Судове законодавство

1.Порівняльний аналіз загальних положень судових витрат у господарському та цивільному процесах : спільне та відмінне

Спільне:

Як в цивільному процесі, так і в господарському - судові витрати складаються із судового збору (державного мита) та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати та звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

·витрати на інформаційно-технічне забезпечення;

·витрати на правову допомогу;

·витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до Суду;

·витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

·витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Крім того, експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду (вартість проїзду, наймання житлової площі, вартість попереднього продажу проїзних квитків, витрати з користування білизною, добові і т. п.), у розмірах, встановлених чинним законодавством [ст. 48; 3].

Державний грошовий збір (державне мито) - це збір, який стягується в дохід держави за розгляд і вирішення господарського спору в суді. Позовні заяви та заяви про оскарження рішень, визначень, постанов господарського суду оплачуються державним митом, окрім випадків, установлених законодавством [статті 45, 46; 3].

Відмінне:

Господарський суд не має права надавати відстрочку або розстрочку для сплати державного мита, а також зменшувати його розмір все платиться одразу до початку судових засідань, тоді як суди першої інстанції виносять рішення заплатити судові зборі після винесення рішення - одноразово.

У господарському суді державне мито стягується з первинних і зустрічних позовних заяв майнового та немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів на підставах, зазначених у законодавстві; про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; по спорах, які виникають під час укладення, зміни, розірвання господарських договорів або в разі визнання їх недійсними; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство та заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після опублікування оголошення щодо порушення справи про банкрутство; апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови і про перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами, тоді як у судах першої інстанції - одноразово.

Відмінність державного мита від судових витрат полягає в тому, що:

·державне мито є обов'язковим платежем за дії, вчинені господарським судом щодо прийняття позовної заяви, її розгляду, вирішенню по суті та перегляду рішень (ухвал) господарського суду, видачу відповідних документів по справі та її розгляду, а судові витрати є оплатою за здійснення певних процедур у господарському процесі та коштами, що використовуються для оплати праці спеціалістів та фахівців, які їх здійснюють;

·розмір державного мита визначений законодавством і залежить від характеру та мети позову. Розмір судових витрат прямо не пов'язаний із характером спору та ціною позову і є неоднаковим під час розгляду різних справ, бо залежить від фактичних витрат;

·державне мито за усіма справами, розглянутими господарськими судами, сплачується або стягується до бюджету України, а сума судових витрат вноситься на депозитний рахунок господарського суду з наступною їх виплатою відповідним спеціалістам. Питання щодо сплати або стягнення державного мита врегульовано чинним законодавством, а саме: Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року та Наказом Головної державної податкової інспекції України "Про затвердження інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита" від 22 квітня 1993 № 15 [55].

2.Класифікація запобіжних заходів за господарсько-процесуальним законодавством

Запобіжні заходи включають:

·витребування доказів (процесуальна дія, що спрямована на забезпечення наявності доказів у майбутньому-під час розгляду позову в суді);

·огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;

У першому випадку суд до порушення провадження по справі шляхом витребування процесуально фіксує доказ, який у майбутньому може бути використаний зацікавленою стороною у ході розгляду справи, тобто забезпечує його збереження, а в другому випадку [ст. 38; 3] витребування здійснюється, коли наданих сторонами документів і матеріалів недостатньо для вирішення справи по суті, тобто уточнюються, конкретизуються, доповнюються, досліджуються фактичні дані, що надані як докази сторонами. Крім того, у першому випадку процесуальна дія вчиняється до початку розгляду спору в суді, на стадії підготовки справи до розгляду, а в другому - на стадії розгляду спору в господарському суді після порушення справи.

·накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

3.Укласти ухвалу про застосування запобіжних заходів

судовий витрата запобіжний доказ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, б. За.

УХВАЛА

21 вересня 2009 року

справа № 13/121

Суддя Петров Б.В., розглянувши матеріали заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів", м. Кременчук від 21.09.09 б/н

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛЬТРОТЕКС", м. Луцьк

та до Відкритого акціонерного товариства "Стахановськии завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про вжиття запобіжних заходів

встановив:

Заявник - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" звернулось до господарського суду Луганської області із заявою про вжиття запобіжних заходів від 21.09.09 б/н, в якій просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді витребування доказів, а саме витребувати у Відкритого акціонерного товариства "Стахановськии завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області, копії договорів, первинних бухгалтерських документів (накладні, податкові накладні, рахунки, платіжні доручення про оплату товару), що свідчать про поставку в червні 2009 року на їх адресу фільтрувальних рукавів постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІЛЬТРОТЕКС".

Необхідність вжиття запобіжних заходів заявник мотивує тим, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підставами вважати, що його права порушені.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 434, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика рукавних фільтрів" про вжиття запобіжних заходів.

2.Розгляд заяви призначити на 15 годин ЗО хвилин 23 вересня

2009 року. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, За в кімнаті № 304 /суддя Петров Б.В./.

3.Зобов'язати Заявника:

чітко викласти обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, у тому числі стосовно неможливості або утруднення їх витребування у подальшому;

надати нормативне обґрунтування та докази підстав вважати, що права заявника порушені,

надати пояснення про намір звернутися до господарського суду з позовною заявою по суті спору зазначивши предмет позову,

надати оригінали документів, які додані до заяви та надаватимуться у судове засідання в копіях, для огляду в засіданні;

вжити заходів про інформування Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛЬТРОТЕКС" та Відкритого акціонерного товариства "Стаханов-ський завод феросплавів" про призначення судового засідання за заявою про вжиття запобіжних заходів та передачу даної судової ухвали.

. Зобов'язати осіб, відносно яких заявлено вжиття запобіжних заходів ( Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛЬТРОТЕКС" та Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів"):

- представити в засідання суду детальний відзив на заяву про вжиття запобіжних заходів з нормативним обґрунтуванням та документальним підтвердженням викладених у ньому доводів і заперечень.

Письмові докази мають подаватися до суду в оригіналах або в належним чином посвідчених копіях, в останньому випадку оригінал слід надати до огляду у засіданні.

Суддя Б.В. Петров

Больше работ по теме: