Використання інформаційних технологій в підготовці майбутнього вчителя технологій

 

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Використання інформаційних технологій

в підготовці майбутнього вчителя технологій

ВСТУП

інформаційний освіта педагог

Актуальність дослідження. У сучасному світі технологічних змін і зростання конкуренції на ринку праці, необхідність професійного розвитку, можливість іти пліч-о-пліч з технічним прогресом, рушійною силою якого вважають технічне мислення, стають вкрай необхідними умовами. Підготовка висококваліфікованого фахівця потребує впровадження нових інформаційних технологій навчання.

Особливу актуальність у сучасних умовах інтенсивного розвитку нових інформаційних технологій на базі загальної компютеризації здобуває організація підготовки студентів вищих навчальних закладів щодо використання інформаційних технологій в майбутній професійній діяльностіУ сучасних умовах відродження національної системи освіти, реалізації Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, модернізації вищої освіти України відповідно до положень Болонської декларації особливого значення набувають проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя. Одним із пріоритетних завдань реформування освіти є підготовка нового покоління педагогів, здатних до професійної діяльності в умовах впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес.

Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що у вітчизняній педагогічній науці достатньо висвітлені концептуальні основи процесу інформатизації системи освіти, у полі зору багатьох учених був педагогічний потенціал інформаційних технологій, досліджувалась проблема формування інформаційної культури вчителів, зокрема у працях Н.В. А патової, В.Ю. Бикова, Л.П. Бабенко, Л.І. Білоусової, І.Є. Булах, А.Ф. Верланя, Б.С. Гершунського, Ю.О. Дорошенка, А.П.Єршова, М.І. Жалдака, Б.Г. Житомирського, В.М. Мадзігона, В.М. Монахова, Н.В. Морзе, О.М. Пєхоти, С.А . Ракова, Ю.С. Рамського, та інших науковців.

Психологічні аспекти використання інформаційних технологій у навчальному процесі досліджені в працях В.П. Безпалька, В.М. Бондаревської, П.Я. Гальперіна, В.П. Зінченка, Т.А . Ільїної, О.М. Леонтьєва, В.А . Львовського, Ю.І. Машбиця, В.Ф. Паламарчук, Л.Н. Прокопенка, В.В. Рубцова, Н. Тализіної та інших.

Проблема формування педагогічних умінь учителя висвітлена у працях Ю.П. А зарова, В.І. Бондаря, Ф.М. Гоноболіна, О.А . Дубасенюка, М.І. Дьяченка, Л.О. Кандибовича, А.Й. Капської, О.В. Киричука, Н.В. Кузьміної, Н.В. Кухарева, В.О. Сластьоніна, Л.Ф. Спіріна та інших.

Питання підготовки вчителя в умовах інформатизації освіти висвітлюються в працях С.О. Гунька, Ю.О. Жука, О.В. Майбороди, Е.М. Разинкіної, І.М. Смирнової, С.І. Тадіян, О.Є. Трофімова, О.І. Шиман тощо.

Здійснений аналіз праць цих та інших науковців засвідчив, що в педагогічній науці накопичено певний досвід дослідження проблем підготовки викладача в умовах інформатизації освіти. Водночас ряд аспектів потребує подальшого вивчення, зокрема недостатньо вивчено процес формування у майбутніх вчителів технологій вмінь використання інформаційних технологій у професійній діяльності.

Проведене нами діагностування рівня сформованості вмінь, необхідних майбутньому вчителю технологій для успішної професійної діяльності з використанням засобів інформаційних технологій, серед студентів-випускників вищих педагогічних навчальних закладів показало недостатній рівень їх розвитку.

Складність і багатогранність проблеми, теоретична нерозробленість багатьох її аспектів доводять важливість подальших спеціальних досліджень. До того ж існує суперечність між наявним рівнем умінь, яким повинні володіти майбутні вчителі технологічної освіти в умовах інформатизації освіти, та вимогами до професійної підготовки педагога.

Актуальність проблеми та доцільність наукового пошуку шляхів її вирішення зумовили вибір теми дослідження: Використання інформаційних технологій в підготовці майбутнього вчителя технологій.

Обєкт дослідження - фахова підготовка майбутніх учителів технологій.

Предмет дослідження - процес підготовки майбутніх учителів технологій засобами інформаційних технологій.

Мета дослідження - висвітлення значення і місця інформаційно-комунікаційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів технологій.

Виходячи з предмета, обєкта та мети дослідження нами визначенні такі завдання:

?охарактеризувати сутність поняття інформаційні технології,їх класифікація та характеристика;

?проаналізувати значення і місце інформаційних технологій в розвитку сучасної освіти;

?проаналізувати готовність майбутніх учителів технологічної освіти до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності.

Експериментальна база та організація дослідження. Дослідно-експериментальною базою було обрано Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Інститут гуманітарно-технічної освіти. Дослідження проводилося впродовж 2010-2011 року.

РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1 Інформаційні технології - сутність, принципи та їхня характеристика

Інформація - явище незрівнянно більш древнє, ніж сама людина. Уже природа у процесі своєї еволюції передавала закодовану інформацію в рослинах і живих організмах. З перших своїх кроків люди шукають і знаходять нові засоби передачі, збереження та обробки інформації. Однак ніколи раніше людство не накопичувало інформацію й знання настільки стрімкими темпами. Тому закономірним є те, що жодна галузь людської діяльності не зазнала такого розвитку як інформаційні технології. Саме вони були покликані збільшити ефективність та зручність використання різноманітних видів інформації. За останні десятиріччя інформаційні технології зазнали такого глобального поширення, що зараз уже важко уявити життя сучасної людини без них. На сучасному етапі можна без особливих труднощів навести приклади використання інформаційних технологій у всі галузях: від освіти і до менеджменту.[56] Сьогодні успіх буде мати та фірма, той заклад, який володіє найсучаснішими компютерними технологіями. Значного прогресу можна досягти і в галузі освіти з впровадженням відповідних інформаційних компюютерних технологій, які зможуть зробити процес здобуття освіти більш гнучким, індивідуалізованим і одночасно нададуть змогу студентам використовувати глобальні ресурси для навчання, спілкуватись та обмінюватись досвідом із студентами інших міст, країн тощо. Насправді, перспективи розвитку інформаційних технологій безмежні. [58]

Інформаці?йні техноло?гії, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT, ІКТ) - cукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації <#"justify">Інформація є одним із видів ресурсів, що використовуються людиною в трудовій діяльності і побуті. Інформаційний ресурс - особливий вид ресурсу, який ґрунтується на ідеях і знаннях, накопичених у результаті науково- технологічної діяльності людей у певній області, у тому числі в економіці, і поданий у формі, придатній для накопичення, реалізації та відтворення.

Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей, зокрема, на відміну від інших, матеріальних ресурсів, він практично невичерпний; з розвитком суспільства і зростанням використання знань, обсяги інформаційного ресурсу зростають.[46]

З поняттям інформаційного ресурсу повязане поняття інформаційної технології. Інформаційна технологія - технологія опрацювання інформації, яка складається з сукупності технологічних елементів: збирання, накопичення, пошуку, передавання інформації користувачам на основі сучасних технічних засобів.

Інформаційна технологія - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки <#"justify">Технологія, як строго наукове поняття, означає визначений комплекс наукових і інженерних знань, втілений у способах, прийомах праці, наборах виробничих факторів виробництва. Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем. У наш час людство переживає науково-технічну революцію, в якості матеріальної основи якої служить електронно-обчислювальна техніка. На базі цієї техніки з'являється новий вид технологій - інформаційні. До них відносяться процеси, де "вихідним матеріалом" і "продукцією" є інформація. Зрозуміло, що інформація, яка переробляється, зв'язана з визначеними матеріальними носіями і, отже, ці процеси включають також переробку речовини і переробку енергії. Але останнє не має істотного значення для інформаційних технологій. Головну роль тут грає інформація, а не її носій.[50]

Інформаційній технології характерні наступні властивості:

§високий ступінь розчленованості процесу на стадії, що відкриває нові можливості для його раціоналізації і перекладу на виконання за допомогою машин. Це - найважливіша характеристика машинного технологічного процесу;

§системна повнота (цілісність) процесу, що повинний включати весь набір елементів, що забезпечують необхідну завершенность дій людини при досягненні поставленої мети;

§регулярність процесу й однозначність його фаз, що дозволяють застосовувати середні величини при їхній характеристиці, і, отже, що допускають їхню стандартизацію й уніфікацію. У результаті з'являється можливість обліку, планування, диспетчеризації інформаційних процесів.[47]

У такій розвитій формі, що має усі відзначені ознаки, информаційно- комунікаційні процеси присутні в машинних кібернетичних системах. Інакше кажучи, інформаційні технології визначають способи, методи і засоби збирання, реєстрації, передачі, зберігання, оброблення і видачі (розповсюдження або публікації) інформації в інформаційних системах. Інформаційні технології відповідають на запитання „як, за допомогою чого?

Інформаційні технології класифікуються за деякими ознаками, зокрема (рис.1.1.):

§за способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації:

-інформаційні технології у централізованих інформаційних системах;

-інформаційні технології у децентралізованих інформаційних системах;

§за способом реалізації в інформаційних системах:

-традиційні інформаційні технології;

-нові інформаційні технології;

-високі інформаційні технології;

§за ступенем охоплення задач управління:

-інформаційні технології електронного оброблення даних;

-інформаційні технології автоматизації функцій управління;

-інформаційні технології підтримки прийняття рішень;

-інформаційні технології електронного офісу;

-інформаційні технології експертної підтримки;

§за типом користувацького інтерфейсу:

-пакетні;

-діалогові;

-мережеві;

§за способом побудови мережі:

-локальні;

-глобальні;

-багаторівневі;

-розподілені;

§за класом технологічних операцій, що реалізуються:

-робота з текстовими редакторами;

-робота з табличними процесорами;

-робота з системами керування базами даних;

-робота з графічними обєктами;

-мультимедійні системи;

-гіпертекстові системи;

§за моделями обчислювального процесу:

-хост-орієнтовані інформаційні технології;

-технології, що реалізують модель процесу з розподіленими ресурсами;

-технології „клієнт - сервер;[45]

Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації. Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.

При підготовці до заняття з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, викладач не повинен забувати, що це заняття, а значить складає план виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його.

Рис. 1.1. Класифікація інформаційних технологій

Заняттю з використанням компютера властиво:

·Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

·Керованість: у будь-який момент можлива корекція викладачем процесу навчання;

·Інтерактивність і діалоговий характер навчання; ( ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії студента і викладача; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.)

·Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

·Підтримання в студента стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

·Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці заняття, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі.[49]

Під час проведення занять комп'ютер виконує такі функції:

. У функції викладача комп'ютер являє собою:

·джерело навчальної інформації;

·наочний посібник;

·тренажер;

·засіб діагностики і контролю.

. У функції робочого інструменту:

·засіб підготовки текстів, їх зберігання;

·графічний редактор;

·засіб підготовки виступів;

·обчислювальна машина великих можливостей.

При проектуванні заняття викладач може використовувати різні програмні продукти:

. Мови програмування - за їх допомогою викладач може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат.

. Можливо при підготовці та проведенні заняття використання готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т.п.). Використання комп'ютера на заняттях технології відкриває широкі можливості для створення та використання складного наочно-демонстраційного супроводу на занятті або при виконанні практичної роботи. Крім того, при повторенні пройденого матеріалу студент самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які викладач показував на занятті. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка погано засвоїна. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу студентів до досліджуваного предмета.

. Велику допомогу при підготовці та проведенні занять надає викладачу пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint.

. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні заняття, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.

. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал.

. Електронні презентації дають можливість викладачу при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до заняття. Заняття, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією.[53]

Переваги використання ІКТ:

·Індивідуалізація навчання;

·Інтенсифікація самостійної роботи студентів;

·Зростання обсягу виконаних на урок завдань;

·Розширення інформаційних потоків при використанні Internet;

·Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи.

Комп'ютер дає викладачу нові можливості, дозволяючи разом з студентом отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання. Таке заняття викликає у студентів емоційний підйом. Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє викладачу перекласти частину своєї роботи на персональний компютер (ПК), роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що викладачу не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), студенту не доводиться чекати, поки викладач повторить саме потрібний йому фрагмент. Цей метод навчання дуже привабливий і для викладачів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все подальше освоєння комп'ютера. Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх студентів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного студета.[ 57]

Для студента важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні. На заняттях новітніх інформаційних технологій, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для студентів проявити свої творчі здібності; Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких занять, так і під час їх проведення.

Існуючі недоліки та проблеми застосування інформаційно-комунікаційних технологій:

?Не має комп'ютера в домашньому користуванні багатьох студентів і викладачів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх навчальних закладах;

·У викладачів недостатньо часу для підготовки до заняття, на якому використовуються комп'ютери;

·Недостатня комп'ютерна грамотність викладача;

·Відсутність контакту з викладачем інформаційних технологій;

·У робочому графіку викладачів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;

·Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;

·Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

·У навчальному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на заняттях;

·При недостатній мотивації до роботи студенти часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;

·Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на заняттях, викладач перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративним методам.[51]

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. У вітчизняних навчальних закладах в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби інформаційних технологій стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

1.2 Методи та засоби реалізації професійно-педагогічної підготовки студентів до використання ІКТ в майбутній фаховій підготовці

Рівень матеріального і духовного розвитку життя сучасного суспільства обумовлює широке розповсюдження компютерної техніки, яка перетворюється в універсальний засіб виробництва в усіх сферах людської діяльності, у тому числі й навчальної. Створення та впровадження у виробництво й навчальний процес сучасного обладнання, широке застосування компютерної техніки та нових інформаційних технологій зумовили розробку нової парадигми організації навчального процесу. Вирішення такого завдання є актуальним у процесі професійної підготовки вчителів технології.

Інформатизація освіти створює передумови для широкого впровадження у практику психолого-педагогічних розробок, що забезпечує перехід від механічного засвоєння фактологічних знань до оволодіння уміннями і навичками самостійного здобуття нових знань, дає реальну можливість підвищити рівень науковості навчального експерименту, максимально наблизити його методи і організаційні форми до експериментально-дослідних методів наук, що вивчаються у вищих навчальниз закладах, забезпечує залучення до сучасних методів роботи з інформацією, інтелектуалізацію навчальної діяльності [2. с.18]. Актуальними є ці питання і для вищої школи.

Означені вище переваги організації навчального процесу в сучасних умовах повинні бути чітко усвідомлені викладачами, студентами вищих педагогічних закладів, ефективність професійної діяльності яких безперечно залежить від умінь використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій. Гуманізація, інтеграція та інформатизація виступають нині пріоритетними напрямами педагогічної освіти. Окремим проблемам впровадження інформаційно-комунікаційних технологій до навчального процесу, його дидактичним та методологічним аспектам присвячені дослідження багатьох викладачів-науковців. Однак, питання підготовленості студентів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання і в майбутній професійній діяльності розглядалися фрагментарно. Інформатизація передбачає, перш за все, перебудову життя суспільства на базі використання достовірного, вичерпного і сучасного знання в усіх суспільно значимих видах людської діяльності. Інформатизація як матеріальний процес полягає в побудові інфосфери - глобальної інфраструктури засобів отримання, збереження, накопичення, обробки і передачі інформації, яка є в суспільстві аналогом центральної нервової системи.[ 54]

Глобальна комп'ютеризація та інформатизація суспільства в першу чергу впливають на рівень розвитку культури особистості і на сучасну культуру взагалі. Одним з пріоритетних напрямків інформатизації суспільства стає процес інформатизації освіти, який передбачає використання можливостей новітніх інформаційних технологій, методів і засобів інформатики для реалізації ідей розвивального навчання, інтенсифікації усіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності і якості, підготовку молодого покоління до комфортного життя в умовах інформатизації суспільства. Інформатизація вищих навчальних закладів є невід'ємною складовою інформатизації освіти. Вона істотно впливає на методи навчання й спричиняє суттєві зміни в діяльності всіх учасників навчального процесу. Однією з суттєвих складових інформатизації вищої школи є інформатизація навчально-виховного процесу - створення, впровадження і розвиток компютерно-орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем і мереж, побудованих на базі застосування сучасної обчислювальної техніки.[60]

Сучасні тенденції реформування педагогічної освіти спонукають до практичної реалізації інформаційних технологій в навчальному процесі вищої школи. Основними чинниками для визначення головної мети і завдань інформатизації навчання є:

?можливість розширення і поглиблення вивчення конкретних навчальних предметів за рахунок комп'ютерного моделювання, імітації явищ і процесів, що вивчаються, а також організації експериментально-дослідної діяльності всіх учасників навчального процесу;

?економія навчального часу внаслідок виключення кропітких обчислювальних операцій і застосування алгоритмізації процесу розв'язування навчальних задач;

?множинність видів навчальної діяльності, можливість самостійно обрати шлях отримання нових знань; використання програмного забезпечення (у тому числі і педагогічних програмних засобів) для інтенсифікації навчального процесу, а також автоматизації виробничих процесів і обробки його результатів; [48]ожливість використання комп'ютерної техніки та інформаційно-комунікаційних технологій як об'єкту вивчення і як засобу організації навчальної діяльності при опануванні фаховими дисциплінами на міжпредметній основі. У період глобальної інформатизації суспільства стрімкий розвиток "інтелектуальної індустрії" спонукає педагогів під іншим кутом подивитися на сучасний стан освіти. Необхідністю стає її адаптація до умов сучасного життя, до вимог інформаційного століття. Освіта сьогодні покликана формувати особистість, яка володіє методами і засобами опрацювання різноманітної інформації, вміє ставити перед собою конкретні задачі і розв'язувати їх за допомогою новітніх інформаційних технологій, у тому числі і з використанням комп'ютерної техніки. Світовий досвід інформатизації у сфері освіти показує, що впровадження сучасних інформаційних технологій дозволяє навчальним закладам забезпечити доступність одержання навчальних матеріалів, сприяє розвитку інтелектуальних і творчих здібностей тих, хто навчається, забезпечує прагнення всіх учасників навчального процесу до співробітництва, обміну знаннями й інформацією, підвищує ефективність індивідуального навчання [36,с.41].

Останні дослідження свідчать, що компютер як засіб навчання забезпечує навчальний процес інтерактивними формами діяльності. Він дає змогу використовувати мультимедіа, не суперечить здійсненню моделювання навчальних дій студентів, сприяє створенню ситуацій для комунікативного спілкування. Крім того, забезпечує користувача можливостями широкого пошуку певної інформації, заощаджуючи час і зусилля. Інновації у сфері інформаційних технологій ставлять нові непрості завдання. Вони торкаються педагогіки, методики, потреб забезпечення якості навчання, прав інтелектуальної власності, фінансування тощо. У контексті радикальних перетворень вищої освіти, викликаних появою суспільства знань та інформації, сучасний дослідник С.Д. Петрович [31] виділяє декілька важливих аспектів:

По-перше, навчальні програми мають забезпечувати студентів базовими знаннями і навичками, необхідними для розвитку в усіх, хто навчається, можливостей і потреб оновлювати власні знання впродовж усього життя.

По-друге, необхідною є пропозиція більш широкого вибору програм для різних категорій людей із різноманітними мотиваціями і цілями.

По-третє, необхідно мати ефективні взаємодії з ринком праці, наприклад, важливо налагодити постійну систему моніторингу роботи випускників і за її результатами здійснювати корекцію навчальних програм.

По-четверте, у відповідь на появу нових сфер науки і технологій потребують змін традиційні університетські дисципліни. Виникає необхідність відійти від класичних підходів, що ґрунтувалися на конкретних дисциплінах, і наблизитися до проблемно орієнтованих методів формування знань, а також зменшити дистанції між фундаментальними і прикладними дисциплінами. Професійна підготовка і дослідження в нових сферах знань потребують інтеграції цілої низки дисциплін, які раніше вважалися самостійними і незвязаними між собою.

Крім того, методично доцільне використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутніх вчителів забезпечить відповідні педагогічні умови реалізації особистісно-орієнтованого навчання і допоможе досягненню таких педагогічних цілей: розкриття та розвиток індивідуальних здібностей студентів; формування стійкого інтересу до навчання, пізнавальної діяльності; інтенсифікація навчально-виховного процесу, суттєве підвищення ефективності та якості підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності; динамічне оновлення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу; підготовка молоді до роботи в умовах інформатизації освіти, до кваліфікованого використання обчислювальної техніки та інформаційно-комунікаційних технологій у школі. Аналізуючи процес інформатизації навчального процесу в загальноосвітній школі на сучасному етапі, професор М. Жалдак зазначає: "...значно зростає роль вкладача в управлінні навчально-пізнавальною діяльністю студентів, оскільки йому доводиться значно частіше обговорювати зі студентами всеможливі питання і проблемні ситуації, що виникають у ході навчання, відповідати на різноманітні запитання студентів у процесі розв'язання ними задач і вправ, кількість яких за умов комп'ютерної підтримки їх розв'язання виявляється значно більшою, ніж за використання традиційних систем навчання" [35, с. 4]. Далі він говорить, що "вбудовування нових інформаційних технологій в діючі системи навчання суттєво впливає на зміст і структуру навчально-пізнавальної діяльності, а також на зміст навчання. Потрібна розробка принципово нових комп'ютерно-орієнтованих систем навчання, що базуються на використанні відповідних діяльнісних середовищ та їх педагогічно обґрунтованому поєднанні з традиційними методичними системами навчання". Актуальною, в світлі вище означеного, постає проблема підготовки майбутнього вчителя технологій до реалізації власного фахового потенціалу в умовах інформатизації освіти, до використання інформаційно-комунікаційних технологій з метою інтенсифікації освітньої діяльності.

Для конкретизації завдань нашого дослідження доцільним, на нашу думку, є конкретизація етапів підготовки особистості до життя в сучасному інформаційному суспільстві: формування комп'ютерної грамотності; формування основ інформаційної культури, формування інформатичної компетентності. Завдання першого етапу характеризуються тим, що, в першу чергу, необхідно сформувати у студентів початкові уміння й навички використання обчислювальної техніки та програмних засобів. Адже, на думку Д. Воттса, комп'ютерна грамотність - це знання й уміння, які дають можливість використовувати ПК, як засіб навчання для підготовки до продуктивної діяльності в комп'ютерно-орієнтованому суспільстві.

Другий етап є якісно новим в інформаційній підготовці особистості в процесі навчання. Він передбачає формування: логіко-алгоритмічного, понятійного, системно-комбінаторного мислення особистості; емоційно-позитивної спрямованості на практичну діяльність; об'єктивного ставлення до можливостей і доцільності використання обчислювальної техніки та засобів ІКТ у конкретній ситуації; особистої відповідальності за прийняття рішень і результати своєї діяльності на основі інтеграції фахової та інформаційної діяльності.

І, врешті, останній етап - формування практичного рівня володіння знаннями, уміннями й навичками користувача ПК - формування основ інформатичної компетентності. Компетентність, як найвищий щабель у формуванні будь-якої якості особистості, у т.ч. й інформаційно-технологічна компетентність, є передумовою творчого пошуку. Вона як необхідна складова становлення особистості повинна готувати до організації власної самостійної роботи, до уміння застосовувати навички використання телекомунікаційних технологій, як під час вивчення різних навчальних предметів, так і у своєму повсякденному житті.

Важливим етапом у процесі підготовки майбутніх вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій при роботі з учнями є адаптація студентів до сучасних вимог щодо організації навчання в педагогічному вищому навчальному закладі. Різний рівень шкільної підготовки першокурсників, переважно низький рівень володіння обчислювальною технікою і, як наслідок, відсутність позитивної мотивації використання засобів ІКТ для підвищення власних фахових знань.

Наступним етапом є підготовка студентів до розробки і впровадження власних дидактичних програмних засобів для навчального процесу загальноосвітніх шкіл. Така підготовка проводиться за кількома напрямами: ознайомлення із загальними методами розв'язування задач, побудови інформаційної, математичної і, врешті, комп'ютерної моделі.

Таким чином, алгоритм підготовки студентів до використання засобів ІКТ у майбутній фаховій діяльності набуває такого вигляду:

ознайомлення студентів з чисельними методами. Чисельні методи - це математичний інструментарій, за допомогою якого будь-яка задача формулюється у зручному для розв'язання на комп'ютері вигляді. Цей етап сприяє формуванню умінь вибору доцільної моделі подання знань та дослідження її за допомогою комп'ютера;

ознайомлення студентів з технологіями комп'ютерного моделювання: використання готових комп'ютерних моделей, використання програмно-апаратних навчальних лабораторних комплексів на основі обчислювальної техніки; самостійна розробка моделей навчальних систем. Комп'ютерне моделювання виступає тут як системотворчий чинник, який систематизує знання в інформатичній галузі, активізує пізнавальну діяльність студентів, сприяє реалізації особистісно-орієнтованого навчання, підвищенню рівня фундаментальної та професійної підготовки майбутніх учителів фізики, математики, інформатики;

ознайомлення студентів з основними ергономічними, дидактичними і методичними засадами побудови педагогічного програмного засобу, умовами його доцільного й ефективного впровадження до навчально-виховного процесу.

Отже, одним із першочергових завдань підготовки студентів вищих педагогічних начальних закладів до реалізації власного фахового потенціалу в умовах інформатизації освіти є створення відповідних умов для розвитку умінь самостійно набувати фахові знання, використовувати їх для розробки і впровадження методично доцільного педагогічного програмного забезпечення. [35, с. 19-21]

Характерною ознакою сьогодення є все більша пріоритетність використання інформаційних технологій у підготовці майбутніх вчителів. Науковий доробок сучасних учених, щодо застосування інформаційних технологій, починаючи з першого курсу, спрямовує процес навчання на рівень, що відповідає сучасним вимогам. Оскільки характерною властивістю вивчення циклу графічних дисциплін є наочність, то слід використовувати такий дидактичний прийом, таку технологію, які задіють зорову память, дозволять наочно, крок за кроком побачити процес побудови зображень. У цьому звязку особливого значення набуває використання мультимедійного обладнання. Для проведення етапу пояснення нового матеріалу на практичному занятті з інженерної графіки науковцями Б. А дабашевим і З. Сітшаєвою [1] пропонується такий алгоритм обєктної методики компютерного конструювання:

I. Викладач заздалегідь готує методичне забезпечення - презентацію, слайди якої демонструють мікроетапи виконання типового завдання на побудову зображення: студенти, сидячи за компютерами, наочно спостерігають за кожним кроком компютерного конструювання на смарт-дошці або на екрані мультимедійного проектора і виконують (повторюють) мікроетапи, зафіксовані на слайдах. Викладач переходить до наступного слайду лише після того, як усі студенти виконали мікроелемент.II. Викладач не готує презентацію заздалегідь, а послідовно виконує мікроетапи компютерного конструювання, безпосередньо сидячи за компютером, робочий стіл якого відображається на смарт-дошці або на екрані мультимедійного проектора. Студенти, сидячи за компютерами, повторюють побачений крок компютерного конструювання. Викладач переходить до наступного мікроетапу після того, як усі студенти групи виконали попередній. У разі, якщо у студентів виникає утруднення в повторенні мікроетапу, тобто доза навчального матеріалу не освоєна і навички не вироблені, викладач може повторити етап, можливо, повільніше, або трохи змінивши його. Таким чином, досягається інтерактивність - принцип негайного зворотного звязку в навчанні [1, с.186]. Після виконання етапу пояснення слід запропонувати студентам самостійно виконати індивідуальні завдання для закріплення пройденого матеріалу.

Застосування компютерної графіки стає потужним, зручним і доступним інструментом у руках викладача. Ознайомлення студентів із сучасними графічними технологіями корисне. Це розширює світогляд і водночас вимагає від викладача знань і володіння засобами програм компютерної графіки. У процесі опанування циклу графічних дисциплін студенти зустрічаються з низкою проблем, розвязання яких вимагає наявності в них розвинутого просторового мислення та уяви. При стандартних методах розвязання подібних завдань існує загальна необхідність використання великої кількості натурних зразків обємних тіл.

Водночас, використання готових компютерних програм дозволяє спростити засвоєння студентами цих тем. Можливості персонального компютера дозволяють за короткий проміжок часу ознайомитися з великою кількістю варіантів поверхні, що розглядається, варіюючи параметри геометричної частини з метою вибору найбільш оптимального співвідношення. Поряд із цим засвоєння основних операційних можливостей прикладного пакету, що розглядається, має великий потенціал для розвитку просторового мислення, оскільки показує процес утворення поверхні в динаміці, а динамічні можливості системи дозволяють розглянути отриманий результат із різних боків. Це тренує розумову властивість деформувати створений образ, тобто сприяє розвитку динамічного компонента просторового мислення майбутнього вчителя технології. Навички роботи із графічним редактором дозволяють студентам у подальшому виконувати курсові та дипломні роботи на високому професійному рівні, а молодим фахівцям - якісно оформлювати навчально-методичні посібники. Крім того, використання сучасних освітніх технологій викликає підвищений інтерес до матеріалу, який вивчається, розширює діапазон задач, значно економить час і студентів, і викладачів. Використання засобів і методів сучасних мультимедійних технологій дозволяє значно полегшити працю викладача над комплексно-методичним забезпеченням навчального процесу, автоматизувати багато функцій, повязаних із роботою викладача, підвищуючи тим самим не лише власний творчий потенціал, а й потенціал студентів. В. Н. Розін повязує позитивний потенціал інформаційних технологій із інтегруючим одночасним впливом зорових образів, музики, слова, а також способу подання, звичного для сучасної молодої людини.

Органічно включені у технологічну канву роботи викладача спеціально вибудувані, сфокусовані ланцюжки аудіовізуальних повідомлень невеликої тривалості дозволяють суттєво розширити й посилити дидактичні можливості традиційної педагогічної технології, за рахунок активізації образно-емоційної сфери цілеспрямовано коригувати недоліки чисто вербального навчання [36, с.42]. Отже, застосування інформаційних технологій є найкращою перспективою розвитку освіти, її доступності, індивідуалізації. У реалізації цього підходу важливу роль відіграють такі засоби навчання, як електронний варіант конспекту, бібліотеки, електронні підручники. До важливих елементів електронного підручника відносять можливість його налаштування за вимогами конкретного користувача. Крім цього, необхідно передбачити подальше вдосконалення розробленого електронного підручника, а саме: добір навчального матеріалу з урахуванням ступеня підготовки того, хто навчається; можливість перевірки засвоєння навчального матеріалу шляхом тестування з удосконаленням системи перевірки знань та аналізу відповідей; можливість переходу до іншого навчального середовища для практичного застосування отриманих знань [42, с.400].

Значний інтерес представляє організація на базі електронних бібліотек окремих вищих навчальних закладів єдиної розподіленої бази електронних видань із віддаленим доступом. Крім очевидних переваг такої інтегрованої структури, вона стала б прикладом і прообразом інтегрованої освітньої електронної бібліотеки в межах усієї країни. Кожний вищий навчальний заклад був би реально знайомий з викладанням в інших навчальних закладах країни і міг би застосувати в своїй практиці усі найкращі інновації [16, с. 318].

Останніми роками все стрімкіше розвивається потужний інформаційний простір - Інтернет. У зв'язку з цим викладачі мають організувати ефективну самостійну діяльність студентів під час роботи з інтернет-ресурсами у потрібному напрямі. Здійснити це допомагають спеціально розроблені завдання, що включають рекомендований викладачем список інтернет-ресурсів, які активізують пізнавальну діяльність, формують інформаційну культуру, навички дослідницької й аналітичної діяльності, а також формують уміння самостійно приймати рішення.

Необхідно врахувати істотний недолік роботи з інтернет-ресурсами - невідповідність певної інформації, наявність якої може залежати від власника ресурсу. Як правило, відбір матеріалу для мережі Інтернет здійснюється людьми, які можуть надавати його, керуючись власною позицією відносно будь-якого питання. При цьому вони не враховують, що серед відвідувачів ресурсу можуть бути ті, хто не здатні визначити достовірність інформації. Але цей недолік активізує самостійну роботу студентів, яка полягає в аналізі й переосмисленні отриманого матеріалу для визначення рівня його достовірності.

Досвід показує, що сам факт використання компютерних технологій у професійній підготовці викладачів технології значно підвищує інтерес студентів до предмета, сприяє включенню їх у навчально-пошукову та творчу діяльність. Головним завданням при цьому стає розробка нових методик викладання, підготовки на новій основі методичних матеріалів, постійне підвищення рівня оволодіння викладачами новими технічними засобами. Підкреслимо, що дуже важливим є впровадження передових технологій, розроблених спеціалістами і перевіреними на практиці. Робота викладача стане дійсно якісною тоді, коли він буде повністю забезпечений усім необхідним для такої роботи і буде займатися творчістю, а не вимушеною самодіяльністю. Використання інформаційних технологій сприяє розвитку у студентів продуктивного мислення та вивільняє час на занятті для забезпечення більш повної диференціалізації та індивідуалізації процесу навчання. Використання інформаційних технологій - це складний творчий процес, що вимагає кропіткої роботи і дає можливість застосувати найбільш ефективні та різноманітні методичні прийоми.

1.3 Організація фахової підготовки майбутнього вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Протягом життя людина зростає професійно, відбуваються якісні зміни, на які впливають обєктивні та субєктивні чинники. При цьому вирішальни є вплив середовища й особиста активність субєкта у професійному розвитку. У період оволодіння професією важливим чинником можна вважати якісне здобуття професійних знань, умінь і навичок у ході професійного навчання та усвідомлена професійна реалізація особистості після закінчення навчання в педагогічному навчальному закладі. Показником власне професійної діяльності є суспільно-професійні досягнення в процесі роботи за отриманою професією, прогрес професійних якостей особистості. Завдання вищого педагогічного навчального закладу - закласти фундамент професійного розвитку.

Сьогодні інформаційно-комунікаційні технології, як сукупність сучасних методів і засобів отримання й опрацювання даних трансформуються у важіль підвищення ефективності навчально-виховного процесу та управління ним. Враховуючи вимоги сьогодення, вчитель початкової школи зобовязаний засвоїти основи економічних знань, мати високу загальну культуру, володіти вміннями організаційної та виховної роботи, іноземною мовою, виявляти ініціативу, бути відповідальним, прагнути до самовдосконалення і самоосвіти, впроваджувати інновації і , що дуже важливо , набути навичок роботи з компютерною технікою.

Тому застосування інформаційно-комунікаційних технологій при підготовці майбутнього вчителя технології не повинно обмежуватися лише вивченням тільки самого предмета, а має проникати і в гуманітарні навчальні дисципліни. Уявлення про можливості використання ІКТ потрібно формувати в процесі вивчення всього циклу навчальних дисциплін, незалежно від їх специфіки; обсяг відомостей про ІКТ та їх зміст повинні бути значно диференційованими відповідно до спрямованості навчання [14, с. 375]. Серед найбільш плідних застосувань компютера в навчанні

Ю.І. Машбиць виокремлює такі:

використання його як засобу управління навчальною діяльністю;

забезпечення індивідуального навчання в масовому порядку;

великі можливості реалізації проблемного навчання;

формування творчого мислення школярів, готовності їх до творчої

праці в умовах науково-технічного прогресу та інформатизації суспільства [27.с. 55]. Проведений аналіз наукової, психолого-педагогічної та методичної літератури (психолого-педагогічні аспекти інформатизації навчання досліджувалися у працях В.П. Безпалька, Л.І. Білоусової, М.І. Жалдака, Ю.О. Жука, Ю.І. Машбиця, С.А. Ракова, О.В. Співаковського, Н.Ф. Тализіної та ін.; можливості реалізації дидактичних функцій компютерно орієнтованих засобів навчання при вивченні шкільних курсів розглядали Т.В. Габай, О.А. Гончарова, К.А. Зуєв, О.А. Кузнєцов, В.М. Монахов, Н.В. Морзе, О.І. Шиман та ін.) показав, що для здійснення успішної педагогічної діяльності майбутній вчитель у процесі навчання в педагогічному вищому навчальному закладі має набути (на певному рівні) суспільно значущих, загальнопрофесійних та інформатичних компетентностей.[56]

В сучасній освіті потрібні викладачі, які володіють знаннями та вміннями для використання інформаційних і телекомунікаційних технологій у своїй професійній діяльності, сформованими інформатичними компетентностями. Для розвязання цього завдання потрібен викладач, який має достатньо сформовані компетентності в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Сьогодні викладач втратив монополію на знання і змушений змінити власні компетентності, наприклад, навчитися організовувати доступ до інформаційних ресурсів, користуватися паролем, електронним журналом, проводити тестування тощо. Перешкодами на шляху особистісного розвитку викладача та його професійного зростання є не нестача часу, а пріоритетність формування нових компетентностей. Тому з точки зору підготовленості майбутнього фахівця до виконання своєї професійної діяльності та враховуючи специфічність і комплексність педагогічного процесу в початковій школі, зупинимось на проблемах формування інформатичних компетентностей та основ інформатичної культури саме майбутніх викладачів. [55].

На сучасному етапі розвитку та застосування інформаційно-комунікаційних технологій у педагогіці відбувається трансформація змісту професійної освіти на всіх її ступенях, перегляд організаційних форм навчальної роботи, що склалися: збільшення частки самостійної індивідуальної та групової роботи слухачів, відхід від традиційного уроку з переважанням пояснювально-ілюстративного методу навчання, збільшення обсягу практичних і лабораторних робіт пошукового і дослідного характеру, позааудиторних занять, використання інноваційних технологій, що стали обовязковою складовою цілісного навчального процесу. У школі широко застосовуються інформаційно-комунікаційні технології, що спонукає до зміни змісту підготовки майбутнього вчителя. Є дві позиції розгляду проблеми використання нових інформаційних технологій. Одна з них - сучасний викладач повинен вміти використовувати компютерні засоби, адже це є невідємною складовою його професійних умінь. Саме тому високий рівень оволодіння новими інформаційними технологіями визначає готовність до втілення педагогічних технологій та здійснення інноваційної діяльності. Другою важливою позицією є те, що застосування сучасних компютерних засобів допомагає розвивати гнучкість мислення викладача, підштовхує до систематичного оновлення знань, самоосвіти. Реалізація здійснюється завдяки різноманітності педагогічних програмних засобів, які використовуються, застосуванню довідкових та інформаційно-пошукових систем, широких можливостей компютерної техніки. Однак система знань, навичок та умінь стосовно роботи з апаратними та програмними засобами, орієнтованими на фахову діяльність, повинна засвоюватися майбутніми викладачами в стислі терміни навчання. Це потребує пошуку нових підходів та знаходження внутрішніх резервів для інтенсифікації процесу навчання інформаційних технологій у педагогічних вищих навчальних закладах, які б ґрунтувалися на особистісно орієнтованих концепціях підготовки фахівців. При цьому першочергового значення набувають завдання формування змісту навчальних компютерних курсів відповідно до фахової спрямованості навчання, вдосконалення сучасних технологій навчання, які б забезпечували поряд з істотним підвищенням теоретичної та практичної підготовки студентів подальшу методологічну орієнтацію процесу навчання на підтримання та розвиток особистісного потенціалу кожного окремого студента.

Аналіз стану реального навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах дав змогу виявити суперечність між вимогами суспільства до підготовки сучасного вчителя початкової школи, здатного до використання компютерно орієнтованих засобів навчання у своїй професійній діяльності, і практикою підготовки студентів. Під час навчання компютер розглядають переважно як обєкт вивчення, не акцентуючи увагу на тому, що він є потужним засобом навчання, використання якого допоможе вчителевi вирішувати дидактичні та методичні завдання на якісно вищому рівні [43.с.19].

Враховуючи швидкі темпи оновлення засобів сучасних інформаційно- комунікаційних технологій (за деякими дослідженнями, цей період становить 3,5-5 років), тенденцію до зменшення періоду застарівання фактичного матеріалу, подальшого дослідження потребує питання формування в майбутніх викладачів інформатичних компетентностей [15.с.35]. Для ефективного використання компютерних технологій у навчальному процесі студенти педагогічних факультетів мають опанувати основи необхідних знань і накопичувати особистий досвід з практичного використання компютерних технологій, мати загальнокультурну і методичну підготовку з їх застосування в навчальному процесі. Випускник педагогічного вузу має бути грамотним користувачем персонального компютера, який володіє навичками варіативного використання різного програмного забезпечення. Також він повинен мати достатню базу знань, умінь, навичок і виражену мотивацію до постійного вдосконалення своїх знань. Це стосується і педагогічних програмних засобів, які спеціально розроблені чи адаптовані для застосування в навчальному процесі [41, с. 44].

Концепція інформатизації навчального процесу, заснована на органічному поєднанні традиційних і новітніх засобів навчання, передбачає поетапне, поступове впровадження в навчальний процес програмних засобів навчально-виховного призначення (ПЗНП), раціональне поєднання традиційних методів та засобів навчання із сучасними інформаційними технологіями, що зрештою приводить до поліпшення результатів навчання.

Досвід застосування компютерно орієнтованих засобів навчання свідчить, що найефективнішою формою використання педагогічних програмних засобів (ППЗ) у навчальному процесі, за твердженням М. І. Жалдака, є їх введення до складу програмно-методичних комплексів (ПМК), тобто використання програмних засобів разом із супроводжувальними друкованими матеріалами, призначеними для вчителя, а також для учнів [13.с.95].

Майбутнім викладачам необхідно розуміти дидактичні можливості використання сучасних ППЗ для студентів. Навчившись орієнтуватися в існуючому розмаїтті програмних засобів навчального призначення та засвоївши методику їх використання в навчальному процесі, вчителі зможуть гнучко поєднувати їх з традиційними методами навчання при поясненні та закріпленні навчального матеріалу. На думку О.І. Шиман, одним із напрямів підготовки викладача до використання інформаційних технологій є ознайомлення студентів з можливими варіантами програмного забезпечення:

програми універсального призначення для проведення тренувальних вправ або контролю знань учнів;

програми-шаблони для створення навчальних програм та методичного забезпечення уроку [43.с.69].

Здійснити підготовку викладача з урахуванням особливостей кожного програмного продукту немає можливості, але майбутньому педагогу необхідно забезпечити ґрунтовну підготовку до роботи на компютері, надати знання про основні його можливості для застосування у своїй майбутній діяльності, у тому числі й про методи використання цього засобу, навчити пошуку потрібних даних. Ефективна освіта можлива завдяки інформаційній взаємодії між фахівцями. Досить позитивних результатів досягають педагоги, які спілкуються між собою в професійній діяльності про нові розробки, діляться досвідом, ідеями, результатами своїх методичних знахідок. Таким чином викладачі не лише підвищують фаховий рівень, а й не витрачають час на пошукову роботу, на те, що вже досліджене. Взаємоінформування можливе при особистому спілкуванні, на нарадах, семінарах з обміну досвідом, конференціях, а також через компютерні мережі, що має багато переваг. Так простіше передавати матеріал, набагато швидше, можна збільшити кількість зацікавлених осіб, зекономити час та кошти. Але для цього викладачу обовязково необхідно оволодіти інформатичними компетентностями та навичками пошукової роботи в мережі Інтернет. Обсяг даних, потрібних для діяльності вчителя, в мережі Інтернет є досить обширним і постійно зростає. Під час підготовки розробки заняття, він може посилатись на результати діяльності провідних методичних обєднань педагогів, знайти в Інтернеті та застосувати нові прикладні програми, звукові та графічні елементи, дізнатись про новинки в галузі освіти, нові посібники та методичну літературу, підручники тощо.

Сучасний викладач повинен володіти основними прийомами роботи в Інтернеті, розуміти, як організовані служби глобальної мережі, якими ресурсами можна скористатися для поповнення своїх методичних знань, як дізнатися через Інтернет про педагогічний досвід. Необхідними для викладача є знання, навички та вміння щодо організації та виконання пошуку потрібної інформації, що зберігається у веб-документах, здійснення за допомогою електронної пошти звязку зі своїми колегами.

На заваді пошуку інформаційних ресурсів часто стає інформаційний шум [39.с.115-116]. Щоб уникнути цього ускладнення, варто навчитись правильно формулювати запити до пошукових систем, адже це - запорука рівня загальної підготовленості багатьох фахівців. Знайдені дані не завжди достатньо якісні, а іноді вони можуть бути невірогідними і навіть шкідливими. Надати оцінку якості інформаційних продуктів та їх придатності до використання може лише викладач, який добре володіє фаховими методиками та має певний досвід.

Варто зазначити, що педагог не має бути експертом, але повинен досягати такого рівня володіння апаратним і програмним забезпеченням, щоб мати можливість самостійно й оперативно, без спеціалізованої допомоги вирішити нагальну проблему під час використання інформаційних технологій у навчальному процесі [39.с.117].

Характерною рисою сучасних інформаційних технологій є те, що їх використання надає практично необмежені можливості для самостійної та творчої діяльності викладача. В умовах інформаційного суспільства компютерна грамотність викладача є важливою складовою професійної підготовки і компетентності фахівців у будь-якій галузі господарства держави. Водночас, можливості компютерних технологій навчання роблять компютер також привабливим засобом реалізації самого процесу навчання. У багатьох країнах світу компютерні технології навчання використовуються десятки років, і набутий ними досвід дає можливість не тільки з різних точок зору оцінити їхні позитивні якості, а й виявити негативні, а також супутні проблеми та ефекти [12; 23; 32]. Отже, вивчення досвіду інших країн може бути корисним для визначення стратегії використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній галузі, оскільки компютеризація процесу навчання має і певні негативні наслідки. У нашій країні процес компютеризації навчання розпочався відносно давно і розвивається прискореними темпами. Це повязано з появою компютерів та інтегрованих інформаційних систем нового покоління і масовим впровадженням їх у навчальні заклади різних типів і рівнів акредитації. Слід наголосити, що масова поява засобів ІКТ на ринку технологій навчання сприяла підвищенню інтересу до них з боку педагогів. Водночас виявилося, що під час застосування компютерних технологій навчання необхідно подолати низку суттєвих перешкод, головними серед яких є відсутність достатньої кількості підготовлених фахівців у галузі програмування й обслуговування компютерного обладнання, необхідної кількості компютерів, дидактичних програм [7].

Аналіз науково-педагогічних джерел, а також вивчення досвіду використання компютерних технологій під час викладання різних дисциплін у професійних навчальних закладах України порівняно з досвідом педагогів інших країн і насамперед, високорозвинених, свідчить про те, що є низка проблем під час використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, а фахова підготовка значної кількості педагогів для їх розвязання недостатня [7]. Світовий досвід свідчить, що вирішення проблем освіти починається з професійної підготовки педагогів. Без якісного зростання педагогічного професіоналізму ми не зможемо якісно використовувати нинішні надбання науки і техніки в галузі освіти. У звязку з цим найактуальнішим є таке навчання, що засноване не лише на фундаментальних знаннях з певної галузі (математики, фізики, педагогіки, психології тощо), а й на загальній культурі, що включає й інформаційну культуру педагога [32.с.94]. Тобто, кожен викладач, в тому числі і майбутній педагог, повинен мати ґрунтовну підготовку в галузі використання сучасних засобів ІКТ у навчальному процесі.

Сучасні педагоги повинні уміти кваліфіковано обирати і використовувати саме ті технології, які повною мірою відповідають змісту і цілям вивчення дисципліни, сприяють досягненню цілей гармонійного розвитку учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Якість підготовки випускника також багато в чому визначається особливостями навчально-інформаційного середовища (НІС) конкретного навчального закладу, адекватністю його змісту вимогам державних освітніх стандартів. Для формування професійної компетентності фахівця необхідно, щоб НІС було професійно-орієнтованим, спрямованим на формування в учня (студента) стійкого усвідомленого позитивного ставлення до своєї професії, творчого підходу до вирішення завдань, повязаних з реалізацією професійних функцій [30].

Загалом інформаційні технології навчання орієнтовані на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчального процесу за такими напрямами [37.с.247]:

удосконалення управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також телекомунікаційних мереж;

удосконалення методології та стратегії добору змісту методів і організаційних форм навчання і виховання, відповідно до завдань розвитку особистості, яка навчається в умовах інформаційного суспільства;

створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу того, хто навчається, формування вмінь самостійно набувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну та експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної навчальної діяльності й обробки інформації;

створення і використання компютерних (в тому числі і мережевих) тестуючих діагностичних методик контролю й оцінки рівня знань учнів.

Розглядаючи систему інформаційно-навчального забезпечення як найбільш важливий елемент педагогічного процесу, слід особливо виділити деякі аспекти використання сучасних електронних засобів навчання. Різке здешевлення компютерної, аудіо- і відеотехніки, компакт-дисків та інших технічних елементів, що необхідні для комфортного отримання освітньої інформації, дозволяє розробляти принципово нові підходи в галузі навчання. При цьому слід виходити з того реального факту, що сучасні електронні засоби в усіх видах людської діяльності значно випереджають надходження навчальних книг в студентську аудиторію [41.с.43-47]. Наслідком цього є необхідність широкого використання (створення) безпаперових технологій в освіті. Отже, проблему методології і практичної розробки сучасних інформаційних технологій слід розглядати як пріоритетний напрям науково-педагогічної діяльності. Таким чином, мова повинна йти про системний комплексний підхід, який може бути реалізований тільки з урахуванням діяльності освітніх структур і має бути нерозривно повязаним з реалізацією нових вимог зовнішнього оточення, що формується інформаційним суспільством. Інформатизація освіти як процес інтелектуалізації діяльності того, хто вчить, і того, хто вчиться, розвивається на основі реалізації можливостей засобів нових інформаційних технологій, підтримці інтеграційних тенденцій процесу пізнання, закономірностей предметних галузей і навколишнього середовища (соціального, економічного, інформаційного та ін.), поєднуючи їх із перевагами індивідуалізації і диференціації навчання, забезпечує більшу ефективність педагогічного впливу в навчальному процесі. Проведений аналіз педагогічної літератури, наукових досліджень з проблеми впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес і досвід роботи навчальних закладів свідчать про те, що для підготовки фахівців, підвищення кваліфікації, здійснення неперервної освіти в умовах використання сучасних інформаційних технологій необхідно виконати наступні умови. За останнє десятиліття зявилася низка праць, у яких детально розглядаються проблеми застосування засобів ІКТ у навчальному процесі закладів освіти різних рівнів акредитації. Значна частина з них присвячена розгляду технологій, що дозволяють прискорити отримання та опрацювання навчальної інформації та акцентується увага на загальній тенденції індивідуалізації процесу навчання за рахунок використання локальних обчислювальних мереж (ЛОМ). Ця проблема є однією з головних і полягає у використанні для потреб навчального процесу компютерних класів, що зєднані у мережу Інтранет, з можливістю виходу до Інтернету.

На сьогодні багато навчальних закладів мають кабінети, лабораторії і майстерні, які обладнані сучасними компютерами, що обєднані в ЛОМ. Це дає можливість викладачу швидко розповсюджувати навчальні та інформаційні матеріали на робочі місця учнів, проводити заняття навчальних груп з різних рівнів та спеціальностей. ЛОМ дає можливість спільного використання обладнання, що зменшує витрати та поліпшує умови їхнього використання. Важливим завданням використання сучасних інформаційних технологій під час професійної підготовки, підвищення кваліфікації та здійснення неперервної освіти є програмно-методичне забезпечення. Тому в сучасних умовах особлива увага приділяється впровадженню новітніх методик викладу навчального матеріалу з застосуванням засобів ІКТ у процес викладання навчальних дисциплін, створення електронних підручників (ЕП) та розвитку дистанційної системи навчання. Але наслідком цього процесу є те, що перед викладачами постає низка проблем, повязаних з процесом засвоєння знань та набуття професійних умінь і навичок. В першу чергу це повязано з тим, що постійно зростає обсяг інформації, котру згідно з сучасними програмами повинен засвоїти учень, та скороченням часу на вивчення дисциплін відповідно до навчальних планів [1.с.184]. Ця суперечність може бути усунена лише за рахунок високоякісних підручників та додатків до них, шляхом використання інтенсивних технологій навчання, що дасть можливість скоротити час на навчання та підвищити його якість. Одним із засобів усунення цієї проблеми є ЕП, який сприяє розвязанню таких завдань. Використання ЕП у роботі викладача дозволяє змінити процес викладання дисципліни з урахуванням досягнень у тій чи іншій галузі та суттєво підвищити якість навчання внаслідок розширення можливостей навчання, різноманітності форм і видів подання теоретичної та практичної інформації. З розвитком засобів ІКТ, впровадженням їх у навчальний процес набули поширення віддалені автоматизовані системи контролю знань [11]. Прикладом використання такої системи може бути WEB-клас, коли учні вивчають навчальний матеріал за допомогою компютера, який працює в мережі, одержують інформацію, а викладач має змогу слідкувати за перебігом засвоєння нових знань і здійснювати зворотний зв'язок. Така система спрощує контроль за засвоєнням навчального матеріалу для значної кількості учнів, надає можливість значно підвищити ефективність як у процесі навчання, так і під час самостійної роботи. Тестування у WEB-класі здійснюється на основі автоматизованого подання тестових завдань з обліком учнів, з якими здійснюється контроль. Результати контролю подаються у вигляді таблиці. Однією з нових форм, що набули поширення в навчальному процесі, є використання електронного конспекту лекцій (ЕКЛ) [6; 10; 12]. Під час використання ЕКЛ управління пізнавальною діяльністю реалізується у відкритій формі, учням надається можливість вільно обирати темп, порядок вивчення навчального матеріалу. ЕКЛ може використовуватись викладачами і учнями, супроводжуватись компютерним моделюванням процесів, демонстраціями документальних матеріалів і т. ін. Використання компютерного практикуму лабораторного моделювання для формування практичних навичок отримало широке розповсюдження у закладах освіти. Цей практикум містить опис лабораторних робіт та методику їхнього виконання і є комплексом програмних модулів, а кожний з яких являє собою електронну модель лабораторної або практичної роботи. Також дуже важливим для загальноосвітнього навчального закладу і для закладів освіти будь якого рівня акредитації є створення освітнього інформаційного середовища, що дозволяє вільно користуватись базами даних (БД) всім учасникам навчального процесу. Це стосується і управління навчальним процесом, для чого створюється відповідна БД зі складовими, що містять інформацію про працівників та учнів навчального закладу; навчальний процес; матеріально-технічну базу; стипендію, заробітну плату і т. ін.

Процеси, що відбуваються в інформаційному суспільстві та освіті, привели до появи розриву, відставання між інформаційно-інноваційними перетвореннями та рівнем використання наукових і технологічних досягнень в освітньому процесі, потребою забезпечення неперервного розвитку професійної компетентності педагогічних працівників, відсутністю систематичної післядипломної освіти та підвищення фахової майстерності [37]. Розвязання цих проблем можливе шляхом підвищення кваліфікації з метою поглиблення професійної компетентності педагогічних працівників, яке необхідно здійснювати на внутрішньому, курсовому, самоосвітньому та регіональному рівнях підвищення кваліфікації. Для здійснення такої неперервної системи підвищення фахової майстерності кожен працівник системи освіти повинен мати чітке уявлення про шляхи реалізації загальної, професійно-педагогічної та практично-діяльнісної компоненти рівня професіоналізму педагогічних працівників. Ця робота може бути частково реалізована в межах методичної комісії навчального закладу та більш глибокого навчання в школах фахової майстерності, що можуть бути організовані в окремо взятих навчальних закладах. Наприклад, в одному освітньому закладі або на рівні галузевих навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти можливе підвищення кваліфікації в школах фахової майстерності (на базі навчального закладу) - І етап, та на очно-заочних курсах на базі галузевих навчально-методичних центрів - ІІ етап.

Така форма підвищення кваліфікації здійснюється на основі діагностування потреб педагогів і реального рівня їхньої професійної компетентності, що дає змогу здійснювати неперервне підвищення кваліфікації без відриву від основної роботи на базі навчального закладу.

РОЗДІЛ ІІ. ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЇ

2.1 Стан розробленості проблеми у практиці роботи вищих навчальних закладів

Інформаційні технології набувають усе більшого поширення в різних сферах освітньої та професійної діяльності. Їхні невичерпні можливості, розвиток компютерних систем звязку сприяють формуванню інформаційного суспільства й висувають нові вимоги до освіти молодого покоління. Підготовка студентів педагогічних факультетів повинна відбуватися з урахуванням досягнень і перспектив розвитку техніки й технології. Удосконалення рівня технологічної діяльності майбутніх педагогів з використанням інноваційних методів навчання передбачає врахування їхніх індивідуальних особливостей, закладає фундамент самоосвіти і саморозвитку. Використання комп'ютера як інформаційного, навчального та контролюючого технічного засобу сприяє вдосконаленню традиційних методик вивчення спеціальних дисциплін. В останні роки в Україні та за її межами досліджуються психолого-педагогічні проблеми застосування в навчальному процесі інформаційних технологій (Ю.Н. Горошко, Р.Н. Гуревич, М.І. Жалдак, О.П. Жильцов, Ю.С. Жук, І.П. Забара, Н.С. Морзе, Т.Г. Олійник, А.К. Пеньков, Є.О. Смирова, М.В. Юсупова та ін.). Питанням застосування мультимедійних технологій в освіті присвячено роботи українських та зарубіжних науковців, зокрема, М.Ю. Кадемії, Г. Кедровичa, О. Пєхоти, Г. Селевка, С.О. Сисоєвої, Л.В. Соловйової, І. Роберт. Особливості використання інформаційно-комунікативних технологій відображено в роботах І.Н. Альохіна, В.С. Горбенка, Г. Н. Рубіна, Т. С. Сергеєва та багатьох інших учених-педагогів.

Виходячи із необхідності приведення системи освіти у відповідність до рівня розвитку науки і техніки; підготовки молоді до самовдосконалення в сучасному інформатизованому суспільстві; теоретичної і практичної актуальності й значущості проблеми підготовки студентів інженерно-педагогічних факультетів до конструкторсько-технологічної діяльності у процесі вивчення спеціальних дисциплін швейного виробництва, а також недостатньої її розробленості в педагогічному та методичному аспектах було обрано тему статті. Нами визначено необхідні знання, вміння та навички, що є необхідними для успішного опанування студентами використання інформаційних технологій. Проте ефективність навчального процесу забезпечується системою дидактичних умов і сучасних засобів, які допомагають урізноманітнити заняття, зробити їх пізнавальними і більш цікавими, організувати самостійну роботу. Використання інформаційних технологій повинно бути своєрідним доповненням для підвищення ефективності навчання.

У сучасних умовах досить розповсюдженим є впровадження компютера для створення підручників нового типу, так званих інформаційно-предметних комплексів. Такий електронний підручник з технологій може складатися з таких модулів. Перший модуль містить робочу програму курсу й повний конспект лекцій. Наступний модуль дає можливість ознайомитися зі змістом, метою, завданнями, методичними вказівками до виконання кожної лабораторно-практичної чи практичної роботи. Третій модуль містить контрольні запитання, завдання до кожної теми курсу. У наступному модулі подано перелік індивідуальних навчально-дослідних завдань; зміст запитань екзаменаційних білетів та задач. Вважаємо, що до такого підручника доцільно запропонувати додаткові наочні зображення, необхідні інструкційні карти, презентації, елементи мультимедійних технологій.

Мультимедійні засоби навчання дозволяють об'єднувати в одній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Досить різноманітними є дидактичні можливості та методичні варіанти застосування цих технологій. Їх можна використовувати перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці заняття, повністю або окремими фрагментами, у поєднанні з іншими засобами навчання і т. п.

Значна частина мультимедіа має містити образну або умовно-графічну документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтерпретацію.

Інформаційні технології (мультимедіа) звільняють викладача від тривалих пояснень, наприклад, про особливості костюма певного сучасного стилю одягу, оскільки це достатньо повно розкрито за допомогою екранних і звукових засобів: є можливість поєднати не лише кольорові, яскраві та реальні зображення костюмів, а й супроводжувати зображення багатоаспектною довідковою текстовою інформацією, відповідними музичними вставками, телевізійними кліпами. Перед виконанням практичних робіт можна подати перелік можливих способів їх технологічних обробок, а студент самостійно повинен вирішувати, який саме спосіб обрати. Отже, завдяки документальному зображенню й концентрованості викладу теоретичних відомостей студенти засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час.

Комп'ютерні технології підвищують якість наочності в навчальному процесі, зокрема на лекціях У результаті використання сучасних інформаційних технологій проявляється одна із основних переваг - можливість інтерактивності. Студенти можуть індивідуально змінювати налаштування, вивчати результати, а також відповідати на запити програми, встановлювати швидкість подання матеріалу, число повторень та інші параметри; впливати на засвоєння матеріалу, пристосовуючи навчальний процес під власні індивідуальні здібності та можливості. А це дозволяє в певних межах керувати надходженням інформації.

За допомогою інформаційних технологій студенти можуть ознайомитися з етапами проектування виробів на виробництві; обладнанням цехів, дільниць та з виконанням різних операцій на швейному підприємстві. Проглянувши відеофрагменти з основ організації конструкторської діяльності, вони можуть проаналізувати сучасні форми одягу з урахуванням основних інженерно-виробничих і художньо-естетичних вимог; використовувати закономірності формоутворення костюма, добирати доцільні методи технологічної обробки. Крім того, студенти повинні бути обізнані з використанням інформаційних технологій.

Одним із важливих компонентів сучасного виробництва є системи автоматизованого проектування (САПР). До найвідоміших належать програма перетворення формату деталей, система створення розкладок, програма дизайну в тривимірних координатах. Використання комп'ютерної графіки в процесі проектування деталей значно полегшує процес її виготовлення та оформлення на неї технічної документації, звільняючи конструктора від трудоємних графічних операцій, скорочує термін виготовлення деталі.

На ефективність навчального процесу кардинально впливає застосування сучасних засобів обчислювальної техніки. На заняттях в майстернях для вирішення конструкторських задач, проведення обчислень, побудови таблиць рекомендована прикладна програма Excel. Використання цієї програми скорочує витрати часу для складання технологічних, інструкційних карт під виготовлення деталей. Після вивчення тем, розділів відповідно до навчальної програми для контролю якості знань студентів доцільно проводити тестування. Актуальними є сучасні програми, які працюють у середовищі Windows. Залежно від особливостей теоретичного матеріалу можна використовувати різні форми тестових завдань: закрита, відкрита, на відповідність, на правильну послідовність і на причино-наслідковий зв'язок. При цьому, комп'ютерна система тестування повинна забезпечувати такі можливості: проведення роздільного тестування за декількома темами в рамках одного тесту; забезпечення випадкового вибору заданого числа питань з повного тесту; введення обмежень на припустимий час тестування; представлення (супровід) питання малюнком, аудіо- або відеофрагментом; проведення як відкритого варіанта тестування (користувачу показуються результати його тестування), так і закритого (без показу результатів); вибір режиму тестування - без повернення або з поверненням до попереднього запитання; відображення користувачу контрольної інформації про кількість запитань у тесті, номера поточного питання, кількості правильних відповідей; керований дизайн тесту (колір і зображення екрана), використання різних шрифтів для формування питань і варіантів відповідей тощо.

Для успішного оволодіння конструкторсько-технологічною діяльністю майбутні фахівці можуть використовувати один із таких сучасних напрямів інформаційних технологій навчання, як Інтернет. Користуючись його послугами, студенти виконують реферативні, творчі та інші роботи; здійснюють пошук і опрацьовують інформацію в межах навчального матеріалу згідно з вимогами програми. Враховуючи можливості Інтернету, майбутні фахівці не обмежені в обсягах інформації з будь-яких галузей знань, мають доступ до них у будь-який час та у будь-якому місці, можуть дистанційно навчатися.

Використання засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі впливає на методичну систему навчання: виникає потреба підготовки студентів до життя в інформаційному суспільстві; впроваджуються прогресивні форми навчання; ширше використовуються розвиваючі методи навчання.

2.2 Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності

Учені-педагоги визначають готовність майбутнього вчителя до застосування нових інформаційних технологій у професійній діяльності як інтегровану якість особистості майбутнього педагога, що виявляється, по-перше, в підвищенні продуктивності мислення, розвитку памяті,навичок, розширенні і поглибленні знань за допомогою використання засобів ІКТ; по-друге, в наданні можливості обирати способи дій, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій та прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у процесі інформатизації процесу навчання. До системи компонентів професійної готовності викладачів до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі Р. Гурін [9.с.67] включає такі: адаптивно-мотиваційний, планово-змістовний, організаційно-координаційний, контролювально-оцінний компоненти. Отже, готовність - це внутрішній стан (здатність), що є ознакою професійної кваліфікації, а також результатом цілеспрямованої підготовки. Готовність випускника вищого педагогічного навчального закладу до використання ІКТ залежить від стану інформатизації суспільства, який, в свою чергу, впливає на рівень інформатизації закладу, а отже, й на рівень інформатизації життєдіяльності До складу психологічного блоку, що являє собою морально-психологічну готовність студентів до роботи у навчальних закладах, входять:

мотиваційний компонент (професійні установки, інтереси,бажання займатись педагогічною роботою); - морально-орієнтований компонент (професійний обовязок, відповідальність, любов до дітей, педагогічний такт, товариськість, віра в можливості і здібності студентів та ін.);

пізнавально-операційний компонент (професійна направленість памяті, уваги, мислення, уяви, творчі здібності і засоби, які забезпечують інтелектуальний розвиток студентів);

емоційно-вольовий компонент (емоційне сприйняття, професійний оптимізм, ініціативність, наполегливість у вирішенні навчально-виховних завдань, самовладання, здатність керувати своїм настроєм і настроєм інших);

психо-фізіологічний компонент (професійна діловитість,працездатність, наполегливість, доведення до кінця розпочатої справи; активність і саморегуляція, урівноваженість і витримка, рухливий темп роботи);

оціночний компонент (самооцінка власної професійної підготовки) [17, с.54].

Наступний блок структури готовності - загальнопедагогічний, який складається з педагогічних умінь та навичок, що характеризують теоретичну та практичну готовність майбутнього викладача технологій до професійної діяльності. Теоретична готовність вчителя технологій передбачає наявність:

аналітичних умінь (вміння педагогічно мислити);

прогностичних умінь (орієнтація на чітко визначений у свідомості субєкта кінцевий результат - мету. Вони спираються на знання суті та логіки педагогічного процесу, закономірностей вікового й індивідуального розвитку студентів);

проективних умінь (виявляються в матеріалізації результатів педагогічного прогнозування в планах навчання і виховання);

рефлексивних умінь (виявляються в контрольно-оцінній діяльності педагога, спрямованій на себе) . Зміст практичної готовності виражається у зовнішніх уміннях, тобто у діях, які можна спостерігати. До них відносять організаторські, комунікативні [17; 24; 28; 25]. Організаторська діяльність забезпечує включення студентів у різні види діяльності та організацію діяльності колективу, перетворює їх з обєктів у субєкти виховання. До організаторських умінь відносять мобілізаційні, інформаційні, розвивальні й орієнтаційні вміння.

Комунікативні уміння - це взаємозвязані групи перцептивних умінь, власне навичок спілкування (вербального), а також умінь і навичок педагогічної техніки.

Третім блоком структури готовності майбутніх вчителів технологій до застосування ІКТ є інформаційно-комунікаційний блок, що включає:

потребу впровадження ІКТ у власну педагогічну практику;

інформованість про новітні ІКТ

інформаційну культуру педагога;

компютерну грамотність; - знання санітарно-гігієнічних правил використання ІКТ;

вміння розробляти власне електронне забезпечення;

знання методики використання ІКТ у навчальному процесі.

Рис. 2.1. Структура готовності майбутніх вчителів технологій довикористання засобів прикладної інформатики у професійнійдіяльності

Останнім є спеціалізований блок, що передбачає:

володіння змістом професійних дисциплін;

знання методики викладання технічних дисциплін.

Вищеозначена структура готовності майбутніх викладачів технологій до використання ІКТ у навчальному процесі була створена на основі фундаментальних навчальних блоків: психологія, педагогіка, прикладна інформатика та технічні дисципліни.

Якщо ж розглядати зазначену структуру готовності майбутніх вчителів технлогій з точки зору інформатизації освіти та необхідності володіння ними кожним навчальним блоком, то її можна представити у такому вигляді (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Готовність майбутніх вчителів технологій до використання засобів прикладної інформатики

. Мотиваційний компонент (бажання займатись педагогічною роботою за умови інформатизації освіти; розуміння необхідності вдосконалення власної професійної діяльності та впровадження у навчальний процес ІКТ, зацікавленість новими досягненнями в галузі ІКТ; інтерес до професії викладача технологій; орієнтація на досягнення високих результатів; бажання та здатність проявити креативність у розвязанні професійних задач; направленість на власний інтелектуальний розвиток, а також розвиток студентів).

. Змістовний (когнітивний) компонент (інформованість про новітні ІКТ; володіння змістом технічних дисциплін; інформаційна культура; компютерна грамотність; знання методики викладання технічних дисциплін із використанням ІКТ; професійно-педагогічні знання, вміння та якості - педагогічний такт, педагогічна вимогливість, товариськість, самовладання, знання впливу ІКТ на психологію учня та ін.).

. Проектувально-технологічний компонент (аналітичні - аналіз інформаційно-комунікаційних технологій та знаходження оптимальних способів їх застосування у професійній діяльності, зокрема при викладанні технічних дисциплін; прогностичні - передбачення можливих результатів упровадження ІКТ та засобів у викладанні технічних дисциплін, модельні - розробка власного електронного освітнього проекту та планування технології його використання при вивчення технічних дисциплін з урахуванням як власних потреб, так і потреб студентів, можливостей , інтересів, засобів, досвіду і власних якостей особистості).

. Організаційний компонент (мобілізаційні вміння - вміння привертати увагу студентів, розвивати в них стійкий інтерес до навчання, формувати потребу в здобуті знань; інформаційно-дидактичні вміння, що повязані з безпосереднім викладанням технологій та креслення із використанням ІКТ, вміння та навички пошуку та роботи з інформацією; розвивальні вміння - стимулювання пізнавальної самостійності та творчого мислення в студентів, розвиток їх пізнавальних здібностей за допомогою створення проблемних ситуацій та завдань, що потребують застосування раніше засвоєних знань з технічних дисциплін ; орієнтаційні вміння - стійкий інтерес майбутніх вчителів технологій до навчальної та професійної діяльності, формування наукового світогляду, а також орієнтація на постійне вдосконалення; комунікаційні вміння -користування комунікаційними технологіями (вербальні та перцептивні вміння, педагогічні техніки та ін.).

. Контролювально-оцінний компонент (рефлексія - самооцінка власної професійної підготовки та діяльності, діагностувальні вміння - перевірка знань умінь та навичок студентів за допомогою інформаційно-комунікаційних та традиційних технологій, корекційні вміння - використання технологій, що направлені на коригування та підвищення освітнього рівня студентів). Отже, згідно з твердженням, що готовність - інтегрована якість особистості [9.с.75] та результат цілеспрямованої підготовки, для формування готовності майбутніх викладачів технологій до використання ІКТ у професійній діяльності необхідна реалізація означених компонентів. Подальше дослідження передбачається провести у напрямі визначення критеріїв та рівнів готовності майбутніх педагогів до використання ІКТ у професійній діяльності.

Проблема професіоналізму педагога в сучасних умовах інформатизації суспільства набуває особливої значущості. Криза вітчизняної системи освіти, як суспільного інституту, є віддзеркаленням глобальної кризи цивілізації загалом. Вона виражається в розриві між освітою і культурою, освітою і наукою, освітою і суспільством. Оскільки темпи соціальних змін починають випереджати темпи змін поколінь, суспільство все більше потребує людей, що прагнуть саморозвитку і володіють аутодидактичними навичками. Все це вимагає безперервної освіти педагога, під якою мається на увазі такий спосіб його життєдіяльності, який характеризується гнучкістю мислення, здібністю до швидкої переорієнтації, до відмови від звичних уявлень, до сприйняття нового, нетрадиційного. Для того щоб майбутній педагог став професіоналом, необхідно формувати у нього свідомість, що спонукає до продуктивної, перетворюючої професійної діяльності. Насправді професійною свідомість педагога стає лише тоді, коли він сприймає і осмислює педагогічну дійсність не тільки на рівні побутових уявлень, але і в науково-педагогічних поняттях і категоріях. Будь-яка діяльність, здійснювана її суб'єктом, має такі основні характеристики - мотив, мету, предмет (обєкт), структуру і засоби. Педагогічна діяльність - це особливий вид суспільно корисної діяльності дорослих людей, що свідомо спрямовується на підготовку підростаючого покоління до життя відповідно до економічних, політичних, етичних, естетичних та інших цілей. У дослідженнях В.В. Краєвського [20; 21] показано, що реалізація функції суспільства з підготовки молоді здійснюється за допомогою таких видів діяльності:

) роботи педагогів-практиків - педагогів і вихователів; вони передають особистості культурне надбання суспільства, формують їх здібності, світогляд і моральну зовнішність;

) адміністративної діяльності, що організовує і спрямовує педагогічний процес; нею зайнята численна армія керівних працівників освіти, організаторів народної освіти;

) науково-дослідної діяльності, якою зайняті учені-педагоги - працівники науково-дослідних інститутів і вищих навчальних закладів; вони провадять нове наукове знання, необхідне педагогам-практикам і адміністраторам для успішного виконання завдань, що стоять перед ними;

) передачі матеріалів педагогічної науки учительству і працівникам народної освіти; сюди відноситься робота методичних кабінетів, інститутів удосконалення вчителів, видавництв, радіо, телебачення тощо.

Всі ці види діяльності реалізують одну і ту саму соціальну функцію, але розрізняються між собою за обєктами, засобами і результатами. Успіх роботи всієї системи залежить від успішного виконання кожного виду діяльності і від злагодженості роботи всіх ланок. При розгляді особливостей професійно-педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти, зокрема, поняття інформаційна культура припускає володіння людиною певними знаннями, уміннями, переконаннями, що допомагають жити в інформаційному суспільстві. Інакше кажучи, повинна бути сформована система тих пізнавальних і професійних мотивів, які спонукають використовувати ці знання і самостійно їх розширювати. Отже, мова йде про сформованість стійких систем мотивів, спрямованих на постійне підвищення свого освітнього і професійного рівня. Це і характеризує культурний рівень людини, що володіє знаннями в галузі інформатики та інформаційних технологій. Несформованість тих або інших мотивів істотно впливає на якість засвоєння матеріалу, що не дає можливості досягти поставлених навчальних цілей. Так, відсутність позитивних (внутрішніх) пізнавальних мотивів призводить до формального ставлення до навчання: будь- якими засобами складати сесію. У короткий сесійний період студенти механічно зазубрюють величезний обсяг навчального матеріалу, який дуже швидко забувається. Професійні мотиви визначають активність студентів в підготовці до педагогічної діяльності, а їхня несформованість істотно впливає на рівень професійних знань. Таким чином, інформаційна підготовка майбутніх викладачів з будь-якої спеціальності повинна проходити з урахуванням особливостей пізнавальної і професійної мотивації. Цільова складова професійно-педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти залежить від рівня використання педагогами інформаційних технологій відповідно до етапів їх розвитку і природного запізнення і з урахуванням реакції культури (зокрема педагогічної) на зміни в соціумі. На наш погляд, можна виділити певні рівні використання педагогами інформаційно-комунікаційних технологій, а саме:

рівень вирішення традиційних педагогічних завдань;

рівень вирішення нових завдань, зумовлених інформатизацією суспільства;

рівень створення нової парадигми педагогічної освіти.

Оптимальні методи навчання на першому рівні переважно зорієнтовані на безпосереднє спілкування з викладачем і використання книжкового підручника. Причина цього в діалектиці розвитку педагогічних систем. Висуваючи вимоги до системи освіти, суспільство в своєму розвитку створює і адекватні ним засоби реалізації цих вимог, які є оптимальними для кожного історичного періоду і породжують відповідну методику. Тому включення в навчальний процес інформаційно-технічних систем, як правило, має зовнішній, допоміжний характер наочно-ілюстративної демонстрації. Самі ці засоби по можливості виводяться зі сфери уваги учнів, яка концентрується тільки на отримуваному за їхньою допомогою екранно-звуковому ефекті. Неабиякою мірою цим обумовлений невисокий методичний рівень більшості сучасного програмного педагогічного забезпечення. У цій ситуації підвищення ефективності навчального процесу шляхом використання інформаційних технологій, як правило, знаходиться в рамках випадкової варіативності майстерності, досвіду і відповідальності педагога. Зрозуміло, що використовувати сучасні компютери на цьому рівні не доцільно в наших умовах. Самі засоби навчання розуміються, як інформаційна модель не лише певного предметного, але і педагогічного досвіду, через винятковість якого тільки і може бути виправдано використання ІКТ на заняттях. Отже зрозуміло, що інформаційні технології стануть сучасними засобами навчання, для вирішення актуальних педагогічних проблем лише тоді, коли в них будуть змодельовані адекватні останнім способи діяльності щодо засвоєння того конкретного матеріалу, який відбивається в змісті їх носіїв інформації. Досконалість сучасних інформаційних систем сама собою не може забезпечити вирішення педагогічних завдань, ілюзорні надії на це призводять до порушення системності у використанні засобів навчання (через невідповідність в параметрах модельованих ними педагогічних технологій).

Зміст педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти істотно відрізняється від традиційного.

По-перше, значно ускладнюється діяльність з розробки курсів, оскільки швидко розвивається її технологічна основа. Вона вимагає від викладача розвитку спеціальних навичок, прийомів педагогічної роботи. Крім того, сучасні інформаційні технології висувають додаткові вимоги до якості навчальних матеріалів, що розробляються, здебільшого через вільний доступ до них як великого числа студентів, так і інших викладачів (експертів), що підсилює контроль за якістю цих матеріалів.

По-друге, особливістю сучасного педагогічного процесу є те, що, на відміну від традиційної освіти, де центральною фігурою є викладач, центр тяжіння під час використанняінформаційних технологій поступово переноситься на студента, який активно будує свій навчальний процес, вибираючи певну траєкторію в розвиненому освітньому середовищі. Важливою функцією педагога стає підтримка студента в його діяльності, сприяння його успішному просуванню в огромі навчальної інформації, полегшення вирішення проблем, що виникають, допомога в освоєнні великої і різноманітної інформації.

По-третє, надання навчального матеріалу, що передбачає комунікацію педагога і студента, вимагає в сучасній освіті більш активних та інтенсивних взаємодій між ними, ніж в аудиторії, де переважає узагальнений зворотний зв'язок викладача з групою студентів, а взаємодія викладача з окремим студентом досить слабка. Сучасні комунікаційні технології надають можливість зробити таку взаємодію набагато активнішою, але це вимагає від педагога спеціальних додаткових зусиль.

Отже, основними змінами в педагогічній діяльності, у зв'язку із застосуванням інформаційних технологій у сфері освіти, є такі:

необхідність розробляти зміст навчальних курсів на новій технологічній основі;

необхідність допомагати студентові зорієнтуватися у величезній і різноманітній

навчальній інформації і знайти відповідну саме йому освітню траєкторію;

забезпечувати активну взаємодію студента як з викладачем, так і з іншими студентами в ході обговорення питань курсу. При цьому для кожного з цих основних видів педагогічної діяльності характерні специфічні проблеми. Так, розробка курсів на базі інформаційних технологій вимагає не тільки вільного володіння навчальним предметом, його змістом, але і спеціальних знань в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Це стосується і допомоги вчителя під час освоєння студентом величезних освітніх ресурсів. Взаємодія в ході навчального процесу, здійснюваного на базі сучасних інформаційних технологій, також вимагає спеціальних не тільки педагогічних, але і технологічних навичок, досвіду роботи з сучасними технічними засобами. Компютер, як специфічний навчальний засіб, реалізує декілька основоположних функцій, а саме виступає як засіб:

моделювання наочного змісту об'єктів засвоєння і відповідних узагальнених способів дії;

моделювання взаємодії і організації спільної діяльності, типу студент - група студентів, студент - студент, викладач - студент, студент - викладач і реалізації адекватних структурі спільної діяльності і змісту об'єктів засвоєння форм контролю і оцінки дій студентів. При цьому слід враховувати дидактичні особливості діалогу в людино-машинній системі, а також дидактичні основи формування готовності майбутнього спеціаліста до використання інформаційних технологій. Комп'ютер за своєю природою орієнтований на інтегральний спосіб представлення об'єктів, моделювання яких неможливе поза цілісним полісемантичним розгортанням, що свідомо ідеалізується, адекватно до того, що відображає зміст наочної дійсності. Інтеграція може здійснюватися при цьому за двома напрямками:

По-перше, шляхом об'єднання матеріалу з декількох галузей.

По-друге, за способами дій студента з наочним змістом. При цьому формулюється система узагальнених стратегій пошуку вирішення завдань, структуризації інформації, постановки проблем тощо; одночасно забезпечується як пізнавальний розвиток студентів, так і ефективне засвоєння навчального матеріалу. Серед засобів здійснення професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів в умовах інформатизації освіти виступають нові інформаційні технології. Внаслідок аналізу низки праць (А.А. Андрєєв, Р.М. Троян [2], А.І. Башмаков, М.І. Башмаков [5; 4], М.С. Корець [18], Ю.Р. Кофтан [19], О.М. Спірін [38] С.М. Яшанов [44] та ін.) доходимо висновку, що нині існує два підходи до застосування інформаційно-комунікаційних технології в навчально-виховному процесі. У першому з них пропонується розглядати її як дидактичний процес, організований з використанням сукупності впроваджуваних (вбудовуваних) в системи навчання принципово нових засобів і методів обробки даних (методів навчання), що представляють цілеспрямоване створення, передачу, зберігання і відображення інформаційних продуктів (даних, знань, ідей) з найменшими витратами і відповідно до закономірностей пізнавальної діяльності студентів. У другому випадку мова йде про створення певного технічного середовища навчання, в якому ключове місце посідають використовувані інформаційні технології в рамках єдиного освітнього простору.

Таким чином, в першому випадку мова йде про інформаційні технології навчання (як процес навчання), а в другому - про застосування інформаційних технологій у навчанні (як використання інформаційних засобів у навчанні).

Інформаційні технології, що належать до другої групи, зокрема більшість з них вже сьогодні активно використовуються в навчальному процесі низки освітніх установ України: електронний підручник, мультимедіа система, експертна система, система автоматизованого проектування, електронний бібліотечний каталог, банк даних, база даних, локальні і розподілені (глобальні) обчислювальні системи, електронна пошта, голосова електронна пошта, електронна дошка оголошень, система телеконференцій, автоматизована система управління науковими дослідженнями, автоматизована система організаційного управління, настільна електронна друкарня, інтернет-технології. Зміст професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців має складну і багатокомпонентну структуру, відрізняється великою різноманітністю об'єктів, явищ і процесів, що вивчаються. Разом з глибоким засвоєнням значного обєму теоретичних знань, у студентів повинні бути сформовані розвинені практичні навички і уміння, що дають можливість творчо використовувати їх в різних навчальних і реальних умовах. Дидактичні завдання, що вирішуються в ході підготовки студентів з кожної з дисциплін навчального плану, різноманітні і глибоко специфічні, мають професійну теоретичну і практичну спрямованість, характеризуються цілісністю і завершеністю. Все це вимагає того, щоб в цілях активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів комплексно використовувалися найрізноманітніші компютерні засоби навчання (інформаційні, експертно-повчальні, тренажерні, такі, що допомагають проводити розрахунки, проектувати тощо). Аналіз педагогічної літератури показує, що немає однозначного трактування в поняттях, повязаних з інформаційними комп'ютерними технологіями. Одні автори під комплексним застосуванням комп'ютерних засобів навчання мають на увазі наявність і використання в інформаційних технологіях навчання повноцінного комплекту компютерних та інформаційних засобів, призначених для вирішення дидактичних завдань з метою досягнення заданого рівня знань студентів. Інші вважають, що це обєднання декількох компютерних та інформаційних засобів навчання для спільної роботи з метою здобуття нових дидактичних можливостей. Більш точним, на наш погляд, є перше трактування цього поняття, з якого випливає, що комплексність в прямій постановці залежить від того, які дидактичні цілі поставить викладач, як він розташує матеріал, як і коли застосовуватимуться комп'ютерні засоби навчання, тобто яка сама логіка проектування інформаційної технології навчання. Інколи комплексне використання повязують з можливістю одночасного впливу на декілька органів чуття (каналів сприйняття) студента, наприклад, зір, слух тощо. Тим часом, добре відомо, що навіть поодиноке застосування ПК у поєднанні із словами викладача одночасно впливає і на слух, і на зір, і на дотик студента. Тому більшість дослідників проблеми комплексного використання компютерних засобів навчання вбачають його сутність в іншому. Одні вважають, що комплексне застосування комп'ютерних засобів навчання - це сумісне використання різних засобів навчання, що дає можливість вирішувати нові дидактичні завдання, що нарізно не вирішуються жодним із засобів комплексу. Деякі стверджують, що комплексне застосування комп'ютерних засобів навчання- це,перш за все, перетворення матеріалу, поданого з їх допомогою, у невід'ємну частину цьогозаняття як єдиного цілого, коли весь наочний і звуковий матеріал стає необхідним фоном, на якому розгортається його зміст. Треті вважають, що компютерні засоби навчання тоді застосовуються комплексно,коли вони взаємно доповнюють один одного. Інші дослідники переконані, що комплексне використання комп'ютерних засобів навчання - це застосування різних апаратів на всіх видах занять навчальної тематики у поєднанні з традиційною наочною допомогою відповідно до загального дидактичного задуму.

Наведені приклади свідчать про складність цього поняття і про різноманітність підходів до його трактування: технічний, змістовний, методичний, організаційно-плановий та інші, що відображають відповідні його сторони. Проблема комплексного використання комп'ютерних засобів навчання при інформаційних технологіях навчання не зводиться тільки до технічної сторони навчання, хоча їх застосування передбачає досить високий рівень оснащення навчальних приміщень і робочих місць, студентів комп'ютерною технікою і супутніми аксесуарами. Не зводиться проблема і до методичної сторони, хоча відсутність, наприклад, принтера або збій програми можуть корінним чином змінити методику рішення дидактичного завдання. Змістова сторона передбачає органічну єдність змісту інформаційно-дидактичних матеріалів, що представляється за допомогою комп'ютерного засобу навчання, із змістом і логікою самого заняття. При цьому зміст інформаційно-дидактичних матеріалів, форми і методи його представлення студентам повинні сприяти створенню проблемно-діяльнісної основи вирішення дидактичного завдання загалом, але з урахуванням особливостей кожного студента. Не менш важлива і організаційно-планова сторона комплексного застосування комп'ютерних засобів навчання, тобто чітке визначення моментів початку і припинення використання того або іншого із засобів комплексу, паралельного їх введення в процес рішення дидактичного завдання. Істотне значення має психологічний бік використання комп'ютерних засобів навчання. Дія на зоровий, слуховий, тактильний та інші канали сприйняття допомагають формувати у студентів цілісне відображення об'єкту, що вивчається, явища або процесу і на цій основі інтенсифікувати процес пізнання. Все вищевикладене спонукає до необхідності педагогічного підходу до тлумачення сутності комплексного використання компютерних засобів навчання в рамках інформаційних технологій навчання. Такий підхід здатний обєднати всі сторони цього поняття, а в педагогічному плані, підкреслити провідну, визначальну роль викладача як організатора активної самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів. Сутність комплексного застосування компютерних засобів навчання в рамках інформаційних технологій навчання повязано з їх здатністю, у поєднанні з організуючим і направляючим началом викладача, активізувати мислення студентів, додати проблемно- деяльнісного характеру навчально-пізнавальній праці студентів. Виділимо основні дидактичні вимоги, що висуваються до здійснення професійно-педагогічної діяльності в умовах інформатизації освіти:

вмотивованість у використанні різних дидактичних матеріалів;

чітке визначення ролі, місця, призначення і часу використання комп'ютерних засобівнавчання;

провідна роль педагога в проведенні занять;

тісний взаємозвязок конкретного класу компютерних засобів навчання з іншими видами вживаних технічних засобів навчання;

вступ до технології навчання тільки таких компонентів, які гарантують якість навчання;

відповідність методики комп'ютерного навчання загальній стратегії проведення навчального заняття;

урахування того, що введення в комплект навчальних засобів компютерних засобів навчання вимагає перегляду всіх компонентів системи і зміни загальної методики навчання;

забезпечення високого ступеня індивідуалізації навчання;

забезпечення стійкого зворотного зв'язку в навчанні та інші.

Застосування загальнодидактичних принципів навчання і реалізація зазначених вимог до використання в освітньому процесі вузу інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх педагогів.

Розвиток нових інформаційних технологій на початку століття і тисячоліття відкрив перед людством величезні перспективи в комунікації. Нові інформаційні технології надають великі можливості викладачам у розвитку умінь, навичок та здібностей студентів, наприклад, із використанням навчальних, високопрофесійних, компютерних програм, застосуванням комп'ютерних енциклопедій, через вихід в Інтернет тощо.

Майбутнім педагогам необхідно усвідомити, що навколишній світ став іншим і треба створити нову культуру життя з новими інформаційними технологіями. Треба навчитися користуватися цими технологіями і не загубити того найкращого, що дала історія людству, аби не втратити здатності реально мислити, спілкуватися, міркувати. Зауважимо, що нові інформаційні технології використовуються все більшим колом людей, а вік користувачів невпинно знижується - вже діти дошкільного віку застосовують компютерні ігри. Тому особливо актуальною стає культура використання цих технологій майбутніми вчителями.

Інформаційні технології, зокрема компютерні, сприяють як традиційним видам діяльності, так і нетрадиційним - розвиваються нові навчальні програми з різних предметів, дисциплін, нові форми мистецтва.

У сучасній педагогічній літературі наголошується на тому, що мета є основою будь-якої педагогічної системи. На думку Ю. Дорошенка та В. Лапінського, метою навчання інформаційно-комунікаційних технологій є «формування в студентів теоретичної бази знань з основ інформатики, умінь і навичок використання компютерних засобів сучасних інформаційних технологій у своїй діяльності, що має забезпечити формування основ інформаційної культури та інформаційно-комунікативної компетентності» [22,с. 55]. Ця мета повинна бути досягнута для кожного студента.

«Однією із найважливіших особливостей нашого часу, - як зазначив колишній міністр освіти України Станіслав Ніколаєнко, є перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, а тому питання інформатизації всіх сфер суспільного життя є одним із пріоритетних завдань держави. До найважливіших стратегій розвитку суспільства належить, зокрема, інформатизація освіти, підготовка майбутнього покоління до життя в інформаційному суспільстві і створення умов до безперервної освіти. Одне з головних завдань освіти в умовах інформаційного суспільства - навчити дітей користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології. Наскільки успішно буде вирішене це завдання, визначною мірою залежить розвиток країни і її місце у світовій спільноті» [22,с.56].

Комп'ютерна грамотність стає обовязковою умовою професійної освіти сучасного фахівця. Шляхи її набуття розглядаються у працях Б. Наумова [29], Е. Машбіца [26] та ін. У цьому напрямі проводиться значна робота як науковців, так і практичних працівників освіти. На сьогодні набула особливої актуальності проблема формування професійного саморозвитку майбутнього викладача. Це повязано, з одного боку, із динамічним становленням, бурхливим розвитком компютерних технологій, програмного забезпечення, а у звязку з цим - з недостатньою розробленістю методики вивчення цього предмета. З іншого боку, зміна ролі викладача початкових класів у процесі інформатизації освіти висуває нові вимоги до його особистісних якостей. У педагога-початківця, який використовує компютерну техніку, повинні бути сформовані знання, уміння і навички до пошуку потрібної інформації, до дослідницької діяльності. Йому необхідні навички творчої діяльності, самоорганізації, самоосвіти, тому що специфіка професійної діяльності із застосуванням компютерних навчальних програм вимагає постійної підтримки свого рівня знань.

З метою формування інформаційних умінь, що визначають теоретичну і практичну готовність майбутнього педагога-початківця до застосування інноваційних методик та компютерних технологій у навчальному процесі необхідно впроваджувати спеціальні лабораторні практикуми, практичні заняття, факультативи безпосередньо у процесі підготовки творчого вчителя-початківця. Проблема підготовки викладача до застосування нових інформаційних технологій на різних уроках набула особливої актуальності. Тому ми поставили за мету вивчити наукову літературу та досвід роботи вчителів щодо застосування новітніх інформаційних технологій на уроках технологій. Анкетування студентів-випускників НПУ ім. М.П. Драгоманова допомогло зясувати рівень підготовки майбутнього учителя до застосуванням новітніх технологій. Нами було запропоновано такі питання:

1. Чи працюєте Ви з компютером?

так

ні

1. Чи вмієте Ви створювати компютерні програми?

так

ні

1. Які труднощі можуть виникнути при застосуванні компютерів у навчанні учнів з різних навчальних дисциплін:

нестача техніки;

низький рівень адаптованості компютерних методик, що існують;

інші труднощі.

За допомогою анкет вивчено думку студентів щодо творчого впровадження у навчальний процес нових інформаційних технологій. Було отримано такі результати: Відповіді на перше питання систематизовано у табл. 2. 1

Таблиця 2.1. Використання компютера студентами-випускниками

Чи працюєте Ви з компютером%ТакНі982

Таким чином, можна стверджувати, що студенти, які брали участь в експерименті, працюють з компютером достатньо.

Відповіді на друге запитання анкети представлено в табл. 2.2

Таблиці 2.2. Створення компютерних програм

Чи створювали Ви компютерні програми %ТакНі1585

Дані таблиці свідчать, що до створення компютерних навчальних програм залучалися 15% майбутніх вчителів На нашу думку, у студентів недостатньо потрібних знань щодо створення компютерних програм.

Аналіз відповідей на третє питання допоміг встановити, які труднощі виникають у студентів при застосуванні компютерів під час викладання тем. Одна з них - нестача самої техніки. Так вважають 64% опитуваних. На думку 33% - це низький рівень адаптованості існуючих компютерних методик. 3% респондентів не змогли дати відповіді. В такий спосіб ми змогли визначити теоретичну і практичну готовність майбутнього педагога-початківця до застосування інноваційних методик та компютерних технологій у навчальному процесі.

ВИСНОВКИ

Магістерська робота була присвячена актуальній проблемі підготовки майбутнього вчителя технологій до використання інформаційних технологій. Було досліджено процес підготовки майбутніх вчителів до використання компютера у майбутній професійній діяльності. В результаті нашого дослідження були висвітлені значення і місця інформаційно-комунікаційних технологій у професійному розвитку майбутніх вчителів технологій.

Аналіз літературних джерел засвідчив, що використання засобів ІКТ у навчанні значно змінює погляд на природу педагогічного процесу й саму професійну діяльність учителя.

Результати аналізу існуючих варіантів навчання інформаційних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах дозволяють констатувати, що на сучасному етапі розвитку освіти виникають суперечності між обсягом знань і вмінь, якими повинні володіти майбутні вчителі початкової школи в умовах інформатизації освіти, та традиційною системою підготовки, яка не може цього забезпечити. Формування вмінь використовувати засоби ІКТ у професійній діяльності - це тривалий процес, який виступає важливим компонентом професійної педагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Цей процес проходить під впливом цілеспрямованої діяльності, власної активності майбутнього спеціаліста та спеціальних умов.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій в галузі освіти і безпосередньо в діяльності майбутнього викладача стає загальною необхідністю. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес забезпечить поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень.

Інформаційно-комунікаційні технології позитивно впливають на всі компоненти системи навчання: мету, зміст, методи та організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки для забезпечення розвитку інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності педагогічних працівників.

Для ефективної модернізації освіти та оновлення технічного арсеналу засобів навчання необхідно оптимізувати реалізацію державних програм, спрямованих на інформатизацію, компютеризацію та оновлення матеріально-технічної бази шкіл, надання всім вільного доступу до мережі Інтернет.

Підготовка викладачів до використання ІКТ є дієвим складником ефективного розвитку сучасної освіти. Можна довго дискутувати з приводу ефективності інформаційно-комунікативних технологій на заняттях, але не використовувати їх ми не маємо права, бо вони стрімко ввійшли в усі сфери нашого життя. Вони спрощують спілкування і співробітництво, стають визначальними в економіці і на виробництві, займають центральне місце у процесі інтелектуалізації суспільства, розвитку його системи освіти і культури.

Узагальнюючи зазначене вище, можна зробити висновок, що якість навчання майбутніх учителів і формування їхньої готовності до використовування ІТ у майбутній професійній діяльності (ІТ-готовність) залежить від матеріальної бази ВПНЗ і професійного рівня викладачів. Важливим є практичне ознайомлення майбутніх учителів із використанням ІТ у професійній діяльності шляхом застосування ІТ як складових педагогічних технологій у ВПНЗ. Підготовка майбутніх учителів вимагає оволодіння ІТ з метою впровадження нових форм навчання і методик використовування комп'ютера ще в процесі навчання у ВПНЗ.

Сучасна інформаційна підготовка викладачів в педагогічних вузах поки в основному орієнтована на формування окремих знань, умінь, навичок у галузі інформатики та інформаційних технологій; готовності до їх застосування у професійній діяльності, чого, однак, недостатньо в інформаційному суспільстві. Тому виникає проблема формування інформаційної культури викладача вже в системі додаткової професійної освіти, підвищення кваліфікації або професійної перепідготовки.

Список використаних джерел

1.Абадашев Б.В. Використовування обєктної методики компютерного конструювання в навчанні майбутніх інженерів / Б.В. Абадашев, З.З. Сітшаєва // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. ; редкол. : І. А. Зязюн (голова) [та ін.]. - К.-Вінниця : ДОВ Вінниця, 2006. - Вип. 11. - С. 184-190.

.Андреев АА. Основы Интернет-обучения / А.А. Андреев, Г.М. Троян. - М. : ММИЭИФП, 2003. - 68 с.

.Аржанникова О.В. Системно-структурный подход к усвоению знаний / Аржанникова О.В., Крутский А.Н., Кузнецова Г.Н. // Психодидактика : сборник избранных материалов первой Всероссийской научно-практической конференции Психодидактика высшего и среднего образования. - Барнаул : Изд-во БГПУ, 1997. - С. 70-74.

.Башмаков М.И. Информационная среда обучения / М.И. Башмаков, С.Н. Поздняков, Н.А. Резник. - С.-Пб. : СВЕТ, 1997. - 400 с.

.Башмаков А.И. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем / А.И. Башмаков, И.А. Башмаков. - М. : Информационно-издательский дом Филинъ, 2003. - 616 с.

.Бєланова Р.А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах: Україна - США / Р.А. Бєланова ; наук. ред. І.А. Зязюн. - [2-е вид., випр. і допов.]. - К. : Пульсар, 2002. - 214 с.

.Ганин Е.А. Педагогические условия использования современных информационных и коммуникационныхтехнологий для самообразования будущих учителей / Е.А. Ганин // Информационные технологии в образовании. - 2003. (Междунар. конгресс). - [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ito.edu.ru/2003/VII/VII-0-1673.html.

.Горячєв А.В. Про поняття «інформаційна грамотність» у початковій школі / А.В. Горячєв, А.А. Мірошниченко // Відкритий урок. - 2003. - №9-10. - С. 82-84.

.Гурін Р.С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Р.С. Гурін ; Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім. К.Д. Ушинського (м. Одеса). - Одеса., 2004. - 252 с.

.Горшенин А.Ю. Проблемы построения современного учебника на основе использования ресурсов Интернет / А.Ю. Горшенин // Информационные технологии в обучении и научных исследованиях : матер. 47 науч.-метод. конф. Университетская наука - региону. - Ставрополь : СГУ, 2002. - С. 22

.Григорова Т.В. Особенности преподавания Интернет-технологий студентам гуманитарных специальностей / Т. В. Григорова // Тезисы докл. Всеросс. научн. конф. Relarn-2000. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://relarn.samara.ru.

.Гришуткина М.В. Адаптация педагогических методик в соответствии с требованиями компьютерных технологий / М.В. Гришуткина // IX международная конференция-выставка Информационные технологии в образовании : сборник трудов участников конференции. - М. : МИФИ, 1999. - Ч. ІІ. - С. 366-367.

.Жалдак М.І. Компютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики : посібник для вчителів / М.І. Жалдак, В.В. Лапінський, М.І. Шут [та ін.]. - К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - 182 с.

.Жалдак М.І. Педагогічний потенціал інформатизації навчального процесу : у 2 ч. / М.І. Жалдак // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002 рр. : зб. наук. праць до 10-річчя АПН України. - Харків : ОВС, 2002. - Ч. 1. - С. 371-383.

.Жалдак М.І. Формування системи інформатичних компетентностей майбутніх учителів інформатики у процесі навчання в педагогічному університеті / М.І. Жалдак // Вища школа. - 2009. - № 10. - С. 44-53.

.Коношевська О.Л. Методика використання мультимедійного програмного забезпечення індивідуалізації самостійної роботи студентів / О.Л. Коношевська // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : методологія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. ; редкол. : І.А. Зязюн (голова) [та ін.]. - К.-Вінниця : ДОВ Вінниця, 2006. - Вип. 12. - С. 315-323.

.Кондрашова Л.В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися : учебное пособие / Л.В. Кондрашова. - М. : Изд-во Прометей, МГПИ им. В. И. Ленина, 2002. - 160 с.

.Корець М.С. Використання НІТ при викладанні технічних навчальних дисциплін / М.С. Корець, В.Я. Опилат, І. Г. Трегуб. - К. : НПУ, 2005. - 104 с.

19.Кофтан Ю.P. Дидактические и методические проблемы дистанционного обучения / Ю.P. Кофтан. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа : <http://ito.edu.ru/2003/III.html>.

.Краевский В.В. Методология педагогического исследования / В.В. Краевский. - Самара : Изд-во СамГПИ, 1994. - 165 с.

.Краевский В.В. Педагогическое знание / В.В. Краевский. - Волгоград, 1996. - 164 с.

.Кретова М. Особливості навчання інформатики обдарованих учнів / М. Кретова // Рідна школа. - 2005. - № 5. - С. 55-56.

.Кушниренко А.Г. /Информационная культура. Кодирование информации. Информационные модели : [учеб. для общеобразоват. учеб. заведений] / М.Г. Эпиктетова. - М. : Дрофа, 2000. - 199 с.

.Кузьмина Н.В. Основы вузовской педагогіки / Н.В. Кузьмина. - Л. : ЛГУ, 1972. - 327 с.

.Максименко С.Д. Фахівця потрібно моделювати / С. Максименко, О.М. Пелих // Рідна школа. - 1994. - № 3. - С. 16-17.

.Машбиц Е.И. Основы компьютерной грамотности / Е. И. Машбиц [и др.]. - К. : Вища школа, 1988. - 215 с.

.Машбиц Е.И. Компьютеризация обучения: проблемы и перспективы / Ефим Изралиевич Машбиц. - М. : Знание, 1986. - 80 с.: ил. - (Новое в жизни, науке, технике. Педагогика и психология).

.Мижериков В.А. Введение в педагогическую профессию : учебное пособие для студентов пед. учеб. заведений / В.А. Мижериков, Н.В. Ермоленко. - М., 2001. - 231 с.

29.Наумов Б. Н. Информатика и компьютерная грамотность / Б.Н. Наумов. - М. : Наука, 1988. - 238 с.

.Палюх Б.В. Адаптивная система подготовки и использования электронных учебных материалов в открытом образовании / Б. В. Палюх, В.К. Иванов, А.Ю. Клюшин // Всероссийская научно-методическая конференция Телематика'2002. - Санкт-Петербург, 2002/ - [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://tm.ifmo.ru/db/doc/get_thes.php?id=28.

.Петрович С.Д. Використання графічно-орієнтованого компютерного програмного забезпечення в процесі фахової підготовки молодших спеціалістів / С.Д. Петрович // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / редкол. : І.А. Зязюн (голова) [та ін.]. - К. - Вінниця : ДОВ Вінниця, 2006. - Вип. 11. - С. 342-347.

.Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С. Полат. - М. : Академия, 1999. - 224 с.

.Потемкин А. Инженерная графика. Просто и доступно / А. Потемкин. - М. : Лори, 2000. - 492 с.

34.Рамський Ю.С. Інформаційна культура вчителя математики та інформатики : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ю. С. Рамський ; гол. ред. М. Т. Мартинюк. - К. : Міленіум, 2005. - С. 311-321. (Спеціальний випуск).

35.Роберт И. Новые информационные технологии в обучении: дидактические проблемы, перспективы использования / И. Роберт // Информатика и образование. - 1991. - № 4. - С. 18-25.

36.Розин В. Визуальное восприятие в современной культуре / В. Розин // Alma mater. - 1998. - №7. - С. 45-50.

.Розина И.Н. Педагогическая коммуникация в электронной среде: теория, практика и перспективы развития / И. Н. Розина // Educational Technology & Society. - 2004. - №7(2). - 310 с.

.Спірін О.М. Методологічні засади розвитку сучасних систем вищої освіти / О.М. Спірін // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - № 20. - С. 104-109.

.Суховірський О.В. Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до використання інформаційних технологій : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Олег Васильович Суховірський. - К., 2005. - 303 с.

.Тихомиров В.П. Интернет-образование / В.П. Тихомиров. - М. : МЭСИ, 2000. - 189 с.

.Ткачук В. Інформаційні технології в системі вищої освіти: етапи впровадження / В. Ткачук // Вища освіта України. - 2002. - № 4. - С. 43-47.

42.Федорчук І.І. Створення електронного посібника / Федорчук І.І., Шилов А.В., Франчук Л.С., Наливайко С.В. // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / редкол. : І.А. Зязюн (голова) та ін. - К.-Вінниця : ДОВ Вінниця, 2006. - Вип. 11. - С. 399-403.

43.Шиман О.І. Практичний курс з використання сучасних інформаційних технологій : навч. посіб. для студентів гуманіт. спец. пед. ВНЗ / О.І. Шиман. - Бердянськ : БДПУ, 2007. - 155 с.

.Яшанов С.М. Дидактична концепція навчання на основі комп'ютерних технологій / С.М. Яшанов // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Сер. 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - Вип. 20. - С. 179-182.

.Allbest.ru [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://knowledge.allbest.ru/programming/2c0a65625b3bc68a5c53a88521316c37_0.html

.Bestreferat [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bestreferat.ru/referat-213190.html

.Infoworks [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://info-works.com.ua/all/informatika/2444.html

.Info-library [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.info-library.com.ua/books-text-4026.html

.Ikt- [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ikt-history.ucoz.net/publ/33-1-0-10

.Excelion [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://articles.excelion.ru/science/info/59172514.html

.English [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://english.ucoz.com/publ/demjanova_juo_gosteva_tl_vikoristannja_informacijno_komunikacijnikh_tekhnologij_v_procesi_navchannja_inozemnoji_movi_v_pedagogichnomu_koledzhi/1-1-0-7

.Kmuportal [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=34783

53.Pci-help [Електронний ресурс]. - Режим доступу : <http://psi-help>. com/pdruchnik-z-psixologchno-pedagogki/33-metodichnij-posbnik/277-cuchasn-texnolog-navchannya.html

.Рedagogika [Електронний ресурс]. - Режим доступу : pedagogika. at.ua/_fr/11/4284041.rtf

.Pidruchniki [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pidruchniki.ws/12590605/pedagogika/suchasni_tehnologiyi_pidgruntya_onovlennya_profesiynoyi_pidgotovki_vchitelya

.Refine.org.ua [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.refine.org.ua/

57.Szw73 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://szw73.ucoz.ua/publ/informacijno_komunikacijni_tekhnologiji_ikt_ta_jikh_rol_v_osvitnomu_procesi/4-1-0-28

.Textreferat [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://textreferat.com.ua/referat2.php?id=8246

.Wikipedia [Електронний ресурс]. - Режим доступу : - http://uk.wikipedia.org/wiki

.5ka [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://5ka.at.ua/load/informatika_programuvannja/informatizacija_sistemi_upravlinnja_osvitoju_referat/23-1-0-15046

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА Використання інформаційних технологій в підготовці майбутнього вчителя технологій

Больше работ по теме: