Використання казки на уроках для розвитку уяви молодших школярів

 

ВСТУП


Актуальність проблеми. У Державному стандартні початкової загальної початкової освіти галузі «Мова та література» говориться, що основною змістовою лінією мовної освіти у початковій ланці загальноосвітньої школи є мовленнєва, яка передбачає формування та розвиток умінь слухати і розуміти, говорити, читати і писати. Мовна та соціокультурна лінії забезпечують відповідний обсяг знань з мови, умінь і навичок їх застосування у мовленнєвій діяльності, а також уявлення про звичаї, побут Українського народу, визначні події та постаті в історії України.[2]

На початку минулого століття багатоаспектний світ казки стає предметом психолого-педагогічних досліджень. Маємо на увазі праці Т.Алієвої, Є.Аркіної, А.Виноградової, Л.Гурович, М.Кашиної, Т.Морозової, А.Орлова та ін. У них досліджено особливості сприйняття казок дітьми, вплив казки на розвиток функціональних характеристик дитини, формування ігрових можливостей у дитини за допомогою казки тощо. Поняття «казкотерапія», «терапевтична казка»з'являються в науковому обігу лише в другій половині ХХст. Вони знаменують появу нового напряму досліджень казки-в аспекті читання «з ліку-вальною метою», чергове розширення жанрових меж казки. На сьогодні в багатьох європейських країнах, зокрема в Польщі, відбувається заснування наукових шкіл-інституцій, наукових установ, дослідних центрів, які працюють у напрямі бібліо-чи казкотерапії. Народна казка та її педагогічні можливості стали предметом уваги й українських педагогів та методистів. Так,велику увагу казкам як жанровій творчості та засобу виховання школярів приділяли Н.Бібко, Р.Бурова, С.Дорошенко, Н.Ігнатенко, І.Корнійчук, М.Кубинський,Г.Олійник, В.Пабат, В.Сиротинко, С.Тищенко, Г.Чуйко та ін. Зокрема, Н.Бібко вивчала методичні особливості опрацювання народних казок іказок змішаного (перехідного) типу; Р.Бурова аналізувала казковий матеріал з точки зору його можливостей для розвитку мовлення молодших школярів; С.Дорошенко визначив загальні методичні особливості опрацювання казки на уроках читання; Н.Ігнатенко наголошував на специфіці матеріалу казок у плані осмислення їх змісту; С.Козоріз описав нестандартні форми роботи над казкою; І.Корнійчук розробив конспекти уроків читання казки у початкових класах; К.Коханівська розробила методику творчих робіт, пов'язаних із обробкою народної казки на уроках рідної мови; М.Лещенко досліджував вплив казкового матеріалу на формування особистості учнів молодшого шкільного віку; Г.Олійник описав особливості виразного читання народної казки. Інші методисти також зосереджувалися на характеристиці особливостей опрацювання народних казок у початкових классах на уроках читання.

Казки - один із найбільш популярних жанрів серед дітей.

Кожен казковий твір викликає в дитини певні емоції (радість, сум, ненависть, обурення, переживання, біль). Це не просто здатність людини передати ці відчуття, а здатність казки викликати ці почуття. Читаючи казку, дитина входить у фантастичний світ, починає жити описаною дійсністю, життям свого героя. І сприймає це все по-справжньому.

Без казки неможна уявити дитинство. Саме вона наближає до дитини навчально-виховний процес.

Казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, а й розвивальні та навчальні завдання. За правильної організації процесу роботи над казкою в учнів істотно покращується мислення, увагу, пам'ять, мовленнєвий розвиток тощо.

І з кожним прочитанням можна відкрити в казці щось нове, скрите до цієї пори, а це означає винести для себе якийсь досвід.

Нажаль, не всі вчителі замислюються над впливом казок на учнів, на практиці не всі проводять ігрові заняття, повязані з казкою. Вважається, що цей жанр літературної творчості може бути використаний тільки на уроках літератури, часто робота з казками обмежується прочитанням матеріалу і засвоєнням змісту написаного.

Мета цієї курсової роботи - визначити ефективні прийоми роботи з казкою як літературним жанром для розвитку уяви учнів молодшої школи

Завдання:

розглянути позиції відомих педагогів з питань використання казки як літературного жанру для розитку уяви молодших школярів ;

- дослідити стан сформованості творчої уяви молодших школярів ;

визначити методичні особливості використання казок на уроках літературного читання;

запропонувати ефективні прийоми роботи з казкою у художньо-мовленєвому розвитку молодших школярів

Предмет дослідження - процес використання казки на уроках для розвитку уяви молодших школярів .

Обєкт дослідження - казка як незмінний та ефективний засіб виховання, розвитку та навчання.

База дослідження: Середня загальноосвітня школа №15 Вінницької міської ради 3-А клас.

Гіпотеза дослідження - використання різних прийомів складання казок сприятиме найкращому розвитку творчої уяви учнів, так як:

казка створює умови для пробудження фантазії, завдяки незвичайним подіям і героям;

казка добре знайома дітям, що дозволяє, спираючись на знайомий зміст і композицію, створювати свої власні розповіді.

Комплекс наукових методів: аналіз психолого-педагогічної літератури; констатувальний експеримент .


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ


1.1 Значення казки у літературному розвитку молодших школярів


Одним із найважливіших умінь дитини є вміння читати. Обсяг інформації постійно зростає, а щоб отримати її з книг, преси, Інтернету <#"justify">Найпопулярнішим жанром дитячої літератури є казка. Слушно зауважує Л.Ф.Дунаєвська: "Чим глибше людство досліджує світ, тим більше загадок постає перед ним. І однією такою загадкою є те, що й малу дитину, й дорослу людину хвилюють... казки" [9, 5].

Літературна казка - особливий різновид цього жанру, створений фантазією письменника. В українському та російському літературознавстві літературна казка стала предметом досліджень Брауде Л., Лупанової І., Леонової Т., Липовецького М., Цалапової О., Ярмиша Ю.

Найпопулярнішим жанром дитячої літератури є казка. Слушно зауважує Л.Ф.Дунаєвська: "Чим глибше людство досліджує світ, тим більше загадок постає перед ним. І однією такою загадкою є те, що й малу дитину, й дорослу людину хвилюють... казки" [8, 5].

Літературна казка - особливий різновид цього жанру, створений фантазією письменника. В українському та російському літературознавстві літературна казка стала предметом досліджень Брауде Л., Лупанової І., Леонової Т., Липовецького М., Цалапової О., Ярмиша Ю.

Велике значення казок як засобу літературного розвитку учнів. Текст казок - прекрасний матеріал для його формування навичок. Молодші школярі із задоволенням розповідають казки, зберігаючи народні образні вислови та зображувальні засоби (порівняння, епітети), а також прийнятий у казках своєрідний синтаксичний стрій, мовлення, структуру речень, емоційні особливості твору.

У методичних посібниках засуджується намагання окремих класоводів зводити характеристику казки до вказівки, що, мовляв, казкові події видумані. Для цього є підстави, оскільки практика переконує, що умовність казки діти самі відчувають. Вона їм подобається. Вони і в класі ладні грати в придуманих казкових героїв, і це треба всіляко підтримувати. Текст багатьох казок піддається прочитуванню в особах. Методика рекомендує вчителеві скористатися цією можливістю: таким чином учні залучаються до діалогу.

У процесі такої зацікавленої роботи дітей над казкою створюються сприятливі умови для розкриття перед ними особливостей цього виду літературної і народної творчості. Вони ще раз переконуються, що казка - це розповідь про якусь незвичну подію. В її основі - видумка, фантазія, адже насправді звірі не розмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дітей це не бентежить. Навпаки, вони цікавляться казкою саме тому, що в ній звірі живуть і розмовляють зрозумілою мовою.

Діти усвідомлюють, що в житті вовк і лисиця не дружать а в казці вони нерозлучні друзі. Це й переконує в тому, що казки з участю звірів - фантастичні Поряд із звірами у казках діють явища природи: Зима, Мороз, Сонце та ін. Це фантастика, але вони все ж не дивуються цьому, сприймають як можливе, до того ж захоплено. Тому досить часто вдаються до власного фантазування - створення казок про звірів, а то й про навколишні предмети: столи, стільці, книжки, зошити. Завдання вчителя - всіляко заохочувати учнів до написання казок. У меморіальному музеї у Павлиші, де працював В. О. Сухомлинський, зберігається 80 томів казок, написаних учнями. Видатний вчений вважав, що створення казок - не розвага, а засіб розумового й естетичного розвитку дітей.

Казкову ситуацію діти сприймають як гру. Тому немає потреби повторювати відоме їм і підкреслювати, що казковий сюжет видуманий. У казці йдеться про добро і зло, про погане і гарне. Дитяча увага повинна бути зосереджена на цих моральних і людських категоріях, а не на розвінчанні незвичності казкових ситуацій. І ще одна обставина застерігає вчителя від загострення уваги дітей на фантастичній основі казки. Це - наявність у читанках казок, сюжет яких мало схожий на фантастику, незвичність.

Працюючи над казкою, не слід випускати з поля зору вимог, які ставляться до всіх уроків читання: домагатися усвідомлення змісту та на основі цього - реалізації виховного потенціалу народної казки.

Із казкою молодший школяр ознайомлюється ще у дошкільному віці, у ранньому дитинстві. У 1-4 класах казка для учнів відкривається як жанр народної, а пізніше й літературної творчості, відмінний за певними специфічними ознаками від інших творів. Діти охоче читають казкові пригоди, тому вчитель має використати це бажання для розвитку їхніх пізнавальних інтересів та формування народознавчих понять, для подачі знань про побут, звичаї народу, його морально-етичні та естетичні якості, почуття та уявлення українського етносу.

У звязку з читанням казки можливе виготовлення ляльок, декорацій для лялькового театру, силуетів звірів та людей для тіньового театру (на уроках художньої праці чи гурткових заняттях). У роботі над казкою широко застосовуються прийоми інсценізації й драматизації. Інсценізація - це переробка будь-якого твору (у тому числі й казки) для сцени або кіно. Можна запропонувати учням інсценізувати певну казку: створити мізансцени для уявлюваної вистави чи кадри для можливого фільму (що буде на першому кадрі, що на другому і т. д.). У захоплюючому створенні сценарію вчитель дістане змогу працювати і над складанням плану, і над розвитком мовлення.

Уміння шукати аналогії в мовленнєвому матеріалі допоможе учням побачити особливості рідної мови. Спочатку учням треба показати аналоги, акцентуючи їхню увагу на спільних ознаках, потім запропонувати самостійно їх відшукати, а згодом учитись придумувати нове за аналогією до відомого. Аналогами можуть бути спільнокореневі слова, слова з однаковим префіксом, а також схема слова або речення. Тобто важливо показати дітям, що аналоги треба вміти побачити й доцільніше використати. Аналоги добирають залежно від того, яку тему вивчають або повторюють на уроці. Розкрити сутність пошуку аналогів можна, складаючи описи малюнків. Так, можна описати за аналогією до одного фрагмента малюнка; за аналогією до кількох фрагментів малюнка; до цілісного образу малюнка. Педагогічний досвід В. Сухомлинського теж став багатогранною та глибокою спадщиною, що значною метою визначила погляди сучасних дослідників творчої мовленнєвої діяльності. Педагог переконував, що поетична творчість доступна кожному і не є привілеєм особливо обдарованих, що вона - таке саме закономірне явище, як малювання, через яке проходить кожна дитина. У своїх творах В. Сухомлинський неодноразово підкреслював, що дитяче бачення світу - це водночас своєрідна художня творчість. "Казка, гра, фантазія - це животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і бажань. Воно стає сферою духовного життя дитини, засобом вираження думок і почуттів - живою реальністю мислення. Під впливом почуттів, що пробуджують казкові образи, дитина вчиться мислити словами". Він учив дітей вдивлятись у навколишній світ. Таким чином, у кожного пробуджувався інтерес, без якого немає радості пізнання, радості наукового відкриття. Кожному педагогу треба вірити в те, що кожна дитина розумна, талановита по-своєму, однак у кожної дитини думка розвивається своєрідним шліхом.

Казковий світ магічно впливає на дитину, манить таємницями, чудесами, чаклунством. Діти з радістю подорожують в уявному, нереальному світі, активно діють у ньому, творчо трансформують, перетворюють його. За допомогою казок вони здобувають знання про довкілля, про взаємостосунки людей, проблеми, які трапляються в житті.

Казки навчають дитину знаходити вихід із складних ситуацій, вірити в силу добра, любові, справедливості, краси.

"Казка - це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини - її розум, почуття, уяву, волю. Вона є тим різцем, який відточує найтонші риси індивідуального мислення кожної дитини і в той же час розкриває дитячі серця назустріч одне одному, творить тонкі інтелектуальні взаємини дитячого колективу", - відзначав В.О. Сухомлинський [9;541]. Казка є важливим засобом розумового, морального й естетичного виховання. Своїм незвичайним змістом, прагненням до здійснення чарівно-фантастичної мети вона активізує мислення дітей, пробуджує в них допитливість, цікавість, поглиблює відчуття слова, його краси.

Казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, а й розвивальні та навчальні завдання. За правильної організації процесу роботи над казкою учні зможуть істотно покращити мислення, увагу, пам'ять, мовленнєвий розвиток тощо. Вдало побудована, продумана робота з цим жанром художньої творчості на уроках читання дає змогу розвинути психічні функції дитини, допомагати в життєвому самовизначенні особистості, становленні її суб'єктності.

літературний школяр уява казка

1.2 Психологічні закономірності розвитку уяви учнів у процесі роботи з казкою


Уява - психічний (інтелектуальний) процес створення образів предметів, ситуацій, обставин шляхом установлення нових зв'язків між відомими образами та знаннями. Уява надає людині можливість виходити за межі реального світу, переміщувати речі та події в майбутнє, минуле, в інші світи та простори. Принциповим є те, що уява пов'язана з образами, уявленнями, хоча продукт уяви оформлюється знаково - у вигляді, наприклад, опису, тексту, тобто вербально (скажімо, як фантастичний твір).[16;404]

Бажання <#"justify">Для того,щоб вперше визначити рівні уяви дітей молодшого шкільного віку, знадобиться діагностика «Придумай розповідь». Результати первинної діагностики наведені в мал.1


Мал.1. Рівні розвитку уяви дітей молодшого шкільного віку ( за результатами первинної діагностики )


Як видно з мал.1 70 % опитаних молодших школярів мають середній рівень розвитку уяви; низький рівень уяви мають 10% з опитаних молодших школярів. Високий рівень розвитку мають 20 % дітей.. Таким чином, первиина діагностика виявила, що в обстежених молодших школярів уява знаходиться на належному рівні розвитку, про що свідчать складені казки.

Для того ,щоб вторинно визначити рівні уяви дітей молодшого шкільного віку, знадобляться прийоми фантазування «Зроби навпаки», «Персоніфікації-деперсоніфікації». Результати вторинної діагностики наведені в мал. 2


Мал. 2. Рівні розвитку уяви дітей молодшого шкільного віку ( за результатами вторинної діагностики)


Вторинна діагностика виявила, що 86 % опитаних молодших школярів мають середній рівень розвитку уяви; низький рівень уяви не виявив жодний з опитаних молодших школярів. Високий рівень розвитку мають 14 % дітей.

Таким чином, вторинна діагностика виявила, що в обстежених молодших школярів уява знаходиться на середньому рівні розвитку, про що свідчать складені казки.

Рівні розвитку уяви дітей молодшого шкільного віку ( за результатами вторинної діагностики )

Дослідження не претендує на завершеність і буде продовжено .


2.2 Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви


Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість - у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любовю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не може служити підставою для того, щоб вважати, що учні розуміють специфіку казки як літературного жанру. Від них не слід домагатися наукового визначення казки, адже діти не усвідомлять його змісту, хоч, можливо, й запамятають формулювання. У початкових класах мова може йти лише про набуття загальних уявлень про казку і її відмінностей від інших творів.

Дітям не слід говорити, що казкові події видумані. Умовність казки вони самі відчувають. Вона їм подобається. Вони і в класі ладні грати в придуманих казкових героїв. І це треба всіляко підтримувати. Текст багатьох казок піддається прочитуванню в особах. Методика рекомендує вчителеві скористатися цією можливістю: учні залучаються до діалогу.

У процесі такої зацікавленої роботи дітей над казкою створюються сприятливі умови для розкриття перед ними особливостей цього виду народної творчості. Вони ще раз переконують, що казка - це розповідь про якусь незвичну подію. В її основі - видумка, фантазія, адже насправді звірі не розмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дітей це не бентежить, вони цікавляться казкою саме тому, що в ній звірі живуть і розмовляють зрозумілою мовою.

Діти усвідомлюють, що в житті вовк і лисиця не дружать, а в казці вони - нерозлучні друзі. Це й переконує в тому, що казки з участю звірів - фантастичні. Поряд із звірями у казках діють явища природи: Зима, Мороз, Сонце та ін. А це також фантастика. Діти сприймають це захоплено. Тому досить часто вдаються до власного фантазування - створення казок про звірів, а то й про навколишні предмети: столи, стільці, книжки, зошити. Завдання вчителя - всіляко заохочувати учнів до написання казок. У меморіальному музеї у Павлиші, де працював В.О.Сухомлинський, зберігається 80 томів казок, написаних учнями.

Видатний вчитель вважав, що створення казок - не розвага, а засіб розумового й естетичного розвитку дітей.

Діти молодшого віку свідомо сприймають умовність казки, а тому чітко відрізняють фантазію від реальності. До фантазії вони ставляться як до гри. Отже, казкову ситуацію вони сприймають як гру. Тому немає потреби повторювати відоме їм і підкреслювати, що казковий персонаж видуманий. У казці йдеться про добро і зло, про погане і гарне. Дитяча увага повинна бути зосереджена на цих моральних і людських категоріях, а не на розвінчанні незвичності казкових ситуацій. Іще одна обставина застерігає вчителя від загострення уваги дітей на фантастичній основі казки. Це - наявність у читанках казок, сюжет яких мало схожий на фантастику, незвичність. Наприклад, болгарська казка Хто ж був працьовитий? або ескімоська казка Мудре рішення розповідають про реальні речі, а називаються казками. До речі, в них діють люди. Крім казок про звірів і явища природи, є й казки з участю людей. У казці Кирило Кожумяка розказується про князя, князівну, Кирила. Але події, описані в ній казкові. Про казковість описаного в ній свідчить, хоч би те, що одним з її персонажів чудовисько-змій.

Важливо звернути увагу на особливості чарівних або героїко-фантастичних казок, їх відмінності від звіриного епосу. Так, наприклад, чарівні казки мають складнішу будову, вони довші, складаються з багатьох епізодів, пригод, відзначаються особливою вигадливістю, мають потужний фантастичний елемент.

Головними позитивними персонажами цих казок часто виступають герої - богатирі, добро творці, подвиги яких мають визвольно-патріотичний характер; вони наділені незвичайними якостями: надприродною силою, кмітливим розумом, чуйною вдачею (Кирило Кожумяка, Котигорошко, Іван - мужичий син).

На відміну від казок про тварин, у чарівних казках наявні чудесні перетворення: вони наповнені дивовижними речами та істотами. Носії добра і справедливості в цих казках виходять переможцями над будь-якими (реальними чи міфічними) силами (Кирило Кожумяка). Уважне і доброзичливе ставлення людини до природи оплачується сторицею і навпаки (Казка про липку, Кривенька качечка). Працюючи над змістом цих казок, учитель залучає цю привабливу казкову екологічну істину з метою виховання школярів у дусі бережливого ставлення до всього живого.

Під час ознайомлення учнів з соціально-побутовими казками учителю варто наголосити на відсутності у змісті дивовижних істот, надприродних сил, чудесних перетворень, на тому, що у таких казках, порівняно з попередніми, значно більше елементів дійсності, реальних життєвих подій.

Немає потреби усі дані одразу подавати учням початкових класів. Їм достатньо того, що фантастичність цього жанру (чарівні казки) вони зрозуміють на казках про звірів, явища природи. Коли ж за програмою дійде черга до вивчення казок про людей (соціально-побутові казки), учитель зверне увагу дітей на те, що героями казок можуть бути й люди. Але і в цьому випадку лишається фантастичність оповіді. З часом вчитель назве дітям інші ознаки казки: казки бувають народні й авторські, тобто написані одним казкарем.

На третьому році навчання увагу учнів можна привернути до особливостей будови казки. Кожна казка побудована по-своєму. Однак у казках як своєрідному жанрі є й певні закономірності, за якими ведеться викдал. На них треба вказати. Навіть учні 1 і 2 класів легко схоплюють, що зачин казки відкривається переважно словами: Жив-був чи Жили-були, Жив собі або Давно, давно це було. Нехай і діти саме так починають вигадані ними казки.

Шкільна практика показує, що учні без труднощів усвідомлюють одну з важливих особливостей багатьох казок - повторення однотипних дій чи ситуацій. Повторюючи їх автор казки досягає послідового розгортання подій. У казці-загадці Старик-роковик В.Даля таким повторам є вираз Махнув Старик-роковик. Таку дію він зробив і раз, і два, і три, і чотири. З повтором повязана поява нових обставин або нових дійових осіб казки.

Не всі казки ґрунтуються саме на таких засадах розгортання подій. Але у переважній їх більшості повтор епізодів визначає структуру казки.
Неодмінною частиною казки є її кінцівка. У ній - результат усього здійсненого героями казки. Кінцівка більшості народних казок, як і їх зачин, є своєрідна: Ось і казці кінець, а хто слухав - молодець, Казці кінець, а мені - меду корець, І стали вони жити-поживати та добра наживати і інші13. На композиційну частину казки доречно особливо звернути увагу дітей. Зробити це можна по-різному. Один з прийомів - поставити запитання: Чим же закінчилась казка?.
Таким чином, у початкових класах не дається визначення казки як жанру. У процесі читання казок дітям розкривається їх своєрідні риси: фантастичність, змалювання незвичайних подій з участю звірів, явищ природи і людей, специфічний зачин, типово казковий виклад з повтором однотипних дій, кінцівка. Під кінець навчання в початковій школі учні зможуть виділити казку як жанр з-поміж інших розглядуваних на уроці читання текстів. Для його їм вистачить знання названих особливостей. Виділення трьох груп казок: про звірів, чарівні і побутові - не входить до програми початкових класів. Про цю літературознавчу класифікацію казок учні дізнаються у старших класах.

Особливість казки полягає в тому, що у казці повчальність виражена не навязливо, не прямолінійно. Дітей приваблює захоплююча фабула, яскраво намальовані образи, дотепні характеристики. Учням запамятовується, наприклад, висновок болгарської казки Хто ж був працьовитий? - Один нічого не робить, а другий йому допомагає. Неробство братів досить влучно сформульоване. Його легко запамятають діти як дотепний вираз.

Або ще один приклад. Ось українська казка Нехайло. Скільки в ній такого, що здатне викликати цікавість у дітей, насамперед прізвище чоловіка Нехайло. Це ж так у народі називають недбайливих людей, ледарів. Вони діють за правилом: нехай потім, а не зараз. Далі: оцінку діям Нехаяла дає лисиця. Знаючи його як ледаря, лисиця не тривожилась і тоді, як дізналась, що Нехайло обіцяв сапою виполоти бурян, і у випадку, коли він вирішив узяти косу для знищення буряну. І тільки тоді, як він сказав, що піде за сірниками, щоб спалити бурян, вона серйозно сприйняла його намір. Не утрудняючи себе нероба спроможиться підпалити бурян. Будучи переконаною в цьому, лисиця каже лисенятам: Це він зробить! Тому й пропонує тікати з виноградника. Будова казки захоплює дітей, адже неробство персонажа розкривається не людиною, а лисицею.

У казках міститься значний освітній і виховний потенціал. Діти щиро переживають горе, нещастя ображених. Зокрема, вони не байдуже ставляться до загибелі вівці, кози, собаки в казці Самому вовка не побороти. Їм жаль невдачливих месників за смерть батька, брат, подруги. У цьому випаду слід не розвіювати співчуття дітей загиблим, а спрямовувати їх на усвідомлення того, у чому помилка дій тих, хто не повернувся з лісу, де був вовк.

Не менш емоційно молодші школярі сприймають текст, у якому добро бере верх над злом або знедолені і бідні перемагають багатих і ситих. Педагогічна цінність казок полягає в тому, що в них перемагає справедливість. Радість дітей слід всіляко підтримувати. Вияв радості - виховний момент. Учителеві залишається тільки підвести своїх підопічних до знаходження причин радості. Так, сюжет казки Дружні звірі складний. Спочатку всіх домашніх тварин і птахів обєднувало спільне горе: вони тікали від холоду. Потім їх розєднала особиста пихатість: кожен сподівався, що його врятує власний одяг - бараняча шуба, гусячий пух тощо. Нарешті вони знову разом. Тепер живуть у теплій хаті і спільно завдали прочухана ведмедеві, вовкові й лисиці. Перемогу друзів над зажерливими звірами діти сприймають схвильовано. Однак для вчителя цього недостатньо: необхідно довести причини цієї перемоги.

Аналіз казок збуджує дітей до формулювання оціночних суджень. Це важливо для розвитку мислення молодших школярів. Наприклад, до наймолодших школярів автори читанки після прочитання казки Колосок звертаються із запитанням: Як назвали мишенят? Як півника? Чому? У відповіді дітей має прозвучати оцінка характеру казкових дійових осіб. Учні самостійно визначають характерні ознаки казкових персонажів: доброту, сміливість, чесність або боягузтво, чванливість, пихатість.

При розгляді казок правомірно ставити запитання для узагальнень, роздумів такого типу: Чим приваблює вас казковий герой? Що відмінного ви помітили в дійових особах казки? За що ми цінуємо їх?

Добір казок у читанках задовольняє й іншу сторону навчального процесу початкової школи - пізнавальну. Зокрема, бурятська народна казка Сніг і заєць в образах розповідає дітям про те, що заєць змінює шерсть, пристосовуючись до умов зими і літа. Пізнавальний зміст має також українська народна казка Найближчий родич, яка пояснює, чому хлібина є родичем зерну жита.

Працюючи над казкою, не слід випускати з поля зору вимог, які ставляться до всіх уроків читання: домогтися усвідомлення змісту тексту. Тільки в цьому випадку можливе здійснення освітньої і виховної мети уроків читання.

Структура уроків читання казок нічим не відрізняється від будови опрацювання оповідань. Після ознайомлення з текстом казки і тлумачення (при необхідності) слів і виразів застосовується вибіркове читання, відповіді на запитання (учнів і вчителя), складання плану (різних типів - малюнкового і словесного), різноманітні форми переказування. Зміст, мета і завдання кожного з цих етапів залежить від тексту казки.

Головна увага має бути зосереджена на тому, щоб діти свідомо розуміли текст казки, чітко уявляли послідовність розгортання подій і мотиви дій персонажів. Допомагають у цьому питання, відповіді на які підкажуть, чи зрозуміли діти сюжетну канву твору і змальованих картин.

У роботі над казкою широко застосовуються прийоми інсценізації й драматизації. Інсценізація - це переробка будь-якого твору (у тому числі й казки) для сцени або кіно. У захоплюючому творенні сценарію учитель дістане змогу працювати і над складанням плану, і над розвитком мовлення.

Під драматизацією розуміють передачу подій, розказаних у прозовому чи віршованому творі, у драматичній формі, тобто в особах.

Для драматизації підходять тексти казок Дружні звірі, Лисичка і Журавель. У цих випадках доречно скористатися масками, деталями костюмів героїв казок.


ВИСНОВКИ


Казка є ефективною при роботі з дітьми, особливо в молодшому шкільному віці. Це зумовлюється специфікою психічного розвитку в молодшому шкільному віці.

Казки з їх чудесами і чарівними перетвореннями найбільш близькі дитячому світовідчуттю. Діти, які не знали казок, виростають збитковими і мізерними в емоційному плані людьми. Казки передають моральні поняття і почуття не у вигляді голої моралі чи нудною проповіді, а в прозорій, ясною за змістом, чарівної, захоплюючою і забавною формі. Вони знайомлять дитину зі складною і суперечливою життям. У самій прямій формі у казці відображена боротьба світлого і темного. Якщо, слухаючи казку, він не переживає боротьбу добра і зла, якщо замість радісних вогників захоплення у нього в очах зневага, - це означає, що в дитячій душі щось надламана і багато сил треба докласти, щоб випрямити дитячу душу.

Вибираючи казку, треба пред'явити їм такі вимоги: казка повинна мати позитивний моральний зміст, бути високохудожньої, відповідати віку й розвитку дитини. Треба мати на увазі, що далеко не кожні казки корисні, а є й шкідливі, негідні для дитячого читання.

Дітей треба привчати і роздумувати над казками. Це нескладно вже тому, що діти люблять, коли їм знову і знову повторюють полюбилися казки, і вони самі програють їх у своїй уяві. Слухаючи казку, дитина несвідомо, у своїй уяві, зливається з героями казки, якщо вони йому симпатичні.

Діти схильні одушевляти предмети, явища природи, наділяти людськими властивостями тварин і рослини. Тому вони легко розуміють і приймають мову казок. За допомогою казки вони отримують можливість засвоєння моральних загальнолюдських цінностей, вчаться розрізняти добро і зло, цінувати доброту, працьовитість, вірність і наполегливість, отримують перші уявлення про справедливість, завзятості, мужність.

Завершуючи дослідження, можна прийти до висновку, що, мабуть, немає жодної дитини, яка б не любила казки, не хотів би довго слухати захоплюючі історії, повні яскравих подій і чудесних пригод. Однак, казка - це не тільки розвага, але й відмінний спосіб для того, щоб розвинути творчу уяву дитини. А для цього потрібна всього лише фантазія, бажання подарувати дітям позитивні емоції, і, звичайно, спеціальні методики. Казки можна складати де завгодно, коли завгодно і про що завгодно. Існує безліч методик по роботі над казками, які дозволяють розвивати творчу уяву дітей, а також поповнити словниковий запас, закріпити граматичний лад мови, навчити виражати емоції тощо .


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.Закон України про освіту.

2.Державний стандарт загальної початкової освіти. - 2011

3.Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. - К.: Шк. світ, 2001. - 21 с.

.Концепція загальної середньої освіти 12-річна школа .

.Концепція літературної освіти .

.Вікова психологія і психодіагностика : підручник/Терлецька Л.Г. - К.: Видавничий дім «Слово», 2013. - 608с.

.Бишляга О.М., Саричева А.С. Лінгвістична казка як засіб вивчення мовного матеріалу, творчої уяви. //Таврійський вісник освіти. - 2012. -№2. - с.193.

8.Савченко О.Я. Методика читання у початкових классах.- К.: Освіта, 2007.- 250 с.

9.Заїка О. Формування навички свідомого читання у молодших школярів як передумова успішного навчання в основній школі // Українська література в загальноосвітній школі. - 2007. - №6.- С. 11-14.

10.Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям: Вибр. твори: У 5 т.- К.: Рад. школа, 1977. - Т. 3.- С. 47.

.Довженок Г.В. Український дитячий фольклор (Віршовані жанри) / Г.В.Довженок. - К.: Наук.думка, 1981. - 295с.

.Сухомлинський В. О. Вибрані твори / В.О. Сухомлинський. - В 5 т. - Т. 3. - К.: Радянська школа, 1980. - 376 с.

13.Суботіна Л.Ю. Розвиток уяви дітей .- Ярославль: «Академія розвитку», 1997. - 240с.

14.Немов Р.С. Психологія <#"justify">20.Вікова та педагогічна психологія: Навч.посіб./ О.В.Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

21.Козоріз С. О. Нестандартні форми роботи над казкою /С. О. Козоріз // Початкове навчання та виховання. - 2004. - №11. - С. 4-11.

22.Тітов І.Г. Розвиток творчої уяви молодших школярів: Навчально-методичний посібник для шкільних психологів та вчителів / За ред. Г.О. Балла. - Полтава: Астрея, 2006. - 112 с.

.Тітов І.Г. Розвиток творчої уяви молодших школярів як компонент

становлення їхньої субєктності: Автореф. Дис.. канд. психол. наук: 19.00.07 І.Г. Тітов. - К., 2007. - 20 с.

.Зошит з друкованою основою для організації практичних та лабораторних занять з методики викладання української мови: Навчально-методичний посібник ./Упоряд. І.І.Козак, Н.І.Лазаренко . - Вінниця:ВДПУ,2008. - с. 107-109 .

25.Методика викладання української мови: Навчальний посібник /За ред. Проф.С.І.Дорошенка. - К.: Вища школа., 1992. - 424 с.

26.О.В.Скіпакевич. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст. Початкова школа. - №12, 1996. - С.17.

.Челпанова М. Коли казка знання сіє, тоді народжуються мрії/М.Челпанова //Початкова школа. - 2012. - № 9 . - С. 22-24.

.О.Скліма Формування читацької культури /О.Скліма//Початкова освіта. 2012. - №4 . - С. 7-11.

.Дидактична роль казки на уроках читання. //Початкова школа. - 2008. - №10. - С. 7-9.

.Гай Д. Літературна творчість молодших школярів.//Початкова школа. - 1989. - №5. - С. 33-36.

31.Ковська О.Н. Урок українського читання // Початкова школа. - 1995. - №9. - С. 28-30.

.Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Метод.посібник. - К.: Освіта, 2006. - 268 с.

.Ґудзик І.П. Розвиток навички читання. - К.: Освіта,1993. - 95 с.

34.Методика читання у початкових класах: Посіб.для вчителя О.Я.Савченко.- К.: Освіта, 2007.- 334 с.

35.Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі / Автори-упорядники: О. В. Лесіна, В. П. Телячук. - Х.: Вид. Группа «Основа»: «Тріада+», 2007. - 112 с. - (Серія «Педагогічні інновації. Майстерня»)


ДОДАТОК 1


Типові прийоми фантазування (ТПФ) створені Г.С. Альтшуллером у70-х ро-ках ХХ ст. для активізації розумової діяльності людей, які займалися винахідництвом.

В основі ТПФ лежать розумові операції уявлення обєктів за допомогою ігнорування фундаментальних законів природи. Основним механізмом ТПФ є доведення до крайності проявлення якої-небудь ознаки або повне її знищення.

Типові прийоми фантазування

Прийом «Збільшення - зменшення».

Прийом «Ділення - обєднання».

Прийом «Перетворення ознак часу».

Прийом «Оживлення - скамяніння»

Прийом «Спеціалізація - універсалізація».

Прийом «Навпаки».

.Прийом«Збільшення-зменшення»

Суть прийому «збільшення - зменшення» полягає в зміні по спадній

чи зростаючій будь-якої ознаки обєкта в сторону збільшення чи зменшення.Наприклад: збільшення-зменшення ознаки розміру (Велетень - Ліліпут); збільшення-зменшення ознаки кількості (незлічима кількість солдат Урфіна Джуса чи один у цілому світі Маленький принц); збільшення-зменшення специфічної ознаки (чарівний голос Джельсоміно, що руйнує стіни через збільшення сили звуку).

Технологія проведення тренінгу

.Запропонувати дітям обрати обєкт (наприклад: стіл).

.Перелічити ознаки обраного обєкта (стіл має розмір, частини, місце, колір та ін.).

.Запросити Чарівника Збільшення Розміру (Зменшення Розміру) за бажанням дітей.

Провести перетворення розміру обєкта у бік збільшення чи зменшення. Обговорити практичне застосування отриманого обєкта. (Наприклад: Чарівник Збільшення Розміру торкнувся столу. Що з ним стало? Навіщо нам у класі непомірно величезний стіл?)

.Провести перетворення частини обєкта за розміром. Обговорити проблемну ситуацію. (Наприклад: Чарівник Збільшення Розміру торкнувся ніжки (підсистеми) столу. Що відбудеться? Як людині використовувати стіл із величезною ніжкою?) Гумористична спрямованість обговорення і розвязання ситуацій.

.Провести перетворення місця існування (функціонування) обєкта за розміром. Обговорити проблемну ситуацію. (Наприклад: Чарівник Збільшення Розміру торкнувся приміщення, де зазвичай стоять столи. Як дітям дістатися своїх столів, якщо кімната стала величезною й до дверей у класну кімнату до обіду не дійти?)

.Провести перетворення ознаки обєкта чи її значення за ступенем виразності кольору. Обговорити проблемну ситуацію. (Наприклад: Чарівник Знебарвлення торкнувся столу. Що відбудеться, якщо поступово стіл стане прозорим? Гра «Добре - погано».)

.Організувати продуктивну діяльність дітей у різних варіантах та різними засобами:

складання казки і запис її змісту за допомогою схем;

розвязання проблемних ситуацій та їхнє моделювання;

малювання, ліплення, аплікація за темою уроку.

2. Прийом «ділення-обєднання»

Даний прийом призначений для фантастичного перетворення з позиції ділення й комбінування у будь-якому варіанті обєктів чи їхніх частин. Основний принцип дії Чарівника Ділення, який усе ділить, і Чарівника Обєднання, який усе поєднує,- відсутність будь-яких правил, нелогічність ділення і комбінування.

За діями Чарівника Ділення завжди настають фантастичні перетворення, зроблені Чарівником Обєднання, і навпаки. Діти самостійно повинні здогадатися й пояснити чарівні перетворення з погляду практичного застосування.

Технологія проведення тренінгу

.Запропонувати дітям обрати обєкт навколишнього світу, визначити його складові і місце, де він мешкає. (Наприклад: у птаха є тулуб, голова, крила, хвіст, лапи, тощо; птах є частиною тваринного світу, а тваринний світ - частина живої природи і т.ін. Зробити висновок про те, що усе у світі складається із частин.)

.Запросити Чарівника Ділення, який ділить обєкт на складові. (Наприклад: Чарівник Ділення доторкнувся до машини. Розповісти, що З нею відбулося (вона розпалася на частини: кузов, кабіну, колеса, тощо). Якщо Чарівник Ділення доторкнеться до якоїсь частини, наприклад, до колеса, то зясувати, що з ним відбудеться. Частина теж розділиться на складові: шину, обід, диск і т.д. Чарівник Ділення доторкнувся до місця функціонування машини - дороги. Що з нею відбулося? Автомобільна дорога стала поділятися на дорожнє покриття, бордюри і т.д.).

.Увести Чарівника Обєднання, який поєднує все в довільній послідовності. Обговорити практичне застосування отриманого обєкта. (Наприклад: Чарівник Обєднання торкнувся машини і дерева. Що відбудеться? Вони обєднаються: машина може бути зроблена здерева і т. д.)

.Організувати продуктивну діяльність за підсумками обговорення:

придумати казку із Чарівником Ділення - Обєднання, записати сюжет за допомогою схем;

придумати незвичну тварину, запросивши Чарівника Ділення -Обєднання;

ліплення, малювання, аплікація обєктів за типом фоторобота.

3. Прийом «оживлення-скамяніння»

При впливі Чарівника Оживлення неживе стає живим і рухливим, живі організми стають більш динамічними.

При впливі Чарівника Скамяніння живе стає нерухомим, а неживе - абсолютно статичним.

Використання прийомів оживлення - скамяніння дозволяє змінювати обєкт, його частини чи місце, де він живе за ознакою динамічності або статичності.

Технологія проведення тренінгу

.Бесіда з дітьми про розподіл світу на динамічні і статичні системи.

.Запрошення Чарівника Оживлення, який може нерухоме змусити рухатися, у рухливого - збільшити швидкість руху. Перетворення обєкта, його частини або місця знаходження.

.Запрошення Чарівника Скамяніння, який рухливе перетворює в нерухоме, а нерухоме завжди залишає на місці. Перетворення обєкта, його частини, або місця знаходження.

.Розвязання ситуативних задач, які виникли в процесі дій цих двох чарівників.

.Схематизація проблемних ситуацій і варіантів виходу з них.

. Гра «Що було б, якби…»

У відому ситуацію або казку введено неймовірну подію або персонаж . Це сприяє розвиткові не тільки комбінаторного мислення, а й потребує аналізу ситуації та синтезу нових сюжетів.

. Прийом «А що було потім?»

Спочатку слід проаналізувати зміст казки. Далі поставити запитання. Наприклад: «Як ви гадаєте, що було потім із Лисицею і Журавлем із казки «Лисиця та Журавель», після того, як вони посварилися.»


ДОДАТОК 2


Урок розвитку звязного мовлення

клас

Тема: Складання казки за початком

Мета. Формувати компетенцію вміння вчитися: повторити будову тексту, вчити складати продовження казки за початком, підбирати заголовок, вміння інсценізувати її. Розвивати діалогічне мовлення, мислення, уяву, фантазію, вміння злагоджено працювати в парах, групах; поповнювати словниковий запас, поглиблювати знання з кольорознавства(соціальна компетенція). Виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги, дружби.

Обладнання: презентація, ілюстрації, картки, запис пєси П.І.Чайковського Хвороба ляльки, портрет композитора, уривки з дитячих пісень для фікультхвилинки, роздатковий матеріал для парної і групової роботи, малюнки для складання мультфільму, палітри з різними відтінками кольорів

Хід уроку

І. Організаційний момент

Психологічний настрій


У нас сьогодні ніби свято,

Гостей зібралося багато.

Ану ж назад ви подивіться,

І веселенько посміхніться,

Привітайтеся. (Добрий день!)

А тепер поверніться, підтягніться,

Одне одному і мені теж усміхніться.

Тепер за парти тихо всі сідайте,

Урок розпочинаємо з вами

ІІ. Повідомлення теми, завдань заняття. Мотивація навчальної діяльності

-Чи є у вас мрії?

-Яким би кольором ви її зобразили? (папірець на парті). Поясніть свій вибір (мрії добрі, світлі).

-Чи буває так, що ваші мрії збуваються?

-Хто допомогає здійснюватися вашим мріям?

Сьогодні на уроці ми будемо вчитись складати казку, інсценізувати її, створювати за нею мультфільм, підбираючи вдало кольори для ілюстрацій та дізнаємося, як можна здійснювати мрії.

Чого чекаєте від уроку?

ІІІ. Колективна підготовча робота

. Повторення будови твору

Ми з вами спробуємо скласти казку на уроці.

-Скажіть, казка є текстом?

-З яких частин складається текст?

Про що говориться у зачині, основній частині, кінцівці?

Отже, у казки також є зачин, основна частина і кінцівка

2. Слухання музичного твору (П.І.Чайковський Хвороба ляльки)

-Послухайте уривок з музичного твору і скажіть, який настрій він у вас викликає? Чому так?

-Яку б назву ви йому підібрали?

-Автор цієї музики російський композитор Петро Ілліч Чайковський. Це п'єса «Хвороба ляльки» відображає невеселий настрій маленької дівчинки, засмученої, бо захворіла її улюблена лялька. І хоч це гра, музика передає цю подію серйозно, так, ніби вона сталася у справжньому житті.

3. Читання зачину казки учнями (на картках)

Про кого складатимемо казку?

Якось одного зимового ранку зайченя Вухань не пішло до Лісової школи, бо захворіло. Довгими стали для нього години, проведені в ліжку. Сумними оченятами дивилось маля на пролітаючий сніжок за вікном і мріяло…

Чи підходить прослуханий вами музичний твір за характером до того, що ви прочитали у зачині? Поясніть.

-Як ви гадаєте, про що мріяв зайчик?

-Що могло статися потім?

Чи здійснилася його мрія?

ІV. Формування умінь і навичок

Складання основної частини

1.Робота в парах, групах (2, 4, всі разом)

·Робота в парах (підібрати слова-назви ознак до слів-відгадок до загадок, показати його мімікою, жестами )


Буркотливий, вайлуватий

Ходить лісом дід кошлатий:

Одягнувся в кожушину,

Мед шукає і малину (Ведмідь)

Я маленький та вухатий,

Попелястий, волохатий,

Як тікаю - я стрибаю,

Та ще й куций хвостик маю. (Зайчик)

В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка.

Ніс, як чорний пятачок,

Очі - намистинки (Їжак)

З гілки на гілку прудко стрибаю,

Шишки й горішки скрізь підбираю. (Білка)


-Які слова допомогли вам відгадати загадки?

-На які ознаки вони вказують?

Яке імя можна дати звірку, використовуючи ці ознаки?

Як ще називають білочку? (вивірка)

(Топтунчик, Мишко, Бурмило, Ведмедько, Буркотько, Кошлатько;

Побігайчик, Куцохвостик, Вухань, Сірячок, Русачок, Пострибайко;

Колько, Клубочок,

Непосида, Вивірка, Руденька, Пустунка)

Фізкультхвилинка(показують рухи звірят під музику)

·Робота в четвірках (Складання речень із словосполучень)

І група - самостійно;

Пустунка білочка принесла зайчику гриби і горішки.

-Їж горішки, вони силу дають. Одужуй та в сніжки гуляти виходь!

Незабаром у хатинку постукав їжачок Колько.

-Не сумуй, я тобі вітамінчики приніс.

Та й покотився далі.

Топтунчик Мишко приніс горщик меду.

Лікуйся медком липовим - хворобу, як рукою зніме.

ІІ група - скласти речення із слів (деформований текст)

·зайчику, Білочка, принесла, руденька, і, гриби, горішки

·Приніс, груші, Їжачок Колько, і яблука

·медом, пригостив , Ведмедик Топтунчик, липовим

·Робота в групах (складання основної частини)

ІІІ група - доповнити речення, використовуючи слова із довідки:

Пустунка … принесла зайчику … .

Їжачок … приніс … .

Ведмедик … медом липовим … .

Слова для довідки: соковиті яблучка, Топтунчик, білочка, Колько, смачні горішки, пригостив.

2. Колективна робота (складання кінцівки)

Чи одужав Вухань?

Що сталося з Вуханем після того, як його відвідали друзі?

Зрадів Вухань, що друзі про нього не забули. Ретельно дотримувався їхніх порад і одужав.

Чи здійснилася мрія зайчика? Хто йому у цьому допоміг?

Виявляється, що друзі допогли здійснитися його мрії.

Чи є звязок у складеній казці між зачином, основною частиною і кінцівкою?

Як би ви її назвали? (Про що мріяв Вухань, Мрії збуваються)

3. Робота з прислівями

Які із запропонованих прислівїв підходять до змісту казки?

Поясніть свій вибір.

üВірний приятель - то найбільший скарб.

üЛюдина без друзів - що дерево без коріння.

üНе дарунок дорогий, а дорога любов.

üДрузі пізнаються в біді

Чи може це прислівя бути заголовком казки?

. Складання мультфільму до казки

Розмістіть ілюстрації в певній послідовності. Поясніть.

Чого не вистачає ілюстраціям?

. Повторення відомостей з кольорознавства

Колір може не тільки радувати, а й викликати тривогу, почуття печалі чи смутку. Заспокійливо діють на нас зелений, блакитний, синій, а збуджують - пурпуровий, червоний, оранжевий, жовтий кольори. Людина, що потребує фізичного відпочинку, емоційного спокою, інстинктивно вибирає темні тони. Якщо ж організм потребує віддачі енергії, людина обирає яскраві, світлі тони.

- Якими кольорами ви б розфарбували кожну ілюстрацію? Чому?

Які б фарби змішали, щоб отримати відтінки кольорів?

Мелодію, яку ми слухали на початку уроку, до якого кадру включимо?

Яку б за характером мелодію ви б поставили на кінець казки? Чому?

. Інсценізація казки (автор, звірята)

Назвіть героїв нашої казки. Зараз ми спробуємо її проінсценізувати. В казку можна вставити діалог між героями.

Якось одного зимового ранку зайченя Вухань не пішло до Лісової школи, бо захворіло. Довгими стали для нього години, проведені в ліжку. Сумними оченятами дивилось маля на пролітаючий сніжок за вікном і мріяло про те, як він стрибатиме по сніжку і гратиметься у сніжки зі своїми друзями. Та це були тільки мрії…

Раптом у двері хтось постукав. Це пустунка-білочка, дізнавшись про його хворобу, прибігла до Вуханя. Непосида принесла зайчику гриби і горішки.

-Їж горішки, вони силу дають. Одужуй та в сніжки гуляти виходь!

Незабаром у хатинку постукав їжачок Колько.

-Не сумуй, я тобі вітамінчики приніс.

Та й покотився далі.

Топтунчик Мишко приніс горщик меду.

-Лікуйся медком липовим - хворобу, як рукою зніме.

Зрадів Вухань, що друзі про нього не забули. Ретельно дотримувався їхніх порад і одужав.

Скільки було радості у звірят, коли Вухань прискакав до них на галявину! Весело вони грали в сніжки та ліпили Снігову бабу. Зрозуміло тоді зайченя, що мрії збуваються, якщо поряд справжні друзі.

V. Підсумок уроку

Чи сподобалася вам казка? Чого вона нас учить?

ПрийомНезакінчене речення: Я зрозумів(зрозуміла), що…

Чи справдились ваші сподівання, які ви озвучили на початку уроку?

Бажаю вам, щоб ваші мрії збувалися. Памятайте, що ми в змозі здійснити мрію близької і рідної нам людини, а для цього потрібно бути уважними, турботливими.

Складена на уроці вами казка є цьому прикладом.

4 клас

Урок позакласного читання з елементами розвитку звязного мовлення

ХІД УРОКУ

.Оголошення теми уроку.

-Добрий день. Сьогодні у нас цікава і незвичайна тема уроку. Ми будемо грати у казку, ознайомимося з видами казок і створимо свою власну казку за опорною схемою.

.Розповідь вчителя з елементами бесіди ( презентація проекту).

Давайте поміркуємо, чим схожі всі казки? Що у них спільного?..

КАЗКА - це художній твір, в якому обовязково є щось чарівне, незвичайне, нереальне, фантастичне …

А тепер поміркуємо,чим казки відрізняються одна від одної? Фольклористи поділяють їх на дві групи, які саме визначте самостійно.

Вірно, казки поділяються на народні та авторські.

Хто допоможе мені розділити книжки з нашої виставки за цими видами?..

Отже, казки поділяються на народні та авторські.

НАРОДНІ казки створив народ, вони часто існують у кількох варіантах, мова їх близька до народної.

АВТОРСЬКІ - це одноваріантні літературні казки, для них характерні чистота мовлення, стилістика, тематика.

НАПРИКЛАД, «Малюк та Карлсон « Астрід Ліндгрен.

А тепер ви назвіть свою улюблену казку і визначте її вид.

. Дослідження

Тепер спробуємо визначати жанри казок, провівши невелике дослідження. Я буду брати книжки та обєднувати їх у групи, а ви спробуєте визначити, що спільного в цих казках …

Учні визначають,що перша група книжок розповідає про тварин, друга - про чарівні перетворення, а третя - про побут людей.

Отже, за жанрами казки бувають:

КАЗКИ ПРО ТВАРИН;

ПОБУТОВІ КАЗКИ,в них описується побут та життя людей;

ЧАРІВНІ, в них відбуваються різні перетворення, чудеса;

НАУКОВІ у казковій формі розповідають про наукові факти і поняття;

ДОКУЧНІ (НЕСКІНЧЕНІ), в них постійно повторюється якийсь факт або подія.

.Закріплення вивченого

Ітак,спробуйте згадати, що ми вивчили сьогодні на уроці за допомогою цієї схеми:

КАЗКИ

АВТОРСЬКІ НАРОДНІ

ПРО ТВАРИН;

ПОБУТОВІ;

ЧАРІВНІ;

НАУКОВІ;

НЕСКІНЧЕНІ.

.Читання учнями власних казок.

Ваші однокласники прочитають вам казки, які склали самі, а ви спробуєте визначити їх жанри …

. Творча робота учнів.

А тепер ви покажете свої вміння і спробуєте скласти свою казку за схемою. У вас буде три групи (по рядам ). Кожна група за допомогою жеребкування отримає схему і за десять хвилин спробує скласти казку.

ØСНІЖИНКА - ДІВЧИНКА - КРАПЛИНКА

ØКОШЕНЯ - ЦУЦЕНЯ - ЛІС - ЗАЙЧИК

ØДІВЧИНКА - ЧАРІВНА ПАЛИЧКА - ДОБРО

. Презентація власних робіт.

.Підсумок уроку.

Підсумок уроку ми проведемо за допомогою бліц-опитування.

. З якої казки прийшли ці герої?

üСтаренька бабуся у лісі жила,

Гостинці до неї онука несла. «Червона Шапочка « Шарль Перро

üДо школи прямує хлопчак деревяний,

Чомусь потрапляє у цирк полотняний. «Пригоди Буратіно» О. Толстой

üСидить дівчина в корзині на ведмежій дужій спині.

А чому ж вона сховалась,до ведмедя так прижалась? «Маша та ведмідь»

üВін веселий та незлобний цей хороший дивачок.

З ним господар хлопчик Робін

І товариш Пятачок. «Пригоди Вінні-Пуха»

.Назвіть авторів цих казок.

vЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК АБО ПРИГОДИ БУРАТІНО;

vКАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА;

vНЕЗНАЙКО ТА ЙОГО ДРУЗІ;

vМАУГЛІ;

vПРИГОДИ ЦИБУЛІНО;

vПОПЕЛЮШКА;

vСНІГОВА КОРОЛЕВА.

. Домашнє завдання:виберіть будь-яку казку і придумайте до неї нову кінцівку на наступний урок позакласного читання.

Тема: Складання казки з деформованого тексту <javascript:void(0);> <javascript:void(0);>

Мета:

·розвивати мислення, звязне мовлення, уяву дітей, фантазію;

·вчити встановлювати послідовність подій в тексті, поліпшувати вміння працювати в парі, вчити працювати в групі.

·Формувати комунікативну компетентність, виховувати бережливе ставлення до природи, уміння бачити її красу.

Обладнання: портрет В. Сухомлинського, комплект картин «Перші весняні квіти», дидактичні картки-тексти про весняні квіти, ксерокопія весняних квітів у чорно-білому виконанні, касета з музичними творами (флейта), мультимедійна підборка «Весняні квіти в природі», плакат «Відгадай квітку»;

Хід уроку

І. Організаційний момент

Школа юних письменників запрошує вас сьогодні на святкове заняття. А щоб праця наша була радісною і успішною, то прошу кожного з вас:


Активним і уважним будь,

про кмітливість не забудь.

Розум фантазію прояви

Міркуй, спостерігай, твори.


Вчителем буде Василь Сухомлинський. А що це за людина?

Це незвичайний вчитель. Часто він проводив уроки в лісі, в полі, біля річки. Чи хотіли б ви зараз опинитись на весняній квітковій лісовій галявині?

Давайте підготуємося до відвідування лісової галявини. В природі треба бути спостережливою, уважною і знаючою людиною.

ІІ. Робота над складанням звязного висловлювання про квіти

Давайте більше дізнаємося про весняні квіти.

Робота в групах.

У кожного учня на парті лежить картка-текст про весняні квіти.

Учні читають текст картки мовчки.

Картки 6 видів.

Картка № 1

Сон

Серед весняних квітів, що прикрашають наші ліси, сон-одна з найкрасивіших. На вкритому шовковистими волосками стебельці розкривається чарівна квітка фіолетового кольору, схожа на невеличкий тюльпан. Цвіте сон у квітні-травні. Розцвітає так рано тому, що ще з минулого літа і восени запасає в своєму товстому кореневищі поживні речовини. Важко буває весняним квітам, коли повертаються морози. Та сону вони не страшні. Сріблясті волоски, наче шубка, захищають його від холоду, а квітка закривається і поникає. Сон прикрашає весняний ліс, а тому його не можна зривати. Хай цю красу побачать і інші люди.

Картка № 2

Ряст

Коли в лісі розцвітають квітки рясту, здається, що землю вкрили розкішним килимом. Квітки рясту рожево-фіолетового, блідо-жовтого, білого кольорів, невеликі, але їх багато. Зібрані вони в пишні, рясні китиці. Тому, мабуть і назвали цю рослини рястом. Красу рослини доповнюють різьблені трійчасті листки. Цвіте ряст у квітні-травні. Квітки рясту приваблюють джмелів і бджіл солодким соком - нектаром. А люди люблять цю квітку за красу і ще за те, що її бульбочками можна лікувати деякі захворювання. Тому ряст треба берегти.

Картка № 3

Купина

Весняний ліс прикрашають ніжні квітки купини. Вони ростуть на високому, трохи нахиленому до землі стеблі. З-під зелених листків звисають ніжні білі квітки, які нагадують дзвіночки. Здається, що хтось розвісив маленькі світильники, щоб прикрасити ліс. Відцвітуть ніжні квітки, і на їх місці виростуть великі синювато-чорні ягоди, які ваблять до себе. Та їсти їх не можна - вони отруйні. Купина не лише красива, а й корисна рослина. ЇЇ кореневищами лікуються люди від деяких хвороб. Купину можна посадити в садку в затіненому місці.

Картка № 4

Первоцвіт

Називають цю квітку так тому, що цвіте вона весною, у квітні і травні. У цей час галявини, де ростуть первоцвіти, здаються золотистими. Листки первоцвіту мякенькі, світло-зелені. З них, як з зелених долоньок, тягнуться до сонця квіти, що нагадують дитячі брязкальця. І справді, на тонкому бархатистому стебельці - букетик жовтих квіток, схожих на маленькі дзвоники. Первоцвіти ростуть на галявинах, де багато сонця. Метелики і джмелі знаходять у квітках первоцвіту багато солодкого соку - нектару Люди лікуються первоцвітом від кашлю. Ось яка це чудова квітка!

Картка № 5

Медунка

У квітні, коли в лісі все оживає, все радіє весняному теплу, розкриваються квітки й у медунки. Їх легко знайти серед інших квіток, бо вони особливі. Квітки медунки - наче букетик, зібраний самою природою. В ньому гарно поєднуються рожеві, фіолетові й сині кольори. Коли квітки тільки розкриваються, вони рожеві. Мине небагато часу, і вони стають фіолетовими, а потім синіми. Свою назву вона одержала через те, що з її квіток бджоли збирають солодкий сік - нектар. з якого роблять мед. Найбільше солодкого соку в рожевих квітках, які тільки-но розкрились. Медунка - корисна рослина. Вона не тільки прикрашає ліс, а й годує перших комах, лікує людей, а тому її треба берегти.

Картка № 6

Фіалка

Ніжні, фіолетового кольору, квітки фіалки піднімаються на тоненьких стебельцях і наче прислухаються до весняних звуків лісу: співу пташок, шелесту листя дерев і кущів. Серединка квіточки, наче крихітне очко, вдивляється у лісову красу. Листки у фіалки схожі на маленькі розгорнуті долоньки. Ростуть фіалки між деревами, кущами. За ніжну красу квітів, чудовий запах їх дуже люблять люди. Небагато фіалок залишилося в лісі, тому їх треба берегти. А якщо ви захочете виростити фіалки біля свого будинку, посадіть садову фіалку.

Діти, ви прочитали про квіти. Подивіться, будь-ласка, навколо і знайдіть квітку, про яку ви читали. Підійдіть до картинки з зображенням цієї квітки. Виберіть між собою керівника групи і підготуйтесь до звязного висловлювання про прочитану квітку за планом. План висловлювання кожній групі і на дощці. Визначтесь, хто з групи буде розповідати (1, 2, 3 чи більше учнів).

План

1.Назва квітки.

2.Коли і де цвіте?

.Яка вона, на що схожа?

.Що цікавого дізналися про цю рослину?

Технологія «Мікрофон». Звязні висловлювання дітей.

Письменник вміє у звичайному побачити незвичайне.

Плакат

«Назви квітку»

Рожево-фіолетово-синій букетик медова квітка (Медунка)

Білі світильники, що перетворюються на отруйні синювато-чорні ягідки (Купина)

Срібні дзвіночки, намистинки, морські перлинки (Конвалія)

Дитячі брязкальця (погремушка) (Первоцвіт)

Кольорові ліхтарики, рясні китиці (бахрома) (Ряст)

«Дай іншу назву квітці»

Проліски (Блакитні очі землі, шматочки неба)

Підсніжники (Весняні сніжинки, прикраса зимового лісу)

Фіалка (Фіолетові метелики, запашна квітка, фіолетові очі весни)

Сон (Пухнаста квітка, квітка в шубці)

Кульбабка (Золоте сонечко, сонячна кулька)

Мати-й-мачуха (Сонячна квітка, бо розкривається тільки у сонячні дні)

Запишіть 3 вислови з плакату, які вам найбільше сподобались.

А тепер завітаємо на лісову, весняну, квіткову галявину.

Перегляд мультимедійної підборки «Весняні квіти в природі» .

Далі проводимо свій урок на лісовій галявині. Сядьте як вам зручно і послухайте казку.

ІІІ. Робота над складанням казки з деформованого тексту

Одного ранку він розквітнув. А між ними зявився маленький паросток. Він не міг відірвати очей від Конвалій. Вона швидко розділилася на два листочки. Настала весна. Це були Дзвіночки Конвалій. Його вразила краса квітів. Із землі показалась зелена стрілочка. Їх побачив маленький хлопчик. Хлопчик простяг руку, щоб зірвати квітки.

Про що казка?

Чи сподобалась вона вам?

Чому важко зрозуміти текст казки?

Це, мабуть весняний вітрисько-пустівник переплутав речення?

Чи зможемо ми скласти казку з цих речень?

Робота в парах.

Картка одна на двох і цифрові картки.

Прочитайте речення, встановіть їх послідовність, придумайте заголовок. Спишіть речення, продовжить казку усно.

1.Одного ранку він розквітнув.

2.А між ними зявився маленький паросток.

.Він не міг відірвати очей від Конвалій.

.Вона швидко розділилася на два листочки.

.Настала весна.

.Це були Дзвіночки Конвалій.

.Його вразила краса квітів.

.Із землі показалась зелена стрілочка.

.Їх побачив маленький хлопчик.

.Хлопчик простяг руку, щоб зірвати квітки.

Перевірка послідовності речень. Діти піднімають цифрові картки і записують цифровий ряд послідовності речень.

2 3 4 5 6 7 8 9 10

8 4 2 1 6 9 3 7 10

Добираємо колективно заголовок.

Визначення обєму двох частин.

Домовленість між дітьми в парі, хто яку частину буде писати.

Написання казки за частинами.

Читання казки.

Продовження усно казки.

ІV. Домашнє завдання

А хто хотів би дізнатись, як закінчилась казка у В.Сухомлинського.

Зверніться до бібліотек. Пошукайте казку «Хлопчик і Дзвіночки Конвалії», прочитайте і нам розкажете.

А кому захотілось скласти свою казку, або намалювати весняні квіти? А щоб краще у вас це вийшло, прочитайте про квіти матеріал у куточку «Хочу більше знати». А у кого малюнок не вийде, можете взяти чорно-білий малюнок і оживити його кольорами.. Підсумок уроку

Хто вважає, що він на уроці активно працював, міркував, спостерігав, творив? Кому допоміг товариш або товариші у роботі? Бажаю Вам успішної роботи вдома!


ВСТУП Актуальність проблеми. У Державному стандартні початкової загальної початкової освіти галузі «Мова та література» говориться, що основною

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2019 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ