Створення локальної комп’ютерної мережі для "Херсонтеплоенерго"

 

Зміст

1. Вступ

. Визначення задачі

. Техніко-розрахунковий розділ

.1 Вибір архітектури і топології мережі

.2 Вибір оптимальної конфігурації мережі

.3 Конфігурація обладнання мережі

.4 Вибір програмного забезпечення

. Опис монтажних робіт

. Налагодження операційної системи сервера

. Технічне обслуговування компютерної мережі

. Програмне обслуговування компютерної мережі

. Економічний розділ

. Наукова організація праці

. Охорона праці та навколишнього середовища

Висновок

Список використаних джерел

1. Вступ

Сучасній людині важко уявити собі життя без різних засобів звязку. Пошта, телефон, радіо та інші комунікації перетворили людство в єдиний живий організм, змусивши його обробляти величезний потік інформації. Підручним засобом для обробки інформації став компютер.

Однак масове використання окремих, не взаємозв'язаних компютерів породжує ряд серйозних проблем: як зберігати використовувану інформацію, як зробити її загальнодоступною, як обмінюватися цією інформацією з іншими користувачами, як спільно використовувати ресурси (диски, принтери, сканери, модеми) декільком користувачам. Рішенням цих проблем є обєднання компютерів у єдину комунікаційну систему - компютерну мережу.

Компютерна мережа - це система розподіленої обробки інформації між компютерами за допомогою засобів звязку.

Компютерна мережа являє собою сукупність територіально рознесених компютерів, здатних обмінюватися між собою даними через середовище передачі даних.

Передача інформації між компютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими. У компютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі - аналогові (хвильові).

Компютери підключаються до мережі через вузли комутації. Вузли комутації зєднуються між собою каналами звязку. Вузли комутації разом з каналами звязку утворюють середовище передачі даних. Компютери, підключені до мережі, у літературі називають вузлами, абонентськими пунктами чи робочими станціями. Компютери, що виконують функції керування мережею чи надають які-небудь мережеві послуги, називаються серверами. Компютери, що користуються послугами серверів, називаються клієнтами.

Кожен компютер, підключений до мережі, має імя (адресу). Компютерні мережі можуть обмінюватися між собою інформацією у вигляді повідомлень. Природа цих повідомлень може бути різна (лист, програма, книга і т.д.). У загальному випадку повідомлення по шляху до абонента-одержувача проходить декілька вузлів комутації. Кожний з них, аналізуючи адресу одержувача в повідомленні і володіючи інформацією про конфігурацію мережі, вибирає канал звязку для наступного пересилання повідомлення. Таким чином, повідомлення подорожує по мережі, поки не досягає абонента-одержувача.

Для підключення до мережі компютери повинні мати:

апаратні засоби, що зєднують компютери із середовищем передачі даних;

мережеве програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється доступ до послуг мережі.

У світі існують тисячі різноманітних компютерних мереж. Найбільш істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального розосередження і топологія.

Існує декілька видів топології компютерних мереж: комірка, кільце, зірка, шина та інші. Більше детально вони розглянуті у відповідному пункті проекту.

По ступеню розосередження компютерні мережі поділяються на локальні, регіональні та глобальні.

2. Визначення задачі

Основним призначенням комп'ютерної мережі є забезпечення простого, зручного і надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами мережі. За допомогою комп'ютерних мереж ці проблеми вирішуються незалежно від територіального розташування користувачів. У епоху загальної інформатизації великі обсяги інформації зберігаються, обробляються і передаються в локальних та глобальних комп'ютерних мережах. У локальних мережах створюються спільні бази даних для роботи користувачів. У глобальних мережах здійснюється формування єдиного наукового, економічного, соціального і культурного інформаційного простору.

Існує безліч проблем, для вирішення яких потрібні централізовані дані, доступ до баз даних, передача даних на відстань та їх розподілене оброблення. З цим стикаються банківські й інші фінансові структури, системи соціального забезпечення, податкові служби, дистанційне комп'ютерне навчання, системи резервування авіаквитків, дистанційна медична діагностика, виборчі системи та ін. У всіх цих випадках необхідно, щоб у комп'ютерній мережі здійснювалися збирання, збереження і доступ до даних, гарантувався захист даних від спотворення та несанкціонованого доступу.

Основні переваги від створення локальної компютерної мережі:

дані, збережені на будь-якому ПК в мережі можуть бути доступні для усіх користувачів мережі. Це дозволяє відмовитись від використання фізичних носіїв інформаціі та економити час на її передачу

периферійні пристрої, підключені до мережі можуть бути доступними для всіх її користувачів

спільне використання програм, встановлених на компютерах або сервері в мережі

усі користувачі мережі можуть приймати та передавати повідомлення по електронній пошті та іншим засобам звязку

можливість швидкого доступу з сервера до компютерів у мережі для встановлення програм, виправлення або запобігання неполадок та інших необхідних дій.

Метою проекту є створення локальної компютерної мережі для «Херсонтеплоенерго». Проектується структурована кабельна система (СКС), описуються види топологій мережі та вибирається оптимальна топологія для даного проекту, проводиться розрахунок необхідної довжини кабелю та кількості й типів мережного обладнання, розраховується економічна вигідність проекту, створюється діюча модель мережі для перевірки її роботи та оцінки навантаження.

Для досягнення поставленої мети у проекті вирішуються наступні завдання: локальна компютерна мережа

проектування схеми прокладки кабелю

проектування діючої моделі компютерної мережі

вибір топології мережі;

добір мережного устаткування;

виконання розрахунку ефективності капітальних витрат на створення і експлуатацію мережі;

Обєктом, на якому прокладається мережа, є одноповерхова будівля з наступними параметрами:

довжина першого поверху 35,6м;

ширина 18м;

висота 9,5 м;

несучі стіни 25 см;

У даному проекті потрібно організувати мережу з 50 робочих станцій і одного сервера.

Вони розподіленні наступним чином:

приймальня - 1 робоча станція;

кабінет директора - 1 робоча станція;

матеріальний відділ бугалтерії - 6 робочих станцій;

розрахунковий відділ бугалтерії - 2 робочих станцій;

відділ кадров - 3 робочих станції;

учбовий клас охорони праці - 2 робочих станцій;

кабінет охорони праці - 1 робоча станція;

розрахунковий відділ з населенням - 10 робочих станції;

каса - 1 робоча станція;

кабінет начальників районів №1,2,3 - 3 робочих станцій;

кабінет головного інженера - 1 робоча станція;

кабінет юриста - 1 робоча станція;

кабінет головного економіста - 1 робоча станція;

кабінет інженерів-теплоенергетиків - 3 робочих станції;

информаційний відділ - 4 робочих станції;

архів - 3 робочих станції;

відділ комп'ютернного забезпечення - 3 робочих станції;

транспортний відділ - 2 робочих станцій;

матеріальний склад - 2 робочих станцій;

3. Техніко-розрахунковий розділ

.1 Вибір архітектури і топології мережі

Під топологією мережі розуміється опис її фізичного розташування, тобто те, як комп'ютери сполучені в мережі один з одним і за допомогою яких пристроїв входять у фізичну топологію.

Існує чотири основні топології:(шина);(кільце);(зірка);(комірка).

.1.1 Шина. Фізична топологія шина, що іменується також лінійною шиною, складається з єдиного кабелю, до якого приєднані усі комп'ютери сегменту рис.3.1).

Повідомлення посилаються по лінії усім підключеним станціям незалежно від того, хто є одержувачем. Кожен комп'ютер перевіряє кожен пакет в дроті, щоб визначити одержувача пакету. Якщо пакет призначений для іншої станції, то комп'ютер відкидає його. Якщо пакет призначений цьому комп'ютеру, то він отримає і обробить його.

Рисунок 3.1 - Топологія "шина"

Головний кабель шини, відомий як магістраль, має на обох кінцях заглушки для запобігання віддзеркаленню сигналу.

Недоліки:

важко ізолювати неполадки станції або іншого мережевого компонента;

неполадки в магістральному кабелі можуть привести до виходу з ладу усієї мережі.

.1.2 Кільце. У фізичній топології "кільце" лінії передачі даних фактично утворюють логічне кільце, до якого підключені усі комп'ютери мережі (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 - Топологія "кільце"

Доступ до носія в кільці здійснюється за допомогою маркерів (token), які пускаються по кругу від станції до станції, даючи їм можливість переслати пакет, якщо це треба. Комп'ютер може посилати дані тільки тоді, коли володіє маркером.

Оскільки кожен комп'ютер при цій топології є частиною кільця, він має можливість пересилати будь-які отримані ним пакети даних, адресовані іншій станції.

Недоліки:

неполадки на одній станції можуть привести до відмови усієї мережі;

при пере конфігурації будь-якої частини мережі необхідно тимчасово відключати усю мережу.

3.1.3 Зірка. У топології Star (зірка) усі комп'ютери в мережі сполучені один з одним за допомогою центрального концентратора (рис. 3.3).

Усі дані, які посилає станція, прямують прямо на концентратор, який пересилає пакет у напрямі одержувача.

У цій топології тільки один комп'ютер може посилати дані в конкретний момент часу. При одночасній спробі двох і більше комп'ютерів переслати дані, усі вони дістануть відмову і будуть вимушені чекати випадковий інтервал часу, щоб спробувати ще раз.

Ці мережі краще масштабуються, чим інші мережі. Неполадки на одній станції не виводять з ладу усю мережу. Наявність центрального концентратора полегшує додавання нового комп'ютера.

Недоліки:

вимагає більше кабелю, чим інші топології;

вихід з ладу концентратора виведе з ладу увесь сегмент мережі

Рисунок 3.3 - Топологія "зірка"

.1.4 Комірка. Топологія Mesh (комірка) сполучає усі комп'ютери попарно (рис. 3.4).

Рисунок 3.4 - Топологія "комірка"

Мережі Mesh використовують значно більшу кількість кабелю, чим інші топології. Ці мережі значно важче встановлювати. Але ці мережі стійкі до збоїв (здатні працювати за наявності ушкоджень).

У даному дипломному проекті використовується топологія «Зірка». Вона обрана так як дозволяє легко підключати робочі станції до мережі, діагностувати та локалізувати несправності шляхом простого відключення абонентів від мережі. Недоліком топології є підвищена витрата кабелю, а але у даному випадку це несуттєво так як сумарна довжина кабелю невелика і не потребує суттєвих витрат.

.2 Вибір оптимальної конфігурації мережі

.2.1 Вибір структурованої кабельної системи (СКС). Структурована кабельна система - це універсальна телекомунікаційна інфраструктура будинку або комплексу будівель, що забезпечує передачу сигналів всіх типів, включаючи мовні, інформаційні, відео. СКС може бути встановлена раніше, ніж стануть відомі вимоги користувачів, швидкість передачі даних, тип мережевих протоколів.

СКС створює основу комп'ютерної мережі, інтегрованої з телефонною мережею. Сукупність телекомунікаційного устаткування будівлі / комплексу будівель, поєднаного з допомогою структурованої кабельної системи, називають локальною мережею. СКС або комп'ютерна плюс телефонна мережа

Структуровані кабельні системи забезпечують тривалий термін служби, поєднуючи зручність експлуатації, якість передачі даних, надійність. Впровадження СКС створює основу підвищення ефективності організації, зниження експлуатаційних витрат, поліпшення взаємодії всередині компанії, забезпечення якості обслуговування клієнтів. Структурована кабельна система будується таким чином, щоб кожен інтерфейс (точка підключення) забезпечував доступ до всіх ресурсів мережі. При цьому на робочому місці достатньо двох ліній. Одна лінія є комп'ютерна, друга - телефонна. Лінії взаємозамінні. Кабелі з'єднують ТР робочих місць з портами розподільних пунктів. Розподільні пункти об'єднують магістральними лініями по топології «ієрархічна зірка». СКС є інтегрованою системою.

інтегрована локальна мережа дозволяє передавати різнотипні сигнали;

СКС забезпечує роботу декількох поколінь комп'ютерних мереж;

інтерфейси СКС дозволяють підключати будь-яке обладнання локальних мереж і мовних програм;

СКС реалізує великий діапазон швидкості передачі даних від 100 Кбіт / сек мовних програм до 10 Гбіт / сек інформаційних програм;

адміністрування СКС скорочує трудовитрати обслуговування локальної мережі завдяки простоті експлуатації;

комп'ютерна мережа допускає одночасне використання різнотипних мережевих протоколів;

стандартизація плюс конкуренція ринку СКС забезпечують зниження цін комплектуючих;

локальна мережа дозволяє реалізувати свободу переміщення користувачів без зміни персональних даних (адрес, телефонних номерів, паролів, прав доступу, класів обслуговування);

адміністрування СКС забезпечує прозорість комп'ютерної та телефонної мережі - всі інтерфейси СКС промарковані і задокументовані;

Робота організації не залежить від співробітника-монополіста з'єднань телефонної мережі.

Надійна довговічна СКС є фундаментом локальної мережі. Проте всяке значення має зворотний бік. Стандарти СКС рекомендують надмірність кількісних параметрів системи, що спричиняє істотні одноразові витрати. Зате можна забути про кошмар перманентного ремонту чинного офісу для нарощування комп'ютерної мережі під поточні потреби.

.2.1.1 Стандарти СКС. Стандарти визначають структуру СКС, робочі параметри конструктивних елементів, принципи проектування, правила монтажу, методику вимірювання, правила адміністрування, вимоги телекомунікаційного заземлення. Адміністрування СКС включає маркування портів, кабелів, панелей, шаф, інших елементів, а також систему записів, що доповнюється посиланнями. Разом з продуманою організацією кабелів, закладеної на етапі створення СКС, система адміністрування дозволяє підтримувати гарну організацію локальної мережі. Стандарти СКС 2007 вважають наявність адміністрування однією з умов відповідності СКС вимогам стандартів.

СКС визначаються міжнародними, європейськими та національними стандартами. Стандарти СКС адресовані будівельникам професіоналам. У Росії СКС частіше організації, що спеціалізуються на комп'ютерних мережах, системах безпеки. Росія є членом Міжнародної організації стандартизації (ISO), тому керується міжнародними стандартами. Дана інформація відображає вимоги міжнародного стандарту ISO / IEC 11801.

.2.1.2 Підсистеми СКС. Стандарт ISO / IEC 11801 підрозділяє структуровану кабельну систему на три підсистеми:

магістральну підсистему комплексу будівель;

магістральну підсистему будівлі;

горизонтальну підсистему.

.2.1.3 Магістральна підсистема СКС та телефонна мережа. Магістральна підсистема комплексу будівель з'єднує кабельні системи будівель. Магістральна підсистема будівлі з'єднує розподільчі пункти поверхів. Магістральна підсистема включає інформаційну та мовну підсистеми СКС. Основна середовище передачі інформаційної підсистеми - оптоволокно (одномодове або багатомодове), що доповнюється симетричними чотирьохпарними кабелями. Якщо довжина магістральної лінії не перевищує 90 метрів, застосовують симетричні кабелі категорії 5 і вище. За більшої довжини для інформаційних програм, тобто комп'ютерної мережі, потрібно прокладати оптоволоконний кабель. Мовні програми магістралі будівлі працюють з багато парними кабелями. Мовні програми, що створюють телефонну мережу, належать до нижчих класів СКС. Це дозволяє збільшувати довжину ліній магістральної підсистеми, створюваних багато парними кабелями, до двох-трьох кілометрів.

.2.1.4 Горизонтальна підсистема СКС та комп'ютерна мережа. Горизонтальна підсистема СКС включає розподільні панелі, комутаційні кабелі розподільних пунктів поверху, горизонтальні кабелі, точки консолідації, телекомунікаційні роз'єми. Горизонтальна підсистема забезпечує локальну мережу для абонентів, надає доступ до магістральних ресурсів. Середовище передачі горизонтальної підсистеми - симетричні кабелі не нижче категорії 5. Стандарти СКС 2007 передбачають для центрів обробки даних вибір СКС не нижче категорії 6. Для інформаційних технологій (комп'ютерна плюс телефонна мережа) приватних будинків нові стандарти рекомендують використовувати категорію 6 / 7. Середовище передачі мовних комунікаційних технологій (скорочено ВКТ: телебачення, радіо) приватних будинків / квартир - симетричні захищені кабелі з смугою частот 1 ГГц, плюс коаксіальні кабелі до 3 ГГц. Допускається також застосування оптоволокна. У горизонтальній підсистемі СКС переважає комп'ютерна мережа. Звідси випливає обмеження максимальної довжини каналу - 100 метрів незалежно від типу середовища. Щоб продовжити термін служби без модифікацій, горизонтальна підсистема СКС повинна забезпечити надмірність, резерв параметрів.

У даному проекті створюється локальна компютерна мережа у межах однієї будівлі, тому використовується горизонтальна підсистема СКС.

.2.2 Основні середовища передачі інформації. В якості середовища передачі інформації в локальних мережах найчастіше використовуються: коаксіальний кабель, виті пари провідників i оптоволоконні середовища.

.2.2.1 Коаксіальний кабель. З метою зменшення затрат на мережеве обладнання в межах невеликих мереж доцільно використовувати шинну топологію. Основною перевагою мереж шинної топології перед мережами іншої топології є те, що вони можуть бути реалізовані з мінімальними апаратними затратами. Для обєднання мереж в один лiнiйний сегмент достатньо коаксіального кабеля вiдповiдної довжини i мережевих адаптерiв по одному для кожного компютера. В той же час бiльшiсть iнших мережевих топологiй вимагає для своєї реалiзацiї додаткових пристроїв у виглядi концентраторiв i маршрутизаторiв. Слiд звернути увагу, що для включення компютера в мережу шинної топологiї достатньо сегмента коаксіального кабеля вiдповiдної довжини i одного мережевого адаптера. В деревоподiбних мережах при підключенні чергового компютера може знадобитися замiна одного з концентраторiв на концентратор з бiльшим числом виходiв або пiдєднання ще одного концентратора, що вiдразу відобразиться на вартостi мережi.

Досвiд експлуатацiї локальних мереж показує, що при невеликiй кiлькостi компютерiв (10-15) доцiльно використовувати мережi з шинною топологiєю на основi коаксiального кабеля. Фiзично коаксiальний кабель являє собою двох провідну лiнiю звязку, в якiй один провiдник (центральний) знаходиться всерединi iншого. В якостi центрального провiдника може використовуватися як одножильний, так i багатожильний мiдний провiд. Кабель з багатожильним провiдником бiльш гнучкий та надiйний, однак вартiсть його дещо бiльша. Зовнiшнiй провiдник виконано у виглядi цилiндра, що сплетений з мiдного провода. Центральний i зовнiшнiй провiдники роздiленi мiж собою iзоляцiєю. Зовнiшня оболонка робиться з полiвiнiлхлориду або флуорополiмеру. Для отримання максимального рiвня сигналу довжина сегмента коаксiального кабелю повинна бути кратною довжинi хвилi сигналу, який передається.

Для можливостi визначення мiсць пiдключення робочих станцiй коаксiальний кабель маркується по всiй довжинi через певнi промiжки. Вiдсутнiсть таких помiток є першою ознакою невiдповiдностi кабеля мережевим стандартам. Крiм цього на кожному кабелi повинне бути чiтке маркування, що вказує на його тип. Коаксiальний кабель є широкополосним засобом звязку, що дозволяє передавати iнформацiю в досить великому частотному дiапазонi. Вiн може використовуватися як для одноканальної, так i для багатоканальної передачi. У випадку багатоканальної роботи в рамках одного фiзичного середовища передачi створюється кiлька каналiв передачi даних, наприклад, за рахунок розподiлу частотного дiапазону на окремi під діапазони. Такий спосiб широко використовується, наприклад, в телебаченнi для передачi кiлькох програм по коаксiальному кабелю. В наш час в локальних мережах використовується переважно одноканальна передача iнформацiї. В локальних мережах найчастiше використовується два види кабелiв з хвильовим опором 50 Ом : RG-11 - так званий товстий або жовтий кабель i RG-58 - тонкий кабель.

Кабель RG-11 характеризується бiльшою надiйнiстю i стiйкiстю до перешкод, однак його вартiсть значно бiльша, нiж у кабеля RG58. Кабель RG-11 дозволяє створювати довшi мережевi сегменти в порiвняннi з кабелем RG-58.

.2.2.2 Вита пара провідників. В даний час в локальних мережах на змiну коаксiальному кабелю приходить кабель на основi витих пар провiдникiв. Вита пара являє собою два скручених провiдники. В якостi провiдникiв використовується мiдний одножильний або багатожильний скручений провiдник. Вартiсть кабеля першого типу менша, однак кабель другого типу є бiльш надiйним та зручним при монтажi кабельних зєднань. Вцiлому вартiсть кабеля на витiй парi провiдникiв є меншою нiж вартiсть коаксiального кабеля. За зовнiшнiм виглядом кабель на базi витої пари подiбний до телефонного кабеля, але вiдрiзняється вiд нього наявнiстю певного числа скруток на один погонний метр. За рiвнем екранування витi пари дiляться на неекрановані та екранованi, останнi характеризуються бiльш високими електричними параметрами. Екранованi витi пари включають виконану з фольги екрануючу iзоляцiю для недопущення електромагнiтних перешкод. Неекранованi проводи, як правило, мають хвильовий опiр 100 Ом, а екранованi - 150 Ом. Враховуючи широке застосування в компютерних мережах кабелiв на основi витих пар провiдникiв, розроблено ряд стандартiв, що визначають електричнi та монтажнi параметри кабеля. В рамках кожного типу кабеля розрiзняють кiлька його категорiй.

Наприклад, для неекранованого кабеля з 4 витих пар, який досить широкозастосовується в локальних мережах, визначенi категорiї з номерами 3, 4, 5.

Основнi вiдмiнностi мiж категорiями - в частотних характеристиках. Так,неекранований кабель категорiї 3 являє собою стандартний телефонний кабель з дiапазоном частот в 15 МГц. Кабель четвертої категорiї забезпечує смугу пропускання в 20 МГц, а кабель пятої категорiї - 100 МГц. В залежностi вiд категорiї кабеля визначається максимально допустима довжина сегмента кабеля мiж двома активними пристроями, наприклад, мiж робочою станцiєю i концентратором. Для кабеля категорiї 3 довжина сегмента не повинна перевищувати 100м. Кабелi бiльш високих категорiй можуть забезпечувати звязок на бiльш далекi вiдстанi: наприклад, кабель категорiї 5 забезпечує звязок на вiдстанi до 150м. В свою чергу, екранованi кабелi мають бiльш високi параметри передачi сигналiв.

Пiдключення робочих станцiй до середовища передачi на базi витих пар провiдникiв здiйснюється при допомозi розйому RJ-45 . Зовнi такi розйоми подiбнi до телефонних розйомiв RJ-11, але вiдрiзняються вiд них бiльшим числом контактiв (вiсiм замiсть чотирьох).

.2.2.3 Оптоволоконний кабель. Найбiльш перспективним середовищем передачi, що забезпечує високу швидкiсть передачi iнформацiї на значнi вiдстанi, є оптоволоконний кабель.

В якостi середовища передачi в оптоволоконному кабелi використовується оптичне волокно (світловод), який являє собою тонку скляну або пластмасову нитку товщиною 8,3-100мк. Свiтловод вкритий скляною оболонкою, яка має iнший коефiцiєнт вiддзеркалення, нiж у свiтловода. Скляна оболонка вiдображає свiтло, направляючи його вздовж свiтловода. Мiж оболонкою свiтловода та зовнiшньою пластиковою оболонкою може поміщатися рiдкий гель (полегшений кабель) або посилюючi жили (посилений кабель). Внутрiшня скляна оболонка забезпечує необхiдну жорсткiсть та стiйкiсть до розриву, перегрiвання або переохолодження. Гель та посилюючi жили забезпечують додатковий захист вiд механiчного впливу та впливу оточуючого середовища. Кабель може мiстити одне волокно, яке проводить свiтло, але переважно їх є кiлька.

Сигнал по оптичному волокну може розповсюджуватися по одному шляху у виглядi достатньо тонкого пучка свiтла, або у виглядi кiлькох пучкiв свiтла . В першому випадку говорять про одномодовий, в другому випадку - про багатомодовий кабель. Свiтловод одномодового кабеля значно тонший нiж у багатомодового. Сигнал у одномодовому кабелi генерується з допомогою лазерного джерела свiтла. При виборi в якостi джерела свiтла лазерного дiода, який може переключатися з частотою в кiлька тисяч МГц, забезпечується досить висока швидкiсть передачi цифрових сигналiв. Оптичне волокно досить гнучке, що дозволяє прокладати оптоволоконнi кабелi практично по тих же каналах, що й коаксiальнi кабелi. При вiдповiднiй технологiї виготовлення оптоволоконного кабеля можна досягти того, що свiтло буде розповсюджуватися вздовж свiтловода i не випромiнюватися назовнi, навiть при скручуваннi кабеля. Поряд з високою швидкiстю передачi, оптоволоконний кабель є значно тоншим i легшим вiд звичайного. До переваг даного кабеля слiд вiднести також стiйкiсть до електронних перешкод, що дозволяє використовувати його поряд з джерелами сильних електромагнiтних полiв, наприклад, електрозварювальних апаратiв. Вартiсть оптоволоконного обладнання та його установка значно вища вартостi iнших видiв мережевого обладнання. В звязку з цим в даний час оптоволоконний кабель використовується в основному в мережах значної довжини, при наявностi великої кiлькостi електромагнiтних перешкод, а також при необхiдностi захисту вiд несанкцiонованого зчитування iнформацiї з середовища передачi.

У даному проекті в якості середовища передачі інформації буде використовуватись вита пара провідників 5 категорії. Вона повністю задовільняє вимогам до мережі - підтримує швидкість передачі 100 Мбіт/с, має максикально допустиму довжину сегменту в 150м та найбільш економічно вигідна. Підключення робочих станцій до мережі на базі витих пар здійснюється за допомогою розєму RJ-45, тому потрібно використати телекомунікаційні розетки RJ-45. До цих розеток будуть підключені всі станції в мережі. Також потрібно визначити кількість силових розеток для забезпечення електроживлення робочих станцій та обладнання. Визначаємо кількість силових розеток виходячи з умов що для підключення кожної робочої станції та серверу потрібно встановити по 2 розетки, для кожного комутатору та принтеру необхідна одна розетка. Перелік телекомунікаційних та силових розеток наведено у таблиці 3.1.

Перелік телекомунікаційних та силових розеток наведено у таблиці 3.1

Таблиця 3.1- Перелік телекомунікаційних та силових розеток

Назва відділуКількість робочих місцьТелеком. розеткиСилові розеткиМетод кріплення12345Приймальня112RJ - 45Кабінет директора112RJ - 45Матеріальний відділ бухгалтерія336RJ - 45Розрахунковий відділ бухгалтерія224RJ - 45Відділ кадрів336RJ - 45Учбовий клас охорони праці224RJ - 45Кабінет охорони праці112RJ - 45Розрахунковий відділ з населенням1010 20RJ - 45Каса112RJ - 45Кабінет начальників районів №1,2,3336RJ - 45Кабінет головного інженера112RJ - 45Кабінет Юриста112RJ - 45Кабінет головного економіста112RJ - 45Кабінет інженерів-теплоенергетиків336RJ - 45Информаційний відділ448RJ - 45Архів336RJ - 45Відділ комп'ютернного забезпечення336RJ - 45Транспортний відділ224RJ - 45Матеріальний склад224RJ - 45

Загальна кількість розеток:

Телекомунікаційних - 51;

Силових - 117.

.2.3 Спосіб керування мережею. У даному проекті для керування мережею використовується архітектура клієнт-сервер - мережева архітектура, в якій завдання або мережеве навантаження розподілені між постачальниками послуг (сервісів), що називаються серверами, і замовниками послуг - клієнтами. Нерідко клієнти і сервери взаємодіють через комп'ютерну мережу і можуть бути як різними фізичними пристроями, так і програмним забезпеченням. Існує два види подання даної архітектури: дворівнева і трирівнева.

Модель клієнт-серверної взаємодії визначається перш за все розподілом обов'язків між клієнтом та сервером. Логічно можна виокремити три рівні операцій:

рівень представлення даних, що являє собою інтерфейс користувача і відповідає за представлення даних користувачеві і введення від нього керуючих команд;

прикладний рівень, який реалізує основну логіку програми і на якому здійснюється необхідна обробка інформації;

рівень управління даними, який забезпечує зберігання даних та доступ до них.

У будь-якій мережі, побудованій на сучасних мережевих технологіях, присутні елементи клієнт-серверної взаємодії, найчастіше на основі дворівневої архітектури. Дворівневою вона називається через необхідність розподілу трьох базових компонентів між двома вузлами (клієнтом і сервером).

Дворівнева архітектура використовується в клієнт-серверних системах, де сервер відповідає на клієнтські запити безпосередньо і в повному обсязі, при цьому використовуючи лише власні ресурси. Тобто сервер не викликає сторонні мережеві програми та не звертається до сторонніх ресурсів для виконання якої-небудь частини запиту.

Розташування компонентів на стороні клієнта або сервера визначає такі основні моделі їх взаємодії в рамках дворівневої архітектури:

сервер терміналів - розподілене представлення даних;

файл-сервер - доступ до віддаленої бази даних і файлових ресурсів;

сервер баз даних (БД) - віддалене представлення даних;

сервер програм - віддалений доступ до програм;

Історично першою з'явилася модель розподіленого представлення даних (модель сервер терміналів). Вона реалізовувалася на універсальній ЕОМ (мейнфрейми), що виступала в ролі сервера, з підключеними до неї алфавітно-цифровими терміналами. Користувачі виконували введення даних з клавіатури терміналу, які потім передавалися на мейнфрейм і там виконувалася їх обробка, включаючи формування «картинки» з результатами. Ця «картинка» і поверталася користувачеві на екран терміналу.

З появою персональних комп'ютерів і локальних мереж, була реалізована модель файлового серверу, який представляв доступ файлових ресурсів, в тому числі і до віддаленої бази даних. У цьому випадку виділений вузол мережі є файловим сервером, на якому розміщені файли бази даних. На клієнтах виконуються програми, у яких сполучені компонент представлення й прикладний компонент (СУБД і прикладна програма), що використовують підключену віддалену базу як локальний файл. Протоколи обміну при цьому представляють набір низькорівневих викликів операцій файлової системи.

Така модель показала свою неефективність з огляду на те, що при активній роботі з таблицями БД виникає велике навантаження на мережу. Частковим рішенням є підтримка тиражування (реплікації) таблиць і запитів. У цьому випадку, наприклад при зміні даних, оновлюється не вся таблиця, а тільки модифікована її частина.

З появою спеціалізованих СУБД з'явилася можливість реалізації іншої моделі доступу до віддаленої базі даних - моделі сервера баз даних. У цьому випадку ядро СУБД функціонує на сервері, прикладна програма на клієнті, а протокол обміну забезпечується за допомогою мови SQL. Такий підхід у порівнянні з файловим сервером веде до зменшення завантаження мережі й уніфікації інтерфейсу "клієнт-сервер». Однак, мережевий трафік залишається досить високим, крім того, як і раніше неможливе задовільне адміністрування програм, оскільки в одній програмі сполучаються різні функції.

З розробкою і впровадженням на рівні серверів баз даних механізму зберігаємих процедур з'явилася концепція активного сервера БД. У цьому випадку частина функцій прикладного компонента реалізована у вигляді зберігаємих процедур, що виконуються на стороні сервера. Решта прикладної логіки виконується на клієнтській стороні. Протокол взаємодії - відповідний діалект мови SQL.Переваги такого підходу очевидні:

можливо централізоване адміністрування прикладних функцій;

зниження вартості володіння системою за рахунок оренди сервера, а не його купівлі;

значне зниження мережевого трафіку (тому що передаються не SQL-запити, а виклики збережених процедур).

Основний недолік - обмеженість засобів розробки зберігаємих процедур у порівнянні з мовами високого рівня.

Реалізація прикладного компонента на стороні сервера являє наступну модель - сервер програм. Перенесення функцій прикладного компонента на сервер знижує вимоги до конфігурації клієнтів і спрощує адміністрування, але представляє підвищені вимоги до продуктивності, безпеки і надійності сервера.

В даний час намічається тенденція повернення до того, з чого починалася клієнт-серверна архітектура - до централізації обчислень на основі моделі термінал-сервера. У сучасній реінкарнації термінали відрізняються від своїх алфавітно-цифрових предків тим, що маючи мінімум програмних і апаратних засобів, представляють мультимедійні можливості (у тому числі графічний користувальницький інтерфейс). Роботу терміналів забезпечує високопродуктивний сервер, куди винесено все, аж до віртуальних драйверів пристроїв, включаючи драйвери відеопідсистеми.

Ще одна тенденція в клієнт-серверних технологіях пов'язана з усе більшим використанням розподілених обчислень. Вони реалізуються на основі моделі сервера програм, де мережева програма розділена на дві і більше частин, кожна з яких може виконуватися на окремому комп'ютері. Виділені частини програм взаємодіють один з одним, обмінюючись повідомленнями в заздалегідь узгодженому форматі. У цьому випадку двухланкова клієнт-серверна архітектура стає трирівневою.

Як правило, третьою ланкою в триланковій архітектурі стає сервер програм, тобто компоненти розподіляються наступним чином:

представлення даних - на стороні клієнта.

прикладний компонент - на виділеному сервері програм (як варіант, виконує функції проміжного ПЗ).

управління ресурсами - на сервері баз даних, який і представляє запитувані дані.

Дворівнева архітектура простіше, так як всі запити обслуговуються одним сервером, але саме через це вона менш надійна і пред'являє підвищені вимоги до продуктивності сервера.

Трирівнева архітектура складніше, але завдяки тому, що функції розподілені між серверами другого і третього рівня, ця архітектура являє високу ступінь гнучкості і масштабованості, високу безпеку (тому захист можна визначити для кожного сервісу або рівня), високу продуктивність (так як. завдання розподілені між серверами).

.2.4 Визначення інформаційних потоків. Мережа складається з 19 відділів, один із яких - серверна, виконує керування мережею. У кожному відділі, у свою чергу, служать співробітники згідно штатно-облікового розкладу. Усього на підприємстві задіяні 50 чоловік яким необхідно надати в користування персональний комп'ютер.

З урахуванням інформаційних потоків можна зробити висновок що для розробки мережі підходить технологія Fast Ethernet стандарту 100BaseTX, так як пропускної здібності буде достатньо.

.2.5 Мережні ресурси. Периферійні пристрої компютера (принтери, факси) можуть використовуватися в якості мережних ресурсів і бути доступними для всіх компютерів, підключених до мережі.

Для підключення мережевого пристрою потрібно підключити пристрій до робочої станції через мережевий вхід і відкрити доступ до нього всім або певним користувачам мережі.

У даному дипломному проекті задіяно 11 принтерів, деякі з яких потрібно використовувати як мережеві.

Існує кілька способів підключення принтера до локальної мережі:

підключити принтер до одного комп'ютера в мережі і дозволити всім загальний доступ. Це найпростіший і найдешевший спосіб. Але в нього є один суттєвий недолік. Комп'ютер, до якого підключений цей принтер, завжди повинен бути включений або принтер стане недоступним:

підключення принтера до сервера за допомогою спеціального кабелю. При такому способі підключення він завжди буде доступним для всіх робочих станцій, але виникають додаткові витрати із-за довжини кабелю;

підключення до мережі спеціального мережевого принтера. У мережах із шинною топологією мережний принтер, як і робочі станції, з'єднується з мережним кабелем за допомогою Т- конектора, а при використанні «зірки» - через концентратор. В такому варіанті підключення принтер працює як окрема робоча станція, завжди доступний для друку і може бути замінений без необхідності переналаштування робочих станцій;

У даному проекті використовується підключення принтера до робочої станції. Установка спеціального мережевого принтера або підключення до сервера потребує додаткових затрат, в яких немає необхідності в даному випадку.

.3 Конфігурація обладнання мереж

.3.1 Вибір типу комутаторів мережі. У даному дипломному проекті необхідно організувати мережу з 50 робочих станцій. Виходячи з цього та раніше обраної топології мережі було вирішено використати чотири 16-портових комутаторів Fast Ethernet 10/100 baseТХ. У більшості комутаторів задіяно до 8 портів, але 16 портові комутатори вибрані для можливості подальшого масштабування мережі, наприклад, підключення додаткових робочих станцій або безпровідних роутерів.

Вільні порти комутаторів призначені для подальшого розвитку мережі підприємства.

Далі у вигляді таблиці 3.2 надані основні характеристики 16 портового комутатору D-Link DES-1016D

Таблиця 3.2 - Характеристики комутатора

№ п/пМережеві характеристики обладнання Значення1Тип обладнанняКомутатор2ТопологіяЗіркова3Метод доступу. ПротоколTCP/IP4Швидкість передачі даних10/100 Mбіт/с5Кількість портів16 UTP/STP6Підтримка повного/напів дуплексного режимівповний/напів дуплексний7Тип кабелю. МетражUTP cat 5. 352 м8Живлення220 v

Підбираємо найбільш підходящій тип мережних адаптерів виходячи з таких умов як:

сумісність з мережевою технологією Fast Ethernet;

працездатність на швидкості 100Мбіт/с;

стандартизованість та сумісність з іншим мережним обладнанням

В якості мережного адаптеру вибраний D-Link DFE-520TX. Він відповідає усім вищепереліченим вимогам та економічно вигідний. Також він, як і комутатор, виробництва фірми D-Link, що гарантує підвищену стабільність мережі.

У таблиці 3.3 наведені основні характеристики адаптеру D-Link DFE-520TX.

Таблиця 3.3 - Характеристики мережного адаптеру

ХарактеристикиПараметриШвидкість передачі даних10/100Мбіт/сМаксимальна довжина кабелю100 метрівВідповідність стандартамPCI 2.2, PC2001, 802.3, 802.3u, 802.3ab, 802.3xІнтерфейси PCI 32 бита 33/66 МГц

Цей мережевий адаптер сумісний з усіми версіями опервційних систем та підтримує швидкість 100 Мбіт/с.

Кожен мережевий адаптер має свою унікальну ІР та MAC адресу.

У таблиці 3.4 приведений перелік МАС та ІР адресів всіх компютерів мережі підприємства.

Таблиця 3.4 - IP і МАС адреса

№ п/пMAC- адреса ПозначенняIP- адресаНазва відділуКількість МА1234C9.65.00.9B.73.00107.153.48.01Приймальня1C9.65.00.9B.73.01107.153.48.02Кабінет директора1C9.65.00.9B.73.02107.153.48.03Матеріальний відділ бухгалтеріяC9.65.00.9B.73.03107.153.48.04C9.65.00.9B.73.04107.153.48.05C9.65.00.9B.73.05107.153.48.061C9.65.00.9B.73.06107.153.48.071C9.65.00.9B.73.07107.153.48.081C9.65.00.9B.73.08107.153.48.09Розрахунковий відділ бухгалтеріяC9.65.00.9B.73.09107.153.48.10C9.65.00.9B.73.09107.153.48.11Відділ кадрів1C9.65.00.9B.73.0A107.153.48.12Учбовий клас охорони праціC9.65.00.9B.73.0B107.153.48.13C9.65.00.9B.73.0C107.153.48.14Кабінет охорони праці1C9.65.00.9B.73.0C107.153.48.15Розрахунковий відділ з населенням1C9.65.00.9B.73.0D107.153.48.16C9.65.00.9B.73.0F107.153.48.17C9.65.00.9B.73.10107.153.48.18C9.65.00.9B.73.11107.153.48.19C9.65.00.9B.73.12107.153.48.20C9.65.00.9B.73.13107.153.48.21C9.65.00.9B.73.14107.153.48.22C9.65.00.9B.73.1A107.153.48.23C9.65.00.9B.73.1D107.153.48.26Каса1C9.65.00.9B.73.1E107.153.48.27Кабінет начальників районів №1,2,31C9.65.00.9B.73.1F107.153.48.28C9.65.00.9B.73.15107.153.48.29C9.65.00.9B.73.16107.153.48.30Кабінет головного інженера1C9.65.00.9B.73.17107.153.48.31Кабінет юриста1C9.65.00.9B.73.18107.153.48.32Кабінет головного економіста 1C9.65.00.9B.73.19107.153.48.33Кабінет інженерів-теплоенергетиків.3C9.65.00.9B.73.20107.153.48.34C9.65.00.9B.73.21107.153.48.35С9.65.00.9В.73.22107.153.48.37Информаційний відділ.3С9.65.00.9В.73.23107.153.48.38С9.65.00.9В.73.24107.153.48.39С9.65.00.9В.73.26107.153.48.41Архів3С9.65.00.9В.73.27107.153.48.42С9.65.00.9В.73.28107.153.48.43С9.65.00.9В.73.29107.153.48.44Відділ комп'ютернного забезпечення3С9.65.00.9В.73.30107.153.48.45С9.65.00.9В.73.31107.153.48.46С9.65.00.9В.73.32107.153.48.47Транспортний відділ2С9.65.00.9В.73.33107.153.48.48С9.65.00.9В.73.34107.153.48.49Матеріальний склад2С9.65.00.9В.73.35107.153.48.50

.3.2 Джерела безперебійного живлення. Для забезпечення безперебійного живлення серверу вибрано блоки живлення LogicPower UPS U850VA

Таблиця 3.3.2 - Основні характеристики ДБЖ

Потужність510 ВтЧас роботи при повному навантаж.10 хв.ФазаоднофазнийВхідна напруга165V ~ 275VВихідна напруга220V±10%Час переходу на батареюдо 6 мсДисплейсвітлодіодна індикаціяБатарея12V/8.5Ah x 1

.3.3 Вибір серверу та робочих станцій

Для керування мережею, обробки інформації та збереження бази даних необхідний сервер. Значну роль для швидкості роботи мережі відіграє конфігурація сервера, що нею керує. У даному проекті в мережі задіяно 50 робочих станцій. Це невелика кількість компютерів, яка не спричиняє великих навантажень, тому в якості сервера може бути використаний компютер, показники швидкодії якого перевищують показники робочої станції в 1.5 - 2.5 рази. Характеристики обраного серверного компютера приведені у таблиці 3.5

Таблиця - 3.6 характеристики серверу

Склад системного блоку робочої станціїМатеринська платаAsus P8Z77-V LE PlusПроцесорIntel Core i7-3770 3.4GHz/8MBОперативна пам'ятьKingston HyperX DDR3-1600 8192MBЖорсткий диск2хWestern Digital Red 3TB 7200rpm 64MB ВідеокартаAsus PCI-Ex GeForce GTX660 2GB GDDR5Блок живленняChieftec APS-850CКорпусCooler Master HAF 922MПрограмне забезпеченняWindows Server 2008 R2

На робочих станціях підприємства не виконуються складні задачі, вимогливі до ресурсів компютера, тому в якості робочих станцій можна використати звичайні офісни компютери. Характеристики обраної конфігурації робочих станцій наведено у таблиці 3.6

Таблиця - 3.6 характеристики робочих станцій локальної мережі

Склад системного блоку робочої станції Приналежність до відділуПроцесорAMD Athlon II X2 250Всі робочі станції підприємстваМатеринська платаASUS P8H61-M LEОперативна пам'ять 2Gb DDR3-1333MHzЖорсткі диски Western Digital 500GB SATA IIIВідеоконтролер Radeon HD 3000Мережний адаптер 3Сом <3C2000-T> PCI UTP 10/100 Мбіт/с.Порти введення/виведенняRG 45-1,USB-3, PS2-2, Com порт/2Корпус Case ASUS VENTO TA-K12Блок живлення400 W

.3.4 Проектування горизонтальної кабельної підсистеми

У процесі проектування здійснюється:

підключення робочих місць до мережного обладнання;

вибір типу телекомунікаційних розеток;

вибір типу і категорії кабелю з розрахунком його довжини.

Як вже описувалось у пункті 3.2.2, у проекті використовується кабель типу вита пара провідників і телекомунікаційні розетки типа RJ-45. Тому у даному пункті необхідно перелічити всі підключення між робочими станціями, сервером та комутаторами та розрахувати необхідну довжину кабелю.

Необхідна кількість кабелю розраховується з використанням наступного емпіричного методу. Виходячи з припущення, що робочі місця розподілені по площі, що обслуговується, рівномірно, обчислюється середня довжина (Lcp) кабельних трас за формулою:

=(Lmax+Lmin)/2, (3.1)

де Lmin і Lmax - відповідно довжини кабельної траси від точки розміщення кросового обладнання до найближчого розєму і найдальшого робочого місця.

Вони отримані з урахуванням технології прокладення кабелю, усіх спусків, підйомів, поворотів і особливостей будинку. При визначенні довжини трас необхідно додати технологічний запас величиною 30% від Lcp і запас Х для процедур розведення кабелю в розподільному вузлі і розєму.

Список горизонтальних підключень мережі наведений у таблиці 3.7

Таблиця 3.7 - Горизонтальні поверхові підключення мережі

Поверх№ РС або комутатораКількість сегментів/метрівКабель категорії 5Кате- горія 5Кате- горія 6птТипдовжинам1123456РС1®K11--UTР 5 кат.4.81PС2®K11--UTР 5 кат.9.21PС6®K11--UTР 5 кат.12.61PС7®K11--UTР 5 кат.10.51PС13®K11--UTР 5 кат.8.31К1®K21--UTР 5 кат.11.41PС1®K21--UTР 5 кат.4.71PC4®K21--UTР 5 кат.3.5 1PC5®K21--UTР 5 кат.131PC10®K21--UTР 5 кат.121PC12®K21--UTР 5 кат.10.61РС9®К21--UTР 5 кат.2.21PC13®K21--UTР 5 кат.11К2®K31--UTР 5 кат.91РС15®K31--UTР 5 кат.20.51PC18®K31--UTР 5 кат.3.91РС21®K31--UTР 5 кат.2.61PC22®K31--UTР 5 кат.3.71PC23®K31--UTР 5 кат.2.51PC24®K31--UTР 5 кат.1.21К3®K41--UTР 5 кат.2.51PC1®K41--UTР 5 кат.22.91PC2®K41--UTР 5 кат.21.21PC5®K41--UTР 5 кат.11.21PC6®K41--UTР 5 кат.12.71PC7®K41--UTР 5 кат.11.21PC8®K41--UTР 5 кат.12.41Server®K41--UTР 5 кат.1.71К4®K31--UTР 5 кат.5.51PC1®K31--UTР 5 кат.81PC2®K31--UTР 5 кат.5.5Server®K41--UTР 5 кат.1.71К4®K31--UTР 5 кат.5.51PC1®K31--UTР 5 кат.81PC2®K31--UTР 5 кат.5.51PC7®K31--UTР 5 кат.4.2PC14®K31--UTР 5 кат.3.4PC16®K31--UTР 5 кат.3.7Разом352.6

Сума довжин сегментів кабелю складає -352.6м.

Відомо, що в бухті 305 метрів кабелю. Тоді для створення горизонтальної підсистеми необхідна 1 бухта та 47.6 метрів кабелю UTP категорії 5.

3.4 Вибір програмного забезпечення

Операційна система Microsoft Windows Server 2008 створена, щоб забезпечити організації найбільш ефективною платформою для віртуалізації робочих навантажень, підтримки програм і захисту мереж. Вона являє собою захищену і легко керовану платформу для розробки і надійного розміщення веб-програм і служб. Нові корисні можливості та значні удосконалення в ОС Windows Server 2008 порівняно з попередніми версіями операційних систем будуть затребувані як в невеликих робочих групах, так і у великих обчислювальних центрах.

.4.1 Розширені можливості правління. Операційна система Windows Server 2008 надає ІТ-фахівцям більше можливостей для управління серверами і мережевою інфраструктурою, що дозволяє їм зосередитися на найважливіших потребах організацій. Розширені можливості створення сценаріїв і автоматизації завдань, такі як середовище Windows PowerShell, дозволяють автоматизувати стандартні ІТ-завдання. Диспетчер сервера дозволяє виконувати установку і управління на основі ролей, що полегшує завдання управління і забезпечення безпеки різних ролей серверів в рамках підприємства. У консолі диспетчера сервера об'єднано управління конфігурацією сервера і системної інформацією. Можлива установка тільки необхідних ролей і можливостей, а багато рутинних завдань по розгортанню систем автоматизуються за допомогою майстрів. Поліпшені інструменти управління системою, такі як монітор швидкодії і надійності, надають інформацію про системи і заздалегідь сповіщають ІТ-персонал про потенційні проблеми.

.4.2 Посилена захищеність. В операційній системі Windows Server 2008 представлений ряд нових і поліпшених технологій забезпечення безпеки, які посилюють захищеність операційної системи і забезпечують надійну основу для організації роботи підприємства. Нові можливості захисту, такі як технологія PatchGuard, дозволяють зменшити контактну зону ядра і підвищити захищеність і стабільність серверного середовища. Обмежений режим роботи служб Windows дозволяє запобігати порушення роботи критично важливих серверних служб аномальною активністю в файловій системі, реєстрі або мережі, і сприяє забезпеченню безпеки систем. Такі технології, як захист доступу до мережі (NAP), контролер домену тільки для читання (RODC), поліпшення в інфраструктурі відкритого ключа (PKI), обмежений режим роботи служб Windows, новий двонаправлений брандмауер Windows і підтримка криптографії нового покоління, також підсилюють захищеність операційної системи Windows Server 2008.

.4.3 Більш висока гнучкість. Операційна система Windows Server 2008 розроблена таким чином, щоб адміністратори могли легко модифікувати інфраструктуру для адаптації до мінливих потреб організації і зберігати при цьому гнучкість інфраструктури. Можливості роботи мобільних користувачів також були розширені завдяки таким технологіям, як RemoteApp і шлюз служб терміналів, що дозволяє запускати програми з будь-якого віддаленого місця розташування. За допомогою служби розгортання Windows (WDS) в ОС Windows Server 2008 прискорюється процес розгортання та обслуговування ІТ-систем, а завдяки віртуалізації серверів Windows (WSv) спрощується об'єднання серверів. Контролер домену тільки для читання (RODC) - це нова можливість в ОС Windows Server 2008 для установки контролера домену в видаленому філіалі, яка дозволяє захистити облікові записи користувачів при компрометації контролера домену.

4. Опис монтажних робіт

.1 Основні вимоги до монтажних робіт

Монтаж кабельної системи повинний робитися відповідно до вимог стандартів EIA/TIA-569, Е1АЯ1А-Т8У40, EIA/TIA-RS-455 і виконуватися в кілька етапів, кожен з яких повинен бути чітко обумовлений виходячи із специфічності будівлі:

свердління прохідних отворів;

монтаж кабельних коробів;

монтаж настінних шаф і комутаційного устаткування;

прокладка кабелю;

установка й оброблення розеток;

оброблення кабелів на комутаційних панелях;

маркування.

Короби: складаються з прямих елементів з перфорованої (IP 20) або неперфорованої (IP 40) основою й аксесуарів, установлених із кришкою.

При відсутності кришки навіть на коротких секціях короб стає лотком і це знижує рівень захисту IP усієї системи.

ТВЗ(теоретично використовувана зона) або «геометрична секція» - це зона, обмежена внутрішніми стінками коробу, що, може визначати максимальну кількість кабелю, що прокладається.

Використовуваена зона: це теоретично використовувана зона, зменшена визначеним коефіцієнтом заповнення (для металевих коробів IEC стандарт 23 31 складає 50%).

Кабельні сполучні елементи і шунти (рівнобіжні з'єднання) можуть бути встановлені в коробах і лотках (CEI 64-8, ст. 526.1) при наступних умовах:

необхідно забезпечити електричну ізоляцію і опір щонайменше рівні потрібним, у залежності від умов установки;

коефіцієнт заповнення повинний враховувати наявність сполучних елементів і/або шунтів (рівнобіжні з'єднання);

сполучні елементи і шунти (рівнобіжні з'єднання) повинні мати рівень захисту, що стосується активних частин, принаймні, IP2X для коробів;

кабельні сполучні елементи повинні мати характеристики і основний колір, ідентичні кабелеві, що з'єднується;

повинно бути встановлено лише ту кількість з'єднувачів, яка можлива;

Металеві кабельні системи можуть бути використані як заземлення (захист провідника) (CEI 64.8, ст. 543.2.1 і 543.2.2), доти, поки;

нерозривність електричного ланцюга забезпечується захистом проти механічних, хімічних і електрохімічних ушкоджень;

по своїх електропровідних властивостях не уступає заземленню (захист провідника), розміри зазначені в ст. 543.1;

приєднання до інших заземлень (захист провідника) можливо на

місцях рівнобіжного з'єднання (шунтах).

5. Налагодження операційної системи

Для підключення робочих станцій до мережі у їх операційних системах (ОС) необхідно створити підключення до локальної мережі і встановити IP та MAC адресу. У якості операційної системи для робочих станцій вибрана Windows 7, спосіб створення підключення у ній приведений нижче:

. Натиснути кнопку "Пуск" і вибрати пункт "Панель управління".

. Вибрати пункт "Мережа та Інтернет".

. Вибрати пункт "Центр управління мережами і загальним доступом"

.

4. Вибрати пункт "Зміна параметрів адаптера".

. Нажати правою кнопкою миші по пункту "Підключення по локальній мережі" і вибрати в меню пункт "Властивості".

. Виділити одноразовим натисненням миші пункт "Протокол Інтернету версії 4 (TCP/IPv4)" і нажати кнопку "Властивості".

. У вікні, що відкрилося потрібно відзначити точкою пункт "Використовувати наступну IP-адреса". Після цього, необхідно ввести мережеві настройки у відповідні рядки так, вказано на ілюстрації. Значення A, B, С, D, залежать від IP та MAC адреси компютера, вказаних у таблиці 3.4. Після введення мережевих налаштувань треба натиснути кнопку "OK". У наступному вікні також потрібно натиснути кнопку "OK". Після цього, локальна мережа на вашому комп'ютері буде налаштована.

6. Технічне обслуговування компютерної мережі

Для підтримки працездатності та стабільності компютерної мережі необідне регулярне технічне та програмне обслуговування компонентів мережі.

До технічного обслуговування входять наступні послуги:

проведення діагностики помилок у роботі компютерної мережі та їх усунення

заміна або ремонт комплектуючих, що вийшли з ладу

заміна мережевого обладнання

модернізація компютерів та комплектуючих

перевірка працездатності периферійних пристроїв

проведення регулярних профілактичних робіт;

обслуговування принтерів і копіювальних апаратів, заправлення картриджів;

Для оцінки якості роботи мережі та визначення наявності помилок необхідно перевірити швидкість зєднання з кожною робочою станцією в мережі, пінг та цілісність передачі інформації. Така діагностика проводиться шляхом відправки пакетів з серевера безпосередньо на IP адресу робочої станції.

При виникненні помилок в роботі мережі: низької швидкості передачі інформації між серевером та певною робочою станцією, ненадходження деякого відсотку відправлених до неї пакетів та інших проблем необхідно локалізувати проблему шляхом перевірки працездатності мережевого обладнання, що забезпечує передачу даних.

В разі виходу з ладу, перегріву, сповільнення роботи, відсутності доступу до накопичувачів або переферійних пристроїв та виникнення інших схожих проблем в роботі компютерів, підключених до мережі, необхідно провести діагностику працездатності їх апаратного забезпечення та провести їх ремонт, якщо він можливий, або заміну на нові комплектуючі.

. Програмне обслуговування компютерної мережі

Програмне забезпечення локальної компютерної мережі також потребує регулярного обслуговування. До програмного обслуговування входять наступні послуги:

Оновлення баз даних антивірусного програмного забезпечення;

Оновлення драйверів для периферійних пристроїв;

Оновлення операційних систем;

Налагодження програмного забезпечення уразі його некоректної роботи;

Установка додаткового програмного забезпечення у разі необхідності;

Ведення бази даних встановленого програмного забезпечення та комплектації по кожній робочій станції;

У разі виникнення проблем в роботі мережі надається повний аналіз причин поломки та рекомендації щодо їх усунення та уникнення цих проблем у майбутньому;

Статистика по кожному користувачу про використання робочого часу, а саме кількість годин проведених в мережі Інтернет, офісних програмах, обєм Інтернет трафіку;

8. Економічний розділ

Розрахунок вартості компютерної мережі

Розрахунок витрат на проектування мережі

Для прийняття рішень про доцільність створення мережі на підприємстві необхідна попередня оцінка трудових, матеріальних и фінансових затрат на її розробку.

Витрати на проектування мережі складаються з витрат на оплату праці розробника та витрат на обладнання необхідного для створення та налагоджування мережі, з витрат витрат машинного часу.

Стаття „Основна заробітна плата містить витрати на оплату праці розробника. Для визначення витрат на основну заробітну плату проведемо розрахунок трудомісткості основних видів робіт. Результати розрахунку представлені в таблиці 8.1

Таблиця 8.1 - Трудомісткість робіт по розробці

Найменування роботиУмовні позначенняЗагальна трудомісткість, людино-год1231.Витрати праці на підготовку опису завданняt 1242.Витрати праці на дослідження вирішення завданняt 213,123.Витрати праці на дослідження мережної архітектуриt 310,424.Витрати праці на настройкуt 485.Витрати праці на налагодженняt 539,376.Витрати праці на підготовку документаціїt 66,1Разом:Тзаг 101

Витрати на основну заробітну плату розробника визначають за формулою :

ЗПо = ЗПсрг * Тзаг (люд/год), (8.1)

деЗПо - витрати на оплату праці розробника,грн.;

ЗПсрг - середньогодина оплата праці розробника грн ;

Тзаг - загальна трудомісткість (людино-години) формула 8.2

заг= t1 + t2 + t3 + t4 + t5 + t6 (люд/год)(8.2)

деt1 - витрати праці на опису завдання;- витрати праці на дослідження вирішення задачі;- витрати праці на дослідження мережної архітектури;- витрати праці на настройку;- витрати праці на налагодження;- витрати праці на підготовку документації;

Витрати праці на опис задачі (t1) оцінці не підлягають, так як повязано з творчим характером роботи, тому приймемо t1 = 24 люд/год.

Всі останні втрати праці можна визначити через умовну кількість користувачів мережі:

Укс = У * Ксл * (1 + Ккор) = 50 * 1.25* (1 + 0.05)= 65,62 (8.3)

деУкс - умовне число користувачів мережі;

У - напевне число користувачів мережі;

Ксл - коефіціент складності мережної архітектури (Ксл =1,25-2,0),

(Ккор - коефіцієнт корекції мережної архітектури в ході розроб ки (Ккор = 0,05-1,0).

Витрати праці на дослідження вирішення задачі (t2) люд/год.:

(8.4)

деКут - коефіцієнт збільшення витрат праці внаслідок недостатнього опису завдання, наступних доповнень та уточнень (Кут = 1,2-1,5);

К - коефіцієнт, враховуючий кваліфікацію розробника в залежності від стажу роботи(К=0,8(до 2-х років стажу);

? - середня кількість клієнтів мережі, які підлягають дослідженню за одну годину, від 5 до 10.

Витрати праці на дослідження мережної архітектури (t3) люд/год.:

(8.5)

де ? - середня кількість клієнтів мережі, які підлягають дослідженню за одну годину, від 3 до 5.

Витрати праці на настройку (t4) розраховуються однаково :

Приймемо t4 =8 (люд/год)

Витрати праці на налагодження (t5) люд/год:

(8.6)

де ? - середня кількість клієнтів мережі, які підлягають налагодженню за одну годину, від 1 до 3.

Витрати праці на підготовку документації (t6):

= t61 + t62 = 3,5+2,6 = 6,1 (люд/год) (8.7)

деt61 - витрати праці на підготовку документації в рукописі; t62 - витати на оформлення документації.

( 8.8)

де ? - від 15 до 20.= 0.75 * t61=0,75*3,5=2,6 (люд/год) (8.9)

Отже, загальна трудомісткість створення компютерної мережі складає:

Тзаг=24+13,12+10,42+8+39,37+6,1=101 (люд/год)

Визначення середньогодинної оплати праці розробника:

(8.10)

деО - оклад розробника (мінімальна заробітна плата), грн;

Др - середньомісячне число робочих днів (22 дні);

Тр - тривалість робочого дня (8 год).

Визначаємо основну заробітну плату за формулою:

ЗПо = ЗПсрг * Тзаг = 6,8*101=686 (грн)

Додаткова заробітна плата (премії, одноразові заохочування тощо) обчислюється у відсотках від основної заробітної плати за формулою:

ЗПд = 0,1?ЗПо = 0,1*686 = 68,6 (грн) (8.11)

де 0,1 - коефіцієнт додаткової заробітної плати (10%).

Стаття „Єдиний соціальний внесок. До цієї статті належать витрати, здійснювані у порядку та розмірах передбачених законодавством України встановлені такі збори у відсотках відносно (основної та додаткової) заробітної плати:

На обовязкове державне пенсійне страхування;

На обовязкове соціальне страхування;

На страхування на випадок безробіття;

На соціальне страхування від нещасного випадку.

Відрахування ЄСВ розраховується за формулою 8.12:

(8.12)

Стаття витрати машинного часу складається з двох статей витрат на амортизацію обладнання та витрат на електроенергію:

Стаття «Витрати на амортизацію обладнання». розраховується податковим способом, за формулою (8.14). В якості обладнання використовувався персональний компютер.

ПК потрібен для отримання технічного завдання, складання плану модернізації, оформлення отриманих результатів та висновків.

(8.14)

деВпк - первісна вартість ПК,грн;

Вм - первісна вартість монітора,грн;

Впр - первісна вартість принтера, грн;

На - норма амортизаційних відрахувань, для обчислювальної техніки складає 10%;

Фр - кількість робочих годин за рік, год;

Тр - час роботи процесору та монітору, год.( дорівнює загальній трудомісткості в людино - годинах, та визначається за формулою (8.15).

(8.15)

деД - кількість робочих днів за рік-255 днів;

Г- кількість робочих годин за день-8 год;

Кв - коефіцієнт використання -0.9.

Стаття «Витрати на електроенергію». Для розрахунку витрат на електроенергію необхідно знати встановлену потужність обладнання P вст та розрахувати активну потужність:

(8.16)

деk - коефіцієнт попиту, враховуючій завантаженість машини за добу -0.8;

Рвст - встановлену потужність обладнання -… кВт.

Загальні витрати електроенергії за формулою 8.17:

(8.17)

деРа - витрати на електроенергію,кВт;

Тр - час роботи процесору та монітору, год.( дорівнює загальній трудомісткості в людино - годинах, та визначається за формулою 8.2);

Ц - ціна за одиницю електроенергії , грн./кВт×год.

Розраховуємо витрати машинного часу за формулою 8.18

В маш. = Вам + Ве = 51 + 15,6 = 66,6 (грн.) (8.18)

Стаття Загальновиробничі витрати - це витрати на зарплату з відрахуваннями управлінського персоналу, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, витрати на відрядження, амортизацію будівель та ін., визначаються за формулою 8.19.

Взг=0,3(ЗПо+ЗПд) =0,3(686+68,6)=226,38 (грн) (8.18)

де 0,3 - коефіцієнт пропорційного розподілення загальногосподарських витрат.

Виробнича собівартість розробки проекту компютерної мережі визначається сумою розрахованих статей за формулою 8.20

СВИР=ЗПо+ЗПд+ЄСВ+Вмаш+Взг=686+68,6+278,14+66,6+226,38=

= 1325,72 (8.20)

Стаття Комерційні витрати звязані з витратами на вивчення ринку, на рекламу та продаж продукції, вони розподіляються пропорційно виробничій собівартості за формулою 8.21.

ВК=0,05*СВИР =0,05*1325,72=66,28 (8.21)

де 0,05 - коефіцієнт пропорційного розподілення витрат.

Планова повна собівартість розробки проекту визначається за формулою 8.22.

СПОВ=СВИР+ВК = 1325,72 +66,28=1392 (8.22)

Виконані розрахунки статей витрат на пошуково-дослідницькі роботи наводяться в таблиці 8.2

Таблиця 8.2 - Калькуляція проекту компютерної мережі

Статті витратСума, грн.1. Основна заробітна плата6862. Додаткова заробітна плата68,63. ЄСВ278,144. Витрати машинного часу66,65. Загальногосподарські витрати226,386. Виробнича собівартість 1325,727.Комерційні витрати66,288. Повна собівартість розробки проекту13929. Прибуток 83,5210.Оптова ціна(п.7+п.8)1475,52

Розмір планового прибутку, який включається до складу вартості проекту, визначається за формулою (8.23):

(8.23)

де Р - плановой відсоток прибутку (6-8%).

Планова ціна розробки проекту визначається за формулою (8.24):

ОЦ = Спов + П = 1392 + 83,52=1475,52 (8.24)

де Спов - планова собівартість розробки проекту, грн.

Таким чином проектна вартість компютерної мережі складає - 1475,52 грн.

Визначення витрат на матеріали і обладнання. Для прийняття рішення про раціональність створення мережі на підприємстві необхідно розрахувати калькуляцію та визначити планову собівартість мережі за допомогою калькулювання. Калькуляція складається до початку виконання робіт виконавцем робіт і затверджується замовником або органом, що забезпечує фінансування робіт.

Для визначення витрат на матеріали та обладнання спочатку треба розрахувати кількість матеріалів, мережного обладнання та комплектуючих виробів (користуючись специфікацією, графічна частина проекту) при цьому треба врахувати, що на етапі підготовки виробництва обрана кількість повинна забезпечити потребу первинного макетування, виготовлення макетів, діючих зразків та дослідної серії розроблюваних виробів. Крім того, враховуючи, що калькуляція складається до початку розробки, необхідно передбачити якнайширшу номенклатуру матеріалів на випадок винаходу принципово нових технічних рішень, які можуть з'явитися в ході розробки. Але ніяке передбачення не може бути повним, тому до суми витрат на основні матеріали треба додати резерв на фінансування закупівлі непередбачених матеріалів.

Ціни на матеріали та комплектуючі вироби вказано згідно з діючими ринковими цінами та цінами інтернет магазинів таких як: ASP24, Rozetka, Hotline, PromUa, Fotomag. Їхні сайти вказані у розділі "прейскурант", ціни вказані згідно з діючими на 15.05.2014.

Кількість матеріалів та комплектуючих виробів і ціна надані в таблиці 8.3, а мережне обладнання та комплектуючі вироби в таблиці 8.4 ( з прикладом).

Таблиця 8.3 - Матеріальні витрати

НазваМате-ріалуСтандарт, технічні умовиОдиниця виміруКількісьЦіна, грн.Сума, грн. (4*5)Прейскурант1234567Вита пара кат.5еIEEE UTP5Бухта31317,63952,8price.uaКонектор RJ45IEEEшт2000,2550price.uaКороб 40х25 ммIEEEшт35221.657620www.lvs.net.uaСилові розеткиIEEEшт1021,38141Всього11763,Невраховані матеріали (5%)588Всього12351Транспортно-заготівельні витрати (10%)1235Разом 13586

Вартість матеріальних витрат розраховується в графі 6, за формулою 8.25

ВМ=ЦМ * К, (8.25)

де ВМ- витрати матеріалів, грн;

ЦМ - ціна за одиницю матеріалу, грн;

К - кількість одиниць матеріалу, одиниць.

Невраховані матеріали розраховуються за формулою 8.26

НМ= (8.26)

де НМ - невраховані матеріали, грн;

?м- відсоток неврахованих матеріалів, 5%..

Транспортно-заготівельні витрати розраховуються за формулою 8.27

?ТЗВ =( ВМ+НМ)* ?тзв / 100=(11763+588)*10%= 1235 грн (8.27)

де ?ТЗВ - транспортно-заготівельні витрати, грн;

?тзв - відсоток транспортно-заготівельних витрат, 10%.

Розрахунок вартості мережного обладнання та комплектуючих виробів проводиться за методою розрахунку матеріальних витрат.

Вартість обладнання складається з витрат на придбання машин, приладів та іншого обладнання. Програмне забезпечення розповсюджене безкоштовно. У таблиці 8.5 вказаний єдиний тип та кодова марка усіх робочих станцій, так як при побудові локальної комп'ютерної мережі, усі старі ПК були замінені на однакові офісні машини.

Таблиця 8.4 - Мережне обладнання та комплектуючі вироби

Назва виробуТип,ма-ркаОдиния виміруКілЦіна грнСумаПрейскурантТелекомунікаційна розеткаRJ-45шт513,5540rozetka.uaКомутатор D-Link DES-1016DANSI/ IEEEшт420168064rozetka.uaВсього8604Невраховані Матеріали (5%)430Всього9034Транспортно - заготівельні витрати903Разом9937

Таблиця 8.5 - Тип ПК (Конфігурація)

Назва виробуТип, маркаКількістьЦіна, грн.Сума, грн.Робочі станціїДвухъядерный AMD Athlon II X2 250 (3.0 ГГц) / RAM 2 ГБ / HDD 500 ГБ / AMD Radeon HD 3000 512743139893Rozetka.uaСерверAsus P8Z77-V LE Plus Intel Core i7-3770 3.4GHz/8MB Kingston HyperX DDR3-1600 8192MB 2хWestern Digital Red 3TB 7200rpm 64MB Asus PCI-Ex GeForce GTX660 2GB GDDR5 Chieftec APS-850C Cooler Master HAF 922M11059110591Rozetka.uaПринтерSamsung ML-2165 + USB cable11104911539Rozetka.uaМонітор18.5" Asus VS197DE511030 52530 Rozetka.uaВсього214553Невраховані Матеріали (5%) 10727Всього225280Транспортно-заготівельні витарати22528Разом247808

Вартість обладнання розраховуємо за формулою 8.28

ВО= Ц О К (8.28)

де ВО - витрати на обладнання, грн;

ЦО - ціна одиниці обладнання, грн;

К - кількість обладнання, одиниць.

Визначення трудових витрат на монтажні роботи. Витрати на монтажні роботи складаються з трудових витрат на будівельні та монтажні роботи. Для модернізованої версії мережі розраховується створення магістральних каналів і вартість пусконалагоджувальних робіт. Вартість монтажних та пусконалагоджувальних робіт визначається на основі обсягу або кількості відповідних видів робіт по монтажу. Розрахунок витрат оплати праці здійснюється за встановленими нормативами, результат розрахунку представлені у таблиці 8.6

Таблиця 8.6 - Розрахунок заробітної плати монтажників

Вид роботиОдиниці виміруКількість, од.Трудомісткість робіт год.Розцінка грн.Заробітна плата грн.Кріплення коробам5000,44,92450Протягання кабелюм12000,151,82160Розведення розеток на місцяхшт700,78,6602Установка устаткуванняшт700,67,4518Настройка мережі програмношт510,33,7188,7Тестування мережі на наявність колізійшт70,56,243.4Встановлення додаткового ПО та обладнанняшт510,67,4377,4Проведення аналізу, щодо функціонування мережішт11.113,613,6Забезпечення захисту мережі в Internetшт10,33,73,7Всього:6356Запас 10-15%635Разом:6991

Вартість трудових витрат на монтажні роботи (зарплата монтажників) розраховується за формулою 8.29

МР= ?(Рі * Кі) (8.29)

де МР- витрати на монтажні роботи, грн;

Рі - розцінка за одиницю роботи, грн;

Кі - кількість робіт, одиниць.

Розцінка за одиницю роботи визначається за формулою 8.30

Р=?Т*Сгод (8.30)

де ?Т- повна трудомісткість монтажних робіт, год;

Сгод -середньо-годинна тарифна ставка, грн./год.

Зведений розрахунок вартості проектування та монтажу компютерної мережі надано у таблиці 8.7

Таблиця 8.7 - Калькуляція вартості проекту та монтажу компютерної мережі

Статті витратСума, грн..1. Основні матеріали 135862. Мережне обладнання та комплектуючі вироби 99373. Тип ПК (Конфігурація)2478084. Вартість монтажних робіт69915. Проектна вартість компютерної мережі 14756. Виробнича собівартість (п.1 + п.2+п.3+п.4+п.5)2728067. Комерційні витрати( 5% від п.6)136408. Повна планова собівартість (п.6+п.7)2864469. Прибуток 2005110.Оптова ціна(п.8+п.9)30649711.ПДВ 6129912. Ціна реалізації проекту та монтажу ( п.10+п.11)367796

Розмір планового прибутку, який включається до складу вартості проекту та монтажу компютерної мережі, визначається за формулою (8.31):

(8.30)

де Р - плановий відсоток прибутку, (6-8%).

Оптова ціна проекту та монтажу визначається за формулою (8.32):

ОЦ = Спов + П = 286446 + 20051 = 306497 (8.32)

де Спов - повна собівартість проекту та монтажу, грн.

Ціна реалізації проекту та монтажу складається з оптової ціни та податкового обовязку (податку на додану вартість) і визначається за формулою:

Цр = ОЦ + ПДВ = 306497 + 61299 = 367796 (8.33)

де ПДВ - податок на додану вартість, 20%.

ПДВ = 0,2?ОЦ = 0,2 * 306497 = 61299 (8.33)

Таким чином вартість проекту та монтажу компютерної мережі складає - 367796 грн.

Сучасна компютерна мережа потребує наукового підходу на всіх етапах розробки та будівництва, що впливає на збільшення кінцевої вартості. Але, враховуючі обовязкові вимоги до стабільності роботи мережі, вкладення являються виправданими.

Розрахунок економічної ефективності проектованої мережі

За оцінкою закордонних фахівців в області автоматизації керування автоматизація роботи службовців в умовах комерційних підприємств із напрямком роботи в інформаційних технологіях можуть бути скорочені загальні витрати (за рахунок адміністративних витрат) приблизно на 25%.

Джерелами економічної ефективності, що виникає від застосування комп'ютерів у мережі, є:

зменшення витрат на обробку одиниці інформації;

підвищення точності розрахунків;

збільшення швидкості виконання обчислювальних і друкованих праць;

здатність автоматично збирати, запам'ятовувати і накопичувати розрізнені дані;

систематичне ведення баз даних;

зменшення обсягів збереженої інформації і вартості збереження даних;

стандартизація ведення документів;

істотне зменшення часу пошуку необхідних даних;

поліпшення доступу до архівів даних;

можливість використання обчислювальних мереж при звертанні до баз даних;

При аналізі ефективності мережі важливо враховувати, що кінцевий ефект від їхнього застосування зв'язаний не тільки з відшкодуванням витрат на покупку, монтаж і експлуатацію устаткування, а, у першу чергу, за рахунок додаткового поліпшення якості прийнятих рішень.

Для визначення економічної ефективності впровадження нового проекту визначається економія витрат (собівартості) вирішення визначених задач за рахунок скорочення часу на виконання відповідних робіт, застосовуючи компютерну мережу.

Економія витрат має наступні основні джерела:

побудова кабельної мережі згідно з міжнародними стандартами та обєднання методів прокладки кабелю для окремих мереж може знизити початкові витрати на створення кабельної інфраструктури сучасної будівлі на 30%;

правильно спроектована та встановлена мережа економе вагомі кошти за період своєї експлуатації. Економія коштів на експлуатацію. Витрати на розширення компютерної мережі для правильно розробленого проекту мережі зводяться до мінімуму завдяки її універсальності. Обладнання переміщується та підключається в різних точках будівлі без перекладки кабелю. Експлуатація та обслуговування потребує менше коштів по деяким причинам:

управління проводиться меншим штатом адміністраторів системи;

скорочуються втрати при виході з роботи окремих ліній, так як простим управлінням за хвилини можна змінити конфігурацію системи в обхід аварійних ланок.

Наприкінці періоду( наприклад, року) після впровадження та функціонування мережі визначається досягнута економічна ефективність.

Для визначення економічної ефективності впровадження нового проекту компютерної мережі застосовується два аспекти:

економія чисельності персоналу за рахунок автоматизації технологічних процесів, управління та організації підприємства;

зниження технічних витрат електроенергії за рахунок технічного переозброєння, автоматизації технологічного процесу, реконструкції, надійності роботи обладнання, тобто за рахунок впровадження капіталомісткості заходів, прикладом яких є розробка даного проекту.

Для визначення економії чисельності персоналу визначаємо основні показників ефективності : річний економічний ефект, розрахунковий показник ефективності капітальних витрат на розробку і впровадження, нового виробу термін окупності капітальних витрат.

Річна економія поточних витрат формується за рахунок вивільнення персоналу (С1) після впровадження проекту та енергозбереження (С2) і визначається за формулою 8.35:

?С=С1+С2 = 62295+4991=67286 (8.35)

Річна економія за рахунок вивільнення персоналу (С1) після впровадження проекту визначається за формулою 8.36

С1=((ЗПср*Др*(1+ЄСВ))*?ЧП=((68*255*(1+0,3686))*(52,5*0,05%)=

=62295 (8.36)

де ЗПср - середньоденна заробітна плата працівників на підприємстві, грн./день;

Др- річний фонд часу на одного працівника, дні;

ЄСВ - єдиний соціальний внесок, 0,3686 (36,86%);

? ЧП- вивільнення чисельності персоналу після впровадження мережі, осіб. Дані беремо від офіційного джерела підприємства (приблизно 25-30% від базової чисельності).

Річна економія енергоресурсів за рік від впровадження заходу (С2) визначається за формулою 8.37:

С2 = (Wел.1*Цел) - (Wел.2*Цел) = (19500*1,12) - (15043*1,12)=

=4991 (8.37)

де Wел.1, Wел. 2 - витрати електроенергії існуючою та новою установкою за рік, кВт;

Цел - ціна електроенергії за один кіловат, грн./кВт.

Витрати електроенергії існуючою та новою установкою визанчаєтсья за формулою 8.38:ел =, (8.38)

Wел1=19500

Wel2= ((0,43*40+0,9)*1880*0,7*0,6)/0,95=15043

де Руст - сумарна встановлена потужність електродвигунів на ділянці цеху кВт;

Фе - ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії год/рік;

Кз - коефіцієнт завантаження електричної енергії (0,70-0,85);

Ко - коефіцієнт одночасної роботи споживачів (0,60-0,70);

Кс - Коефіцієнт обліку втрат у мережі (0,95-0,92).

Ефективний фонд часу роботи споживача електричної енергії розраховується за формулою 8.39:

(8.39)

де Др - кількість робочих днів за рік, 250дн.;

t- тривалість робочої зміни,8 год;

S - кількість змін за добу;

? - коефіцієнт простоїв обладнання у ремонті (0,06 - 0,1).

Річний економічний ефект від розробки і впровадження мережі визначається, як різниця між розрахунковою річною економією витрат та додатковими витратами на розробку і впровадження нового виробу і визначається за формулою 8.40:

Е = ?С - Ен * ?К = 67286 - (0,39*367796) = -76154 (8.40)

де ?С - річна економія поточних, грн;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (для автоматизованих систем керування і проектування у межах 0,28-0,50), в середньому Ен=0.39;

?К - додаткові капітальні витрати витрат на розробку і впровадження нової мережі.( Витрати на розробку, закупівлю комплектуючих і виготовлення мережі носять одноразовий характер і при розрахунку ефективності враховуються разом з додатковими капітальними витратами - Ціна реалізації мережі, формула 3.5).

Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних витрат за формулою 8.41:

, (8.41)

Термін окупності капітальних витрат представляє собою зворотною величину, і розраховується за формулою 3.6:

, (8.42)

де То - строк окупності капітальних вкладень.

Нормативний строк окупності у засоби автоматики й обчислювальної техніки складає від 2 до 4 років (Тнок), а нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень у межах 0,28-0,50 (Ен).

Висновок: В економічному розділі був проведений розрахунок вартості реалізації проекту компютерної мережі для відкритого акціонерного товариства «Херсонтеплоенерго». Вартість проектування мережі склала 1475,52 грн., а ціна її реалізації - 367796 грн. При проведенні розрахунків на основі вартості проектування і створення компютерної мережі та коефіціентів економії за рахунок вивільнення персоналу та зменшення затрат на електроенергії був отриманий показник коефіцієнту ефективності капітальних витрат, що склав 0.28 та термін окупності в 2,6 роки. При порівнянні із середніми показниками можна сказати, що реалізація проекту буде вигідною для підприємства і окупить себе менш ніж за три роки.

9. Наукова організація праці

Під метеоумовами виробничого середовища згідно ДСТ 12.1.005-88 розуміють сполучення температури, відносної вологості, швидкості руху і запиленості повітря. Ці параметри впливають на функціональну діяльність людини, його самопочуття і здоров'я і на надійність роботи засобів обчислювальної техніки.

Параметри мікроклімату в приміщенні нормуються згідно СН 512-78 і зображено у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 - Параметри мікроклімату в приміщенні

ОптимальніДопустиміТ,град. СВідносна вологість, %Швидкість повітря, м/сТ, град. СВідносна вологість, %Швидкість повітря, м/с20-2240-600.218-22не>700.320-2540-600.2не>28не>700.3

Верхній рядок таблиці наводить дані для температури зовнішнього повітря не вище +10 град. С, нижня - вище +10 град. C.

У приміщенні повинне підтримуватися вміст:

кисню - 21-22 про. %; озону - не більш 0.1 мг/куб.м;

легких іонів - 1500-3000 позитивних і 3000-5000 негативних у 1 куб. см. повітря.

Для обробки інтер'єра неприпустиме застосування будівельних матеріалів утримуючу органічну сировину: ДСП, декоративного паперового пластику, полівінілхлоридних плівок, шпалерів, що миються й ін. Для забезпечення належного якісного (у т.ч. аероіонного і незапорошеного) складу повітря необхідні:

систематичні провітрювання;

вологе щоденне прибирання;

щомісячне протирання спиртом клавіатури й екрана;

наявність приточно-витяжної вентиляції;

установка зволожувачів;

установка автономних кондиціонерів у віконних рамах, число яких визначається відповідно до розрахунку повітрообміну по кількості теплонадлишків від машин, людей і сонячної радіації.

Для виключення дестабілізуючий мікроклімат (і висвітлення) впливу сонячної радіації на вікнах повинні бути передбачені штори або жалюзі.

10. Охорона праці та навколишнього середовища

Правила охорони праці під час експлуатації електронно - обчислювальних машин

Згідно наказу Держнаглядохоронпраці від 10 лютого 1999 р. №21, „правила та вимоги щодо охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всі підприємства, установи, організації, юридичні особи, незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності та фізичних осіб, які здійснюють розробку, виробництво та застосування персональних електронно - обчислювальних машин (ПЕОМ), у тому числі й на тих, які мають робочі місця, обладнані ПЕОМ, або виконують обслуговування, ремонт та налагодження ПЕОМ.

Охорона праці та безпека роботи пристрою „годинник-таймер повязані з виконанням організаційних та технічних заходів як при проектуванні пристрою, так і при його виготовленні та експлуатації.

До загальних вимог у виробничих приміщеннях необхідно віднести облаштування робочих місць, обладнаних відео терміналами (моніторами), яке повинно забезпечувати:

належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця.

Облаштування робочих місць повинно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

наявність шуму та вібрації;

мяке рентгенівське випромінювання;

електромагнітне випромінювання;

ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

електростатичне поле між екраном і оператором;

наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відео термінали та ПЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної та пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 „Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности.

Робочі місця з ПЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватись в ізольованих кабінах з обладнаним повітрообміном. Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Розташування приміщень для роботи з ПЕОМ у підвалах та цокольних поверхах є неприпустимим.

Площу приміщень, в яких розташовують ПЕОМ, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПЕОМ: площа - не менше 6,0 м2, обсяг - не менше 20,0 м3, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Підлога всієї зони, в якій відбувається виготовлення електронних пристроїв має бути вкрита діелектричними килимками. Крім того, приміщення, в яких проводяться паяння, повинні відповідати вимогам СП 952-72 „Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими свинец.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях(батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику. У приміщеннях з ПЕОМ необхідно проводити щоденно вологе прибирання.

До санітарно - гігієнічних вимог відносять:

Вимоги освітлення. Природне світло повинно проникати крізь бічні світло прорізі, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, які обладнані ПЕОМ, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення). Загальне освітлення повинне бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Застосування світильників без розсіювачів та екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ, але й також допускається застосовувати у світильниках місцевого освітлення лампи розжарювання.

вимоги до рівнів шуму та вібрації. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Шумопоглинальними засобами повинні бути негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

вимоги до вентиляції, опалення та кондиціонування мікроклімату приміщень з ПЕОМ. Приміщення з ПЕОМ повинні бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря або припливно-витяжною вентиляцією.

Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження та/або штучної іонізації, кондиціонування повітря.

вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів. Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 „ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 „Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях. Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 „ССБТ.

Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг на куб. м; вміст оксидів азоту - 5 мг на куб. м; вміст пилу - 4 мг на куб. м.

вимоги електробезпеки передбачають наступне:

ПЕОМ, периферійні пристрої та інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших режимів. Лінія електромережі для живлення ПЕОМ, периферійних пристроїв та іншого устаткування виконується як окрема групова три провідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників.

Нульовий захисний провідник використовується для заземлення пристроїв. Використання нульового робочого провідника замість нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладається від стійки розподільчого щита до кожної з розеток у приміщенні. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

Якщо в приміщенні, де одночасно експлуатуються більше пяти ПЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електроживлення в приміщенні, крім освітлення.

Персональні ЕОМ, периферійні пристрої, та інше устаткування повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних зєднань і розеток заводського виготовлення. При цьому, штепсельні зєднання та розетки для напруги 5 В та 12 В, за своєю конструкцією повинні відрізнятися від розеток з живленням 220 В. Розетки та штепсельні зєднання, які мають різні номінали напруг, повинні відрізнятися також і різним кольором.

Силові кабелі, які призначені для живлення пристроїв у приміщенні необхідно прокладати в спеціальних металевих трубах по центру приміщення або з країв під підлогою. В такому випадку необхідно біля підлоги, або під підлогою встановити систему пожежної сигналізації та систему автоматичного пожежегасіння. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Необхідно забезпечити відведення з покриття підлоги статичних зарядів.

Неприпустимим є наступне:

експлуатація кабелів та провідників з пошкодженою ізоляцією, залишення провідників та кабелів під напругою без ізоляції;

користування пошкодженими розетками, розгалужувальними коробками, перемикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення та випинання;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Вимоги до обладнання

Відео термінали, персональні ЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування повинні відповідати вимогам чинним в Україні стандартів та нормативних актів з охорони праці. Вище перераховані пристрої закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ПЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування повинні відповідати Першому класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 „ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности та ГОСТ 25861-83 „Машины вычислительные и системы обработки данных. Требования электрической и механической безопасности и методы испытаний або повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98.

Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.

Основні вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць.

Площа, виділена для одного робочого місця з відео терміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб. м. Робочі місця з ПЕОМ відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з ПЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

робочі місця з ПЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

відстані між бічними поверхнями відео терміналів має бути не меншою за 1,2 м;

відстані між тильною поверхнею одного відео термінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

прохід між рядами робочих місць має бути не меншим за 1 м.

Устаткування розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 - 140 град.

Екран відео термінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

при розмірі екрана по діагоналі 35/38 см (14/15) - 600 - 700 мм;

при розмірі екрана по діагоналі 43 см (17) - 700… 800 мм;

при розмірі екрана по діагоналі 48 см (19) - 800…900 мм;

при розмірі екрана по діагоналі 53 см (21) - 900…1000 мм.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури повинен бути в межах 5 - 15 град.

Організація робочого місця з використанням ПЕОМ для управління технологічним обладнанням, повинна передбачати:

достатній простір для людини-оператора;

вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті - 900 - 1330 мм, по глибині - 400 - 500 мм;

розташування екрана відео термінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус 30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання відео термінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

можливість повертання екрана відео термінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.

Вимоги безпеки під час експлуатації ПЕОМ.

Користувачі персональних ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відео термінали, ПЕОМ, периферійні пристрої та інше електронне устаткування були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

Після закінчення роботи відео термінал та ПЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відео термінал та ПЕОМ від електричної мережі. Є неприпустимими такі дії:

зберігання біля відео термінала та ПЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

робота з відео терміналами, в яких під час роботи зявляються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо.

Висновок

У даному дипломному проекті була розроблена локальна компютерна мережа для будівлі «Херсонтеплоенерго».

Реалізація даного проекту дозволила збільшити швидкість документообігу на підприємстві та практично відмовитись від фізичних носіїв інформації, створити базу даних підприємства, реалізувати спільне використання периферійних пристроїв та програм і вцілому підвищити продуктивність роботи підприємства та швидкість обміну інформацією між його відділами.

На підприємстві були встановлені 50 офісних компютерів та сервер, звязок між ними забезпечується кабелем типу «вита пара провідників» та комутаторами, відповідаючими стандарту Fast Ethernet, що дозволило реалізувати обмін інформацією на максимальній швидкості у 100 Мбіт/сек.

Вартість створення мережі склала 367796 грн. Після проведення екомонічних розрахунків було визначено, що термін окупності проекту скаладає 2,6 роки, а коефіцієнт ефективності капітальних витрат склав 0.28, отже, проект є економічно вигідним для підприємства.

Список використаних джерел

Олифер В.Г., Олифер Н.А. «Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы, 2-е изд» СПб, Питер-пресс, 2002

«Администрирование сети на основе Microsoft Windows NT». Москва, Русская редакция, 2000

Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК. К.; М.; СПб.: Издательский дом Вильяме, 1999.

Фейбе І.В. Энциклопедия современных сетевых технологий. Киев, 1998.

Кульгин М. «Технология корпоративных сетей. Энциклопедия». СПб, Питер, 2001

Зміст 1. Вступ . Визначення задачі . Техніко-розрахунковий розділ .1 Вибір архітектури і топології мережі .2 Вибір оптимальної конфігурації м

Больше работ по теме: