Управління економічною безпекою фінансових посередників

 

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту

Кафедра Фінанси та кредит












Контрольна робота

З теми: Управління економічною безпекою фінансових посередників













Черкаси 2012


1. Дослідити процес управління фінансовою безпекою фінансового посередника


Проблема фінансової безпеки фінансового посередника вимагає комплексного підходу. В звязку з цим виникає насущна необхідність в науковій і практичній розробці даної проблеми, розумінні суті понять безпеки в цілому і фінансовій безпеці у тому числі.

Поняття „фінансова безпека як самостійний обєкт управління є відносно новим, введеним в науковий обіг в останньому десятилітті. Багато понять, що розглядаються в економічній літературі, є спірними.

Фінансова безпека фінансового посередника - це кількісно та якісно детермінований рівень його фінансового стану, що забезпечує стабільну захищеність його пріоритетних збалансованих фінансових інтересів від ідентифікованих реальних і потенційних загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, параметри якого визначаються на основі його фінансової філософії і створюють необхідні передумови фінансової підтримки його стійкого зростання в поточному і перспективному періодах [1].

К. Горячева у своїй дисертації «Механізм управління фінансовою безпекою» визначає фінансовою безпекою такий його фінансовий стан, який характеризується, по-перше, збалансованістю і якістю сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, котрі використовуються фінансові посередники, по-друге, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх загроз, по-третє, здатністю фінансової системи забезпечувати реалізацію власних фінансових інтересів, місії і завдань достатніми обсягами фінансових ресурсів, по-четверте, забезпечувати ефективний і сталий розвиток цієї фінансової системи.

На думку професора І.А. Бланка: «Фінансова безпека фінансового посередника» являє собою кількісно і якісно детермінований рівень його фінансового стану, який забезпечує стабільний захист його пріоритетних збалансованих фінансових інтересів від ідентифікованих реальних та потенційних загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, параметри якого визначаються на основі його фінансової філософії і створюють необхідні передумови фінансової підтримки його стійкого росту в нинішньому і перспективному періоді [1].

Російський вчений Р.С. Папехін вважає, що фінансова безпека - визначає певний стан фінансової стабільності, в якому повинно знаходиться для реалізації своєї стратегії, характеризується можливістю фінансового посередника протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам. Дещо по іншому можна сформулювати визначення фінансової безпеки, якщо скористатись підходом, що з реалізований при обґрунтуванні суті національної безпеки в ЗУ Про основи національної безпеки України. При цьому фінансову безпеку фінансового посередника слід розглядати як захищеність життєво важливих інтересів, за якої забезпечуються його сталий розвиток, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз економічним інтересам.

З точки зору Кузенко Т.Б., Прохорової В.В. та Сабліної Н.В. «фінансова безпека може бути визначена як стан найбільш ефективного використання інформаційних, фінансових показників, ліквідності та платоспроможності, рентабельності капіталу, що знаходиться в межах своїх граничних значень».

Загальні результати дослідження літературних джерел, дають можливість зробити висновки, що фінансова безпека визначається: сукупністю робіт для забезпечення платоспроможності підприємства та ліквідності його оборотних коштів; ефективністю використання ресурсів, які проявляються в показниках прибутку та рентабельності, а також у кількості управління основними та оборотними коштами; організацією внутрішньогосподарського контролю основних видів звичайної діяльності з позиції підвищення ефективності виробництва; кваліфікацією та компетентністю менеджерів та їхньою активністю; попереднім аналізом можливих внутрішніх та зовнішніх загроз економічної безпеки та попередження збитку фінансової безпеки.

Необхідність постійного дотримання фінансової безпеки зумовлюється обєктивно наявним для кожного субєкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей своєї діяльності.

Рівень фінансової безпеки залежить від того наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

До внутрішніх небезпек і загроз, що впливають на фінансову безпеку, відносяться навмисні або випадкові помилки менеджменту в області управління фінансами фінансових посередників, повязані з: вибором стратегії; управлінням і оптимізацією активів і пасивів (розробка, впровадження і контроль управління дебіторською і кредиторською заборгованостями, вибір інвестиційних проектів і джерел їх фінансування, оптимізація амортизаційної і податкової політики).

До зовнішніх загроз можемо віднести: скупку акцій, боргів фінансових посередників небажаними партнерами; наявність значних фінансових зобовязань в фінансових посередниках (як великої величини позикових засобів, так і великих заборгованостей); нерозвиненість ринків капіталу і їх інфраструктури; недостатньо розвинену правову систему захисту прав інвесторів і виконання законодавства; кризу грошової і фінансово-кредитної систем; нестабільність економіки; недосконалість механізмів формування економічної політики держави [2].

Джерелами негативних впливів на фінансову безпеку можуть бути:

) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і субєктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій);

) збіг обєктивних обставин (стан фінансової конюнктури на ринках даного фінансового посередника, наукові відкриття та технологічні розробки, форс мажорні обставини тощо). Залежно від субєктної обумовленості негативні впливи на фінансову безпеку можуть мати обєктивний і субєктивний характер.

Обєктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного фінансового посередника, або його окремих працівників.

Субєктивні впливи мають місце внаслідок не ефективної роботи в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).

В Україні проблемою управління фінансовою безпекою фінансових посередників займаються недостатньо та не комплексно, тому що основна увага приділяється фінансовій безпеці на рівні держави та антикризовому управлінню на рівні фінансового посередництва. Останнє стає необхідним, коли фінансовий посередник вже опинився у стані фінансової небезпеки.

Головне ж полягає в тому, щоб не допустити цього.

Комплексна структура механізму управління фінансовою безпекою - це сукупність фінансових інтересів фінансового посередника; функцій, принципів і методів управління; організаційної структури і управлінського персоналу; техніки і технології управління; фінансових інструментів, критеріїв оцінки і показників (індикаторів) рівня фінансової безпеки;

Принципами управління фінансовою безпекою фінансового посередника є :

) первинність господарського законодавства; застосування програмно-цільового управління;

) обовязкове визначення сукупності власних фінансових інтересів у складі його місії;

) інтегрованість підсистеми управління фінансовою безпекою із загальною системою фінансового менеджменту;

) забезпечення збалансованості фінансових інтересів, окремих його підрозділів і персоналу;

) взаємна матеріальна відповідальність персоналу і керівництва за стан фінансової безпеки;

) необхідність постійного моніторингу реальних і потенційних загроз;

) відповідність заходів щодо забезпечення фінансової безпеки економічній стратегії розвитку фінансового посередництва, його місії;

) координація реалізації заходів щодо забезпечення фінансової безпеки;

) необхідність і своєчасність удосконалення в разі потреби системи фінансової безпеки; наявність зворотного звязку;

) необхідність організаційного і методичного оформлення підсистеми фінансової безпеки;

) мінімізація витрат на забезпечення фінансової безпеки фінансового посередника.

Механізм управління фінансової безпеки фінансового посередника також має наступні елементи (складові): сукупність фінансових інтересів підприємства, функції, принципи і методи управління, організаційну структуру, управлінський персонал, техніку і технології управління, фінансові інструменти, критерії оцінки рівня фінансової безпеки. У такому розумінні механізм забезпеченням фінансової безпеки уявляє собою єдність процесу управління і системи управління [3].

До складу основних функцій забезпечення фінансової безпеки фінансового посередника в роботі віднесено наступні:

) планування, включаючи програмування і прогнозування;

) організацію і регулювання;

) стимулювання;

) контроль у складі обліку, аналізу і аудиту.

Стратегічний аналіз використовують у процесі здійснення управління фінансовою безпекою фінансового посередника з урахуванням пропозиції щодо його поліпшення. Запропоновано використовувати для здійснення стратегічного аналізу стану фінансової безпеки фінансового посередника такі методи: SWOT-аналіз, PEST-аналіз, SNW-аналіз, аналіз розроблення сценаріїв подій.

Результатом стратегічного планування є стратегічний план (стратегія) фінансового убезпечення фінансового посередника. Така стратегія повинна відповідати як фінансовій стратегії, так і загальній стратегії, бути гармонізованою до їхніх цілей та завдань. У складі стратегії задають частку корпоративної місії і цілі фінансового посередництва, які стосуються фінансової безпеки, результати аналізу внутрішнього і зовнішнього фінансового середовища, якісні і кількісні параметри використання фінансових ресурсів, котрі задовольняють вимоги забезпечення належного рівня фінансової безпеки, відповідальні за реалізацію намічених заходів (права і відповідальність), обсяг і джерела фінансових ресурсів (бюджет), потрібних для забезпечення [2].

Місце управління фінансовою безпекою в загальній ієрархічній системі управління безпекою фінансового посередника таке: управління безпекою фінансового посередництва; управління економічною безпекою; управління фінансовою безпекою. Управління фінансовою безпекою фінансового посередництва передбачає наявність певного об'єкта управління. Під час побудови загальної системи управління його об'єктом є фінансова діяльність загалом.

Сучасна практика фінансового менеджменту дає змогу виділити три основні групи таких суб'єктів: фінансовий посередник, фінансовий менеджер широкого профілю, функціональний фінансовий менеджер.

Процес управління фінансами фінансового посередника - послідовна зміна функцій, за допомогою яких суб'єкт фінансового управління (апарат управління) впливає на об'єкт - фінансові потоки - з метою їх оптимізації та отримання кінцевого результату виробництва (чистого прибутку). Тому питання про функції фінансового менеджменту уявляються нам достатньо істотними в цьому контексті дослідження.

Функціонування системи фінансової безпеки фінансового посередника передбачає постійну взаємодію функцій планування, аналізу, регулювання, контролю мотивацій в процесі прийняття оптимальних управлінських рішень керівництвом і структурними підрозділами. Фінансове планування ґрунтується на стратегічному плані розвитку щодо визначення конкуренції його розвитку, формування стратегічних цілей та тактичному плані (бізнес-плані) на майбутній період щодо визначення заходів і постановки конкретних завдань з досягнення стратегічних цілей, розроблення тактики виконання поставлених завдань (стратегії розвитку бізнесу) тощо.

Фінансовий план містить:

) розроблення й узгодження фінансової моделі фінансового посередника;

) формування прибуткового балансу ресурсів і вкладень, розрахунок прогнозованих фінансових результатів, складання плану руху капіталу, плану фінансових операцій, плану розроблення і впровадження фінансових продуктів та послуг;

) формування бюджету на рік у його дохідній і витратній частинах;

) визначення мінімальної рентабельності та дохідної частини бюджету, розрахунок податкових платежів;

) розрахунок прогнозованих показників і нормативів.

Фінансовий аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності фінансового посередника - це діагноз його стану, який допомагає виявити і мобілізувати внутрішньогосподарські резерви, збільшити доходи та прибутки, зменшити витрати виробництва, підвищити рентабельність, поліпшити фінансово-господарську діяльність загалом. Таким чином, процес забезпечення фінансової безпеки фінансового посередника можна розглядати як процес запобігання збитків від негативних дій по різних аспектах фінансово - господарської діяльності, шляхом оцінки реальних і потенційних внутрішніх і зовнішніх небезпек і загроз.


2. Охарактеризувати правову безпеку як складову економічної безпеки


Найважливішими факторами, що впливають на економічну безпеку, є ступінь досконалості законодавчої бази, рівень оподаткування, доступ на світові ринки збуту, інвестиційна привабливість регіону, держави.

Насамперед, економічна-безпека залежить від економічної безпеки держави, регіону, адже ґрунтується на їхньому фінансовому, сировинному та виробничому потенціалі, перспективах розвитку.

Наявність багаторівневої концепції економічної безпеки господарюючих суб'єктів усіх рівнів дає можливість забезпечити передбачуваність зовнішніх загроз.

Економічній безпеці властивий подвійний характер: з одного боку, вона забезпечує можливість власного функціонування, з іншого - є частиною (елементом) економічної безпеки системи вищого рівня і суб'єктом, що забезпечує виконання функцій регіоном, державою. В перехідні періоди розвитку економіки домінуючими є дослідження макроекономічних аспектів економічної безпеки.

Поняття "економічна безпека" пройшло чимало переосмислень у зв'язку зі зміною умов зовнішнього середовища і з урахуванням факторів, які зумовлюють процеси управління. Вперше поняття "економічна безпека" почало застосовуватися на Заході у зв'язку зі зростанням проблеми обмеженості ресурсів та розпадом колоніальної системи, що призвело до порушення традиційних зв'язків між постачальниками ресурсів, життєво необхідних індустріальним суспільствам [4].

Сутність економічної безпеки полягає в забезпеченні поступального економічного розвитку суспільства з метою виробництва необхідних благ та послуг, що задовольняють індивідуальні та суспільні потреби. Раніше усі питання, пов'язані із забезпеченням безпеки покладалися на державні органи.

Останнім часом спостерігається відтворення системи безпеки, в якій провідна роль відводиться державі.

На мікрорівні економічна безпека проявляється в забезпеченні нормальної і стабільної діяльності, попередженні витоку інформації.

Економічну безпеку можна трактувати, як:

стан захищеності усіх систем при здійсненні господарської діяльності в певній ситуації;

стан всіх ресурсів (капіталу, трудових ресурсів, інформації, технологій, техніки, прав) та здібностей, при якому можливе найефективніше їх використання для стабільного функціонування і динамічного науково-технічного та соціального розвитку, здатність запобігати або швидко нівелювати різні внутрішні та зовнішні загрози;

сукупність організаційно-правових, режимно-охоронних, технічних, технологічних, економічних, фінансових, інформаційно-аналітичних та інших методів, спрямованих на усунення потенційних загроз та створення умов для забезпечення ефективного функціонування суб'єктів діяльності відповідно до їхніх цілей та завдань;

стан соціально-технічної системи, котрий дає змогу уникнути зовнішніх загроз і протистояти внутрішнім чинникам дезорганізації за допомогою наявних ресурсів, здібностей менеджерів, а також структурної організації та зв'язків менеджменту.

Головна мета управління економічною безпекою - забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.

До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності;

забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління;

досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних;

мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності;

забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів та відділів організації;

ефективна організація безпеки персоналу, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки [2].

Система економічної безпеки фінансового посередництва традиційно включає такі складові:

а) інтелектуальну і кадрову;

б) інформаційну;

в) техніко-технологічну;

г) фінансову;

г) політико-правову та екологічну:

д) силову.

Для аналітичного оцінювання кожної з них слід визначити спектри можливих загроз (ризиків) та оцінити ймовірність і наслідки їх реалізації. За умов невизначеності існує, сказати б, суперечність між теоретично досконалим і практично можливим підходами.

Теоретично досконалий підхід полягає в тому, щоб урахувати всі, можливі варіанти сценаріїв руху грошових потоків. Однак практично це здебільшого неможливо зробити, бо доведеться враховувати надто багато альтернатив.

Суть основного завданий полягає в процедурі проведення таких розрахунків, котрі навіть у разі їх неповної адекватності уможливлювали б отримання достатньо надійних результатів, на які можна спиратися за вибору господарської альтернативи. Крім цього, слід особливо наголосити, що механізм створення економічної безпеки мас базуватися па внутрішньо-системних характеристиках фінансового посередництва, тобто сама соціально-економічна система має включати "вбудовані" механізми запобігання зовнішнім і внутрішнім загрозам.

За джерелом походження загрози безпеці фінансового посередництва можна розподілити па внутрішні та зовнішні.

До зовнішніх загроз у сфері фінансового посередництва діяльності належать:

робота спеціальних служб іноземних держав щодо здобуття інформації про економічні процеси у сфері фінансового посередництва з метою здійснення антиконкурентних заходів;

робота служб безпеки суб'єктів фінансового посередництва діяльності як вітчизняних так і зарубіжних, з мстою подавлений конкурентів, заволодіння ринками збуту чи майном конкурентів;

протиправна діяльність організованих злочинних формувань та окремих осіб з метою заволодіння майном суб'єктів фінансового посередництва діяльності.

До внутрішніх загроз безпеці фінансового посередництва слід віднести:

протиправні чи інші негативні дії персоналу суб'єкта діяльності, що загрожують функціонуванню та розвитку фінансового посередництва;

порушення встановленого режиму захисту інформації з обмеженим доступом для сторонніх осіб;

порушення порядку використання технічних засобів;

інші порушення правил режиму безпеки, діловодства тощо, які створюють передумови для реалізації протиправних цілей злочинних елементів чи інших зацікавлених фігурантів;

низький рівень кадрового, організаційно-правового, інформаційно-аналітичного забезпечення управління потенційними ризиками як у контексті внутрішніх, так і зовнішніх загроз [3].

Політико-правова складова - загальний процес охорони політико-правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

а) аналіз загроз негативних впливів;

б) оцінка поточного рівня забезпечення;

в) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

г) здійснення ресурсного планування;

ґ) планування роботи відповідних функціональних підрозділів;

д) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних виливів можуть бути:

а) низька кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;

б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємницької діяльності;

Причини виникнення зовнішніх негативних виливів здебільшого бувають подвійними, а саме: небажання чи нездатність підприємства активно виливати на зовнішнє політико-правове середовище його (її) діяльності:

. Політичний;

. Законодавчо-правовий.


До першої групи причин можна віднести:

а) зіткнення інтересів суспільних груп (верств) населення з економічних, національних, релігійних та інших мотивів;

б) військові конфлікти (дії);

в) економічна й політична блокада, ембарго;

г) фінансові та політичні кризи світового (міжнародного) характеру.

Інформаційна складова - належні служби фінансового посередництва виконують певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової економічної безпеки. До таких належать:

а) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання;

б) аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів і методів;

в) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;

г) оцінювання рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

ґ) інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки.

На фінансове посередництво постійно надходять потоки інформації, що розрізняються за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено виокремлювати:

відкриту офіційну інформацію;

вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації;

вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями такої інформації.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

. Збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється через офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.

. Оброблення та систематизація одержаної інформації, що провадиться відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування для наступного, більш глибокого, аналізу. Для цього створюються класифікатори інформації та досьє, внутрішні бази даних і каталоги.

. Аналіз по одержаної інформації, котрий включає всебічне оброблення одержаних даних з використанням різних технічних засобів і методів аналізу.

У процесі здійснення аналітичних робіт виконуються прогнозні розрахунки за всіма аспектами інформаційної діяльності та можливими варіантами поведінки середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання.

. Захист інформаційного середовища фінансового посередництва, що традиційно охоплює:

заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпигунства та проведення необхідних запобіжних дій.

. Зовнішня інформаційна діяльність.


3. Оцінити рівень економічної безпеки однієї з страхових компаній, що діють на вітчизняному фондовому ринку


Методика розрахунку завдання:

. Розрахувати показники оцінки рівня функціональних складових економічної безпеки.

. Визначити бальну оцінку рівня економічної безпеки фінансового посередника.

Бальне значення показників рівня економічної безпеки (Рп) визначатиметься за формулою:


Рп = Бальна оцінка × Вага показника


Бальна оцінка присвоюється значенням показників за наступним принципом: отримане кількісне значення показника, розраховане за формулою або визначене на основі додаткових даних (Інтернет, ЗМІ) порівнюється із нормативним значенням. У випадку відповідності отриманого значення нормативу, даному показнику присвоюється 2 бали. У випадку наявності факту відхилення показника від нормативу, відхилення у бік динаміки позитивних змін оцінюється у 3 бали, за наявності негативної динаміки показнику виставляється 1 бал.

Рівень елементу економічної безпеки (фінансової, кадрової, силової та інших складових) розраховуємо за формулою:


Рбсс = Рпссi


де Рбсс - рівень безпеки структурної складової, Рпссi - рівень і-го показника структурної складової, n - кількість показників у оцінці структурної складової, n=1...i.

Інтегральний (підсумковий) показник рівня економічної безпеки фінансового посередника підрахувати за допомогою наступної формули:


Реб = Впебi × Рпссi


де Реб - рівень економічної безпеки фінансового посередника, Впебi - вага показника структурної складової, n - кількість структурних складових, n=1...9 (оскільки існує 9 складових економічної безпеки).

. У залежності від отриманого значення інтегрального показника рівня економічної безпеки, трансформувати кількісне значення у якісне, надавши йому буквеного вираження та охарактеризувати рівень економічної безпеки рівня фінансового посередника.

Фінансова безпека

фінансовий економічний безпека посередництво

Таблиця 1

ПоказникЗначенняОцінкаКоефіцієнтКоефіцієнт абсолютної ліквідності0,0230,06Коефіцієнт швидкої ліквідності0,0230,06Коефіцієнт покриття0,0230,02Величина власного оборотного капіталу0,02530,075Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами0,02530,075Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу0,02530,075Коефіцієнт маневреності грошових коштів0,0110,01Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості0,0210,02Оборотність дебіторської заборгованості0,0210,02Оборотність кредиторської заборгованості0,0230,06Середній період погашення дебіторської заборгованості0,02530,075Середній період погашення кредиторської заборгованості0,02530,075Оборотність активів0,02530,075Оборотність чистих активів0,02530,075Оборотність власного капіталу0,0230,06Коефіцієнт заборгованості0,02530,075Коефіцієнт фінансової стабільності0,0330,09Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)0,0310,03Коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов'язань0,0320,06Відношення заборгованості до капіталізації0,0320,06Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів0,0330,09Коефіцієнт концентрації власного капіталу0,0320,06Коефіцієнт фінансової залежності0,0320,06Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу0,0330,09Коефіцієнт маневреності власних коштів0,0330,09Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів0,0320,06Коефіцієнт структури залученого капіталу0,0320,06Рентабельність продажу, %0,0430,12Рентабельність виробництва (основної діяльності), %0,0430,12Рентабельність чистих активів, %0,0430,12Рентабельність оборотного капіталу, %0,0430,12Рентабельність власного капіталу, %0,0430,12Показник валового доходу, %0,0410,04Показник чистого прибутку, %0,0430,12Разом2,42

Кадрова безпека


Таблиця 2

ПоказникЗначенняОцінкаКоефіцієнтКількість порушень ліцензійних вимог по кадровому складу0,0530,15Коефіцієнт обороту з приймання працівників0,0530,15Коефіцієнт обороту зі звільнення працівників0,0510,05Показник плинності кадрів0,0530,15Рівень освіти персоналу та посадових осіб0,0410,04Рівень відповідності освіти персоналу специфіці установи0,0520,1Середня тривалість досвіду роботи працівників (у даній сфері)0,0530,15Показник середнього віку персоналу0,0530,15Рівень лояльності до інтересів установи0,0520,1Рівень сприяння підготовці кадрів0,0510,05Рівень підвищення персоналом кваліфікації0,0510,05Міра використання позаштатних працівників0,0320,06Кількість отриманих персоналом доган0,0330,09Рівень відповідності робочих місць вимогам ергономіки0,1220,24Інтелектуальний рівень персоналу0,0520,1Рівень обізнаності працівників з посадовими інструкціями0,0530,15Рівень обізнаності працівників з правилами трудового розпорядку0,0530,15Рівень обізнаності працівників з технікою безпеки на робочому місці0,0520,1Кількість випадків порушення посадових обовязків, правил техніки безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку0,0520,1Рівень заробітної плати працівників у порівнянні з оплатою праці у конкурентів0,0530,15Рівень задоволення працівників умовами праці0,0520,1Наявність у колективі формального чи неформального лідера0,0530,15Разом2,53

Техніко - технологічна безпека


Таблиця 3

ПоказникЗначенняОцінкаКоефіцієнтКількість порушень ліцензійних вимог щодо техніко-технологічного оснащення0,1430,42Рівень оснащеності персоналу пристроями комунікації0,130,3Рівень використання ліцензійного програмного забезпечення0,1430,42Рівень електронного захисту компютерних програм0,1430,42Кількість збоїв у роботі обладнання0,1120,22Ефективність роботи відділу технічного забезпечення0,1410,14Кількість збоїв у електро, водопостачанні 0,1120,22Разом2,14

Інформаційна безпека


Таблиця 4

ПоказникЗначенняОцінкаКоефіцієнтКількість порушень ліцензійних вимог щодо інформаційної діяльності0,1530,45Середня тривалість відхилень від встановлених строків подання інформації до різних структур0,120,02Функціональний рівень системи захисту інформації від стороннього втручання0,1530,45Показник організації збереження інформації0,1530,45Рівень мінливості даних0,1520,3Результативність роботи служби корпоративної розвідки0,1510,15Рівень недосконалості інформаційного забезпечення прийняття рішень0,1520,3Разом 2,12

Правова безпека


Таблиця 5

ПоказникЗначенняОцінкаКоефіцієнтЗагальна кількість порушень ліцензійних вимог0,0930,27Кількість допущених у процесі діяльності правопорушень0,0930,27Застосування штрафних санкцій, або попереджень0,0930,27Швидкість формування різного роду документів0,120,2Кількість позовів, направлених проти установи0,130,3Кількість позовів установи проти контрагентів та клієнтів0,130,3Кількість порушень вимог договорів0,0930,27Кількість помилок, допущених у господарських договорах0,130,3Рівень правової компетентності0,1230,36Рівень фінансових втрат від правової некомпетентності0,1230,36Разом2,9

Силова безпека


Таблиця 6

ПоказникЗначенняОцінкаКоефіцієнтКількість порушень ліцензійних вимог, що стосуються фізичного забезпечення актів0,1130,33Рівень ефективності роботи охоронної сигналізації0,1130,33Рівень ефективності роботи пожежної сигналізації0,1130,33Наявність власного охоронного персоналу0,0910,09Технічний рівень сейфів0,1230,36Рівень фізичного захисту активів0,1230,36Рівень підготовки охорони до реагування на надзвичайні ситуації 0,1210,12Наявність служби охорони дозволу на носіння зброї0,110,1Рівень захисту від порушень фізичної цілісності установи та її ресурсів0,1230,36Разом2,38

Ринкова безпека


Таблиця 7

ПоказникЗначенняОцінкаКоефіцієнтДинаміка кількості конкурентів на ринку0,1510,15Частка ринку, яку займає установа0,210,2Наявність прихованого монополізму0,230,6Міра залежності результатів діяльності від тенденцій фондового ринку0,1510,15Міра залежності результатів діяльності від валютних коливань0,1530,45Міра залежності результатів діяльності від коливань на грошовому ринку0,1510,15Разом1,7

Законодавчо-політична безпека


Таблиця 8

ПоказникЗначенняОцінкаКоефіцієнтНаявність і вектор змін у результативній законодавчій базі0,521Поява нових регуляторів діяльності на ринку0,310,3Участь у саморегулівних організаціях0,210,2Разом1,5

Територіальна безпека


Таблиця 9

ПоказникЗначенняОцінкаКоефіцієнтРівень доходів населення регіону розташування0,320,6Наявність потенційно - несприятливих природно - кліматичних умов0,230,6Віддаленість розташування від центра міста0,310,3Рівень екологічної безпеки у регіоні розташування0,220,4Разом1,9Вага складових економічної безпеки у підсумковому показникуВага показникаФінансова безпека0,60Кадрова безпека0,30Інформаційна безпека0,25Техніко-технологічна безпека0,10Правова безпека0,29Силова безпека0,16Територіальна безпека0,15Ринкова безпека0,20Законодавчо-політична безпека0,13Разом (економічна безпека)2,18

ПАТ «СК Країна» має нормальний рівень економічної безпеки. Служба економічної безпеки працює достатньо ефективно, наявне необхідне фінансування її нормальної роботи діяльності.

Загрози зовнішнього та внутрішнього середовища мають помірний вплив на цілісність активів, розроблено механізми, що мінімізують ризик спричинення їх настання значних збитків, наявні значні фінансові ресурси для компенсації наслідків їх впливу. Корпоративні ресурси використовують досить рентабельно, небезпека їх часткової втрати низька, повної втрати - відсутня.

Рекомендується адаптація існуючої системи економічної безпеки з до потреб субєкта та тенденції його розвитку з метою підвищення ефективності його функціонування.


Список використаної літератури


1. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью / И.А. Бланк. - К.: Изд-во "Эльга"; "Ника-Центр", 2004. - 784 с.

. Горячева К.С. Фінансова безпека підприємства. Сутність та місце в системі економічної безпеки / К.С. Горячева // Економіст : наук. журнал. - 2003. - № 8. - С. 65-67.

. Кім Ю.Г. Проблеми управління фінансовою безпекою підприємства / Ю.Г. Кім // Безпека у ХХІ столітті - Львів, 2010. - С. 73-80.

. Бородіна О. О. Оцінка економічної безпеки фінансового посередництва / О. О. Бородіна // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: В 3 т. Т. І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Вип. 183. - С. 33 - 41.

. Шлыков В.В. Комплексное обеспечения экономической безопасности / В.В. Шлыков. - СПб.: СПбГТУ, 1999. - 138.


Додаток А


Анкета


Для формування висновку щодо ряду якісних показників стану економічної безпеки страхової компанії

. Найменування юридичної особи Приватне Акціонерне Товариство «Страхова компанія Країна»

. Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 20842474

. Місцезнаходження м. Київ, вул. Електриків

. Дата та орган реєстрації Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, 08.08.1994

. Номер ліцензії АВ528582

. Дата початку терміну дії ліцензії 07.04.2010

. Дата закінчення терміну дії ліцензії 07.04.2020

. Вид економічної діяльності (за КВЕД) 66.03.0 Інші послуги у сфері страхування

. Керівник (директор, голова правління) підприємства:

П.І.Б. Олександр Васильович <#"justify">в) низька

. Число позовів направлених проти установи: 0

. Число позовів проти контрагентів та клієнтів: 0

. Число порушень вимог договорів: 0

. Число помилок допущених у господарських договорах: 0

. Кількість позивних справ, вирішених на користь установи / Кількість позовів установи та таких що були висунуті проти неї: 0 / 0

. Рівень фінансових втрат від правової некомпетентності:

а) висока

б) нульовий

в) низька

Силова безпека

. Число порушень ліцензійних вимог, що стосуються фізичного збереження активів: 0

. Кількість разів спрацювання сигналізації / Загальна кількість випадків порушення охоронного режиму: 0 / 0

. Кількість разів спрацювання пожежної сигналізації / Кількість виникнення полумя у приміщеннях та на території: 0 / 0

. Наявність власного охоронного персоналу:

а) 1

б) ні

в) більше однієї особи

. Технічний рівень сейфів:

а) високий

б) середній

в) низький

. Рівень фізичного захисту активів:

а) високий

б) середній


в) низький

. Рівень підготовки охорони до реагування на надзвичайні ситуації:

а) високий

б) середній

в) низький

. Наявність у служби охорони дозволу на носіння зброї:

а) ні

б) так, у всього персоналу

в) у однієї чи декількох осіб

. Число випадків порушення фізичної цілісності установи та її ресурсів:

а) сигналізація працювала без збоїв

б) в одному чи кількох випадках сигналізація не спрацювала

в) зафіксовано кілька фальшивих тривог

Ринкова безпека

. Динаміка кількості конкурентів на ринку:

а) кількість установ на ринку зменшується

б) кількість установ на ринку зростає

в) за період не зявилося жодного нового конкурента

. Частка ринку, яку займає установа:

а) установа входить до 10-ки передових

б) установа не потрапила до 20-ки передових

в) входить до 20-ки передових

. Наявність прихованого монополізму:

а) відсутня

б) помітна

в) яскраво виражена

. Міра залежності результатів діяльності від тенденцій фондового ринку:

а) висока

б) середня

в) низька

. Міра залежності результатів діяльності від валютних коливань:

а) висока

б) середня

в) низька

. Міра залежності результатів діяльності від коливань на валютному ринку:

а) висока

б) середня

в) низька

Законодавчо-політична безпека

. Наявність і вектор змін у регулятивній законодавчій базі:

а) прийняття нормативно-правових актів, що послаблюють тиск

б) прийняття нормативно-правових актів, що посилюють тиск

в) відсутність змін

. Поява нових регуляторів на ринку:

а) так, поява нового державного регулятора

б) так, поява нової саморегулівної організації

в) ні

. Участь у саморегулівних організаціях:

а) так

в) ні

в) так, у тих організаціях, членство в яких є обовязковим

Територіальна безпека

. Наявність потенційно - несприятливих природно - кліматичних умов:

а) немає

б) є

в) є, існує ризик техногенних катастроф, катаклізмів

. Рівень екологічної безпеки у регіоні розташування:

а) високий

б) середній

в) низький


Додаток Б


БАЛАНСстаном на 30 червня 2012 р.Форма N 1 Код за ДКУД 1801001АктивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234I. Необоротні активиНематеріальні активи: залишкова вартість0101549,71284первісна вартість0112975,82986,2накопичена амортизація0121426,11702,2Незавершені капітальні інвестиції02000Основні засоби:залишкова вартість03025282167,6первісна вартість03173777507,1знос03248495339,5Довгострокові біологічні активи:справедлива (залишкова) вартість03500первісна вартість03600накопичена амортизація03700Довгострокові фінансові інвестиції:які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств04017718,517718,5інші фінансові інвестиції04500Довгострокова дебіторська заборгованість05000Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості05500первісна вартість інвестиційної нерухомості05600знос інвестиційної нерухомості05700Відстрочені податкові активи06027,447,6Інші необоротні активи07000Гудвіл06500Продовження Додатка Б

Усього за розділом I08021823,621217,7II. Оборотні активиВиробничі запаси100379,9308,7Поточні біологічні активи11000Незавершене виробництво12000Готова продукція13000Товари14000Векселі одержані15000Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:чиста реалізаційна вартість16018772,612888,3первісна вартість16119155,713271,4резерв сумнівних боргів162383,1383,1Дебіторська заборгованість за розрахунками:з бюджетом1700,20за виданими авансами1801219,85163,3з нарахованих доходів190780,61869,8із внутрішніх розрахунків200718,4738,2Інша поточна дебіторська заборгованість2103615,53193,7Поточні фінансові інвестиції22030091,931015,8Грошові кошти та їх еквіваленти:в національній валюті23053566,348610,7у т.ч. в касі2312,43,6в іноземній валюті2401080,11929,6Інші оборотні активи25000Усього за розділом II260110225,3105718,1III. Витрати майбутніх періодів27010503,35502Баланс280142552,2132437,8ПасивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234I. Власний капіталСтатутний капітал30032482,232482,2Пайовий капітал31000Додатковий вкладений капітал32000Інший додатковий капітал33000Резервний капітал3402928,56069,7Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)3503141,21378Неоплачений капітал36000Вилучений капітал37000Усього за розділом I38038551,939929,9II. Забезпечення наступних витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналу400493,2423,8Інші забезпечення41000Страхові резерви41555207,158004,9Частка перестраховиків у страхових резервах4166820,13671,1Цільове фінансування42000Усього за розділом II43048880,254757,6III. Довгострокові зобов'язанняДовгострокові кредити банків44000Інші довгострокові фінансові зобов'язання45000Відстрочені податкові зобов'язання46000Інші довгострокові зобов'язання47000Усього за розділом III48000IV. Поточні зобов'язанняКороткострокові кредити банків50000Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями51000Векселі видані52000Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги530930,6196,4Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів540422,6717,9з бюджетом550891,51258,3з позабюджетних платежів56000зі страхування57097,2116,3з оплати праці580201,2255,3з учасниками59000із внутрішніх розрахунків60000групами вибуття, утримання для продажу60500Інші поточні зобов'язання6105257735206,1Усього за розділом IV62055120,137750,3V. Доходи майбутніх періодів63000Баланс640142552,2132437,8

Додаток В


ЗВІТпро фінансові результати за I півріччя 2012 р.Форма N 1 Код за ДКУД 1801003СтаттяКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234I. Фінансові результатиДохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)01054633,235273,8Податок на додану вартість01500Акцизний збір02000Страхові відшкодування0252088914417,5Інші вирахування з доходу03000Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)03533744,220856,3Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)04099165132,1Загальновиробничі витрати04500Валовий:прибуток05023828,215724,2збиток05500Інші операційні доходи0603741,27046,1Адміністративні витрати07026381277,8Витрати на збут08017423,213351,7Інші операційні витрати0904834,17498,1Фінансові результати від операційної діяльності:прибуток1002674,1642,7збиток10500Дохід від участі в капіталі11000Інші фінансові доходи120832,2283,3Інші доходи130113482,369324,6Фінансові витрати140014Втрати від участі в капіталі15000Інші витрати160113499,368835,3Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:прибуток1703489,31401,3збиток17500Податок на прибуток від звичайної діяльності1802111,31360,2Фінансові результати від звичайної діяльності:прибуток190137841,1збиток19500Надзвичайні:доходи20000витрати20500Податки з надзвичайного прибутку21000Чистий:прибуток220137841,1збиток22500II. Елементи операційних витратМатеріальні затрати230821,91226,3Витрати на оплату праці2404457,93486,7Відрахування на соціальні заходи2501608,21246,9Амортизація260793,4897,9Інші операційні витрати27017213,915269,8Разом28024895,322127,6III. Розрахунок показників прибутковості акційСередньорічна кількість простих акцій3002518000025180000Скоригована середньорічна кількість простих акцій31000Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію32000Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію33000Дивіденди на одну просту акцію34000


Східноєвропейський університет економіки і менеджменту Кафедра Фінанси та кредит Контрольна робота З теми:

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ