Сучасні рішення для організації робіт з резервування та архівування інформації

 

План


1.Сучасні рішення для організації робіт з резервування та архівування інформації

1.1 Методи резервування інформації на базі архітектурних рішень

1.2 Методи резервування інформації автоматизованих систем

1.3 Резервування інформації для баз даних

2.Системи резервування інформації на базі стандартних рішень Unix систем

2.1Рішення Linux та Unix

.2Рішення FreeBSD

.Системи створення повних копій Norton ghost та Acronis

.1Рішення Norton Ghost

.2Рішення від компанії Acronis

.Опис теоретичної частини Bacula

Практична частина

1.Налаштування RAID

.Встановлення та налаштування FreeBSD

.Повна первинна копія системи

4.Bacula

1.Сучасні рішення для організації робіт з резервування та архівування інформації


Проблема захисту даних стала актуальною з самого початку використання обчислювальної техніки. Втрата недокументованих електронних даних спричиняла необхідність повторного виконання необхідної обробки інформації, що призводило до проблем різного масштабу. Створення резервної копії даних, дає можливість виконати відновлення інформації, у випадку втрати оригіналу з якого було створено резервну копію. При цьому під втратою треба розуміти настання будь-якої події, що призвела до зміни, завдяки якій дані втратили цінність або були видалені з носія. Приклад: умисне спричинення шкоди через видалення важливої для підприємства інформації. Для того щоб уникнути таких ситуацій чи хоча б помякшити наслідки актуальним є вирішення питання резервування та архівування інформації. На сьогодні можна знайти багато рішень цього питання, наприклад, створення RAID-масиву чи просте копіювання на флеш-носій чи оптичний диск, копіювання на віддалений FTP-сервер чи окремий жорсткий диск, а можливо й віддалене зберігання інформації за допомогою «хмарного» сервісу. Ніхто не забороняє комбінувати усі ці види резервування, навіть навпаки це тільки підвищить надійність. Проте мало зробити копію інформації, потрібно ще й попіклуватись про те щоб у разі втрати робочої копії, можна було без проблем відновити її та ввести в обіг знову з резервної копії саме тому при організації систем резервування користуються 3 правилами:

- Надійність зберігання інформації - забезпечується використанням надійного обладнання систем зберігання, дублюванням інформації та заміною втраченої копії іншою у випадку знищення однієї з копій.

- Простота в експлуатації - автоматизація (по можливості мінімізувати участь людини в процесі: як користувача, так і адміністратора).

- Швидке введення - просте встановлення та налаштування, швидке навчання користувачів.

Також у деяких випадках при зміні одного чи декількох файлів буде логічним перезаписати лише їх, а не цілу систему чи розділ загалом саме тому процес резервування поділяється на такі види:

Повне резервне копіювання (Full backup)

Повне резервування зазвичай копіює систему повністю з усіма її файлами. Щотижневе , щомісячне и щоквартальне резервування також має на увазі повне резервування. Перше щотижневе резервування мусить бути повним резервуванням, яке зазвичай виконується по пятницям або упродовж вихідних, в процесі якого мусять бути скопійовані усі бажані файли. Наступні резервування, які виконуються з понеділка по четвер до наступного повного резервування, можуть бути додатковими або диференціальними, головним чином для того, щоб зберегти час та місце на носієві. Повне резервування варто проводити принаймні раз на тиждень.

-Диференціальне резервування (Differential backup)

При вибірковому (диференціальному) резервуванні кожен файл, який було змінено з моменту останнього повного резервування, копіюється кожен раз заново. Диференціальне встановлення прискорює процес відновлення. Все, що нам необхідно, це остання повна і остання диференційна резервні копії. Популярність диференціального резервування росте, так як усі копії файлів робляться в визначені моменти часу, що, наприклад, дуже важливо при зараженні вірусами.

Інкрементне (додаткове) резервування (Incremental backup)

При додатковому («інкрементному») резервуванні відбувається копіювання лише тих файлів, які були змінені з тих пір, коли в останній раз виконувалось повне або додаткове резервне копіювання. Наступне додаткове резервування добавляє тільки файли, які були змінені тільки з моменту попереднього додаткового копіювання. В середньому, додаткове копіювання займає менше часу, так як копіюється менша кількість файлів. Але, процес відновлення даних займає більше часу, так як повинні бути відновлені данні з останнього повного резервування, плюс данні всіх наступних інкрементальних резервувань. При цьому, на відміну від диференціального резервування, змінені або нові файли не заміняють старі, а добавляються на носій додатково.

Резервування клонуванням

Клонування дозволяє скопіювати цілий розділ або носій (прилад) зі всіма файлами та директоріями в інший розділ або на інший носій. Якщо розділ є завантажувальним, то клонований розділ також буде завантажувальним.

Резервування у вигляді образу

Образ - точна копія всього розділу або носія (приладу), яка зберігається в одному файлі.

Резервне копіювання в режимі реального часу

Резервне копіювання в режимі реального часу дозволяє створювати копії файлів, директорій та томів, не перериваючи роботу, без перезавантаження ПК.


1.1Методи резервування інформації на базі архітектурних рішень

(redundant array of independent/inexpensive disks) - надлишковий масив незалежних/недорогих дисків для комп'ютера. За допомогою RAID масиву можливо забезпечити резервне копіювання даних.

Дисковий масив - це набір дискових пристроїв, що працюють разом, щоб підвищити швидкість і надійність системи вводу/виводу. Цим набором пристроїв управляє спеціальний RAID-контролер (контролер масиву), який забезпечує функції розміщення даних по масиву; а для решти всієї системи дозволяє представляти весь масив як один логічний пристрій вводу/виводу. За рахунок паралельного виконання операцій читання і запису на кількох дисках, масив забезпечує підвищену швидкість обмінів в порівнянні з одним великим диском. Масиви також можуть забезпечувати надмірне зберігання даних, з тим, щоб дані не були втрачені у разі виходу з ладу одного з дисків. Залежно від рівня RAID, проводиться або віддзеркалювання або розподіл даних по дисках.

Каліфорнійський університет Берклі представив наступні рівні RAID, вони були прийняті як стандарт де-факто. Кожен з чотирьох основних рівнів RAID використовує унікальний метод запису даних на диски, і тому всі рівні забезпечують різні переваги. Рівні RAID 1,3 і 5 забезпечують дзеркалювання або зберігання бітів парності; і тому дозволяють відновити інформацію у разі збою одного з дисків.

рівня 0


Технологія RAID 0 також відома як розподіл даних (data striping). Із застосуванням цієї технології інформація розбивається на шматки (фіксовані обсяги даних, зазвичай називаються блоками); і ці шматки записуються на диски і прочитуються з них паралельно. З погляду швидкодії це означає дві основні переваги:

·підвищується пропускна спроможність послідовного вводу/виводу за рахунок одночасного завантаження кількох інтерфейсів.

·знижується латентність випадкового доступу; декілька запитів до різних невеликих сегментів інформації можуть виконатися одночасно.

Недолік:

·Рівень RAID 0 призначений виключно для підвищення швидкодії, і не забезпечує надмірності даних. Тому будь-які дискові збої вимагають відновлення інформації з резервних носіїв.

рівня 1


Технологія RAID 1 також відома як дзеркалювання (disk mirroring). В цьому випадку, копії кожного шматка інформації зберігаються на окремому диску; або, зазвичай кожен (використовуваний) диск має «двійника», який зберігає точну копію цього диска. Якщо відбувається збій одного з основних дисків, то він підмінюється своїм «двійником». Продуктивність довільного читання може бути покращена, якщо для читання інформації використовуватиметься той з «двійників», головка якого розташована ближче до необхідного блоку.

Час запису може бути дещо більшим, ніж для одного диска, залежно від стратегії запису: запис на два диски може проводиться або в паралель (для швидкості), або строго послідовно (для надійності).

Рівень RAID 1 добре підходить для застосунків, які вимагають високої надійності, низької латентності при читанні, а також якщо не потрібна мінімізація вартості. RAID 1 забезпечує надмірність зберігання інформації, але у будь-якому випадку слід підтримувати резервну копію даних, оскільки це єдиний спосіб відновити випадково видалені файли або директорії.

рівнів 2 і 3


Технологія RAID рівнів 2 і 3 передбачає паралельну («в унісон») роботу всіх дисків. Ця архітектура вимагає зберігання бітів парності для кожного елементу інформації, що розподіляється по дисках. Відмінність RAID 3 від RAID 2 полягає тільки в тому, що RAID 2 використовує для зберігання бітів парності кілька дисків, тоді як RAID 3 використовує тільки один. RAID 2 використовується украй рідко. Якщо відбувається збій одного диска з даними, то система може відновити його вміст по вмісту решти дисків з даними і диска з інформацією парності.

Продуктивність в цьому випадку дуже велика для великих обсягів інформації, але може бути вельми скромною для малих обсягів, оскільки неможливе читання декількох невеликих сегментів інформації, що перекривається.

інформація база norton acronis

RAID рівнів 4 і 5

4 виправляє деякі недоліки технології RAID 3 за рахунок використання великих сегментів інформації, що розподіляються по всіх дисках, за винятком диска з інформацією парності. При цьому для невеликих обсягів інформації використовується тільки диск, на якому знаходиться потрібна інформація. Це означає, що можливе одночасного виконання декількох запитів на читання. Проте запити на запис породжують блокування при записі інформації парності. RAID 4 використовується вкрай рідко.

Технологія RAID 5 дуже схожа на RAID 4, але усуває пов'язані з нею блокування. Відмінність полягає в тому, що інформація парності розподіляється по всіх дисках масиву. В даному випадку можливі як одночасні операції читання, так і запису.

Дана технологія добре підходить для застосунків, які працюють з невеликими обсягами даних, наприклад, для систем обробки транзакцій.

6

Подібний до рівня 5 RAID, але стійкий до виходу з ладу одразу двох складових дисків. Використовує подвійну перевірку парності. Популярність цього рівня зростає з наближенням обсягів збереженої інформації до терабайт. Під контрольні суми виділяється ємність 2-х дисків. Вимагає більш потужніший RAID-контролер. Забезпечує працездатність після одночасного виходу з ладу 2-х дисків - захист кратної відмови. Для організації такого масиву потрібно щонайменше 4 жорстких диска. Зазвичай використання RAID-6 викликає приблизно 10-15% падіння потужності дискової групи, порівняно з аналогічними показниками RAID-5, що викликано великим обємом обробки для контролера (необхідність вираховувати другу контрольну суму, а також читати та перезаписувати більше дискових блоків при записі кожного блоку).

Комбіновані рівні

Окрім базових рівнів RAID 0 - RAID 6, описаних в стандарті «Common RAID Disk Drive Format (DEF) standard», існують комбіновані рівні з назвами виду «RAID ?+?» або «RAID ??», що зазвичай означає «RAID ?, складений з кількох RAID ?» (інколи виробники інтерпретують це по своєму).

Наприклад:

·RAID 10 (або 1+0) - це RAID 0, складений з декількох (чи принаймні 2-х) RAID 1 (дзеркальних пар).

·RAID 51 - RAID 1, віддзеркалюючий два RAID 5

Комбіновані рівні унаслідують як переваги, так і недоліки своїх «Батьків»: поява чергування у рівні RAID 5+0 зовсім не добавить йому надійності, але добре відобразиться на швидкодії. Рівень RAID 1+5, напевне, дуже надійний, проте не самий швидкий і, до того ж, дуже не економний : корисна ємність тому менша половини сумарної ємності дисків…

RAID 0+1

Під RAID 0+1 можна розуміти два варіанти:

·два RAID 0 обєднуються в RAID 1;

·в масив обєднуються три і більше дисків, і кожен блок даних записується на два диски даного масиву; таким чином, при такому підході, як і в «чистому» RAID 1, корисний обєм масиву складає половину від сумарного обєму всіх дисків (якщо це диски однакової ємності).

1+0


RAID 1+0 - дзеркальований масив, дані в якому записуються послідовно на декілька дисків, як в RAID 0. Ця архітектура представляє собою масив типу RAID 0, сегментами якого замість окремих дисків є масиви RAID 1. Відповідно, масив цього рівня повинен містити щонайменше 4 диски (і завжди тільки парну кількість). RAID 1+0 обєднує в собі високу надійність та швидкодію.

Твердження, що RAID 1+0 є найнадійнішим варіантом для зберігання даних, хибне, так як, не дивлячись на те, що для даного рівня RAID можливе збереження цілісності даних при виході з ладу половини дисків, невідворотне знищення масиву відбувається при виході з ладу вже двох дисків, якщо вони знаходяться в одній дзеркальній парі.

Нестандартні рівні RAID

RAID 7

RAID 7 - зареєстрована торгова марка компанії Storage Computer Corporation, не є окремим рівнем RAID. Структура масиву наступна: на дисках зберігаються дані, один диск використовується для зберігання блоків парності. Запис на диски кешується з використанням оперативної памяті, сам масив потребує обовязкового ДБЖ (джерело безперервного живлення); у випадку перебоїв живлення відбувається пошкодження даних.

RAID-DP

Існує модифікація RAID-6 компанії NetApp - RAID-DP. Відмінність від традиційного масиву заключається в виділенні під контрольні суми двох окремих дисків. Завдяки взаємодії RAID-DP і файловій системі WAFL (всі операції запису послідовні і відбуваються на вільному просторі) зникає зниження швидкодії в порівнянні, як з RAID-5, так і в порівнянні з RAID-6.RAIDRAID - це деякі зі звичайних рівнів RAID, але в парі з додатковим ПО та SSD-дисками, які використовуються, як кеш для читання дисків. В результаті швидкодія системи підвищується, так як SSD-диски володіють значно кращими швидкісними характеристиками порівняно з HDD. Існує декілька реалізацій, наприклад Crucial Adrenaline, або деякі контролери Adaptec бюджетного класу. На даний момент Hybrid RAID не рекомендується використовувати в серверах через малі ресурси SSD-дисків.

RAID


Matrix RAID - це технологія, реалізована фірмою Intel в своїх чіпсетах, починаючи з ICH6R. Ця технологія не являється новим рівнем RAID (і її аналог існує в апаратних RAID-контролерах високого рівня), вона дозволяє, використовуючи невелику кількість дисків, організовувати на різних розділах одночасно декілька масивів рівня RAID 1, RAID 0 та RAID 5. Це дозволяє за порівняно невеликі гроші забезпечити для одних даних підвищену надійність, а для інших - високу швидкодію.

Програмний RAID

Для реалізації RAID можна застосовувати не тільки апаратні ресурси, але й повністю програмні компоненти (драйвери). Наприклад, в системах на ядрі Linux існують спеціальні модулі ядра, а керувати RAID-пристроями можна за допомогою утиліти mdadm. Програмний RAID має свої світлі і темні сторони. З одного боку, він нічого не коштує (на відміну від апаратних RAID-контролерів, ціна яких від $250). З іншого боку, програмний RAID використовує ресурси центрального процесора, і в момент пікового навантаження на дискову систему процесор може значну кількість потужності витратити на обслуговування RAID-приладів.

Ядро Linux 2.6.28 (останнє, яке вийшло в 2008 році) підтримує програмні RAID наступних рівнів: 0, 1, 4, 5, 6, 10. Реалізація дозволяє створювати RAID на окремих розділах дисків, що аналогічне описаному вище Matrix RAID. Поддерживается загрузка с RAID.

ОС сімейства Windows NT, такі як Windows NT/3.1/3.5/3.51/NT4/ 2000/XP/2003 з самого початку, з моменту проектування даного сімейства, підтримує програмний RAID 0, RAID 1 и RAID 5 (Dynamic Disk). Більш вдало, Windows XP Pro підтримує RAID 0. Підтримка RAID 1 та RAID 5 заблокована виробниками, але, тим не менше, може бути увімкнена, шляхом редагування системних бінарних файлів ОС, що заборонено ліцензійною угодою. Windows 7 підтримує програмний RAID 0 та RAID 1, Windows Server 2003 - 0, 1 і 5. Windows XP Home не підтримує RAID.

В ОС FreeBSD є декілька реалізацій програмного RAID. Так, atacontrol, може, як і повністю будувати програмний RAID, так і підтримувати напівапаратний RAID на таких чипах як ICH5R. В FreeBSD, починаючи з версії 5.0, дисковою системою керує вмонтований в ядро механізм GEOM. GEOM надає модульну дискову структуру, завдяки якій зявились такі модулі, як gstripe (RAID 0), gmirror (RAID 1), graid3 (RAID 3), gconcat (обєднання декількох дисків в один дисковий розділ). Також існують застарівші класи ccd (RAID 0, RAID 1) и gvinum (менеджер логічних томів vinum). Починаючи з FreeBSD 7.2 підтримується файлова система ZFS, в якій є можливість збирати наступні рівні RAID: 0, 1, 5, 6, а також комбіновані рівні.та Solaris 10 використовують Solaris Volume Manager, що підтримує RAID-0, RAID-1, RAID-5 і любі їх комбінації, такі як 1+0 та ін. Підтримка RAID-6 реалізовується в файловій системі ZFS.

Подальший розвиток ідеї RAID

Ідея RAID-масивів - в обєднанні дисків, кожен з яких розглядається як набір секторів, і в результаті драйвер файлової системи «бачить» ніби єдиний диск і працює з ним, не зважаючи на його внутрішню структуру. Проте, можна добитись значного підвищення швидкодії та надійності дискової системи, якщо драйвер файлової системи буде «знати» про те, що він працює не з одним диском, а з декількома.

Більше того: при знищенні любого з дисків в складі RAID-0 вся інформація в масиві виявиться втраченою. Але якщо драйвер файлової системи розмістив файл на одному диску, і при цьому правильно організована структура директорій, то при виході з ладу любого з дисків будуть втрачені лише файли, які знаходились на цьому диску; а файли, що цілком знаходились на збережених дисках, залишаться доступними.


1.2Методи резервування інформації автоматизованих систем


Інформаційна система (Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів. Таке визначення може бути задовільним тільки при найбільш узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню. Інформаційні системи діють в Україні під назвою «автоматизовані системи (АС)».

Автоматизована система (у інформаційних технологіях) - система, що реалізує інформаційну технологію виконання встановлених функцій за допомогою персоналу і комплексу засобів автоматизації. На відміну від автоматичних систем, автоматизовані потребують втручання людини у процес функціонування.

До таких систем, можна віднести системи автоматизації від фірми «1С». Резервне копіювання в таких системах відбувається за допомогою СУБД або додаткових програм, таких як, Handy Backup, xStarter,та ін., рідше за допомогою стандартних рішень.

У системі «1С-Битрикс» до версії 12.0.8 для резервування стандартними рішеннями використовувались спеціальні скрипти, але пізніше зявилась можливість автоматичного резервування в «Облако Битрикс», що є одним з так званих хмарних сховищ.

Handy Backup - програма, розроблена компанією «Новософт», яка дозволяє виконувати резервне копіювання, відновлення і синхронізацію даних з різних джерел.

Основні можливості резервного копіювання:

·Повне, диференціальне та інкрементальне резервне копіювання

·Створення образу диска

·Корпоративне рішення Handy Backup Server допомагає виконати централізований бекап даних серверів і робочих станцій.

·Налаштування розкладу для автоматичного копіювання даних.

·128-бітне шифрування - захист даних від несанкціонованого доступу за допомогою паролю.

·ZIP-стиснення копійованих даних - 9 рівнів стиснення.

·Збереження резервних копій на HDD, USB, FireWire, CD, DVD, Blu-Ray, HD DVD, на компютери в локальній мережі та віддалені по FTP, SFTP.

·Перевірка ком пакт-дисків після запису

·Налаштування масок для включення/виключення файлів різного типу.

Дані для копіювання:

·Образ жорсткого диску - копіювання операційної системи, службової інформації, системного реєстру, драйверів, програм, налаштувань і всіх даних користувача.

·Листи, контакти, налаштування поштових клієнтів MS Outlook, Outlook Express, Windows Mail, The Bat!, Mozilla Thunderbird

·Листи з поштових серверів POP3

·Пошта, календарі та задачі Microsoft Exchange Server

·Бази даних «1С: Предприятие»

·Бази даних, які підтримують інтерфейс ODBC, такі як: MySQL, MS SQL, DB2, MS Access, PostgreSQL, Oracle, FoxPro, Interbase и другие.

·Бази даних Lotus Notes.

·Історія, контакти, налаштування ICQ.

·реєстр Windows.

·Інші.

За допомогою Handy Backup можна зберігати бази даних 1С, як у вигляді окремих файлів на компютері, так і за допомогою MS SQL. Плагіни для бекапу даних 1С, вмонтовані в Handy Backup, значно полегшують дану задачу адже більше не потрібно використовувати окремі скрипти.

Резервне копіювання 1С в Handy Backup працює наступним чином:

1.При створенні задачі користувач вказує в якості джерела бекапу в меню бази даних 1С 7.7, 8.0, 8.1, 8.2.

2.На наступному етапі, користувач може відмітити конкретні бази даних, для яких необхідно зберегти необхідну копію. При цьому Handy Backup автоматично знайде усі бази даних, які зберігаються на компютері.

.Користувачі також можуть вибрати для бекапа файл з розширенням v8i, який містить інформацію про саму базу даних. Даний файл можна використовувати в майбутньому для внесення інформації по даній базі даних в файл ibases.v8i (у випадку, якщо він буде зіпсований або видалений), в якому зберігається інформація про всі бази даних 1С.

.Потім користувачі зможуть використати стандартні для всіх інших видів бекапу етапи і налаштувати стиснення даних для економії місця на диску, шифрування і захист паролем, а також вибрати розклад, що дозволить виконувати резервне копіювання 1С регулярно.

Проте програма Handy Backup є платною, хоч і не дорогою. Гідною заміною може стати безкоштовна програма xStarter та багато інших.


1.3Резервування інформації для баз даних


Для сучасних сайтів бази даних стали невід'ємною частиною. Інформація, яка в них зберігається, дуже важлива для роботи сайту або сервісу, іноді перекриваючи по вартості весь сайт і навіть апаратне забезпечення. Тому створення резервних копій інформації з баз даних є важливим завданням для власника або адміністратора. У разі адміністрування сервера хостинг-провайдером послуга резервування є базовою і здійснюється для всього сервера за розкладом - наприклад, раз на добу. Але часто виникає потреба самому створити копію інформації з бази даних. Так як найбільш часто використовується сервер баз даних MySQL, то далі буде прийнято вважати, що саме він встановлений на сайті.

Є кілька методів створення резервних копій бази даних:

.Метод прямого копіювання;

.Створення дампу таблиці за допомогою операторів SQL;

.Службовими утилітами MySQL;

.Через менеджер БД (наприклад, phpMyAdmin);

.Використовуючи спеціальні програми.

) Пряме копіювання - найшвидший метод. MySQL зберігає кожну базу даних в окремому каталозі (/data/), а кожна таблиця зберігається в одному або декількох файлах (насправді це три файли з різними розширеннями: в одному зберігається структура інформації, в іншому - безпосередньо самі дані таблиці, в третьому - індекси). Тому найочевидніший шлях (і найшвидший) - це скопіювати всі файли з каталогу бази (якщо у вас одна база), або тільки необхідні таблиці і каталоги БД. Але існує ряд обмежень. Методом простого копіювання можна переносити тільки таблиці формату MyISAM, які не залежать від платформи. Інакше таблиці, створені в інших форматах, будуть працювати тільки на комп'ютерах однієї архітектури (найбільш поширений варіант - х86). Це означає, що якщо у вас комп'ютер x86, то ви можете перенести таблиці тільки на сервер такої ж архітектури. Крім зазначених обмежень, є і накладаються самою операційною системою - обмеження на розмір файлу, залежність від регістру імен файлів (назва файлу з даними таблиці - це назва таблиці, а MySQL зможе правильно трактувати тільки ідентичні файли). А найважливіше - таким чином можна скопіювати відкриті таблиці (вірніше можна, але цілісність інформації не гарантується), для резервування бажано зупинити сервер БД, а це може бути неприйнятним.

Метод прямого копіювання найбільш зручний тільки для копіювання в межах одного комп'ютера - наприклад, спочатку копіюємо базу в окремий каталог, потім архівуємо її, а архів переносимо на зовнішній носій або віддалений комп'ютер. Відразу передавати по мережі файли бази не рекомендується - вони часом мають об'єм в сотні мегабайт.

У синтаксисі мови SQL, який застосовується в MySQL, передбачена спеціальна форма оператора вибірки даних SELECT, яка вибирає дані з таблиці і записує їх у текстовий файл. Оператор виглядає таким чином:* INTO OUTFILE "data.sql" FIELDS TERMINATED BY "," FROM datatbl

У запиті можна вказати додаткові опції - зокрема, як розділяти текстові поля - VARCHAR, CHAR і TEXT:BY"xx" - визначає символ, що розмежовує значення в рядку;

[OPTIONALLY] ENCLOSED BY"xx" - визначає символ лапок для обмеження значення поля. Опція OPTIONALLY застосовується для вказівки, що в лапках укладені тільки поля CHAR і VARCHAR;BY"xx" - визначає символ, який вказує на те, що наступний символ в рядку - спеціальний;

Обмеження такого методу також істотні: можна переносити тільки одну таблицю за раз. Хоча з великими можливостями - адже в операторі вибірки SELECT можна використовувати пропозицію WHERE. Крім того, індекси не переносяться, і, до того ж, не зберігається інформація про структуру таблиці - для переносу назад таблиця вже повинна існувати на сервері.

) Mysqldump входить в дистрибутив. Метод резервування з використанням службових утиліт MySQL аналогічний застосуванню команд SQL, так як ці команди - всього лише надбудова до утиліт командного рядка.

Сама програма називається mysqldump, а результатом її роботи є простий текстовий файл, який може бути досить значним за обсягом. Незважаючи на велику кількість опцій, робота з mysqldump дуже проста.mydase [tables] "base_dumps.sql"

) Можна вказати базу, а також окремі таблиці всередині бази, які треба скопіювати. Опція - databases base1 base2 дозволяє скопіювати кілька БД, а опція - all-databases копіює всі розміщені на сервері бази. Рекомендується завжди задавати опцію оптимізації процесу - opt (який може бути довгим і серйозно завантажувати сервер БД). При завданні цієї опції самостійно більше нічого робити не треба, сервер сам заблокує від змін всі таблиці і скопіює їх, відновивши згодом доступ. Для форматування виводу можна застосовувати всі опції оператора LOAD DATA, тільки їх синтаксис змінюється - опції починаються з символу "-", а замість пробілу - "-"., Значення опції присвоюється знаком "=". Наприклад, - lines-terminated-by="\ r \ n".

) PhpMyAdmin дозволяє легко скопіювати окремі таблиці і бази. Якщо для управління базами використовується популярний менеджер phpMyAdmin (він присутній, як стандартний скрипт на більшості хостингів), то процес резервування спрощується . Через графічний інтерфейс можна налаштувати всі необхідні параметри резервування і вибрати формат готового файлу. Найцікавіше - phpMyAdmin може самостійно заархівувати отриманий дамп бази та видати його вашому браузеру для закачування. Цю можливість бажано використовувати завжди, так як за замовчуванням вся інформація виводить у вікно браузера, що при великих обсягах призводить до уповільнення роботи і зависання браузера.

) MySQL Export має дуже потужні опції форматування і експорту. Найлегший шлях - скористатися спеціальними утилітами для імпорту/експорту інформації. Наприклад, відома компанія EMS має в своєму наборі утиліт програму MySQL Export. Утиліта може експортувати таблиці MySQL в безліч різних форматів - як в таблиці інших БД (Access, DBF), так і формати RTF, XML, MS Word, CSV та інші. Певним недоліком є те, що одночасно можна працювати тільки з однією базою, розміщеної на локальному комп'ютері, або віддаленим сервером. Але зручність і багатство налаштувань експорту відразу виводять цю програму в лідери - жоден інший спосіб резервування не дозволяє так тонко налаштувати всі параметри. Однак відсутність вбудованої можливості архівувати отримані дані ускладнюють роботу з великими даними.

Для періодичного резервування на стороні сервера ідеально підходить утиліта mysqldump - один раз налаштувавши всі параметри, її можна запускати за розкладом через cron. Якщо ж треба терміново отримати копію бази або окремих таблиць, для цього підійде встановлений на сервері пакет phpMyAdmin, тим більше що таке рішення незалежно від користувача - він може працювати, як з будинку або робочого місця, так і з комп'ютерного клубу, аби Інтернет був. Але коли необхідно постійно працювати з інформацією з баз, переносити її між різними платформами і додатками, то утиліта EMS MySQL Export є кращим вибором.

2.Системи резервування інформації на базі стандартних рішень Unix систем


Звичайно у UNIX-подібних операційних системах є свої базові рішення для резервного копіювання. Хоча й вони не досконалі, а іноді і взагалі не підходять для вирішення тих чи інших завдань. Так, наприклад, ними не можливо зробити повні копії системи, щоб відновити її в разі краху, чи організувати запис інформації на специфічні прилади, такі як, магнітна стрічка, але з іншого боку з ними можна працювати одразу після встановлення операційної системи.

Варто розглянути деякі з них.


.1 Рішення LINUX та UNIX


Для реалізації резервного копіювання в Linux\Unix системах достатньо використовувати прості команди cp і tar, які можна автоматизувати, прописавши у планувальнику задач (наприклад Cron). Для початку потрібно створити простий bash-скрипт, наприклад скрипт резервного копіювання і архівування конфігураційних файлів Apache2 і ftp-сервера.

- mkdir /home/user/bash-scripts/backup

cp /etc/apache2/apache2.conf /home/user/bash-scripts/backup/apache2.conf-backup

cp /etc/apache2/sites-available/site /home/user/bash-scripts/backup/site-backup

cp /etc/proftpd/proftpd.conf /home/user/bash-scripts/backup/proftpd.conf-backup

tar cvvzf "/home/user/bash-scripts/backup-`date +%F-%X`.tar.gz" /home/user/bash-scripts/backup/

rm -r /home/user/bash-scripts/backup

Цей скрипт копіює дані та архівує їх в папку, в назві якої є дата час збереження. Якщо потрібно, щоб скрипт запускався, наприклад, кожних 10 хвилин, то потрібно ввести команду crontab -е, яка відкриє файл для редагування Crontab для поточного користувача. Файл crontab має наступну структуру: поле 1, поле 2, поле 3, поле 4, поле 5, команда. Значення перших пяти полів:

Поле 1 - хвилини (значення від 0 до 59)

Поле 2 - години (значення від 0 до 23)

Поле 3 - день місяця (значення від 1 до 31)

Поле 4 - номер місяця в році (значення від 1 до 12)

Поле 5 - день тижня (значення від 0 до 7) 0-Нд. 1-Пн. 2-Вт. 3-Ср. 4-Чт. 5-Пн. 6-Сб. 7-Нд.

Всі поля обовязкові для заповнення. Не важко здогадатись, що перші 5 відповідають за визначення періодичності запуску команди, а остання саме за команду чи повний шлях до скрипта. Таким чином, щоб запустити скрипт резервного копіювання раз в 10 хвилин, потрібно вписати наступну строку:

*/10 * * * * /home/user/backup-script

Де * - означає усі можливі варіанти, / - слугує для визначення періодичності виконання завдання. Якщо потрібно буде виконувати скрипт раз в 3 години потрібно вписати в поле «години» */3, а в «хвилини» просто *, якщо раз на добу - */23 в поле «години». Також в одне поле можна вводити декілька значень через кому, наприклад, якщо потрібно виконувати скрипт 1ого, 5ого, та 25ого числа кожного місяця потрібно ввести 1,5,25 замість зірочки в третьому полі. Ще можна вводити проміжок часу, якщо, наприклад, в години ввести 12-17, то скрипт буде виконуватись з 12 до 17 включно, раз в годину.


2.2 Рішення FreeBSD


У FreeBSD є утиліта syslogd, яка дозволяє вести протоколювання усієї системи і відстежувати усі зміни, частіше всього керується вище описаною утилітою Cron. Можна налаштувати архівування цих логів. Newsyslog.conf конфігураційний файл, який визначає, коли ці файлі потребують архівування і перегрупування. Logfile переміщується в logfile.0, logfile.0 переміщується в logfile.1, і так далі. Інше найменування вийде при архівуванні за допомогою gzip: logfile.0.gz, logfile.1.gz, і т.д. Лог-файли можуть бути перегруповані і/або заархівовані, коли вони або досягнуть визначеного розміру, або визначеної дати/часу.

Ступінь деталізації логів syslogd залежить від того, як часто планується його запускати через Cron. Так як програма є «легкою» то її можна без проблем завантажувати кожну годину, без будь-яких негативних наслідків для роботи.

Утиліта syslogd може читати логи з UNIX доменних сокетів, а також з мережі інтернет та ядра системи. Утиліта створює свій ідентифікаційний номер /var/run/syslog.pid за допомогою, якого можна завершити програму.

Повідомлення відправлене у syslogd повинне складатись з одного рядка та може містити код пріоритету, який мусить бути десятковим числом взятим в кутові дужки, наприклад, <5>. Цей пріоритет повинен бути позначеним в числі інших пріоритетів, які знаходяться в головному файлі <sys/syslog.h>.

З міркувань безпеки, syslog не робить логи файлів, яких не існує (якщо не задана відповідна опція -С), тому перед запуском syslog, варто створити їх.

3.Системи створення повних копій Norton Ghost та Acronis


На відміну від стандартних рішень для резервування інформації є продукти, що виробляються спеціалізованими компаніями, які приділяють значно більше уваги цьому питанню. Безпрецендетними лідерами є компанія Symantec з їхнім продуктом Norton Ghost, та компанія Acronis з цілою низкою рішень.

Головною відмінністю цих продуктів є широкий функціонал. На відміну від базових рішень, ці продукти є платними, але коли потрібно організувати дійсно надійне збереження інформації, то карще мати копію одного з них.

Особливості даних рішень будуть наведені нижче.


3.1Рішення Norton Ghost

- програмне забезпечення для клонування дисків, розроблене фірмою Binary Research в 1995 році. Три роки потому фірма була куплена концерном Symantec. Спочатку, назва означала англ. General Hardware-Oriented SystemTransfer. Зараз ПО пропонується фірмою Symantec під торговою назвою «Norton Ghost».

Особливості:

·Повне резервне копіювання і відновлення системи (образ диску)

·Інкрементальне резервне копіювання

·Додаткове стиснення і шифрування

·Резервне копіювання файлів та папок

·Резервне копіювання на основі подій

·Локальне і зовнішнє резервне копіювання

·Спрощення процедур керування образами шляхом створення меншої кількості образів

·Багатоадресне прискорене розвертання та зменшення загального обєму мережевого трафіку

·Присокорення процесів створення образів порівняно з стандартними рішеннями ОС на основі перевіреної технології

·Значна економія часу та затрат при створенні образів, розгортанні, міграції та управлінням системами

Також у Norton Ghost є переваги перед іншими подібними програмами і полягаються вони у наступному:

·Створення резервних копій усієї системи і окремих файлів

·Функція повного резервування системи (образ диску) дозволяє легко і швидко створити резервну копію жорсткого диску або розділу

·Резервне копіювання файлів і папок дозволяє копіювати лише вибрані файли та папки, якщо копіювання усього диску непотрібне

·Можливість пошуку файлів для резервного копіювання знайти і зберегти тільки файли вказаних типів, наприклад фотографії, файли МР3 та документи

·Функція інкрементального резервного копіювання дозволяє копіювати лише змінені файли, що зменшує обєм і тривалість резервного копіювання

·Налаштовуване резервне копіювання на основі подій - запуск резервного копіювання при настанні визначених подій, наприклад установка нової програми або раптове збільшення обєму даних

·Зовнішнє резервне копіювання - для спрощення керування резервним копіюванням передбачена можливість створення точки відновлення на сервері FTP

·Резервне копіювання на основі подій та заплановане - дозволяє вибрати дані та час резервного копіювання та налаштувати ці операції згідно зі своїми потребами

·Резервне копіювання NAS дозволяє створювати резервні копії на запамятовуючих приладах, підключених по локальній мережі

·Додаткове стиснення - можливість автоматичного стиснення файлів, яка дозволяє зберегти більше даних на при меншому обємі пам'яті

·Додаткове шифрування - дозволяє забезпечити захист файлів з важливою документацією

·Захист системи - дозволяє швидко відновлювати систему, програми і файли, навіть у тих випадках, коли не вдається запустити ОС

·Відновлення після збоїв системи - відновлює систему і дані навіть у тому випадку, якщо не вдається перезавантажити компютер

·Інтеграція з Google Desktop дозволяє швидко відновлювати дані за рахунок індексів з можливістю пошуку

·LightsOut Restore дозволяє швидко відновлювати систему без завантажувального ком пакт-диска

·Віддалене керування - дозволяє віддалено керувати іншими екземплярами Norton Ghost (12.0 та вище) по локальній мережі

·P2V по - дозволяє автоматично створювати з останньої резервної копії віртуальний диск

·Підтримка керування версіями дозволяє відновлювати більш старі образи дисків, створені в Ghost версій 10, 12 і 14

·Широкий спектр компонентів зберігання даних дозволяє створювати резервні копії практично на любих носіях, включаючи диски Blu-ray Disc, CD-R/RW і DVD±R/RW, пристрої USB та FireWire (IEEE 1394), мережеві диски, диски Iomega Zip і Jaz.

Програма Norton Ghost може використовуватися в середовищі операційних систем DOS, Widows 9x/ME/2000/XP і підтримує файлові системи FAT12/16/32 і NTFS (а також Linux Ext2/3). Незалежно від того, який розділ або диск резервується, Norton Ghost виконує етап створення образу в режимі DOS, з попереднім перезавантаженням комп'ютера. Тому перед початком резервного копіювання необхідно закрити усі активні програми та зберегти усі відкриті файли і документи.

Для запуску процедури створення файлу образу всього жорсткого диска (або деяких розділів) потрібно вибрати в групі Ghost базовий (Ghost Basic) задачу Резервна копія (Backup). Якщо файл образу буде збережений на жорсткому диску, то у наступному кроці роботи майстра потрібно буде вказати ім'я файлу образу (це файл з розширенням . gho ) і його розташування. При використанні CD-R/RW (Або DVD) необхідно попередньо вставити болванкуВ в CD-привід. При цьому слід мати на увазі, що диск CD-R повинен бути порожнім, а диск CD-RW, який містить дані, буде очищений (після попереднього попередження). Те ж саме відноситься до DVD.

Якщо встановлений на комп'ютері CD-привід (або DVD) не розпізнається автоматично Norton Ghost або виникають проблеми при записі, потрібно переконатися, що використовувана модель підтримується Norton Ghost. Повний список підтримуваних пристроїв є на веб-сайті служби технічної підтримки Symantec. На третьому кроці можна скорегувати параметри роботи Norton Ghost. Панель властивостей, яка відкривається клацанням на кнопці Додаткові налаштування (Advanced settings), забезпечує доступ до тих же параметрів, що і панель властивостей Ghost базова. Далі буде запропоновано створити завантажувальний диск, який дозволить провести відновлення даних без завантаження Windows. Після цього, перевіривши ще раз встановлені параметри, можна дати згоду на створення образу, клацнувши кнопку Запустити зараз (Run Now). Ghost може відмовитися створювати образ, якщо резервований розділ і/або місце зберігання образу надмірно фрагментовані. Тому перед активізацією процедури резервування потрібно виконати дефрагментацію дисків.

Процедура створення образу виконується після перезавантаження комп'ютера в режимі DOS.

Якщо файл образу занадто великий і не вміщається в приготований для нього розділ жорсткого диска або на компакт-диск, можна розділити його на декілька фрагментів (операція поділу образу називається Splitting Image). Функція поділу образу доступна при роботі з утилітою Ghost Explorer, а також в DOS-версії Norton Ghost. При роботі в DOS для поділу образу потрібно задати два параметри:

)параметр split задає розмір одного сегменту образу

)параметр auto дозволяє включити автоматичну нумерацію сегментів.

Наприклад: a: ghost.exe-split = 600-auto

В результаті виконання такої команди буде автоматично створено необхідну кількість сегментів образу.

Якщо файл образу поділяється на сегменти, то Norton Ghost створює кілька файлів, з яких один, основний, має розширення .gho, а решта - розширення .ghs (Ghost Spanned Image File - файли наповнення). Без файлу .gho додаткові файли не можуть використовуватися, але якщо потрібно буде перемістити створений образ на інше місце, тоді потрібно буде перемістити і файли .ghs. За умовчанням розмір одного сегменту буде рівним 2 Гбайтам, проте його можна змінити.

Відновлення даних з образу можливо без використання Windows. Тому при записі образу на CD, Norton Ghost автоматично записує на компакт-диск і свою DOS -версію, файл Ghost.exe, а також необхідні системні файли (для PC DOS або MS-DOS , за вибором).

При роботі з файлом образу слід розуміти, що це звичайний файл (зразок файлу архіву), який може бути переміщений або видалений без будь-якого впливу на інші файли, наявні на тому ж носії.

Для запуску процедури відновлення жорсткого диска (або деяких розділів) з файлу образу в групі Ghost базовий (Ghost Basic) потрібно вибрати задачу Відновити (Restore).

Цю процедуру виконують за допомогою майстра, який дозволяє відновити весь диск (розділ), або конкретний файл (папку).

Для відновлення деякої підмножини даних використовують спеціальну утиліту - Ghost Explorer. У першому функціональному вікні майстра потрібно:

)Вказати файл образу, за допомогою якого буде виконуватися відновлення (за допомогою кнопки Огляд).

)Дозволити (при необхідності відновлення деякої підмножини даних) використання Ghost Explorer. Для запуску цієї утиліти нажимають кнопку Відкрити в Ghost.


.2 Рішення від компанії Acronis

- компанія-розробник системних рішень для корпоративних і домашніх користувачів по роботі з жорсткими дисками, резервним копіюванням даних, управлінню завантаженням операційних систем, редагуванню дисків, надійному знищенню даних та інших системних засобів. У acronis є багато рішень для організації резервного копіювання, наприклад, Acronis Backup & Recovery (лінійка рішень для резервного копіювання і аварійного відновлення даних, що включає як серверні рішення, так і рішення для робочих станцій), Acronis True Image Home (лінійка рішень для резервного копіювання і аварійного відновлення даних для домашніх користувачів) Acronis vmProtect (рішення для резервного копіювання і відновлення середовищ VMware vSphere) Acronis Migrate Easy (рішення для клонування даних з одного жорсткого диска на інший).

Можна сказати, що продукти Acronis Backup & Recovery призначені для використання на підприємствах, у той час, як Acronis True Image Home більше підходить для домашнього користування. В першу чергу це зумовлено ціною продуктів, на момент написання цієї роботи, ціна на Acronis True Image Home становить приблизно 400 грн., у той час, як ціна на Acronis Backup & Recovery сягає від 900 до 10000 грн. в залежності від дистрибутиву (для робочих станцій чи серверів).Backup & Recovery більше підходить для виробничої роботи, чим Acronis True Image Home.

Якщо потрібно захистити домашній компютер від апаратних чи програмних збоїв шляхом його резервного копіювання, найбільш вигіднішим буде застосування Acronis True Image Home.

Якщо потрібно не тільки захистити компютер, а також є необхідність мати змогу перенести систему на інший компютер, то краще використовувати Acronis True Image Home Plus Pack. Функції цієї програми виявляться корисними, коли прийдеться замінити старий компютер новим.

Якщо компютер використовується на виробництві, і час простою системи має критичне значення, то краще всього для такої задачі підійде Acronis Backup & Recovery. Нижче наведені основні якості і відмінності цих продуктів.

Обидва продукти мають можливість копіювання в онлайн-сховище Acronis, можливість створення завантажувального носія, який дає можливість завантажити неробочий або зломаний компютер з автономної версії продукту. Можливість копіювання відразу у два окремих місця (наприклад на сервер і в онлайн-сховище), шифрування архівів по 256-бітному алгоритму, створення образу диску, збереження на загальний мережевий ресурс або FTP-сервер, також вони підтримуються такими ОС, як Windows XP/Vista/7.

Відмінностями продуктів є: наявність у Acronis True Image Home і відсутність у Backup & Recovery таких функцій:

Безперервний захист Acronis (бекапи створюються кожних 5 хвилин)

Створення ZIP архівів

Пошук по вмісту резервних копій

-File Shredder (видалення непотрібної інформації і знищення усіх слідів користування нею)

-Drive cleanser (знищення конфіденційної інформації шляхом очищення усього диску)

-Try&Decide (можливість запустити систему у «пробному» режимі, що дозволяє вносити або відміняти усі зміни у системі, корисно при перегляді небезпечних сайтів та запуску невідомих файлів)

Можливість створення копій налаштувань і пошти & Recovery в свою чергу має функції, яких немає у True Image, наприклад:

Підтримка динамічних дисків

-Підключаємий модуль WinPE (запускає програму у середовищі перед установки Windows )

-Acronis Universal Restore (дозволяє перенести усю систему на відмінне від попереднього «залізо»)

-Підтримка Windows 2000 Professional

-Active Restore (відновлення системи за лічені секунди у фоновому режимі)

-Acronis Disk Director Lite (в комплекті є продукт для управління жорстким диском)

-Підтримка резервного копіювання на магнітну стрічку

-Підтримка служби VSS (резервне копіювання критично важливих VSS-сумісних програм, таких як Microsoft Exchange Server або Microsoft SQL Server, на реальному сервері, не приймаючи їх в режимі офлайн)

-Після встановлення чи оновлення не потрібне перезавантаження

-Перетворення резервної копії в віртуальну машину

Хоча у продуктів є відмінності у функціях, проте загальний принцип їх роботи відрізняється мало.

У Acronis True Image Home реалізовано три типи копіювання даних:

- Перший означає створення окремих розділів вінчестера або цілого жорсткого диску. Даний варіант є оптимальним для архівування системи разом зі всіма налаштуваннями, користувацькими документами і т.д.. Правда, його використання потребує високого обєму вільного простору для зберігання резервних копій. Частково цю проблему допомагає вирішити наявність інкрементного і диференціального архівування. Їх застосування дозволяє створювати багато копій первісної інформації, які займають значно менше місця, чим повні.

Другий тип резервування - копіювання даних. З його допомогою можна скопіювати окремі папки та файли (мається на увазі ручний вибір обєктів або їх автоматичний відбір по категоріям), стан системи(системний реєстр, завантажувальні файли, драйвери, інше), електронну пошту (підтримуються Microsoft Outlook и Microsoft Outlook Express) і окремі програми з їх налаштуваннями.

Третім типом є безперервне копіювання. Його принцип заклечається в автоматичному дублюванні усіх змін, які відбуваються на захищених розділах жорсткого диску, з інтервалом у 5 хвилин. При цьому більш старіші копії зливаються з новими таким чином, що у розпорядженню користувача залишаються щоденні архіви, зроблені за останні 30 днів (звичайно, якщо у вибраному сховищі є достатньо місця для цього).

Резервне копіювання по перших двох методах виконується за допомогою завдань, кожне з яких детально описує якусь одну операцію з усіма її параметрами. Вони можуть бути, як разовими, так і запланованими. В цьому випадку усі завдання будуть запускатись згідно плану.

Які ж параметри задаються в завданнях? В першу чергу це місце зберігання копій. Створювані Acronis True Image Home Архіви можуть розміщатись на локальных і мережевих дисках, любих зємних носіях, а також в зоні безпеки. Зона безпеки - спеціальних розділ, який створюється на жорсткому диску. Він має свою файлову систему, яку «не бачить» Windows. В результаті ОС, а також усі програми, які використовують її стандартні функції (в тому числі і віруси), не можуть пошкодити резервні копії. Є ще одна можливість для копіювання - онлайн-сховище, яке підтримує компанія Acronis спеціально для своїх клієнтів. Для його використання потрібен доступ до інтернету.

Важливим параметром, який задається при створенні завдання, є метод резервного копіювання. Їх в даному продукті три: повне, інкрементне і диференційоване. При виборі першого методу при виконанні завдання, програма буде копіювати усі первісні дані. Другий варіант має на увазі, що при кожному запуску буде створюватись своєрідний «додаток» до раніше створених копій, яке містить тільки внесені зміни. Даний підхід дозволяє відновити інформацію не тільки за останній, але і за любий з попередніх днів. При використанні третього методу архів буде складатись з повної копії і одного додатку, який містить зміни, що відбулись з первісними даними з моменту її створення.

Крім цього у завданні вказується ціла низка інших налаштувань. До них відносяться рівень зжаття, його шифрування, пріоритет процесу копіювання, список виключених файлів, настройки злиття копій та багато іншого.

Інформація про всі завдання зводиться в зручному канедарі. В ньому відображаються не тільки дати запланованого запуску процесу копіювання, але й вже минулі дні, в які копіювання відбулось. При цьому їх статус (вдале копіювання чи завершене з помилкою) відображається кольором.

В багатьох програмах резервного копіювання недостатньо уваги приділено процесу відновлення даних з раніше створених архівів. Але інформацію з архіві цієї програми можна видобувати, як повністю, так і вибірково. При цьому користувачу будуть доступні такі інструменти, як пошук по резервних копіях. Шлях, куди будуть розархівовуватись дані потрібно вказати.

В тому випадку, якщо відбувся крах ОС і вона перестала завантажуватись, все встановлене в ній ПО, включаючи систему резервного копіювання, стає недоступним. Для відновлення інформації в таких ситуаціях, розробники Acronis True Image Home створили спеціальну автономну утиліту, яка може працювати на компютері без ОС. Вона може розташовуватись на завантажувальному диску (аварийный диск), який створюється користувачем, або на самому компютері (так зване відновлення при завантаженні).

Окремо варто приділити увагу функціям, призначеним для роботи з образами розділів дисків, створеними Acronis True Image Home. Дана програма дозволяє не тільки розгортати їх, але й підключати в якості віртуальних дисків до системи (при цьому доступні операції читання та запису), а також конвертувати в формат VHD. Це дозволяє використовувати копії системних розділів в якості віртуальних машин в ОС Windows Vista і Windows 7.

4. Опис теоретичної частини Bacula

- кроссплатформенне клієнт-серверне програмне забезпечення, яке дозволяє управляти резервним копіюванням, відновленням, і перевіркою даних по мережі для компютерів і операційних систем різного типу.

Зараз підтримуються клієнтські частини для віддаленого резервного копіювання для Linux (враховуючи zSeries), NetBSD, FreeBSD, OpenBSD, Solaris, HP-UX, Tru64, IRIX, Microsoft Windows, Mac OS X.

Bacula також може виконувати свою роботу на єдиному компютері або, розподілено, на декількох, і може записувати резервні копії на різні типи носіїв, включаючи магнітні стрічки, стрічкові бібліотеки (autochangers/libraries) та диски.

Bacula - це мережева клієнт-серверна програма для резервного копіювання, архівування і відновлення. Пропонуючи широкі можливості для управління сховищами даних, полегшує пошук і відновлення втрачених або пошкоджених даних. Завдяки модульній структурі, Bacula масштабується і як на маленьких, так і на великих підприємствах, які складаються із сотень компютерів, розміщених у великій мережі.

Для Bacula є в наявності GUI та веб-інтерфейси різної ступені складності.

Структура Bacula є наступною:

·Director (DIR) - виконує централізований контроль і адміністрування усього комплексу задач. Планування і управління завданнями на резервне копіювання (Job). Обслуговування каталогу (Catalog) - центральної бази даних для збереження метаданих.

·File Daemon (FD) - сервіс, виконуючий безпосередньо копіювання, відновлення і перевірку даних по запиту Director. File Daemon повинен бути встановленим на кожній клієнтській машині. File Daemon обмінюється інформацією з Director і Storage Daemon.

·Storage Daemon (SD) - читає і записує дані на фізичний носій: диск, стрічку, DVD, USB.

·Console - управляюча консоль оператора або адміністратора. Підтримуються ACL для різних користувачів консолі. Типи консолей: TTY, wxWidgets (GUI) для Linux, Unix, Win32, GNOME (GUI), декілька веб-інтерфейсів, Qt4.

·Catalog database - база даних SQL: MySQL, PostgreSQL, або SQLite для збереження метаданих.

·Tray Monitor - аплет GNOME/KDE/Win32 GUI для демонстрації активності Director, File daemons, Storage daemon в реальному часі.

Усі вказані компоненти можуть знаходитись, як на одному компютері, так і на декількох, обєднаних в мережу.

Захист інформації у системі відбувається за допомогою наступних функцій:

·Усі сервіси авторизуються з використанням CRAM-MD5.

·Сервіси Director і Storage можуть бути запущені від імені звичайного користувача.

·MD5, SHA1 сигнатури для кожного файлу в архіві.

·Контрольна CRC сума для кожного блоку, записаного у том (Volume).

·Використання ACL для керуючої консолі.

·Шифрування обміну за допомогою шифрування TLS.

·Шифрування даних за допомогою PKI.

·Перевірка даних, схожа на систему попередження атак Tripwire.

Технічні деталі:

·Підтримка операційних систем: Linux (усі версії, включаючи zSeries), Win32, Solaris, *BSD, Mac OS X, Irix, Tru64, AIX, HP-UX.

·Підтримка Юникода (UTF-16 для Win32 и UTF-8 для UNIX, Linux; імена файлів усюди зберігаються в UTF-8).

·Резервне копіювання за домогою системи спулінга.

·Резервне копіювання і відновлення POSIX Access Control Lists (ACL), атрибутів доступу Win32, Mac.

·Підтримка великих файлів >2 ГБ.

·Підтримка 64-бітної архітектури.

·Багатопотокова реалізація.

·Мова програмування C, C++.

Практична частина


.Налаштування RAID


Для організації RAID-масиву було вирішено обрати масив рівня 0+1, тому що завдяки його архітектурі досягається висока швидкодія та надійність. Два диски обєднуються в страйп, а інші два диски зеркалюють їх, тому відмова однієї дзеркальної пари не є критичною. В якості RAID-контролера було вибрано Intel Raid Controller Rs2bl040. Для створення масиву було обрано чотири жорстких диска Western Digital VelociRaptor 600GB 10000rpm 32MB WD6000BLHX 2.5 SATA II, які забезпечать високу швидкодію завдяки швидкості обертання шпинделя у 10000rpm та надлишковість інформації.

Для початку потрібно вставити рейд-контролер у PCI розєм на материнській платі і підключити до нього жорсткі диски за допомогою кабелів Serial ATA.

Після увімкнення компютера потрібно вчасно натиснути комбінацію клавіш ctrl+G, для входу в утиліту BIOS з налаштуваннями контролера RAID. Як правило, там присутній список жорстких дисків та масивів. Щоб почати налаштування треба вибрати контролер і натиснути кнопку «Start». У наступному вікні потрібно перейти у вкладку «Configuration wizard», далі буде запропоновано обрати 1 з 3 типів конфігурації:

-Clear configuration - чиста установка (дозволяє очистити поточну конфігурацію)

-New configuration - нова установка (стирає поточну конфігурацію, разом з цим видаляються усі дані)

-Add configuration - добавити установку (зберігає стару конфігурацію, та дозволяє додати нову, без втрати даних)

В даному випадку потрібно вибрати нову конфігурацію, в наступному вікні буде запропоновано підтвердити свій вибір, після чого буде запропоновано метод налаштування ручний чи автоматичний. Вибравши ручний режим, будуть запропоновані різні налаштування, в яких потрібно обєднати жорсткі диски у масив 0+1, для цього перших два диски будуть обєднані у масив рівня 0, а інші два, будуть дзеркальними копіями перших двох дисків. Після виконання операції по організуванню масиву, потрібно підтвердити свій вибір, перезавантажити компютер і розпочати встановлення та налаштування ОС. Слід зазначити, що масив буде відображатись, як один звичайний жорсткий диск.


2.Встановлення та налаштування FreeBSD

- операційна система сімейства *BSD - це гілка UNIX, створена в Каліфорнійському університеті Берклі. Підтримується багато платформ - архітектури x86 (в тому числі Pentium® і Athlon™), amd64 (включаючи Opteron™, Athlon 64 і EM64T), Alpha/AXP, IA-64, PC-98 і UltraSPARC. Це багатозадачна 32-х або 64-х (починаючи з 5-ї гілки) розрядна операційна система.

FreeBSD стала популярною ОС завдяки грамотному стеку TCP/IP, багатозадачності, безкоштовності і стабільності. Поширюється під власною ліцензією FreeBSD, сенс якої можна передати так: «Ви можете її змінювати, продавати і тд., але ніколи і нікому не кажіть, що вона написана вами».

Щоб розпочати встановлення, спершу потрібно зайти в BIOS і в пункті "Plug AND Play O/S" - поставити "NO" або "Disabled" - залежить від виробника BIOS. Тим самим переривання діапазону вводу-виводу буде обробляти не ОС, а БІОС, що в свою чергу забезпечить підтримку усього апаратного забезпечення.

Далі вставити диск у привід (чи використовуючи ISO образ) розпочати встановлення ОС. Після завантаження псевдо-графічної оболонки зявиться наступне діалогове вікно:


Переміщення по меню - стрілками вверх-вниз і "TAB", вибір пункта - "пробіл". Потрібен пункт "Custom", в ньому пункт "Partition".



Вибираємо диск на який потрібно встановити ОС. Варто наголосити, що розглядається інсталяція на чистий диск. Клавішою «С» створюємо новий розділ. В наступному вікні буде запитано, який тип розділу потрібно встановити, у цьому вікні потрібно залишити все без змін. Кнопкою (S) зробити цей диск завантажувальним

Далі потрібно вибрати пункт «Label» і кнопкою «С» створити наступні розділи: swap, tmp, var, usr.

Після розподілення жорсткого диску, перейти до пункту Distributions і вибрати наступний список компонентів: bin, compat3x, compat4x, crypto, krb4, krb5, dict, doc, info, man, catman, proflibs, src (тут відкриються підпункти, вибрати all), ports, local. Після цього потрібно перейти у вкладку Commit і розпочнеться встановлення системи.

Після встановлення системи знову зявиться вікно sysinstall, де можна змінити деякі параметри встановленої системи - добавити користувачів, налаштувати часову зону, консоль, мережу та інше.

Далі потрібно:

)Задати пароль користувача Root.

)Добавити користувача у групі wheel (система не пускає користувача root зі звичайного терміналу, тому потрібно створити користувача, який зможе користуватись командою su).

)Налаштувати консоль FONT - IBM 866, Keymap - Russia KOI8-R.

4)Налаштувати часову зону, відповідно до місця розташування.

5)Networking -> Interfaces - налаштувати IP, шлюз, DNS. Мережеві адаптери, знайдені системою будуть в верху списка, знизу будуть псевдо-прилади.

Після виконання цих налаштувань потрібно виконати перезавантаження системи і займатись подальшим налаштуванням системи.

Спершу варто «перезібрати» ядро ОС під «нашу» конфігурацію, це прискорить роботу компютера, а також дасть змогу активувати деякі функції, які знадобляться для подальшої роботи. Для того, щоб перейти до файлу конфігурації ядра потрібно прописати в командній строці наступний текст:

cd /usr/src/sys/i386/conf/

/usr/src/sys/i386/conf/ lsLINT

/usr/src/sys/i386/conf/>cp GENERIC main_kernell.`date +'%Y-%d-%m'`

/usr/src/sys/i386/conf/>ls

GENERIC LINT

main_kernell.yyyy-dd-mm

/usr/src/sys/i386/conf/>

Цим кодом було скопійовано оригінальне ядро GENERIC, вказано дату його копіювання і змінено назву на main_kernell, для можливості відновлення його при невдалому налаштуванні. Далі потрібно перейти у папку, куди було скопійовано ядро:

cd /usr/src/sys/i386/conf/

та виконати команду:

/usr/src/sys/i386/conf/> ee main_kernell.yyyy-dd-mm

щоб мати змогу редагувати скопійоване ядро.

Файл конфігурації ядра системи є доволі великим, щоб описувати його повністю, тому буде розглянуто основні моменти:

Добавлена підтримка Фаєрвола

options IPFIREWALL

options IPFIREWALL_VERBOSE

options IPFIREWALL_VERBOSE_LIMIT=100

Закоментовано деякі опції, що дає змогу відключити їх і при необхідності знову включити, стерши знак коментування # (наприклад підтримка застарілих файлових систем або пристроїв, що не використовуються у даній конфігурації ПК). Це дасть дякий приріст швидкодії.

У кінечному результаті ядро буде виглядати ось так:

ident main_kernell0

#makeoptions DEBUG=-gIPFIREWALLIPFIREWALL_VERBOSEIPFIREWALL_VERBOSE_LIMIT=100IPFIREWALL_FORWARD TCP_DROP_SYNFIN

#options MATH_EMULATEINET

#options INET6FFSFFS_ROOTSOFTUPDATESUFS_DIRHASH

#options MFS

#options MD_ROOT

#options NFS

#options NFS_ROOT

#options MSDOSFSCD9660

#options CD9660_ROOTPROCFSCOMPAT_43

#options SCSI_DELAY=15000

#options UCONSOLE

#options USERCONFIG

#options VISUAL_USERCONFIG

#options KTRACE SYSVSHMSYSVMSG SYSVSEM P1003_1B _KPOSIX_PRIORITY_SCHEDULINGICMP_BANDLIM

#options KBD_INSTALL_CDEV

#options AHC_REG_PRETTY_PRINT

#options AHD_REG_PRETTY_PRINT

Усі остальні налаштування, які стосуються апаратної частини, закоментовані, окрім тих, що стосуються даної машини. Після внесення змін у ядро, потрібно його скомпілювати, щоб при завантаженні системи використовувалось безпосередньо це ядро. Для цього потрібно виконати команду:

cd /usr/src/

usr/src/>make buildkernel KERNCONF=main_kernell.yyyy-dd-mm && \

make installkernel KERNCONF=main_kernell.yyyy-dd-mm

Після цього нове ядро буде скомпільоване і використовуватись, по замовчуванню.


3.Повна первинна копія системи


Після налаштування системи, встановлення необхідного ПЗ та іншого, першим, що необхідно зробити - це повну копію системи, адже у разі виникнення подальших збоїв у роботі, будь то поломка апаратної частини чи можливо вірусна атака, або неправильні налаштування, які можуть привести до краху системи, набагато швидше та вигідніше буде відновити роботу системи з резервної копії чим, виконувати усі налаштування з самого початку.

Для цього викорастаємо програму Acronis True Image. Так, як дана програма не пристосована для роботи в середовищі FreeBSD, то потрібно завантажитись з неї. Для цього потрібно у настройках БІОС перейти в пункт Boot, де вибрати привід, з якого буде відбуватись завантаження будь то CD\DVD-привід, USB чи дисковод. В даному випадку в наявності є диск з Acronis True Image, тому в якості завантажувального пристрою буде вибрано CD\DVD-привід. Після перезавантаження компютера, зявиться вікно з майстром роботи Acronis True Image.

Щоб запустити майстер роботи з резервного копіювання потрібно вибрати пункт створити архів в головному меню програми, натиснути далі, вибрати копіювати диски (розділи) і знову натиснути далі. Так, як дана програма не може бачити розділів з файловою системою UFS, то потрібно просто скопіювати жорсткий диск повністю. Після вибору диска, потрібно вказати імя архіву і шлях до нього і чим далі його скопіювати, тим більша вірогідність того, що дані вціліють, наприклад, якщо скопіювати дані у локальну мережу, то вони вціліють при виході з ладу ПК повністю. Було вирішено зробити бекап на флеш-носій та DVD-диск.

Далі буде запропоновано вибрати режим копіювання: повне, інкрементне чи диференційоване. Після вибору повного копіювання, буде запропоновано змінити параметри копіювання, такі як: спосіб розподілу архіву на частини, ступінь стиснення, метод шифрування, команди, які будуть виконані до і після процедури резервування, інше. Нам підійдуть параметри за замовчуванням. Після цього буде запропоновано ввести коментарій для архіву, проте можна обійтись і без нього. На завершальному етапі, програма виведе вікно в якому будуть відображені усі налаштування даного копіювання і буде остання змога змінити налаштування, в кінці потрібно натиснути кнопку Приступити, щоб розпочати копіювання. Процес копіювання можна відмінити, відповідною кнопкою.

Після завершення копіювання на екран буде виведено вікно із журналом, в якому будуть записи про хід виконання копіювання.

Для того, щоб скористатись Відновленням при завантаженні (воно мусить бути попередньо активованим), потрібно увімкнути компютер і при появі на екрані надпису "Press F11 for Acronis Startup Recovery Manager" натиснути клавішу F11. Завантажиться автономна версія Acronis True Image, яка майже не відрізняється від повної версії програми.

Щоб запустити Майстер відновлення даних, потрібно вибрати пункт Відновити дані в головному вікні програми, далі вибрати архів, вибрати місце, куди потрібно розархівувати його і на завершу вальному етапі клацнути кнопку Приступити, після завершення, усі дані будуть відновлені.

4. Налаштування Bacula


Усього для створення системи резервування будуть використовуватись 3 машини, не враховуючи робочого місця адміністратора з консолью управління:

1) backup. Це сервер bacula - (FreeBSD 9.0 amd64). Тут будуть встановлені директор і сервер зберігання.

2) dc - сервер, який резервується - компютер (FreeBSD 9.0 amd64), на якому буде встановлено клієнтську частину.

) pdc - файл-сервер з Windows 7 та автоматизованою системою 1С.

Для початку потрібно встановити Bacula на сервері, для цього виконується команда:

cd /usr/ports/sysutils/bacula-serverinstall clean

Після цього зявиться вікно в якому слід вибрати підтримку MySQL та NLS. Разом з самою Bacula буде встановлено MySQL-клієнт, тому MySQL-сервер встановлюється окремо через команду:

cd /usr/ports/databases/mysql50-serverinstall clean

Далі запустити MySQL-сервер, перевірити чи працює він:

echo 'mysql_enable="YES"' >> /etc/rc.conf

/usr/local/etc/rc.d/mysql-server startmysql.| grep sqlmysqld 811 10 tcp4 *:3306 *:*mysqld 811 12 stream /tmp/mysql.sock

Тепер в MySQL треба створити базу даних bacula, користувача bacula і таблиці, де bacula буде зберігати свої дані. Для цього в /usr/local/share/bacula є спеціальні скрипти:

/usr/local/share/bacula/grant_mysql_privileges

...

/usr/local/share/bacula/create_mysql_databaseof bacula database succeeded.

/usr/local/share/bacula/make_mysql_tablesof Bacula MySQL tables succeeded.

Створити каталог, куди будуть записуватись копії і дати до нього доступ Bacula:

mkdir /mnt/disk1bacula:bacula /mnt/disk1/dev/ad4s1d /mnt/disk1

Бакула буде налаштована таким чином, що старі копії будуть видалятись тільки тоді, коли не буде хватати місця. Тобто в якийсь момент часу бекапи займуть розділ повністю, тому не варто використовувати розділи /var або /usr.

Далі налаштовується сервер зберігання, копіюється дефолтний конфігураційний файл:

cp /usr/local/etc/bacula-sd.conf.sample /usr/local/etc/bacula-sd.conf

і редагується до наступного стану:

Storage {= backup-sd = 9103

Імя та порт, в якому буде очікуватись підключення директора.

WorkingDirectory = "/var/db/bacula"Directory = "/var/run"Concurrent Jobs = 20Interval = 30 sec

Службові настройки.

Director {= backup-dir = "secret"

Список директорі (в цьому випадку 1), яким буде дозволено доступ до сервера зберігання. Його імя та пароль

Device {= backup-disk1-device Type = File Device = /mnt/disk1 = yesAccess = Yes; = yes;

RemovableMedia = no;

Обирається прилад, на який буде відбуватися копіювання (в даному випадку жорсткий диск) та каталог, в який будуть робитись бекапи.

Messages {= Standard= backup-dir = all

Тут описується, що робити з повідомленнями, які буде надсилати сервер зберігання, тому відправимо їх на директор.

Тепер налаштовується Director, також копіюється дефолтний конфігураційни файл:

cp /usr/local/etc/bacula-dir.conf.sample /usr/local/etc/bacula-dir.conf

і редагується:

Director {= backup-dir = 9101 = "/usr/local/share/bacula/query.sql"= "/var/db/bacula" = "/var/run" Concurrent Jobs = 1 = "secret" = Daemon

Job {= "RestoreFiles"= Restore=dc-fd="dc-usr_jails-set"= backup-disk1-storage= dc-usr_jails-pool= Daemon= /mnt/disk1/bacula-restores

Глобальні налаштування, серед яких: імя, пароль, порт, робочий каталог, кількість одночасних завдань, настройки повідомлень, та дефолт не завдання (повинне бути щонайменше одне)

Job {= "dc-usr_jails-job" = Backup = Incremental = dc-fd

FileSet = "dc-usr_jails-set" = "WeeklyCycle-1hrs-sun" = backup-disk1-storage = Daemon = dc-usr_jails-pool = 10 Bootstrap = "/var/db/bacula/dc-usr_jails-job.bsr"

Тут створюється завдання, для резервування jail-ів сервера з якого робиться бекап, вказується назва завдання, тип, клієнт, вказується які файли резервувати та куди, повідомлення, та пріоритет, а також остання строка, допоможе відновити копії у разі виникнення проблем з SQL каталогом.

FileSet {= "dc-usr_jails-set" {{= MD5= /usr/jails

Визначається список файлів, які будуть резервуватись

Pool {= dc-usr_jails-pool Type = Backup = yes = yes Retention = 365 days

Регулювати в який саме пул, буде писати дані Бакула, неможливо, тому прийдеться для кожного завдання вписувати свій пул, якщо потрібно, щоб кожне завдання писалось в окремий файл.

Client {= dc-fd = dc.office.local = 9102 = "default" = "secret" Retention = 30 days Retention = 3 months = yes

Визначається клієнт, його дані, пароль, порт, увімкнена опція автовидалення логів, термін дії, яких вийшов.

Storage {= backup-disk1-storage = backup.office.local.ru = 9103 = "secret" = backup-disk1-device Type = File

Налаштування сховища, порт, пароль, тип приладу, тип файлів.

Schedule {= "WeeklyCycle-1hrs-sun"= Full 1st sun at 1:00= Differential 2nd-5th sun at 1:00= Incremental mon-sat at 1:00

Визначення розкладу: тижневий розклад на запуск о першій ночі з повним і диференціальним бекапом в неділю. Повний бекап робиться в 1:00 кожну 1-у неділю місяця, диференційний в 1:00 у 2, 3, 4 і 5 неділі місяця, інкрементальний в 1:00 з понеділка по суботу.

Опис каталогу в бази даних:

Catalog {

Name = default

Дані доступу до бази даних

dbname = "bacula"; dbuser = "bacula"; dbpassword = ""

Вибір шаблону повідомлень

Messages {

Name = Daemon

syslog = all

Вибір пулу Scratch{= ScratchType = Backup

Тепер можна протестувати конфігураційні файли на предмет помилок:# bacula-sd -t -d /usr/local/etc/bacula-sd.conf# bacula-dir -t -d /usr/local/etc/bacula-dir.conf#

Запускаємо серерну частину:# echo 'bacula_dir_enable="YES"' >> /etc/rc.conf# echo 'bacula_sd_enable="YES"' >> /etc/rc.conf# /usr/local/etc/rc.d/bacula-dir startbacula_dir.# /usr/local/etc/rc.d/bacula-sd startbacula_sd.# sockstat | grep bacubacula-dir 37450 5 tcp4 *:9101 *:*bacula-sd 34267 3 tcp4 *:9103 *:*

backup#

Усі необхідні порти справні, тепер потрібно встановити клієнтську частину на сервер який резервується:

dc# cd /usr/ports/sysutils/bacula-client# make install clean

У вікні вибрати опцію NLS. Далі знову варто скопіювати конфігураційний файл:

dc# cp /usr/local/etc/bacula-fd.conf.sample /usr/local/etc/bacula-fd.conf

Список директорів, які можуть управляти цим клієнтом:

Director {= backup-dir= 9101= backup.office.local.ru= "secret"

Глобальні настройки клієнта:

FileDaemon {

Name = platform2-fd

FDport = 9102

Службова інформація:

WorkingDirectory = /var/db/baculaDirectory = /var/runConcurrent Jobs = 20

Повідомлення, які відправляються директору:

Messages {

Name = Standard= backup-dir = all, !skipped, !restore

Перевірити і запустити:

dc# bacula-fd -t -d /usr/local/etc/bacula-fd.conf

dc# echo 'bacula_fd_enable="YES"' >> /etc/rc.conf# /usr/local/etc/rc.d/bacula-fd startbacula_fd.# sockstat | grep bacubacula-fd 67621 3 tcp4 *:9102 *:*

Консоль управління, завантажується разом з bacula-client. Якщо на адміністраторському робочому місці FreeBSD, потрібно встановити клієнт.

Він запускається командою bconsole. Якщо зявилась зірочка, значить все добре - це її запрошення командної строки. Можна набрати help, він покаже список команд. Також можна встановити консоль управління на робочу станцію з windows. Завантажити її можна на офіціальному сайті www.bacula.org.<#"justify">У деякий момент бакула спитає ще раз, чи ми згодні з процесом встановлення:

OK to run? (yes/mod/no): yesqueued. JobId=15have messages.

Тепер спробуємо забекапити pdc сервер з windows. Встановлюємо клієнт на windows. В окне Choose Components треба вибрати Client, потім вказати порт, імя клієнта (pdc-fd) і пароль. Клієнт завантажитись службою. Тепер потрібно добавити в конфіг клієнта наступне:

Job {= "pdc-1c-job" = Backup

Визначення завдання.

Level = Incremental = pdc-fd = "pdc-1c-set"

Schedule = "WeeklyCycle-1hrs-sun" = backup-disk1-storage = Daemon = pdc-1c-pool = 10 Bootstrap = "/var/db/bacula/pdc-1c-job.bsr"

Вказується імя клієнта, тип бекапу, місце, завдання, пул, повідомлення та ін..

FileSet {= "pdc-1c-set" {{= GZIP = MD5

}= "F:/1C"

Визначення списку резервованих файлів.

Pool {= pdc-1c-pool Type = Backup = yes = yes

volumesRetention = 365 days

Налаштування пула.

Client {

Name = pdc-fd

Address = pdc.office.local

FDPort = 9102

Catalog = "default" = "secret" Retention = 30 daysRetention = 3 months= yes

Налаштування клієнта.

Далі потрібно перевірити чи було підчеплено клієнт, та забекапити інформацію з клієнта:

*status client=pdc-fd

Connecting to Client pdc-fd at pdc.office.local:9102fd Version: 2.4.2 (26 July 2008) VSS Linux Cross-compile Win32started 15-Sep-08 14:12, 7 Jobs run since started.: heap=0 smbytes=10,980 max_bytes=328,618 bufs=55 max_bufs=225: boffset_t=8 size_t=4 debug=0 trace=1Jobs:connected at: 19-Sep-08 16:57Jobs running.Jobs:Level Files Bytes Status Finished Name

Було підтверджено, що клієнт підчеплений та здійснено копіювання бази 1С.

Тепер перевіримо чи буде відбуватись відновлення баз даних 1С, для цього запускається раніше створене завдання:

*run pdc-1c-job

Появляється наступна інформація:

C:\Users\admin>dir C:\mnt\disk1\bacula-restores\F\1C

Том в устройстве C не имеет метки.

Серийный номер тома: 8C9D-E89B

Содержимое папки C:\mnt\disk1\bacula-restores\F\1C

.05.2013 17:17 <DIR> .

.05.2013 17:17 <DIR> ..

.05.2013 16:26 0 тестовий файл.txt

...

...

...

C:\Users\admin>

Що означає, що копіювання та відновлення бази даних відбулось успішно.


План 1.Сучасні рішення для організації робіт з резервування та архівування інформації 1.1 Методи резервування інформації на базі архітектурних рішень

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ