Історія розвитку судово-бухгалтерської експертизи

ЗМІСТ

Вступ

Основна частина.

. Фактори, що вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи

2. Етапи розвитку судово-бухгалтерської експертизи

. Передумови розвитку судово-бухгалтерської експертизи в Україні

. Становлення судово-бухгалтерської експертизи в незалежній Україні

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Необхідність вивчення та аналітичного огляду історичного аспекту будь-якого явища дає можливість виявити тенденції його розвитку; попередити дублювання та повторення помилок минулого в майбутньому; вибудувати теоретичне підґрунтя для проведення досліджень та зясувати рівень їх розробки; побудувати науковий прогноз, розглядаючи предмет дослідження у динаміці.

Дослідження історичного розвитку експертних досліджень та, зокрема, судово-бухгалтерської експертизи в Україні та світі може надати значний матеріал для виявлення основних тенденцій її розвитку на сучасному етапі. Отже, вивчення історичного аспекту розвитку судово-бухгалтерської експертизи на сьогоднішній день є актуальним питанням.

Основна частина

. Фактори, що вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи

Виникнення та розвиток судово-бухгалтерської експертизи безпосередньо повязаний з виникненням обліку.

Розглядаючи історичний аспект судово-бухгалтерської експертизи, слід зазначити, що вона виникла з практичної необхідності у наданні допомоги правоохоронним органами у процесі слідства та історично трансформувалася з форми контролю у форму застосування знань з бухгалтерського обліку в судовому процесі. Таке перетворення відбулося під впливом ряду факторів, які наведені на рис. 1.

Рис. 1. Фактори, що вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи

2. Етапи розвитку судово-бухгалтерської експертизи

Відповідно до виділених факторів можна стверджувати, що судово-бухгалтерська експертиза пройшла у своєму становленні наступні етапи:

І-й етап - поява бухгалтерського обліку та паралельно з ним судово-бухгалтерської експертизи у формі контролю як функції бухгалтерського обліку, що виникла з практичної необхідності застосування знань з бухгалтерського обліку при вирішенні господарських спорів.

Бухгалтерський облік виник ще у Давньому Єгипті, Вавілоні, Єрусалімі, коли царський контролер (експерт) підтверджував достовірність звіту пожертвувань, складеного головним жерцем. Ще в стародавньому світі в судах, коли вони з'явилися, почали дуже широко використовувати дані обліку. Видатні оратори Афін та Риму -Демосфен (384 - 322 pp. до н.е.) і Цицерон (196-43 pp. до н.е.) досить часто посилалися у своїх промовах на дані бухгалтерських документів. Облік здійснював фіксацію фактів господарського життя, тобто дії та події, що викликають чи можуть викликати юридичні наслідки. Ця фіксація передбачала здійснення контролю за діями адміністрації, що приймає рішення, пов'язані з управлінням організацією. Основними засобами контролю були: інвентаризація, що дозволяла констатувати реальний стан справ; документація - їх письмове (інформаційне) обґрунтування. Ці прийоми і стали базою для наступних судових досліджень. Саме ці документи і склали те, що надалі одержало назву "судова бухгалтерія". Багато положень, пов'язаних з господарським обліком, знайшли відображення й у нормативних документах Давнього світу. І зараз можна знайти положення в кодексі Юстиніана, які, якщо не прямо, то опосередковано стосуються обліку.

З розвитком економічних відносин вдосконалюється облік як надбудова суспільної формації, підвищується його значення в доказах майнової відповідальності. Так, у середньовіччі виникла професія мандрівних писарів, які за плату складали звіти феодалам, виступали їхніми представниками в різного роду судових інстанціях при розгляді майнових спорів. В цей час у містах Північної Італії почали видаватися книги з бухгалтерського обліку, за якими навчалися фахівці. Ці книги використовувалися і як практичні посібники при веденні бухгалтерського обліку. Найбільш досконалою з них є книга "Трактат про рахунки і записи" францисканського ченця - вченого-математика Луки Пачолі (1445-1515), засновника подвійної бухгалтерії, яка збереглася і до наших днів. Автор виклав облік як систему показників господарської діяльності людей. Дані обліку використовувалися для контролю за збереженням власності торговця, при цьому застосовувалися елементи експертизи для перевірки достовірності даних обліку.

Приблизно в XV ст. у зв'язку із судовими розглядами бухгалтери стали виступати в суді як експерти. При цьому вже проводилася різниця між експертом in testes - незалежним збирачем доказів і експертом boni instruktores judicis - помічником судді в прийнятті рішень;

ІІ-й етап - ХVІІ ст. до початку ХХ ст. - створення спеціальних інститутів експертів-бухгалтерів, фахівці яких проводили експертизи на вимогу судових органів. Основними передумовами створення спеціальних інститутів експертів-бухгалтерів, фахівці яких проводили експертизи на вимогу судових органів, було те, що в найбільш розвинутій економічно у той час країні - Англії спостерігалася низка шахрайств і банкрутств. Відомий німецький юрист Р. Ієрінг (1818-1892 pp.) зауважив з цього приводу, що всі війни, разом узяті, не завдали стільки збитків суспільству, скільки акціонерні товариства. І от у цих умовах в країнах Європи почали виникати інститути, що об'єднували бухгалтерів і аудиторів. Останні ставили за мету проведення експертизи фінансової звітності та висловлення думки про її об'єктивність. Отже, вони брали на себе певну відповідальність за можливе виникнення збитків у клієнтів;

ІІІ-й етап - початок ХХ ст. - розмежування сфери існування ревізії, аудиту та судово-бухгалтерської експертизи. З початку XX ст. аудиторські перевірки і судова експертиза аудиторських фірм стають звичайним явищем в економічно розвинутих країнах. Два відомих фахівці -JT.P. Діксі (1864 - 1932 pp.) у Великобританії і Р.Х. Монтгопері (1872 - 1953 pp.) у США - створили теорію аудиту, яка в даний час одержала могутній розвиток.

ІV-й етап - кінець 60-х рр. ХХ ст. до тепер - судово-бухгалтерська експертиза стала самостійною галуззю знань та з появою наукових праць отримує теоретичне підґрунтя.

3. Передумови розвитку судово-бухгалтерської експертизи в Україні

Сучасна судова бухгалтерія в Україні стала наслідком великої судової реформи в 1864 р. в Російській імперії. Російські вчені - А.Х. Гольмстен (1848 - 1920 pp.) і Г.Ф. Шершеневич (1863 - 1912 pp.) - досліджували з юридичної точки зору багато проблем бухгалтерського обліку і його документації. Вважається, що першим, хто розглянув проблематику судово-бухгалтерської експертизи, був Л.Є. Владіміров. Він поділяв експертів на "наукових", які дають мотивований висновок, що впливає, а часто і визначає вирок, і "ненаукових", яким відведена роль "довідкових свідків". Цікаво, що вчений не вважав бухгалтера повноцінним експертом і так описував його роль: "...оскільки суд отримав від бухгалтера необхідні довідки, то він "озброєний знаннями і може самостійно використовувати тримані дані".

На початку XX ст. бухгалтерський облік і бухгалтерська експертиза отримують широке визнання в суспільстві. Відомий юрист А.Ф. Коні (1844 - 1927 pp.) зазначав: "...якщо експертиза зроблена зі знання, якщо самі експерти є справжніми представниками своєї спеціальності, то експертизу треба прийняти і прислухатися до неї з увагою і повагою". Це сказано саме про бухгалтерську експертизу, що уже не розглядається як довідкова - "другосортна".

Не переставши бути другосортною, бухгалтерська експертиза, та й сам облік, вимагали більш кваліфікованих працівників, і в країні двічі (1889 і 1910 р.) робилися спроби створити за англійським зразком Інститут присяжних бухгалтерів - професійне об'єднання облікових працівників. Дрібні егоїстичні інтереси самих бухгалтерів, їх внутрипрофесійна ворожнеча перешкодили тоді створити орган, який би захищав їх інтереси. Однак це не зупинило розвитку самої бухгалтерської експертизи. Справжнім творцем її теорії й практики став видатний російський бухгалтер Сергій Фелігонтович Іванов. Саме з його праці "Бухгалтерська експертиза в судовому процесі" (1913 p.), яка отримала міжнародне визнання, бере початок і судова бухгалтерія, що існує на даний час.

С.Ф. Іванов дав розгорнуте визначення експертизи, під якою розумів: "... дослідження через знавців у судовому процесі таких предметів і явищ, що не можуть бути пояснені за допомогою одних тільки юридичних знань, а вимагають і професійних знань". Далі він уточнює: "судова бухгалтерська експертиза має на меті досліджувати через запрошених судом осіб, які мають досвід у рахівництві, ведення бухгалтерських книг, документів і звітних відомостей, для виявлення необхідних в ході справи питань спеціального характеру, що можуть бути вирішені тільки цими особами". Звідси випливало, що об'єктом бухгалтерської експертизи виступає не сама господарська діяльність, а тільки її відображення в рахівництві.

Саме рахівництво - дзеркало господарської діяльності -С.Ф. Іванов поділяв на три великих блоки:

первинні документи, тобто свідчення про здійснення визначених фактів господарського життя. У бухгалтерському обліку завжди діяло правило В. Швайкера (1549 p.): "немає документа - немає факту";

книги (облікові регістри) - певним чином розграфлені аркуші паперу, на яких фіксують дані про факти господарського життя, представлені в документах;

звітність - підсумкові дані про результати господарської діяльності економічного суб'єкта.

Така послідовність блоків визначала послідовність перевірки звітності від документів до регістрів і від регістрів - до звітності, що дозволяло виявити вуалювання, тобто приховування тих чи інших фактів господарського життя (кредиторська заборгованість зменшується за рахунок дебіторської, застосування невиправданих методів оцінка товарно-матеріальних цінностей і т.п.), і фальсифікацій (пряме перекручування) звітності.

Необхідно відзначити, що інший видатний бухгалтер Олександр Павлович Рудановский (1863 - 1932 pp.) наполягав на тому, що перевірку необхідно проводити не за схемою: документ - регістр - звіт, а в зворотному порядку, відповідно до якого перевіряючий сам складає звіт, і звіряє його з офіційним звітом фірми, що перевіряється, виявляючи, що приховала чи спотворила адміністрація.

Далі ретельно вивчаються записи в бухгалтерських регістрах, на основі яких вони були зроблені. Особлива увага надається перевірці тих статей звітності, за якими виникли розбіжності. І тільки після цього приступають до перевірки первинних документів, що також можуть ховати багато "страшних" істин.

Ці два підходи неодноразово були і залишаються предметом обговорення всіх бухгалтерів, що займаються ревізією, експертизою, аудитом та іншими видами контролю.

Робота С.Ф. Іванова вплинула на становлення судово-бухгалтерської експертизи в Радянській Росії.

Становлення судово-бухгалтерської експертизи в Радянському Союзі відбувалося протягом всього періоду його існування. Так, ще в 1921 році в Петрограді при Північно-західній торговельній палаті було створено відділ обліково-фінансових експертиз, який у дальшому був реорганізований в інститут відповідальних бухгалтерів, а 1923 року при Московському відділенні Російського технічного товариства для проведення експертиз за завданнями судів у складі відділу обліку господарської діяльності було організовано бюро бухгалтерської експертизи і консультацій. Такі самі зміни відбувались у цій системі і в Україні. У подальшому робота щодо організації бухгалтерської експертизи вдосконалювалась, створювалися відповідні підрозділи.

травня 1925 р. Рада Народних Комісарів СРСР затвердила Положення про Інститут державних бухгалтерів-експертів при Народному Комісаріаті Робітничо-Селянської Інспекції - ІДБЕ НК РСІ. Це було втіленням мрії кращих російських бухгалтерів. Те, що провалилося при цараті в 1889 р. та в 1910 р., і те, що зараз називається аудитом, стали називати бухгалтерською експертизою. Бухгалтер-експерт не обов'язково був судовим експертом, проте тільки він міг виконувати відповідно до Положення функції судового чи адміністративного експерта, оскільки належав до облікової еліти. Однак функції його були ширшими: усі підприємства й установи, зобов'язані складати публічну звітність, повинні були пройти перевірку експерта (аудитора), без підпису якого звіт міг бути визнаний недійсним. Такі правила в поєднанні із суворим добором членства різко підняли авторитет цієї професії, але й породили внутріпрофесійну заздрість.

Були і деякі протиріччя в нормативних документах, оскільки інститут думав, що до судової експертизи будуть залучатися тільки його члени. Це суперечило вимогам процесуального кодексу, якщо зберігав за слідчим чи судом право вибирати і призначати експертів. Таке протиріччя відзначали багато бухгалтерів, що не ввійшли в Інститут. Значне їх число входило в Об'єднання працівників обліку (ОПО), створене 3 травня 1924 р. під контролем профспілок. Для цього об'єднання ІДБЕ був бухгалтерською інспекцією, а 1 червня 1930 р. постановою РНК СРСР ІДБЕ був ліквідовано. 23 листопада 1931 р. ОПО було реорганізовано у Всесоюзне товариство сприяння соціалістичному обліку - ВТССО. І всі права на проведення бухгалтерської експертизи перейшли спочатку до ВТССО. Причому це завдання уточнювалося як "боротьба за охорону суспільної (соціалістичної) власності. Професійні обов'язки ВТССО виконувало погано, і соціалістична власність страждала. Можливо, тому наказом прокурора СРСР від 26.05.36 р. № 290 у системі прокуратури СРСР було створене Центральне бюро судово-бухгалтерської експертизи. На жаль, ця установа в 1937 р. була передана у відання Наркомату юстиції СРСР, а в 1938 р. ліквідована.

Однак підкорити всю (у теорії незалежну) експертизу прокуратурі виявилося незручним, і 2 серпня 1937 р. при Народному Комісаріаті Юстиції паралельно було сформовано Бюро бухгалтерської експертизи й у тому ж році було ліквідовано ВТССО.

Через рік, 6 жовтня 1938 p., було ліквідовано Бюро судово-бухгалтерської експертизи, а 11 жовтня слідчим органам і судам, по суті, було повернуте право самим знаходити фахівців і залучати їх як експертів.

У певній мірі на той момент це розв'язувало руки судово-слідчим органам: вони могли залучати до експертизи будь-яких бажаних їм осіб. Тепер роль експерта прокурор А.Я. Вишинський почав трактувати по-іншому: "...Роль експертів, - підкреслював він, - не обмежується повідомленням слідству чи суду своїх спеціальних знань, а полягає в активному застосуванні цих знань для збору, обробки й оцінки доказового матеріалу в справі". Його підтримував А.Г. Булохов: "Експерт у радянському судовому процесі не аполітична фігура, а активний борець за справу соціалізму". Боротьба за соціалізм різко розсовувала рамки експертизи: уже не слідчий ставив питання експерту, а експерт - слідчому. Експерт повинен "...через слідчого, - писав В.Б. Любкін, - вжити заходів для отримання... доказу для того, щоб слідчий ... міг оформити одержання і залучення до справи нових доказів". І ще характерна риса часу: "Бухгалтер-експерт не може ставити перед собою задачу критики змісту плану і способів планування".

Презумпція вини стала негласно, а іноді й офіційно, як у випадку договорів про матеріальну відповідальність, застосовуватися на практиці. Часто передбачалося, що якщо людина знаходиться під слідством, то він уже ворог і "у першу чергу він намагається розвалити облік, сподіваючись забезпечити собі безкарність при здійсненні найважчих злочинів". Наприкінці 30-х pp. такий підхід був типовим.

Один з основних етапів становлення та дальшого інтенсивного розвитку судово-бухгалтерської експертизи припадає на кінець 40-х років. 04.06.1947 р. Президією Верховної Ради СРСР був ухвалений Указ «Про кримінальну відповідальність за розкрадання державного і громадського майна». Виконання цього Указу стало причиною збільшення кількості справ з розслідування господарських злочинів, що у свою чергу вимагало значно ширшого застосування спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку і звітності та одержання доказів у формі висновків експертів-бухгалтерів. Отже, виникла необхідність створення відповідної експертної установи. Розпорядженням Голови Ради Міністрів СРСР від 02.08.1948 р. № Ю814-р при Міністерстві фінансів СРСР було створено Бюро державної бухгалтерської експертизи з філіями при міністерствах фінансів союзних та автономних республік і фінансових органах на місцях.

Діяльність Бюро бухгалтерської експертизи регулювала низка нормативно-правових документів: положення про Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів СРСР, ухвалене Радою Міністрів СРСР 19.05.1952 р., інструкція Міністерства фінансів щодо застосування цього положення, а також порядок розрахунків за бухгалтерські експертизи.

Згідно із зазначеними Положеннями та Інструкцією були сформовані Бюро бухгалтерської експертизи та його філії з постійними штатними кадрами експертів-бухгалтерів у республіках, у тому числі й в Україні, а також областях та містах Москві і Ленінграді. Зазначеним Положенням на Бюро та його філії покладалась функція з проведення бухгалтерських експертиз у кримінальних і цивільних справах за завданнями органів розслідування, проку-ратури, судів та арбітражу.

У 1957 році Радою Міністрів УРСР республіканську філію було перетворено у Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів УРСР з філіями при обласних відділеннях. А 02.02.1957 р. Радою Міністрів УРСР ухвалено постанову № 111 «Про Бюро державних бухгалтерських експертиз при Міністерстві фінансів України». Відповідно до цієї постанови Міністерством фінансів України було видано Інструкцію від 20.06.1957 р. № 1 щодо застосування зазначеної постанови.

З метою поліпшення діяльності Бюро та координації функцій постановою Ради Міністрів УРСР від 04.01.1970 р. Бюро і його обласні філії в повному складі штатних працівників підпорядковано Міністерству юстиції України.

Зі становленням Бюро бухгалтерської експертизи розпочався новий етап розвитку судово-бухгалтерської експертизи в Україні.
Міністерством юстиції України за погодженням з Прокуратурою та Верховним Судом України було розроблено Інструкцію «Про порядок проведення судово-бухгалтерських експертиз в Бюро державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції України» від 30.12.1974 р. Це був перший в Україні нормативно-правовий документ, яким визначались процесуальні, організаційні, правові засади призначення та проведення бухгалтерських експертиз.
Протягом трьох десятиліть підпорядкування бухгалтерської експертизи Міністерству юстиції України структура і функції Бюро та його філій зазнали певних змін: обласні філії Бюро були перетворені на міжобласні та їх експертні підрозділи, за якими закріплювались зони обслуговування відповідних територій.

У квітні 1990 року республіканське Бюро було ліквідовано, а кадровий склад експертів-бухгалтерів Бюро та міжобласних філій з відповідними функціями передано до Київського і Харківського науково-дослідних інститутів судових експертиз та Одеської лабораторії південного регіону України.

4. Становлення судово-бухгалтерської експертизи в незалежній Україні

Після ухвалення 1994 року Закону України «Про судову експертизу» значно розширилася система науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України. Так, у 1995 році на базі лабораторій та відділень було створено Донецький, Львівський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз, а на їхні відповідні підрозділи покладено функції з виконання судово-бухгалтерських експертиз.

За ці роки лабораторії судово-бухгалтерської експертизи значно розширили коло розвязуваних ними завдань, почали проводити складні та нові види економічних досліджень. Експерти-бухгалтери оволоділи новими економічними спеціальностями з дослідження документів про фінансово-кредитні операції, економічну діяльність підприємств і організацій. З розширенням кола завдань, що вирішувались експертами-бухгалтерами, виникла необхідність у зміні самої назви цього виду експертизи. Рішенням Президії науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від 30.01.2001 р. судово-бухгалтерську експертизу було перейменовано на судово-економічну.

Сучасне тлумачення судово-бухгалтерської експертизи полягає в тому, що в її функції входять економічні дослідження конфліктних ситуацій у господарській діяльності, які стали обєктами розслідування правоохоронними органами з метою усунення та запобігання їм у майбутньому.

судовий бухгалтерський експертиза облік

Висновки

Таким чином, вивчивши історичний аспекти судово-бухгалтерської експертизи, ми можемо зробити наступні висновки:

. Судово-бухгалтерська експертиза виникла з практичної необхідності у наданні допомоги правоохоронним органами у процесі слідства та історично трансформувалася з форми контролю у форму застосування знань з бухгалтерського обліку в судовому процесі. Таке перетворення відбулося під впливом наступних факторів: поява бухгалтерського обліку; виконання обліком контрольної функції за збереженням майна власника; використання облікових даних для прийняття судових рішень в суді; ускладнення господарської діяльності, що призвело до виникнення правопорушень; низький рівень знань у працівників правоохоронних органів з економіки, зокрема бухгалтерського обліку.

. Судово-бухгалтерська експертиза пройшла у своєму становленні наступні етапи: І-й етап - поява бухгалтерського обліку та паралельно з ним судово-бухгалтерської експертизи у формі контролю як функції бухгалтерського обліку, що виникла з практичної необхідності застосування знань з бухгалтерського обліку при вирішенні господарських спорів; ІІ-й етап - ХVІІ ст. до початку ХХ ст. - створення спеціальних інститутів експертів-бухгалтерів, фахівці яких проводили експертизи на вимогу судових органів; ІІІ-й етап - початок ХХ ст. - розмежування сфери існування ревізії, аудиту та судово-бухгалтерської експертизи; ІV-й етап - кінець 60-х рр. ХХ ст. до тепер - судово-бухгалтерська експертиза стала самостійною галуззю знань та з появою наукових праць отримує теоретичне підґрунтя.

. Сучасна судова бухгалтерія в Україні стала наслідком великої судової реформи в 1864 р. в Російській імперії. Значну участь у розвитку судово-бухгалтерської експертизи в нашій країні приймали такі вчені - А.Х. Гольмстен (1848 - 1920 pp.) і Г.Ф. Шершеневич (1863 - 1912 pp.), які досліджували з юридичної точки зору багато проблем бухгалтерського обліку і його документації; Л.Є. Владіміров, який першим розглянув проблематику судово-бухгалтерської експертизи; С.Ф. Іванов, роботи якого вплинули на становлення судово-бухгалтерської експертизи в Радянській Росії.

Список використаної літератури

1. Волкова І.А. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл / І. А. Волкова. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 84 с.

. Доник Н.Я. Судова бухгалтерія / Н.Я. Доник, Г.П. Доник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 208 с.

. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. Посібник / FФ. Ф. Бутинець [та ін.] ; за ред. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир: Рута, 2004. - 460 с.

. Судово-бухгалтерська експертиза: навч. посібник /Л. В. Гуцаленко [та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 352 с.

Больше работ по теме: