Управління оборотними активами

 

ВСТУП

Актуальність даної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день будь-яке виробництво чи інша підприємницька діяльність не може обходитись без коштів, які забезпечують функціонування і, взагалі, існування даного підприємства. Тобто виникає необхідність в коштах, які б забезпечували та обслуговували діяльність підприємства. Ці кошти називаються оборотними.

Ефективне управління оборотними активами відіграє велику роль у забезпеченні нормальної роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності виробництва і залежить від безлічі факторів. У сучасних умовах величезний негативний вплив на зміну ефективності управління оборотних засобів і уповільнення їх оборотності надають чинники кризового стану економіки

Раціональне й ефективне використання оборотних коштів сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства і його платоспроможності. У цих умовах підприємство своєчасно і повністю виконує свої розрахунково-платіжні зобов'язання, що дозволяє успішно здійснювати комерційну діяльність. Управління оборотними активами підприємства направлено на їх формування в необхідному і достатньому обсязі, при найменших витратах, а також підвищення ефективності їх використання.

Теоретичні та прикладні аспекти проблеми управління оборотними активами підприємств розглянуто в низці праць вітчизняних вчених, серед яких варто відзначити І. Алексєєва, Н. Бицьку, О. Бровкову, О. Василика, А. Гальчинського, В. Геєця, М. Денисенка, О. Зарубу, О. Захарчука, А. Калинину, Н. Костіну, А. Мороза, А. Пересаду, В. Пелішенка, М. Савлука.

Для вирішення поставлених завдань у процесі дослідження використано такі методи: порівняльного аналізу - для розкриття економічної сутності оборотних активів; причинно-наслідкових звязків - при аналізі процесу використання оборотними активами; логічної аргументації - при обґрунтуванні шляхів удосконалення підвищення ефективності оборотних активів ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Теоретичну основу дослідження становили фундаментальні положення теорії фінансів, грошового обігу і кредиту, сучасні концепції фінансового менеджменту.

Інформаційною основою курсової роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, закони України, нормативно-правові акти державних органів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики, звітні дані балансу, звіт про фінансові результати ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Метою даної курсової роботи є теоретико-методичне обґрунтування основних напрямів підвищення ефективності формування та використання оборотних активів підприємства.

Завдання курсової роботи полягають в наступному:

-дослідити економічну сутність оборотних активів підприємства;

-визначити основні джерела формування оборотних активів;

-проаналізувати господарську діяльність ТОВ «Котлозавод «Крігер»;

-проаналізувати динаміку та структуру оборотних активів ТОВ «Котлозавод «Крігер»;

-розробити рекомендації щодо підвищення ефективності формування та використання оборотних активів підприємства.

-Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів формування і використання оборотних активів підприємства.

Обєктом дослідження є процес формування та використання оборотних активів у ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури та додатків. Вона викладена на 58 сторінках компютерного тексту, містить 5 рисунків, 11 таблиць та 4 додатків. Список літератури налічує 47 джерела.

РОЗДІЛ 1

. Теоретичні аспекти управління оборотними активами

1.1 Сутність та джерела формування оборотних активів підприємства

Оборотні активи - це активи, що обслуговують господарський процес і забезпечують його неперервність. У бухгалтерському обліку до таких активів відносять активи, які споживаються або реалізуються протягом одного операційного циклу чи протягом року. Оборотними активами підприємства є сировина, матеріали, паливо, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція, ліквідні цінні папери, грошові кошти. Такі активи, як дебіторська заборгованість, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, є досить специфічними оборотними активами, які певною мірою відображують недосконалість, незавершеність та неперервність виробничого процесу.

Оборотні активи беруть участь як у процесі виробництва, так і в процесі реалізації продукції. Активи, які використовуються у виробничому процесі протягом одного операційного циклу, повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції і часто змінюють свою початкову форму. Активи, що мають грошову форму, безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. Вони обслуговують кругообіг капіталу підприємства та обєднують процеси виробництва й реалізації продукції [14].

Кругообіг оборотного капіталу (рис. 1.1) здійснюється протягом одного операційного циклу: грошові кошти авансуються у виробничі запаси, в процесі виробництва створюється нова продукція, продукція реалізується (можливо на умовах комерційного кредиту, що викликає появу дебіторської заборгованості), виручка за реалізовану продукцію надходить на розрахунковий рахунок і знову авансується у виробництво. Якщо підприємство функціонує ефективно, процес кругообігу оборотного капіталу забезпечує неперервність виробничого процесу та зростання капіталу підприємства, оскільки в цьому випадку виручка за реалізовану продукцію перевищуватиме кошти, авансовані у виробництво.

Рис. 1.1. Кругообіг оборотного капіталу підприємства

Оборотні активи підприємства на відміну від необоротних мають досить рухливу структуру. При змінах на ринку залежно від сезону, роботи постачальників, інших факторів запаси сировини, готової продукції та залишки на поточному рахунку можуть значно коливатись. При цьому завжди можна визначити максимальний і мінімальний рівні оборотних активів. Різницю між максимальним та мінімальним рівнем оборотних активів називають сезонною (змінною) складовою, оскільки при стабільній ситуації в економіці значні коливання рівня оборотних активів переважно повязані із сезонним характером діяльності підприємства. Мінімальний рівень оборотних активів визначає постійну (системну) складову оборотного капіталу (рис. 1.2).

Змінна складова оборотного капіталу відображує додаткові оборотні активи, необхідні для забезпечення виробничого циклу в пікові періоди або як страховий запас. Так, при зростанні ділової активності збільшується обсяг продаж, що викликає збільшення товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та інших оборотних активів [18].

Системна складова характеризує ту частину оборотного капіталу, потреби в якій залишаються відносно незмінними протягом усього операційного циклу. Іншими словами, це той необхідний мінімальний рівень оборотних активів, який потрібен для здійснення виробничої діяльності.

Рис. 1.2. Структура активів підприємства

Високий рівень страхового запасу та потреби в додатковому оборотному капіталі є необхідними для підприємств, що функціонують у країнах з перехідною економікою, оскільки саме додаткові запаси сировини, матеріалів, готової продукції забезпечують безперебійну роботу підприємства при збоях у постачанні та важко прогнозованому збуті.

Оборотні активи можна поділити на три основні складові: запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти та високоліквідні цінні папери.

Запаси - це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу для управління підприємством, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг або перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. Запаси включають:

-сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, на дання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

-незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою й складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

-готову продукцію, виготовлену на підприємстві та призначену для продажу;

-товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

-малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більш як одного року або одного операційного циклу, якщо він триває більше за один рік.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

-суми, що сплачуються згідно з договором поста чальнику (продавцю);

-суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у звязку з пошуком і придбанням зал асів;

-суми ввізного мита;

-суми непрямих податків у звязку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

-затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування;

-інші витрати, які безпосередньо повязані з при дбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях [28].

Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. Первісна вартість запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається учасниками підприємства на основі середньоринкових цін на подібні активи.

Дебіторська заборгованість - це заборгованість перед підприємством постачальників, споживачів продукції, інших юридичних та фізичних осіб, фінансових і податкових органів.

До складу оборотних активів входять тільки поточна дебіторська заборгованість, яка виникає в процесі нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців із дати балансу.

Поточна заборгованість споживачів та постачальників є необхідним результатом операційної діяльності підприємства, має регулярний характер і повязана із затримками в оплаті товарів, робіт та послуг або з реалізацією продукції на умовах комерційного кредиту. Така заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг і включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Величина резерву сумнівних боргів - це сума добутків поточної дебіторської заборгованості на коефіцієнт ризику для відповідної групи. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображується у складі інших операційних витрат. Якщо дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи та послуги визнається підприємством безнадійною, тобто такою, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, вона вилучається з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. Поточна дебіторська заборгованість, не повязана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

До заборгованості, не повязаної з реалізацією продукції, робіт та послуг, відносять заборгованість за розрахунками з бюджетом, заборгованість із нарахованих доходів, інші види заборгованості [37].

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - це заборгованість фінансових і податкових органів перед підприємством, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Дебіторська заборгованість із нарахованих доходів показує суму нарахованих, але не сплачених дивідендів, процентів, роялті, інших доходів та винагород, що підлягають надходженню.

Грошові кошти та короткострокові фінансові інвестиції є найбільш ліквідними активами підприємства.

Грошові кошти - це кошти, в національній та іноземній валюті у касі підприємства, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути, використані для поточних операцій: оплати товарів, робіт і послуг, розрахунків із постачальниками, трудовим колективом, податковими органами, іншими субєктами ринку.

Короткострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на строк не більше як один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До таких інвестицій належать вкладення в короткострокові державні цінні папери (облігації, векселі, казначейські зобовязання), комерційні цінні папери емітовані іншими субєктами ринку, - фінансовими інститутами та корпораціями, банківські депозити тощо. Часто високоліквідні фінансові інвестиції називають еквівалентами грошових коштів, оскільки вони можуть бути швидко перетворені в грошові кошти і забезпечують виконання зобовязань підприємства перед кредиторами.

У результаті здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності обсяг грошових коштів неперервно змінюється. Якщо підприємство ефективно управляє оборотним капіталом, обсяг грошових коштів завжди достатній для забезпечення платоспроможності й ліквідності підприємства. При цьому якщо підприємство функціонує в умовах розвиненого фінансового ринку, воно може більш ефективно управляти своїми грошовими коштами, вкладаючи їх частину в ліквідні цінні папери, що дає змогу в будь-який момент виконати зобовязання перед кредиторами і водночас отримати стабільний, хоча й невисокий, дохід.

Оборотні активи підприємства формують з джерел, які можна поділити на 3 групи: власні, прирівняні до власних (додатково залучені) й позичені (рис.1.3).

Розмір власних оборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є постійною величиною. Суму власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічно уточнюють у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому формувати оборотні кошти лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат і збільшує ризик виникнення фінансової нестабільності підприємства. У такому разі підприємство вимушене звертатися до позичання і залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту, кредиторської заборгованості.

Як правило, мінімальну потребу підприємства в оборотних коштах покривають за рахунок таких власних джерел: статутного капіталу, відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільового фінансування та цільових надходжень (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів).

Підприємства, що вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів статутних фондів. На вже чинних підприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви [30].

Рис. 1.3. Джерела формування оборотних активів підприємства

Для нормального забезпечення господарської діяльності оборотними коштами величина їх повинна становити близько У8 величини власного капіталу. В різних країнах прийнято вважати нормальним різні співвідношення між власним і позиковим капіталом, наприклад, у США застосовують співвідношення 40:60, в Японії - 30:70.

До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу підприємств, проте, йому не належать. До використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства.

Сталі пасиви - це мінімальна (стійка) заборгованість зі заробітної плати працівникам, відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників).

До додатково залучених належать кошти інших кредиторів, які надають підприємствам у позику під певний (обумовлений) відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов'язання. Підприємство, виписуючи кредитору вексель, до моменту оплати векселя продовжує користуватися коштами, що фактично належать кредитору, таким чином відстрочуючи платіж. Аналогічно комерційний кредит використовують підприємства за браком фінансових ресурсів у покупця (споживача) і неможливості розрахуватися з постачальником. Постачальник дає згоду на надання відстрочки платежу за продукцію, що поставляється, і від споживача (підприємства) він замість грошей одержує вексель або інше боргове зобов'язання. Використання комерційного кредиту спрощує реалізацію товарів, прискорює обертання оборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах.

Кредиторська заборгованість належить до позапланових додатково залучених джерел формування оборотних коштів, її породжує брак власних оборотних коштів. Наявність кредиторської заборгованості постачальникам засвідчує участь у господарському обігу підприємства коштів інших суб'єктів господарювання.

Іншими словами, кредиторська заборгованість - це короткострокові зобов'язання підприємств, які виникають за:

розрахунками з бюджетом;

розрахунковими документами, термін оплати яких не настав і які не сплачено в строк;

невідфактурованими поставками-розрахунками взаємних вимог, векселями, термін оплати яких не настав і які не сплачено в строк;

короткостроковими кредитами.

Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якщо її зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, заборгованість постачальникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; невідфактурованими поставками. Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторська заборгованість, що утворюється в результаті порушення порядку та термінів оплати розрахункових документів. Якщо підприємство, використовуючи в обігу неоплачені товарно-матеріальні цінності, одержує додаткові кошти, які йому не належать, то кредитор (постачальник) змушений звертатися до пошуків додаткових джерел формування своїх поточних фінансових ресурсів [38].

1.2Методичні підходи до управління оборотними активами

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних активів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як предмети праці, матеріальні активи, гроші, що обертаються. Найчастіше наводяться два найбільш загальних визначення.

По-перше, оборотні активи - це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні активи - це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші. Деякі автори таке саме визначення дають терміну оборотний капітал. Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять - оборотні кошти та оборотний капітал.

Проведений аналіз визначень оборотних активів протягом століття показує, що є певні протиріччя у визначенні даного поняття. На сьогодні можна відзначити, що значний обсяг літературних джерел і нормативних актів з цієї проблематики повністю та однозначно не визначають оборотний капітал, як економічної категорії і це не лише тому, що існує безліч визначень, а тому, що існує безліч різних підходів до змісту цієї категорії, виходячи з її економічних меж та функцій.

Формування оборотних активі відбувається за рахунок інвестованого в них оборотних активі. Саме тому оборотні активи як економічна категорія, розглядається багатьма вченими протягом останніх століть. Так, у 1766 році Франсуа Кене, осмислюючи роль капіталу в своїй економічній таблиці, поділив його на первинні та річні аванси, які пізніше стали називати основним та оборотним капіталом. Адам Сміт, а з Часом Давід Рікардо, також досліджували поняття оборотного капіталу. Сміт вперше визначив оборотний капітал як суму грошових коштів, авансованих на придбання сировини та матеріалів для здійснення виробничого процесу. А Рікардо поглибив поняття оборотного капіталу, розглянувши швидкість його обертання в порівнянні з основним капіталом, повязуючи із нормою прибутку. Отже, перші згадки про оборотний капітал даються 18 століттям. Вони мали подальший розвиток.

У працях Є.С. Стоянової, Є.В. Викової, І.А. Бланка використовується поняття «чистий оборотний капітал» ( як синоніми: працюючий, робочий капітал чи власні оборотні засоби), яке трактують як різницю між поточними активами та поточними пасивами. Е. Нікбахт, А. Гроппедлі під цим визначенням розуміють саме робочий капітал. Оборотні активи вони визначають за змістом статей другого розділу активу балансу. Цю думку також розвинув В.В. Ковальов, який вважає, що термін «оборотний капітал» відноситься до мобільних активів підприємства, які є грошовими коштами, чи можуть бути перетворені в них протягом року або одного виробничого циклу. Подібне трактування дають А.Б. Крутік, М.М. Хайкін, на думку яких різниця між поточними активами та короткостроковими зобовязаннями називається оборотним капіталом. Тобто ці вчені визначають дані поняття в основному з точки зору бухгалтерського обліку, без урахування економічної суті [10,22].

У працях Пасс Крітофер, Борісов А.Б., Райзберг Б.А. використовують поняття оборотний капітал - це короткострокові поточні активи фірми, які швидко обертаються протягом виробничого циклу. Оборотні активи - це оборотні засоби підприємств, які відображаються в активі бухгалтерського балансу. Оборотні кошти - це частина засобів підприємства, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу. Вчені у своїх визначеннях торкаються тільки однієї властивості оборотних коштів. Відображають лише облікову суть цих категорій [27].

А такі вчені як Солопов Є.Ф., Носова С.С. визначають, що оборотний капітал - це капітал, який робить повний оборот за один виробничий цикл і свою вартість повністю переносить на вартість створюваного продукту. Оборотні засоби - це сукупність оборотних фондів і фондів обігу, які використовуються для фінансування економічної діяльності підприємств та господарських організацій різних форм власності. Не розглянуто всі аспекти функціонування оборотного капіталу на підприємствах. Категорії розглянуто з точки зору методів їх формування, що не дозволяє сформувати цілісні бачення їх суті та взаємозвязків. [17].

Можна зробити висновок, що у переважній більшості вчені виділяють категорію «оборотний капітал», але по-різному її визначають. Оборотний капітал розглядається або як виключно економічна категорія, і тоді на перший план виступають матеріально-речовинна сторона оборотного капіталу, або як суто фінансова категорія, і тоді переважна увага приділяється джерелам формування оборотного капіталу.

Можна відзначити, що значний обсяг літературних джерел і нормативних актів з цієї проблематики повністю та однозначно не визначають оборотний капітал, як економічної категорії і це не лише тому, що існує безліч визначень, а тому, що існує безліч різних підходів до змісту цієї категорії, виходячи з її економічних меж та функцій.

1.3Формування політики управління оборотними активами підприємства

Політика управління оборотними активами являє собою частина загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації й оптимізації структури джерел їхнього фінансування.

Політика управління оборотними активами підприємства розробляється по наступних основних етапах:

. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді.

. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства.

Теорія фінансового менеджменту розглядає три принципових підходи до формування оборотних активів підприємства - консервативний, помірний і агресивний.

Консервативний підхід до формування оборотних активів передбачає не тільки повне задоволення поточної потреби у всіх їхніх видах, що забезпечує нормальний хід операційної діяльності, але і створення високих розмірів їхніх резервів на випадок непередбачених складностей у забезпеченні підприємства сировиною і матеріалами, погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки інкасації дебіторської заборгованості, активізації попиту покупців і т.п. Такий підхід гарантує мінімізацію операційних і фінансових ризиків, але негативно позначається на ефективності використання оборотних активів - їхньої оборотності і рівні рентабельності. Помірний підхід до формування оборотних активів спрямований на забезпечення повного задоволення поточної потреби у всіх видах оборотних активів і створення нормальних страхових їхніх розмірів на випадок найбільш типових збоїв у ході операційної діяльності підприємства. При такому підході забезпечується середнє для реальних господарських умов співвідношення між рівнем ризику і рівнем ефективності використання фінансових ресурсів. Агресивний підхід до формування оборотних активів полягає в мінімізації усіх форм страхових резервів по окремих видах цих активів. При відсутності збоїв у ході операційної діяльності такий підхід до формування оборотних активів забезпечує найбільш високий рівень ефективності їхнього використання. Однак будь-які збої в здійсненні нормального ходу операційної діяльності, викликані дією внутрішніх або зовнішніх факторів, приводять до істотних фінансових утрат через скорочення обсягу виробництва і реалізації продукції.

. Оптимізація обсягу оборотних активів.

. Оптимізація співвідношення постійної і перемінної частин оборотних активів.

. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів.

. Забезпечення підвищення-рентабельності оборотних активів.

. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів у процесі їхнього використання.

. Формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів.

. Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів.

Політика управління оборотними активами одержує своє відображення в системі розроблених на підприємстві фінансових нормативів. Основними з таких нормативів є:

-норматив власних оборотних активів підприємства;

-система нормативів оборотності основних видів оборотних активів і тривалості операційного циклу в цілому;

-система коефіцієнтів ліквідності оборотних активів;

-нормативне співвідношення окремих джерел фінансування оборотних активів і інші.

Як висновок, слід зазначити, що наслідком впровадження ефективної політики управління оборотними активами мають стати: забезпечення безперебійної роботи підприємства; зниження обсягів вільних поточних активів і, як наслідок, зниження витрат на їх фінансування; прискорення обороту оборотних активів; максимізація прибутку підприємства при збереженні ліквідності.

РОЗДІЛ 2. Оцінка стану управління оборотними активами ТОВ «Котлозавод «Крігер»

.1 Фінансово-економічна характеристика ТОВ «Котлозавод «Крігер»

Важливим етапом проведення організаційно-економічної характеристики господарської діяльності підприємства є оцінка економічних показників, які дають можливість попередньо визначити позитивні і негативні сторони його діяльності. Аналіз сучасного стану економічного розвитку ТОВ «Котлозавод Крігер» будемо проводити за три останні звітні періоди (2010-2012 рр.). Для проведення порівняльного аналізу основних фінансово-економічних показників оберемо за базу 2010 рік, відносно якого будемо визначати відхилення основних показників господарської діяльності підприємства. Використовуючи дані фінансової річної звітності, а саме, Звіт про фінансові результати (форма № 2) та Балансу (форма № 1) підприємства.не

З таб. 2.1 видно, що у 2012 р. порівняно з 2010 р. відбулося збільшення доходу (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 17299 тис.грн. відбулося за рахунок збільшення ціни реалізації продукції через збільшення рівня прибутку, який закладається в ціну реалізації. Відбулося збільшення інших операційних витрат, що становить 5290 тис. грн. Збільшення витрат на збут 1,67 % або 74 тис. грн., відбулося через те, що продукція підприємства безпосередньо для внутрішніх та зовнішніх споживачів реалізується з підприємства. Збільшення собівартості 11633 тис. грн. через зростання затрат на виробництво одиниці продукції. Збільшення чистого доходу від реалізації продукції в 2,38 р. або на 15871 тис. грн.

Таблиця 2.1

Динаміка фінансових результатів ТОВ «Котлозавод «Крігер» (тис. грн.)

оротний актив уПППпппппмммправління нормативнийПоказники2010 р.2011 р.2012 р.Відхилення 2012 р. до 2010 р.+,-%Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)131122864930411172992,31Податок на додану вартість16623338309014281,85Акцизний податок-----Витрати, які виключаються з виручки-----Інші вирахування з доходу-----Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)114502531127321158712,38Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)106462085022279116332,09Валовий:- прибуток8044461504242386,27- збиток-----Інші операційні доходи357511263959460192,68Адміністративні витрати714102816439292,31Витрати на збут109173183741,67Інші операційні витрати372511232901552902,43Фінансові результати від операційної діяльності:- прибуток-329137955041,15- збиток169----Доход від участі в капіталі-----Інші фінансові доходи-----Інші доходи511729-2181,42Фінансові витрати72115143,00Втрати від участі в капіталі-----Інші витрати51870464-454-0,12Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:- прибуток-329537164211,12- збиток183--183-Податок на прибуток від звичайної діяльності47-33-14-0,7Фінансові результати від звичайної діяльності:- прибуток-329536833881,11- збиток230---Надзвичайні:- доходи------ витрати-----Податки з надзвичайного прибутку-----Чистий:- прибуток-329536833881,11- збиток230----Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Збільшення ПДВ на 1,85 % або на 1428 тис. грн., що повязано зі збільшенням валового доходу. Збільшення інших операційних доходів на 6019 тис. грн. Збільшенняя адміністративних витрат на 2,31 % або на 929 тис. грн. відбулося за рахунок ззбільшення витрат на оплату праці адміністративному персоналу. Зменшення податку на прибуток на 0,7% або на 14 тис. грн., відбулося за рахунок надання податкового кредиту по сплаті податку на прибуток. На нашу думку, резервами для збільшення чистого прибутку є збільшення інших операційних доходів, зменшення адміністративних затрат.

Наступним етапом аналізу фінансового потенціалу є аналіз операційних витрат (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Динаміка операційних витрат ТОВ «Котлозавод Крігер»

Показники2010 р.2011 р.2012 р.Відхилення 2012 р. до 2010 р.тис. грн. %тис. грн. %тис. грн. % +, - %Матеріальні затрати852269,11438568,71548563,18696352,49Витрати на оплату праці8496,9228510,9291311,88206416,94Відрахування на соціальні заходи3182,68554,110984,487806,40Амортизація1991,63771,83951,621961,61Інші операційні витрати24415,4302914,5461718,84217617,87Разом12329100,0020931100,0024508100,0012179-Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Отже, з даної таблиці можна зробити наступні висновки матеріальні затрати зросли на 6963 тис.грн., витрати на оплату праці зросли на 2064 тис.грн., відрахування на соціальні заходи зросли 780 тис.грн., амортизація збільшилася на 196 тис.грн., інші операційні витрати зросли на 2176 тис.грн. Загалом відбулося збільшення операційних витрат 12179 тис.грн.

По відхиленням пунктів структури відбулося збільшення таких показників: відрахування на соціальні заходи - 6,4%, інші операційні витрати 17,8. У 2012 р., найбільші витрати підприємство здійснювало на матеріальні затрати - 63,18%, а найменші на амортизацію - 1,6 %. Витрати на оплату праці також збільшилися- 16,94%.

Рис. 2.1. Структура операційних витрат підприємства у 2010-2012 рр

Джерело: складено за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Важливим є оцінка динаміки складу та структури активів підприємства. Згідно з ПБО 2 активи - це ресурси, контрольовані підприємством, що виникли в результаті минулих подій і використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (табл. 2.5).

Активи дають певне уявлення про ресурси або потенціал, яким володіє підприємство. Вони розміщуються в міру зростання ліквідності ресурсів.

Розглядаючи показники, узагальнені в таблиці 2.3, можна відзначити, що загальна вартість майна підприємства збільшилась за звітний період на 3267 тис. грн. На кінець 2012 р. найбільшу частку у складі активів займає незавершені капітальні інвестиції за розрахунками 607 тис. грн. У такому випадку, за наявності незавершеного виробництва, збільшується тривалість технологічного процесу, що в свою чергу має негативний вплив на господарчу діяльність виробничого підприємства, тобто збільшується термін оборотності запасів підприємства, зменшується їх ліквідність.

Таблиця 2.3

Динаміка та структура активів ТОВ «Котлозавод «Крігер»

Показники2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. до 2010 р. (+, -)тис грн.%тис. грн.%тис. грн%+,-%Необоротні активиНе матеріальні активи----702,60--Не завершені капітальні інвестиції83126,7667124,1160722,50-22473,04Основні засоби227473,24211275,89202174,90-25388,87Усього за розділом 1310510027831002698100-407100Оборотні активиВиробничі запаси179922,44183521,46189016,1691105,06Незавершене виробництво181522,64122714,35132611,34-48973,06Готова продукція4205,24-----Товари2633,28840,98890,76-17433,84Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:-чиста реалізаційна вартість250131,19244528,60164514,06-85665,77-первісна вартість250131,19244528,60164514,06-85665,77Дебіторська заборгованість за розрахунками:-з бюджетом450,564375,114013,433568,91 р.Інша поточна дебіторська заборгованість7489,33173820,33266322,7619153,56 р.Грошові кошти та їх еквіваленти:- у національній валюті730,911772,071241,0651169,86 р.- у іноземній валюті2783,474635,42302425,85274610,8 р.Інші оборотні активи760,951431,675364,584607,05 р.Усього за розділом80181008549100116981003680100Баланс1112911335100143963267-Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Велика частка виробничих запасів 2012 р. 1890 тис.грн. , може говорити про розширення діяльності. За умов розширення діяльності і збільшення покупців буде збільшуватися і рівень дебіторської заборгованості. Позитивної оцінки заслуговує рівень грошових активів у 2012 р.: в національній валюті 1,06 % (124 тис. грн.), в іноземній валюті 25,85 % (3024 тис. грн.).

Отже, розглянувши дану таблицю можна зробити такі висновки: не матеріальні активи залишкова вартість) збільшились на 70 тис. грн., незавершене будівництво зменшилося на 224 тис. грн., основні засоби (залишкова вартість) зменшились на 253 тис. грн. Загалом відбулося зменшення необоротних активів на 407 тис. грн. Відбулося збільшення оборотних активів на 3680 тис. грн. Виробничі запаси збільшилися на 91тис. грн.,незавершене виробництво зменшилося на 489 тис. грн, готова продукція зменшилася на 420 тис. грн, товари зменшилися 174 тис. грн.

Важливою характеристикою фінансово-економічного потенціалу підприємства є оцінка джерел утворення його фінансових ресурсів.

Потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал, відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення, приріст сталих пасивів. На підприємстві власними джерелами фінансування оборотних активів є прибуток, щ залишається в розпорядженні підприємства. Прибуток підприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних активів. Традиційно джерелом покриття вважається прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства і використовується на його розсуд.

Раціональне формування названих джерел оборотних активів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства, сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними коштами. Недостатність джерел формування оборотних активів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень.

Таблиця 2.4

Динаміка та структура зобовязань ТОВ «Котлозавод Крігер»

Показники2010 р.2011 р.2012 р.Відхилення 2012 р. до 2010 р.тис. грн.%тис. грн.%тис. грн.%+, -%1.Власний капіталСтатутний капітал44-2,65442.69440,8300Нерозподілений прибуток(1704)(102,65)159197,31527499,176978-3,09Усього за розділом 1-16601001635100531810069781002.Залучений капіталКредиторська заборгованість249219,49275828,43242226,68-7097,19Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями-------- Поточні зобовязання за розрахунками:З одержаних авансів518940,57269527,78312534,42-206460,22З бюджетом550,43130,13190,20-3634,55Зі страхування940,74550,56770,84-1781,91З оплати праці1100,861191,221781,9668161,81Зобовязання,повязані з необоротними активами та групами вибуття------- -Інші поточні зобовязання484937,92406041,86325735,88-159267,17Разом1278910097001009078100100Баланс1112911335143963267Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Наявність зайвих джерел оборотних активів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних активів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених активів. Фінансовий стан формується в ході операційної, інвестиційної та фінансової діяльності компанії і найбільш комплексно відображає результати роботи господарюючого суб'єкта.

Таблиця 2.5

Оцінка фінансового cтану підприємства

ПоказникиОд. виміру2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. до 2010 р. %Загальна вартість активів (майна)тис.грн11129113351439629,36Вартість необоротних активівтис.грн310527832698-13,10Вартість оборотних (мобільних) активівтис.грн802485521169845,79Дебіторська заборгованістьтис.грн5795706563549,65Власний капіталтис.грн-166016355318-250,36Залучений капіталтис.грн1278997009078-29,02Середньооблікова чисельність працівниківчол.9010110112,22Вартість основних засобів: - первісна - залишкватис.грн25572514281910,25227421122021-11,13Матеріаломісткість господарської діяльностіх0,690,690,63-8,70Трудомісткість господарської діяльностіх0,090,150,1677,77Фондомісткість господарської діяльностіх0,020,020.020Матеріаловіддачах1,451,461,588,96Коефіцієнт співвідношення: -необоротних і оборотних активів -оборотних і необоротних активівх0,390,330,23-41,032,583,074,3367,83Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Отже, за даними таблиці видно в порівняні 2012 р. та 2010 р., що загальна вартість активів зросла на 29,36 % вартість необоротних активів зменшилась на 13,10 %, дебіторська заборгованість зросла на 9,65 %, власний капітал зменшився на 250,48 %, залучений капітал зменшився на 29,02 %, сердня чисельність працівників збільшилась на 12,22 %, вартість основних засобів: первісна збільшилась на 10,25 %, залишкова зменшилась на 11,13 %, матеріаломісткість господарської діяльності зменшилась на 8,70 %, трудомісткість господарської діяльності збільшилась на 77,77 %, фондомісткість господарської діяльності немає змін, матеріаловіддача збільшилась на 8,96 %, коефіцієнт співвідношення: необоротних і оборотних активів зменшилась на 41,03 %, оборотних і необоротних активів збільшилась на 67,83 %.

При оцінці фінансового стану підприємства найбільш важливими показниками є коефіцієнти ліквідності.

Таблиця 2.6

Оцінка показників ліквідності підприємства

Показники2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. до 2010 р.(+, -)%Загальний коефіцієнт покриття(платоспроможності)0,630,881,290,6620,47Коефіцієнт швидкої ліквідності0,490,801.100,6122,45Коефіцієнт незалежної ліквідності0,080,070,350,2743,75Коефіцієнт абсолютної ліквідності0,030,070,350,32116,67Частка оборотних активів в загальній сумі активів0,720,750,810,0911,25Частка виробничих запасів в оборотних активах0,450,350,27-0,18- 6,0Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

коефіцієнт покриття показує здатність підприємства взагалі розрахуватися зі своїми зобовязаннями протягом певного періоду. У 2012 р. В порівнянні з 2010 р. даний показник збільшився на 20,47 %, що є позитивною тенденцією, це означає, що підприємство здатне розрахуватися зі своїми боргами самостійно без зовнішнього залучення коштів;

коефіцієнт швидкої ліквідності у 2012 р. порівняно з 2010 р. зріс в 22,45 р. Цей коефіцієнт свідчить про те скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів;

коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2012 р. збільшився в 116.67 р. в порівнянні з 2010 р. Цей показник свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість;

частка оборотних засобів в активах - показує частку оборотних активів в загальних активах підприємства. У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник збільшився на 11,25 %, що є негативно, адже підприємство не прискорює оборотність оборотних активів і збільшує їх частку в загальних активах;

частка виробничих запасів в оборотних активах. У 2012 р. порівняно з 2010 р. даний показник зменшився на 6,0 %, що є негативною тенденцією, адже нормативний показник повинен бути більшим 0,5, що свідчить про замалу частину виробничих запасів в оборотних активах підприємства;

Наступним етапом є оцінка фінансової стійкості ТОВ «Котлозавод Крігер» за 2010-2012 рр., показники оцінки якого подано в табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Оцінка фінансової стійкості ТОВ «Котлозавод Крігер» за 2010-2012рр.

ПоказникиРокиВідхилення 2012 р. від 2010 р.201020112012+,-%Коефіцієнт автономії-0,140,140,370,262,64Маневреність робочого капіталу-0,90-2,731,260,361,4Коефіцієнт фінансової залежності-6,706,932,70-4,000,40Коефіцієнт маневреності власного капіталу2,88-0,700,45-2,4315,62Коефіцієнт концентрації залученого капіталу1,150,860,63-0,5254,78Коефіцієнт поточних зобов'язань11100Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу-7,705,931,719,4122,21Коефіцієнт забезпечення власними коштами-0,59-0,130,27-0,320,46Коефіцієнт фінансової стабільності-0,130,170,590,464,53Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

) коефіцієнт автономії - показує частку власного капіталу у загальному майні підприємства і допомагає оцінити ступінь незалежності підприємства, ступінь самостійності у прийнятті рішень щодо управління підприємством. Значення коефіцієнта автономії у 2012 р. порівняно з 2010 р. зменшилось в 2,64 р. та становить 0,26, але значення коефіцієнта залишається менше нормативного. Це означає, що підприємство практично самостійно не може приймати управлінські рішення і воно є залежним від зовнішніх ресурсів фінансування;

) коефіцієнт маневреності робочого капіталу у 2012 р. порівняно з 2010 збільшився в 1,4 рази;

) коефіцієнт фінансової залежності - показує в скільки разів джерела формування майна підприємства перевищують власний капітал підприємства. У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник зменшився в 0,4 р., що є досить позитивним, адже зменшує ступінь фінансової залежності підприємства;

) коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує ступінь залучення коштів у діяльність і розвиток підприємства.У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник зменшився на 54,78 %;

) коефіцієнт поточних зобовязань показує, яка частка поточних зобовязань міститься у загальних зобовязаннях підприємства. У 2012 році порівняно з 2010 роком не змінився.

) коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу - показує у скільки раз залучених коштів більше або менше від власних коштів самого підприємства. Так як значення даного коефіцієнта у 2011 р. зросло більше ніж у 2 рази, це свідчить про те, що підприємство сприяє залученню коштів у свою діяльність, це є позитивним з одного боку, позитив цього було описано у попередньому показнику, але це має і негативний вплив, адже не сприяє самостійності у прийнятті рішень і робить підприємство залежним;

) коефіцієнт забезпечення власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стабільності. У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник зменшився в 0,46 р., що є негативною тенденцією. Це означає, що підприємство не може забезпечити себе власними коштами в повній мірі.

) коефіцієнт фінансової стабільності характеризує частку в загальній вартості майна підприємства всіх джерел коштів, які підприємство може використовувати у своїй поточній господарській діяльності без шкоди для кредиторів. У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник збільшився в 4,53 р.

Рентабельність є основним показником інтенсивності господарювання, показує наскільки повно використовуються обігові кошти на підприємстві. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Показники рівня рентабельності господарської діяльності підприємства ТОВ Котлозавод Крігер за 2010-2012 рр. розміщені у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Показники рентабельності діяльності підприємства.

ПоказникиОд. виміру2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. до 2010 р (+, -)Рентабельність господарської діяльності%1,0414,6714,4413,4Рентабельність підприємства%1,449,6914,3112,87Чиста рентабельність виручки від реалізації продукції%2.0013,0113,4811,48Рентабельність активів%2,6229,3428,6326,01Коефіцієнт окупності виробничих витратх1,081,211,230,15Коефіцієнт окупності активівх1,300,562,120,82Коефіцієнт рентабельності активів%0,030,290,140,11Коефіцієнт рентабельності власного капіталу%-0,14263,60,490,35Коефіцієнт рентабельності діяльносі%0,020,130,130,11Коефіцієнт рентабельності продукції%0,030,150,130,1Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

оборотний актив діловий фінансування

Проаналізувавши показники таблиці 2.8 можна зробити висновок, що протягом 2010-2012 рр. рентабельність господарської діяльності ТОВ „Котлозавод Крігер збільшилась. Оскільки показник рентабельності підприємства протягом трьох років збільшився на 13,4 %, рентабельність господарської діяльності збільшилась 12,87 %, чиста рентабельність виручки від реалізації продукції збільшилась на 6,74 %, рентабельність активів зросла 11,48 %, коефіцієнт окупності виробничих витрат зросли на 0,82 %, коефіціет рентабельності активів зріс на 0,11 %, коефіцієнт рентабельності власного капіталу зменшився на 3,5 %, коефіцієнт рентабельності діяльності 0,11%, зріс, коефіцієнт рентабельності продукції зріс на 0,1 %.

Показники ділової активності дозволяють оцінити фінансовий стан підприємства з точки зору платоспроможності: як швидко кошти можуть перетворюватися в готівку, який виробничий потенціал підприємства, чи ефективно використовується власний капітал і персонал, як підприємство використовує свої активи для отримання доходів і прибутку, який обсяг виручки забезпечує кожна грн. активів, як швидко активи обертаються в процесі діяльності підприємства. Розглянемо наступні показники ділової активності.

Таблиця 2.9

Показники ділової активності підприємства

Показники2010 р.2011 р.2012 р.2012 р. до 2010 р. (+, -)Коефіцієнт оборотності активів1,302,251,06-0,24Коефіцієнт оборотності основних засобів(фондовіддача)26,119,9810,25-15,86Ділова активність підприємства1,731,011,27-0,46Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Отже, за даними таблиці, можливо зробити висновок, що коефіцієнт оборотності активів зменшився на 0,24. Коефіцієнт оборотності активів показує суму чистого доходу (виручки) підприємства на 1 грн. окремих видів активів. Для ТОВ «Котлозавод «Крігер» даний коефіцієнт дорівнює 1,06. Він характеризує низьку ефективність використання підприємством ycix наявних pecypciв незалежно від джерел їх залучення. В порівнянні 2012 р. з 2010 р. цей показник знизився на 0,24.

Фондовіддача показує яку суму чистого доходу одержує підприємство з однієї гривні коштів, вкладених в основні засоби. Для ТОВ «Котлозавод «Крігер» даний показник в 2012 р. становив 10,25. Це свідчить про високу ефективність використання основних засобів. Ділова активність підприємства в 2012 р. становив 1,27 що на 0,46 од. менше, ніж в 2010 році.

Таким чином, як у 2010 р., так і у 2012 р. ТОВ «Котлозавод «Крігер» характеризувалося нестійкою фінансовою стійкостю. Але слід зазначити, що у 2012 р. фінансова стійкість має тенденцію до зростання.

.2 Аналіз динаміки і структури оборотних активів ТОВ «Котлозавод «Крігер»

Згідно з П(с)БО 2 оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Вони дають певне уявлення про ресурси або потенціал, яким володіє підприємство та розміщуються в міру зростання ліквідності ресурсів.

Важливим є оцінка динаміки складу та структури активів підприємства (табл. 2.9).

За даними таб. 2.10 можна відзначити, що загальна вартість майна підприємства збільшилась за звітний період на 3267 тис. грн.. Оборотні активи в оцнці по залишковій вартості зросли на 3680 тис. грн.

На кінець 2012 року велику частку майна займають виробничі запаси (1890 тис. грн. 16,16 %) це може говорити про розширення діяльності. За умов розширення діяльності і збільшення покупців буде збільшуватися і рівень дебіторської заборгованості. Позитивної оцінки заслуговує рівень грошових активів у 2012 р.: в національній валюті 1,06 % (124 тис. грн.), в іноземній валюті 25,85 % (3024 тис. грн.).

Таблиця 2.10

Динаміка та структура оборотних активів ТОВ «Котлозавод Крігер»

Показники2010р.2011р.2012р.Відхилення 2010р. До 2012р.тис. грн.%тис. грн%тис. грн%(+,-)%Оборотні активиВиробничі запаси179922,44183521,46189016,1691105,06Незавершене виробництво181522,64122714,35132611,34-48973,06Готова продукція4205,24-----Товари2633,28840,98890,76-17433,84Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:-чиста реалізаційна вартість250131,19244528,60164514,06-85665,77-первісна вартість250131,19244528,60164514,06-85665,77Дебіторська заборгованість за розрахунками:-з бюджетом450,564375,114013,433568,91 р.Інша поточна дебіторська заборгованість7489,33173820,33266322,7619153,56 р.Грошові кошти та їх еквіваленти:- у національній валюті730,911772,071241,0651169,86 р.- у іноземній валюті2783,474635,42302425,85274610,8 р.Інші оборотні активи760,951431,675364,584607,05 р.Усього за розділом80181008549100116981003680100Баланс1112911335100143963267-Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод Крігер».

Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги у 2012 р. зменшилась на 856 тис. грн. порівняно з 2010 р. Дебіторська заборгованість з бюджетом збільшилась і становить у 2012 р. 3,43 %. Інша поточна дебіторська заборгованість у 2012 р. порівняно з 2010 р. збільшилась в 3,56 р. Інші оборотні активи збільшились у 2012 р. в 7,05 р.

2.3 Оцінка ефективності управління оборотними активами ТОВ «Котлозавод Крігер»

Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також визначення суми грошей, що їх було вивільнено з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів або додатково залучено в оборот унаслідок уповільнення такої оборотності. Для цього проводять такий розрахунок: різницю в оборотності у днях помножують на звітну одноденну виручку.

На зміну оборотності оборотних коштів впливають два фактори: зміна обсягу виручки від реалізації продукції; зміна середнього залишку оборотних засобів.

Таблиця 2.11

Розрахунок ефективності обороту оборотних коштів за 2010-2012рр.

Показник2010 р.2011 р.2012 р.Відхилення(+,-)%Виручка від реалізації, тис. грн571713112286492293250,11Кількість днів періоду, що аналізується365365365--Одноденна виручка, тис. грн15,6636,9278,4962,8350,11Середній залишок оборотних коштів, тис. грн40094274,55849184014,59Оборотність оборотних коштів, днів255,95118,9974,52-181,4329,11Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, кількість оборотів1,433,074,893,463,41Коефіцієнт завантаження коштів в обороті, коп.0,700,330,20-0,52,85

Виходячи з наведених у таблиці даних, можна сказати, що оборотність оборотних коштів за рік прискорилась на 181 днів. Це привело:

а) до збільшення коефіцієнта оборотності засобів на 3,46;

б) до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,5 коп.

Таким чином, прискорення обертання оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами. По-перше, від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо підприємство, що має невеликий обсяг оборотних коштів, але ефективніше їх використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю обертання. По-друге, з оборотністю пов'язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції. По-третє, прискорення обороту на одній стадії кругообігу коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушує прискорити оборот на інших стадіях.

РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення механізму управління оборотними активами підприємства

.1 Напрями оптимізації обсягу оборотних активів підприємства

Необхідність визначення потреби підприємства в оборотних активах повязана з тим, що надходження виручки від реалізації продукції не збігається з періодом споживання ресурсів, тому необхідно створювати запаси оборотних активів для забезпечення безперервного й безперебійного функціонування виробництва.

Наявність у господарському обороті підприємства власних оборотних коштів у розмірах, які покривають нормативні потреби в них, а також залучення кредитних та інших позикових ресурсів ще не є гарантією створення умов для нормального господарювання. Підприємство має забезпечити раціональне розміщення цих ресурсів за призначенням.

Про нераціональне використання власних і позикових оборотних коштів свідчать відволікання їх у:

-понаднормативні запаси товаро-матеріальних цінностей і витрат виробництва, якщо вони не прокредитовані банком;

-дебіторську заборгованість за товари,роботи й послуги, не оплачені в строк покупцями;

-іншу дебіторську заборгованість (за претензіями, за розрахунками з підзвітними особами тощо);

-різні витрати, що перевищують наявні джерела фінансування.

Визначення потреби в оборотних активах на підприємстві здійснюється через їхнє нормування. Нормування оборотних активів передбачає облік багатьох факторів, що впливають на господарську діяльність підприємства. До таких факторів належать:

умови постачання та збуту;

віддаленість постачальників від споживачів;

транспортні умови;

час, необхідний для підготовки матеріалів для використання у виробництві, товарів для реалізації;

періодичність запуску матеріалів у виробництво;

тривалість виробничого циклу і розподіл його між структурними підрозділами виробництва;

форми розрахунків, тривалості документообігу.

Принципи нормування оборотних активів полягають в наступному:

принцип мінімальності припускає, що нормативи повинні встановлюватися в мінімальних розмірах, інакше відбудеться вповільнення оборотності оборотних активів, а отже, зниження прибутку;

принцип достатності припускає визначення нормативів у розмірах, що забезпечують безперебійний процес виробництва. Принципи мінімальності й достатності в сукупності становлять принцип оптимальності;

принцип конкретності припускає встановлення нормативів з рахуванням умов виробництва й особливостей технологічного процесу.

При відповідності складу, структури й наявності оборотних активів запланованому обсягу виробництва й реалізації продукції підприємство в змозі забезпечити прибуток з мінімальними витратами.

У випадку заниження нормативу оборотних активів можливі перебої в поставках і виробничому процесі, зменшення обсягів виробництва й прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості та інші негативні явища в господарській діяльності.

Завищення нормативу оборотних активів може призвести до нагромадження зайвих запасів сировини й матеріалів, ослаблення режиму економії, використання оборотних активів не за призначенням, уповільнення їхньої оборотності, а отже, до втрат прибутку.

Значення нормування оборотних активів наступне:

правильне визначення нормативу оборотних активів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва;

нормування оборотних активів дає можливість ефективно використовувати їх на кожному підприємстві;

від правильно встановленого нормативу оборотних активів залежить виконання плану виробництва й реалізації продукції, прибутку й рівня рентабельності;

обґрунтовані нормативи оборотних активів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.

Визначення планової потреби в оборотних активах передбачає розробку норм на тривалий період і нормативів на рік або квартал і відбувається шляхом проведення таких операцій:

-визначення норм запасів по найбільш вагомих статтях нормованих оборотних активів на тривалий період (у днях, \%, гривнях);

визначення одноденних витрат товарно-матеріальних цінностей за кошторисом витрат на виробництво на підставі даних IY кварталу планового року, коли, як правило, обсяги виробництва найвищі. При визначенні одноденних витрат для незавершеного виробництва виходять із суми витрат на виробництво валової або товарної продукції. Для готової продукції відповідно в розрахунок приймається виробнича собівартість товарної продукції;

- визначення нормативу оборотних активів по кожній статті в грошовому вираженні шляхом множення одноденних витрат на норму запасу в днях;

- розрахунок загального нормативу шляхом підсумовування нормативів за окремими статтями;

- визначення норм і нормативів за окремими статтями оборотних активів для виробництв і цехів.

Норми запасу, розраховані в днях, можуть використовуватись кілька років, якщо істотно не міняються умови виробництва, поставки, збуту й розрахунків.

3.2 Диверсифікація джерел фінансування оборотних активів підприємства

Недостатність джерел формування оборотних активів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних активів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів.

Як правило, мінімальна потреба ТОВ «Котлозавод «Крігер»в оборотних активах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал (фонд), відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільове фінансування та цільові надходження (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст сталих пасивів.

Для ТОВ «Котлозавод «Крігер» власними джерелами фінансування оборотних коштів є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви.

Прибуток підприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних коштів. Традиційно джерелом покриття вважається прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства і використовується на його розсуд. Обсяг коштів, що спрямовуються на поповнення власних оборотних активів, залежить від очікуваних розмірів приросту нормативу оборотних коштів, загального обсягу прибутку, можливого обсягу залучення позикових коштів та інших факторів.

До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу ТОВ «Котлозавод «Крігер», а проте, йому не належать. До їх використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних активів підприємства.

Сталі пасиви - це мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на обовязкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників). Нині в бухгалтерському балансі не виокремлюються сталі пасиви, як це було раніше. Але з цього не слід робити висновок, що сталі пасиви відсутні на підприємстві.

Методика визначення власних оборотних коштів підприємства, яка зараз пропонується, не робить розмежування між сталими пасивами і короткотерміновими пасивами. Відображаються вони в І розділі пасиву балансу.

З метою повнішого залучення фінансових ресурсів і якісного управління ними ТОВ «Котлозавод «Крігер» має змогу планувати сталі пасиви. Залежно від виду сталих пасивів можуть застосовуватись різні методики їх розрахунку.

Розмір мінімальної заборгованості із заробітної плати залежить від часу її виплати і терміну, за який вона виплачується. Що більший розрив між терміном виплати заробітної плати і кінцевою датою періоду, за який вона сплачується, то вища заборгованість, то більше коштів ТОВ «Котлозавод «Крігер» може використати в господарському обороті. Так, якщо виплата заробітної плати здійснюється за першу половину місяця 25-го числа кожного місяця, а за другу половину - 10-го числа наступного місяця, то в обороті підприємства завжди перебуває девятиденна сума заробітної плати.

Сума мінімальної заборгованості із заробітної плати і резерву майбутніх платежів може визначатися і спрощеним методом, виходячи з суми мінімальної заборгованості за планом базового року й відсотка зростання фонду заробітної плати в плановому році.

Мінімальна заборгованість щодо відрахувань у позабюджетні фонди також постійно є в обігу ТОВ «Котлозавод «Крігер», її можна визначити як добуток мінімальної перехідної заборгованості з оплати праці робітникам та відсотка відрахувань, затвердженого для відповідного фонду.

Мінімальна заборгованість кредиторам з оплати продукції за частковою готовністю обчислюється в галузях промисловості з тривалим циклом виробництва. Проміжні платежі замовників за етапами готовності продукції, що є джерелом покриття витрат незавершеного виробництва, ураховуються як сталі пасиви і можуть бути прирівняні до власних оборотних коштів. Сума за цим видом сталих пасивів визначається відповідно до програми виробництва, умов здачі продукції і порядку розрахунків.

На покриття приросту нормативу оборотних активів ТОВ «Котлозавод «Крігер» спрямовується не вся сума сталих пасивів, а лише приріст її в плановому році, оскільки базову їх суму враховано в попередні роки.

Розмір власних оборотних акьтиві, що закріплені за ТОВ «Котлозавод «Крігер», не є постійною величиною. Сума власних оборотних активів під час складання фінансового плану щорічно уточнюється у звязку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобовязань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому формувати оборотні кошти лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості ТОВ «Котлозавод «Крігер» щодо фінансування власних витрат і збільшує ризик виникнення фінансової нестабільності підприємства.

У такому разі підприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту, кредиторської заборгованості.

Призначення банківських кредитів - фінансування витрат, повязаних з придбанням основних і поточних активів, із сезонними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням виробничих запасів, із виникненням (збільшенням) дебіторської заборгованості, податковими платежами та іншими зобовязаннями.

Кредити банку дають змогу органічно увязати всі джерела оборотних коштів і справляють активний вплив на раціональне формування запасів сировини, матеріалів, готової продукції та інших видів матеріальних цінностей.

Планування потреби в позикових оборотних коштах включає розрахунок необхідної суми кредиту з урахуванням залишку нормованих товарно-матеріальних цінностей і визначення потреби в кредиті.

Сума кредиту з урахуванням залишку нормованих товарно-матеріальних цінностей визначається для кожного обєкта як різниця між запланованою вартістю матеріальних цінностей за діючими цінами і власними оборотними коштами.

Короткостроковий кредит, незалежно від обєктів кредитування, надається строком до одного року. Однак на практиці терміни надання кредиту значно менші, що пояснюється високим рівнем інфляції, спричиненої спадом виробництва, станом товарного і грошового обігу.

До залучених належать кошти інших кредиторів, які надаються підприємствам у позику під певний (обумовлений) відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобовязання.

Вексель є найпростішою й найпоширенішою формою кредитних грошей. Він виписується боржником і передається кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактично перетворення (перехід) товару в гроші. Через вексель реалізується незадоволений попит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей недостатньо, їх замінює вексель.

Досить поширеною формою залучення коштів інших субєктів господарювання є комерційний кредит. Він використовується підприємствами за браком фінансових ресурсів у покупця (споживача) і неможливості розрахуватися з постачальником. У цьому разі виникає необхідність відстрочки платежів. Постачальник дає згоду на надання відстрочки платежу за продукцію, що поставляється, і від споживача він замість грошей одержує вексель або інше боргове зобовязання.

Кредиторська заборгованість належить до позапланових залучених джерел формування оборотних коштів, її породжує брак власних оборотних коштів. Наявність кредиторської заборгованості постачальникам свідчить про участь у господарському обігу підприємства коштів інших субєктів господарювання.

Іншими словами, кредиторська заборгованість - це короткострокові зобовязання підприємства, які виникають за: розрахунками з бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за невідфактурованими поставками-розрахунками взаємних вимог, векселями, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за короткостроковими кредитами.

Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якщо її зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, заборгованість постачальникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав, за невідфактурованими поставками. Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторська заборгованість, що утворюється в результаті порушення покупцями порядку і термінів оплати розрахункових документів. Якщо покупець, використовуючи в обігу неоплачені товарно-матеріальні цінності, одержує додаткові кошти, які йому не належать, то постачальник змушений звертатися до позапланового перерозподілу наявних коштів, до пошуків додаткових джерел формування його поточних фінансових ресурсів.

За кредиторської заборгованості постачальникам залучення коштів відбувається у товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, які виступають у грошовій формі. Розмір і тривалість простроченої кредиторської заборгованості залежать від конкретних умов організації та використання оборотних коштів, особливо - від розміру та тривалості простроченої дебіторської заборгованості, головним джерелом покриття якої і є кредиторська заборгованість.

Таким чином, джерела формування оборотних активів справляють вплив на їх обертання. Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених оборотних активів впливають на ефективність використання оборотних активів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерел оборотних активів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан ТОВ «Котлозавод «Крігер», сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними активами.

3.3 Напрями підвищення ефективності використання оборотних активів

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею ТОВ «Котлозавод «Крігер» у сучасних умовах і досягається різними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

-впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

-наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують вироби до споживачів;

-широке використання прямих тривалих зв'язків;

-розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

-комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва:

-прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвидхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

-розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

-удосконалення форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

-удосконалення системи економічного стимулювання щадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

-збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

-наближення споживачів продукції до її виробників;

-удосконалення системи розрахунків;

-збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

-ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

. Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів.

. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

. Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На ТОВ «Котлозавод «Крігер» є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. В залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів у ТОВ «Котлозавод «Крігер» - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів.

При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Слід також зауважити, що ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох чинників. Серед них можна виділити зовнішні чинники, що роблять вплив незалежно від інтересів і діяльності підприємства, і внутрішні, на яких підприємство може і повинно активно впливати.

До зовнішніх чинників відносяться: загальна економічна ситуація, особливості податкового законодавства, умови отримання кредитів і процентні ставки по ним, можливість цільового фінансування, участь в програмах, що фінансуються з бюджету. Враховуючи ці і інші чинники, підприємство може використовувати внутрішні резерви раціоналізації руху оборотних коштів.

Підвищення ефективності використання оборотних коштів забезпечується прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів закладені безпосередньо в самому підприємстві. У сфері виробництва це відноситься, перш за все, до виробничих запасів. Запаси грають важливу роль в забезпеченні безперервності процесу виробництва, але в той же час вони представляють ту частину коштів виробництва, яка тимчасово не бере участь у виробничому процесі. Ефективна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних коштів. Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їх раціонального використання; ліквідації наднормативних запасів матеріалів; вдосконаленню нормування; поліпшенню організації постачання, зокрема шляхом встановлення чітких договірних умов постачань і забезпечення їх виконання, оптимального вибору постачальників, налагодженої роботи транспорту. Важлива роль належить поліпшенню організації складського господарства.

Скорочення часу перебування оборотних коштів в незавершеному виробництві досягається шляхом вдосконалення організації виробництва, поліпшення вживаної техніки і технології, вдосконалення використання основних фондів, перш за все їх активної частини, економії по всіх стадіях руху оборотних коштів.

У сфері обігу оборотні кошти не беруть участь в створенні нового продукту, а лише забезпечують його доведення до споживача. Зайве відвернення засобів в сферу обігу - негативне явище. Найважливішими передумовами скорочення вкладень оборотних коштів в сферу обігу є раціональна організація збуту готовій продукції, застосування прогресивних форм розрахунків, своєчасне оформлення документації і прискорення її руху, дотримання договірної і платіжної дисципліни.

Прискорення обороту оборотних коштів дозволяє вивільнити значні суми і таким чином збільшити обсяг виробництва без додаткових фінансових ресурсів, а засоби, що вивільняються, використовувати відповідно до потреб підприємства. Резерви і шляхи прискорення оборотності оборотних коштів у ТОВ «Котлозавод «Крігер» залежать від двох чинників: об'єму товарообігу на підприємстві і розміру оборотних коштів. Напрями прискорення оборотності оборотних активів наведено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Напрями прискорення оборотності оборотних коштів

Також, на ТОВ «Котлозавод «Крігер» особливу увагу слід приділити вивченню причин виявлених відхилень по окремих видах оборотних активів і розробці мір по їх оптимізації. Зростання товарних запасів може бути результатом недоліків в організації торгівлі, рекламі, вивченні попиту покупців, іншої маркетингової діяльності, наявності залежаних і неходових товарів.

Слід зауважити, що великі залишки грошових коштів в касі виникають у зв'язку з неритмічним розвитком роздрібного товарообігу, невчасною здачею виручки в банк та іншими порушеннями касової дисципліни. Наднормативні залишки інших товарно-матеріальних цінностей є результатом наявності або придбання зайвих і непотрібних матеріалів, сировини, палива, малоцінних і швидкозношувальних предметів та інших матеріальних цінностей.

Знизити запаси оборотних засобів (товарів, матеріалів, сировини, палива) на ТОВ «Котлозавод «Крігер» до оптимальних розмірів можна шляхом їх оптової реалізації або бартерних операцій, рівномірного і частого постачання. Нормалізації залишків товарів і грошових коштів в касі і в дорозі сприяє ритмічний розвиток роздрібного товарообігу. Залишки порожньої тари можна мінімізувати за рахунок своєчасного її повернення постачальникам, прискорення здачі тароприймаючим підприємствам, організації централізованого вивозу тари.

На рахунках в банках ТОВ «Котлозавод «Крігер» потрібно зберігати мінімально необхідні суми грошових коштів, а всі вільні їх залишки слід перераховувати в дострокове погашення отриманих кредитів, вкладати в цінні папери на депозитні рахунки. При надмірному витрачанні засобів фондів спеціального призначення і резервів основну увагу потрібно приділити розробці заходів з їх погашення і попередження.

Отже, ефективність використання оборотних коштів на ТОВ «Котлозавод «Крігер» залежить, перш за все, від уміння управляти ними, покращувати організацію торгівлі, підвищувати рівень комерційної і фінансової роботи.

ВИСНОВКИ

Дослідження теоретичних основ управління оборотними активами підприємства показало, що оборотні активи підприємства на відміну від необоротних мають досить рухливу структуру. П(С)БО 2 „Баланс" визначає, що оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, які призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. При змінах на ринку залежно від сезону, роботи постачальників тощо запаси сировини, готової продукції та залишки на розрахунковому рахунку можуть коливатись у значних межах. При цьому завжди можна визначити максимальний і мінімальний рівні оборотних активів. Різницю між максимальним та мінімальним рівнем оборотних активів називають сезонною (змінною) складовою, оскільки при стабільній ситуації в економіці значні коливання рівня оборотних активів переважно повязані із сезонним характером діяльності підприємства. Мінімальний рівень оборотних активів визначає постійну (системну) складову оборотного капіталу.

Змінна складова оборотного капіталу відображує додаткові оборотні активи, необхідні для забезпечення виробничого циклу в пікові періоди або як страховий запас. Так, при зростанні ділової активності збільшується обсяг продаж, що викликає збільшення товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та інших оборотних активів.

Системна складова характеризує ту частину оборотного капіталу, потреби в якій залишаються відносно незмінними протягом усього операційного циклу. Іншими словами, це той необхідний мінімальний рівень оборотних активів, який потрібен для здійснення виробничої діяльності.

Оборотні активи можна поділити на три основні складові: запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти та високоліквідні цінні папери.

У результаті здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності обсяг грошових коштів неперервно змінюється. Якщо підприємство ефективно управляє оборотним капіталом, обсяг грошових коштів завжди достатній для забезпечення платоспроможності й ліквідності підприємства. При цьому якщо підприємство функціонує в умовах розвиненого фінансового ринку, воно може більш ефективно управляти своїми грошовими коштами, вкладаючи їх частину в ліквідні цінні папери, що дає змогу в будь-який момент виконати зобовязання перед кредиторами і водночас отримати стабільний, хоча й невисокий, дохід.

Оборотні активи підприємства формують з джерел, які можна поділити на 3 групи: власні, прирівняні до власних (додатково залучені) й позичені.

Як правило, мінімальну потребу підприємства в оборотних коштах покривають за рахунок таких власних джерел: статутного капіталу, відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільового фінансування та цільових надходжень (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів).

До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу підприємств, проте, йому не належать. До використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства.

Проаналізувавши економічні показники підприємства можна зробити висновок, що підприємство є досить прибутковим, у 2012 р. порівняно з 2010 р. відбулося збільшення доходу (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 17299 тис.грн. воно відбулося за рахунок збільшення ціни реалізації продукції через збільшення рівня прибутку, який закладається в ціну реалізації. Фінансовий стан формується в ході операційної, інвестиційної та фінансової діяльності компанії і найбільш комплексно відображає результати роботи господарюючого суб'єкта. Провівши оцінку фінансового стану ТОВ «Котлозавод «Крігер» порівняні 2012 р. та 2010 р., що загальна вартість активів зросла на 29,36 % вартість необоротних активів зменшилась на 13,10 %, дебіторська заборгованість зросла на 9,65 %, власний капітал зменшився на 250,48 %, залучений капітал зменшився на 29,02 %, сердня чисельність працівників збільшилась на 12,22 %, вартість основних засобів: первісна збільшилась на 10,25 %, залишкова зменшилась на 11,13 %, матеріаломісткість господарської діяльності зменшилась на 8,70 %, трудомісткість господарської діяльності збільшилась на 77,77 %, фондомісткість господарської діяльності немає змін, матеріаловіддача збільшилась на 8,96 %, коефіцієнт співвідношення: необоротних і оборотних активів зменшилась на 41,03 %, оборотних і необоротних активів збільшилась на 67,83 %.

Оборотні активи в оцінці по залишковій вартості зросли на 3680 тис. грн.

На кінець 2012 року велику частку майна займають виробничі запаси (1890 тис. грн. 16,16 %) це може говорити про розширення діяльності. За умов розширення діяльності і збільшення покупців буде збільшуватися і рівень дебіторської заборгованості. Позитивної оцінки заслуговує рівень грошових активів у 2012 р.: в національній валюті 1,06 % (124 тис. грн.), в іноземній валюті 25,85 % (3024 тис. грн.). Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги у 2012 р. зменшилась на 856 тис. грн. порівняно з 2010 р. Дебіторська заборгованість з бюджетом збільшилась і становить у 2012 р. 3,43 %. Інша поточна дебіторська заборгованість у 2012 р. порівняно з 2010 р. збільшилась в 3,56 р. Інші оборотні активи збільшились у 2012 р. в 7,05 р. З розрахунків ефективності обороту оборотних коштів за 2010-2012рр. можна сказати, що оборотність оборотних коштів за рік прискорилась на 181 днів. Це привело до збільшення коефіцієнта оборотності засобів на 3,46 та до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,5 коп.

Для покращення оборотності оборотних коштів ТОВ «Котлозавод «Крігер» потрібно знизити запаси оборотних засобів до оптимальних розмірів шляхом їх оптової реалізації або бартерних операцій, рівномірного і частого постачання. На рахунках в банках ТОВ потрібно зберігати мінімально необхідні суми грошових коштів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua

2.Про охорону праці: закон України від від 14.10.1992 № 2694-XII // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua <#"justify">3.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua

4.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua <#"justify">5.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Дебіторська заборгованість" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rada.gov.ua

6.Аранчій В. І. Фінансова діяльність підприємств: навч. посіб. / В. І. Аранчій, В. Д. Чумак, О. Ю. Смолянська, Л. В. Черненко. - К.: ВД «Професіонал», 2010. - 240 с.

7.Бандурка О. М. Фінансова діяльність підприємства: підручник / О. М. Бандурка, Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. - [2-ге вид., перероб. і доп.] - К.: Либідь, 2002. - 236 с.

.Баканов М. И. Теория экономического анализа: учебник / М. И. Баканов, А. Д. Шеремет. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 365 с.

9.Балабанов Я. Г. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта. - 2-е изд., доп. / Я. Г. Балабанов. - М.: Финансы и статистика. - 2009. - 478 с.

10.Бандурка О. М. Фінансова діяльність підприємства: підручник / О. М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов. - К.: Либідь, 2008- 356 с.

.Білик М. Д. Фінансовий аналіз: навч.посіб. / М. Д. Білик, О. В. Павловська , Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька. - К: КНЕУ, 2005.- 592 с.

12.Бланк И. Л. Основы финансового менеджмента. Т. 2 / И. Л. Бланк. - К.: Ника-Центр. - 1999.- 566 с.

13.Бойчик І. М. Економіка підприємства: навч. посіб. - К.: Атіка, 2010. - 528 с.

14.Бондар Н. М. Економіка підприємства: навч. посіб. / Н. М. Бондар. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 400 с.

.Васильчук М. В. Основи охорони праці: підруч. / М. В. Васильчук. - К.: Просвіта, 2007. - 208 с.

16.Буряковский В. В. Фінанси підприємств: учбовий посібник / [під ред. В. В. Буряковского] / В. В. Буряковський, В. Я. Кармазін, С. В. Каламбет. - Дніпропетровські Пороги, 2008. - 246 с.

.Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 2004. - 608 с.

18.Власова Н. О. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Н. Щ. Власова - К.: ЦУЛ, 2012. - 271 с.

19.Гаврилова А. Н. Финансы организаций : учебник / А. Н. Гаврилова, А. А. Попов - М.: ИНФРА - М, 2007. - 608 с.

.Гриньова В. М. Фінанси підприємств / В. М. Гриньова, В. О. Коюда. - К.: Знання-Прес. - 2006. - 269 с.

.Грищук М. В. Основи охорони праці: підруч. / М. В. Грищук -К.: Кондор, 2005. - 238 с.

22.Економіка підприємства: навч. посіб. / А. В. Шегда, Т. М. Литвиненко, М. П. Нахаба та ін. [За ред. А. В. Шегди]. - 3-тє вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2011. - 335 с.

.Економіка підприємства: підручник / [За заг. ред. С.Ф. Покропивного]. - [Вид. 2-ге, перероб. та доп.] - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

24.Євтух О. Т. Сучасна теорія економічного нормування як основа управління в економіці / Євтух О. Т // Актуальні проблеми економіки : науково - економічний журнал. - 2011. - № 3. - С. 3-12.

25.Зубковський В. М. Економіка підприємства: навч. посіб. / В. М. Зубковський. -К.: Видавництво Європейського університету, 2000. - С. 63.

26.Зятковська Л. І. Методологічні засади фінансового забезпечення підприємств / Л. І. Зятковська // Фінанси України. - 2008. - № 6. - С. 148-155.

27.Зятковський І. В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб та доп. / І. В. Зятковський.- К.: Кондор, 2003. -364 с.

28.Кудряшов В. П. Фінанси / В. П. Кудряшов - К.: Кондор, 2011 - 431 с.

29.Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности / В. В. Ковалев. - [2-е изд., перераб. и доп.] - М.: Финансы и статистика, 2009. - 512 с.

.Коробов М. Я. Фінанси промисловості підприємства: навч. посіб / М. Я. Коробов. - К.: Либідь, 2009.-378 c.

.Крайник О. П. Фінансовий менеджмент / О. П. Крайник, З. В. Клепикова. - Львів: Інтелект Дакор. - 2007. - 364 с.

32.Кривдюк А. В. Дослідження економічно категорії платоспроможності підприємства / А. В. Кривдюк //Економічний простір № 15, 2008.

33.Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности / В. В. Ковалев. - [2-е изд., перераб. и доп.] - М.: Финансы и статистика, 2009. - 512 с.

34.Ковальчук І. В. Економіка підприємства: навч. посіб. / Ковальчук І. В. - К. : Знання, 2008. - 679 с.

35.Лагун М. І. Комплексна оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності економічного субєкта / М. І. Лагун // [Електронний ресурс. - Режим доступу до інформації: iee.org.ua/files/alushta/95-lagun-kompleksna_ozinka.pdf.

36.Марчук С. В. Облік основних засобів та їх амортизації / С. В. Марчук / / Все про бухгалтерський облік. - №80 /747. - 2002. - С. 35.

37.Моляков Д. С. Проведення аналізу фінансового стану підприємств України в контексті економічної безпеки / Д. С. Моляков, Х. О. Успенська [Електронний ресурс]. - Режим доступу до інформації: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2010_4/files/EC410_28.pdf.

38.Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: навч. посіб. / В. О. Мец. - К.: Виш школа. - 2007. - 454 с.

39.Міщенко Н. Г. Особливості оцінювання фінансового стану підприємств у країнах з ринковою економікою / Н. Г. Міщенко, М. М. Мікайло [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua <#"justify">42.Прокопенко І. Ф. Курс економічного аналізу: підручник для студентів вищих навчальних закладів / І. Ф. Прокопенко [За ред. Прокопенко І.Ф.] - Харків: Легас. - 2004. - 266 с.

43.Пономарьова Ю. В. Економіка підприємста: навч. посіб. / В. Г. Пономарьова - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 421 с.

44.Райзберг Б. А., Курс экономики: навч. посіб. / Б. А Райзберг ИНФРА-М 1997. -720 с.

45.Сідун В. А., Економіка підприємста: навч. посіб. / В. А Сідун - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. -356 с.

46.Старожек Т. М. та ін. Особливості бухгалтерського обліку в галузях економічної діяльності: навч. посіб ./ Т. М. Старожек К.:- 2001. - 460 с.

.Стецюк П. А. Аналіз елементів фінансового потенціалу підприємств / П. А. Стецюк. - // Щомісячний фаховий журнал. - К.: ТОВ ЮФ ЮР- Агро- Веста, 2012.

ВСТУП Актуальність даної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день будь-яке виробництво чи інша підприємницька діяльність не може обходитись без кошті

Больше работ по теме: