Розробка проекту готельного комплексу

 

Курсова робота

Розробка проекту готельного комплексу

Вступ

1. Обґрунтування розміщення готелю на земельній ділянці

2. Визначення функціонально-планувальних вимог до структури будинку готелю

3. Структурування та моделювання сервісно-виробничого процесу в готелі.

. Функціональне зонування приміщень та обґрунтування композиційної схеми планувальних рішень будівлі готелю

Висновки

Список використаних літературних джерел

Вступ

Готельно-ресторанна сфера як одна з високорентабельних галузей світової економіки, у ХХІ ст. стає провідним напрямом економічного і соціального розвитку України. У сучасному світі в епоху науково - технічного прогресу і розквіту нових технологій , в період економічної інтеграції та глобалізації відбувається бурхливий розвиток туристичного та готельно-ресторанного бізнесу. Розвиток туристичної галузі сьогодні є надзвичайно актуальним, оскільки туризм є одним із важливих чинників виходу нашої економіки з кризи, стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету, позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях народного господарства, підвищення зайнятості населення, розвитку у ринкових відносинах.

Створення сучасної індустрії туризму неможливо без підприємств готельного й ресторанного господарства, які сприяють задоволенню таких першочергових потреб туристів, як проживання й харчування .

Готельна сфера - основна складова туристичної індустрії за обсягом матеріальних і фінансових ресурсів, кількістю зайнятих працівників, обсягом доходів у туризмі. Витрати на готельні послуги становлять приблизно від 30% до 50% усіх витрат у кошторисі туристів. Підприємства готельного бізнесу в умовах конкурентного ринку послуг гостинності під час обслуговування туристів та інших категорій громадян повинні забезпечити не лише високий рівень комфорту проживання, а й постійно покращувати рівень сервісного обслуговування клієнтів, пропонувати широкий вибір додаткових та супутніх послуг, у тому числі інформаційних, побутових, посередницьких, послуг бізнес-центру, організації дозвілля та ін. Подальший розвиток готельного господарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх технологій.

Як і будь-який бізнес готельний бізнес прагне до збільшення доходу й шукає ефективні шляхи для досягнення бажаного фінансового результату. У готельному господарстві важливим елементом є кількість прийнятих іноземних туристів, які приносять державі валютну виручку (експорт послуг), стимулюють розвиток тих галузей, що беруть участь у їх обслуговуванні. Усе це сприяє зростанню національного доходу і підвищенню життєвого рівня населення.

В Україні найбільше підприємств готельного господарства розташовано в м. Києві (8,8 % від загальної кількості), Дніпропетровській (8,6), Одеській (6,4) областях та Автономній Республіці Крим (6,3), що пов'язано з високим рівнем їх індустріального розвитку, наявністю центрів туристичних потоків або курортної місцевості.

Кількість готелів України в останні 2-3 роки збільшилося на 89 об'єктів у зв'язку з проведенням в країні футбольного чемпіонату ЄВРО -2012. Високо комфортабельні готелі введені в експлуатацію за участю іноземних компаній істотно скоротили дефіцит готелів високого класу для багатої клієнтури. Природно , приріст готелів припав на міста, що приймали уболівальників. Фахівці турбізнесу відзначають , що готельний бізнес в країні ще буде розвиватися. Після футбольного чемпіонату європейці відкрили для себе туристичний потенціал нашої країни. З кожним роком зростає кількість людей, які подорожують з діловими або туристичними цілями.

Готелі ділового призначення обслуговують осіб, що перебувають у ділових поїздках і відрядженнях. Підприємства цієї групи найбільш відомі як готелі для конгресового обслуговування - симпозіумів, з'їздів, зборів, конференцій і т. д. Зараз ця концепція є однією з провідних на ринку готельних послуг, що пояснюється особливостями сформованого попиту на готельне розміщення:

- понад 50 % поїздок - ділові;

на поїздки з метою відпочинку і лікування припадає близько 40 %;

поїздки з іншою метою (пошуки роботи, відвідування друзів і т. д.) - близько 10 %.

Для здійснення процесу виробництва та надання готельних послуг кожне підприємство повинно володіти певною різноманітністю засобів праці. Сукупність усіх засобів і предметів праці, що використовуються в процесі створення та надання готельних послуг, є матеріально-технічною базою готельного господарства. Основні фонди готельного господарства складають головний зміст його матеріально-технічної бази. Будівлі та споруди займають найбільшу частку в складі основних фондів готельного господарства. Тому в перспективі важливо здійснювати маркетингові дослідження шляхів і методів підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва, модернізації засобів розміщення. Готельний комфорт є головним предметом зацікавленості туристів.

Глобалізація світової економіки і трансформаційні процеси в національній економіці зумовлюють інтенсифікацію ділових, наукових та культурних обмінів.

Роль високо категорійних готелів і попит на високоякісні послуги в розвитку ділової інфраструктури України буде збільшуватись. Цей тип підприємств стрімко набирає популярність. За останні 20 років попит на послуги цих готелів подвоївся. Актуальність та перспективність такого виду туризму в Україні зумовлює необхідність відкриття у всіх великих містах - важливих функціональних центрах - чотиризіркових готелів.

Актуальність теми курсового проекту полягає у тому, що розроблення раціональних обємно-планувальних рішень засобів розміщення є важливою складовою розробки проектів, створення сучасних обєктів готельно-ресторанного господарства.

Об'єкт дослідження: конгрес-готель категорії 4* на 82 місця як один із сучасних обєктів готельно-ресторанного господарства.

Актуальність мого дослідження визначила мету і завдання роботи

Мета і завдання роботи:

Мета курсового проекту - закріплення теоретичних знань, отриманих при вивченні дисципліни «Проектування обєктів готельно-ресторанного господарства», набуття практичних навичок розробки обємно-планувальних рішень будівель закладів готельно-ресторанного господарства в процесі нового будівництва або реконструкції обєктів.

Завдання курсового проекту полягають у придбанні практичних навичок і оволодіння методиками проектування обєктів готельно-ресторанного господарства, вміння професійно виконувати завдання, повязані із забезпеченням раціональної організації технологічних процесів, поліпшенням якості послуг, розробкою заходів щодо підвищення ефективності роботи обєкту готельно-ресторанного господарства.

Для розкриття поставленої мети і завдань визначена наступна структура дослідження: робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури . Назви глав відображають їх зміст.

1. Обґрунтування розміщення конгрес-готелю на земельній ділянці

Згідно з ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" функціональне призначення готелів має великий вплив на їхнє розташування у планувальній структурі міста.

Для обслуговування ділових людей повинні бути створені відповідні умови. Конгрес - готель - різновид бізнес-готелю, який спеціалізується на проведенні різних масових зібрань: конференцій, з'їздів, нарад, семінарів, тренінгів та ін.

Це готелі високого рівня комфорту, мають розвинену структуру приміщень громадського призначення різних типів - зали для проведення конгресів, приміщення для нарад, навчальні аудиторії, різні типи ресторанів, барів, банкомати , Інтернет, сауну, та ін. Гостям надаються ділові послуги: телеконференції, секретаріат, перекладачі, місцевий та міжнародний телефонний звязок, кабельне телебачення, засоби мобільного та телекомунікаційного звязку.

Конгрес-готелі розташовуються у великих містах з нещільною забудовою прилеглої території для можливого інфраструктурного облаштування, поблизу центрів ділової та комерційної активності, де підвищена поверховість будівель викликана високою вартістю землі.

Центральними є практично всі готелі ділового призначення, оскільки саме центр будь-якого міста, як правило, добре зв'язаний у транспортному відношенні з усіма районами та основними комунікаціями - вокзалами (залізничним, автовокзалом, аеровокзалом). На території історичного центру міста сконцентровані основні архітектурні та історичні пам'ятки, що створює комфортні умови для туристів, оскільки об'єкти їхніх інтересів знаходяться в зоні пішохідної доступності це важливий чинник економії часу для багатьох ділових людей.

Вибір ділянки для розміщення готельного господарства зумовлюється низкою чинників: вибирається вільна, або яка може звільнитися, земельна ділянка для будівництва об'єкта готельно-ресторанного господарства. Розташування готелю у центрі міста зумовлює необхідність органічної відповідності архітектурному ансамблю вулиці, площі, сусідніх будівель. Водночас, будівля готелю часто є основним архітектурним акцентом у забудові мікрорайону, виділяєтьсь поверховістю, оригінальністю архітектури, що підкреслює престиж готельного комплексу. Спорудження готелю у центральній зімкнутій міській забудові обумовлює компактну форму споруди. Більшість готелів у центральній частині міст характеризується багатоповерховістю, основа будівлі часто має прямокутну чи трапецеподібну форму.

Конфігурація ділянки забудови визначає вибір планувального типу закладу розміщення. Майданчик, обраний для будівництва конгрес- готелю на 82 місця, повинен насамперед мати достатню площу території. Бажано, щоб ділянка була прямокутної форми і не більше , як із двох боків, була обмежена магістральними вулицями. Недоцільно розміщувати готельні комплекси на територіях із гострими кутами, оскільки це ускладнює процес проектування і будівництва готельної будівлі.

Площа земельної ділянки для будівництва готелю визначається з урахуванням кількості місць у засобі розміщення і норм площі земельної ділянки із розрахунку на одне місце в готелі.

Розрахунок площі земельної ділянки здійснюється за формулою:

S д. = P х п д = 82 х 75 = 6150 ( м2 )

де S д - площа земельної ділянки, м².;

P - кількість місць в готелі;

П д - норма площі земельної ділянки для конгрес-готелів 4* із розрахунку на одне місце в готелі ( 75 м²).

З метою забезпечення вимог держаних будівельних норм і стандартів, санітарних правил і норм до розміщення об'єктів готельно-ресторанного господарства визначається зовнішня організація функціональних елементів готелю. У складі земельної ділянки передбачаються упоряджені майданчики перед входами в приміщення громадського і житлового призначення.

Площу майданчиків перед входами в готель (центральний вхід, вхід ззовні у закладах ресторанного господарства при готелі та інші) розраховують за формулою:

S м. = P х п д = 82 х 0,2 =16,4 ( м2 )

де S м - площа майданчиків перед входом в готель, м².;

P - кількість місць в готелі;

П д - норма площі майданчика із розрахунку на одне місце в готелі, м² (0,2 м², на одного проживаючого).

Кількість машино-місць на майданчику для стоянки автомобілів залежно від категорії готелю 4* складає -25 % від кількості номерів.

Номерний фонд складає 60% від місткості готелю :

х 60 % = 49 номерів.а =49 х 25% = 12,25 м2

де, Sа - кількість машино-місць.

На ділянці індивідуальна стоянка для інвалідів - одне машино-місце, максимально наближена до входу у будинок, і спеціальні пристрої ( пандуси, підйомники), що забезпечують доступність для мало мобільних груп населення громадських зон будинків і території готелю згідно з ДБН В.2.2-17.

Майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів та внутрішні проїзди та під'їзди розміщуватимуться перед готелем .

Обґрунтування вибору земельної ділянки здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.2.2 - 20 : 2008 (розділ 5 "Розміщення будинків, земельні ділянки"). Ділянка повинна відповідати вимогам визначених санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів.

Однією з обов'язкових умов, якими повинен характеризуватися майданчик для будівництва готельного комплексу, є його екологічна комфортність. Він не повинен розміщуватися в екологічно кризових районах міст. Його санітарно-гігієнічні параметри (чистота повітряного басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція) повинні відповідати нормативним вимогам. Сприятливий вплив на екологічну обстановку міста надає велика кількість зелених насаджень та водних просторів.

Навколишній ландшафт необхідно декоративно озеленити (це не стосується готелів у суцільній міській забудові).

Бажано, щоб поруч із готелем знаходився парк, сад чи сквер. Озеленена територія не тільки благотворно впливає на людину, а й надає позитивну дію на екологію міста. Насадження на вулицях служать для короткочасного відпочинку і захищають від неприємних явищ: шуму, пилу, зайвого сонячного опромінення, а також організують пішохідний рух. Зелені насадження істотно впливають на температуру повітря в місті. Це особливо помітно в жарку погоду, коли температура повітря значно нижча серед зелених насаджень, ніж на відкритих місцях. Крім того, рослини випаровують велику кількість вологи, підвищуючи вологість повітря. Зелені насадження, розташовувані між джерелами шуму (транспортні магістралі, залізниці і т. д.) і житловими будинками, знижують рівень шуму на 5-10%. Забрудненість повітря в центрі міста частково компенсується великою кількістю зелених насаджень і квітників.

Усі приміщення, призначені для розміщення людей, повинні мати добре природне освітлення з освітленістю житлових приміщень, встановленою ДБН В.2.5-28. Час інсоляції ( опромінення прямими сонячними променями) номерів не лімітується. Номери,орієнтовані на сектор горізонту 190-2700, повинні мати сонцезахисні пристрої, які у рівні 2-3 поверхів можуть бути замінені захисним озелененням.

Варто уникати напрямку фасаду будинку на північний бік. Тому найкращою орієнтацією готельного коридору є напрямок з півночі на південь, при якому можна домогтися сонячного освітлення номерів зі сходу та з заходу. Північний бік, крім того, має великі теплові втрати, що негативно позначається на рентабельності експлуатації. Тепловий вплив сонячної інсоляції може викликати перегрів приміщень (у південних районах). Перегрів з підвищеною вологістю викликає погіршення самопочуття людей і значно знижує їх працездатність . Оптимальний інсоляціонний режим досягається шляхом забезпечення прямого сонячного опромінення в необхідній кількості і в заданий час. Сонячні промені створюють комфортні умови для перебування в приміщеннях людей, вони вбивають хвороботворні мікроби, перешкоджають розвитку цвілі і т.д.

Час інсоляції - величина, нормована будівельними та санітарними нормами для приміщень і територій. Нормування часу інсоляції прямо відображається на щільності забудови. Чим менше нормоване час інсоляції - тим щільніше допускається забудова. Крім інсоляції , критеріями, що визначають мінімальні відстані між будівлями та спорудами є пожежні вимоги , можливість під'їзду пожежних машин і машин обслуговування, нормативні вимоги з природної освітленості.

При проектуванні будинків світловий клімат місцевості повинен враховуватися при створенні не тільки нормальних умов для освітлення , але і архітектурної композиції , він має також техніко - економічне значення (пристрій светопріемов , ліхтарів , експлуатаційні витрати, пов'язані з витратою на опалення і т. д.).

Готелі високого класу, особливо у великих містах, повинні мати велику освітленість. Освітлювальні прилади повинні гармоніювати з архітектурними елементами в денний і вечірній час.

Перш ніж розпочати будівельні роботи, необхідно забезпечити електрифікацію ділянки. Підземне підключення до електромереж дозволяє краще захистити кабель від зовнішніх впливів.

Якщо енергосистема виявиться неготовою до зростаючого попиту на електрику, обленерго для забезпечення струмом нового споживача доведеться побудувати нові електропоставляющі потужності.

У системі електропостачання готельних комплексів передбачені дві ізольовані схеми - від основного джерела і резервна (аварійна). Національним стандартом України ДСТУ 4269:2003 "Послуги туристичні. Класифікація готелів" для готелів категорії 4* за відсутності централізованого аварійного електропостачання, передбачається наявність стаціонарного генератора, який забезпечує роботу всього енергоспоживаючого обладнання.

При виборі ділянки варто також враховувати наявність міських інженерних комунікацій (водогін, каналізація, електрокабель), можливість телефонізації і під'єднання до існуючих інженерних міських мереж із врахуванням їхньої потужності та розміщення, що значно знижує обсягу вартості будівництва готельних комплексів.

Однією з основних проблем є постачання готелю водою для питних і господарських потреб. Для цього готельний будинок повинний бути оснащений відповідним водогінно-каналізаційним устаткуванням. Готельні споруди, що будуються на освоєних територіях, забезпечуються водою від міської водогінної мережі.

Водогінна мережа забезпечує будівлю готельного комплексу водою для питних і господарсько-виробничих потреб. Разом із забезпеченням готелю холодною водою діють системи гарячого і пожежного водопостачання.

Каналізаційне устаткування готельних об'єктів тісно пов'язане з водопровідним. Каналізаційними трубами відводять забруднену воду (з кухні, пральні, санвузлів тощо) та атмосферні опади (дощові та при таненні снігу). Каналізаційні стоки через різні санітарні пристрої (раковини, умивальники, унітази, решітки в підлогах) потрапляють по відвідних трубах у колектор міської мережі або у власну мережу. Оскільки під час відведення стоків у трубах відбуваються процеси гниття, то між відведенням і кожним приймачем стічних вод встановлюють сифони, що перешкоджають потраплянню газів з мережі в приміщення. Надходження ж повітря (кисню) в труби здійснюється за допомогою витяжних труб, які виводяться вище за покрівлю споруди - це т.зв. відкрита каналізаційна деаерація. Головний канал сполучає будівлю з вулич-ною каналізацією.

Система опалення служить для обігріву приміщень у холодний період року і підтримки нормальної температури повітря в приміщенні незалежно від зовнішньої температури. Найпоширенішим є водяне опалення. У готелях застосовують опалювальні системи середнього тиску з температурою води до 120°С, що подається від теплоелектроцентралі, а потім використовується для опалювальних цілей. Джерелами тепла для готелів можуть бути також власні котельні.

Кондиціонування повітря в готельній споруді передбачається через неможливість використання природної вентиляції (відкриті вікна в літній час) через надмірний вуличний шум, що заважає роботі, забруднення повітря в приміщеннях. Обмін повітря в житлових номерах, виробничих приміщеннях, готельних, ресторанних залах необхідний для створення комфортних умов для гостей і персоналу. За допомогою вентиляції здійснюється обмін повітря: видаляється забруднене повітря, що містить надмірну кількість двоокису вуглецю, водяної пари та пилу, і подається свіже повітря, збагачене киснем. Належний і швидкий обмін повітря забезпечується природною або механічною вентиляцією. Природна вентиляція складається з аерації (провітрювання через вікна, кватирки, балконні двері) і канально-гравітаційної вентиляції (через шахти, трубопроводи, що виходять на дах, і вентиляційні решітки в приміщеннях за рахунок різниці температур). Ця система найчастіше застосовується в номерах, ванних кімнатах, загальних санвузлах і деяких складах.

У готелях передбачається встановлення радіотрансляційної і телевізійної мережі. У готельних комплексах вищих категорій варто проектувати напівавтоматичні телефонні станції з двома групами номерів: однією - для житлових номерів, іншою - для адміністрації. У сучасному готельному комплексі телефон повинен бути у кожному готельному номері. Для зв'язку з міською АТС прокладається магістральний телефонний кабель.

Телевізорами комплектуються всі номери готелю відповідно до вимог Національного стандарту ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів». У 4* готелях є можливість приймання програм основних телекомпаній світу і готельного відео каналу з дистанційним управлінням. У конференц-залах необхідно обладнати стаціонарні підсилювальні установки з декількома мікрофонами на сцені і в залі. У цих приміщеннях необхідно мати електророзетки для увімкнення мультимедійних та інших пристроїв.

Значною перевагою конгрес - готелю буде автономне, безперебійне забезпечення електроенергією, теплом, холодною і гарячою водою, централізоване кондиціювання повітря в усіх номерах та інших приміщеннях.

Управління і контроль за електричним освітленням місць загального користування, включення вентиляційних схем, системи пожежної сигналізації, радіотрансляційної мережі та інших інженерних систем мають бути зосереджені в диспетчерській службі.

2. Визначення функціонально-планувальних вимог до структури будинку готелю

Функціонально-планувальні вимоги до структури будинків готелів та їх окремих елементів, основних груп приміщень регламентується ДБН В.2.2-20:2008 будинки і споруди. Готелі (розділ 6 обємно - планувальні рішення). Найголовніші функціональні групи приміщень: приймально-вестибюльна, житлова, культурно-дозвіллєва, фізкультурно-оздоровча, підприємства побутового обслуговування і торгівлі, підприємства харчування, адміністративні приміщення, господарські та виробничі приміщення . Склад та площі віх приміщень визначаються і подаються в таблицях.

Основною обєднувальною ланкою всіх груп приміщень готелю є блок приймально-допоміжних приміщень із вестибюлем. До приміщень вестибюльної групи належать вестибюль, приміщення для приймання та розміщення гостей, зберігання та транспортування багажу, туалетні кімнати, відділення звязку, бюро обслуговування тощо ( табл.2.1).

До приміщень житлової групи належать номери всіх типів і категорій, коридори, холи, вітальні, приміщення побутового обслуговування на поверсі, приміщення громадського призначення ( табл.2.2). Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-яких типів. На ці приміщення припадає 54-70% площі житлової частини будівлі готельного господарства, на коридори 13-22%.

В усіх планувальних вирішеннях основним структурним елементом житлового поверху є номер. На основі аналізу практики проектування і будівництва готелів усе розмаїття номерів можна звести до таких основних типів:

однокімнатні номери на 1 чол.;

однокімнатні номери на 2 чол.;

номери з підвищеним комфортом з 2-х кімнат.

Номери з підвищеним комфортом (Апартамент та Напівлюкс студіо) - повинні становити 5 % загальної кількості номерів:

% х 49 = 2 номери

Частка однокімнатних номерів на одного проживаючого становить 30% номерного фонду :

% х 49 = 15 номерів

Частка однокімнатних номерів на двох проживаючих становить 65 % номерного фонду:

% х 49 = 32 номери.

Таблиця 2.1 Склад і площа приміщень приймально-вестибюльної групи категорія готелю 4*, кількість місць 82

ПриміщенняПлоща приміщення, м2Примітки123Вестибюль80Бюро прийому і реєстрації11При вестибюліБюро бронювання8При вестибюліСлужбовий санітарно-технічний блок8Санвузол, душові, кімната особистої гігієниКімната чергового адміністратора12Кімната чергового персоналу81-2 кімнатиКамера схову8СейфоваПри кімнаті чергового адміністратораШвейцарська і приміщення носильщика8Поблизу головного входуПриміщення охорони8Можливе об'єднання декількох кімнатПункт оперативного та факсимільного зв'язку6При бюро бронювання або прийомуВідділення зв'язкуУ готелях передбачається супутниковий зв'язокМедпункт14Комора прибирального інвентарю3Разом174 м2

У готелі повинні бути забезпечені умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках ( згідно з ДБН В.2.2-17 та ДСТУ 4269). При цьому необхідно передбачити номер з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів, а також пристроїв для безперешкодного пересування інвалідів по горизонтальних і вертикальних комунікаціях.

Таблиця 2.2 Структура і площа номерного фонду конгрес- готелю 4* на 82 місця

Назва номеруХарактеристика номеруТип санвузлівПлоща осн.сан-вузл.Площа до- дат. сан- вуз. % номерів кожного типуКіл. номерівПлощаноме- рів, м2Кількість кімнатКількість місцьЖитлова площа, м2Площа передпокоюОсновнийДодатковийАпата-мент 2250+202БГ6,52,22,04180,7х1= =80.7Напів-люкс 11162В-3,0-2,04121х1= =21Номер І категорії 11102В-3,0-30,621515х15= 225Номер І категорії 12152В-3,0-65,33220х32= 640Разом966,7 м2

Дозволяється похибка 10% при побудові деяких номерів.

Житлові приміщення забезпечують простір та умови надання основних послуг - ночівлю й харчування. Це номери різних категорій і побутові приміщення, функціонально пов'язані з ними.

Приміщеня поповерхового обслуговування у готелі.

Приміщення персоналу передбачають для відпочинку, приймання їжі та зборів черговоого персоналу.

Побутові приміщення(гардероби для домашнього одягу і спецодягу,санвузол) відокремлюються від приміщень для обслуговування мешканців готелю

Одним з найважливіших господарських приміщень готелю є білизняні чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними, ізольованими одне від одного приміщеннями. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами.

Таблиця 2.3 Склад приміщень по поверхового обслуговування у готелі 4* на 82 місця

№ п/пПриміщенняПлоща , м2,1Холи (вітальні ) з розрахунку , не менше 30 м2 плюс по 1 м2 на кожен номер , починаючи з 21 - го, рекомендується , щоб максимальна площа не перевищувала 120 м22Кімната чергового персоналу з вбудованими шафами для чистої білизни123Комора брудної білизни64Комора прибирального інвентарю45Кімната побутового обслуговування66Приміщення для зберігання візків покоївок127Приміщення чищення взуття68Санвузол персоналу (унітаз , умивальник , душ)49Площадка розбирання брудної білизни при білизно проводів4

84 м2 на поверх

Блок групи приміщень громадського харчування.

Згідно з підрозділом 6.3.2 „Підприємства харчування ДБН В.2.2-20:2008 визначається перелік типів закладів ресторанного господарства у готелі, що проектується та мінімальна кількість місць у цих закладах. Площа закладів ресторанного господарства розраховується згідно з ДБН В.2.2.-25: 2009.

Тип і місткість підприємств харчування у % до місткості готелю 4* на 82 місця :

Ресторан 90% х 82 =73,8 (74 місця)

Кафе 10% х 82 = 8 місць

Буфет 5% х 82 = 4 місця

Бари:

при вестибюлі 2% х 82 = 2

-на житлових поверхах 10% х 82 = 8

при басейні 1% х 82 = 1

при сауні 2% х 82= 2

при спорткомплексі 3% х 82 = 3

при загальному комплексі 3% х 82 = 3

Бар 8+4+2+8+1+2+3+3 = 31 місце

Бар - найпоширеніший тип закладів ресторанного господарства при готелі.

Залежно від місця розташування бари класифікують як ресторанні, міні-бари в номерах готелю та ін.

У готелях 4* передбачається окреме приміщення для харчування персоналу.

Таблиця 2. 4 Склад та розрахункова площа закладів ресторанного господарства при готелі

Тип закладуКількість місцьНорма площі (розрахункової) на 1 місце в залі,м2Розрахункова площа закладу,м2Ресторан746,63490,62Бар313,82118,42Разом609,04 м2

Приміщення побутового обслуговування і торгівлі готелю.

Побутове обслуговування спрямоване на задоволення потреб гостей, що виникають під час їхнього проживання в готелі тому необхідно прагнути, щоб набір послуг цілком відповідав запитам гостей. Склад і площа приміщень побутового обслуговування та торгівлі готелю повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-20:2008. Готелі. Перелік приміщень цієї групи в проектованому обєкті оформлюють у вигляді табл. 2.5

Таблиця 2. 5 Структура і площі приміщень побутового обслуговування і торгівлі у готелі

№ п/пПриміщенняПлоща , м2,1Перукарня 0.25 м2 на 1 особу20,52Каса квитків на транспорт63Комплексний приймальний пункт(дрібний ремонт одягу, хімчистка,прання і прасування тощо)124Торгівельний кіоск (преса)45Обмін валют(каси)6Разом48,5 м2

Приміщення культурно-дозвіллєвого призначення.

Приміщення культурно-дозвільного призначення в готелі проектують згідно з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі та ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвільні заклади. Склад і площу приміщень оформлюють у вигляді табл. 2.6

У складі культурно-дозвіллєвої групи приміщень для конгрес-готелю слід передбачати приміщення для ділової діяльності та зустрічей; універсальні зали для проведення культурних або ділових заходів з аудіо- та відеоапаратурою; допускається передбачати приміщення для обслуговування дітей.

Таблиця 2. 6 Структура і площа приміщень культурно - дозвільного призначення

№ п/пПриміщенняПлоща , м2,1Дитяча кімната502Конференц - зала1003Універсальна зала40Разом190 м2

Приміщення спортивно-оздоровчі.

Додаткові послуги в готелях визначаються наявністю сауни, тренажерного залу.

Одночасну місткість тренажерного залу рекомендується приймати не менше 10% місткості готелю, сауни - не менше 1%.

Склад та площу приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення проектують згідно з ДБН В.2.2-20:2008.

Сауни проектують згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13 .

Таблиця 2. 7 Структура і площа приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення

№ п/пПриміщенняПлоща , м2,1Зала тренажерів402Приміщення при залі тренажерів а) зберігання і ремонт тренажерів б) кімната інструктора в) роздільні роздягальні з душовими і санвузлами г) господарська кімната8 8 14 х2 43Сауна без басейну ( у складі роздягальні, мийної, парильної,бара, кімнати відпочинку)20Разом108 м2

До адміністративної групи належать приміщення дирекції, відділи кадрів, постачання, планово-економічний, інженерно-технічний ,бухгалтерія, каса.

Адміністративно-господарські приміщення створюють умови для управління готельним підприємством, організації основного технологічного процесу, інженерно-технічного та господарського функціонування приміщень.

Адміністративні (офісні) приміщення проектують виходячи з нормативу 6 м2 на одного працівника для робочого місця, обладнаного компютером, та 4 м2 - для робочого місця, не обладнаного компютером.

У готелях на 82 місця площа адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,18 м2 на одне ліжко-місце.

,18 х 82 = 14 м2

Таблиця 2. 8 Адміністративні приміщення

№ п/пНазва приміщенняПлоща , м2,1Кабінет директора142Кімната завгоспа103Архів104Бухгалтерія, у тому числі: а) робочі приміщення б) каса20 16 45Санвузли6Разом60 м2

Блок підсобних і господарських приміщень передбачають у готелях усіх типів. Це приміщення обслуговуючого персоналу, побутові майстерні, склади, білизняні брудної і чистої білизни та ін. Склад і площу господарських та виробничих приміщень у готелі визначають згідно з вимогами ДБН В.2.2-20:2008. Готелі.

До основних складових господарських приміщень готелю належать центральні білизняні чистої і брудної білизни, які повинні бути ізольовані одне від одного. Центральну білизняну чистої білизни повязують вантажним ліфтом з поверховими білизняними. При ній передбачають місце для лагодження і прасування білизни. Центральну білизняну для брудної білизни повязують з поверховими білизнопроводом. Площу білизняних кімнат визначають за будівельними нормами.

Інженерно-технічні та підсобні приміщення забезпечують зберігання витратних ресурсів, інвентарю, тимчасово не використовуваних речей.

Інженерно-технічні та підсобні приміщення забезпечують простір і умови праці, харчування, побуту персоналу готелю, діяльність інженерно-технічних систем та комфортні умови проживання в готельному закладі.

Таблиця 2.9 Структура і площа господарських і виробничих приміщень

№ п/пНазва приміщенняПлоща , м2,1Центральний диспетчерський пункт ( приміщення чергової ремонтної зміни) 82Центральна білизняна, у тому числі: а) відділення чистої білизни б) відділ брудної білизни в) майстерня лагодження білизни 14 7 43Служба прибирання території64Майстерні: а) електротехнічна б) сантехнічна в) слюсарна г) столярна 8 8 8 85Складські приміщення: а) матеріально-технічні склади б) склад видаткових матеріалів г) склад меблів г) резервний склад білизни 25 14 25 6Разом141 2

3. Структурування та моделювання сервісно-виробничого процесу в готелі

Готельна індустрія - це набір засобів розміщення, харчування і обслуговування поза домівкою.

Метою моделювання сервісно-виробничого процесу у готелі є підготовка інформаційної бази для подальших технологічних та інженерних розрахунків і обґрунтувань, розроблення обємно-планувальних рішень будівлі готелю.

Структурують сервісно-виробничий процес відповідно до схеми технологічного процесу в готелі та закладі ресторанного господарства.

Технологія обслуговування клієнтів у готелях характеризується циклічністю - послідовним повторенням процесу обслуговування гостя від часу його прибуття у готель до остаточного від'їзду з готелю. Технологічний алгоритм гостьового циклу умовно поділяється на чотири етапи:

1.До прибуття у готель - бронювання;

2.Прибуття клієнта у готель,реєстрація і розміщення клієнта ;

.Проживання і обслуговування гостя у готелі ;

.Виїзд, остаточна оплата гостем послуг готелю.

Перша фаза гостьового циклу починається з моменту першого спілкування потенційного клієнта з персоналом готелю задовго до прибуття гостя у засіб розміщення. Спілкування здійснюється через телекомукаційні зособи і пов'язується з можливістю попереднього замовлення ( бронювання) послуги готелю.

В процесі першого контакту клієнт отримує від працівника готелю важливу інформацію про розташування готелю, структуру послуг,тарифи та ін. Попереднє спілкування завершується внесенням працівником служби рецепції заявки клієнта у журнал реєстрації календарного бронювання номерів (місць) та обліку клієнтів у готелі. Від цього моменту починається офіційний початок гостьового циклу обслуговування клієнта у готелі.

Упродовж першої фази гостьового циклу здійснюється остаточна підготовка засобу розміщення до прийому гостя : до прибуття гостя підтверджується факт його приїзду, ймовірна часткова зміна терміну прибуття, необхідність трансферу , екскурсійні послуги з ознайомленням з культурно- історичними особливостями міста. У переддень поселення здійснюється остаточна санітарна підготовка номера.

Друга фаза гостьового циклу пов'язується з зустріччю гостей на вокзалі, аеропорту, трансфером у готель, реєстрацією і розміщенням клієнта у готелі. Зустріч гостей і трансфер у готель відіграють важливу функцію, адже перші враження від контакту з персоналом , містом, готелем найяскравіше і найдовше запам'ятовується клієнтами. В процесі трансферу важливим є надання інформації клієнту про особливості положення готелю щодо важливих об'єктів соціально-культурної, ділової інфраструктури міста. З прибуттям у готель друга фаза гостьового циклу пов'язується з організацією поселення гостей. У цій фазі здійснюється попередня оплата за проживання і наперед обумовлені додаткові і супутні послуги готелю.

Третя фаза гостьового циклу най триваліша і пов'язується з обслуговуванням гостей під час проживання у готелі.

Раціонально побудований процес обслуговуванням гостей, професійність персоналу - це своєрідні інвестиції на перспективу у готельному бізнесі, адже згодом вони окупляться фінансово під час повторного візиту клієнтів, можливо їхніх родичів, знайомих приваблених позитивним відгуком про належний рівень сервісу.

Четверта фаза гостьового циклу пов'язується з повним разрахунком клієнта за проживання і надані додаткові платні послуги. При остаточному розрахунку необхідно перевірити точність рахунку, переглянути разом з клієнтом відповідність всіх нарахувань за термін його перебування у готелі. Підтвердженням правильності рахунку є підпис клієнта.

Завершальна фаза гостьового циклу пов'язується з трансфером гостей на вокзал. Виїзд і проводи гостей як останній етап надання основних послуг супроводжується, як правило, піднесенням багажу до автомобіля перед готелем, викликом таксі, наданням допомоги в упакуванні речей та ін.

Запровадження цієї послуги у готельному бізнесі стимулюватиме гостей повторно відвідати засіб розміщення завдяки комфортності, індивідуальному підходу в процесі надання послуг.

Указані етапи надання основних послуг взаємопов'язані та взаємообумовлені, кожен окремо й усі в цілому визначають якість готельних послуг.

Організація обслуговування в конгрес-готелі спрямована на максимальне задоволення потреб клієнтів. Вона є відбитком повноважень і обов'язків кожного із працівників.

Для моделювання сервісно-виробничого процесу у розгорнутому вигляді розробляється його структурна схема з урахуванням здійснення у певній послідовності наступних основних етапів(частин) сервісно-виробничого процесу а саме: зустріч, реєстрація і розміщення; організація проживання; організація харчування; організація надання додаткових послуг.

Основним функціональним підрозділом в обслуговуванні клієнтів кожного готельного підприємства є служба прийому та розміщення. Персонал служби прийому та розміщення, водночас із службою бронювання, найпершими контактують з клієнтами, сюди ж клієнти звертається за інформацією і послугами під час свого перебування в готелі, тому від їхнього професіоналізму залежить перше враження про готель загалом.

Перший службовець, з яким гості часто стикаються в готелі - швейцар, що стоять біля входу в готель. Він вітає гостей, що під'їжджають, допомогає їм вийти з машини, може допомогти з розміщенням багажу на візку і відповідає за безпеку гостей. Швейцари повинні володіти інформацією про послуги, що маються в готелі, про готельні заходи (конференції, банкети), про місце розташування готелю.

Далі гість підходить до реєстраційної стійки, де на нього чекають працівники служби прийому і розміщення. У службі прийому і розміщення є кілька посад: службовець із прийому і розміщення гостей (черговий адміністратор), який обліковує зайняті номери, попередні замовлення, оформляє гостей на проживання; касир, що забезпечує розрахунок клієнтів за послуги; паспортист (перевіряє паспортні дані, правильність їхнього занесення до реєстраційної картки, контролює терміни дії віз) ; портьє, що відповідає за надання інформації гостям і функціональним службам готельного комплексу, а також за збирання, підшивку і збереження документації, збереження і видача ключів від номерів; телефонний оператор, який підтримує звязок із міжміською і міжнародною телефонними станціями, фіксує наявність телефонних розмов клієнтів із номерів, контролює їхню оплату, а також надає послуги з ранкової побудки на прохання клієнтів; службовець із бронювання місць у готелях з веденням відповідної документації; черговий довідкового бюро.

Адміністратор під час спілкування з гостем повинен ще раз погодити умови попереднього бронювання (категорію номера, наявність зручностей, вид оплати, ціну, з'ясовується наявність або відсутність попереднього бронювання, характер розміщення, необхідного гостю, термін перебування, передбачувану дату від'їзду і т. д.). Касир забезпечує операцію з прийому оплати від клієнта. Видача ключів від номера завершує процес реєстрації гостей у готелі. Здійснює цей процес портьє.

Відразу ж після розміщення гостей у готелі касир відкриває на його ім'я рахунок. Звичайно гість користується послугами різних служб готелю, пред'являючи візитну картку або називаючи номер кімнати. Ці служби подають зведення про витрати гостей в розрахункову частину, що включає їх у загальний рахунок. Наприкінці перебування гостей розрахункова частина розраховується з ним та інформує про це всі готельні служби.

Працівники служби прийому повинні мати бездоганний зовнішній вигляд і відповідно себе поводити.

Рекреаційна зона забезпечує короткочасний відпочинок прибуваючих гостей під час їх реєстрації.

Супроводять гостей у номери, а також доставляють багаж коридорні. Під час супроводу їм рекомендується підтримувати з гістьми розмову. При цьому особливо важливо дати інформацію про існуючі в готелі послуги: наявність і режим роботи ресторану, бару і т. д. Після прибуття в номер коридорний повинен допомогти гостю розміститися: пояснити (і одночасно перевірити справність), що і як працює (освітлення, радіо- і ТВ- приймачі, кондиціонери, телефон).

Одним з найголовніших підрозділів в організації функціональної структури готельного підприємства є служба експлуатації номерного фонду. Найважливішою функцією служби є підтримка необхідного рівня комфорту та санітарно-гігієнічного стану готельних номерів, а також суспільних приміщень (холів, фойє, переходів, коридорів). Чистота і порядок, згідно очікувань клієнта, є найголовнішою ознакою комфорту готелю.

Гість у готелі найбільше перебуває у номері. Покидаючи свій дім він намагається отримати умови проживання не гірше домашніх. Тому у роботі персоналу служби необхідно виявити повагу, майстерність в обслуговуванні.

Служба покоївок є найбільш функціонально значимим підрозділом, оскільки цей підрозділ відповідає за прибирання номерів.

Покоївки повинні швидко і високоякісно прибирати місця загального користування, житлові номери, туалет, ванну, щоб, гість, потрапляючи у свій номер після переїзду і тривалої стомлюючої дороги, відразу відчув турботу про нього персоналу і створений затишок.

Способи і методи прибирання в готелях постійно удосконалюються і розвиваються, але головним критерієм оцінки роботи персоналу є бездоганна чистота номерів і готелю в цілому, охайність самого персоналу при виконанні прибиральних робіт, правильне і вміле використання притирального матеріалу та інвентарю . Не менш важливе завдання персоналу цієї служби полягає в тому, щоб уміти маневрувати часом при виконанні прибиральних робіт, щоб якнайменше ці роботи виконувалися в присутності гостя.

Прибиральниця забезпечує дотримання у належному санітарному стані приміщень загального користування - вестибюль, холли, коридори, сходові зони, ліфти, санвузли, службові приміщення, прилеглої до готелю теріторії.

Чим менше гість буде свідком робочої обстановки на поверхах, чим рідше обслуговуючий персонал буде йому «потрапляти на очі» з прибиральним матеріалом та інвентарем, тим вищою буде культура обслуговування.

Одним із завдань готельних підприємств є забезпечення безпеки гостей та їхньої власності (майна). Цей фактор усе частіше враховується клієнтами при виборі готелю. Невеликі підприємства надають право управління безпекою сторонній організації (приватним охоронним агентствам, міліції). Першочерговою вимогою в забезпеченні безпеки клієнтів під час перебування в готелі є обмеження і контроль доступу в номер.

Для забезпечення схоронності грошей і коштовних речей клієнтів у готелях використовуються малі сейфи, що встановлюються безпосередньо в номерах і централізованих сховищах цінностей, розташованих в кімнаті чергового адміністратора.

Міні-сейфи, що знаходяться в номерах, керуються (відкриваються і закриваються) персональним кодом клієнта. Як правило, розмір сейфа визначається типом номера. Останнім часом перевага віддається сейфам, розмір яких дозволяє зберігати переносний комп'ютер.

Бронювання; обслуговування; прийому і розрахункова частина; експлуатації номерного фонду; служба безпеки - це мінімальний набір служб, що забезпечують надання основних готельних послуг.

Організація харчування мешканців готелю є основним завданням ресторану при готелі, і тому сучасний готель обовязково має ресторан, адже у вартість проживання зазвичай включений сніданок. Основною функцією сектора ресторанного господарства є пропонування гостям продуктів харчування і напоїв. Барне обслуговування зазвичай полягає у забезпеченні клієнтів спиртними напоями.

Основне завдання офіціантів ресторану готелю - швидке та культурне обслуговування споживачів( обслуговування харчування в номері ; сніданки типу «шведський стіл»; замовлення комплексного харчування).

Обслуговування в номерах готелів. Обслуговування в номерах потребує від працівників готелю особливої підготовки. Воно повязано не лише з виконанням побажань гостей, сервіруванням стола, послідовністю подавання страв, технікою обслуговування, а й правилами поведінки в номері. Працівники готелю, що беруть участь в обслуговуванні номерів, повинні пройти спеціальний інструктаж з дотримування правил етикету і поведінки в номері.

З метою підвищення якості та культури обслуговування клієнтів, а також конкурентоздатності на світовому ринку готельних послуг, підприємства повинні мати не тільки високий рівень комфорту, але й широкий набір додаткових послуг. Різноманітність й асортимент додаткових послуг постійно розширюються. З кожного номера можна отримати доступ в мережу Інтернет за технологією Wi-Fi. Всесвітня павутина доступна також і в холах на всіх поверхах.

Крім обов'язкових і безкоштовних послуг, готелі надають цілий комплекс всіляких додаткових послуг, які оплачуються додатково. Найчастіше готелі пропонують своїм гостям скористатися послугами підприємств харчування (бару, ресторану). Для любителів активного відпочинку готелі пропонують скористатися послугами сауни. До подібних послуг також відноситься тренажерний зал. Можна також відвідати перукарню, а також скористатися послугами медпункту, камери схову, сейфа в адміністрації і сейфа в номері, пункту обміну валюти, пункту замовлення квитків (на літак, потяг, автобус, таксі і т.д.), автостоянкою та паркуванням автомобілів, побутове обслуговування (чищення взуття, ремонт і прасування одягу; послуги хімчистки та пральні). До послуг ділових людей надаються: зал нарад, копіювальний апарат, факс, місцевий та міжнародний телефон. У номерах гостям пропонується додатковий посуд, праска, телевізори, холодильники і т.д. Доставка продукції в номер, доставка преси в номер, замовлення квитків, надання інформації про місто, Wi-Fi , організація туристичних турів.

У вестибюлі, на поверхах, у номерах повинна бути інформація про те, як і де отримати послуги, години роботи повинні бути зручними для гостей.

Надаючи будь-які послуги, персонал повинен проявляти такт та коректність. При наданні послуг важливим є не тільки їх кількість, але і якість.

Додаткові послуги надаються і з метою створення максимальних зручностей для гостей, що проживають у готелі, більш повного задоволення їхніх вимог. Технологія надання додаткових послуг повинна передбачати раціональне розміщення служб у готелі з метою спрощення і скорочення до мінімуму процедури оформлення замовлень на послуги. Служби готелю, які беруть участь у наданні послуг, повинні працювати в тісній взаємодії, що виключає випадки повторного звертання гостей з того самого питання. У випадку неможливості надання послуг повинні бути пояснені причини і по можливості запропоновані замість них рівноцінні послуги. Персонал готелю повинен вміти створювати атмосферу гостинності, повинен бути готовим доброзичливо виконувати прохання проживаючих та виявляти до них терпіння і стриманість. Однією з найважливіших якостей, необхідних для працівників готелів, що свідчать про високу культуру людини, є ввічливість, коректність, тактовність, гарні манери, стриманість. Специфіка роботи в готелі полягає в тому, що її працівникам доводиться постійно спілкуватися з новими і незнайомими людьми, з величезною розмаїтістю характерів гостей. Працівник готелю повинен уміти відволікти себе від дрібних неприємностей, зберігати доброзичливість і привітність у спілкуванні з людьми. Він повинен володіти достатньою силою волі, щоб не виявити негативних настроїв у відношенні до гостя або відвідувача, навіть у тому випадку, якщо вони поводяться неправильно. Позитивні якості працівників повинні виявлятися в зовнішньому вигляді, в умінні вести бесіду, ясно і коректно відповідати на запитання, умінні попереджати побутові безладдя, конфліктні ситуації. Вони також виявляються в шанобливому ставленні до звичаїв, традицій і національних особливостей інших народів. Абсолютно неприпустимі в поведінці обслуговуючого персоналу готелю розв'язність, вульгарність, фамільярність тощо у відносинах із проживаючими. Специфіка професії готельного працівника вимагає також високої культури мови. Це уміння вести бесіду, уміння висловлювати свої думки ясно, коротко, точно, граматично правильно, без зайвих слів, у ввічливій формі і належному тоні. Персонал готелю, що вступають у контакт із проживаючими, повинний носити формений одяг, який у ряді випадків включає особистий значок, де вказані ім'я і прізвище. Працівники готелів зобов'язані суворо дотримуватися правил носіння форменого одягу при обслуговуванні клієнтів. Формений одяг допомагає приїжджому або проживаючому легко знайти представника готелю, звернутися з питанням або з проханням про надання послуги, про сприяння і надання якої-небудь допомоги .

4. Функціональне зонування приміщень та обґрунтування композиційної схеми планувальних рішень будівлі готелю

Архітектурне, конструктивне і планувальне вирішення будівлі не повинні бути надмірно дорогими. Планування будівлі повинне забезпечувати економічність її експлуатації, раціональну організацію обслуговування і відповідний комфорт проживаючим, відповідати функціональним вимогам, естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним, екологічним нормам і рекомендаціям. Варто передбачати можливість її реконструкції.

З метою визначення взаємозв'язків між групами приміщень різного функціонального призначення здійснюється функціональне зонування приміщень готелю в певній послідовності.

Згідно з визначеними у розділі 2 переліками приміщень певного функціонального призначення у складі основних груп приміщень розробляється зведена розрахункова таблиця складу та площ приміщень усіх функціональних зон готелю.

Таблиця 4.1 Склад та площі приміщень функціональних при готелю

№ п/пНазва групиПлоща , м2,1Житлова966,72Вестибюльна1743Поверх. обслугов.2524ЗРГ6095Побут. обслуговув.48,56Культурно-дозвільна1907Фізкультурно - оздоровча1088Адміністративна609Господарсько - виробнича141Разом2549,2 м2

Згідно з ДБН В.2.2-9-99 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди." визначається розрахункова площа (S роз.) готелю як сума площ усіх розташованих у ньому приміщень, за винятком коридорів, тамбурів, переходів, сходових кліток , ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів, приміщень для розміщення інженерних мереж.

Розрахункова площа визначається за даними таблиці 4.1:роз. = 966,7+ 174+252+609+48,5+190+108+60+141=2549,2 м2

Визначається корисна площа (S кор.) готелю як сума площ усіх розташованих у ньому приміщень за винятком сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів за формулою:

S кор..= S роз.. х К 1 ;

де - коефіцієнт, що враховує площу коридорів, тамбурів, переходів, технічних приміщень (= 1,2);кор. = 2549,2 х 1,2 = 3059,04 м2 S кор.. з горизонт. комун.

Визначається загальна площа (S заг.) готелю як сума площ усіх поверхів за формулою:

S заг. = S кор. х К 2 ;

де -коефіцієнт, що враховує конструктивні фактори будівлі, організацію вертикальних зв'язків (сходи, ліфти), додаткові протипожежні заходи = 1,15.заг. = 3059,04 х 1,15 = 3517,89 м2

S заг. з вертик. комун.

Визначається площа поверху будівлі готелю Sпов. за формулою:

Sпов. = S заг. / п ;

де n - кількість поверхів;пов. = 3517,89 / 4 = 879, 47 м2

Геометричні розміри будівлі (при проектуванні прямокутних у плані будівель) розраховують за формулою

,

де a - довжина будівлі, м;

b - ширина будівлі, м.

Після визначення конфігурації та поверховості будівлі здійснюють її зонування.

У сучасних готельних комплексах зазвичай весь перший поверх відводиться під приміщення громадського призначення і планується повністю або частково вільним, що полегшує рух відвідувачів. Одним з основних за своєю значущістю приміщень готельного комплексу є вестибуль, інтерєр якого створює перше враження клієнта про готель.

Функціональна і планувальна організація вестибюльної групи готеля.

Основною об'єднувальною ланкою всіх груп приміщень готелю є блок приймально-допоміжних приміщень із вестибюлем. У планувальній та функціональній організації готелю приміщення вестибюльної групи розташовані на першому поверсі.

У цих приміщеннях здійснюються: прийом, оформлення і розміщення приїжджих, розрахунки з ними, надання інформації щодо діяльності готельних служб, різноманітних заходів тощо. До вестибюльної групи приміщень також належать: пункт оперативного та факсимільного зв'язку; камера зберігання; гардероб; перукарня; бар; приміщення для швейцарів і носіїв багажу. Поширене також обладнання кіоску продажу преси розміщеного навпроти зони відпочинку та поблизу сходово-ліфтових комунікацій. Багатофункціональність приміщень вестибюльної групи спричиняє необхідність організації різних діючих зон: відкритого простору; вестибюля; роботи; обслуговування; відпочинку (очікування). Для більшості готельних підприємств типове централізоване розташування приміщень вестибюльної групи у споруді закладу .

Найбільша площа у вестибюлі належить відкритій зоні активного пересування та відпочинку гостей. Функціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна забезпечувати раціональне розташування вертикальних комунікацій і входів для того, щоб рух основного людського потоку був найкоротшим. Функціональний взаємозвязок зон і приміщень вестибюльної групи повинен виключити перетинання людських потоків. У вестибюлях передбачаються такі основні зони: інтенсивного пішохідного руху, екстенсивного пішохідного руху, рекреаційна і допоміжна.

Зона інтенсивного пішохідного руху включає маршрут транзитного руху до ліфтів і сходів які повинно забезпечувати найкоротші шляхи до номерів; у вестибулі ліфти потрібно розташовувати так, щоб їх можна було легко знайти.

Зона екстенсивного пішохідного руху включає пішохідні підходи до допоміжних приміщень гардероба, торговельних кіосків, телефонів-автоматів і групи прийому.

Вхід у вестибюль проектують у центральній частині за периметром вестибюля. У такому плануванні вестибюль візуально сприймається в реальних розмірах і сприяє швидкій орієнтації в його структурі.

Сучасний технологічний процес прийому та поселення гостей у вестибюлі повинен бути оптимальним для забезпечення комфорту гостей, тому рецепція розташована в проміжній частині, гості рухаються від головного входу до рецепції й далі - до сходової зони чи ліфта. Цей шлях має бути найкоротшим, не перетинатись і не бути зворотним. Рецепція також забезпечує високу візуальну оглядовість входу й інших функціональних зон вестибюля.

Планувальна організація стійки рецепції пов'язана з двоярусним столом - секретер-бюро. Верхній ярус стійки - представницький. Його використовують сумісно клієнти й обслуговуючий персонал, а нижній ярус - робочий - лише обслуговуючий персонал у технологічному процесі обслуговування. Нижній ярус є місцем оформлення поселення гостей, він обладнаний спеціальним відділенням для зберігання ключів від номерів і службових приміщень, кореспонденції, яка надходить для гостей, картотеки, тут є технічні засоби - телефон, комп'ютер, факс та ін.

Необхідний компонент у функціональній структурі вестибюля - зона відпочинку (очікування). Вона забезпечує короткотермінове перебування гостей до поселення, від'їзду або в процесі проживання, тут можуть відбуватись зустрічі гостей і відвідувачів готелю. Зона відпочинку розташована поряд з рецепцією,вздовж зовнішньої стіни біля вікон, що забезпечує високу сонячну інсоляцію й оглядовість території, прилеглої до споруди готелю.

Камера схову служить для зберігання ручної поклажі та обладнується стелажами. Камеру схову використовують відвідувачі готелю, а також гості, котрі звільняють номер, але не від'їжджають, і гості, які прибули, але в момент прибуття немає вільного номера. Камера схову розміщують поруч із вестибулем, нерідко разом із гардеробом (для обслуговування гостей ), що дозволяє одному працівникові поєднувати функції гардеробника і чергового в камері схову. Інтенсивність роботи гардероба зростає в години роботи ресторану. Цей гардероб обслуговує також осіб, що приходять до клієнтів готельного закладу.

У сучасних готельних закладах у кімнаті адміністрації влаштовують сейфи, де мешканці готелів можуть зберігати гроші та коштовності. За користування сейфами стягується платня, оскільки це додаткова послуга для готельної клієнтури.

При вестибулі передбачається спеціальне приміщення для швейцарів та носіїв багажу. Це приміщення зазвичай зручно повязано з вантажним ліфтом, який доставляє багаж на житлові поверхи і розміщується біля входу до будівлі. Санітарний вузол при вестибулі призначений для клієнтів, що тимчасово знаходяться в районі вестибулю. Найчастіше він розміщується так, щоб відвідувачі ресторану могли ним скористатися, здебільшого його розташовують у підвальному приміщенні під головним вестибулем готельного комплексу.

Кімната для охорони повинна бути непомітною для гостей, із сейфом для зберігання зброї.

За сучасними нормами, в структурі приміщень приймально-вестибюльної групи передбачен медпункт. Медпункт у готельному комплексі призначен для надання першої допомоги клієнтам готелю і персоналу, тому повин бути доступними для хворих. Хворі мешканці готелю, які потребують стаціонарного лікування, як правило, доставляються до місцевих медичних закладів. Найкращим місцем для медичного пункту є перший поверх, коли евакуацію хворого легко забезпечити, минаючи потоки мешканців готелю. Готель має у вестибюлі перукарню, зорієнтовану на обслуговування гостей і відвідувачів готелю. Вхід до перукарні обладнаний у вестибюлі готелю.

Приміщення для чергового персоналу знаходяться на кожному поверсі.

У холі готелю працює каса з продажу авіа- і залізничних квитків, пункт обміну валюти , банкомат.

Функціональна і планувальна організація житлового поверха готеля.

Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-якого типу. Ці приміщення складають більше 50% об'єму будівлі і являють собою житлові кімнати - номери. Номери розташовуються на житлових поверхах, де є також приміщення для чергового персоналу, що обслуговує їх, загальні горизонтальні комунікації, вітальні, ліфтові чи сходово-ліфтові холи.

Основні вертикальні комунікації (сходи і ліфти) часто поєднують у єдиний сходово-ліфтовий вузол, розташування якого залежить багато в чому від форми плану житлових поверхів. Житлову частину проектують із прямокутною формою плану.

Планування житлового поверху в готелях пов'язане з типом горизонтальних комунікацій (коридорів), які забезпечують функціональний зв'язок між приміщеннями поверху. Коридорне планування житлового поверху, типове у плануванні готелів, найпростіше і раціональне. Один загальний коридор характерний двостороннім розташуванням номерів. Ширина такого поверху залежить від сезонного характеру діяльності закладу розміщення: для установ цілорічного функціонування ширина коридору повинна бути не менше 2,0 м, якщо двері відчиняються всередину номера; якщо двері відчиняються в коридор, ширину коридору відповідно збільшують.

Для чергового персоналу, що обслуговує номерний фонд, на житлових поверхах передбачають кімнату чергового персоналу, кімнату прасування і чищення одягу, приміщення чищення взуття, окремі комори для зберігання обмеженого запасу чистої і брудної білизни, комора прибирального інвентаря, приміщення для зберігання візків покоївок, санітарний вузол.

Службове приміщення для покоївок повинно розташовуватись якнайближче до обєктів обслуговування. Досить часто приміщення чергового персоналу групують і розміщують поблизу службових ліфтів і сходів, які повязують їх із загальними господарськими і складськими приміщеннями готельного комплексу, розташованими у підвальному, цокольному чи першому поверсі споруди. При розміщенні їх поряд із вантажопасажирським ліфтом кабіну останнього бажано відкривати у бік приміщень для персоналу, для чого її в більшості випадків роблять прохідною. Це значно полегшує доставку чистої білизни та різних вантажів, усуває небажаний перетин потоків клієнтів готелю та обслуговуючого персонал. При цих приміщеннях передбачають сміттєпровід, пиловловлювач (для очищення пилососів) або централізовану систему пиловидалення, білизно провід або спеціальний ліфт для спуску брудної білизни у центральну білизняну.

На житлових поверхах готелів допускається влаштування приміщень громадського призначення (барів, віталень, приміщень для ділових зустрічей, дитячих кімнат тощо) за умови шумозахисту житлових приміщень. Розміщення приміщень громадського призначення суміжно з житловими приміщеннями не допускається.

Номери повинні розташовуватися в зоні мінімального впливу шуму, що спричиняє транспорт і інженерне обладнання готелюі бути ізольовані від шумів і запахів із кухні.

Функціональна та планувальна організація житлового номера готеля.

Житловий номер - основне житлове приміщення у планувальній структурі готелю, яке забезпечує його основну функцію - надає послуги з розміщення гостей. У плануванні житлових номерів виділяються такі функціональні зони: житлова кімната, санвузол,передпокої, кухня (у номері апартамент ).

Структура житлових кімнат залежить від їхньої місткості, категорії номера, рівня комфорту готелю та його спеціалізації . Конгрес - готелі 4*, зорієнтовані на прийом ділових клієнтів повинні мати більшу частку - однокімнатних номерів.

Однокімнатний номер складається з житлової кімнати, передпокою та санвузла. За розмірами однокімнатні номери можуть бути: одномісними (15 м2) та двомісними (20 м2).

Планувальна організація передпокою в однокімнатних номерах характеризується незначними розмірами 2 м2 і виділяється тільки просторово, двері у вітальню не використовуються. У передпокої передбачений простір для збереження верхнього одягу та особистих речей.

Планувальна організація санітарних вузлів залежить від категорії готелю. Згідно національного стандарту України у готелях 4* санвузлом забезпечуються всі номери.

Площа санвузла для однокімнатних номерів 3 м2 . Вхід у санвузол забезпечується з передпокою.

У готелі передбачен двомісний номер який забезпечує умови доступу і проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках - і з відповідним обладнанням, шириною проходів і дверних прорізів. Номер рекомендується розміщувати на першому поверсі.

Двокімнатний номер апартамент належить до представницького класу і використовується клієнтами із високими матеріальними статками - бізнесменами, політиками, які очикують у готелі комфортних умов проживання з можливістю проведення ділових зустрічей і роботи. Двокімнатний номер складається зі спальні, вітальні (робочого кабінету), передпокою, двох санвузлів (один у передпокій, другий - у спальні).

Номери бізнес-класу призначені для розміщення осіб, які перебувають у ділових поїздках чи відрядженнях. Окрім стандартної обстановки номера, тут створюються умови для роботи (робочий стіл, телефон, факс, компютер та інша техніка).

Обладнання житлових номерів у готелях - це організація внутрішнього простору в номері, що повинна забезпечити комфортні умови проживання гостей і зручне обслуговування. Особливості меблювання номерів необхідно брати до уваги ще в процесі проектування готелю, адже саме тоді розробляють схему розташування меблів і загального обладнання у номерах, з тим, щоби в майбутньому створити максимальний комфорт для гостей.

Найскладніші у меблюванні однокімнатні номери з розмірами 15 м2 (одномісний номер), адже в них необхідно забезпечити для гостей можливість сну, відпочинку, роботи, зберігання особистих речей, одночасно повинен бути простір для вільного переміщення в номері гостей та обслуговуючого персоналу.

У зв'язку з цим потрібно також враховувати функціональний зв'язок меблів із місцем їхнього розташування в номері. Так, робочий стіл має розташовуватись біля вікна, ліжко - праворуч по периметру стіни; якщо двомісний номер (20 м2) - вздовж стіни або поряд торцем до правої стіни; зона відпочинку (крісло і журнальний столик) навпроти дверей у зоні доброї оглядовості дверей; підставка для валізи біля дверей ліворуч або біля робочого столу. Якщо у номері передбачений передпокій, у ньому ліворуч розташовують вішалку для верхнього одягу та головних уборів.

У двокімнатному номері для меблювання спальні використовують одно- або двоспальне ліжко, шафу, тумбочку біля ліжка, у вітальні - м'які меблі для відпочинку, які забезпечують зручність у користуванні побутовими приладами, меблі для роботи (стіл і крісло) розміщують біля вікна.

Функціональна і планувальна організація адміністративних приміщень.

Блок групи приміщень адміністрації розміщується здебільшого на першому чи другому поверсі будівлі готелю. Приміщення адміністрації повинні мати зручний звязок із блоками приймально-допоміжних приміщень, житла, громадського харчування. До складу групи приміщень адміністрації входять кабінет директора, кімнати завгоспа, архіву, бухгалтерії тощо.

Адміністративні приміщення можуть мати довільну площу. Зважаючи на постійний характер роботи, тут повинно бути денне освітлення та вентиляція. Внутрішнє оформлення - просте, притаманне цій категорії приміщень і загальноприйняте в будівництві. Найбільш раціональним вважається без коридорне планування приміщень, без ізоляції робочих місць, що досягається завдяки використанню секційного обладнання, легких перегородок і екранів.

До приміщень адміністрації належать побутові приміщення персоналу готельного комплексу - гардероби для домашнього одягу і спецодягу, туалетні кімнати і душові. Побутові приміщення і службові проходи відокремлюються від приміщень для обслуговування мешканців готелю і забезпечуються окремим зовнішнім входом.

Функціональна і планувальна організація приміщень громадського призначення. Приміщення громадського призначення згідно функціонального профілю поділяються на такі типи: харчування, торгівлі, культурно-дозвільні, спортивно-оздоровчі, побутові.

У планувальній організації кожного типу приміщень громадського призначення згідно значення простору у їхньому функціонуванні, виділяються основний, додатковий і допоміжний простір.

Основний простір характеризується найбільшими розмірами і най тривалішим з поміж інших перебуванням гостей, високим рівнем комфорту. У структурі приміщень основного простору належать зал ресторану, конференц-зал, зал тренажерів та ін. Додатковий простір підвищує загальний комфорт обслуговування, виконує рекреаційну функцію, наприклад аванзал у ресторані- приміщення, де збираються, очікують та відпочивають гості - учасники бенкетів (урочистостей, свят тощо); споживачі, що очікують на вільні місця. В допоміжному просторі розташовані технічні засоби, які забезпечують комфортне середовище в основному та додатковому просторі й виробничий процес підприємств громадського призначення.

Приміщення громадського харчування у плануванні готельного закладу розташовується в одному об'ємному просторі споруди і найчастіше на першому поверсі. При розміщенні основних торгових залів на нижніх поверхах полегшується і спрощується їх звязок із вестибулем, легше забезпечується ізоляція житлової частини. У готельному закладі передбачені ресторан і бар. Бари розташовуються у вітальнях, холах, ресторанах при вестибулях (експрес-бари).

Зазвичай ресторани розраховують на обслуговування не тільки клієнтів готелів, але й на сторонніх відвідувачів. Тому вони в більшості випадків мають окремий від готельного комплексу вхід, вестибуль, гардероб. Готель зєднується з рестораном через вестибуль готельного комплексу і через вітальні холи, розташовані на тому ж поверсі, що й основні торгові зали закла-дів ресторанного господарства.

Архітектурно-планувальне рішення, розміри, пропорції, місткість залів для відвідувачів у межах закладів ресторанного господарства, що функціонують при готельних комплексах, індивідуальні. Крім своєї основної функції, вони служать для відпочинку, зустрічей, бесід, особливо у вечірній час, тому їхня архітектурно-просторова організація і планування інтерєру повинні забезпечувати необхідні для цього умови.

Заклади ресторанного господарства в готельних комплексах складаються з групи торгових приміщень (зали для відвідувачів), виробничих приміщень (заготівельний, гарячий і холодні цехи, посудомийні, сервізна тощо), адміністративних приміщень, побутових приміщень персоналу, складів.

Детальний склад цих приміщень та їхні площі приймаються за нормами для підприємства ресторанного господарства.

При розташуванні виробничих приміщень у ресторані (як і в інших закладах ресторанного господарства) дотримуються принципу послідовного здійснення стадій технологічного процесу виробництва власної продукції, що забезпечує їх раціоналізацію.

Виробничі приміщення -- цехи з приготування їжі, сервірування, мийки. Вони тісно технологічно та функціонально пов'язані з групою складських приміщень. Щоби забезпечити ефективну взаємодію у виробничому процесі з приміщеннями виробничого призначення, складські приміщення розташовують сумісно з ними або на незначній відстані, часто в цокольному поверсі. Складські приміщення повинні мати зручні під'їзні шляхи з внутрішнього двору.

Група складських приміщень зберігає продукти харчування, обладнання, витратні матеріали, у них є комори для зберігання овочів, фруктів, напівфабрикатів, приміщення з морозильними камерами та ін.

Обслуговуючий групу харчування персонал повинен мати окремий вхід до готелю з вестибюлем, роздягальнями, душовими, санітарними вузлами, кімнатами для відпочинку та адміністративно-господарськими приміщеннями.

Блок приміщень культурно-дозвільного, спортивно-оздоровчого і ділового призначення передбачається і в ділових готелях. Вони розташовані переважно в одному об'ємно-планувальному просторі споруди. Передбачається блок ділових, культурних та спортивно-рекреаційних приміщень: універсальний зал для проведення конгресів ; приміщення для секційних засідань, переговорів; сауна із залом спортивних тренажерів тощо. Набір цих приміщень повязаний із призначенням готельного комплексу та рівнем його комфорту.

Практика експлуатації готельних комплексів показала, що одним із шляхів раціонального, гнучкого та економічного використання наявних площ є створення залів багатоцільового (універсального) призначення. Особливість універсальних залів полягає в можливості їхньої трансформації зі зміною кількості й місткості приміщень унаслідок використання розсувних або складчастих перегородок.

Зали багатофункціонального призначення, конференц-зали розташовують на першому чи другому поверсі. Нерідко їх розміщують поблизу закладів ресторанного господарства, що при необхідності полегшує доставку в зали напоїв і закусок. Для того, щоб відвідувачі конференц-залів не заважали клієнтам готелів, для цих приміщень часто влаштовують додатковий вхід із вулиці, вестибуль, гардероб, санвузли. З метою проведення міжнародних нарад зали обладнуються установками синхронного перекладу на декілька мов і передбачаються кабіни для перекладачів.

У висококомфортабельних готелях часто влаштовують приміщення і споруди спортивно-оздоровчого призначення.

Влаштовують лазні сухої пари - сауни, що знімають втому та сприяють інтенсивному кровообігу. До складу сауни входять роздягальня, мийна, кімната сухої пари, душі, кімната відпочинку, тренажерний зали, кімната оператора. Сауни розташовують у підвальному приміщенні або на першому поверсі споруди готелю.

Приміщення при залі тренажерів: зберігання і ремонт тренажерів; кімната інструктора; роздільні роздягальні з душовими і санвузлами; господарська кімната.

Приміщення побутового обслуговування і торгівлі. Послуги у приміщеннях торгово-побутового призначення засобів розміщення можуть надаватись як клієнтам,так і відвідувачам готелю - з метою підвищення рентабельності . Побутові приміщення мають готелі високого рівня комфорту.

Перукарні, як правило, розміщуються на першому поверсі біля вестибулю, мають із ним безпосередній звязок. До складу приміщень перукарні входять жіночі й чоловічі зали (з кількістю робочих місць залежно від місткості готельного комплексу), зал очікування і підсобні приміщення, іноді - сушарки. У перукарських салонах 4* готельних комплексів виділяються окремі приміщення для манікюрного, педікюрного, косметичного, масажного кабінетів .

У структурі побутових приміщень готелю передбачен комплексний приймальний пункт(дрібний ремонт одягу, хімчистка,прання і прасування тощо). Прийомні пункти організовуються у приміщеннях, безпосередньо повязаних із ліфтом і господарським входом у готельний комплекс, аби запобігти перетину руху мешканців і замовлених речей під час транспортування. Розміщення пунктів прийому замовлень на різні види побутового обслуговування і побутових майстерень можливе на будь-яких поверхах громадської частини готельних комплексів, на технічних поверхах, іноді навіть над житловою частиною. Проте найраціональнішим вважається їхнє розташування на першому або в цокольному поверсі при організації зручного звязку з вестибулем готельного комплексу.

Дитяча кімната буде розташовується на першому поверсі готелю. Важливо відзначити, що наявність дитячої кімнати в готелі це величезний плюс як для батьків, які приїхали сюди з маленькими дітьми, так для самого готелю. Цілі ігрової кімнати: надавати батькам вільний час для вирішення важливих і "дорослих" справ; організовувати дитяче дозвілля максимально цікаво. В дитячої ігрової кімнаті дитина буде себе відмінно відчувати, перебуваючи під наглядом висококваліфікованих нянь .

Приміщення господарського і складського призначення.

До них належать приміщення і підприємства побутового обслуговування, група приміщень матеріального забезпечення і ремонтних робіт, група приміщень інженерного устаткування.

Типовими у структурі майже всіх готельних підприємств є майстерні з поточного ремонту - столярні, слюсарні, ремонту електрообладнання і слабострумних пристроїв, малярні, ремонту ліфтів і технічного обладнання.

Господарські і підсобні приміщення призначені для збереження засобів матеріального забезпечення служб та інших структурних підрозділів готелю. У планувальній організації готельного засобу господарські і подсобні приміщення розташовуються у цокольному поверсі або на першому поверсі, на житлових поверхах найчастіше розташовуються приміщення для зберігання білизни та інвентаря.

До групи приміщень матеріального забезпечення і ремонтних робіт готельного підприємства належать центральні приміщення для чистої і брудної білизни. Приміщення для чистої білизни розміщується поруч із вантажно-пасажирським ліфтом, кабіна якого відчиняється в бік блоку приміщень для обслуговування на поверсі. Може бути оснащене шахтопідйомником. Передбачається місце для ремонту і прасування білизни.

Комору для брудної білизни розміщують поруч зі службовим ліфтом. Для спуску брудної білизни використовуються білизнопроводи із приймальними клапанами в кімнатах брудної білизни.

Пральня є однією з основних установ готельного комплексу. Її розміщення потребує спеціальних умов. Вона повинна знаходитися в місці, менш помітному для оточуючих, зважаючи на шум і випаровування, і мати добре сполучення з господарською службою житлової частини. Виробничі приміщення побутового обслуговування, найчастіше розташовані в цокольному поверсі. Пральня та хімчистка повинні мати зв'язок із вантажним ліфтом і службовим входом у готель, унеможливити перехрещування руху гостей і обслуговуючого персоналу. У сучасних малих і середніх за місткістю готелях типове й економічно доцільне обладнання міні-пралень з використанням пральних машин невеликого об'єму та засобами швидкого сушіння білизни. У складських приміщеннях зберігаються запаси меблів для номерного фонду, різних приміщень, килимові вироби, постільні речі (подушки, покривала, ковдри, перини), малоцінний інвентар для оснащення номерів (щітки для одягу й взуття, попільнички, набори столового посуду та приладдя, вішалки, вази для квітів), обладнання для санвузлів (дзеркала, гумові килимки, озонатори, гачки й утримувачі для одягу, рушників, туалетного паперу, мильниці, склянки тощо), інвентар і речі санітарно-гігієнічного призначення (фени для сушіння волосся, банні халати, махрові простирадла, набори туалетного приладдя у фірмовій упаковці тощо), мийні та фарбувальні речовини, електроприладдя та електролампи, запасні частини та сантехнічне устаткування (крани, санітарне приладдя) тощо.

Для здійснення зонування підсумовують площу приміщень окремих зон та виконують їх остаточну ревізію. Слід враховувати, що площа зони обслуговування повинна бути близькою до сумарної площі всіх інших зон.

Висновки

Сучасний готель покликаний створити комфортабельні умови для проживання гостя і надати йому ряд додаткових послуг. Будівлі готелів призначені для короткочасного проживання людей з метою здійснення різних видів діяльності. Це можуть бути ділові контакти під час відряджень, участь у роботі нарад, конференцій, симпозіумів і ін., туристичні поїздки з метою ознайомлення з природними визначними пам'ятками, історичними та архітектурними пам'ятниками (міста, регіону, країни); поїздки з метою відпочинку, курортного лікування, оздоровлення, а також для здійснення спортивних змагань та ін. Кращі сучасні готелі являють собою багатофункціональний комплекс, до якого включаються і власне готельний фонд, і зали (виставочні, банкетні, конференц-зали тощо), і численні харчові блоки. У силу цього, з огляду на зростаюче громадське значення готелів, останнім часом розвивається тенденція будувати нові готелі як композиційні центри житлових районів і мікрорайонів. Готельний бізнес являє зараз величезну мережу пов'язаних між собою підприємств, працездатність яких залежить від правильно спланованого будування та розробки приміщень.

готельний номер ресторан сервіс готель

Список використаних літературних джерел

1.Державні будівельні норми:

ДБН 360-92 (зі змінами № 1-10). Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень;

ДБН В.1.1.7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека обєктів будівництва;

ДБН В.2.2-11-2002. Підприємства побутового обслуговування;

ДБН В.2.2-9-99. Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення;

ДБН В.2.2-13-2003. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди;

ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади;

ДБН В.2.2-20: 2008 Будинки і споруди. Готелі;

ДБН В.2.2-25: 2009 Будинки і споруди. Підприємства харчування (Заклади ресторанного господарства);

.Національні стандарти:

ДСТУ 4268: 2003 Послуги туристичні. Засоби розміщування.

-ДСТУ 4269: 2003 Послуги туристичні. Класифікація готелів

ДСТУ 4281: 2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація

.Банько В.Г. Будівлі, споруди,обладнання туристських комплексів та їх експлуатація. Навчальний посібник .-К. : Центр інформаційних технологій, 2006. - 292 с.

.Круль Г.Я. Основи готельної справи. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 368 с.

.Мальська М. П. , Пандюк І. Г. Готельний бізнес : теорія та практика. Навчальний посібник .- К. : Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.

.Мальська М. П. , Пандюк І. Г. ,Занько Ю.С. Організація готельного обслуговування Підручник . - К.: Знання, 2011. - 366с.

.Нечаюк Л.І., Телеш Н. О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 346 с.

.Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємництва. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 344 с.

.Роглєв Х.Й. Основи готельного менеджменту. Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2005. - 408 с.

.Сокол Т.Г. Організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах Підручник. - К.: Альтерпрес, 2009. - 447 с.

Курсова робота Розробка проекту готельного комплексу Вступ 1. Обґрунтування розміще

Больше работ по теме: