Розробка пізнавального туру по замках України

 

Зміст


Вступ

1. Характеристика пізнавальних турів

.1 Туризм та його види

.2 Пізнавальний туризм та його види

.3 Замки, палаци і фортеці України: історія, значення і доля

2. Розробка пізнавального туру по замках України

.1 Розробка схеми маршруту

.2 Програмне забезпечення туру

.3 Розробка рекламної стратегії

.4 Розрахунок вартості туру

.5 Документальне оформлення туру

Висновок

Список використаних джерел

Додатки


Вступ


Культурне самовираження народу завжди викликає інтерес. Природна допитливість туриста відносно різних куточків світу і народів, що населяють їх, утворюють один з найбільш сильних спонукальних туристських мотивів.

Туризм є найкращим способом знайомства з іншою культурою. Гуманітарне значення туризму полягає у використанні його можливостей для розвитку особистості, її творчого потенціалу, розширення горизонту знань.

Прагнення до знання завжди було невідємною рисою людини. Поєднання відпочинку з пізнанням життя, історії і культури іншого народу є одним із завдань, що повною мірою здатний вирішувати туризм. Побачити світ своїми очима, почути, відчути - це важливі частини складової туризму, які мають великий гуманітарний потенціал. Знайомство з культурою і звичаями іншої країни збагачує духовний світ людини.

Культура є фундаментальною основою процесу розвитку, збереження, зміцнення незалежності, суверенітету і самобутності народу. Ідентичність шляхів історичної еволюції культури і туризму зумовила спільність нових методів підходу до їх подальшого розвитку. У більшості країн світу відбувається процес демократизація культури і туризму, що є складовою невідємної частки життя суспільства. Самосвідомість і пізнання навколишнього світу, розвиток особистості і досягнення встановлених цілей немислимі без отримання знань у галузі культури.

Культурну спадщину будь-якого народу складають не лише твори художників, архітекторів, музикантів, письменників, праці учених, а й нематеріальне надбання, що включає фольклор, народні промисли, фестивалі, релігійні ритуали.

Метою роботи було розробка пізнавального туру по замках України, який би розвивав популярність до пізнавального туризму серед різних верств населення, а також, щоб донести до населення інформацію про замки, про їхню історичну і пізнавальну цінність та збільшити відвідуваність. Ще однією ціллю є популяризація замків України та їхнє збереження.

Актуальність роботи полягає у приверненні уваги туристів до замків, як до цікавих і пізнавальних обєктів, які здатні донести досить багато інформації про історію створення, важливість цих споруд, про життя, яке вирувало на їхній території, звичаї та спосіб життя людей, котрі проживали тут та про багато чого не менш пізнавального.


1. Характеристика пізнавальних турів


.1 Туризм та його види


Туризм- тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

Туризм проявляється як форма суспільного споживання специфічних благ, послуг та товарів, що об'єктивно розвинулась внаслідок соціологізації відтворювальної функції, утворивши галузь діяльності зі створення цього специфічного продукту та організації його споживання, яка за кінцевим призначенням та характером діяльності належить до споживчих галузей господарства. [18]

Комплексність туристичних послуг розкривається через їхню класифікацію. Існує кілька класифікаційних підходів, що ґрунтуються на різних групувальних ознаках.

З метою класифікації сучасного туризму необхідно встановити його найістотніші класифікаційні ознаки. Доцільна класифікація за географічною ознакою, напрямом туристичного потоку, метою поїздки, способом пересування, засобам розміщення туристів, кількістю учасників, організаційно-правовими формами і т, п. Згідно зі ст. 4 Закону України "Про внесення змін доЗакону України "Про туризм" <#"justify">Класифікаційна ознакаВиди туризму1 Географічний принцип1.1. Внутрішній 1.2. Міжнародний2 Напрямок туристичного потоку2.1. В'їзний 2.2. Виїзний3 Мета поїздки 3.1. Рекреаційний 3.2. Оздоровчий відпочинок 3.3. Пізнавальний відпочинок 3.4. Професійно-діловий туризм 3.5. Науковий (конгресний) 3.6. Спортивний відпочинок 3.7. Шоп-тури 3.8. Пригодницький 3.9. Паломницький 3.10. Ностальгічний 3.11. Екотуризм 3.12. Екзотичний 3.13. Елітарний4 Джерело фінансування4.1. Соціальний 4.2. Комерційний5 Спосіб пересування5.1. Пішохідний 5.2. Авіаційний 5.3. Морський 5.4. Річковий 5.5. Автотуризм 5.6. Залізничний 5.7. Велосипедний 5.8. Змішаний6. Засоби розміщення6.1. Готелі 6.2. Мотелі 6.3. Пансіонати 6.4. Кемпінги 6.5. Намети7. Кількість учасників7.1. Індивідуальний 7.2. Сімейний 7.3. Груповий8. Тривалість перебування8.1. Короткотривалий 8.2. Довготривалий9. Розташування туристичного місця9.1. Гірський 9.2. Водний 9.3. Сільський 9.4. Приміський10 Інтенсивність туристичного потоку10.1. Постійний 10.2. Сезонний11. Організаційна форма11.1. Організований 11.2. Неорганізований

Головним є поділ туризму на внутрішній і міжнародний.

1. Внутрішній туризмявляє собою міграційні потоки людей у межах країни постійного проживання з туристичними цілями. Національна грошова одиниця, яка використовується повсякденно, продовжує залишатися засобом платежу, а рідна туристу мова - засобом спілкування. Такі подорожі порівняно легко організувати.

2. Міжнародний туризмохоплює поїздки осіб, що подорожують з туристичними цілями за межі країни постійного проживання. Перетин державного кордону для них пов'язаний з певними формальностями: оформленням закордонних паспортів і віз, проходженням митних процедур, валютним і медичним контролем. Ці правила вводяться державою в цілях боротьби з незаконною міграцією, міжнародним тероризмом, торгівлею наркотиками, проституцією і т.д. і забезпечують установлений порядок в'їзду в країну і виїзду з неї.

. Національний туризмвключає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією (ВНП). Подорожі з метою розваг і відпочинкускладають основу міжнар- одного туристичного обміну. На їх частку доводиться близько 70 % світового тур- изму. Вони об'єднують оздоровчі, пізнавальні, любительські спортивні поїздки і т.д.

4. Туризм в'їздний - подорожі в межах країни осіб, що не проживають у ній постійно, з туристичними цілями без заняття оплачуваною діяльністю.

. Туризм виїзний- подорожі осіб, які постійно проживають в одній країні, в іншу країну з аналогічними цілями без заняття оплачуваною діяльністю.

6. Рекреаційний туризм.Туризм із метою відпочинку для ряду держав є найбільш масовою формою. Поїздки іноземних туристів в Іспанію, Італію, Францію, Австрію переслідують насамперед саме цю мету. Рекреаційний туризм характеризується тривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять у маршрут, широким використанням авіаційного транспорту і насамперед чартерних рейсів. Поїздки з метою відпочинку відрізняються великою розмаїтістю і можуть вклю- чати видовищно-розважальні програми (театр, кіно, фестивалі і т.д.), занятя по інтересах (полювання, музична і художня творчість), етнічні походи, пов'язані з вивченням національної культури країни перебування. До рекреаційного туризму відносяться різні різновиди туризму з метою відпо- чинку, знайомства з визначними пам'ятками, занять спортом, здійснення походів, екзотичний відпочинок, тематичні поїздки.

7. Оздоровчий відпочинокмає особистий, індивідуальний характер. Однак нерідко бувають випадки, коли туристи обєднуються для спільних поїздок, що має за мету одержання групових знижок за проїзд. Звичайна тривалість туру на лікування - 24-28 днів, що значно більше, ніж за іншими видами туризму. Оздоровчий відпочинок залежно від засобів впливу на організм людини поділяється на клімато-, бальнео-, море -, грязелікування і т.д.

8. Пізнавальний (екскурсійний) туризм. Цей вид туризму виключає в себе подо- рожі і поїздки з пізнавальними цілями. Екскурсія як форма пізнання і вид дозвілля виконує функції розширення кругозору й інтелекту. Однієї з різновидів пізнаваль- них поїздок є автомобільний туризм. Порівняно з подорожами на іншими видами транспортних засобів, поїздки на автомашинах і автобусах надають туристам набагато більшу пізнавальну можливість.

9. Професійно-діловий туризм. До цього виду туризму відносяться поїздки з діловими цілями. Життя в сучасному цивілізованому суспільстві викликає необхі- дність міжнародних контактів. Поїздки представників ділових кіл останнім часом стали носити масовий характер. Ряд туристичних фірм спеціалізується на організації групових поїздок бізнес- менів з різними цілями. Великою перевагою ділового туризму є можливість його організації в ненапружений сезон. При цьому турфірми можуть надавати як чисто туристичні послуги (транспортні послуги, розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування), так і специфічні (вивчення інформації, збір даних про можливих торгових партнерів, переклади, надання необхідних економічних матеріалів, організація ділових зустрічей і т.д.). Спеціально для цього створюються великі конгрес-центри, що мають зали для засідань і засоби для розміщення відвідувачів. Нерідко учасників конгресу супроводжують члени їхніх родин, для яких організатори форумів разом з туристичною фірмою пропонують чисто туристичну програму.

Часто й самі учасники ознайомлюються з визначними пам'ятками міста, а після завершення конгресу роблять туристичні поїздки по країні. Відмінною рисою цього виду туризму є те, що учасники ділових зустрічей витра- чають під час перебування в країні значно більше грошей, ніж звичайний турист. Тому багато держав прагнуть до проведення в себе міжнародних форумів та інших заходів. До ділового туризму відноситься також ізаохочувальний туризм (інсентив-туризм). Він поступово завойовує позиції й на ринку країн Східної Європи та Укра- їни, витісняючи традиційний соціальний туризм. Це туристичні подорожі, що орга- нізуються підприємствами та фірмами для своїх співробітників, як засіб заохочення та винагорода за сумлінну працю. Особливістю таких турів є цікаві програми пере- бування, що передбачають, поряд із відпочинком та екскурсіями, заходи соціаль- ного змісту: професійні зустрічі, відвідування підприємств і установ, проживання в сім'ях, організація розваг тощо. Бурхливе зростання заохочувального туризму в світі привело до створення асоціацій цього профілю, проведення конференцій, організації виставок і видання спеціальних каталогів.

У діловому туризмі виділяються два великі сегменти: індивідуали або групи, мандрівники з діловими цілями, і співробітники різних компаній, яким часто дово- диться їздити в справах компанії. Останній є так званимкорпоративним туризмом.

. Науковий туризм. Його ще називають конгресний туризм (Conference Travel). Мета конгрессного туризму полягає в проведенні науково-практичних семінарів, конференцій, з'їздів.

11. Великою популярністю користуєтьсяспортивний туризм.Головне завдання цих турів - забезпечення можливості туристам займатися обраним видом спорту. Спортивний туризм вимагає наявності необхідної бази: різноманітний інвентар, спеціальні траси, підйомники, спортивні площадки, спорудження.Одною з основних вимог, що пред'являються до спортивних турів, є забезпечення безпеки відпочиваю- чих. Спортивні тури залежно від мети подорожі поділяють на два види: активний і пасивний. У першому випадку основою є заняття яким-небудь видом спорту, у другому - інтерес до спорту, наприклад, відвідування змагань.

12. "Шоп-тури" характерні для України і країн СНД. Метою поїздок за кордон є придбання товарів народного споживання для їхньої наступної реалізації (взуття, трикотажу й інших товарів - у Туреччині, Італії, Португалії, Сирії; текстилю - в Індонезії; хутра - в Греції й Аргентині; меблів - у Польщі й Італії; теле- і радіо- товарів - в ОАЕ; автомашин - у Німеччині, Швеції, Голландії). "Човниковий" бізнес приносить відчутне збільшення бюджету цих країн. Так, у Туреччині "човники" щорічно закуповують товарів на суму 8-10 млрд. дол. Уряд країни всіляко підтримує шоп-туризм. Радник турецького міністра туризму по зв'язках із пресою повідомив, що туристи, які купили неякісний товар, вправі в 15-денний термін зажадати його обміну, повернення суми або усунення недоліків. У випадку купівлі товару з прихованим дефектом споживач має право протягом двох років пред'явити претензію продавцю.

. Пригодницький туризмє своєрідним видом відпочинку і забезпечує не тільки перебування туристів у привабливому для них місці, а й заняття незвичайним видом діяльності ("царське полювання", "пошуки піратських скарбів" і т:д.). Пригодницький туризм поділяється на кілька видів: 1) похідні експедиції; 2) сафарі-тури (полювання, риболовля, ловля метеликів і т. д.); 3) морські подорожі (яхтинг). Географія і тематика пригодницьких турів досить велика і різноманітна. Звичайно це групові тури. Специфічною рисою такого туризму є одержання різних ліцензій, що дозволяють полювання, риболовлю, вивіз трофеїв. Пригодницький туризм пов'я- заний з визначеним ризиком, тому для забезпечення безпеки таких турів необхідні висококваліфіковані інструктори. Цей вид туризму має досить високу вартість, і його можна віднести до розряду елітного відпочинку.

14. Релігійний (паломницький) туризмкористується попитом і популярністю. У туризмі з релігійними цілями можна виділити кілька видів: 1) паломництво (відвідування святих місць для поклоніння реліквіям); 2) пізнавальні поїздки (ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії, культурою релігії); 3) наукові поїздки (поїздки істориків та інших фахівців, що займаються питаннями релігії, та ін.). Серйозною проблемою в цьому виді туризму є питання про підготовку високо- кваліфікованих кадрів. Важливо, щоб вони могли не тільки показати історичні й архітектурні визначні пам'ятки, але й були знайомі з духовними та релігійними цінностями.

. Ностальгічний туризм.Даний вид туризму заснований напотребі людей у відвідуванні родичів, місць народження і проживання близьких і займає важливе місце в міжнародному туристичному обміні. 16. Екотуризмпокликаний створювати економічні стимули для збереження навколишнього середовища. Поняття "екотуризм" охоплює широкий спектр подорожей - від невеликих пізнавальних турів для школярів до регулярних туристичних прог- рам у національних парках і заповідниках. Одержуваний прибуток від цього виду туризму частково можна направляти на природоохоронні заходи.

. Кілька слів варто сказати проекзотичний туризм.Останніми роками з'явили- ся тури, що вражають своєю незвичайністю, такі якдайвінг- підводне плавання, рафтинг- сплавлення гірськими річками на легких надувних плотах,банджі-джампінг- стрибки з висоти.

. Елітарнийтуризм розрахований на заможну клієнтуру. Для цієї категорії споживачів рівень цін на ринку не має особливого значення, але вони пред'являють підвищені вимоги до якості пропонованих товарів і послуг. У зв'язку з цим не можна не відзначити ту роль, яку елітарний туризм відіграє в розвитку туристичного бізнесу в цілому. Тут задається імпульс розвитку всієї туристичної індустрії. Він сприяє утвердженню і розповсюдженню нових вищих стандартів обслуговування і, зрештою, сприяє поліпшенню якості життя населення. Тому елітарний туризм нерідко називають "туристичним локомотивом".

19. Орієнтир на споживачів змушує виробників туристичних послуг вишукувати нові сегменти ринку. Дохідним бізнесом стає організаціявесільних турів. Так, британська компанія "Томпсон Холідейз" продає близько 5 тис. весільних турів на рік. Туристичним фірмам вигідно займатися цим видом туризму, оскільки витрати на проживання істотно скорочуються через надання високих знижок готелями моло- дятам (до 60-80%). Пакет туристичних послуг, крім базових, включає відеозйомку, лімузин, квіти, шампанське і т.п. У випадку якщо обряд одруження планується зро- бити в поїздці, його організують як фольклорне свято. Практика показує, що моло- дята воліють відпочивати в районі Карибського басейну чи в країнах Південно-Східної Азії, у Європі популярна Італія, у США - Лас-Вегас.

20. Соціальний туризм- це подорожі, субсидовані із засобів, які виділяє держава на соціальні потреби. Метою соціального туризму є не отримання прибутку, а під- тримка людей з низьким рівнем доходу для реалізації їхнього права на відпочинок. Концепція соціального туризму побудована за трьома принципами: - забезпечення відпочинку всіх і кожного члена суспільства шляхом широкого залучення до сфери туризму людей з низьким рівнем доходів; - субсидування туризму для малозабезпечених; - активна участь центральних урядових, муніципальних, суспільних і комерційних структур в його розвитку. На даний час відсутність бюджетних засобів на дотації в соціальний туризм України призвело до відчуження більшої маси населення, особливо слабо захищених прошарків від подорожей.

21. Організований туризм - це подорожі індивідуалів чи групи туристів, органі- зовані турпідприємством. Організовані туристи здобувають право на тур шляхом купівлі туристичної путівки. При цьому кількість послуг може бути різною.

Наприклад, туристи можуть придбати лише курс на харчування чи комплекс послуг, включаючи транспортні послуги, харчування, проживання, трансфер і т.п. Таким чином, усі туристичні поїздки залежно від особливостей особистості, харак- теру туриста і його бюджету відбуваються на груповій чи індивідуальній основі. Індивідуальні поїздки надають споживачу більше незалежності і самостійності, але вони дорожчі і тому малодоступні масовому туристу. Групові поїздки, навпаки, дешевші, доступні масовому туристу, проте в таких поїздках кожен учасник.

Зобов'язаний підкорятися встановленому для групи порядку подорожі.

22. Система відпочинкутаймшер (кондомініум) виникла у Франції та детально розроблена в США. Time share (поділений час) - це придбання готельного номера, вілли, котеджу у власність на певний час (наприклад, 1-2 тижні протягом року по черзі з іншими власниками). Нині ця система популярна в світі. За її умовами приймають гостей понад 3 тис. курортів у 80 країнах світу. Право на володіння можна передавати чи обмінюватися ним. Існують спеціальні біржі, де можна обміняти, скажімо, свій готельний номер на європейському курорті на такий в одній із країн Азії. На жаль, на українському ринку ця форма відпочинку не набула поширення за недостатністю досвіду роботи з нерухомістю у вітчизняних туристичних фірм і слабкістю відповідного законодавства, а в країнах СНД, зокрема в Росії, з її впровадженням були пов'язані численні випадки шахрайства й обману клієнтів.

23. Клубний туризм - це відпочинок людей, яких поєднують спільні заняття, інтереси й захоплення. Місцем організації такого відпочинку, як правило, є туристичні містечка або круїзні судна, на яких вони відправляються, наприклад на острови, вивчати життя тварин і слухати лекції спеціалістів, організовують зустрічі філателістів, любителів джазової музики тощо. Таким спільним заняттям може бути просто активний відпочинок, бо передбачає обслуговування за принципом "all inclusive" (все включено). [18]


.2 Пізнавальний туризм та його класифікація


Культурно-пізнавальний туризм знайомить туриста з культурними цінностями, розширює його культурний кругозір. При цьому турист отримує знання, погодив- шись з власними культурними запитами власним вибором.

Культурно-пізнавальну діяльність туриста можна згрупувати наступним чином:

знайомство з різними історичними, архітектурними або культурними епохами шляхом відвідування архітектурних памяток, музеїв, історичних маршрутів;

відвідування театралізованих вистав, кіно, театрів, фестивалів, релігійних свят, концертів і оперних сезонів, виставок картин, скульптур, фотографій тощо;

відвідування лекцій, семінарів, симпозіумів, курсів іноземної мови, комунікативних тренінгів;

участь у демонстраціях фольклору, національної кухні та прикладного мистецтва на фестивалях фольклорних ансамблів і виставках національної народної творчості;

На сьогодні такий вид туризму, як культурний або пізнавальний набуває самостійності. Основою цього виду туризму є історико-культурний потенціал країни, що включає усе соціокультурне середовище з традиціями і звичаями, особливостями побутової і господарської діяльності. [20]

Мінімальний набір ресурсів для пізнавального туризму може дати будь-яка місцевість, але для його масового розвитку вимагається певна концентрація обєк- тів культурної спадщини, серед яких можна виокремити:

памятники археології;

культову і цивільну архітектуру;

памятники ландшафтної архітектури;

малі і великі історичні міста;

сільські поселення;

музеї, театри, виставкові зали;

соціокультурну інфраструктуру;

обєкти етнографії, народні промисли і ремесла, центри прикладного мистецтва;

технічні комплекси і споруди. [19]

При відвідуванні іншої країни туристи сприймають в цілому культурні комплекси, складовою частиною яких є природа. Аттрактивність культурних комплексів визначається їх художньою та історичною цінністю, модою і доступністю відносно місць попиту.

Особливості культури різних регіонів світу все частіше спонукають людей проводити відпустку в подорожі. Обєкти, що відвідуються туристами, сприяють їх духовному збагаченню, розширенню кругозору. Культура є одним з основних елементів туристського інтересу.

Пізнавальний туризм охоплює усі аспекти подорожі, за допомогою якої людина дізнається про життя, культуру, звичаї іншого народу. Туризм, таким чином, є важливим засобом створення культурних звязків і міжнародної співпраці.

Розвиток культурних чинників усередині регіону є засобом розширення ресурсів для залучення туристських потоків. У багатьох країнах туризм може бути включений до так званої політики культурних стосунків.

Рівень культурного розвитку може бути використаний також для створення сприятливого іміджу певного регіону на туристському ринку. Елементи і чинники культури можуть бути каналами розподілу інформації про туристські можливості місцевості. Успіх розвитку туризму залежить не лише від матеріально-технічної бази, відповідної загальноприйнятим стандартам і вимогам, а й від унікальності національної культурної спадщини. [18]

Обєкти національної культурної спадщини мають бути представлені розумно і творчо. Науково-технічний прогрес зробив свою справу: продукція однієї країни практично не відрізняється від аналогічної продукції іншої країни. Одноманітність у культурі є неприпустимою. Регіон, який бажає стати популярним туристським напрямом, повинен мати унікальні культурні комплекси і пропонувати їх на туристський ринок.


1.3 Замки та фортеці України: історія, значення і доля


Замковий туризм виконує значну освітню і пропагандистку функцію у вихованні патріотичного духу українського народу, окрім того, він приносить значні бюджетні поповнення в місцеві податкові адміністрації. У нашій державі історико-культурні обєкти в недостатній мірі розцінюються як туристичні ресурси, більшість визнач- них памяток не включена у туристичні маршрути, що приводить до їх використання в обмежених масштабах і занепаду. Високорозвинуті країни Європи, зокрема Іспанія, Італія, Франція та інші, вже давно оцінили економічний ефект збільшення попиту на туристичному ринку власної країни, завдяки відвідуваності фортифіка- ційних споруд та палаців. Памятки старовини в цих країнах взяті під охорону держави і добре загосподаровані. Використання замків західного регіону України в туристичній діяльності за прикладом зарубіжних країн, при належній рекламі та наведенні порядку і реставрації, може давати значний економічний і соціальний ефект. [20]

У бататій та різноманітній історико-архітектурній спадщині України - фортецям, замкам, міським укріпленням - належить визначне місце. Упродовж багатьох століть вони були головними у забудові міста. Замки першими відбивали ворожі напади й останніми підкорялися завойовникам.

Замок- укріпленабудівля <#"justify">У своїй подальшій історії замок багато разів потерпав від руйнацій: декілька пожеж і сильний землетрус 1838 р. спричинили руйнування мурів замку. Не менше пошкодили його і самі власники - після того, як в одній з кімнат знайшли замурований скарб, почалися гарячкові пошуки інших коштовностей: розбивалися стіни з розписами, руйнувалися каміни, знімалися підлоги. На кінець XIX ст. Олеський замок перетворився практично на руїну. За зібрані в 1882 р. львів'янами кошти замок викупили, і він перейшрв у власність держави. До 1939 р. замок використовувався як сільськогосподарська жіноча школа. Коли Галичина була приєднана до СРСР, у замку організували табір польських військовополонених, у роки Другої світової війни тут розміщувалися військові склади.

Лише з 70-х років минулого століття розпочалося активне відновлення Олеського замку. Нині це відділ Львівської галереї мистецтв. У музеї представлено: галицько-волинський іконописний живопис ХV-XVIII ст., український портретний живопис XVI-XVIII ст., європейське малярство XVII-XVIII ст., львівську скульптурну школу XV-XVIII ст., різноманітні європейські інтер'єри, а також унікальна колекція творів одного з найталановитіших європейських скульпторів ХVIII століття - Йогана Георга Пінзеля. [4]

. Підгорецький замок. (Додаток Б.4)

Підгорецький замок - один з найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Палац називали ?польським Версалем?.

Мурований замок заснував у 1635 р. коронний гетьман Станіслав Конецпольський на місці давніших укріплень, що належали родині Підгорецьких. Підгорецький парк належить до памяток садово -паркового мистецтва державного значення.

До замкового комплексу входять: палац, оточений бастіонними укріпленнями, валами, ровами, чудовим парком, що знаходиться на декількох терасах і є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення, римо-католицький костел XVIII ст. та заїжджий двір. Підгорецький замок був споруджений уXVII ст. французьким інженером Бопланом. Цей замок більше схожий напалац, ніж нафортецю, ірізко контрастує зсуворими, войовничими форпостами Поділля.

Масивна споруда замку палацового типу дивує своєю величчю. Колись палац вражав розмаїттям залів, пишністю обробки стель, мармуровим обрамленням дверей і камінів, глазурованими кольоровими пічками, настінними розписами, художніми паркетами, колекцією творів мистецтва і зброї та багатою бібліотекою.

ВXIX ст. Леон Жевуський, який був бездітним і не мав спадкоємців,передає замок князю Євстахію Сангушку за умови, що той реставрує та збереже замок. До 1939 р. тут діяв приватний Музей князів Сангушко, перший музей прикладного мистецтва та живопису на Західній Україні.

В 1940 році в Підгорецькому замку був створений державний музей, колекції якого під час окупації пограбували фашисти. Після війни будову замку передали Міністерству охорони здоров'я, після чого в ньому створили туберкульозну лікарню, а твори мистецтва, які залишилися, передали до Львівської галереї мистецтв. [2]

. Старосільський замок.

Старосільський замок - найбільший на Львівщині. Пятикутний оборонний замок князів Острозьких, побудований в кінці XVI ст. у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу.

Руїни замку розташовано на пагорбі, з південного сходу захищеного заболоченою долиною. Про існування дерев'яного укріплення для захисту від нападів татар на Волоському шляху відомо з писемних джерел від 1448 р. У 1584-1589 рр. Старе Село належало родині князів Острозьких, які на місці дерев'яного укріплення звели мурований замок. Можливо, в його будівництві брав участь львівський архітектор А. Прихильний. Але незабаром укріплення зруйнували татари. [7]

Замок у Старому Селі є визначною пам'яткою нерегулярних укріплень ХVІ-ХVІІ ст. Галичини, в якому яскраво проявилися риси ренесансної стилістики в українській архітектурі.

7. Свіржський замок.(Додаток Б.5)

Ймовірно замок було збудовано в кінці XV ст. Але сучасного вигляду він набрав з середини XVII століття, з часу переходу його у власність графа О. Цетнера. Граф наказав перебудувати і значно зміцнити замок, який став родинною резиденцією графів Цетнерів. Цетнери перебудували замок, заклали парк з ставками, побудували багато господарських будівель

В 1648 році замок спалили татари, а під час визвольної війни під проводом Хмельницького в 1648-1654 його декілька разів брали козаки. Однак в 1672 р, під час походу турків на Львів, він все-таки вистояв турецьку облогу. Під час другого походу турків Свірзький замок знову вистояв і захистив у своїх мурах залогу Поморянського замку, що не маючи достатньої сили для оборони, через таємний хід вийшла до лісу і переховалася у Свіржі. Під час ІІ світової війни замок був пограбований і частково зруйнований. Нова реставрація замку проводилася в 1975-1983 роки.

Нині на території замкового парку зберігся костьол, заснований ще в XV ст. Сучасна мурована будівля костьолу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці дерев'яного, що завалилася, походить з 1541 р. Над входом в костьол можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костьолу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста. У внутрішньому дворі замку можна побачити великий колодязь, воду з якого брали у випадку облоги. Нині колодязь закинутий. Загалом, сучасний стан замку не найкращий. Власне, збереглися тільки зовнішні стіни. Всередині, після неодноразової «модифікації» змінено планування кімнат замку, перебудовані інші приміщення. [6]

. Камянець-Подільська фортеця. (Додаток Б.6)

Камянець Подільський - місто, що зберегло дух середньовіччя. Своєрідність та унікальність його полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у Європі.

До творення неповторного архітектурного вигляду Камянець-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін. Сьогодні чимало туристів захоплюються вдалим поєднанням міцних оборонних мурів міста, Старого замку (XII-XVIII ст.) та високих стрімких скель каньйону річки Смотрич. Надзвичайно привабливий для любителів фортифікації і комплекс укріплень Нового замку, збудований у XVII ст., що є єдиним збереженим зразком такого типу споруд нідерландської школи. Неабиякий інтерес викликає й унікальний Замковий міст, що сполучає Старе місто із Замковим комплексом.

До складу Камянецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був увязнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під частурецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів. [16]

. Хотинська фортеця. (Додаток Б.7)

Хотинська фортеця - свідок численних війн і баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато розповісти тому, хто побажає вислухати її.

Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників.З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка. Під час Визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. Відома Хотинська фортеця і подіями Хотинської війни, яка проходила під стінами фортеці у вересні - на початку жовтня 1621 р. Ця війна прославила запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і набула відголосу у світовій літературі. [8]

Упродовж XVII ст. Хотин переходив з рук до рук, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, не раз місто визволяли запорозькі козаки. Під час Визвольної війни у Хотині перебували війська Богдана Хмельницького (1650-1653 рр.). Тільки на початку XVIII ст. туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині і в фортеці. Після реконструкції 1712-1718 рр. (за участю французьких інженерів) вона стала наймогутнішим вузлом османської оборони на сході Європи. І хоча в ХVIII-ХІХ ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, та під її мурами продовжували кипіти битви.

10. Фортеця у Меджибожі.

Фортеця у Меджибожі, зведена між річками Південний Буг і Бужок, - одна з найбільших фортифікаційних споруд України. Розташовані в мальовничому куточку Хмельниччини, могутні мури і башти фортеці нікого не залишають байдужими.

Перші древньоруські укріплення на місці нинішньої фортеці були зведені ще до монгольського нашестя, проте в середині ХІІІ століття вони були знищені за наказом монголів. Ослаблені протистоянням з Золотою Ордою галицько-волинські землі в XIV століття підпадають під владу литовських князів. Меджибіж стає королівським замком, який передавався у володіння прикордонним старостам, що повинні були стримувати наскоки татар. І вже у 1516 році у Меджибожі був мурований замок. З 1540 року (майже на 200 років) Меджибіж стає власністю шляхтичів Сенявських, які зводять на території фортеці в 1564 році костьол і продовжують її укріплювати. Завдяки цьому у 1566 році Меджибіж витримав облогу татарського війська, а ще через пятдесят років мури Меджибожа, товщина стін якого подекуди сягала 4 метрів, не змогло взяти кримське військо. На початку ХVІІІ ст. Меджибіж постраждав від місцевого населення, коли повстанці у 1702 р. обложили замок. З 1730 року містом володіли Чарторийські, а у 1831 їх майно було конфісковано за участь в польському повстанні, з того часу в замку були так звані «таборові збори» (казарми). [13]

На сьогоднішній день у Меджибізькій фортеці, яка отримала статус заповідника, тривають реставраційні роботи. Приведено до ладу та відновлено ряд будівель, зокрема, відреставровано північно-західний корпус заповідника та «Лицарську» вежу, яка стала оглядовим майданчиком для відвідувачів. Окрім того, ведеться серйозна робота по перетворенню заповідника в тому числі і на науково-дослідницький та культурно-освітній центр. У північно-західному корпусі заповідника відкрито краєзнавчий музей із 6 музейних залів з експозиціями; працює постійна експозиція «Український традиційний одяг подолян в обрядах та звичаях»; «Творчість українських художників і скульпторів другої половини XX століття» тощо. У заповіднику регулярно проходять різного роду просвітницькі та освітні заходи.


2. Розробка пізнавального туру по замках України


.1 Розробка схеми маршруту


Туристичний маршрут - це завчасно спланована траса послідовного пересування туристів між географічними пунктами, які будуть відвідані протягом певного періоду з мстою отримання послуг, як передбачених програмою обслуговування, так і додаткових: розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, спортивних, видовищних, соціальних заходів тощо. Вихідною і кінцевою точками маршруту є пункти початку і закінчення подорожі.


Рис. 2.1. Класифікація туристичних маршрутів.


За формою побудови траси пізнавальний маршрут по замках України є кільцевим.

Кільцевий маршрут - шлях руху тургрупи, коли його початок та закінчення відбуваються водному географічному пункті перебування.

Маршрут проходить по Західній Україні.Початковою і кінцевою точкою є місто Рівне.Тур проходить по найбільш атрактивно привабливим замках України (Рис. 2.2) (Рис. 2.3.)


Рис. 2.2. Схема маршруту


Рис. 2.3

2.2 Програмне забезпечення туру


Програма є щоденним розпорядком, призначеним для реалізації мети подорожі.

При складанні програми необхідно враховувати наступне:

загальний ліміт часу програмного забезпечення становить, залежно від контингенту туристів, 12-14 годин (молодші та старші вікові групи повинні мати більше часу на відпочинок вночі, та можливість відпочити вдень), програмою повинен забезпечуватись відпочинок: мінімум 8 годин вночі та певний час після харчування;

при складанні програм треба керуватися нормативними витратами часу на поселення (включаючи трансфер), харчування (сніданок - 30 хв., обід - 60 хв., вечеря - 45 хв.), екскурсійне обслуговування (тривалість екскурсії коливається в залежності від її характеру, тематики, використовуваних засобів переміщення від 1 до 3 годин), дозвіллєві заходи (тривалість спектаклю, концерту тощо);

витрати часу на транспортування між основними пунктами маршруту визначаються відповідно до умов обраної схеми;

програма повинна бути варіативною: включати екскурсійні програми вільного вибору та інші форми вільної організації дозвілля.

Даний пізнавальний кільцевий маршрут буде проходити по Західній Україні і триватиме 4 дні.

День 1

:00 - Виїзд з центрального автовокзала міста Рівне

:00 - Прибуття в місто Луцьк 09:30 - 10:00 - Сніданок в ресторані ?Корона Вітовта?(харчування за власний рахунок)

:00 - Екскурсія в замок Любарта (Додаток Б.1)

:00 - 12:30-Прогулянка по місту

:30 - Відїзд з Луцька до міста Дубно

:50 - Прибуття в місто Дубно

:00 - Екскурсія в Дубенський замок (Додаток Б.2)

:20 - 16:00- Обід в ресторані ?Антік Хаус?(харчування за власний рахунок)

:10 - Відїзд з міста Дубно до міста Кременець

:00 - Прибуття в місто Кременець

:10 - Підйом на гору Бонну, до Кременецького замку

:00 - Поселення в готель ?Панорама? (Додаток В.1)

:30 - 19:30 - Екскурсія по місту

:30 - Вечеря

:15 - Вільний час.У готелі для туристів пропонується більярд, настільнний теніс, мангал та послуги масажиста

День 2

:30 - 09:00 - Сніданок у готелі

:00 - Трансфер у Підгірці

:30 - Прибуття в Підгірці. Екскурсія по Підгорецькому замку (Додаток Б.4). Також туристи відвідають залишки Італійського парку та Костел Воздвиження та святого Йосипа

:15 - Відїзд з Підгірців до Олеська

:30 - Прибуття до Олеська

:35 - 13:15 - Екскурсія по Олеському замку. Відвідування експозиції музею-заповідника Львівської галерї мистецтв та прогулянка по пейзажному парку (Додаток Б.3)

:15 - 14:00 - Обід в ресторані ?Гридниця?(харчування за власний рахунок)

:00 - Відїзд до Львова

:30 - Прибуття до Львова. Поселення в готель ?Цісар? (Додаток В.2)

:45 - 17:30 - Екскурсія в музей зброї ?Арсенал? у місті Львів

:30 - 19:00 - Прогулянка по місту. Туристи можуть прогулятися по мальовничих вуличках Львова, відвідати знамениті кавярні та кондитерські та оглянути історичні та культурні памятки міста

:00 - 19:30 - Вечеря

День 3

:30 - 09:00 - Сніданок в готелі

:00 -Відїзд з Львова у Старе Село

:20 - Прибуття в Старе Село

:20 - 10:00 - Екскурсія по Старосільському замку

:15 - Відправлення з Старого Села до Свіржу

:40 - Прибуття в Свірж

:50 - 11:35 - Екскурсія по Свіржському замку(Додаток Б.5)

:35 - Виїзд до Камянця-Подільського

:00 - Прибуття в Камянець-Подільський

:00 - 15:45 - Обід в кафе ?Ніка?(харчування за власний рахунок)

:45 - 16:30 - Екскурсія до Камянець-Подільської фортеці. Відвідання тематичної екскурсії ?Поділля ХХ-ХХІ ст.? (Додаток Б.6)

:30 - 17:00 - Трансфер і поселення в готель ?Біля річки?(Додаток В.3)

:00 - 19:00 - Прогулянка по історичній частині міста

:00 - Вечеря

:30 - Вільний час. Для відпочиваючих на території готелю є басейн, сауна, бар. Крім цього, можуть бути запропоновані катання на конях чи на бронетранспортері по каньйону, риболовля та мангал

День 4

:00 - 08:45 - Сніданок

:45 - Відїзд з Камянця-Подільського до Хотина

:00 - Прибуття у Хотин

:05 - 10:00 - Екскурсія по Хотинському замку (Додаток Б.7)

:00 - Відїзд з Хотина до Меджибожа

:45 - Прибуття у Меджибіж

:50 - 13:30 - Екскурсія по Меджибізькому замку

:35 - 14:00 - Обід в ресторані ?Меджибіж? (харчування за власний рахунок)

:05 - Відїзд з Меджибожа

:00 - Прибуття в Остріг

:00 - 16:55 - Екскурсія в Острозькому замку, відвідання Острозького краєзнавчого музею

:00 - Відїзд з Острога до Рівного

:00 - Прибуття на центральний автовокзал міста Рівного


2.3 Розробка рекламної стратегії


Реклама - це самостійна галузь індустрії, в якій каналами поширення називають ті реальні засоби, які використовуються для популяризації та просування на ринок продукції та послуг. До каналів поширення відносять:

засоби масової інформації;

спеціалізовану друковану продукцію;

завнішню рекламу;

засоби "директ мейл";

фантазійну рекламу;

товарну рекламу;

інші засоби просування реклами.

Туристична реклама - активний засіб здійснення маркетингової політики туристичної фірми по просуванню туристичного продукту, посиленню зв'язку між виробником і споживачем туристичного продукту.

Рекламуючи ті чи інші послуги, туристична фірма публічно подає дані про свої можливості за допомогою художніх, технічних і психологічних прийомів з метою посилення попиту і збільшення їх реалізації. [23]

Підприємства-виробники туристичних послуг видають самостійно або з іншими аналогічними фірмами ілюстровані брошури, буклети, каталоги, листівки і т.п., в яких образотворчим і текстовим способом рекламують наявні можливості обслуговування туристів.Такий спосіб поширення реклами є досить вдалим, адже цей вид реклами не є надто дорогим і він досить легко розповсюджується.

Отже,якісна і професійно виконана реклама є прекрасним засобом, який може популяризувати певні послуги: тури,путівки тощо, а також реклама може приваблювати широкі кола людей, які згодом і будуть купувати ці послуги.


2.4 Розрахунок вартості туру


Розрахунок вартості туру є складною багатофакторною процедурою.На ціноутворення впливає характер попиту, розвиненість ринку туристичних послуг, місце туристичної фірми на ньому та оцінка конкурентного середовища, обрана маркетингова стратегія тощо. Ціна туру відтворює економічний бік діяльності суб'єкта господарювання і відбиває його комерційну політику на ринку туристичних послуг. Ціноутворення ускладнюється також введенням до складу турпродукта туристичних ресурсів, тобто різноманітних пам'яток, що за економічною сутністю є результатами вкладеної колись праці, або туристичних благ, що взагалі не є продуктами праці (клімат, мальовничі ландшафти тощо).

Ціна туру залежить від класу обслуговування, терміну та сезону подорожі, її виду та форми. На неї впливає кон'юнктура ринку та характер обраної маркетингової стратегії (реклама, канали реалізації тощо.Ціна на турпродукт обраховується методом нормативної калькуляції. [18]


Таблиця 2. Розрахунок вартості запропонованого туру

№п/пСтаття видатківСума грн. на одного Туриста1.Проживання і харчування7002.Транспортне обслуговування119,083.Екскурсійне обслуговування2084.Страховка2455.Додаткові послуги18,66.Видатки на керівника групи64,56.Прибуток(15%)203,37.Податок на прибуток(23%)46,758.ПДВ(20%)321,049.Всього1926,3

Розрахунок вартості проживання:

Проживання і харчування:

Кременець - Проживання в готелі ?Панорама? - 250 грн/доба (напівпансіон)

Львів - Проживання в готелі ?Цісар? - 150 грн/доба (сніданок включено в вартість проживання)

Камянець-Подільський - Проживання в готелі ?Біля річки? - 300 грн/доба (напівпансіон)

Всього: 250грн + 150 грн + 300 грн =700 грн - вартість проживання на одного туриста.

Харчування в основному включено у вартість проживання, або ж оплачується самостійно туристом.

Транспортне обслуговування:

Транспортне обслуговування здійснюється туристичним автобусом, який є власністю турфірми.Отже, вартість транспортних послуг встановлює турфірма-власник.

Відповідно до тарифів, загальна вартість транспортних послугна групу з тридцяти людей становитиме 3572,46 гривень.

Вартість на одну особу: 3572,46: 30 = 119,08 грн

Екскурсійне обслуговування на одну дорослу людину:

Екскурсія в історико-культурний заповідник ?Старий Луцьк? - вхід 10 гривень

Екскурсія в Дубенський замок - вхід 10 гривень

Екскурсія До Кременецького замку - 5 гривень

Екскурсія в Олеський замок - вхід 20 гривень

Екскурсія в Підгорецький замок - вхід 10 гривень

Екскурсія в музей зброї ?Львівський Арсенал -вхід 10 гривень

Екскурсія в Старосільський замок -вхід 10 гривень

Екскурсія в Свіржський замок - вхід 15 гривень

Екскурсія в Камянець-Подільську фортецю - вхід 20 гривень

Тематична екскурсія ?Поділля ХХ-ХХІ ст.? - 50 гривень

Екскурсія в Хотинську фортецю - вхід 20 гривень

Екскурсія в Меджибізький замок - вхід 20 гривень

Екскурсія до замку Острозьких - вхід 8 гривень

Всього: 10 + 10 + 20 +15 +10 +10 +15+20+50 +20 +20 +8 = 208 грн - вартість екскурсійного обслуговування на одну особу.

Додаткові послуги:

Загальна сума за послуги екскурсовода під час всього туру становить 560 гривень.

Отже, вартість на одну особу становить - 560: 30 = 18,6 грн.

Страхування:

Страхування на одну людину становить 245 гривень.

Видатки на керівника групи:

((700 грн + 119,08 грн + 208грн + 18,6грн + 245грн)*5%):100=64,5 грн - одна особа сплачує на керівника групи.

Собівартість:

+119,08 +18,6 +245 +208 +64,5=1355,18 грн.

Прибуток:

,18*15%/100% =203,3 грн.

Податок на прибуток:

,3 * 23% /100%=46,75.

ПДВ:

((1355,18+203,3+46,75)*20%)/100% =321,04 грн.

Загальна вартість туру:

+119,08+208+18,6 + 245+64,5+203,3+46,75+321,04 = 1926,3 грн.

Отже, загальна вартість туру для одного туриста становить 1926,3 грн.


.5 Документальне оформлення туру


Важливим елементом обслуговування клієнта є документальне оформлення взаємин.Перелік документів стосовно до конкретного туру залежить від безлічі факторів: набір послуг, вид туру, країна призначення, індивідуальний чи груповий тур, наявність дітей і т.д., і повинні відповідати нормативно-правовим документам України і країни (країн) перебування.

Основними документами є: - договір з клієнтами; - договір з підприємствами, які беруть участь у просуванні туристичного продукту; - туристський ваучер; - страховий поліс та деякі інші документи при обслуговуванні іноземних туристів.

Договір (угода, контракт) з клієнтами укладається в письмовій формі і містить таку інформацію: - назву країни, місце призначення подорожі; - дату початку і закінчення подорожі; - транспортні засоби, які будуть використані для подорожі, їх клас і комфортність; - назву готелю, в якому розміщуватимуться туристи, його місцезнаходження, класність, категорію номерів з переліком послуг; - систему харчування (повний пансіон, напівпансіон, "шведський стіл" або тільки сніданок); - ціну туристичної подорожі в гривнях та іноземній валюті; - маршрут та програму екскурсій на кожен день перебування з визначенням їх терміну та тематики; - транспортно-візові та медичні вимоги в країні перебування.

Договори з іншими організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, що беруть участь у формуванні і просуванні туристичного продукту, - це договори з туроператорами, туристичними закладами, з постачальниками і підрядниками - вітчизняними і закордонними партнерами, що забезпечують туристів належними умовами розміщення і харчування, засобами транспорту, організацією екскурсій і відпочинку. [18]

Документ №1. Туристичний договір

Договір №______

на туристичне обслуговування

м. Рівне „____ _________ 2015 р.

_____________________________________________________, в особі ____________ діє на підставі __________________ надалі ТУРАГЕНТ, з однієї сторони, та громадянин(нка) України _________________________________________________, паспорт _____________, виданий»__»_______ __________ р ________________________________________________, що проживає: ____________________________________, надалі - ТУРИСТ, з іншої сторони, разом спільно іменовані далі «сторони» або кожна окремо - «сторона», керуючись Законом України «Про туризм», уклали цей Договір на туристичне обслуговування (далі - «Договір») про нижченаведене:

. Термінологія

Терміни, що використовуються у тексті цього Договору, мають наступне значення:

1.1. Турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін; 1.2. Туроператор - юридична особа, створена згідно із законодавством України, для якої виключною діяльністю є організація і забезпечення створення туристичного продукту, реалізація і надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг, яка у встановленому порядку отримала ліцензію на туроператорську діяльність;

1.3. Турагент - юридична особа, створена згідно чинного законодавства України, або субєкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка здійснює діяльність з реалізації туристичного продукту Туроператора, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг, яка в установленому порядку отримала ліцензію на тур агентську діяльність;

.4. Туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо);

2. Предмет договору

.1. Турагент, на підставі укладеного з Туроператором- ТОВ «Аполонія Тур»- Агентського договору № __ від «__»________ 2012 р. (ліцензія на туроператорську діяльність АГ № 580960 видана Державною Туристичною Адміністрацією України «30»,березня 2012 р.), за встановлену Договором плату та за замовленням ТУРИСТА зобов'язується забезпечити надання ТУРИСТУ реалізації туристичного продукту, що передбачений Додатком № 1 до даного Договору, а Турист зобовязується прийняти та оплатити його.

.2. Туристичні послуги, що входять у туристичний продукт ТУРАГЕНТА надаються за межами митної території України.

.3. Якість туристичного продукту повинна відповідати критеріям, визначеним у Додатку №1 до Договору.

. Обовязки та права сторін

.1. Турагент зобов'язується:

·надати ТУРИСТУ послуги з реалізації туристичного продукту, передбаченого в додатку №1 до даного Договору;

·за умови повної та своєчасної сплати вартості туристичного продукту ТУРИСТОМу строки встановлені даним Договором - видати останньому проїзні та інші, необхідні для отримання туристичних послуг документи;

· надавати ТУРИСТУ необхідну і достовірну інформацію про сформований туристичний продукт, обов'язки та правила поведінки ТУРИСТА, умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу необхідну інформацію, передбачену чинним законодавством;

· виконувати вимоги закону щодо забезпечення безпеки ТУРИСТА, охорони туристичних ресурсів України та довкілля;

· відшкодовувати в установленому порядку фактично завдані та документально підтверджені прямі дійсні збитки ТУРИСТУ, іншим особам та довкіллю, які виникли виключно та внаслідок ненадання чи неналежного надання комплексу послуг, передбачених Договором.

3.2. ТУРИСТ зобов'язується:

·надати ТУРАГЕНТУ необхідні для бронювання та реалізації туристичного продукту відомості та належним чином оформлені документи. Будь-які зміни паспортних даних ТУРИСТА (написання ПІБ, дата народження, номер паспорту, тощо) після укладення даного Договору і підписання Додатку №1 носять для ТУРАГЕНТА виключно інформаційний (не обовязковий) характер. ТУРАГЕНТ поможливості вносить відповідні виправлення, однак не гарантує виписку перевізних і супровідних туристичних документів (ваучер, страховка, авіаквитки і т.п.) з урахуванням цих виправлень. У разі надання ТУРАГЕНТУ прострочених та/або неналежно оформлених документів, ТУРАГЕНТ не несе відповідальності за ненадання або неналежне надання туристичного продукту. ТУРИСТ в цьому випадку відшкодовує в повному обсязі понесені ТУРАГЕНТОМ витрати та збитки;

·оплатити вартість туристичного продукту ТУРАГЕНТА у строки, передбачені Договором;

·не порушувати права та інтереси інших осіб, вимоги законів та інших чинних правових норм, що діють в країни перебування;

·ознайомити з нормами, правилами та законами країни перебування осіб, інтереси яких ТУРИСТ представляє за законом (в тому числі- своїх неповнолітніх дітей), та забезпечити дотримання цими особами вказаних норм;

·виконувати митні, прикордонні, санітарні, норми перевезення та інші правила і норми, та нести персональну відповідальність за дотримання цих норм;

·поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування;

·зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) перебування;

·дотримуватись умов і правил, передбачених Договором;

·надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації туристичного продукту;

·дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки;

·відшкодовувати ТУРОПЕРАТОРУ збитки, завдані йому власними неправомірним діями з його вини;

·виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування.

.3. ТУРАГЕНТ має право:

·вимагати від ТУРИСТА отримання персональної інформації та документації, що є необхідною для формування та реалізації туристичного продукту;

·вимагати відшкодовування ТУРИСТОМ збитків, завданих йому неправомірними діями ТУРИСТА.

.4. ТУРИСТ має право:

·отримати від ТУРАГЕНТА необхідну і достовірну інформацію про

o правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там,

oпро звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною;

oпро наявність ліцензії у ТУРАГЕНТА, дозволів, сертифікатів, інших документів, наявність яких передбачена законодавством,

oпро наявність фінансового забезпечення відповідальності ТУРАГЕНТА у вигляді банківської гарантії, виданої банківською чи кредитною установою, назву банківської (кредитної) установи, розмір гарантії та наявність Договору з такою установою;

oіншу інформацію, надання якої передбачено ст. 19-1 Закону України «Про туризм».

·отримати у повному обсязі комплекс туристичних послуг, передбачених Договором та Додатком №1 ;

·вимагати відшкодування матеріальних та моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов Договору, які виникли внаслідок ненадання чи неналежного надання послуг, що входять до туристичного продукту.

. ВАРТІСТЬ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

.1.Винагорода ТУРАГЕНТА становить різницю між вартістю поставленого ним туристичного продукту та вартістю витрат, понесених ТУРАГЕНТА внаслідок придбання такого туристичного продукту.

.2.Вартість туристичного продукту становить ____________________________________грн.

.3.Вартість поставленого туристичного продукту включає сукупність витрат, понесених ТУРАГЕНТОМ внаслідок придбання туристичного продукту.

.4. При укладенні Договору ТУРИСТ сплачує ТУРАГЕНТУ, в день підписання Договору, не менше 30% від вартості туристичного продукту (або, за погодженням сторін - 100% вартості туристичного продукту). Друга частина оплати (___% від вартості згідно п. 5.2.) сплачується ТУРИСТОМ протягом 3-х календарних днів днів після отримання офіційного підтвердження бронювання.

.5. Повна оплата туристичного продукту та проїзних документів здійснюється не пізніше ніж за 14 робочих днів до дати початку туристичної подорожі. У виняткових випадках можуть бути узгоджені інші терміни сплати туристичного продукту, про що ТУРАГЕНТОМ здійснюється відповідна відмітка в Додатку №1 до Договору. Несплата або неповна сплата вартості туристичного продукту в узгоджені з ТУРАГЕНТОМ терміни вважається відмовою від туристичного продукту за ініціативою ТУРИСТА. У цьому випадку ТУРИСТ відшкодовує ТУРАГЕНТУ фактично понесені ним витрати за послуги, які були надані до моменту несплати остаточної суми коштів.

.6. Оплата вважається належним чином здійсненою з момент її зарахування в касу або на банківський рахунок ТУРАГЕНТА в розмірі повної вартості туристичного продукту і проїзних документів.

.7. У випадку затримки ТУРИСТОМ повної сплати вартості туристичного продукту ТУРАГЕНТ залишає за собою право відміни бронювання та утримання при цьому авансового платежу, а також інших витрат, які були понесені в звязку з підписанням даного Договору та які повязані з замовленням ТУРИСТА.

. УМОВИ ВІДМОВИ ВІД ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

.1. ТУРИСТ має право відмовитись від заброньованих туристичних послуг повністю або частково на умовах передбачених п.5.5. даного Договору.

.2. ТУРИСТ вправі відмовитись від виконання Договору до дати початку туристичної подорожі за умови оплати ТУРАГЕНТУ фактично понесених ним витрат за послуги, надані до цього повідомлення.

.3. ТУРАГЕНТ вправі відмовитись від виконання Договору лише за умови повного відшкодування ТУРИСТУ збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання Договору, крім випадку, коли це відбулося з вини ТУРИСТА.

.4. Зміна ціни туристичного продукту, погодженої сторонами, можлива лише у випадках, передбачених Договором, і тільки при істотній зміні обставин, передбачених п. 9.1. Договору, але не пізніше ніж:

·за 10 днів до дати початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить більше ніж 10 днів;

·за 5 днів до дати початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить від 2 до 10 днів;

·за 48 годин до дати початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить один день.

При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати 5% його первісної ціни. Уразі перевищення ціни туристичного продукту більше ніж 5% первісної ціни ТУРИСТ має право відмовитися від виконання Договору, а ТУРАГЕНТ зобов'язаний повернути йому всі раніше сплачені кошти.

.5. У випадку відмови ТУРИСТА від заброньованих туристичних послуг ТУРИСТУ повертаються внесені ним за туристичні послуги грошові кошти з утриманням таких штрафних санкцій:

·в період від 21 до 15 робочих днів до дати початку туристичної подорожі - 10% вартості туристичного продукту;

·в період від 14 до 7 робочих днів до дати початку туристичної подорожі - 30% вартості туристичного продукту;

·від 7 днів і менше днів до дати початку туристичної подорожі або за неявку на рейс - 100% вартості туристичного продукту.

. ФОРС-МАЖОР

.1. Жодна із Сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо невиконання буде наслідком таких обставин, як стихійні лиха, військові дії, страйки, громадські заворушення, дії чи бездіяльність органів влади та управління, прийняття нових нормативних актів, або дії іншої непереборної сили в період дії вищевказаних обставин, але тільки в тому випадку, якщо їхня дія прямо перешкоджає виконанню Сторонами або однією із Сторін зобов'язань за Договором.

6.2. Сторона, для якої форс-мажорні обставини перешкоджає виконанню договірних зобов'язань, зобов'язана повідомити іншу Сторону в письмовій формі в термін не більше 7 (семи) календарних днів з моменту виникнення таких обставин. У цьому випадку виконання зобов'язань за Договором повинно бути відкладено на термін дії форс-мажорних чинників. Підтвердженням наявності форс-мажорних обставин є акт, виданий Торгово-промисловою палатою, іншим уповноваженим державним органом або повідомлення, опубліковане в офіційній пресі.

7. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

.1. Сторони несуть відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань за Договором у відповідності до умов даного Договору та чинного законодавства України.

.2. У випадку ненадання ТУРИСТУ належно оплачених туристичних послуг, ТУРАГЕНТ зобов'язується відшкодувати йому вартість ненаданих послуг, за винятком випадків, передбачених даним Договором.

.3. ТУРАГЕНТ несе відповідальність за зберігання офіційних документів ТУРИСТА, які здаються йому для оформлення візи країни відвідування.

.4 ТУРАГЕНТ не несе відповідальності за відміну рейсу або зміни часу відправлення/прибуття рейсу і пов'язані з цим зміни обсягів і термінів надання туристичних послуг. В таких випадках відповідальність за невиконання зобов'язань, які випливають та пов'язані з транспортними перевезеннями, несуть відповідні транспортні перевізники у відповідності з міжнародними правилами перевезень. У зв'язку з цим всі заяви, претензії, позови по недолікам, зв'язаним з транспортними перевезеннями, в тому числі із затриманням відправлення і запізненням прибуття рейсів і таке інше, висуваються ТУРИСТОМ безпосередньо до транспортного перевізника.

.5. ТУРАГЕНТ не несе відповідальності за збереження особистого багажу, цінностей і документівта іншого майна ТУРИСТА протягом всього періоду поїздки.

.6. ТУРАГЕНТ не несе відповідальності за невиконання умов даного Договору внаслідок відмови відповідних органів (Посольства, Консульства) в оформленні ТУРИСТУ в'їзних документів або збільшення строків оформлення зазначених документів. У випадку відмови ТУРИСТУ в оформленні в'їзних документів Посольством (Консульством), ТУРИСТУ повертаються кошти в розмірі передбаченому в п.5.5. даного Договору.

.7. Відповідальність за наслідки, які викликані несвоєчасним прибуттям ТУРИСТА в місце виїзду (для реєстрації в аеропорту, на вокзал і таке інше), порушення ТУРИСТОМ правил проїзду, перевезення та зберігання багажу, а також законів і правил перебування в країні під час туристичної подорожі, завданням ТУРИСТОМ шкоди перевізнику або приймаючій стороні, покладається на ТУРИСТА.

.8. ТУРИСТ несе відповідальність за достовірність наданих про себе відомостей, за дійсність наданих документів.

.9. Будь-які претензії до якості обслуговування, фактів ненадання туристичних послуг ТУРИСТ зобовязаний проінформувати приймаючу компанію безпосередньо під час знаходження в країні перебування. Претензії ТУРИСТА повинні бути зафіксовані в письмовій формі та завірені підписом офіційного представника приймаючої компанії.

7.10. У випадку виникнення претензій в країні перебування ТУРИСТ повинен звернутись до представників приймаючої сторони або підготовити письмову претензію з документально підтвердженими фактами порушення умов Договору та передати їх ТУРАГЕНТУ протягом 10 днів після дати закінчення туристичної подорожі. Після закінчення зазначеного вище терміну ніякі претензії не приймаються, послуги вважаються наданими належним чином. Якщо претензія, оформлена належним чином та своєчасно подана, визнається обґрунтованою,ТУРАГЕНТ здійснює компенсацію ненаданих або неналежно наданих послуг.

.11. Розмір матеріальної відповідальності ТУРАГЕНТА не може перевищувати фактично завданих ТУРИСТУ збитків з вини ТУРАГЕНТА.

8. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

.1. Даний Договір вступає в дію з моменту підписання двома сторонами і сплати ТУРИСТОМ вартості туристичного продукту та діє до дати закінчення туристичної подорожі.

8.2. Договір може бути розірваний достроково, з ініціативи однієї із сторін, але не раніше дати проведення усіх взаєморозрахунків.

.3. Цей Договір може бути достроково розірваний у наступних випадках:

·за взаємною згодою Сторін;

·за ініціативою однієї із Сторін в порядку, передбаченому цим Договором;

·в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

9. ІНШІ УМОВИ

.1. Кожна із сторін може вимагати внесення змін або розірвання Договору у зв'язку з істотними змінами обставин, визначеними у ст. 20 Законом України „Про туризм, з яких вони виходили при укладенні Договору.

.2. Зміни та доповнення до Договору вносяться за згодою обох сторін, що оформляються додатками до Договору, які підписуються ТУРАГЕНТОМ та ТУРИСТОМ.

.3. У випадку неможливості організації туристичних послуг в зазначені в додатку №1 до даного Договору строки ТУРАГЕНТ інформує ТУРИСТА про нові строки надання туристичних послуг, в письмовій формі (поштою, електронною поштою, факсом) або телефоном, з обов'язковою фіксацією тексту повідомлення (телефонограма).

.4. Назви розділів та розбивка на пункти Договору юридичного значення не мають та використовуються сторонами лише для зручності користування текстом Договору.

.5. Усі спори, які виникатимуть з предмету Договору будуть вирішуватись сторонами шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди сторони передають спір на вирішення до судових органів відповідної підсудності.

.6.Своїми підписами під цим Договором сторони свідчать, що на момент укладення Договору між ними було досягнуто угоди з усіх його істотних умов, в тому числі - щодо умов, передбачених ст. 20 Закону України «Про туризм» (п.п. 1-12) та всіх умов, на яких наполягала хоча б одна з сторін.

.7. Сторони цим підтверджують, що до укладення Договору ТУРАГЕНТ надав туристу всю необхідну інформацію, передбачену ст. 19-1 Закону України «Про туризм» та ознайомив ТУРИСТА з порядком вїзду до країни тимчасового перебування та правилами перебування в країні.

9.8. Всі додатки, доповнення та зміни до Договору, оформлені належним чином, є його невід'ємними частинами. 9.9. У всьому, що прямо не передбачено цим Договором, сторони керуються чинним законодавством України.

9.10. Цей Договір складений при повному розумінні сторонами його умов та термінології українською мовою у двох однакових примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін

.11. Визнання будь-якої окремої частини цього Договору недійсним не тягне за собою визнання недійсному цього Договору в цілому і не скасовує прав і зобов'язань сторін.

9.12. Підписанням цього Договору ТУРИСТ, згідно вимог Закону України «Про захист персональних даних» підтверджує та надає ТУРАГЕНТУ згоду на обробку, збір та використання його персональних даних та персональних даних повязаних з ним фізичних осіб-туристів (дружина або чоловік, діти, тощо), які були або будуть передані ТУРАГЕНТУ в звязку з виконанням цього Договору та замовленням Туристичного продукту. ТУРИСТ засвідчує та гарантує, що персональні дані, які були або будуть передані ТУРАГЕНТУ, були знаходяться у його користуванні правомірно відповідно до вимог чинного законодавства України. ТУРИСТ також засвідчує наявність в нього всіх необхідних згідно вимог законодавства правових підстав для передачі вищевказаних персональних даних ТУРАГЕНТУ, в тому числі- для їх використання, поширення, зміни, передачі, надання доступу до них третім особам, тощо.


Висновок


В Україні велика роль приділяється етнокультурному вихованню підростаючого покоління, формуванню почуття національної гідності, поваги до культури та історії рідного краю. Пізнавальний туризм має значний вплив на розвиток духовного і культурного рівня людини. Культурно-пізнавальний туризм є одним з найбільш інформативним про природні, історичні, культурні, рекреаційні можливості регіону.

Формування цієї перспективного напрямку, в Україні по суті тільки починається. І це тоді, коли Україна має унікальні передумови для успішного розвитку пізнавального туризму: понад 125 тис. пам'ятників архітектури і містобудування; сотні музеїв із зібраннями унікальних археологічних знахідок, що свідчать про самобутню і давню культуру українців, - усе це при відповідному розвитку може стати основою для формування конкурентного туристичного ринку.Одним з пріоритетних напрямів розвитку туристичної індустрії в Україні неодмінно повинен бути замковий туризм, в основі якого використання об'єктів фортифікаційного зодчества.Замковий туризм виконує значну освітню та пропагандистку функцію у вихованні патріотичного духу українського народу, окрім того, він приносить значні бюджетні поповнення в місцеві податкові адміністрації. [10]

Для розвитку замкового туризму повинна бути сформована ефективна система управління, зберігання та відновлення туристичних ресурсів, при цьому не слід забувати про використання іноземного досвіду в даній справі. Необхідно здійснити на державному рівні повний перелік та структуризацію пам'яток, тобто розробити механізм їх обліку та контролю.

туризм палац фортеця архітектурний

Список використаних джерел


1. Закон України ?Про туризм?

. Замки Західної України: Путівник. - Львів: Аз-Арт, 2004. - 96 с.

. Іванов О. Замки і палаци Західної України: історія - культура - туризм (Історико-архітектурні пам'ятки замкового мистецтва). - К.: Наш світ; Укргеодезкартографія, 2004.

. Лесик О.В. Замки та монастирі України. - Л.: Світ, 1993. - 173 с;

. Лилия Юшкова Promotion Time. - Май 2012. - С.20-23

. Лилия Юшкова ?Свиржский замок - еще одна «жемчужина» фортификационного искусства на Львовщине ? Promotion Time. - Август 2012. - С.20-21.

. Лилия Юшкова ?Старосельский замок - оборонительное сооружение князей Острожских ? Promotion Time. - Январь-февраль 2013. - С.16-17.

. Лилия Юшкова ?Хотынская крепость - одно из семи чудес Украины? Promotion Time. - Июнь 2012. - С.19-20.

. Логістика туризму. Навчальний посібник. Смирнов І.Г. (2009, 444с.)

. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАНУ, 1997. - 259 с.

. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні. - Л.: Центр Європи, 1997.

. Мацюк О. Фортеці і замки України // Пам'ятки України. - 1991. - №2.

. Пам'ятки архітектури і містобудування України: Довід. Держреєстру національного культурного надбання / В.В. Вечерський, О.М. Годованюк, Є.В.

. Тиманович та ін.; за ред. А.П. Мардера, В.В. Вечерського. - К.: Техніка, 2000. - 664 с

. Пламенецька О., Вечерський В. Фортеці й замки в Україні // Пам'ятки України. - 1996. - № 2. - С 13-25.

. Пламенецька О. Комплекс у Кам'янці-Подільському // Пам'ятки України. - 1998. - № 3-4. - С 88-95.

. Пламенецька О. Фортеці й замки України // Пам'ятки України. - 1986. - № 3-4. - С.34-41.

. Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва

. Петранівський В.Л. Туристичне краєзнавство: [навч. посіб. за ред. проф. Ф.Д. Заставного] / В.Л. Петранівський, М.Й. Рутинський. - К.: Знання, 2006. - 575 с.

. Рутинський М.Й. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 432 с

. Стаття "Замки та Храми України", для УП від 19.05.2009, автор Ірина Пустиннікова.

. Стаття ?За сімома замками?,Олена Струк, Журнал «Контракти». - 2008. - №24.

. Хелловей Дж.К. Туристичний бізнес / Дж. Кристофер Хелловей; при содействии Нейла Тейлора; пер. З 7-го англ. изд. Т.А. Черной, А.А. Кожевниковой, К.: Знання, 2007. - 789 с.


Додаток Б.1



Додаток Б.2



Додаток Б.3



Додаток Б.4



Додаток Б.5



Додаток Б.6



Додаток Б.7



Додаток В.1



Додаток В.2



Зміст Вступ 1. Характеристика пізнавальних турів .1 Туризм та його види .2 Пізнавальний туризм та його види .3 Замки, палаци і фортеці Украї

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ