Система вентиляции

 

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

"УКРАЇНА"

БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ

Кафедра соціальної роботи

КУРСОВА РОБОТА

з теорії соціальної роботи

Проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї в Україні

Виконала: студентка III курсу

спеціальності "Соціальна робота", групи СР-31

Манакова Ірина

Науковий керівник

доцент, кандидат педагогічних наук:

Плівачук Катерина Володимирівна

Біла Церква 2012

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сім'я в умовах встановлення незалежної україни

1.1 Реалізація державної сімейної політики в Україні за роки незалежності

1.2 Проблеми розвитку молодої сім?ї в Україні

1.3 Виховний потенціал сімї в сучасних умовах

Розділ 2. Соціальні показники розвитку молодої сім?ї в Україні

2.1 Характеристика типів та функцій сучасної молодої сім'ї

2.2 Соціальні проблеми становлення та функціонування молодої сімї

2.3 Кризові явища у житті молодої сім'ї

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність дослідження. Суспільство культивує потребу людини в сім?ї, виходячи з необхідності впорядкування різноманітної поведінки людей і формування нових поколінь-продовжувачів справи старших. Сім?я для суспільства - це особливий інститут, здатний постійно відтворювати носія соціального життя - людину. На сьогодні дослідження сім?ї в Україні, практична робота з сім?єю є доволі популярним напрямком соціологічної науки і практики.

В наш час актуальним постає вивчення молодої сім'ї, адже від того, як буде відбуватись її становлення і розвиток на початкових етапах спільного життя, залежатимуть подальші сімейні стосунки та життя, що має вплив на розвиток суспільства в цілому. Варто нагадати, що віковий стан молодої сім'ї згідно із Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні такий: молода сім'я - це подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років.

В царині сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім?ї, яку визначають психологи, соціологи, демографи, такі як Т.В. Буленко, Лавріненко, Гончарук, Н.В. Туленков, Оксамитна, Пилипенко, М.О. Балакірева та інші. Цією кризою виступають найрізноманітніші чинники: незадоволеність, часті сварки, які відбуваються в основному через побутові дрібниці; негативне ставлення до партнера через постійну обмеженість в спілкуванні, зниження сексуального потягу. Також цікавим є те, що коли Кідеміллер та Юстіцкій здійснювали дослідження щодо мотивації вступу до шлюбу в дискфункціональних сім?ях (таких, що нездатні задовільнити потреби подружжя в особистісному, духовному рості), виявили, що такими мотивами є втеча від батьків, почуття обов?язку, одинокість, слідування сімейним традиціям [2, с 78].

молода сім'я україна соціальний

Сім'я є одним із головних інститутів у соціальній структурі суспільства, а шлюбно-сімейний склад населення - соціально-демографічною "базою людського розвитку. Сім'я - це першоджерело пізнання і формування культури поведінки, беззаперечне утвердження великого досвіду попередніх поколінь, а звідси - толерантного ставлення один до одного, шлях кожної особистості до самореалізації. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства <file:///M:\wiki\%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE>. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом <file:///M:\wiki\%D0%9F%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82>, мають взаємні права <file:///M:\wiki\%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE> та обов'язки <file:///M:\wiki\%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA> [15].

Проблемною ситуацією дослідження сімейно-родинних стосунків, які зазнали значних трансформацій разом із усім нашим суспільством, є надзвичайно важливим на сучасному етапі. Нездатність подружжя долати кризову ситуацію при переході сім'ї із однієї стадії на іншу може бути пов'язана з психологічною несумісністю подружжя, неадекватністю вибору шлюбного партнера, нездатністю сім'ї вирішувати проблеми, з низьким рівнем соціально-психологічної адаптованості.

Мета дослідження. Метою курсової роботи є дослідження мотивів до створення сім'ї та визначення тих причин, які впливають на їх розпад.

Для досягнення цієї мети потрібно виконати такі науково-дослідні завдання:

1.Розглянути реалізацію сімейної політики в Україні;

2.визначити виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах;

.розкрити функції та типологію сімї;

.описати соціальні проблеми становлення та функціонування молодої сімї;

.виділити кризові явища у житті молодої сім'ї

Об'єкт дослідження - сучасна молода сім'я в Україні.

Предмет дослідження - становлення та розвиток молодої сім'ї.

Практичне значення одержаних результатів дослідження - положення й висновки курсової роботи можуть бути використані студентами для підготовки до семінарських занять, при написанні наукових робіт та статей, а також для подальшого дослідження даної проблеми.

Розділ 1. Сім'я в умовах встановлення незалежної україни

1.1 Реалізація державної сімейної політики в Україні за роки незалежності

Після здобуття незалежності української держави зроблено чимало для формування та реалізації державної політики стосовно сімей. Зокрема, проведено певну роботу зі створення нормативно-правої бази у цій сфері.

Ставлення держави до проблем сім'ї визначено перш за все у такому основоположному документі, як Конституція України, в якій зазначається, що "шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою." (стаття 51). Тобто за конституційними нормами України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, яка створює соціально-економічні і правові передумови для нормального функціонування сім'ї, розвитку, виховання та освіти дітей.

Значна роль у формуванні і реалізації сімейної політики належить Верховній Раді України. Було запроваджено велика кількість положень, законів постанов, що стосуються сімейної політики [21].

Законом України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" визначають загальні засади створення організаційних, соціально-економічних, політично-правових умов становлення та розвитку молодих громадян. У статті 1 цього Закону дається визначення терміну "молода сім'я", було розширено рамки вікових меж молодої сім'ї, молода сім'я - це подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповна сім'я, в якій, мати (батько) віком до 35 років.

З метою матеріальної підтримки сімей з дітьми в країні діє Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (від 21 листопада 1992 р. № 2811-XII). Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги: у зв'язку з вагітність та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога на дітей одиноким матерям [14,. с.17].

З метою підтримки найменш захищених верств населення було прийнято Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 1 червня 2000 р. № 1768-III. Цей Закон спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижче від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги наймеш соціально захищеним сім'ям [17].

Також прийнято закони " Про охорону дитинства", "Про попередження насильства в сім'ї". З метою систематизації правових норм регулювання сімейних відносин в Україні прийнято Сімейний кодекс, серед основних його положень - зміцнення сім'ї як соціального інституту, побудова сімейних стосунків на паритетних засадах, на взаємній любові і повазі, взаємодопомозі й підтримці, захист прав матері й батька, забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, захист дитини, яка позбавлена батьківської опіки, надання можливостей для духовного і фізичного розвитку.

Проблеми сім'ї, захист її прав та соціальна підтримка не залишають поза увагою Президента України. Соціальний захист сімей було підкріплено такими розпорядженнями: "Про невідкладні заходи щодо надання допомоги багатодітним сім'ям", "Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей". Укази Президента України "Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім'ї", "Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей".

Не залишається поза увагою Президента України підтримка молодих сімей. Так з метою поліпшення соціально-економічного становища молодих сімей, вирішення житлових питань та працевлаштування [21, с.10 - 17].

На рівні центральних органів державної влади на початку 90-х років реалізація політики з питань сім'ї покладалася на декілька міністерств.

До компетенції Міністерства України у справах і спорту належало вирішення питань молодих сімей, сприяння розв'язанню їх житлових проблем шляхом реалізації заходів у рамках Галузевої програми щодо поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства та дитинства, а також сприяння розвитку молодіжних житлових комплексів, діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву [9].

Міністерство України у справах сім'ї та молоді, визначено центральним органом виконавчої влади, що має забезпечувати проведення у життя державної сімейної політики на всій території України. З початку 2003 року на Держкомсім'ямолодь та та його структурні підрозділи покладено виконання функцій спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї. В листопаді цього ж року на Комітет покладено координацію з реалізації заходів щодо подолання негативних демографічних тенденцій в Україні [17].

Одним із дієвих інструментів у вирішенні житлово-побутових проблем сімей є впровадження механізму кредитування молодіжного житлового будівництва, завдяки якому темпи народження дітей серед позичальників Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в декілька разів випереджають загальнодержавний рівень народжуваності. З метою визначення основних проблем та потреб обстеження матеріально-побутових і житлових умов уразливих категорій населення, передусім малозабезпечених, багатодітних та неповних сімей, за результатами яких ухвалюються рішення про надання їм одноразової та додаткової грошової допомоги. Продовжується робота з відродження шефства підприємств та організацій усіх форм власності над багатодітними, неповними родинами, дитячими будинками сімейного типу й прийомними сім'ями [18].

Для надання різним категоріям сімей інформаційних, психологічних, юридичних, соціально-медичних, соціально-педагогічних та інших послуг при центрах соціальних служб для молоді створені та функціонують служби соціальної підтримки сімей "Родинний дім".

Значна увага приділяється питанням відродження та популяризації традицій української родини, сприяння духовному і творчому розвитку сімей. Так, починаючи з 2002 року в кожному регіоні проходять фестивалі родинної творчості, родинні свята та конкурси "Нашому роду нема переводу", "Традиції української родини" та інші.

Проводиться робота щодо вдосконалення механізму взаємодії органів і структур, на які законодавством покладено здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї. Затверджено Інструкцію щодо порядку взаємодії управлінь у справах сім'ї та молоді, служб у справах неповнолітніх, органів внутрішніх справ. Робота місцевих структурних підрозділів Міністерства спрямована перш за все на здійснення просвітницької та роз'яснювальної роботи щодо попередження насильства в сім'ї. Здійснюється робота щодо виявлення кризових сімей, перш за все сімей з дітьми, та організація соціального супроводу таких сімей з метою збереження цілісності сім'ї [35, с.159-172].

З метою подолання негативних тенденцій демографічної ситуації та вирішення проблем її основних показників стосовно здоров'я, зокрема репродуктивного, була розроблена та реалізована Національна програма планування сім'ї 1996-2000 рр., результати якої були розвинуті у заходах Національної програми "Репродуктивне здоров'я 2001-2005". Поліпшенню стану репродуктивного здоров'я населення, зокрема впровадженню сучасних стратегій планування сім'ї в Україні, оптимізація комплексу медичних послуг, їх орієнтація на профілактику захворювань, здійснення просвітницької роботи.

березня 2001 року Верховною Радою України був прийнятий Закон, який установлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів і віку дітей. Зазначеним законом призначаються такі види державної допомоги: у зв'язку з вагітність та пологами, одноразова допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на дітей малозабезпеченим сім'ям.

Проводяться семінари з питань правового захисту молоді, це зокрема, "Ранні шлюби та дошлюбні відносини", "Проблеми гендерної рівності в умовах сьогодення", конференції, акції, круглі столи - "Раннє материнство: шляхи вирішення проблем" та інше [35, с.186-202].

Міністерство освіти і науки України відповідно до Указу Президента України "Про соціально-економічну підтримку становлення і розвитку студентської сім'ї", були розроблені заходи щодо підтримки студентської сім'ї. Вжиття заходів щодо поліпшення житлових умов студентських сімей, які проживають у гуртожитках. Забезпечення підтримки інноваційних молоддю молодіжних програм щодо становлення та розвитку студентської сім'ї. Сприяння працевлаштуванню молодих сімей, першочерговому наданні житла молодим спеціалістам, які одержали направлення на роботу.

Актуальними на сьогодні є проблеми формування та розвитку молодої сім'ї. Постійні рубрики, що ведуться друкованими ЗМІ, відображають широкий спектр цієї тематики [14, с.15-20].

За роки незалежності в Україні сформовано структурні підрозділи в органах виконавчої влади, які забезпечують впровадження у життя державної сімейної політики.

1.2 Проблеми розвитку молодої сім?ї в Україні

Важливими завданням, що стоять перед дослідниками сімї є вивчення джерел напруженості в сімейних стосунках, сімейних конфліктів, психологічних аспектів тих хронічних непогоджень, сварок, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення.

Наприклад, В.А. Сисенко виділяє фактори, які лежать в основі сімейних конфліктів і повязані з деякими незадоволеними потребами партнерів:

потреба в збереженні і підтримці почуття власної гідності. Образи і кривди виникають тоді, коли проявляється зневага до людини, неповажливе, грубе ставлення до неї. В сімейному житті ця потреба може бути задоволена, так як ми любимо тоді і того, хто сам нас любить і цінить;

потреба в довірливо-дружніх стосунках і спілкуванні всієї сімї. Людина потребує вільного, спонтанного вираження своїх почуттів, емоцій, переживань, своїх думок і роздумів. Для сучасної людини немає нічого важчого, ніж відсутність можливості поділитись. Їй необхідне інтимне, емоційно-позитивне, довірливе спілкування;

потреба в сексуальному задоволенні. Якщо в шлюбі не задовольняється сексуальна потреба одного з партнерів, то можливі різні негативні наслідки: зрада, статева холодність жінки, думки про розлучення. Таким чином, стабільність сімейних взаємин ставиться під загрозу [25, с.32-36].

Отож, однією з проблем на, нашу думку, є уявлення молодих людей, які вступають у шлюбні відносини, про сімю. Адже, якщо чашка матиме тріщину, то навряд чи з неї можна буде напитися чаю і не має гарантії, що з маленької тріщинки не утвориться велика і цілої чашки вже не буде. Даний приклад найповніше описує подібну картину. Тому, приймаючи таке важливе рішення у своєму житті, кожним повинна усвідомлюватися уся відповідальність, потрібно відкинути свій егоїзм, любити безкорисливо, бути готовим для жертовності.

Наступним недоліком є зниження значення сім'ї в системі життєвих цінностей особистості з подальшою переорієнтацією значної частини молоді на позашлюбні стосунки або повторний шлюб. Сімя - це перш за все відповідальність, позашлюбні відносини у свою чергу позбавляють цієї відповідальності, людина вільна, немає спільного побуту, спільних проблем, уявлення про сімю є іншим, та в даному випадку і про сімю важко сказати так це "посиденьки вечорами, які не гарантують, що завтра ці люди також будуть разом. Слід також зазначити про послаблення захисної функції сім'ї (як матеріальної, так і психологічної). В Україні існує ціла низка проблем, що перешкоджають нормальному розвитку сімї низький грошовий дохід, низький матеріальний рівень, дефіцит вільного часу, погані житлові умови, невлаштований побут, труднощі, зв'язані з народження і вихованням дітей, тощо [32, с.45-50].

Сучасна українська сімя зіштовхнулася із проблемою нестабільності життєвих планів в умовах економічної нестабільності в результаті чого відбувається стійка орієнтація подружжя на малодітну сім'ю. Звичайно питання скільки у сімї буде дітей є питанням виключно окремої сімї. Однак слід зауважити, що без дітей важко проявитися справжній любові, оскільки подружжя без дітей зосереджені самі на собі і люблять тільки одне одного. А істинна любов, за висловом Сент Екзюпері, виникає тоді, коли чоловік і дружина починають дивитися в одну сторону, тобто вчаться любити другу людину. Серед інших проблем, що перешкоджають розвитку сімї, слід зазначити: погіршення дитячо-батьківських взаємин, зумовлене невідповідністю та закостенілістю батьківських норм, загострення суперечностей між партнерами в орієнтації сім'ї на демократичний (з боку жінок) або патріархальний (з боку чоловіків) розвиток, дисфункціональний розвиток сім'ї, ознаками якого є: тенденція до домінування, боротьба за владу обох партнерів, неузгодженість рольової поведінки, негнучкість сімейних норм, маніпуляція партнером, дітьми, ігнорування потреб, почуттів членів сім'ї, конфліктна взаємодія [3, с.9];

Також можна назвати і такі проблеми, як: ускладнення сімейної адаптації молодого подружжя внаслідок неадекватних дошлюбних очікувань, завищених вимог до партнера; порушення механізму адаптації сім'ї до динамічних процесів у суспільстві.

Важливою проблемою сімї є її матеріальне забезпечення - загальний рівень життя, в який входить і рівень заробітної плати, і забезпеченість товарами широкого вжитку, благоустрій побуту, організація вільного часу тощо. Зрозуміло, що проблема матеріальної забезпеченості сімї не єдина для нормального її функціонування, але це той фундамент, який дає змогу кожній сімї отримати все необхідне для усіх її членів і, перш за все, для дітей [33, с.123].

На жаль одне матеріальне забезпечення сімей не може зберегти їх цілісність. Відомо, що в часи лихоліть і повязаним з ними падінням рівня матеріальної забезпеченості сімї стають ще більш згуртованими і, навпаки, з ростом добробуту збільшується відсоток зруйнованих сімей [3, с.52].

Адекватно оцінивши ситуацію, що склалась: постає питання про розробку термінових заходів по наданню допомоги сімї у всіх її напрямках. З боку держави повинні передбачатися певні заходи і не лише економічного і соціального спрямування, але і створення служб психологічної допомоги сімям.

Сьогодні проводяться фундаментальні дослідження сім'ї в Україні зросла кількість установ та організацій, що займаються проблемами сім'ї на державному рівні. Серед них слід назвати: Центри соціальних служб для молоді, відділи сім'ї та молоді, Служба у справах неповнолітніх. А також недержавні фонди та організації - Спілка захисту сім'ї та особистості, Центр екології сім'ї та ін. Вагомий внесок у сферу практичної допомоги сімї дають психологічні та соціально-психологічні дослідження проблем сім'ї, які проводяться Державним інститутом проблем сім'ї та молоді, Інститутом психології АПН України, Інститутом соціальної і політичної психології АПН України, Інститутом проблем виховання АПН України [28, с.48-50].

Отже, існує велика кількість проблем, які необхідно вирішувати. Для цього необхідна ефективна державна політика, щодо розвитку сімї, цілеспрямована діяльність центрів і служб, які займаються проблемами сімї, доброзичливі стосунки між людьми, повага та любов.

Дослідники відзначають, що у працях, присвячених проблемам шлюбу й родини, спостерігаються змішування концепцій і розбіжності відносно критеріїв успішності, адаптивності й функціональності, а також приблизність використовуваного категоріального апарату. З одного боку, родина традиційно визначається через її інституціональні характеристики, з іншого - дослідники акцентують увагу на деінституціональному характері подружніх відносин. Це внутрішнє протиріччя утрудняє аналіз та інтерпретацію накопичених фактів, а також не дозволяє визначити чіткі методологічні позиції для розгляду подружніх відносин. Як відзначає В.А. Сисенко, С.В. Ковальов, Ю. Є. Альошина та І.Ю. Борисов дослідники найчастіше не уточнюють, про яку саме постать родини йдеться - соціальний інститут, малу групу або систему, що породжує безліч протиріч і не прояснює суті проблеми [16].

1.3 Виховний потенціал сімї в сучасних умовах

Сім`ї належить пріоритетне місце в процесі формування і розвитку особистості від моменту її народження. Вона є першим вихователем дитини і середовищем передачі духовного багатства, культурних традицій, формування ціннісних орієнтирів, практичних умінь навичок, тому, безперечно, основну причину безпритульності і бездоглядності дітей потрібно шукати в особливостях їх сімейного оточення.

Взаємини дорослих і дітей є не тільки засобом підтримки їхніх контактів, а й своєрідним, досить дієвим методом виховання - виховання спілкуванням. Це відбувається тому, що саме в спілкуванні з дорослими діти найчастіше засвоюють (а точніше, закріплюють) свої майбутні моделі поведінки [11].

Причиною того, що батьки дуже рідко проводять дозвілля разом з дітьми, є не лише брак вільного часу, а й невміння його організувати: більшість батьків віддають перевагу перегляду телевізійних передач, спілкуванню з іншими людьми, зводячи контакти з власними дітьми до мінімуму.

Звуження кола спілкування, спільних занять, їх одноманітність

виховний потенціал сім`ї, негативно позначаються на внутрішньосімейних взаєминах. Не маючи можливості приділяти дітям достатньо уваги, здійснювати належний догляд, батьки тим самим звільняють місце для впливу на дітей інших авторитетів, якими найчастіше стають члени дворових компаній.

Важливим компонентом реалізації виховного потенціалу сім`ї є батьківський контроль і взаємини між дітьми і батьками. Високий рівень поінформованості батьків щодо того, як дитина будує свої стосунки з друзями, хто належить до кола друзів, яким чином вони проводять спільний час, чим дитина займається після школи, де буває увечері, як витрачає гроші, з одного боку, свідчить про взаєморозуміння, з іншого - про батьківський контроль, мета якого - попередження небажаної поведінки, небажаних подій, неприємних випадковостей [30, с.14-17].

Із збільшенням віку зменшується поінформованість батьків про те, що дитина робить після школи, як вона проводить вільний час, де буває увечері. Можна зробити припущення, що підлітки змінюють свої звички та характер дозвілля, але батьки продовжують вважати, що їхня 15-16-річна дитина поводить себе у вільний час так само, як і два-три роки тому.

Серйозною перешкодою у вихованні дітей є значне послаблення такого потужного фактора виховання, як приклад батьків. Сучасні підлітки, відчуваючи на собі незадовільний рівень життя сім`ї, здебільшого відмовляються жити за такими принципами, як їхні батьки. Необхідною умовою для нормального соціально-психологічного розвитку дитини є батьківська любов та повага до особистості дитини. Холодність, відчуженість батьків у ставленні до дитини, конфлікти між батьками, фізичні покарання дітей детермінують формування патологічних особливостей поведінки, зокрема розвиток ранніх дитячих неврозів у вигляді страхів, тривожності, роздратованості, агресивності, акцентуації характеру як стійкого, неадекватного реагування на певні соціальні ситуації, яке перебуває на межі норми і патології [1, с.98].

Усвідомлення дитиною, що її не люблять, не поважають і не визнають в сімейному та дитячому оточенні, провокує її до пошуку шляхів зміни свого оточення на більш прихильне, до втечі з дому, знаходження бажаного товариства. Виникає явище соціального сирітства - дітей, які виховуються поза власною сім'єю і позбавлені достатнього чи частого, систематичного й інтенсивного контакту з батьками.

Виховний потенціал сім'ї визначається трьома компонентами:

1. психологічної <#"center">Розділ 2. Соціальні показники розвитку молодої сім?ї в Україні

2.1 Характеристика типів та функцій сучасної молодої сім'ї

Реалізація сімейних функцій безпосередньо впливає на характер подружніх взаємин. Н.Н. Обозов та А.Н. Обозова змістом сімейно-рольової сфери подружніх відносин вважають співробітництво шлюбних партнерів при реалізації сімейних функцій. Функції сімї зумовлені розвитком суспільства, вони є історично змінними і тому в часі змінюються ролі чоловіка та жінки в сімї, всього устрою сімї. Нормально функціонуюча сімя - це сімя, яка відповідально та диференційовано виконує свої функції, в результаті чого задовольняються потреби в зростанні та змінах як сімї, так і кожного її члена [31, с.134].

Розглянемо кожну функцію сім'ї та визначимо, як сучасна сім'я справляється з її виконанням.

. Матеріально-економічну функцію сімї становлять її бюджет, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві, здобуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил. Сім'я повинна приймати участь у суспільному виробництві, здобувати професію, заробляти собі на життя, на відновлення втрачених на виробництві сил. Щоб утримувати сім'ю, люди змушені займатися так званою комерційною діяльністю. Особливо важко сім'ям, які виховують малих дітей, неповним, багатодітним сім'ям. Ці явища стають причиною зубожіння сімей, що позначається на здоров'ї членів сім'ї, їх інтелектуальному розвитку, а в майбутньому на розвитку суспільства, генофонді країни.

. Житлово-побутова функція - це забезпечення сім'ї житлом, ведення домашнього господарства, організація домашнього побуту. Ця функція тісно пов'язана з попередньою.). Молоді сім'ї навіть не мають чітких перспектив щодо одержання житла. Усі ці негаразди негативно позначаються на організації домашнього побуту і загалом - на мікрокліматі сім'ї [3, с.6-8]

. Репродуктивна (демографічна) функція сім'ї "і полягає у відтворенні життя, продовженні людського роду, тобто в народженні дітей. Мається на увазі відтворення не тільки кількісне, а й якісне (народження фізично і психічно здорового покоління, без біологічних і психічних аномалій). Як відомо, для відтворення населення та його природного приросту кожна сім'я повинна мати двох-трьох дітей. Статистичні дані свідчать про те, що особливістю сучасної молодої сім'ї є її малодітність (більшість сімей, десь біля 52 відсотків, має одну дитину), бездітність, відкладання народження дітей на невизначений період.

. Комунікативна функція сімї передбачає створення сприятливого сімейного мікроклімату, необхідного для психічно-емоційного відтворення сил членів сімї, внутрішньосімейного спілкування подружжя, батьків і дітей, сімї та оточуючого мікро- і макросередовища, а також її спілкування з духовними та інтелектуальними надбаннями суспільства (засоби масової інформації, література, мистецтво тощо). Психологічний клімат сімї - це стійкий емоційний настрій, результат особливостей і якості взаємостосунків членів сімї. Психологічний клімат сімї може змінюватись і залежати від самих членів сімї. Він може бути сприятливим, несприятливим (конфлікти, сварки, знервованість), суперечливим (чи то повна злагода, чи то сварки) [2, с, 145].

. Виховна функція полягає у передачі дітям дорослими членами сім'ї соціального досвіду. Програма сімейне виховання розвиває здібності, здрові інтереси та потреби дитини, формує правильний світогляд, позитивне ставлення до праці, сприяє прищепленню гуманних моральних якостей, розумінню необхідності дотримуватися правових і моральних норм життя, поведінки, що сприяє розвитку фізичної досконалості дітей, зміцненню їхнього психічного здоров'я, виробленню навичок санітарно-гігієнічної культури. Ця функція - одна з найважливіших. Її мета - передати підростаючим поколінням у процесі входження в систему суспільних відносин соціального досвіду, знань, орієнтацій, норм і ролей, умінь і навичок, необхідних для моральної життєдіяльності [33, с.99].

. Рекреативна функція сімї - це організація вільного часу та відпочинку сім'ї. Рекреативна діяльність сім'ї здійснюється в будні й вихідні дні, а також під час відпустки. Вона виконує роль збереження сім'ї як цілісної одиниці, зміцнює сім'ю, закріплює кращі традиції, має велике значення у вихованні дітей, емоційному єднанні подружжя. Крім того, ця функція має значення для розвитку інтересів і потреб особистості, виконує культурну роль, формуючи, розвиваючи та виховуючи культурні, моральні й духовні цінності та норми. У стабільній сім'ї ця функція постійно трансформується й розвивається. У дезорганізованих сім'ях ця функція по суті руйнується або виконується частково [4, с.56].

Перед молодою сім'єю стоять особливо гострі проблеми матеріально - економічного та житлово-побутового характеру. Невизначеність майбутнього, незайнятість у сфері суспільного виробництва, нестабільність заробітків, непідготовленість до сімейного життя та виживання у таких умовах негативно позначаються не лише на демографічній ситуації в Україні, а й на внутрішньосімейних взаємостосунків членів сім'ї, її стосунків з оточуючим середовищем, вихованні дітей, організації вільного часу.

Типологія сімей перегукується з функціями і немаловажно взаємозвязується з ними. Тому, успішність соціальної роботи з молодою сімєю забезпечується завдяки врахуванню типу сімї. Адже кожна сім'я, яка належить до того чи іншого типу, має свої типові особливості, а значить потребує різних видів соціальної допомоги, застосування певних форм і методів роботи [7, с.78].

Виходячи з основних функцій сім'ї, можна назвати такі типи сімей:

.Залежно від виконання матеріально-економічної функції:

за рівнем матеріальної забезпеченості - бідні, малозабезпечені, забезпечені, багаті;

за професійною приналежністю, освітнім рівнем, віком, ставленням, до релігії та за особливими умовами сімейного життя - сім'ї робітників, службовців, акторів, вчителів та ін.; студентські сім'ї; неповнолітніх; баптистів, мусульманів; моряків, космонавтів, висококваліфікованих спортсменів, геологів та ін.

. Залежно від виконання житлово-побутової функції, за структурою сім'ї та особливостей проживання:

за складом сім'ї (структурою): неповні, прості нуклеарні (батьки і діти),

складні (батьки, діти, дідусі, бабусі - у різних варіантах);

великі (батьківська пара, декілька дітей зі своїми сім'ями - три і більше подружніх пар) [6, с 324].

. Залежно від виконання демографічної функції:

за кількістю дітей в сімї: інфертильні (бездітні), однодітні, малодітні (2 дитини), багатодітні (3 і більше дітей до 16 років);

за однорідністю соціального складу: однорідні (сімя складається з представників однакових соціальних прошарків - робітничі сімї, сімї інтелігентів, сімї вчених і т.д.) - їх налічують до 70 відсотків; різнорідні сімї (члени сімї мають різну освіту, професію. У таких сім'ях у їх членів загальних інтересів менше) за регіональними принципом (міські, сільські);

за тривалістю подружнього життя - сім'ї молодожонів (до 1 року);

сім'ї з тривалістю подружнього життя від 1 до 3 років; від 3 до 5 років; від 5 до 10 років; від 10 до 20 років; від 20 до 25 років; від 25 до 30 років; від 30 років і більше [12, с.172].

. Залежно від виконання комунікативної функції:

сім'ї за типом керівництва - гелітарні (рівноправні, демократичні);

авторитарні (підпорядкування одного члена подружньої пари іншому);

за типом юридичних взаємостосунків - побудовані на шлюбних стосунках; позашлюбні (співжиття без оформлення шлюбу); оформлені юридичне, але проживають окремо;

за юридичними взаємостосунками батьків та дітей - чоловік і жінка живуть з різними дітьми; чоловік або жінка (чи обидва) мали дітей до вступу в шлюб, зведені діти; усиновлені діти; опікунські сім'ї;

за якістю емоційно-психологічних взаємостосунків у сім'ї: гармонійні; конфліктні; емоційно неврівноважені; дезорганізовані (панує страх);

соціальне неблагополучні (мають негативні взаємостосунки з морально-правовими органами суспільства);

сім'ї зі специфічними проблемами - сім'ї з психічними та фізичними захворюваннями; сім'ї правопорушників; сім'ї алкоголіків, наркоманів; сім'ї з захворюваннями на СНІД; сім'ї зі схильністю до суїциду; сім'ї інвалідів.

. Залежно від виконання виховної функції:

благополучні;

неблагополучні (в тому числі, зовні благополучні);

сім'ї групи ризику [31, с.156].

2.2 Соціальні проблеми становлення та функціонування молодої сімї

Коли кожен з нас досягає дорослого віку, з'являється природна потреба мати власну сім'ю. Звичайно, ми майже ніколи не замислюємося над тим, як і чому ця потреба виникає. Не усвідомлюємо, мабуть, і того що вона гармонійно вплітається і в суспільні потреби. Це означає, що сім'я водночас становить подвійну цінність - для особи і для суспільства. Дану потребу суспільства люди задовольняють шляхом утворення власних сімей за власними потребами і бажаннями.

Необхідно постійно памятати, що протягом усього XX ст. сімя в Україні переживала глибокі зміни, що торкалися усіх аспектів її існування та розвитку. Сьогодні зміни обумовлюються як закономірними зрушеннями у житті нашого народу у процесі оновлення його економічної та соціальної структури, так і окремими подіями - складними соціальними катаклізмами, які серйозно деформували сімї. [10].

Не секрет, що сучасна сімя переживає кризу. Проявами цієї кризи служать такі показники, як падіння народжуваності, нестабільність сімї, зростання кількості розлучень, поява великої кількості бездітних, свідома відмові від народження єдиної дитини; масова відмова від дітей, здавання їх у пологові чи дитячі будинки, будинку дитини, приймальники-розподільники, втеча дітей з дому; жорстоке поводження з дітьми аж до позбавлення життя своїх дітей.

Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміка за останні роки показує, що Україна поряд із соціально-економічними проблемами опинилась віч-на-віч із серйозною демографічною кризою. Причому, на відміну від економічної та політичної, демографічна криза більш інертна. Ці обставини можуть дати далекосяжні негативні наслідки для незалежного стабільного розвитку держави.

У нових соціально-економічних умовах народжуваність в Україні знизилась до рівня, що не забезпечує простого відтворення поколінь, поглибився процес старіння трудових ресурсів.

Відсутність комплексного підходу до вирішення проблем планування сімї призвела до такої ситуації в країні, коли штучне переривання вагітності стало основним методом регулювання народжуваності. За цим показником Україна посідає одне з перших місць у світі [20, с 10].

Під загрозою перебуває інтелектуальний і моральний потенціал народу, що зумовлено різким зниженням життєвого рівня більшості сімей в Україні. Повільно зростають прибутки населення, а ціни і тарифи випереджають темпи їх зростання. Збільшуються витрати на медичне обслуговування, навчання дітей, комунальні послуги, що підриває економічні можливості сімї

Негативно впливають зменшення кількості шлюбів і збільшення кількості розлучень. Ці обставини можуть мати далекосяжні негативні наслідки для стабільного розвитку країн, і тому вже зараз необхідно створити максимально сприятливі умови відтворення, господарювання, праці, життя народу на основі формування традиційно нової української родини.

Однією з найбільших проблем сучасної родини в Україні є її економічна нестабільність, соціальна малозахищеність та підвищена психологічна вразливість. У свою чергу, це породжує її дезорганізацію, внутрішні деструктивні процеси, конфлікти і, зрештою, веде до розпаду. Внаслідок цього - страждання, нервові захворювання, асоціальна поведінка, стреси, безпритульність дітей, безвідповідальність, байдужість, аморальність і жорстокість батьків [16].

Сьогодні питання житла для молодих сімей є проблемою номер один. Забезпечення житлом молодих сімей повинно бути пріоритетною метою також і держави. Забезпечення житлом молодих сімей призводить до позитивних результатів, про це <#"center">2.3 Кризові явища у житті молодої сім'ї

Кожна сім'я проходить декілька стадій свого життєвого циклу, які пов'язані з певними проблемами і специфічними труднощами. У молодій сім'ї виділяють найбільш небезпечні, кризові явища у подружніх стосунках цього періоду сімейного життя.

Першим з них є первинна адаптація подружжя один до одного як шлюбних партнерів. Вона потрібна у всіх нових сім'ях, навіть тих, де існують добрі побутові умови і високий рівень подружньої сумісності, а там, де ці первинні умови сімейного життя постають менш сприятливими, сім'я без адаптації просто не може існувати. Статистичні дані показують, що від чверті до третини розлучень припадає на перші дв роки існування сім'ї, що свідчить про неабиякі труднощі адаптації подружжя до сімейного життя. Розглянемо основні сфери подружньої адаптації у новоствореній сім'ї [5].

Побутова сфера, яка включає такі основні моменти:

·Пристосування до житлових умов. Вони можуть бути досить важкими, наприклад, у гуртожитку, на квартирі, у комунальній квартирі, у сім'ї батьків, особливо для незвичної до таких умов людини.

·Необхідність ведення домашнього господарства і розподіл домашньої праці. Типовим для цієї проблеми є, ухилення чоловіків від "жіночої роботи" внаслідок традиційного уявлення про розподіл праці. Для сучасної молодої жінки буває неприємним відкриттям, що вона опиняється у нерівному становищі щодо домашнього навантаження.

·Матеріальне забезпечення сім'ї, яке в багатьох сім'ях, особливо в сучасних умовах безробіття, є найголовнішою проблемою. Молодий чоловік, який до шлюбу звик жити на гроші батьків, або працювати час від часу, ставши сам батьком мусить перейти на серйозне ставлення до заробляння грошей. Якщо один чи обидва партнери звикли жити з комфортом, фінансова обмеженість викликає незадоволення, створює приводи для докорів, конфліктів та охолодження почуттів [45, с.41-43].

·Дотримання порядку у квартирі. На перший погляд, цей сектор сімейного побуту здається не дуже проблемним, але це враження помилкове. Для людей з рисами педантизму або відповідними традиціями прядок і чистота є надзвичайно важливою потребою і умовою задоволення сімейним життям. З іншого боку, як не дивно і не парадоксально, існують люди, яких надзвичайно важко навчити класти на місце речі, мити посуд, слідкувати за одягом. Поєднання таких партнерів робить побутову адаптацію серйозно проблемою.

·Налагодження харчування сім'ї, яке влаштовує її членів. Треба, щоб їжа, яку готує жінка, задовольняла чоловіка, а віну свою чергу, брав участь у купівлі продуктів, або допомагав готувати [7, с.39-40].

Психологічна сфера адаптації полягає у пристосуванні подружжя до особливостей темпераменту, характеру, що виявляється у прояві почуттів та спілкуванні, взагалі, поведінці партнера. Практично не буває, щоб всі манери поведінки ідеально подобалися партнеру, і тому завжди потрібні певні зусилля для пристосування до небажаних проявів. Перш за все, мусиь бути більш-менш задовільно вирішена проблема сімейного лідерства.

Дуже важливо навчитися правильно реагувати на різні варіанти агресивної поведінки партнера. Імпульсивні та запальні люди відповідають на заперечення, говорять багато зайвого і перебільшеного, про що потім часто жалкують, тому краще навчитися надавати їм можливість висловлювати своє незадоволення і не дуже звертати увагу на їх несправедливі слова [22].

Психологічна адаптація включає і пристосування до особливостей тих почуттів, які визначили утворення шлюбу. Це можуть бути різноманітні нюанси симпатії, поваги, кохання, вдячності і кожен з подружжя чекає розуміння прийняття відповідних почуттів з боку партнера. Ще однією проблемою психологічної адаптації є підтримка амооцінки партнера. Від шлюбного партнера кожна людина чекає підтримки позитивної самооцінки, і адаптація полягає в тому, аби прийняти і підтримати самооцінку партнера або змусити змінити її прийнятним для нього засобом [23, с.60]

Духовна сфера адаптації постає у наближенні основних світоглядних переконань і цінностей шлюбних партнерів. Це стосується в першу чергу, політичних, релігійних, расових та національних позицій.

Культурна адаптація шлюбних партнерів передбачає досягнення прийнятості для подружжя культурних інтересів, манер та звичок один одного. Сюди входить рівень загальнокультурних знань, начитаність, ерудиція в галузях науки та мистецтва, розвиток мови, естетичні смаки та уподобання. Шлях адаптації, здебільшого полягає в тому, що менш розвинений партнер підвищує свій освітній і загальнокультурний рівень.

В житті не рідко трапляються випади, коли шлюб з'єднує людей з різним рівнем освіти та культурного розвитку. Спочатку це може гармонувати з їхніми ролями., які існували в період ігрового спілкування: роль сильного, розумного чоловіка та її роллю молодої наївної дівчини. Але такі ролі довго зберігатися у сучасній сім'ї не можуть. В цій ситуації жінка намагається вирівняти сімейні ролі, для чого потрібне наближення культурного рівня партнерів. Якщо цього не відбувається, вона відчуває брак поваги і дискомфорт у сімейному житті [25, с.34].

Виникають проблеми як партнер вдягається, який в нього одяг, адаптація в

цьому постає абсолютно необхідною і, якщо партнери різко відрізняють стилем одягу і не знаходять у цьому питанні згоди, між ними неминуче наростатиме відчуженість.

Інформаційна адаптація відіграє чималу роль, полягає в узгодженні інформаційного навантаження в умовах спільного побуту. Відомо, що екстраверти потребують багато всілякої інформації, люблять інтенсивне спілкування, не втомлюються від шуму і галасу, а інтровертовані особистості мають протилежні властивості. Співіснування у шлюбі таких типів неминуче породжує проблему інформаційної адаптації, врахування кожним подружжям особливостей ставлення до інформації іншого партнера.

Мабуть не треба доводити важливість родинної адаптації - налагодження добрих стосунків з батьками та іншими родичами подружжя, а також забезпечення доброго ставлення до шлюбного партнера власних родичів. Добре відомо, що погані стосунки з тещею або свекрухою стали причиною конфліктів або розпаду багатьох молодих сімей. Ця проблема з часом, з одного боку, полегшується покращенням житлових умов молодих сімей, а з іншого ускладнюється демократизацією стосунків поколінь і зниканням старших у сім'ї [27, с.15].

Все більш складною сферою подружньої адаптації стають сексуальні стосунки шлюбних партнерів. Це також є наслідком різких історичних змін у характері сімейних стосунків які відбулися на протязі XX століття. Як відомо інтимні подружні стосунки далеко не завжди складаються безпроблемно і приносять обом партнерам однакове задоволення. Специфічні статеві фізіологічні та психологічні особливості жінки та недосить вміла чоловіча поведінка зумовлюють певні труднощі на шляху задоволення інтимною близькість і, власне створюють проблему сексуальної адаптації у шлюбі [34, с.67].

Вдала подружня адаптація є чималим досягненням молодої сім'ї, але через декілька років сім'ю чекає наступне і більш тривале випробування, нове кризове явище, пов'язане з тим, що можна умовно назвати "подружньою втомою". Вона складається з кількох типових явищ, які спостерігаються у житті майже кожної сім'ї.

Першим компонентом подружньої втоми є інформаційне виснаження у подружньому спілкуванні. У дошлюбний і початковий період у подружжя є дуже багато інформації один для одного. Вони розповідають про своїх батьків, дитинство, інтереси і уподобання, приятелів і друзів. Та з часом, не більш, як через п'ять років, кількість нової інформації значно скорочується, оскільки партнери вже добре знають історію життя та інтереси один одного. Інформаційний обмін тепер зводиться до до повідомлень про найбільш яскраві поточні події та обговорення побутових проблем. Партнери стають один для одного менш цікавими. У сучасних умовах значну допомогу в цьому плані надає телебачення, поскільки воно поставляє нові враження і матеріал для обговорення, але повністю проблему " інформаційного виснаження" воно не вирішує. Пом'якшенню "інформаційного виснаження" сприяє спільність загально-культурних та дозвіллєвих захоплень подружжя: інтерес до літератури, мистецтва, загартування, спорту, туризму, садівництва тощо [29, с.67].

Іншим чинником "подружньої втоми" постає зниження взаємної оцінки подружніх партнерів. Спочатку ця оцінка, природно, є високою, причому всі привабливі фізичні та особисті якості: зовнішня привабливість, ерудованість, дотепність, тактовність, уважність, тощо - обов'язково помічаються і викликають схвалення або захоплення партнера. Симпатія до партнера викликає бажання робити йому компліменти, відзначаючи його достоїнства при будь-якій нагоді.

З часом відбувається звикання до позитивних якостей партнера, вони менш помічаються і здається, що це нормально, що інакше не може й бути. В той же час за якимсь певним законом до яких недоліків партнера подружжя не тільки не звикає, але вони стають більш неприємними. Це може стосуватися, наприклад, побутової неорганізованості. Починає діяти механізм, який можна назвати накопиченням обвинувачень, логіка "скільки ж можна терпіти!". Загальний баланс складається не на користь подружньої гармонії [23, с.56].

Збільшенню подружньої втоми також сприяє зникнення ігрового рівня спілкування подружжя. Цей рівень, в принципі, характеризується максимальним прагненням людини подобатися партнеру у спілкуванні і є найбільш типовим для передшлюбних стосунків та "медового" періоду сімейного життя. Через деякий час після утворення сім'ї таке спілкування стає начебто непотрібним, і це призводить до відмови від деяких корисних для шлюбних стосунків проявів і манер поведінки. Покажемо спочатку типові зміни у поведінці чоловіків:

вони часом втрачають те, що ми звикли називати галантність, тобто стають менше уважними;

починають вживати грубуваті вирази, не стримуватися у прояві роздратування;

менше турбуються про підтримку репутації "справжнього чоловіка", скаржачись жінці на невдачі;

менше турбуються про збереження фізичної привабливості.

У жіночій поведінці це явище має такі прояви:

вони виявляють менше жіночності, тобто припускають грубу інтонації та вирази;

недостатньо турбуються про підтримання привабливості у домашній обстановці;

застосовують категоричні та командні стереотипи спілкування з чоловіком, чим руйнують враження слабкості, яке завжди приваблює чоловіків [29, с.90].

Ще одним чинником подружньої втоми часом постає незадоволення потребує подружній автономії. В перші роки сімейного життя у подружжя здебільшого переважає потреба в інтимності, тобто психологічній близькості, максимальній теплоті і ніжності спілкування. Вони хочуть постійно бути разом, обговорювати всі свої проблеми, все знати, нічого не приховуючи один ві одного. Але з часом у більшості випадків наростає потреба у подружній автономії, тобто певній незв'язаності та незалежності один від одного. Автономія буває фізичною і психологічною. Фізична автономія полягає у можливості не бути весь час на очах і час від часу відпочивати один від одного. Це абсолютно нормальна потреба, яка буває навіть при найкращих подружніх стосунках. Психологічна автономія - це бажання не бути весь час під контролем, самостійно приймати рішення, не звітуватися, коли немає такого бажання, що особливо необхідно для інтровертованих особистостей [33, с.23].

Висновки

Молода сім'я в сучасному суспільстві знаходиться у важкому стані розвитку. Молодою сім'єю вважається подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років.

Розглядаючи реалізацію державної сімейної політики в Україні, видно що сім'я має провідну роль у розвитку держави, тому держава різними способами прагне підтримати українську сім'ю. Створено велику кількість законів, що допомагають сім'ї розвиватися, і функціонувати. Значну роль у реалізації сімейної політики відіграє Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України. За роки незалежності було зроблено чимало для розбудови системи державної політики щодо захисту сімї та материнства. Концепція визначає основні принципи державної сімейної політики: сімя є пріоритетом у житті демократичного суспільства, сімя є суверенною та автономною в питаннях прийняття рішень щодо свого розвитку, сімя має прерогативну роль у гуманістичному вихованні молодого покоління.

Значну роль у розвитку молодої сім'ї займає виховний потенціал сім'ї. Він виступає головним у житті кожної родини. виховний потенціал сім'їІ тому виховний потенціал сім'ї визначається трьома компонентами:

1. психологічної <#"center">Список використаних джерел

1.Алєксєєнко, Т.Ф. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах, Український соціум / Т.Ф. Алєксєєнко. - . К.: 2002. - 143с.

2.Антонов, А.І. Соціологія сім'ї. / А. І Антонов, В.А. Борисов. - М.: Наука, 2003. - 257 с.

.Бондарчук, І. О Психологія см'ї: Курс лекція. / І. О Бондарчук. - К.: МАУП, 2001. - 96 с.

.Введення в соціальну роботу: навчальний посібник / В.В. Бурлака, Н.М. Жмир, В.Ф. Овчаренко [та інші]. - К.: Фенікс, 2001. - 288 с.

.Гущина, Т. В Захисна та опановуюча поведінка сім'ї в період кризи / Т.В. Гущина // Практична психологія і соціальна робота. - 2011. - № 4 (145). - С.

.Дворецька, Г.В. Соціологія: навчальний посібник / Г.В. Дворецька, - видання 2-ге перероблене і доповнене - К.: КНЕУ, 2002. - 472 с.

.Капська, А.Й. Молода сім'я: проблеми та умови її становлення / А.Й. Капська. - К.: ДЦССМ, 2003. - 184 с.

.Каранвич, А.П. Соціальні проблеми становлення та розвитку молодої сім'ї: підручник / А.П. Кранвич. - Ірпінь: всебічний розвиток особистості студента, 2001. - 259 с.

.Концепція державної сімейної політики: постанова ВРУ від 17 вересня 1999 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1999. № 46 - 47 - Ст.404

10.Кошонько, Г. Соціально-психологічні особливості сучасної сім'ї [Електронний ресурс] / Г. Кошонько. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ped/2009/www16/Koshonko. pdf <http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ped/2009/www16/Koshonko.pdf>, вільний. - Назва екрану.

.Кравченко, Т. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах [Електронний ресурс] / Т. Кравченко. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent. php, вільний. - Назва з екрану.

.Кузьменко, Т.М. Соціологія: навчальний посібник / Т.М. Кузьменко. - К.: учбовий центр літератури, 2010. - 320 с.

.Молода сім'я та сімейні орієнтації молоді: Молодь в умовах становлення незалежної України (1991 - 2011), щорічна доповідь президентові України, Верховній Раді України, Кабінету міністрів України / О. В Билешєв та авторський колектив. - Київ, 2011. - 276 с.

.Ничипоренко, С.В. Молодіжна сімейна політика в Україні: монографія / С. В Ничипоренко. - Умань: Н70 Видавець "Сочінський", 2011. - 217 с.

.Ноур, А.М. Особливості становлення та розвитку молодих сімей в Україні [Електронний ресурс] / А.М. Ноур. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent. php <http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php>, вільний. - Назва екрану.

.Пірен, М. Молода сім'я в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми [Електронний ресурс] / М. Пірен, А. Ясенова. - Режим доступу: http://www.social-science.com.ua/публікація молода сім'я, вільний. - Назва екрану.

.Про державну допомогу сім'ям з дітьми: закон Ураїни від 21 листопада 1992 р. № 2811 - XII // Відом Верховної Ради України. - 1992. № 5. - Ст.21

.Про соціально-економічну підтримку становлення і розвитку студентської сім'ї: указ Президента України від 4 серпня 2000 р. № 958/2000

.Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: закон україни від 5 лютого 1993 року № 1659 - IV // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 16. - Ст.10

.Руденко, Т.П. Молода сім'я в Україні: соціально-філософський аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філосовських наук: спеціальність 09.00.03 соціальна філософія та філософія історії / Т.П. Руденко; київський політехнічний університет. - К.: Знання-Пресс, 2004. - 18 с.

.Сімейний Кодекс України N 2947-III, 10.01.2002, Кодекс України, Кодекс, Закон, Верховна Рада України - К: Велес, 2008. - 64 с.

.Смирнова, О. Курс подружнього взаєморозуміння / О. Смирнова, А. Рамазанова // Практична психологія і соціальна робота. - 2009. - № 9 (126). - С.

.Тихомирова, Б.А. "Кризис сім'ї" або кризис стереотипів масового створення: Соціальна робота / Б.А. Тихомірова. - К., 2004. - 84с

.Толстоухова, С Концептуальні засади державної сімейної політики в Україні / С. Толстоухова // Вісник Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту. - 2010 - № 1-2. - С.10 - 17.

.Трубавіна, І. Категорія "розвиток сім'ї" у соціально-педагогічних дослідженнях / І. Трубавіна // Вісник Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту. - 2010 - № 1-2. - С.32 - 36.

.Тюптя, Л.Т. Соціальна робота: Теорія і практика: навчальний посібник. / Л.Т. Тюптя, І.Б. Іванова. - К.: ВМУРОЛ, 2004. - 408 с.

.Федоренко, Р.П. Діагностика реакцій подружжя на сімейну кризу в практиці консультування / Р.П. Федоренко. - К.: Знання, 2000. - 27с.

.Філюкова, Л.Ф. Современная молодая сем'я: підручник / Л.Ф. Філюкова. - М., 1998. - 234 с.

.Фомюк, Г.А. Невдале подружнє життя: теоретичні та практичні аспекти психологічної діагностики та консультування: Навч. Посібник / Г. А Фомюк. - К.: Наукова думка, 2005. - 142 с.

.Ходорчук, А.Я. Соціальна робота в Україні: теорія та практик: посібник для підвищення кваліфікації працівників соціальних служб для молоді / А.Я. Ходорчук; 4-та частина, - Київ.: ДЦССМ, 2003. - 272 с.

.Холостов, Е.Н. Соціальна робота з сімєю: учбовий посібник / Е.Н. Холостов; - 2-е вид., Издательсько-торговая корпорация Дотеков. - Москва, 2007. - 212 с.

.Шахрай, В.М. Соціальні орієнтації молоді м. Біла Церква / В.М. Шахрай. - Біла Церква,: БІЕУ, 2007. - 138 с.

.Шнейдер, Л.Б. Психологія сімейних відносин: Курс лекцій / Л. Б Шнейдер. - М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. - 512 с.

.Шнейдер, Л.Б. Соціально-психологічна і консультативна робота з сімєю: підрусник / Л.Б. Шнейдер. - М.: Вороніж, 2004. - 295 с. С.34-36.

.Яременко, О.О. Сім'я в умовах становлення незалежності України (1991-2003 роки): Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2003 року / О.О. Яременко, А.У. Ноур. - К.: Держаний інститут проблем сім'ї та молоді, 2004. - 254 с.

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ "УКРАЇНА" БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ Кафедра соціальної роботи

Больше работ по теме: