Управління ліквідністю і платоспроможністю підприємства

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий менеджмент»

на тему «Управління ліквідністю і платоспроможністю підприємства»

(виконана на матеріалах ПАТ «Полтавакондитер»)

Роботу виконала студентка

факультету Фінансів та обліку

групи Ф-55 _____________

Зінчук Леся Володимирівна

Керівник зав.кафедри фінансів,

док. ек. н., доц. Єгоричева Світална Борисівна

Полтава 2012

Зміст

Вступ

. Роль і значення управління ліквідністю і платоспроможністю у діяльності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

. Оцінка управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

. Прогнозування рівня ліквідності і платоспроможності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

. Шляхи підвищення ліквідності і платоспроможності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

У ринкових умовах суттєвого розширення прав підприємств значно зростає роль своєчасного і якісного управління ліквідністю і платоспроможністю, та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стійкості.

Ліквідність це можливість підприємства фінансувати свою діяльність. Вона характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, цілеспрямованістю їх розміщення і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Стан ліквідності - важлива характеристика економічної діяльності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансових і інших відносинах.

Підприємство, в умовах ринкової економіки, діє на засадах комерційного розрахунку, одним з принципів якого є самофінансування. Достатність забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами зумовлюють його здатність здійснювати ефективну господарську діяльність та розраховуватися за своїми зобовязаннями. Зовнішнім проявом фінансового стійкості є ліквідність та платоспроможність. Неефективна діяльність підприємства, насамперед, збиткова діяльність, призводить до зниження ліквідності підприємства. З іншого боку, низька ліквідність не дає можливості забезпечити безперебійне постачання ресурсів, що тягне за собою простої виробництва з усіма негативними наслідками. Крім того, низька ліквідність підриває довіру до підприємства з боку банків, потенційних покупців та інших контрагентів, що значно знижує можливості залучення додаткових ресурсів та виходу з кризи. Тобто, низька ліквідність, на фоні збиткової діяльності та недостатньої фінансової стійкості, становлять реальну загрозу існуванню підприємства.

Різним аспектам управління ліквідністю та платоспроможністю присвячені праці таких зарубіжних учених, як А. Арес, Є. Брігхем, Р. Димар, Н.Хол та інші. Цими питаннями займалися також вітчизняні та російські вчені В.Г. Артеменка, М.І. Баканова, В.В. Ковальова, М.В. Кужельного, В.Ф. Палія, Є.Ф. Стоянова, А.Д. Шеремета, І.Г. Яремчука. Завдяки роботам цих вчених сформульовано підґрунтя для подальших наукових досліджень.

Актуальність теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності виробничої діяльності підприємства шляхом удосконалення управління ліквідністю та платоспроможністю. Для того щоб вижити в умовах ринкової економіки потрібно добре знати як управляти фінансами, яка повинна бути структура капіталу за складом і джерелами фінансування, яку долю повинні займати власні кошти, а яку - позикові.

Метою курсової роботи є уточнення сутності понять ліквідність і платоспроможність, зясування їх ролі та значення в системі управління, оцінка та удосконалення управління ліквідністю та платоспроможністю ПАТ «Полтавакондитер».

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:

зясувати роль і значення управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства;

проаналізувати фінансово-господарську характеристику діяльності підприємства;

здійснити оцінку ліквідності та платоспроможності ПАТ «Полтавакондитер»;

здійснити прогнозування рівня ліквідності та платоспроможності підприємства;

запропонувати шляхи удосконалення управління ліквідністю та платоспроможністю ПАТ «Полтавакондитер».

Предметом дослідження є управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства.

Обєктом дослідження виступає фінансовий стан субєкта господарювання - ПАТ «Полтавакондитер».

Теоретичною та методичною основою дослідження є фундаментальні поняття економічної теорії, теорії фінансів, праці вітчизняних і зарубіжних економістів з питань управління ліквідністю і платоспроможністю.

У процесі дослідження використовувались загальнонаукові методи, зокрема: спостереження, порівняння, горизонтальний та вертикальний метод, які застосовуються до аналізу балансу, метод фінансових коефіцієнтів, аналіз впливу факторів, графічний - для наочного зображення статистичного матеріалу й схематичного подання ряду теоретичних та практичних положень роботи.

Інформаційною базою дослідження - є Закони України, нормативні акти, фінансова і статистична звітність ПАТ «Полтавакондитер».

1. Роль і значення управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

Ринкові умови господарювання вимагають від економічних субєктів дотримання вимог щодо платоспроможності та ліквідності. Їхнє практичне значення обумовлене необхідністю повного та своєчасного виконання зобовязань, забезпечення діяльності підприємства ліквідними активами, здатними в будь-який час покрити обсяг зобовязань.

Ліквідність і платоспроможність підприємств є одним із найбільш вживаними поняттями фінансової науки і найбільш популярними обєктами фінансового аналізу й управління. Вони розглядаються переважною більшістю зарубіжних і вітчизняних авторів підручників, навчально-методичних посібників і монографій присвячених проблемам фінансів підприємств, фінансового менеджменту, економічного та фінансового аналізу, а також широко представлені публікаціями у фахових періодичних виданнях, більшість з яких присвячені розкриттю сутності ліквідності і платоспроможності підприємств (Ю.Ю.Журавльова, Є.Є.Іонін, Н.О.Власова, В.Корнієвська, О.А.Максута, Г.М.Дутчак, Л.А.Лахтіонова, Н.О.Власова та ін.), визначенню методики й організації їх аналізу (оцінки) (Д.Климов, А.В.Слуцький, М.Сорокін, М.П.Почекутов, А.В.Грачов, В.В.Томчук, А.Р.Ванієва, Н.Б.Кащена, Г.Г.Лисак, Є.М.Івашевська, М.М.Гаркуша, С.В.Громов, Б.Л.Дугінський, С.Ярощук та ін.), а також розкривають проблеми управління ними (Л.Ремньова, Н.М.Давиденко, Н.М.Моцак, І.П.Зайцева, Ф.Е.Поклонський, Є.Є.Іонін, Г.М.Азаренкова, П.І.Кудь та інші). Проте, ще не сформувалось єдиного підходу щодо визначення поняття ліквідності та платоспроможності підприємств, а також організації і методики їх аналізу, який би відповідав обєктивній економічній сутності даних явищ, забезпечував отримання обєктивної, багатогранної, точної та достовірної інформацію про них та забезпечував розробку і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Розглядаючи думки різних науковців можна виділити три підходи до трактування сутності платоспроможність.

Перший підхід, теоретичні погляди західних науковців (Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда): платоспроможність визначається наявністю власних обігових коштів та здатністю покривати збитки. Тобто автори мають на увазі не лише погашення зобов'язань підприємством, а ще й існування деякого потенціалу чи резерву, який би дав змогу підприємству, працюючи збитково, покривати збитки [23, с.47].

Другий підхід, який запропонували російські науковці (В.В. Ковальов, М.М. Крейніна, М.С. Абрютина, А.В. Грачов, Е.І. Уткін, А.Д. Шеремет), платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов'язання [26, с.217].

Для третього підходу (Н.В. Тарасенко, В.І. Іващенко, М.А. Болюх, Є.В. Мних, В.М. Мельник - вітчизняні науковці) характерне таке визначення: «... платоспроможність підприємства - найважливіший показник, який характеризує фінансовий стан підприємства» [11, с.136].

Важливість для підприємства підтримувати платоспроможний стан у будь-який момент часу для задоволення вимог кредиторів, інвесторів, держави щодо сплати податків і зборів вимагає обґрунтування концептуальних засад забезпечення платоспроможності (рис. 1.1), що передбачає вирішення таких основних питань:

визначення змісту та об'єкта забезпечення платоспроможності підприємства;

формування мети й основних завдань управління платоспроможністю;

обґрунтування функціональної сутності управління платоспроможністю;

визначення вимог до здійснення управління платоспроможністю промисловим підприємством [13, с.5].

Управління платоспроможністю полягає в аналізі та управлінні рухом грошових потоків, передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, тобто їхнє витрачання та перерозподіл. Для ефективного управління платоспроможністю необхідно визначити, які види діяльності і елементи активів чи пасивів сприяли зростанню чи зменшенню грошових коштів, і якою мірою.

Рис.1.1. Концептуальні засади забезпечення платоспроможності

При цьому обовязково потрібно врахувати особливості та тривалість операційного та фінансового циклів підприємства в розрізі окремих видів діяльності, а потім визначати, в якому напрямку необхідно змінити ці чи інші статті бухгалтерської звітності, щоб сума грошового потоку збільшилася.

Проведення аналізу платоспроможності базується на використанні системи оцінювальних показників, перелік яких залежить від методичного підходу до визначення їх рівня (рис.1.2) [15, с.410].

Рис. 1.2. Система показників оцінки стану платоспроможності підприємства

У деяких працях вітчизняних економістів поняття «ліквідності» та «платоспроможності» ототожнюються. Але слід звернути увагу на суттєву різницю між даними поняттями. Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду часу, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активу. Тобто ліквідність підприємства характеризує механізм перетворення фінансових або матеріальних активів у грошові кошти, з метою своєчасного виконання зобов'язань. Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що потребує негайного погашення. Тобто основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність в достатньому обсязі коштів на поточних рахунках;

б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості [11; c. 37].

Платоспроможність підприємства відбиває наявність у нього коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення. Характерними ознаками платоспроможності підприємства є наявність у нього достатніх коштів на розрахунковому рахунку та відсутність простроченої кредиторської заборгованості. Про неплатоспроможність свідчать такі статті у звітності: «Збитки», «Кредити і позики, не погашені в строк», «Прострочена кредиторська заборгованість», «Векселі видані, прострочені».

Управління платоспроможністю підприємства є важливою ланкою управлінської діяльності, яка забезпечує основну мету функціонування субєкта господарювання - отримання максимального прибутку й рентабельності активів, забезпечення стабільного стійкого фінансового стану підприємства та знаходження рішення щодо його покращення. Практична реалізація функцій управління здійснюється за допомого системи методів (рис.1.3).

Для забезпечення нормального розвитку потрібно вчасно задовольнити всі платіжні потреби підприємства. Джерелом фінансових ресурсів для покриття платіжних потреб можуть бути не лише мобілізовані кошти за рахунок реструктуризації активів підприємства, але й додатково залучені позикові кошти, якщо при цьому не зростає ризик втрати фінансової стійкості і є потенційні можливості їх повернення. Мистецтво фінансового менеджера підприємства якраз і полягає в тому, щоб грошових коштів на розрахунковому рахунку і в касі вистачало для виконання поточних платежів, а решта їх повинна бути вкладена у матеріальні й інші ліквідні активи згідно з зазначеними пріоритетами фінансово-господарської діяльності економічного субєкта.

Рис. 1.3. Методи управління платоспроможністю підприємства

Суттєвою ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Водночас варто уникати ситуації збереження залишків коштів та інших резервів високоліквідних активів на довгий термін поза виробничим процесом, це призводить до зниження рентабельності виробництва. Про погіршення можливостей ліквідності компанії свідчить збільшення іммобілізації власних обігових коштів та появи неліквідів: простроченої дебіторської заборгованості, векселів одержаних, прострочених тощо. Варто визначити фактори впливу на збільшення та зменшення ліквідності підприємства (табл. 1.1) [3, с.121].

Таблиця 1.1

Фактори впливу на ліквідність підприємства

Фактори, що впливають на збільшення ліквідностіФактори, що впливають на зменшення ліквідностіодержання довгострокового кредитупогашення довгострокових позикінвестування прибуткугрошові виплатиприбуткизбиткиамортизаційні відрахуваннявикористання резервних фондівскорочення дебіторської заборгованостіінвестиції в основні засобискорочення запасівзбільшення дебіторської заборгованостіповернення наданих позикпогашення короткострокових кредитівПри обґрунтуванні концептуальних засад раціонального управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства слід виходити зі змісту основних завдань та функцій його фінансового менеджменту (рис.1.4), та загальних принципів його організації.

Рис. 1.4. Функції управління ліквідністю підприємства

Поряд із забезпеченням фінансової стійкості підприємства, максимізації його прибутку та мінімізації фінансових ризиків повинно одночасно вирішуватися завдання оптимізації грошового обігу та підтримки постійної платоспроможності. На практиці для ефективного вирішення проблеми ліквідності застосовують методи управління ліквідністю підприємства (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Методи управління ліквідністю підприємства

Сучасні економічні умови господарювання вимагають від керівництва нових підходів до управління ліквідністю та платоспроможністю з урахуванням швидкої зміни зовнішнього середовища і необхідності розробки захисних заходів з метою зменшення його негативного впливу на результати фінансово-господарської діяльності. При цьому потрібно застосувати системний підхід та в комплексі формувати політику управління ліквідністю і платоспроможністю, основними складовими якої є: управління платоспроможністю; управління ліквідністю активів; взаємоповязане управління ліквідністю, доходністю та ризиком підприємства.

Тактичні завдання управління ліквідністю і платоспроможністю повязані з оптимізацією величини та структури оборотних активів і полягають у виборі відповідної політики управління запасами, грошовими коштами, дебіторською заборгованістю. При цьому можуть використовуватися дві тактики вибору величини оборотних активів залежно від їх співвідношення з обсягами реалізації: обмежуюча та гнучка.

При використанні обмежуючої тактики підтримується обсяг оборотних активів на мінімально можливому рівні. Така тактика зменшує витрати на обслуговування оборотних активів, мінімізує ризик втрат при використанні оборотних коштів, але дана модель обмежує можливості підприємства щодо збільшення прибутків за рахунок розширення обсягів діяльності. Обґрунтовуючи доцільність використання обмежуючої тактики вітчизняними субєктами господарювання, слід зазначити, що при всіх позитивних моментах вона збільшує ризик, пов'язаний із формуванням оборотних коштів. Що ж до ліквідності, то якщо підприємство має невеликий обсяг поточних зобовязань і намагається якомога зменшити зайві запаси та безнадійну дебіторську заборгованість, дана політика може підтримувати необхідний рівень ліквідності. Але при значних розмірах поточних зобовязань і обмежених обсягах оборотних активів ліквідність підприємства буде низькою.

Тому, як на наш погляд, більшого поширення повинна набути гнучка тактика, основний зміст якої полягає у забезпеченні високого співвідношення між поточними активами і обсягом реалізації, тобто підприємство збільшує такі статті балансу, які забезпечують можливість збільшення обсягів виробництва при відповідній зміні конюнктури ринку і дозволяє стимулювати обсяг продажів за рахунок надання відстрочки платежів. До таких статей можна віднести: грошові кошти, цінні папери, страхові і резервні запаси. В результаті ліквідність підприємства збільшується. Проте дана політика є витратною і управління оборотними активами має будуватися на виборі між витратами, повязаними зі збільшенням оборотних активів, і вигодами від збільшення оборотних активів.

В практиці одночасне досягнення необхідної рентабельності та ліквідності, як правило, виступають у протиріччя. Тому управління ліквідністю підприємства потрібно будувати на засадах постійного компромісу з урахуванням визначених пріоритетів і необхідності одночасної мінімізації ризику втрати платоспроможності та ризику втраченої вигоди.

. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

У 1929 році був створений Полтавський трест «Полтдержкондфабрика». На той час на підприємстві працювали 50 чоловік. Сучасна історія відкритого акціонерного товариства «Полтавакондитер» (далі ПАТ «Полтавакондитер) почалася в 2000 році, з прийняттям рішення про співробітництво з інвестиційним фондом «Sigma Blayzer». Завдяки значним фінансовим інвестиціям зарубіжного інвестора був реалізований масштабний проект нової будівлі ПАТ «Полтавакондитер». Сучасна споруда збудована в найкоротший термін і повністю відповідає найвищим світовим стандартам. За цим відбувся цілий ряд спільних розробок інженерів фабрики та всесвітньо відомих фірм. А саме, італійська фірма «Laser» встановила нові лінії з виробництва цукрового печива та печива з фруктовими наповнювачами, а також лінію з виробництва здобного печива та снекової продукції.

Шоколадний цех обладнаний двома лініями швейцарського концерну «Buller» з виробництва шоколадних мас і плиткового шоколаду. Лінії повністю автоматизовані. Молочний і чорний шоколад, який випускається під торговою маркою «Домінік», не поступається за своїми якісними показниками кращим європейським зразкам.

Продукцію полтавських кондитерів можна знайти не тільки на прилавках України. Росія, Естонія, Грузія, Казахстан гідно оцінили полтавські солодощі.

За 80 років свого існування фабрика перетворилася у потужне конкурентоспроможне сучасне підприємство, яке забезпечує робочими місцями близько 2700 чоловік. Високопродуктивні технологічні лінії, кваліфікований персонал, чіткий контроль якості продукції у поєднанні з багатим досвідом і давніми традиціями є запорукою смачної та якісної продукції, яка користується незмінним попитом.

На сьогоднішній день ПАТ «Полтавакондитер» зуміло стати одним із признаних лідерів по виробництву кондитерських виробів України, виробнича потужність якого складає більше 200 тон продукції на добу.

Приміщення ПАТ «Полтавакондитер» складається з двох окремих виробничих територій. Перша знаходиться по вул. Спаська, 10 і складається з чотирьох виробничих цехів, які мають різні технологічні напрямки: карамельний цех, цукерковий цех, шоколадний цех, борошняний цех. Друга виробнича територія знаходиться по вул. М Бірюзова, 2 і складається з шоколадного й борошняного виробничих цехів.

Сучасний комплекс технологічного обладнання дозволяє тримати стабільно високу планку якості продукції та швидко реагувати на зміни попиту. Активна модернізація обладнання і установка нового дозволяють випускати продукцію, відповідну світовим стандартам.

На сьогодні ПАТ «Полтавакондитер» є універсальною кондитерською фабрикою, динамічно нарощує темпи виробництва і постійно підвищує конкурентоспроможність продукції (рис.2.1).

Рис. 2.1. Річний обсяг продажу продукції ПАТ «Полтавакондитер» у 2009-2011 роках, (тис. грн).

Місцезнаходження товариства: Україна, 36020, м. Полтава, вул. Спаська, 10.

Засновниками товариства є наступні юридичні особи:

регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області;

орендне підприємство «Полтавська кондитерська фабрика».

Формування статутного фонду товариства здійснюється відповідно до установчого договору. Джерелами формування статутного капіталу є внески акціонерів. Статутний фонд товариства складає 24 481 940,00 (двадцять чотири мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча девятсот сорок )грн. і поділений на 2 448 194 (два мільйони чотириста сорок вісім тисяч сто девяносто чотири) штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 10,00 (десять) грн. кожна.

Предметом діяльності товариства є:

кондитерська промисловість;

виробництво кондитерських виробів, в тому числі і напівфабрикатів;

самостійна реалізація кондитерських виробів через торгівельну мережу, в т. ч. фірмову, надання різних послуг населенню;

здійснення зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства;

виконання торгових, торговельно-посередницьких, комерційних, комісійних, фінансових міждержавних операцій та угод;

комплексне проектування та введення в експлуатацію виробничих дільниць з виготовлення промислової продукції (в тому числі будівельної) науково-технічного та народного споживання;

організація науково-пошукових, конструкторських, технологічних та проектно-кошторисних робіт;

проведення робіт, що повязані з екологією, ресурсозбереженням, переробкою первинних та вторинних мінеральних ресурсів;

організація та проведення оптової та роздрібної торгівлі промисловою продукцією, товарами народного споживання, нерухомим майном, засобами виробництва;

створення профільних, універсальних, комерційних, комісійних та фірмових магазинів;

лізингова діяльність, в тому числі фінансовий лізинг;

інвестиційна та фінансова діяльність;

Організаційна структура управління - це форма поділу праці, що закріплює певні функції управління за відповідними структурними підрозділами апарата управління (рис. 2.2).

Основною метою діяльності ПАТ «Полтавакондитер» є отримання прибутку за рахунок виробничої, підприємницької, комерційної та інших видів діяльності в різноманітних галузях господарювання та задоволення на цій основі громадських соціально-економічних потреб та зростання добробуту його акціонерів та соціальних потреб його працівників.

Провівши аналіз джерел формування майна підприємства, виявлено, що за аналізований період загальна вартість капіталу ПАТ «Полтавакондитер» зросла в основному за рахунок власного капіталу, який у 2009 році збільшився на 24340,0 тис. грн. (16,8%); зниження позикового капіталу за даний період на 269,0 тис. грн свідчить про незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування (рис 2.3), [Додаток К].

Рис. 2.2. Загальна організаційна структурна схема ПАТ «Полтавакондитер»

Рис.2.3. Динаміка структури капіталу ПАТ «Полтавакондитер» у 2009-2011 роках, (%)

Основною метою формування капіталу є забезпечення потреб підприємства у придбанні активів та оптимізація його структури з точки зору забезпечення умов ефективності його використання.

Аналіз динаміки структури майна ПАТ «Полтавакондитер», свідчить про зростання вартості активів підприємства за рахунок оборотних активів у 2009-2011 роках відповідно на 12183,0 тис. грн., та 160107,0 тис. грн.; і необоротних активів, в основному за рахунок збільшення вартості основних засобів у 2009-2010 роках відповідно на 87031,0 тис. грн. та 90169,0 тис. грн. Але у 2011 році вартість необоротних активів зменшилася до 86376 тис. грн., в більшій мірі це відбулося за рахунок збільшення зносу. Структура активів є легокою (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Динаміка обсягів оборотних та необоротних активів ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки, (%)

У 2011 році спостерігається зростання реалізації продукції на підприємстві про що свідчить динаміка виручки від реалізації (рис.2.5), яка зросла з 381009,0 тис. грн у 2009 році до 423793 тис. грн у 2011 році. Підвищується собівартість реалізованої на 56420,0 тис. грн.

Рис. 2.5. Динаміка чистого доходу від реалізації продукції та собівартості реалізованої продукції ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки (тис. грн.)

У 2011 році спостерігається збільшення чистої виручка та собівартості відповідно на 33589,0 тис. грн та 28721,0 тис. грн. Чистий прибуток, у 2011 році зріс на 6835,0 тис. грн. (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Фінансові показники діяльності ПАТ «Полтавакондитер» за 2009 - 2011 роки

ПоказникРокиАбсолютна зміна, тис. грнВідносна зміна, %2009201020112010 року від 20092011 року від 20102010 рік до 20092011 рік до 2010А1234567Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.3810093902044237939 195,0033 589,002,418,61Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.30934833704736576827 699,0028 721,008,958,52Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.35 447,009 766,0017 195,00-25 681,007 429,00-72,4576,07Чистий прибуток (збиток), тис. грн.24 340,005 097,0011 932,00-19 243,006 835,00-79,06134,10Рентабельність обороту, %6,391,312,82-5,081,51хХ

Протягом аналізованого періоду у 2010 році, в порівнянні з 2009 роком, рентабельність обороту знизилася на 5,08 в.п., а у 2011 році зросла на 1,51 в.п. і становила 2,82 %. Рентабельність обороту відображає залежність між прибутком підприємства і його виручкою від реалізації.

Протягом 2009-2011 років коефіцієнт автономії зменшується, але залишається в межах нормативу ( коефіцієнт автономії > 0,5) (табл. 2.2). Це свідчить про те, що зобовязання підприємства можуть бути покриті власними активами. Розрахувавши коефіцієнт маневрування, виявлено, що у ПАТ «Полтавакондитер» вистачає власних коштів, які знаходяться в мобільній формі і підприємство може відносно вільно маневрувати ними. Збільшення коефіцієнта фінансового ризику протягом 2009-2011 років свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про його відносне зменшення фінансової стійкості. Низьке значення коефіцієнта абсолютної ліквідності у 2010 році спричинене зменшенням грошових коштів та збільшенням зобовязань. Щодо коефіцієнта автономії у 2011 році, то ситуація покращилася, але орієнтовного значення все одно не було досягнуто. Значення коефіцієнта покриття відповідає орієнтованому значенню (коефіцієнт покриття = 2-3) протягом 2009-2011 років, що свідчить про ліквідність активів, показуючи що у 2011 році 2,64 гривні поточних активів підприємства припадає на 1 гривню поточних зобовязань.

Таблиця 2.2

Фінансові коефіцієнти діяльності ПАТ «Полтавакондитер» за 2009 - 2011 роки

ПоказникРокиАбсолютна зміна(+,-)Відхилення від нормативного значення2009201020112010 року від 20092011 року від 2010Нормативне значення2009 року2010 року2011 рокуА123456789Коефіцієнт автономії0,810,750,75-0,060,00? 0,50,310,250,25Коефіцієнт маневрування0,720,810,860,090,05? 0,50,220,310,36Коефіцієнт фінансового ризику0,230,330,330,090,00? 0,5-0,27-0,17-0,17Коефіцієнт абсолютної ліквідності0,120,070,16-0,050,09? 0,2-0,08-0,13-0,04Коефіцієнт покриття3,112,492,64-0,630,152-31,110,490,64

У процесі аналізу показників рентабельності ПАТ «Полтавакондитер» виявлено, що період, який аналізується у курсовій роботі, відзначається отриманням прибутків та покращенням ефективності використання майна і джерел його формування (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Показники рентабельності ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки, (%)

Показник2009 рік2010 рік2011 рікВідхилення (+,-)2010 року від 20092011 року від 2010Рентабельність:Оборотних активів19,983,6113,72-16,3710,11Виробничих запасів76,2514,1935,29-62,0521,10Витрат7,011,332,95-5,681,62Власного капіталу14,372,926,40-11,453,48Власного оборотного капіталу29,576,0512,00-23,525,96Активів11,662,204,83-9,452,63

Ділова активність - це комплексна характеристика, яка втілює різні аспекти діяльності підприємства, а тому визначається системою таких критеріїв, як місце підприємства на ринку конкретних товарів, географія ділових відносин, репутація підприємства як партнера, конкурентоспроможність. Таким чином, ділова активність може характеризуватись динамікою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому . На невисокий рівень ділової активності ПАТ «Полтавакондитер» вказує, перш за все, уповільнення у 2009 році оборотність капіталу підприємства на 0,4 обороти. Такі зміни свідчать про неефективність вкладення фінансових ресурсів у формування активів. Це пояснюється недостатньо ефективною системою управління активами. Зростання тривалості операційного циклу у 2009 році, зумовлене збільшенням терміну інкасації дебіторської заборгованості на 13 днів. Впродовж аналізованого періоду зростає тривалість фінансового циклу, який у 2009, 2010, 2011роках становив відповідно 55,6; 59,3; 75,4 дні (рис.2.6).

Рис. 2.6. Динаміка тривалості операційного та фінансового циклу ПАТ «Полтавакондитер» у 2009-2011 роках (дні)

На основі аналізу ділової активності та ефективності господарювання ПАТ «Полтавакондитер» можна зробити висновок, що товариство рентабельне, прибуткове, має стабільну фінансову стійкість. В роботі підприємства намітились тенденції до підвищення ділової активності та ефективності господарювання.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобовязаннями. (табл. 2.4)

Таблиця 2.4

Абсолютні показники фінансової стійкості ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки (тис. грн.)

ПоказникиРокиАбсолютна зміна2009201020112010 року від 20092011 року від 2010А12345Наявність власного оборотного капіталу для формування запасів (Н1)82 692,0084 285,0099 410,001 593,0015 125,00Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів(Н2)83 058,0084 358,0099 410,001 300,0015 052,00Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів(Н3)83 058,0090 358,00106 545,007 300,0016 187,00Запаси (Н4)46 434,0053 934,0046 434,007 500,00-7 500,00Надлишок(+) нестача (-) власного оборотного капіталу для формування запасів (Е1)36 258,0030 351,0052 976,00-5 907,0022 625,00Надлишок(+) нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів (Е2)36 624,0030 424,0052 976,00-6 200,0022 552,00Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів36 624,0036 424,0060 111,00-200,0023 687,00

Протягом аналізованого періоду ПАТ «Полтавакондитер» мало абсолютно стійкий фінансовий стан, тобто підприємство мало власний оборотний капітал, власні кошти та довгострокові джерела і загальний обсяг джерел для фінансування запасів.

Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують фінансові коефіцієнти (табл. 2.4). Провівши аналіз відносних показників фінансової стійкості підприємства, виявлено що воно є економічно незалежним, та відсутня залежність від зовнішніх джерел фінансування.

За роки свого існування ПАТ «Полтавакондитер» досягнув високих результатів у кондитерській галузі, в рейтингу за обсягами виробництва посідає пяте місце серед провідних кондитерських підприємств України. Протягом останніх років ПАТ «Полтавакондитер» збільшує експорт своєї продукції, переважно на ринки Росії.

Таблиця 2.5

Відносні показники фінансової стійкості ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки, %

ПоказникиРокиНормативне значенняАбсолютна зміна (+, -)2009201020112010 року від 20092011 року від 2010А123456Коефіцієнт фінансового левериджу0,00200,00040,0000? 0,25-0,0016-0,0004Коефіцієнт фінансової залежності1,233013,25981,3257? 212,0268-11,9341Коефіцієнт фінансового ризику0,23300,33000,3300? 0,50,09700,0000Коефіцієнт маневрування0,72000,81000,8600? 00,09000,0500Коефіцієнт фінансової автономії0,81100,75000,7500? 0,5-0,06100,0000

Провівши аналіз основних показників фінансово-господарської діяльності ПАТ «Полтавакондитер», виявлено протягом 2009-2011 років збільшення обсягів діяльності. Спостерігається зростання вартості капіталу, й відповідно збільшення вартості активів. У розрізі елементів: позитивним є збільшення власного оборотного капіталу та зменшення позикового капіталу протягом аналізованого періоду. Основними проблемами є негативна динаміка показників ефективності виробничо-господарської діяльності, а саме, уповільнення оборотність активів та капіталу підприємства, зростання тривалості операційного і фінансового циклів.

. Оцінка управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

Управління ліквідністю - це розміщення коштів підприємства таким чином, щоб можна було достатньо швидко реалізувати свої активи і отримувати грошові кошти для оплати своїх зобовязань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів і поточних зобовязань.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні її зміни. Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчить той факт, що потреба в коштах перевищує їх реальні надходження.

Під ліквідністю будь-якого активу розуміють його здатність трансформуватися в грошові кошти, а її ступінь визначається довжиною часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший період, тим вища ліквідність даного виду активів.

Говорячи про ліквідність підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірах, теоретично достатніх для погашення короткострокових зобовязань хоча б із порушенням строків погашення, які передбачені контрактами.

Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає в умовах ринку з посиленням фінансових обмежень і необхідністю оцінки кредитоспроможності підприємства. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів з активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності та розташованих у порядку зменшення ліквідності, із зобов'язаннями з пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими в порядку зростання термінів. При проведенні аналізу балансу підприємства, насамперед здійснюють класифікацію активів підприємства за їх ліквідністю та пасивів підприємства за терміновістю оплати. (табл.3.1)

Таблиця 3.1

Класифікація активів та пасивів підприємства

Групи активівУмовні позначенняХарактеристикаГрупа пасивівУмовні позначенняХарактеристикаВисоко - ліквідніА1Грошові кошти і поточні фінансові інвестиціїНайбільш терміновіП1Кредиторська заборгованістьШвидко- ліквідніА2Дебіторська заборгованість, яка буде погашена за умовами договорівКороткостро-ковіП2Короткострокові кредити та позикові коштиПовільно-ліквідніА3Запаси (матеріальні цінності, сировина)ДовгостроковіП3Довгострокові кредити та позикові коштиВажко-ліквідніА4Активи, що передбачено використовувати більше одного рокуПостійніП4Зобовязання перед власниками з формування власного капіталу

Відповідно до таблиці 3.1., згідно з «Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій», активи підприємства залежно від швидкості перетворення їх у грошові кошти поділяються на 4 групи:

. Найбільш ліквідні активи - А(1).

. Активи, що швидко реалізуються - А(2).

. Активи, що повільно реалізуються - А(3).

. Активи, що важко реалізуються - А(4).

Зобовязання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:

. Найбільш термінові зобовязання - П(1).

. Короткострокові пасиви - П(2).

. Довгострокові та середньострокові пасиви - П(3).

. Постійні пасиви - П(4).

Розглянемо більш детально, які статті балансу входить в кожну з груп.

Найбільш ліквідні активи (А1) - суми за всіма статтями коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери): (ряд.150 + ряд.220 + ряд.230 + ряд.240).

Активи, що швидко реалізуються (А2) - активи, для перетворення яких у грошові кошти потрібний певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи: (ряд.160 + ряд.170 + ряд.180 + ряд.190 + ряд.200 + ряд.210).

Активи, що повільно реалізуються (А3) - найменш ліквідні активи - це запаси, та інші оборотні активи: (ряд.100 + ряд.110 + ряд.120 + ряд.130 + ряд.140 + ряд.250).

Активи, що важко реалізуються (А4) - активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду часу. У цю групу можна включити статті 1 розділу активу балансу «Необоротні активи»: ряд.080 +ряд.270.

Найбільш термінові зобов'язання (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, інші поточні зобовязання: (ряд.530 + ряд.540 + ряд.550 + ряд.560 + ряд.570 + ряд.580 + ряд.590 + ряд.600 + ряд.610);

Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати: (ряд.500 + ряд.510 + ряд.520);

Довгострокові пасиви (П3) - довгострокові позики та інші довгострокові пасиви - статті 3 розділу пасиву балансу «Довгострокові зобовязання»: (ряд.480);

Постійні пасиви (П4) - статті 1 і 2 розділу пасиву балансу: (ряд.380 + ряд.430 + ряд.630).

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі умови: А1 ³ П1, А2 ³ П2, А3 ³ П3, А4 £ П4.

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність, що свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів - дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Таблиця 3.2

Аналіз ліквідності балансу ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки

АктивНа кінець 2010 рокуНа кінець 2011 рокуПасивНа кінець 2010 рокуНа кінець 2011 рокуПлатіжний надлишок або недостача2009 року 2-62010 року 3-72011 року 4-8134578910111. Найбільш ліквідні активи (А1)354086881. Найбільш термінові зобов'язання (П1)5079452562-35363-47254-438742. Активи, що швидко реалізуються (А2)823451012722. Короткострокові пасиви (П2)600071357051276354941373. Активи, що повільно реалізуються (А3)55267501473. Довгострокові пасиви (П3)73-4717755194501474. Активи, що важко реалізуються ( А4)90169869764. Постійні пасиви (П4)174454186386-82326-84285-99410БАЛАНС231321247083БАЛАНС231321247083ХХХ

Співставивши величини наведених груп активів і пасивів виявлено, що баланс ПАТ «Полтавакондитер» не є абсолютно ліквідним за період, що аналізується.( табл.3.2)

Не виконується перша умова ліквідності А1П1, спостерігається нестача найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобовязань, у 2009 році ця сума становить 31489,5тис.грн. Основним джерелом фінансування діяльності підприємства є поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги та за розрахунками.

Друга умова ліквідності балансу протягом аналізованого періоду виконується А2П2, тобто за рахунок майбутніх надходжень від дебіторів підприємство може погасити короткострокові кредити банку.

Низьколіквідні активи перевищують довгострокові пасиви А3П3. Цей платіжний надлишок свідчить про те, що за рахунок перетворення повільно реалізованих активів в грошові кошти підприємство може погасити довгострокові зобовязання.

Постійні пасиви протягом року перевищують вартість активів з найнижчим ступенем ліквідності А4П4, це свідчить про наявність власного оборотного капіталу на підприємстві, сума якого має тенденцію до збільшення.

З категорією ліквідності тісно повязане поняття платоспроможності, яке характеризує спроможність підприємства своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобовязання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати. Платоспроможність означає наявність у підприємства фінансових можливостей для регулярного і своєчасного погашення своїх боргових зобовязань.

Для оцінки платоспроможності підприємства у широкому розумінні використовується система показників, які мають назву коефіцієнтів ліквідності (платоспроможності) (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Коефіцієнтний аналіз ліквідності ПАТ «Полтавакондитер» за 2009- 2011 роки, (%)

ПоказникиРокиНормативне значенняАбсолютна зміна (+,-)Відхилення від нормативного значення2009201020112010 року від 20092011 року від 20102009 року2010 року2011 рокуА123456789Коефіцієнт абсолютної ліквідності0,10,060,140,2-0,3-0,040,08-0,1-0,140,06Коефіцієнт термінової ліквідності2,231,541,840,7-0,8-0,690,31,530,841,14Коефіцієнт загальної ліквідності3,112,492,642,0-2,5-0,620,151,110,490,64Коефіцієнт ліквідності запасів1,160,950,79--0,21-0,16---Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках1,691,471,7--0,220,23---Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості0,51,651,91-1,150,26---Коефіцієнт мобільності активів0,590,610,65? 0,50,020,040,090,110,15Коефіцієнт співвідношення активів1,471,571,84? 10,10,270,470,570,84

Провівши коефіцієнтний аналіз ліквідності підприємства, виявлено, що показник абсолютної ліквідності на кінець 2011 року не досягнув орієнтованого значення і дорівнював 0,14, тобто на даний момент підприємство може погасити негайно лише 14% поточних зобовязань. Коефіцієнт термінової ліквідності за аналізований період значно перевищував нормативне значення, тобто ПАТ «Полтавакондитер» найближчим часом може повернути при повному погашені дебіторської заборгованості всю суму короткострокової заборгованості. Що стосується загального рівня платоспроможності то цей показник у 2011 році перевищив норматив і становив 2,64, це свідчить про те, що поточні активи підприємства повністю покривають його короткострокові зобовязання.

Проаналізувавши показники платоспроможності у динаміці за 2009-2011 роки можна побачити, що фінансовий стан підприємства є стійким, але у 2009-2010 роках мав тенденцію до зниження стійкості. В цілому платоспроможність ПАТ «Полтавакондитер» на оптимальному рівні, оскільки показники (за винятком коефіцієнта абсолютної ліквідності) відповідають орієнтованому значенню.

Середній рівень статичної платоспроможності може бути випадковим, тобто тимчасовим, або мати постійний характер. Для глибокого аналізу платоспроможності підприємства використовують показники динамічної платоспроможності.

Оцінка структури балансу розраховується за допомогою коефіцієнта втрати (відновлення) платоспроможності, коефіцієнта загальної ліквідності(К1) і коефіцієнта забезпеченості оборотних активів власними оборотними коштами(К2). Структура балансу визначається задовільною, а підприємство платоспроможним при виконанні наступних умов:

К1 ? 1,5 і К2 ? 0,1

У цьому випадку проводиться розрахунок коефіцієнта втрати платоспроможності (КВПЛ) на найближчі 3 місяці.

(3.1)

деКК і КП - коефіцієнт загальної ліквідності відповідно на кінець і початок звітного року;

Кзпн - нормативне значення (Кзпн = 2).

КВПЛ = 2,64 + 0,25 (2,64 - 2,49) / 2 = 1,34 (%)

КВПЛ ? 1, що вказує про реальну можливість підприємства не втратити платоспроможність протягом найближчих 3-х місяців, тобто це свідчить про наявність резервів поліпшення рівня платоспроможності.

Управління платоспроможністю полягає в аналізі та управлінні рухом ліквідних потоків коштів, тобто передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл. Для одержання інформації про кількість грошових ресурсів на підприємстві, його фінансовий стан, ліквідність, платоспроможність і підвищення рівня управління грошовими потоками здійснюють аналіз руху грошових коштів.

Основною метою аналізу грошових потоків підприємства є визначення причин нестачі чи надлишку коштів, а також джерел їх формувань, надходжень і напрямів використання. Для дослідження ефективності управління грошовими потоками необхідно розрахувати та проаналізувати ряд показників, а саме такі як: ліквідний грошовий потік, коефіцієнт ліквідності грошових потоків, обертання грошових коштів.

Ліквідний грошовий потік є показником надлишкового або дефіцитного сальдо коштів підприємства і визначається за формулою:

ГПл = (ДКк + ККк - Кк ) - (ДКп +ККп - Кп) (3.2)

де ГПл - ліквідний грошовий потік;

ДКк і ДКп - довгострокові кредити банків на кінець і на початок періоду;

ККк і ККп - короткострокові кредити банків на кінець і на початок періоду;

Кк і Кп - кошти на кінець і на початок періоду.

За даною формулою ми зможемо розрахувати ліквідний грошовий потік ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки, і зробити відповідні висновки.

ГПл за 2009 рік = (366 + 0 - 3748) - ( 635 + 10805 - 2686) = - 12136 (тис. грн.)

ГПл за 2010 рік = (73+ 6000 -2540) - (366+ 0 - 3748) = 6915(тис. грн.)

ГПл за 2011 рік = (0 + 7135 - 8688) - (73+ 6000 -2540) = - 5086 (тис. грн.)

Ліквідний грошовий потік характеризує абсолютну величину грошових коштів, які отримані від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства. Він є важливим показником для внутрішніх користувачів (менеджерів, власників) субєкта господарювання, адже визначає вплив позики та кредитів на діяльність підприємства. Значення показника для ПАТ «Полтавакондитер» 2010 році становить відповідно - 6915 тис. грн., що повязано з відсутністю позик, і свідчить про надлишок грошового потоку на підприємстві, а у 2009 та 2011 роках даний показник є відємним і становить -12136 тис. грн і -5086 тис. грн, це повязано з тим, що на початок періоду підприємство мало більшу заборгованість по кредитах, ніж на кінець.

Оборотність грошових коштів - це кількість оборотів коштів підприємства за рік. Він розраховується за наступною формулою:

Огк = ОРП / (СГА + СДЗ) (3.3)

де Огк - оборотність грошових коштів;

ОРП - обсяг реалізованої продукції;

СГА - середній залишок грошових активів;

СДЗ - середня вартість дебіторської заборгованості.

Розрахунок оборотності грошових коштів ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки.

Огк у 2009 році = 417199 / (3217 + 67211) = 5,9 (оборотів)

Огк у 2010 році = 423784 / (3644+ 76428,5) = 5,3 (оборотів)

Огк у 2011 році = 460828 / ( 4390 + 91808,5) = 4,8 (оборотів)

Даний показник ПАТ «Полтавакондитер» у 2009 році становив 5,9 обороти, у 2010 році 5,3обороти, а у 2011 році оборотність грошових коштів має тенденцію до зменшення, становить 4,8 оборотів, що свідчить про зниження ефективності використання оборотних коштів (рис.3.1).

Рис.3.1. Оборотність грошових коштів ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки, (обороти)

Коефіцієнт руху коштів в результаті операційної діяльності (КРКод):

КРКод = ЧГП / ПЗ (3.4)

де ЧГП - чистий грошовий потік;

ПЗ - поточні зобовязання.

Розрахунок коефіцієнта руху грошових коштів від операційної діяльності на ПАТ «Полтавакондитер» у 2009-2011 роках:

КРКод за 2009 рік = 6936,0 / 39111,0 = 0,17 (%)

КРКод за 2010 рік = -475,0 / 56794,0 =- 0,008 (%)

КРКод за 2011 рік = 4493,0 / 60697,0 = 0,07 (%)

Даний коефіцієнт свідчить про недостатність у 2010 році грошових коштів для здійснення господарської діяльності. У 2009 та 2011 роках коефіцієнт руху грошових коштів становить 17% і 7% відповідно.

Достатність грошових коштів обумовлює життєздатність, поточну ефективність діяльності підприємства. Якість грошового обороту підприємства визначається не лише складом грошових потоків, але й показниками ритмічності, синхронності надходження, витрачання та ефективності грошових потоків.

Загальний стан ліквідності ПАТ «Полтавакондитер» відповідає нормі, що свідчить про нормальну фінансово-господарську діяльність підприємства. Основними проблемами ліквідного стану товариства, за аналізований період, є недостатній рівень коефіцієнта абсолютної ліквідності, тобто на даний момент підприємство може погасити лише 14% поточних зобовязань.

. Прогнозування рівня ліквідності і платоспроможності ПАТ «Полтавакондитер»

Сучасні економічні умови вимагають від керівництва нових підходів до управління ліквідністю і платоспроможністю з урахуванням швидкої зміни зовнішнього середовища і необхідності розробки захисних заходів з метою зменшення його негативного впливу на результати фінансово-господарської діяльності.

При цьому треба застосовувати системний підхід та в комплексі формувати політику управління ліквідністю та платоспроможністю, основними складовими якої є: управління платоспроможністю, управління ліквідністю активів; взаємоповязане управління ліквідністю активів, доходністю та управління ризиками підприємства.

Управління платоспроможністю полягає в аналізі та управлінні рухом ліквідних коштів, тобто передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл. Для ефективного управління платоспроможністю необхідно визначити, які вид діяльності і які елементи активів чи пасивів сприяли зростанню чи зменшенню грошових коштів і в якій мірі. При цьому обовязково потрібно враховувати особливості та тривалості операційного та фінансового циклів підприємства в розрізі окремих видів діяльності, а потім вже визначити,в якому напрямку треба змінити активи чи пасиви, щоб сума його грошових коштів збільшилась.

Чим менша тривалість фінансового циклу, тим менше фінансових ресурсів потрібно для фінансування виробничих потреб підприємства.

На підприємстві ПАТ «Полтавакондитер» спостерігається така тривалість операційного циклу: у 2009 році - 91,7 днів, у 2010 році - 89,3 днів, у 2011 році - 107,4 днів; і фінансового циклу: у 2009 році - 55,6 днів, у 2010 році - 59,3 днів, у 2011 році 75,4 дні. Відповідно до цього спостерігається тенденція до збільшення операційного та фінансового циклів.

Зменшити фінансовий цикл можна шляхом прискорення обороту виробничих запасів та дебіторської заборгованості і некритичного уповільнення обертання кредиторської заборгованості підприємства постачальникам.

На тривалість фінансового циклу, в першу чергу, впливають:

тривалість операційного циклу та окремих його стадій;

темпи зростання обсягів діяльності;

рівень інфляції;

стан конюнктури на ринку сировини та ринку готової продукції.

Характер впливу стану конюнктури на ринку готової продукції прямо протилежний. Так, у випадку високого попиту на продукцію підприємства відпадає необхідність помякшення умов розрахунків з покупцями. В результаті зменшується тривалість обертання дебіторської заборгованості і скорочується загальна тривалість фінансового циклу. І навпаки, у випадку низького попиту на продукцію підприємство з метою активізації збуту змушене широко надавати своїм покупцям комерційні кредити, що призводить до уповільнення руху дебіторської заборгованості і збільшення потреби у власних фінансових ресурсах.

Отже, враховуючи тенденцію попередніх років (у 2009 році оборотність дебіторської заборгованості склала 5,09, у 2010 - 5,14, у 2011 році - 4,53) можна припустити, що період оборотності дебіторської заборгованості зменшиться, як наслідок цього зменшиться фінансовий цикл.

Ефективність управління грошовими потоками підприємства визначається синхронізацією надходжень і виплат з метою підтримки постійної платоспроможності і певною мірою залежить від організації оперативного фінансового планування, яке включає розробку платіжного календаря.

Платіжний календар, що розробляється на підприємстві в різноманітних варіантах, є найбільш ефективним і надійним інструментом оперативного управління його грошовими потоками. Він надає можливість розв`язувати такі основні завдання:

звести прогнозні варіанти плану надходження та витрачання грошових коштів («оптимістичний», «реалістичний», «песимістичний») до одного реальному завданням щодо формування грошових потоків підприємства в рамках одного місяця;

в максимально можливій мірі синхронізувати позитивний і негативний грошові потоки, підвищивши тим самим ефективність грошового обігу підприємства;

забезпечити пріоритетність платежів підприємства за критерієм їх впливу на кінцеві результати його фінансової діяльності;

в максимальній мірі забезпечити необхідну абсолютну ліквідність грошового потоку підприємства, тобто його платоспроможність в рамках короткострокового періоду;

включити управління грошовими потоками в систему оперативного контролінгу (а відповідно і поточного моніторингу) фінансової діяльності підприємства.

При розробці політики управління ліквідністю активів підприємства потрібно враховувати особливості необоротних та оборотних активів як обєкта фінансового управління. Стратегія управління необоротними активами значною мірою залежить від ступеню їх ліквідності. При цьому ліквідними вважаються ті необоротні активи, які модна продати, у разі необхідності, за ціною не нижчою за ціну придбання за мінусом амортизації. Таким чином, при вкладенні коштів підприємством ПАТ «Полтавакондитер» у виробничі запаси рівень ліквідності матиме тенденцію до збільшення.

Якщо ж у ПАТ «Полтавакондитер» виникне необхідність вкладання коштів у неліквідні елементи виробництва, то управління ліквідністю в такому випадку полягатиме у забезпеченні повернення інвестованих коштів в найкоротші строки шляхом використання методів прискореної амортизації.

Управління ліквідністю оборотних активів Пат «Полтавакондитер» необхідно поєднувати з управлінням поточними пасивами. При цьому виникає необхідність визначення робочого капіталу(рис. 4.1).

Рис. 4.1. Динаміка робочого капіталу ПАТ «Полтавакондитер» за 2009-2011 роки

Отже, за даними рис. 4.1 видно, що робочий капітал підприємства ПАТ «Полтавакондитер» зростає. Чим вищий робочий капітал, тим більша частина оборотних активів фінансується на короткостроковій основі, а отже зростає ліквідність активів і зменшується ризик втрати платоспроможності.

Метою управління грошовими коштами є забезпечення постійної платоспроможності підприємства, що дає підставу ототожнювати управління грошовими активами з управлінням платоспроможністю (ліквідністю).

Грошові кошти являють собою окремий випадок інвестицій у товарно-матеріальні цінності, а тому управління ними на ПАТ «Полтавакондитер» повинно здійснюватися на загальних засадах:

підтримка мінімального залишку грошових коштів для безперебійного здійснення поточний розрахунків;

створення резерву вільних грошових коштів для розширення обсягів діяльності;

формування резерву грошових коштів для компенсації непередбачених витрат і можливих втрат у процесу фінансово-господарської діяльності;

своєчасно трансформація вільних грошових коштів у високоліквідні фінансові інструменти та їх зворотна конвертація.

Рис. 4.2. Методичний інструментарій управління грошовими активами

Як видно з наведеної схеми важливою управлінською задачею є підтримка грошових коштів на мінімальному необхідному рівні. Для цього можуть використовуватись всі можливі джерела повернення грошових коштів: надходження виручки від реалізації продукції, на умовах негайної оплати; стягнення дебіторської заборгованості; продаж резервних грошових активів у формі поточних фінансових інвестицій; продаж матеріальний та нематеріальних активів підприємства; отримання банківських кредитів; залучення інвестицій, шляхом випуску акцій, облігацій.[22, с. 93]

При цьому перші чотири способи поповнення залишку грошових коштів є доцільнішими, оскільки не ведуть до збільшення валюти балансу, а формуються шляхом реструктуризації активів підприємства.

Тактичні рішення управління ліквідністю і платоспроможністю повязані з оптимізацією величини та структури оборотних активі і полягають у виборі відповідної політики управління запасами, грошовими коштами, дебіторською заборгованістю.

Управління ліквідністю підприємства ПАТ «Полтавакондитер» потрібно будувати на засадах постійного компромісу з урахуванням визначених пріоритетів і необхідності одночасної мінімізації ризику втрати платоспроможності та ризику втраченої вигоди, адже досягнення необхідної рентабельності та ліквідності, як правило, вступають у протиріччя.

. Шляхи підвищення ліквідності та платоспроможності підприємства ПАТ «Полтавакондитер»

Проаналізувавши загальний стан ліквідності та платоспроможності ПАТ «Полтавакондитер», можна розробити деякі напрямки та пропозиції по покращенню ліквідності та платоспроможності даного підприємства.

Ліквідність характеризує підприємство з точки зору можливості розрахуватися за своїми зобовязаннями за певний час, за допомогою перетворення своїх активів на гроші. Під платоспроможністю розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність в нього в необхідних розмірах платіжних засобів, або активів.

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку. Його відсутність або недостатні розміри протягом тривалого періоду означають, що підприємство є неконкурентноспроможним і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є першочерговим завданням для господарюючого субєкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку. ПАТ «Полтавакондитер» за весь аналізований період працювало прибутково.

Для оцінки ефективності використання чистого прибутку доцільно розрахувати вплив зміни розміру різних факторів, які впливають на зміну обсягу чистого прибутку:

ЧП = ПЗ × К абс.лік. × Об.гк × Р вир. (5.1)

де ЧП - чистий прибуток;

ПЗ - поточні зобовязання;

К абс.лік. - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Об.гк - оборотність грошових коштів;

Р вир. - рентабельність виручки.

Чистий прибуток у 2011 році зростає на 6835 тис. грн., на його зміну вплинули наступні фактори (рис.5.1):

) поточні зобовязання, які збільшилися на 3903 тис. грн. вплинули на збільшення чистого прибутку на 134,5 тис. грн;

) коефіцієнт абсолютної ліквідності зріс на 0,08%, призвів до зростання фінансового результату на 6975,44 тис. грн.;

) оборотність грошових коштів, при зменшенні на 66,67 оборотів, вплинули на зменшення чистого прибутку на 6798,4 тис. грн.;

) рентабельність виручки, яка зросла на 1,4%, призвела до збільшення чистої виручки на 6523,46 тис. грн.

Рис. 5.1. Вплив факторів на зміну чистого прибутку, (тис. грн.)

Підвищення прибутковості відбувається шляхом збільшення обсягів продажу та зниженням витрат. В свою чергу збільшення обсягу продажу це:

стимулювання попиту на продукцію підприємства;

в першу чергу інформування потенційних покупців продукції (цільова реклама), гнучка система знижок, після продажне обслуговування, надання вичерпної технічної інформації, до і після продажні консультації щодо технічних характеристик продукції та її експлуатації;

розширення збутової мережі;

можливо саме відсутність регіональних представництв та місцевих дилерів стримує потенційних покупців від вибору на користь продукції підприємства; широка збутова мережа та активна реклама суттєво мінімізують трансакційні витрати покупців;

вихід на нові ринки; комплексні маркетингові дослідження потенційних ринків збуту, вивчення можливостей та наслідків проведення наступальної (агресивної) маркетингової політики;

випуск нових конкурентноспроможних видів продукції;

технічний прогрес вимагає постійного оновлення асортименту продукції, що збільшує обсяги продажу, але одночасно вимагає додаткових витрат на закупівлю устаткування, ноу-хау; фінансування подібних витрат можливе або за рахунок довгострокових кредитів (що в нинішніх умовах здійснити надзвичайно важко), або за рахунок скорочення (в першу чергу надлишкових) виробничих потужностей, що зумовлює додаткові надходження та скорочення постійних витрат (утримання, ремонт і т. д.);

Зменшення витрат виробництва передбачає:

пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови;

на сьогоднішній день умови ринку забезпечують можливість широкого вибору як вітчизняних так і закордонних постачальників сировини та матеріалів:

зменшення постійних та змінних витрат за рахунок економії;

дуже часто (особливо на великих підприємствах) відсутність належного контролю призводить до нераціонального та марнотратного використання наявних ресурсів;

зменшення постійних витрат шляхом скорочення надлишкових виробничих потужностей;

З іншого боку, зароблені та залучені кошти потребують раціонального управління інакше всі зусилля підприємства по досягненню прибутковості будуть марними. Отже, необхідне проведення постійної роботи у таких напрямках:

визначення оптимального (мінімально необхідного) обєму сировини та матеріалів;

виходячи з потреб виробництва, необхідно визначити оптимальний обєм закупівлі сировини та матеріалів, адже надмірна їх кількість це не тільки додаткові витрати на доставку, зберігання, але й вилучення з обороту оборотних коштів;

встановлення відповідності планів виробництва та планів продажу;

збільшення обсягів готової продукції свідчить про те, що підприємство виробляє більше ніж може продати;

забезпечення безперебійності та ритмічності роботи підприємства;

збої в роботі звязують оборотні кошти в незавершеному виробництві та призводять до погіршення фінансових показників;

управління дебіторською заборгованістю;

використання усіх можливих заходів у роботі з дебіторами, починаючи від відмови від укладання угод з дебіторами з високим ризиком і закінчуючи судовими позовами, обовязково матиме позитивні наслідки;

відмова від капітальних вкладень, що перевищують фінансові можливості підприємства;

саме капітальні вкладення, що перевищують фінансові можливості підприємства на фоні збиткової діяльності є однією з основних причин, що призвели до зниження показників ліквідності; і хоча практика свідчить про те, що зниження показників ліквідності внаслідок надмірних капітальних вкладень є допустимим, в даному випадку збитки вимагають відмови від подібних заходів;

Варто наголосити, що внаслідок обмеженості інформації дані рекомендації мають орієнтовний характер. Більш детальний аналіз по кожному напрямку повинен дати остаточну відповідь та стати основою для розробки конкретного плану дій.

Таким чином, для покращення фінансового стану, підвищення ліквідності та платоспроможності, підприємству необхідно, враховуючи специфіку галузі та конкретні умови діяльності, розробити та здійснити комплекс заходів основним серед яких є, безумовно, досягнення прибутковості. Адже можливості оптимізації оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень, збільшення відстрочки платежів та інші рано чи пізно вичерпаються. І лише стабільно зростаючий та достатньо високий рівень рентабельності надає підприємству реальні можливості по зміцненню свого фінансового становища та впевненого розвитку.

З-поміж багатьох різних заходів, які сприяють підвищенню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності виділяють (рис.5.2):

Мал. 5.2. Заходи по підвищенню рівня платоспроможності підприємства

Крім радикальних напрямів підвищення рівня платоспроможності підприємства потрібно проводити пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості діяльності і досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоздатності товарів, зниження їх собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат. Основну увагу при цьому необхідно приділити питанням ресурсозберігання: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використання вторинної сировини, організації обліку і контролю за використанням ресурсів, вивчення і впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального і морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктивних витрат і втрат.

Велику допомогу у виявленні резервів поліпшення платоспроможності підприємства може надати маркетинговий аналіз по вивченню попиту і пропозиції, ринків збуту і формування на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва і реалізації продукції підприємства.

Основними методами удосконалення управління ліквідності і платоспроможності є оптимізація структури ліквідних активів, зменшення витрат на здійснення господарської діяльності, ефективність використання позикового капіталу, оптимізація дебіторської заборгованості, удосконалення виробництва та організації праці.

Проведення ефективного управління ліквідності та платоспроможності, надасть можливість підприємству отримати бажаний фінансовий результат.

ліквідність платоспроможність прибуток актив

Висновки та пропозиції

Ліквідність та платоспроможність підприємства є одними з найважливіших складових, що визначають фінансовий стан підприємства, тобто забезпеченість фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та проведення розрахунків за своїми зобовязаннями. Будучи за своєю суттю близькими, але не тотожними поняттями, ліквідність та платоспроможність з різних сторін характеризують діяльність підприємства, і, таким чином, надають можливість здійснення правильних висновків та прийняття оптимальних рішень. Ліквідність це потенційна платоспроможність, і спрямована вона на перспективу, виражає здатність підприємства здійснювати розрахунки в майбутньому, в той час як платоспроможність відображає нинішній стан справ, і є вираженням спроможності підприємства погашати поточні (негайні) платежі. В умовах ринкової економіки, підтримання ліквідності та платоспроможності на належному рівні є надзвичайно важливим завданням для будь-якого підприємства. Низька ліквідність та платоспроможність підривають можливості здійснення нормального виробничого процесу, позбавляють можливостей залучення додаткових фінансових ресурсів, внаслідок низької довіри кредиторів та інших контрагентів, зумовлюють додаткові непродуктивні витрати у вигляді пені та штрафів тощо. З іншого боку, причинами зниження ліквідності та платоспроможності підприємства є низька рентабельність, чи взагалі збиткова діяльність, і нераціональне розпорядження наявними ресурсами.

Проведене дослідження дає змогу зробити загальні теоретичні та практичні висновки:

. Управління ліквідністю - це розміщення коштів підприємства таким чином, щоб можна було достатньо швидко реалізувати свої активи і отримувати грошові кошти для оплати своїх зобовязань. Під платоспроможністю розуміють наявність і достатність грошових коштів та їх еквівалентів для своєчасного погашення зобов'язань у міру настання строку їхньої оплати.

. За роки свого існування ПАТ «Полтавакондитер» досягнуло високих результатів у кондитерській галузі, у рейтингу вітчизняних кондитерських виробників займає пяте місце, з обсягами виробництва 423793 тис. грн. у 2011 році на території України. Активна модернізація обладнання і установка нового дозволяють випускати продукцію, відповідну світовим стандартам. На сьогодні підприємство динамічно нарощує темпи виробництва і постійно підвищує конкурентоспроможність продукції.

ПАТ «Полтавакондитер» можна охарактеризувати як фінансово стійким, про що свідчать дані оцінки фінансово-господарської діяльності. На підприємстві зростає вартість капіталу, й відповідно збільшення вартості активів. Показники рентабельності свідчать про отримання прибутків та покращення ефективності використання майна, джерел його формування, виробничих та трудових ресурсів.

. Структура активів за рівнем ліквідності свідчить про достатній рівень ліквідності ПАТ «Полтавакондитер», питома вага найліквідніших активів у структурі майна за 2011 рік становить 3,52%.

. Метою фінансового планування і прогнозування є економічне обґрунтування потреби підприємства в капіталі для забезпечення виконання прогнозованих бізнес-планом обсягів операційної та інвестиційної діяльності, увязування її з наявним та реально можливим до залучення капіталом з таким розрахунком, щоб підприємство, забезпечуючи безперервний рух капіталу, могло виконувати заплановані обсяги діяльності і отримати чистий прибуток в розмірі, достатньому для економічного і соціального розвитку підприємства в поточному і наступному періодах.

. Управління ліквідністю та платоспроможністю ПАТ «Полтавакондитер» є важливим елементом системи фінансового менеджменту підприємства, що включає управління грошовими потоками підприємства, формування і нормування фінансових ресурсів, оцінка їх використання, планування і прогнозування. Особливо необхідним воно стає в ринкових умовах господарювання, так як для здійснення прибуткової діяльності, ПАТ «Полтавакондитер» має бути забезпечене фінансовими та іншими ресурсами в межах потреби, а також у таких обсягах, щоб вчасно й у повній мірі погасити зобовязання. Планується збільшити прибуток на 10750 тис. грн, який можна буде використати у майбутньому періоді на розширення виробництва та загальної діяльності аналізую чого підприємства.

Ліквідність є одними з найважливіших складових, що визначають фінансовий стан підприємства, тобто забезпеченість фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та проведення розрахунків за своїми зобовязаннями.

Комплексна оцінка системи управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства дає змогу визначити не тільки ефективність використання, а й прийняття правильного управлінського рішення на майбутній період.

Список використаної літератури

Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом [Електронний ресурс] : Закон України від 14.05.1992 №2343-XII(зі змінами та доповненнями).- Режим доступу: http: // www.zakon.rada.gov.ua.

Про акціонерні товариства [Електронний ресурс] : Закон України від 14.03.2012 № 514-17 (зі змінами та доповненнями). - Режим доступу: http: // www.zakon.rada.gov.ua.

Артеменко В.Г., Фінансовий аналіз / В.Г. Артеменко, М.В. Беллендир . - М. «ДИС», 2001

Атамас П.Й. Управлінський облік/ П.Й.Атамас. - Навчальний посібник. - 2-ге вид.- К.: Цент учбової літератури, 2009. - 440 с.

Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування/ О.Г. Біла. - Навчальний посібник. - Львів: Компакт, 2005. - 312 с.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент/ И.А.Бланк. - Учебний курс. - 2-е узд., перераб. и доп. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004.

Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту/ Є.Ф. Брігхем. - Переклад з англійської Біленький В. - К.: КП «ВАЗАКО» Видавництво «Молодь». - 1997.

Василенко В.А., Стратегічне управління/ В.А. Василенко, Т.І. Ткаченко. - Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. - К.: ЦУЛ, 2003. - 395с.

Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы/ Й.Ворст, П. Ревентлоу. - Пер. с. дат. А.Н. Чеканського. - М.: Высшая школа, 1994.

Головко Т. В. Стратегічний аналіз/Т.В. Головко, С.В. Сагова. - Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. // За ред. д-ра екон. наук, проф. М.В.Кужельного. - К.: КНЕУ, 2002. - 198 с.

Давиденко Н.М. Ліквідність та платоспроможність як показники ефективності фінансового менеджменту підприємства /Н.М. Давиденко. - Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №2. - С. 36-40.

Іванов В. Концептуальні засади забезпечення платоспроможності підприємства /В. Іванов. - Економіка. - 2009. - №9 (100). - С.4 - 8.

Іонін Є. Розв'язання питань методологічного обґрунтування понять «платоспроможність» і «ліквідність» /Є.Іонін - Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №6. - С.30-42.

Карпунь І.Н. Фінансова санація та банкрутство підприємства/І.Н. Карпунь. - Навчальний посібник. - Львів: «Магнолія 2006», 2008. - 432 с.

Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент/Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова. - Навч. Посіб. - 3-тє вид., випр.. і доп. - К.: Знання, 2008. - 483с.

Ковальов В.В. Введение в финансовый менеджмент / В.В.Ковальов. - М.: Финансы и статистика, 2000.

Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент/ Г.О. Крамаренко, О.Є. Чорна . - Підручник. - 2-ге видання. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 520 с.

Кривдюк А.В., Яцишина С.Є. Дослідження економічної категорії платоспроможності підприємства /А.В. Кривдюк, С.Є. Яцишина. - Економічний простір. - 2008. - №15. - С. 185 - 190.

Мазаракі А.А., Економіка торговельного підприємства / А.А. Мазаракі. - К. «Хрещатик», 1999. - 800 с.

Поддєрьогіна А.М. Фінанси підприємств/А.М. Поддєрьогіна. - Підручник. - 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 460 с.

Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз /В.О. Подольська, О.В. Яріш.- Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 488 с.

Ремньова Л.М. Управління ліквідністю та платоспроможністю підприємства як складова його фінансового менеджменту /Л.М. Ремньова. - Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №2(32). - С.87-96.

Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия/ Г.В. Савицкая. - 4-е издание, переработанное и дополненное - Минск: Новое знание - 2008г. - 688с.

Семенов Г.А. Фінансове планування і управління на підприємствах/ Г.А. Семенов, В.З.Бугай. - Навч. Посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 432 с.

Солотва В. Аналіз ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості в системі управління підприємством /В.А. Солотова. - Вісник КНТЕУ (спецвипуск). - 2003. - №6. - С.199-206.

Журавльова Ю. Ю. Сутність платоспроможності /Ю.Ю. Журавльова . - Фінанси України. - 2006. - №1. - С.116-120.

Журавльова Ю.Ю. Платоспроможність підприємства та шляхи її забезпечення: дисертація на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.00.08 - Гроші, фінанси та кредит /Ю.Ю. Журавльова. - ДВНЗ КНЕУ імені В. Гетьмана.- К., 2007.

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ «ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ» КАФЕДРА ФІНАНСІВ КУРСОВА Р

Больше работ по теме: