Розрахунок техніко-економічних показників стержневого відділення ливарного цеху сталевого лиття масою від 700 до 14000 кг

 

МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

ДОНБАСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ МАШИНОБУДІВНОЇ АКАДЕМІЇ

Циклова комісія МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Курсова робота

З дисципліни:

Економіка, організація та планування виробництва

на тему: Розрахунок техніко-економічних показників стержневого відділення ливарного цеху сталевого лиття масою від 700 до 14000 кг

Керівник:

Чепурний А.О.

Краматорськ

Зміст

Вступ

. Розрахунок капітальних витрат

.1 Визначення вартості обладнання

.2 Визначення вартості виробничої будівлі відділення

.3 Витрати на інструмент, технологічне оснащення, господарський інвентар

. Розрахунок собівартості продукції

.1 Розрахунок фонду часу роботи робітників

.2 Розрахунок чисельності працівників відділення

.3 Розрахунок планового фонду заробітної платні працівників відділення

.4 Розрахунок потреби і вартості матеріалів

.5 Розрахунок витрат на програму

. Техніко-економічні показники відділення

Перелік посилань

Вступ

Значення ливарного виробництва в промисловості надзвичайно велике: майже всі машини та прилади мають литі деталі. Немає такої галузі машинобудування, приладобудування, будівництва, де не застосовували б виливки.

Лиття є одним з найстаріших способів, яким ще в давнину користувалися для виробництва металевих виробів - спочатку з міді і бронзи, потім із чавуну, а також зі сталі та інших сплавів.

Основними процесами ливарного виробництва є: плавка металу, виготовлення форм, заливка металу в форми та охолодження, вибивка, очищення, обрубка виливків, термічна обробка та контроль якості виливків.

Основний спосіб виготовлення виливків - лиття в піщані форми, в яких отримують близько 80% загальної кількості виливків. Однак точність і шорсткість поверхні виливків, отриманих у піщаних формах, у багатьох випадках не задовольняють вимогам сучасного машинобудування. У зв'язку з цим все більш широко застосовують технологічні процеси, які підвищують якість продукції: виготовлення форм на автоматичних формувальних лініях, виготовлення стрижнів, які твержднуть в оснащенні.

В результаті ливарне виробництво дозволяє отримувати заготовки складної конфігурації з мінімальними припусками на обробку різанням, добрими механічними властивостями.

Впровадження комплексної механізації та автоматизації у виробництво дозволило в 3-4 рази збільшити продуктивність праці при одночасному підвищенні точності і фізико-механічних властивостей виливків і поліпшення санітарно - гігієнічних умов у ливарних цехах.

Розвиток і підвищення технологічного рівня машинобудівного виробництва забезпечить всі галузі народного господарства високопродуктивними засобами праці, значно розширюючи номенклатурний склад засобів праці, підвищуючи питому вагу виробництва автоматичних верстатів, апаратів і ліній, засобів автоматики, електроніки, телемеханіки, металорізальних верстатів , ливарних машин, ковальсько-пресового устаткування, оснащених програмним управлінням.

1. Розрахунок капітальних витрат

.1 Визначення вартості обладнання

Вартість обладнання включає:

ціну одиниці обладнання;

витрати на доставку, установку і монтаж - 10-15% від ціни обладнання [1, с 93].

Виходячи с заданої річної програми випуску лиття - 35000 т, призначаємо типове обладнання стержневого відділення ливарного цеху. На підставі кількості потрібного обладнання розраховуємо його вартості. Розрахунок проводимо в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Дані про вартість обладнання

Найменування обладнанняКіл. од.Ціна од., грнВитрати на монтажБалансова вартість, грн.%грн.од. обл.всього1.Технологічне обладнанняСтержнева лінія мод. ЛП013112000001214400013440001344000Напівавтоматична стержнева лінія мод. ЛП04319805001211766010981601098160Комплексна механізована лінія мод. ЛП 059210500001212600011760002352000Напівавтоматична лінія моделі ЛП052113500001216200015120001512000Разом технологічне обладнання5----63061602.Підйомно-транспортне устаткуванняКран електричний мостовий в/п 10 т21300001215600145600291200Кран електричний мостовий в/п 5 т21000001212000112000224000Передавальний візок в/п 5 т2250001230002800056000Разом підйомно-транспортне устаткування6----571200Всього обладнання11----6877360

1.2 Визначення вартості виробничої будівлі відділення

Вартість будівлі визначається виходячи з вартості 1 м3 будівлі, яка складає 100 - 200 грн.

У цехах з високою механізацією площа стержневого відділення визначається плануванням обладнання, робочих місць, розташуванням транспорту, складських приміщень, проїздів та проходів. У ливарних цехах з використанням автоматичних та механізованих ліній виготовлення стержнів площі стержневих відділень складають 50-100% площі формувального відділення [2, с 107].

Ритмічна робота стержневого відділення по виготовленню та видачі готової продукції забезпечується добовим запасом оснастки та готових стержнів. При розрахунках площі відділення необхідно передбачувати площі для зберігання стержневих ящиків та стержнів.

Площа формувального відділення визначається залежно від знімання годного лиття з 1 м2 площі, яка складає 5-10 т/м2 [2, с 80]. Тоді площа стержневого відділення буде складати:

Sстер.=0,7(35000/8)=3062,5 м2

Для створення економічної та зручної експлуатації відділення приймаємо два прольоти шириною 24 м кожний. Тоді довжина прольоту буде складати:

L=3062,5/2?24=63,8 м

Приймаємо крок колон - 12 м. Тоді довжина прольоту буде складати:

L=12?6=72 м

Тоді остаточна площа відділення складатиме:

Sстер.=72?48=3456 м2

Приймаємо висоту прольоту 10,8 м [2, с 110]. Тоді внутрішній обєм будівлі складе:

Vвн=3456?10,8=37324,8 м3

Зовнішній обєм будівлі з урахуванням товщини стін буде складати:

Vзов=37324,8?1,1=41057,28 м3

Тоді вартість будівлі Вб буде складати:

Вб = 41057,28 × 110 = 4516300,80 грн.

.3 Витрати на інструмент, технологічне оснащення, господарський інвентар

Вартість інструменту і технологічного оснащення ВіН приймається для серійного виробництва у розмірі 10-15% від вартості технологічного обладнання [1, с 111]:

ВіН = 6877360 × 0,1 = 687736 грн

Вартість господарського інвентарю ВіНв приймається у розмірі 1% від балансової вартості всього обладнання[1, с 115]:

ВіНв = 6877360 × 0,01= 68773,60 грн

Для здійснення виробничої діяльності на підприємстві необхідна наявність трьох основних складових:

основних виробничих фондів;

трудових ресурсів;

капіталу.

В результаті вище проведених розрахунків ми визначили величину наявних основних фондів відділення, які зводимо в таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 - Зведена відомість основних фондів

НайменуванняВартість, грн.1. Будівля4516300,802. обладнання6877360,003. Інструмент і технологічне оснащення687736,004. Інвентар68773,60Разом 12150170,4

. Розрахунок собівартості продукції

витрата обладнання заробітний плата

Собівартість продукції - це витрати підприємства на її виробництво і реалізацію, виражені в грошовій формі. Розрахунок і аналіз собівартості продукції є найважливішим завданням будь-якого підприємства і входить в систему управлінського обліку, оскільки саме собівартість лежить в основі більшості управлінських рішень.

Розрізняють планову і фактичну собівартість. Планова собівартість продукції включає в себе тільки ті витрати, які при даному рівні техніки і організації виробництва є для підприємства необхідними. Вони обчислюються на основі планових норм використання устаткування, трудовитрат, витрат матеріалів.

Звітна собівартість визначається фактичними витратами на виготовлення продукції.

За послідовності формування розрізняють собівартість технологічну (операційну), цехову, виробничу і повну. Технологічна собівартість використовується для економічної оцінки варіантів нової техніки і вибору найбільш ефективного. Вона включає витрати, що мають безпосереднє відношення до виконання операцій над певним виробом. Цехова собівартість має більш широкий спектр витрат: крім технологічної собівартості включає витрати, пов'язані з організацією роботи цеху та управління ім. Виробнича собівартість включає виробничі витрати всіх цехів, зайнятих виготовленням продукції, і витрати по загальному управлінню підприємством. Повна собівартість включає в себе виробничу собівартість і позавиробничі (комерційні) витрати.

Виділення таких видів собівартості як індивідуальна і середньогалузева дозволяє створити базу для визначення відпускних цін (оптових). Сукупність витрат окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції складає індивідуальну собівартість. Середньогалузева собівартість характеризує витрати на виробництво даної продукції в середньому по галузі.

За економічною сутністю витрати на виробництво і реалізацію продукції підрозділяються на витрати за економічними елементами і калькуляційними статтями.

Виділяють наступні економічні елементи:

матеріальні витрати (за вирахуванням зворотних відходів);

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні потреби;

амортизація основних фондів;

інші витрати.

Матеріальні витрати включають:

вартість придбаного з боку сировини і матеріалів;

вартість покупних матеріалів;

вартість покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів;

вартість робіт і послуг виробничого характеру, які виплачуються стороннім організаціям;

вартість природної сировини;

вартість придбаного з боку палива всіх видів, що витрачається на технологічні цілі, вироблення всіх видів енергії, опалення будинків, транспортні роботи;

вартість покупної енергії всіх видів, що витрачається на технологічні, енергетичні, рухові та інші потреби.

З витрат на матеріальні ресурси, що включаються в собівартість продукції, виключається вартість реалізованих відходів.

Під відходами виробництва розуміються залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва продукції, втратили повністю або частково споживчі якості вихідного ресурсу. Вони реалізуються за зниженою або повною ціною матеріального ресурсу, в залежності від їх використання.

Витрати на оплату праці включають витрати на оплату праці основного виробничого персоналу, включаючи премії, стимулюючі і компенсуючі виплати. Відрахування на соціальні потреби включають обов'язкові відрахування по соціальному страхуванню, у фонд зайнятості, пенсійний фонд, на медичне страхування.

Амортизація основних фондів - це сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів.

Інші витрати - податки, збори, відрахування в позабюджетні фонди, платежі по кредитах у межах ставок, витрати на відрядження, з підготовки та перепідготовки кадрів, плата за оренду, знос по нематеріальних активів, ремонтний фонд, платежі по обов'язковому страхуванню майна і т.д.

За класифікацією витрат за економічними елементами неможливо визначити витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом конкретного виробу, тому здійснюють групування витрат по калькуляційних статтях.

Виділяють наступні калькуляційні статті:

Сировина і матеріали, за вирахуванням реалізованих відходів.

Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби.

Паливо і енергія на технологічні цілі.

Основна заробітна плата виробничих робітників.

Додаткова заробітна плата виробничих робітників.

Відрахування на соціальні потреби.

Знос інструмента і пристосувань цільового призначення та інші спеціальні витрати.

Витрати на утримання і експлуатацію технологічного обладнання.

При формуванні фактичної собівартості враховують витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування виробів, на які встановлено гарантійний строк служби, втрати від простоїв з внутрішньовиробничих причин, недостачі матеріальних цінностей у виробництві і на складах при відсутності винних осіб, допомоги у зв'язку з втратою працездатності через виробничих травм, виплачуваних на підставі судових рішень, виплата працівникам, вивільнюваним з підприємств і з організацій у зв'язку з їх реорганізацією, скороченням чисельності працівників і штату, а також втрати від браку.

Класифікація витрат по калькуляційних статтях лежить в основі інших класифікацій витрат, що включаються в собівартість продукції.

Розрізняють такі класифікаційні ознаки при підрозділі витрат:

відношення до виробничого процесу;

віднесення на собівартість;

залежність від обсягу виробництва.

По відношенню до виробничого процесу витрати можуть бути основними і накладними; по віднесенню на собівартість - прямі та непрямі. В залежності від обсягу виробництва витрати можуть бути умовно-змінними (пропорційними) і умовно-постійними (непропорційними).

.1 Розрахунок фонду часу роботи робітників

Відповідно до прийнятого двохзмінного режиму роботи при проектуванні формувального відділення ливарного цеху встановлюють фонд часу роботи обладнання і робітників. Розрізняють фонди часу календарний, номінальний і дійсний.

Дійсний річний фонд часу роботи одного робочого Фдр визначається по формулі:

Фд.р = Др × Тзм (1 - b/100) (2.1)

де Др = 251 дн. - кількість робочих днів в році;

Тзм = 8 годин - тривалість зміни;

b = 10 - 12% - відсоток втрат часу із поважних причин.

Фд.р = 251 × 8 (1 - 10/100) = 1807,2 годин

2.2 Розрахунок чисельності працівників відділення

Всі працівники відділення діляться на наступні категорії:

основні виробничі робітники;

допоміжні робітники;

керівники;

фахівці;

службовці.

До основних виробничих робітників стержневого відділення відносяться: оператор лінії, стерженщик і інші робітники, які виконують основні технологічні операції.

Чисельність основних робітників визначається по формулі[3, с 120]:

Чосн = Nпр × n × kобс,(2.2)

де Nпр - прийнята кількість одиниць устаткування даного найменування;- число змін;обс - норма обслуговування.

Розрахунок чисельності основних виробничих робітників зводимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 - Розрахунок чисельності основних виробничих робітників

ПрофесіяNпрnkобс.ЧоснОператор стержневої лінії52110Стерженщик 52330Разом--40

Розподіл основних виробничих робітників по розрядах проводимо залежно від ступеня механізації і автоматизації виробництва, серійності та річного випуску литва. В таблиці 2.2 приведений склад основних виробничих робітників і середній тарифний розряд по професіях.

Таблиця 2.2 - Склад основних виробничих робітників

ПрофесіяКіл. чол.У тому числі по розрядахСередній тарифний розряд23456Оператор стержневої лінії10--55-4,50Стерженщик30-101010-4,00Разом40-1015154,125

Середній тарифний розряд основних виробничих робочих Рсер.тар. визначається по формулі:

(2.3)

де Чпi - кількість основних виробничих робітників i-го розряду;

Рi - номер розряду;

Ч - кількість основних виробничих робітників даної професії.

Середній тарифний розряд основних виробничих робітників відділення складе:

До допоміжних робітників відносяться кранівник, стропальники, слюсарі-електрики, слюсарі-ремонтники, робочі по прибиранню виробничих приміщень та ін.

Розрахункове число допоміжних робочих Чдоп визначається укрупнено у відсотках від числа основних виробничих робітників і складає 20-50% від їх числа:

Чдоп = 40 × 0,45 = 18 чол

Результати розподілу допоміжних робітників по професіях зведені в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 - Склад допоміжних робітників відділення

ПрофесіяКіл. чол.У тому числі по розрядахСередній тарифний розряд23456Кранівник8-44--3,50Стропальник4-22--3,50Слюсар-електрик2--2-5,00Слюсар-ремонтник2--2-5,00Робітник по прибиранню ВП2оклад-Разом16+2-664-3,87

Середній тарифний розряд допоміжних виробничих робітників відділення складе:

До категорії керівників відносяться начальник ділянки, старший майстер, змінні майстри та інші. До категорії фахівців відносяться: технолог, економіст, нормувальник бухгалтер і інші. До категорії службовців відносяться: табельники, обліковці-нормувальники, розподільники робіт і інші. Розрахункове число працівників цих категорій приймається в процентному відношенні до чисельності основних і допоміжних робітників і складає:

керівники і фахівці -6-12%;

службовці - 2-4%.

Тоді чисельність керівників і фахівців складе:

Чкер. = (40+18) × 0,08 = 5 чол

Чисельність службовців складе:

ЧСлуж. = (40+18) × 0,02 = 2 чол

Результати розрахунків зводимо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Штатно - посадова відомість

ПосадаЧисло штатних одиницьОклад в місяць, грн.Сума окладів в місяць, грн.Керівники і фахівці Начальник ділянки122002200Змінний майстер216503300Економіст 113501350Технолог 115001500Разом5-8350Службовцінормувальник111001100Табельник110731073Разом2-2173Разом по всіх категоріях7-10523

.3 Розрахунок планового фонду заробітної платні працівників відділення

Плановий фонд заробітної платні основних виробничих робітників визначається по формулі:

ЗПзаг = ЗПосн +ЗПдод (2.4)

Основний фонд заробітної платні ЗПосн визначається по формулі:

ЗПосн = Ссер.тар.ст.осн. × Чосн× Фдр × kд (2.5)

де Ссер.тар.ст.осн. - годинна ставка середнього розряду;

Чосн - чисельність основних виробничих робітників;

Фдр - дійсний річний фонд часу роботи робітника;д = 1,5 - коефіцієнт доплат.

Додаткова заробітна платня основних виробничих робочих ЗПдод визначається по формулі [4, с 145]:

ЗПдод = 0,2 × ЗПосн (2.6)

Відрахування до позабюджетних фондів складають 40% і визначаються з виразу[4, с 147]:

В = 0,4 × ЗПзаг (2.7)

Середньомісячна заробітна платня одного основного робочого ЗПсер розраховується по формулі:

(2.8)

Для розрахунку основної заробітної платні необхідно визначити середню тарифну ставку середнього розряду СЧсер. Розрахунок її приведений в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Розрахунок середніх тарифних ставок середнього розряду основних виробничих робітників

ПрофесіяКіл. чол.Середній тарифний розрядРозрахунок тарифної ставкиТарифна ставка сер. розряду, грн.Оператор стержневої лінії104,5010,48 + (11,93 - 10,48)·0,511,21Стерженщик304,0010,4810,48Разом404,125-10,66

Середня годинна ставка основних виробничих робочих Ссер.тар.ст. складе:

Основний фонд заробітної платні основних виробничих робочих ЗПосн складе:

ЗПосн = 10,66 × 40 × 1807,2× 1,5 = 1155885,10 грн.

Додаткова заробітна платня основних виробничих робочих ЗПдод складе:

ЗПдод = 0,2 × 1155885,10 = 231177,02 грн.

Загальний фонд заробітної платні основних виробничих робочих ЗПзаг складе:

ЗПзаг = 1155885,10 + 231177,02= 1387062,10 грн.

Відрахування до позабюджетних фондів складають:

В = 0,4 × 1387062,10= 554824,84 грн.

Середньомісячна заробітна платня одного основного робочого ЗПсер складає:

Розрахунок планового фонду заробітної платні допоміжних робітників проводимо по формулі (2.4).

Основний фонд заробітної платні допоміжних робочих ЗПосн визначається по формулі:

ЗПосн = (Ссер.тар.ст. × Чдоп × Фдр + Окл. × Чприб. × 12) × kд(2.9)

де Ссер.тар.ст.доп. - годинна ставка середнього розряду допоміжного робітника;

Чдоп - чисельність допоміжних робітників;

Фдр - дійсний річний фонд часу роботи одного робітника;д = 1,3 - коефіцієнт доплат;

Окл. - розмір окладу робітника по прибиранню виробничих приміщень, грн.;

Чприб. - чисельність робітників по прибиранню виробничих приміщень.

Додаткова заробітна платня допоміжних робочих ЗПдод визначається по формулі:

ЗПдод = 0,1 × ЗПосн (2.10)

Відрахування на соціальне страхування і до фонду зайнятості населення визначаються по формулі (2.7).

Середньомісячна заробітна платня одного допоміжного робочого ЗПсер розраховується по формулі (2.8).

Для розрахунку основної заробітної платні необхідно визначити середню тарифну ставку середнього розряду СЧ сер. Розрахунок її приведений в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Розрахунок середніх тарифних ставок середнього розряду допоміжних робітників

ПрофесіяКіл. чол.Середн. тариф. розрядРозрахунок тарифної ставкиТаріфн. ставка сер. розр., грн.Кранівник83,507,57+(8,42 - 7,57)·0,507,99Стропальник43,507,57+(8,42 - 7,57)·0,507,99Слюсар-електрик25,009,309,30Слюсар-ремонтник25,009,309,30Робітник по прибиранню ВП2-10801080Разом16+23,87-8,32

Середня годинна ставка допоміжних робочих Ссер.тар.ст.доп. складе:

Основний фонд заробітної платні ЗПосн визначається по формулі:

ЗПосн = (8,32 × 16 × 1807,2+1080 × 2 × 12) × 1,3 = 346442,79 грн

Додаткова заробітна платня допоміжних робочих ЗПдод визначається по формулі:

ЗПдод = 0,1 × 346442,79= 34644,27 грн

Загальний фонд заробітної платні допоміжних робочих ЗПзаг складає:

ЗПзаг = 346442,79 + 34644,27 = 381087,06 грн

Відрахування до позабюджетних фондів складають:

В = 0,4 × 381087,06 = 152434,82 грн

Середньомісячна заробітна платня одного допоміжного робочого ЗПсер складає:

Плановий фонд заробітної платні працівників апарату управління включає посадовий оклад і премію з фонду матеріального заохочення у розмірі 20% від окладу. Розрахунок проводимо в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Відомість фонду заробітної платні апарату управління

ПосадаЧисло шт. од.Оклад в місяць, грн.Сума окладів у місяць, грн.Премія грн.Загальний річний фонд зар. платні,Сума відрахКерівники і фахівціНачальник ділянки1220022004403168012672Змінний майстер2165033006604389017556Економіст 113501350270194407776Технолог 115001500300216008640Разом5-83501340116610465644Службовцінормувальник111001100220158406336,0Табельник110801080216155526220,80Разом2-21804363139212556,8Разом по всіх категоріях7-10530177614800259200,8

Середньомісячна заробітна платня одного працівника апарату управління ЗПсер дорівнює:

Всі виконані розрахунки по фондах заробітної платні зводимо в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8 - Відомість річного фонду заробітної платні

Категорія працівниківЗагальний фонд заробітної платні, грн.1. Основні виробничі робітники1387062,102. Допоміжні робітники381087,063. Апарат управління148002Разом по всіх категоріях1916151,16

2.4 Розрахунок потреби і вартості матеріалів

Для виконання виробничої програми стержневого відділення сталеливарного цеху в об'ємі 35000 т необхідні наступні матеріали: суміш ХТС, суміш ПСС, протипригарна фарба, арматура, електроенергія та вода.

Розрахунок потрібної кількості матеріалів та їх вартості проводимо в таблиці 2.9.

таблиця 2.9 - Розрахунок вартості матеріалів

Найменування матеріалуВитрати на 1 т придатного литваВитрати на річну програму, т (кВт год., м3)Ціна за 1 т, грн.Вартість на річну програму, грн.Суміш ПСС, т0,405141753004252500Суміш ХТС, т0,842940038011172000Протипригарна фарба, т0,0035122,52200269500Арматура0,258750650056875000електроенергія, кВт?ч50,117535000,37648795Технічна вода, м3103500001,7595000Побутова вода, м32,0700003,7259000Разом---74071795

.5 Розрахунок витрат на програму

Собівартість промислової продукції - частина витрат виробництва, що є поточними витратами підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі.

Собівартість продукції є одним з основних показників економічної ефективності комерційної діяльності промислового підприємства в ринкових умовах господарювання.

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання (вУЕО), згальновиробничі витрати (звв) і адміністративні витрати, розраховуються як відсоток від основної заробітної платні основних виробничих робітників.

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання розраховують у розмірі 130-150% від основної заробітної платні основних виробничих робітників.

Загальновиробничі витрати розраховують у розмірі 150-180% від основної заробітної платні основних виробничих робітників [5, с. 120].

Виробнича собівартість включає матеріальні витрати, витрати на оплату праці і соціальні відрахування, вУЕО і звв (сума перших шости статей).

Адміністративні витрати розраховують у розмірі 70-80% від основної заробітної платні основних виробничих робітників[5, с. 127].

Повна собівартість включає виробничу собівартість та адміністративні витрати.

Розрахунок проводимо в таблиці 2.11

Таблиця 2.11 - Розрахунок собівартості продукції і відпускної ціни

Найменування статті витратВсього, грн.1 Матеріал за вирахуванням відходів74071795,002 Основна заробітна платня основних виробничих працівників1155885,103 Додаткова заробітна платня основних виробничих працівників231177,024 Відрахування на соціальні потреби554824,845 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання1502650,606 Загальновиробничі витрати 1733827,60Разом виробнича собівартість79250160,167 Адміністративні витрати 809119,57Разом повна собівартість80059279,73

3. Техніко-економічні показники відділення

Процес виробництва на будь-якому підприємстві здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства продукує суспільно корисну продукцію або надає виробничі послуги. Це означає, що з одного боку, мають місце витрати живої та уречевленої праці, а з іншого - результати виробництва.

Щоб отримати уявлення про характер спроектованого відділення і дати оцінку ефективності роботи, необхідно визначити основні техніко-економічні показники роботи відділення [5, с. 16].

Вироблення розраховується по формулі:

(3.11)

де ВПРІЧ. - річна програма випуску продукції по собівартості, грн;

Ч - чисельність робітників, чол.

Знімання продукції з однієї одиниці технологічного обладнання і з 1м2 виробничої площі розраховується по формулах:

(3.12)

(3.13)

де SПР - виробнича площа, м2;

ВПР - прийнята кількість обладнання, шт.

Основні узагальнюючі показники використовування основних фондів: фондовіддача Fв, фондоозброєння FОзбр. і фондомісткість FМІС. - визначаються по наступних формулах [5, с. 30]:

(3.14)

де СОФ - річна вартість основних фондів ділянки, грн.

(3.15)

де Ч - облікова чисельність персоналу, чол.

(3.16)

Узагальнені дані по цих показниках заносимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 - Техніко-економічні показники відділення

Найменування показниківОд. вимір.Значення показниківАбсолютні1. Річний випуск продукціїт350002. Кількість одиниць основного обладнання, в т. ч.: технологічногошт.11шт.53. Площа відділенням234564. Вартість основних фондівгрн.68773605. Загальне число працюючих, в т.ч.: - основних робітників - допоміжних робітників - керівників і фахівців - службовцівчіл. чіл. чіл. чіл. чіл.654018526. Загальний фонд заробітної платні, в т.ч.: - основних робітників - допоміжних робітників - апарату управліннягрн. грн. грн. грн.1916151,161387062,10381087,061480027. Витрати на утримання та експлуатацію обладнаннягрн.1502650,608. Загальновиробничі витратигрн.1733827,609. Випуск товарної продукції по собівартостігрн.80059279,7310. Середньомісячна заробітна платня одного працюючого, в т.ч.: - основного - допоміжногогрн. грн. грн.2327,00 2889,71 1764,29Відносні1. Собівартість одиниці продукціїгрн.2287,412. Середній коефіцієнт завантаження обладнання%563. Вироблення на одного працюючого, в т.ч.: основного робітникагрн. грн.1231681,202001481,904. Випуск продукції на 1м2 виробничій площігрн.23165,305. Знімання продукції з однієї одиниці технологічного обладнаннягрн.16011855,006. Фондовіддачагрн.11,647. Фондомісткістьгрн.0,0868. Фондоозброєннягрн.105805,53

Перелік посилань

. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.: Атака, 2002.-245с.

. И. З. Логинов Проектирование литейных цехов. - Минск: Вышэйш. школа, 1975. - 320 с.

. Экономика предприятия: Учебник/ Под ред. проф., Н.А. Сафронов. - М.: Юристь, 2002.-360 с.

4. Економіка підприємства: Підручник/ Заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001.-345 с.

5. Методичні рекомендації по курсовому та дипломному проектуванню по дисципліні "Економіка, організація і планування виробництва" для студентів денного і заочного відділення спеціальності 5.05040201 - "Ливарне виробництво чорних і кольорових металів" - Краматорськ, МК ДДМА, 2010.-20с.

МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ ДОНБАСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ МАШИНОБУДІВНОЇ АКАДЕМІЇ Циклова комісія МЕХАНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Больше работ по теме: