Вплив соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій у підлітковому віці

 

ВСТУП


З розвитком Інтернету, з'явилася можливість використовувати досягнення Інтернету в різних його проявах. Одним з таких проявів стали соціальні мережі. Під соціальною мережею розуміється інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, зміст якого наповнюється самими учасниками мережі. У 1995 році Ренді Конрадом була створена перша соціальна мережа (у сучасному розумінні) - Classmates.com.

У наступні кілька років з'явився не один десяток аналогічних сервісів, які отримали назву соціальні мережі. Творці таких мереж орієнтувалися, в першу чергу, на задоволення людської потреби в самовираженні.

Актуальність роботи полягає у тому, що соціальні мережі обєднують мільйони підлітків, які спілкуються між собою. Тому є важливим дослідити вплив соціальних мереж на формування ціннісних орієнтацій підлітків.

Дослідженням проблеми цінностей займались такі філософи Сократ, Арістотель, Т. Гоббс, Р. Г. Лотце, І. Кант, М. О. Лоський, В. П. Тугаринов, О. Г. Дробницкий та ін.

У психології проблемами цінностей приділялось досить багато уваги. У класичному психоаналізі 3. Фрейда для ціннісно-нормативної регуляції поведінки людини служить «Супер-его». Він вказує на три функції Суперего: совість, самоспостереження і формування ідеалів [14, с. 22].

У сучасних психологічних дослідженнях відзначено кілька підходів до формування ціннісних орієнтації. (Е.В.Бурмістрова, Т.Е.Резнік, І.А.Суріна, Н.А.Чуркіна і ін.). Відомі роботи з формування ціннісних орієнтації особистості (Д.В.Григорєв, В.В.Додуров, Е.А.Новікова, А.Д.Шестоков та ін.). В. П. Тугарінов використовує поняття «Ціннісні орієнтації», які він визначав, як спрямованість особистості на ті або інші цінності [17, с 37].

Дослідженнями ціннісних («смисложиттєвих» по Д.А. Леонтьєву) орієнтацій проводили радянські вчені (AC Ваторпін, H.A. Журавльова, І.Є. Задорожнюк, Є.В. Купріянова, Д.А. Леонтьєв, Н.І. Лапін, О.Е. Шотіна та ін.).

Дослідження особливостей психології підліткового віку викладені в працях Л.С. Виготського, І.С. Кона, В. Мудрика, Д.І. Фельдштейна, Е. Еріксона та ін.. Для того, щоб виявити вплив соціальних мереж на формування ціннісних орієнтацій корисно знати особливості розвитку особистості у підлітковому віці.

Обєкт дослідження - зміст ціннісних орієнтацій.

Предмет дослідження - соціальні мережі як фактор психологічного впливу на зміст ціннісних орієнтації підлітків.

Мета дослідження: дослідити соціальні мережі як фактор психологічного впливу на зміст ціннісних орієнтацій у підлітковому віці.

Гіпотеза дослідження: соціальні мережі впливають на зміст ціннісних орієнтацій підлітків.

Для досягнення даної мети необхідно вирішити ряд завдань:

вивчити теоретичні аспекти проблеми ціннісних орієнтацій;

виділити особливості змісту ціннісних орієнтацій в підлітковому віці;

дослідити вплив соціальних мереж на ціннісну орієнтацію в підлітковому віці;

провести психодіагностичне тестування і проаналізувати результати.

Методики дослідження: особисто розроблена анкета, методика ціннісних орієнтацій М. Рокича, тест на рівень інтрернет залежності Кімберлі-Янг.


Розділ І. ТЕОРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ


.1 Поняття цінність та ціннісні орієнтації


Сучасне суспільство багато століть перебуває в стані постійного конфлікту поколінь. Сьогоднішнє молоде покоління опиняється в складній ситуації: різні перевороти в соціально-економічному устрої супроводжується кризою ціннісної свідомості. Соціальні цінності, якими жили «батьки», в даний час втратили практичне значення для «дітей». [32, c. 50]

Ціннісна орієнтація формується на підґрунті базових (основних, ключових) цінностей, зміст і співвідношення яких в історії як окремої людини, так і людства в цілому надзвичайно різноманітні. Ціннісні орієнтації визначають смисл життя людини. У різні часи (епохи) у різних адресатів цінностей - окремої людини чи соціальних спільностей орієнтації були різними. Вони спрямовували свого адресата або на потойбічний світ, або на особисте життя, або ж на суспільство, до якого він належав.[46, c. 97]

З поняттям цінність тісно пов'язане поняття «ціннісна орієнтація», яке вперше стало вживатися в американській соціології, зокрема, Т. Парсонсом. Ціннісна орієнтація - це індивідуальне та групове ранжування цінностей, в якому одним надається велика значущість, ніж іншим, що впливає на вибір цілей діяльності та засобів їх досягнення. Ціннісні орієнтації є найважливішим елементом свідомості особистості, в них переломлюються моральні, естетичні, правові, політичні, екологічні, економічні, світоглядні знання, уявлення і переконання [3, c. 53].

Ціннісні орієнтації - це система відносно стійких, соціально обумовлених уявлень про переважаючі, вибрані особистістю чи якоюсь людською спільнотою в якості важливих, необхідних, корисних для себе матеріальних і духовних благ і ідеалів, і найбільш сприйнятливих, достойних способів їх одержання. Цінності тісно повязані з потребами.

С. Тасаєв вважає, що цінності - це всі важливі для людини реальні або уявні предмети і явища (у тому числі сама людина як вища цінність), які вона оцінює, обирає і використовує для прогресу суспільства і розвитку людської особистості.[28,c. 43]

В.А. Василенко зазначає, що цінність є нічим іншим, як моментом значення якого-небудь явища, речі, вчинку, взагалі сущого для життєдіяльності певної людини, класу, суспільства; та вказує на роль цього сущого в її житті.[33, c. 102]

Цінності - це специфічні утворення свідомості, в структурі суспільної та індивідуальної свідомості вони є ідеалами, узагальненими уявленнями про блага, яким віддається перевага, і прийнятні способи їх здобуття, також вони є ідеальними критеріями оцінки й орієнтаціями особистості та суспільства.

Ціннісні орієнтації - це елементи внутрішньої структури особистості, які формуються і закріпляються життєвим досвідом індивіда у процесах соціальної адаптації та соціалізації. Вони відділяють значуще для окремо взятої особистості від несуттєвого через сприйняття чи не сприйняття певних цінностей. Цінності ж, у свою чергу, усвідомлюються як певна основа для сенсу та мети життя, а також визначають засоби реалізації останніх.

Ціннісні орієнтації - найважливіший компонент свідомості особистості, істотно впливає на сприйняття навколишнього середовища, ставлення до суспільства, соціальної групи, на уявлення людини про саму себе. Як елемент структури особистості вони відображають її внутрішню готовність до дій по задоволенню потреб і цілей, дають напрям її поведінки у всіх сферах діяльності. Специфіка ціннісних орієнтації полягає в тому, що ця категорія найбільш тісно пов'язана з поведінкою суб'єкта, управляє цим процесом як усвідомленою дією. Ціннісні орієнтації являють собою особливим чином структуровану і ієрархізовану систему ціннісних уявлень, що виражають суб'єктивне ставлення особистості до об'єктивних умов життя, реально детермінують вчинки і дії людини, виявляють і виявляють себе в практичній поведінці. Ціннісні орієнтації є стрижневою, базисною характеристикою особистості, соціальним властивістю особистості.

В сучасній психології поняття ціннісні орієнтації та цінності не ототожнюють. Більшість дослідників вважають, що цінності є складовою ціннісних орієнтацій. Аналіз теоретичних концепцій, присвячених проблемі цінностей, показав наявність двох тотожних понять ціннісні орієнтації особистості, та особисті цінності.[73, c. 29]

Ціннісна орієнтація включає в себе три компоненти:

. когнітивний, або смисловий, в якому зосереджений соціальний досвід особистості. На його основі здійснюється наукове пізнання дійсності, що сприяє становленню ціннісного ставлення;

. емоційний, який передбачає переживання індивідом свого ставлення до даних цінностей і визначає особистісний зміст цього відношення;

. поведінковий, який базується на результатах взаємодії перших двох компонентів. Завдяки пізнання дійсності і її ціннісному переживанню суб'єктом формується готовність діяти, здійснювати задумане відповідно до продуманим планом.

Ціннісні орієнтації є результатом внутрішнього і зовнішнього взаємодії в процесі розвитку особистості, суб'єктивним відображенням об'єктивного світу в свідомості конкретного індивіда. Будучи усвідомленими, цінності відіграють величезну роль для визначення спрямованості індивіда, його орієнтації в соціальному середовищі.

Таким чином, ціннісні орієнтаці це ті стани, явища і процеси в довколишньому житті, які стають орієнтирами для людини, спрямовують формування її цілей, а також способи їх досягнення. Представленість життєвих цінностей у свідомості особистості залежить від вікових особливостей, психологічних новоутворень, загального розвитку людини.

Цінності суспільства, заломлені через індивідуальну життєдіяльність, відбиваються в психологічній структурі людини у формі особистих цінностей. Чим більше цінність пов'язана із задоволенням якихось суттєвих особистих потреб, тим вона значиміша, тим більш стійкий її сенс для людини.

Ціннісні орієнтації особистості виконують ряд важливих функцій:

гармонізують і інтегрують духовний світ індивіда, визначаючи його соціальну значущість;

визначають цілісність, унікальність і неповторність особистості;

регулюють поведінку і діяльність людини в суспільстві, визначаючи її дії і вчинки.

Ціннісні орієнтації діють як на рівні свідомості, так і на підсвідомому рівні, визначаючи спрямованість вольових зусиль, уваги, інтелекту.[35, c. 43]

Ціннісні орієнтації визначаються свідомістю або підсвідомістю, формуються в ході набуття особистого досвіду. У сформованому стані вони представляють індивідуальну ієрархічну сукупність цінностей, що визначають спрямованість особистості і вибірковість її поведінки.

Ціннісні орієнтації проявляються і розкриваються через оцінювання себе, інших, життєвих обставин, через уміння структурувати життєві ситуації, приймати рішення в конфліктних ситуаціях та знаходити вихід у проблемних. Вони визначають загальну лінію поведінки в умовах екзистенційного та морального вибору через уміння задавати і змінювати домінанти власної життєдіяльності. [42, c. 15]

Процес формування ціннісних орієнтацій.

Ціннісні орієнтації підлітка формуються поступово в процесі його соціалізації шляхом проникнення соціальної інформації в індивідуально-психологічний світ дитини. Формування системи ціннісних орієнтації являє собою процес становлення особистості, і ця система є засобом реалізації певних суспільних цілей.[12, c. 90]

Таким чином, ціннісні орієнтації - це перш за все вибір чи відкидання певних життєвих сенсів, та готовність, чи неготовність вести себе у відповідності з ними. Вони задають загальну спрямованість інтересам та прагненням особистості, вибудовують ієрархію індивідуального вибору у будь-якій сфері, формують цільову й мотиваційну програму поведінки, визначають рівень домагань та міру рішучості для реалізації власного плану життя.

Механізм ціннісної орієнтації реалізується наступним чином: потреба - інтерес - установка - ціннісна орієнтація. Інтерес - це усвідомлена потреба, установка - схильність до певної оцінки на основі соціального досвіду, придбаного особою по відношенню до тих чи інших соціальних явищ, і готовність діяти у відповідності з даною оцінкою. Ціннісна орієнтація сприймається як загальна спрямованість свідомості і веління особистості.

А тому, ціннісні орієнтації є системою гнучкою, в якій закладений вільний вибір, а відповідно і всебічне врахування індивідуальних інтересів та потреб особистості. Вони включають суспільні цінності у механізми діяльності і поведінки особистості. Тобто, в них реалізується вибірковість людської поведінки, уявлення індивіда про сенс життя.

На підставі ціннісних орієнтації формуються переконання особистості, які об'єднуються в систему і складають її духовну культуру. Тому ціннісні орієнтації є віддзеркаленням єства конкретної людини, як соціального суб'єкта. У ціннісних орієнтаціях виражається самоствердження особистості, її самореалізація.[29,c. 84]

Ряд дослідників відзначає, що основною функцією ціннісних орієнтації є регулювання поведінки людей. Виробляючи систему ціннісних орієнтації, особистість активно включається в систему суспільних стосунків, причому ціннісні орієнтації визначають тип поведінки і діяльності [2, 6].

Ціннісні орієнтації визначають цілі діяльності і засоби їх досягнення: від змісту ціннісних орієнтації індивіда залежить, як він сприймає ту або іншу ситуацію, які завдання ставить перед собою, який спосіб дії обере. Таким чином, ціннісні орієнтації - це динамічна, ієрархічна система цінностей, яка постійно розвивається і віддзеркалює ті, які склалися в результаті взаємодії особистості і суспільства.

Характерною особливістю підліткового віку є формування особливого типу молодіжної субкультури, на яку впливають фундаментальні механізми культурної трансформації нового типу ціннісно-нормативних моделей.

Психолог Б. Бітінас при аналізі механізмів формування ціннісних орієнтації показує роль вільного виховання, фіксованих соціальних установок, переконань. Під інтеріорізацією розуміється процес перетворення соціальних ідей як специфічного досвіду людства що спонукають його до позитивних вчинків і стримують від негативних. Отже, інтеріоризація - це не лише засвоєння соціальних норм, але і становлення цих ідей домінантами, регуляторами життя людини. Соціальні ідеї вважаються інтеріорізованими, коли опановуються людиною. Таким чином, процес формування ціннісних орієнтації являє собою процес переведення об'єктивних цінностей на суб'єктивні, особистісно значущі.

Для визначення ефективності формування ціннісних орієнтації М.М. Ушакова виділяє наступні критерії:

. Знання цінностей. Результатом тут є вміння формувати ціннісні орієнтації. Поняття цінностей вважається засвоєним, якщо підліток повністю опанував зміст поняття, його обсяг, знання його зв'язків, відносин з іншими поняттями, а також уміння оперувати поняттям у вирішенні практичних завдань.

. Диференціація цінностей - вміння підлітків робити ціннісний вибір.

. Дієвість ціннісних орієнтації [6, С. 27].

Розвинені ціннісні орієнтації - це ознака зрілості особистості, показник міри її соціальності. Стійка і несуперечлива структура ціннісних орієнтацій зумовлює розвиток таких якостей особистості, як цілісність, надійність, вірність певним принципам та ідеалам, активність життєвої позиції. Суперечливість породжує непослідовність у поведінці. Нерозвиненість ціннісних орієнтацій є ознакою інфантилізму, що особливо помітно у молодого покоління [3, с. 54].

Сьогодні, в умовах відсутності чітко окреслених ціннісних орієнтирів, сучасне суспільство переживає духовну кризу, яка, в першу чергу, позначається на стані моральної свідомості молоді. Плюралістичний підхід загальної культури та сучасної філософської думки, що ставить головні акценти на прагматичні, гедоністичні та економічні цінності (матеріальний комфорт, гроші, розваги, «крутизна» тощо), небезпечним чином впливає на становлення особистості юнацтва та підлітків.

Цей вік є сенситивним щодо формування моральних переконань, ціннісних пріоритетів, що визначають головний напрямок розвитку особистості, її стосунки з оточуючими та моральну поведінку. Найбільш поширені заклики рекламних лозунгів нашого часу: «Розслабся!», «Задовольняй себе!», «Час витрачати гроші!», «Якщо ти розумний, то чому такий бідний?!», «Що природне - то не погане!», «Користуйтесь протизаплідними засобами!», «Перемагає сильніший!» і т. п. Врешті-решт така розвинена рекламна індустрія формує у молодого покоління індиферентність в сприйнятті морально-духовних цінностей, нечутливість до етичних та загальнолюдських норм, прагматично-гедоністичну ціннісну спрямованість. Це, безумовно, впливає на міжособистісні стосунки серед молоді і на сферу спілкування в цілому, яка є провідною діяльністю підліткового і юнацького віку.

Низький ступінь сформованості моральних ставлень до оточуючих сприяє виникненню внутрішньоособистісного конфлікту, який викликає невротичність, дисгармонію особистості, що позначається на її дезадаптованості в соціумі. В свою чергу, не прийнятність такого підлітка однолітками підштовхує його шукати визнання в референтній групі з низьким рівнем культури на ґрунті кримінальних розваг. Коло замикається як в євангельській притчі, де мова іде про морально-духовні якості людини: кому багато дано - тому ще дасться, а кому мало - то ще й забереться. Справа в тому, що морально-духовні цінності може засвоїти людина, яка «відчуває їх смак», тобто яка переконана в тому, що любов, краса, мудрість, терпіння - це добре, а егоїзм, нестриманість, похітливість - це погане.[26,c 38]

Руйнування старої системи цінностей без заміни на нову породжує безліч соціальних проблем: криза моральності, соціальна нестабільність, падіння цінності людського життя й багато чого іншого.

Л. Орбан-Лембрик визначає ціннісні орієнтації як спрямованість інтересів і потреб особистості на певну ієрархію життєвих цінностей, схильність надавати перевагу одним цінностям і заперечувати інші, спосіб диференціації особистісних обєктів і явищ за їх особистісною значущістю [2]. Категорія «цінність», за висновками Д. Лєонтьєва, М. Рокіча, М. Тейлора, В. Тугарінова, Д. Холстеда, є неоднозначною та багаторівневою. Це поняття визначається як належне та бажане на відміну від реального, дійсного; цінності належать до психічних утворень (їх джерелом є бажання, інтереси, почуття, ставлення) [3, c. 18].

Соціальна психологія розглядає цінність як феномен, який має для людини велике значення і відповідає її актуальним потребам та ідеалам; опосередковане культурою поняття, яке є еталоном належного у досягненні потреб [2, c. 59].

Ціннісні орієнтації відображають позитивну або негативну значущість для особистості предметів або явищ соціальної дійсності [4, c. 104]. Розглядають цінності загальнолюдські, цінності моральні, гуманістичні тощо. Необхідно враховувати, що цінності особистості змінюються з віком. Наприклад, у підлітковому віці зростає цінність успішного майбутнього, особистих стосунків з однолітками тощо.

Серед узагальнених людських цінностей розглядають наступні: благополуччя, здоровя, комфорт, пізнання, громадянські свободи, творчість, праця тощо [1, c. 44].

Концепція виховання гуманістичних цінностей учнів визначає базовими гуманістичними цінностями, що характеризують індивідуальну культуру особистості, рівень її вихованості, добро, відповідальність, совість.

Серед гуманістичних цінностей розглядають також чуйність, справедливість, самоповагу, бережливість, а також доброзичливість, уважність, повагу, довіру, співчуття, співпереживання, тактовність, делікатність, великодушність, милосердя, чесність, вимогливість, принциповість, скромність, простота, людяність, працелюбність, почуття власної гідності, самокритичність та ін. [3, c. 49].

Основними моральними цінностями, на думку Н. П. Капустіна, є чесність, справедливість, людяність, які виступають основними показниками у відношеннях людини зі світом. (Серед цих відношень виділяють: відношення до праці, суспільства, прекрасного, природи, себе) [6, c. 48].

Отже, особливо значущим регулятором життєдіяльності й поведінки людини є цінності та ціннісні орієнтації. Вони виконують подвійну функцію: з одного боку, вони є елементами когнітивної структури особистості, з іншого боку - елементами її мотиваційно-потребової сфери, що спричинено двоїстим характером системи цінностей, які зумовлюються одночасно індивідуальним і соціальним досвідом.

Таким чином, у психології особистості проблема цінностей та ціннісних орієнтацій розглядається у зв'язку із соціалізацією особистості, процес якої залежить як від зовнішніх соціальних, так і від внутрішніх особистісних факторів. Крім того, у процесі соціалізації людина активно засвоює соціальний досвід і перетворює його у власні цінності, установки, орієнтири.

Ціннісно-орієнтаційна (аксіологічна) функція світогляду є однією з провідних серед інших його функцій. У світогляді людини навколишній світ відображається не сам по собі, поза залежністю від людини, а через призму її інтересів, завдяки чому вона стає реальною силою, здатною перетворювати дійсність у бажаному для себе напрямі. Розуміння суб'єкта пізнання як суспільного індивіда передбачає не пасивно-споглядальне відображення світу, а критично-творче його перетворення в процесі суспільної практики. При світоглядному відображенні людина не просто споглядає, пояснює дійсність у чистому її бутті, а оцінює через призму індивідуального і соціального (можливо, навіть історичного) досвіду, з позиції суспільних і особистих потреб та інтересів, виражаючи при цьому відповідне ставлення до неї, мотивуючи певним чином необхідність її перетворення.

Це пояснюється насамперед тим, що в процесі трансформації знань у світогляді беруть участь не тільки розум (тобто раціональна сфера духовного світогляду особи), а чуттєво-емоціональна й вольова сфери. Те чи інше явище суспільного життя - як і особистого - сприймається людиною через призму її почуттів, що стає можливим лише при суб'єктивному переживанні актуальних подій, при особистій зацікавленості в тому, що відбувається. Людина оцінює навколишню дійсність, формує своє ціннісне відношення до неї.[38, c. 56]

Відбувається процес, у якому формується соціальна установка, внутрішня готовність людини до дії відповідно до засвоєних знаннь. Такі знання перетворюються в переконання людини, стають її життєвими правилами, виступають духовною основою життєвої позиції. Таким чином, переконання людини (на особистому рівні вони синтезуються у світогляд) є своєрідним сплавом раціонального, чуттєвого, емоціонального і вольового. Проявляються вони як ціннісні орієнтації особи і як такі, що регулюють її свідомість, поведінку і діяльність.

Світоглядна позиція завжди виступає як діалектична єдність гносеологічного і оціночного моментів, пізнання і тлумачення, знання й усвідомлення навколишнього світу. Ця специфічна риса світоглядного відображення є загальною. Вона відрізняє світогляд від наукового пізнання, хоч і не може бути основою для їх принципового протиставлення, бо наукове пізнання теж супроводжується ціннісними судженнями і доповнюється ними.[50, c. 19]


.2 Соціальні мережі. Їх позитивний та негативний вплив на підлітків


Сьогодні поряд з відеоіграми популярним проведенням часу є комп'ютерна мережа Інтернет. Досвід розвитку світових відкритих мереж, особливо Інтернету, дозволяють говорити про початок нової ери в розвитку засобів і систем переробки інформації. У таких мережах користувач сприймає себе і сприймається іншими як невід'ємний компонент єдиного інформаційного співтовариства. [36, c. 15]

Соціальна мережа - це віртуальне обєднання людей, де обмінюються певною інформацією, що в широкому сенсі є характеристикою самого поняття "інтернет. Причини її існування очевидні: сьогодні люди проводять величезну кількість часу за компютером і звикли обмінюватися інформацією одне з одним насамперед в електронному вигляді, адже це, як мінімум, економить час.

Однак, якщо раніше інтернет був зорієнтований переважно на те, щоб через нього можна було дістати певну інформацію, переслати документи по пошті і т.д., то тепер постав новий аспект - життя у віртуальному світі через такі сайти, як Вконтакте.ру, Facebook.com, Formspring.me і багато інших. Зявившись буквально років 5-6 тому, ці сайти охопили всіх, насамперед молодь, а згодом і представників старшого покоління. Люди стали проводити там величезну частину свого часу, спілкуючись, завантажуючи і розглядаючи фотографії чи відео і т.д.

Події на цих сайтах стали настільки важливими для кожного, що навіть зустрівшись у житті, всі обговорюють події віртуального, а не справжнього життя, що, як мінімум, виглядає дивно. Адже коли цих сайтів не було, не виникало таких "трагічних проблем, як проблема, "а чого він не відповів на мій коментар під фоткою чи "а чого вона не прочитала моє повідомлення або найстрашніший варіант "видалила/видалив із друзів" і тому подібне. Без перебільшення соціальна мережа стала вагомим елементом буденного життя.

Привабливість компютерного світу для підлітків обумовлена: наявністю «власної території», яку складно контролювати дорослим; можливістю самостійно приймати рішення. Зворотна сторона тривалого перебування у віртуальних обставинах - психологічний інфантилізм із відсутністю відповідальності за свої вчинки, агресивність або емоційна холодність, певне звуження кругозору, ризик асоціальної поведінки.

Зустріч з небезпечними людьми в чатах або інших областях. За статистикою, це найбільший ризик. Підлітки можуть увійти в такі не бажані для них компанії, як радикальні політичні групи, сатанинські культи, мережні "оргії". Ці групи існують і в реальному світі, але брати участь у їх зборищах підлітку набагато легше, сидячи за комп'ютером у себе вдома.

Підлітки самі можуть становити небезпеку, почавши через Інтернет загрожувати людям і порушувати закон.

Неможливо заборонити дитині виходити в Інтернет, але запобігти негативним наслідкам неписьменного і нерозумного користування нею в наших силах, для цього потрібно навчити його правильно вести себе в мережі.

В даний час Інтернет є "світ" паралельний нашому, в якому досить багато корисного для користувачів, але також в мережі дуже багато негативного. Людина, "вхідний" у перший раз в мережу зазвичай отримує хороше враження про Інтернет. Але перше враження оманливе! І розумієш це з часом. Чим більше працюєш в Інтернеті, тим більше бачиш у ньому не тільки плюси, а й мінуси. Але, на жаль не всі можуть зрозуміти і усвідомити, як Інтернет заповнює нашу свідомість. І відрізнити те, що добре, а те, що погано, вже не можемо.

Надягання маски пов'язано з бажанням більш глибокого осягнення іншої людини. Сам феномен надягання маски вказує на труднощі комунікації у людини, наявність розщеплення, неможливості відкриття надсильних почуттів іншому на тлі диктуємої мережами поведінки без можливості «піти назад». Наявність маски особливо підкреслює опозицію «зовнішнього - внутрішнього» з етичної забарвленням того , що приховане набагато більш важливо , ніж видиме . Маска , як завіса , приховує щось . Швидше за все, - те, що є потаємним , душевним , інтимним - не для всіх, і те, що страшно, нестерпно. Невипадково в російських чарівних казках дострокове самовільне знищення маски призводило до того, що «викритий» герой зникав, і повернення його вимагало ретельного подвигу, подорожі в інший світ і боротьбу з ним. Цей інший світ володіє іншою мовою, незнайомим мандрівникові . Для оволодіння цією мовою герой часто розгадує загадки, тобто вчиться говорити мовою метафор. Часто він зазнає символічну смерть, бо для народження в новій якості потрібно забути себе колишнього. Цей інший світ - незнайомий, тому сприймається як моторошна, страшна, неоформленная безодня, як той простір Реального, де знаходяться наші травматичні переживання. Маску одягають у прикордонній ситуації, коли змінюються цінності, лики, смисли. Часто маску пов'язують з брехнею, бездуховністю - відсутність відкритості характеризує дурня або лицеміра. Маска пов'язується і з святом, розвагою, що, безумовно, надає її герою статус неглибокого, неістинного, несправжнього, почасти карнавального персонажа, занижується образи, переворачивающего все навиворіт, утрирую і висміює проблеми. Дійсно, у героя в масці завжди є дорога до відступу: в ??разі неможливості виграшу він просто говорить: "а мене тут і не було", "це образ", "я лише грав цю роль". В іншому ж випадку герой зриває ммаску, відкриваючи своє справжнє обличчя, коли знаходить силу відкритися, коли сформувався новий лик і сили для відкриття справжнього обличчя.

У наш час як продовження, як новий вигляд простору чарівної казки приходить простір Інтернету та ЗМІ. Тут мови офіційний і неофіційний вступають у діалог, а ступінь «правдивості» дуже відносна. Як політичні лідери, так і герої в Мережі надягають і знімають різні маски, грають різні ролі. Простір приватне і простір публічне часто змішуються. Радіоведучі на суд слухачів виносять свої інтимні історії; політики, ображаючи один одного, розігрують карнавальну історію зі зміною "верху" і "низу". Маса віртуальних друзів, з більшістю з яких людина ніколи не зустрічався і не зустрінеться, перетворюється в натовп безликих шанувальників, необхідних для одержання більш високого статусу, підняття низької самооцінки, для підживлення власного нарцисизму. Віртуальні друзі, стаючи «референтною групою» людини, здатні замінити навіть Бога, у підтримці якого потребує розщеплений, ослаблений суб'єкт. Світ реальних людей часом стає не настільки значущий, адже там суб'єкт розчинений у побуті, в дрібницях, в житті, де не настільки актуальні «вічні питання» і цінності. Часто люди і не хочуть зустрічатися в реальності, щоб не розчаруватися в одному. Це говорить про високий, інтимний, значимий обмін фільмами, музикою, візуальної продукцією, фантазіями, переживаннями і бажаними для нього образами. І якщо цей світ ми можемо порівняти з "чарівним" світом казки, де навчаємося говорити іншою мовою і думаємо про вічне, то світ реальності інший, він більш "розріджений". Гіперреальність мережі робить реальність недо-світом, який не дає бажаного градуса насолоди.[51,c. 47]

Психологічні аспекти соціальних мереж.

Те, що соціальна мережа дійсно поглинула багатьох людей - це факт, але виникає логічне запитання: чому? Причин знову ж таки багато і вони стосуються не тільки економії часу, а насамперед таких психологічних механізмів, які стосуються відповідальності, самовпевненості та самозахисту.

Із психологічної точки зору інтернет сприймається людиною, чимось на рівні натовпу. А в натовпі, як відомо, обличчя і індивідуальність зникає, а із нею і відповідальність. Не даремно закон жорсткіше карає тих, хто бере участь у груповому злочині. Коли ж ми потрапляємо в інтернет, ми, як і в натовпі, нібито зникаємо, відчуваємо себе анонімними та недоторканними, із легкістю можемо качати піратську продукцію, хоча, якщо задуматися, це те саме, що украсти річ у магазині, але ж в житті ми такого не зробимо - ну принаймні переважна більшість із нас.

У мережі ми можемо легко написати будь-яку образу. Ми можемо принизити людину. Можемо влаштувати скандал, який затягне всіх, хто в цей час опинився на злощасному сайті і т.д. Нас по суті не цікавить навіть те, що ми цей скандал влаштуємо під своєю сторінкою

Вконтакті чи просто в звичайному чаті і всі будуть знати, хто ми, адже це віртуальний світ і те, що там відбувається - там і залишається, а якщо ми зустрінемо людину, яку ми образили під фоткою/в форумі/будь-де, в житті - якщо взагалі її зустрінемо - то ми просто включимо кнопку "мороз і обійдемо стороною. І знову ж таки - ніякої відповідальності. [18,c. 49]

Але відсутність відповідальності - не єдина причина. Сьогодні, особливо це стосується молоді, сторінка Вконтакті, Facebook чи деінде сприймається чимось на кшталт свого другого Я. Але тільки на відміну від життя, цю віртуальну особистість можна редагувати за мить, чим підвищити свою самовпевненість: покращити світлину в фотошопі, написати драматичні цитати "Страдая, я развлекаюсь, зробити декілька альбомів "Моя любовь, створити статус "вокруг одни дебилы", послати всім кому треба і не треба "привет!))))))как дела?)))), намалювати графіті із купою сердечків та цьомиків, підняти свій рейтинг до 100000 і написати я "VIP-чіка або "Мажорчик с района і відчувати себе найкрутішим із всіх. Останнім писком моди інтернет-покоління стали відеозвернення по типу "Вы все ... , а я такая популярная, и даже не пробуйте добавляться ко мне в друзья.

Звичайно, зрозуміло, що така поведінка в інтернеті притаманна переважно молодому поколінню і підліткам. І це змушує замислиттися над тим, як це вплине на майбутнє його представників, і його психологічний стан, адже, як правило, більшість із тих „VIP-чіка і „Мажорчиків із району, коли виходить із інтернету, виявляються, так би мовити, „сірими мишками, яких ніхто не любить і не помічає, а їхня сторінка на сайті виявляється своєрідним „самозахистом перед високою загальною конкуренцією, яку диктує суспільство. Цілком зрозуміло, що сказати в очі образливе слово, збрехати і т.д., особливо тому, кого ти психологічно сприймаєш як кращого за себе - набагато важче, ніж це написати в електронному вигляді і натиснути кнопку „вийти.

На Заході залежність від соціальних мереж останнім часом досягла апогею: згідно із опитуванням проведеним у Сполученому Королівстві, із 2,300 респондентів віком від 11 до 18 років, 45% заявили, що у віртуальному світі вони почуваються щасливішими, ніж в житті, переважно через причини вказані вище та страх перед живим спілкуванням - очі в очі, адже в такому разі тобі недоступна функція все виправити, як це можна зробити за кілька секунд в інтернеті.[]

Така ситуація не на жарт схвилювала західних психіатрів, адже це перш за все означає, що діти виростають із таким світосприйняттям, яке не зможе адекватно адаптуватися до реального життя, що означає, що вони не зможуть ефективно вирішувати нагальні проблеми, вдаватися до серйозних і головне правильних рішень і т.д. Годі і казати, що дитинство та період статевого дозрівання формує людину на всю решту її життя. І якщо дитина проводить його в віртуальному світі, формуючи, по суті, саме в ньому свою особистість та відчуваючи себе щасливішим саме там, то ні до чого хорошого це згодом не призведе, окрім суттєвого послаблення західного суспільства. До того ж слід не забувати, що питання відсутності відповідальності у масі, хиткої самовпевненості та спроби самозахисту через створення фальшивого образу, рано чи пізно може призвести до побудови соціуму схильного до авторитаризму та жорстокості.[52, c. 64]

Вчена і письменниця з Великобританії Сюзан Грінфілд, дослідниця впливу сучасних технологій на роботу головного мозку людини, вважає, що в сучасного покоління, яке виростає на соціальних мережах, зникає емпатія - здатність до співпереживання та розуміння інших. Дуже важко "через Інтернет" навчитися міжособистісного спілкування: піклуватися про когось, дивитися у вічі, спонтанно емоційно реагувати, і практично неможливо відразу отримати відповідь від співрозмовника, тобто важко вести реальний діалог. Людський мозок побудований так, що близько 70% інформації про людину (підсвідомо чи свідомо) ми отримуємо з невербальної поведінки. А віртуал практично не дає нам такої інформації. Тому віддавати перевагу "інтернет-спілкуванню" перед реальним - означає обмежувати себе в тому, чого справді потребує людина. Дружба в соціальних мережах досить поверхова, і деякі молоді люди, а особливо діти, намагаються "додати" до свого профілю якнайбільше друзів - цифри коливаються від кількасот до кількох тисяч. Із такою кількістю "друзів" не лише нереально спілкуватися, а й неможливо привітати кожного хоча б із днем народженням.

І зрозуміло, що переважно це незнайомі люди. Інколи підлітки створюють ще й по кілька різних профілів (із різними іменами) на одній і тій самій соціальній мережі. Що коїться з самоідентифікацією дитини, котра має кілька профілів, важко уявити.

Згідно з опитуванням маркетингової компанії AWeber американських школярів та студентів, 90% підлітків постійно проводять час у Facebook (рідше - Email), часто використовуючи для цього і стільникові телефони. Молоді люди заходять у соціальні мережі, щойно прокинувшись зранку. Вони перебувають там дорогою на навчання (чи повертаючись додому), у школі, не можуть відірватися від он-лайн спілкування навіть на відпочинку. 18% опитуваних підлітків заявили, що взагалі перестануть спілкуватися, коли раптом зникнуть соціальні мережі. [42, 84]

Міжнародне дослідження впливу інтернет мереж на цінності сучасної молоді та підлітків

Компанія Cisco опублікувала результати міжнародного дослідження, що показало зростаючу роль комп'ютерних мереж в житті людей. Це дослідження за замовленням Cisco провела незалежна аналітична компанія InsightExpress . Її фахівці організували опитування 2.800 студентів коледжів і фахівців не старше 30 років в Австралії, Бразилії, Великобританії, Німеччини, Індії, Іспанії, Італії, Канаді, Китаї, Мексиці, Росії, США, Франції та Японії (по 200 респондентів у кожній з 14 країн ) .

Згідно з результатами дослідження, кожен третій студент коледжу і молодий спеціаліст вважає Інтернет найважливішою для людини потребою нарівні з повітрям, водою, їжею і житлом. Крім того, в опублікованому з цього приводу звіті компанії Cisco стверджується, що більше половини опитаних вже не можуть без Інтернету жити і вважають Всесвітню мережу " невід'ємною частиною" свого життя, причому більш важливою, ніж автомобілі, побачення і вечірки.

Інтернет - наші повітря і вода. Як вже говорилося, 33 відсотки опитаних вважають Інтернет такий же фундаментальною потребою людини, як повітря, вода, їжа і житло. Практично половина респондентів (49 відсотків студентів коледжів і 47 відсотків молодих співробітників) відповіла, що Інтернет " майже так само важливий", як перераховані вище ресурси. Таким чином, четверо з кожних п'яти студентів коледжів і молодих співробітників вважають Інтернет одним зі своїх найважливіших потреб.

Ні дня без Інтернету. Більше половини респондентів (55 відсотків студентів коледжів і 62 відсотки співробітників) не мислять собі життя без Інтернету, бо той став" невід'ємною частиною" їх життя.

Інтернет як засіб пересування. Якби студентам коледжів довелося робити вибір між автомобілем та Інтернетом, то дві третини ( 64 відсотки ) воліли б Інтернет.

Інтернет цінніше любові і дружби. Перша любов. 40 відсотків опитаних студентів коледжів заявили, що Інтернет для них важливіше побачень, зустрічей з друзями та захоплення музикою.

Соціальне життя 2.0. Якщо колишні покоління воліли особисте спілкування, то нове покоління більш схильне до спілкування в режимі онлайн. 27 відсотків опитаних студентів коледжів вважають взаємодію через Facebook більш цінним, ніж вечірки, побачення, музика та прогулянки з друзями.

Взаємодія через Facebook. 91 відсоток опитаних студентів коледжів і 88 відсотків молодих співробітників мають обліковий запис в "Фейсбуці" . З них 81 відсоток студентів коледжів перевіряють свою сторінку в "Фейсбуці " не рідше одного разу на день, причому кожен третій (33 відсотка) робить це як мінімум п'ять разів на день.[32,c 42-45]

Дослідження впсиву сучасних засобів комунікації на цінності підлітків.

Катерина Мурашова - сімейний психолог в Петербурзі провела дослідження. В експерименті взяли участь 68 підлітків у віці від 12 до 18 років: 31 хлопчик і 37 дівчаток.

За умовами експерименту учасник погоджувався провести 8:00 (безперервно) на самоті, сам з собою, не користуючись ніякими засобами комунікації (телефоном, інтернетом), не включаючи комп'ютер або інші гаджети, а також радіо і телевізор. Всі інші людські заняття - гра, читання, письмо, ремесло, малювання, ліплення, спів, музикування, прогулянки і т. д. - були дозволені.

Під час експерименту учасники за бажанням могли робити записи про свій стан, діях, про що приходять в голову думках.

Строго на наступний після експерименту день вони повинні були прийти до мене в кабінет і розповісти, як все пройшло.

При виникненні сильного напруги або інших тривожних симптомів експеримент слід було негайно припинити і записати час і, по можливості, причину його припинення.

В експерименті взяли участь 68 підлітків у віці від 12 до 18 років: 31 хлопчик і 37 дівчаток. Довели експеримент до кінця (тобто 8:00 пробули наодинці з собою) ТРОЄ підлітків: два хлопчика і дівчинка.

Семеро витримали п'ять (і більше) годин. Решта - менше.

Причини переривання експерименту підлітки пояснювали вельми одноманітно : «Я більше не міг», «Мені здавалося, що я зараз вибухну», «У мене голова лопне».

У двадцяти дівчаток і семи хлопчиків спостерігалися прямі вегетативні симптоми: приливи жару або озноб, запаморочення, нудота, пітливість, сухість у роті, тремор рук або губ, біль у животі або грудей, відчуття «ворушіння» волосся на голові.

Майже всі відчували занепокоєння, страх, у п'ятьох дійшов практично до гостроти «панічної атаки». У трьох виникли суїцидальні думки.

Новизна ситуації, інтерес і радість від зустрічі з собою зникла практично у всіх до початку другого - третього години. Тільки десять чоловік з перервали експеримент відчули занепокоєння через три (і більше) години самотності.

Героїчна дівчинка, що довела експеримент до кінця , принесла мені щоденник, в якому вона все 8:00 детально описувала свій стан.

Що робили підлітки під час експерименту ?

Готували їжу, їли; читали або намагалися читати, робили якісь шкільні завдання (справа була в канікули , але від розпачу багато схопилися за підручники); дивилися у вікно або вешталися по квартирі; вийшли на вулицю і відправилися в магазин або кафе (спілкуватися було заборонено умовами експерименту, але вони вирішили, що продавці або касирки - не в рахунок) ; складали головоломки або конструктор «Лего»; малювали або намагалися малювати; милися; забиралися в кімнаті чи квартирі; грали з собакою чи кішкою; займалися на тренажерах або робили гімнастику; записували свої відчуття чи думки, писали лист на папері; грали на гітарі, піаніно (один - на флейті); троє писали вірші або прозу; один хлопчик майже п'ять годин їздив містом на автобусах і тролейбусах; одна дівчинка вишивала по канві; один хлопчик відправився в парк атракціонів і за три години докаталися до того, що його початок рвати; один юнак пройшов Петербург з кінця в кінець, порядку 25 км; одна дівчинка пішла в Музей політичної історії і ще один хлопчик - в зоопарк; одна дівчинка молилася. Практично всі в якийсь момент намагалися заснути, але ні у кого не вийшло , в голові нав'язливо крутилися «дурні» думки.

Припинивши експеримент, 14 підлітків полізли в соціальні мережі, 20 подзвонили приятелям по мобільнику, троє подзвонили батькам, п'ятеро пішли до друзів додому або в двір. Решта включили телевізор або занурилися в комп'ютерні ігри. Крім того, майже всі і майже відразу включили музику або сунули у вуха навушники. Всі страхи і симптоми зникли відразу після припинення експерименту .

При аналізі того, що відбувалося з ними під час експерименту 51 чоловік вживав словосполучення «залежність», « виходить, я не можу жити без...», «доза», «ломка», «синдром відміни», «мені весь час потрібно...», «злізти з голки» і т. д. Усі без винятку говорили про те, що були страшенно здивовані тими думками, які приходили їм в голову в процесі експерименту, але не зуміли їх уважно «розглянути» через погіршення загального стану.

Один з двох хлопчиків, успішно закінчили експеримент, все 8:00 клеїв модель парусного корабля, з перервою на їжу та прогулянку з собакою. Інший спочатку розбирав і систематизував свої колекції, а потім пересаджував квіти. Ні той, ні інший не випробували в процесі експерименту ніяких негативних емоцій і не відзначали виникнення «дивних » думок.

Соціальні мережі в Україні.

Звичайно, ситуація із соціальними мережами в Україні не настільки гостра, як в тій же Великобританії, перш за все тому, що в нашій країні у людей значно менший доступ до інтернету, через що вони автоматично стають менш залежними від віртуального світу. Але із поступово кількість відвідувачів сайтів соціальних мереж зростає, а згідно із рейтингом найпопулярнішою мережею є Вконтакте.ру.

Але вже сьогодні важливо враховувати те, наскільки потужним є вплив цих сайтів на психологію людини, перш за все, що стосується молоді, але не тільки. У дорослих в інтернеті також спрацьовують аналогічні психологічні механізми: що може бути простіше, ніж зайти на який-небудь сайт і написати будь-яку найгрубішу образу, але із політичним, націоналістичним чи іншим контекстом - все одно ж ніхто не покарає за це, навіть якщо ви пишете дійсно від свого імені. І такий підхід має масовий характер, що не може не позначитися на соціумі в цілому: рівень агресії зростає, ризик заворушень підвищується, конфлікти в суспільстві нарощуються і т.д

Знайдено звязок між порушенням поведінки підлітків, когнітивними змінами та частотою і тривалістю використання МТ. Описано адикцію до МТ, що проявляється потребою у спілкуванні за допомогою дзвінків або SMSповідомлень. Такому звязку віддається перевага перед реальним спілкуванням, а відсутність повідомлень викликає тривожність та напруження, дратівливість та зниження настрою [10, 92]. Читання з екрану та мобільна ігроманія призводять до напруження очей і можуть передувати порушенням зору.Facebook ( facebook.com ) - найбільша і найпопулярніша у світі соціальна мережа . Ідея створення цієї мережі - об'єднати людей , які навчаються або навчалися разом в одному навчальному закладі. З часом розрослася до неймовірних масштабів . Маса функцій і можливостей , постійне вдосконалення , зручний і зрозумілий інтерфейс і багато іншого. На початок 2011 року кількість користувачів быльше 3 401 000 .

Інших, більш дрібних, соціальних мереж дуже багато. Практично в кожній країні є своя популярна соціальна мережа. Зазвичай - це клон Facebook з деякими відмінностями. Причому, дивно те, що Facebook.com переведений практично на всі мови світу і функціонує також по всьому світу, але в кожній країні, як правило, є свій суперпопулярний клон Facebook..ru Однокласники (odnoklassniki.ru) - назва говорить сама за себе. Про цієї соціальної мережі знають навіть ті, хто не користується Інтернетом. Спочатку створена для пошуку і спілкування з однокласниками, але, як і інші соціальні мереж, з часом розрослася і обзавелася додатковими функціями і можливостями. Так уже склалося, що ця мережа отримала поширення в основному серед людей середнього і старшого віку.

В контакті ( vkontakte.ru ) - найбільша і найпопулярніша соціальна мережа серед російськомовних користувачів Інтернету. Клон Facebook, тільки зі своїми особливостями. Спочатку Вконтакте була створена як соціальна мережа для студентів і випускників російських вузів, але з часом розрослася до неймовірних масштабів. За даними Вікіпедії, в лютому 2011 року щоденна аудиторія Вконтакте перевищила 23 мільйони чоловік. Набула поширення в основному серед молодої частини Интернетчикыв (до тридцяти років).

Мій світ (my.mail.ru) - соціальна мережа сайту Mail.ru. Крім пошти цей сайт надає масу інших можливостей: додавання фотографій, музики і відео, пошук знайомих і друзів і так далі. Для цього Вам необхідно зареєструватися на цьому сайті, тобто створити поштовий ящик, і налаштувати Мій Світ .

Негативний вплив соціальних мереж на підлітків

Его - розпад : "Я віртуальне" та "Я реальне" (дихотомія)

Комп'ютерні ігри і мережа інтернет призводять до порушення психічних станів у ігрових адиктів. Проведені в Росії дослідження показали деякі стійкі відхилення від норми показників психічного стану у ігрових адиктів : зниження настрою, самопочуття, активності…

Це свідчить про дезадаптації, неадекватному сприйнятті аддикта себе і навколишнього світу. Тривога наростає з наростанням свого роду дисонансу між "Я віртуальним", який безсмертний і може все у віртуальному світі, і "Я реальним", який є простим смертним людиною. Крім цього, тривога служить каталізатором формування залежності: зі збільшенням тривоги збільшується залежність, що, в свою чергу, збільшує тривогу і т.д.

Виникнення свого роду роздвоєння особистості призводить не тільки до погіршення настрою і морального стану дитини чи підлітка, а й до появи психологічних розладів у взаєминах з батьками і друзями, до зниження шкільних показників, до нервових зривів і безпричинної агресії.

Для відновлення психологічного стану дитині або підлітку потрібно набагато більше часу, ніж сформованій людині. Кіберпростір величезне, але реальне життя. Заохочення дій підлітка в реальному світі може сприяти реабілітації та відновленню психіки дитини. З досвіду американських дослідників у даній області, ні в якому разі при виникненні подібних випадків не можна забороняти дитині або підлітку користуватися комп'ютером, в першу чергу необхідно знайти спосіб поєднати віртуальний і реальний світи підлітка. Мережеві та комп'ютерні інтереси повинні знайти відображення в реальному житті, наприклад використання комп'ютера для виконання шкільних завдань. Якщо дитині подобаються рольові ігри у віртуальній реальності, можна спробувати залучити його до участі у шкільних театральних постановках.

Основна мета, яка ставиться в подібних випадках перед батьками, полягає в тому, щоб уникнути замикання підлітка в кіберпросторі, оскільки саме це призводить до несоотношенію віртуального і реального світів в його свідомості.

Інтернет залежність.

Термін "залежність" (addiction) був запозичений з лексикона психіатрів для полегшення ідентифікації проблеми Інтернету шляхом асоціації її з характерними соціальними і психологічними проблемами. Усього може спостерігатися від 1 до 10 симптомів, у які входять надмірний час, проведений в мережі, що збільшується занепокоєнням при перебуванні в реальному світі, неправді або прихованій кількості часу, проведеного в кіберпросторі або ж мляве функціонування в реальному світі. Зловживання Інтернетом веде до соціальної ізоляції, збільшується депресія, призводить до розпаду родини, невдачам у навчанні, фінансовому неблагополуччю і до втрати роботи.

"Інтернет-залежність" - це широкий термін, що позначає велику кількість проблем поводження і контролю над потягами. Основні п'ять типів, що були виділені в процесі дослідження, характеризуються в такий спосіб:

. Кіберсексуальна залежність - нездоланний потяг до відвідування порносайтів і заняттю кіберсексом.

. Пристрасть до віртуальних знайомств - надмірність знайомих і друзів у Мережі.

. Нав'язлива потреба в Мережі - гра в онлайнові азартні ігри, постійні покупки або участі в аукціонах.

. Інформаційне перевантаження (нав'язливий web-серфінг) - нескінченні подорожі по Мережі, пошук інформації з баз даних і пошуковим сайтам.

. Комп'ютерна залежність - нав'язлива гра в комп'ютерні ігри (стрілялки - Doom, Quake, Unreal і ін., стратегії типу Star Craft, квести).

Чільним фактором, завдяки якому всі ці явища одержали широке поширення, є анонімність особистості в Мережі. Особливо анонімність пов'язана з чотирма головними розладами:

. Посилення різних відхилень від норми, неправда і навіть здійснення кримінальних дій типу перегляду і скачування непристойних або ж зовсім заборонених картинок (дитяча порнографія), що широко поширені на багатьох сайтах. Важливо щоб люди, що розважаються переглядом подібних зображень, тим самим задовольняючи свої сексуальні фантазії, не намагалися контактувати з дітьми в реальному житті. Таке поводження дуже часто починається як цікавість і закінчується як потяг. У таких випадках показана психотерапія, спрямована на нормалізацію сексуальних потягів з метою зменшення потенційного ризику.

. Віртуальний світ, у якому людина почуває себе набагато комфортніше, чим у реальному житті, створює погрозу для успішності реального життя. У подібних випадках використовується персональна психотерапія, метою якої є зменшення бажання втекти з реального світу.

. Інтерактивні компоненти мережі полегшують створення кібер-залежності, що негативно впливає на внутрісімейні відносини і стабільність родини як такої, що в першу чергу веде до віддалення людей у реальному житті і до розлучення. У цьому випадку застосовується індивідуальна і сімейна терапія, у процесі якої чоловік і жінка працюють разом над примиренням і відтворенням родини після зрад у мережі.

. Можливість створення альтернативних он-лайн персонажів, у залежності від настрою і бажання самого користувача, що створює можливість піти від реального світу з його емоційними проблемами (наприклад, стрес, депресія, занепокоєння), або ж від простих життєвих складностей (достаток роботи, проблеми в навчанні, раптове безробіття, розлади в родині). Миттєва втеча у фантастичний світ Інтернет служить підтримкою для звикання, за яким випливає погіршення настрою і психологічні розбіжності, що лікуються психотерапією і, у разі потреби, фармакологічним втручанням.

Патологічна залежність починається тоді, коли прагнення відходу від реальності, зв'язане зі зміною психічного стану, починає домінувати у свідомості, стаючи центральною ідеєю, що вторгається в життя, приводячи до відриву від реальності. Відбувається процес, під час якого людина не тільки не вирішує важливих для себе проблем (наприклад, побутових, соціальних), але і зупиняється у своєму особистісному розвитку. Цьому процесові можуть сприяти біологічні (наприклад, індивідуальний спосіб реагування на алкоголь, як на речовину, що різко змінює психічний стан), психологічні (особистісні особливості, психотравми), соціальні (сімейні і позасімейні взаємодії) фактори. Важливо відзначити, що аддиктивна реалізація містить у собі не тільки аддиктивні дії, але і думки про стан відходу від реальності, про можливість і спосіб його досягнення.[16,c. 53]

Психологічні та фізичні симптоми Інтернет-залежності:

Доктор М. Орзак виділила наступні психологічні і фізичні симптони, характерні для патологічної Інтернет-залежності:

Психологічні симптоми:

. Гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером.

. Неможливість зупинитися.

. Збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером.

. Зневага родиною і друзями.

. Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп'ютером.

. Неправда роботодавцям або членам родини про свою діяльність.

. Проблеми з роботою або навчанням.

Фізичні симптоми:

. Синдром карпального каналу (тунельна поразка нервових стовбурів руки, зв'язана з тривалою перенапругою м'язів).

. Сухість в очах.

. Головні болі по типу мігрені.

. Болі в спині.

. Нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі.

. Зневага особистою гігієною.

. Розлад сну, зміна режиму сну.

Стадії формування комп'ютерної залежності

Формування комп'ютерної залежності відбувається не миттєво, а поступово.

Можна виділити стадії формування даної залежності:

. Стадія легкої захопленості.

. Стадія захопленості.

. Стадія залежності.

. Стадія прихильності.

. Стадія легкої захопленості.

. Дитина починає порівнювати світ реальний і віртуальний і віддає перевагу останньому. Багатьма дослідженнями доведено, що людина прагне постійно одержувати позитивні емоції, він готовий постійно повторювати дії, які роблять йому приємність. Стійка потреба перебувати в соціальній мережі тут поки не сформована, процес не є значимими цінністю для людини.

. Стадія захопленості.

Для переходу на цю стадію необхідна поява в дитини нової потреби -потреби перебувати в соціальній мережі.

. Стадія залежності.

Тут вже відбуваються серйозні зміни в ценністно-суттєвій сфері дитини. Відбувається зміна самосвідомості й самооцінки. Інтернет повністю витісняє реальний світ. Відбувається порушення основної функції психіки, і замість реального навколишнього підлітка світу відбувається відбиття нереального й віртуального. Такі діти завжди, часто подовгу, грають без свідків, їхня потреба не змінюється й не зникає із задоволенням базових фізіологічних потреб.

. Стадія прихильності.

Тут дитина тримає дистанцію з комп'ютером, однак повністю відірватися від уже сформуваної й укоріненої потреби у віртуальній реальності він не має сил. Даний період протікає досить довго, іноді навіть все життя, залежно від швидкості вгасання прихильності. У силу своїх індивідуальних особливостей підліток може зупинитися у формуванні тяги на одному з попередніх періодів її виникнення, у такий спосіб потреба зникає швидше.

Більшою мірою комп'ютерними аддиктами стають діти і підлітки, які мають нестабільні і конфліктні сімейні або шкільні стосунки, не прихильні ніяким серйозним захопленням. Саме вони знаходять у віртуальному світі віддушину і вважають своє перебування в мережі або успіхи в комп'ютерній грі достатніми для самоствердження і для поліпшення психічного стану .

Однак позитивні емоції, що супроводжуються підйомом настрою, бувають також в ситуації "передчуття" комп'ютерної гри. Але реально після гри, тобто після виходу з віртуального простору, настрій знову погіршується, швидко повертаючись на початковий рівень, залишаючись на ньому до наступного "входження" у віртуальний світ .

Участь у віртуальному світі дозволяє дітям і підліткам розслабитися і абстрагуватися від психологічних проблем в реальному світі, але це відбувається лише на момент перебування у віртуальному просторі. Для ігрового аддикта реальний світ нецікавий і повний небезпек , так як більшість адиктів - це люди, погано адаптуються в соціумі. Внаслідок цього людина намагається жити в іншому світі - віртуальному, де все можливо, все дозволено, де він сам встановлює правила гри. Логічно припустити, що вихід з віртуальної реальності є болючим для аддикта: він знову стикається з ненависною для нього реальністю, що і викликає зниження настрою і активності, відчуття поганого самопочуття.

Найбільш цікавими та небезпечними є рольові компютерні ігри, що здатні сформувати стійку психологічну залежність. Часто вони не враховують вікових психологічних особливостей і здатні вплинути на формування особистості в період активної соціалізації. Підліток отримує гострі, яскраві враження у віртуальному світі і не прагне повертатися у буденність. Підсилює компютерну залежність гра у мережі Інтернет.

Анонімність.

Не раз користувачі прикриваються різними псевдонімами (ніками), займаються тролінгом, пишуть образливі коментарі, можуть ширити безвідповідально важкі наклепи. Забувається чомусь за нетикет у таких мережах як Facebook, Twitter, Flickr, Myspace, Vkontakte тощо.

Віртуальне хижацтво.

Певні особи з окремими психологічними проблемами шукають собі весь час наступну «жертву», отримуючи своєрідне задоволення. Так можна бути прилюдно «змішаним з болотом». Зауважте, що ця проблема існує теж і між християнами...

Створення сторінок від твоєї особи, наприклад, неприятелями, що хочуть за щось відімстити, скомпрометувати, якщо не добавив когось у друзі з декотрих причин, було раніше певне непорозуміння і т.п. Переважно ці дії (чужі сторінки під твоїми персональними даними) є незаконного характеру і можуть так само бути проблеми із судом-поліцією.

Порнографія та насилля.

Навіть дуже не бажаючи наткнутися на ці нездорові явища, можеш попасти в небезпеку. Тиснеш на одне посилання, а вистрибує цілком інше... Реклама є й оманлива. Як відомо, теж неповнолітні користуються нині соціальними мережами. Не весь їхній контент (зміст) є корисний - численні сторінки, файли, співтовариства тощо. Розпусні сайти та також ті, де має місце море агресії чи крові, руйнують світло в серці, автентичні людські цінності під сонцем.

Інформаційна небеспека

Одним з негативних ефектів глобальної комп'ютерної мережі є широке розповсюдження різної інформації сумнівного змісту. Слід, відзначить, що існують інформаційні дії, прямо загрожує психічному або фізичному здоров'ю людини. Досить часто вони формують морально-психологічну атмосферу в суспільстві, живлять кримінальне середовище і сприяють зростанню психічних захворювань. Найбільш вразливими і незахищеними виявляються наші діти, так вони не бачать загрози, яку несе в собі глобальна мережа. Статистика лякає: 9 з 10 дітей у віці від 8 до 15 років стикалися з порнографією в Мережі, близько 17% регулярно зазирають на заборонені ресурси, приблизно 5,5% готові втілити побачене там у життя. Відстежити свою інформацію, що щосекунди потрапляє в Інтернет, неможливо.[42, c. 53]

Дитина може випадково зайти на сайт, де йому в фарбах розпишуть, наскільки приємні на смак наркотики, які чудеса творить з організмом алкоголь або як в домашніх умовах з підручних засобів виготовити справжню вибухівку. Навіть на доброзичливих на перший погляд мережевих ресурсах у спливаючому рекламному вікні може здатися фотографія оголеного тіла. Про ці деталях повинен знати педагог і батьки кожної дитини, чий комп'ютер підключений до Інтернету. За результатами недавнього опитування, сучасна молодь ризикує відвідати небажаний сайт, завантажити нелегальне програмне забезпечення чи вплутатися в спілкування з незнайомими людьми переважно при користуванні комп'ютером вдома, а зовсім не в школі, як вважають багато батьків. Вся справа в тому, що обмеження на користування комп'ютером у школі набагато суворіше домашніх заборон батьків. Адміністрація навчального закладу набагато частіше, ніж батьки, використовує програмне забезпечення, що обмежує користування підлітків Інтернетом. Тому те, що розумно заборонено дітям в школі, вони з легкістю отримують через відсутність уваги з боку батьків до цього питання. [32, 49]

Підтвердженням негативного впливу Інтернет-мережі на формування цінностей підлітків є випадок у одному із загальноосвітньому навчальному закладі м. Чернівці. Так, учнями 11 класу був знятий восьмихвилинний відеоролик про знущання над однолітками та молодшими школярами на камеру мобільного телефону та розміщений в Інтернет-мережі. Шестеро учнів 11 класу діють як герої компютерних ігор та фільмів про поганих хлопців: бють інших учнів на очах у дівчат та працівників школи, викручують їм руки, імітують статевий акт. На плівці працівниками органів внутрішніх справ було зафіксовано знущання над шістнадцятьма підлітками. Хлопці, які знімали відео та були головними героями у ньому, ніякого покарання не отримали.[16,c. 53]

Позитивний вплив соціальних мереж.

Плюси Інтернет мереж полягають у тому, що мережа пропонує освітній і корисний досвід, правильне використання якого може поліпшити їх успішність у школі чи інституті. Але й тут є свої недоліки, такі як неточні дані, а також невідповідні для дітей та підлітків в області інформації.

У Internet кожен прокладає свій власний шлях. Ти сам вирішуєш, якими послугами мережі скористатися. Хочеш - відправиш електронний лист хоч на край світу. Хочеш - залишиш повідомлення для групи новин: так називається тематичний електронний бюлетень, службовець своєрідною дошкою оголошень. Можливості мережі воістину безмежні. Потреби і запити подорожуючих по Internet найрізноманітніші. Одні хочуть роздобути нове програмне забезпечення. Інші шукають ті чи інші документи, необхідні їм для професійної діяльності. Треті підключаються до мережі, щоб отримувати електронну пошту. Internet допомагає всім.

. Дитина опановує роботу з комп'ютером і в інтернеті.

. Отримує безліч інформації, навчається її «фільтрувати», що позитивно впливає на логічне мислення, пам'ять, увагу.

. Якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування, перебуває в курсі останніх подій у житті однолітків.

. Під час листування з іншими дітьми відточує вміння грамотно будувати речення, висловлювати свої думки.[21,c 53]

Форуми - найкраща розробка людства, і, один з найбільш важливих аспектів Інтернету - форуми дозволяють спілкуватися тисячам, мільйонам людей. Вони дозволяють розділити спілкування на теми і категорії, таким чином, кожен спілкується там, де йому цікаво. Чати і ICQ дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як ніби-то вони стоять поруч. Інтернет це благо!

В Інтернеті існує величезні бібліотеки різноманітної літератури, в першу чергу цінна наукова література - тому що звичайні книги коштують великих грошей, багато вчених, як це не сумно, не в змозі забезпечити себе необхідною літературою, Інтернет дає їм таку можливість.[32, 59] Так само Інтернет є воістину самим величезним збіркою інформації, Інтернет дає можливість багато чому навчиться, отримати професію або підняти свої навички на інший рівень. Так само в Інтернеті можна завжди отримати найсвіжіші новини вузької або широкої тематики.


1.3 Особливості підліткового віку


Основні новоутворення у підліткововому віці.

Середній шкільний вік прийнято в психології називати підлітковим. Його межі охоплюють вік від 9-11 до 14-15 років. Отроцтво - період життя між дитинством і дорослістю. Однак вже це найпростіше визначення містить проблему: якщо початок пубертатного періоду може бути з достатньою чіткістю визначено за допомогою біологічних критеріїв, то цього не можна сказати про його закінчення. Отроцтво кінчається, коли індивід досягає соціальної та емоційної зрілості і отримує досвід, здатність і бажання взяти на себе роль дорослого, який виражається у широкому віялі вчинків - Так, як вона задана тією культурою, в якій живе [8].

Вік отроцтва, будучи одним з найбільш складних періодів розвитку людини, багато в чому визначає подальший розвиток суб'єкта. Провідний вид діяльності - інтимно-особистісне спілкування.

Основні новоутворення: почуття дорослості, потреба в самореалізації та суспільному визнанні, прагнення до самоствердження, самосвідомість набуває морального характеру, вміння підпорядковуватись нормам колективного життя.

Основні протиріччя: прагнення бути дорослим і, разом з тим, відсутність соціального досвіду; відмінності між фізичною і соціальною зрілістю підлітка.

Підлітковий період - сензитивний для розвитку потреб, спрямованості особистості, оформлення ідеалів.

Основні потреби підліткового віку:

) потреба у самовираженні;

) потреба уміти щось робити;

) потреба щось значити для інших;

) потреба рівноправного спілкування з дорослими;

) посилення статевої ідентифікації.

У підлітковому віці продовжується інтелектуалізація всіх психічних процесів. Вчителі та батьки більше апелюють до розуму дитини, ніж до почуттів. Продовжує інтенсивно розвиватися теоретичне мислення. Підліток уже вміє оперувати гіпотезами, розвиваються такі мислительні операції, як класифікація, аналогія, узагальнення. Це дозволяє підлітку аналізувати абстрактні ідеї. Проявляється рефлексивний характер мислення. Саме завдяки інтенсивному інтелектуальному розвитку з'являється здатність до самоаналізу. Самостійність мислення проявляється в незалежності вибору способу поведінки, схильності до експериментування.

Активно засвоюються процеси запам'ятовування, оволодіння способами і прийомами учіння. Розвивається логічна пам'ять, у результаті чого вповільнюється розвиток механічної пам'яті. Процес запам'ятовування зводиться до встановлення логічних зв'язків усередині матеріалу.

Зв'язок уяви з теоретичним мисленням сприяє розвитку творчості. Діти починають писати вірші, музику, створюють авіамоделі тощо. Уява в цей період обслуговує бурхливе емоційне життя підлітка. Активно розвивається читання, монологічне і писемне мовлення. Розвиваються комунікативні здібності учнів.

Найважливіший чинник розвитку особистості підлітка - його власна велика соціальна активність, спрямована на засвоєння певних зразків і цінностей, на побудову задоволення відносин з дорослими і однолітками, і, нарешті, на себе [9, c. 53].

Аналізуючи питання, чи завжди підлітковий вік є періодом бурі й натиску, Е. Шпрангер описав 3 типи розвитку отроцтва [14, c. 112]. Перший тип характеризується різким, бурхливим, кризовим перебігом, коли отроцтво переживається як друге народження, у результаті якого виникає нове Я. Другий тип розвитку - плавний, повільний, поступове зростання, коли підліток долучається до дорослого життя без глибоких і серйозних зрушень у власній особистості. Третій тип являє собою такий процес розвитку, коли підліток сам активно і свідомо формує і виховує себе, долаючи зусиллям волі внутрішні тривоги і кризи. Він характерний для людей з високим рівнем самоконтролю і самодисципліни.

Головні новоутворення віку, по Е. Шпрангер, - відкриття Я, виникнення рефлексії, усвідомлення своєї індивідуальності. Він спробував зрозуміти одне з найглибших переживань в житті людини - любов і її прояви в підлітковому і юнацькому віці. Йому належить психологічний опис двох сторін любові - еротики і сексуальності, які в Як переживань глибоко відрізняються один від одного, оскільки, по Е. Шпрангер, належать до різних верств психіки.

Е.Штерн розглядав підлітковий вік як один з етапів формування особистості. Центральною проблемою психології, на його думку, є проблема формування особистості, а для нього важливо те, яка цінність переживається людиною як найвища, визначальна життя. В залежності від переживання вищих цінностей особистість формується по-різному [15, c. 44].

Ним описано 6 типів цінностей і, відповідно, типів особистості: 1) теоретичний тип - особистість, всі прагнення якої спрямовані на об'єктивне пізнання дійсності; 2) естетичний тип - особистість, для якої об'єктивне пізнання чуже; вона прагне осягнути одиничний випадок і вичерпати його без залишку з усіма його індивідуальними особливостями; 3) економічний тип - життям такої людини керує ідея користі, прагнення з найменшою витратою сили досягти найбільшого результату; 4) соціальний тип - сенс життя складає любов, спілкування і життя для інших людей; 5) політичний тип - Для такої особистості характерне прагнення до влади, панування, і впливу; 6) релігійний тип - така особистість співвідносить будь-яке одиничне явище із загальним сенсом життя і світу.

Всі напрямки цінностей присутні в кожній особистості, але якесь із цих переживань набуває в підлітковому віці та юності керівне значення. Порівнюючи цей вік у дітей з пролетарської і буржуазної середовища, він вважав, що робоча молодь в силу необхідності рано має піклуватися про заробіток, практично не має юності. Тому підлітки з робочого середовища мають переважно політичну та економічну життєву установки. Буржуазна молодь, маючи можливість отримати освіту, розвинути своє Я, володіє всіма іншими орієнтаціями.[4, c. 27]

Перехідний вік по Е.Штерну, характеризується не тільки особливою спрямованістю думок і почуттів, прагнень та ідеалів, але і особливим чином дій. Він описує його як проміжний між дитячою грою і серйозною відповідальною діяльністю дорослого і називає серйозною грою. Прикладами таких ігор можуть слугувати ігри любовного характеру (кокетство, флірт, петтінг, мрійливе поклоніння), вибір професії і підготовка до неї, заняття спортом і участь в юнацьких організаціях. У серйозних іграх підліток навчається загартовувати свої сили, встановлювати відношення до різних видів інтересів, які в ньому бродять і в яких він повинен розібратися.

Не оминув увагою підлітковий вік і Л.С.Виготський, поставив нові проблеми дослідження підліткового віку - необхідність виділяти основне новоутворення у свідомості підлітка і з'ясувати особливості соціальної ситуації розвитку [16, c. 100]. Таким центральним і специфічним для віку новоутворенням є виникаюче уявлення про себе як уже не дитину: він починає відчувати себе дорослим, прагне бути і вважатися дорослим. Своєрідність цієї особливості, названої почуттям дорослості, полягає в тому, що підліток відкидає свою приналежність до дітей. [14, c 65]

Почуття дорослості у підлітків.

Основна особливість підліткового віку - перебудова взаємин з дорослим, яка пов'язана з появою почуття дорослості.[25, c. 63]

Порівнюючи себе з дорослим, підліток приходить до висновку, що між ним і дорослим ніякої особливої різниці немає. Він починає вимагати від оточуючих, щоб його більше не вважали маленьким, він усвідомлює, що також володіє правами. Центральне новоутворення цього віку - виникнення уявлення про себе як не про дитину; підліток починає відчувати себе дорослим, прагне бути і вважатися дорослим, він відкидає свою приналежність до світу дітей, але у нього ще немає відчуття справжньої, повноцінної дорослості, але зате є величезна потреба у визнанні його дорослості оточуючими [14. c. 64-65].

Однією з основних потреб стає потреба у звільненні від контролю і опіки батьків, вчителів, старших. Це період емансипації дитини від батьків. Емансипація може бути емоційною, поведінковою, нормативною. Батьківський приклад вже не сприймається абсолютно і некритично, як у дитинстві.

Серед причин розбіжностей у поглядах між батьками і підлітками найбільш важливими є: різниця у досвіді дорослих і підлітків; відсутність чітких станів переходу від дитячої залежності до дорослої незалежності та певних правил, які сприяють послабленню батьківської влади, що зумовлюється потребами підлітків у автономії.[34,]

Найкращі взаємини з батьками складаються, коли батьки дотримуються демократичного стилю виховання. Він характеризується тим, що батьки завжди пояснюють мотиви своїх вимог і обговорюють їх з підлітками; влада батьків використовується лише в міру необхідності; цінується як слухняність, так і незалежність; батьки встановлюють правила, але не вважають себе безгрішними; вони прислухаються до думки дитини, але не виходять лише з його бажання.

Ще одна проблема у спілкуванні з дорослим - це змістовий бар'єр. Він характеризується тим, що дитина ніби не чує, що говорить їй дорослий. Втрачається виховне значення слова. Щоб запобігти утворенню змістового бар'єру не варто багаторазово повторювати одні й ті ж вимоги, на які підліток не реагує. Необхідно, щоб вимога відповідала внутрішній позиції учня. Підлітки виконують усі вимоги вчителя, які роблять їх у своїх очах більш самостійними.[43, c. 103]

Вчитель повинен перейти на новий стиль спілкування з підлітком, ставитись до нього як до дорослого, передати підлітку відповідальність за свої вчинки і надати свободу дій. Для цього важливо встановити дружні взаємини з підлітком, будувати спілкування на основі взаємної поваги.

З'являється моральний кодекс, який диктує підліткам стиль поведінки і взаємин з ровесниками. Моральний розвиток набуває суттєвих змін саме у підлітковому віці. Інтелектуальні зміни дозволяють розвиватися власній ієрархії цінностей, яка починає впливати на поведінку підлітка. Розвиток ціннісних орієнтацій підлітка характеризується їх ускладненням, збільшенням лібералізації, зростанням особистісної незалежності. Ціннісні орієнтації починають складатися в складну і стійку систему, яка визначає становлення активної життєвої позиції. [16, c. 93]

Самооцінка.

Підлітковий період - це період інтенсивного формування самооцінки, бурхливого розвитку самосвідомості як здатності спрямовувати свідомість на власні психічні процеси, включаючи і складний світ своїх переживань, потреби пізнати себе як особистість. На межі молодшого шкільного віку і підліткового відбувається криза самооцінки. Помічено різкий зріст незадоволеності собою. [32, c. 42]

До кінця підліткового періоду самооцінка може стати значним регулятором поведінки індивіда. Змінюється, порівняно з молодшим шкільним віком, значущість різних якостей особистості. Основним критерієм оцінки себе стають морально-психологічні аспекти взаємовідносин. Зміст і характер уявлення про себе безпосередньо залежить від міри включеності школяра в різні види діяльності та від досвіду спілкування з ровесниками і дорослими.[21, c. 84]

Д.І.Фельдштейн виділяє такі стадії розвитку самооцінки підлітка:

стадія (10-11років): підлітки підкреслюють свої недоліки, вони глибоко переживають невміння оцінити себе, переважає критичне ставлення до себе.

стадія (12-13 років): актуалізується потреба в самоповазі, загальному позитивному ставленні до себе як до особистості.

стадія (14-15 років): виникає "оперативна самооцінка", яка визначає ставлення підлітка до себе в теперішній час, підліток зіставляє свої властивості з нормами.[49, c. 87]

Стадії розвитку особистісної рефлексії:

стадія - предметом рефлексивного очікування виступають окремі вчинки дітей.

стадія - головним стає аналіз рис свого характеру і особливостей взаємин з іншими людьми.

стадія - зростає критичне ставлення підлітків до себе. Для підліткового періоду характерний пошук ідентичності,.

У допідліткового віку уявлення про себе і самооцінки будуються головним чином на оціночних судженнях дорослих. Самооцінки підлітка легко формуються в спілкуванні з однолітком [25, c. 75-76].

Центральну роль у становленні особистості відіграє так званий образ тіла. Швидкість, з якою відбуваються соматичні зміни, ламає дитячий образ і вимагає побудови нового тілесного Я. Ці зміни прискорюють зміну психологічних позицій, яку повинен здійснити підліток; наступ фізичної зрілості, очевидне і для самого підлітка, і для його оточення, робить неможливим збереження дитячого статусу.

Дослідження показують, що в цей час різко зростає рівень тривожності, заклопотаності і незадоволеності щодо своєї зовнішності. [34, c. 205; 22, c.18]

Стереотипи, пов'язані з тілом, формуються дуже рано, ще до отроцтва. Дослідження показують, що починаючи з дитячого саду більшість хлопчиків вибирають атлетичні зразки фізичного розвитку, воліючи їх всім іншим і приписуючи їм такі риси характеру, як розум, вихованість, дружелюбність. З віком приписування негативних рис особам з ендоморфного конституцією і позитивних - з мезоморфним конституцією збільшується.[6, c. 29]

Спілкування з однолітками.

Спілкування з однолітками є провідним видом діяльності в цьому віці. У процесі спілкування засвоюються норми моралі, соціальної поведінки, в ній створюються стосунки рівності всіх і поваги один до одного. Переорієнтація спілкування з дорослими на спілкування з ровесниками здійснюється тому, що це:

важливий канал інформації для підлітків;

специфічний вид міжособистісних відносин, у процесі яких підлітки здобувають навички соціальної взаємодії, формуються уміння підпорядковуватися колективній дисципліні, виробляються комунікативні навички;

специфічний вид емоційного контакту, в процесі якого здійснюється взаємодопомога, переживається почуття солідарності.[27, c. 200]

Для підлітка характерними є дві важливі протилежні потреби:

) потреба бути самому, потреба територіальної автономії (приватизація);

) потреба приналежності до групи, бути в компанії, бути таким, як усі (афіліація).

Будь-який шкільний клас диференціюється на групи, зокрема:

) існує соціальний поділ;

) складається особлива внутрішньошкільна і внутрішньо-класна ієрархія, заснована на офіційному статусі учнів;

) відбувається диференціація авторитетів, статусів на основі неофіційних цінностей, прийнятих в учнівському середовищі.

Відповідно, у школярів зустрічається три різних види взаємин: зовнішні, ділові контакти; товариські взаємини, які сприяють взаємообміну знаннями, уміннями, навичками; дружні зв'язки, які дозволяють вирішувати певні питання емоційно-осо-бистісного характеру. На перше місце виходять товариські відносини. Взаємини з ровесниками базуються на нормах рівноправ'я. В групах підлітків встановлюються відносини лідерства.

У розвитку ідеї, що підлітковий вік є період пошуку дитиною свого місця в суспільстві, проникнення в суспільне життя дорослих, особлива роль належить К.Левина. Він першим поставив проблему підлітка в контекст соціальної психології: підліток, який вийшов зі світу дітей і не дійшов до світу дорослих, опиняється між соціальними групами, неприкаяним, що породжує особливу підліткову субкультуру [13, c 50].

Психосексуальний розвиток підлітків.

Пубертат характеризується також гормональною активністю. Гормональна регуляція здійснюється на різних рівнях: ендокринних залоз, гіпофізу, щитовидної залози, які починають виділяти гормони росту і статеві гормони. [12, c. 87]

Значні цикли статевого розвитку в підлітковому віці пов'язані з функціями гіпоталамусу, який інтенсивно виділяє молекулярні частини в гіпофіз, запускаючи в роботу всю ендокринну систему. Гіпоталамус є основним, відповідальним центром за емоційну поведінку.

Основні структурні і функціональні зміни в головному мозку завершуються до 14 років, коли він досягає свого кінцевого обсягу і ваги. Співвідношення ж між сірою речовиною та нейронами набуває свого кінцевого рівня розвитку приблизно у 18 років.

Емоційна нестабільність підсилює статеве збудження. Більшість хлопчиків усвідомлюють джерела цього збудження, у дівчаток більше індивідуальних відмінностей: одні з них відчувають статеві збудження, інші мають невизначені відчуття, які пов'язані із задоволенням потреб у підтримці, самоповазі, любові. Разом з цим, важливим моментом статевої самосвідомості підлітків стає статева ідентифікація. [19, c.15]

Усвідомлення і переживання статевої ідентичності передбачає наявність у підлітків певних зразків, тобто уявлень про найбільш привабливі і значущі якості особистості чоловіка і жінки, які виявляються в багатьох сферах життєдіяльності індивіда. Дані зразки включають як незалежні від статі моральні установки, стереотипи поведінки, так і специфічні, що пов'язані з розрізненням форм взаємостосунків чоловіків і жінок у суспільстві, діяльності, побуті. Слід підкреслити, що поняття статевої ідентифікації в підлітковому віці розглядається в сукупності з проблемами родової ідентичності і статевих ролей.

Статева роль - це уявлення про себе, як про істоту чоловічої чи жіночої статі, в термінах установок і поведінки, що проявляються в соціальних ситуаціях. Засвоєння статевої ролі припадає на короткий період між пубертатом і початком дорослості. В перехідному віці соціальний тиск дорослих і групи однолітків вимагає від підлітка прийняти соціально схвалювану статеву роль з усім набором властивих їй поведінкових характеристик.[25, c. 39]

Сексуальна поведінка підлітків - це поведінка пошуку смислу сексуальних символів. Адже в період пубертату підліток починає засвоювати значення сексуальних жестів і випробовувати ті стратегії поведінки, які стають своєрідним "місцем зустрічі" уявного сексуального життя і проявів еротизму в міжособистісних взаємодіях. У цілому, сексуальний розвиток підлітків є динамічним процесом, який призводить їх до набуття і ускладнення вмінь виражати еротичний зміст через соціальну поведінку. Слід підкреслити, що переважно у підлітковому віці відбуваються найглибші зміни психосексуальної свідомості особистості.[7, c. 40]

Криза особистості підлітка.

Окремо слід зупинитися на підлітковій кризі, яку пов'язують з духовним зростанням особистості підлітка і зміною його соціального статусу. В психологічній літературі існують різні точки зору щодо характеру перебігу підліткової кризи: а) розуміння всього періоду підлітковості як однієї безперервної, тривалої кризи; б) погляд на кризу, як на точку, момент дуже нетривалих за часом змін; в) розглядання кризи, як результату неправильних виховних впливів; г) оцінка кризи, як необхідного і закономірного етапу психічного розвитку. Розмаїття цих уявлень базується на емпіричних дослідженнях, які справді таки вказують на те, що в одних підлітків яскраво виявляються основні симптоми кризи: впертість, негативізм, егоцентризм, зухвалість, протести проти авторитетів, відчуження (деперсоналізація), порушення оцінки образу фізичного "Я" та ідентичності, асоціальність поведінки. В інших особистісний розвиток відбувається без особливих екстраординарних зовнішніх проявів. [17, c. 93]

Дослідники криз психічного розвитку виділяють в них три етапи: 1) передкритичну або негативну фазу - період зламу, порушення, розладнання звичних форм поведінки і раніше сформованих структур; 2) власне момент кризи; 3) посткритичну фазу, тобто період побудови нового.[17; 25; 40]

Криза особистості в період дорослішання може бути пов'язана з переживанням "відчуження". Під останнім розуміють зміни у сприйнятті самого себе (деперсоналізація), інших людей або оточуючої дійсності (дереалізація). Для деперсоналізації характерна тривога, пов'язана зі змінами власного тіла. Підліткам здається, що їх руки і ноги значно збільшилися, пропорції обличчя порушилися, зріст або дуже малий, або занадто високий і т. ін. Дехто відчуває сумніви у реальності власної особистості. Щоб позбутися таких переживань, вони виробляють "істинні" поведінкові ритуали, що дозволяють впевнитися у реальності своїх дій і самого себе. Наприклад, можуть годинами не відходити від дзеркала, уважно розглядаючи своє обличчя і все тіло. Деперсоналізація у межах підліткової кризи виступає і як переживання відірваності від зв'язків з людьми, цінностями і світом. Підлітки можуть скаржитися на те, що їх ніхто не розуміє, що вони самотні, не знайшли свого місця у житті, не заслуговують на повагу, не мають власного "Я".[42, c. 99]

Актуальним стає порівняння з однолітками. Уважно спостерігаючи за ними і постійно порівнюючи себе з іншими, підліток часто перебільшує свої справжні фізичні недоліки. Заниження самооцінки, обумовлене переживаннями з приводу надуманих недоліків образу фізичного "Я", призводить до появи "комплексу Терзіта". Існують значні індивідуальні відмінності у проявах цього комплексу. У дуже чутливих підлітків можуть виникати важкі кризи самооцінки, хоча в інших їх однолітків, навіть значні дефекти тіла (диспластична фігура) не викликають "комплексу Терзіта".

У багатьох підлітків переживання кризи пов'язане із зовнішніми проявами негативізму та егоцентризму. Негативізм - це відносно нетривалий за часом емоційний стан, який проявляється у діях і вчинках підлітка, що не несуть ніякого смислу. Точніше, це протидія іншому та невмотивовані протистояння дорослим (частіше батькам). [29, c. 15]

Підлітковість - період відчайдушних спроб "пройти через усе". При цьому частина підлітків, потрапивши у залежність від психосексуальних потреб, починає сильно нервувати. [24, c. 39] Такі відчуття частіше всього малоусвідомлені, проте підсвідомо вони створюють велику напруженість, з якою підліткам важко справлятися. Невпевненість і сумніви цієї категорії підлітків, які пов'язані зі становленням власної сексуальної самосвідомості, часто призводять їх до Важкої кризи. Такі переживання, як правило, не призводять до частих статевих контактів, оскільки характеризуються страхом того, що їх власний статевий розвиток не відповідає віковій нормі. [19,c. 78]

Лібералізація ціннісних уявлень.

Перенесення функції морального зразка з батьків, вчителів та інших дорослих на референтну групу. Зростаюче визначення абстрактних цінностей відбувається без відкидання ідеального зразка (особистостей і груп), які уособлюють моральні принципи. Підсилюється груповий конформізм по відношенню до визнаних цінностей, але він не веде до різкої зміни ціннісних уявлень, сприйнятих у сім'ї.

Асиміляція ціннісних орієнтацій відповідній культурній традиції. Визнання більшості цінностей, які властиві культурному оточенню підлітків.

Принцип взаємності моральних обов'язків. Він реалізується в процесі особистісного зростання, коли виникає позиція відмови від егоцентризму. Вже в середині та наприкінці підліткового віку егоцентризм починає помалу поступатися місцем децентрації, як найбільш досконалій позиції підлітка. Це означає формування особливих здібностей:

застосування у ставленні до самого себе тих критеріїв оцінки, що й до інших;

використання загальних принципів співіснування як основи моральної поведінки і оцінки відповідно до них як самого себе, так і інших;

здатність враховувати потреби та інтереси оточуючих в такій же мірі, як і свої власні.

Сучасне соціальне буття підлітків характеризується таким багатоохоплюючим арсеналом умов і можливих провокацій для становлення їх особистості, що дорослі не завжди повністю їх враховують. Так, один підліток може прагнути до найбільш прекрасних досягнень духовної культури, відвідуючи консерваторію, картинну галерею, музеї і різні виставки, а інший - може шукати контактів з безпритульними, вивчаючи міру людського падіння і досліджуючи незвідане. Треба наголосити, що в підлітковому віці відбувається незвичне розширення соціальних умов буття особистості: як у фізичному просторі, так і в особистісному - в плані збільшення діапазону духовних випробувань самого себе. Ясно, що це небезпечні прагнення для несформованої особистості. Тому цей шлях передбачає обов'язкову підтримку і посередницьку позицію дорослого друга, щоб підліток не "зупинився" в асоціальному просторі, а зміг піднятися до морально-етичних вершин життя.[34, c. 49]


Висновок до розділу 1


Одже, цінності - це всі важливі для людини реальні або уявні предмети і явища (у тому числі сама людина як вища цінність), які вона оцінює, обирає і використовує для прогресу суспільства і розвитку людської особистості.[30]

В.А. Василенко зазначає, що цінність є нічим іншим, як моментом значення якого-небудь явища, речі, вчинку, взагалі сущого для життєдіяльності певної людини, класу, суспільства; та вказує на роль цього сущого в її житті.

Ціннісна орієнтація включає в себе три компоненти:

. когнітивний, або смисловий;

. емоційний;

. поведінковий.

Механізм ціннісної орієнтації реалізується наступним чином: потреба - інтерес - установка - ціннісна орієнтація. Інтерес - це усвідомлена потреба, установка - схильність до певної оцінки на основі соціального досвіду, придбаного особою по відношенню до тих чи інших соціальних явищ, і готовність діяти у відповідності з даною оцінкою.[24, c. 17]

Соціальна мережа - це віртуальне обєднання людей, де обмінюються певною інформацією, що в широкому сенсі є характеристикою самого поняття "інтернет.

Привабливість компютерного світу для підлітків обумовлена: наявністю «власної території», яку складно контролювати дорослим; можливістю самостійно приймати рішення.

На сьогоднішній день соціальна мережа дійсно поглинула багатьох людей, тому, що:

-інтернет сприймається людиною чимось, на кшталт натовпу;

-відсутність відповідальності;

-сторінка Вконтакті, Facebook чи деінде сприймається чимось на кшталт свого другого Я. Але тільки на відміну від життя, цю віртуальну особистість можна редагувати за мить, чим підвищити свою самовпевненість: покращити світлину в фотошопі, зробити декілька альбомів…

На Заході залежність від соціальних мереж останнім часом досягла апогею: згідно із опитуванням проведеним у Сполученому Королівстві, із 2,300 респондентів віком від 11 до 18 років, 45% заявили, що у віртуальному світі вони почуваються щасливішими, ніж в житті.

Компанія Cisco опублікувала результати міжнародного дослідження, що показало зростаючу роль комп'ютерних мереж в житті людей. Згідно з результатами дослідження, кожен третій студент коледжу і молодий спеціаліст вважає Інтернет найважливішою для людини потребою нарівні з повітрям, водою, їжею і житлом.

Катерина Мурашова - сімейний психолог в Петербурзі провела дослідження. В експерименті взяли участь 68 підлітків у віці від 12 до 18 років: 31 хлопчик і 37 дівчаток. Довели експеримент до кінця (тобто 8годин без інтернету та мобільних телефонів) ТРОЄ підлітків: два хлопчика і дівчинка.

Негативний вплив соціальних мереж: анонімність, віртуальне хижацтво, інтернет залежність, інформаційна небезпека, порнографія.

Позитивний вплив соціальних мереж: освітній і корисний досвід; підлітки отримують безліч інформації, навчаються її «фільтрувати», що позитивно впливає на логічне мислення, пам'ять, увагу; якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування; чати дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як ніби-то вони стоять поруч.

Ціннісні орієнтації підлітка формуються поступово в процесі його соціалізації шляхом проникнення соціальної інформації в індивідуально-психологічний світ дитини. Формування системи ціннісних орієнтації являє собою процес становлення особистості, і ця система є засобом реалізації певних суспільних цілей.

Основна особливість підліткового віку - перебудова взаємин з дорослим, яка пов'язана з появою почуття дорослості, тому виникає одна з основних потреб - потреба у звільненні від контролю і опіки батьків, вчителів, старших. Підлітки починають активно спілкуватися з однолітками і вважають їх авторитет важливішим від батьківського [43, c. 75].

Основні потреби підліткового віку:

) потреба у самовираженні;

) потреба уміти щось робити;

) потреба щось значити для інших;

) потреба рівноправного спілкування з дорослими;

) посилення статевої ідентифікації.

У допідліткового віку уявлення про себе і самооцінки будуються головним чином на оціночних судженнях дорослих. Самооцінки підлітка легко формуються в спілкуванні з однолітком [25, c. 75-76].

Одже, соціальні мережі мають як позитивний так і негативний вплив на соціальні мережі.

інтернет психосексуальний підліток насилля

Розділ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ЗМІСТ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ


.1 Методика дослідження впливу соціальних мереж на зміст цінностей у підлітковому віці


Після аналізу літератури було проведене дослідження, щоб перевірити наявність впливу соціальних мереж на ціннісні орієнтації підлітків. Дослідження було проведено в с. Тарасівка школа №1. Взяли участь учні 7-А, 7-Б, та 9-А класів - 90 осіб.

Для дослідження рівня впливу соціальних мереж на формування ціннісних орієнтацій був розроблений опитувальник у вигляді тесту, який отримав назву «Вплив соціаьних мереж». Досліджуваним пропонувалися 10 запитань і 4 варіанти відповідей.

Інтерпритація результатів відбувалася за схемою а - 4 бали, б - 3 бали, в - 2 бали, г - 1 бал.

- 40 балів - високий рівень - особистість сприятлива до впливу соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій.

- 30 - середній рівень - характеризується помірністю впливу соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій.

- 20 - низький рівень. Характеризується стійкістю особистості до впливу соціальних мереж на ціннісні орієнтації підлітків.

Для дослідження ціннісних орієнтацій була обрана методика М. Рокича. Цінність М. Рокич визначає як "стійке переконання в тому, що певний спосіб поведінки чи кінцева мета існування краще з особистої чи соціальної точки зору, ніж протилежний або зворотний ним спосіб поведінки, або кінцева мета існування".

Людські цінності характеризуються наступними основними ознаками:

) загальна кількість цінностей, що є надбанням людини, порівняно невелике;

) всі люди володіють одними і тими ж цінностями, хоча й різною мірою;

) цінності організовані в системи;

) витоки людських цінностей простежуються в культурі, суспільстві і його інститутах і особистості;

) вплив цінностей простежується практично у всіх соціальних феноменах, які заслуговують вивчення.

М. Рокич розрізняє два класи цінностей: термінальні та інструментальні.

Термінальні цінності він визначає як переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування з особистої і суспільної точок зору заслуговує того, щоб до неї прагнути; інструментальні цінності - як переконання в тому, що певний образ дій (наприклад, чесність, раціоналізм) з особистою і суспільної точок зору є кращим у будь-яких інших.

Для дослідження інтенсивності впливу соціалних мереж був проведений опитувальник «Ітернет залежності» Кімберлі-Янг.

Тест Кімберлі Янг на інтернет-залежність - психологічний тест, розроблений для визначення наявності інтернет-залежності.

Інтернет же, як стверджує доктор Янг, має величезний притягальний потенціал, тобто, на відміну від того ж авіамоделізму, має властивості наркотику, та й "споживати" його можна, на відміну від капусти, в небезпечних кількостях, при цьому не відчуваючи дискомфорту.

Інтерпритація результатів:

-49 балів. Ви мудрий користувач інтернету. Можете подорожувати по мережі скільки завгодно довго, тому вмієте контролювати себе.

-79 балів. У вас є деякі проблеми, пов'язані з надмірним захопленням інтернетом. Якщо ви не звернете на них уваги зараз - надалі вони можуть заповнити все ваше життя.

-100 балів. Використання інтернету викликає значні проблеми у вашому житті. Вам потрібна термінова допомога психотерапевта.

2.2 Результати дослідження


Результати дослідження за авторською методикою «Вплив соціальних мереж».

У дослідженні взяли участь 7-А клас (26 учнів) та 9-А кла (19 учнів).

За результами опитування з унів 7-А класу 8 мають низький рівень впливу соціальних мереж з них 7 не зареєстровані соціальних мережах, 3 мають середні рівень апливу і 15 мають високий вплив соальних мереж.


7-А класРезультати у балахРівень впливуНаявність акаунта у соціальній мережіОлександр39високий+К.Станіслава38високий+Дарина38високий+Ірина36високий+Татяна36високий+Зоральда35високий+В. Ірина35високий+Валентина35високий+Михайло34високий+Олексій34високий+Світлана33високий+Максим33високий+Станіслав32високий+С. Катерина31високий+Марія31високий+Наталя26середній+Олександр24середній+Петро22середній+Сергій15низький+Владислав0низький?Олег0низький?Наталя0низький?Сергій0низький?Ліза0низький?Станіслав0низький?Олескандр0низький?Серед учнів 9-А класу 3 особи мають низький рівень з них 2 не мають акаунта у соціальній мережі, 2 особи низький рівень, 15 осіб - високий рівень


9-А класРезультат у балахРівень впливуНаявність акаунта у соціальній мережіОлександр40високий+Тамара39високий+Віталій38високий+Катерина38високий+Ірина37високий+Поліна36високий+Олексій36високий+Олег36високий+Анастасія36високий+Степан35високий+Антоніна33високий+Оксана33високий+Володимир32високий+Віктор31високий+Ксенія31високий+Катерина26середній+Сергій22середній+Світлана0низький?Рузанна0низький?

Результати дослідження за методикою М. Рокича (Додаток 2)

Підліткам було запропоновано набір з 18 карток з позначенням цінностей. Задача полягала у тому, щоб розкласти їх в порядку значимості як принципів, якими учні керуються у житті. Кожна цінність була написана на окремій картці.


Список «термінальних цінностейПо группі в ціломудівчатахломпціактивне діяльне життя3,653,803,50життєва мудрість4,144,004,28здоров'я (фізичне і психічне)3,323,653,20цікава робота3,463,453,47краса природи і мистецтва3,153,303,00любов4,873,604,35матеріально забезпечене життя3,603,203,80суспільне покликання2,354,554,20пізнання3,483,403,52продуктивне життя4,183,183,18розвиток2,424,354,50розваги3,954,263,65щасливе сімейне життя4,324,304,35щастя інших3,103,003,20творчість3,623,753,50впевненість у собі3,473,583,36Інструментальні цінностіАкуратність3,343,253,34вихованість4,323,253,00високі запити3,313,303,32життєрадісність4,804,454,35старанність3,393,563,62незалежність3,854,153,60непримиренність до недоліків у собі та інших3,433,463, 40освіченість3,623,403,85відповідальність3,243,203,28раціоналізм2,264,124,46самоконтроль3,453,853,10сміливість у відстоювання своєї думки, поглядів4,294,354,24тверда воля3,283,343,23терпимість3,663,543,78широта поглядів3.303,00.3,60чесність3,353,003,70ефективність у справах3,643,443,84чуйність4,104,204,00

У ході аналізу результатів за методикою «Ціннісні орієнтації» М. Рокича виявлено, що перше місце в списку термінальних цінностей посідає цінність «любов» (духовна і фізична близькість з коханою людиною), вона є пріоритетною для досліджуваних студентів. Друге рангове місце займає цінність щасливе сімейне життя, вона склала значимість для піддослідних.

На третє місце визначене наявність хороших і вірних друзів; вона стала значущою для респондентів.

Решта запропоновані в списку цінності виявилися для досліджуваних в рівній мірі менш значущими. Це такі цінності як:

Життєва мудрість (зрілість суджень та здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом;

Продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил та здібностей);

Розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне вдосконалення);

Розваги (приємне, необтяжливе проведення часу, відсутність обов'язків).

В ієрархії інструментальних цінностей домінує цінність «Життєрадісність» (почуття гумору), цінність «Вихованість» (хороші манери) займає друге місце.

А третє місце займає «відстоювання своєї думки та поглядів».

Менш значущими виступили такі цінності, як:

Акуратність (охайність), вміння тримати в порядку речі, порядок у справах;

Широта поглядів (вміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички);

Чесність (правдивість, щирість).

Незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче);

Освіченість (широта знань, висока загальна культура);

Відповідальність (почуття обов'язку, вміння тримати своє слово);

Раціоналізм (вміння тверезо і логічно мислити, приймати обдумані, раціональні рішення);

Самоконтроль (стриманість, самодисципліна);

Тверда воля (уміння наполягти на своєму, не відступати перед труднощами).

У цілому, результати дослідження ціннісних орієнтацій в учнів 7-А та 9-А класів показали, що зі сфери термінальних цінностей значущими є такі цінності як потреба любові, щасливого сімейне життя та наявність хороших, вірних друзів. А серед інструментальних цінностей - життєрадісність, вихованість та відстоювання власної думки.

Результати анкетування «Інтернет залежність» Кімберлі-Янг.

В таблиці вказані іимена досліджуваних, реультат у балах та рівні залежності по К. Янг.1 - свідомий користувач інтернету; 2 - є загроза впливу інтернету на життя особистості; 3 - є інтернет залежність.


9-А ДівчаткаКатеринаАнастасіяСвітланаАнтонінаТамараКсеніяКатеринаРузаннаОксанаІринаПолінаРезультат у балах55344322944366431336224339552448Рівень залежності322123221232

9-А ХлопчикиСергійСтепанОлександрОлегВікторОлексійВіталійВолодимирРезультат у балах336442665445332447661338Рівень залежності2232222232

Серед учнів 9-А класу 5 учнів мають Інтернет залежність, 12 - знаходяться в зоні ризику виникнення залежності, 2 - не мають доступу до Інтернету.


7-А класДівчаткаДаринаК.СтаніславаКатеринаЗоральдаКатеринаТатянаСвітланаВ. ІринаОксанаІринаМаріяВалентинаНаталяЛізаРезультат у балах442449330440228440333338220444440337222220Рівенб залежності222212221222117-А клас ХлопчикиСергійОлександрОлексійМихаїлМаксімПетроСергійВладиславОлегВолодимирСтаніславОлескандрРезультат у балах227220333337330220220227226225330552Рівень залежності11122211111122

Серед учнів 7-А класу немає жодної дитини, яка має інтернет залежність, але 15 чоловік мають ризик виникнення інтернет залежності, 11 дітей не мають інтернет залежності.

Порівняння результатів методики «Ціннісні орієнтації» М. Рокича дітей, що мають вплив соціальних мереж на ціннісні орієнтації і тих, що стійкі до впливу.


Результати акетування дітей, що мають вплив соціальних мереж:

Номер п / пСписок А (термінальні цінності):%1- Активна діяльне життя (повнота та емоційна насиченість життя);22-Життєва мудрість (зрілість <#"justify">Серед учнів, які за методикою Кімберлі-Янг «Інтернет залежність» мають вплив соціальних мереж вадливі місця посідають такі цінності:

Термінальні цінності: Любов, Щасливе сімейне життя та наявність хороших, вірних друзів.

Інструментальні цінності: Чесність, незалежність та життєрадісність.


Результати анкетування дітей, що не мають впливу соціальних мереж:

Номер п пСписок А (термінальні цінності)(%)1- Активна діяльне життя (повнота та емоційна насиченість життя);-2-Життєва мудрість (зрілість суджень та здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом);5,23- Здоров'я (фізичне і психічне);1,34- Цікава робота;-5- Краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі і в мистецтві);-6- Любов <#"justify">Серед учнів, які не мають впливу інтернет мереж важливе місце займають такі цінності:

Термінальні: любов <#"justify">Серед учнів 9-А класу 5 учнів мають Інтернет залежність, 12 - знаходяться в зоні ризику виникнення залежності, 2 - не мають доступу до Інтернету.

Серед учнів 7-А класу немає жодної дитини, яка має інтернет залежність, але 15 чоловік мають ризик виникнення інтернет залежності, 11 дітей не мають інтернет залежності.

Для того, щоб виявити зв'язок соціальних мереж а цінніснх орієнтацій ми порівняли результати методики Роткича «Ціннісні орієнтації» серед учнів, які ають високі показники за результатами методик «Вплив соіальних мереж» та «Інтернет залежність» Кімберлі Янг.

Дослідження виявило, що як серед інтернет залежних так і тих, хто не зареєстровані в соціаних мережах, термінальні цінності були однакові: любов <#"justify">Серед інструментальних цінностей найважливішими були: життєрадісність, незалежність у діях та вчинках та чесність.

Ці цінності характерні для підлітків, адже особливісю цього віку є спілкування з однолітками, самооцінка, психосектуальний розвиток та відносини з бтьами з одного боку незалежність від інших, з іншого потреба у любові та підтримці.


Загальні висновки


Одже, цінності - це всі важливі для людини реальні або уявні предмети і явища (у тому числі сама людина як вища цінність), які вона оцінює, обирає і використовує для прогресу суспільства і розвитку людської особистості.[30]

В.А. Василенко зазначає, що цінність є нічим іншим, як моментом значення якого-небудь явища, речі, вчинку, взагалі сущого для життєдіяльності певної людини, класу, суспільства; та вказує на роль цього сущого в її житті.

Ціннісна орієнтація включає в себе три компоненти:

. когнітивний, або смисловий;

. емоційний;

. поведінковий.

Механізм ціннісної орієнтації реалізується наступним чином: потреба - інтерес - установка - ціннісна орієнтація. Інтерес - це усвідомлена потреба, установка - схильність до певної оцінки на основі соціального досвіду, придбаного особою по відношенню до тих чи інших соціальних явищ, і готовність діяти у відповідності з даною оцінкою.[24, c. 17]

Соціальна мережа - це віртуальне обєднання людей, де обмінюються певною інформацією, що в широкому сенсі є характеристикою самого поняття "інтернет.

Привабливість компютерного світу для підлітків обумовлена: наявністю «власної території», яку складно контролювати дорослим; можливістю самостійно приймати рішення.

На сьогоднішній день соціальна мережа дійсно поглинула багатьох людей, тому, що:

-інтернет сприймається людиною чимось, на кшталт натовпу;

-відсутність відповідальності;

-сторінка Вконтакті, Facebook чи деінде сприймається чимось на кшталт свого другого Я.

На Заході залежність від соціальних мереж останнім часом досягла апогею: згідно із опитуванням проведеним у Сполученому Королівстві, із 2,300 респондентів віком від 11 до 18 років, 45% заявили, що у віртуальному світі вони почуваються щасливішими, ніж в житті.

Компанія Cisco опублікувала результати міжнародного дослідження, що показало зростаючу роль комп'ютерних мереж в житті людей. Згідно з результатами дослідження, кожен третій студент коледжу і молодий спеціаліст вважає Інтернет найважливішою для людини потребою нарівні з повітрям, водою, їжею і житлом.

Катерина Мурашова - сімейний психолог в Петербурзі провела дослідження. В експерименті взяли участь 68 підлітків у віці від 12 до 18 років: 31 хлопчик і 37 дівчаток. Довели експеримент до кінця (тобто 8годин без інтернету та мобільних телефонів) ТРОЄ підлітків: два хлопчика і дівчинка.

Негативний вплив соціальних мереж: анонімність, віртуальне хижацтво, інтернет залежність, інформаційна небезпека, порнографія.

Позитивний вплив соціальних мереж: освітній і корисний досвід; підлітки отримують безліч інформації, навчаються її «фільтрувати», що позитивно впливає на логічне мислення, пам'ять, увагу; якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування; чати дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як ніби-то вони стоять поруч.

Ціннісні орієнтації підлітка формуються поступово в процесі його соціалізації шляхом проникнення соціальної інформації в індивідуально-психологічний світ дитини. Формування системи ціннісних орієнтації являє собою процес становлення особистості, і ця система є засобом реалізації певних суспільних цілей.

Основна особливість підліткового віку - перебудова взаємин з дорослим, яка пов'язана з появою почуття дорослості, тому виникає одна з основних потреб - потреба у звільненні від контролю і опіки батьків, вчителів, старших. Підлітки починають активно спілкуватися з однолітками і вважають їх авторитет важливішим від батьківського [43, c. 75].

Основні потреби підліткового віку:

) потреба у самовираженні;

) потреба уміти щось робити;

) потреба щось значити для інших;

) потреба рівноправного спілкування з дорослими;

) посилення статевої ідентифікації.

У допідліткового віку уявлення про себе і самооцінки будуються головним чином на оціночних судженнях дорослих. Самооцінки підлітка легко формуються в спілкуванні з однолітком [25, c. 75-76].

Одже, соціальні мережі мають як позитивний так і негативний вплив на соціальні мережі.

Одже, було проведене дослідження, яке мало підтвердити або спростувати гіпотезу щодо впливу соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій у підлітковому віці. Дослідження проводилося з учнями 7-А та 9-А класів Тарасівської ЗОШ №1.

Для діаностики впливу соціальних мереж була розроблена методика, яка отримала назву «Вплив соціальних мереж».

За результами опитування серед учнів 7-А класу 8 осіб мають низький рівень з них 7 не зареєстровані соціальних мережах, 3 мають середні рівень впливу і 15 мають високий вплив соціальних мереж. Серед учнів 9-А класу 3 особи мають низький рівень з них 2 не мають акаунта у соціальній мережі, 2 особи низький рівень, 15 осіб - високий рівень.

Для діагностики ціннісних орієнтацій була обрана методика ціннісних орієнтацій Рокича.

М. Рокич розрізняє два класи цінностей: термінальні та інструментальні. Термінальні цінності він визначає як переконання в тому, що якась кінцева мета індивідуального існування з особистої і суспільної точок зору заслуговує того, щоб до неї прагнути; інструментальні цінності - як переконання в тому, що певний образ дій (наприклад, чесність, раціоналізм) з особистою і суспільної точок зору є кращим у будь-яких інших.

Дослдження виявило, що серед учнів 7-9 класів найголовніші термінальні цінності: суспільне покликання, розвиток та щасливе сімейне життя; серед інструментальних цінностей: життєрадісність, сміливість у відстоюванні своєї думки та поглядів та вихованість.

Для діагностики впливу соціальних мереж нами була використана методика Кімберлі Янг, професора психології Пітсбургського університету в Бретфорді, автора книги "Спіймані в Мережу".

Серед учнів 9-А класу 5 учнів мають Інтернет залежність, 12 - знаходяться в зоні ризику виникнення залежності, 2 - не мають доступу до Інтернету. Серед учнів 7-А класу немає жодної дитини, яка має інтернет залежність, але 15 чоловік мають ризик виникнення інтернет залежності, 11 дітей не мають інтернет залежності.

Для того, щоб виявити зв'язок соціальних мереж а цінніснх орієнтацій ми порівняли результати методики Роткича «Ціннісні орієнтації» серед учнів, які ають високі показники за результатами методик «Вплив соіальних мереж» та «Інтернет залежність» Кімберлі Янг.

Дослідження виявило, що як серед інтернет залежних так і тих, хто не зареєстровані в соціаних мережах, термінальні цінності були однакові: любов <#"justify">Список літератури


1. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности // Психологический журнал.- 1984.- Т.5, № 5.- с. 63-70.

. Бубнова З. З. Методика діагностики індивідуальної структури ціннісними орієнтаціями // Методи психологічної діагностики випуск 2 / під ред. Вороніна А. М. - М.: Інститут психології РАН, 1994.С.144 - 157.

. БубноваС.С. Ціннісні орієнтації особистості як багатовимірна нелінійна система // Психологічний журнал, 1999. - т. 20. - № 5. - З. 38-44.

. Будинайте Г.Л., КорніловаТ.В. Особистісні цінності й особистісні переваги суб'єкта // Питання психології, 1993. - № 5. - З. 99-105.

. Братусь Б.С. Психологічні аспекти морального розвитку особистості. - М., 1977.

. Великий тлумачний психологічний словник, М. 1987.

. Виготський Л. З.Педология підлітка. //Собр. тв.: О 6-й т. М., 1982. Т. 4. З 6-ї - 242.

. Войскунский А. Е. Психологические аспекты деятельности человека в Интернет-среде // 2-ая Российская конференция по экологической психологии: тезисы. - М. : Экопсицентр РОСС, 2000 - С. 269-270

. ДрагуноваТ.В. Проблема конфлікту підлітковомувозрасте.(Из золотого фонду дослідження конфліктів). Бюлетень клубу конфліктологів №6, р. Красноярськ, 1997 р.

. Дробницкий О. Г.. Цінність / / Велика Радянська Енциклопедія: [Електронний ресурс]. - Наукове видавництво «Велика Російська енциклопедія», 2003. с.120

. Головаха Є.І. Життєва перспектива і ціннісні орієнтації особистості // Психологія особистості працях вітчизняних психологів /Сост. і загальна редакція Л. В. Куликова. - СПб.: Пітер, 2001. З. 256-269. 32.

. Джексон З., .>Босма Р., Дослідження підліткового періоду: огляд європейських досліджень 90-х та його перспективи. Бюлетень клубу конфліктологів №5, р. Красноярськ, 1996 р.

.Дюндик М.М., Федоренко Є. Ю., Вікова специфіка вивчення і профілактики залежності у шкільних умовах. Бюлетень клубу конфліктологів №6, р. Красноярськ, 1997 р.

. Жуков Ю. М. Цінності як детермінанти прийняття рішень. Соціально-психологічний підхід до проблеми // Психологічні проблеми соціальної регуляції поведінки / Під ред. Є.В.Шороховой,М.И.Бобневой. - М.: Наука, 1976, з. 254-277.

. Каннингэм С. и Портер А. Сетевые средства связи: двенадцать способов изменить нашу жизнь // Впереди ХХІ век. Антология современной классической прогностики. - М.: Academia, 2000. - С. 96.

. Кара-Мурза С. Г. Маніпуляція свідомістю: Навчальний посібник. -К.: Оріони, 2003. - 500 с. 18.

. Киприянова Е.В. Исследование ценностных ориентаций старшеклассников иуправление социализацией личности // Обществознание в школе.- 1999.- №2.- С. 50-52.

. Кон І.С. Психологія ранньої юності: Кн. для вчителя. - М.: Просвещение, 1989. - 255 с.: З іл. - (Псіхол. наука - школі).

. Крысько В. Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт) / Под общ. ред. А. Е. Тараса. - Минск: Харвест, 1999. - 448 с.

.Кулаков С.А. Діагностика й психотерапіяаддиктивного поведінки у підлітків - М.: Педагогіка, 1998

. КургановС.Ю. Деякі особливості навчальної діяльності на переході від підліткового віку до юнацькому. Бюлетень клубу конфліктологів №4, р. Красноярськ, 1995 р

.КуришеваО.А., Динаміка поглядів на дорослості в дітей віком молодшого підліткового віку. Бюлетень клубу конфліктологів, №7, 1999 7.

. Кухаренка І.А., ФедоренкоЕ.Ю. Дослідження образу ідеального дорослого у старшокласників. Бюлетень клубу конфліктологів, №7, 1999 р.

. ЛеонтьєвД.А. Ціннісні подання у індивідуальному і груповому свідомості. Методика вивчення ціннісними орієнтаціями // Психологічний огляд №1, 1998. З. 27-33

. Леонтьев Д.А. Методика изучения ценностных ориентаций.- М.: Смысл, 1992.- 17 с.

. Лопатин В. Н. Информационная безопасность России: Человек. Общество. Государство. - Санкт-Петербургский университет МВД России. - СПб.: Фонд "Университет", 2000. - С 238.

. Майерс Д. Соціальна психологія. 6-е вид., Перераб. і доп. - СПб: Питер, 2002. - 752с.: Іл. - (Сері я «Майстри психології»).

. Ньюмен Ю., Ньюмен Б., Відмінності між дитинством і дорослістю: ідентифікаційна кордон*. Бюлетень клубу конфліктологів №5, . Красноярськ, 1996 р.

. Обухова Л. Ф. вікова психологія: підручник для вузів.- М.: Вища ж освіта;МГППУ,2007.-460с.

. Орлов С.В. Молодь та її ціннісні орієнтації / / Сучасна молодіжна політика (Правові аспекти реалізації). Збірник наукових статей. - М., Науково-дослідний центр при Інституті молоді, 1999. С. 54-58.

.Палагина Н.Н.Психология розвитку та вікова психологія.: навчальних посібників для вузів.- М.: Московськийпсихолого-социальний інститут,2005.-288с.

. Поливанова До. М Психологічний зміст підліткового віку. // Питання психології, 1996 р. - №1 - З. 20 - 33.

. Поливанова Д. М. Психологія вікових криз:Учеб. посібник длястуд.висш.пед.учеб. закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2000. 184 з.

. Попов В.А., Кондратьева О.Ю. Изменение мотивационно-ценностных ориентаций учащейся молодежи // Социологические исследования.- 1999.- №6.- с.96-99.

. Прийменко В. Діти, які грають в ігри, або компютерна залежність / В.

. Прийменко // Газета «Психолог». - 2006. - № 46. - С. 13-16.

. Руководство по аддиктологии / [Б.А. Аксельрод, А.В. Борцов, А.С. Гарницкая и др.] / Под ред. В.Д. Менделевича. - СПб.: Речь, 2007. - 768 с.

. РубінштейнС.Л. Основи загальної психології. - М.: Педагогіка, 1989.

. Селіванова З.К. Смисложиттєві орієнтації підлітків / / Соціс, 2001, № 2, С. 87-92.

.Сергоманов П.О. До питання провідною діяльність у старшому шкільному віці.

. Сергоманов П.О., Васильєва Н.П. Становлення освітніх інтересів, у старшому шкільному віці.

. Томилова А.В. Система інтересів старших підлітків при традиційному івозрастносообразном навчанні.

. Тюменева Ю. А. За особливостями суспільної ситуації розвитку дітей різної статі і нормативна регуляція поведінки. Бюлетень клубу конфліктологів №5, р. Красноярськ, 1996 р.

. Хавыло А. Место и роль системы ценностных ориентации в структуре личности и ее развитии // Психология и бизнес, 2009.

. Хасан Б. И.,Тюменева Ю. О. Особливості присвоєння соціальних норм дітьми різної статі.

. Хмелів Є. Дослідження ціннісних орієнтації учнів середніх і старших класів / / Виховання школярів, 2001, № 8. С. 10-13.

. Цукерман Н.В., Психологія саморозвитку. Завдання для підлітків та його педагогів.- М., 2000.

. ФильковаТ.В., Вплив ціннісними орієнтаціями подання про ризик в такому віці/ дипломна робота.- Красноярськ 2005.

. Франкл У. Людина перетворюється на пошуках сенсу.- М.: Прогрес, 1990.

. . Юрьева Л.Н. Компьютерная зависимость: формирование, диагностика, коррекция и профилактика / Л.Н. Юрьева, Т.Ю. Больбот.- Днепропетровск: Пороги, 2006. - 196 с.

Додаток 1


Опитувальник рівня впливу соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій підлітків. Автор Ірина Скиба


До вашої уваги пропонується анкета, результат якої покаже рівень впливу соціальних мереж на ціннісні орієнтації. Ви можете обрати один варіант відповіді позначивши його галочкою.

. Якому джерелу інформації ви надаєте перевагу?

а) інтернет;

б) телефачення;

в) бесіда з людьми (з друзями, рідними, знайомими);

г) друковані ЗМІ.

. Чи часто ви обираєте проведення часу в соціальних мережах ніж прогулянки з друзми?

а) завжди;

б) часто;

в) іноді;

г) ніколи.

. Чи часто ви користуєтесь соціальними мережами ( vk, tvitter, fasebook, однокласники та ін.)?

а) щодня;

б) декілька разів на тиждень;

в) раз на місяць;

г) не користуюсь.

. Скільки часу в середньому ви приділяєте інтернету?

а) більше 7 годин;

б) 5 годин;

в) 3 години;

г) 1 годину і менше.

. Скільки часу в середньому ви витрачаєте на розваги в інтернеті?

а) 80 - 90%;

б) 60 - 79%;

в) 40 - 59%;

г) 10 - 39%.

. Чи часто виникають сварки у вашій сімї через користування інтернетом?

а) так, щодня;

б) часто;

в) час від часу;

г) дуже рідко.

. Чи вважаєте ви, що можна вірити всій інформації, яка зустрічається в соціальних мережах?

а) так, звісно, там лише правда;

б) в більшості випадках інформація правдива;

в) в соціальних мережах мало правди;

г) не можна вірити всій інформаії.

. Чи часто ви помічаєте, що в онлайні легше спілкуватися ніж в реальному житті?

а) часто;

б) час від часу;

в) рідко;

г) ніколи.9. Як ви вважаєте, чи впливают соціальні мережі на ваші цінності?

а) так, я помічаю дуже серйозний вплив на моє життя та цінності;

б) так, але обережний(а) стосовно інформації у соціальних мережах;

в) я не знаю, може соціальні мережі і мають вплив на мої цінності;

г) у мене вже сформовані цінності, тому на цінності соціальні мережі не впливають.

. Хто частіше всього дає тобі відповіді на запитання, які цікавлять тебе?

а) інтернет;

б) друзі, знайомі;

в) школа;

г) батьки.


Інтерпритація

Відповіді оцінюються за 4-х бальною шкалою а - 4 бали; б - 3; в - 2, г - 1.

- 40 балів - високий рівень - особистість сприятлива до впливу соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій.

- 30 - середній рівень - характеризується помірністю впливу соціальних мереж на зміст ціннісних орієнтацій.

- 20 - низький рівень. Характеризується стійкістю особистості до впливу соціальних мереж на ціннісні орієнтації підлітків.


Додаток 2


МЕТОДИКА «ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ» М. Рокича


Інструкція. «Зараз Вам буде пред'явлений набір з 18 карток з позначенням цінностей. Ваша задача - розкласти їх в порядку значимості для Вас як принципів, якими Ви керуєтеся у Вашому житті.

Кожна цінність написана на окремій картці. Уважно вивчите картки і вибравши ту, котра для Вас найбільш значима, помістіть її на перше місце. Потім виберіть другу по значимості цінність і помістіть її слідом за першою. Потім проробіть теж із усіма картками, що залишилися. Найменш важлива залишиться останньої і займе 18 місце. Працюйте не поспішаючи, вдумливо. Якщо в процесі роботи Ви зміните свою думку, то можете виправити свої відповіді, помінявши картки місцями. Кінцевий результат повинний відбивати Вашу щиру позицію".

Список цінностей.

Список А (термінальні цінності):

активне діяльне життя (повнота й емоційна насиченість життя)

життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом)

здоров'я (фізичне і психічне)

цікава робота

краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі й у мистецтві)

любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною)

матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних утруднень)

наявність гарних і вірних друзів

суспільне визнання (повага навколишніх, колективу, товаришів по роботі)

пізнання (можливість розширення свого утворення, кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток)

продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил і здібностей)

розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне удосконалювання)

розваги (приємний, необтяжливий плин часу, відсутність обов'язків)

воля (самостійність, незалежність у судженнях і вчинках)

щасливе сімейне життя

щастя інших (добробут, розвиток і удосконалювання інших людей, усього народу, людства в цілому)

творчість (можливість творчої діяльності)

впевненість у собі (внутрішня гармонія, воля від внутрішніх протиріч, сумнівів)

Список Б (інструментальні цінності)

акуратність (охайність), уміння тримати в порядку речі, порядок у справах

вихованість (гарні манери)

високі запити (високі вимоги до життя і високі домагання)

життєрадісність (почуття гумору)

ретельність (дисциплінованість)

незалежність (здатність діяти самостійно, рішуче)

непримиренність до недоліків у собі й інших

освіченість (широта знань, висока загальна культура)

відповідальність (почуття обовязку, уміння дотримувати слова)

раціоналізм (вміння реалістично і логічно мислити, приймати обмірковані, раціональні рішення)

самоконтроль (стриманість, самодисципліна)

сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів

тверда воля (уміння настояти на своєму, не відступати перед труднощями)

терпимість (до поглядів і думок інших, уміння прощати іншим їхні помилки й омани)

широта поглядів (уміння зрозуміти чужу точку зору, поважати інші смаки, звичаї, звички)

чесність (правдивість, щирість)

ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі)

чуйність (дбайливість)


Додаток 3


Тест на інтеренет залежність Кімберлі-Янг


Пропонуємо Вам пройти тест для діагностики Інтернет-залежності за методикою Кімберлі Янг. Відповідь на кожне питання оцініть таким чином: «Ніколи» - 1 бал, «Дуже рідко» - 2 бали, «Іноді» - 3 бали, «Часто» - 4 бали, «Завжди» - 5 балів.

. Чи відчуваєте Ви ейфорію, пожвавлення, збудження, перебуваючи за комп'ютером?

.Чи потрібна Вам проводити все більше часу за комп'ютером, щоб одержати ті ж відчуття?

.Чи відчуваєте ви порожнечу, депресію, роздратування, перебуваючи не за комп'ютером?

.Чи траплялося Вам нехтувати важливими справами, в той час як Вибули зайняті за комп'ютером, але не роботою?

.Чи проводите Ви в мережі більше 3-х годин на день?

.Якщо Ви в основному використовуєте комп'ютер для роботи, чи берете участь у робочий час у чатах або виявляєте себе на не пов'язаних з роботою сайтах більш, ніж двічі на день?

.Чи скачуєте Ви файли з заборонених сайтів чи сайтів еротичного спрямування?

.Чи вважаєте Ви, що з людиною легше спілкуватися "онлайн", ніж особисто?

.Чи говорили Вам друзі або члени сім'ї, що Ви занадто багато часу проводите "онлайн"?

.Чи заважає Вашій діловій активності кількість часу, що проводиться в мережі?

.Чи бувало таке, що Ваші спроби обмежити час, проведений в мережі виявлялися безуспішними?

.Чи буває так, що Ваші пальці втомлюються від клавіатури або клацання кнопкою миші?

.Чи траплялося Вам відповідати неправду на запитання про кількість часу, що Ви проводите в мережі?

.Чи спостерігався у Вас хоч раз "синдром карпального каналу" (оніміння та болі в кисті руки)?

.Чи бувають у Вас болі в спині частіше, ніж 1 раз на тиждень?

.Чи буває у Вас відчуття сухості в очах?

.Чи збільшується час, проведений Вами в мережі?

.Чи траплялося Вам нехтувати прийомом їжі або їсти прямо за комп'ютером, щоб залишитися в мережі?

.Чи траплялося Вам нехтувати особистою гігієною, наприклад, умиванням, голінням, причісуванням і т.д., щоб провести цей час за комп'ютером?

.Чи з'явилися у Вас порушення сну і/або чи змінився режим сну з того часу, як Ви стали використовувати комп'ютер щодня?


Інтерпретація результатів:

-39 балів - залежність від Інтернету відсутня, особистість може себе контролювати.

-54 балів - Інтернет-залежність не виражена чи слабо виражена. Є наявні деякі проблеми з користуванням Інтернету.

-79 балів - мережа здійснює значний вплив на життя особистості.

-100 балів - вказує на Інтернет залежність, потрібна допомога спеціаліста.


ВСТУП З розвитком Інтернету, з'явилася можливість використовувати досягнення Інтернету в різних його проявах. Одним з таких проявів стали соціальні мереж

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ