів вирощування цукрового сорго наведена в таблиці 4.9

Таблиця 4.9 Економічна ефективність запропонованих заходів при вирощуванні нуту за інтенсивною технологією

ПоказникЗа проектною технологієюВрожайність, ц/га18Вартість продукції, грн/га18000Виробничі затрати, грн./га6293,9Собівартість, грн/ц1000Чистий доход, грн/га11706,1Рівень рентабельності, %185,9

Отже, виробничі затрати на вирощування нуту становлять 6293,9грн/га, собівартість культури 1000 грн/ц, чистий дохід 11706,1 грн/га тому рівень виробничої рентабельності для нуту становить 185,9%.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Завдяки своїй невибагливості до ґрунтово-кліматичних умов нут є перспективною культурою для вирощування в умовах ПСП «Зоря». Вирощування даної культури є вигідним як з економічної,так і з споживчої точки зору, а багатогранність використання даної культури дозволяє використовувати її, як на кормові, харчові, так і біоенергетичні цілі.

Ввівши в сівозміну ПСП «Зоря» нут та провівши необхідні розрахунки я встановила, що дійсно можливий урожай нуту умовах даного господарства за вологозабезпеченістю посівів можна отримати на рівні 19,7 ц/га. Показник ДМУгосп становив 18 ц/га, а врожайність за природною родючості ґрунту знаходиться на рівні 14 ц/га.

Для формування врожаю нуту у розмірі 18 ц/га добрива у нормі 26,4 кг/га азоту. Азотні добрива вносимо весною під передпосівну культивацію у нормі 77,6 кг/га д. р. у вигляді аміачної селітри. Крім того необхідно внести калійні добрива у рядки при сівбі у кількості 9,3 кг/га д. р.

Норма висіву нуту з урахуванням посівної придатності дорівнює 150 кг/га. Сівбу проводять широкорядним способом з нормою витрат 180-200 тис/га.

Занесенні до реєстру сорти нуту та рекомендовані для вирощування в зоні Степу: Розана, Память, Антей.

Пропонуємо ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області вирощувати нут після озимої пшениці, оскільки це є вигідно як з економічної, так і з практичної точки зору, у звязку зі зміною умов клімату і важкою адаптованістю традиційних сільськогосподарських культур до посушливих умов клімату. З урожайністю 18 ц/га виробничі затрати на вирощування нуту становлять 6293,9 грн/га, собівартість культури 1000 грн/ц, чистий дохід 11706,1 грн/га тому рівень виробничої рентабельності для нуту становить 185,9 %.

Список використаної літератури

1.Бабич А. О. Проблеми білка і вирощування зернових бобових культур / Кормові і білкові ресурси світу. К: 1995. - С. 176-180.

.Петриченко В. Ф. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем / В. Ф. Петриченко, В. Ф. Камінський, В. П. Патика // Корми і кормовиробництво. 2003. - Вип. 51. - С. 3-6.

.Січкар В. І. Роль зернобобових культур у вирішенні білкової проблеми в Україні / В. І. Січкар // Корми і кормовиробництво. - 2004. - Вип. 53. - С. 110- 115.

.Адаменко Т. Зміна агрокліматичних умов та їх вплив на зернове госпо- дарство / Т. Адаменко // Агроном.- 2006.- № 3.- С. 12-15.

.Бушулян О. В. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощу- вання: Монографія / О. В. Бушулян, В. І. Січкар. Одеса, 2009; 248 с.

.Прянишников Д. Н., Якушкин И. В. Нут // Растения полевой культуры / Д. Н. Прянишников, И. В. Якушкин. М.: - 1935. - С. 316-318.

.Бабич А. О. // Зернобобові культури // Довідник агронома / А. О. Бабич, Г. П. Квітко, Д. П. Беліченко, М. П. Бойко. К.: 1985. - С. 166-172.

.Боднар Г. В. Нут // Зернобобовые культуры / Г. В. Боднар, Г. Т. Лаври- ненко. М.: 1977.- С. 158-162. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 75 119

.Утеуш Ю. А. Нут // Кормові ресурси флори України / Ю. А. Утеш, М. Г. Лобас. К.: 1996. - С. 79-80.

.Томмэ М. Ф. Перевариваемость кормов / М. Ф. Томмэ, Р. Ф. Мартыне- нко. М.: "Колос". 1970. - С. 316-318.

.Дідович С. В. Формування та функціонування симбіозу Mesorhizobiumciceri - Cicerarietinum в агроценозах південного Степу України: автореф. Дис.. на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.07. "Мікробіологія" / С. В. Дідович. - Чернігів. 2007. - 22 с.

.Дідович С. В. Ефективність біологічних заходів при вирощуванні нуту в агроценозах Степу України / С. В. Дідович, О. Ю. Бутвіна, О. А. Пархоменко // Корми і кормовиробництво. - 2010.- Вип. 66. - С. 151-157.

.Колісник С. І. Бактеріальні добрива для оптимізації азотного і фосфор- ного живлення сої , нуту, гороху, чини і сочевиці / С. І. Колісник, С. Я. Кобак, С. В. Дідович, М. П. Саєнко // Корми і кормовиробництво. - 2012. - Вип. 73. - С. 145-151.

.Паштецький В. С. Технологія ефективного насінництва нуту в зоні Степу України / В. С. Паштецький, О. П. Пташник, С. В. Дідович // Корми і кор- мовиробництво. - 2012. - Вип. 74. - С. 29-35.

.Бушулян О. В. Рекомендації з вирощування нуту в південному Степу України / О. В. Бушулян // Посібник Українського хлібороба. Науково- практичний щорічник. К.: 2012. - том. 2. - С. 304-307.

.Методика державного сортовипробовування сільськогосподарських культур. К: Вип. 1. - 2000. - 100 с.

.Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М: «Агропромиздат» - 1985-351 с.

ДОДАТОК

Економічні витрати на вирощування нуту

Аміачна селітра - 11500 грн/т

Каліймагнезія - 19000 грн/т

Ризотрофін - 320 грн/л

Ламардор - 1171,39 грн/л

Пантера - 245 грн/л

Конект - 345,6 грн/л

Пальне - 50л/га при ціні 20грн/л

Посівний матеріал -11000грн/т

ВСТУП Зернобобові культури - найважливіше джерело рослинного білка для годування тварин і харчування людей. Вони є основою високобілкових кормів, які нео

Больше работ по теме: