Удосконалення інструментарію аналізу ліквідності банку в системі управління нею

 

Вступ


Актуальність обраної теми полягає в тому, що на сучасному етапі дотримання ліквідності та її забезпечення є однією із важливих потреб діяльності банків, оскільки саме завдяки ній банки здатні своєчасно виконувати свої зобовязання за умови збереження достатнього рівня прибутковості. Достатній рівень ліквідності є запорукою стабільного та ефективного функціонування як окремого банку, так і банківської системи в цілому. Тому в попередженні проблемних та кризових ситуацій у банківській діяльності важливого значення набуває всебічний та детальний аналіз ліквідності банку, який є одним із найважливіших елементів системи управління ліквідністю.

Метою дипломної роботи є удосконалення інструментарію аналізу ліквідності банку на основі впровадження моделі бінарних характеристик та pозpобка пpактичних pекомендацiй щодо її викоpистання.

Можна виділити наступні завдання переддипломної практики:

-дослідити наукові підходи до визначення поняття «ліквідність банку» та дати власне визначення даного поняття;

-визначити та систематизувати фактори, що впливають на стан ліквідності банку;

-охарактеризувати систему управління ліквідністю банку та визначити місце аналізу в ній;

-розглянути методичне забезпечення аналізу ліквідності банку;

-здійснити загальну характеристику діяльності АТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

-провести аналіз ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

-розглянути технологію аналізу в АТ «Банк «Фінанси та Кредит»;

-розробити власну модель бінарних характеристик для аналізу ліквідності банку;

-здійснити аналіз ліквідності Банку із застосуванням вище вказаної моделі;

-проаналізувати нормативно-правову базу служби охорони праці;

-проаналізувати умови праці, охарактеризувати шкідливі і небезпечні виробничі фактори на робочих місцях Банку;

-проаналізувати і оцінити економічні наслідки виробничого травматизму, професійних захворювань, загальної захворюваності та аварій в Банку;

-розробити конкретні організаційні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи щодо виробничої санітарії;

-дослідити техніку безпеки та пожежної безпеки (інші можливі загрози) в Банку.

Обєктом дослідження є процес аналізу ліквідності банку в системі управління нею. Предметом дослідження є сyкyпнiсть теоpетичних i пpактичних положень щодо фоpмyвання та вдосконалення інструментарію аналізу ліквідності банку.

Серед використаних методів дослідження можна виділити загальнонаукові, а саме дедукцію, аналіз, синтез, спостереження, графічний метод, порівняльний аналіз, метод формалізації, аналітичний, економіко - математичний метод та ін.

Теоретико-інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України, інструкції та положення НБУ, статті економістів у фахових економічних виданнях, матеріали науково-практичних конференцій та семінарів з питань аналізу ліквідності банку, монографічні роботи і підручники вітчизняних і зарубіжних вчених, статистичні дані НБУ, внутрішні положення Банку, що регулюють його діяльність, дані з сайту Банку.


1. Теоретичні основи аналізу ліквідності банку


.1 Сутність ліквідності банку та фактори, що на неї впливають


Однією з ключових умов ефективного функціонування банку будь-якої країни є забезпечення належного рівня його ліквідності. Наявність достатнього рівня ліквідності банку є основою нормального функціонування економіки країни і, як наслідок, високого рівня довіри з боку населення.

Дослідженню поняття «ліквідність банку» присвячено багато наукових праць. Проблему ліквідності банку досліджували такі вітчизняні та зарубіжні вчені: А.О. Єпіфанов, Н.Г. Маслак, І. В. Сало [13], В.В. Коваленко, О.Г. Коренєва, Т.Т. Ковальчук, М.М. Коваль [16], Д.М. Олійник [26], О.О. Оконська [25], Т.Е. Крішталь [19], М.М. Перешибкін [31], М.В. Марущак [22], О.В. Деркач [10], В.С. Стельмах [59], В.І. Міщенко [23], І.М. Парасій-Вергуненко [30], О. Деревська [9], Пітер С. Роуз [47], Л. Висоцька [5], О.В. Молчанов [24], Н.В. Тарасенко [60].

У сучасній науковій літературі не має однозначного трактування категорії «ліквідність банку» (табл. А.1). Отже, серед теоретичних поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців, можна виділити три найбільш поширені точки зору.

Більшість авторів розглядають ліквідність як «здатність» банку, а саме здатність забезпечувати вчасне виконання своїх зобовязань. Даної точки зору дотримуються Д.М. Олійник, О. Малахова, В. Рудан, О.О. Оконська, Т.Е. Крішталь, Г.В. Загорій, О.В. Деркач, В.С. Стельмах, В.І. Міщенко, І.М. Парасій-Вергуненко та інші.

Згідно з другим підходом ліквідність банку є «спроможністю» своєчасно й у повному обсязі виконувати всі свої грошові зобовязання (О.О. Терещенко, А.В. Сомик, В.І. Міщенко, О. Деревська), а також спроможністю перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів (М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, Н.В. Тарасенко, І.О. Бланк).

Енциклопедія банківської справи України також надає наступне трактування поняття «ліквідність» - економічний термін, який означає «спроможність» підприємств, банків своєчасно виконувати свої кредитно-фінансові зобов'язання, можливість конвертувати відповідні активи в грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі для оплати своїх платіжних зобовязань [18, С. 331].

За третім же підходом ліквідність банку розглядається як «можливість». Так М.М. Перешибкін вважає, що «ліквідність банку» - це можливість кредитного інституту щодо виконання своїх боргових і фінансових зобов'язань перед усіма контрагентами, ступінь досяжності яких (тобто можливостей) визначається у відповідності зі статичною та динамічною оцінками ефективності використання банківських ресурсів і їхнього розміщення. У даному визначенні зроблено акцент на досяжність потенційних можливостей відносно підтримки деякого рівня ліквідності комерційного банку, які полягають в ефективному використанні банківських ресурсів, виборі напрямків їхнього розміщення [31]. Цього ж підходу дотримуються і М.В. Марущак та О.В. Молчанов, які розглядають ліквідність як можливість вчасно задовольнити вимоги по своїх зобовязаннях за рахунок активів.

Проаналізувавши підходи до визначення поняття «ліквідність банку», можна навести таку їх класифікацію (рис. 1.1):



Рисунок 1.1 - Підходи до поняття «ліквідність банку» [власна розробка]

ліквідність бінарний банк управління

У Великому тлумачному словнику української мови «здатність» визначається як властивість за значенням здатний (який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином). «Спроможність» означає властивість за значенням спроможний (який має здатність виконувати, здійснювати, робити і таке інше що-небудь; здатність до здійснення чого-небудь. «Можливість» же тлумачиться як внутрішні сили, ресурси, здатності.

Таким чином, можна зробити висновок, що терміни «здатність», «спроможність» і «можливість» є синонімами. Ми ж, як і більшість науковців, будемо використовувати при визначенні сутності поняття «ліквідність банку» термін «здатність».

Потрібно зазначити, що сутність поняття «ліквідність банку» є різною для різних груп стейкхолдерів - зацікавлених в фінансових та інших результатах діяльності банку, а саме: центральний банк, акціонери банку, менеджери, клієнти. Таким чином, доцільно буде навести власну розробку щодо трактування поняття «ліквідність банку» (рис. 1.2).



Рисунок 1.2 - Сутність поняття «ліквідність банку [власна розробка]


Розглянемо сутність поняття з точки зору центрального банку.

З точки зору НБУ ліквідність банку - це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати) [39].

Відповідно до Положення ЦБ РФ «Про організацію управління та контролю за ліквідністю та ризиком ліквідності» ліквідність - здатність банку забезпечити своєчасне і повне виконання своїх грошових і інших зобовязань, що виходять із угод з використанням фінансових інструментів.

Постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь від 28.09.2006 №137 «Про затвердження Інструкції про нормативи безпечного функціонування для банків та небанківських кредитно-фінансових організацій» визначає ліквідність як здатність банку, небанківської кредитно-фінансової організації забезпечувати своєчасне виконання своїх зобовязань.

При цьому всі центральні банки встановлюють обовязкові економічні нормативи ліквідності.

Тобто, як бачимо, для центрального банку ліквідність банку - це, в першу чергу, здатність своєчасно виконувати свої зобовязання, а також здатність дотримуватися обовязкових економічних нормативів ліквідності.

З іншої сторони банк є комерційною організацією, діяльність якої повинна приносити прибуток її акціонерам. Тобто для акціонерів ліквідність банку - це здатність банку приносити прибуток, здатність виконувати зобовязання по виплаті дивідендів.

Ліквідність банку для клієнтів - це здатність отримати своєчасно свої кошти, а також здатність споживати банківські продукти. Клієнти банку не повинні мати сумнівів щодо ліквідності банку, можливості в будь-який час отримати назад свої кошти.

Щодо менеджерів банку, то вони, з одного боку відчувають тиск з боку акціонерів, зацікавлених в більш високих прибутках, які можна отримати за рахунок вкладення в більш ризикові активи, з іншої сторони, вони мають дотримуватись вимог регулятора, а також задовольнити вимоги клієнтів та кредиторів, тобто дотримуватися балансу між ліквідністю та прибутковістю.

Виходячи зі специфіки банку, порівняно з іншими суб'єктами господарювання, його діяльність характеризується підвищеним рівнем ризику. Нехтування певною групою факторів може призвести до негативних наслідків, спочатку до зниження ліквідності банку, а потім до втрати платоспроможності і фінансової стійкості. Саме тому, під час оцінки ліквідності банку, менеджерам необхідно розглядати якнайбільшу кількість факторів, що впливають на його діяльність [45, С. 148].

Дослідження факторів, які впливають на ліквідність банку здійснювали такі вітчизняні та зарубіжні науковці: А.М. Мороз, М.І. Савлук [50], Г.С. Панова [29], М.О. Долгальова [12], І.М. Парасій-Вергуненко [30], Ю.С. Серпенінова [54], О.І. Лаврушин [21], Ю.С. Ребрик [45] та інші.

Такі автори, як А.М. Мороз, М.І. Савлук виділяють дві великі групи факторів, які впливають на дотримання банком належного рівня ліквідності: наявність у банку необхідної суми ліквідних коштів; можливість залучення ліквідних коштів шляхом їх запозичення чи продажу активів. Такий підхід базується на існуючих методах управління ліквідністю банків, але він не передбачає дослідження передумов вибору того чи іншого методу [54, С. 354].

Однак оскільки банк є відкритою системою і в кожен момент часу його діяльність залежить від зовнішнього та внутрішнього середовища, то і фактори впливу на його ліквідність доцільно розглядати, групуючи їх на внутрішні та зовнішні.

У працях Ю.С. Серпенінової розглядаються зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на ліквідність банку. Фактори зовнішнього середовища включають: загальний стан і розвиток економіки країни (рівень інфляції, дефіциту бюджету, банківська конкуренція, розвиток ринку цінних паперів та ін.), політична ситуація, соціальні чинники, особливості і структура регіонального розвитку економіки, політика центрального банку, можливість залучення коштів на міжбанківському ринку та коштів центрального банку. До чинників внутрішнього середовища належать: фінансовий стан і розмір банківської установи, репутація банку, структура і динаміка клієнтської бази, активів банку, пасивів банку, оптимальне співвідношення активів і пасивів за строками і сумами, якість кредитного портфеля і портфеля цінних паперів.

Схожа класифікація запропонована Г.С. Пановою, яка виділяє дві групи факторів, що впливають на ліквідність. Це мікроекономічні та макроекономічні чинники [54, С. 355].

Такого ж підходу дотримується М.О. Долгальова. При цьому до макроекономічних факторів, що впливають на ліквідність, належать: економічна і політична обстановка в країні, ефективність державного регулювання і контролю, розвиток і ефективність сегментів фінансового ринку, можливість залучення підтримки з боку держави. До мікроекономічних факторів належать: якість управління діяльністю банку, достатність власного капіталу банку, якість і стійкість ресурсної бази банку, ступінь залежності від зовнішніх джерел запозичення, збалансованість активів і пасивів за сумами і термінами, ризикованість, прибутковість, структура та диверсифікація активів [12, С. 29-31].

І.М. Парасій-Вергуненко також розглядає внутрішні та зовнішні фактори. При цьому особливістю є те, що до зовнішніх факторів вона відносить програмні, надзвичайні, сезонні, циклічні та довгострокові.

Таким чином, проаналізувавши існуючі класифікації факторів, що впливають на ліквідність банку, доцільно буде навести власну розробку (рис. 1.3).

Аналіз існуючих класифікацій факторів, що впливають на ліквідність банків, свідчить, що найбільш прийнятним є поділ даних факторів на зовнішні та внутрішні. Дана класифікація дає змогу виокремити ті фактори, які є контрольованими з боку банку, і вимагають розробки комплексу заходів щодо їх управління. А також врахувати неконтрольовані фактори, що також чинять значний вплив на ліквідність банківської установи. При цьому фактори зовнішнього середовища доцільно поділити на зовнішні фактори прямого впливу та непрямого впливу, а внутрішні фактори на фінансові та нефінансові.



Рисунок 1.3 - Фактори, що впливають на ліквідність банків [власна розробка]


Фактори зовнішнього середовища не можуть бути об'єктом управлінських дій, проте їх аналіз дає змогу правильно оцінити умови, в яких функціонує банк, ризики та можливості, пов'язані з зовнішнім середовищем, тому з метою стратегічного управління ліквідністю банку особливої актуальності набуває питання вивчення факторів зовнішнього впливу [48, С. 259].

Поряд із зовнішніми факторами на ліквідність банків здійснюють вплив внутрішні чинники. Від репутації, розміру, фінансового стану, кількості клієнтів значною мірою залежать можливості банку щодо залучення депозитів, налагодження зв'язків з партнерами та інвесторами, що впливає на якість і структуру активів і пасивів [13, С. 356].

Необхідно зауважити, що одним із найбільш вагомих факторів, що впливають на ліквідність банку, є грошово-кредитна політика Центрального банку. У процесі здійснення грошово-кредитної політики НБУ використовує певний інструментарій, який охоплює визначення норм обов'язкових резервів, процентну політику, рефінансування комерційних банків, операції з цінними паперами на відкритому ринку,підтримання курсу національної валюти, регулювання імпорту та експорту капіталу.

Ще одним зовнішнім фактором прямого впливу є банківський нагляд та регулювання. Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у двох формах: адміністративне регулювання та індикативне регулювання.

Значно впливає на ліквідність банків загальний стан та розвиток економіки країни. Нестабільний і послаблений стан економіки спричиняє недовіру клієнтів та інвесторів до банківської системи, що призводить до відтоку депозитів з банків, погіршення якості кредитного портфеля і послаблення ліквідності. Нерівномірність регіонального розвитку економіки обумовлює необхідність прогнозування грошових потоків залежно від територіального розташування установ банку.

Заслуговує на особливу увагу вплив політичної ситуації на ті чи інші явища, враховуючи банківську систему і ліквідність банків зокрема. Нестабільна політична ситуація призводить до постійної зміни законодавства, вимог до банківських установ, частого перегляду податків. Такий стан речей майже унеможливлює планування банківської політики, що створює додаткові перешкоди в управлінні ліквідністю банків.

До соціальних факторів можна віднести середній рівень доходів, витрат і заощаджень населення, прожитковий мінімум, мінімальну заробітну плату, обсяги соціальних виплат населенню тощо. Соціальні фактори обумовлюють бажання і спроможність населення користуватись банківськими послугами. Наприклад, збільшення заощаджень фізичних осіб сприяє зростанню пропозиції ліквідних коштів.

Розвиток фінансового ринку. Цей фактор обумовлює характер перерозподілу тимчасово вільних грошових коштів між учасниками фінансового ринку і, зокрема, між банками. Так, високий рівень розвитку ринку дає банкам можливість швидкого залучення коштів з метою підтримки ліквідності, а стабільний стан ринку цінних паперів забезпечує можливість швидкої реалізації цінних паперів при необхідності. Цей фактор помітно впливає на ступінь ліквідності активів, оскільки необхідною умовою ліквідності активів є ринок, що склався, для їх реалізації [12, С. 29-30].

Технологічні фактори, що впливають на ліквідність банків, перш за все, визначаються рівнем розвитку інформаційної інфраструктури, яка дозволяє оперативно реагувати на відповідні зміни, а також розвитком комунікаційної мережі як між окремими банками, так і в ланці «банк-регулятор», що дає змогу налагодження звязків між банками-контрагентами з метою швидкого залучення розміщення коштів у процесі регулювання ліквідності [48, С. 260].

Поряд із зовнішніми факторами на ліквідність банків здійснюють вплив внутрішні чинники. Від репутації, розміру, фінансового стану, кількості клієнтів значною мірою залежать можливості банку щодо залучення депозитів, налагодження зв'язків з партнерами та інвесторами, що впливає на якість і структуру активів і пасивів [54, С. 356].

Достатність власного капіталу банку. Значна величина капітальної бази

банку позитивно позначається на рівні його ліквідності, оскільки власний капітал виконує роль амортизатора у випадку виникнення непередбачуваних обставин, що можуть спричинити вилучення ресурсів, і, як наслідок, спричинити кризу ліквідності або платоспроможності. Цей показник має величезне значення для нормального функціонування банку, тому його мінімально допустима величина регулюється законодавством [12, С. 30].

Ефективність діяльності банку. Прибутковість банку позитивно впливає на ліквідність банку, а збитковість призводить до зменшення ліквідності банку. Прибутковість же активів чинить різноспрямовану дію на ліквідність. З одного боку, чим більше частка активів, що працюють у балансі банку і чим вище їх ефективність, прибутковість, тим стійкіше фінансовий стан банку. З іншого боку, зростання прибутковості майже завжди повязане зі збільшенням ризику, у звязку з чим підвищуються вимоги до ліквідності [48, С. 260].

Структура і динаміка активів і пасивів. У процесі управління ліквідністю особливу увагу слід приділяти структурі активів. Диверсифікація активів, тобто розміщення їх за різними напрямками, справляє позитивну дію на рівень ліквідності, оскільки в цьому випадку сукупний ризик активів знижується. Проте не можна допускати і зайвої диверсифікації - це може призвести до некерованості портфелем активів, зростання витрат, повязаних з управлінням ним, зменшення ліквідності, і, як наслідок, до збитків. Ресурсна ж база є визначальним фактором для обсягу і ступеня розвитку активних операцій банку, а отже, її стабільність чинить вплив на фінансову стійкість і ліквідність банку [12, С. 31]. Пасиви повинні бути диверсифікованими, оскільки, у випадку значної концентрації надходжень ресурсів від окремим кредиторів чи вкладників імовірність отримання значних збитків через відтік даних коштів є високою. Персоналу банку необхідно здійснювати постійний контроль за цими показниками, проводити структурний аналіз пасивів з метою підтримки оптимальних значень для ресурсів, залучених на строковій основі.

Збалансованість активів і пасивів за сумами і термінами. Цей фактор має основоположне значення в процесі підтримки ліквідності банку зокрема і його фінансовій стійкості в цілому. Така збалансованість майже унеможливлює виникнення кризи ліквідності і платоспроможності у банку, оскільки зобовязання банку будуть забезпечені наявними ресурсами, а узгодженість активів і пасивів у термінах забезпечить своєчасне виконання зобовязань без збиткової реалізації активів. Чим вище ця узгодженість, тим збалансованіша політика, що проводилася банком, вище його ліквідність, стійкіше фінансовий стан [12, С. 30].

Якість управління діяльністю банку. Професіоналізм і рівень кваліфікації керівників і працівників банку істотно впливає на стан ліквідності комерційного банку. Керівництво банку обґрунтовує переважний рівень ліквідності і забезпечує ухвалення рішень, що стосуються управління ліквідністю. Значну дію на якість функціонування банку справляє також і кваліфікація персоналу банку. Цей фактор є ключовим у забезпеченні ліквідності банку.

Структура і динаміка клієнтської бази. Диверсифікована клієнтська база з незначною часткою ризикових клієнтів позитивно впливає на рівень ліквідності банку. Впливу сезонних чинників на ліквідність можна уникнути через галузеву та портфельну диверсифікацію клієнтської бази.

Репутація банку. Гарна репутація банку, наявність у нього високих показників інвестиційної привабливості незалежних аудиторів, високі показники кредитного рейтингу справляють позитивний вплив на ліквідність банку.

Отже, з нашої точки зору поняття «ліквідність банку» слід розглядати як здатність і з чотирьох точок зору: центрального банку, акціонерів, клієнтів і менеджерів.

Аналіз існуючих класифікацій факторів, що впливають на ліквідність банків, свідчить, що найбільш прийнятним є поділ даних чинників на зовнішні та внутрішні.

Дана класифікація дає змогу виокремити ті фактори, які є контрольованими з боку банку, і вимагають розробки комплексу заходів щодо їх управління. А також врахувати неконтрольовані фактори, що також чинять значний вплив на ліквідність банківської установи.

При цьому фактори зовнішнього середовища доцільно поділяти на зовнішні фактори прямого впливу та непрямого впливу, а внутрішні фактори на фінансові та нефінансові.


1.2 Аналіз в системі управління ліквідністю банку


Важливий внесок у вивчення системи управління ліквідністю банку та місце аналізу в ній зроблено такими науковцями, як О.А. Криклій, І.В. Сало [52], Д.М. Олійник [26], О.В. Молчанов [24], М.М. Перешибкин [31], А.М. Герасимович [6], І. М. Парасій-Вергуненко [30] та ін.

Ефективність банківського менеджменту неможлива без адекватної та чітко розробленої системи управління ліквідністю. Проблемність побудови системи визначається складністю та багатогранністю самого поняття «управління ліквідністю» на рівні окремого банку.

Під системою управління ліквідністю банку розуміють структурно-функціональну цілісність, що постійно перебуває у процесі розвитку, необхідність якого викликано впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.

Саме тому, в умовах фінансової кризи, система управління ліквідністю повинна якісно змінюватися від управління в стабільних умовах до антикризового управління [17, С. 3].

Стратегічною метою управління ліквідністю банку є забезпечення достатнього рівня ліквідності при максимізації дохідності.

Спираючись на дослідження науковців, систему управління ліквідністю банку доцільно розглядати як єдність відповідних підсистем. Система управління ліквідністю банку складається з трьох підсистем (рис. 1.4): керуюча, що визначається загальною організацією управління, керована (обєкт) і підсистема забезпечення. При цьому керуюча підсистема може впливати на керовану лише через механізм управління ліквідністю як це представлено.

Обєктом управління ліквідністю є фінансові потоки банку та ризик ліквідності, який виникає внаслідок дисбалансів активів та пасивів за сумами та строками погашення.

Керуюча підсистема визначається субєктами управління та його основними параметрами, без яких неможлива ефективна організація. Органами стратегічного управління в банку є спостережна рада, правління та КУАП. Субєктами тактичного управління є підрозділ ризик-менеджменту та служба внутрішнього аудиту. Оперативне управління здійснює казначейство банку [17, С. 3].



Рисунок 1.4 ? Система управління ліквідністю банку та місце аналізу в ній [власна розробка]



Механізм управління передбачає сукупність послідовних дій, які забезпечують функціонування системи управління ліквідністю.

Елементами підсистеми забезпечення є: інформаційне забезпечення, організаційне, нормативно-правове, технічне і кадрове забезпечення.

Важливе місце в системі управління ліквідністю банку займає аналіз ліквідності банку, що визначається як процес дослідження показників ліквідності банку в динаміці з метою виявлення відхилень від планових чи нормативних значень та визначення впливу отриманих відхилень на діяльність банку [18, С. 24].

Аналіз ліквідності банку - це важливий елемент у системі управління ліквідністю, дійовий засіб дослідження показників ліквідності банку в динаміці, основа розробки науково обґрунтованих планів-прогнозів та управлінських рішень і контролю за виконанням їх з метою оцінювання та прогнозування можливостей банку щодо своєчасного виконання своїх зобовязань за умови збереження достатнього рівня прибутковості [49, С. 17].

Отже, метою аналізу ліквідності банку є оцінювання та прогнозування можливостей банку щодо своєчасного виконання своїх зобовязань за умови збереження достатнього рівня прибутковості. Банк постійно вирішує завдання пошуку оптимального співвідношення між активами і зобовязаннями як з погляду забезпечення потреб ліквідності, так і щодо їх дохідності та вартості.

Здійснення аналізу ліквідності банку має важливе значення, оскільки на основі одержаних результатів менеджери банку здійснюють розробку та реалізацію загальної політики банку, враховуючи виявлені тенденції макросередовища. Кожен банк має самостійно забезпечувати підтримку своєї ліквідності на певному рівні на основі аналізу її стану на конкретні періоди, а також прогнозування результатів діяльності [6].

Завдання аналізу ліквідності банку:

-визначення фактичної ліквідності;

-оцінювання відповідності фактичних значень нормативів ліквідності вимогам, які встановлено НБУ;

-виявлення чинників, які викликали відхилення фактичних значень показників ліквідності від нормативних вимог;

-аналіз стабільності ресурсної бази банку;

-прогнозування потреби банку в ліквідних коштах;

-порівняльний аналіз вартості та доступності альтернативних джерел поповнення ліквідних коштів;

-аналіз різних напрямів розміщення надлишкових ліквідних коштів;

-інваріантний аналіз ліквідності банку за різних сценаріїв розвитку подій (як правило, оптимістичний, найбільш імовірний та песимістичний) [6].

Таким чином, система управління ліквідністю банку - структурно-функціональна цілісність, що постійно перебуває у процесі розвитку, необхідність якого викликано впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Вона має свою мету, завдання і складається з певних підсистем.

При цьому важливе місце в системі управління ліквідністю займає аналіз ліквідності банку - елемент у системі управління ліквідністю, дійовий засіб дослідження показників ліквідності банку в динаміці, основа розробки науково обґрунтованих планів-прогнозів та управлінських рішень і контролю за виконанням їх з метою оцінювання та прогнозування можливостей банку щодо своєчасного виконання своїх зобовязань за умови збереження достатнього рівня прибутковості.


1.3 Методичне забезпечення аналізу ліквідності банку


Проблему методичного забезпечення ліквідності банку досліджували такі науковці: О.А. Криклій, І.В. Сало [52], Т.Т. Ковальчук [16], Г.Т. Карчева [15], В. Крилова [18], В.С. Стельмах, В.І. Міщенко [59], Ю.С. Ребрик [43], В. Савостьянов [51].

Аналіз ліквідності банку складається з таких етапів:

-уточнення обєктів, мети і завдань аналізу, складання плану аналітичної роботи;

-розробка системи показників, які характеризують ліквідність банку;

-збір і підготовка для аналізу необхідної інформації з внутрішніх та зовнішніх джерел;

-розрахунок та аналіз показників, передбачених програмою;

-визначення розміру відхилень значень показників від нормативних або планових та аналіз основних факторів, які призвели до виникнення даних відхилень;

-підведення підсумків за всіма проведеними попередніми етапами аналізу, підготовка аналітичних матеріалів по структурі та збалансованості його активів і пасивів, кількісних та якісних показниках ліквідності, про позитивні та негативні сторони діяльності банку, а також розробка рекомендацій для подальшого управління ліквідністю та формування прогнозів щодо розвитку банку.

Аналіз ліквідності банку доцільно поділяти на такі основні види: стратегічний, тактичний та оперативний. Кожному з перерахованих видів аналізу має відповідати певна його сфера та періодичність здійснення його функцій [52, С. 27].

Також у теорії та практиці аналізу ліквідності банку можна виділити такі його 4 види (табл. 1.1): попередній, поточний, підсумковий та перспективний аналіз.



Таблиця 1.1 - Види аналізу ліквідності банку

Вид аналізуЗавдання, що вирішуютьсяПопередній-постановка мети і завдань аналізу ліквідності; - аналіз ліквідності банку в попередньому періоді з метою виявлення тенденцій розвитку; - аналіз факторів, що ймовірно вплинуть на ліквідність банку;-розробка методологічного апарату аналізу ліквідності та нормативних меж, дотримання яких є обовязковим; - оцінка потреби в ліквідних коштах у майбутньому.Поточний-аналіз фактичних значень нормативів та планових показників; - аналіз поточних розривів ліквідності; - аналіз поточних значень індикаторів моделі аналізу ліквідності банку.Підсумковий-визначення факторів, що мали найбільший вплив на ліквідність банку в поточному періоді; - формування висновків про ефективність обраної стратегії; - комплексна оцінка ступеня виконання плану.Перспективний-оцінка потреб у ліквідних коштах у наступному періоді; - перегляд методології аналізу ліквідності; - актуалізація мети та завдань аналізу.

Результати даних видів аналізу використовуються як база для всіх інших функцій:

-результати попереднього аналізу - оцінені показники використовуються в процесі фінансового планування;

-результати оперативного аналізу - у процесі прийняття рішень при виконанні регулятивних функцій;

-результати підсумкового і перспективного аналізу - використовуються під час виконання контрольних функцій, а також у процесі прийняття рішень щодо майбутнього розвитку банку [52, С. 27].

Для вивчення впливу факторів на результати діяльності застосовують такі способи, як ланцюгові підстановки, абсолютні і відносні різниці, інтегральний, кореляційний, компонентний методи, метод лінійного, опуклого програмування, теорію ігор, дослідження операцій [16, С. 25].

Для аналізу ліквідності банку застосовується: горизонтальний, вертикальний, порівняльний, коефіцієнтний аналіз та факторний аналіз.

Горизонтальний аналіз - аналіз, який використовується для визначення відхилення фактичних значень показників від базових. Розраховуються темпи росту (приросту) окремих показників за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх зміни (або тренда) [43, С. 327].

Вертикальний аналіз - передбачає аналіз структури обєкту дослідження. Даний аналіз тісно повязаний із факторним аналізом, оскільки визначається вплив структурних елементів на загальний рівень показника через порівняння його до і після дії окремих факторів та тенденцій.

Для аналізу ліквідності банку в стабільних умовах функціонування також застосовується порівняльний аналіз, який передбачає зіставлення обєкту дослідження з уже існуючими тенденціями з метою визначення спільних ознак чи розбіжностей за основними параметрами аналізу [43, С. 326].

За коефіцієнтним аналізом розраховуються показники, які безпосередньо визначають ліквідність банку з точки зору запасу (табл. Б.1). Виділяють зовнішні (нормативи ліквідності, виконання яких контролюється НБУ) та внутрішні коефіцієнти ліквідності (сукупність значень відносних показників, що визначають мінімально допустимий рівень ліквідності банку) [43, С. 327]. Застосовується при:

-управлінні ліквідністю у великих банках і банках, де відсутня можливість проводити аналіз платіжних потоків.

-внутрішньому аналізі - органами контролю, рейтинговими агентствами.

Як правило, визначається один (або декілька) основних коефіцієнтів для оцінки ліквідності. Інші слугують додатковими (допоміжними), які допомагають детальніше дослідити той чи інший аспект оцінки ліквідності [18, С. 25].

Необхідно зазначити, що коефіцієнтний метод, крім його простоти у застосуванні та доступності інформаційної бази, має і ряд недоліків. Зокрема, необхідність банків у значному обсязі створювати резерви, які можна було б розмістити у дохідні активи, а також неможливість комплексно оцінити загальну тенденцію зміни ліквідності балансу банку через використання окремих показників [43, С. 326-327].

Необхідність факторного аналізу ліквідності ґрунтується на необхідності глибшого вивчення процесів, що впливають на дохідність банку. При аналізі ліквідності основним завданням є вивчення здатності банку виконувати свої короткострокові зобовязання. Саме через це для реалізації факторного аналізу в переважній більшості моделей використовують показник миттєвої ліквідності, так званий «лакмусовий папірець», що розраховується за формулою (1.1):

= CUR - DI/DP × SP, (1.1)


де CUR - показник поточної ліквідності (Current Ratio);- період оборотності запасів, днів (Days of Inventory);- період погашення кредиторської заборгованості, днів (Days of Payables);- частка кредиторської заборгованості в короткострокових пасивах (Share of Accounts Payable in Current Liabilities).

При цьому доцільними є три основні напрями факторного аналізу ліквідності: оцінка ліквідності оборотних активів; аналіз джерел фінансування оборотних коштів; оцінка оборотності основних компонентів робочого капіталу [59, С. 25].

Згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відтоку, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобовязаннями у звязку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат [39].

Для оцінки ризику ліквідності застосовується GAP-аналіз, VaR-аналіз та стрес-тестування.

GAP-аналіз концентрує увагу на незбіганні активів та пасивів банку за обсягами та строками погашення на окремих часових інтервалах. Розробляється з метою проведення оцінки потреби в залученні додаткових коштів для зменшення ризику ліквідності. Передбачається побудова таблиці, в якій активи та пасиви групуються за строками погашення. Розраховується розрив між активами та пасивами (GAP) за кожним часовим інтервалом.

Для кількісного аналізу ліквідності банку встановлюються такі показники: GAP абсолютний як різниця між активами та пасивами за конкретним строком погашення, GAP кумулятивний - різниця між активами та пасивами зростаючим підсумком за визначеними строками. Дані показники мають інформаційний характер та використовуються для порівняння в динаміці. Відповідно до кількісних GAP-показників оцінюється достатність коштів для проведення активних операцій банку: у випадку, якщо активи перевищують пасиви, спостерігається позитивний розрив, що свідчить про надлишкову ліквідність. В іншому випадку буде мати місце дефіцит ліквідності [43, С. 327].

Найкраща практика свідчить про доцільність застосування динамічного GAP-аналізу на противагу статичному. Тобто здійснюється порівняння вхідного та вихідного грошових потоків банку та визначення розриву ліквідності у кожному із періодів прогнозування за допомогою динамічного GAPу (рис. В.1).

Допоміжним інструментом оцінки ризику ліквідності є VaR-аналіз. Value at Risk (VaR) - вартість під ризиком - це виражений у грошових одиницях розмір втрат (збитків), які не перевищать очікувані в даному періоді часу втрати (збитки) із заданою ймовірністю. Тобто це сума вище якої банк не зазнає втрат (збитків) у вигляді недоотриманого доходу або збитків від залучення дорогих ресурсів [15, С. 60].

У випадку негативного розриву передбачається залучення коштів на міжбанківському ринку. У випадку позитивного розриву передбачається розміщення надлишку коштів на міжбанківському ринку. VaR можна розрахувати за формулою (1.2):


VaRi= Z*[+/-GAPi]*Ti*p/365, (1.2)


де Z - рівень квантилю, що відповідає обраному рівню довіри;

[+/ - GAPi] - розрив між активами та пасивами на i-інтервалі оцінки;- половина строкового діапазону на i-інтервалі оцінки;- прогнозна відсоткова ставка на ринку.

Загальний VaR розраховується за формулою кореню квадратного суми квадратів VaR усіх строкових діапазонів. VaR-аналіз є ефективним лише за стабільних умов, оскільки не враховує оцінку потенційних втрат, що можуть бути понесені банком у випадку реалізації екстраординарних подій з імовірністю настання, яка не включається в діапазон ймовірностей за нормальним законом розподілу [43, С. 327].

Тому у кризових умовах доцільно застосовувати стрес-тестування, що враховує визначений недолік. У загальному вигляді механізм проведення стрес-тестування передбачає:

-виявлення факторів ризику, які можуть негативно вплинути на діяльність банку;

-побудову сценаріїв на основі визначення послідовності виникнення негативних подій та рівня впливу на фінансовий стан банку;

-визначення методики, яка б змогла оцінити наслідки впливу факторів ризику та кількісний розрахунок негативних наслідків;

-інтерпретація отриманих результатів та внесення певних коректив у діяльність банку [44, С. 340].

Стрес-тестування ризику ліквідності може здійснюватися на основі оцінки чутливості зміни вартості портфелю банку в результаті дії певних шокових факторів, зокрема, значний відтік депозитних ресурсів, закриття доступу до міжбанківських кредитів тощо. Гіпотетичні та історичні сценарії можуть застосовуватися у контексті проведення GAP-аналізу з метою визначення ризику ліквідності в кризових умовах. Стрес-тестування за методом аналізу максимальних збитків передбачає оцінку втрати у випадку покриття розривів ліквідності на невигідних з точки зору вартості умовах [43, С. 328].

Отже, аналіз ліквідності банку складається з певних етапів. При цьому також виділяють різні види аналізу: попередній, поточний, підсумковий, перспективний; стратегічний, тактичний і оперативний; стратегічний, тактичний та оперативний; комплексний та тематичний.

Серед методів аналізу ліквідності необхідно виділити горизонтальний, вертикальний, порівняльний, коефіцієнтний аналіз та факторний аналіз. При цьому також виділяють методи оцінки ризику ліквідності: GAP-аналіз, VaR-аналіз та стрес-тестування. Кожен з даних методів має свої специфічні риси, етапи, завдання, які вирішуються на кожному з етапів, свої переваги та недоліки. Тому важливим є комплексне застосування даних методів.



2. Аналітичне забезпечення управління ліквідністю в АТ «Банк «Фінанси та кредит»


.1 Загальна характеристика діяльності АТ «Банк «Фінанси та Кредит»


Банк зареєстрований Національним банком України у 1990 року під назвою «Комерційний банк ділового співробітництва», у 1995 р. рішенням учасників був перейменований на Комерційний банк «Фінанси та Кредит», у 2002 р. назву було змінено на Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ. У 2007 р. Банк змінив форму власності з товариства з обмеженою відповідальністю на відкрите акціонерне товариство. Перетворення було здійснено шляхом обміну часток учасників у статутному капіталі Банку «Фінанси та кредит», ТОВ на акції Банку, які випущені у бездокументарній формі. У 2009 року була проведена державна реєстрація змін найменування Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» [28].

Банк є міжрегіональним банком, який представлено на всій території України. На сьогодні регіональна мережа АТ «Банк «Фінанси та Кредит» включає 16 філіалів і більше 300 відділень [46].

АТ «Банк «Фінанси та Кредит» - потужний універсальний банк, що надає повний спектр банківських послуг клієнтам - фінансовим банківським та небанківським установам, державним та приватним підприємствам, субєктам підприємництва, фізичним особам, резидентам, нерезидентам, на внутрішньому та зовнішніх ринках, бере участь у державних та міжнародних програмах фінансування.

Структура управління Банком включає органи управління та контролю.

Органами управління Банку є Спостережна рада та Правління Банку. Органом контролю Банку є Ревізійна комісія (рисунок Г.1).

Для забезпечення ефективної роботи у Банку створено постійні виконавчі комітети: Кредитний комітет, Комітет по управлінню активами та пасивами (далі - КУАП), Бюджетний комітет, Тендерний комітет та Тарифний комітет.

Структура Банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням і складається з:

-центрального апарату;

-філій Банку, що виділені на окремий баланс;

-обласних управлінь, Головного управління по м. Києву та Київській області, Кримського республіканського управління;

-відділень;

-територіально відокремлених без балансових відділень;

-представництв.

Організаційна структура банку наведена на рисунку Г.2.

Аналіз загального обсягу пасивів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (табл. Д.1) показав, що протягом аналізованого періоду загальний обсяг пасивів Банку майже не змінився (збільшився на 0,81%). Власний капітал АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (табл. Е.1) незначно збільшився (на 1,4%).

При цьому за 2012 рік обсяг статутного капіталу збільшився на 100000 тис. грн., або на 5%. Також варто зауважити, що статутний капітал банку 2010-2012 рр. перевищував власний капітал внаслідок того, що банк мав збитки.

Аналіз динаміки та структури зобов'язань АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за період з 01.01. 2011 р. по 01.01.2013 р. (табл. Ж.1) показав, що загальний обсяг зобов'язань банку також майже не змінився (збільшився на 0,76%).

Аналіз зобовязань (рисунок 2.1) показав, що протягом досліджуваного періоду збільшився обсяг коштів клієнтів на 2128566 тис. грн. або на 21%, що відбулось за рахунок збільшення обсягу коштів фізичних осіб на 2559522 тис. грн. або ж на 40%. Обсяг же коштів юридичних осіб зменшився на 430957 тис. грн. або ж на 11%.

Також за 2011-2012 рр. збільшилась питома вага строкових коштів клієнтів у загальному обсязі зобовязань на 7,85%, що позитивно впливає на стабільність ресурсної бази банку.


Рисунок 2.1 ? Динаміка обсягу окремих складових зобовязань АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 01.01.2011 по 01.01.2013


При цьому за аналізований період відбулось зменшення обсягу коштів банків на 23,38%, що позитивно впливає на витратність банку при формуванні ресурсної бази, оскільки вони є одним з найбільш дорогих ресурсів.

Аналіз загального обсягу активів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (табл. И.1) показав, що протягом аналізованого періоду загальний обсяг активів Банку майже не змінився (збільшився на 0,81%).

Аналіз активів (рисунок 2.2) показав, що протягом досліджуваного періоду відбулось значне зменшення обсягу грошових коштів та їх еквівалентів на 1240223 тис. грн. або на 47%, що негативно впливає на ліквідність банку. Обсяг торгових цінних паперів збільшився на 85961,95 тис. грн. або на 15,87%. Також відбулось збільшення обсягу кредитів та заборгованості юридичних осіб на 711742,3 тис. грн. або на 4,86%. Обсяг же кредитів та заборгованості фізичних осіб значно зменшився, а саме на 1133805 тис. грн. або на 27%.


Рисунок 2.2 - Динаміка обсягу окремих складових активів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 01.01.2011 по 01.01.2013


Обсяг кредитного портфелю АТ «Банк «Фінанси та Кредит» протягом досліджуваного періоду зменшився на 644100 тис. грн. або на 3,71%, що є негативним явищем. Значну питому вагу серед кредитів банку займають споживче та іпотечне кредитування, що обумовлене веденням чіткої політики відносно надання споживчих кредитів та участі банку в державних іпотечних програмах таких як «Доступне житло».

Аналіз структури кредитного портфелю АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за рівнем ризику (рисунок 2.3) показав, що на 01.01.2013 найбільшу частку становлять кредити під контролем (45,54%) та субстандартні кредити (27,69%).


Рисунок 2.3 - Зміна структури кредитного портфеля АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за рівнем ризику з 01.01.2011 по 01.01.2013

При цьому за аналізований період збільшилась частка субстандартних (на 5,35%), сумнівних (на 3,92%) та безнадійних (на 3,55%) кредитів. Отже, якість кредитного портфелю за 2011-2012 рр. погіршилась.

Обсяг портфеля цінних паперів протягом аналізованого періоду збільшився 72525 тис. грн., однак його частка в активах станом на 01.01.2013 становила лише 3,88%. Найбільшу частку в ньому становить портфель торгових цінних паперів (близько 72% станом на 01.01.2013), питома вага якого за аналізований період зросла на 4,3%. Інвестиції ж в асоційовані і дочірні компанії взагалі не здійснювались.

Таким чином, зважаючи на незначну диверсифікацію активної діяльності банку і високу концентрацію кредитного портфеля в структурі активів, що є свідченням високого ризику, Банк повинен диверсифікувати свої активи шляхом більших обсягів вкладень в цінні папери.

Аналіз фінансових результатів банку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (табл. К.1) показав, що у 2010-2011 рр. банк мав збитки. Сума збитку за 2011 р. зменшилася на 109474 тис. грн. За 2012 рік отримано прибуток в обсязі 3166 тис. грн.

Зменшення збитку і отримання прибутку відбулося за рахунок зростання чистого комісійного доходу на 135840 тис. грн. або на 49% (рисунок 2.4).


Рисунок 2.4 - Динаміка фінансових результатів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 01.01.2011 по 01.01.2013


Негативним є зменшення чистого процентного доходу в аналізованому періоді на 185074 тис. грн. або на 42%. При цьому значним є обсяг адміністративних та інших операційних витрат (у 2012 р. - 768 125 тис. грн.), що свідчить про нездатність менеджментом банку контролювати витрати.

Проаналізуємо показники ефективності діяльності (табл. Л.1) АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Показник прибутковості статутного капіталу, що характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами, збільшився на 9,59%.

Показник прибутковості балансового капіталу, що характеризує економічну віддачу капіталу, збільшився на 9,89%.

Показник прибутковості активів, який використовуватися для оцінки діяльності керівництва банку, збільшився на 0,92%.

За аналізований період також спостерігалось постійне зменшення чистої процентної маржі, яка слугує для покриття витрат банку і ризику, у тому числі інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. У 2012 р. порівняно з 2011 р. вона зменшилась на 0,6%, а порівняно з 2010 р. на 0,96%. У 2012 р. вона становила лише 1,13% при оптимальному значенні в 4,5%.

У свою чергу на 0,64% зменшився чистий спред, який характеризує рівень узгодженості процентної політики банку за кредитними і депозитними операціями. У 2012 р. він становив 1,51%, що відповідає оптимальному значенню 1,25%.

Отже, можемо зробити висновок, що ефективність діяльності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за аналізований період підвищилася, однак все ще знаходиться на низькому рівні.

Аналіз динаміки показників ділової активності (табл. М.1) пасивів показав, що спостерігалося зменшення активності залучення позичених і залучених коштів, про що свідчить зменшення частки зобовязань в пасивах банку за аналізований період. Слід зазначити, що рівень значень даного показника є небезпечним, адже перевищує оптимальне значення - 0,7. Висока частка залучення та запозичення коштів значно збільшує ризик невиконань зобовязань банку.

Поступове зменшення показника активності залучення міжбанківських кредитів (за аналізований період зменшився на 0,09) свідчить про поступове зменшення залежності банку від кредитів інших банків, які є достатньо дорогим ресурсом. При цьому відбувалося збільшення коефіцієнта активності залучення строкових депозитів. Так за аналізований період даний коефіцієнт збільшився з 0,4 станом на 01.01.2011 до 0,47 станом на 01.01.2013. Це є позитивним явищем, оскільки строкові депозити є більш стабільним видом ресурсів.

Водночас коефіцієнти, а отже, і рівні активності розміщення і використання залучених коштів в активи банку, були достатньо високими. Так, коефіцієнт активності використання залучених і запозичених коштів у доходні активи станом на 01.01.2013 становив 1,02 (на 01.01.2011 - 1,005), коефіцієнт активності використання залучених і запозичених коштів у кредитний портфель на 01.01.2013 становив 0,81 (на 01.01.2011 - 0,84), а коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель дещо збільшився і на 01.01.2013 становив 0,63 (на 01.01.2011 - 0,51).

Негативним для банку є зменшення такого показника, як коефіцієнт рівня доходних активів на 0,01, що свідчить про зменшення доходних активів в загальному обсязі активів банку.

Зменшення ж коефіцієнта кредитної активності хоча і невелике, лише 0,03 за аналізований період, проте свідчить про певне зменшення активності банку на ринку кредитних ресурсів.

Також спостерігалась відсутність загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь, тому і частка інвестицій у дохідних активах була відсутня.

Проаналізуємо показники фінансової стійкості АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (табл. Н.1).

Коефіцієнт надійності, що показує рівень залежності банку від залучених коштів, протягом аналізованого періоду збільшився на 0,06% і становив 9,11% на 01.01.2013, що задовольняє оптимальне значення не менше 5%.

Коефіцієнт фінансового важеля, який розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку, за аналізований період він зменшився на 6,99% і на 01.01.2013 становив 1097,18%. Збільшення даного показника характеризує підвищення активності банку на ринку позикового капіталу.

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів показує загальний рівень фінансування активів за рахунок власного капіталу, розкриває достатність сформованого власного капіталу в активізації та покритті різних ризиків. За аналізований період відбулось збільшення даного показника на 0,05% до 8,35% станом на 01.01.2013. Однак все ж він не знаходиться в межах норми (є меншим за 10%).

Відбулося зменшення коефіцієнта захищеності власного капіталу на 1,48%, і станом на 01.01.2013 він становив -2,02%. Зменшення даного показника свідчить про зменшення захищеності власного капіталу вкладеннями в капіталізовані активи банку. При цьому значення даного показника негативне, що не відповідає оптимальному значенню.

Мультиплікатор капіталу, який показує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, за аналізований період зменшився на 0,45 і на 01.01.201 становив 10,74. Однак він так і не досяг оптимального розміру (12-15 разів).

Отже, фінансовий стан АТ «Банк «Фінанси та Кредит» можна охарактеризувати як задовільний, бо всі показники фінансової стійкості банку крім коефіцієнта надійності і коефіцієнта фінансового важеля не відповідають оптимальному значенню. При цьому більшість із них за аналізований період зменшились.

2.2 Аналіз ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит»


Здійснення аналізу ліквідності банку має важливе значення, оскільки на основі одержаних результатів менеджери банку здійснюють розробку та реалізацію загальної політики банку, враховуючи виявлені тенденції макросередовища.

Проаналізуємо внутрішні фактори, які впливають на ліквідність АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Спочатку проаналізуємо активи і пасиви Банку з точки зору їх впливу на ліквідність.

Варто зазначити, що на фоні постійного зростання обсягу активів ми можемо спостерігати, що структура активів Банку є недиверсифікованою з точки зору впливу на ліквідність, значно завищеним є розмір кредитного портфеля, який є найбільш ризикованим видом активів.

Проаналізуємо активи АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за рівнем ліквідності (табл. 2.1). Для цієї цілі для аналізу в Банку виділено такі групи активів за ступенем ліквідності:

-високоліквідні;

-ліквідні;

-активи довгострокової ліквідності;

-неліквідні.

Склад даних груп активів Банку наведено в додатку Р.

Частка високоліквідних активів зменшилась на 5,89% і становила 6,26% на 01.01.2013. Частка ж ліквідних активів збільшилась майже на 10% і становила 12,36% на 01.01.2013.

Активи довгострокової ліквідності займають найбільшу питому вагу в структурі активів, на 01.01.2013 вони склали 70,75% загальних активів. Частка неліквідних активів збільшилась майже в 2 рази і становила 10,63% на 01.01.2013.


Таблиця 2.1 - Активи АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за ступенем ліквідності з 01.01.11 по 01.01.13, %

Група активів01.01.201101.01.201201.01.2013Високоліквідні12,158,056,26Ліквідні2,691,9512,36Активи довгострокової ліквідності79,2583,0870,75Неліквідні5,906,9310,63

Отже, можна зробити висновок, що у структурі активів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» переважають ліквідні активи і активи довгострокової ліквідності, за аналізований період ліквідність активів дещо погіршилась.

Далі проаналізуємо стабільність ресурсної бази АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (рисунок 2.5).


Рисунок 2.5 - Динаміка обсягів та питомої ваги груп пасивів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за стабільністю з 01.01.2011 по 01.01.2013 рр.


Ресурсна база банку є достатньо стабільною, оскільки переважають строкові кошти клієнтів, які на 01.01.2013 становлять 86,24%, що позитивно впливає на ліквідність.

Щодо відповідності активів і зобовязань за строками погашення та розміщення (рисунок 2.6), то вони відповідали один одному, що позитивно впливає на ліквідність АТ «Банк «Фінанси та Кредит».


Рисунок 2.6 - Структура активів і зобовязань АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за строками погашення та розміщення станом на 01.01.2013


Активи і пасиви за строками погашення в короткостроковому періоді в основному між собою узгоджені (табл. 2.2). У періоді більше 1 року ГЕП перевищує рекомендовану Національним банком 10% межу в періодах від 366 днів до 2 років та з 3 до 5 років.


Таблиця 2.2 - Розбалансованість між активами та пасивами АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за строками погашення станом на 01.01.2013 р.

СтрокСума розбалансованості, тис. грн.Відсоток від активів, %на вимогу991616,404,50Овернайт-67053,85-0,30від 2 до 7днів-230464,86-1,05від 8 до 31 дня310218,811,41від 32 до 92 днів-111008,17-0,50від 93 до 183 днів-55210,02-0,25від 184 до274 днів581153,012,64від 275 до 365 днів-198820,35-0,90від 366 до 548 днів2400161,5110,90від 549 днів до 2 років2694736,8612,23понад 2 роки до 3 років-975570,21-4,43понад 3 роки до 5 років-4188331,10-19,01понад 5 років до 10 років-119608,71-0,54понад 10 років-1439699,08-6,54


Капітал банку є основним джерелом покриття всіх ризиків, в тому числі й ризику ліквідності, і забезпечує здатність поглинати ризики в довгостроковій перспективі. Капітал виконує роль амортизатора у випадку виникнення непередбачуваних обставин, що можуть спричинити вилучення ресурсів, і, як наслідок, спричинити кризу ліквідності.

Для АТ «Банк «Фінанси та Кредит», як і для більшості банків України, характерна низька капіталізація. Частка капіталу у структурі пасивів за період дослідження зросла на 0,05% і становила 8,35% на 01.01.2013. Банк протягом аналізованого періоду дотримувався всіх нормативів капіталу НБУ, однак відбулось зниження нормативів Н2 на 2,56% і Н3 на 0,22%.

Наступним фактором, який позитивно впливає на ліквідність Банку, є покращення ефективності діяльності Банку в аналізованому періоді. Так за результатами 2012 року Банк мав прибуток в обсязі 3166 тис. грн.

Ще одним фактором, який також впливає на ліквідність Банку є його репутація. АТ «Банк «Фінанси та Кредит» притаманний низький рівень ризику репутації. Серед факторів, які обмежують стійкість до ризику репутації, можна виділити високу імовірність зміни операційного середовища, а також висока чутливість Банку до недостовірної інформації.

Для отримання комплексного результату проведемо коефіцієнтний аналіз ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (табл. 2.3).

Коефіцієнт загальної ліквідності, що характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобовязань всіма активами, підвищився за аналізований період на 0,05% і станом на 01.01.2013 р. дорівнював 109,11%.

Коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку зменшився на 5,65% і станом на 01.01.2013 р. дорівнював 7,65%.

Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобовязань, який характеризує забезпечення дохідними активами банку його зобовязань, зменшився на 1,45% і станом на 01.01.2013 р. дорівнював 98,02%.

Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів, що розкриває наскільки видані кредити забезпечені всіма залученими депозитами, зменшився на 35,79% і станом на 01.01.2013 р. дорівнював 150,39%, що є позитивним, оскільки незбалансованість зменшилась.

Коефіцієнт співвідношення високоліквідних та загальних активів зменшився на 5,89% і станом на 01.01.2013 р. дорівнював 6,26%.


Таблиця 2.3 ? Динаміка показників ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 01.01. 2011 р. по 01.01.2013 р., %

Показник01.01.201101.01.201201.01.2013Зміна за період аналізу1. Коефіцієнт загальної ліквідності109,06108,79109,110,052. Коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку13,299,537,65-5,653. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобовязань99,46104,9798,02-1,454. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів186,18179,03150,39-35,795. Коефіцієнт співвідношення високоліквідних та загальних активів12,158,056,26-5,89

Отже, за період аналізу спостерігається зменшення значень основних коефіцієнтів, що свідчить про погіршення рівня ліквідності балансу банку за 2011-2012 рр.

Протягом аналізованого періоду Банк виконував нормативи ліквідності (табл. 2.4), що свідчить про здатність банку розраховуватися за своїми зобовязаннями. Порівняно з 01.01.2011 р. фактичне значення нормативу Н4 зменшилось на 10,46%, значення Н5 - на 59,38%, а Н6 - на 0,91%.



Таблиця 2.4 ? Нормативи ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 01.01. 2011 р. по 01.01.2013 р., %

Норматив01.01.201101.01.201201.01.2013Зміна за період аналізу1. Норматив миттєвої ліквідності (Н4)69,2658,8058,48-10,462. Норматив поточної ліквідності (Н5)113,8570,2654,47-59,383. Норматив короткострокової ліквідності (Н6)91,1994,7390,28-0,91

Отже, в цілому по банку за аналізований період спостерігаюся дотримання оптимального співвідношення активів і зобовязань за строками і банк теоретично здатний своєчасно та в повному обсязі задовольняти невідкладні потреби у грошових коштах. Однак значне перевищення нормативів ліквідності, особливо, що спостерігалося станом на 01.01.2011 р., не можна вважати цілком позитивним, оскільки це негативно впливає на дохідність.

Фактори зовнішнього середовища не можуть бути об'єктом управлінських дій, проте їх аналіз дає змогу правильно оцінити умови, в яких функціонує банк, ризики та можливості, пов'язані з зовнішнім середовищем, тому з метою стратегічного управління ліквідністю АТ «Банк «Фінанси та Кредит» особливої актуальності набуває питання вивчення факторів зовнішнього впливу.

Основними факторами зовнішнього середовища, які впливають на ліквідність АТ «Банк «Фінанси та Кредит» є:

-економічна ситуація у світі (друга хвиля кризи; погіршення стану банків Єврозони, які є донорами для окремих вітчизняних банків) та в Україні (збільшення ВВП; інфляція; дефіцит державного бюджету; погіршення кредитного рейтингу держави; проблеми, пов'язані з отриманням кредитів МВФ);

-нестабільність політичної ситуації, зумовленої неузгодженою діяльністю політичних сил, проведенням передвиборчої кампанії, арешт політичного лідера Ю.В. Тимошенко;

-негативна соціальна ситуація (низький рівень економічної грамотності населення, захисту прав споживачів фінансових послуг; недовіра до банків;

-посилення регуляторних вимог до розміру капіталу банків з 75 млн. грн. до 120 млн. грн.;

-підвищення резервних вимог. Національний банк України посилив норми резервування за короткостроковими депозитами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті, піднявши ставку резервування з 6% до 7,5%;

-стан фінансових ринків в Україні, зокрема, міжбанківського кредитного ринку та ринку цінних паперів, які на сьогоднішній день не є ефективними інструментами перерозподілу ліквідності.

Отже, на основі проведеного нами аналізу ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» можна зазначити, що на ліквідність Банку впливали як внутрішні, так і зовнішні фактори.

У структурі активів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» переважають ліквідні активи і активи довгострокової ліквідності, зменшилась частка високоліквідних і збільшилась частка неліквідних активів. Ресурсна база банку є достатньо стабільною, а активи і зобовязання за строками погашення та розміщення достатньо збалансовані, відбулось покращення ефективності діяльності. Також Банк протягом аналізованого періоду дотримувався всіх нормативів капіталу та нормативів ліквідності НБУ, але при цьому спостерігається зменшення значень нормативів ліквідності та основних коефіцієнтів ліквідності.

Негативний вплив на стан ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» чинять фактори зовнішнього середовища: несприятлива економічна та політична, соціальна ситуація, нестабільний розвиток фінансового ринку. При цьому НБУ проводить досить жорстку монетарну політику, а, отже, спостерігається дефіцит вільних коштів у банківській системі.


2.3 Технологія аналізу ліквідності в АТ «Банк «Фінанси та Кредит»


Ефективне управління ризиком ліквідності є однією з найважливіших функцій АТ «Банк «Фінанси та Кредит», зважаючи на високу волатильність фінансових ринків. Банк дотримується консервативної політики у питанні управління ризиком ліквідності.

Політика спрямована на налагодження ефективної системи управління ризиком ліквідності, мінімізацію втрат, повязаних з підтримкою ліквідності та платоспроможності Банку, врахування ризику ліквідності при прийнятті управлінських рішень, а також уніфікацію процедур управління ризиком ліквідності в усіх структурних підрозділах та установах Банку.

До внутрішніх джерел нормативного забезпечення аналізу ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» належать: Положення «Про Наглядову раду АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 14.04.2009 №4 [37]; Положення «Про Правління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 14.04.2009 №3 [40]; Положення «Про Комітет з управління активами і пасивами АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 20.09.2010 №28 [36]; Положення «Про Департамент ризик-менеджменту АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 25.07.2010 №5 [34]; Положення «Про Службу внутрішнього аудиту АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 14.04.2009 №8 [41]; Положення «Про Казначейство АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 25.01.2010 №9 [35]; Положення «Про політику управління ризиками АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 10.12.2011 №14 [38]; Політика управління ліквідністю АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 27.12.2010 №48 [32]; Положення «Про проведення стрес-тестування в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 27.12.2010 №19 [33].

Результативність аналізу ліквідності Банку багато в чому залежить від правильної організації, котра відповідає ряду вимог. Вона будується на плановій основі, базується на найновіших методиках, забезпечує дієвість та ефективність аналітичного процесу.

Аналітична робота входить до службових обов'язків кожного керівника, кожного менеджера, котрі приймають управлінські рішення. Тому важливим принципом її організації є чіткий розподіл обов'язків з проведення аналізу між окремими виконавцями. Раціональний розподіл обов'язків, забезпечує, з одного боку, повноту аналізу, а з другого - запобігання дублюванню однієї і тієї самої роботи різних служб, ефективніше використання службового часу спеціалістів

Дослідивши загальні функції та повноваження керівних органів банку, можемо визначити організаційне забезпечення аналізу ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на певних рівнях (рис. П. 1).

Наглядова рада визначає загальну стратегію управління ліквідністю в банку. Наглядова рада банку відповідно до своїх функцій та загальновизнаних принципів корпоративного управління має визначати основні засади організаційної структури банку, на регулярній основі проводити оптимізацію організаційної структури банку стосовно систем ризик-менеджменту та внутрішнього контролю. Також Наглядова рада банку має дбати про відсутність у банку конфлікту інтересів, який може зашкодити його надійній роботі та подальшому існуванню [37].

У межах своєї компетенції Правління діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку.і здійснює загальне керівництво у сфері аналізу ліквідності банку. Правління банку має взаємодіяти зі спостережною радою з питань аналізу та управління ліквідністю. Така взаємодія має складатися, як мінімум, із двох складових ? звітування та надання рекомендацій [40].

КУАП є ключовим у сфері УАП АТ «Банк «Фінанси та Кредит», наділений значними повноваженнями і відповідальністю. Значущість даної структурної одиниці для управління піднімає її на найвищий рівень в управлінській структурі. КУАП щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів та пасивів та надає відповідним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають.

КУАП виконує такі функції:

-визначення рівня та меж допустимого ризику;

-визначення потреб у ліквідних коштах;

-прогнозування й аналіз коливань відсоткових ставок;

-прийняття рішень про хеджування ризиків;

-визначення прийнятної структури та якості кредитного й інвестиційного портфелів;

-калькулювання цін на банківські послуги;

-додаткові питання з управління активами та пасивами та ін. [36].

Наступним підрозділом є підрозділ ризик-менеджменту. До завдань системи ризик-менеджменту входить не лише своєчасне виявлення і попередження ризику ліквідності, а й управління ризиком надлишкової ліквідності. Підрозділом ризик-менеджменту також повинна бути розроблена система раннього реагування і попередження кризи ліквідності, що передбачає розробку альтернативного варіанта управління ліквідністю, диверсифікацію ризиків і подання рекомендацій спостережній раді і правлінню банку щодо зміни розміру капіталу.

До функцій підрозділу з ризик-менеджменту належать:

-забезпечення проведення кількісної та якісної оцінки ризику ліквідності, на який наражається банк або який може надалі з'явитися в його діяльності;

-розроблення та подання на затвердження правління банку методик оцінки ризику ліквідності;

-розроблення інфраструктури для отримання даних від інших систем, створення системи для автоматизованого ведення та оброблення бази даних щодо ризику ліквідності;

-розроблення та актуалізація засобів аналізу і методик для нових та діючих моделей, у тому числі їх бек-тестування;

-накопичення спостережень (історичних даних) для порівняльного аналізу;

-ідентифікація і моніторинг порушення лімітів;

-аналіз можливих сценаріїв;

-забезпечення координації з іншими підрозділами і сферами діяльності банку;

-на основі проведеного аналізу величини ризику ліквідності банку та всіх факторів, які можуть призводити до її зниження, надання рекомендацій на розгляд правління щодо подальшої тактики роботи з даним ризиком [34].

Для підвищення ефективності управління ризиком ліквідності налагоджено взаємодію між підрозділом ризик-менеджменту та кредитним комітетом, комітетом з управління активами і пасивами та казначейством Банку.

У АТ «Банк «Фінанси та Кредит» створено службу внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю спостережної ради банку. Служба внутрішнього аудиту підпорядковується спостережній раді банку та звітує перед нею, діє на підставі положення, затвердженого спостережною радою. Служба внутрішнього аудиту здійснює нагляд за дотриманням системи внутрішнього контролю в банку, а також надає висновки щодо її достатності та ефективності.

Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції:

-наглядає за поточною діяльністю банку;

-перевіряє результати поточної фінансової діяльності банку;

-контролює дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку України та рішень органів управління банку з питань ліквідності;

-надає спостережній раді висновки та пропозиції за результатами перевірок [41].

Діяльність з оперативного аналізу ліквідності Банку здійснює казначейство. Основною функцією казначейства є забезпечення ліквідності, реалізація якої передбачає проведення платежів, залучення грошових коштів при їх дефіциті або розміщення вільних коштів на фінансових (грошовому, валютному, фондовому та інших) ринках за власними або клієнтським операціями. Операції на фінансових ринках проводяться або казначейством безпосередньо, або дилінговим підрозділом, який може входити до складу казначейства.

Функціями казначейства АТ «Банк «Фінанси та Кредит» є:

-оптимізація та регулювання основних грошових потоків банку;

-здійсненню контролю і регулювання залишків на кореспондентських рахунках координація діяльності підрозділів банку на різних фінансових ринках;

-оптимізація структури активів і пасивів;

-встановлення лімітів для банків-контрагентів та надання рекомендацій щодо доцільності відкриття й функціонування кореспондентських рахунків;

-здійснення операцій на міжбанківському ринку з розміщення вільних коштів та залучення необхідних ресурсів для підтримки ліквідності банку;

-регулювання щоденної операційної позиції банку за активними й пасивними операціями з метою забезпеченості їх збалансованості за строками та обсягами;

-вивчення конюнктури грошового ринку та поточних тенденцій на ньому, формування рекомендацій та прогнозів для покращення управління ліквідністю банку [35].

Основними цілями управління ліквідністю в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» є:

-своєчасне виконання Банком всіх прийнятих на себе зобовязань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів;

-забезпечення потрібного співвідношення між власними та залученими коштами;

-формування оптимальної структури активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів;

-забезпечення наявності в Банку обсягу грошових коштів, достатнього для покриття операційних та планових потреб у ліквідних коштах;

-забезпечення спроможності Банку покривати відтік грошових коштів за кризовим сценарієм (в разі кризи, пов'язаної з самим Банком, системної кризи, або близької до системної кризи ліквідності) протягом найближчих 10-25 днів (визначається КУАП);

-виконання вимог НБУ щодо нормативів ліквідності, нормативів обовязкового резервування залучених коштів на коррахунку та інших.

Основні задачі управління ризиком ліквідності:

-своєчасна оцінка та постійний моніторинг ризику ліквідності;

-оптимізація співвідношення «дохідність-ризик» при прийнятті управлінських рішень, пов'язаних з прийняттям ризику ліквідності [32].

Система управління ліквідністю АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (рис. 2.7) складається з трьох підсистем: керуюча, що визначається загальною організацією управління, керована (обєкт) і підсистема забезпечення.



Рисунок 2.7 ? Система управління ліквідністю АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та місце аналізу в ній


Основні принципи організації системи управління ліквідностю:

-інтегрованість системи управління ліквідностю у діяльність Банку, системний підхід до виявлення, оцінки, управління та моніторингу ризиків;

-ідентифікація й оцінка ризиків на консолідованій основі, тобто з урахуванням всіх організацій, що є дочірніми або залежними;

-безперервність управління ризиками, його включеність у поточну діяльність банку;

-кваліфікована оцінка (вимірювання) ризику;

-регулярність моніторингу та вдосконалення системи управління ліквідностю, її відповідність стратегії розвитку, законодавству, змінам в умовах ведення бізнесу;

-при прийнятті рішень Банк вирішує конфлікт між ліквідністю і прибутковістю на користь ліквідності [32].

Управління ризиком ліквідності в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» проводиться на постійній основі і розподіляється на 3 складові:

-оперативне (миттєве) управління ліквідністю здійснюється на основі щоденного аналізу ліквідності, шляхом підтримання щоденної платіжної позиції та суворого регламенту внутрішніх банківських операцій;

-тактичне (короткострокове) управління ліквідністю здійснюється на основі аналізу, який проводиться шляхом щоденного формування планів очікуваних надходжень та відтоку грошових коштів в наступні 365 днів (платіжний календар), регулювання майбутнього руху грошових коштів для забезпечення прийнятного рівня ліквідності та контролю за фактичним виконанням даних планів;

-стратегічне (довгострокове) управління ліквідністю - здійснюється на основі аналізу, який проводиться шляхом співставлення сум за активами та пасивами прогнозного балансу (у розрізі місяців), строк погашення яких припадає на один і той же часовий інтервал та розробки заходів щодо підтримання у майбутньому відповідного рівня ліквідності Банку.

Аналіз ліквідності є важливим елементом системи управління ліквідностю АТ «Банк «Фінанси та Кредит» і здійснюється шляхом:

-коефіцієнтного аналізу;

-ГЕП-аналізу;

-стрес-тестування.

Коефіцієнтний аналіз в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснюється шляхом розрахунку фактичних значень нормативів ліквідності, встановлених НБУ (миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6)), та їх порівняння з нормативними значеннями.

Також розраховуються такі коефіцієнти ліквідності:

-питома вага високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках) в чистих активах;

-питома вага неробочих активів в чистих активах;

-питома вага дохідних активів в чистих активах;

-питома вага коштів фізичних осіб в пасивах банку;

-питома вага суми залишків на рахунках клієнтів до запитання в зобов'язаннях банку;

-питома вага суми строкових коштів клієнтів в зобовязаннях;

-питома вага залучених міжбанківських кредитів (депозитів) в зобов'язаннях банку;

-співвідношення власних та залучених ресурсів;

-покриття регулятивним капіталом кредитно-інвестиційного портфелю.

Контроль за виконанням нормативів ліквідності, встановлених НБУ, а також коефіцієнтів ліквідності в Банку здійснює підрозділ ризик-менеджменту.

У разі невиконання встановлених нормативів ліквідності НБУ і коефіцієнтів ліквідності підрозділ ризик-менеджменту доповідає Правлінню Банку з метою здійснення заходів, щодо покращення ліквідності Банку [32].

ГЕП-аналіз в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» полягає у визначенні різниці між сумами активів та пасивів у відповідному терміні до погашення, розрахунку абсолютного і відносного розриву у відповідному терміні та наростаючим підсумком (кумулятивний розрив).

Надлишок/дефіцит ліквідності визначається методом ГЕП-аналізу ? за строками до погашення та в розрізі валют, активів та зобов'язань. При цьому проводиться оцінка реальних строків реалізації активів і строків виконання зобов'язань. А саме, з метою отримання найбільш достовірних даних по розривах ліквідності, договірні строки погашення коригуються з урахуванням очікуваної поведінки клієнтів з використанням досвіду минулих років та поточного фінансового стану позичальників [32].

Стрес-тестування ризику ліквідності в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» проводиться з метою оцінки стресостійкості Банку до різких змін поведінки клієнтів Банку, макроекономічних показників, ліквідності ринку фінансових інструментів, визначення найгірших сценаріїв розвитку ситуації, виділення найбільш значимих для ліквідності Банку факторів, вироблення ряду превентивних заходів.

Стрес-тестування проводиться:

-для оцінки стратегічних перспектив Банку;

-для оцінки впливу ймовірних змін на фінансовому ринку на фінансове становище Банку.

Для проведення стресс-тестування розробляються сценарії подій з низькою ймовірністю і значним впливом.

Зміст сценаріїв розробляється підрозділом ризик-менеджменту за участю Казначейства та інших підрозділів, які безпосередньо виконують операції по залученню та розміщенню ресурсів. Приклади сценаріїв наведені в додатку С.

Аналіз стану ліквідності в іноземній валюті з використанням можливих сценаріїв в Банку проводиться з урахуванням наступних особливостей:

-аналіз проводиться окремо по кожній валюті, з урахуванням вимог та зобов'язань у національній валюті та вимог і зобов'язань в інших валютах;

-вимоги і зобов'язання в національній валюті враховуються по строках їх можливої конвертації в аналізовану валюту.

Порядок та періодичність проведення стрес-тестування визначається у «Положенні про стрес-тестування».

Результати проведення стрес-тестування виносяться на розгляд КУАП, Правління Банку з метою вибору методів та інструментів оптимізації (або мінімізації) ризиків [33].

Отже, ефективне управління ризиком ліквідності є однією з найважливіших функцій АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Банк дотримується консервативної політики у питанні управління ризиком ліквідності.

Реалізація політики Банку у питанні управління ліквідностю здійснюється шляхом проведення аналізу, який є важливим елементом системи управління ліквідністю. Однак аналіз ліквідності в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснюється лише шляхом коефіцієнтного аналізу, ГЕП - аналізу, стрес-тестування і не враховує впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на ліквідність Банку.

Тому існує обєктивна необхідність вдосконалення інструментарію аналізу ліквідності Банку шляхом розробки та впровадження моделі бінарних характеристик, яка дозволяє здійснити аналіз впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на ліквідність банку і надати кількісну та якісну оцінку ризиків.



3. Удосконалення інструментарію аналізу ліквідності АТ «Банк «Фінанси та кредит»


.1 Удосконалення інструментарію аналізу ліквідності банку на основі впровадження моделі бінарних характеристик


На сьогодні в теорії та практиці управління ліквідністю виділяють багато методів, моделей, інструментів, але всі вони є недосконалими та мають значні недоліки. В умовах нестабільного зовнішнього середовища важливого значення набуває аналіз впливу факторів ліквідності за допомогою стрес-тестування, оскільки його результати дозволяють надати кількісну оцінку банківським ризикам, визначити можливі витрати, імовірності їхнього настання та обсяг резервів для покриття цих збитків.

Стрес-тестування є невідємним елементом ризик-менеджменту закордонних банків, методика застосування якого має високий рівень стандартизації, тобто існують загальноприйняті підходи. Практика застосування стрес-тестування у ризик-менеджменті українських банків є непоширеною. Причинами чого є відсутність стандартизації стрес-тестування.

Розвиток методики стрес-тестування знаходить віддзеркалення в наукових працях вітчизняних та зарубіжних авторів: І. Сало, О. Криклій [52], Ю.С. Ребрик [44], С.М. Шаповалова [61], М.Г. Кудрявцева [20], І. К. Андриевская [1], О.С. Сенченко [53].

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України «стрес-тестування» ? це метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора ? валютного курсу, процентної ставки тощо [42].

За основу розробки власної моделі (рис. 3.1) було взято методичний підхід О.С. Сенченко.

Рисунок 3.1 - Модель бінарних характеристик


Основою формалізації моделі є такі аспекти:

інформаційна база має враховувати як макроекономічні (зовнішні) і мікроекономічні (внутрішні) фактори ризиків;

підхід до оцінки ризику за допомогою застосування кількісних методів;

перевагою застосування є можливість надання ризикам банківської діяльності як кількісного, так і якісного визначення;

основою проведення кількісної оцінки є визначення невідповідності показників поточного стану банку нормативно встановленим значенням;

передбачає проведення аналізу впливу коливання одного з факторів за умови незмінності інших (оцінка чутливості змін факторів).

Побудова моделі бінарних характеристик передбачає послідовність таких етапів:

1-й етап. Актуалізація параметрів проведення стрес-тестування, тобто визначення:

базових факторів ризиків, притаманних банківській діяльності;

переваг Банку, які він отримає внаслідок подолання наслідків впливу ризиків.

-й етап. Ідентифікація базових факторів ризиків, притаманних банківській діяльності, які відображають як зовнішні, так і внутрішні зміни середовища функціонування банківської установи.

-й етап. Розробка методичного підходу до надання кількісної характеристики кожного із виділених базових факторів ризиків, враховуючи той факт, що частина із цих показників є якісними, а інша частина може мати як якісну, так і кількісну характеристику.

-й етап. Побудова таблиці відповідності рівнів ризиків до базових факторів, які обумовлюють ці ризики.

-й етап. Визначення пріоритетності (аналіз чутливості) груп базових факторів ризиків, характерних банківській діяльності, на основі сум отриманих бінарних характеристик.

-й етап. Розрахунок показника невідповідності бінарних характеристик кожного конкретного банку нормативно встановленим вимогам в межах відповідності рівнів ризику базовим факторам ризиків.

Розглянемо детально формалізацію наведених етапів та визначимо математичне забезпечення для реалізації кожного з них.

На основі застосування положень, висвітлених у постанові Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо

порядку проведення стрес-тестування в банках України», для побудови методичного підходу до проведення стрес-тестування ліквідності пропонується розглянути окремі базові фактори ризиків (зазначені в Методичних рекомендаціях). При цьому пропонуємо доповнити та згрупувати дані базові фактори ризиків.

Так, щодо таких факторів ризиків необхідно виділити такі групи аналізу:

мікроекономічні категорії, тобто внутрішні фактори;

макроекономічні категорії, тобто зовнішні фактори.

Проводячи аналіз першої категорії (мікроекономічної), пропонується виділити та доповнити її складові, визначити їм умовні позначення (табл. 3.1):

Mikro F1 - кредитний ризик;

Mikro F2 - ризик ліквідності;

Mikro F3 - ринковий ризик;

Mikro F4 - операційний ризик.


Таблиця 3.1 - Індикатори можливості настання кризи ліквідності в банку (мікроекономічні категорії)

ФакториІндикаториКредитний ризик- захищеність від кредитного ризику; - прибутковість кредитного портфеля; - коефіцієнт кредитної активності.Ризик ліквідності- норматив ліквідності Н4; - норматив ліквідності Н5; - норматив ліквідності Н6; - коефіцієнт високоліквідних активів.Ринковий ризик- коефіцієнт покриття; - коефіцієнт ресурсної бази;Операційний ризик- достатність капіталу; - захищеність капіталу; - норматив мінімального розміру регулятивного капіталу; - норматив адекватності регулятивного капіталу; - захищеність від ризику за активними операціями; - загальний рівень рентабельності.

Згідно з принципами ефективного банківського нагляду, розробленими Базельським комітетом з банківського нагляду, визначено доцільність проведення стрес-тестування за такими типами банківських ризиків, як кредитний, ризик ліквідності, ринковий та операційний. Отже, у межах зазначеної моделі аналізу ліквідності банків розглядаються фінансові показники-індикатори ризиків саме в зазначених аспектах (табл. Т.1).

Паралельно із розглянутими вище базовими мікроекономічними факторами ризиків банківської діяльності щодо макроекономічних категорій пропонується використовувати такі категорії індикаторів ризиків (табл. 3.2):

Makro F1 - стабільність економічної ситуації (економічний спад, інфляція, дефляція, радикальна зміна вектора розвитку економіки, дефолти першокласних компаній-позичальників; можливість знецінення майна, що перебуває як забезпечення кредитних операцій банків тощо);

Makro F2 - рівень політичної та геополітичної стабільності;

Makro F3 - стабільність ресурсної бази банківської системи;

Makro F4 - стан міжбанківського ринку;F5 - стійкість фінансових ринків (можливість протидіяти спекулятивним атакам; можливість падіння курсу акцій, яке повязане суто з поведінкою ринку);F6 - оцінка стану банку третіми особами;F7 - зміни відсоткових ставок;F8 - скорочення доступних кредитних ліній банків кореспондентів.

Таблиця 3.2 - Індикатори можливості настання кризи ліквідності в банку (макроекономічні категорії)

ФакториІндикаториСтабільність економічної ситуації- динаміка ВВП, ВНП; - індекс інфляції (дефляції).Рівень політичної та геополітичної стабільності- показник ймовірності настання політичних криз.Стабільність ресурсної бази банківської системи- структура ресурсної бази; - показник залежності від запозичених ресурсів; - показник рівня осідання грошових коштів за поточними та строковими рахунками клієнтів; - показник середньої тривалості зберігання коштів.Стан міжбанківського ринку- динаміка процентних ставок на ринку МБК.Стійкість фінансових ринків- стійкість (у тому числі можливість протидіяти спекулятивним атакам).Оцінка стану банку третіми особами- показники інвестиційної привабливості незалежних аудиторів; - показники кредитного рейтингу окремих банків-контрагентів.Зміни відсоткових ставок- тенденції щодо зміни облікової ставки та інших ставок НБУ.Скорочення доступних кредитних ліній банків кореспондентів- динаміка використання обсягу кредитного ліміту, встановленого банками-контрагентами.

Вище наведені нами фактори ризику банківської діяльності спричиняють різний ступінь впливу та можуть призвести до різних наслідків. Це і є основою проведення наступного етапу реалізації моделі бінарних характеристик і відповідно до побудови таблиці У.1.

Для ідентифікації рівнів ризику (R) використовуються наведені нижче умовні позначення:- критичний РР (можливість банкротства);- значний РР (втрата банку позиції на ринку);- великий РР (значна дестабілізація діяльності банку);- помірний РР (тимчасова втрата ліквідності);- слабкий РР (виникнення незначних проблем, при нехтування яких можливі негативні наслідки в довгостроковому періоді).

Розглядаючи елементи таблиці У.1, необхідно зазначити, що їхнє визначення здійснюється таким чином (формула 3.1 і 3.2):

щодо макроекономічних категорій:


Zij = (3.1)


щодо мікроекономічних категорій:


Vij =

(3.2)


Дослідивши загальні підходи до встановлення відповідності рівнів ризику банку базовим факторам, розглянемо загальні правила формалізації такої відповідності для всіх аналізованих факторів: переходимо до використання бінарних характеристик. Припустимо, що позитивні фактори характеризує 1, а негативні - 0.

Визначивши нормативні значення відповідності базових факторів ризиків рівням ризику банку і порівнюючи ці величини з реально отриманими параметрами діяльності банку на звітну дату, виникає можливість ідентифікувати рівень неузгодженої позиції банківської установи під впливом факторів ризиків.

Таким чином, постає необхідність розрахунку показника невідповідності бінарних характеристик банку нормативно встановленим вимогам в межах відповідності рівнів ризику базовим факторам ризиків. Крім того, зазначимо, що такий аналіз доцільно проводити в трьох напрямках:

макроекономічних категорій за формулою (3.3):


(3.3)


де Nz - показник невідповідності бінарних характеристик кожного конкретного банку нормативно встановленим вимогам в межах співставності рівнів ризиків базовим факторам ризиків щодо макроекономічних категорій;

мікроекономічних категорій за формулою (3.4):


(3.4)


де Nv - показник невідповідності бінарних характеристик щодо мікроекономічних категорій;

комплексного аналізу за формулою (3.5):



де N - загальний показник невідповідності бінарних характеристик кожного конкретного банку нормативно встановленим вимогам в межах співставності рівнів ризиків базовим факторам ризиків.

Отримавши відносну кількісну оцінку ризиків банківської установи у вигляді пари чисел (рівня ризиків та співвідношення між рівнями ризиків за макро- і мікроекономічними категоріями), можна визначити не лише величину неузгодженої позиції ліквідності банку в порівнянні з нормативними вимогами, але й причинно-наслідкову обумовленість отриманої кількісної характеристики за формулою (3.6):


, (3.6)



де KOP - кількісна оцінка ризиків банківської діяльності.

З метою переходу від кількісної до якісної оцінки рівня ризиків, притаманних банківській діяльності, пропонується використовувати наведену нижче градацію:

допустимий рівень ризику, обумовлений внутрішніми факторами, відповідно до формули (3.7):


; (3.7)


допустимий рівень ризику, обумовлений зовнішніми факторами, відповідно до формули (3.8):


; (3.8)


допустимий рівень ризику, обумовлений внутрішніми та зовнішніми факторами в рівних пропорціях, відповідно до формули (3.9):


; (3.9)


високий рівень ризику, обумовлений внутрішніми факторами, відповідно до формули (3.10):


; (3.10)


високий рівень ризику, обумовлений зовнішніми факторами, відповідно до формули (3.11):


; (3.11)

- високий рівень ризику, обумовлений внутрішніми та зовнішніми факторами в рівних пропорціях, відповідно до формули (3.12):


. (3.12)


Отже, з огляду на обєктивну необхідність вдосконалення інструментарію аналізу ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та в умовах нестабільного зовнішнього середовища важливого значення набуває аналіз впливу факторів ліквідності за допомогою моделі бінарних характеристик, яка дає можливість надати кількісну та якісну оцінку ризиків і в результаті акцентувати увагу керівництва на найбільш важливих аспектах діяльності Банку.


3.2 Апробація моделі бінарних характеристик на прикладі аналізу ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит»


Здійснимо аналіз ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за допомогою моделі бінарних характеристик, описаної нами в пункті 1 даного розділу.

Банк входить до першої групи банків за класифікацією НБУ та посідає 14-ту позицію. Для аналізу було взято балансові дані, опубліковані на головному сайті банку, станом на 01.01.2013 року.

Спочатку, у межах зазначеної моделі, розрахуємо фінансові показники-індикатори ризиків Банку щодо мікроекономічних категорій (рис. 3.2).

Після дослідження вирахуваних значень і порівнянні деяких з нормативними значеннями, потрібно зазначити, що усі нормативи НБУ (RL1, RL2, RL3, OR3, OR4) додержуються.



Рисунок 3.2 - Показники-індикатори ризиків АТ «Банк «Фінанси та Кредит»


При цьому задовольняють оптимальному значенню такі індикатори як: KR1 (захищеність від кредитного ризику), KR2 (прибутковість кредитного портфеля), RR1 (коефіцієнт покриття), OR2 (захищеність капіталу), OR5 (захищеність від ризику за активними операціями), OR6 (загальний рівень рентабельності). Але значення OR4 (норматив адекватності регулятивного капіталу) близьке до мінімуму, а значення індикаторів RL4 (коефіцієнт високоліквідних активів) та OR1 (достатність капіталу) є набагато меншими за оптимальні.

Також завищеним є значення індикатора KR3 (коефіцієнт кредитної активності) та індикатора RR2 (коефіцієнт ресурсної бази), що негативно впливає на ліквідність АТ «Банк «Фінанси та Кредит»

Розглянемо індикатори можливості настання кризи ліквідності в банку щодо макроекономічних категорій.

Стабільність економічної ситуації. Динаміка економічного зростання України у 2012 р. залишалась позитивною, проте надміру нестійкою, із формуванням з ІІ півріччя низхідного тренду. У цілому приріст ВВП за підсумками 2012 р. склав 0,2%. Стагнаційні процеси у промисловості посилювалися спадною ціновою динамікою. 2012 р. став роком безпрецедентно низької інфляції. За офіційними даними, за 2012 р. ціни знизилися на 0,2%, у річному вимірі споживча інфляція декілька місяців поспіль залишалася на нульових позначках, що стало одним із найнижчих її показників за всі роки незалежності України.

При цьому у 2012 р. дефіцит Державного бюджету досяг 35,4 млрд. грн. і збільшився у порівнянні з 2011 р. більш ніж удвічі. Зростання дефіциту бюджету закладає ризики для стабільності національної валюти, що може мати негативні наслідки для банківської системи. Також за 2012 р. збільшився державний борг на 42,4 млрд. грн. (9%) та досяг 515,5 млрд. грн. Це відбулося за рахунок зростання внутрішнього боргу на 19%, який таким чином досяг 206,5 млрд. грн., тоді як зовнішній борг збільшився на 3% і станом на 01.01.2013 р. складав 30,9,0 млрд. грн.

Рівень політичної та геополітичної стабільності. Вплив політичних факторів на ліквідність банків в Україні є актуальним унаслідок нестабільності політичної ситуації, зумовленої неузгодженою діяльністю політичних сил. Останнім часом ситуація у цій сфері погіршилася з причини арешту політичного лідера Ю.В. Тимошенко, що негативно позначилося на міжнародному іміджі України та може призвести до зменшення обсягів інвестиційних потоків. При цьому нестабільна політична ситуація призводить до постійної зміни законодавства, вимог до банківських установ, частого перегляду податків.

Стабільність ресурсної бази банківської системи. Досить високою залишається частка коштів на вимогу (33,2%) та депозитів на термін до 1-го року (32%). Таким чином переважання короткострокових депозитів, поряд з можливістю дострокового зняття клієнтами коштів, робить ресурсну базу, яка сформована за рахунок залучених коштів, нестабільною та стримує видачу банками довгострокових кредитів для розвитку економіки України.

Стан міжбанківського ринку. Середньозважена відсоткова ставка за кредитами в національній валюті на міжбанківському кредитному ринку знизилась в грудні 2012 року до 8,1% порівняно з 9,5% у грудні 2011 року.

Стійкість фінансових ринків. Обсяг торгів ОВДП, корпоративними облігаціями, акціями та муніципальними цінними паперами порівняно з аналогічним періодом 2011 р. дещо збільшився і становив 89,5 млрд грн (у 2011 р. - 88,9 млрд. грн.). У 2012 р. в обсягах торгів домінують угоди з державними цінними паперів, що відповідає загальносвітовим тенденціям.

НБУ послідовно вживав заходів спрямованих на сприяння Уряду у розвитку фінансового ринку, зокрема його фондового сегменту. Суттєвим кроком щодо розбудови фондового ринку стало прийняття стратегічного для фондового ринку Закону України «Про депозитарну систему України», положення якого спрямовані на створення розвиненої та прозорої депозитарної та розрахункової систем в України. Основними завданнями цього Закону є створення централізованої депозитарної системи в Україні, уніфікація принципів і порядку здійснення операцій учасниками депозитарної системи та взаємодії між ними.

Також зусилля Уряду за відповідної підтримки НБУ спрямовувалися на збільшення зацікавленості широкого кола інвесторів до роботи з інструментами державного боргу. Зокрема, НБУ суттєво покращив технічні аспекти укладання угод за операціями з ОВДП (прийнято нову редакцію Положення про депозитарну діяльність НБУ з державними цінними паперами).

Оцінка стану банку третіми особами. 19 березня 2013 року рейтинговим агентством «Кредит-Рейтинг» підтверджено довгостроковий кредитний рейтинг Банку «Фінанси та Кредит» за національною рейтинговою шкалою на рівні uaBBB (рівень інвестиційного класу). Прогноз кредитного рейтингу - стабільний. При цьому варто зазначити, що найбільше кредитних рейтингів по банківській системі України підтримується саме на рівні uaBBB (68 або 58,12%).

Зміни відсоткових ставок. Враховуючи стабільну цінову ситуацію в країні, у 2012 році було вжито комплекс заходів, спрямованих на підтримку процесів економічного розвитку шляхом стимулювання кредитної діяльності банків. Зокрема, було знижено облікову ставку та ставки за кредитами рефінансування. Національний банк України з 23 березня 2012 року знизив на 0,25 в. п. до 7,5% річних облікову ставку, яка є базовою ставкою щодо інших процентних ставок НБУ.

Також Національний банк України тричі знижував ставки за постійно діючими механізмами рефінансування овернайт (на 0,25 в. п. кожного разу) - до 8,5% та до 10,5% за забезпеченими та незабезпеченими (бланковими) кредитами відповідно (останнє зниження здійснено 23 березня 2012 року). Відповідно знижувалися середньозважені відсоткові ставки за тендерними кредитами Національного банку України та операціями прямого репо до 7,5% та до 7,62% у грудні 2012 року порівняно з 11,4% та 12,0% у грудні 2011 року відповідно.

Скорочення доступних кредитних ліній банків-кореспондентів протягом аналізованого періоду не відбувалося.

Наступним було побудувано таблицю відповідності рівнів ризику базовим факторам (табл. 3.3).



Таблиця 3.3 - Встановлення відповідності рівнів ризиків АТ «Банк «Фінанси та кредит» базовим факторам ризиків банківської діяльності

Базові фактори ризиківРівні ризиків, які отримує банк внаслідок впливу певного факторуКритичний (R1=1)Значний (R2=0,75)Великий (R3=0,5)Помірний (R4=0,25)Слабкий (R5=0,1)Макроекономічні категоріїMakro F100010Makro F200100Makro F300100Makro F400010Makro F500010Makro F600010Makro F700010Makro F800010МікросередовищеKR100001KR200001KR301000RL100010RL200010RL300010RL401000RR100001RR200100OR100100OR200010OR300010OR400100OR500100OR600010

При заповненні таблиці 3.3 необхідно перейти до використання бінарних характеристик, враховуючи загальні правила формалізації вище вказаних відповідностей для всіх аналізованих факторів. Припускається, що відповідність певного фактору ризику до його рівня характеризує 1, а її відсутність - 0.

Продовжуючи даний аналіз, потрібно розрахувати показник невідповідності бінарних характеристик Банку нормативно встановленим вимогам в межах відповідності рівнів ризику базовим факторам.

Проведемо даний аналіз в трьох напрямках:

макроекономічних категорій за формулою (3.13):


; (3.13)


- мікроекономічних категорій за формулою (3.14):


; (3.14)


комплексного аналізу за формулою (3.15):



Нами було визначено величину неузгодженої позиції фінансового стану АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в порівнянні з нормативними вимогами. Показник невідповідності бінарних характеристик нормативно встановленим вимогам щодо макроекономічних категорій становить 0,31, щодо мікроекономічних категорій - 0,35, а загальний показник невідповідності бінарних характеристик - 0,34.

Отримавши відносну кількісну оцінку ризиків банківської установи у вигляді пари чисел (рівня ризиків та співвідношення між рівнями ризиків за макро- і мікроекономічними категоріями), можна визначити не лише величину неузгодженої позиції фінансового стану банку в порівнянні з нормативними вимогами, але й причинно-наслідкову обумовленість отриманої кількісної характеристики за формулою (3.16):

. (3.16)


З метою переходу від кількісної до якісної оцінки рівня ризиків було використано формулу (3.17):



Отже, аналіз ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на основі моделі бінарних характеристик дозволив:

-ідентифікувати базові фактори ризиків, притаманні діяльності Банку, які відображають як зовнішні, так і внутрішні зміни середовища функціонування;

-надати кількісну характеристику кожному із виділених базових факторів ризиків, враховуючи той факт, що частина із цих показників є якісними, а інша частина може мати як якісну, так і кількісну характеристику;

-визначити пріоритетність груп базових факторів ризиків на основі сум отриманих бінарних характеристик;

-отримати відносну кількісну оцінку ризиків Банку у вигляді пари чисел (рівня ризиків та співвідношення між рівнями ризиків за макро- і мікроекономічними категоріями);

-визначити причинно-наслідкову обумовленість отриманої кількісної характеристики, тобто здійснити якісну оцінку рівня ризиків.

У результаті визначено, що АТ «Банк «Фінанси та Кредит», притаманний допустимий рівень ризику, обумовлений внутрішніми факторами.



Висновки


Отже, з нашої точки зору поняття «ліквідність банку» слід розглядати як здатність і з чотирьох точок зору: центрального банку, акціонерів, клієнтів і менеджерів. Аналіз існуючих класифікацій факторів, що впливають на ліквідність банків, свідчить, що найбільш прийнятним є поділ даних чинників на зовнішні та внутрішні. Дана класифікація дає змогу виокремити ті фактори, які є контрольованими з боку банку, і вимагають розробки комплексу заходів щодо їх управління. А також врахувати неконтрольовані фактори, що також чинять значний вплив на ліквідність банківської установи. При цьому фактори зовнішнього середовища доцільно поділяти на зовнішні фактори прямого впливу та непрямого впливу, а внутрішні фактори на фінансові та нефінансові.

Система управління ліквідністю банку ? структурно-функціональна цілісність, що постійно перебуває у процесі розвитку, необхідність якого викликано впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. При цьому важливе місце в системі управління ліквідністю займає аналіз ліквідності банку ? елемент у системі управління ліквідністю, дійовий засіб дослідження показників ліквідності банку в динаміці, основа розробки науково обґрунтованих планів-прогнозів та управлінських рішень і контролю за виконанням їх з метою оцінювання та прогнозування можливостей банку щодо своєчасного виконання своїх зобовязань за умови збереження достатнього рівня прибутковості.

Серед методів аналізу ліквідності необхідно виділити коефіцієнтний, факторний аналіз, матричний метод, аналіз грошових потоків, VaR-аналіз та стрес-тестування. Кожен з даних методів має свої специфічні риси, етапи, завдання, які вирішуються на кожному з етапів, свої переваги та недоліки. Тому важливим є комплексне застосування даних методів аналізу ліквідності банку.

Протягом аналізованого періоду загальний обсяг пасивів, власного капіталу, зобовязань і активів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» майже не змінився. Відбулось збільшення питомої ваги строкових коштів клієнтів у загальному обсязі зобовязань, що позитивно впливає на стабільність ресурсної бази Банку і його ліквідність.

При цьому аналіз активів банку свідчить про незначну диверсифікацію активної діяльності банку і високу концентрацію кредитного портфеля в структурі активів, що є свідченням високого ризику. Банк повинен диверсифікувати свої активи, наприклад, шляхом вкладення в цінні папери. Даний аспект діяльності у банку реалізується в основному шляхом вкладення в торгові цінні папери та цінні папери до погашення.

Ефективність діяльності банку в аналізованому періоді дуже низька, при цьому спостерігається зменшення показників ефективності. Станом на 01.01.2011 та 01.01.2012 банк мав збиток. При цьому збитки за 2011 р. зменшилися на 109474 тис. грн. За 2012 рік отримано прибуток в обсязі 3166 тис. грн.

Аналіз динаміки показників ділової активності пасивів показав, що спостерігалося зменшення активності залучення позичених і залучених коштів та активності залучення міжбанківських кредитів. При цьому відбувалося збільшення коефіцієнта активності залучення строкових депозитів, які є стабільним джерелом ресурсів. Водночас коефіцієнти, а отже, і рівні активності розміщення і використання залучених коштів в активи банку, були достатньо високими.

Фінансовий стан АТ «Банк «Фінанси та Кредит» можна охарактеризувати як задовільний.

На основі проведеного нами аналізу ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» можна зазначити, що на ліквідність Банку впливали як внутрішні, так і зовнішні фактори.

У структурі активів АТ «Банк «Фінанси та Кредит» переважають ліквідні активи і активи довгострокової ліквідності, зменшилась частка високоліквідних і збільшилась частка неліквідних активів. Ресурсна база банку є достатньо стабільною, а активи і зобовязання за строками погашення та розміщення достатньо збалансовані, відбулось покращення ефективності діяльності. Також Банк протягом аналізованого періоду дотримувався всіх нормативів капіталу та нормативів ліквідності НБУ, але при цьому спостерігається зменшення значень нормативів ліквідності та основних коефіцієнтів ліквідності.

Негативний вплив на стан ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» чинять фактори зовнішнього середовища: несприятлива економічна та політична, соціальна ситуація, нестабільний розвиток фінансового ринку. При цьому НБУ проводить досить жорстку монетарну політику, а, отже, спостерігається дефіцит вільних коштів у банківській системі.

Ефективне управління ризиком ліквідності є однією з найважливіших функцій АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Банк дотримується консервативної політики у питанні управління ризиком ліквідності. Реалізація політики Банку у питанні управління ліквідностю здійснюється шляхом проведення аналізу, який є важливим елементом системи управління ліквідністю. Однак аналіз ліквідності в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснюється лише шляхом коефіцієнтного аналізу, ГЕП - аналізу, стрес-тестування і не враховує впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на ліквідність Банку.

Тому існує обєктивна необхідність вдосконалення інструментарію аналізу ліквідності Банку шляхом розробки та впровадження моделі бінарних характеристик, яка дозволяє здійснити аналіз впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на ліквідність банку і надати кількісну та якісну оцінку ризиків.

У результаті роботи було виділено додаткові внутрішні та зовнішні фактори ризиків банківської діяльності, що допоможе більш детально проводити аналіз та враховувати незначні ризики.

Було розглянуто фінансові показники-індикатори ризиків в наступних аспектах: кредитний, ринковий, операційний та ризик ліквідності. Використання даного групування вважається найбільш доцільним, оскільки допомагає врахувати майже всі можливі ризики.

Також було досліджено та структуровно індикатори можливості настання кризи ліквідності в банку в залежності від середовища їх виникненя (мікро - та макроіндикатори).

Перевагою застосування даної моделі є можливість надання ризикам банківської діяльності не тільки кількісного, а і якісного визначення.

Було здійснено апробацію моделі бінарних характеристик на прикладі аналізу ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Усі нормативи НБУ (RL1, RL2, RL3, OR3, OR4) додержуються. При цьому задовольняють оптимальному значенню такі індикатори як: KR1 (захищеність від кредитного ризику), KR2 (прибутковість кредитного портфеля), RR1 (коефіцієнт покриття), OR2 (захищеність капіталу), OR5 (захищеність від ризику за активними операціями), OR6 (загальний рівень рентабельності).

Але значення OR4 (норматив адекватності регулятивного капіталу) близьке до мінімуму, а значення індикаторів RL4 (коефіцієнт високоліквідних активів) та OR1 (достатність капіталу) є набагато меншими за оптимальні. Також завищеним є значення індикатора KR3 (коефіцієнт кредитної активності) та індикатора RR2 (коефіцієнт ресурсної бази), що негативно впливає на ліквідність АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Також на ліквідність АТ «Банк «Фінанси та Кредит» негативно впливали

макроекономічні фактори: несприятлива політична ситуація, структура ресурсної бази банківської системи, дещо негативна економічна ситуація, нестабільний розвиток фінансового ринку і т.д.

Отже, аналіз ліквідності АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на основі моделі бінарних характеристик дозволив:

-ідентифікувати базові фактори ризиків, притаманні діяльності Банку, які відображають як зовнішні, так і внутрішні зміни середовища функціонування;

-надати кількісну характеристику кожному із виділених базових факторів ризиків, враховуючи той факт, що частина із цих показників є якісними, а інша частина може мати як якісну, так і кількісну характеристику;

-визначити пріоритетність груп базових факторів ризиків на основі сум отриманих бінарних характеристик;

-отримати відносну кількісну оцінку ризиків Банку у вигляді пари чисел (рівня ризиків та співвідношення між рівнями ризиків за макро- і мікроекономічними категоріями);

-визначити причинно-наслідкову обумовленість отриманої кількісної характеристики, тобто здійснити якісну оцінку рівня ризиків.

У результаті того, що показник загального рівня невідповідності бінарних характеристик нормативно встановленим вимогам дорівнює 0,34, а співвідношення між рівнями ризиків за макро- і мікроекономічними категоріями - 0,89, то це значить, що АТ «Банк «Фінанси та Кредит» притаманний допустимий рівень ризику, обумовлений внутрішніми факторами.

Система управління охороною праці в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відповідає чинним нормам українського законодавства. Відділення банку є достатньо забезпеченим на законодавчому і матеріальному рівнях з охорони праці, створені сприятливі умови для роботи персоналу.

У банку відсутні недоцільні витрати. При цьому позитивним є збільшення доцільних витрат і зменшення частково доцільних витрат, що викликано зваженою політикою банку, проведенням інструктажів, тренінгів, нарад, семінарів, конкурсів, пропаганди з питань охорони праці.

Умови праці відповідають існуючим санітарно-гігієнічним нормам. Робоче місце, його обладнання відповідає антропометричним, фізичним і психологічним вимогам, змісту і особливостям виконуваної роботи. Параметри мікроклімату, шуму та вібрації, вентиляції, освітлення є оптимальними і нешкідливими для робітників. При цьому варто зазначити, що протягом аналізованого періоду не було випадків травматизму, а показники стану професійних захворювань зменшились, що є позитивним явищем.

Для поліпшення умов праці в приміщенні можна покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, які підвищують відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі.

У банку створена ефективна система попередження надзвичайних ситуацій, яка відповідає вимогам чинного законодавства, а також прийняті належні технічні та організаційні заходи з безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Пропозицією щодо покращення ситуації є подальше і більш частіше проведення інструктажів персоналу з безпеки в надзвичайних ситуаціях, а також подальше удосконалення системи запобігання пожежі та системи пожежного захисту.



Список використаних джерел


1.Андриевская, И.К. Стресс-тестирование: обзор методологий [Текст] / И.К. Андриевская // Управление в кредитной организации. - 2007. - №5. - С. 34-44.

2.Васильковський, Д.О. Сутність ліквідності банку [Текст] / Д.О. Васильковський // Наука та освіта - 2012/2013: матеріали IХ Міжнародної науково-практичної конференції (27 грудня 2012 - 05 січня 2013)/ Наука і освіта. - Прага, 2012. - Ч І. - С. 54-55.

.Васильковський, Д.О. Методичний підхід до аналізу ліквідності банку з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх факторів [Текст] / Д.О. Васильковський // Спеціальний випуск: за матеріалами ХVI всеукраїнської науково-практичної конференції студентів «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України: погляд у майбутнє» (14 березня 2013 р.). - Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2013. - С. 195-197.

.Васильковський, Д.О. Розвиток методичного підходу до аналізу ліквідності банку з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх факторів [Текст] / Д.О. Васильковський // Молодіжний науковий вісник Української академії банківської справи НБУ, Серія: Економічні науки. Збірник наукових праць студентів, магістрантів та молодих вчених. - Суми: УАБС НБУ, 2013. - №3. - С. 18-27.

.Висоцька, Л. Напрямки формування комплексної статистичної системи показників ліквідності банків [Текст] / Л. Висоцька // Банківська справа. - 2005. - №5. - C.39-52.

.Герасимович, А.М. Аналіз банківської діяльності [Текст]: підручник / А.М. Герасимович. - 2 - ге вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 600 с. - ISBN 966-574-567-0.

.ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">.Деревська, О. Активно-пасивні операції та управління ліквідністю банківської установи [Текст]/ О. Деревська // Вісник Національного банку України. - 2008. - №7. - C.44-50.

.Деркач, О.В. Управління ліквідністю банку в умовах реформування економіки [Текст]: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.02 / Деркач Олександр Віталійович. - К., 2002. - 20 с.

11.ДНС 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку МОЗ України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://dnop.com.ua/dnaop/act4878.htm>.

.Долгальова, М.О. Дослідження стратегічного управління ліквідністю комерційного банку [Текст] / М.О. Долгальова, О.В. Шестакова // Академічний огляд. - 2010. - №1. - С. 28-31.

.Єпіфанов, А.О. Операції комерційних банків [Текст]: навч. посіб. / А.О. Єпіфанов, Н.Г. Маслак, І. В. Сало. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 523 с. - ISBN 978-966-680-313-2.

.Загорій, Г.В. Управління ліквідністю комерційного банку [Текст]: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 / Загорій Геннадій Володимирович. - Одеса, 2005. - 19 с.

.Карчева, Г.Т. Використання VAR - методології для оцінки ризику ліквідності банків [Текст]/ Г.Т. Карчева // Вісник Української академії банківської справи. - 2008. - №1. - C.59-64.

.Ковальчук, Т.Т. Ліквідність комерційних банків [Текст]: навч. посіб. / Т.Т. Ковальчук, Н.М. Коваль - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 120 с. - ISBN 5-85639- 154-3.

.Криклій, О.А. Система комплексного управління ліквідністю банку [Текст] / О.А. Криклій, Ю.С. Ребрик // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць / Харківський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України. - Х., 2010. - №1 (8). - Ч. 2. - С. 9-17.

.Крилова, В. Складові процесу управління ліквідністю банку [Текст] / В. Крилова, Р. Набок // Вісник Національного банку України. - 2008. - №6. - C.24-29.

.Крішталь, Т.Е. Методика аналізу ліквідності комерційного банку [Текст]: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.04 / Крішталь Тетяна Едуардівна. - К., 2003. - 17 с.

.Кудрявцева, М.Г. Что тестирует стресс-тест? [Текст] / М.Г. Кудрявцева // Рынок ценных бумаг. - 2006. - №2. - С. 54-57.

.Лаврушин, О. І. Банківські ризики [Текст]: навч. посіб. / О.І. Лаврушин. - М.: КНОРУС, 2007. - 232 с. - ISBN 5-85971-602-8.

.Марущак, М.В. Управління ліквідністю як складова конкурентноспроможності банку [Текст]: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.08 / Марущак Максим Вікторович. - К., 2009. - 20 с.

.Міщенко, В.І. Ліквідність банківської системи України [Текст] / В.І. Міщенко, А.В. Сомик та ін. - К.: Національний банк України. Центр наукових досліджень, 2008. - 180 с. - ISBN 7-269-02624-5.

.Молчанов, О.В. Теоретичні підходи до управління ліквідністю сучасних банків [Текст] / О.В. Молчанов // Вісник Національного банку України. - 2006. - №10. - С. 48-51.

.Оконська, О.О. Банківська ліквідність: оцінка, регулювання та оптимізація [Текст]: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 / Оконська Ольга Олегівна. - Т., 2005. - 20 с.

.Олійник, Д.М. Ліквідність комерційного банку: управління та регулювання [Текст]: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01/ Олійник Дмитро Михайлович. - К., 2002. - 20 с.

.ОНТП 24-86. Определение категории помещений и зданий по взрывной и пожарной опасности [Електронний ресурс]. - http://document.ua/ opredelenie-kategorii-pomeshenii-i-zdanii-po-vzryvopozharnoi-nor1964.html <http://document.ua/%20opredelenie-kategorii-pomeshenii-i-zdanii-po-vzryvopozharnoi-nor1964.html>

.Офіційний сайт АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.fcbank.com.ua/>.

.Панова, Г.С. Аналіз фінансового стану комерційного банку [Текст] / Г.С. Панова. - М.: Фінанси та статистика, 1996. - 270 с. - ISBN 5-279-01623-3.

.Парасій-Вергуненко, І. М. Аналіз банківської діяльності [Текст]: навчально-методичний посібник / І. М. Парасій-Вергуненко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2003. - 347 с. - ISBN 966-574-453-4.

.Перешибкін, М.М. Ліквідність та платоспроможність комерційного банку [Текст]: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 / Перешибкін Максим Миколайович. - Х., 2002. - 18 с.

.Політика управління ліквідністю АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Текст]: політика, затверджена постановою Правління від 27 грудня 2010 р. №48.

.Положення «Про проведення стрес-тестування в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Текст]: положення, затверджене постановою Правління від 27 грудня 2010 р. №19.

.Про Департамент ризик-менеджменту АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Текст]: положення, затверджене постановою Правління від 25 липня 2010 р. №5.

.Про Казначейство АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Текст]: положення, затверджене постановою Правління від 25 січня 2010 р. №9.

.Про Комітет з управління активами і пасивами АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Текст]: положення, затверджене постановою Правління від 20 вересня 2010 р. №28.

.Про Наглядову раду АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Текст]: положення, затверджене постановою Правління від 14 квітня 2009 р. №4.

.Про політику управління ризиками АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Текст]: положення, затверджене постановою Правління від 10 грудня 2011 р. №14.

.Про порядок регулювання діяльності банків в Україні [Електронний ресурс]: інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. №368. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/? code=z0841-01.

.Про Правління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Текст]: положення, затверджене постановою Правління від 14 квітня 2009 р. №3.

.Про Службу внутрішнього аудиту АТ «Банк «Фінанси та Кредит» [Текст]: положення, затверджене постановою Правління від 14 квітня 2009 р. №8.

.Про схвалення Методичних рекомендацій щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України [Електронний ресурс]: положення, затверджене постановою Правління НБУ від 6 вересня 2009 р. №460. - Режим доступу: -http://zakon.nau.ua/doc/? code=v046050009 <http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0460500-09>.

.Ребрик, Ю.С. Аналіз ліквідності банку в умовах нестабільності фінансових ринків [Текст] / Ю.С. Ребрик // Економічний аналіз. - 2010. - №5. - С. 326-328.

.Ребрик, Ю.С. Фактори ліквідності банку та механізм їх впливу [Текст] / Ю.С. Ребрик // Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика: збірник тез доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції (27-28 травня 2010 р.) / Українська академія банківської справи Національного банку України. - Суми, 2010. - Т. 2. - С. 148-150.

.Ребрик, Ю.С. Стрес-тестування як інструмент оцінки ризику ліквідності банку [Текст] / Ю.С. Ребрик // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць / Українська академія банківської справи Національного банку України. - Суми, 2009. - Т. 25. - С. 338-342.

.Річний фінансовий звіт АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за 2012 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fcbank.com.ua/uk/ about/ annrep_2012.

.Роуз, П.С. Банковский менеджмент [Текст]/ П.С. Роуз. - М.: Дело, 1997. - 768 с. - ISBN 5-7749-0048-7: 49.40.

.Рябіченко, Д. Фактори впливу на ліквідність банків України [Текст] / Д. Рябіченко // Теорія та практика розвитку банківської справи: зб. тез доп. V Міжвузівської науково-практичної студентської конференції (17-18 листопада 2011 р.) / Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ. - Львів, 2011. - С. 259-261.

.Савицька, Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст]: навчальний посібник/ Г.В. Савицька. - 3-тє вид., виправл. і доп. - К.: Знання, 2007. - 668 с. - ISBN 966-346-291-4.

.Савлук, М. І. Вступ до банківської справи [Текст]: навч. посіб. / М. І. Савлук, А.М. Мороз, А.М. Коряк. - К.: Лібра, 1998. - 342 с. - ISBN 966-574-328-7.

.Савостьянов, В. Управління ліквідністю комерційних банків [Текст] / В. Савостьянов // Фінансовий ринок України. - 2011. - №2. - С. 23 - 27.

.Сало, І. В. Фінансовий менеджмент банку [Текст]: навч. посіб. / І.В. Сало, О.А. Криклій. - Суми: Університетська книга, 2007. - 313 с.

.Сенченко, О.С. Стрес-тестування як інструмент посилення банківської безпеки [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal /soc_gum/Vdnuet/econ/2010_4/Senchen.pdf <http://www.nbuv.gov.ua/portal%20/soc_gum/Vdnuet/econ/2010_4/Senchen.pdf>.

.Серпенінова, Ю.С. Чинники, що впливають на ліквідність банку [Текст] / Ю.С. Серпенінова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: погляд у майбутнє: зб. наукових праць / Українська академія банківської справи Національного банку України. - Суми, 2009. - С. 354-359.

.СНиП 11-4-79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://snip-info.ru.

.СНиП 2.04.05-86. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://snip-info.ru.

.СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование. Нормы проектирования [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://snip-info.ru.

.СНиП 2.09.05-85. Противопожарное нормы проектирования предприятий и сооружений [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://snip-info.ru.

.Стельмах, В.С. Ліквідність банку: окремі аспекти управління та світовий досвід регулювання і нагляду [Текст] / В.С. Стельмах, В.І. Міщенко. - К.: НБУ, 2008. - 286 с.

.Тарасенко, Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства [Текст]: навч. посібник / Національний банк України, Львівський банківський ін-т. - 2. вид. - К.: Алерта, 2003. - 486 с.

.Шаповалова, С.М. Проблеми впровадження стрес-тестування в ризик-менеджменті банків України [Текст] / С.М. Шаповалова, Г.М. Карамишева, А.С. Шаповалова // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник наукових праць / Українська академія банківської справи Національного банку України. - Суми, 2011. - №31. - С. 296-302.


Вступ Актуальність обраної теми полягає в тому, що на сучасному етапі дотримання ліквідності та її забезпечення є однією із важливих потреб діяльності ба

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ