Структурно-семантичні особливості соматизмів та засоби їх відтворення іноземною мовою

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

ДИПЛОМНА РОБОТА

Структурно-семантичні особливості соматизмів та засоби їх відтворення іноземною мовою

Виконав

ст. ГФ-316 М.М. Бурковська

Керівник

к.філол.н., доц. Г.А. Лещенко

Нормоконтролер,

к.філол.н., доц. А.Б. Підгорна

2011 р.

ВСТУП

Соматичний код культури - один із найдавніших. Він співвідноситься з архетипними уявленнями людини, що, на думку О. Селіванової, є «способом засвоєння світу людиною - герменевтичним колом від самого себе до себе й екстраполяцією цього кола на довкілля» [37, с. 83]. Принцип антропоцентричності досить давно є предметом дослідження національної культури, мови. Ще Д.М. Овсянико-Куликовський писав, що «мистецтво прагне до відтворення і пізнання всього людського, воно - антропоцентричне і всю суму відчуттів переробляє в норми людської психіки» [32, с. 343]. За постулатом В. Фон Гумбольдта, «людина думає, почуває й живе тільки в мові» [18, с. 378].

Антропоцентризм фразеології - це спрямованість стійких одиниць на позначення світу людини. При цьому важливу роль у номінаційних процесах предметного світу належить соматизмам - фразеологічним одиницям з назвами частин людського тіла. Унікальність людини, з мовного погляду, не лише в її інтелектуальних або душевних якостях, але й у особливостях її будови та у функціях частин тіла, які нерозривно повязані з цими якостями. Саме фразеологізми з соматичними компонентами вносять у художні тексти колорит національного гумору, іронії, сарказму.

Семантичне поле соматизмів є значним у будь-якій мові світу. За підрахунком Р.М. Вайнтрауба, фразеологізми із соматичним компонентом становлять 30% фразеологічного складу будь-якої мови [8, с. 53].

Багата полісемія та висока фразеологічна продуктивність соматизмів привертає увагу багатьох лінгвістів.

Соматичні фразеологізми розглядалися на матеріалі окремих мов: української (О.О. Селіванова), німецької (І.П. Задорожна), іспанської (О.Л. Толстова), англійської (Н.І. Андрейчук), естонської (Ф. Вакк) і в плані зіставлення різних мов: англійської й російської (О.Ю. Семушина), французької й російської (І.Є. Городецька) [37; 24; 49; 2; 9; 38;17].

Досліджено широке коло проблем, що має відношення до соматизмів: концептуалізація соматичного коду культури у фразеологізмах (О.О. Селіванова); вербалізація значення «характер людини» (О.Ю. Семушина); структурні та семантичні (Н.Я. Стрілець), лінгвокогнітивні (О.Л. Толстова) характеристики; образний потенціал соматизмів як смисловий центр формування фразеологізмів (Л.П. Дідковська) [37; 38; 46; 49; 20]. Активність наукового пошуку в царині соматичних фразеологізмів пояснюється їх широкою вживаністю в мовленні, що в свою чергу зумовлено притаманністю людини переносити знання про саму себе на навколишню дійсність, то ж через соматизми проходить процес пізнання довколишнього світу.

Таким чином, дослідження соматичної лексики спрямоване насамперед на виявлення тематичних груп, які поповнюються за рахунок семантичної і формальної видозміни соматизмів, встановлення тих процесів, які відбуваються при словотворенні на їх базі. Однак повної картини - як щодо ідеографічних сфер лексики, так і щодо інтенсивності творення на основі соматизмів нових значень - досі не встановлено; чимало спостережень носять принагідний характер, а використання інформації радше служить ілюстрацією інших теоретичних положень, аніж безпосередньо є предметом відсоматичних утворень. Подальше дослідження цього пласту лексики становить інтерес з огляду на прагнення встановити звязки між «обєктом номінації та людиною, яка називає», можливість «побачити внутрішні форми, ... причину їх походження та виявити деякі закономірності називання» [52, с. 98].

Актуальність дипломної роботи визначається зростаючою увагою дослідників до проблеми виявлення національно-культурної інформації, що проявляється на усіх рівнях мовної системи, і, разом з тим, недостатньою вивченістю питань, пов'язаних з визначенням, описом і аналізом національної специфіки англійської та української мов на рівні соматизму.

Метою дипломної роботи є виявлення універсального і унікального в семантиці соматичної лексики на основі порівняльного аналізу англійської та української мов, опис основних засобів їх відтворення мовою перекладу.

Для досягнення цієї мети були поставлені і вирішувалися такі завдання:

• систематизувати інформацію щодо функцій соматизмів у пізнанні картини світу;
• розглянути лексико-семантичні групи та розряди соматизмів;
• представити цілісну візію щодо поняття «соматизм»;
• зіставити соматизми в англійській та українській мовах з метою виявлення універсального і унікального в семантиці цих одиниць;
• дослідити основні засоби відтворення соматизмів у мові перекладу.

Об'єктом дипломної роботи є соматичний фразеологічний фонд англійської та української мов.

Предметом дипломної роботи є структурно-семантичні особливості соматизмів, що належать англійській та українській мовам.

Матеріал дослідження склали більше 200 одиниць англійських соматизмів, виділених з одномовних і двомовних, етимологічних, лінгвокраїнознавчих, енциклопедичних словників фразеологізмів, а також роману американського письменника XX-XXI вв. Дена Брауна (обсягом більше 400 сторінок).

Виконання поставлених завдань здійснюється за допомогою методів фразеологічної ідентифікації, лінгвістичного та семасіологічного аналізу. В роботі застосовується лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний та структурно-семантичний аналізи, а також кількісні підрахунки.

Теоретичне значення дослідження полягає в отримання результатів, що можуть бути важливими для теоретичних аспектів лексикології, фразеології, когнітивної лінгвістики, неології, теоретичної граматики. Нові продуктивні структурно-семантичні моделі творення фразеологічних одиниць можуть бути використані у загальному та теоретичному мовознавстві, а також у лексикології англійської мови.

Практичне значення дослідження визначено тим, що одержані результати та систематизований матеріал можуть бути використані в лексикографії для укладання словників, у дослідженнях із загальних проблем фразеології, у розроблені навчальних посібників, нових спецкурсів, при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Структура дипломної роботи відповідає змісту вирішених дослідницьких завдань. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку й переліку використаних джерел із 57 найменувань. Загальний обсяг роботи 70 сторінок.

соматизм англійський український текст

1. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СОМАТИЗМІВ

1.1Поняття соматизм та його роль у пізнанні картини світу

Останнім часом зростає увага до теми людського чинника в мові, відбувається перехід від лінгвістики іманентної, обєктом вивчення якої є мова сама в собі й для себе [43, с. 29], до лінгвістики антропологічної, що пропонує вивчати мову в тісному звязку з людиною, її свідомістю, мисленням, духовно-практичною діяльністю.

Як зазначає Ю. Караулов, «не можна пізнати саму по собі мову, не виходячи за її межі, не звертаючись до її творця, носія, користувача - до людини, до конкретної мовної особистості» [25, с. 78]. Однак звернення до творця мови, тобто до людини, не може бути повним, цілісним без аналізу і розуміння тієї лексики, яка породжена пізнанням її самої, передусім без аналізу соматичної лексики, яка іменує й відображає елементи будови людини, тобто без групи назв частин її тіла, яка є, без сумніву, одним із способів презентації соматичного коду культури в мовній картині світу.

Носії різних мов можуть бачити світ дещо по-різному, крізь призму своїх мов, тому погляд на світ не є універсальним, а є національно специфічним. У науковий обіг увійшов вислів «мовна картина світу». Це поняття стало одним із концептуальних у теорії пізнання. «Під мовною картиною світу звичайно розуміють зафіксовану в мові і специфічну для конкретного мовного колективу схему сприйняття дійсності; за допомогою цього поняття з'ясовують специфіку буття людини, народу» [40, с. 22].

Соматична лексика - одна з найбільш стародавніх універсальних лексичних груп і один із самих актуальних об'єктів дослідження в порівняно-історичних, структурно-порівняльних і лінгвокультурологічних працях вітчизняних і закордонних лінгвістів, що виділяють цей пласт лексики зазвичай першим в лексико-тематичній системі будь-якої мови (Ю.Ю. Аваліані, А.Ф. Богданова, Р.М. Вайнтрауб, Ф.О. Вакк, В.Г. Гак, Ю.А. Долгополов, А.В. Дибо, В.А. Плунгян, В.Н. Суєтенко, Е.М. Сендровец, Ю.С. Степанов, А.В. Кунін, Н.М. Шанський та ін.) [1; 5; 8; 9; 15; 21; 22; 33; 47; 39; 44; 27; 53].

Причиною постійної уваги до соматизмів є той факт, що процес усвідомлення себе серед навколишньої дійсності і визначення себе як особистості людина почала з відчуттів, що виникають безпосередньо через органи чуття і частини власного тіла. Людське тіло виявилося одним з найдоступніших для спостереження і вивчення об'єктом, і слова, що позначають частини тіла людини, так само древні, як і сама людська свідомість [6, с. 9].

За допомогою цих «інструментів» пізнання людина почала орієнтуватися в просторі і в часі, виражаючи своє відношення до світу. Еталоном просторової орієнтації людини є анатомічна орієнтація його тіла: передня частина - та, де розташовані її органи чуття, органи зору, задня сторона - сторона спини, що відображає структурний асиметризм людського тіла.

Тема людського чинника в мові останнім часом набуває великої актуальності, що свідчить про важливе методологічне зрушення, що намітилося в сучасному мовознавстві. Антропоцентрична парадигма, що припускає звернення до аналізу семантичних і понятійних категорій егоцентричної спрямованості, набуває, таким чином, домінуючого значення в сучасних лінгвістичних дослідженнях. Лексико-семантичне поле «частини тіла» відноситься до такої категорії егоцентричної спрямованості і включає безліч концептів, що синтезуються за допомогою ментально-когнітивних операцій носіїв мови.

Назви частин тіла - якнайдавніший пласт лексики, що безпосередньо пов'язаний з функціонально-плотськими сторонами людського буття і відображає культурно-антропологічні особливості індивідів, що належать до тих або інших мовних співтовариств. Така лексика називається соматичною, тобто позначає частини тіла людини і прояву його організму, і є однією з цікавих лексико-семантичних груп. Ця група відноситься до основного словарного фонду, який складався протягом багатьох тисячоліть і який відображає не тільки знання носіїв мови про навколишній світ, але і їх уявлення про себе і про свій організм. Для соматизмів характерні стійкість, висока частотність вживання і, як наслідок, розгалужена семантична структура. Широкі зв'язки соматизмів із реаліями навколишнього світу, в основі яких лежить принцип антропоморфізму, породжують умови для символізування функцій різних частин тіла, для утворення складної системи переносних значень у лексем цієї групи і сприяють фразеологізації соматичних словосполучень [35, с. 140]. В фразеологічній системі будь-якої мови концептуалізовано знання про мовну картину світу і всі типи відношень суб'єкта до її фрагментів.

Група соматизмів, як один із самих архаїчних і стійких до змін компонентів лексичної системи, завжди використовувалася і використовується при вирішенні багатьох важливих проблем історії мови, зокрема для встановлення спорідненості мов. Ця лексико-семантична група найнаочніше демонструє процес утворення вторинних значень, семантичний зміст яких пов'язаний з людською діяльністю [27, с. 89].

Вперше в лінгвістичний ужиток термін «соматичний» був введений у фіно-угроведенні Ф. Вакком, який, розглядаючи фразеологізми естонської мови з назвами частин людського тіла, назвав їх соматичними. Він зробив висновок про те, що вони належать до якнайдавніших пластів фразеології і складають найбільш споживану частину фразеологізмів естонської мови.

Велика радянська енциклопедія містить визначення поняття «соматології» як «галузі морфології людини, що займається дослідженням змін будови людського тіла в цілому». Ця наука описує типи будови, пропорцій тіла, органів. Термін «соматичний» використовується в біології і медицині в значенні «пов'язаний з тілом людини, тілесний» і протиставляється поняттю «психічний» [11, с. 69]. У мовознавстві він починає активно застосовуватися з другої половини ХХ-го століття в дослідженнях, що відображають в своїй семантиці все те, що відноситься до сфери тілесності.

Під фразеологічною одиницею розуміємо семантично цілісні, стійкі (з допуском варіантності), надслівні, відтворювані, як правило, експресивно конотовані одиниці, що виконують переважно оцінно-номінативну функцію.

Терміни «соматизм», «соматичний» має різні тлумачення. Згідно широкому тлумаченню, соматизми, соматичний (від грецького soma (somatos) - тіло), - це засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності. У вужчому сенсі, соматизм - це будь-яка значуща ознака, положення або рух особи і всього тіла людини (Е.М. Верещагін), тобто термін, що охоплює всі форми однієї з невербальних мов - соматичної мови, що включає жести, міміку, пози, вирази осіб і різноманітні симптоми душевних рухів і станів [13, с. 85].

Історичні зміни відбувалися в свідомості людей і в суспільстві по відношенню до ціннісної сторони сфери тілесності: від відкритого визнання культу краси людського тіла в античну епоху, через табуювання тілесності в період раннього Середньовіччя, вироблення нового суперечливого канону тілесності в епоху Відродження, посилювання тілесної дисципліни в період зародження капіталізму, що досяг піку у вікторианську епоху, до реабілітації людського тіла і зняття існуючих заборон на прояви тілесності в сучасній культурі. Дискурсивні практики, що знайшли віддзеркалення в створених в різні історичні епохи текстах, красномовно свідчать про еволюцію поглядів на тілесність [51, с. 69].

Отже, в даній роботі під соматизмами розуміються мовні засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності. Анатомічна лексика відіграє важливу роль у моделюванні соматичного фрагмента мовної картини світу й пов'язана з типовими для багатьох мов перенесеннями значень. Тіло, його структура є універсальним зразком для побудови системи понять як у мові, так і в культурі багатьох етносів.

1.2 Лексико-семантичні групи та розряди соматизмів

В багатьох класифікаціях соматизмів і розподілах їх на групи та розряди важливу роль відіграє класифікація органів людського тіла, в залежності від якої класифікуються й лексеми що їх означають. Але органи людського тіла можна по-різному класифікувати і виділяти їх в групи за різними ознаками: наприклад, є органи, що приймають інформацію ззовні - очі, вуха, ніс. У цьому не беруть участь живіт, плечі і ноги. Язик - орган, що відповідає за передачу інформації. Тому на язик посилаються, коли говорять про надходження інформації від того, хто говорить. Є, наприклад, органи, які виконують рухи і жести, потрібні для спілкування. Інші в цьому не беруть участь.

Як стверджує Р.Ю. Мугу, соматизми виступають єдиним семантичним полем із загальною родовою ознакою «частини тіла людини й прояви її організму». Залежно від характеру об'єкта номінації, його функцій, соматизми розподіляються на сомонімізми (слугують для позначення частин людського тіла), остеонімізми (номінації кісток людського тіла і їхніх з'єднань), спланхнонімізми (найменування внутрішніх органів), ангіонімізми (слугують для позначення кровоносної системи), сенсонімізми (назви органів чуттів), та лексика на позначення хвороб і виявів людського організму. Окреме місце займає квазісоматизм alma (душа) [30, с. 129].

За семантичними ознаками виділяють десять лексико-семантичних груп соматизмів: характер, фізичний стан, відчуття-стан, відчуття-відношення, якісна характеристика людини, розумова діяльність, портрет, дії і вчинки людини, соціальне положення, ступінь віддаленості від об'єкту [17, с. 63]. Виділені лексико-семантичні групи дозволяють диференціювати як загальні риси, властиві всьому мовному колективу, так і специфічні особливості фразеологізмів-соматизмів в різних мовах.

Ю.Д. Апресян виділяє сім систем, функціонування яких відбувається за участю якого-небудь органу або органів:

) сприйняття (органи тіла «сприймати»);

) фізіологія (тіло в цілому, «відчувати»);

) моторика (частини тіла, «робити»);

) бажання (воля, «хотіти»);

) інтелект (розум, «думати про»);

) емоції (душа, «відчувати»);

) мова (мова, «говорити») [3, с. 5].

Автор відзначає специфіку взаємодії вказаних систем, яка виявляється в тому, що: а) вони утворюють послідовність систем, що ускладнюється (від сприйняття до мови); б) найскладнішою системою є емоції, оскільки будь-яке душевне переживання активує всі інші системи людини; в) один і той же орган може обслуговувати ряд систем.

Н.В. Лугова включає групу соматизмів до складу лексико-семантичної групи тієї, що описує людину. Разом з соматизмами в цю групу вона відносить наступні - нервова і серцево-судинна система людини; речовини людського організму; рослинність на тілі людини; розумово-психічне і духовне життя людини; антропоніми [28, с. 11]. Основна маса фразеологізмів складається з широковживаних слів.

Назви частин тіла є одними із найчастіше використовуваних слів в творенні фразеологізмів. Питома вага соматизмів, очевидно, є загальною рисою багатьох, але не всіх фразеологічних систем [34, с. 75].

Під фразеологічною одиницею з компонентом-соматизмом або соматичною одиницею зазвичай розуміється фразеологізм, провідним або залежним компонентом якого є слово, що означає не лише зовнішні фізичні форми організму людини (голова, рука, ніс тощо), але й елементи серцево-судинної, нервової й інших систем (кров, мозок, печінка). Вибір саме цих фразеологізмів обумовлений тим, що соматичні фразеологічні одиниці є комунікативно найбільш значимою і високопродуктивною частиною у складі фразеологізмів.

Фразеологізми з компонентами-соматизмами виникають спонтанно, незалежно один від одного, в різні періоди і в різних мовах, оскільки мають загальну основу в спостереженні людиною самої себе, частин свого тіла, в загальних фізичних і психічних ознаках людини, в загальних умовах розвитку, в спостереженні життя й поведінки тварин, у вивченні дій та емоцій.

Велика кількість фразеологізмів побудована з використанням слів на позначення частин людського тіла. Наприклад, зі словом «голова» в різних формах є приблизно 300 фразеологізмів: гаряча голова, голова з вухами, голова йде обертом, голова не половою набита, голова стала дірява, капустяна голова, світла голова, і в головах не класти, на головах ходити, валити з хворої голови на здорову, не виходить з голови, поставити з голови на ноги, без третьої клепки в голові, жуки в голові, мати олію в голові, сидіти на голові, битися головою об стіни, важити головою, ручатися головою, брати в голову, вішати голову, звалитися на голову, морочити голову, посипати попелом голову, у першу голову, як грім на голову [42].

Зі словом «око» утворено ще більше фразеологізмів: гостре око, веселити око, куди око сягає, на око, недремне око, про людське око, стороннє око, в чотири ока, краєм ока, як ока в лобі, як зіницю ока, дивитися зизим оком, і оком не змигнути, ні за що оком зачепитися, хоч одним оком, мати на оці, стояти більмом в оці, як сіль в оці, очі рогом лізуть, очі розбігаються, відкрити очі, дивитися правді в очі, куди очі дивляться, очі горять, робити великі очі, знімати полуду з очей, не змикати очей, очей не відведеш, своїм очам не вірити, вбирати очима, із завязаними очима, зміряти очима, стояти перед очима, на очах, світ в очах тьмариться та ін. [42].

Зі словом «серце» налічують понад 200 фразеологізмів: гаряче серце, закипає серце, крається серце, покласти руку на серце, проникати в серце, серце з перцем, серце не камінь, серце радіє, серце сохне, серце чує, червяк точить серце, щире серце, брати до серця, з доброго серця, припасти до серця, давати волю серцю, потурати серцю, усім серцем, з відкритим серцем, щирим серцем, гірко на серці, мати Бога в серці, посвітлішало на серці тощо.

Стільки ж приблизно фразеологізмів мають у своєму складі слово «рука»: легка рука, рука в руку, своя рука, з руки, майстер першої руки, набити руку, на руку ковінька, на швидку руку, по праву руку, простягати руку, під рукою, щедрою рукою, брати в руки, зв'язувати руки, майстер на всі руки, у добрі руки, докладати рук, з перших рук, як без рук, не давати волі рукам, власними руками, з пустими руками, обома руками хапатися, у своїх руках, горить у руках, у надійних руках тощо [42].

Зі словом «нога» є понад 100 фразеологізмів: нога за ногою, чого ліва нога забажає, до ноги, переминатися з ноги на ногу, встати на ліву ногу, на широку ногу, ні в зуб ногою, ногою ступити ніде, на короткій нозі, брати ноги на плечі, де вже ноги не носили, падати в ноги, з усіх ніг, і риби наловити і ніг не замочити, давати волю ногам, відхрещуватися руками й ногами, плутатися під ногами, колос на глиняних ногах, твердо стояти на ногах [42].

Співвідношення форми та змісту мовних одиниць різних рівнів, мовного значення й позамовного знання базується на матеріалі образів, пам'яті та уявлення. За словами В.В. Жайворонка, «значення мовних одиниць значно ширше простого поняття і може містити інформацію екстралінгвістичного, культурологічного та міфопоетичного характеру. Тому інформація певної одиниці картини світу може включати як відомості про об'єктивний стан речей у світі, так і відомості про уявлювані світи» [23, с. 109].

На думку дослідниці Л.О. Сайфі соматизми відносяться до концепту «Я фізичне», який складається із наступних компонентів: 1. Організм людини. 2. Фізичне сприйняття. 3. Здоров'я. Самопочуття. 4. Фізичні можливості і стани людини: 4.1. Фізичні можливості; 4.2. Стани. 5. Зовнішній вигляд людини. 6. Фази людського життя. 7. Потреби, звички. 8. Рухи, положення тіла.

Ядро соматичної лексики включає три розряди назв:

) загальні позначення тіла/частей людського тіла і назви, пов'язані із специфікою чоловічого і жіночого тіла;

) позначення внутрішніх органів, які забезпечують життєздатність і життєдіяльність людського організму;

) позначення матерії (субстанції) тіла людини і його органів.

У широко відомій класифікації понять, розробленою Р. Халлігом та В. фон Вартбургом, лексика представлена в рамках трьох сфер: 1.Всесвіт. 2. Людина. 3. Всесвіт і Людина [55, с. 126]. Соматизми в строгому сенсі слова локалізуються у сфері «Людина» під рубрикою «Людина як жива істота» і входять до 10 тематичних груп (організм, вік, здоров'я, гігієна, фази життя і ін.).

За допомогою фразеологічних засобів з такими соматичними компонентами як: волосся, вухо, голова, нога, око, плече, рука, спина, шия вербалізується концепт «позитивна соціальна взаємодія». Носії англійської мови найчастіше використовують для позначення сфери позитивної соціальної взаємодії ідіоми з компонентами back, elbow, eye, face, foot, hand, head, knee, leg, mouth, shoulder [16].

Наприклад, more power to sb's elbow - вживається для вираження підтримки або заохочення; to save sb's face - допомогти комусь не втрачати гідності; a helping hand - допомога; to lend a hand - протягнути руку допомоги; to hold sb's hand - допомагати комусь у важкій ситуації; to give sb a leg up - допомогти комусь покращити своє становище; to put one's money where one's mouth is - підтримати когось матеріально; be / to give sb a shoulder to cry on - підтримувати когось, співчувати комусь; to take sb in hand - слідкувати за чиєюсь поведінкою, виховувати когось; the apple of sb's eye - людина, яку більше люблять і якій виявляють прихильність; to know sb like the back of one's hand - бути знайомим з кимось; to start off the right foot - розпочинати дружні стосунки; the bee's knees - приятель, друг, чудова людина [56].

Фразеологізми грають особливу роль в створенні мовної картини миру. Вони - дзеркало життя нації. Природа значення фразеологізмів тісно пов'язана з фоновими знаннями носія мови, з практичним досвідом особи, з культурно-історичними традиціями народу, що говорить на даній мові. Фразеологічні одиниці приписують об'єктам ознаки, які асоціюються з картиною світу. Своєю семантикою фразеологізми направлені на характеристику людини і його діяльності. Як вже говорилося раніше, чільне місце у фразеологічному мовному фонді посідають соматичні стійкі звороти фразеологічні одиниці з компонентом на позначення частини тіла людини. На думку Ю.Д. Апресяна, мовна картина світу, що створюється фразеологізмами, антропоцентрична, що виражається в її орієнтації на людину, тобто людина виступає як міра всіх речей [3, с. 4].

Цікавим є те, що на перших місцях за активністю фразоутворення опиняються слова, що позначають руку, очі, голову. Навряд чи цю обставину можна пояснити внутрішньолінгвістичними причинами. Названі компоненти найбільш прямо відповідають почуттєвої (око) і логічної (голова) ступіням пізнання, а також критерію його істинності - практиці (рука).

Ці компоненти фразеологічних одиниць відносяться у своєму самостійному вживанні до високочастотної зони лексичного складу, до його найбільш стародавної, споконвічної і соціальної значимої частини. Як правило, це багатозначні слова, окремі переносні значення яких у більшій або меншій мірі відчутні й у фразеологічних значеннях окремих фразеологічних одиниць. Однак вирішальну роль відіграють, безсумнівно, їхні головні, первинні, прямі значення.

За даними А. Блюма соматичні фразеологізми складають у сучасній англійській мові величезну групу. Найбільш частим по вживанню соматизмом є hand. Далі по частотності випливають head, eye, face, arse (ass, butt), foot, nose, finger, heart. Інші соматизмы (leg, arm, back, bone, brain, ear, tooth, skin, shoulder, neck, tongue) менш використовувані, однак їх фразоутворювальна активність досить велика [4, с.11].

Отже, частини тіла та їх назви в різних мовах фігурують не тільки в буквальному значенні: вони мають також і символічний характер.

Використовуючи назви частин тіла в переносному значенні - як порівняння, метафори, в ідіомах, прислів'ях, люди намагаються повніше передати свої думки або справити більше враження від сказаного. Із власним тілом порівнюють люди, коли говорять про щось максимально знайоме. Вислів «to have something at оnе's fingertips» - «знати, як свої п'ять пальців» - говорить саме за себе.

Більшість частин тіла та їх позначення мають декілька конотативних символічних значень, що випливають із основного значення «частини тіла» на основі метонімічного переносу.

Слід зазначити, що фразеологічні системи англійської й української (і багатьох інших) мов демонструють «подвійний антропоцентризм» - походження й функціонування, тобто семантичну орієнтованість на людину як складових лексем-компонентів в їх прямих значеннях, так і сукупних фразеологічних одиниць в їх фразеологічних значеннях.

Фразеологізми з особливою культурно-специфічною семантикою відображають і передають спосіб життя і спосіб світобачення, характерні для даної лінгвокультурної спільності. Вони є, за словами А. Вежбицької, понятійні знаряддя, що відображають минулий досвід суспільства відносно дій і роздумів про різні речі певними способами; і вони сприяють увічненню цих способів [10, с. 350]. У міру того як суспільство міняється, вказані знаряддя можуть також поступово видозмінюватися і відкидатися.

Таким чином, соматична лексика є цілісною системою, яка має постійну кількість об'єктів номінацій і призначений для їх позначення конкретний склад лексичних одиниць. Якщо перший показник не залежить від своєї мовної приналежності і може повністю співпадати в різних мовах, то другий знаходиться в прямій залежності від індивідуальних особливостей конкретної мови й розрізняється як у кількісному, так і в якісному відношенні. В багатьох класифікаціях соматизмів і розподілах їх на групи та розряди важливу роль відіграє класифікація органів людського тіла, в залежності від якої класифікуються й лексеми що їх означають. Лексика мови, яка визначає компонентний склад фразеологічних одиниць, тісно пов'язана з навколишнім світом. Тому, найбільш активними в утворенні фразеологізмів є лексеми-соматизми, що викликають образні асоціації, - з інтелектом, фізичною працею, життям, відчуттями, а також асоціації, пов'язані із сприйняттям миру, його пізнанням і зміною.

1.3 Соматизми як обєкт лінгвістичних досліджень

Антропоцентризм як один з домінуючих лінгвістичних принципів сьогодення концентрує увагу дослідника на відображенні/конструюванні в мові навколишнього світу [41, с. 15]. Мова розглядається не тільки як продукт людської діяльності, але і як засіб спілкування, засіб збереження/формування людського досвіду, знань, культури. Не можна не погодитися з думкою В.Н. Телії, що фразеологічний корпус мови в цьому сенсі є найбільш показовим матеріалом для досліджень: образ, що знаходиться в основі фразеологічних одиниць, є результатом інтерпретації окремих фрагментів дійсності та їх оцінки з боку представників окремого культурно-мовного соціуму [48, с. 9].

Важливим є звязок принципу антропоцентризму з діяльнісним стилем мислення, згідно з яким свідомість субєкта спрямована не безпосередньо на певний фрагмент дійсності, а на себе самого в ситуації спостереження за ним. Цей постулат відбиває, зокрема, мисленнєву схему утворення соматичних фразеологізмів: спостереження дійсності здійснюється на основі спостережень самого себе, свого тіла. Взаємодія мовного й позамовного знання у творенні соматичних фразеологізмів зумовлена потребою йменування певного фрагменту дійсності (в тому числі, інтерперсональних відносин) для накопичення знання та його обміну в процесі комунікації. Це орієнтує на комплексний аналіз соматичних фразеологізмів з урахуванням їх номінативного, когнітивного і функціонального аспектів, що відповідає властивому сучасним лінгвістичним розвідкам пріоритету функціоналізму.

Вивчення соматичних фразеологізмів дає можливість вирішення певного кола антропоорієнтованих проблем з точки зору їхніх звязків із свідомістю національно-мовного колективу та в різних аспектах їхнього функціонування в актах комунікації. Асоціативні звязки відображають лінгвокультурну специфіку цієї групи фразеологізмів. Незважаючи на універсальний для всього людства характер соматизмів, принцип добору певного соматичного компонента й аранжування засобів вербалізації міжособистісних відносин визначаються особливостями національно-етнічного менталітету [41, с. 12].

На рівні тексту соматичні фразеологізми виступають засобами звязку його окремих частин через періодичне використання фразеологізму з тією чи іншою метою; вираження оцінної модальності, що реалізується як широким контекстом, так і за допомогою структурно-семантичних модифікацій; підвищення інформативного потенціалу тексту шляхом створення підтексту; формування загальної тональності тексту внаслідок реалізації своїх конотативно-стилістичних можливостей. Підхід до фразеологічної одиниці як до мікротексту зумовив її розгляд як засіб реалізації категорії інтертекстуальності.

Соматизми в складі фразеологічних одиниць посідають третє місце за кількістю після слів, що позначають дії та якості [2, с. 114]. Широке використання соматизмів у фразеологізмах значною мірою зумовлено тим, що ці компоненти входять у ядро основного складу словникового фонду мови. Однак при створенні фразем різні частини тіла є неоднаковою мірою продуктивними. Кількість, тематична багатогранність груп фразеологічних одиниць, що включають у себе відповідні соматизми, залежить від багатьох чинників: від семантичної структури слова і його семантичних зв'язків [29, с. 10], від ясності функцій частини тіла, що називають ці слова, легкості їхнього алегоричного осмислення, розгалуженості систем їх переносних значень [21, с. 17], від стилістичної належності соматизма.

Викликає інтерес дослідження О.Л. Толстової щодо фразеотворності різних соматизмів із точки зору парадигматичних відношень [49, с. 6]. Соматизми характеризуються парадигматичними відношеннями за типом частина - ціле (меронімія). Членування цілого на частини й позначення їх у мові - універсалія, однак кожна мова здійснює таке членування по-різному, що зумовлене специфікою етнічного сприйняття світу [37, с. 62]. На означення найменування предмета як цілого при наявності в мові його частин послуговуємося терміном «холонім». Для передачі поняття й імені частини - терміном «партонім». Меронімію слід відрізняти від гіпонімії, що відображає відношення «рід - вид» [49, с. 12].

Відношення частини й цілого досліджені недостатньо для різних лексико-семантичних груп. Зокрема дискусійним залишається питання меж партитивної лексики в сфері номінації частин тіла людини. У вузькому розумінні до метонімії людини відносять лише органічні складові тіла, у широкому розумінні до цієї групи так само включають фізичні характеристики людини - зріст, вагу, зовнішність, а також національність, стать, вік, родинні стосунки, сферу психічної діяльності тощо [49, с. 17].

Предметні відношення між частиною та цілим називають партитивними. Оскільки всі реальні зв'язки так чи інакше втілюються в семантичних структурах і одиницях мови, то можна припустити, що, по-перше, предметним партитивним стосункам відповідають партитивні семантичні зв'язки між одиницями мови й, в першу чергу, між одиницями лексико-семантичної системи; по-друге, партитивні семантичні зв'язки в мові займають таке ж важливе місце, як і відношення «частина - ціле» в реальності [36].

Дійсно, лінгвісти відводять їм якщо що не провідне, то досить помітне місце у ряді інших парадигматичних стосунків. М.В. Нікітін констатує, що семантична структура лексики має два глобальні й універсальні виміри: гіпер-гіпонімічні (родо-видові) й партитивні відношення [31, с. 149]. Роль та семасиологічну значимість цих відношень відзначає І. А. Стернін [45, с. 38].

Тому, дослідження партитивних лексем у сфері номінацій різних явищ дійсності представляє лінгвістичний інтерес. Нас цікавитиме сфера номінацій людини. Можна констатувати, що, з одного боку, людина є малою частиною всесвіту, а з іншої - сама є складною сукупністю безлічі частин, деталей, сторін, якостей, властивостей, характеристик, функцій.

Типовість семантики, існування образно-символічних значень у більшої частини партитивів говорить про їх культурну значущість, оскільки вони є надбанням національного менталітету [36].

Щодо визначення соматичної фраземи, у поглядах лінгвістів не спостерігаємо принципового розходження. Більшість науковців суголосні у думці, що соматична фразема - це фразеологічна одиниця, ключовим компонентом якої є іменник, що позначає частину тіла людини чи тварини.

Таким чином, дослідження соматичної лексики становить інтерес з огляду на прагнення встановити звязки між людиною та обєктами номінації. Вивчення соматичних фразеологізмів дає можливість вирішення певного кола антропоорієнтованих проблем з точки зору їхніх звязків із свідомістю національно-мовного колективу та в різних аспектах їхнього функціонування в актах комунікації.

2. Лексико-семантичні особливості соматизмів в англійській та українській мовах

.1 Роль соматичних фразеологічних одиниць у художніх текстах

Сучасні твори художньої літератури так само, як і класичні, є предметом лінгвістичного аналізу. За допомогою мовних засобів вираження письменник втілює свій ідейно-художній задум та справляє необхідний вплив на читача. «Якість мови», яка складається з різних лексичних факторів, захоплює і втримує увагу читача та спонукає його до читання. Сприйняття та реакція реципієнта художнього твору стають одними з провідних понять у лексичних дослідженнях сучасних художніх творах.

В сучасній літературі твори, розраховані на масового читача, «bestsellers», уводять його у вигаданий їх авторами світ, змушують повірити в події, що зображуються. Інакше кажучи, ці твори мають яскраво виражену функцію впливу. Одним із найвідоміших сучасних авторів бестселерів в світі є американський письменник, журналіст, музикант Ден Браун (Dan Brown). Він народився у штаті Нью-Гемпшир (США) 22 червня 1964 року. Батько письменника - професор математики, мати - професійний музикант. Браун закінчив акадамію Філіпс-Екзетер та Амхерст-колледж. Після закінчення освіти відправляється до Каліфорнії, де розпочинає кар'єру музиканта. Записує декілька альбомів. 1993-го повертається до Нью-Гемпшира, де починає викладати англійську в Амхерст-колледжі. З 1998-го займається літературною діяльністю. Його перший роман «Цифрова фортеця» стає бестселлером в інтернеті. Письменник також займається журналістикою - регулярно друкується у таких виданнях як «Newsweek», «TIME», «Forbes», «People», «GQ», «The New Yorker» [19].

Всі його твори - це сучасна модифікація жанру романа, яка вирізняється простотою, інтелектуальністю та універсальністю. З цією метою, автор використовує різні лінгвістичні засоби, у тому числі лексичні.

В рамках цього підрозділу ми плануємо проаналізувати роль соматичних фразеологізмів у художньому тексті, порівнюючи їх функції в англійському оригіналі та в перекладі на українську мову, та встановити типи міжмовної еквівалентності соматизмів цих мов. Англійським матеріалом для даного аналізу послужив роман Дена Брауна «Код да Вінчі», а фрагменти, що цитуються перекладені власноручно.

«Код да Вінчі» називають найуспішнішою книгою останнього десятиліття: її тиражі перевищили пять з половиною мільйонів екземплярів на сорока іноземних мовах. В романі червоною ниткою проходить ідея, що християнська церква протягом двох тисячоліть приховувала від всього людства деякі факти, оприлюднення яких суттєво змінили би погляд не тільки на історію християнства, а й на фундаментальні основи його віровчення. Центральна ідея роману полягає в тому, що Ісус Христос був одружений на Марії Магдалині, в якої народилася від нього дитина. Сам Браун на своєму сайті зазначає, що його твори не є антихристиянськими, а його «Код да Вінчі» - «розважальна історія, яка сприяє духовному обговоренню й дискусії» [57].

Фоном сюжетної лінії роману є власне сам Леонардо да Вінчі. Його незрима присутність відчувається на всьому текстовому просторі роману. Автор використовує декілька творінь великого художника - наприклад, «Мону Лізу» й «Мадонну в гроті». Але головне смислове навантаження лягає на Леонардову фреску «Таємна вечеря». Ден Браун фокусує в романі увагу читачів на деяких символічних елементах славнозвісної «Таємної вечері», зауважуючи, що художник зашифрував у своєму шедеврі великий секрет.

Читаючи роман «Код да Вінчі» не можна не помітити, що в лексиці твору присутня велика кількість фразеологізмів, зокрема фразеологізмів з соматичними компонентами. Це не випадково. Адже фразеологічні звороти є одним із невичерпних джерел посилення експресивності. Нагадаємо, що у фразеологізмах функціонально-стилістичне забарвлення нерідко співіснує з емоційно-експресивним та оцінним. Присутність у мові соматизмів робить її більш виразною, живою, надає їй національної своєрідності. Саме тому цей роман читається легко й на одному диханні. Соматизми допомагають увиразнити характери персонажів, а також змалювати портрет, розкрити внутрішній світ героїв, їх психофізичний стан, дати емоційну оцінку вчинкам, діям тощо. Наприклад:

«Unfortunately, Da Vinci was a prankster who often amused himself by quietly gnawing at the hand that fed him» [54, с. 139]. - Нажаль, Да Вінчі був жартівником та частенько розважався, й тим самим пиляв сук, на якому сидів. Це речення чітко показує нам, що да Вінчі мав неоднозначне почуття гумору та міг сміятися й над собою.

«He never had a chance to explain the truth because you rejected him, tying his hands, making him wait» [54, с. 104]. - Він вже ніколи не зможе повідати правду, оскільки ви його відштовхнули, зв'язали йому руки, примушуючи чікати. В цьому прикладі соматизм допомагає герою роману додати експресивного забарвлення своїй промові.

Частини тіла та їх назви в різних мовах фігурують не тільки в буквальному значенні: вони мають також і символічний характер. Відомо, що в процесі комунікації інформація передається не тільки за допомогою мови. Традиційно комунікацію розмежовують на вербальну та невербальну. За допомогою соматизмів можна описати процес невербальної комунікації: мову жестів, рухи тіла, вирази обличчя, пози, які також служать засобом повідомлення інформації.

Невербальні засоби, що сприймаються людьми безпосередньо, здатні показувати найдрібніші відтінки відношення, емоції, оцінки, а також вияв почуття, настрою, стан. З їх допомогою можна передавати інформацію, яку важко або за якихось причин незручно виразити словати. Дуже часто невербальна комунікація визначається як допоміжне джерело передачі інформації. Тому можна стверджувати, що невербальна поведінка часто стає головним фактором успішного перебігу усної комунікації, а значить є не менш важливою, ніж сказані слова.

Розглядаючи досліджувані фразеологізми в романі «Код да Вінчі», зазначимо, що в першу чергу автор використовує соматичні фразеологізми для того, щоб дати характеристику особистості героя та його емоційного стану в тій чи іншій ситуації, а також для створення певної атмосфери. Письменник не може задовольнитися ресурсами загальновживаної мови, тому й використовує образні звороти.

З прагматичної точку зору соматизми описують, наприклад, міміку або рухи тіла, проте в той же час відображають зовнішні прояви емоцій або душевні стани та процеси. Інакше кажучи, в основі їх семантики лежать звичні норми, щоб показати душевний стан людини: почуття, наміри, переживання, зовнішні прояви. Наприклад:

«Teabings eyes twinkled» [54, с. 63]. - Тібінг хитро зіщулився.

«The man arched his eyebrows» [54, с. 27]. - Чоловік здивувався.

«In a second maneuver that raised eyebrows, the Pope placed the founder of Opus Dei on the fast track for sainthood, accelerating an often century-long waiting period for canonization to a mere twenty years» [54, с. 94]. - Не гаючи часу Папа Римський шокував тим, що дав зелене світло «Опус Деі», зводячи таким чином майже столітнє очікування канонізації усього лише до двадцяти років.

Манера мовленнєвої поведінки етносоціально та культурно зумовлена. Про це свідчить подвійна природа соматизмів: з однієї сторони, біологічна, вроджена (ненавмисні, випадкові вияви: збліднення обличчя, розширення зіниць та ін.). Наприклад:

«Langdons eyes went wide» [54, с. 295]. - Очі Ленгдона округлилися.

«Sophies face went blank» [54, с. 57]. - Лице Софі зблідло.

Але з іншого боку природа соматизмів може мати соціальний характер, тобто те, що людина набула в процесі соціалізації (навмисні, свідомі вияви). Наприклад:

«She set her jaw firmly and let go of his hand» [54, с. 47]. - Вона міцно стулила губи та вирвала свою долоню з руки діда.

«The pilot wrung his hands» [54, с. 96]. - Пілот буквально заламував руки від розпачу.

«A thin man in a tuxedo stood near the doorway, scratching his head and looking lost» [54, с. 38]. - Чоловік стояв, чухав потилицю, та здавався розгубленим.

Ця подвійність невербальної комунікації пояснюється наявністю як універсальних, зрозумілих усім знаків, так і специфічних сигналів, що використовуються в рамках тільки однієї культури. Такі культурно обумовлені невербальні засоби передачі інформації є символічними та мають договірний характер і цікавлять нас тим, що є стійкими соматичними фразеологізмами, які достатньо часто зустрічаються в англійській та українській мовах.

За допомогою соматичних фразеологізмів можна якомога повніше передати свої думки або справити більше враження від сказаного. Носії мови удаються до вживання слів, що позначають їх частини тіла та органів, щоб описати різні сфери дійсності, включаючи емоції. Власне тіло для людини ближче всього, з ним порівнюють, коли говорять про щось максимально знайоме. Наприклад:

«The Teacher seemed to be a man who knew all, a man with eyes and ears in all places» [54, с. 184]. - Вчитель, як уявлялось Сайласу, знав все, неначе у нього всюди були очі та вуха.

Отже, соматизми відіграють важливу роль у художньому тексті, зокрема в романі Дена Брауна «Код да Вінчі». З їх допомогою автор описує героя в усіх його проявах, із його настроями, думками, вчинками та емоціями, з особливостями характеру. Це зумовлено належністю соматизмів до найдавнішого шару лексики, прозорістю функцій частин тіла, що сприяє їх легкому алегоричному осмисленню. Людині притаманно переносити знання про саму себе на навколишню дійсність, то ж через соматизми проходить процес пізнання довколишнього світу та самого себе. Аналіз соматичних одиниць дозволяє нам виокремити стилістичні особливості вживання фразеологізмів повязаних насамперед із досягненням ефекту безпосереднього спілкування персонажів у творі.

2.2 Аналіз лексико-семантичних характеристик соматизмів

Аналіз соматичних фразеологізмів в англійській мові та в перекладі на українську дозволить нам зрозуміти провідну роль фразеологічних одиниць у системі мовних засобів художньої виразності, функціонування соматизмів. На основі розглянутих прикладів ми ставимо за мету зясувати символічні значення частин людського тіла.

Мова художньої прози письменника Дена Брауна вимірюється не лише численністю фразеологічного матеріалу, але й тим, наскільки уміло і вправно користується автор загальномовними надбаннями. На численних конкретних текстових ілюстраціях вважається за потрібне дослідити соматичні одиниці, які є активним образотворчим чинником художнього мовлення, елементом емоційності, пожвавлення висловлювання, образності.

Частини людського тіла можна по-різному класифікувати за різними ознаками: наприклад, є органи, які приймають інформацію ззовні - це очі, вуха, нос. І навпаки, в цьому не беруть участь живіт, плечі та ноги. Язик - частина тіла, що відповідає за передачу інформації. Існують, наприклад, органи, які виконують рухи та жести, необхідні для спілкування. Інші в цьому участі не беруть. Всі органи є необхідними для життєдіяльності людини. З точки зору семантики можна виокремити два основних семантичних типа жестів: комунікативні та симптоматичні [26, с. 183]. До першої відносяться жести, що передають інформацію, яку навмисно адресант передає адресату. Наприклад:

«Their host swept an arm across the luxurious salon» [54, с. 123]. - Хазяїн широким жестом руки запросив у розкішну вітальню.

«Her green eyes sent a crystal-clear message. Dont ask questions. Just do it» [54, с. 20]. - ЇЇ зелені очі, здавалося чітко доносили: не задавай ніяких запитать. Роби те, що тобі говорять!

До другого типу можна віднести жести, що свідчать про емоційний стан людини. Наприклад:

«The captain was mid-sentence when his jaw stopped moving and his eyes bulged» [54, с. 39]. - Капітан не недоговорив, у нього відвисла щелепа й дивився він, витріщивши очі.

«Collets jaw dropped» [54, с. 27]. - У агента Колле відвисла щелепа.

«Hanging his head in shame, he dialed» [54, с. 67]. - І, понуривши голову від сорому, набрав номер.

Доволі часто соматизми використовуються, щоб передати міміку героїв, тобто зміну виразу обличчя. Як відомо, міміка посідає значне місце в процесі комунікації як додатковий засіб вираження і сприймання емоційного стану людей, оскільки вона невіддільна від усього складу думок, дій, почуттів людини і є органічним виявом її внутрішнього життя [54, с. 38]. Мімічні рухи здійснюються, звичайно, мимовільно.

В анатомічному сенсі частин тіла дуже багато. Проте символічне значення мають тільки частини тіла, в традиційно мовному розумінні, які можна визначити як зовнішні органи тіла, за винятком слова «серце». Розглянемо конотативні відтінки значень деяких з них.

Такий орган людського тіла, як head/голова (а також сюди віднесемо brain) управляє мисленням і розумом. У зв'язку з цим витікає основне конотативне значення соматизму - розсудливість та розум або їх відсутність. В романі це відображається у наступних соматичних фразеологізмах:

«Use your head» [54, с. 267]. - Воруши мозком!

«I was looking forward to picking his brain» [54, с. 38]. - І дуже розраховував на його розумові здібності.

«Sophies head was spinning» [54, с. 94]. - У Софі помутилося в голові.

Слово «hair/волосся» зазвичай у складі фразеологічних одиниць набуває значення якої-небудь емоції, наприклад страху:

«As he entered the long tunnel of Passage Richelieu, the hairs on his neck began to bristle with anticipation» [54, с. 183]. - Увійшовши до довгого тунеля Пасажа Рішельє, раптом він відчув, як волосся встало дибом від тривожного передчуття»

«Sophie felt the hairs stand up on her arms» [54, с. 23]. - Софі відчула, як волосся її встало дибом.

Такий орган людини, як eye/око символізує отримання інформації та її достовірність. Наприклад:

«Only those with a keen eye would notice his 14-karat gold bishops ring with purple amethyst, large diamonds, and hand-tooled mitre-crozier appliqué» [54, с. 63]. - Лише дуже наметане око змогло би оцінити його чотирнадцятикаратне золоте кільце єпископа, прикрашене пурпуровий аметистом, в оточенні великих діамантів та митру з аплікацією ручної роботи.

«Although modern culture had erased much of Venuss association with the male/female physical union, a sharp etymological eye could still spot a vestige of Venuss original meaning in the word «venereal» [54, с. 284]. - І хоча сучасна культура почерпнула чимало асоціацій із Венерою від фізичного союзу чоловіка й жінки, не треба було бути лігвістом-етимологом, щоб здогадатися, що корінь «Венера» був присутнім і в такому слові, як «венеричний».

«Things had definitely gotten worse since he first laid eyes on the cryptic words» [54, с. 202]. - Все тільки ускладнювалось з кожною хвилиною з того моменту, як він побачив ці загадкові слова.

Очі є важливими виразниками емоцій і почуттів. Тому кількість соматичних одиниць з цим компонентом досить велика. По очах можна побачити чи говорить правду людина або ні. Наведемо приклад відображення страху:

«Fache had no doubt the shock on Langdons face was genuine, and yet he sensed another emotion there too, as if a distant fear were suddenly simmering in the Americans eyes» [54, с. 35]. - Фаш не сумнівався, що Ленгдон і справді шокований. Проте він також помітив і дещо інше - страх в очах американця, який він не зміг приховати.

Також, як відомо, «очі - дзеркало душі» людини. Тому по очам можна визначати характер людини.

«She was a small woman with quiet eyes» [54, с. 47]. - То була жінка маленького зросту з добрими очима.

«Portly and ruby-faced, Sir Leigh Teabing had bushy red hair and jovial hazel eyes that seemed to twinkle as he spoke» [54, с. 182]. - Кремезний червонолиций Сер Лью Тібінг мав густе руде волосся та веселі карі очі, що виблискували при кожному його слові.

«She has a good eye» [54, с. 275]. - Вона спостережлива дівчина.

В романі соматичні фразеологізми з елементом «eye» найбільш чисельні. Це можна пояснити тим, що під час розгортання подій в романі, герої постійно знаходиться в зоровому контакті один із одним, слідкують один за одним, іноді один погляд для них вирішує все:

«To your eye, beyond the numbers, what about this message is most strange?» [54, с. 46]. - Окрім цифр, що, на ваш погляд, є найбільш дивним у цьому посланні?

«His eyes shot up at the priest» [54, с. 73]. - Він підвів очі на священика.

«Langdon looked up at Sophie, locking eyes with her now» [54, с. 193]. - Ленгдон зазирнув в очі Софі.

«Sophie could not take her eyes from the woman beside Christ» [54, с. 92]. - Софі не могла відвести погляду від жінки, яка сиділа поруч із Ісусом.

«Our preconceived notions of this scene are so powerful that our mind blocks out the incongruity and overrides our eyes» [54, с. 117]. - Дає взнаки вплив підсвідомості, вкорінених образів. І він є настільки сильним, що не дозволяє бачити невідповідності, вводить в оману.

«His eyes grew heavy» [54, с. 51]. - Він ще більше спохмурнів.

«Interpol had the power to make all three disappear in the blink of an eye».

І оком не моргнувши, Інтерпол маже зробити непомітними ці три фактори./ніс - порівняно малий орган і єдиний, що виступає на обличчі. Зазвичай соматичні фразеологізми з цим компонентом вживаються в багатьох значеннях, серед яких значення близькості, отримання інформації. Але в романі «Код да Вінчі» зустрівся лише один випадок образного вживання цієї частини тіла:

«He incorporated in many of his Christian paintings hidden symbolism that was anything but Christian - tributes to his own beliefs and a subtle thumbing of his nose at the Church» [54, с. 138]. - До багатьох своїх полотен на християнські теми він уносив далеко не християнські таємні символи та знаки, віддавая тим самим данину своїм істинним віруванням та посміюючись над Церквою./ухо так само, як і очі - орган, що сприймає інформацію ззовні (тільки не зорову). Тому соматизми, повязані з цією частиною тіла, головним чином, використовуються щоб позначити здатність впізнавати та слухати. Наприклад:

«Sophie couldnt believe her ears» [54, с. 247]. - Софі не могла повірити своїм вухам./серце - орган, який символізує почуття, переживання, настрій. Так, наприклад, можна висловити почуття жалю:

«Misguided sheep, Aringarosa thought, his heart going out to them» [54, с. 145]. - Заблудлі вівці, так думав про них Арінгароса, його серце розривалося від жалю до цих людей.

Соматизми зі словом «heart» часто використовуються для опису характеру героїв:

«Your heart is true, my friend» [54, с. 83]. - У вас щира душа, мій друже.

«As you can see, our professor has a far softer heart for Rome than I do» [54, с. 193]. - Як ви бачите, наш професор значно м'якосердіший у своєму ставленні до Риму, ніж я».

«Christianity is my field of study, Robert, and there are certain sects who wear their hearts on their sleeves» [54, с. 114]. - Християнство - предмет моїх досліджень, Роберт. Існують деякі секти, члени яких люди із щирою душею.

Приклади показують, що частіше використання слова «серце» говорить про позитивні якості людини. Треба відмітити фразеологічну еквівалентність українського слова «душа», в українській мові воно асоціюється з серцем, наприклад:

«Although its juvenile dial often drew odd looks, Langdon had never owned any other watch; Disney animations had been his first introduction to the magic of form and color, and Mickey now served as Langdons daily reminder to stay young at heart» [54, с. 259]. - Знайомство з діснеєвською анімацією стало своєрідним поштовхом, саме з тих пір він став цікавитися магією форми і кольору, а тепер Міккі-Маус слугував Ленгдону щоденним нагадуванням про це та дозволяв залишатися молодим душею.

Емоції та внутрішній дійових осіб роману автор також передає застосовуючи соматичні фразеологізми зі словом «heart»:

«When Langdon saw the object inside the sheet of vellum, his heart sank» [54, с 372]. - Коли Ленгдон побачив, що знаходилося в пергаменті, на душі в нього похололо.

«Sophie suddenly could hear her own heart» [54, с. 384]. - Софі відчула, як шалено колотиться її серце.

«This was the message Silas had been taught from the beginning, and the message he held in his heart» [54, с. 158]. - Цьому навчався Сайлас останні роки, і ці слова знайшли місце в його серці.

В романі часто зустрічаються соматичні фразеологізми зі словом hand/рука. Цей орган є засобом звязку з зовнішнім світом. Такий компонент соматичних фразеологізмів грає практично універсальну роль. Це слово вживається в різних значеннях, найчастіше, зокрема, в наступних: спілкування, майстерність, діяльність, обмін, тобто практичне застосування задуму. Наприклад:

«Parking the Audi on the deserted Place Saint-Sulpice, Silas exhaled, telling himself to clear his mind for the task at hand» [54, с. 46]. - Паркуючи «Ауді» на безлюдному майдані біля церкви Сан-Сюльпіс, Сайлас видихнув, наказуючи собі заспокоїтись та зусередитись на завданні, яке треба виконати.

«The young man broke the first sailors neck with his bare hands, and only the arrival of the police saved the second sailor from a similar fate» [54, с. 67]. - Молодий чоловік зломав шию голими руками одному моряку, й лише прибуття поліції врятувало другого від такої ж самої долі.

Руки - це найліпше й практично єдине «знаряддя праці», яке постійно знаходиться з нами. Завдяки їм ми працюємо, творимо. Соматична одиниця «hand», звідси, має значення майстерності та якості роботи, які чітко простежуються на наступному прикладі:

«There, engraved in the wood, written in an immaculate hand, were four lines of text in a language he had never seen» [54, с. 237]. - Там були бездоганно вирізьблені вручну на дереві чотири рядки тексту мовою, яка йому ще ніколи не зустрічалася.

Людина, здебільшого, усвідомлює поняття «мати» перш за все як те, що знаходиться в її руках. Отже, особливо багато фразеологічних одиниць, що містять цей соматизм, використовують зі значенням «знаходження чого-небудь у кого-небудь і отримання», наприклад:

«It was at that moment, eyeing his cellular phone, that Fache realized the answers were in the palm of his hand» [54, с. 86]. - В ту мить Фаш кинув погляд на мобільний телефон і зрозумів, що відповідь він тримає в руці.

Деякі соматичні фразеологізми несуть негативний зміст, як наприклад:

«He never had a chance to explain the truth because you rejected him, tying his hands, making him wait» [54, с. 96]. - У нього ніколи не було шансу пояснити правду, тому що ви відчужувались від нього, зв'язали руки, змушуючи чекати.

«This torch cannot fall into the wrong hands» [54, с. 384]. - Не можна допустити, щоб цей світоч попав в погані руки.

«Sophie had no intention of leaving empty-handed» [54, с. 257]. - Софі зовсім не збиралася йти з порожніми руками.

Також відмітимо, що одне з багатьох значень слова рука символізує владу, впливовість та залежність людини від влади когось або чогось:

«Langdon seemed hesitant, as if his own academic curiosity were threatening to override sound judgment and drag him back into Faches hands»Схоже, Ленгдон вагався, наче властива вченому допитливість загрожувала взяти верх над інстинктом самозбереження й він міг опинитися в руках Фаша.

«The brotherhoods history spanned more than a millennium… an astonishing chronicle of secrets, blackmail, betrayal, and even brutal torture at the hands of an angry Pope» [54, с. 132]. - Історія братства нараховувала понад тисячу років, то була вражаюча хроніка таємниць, зради, шантажу та навіть жорстокого катування від імені Папи.

«Our lives are in your hands» [54, с. 180]. - Наше життя в твоїх руках.

«How about the one seated in the place of honor, at the right hand of the Lord?» [54, с. 132]. - А як щодо того, хто займає чільне місце по праву руку від Господа?

Крім того, рука є знаком підтримки, про що нам засвідчують наступні приклади:

«I was formulating a plan to extend you a helping hand» [54, с. 386]. - В мене вже був план, як простягнути вам руку допомоги.

«Few people realize that Mary Magdalene, in addition to being Christs right hand, was a powerful woman already» [54, с. 176]. - Мало хто усвідомлював, що Марія Магдалина, крім того, що була правою рукою Христа, вже мала велику владу.

«Aringarosa had entered Gandolfos Astronomy Library with his head held high, fully expecting to be lauded by throngs of welcoming hands, all eager to pat him on the back for his superior work representing Catholicism in America» [54, с. 284]. - Арінгароса увійшов до Астрономічної бібліотеки Гандольфо з високопіднятою головою, сподіваючись, що його зустрінуть з належною хвалою, що його заохочуватимуть, подякують за величезну роботу, яку він виконував як представник католіцизму в Америці.

Розглянемо наступні соматизми зі словом face/обличчя. Ця частина тіла через міміку дуже чітко виражає людські емоції й почуття, такі як біль, радість, розчарування, втому, спокій, злість та інші. Обличчя є найбільш особистісною частиною тіла людини, по якій як правило вирізняють людину. В романі «Код да Вінчі» нам зустрілися наступні приклади соматичних фразеологізмів із використанням цього органу:

«Your poker face needs work, my friend» [54, с. 374]. - Ти не вмієш приховувати емоції, мій друже.

«Showing his face could not be avoided, Silas thought» [54, с. 328]. - Він все одно покажеться на очі, подумав Сайлас.

«Even in the face of death» [54, с. 374]. - Навіть під загрозою смерті.

«Although the Teacher and Silas never met face-to-face, each time they spoke by phone, Silas was awed, both by the profundity of the Teacher?s faith and by the scope of his power» [54, с. 328]. - Хоча Сайлас ніколи віч-на-віч не зустрічався з Вчителем, кожного разу коли вони говорили по телефону, він з благоговінням ставився до глибини його віри та могутності його влади.

«A true knight learns humility in the face of the Grail» [54, с. 301]. - Справжній лицар покірний перед лицем Святого Грааля.

Така частина тіла людини, як плече/shoulder в англійських стійких виразах не має такої яскраво вираженої символіки. Проте, цей соматизм зустрівся в романі в значенні тісного контакту, спілкування, сусідства:

«Despite his plush accommodations, he had always dreamed of owning a riverside apartment on L'île Saint-Louis, where he could rub shoulders with the true cognoscenti, rather than here, where he simply met the filthy rich» [54, с. 209]. - Незважаючи на шикарну оселю, він завжди мріяв про будинок на березі річки на острові Сен-Луї, де б він міг спілкуватися з дійсно видатними людьми, аніж тут, із огидними багатіями.

Інша важлива частина нашого тіла - палець/finger. Якщо ми показуємо якийсь палець, то це в будь-якому разі щось означає, причому значення нашого жесту залежить від того, який палець ми показуємо. Наприклад, великий палець означає схвалення, вказівний - що ми на щось показуємо і так далі. В романі Дена Брауна зустрічаємо соматичні фразеологічні одиниці зі словом finger у наступних значеннях:

«The Templars potent treasure trove of documents, which had apparently been their source of power, was Clements true objective, but it slipped through his fingers» [54, с. 264]. - Справжньою метою папи Климента були, зрозуміло, могутній скарб - документи, здобуті тамплієрами, але вони зникли, мов крізь пальці прослизнули.

«Teabing wagged his finger» [54, с. 274]. - Тібінг жартівливо погрозив йому пальцем.

«Нога» в українській мові - основне слово для позначення нижньої кінцівки цілком, а в англійській мові нижню кінцівку ділять на дві зони і застосовують для їх позначення відповідно по два слова: leg (верхня частина) і foot (нижня частина, стопа).

Слова leg/foot в соматичних фразеологізмах символізують швидкість, рух. Наприклад:

«As Im sure youre aware, the gallery is quite a distance on foot»

Я впевнений ви розумієте, що до галереї пішки ще далеко йти.

«The next thing the boy knew, he was sprinting across the outside courtyard with no plans of stopping until his legs gave out» [54, с. 347]. - Тоді хлопець усвідомлював, що він мчиться стрімголов по церковному двору й не збирається зупинятися, поки ноги несли.

«Sophie stamped her foot» [54, с. 60]. - Софі сердито тупнула ногою.

«He would never again set foot outside» [54, с. 294]. - Він звідти ні ногою!

«As he neared the top, Collet almost lost his footing on a thin rung» [54, с. 340]. - Колле майже був на верху, коли трохи не втратив рівновагу, дуже вузькими були сходинки.

Така складова організму людини, як кров - це те, без чого вона не зможе існувати. Але в англійській мові слово blood має не лише таке значення. Особливо це помітно при розгляді стійких фразеологізмів, що містять це слово, які зустрілися нам в романі Дена Брауна. Як відомо кров - це рідка субстанція в організмі, яка постійно знаходиться в русі. Тому соматичні фразеологізми, що містять це слово, можуть означати процес, дію, повязані з переживаннями та почуттями:

«Faches blood was boiling as he typed the numbers» [54, с. 36]. - У Фаша кров закипіла від гніву поки він набирав цифри.

«His blood pounded as he knelt down before it» [54, с. 174]. - Коли він опустився навколішки, кров застукала у скронях.

Ще один фразеологізм «кров застигла (стигне, холодіє) в жилах» пов'язаний з тим, що ми спочатку вважаємо, що кров - гаряча рідина. Тому цей зворот вживається, коли хочуть показати, що людина переживає таке сильне почуття страху, жаху, що навіть гаряча кров стає крижаною і застигає.

«When he saw it, his blood went cold» [54, с. 353]. - Коли він це побачив, то кров застигла в жилах.

Звідси й складене слово «холоднокровний», що означає спокійну людину, що уміє володіти собою в надзвичайних ситуаціях. Наведемо такий приклад:

«Langdon could not fathom that Leigh Teabing would be capable of killing them in cold blood herein the Chapter House» [54, с. 142]. - Ленгдон не надто вірив в те, що Тібінг здатен холоднокровно застрелити їх тут, в Чептер-Хаусі.

Тобто, ми бачимо, що в англійській мові слово blood має безліч варіативних відтінків у складі фразеологізмів.

Отже, в англійській та українській мовах існує чимала кількість фразеологізмів із соматичними компонентами: eye/око, head/голова, hand/рука, heart/серце, foot/leg/нога, finger/палець, shoulder/плече, blood/кров та ін. Від значення, важливості функції частин тіла залежить кількість, тематичне розмаїття груп фразеологізмів, які містять у собі відповідні соматизми. В основі соматичних фразеологізмів, що зустрілися нам в романі Дена Брауна «Код да Вінчі», лежать здебільшого спостереження над поведінкою людини, її ставленням до навколишнього середовища, а також над стосунками між героями. Саме через соматичні фразеологізми, здебільшого, автор виражає емоції й психічний стан людини.

На рівні тексту закладений в семантиці фразеологізму оцінний компонент значення допомагає автору виражати оцінну модальність, що реалізується як широким контекстом, так і за допомогою структурно-семантичних модифікацій, підвищувати інформативний потенціал тексту шляхом створення підтексту, формувати загальну тональність тексту внаслідок реалізації своїх конотативно-стилістичних можливостей.

3. ПЕРЕКЛАД ТА ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ в англійській та українській мовах

Зіставлення систем соматичних фразеологізмів двох мов дасть відповідь на наступні питання: в чому полягають схожі й відмінні риси соматизмів англійської та української мов; як вони проявляються в основних аспектах мови - функціональному, семантичному, формально-смисловому, структурному; якими внутрішньомовними й екстралінгвістичними чинниками вони обумовлюються, яка міра міжмовної эквівалентності соматичних фразеологізмів.

Соматичні фразеологізми часто несуть в собі різноманітні національні особливості, і тому їх переклад - це дуже важкий процес, під час якого ми маємо також враховувати контекст, в якому вони вжиті. З точки зору перекладу всі фразеологізми можуть бути розділені на дві групи - ті, які мають еквіваленти в мові перекладу та ті, які еквівалентів не мають.

Основними способами перекладу фразеологічних одиниць є наступні: фразеологічний еквівалент, фразеологічний аналог, калькування, описовий переклад.

Найкращим способом перекладу образної фразеології без сумніву є використання відповідного фразеологізму в рідній мові. Застосування цього способу перекладу забезпечує не тільки передачу змісту, але й відтворення образності та експресивності англійського виразу.

Такі образні фразеологічні одиниці в рідній мові, які повністю відповідають за змістом якому-небудь англійському фразеологізму і які базуються на одному з ним образі перекладаються за допомогою еквівалентів.

Як зазначає А.Д Рахштейн, взаємодія чинників семантичної й лексичної структур соматичних фразеологічних одиниць порівнюваних мов призводить до утворення різних типів еквівалентності. Виявляється повна тотожність або відмінність структурного аспекту й повна тотожність сукупного змісту, повна смислова й неповна структурна тотожність, фразеологічні одиниці повністю різні в семантичному аспекті при повній або неповній тотожності синтаксичної організації [34, с. 62].

На думку Н.А Хомякової повні структурно-семантичні еквіваленти фразеологізмів - це такі фразеологічні одиниці англійської й української мов, в яких при повній тотожності значення спостерігається тотожність компонентного складу при схожій синтаксичній структурі [50, с. 193]. Використання такої відповідності дозволяє якнайповніше відтворити іншомовний фразеологізм, і перекладач передусім намагається його відшукати. Наприклад:

«He intended for the future of His Church to be in the hands of Mary Magdalene» [54, с. 138]. - Він віддавав майбутнє Своєї Церкви в руки Марії Магдалини.

«Not wanting it to fall into the hands of the police, he hid it behind this painting» [54, с. 122]. - Не бажаючи, щоб воно потрапило до рук поліції, дідусь сховав це за цією картиною.

«Langdon couldnt tear his eyes from the glowing purple text scrawled across the parquet floor» [54, с. 39]. - Ленгдон не міг відвести погляду від мерехтливих красних цифр та літер не паркеті.

«If I hadnt seen it with my own eyes…» [54, с. 149]. - Ні за що не повірила би, якщо не побачила на власні очі...

«Teabing rolled his eyes and looked at Langdon and Sophie» [54, с. 363]. - Тібінг закотив очі й подивився на Ленгдона та Софі.

«The Truth is right before your eyes» [54, с. 374]. - Правда прямо перед твоїми очима.

«Sophie extinguished the black light and seemed to evaporate before Langdons eyes» [54, с. 47]. - Софі вимкнула ліхтар та зникла з-перед очей Ленгдона.

В даних випадках при перекладі англійських ідіоматичних виразів, що мають в своєму складі соматизм, використовуються їх відповідники в українській мові, а саме абсолютні (повні структурно-семантичні) еквіваленти. Тобто, з прикладів чітко зрозумілим є те, що використання таких відповідностей зберігає увесь комплекс значень одиниці, що перекладається. В мові перекладу соматичні фразеологізми співпадають за всіма параметрами з фразеологічними одиницями оригіналу.

Причинами появи повних структурно-семантичних еквівалентів соматичних фразеологізмів можуть бути запозичення з якого-небудь третього джерела, або загальна етимологія в англійській й українській мовах. Отже, слід вважати збігом наявність повних структурно-семантичних еквівалентів в порівнюваних мовах.

Прикладом запозичених повних структурно-семантичних еквівалентів можуть бути наступні фразеологізми:

«Thats the point. By teaching through a metaphorical game, the followers of the Grail disguised their message from the watchful eye of the Church»

В цьому й вся справа. За допомогою цієї метафоричної гри, послідовники Грааля тайно приховували послання від недремного ока Церкви.

«When Aringarosa described the opportunity that had presented itself, Silas knew it could only be the hand of God at work» [54, с. 93]. - Коли Арінгароса описав нагоду, що трапилася, Сайлас зрозумів, що це все від руки Божої.

Такі фразеологічні одиниці були запозичені англійською й українською мовами з третього джерела: в основному Біблії.

Під неповними структурно-семантичними (відносними) еквівалентами соматичних фразеологізмів маються на увазі такі одиниці, в яких при повній тотожності семантики є певні відмінності компонентного складу (в межах досліджуваної групи фразеологізмів) [50, с. 84]. Приведемо наступні приклади з роману «Код да Вінчі»:

«And Vernet had turned on them rather suddenly, although considering Langdon was being charged with four murders, the bankers change of heart seemed understandable» [54, с. 140]. - Берне напав на них зненацька, хоча, зважаючи на те, що Ленгдона підозрюють одразу в чотирьох убивствах, зрозуміти чому він змінив точку зору можна.

«Sophie, listen», Langdon caught his breath as his blue eyes held her firmly»

Послухайте, Софі, - Ленгдон перевів подих і голубими очима впився в неї.

«Sophie nodded, her eyes riveted on him» [54, с. 412]. - Софі кивнула, втупившись в нього очима.

«Taking a deep breath, Teabing feasted his eyes upon the engraving»

Тібінг затамував подих, гравіювання милувало очі.

«Teabings heart soared» [54, с. 384]. - У Тібінга серце колотилося.

«With that, she turned on her heel, and marched off the way she had come»

І з цими словами вона круто розвернулася та попрямувала до виходу.

«But with the police on your heels, I had a sneaking suspicion you might arrive on my doorstep» [54, с. 429]. - Але поліція наступала вам на пяти, тож я мав підозру, що ви прийдете до мене.

«On one hand, it felt like a signpost, and yet, according to the poem, the missing piece of the puzzle was an orb that ought to be on his tomb… not one that was already there» [54, с. 128]. - З одного боку, це напевно вказівний знак, але тим не менш, згідно віршу, ключове слово-відгадка повязане з кулею, яка повинна бути на його могилі... але якої там тепер нема.

Наведені англійські соматичні фразеологізми були перекладені відносними еквівалентами. Тобто, це є випадки, коли при збереженні значення англійського виразу в українському варіанті є деякі відмінності. В даних соматичних фразеологічних одиницях варіюються або дієслівні компоненти (в межах однієї лексико-семантичної групи), або іменні компоненти зі значенням «частини тіла». Проте, ці розбіжності в лексичному складі не впливають ані на загальне образне значення, ані на функціональні особливості фразеологізмів.

В романі Дена Брауна «Код да Вінчі» нам зустрілася велика кількість фразеологічних одиниць, які співпадають за змістом та образністю в англійській та українській мовах. Рідше ми використовували при перекладі українські фразеологізми, аналогічні по змісту англійським, але, які базуються на іншому образі. Отже, в тих випадках, коли фразеологічні одиниці тотожні по сукупному образному значенню, але відмінні в плані вираження, як в лексичній, так і в синтаксичній організації, при перекладі ми застосовували фразеологічні аналоги, як наприклад:

«Unfortunately, Da Vinci was a prankster who often amused himself by quietly gnawing at the hand that fed him» [54, с. 139]. - Нажаль, Да Вінчі був жартівником та частенько розважався, й тим самим пиляв сук, на якому сидів.

«Robert Langdon felt light-headed as he trudged toward the end of the Grand Gallery» [54, с. 63]. - У Роберта Ленгдона запаморочилося в голові й він ледве йшов до кінця Великої галереї.

«Now there was a glint in Sophies eye» [54, с. 235]. - Тепер у Софі в голові промайнула думка.

«Occasionally, customs agents accepted large tips from Teabing in exchange for turning a blind eye to the transport of harmless organics - mostly luxury foods French escargots, a particularly ripe unprocessed Roquefort, certain fruits» [54, Як правило митники отримували від Тібінга щедрі чайові, натомість дивилися крізь пальці на те, що він перевозив органічні продукти - здебільшого найкращу їжу - французькі делікатеси, особливим чином приготовлений сир Рокфор, деякі фрукти.

Дані соматизми, як можемо бачити з прикладів, треба перекладати на українську мову саме за допомогою підбору фразеологічного аналогу, тобто застосовуючи зовсім інші лексичні засоби, аніж в англійській мові. Використання відповідного аналогу забезпечує такий же адекватний переклад англійського фразеологізму, як і у випадку існування фразеологічного еквівалента. При виборі відповідника перекладачеві необхідно враховувати, передусім, не лише смислову точність того або іншого фразеологізму, але й стилістичне та експресивно-емоційне забарвлення.

У більшості розглянутих нами випадків структурна співвіднесеність фразеологічних одиниць порівнюваних мов супроводжується функціонально-смисловою співвіднесеністю. Проте, окрім співвіднесених фразеологічних комплексів із соматичним компонентом, зустрічаються також і не співвіднесені. Вони становлять собою групу фразеологізмів, що мають яку-небудь структурну особливість та не мають аналогів ні в структурному, ні в смисловому планах.

Якщо англійський фразеологізм не має в рідній мові еквіваленту або аналогу, а дослівний переклад міг би привести до малозрозумілого буквалізму, перекладачеві необхідно відмовитись від передачі образності та використовувати описовий переклад - з поясненням змісту фразеологічної одиниці за допомогою вільного сполучення слів. Наприклад:

«Sophie felt a knot tighten in her stomach» [54, с. 181]. - Софі тремтіла від хвилювання.

«Despite his plush accommodations, he had always dreamed of owning a riverside apartment on L'île Saint-Louis, where he could rub shoulders with the true cognoscenti, rather than here, where he simply met the filthy rich».

Незважаючи на шикарну оселю, він завжди мріяв про будинок на березі річки на острові Сен-Луї, де б він міг спілкуватися з дійсно видатними людьми, аніж тут, із огидними багатіями.

При перекладі даних соматичних фразеологізмів ми скористалися описовим способом, тому що в українській мові немає еквівалентів чи аналогів, які би відповідали англійським. Отже, як ми можемо бачити з цих прикладів, ті фразеологічні одиниці, які не мають в українській мові ані аналога, ані еквіваленту, й не підлягають дослівному перекладу, необхідно перекладати за допомогою описового перекладу, щоб пояснити сенс англійських висловів.

Доволі часто перекладач зустрічається з проблемою національно-культурних відмінностей між подібними по смислу фразеологічними одиницями в двох різних мовах. Співпадаючи за смислом, соматичні фразеологізми можуть мати різне стилістичне забарвлення, різну образну основу, різну емотивну функцію. В деяких випадках використання фразеологізму у вихідному тексті будується на використанні можливостей національно-культурного колориту.

Маючи справу з фразеологічними одиницями при перекладі перекладач повинен не тільки знати обидві мови, але й вміти аналізувати стилістичні та культурно-історичні аспекти вихідного тексту у порівнянні з можливостями мови, яка перекладається.

При відсутності безпосередніх відповідників вихідний фразеологізм можна перекласти шляхом пошуку аналогічної фразеологічної одиниці, яка має з ним спільне значення. При цьому слід памятати про те, що часто схожі за значенням, але різні за формою фразеологічні одиниці у різних мовах мають різне емоційно-асоціативне забарвлення і не завжди взаємозамінні. Перекладачі повинні зберігати емоційну атмосферу, що створюється в оригіналі.

У будь-якому випадку під час роботи із фразеологічними одиницями у вихідному тексті перекладач, окрім власної памяті, може покладатися на цілий ряд тлумачних фразеологічних словників.

Під час аналізу перекладу соматичних фразеологізмів, нам не довелося застосовувати дослівний спосіб перекладу (калькування). Іноді перекладач, намагаючись зберегти образність оригіналу при перекладі фразеологізму, який немає ні еквіваленту, ні аналогу в рідній мові, вдається до дослівної передачі образу в іноземній фразеології. Такий спосіб може бути застосований в тому випадку, якщо в результаті калькування отримаємо вираз, образність якого не створює враження непридатності загальноприйнятим нормам української мови. Натомість, у даній дипломній роботі ми намагалися віддавати перевагу пошуку фразеологічних одиниць, які є у мові перекладу та які все ж таки легше сприймаються українським читачем.

Проводячи аналіз англійських соматичних фразеологічних одиниць, взятих із роману Дена Брауна «Код да Вінчі», нам також зустрілися звичайні, необразні англійські висловлення, при перекладі яких, ми використовували українські фразеологізми з соматичним компонентом. Тобто, ми вживали фразеологізми мови перекладу як відповідники звичайної лексики в оригіналі для того, щоб передати логічний зміст думки автора. Проілюструємо це такими прикладами:

«She says he was a genius with his hands» [54, с. 123]. Вона каже, що в нього золоті руки.

«Langdon glanced up, certain he had misunderstood» [54, с. 75]. - Ленгдон здивовано підняв брови, не впевненний, що правильно його зрозумів.

«His face flushed, he stepped back onto the gangway, gazing across the hangar at Leigh Teabing and hisservant, who were now under gunpoint near the limousine» [54, с. 294]. - Його лице налилося кров'ю. Сердитий та вкрай роздратований, він визирнув із дверей та побачив Лью Тібінга зі слугою, які стояли під прицілом біля лімузину.

«Sophies eyes widened as if to say…» [54, с. 355]. - Софі здивовано витріщила очі, ніби збираючись сказати...

«His face went white» [54, с. 332]. - Він так зблід, що й не пізнати було.

«Sophie pouted and kept walking» [54, с. 149]. - Софі вередливо надула губи та продовжувала йти далі.

«When Aringarosa switched off the phone, his heart was pounding» [54, с. 204]. - Коли Арінгароса нарешті виключив мобільний телефон, його серце колотилося.

Завдяки використанню при перекладі українських фразеологізмів текст перекладу набув образності за внутрішнім змістом, а також став більш лаконічним та чіткішим за своєю формою. При цьому, на нашу думку, створюється безперервний, живий потік уснорозмовної мови, що полегшує читачеві сприйняття твору.

Отже, при перекладі роману Дена Брауна «Код да Вінчі» ми, передусім, враховували, що художній текст є носієм особливої естетичної інформації. При цьому емоційна інформація представлена досить яскраво. Важливим засобом створення емоційної тональності твору є соматичні фразеологічні одиниці. Тому, при перекладі особлива увага була приділена передачі емоційно-стилістичного компонента значення. Ми застосовували такі способи перекладу фразеологічних одиниць, як фразеологічний еквівалент, фразеологічний аналог та описовий переклад. Найкращим способом перекладу образної фразеології, без сумніву, є використання відповідного фразеологізму в рідній мові, адже це забезпечує не тільки передачу змісту, але й відтворення образності та експресивності англійського виразу.

ВИСНОВКИ

Назви частин тіла людини як елементи лексичної системи мови є найдавнішими і частовживаними. Лексика, що позначає органи людини називається соматичною. Вона є однією з найдавніших універсальних груп слів у всіх мовах світу. Адже процес усвідомлення себе серед навколишньої дійсності й виокремлення себе як особистості людина почала з відчуттів, які виникають безпосередньо через органи. Багато назв частин людського тіла стали структурним компонентом фразеологізмів. Останнім часом зростає увага до теми людського чинника в мові, що свідчить про важливе методологічне зрушення, що намітилося в сучасному мовознавстві.

Принцип антропоцентризму виявляється в тому, що людина стає пунктом відліку в аналізі тих чи інших явищ. З позицій антропоцентризму цілком логічним є значне посилення інтересу до соматизмів. Під цим терміном розуміються мовні засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності. Соматичні лексеми активно утворюють фразеологізми, тому що викликають образні асоціації - з інтелектом, фізичною працею, життям, відчуттями, а також асоціації, тобто пов'язані зі сприйняттям світу, його пізнанням і зміною.

У першому розділі дипломної роботи ми розглянули лексико-семантичні групи соматизмів, функції соматизмів у пізнанні картини світу, розкрили зміст поняття «соматизм».

Соматична фразеологія, як правило, не відображає історичних подій чи соціальних процесів, але містить побутові ситуації чи морально-етичні, трудові, інтелектуальні емоційні характеристики індивіда. Фраземи цієї групи слугують для найменування психологічної, інтелектуальної, фізичної, соціальної понятійних сфер. Різні прояви життя людини знаходять яскраве й своєрідне відображення у соматичних фразеологізмах. Стійкість і відтворюваність соматичних фразеологічних одиниць у різних мовах зумовлені тим, що, орієнтутючись у просторі, свою оцінку оточенню людина насамперед співвідносила з частинами свого тіла.

Характерною рисою соматичної фразеології є наявність в мовах численних аналогів, дуже близьких по образній спрямованості словосполучень. Ця особливість різко відрізняє соматичні фразеологізми від інших тематичних груп одиниць фразеологізмів.

Для соматизмів характерні стійкість, висока частотність вживання й як наслідок розгалужена семантична структура. Семантика основної маси соматичних фразеологічних одиниць пов'язана з емоціонально-психічним життям людини.

Класифікація органів людського тіла відіграє важливу роль в класифікаціях соматизмів і розподілах їх на групи. Але органи людського тіла можна по-різному класифікувати і виділяти їх в групи по різних ознаках: наприклад, є органи, що приймають інформацію ззовні, - це очі, вуха, ніс. У цьому не беруть участь живіт, плечі і ноги. Язик - орган, що відповідає за передачу інформації. Тому на язик посилаються, коли говорять про надходження інформації від того, хто говорить. Є, наприклад, органи, які виконують рухи і жести, потрібні для спілкування. Інші в цьому не беруть участь. Слово серце в англійській та українській пов'язане з душею, почуттями, добротою, любов'ю, щирістю. Оскільки така частина тіла, як рука асоціюється з фізичною працею, тому в складі фразеологізмів має значення працьовитості, вміння, майстерності. Голова, як орган людського тіла керує мисленням, тому основними значеннями соматизму є розсудливість та розум або їх відсутність. Очі є важливими виразниками емоцій і почуттів. Отже, можна зробити висновок, що основні значення утворені згідно головної функції або ролі того, чи іншого органу.

Англійські й українські соматичні фразеологічні одиниці є величезною групою фразеологізмів, що має специфічні особливості. Серед них зустрічаються фразеологізми всіх типів.

У другому розділі дипломної роботи ми зіставили соматизми в англійській та українській мовах з метою виявлення універсального і унікального в семантиці цих одиниць. Матеріалом для дослідження був роман Дена Брауна «Код да Вінчі».

Творчість відомого американського письменника Дена Брауна нерозривно повязана з розвитком сучасної англомовної літератури XXI ст. Його художні твори відзначаються простотою, інтелектуальністю, універсальністю та образністю мови. Одна з ознак його стилю - використання фразеологічних одиниць, доволі часто з соматичним компонентом. Саме через призму авторського художньо-образного світобачення виступають фразеологізми в романі «Код да Вінчі». Вони є органічним елементом у мові твору.

Проаналізувавши соматизми, відібрані з роману Дена Брауна «Код да Вінчі», ми можемо зробимо висновок, що вони відіграють важливу роль у художньому тексті. З їх допомогою автор описує настрої, думки, вчинки та емоції героїв, особливості їх характеру. Через них письменник передає ставлення до зображуваних подій, акцентує смислову та стильову позиції мовних засобів. За допомогою фразеологізмів краще розкриваються читачеві внутрішній світ, настрій, світогляд персонажів тощо. Соматичні фразеологізми в романі «Код да Вінчі» - одне з невичерпних джерел посилення експресивності, тому вони набувають особливе естетичне значення.

У третьому розділі дипломної роботи ми дослідили основні засоби відтворення англійських соматизмів в українській мові.

Переклад соматичних фразеологізмів представляє значні труднощі. Це пояснюється тим, що багато які з них є яскравими, емоційно насиченими оборотами, що належать до певного мовного стилю і часто носять яскраво виражений національний характер.

Основними способами перекладу фразеологічних одиниць є наступні:

• фразеологічний еквівалент;
• фразеологічний аналог;
• калькування;
• описовий переклад.

Найбільші групи соматичних фразеологічних одиниць, які зустрілися нам в романі Дена Брауна «Код да Вінчі», представляють повні й неповні структурно-семантичні еквіваленти, причому найбільша кількість з них - фразеологізми, які мають у своєму складі такі назви частин тіла: eye/око, head/голова, hand/рука, heart/серце, finger/палець. Різні соматизми мають неоднакову продуктивність при творенні фразеологізмів. Семантика фразеологізмів із компонентами на позначення органів людини значною мірою залежить від значення та важливості функцій цих органів.

Оптимальним варіантом є переклад фразеологізму повним еквівалентом. Зважаючи на певні національно-етнічні розбіжності та відмінності в синтагматичних функціях членів речення в англійській та українській мовах, перекладачі досить часто використовують часткові відповідники та фразеологічні аналоги. За браком повних або часткових еквівалентів, які б передавали образність та стилістичну направленість вихідної англійської соматичної фразеологічної одиниці, перекладачі нерідко вдаються до описового способу перекладу.

При перекладі уривків із роману ми, передусім, ураховували, що художній текст є носієм особливої естетичної інформації. Оскільки соматичні фразеологічні одиниці є важливим засобом створення емоційної тональності твору, особлива увага була приділена передачі емоційно-стилістичного компонента значення.

SUMMARY

diploma work is entitled as The structure semantic features of somatisms and the methods of their transmitting into a foreign language.have always attracted attention of linguists. Enriching the literary language, representing a bright example of purity, accuracy of the content and sharpness of the anguage, idioms are of great importance in the treasury of culture and have become of genuine interest for linguists.are an essential part of studying the style of the English language. One cannot say that he knows English history, culture and society without understanding the meaning and the roots of English idioms. Each generation has added its new non-literal expressions which are defined by the values, beliefs, traditions, customs and events of the times.present diploma work deals with semantic aspects of English idioms which have in their structure a word, denoting a part of human body (hand, leg, heart, etc). It is necessary to study the language in the context of the culture. The phraseological units with the somatic component represent the somatic code of the culture in the language frameworks and fulfill the functions of symbols, which are a source of their cultural interpretation. Such types of idioms in modern linguistics are called somatisms or somatic constructions (from gr. s?ma - body).anthropocentrism of phraseology is an orientation of set expressions to the symbols of the human world. Thus, somatisms (the parts of human body) play an important role in the nomination processes. With regard to the language, the distinctive character of a human being, includes not only intellectual or mental properties, but it also includes the features of the human body structure and the functions of body parts.semantic field of somatisms is considerable in any language of the world. M. Weintraub considers that 30% of the phraseological units of any language are units with the somatic component.topicality of this diploma work is determined by the increasing interests of researchers in the problem of detecting national and cultural information that is revealed at all levels of the language system, and also by the insufficient study of the questions concerning determination, description and analysis of national specific character of somatisms in both the English and Ukrainian languages.study aims to determine the universal and unique in semantics of somatic vocabulary in terms of comparative analysis of the English and Ukrainian languages, and to describe the main ways of its representation in the target language.main objective of the diploma work involves the following tasks:

• to consider lexico-semantic classes of somatisms;
• to systematize the data concerning the functions of somatisms in learning the picture of the world;
• to determine the notion somatism;
• to compare somatisms of the English and Ukrainian languages for the purpose of clarifying the universal and unique features in semantics of these units;
• to study the main ways of representation of somatisms in the target language.

The object of the study is the pool of somatic phraseological units in English and Ukrainian.subject of the diploma work is the structural and semantic features of somatisms.material represents more than 200 units of English somatisms taken from the novel The Da Vinci Code by the famous American writer Dan Brown and also from the bilingual, etymological, encyclopaedic dictionaries of phraseological units.basic methods of the research are the following: phraseologic authenticational, linguistic and semasiological analysis. Lexicographic, contextual, descriptive, quantitative and structure semantic analyses are also used.work may be of interest for those studying the theory of phraseology. The results of our undertaken research can be important for the theoretical aspects of lexicology, phraseology, cognitive linguistics.practical value of work. The work can be used as additional material in theoretical studies on lexicology. The results and systematized material can be used in lexicography, in the researching of phraseology, in the preparation of the diploma and master's degree works.volume and structure of work. The work contains 57 pages of the typewritten text and consists of an introduction, 3 sections and conclusion.1 highlights the structural and semantic features of somatisms. Here we have also given general characteristics and condition of studying somatic phraseology.the science of linguistics develops, linguists increasingly focus on human factors, on the investigation of the role of the individual in speech activity. Language fulfils its most important role if it allows one to communicate all the knowledge and experience acquired through the daily activities that facilitate the formation of knowledge.study of languages as tools of communication facilitates a better understanding of the essential characteristics of language as a unique human phenomenon.element of the linguistic system, including the phraseological subsystem, is subordinated to the communicative function of the language, i.e. the formation and expression of the cognitive and emotive content.are phrases the use of which has been accepted over a long period of time. They are characteristic for every language.term idiom refers to a group of words which usually confuse people who are not familiar with the language. Nevertheless, many phrases or expressions from natural language are in fact idioms or have idiomatic origin and they have been assimilated into the language.are often colloquial metaphors. They often combine in their semantics more than one type of cultural information. It means that they require some foundational knowledge, information and experience which are used only within a culture where groups must have common reference. As cultures are localized around some area, idioms are not useful for communication outside that local context. But there are some idioms that can be more universally used than others, they can be easily translated and their metaphorical meaning can be more easily deduced. Those common idioms have deep roots in many languages, they can be translated into other languages and tend to become international.large number of idioms and their higher frequency in discourse make them an important aspect of vocabulary acquisition and language learning in general. It is common knowledge that the expressions, which are called idioms, are metaphorical. The idioms constitute genuine and approximate idiomatic analogies, the latter have similar meaning in different languages, but various componential structure.

A large number of phrases and sentences in the English language are related to body parts. Some of them are descriptive while others, elusive. Their origins are dated from Biblical times to the recent days. Each generation adds new idiomatic expressions which are connected with their culture.meaning of idiomatic expressions is indefinable. They show that metaphors are very important in our lives and that we do not look at things in the way they are in reality, but rather we perceive them through our understanding and our experience of the world.

Somatic constructions are considered to be one of the most frequently met types of idioms in English. Somatic idioms are simply idioms, or idiomatic (phraseological) combinations of various functions containing at least one obvious body-part name. One of their most significant features is the existence of multiple analogues in different languages, analogues which are very close in their figurative meanings. It is a peculiarity that differs body idioms from other thematic groups of phraseological units.significant relations exist between somatic idioms and anthrocentric principle of the language (anthropomorphism). Thus somatic idioms may not be such a surprising and unique phenomenon if they are considered within the framework of all distinct anthropomorphic features in language in general, such as major and general tendencies of polysemy growth of human vocabulary, which is based on metaphor and metonymy.is very important part of our life; it occurs when we think and when we act. It exists in all languages. Most part of our language communication consists of metaphors. Since our communication is based on the same conceptual system we must look at language because it is an important source of evidence what that system is like. Metaphors are not only a stylistics decoration, but they also are central elements of our usual language communication. This is why our understanding is connected with a metaphor.is one of the fundamental processes of meaning extension. It is grounded on experience, it require common knowledge and it involve casual association. Metonymy functions in our culture, for instance, the tradition of portraits in painting and photography. The face stands for the person. If you ask one to show you a picture of somebody and he shows you a picture of his or her face, you will be satisfied. But if you see a picture of somebody without his face, you wont be satisfied.

The congruence of body idioms figurative meaning in different languages is not explained only by their direct borrowing. It is known that names of the body parts represent the most archaic and, at the same time, the most constant lexical layer, which is tightly connected both to the general functional and sensual aspects of human being existence and to individual peculiarities of different language groups.

Idioms are perceived as a very interesting part of the language because they are different from simple words and phrases. They make language life and rich because they take existing words and combine them with a new sense and create totally new expressions.2 contains the comparison of somatisms in the English and Ukrainian languages for the purpose of clarifying the universal and unique features in semantics of these units.English idioms are related to external and internal organs of the human body. Body parts idioms contain following aspects:

body parts which are connected with senses;

internal organs;

limbs and limbs elements;

other body parts.constituent parts of somatic idioms names of body parts are used together with most of their traditional functions and symbolism: nose as instrument for smelling but also spotting eventual danger, heart is viewed as centre of love, courage and other feelings. Head can also stand for mind and thought. It is often connected with reason, thoughts or memories. Tongue is the organ in the mouth. It is a long piece of flesh fixed to the bottom of humans or animals mouth. People use it for tasting and speaking. Tongue, mostly is use to talk but it also stands for a style of expression, a particular way of speaking and writing. Heart is the organ in humans chest that makes blood flow around the body. The term refers to our feelings and emotions in reference to peoples character. Heart is considered as the most important and influential part of human body. It is the place where peoples deepest emotions come from. It is believed that heart controls emotions and it is used to talk about love and happiness. This is why, the most of idioms are positively loaded., in its firm support in our body reality, this part of language nominations reminds us, surprisingly, of interjections, although semiotically the phenomenon is not quite the same; one cannot observe here any motivation by reality. The human body parts acquired distinct figurative meanings according to their functions. Even though the figurative meanings of body parts in English somatic idioms are parallel to those of the same idioms in Ukrainian.other idioms, somatic idioms reflect the spiritual values of a nation. It is clear that some somatic idioms refer to the national old customs and beliefs. Idiomatic expression is the way language connects to the primary levels of mental organization.semantical point of view English body somatisms may express: human emotions and feelings, traits of human character, features of different phenomena. All body idioms are very emotional, just a certain number of them are rather patient. Idioms, like people created them, are angry or sad. They laugh, cry, moan, threaten, learn - the same the people the same are the words. Some somatisms, however, are full of negative tone. It is known that the idioms meaning is in certain way leaning on the human nature, his positive and negative features. This set of thematic groups of English body idioms deals with cognitive approach to personal and interpersonal relationships and situations, as well as various aspects of life.parts of the human body have productively been used in the framework of metaphorical universals, because while designating a new object a man, first of all, compares it to the environment, to what he can see and feel, namely himself and his body.about the productivity of different parts of the body in formation of body idioms, we shall mention that our data showed that somatisms which have as hand, head, foot, mouth, eye, heart as constituent words are considered to be the most productive., somatic constructions (built on the basis of names of body parts) as one of the ancient set expressions in the process of their language functioning acquire different (both positive and negative) semantic connotations.3 presents a list of various body idioms with their meaning in English and corresponding Ukrainian idioms.in English and in Ukrainian contain name of different body parts like: eye, ear, nose, skin, arm, shoulder, hand, finger, leg, foot, toe, heart, bone, tongue, head and back. This chapter also shows similarities between English and Ukrainian body idioms, which helps learners in the comprehension of the metaphorical meaning of those idioms. It is better to learn idioms which are familiar with ones mother tongue, which improves the understanding of foreign idioms.

Having analysed various aspects of idioms, one can conclude that idiomatic expressions are phrases which use language in a non-literal way. The interpretation of idioms is very hard. Idioms are group of words, phrases that meaning cannot be concluded from the individual words. Every idiom has a deeper, metaphorical meaning. Idioms are very important in life because it is impossible to speak, read, write and listen to English without knowing idiomatic expressions. Nowadays, idioms are essential elements that enrich the language. However, one should remember that speech which is overloaded with idioms loses its originality. On the other hand, lack of idioms make that oral or written speech loses much in its expressiveness.creative work of the famous American writer Dan Brown is inseparably linked with the development of modern English-language literature of XXI century. The language of his novels is simple, intellectual, universal and vivid. One of the features of his style is the use of phraseology units, often with a somatic component. They are an organic element in the language of the novel.analysed somatisms selected from the novel "The da Vinci code", and the conclusion can be made, that the somatisms play an important role in the fictions. With their help the author describes moods, ideas, acts and emotions of heroes, principal characters. Using somatisms the writer expresses an opinion toward the events. By means of phraseological units its better to present mood, attitudes of principal characters to the reader. Somatic phraseological units are organic elements in the novel.

There are some similarities between Ukrainian body idioms and English. Idioms have the same body component, the same meaning and they contain similar words. That correspondence between the languages facilitate students assimilation and learning idioms.are many problems with idioms. The main problem is that it is not usually possible to translate them literally. Mostly, the use of normal rules in order to translate idioms will result in illogical phrases. Idioms have to be treated as single units in translation.body idioms have equivalent in the Ukrainian language, but they do not contain a body element. Such idioms are harder for the translator to recognise and to understand.

Four main methods of translation of the somatic idioms exist. Thus the idiomatic phrases can be translated by means of:

an absolute equivalent;

a relative equivalent;

a description;

word-for-word translation.best variant is translation of the phraseological unit by an absolute equivalent. Because of the nationally-ethnic differences in the English and Ukrainian languages, translators often use relative equivalent and phraseology analogue. If there is no absolute or relative equivalent in the target language, translators quite often use descriptive method of translation.translation of fragments from the novel we, foremost, took into account that fiction text was the transmitter of the special aesthetic information. As somatic phraseology units are the important means of creation of the emotional key of work, the special attention was spared to the transmission of the emotionally-stylistic component.choice of a particular type of translation is secondary and subordinate to the requirements that our translation should be adequate and idiomatic. Besides, the choice also depends on the circumstantial factors of the language.we have concluded that even if languages belonging to different families may have similar or hemi-similar idioms, those which differ significantly can be guessed within the context. So idioms are an integral part of the language, which makes it more colorful and authentically native.

Almost every body idiom is related to human being, to the behaviour, qualities and every day life. Understanding the metaphorical meaning of idiomatic phrases is related to everyday experience and the world around us. It causes the fact that metaphors are very important in peoples lives. Somantic metaphors are part of the language. If one understands idioms, he will understand the foreign culture of people.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авалиани Ю.Ю. К семантической структуре и контекстуальным связям фразеологических единиц в разносистемных языках / Ю.Ю. Авалиани // Вопросы фразеологии романских и германских языков. - Самарканд, 1981. - С. 140-147.
2. Андрейчук Н.І. Застосування терміна код в антропокультурній лінгвістиці / Н.І. Андрейчук // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія "Проблеми української термінології." - 2009. - № 648. - С. 113-117.
3. Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (краткий очерк) / Ю.Д. Апресян. - М.: Просвещение, 1966. - 300 c.
4. Блюм А.В. Семантические особенности соматической фразеологии / А.В. Блюм. - М.: АСТ-пресс, 2000. - 20 с.
5. Богданова А.Ф. История изменения во фразеологических единицах с компонентом «голова» (па материале словарей 18-20 вв.) / А.Ф. Богданова // Семантика русского языка в диахронии. - Калининград, 1996. - С. 98-99.
6. Богус З.А. Соматизмы в разносистемных языках: семантико-словообразовательный и лингвокультурологический аспекты: Автореф. … дис. канд. филол. наук / З.А. Богус. - Майкоп, 2006. - 222 с.
7. Булыгина Т.В., Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики) / Т.В. Булыгина. - М.: Языки русской культуры, 1997. - 576 с.
8. Вайнтрауб Р.М. О соматических фразеологизмах в русском языке / Р.М. Вайнтрауб // Лексические единицы русского языка и их изучение. - Ташкент: Ташк. гос. пед. ин-т, 1980. - С. 51-55.
9. Вакк Ф.О. Соматической фразеологии эстонского языка / Ф.О. Вакк // Вопросы фразеологии и составления фразеологических словарей. - Баку, 1968. - С. 152-155.
10. Вежбицька А.Б. Cемантические универсалии и описание языков / А.Б. Вежбицька. - М.: Языки русско культуры, 1999. - 780 с.
11. Велика радянська енциклопедія / ред. Б.А. Веденський. - Т.34. - 634 с.
12. Великий тлумачний словник сучасної української мови / ред. В.Т. Бусел. К.: Ірпінь, 2003. - 647 с.
13. Верещагин Е.М. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. - М.: Русский язык, 1983. - 269 с.
14. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины / В.В. Виноградов // Избранные труды. Лексикология и лексикография. - М., 1977. - С. 110-111.
15. Гак В.Г. Языковые преобразования / В.Г. Гак. - М.: Языки русской культуры, 1998. - 736 с.
16. Гарасюк Д. М. Роль соматизмів у вербалізації концептуальної сфери позитивна соціальна взаємодія [Электронний ресурс] / Д.М. Гарасюк // Філологічні науки. - 2007. - № 4. - Режим доступа: #"justify">Городецкая И.Е. Фразеологизмы-соматизмы в русском и французском языках : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.20 / Городецкая Ирина Евгеньевна. Пятигорск, 2007. - 233 c.
17. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / В. фон Гумбольдт. - М.: Прогресс, 1985. - 378 с.
18. Ден Браун [Електронний ресурс] // Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії. - Режим доступу: #"justify">Дидковская В.Г. Особенности субъектного актанта при предикате, выраженном фразеологическими сочетаниями (ФС) / В.Г. Дидковская // Слово и фразеологизм в русском литературном языке и народных говорах. - Великий Новгород, 2001. - С. 40-45.
19. Долгополов Ю.А. Сопоставительный анализ соматических фразеологии (на материале русского, английского, немецкого языков): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 23.04.73 / Ю.А. Долгополов. - Казань, 1973. - 41 с.
20. Дыбо А.В. Семантическая реконструкция в алтайской этимологии / А.В. Дыбо. - М.: Гнозис, 1996. - 392 с.
21. Жайворонок В.В. Українські обрядові мовні формули на етнокультурному тлі / В.В. Жайворонок // Слово. Фраза. Текст. - М.: Азбуковник, 2002. - С. 182-195.
22. Задорожна І.П. Семантичні та сполучувальні властивості компонентів фразеологізмів у німецькій мові: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.П Задорожна; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2003. - 20 с.
23. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность / Ю.Н. Караулов. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1987. - С. 64-76.
24. Крейдлин Г.Е. Невербальная семиотика и её соотношение с вербальной: автореф. дис. ...доктор филол. наук / Г.Е. Крейдлин. - Москва, 2000. - 68 с.
25. Кунин А.В. Фразеология современного английского язика / А.В. Кунин. - Москва: Международные отношения, 1972. - 288 с.
26. Луговая Н.В. Национально-культурные особенности фразеологических единиц сферы психоэмоционального состояния человека (на материале русского и французского языков) : автореф. дис. ... канд. филол. наук / Н.В. Луговая. - Краснодар, 2007. - 17 с.
27. Мордкович Е.М. К вопросу о семантических полях соматических фразеологизмов / Е.М. Мордкович. - Новгород.: НГПУ, 1972. - 39 с.
28. Мугу Р.Ю. Полисемантизм соматической лексики ( на материале русского и немецкого языков): дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Рашид Юрьевич Мугу. - Майкоп, 2003. - 166 с.
29. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. / М.В. Никитин. - М.: Высш. шк., 1988. - 168 с.
30. Овсянико-Куликовский Д.Н. Литературно-критические работы в двух томах / Д.Н. Овсянико-Куликовский. Т. 1. - М.: Художественная литература, 1989. - С. 343-344.
31. Плунгян В.А. Почему языки такие разные? / В.А. Плунгян. - М.: Русские словари, 1996. - 303 с.
32. Рахштейн А.Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии / А.Д. Рахштейн. - М.: Высшая школа, 1980 - 143 с.
33. Сайфи Л.А. Концептуализация соматического образа человека в языке и дискурсивных практиках (на материале современного английского языка) : дис. ... канд. филол. наук / Л.А. Сайфи. - Уфа, 2008. - 230 с.
34. Седова Н.А. Партитивы в тематическом пространстве человек : системно-парадигматический, функционально-прагматический и лингвокультурологический аспекты исследования [Электронный ресурс] / Н.А. Седова; Омский государственный университет. - Режим доступа: #"justify">Селіванова О.О. Нариси з української фразеології. Психокогнітивний та етнокультурний аспекти / О.О. Селіванова. - К.: Черкаси, 2004. - 276 с.
35. Семушина Е.Ю. Сопоставительный анализ фразеологических единиц и сложных слов, семантически ориентированных на характер человека, в английском и русском языка: дис. ... канд. филол. наук / Е.Ю. Семушина // - Казань, 2004. - 232 с.
36. Сендровец Л.М. Название частей человеческого тела в русском языке: дис. ... канд. филол. наук / Л.М. Сендровец. - М., 1970. - 209 с.
37. Сербенська О.А., Актуальне інтервю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей / О.А. Сербенська. - К.: Вид. центр «Просвіта», 2001. - 204 с.
38. Скрипнік І.Ю. Соматичні фразеологічні одиниці із значенням інтерперсональних відносин: структурно-семантичні та функціональні характеристики : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / І.Ю. Скрипник; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2009. -20 с.
39. Словник фразеологізмів української мови / ред. В.О. Винник. - К.: Наукова думка, 2003. - 788 с.
40. Сосюр Ф. Курс загальної лінгвістики / Ф. Сосюр. - К.: Основи, 1998. - 324 с.
41. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Ю.С. Степанов. - М.: Языки русской культуры, 1997. - 824 с.
42. Стернин И.А. Лексическое значение слова и речи / И.А. Стернин. - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985. - 170 с.
43. Стрілець Н.Я. Структурні та функціонально-семантичні особливості соматичних фразем у романських мовах (на матеріалі французької, іспанської та італійської мов : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Наталія Ярославівна Стрілець. - К., 2003. - 20 с.
44. Суетенко В.Н. Названия частей человеческого тела в брянских говорах: автореф. дис. .. канд. филол. наук / В.Н Суетенко. - Л., 1969. - 20 с.
45. Телия В.Н. Вариантность лексического состава идиом как структурных единиц языка: автореф. дис. ... канд. филол. наук / В.Н. Телия. - М., 1968. - 20 с.
46. Толстова О.Л. Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Ольга Леонідівна Толстова. - К., 2007. - 20 с.
47. Хомякова Н.А. Эмотивные фразеологизмы в русском, французском и английском языках :сопоставительный анализ: автореф. дис. ... канд. филол. наук / Н.А. Хомякова. - Москва, 2008. - 212 с.
48. Цой М.И. Эволюция концептов телесности человека (философско-антропологический аспект) : дис. ... канд. филол. наук: 09.00.13 / Марина Ильинична Цой. - Тула, 2009. - 154 c.
49. Чайко Т.Н. Названия частей тела как источник метафоры в апеллятивной и ономастической лексике / Т.Н. Чайко // Вопросы ономастики. - № 8-9. - Свердловск, 1974. - С. 98-106.
50. Шанский Н.М. Краткий этимологический словарь русского языка: пособие для учителей / Н.М. Шанский, В.В Иванов, Т.В. Шанская; под ред. С. Г. Бархударова. - М.: Просвещение, 1975. - 543 с.
51. Brown D. The Da Vinci Code: а novel / D. Brown. - [1st edition]. - New York: Anchor Books, 2003. - 489 p.
52. Hallig R. Begriffssystem als Grundlage fur die Lexikographie : Versuch eines Ordnungsschemas / W. von Wartburg, R. Hallig. - Berlin: Akademie-Verlag, 140 S.
53. Hornby A.S. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / A.S. Hornby. - Oxford University Press, 1995. - 1432 p.
54. The Official Web Site of Bestselling Author Dan Brown [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.danbrown.com/#/davinciCode/questions. Назва з екрану.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ Запорізький національний технічний університет ДИПЛОМНА РОБО

Больше работ по теме: