Рольова гра як метод формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи

 

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЛЬОВОЇ ГРИ

.1 Рольова гра як специфічний метод навчання іноземної мови

.2 Класифікація рольових ігор

.3 Вимоги до проведення рольових ігор

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЛЬОВОЇ ГРИ

.1 Зміст і структура іншомовної соціокультурної компетенції

.2 Вимірювання показників сформованості в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції

.3 Використання рольових ігор у процесі формування в учнів соціокультурної компетенції

.4 Аналіз результатів експериментально-дослідного навчання

Висновки до другого розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЕК - експериментальний клас

ІМ - іноземна мова

КК - контрольний клас

ЛО - лексична одиниця

СКК - соціокультурна компетенція

ВСТУП

Важливим завданням сучасної школи є підвищення ефективності навчально-виховного процесу, спрямованого на виховання всебічно розвиненої, творчої особистості. Одним із важливих методів навчання і виховання є гра. За словами В.О. Сухомлинського, "гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається живлющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра - це іскра, що запалює вогник допитливості" [62, c. 47]. К.Д. Ушинський, автор теорії духовного розвитку дитини в грі, уперше висунув ідею про використання гри в загальній системі виховання, у процесі підготовки дитини через гру до трудової діяльності. Педагог стверджував, що в грі обєднуються одночасне прагнення, відчуття й уявлення [63, c. 321]. Гра як феномен культури розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок тощо.

Одним із методів навчання іноземних мов є рольова гра, спрямована на засвоєння й використання конкретних знань, умінь. Основний педагогічний зміст і призначення цього методу - формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи.

Актуальність теми зумовлена необхідністю використання в навчально-виховному процесі початкової школи рольової гри як способу пізнання дитиною навколишньої дійсності - одного з найдоступніших шляхів до оволодіння знаннями, уміннями, навичками. Необхідність раціональної організації та застосування рольових ігор у процесі навчання англійської мови молодших школярів вимагає ретельного й детального вивчення цього питання. Недостатня розробленість окресленої проблеми й обєктивна необхідність підвищення якісних показників навчання англійської мови в початкових класах зумовили вибір теми дослідження: "Рольова гра як метод формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи".

Мета дослідження полягає у визначенні психолого-педагогічних і методичних передумов формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи та в розробці рольових ігор, застосовуваних у процесі навчання англійської мови молодших школярів.

Для реалізації поставленої мети передбачено розвязання таких завдань:

1)проаналізувати ступінь розробки досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній і методичний літературі;

2)вивчити стан проблеми в шкільній практиці; зясувати рівень сформованості в учнів 3 (4) класів іншомовної соціокультурної компетенції;

)розробити зміст експериментальної методичної роботи, яка передбачатиме формування в учнів 4 класів англомовної соціокультурної компетенції за допомогою рольових ігор;

)довести педагогічну доцільність та ефективність пропонованої методичної роботи, частково апробувавши її в практиці початкового навчання.

Обєктом дослідження є процес формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи, а його предметом - методична робота з формування в учнів 4 класів англомовної соціокультурної компетенції за допомогою рольової гри.

Методи дослідження. Для досягнення мети та розвязання поставлених завдань використано комплекс загальнонаукових методів: теоретичного рівня (аналіз лінгвістичної, психолінгвістичної, психолого-педагогічної, методичної літератури; теоретичне осмислення й узагальнення педагогічного досвіду з метою визначення структури і змісту роботи з рольовими іграми як методом формування англомовної соціокультурної компетенції молодших школярів); емпіричні методи дослідження (діагностичні - тестування, анкетування, інтервю; обсерваційні (спостереження); експериментальні - педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний); статистичні - кількісна та якісна обробка результатів дослідження з метою отримання достовірних результатів щодо впливу рольових ігор на процес формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом 2011-2013 рр. на базі НВК "ДНЗ - СЗНЗ I ст." м. Щорс Чернігівської області. У педагогічному експерименті взяло участь 45 учнів 3-го (4-го) класів, 15 учителів початкових класів.

Дослідження проводилось у два етапи. На першому етапі (2011 р.) визначалися вихідні положення дипломної роботи: тема, мета й завдання, обєкт і предмет дослідження; здійснювався аналіз науково-методичної літератури з обраної теми; вивчався процес формування іншомовної соціокультурної компетенції в практиці початкового навчання.

На другому етапі (2012-2013 рр.) формулювалися провідні положення експериментального дослідження, проводилася дослідно-експериментальна робота, яка передбачала систематичне проведення рольових ігор на уроках англійської мови в експериментальному класі з подальшим теоретичним узагальненням результатів; перевірялась ефективність рольових ігор, спрямованих на формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи; контрольний етап педагогічного експерименту передбачав здійснення кількісно-якісного аналізу здобутих результатів з подальшим визначенням ефективності використання рольових ігор на уроках англійської мови в початкових класах.

Теоретична значущість дослідження полягає у виявленні методичних умов формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи за допомогою рольової гри.

Практичне значення здобутих результатів визначається його спрямованістю на підвищення рівня іншомовної соціокультурної компетенції в учнів початкової школи. Рольові ігри, які передбачають формування соціокультурної компетенції молодших школярів, можуть бути використані в процесі вдосконалення шкільних підручників і методичних посібників з англійської мови для 4 класу.

Публікації. За результатами дипломного дослідження опубліковано статтю у збірнику студентських наукових статей з проблем педагогіки і психології "Студентська наука - 2013".

Структура та обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми; формулюються мета і завдання роботи, обєкт і предмет, методи й етапи дослідження; визначено теоретичне і практичне значення одержаних результатів і можливості їх впровадження у шкільну практику.

У першому розділі розкриваються погляди відомих вітчизняних і зарубіжних психологів, педагогів та методистів на проблему формування в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції; подається характеристика рольової гри як методу навчання іноземної мови, розглядаються сучасні вимоги до проведення рольових ігор у початковій школі.

У другому розділі висвітлюється організація та проведення констатувального етапу експерименту з проблеми дослідження, розкривається мета, завдання та вихідні положення експериментально-дослідного навчання, описується зміст експериментальної роботи з формування в учнів іншомовної соціокультурної компетенції за допомогою рольових ігор, аналізуються результати навчання, доводиться ефективність експериментальної роботи.

У заключній частині подаються загальні висновки за результатами дослідження.

У списку використаних джерел (82 од.) наведено перелік наукових і навчально-методичних робіт, опрацьованих автором у процесі дослідження.

Складовою частиною дослідницької роботи є додатки, які містять анкети для вчителів, завдання для констатувального, формувального та контрольного етапів експерименту, розробки рольових ігор, план-конспект уроку англійської мови в 4 класі тощо.

Розділ 1. теоретичні ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЛЬОВОЇ ГРИ

.1 Рольова гра як специфічний метод навчання іноземної мови

У наш час знання іноземної мови - не тільки атрибут культурного розвитку людини, але й умова успішної карєри. За умов реалізації задач реформи загальноосвітньої школи вчителі й методисти постійно шукають резерви вдосконалення навчально-виховного процесу з англійської мови, підвищення ефективності засвоєння учнями програмного матеріалу [40]. Дієвим методом забезпечення комунікативної спрямованості уроків англійської мови в початковій школі можна вважати рольову гру [48, c. 103]. Важливість використання гри на уроках іноземної мови пояснюється її значними навчальними та виховними можливостями, а також функціонуванням у ролі точної моделі спілкування. У процесі рольової гри навчальна діяльність учнів набуває характеру продуктивної й творчої за своїм типом; пізнавальної, практичної та ціннісно-орієнтаційної - за змістом.

Педагоги справедливо звертають увагу на ефективність використання ігор у процесі навчання. Так, за визначенням С.Ю. Ніколаєвої, гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поведінкою [45, c. 223]. Переваги рольової гри в системі інших комунікативних вправ полягають у тому, що вона припускає наслідування дійсності в найбільш суттєвих рисах, посилення особистої причетності до всього, що відбувається. У грі навіть інтелектуально-пасивна дитина спроможна виконати досить складне комунікативне завдання, оскільки певна умовність ситуації, відсутність жорстко регламентованої оцінної шкали є чинниками зняття психологічної напруги, емоційного розвантаження. Отже, рольові ігри уможливлюють реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до навчання молодших школярів, тому що диференційовані завдання, передбачені сценарієм рольової гри, створюють умови, за яких учні з різними рівнями сформованості мовленнєвих умінь і навичок співпрацюють з іншими, не помічаючи цієї різниці.

Цінність рольової гри виявляється не тільки в процесі навчання - гра також являє собою ефективний виховний метод, оскільки впливаючи на дитячий колектив у процесі гри, учитель через колектив здійснює вплив на кожного з учнів. Організовуючи життя дітей у грі, педагог формує не тільки ігрові відносини, але й реальні, закріплюючи корисні звички в норми поведінки дітей у різних умовах і поза грою. У такий спосіб при правильному педагогічному керівництві гра стає справжньою школою виховання.

Даним питанням займаються такі відомі науковці, як Л. Артемова, Д. Ельконін [73], Н. Кудикіна [28], С. Перкас [51], К. Ушинський [63-64], В. Філатов [66]. О. Негневицька запевняє, що кожне заняття з іноземної мови може стати цікавим, захоплюючим, результативним, якщо буде проводитись у формі гри [44].

Сучасні вітчизняні (Е.С. Аргустанянц, О.А. Колесникова [24], Г.М. Фролова, О.В. Шадрина) і закордонні дослідники (J.С. Shwerdfeger, Н. Rosenbuch, М. Knight) вважають, що оволодіння формами усного іншомовного спілкування можливо тільки за допомогою ігор, причому успішність гри залежить від рівня і старанності її підготовки, правильності організації, регулярності застосування даного прийому навчання і, звичайно, від майстерності вчителя та його відданості власній справі. У рамках поглядів психолога А.А. Леонтьєва, рольовим іграм притаманні такі якості, як максимальне наближення до реальних життєвих ситуацій, широка самостійність учасників гри, прийняття рішень в умовах творчого змагання [31, c. 73]. Отже, видатні педагоги та психологи закономірно вважають рольову гру одним із найефективніших методів формування та розвитку навичок спонтанного мовлення. Рольові ігри також сприяють розвитку уяви, виховують такі риси характеру, як упевненість у собі, уміння та бажання спілкуватись у різних обставинах. Методисти радять використовувати рольові ігри при вивченні будь-якої теми як на уроці, так і в позаурочний час [4, c. 89].

Методику моделювання ситуацій, де учень виступає в ролі головної діючої особи, було розроблено в Гарварді з метою застосування в бізнес-школах. Навчальний процес, який ґрунтується на грі, уводив студентів в ігрове моделювання виучуваних явищ, надаючи їм нового життєвого досвіду. Рольова гра також дещо подібна до вистави в театрі: її основний зміст складає виконання школярами ролей, заданих певними ситуаціями, які вимагають особливої поведінки та відповідної лексики. Гра забезпечує невимушену обстановку, у якій діти є настільки винахідливими та жвавими, наскільки це можливо. Вони експериментують, використовуючи свої знання про реальний світ, і водночас розвивають здатність взаємодіяти з іншими людьми. Інсценування, драматизація допомагають створити атмосферу, у якій навчальний матеріал активізується, інтерпретується на новому мовному рівні та практично використовується в акті комунікації [22, c. 2].

У методичній літературі рольова гра визначається як спонтанна поведінка учнів, їхня реакція на поведінку інших людей, які беруть участь у гіпотетичній ситуації. Рольова гра - це своєрідний навчальний прийом, за якого учень повинен вільно говорити в рамках заданих обставин, виступаючи в ролі одного з учасників іншомовного спілкування [39, c. 239]. Обов'язковим елементом рольової гри є розв'язання проблемної ситуації, вирішення тієї чи іншої проблеми, що забезпечує максимальну активізацію комунікативної діяльності учнів. Пошук шляхів вирішення поставленого завдання обумовлює природність спілкування. Постановка проблеми й необхідність її розвязання сприяє розвитку критичного мислення, а необхідність ретельного продумування ситуації, пошуку рішення розвиває логічне мислення, уміння аргументувати й переконувати співрозмовника [71, c. 81].

У людській практиці рольова гра виконує такі функції:

-розважальну (це основна функція гри - розважити, надихнути, викликати інтерес);

-комунікативну (опанування діалектикою спілкування, самореалізація в грі);

-терапевтичну (подолання різних труднощів, які виникають в інших видах життєдіяльності);

-діагностичну (виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри);

-корекційну (внесення позитивних змін у структуру особистісних показників);

-міжнаціональної комунікації (засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей);

-соціалізації (включення в систему суспільних відносин, засвоєння соціальних норм) [39, c. 111].

Ігрові процеси в навчанні загалом вважаються важливим методом збудження інтересу до навчання. Їх потенціал дуже значний, оскільки учень залучається до діяльності, накопичує пізнавальний досвід під час вирішення ігрових завдань [43, c. 97]. У навчальному процесі з іноземної мови виявляються такі функції рольової гри, як навчальна, мотиваційно-збуджувальна, орієнтуюча, компенсаторна, виховна тощо. Розглянемо сутність перелічених функцій дещо докладніше.

Рольова гра виконує навчальну функцію, оскільки вона виступає як особлива вправа, метою якої є оволодіння навичками й уміннями діалогічного мовлення в умовах міжособистісного спілкування. Рольова гра реалізує мотиваційно-збуджувальну функцію, тому що вона приводить у дію механізми мотивації. Як модель міжособистісного спілкування гра викликає потребу в ньому, стимулюючи інтерес учнів до участі в іншомовному спілкуванні. Орієнтуюча функція рольової гри виявляється в тому, що вона орієнтує учнів на планування власної мовленнєвої поведінки й передбачення поведінки співрозмовника, розвиває вміння оцінювати вчинки (свої та інших). Компенсаторна функція означає, що рольова гра дає змогу розвязувати протиріччя, які виникають між потребою учня виконати мовленнєву дію і неможливістю здійснити операції, котрих вимагає дія; завдяки розширенню контексту діяльності учнів ураховується їх прагнення виглядати дорослими, задовольняються не здійснені раніше бажання. Виховна функція реалізується завдяки тому, що через рольову гру забезпечується всебічний вплив на учнів. Рольова гра сприяє формуванню позитивних якостей особистості, активної життєвої позиції учня в колективі [12, c. 147].

Науковці виокремлюють такі переваги використання рольових ігор:

-учні використовують мовний матеріал у ситуаціях, близьких до реального життя;

-такий вид ігор дозволяє оволодіти навчальним матеріалом й усвідомлено засвоїти специфіку його використання в мовленні в процесі закріплення;

-рольові ігри розвивають і вдосконалюють мовленнєво-розумову діяльність і створюють умови психологічної готовності до спілкування;

-в учнів з'являється бажання спілкуватись іноземною мовою після уроків, тобто ігри стимулюють внутрішню мотивацію до вивчення мови;

-рольові ігри максимально стимулюють активність учнів, що є необхідним для досягнення мети гри;

-в учнів є можливість використовувати мову самостійно, без прямого контролю з боку вчителя, крім того, школярі охоче концентруються на роботі, оскільки самі окреслюють свій внесок у роботу під час гри;

-проведення ігор стимулює дисципліну учнів - жоден учень, якому цікаво те, що він робить, не буде порушувати поведінку [17, c. 10].

Рольові ігри спрямовані на приведення в дію механізмів мотивації, а звідси й на підвищення ефективності навчання іншомовного спілкування. Даний вид гри являє собою особливий тип діяльності, у якому мотив полягає в самому процесі, у змісті самої дії. Гра одночасно спирається на свідоме та підсвідоме оволодіння навчальним предметом, зокрема передбачає вплив на емоційну сферу учнів з метою полегшення запамятовування матеріалу [20, c. 119].

О. Щербак підкреслює, що рольові ігри вигідно відрізняються від інших методів навчання тим, що дозволяють учням бути причетними до розробки виучуваної теми, дають можливість їм ніби "прожити" деякий час у ролі когось іншого, спробувати свої сили в конкретних життєвих ситуаціях. При цьому дослідник підкреслює, що рольові ігри не замінюють традиційних методів навчання, а раціонально їх доповнюють. Основним критерієм, який зясовує правильність використання рольових ігор у навчальному процесі, є досягнення мети навчання з урахуванням умов, у яких буде проходити процес навчання. Доцільність використання рольових ігор у навчально-виховному процесі, на думку науковця, доводять наступні обставини:

-підвищення інтересу до навчальних занять і взагалі до тих проблем, які розглядаються в процесі гри;

-зростання пізнавального інтересу в процесі навчання (учні засвоюють та утримують більшу кількість інформації, яка базується на прикладах конкретної діяльності, що сприяє формуванню в учасників гри навичок прийняття рішень);

-позитивний вплив рольових ігор на ставлення учнів до навчального процесу та інших форм занять;

-зміна ставлення учнів до тих конкретних ситуацій, які служили предметом гри, до людей, котрі були персонажами в грі;

-оптимізація самооцінки учнів: вона стає більш обєктивною, іноді змінюється й оцінка можливостей інших людей;

-покращення взаємин учнів і вчителя [71, c. 88].

Згідно з В.А. Артемовим [4], В.М. Філатовим [66], Г.В. Яцковською [74], головними рисами рольових ігор є вільна розвивальна діяльність, що починається лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності (процедурне задоволення); творчий, значною мірою імпровізаційний, дуже активний характер цієї діяльності ("поле творчості"); емоційна піднесеність діяльності, емоційна напруга; наявність прямих чи непрямих правил, які відбивають зміст гри, логічну послідовність її розвитку.

Ми приєднуємося до думки тих науковців, які вважають, що рольові ігри забезпечують максимальне емоційне залучення учасників до навчально-виховної діяльності. Перевага рольової гри над традиційними методами навчання полягає також у тому, що даний вид ігор потребує активності з боку кожного учасника, захоплює учнів та знімає емоційні бар'єри. Учням дається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише визначеними правилами гри. Вони мають право самі обирати роль, висувати припущення щодо подальшого розвитку подій, створювати проблемну ситуацію, шукати шляхи її розв'язання, брати на себе відповідальність за обране рішення. Зазначені можливості дозволяють якомога глибше пізнати явища й події, необхідні в процесі засвоєння англомовного матеріалу. Крім того, учасники рольової гри пізнають самих себе, розкривають нові риси та невідомі якості власної особистості [25]. Гра, розглянута в такому аспекті, виступає потужним чинником психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини [7, c. 35]. Отже, гра надає навчальному спілкуванню комунікативної спрямованості, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови й значно підвищує якість оволодіння нею.

Метод рольової гри має безсумнівну дидактичну цінність, адже гра сприяє ефективному засвоєнню матеріалу і поліпшенню загального настрою в класі, а також подоланню негативних психологічних стереотипів, як у самому класі, так і між класом і педагогом. Однак при всій привабливості та ефективності ігор необхідно мати почуття міри, в іншому разі вони втомлять учнів і втратять свіжість емоціональної дії [5, c.126].

Результати, одержані внаслідок вивчення досвіду використання рольових ігор у вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній науці (Д.Б. Ельконін, С.Н. Карпова, О.А. Колесникова, Н.В. Кудикіна, А.А. Леонтьєв, Є.И. Матецька, Н.Я. Михайленко, О.В. Негневицька, С.Ю. Ніколаєва, Т.І. Олійник, С.В. Перкас, Г.А. Рубіштейн, В.М. Філатов, Г.М. Фролова, О._ Щербак, Г.В. Яцковська та ін.), дозволяють зробити висновок про доцільність широкого використання рольової гри з метою навчання іноземної мови молодших школярів.

1.2 Класифікація рольових ігор

Адаптуючи поняття "рольова гра" до особливостей навчання англійської мови, необхідно зазначити, що саме в цьому контексті даний вид гри найбільш повно може використовуватись як метод організації на уроці англомовного комунікативного середовища. Одним із важливих аспектів дослідження навчально-ігрової діяльності є питання структури та підходів до класифікації рольових ігор.

У структуру рольової гри як діяльності органічно входить зясування мети, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, у яких особистість цілком реалізує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечується її добровільністю, можливостями вибору й елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації [1, c. 40]. Крім цього, до структури гри як процесу входять ролі, узяті на себе учасниками; ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; ігрове використання предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними; реальні відносини між учасниками; сюжет (зміст) - область дійсності, умовно відтворена в грі [64, c. 41].

Структуру рольової гри за її компонентами доцільно, на нашу думку, зобразити у вигляді схеми, наведеної нижче.

Схема 1.1

М.Ф. Стронін пропонує відповідно до видів мовних і мовленнєвих навичок класифікувати ігри як фонетичні, орфографічні, лексичні, граматичні, аудитивні, загалом мовні [60-61]. Такий поділ рольових ігор зумовлено їх можливостями для тренування учнів у вживанні лексики в ситуаціях, близьких до реального життя, навчання розуміння учнями змісту висловлювань, розвитку слухової та мовної реакції, навчання учнів послідовного, логічного й творчого використання отриманих мовних навичок, висловлення власних думок.

Мовні ігри призначено для формування вимовних, лексичних і граматичних навичок та тренування в уживанні мовних явищ на підготовчому, передкомунікативному етапі оволодіння іноземною мовою. Основною навчальною метою фонетичних ігор є вдосконалення вміння чітко та виразно вимовляти звуки, склади, слова англійською мовою, володіти різними темпами мовлення тощо. Орфографічні ігри спрямовані на розвиток правописних навичок, знання й розпізнавання орфограм [38, 201]. Наступний вид рольових ігор - лексичні - використовують на уроках для того, щоб тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної обстановки, активізувати мовленнєво-розумову діяльність учнів, розвивати мовну реакцію. Основною метою цих ігор є формування навичок монологічного та діалогічного мовлення, чому сприяє атмосфера колективного спілкування на основі комунікативної ситуації. Граматичні ігри використовуються з метою набуття граматичних навичок правильного вживання артиклів, прийменників з іменниками та займенниками, відмінювання іменників та дієслів та ін.

Досить часто на уроках англійської мови використовуються ігри з аудіювання. Даний тип рольової гри спрямований на те, щоб навчити учнів розуміти сенс одноразового висловлювання, виділяти головне в потоці інформації, розвивати слухову пам'ять учнів. Ігри на розвиток аудитивної пам'яті можна проводити за відсутності аудіотексту, картинок, малюнків, заздалегідь підготованих питань наступним чином: учитель читає текст в нормальному темпі, учні слухають; після прослуховування тексту вчитель пропонує записати слова, які учасники гри повинні запам'ятати; потім учитель читає текст ще раз і дає завдання: виписати групи слів і фрази, що запамятались. Після цього учасники гри відновлюють текст по пам'яті у вигляді невеличкого інсценування, користуючись своїми записами. Подібні ігри, у яких після прослуховування тексту необхідно розіграти сценку за змістом тексту (бажано з великою кількістю персонажів) викликають неабиякий інтерес, оскільки в них діти демонструють не тільки розвиток умінь аудіювання, але й власні артистичні здібності.

Окреслені різновиди рольових ігор Р.П. Мільруд пропонує поділяти на такі групи за змістом, як ігри побутового змісту; ігри казкового змісту; імітаційні рольові ігри; пізнавальні рольові ігри; рольові ігри ділового змісту; рольові ігри світоглядного змісту [41, c. 9]. Доцільність використання різних типів рольових ігор залежно від віку учнів узагальнено в таблиці 1.1:

Таблиця 1.1 Доцільність використання різних типів рольових ігор

Учні молодшого шкільного вікуУчні середнього шкільного вікуУчні старшого шкільного вікуРольові ігри казкового змістуРольові ігри побутового змістуІмітаційні рольові ігри пізнавального змістуІмітаційні рольові ігри світоглядного змістуРольові ігри побутово-соціального змісту (про етикет, культуру поведінки тощо)

Ролі, які виконують учні, також мають свою класифікацію, причому рольові ігри є ефективними лише за умов правильного відбору та розподілу ролей. Із цього приводу М.А. Аріян пропонує враховувати такі групи ролей, як:

-соціальні (лікар, робітник), які мають виховний вплив;

-міжособистісні (друзі, однокласники, суперники), котрі сприяють особистісній орієнтації спілкування;

-психологічні (позитивна особистість, нейтральна або негативна особистість) [3, c. 10].

У свою чергу, англійські вчені-методисти Д. Вілкінс, Д. Тейлор виділяють 5 категорій ролей:

1)вроджені (визначають стать і вік учасника гри);

2)приписані (визначають національність);

3)набуті (визначають професію);

4)дійові (визначають дії, які відбуваються в життєвій ситуації: візит до лікаря, відвідування виставки, зустріч на вулиці та ін.);

5)функціональні (визначають потребу в спілкуванні: запропонувати допомогу, висловити співчуття тощо). Найбільш важливими під час вивчення іноземної мови є дві останні категорії ролей: дійові та функціональні.

Існують певні аспекти рольової поведінки, які сприяють створенню моделей реальних життєвих ситуацій. Поведінка учнів у рольовій грі деякою мірою відрізняється від поведінки рідномовному оточенні, але основні аспекти поведінки (формальність, функціональність, залежність вибору мовних засобів від ставлення до співрозмовника, правильний підбір і вживання мови для спілкування, очікування негайної усної відповіді співрозмовника тощо) залишаються незмінними. Схарактеризуємо названі вище аспекти мовної поведінки школярів у процесі рольової гри детальніше.

Під такою ознакою мовлення, як формальність, розуміють уживання більш-менш формальних мовних засобів, іноді навіть термінологічного характеру, залежно від особи співрозмовника. Сутність функціонального аспекту мовної поведінки полягає в залежності вибору мовних засобів від того, які функції передбачає виконувати мовець. Цілком зрозумілою є залежність вибору мовних засобів від нашого ставлення до співрозмовника, характеру стосунків із ним. Крім того, вербальні засоби для спілкування потрібно правильно підбирати й уживати, щоб дати співрозмовникові можливість зрозуміти наш настрій, психофізичний стан (радість, захват, подив, незадоволення, гнів, сум, утома тощо). Слід також ураховувати відмінності в культурі поведінки, що є особливо важливим при безпосередньому спілкуванні за допомогою міміки, жестів та інших невербальних засобів [54]. Важливим аспектом поведінки в рольовій грі є потреба негайної усної відповіді. Учень-слухач повинен зрозуміти ситуацію, показати розуміння почутого, вчасно відповісти, помітити реакцію співрозмовника, у разі потреби перефразувати чи пояснити свою відповідь, подати сигнал щодо того, бажає він продовжити розмову чи ні [29].

Школяр повинен адаптуватись у певній ролі. В одному разі він може зіграти самого себе, в іншому - йому доведеться застосувати всю свою уяву та фантазію, "увійти" в дану ситуацію. Чим більше рольових позицій опанує учень, тим ширшим буде його соціальний досвід у спілкуванні [7]. При цьому школярі повинні поводитися так, ніби це відбувається насправді, їхня поведінка має відповідати тим діям, які вони виконують. Отже, використання рольової гри впливає на розвиток у школярів здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи в грі взаємини дорослих, дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід взаєморозуміння, учиться пояснювати свої дії та наміри, координувати їх із діями інших. Рольові ігри сприяють передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних умінь людини, психологічних процесів сприйняття, пам'яті, мислення та уяви, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність тощо. Крім того, що ігри мають значну методичну цінність, вони просто цікаві як учителеві, так і учню.

Отже, для забезпечення широкого спектру умінь, навичок, практичного застосування набутих знань з іноземної мови в шкільній практиці використовують різноманітні види рольових ігор. Значення рольової гри неможливо обмежити суто розважальними можливостями: її феномен полягає в тому, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, творчість, модель людських відносин.

1.3 Вимоги до проведення рольових ігор

Методисти вважають рольову гру одним із найбільш ефективних засобів реалізації комунікативного підходу в навчанні іноземної мови. Її переваги визначаються авторами наступним чином:

-рольова гра становить навчання в діях (learning by doing), що, як відомо, підвищує якість навчання;

-рольова гра вимагає повної віддачі від учасників, їх реакції; у ній використовуються знання, уміння, здобуті як у школі, так і поза нею;

-рольова гра є вищою мірою мотиваційною, оскільки містить елемент гри й непередбачуваність розв'язки. Крім того, учасники бачать можливість використання ситуації, яка розігрується в рольовій грі, у реальному житті, чого не може дати механічне тренування у використанні лексичних одиниць і граматичних структур;

-рольова гра дає учням соціолінгвістичну "підказку" - якими одиницями і якими умовними мовними моделями можна виразити ту чи іншу думку в даній ситуації залежно від соціальної характеристики учасників;

-рольова гра несе в собі елемент несподіванки ("момент шоку"), з яким так часто зустрічаються учні в процесі реального спілкування. Під час рольової гри, як і під час реального спілкування, учасники повинні уважно слухати один одного (оскільки вони не знають завчасно, що скажуть їхні партнери), швидко думати й адекватно реагувати на репліки своїх товаришів;

-під час рольової гри має місце емоційний підйом, що надзвичайно позитивно впливає на якість навчання;

-рольова гра має визначені переваги над дискусією та іншими подібними прийомами. По-перше, у рольовій грі набагато легше створити таку ситуацію, коли жоден з її учасників не зможе "відмовчуватися" (а це часто має місце в дискусії). По-друге, несміливим, невпевненим у собі учням легше висловлювати свою думку, погляд "під маскою" певного образу - дійової особи [33, c. 87].

На думку Є.І. Пассова, з метою досягнення найкращих результатів рольова гра повинна відповідати наступним вимогам:

-гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання добре виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальній ситуації спілкування;

-рольову гру потрібно добре підготувати й чітко організувати з погляду як змісту, так і форми;

-рольова гра має бути прийнята всією групою учнів, проводитись у доброзичливій, творчій атмосфері, викликати в школярів почуття задоволення, радості;

-гра організовується таким чином, щоб учні могли активно спілкуватися, з максимальною ефективністю використовуючи мовний матеріал, що відпрацьовується [51, с. 49].

У процесі підготовки до проведення рольової гри К. Лівінгстоун радить учителю взяти до уваги наступні фактори:

-мовленнєву підготовку учнів - крім формальної мовленнєвої практики, роботу вчителя має бути спрямовано на використання учнями мовленнєвих засобів у різних типах мовленнєвої діяльності, різних ситуаціях та умовах;

-культурний та ситуаційний фактори - англійський спосіб дій слід практикувати в ситуаціях, доки він не перетвориться на автоматичну поведінку учня;

-фактичну підготовку - учні повинні знати конкретні умови, перш ніж упевнено зіграти роль;

-потреби, інтереси та досвід учнів [32].

Оскільки використання рольових ігор передбачає створення особливого навчального простору, у якому учень готується до вирішення важливих проблем і реальних ускладнень, "проживаючи" їх, завдання вчителя полягає в тому, щоб, по-перше, створити життєво важливу ситуацію, по-друге, розподілити ролі й, по-третє, сформулювати пошукові завдання, які випливають із ситуації. Під час проведення рольової гри змінюється також роль учителя - якщо традиційно вчитель повинен контролювати мовленнєву діяльність учня, то в умовах гри контроль і керівництво з боку вчителя повинні бути припинені, щойно учень почав обігравати роль [55, c. 33].

При виборі завдань для рольової гри потрібно враховувати рівень знань учнів та їхні потреби, інтереси й досвід. Зауважимо, що на уроках іноземної мови можна застосовувати багато завдань, пов'язаних із рольовими іграми. До них належать ігрові завдання, які не потребують створення мовленнєвих ситуацій і в яких використовується переважно згадування; групові форми роботи, коли вчитель може втручатись і корегувати роботу учнів; опрацювання діалогів, коли учні (хором та окремо) тренуються в правильній, наближеній до носіїв мови, вимові; заповнення пропусків у діалогах за допомогою необхідної лексики (однак при цьому відсутні ролі, які треба зіграти); вільне складання діалогів у групах у письмовій формі - усі ці види завдань можна розглядати як підготовчу роботу до проведення рольових ігор [61].

Нагадаємо про те, що рольова гра - це діяльність, яка надає учневі можливість практичного застосування мовних засобів, аспектів рольової поведінки [33]. Отже, знання зразків мовлення та вміння й навички оперування ними мають бути засвоєні до моменту проведення рольової гри. Іншими словами, рольова гра буде неефективною, якщо учні не будуть попередньо підготовлені. Учитель повинен переконатися, що учні можуть вільно оперувати необхідними для ситуації вербальними (набір завершених фраз) і невербальними мовними засобами, і це оперування не викликає в них суттєвих труднощів. Тоді спілкування під час рольової гри буде ефективним і невимушеним. Таким чином, основною вимогою до проведення рольових ігор є підготовка учнів, яку вчитель повинен провести заздалегідь.

Підготовка школярів до участі в рольовій грі складається з кількох етапів, зокрема:

I етап - традиційна мовна практика, тобто вправи, націлені на засвоєння граматичних структур і лексики. На цьому етапі доцільно використовувати такі види вправ, як виправлення граматично й лексично неправильних речень; заповнення пропусків; вибір правильних відповідей.

II етап - складання діалогів. На даному етапі застосовуються такі види вправ, як побудова діалогів із заповненням пропусків, коли ситуація чітко окреслена; складання діалогу всім класом за зразком.

III етап - робота з діалогами, які складають у парах або групах на основі засвоєного мовного матеріалу.

IV етап - вправляння в говорінні, зокрема використання службових фраз на зразок "I see...","You know...", упізнавання та практикування діалогів із носіями мови.

V етап - використовується техніка заміни невідомих слів синонімами, для чого доцільно застосовувати вправи на пояснення слів іноземною мовою.

VI етап підготовки до проведення рольової гри - робота в групах, типи якої потрібно варіювати, а завдання доцільніше пояснювати на початку, щоб подальша робота проходила з мінімальним втручанням учителя [30, c. 45].

Учитель неодмінно повинен вірити в ефективність рольової гри. Роль учителя в процесі підготовки та проведення гри постійно змінюється: якщо на початковій стадії роботи він активно контролює діяльність учнів, то згодом стає лише спостерігачем, зовсім не бере участі в грі або бере на себе другорядну роль. У будь-якому разі педагог повинен слідкувати за учасниками, фіксувати допущені помилки, однак не переривати хід гри з метою їх виправлення.

Знайомлячись із тією чи іншою грою, учитель повинен добре зрозуміти її. Якщо передбачено проведення ігрової вправи, - усе залежить від емоційності викладача. Якщо це театралізована дія, треба продумати деталі костюма та реквізиту - вони зроблять гру більш переконливою. Завдання педагога, за словами, полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності [40].

Із цього приводу Є.І. Пассов радить памятати: ігри, які відпрацьовуються, заучуються й програються для інших учнів, не є рольовими іграми, це - драматичні інсценування [51]. Рольова гра стосується процесу гри, а не готового продукту, що повинно бути з'ясоване із самого початку, оскільки багато учнів дуже соромязливі й бояться, коли їх змушують брати участь у спектаклі. Крім того, вони можуть бути переконані в тому, що не мають таланту гри. Навіть учитель повинен відійти на другий план, оскільки його присутність може перешкоджати - своєю готовністю накинутися на учня щоразу, коли той припуститься помилки. Дана обставина суперечить тезі про найбільшу ефективність навчання в атмосфері, вільної від напруги [52, c. 112]. Рольова гра може бути показана іншим учням чи записана на плівку, однак останнє не є обов'язковим.

Дослідники Ф. Дрюків і Є. Ольштайн пропонують засновувати рольові ігри не на порівнянні двох культур, а на використанні двох мов - рідної та іноземної. Ефективність такого підходу вони пояснюють тим, що дитині дуже важко уявити себе представником іншої культури, говорячи іноземною мовою. Набагато простіше учневі бути тим, ким він є, тобто школяр розуміє ситуацію й те, що від нього потрібно, і тільки потім бере участь у грі іноземною мовою. Автори зазначають, що даний прийом підвищує мотивацію до спілкування іноземною мовою, оскільки можливість спочатку висловитися рідною мовою знімає страх і напругу. Учневі пропонується уявити себе в певній ролі в певній ситуації та здійснювати спілкування відповідно до даних інструкцій, які в доступній формі пояснюють суть завдання [32, c. 214]. При цьому, як зазначає А. Хьюз, ситуації можуть бути детально описані або учні повинні самостійно їх придумувати залежно від віку, рівня володіння іноземною мовою, досвіду участі в рольових іграх [76].

Останнім часом вчителі часто використовують рольові ігри, основу яких становлять знання ситуації або їх комплекс. Джозеф Ф. Каллахан і Леонард X. Кларк [74] пропонують наступний порядок проведення такої гри:

)постановка мети гри;

)визначення ігрових ситуацій, які відповідають меті;

)розробка сценарію;

)інструктаж учасників;

)проведення гри;

)аналіз і подання рекомендацій на майбутнє.

Необхідно залучати до процесу навчання молодших школярів рольові ігри із включеними в них "ситуаціями вживання". При програванні таких ситуацій, як замовлення й вибір страв у ресторані, покупка новорічних подарунків школяр почуває себе реальним учасником того або іншого процесу.

Для більшої наближеності до реальних умов Дж. Оллер рекомендує з метою організації рольової гри використовувати предмети, наприклад, одяг для ляльок, іграшки, кухонні приналежності тощо. Такі набори доцільно мати кожному вчителеві в кабінеті. Також можна використовувати іграшкові кімнати з меблями, пропонуючи учням "заселитися" у нову квартиру й розставити меблі за своїм смаком. Дуже цікавим і ефективним прийомом є використання пальчикових ляльок (можна поставити невелику ширму, а можна обійтися й без неї). Учні молодших класів дуже люблять подібні ігри, і урок з використанням цих ляльок завжди проходить дуже жваво й цікаво [79].

Найбільш широко використовуваними варіантами рольових ігор є інтерв'ю й імпровізація. Як вважають С.Д. Фарбований і Т.Д. Террел, інтерв'ю - одна з найпростіших форм проведення рольової гри. Як основу для інтерв'ю може бути використано будь-який матеріал з іноземної мови. Один учасник гри виконує уявну роль, попередньо придумавши "історію". Другий учасник готовить цікаві питання, які потім задає в інтерв'ю. Дж. Річардс й Д. Нунан пропонують для подальшого аналізу рольової гри з погляду успішності спілкування записувати інтерв'ю на відеомагнітофон.

Ефективним прийомом навчання іншомовного спілкування Л.М. Денисова вважає прийом імпровізації, оскільки імпровізація передбачає активну роботу уяви школярів. В інструкціях до даного виду рольової гри подається недостатньо інформації, фактів для проведення реалістичної рольової гри. Учасникам необхідно самостійно додумувати ситуацію й вибирати лінію поведінки.

М.Л. Вайсбурд і Л.Н. Пустосмєхова рекомендують використовувати телепередачу як опору для організації рольової гри на уроці іноземної мови, пропонуючи технологію проведення даного виду рольових ігор [77, c. 20]. Зокрема, обравши телепередачу з навчальними цілями, необхідно розв'язати, який її аспект можна використовувати як основу для рольової гри: зміст передачі, її форму або тільки персонажів. Після аналізу проблем, які будуть обговорюватися, і визначення теми рольової гри вчителеві слід налаштувати школярів на уважний перегляд телевізійної програми з метою її запам'ятовування (конспектування, схематичного запису або нотаток у вигляді плану). Потім учитель разом з учнями розробляє загальний хід гри: розподіляє ролі та здійснює спеціальну мовну підготовку, у процесі якої опрацьовуються нові слова та фрази. Наступним кроком є гра, яка при максимально точному проходженні передачі займає урок. Обговорення помилок і робота над ними, обмін думками, враженнями й аналіз гри займають частину наступного уроку.

Інші методисти - Е.Д. Матрон і Г.В. Яцковська - пропонують використовувати рольові ігри в роботі з газетою (журналом). Проведення подібної рольової гри потребує ретельної підготовки, яка повинна включати різні види робіт:

-адаптування самими учнями газетного матеріалу, його аналіз;

-коментування й продукування тексту на дану тему;

-уміння вести діалоги й полілоги (наприклад, репортажі, обговорення) [76].

Автори підкреслюють, що в процесі такої підготовки знання, уміння й навички учнів ведуть до нової єдності - колективних погоджених мовленнєво-розумових дій, котрі створюють умови для творчого спілкування й імпровізації.

Слід зазначити, що робота над роллю в різних учнів протікає по-різному. Можна використовувати індивідуальну, парну й групову форми підготовки. Усі вони мають самостійну дидактичну цінність, дозволяють пов'язати класну й позакласну, навчальну та виховну роботу. По завершенні рольової гри вчитель подає мотивовану оцінку участі кожного учня в підготовці й проведенні конкретної рольової гри. Крім мовної правильності педагог коментує виразність рольової поведінки, а також ініціативність школярів на всіх етапах гри. Одну й ту саму гру може бути використано на різних етапах уроку - усе залежить від конкретних умов роботи вчителя й учнів.

Рольова гра також може бути використана як контрольне (тестове) завдання для перевірки певних функцій спілкування; структур (наприклад, повідомлення про крадіжку, коли перевіряється використання пасивних конструкцій); лексичних одиниць з якої-небудь теми (наприклад, замовлення квитків).

Вдале створення загальної ігрової атмосфери, систематичне проведення ігор на уроці іноземної мови сприяють виникненню довірливих стосунків, невимушеному спілкуванню між учителем та учнями, що дозволяє педагогу надалі розмовляти з учнями на серйозні теми, обговорювати будь-які реальні ситуації тощо.

Варто зауважити також про певні недоліки у використанні рольових ігор у навчально-виховному процесі, зокрема недоліки організаційного плану - класна кімната невеликого розміру, тобто брак вільного простору, потрібного для деяких рольових ігор; нестача часу, потрібного для ефективності гри [66, c. 63]. Надаючи учням свободу в рамках класного приміщення у використанні та експериментуванні з мовленнєвими засобами, учитель з'ясовує, що вони вивчили й наскільки розуміють доцільність використання цих засобів. Будь-яка помилка може бути проаналізована та використана вчителем як основа для подальших, поглиблених вправ.

Загалом слід зазначити, що особливості організації та проведення рольових ігор на уроці англійської мови вивчено недостатньо, і це призводить до того, що в практиці роботи деяких учителів рольова гра використовується не досить часто й в однотипних формах; обмін репліками не завжди набуває характеру справжнього спілкування; ігрове спілкування та самостійна мовленнєва діяльність нерідко замінюються буквально репродукцією вивчених раніше ролей [47, c. 67]. Однак зауважені складнощі практичного характеру не знижують доцільності й ефективності використання рольової гри з метою реалізації комунікативного підходу в навчанні іноземної мови, у чому переконує здійснений нами аналіз науково-методичної літератури.

Висновки до першого розділу

Налагодження плідної взаємодії вчителя з учнем, підвищення мотивації до вивчення іноземної мови є важливими завданнями сучасної методики. Їх розвязанню сприяє використання вдало підібраних мовленнєвих стимулів, спрямованих на заохочення учнів до активних мовленнєвих дій у певній ситуації, що є сутністю методу рольової гри. До того ж, рольова гра належить до провідних форм діяльності в молодшому шкільному віці.

Ідея використання рольової гри полягає в тому, щоб дати учням можливість потренуватись у спілкуванні з оточуючими, обравши для себе ролі за сценарієм. Крім того, гра активізує пам'ять дітей, відображає сприйняття ними навколишнього світу, орієнтує учнів на планування особистої мовленнєвої поведінки та прогнозування поведінки співрозмовника. Рольова гра передбачає елемент перевтілення учня в представника певної соціальної групи, професії. Відчуття рівності, психологічно комфортна атмосфера дають можливість учням подолати скутість, утому; зняти мовний бар'єр; знизити рівень тривожності, напруження; змінити негативне ставлення учнів до навчальної діяльності на позитивне тощо.

У результаті теоретичного аналізу проблеми ми переконались у тому, що рольова гра може ефективно використовуватися на уроках іноземної мови з урахуванням вікових особливостей розвитку молодших школярів. Так, методисти (Є.І. Пассов, О.Л. Лівшиц, Є. Ольштайн, Джозеф Ф. Каллахан, Леонард X. Кларк, Дж. Оллер, С.Д. Фарбований, Т.Д. Террел, Дж. Річардс, Д. Нунан, Л.М. Денисова, М.Л. Вайсбурд, Л.Н. Пустосмєхова, Е.Д. Матрон, Г.В. Яцковська) висувають наступні вимоги до підготовки й проведення рольових ігор:

-гра повинна стимулювати мотивацію навчання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальній ситуації спілкування. З метою посилення наближеності до реальних умов доцільним є використання в процесі рольової гри Дж. Оллер рекомендує організації предмети, наприклад, одяг для ляльок, іграшки, кухонні приналежності тощо.

-у процесі підготовки до проведення рольової гри учителю доцільно взяти до уваги такі фактори, як мовленнєва підготовка учнів, культурний та ситуаційний фактори, фактична підготовка й урахування потреб, інтересів і досвіду учнів. Підготовка школярів до участі в рольовій грі складається з наступних етапів: традиційна мовна практика (вправи, метою яких є засвоєння граматичних структур і лексики); складання діалогів (побудова діалогів із заповненням пропусків, складання діалогу всім класом за зразком, а надалі в парах або групах на основі засвоєного мовного матеріалу); вправляння в говорінні (упізнавання та практикування автентичних діалогів); використання техніки заміни невідомих слів синонімами (вправи на пояснення слів іноземною мовою); робота в групах з мінімальним контролем з боку вчителя;

-рольова гра має бути прийнята всією групою учнів, проводитись у творчій атмосфері, викликати в школярів почуття задоволення, успіху;

-гра організовується таким чином, щоб учні могли активно спілкуватися, ефективно використовуючи мовний матеріал;

-рольові ігри краще базувати не на порівнянні двох культур, а на використанні рідної та іноземної мов;

-рольову гру доцільно проводити в наступному порядку: постановка мети гри; визначення ігрових ситуацій; розробка сценарію; інструктаж учасників; проведення гри; аналіз і рекомендації на майбутнє (з метою аналізу рольової гри можливим є аудіо / відеозапис);

-оптимальними варіантами рольових ігор більшість педагогів вважають інтерв'ю, імпровізацію, телепередачу, оскільки вони передбачають активну роботу уяви школярів.

За наявності багатьох переваг використання рольових ігор у сучасному навчально-виховному процесі може мати певні недоліки, найчастіше організаційного плану. До них належать брак вільного простору (класна кімната невеликого розміру) або нестача часу, потрібного для ефективної гри.

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЛЬОВОЇ ГРИ

2.1 Зміст і структура іншомовної соціокультурної компетенції

В умовах сьогодення іноземна мова розглядається як засіб спілкування й залучення до культури іншого народу, що поступово стає домінантною стратегією викладання іноземної мови в сучасній школі. Особлива увага до вивчення іноземної мови в початковій ланці освіти пояснюється схильністю до засвоєння мовних явищ, яка в дитинстві є набагато більшою. Загалом слід зазначити, що останнім часом у педагогіці відбувається перебудова практики та методів роботи в школі, а головною визнано проблему підтримки інтересу учня до навчання (у тому числі й іноземної мови) [5, c. 208].

Основними компетенціями, котрих потребує сучасне життя, як зазначено в положенні про "Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти", є політичні і соціальні [53, c. 27]. У контексті нашого дослідження особливий інтерес становить питання формування соціальної компетенції (нагадаємо, що в перекладі з латинської competentia означає "коло питань, явищ, у яких певна особа має досвід, знання, авторитет" [58, с. 301]). Структуру соціальної компетенції складає значна кількість часткових соціальних компетенцій, до яких належать соціокультурна, комунікативна, інтелектуальна, особово-адаптивна компетенції, а також співпраця й організаторська діяльність.

Кожна із соціальних компетенцій представлена рядом психологічних критеріїв, таких як толерантність, адаптивність, упевненість у собі за умов невизначеності, націленість на успіх, неконфліктність тощо. Від рівня їх сформованості залежить те, наскільки комфортно людина відчуває себе в суспільстві. Оскільки, як було зазначено вище, часткові соціальні компетенції (соціокультурна, комунікативна, особово-адаптивна та ін.) разом становлять соціальну компетентність, відповідно, перелічені психологічні критерії характеризують як часткові компетенції, так і соціальну компетенцію в цілому [15].

На наш погляд, поняття соціальної компетенції слід аналізувати інтеграційно, спираючись на розуміння соціальної компетентності - базисної, інтегральної характеристики особистості, яка своєю багатокомпонентністю охоплює всі вияви функціонування людини в соціумі, відображаючи її досягнення в розвитку стосунків з іншими членами суспільства, а також забезпечуючи повноцінне опанування соціальною реальністю та можливість ефективно вибудовувати свою поведінку залежно від ситуації й відповідно до прийнятих у соціумі на даний момент норм і цінностей. Інтеграційність соціальної компетенції виявляється в міждисциплінарності знань і здібностей та тісному взаємозвязку з іншими видами компетенцій: комунікативною, інтелектуальною, інтеркультурною та соціокультурною, про що вже йшлося вище.

Оскільки особистість є істотою соціальною, то формат соціальної компетентності охоплює як соціальні мотиви, знання, навички, необхідні для успішної взаємодії із соціальним середовищем, так і самопочуття та самосприйняття особистості в мінливому соціумі [15, c. 23]. Під соціальною компетентністю розуміють також здатність до встановлення соціальних контактів і здійснення взаємодії у великих і малих соціальних групах, уміння бути відповідальним, готовність вирішувати проблеми країни й регіону, виявляти етичне ставлення до інших людей, регулювати конфлікти ненасильницьким шляхом, брати участь у функціонуванні та розвитку демократичних інститутів [56, c. 28].

Починаючи з 90-х років минулого століття особливої актуальності набула проблема формування соціокультурної компетенції (СКК), дослідженням якої займались такі науковці, як Л.П. Рудакова, Е.М. Ряховська, І.Н. Іванова, І.Ю. Щербина, О.В. Бірюк, О.М. Соловйова, Є.А. Орлова, Т.В. Починок, Т.М. Галушка, І.М. Рахмана [58] та ін. З точки зору дослідників, соціокультурна компетенція являє собою знання учнями "елементів національної культури, національно-культурної специфіки мовної поведінки носіїв відповідної мови і здатність користуватися такими елементами соціокультурного контексту: звичаї, правила, норми, країнознавчі знання носія мови" [71, c. 81]. Також було детально досліджено складові соціокультурної компетенції, до яких належать країнознавча (Н. Брукс, М. Бірам, Л.П. Голованчук, В.В. Сафонова та ін.), лінгвокраїнознавча (Є.М. Верещагін, В.Г. Костомаров, О.Г. Оберемко, Г.Д. Томахін) і соціолінгвістична компетенції (М. Адельман, Н.Ф. Бориско, Х.Б. Браун, Н.Б. Ішханян, Д. Левін). У змісті перелічених компетенцій відображено такі компоненти міжкультурного спілкування, як змістовний - країнознавча, культурознавча та міжкультурна інформація (країнознавча компетенція), мовний - лексика з національно-культурною семантикою, мовленнєвий етикет, техніко-комунікативні кліше (лінгвокраїнознавча компетенція), комунікативний - норми, сценарії, ритуали спілкування, техніка міжкультурного спілкування (соціолінгвістична компетенція).

Саме комунікативному компоненту, який передбачає розуміння й використання соціальних правил поведінки та дотримання правил етикету спілкування, присвячено велику кількість досліджень як у лінгвістиці (Ю.Б. Кузьменкова, В.В. Ощепкова, С.Г. Тер-Мінасова), так і в методиці навчання іноземної мови (Н.Ф. Бориско, О.Л. Красковська, Н.К. Скляренко, О.Б. Тарнопольський). Зміна соціокультурного контексту вивчення іноземних мов (ІМ) у європейських країнах і країнах СНД та рекомендації Ради Європи з мовної освіти визначили нове соціальне замовлення суспільства в галузі освіти, зокрема щодо оволодіння ІМ, яке передбачає не лише навчання іншомовного спілкування, але й формування особистості на стику культур, готової до міжкультурного спілкування та здатної ефективно вирішувати інтеркультурні непорозуміння і конфлікти. Це означає, що учні мають усвідомлювати спільні та відмінні риси рідної й іншомовної культур для успішної участі в діалозі культур. Отже, соціокультурна компетенція, виступаючи як компонент змісту навчання, здійснює не тільки комунікативну функцію, але й функцію впливу на поведінку, думки, почуття та свідомість англомовного співрозмовника. Одночасно формування соціокультурної компетенції відображає сучасну тенденцію гуманізації та гуманітаризації освіти, сприяючи досягненню відповідних цілей - наближає до іншої культури, підвищує рівень освіти того, хто вивчає англійську мову, у процесі оволодіння новими соціокультурними знаннями, розширює його світогляд, забезпечує ефективне управління як комунікативною діяльністю, так і особистою поведінкою. Таким чином, оволодіння соціокультурною компетенцією як компонентом міжкультурної компетенції має дуже важливе значення, оптимізуючи досягнення основних цілей навчання англійської мови [15].

До аналізу особливостей формування соціокультурної компетенції було застосовано системний підхід і, відповідно, вона розглядалась як своєрідна цілісна система взаємопов'язаних компетенцій, до яких належать:

-країнознавча компетенція - знання про народ-носія мови, національний характер, суспільно-державний устрій, здобутки в галузі освіти, культури, особливості побуту, традиції, звичаї;

-лінгвокраїнознавча компетенція - здатність сприймати мову в її культуроносній функції, з національно-культурними особливостями. Включає знання мовних одиниць, у тому числі з національно-культурним компонентом семантики, і вміння використовувати їх відповідно до соціально-мовленнєвих ситуацій;

-соціолінгвістична компетенція - знання особливостей національного мовленнєвого етикету і невербальної поведінки та навички врахування їх у реальних життєвих ситуаціях, здатність організовувати мовленнєве спілкування відповідно до комунікативної ситуації, соціальних норм поведінки та соціального статусу учасників комунікації [56, c. 28].

Оскільки всі складові соціокультурної компетенції взаємопов'язані через поняття культурного та соціального контекстів, оволодіння ними має відбуватися комплексно. Якщо контекст культури передбачає знання реалій, загальних для всього народу-носія, то соціальний контекст - це знання конкретних соціальних умов спілкування, прийнятих у країні, мова якої вивчається. Відтак соціокультурна компетенція є вмінням людини усвідомлено враховувати знання соціального й культурного контекстів країни у процесі іншомовного спілкування.

Зміст соціокультурної компетенції молодших школярів складають такі компоненти, як соціокультурні знання, тобто власне мовні знання (безеквівалентна та фонова лексика) і знання певних фактів національної культури (національні реалії, етикет, малі фольклорні жанри), а також навички та вміння мовленнєвої і немовленнєвої поведінки [25].

З метою сприяння формуванню соціокультурної свідомості учнів методисти радять забезпечити урок іноземної мови інформативними автентичними текстами у вигляді діалогів, віршів, аудіотекстів, фотоматеріалів та відеофільмів для того, щоб кожен учень міг використати їх цілеспрямовано, аналізуючи соціокультурні проблемні ситуації через створення соціальних портретів і проектів, спілкування та обговорення їх на уроці [71, c. 81]. Одним з ефективних методів формування міжкультурної компетенції як складової соціокультурної компетенції молодших школярів є також робота з прислів'ями та приказками. У процесі роботи над іншомовними сталими висловами можна проаналізувати й порівняти спільне та відмінне в соціокультурному розвитку того чи іншого народу, побачити, як історичний розвиток впливав на взаємопроникнення та взаємовплив лінгвокультурних знань. Рольові ігри також дуже важливі для виховання взаєморозуміння в міжнаціональному діалозі, для збагачення особистості, пізнання реалій життя, утілених у мові й мовленні. Крім того, даний різновид ігор дозволяє учням відчути особисту причетність до теми, яку вивчають, дає можливість спробувати свої сили в конкретних життєвих ситуаціях [21, c. 93].

Можемо зробити висновок про необхідність відображення соціальних, економічних і культурних реалій країни мови, що вивчається, у процесі вивчення іноземної мови. Ефективним методом формування англомовної соціокультурної компетенції молодших школярів є рольова гра, яка сприяє взаєморозумінню, надає навчальному спілкуванню комунікативної спрямованості, зміцнює мотивацію вивчення іноземної мови й значно підвищує якість оволодіння нею.

.2 Вимірювання показників сформованості в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції

В основу експериментального дослідження рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції в молодших школярів покладено припущення, що ефективність процесу формування відповідних компонентів даної компетенції підвищиться завдяки використанню на уроках англійської мови рольових ігор.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася протягом 2011-2013 рр. на базі НВК "ДНЗ - СЗНЗ I ст." м. Щорс Чернігівської області. У педагогічному експерименті взяло участь 45 учнів 3-х (4-х) класів, 25 учителів початкових класів (з різних шкіл м. Щорс). За експериментальний і контрольний класи було обрано класи з приблизно однаковим рівнем успішності, дисципліни та загального розвитку школярів.

Завдання констатувального експерименту такі:

-дослідити нормативні документи з метою виявлення дидактичних можливостей розвитку англомовної соціокультурної компетенції в молодших школярів;

-з'ясувати ставлення вчителів початкових класів до питання використання рольових ігор на уроках англійської мови;

-проаналізувати результати тестів, які пропонувалися молодшим школярам, з метою визначення в них рівня сформованості соціокультурної компетенції.

Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з англійської мови передбачено оволодіння учнями 1-4 класів наступними соціокультурними вміннями:

-у першому класі учні вчаться обирати й уживати відповідні до ситуації спілкування привітання; обирати й уживати відповідні до ситуації спілкування ввічливі слова та фрази; розуміти особливості привітань зі святом і вживати їх відповідно до ситуації спілкування;

-у другому класі до соціокультурних умінь належать уживання та вибір привітань; уживання й вибір форм звертання; уживання та вибір вигуків;

-у третьому класі до обсягу соціокультурної компетенції входять знання культурних реалій спільноти, мова якої вивчається, повязаних із повсякденним життям; уживання та вибір привітань; уживання й вибір форм звертання; уживання та вибір вигуків; знання правил ввічливості;

-нарешті, у четвертому класі зміст соціокультурної компетенції учнів поповнюється знанням культурних реалій спільноти, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, повязаної з такими аспектами, як повсякденне життя; умови життя; норми поведінки та соціальні правила поведінки, а також правила ввічливості (уживання та вибір привітань; уживання й вибір форм звертання; уживання та вибір вигуків).

Згідно з вимогами чинної програми, учні загальноосвітньої школи мають розуміти нескладні автентичні тексти, що стосуються приватної, публічної, професійної та освітньої сфер спілкування, а також бути знайомими зі змістом соціокультурної інформації про країну, мова якої вивчається. Тексти для читання та подальшого їх опрацювання мають добиратися таким чином, щоб за своїм змістом вони відтворювали реальні соціальні стосунки, містили доречні правила ввічливості та поведінки, включали основні відомості про культуру народів, мова яких вивчається, про їх повсякденне життя, міжособистісні відносини, національну самобутність, історію та мистецтво, а також соціальні відмінності того чи іншого народу [53].

Під час дослідження нами було здійснено ряд спостережень за процесом навчання англійської мови, спрямованих на виявлення місця рольових ігор у навчально-виховному процесі. З метою аналізу наявного досвіду впровадження рольових ігор, динаміки використання даного методу на уроках англійської мови та його значущості в процесі формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи було проведено бесіди та анкетування серед учителів англійської мови в початкових класах (див. Додаток А).

Аналіз відповідей на питання анкети вчителів початкових класів дозволив зробити такі висновки: більшість учителів (60%) вважають за потрібне включення рольових ігор у процес навчання, причому 10 учителів (40%) використовують на уроках англійської мови гру епізодично й лише 5 з них (20%) використовують її регулярно. Педагоги, які нечасто або зовсім не використовують у власній практиці рольові ігри, пояснюють це браком часу - 9 осіб (36%) або недостатньою кількістю дидактичного матеріалу - 6 учителів (24%). Дані опитування показали нам, що більшість педагогів вважають за доцільне проводити гру на заключному етапі роботи над темою, оскільки не всі учні можуть вільно імпровізувати в рольовій грі без попередньої підготовки. Серед тих, хто вважає за потрібне включення гри в процес навчання, 8% опитуваних (2 особи) стверджують, що метод рольової гри має помітно позитивний вплив, і 12% (3 учителів) - незначний. Результати показали, що застосування рольових ігор на уроках англійської мови сприяє збагаченню активного словникового запасу учнів та формуванню соціокультурної компетенції (5 опитуваних (20%)). У своїй практиці 3 вчителів (12%) користуються імітаційними іграми й 5 (20%) - рольовими іграми побутового змісту.

Результати анкетування показали, що більшість педагогів використовують рольову гру у власній практиці епізодично, пояснюючи це браком часу. На жаль, використання даного методу не займає достойного місця в сучасній практиці роботи вчителів англійської мови. Однак дослідження методичних джерел переконало нас у тому, що правильно організована рольова гра на уроці не тільки дає втіху дитині, але також є могутнім засобом формування повноцінної особистості. Отже, аналізована проблема потребує розвязання.

Метою наступного етапу констатувального експерименту було визначення рівнів сформованості англомовної соціокультурної компетенції за допомогою тестування учнів контрольного та експериментального класів (див. Додаток Б). Подібна робота ускладнювалася тим, що в сучасній методиці викладання іноземних мов не існує остаточно визначеної системи завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості соціокультурної компетенції. Ми визначали рівні сформованості досліджуваної компетенції як високий, достатній, середній та початковий за критерієм якості виконання учнями тестових завдань, а саме за повнотою відповідей (правильна повна, правильна неповна, неправильна).

Таблиця 2.1 Рівні сформованості англомовної соціокультурної компетенції учнів 3 класів

Рівні сформованостіЗапитання12345678КласиККЕКККЕКККЕКККЕКККЕКККЕКККЕКККЕКВисокий70%69%81%79%64%65%70%71%54%51%69%82%68%65%63%65%Середній23%26%10%16%23%25%19%20%39%41%--23%35%23%26%Низький7%5%9%5%13%10%11%9%7%8%7%18%9%-14%

На діаграмі (рис. 2.1) ми можемо побачити середньопропорційні результати констатувального експерименту, отримані після перевірки тестових робіт учнів, і порівняти рівні сформованості англомовної соціокультурної компетенції молодших школярів для того, щоб продовжити наше дослідження.

Рис. 2.1. Рівні сформованості англомовної соціокультурної компетенції учнів контрольного й експериментального класів на констатувальному етапі експерименту

Як бачимо, рівень сформованості англомовної соціокультурної компетенції в учнів контрольного та експериментального класів майже однаковий. З аналізу тестових завдань випливає, що учні досліджуваних класів мають вузький обсяг фонових знань, а саме знань мовленнєвого етикету.

Проаналізувавши отримані результати, ми вирішили не припиняти наше дослідження й продовжити його з цими ж учнями в четвертому класі. Протягом 2012-2013 навчального року проводилася дослідно-експериментальна робота, яка передбачала систематичне проведення рольових ігор на уроках англійської мови в експериментальному класі з метою формування англомовної соціокультурної компетенції.

2.3 Використання рольових ігор у процесі формування в учнів соціокультурної компетенції

Природа соціокультурної компетенції полягає в ціннісному ставленні до загальнолюдської та національної культури, прагненні до діалогічного спілкування з іншими народами й культурами. Сформованість соціокультурної компетенції дозволяє учасникам міжкультурного спілкування, з одного боку, збагнути почуття й думки іншого народу та подолати національний культуроцентризм, з іншого боку - краще ідентифікувати самого себе, глибше усвідомити власну культуру через порівняння з культурою досліджуваної мови.

Потреба постійного вдосконалення процесу навчання, ефективного та якісного засвоєння матеріалу дітьми ставить перед сучасними педагогами завдання створення й використання педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізовано активну пізнавальну діяльність учнів. Рольова гра допомагає дитині адаптуватися в іншомовно-комунікативному просторі, відчути потребу у вивченні іноземної мови та мотивувати цю діяльність. Таким чином, гра як організаційна форма навчального процесу з англійської мови на початковому етапі, набуває особливої важливості, що вимагає від учителя правильного і послідовного вибору видів ігор на уроках з англійської мови у початковій школі. Практичному аспекту проблеми формування англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи присвячено дану частину нашої роботи.

У процесі експериментально-дослідного навчання ми спиралися на думку про те, що рольова гра є ефективним методом формування англомовної соціокультурної компетенції. На нашу думку, за умови спеціально організованого систематичного використання рольових ігор на уроках англійської мови учні не тільки отримують уявлення про національні традиції, звичаї та реалії країни, але й формують навички адекватної поведінки, учаться самостійно розв'язувати мовленнєві завдання, правильно висловлювати думки залежно від мети, місця та ситуативних обставин.

У процесі рольової гри одночасно відбувається вдосконалення й розвиток навичок у використанні мовного матеріалу. Отже, ми виходили з припущення, що серед різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою формування мовленнєвої культури молодших школярів, помітне місце повинні посідати рольові ігри, спрямовані на розширення словника учнів, а також на розвиток у них уміння обирати зі словникового запасу для висловлення думки слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання.

Зміст експериментальної роботи з формування в учнів іншомовної соціокультурної компетенції було узагальнено на основі праць В. Лобанової "Рольова гра на заняттях з англійської мови" [35], О. Колєснікової "Рольові ігри в навчанні іноземних мов" [24] та запропоновано вчителям англійської мови для систематичного використання в експериментальному класі. Нами було запропоновано рольові ігри, направлені на формування таких компонентів англомовної соціокультурної компетенції учнів експериментального класу, як знання мовленнєвого етикету й елементів англійського дитячого фольклору. Крім того, згідно з дослідженнями О.О.Коломінової лексичний мінімум початкової школи має бути насичено назвами різних видів національних реалій: реаліями-антропонімами, переважну більшість яких становлять імена дітей, дорослих та їхні прізвища; етнографічними реаліями, до складу яких належать назви іграшок, тварин, дитячих і спортивних ігор, якими захоплюються молодші школярі, одягу та взуття, їжі й напоїв, грошових одиниць, свят, елементів довкілля тощо; реаліями культури, освіти, до яких належать персонажі відомих літературних казок, мультфільмів, кінофільмів; імена видатних діячів культури: письменників, акторів, музикантів; реаліями шкільного життя; нарешті, реаліями-топонімами, до складу яких входять назви континентів, країн, міст, океанів, морів, річок, вулиць тощо [25].

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури засвідчив, що вікові особливості молодших школярів, переважно учнів третіх і четвертих класів, дозволяють використовувати різні варіанти рольової гри. Так, одним із різновидів рольової гри є рольова гра з предметами. Для організації такої гри школярам пропонувались обставини уявної дійсності, розподілялися ролі, уточнялися мотиви, цілі діяльності кожного учасника, мета всієї діяльності. Наприклад, було запропоновано наступний сюжет: "Твоя сестра (брат) із нетерпінням чекає, коли піде до школи. Їй дуже подобається твій портфель. Покажи їй (йому) свій портфель і познайом зі шкільним приладдям". Ось приклад одного з діалогів.

-Please, show me your bag, Dima.

-Here you are.

-Look! There are nice pictures in this book.

-What's that?

-It is my pencil-box. It is a red pencil, etc.

Учасники цієї гри не тільки обмінювалися репліками, а й діяли з реальними предметами. У сюжетних рольових іграх із предметами було використано також фотоальбоми, книги й журнали, ілюстрації, предмети побуту, лялька з набором одягу та іграшки. Теми спілкування включали розмову про членів сім'ї, професії, явища природи, про режим дня тощо.

Під час застосування ігор ми помітили, що учні експериментального класу з великим бажанням приймали уявно ігрову ситуацію, нереальний, казковий чи фантастичний сюжет. Це дозволяло використовувати на уроках сюжетні рольові ігри казкового змісту. Наприклад, з метою удосконалення розмовної теми "Погода" було використано рольову гру за сюжетом казки "Рукавичка". Жителі "рукавички" ставили "гостям" запитання й тільки після правильної відповіді дозволяли їм зайти в "рукавичку". Серед заданих запитань були наступні:

-Who are you?

-What season is it now?

-What is your name?

-What is your surname?

-Where do you live?

Учасники гри не тільки з бажанням приймали сюжет, але й зацікавлено обігравали маски, костюми, залежно від ролі змінювали поставу, жести й тембр голосу.

Віковий період молодших школярів характеризується тим, що в учнів підвищується інтерес до міжособистісного спілкування в навчально-трудовій діяльності. У цих умовах зростає значення сюжетних рольових ігор побутового змісту, які відображають різні сторони життя школяра (навчання, праця, вільний час). Для розробки сюжетів таких рольових ігор виділено наступні сфери мовленнєвого спілкування: у школі - на уроці, в їдальні, у гардеробі, бібліотеці, спортзалі; удома - біля книжкової полиці, за столом, біля телевізора й т. д.

Наводимо декілька прикладів рольових ігор, які проводилися в експериментальному класі, а також мали великий успіх, оскільки сюжети даних ігор дуже близькі для дітей, в даному випадку життєвий досвід молодших школярів відіграє важливе значення (див. Додаток Д).

Під час вивчення теми "У магазині" актуальною була гра "Магазин" ("At the shop").

На "прилавку магазину" розкладено різні предмети одягу або їжі, які можна купити. Учні заходять у магазин і купують те, що їм потрібно.

P 1: Good morning! 2: Good morning! 1: Have you a red blouse? 2: Yes, I have. Here it is.1: Thank you very much.2: Not at all.1: Наve you a warm scarf?2: Sorry, but I haven't.1: Good bye.2: Good bye.

Під час дослідно-експериментальної роботи було виявлено, що на характер мовленнєвої взаємодії учасників гри впливає кількість ігрових ролей. Природність діалогічного спілкування підвищувалася, коли один учасник гри відповідно до своєї ролі повідомляв щось, роздумував над цим, а другий запитував, відповідно реагував, виконував прохання тощо.

Ми звертали увагу на те, що у навчальних цілях важливо урізноманітнити комунікативні типи реплік кожного учасника гри, оскільки в діалогічному мовленні кожна фраза супроводжується відповідною реакцією, рухами, мімікою, жестикуляцією, вигуками. В ігровому спілкуванні у школярів розвивалося також уміння підхопити, розвинути й скорегувати думку співрозмовника, супроводжувати його висловлювання оцінними репліками, реагувати не тільки через мовні дії різних комунікативних типів, але й логічною паузою, жестами, мімікою (навчання таких форм взаємодії учасників рольової гри вимагає від учителя елементарних режисерських умінь).

Аналіз впровадження рольових ігор у практику початкової школи показує, що до важливих завдань учителя належить розвиток варіантності та самостійності висловлювань учнів в ігрових обставинах. Із цією метою в них розвивалось уміння самостійно розширювати фразу з використанням додаткових конструкцій, атрибутивних і обставинних груп, міняти логічну послідовність фраз і відповідних реплік, використовувати у власних висловлюваннях самостійно знайдені факти й відомості. У результаті такої роботи учасники гри поступово відходять від тексту-парадигми, тобто зразка, з якого вони починали вивчати спосіб спілкування в пропонованих ігрових ситуаціях. Для керування їх мовленнєвою діяльністю використовувалися мовні опори, ураховувались індивідуальні особливості учнів.

Залежно від успішності оволодіння іноземною мовою ігрове спілкування набуває репродуктивного, напівтворчого і творчого характеру. Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується учнями з низьким рівнем успішності з іноземної мови. Їх завдання полягало в тому, що відтворити в ігрових обставинах текст-зразок. Учням із середнім рівнем успішності пропонувалося самостійно включити в текст-парадигму додаткові елементи, змінити послідовність реплік, внести інші зміни. Мовленнєве спілкування учнів із достатнім і високим рівнем успішності з іноземної мови є більш творчим, у ньому виявляється ініціатива учасників гри, їхня здатність до самостійності в іноземній мовленнєвій діяльності. Зауважимо, що регулярна організація рольових ігор на уроках англійської мови дозволяє поступово підвищувати рівень успішності кожного школяра.

Протягом експерименту також проводилися рольові ігри лінгвокраїнознавчого змісту, метою яких було акцентувати ввічливість як норму поведінки носіїв англійської мови. Наведемо приклад однієї з таких рольових ігор:

Учитель: На чарівному ракетоплані ми вирушаємо до англійських дітей. Підготуємося до цієї зустрічі. Англійські школярі звичайно дуже ввічливі. Дізнавшись, як вас звуть, вони обовязково скажуть: Привіт! Як ти поживаєш? Hi! How are you?

Змінюючи голос, за допомогою пар ляльок Джейн - Оксанка, Том -Василько вчитель, мобілізуючи свою акторську майстерність, розігрує від імені ляльок сценку привітання, звертаючи увагу на характерний жест привітання "Hi! How are you?".

Під час експерименту нами було запропоновано рольові ігри на розвиток фонових країнознавчих знань, фонових знань мовленнєвого етикету, на знання елементів дитячого фольклору тощо (див. Додаток Е). Робота, спрямована на формування англомовної соціокультурної компетенції молодших школярів, не вичерпувалася наведеними прикладами. Вона потребувала постійної уваги вчителя, урізноманітнення дидактичного матеріалу та прийомів її організації.

Для досягнення кінцевої мети - формування англомовної соціокультурної компетенції молодших школярів - нами було розвязано навчальні завдання, спрямовані на розширення та поглиблення знань учнів про культурні реалії спільноти у межах тематики ситуативного спілкування, повязаної з такими аспектами, як повсякденне життя; умови життя; норми поведінки та соціальні правила поведінки, а також правила ввічливості (уживання та вибір привітань; уживання й вибір форм звертання; уживання та вибір вигуків). Вирішуючи ці завдання на уроках англійської мови, ми збагачували мовлення учнів кількісно, тобто поповнювали їхній активний словник, широко використовуючи рольові ігри різних видів.

Отже, у процесі проведеного експериментально-дослідного навчання ми дійшли висновку про те, що впровадження методу рольових ігор є важливою складовою процесу формування та розвитку в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції. Аналіз результатів формувального етапу експерименту висвітлено в наступній структурній частині дипломної роботи.

2.4 Аналіз результатів експериментально-дослідного навчання

Метою контрольного етапу педагогічного експерименту була перевірка ефективності використання пропонованих рольових ігор, спрямованих на формування англомовної соціокультурної компетенції молодших школярів. Виявлення ефективності дослідження пов'язувалося із діагностикою відповідного рівня сформованості соціокультурної компетенції. Під час проходження переддипломної педагогічної практики ми провели в контрольному та експериментальному класах повторне опитування учнів, яке складалося з тестових завдань, подібних до тих, котрі виконувалися школярами на початку експерименту (див. Додаток З).

Прокоментуємо відповіді на деякі питання тестового завдання. Результати показали, що учні контрольного класу обмежили коло можливих варіантів відповіді на питання 2 (учням потрібно було обрати серед поданих варіантів ті, якими можна виразити вдячність) виключно одним варіантом (Thank you very much), тоді як їхні однолітки з експериментальної групи запропонували всі можливі варіанти (Not at all; Thank you very much; You are welcome; Thanks). Відповідаючи на 3 запитання, учні контрольного класу переважно обрали лише одне слово, яким можна похвалити (Good), тоді як більшість учнів експериментального вибрали або всі можливі варіанти, або кілька правильних варіантів відповіді (Good; Great; Nice). Освітній потенціал молодших школярів відкритий до зацікавленого сприйняття інформації про персонажів популярних дитячих творів англомовних країн та персонажів відомих мультфільмів, тому нами було включено питання на перевірку знань національних реалій англомовних країн. Результати відповідей на 5 питання засвідчили, що учні обох класів мають достатньо високий рівень сформованості даного компоненту англомовної соціокультурної компетенції.

Учні експериментального класу при відповіді на 6 питання активно використовували етикетні вирази, які супроводжують ситуацію знайомства (My name is…; What is you name?; Im so glad to meet you), тоді як школярі з контрольного класу обмежили відповіді мовленнєвою формою представлення імені (My name is…). Сьоме питання тестового завдання, спрямоване на перевірку рівня оволодіння учнями початкової школи мінімумом етикетно-узуальних формул спілкування, передбаченого програмою, показало, що в експериментальному класі, де регулярно проводилися рольові ігри, учні засвоїли ширший мінімум одиниць соціокультурного матеріалу. Більшість школярів із контрольного класу серед поданих варіантів привітань обрали всі відповіді, крім етикетної формули How are you?, яка також використовується при вітанні, у той час як 83% учнів експериментального класу дали правильні повні відповіді на дане питання.

До невербальних етикетних засобів, як відомо, належать елементи кінетики (зокрема національно обумовлені жести), проксеміки (відстань між комунікантами), фонації (акустичні характеристики мовлення, вигуки, звуконаслідування). Наше експериментальне дослідження доводить можливість оперування учнями під час рольових ігор найбільш уживаними національно обумовленими жестами (кінемами) англомовних ровесників, а саме:

-жестом, який супроводжує привітання Hi! Hello! Рука при цьому піднята на рівні голови долонею від себе;

-жестом, що супроводжує слова прощання: розмахування зі сторони в сторону піднятою на рівні голови рукою долонею від себе;

-жестом, що означає "усе гаразд"; який супроводжує кліше OK, Im fine тощо.

Учні охоче й зацікавлено опановували наступними правилами англійського мовленнєвого етикету, які необхідно було враховувати під час проведення рольових ігор:

-під час розмови не підходьте один до одного дуже близько. Стійте на відстані витягнутої руки;

-дивіться один одному у вічі;

-посміхайтеся;

-не переривайте один одного.

У результаті активного впровадження рольових ігор у навчально-виховний процес ми помітили, що учні експериментального класу звикли послуговуватись викладеними вище настановами. Крім того, діти добре засвоїли значення вигуків Wow (подив), Oops (досада, прикрість), Auch (біль), охоче вживаючи їх під час участі в рольових іграх та драматизації сценок, які моделюють реальне спілкування. За результатами тестового завдання №8 ми спостерігаємо, що учнів експериментального класу (100%) правильно поєднали англомовні вигуки з їх перекладом, тоді як учні контрольного класу припускалися помилок у даному питанні. Отримані результати є підтвердженням важливості й ефективності рольових ігор у процесі навчання англійської мови учнів початкової школи. Результати опитування занесено в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 Рівні сформованості англомовної соціокультурної компетенції учнів 4-х класів після впровадження рольових ігор у процес навчання

Рівні сформованостіЗапитання12345678КласиККЕКККЕКККЕКККЕКККЕКККЕКККЕКККЕКВисокий90%100%45%82%36%78%81%87%90%91%31%73%23%78%77%95%Середній10%-45%13%59%17%9%13%10%9%59%17%77%22%13%-Низький--10%5%5%-10%---10%10%--10%5%

На діаграмі (рис. 2.2) представлено середньопропорційні результати контрольного етапу експерименту, отримані після перевірки робіт учнів, на підставі яких ми можемо зіставити рівні сформованості англомовної соціокультурної компетенції учнів експериментального і контрольного класів.

Рис. 2.2. Рівні сформованості англомовної соціокультурної компетенції учнів контрольного й експериментального класів на контрольному етапі експерименту

При порівнянні результатів стає очевидним той факт, що в контрольному класі, де рольові ігри регулярно не застосовувалися, показники рівня сформованості набагато нижчі, ніж в експериментальному класі, у якому рольові ігри використовувалися постійно.

Як показують результати опитування, застосування рольової гри на уроках іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні учнів як у якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсяг висловлення, темп мовлення). Виходячи з результатів нашого дослідно-експериментального навчання, ми можемо стверджувати, що рольова гра як метод формування соціокультурної компетенції дає можливість залучити учнів до активного тренування мовних навичок, допомагає створити мовно-культурну ситуацію, допомагає школярам усвідомити особливості функціонування мови в новій для них англійській культурі. Таким чином, можна зробити висновок про позитивний вплив, який справляє впровадження рольових ігор у практику початкової школи: рольові ігри урізноманітнюють процес навчання, роблять його більш ефективним, сприяють успішному формуванню англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи.

Висновки до другого розділу

рольовий гра англомовний компетенція

Наслідки проведеного експериментального дослідження дозволяють пересвідчитися в справедливості нашого припущення про те, що рольова гра є одним із найбільш ефективних методів формування англомовної соціокультурної компетенції в процесі навчання учнів початкових класів. Працюючи над розробкою змісту й організаційно-методичного забезпечення процесу формування даної компетенції, ми зясували, що систематичне проведення рольових ігор на уроках англійської мови позитивно впливає на розвиток інтелектуальної, емоційної, мотиваційної, вольової, комунікативної та інших сфер особистості молодшого школяра.

У результаті вивчення практичного досвіду впровадження рольових ігор нами було зясовано наступні істотні ознаки рольової гри:

підвищення якості навчання;

забезпечення якісного оволодіння учнями основними звичаями, традиціями та реаліями країни, мова якої вивчається;

формування системи навичок і вмінь адекватної поведінки в тій чи іншій ситуації, яка характеризується вільним використанням фонових країнознавчих знань, а також мовленнєвого етикету;

вимога повної віддачі від учасників, їх емоційної реакції;

мотиваційність, оскільки рольова гра містить елемент непередбачуваності розв'язки. Крім того, учасники бачать можливість використання ситуації, яка розігрується в рольовій грі, у реальному житті, чого не може дати механічне тренування у використанні лексичних одиниць і граматичних структур;

подання учням соціолінгвістичної "підказки" - якими одиницями і якими умовними мовними моделями можна виразити ту чи іншу думку в певній ситуації залежно від соціальної характеристики учасників;

наявність елементу несподіванки ("моменту шоку"), з яким учні часто зустрічаються в процесі живого спілкування. Під час рольової гри, як і під час реального спілкування, учасники повинні уважно слухати один одного, оскільки вони не знають завчасно, що скажуть їхні партнери; вони повинні швидко думати й адекватно реагувати на репліки своїх товаришів.

Систематичне проведення рольових ігор слугує чинником позитивних змін у мовленнєвій поведінці (підвищення ініціативності й емоційності мовлення учнів), підвищення мовної культури особистості (у даному разі йдеться про правильність, доречність, точність, виразність мовлення).

Наше дослідження засвідчило, що формування в учнів англомовної соціокультурної компетенції за допомогою рольової гри не тільки підвищує якісний рівень сформованості комунікативних умінь учнів, а й посилює мотивацію навчання, активізує самостійну роботу молодших школярів, спонукає їх до самоаналізу, самооцінки та самовдосконалення, створює умови для розвитку позитивного світосприйняття.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження засвідчило, що постановка обраної проблеми є правомірною, оскільки вона зумовлена потребами подальшої теоретичної та практичної розробки підходу до формування англомовної соціокультурної компетенції молодших школярів за допомогою методу рольових ігор. У результаті теоретичного аналізу проблеми ми пересвідчились у тому, що рольова гра володіє значними ресурсами підвищення ефективності навчання іноземної мови в початковій ланці освіти. Ідея використання рольової гри як провідної форми діяльності в молодшому шкільному віці полягає в тому, щоб дати учням можливість активізувати монологічне й діалогічне мовлення в ситуаціях спілкування (казкових або побутових), обравши собі ролі за певним сценарієм. Участь у рольових іграх, сценках, невеличких спектаклях потребує від школярів практичного застосування мовних навичок. Таким чином, рольові ігри стимулюють мовленнєву діяльність і створюють сприятливі умови для спілкування учнів молодшого шкільного віку.

Ігрова діяльність надає можливості для розвитку творчих здібностей учнів під час мовленнєвої діяльності за рахунок того, що роль вчителя обмежується поясненням завдання, а далі учень самостійно підбирає ті мовні засоби, які вважає за необхідні в даній ситуації. Головним елементом гри є ігрова роль, важливість якої полягає в тому, що вона допомагає відтворювати різноманітні людські відносини. Розвивальне значення гри також воно закладене в її природі, бо гра завжди повязана з переживанням емоцій, які, у свою чергу, стимулюють посилення активності, уваги та уяви, а також мислення учнів.

У процесі написання дипломної роботи ми докладно вивчили проблему використання рольової гри на уроках англійської мови в початковій школі, що дозволило нам прийти до наступних висновків:

1.Рольові ігри допомагають спілкуванню, сприяють передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, таких рис особистості, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність тощо.

2.Використання методу рольової гри в практиці початкової школи надає навчальному спілкуванню комунікативної спрямованості, підвищує працездатність, підтримує позитивний емоційний стан учнів, зміцнює їхню мотивацію щодо вивчення іноземної мови та значно підвищує якість оволодіння нею.

.Впровадження рольових ігор у навчально-виховний процес початкової школи цілком відповідає дидактичним, психологічним і лінгвістичним вимогам та є важливою складовою процесу формування в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції. Розглянута в такому аспекті рольова гра допомагає створити мовно-культурну ситуацію і дає можливість залучити учнів до активного тренування мовних навичок, допомагає їм зрозуміти особливості функціонування мови в новій для них культурі.

.Формування в учнів англомовної соціокультурної компетенції за допомогою рольової гри не тільки підвищує якісний рівень сформованості комунікативних умінь і навичок учнів, а й посилює мотивацію навчання, активізує самостійну роботу учнів, спонукає їх до самоаналізу, самооцінки та самовдосконалення.

Питання використання рольової гри як методу формування в молодших школярів іншомовної соціокультурної компетенції не вичерпується результатами проведеного дослідження. Здійснена дослідно-експериментальна робота довела доцільність систематичного впровадження рольових ігор у процес навчання англійської мови, створення цілісного комплексу рольових ігор для методичного забезпечення вчителів початкової школи, оскільки сучасні реалії вимагають постійного пошуку якісних та ефективних способів удосконалення навчально-виховного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Алексина Е.В. Учебные игры на уроках английского языка // ИЯШ. - 1987. - №4. - С. 66-68

2.Алимурадова И.Б. Организация ролевых учебных занятий: Педагогика. - 2008. - №2. - С. 40-43.

3.Аріян М.А. Варіанти ситуативних ролей для середньої школи // Іноземні мови в школі. - 1986. - №6. - С. 19-20.

4.Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. пособие. - М.: Просвещение, 1983. - 222 с.

.Бим И.Л. Методика обучения иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1991. - 319 с.

6.Бищенко О.І. Гра на уроці англійської мови // Англійська мова та література в початкових класах. - 2006 - №1. - С. 21-23.

.Близнюк О.І., Панова Л.С. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів. - К.: Освіта, 1997. - 64 с.

.Бочарова Л.Н. Ігри на уроках англійської мови на початковому і середньому ступені навчання // Іноземні мови в школі. - 1996. - №3. - С. 50-55.

.Валуєва К.М. Гра в процесі вивчення англійської мови // Англійська мова та література. - №7. - 2005. - С. 2-4.

.Валуєва К.М. Рольова гра як активний метод навчання англійської мови у школі // Іноземні мови. - 2006. - №2. - С. 16-17.

.Валяєв Р. Технології рольової гри [Текст] / Р. Валяєв // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2010. - №9. - С. 24-25.

.Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа,1989. - 224 с.

13.Гладилина И.Г. Некоторые приемы работы на уроке английского языка в начальной школе / И.Г. Гладилина // Иностранные языки в школе. - 2003. - №3. - С. 41-43.

14.Глечиків В.І. Ігри на заняттях англійською мовою // Іноземні мови в школі. - 1993. - №2. - С. 26-28.

15.Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність: поняття, зміст, шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів / М. Гончарова-Горянська // Рідна школа. - 2004. - №7-8. - С. 15-18.

16.Дианова Е.М., Костина Л.Т. Ролевая игра в обучении иностранному языку // Иностранные языки в школе. - 1988. - №3. - С. 12-16.

.Димент Л.Г. Организация игр на уроке // Иностранные языки в школе. - 1987. - №3. - С. 10-16.

.Доборович В.А., Дегтярь И.Г. Об использовании ролевой игры в работе клуба страноведенья// Иностранные языки в школе. - 1987. - №6. - С. 69-70.

19.Єрмоленко Л.П. Комунікативний підхід до навчання англійської мови в середній школі // Іноземні мови. - 2002. - №3. - C. 10-11.

20.Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. - М.: Просвещение, 1985. - 160 с.

.Зиновьева А.Ф. Иностранные языки и межкультурная коммуникация / Под ред. Зиновьева А.Ф. - М., 2001. - 132 с.

22.Капітанчук Т.В. Рольова гра як резерв підвищення якості та ефективності навчання іноземних мов // Англійська мова та література. - 2003.- №31.- С. 2-7.

.Кобзар О.І., Леньшова Н.О. Рольові ігри на уроках англійської мови // Англійська мова та література. - №16. - 2003. - С. 7-9.

24.Колесникова О.А. Ролевые игры в обучении иностранным языкам // Иностранные языки в школе. - 1989. - №4. - С. 38-42.

25.Коломінова О.О. Методика формування соціокультурної компетенції учнів молодшого шкільного віку в процесі навчання усного англомовного спілкування: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / О.О. Коломінова; Київський держ. лінгв. ун-т. - Київ, 1998. - 17 с.

.Кретова Н. Рольові ігри на уроках англійської мови як ефективний метод гуманізації навчально-виховного процесу на початковому етапі // Рідна школа. - 2005. - №3. - С. 52-54.

.Кувшинов В.І. Ігри на уроках англійської мови // Іноземні мови. - 1995. - №1. - С. 26.

.Кудикіна Н.В. Забезпечення системно-діяльнісного підходу до керівництва іграми дітей дошкільного віку / Н.В. Кудикіна // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2005. - №1'2005. - С. 157-160.

29.Кудикіна Н.В. Теоретико-методичні основи гри як методу навчально-виховної роботи з шестирічними першокласниками / Н.В. Кудикіна // Педагогічні інновації: Ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. пр. - Вип. 5. - К., 2001. - С. 51-58.

30.Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. - 4-е изд. [Текст] / И.Ю. Кулагина - М.: Изд-во Ун-та Российской академии образования, 1996 - 120 с.

.Леонтьев А.А. Некоторые проблемы обучения русскому языку как иностранному. - М.: Изд-во МГУ, 1970. - 88 с.

.Леонтьев А.А. Психология общения. - Тарту: Тартус. ГУ, 1974. - 219 с.

.Ливингстоун К. Ролевые игры в обучении иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1988. - 328 с.

.Лившиц О.Л. Ролевая игра на уроках английского языка. // ИЯШ. - 1987. - №5. - С. 87-89.

35.Лобанова В. Рольова гра на заняттях з англійської мови // Рідна школа. - 2002. - №10. - С. 51-52.

36.Люшер М.А. Сигналы личности. Ролевые игры и их мотивы. - Воронеж: Реал, 1995. - С. 180.

37.Майстренко С.В. Рольові ситуаційні ігри // English. - 2000. - №37. - С. 4.

38.Макарова А.П. и др. Формирование мотивации учения // М.: Просвещение, 1990. - С. 46-54.

39.Маслыко Е.А., Бабинская П.К. Настольная книга преподавателя иностранного языка. Игровое обучение иностранным языкам и иноязычному общению. - Минск: Вышейшая школа, 1999. - 214 с.

.Медведева О.И. Творчество учителя на уроках английского языка. - М., 1992. - C. 102.

41.Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. i перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

42.Мильруд Р.П. Организация ролевой игры на уроке // Иностранные языки в школе. - 1987. - №4. - С. 9-13.

43.Модернізація загальної освіти: Технології освітньої діяльності: Книга для вчителя / Під ред. проф. В.В. Лаптєва і проф. А.П. Тряпіциної. - СПб.: ТОВ "Береста", 2002.

44.Нагибин Ю.М. Повести и рассказы. - М.: Художественная литература, 1981. - 113 с.

45.Негневицкая Е.И. Иностранный язык для самих маленьких: вчера, сегодня, завтра / Е.И. Негневицкая // Иностранные языки в школе. - 1987. - №6. - С. 20-26.

46.Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. - К.: Ленвіт, 1999. - 320 с.

.Німчук Г.Б. Розважально-пізнавальні ігри на уроках англійської мови // Англійська мова та література. - 2003. - №28. - С. 12-15.

.Носаченко І. Системний підхід до використання рольових ігор у навчанні // Неперервна професійна освіта: Теорія і практика. - 2002. - №2. - С.107-111.

.Олійник Т.І. Рольова гра у навчанні англійської мови. - К.: Освіта, 1992. - 127 с.

.Опойкова О.І., Москальова А.С. Англійська мова від 3 до 10 років. - Ялта: МП "Автограф", 1994. - 170 с.

51.Пассов Е.И. Урок иностранного языка в средней школе. Игра - дело серьезное. - М.: Просвещение, 1988. - 130 с.

.Перкас С.В. Ролевые игры на уроке английского языка / С.В. Перкас // Иностранные языки в школе. - 1999. - №4. - С. 31-36.

53.Піаже Ж. Питання психології [Текст] / Ж. Піаже - М.: Педагогіка, 1988 - 400 с.

.Приходько Ю.П. Роль педагогічного спілкування у процесі соціалізації дітей // Витоки. Альманах Української асоціації Антона Макаренка. Випуск №1. - Полтава, 2003.- С. 112-113.

.Програми для загальноосвітніх навч. закладів. Англ. мова. 2-12 класи. - К.: "Шкільний світ", 2001. - 44 с.

56.Раввинская В. Игры как средство обучения / В. Раввинская // Иностранные языки в школе. - 1980. - №1. - С. 15-17.

57.Размыслова Е.Ф. Учебно-речевые ситуации на уроке // Иностранные языки в школе. - 1987. - №3. - С. 33-35.

58.Рахмана І. Формування соціокультурної компетенції / І. Рахмана // Англійська мова в початковій школі. - 2008. - №4. - С. 28-31.

.Семотюк О.П. Сучасний словник іншомовних слів. - 2-ге вид., доп. - Х.: Веста: Видавництво "Ранок", 2008. - 688 с.

60.Сиденко А. Ігровий підхід у навчанні // Народна освіта. - 2000. - №8. - С. 134-137.

61.Слезенко А. Місце рольових ігор у вивченні англійської мови // Рідна школа. - 2006. - №5. - С. 50-52.

62.Стронин М.Ф. Обучающие игры на уроке английского языка. Из опыта работы: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1981. - 111 с.

.Стронин М.Ф. Обучающие игры на уроке английского языка. Пособие для учителя. Изд. 2-е - М.: Просвещение, 1984. - 112 с.

64.Сухомлинский В.О. Библиография / Сост. А.И. Сухомлинская, О.В. Сухомлинская. - К.: Рад. шк., 1987. - 255 с.

65.Ушинский К.Д. Педагогические произведения: В 6 т. Т. 1 [Текст] // Сост. С.Ф. Егоров / К.Д. Ушинский - М.: Педагогика, 1998 - 640 с.

.Ушинский К.Д. Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологии: Педагогические сочинения: в 6 т. - М.: Педагогика, 1990. - Т. 2. - 441 с.

67.Федоренко Ю.П. Комунікативна компетенція як найважливіший елемент успішного спілкування // Рідна школа. - 2002. - №1 (864). - С. 63-65.

68.Филатов В.М. Методическая типология ролевых игр / В.М. Филатов // Иностранные языки в школе. - 1988. - №2. - С. 41-47.

69.Цетлін В.С. Реальні ситуації спілкування на уроці // Іноземні мови в школі. - 2000. - №3. - С. 24-26.

70.Шекеряк Т.Ю. Рольова гра // Англійська мова та література. - 2007. - №9. - С. 23-26.

.Шерстюк О.М. Ігри маленьких англійців // Іноземні мови. - 2001. - №1. - С. 44-49.

72.Шишканова В.В. Формирование социокультурной компетенции в процессе обучения иностранному языку // Иностранные языки в школе. - 2012. - №2. - С. 81-85.

73.Щербак О. Рольова гра як форма інноваційних технологій [Текст] / О. Щербак // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - 2005. - №9/10. - С. 88-95.

74.Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. - М.: Педагогика, 1971. - 352 с.

75.Эльконин Д.Б. Творческие ролевые игры детей дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1957. - 289 с.

.Яцковская Г.В. Кукла в ролевой игре // Иностранные языки в школе. - 1985. - №5. - С. 12-17.

77.Callahan J.F., Clark L.H. Teaching in the Middle and Secondary School. - MacMillan Publishing Company, 1988. - 205 p.

.Carol Livingstone. Role Play in Language Learning // M.: Высшая школа, 1988. - 125 p.

.Hughes A. Testing for Language Teaching. - Cambridge University Press, 1989. - 107 p.

.Maley A., Duff A. Technique in Language Learning. - Cambridge University Press, 1978. - 140 p.

.Milter G.A. Language and Communication. - New York, Toronto, London; McGraw - Hill Book Company, 1963. - 185 p.

.Oller J.W. Methods That Work. - Heinle and Heinle Publishers, 1993. - 197p.

.Philips B.D. Role-playing game in the English as a Foreign Language Classroom // Crane Publishing Ltd., 1994. - 729 p.

.Http://www.ngo.by/ru/news/gurt/f920/889fe7714eghtml

Додаток А

АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

з метою зясування рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції учнів початкової школи та актуальності теми дослідження для шкільної практики

Шановний педагог! Просимо відповісти на запитання нашої анкети.

1.Чи вважаєте Ви за потрібне використовувати рольові ігри на уроках англійської мови з метою формування соціокультурної компетенції учнів початкових класів:

а) так;

б) ні.

2.Як часто Ви включаєте рольову гру в процес навчання:

а) регулярно;

б) епізодично;

в) зовсім не включаю.

3.Якщо Ви нечасто працюєте з рольовими іграми, то через які причини:

а) брак дидактичного матеріалу для вчителя;

б) брак методичної літератури;

в) недостатня кількість рольових ігор у підручниках;

г) це не викликає інтересу в учнів;

д) обмеженість у часі;

е) інше (запишіть).

4.На якому етапі уроку переважно мають місце рольові ігри:

а) на етапі актуалізації опорних знань;

б) вивчення нового матеріалу;

в) на етапі закріплення вивченого;

г) інший варіант ______________________________________________

5.Який вплив має метод рольової гри на формування соціокультурної компетенції:

а) помітно позитивний;

б) незначний;

в) інший варіант _______________________________________________

6.Яким змінам у мовленні на уроках іноземної мови сприяє застосування ігор:

а) збагаченню активного лексичного словника учнів;

б) формуванню граматичних навичок;

в) формуванню мовленнєвих навичок;

г) формуванню соціокультурної компетенції;

д) інше:______________________________________________________

7.Які види рольових ігор Ви використовуєте у своїй практиці:

а) побутового змісту;

б) казкового змісту;

в) імітаційні рольові ігри;

г) пізнавальні рольові ігри;

д) інше (зазначити) ____________________________________________

Додаток Б

Матеріали для визначення рівня сформованості в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції на констатувальному етапі експериментально-дослідного навчання

Тестові завдання для учнів 3-х класів

Обери правильну відповідь!

1.Серед поданих варіантів обери саме той, який ти використав би, вітаючись із дорослими:

a)Hi!)Good morning (afternoon, evening)!)Thank you!)Good bye.

2.Як ти привітаєш бабусю з новим роком?

a)Merry Christmas!)Happy Birthday, grandma!)Happy New Year, grandmother!)Hello, grandmother!

3.Що ти скажеш для того, щоб вибачитися перед кимось?

a)Thank you!)Im sorry!)You are welcome!

4.Щоб запросити друзів до себе в кімнату, якими словами скористуєшся?

a)Please, my friends, come in!)Good bye, my friends.)Where are you from?)Good evening, my friends!

5.Поєднайте англійське речення із ситуацією, у котрій це речення необхідно використати:

Hello! Ти зробив щось дуже гарно.

How are you? Ти прощаєшся з другом.

Happy Birthday! Ти зустрівся з другом.

Goodbye! У твого друга день народження.

Well done! Ти цікавишся справами свого друга.

6.Якщо тебе пригостив товариш цукеркою, що ти йому відповіси?

a)Thank you!

b)Please!)Im sorry!)You are welcome!

7.Як ти відрекомендуєшся?

a)I am 9.

b)My name is…)This is…

8.Як в Англії називають другий сніданок, котрий за часом відповідає нашому обіду - від 12 до 15 годин?

a)Lunch.

b)Breakfast.)Supper.)Dinner.

Додаток В

Рольова гра з предметами

Учням пропонується наступний сюжет.

Teacher: "You have a brother (a sister, a younger friend). Your brother is 5 years old. He does not go to school because he is too small. But he wants to go to school very much. He likes your schoolbag. There are so many interesting things in it. Please show him your schoolbag and tell him what things you have in it.

У цій грі один учень відіграє роль школяра (Pupil 2), а його сусід по парті - маленького брата, який ще не ходить до школи (Pupil 1). У ході гри учні відкривають портфель і називають речі, котрі там є, обговорюючи їхнє призначення.

Можливі такі діалоги:

Pupil 1: Sasha, please show me your schoolbag. What have you got in it?

Pupil 2: I have many things. I have two copybooks in my bag.

Pupil 1: What is this?

Pupil 2: This is my textbook. It is an English textbook. I study English at school.

Pupil 1: What is that?

Pupil 2: It is a pencil.

Pupil 1: What can you do with your pencil?

Pupil 2: I can draw.

Таким чином можна повторити лексичні одиниці з теми "Школа", опрацювати граматичну конструкцію "there is / there are", навчити учнів правильно задавати спеціальні запитання й т. д.

Додаток Г

Сценарій казки "The Little House"

Персонажі:

Миша (Mouse)

Жаба (Frog)

Кролик (Rabbit)

Лисиця (Fox)

Вовк (Wolf)

Ведмідь (Bear)

Реквізит: будиночок (на ватмані, з великим вікном, у яке видно всіх персонажів), костюми персонажів.

Сценарій також можна використовувати для лялькового театру.

Ця казка зручна тим, що можна прибирати або додавати персонажів залежно від кількості учасників. Можна додати інших тварин, наприклад, білочку, їжачка або ящірку.

(Миша підходить до будиночка)

Mouse: Oh! What a nice house! (стукає) Knock-knock! Who lives in the house? (зазирає всередину) Nobody! I think I'll come in.

(Миша входить до будиночка, виглядає у вікно. Входить жаба.)

Frog: Knock-knock! Who lives in the house?: Hello, I'm a mouse.

Frog: Hello, I'm a frog. May I live in your house?: Yes. Come in, please.

(Миша й жаба виглядають із вікна. З'являється кролик.): Knock-knock! Who lives in the house?: Hello, I'm a mouse.

Frog: Hello, I'm a frog.

Rabbit: Hello. I'm a rabbit. May I live in your house?, Frog: Yes. Come in, please.

(Миша, жаба і кролик у будиночку. З'являється лисиця.)

Fox: Knock-knock! Who lives in the house?

Mouse: Hello, I'm a mouse.

Frog: Hello, I'm a frog.

Rabbit: Hello. I'm a rabbit.: Hello, I'm a fox. May I live in your house?, Frog, Rabbit: Yes. Come in, please.

(Миша, жаба, кролик і лисиця в будиночку. З'являється вовк.)

Wolf: Knock-knock! Who lives in the house?

Mouse: Hello, I'm a mouse.

Frog: Hello, I'm a frog.: Hello. I'm a rabbit.: Hello, I'm a fox.

Wolf: Hello, I'm a wolf. May I live in your house?, Frog, Rabbit, Fox: Yes. Come in, please.

(Миша, жаба, кролик, лисиця і вовк у будиночку. З'являється ведмідь.): Knock-knock! Who lives in the house?: Hello, I'm a mouse.: Hello, I'm a frog.: Hello. I'm a rabbit.: Hello, I'm a fox.: Hello, I'm a wolf.: And I'm a big Bear. May I live in your house?: Oh, no!: You are too big!, Fox, Wolf: You can't live in the house!

(Ведмідь "ламає" будиночок, тварини з криками розбігаються.)

Animals: Help, Help!

Сценарій байки "The Hare and the Tortoise"

Персонажі:

Заєць (Hare)

Черепаха (Tortoise)

Жаба (Frog)

Білка (Squirrel)

Миша (Mouse)

Реквізит: старт і фініш (плакати, стрічка), костюми персонажів.

Hare: Hello, forest people! Let's run a race with me! We shall run round the wood. Will you run with me, frog?

Frog: No, not I. I can't run so fast.

Hare: And you, Squirrel?: Oh, no, you run faster than me.

Hare: What about you, mouse?

Mouse: Oh, no, I can't run with you.

Hare: You dont want to run because you know that Im the best runner in the wood!: I'd like to run with you.

Hare: But you are so slow!: Let's start the race.

Hare: All right. (to the public) What a silly tortoise! I run much faster than she does.

Frog, Squirrel, Mouse: Ready! Steady! Go!

(The hare and the tortoise start running; the tortoise falls behind.)

Hare: (looks back) Where is that slow tortoise? I can't even see her. But it's very hot today. I think I can have a little nap. (The hare lies down and falls asleep; the tortoise passes him.)

Hare: (wakes up) What's the time? Oh, I'm late! I must run very-very fast!

Frog, Squirrel, Mouse: Hooray! Hooray! The tortoise is the first!

Hare: (runs up) What's this? Who's the first?: It's me! I'm the first!

Hare: (to the public) But why, with my wonderful legs, I'm not the first?

Додаток Д

Рольова гра "У магазині"

Учні отримують картки із зображенням різноманітних продуктів та їх цінами, а також завдання та ролі. Гра розрахована на парну роботу.

Завдання для учнів із високим рівнем володіння мовленнєвими уміннями та навичками:

Pupil A: You are a shop assistant. Help a customer to buy everything he wants and don't sell your goods for low price. B: You have a party tonight. Buy everything you need to cook the best dinner. You have £ 35.70

Завдання для учнів із низьким рівнем мовленнєвих умінь і навичок:

Pupil A: You are a shop assistant. Help a customer to buy everything he wants and don't sell your goods for low price.

Додаток Е

Ігри-загадки

Приклад 1. "Відгадай тварину"

Учитель читає учням загадки, учні повинні їх відгадати.

1. It is a domestic animal. It likes fish. (a cat)

. It is a wild animal. It likes bananas. (a monkey)

. It is very big and grey. (an elephant)

. This animal likes grass. It is a domestic animal. It gives us milk. (a cow)

За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Приклад 2. "Відгадай казкового героя"

Учитель: У мене є хороші друзі. Це особливі друзі. Вони прийшли до нас із казок. Ви їх теж знаєте, а ось чи зможете відгадати, про кого я розповідаю?

I have a friend. Не is a small boy. Не can read, write and count, but not well. He can run, jump and play. He cannot draw and he cannot swim. (Незнайко).have a friend. Не is a big fat boy. He cannot read and write, but he can run, sing, dance and play. He can fly! (Карлсон)have a friend. He is not a boy. He is not a girl. He is green. He can swim. He cannot jump and he cannot fly. (Крокодил Гена).

Ігрові ситуації для розвитку навичок техніки читання англійською мовою

На дошці чи плакаті написано ряд речень, наприклад:

It is in the sky.is in the garden.is in the water.is in the room.is in the street.put it in our letters, etc.

Учням роздаються картки з окремими словами (sun, boat, tree, table, stamp). Вони повинні приколоти картки поряд із відповідними реченнями. Хто швидше впорається, той виграє. Цю гру можна виконувати командами. Тоді вчитель готує два плакати з реченнями.

Лексичні ігри

Лексичні ігри призначено для формування лексичних навичок і тренування в уживанні мовних явищ на підготовчому, передкомунікативному етапі оволодіння іноземною мовою.

Приклад 1. Гра "Збери портфель Червоної шапочки"

Цілі:

-тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної обстановки;

-розвивати мовленнєву реакцію учнів.

У грі бере участь увесь клас. Учні виходять до дошки за бажанням.

Учитель: Допоможемо Червоній шапочці зібратися до школи!

Учень бере предмети, що знаходяться на столі, складає їх у портфель, називаючи кожен предмет англійською:

This is a book. This is a pen (pencil, pencil-box)

Надалі учень коротко описує предмет, який він бере:

This is a book. This is an English book. This is a very nice book

Приклад 2. Гра "Пантоміма"

Щоб закріпити у вимові лексику за темою "Ранок школяра", можна провести гру "Пантоміма". Ведучий виходить з класу, а група дітей розташовується біля дошки. Кожен жестами та мімікою зображує одну з дій із заданої теми. Потім учитель говорить ведучому: Guess what every pupil is doing.

Зразкові відповіді ведучого: This boy is doing morning exercises. That girl is washing her face. That boy is sleeping, etc.

Приклад 3. Гра "Збери прислів'я"

Ведучий читає початок прислів'я, команди повинні закінчити його. При правильній відповіді команда отримує бал. Наприклад:

A friend in need… (… is a friend indeed).apple a day… (… keeps the doctor away).or West - … (… home is best).put off till tomorrow… (… what you can do (can be done) today).… (… is a second nature).

Приклад 4. Переклади слово

Кожному учасникові гри дається англійське слово для перекладу українською мовою. Відповідь має бути миттєвою.

Фонетичні ігри

Мета - тренувати учнів у вимові англійських звуків, формування вимовних навичок. При опрацюванні вимови корисні наступні ігри:

Приклад 1. The funny little clown

Вірш містить вправи, які розвивають рухливість мовного апарату. Робота над грою складається з двох етапів:

a) розучування вірша з учнями;

b) театралізація вірша.

I am funny little clown.say, 'Ah [a:] - oo [u] - ee [i]

My mouth is open wideI say 'Ah, ah, ah'.draw my lips far back.I say 'Ee, ee, ee'lips are very round.I say 'Oo, oo, oo'

'Ah - oo - ee - oo'

'Ah - oo - ee - oo'am a funny little clown.

Приклад 2. Скоромовка (гра-імітація)

Учні намагаються вимовити за вчителем скоромовку, фразу, вірш на певний звук. Наприклад:

1) A black cat sat on a mat and ate a fat rat.

2) Why do you cry Willy?do you cry?Willy, why Willy,Willy, why?

Приклад 3. Гра "Широкі та вузькі голосні"

Мета: формування навичок фонематичного слуху.

Хід гри: учитель називає слова. Учні піднімають руку, якщо звук вимовляється широко. Якщо голосна вимовляється вузько, руку піднімати не можна. Виграє команда, яка припустилася меншої кількості помилок.

Приклад 4. Фонетична зарядка на опрацювання окремих звуків

Учитель читає вірш або римівку з опорою на вербальну зорову наочність, перекладає, показує транскрипційний знак. Учні вимовляють звук, потім по черзі знаходять його в тексті вірша та називають слова із цим звуком.

Орфографічні ігри

Приклад 1. Гра "Word-building"

Учитель записує на дошці довге слово. Учні повинні скласти (за певний проміжок часу) слова з букв цього слова. Перемагає той учень, який склав найбільшу кількість слів. Наприклад, із слова personal учні можуть скласти слова son, are, so, rose і т. д.

Приклад 2. Хто більше?

Мета: перевірка засвоєння орфографії вивченого лексичного матеріалу.

Хід гри: утворюються дві команди. Кожна команда повинна записати на дошці якомога більше слів за темами:

а) назви спортивних ігор;

б) тварини;

в) кольори й т. д.

Приклад 3. Чергова буква

Мета: формування навичок усвідомлення місця букви в слові.

Хід гри: Учням роздаються картки та пропонується написати якомога більше слів, у яких указана буква стоїть на певному місці.

Наприклад, учитель говорить: "Сьогодні у нас чергова буква "О", вона стоїть на першому місці. Хто напише більше слів, у яких буква "О" стоїть на першому місці"?

Буквені ігри (Word Games)

Буквені ігри розширюють ерудицію, учать працювати зі словником, дають можливість тренувати пам'ять, заглиблюватися в тонкощі мови, але при цьому не втрачають своєї розважальності. У ці ігри грають з метою змагання, групами, індивідуально, у письмовій чи усній формі, із застосуванням наочності (частіше образотворчої - графічної, друкованої, символічної) або без неї. Можуть використовуватись як для учнів старших класів, так і для молодших, відповідно до рівня знань.

Приклад 1. Домашній улюбленець

Завдання для учнів 3-4 класів. Вписавши в клітини букви, яких бракує, ви дізнаєтеся, про якого улюбленця мріє хлопчик.

Answer Key:

A tame lion

Приклад 2. My pet

Завдання для учнів 3-4 класів. Щоб дізнатися, яка тварина є домашнім улюбленцем і як її звуть, треба здогадатися, які прикметники її характеризують, і вписати в клітини відсутні букви.

Answer Key:

Budgie

Annie

Додаток Ж

План-конспект уроку англійської мови в 4 класі

(за підручником О. Карпюк "English 4")

Тема: "At Your Service", урок 4.

Тема уроку: У магазині

Цілі:

-ознайомити учнів із новою лексикою, тренувати учнів у вживанні нових ЛО у діалогічному мовленні; повторити граматичний матеріал (питання How much is / are…?);

-формувати загальнонавчальні вміння: працювати з навчальним матеріалом, взаємодіяти в парах;

-розвивати увагу, память, соціокультурну компетенцію (етикет спілкування в магазині);

-виховувати ввічливість, уміння співпрацювати.

Обладнання: інтерактивна дошка, компютер, проектор.

Хід уроку

І. Вступ

Вітання, бесіда вчителя з класом і мотивація.

ІІ. Основна частина уроку

1.Ознайомлення з новою лексикою:

a)слайд №1(вправи на інтерактивної дошці, які підготував учитель) - зображення з підписами magazine, newspaper, toothpaste, shampoo, medicine, newsagents, bakers, butchers, chemists;

b)опрацювання нових ЛО - вправи 1, 3, с. 84, 85 і аудіозапис;)міні-висловлювання учнів з опорою на малюнки (вправа 2, с. 84), наприклад:

Pupil 1: This is "Super Sports" shop. They sell balls, T-shirts, trainers in it. I can buy a tracksuit there.

Pupil 2: Number 2 is a toys shop. They sell many toys: cars, robots, dolls. I can buy a teddy-bear in it. Etc.

2.Фізкультпауза.

3.Робота учнів у парах.

На початку виконання цих вправ учитель з учнями пригадують правила ввічливості, які вивчалися в темі "Місто"; фрази, які використовують англійці в подібних ситуаціях

Excuse me. What can I do for you?...

Слайд 1

Кожна пара учнів "перетягує" зображення та фрази й створює власну ситуацію.

Examples: P 1: - Excuse me. P 2: - Yes. Can I help you?

- Where do they sell bread? - They sell bread at the bakers.

Or:

P 1: - Excuse me. P 2: -Yes. Can I help you?

- Where can I buy … ? -You can buy … at the ….

4. Повторення чисельних / нечисельних іменників. Питання "How much is / are…?" Відповіді "It is … / They are …".

5. Робота учнів у парах за ситуацією "У магазині".

Слайд 2

Як і в попередній вправі, кожна пара створює свій діалог.

P 1: - Excuse me. P 2: - Yes. Can I help you?

- How much is this juice? - It is 5 grivnyas.

Or:

P 1: - Excuse me. P 2: - Yes. Can I help you?

- How much are those boots? - They are 345 grivnyas.

. Підведення підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів.

7. Домашнє завдання.

Додаток З

Матеріали для визначення рівня сформованості в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції на контрольному етапі експериментально-дослідного навчання

Тестові завдання для учнів 4-х класів

Обери правильну відповідь!

1.За допомогою яких слів ти запитаєш, звідки твій друг:

a)Where are you from?)How old are you?)What is your name?

2.Оберіть серед поданих слів ті, якими можна висловити вдячність:

a)Not at all.)Good.)Thank you very much!)You are welcome!)Sorry!)Thanks.

3.Оберіть серед поданих варіантів ті, за допомогою яких можна похвалити:

a)Good!)Great!)Thanks!)Nice!

4.Оберіть серед поданих імен імена ваших американських однолітків:

a)Amanda.)Olga.)Oscar.)Natalia.)Marina.

5.Оберіть імена персонажів англійських мультфільмів:

a)Mickey Mouse.)Matroskin.)Donald Duck.)Bambi.

6.Оберіть усі фрази, які можна використати при знайомстві:

a)My name is…)You are welcome!)What is your name?)Im so glad to meet you!

7.Які фрази необхідно використати для привітання:

a)Good morning!)See you soon!)Hello.)Bye-bye!)How are you?

8.Правильно зєднайте лінією вигуки з їх значенням:

Wow! Подив

Оops! Біль

Auch! Прикрість

ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ РО

Больше работ по теме: