Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою

 

Міністерство освіти і науки

Київський національний університет культури і мистецтв

Факультет: інститут журналістики і міжнародних відносин

Кафедра: теорії і практики перекладу

Магістерська робота

Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою

Студента групи ФП-48м

Ховпуна Руслана Олеговича

Науковий керівник: д. філ.н.,

професор, Корольова А.В.,

Київ - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Мовні та позамовні чинники формування емотивної фразеології

.1 Класифікація фразеологізмів на позначення різних характеристик людини

.2 Емоційна фразеологія у контексті лінгвокультурологічних досліджень

.3 Формування емоційного компонента значення у фразеології, які позначають поведінку і зовнішність людини

.4 Способи перекладу фразеологізмів

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Практична частина. Семантичний аналіз емотивних фразеологізмів у німецькій мові

.1 Семантичні групи позначення розумової діяльності

.1.1 Зовнішній вигляд, що характеризує стан здоровя, настрій та ін.

.2 Лексико-семантична група з позначенням якості дії

.2.1 Лексико-семантична група з позначенням позитивної характеристики людини

.2.2 Лексико-семантична група з позначенням негативної характеристики людини

.3 Семантична група зі значенням характеристики людини...

.4 Семантична група зі значенням зі значенням діяльності по відношенню до кого-небудь

.5 Семантична група зі значенням якості дії

.6 Семантичні групи зі значенням вираження почуттів, емоцій

.7 Приклади заміни лексичних компонентів фразеологізмів

Висновки до розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

РЕЗЮМЕ

zusammenfassung

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Дана магістерська робота присвячена вивченню емотивного компонента значення фразеологічних одиниць німецької мови. У дослідженні розглядаються особливості емотивності, її структура, зв'язки з іншими компонентами семантики мовних одиниць, а також аналізуються основні мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць.

Емоційна сфера людини завжди привертала увагу вчених. Інтерес дослідників, які працюють у галузі цілої низки наук (філософії, фізіології, психології та лінгвістики), повністю обґрунтований, оскільки емоції певною мірою виявляються в усіх галузях діяльності людини, у тому чисті і в мовленнєвій. Традиційно емоційний бік мови досліджувався в лінгвістиці в межах лексикології (М. Аверіна, С.Б. Беолізон, Р.С. Сакієва) та стилістики (Е.С. Азнаурова, І.В. Арнольд, М.П. Брандез). Ці дослідження проводились у трьох основних напрямках: вивчалися слова, які називають емоції, так звана емоційна" лексика (слова, шо виражають емоції) (М.А. Буряков, Е.А. Вайгла), а також стилістичні характеристики слів і словосполучень (В.В. Аврасін, В.І. Болотов, Н.М. Разінкіна).

Тема роботи: Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою.

Мета дослідження: Розкриття мовних механізмів створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови шляхом їх синхронічного та діахронічного аналізу, а також виявлення впливу емотивного компонента значення на актуалізацію фразеологізмів та на дефразеологічну деривацію.

Обєкт дослідження: Мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови.

Предмет дослідження: Емотивний компонент значення фразеологічних одиниць німецької мови.

Актуальність теми: Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що останнім часом увага сучасних лінгвістів до вивчення проблеми емотивності посилилась, оскільки емотивні аспекти семантики відображають один із моментів діяльності людини, який супроводжує процес людського пізнання. Кожна емоція має свій характер, свої ознаки, притаманні їй. Їх сукупність формує знаки емоцій людини. Тому зявилась потреба розробки питання дискретності емотивності та визначення її складників, а також вивчення мовних шляхів та механізмів утворення емотивності фразеологічних одиниць, які існують не лише для номінації обєктів позамовної дійсності, але й для вираження ставлення до них.

Матеріал дослідження: матеріалом для роботи послужили близько 500 фразеологічних одиниць німецької мови, вибраних з фразеографічних джерел німецької мови ХХ століття.

Методи дослідження:

-метод фразеологічної ідентифікації - у процесі дослідження співвідношення фразеологічних одиниць та крилатих виразів;

-контекстологічний метод та метод оточення - використано для визначення характеру звязку переосмислених мовних одиниць (слів, синтаксичних конструкцій, стійких виразів) з іншими мовними одиницями в межах мікро- чи макротексту;

-елементи статистичного методу та методу концептуального аналізу застосовуються в дослідженні семантичної структури емотивних мовних одиниць.

Актуальність теми: Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що останнім часом увага сучасних лінгвістів до вивчення проблеми емотивності посилилась, оскільки емотивні аспекти семантики відображають один із моментів діяльності людини, який супроводжує процес людського пізнання. Кожна емоція має свій характер, свої ознаки, притаманні їй. Їх сукупність формує знаки емоцій людини. Тому зявилась потреба розробки питання дискретності емотивності та визначення її складників, а також вивчення мовних шляхів та механізмів утворення емотивності фразеологічних одиниць, які існують не лише для номінації обєктів позамовної дійсності, але й для вираження ставлення до них.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в характеристиці емотивних фразеологічних одиниць німецької мови, їх співставлення з емоційними фразеологізмами української мови. Вибираємо способи перекладу емотивних фразеологізмів, поділивши їх на семантичні групи і уникаючи при цьому неспівпадання оригіналу і перекладу, що могло б привести до неадекватного розуміння змісту.

Практична цінність результатів полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані в лекційних курсах мовознавства, теорії міжкультурної комунікації, лексикології німецької мови, у спецкурсах з лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики, при навчанні студентів в практичному курсі німецької мови як іноземної. А також впливає на можливість використання матеріалів роботи при викладанні теоретичних і практичних курсів з теорії і практики перекладу, стилістики, а також при написанні курсових робіт. Кожен перекладач повинен мати свій власний механізм перекладу, щоб довести його до автоматизму.

Структура магістерської роботи: магістерська робота, загальним обсягом 75 ст. складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел.

У Вступі обґрунтовується вибір теми, розкривається актуальність дослідження, характеризуються обєкт, предмет, мета та завдання дослідження, методи аналізу, наукова новизна результатів, теоретичне і практичне значення роботи, матеріали дослідження та викладається структура дослідження.

У Розділі 1. Мовні та позамовні чинники формування емотивної фразеології встановлено способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емотивного стану людини, способи перекладу, їх класифікація та місце в системі лінгвокультурологічних досліджень.

У Розділі 2 Практична частина. Семантичний аналіз емотивних фразеологізмів у німецькій мові встановлено способи перекладу німецьких емотивних фразеологізмів, під час яких перекладач повинен бути дуже уважним та обережним, задля того, щоб не порушити норм мови якою перекладає.

У Висновку підводяться підсумки проведеного дослідження на основі результату теоретичного розділу, а також підсумки другого розділу в якому було виявлено особливості перекладу німецьких емотивних фразеологізмів.

Розділ 1. МОВНІ ТА ПОЗАМОВНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЕМОТИВНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

1.1 Класифікація фразеологізмів на позначення різних характеристик людини

Переклад фразеологічних одиниць є дуже важким завданням. У силу свого семантичного багатства, образності, лаконічності і яскравості фразеологія грає в мові дуже важливу роль. При перекладі фразеологізму перекладачеві треба передати його зміст і відбити його образність, знайшовши аналогічний вислів в німецькій мові, не упустивши при цьому стилістичну функцію фразеологізму. При відсутності в іншій мові ідентичного образу перекладач змушений прибігати до пошуку "приблизної відповідності" [35, с. 51]. Переклад фразеологічних одиниць на інші мови викличе певні труднощі через їхню семантичну цілісність й ускладненість. Дослівний (буквальний) переклад фразеологічного вислову спотворює зміст висловлення, у той час, як потрібен адекватний переніс значення фразеологічної одиниці на другу мову.

Фразеологізми є знаками вторинної номінації, де образ словосполучення, його первинна мотивація переноситься на іншу, нову ситуацію. Через це фразеологізмам притаманна образність і при їх використанні разом із власне значенням у свідомості виникає яскрава внутрішня форма (образ, Gestalt) цих фразеологізмів.

Фразеологізмам властивий ряд ознак, що зближують їх зі словом (відтворюваність, цілісність значення, стійкість, непроникність). Значна частина фразеологізмів еквівалентна одному слову (гнути кирпу - гордувати, на руку ковінька - вигідно), і, як окремі слова, фразеологізми виступають у ролі єдиного складеного знака.

Парадигма фразеологічних досліджень змінюється з плином часу, змінюються також і акценти у фразеологічних розвідках вітчизняних та зарубіжних мовознавців. Якщо раніше фразеологи звертали увагу перш за все на вивчення фразеологізмів у площині системи мови (В.В. Виноградов, О.І. Смирницький, О.С. Ахманова, Н.М. Амосова, В.А. Архангельський, В.П. Жуков, О.В. Кунін), то з 70-х років увага дослідників акцентується на функціонуванні фразеологізмів у мовленні, на їх комунікативних та функціональних характеристиках (М.Ф. Алефіренко, С.Г. Гаврін, Ю.А. Гвоздарьов). Сучасні науковці ведуть дослідження різних проблем фразеології, вирішення яких має теоретичне та практичне значення, оскільки може внести суттєві корективи в наші уявлення про мову як систему та про механізми мовлення. Тому їх ґрунтовне вивчення може допомогти отримати нові дані, які будуть корисними для різних ділянок лінгвістичних знань [2, с. 111].

До інших питань, над якими продовжують працювати сучасні мовознавці в галузі фразеології, належить розробка низки проблем, повязаних з системністю фразеологізмів, зокрема, явищ синонімії, антонімії, полісемії, омонімії, варіантності, процесів фразеологічної деривації, а також з рівневим статусом фразеологізмів [64, с. 19].

Однак, незважаючи на велику кількість наукових досліджень із проблем фразеології, ціла низка проблем залишається мало висвітленою або потребує свого вирішення, що і складає актуальність запропонованого дослідження.

Фразеологізми - це відображення народної мудрості; багато з них існують в мові десятки і сотні років, оскільки народ любить вдалі образні вирази, за допомогою яких можна передати і веселу музику, і злу насмішку [13, 14].

Поряд з цим вони є різними за своїм походженням. Зокрема багато з них перейшло в літературну мову з мови представників різних професій. В основі фразеологічних зворотів лежать факти історії певного народу, а також легенди і факти античної історії. Частина фразеологізмів перейшла до нас з релігійних книг. До фразеології відносяться і народні прислівя, приказки, яскраві та влучні крилаті вирази письменників, учених, суспільних діячів. Вони роблять мову яскравою і виразною, тому широко використовуються в літературній мові. Багато фразеологізмів, які використовуються для опису зовнішнього вигляду людини, були створені народом.

Національний образ зовнішності як феномен народної культури відіграє важливу роль у процесі спілкування. Цей феномен - складне концептуальне явище, що формується за зовнішніми, фізичними та інтелектуальними ознаками, до яких долучаємо певний знаковий зміст [13, с. 54].

Національний образ зовнішності - це сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприйняття та оцінки.

Різноаспектному вивченню питання зовнішності людини присвячені праці Н.М. Амосової, К.Т. Баранцева, Л.П. Сміта, О.В. Куніна тощо.

Фразеологізми, що описують людину, як правило, побудовані на народному жарті, іронії. В образній основі таких фразеологізмів зазвичай розкриваються особливості життя та побуту певного народу. Наприклад, можна порівняти походження фразеологізму, що позначає високий зріст людини в різних мовах. У Франції вирощують виноград, рослину, що вється і для якої потрібна підпора. Тому, про дуже високу людину тут говорять «велика підпора». В німецьких селах з давніх-давен вирощували хміль. Це теж рослина, що вється, проте, про високих людей тут кажуть «те, що ніколи не закінчується». Англійською мовою про високу людину кажуть «на голову вище».

Національний образ зовнішності як феномен народної культури відіграє важливу роль у процесі спілкування. Цей феномен - складне концептуальне явище, що формується за зовнішніми, фізичними та інтелектуальними ознаками, до яких долучаємо певний знаковий зміст.

Національний образ зовнішності - сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприймання й оцінки. Національний образ зовнішності, як і сама зовнішність людини, є комунікативним в широкому розумінні поняття комунікації.

Різноаспектному вивченню питання опису зовнішності присвячені праці В. Богуславського, Д. Терехової, В. Маслової, В. Харченкової, Ю. Шашкова. Вагомий внесок у дослідження стійких народних порівнянь зробили такі мовознавці, як І. Кучеренко, М. Алефіренко, І. Гурин, М. Рожило, О. Юрченко.

Аналізуючи фразеологізми, що характеризують людину, можна сказати, що вони є певним носієм інформації стосовно особи, про яку йде мова. Прикладом такої інформації може бути вираз «біла ворона». Біла ворона - людина, що вирізняється в суспільстві своїм зовнішнім виглядом, поведінкою та світоглядом. У німецькій мові це звучить як «die Eule unter Krähen», що дослівно означає «сова серед ворон» - щось незрозуміле, посміховисько.

Є. Верещагін та В. Костомаров вважають, що фразеологізми можуть відображати національну культуру трояко:

. комплексно, тобто своїм ідіоматичним значенням, усіма компонентами разом, що складає суть будь-якої фразеологічної одиниці;

. розчленовано, тобто елементами свого складу; зазвичай стрижневим словом таких фразеологізмів є екзотизм для іншомовної аудиторії;

. фразеологічні одиниці відображають народну культуру своїми прототипами, що описують звичаї, свята, деталі побуту і культури в житті народу. До цієї групи належить велика кількість порівнянь рослинного походження та анімалістичних фразеологізмів, що зіставляють якості людей та представників тваринного світу.

«Здоровий наче бик» - фізично здорова та міцна людина. Людина яка не має жодних скарг на здоровя. В німецькій мові, знову ж таки, виникає кілька варіантів цього виразу, котрі мають опозитне значення:

«Bullig» - еквівалентне українському значенню, й повністю відповідає українському варіанту. Але при перекладі виразів, повязаних з концептом «бик» необхідно бути надзвичайно уважним. Вираз «ein Bulle von Kerl» крім перекладу «здоровий як бик» в німецькій мові може мати зовсім інше значення - людина тупа та неотесана. В українській мові для позначення такої риси часто використовується слово бик, котре можна вважати у такому значенні жаргонізмом. А от фрази «впертий наче віслюк», «він - хитра лисиця» мають точно таке ж значення і в німецькій мові і перекладаються як «störrisch wie ein Esel», «er ist ein schlauer Fuchs».

«Міцний горішок» - людина, котра не піддається натиску, незламна, та котра твердо стоїть на своєму. Німецькою цей фразеологічний вираз має подібний вигляд і значення «eine harte Nuß».

Це один з багатьох прикладів схожості німецьких та українських фразеологізмів за значенням та написанням. Також до таких прикладів можна віднести порівняння окремих людських якостей: стальна воля - eiserner Wille, залізні нерви - Nerven von Stahl.

Наприклад, фраза «зіркі очі» німецькою звучатиме «scharfe Augen», що дослівно перекладається як «гострі очі». Досить звичним в українській мові є вираз «вирячити очі». Зазвичай вживається воно для охарактеризування дій особи, котра знаходиться у збудженому стані чи то від здивування чи від злості, а може від обурення. В німецькій мові цей вираз звучить як Glotzaugen machen - тупо уставитись на що-небудь, вилупити очі.

Взагалі українські та німецькі фразеологізми схожі за структурою та значенням. Це може спричиняти неточність при перекладі, адже можна помилитись під час вибору риси людини (ein Bulle von Kerl - фізично здорова та міцна людина/тупа та неотесана людина) або вибрати невірний еквівалент для перекладу (wie ein Bär schwitzen - мокрий як миша).

Згідно з вченнями про фразеологізми, можна сказати, що фразеологізми, що характеризують людину - це сукупність семантично поєднаних слів та речень, що разом утворюють певне визначення, котре характеризує людину, а також є головним носієм інформації стосовно неї. Її звички, риси характеру, поведінка - все це може вміщатися в короткій фразі. За загальнокатегоріальними значеннями і синтаксичними функціями фразеологізми відносяться до субстантивного, адєктивного, дієслівного розрядів. Фразеологізми вживаються у синтаксичній функції підмета, предиката, означення, додатка. У ролі предикатива, означення субстантивні фразеологічні одиниці актуалізують сему якісної ознаки, категоріальна сема предметності зникає, наприклад, eine treue Haut - „treuer, anhänglicher Mensch: …Na, Schwamm drüber, sie ist eine treue Haut, etwas ängstlich nur (P. Edel), що посилює значення характеристики обєкта та, як наслідок, - емотивної оцінності фразеологічної одиниці (В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк).

Наявність емотивного компонента не залежить від реалізації мотиваційно-образної інформації в значенні фразеологізмів. У значенні демотивованої фразеологічної одиниці eine Meise haben - „nicht recht bei Verstand sein: „Du hast eine Meise! behauptete Ralph wütend. „Carmen hat mich nur besucht, weil wir diese gemeinsame Arbeit hatten… (I. Bandini) представлений емотивний тон - гнів, негативна емотивна оцінка, висока інтенсивність вираження емоції. Емотивний стан є сталим у межах мовленнєвої ситуації. Інтенсивність прояву емоцій, виражених фразеологічним значенням, залежить від субєктивно-модального аспекту оцінки, параметри якого задані контекстом. Фразеологічні одиниці вживаються у літературно-розмовному мовленні: nicht mehr zu retten sein - „völlig verrückt, sehr unvernünftig sein; у фамільярно-розмовному мовленні: den Arsch offen haben - „nicht recht bei Verstand sein.

Наявність сем лінгвокультурного компонента культурна обумовленість, типовість для німецькомовної спільноти у значенні фразеологічної одиниці обумовлена звязком семантики фразеологічного компонента (слова-етнореалії, фонового слова), прямого значення прототипу фразеологізму з відомостями про реалії етнокультурної дійсності, культурно-ментальні факти. Для частини фразеологічних одиниць є характерною комплексна культурна маркованість, наприклад, des Teufels sein - „besessen, toll sein: Matte, der Schäfer, …brachte nämlich einen Schafbock mit, der fürchterlich stank. „Bist du des Teufels, Matte? (B. Seeger). Первинна форма фразеологічної одиниці: des Teufels Eigen sein - „dem Teufel zugehören. За народними віруваннями, людина, яка поводиться нерозумно, перебуває під владою нечистої сили. Компонент Teufel виражає комплекс асоціацій з образом диявола, що поєднують язичницькі й християнські вірування.

Постійне розширення та перебудова корпусу аналізованих фразеологічних одиниць сигналізує про підвищену значущість референтної сфери риси характеру людини для німецької лінгвоспільноти. Велика питома вага раціональних рис характеру у субєктивних цінностях зумовлює їх переважне вираження у фразеологічному складі німецької мови у ХІХ-ХХ ст. [42, с. 9-10.]

.2 Емоційна фразеологія у контексті лінгвокультурологічних досліджень

Мова художнього твору з лінгвістичного погляду становить органічну єдність широкого спектра взаємодіючих виражальних засобів, серед яких помітне місце належить фразеологічним одиницям. О.І. Єфімов, дослідник стилістики фразеологічних одиниць, підкреслив провідну роль фразеологізмів у системі мовних засобів художньої виражальності, вони визначають стиль [31, с. 280]. Адже можливості формування експресивних емоційно-оцінних конотацій у сфері фразеології набагато ширші, ніж у сфері лексики. Тож особливості семантики слова та фразеологічної одиниці зумовлюють неоднакове їх призначення в художньому мовленні, оскільки у фразеологізмі конотативний елемент значення завжди домінує над денотативним. Фразеологічні одиниці,порівняно зі словами, як зазначає Л.Г. Скрипник, є виразнішими з емоційно-експресивного погляду [53, с. 10]. Здебільшого фразеологізми не лише називають предмети, дії, явища, а й одночасно оцінюють їх, виражають ставлення до них, експресивно характеризують.

Естетична роль фразеологічних одиниць у художній літературі, вважає І.Б. Голуб, зумовлена їх природною образністю й емотивністю, а також умінням автора відібрати потрібний матеріал і ввести його в текст, підпорядкувати авторському задумові [24, с. 203]. Посилення інтересу науковців до проблем лінгвістики тексту зумовлює необхідність розгляду питань, повязаних із функціями фразеологічних одиниць у художніх творах. Питанням функціонування фразеологізмів у текстах присвячено роботи Л. Аксентьєва, М. Алефіренка, В. Білоноженко, В. Вакурова, С. Ганжі, І. Гнатюк, С. Горожанової, В. Дубинського, В. Калашника, В. Ковальова, М. Коломійця, Л. Петленко, Ю. Прадіда, Л. Скрипник, А. Супрун, В. Ужченка, О. Федорова, Т. Цимбалюк, В. Чабаненка, М. Шанського, Л. Щербачук та ін. Однак у науковій літературі мало праць, які висвітлюють фразеологію мови окремих письменників.

Фразеологічна одиниця, виступаючи як компонент будь-якого тексту, тісно повязана з контекстом твору. Саме у живому мовленні виявляє вона повною мірою свій зміст. Аналіз фразеологічної одиниці в ізоляції від контексту малоефективний, не забезпечує розкриття глибини її семантики, оскільки фразеологізм здебільшого вступає у складні смислові стосунки з певним контекстом і залежить від нього. Залежно від змісту контексту, рідше від окремого слова чи словосполучення, фразеологічна одиниця набуває відповідного звучання. Зміна структури та лексичного складу(трансформація) сприяє ще тіснішому звязкові її зі словами контексту. Внаслідок цього фразеологізм утворює з контекстом єдину змістову цілісність. Якщо слово в контексті може бути нейтральним, то цього аж ніяк не можна категорично сказати про фразеологічну одиницю. Наприклад, ідіоми в художньому творі завжди мають експресивний характер. Вивчаючи функціональні особливості фразеологізмів, неминуче слід звертатися до аналізу структури контексту.

В. Білоноженко зазначає, що фразеологічна одиниця поза текстом становить абстрактну схему, яка в кожному конкретному випадку наповнюється особливим, властивим лише цьому контексту змістом [10, с. 72-73].

Отже, дослідження мовленнєвої реалізації фразеологізмів неможливе без урахування ролі контексту, з яким безпосередньо повязана точність сприйняття семантики й використання фразеологічних одиниць. Загальновизнаною є думка про взаємодію фразеологічних одиниць і контексту. Як контекст впливає на фразеологізми, роблячи можливими їх оказіональні зміни, так і трансформовані фразеологічні одиниці впливають зворотно на контекст, тим самим посилюючи його експресивність, емотивність, інформативність. Вивчення ізольованої фразеологічної одиниці не дає повного уявлення про різноманітні звязки, у які вона вступає в тексті.

Вузький контекст - це словесне оточення фразеологізму, в якому реалізуються його синтаксичні й граматичні звязки, семантико-стилістичні властивості. Зазвичай, це фраза - висловлювання, що має закінчену думку, певну синтаксичну структуру й належить одній дійовій особі чи авторові. Широкий контекст - це частина тексту, що розкриває причини авторського вживання конкретної фразеологічної одиниці, її смислове навантаження [49, с. 108].

Фразеологічний контекст А. Григораш визначає як стале словосполучення та його словесне оточення, у межах якого реалізуються семантичні та граматичні звязки фразеологізму, а також актуалізуються за допомогою тих чи інших авторських модифікацій їхні експресивні можливості. При цьому кожному авторському прийому або певній кількості авторських прийомів відповідає специфічний тип фразеологічного контексту, хоча деякі із засобів авторської інтерпретації фразеологічних одиниць є універсальними, тобто трапляються в різних за обсягом фразеологічних контекстах (наприклад, десемантизація сталих словосполучень).

Таким чином, фразеологічний контекст виступає тією основною реалією, у межах якої виявляються всі граматичні та семантичні звязки сталих словосполучень, по-друге, завдяки фразеологічному контексту в мові відбувається постійний процес оновлення фразеологічних одиниць, по-третє, фразеологічний контекст реалізує потенційні експресивні можливості фразеологізмів [25, с. 60-64]. Як елемент емоційної памяті фразеологізм забезпечує пластику поетичних образів, слугує внутрішнім генератором художніх рішень і знахідок [49, с. 51]. Єдність у змісті фразеологізмів емоційно-оцінних і номінативних елементів дає можливість письменникові використовувати фразеологічні одиниці для передачі і логічного змісту думки, і уявлення про щось, а через останнє - і для вираження емоційного ставлення до предмета думки [43, с. 75].

.3 Формування емоційного компонента значення у фразеології, які позначають поведінку і зовнішність людини

Існування емоційної й емотивної компетенції свідчить про те, що емоційність та емотивність розглядаються як різні поняття мовної системи, розмежування яких тісно повязано з неконтрольованістю /контрольованістю вираження емоцій у процесі мовлення. Емоційність у такому випадку є спонтанною, непередбачуваною ознакою мовлення. Вона відбиває прояв емоційного стану мовців у момент спілкування. Емотивність, навпаки, передбачувана, усвідомлювана ознака мовлення, яка зявляється внаслідок уживання таких мовних засобів, які цілеспрямовано надають мовленню емоційності й експресивності, тобто призводять до навмисно створеного емоційного ефекту комунікації (Я.В. Гнезділова). В.І. Шаховський визначає емотивність зі складових частин експресивності поряд з інтенсивністю, оцінністю та образністю.

Експресивність є семантико-стилістичною, психологічно й соціально вмотивованою особливістю мовних одиниць, і сприймається як інтенсивне вираження емоцій, що на тлі загального, нейтрального виділяє окремі одиниці мовлення. Експресивність породжується не лише емоціями, а й мисленням, інтелектом, етикою, естетикою, конкретним світосприйманням мовців. [62, ст. 7]. Становлення емотивного компонента значення фразеологічних одиниць є невідємною складовою частиною загального фразотворчого процесу. [21, ст. 95] На відміну від слів, які виникають в лексичній системі мови внаслідок різних способів деривації (словотворення), стійкі словосполучення утворюються в системі мови завдяки процесам фразеології тих чи інших вільних словосполучень [48, с. 22 ] а також завдяки переосмисленню слова, сполучення слів, яке позначає емотивну інформацію, або має інше предметно-логічне значення [21, с. 11 ]. Емотивність як категоріальна ознака фразеологічних одиниць у процесі семантичних змін вторинного фразотворчого процесу може доповнювати предметно-логічне значення, виділятися, підсилюватися, послаблюватися, змінювати сему оцінності, може відбуватися перехід як від вираження однієї емоції до комплексу емоцій, так і навпаки [21 с. 21 ].

У різних стилях мови, насамперед у художній літературі, в публіцистиці, у побутовому мовленні, у молодіжному лексиконі широко вживаються мовні засоби, які посилюють дієвість висловлення завдяки тому, що до його логічного змісту додаються різні експресивно-емоційні відтінки. Підсилення виразності мовлення досягається різними способами, у першу чергу, за рахунок використання тропів. Універсальним засобом формування такого лексикону й головним механізмом утворення переносних значень є метафоричне перенесення. Наприклад, Brüllgorilla - особа, яка гучно розмовляє; Dachpappe - шапка; Milchtüte - дитина, Rüssel - рот. Можна виділити такі моделі метафор:

. Анімалістична: Bär- коханець, Biene- гарна дівчина, Fischkopf - дурень, Flöhe, Mücke - гроші, Mäuse - поліція, Bergdrossel - людина, яка багато говорить, Brüsselschweine - політики Європейського Союзу, Igel - особа з відповідною зачіскою (ірокез), Kameltänzer - ідіот, Affe - стан наркотичного похмілля у тяжкій формі.

2. Артефактна: Glocke, Pfanne, Lampe - голова (частина тіла), Rohr - автомобіль, мотоцикл, bombig, granatenmäßig - чудово, Donnerkanone - людина, яка дуже голосно розмовляє, Wärmflasche - дівчина, Brett - гарна пісня, Eisbeutel - холоднокровна людина.

3. Ботанічна: Blume - наркотична речовина рослинного походження, Kirsche - романтична дівчина, Kohle - гроші, Bonsai - низькорослий чоловік, Kürbis, Melone, Tomate, Wirsing - голова (частина тіла), Spargel - чоловічий статевий орган, total Banane - суцільна нісенітниця, Schlotterpalme - боягуз.

4. Антропна: Braut - дівчина, Mutter - дівчина старша за віком, Scheich - чоловік, Sultan - коханий чоловік, бойфренд, Patient - людина з «хворою» думкою, Scheriff - учитель, Manager - будь-яка авторитетна людина.

5. Звукова: knusper - порядок, knuspern - здійснювати статевий акт, hämmern - важко працювати, Sound - музика.

6. Речовинна: Kalkleisten - батьки, Knete, Sand - гроші, Urin - інтуїція.

7. Фізична: Space - кімната, світ почуттів, Himmelspisse - дощ, wassern - відправляти малу нужду.

8. Механістична: Gerät - дівчина, чоловічий статевий орган.

9. Просторова: Savanne - ландшафт, регіон [62, с. 12. ].

Національний образ зовнішності - це сукупність уявлень і асоціацій, що склалися історично і тому є достатньо стійкими. Вони відображають пізнавальний, соціальний і культурний досвід народу, включають також емоційний, прагматичний та естетичний аспекти його сприйняття та оцінки.

Кожний народ використовує свої місцеві, специфічні реалії для створення образної основи фразеологізмів. Образи беруться з повсякденної дійсності певного народу, а значення фразеологічних одиниць і їх конотації розвиваються в даному мовному колективі на основі усталених традицій [44, с. 12]. Національно-культурна своєрідність фразеологізмів не завжди проявляється достатньо яскраво, тому, до далеких, здавалось би, від національної специфіки фразеологізмів потрібно відноситись з належною уважністю, так як фразеологічний фон, зазвичай, тісно повязаний з сукупністю усіх цінностей духовної культури суспільства [16, с. 100]. Розглянемо німецькі фразеологізми з комічною конотацією, які використовуються для оцінки тих чи інших особливостей зовнішності людини. Ці фразеологізми інколи схожі на прізвиська, не тільки жартівливі, але й образливі. В образній основі цих фразеологізмів розкриваються особливості життя і побуту німців.

Врода/потворність

Зовнішній вигляд людини повязаний із сприйняттям таких понять, як «врода» (краса, привабливість) і «неврода» (потворність, миршавість, бридкість). Про красиву людину німці жартівливо кажуть: «Die Perle in der Krone sein» - красуватися, бути помітним, вирізнятися; про вродливу дівчину - «Ein netter (niedlicher, reizеnder...) Kafer» - «гарненька дівчина», а «Blondes Gift» - про спокусливу блондинку. Про звичайну зовнішність зауважують: «Gesunde (gerade) Glieder haben» - «не бути потворою». Невродливого юнака чи чоловіка жартівливо змальовують: «Er ist nicht gerade Adonis» - «він не красень», а про негарну дівчину чи жінку іронічно підкреслюють «Die Grazien haben nicht an seiner Wiege gestanden» - «вона не красуня». «Hinten Lyzeum, vorne Museum» - іронією зауважують про старшого віку жінку, яка через одяг, зачіску і тому подібне намагається виглядати молодшою. «Lyzeum»- так раніше в Німеччині називалась вища школа для дівчат.

Високий / худий / товстий

Про надмірну худорлявість та високий зріст людини говорять «Eine(duerre) Hopfenstange / Bohnenstange» - «сухий (довгий) як жердина або тичка для квасолі». Слова lang (довгий) и duerr (сухий) підсилюють образність всього фразеологізму, вказуючи, що хтось надмірно витягнутий чи худий. Кажуть про високих людей також: «Er kann aus der Dachrinne trinken» - «він такий високий, що може пити з ринви», «Langes Register» - фразеологізм є жартівливим перенесенням довжини реєстраційних записів на зріст людини; «Langes Leiden» - про високу, але не міцної статури людину. Припускають, що походження виразу має відношення до зображення страждального Христа на хресті з перспективно витягнутими руками та ногами. Худу людину називають жартівливо «Schmales Handtuch» - «вузьким рушником». Є також у німецькі мові фразеологізми, які жартівливо описують людей надзвичайно виснажених, блідих: «Eine wandelnde Leiche» - «живий труп». «Eine wandelnde Gerippe» - «живий скелет, мощі»; «J-d sieht aus wie ein wandelndes Gespenst» - «блідий, як привид». Про людину, яка швидко, несподівано розтовстіла, говорять: «Aus der Form gehen»- «розтовстіти, втратити форму»; «Aus samtlicher Knopflocher platzen» - «тріщати від жиру»; «Gut durch den Winter kommen» - «відгодуватись за зиму». Про товстих людей кажуть також з іронією «Еinе massige Erscheinung» - «товстун, товстуля», або «Fett schwimmt oben», тобто, товстим людям не потрібно боятись потонути через їх жир.

Великий / малий

Сильних людей порівнюють із шафою «Ein zweibeiniger Kleiderschrank» - «широкоплеча і висока людина, хлопяга» aбо говорять «Von lauter Kraft kaum gehen konnen» - бути дуже мускулистим. Про малих людей не без насмішки говорять: «Kaum drei Kаеse hoch». Слово «Der Käse» вжито у значенні «головка сиру» (der Käselaib). «J-d kann man auf den Kopf spucken» - хтось набагато вищий за когось», «Ein abgebrochener Riese» - «Людина, яка впадає в очі через надзвичайно малий ріст», також так називають високу, але згорблену людину.

Одягнений / роздягнений

Шанують німці чистих, охайних в одязі, не люблять брудних, неохайних, тому багато німецьких фразеологізмів присвячено саме одягу або його відсутності. З іронією говорять німці про важливу роль одягу: «Man sieht uns nicht in den Magen, aber auf den Kragen» - «по одежі зустрічають». Жартівливо підкреслюють святковість одягу: «Sich in Gala werfen» - «принарядитися», «In gro.er Uniform» - «y повному параді, при всіх регаліях»; «Geschniegelt und gebugelt / gestriegelt» - «бездоганно одягнений», «Gestiefelt und gespornt» - «y всьому параді, у повній бойові готовності, готовий у дорогу», «Wie Graf Koks (von der Gasanstalt)» - «бути надмірно святково одягненим». Це імя походить від розмовного позначенням «Кокs» - твердий, круглий чоловічий капелюх. Вираз бере початок від назв службовців державних гасових заводів, які носили такі капелюхи і збирали борги за неоплачені рахунки. Про невідповідно одягнену людину жартівливо зауважують: «J-d. іst der reinste Kleiderstander» - «хто-небудь одягнув на себе весь свій гардероб» або з іронією говорять: «Sich auf jung herausputzten» - «oдягатися не за віком, молодитися». Жартівливо або із сарказмом коментують молодші - старшу, не за віком одягнену жінку: «Hasch mich, ich bin der Frühling». Не залишаються без уваги у німців також неохайність в одязі чи аксесуарах. «Die Hosen auf halbmast tragen - носити закороткі, замалі, приспущені штани». Цей фразеологізм є жартівливим перефразуванням вислову «die Flage auf halbmast setzen». «Hochwasser haben» - так кажуть про чоловіка, у якого коротко підігнуті штани. В основу цього фразеологізму покладена ситуація, якщо потрібно перейти в брід, то високо підкочують штанини. Коли у жінки просвічується сукня, жартівливо говорять: «J-m steht im Freien», a виглядає нижня спідниця - «Es blitzt», якщо у когось брудні окуляри, то зауважують: «Auf der Brille kann man Torf stechen». Людей повністю роздягнених німці жартома описують так: «Barfüßig bis an den Hals», «Wie Gott jmdn. Geschaffen»; «Die nackten Tatsachen» - «зовсім роздягнений, голий». Про роздягнену жінку жартівливо кажуть: «Im Evakostüm», «Nur mit ihrer Unschuld bekleidet» - «в костюмі Єви, в чому мати народила». «Oben ohne» - «з неприкритим бюстом». Неординарно німці висловлюються про жінок, у яких яскравий або надмірний макіяж: «In den Tuschkasten gefallen sein», «In voller Kriegsbemalung» - цей вираз бере початок із звичаю первісних людей перед військовими діями розмальовувати обличчя та тіло.

Молодий / старий

На зовнішній вигляд людини впливає також вік, і це не залишилось поза увагою німецького народу. Про молодь жартівливо говорять: «Junges Gemüse», про старшу дівчину - «Ein spates Mädchen sein», про старшу жінку, яка будь-якою ціною намагається зберегти молодість - «Das gefahrliche Alter». «Аus dem Schneider sein» - так зауважують переважно про тих, кому вже минуло тридцять років. Вислів походить із гри в карти «Скат», де 30 або 31 пункт означав, що хтось ставав Schneider, тобто програвав. Професія кравець (Schneider) була раніше малоперспективною, тому цю назву стали використовувати у картах, для позначення тих хто програвав. Людей старшого віку називають: «Alteren Datums sein» або «Altes Register», якщо хтось прожив багато років (н-д: 90 років), зауважують: «Es auf 90 (Jahre)bringen». Про людей, яких роки не змінюють, додають: «Wir bleiben die alten». Зовнішній вигляд людини найкраще описувати через характеристику її частин тіла. Серед соматизмів найбільш часто натрапляємо на опис голови, волосся, обличчя. Про людину із лисиною говорять: «Bubikopf mit Spielwiese», «Jmdm. Wachst das Knie durch die Haare», «Jmdm. bekommt eine Glatze», «J-d hat einen Mond», «J-d hat schon einen mächtigen Mondschein», «Er kann sich mit dem Schwamm frisieren». Про сиве волосся кажуть: «Der graue Esel fährt (guckt) heraus» - «сивина пробивається в волоссі, уже сивина в бороді». Cатирично зауважують про старшу жінку, яка завдяки елегантно укладеному, та біло пофарбованому волоссю із спини виглядає молодшою і привабливішою: «Von hinten Blondine, von vorne Ruine».

Чоловіка з вусами характеризують «J-d. hat das Eichhorchen geschnupft» - «y кого-небудь пухнасті вуса». Про штучну щелепу людини німці кажуть: «J-d. hat Dritte Zahne» - «штучні зуби». Якщо у когось велика щетина, зауважують: «Am Apparat verlangt werden». Цей фразеологізм походить від виразу «Am Telefonapparat verlangt werden», в якому змінено слово Telefonapparat на Rasierapparat. Руку німці жартівливо називають: «Die funfzinkige Gabel» - «пятірня», а про людину з великими стопами кажуть: «Auf großem Fuß leben», а про жінку з пишним бюстом говорять: «Holz vor der Hütte / Tür / bei der Herberge haben», порівнюючи такий бюст з великими запасами дров, які у селах складають одразу біля стін будинків. «Wo der Rucken seinen anständigen/ehrlichen Namen verliert/-der verlängerte Rucken» aбо «J-s vier Buchstaben» - ці вирази є жартівливим позначенням ягідниці. З гумором говорять німці і про деякі людські вади: «Einen Knick im Auge/in der Linse / in der Optik haben» - «бути косооким, косити», «In Rate sprechen» - «заїкатись». Цікавими є німецькі фразеологічні звороти, які позначають міміку людини. «In der Schmollecke zurückziehen / In der Schmollecke sitzen» - «надути губи, закопилити губу». «Eine Schippe (ein Schippchen) machen» - «зробити плаксиву гримасу». З іронією описують заспаний вигляд людини - «Die Auge voll Bett haben». Також іронічно висловлюються німці про надмірно поважний, офіційний вираз обличчя:

«Eine Amtsmiene aufstecken / aufsetzen / Gesicht aufsetzen(aufstecken)». Коли ж вираз обличчя людини стає незворушним, ошелешеним чи навіть тупим, то таке обличчя порівнюють: «Wie Piksieben». Die Piksieben - це карта у грі з дуже малою вартістю, хто цю карту отримує, не має чому веселитись.

Неoрдинарними є фразеологічні звороти на позначення загального зовнішнього вигляду людини: «Ein Schauspiel / Bild für die Gotter sein» - дивний зовнішній вигляд. Коли ж зовнішність у людини така, наче вона тільки що приїхала з села, зазначають: «Landpomeranzig aussehen». Дещо з сарказмом говорять про того, хто в певній ситуації прибирає дуже поважну позу: «Sich in Positur setzen / werfen / stellen». Загалом про таких людей з іронією кажуть: «Du siehst ja schon aus!» - «на кого ти схожий!»

Є також у німецькій мові такі фразеологічні одиниці з комічною конотацією, які характеризують і зовнішність людини, і її внутрішній світ: «Ein Bundel elend», «Wie ein Haufchen Unglück» - «мати нещасний вигляд», «Leise weinend» - «похнюпити голову, бути наче побитим», «Dastehen wie eine geknickte Lilie» - «поникнути, як надломлена лілія». Ці фразеологічні одиниці асоціюються з людьми, у яких похмурий, нещасний зовнішній вигляд, і цей зовнішній вигляд є проявом такого ж внутрішнього стану. Німецький фразеологізм «Frecher Spatz» також характеризує одночасно і зовнішній вигляд і внутрішні риси - маленька, але задиркувата, смілива

і дотепна дівчина (як спритний горобець). Про дуже простий і скромний вигляд людини жартівливо кажуть: «Das Bild der Unschuld» - «втілення безневинності» та іронічно: «Heilige Eifalt» - «свята простота», «Einfalt vom Lande» - «простак, простачка». Також цими фразеологізмами можуть позначати і простий, невибагливий характер людини. [58, с. 191-197].

1.4 Способи перекладу фразеологізмів

Досліджуючи проблематику становлення та розвитку фразеології, важливо по можливості чіткіше виділити коло тих мовних одиниць, які обєднанні поняттям фразеологія, бо як свідчать дослідження, в сучасних розвинених мовах посилюється процес видозмінювання семантичної та структурно-семантичної організації різних розрядів сполучень, обєднаних загальним терміном ? сталі словесні комплекси. У системі цих комплексів доцільно виділити центральний шар - фразеологічну одиницю з певним або частковим переосмисленням значення компонентів, співвідносних із словом або з реченням. Досліджуючи етимологію фразеологічних одиниць, слід враховувати як мовні шляхи їх виникнення, так і ті суспільні фактори, що впливають на утворення будь-яких мовних одиниць. Ці процеси тісно повязані між собою. Наукова систематизація різнорідного фразеологічного матеріалу - одне з актуальних завдань молодої лінгвістичної дисципліни. Науковці, спираючись на ті чи інші ознаки фразеологічних одиниць, дотримуючись певних принципів (семантичного, функціонального, граматичного, генетичного тощо), запропонували ряд класифікаційних схем, що використовуються у теоретичній і методичній літературі.

Загального визначення в науковій літературі набула семантична класифікація В. Виноградова, в основу якої покладено принцип нерозкладності семантики фразеологічних одиниць. Являючи собою єдине значеннєве ціле, фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з'єднаності компонентів і співвіднесеності семантики усього вислову з семантикою його окремих складників-компонентів. На цій підставі він виділяє три типи одиниць - фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення [64, с. 16].

Своєрідність цих «складних синтаксичних слів» все більше привертає увагу дослідників у наш час, коли утвердження принципу антропоцентризму передбачає дослідження всіх аспектів мови в діяльнісному аспекті з орієнтацією на людину як основну постать мовленнєвої діяльності. Перші намагання включити у словники „фразеси та ідіоматизми, близькі до слів, містяться ще у працях М.В. Ломоносова [Ломоносов 1952]. Витоки сучасних підходів до вивчення фразеології можна спостерігати у працях Ш. Баллі, О.О. Потебні, Ф.І. Буслаєва, Ф.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова, І.А. Бодуена де Куртене, О.В. Щерби, Є.Д. Поліванова, О.О. Селіванової, С.Н. Денисенко та ін.. Одним із перших лінгвістів, який запропонував докладну характеристику фразеологічних одиниць, був Ш. Баллі [Балли 1961]. У російській лінгвістиці перша спроба вивчення стійких виразів належить академіку О.О. Шахматову, який досліджував різнотипні синтаксичні сполучення під кутом зору їхньої розкладності [Шахматов 1941]. Дещо пізніше (в 1940-1970 рр.) проблеми теорії фразеології висвітлювалися у працях акад. В.В. Виноградова, Н.Н. Амосової, О.І. Смирницького, М.М. Шанського, О.І. Молоткова, О.С. Ахманової, О.В. Куніна, І.В. Арнольд та ін. учених. Саме в цей період, названий В.М. Телія класичним, відзначається намаганням зберегти основні погляди на суть і класифікацію фразеологізмів, висловлені В.В. Виноградовим [Телия 1996: 54]. Основною рисою цього періоду є оформлення фразеології в самостійну лінгвістичну дисципліну, головними завданнями якої стали такі питання, як визначення фразеологічних одиниць і їх відмінностей, з одного боку, від вільних словосполучень, а з іншого, - від окремих слів; окреслення меж фразеології; напрацювання проблеми рівневої системи мови з урахуванням наявності в ній фразеологізмів; типологія фразеологічних одиниць. Посткласичний період у вивченні фразеології характеризується намаганням запропонувати нові методи, близькі до лексикологічних, і описати фразеологічний склад мови як систему всіх його одиниць на основі ознак ідіоматичності або ж описати цей склад як підсистему лексико-фразеолгічної системи мови. Мовознавчі студії сьогодні все більше привертають увагу до того очевидного факту, що класифікаційно-системний підхід до вивчення фразеологічного значення мови вичерпав себе, а ізоляція фразеології від інших лінгвістичних дисциплін звужує її теоретичний простір. Такий стан справ у вивченні фразеології сьогодні призвів до того, що на порядок денний ставляться питання, повязані з розглядом фразеологізмів, як знаків, що характеризуються своєю особливою роллю і функціями в мові й мовленні та зясуванням причин їхньої відмінності й переваги перед іншими типами знаків. Ось чому до невідкладних завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни В.М. Телія цілком справедливо відносить дослідження співвідношення обєктивного й субєктивного факторів у значенні фразеологізмів, їхнє пристосування до комунікативних процесів, здатність виконувати номінативні завдання в ході організації висловлювання, включаючись у когнітивні процедури, що забезпечують розуміння, а також соціальні умови мовлення, що характеризують статус комунікантів і т.ін. [Телия 1996: 56].

Невідємною частиною сучасних лінгвістичних досліджень є їх тісний зв´язок саме з когнітивістикою та культурологією. Як наслідок виникла нова модель, покликана задовольнити новітні потреби науки - концептуальні дослідження. Вони базуються на структурі лексико-семантичних полів, але виходять далеко за їх межі, враховуючи національно-культурну специфіку та спосіб світосприйняття народу - носія мови. Тому дослідження концептосфери інтелектуальної діяльності людини (на матеріалі прикметників німецької мови) було б неповним без фразеологічного аналізу. Відомо, що концепти відбивають досвід як окремих людей, так і цілих спільнот; через концепти відбувається ознайомлення людини з певною лінгвокультурою [54, с. 21], а фразеологічні одиниці, як специфічні мовні утвори, яким властиві образність та метафоричність, містять так зване приховане знання - tacit knowledge (термін А.Вежбицької). Власне неусвідомлена частина значення є психологічно реальною, виявляється в мові і впливає на мовні процеси [54, с. 22]. На вагоме значення фразеологічних одиниць мови при дослідженні окремого концепту чи цілої концептосфери вказують, зокрема, А. Вежбицька, Й. Дапчева, В. Старко та інші мовознавці.

У фразеології багато національного, а національне - завжди своєрідне. Фразеологічна підсистема - це та ділянка мови, де концентрується уся її специфіка. Історія народу, звичаї, культура, цивілізація, література, навіть погода і спосіб харчування - знаходять відображення у фразеології.

Фразеологізми, що характеризують людину за різними рисами характеру, представляють багатющий матеріал для вирішення багатьох актуальних та дискусійних проблем лінгвістики, повязаних з фразеологічною семантикою. Вони будуються за моделлю людина + її характеристика, одночасно називаючи та характеризуючи людину. Для цього можна використати семантичний опис фразеологізмів та виявити їх образні уявлення.

Не варто обмежуватися дослідженням семантичних структур, оскільки більшість аналізованих фразеологізмів - образно-емотивні, тобто велику роль у їх значення відіграє образна основа. Саме через аналіз опорних компонентів можна виявити символи та еталони розумових здібностей людини та прослідкувати їх зв´язок з культурно-національними символами і еталонами.

Оцінювальний компонент як частина конотативного макрокомпоненту пов´язаний з образною основою фразеологізмів. Даючи характеристику обєктам реальної дійсності, субєкт практично завжди оцінює їх. З метою виявлення образних уявлень аналізується компонентний склад фразеологізмів на позначення інтелектуальної діяльності людини як в німецькій, так і в українській мові. Особливу увагу приділено семантично опорним словам, оскільки вони задають тему, моделюють образність, а сполучувані з ними компоненти дають нову інформацію і уточнюють відтінки смислу. [65].

При семантичному аналізі слід опиратися на положення семасіології про те, що фразеологічне значення, як і лексичне - складне утворення, яке складається з ієрархічно організованих та впорядкованих семантичних компонентів або сем [27, с. 172-184., с.172]. Наприклад що стосується семи інтелектуальна здатність. Ступінь розумових здатностей коливається в дуже широкому діапазоні - від максимального до мінімального, межуючи з цілковитою відсутністю розумових здібностей. Фразеологізми концентруються на двох протилежних полюсах, позначаючи або максимальні, або мінімальні розумові здібності. Завдяки своїй образно-метафоричній природі, фразеологічна одиниця може одночасно представляти кілька концептуальних утворень. Так наприклад фразеологізми зі словом Kopf можуть характеризувати як розумну, так і далеку людину. Nicht auf dem Kopf gefallen lassen, що означає бути здібним, кмітливим. Ihm wird der Kopf verkeilt - у нього мозок відсутній (про придуркувату людину).

Розумове благополуччя відчувається як повноцінність, тобто відповідність до норми. Найвищий прояв розуму вбачається як довершеність, якийсь ідеальний стан. Розумова діяльність спрямована на вироблення нових та відтворення вже відомих ідеальних обєктів. Крім того, людина може впливати на інтелект іншої людини, орієнтуючи її на діяльність такого роду. Розумове благополуччя відрізняються нестабільністю і може бути порушене. Послаблення розумових здібностей, як правило, має причину [38, с. 57-77, с. 74].

Переважання фразеологізмів із негативною оцінкою розумової здатності серед проаналізованих одиниць свідчить про схильність людини звертати увагу на недоліки. Можливо, це підсвідома спроба соціуму виправитись, вдосконалитись з допомогою критики, іронії, зневаги. Дане явище повязане із компонентом оцінювання в семантичній структурі аналізованих фразеологізмів. Компонент оцінки набуває особливу значимість, враховуючи специфіку обєкту дослідження, оскільки те, що характеризує людину, являє собою категорії оцінки. Негативна оцінка у ФО передає соціально обумовлені оцінки властивостей людської особистості. Відхилення від норми в позитивний бік не викликає такої гострої реакції і не провокує появи значної кількості ФО. Оцінка також детермінується світоглядом народу, системою існуючих у даному суспільстві критеріїв. Виходячи з цього, можна розглядати оцінювальний компонент фразеологізмів в якості виразника національної оцінки в ціннісній картині світу як частини фразеологічної картини світу. Цінності відображають норму сприйняття людиною зовнішнього та внутрішнього світу.

Оцінки та їх зміст постійно є точкою зіткнення філософів, логіків та лінгвістів. Інтерес до них викликаний неясністю критеріїв оцінки. Визначаючи критерії (основи, мотиви) застосування оцінок до тих чи інших класів обєктів, дослідник здійснює концептуальний аналіз [4, с. 61]. Перенос акценту з дослідження мовної системи на аналіз концептуальної системи дає можливість створити перспективну програму антропологічної парадигми у лінгвістиці, спрямованої на розкриття ролі як мовних, так і позамовних факторів у концептуальному освоєнні світу. Розвиток когнітивного і лінгвокультурологічного підходів у лінгвістиці сприяє розумінню мови як джерела знань про концептуальні структури нашої свідомості.

Концептосфера мови перебуває у прямій залежності від культури нації. Концепти кожної мови неповторні та своєрідні. Те, що має особливе значення для одного етносу, може здатися не таким важливим для іншого. Кожний народ використовує свої місцеві, специфічні реалії для створення образної основи фразеологізмів. Образи беруться з повсякденної дійсності певного народу, а значення фразеологічних одиниць і їх конотації розвиваються в даному мовному колективі на основі усталених традицій

Концептуально фразеологізми відображають географічні та історичні умови розвитку народу. Як показують приклади, створення певного образу, акцентуалізація якості, інтенсивності дії чи процесу в англійській та українській мовах іде у подібних, суміжних напрямках, але часто будується на інших елементах.

Висновки до розділу 1

Фразеологія (грец. phrasis - "вираз", logos - "вчення") - розділ мовознавства, що вивчає стійкі поєднання в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких поєднань в мові в цілому, в мові того або іншого письменника, в мові окремого художнього твору тощо. Розвиток фразеології як лінгвістичної науки за останній час поставило перед дослідниками вельми складну проблему - коректний переклад фразеологізмів на позначення емоційного стану людини. Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного зрощення їх компонентів належить академіку В.В. Виноградову. Сучасні науковці ведуть дослідження різних проблем фразеології, вирішення яких має теоретичне та практичне значення, оскільки може внести суттєві корективи в наші уявлення про мову як систему та про механізми мовлення. Тому їх ґрунтовне вивчення може допомогти отримати нові дані, які будуть корисними для різних ділянок лінгвістичних знань

Як відомо, фразеологізми виникають з вільного поєднання слів, яке уживається в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і поєднання стає стійким.

Фразеологізми, що описують людину, як правило, побудовані на народному жарті, іронії. В образній основі таких фразеологізмів зазвичай розкриваються особливості життя та побуту певного народу. Аналіз фразеологічної одиниці в ізоляції від контексту малоефективний, не забезпечує розкриття глибини її семантики, оскільки фразеологізм здебільшого вступає у складні смислові стосунки з певним контекстом і залежить від нього. Залежно від змісту контексту, рідше від окремого слова чи словосполучення, фразеологічна одиниця набуває відповідного звучання. Зміна структури та лексичного складу(трансформація) сприяє ще тіснішому звязкові її зі словами контексту.

Національно-культурна своєрідність фразеологізмів не завжди проявляється достатньо яскраво, тому, до далеких, здавалось би, від національної специфіки фразеологізмів потрібно відноситись з належною уважністю, так як фразеологічний фон, зазвичай, тісно повязаний з сукупністю усіх цінностей духовної культури суспільства. Кожний народ використовує свої місцеві, специфічні реалії для створення образної основи фразеологізмів. Образи беруться з повсякденної дійсності певного народу, а значення фразеологічних одиниць і їх конотації розвиваються в даному мовному колективі на основі усталених традицій. Та не варто обмежуватися дослідженням семантичних структур, оскільки більшість аналізованих фразеологізмів - образно-емотивні, тобто велику роль у їх значення відіграє образна основа. Саме через аналіз опорних компонентів можна виявити символи та еталони розумових здібностей людини та прослідкувати їх зв´язок з культурно-національними символами і еталонами.

Таким чином, фразеологічний контекст виступає тією основною реалією, у межах якої виявляються всі граматичні та семантичні звязки сталих словосполучень, по-друге, завдяки фразеологічному контексту в мові відбувається постійний процес оновлення фразеологічних одиниць, по-третє, фразеологічний контекст реалізує потенційні експресивні можливості фразеологізмів.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЕМОТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Варіативність (субституція) компонентів фразеологічних одиниць ? це синонімічна заміна одного чи кількох з їх компонентів, що не порушує семантичної тотожності, синтаксичної функції та прийнята узусом. Варіантність розглядається мовознавцями як здатність реалізації фразеологізму в різних формах, обєднаних у єдине ціле завдяки інваріантним властивостям [13; с. 16]. Субституція фразеологічних одиниць є одним з найскладніших питань у мовознавстві, оскільки вона суперечить одній з основних характеристик фразеологізмів - стійкості, стабільності компонентного складу.

Схильність до структурно-семантичних змін стійких мікротекстів закладена у словному характері компонентів фразеологізмів та у конструктивності їхньої форми і семантики. Нарізно-оформленість фразеологізмів дозволяє модифікувати як їхній план вираження, так і план змісту. Метою структурно - семантичних трансформацій є утворення нових відтінків значення, наближення фразеологізмів до ситуації, посилення чи послаблення інтенсивності вираження емоцій, зміна оцінки (утворення антонімічних одиниць) [4; с.126; 23; s.169, 210].

Відносно систематизації різновидів структурно - семантичних змін ми вважаємо найбільш обєктивною і послідовною точку зору тих дослідників, котрі основним критерієм розрізнення типів видозмін вважають збереження чи зміну кількості компонентів синтаксичної структури базового фразеологізму [60; с. 163?166]. В залежності від зазначеного критерію виділяється три групи видозмін. Першу складають трансформації, які повязані із заміною окремих компонентів синтаксичної структури словами чи словосполученнями вільного вжитку при збереженні кількісного складу членів речення базової синтаксичної структури. Ці видозміни мають декілька різновидів:

. Субституцію лексичних компонентів на тлі стабільності граматичних властивостей. Наслідком лексичної субституції компонентів стійких сполук стає зміна інтенсивності емотивності, функціонально?стилістичної приналежності, лінгвокультурної маркованості фразеологізму, лексико?семантичної та граматичної валентності фразеологічної одиниці, підсилення узагальнено?метафоричного характеру фразеологічного значення. Змінам цієї групи у роботі присвячено найбільше уваги.

. Заміну граматичних властивостей на фоні стабільного лексичного складу. Морфологічна субституція сприяє конкретизації або узагальненню фразеологічного значення, змінам інтенсивності емотивності фразеологізмів. Ця група являє собою скорочення базової синтаксичної структури;

. Змінювання і лексики і граматики, для яких характерними є формування у мовної одиниці нових лексико?синтаксичних відношень, модифікованої структури емотивності, що зумовлює появу фразеологічного значення з високим ступенем інтенсивності вираження емоцій. При формуванні похідної фразеологічної одиниці відбувається перегрупування семантичної структури базової одиниці внаслідок дезактуалізації диференційних предметно?логічних сем.

Сюди належать зміни повязані із розширенням базової синтаксичної структури.

Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць кількох мов, яким займається особливий розділ фразеологічної теорії - співставна фразеологія, знаходиться на стадії становлення і тим самим викликає все більший інтерес дослідників (Райхштейн, 1980: 17). Фразеологічні одиниці збагачують виразні засоби мови, додають йому жвавість і образність. Одним зі звичайних способів обігравання фразеологізмів полягає в тім, що слово, що входить у фразеологічне словосполучення, може бути зрозуміле як би буквально, у його основному значенні. Тоді відбувається руйнування нерозкладного за змістом словосполучення та його несподіваного переосмислення. Щоб правильно перекласти фразеологізм, треба звернутись до методів перекладу фразеологізмів. Більшість дослідників (В.Н. Комісарів, Л.Ф. Дмитрієва, С.Є Кунцевич, Е.А. Мартінкевіч, Н.Ф. Смирнова) виділяють чотири основні способи перекладу фразеологізмів:

метод фразеологічного еквівалента;

метод фразеологічного аналога;

дослівний переклад фразеологізмів (калькування);

описовий переклад фразеологізмів.

Повним фразеологічним еквівалентом передаються, перш за все, фразеологічні одиниці інтернаціонального характеру, засновані на міфах, легендах, біблійних та літературних сюжетах, історичних фактах.

Як зазначає В.М. Комісаров, другий тип фразеологічних відповідників представляють так звані фразеологічні аналоги [48]. У разі відсутності фразеологічного еквівалента, слід підібрати фразеологізм з подібним переносним значенням, заснованому на іншому образі. Як зазначає Л.Ф Дмитрієва, дослівний переклад, калькування фразеологічних одиниць може бути застосований лише в тому випадку, якщо в результаті калькування виходить вираз, образність якого легко сприймається українським читачем і не створює враження неприродності і невластивими загальноприйнятим нормам української мови [30]. Відповідності-кальки володіють певними перевагами і досить широко використовуються в перекладацькій практиці. По-перше, вони дозволяють зберегти образний лад оригіналу, що особливо важливо в художньому перекладі. По-друге, вони дають можливість подолати труднощі, які виникають, коли в оригіналі образ обігрується для створення розгорнутої метафори [Комиссаров]. Описовий переклад є способом передачі значення фразеологічної одиниці за допомогою змінного словосполучення, експлікують значення даної фразеологічної одиниці, що зазвичай призводить до втрати образності і виразності. Л.Ф. Дмитрієва, С.Є. Кунцевич, Е.А. Мартінкевіч, Н.Ф. Смирнова стверджують, що з метою пояснення сенсу фразеологічної одиниці, яка не має в українській мові ні аналога, ні еквівалента і не підлягає дослівному перекладу, перекладачеві необхідно вдатися до описового перекладу [30].

Застосуємо наведені вище способи перекладу фразеологізмів для вибраних семантичних груп.

.1 Семантичні групи на позначення розумової діяльності:

Geist spüren - бути неймовірно дотепним, гострим на язик [9, с. 208]. У даному випадку ми застосовуємо спосіб фразеологічної аналогії. Вислів vor Geist spüren не являється інтернаціональним, при дослівному перекладі він втратить свій зміст і може створити труднощі при перекладі, тому фразеологічна аналогія - найоптимальніший варіант.

При дослівному перекладі фразеологізмів seine gute Geist bei sich haben - не втратити глузду [9, с. 208] та von allen guten Geistern verlassen sein - розм. збожеволіти, зїхати з глузду [9, с. 208], які є антонімами, стає зрозуміло, про що йде мова. Мені здається, що немає потреби у даному випадку застосовувати інші способи.

У фразеологічному звороті j-d sagt nicht gicks noch gacks - террит. розм. хтось не може сказати ні бе ні ме. [9, с. 223], варто звернути увагу на те, що слова gicks та gacks у побуті перекладаються як дурне базікання або gicks und gacks - кожний зустрічний та поперечний. Тож при дослівному перекладі можна втратити смислову наповненість даного фразеологізму. Щоб уникнути цього слід обрати саме спосіб фразеологічної аналогії, оскільки в українській мові є аналог німецькому, який досить точно відображає його значення.echter Bär - розм. фам. справжній ведмідь (незграбна, неотесана людина) [17, с. 75], в результаті калькування виходить вираз, образність якого легко сприймається українським читачем і не створює враження неприродності і є властивим загальноприйнятим нормам української мови. Тож до даного фразеологізму цілком доцільно і виправдано використати спосіб дослівного перекладу.

2.1.1 Семантичні групи, що позначають зовнішній вигляд, що характеризує стан здоровя, настрій та ін..:

Фразеологічний вираз er ist nicht gerade ein Adonis(тж. er ist kein Adonis) жарт. Він, звісно не Адоніс, гарним його аж ніяк не назвеш. [17, с. 23] являється продуктом міфології. У фінікіян Адоніс (Адон у фінікійській міфології) - юний воскресаючий бог весни, який уособлював щорічну смерть та оживання природи. У Стародавній Греції свято Адоніса в середині літа святкували два дні: в перший день святкували його злиття з Афродітою, як символ весняного розквіту і воскресіння, наступний день присвячувався плачу по померлому богу, який символізував завялість природи. Аргосські жінки оплакували його. Люди в давнину вважали, що завдяки Адонісу розцвітали квіт весною та дозрівали плоди влітку, а зимою природа оплакувала бога, який покинув землю. В знак причасності до культу прекрасного бога Адоніса жінки почали вирощувати квіти в глиняних горщиках, які називали садами Адоніса. [47, с. 17]. Спираючись на вищесказане можна стверджувати, що найоптимальнішим способом буде саме спосіб повного фразеологічного еквіваленту.Bauch bekommen (sich Dat einen Bauch anfressen) відростити собі черево [17, с. 73] , при калькуванні (дослівному перекладі) буде зрозумілим носіям української мови. До даного фразеологізму доцільно також вжити спосіб фразеологічного еквіваленту, що не порушить змісту та цілісності вищеназваного фразеологізму.Lack ist ab розм. краса поблякла, немає вже колишньої краси [18, с. 6] sie sieht so landpomeranzig aus - у неї такий вигляд, ніби вона тільки що приїхала із села. [18, с. 8] Жартівливий вираз, який являється еквівалентним українському. Цікаво, що перекладач Lingvo не дає окремого перекладу слова landpomeranzig, а одразу всього фразеологічного виразу загалом. А це дає підстави вважати неможливим дослівний переклад даного фразеологізму дослівно.

Фразеологічний зворот j-d sieht aus wie das blühende Leben - у кого-н. квітучий вигляд. [18, с. 13] переклавши дослівно як хтось виглядає наче квітуче життя, не створить труднощів для сприймання українським читачем. А у кого-н квітучий вигляд досить стійко влився в спілкування українців, що дає підстави стверджувати, цей варіант можна вважати еквівалентним.Lippen bekommen - розм. стулити губи (розсердитись) [18, с. 27] Якщо даний фразеологізм перекласти дослівно, можна по-іншому його сприйняти, інакше ніж в оригіналі. Наприклад отримати вузькі губи скажімо від батька/матері. Евівалентний переклад ставить все на свої місця, оскільки українцям відомий вислів стулити губи розсердитися.aus dem Ei gepellt (geschält) sein - розм.. гарно вдягнутий, чистий і охайний [9, с. 142] Дослівний переклад спотворить зміст даного фразеологізма. Для українців очищене яйце не має ніякої асоціації з охайністю зовнішнього вигляду. Еквівалентний вираз вдягнутий наче з голочки досить точно відповідає німецькому фразеологізму.

.2 Лексико-семантична група з позначенням якості дії

Фразеологізм ohne acht - поза увагою [17, с. 21] при дослівному перекладі точно і зрозуміло відповідає українському і буде звучати як поза увагою.Ächzen und Krächzen - розм.. жарт. крекчучи та зітхаючи, знехотя. [17, с. 22] - фразеологізм, який є еквівалентним українському, має той же зміст і залишається зрозумілим при дослівному перекладі.

Фразеологічний зворот аm Ball bleiben - не відступатися від своєї мети, наполегливо добиватись своєї мети. [17, с. 72] - є одним із тих фразеологізмів, який, як зазначають Л.Ф. Дмитрієва, С.Є. Кунцевич, Е.А. Мартінкевіч, Н. не має в українській мові ні аналога, ні еквівалента і не підлягає дослівному перекладу. У даному випадку слід застосувати описовий спосіб, щоб передати зміст німецького фразеологізма українською мовою. [30].

Bär und Büffel können keinen Fuchs fangen - присл. не силою роби, а розумом. [17, с. 75]. Зважаючи на те, що наведений фразеологізм являється прислівям, перекладати його слід методом фразеологічної аналогії, тобто його зміст слід передати українською мовою, спираючись на інші образи.

Еквівалентом німецькому фразеологізму Etwas unter Druck tun є українські вирази робити щось під натиском, працювати з-під палки[9, с. 134].wie Gold sein - служити вірою і правдою [9, с. 228]. У даному випадку слід звернутися до аналогії. В українській мові немає виразу бути вірним як золото. При дослівному перекладі це було б зрозуміло українському читачеві, але з точки зору образності це не відповідає значенню того, що малося на увазі німецьким фразеологізмом.halb bei der Sache sein (тж. nur mit halbem Herzen bei der Sache sein) - займатися чимось без ентузіазму. [9, с. 328] Варто застосувати метод фразеологічної аналогії. Це не спотворить зміст німецького фразеологізму і донесе його зміст до українського читача.

німецький фразеологічний емотивний деривація

2.2.1 Лексико-семантична група з позначенням позитивної характеристики людини:gute Geist bei sich haben - бути при здоровому глузді, не втратити глузду [9, с. 208] . Переклавши дослівно, ми отримали б вираз мати при собі свій добрий дух. У даному випадку добрий дух у німецькій мові - це ніщо інше як здоровий глузд в українській мові. Тому ми маємо справу саме з методом фразеологічної аналогії.frag ich viel nach Geld und Gut, wenn ich zufrieden bin! (J. M. Miller) - навіщо мені гроші і добро, коли я задоволений! [9, с. 209]. Досить доречно було б використати для перекладу вищенаведеного фразеологізма метод калькування. Ключові слова німецького фразеологізма Geld und Gut в українському варіанті мають те ж саме значення, що і в німецькому.d hat ein enges Gewissen - хтось дуже вимогливий у всьому, що стосується совісті; не спроможний ні на які угоди із совістю. [9, с. 228] У даному випадку лише методом фразеологічної аналогії можна добитися правильного адекватного перекладу німецького фразеологізму. При дослівному перекладі було б не ясно, що мається на увазі під виразом enges Gewissen. Дослівне трактування могло б привести до протилежного розуміння змісту виразу.d hat ein gutes (або reines ruhiges) Gewissen - у когось чисте сумління [9, с. 222]. Якщо порівняти цей фразеологізм з вищенаведеним, то ми бачимо, що він досить точно відповідає зміст українському фразеологізму і дає можливість перекласти його дослівно, не спотворюючи його і не вводячи читача в оману.

Способом аналогії можна досить точно перекласти фразеологізм Ein gutes Gewissen ist das beste Ruhekissen - спокійно спить той, у кого совість чиста [9, с. 222], оскільки в українській мові є прислівя, яке повністю відповідає значенню німецького фразеологізма.n kann so leicht nichts aus dem Gleichgewicht bringen - когось нічого не може вивести з душевної рівноваги. Дослівно перекладений фразеологізм повністю відповідає українському виразу, не втрачаючи змісту.d kommt mit dem Glockenschlag - хтось приходить строго за годинником, вчасно. Перекласти цей фразеологічний зворот як хтось приходить з ударом дзвону було б не досить коректно. Тому слід, спираючись на метод аналогії, говорити про вчасність або пунктуальність.

Glücklich allein ist die Seele, die liebt. (J. W. Goethe „Egmont) - щасливий той, хто любить. Дослівно переклавши цей фразеологізм варто звернути увагу, що суть його не поміняється від того, чи то ми скажемо закохана людина чи закохана душа.in Grenzen halten - вміти себе обмежувати [9]. Хоча Бінович переклав цей фразеологізм з метою більш точного розуміння його українським читачем, мені здається, що сказавши триматися в рамках, зміст і правильність фразеологізма ніяк не змінилася б. Тому доречно у цьому випадку говорити про калькування.

.2.1 Лексико-семантична група з позначенням негативної характеристики людини:

Фразеологізм Abschäu vor j-m, etw. haben (або empfinden) - відчувати огиду до кого-н, чого-н., гребувати ким-н., чим-н.. [17, с. 17] має таке ж значення, як і в українській мові. Його дослівний переклад є абсолютно доцільним і виправданим.beiden (або auf zwei) Achseln - розм.. служити і вашим і нашим, вести подвійну гру; щоб і чорта не гнівити і Богу вгодити [17, с. 22]. Дана фразеологічна одиниця має інтернаціональний характер, тому її переклад являється результатом повного фразеологічного еквівалента.

Для фразеологізма j-n über die Achsel ansehen в українській мові існують вдалі аналоги дивитись звисока, презирливо, зневажливо на кого-н. Дослівний переклад був би невдалим відображенням суті німецького фразеологізма.

Для фразеологічного звороту Eine leichte Ader haben слід використати спосіб фразеологічної аналогії, щоб точно передати зміст, який був би зрозумілим і точно відповідав німецькому. Тож для українського читача найбільш зрозумілим буде варіант бути легковажної вдачі.wie ein wildgewordener Affe benehmen - розм.. несхв. біснуватися, скаженіти. Переклавши фразеологізм дослівно матимемо поводитись як скажена мавпа. Такий варіант перекладу міг би ввести читача в оману. Тому вибравши спосіб фразеологічної аналогії маємо доцільний і зрозумілий переклад.hegen - розм.. виявляти сліпу, безрозсудну любов. Дослівний переклад дасть можливість зрозуміти і правильно сприйняти зміст німецького фразеологізму.d ist hintern Backofen nicht weggekommen є аналогічним українським хто-н. від печі не відходить, хто-н. далі свого порога не ступав, нічого в житті не бачив.

Фразеологізм vor j-m auf dem Bauch liegen(kriechen, rutschen) -[17] в німецькій, як і в українській мові означає плазувати перед ким-н., підлабузнюватись до кого-н.. Дослівний переклад лежати (повзати перед ким-н на животі) буде зрозумілим і не втратить свого семантичного змісту.

.3 Семантична група зі значенням характеристики людини

s böser Geist - чий-н злий геній (тобто людина, яка погано впливає на кого-н.). Наведений фразеологізм при дослівному перекладі звучить чий-н злий дух. Таке трактування німецького фразеологізма являється зрозумілим українському читачеві.d, etw. ist nicht mit Geld zu bezahlen - кому-н ціни нема. Geschichten machen - робити дурощі, валяти дурня [8]. В результаті калькування виходить вираз, образність якого легко сприймається українським читачем і не створює враження неприродності з невластивими загальноприйнятим нормам української мови [30].

Фразеологізм j-m die Wahrheit ins Gesicht schleudern - сказати кому-н правду в очі доречно перекласти дослівно. Труднощі, які могли б виникнути при його сприйманні українським читачем становить хіба що дієслово schleudern, яке при дослівному перекладі звучить як швиряти або сильно кидати. Проте такий переклад хіба що підсилить значення німецького фразеологізму для українського читача.Gewerbe aus allem machen - розм.. у всьому шукати вигоду. Дослівно переклавши як з усього робити бізнес, можна спантеличити українського читача. Тому слід звернутися до фразеологічної аналогії. Таким чином вислів у всьому шукати вигоду відповідає змісту німецького фразеологізма.

Фразеологізм gegen Recht und Gewissen handeln - діяти всупереч обовязку і совісті. [8] при дослівному перекладі залишається зрозумілим і правильно сприймається українським читачем.

.4 Семантична група зі значенням діяльності по відношенні до кого-небудь

beiden (або auf zwei) Achseln - розм.. служити і вашим і нашим, вести подвійну гру; щоб і чорта не гнівити і Богу вгодити. Якщо звернути увагу на останній варіант перекладу, то з упевненістю, можна сказати, це - фразеологічний еквівалент. Справа в тому, що даний фразеологізм заснований на релігійній основі, тому можна стверджувати, що подібні еквіваленти присутні в багатьох мовах.genießen - мати шану, бути в пошані. Дослівний переклад не змінив би зміст, але звучав би даний фразеологізм не коректно і можна було б говорити про низький рівень перекладача. Тож доречніше буде застосувати спосіб аналогії.

Для фразеологізма sich zum Anwalt einer Sache machen - стати на захист, узяти під захист, узяти на себе роль захисника, доречним буде спосіб аналогії. Такий спосіб допоможе уникнути введення читача в оману, який може сприйняти вислів як вираз, який має пряме відношення до юридичних справ.

Для фразеологізма Ich bin doch nicht dein Affe існують аналогії, які точно передають його зміст в мене свій розум є, обійдуся і без тебе. [18]

.5 Семантична група зі значенням якості, ознаки дії

Дослівно перекладений фразеологічний зворот sich auf sein Glück verlassen -покладатися на своє щастя, діяти на удачу точно передасть зміст і буде коректно сприйнятим українським читачем.der Hall, so der Schall - як аукнеться, так і відгукнеться являється [8, с. 328] э інтернаціональним. Хотілось би привести приклад з мертвої латинської мови. Ut salutas, ita salutaberis, де він має аналогічне значення. Тобто йдеться про повний фразеологічний еквівалент.in Abrahams Schoß sitzen (ruhen, schlafen) жити як у раю, як у Бога за пазухою (бібл.. досл. як у лоні Авраамовім) [17]. Фразеологізм заснований на біблійному сюжеті і має фразеологічні еквіваленти в мовах різних конфесій.Grund - на основі [9]. При дослівному перекладі повністю відповідає оригіналу.Hände voll zu tun haben - мати багато клопотів. Даний фразеологізм потребує пошуку аналогії, щоб передати свій зміст українському читачеві. бути дуже зайнятим або мати багато клопотів досить точно передає зміст німецького фразеологізма.

Фразеологізм Ein großes (glänzendes) Haus führen -[9] потребує пошуку аналогії в українській мові. У словнику Біновича ми знаходимо таку аналогію жити на широку ногу, жити по-барськи.

.6 Семантична група зі значенням вираження почуттів, емоцій

Фразеологічні звороти на позначення емоцій та почуттів зазвичай не перекладаються дослівно. Такі фразеологізми потребують пошуку аналогії в українській мові. Нижче наведені приклади фразеологізмів, що виражають емоції та почуття і їх аналогії в українській мові.Gemütlichkeit auf! (тж. da hört sich doch die Gemütlichkeit auf!) - розм. Терпіння мого не вистачає!; Що за неподобство! На що це схоже! [8].Achtung! - розм.. Молодець! Здорово! Чудово!., da staunste! - розм.. Просто диво! Очманіти! Остовпіти можна від подиву!.ein blöder Affe! - груб. Ото дурень! Такий телепень!ist aber ein Bacchus - розм.. Оце так товстун! [18]

.7 Приклади заміни лексичних компонентів фразеологізмів

Отже як ми вже зазначили вище субституцію лексичних компонентів можна розглядати з якісної та кількісної сторони. Заміни здійснюються частіше всього для зміни емоційного забарвлення виразу. Залежно від емотивності слова для варіації підбираються за різними критеріями.

. Першим критерієм є наявність загальних видових і родових сем, тобто відносини синонімії між похідним та базовим словом. Наприклад: Kein Gedanke! ? Keine Idee [73; S. 462] Рьоріх вказує, що похідна одиниця виражає емоцію більш інтенсивно, на що вплинуло скорочення протяжності фразеологізму

GedankeIdeeЗ семантичного складу слова ми бачимо, що воно означає рішення обмірковане протягом деякого часу, тому як воно утворене від Partizip II дієслова denken.Має значення якогось швидко прийнятого рішення, думки. А також його протяжність скорочена, тому воно випромінює більш сильне емоційне наповнення.(Dat) die Kehle aus die Stimme schreien? sich (Dat) die Kehle aus dem Hals schreien? sich (Dat) die Lunge aus dem Hals schreien [9; S ? 167]. Тут ми бачимо, що емотивність досягається методом заміни синонімічних іменників і кожна наступна похідна одиниця посилює значення фразеологізму, тому як слова повязані з будовою людської дихальної системи, тобто з кожною заміною ми розуміємо наскільки сильно той про кого говорять кричав, або кликав когось.letzten Schlaf schlafen? den ewigen Schlaf schlafen [9; S ? 280]. В цьому випадку емоційне забарвлення фразеологізму досягається прикметниковою субституцією, з лексеми ewig ми особливо чітко розуміємо, що сон, яким спить той стосовно кого використаний цей вираз, вічний, тобто йдеться про померлу людину. Також з того, що замінені лексеми відносяться до різних стильових прошарків ми розуміємо що вираз з лексемою ewig говорить нам про повагу мовця до померлого, стосовно котрого він використовує поданий фразеологізм.holen? Atem schöpfen [9; A ? 230]. Похідна одиниця виражає емоційність більш яскраво, перший вислів більш характерний для повсякденної мови, другий - більш книжний.ist, um auf die Bäume zu klettern? es ist, um auf die Akazien zu klettern [9; K ? 390]. В поданій ситуації ми бачимо лексичну заміну іменника, яка демонструє нам, у похідній конструкції, підвищений ступінь складності того, про що говорять використовуючи цей фразеологізм у контексті певної ситуації.Adamskostüm? im Evaskostüm [9; A - 45; E - 289]. Тут ми бачимо заміну першої частини складного слова, яка чітко вказує нам на статевий признак того, про кого говорять в контексті ситуації.

. Родової співвіднесеності, тобто наявності загальних родових сем. Наприклад: Hast du Worte? - „Ausdruck höchsten Erstaunens [69; S.2902] ? Hast du Töne - „Ausruf des Erstaunens [69; S.2601]. У наведеному прикладі була зменшена інтенсивність емотивного компонента, за рахунок заміни синонімом одиниці похідного фразеологізму.sieben! ? Potz Tausend [66; S.725]. У цьому випадку інтенсивність у результаті субституції була збільшена, оскільки тисяча виражає більшу кількість, навіть при втраті номінації точної кількості предметів.?d ist auf achtzig ? j?d ist auf hundert [9; A - 80; Н - 301]. Цей випадок тотожний до попереднього - інтенсивність була збільшена чисельником більш вищого порядку.achtzig Sachen(sehr schnell) ? mit neunzig(hundert) Sachen (mit unglaublicher Geschwindigkeit) [9; S - 25]. В цьому випадку субституція відбулась, щоб показати вищу швидкість руху.

. Антонімії

Наприклад:Gottes Namen - „Вираз згоди, що дається охоче[17; c.926] ? In Teufels (Kuckucks) Namen - „Вираз згоди, що дається неохоче[17; c.244]. Заміною компонента на антонімічний досягається зміна оцінності базового фразеологізму з позитивної на негативну.

weiß der Teufel! [9; Т - 193] ? Gott weiß! [9; G - 782].weiß der Teufel![9; T ? 192] ? Gott weiß es![9; G ? 781]. В обох випадках ми бачимо зміну емоційного забарвлення, так перехід з негативного на позитивне значення.warmes Herz haben ? ein kaltes Herz haben - в першому віпадку фразеологізм мав значення „tiefe Gefьhle haben, Liebe empfinden, але з заміною слова „warm на антонімічне, похідна одиниця змінила емотивне забарвлення на негативне „kalt, gefühllos sein.

. Похідності. Наприклад:, Kuchen! ? Ja, Putschekuchen! [69; S. 2061]. В цьому випадку фразеологізм також виражає більшу інтенсивність емоції. Так як іменник був замінений синонімом з уточненням і валентність фразеологізму була зменшена, тому як похідний варіант отримав політичний підтекст.?m den Fehdehandschuh hinwerfen [9; F?186] ? j?m den Handschuh hinwerfen [9; H - 390]. В поданому варіанті субституція має уточнюючий характер та більш сильну емотивну забарвленість.lieben Gott die Zeit stehlen [9; G ? 810] ? dem Herrgott die Zeit stehlen[9; H ? 730]. В цьому випадку ми спостерігаємо більш сильну емоційність похідної одиниці.

. Звукової подібності. Приклад:du mein Heileland! ? O du mein Heimatland! [71; S.133]Одна з назв Бога була замінена на співзвучне слово.ist alles Scheiße! ? Das ist alles Scheibe! [73; S.808]. Принцип звукової подібності разом з явищем евфемізації, щоб замінити слово з прошарків низької лексики.

У цих випадках також відсутня семантична подібність трансформованих лексичних одиниць, вони підібрані лише за співзвучністю і тому похідна одиниця несе в собі дещо інший смисл.

. Перехід у фразеологізм професійних виразів на основі єдності категоріальних сем. Приклад:zweiter Hand kaufen ? aus zweiter Hand heiraten „eine verwitwete oder geschiedene Person heiraten [71; S.325]. Субституція відбулася внаслідок порівняння ситуації купівлі і одруження. Перенесення обсягу поняття з товару на людину сприяло дезактуалізації частини предметно?логічних сем і актуалізації сем потенційних „низька вартість, „зневажливе ставлення, що входять у похідної одиниці до основних сем.

Наведемо також приклади лексичної субституції за кількісними показниками.wider Wurst! ? Kuchen gegen Kuchen! [75; S.1657]. Це приклад максимальної лексичної субституції, тобто кожна одиниця може біти замінена еквівалентом і від цього смисл фрази не змінюється. Але це не означає, що кожна лексична одиниця у кожному фразеологізмі може бути замінена - кількість сем, що підлягають субституції чітко визначена.

На базі однієї фразеологічної одиниці шляхом заміни різної кількості слів може виникнути декілька похідних фразеологізмів. Наприклад:

1)Da haben wir die Bescherung! [76; S.540] ?

Jetzt haben wir die Bescherung! [76; S.540] ?haben wir den Salat![69; S.2209] ?haben wir den Salat![69; S.2209] ?haben wir die Pastete![73; S.712] ?liegt die ganze Bescherung![69; S.360] ?liegt die ganze Pastete![73; S.117].

2)j?m auf den Fuß

die Füße

j?n mit den Füßen

j?m auf die Hühneraugen treten?m auf den Schlips?m auf die ZehenZehdie grossen Zeh [9; Z ? 118].

) (Ach du) heiliger Bimbam!Kanonenrohr!Strohsack!

) keine Ahnung von Tuten und Blasen habenAhnung von Ackerbau und Viehzucht habenSchatten von einer Ahnung haben

) zu leeren Wänden reden

für die Wände predigen [9; W?124].

В плані значення всі варіанти базової одиниці тотожні, але така кількість фразеологізмів дає можливість урізноманітнити фразеологічний склад мови.

Завдяки субституції лексичних компонентів є можливим явище евфемізації (уникнення вживання заниженої лексики за допомогою заміни грубих слів синонімічними словами із вищих прошарків лексичного складу мови). Наведемо приклад поверхневої евфемізації:ist alles Scheiße! ?Das ist alles Scheibe! [73; S.808]. Слово з низької лексики замінене співзвучним йому з нейтральним контекстом.

Значно частіше зустрічається явище глибокої евфемізації, що полягає у заміщенні грубих слів, словами з інших прошарків лексики. Розглянемо глибоку евфемізацію на наступних прикладах:kannst mich im Arsch haben ? Du kannst mich im Hintern haben [73; S.321]

Значення виразу не змінилось, але лексична одиниця з вульгарного прошарку лексики була замінена на нейтральну.

Глибока евфемізація може „поглиблюватись шляхом заміни не тільки грубих слів, але й інших компонентів. Наприклад:

kannst mich am Arsch lecken! ?kannst mich am Abend besuchen! ?kannst mir am Abend begegnen! ?kannst mich am Abend treffen! ?kannst mich als Briefmarke betrachten! ?mich am Arsch? Küß mir den Ellenbogen! [73; S. 62]

Останні два приклади субституції можна розглядати як евфемістичний опис, оскільки, щоб наклеїти марку, її треба лизнути.

Вище було також зазначено, що поряд із явищем евфемізації виникає також протилежне йому явище дисфемізації - вульгаризації, тобто коли нейтрально забарвлені слова, змінюються на слова з негативним підтекстом. Наприклад:

den Mund! ? Halt die Fresse! [74; S.397]?essen ? fressenweg? zittre ab ?scher dich fort!

Ще одним засобом лексичної субституції є заміна застарілого компонента на сучасний, що сприяє відновленню мотивації фразеологічної одиниці. Коли одна з лексем фразеологізму застаріла і він випав з вживання у сучасній мові, цим типом заміни можна повернути його у сучасну лексику, при цьому фразеологізм не втрачає свого базового змісту.

Наприклад:

ist erstunken und erlogen! ? das ist gestunken und gelogen!

У базовому фразеологізмі дієприкметник являє собою архаїзм, що замінюється на сучасне слово. [73; S.1755]. Заміна застарілого слова співзвучним може змінити значення фразеологізму, як наприклад: Daß dich die Misel! ? Daß dich die Mäuslein beiße.

Застаріла назва прокази Misel була замінена на співзвучне слово Mäuslein, що призвело до зменшення інтенсивності негативної емоції, оскільки похідна одиниця має жартівливий характер. [73; S.1755].

Субституція застарілого компонента на співзвучний призводить у деяких випадках до зміни предметно?логічного значення похідного фразеологізму у порівнянні з вихідним. Наприклад: Leider Gottes! Виникнув на основі клятви Bei den Leiden Gottes!, де іменник мав значення „муки, страждання. Пізніше це слово застаріло і у мові було змінене на Leid, а у складі фразеологізму архаїзм був змінений співзвучним прислівником leider, що призвело до зміни значення похідної одиниці, яка тепер має значення „leider[67; S.184].

Іншим видом субституції є граматичні зміни, які можна поділити на морфологічні і синтаксичні. До морфологічних змін належать:

. Заміна артикля у іменників (визначений, невизначений, нульовий).

. Заміна у іменників однини на множину і навпаки.

. Заміна однини на множину і навпаки.

. Заміна часових форм дієслова.

. Заміна позитивного ступеня прикметників порівняльним або найвищим.

До синтаксичних засобів належить варіювання порядку слів у фразі. При наявності декількох понять, що виражаються різними формами, за кожним з них може закріплюватися якась окрема форма.

Субституція застарілої синтаксичної конструкції сприяє оновленню фразеологічної одиниці. Вона може супроводжувати перехід крилатих виразів у фразеологізми.

Морфологічні зміни сприяють підвищенню або зниженню інтенсивності вираження емоцій в залежності від відхилення мовної норми чи прихилення до неї і відповідають морфологічним засобам утворення емотивності. Що стосується синтаксичних змін, то зміна порядку розташування компонентів у стійкому висловлюванні є також засобом збільшення або зменшення інтенсивності вираження емоцій, про що йшлося у попередніх розділах роботи. Граматичні засоби створюють додаткові джерела емотивності у стійкому висловлюванні, які завдяки дії закону мовної конвергенції сприяють підвищенню інтенсивності вираження емоцій похідним фразеологізмом.

Субституція застарілих синтаксичних конструкцій дає змогу повернути важливі втрачені вислови та поповнити фразеологічний склад мови новими одиницями.

А тепер розглянемо детальніше:

. Заміна артикля у іменників на визначений, невизначений або ж нульо вий.

Наприклад:

ist Schau! ? Das ist eine Schau! [69; S.2242]alte Dame ? die alte Dame [9; D - 20]beißt die Maus keinen Faden ab! ? da beißt keine Maus einen Faden ab!

[9; F ?37]

. Заміна іменників однини на множину і навпаки:

Götter! ? Lieber Gott! [66; S.425];gießt wie mit Molle ? es gießt wie mit Mollen [9; M ? 569];weiß es! ? das wissen die Götter! [9; G ? 781].

Така варіативність також посилює емотивне забарвлення фразеологічних одиниць у яких вжито множину.

. Заміна однини на множину у дієслів:da! ? sieht da! [66; S.425];ist die Motte drin! ? da sind die Motten drin![9; M ? 511].

. Заміна часових форм дієслова. Наприклад:

! ?Haste gedacht![73; S.199,20; S.510]ist höchste Eisenbahn ? es wird die höchste Eisenbahn

. Зміна позитивного ступеня прикметників найвищим, наприклад:

ist der reine Mord! ? Das ist der reinste Mord![70; S.2584];Rat kommt über Nacht ? der beste Rat kommt über Nacht [9; R -

].

В цих випадках найвищий ступінь прикметника вживається також для інтенсивнішого позначення емотивного компоненту.

Синтаксичні ж зміни полягають у варіюванні порядку слів в фразі:

Gott! ? Gott helfe![66; S.425]weiß es! ? weiß Gott!

У цієї фразеологічної одиниці було зафіксовано два структурних варіанти, які мали значення „etw. zu beteuern [66; S. 1096]. Словник М. Гейне фіксує появу нового значення, що виражається цими формами: „Formel der Ratlosigkeit [72; S.1225]. Сучасні словники вказують на наявність двох одиниць, що виражають різні поняття: Weiß Gott - „wahrhaftlich, wirklich, wie man doch weiß; Gott weiß - „keiner weiß, es ist ungewiß [69; S.624].

Субституція архаїчних синтаксичних конструкцій сприяє оновленню фразеологічних одиниць. Приклади:

Der Schwede ist kommen! [75; S.439]?Schweden kommen! [74; S.921]

Вона може супроводжувати перехід крилатих виразів у фразеологізми. Так у тексті Біблії крилатий вислів має форму Ist Saul unter den Propheten? У сучасній мові цей вираз став фразеологізмом і має форму Wie kommt Saul unter die Propheten? Структура питального речення без питального слова була замінена структурою питального речення з питальним словом. Це сприяло вираженню узагальнюючого значення Як він сюди потрапив? Вираз вживається відносно людини, яка за своїм походженням і знанням не може займати такого високого становища, яке вона вже займає на думку мовця. [73; s.793?794].

Субституція лексики та синтаксичної структури може взаємодіяти, тобто для одного фразеологізму можна встановити як лексичні так і граматичні зміни. Таким чином відбувається асиміляція запозичених фразеологізмів. Шляхом часткової чи повної субституції лексичних компонентів та синтаксичної структури відбувається відповідно повна чи часткова асиміляція цих одиниць.

Причини асиміляції запозичених фразеологізмів носять як зовнішньо мовний, так і внутрішньомовний характер. Екстралінгвістичною причиною є пуризм, рух за очищення німецької мови від іноземних слів, який був особливо активний у кінці XVIII ? та на початку XX століття. Внутрішньомовною причиною є прагнення відновити мотивацію виразу, який був незрозумілий більшості носіїв мови, оскільки невідомим було значення окремих компонентів.

На основі єдності синтаксичних функцій може відбутися заміна певних слів базового стійкого мікротексту перемінними словами чи словосполученнями. Заміна лексичних компонентів на основі єдності функцій дозволила розширити сполучуваність фрази, переносити її зміст на інші ситуації. Зміні підлягають також не тільки головні, а й другорядні члени речення.

Таким чином, шляхом субституції лексичних і граматичних компонентів стійкого висловлювання відбувається оновлення не тільки форми фразеологізму, але й компонентів емотивності: емотивного тону, оцінності, інтенсивності. Конкретний характер семантичних змін залежить від емотивних властивостей замінюваних компонентів: слів та синтаксичних конструкцій, а також від кількісних змін базового мікротексту.

Бувають також випадки коли лексична та граматична субституція взаємодіють, так відбувається асиміляція запозичених фразеологізмів. За допомогою повної або часткової варіації компонентів мовної одиниці відбувається повна чи часткова асиміляція запозичень:

id etiam caeso! ?sieht sogar ein Blinder! [71; s.1061]

Чому саме відбувається асиміляція розповідалось у теоретичній частині роботи.

Але не всi фразеологізми існують у асимільованій формі, деякі можуть існувати як у запозиченій (справжній) так і у формі пристосованій для розуміння людей що розмовляють мовою, яка запозичила фразеологічну одиницю. Наприклад:

iacta est! [68; s.89] ?Los ist geworfen! [75; s.234];Würfel ist gefallen! [69; s.154];Würfel sind gefallen! [69; s.154].

Може відбуватися заміна слів базового фразеологізму перемінними словами та словосполученнями:

Dem Glücklichen kalbt der Ochse ??m kalbt der Ochse [50; c.144]

В поданому випадку субституція поширила межі вживаності фрази, яка відтепер може відноситися до будь?якої людини, на відміну від вихідної фрази, яка має відношення лише до «щасливого».

Змінам підлягають також другорядні члени речення:

im Saal! ?auf den billigen Plätzen!; Ruhe dahinten! [69; s.219].

У наведених прикладах відбувається зміна обставин місця. В цьому випадку теж можна говорити про конвергенцію мовних засобів вираження емотивності.

der Hand umherfahren ? mitHanden umherfahren ? mit Handen und Füssen reden [60; c.12]

В цьому випадку субституція посилила емотивність дії, тобто порівняно з похідним фразеологізмом ми розуміємо, що мовець жестикулює усім чим лише можливо, говорить дуже емоційно та збуджено.

über einen Leisten schlagen?über einen Kamm scheren?in einen Topf werfen -

„alles gleich behandeln und dabei wichtige Unterschiede nicht beachten

В цьому випадку сталася заміна дієслів, які чітко виражають зневажливе ставлення до речей або людей,про які говорять використовуючи цей стійкий вислів.jmdm. еin Hühnchen zu rupfen haben?jmdm. еine Rübe zu schupfen haben?jmdm.ein Nüßchen zu knacken haben

в цьому випадку сталася майже повна заміна компонентів фразеологізму, але значення його не змінилось - „jmdm. wegen etw. zur Rechenschaft ziehen müssen.

В даній роботі було використано повну структурну класифікацію фразеологічних оборотів та проведена характеристика по стилю функціонування та емоційно - експресивному забарвленні значення чи вживаності того чи іншого емотивного фразеологізму.

При фразеологічних способах відтворення фразеології мов оригіналу в перекладі, при максимальному збереженні смислу висловлювання, з найбільшою повнотою передаються елементи форми цього висловлювання.

Безпосередньою причиною існування фразеологічних еквівалентівє певна універсальність категорій людського мислення, наявність семантичних універсалій і певна спільність людського досвіду. Необхідність фразеологічних еквівалентів випливає з денотативної теорії перекладу, яка спирається на той безперечний факт, що в процесі спілкування люди обмінюються думками (інформацією) про якісь матеріальні чи позаматеріальні явища реальної дійсності, єдиної для всього людства або, принаймі, для солідного мовного ареалу через спільність довколишнього світу, біологічного середовища, виробничих і життєвих процесів.

Висновки до розділу 2

Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць кількох мов, яким займається особливий розділ фразеологічної теорії - співставна фразеологія, знаходиться на стадії становлення і тим самим викликає все більший інтерес дослідників.

Фразеологічні одиниці збагачують виразні засоби мови, додають йому жвавість і образність. Одним зі звичайних способів обігравання фразеологізмів полягає в тім, що слово, що входить у фразеологічне словосполучення, може бути зрозуміле як би буквально, у його основному значенні. Тоді відбувається руйнування нерозкладного за змістом словосполучення та його несподіваного переосмислення. Щоб правильно перекласти фразеологізм, треба звернутись до методів перекладу фразеологізмів. Більшість дослідників (В.Н Комісарів, Л.Ф Дмитрієва, С.Є Кунцевич, Е.А. Мартінкевіч, Н.Ф. Смирнова) виділяють чотири основні способи перекладу фразеологізмів:

метод фразеологічного еквівалента;

метод фразеологічного аналога;

дослівний переклад фразеологізмів (калькування);

описовий переклад фразеологізмів.

Цей фрагмент дослідження представляє емотивні фразеологізми, найбільш вживаними з яких виявилися такі: Семантичні групи на позначення розумової діяльності, семантичні групи, що позначають зовнішній вигляд, що характеризує стан здоровя, настрій та ін.., лексико-семантична група з позначенням якості дії, лексико-семантична група з позначенням позитивної характеристики людини, лексико-семантична група з позначенням негативної характеристики людини, Семантична група зі значенням характеристики людини, семантична група зі значенням діяльності у відношенні до кого-небудь, зі значенням якості, ознаки дії, семантична група зі значенням вираження почуттів, емоцій, семантичні групи з позначенням часу, причини, умов дії.

Механізм перекладу залежить від компетентності самого перекладача і формується досвідом. Проаналізовані приклади мають певну повторюваність в плані застосуванні лексичних трансформацій і саме вона стає основною для вироблення певних норм і правил для кожного перекладача окремо.

Оскільки мова постійно розвивається, змінюється, зявляються нові правила, норми та категорії, нові слова, фразеологічні звороти та ін., логічно припустити, що дане дослідження не є закінченим і в майбутньому йому варто приділити увагу.

ВИСНОВКИ

Серед численних складних проблем, які вивчає сучасне мовознавство, важливе місце займає вивчення лінгвістичних аспектів міжмовної діяльності, що називають перекладом або перекладацькою діяльністю.

Відомо, що із самого качану переклад виконував найважливішу соціальну функцію, уможливлюючи міжмовне спілкування людей.

У процесі перекладу часто виявляється неможливим використати відповідність слів і виражень, які нам дає словник. У подібних випадках ми прибігаємо до трансформаційного перекладу, що полягає в перетворенні внутрішньої форми слова або словосполучення, або ж її повній заміні для адекватної передачі змісту висловлення.

У сучасній лінгвістиці поняття трансформації використовується як важливий засіб досягнення адекватності перекладу. Трансформації допомагають подолати ті чи інші існуючі лексичні труднощі у перекладі. Трансформація полягає у зміні формальних або семантичних компонентів при збереженні інформації. Проблема лексичних трансформацій викликає активну зацікавленість вчених-мовознавців та дослідників. Обговорюються різні підходи до визначення та класифікації трансформацій, а також способи їх застосування у процесі перекладу. Активність вивчення обумовлюється як високою частотністю застосування лексичних трансформацій, так і їх недостатньою вивченістю.

Основним завданням перекладача при досягненні адекватності є вміле застосування різноманітних перекладацьких трансформацій для того, щоб перекладений фразеологізм якомога точніше передавав всю інформацію, що міститься в слові оригіналу, за умови дотримання відповідних норм мови перекладу. Лексичний елемент, як відомо, перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв'язків та функціональних характеристик. Знання словникових відповідників є необхідною, але недостатньою умовою адекватного перекладу лексики. Крім цього, важливим є вміння підібрати контекстуальні відповідники, що не завжди фіксуються у перекладних словниках. Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення. У практиці перекладацької роботи зустрічається багато випадків, коли використаються слова, безпосередньо не передбачені словником, тому що він не має сил передбачити всі конкретні сполучення й трансформації.

Дослідження вживання лексичних трансформацій є актуальним та потребує спеціального розгляду. Причина, що викликає лексичні трансформації криється в тому, що кожна мова має свою власну, своєрідну структуру, і перекладач має це враховувати. Саме відмінності в структурах вихідного і переводить мови змушують перекладача використати різні трансформації.

На початку нашої дослідницької роботи ми ставили за мету дослідження перекладацьких трансформацій, використаних при перекладі емотивних фразеологізмів німецької мови.

У ході дослідження цього питання ми дізнались, що адекватний (повноцінний) переклад визначається як переклад, що відповідає оригіналу по функції (повноцінності передачі) і по обиранню засобів перекладачем (повноцінності мови і стилю). Лише добре озброєний лінгвістично, історично та культурно перекладач може задовільно виконати завдання адекватного перекладу, що полягає в передачі смислового змісту, емоційної виразності і словесно-структурного оформлення оригіналу. Взагалі, виконуючи переклад, перекладач передусім визначає спосіб перекладу, тобто міру інформаційної впорядкованості для перевідних лексем. Функціональний переклад полягає в компонуванні, трансформуванні перевідних лексем з функціонально перетворених одиниць початкових лексем. Отже перекладацькі трансформації відіграють важливу роль у процесі досягнення адекватності перекладу.

Ми виявили 4 основних типи перекладу фразеологізмів німецької мови: метод фразеологічного еквівалента, метод фразеологічного аналога, дослівний переклад фразеологізмів (калькування), описовий переклад фразеологізмів. Дослідження показало, що 60% вибраних фразеологічних одиниць перекладено шляхом фразеологічної аналогії, 10% - методом калькування, 10% - методом пошуку фразеологічного еквівалента та 20% - шляхом описового перекладу.

РЕЗЮМЕ

У даній магістерській роботі було розглянуто емотивні компоненти значення фразеологічних одиниць німецької мови. У дослідженні розглядалися особливості емотивності, її структура, зв'язки з іншими компонентами семантики мовних одиниць, а також аналізувалися основні мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць у німецькій мові.

Мета дослідження: Розкриття мовних механізмів створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови шляхом їх синхронічного та діахронічного аналізу, а також виявлення впливу емотивного компонента значення на актуалізацію фразеологізмів та на дефразеологічну деривацію.

Обєкт дослідження: Мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови.

Предмет дослідження: Емотивний компонент значення фразеологічних одиниць німецької мови.

Емоційна сфера людини завжди привертала увагу вчених. Інтерес дослідників, які працюють у галузі цілої низки наук (філософії, фізіології, психології та лінгвістики), повністю обгрунтований, оскільки емоції певною мірою виявляються в усіх галузях діяльності людини, у тому чисті і в мовленнєвій. Традиційно емоційний бік мови досліджувався в лінгвістиці в межах лексикології (М. Аверіна, С.Б. Беолізон, Р.С. Сакієва) та стилістики (Е.С. Азнаурова, І.В. Арнольд, М.П. Брандез).). Ці дослідження проводились у трьох основних напрямках: вивчалися слова, які називають емоції, так звана емоційна" лексика (слова, шо виражають емоції) (М.А. Буряков, Е.А. Вайгла), а також стилістичні характеристики слів і словосполучень (В.В. Аврасін, В.І. Болотов, Н.М. Разінкіна).

Матеріал дослідження: матеріалом для роботи послужили близько 500 фразеологічних одиниць німецької мови, вибраних з фразеографічних джерел німецької мови ХХ століття.

Методи дослідження:

-метод фразеологічної ідентифікації - у процесі дослідження співвідношення фразеологічних одиниць та крилатих виразів;

-контекстологічний метод та.метод оточення - використано для визначення характеру звязку переосмислених мовних одиниць (слів, синтаксичних конструкцій, стійких виразів) з іншими мовними одиницями в межах мікро- чи макротексту;

-елементи статистичного методу та методу концептуального аналізу застосовуються в дослідженні семантичної структури емотивних мовних одиниць.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в характеристиці емотивних фразеологічних одиниць німецької мови, їх співставлення з емоційними фразеологізмами української мови. Ми вибрали способи перекладу емотивних фразеологізмів, поділивши їх на семантичні групи і уникаючи при цьому неспівпадання оригіналу і перекладу, що могло б привести до неадекватного розуміння змісту.

Практична цінність результатів полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані в лекційних курсах мовознавства, теорії міжкультурної комунікації, лексикології німецької мови, у спецкурсах з лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики, при навчанні студентів в практичному курсі німецької мови як іноземної. А також впливає на можливість використання матеріалів роботи при викладанні теоретичних і практичних курсів з теорії і практики перекладу, стилістики, а також при написанні курсових робіт. Кожен перекладач повинен мати свій власний механізм перекладу, щоб довести його до автоматизму.

Та як би там не було, існує багато складних проблем, які вивчає сучасне мовознавство, важливе місце займає вивчення лінгвістичних аспектів міжмовної діяльності, що називають перекладом або перекладацькою діяльністю.

Основним завданням перекладача при досягненні адекватності є вміле застосування різноманітних перекладацьких трансформацій для того, щоб перекладений фразеологізм якомога точніше передавав всю інформацію, що міститься в слові оригіналу, за умови дотримання відповідних норм мови перекладу. Лексичний елемент, як відомо, перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних зв'язків та функціональних характеристик. Знання словникових відповідників є необхідною, але недостатньою умовою адекватного перекладу лексики. Крім цього, важливим є вміння підібрати контекстуальні відповідники, що не завжди фіксуються у перекладних словниках. Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення. У практиці перекладацької роботи зустрічається багато випадків, коли використовуються слова, безпосередньо не передбачені словником, тому що він не має сил передбачити всі конкретні сполучення й трансформації.

Дослідження вживання лексичних трансформацій є актуальним та потребує спеціального розгляду. Причина, що викликає лексичні трансформації криється в тому, що кожна мова має свою власну, своєрідну структуру, і перекладач має це враховувати. Саме відмінності в структурах вихідного і переведеного змушують перекладача використати різні трансформації.

На початку нашої дослідницької роботи ми ставили за мету дослідження перекладацьких трансформацій, використаних при перекладі емотивних фразеологізмів німецької мови.

Ми виявили 4 основних типи перекладу фразеологізмів німецької мови: метод фразеологічного еквівалента, метод фразеологічного аналога, дослівний переклад фразеологізмів (калькування), описовий переклад фразеологізмів. Дослідження показало, що 60% вибраних фразеологічних одиниць перекладено шляхом фразеологічної аналогії, 10% - методом калькування, 10% - методом пошуку фразеологічного еквівалента та 20% - шляхом описового перекладу.

ZUSAMMENFASSUNG

dieser Magisterarbeit wurden emotive Komponenten der Bedeutung phraseologischer Einheiten der deutschen Sprache angesehen. In der Forschung wurden die Besonderheiten der Emotionalität, ihre Struktur, Bindungen mit anderen Komponenten der Semantik der Sprecheinheiten angesehen, wurden auch Hauptsprechmechanismen der Bildung der Emotionalität phraseologischen Einheiten in Deutsch analysiert

Das Hauptziel der Forschung: Eröffnen die Sprechmechanismen der Bildung der Emotionalität phraseologischen Einheiten der deutschen Sprache durch die synchronische und diachronische Analyse

Das Hauptobjekt der Forschung: die Sprechmechanismen der Bildung emotionaler phraseologischen Einheiten der deutschen Sprache.Hauptzweck der Forschung: der emotionale Komponent der Bedeutung der phraseologischen Einheiten in der deutschen Sprache.

Man muss sagen, dass das Thema ganz aktual ist. Варто сказати, що тема є досить актуальною. Die Aktualität des Themas der Forschung ist damit verbunden, dass die Linguisten in der letzten Zeit immer mehr Aufmerksamkeit diesem Problem schenken, da emotive Aspekte der Semantik einen der Momenten der Tätigkeit der Menschen wiederspiegeln, der das Prozess der Menschenerkenntnis begleitet. Darum erschien das Bedürfnis der Bearbeitung der Frage von der Diskretheit der Emotionalität und ihren Bestandteilen. Außerdem das Erlernen der Sprechwege und Mechanismen der Bildung von den emotionale Phraseologismen, die nicht nur für die Nomination der Objekten existieren, sondern für den Ausdruck des Verhältnisses dazu.

Der Stoff für die Forschung: etwa 500 phraseologischen Einheiten der deutschen Sprache, die aus den phraseologischen Quellen der deutschen Sprache ausgewählt wurden.Methoden der Forschung:

Die Methode der phraseologischen Identifizierung - während der Forschung phraseologischen Einheiten.

- Die kontextologische Methode und die Umgebungmethode - wurde für die Feststellung der Bindung der uminterpretieren <file:///C:\Documents%20and%20Settings\Admin\Local%20Settings\Temp\Word_0> Sprecheinheiten(der Worten, der syntaktischen Einheiten, der Phraseologismen) mit den anderen Sprecheinheiten im Mikro- und Makrotext;

-Die Methode der konzeptuellen Analyse;wissenschaftliche Neuheit der bekommenen Ergebnisse besteht in der Charakteristik der emotionalen Einheiten der deutschen Sprache, der Vergleich mit den emotionalen Phraseologismen der ukrainischen Sprache. Wir haben die Übersetzungsarten der Phraseologismen gewählt. Wir haben sie in den semantischen Gruppen geteilt. Dabei haben wir die Inkongruenz des Originals mit der Übersetzung vermeidet.praktische Stellenwert der Ergebnissen besteht darin, dass die bekommenen Ergebnisse in der Sprachwissenschaft, in der Theorie der zwischenkulturellen Kommunikation, in der deutschen Lexikologie, in der Linguokulturollogie und der kognitiven Linguistik, für den Studenten der Fakultät für Fremdsprachen benutzt werden können. Jeder Dolmetscher soll seinen eigenen Mechanismus der Sprachübersetzung, um seine Arbeit automatisch zu tun.gibt aber viele schwierige Probleme, die die moderne Sprachwissenschaf erlernt. Einen wichtigen Rang hat das Erlernen der linguistischen Aspekte von der zwischensprachlichen Kommunikation, die man „Sprachübersetzung nennt.Hauptaufgabe des Dolmetschers ist die richtige Anwendung von verschiedenen Übersetzungstransformationen, damit die übersetzende Phraseologie richtig die ganze Information übergibt, dass das Wort im Original hat. Das lexikalische Element wird, wie bekannt, nicht selbständig, unabhängig vom Text übersetzt, in dem er gebraucht wird, sondern in der Gesamtheit mit seinen kontextuellen Bindungen und den funktionalen Charakteristik. Außerdem muss man richtig kontextuelle Angemessenheiten auswählen, die nicht immer in den Wörterbücher fixiert sind. In der Praxis der Dolmetscher trifft man viele Fälle, wenn man solche Worte benutzt, die das Wörterbuch nicht übersetzen kann, denn es kann alle Wortverbindungen und Transformationen nicht vorsehen. Die Forschung des Gebrauchs der lexikalischen Transformationen ist ganz aktuell und braucht viel Aufmerksamkeit. Der Hauptgrund der lexikalischen Transformation besteht darin, dass jede Sprache ihre eigene Struktur hat und der Dolmetscher muss das behandeln. Das bringt dazu, dass der Dolmetscher verschiedene Transformationen benutzt.Anfang unserer Vorschung wir hatten als Hauptziel das Erlernen der Übersetzertransformationen, die man während der Übersetzung der emotiven Phraseologismen in Deutsch benutzthaben 4 Hauptarten der Übersetzung von den Phraseologismen der deutschen Sprache festgestellt: den Art der phraseologischen Äquivalent, den Art phraseologischen Analogie, den Art der Lehnübersetzung, beschreibende Übersetzung. Die Vorschung hat gezeigt, dass 60% ausgelesenen phraseologischen Einheiten als phraseologische Analogie, 10% - als Lehnübersetzung, 10% - phraseologischen Äquivalent, 20% - beschreibende Übersetzung übersetzt sind.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. - Харків, 1978

2.Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии / Амосова Н.Н. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. - 208 с.

.Арсеньева Е.Ф. Сопоставительньїй анализ фразеологических единиц. - Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1989. - 123с.

.Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. - М.: Наука, 1988. - 338 с.

.Баран Я.А., Зимомря М.І., Білоус О.М., Зимомря І.М. "фразеологія: знакові величини" Вінниця: Нова Книга, 2008.

.Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского язика / Ш. Балли. - М.: Изд-во ин. лит., 1955. - 416 с.

7.Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: [підр. для студ. вищих навч. закладів] / Флорій Сергійович Бацевич. - К.: ВЦ Академія, 2004. - 344 с.

8.Бинович Леонид Эдуардович Немецко-русский фразеологический словарь. Государственное издательство иностранных и национальных словарей Москва, В-71, Б. Калужская, 15

9.Бинович Леонид Эдуардович и Гришин Николай Николаевич Немецко-русский фразеологический словарь. Под ред. д-ра Малиге-Клаппенбах и К. Агрикола. Изд. 2-е, испр. И доп. М., «Русский язык». 1975. 656 стр.

10.Білоноженко В.М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк. - К.: Наук. думка, 1989. - 154 с.

.Болотов В.И. Эмоциональность текста в аспектах языковой

и неязыковой вариативности.- Ташкент, 1981.

.Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози): дис. канд. філол. наук : 10.02.04 / Олексій Олександрович Борисов. - Ж., 2005. - 252 с.

13.Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц / Виноградов В.В. - М: Наука, 1986. - 243 с.

14.Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы): [учебное пособие] / Виктор Сергеевич Виноградов. - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, - 224 с.

.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. І допов.) / [уклад. І гол. Ред.. В.Т. Бусел]. - К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2005. - 1728 с.

16.Верещагин Е.М. Семантизация культурного компонента языковых единиц в учебных лексикографических словарях / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров // Проблемы учебной лексикографии и обучения лексике. - М., 1978. - С. 98-106.

17.Гаврись В.И. Немецко-украинский фразеологический словарь. /В 2-х т. Т.I. А-К./ Сост., О.П. Пророченко. - К.: Рад. Школа, 1981. - 26 л. - 3 р. 30 к. 20000 экз. 70105. 46020 20000.

.Гаврись В.И. Немецко-украинский фразеологический словарь. /В 2-х т. Т. II. А-К./ Сост., О.П. Пророченко. - К.: Рад. Школа, 1981. - 26 л. - 3 р. 30 к. 20000 экз. 70105. 46020 20000.

.Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. - К.: Радянська школа, 1981. - Т. 1. - 416 с.; Т.2. - 382 с.

.Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови: автореф. дис. на здобуття ступ. доктора філолог. наук / М.В. Гамзюк. - К., 2001. - 31 с.

.Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення в процесі створення фразеологічних одиниць: На матеріал німецької мови: Монографія. - К.: Вид-чий центр КДЛУ, 2000. - 256 с.

.Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в системі синхронії та діахронії): Автореферат дис.. докт філол.. наук. - К., 2001. - 31 с.

.Головіна Н.Б. "фразеологічна стилістика побажань української та німецької мов", // Наукові записки - Випуск 95. - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2011-580с.

.Голуб И.Б. Стилистика современного руського языка. - М.: Высш. школа, 1986. - 203 с.

.Григораш А.М. Розширення складу фразеологічних одиниць як засіб творчого використання сталих словосполучень / А.М. Григораш // Система і структура східнословянських мов: міжкаф. зб. наук. пр. - К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 1998. - С. 60-64.

.Губочкина Л.Ю. Лексико-семантические и лексико-стилистические переводческие трансформации : [монография] / Любовь Юрьевна Губочкина. - Москва: Изд-во МГОУ, 2010 - 296 с.

.Дапчева Й. Фразеологизмы, обозначающие интеллектуальные свойства человека в болгарском и русском языках // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2006

.Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: Синтаксис и лексика [текст] / В.Д. Девкин. - М.: Междунар. отношения, 1979. - 256 с..

.Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке (фразеологическая деривация как системный фактор фразообразования). - Львов: Из-во при Львовском гос. ун-те издательского обьединения «Вища школа», 1988. - 198 с.

.Дмитриева Л.Ф., Кунцевич С.Е, Мартинкевич Е.А, Смирнова Н.Ф. Английский язык. Курс перевода /.. - Москва - Ростов-на-Дону, 2005.

.Ефимов А.И. Стилистикахудожественной речи. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1961. - 519 с.

.Ефимов А.И. Стилистикахудожественной речи. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1961. - 519 с.

.Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи. Психологическая интерпретация речевого воздействия / В.И. Жельвис. - Ярославль: Яросл. гос. пед. ин-т им. К.Д. Ушинського, 1990. - 82 с.

.Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов.- М.: Просвещение, 1990. - 160с.

35.Коломейцева Е.М. Лексические проблемы перевода с английского языка на русский: [учеб. пособие] / Евгения Михайловна Коломийцева, Марина Николаевна Макеева. - М.: Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2004. - 92 с.

36.Комісаров В.Н. Сучасне перекладознавство. - М., 2001.

.Комиссаров В.Н. Современное переводоведение / Комиссаров В.Н. -М.: ЭТС. - 2002. - 424с.

.Леонтьева Т. В. Интеллект человека в зеркале растительных метафор // Вопросы языкознания. 2006. - № 5. - С.

39.Лингвистический знциклопедический словарь. М.: «Советская знцик-лопедия», 1990.-697с.

.Литвинов П.П. Фразеология. - М.: Примстрой - М, 2001. - 401с.

.Літвінова Марина Михайлівна, Семантичні властивості фразеологічних одиниць зі значенням рис характеру людини (на матеріалі німецької мови XIX-XX ст..) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

.Літвінчук І.М. Прагматика емотивного тексту: автореф. дис. на здобуття ступ. канд. філолог. наук / І.М. Літвінчук. - К., 2000. - 17 с.

43.Лотман Ю.М. Об искустве: структура художественного текста. Семиотика кино и проблемы кмноэстетики. Статьи. Заметки. Выступления / Юрий Михайлович Лотман. - СПб.: Искусство - СПБ, 2005. - 704 с.

44.Мальцева Д.Г. Страноведение через фразеологизмы: [пособие по немецкому языку] / Д.Г. Мальцева. - М.: Высшая школа, 1991. - 173 с.

45.Мягкова Е.Ю. Эмоциональная нагрузка слова и её проявление в материалах ассоциативного эксперимента / Е.Ю. Мягкова // Психолингвистические исследования в области лексики и фонетики. - Калинин: Калин. гос. ун-т, 1981. - 160 с.

46.Петрова О.В. Теория перевода: [учебник для переводческих факультетов и факультетов иностранных языков] / Ольга Владимировна Петрова, Вадим Витальевич Сдобников. - Н. Новгород НГЛУ им. Н. А. Добролюбова, 2001. - 448 с.

47.Плутарх <#"justify">50.. Райхштейн А.Д. Немецкие устойчивые фразы. - М.: Просвещение, 1971. - 184 с.

.Разинкина Н.М. Стилистика английской научной речи / Н.М. Разинкина. - М.: Наука, 1972. - 168 с.

.Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : [навчальний посібник] / Олена Олександрівна. Селіванова. - П.: Довкiлля-К, 2008. - 350 с.

.Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. - К.: Наук. думка, 1973. - 280 с.

54.Старко В.Ф. Концепт ГРА: Моногр. - Луцьк: РВВ Вежа Волинь. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. - 204 с.

55.Тарануха Т. "фразеологічні одиниці на позначення рис характеру людини з компонентамизооморфізмами в українській та німецькій мовах". // Наукові записки - Випуск 95. - Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2011.- 580 с.

56.Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах: [учебное пособие] / Александр Анисимович Тараненко. - К.: Наукова думка, 1989. - 254 с.

57.Тимощук Н.П. Функціонування фразеологізмів у романах Йозефа Рота: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 Германські мови / Н. П. Тимощук. - Львів, 2005. - 19 с.

58.Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. № 4. Часть 2. С.191-197.

.Фразеологічний словник української мови: В 2 т. За ред. Г.М. Удовиченка. - К., 1984

60.Харчук О.В. Фразеологічні одиниці з кінетичним компонентом у сучасній німецькій мові: семантико?структурний аспект: Автореф. Дис. … кандидата філол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. лінгвіст. ун?т. Київ, 2006. - 19 с.

.Худяков И.Н. Об эмоционально-оценочной лексике / И.Н. Худяков // Филологические науки. - 1980. - № 2. - С. 79-82.

62.Шавловська Т.С. Автореферат. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Спеціальність10.02.04 - германські мови. ст. 7.

.Шаховский В.И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка / В.И. Шаховский. - Воронеж: ВГУ, 1987. - 191 с.

.Щербань Н.П. Про один із засобів контекстуального перетворення фразеологізмів // Мовознавство. - 1975. - № 4. - С. 41-45

65.Burger H. Phraseologie. Eine Einfьhrung am Beispiel des Deutschen. 2. Ьberarbeitete Auflage. Я Berlin: Erich Schmidt Verlag, 2003. - 214 S.

66.Deutsches Universalwцrterbuch / Unter Leitung von G.Drosdowski. ? Mannheim. Wien. Zьrich: Dudenverlag, 1989. - 1816 S.

.Duden. Das groЯe Wцrterbuch der deutschen Sprache in 6 Bдnden / Unter Leitung von G.Drosdowski. - Mannheim. Wien. Zьrich: Dudenverlag, 1976. - 2992 S.

.Dobrovolґskij D. Idiome im mentalen Lexikon: Ziele und Methoden der kognitivbasierten Phraseologieforschung. - Trier, 1997. - 245 S.

69.Görner H., Kempecke G. Synonymwörterbuch. - Leipzig: Bibliographisches Institut, 1978. - 643 S.

.Heyne M. Deutsches Wцrterbuch. - Leipzig: Verlag von S. Hinyel, 1890?1895.? Bd.1 ? 1282 S., Bd.2 - 1238 S., Bd.3 - 1464 S.

.Hecker A.E. Weiter im Text - zu den kommunikativ - pragmatischen Funktionen von Phraseologismen in Texten. Ein Forschungsьberblick: Lizentiatsarbeit im Fach Germanische Linguistik. - Bern, 2003. - 72 S.

.Palm C. Phraseologie. Eine Einführung. - Täbingen, 1995. - 189 S.

73.Röhrig L. Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten. 3. Aufl. - Freiburg: Herder, 1976. - 1255 S.

74.Wörterbuch der deutchen Gegenwartssprache / Hrsg. Von R. Klappenbach und W. Steinist. - Berlin: Akademieverlag, 1974. - 4806 S.

.Wahrig G. Deutsches Wцrterbuch. - Gästerloch. München: Bertelmann Lexikon Verlag, 1991. - 1439 S.

Міністерство освіти і науки Київський національний університет культури і мистецтв Факультет: інститут журналістики і міжнародних відносин Кафедра: тео

Больше работ по теме: