Технологія оштукатурення круглих колон з канелюрами. Технологія виготовлення та установлення Доричної капітелі. Опорядження поверхні рідкими шпалерами

 

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації

Державний навчальний заклад

„Одеський професійний ліцей будівництва

та архітектури

ДИПЛОМНА РОБОТА

Теми:

Технологія оштукатурення круглих колон з канелюрами. Технологія виготовлення та установлення Доричної капітелі. Опорядження поверхні рідкими шпалерами

Розробив учень гр.№231

Ліханський С.Ю.

Керівник

Козік С.Г.

Одеса, 2014

Вступ

Історія розвитку української держави невіддільно повязана з особливістю формування архітектурної стилістики, в якій відбилися риси національної архітектури. Поряд з тим, архітектурні памятки України складають невідємну частину світового культурного спадку,що свідчить про великий внесок народу нашої країни в розвиток світової цивілізації.

Один із напрямків національного виховання людини базується на дбайливому ставленні до архітектурних цінностей. Вони служать цілям розвитку науки, освіти та культури, естетичного виховання. З кожним роком підвищуються вимоги до архітектурної виразності будівель і їх художньо-декоративного оформлення. Декоративні штукатурки і ліпнина надають будинкам і приміщенням завершеності, підкреслюють їх архітектурно-художню виразність, покращують санітарно-гігієнічні умови експлуатації приміщень, позитивно впливають на емоційний стан людини.

Майстри декоративних штукатурок і ліпних робіт повинні добре знати технологію опоряджувальних робіт; це дозволить їм брати активну участь в реалізації єдиного ідейно-художнього архітектурного задуму. Наявність в Україні унікальних пам'яток архітектури, які є свідками історії нашого народу, потребує постійної кропіткої роботи реставраторів - майстрів прикладного мистецтва.

Майстерність маляра-ліпника виховується на зразках культурної спадщини. Щоб створювати нове, слід ознайомитися з різними декоративно-технологічними засобами, що використовувалися на основних етапах розвитку архітектури.

1. Карта технологічного процесу оштукатурення круглих колон з канелюрами

1.1 Технологічна карта оштукатурення круглих колон з канелюрами

ІнструментиМатеріалиТехнологічний процесОхорона праці1.Шнур, молоток, висок1.цвяхи1.Провішування колон1.Вводний інструктаж, 2.Робочий одяг, 3.Гумові рукавиці, 4.распіратор, 5.захисні окуляри, 6.справний інструмент, 7.ізольовані електро- прилади, 8.Чоботи,2.Поділ на захватки3.Пилка, молоток3.Гіпсовий розчин,дерев`яний щит3.Встановлення маяків4.Пилка, молоток, циркуль4.Дерев`яні дошки, фанера4.Виготовлення шаблону5.Встановлення шаблону6.Кельма6.Цемент, вапно6.Виготовлення розчину7.Шаблон7.Цементно-вапняний розчин7.Витягування колони за допомогою шаблонаШаблон-малка, напівтерок, відрізачка8.Остаточне опорядження

1.2 Інструменти для виконання оштукатурення круглих колон з канелюрами

Профільна дошка - профільну дошку шаблону виготовляють з дерева. Вирізати її треба з таким розрахунком, щоб по краях дошки були хоча б чверті каннелюр, крім того, на кінцях можна зробити вушка, які забезпечать, при витягуванні каннелюр перекошування дошки і витягування каннелюр з плавним переходом по ширині ( звуженням ). Виготовивши профільну дошку, роблять санчата у вигляді двох половднок з отворами посередині для вушок профільної дошки. Сама дошка при цьому не повинна торкатися санчат, а мати деякий зазор для можливості вільного перекошування під час витягування колони. Салазки з вушками профільної дошки кріпляться шарнірно.

Шнур - потрібний для провішування колон

Висок - пристосування для позначення в натурі вискової лінії (вертикалі). Традиційний висок складається з шнурка (мотузка) та підвішеного до нього тягарця. Потрібний для провішування колон.

Пилка та молоток - потрібні для виготовлення шаблонів та щитів, які в свою чергу потрібні для витягування колон

Циркуль - потрібний для створення ескізу

Шаблон-малка, напівтерок - потрібні для остаточного опорядження колони

Кельма - потрібна для нанесення розчину на поверхню

Відрізачка - має форму, подібну до штукатурної кельми, тільки вона меншого розміру. Відрізачка застосовується для ремонту витягнутих архітектурних деталей та обробки їх у кутах при витягуванні звичайним шаблоном. Виготовляють її з листової сталі.

1.3 Матеріали для виконання оштукатурення круглих колон з канелюрами

Цемент - загальна назва мінеральних в'яжучих порошкоподібних матеріалів, які після затворення їх водою, з рідкого або тістоподібного стану переходять у твердий каменеподібний стан при звичайній температурі і використовується для зв'язування з іншими матеріалами.

Вапно - матеріал, що отримується випаленням карбонатних гірських порід (вапняків, крейди), що складається в основному з СаО і MgO. Потрібне для виготовлення розчину.

Тисові дошки - потрібні для виготовлення шаблону-кільцю.

Гіпсовий розчин - мінеральне вяжуче повітряного тужавлення состояче з полу водного гіпса, тонко мелене гіпсове вяжуче затворене в воді образує еластичне тісто яке швидко твердіє. Потрібний для встановлення маяків.

Фанера - потрібна для створення ескізу

Цементно-вапняний розчин складається з цементу, вапняного тесту й піску смешенного в пропорціях 1:1:5. Порядок виготовлення цементно-вапняного розчину розчину наступний: спочатку вапняне тісто змішується з водою до досягнення консистенції молока і пропускається через сито з маленькою клітинкою, потім цемент перемішується з піском. Після чого суміш піску з цементом ретельно перемішується з вапняним молоком.

Цвяхи - потрібні для провішування

Формувальний гіпс відрізняється від будівельного тоншим помолом, більшою міцністю та сталістю властивостей. Формувальний гіпс має почати тужавіти не раніше, ніж через 6 хв, а закінчити - не пізніше ніж через ЗО хв від замішування гіпсового тіста^ Під час твердіння гіпс розширюється до 1 %, щільно заповнюючи форми, і на виріб, що формується, передаються з форми найтонші деталі малюнка. Цінними властивостями гіпсу є здатність швидко тверднути і давати гладенькі поверхні; білий колір, що легко фарбується; достатня міцність виробів.

Гіпс, що застосовується для ліпних робіт, має бути свіжови-паленим, білого кольору, перевіреним у лабораторії та мати паспорт. У гіпсі не повинно бути домішок піску.

Під час приготування гіпсового розчину, щоб запобігти утворенню грудок, слід гіпс насипати в воду, а не навпаки. Гіпс сиплють доти, £іоки він не почне повільно осідати, після чого розчин розмішують ліпною лопаткою швидко і ретельно до консистенції сметани; в цей час не можна додавати сухий гіпс, щоб не утворювались грудки.

Склад гіпсового розчину підбирають дослідним шляхом. На практиці водно-гіпсове відношення для одержання нормального розчину має бути 0,7, густого - 0,5, рідкого - 1.

і Гіпсовий розчин використовують негайно після приготування, оскільки він зберігає текучість протягом 2-5 хв, а пластичність -6-8 хв. Затужавілий гіпсовий розчин не можна розводити водою, оскільки він уже втратив свої в'яжучі властивості. Слід враховувати, що замішування теплою водою прискорює затужавіння розчину.

1.4 Технологічний процес оштукатурення круглих колон з канелюрами

Колона - це вертикальна жорстка опора типу стрижня, який працює переважно на стиск, несуча конструкція стояково-балкової системи. Може бути суцільною з круглим, прямокутним чи більш складним поперечним перерізом. Колона є однією з основних частин архітектурного ордера та архітектурних форм, що інтерпретують ордерну композицію. Архітектурний повний ордер складається з п`єдесталу - нижньої частини, колони - середньої частини і антаблемента - верхньої частини. Неповний ордер не має п`єдесталу.

Спочатку провішують крайні колони. Для цього я забиваю цвях на товщину штукатурки. Зі шляпки вбитого цвяха чи марки опускають висок, під шнур виска забиваю другий цвях. Потім по забитих цвяхах натягують шнур і по ньому забивають, якщо потрібно, проміжні цвяхи на стовбурі колони. Провісивши крайні колони, по забитих цвяхах, натягують шнур і забивають по ньому цвяхи на проміжних колонах. Частини, що вистувають на колонах, зрубують, а якщо це неможливо, то збільшують товщину розчину на всіх колонах для того, щоб виступ був непомітним. Потім на двох протилежних сторонах точно посередині навішують два правила, місця під ними замазують розчином і затирають всю колону.

Рівну колону з канелюрами витягую шаблонами. Канелюри - жолобки, які тягнуться по стовбуру колони і відділені одні від одних вусиками або доріжками (ремінцями). Попередньо виготовлюю профільну дошку за розміром канелюр. До профільної дошки з двох сторін закріплюють полозки, підкоси і полозки. На колону з двох сторін навішують правила і вставляють у них шаблон, яким кілька разів протягую по правилах, виправляючи усі неточності і тільки після цього наношу обризг, грунт, накривку. Грунт наношу доти, поки поверхня не стане абсолютно чистою, без раковин, а потім - накривний шар.

Верхні та нижні частини канелюр опоряджую вручну. Для цього застосовую малки, лінійки відрізочки, малки. Верхні частини канелюр мають заокруглену форму.

На недотягнуті місця зверху канелюр наношу розчин, розрівнюю його і затираю за формою колони. По нанесеному розчину відбиваю лінію рівня верхівок канелюрі по шаблону-малці обвожу форму канелюр. Потім за допомогою лінійки, відрізочки і малок вибираю зайвий розчин і так отримую півциркульну нішу.

Для оброблення нижніх частин канелюр також накидаю розчин, вирівнюю його, затирають, відбивають лінію рівня низів. Потім за допомогою відрізачки вибирають зайвий розчин і обробляю бокові сторони лінійкою. Канелюри загладжую маленькими напівтерками.

2. Технологія виготовлення та установлення Доричної капітелі

.1 Карта технологічного процесу виготовлення та установлення Доричної капітелі

ІнструментиМатеріалиТехнологічний процес1.Олівець, стирачка1.папір1.Створити ескіз капітелі1.Вводний інструктаж, 2.Робочий одяг, 3.Гумові рукавиці, 4.распіратор, 5.захисні окуляри, 6.справний інструмент, 7.ізольовані електро- прилади, 8.Чоботи,2. Скребки, лопатка2.глина2.Виговити модель капітелі3.пульвелізатор, щітка3.Підговка моделі формуванняСкарпель, лопатка4. Гіпсовий розчин,пігмент, арматурний дріт4.Виготовлення форми5. Щітка5. стеарин,5.Підготовка форми до виливання6.гіпсовий розчин6.Виливання доричної капітелі7.Скальпель7. наждачний папір7.Обробка доричної капітелі8.Дріль, щітка8. Шурупи, гіпсо-вий розчин8. Установка капітелі

.2 Технологічний процес виготовлення та установлення Доричної капітелі

Для початку я створюю ескіз на папері майбутньої капітелі. Після цього я виготовлюю модель. Після цього я починаю виготовлення форми, та перш ніж виготовляти форму, треба підготовити модель, усуваючи виявлені дефекти.

Модель формую у горизонтальному положенні, укладаю її разом із щитом на верстак, змащують дерев`яні частини щита і ґрунту, а модель злегка обприскую водою. Потім на модель наношу рівний шар кольорового гіпсового розчину. Модель за допомогою лопатки швидко обмазую, дотримуючись рівномірності нанесеного шару.

Як тільки гіпсовий розчин почне тужавіти, поверхню першого шару я насікаю, влаштовуючи невеликих горбків, з метою поліпшення зчеплення першого шару з другим. Щоб форма була міцною, на перший шар я укладаю екаркас із арматурного дроту.

Другий шар наношу після за тужавіння першого так, щоб між шарами не залишалися пустоти, інакше при витягуванні м`якої моделі з форми перший шар відтане від другого і форма буде зіпсована.

Перед знаттям гіпсової чорнової форми просочую водою: обприскують два-три з пульверизатора доти, поки вони не набудуть волого, матового, але не блискучого вигляду. Надлишки води з поглиблень моделей видаляють м`яким пензлем. Моделі просочую водою для того, щоб глина не всмоктала воду з гіпсової форми. Інакше гіпс передчасно висохне, стане пухким, пористим і форма важко вийматиметься з моделі.

Зробимо чорнову форми для нашої капітелі. Вона складається з двох шарів гіпсового розчину. Щоб відрізнити перший шар від другого, перший шар підфарбовую, додаючи 3-7 г фарби на 1 л води. Гіпсовий розчин має бути крутим, але в той же час мати достатню плинність. Товщина першого шару 2-8 мм, залежно від розміру моделі, що формується. За концентрацією розчину обидва шари однакові.

Відразу після затвердіння гіпсу, я обережно відокремлюю форму від моделі.

Виготовлену форму обережно очищаю за допомогою скальпелю. Очищену форму змащую стеарином. Плівка стеарину полегшить відділення форми від капітелі.

У форму заливаємо гіпс і ретельно потрушуємо форму, щоб гіпс заповнив усі щілини. Після повного затужавіння обережно відділяємо капітель від форми.

Відділену капітель ретельно зачищую, пошкоджені місця виправляю за допомогою гіпсового розчина та скарпеля.

Після цього я починаю установку капітелі. Встановлюю її на фусті колони.

Капітель складається з двох половин. По перше, я за допомогою виска знахожу вертикальну вісь стовбура колони і позначаю місце установки кожної половини капітелі. Потім насікаю стовбур колони та зворотну сторону капітелі для кріплення в них шкап. Насухо підганяю до стовбура колони обидві половини капітелі і звіряю з кресленням їхнє положення. У декількох місцях капітель закріплюю гіпсом, після чого підтягую і скріплюю її половини дротовими шкапами. Готую гіпсовий розчин, приморожую ним місця кріплення, після чого повністю обробляю капітель, усуваючи всі недоліки і дефекти.

.3 Матеріали для виготовлення та установлення Доричної капітелі

Папір - для створення малюнку моделі мені необхідно кілька аркушів паперу, де я намалюю майбутню капітель.

Формувальний гіпс - мінеральне вяжуче повітряного тужавлення; отримують з полуводного гіпсу і тонко меленого гіпсового вяжучого. Затворенний в воді, утворює еластичне тісто, яке швидко твердіє. Формувальний гіпс відрізняється від будівельного тоншим помолом, більшою міцністю та сталістю властивостей. Формувальний гіпс має почати тужавіти не раніше, ніж через 6 хв, а закінчити - не пізніше ніж через ЗО хв від замішування гіпсового тіста^ Під час твердіння гіпс розширюється до 1 %, щільно заповнюючи форми, і на виріб, що формується, передаються з форми найтонші деталі малюнка. Цінними властивостями гіпсу є здатність швидко тверднути і давати гладенькі поверхні; білий колір, що легко фарбується; достатня міцність виробів.

Гіпс, що застосовується для ліпних робіт, має бути свіжови-паленим, білого кольору, перевіреним у лабораторії та мати паспорт. У гіпсі не повинно бути домішок піску.

Під час приготування гіпсового розчину, щоб запобігти утворенню грудок, слід гіпс насипати в воду, а не навпаки. Гіпс сиплють доти, поки він не почне повільно осідати, після чого розчин розмішують ліпною лопаткою швидко і ретельно до консистенції сметани; в цей час не можна додавати сухий гіпс, щоб не утворювались грудки.

Склад гіпсового розчину підбирають дослідним шляхом. На практиці водно-гіпсове відношення для одержання нормального розчину має бути 0,7, густого - 0,5, рідкого - 1.

Гіпсовий розчин використовують негайно після приготування, оскільки він зберігає текучість протягом 2-5 хв., а пластичність -6-8 хв. Затужавілий гіпсовий розчин не можна розводити водою, оскільки він уже втратив свої в'яжучі властивості. Слід враховувати, що замішування теплою водою прискорює затужавіння розчину.

Глина - рихла осадова порода, яка при змішуванні з водою дає тісто різної пластичності. Пластичність - її основна якість для ліпних робіт. З глини ліплять мякі моделі. Масна глина найбільш придатна для ліплення, тому що довго зберігає пластичність і не пристає до рук.

Пігмент - крашуча речовина, за допомогою якої ми підфарбовуємо гіпс, щоб відділити перший шар розчину від другого.

Стеарин - використовував для укриття чорнової форми, завдяки стеарину форма з легкістю відійде від капітелі.

Арматурний дріт - металевий нержавіючий дріт, який я використовував для придання каркасу майбутньої форми.

Шурупи - через вагу капітелі необхідно ретельно закріпити, тож окрім розчина я установлюю капітель ще й на шурупи.

Наждачний папір - використовую для згладжування дефектів на капітелі.

2.4 Інструменти для виготовлення та установлення Доричної капітелі

При виготовленні моделі я застосовую два шаблони. Одним витягую профіль капітелі з астрагали, а іншим - профіль абаки. З двох половин виходить повна капітель, на якій потім закріплюю ліпні деталі орнаменту. Капітелі роблять всередині порожніми, тому для більшої міцності стінки моделей армують.

Спочатку я виготовляю шаблон і встановлюють його на верстаті. Щоб отримати модель, порожню усередині, перший етап витягування моделі я виконую з глини, якою заповнюю простір порожнистої частини капітелі. Робиться це в такий спосіб. Шаблон 3 закріплюють на рівній гіпсовій плиті. Накладаючи шари глини, витягають глиняний стрижень. Після цього глиняний стрижень обклеюю папером, зволожую її і змащую. На шаблоні встановлюю профільовану пластину, що повторює профіль стрижня капітелі і витягаю стінки з гіпсу обертанням шаблону на зріз і на загладжування. Стінки капітелі армую. Після застигання гіпсу модель знімають. Див. Додаток 1.

Проста чорнова форма - такі форми виконують з гіпсу на рівному дерев`яному щиті з гіпсовим чи глиняним грунтом.

Стирачка, олівець - завдяки олівцю виконую малюнок майбутньої моделі, а стирачкою підправляю огріхи.

Скребки - інструмент для обробки моделі, скребками легко навести чи виділити тонкі деталі.

Пулівізатор - пристрій для рівномірного розбризку рідини за рахунок зжатого повітря, використовую щоб рівномірно прооліфити модель.

Щітка - її я використовую для того щоб пролакувати модель і нанести мастило на поверхню моделі, також щітку я використовую у підготовці форми до відливання, щоб нанести стеарин.

Скальпель - гострий ніж спеціальної форми, скальпелем легко обробити гіпс, зробити поглиблення, чи вирізати поглиблення.

Дріль - пристрій для сверління, використовую при виготовленні моделі та при установці капітелі, щоб просвердлити отвори для шурупів

3. Опорядження поверхні рідкими шпалерами

3.1 Карта технологічного процесу опорядження поверхні рідкими шпалерами

ІнстументиМатеріалиТехнологічний процесОхорона праці1.Щітка-макловиця, молоток, зубило1.Підготовка поверхні1.Вводний інструктаж, 2.Робочий одяг, 3.Гумові рукавиці, 4.распіратор, 5.захисні окуляри, 6.справний інструмент, 7.ізольовані електро- прилади, 8.Чоботи,2.Шпатель2.Розшивка тріщин3.Щітка-макловицяҐрунтовка універсальна3.Грунтування тріщин4.Шпатель (великий, малий)СП Старт4.Підмазування тріщин5.Щітка-макловицяҐрунтовка універсальна5.Суцільне грунтування6. Шпатель (великий, малий)СП Старт6.Суцільне шпатлювання7.Щітка-макловицяГрунтовка Alpina7.Суцільне грунтування8.Пластмасо-ва посудинаРідкі шпалери Макс-Колор8.Приготування шпалер9.Шпатель з оргсклаГотова суміш Макс-Колор9.Нанесення суміші10.Остаточне опорядження

3.2 Інструменти для опорядження поверхні рідкими шпалерами

Щітка макловиця - потрібна для очищення поверхні від бруду та нанесення ґрунтовки.

Молоток - потрібен для підготовки поверхні

Зубило - потрібно для підготовки поверхні

Шпатель (великий, малий) - потрібні для розшивання тріщин, для підмазування тріщин, та для шпатлювання поверхні

Шпатель з оргскла - потрібний для нанесення розчину рідких шпалер (див. додаток 1)

Пластмасова посудина - потрібна для замішування рідких шпалер

.3 Матеріали для опорядження поверхні рідкими шпалерами

Ґрунтовка Alpina - потрібна для підготовки поверхні під рідкі шпалери, розводиться в співвідношенні 1:3

СП Старт - це універсальна штукатурна суміш на основі гіпсу і вапна для внутрішньої обробки житлових приміщень зі звичайною вологістю повітря (наприклад кухні і ванні кімнати в житлових приміщеннях). Дуже зручна в роботі. Призначена для вирівнювання поверхні перед нанесенням декоративних покриттів.

Спосіб приготування:

Всипати суміш в чисту холодну воду (у співвідношенні 1 мішок (30 кг) на 18 л води) і розмішати до однорідної консистенції без грудок. Використовувати чисті ємності та інструменти щоб уникнути скорочення термінів користування розчином. Температура основи і навколишнього середовища повинна бути не менше +5 º С.

Рідкі шпалери Макс-Колор - для початку (1) треба висипати вміст пакета в ємкість для замішвання. (2)Набрати в посудину 5л води комфортной для рук температури. (3)Залити сухий матеріал Макс-Колор водою. (4) Ретельно перемішати матеріал з водою руками до отримання однорідної суміші. Суміш готується виключно вручну. (5) Доливаючи воду невеликими (по 100 мілілітрів), домогтися зручною для роботи консистенції суміші.(див. Додаток№2)

3.4 Технологічний процес опорядження поверхні рідкими шпалерами

Перед нанесенням шпаклівки поверхню потрібно очистити від напливів, пилюки, та бруду. Розшити тріщини, прогрунтувати їх та зашпаклювати.

Після того, як ми закінчили з тріщинами, ми повністю ґрунтуємо поверхню, та проводимо суцільне шпаклювання, за допомогою суміші СП Старт. Закінчівши все це, я прогрутновую застигшу поверхню ґрунтовкою Alpina.

Після цього я починаю опоряджувати поверхню рідкими шпалерами. Рухи шпателя повинні бути зручними і природними для рук. Бажано, щоб рівень погляду відповідав рівню нанесення шпалер (краще не нахилятися, а присісти, не вставати на носочки, а стати на стілець або сходи). Шпатель слід тримати під невеликим кутом до поверхні, таким чином, щоб суміш шпалер витіснялася з-під шпателя в напрямку руху. Тільки - що нанесене покриття повинне бути пухким, а не спресованного. Рідкі шпалери - це не штукатурка і не шпаклівка, тому не слід натискати на шпатель, інакше маса рідких шпалер буде спресовуватися, покриття не буде мати рельєфній поверхні, і, крім того, збільшиться витрата матеріалу.(див. Додаток №3)

Процес нанесення рідких шпалер можна порівняти з намазуванням ножем рибної ікри на хлібний шматочок: якщо сильно натиснути на ніж - ікра розплющиться, якщо ж зовсім не притискати ніж - шар ікри вийде товстим, через що сильно збільшиться її витрата.

Однієї упаковки рідких шпалер Макс-Колор достатньо для покриття 4,0 кв.м відносно рівній поверхні при товщині покриття 1-2 мм. При наявності на поверхні значних нерівностей і кутів, витрата шпалер трохи збільшиться.

Після нанесення шпалер на певну ділянку, ще раз уважно огляньте отримане покриття - воно не повинно просвічуватися, мати розривів, напливів або горбів. Завдяки текстурі матеріалу всі особливості покриття добре видно ще на етапі нанесення, тому їх легко виправити в разі потреби.

Щоб уникнути утворення видимих стиків і швів на поверхні покриття, необхідно наносити матеріал на стіну цілком, від кута до кута не зупиняючись на частини зробленого. Сушка покриття здійснюється в природних умовах, при температурі навколишнього середовища. Через 24-48 годин, в залежності від температури і вологості повітря, покриття готове до експлуатації.

4. Охорона праці

.1 Загальні положення

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоровя і працездатності людини в процесі праці. Система правових норм, які регулюють охорону праці, передбачається будівельними нормами і правилами «Техника безопасности в строительстве» (СНиП ІІІ-4-80), а також держаними стандартами.

Головною метою в охороні праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних чиників на організм людини у процесі праці.

Контроль за виконанням правил техніки безпеки і здійсненням організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних заходів щодо запобігання випадкам травматизму і професійним захворюванням покладено на осіб, призначених адміністрацією будівництва з-поміж інженерно технічного персоналу, а також громадських інспекторів.

Умови праці - це сукупність чинників виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоровя і працездатність людини під час іі професійної діяльності.

Працездатність - це здатність людини до праці, яка визначається рівнем її фізичних і психофізіологічних можливостей, а також станом здоровя і професійною підготовкою.

4.2 Охорона праці при малярних та шпалерних роботах

До початку роботи переконуюсь у справності і належного вигляду спецодягу та інших засобів індивідуального захисту.

Під час роботи переносні інструменти тримати за ручки. Деревяні ручки інструмента мають бути добре оброблені пошліфовані і гарно зєднані з інструментом. При роботі з гострими ножицями слід бути обережним, щоб не порізатись самому, чи не порізати інших.

До вмикання машини в електричну мережу перевірити справність струмопровідного кабелю зєднання; кабель має бути захищений від випадковових пошкоджень.

Відходячи від робочого місця, не залишати інструмент, увімкнений в електричну мережу. При поломці інструменту ремонт робити тільки на землі, якщо інструмент електричний спочатку його необхідно вимкнути.

Під час роботи з електроінструментом перевіряти струмопровідний кабель на натягнення і перекручування, не допускати перегріва електродвигуна.

При механізованому прооліфуванні робітник має працювати в гумових чоботах, захисних окулярах і рукавицях. Пулівізатор, який працює під тиском, перед початком роботи перевіряю на тиск у півтора рази більшим за робочий.

При роботі з фарбами необхіден распіратор, а приміщення має провітрюватись.

На робочому місці не залишати сміття, а також залишки легкозаймистих матеріалів, їх слід винести до місця зберігання.

.3 Охорона праці при штукатурних та ліпних роботах

До початку роботи переконуюсь у справності і належного вигляду спецодягу та інших засобів індивідуального захисту.

Під час роботи переносні інструменти тримати за ручки. Деревяні ручки інструмента мають бути добре оброблені пошліфовані і гарно зєднані з інструментом. При роботі з гострими інструментами як скальпель слід бути обережним, щоб не порізатись самому, чи не порізати інших.

Розпаковуючи та дозуючи сухі будівельні суміши, а також приготовляючи розчинови суміші, слід уникати пилення та розсипання їх і працювати в распіраторах. При роботі з лаками також необхіден распіратор, а приміщення має провітрюватись.

До вмикання машини в електричну мережу перевірити справність струмопровідного кабелю зєднання; кабель має бути захищений від випадковових пошкоджень.

Відходячи від робочого місця, не залишати інструмент, увімкнений в електричну мережу. При поломці інструменту ремонт робити тільки на землі, якщо інструмент електричний, спочатку його необхідно вимкнути.

Під час роботи з електроінструментом перевіряти струмопровідний кабель на натягнення і перекручування, не допускати перегріва електродвигуна.

При механізованому прооліфуванні робітник має працювати в гумових чоботах, захисних окулярах і рукавицях. Пулівізатор, який працює під тиском, перед початком роботи перевіряю на тиск у півтора рази більшим за робочий.

На робочому місці не залишати сміття, а також залишки легкозаймистих матеріалів, їх слід винести до місця зберігання.

Висновок

Для нашої рідної Одещини питання про охорону, збереження та відновлення пам'яток архітектури є особливо актуальним.

Одеса народжувалася, як перлина, - з маленької піщинки протягом століть викарбовувалася істинна, довершена коштовність, гідна зайняти місце поряд з найстародавнішими найпрекраснішими містами Європи. І впродовж всього часу свого існування Одеса збирала в собі справжні витвори мистецтва, втілені в життя проекти та замисли видатних архітекторів.

Ми - реставратори. Наше покликання, наш перший обов'язок - оберігати пам'ятки історії та культури нашого народу, піклуватися про їх збереження в доброму стані для прийдешніх поколінь.

І тепер перед нами, молодими реставраторами, стоїть досить чітка і реальна ціль - належним чином попіклуватися про культурно-історичну спадщину, яку наші предки створювали з такою любов'ю та дбайливістю, і, не втративши з неї ані малої частки, відновлювати, оберігати та всіма силами примножувати красу рідного краю.

Для цього я вчився в ліцеї три роки та вивчав такі предмети як технологія реставраційних робіт, основи реставрації, основи архітектури, малюнок, живопис. Всі ті знання мені допомогли в написанні дипломної роботи,де я розкрив теми як сучасного так і традиційного опорядження будівель,а саме:

.Технологія оштукатурення круглих колон з канелюрами.

.Технологія виготовлення та установлення Доричної капітелі

.Опорядження поверхні рідкими шпалерами

Список використаної літератури

1)<#"justify">Додатки

Додаток №1

Додаток №2

Повний (а) і неповний (б) ордера

Додаток №3

1 - витягнута (готова) половина капітелі; 2 - осьовий цвях; 3 - шаблон; 4 - розпір; 5 - полозок; 6 - глиняний стрижень; 7 - центральний стовпчик для цвяха; 8 - щит

Додаток №4

шпалери доричний капітель оштукатерення

Додаток № 5

Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Державний навчальний заклад „Одеський професій

Больше работ по теме: