Реконструкція присадибної ділянки м. Хмельницького по вул. Верейського 88

 

ЗМІСТ

Реферат

Вступ

Розділ I. Природно-кліматичні умови

1.1Клімат

1.2Рельєф

.3Гідрологічно-ґрунтові умови

Розділ II. Характеристика обєкту

.1 Місцерозташування і призначення обєкту в системі озеленення населеного пункту

.2 Характеристика забудови та елементів благоустрою

.3 Інвентаризація та аналіз існуючих насаджень

Розділ III. Проектні пропозиції щодо технології і організації робіт

.1 Ландшафтна організація території обєкту

.2 Формування насаджень та характеристика запроектованих дерев і кущів

.3 Характеристика асортименту декоративно-листяних і квіткових рослин

.4 Створення альпінарію

.5 Створення рокарію

.6 Водойми

.7 Благоустрій території

.8 Влаштування газону

.9 Агротехнічні заходи по догляду за насадженнями

Розділ IV. Механізація робіт

Розділ V. Охорона праці і техніка безпеки при проведенні запланованих робіт.

Розділ VI. Технологічна частина

Розділ VII. Економічне обґрунтування проекту

Розділ VIII. Охорона природи

Висновки

Список використаної літератури

Реферат

Дипломний проект на тему „Реконструкція присадибної ділянки м. Хмельницького по вул. Верейського 88 написана на 68 сторінці і містить в собі вступ, 8 розділів, висновки, список використаної літератури, фото фіксація, опорний план, дендроплан, генплан, розбивочне та посадкове креслення Для написання дипломної роботи було використано 18 джерел інформації.

Розділ 1 містить інформацію про природні та кліматичні умови.

У розділі 2 описується місцерозташування і призначення обєкту в системі озеленення населеного пункту присадибної ділянки.

Розділ 3 містить проектні пропозиції, висвітлює інформацію про екологічно-біологічну характеристику рослинності.

Розділ 4. описується механізація робіт.

Розділ 5. містить правила техніки безпеки та охорону праці при озеленені ділянки.

Розділ 6. містить розрахунки обємів матеріалів

У розділі 7. зроблено економічний розрахунок озеленення присадибної ділянки.

Розділ 8. містить основні положення про охорону природи.

Висновки.

Вступ

Будь-яке декоративне оформлення саду можна рахувати успішним, якщо воно відповідає смакам і потребам людини. Ландшафтне проектування представляє собою науковий напрямок, створений в результаті взаємовідносин і творчого синтезу елементів географії мистецтво ведення, філософії архітектури. Озеленення населених місць це комплекс робіт із створення та використання зелених насаджень у населених пунктах, або ж, інакше кажучи, система насаджень населених пунктів, у містобудуванні озеленення с складовою частиною, загального комплексу заходів і планування, забудови і благоустрою населених пунктів. Теорія та практика вітчизняного озеленення населених місць базується на наукова обґрунтованих принципах і нормативах, згідно з якими передбачається рівномірне розташування серед забудови парків та інших крупних зелених масивів, пов'язаних з бульварами, набережними, озелененими смугами, які з приміськими лісами і водоймами становлять єдину безперервну систему. Деревні насадження відіграють дуже важливу роль у благоустрої населених місць. Вони є одним із найефективніших шляхів покращення умов життя мешканців міст.

Структура зелених насаджень залежить відрізних факторів:

розмірів міста;

природних факторів;

історично сформованої архітектурно проектної структури.

У містах ефективність дії декоративних насаджень дещо інша, що зумовлюється передусім наявністю забудови. Так, зелені насадження влітку протидіють суховіям, які дмуть уздовж вулиць, а взимку зменшують «жалючість» холодних вітрів Зелені насадження відіграють істотну роль і у вертикальному плануванні середовища. Різний тепловий вплив озеленених і забудованих територій підсилює вертикальні потоки повітря, отже сприяє переміщенню газів у верхні шари атмосфери. Деревні рослини у декоративних насадженнях населених пунктів не тільки поліпшують навколишнє середовище, а й самі зазнають тих негативних змін, які відбуваються в повітрі. Від цих змін залежить довговічність насаджень та ефективність виконання ними відповідних функцій у населених пунктах.

Заслуговує на увагу і фітонцидна здатність деревних рослин, від якої долежить кількість хвороботворних організмів у повітрі. Голосний і тривалий шум негативно впливає на центральну нервову систему та психіку людини. Здатність крон деревних рослин поглинати та розсівати енергію звуку - дійовий засіб зменшення шуму. Шум на вулиці, забудованій високими будинками, без насаджень у 5 разів більший, ніж на такій самій вулиці, обсадженій довкола тротуарів деревами. Отже, дерева з відповідна видовим складом деревних рослин є ефективним способом оздоровлення навколишнього середовища населених пунктів. Декоративність живих рослин відрізняється від декоративності неживих матеріалів своєю динамічністю, тобто здатністю розвиватися і змінюватися з віком і порами року. Зросла динаміка рослин - це динаміка об'ємів, а сезонна динаміка декоративності - чергування різних елементів в залежності від пори року (розпускання листя і квітування навесні цвітіння і плодоношення літом, колір листя восени, форма і колір стовбура і гілок взимку).

Любов людини до природи не слабшає, а навпаки стає життєво необхідною, особливо у великих містах. Міста відокремлюються, відводять людину від природного середовища, замінюючи це штучним середовищем існування з цілим комплексом негативного впливу. В сучасних умовах для міст характерні так званий міський клімат, що має свої негативні параметри забруднення повітряного басейну, шумове й термальне забруднення, а це збільшує нервово - психічні навантаження на організм і все більше з'являється потреба в природному оточенні.

За допомогою як і звичайного так і штучного рельєфу, води, каменів, рослинності можна створити комфортне гармонійне середовище проживання людей. Основним елементом озеленення є зелені насадження. Вони відіграють важливу роль у збагаченні архітектури міста, сприяють оздоровленню повітряного басейну. Одночасно зелені насадження є важливим декоративним елементом. У сучасному місті вони відповідають головній меті-турботі за здоров'я людей. Зелені насадження забезпечують комфортні умови для життя та відпочинку людей, також виконують естетичні функції.

Зелені насадження захищають людину від надмірної сонячної радіації, підвищують вологість повітря, що знижує віддачу теплової енергії сонячним випромінюванням.

Дерева і кущі мають величезну площу листяного покриву і ефективно використовуються як засіб боротьби з запиленням повітря.

Відкрито дивовижні фітонцидні властивості багатьох деревних, чагарникових і трав'янистих рослин, здатних виділяти литкі речовини, які можуть знищувати хвороботворні мікроорганізми. Дерева відіграють значну роль у боротьбі з міським шумом.

Розділ І. Природно-кліматичні умови

.1 Клімат

Клімат - це багаторічний режим погоди, характерний для певної якоїсь місцевості.

Клімат Хмельничинни помірно континентальний з м'якою зимою (середня температура січня ?5 °C) і теплим, вологим (середня температура липня +19 °C) літом. Кількість опадів, 70% яких припадає на теплий період, становить 500-640 мм на рік. Поверхня області в основному становить полого хвилясту лесову рівнину. На півночі регіону розташована Поліська низовина (з абсолютними висотами до 240 м), на північному заході - Волинська, у центрі - Придніпровська (до 380 м) і на півдні - Подільська (до 400 м) височини. В області знаходяться верхні течії річок Горинь, Случ і Південний Буг, що визначають природний вигляд районів Полісся і Поділля. Але особливо мальовничі глибоко і хитромудро врізані долини Дністра і його лівих приток (Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Ушиці та ін.), що місцями утворюють ефектні каньйони і захопливі пейзажі.

Рельєф

Річка Горинь в Ізяславі

Більшу центральну частину області займає Подільська височина (переважні висоти 270-370 м), по якій проходять вододіли Дніпра, Південного Бугу і Дністра.

На північному заході в межі області заходить Волинська височина (висоти до 329 м), а на півночі - Поліська низовина (висоти 200-250 м).

Південний захід перетинає Товтровий кряж, на якому є найвища точка області - гора Велика Бугаїха (409 м). Тут поширені карстові форми рельєфу, трапляються печери (Атлантида, Залучанська).

Крайній південь має пасмоподібну поверхню, розчленовану каньйоноподібними долинами приток Дністра. Рівень Дністровського водосховища (121 м) є найнижчою висотною відміткою.

Річки. Озера

Територією області течуть 120 річок завдовжки понад 10 км кожна. Найбільшими є Дністер (довжина в межах області 160 км) із притоками Збруч, Смотрич, Ушиця; Південний Буг (довжина в межах області 120 км) із притоками Бужок, Вовк, Іква; річки Дніпровського басейну - Горинь, Случ, Хомора.

Озер мало. Зустрічаються переважно в басейні Горині, а також Голубі озера, що утворилися на мiсцi відпрацьованих торфових карєрів[2]. Найбільше водосховище - Дністровське. Споруджено 1858 ставків і водосховищ, головним чином у басейнах Горині та Південного Бугу, зокрема Щедрівське (1258 га), Новоставське (1168 га), Кузьминське (765 га).

По території області протікає понад 3 тисячі річок і потічків. Найбільші ріки - Дністер, Південний Буг, Горинь, Случ, Збруч, Смотрич, Хомора. Область має 60 водосховищ з обсягом води 153 млн. куб. м, 1799 ставків. Найбільші водосховища - Дністровське та Щедрівське на Південному Бузі. По запасах водних ресурсів регіон займає 6 місце в країні[3].

Природні ресурси

В області Держбалансом обліковується 391 родовище з 26 видів різноманітних корисних копалин. Область є одним з головних постачальників карбонатної сировини для цукрової промисловості України. Враховується 7 родовищ вапняків, запаси яких складають 121,5 млн. тонн (37,1% від запасів в Україні). В останні роки встановлена висока ефективність використання сапонітових глин. Завершена детальна розвідка Варварівського родовища у Славутському районі, як найбільш перспективного. Затверджені запаси сапонітових глин Варварівської і Ташківської ділянок кількістю 22663,5 тис. тонн. Обліковується 9 родовищ первинних каолінів, загальні запаси яких складають 8231,1 тис. тонн. Цементна галузь області спирається на 2 родовища Кривинське у Славутському районі та Гуменецьке родовище в Кам'янець-Подільському районі. На території області обліковуються 80 родовищ торфу, 19 родовищ гранітів, 126 родовищ цегельно-черепичної сировини, 23 родовища піску, родовище апатитів, 3 родовища крейди в Білогірському районі, родовище травертину в Кам'янець-Подільському районі та фосфориту в Білогірському районі. Питні та технічні підземні води в Хмельницькій області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 45 ділянках.

Корисні копалини

Детальніше: Корисні копалини Хмельницької області

Хмельницька область багата на різноманітні нерудні корисні копалини, насамперед, природні будівельні матеріали. Цьому сприяють як кристалічні породи щита, так і осадові відклади його західного схилу. В той же час вона цілком позбавлена металевих мінеральних ресурсів, а з числа горючих є лише поклади торфу.

Геологія

Детальніше: Геологія Хмельницької області

У геоструктурному відношенні територія області пов'язана з Українським щитом і його Західним схилом. Східна частина лежить у межах Волино-Подільського тектонічного блоку і відзначається близьким до поверхні заляганням порід кристалічного фундаменту - гранітоїдів, гнейсів, кристалічних сланців. Територія на Заході від ізогіпси поверхні фундаменту 300 м належить до Волино-Подільської монокліналі і характеризується нарощуванням із Сходу на Південний Захід осадового чохла - пісковики, аргіліти, піски венду, мергелі й доломіти силуру, на крайньому Південному Заході - глинисто-піщані відклади девону; майже повсюдно поширена нижньокрейдова товща - пісковики, піски, трепели і неогенові вапняки, піски, глини.

1.2 Рельєф

Хмельниччина лежить в межах центрально-східної частини Подільської і крайньої східної частини Волинської височин. Перша з них займає середню і південну частини області (понад 4/5 її території), високо піднята над рівнем моря і має переважно плоску або хвилясту поверхню. Цю частину височини називають ще Подільським плато. Волинська височина займає весь Славутський та північні частини Ізяславського, Шепетівського і Полонського районів і відзначається меншими абсолютними висотами.

Середня абсолютна висота області - 275 м над рівнем моря, максимальна - 409 м (одна з вершин Товтр на північному заході Чемеровецького району), а мінімальна донедавна становила менше 73 м (при впадінні р. Матірка в Дністер на межі з Вінницькою областю), а зараз - 121 м (рівень Дністровського водосховища). Таким чином, амплітуда абсолютних висот в області перевищує 280 м. У цілому ж поверхня має нахил від середньої найвищої частини до північної і південної окраїн.

Рельєф області сформувався під дією внутрішніх і зовнішніх сил, що впливають на земну поверхню. Як відзначалось вище, внутрішні сили спричинили тектонічні рухи, які розбили кристалічний щит і фундамент плити на окремі блоки і підняли або опустили їх. У результаті цього в межах Подільського плато виділились Горинь-Слуцька, Верхньобузька, Придністровська височини, що відповідають блокам, і Товтровий кряж вздовж тектонічного розлому, а в межах Волинської височини - Шепетівська рівнина на місці опущеного блоку. Давній розлом, що розділяє подільську і волинську частини кристалічного фундаменту, проявляється в рельєфі пологим, але чітко вираженим уступом висотою 20-30 м. Він простягається по лінії Кунів - Плужне - Михля - Шепетівка - Полонне і далі на схід у Житомирську область.

Серед зовнішніх рельєфоутворюючих чинників найбільше значення має діяльність поверхневих вод. Водна ерозія (розмив і змив відкладів текучими водами - річками і опадами) утворює промоїни, яри, балки, долини з пологими, скелястими чи каньйоноподібними схилами. Змив відкладів з великих площ призводить до виположування схилів та вирівнювання поверхонь.

У тих місцях, де вапняки і гіпси розчинені поверхневими і підземними водами, зустрічаються карстові форми рельєфу (в т.ч. печери), а на схилах, де виходять ґрунтові води, можна побачити зсуви. Є також в області піщані бархани і дюни, насипані вітром.

Значний вплив на формування поверхні області має господарська діяльність людини. Такі нераціональні її форми діяльності як вирубування лісів, розорювання схилів, розробка кар'єрів, спричиняють утворення промоїн, ярів, зсувів, осипищ, підсилюють площинний змив. У той же час, людина штучно закріплює схили, веде протиерозійні заходи тощо.

Розглянемо особливості рельєфу окремих частин області.

Середню частину Хмельниччини від Збруча до її східних меж займає Верхньобузька височина. Північна межа її проходить від верхівя Збруча до витоку Случа, долиною останнього до м. Красилів і далі на схід - приблизно посередині межиріччя Случа та Ікви. Південну межу проводять по річці Бовинець (ліва притока Збруча, гирло якої знаходиться південніше Волочиська), через верхів'я рік Смотрич і Вовчок до р. Рівець і по ній до межі з Вінничиною.

Верхньобузька височина є найвищою ділянкою області: абсолютні висоти часто перевищують 350 м, піднімаючись у ряді місць до 380-396 м . Західна частина її має найбільш рівну поверхню, це - т.з. Авратинська височина. Тут беруть початок найбільші ріки області - Збруч, Случ і Південний Буг, які разом з притоками останнього (Бужком, Іквою, Плоскою, Вовком) розчленовують Верхньобузьку височину. Долини рік неглибокі, мають пологі схили і широкі заболочені заплави. В центральній і східній частинах височини до схилів привязана густа мережа глибоких балок, що надає її поверхні горбогірного вигляду. Лише в розширеній долині Південного Бугу, на схід від Меджибожа, поверхня вирівнюється; цю рівнину називають Летичівською.

На північ від Верхньобузької лежить дещо нижча Горинь-Слуцька (або Північноподільська) височина з середніми абсолютними висотами 280-300 м (максимальна 350 м). Її поверхня має загальний похил із заходу і півдня на схід і північ, що підтверджується напрямком течії р. Случ з притоками Ікопоть, Деревичка, Хомора та р. Горинь з Полквою і Вілією. На півночі Горинь-Слуцька височина опускається уступом висотою 20-30 м до Шепетівської рівнини.

Рельєф даної височини подібний до Верхньобузької - широкі річкові долини, густа мережа балок. Поверхня має, здебільшого, горбисто-хвилястий вигляд, а між річками Случ і Деревичка навіть горбогірний. Найменше розчленована поверхня Теофіпольської (в межах Теофіпольського та південної частини Білогірського районів) і Старокостянтинівської (у вузькому трикутнику між р. Случ та залізницею Старокостянтинів-Хмільник) рівнин.

Шепетівська рівнина займає найпівнічнішу частину області і відзначається нижчими абсолютними висотами поверхні (в середньому 220-240 м). Горинь та ріки її басейну мають в межах рівнини широкі, неглибокі долини. Тут відсутні балочні форми рельєфу, рідко зустрічаються яри, зате в умовах поширення пісків і супісків вітри сформували бархани і дюни (між Шепетівкою і Славутою), які пізніше були закріплені лісом. У зв'язку з переважно плоскою поверхнею Шепетівську рівнину називають ще Ганнопільським плато.

Між південною межею Верхньобузької височини і Дністром знаходиться Придністровська височина. Її поверхня знижується у південному напрямку, однак дуже повільно. Якщо поблизу Верхньобузької височини у верхів'ях приток Дністра (Смотрича, Ушиці) та інших річок абсолютні висоти становлять 350-355 м, то на відстані 15 км від Дністра вододільні ділянки мають висоти 300-310 м, тобто поверхня Придністров'я знижується лише на 40-50 м на 80-кілометровій відстані. Зате русло Дністра врізається в поверхню Придністров'я на 180-200 м. Глибокий вріз головної ріки зумовив відповідний вріз усіх її приток, котрі теж виробили глибокі, часто каньйоноподібні, дуже мальовничі долини. Стрімкі скелясті схили в притоках Дністра зявляються південніше лінії с. Тарноруда (на Збручі) - с. Кузьмин (на Смотричі) - с. Соколівка (на Ушиці) - смт. Віньківці (на Калюсі), тобто тоді, коли річки досягають твердих силурійських вапняків. Висоти вертикальних стінок долин зростають від 10-20 до 60-80 м у їх гирлах.

Долини подільських приток Дністра розчленували поверхню височини на окремі пасма, що простягаються меридіально, як і самі ріки. Придолинні схили густо порізані ярами. Межиріччя здебільшого хвилясті, з великою кількістю балок; сильно поширений тут площинний змив. Однак зустрічаються і плоскі ділянки, де ерозія відсутня.

У південно-західній частині Придністров'я, в місцях поширення гіпсів, утворились досить великі карстові провалля та печери (перша була відкрита біля с. Завалля і названа туристами "Атлантидою").

Рівномірний похил поверхні Придністров'я порушує Товтровий кряж, який простягається навскоси від Збруча по лінії сіл Іванківці (Городоцький район) - Вишнівчик (Чемеровецький район) - Нігин - Вербка - Врублівці (Кам'янець-Подільський район) до Дністра. Довжина його в межах Хмельниччини становить 80 км. Це - лише частина Товтр, які починаються на Львівщині, перетинають також Тернопільську та Чернівецьку області і заходять у Молдову.

Товтровий кряж - це горбогірна вапнякова система органогенного походження, яка включає:

головне пасмо (відоме як Медобори) - майже суцільний випуклий хребет з досить крутими скелястими схилами, який піднімається над навколишньою місцевістю на 50-60 м і досягає в межах області абсолютних висот понад 350 м (максимально 409 м);

бічні пасма, що мають гострі вершини з відносною висотою 20-25 м;

невисокі горби (т.з. "могилки"), які поодиноко або невеликими групами розкидані трохи далі від Головного пасма.

Загальна ширина кряжу досягає 15-20 км, тоді як Головного пасма - лише 100-300 м.

У Товтрах дуже поширений карст. Переважають дрібні форми - тріщини, борозни, комірки тощо, які утворюють на головному кряжі іноді справжні карстові поля. Зрідка трапляються і печери, наприклад Кармелюкова в с. Привороття.

Розділ II. Характеристика обєкту

.1 Місцерозташування і функціональне призначення обєкту в системі озеленення населеного пункту

Мій обєкт знаходиться по вул. Верейськоого 88 , м. Хмельницького, Хмельницької області. Загальна площа обєкта становить 1300м.кв., тобто 0,13 га. На обєкті знаходяться будівлі, площа яких становить 205.3кв. Перед проектуванням на даному обєкті ніщо не знаходилось.

2.2 Характеристика забудови та елементів благоустрою

На даній території я запроектував збудувати: басейн для відпочинку, рокарій для естетичного вигляду, запроектував декоративну водойму. Для благоустрою території я запланував посадити такі дерева: Катальпа бігонієвидна, Клен гостролистий, Спірея японська, Ялина колюча ф. голуба,

2.3 Інвентаризація та аналіз існуючих насаджень

Інвентаризація - це періодична перевірка наявності на балансі підприємства садово-паркового господарства всіх конструктивних елементів обєкта, які числяться на ньому, їх якісного стану, збереження, обовязків і прав на отримання засобів ведення господарства і реальності даних обліку.

Під час інвентаризації на присадибній ділянці с. Рясники Рівненської області виявили такі деревні рослини: яблуня домашня -21 шт., груша домашня -8 шт., вишня пташина -5 шт., слива садова -6 шт., персик -5 шт, з чагарників: смородина чорна -5шт., малина З травянистих рослин зростають в північній частині ділянки: конюшина біла, спориш звичайний, лядвенець рогатий рідше берізка, що свідчить про незадовільний стан наявного газону.

Розділ III. Проектні пропозиції, щодо технології і організація робіт

.1 Ландшафтна організація території обєкту

При організації простору на присадибній ділянці потрібно враховувати навколишню ситуацію, існуючі забудови, сторони світу, пануючі вітри і інші природно-кліматичні показники місцевості. При проектуванні обєктів зеленого будівництва на даній території дотримуюсь змішаного стилю (регулярного і пейзажного): прямолінійність доріжкової сітки, рядові посадки у регулярному, а формування біогруп, солітери, у довільному пейзажному.

З ростом у просторі співвідношення фронтальних і обємних трьохвимірних композицій дорівнює співвідношенню 1:2. Розташовуючи композицію на території ми керувалися доріжковою сіткою, формуючи рокарій, плодовий сад намагаємося рівномірно поєднати в них різні види дерев, чагарників. Дорожнє покриття ми плануємо розширити за рахунок використання різних природних матеріалів, наприклад, пісчаника, яке гармоніювало б за кольором із оформленням цоколя будинка.

Композиція - латинське слово і означає складання, розміщення, поєднання, а також побудову витвору мистецтва. Композиція - це підпорядкованість окремих елементів один одному і цілому, яка надає обєкту єдність художньої форми. Композиція озеленюючого простору - це його організація, його структура, обумовлена ідейною думкою і призначенням обєкта, це визначення і розміщення його частин і елементів, їх звязок між собою, їх наповнення рослинністю і архітектурними обємами. Композиційні елементи садово-паркових побудов різні. Одні із них матеріально відчутні, це сама територія та все, що навколо неї (рослинність, будівлі, водойми). Інші не предметні, але чітко видимі: колір забарвлення, світло і тінь. Треті - не видимі, але вони змінюють зовнішність інших (розмір): явище лінійної і повітряної перспективи.

3.2 Формування насаджень та характеристика запроектованих дерев і кущів

Організація посадкових робіт дерев та чагарників

Саджанці дерев і кущів, які заплановано висадити на територію присадибної ділянки вирощені у контейнерах тобто у них закрита коренева система.

Посадкові роботи починаються відразу після розбивка ділянки і виносу проекту в натуру. Ями готують завчасно. Розміри ям залежать від величини кому.

Яма повинна бути на 20см більша в діаметрі і на 30см глибині. При викопуванні ям верхній родючий шар ґрунту складають окремо. Решта ґрунту розрівнюється по території, в яму ставиться саджанець з закритою кореневою системою і присипається родючим ґрунтом. Глибина посадки має істотне значення для багатьох видів рослин. Деякі рослини не переносять заглиблення кореневої шийки (ялина, береза, плодові). Інші, особливо ті, які добре розмножуються з дерев, можна зрубувати (верба, туї). При присипанні рослини ґрунтом потрібно враховувати усадку ґрунту в посадковій ямі. Коли яма заповнена навколо неї насипають валик ґрунту, щоб не розтікалась вода при поливі. Поливають саджанці до значного насичення ями водою. Норма поливу 30-50 л/саджанець. Для запобігання усадки ґрунту рослини треба поливали в кілька прийомів.

Обрізування дерев і чагарників

Успіх вирощування декоративних рослин значною мірою визначається правильністю їх обрізування, а отже, надання їм відповідної форми. Обрізування дерев і чагарників - це вкорочення чи прорідження тих чи інших частин рослин з метою стимулювання їх росту, цвітіння чи плодоношення.

Обрізування дерев. Обрізуючи дерева, реалізують такі цілі: усунення сухих чи пошкоджених гілок і сучків, які знижують декоративність рослини та сприяють розвитку дупел; проріджування крони; збереження раніше наданої кроні форми та розмірів; зменшення об'єму крони; омолодження крони.

Обрізування крони дерева з анатомо-фізіологічної точки зору веде до: зміни співвідношення загальної маси крони і коріння; відносного збільшення кількості всмоктувальних корінчиків, які постачають рослині мінеральні поживні речовини; поліпшення вуглеводного і азотного обміну, синтезу органічних речовин; прискорення пересування асимілюючих речовин; поліпшення водного режиму.

Обрізування дерев, беручи до уваги згадані особливості цього заходу, можуть здійснювати лише висококваліфіковані працівники. Радикальне обрізування не лише знижує декоративність крони, але й спричиняє її надмірне розростання, яке потім не може витримати стовбур. Слід пам'ятати, що не всі види однаково переносять обрізування.

Добре переносять обрізування такі деревні породи: в'яз, верба, граб, клен ясенелистий, липа, робінія псевдоакація, осика, тополя, яблуня, тис ягідний, туя західна, ялина, ялівець.

Не слід обрізувати дерева, які погано переносять обрізку: береза, бук, вишня, гіркокаштан, горобина, катальпа, клен гостролистий, ліщина, черемха, ясен звичайний, модрина, сосна, ялиця.

Розрізняють такі види обрізування: формуюче, санітарне і омолоджуюче.

3.3 Характеристика асортименту декоративно - листяних і квіткових рослин

Сосна густоцвітна (Pinus densiflora) Розмір: 60-70 см

Агротехніка: швидкозростаюча сосна - сосна густоцветная, світло-і вологолюбна, проте добре росте лише на дренованих пухких ґрунтах. Помірно морозостійка. Застосування в озелененні: Сосна густоцветная - оригінальне, дуже декоративне дерево для паркового будівництва у вологих, теплих районах Росії в пухких групових посадках і солітерами. Опис: Сосни густоцветние - дерева до 18-25, рідко - 30 м заввишки і до 60-80 см діаметром. Крона - широка, розлога, округла, дуже плотная. Хвоя на укорочених пагонах, по 2 в пучках, 7-11 см завдовжки, 0,7-1 мм шириною, пряма, островершінная, жорстка, шорстка по краю, надає гілкам незвично пухнастий для сосен вигляд. Колір на зиму не змінює.

Тис ягідний - taxus baccata Summergold кущевидний 0,8-1,0 м. Красива декоративна рослина, у більш дорослому віці кущ дає плоди - красиві червоні ягоди (їсти їх, нажаль, не можна). Тис ягідний - це вічнозелена рослина, добре піддається стрижці.

Катальпа бегонієвидна - Catalpa bignonioides "Нана" Ботанічна назва: "Нана" Catalpa bignonioides Інші назви: Індійський дерево боб "Нана", гном південній катальпа, Globe катальпа Різновид або сорт: "Нана '_' Nana 'це дрібні, округлі, листяне дерево або чагарник з великими, у формі серця, середньо-зелене листя і, рідше, жовтого і пурпурного відзначені білими квітами влітку йдуть тонкі стручки. Catalpa bignonioides 'Nana' є: листяні. Квітка: білий влітку. Листя: Mid-зеленого навесні, зеленим влітку; зеленим восени. Звичка: Округлі

Барбарис самшитолистный "Nana" (Berberis buxifolia "Nana") Вечнозеленый карликовый кустарник высотой до 0,3 (0,5) м. Крона округлая, подушковидная. Цветы желто-оранжевые, эффектно выделяются на фоне темной листвы. Плоды темно-красные, с сизым налетом. Листья мелкие, темно-зеленые летом, осенью приобретают красноватый оттенок. К почвам нетребователен, хорошо стрижется. Наилучшего развития достигает на солнечных или полутенистых участках.Зона зимостойкости - 5.

Барбарис тунберга "Harlequin" (Berberis thunbergii "Harlequin"). Колючий кустарник высотой до 1,2-1,5 м, шириной 1-1,5 м. Крона округлая, побеги жесткие с поникшими концами. Цветы многочисленные, внутри желтые, снаружи красноватые. Плоды продолговатые, коралловые, блестящие, созревают в начале осени и долго держатся на растении. Листья мелкие, бордовые с белыми, розовыми и серыми пятнышками. К почвам нетребователен, устойчив в городских условиях, хорошо стрижется. Наилучшего развития достигает на солнечных или полутенистых местах. Зона зимостойкости - 4.

Овсяниця блакитна (Festuca glauca або Blue fescue, а також Blue Mountain Grass або Grey Fescue) - вічнозелена багаторічна злакова культура. Сорт виведений французьким натуралістом Домініком Вілларсом. Латинська назва трави відображає незвичайний колір листя - сіро-блакитний. Листя овсяниці блакитний ниткоподібні і досить жорсткі. Використовується для кам'янистих садів, контейнерів, озеленення та натуралістичних насаджень. Дорослі рослини утворюють з листя сіро-блакитний купол радіусом - 14-18 см, а зі стрілками пагонів висота рослини може досягати 20-25 см. Пагони представляють собою світло-зелені волоті з фіолетовим відтінком, які цвітуть у травні-червні. Овсяниця блакитна терпима до сухих і бідним ґрунтам, при культивації рекомендується використовувати дренаж і системи регулярного поливу, при цьому дуже важливо не допускати переполіва. Овсяниця блакитна - світлолюбна рослина, хоча й належить до тіньовитривалим, але при достатньому сонці листя набувають насичений яскравий колір, чого не вийде добитися в тіні. При жаркій погоді листя овсяниці блакитний можуть опускатися до землі. На зиму зазвичай виробляють зрізання листя до рівня - 4 см. При культивації овсяницу блакитну рідко стрегут, оскільки її листя має декоративний характер, хоча рослина, як і всі овсяниці досить добре переносить скошування.

Ялина канадська Коніка 80 см - 1м (лат. Picea glauca "Conica") дуже красива карликова рослина, висота 60см. Така ялинка завжди прикрасить і додасть родзинки вашому ландшафтного дизайну. Можна вирощувати в горщику і на ділянці. У природних умовах може виростати до двох метрів і вище. Повільний темп ромту, як правило 2-10 см в рік. Голки тонкі і жорсткі. Віддає перевагу волозі, добре дренованому ґрунту. Ялина не пристосована до міського середовища, особливо до забруднень. Найкраще росте на відкритому сонці.

Ялина колюча Глаука Глобоза - Picea pungens Glauca Globosa. Карликова форма. Висота 1,5-2м, діаметр крони 2-3м. Щорічний приріст 8 см в рік у висоту і 10 см - в ширину. У молодої рослини крона пухка і неправильна, пізніше стає ширококонічна або куляста, дуже щільна. Хвоя сріблясто-блакитна, колюча. Використовується в одиночних посадках, в групах, на альпінаріях. До ґрунтів не вимоглива. Морозостійка. Зона 4. сонце

Латаття біле (Nymphaea alba) - лілія водяна біла; родина Лататтєвих (Nymphaeaceae); кувшинка біла. Тільки у чистих озерах, ставках, старицях і затоках річок можна побачити рослину справді королівського вигляду. Латаття біле - трав'янистий водяний кореневищний багаторічник, двоюрідна сестра жовтих глечиків. Кореневища латаття довгі, товсті, діаметром 4-5 см. Листки рослини довгочерешкові, плаваючі, цілокраї, серцеподібно-овальні, завдовжки 12-30 см. Квітки двостатеві, правильні, з зеленою чашечкою і багатопелюстковим білим віночком, великі, діаметром до 16 см, з ніжним ароматом. Цвітуть з червня по вересень. Плід зелений, багатонасінний, схожий на глечик (звідси походить російська назва), дозріває у вересні або наступного року. Трапляється переважно у середній та північній частині Росії, на Уралі, у Західному та Східному (рідко!) Сибіру. Зростає також у західноєвропейських країнах, деяких водоймах Кавказу і в Україні (по всій території у водоймах зі стоячою та тихоплинною водою).

Ірис сибірський - Ir. sibirica L. У дикому вигляді росте в середній смузі і на півдні європейської частини Росії, на Кавказі, в Сибіру, Західній Європі, на Балканах і в Малій Азії. Має тонке, сильно розгалужене кореневище, який утворює щільні дернини, покриті бурими волокнами. Листи лінійні до 80 см завдовжки, загострені, утворюють густий темно-зелений кущ. Квітконіс до 100 см заввишки, стеблові листя невеликі, в числі 3. Квітки фіолетово-сині або світло-фіолетові (рідше білі), в числі 2-5. Цвіте у червні. Віддає перевагу багаті, зволожені, кислуваті ґрунту. Морозостійкий. У культурі з 1597 року. При ретельному підборі сортів ірису сибірського різних строків цвітіння вони будуть радувати вас своєю пишністю до півтора місяців. Серед найбільш декоративних кремово-білий Harpswell Chanteuse, розкішний, чисто-блакитний Pride in Blue, лавандовий з малиновим низом Roaring Jelly , рожевий Cheery , червоно-пурпуровий з блакитним низом Visual Art. Найвідомішим з сибірських ірисів, безумовно, є голубий Cambridge. У результаті гібридизації з ірисом криваво-червоним поклав початок цілій групі садових сибірських ірисів. Отримані сорти добре розвиваються в середній смузі і відрізняються стійкістю і високою декоративністю. Цей вид ірисів як ніякий інший підходить для вирощування в наших жорстких умовах. Ірис сибірський добре розростається не лише на вологих ділянках, а й за межами водойм. Сортові форми розмножуються вегетативно, поділом кореневищ. При насіннєвому розмноженні використовують насіння, які можуть зберігатися тривалий час, але кращі результати виходять при осінньому посіві в пухку землю на глибину 3-4 см. Найбільший невибагливий і відповідний для ландшафтних робіт біля води вид ірису, який в даний час налічує більше тисячі сортів самої різноманітного забарвлення. Його куртини прикрасять і будь-яке водоймище, і клумбу багаторічників. Непогано переносить посуху, проте при тривалому посухами може пожовтіти листя, яка зазвичай буває яскраво-зеленою. На одному місці росте до 10 років без шкоди декоративним якостям.

Клематис Arabella (Арабелла). Англія Клематис цельнолістний. Плетистие (нецепляющійся) напівчагарник. Довжина 1,2 - 1,6 м. Квітки численні, з ніжною блакитно-бузкової забарвленням, 6-9 см в діаметрі, зіркоподібною форми, з 5-6 довгастих гострокінцевих чашолистків з відгинаються кінчиками. Тичинки жовті. Цвітіння рясне, ефектне і тривале (з червня по вересень). До умов місцеперебування невимогливий. Сорт зимостійкий, мало схильний до різних захворювань

Вестерленд Полуплетистая роза. Цветки персиково-оранжевые, махровые 20-30 лепестков, крупные 10-12 см в диаметре, очень душистые, собраны в соцветия. Цветет обильно и продолжительно. Сильнорослый куст высотой 1,5 - 2 м, ширина 1 - 1,5 м. Побеги светло-зеленые, прямые, поникающие, покрытые крупными шипами. Листва густая, темно-зеленая, листья крупные, блестящие, при распускании красноватые. Розы этого сорта крепкие, здоровые, цветут обильно, продолжительно и повторно. Плотность посадки: 1 шт/м².

Азалія крупно квіткова і японська. Назви "азалії" і "японські азалії" вживаються тільки в розмовній мові й саме так називаються чагарники приналежні до виду Rhododendron, який являється представником родини вересів. Азалія - одно з небагатьох рослин, яким потрібна кислий ґрунт (ph 4-4,5). Азалії це група рослин, яка скидає листи на зиму й завдяки цьому набагато краще переносять холоди й весняний заморозок. Сучасні різновиди крупно квіткових азалій, це гібрид азалії з багатьма видами з північної Америки. Відрізняються величезною різноманітністю й безліччю видів. Основні кольори це : білий, жовтий, жовтогарячий, червоний і рожевий і багато інших відтінків. Цвітіння одного куща триває 2-3 тижні. Кращі результати дає сполучення колекції видів з різним періодом цвітіння, це дає можливість від половини квітня до червня прикрасити Ваш сад. У жовтні листи азалії здобувають гарні осінні кольори від від жовтого, жовтогарячого аж до пурпуру. Чагарники дуже добре переносять зиму без накривання, хоч іноді при особливо сильній зимі можуть змерзнути квіткові бруньки. Азалії являються вільно зростаючими чагарниками. Десятилітні екземпляри (залежно від виду) досягають у висоті й діаметрі 1,5 метра. Азалія - вічнозелений чагарник з ланцетними, еліптичними, яйцеподібними листами, опушеними із двох сторін. Японська азалія (Rhododedron obtusum ) - відносно більш рідка. Це карликові чагарники висотою до 100 див. Вони створюють гарні квіткові килими з багатьох відтінків рожевого, червоного, фіолетового й білого кольорів. Тривале цвітіння надзвичайне різноманітних і дуже витончених квіток скоряє аматорів квітництва. Перед зимою рекомендується накривання японської азалії галузями хвойних дерев або подвійним шаром садової тіньової тканини. Азалії можна застосувати в саду різним способом. Можуть рости на сонце або в напівтіні. Азалії і японські азалії дуже добре сполучаться в кольорових групах - чим група крупніше, тим більше робить враження. Дуже добре виглядають на фоні групи дерев і хвойних дерев. Перед чагарниками азалії повинні бути посаджені низькі хвойні чагарники, середніх розмірів багатолітники, або інші рослини з родини вересів наприклад верес або болотний верес. Ідеальне місце для багатобарвних груп - на березі водойм. Відбиття квітів у воді створює ідилічний настрій. Згідно з думками дизайнерів - азалії незамінні, а досвід довів, що можна їх садити навіть у горщиках або ящиках на терасах або балконах.

Магнолія Суланжа Magnolia sulangeana - це високий чагарник або невелике дерево. Вона являє собою гібрид магнолії голою і ліліецветной. Магнолія Суланжа зацвітає ще до появи листя. Квіти мають форму кубка, всередині білі, біля основи з пурпурним відтінком. Вони досягають 12,5-25 см в діаметрі. Квітки душістие. В залежно від сорту їх забарвлення варіює від білої до рожево-червоного. Сорт «Alba Superba» утворює білі тюльпановідние квіти з легким пурпуровим відтінком. Надзвичайно красивий сорт «Lennei» відрізняється фантастичними широкими кулясті, кубковідние квітками. Розкішні рожеві кубковідние квіти магнолії Суланжа підкорюють серця садівників. Використання: Магнолію найчастіше використовують в солітерних посадках. Дивовижні за красою композиції виходять, якщо посадити її на тлі вічнозелених огорож або чагарникових заростей. Одиночна рослина добре виглядає на краю смарагдово-зеленого газону. У центрі клумби, складеної з вічнозелених чагарників, дуже красиво виглядає сорт «Burgundy» з пурпуровими квітками. У центрі зеленого газону магнолія вийде на передній план. Для таких посадок підійде сорт «Alexandrina» з ніжно-рожевими зовні і зсередини білими квітками. У сонячної тераси магнолія виконує відразу 2 функції - навесні виливає.

Форзіція середня - Forsythia interm. "Lynwood" Форма: Може бути великий листопадний чагарник, в молодості вузький і вертикальний, пізніше з дугоподібно відхиленими короткими пагонами. Розмір: Заввишки 2 - 3 метри заввишки і 2 метри шириною, старі екземпляри однакові у висоту і ширину. Річний приріст у висоту 25 - 30 см, в ширину 25 см. Листя: Супротивно розташовані, яйцевидно-ланцетні, 8 - 12 см. завдовжки, частково трійчасті, зелені, довго тримаються на кущі, осіннє забарвлення іноді світло жовто-фіолетова. Цвітіння: Яскраво-жовті соковиті квіти діаметром 2,5 -3,5 см., з'являються у великій кількості, рівномірно розподілені на втечу, у квітні - травні. Коріння: М'ясисті, основні коріння широко поширені, мало розгалужені. Світло: Світлолюбна. Ґрунт: Росте на всіх, не надто сухих, родючих ґрунтах, від кислих до лужних, воліє свіжі, не надто вапняні. Особливості: Морозостійка, не переносить періоди літньої посухи, швидко в'яне, але успішно бере участь у конкурентній боротьбі з корінням інших рослин, навіть більш старих, має широкі можливості застосування, частково цвіте на втечах минулого року, вимагає теплого місця розташування (рано розпускається). Казковий аромат, а влітку приховує вас від сонця.

Карагана деревовидна - caragana arborescens Зовнішній вигляд Карагана деревовидна - кущі або деревце заввишки 2-7 м, з гладкою зеленувато-сірою корою. Втечі тонкі, м'які. Листя пір'ясте. Квітки жовті, зібрані пучками, рідше поодинокі; чашка "дзвоникоподібна. пухнаста, по краю з короткими широкими зубцями, вінчик метеликовий. Плід - лінійно-циліндричний біб. Цвіте в травні - червні. Плоди дозрівають в липні - серпні. Місце зростання Карагана широко поширена в Західному і Східному Сибіру, Саянах, Середній Азії, Прибалтиці. Росте в розріджених лісах, на лісових узліссях, на відкритих степових і кам'янистих схилах, по берегах річок, на пісках і галечниках, кам'янистих осипах. Цілющі властивості У насінні міститься 3-6% крохмалю, 7- 9% целюлози, до 2% дубильних речовин, 10-15.8% жирної олії, до 26% азотистих речовин, 19,4% білків. У листі виявлені протеїн, клітковина, 285-400 міліграм% аскорбінової кислоти, 138 міліграм% каротину

Граб звичайний - Carpinus betulus"Columnaris" Дуже компактний і надзвичайно повільно зростаюче дерево. Висота від 7 до 8 м. корона вузькі овальні, яйцеподібні, а потім закрито через надзвичайно щільного розгалуження. Часто цей сорт вирощують у високих, іноді особини зустрічаються з ветвящимся від основи. "Columnaris» залишається вузьким, ніж «Fastigiata" сорти яких він часто плутають. Листя яскраво-зелені навесні і золотий в вицвітання восени. Через "Columnaris 'повільне зростання менш придатні для громадських парків застосовувати. "Fastigiata» і «Франс Фонтейн" краще підходять для цієї мети. Кліматичній зоні: 5a

Сосна гірська "Ophir" Pinus mugo (30-40 см) Цена: 190.00 Хвоя влітку зелена, взимку жовто-оранжева, зібрана по 2 в пучку. Вимоглива до ґрунту і вологи. Рекомендується для невеликих садів, кам'янистих садів і контейнерів.

Тсуга канадська Джеделох - Tsuga canadensis ф.Jeddeloh -- це один з найкрасивіших хвойних чагарників, з гілками що виростають горизонтально зсередини. Таке розташування гілок створює невелике заглиблення - ніби гніздечко. З віком утворює куполоподібні форми або плоскі широкі півкулі, сильно загущені. Хвоїнки дрібні, світло - зелені. Приростає 3-5 см на рік. Досягає 1 м висоти і 2 м в діаметрі. Віддає перевагу родючим, кислим ґрунтам. Добре росте на місцях від сонячних до тінистих, захищених від вітру. Прекрасний сорт для насаджень у присадибних, вересових, камянистих садах.

Туя західна "Тедді" Thuja occ.Teddy - це карликовий, кулястий сорт туї, що досягає після 10 років 0,3 м в діаметрі. Пагони тонкі, густо розташовані, у молодих екземплярів вкриті голками. Потребує досить родючих і вологих ґрунтів, висаджувати на сонці і в напівтіні.

Сосна кедрова стланикової - Pinus pumila "Glauca" Опис: Чагарник заввишки 1-1,5 (до 3) м. Крона широка, розпростерта. Росте дуже повільно. Плоди - маленькі шишки завдовжки до 4.5 см, часто в групах, спочатку пурпурні, потім темно-коричневі. Хвоя сизо-зелена, взимку жовтувато-зелена, дуже густа. Кращого розвитку досягає на відкритих сонячних ділянках. Погано переносить сухість ґрунту і повітря. Хвоя: Пятіхвойная, дуже густа, насичено сизо-зелена, взимку більш жовтувато-зеленая. Размер: Висота 1-1,5 (3) м.

Сосна гірська Хампі - Pinus mugo Humpy Форма: Вічнозелений округлий чагарник, з густо розташованими гілками. Повільно зростаючі рослини, з віком розростається переважно в шіріну. Размер: 0.4 - 0.8 м заввишки і 1 м шириною. Річний приріст у висоту 3 - 4 см. Хвоя: Хвоїнки в пучках по 2 штуки, дуже короткі, темно - зеление. Корневая система: Поверхнева, сольно - розгалужена. Сосна гірська Хампі чутлива до ущільнення почви. Свет: Сосна гірська Хампі світлолюбна, виносить затінення, в тіні росте дуже погано, може засохнуть. Почва: Дуже невимоглива до грантів. Росте на всіх помірно сухих, сухих або вологих, навіть бідних поживними речовинами ґрунтах, від кислих до щелочних. Особенності: Морозостійка, рослина з широкою амплітудою місць посадки. Гілки не ламаються під снігом. Широко - розгалужена коренева система утримує насипний ґрунт. Виносить міський клімат, промислові викиди. Добре переносить стрижку, вітростійка.

Кипарисовик Тупий - Chamaecyparis obtusа Nana Gracilis карликовий кущ,з широко конічною формою, за 10 років досягає 0.5 м. Рекомендовано для малих, японських і камянистих садів

Мигдаль трилопатевий (Prunus dulcis) - кущ <#"justify">Котяча лапка дводомна ладноцвіті - Asteraceae (Compositae). Шерстисті опушення стебел і листя захищає це багаторічна сланкі рослину від висихання. З розетки прикореневих листя виходить облистяний цветонос, що досягає у висоту 20 см. На верхівці його скупчені суцвіття-кошики з чоловічими трубчастими квітками і білими листочками обгортки, а також трубчасто-нітевидатними жіночими квітками і рожевими листочками обгортки. Цвіте з червня по жовтень. Пасовища на виснажених ґрунті і піщані сухі місця - улюблені місця проживання котячої лапки.

Овсяниця ГАУТЕРА (Festuca gautieri) Вічнозелена трава, створююча густі "подушки", висотою 10 см. з ниткоподібними листям, досить жорсткими, досить швидко розростається, утворюючи дернину. Підходить для кам'янистих садів або задернения невеликих поверхонь.

Хоста - Hosta декоративне кореневищна рослина, яка швидко розростається в обширні плантації. Великі листки хости - її головна прикраса - різняться за формою, розміром і забарвленням залежно від виду і сорту рослини. Садівники люблять хосту за невибагливість і універсальність: хоста красива, холодостійка, охоче мириться як з тінню, так і з яскравим сонцем і відмінно поєднується з іншими рослинами

Очиток відігнутий (Sedum reflexum) - рослина висотою 15-20 см, листя шиловидне, сизо-блакитне з пурпуровими кінчиками, ефектне декоративнолисткова і декоративноквітуча рослина, квіти жовті <#"justify">Груша звичайна - Pyrus comunis Листопадне дерево заввишки до 20 (25) м із широкопірамідальною кроною. Молоді гілки колючі, листки округлояйцеподібні з відтягнутою верхівкою і ледь серцеподібною основою, 2-8 см завдовжки і 1,5-3 см завширшки, зверху блискучі, зелені, знизу світліші. Квітки 3 см в діаметрі, білі, духмяні, з'являються до розпускання листя. Плоди кулясті, 2-4см в діаметрі, зелені або жовті.

Природно росте в Європі, Середній і Малій Азії. В Україні поширена повсюди. Росте в листяних і змішаних лісах, на узліссях та схилах балок, багатих лісових ґрунтах і чорноземах. На бідних, сухих ґрунтах росте незадовільно. Холодо- і посухостійка. Добре витримує стриження, міські умови та задимлення повітря. Доживає до 300 років.

Ялівець горизонтальний - Juniperus horizontslis Вічнозелений низькорослий кущ з голковидною зеленою та сизою хвоєю, 3-5мм в довжину. Восени та взимку хвоя часто набуває бурого відтінку. Зрілі ягоди темно-сині, майже чорні, шаровидні, 506мм у діаметрі. Сланкий, характеризується досить сильним ростом, досягає у віці 10 років 0,1 м вис. при діаметрі 2-2,5 м. Пагони повзучі, забарвлення синьо-зелене. Вимоги до ґрунту і вологості невисокі. Рекомендується вирощувати у вигляді ґрунтопокривної рослини для утворення так званих газонів з ялівцю, на укосах і в кам'янистих садах. Щільність посадки: 2шт/м2. Страждає від сухості повітря, невибагливий до родючості ґрунту. Гарно розвивається в умовах міста. Зимостійкий. Розмножують насінням та черенкуванням.

Яблуня звичайна - Malus purpurea . Дерево заввишки 3-5м із широкою, розлогою, шатроподібною кроною. Листки до 10см завдовжки, темно-червоні. Квітки до 4см у діаметрі, , пурпурні зібрані по 5 -б шт. в зонтикоподібні китиці, пахучі. Плоди 2 -3см в діаметрі, зеленувато-жовті, кислі.

Природно поширена в середній і південній частинах Європи. Росте відносно швидко, досить світлолюбна, достатньо зимостійка, до родючості ґрунтів не вибаглива, але краще росте на ґрунтах, удобрених перегноєм, та на добре дренованих, свіжих суглинкових і родючих супіщаних ґрунтах. Посухо-, димо- і газостійка, добре витримує обрізування.

Декоративні форми: за будовою крони - повисла; за забарвленням листя - золотиста; за будовою квітки - махрова; за розмірами - карликова; за забарвленням плодів - червоно-плідна.

Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп, узлісь, масивів, формованих живих огорож у всіх районах країни.

Бирючина звичайна - Ligustrum vulgaris В'юнкий, середньої висоти (до 3-5 м) чагарник з голими гілками, зацвітає раніше за інших ліан в травні-червні. Бирючина своїм листям темно-зеленого кольору зверху і з блакитним відтінком знизу полонить очей. Дуже красива вона під час цвітіння, а цвіте щорічно, рясно і довго до трьох тижнів. Квітки ніжно-жовтого відтінку, дуже оригінальні: вони «сидять» на двох зрощених листі. Квітки багатьох сортів каприфоль володіють приємним, освіжаючим ароматом, дуже запашні. Плоди помаранчевого або червоного кольору з'являються в кінці липня початку серпня, висять до осені. У зв'язку з тим, що квітконіжка дуже коротка, здається, що ягоди приклеєні до аркуша. Жимолость каприфоль світлолюбна, тому висаджують її на сонячній стороні. Росте вона майже на будь-якому ґрунті, але її декоративні якості проявляються повністю на родючій і рихлому ґрунті. Щоб нижня частина рослини не оголяти, необхідно верхівки пагонів ліани на другий рік підрізати на висоті 20-25 см від землі. Навесні слід вирізати сухі, пошкоджені гілки, паросткам надати певний напрямок. Каприфоль живе 50 і більше років, розмножують відведеннями, задерев'янілими живцями.

3.4 Створення альпінарію

озеленення декоративний листяний ландшафтний

Альпійський сад, або альпінарій, - це група високогірних рослин, культивованих в умовах, близьких до природних, тобто в них використаний головний компонент альпійського ландшафту - камінь.

Для оформлення каменем альпійського ландшафту найкраще користуватися місцевим матеріалом, найбільш доступним і підходящим для даної місцевості. Кожен камінь має лежати тривко і у найбільш сталому для нього положенні.

Для створення альпінарію кращим матеріалом є тверді гірські породи - граніт, піщаник, вапняк. Окремі крупні камені і їх групи розміщають так, щоб їх присутність і становище здавалися природними.

Проте головним елементом цієї садово-паркової споруди все ж залишається рослинність, яку групують із урахуванням її природного місцезростання. На південних і західних схилах висаджують мешканців сонячних місць, а на східних і північних - тінистих і вологих. Нижні тераси і видолинки заповнюють рослинами - багаторічниками. Між камінням висаджують низькорослі багаторічники. Невеликі галявинки поміж скель, схили і долини засаджують гарноквітучими сланкими рослинами, які утворюють суцільний килим (кмин, різні види очитка, церастіум, повзучі гвоздики і сланкий флокс).

Рослини, придатні для вирощування в альпінарії, являють собою різнорідну групу (це не лише рослини - альпійці).

3.5 Створення рокарію

Рокарій - сад або ділянка парку, де декоративні рослини поєднуються з каменем. Величину і кількість каменів вибирають відповідно до розмірів ділянки і повязують з оточуючою рослинністю, малими архітектурними формами, водоймами і т.п. Групуючи каміння, дбають про створення об¢ємної композиції. Кожна група каменів за своєю композицією має бути індивідуальною, тобто різною за розміром, співвідношенням площин, колористикою і т.д.

Важливо, щоб розміщення каменів нагадувало природне. Наприклад, валуни неправильної форми розміщують вільно із урахуванням загальної композиції, заглиблюючи в землю тяжкий бік. При створенні камяних композицій використовують камінь однієї породи.

З каменем поєднують деревно-чагарникові рослини: сосну гірську, тис ягідний, ялівці - козацький і звичайний, форзицію звичайну, кизильник горизонтальний, айву японську, магонію падуболисту, самшит, дрік красильний та інші, а з квіткових рослин - аліссум скельний, іберіс вічнозелений, флокс шилоподібний, арабіс кавказький, доронікум східний, очиток і т.д.

Цікавими для розташування рокаріїв є ділянки, що знаходяться весь час на виду: край терас або ж майданчики для відпочинку, берег водойми. Не рекомендують створювати гірку під кронами листяних дерев, де восени накопичується опале листя і псує композицію, а також може спричинити задихання низькорослих рослин. Крім того, в залишеному для перегнивання листі заводяться слизняки та інші шкідники декоративних рослин. Проте листяні деревні породи, особливо низькорослі дерева, слід використовувати як фон для гірки.

Для створення рокаріїв використовують камінь різного пошодження: магматичні, передусім базальти і граніти, осадкові (піщаники, вапняки) та метаморфічні гірські породи, серед яких найважливішими представниками є кристалічні сланці (гнейси та кварцити).

3.6 Створення водойми

Влаштування декоративної водойми з використанням гнучкої гідроізоляції здійснюється в декілька етапів робіт.

Попередні роботи

Розмітка контурів майбутньої водойми. Для цього використовують шпагат, шланг або пісок.

Відкорегування форми водойми. Обовязково продублювати контур піском, краще кілочками

Підготовка котловану

Викопування котловану потрібно проводити від центру до периметру шарами. При цьому влаштовуються декілька ярусів. Ширина терас повинна бути не менше 10см, що дозволить розміщувати на них водні рослини

Виведення берегів водойм в горизонт за допомогою нівеліра або водяного рівня. Для підйому берегів використовують жирну, добре вимішану глину.

Очистка дна і стінок водойми, вибирання камінчиків, залишків скла та коріння рослин.

Утрамбування дна і стінок водойм.

Влаштування піщаної подушки. Для цього дно і стінки водойми засипають шаром 5см добре просіяного піску, ретельно розрівнюють його граблями і зволожують, так як зволожений пісок утворює більш щільний шар.

Укладання рівномірно геотекстилю по дну і стінках котловану з виступами за периметр 50-60см. (марка геоткстилю GH-300).

Укладання гідроізоляційної плівки (EPDM або ПВХ)

Визначення потрібного розміру гідроізоляційної плівки. Для цього використовується формула:

Ширина= Ш+Г*2 ,

де Ш-максимальна ширина водойми;

Г-максимальна глибина водойми.

Довжина=Д+Гх2 ; де

Д-максимальна довжина водойми;

Г-максимальна глибина водойми.

До отриманих даних слід добавити ще по 60см для формування гідроізоляційної кромки.

Перед укладанням плівку потрібно склеїти в один кусок необхідного розміру спеціальним клеєм.(марка плівки EPDM, клею EPDM Primer)

Укладання гідроізоляційної плівки проводиться в суху, теплу погоду починаючи з дна котловану. До дна водойми плівку придавлюють каменем. Потім, починаючи з центра котловану до країв без лишнього натягування і надавлювання розкладається гідроізоляційна плівка. Розкладаючи її по дну майбутньої водойми, розрівнюються великі складки. Дрібні все рівно залишаться. Краї гідроізоляційної плівки повинні виступати за край котловану на 20-30см. Їх розкладають на березі і тимчасово закріплюють камінням.

Після укладання гідроізоляційна плівка повинна відлежатись не менше чотирьох годин. За цей час вона піддається дії сонячного проміння і більш точно набуває необхідної форми.

Наповнюють водойму наступним чином. На дно котловану опускають відро, а в нього - кінець водопровідного шлангу, щоб запобігти пошкодження дна. Через добу краї плівки обрізають на ширину 40-50см і закріпляють дужками з металевого дроту.

Влаштування дренажу

Викопування прямокутної ями обємом не менше 1м куб. На відстані близько 1м від водойми в найнижчому місці рельєфу.

Виведення труби в дренажний колодязь під нахилом в сторону останнього. (d-50мм.) .

Засипання ями крупним щебенем або цеглою.

Укладання геотекстилю на верх дренажу і засипання родючим ґрунтом.

Декорування водойми

Декорування країв плівки проводиться в відповідності з дизайнерським задумом.

Оформлення берегів водойми здійснюється з елементами бетонування (викладка каменів, піщаника) так і без бетонування (викладка дерні газону).

Декорування водойми з елементами бетонування піщаник або камінь потрібно викладати рядами на склосітку (фасадна), як звязуючий матеріал при цьому використовують Ceresit CM117. При викладці піщаника клеюча суміш не повинна виходити на лицьову частину декору.

При декоруванні берегів водойми без елементів бетонування дернину газону викладають на біомат (БМ-400).

3.7 Благоустрій території

З метою благоустрою території присадибної ділянки я влаштував: лавочки, альтанку, альпінарій, рокарій для естетичного вигляду. Запроектував також декоративну водойму. Для влаштування доріжок використав декоративне покриття - пісчаник.

Перед початком озеленювальних робіт ділянку очищають від сміття, пеньків. Після проведення цих робіт потрібно облаштувати доріжки. У благоустрої території їх будівництво займає важливе місце.

Один із важливих елементів в проектуванні саду - фактура поверхні. Поєднання рівної поверхні газону і камяного покриття та інших матеріалів може створити незвичайне різноманіття і збагатити ділянку.

Для облаштування доріжок камяного покриття необхідно перенести проект доріжок в натуру. Далі викопуємо котлован під основу покриття на глибину 30 см і шириною 1,5м.

Не менш важливим елементом у благоустрої території є влаштування газону. Для ділянок, засаджених великою кількістю кущів і дерев, газони є одним із головних елементів, підкреслюючи красоту зелених насаджень. Відкритий горизонтальний простір газону дозволяє роздивлятись дерева в перспективі, образно збільшувати або зменшувати територію. Крім того, газони добре впливають на мікроклімат ділянки. Газони випаровуючи вологу і цим допомагають підтримувати в саду постійну вологість повітря. На моїй ділянці найбільш доцільно влаштувати звичайний садово-парковий газон. Для звичайних газонів застосовуються тонконіг луговий, костриця червона, пажитниця пасовищна. Для того щоб створити красивий і довговічний газон, спочатку треба вибрати місце і підготувати ділянку. Приступати до підготовчих робіт краще на осінь. Спочатку треба скласти план газону на папері і з допомогою кілочків і шнурка перенести його на ділянку. Потім територію треба очистити від сміття і каміння , вирівняти поверхню і перекопати. Шар родючої землі для партерних газонів повинен бути не менш 30 см, звичайних 20 см. Якщо ґрунт на вибраному місці недостатньо родючий, можна використати насипний ґрунт. Після підготовки ділянки, в ґрунт потрібно внести комплексні добрива.

3.8 Влаштування газону

В системі зелених насаджень, незалежно від того який це об'єкт озеленення, газон є основною і невід'ємною частиною, без якої неможливо обійтись. Газон є тією основою на фоні якої розгортається вся декоративна картина озеленення ділянки. Крім декоративної цінності газони мають і санітарно-гігієнічні властивості: задерніла ділянка краще очищує повітря, а погляд відпочиває. Розрізняють партерні, паркові, спортивні, мавританські газони. На території присадибної ділянки заплановано посіяти спортивний газон, оскільки він стійкий до витоптування, швидко росте. Щоб посіяти газон, потрібно підготовити територію. Спочатку виводять бур'яни. Існує два способи: хімічний і механічний. Механічний - це видалення бур'янів за допомогою культиваторів, мотоблоків на невеликих територіях. Хімічний видалення бур'янів за допомогою гербіцидів. Зараз для багаторічних бур'янів застосовують гліфос, гліфосад, для однодольних - фюзілад 2,4Д. Дуже сильний гербіцид, який винищує кореневу поросль. Ґрунт під газон повинен бути абсолютно рівним. Тому наступним етапом є вирівнювання ґрунту (планування). Для створення ефекту горизонтальної площини потрібно ґрунт робити трішки випуклим всередині 1-3 см. Потім сіють траву. Посів проводять в суху безвітряну погоду в двох напрямках перпендикулярних один до одного. Норма висіву 4-5 кг/сотку. Після посіву газон або вкатковують, або за відсутності котка можна його полити водою. Поливають до стану калюж. Під час проростання насіння з'являється багато бур'янів. Їх потрібно виривати вручну. Для догляду за газоном використовують гербіцид «Актелік», який видаляє з газону дводольні бур'яни, також використовують препарат «ЯнтУр». Газон потрібно поливати, щоденно до появи проростків. У випадку утворення на газоні порожніх або зріджених галявин їх потрібно пересіяти тією самою газонною сумішшю. Перше скошування проводиться коли висота трави 15см і косять до 10см. Якщо коротше, то є ризик зістригти зону кущення, Наступне стриження проводять на висоту 6см. Ще одним заходом по догляду за газоном є щілювання,, яке проводять рано навесні або пізно восени (до першого косіння). Щілювання - це пробивання в дернині ямочок кілочком для забезпечення коріння диханням. Восени проводять підсипання газону компостом (продукт переробки компосту).

3.9 Агротехніка догляду за зеленими насадженнями

Догляд за деревами і чагарниками.

Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом усього року і включає: підживлення, полив, обрізування крон дерев і кущів, вирізування сухих суків і гілок, знешкодження омели, обробку отрутохімікатами, утеплення кореневої системи, штикування ґрунту в ямах, розкриття і розв'язування кущів неморозостійких порід, стрижку живоплотів.

Полив в умовах міст та інших населених пунктів є однією з важливих умов нормального росту та розвитку більшості декоративних рослин протягом усього періоду вегетації. Полив повинен забезпечувати постійну оптимальну вологість ґрунту - 60% від повної вологоємності в коренево-заселеному шарі на глибині до 60-70см. Під час проектування об'єктів зеленого будівництва необхідно передбачати влаштування спеціальних поливальних водопроводів. Норми поливу залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності і посухостійкості порід дерев, глибини та ширини залягання кореневих систем.

У середньому поливання дерев належить проводити з рахунку 30-50л на 1 мп пристовбурної площі на ґрунтах легкого механічного складу (супіщаних і штучних насипів без утримання органічних речовин) і 50-80л на ґрунтах важкого механічного складу (окультурених глинистих і суглинкових, з великим вмістом торфу, тощо).

Освіжувальні поливи проводяться до повного змочування листя і хвої ранком (не пізніше 8-9 годин) або ввечері (після 18-19 години) - в міру їх забруднення в період вегетації. Кратність обробітку може варіювати залежно від наявності пилу і кіптяви на листях, хвої і пагонах крони.

Полив. Здійснюють у перший і другий рік після посадки. Особливо в суху погоду слід не забувати про хвойні і листяні вічнозелені рослини, які вимагають частого поливу. Це стосується також вуличних посадок. Особливої уваги вимагають пересаджені дерева старшого віку, які слід не лише поливати, але й дощувати.

Внесення добрив. Сьогодні немає чітко встановлених норм внесення добрив під декоративні дерева і чагарники. Тому спорадично вносять компост, торф або гній, прикопуючи його неглибоко. Особливо доброго удобрення вимагають крупноцвіті троянди, а також гортензія та деревоподібний піон. Вимагають доброго удобрення також дерева та чагарники, які перенесли обрізку. Головною видимою ознакою „ґрунтового голоду" рослин є їх слабі прирости, здрібнене листя та зміна їх барв.

Вкриття. В садово-паркових композиціях крім місцевих порід, пристосованих до кліматичних умов, висаджують дерева і чагарники, які не переносять низьких температур і вимагають захисту в зимовий період. У багатьох випадках вистачає звичайного прикриття кореневих систем товстим шаром листя. Проте дуже чутливі до морозів рослини, такі, як троянди, розовики, окремі види магнолій, кипариси, вимагають повного вкриття соломою, матами, мішковиною тощо.

Деякі чагарники і дерева, які в перші роки після посадки вразливі до морозу, утеплюють таким чином: обережно, щоб не обламати гілок, стягують гілки шнурком до середини крони і потім обгортають соломою або матами, прив'язуючи укриття до забитого поряд з деревом чи всередину куща кілка.

Трапляються випадки, коли кілок, до якого прив'язаний стовбур деревця, ламається. Щоб запобігти пошкодженню коріння, новий кілок забивають до цієї ж самої ямки, звідки витягнули зламаний кілок.

Обмивання крон дерев. Міське повітря характеризується значною запиленістю. Близько 1/3 пилу, що осаджується з повітря, фільтрується листками дерев. Пилезатримувальна властивість деревних порід, про що йшлося вище, різна. Вона визначається характером поверхні листка, ступенем його шорсткості, опушеності, клейкості. Гладкі листки тополі бальзамічної затримують в 6,0 - 6,5, а дуба - в 2,0 - 2,5 разу менше пилу, ніж шорсткі листки в'яза. Липа і бузок осаджують на своєму листі в 1,3-1,5 разу пилу більше, ніж клен гостролистий. Однак особливо сильно запилюються хвойні породи: вони затримують пилу в ЗО разів більше, ніж, наприклад, осика.

При довготривалій відсутності дощу листя дерев покривається досить товстим шаром пилу. Відбувається закупорка їх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. Особливо шкідливий пил для дерев у жаркі дні, коли можливий перегрів листків, що нерідко призводить до структурних змін у хлоропластах. Крім того, крони дерев внаслідок їх забрудненості стають джерелом другорядного запилення повітря, яке є небажаним в умовах міста.

З метою змиву осілого на листки пилу слід проводити освіжувальні поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в жаркі літні дні (в липні, серпні). Внаслідок змиву пилу з листків у дерев відновлюється нормальний процес дихання і асиміляції, нормальний перебіг інших фізіологічних процесів. Крім того, регулярний змив крон сприяє видаленню з рослин ряду шкідників, наприклад, тлі і павутинного кліща.

Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (до 8 - 9 год.) або ввечері (після 19 - 20 год.) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4 - 5 разів за вегетаційний період - для листяних порід і 8-10 разів - для хвойних порід.

Рекомендують такий приблизний розхід води на освіжаюче поливання (із розрахунку 2 -3л води на 1м2 поверхні крони дерева): для дерев у віцідо 10 років - 15 -20л води на одне дерево, 10 - 20 років - до 20 - 30л, 20 - 30 років - 40 - 50л, 30 років і більше - до 100л.

Обмивання крони проводиться за допомогою шлангу або поливальних машин, на яких встановлюють спеціальні розбризкуючі наконечники.

Розділ IV. Механізація робіт

З ціллю робіт по створенню і збереженню садово-паркових обєктів в садово-парковому господарстві застосовується цілий ряд машин і механізмів, значно збільшуючи продуктивність праці і значно зменшуючи трудомісткість виробничих процесів. В садово-парковому господарстві все більше застосовується малогабаритна техніка. Широко застосовуються машини по підготовці під озеленення і збереження обєктів.

Оскільки територія присадибної ділянки не є великою за площею, то при проектуванні робіт по її озелененню та благоустрою механізми не застосовувались. Весь цикл запроектованих робіт буде виконуватись за допомогою ручних знарядь.

Розділ V. Охорона праці та техніка безпеки при проведенні запланованих робіт

До роботи на технологічному устаткуванні, спеціальних машинах та механізмах допускаються особи, які мають диплом спеціального навчального закладу або посвідчення на право керування машинами та агрегатами механічного, енергетичного, газового, холодильного та теплотехнічного устаткування підприємств міського зеленого господарства. Вони повинні також пройти стажування за програмою згідно з Положенням про навчання, інструктаж та перевірку знань, яке розроблює та затверджує організація (підприємство).

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці, забороняється.

Заборонено допуск осіб віком до вісімнадцяти років до робіт, передбачених ДНАОП 0.03-8.07-94, а також жінок до робіт, передбачених ДНАОП 0.03-8.08-93, 1 з порушенням вимог ДНАОП 0.03-3.28-93.

Працівники, які задіяні на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також особи віком до 21 року підлягають медичному огляду відповідно до ДНАОП 0.03-4.02-94.

Залежно від характеру та умов виконання робіт на об'єктах міського зеленого господарства працівники повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.05-3.02-90.

Тимчасово працюючим, а також учням та студентам, які проходять виробничу практику, засоби індивідуального захисту видаються на час роботи або практичних занять згідно з нормами, встановленими для відповідних професій.

Перед тим, як видати працюючим спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, їх слід ретельно перевірити, а працівників проінструктувати про порядок користування ними.

Під час обробітку ґрунту вручну необхідно користуватися тільки справними та гострими лопатами, садовими вилами, граблями та іншим інструментом.

Під час виконання робіт з обробітку ґрунту відстань між працюючими повинна бути не менше 2м.

Під час внесення мінеральних та органічних добрив працівники повинні користуватись сухими рукавицями по ГОСТ 12.4.010-75.

Працівники, які мають порізи або подряпини на руках, не повинні допускатись до робіт, пов'язаних з обробітком ґрунту, внесенням мінеральних та органічних добрив.

Встановлювати ямокопачі у робоче положення слід тільки при вимкненій фрезі.

Для зачепу культиватора (плуга) і трактора останній необхідно плавно подавати заднім ходом на малих оборотах двигуна.

Перед тим, як навішувати навісний культиватор (плуг) на трактор, нього слід встановити на бокові підставки.

Під чає подачі трактора до культиватора (плуга) слід знаходитись збоку від них. Після підходу трактора до культиватора (плуга) необхідно вимкнути двигун і приєднати тяги.

Якщо під час роботи ґрунтообробної машини на її робочий орган понадають сторонні предмети (велике каміння, крупне коріння, металеві предмети тощо), необхідно негайно привести у транспортне положення робочий орган і тільки після цього видаляти сторонні предмети.

Під час роботи моторних фрез треба слідкувати за тим, щоб у зону дії фрезерного барабана не заходили працюючі.

Під час маневрування та холостих переїздів ґрунтообробних машин їх робочі органи повинні бути вимкнені та приведені у транспортне положення.

Під нас обробітку ґрунту слід працювати тільки на першій передачі (уповільненій швидкості).

Під час розпушування ґрунту моторною фрезою необхідно слідкувати, щоб грудки ґрунту або інші тверді предмети, їло відлітають від фрези, не травмували працюючих та прохожих.

Заглиблювати фрезерний барабан у ґрунт необхідно повільно і без ривків, плавно відкриваючи дросельний золотник.

Під час обробітку ґрунту причіпними чи навісними культиваторами (плугами) працюючі не повинні знаходитись на їх зчепі або рамі.

Перед тим, як починати копати ями для посадки дерев, ямокопачі повинні бути надійно встановлені у робоче положення без нахилу, а колеса надійно загальмовані.

Подача робочого органу ямокопача в ґрунт виконується повільно, без ривків.

Під час роботи ямокопача оператор повинен стежити, щоб ніхто не наближався до робочого органу на відстань не менше 2 м з боків та не менше 15 м у напрямку його руху.

У разі неможливості забезпечення стійкості ямокопачів, а також якщо копанню підлягає кам'янистий ґрунт або ґрунт, в якому містяться тверді предмети (будівельне сміття, тощо), садильні ями слід копати вручну.

Ящики в яких переносять садильний матеріал, не повинні мати гвіздків, що стирчать із зовнішньої сторони ящика, та порваної металевої окантовки.

Під час улаштування газонів для коткування ґрунту слід використовувати ручні котки вагою не більше 50 кг.

Великі діжки або горщики з рослинами необхідно переміщати на носилках або візках з дотриманням норм перенесення ваги.

Під час перевезення і встановлення квіткових ваз великої маси і габаритів вантажити їх та розвантажувати необхідно кранами або спеціальними пристроями.

Вантажити квіткову розсаду на транспортні засоби слід зі справними каркасами та стелажами.

Після закінчення робіт увесь реманент, пікірувальні ящики, квіткові горщики тощо повинні бути складені в окремо відведених місцях.

Для очищення робочих органів висівних агрегатів слід користуватися тільки чистиком з тонкого дроту відповідної довжини. При цьому органи повинні бути встановлені на спеціальні підставки, які унеможливлюють їх опускання.

Під час роботи сівач повинен знаходитися тільки на підніжці сівалки з бортом для упора ніг.

Під час сівби необхідно слідкувати, щоб між трактором та сівалкою не знаходились працюючі.

Для розрівнювання насіння у ящиках сівалки слід користуватися короткою дерев'яною кописткою.

Під час огляду, змащування та ремонту сошників сівалки вони повинні бути опущені.

Під час сівби протравленого насіння слід утримуватись від вживання їжі та пиття води.

Під час поливання зелених насаджень слід запроваджувати заходи, щоб не було обливання водою людей, транспортних засобів, механізмів, фасадів будинків, устаткування, що знаходиться під напругою.

Перед тим, як приєднувати дощувальні установки до водопровідної мережі, необхідно з'ясувати який тиск є в мережі і визначити відповідний гумовий шланг для застосування.

Тиск водопровідної мережі, до якої підключаються дощувальні та для розбризкування насадки, не повинен перевищувати той, на який розраховані дощувальні пристрої.

Ремонт дощувальних установок слід здійснювати лише після вимкнення подачі води з водопровідної мережі.

Під час обрізування дерев драбини-приступки, що застосовуються для цього, повинні бути надійно скріплені гаками (стяжками). Заборонено ставати на загорожі та малі архітектурні форми, а також залазити на дерева під час їх обрізування або спилювання.

Під час обрізування дерев слід користуватися лише справними драбинами-приступками.

Справність драбин перевіряють бригадир або майстер кожен раз перед початком робіт. Драбини необхідно встановлювати без застосування каміння, дерев'яних оцупків та інших призначених для цього предметів. Під час роботи на висоті не більше 3 м біля драбини-приступки повинен знаходитися працівник для страхування працюючого на висоті.

Під час виконання робіт на драбині-приступці повинен знаходитись тільки один працівник.

Під час зрізування гілок необхідно слідкувати, щоб під ними не знаходились працюючі.

Обрізування дерев слід починати з гілок, що ростуть знизу. При цьому необхідно слідкувати, щоб зрізані гілки не травмували працюючих.

Спилювати гілки необхідно на висоті грудей працюючого.

Моторні газонокосарки для стриження та косіння газонів слід застосовувати лише на ділянках з рівною поверхнею, без каміння, будівельного сміття тощо.

Під час переміщення газонокосарки з однієї ділянки роботи на іншу необхідно вимикати її робочий орган. При цьому робочий орган повинен бути встановлений у транспортне положення.

Під час роботи моторної газонокосарки знаходитися попереду її робочого органу слід на відстані не ближче 5 м.

Під час перерви у роботі двигун газонокосарки повинен бути вимкненим.

Заправку бензобака газонокосарки пальним слід здійснювати лише при вимкненому двигуні.

Ручні коси, що використовуються для косіння газонів, повинні мати щільну посадку коси на кісся. Довжина кісся повинна відповідати росту працюючого.

Для точіння ручних кіс не слід користуватися викришеними та обламаними наждачними брусками.

Під час косіння косарі повинні працювати уступами на відстані не менше 5 м один від одного.

Для запобігання травм прохожих косарі повинні переносити коси тільки складеними. Під час одночасної роботи двох кущорізів на одній ділянці відстань між ними повинна бути не менше 60 м.

Піднімати та опускати ножі кущоріза необхідно тільки після зупинки трактора.

Під час холостих переїздів кущоріза його робочий орган повинен бути вимкнений і приведений у транспортне положення.

Зрізувати дерева кущорізом можна, якщо Їх діаметр не перевищує 9 см.

Під час видалення дерева з грудкою ґрунту корені слід зрізувати гострим ножем, пилкою або сікатором.

Під час упаковування грудки ґрунту інвентарними щитами спочатку її обшивають з боків, а після зрізання грудки тросом автокрана - здійснюють обшивку грудки знизу.

Для обшивки низу грудки ґрунту великорозмірних дерев слід використовувати дошки товщиною не менше 3 см.

Під час обшивки грудки ґрунту ноги працюючого не повинні знаходитись під низом грудки.

Під час підрізування грудки ґрунту та піднімання дерева автокраном працюючі повинні знаходитись збоку від тросів автокрана, грудки ґрунту та крони дерева.

На транспортні засоби високі дерева слід укладати упакованою грудкою до кабіни водія, гілки крони стягнути і обв'язати мотузкою, а стовбур біля крони покласти на спеціальні козли з виїмкою, оббитою м'яким матеріалом, і також прив'язати мотузкою.

Спилювання дерев частинами та корчування пеньків слід виконувати групою робітників, яка повинна складатися не менше як із трьох чоловік. Звалювання дерев слід виконувати двома працівниками із застосуванням звалювальних пристроїв. Очолює групу особа, що відповідає за проведення робіт.

Спилювати дерева необхідно підпилом (підрубом), форма якого повинна відповідати стандартам.

Підпил (підруб) дерева слід виконувати на глибину не менше 1/4, а у дерев, нахилених у напрямку звалювання, не менше 1/3 діаметра дерева.

Площина спилювання стовбура дерева повинна бути вище нижньої площини підпилу (підрубу), але не вище його верхньої площини.

До звалювання дерев, що мають тріщини від комля до верхівки, стовбур слід обв'язати тросом діаметром не менше 5 мм або ланцюгом (5-6 витків), заздалегідь знявши кору, і забити клин між накладеним "бандажем" та стовбуром дерева.

Звалювати дерева слід лише з підпилом (підрубом), який улаштовується тільки з одного боку стовбура.

Спилювати водночас два або більше дерев слід тоді, коли їх небезпечні зони не перекривають одна одну. У супротивному звалювати такі дерева необхідно по черзі.

Якщо дерево має дві або більше верхівок, то спочатку необхідно спиляти усі верхівки і лише після цього приступати до спилювання стовбура частинами.

Спилювати (обрізувати) дерева товщиною менше 8 см слід без застосування електричних пилок.

Спилювати стовбур дерева частинами слід без обпирання на нього рукою або корпусом тіла.

Під час падіння спиляного дерева працівники повинні негайно відійти на відстань 7-10 м у зворотній від падіння бік під кутом 45°.

Розділ VI. Технологічна частина

Обєми робіт

Обєм ґрунту розраховуємо за формулою: Q= V1-V2-q, де- обєм посадкової ями;- обєм грудки;- обєм ґрунту для повторного використання.

До розмірів грудки додається по 20 см з кожного боку і 30 знизу - це і буде обєм ями. Величина g визначається за товщиною родючого шару і становить 30-50 см, залежно від родючості ґрунту. Визначені величини, віднімаються, а результат перемножується на кількість саджанців.

Наприклад: Q = 0,729 -0,294 - 0,2187 = 0,2163 м3. Отримані дані заношу в таблицю 6.1. (додаток 1)

Таблиця 6.2

Відомість обємів посадкового матеріалу по влаштуванню квітника

№ з/пНазва квітівКількість (шт.)Площа (м2)Тип рослини1Айстра багаторічна1006Розсада2Сальвія1006Розсада3Петунія502посів4Хризантема704Розсада5Чорнобривці604посівВсього:22

Таблиця 6.3

Відомість асортименту газонних трав

№Тип та склад травосумішіФактична господарська придатність кг/гаНорма травосуміші кг/гаНазва травиКількість (кг)Участь даного виду в травосуміші в чистому вигляді, %Розрахункова норма1Звичайний садово - парковий: -тонконіг луговий -костриця червона -пажитниця пасавищна 50 60 80 40 55 33,75Газонна трава «Світязь»12,5 40 110 135 50 30 20

Таблиця 6.4

Відомість обємів робіт по внесенню мінеральних добрив

№ з/пНазваВікНазва добриваНорма внесення кг/гаПлоща (м2)1Дерева та чагарники2-3 1-2Аміачна селітра101855Супетфосфат15Калійна сіль302ГазонНовостворений (посів)Суперфосфат302520Аміачна селітра10Всього:95

Таблиця 6.5

Відомість обєму робіт по підсипанню ґрунту

№ з/пКатегорія ґрунтуПлоща під озеленення, м2Товщина шару ґрунту (см)Обєм (м3)Ціна за 1 м3 ґрунтуВартість (грн.)1II18550,150100,005000,002III18550,230100,003000,003IV18550,320100,002000,00Всього:10010000,00

Таблиця 6.6

Відомість по нормах витрат води на полив

№ з/пНазваКількість поливаньУмовиОбєм (м2) водиПлоща (м2)1Дерева та чагарники2 2Нормальні середні16018552Квіти320223Газон31152520Всього:295Розділ VII. Економічне обґрунтування проекту

Таблиця 7.1

№ з/пНазва посадкового матеріалуОдиниця виміруКількістьВартістьЗа одиницю, грн.Всього, грн.1234561Барбарис самшитолистный "Nana" (Berberis buxifolia "Nana")шт335,00105,002Барбарис тунберга "Harlequin" (Berberis thunbergii "Harlequin")шт150,0050,003Граб звичайний - Carpinus betulus"Columnaris"шт480,00320,004Груша звичайний -шт345,00135,005Жимолость каприфоль Leninsera caprifoliaшт1225,00350,006Катальпа бегонієвидна - Catalpa bignonioides "Нана"шт4600,002400,007Карагана деревовидна - caragana arborescensшт380,00240,008Кипарисовик Тупий - Chamaecyparis obtusа Nana Gracilisшт1150,00150,009Магнолія Суланжа Magnolia sulangeanaшт11500,001500,0010Мигдаль (Prunus dulcis)шт1115,00115,0011Сосна густоцвітна (Pinus densiflora)шт1130,00130,0012Сосна гірська "Ophir" Pinus mugoшт1240,00240,0013Сосна кедрова стланикової - Pinus pumila "Glauca"шт1190,00190,0014Сосна гірська Хампі - Pinus mugo Humpyшт1170,001700,0015Яблуння пурпурна - Malus purpureaшт260,00120,0016Тис ягідний - taxus baccata кущевиднийшт180,0080,0017Тсуга канадська Джеделох - Tsuga canadensis ф.Jeddelohшт1120,00120,0018Туя західна "Тедді" Thuja occ.Teddyшт170,0070,0019Форзіція середня - Forsythia interm. "Lynwood"шт335,00105,0020Фундук ведмежийшт350,00150,0021Ялівець горизонтальний - Juniperus horizontslisшт435,00140,0022Ялина канадська Коніка ( Picea glauca "Conica")шт1435,00435,0023Ялина колюча Глаука Глобоза - Picea pungens Glauca Globosa.шт1300,00300,00Всього7615,00

Таблиця 7.2

Розрахунок вартості квіткового матеріалу

№ з/пНазва рослинОдиниця виміруКількістьВартістьЗа одиницю, грн.Всього, грн.1Айстра висока "Вадим"шт3313,00429,002Ротикишт2819,50546,003Королиця великоквытковашт6114,50884,504Маргариткишт4111,30463,305Чорнобривці прямостоячішт2824,00672,006Азалія японськашт559,00495,007Розашт150,0050,00Всього3539,80

Розрахунок вартості ґрунтопокривних рослин

№ з/пНазва рослинОдиниця виміруКількістьВартістьЗа одиницю, грн.Всього, грн.1Хосташт735,00245,002Ірис сибірськийшт1612,00192,003Овсяниця голубашт1015,00150,004Кувшинка білашт720,00140,005Клематісшт630,00180,006Котяча лапкашт4015,00600,007Овсяниця Гаутерашт105,0050,008Очиток відігнутийшт557,00385,00Всього:1942,00Таблиця 7.3

Розрахунок вартості газонних трав

№ з/пНазва травиОдиниця виміруКількістьВартістьЗа одиницю, грн.Всього, грн.1Газонна трава «Грінфіл»кг18,6080,001488,00Всього:1488,00

Таблиця 7.4

Розрахунок вартості мінеральних добрив

№ з/пНазва добриваОдиниця виміруКількістьВартістьЗа одиницю, грн.Всього, грн.1Аміачна селітракг1,96,3011,972Суперфосфаткг5,63,0016,80Всього:28,77

Таблиця 7.5

Розрахунок вартості органічних добрив

№ з/пНазва добриваОдиниця виміруКількістьВартістьЗа одиницю, грн.Всього, грн.1Перегнійт1,6850,0084,00Всього:84,00

Таблиця 7.6

Розрахунок вартості ґрунту

№ з/пНазваОдиниця виміруОбємВартістьЗа 1 м3, грн.Всього, грн.1Насипний ґрунтм380,4860,004828,80Всього:4828,80Таблиця 7.7

Розрахунок вартості води

№ з/пНазваОдиниця виміруОбємВартістьЗа 1 м3, грн.Всього, грн.1Вода: -на посадку дерев -на посадку чагарників -на посадку газону -на посадку квітів м³ м³ м³ м³ 3,8 9,14 27,92 1,5 15,00 15,00 15,00 15,00 57,00 141,75 418,80 22,50Всього:640,05

Таблиця 7.8

Розрахунок вартості МАФ

№ з/пНазва архітектурної формиОдиниця виміруКількістьВартістьЗа 1 шт, грн.Всього, грн.1Перголишт6150,00900,002Вікно оглядушт11500,001500,003Ліхтарішт5250,001250,00Всього:4968,00

Таблиця 7.9

Розрахунок вартості матеріалів для влаштування доріг

№ з/пНазва покриття дорігОдиниця виміруПлощаВартістьЗа одиницю, грн.Всього, грн.1Плиткове покриття: -бетон -пісок -плитка -щебінь м³ м³ м2 м³ 10,0 30,1 200,7 30,1 300,00 40,00 120,00 80,00 3000,00 1204,00 24084,00 2408,00Всього:30696,00

Таблиця 7.10

Загальна відомість матеріалів

№ з/пНазва матеріалуВартість, грн.1Дерева та чагарники7615,002Квітковий матеріал3539,803Ґрунтопокривні1942,004Газонні трави1488,005Мінеральні добрива28,776Органічні добрива84,007Ґрунт4828,808Вода640,059Матеріали МАФ4968,0010Матеріали для влаштування доріг30696,00Всього:55829,62

Таблиця 7.2.1

Розрахунок заробітної плати на проведення робіт по підготовці території до озеленення

№ з/пВиди робітОдиниця виміруОбєм робітНорма часу, л/годРозрядТарифна ставкаТрудовитратиТарифна зарплатал/годл/дн123456789101Планування (вирівнювання), зачищання і трамбування поверхні шаром до 10 см: природній щільності на -середніх ґрунтах. м2 804,78 0,318 ІІ 68,38 255,92 31,99 2027,532Копання ям для садіння дерев і кущів з круглою грудкою в ґрунт при розмірі ями, м: -Ø 0,5 х0,5 на середніх ґрунтах -Ø 1,0 х 0,8 на середніх ґрунтах. шт шт 30 25 0,667 1,877 ІІ ІІ 52,20 52,20 20.01 46.93 2,50 5,87 50,02 306,413Розмічування ділянки за допомогою шнура м2 804.78 0,007 ІІ 52,20 5,63 0,70 36,54Всього:2420,50

Таблиця 7.2.2

Розрахунок заробітної плати на проведення робіт по посадці дерев і чагарників

№ з/пВиди робітОдиниця виміруОбєм робітНорма часу, л/годРозрядТарифна ставкаТрудовитратиТарифна зарплатал/годл/дн123456789101Рознесення саджанців: -листяних -хвойних шт шт 39 16 0,019 0,028 І І 48,83 48,83 0,74 0,45 0,09 0,06 4,39 2,932Садіння дерев і кущів з грудкою -з упаковкою в рогозу або корзину шт 39 0,588 V 74,43 22,93 2,87 213,613Підвязування саджанця до кілка шт 25 0,019 ІІ 52,20 0,48 0.06 3,13Всього:224,06

Таблиця 7.2.3

Розрахунок заробітної плати на проведення робіт по влаштуванню квітників

№ з/пВиди робітОдиниця виміруОбєм робітНорма часу, л/годРозрядТарифна ставкаТрудовитратиТарифна зарплатал/годл/дн123456789101Садіння (з нанесенням малюнка на рабатках і клумбах)шт301,080V74,4332,404,05301,44Всього:301,44

Таблиця 7.2.4

Розрахунок заробітної плати на проведення робіт по влаштуванню газонів

№ з/пВиди робітОдиниця виміруОбєм робітНорма часу, л/годРозрядТарифна ставкаТрудовитратиТарифна зарплатал/годл/дн123456789101 Сівба газону вручну 100м2 558.41 1,500 ІІІ 58,00 8,38 1,05 60,902Поливання звичайних газонів зі шланга 100м2 558.41 0,320 ІІ 52,20 178,69 22,34 1166,153Прополювання газонів -першого року 100м2 558.41 4,000 ІІ 52,20 2233,64 279,21 14574,764Викошування вручну газонів 100м2 558.41 0,526 ІІІ 58,00 293,72 36,72 2129,765Прибирання з газонів трави скошеної газонокосаркою 100м2 558.41 0,427 І 48,83 238,44 29,81 1455,62Всього:19387,19

Таблиця 7.2.5

Розрахунок заробітної плати на проведення робіт по після посадковому догляду за зеленими насадженнями до здачі обєкта в експлуатацію

№ з/пВиди робітОдиниця виміруОбєм робітНорма часу, л/годРозрядТарифна ставкаТрудовитратиТарифна зарплатал/годл/дн123456789101Поливання деревно-чагарникових насаджень: у при стовбурові лунки в канавки шт 55 0,062 ІІ 52,20 3,41 0,43 22,452Підживлення дерев і поодиноких кущів сухими мінеральними добривами з піднесенням добрив. шт 55 0,048 ІІІ 58,00 2,64 0,33 19,143Влаштування пристовбурових ямок і канавок для поливання дерев і чагарників шт 55 0,120 ІІ 52,20 6,60 0,83 43,334Прополювання пристовбурових ямок шт 55 0,056 ІІ 52,20 3,08 0,39 20,365Обрізування: -дерев висотою до 3м -кущів до 1,0м шт шт 25 30 1,070 0,143 V V 97,50 97,50 26,75 4,29 3,34 0,54 325,65 52,65Всього:483,58

Таблиця 7.2.6

Розрахунок заробітної плати на встановлення урн, ліхтарів, лавок

№ з/пВиди робітОдиниця виміруОбєм робітНорма часу, л/годРозрядТарифна ставкаТрудовитратиТарифна зарплатал/годл/дн123456789101Встановлення ліхтарівшт 5 0,100 ІІ 68,380.50.064.10Всього:4.10

Таблиця 7.2.7

Розрахунок заробітної плати по влаштуванню садових доріжок

№ з/пВиди робітОдиниця виміруОбєм робітНорма часу, л/годРозрядТарифна ставкаТрудовитратиТарифна зарплатал/годл/дн123456789101Підмітання доріжок при засміченості: -середній м2 258.16 0,470 І 48,83 121,34 15,17 740,752Очіщення доріжок від трави при ступені заростання: -середньому м2 56 6,250 І 48,83 350,00 43,75 2136,313Очіщення доріжок від снігу м2 258.16 2,270 І 48,83 586,02 73,25 3576,80Всього:6453,86

Таблиця 7.2.8

Розрахунок основної заробітної плати на проведення робіт по озелененню

№ з/пВид робітТарифна зарплата1Проведення робіт по підготовці території до озеленення2420,502Проведення робіт по посадці дерев та чагарників224,063Розрахунок заробітної плати на проведення робіт по влаштуванню квітників301,444Проведення робіт по влаштуванню газонів19387,195Проведення робіт по після посадковому догляду за зеленими насадженнями до здачі обєкту в експлуатацію483,586Проведення робіт по встановленню урн, ліхтарів, лавок4,107Проведення робіт по влаштуванню садових доріжок6453,86Всього:29274,73

Таблиця 7.2.9

Розрахунок заробітної плати на проведення робіт по озелененню

№ з/пНазва витратВартість, грн.1Основна заробітна плата29274,732Премії8782,423Доплати2927,474Відпускні1463,74Всього:42448,36

Таблиця 7.3

Розрахунок зборів та відрахувань

№ з/пНазва%Вартість, грн.1Эдиний соцiальний внесок37,315833,24Всього:15833,24

Таблиця 7.4

Зведений розрахунок витрат по озелененню (кошторис на озеленення території)

№ з/пНазва витратВартість, грн.1Вартість матеріалів55829,622Заробітна плата29274,733Податки та збори15833,244Накладні витрати13173,635Собівартість114111,22

Таблиця 7.5

Розрахунок податку на додану вартість

№ з/пНазваВартість, грн.1Ставка ПДВ%202Вартість озелененнягрн.114111,223Податок на додану вартістьгрн.22721,344Вартість озеленення з ПДВгрн.136832,56

Таблиця 7.6

Техніко-економічні показники проекту

№ з/пНайменування показниківОдиниці виміруЧислові1Загальна площа територіїм213002Площа забудовим2205,33Площа дорігм2258,164Площа озелененням2804,785Площа газонівм2558,416Площа квітниківм2307Площа озелененняКоефіцієнт0,619Загальна площа території8Кількість деревшт./м20,019Загальна площа території9Кількість кущівшт./м20,023Загальна площа території10Собівартістьгрн.114111,2211Податок на додану вартістьгрн.22721,3412Загальна вартість з ПДВгрн.136832,5613Вартість 1 м2 площі озелененнягрн.87,3914Витрати праці на озеленення обєктул/дні555,4115Витрати праці на 1 м2 площі озелененнял/дні0,4316Виробіток на л/деньгрн.246,36

Розділ VIII. Охорона природи

Охорона природи передбачається вивченням можливості збереження природної рівноваги, допустимих меж зосередження відпочиваючих, можливості реконструкції природного ландшафту.

Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів і підприємств та своєчасно видалені. У разі своєчасного видалення насаджень в охоронних зонах, коли дерева біля кореневої шийки досягли діаметра 5см і більше, їх відносна вартість стягується в установленому порядку.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на обєктах озеленення благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюється за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування обєкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у постійне користування або в оренду, за рахунок їх власників або орендарів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Оскільки на даній ділянці відсутнє природне насадження, то заходи по їх збереженню не проектуються. При складанні інженерних комунікацій, побудові дренажу, посадці дерев, чагарників, живоплоту потрібно проводити наступні роботи: родючий шар ґрунту, що виймається при викопуванні ям, траншей, котлованів, складається поряд, без перемішування з іншими шарами для подальшого використання; запроектовані обєкти зеленого будівництва не повинні впливати на оточуюче середовище, населення, наприклад, потрібно враховувати властивості запроектованих порід, викликати алергічні захворювання, порушувати природну рівновагу оточуючої природи, вписуватись в місцеві пейзажі, не заважати відвідувачам.

Відповідальність за охорону та збереження міських зелених насаджень несуть, згідно з українським законодавством, їх землекористувачі. Всі зелені насадження як загального, так і відомчого користування утворюють недоторканий міський зелений фонд і є всенародним надбанням. Охорона міських зелених насаджень є обовязком і почесною справою кожного громадянина.

Усі власники зелених насаджень зобовязані мати паспорт на кожний об¢єкт зеленого господарства і вносити щорічно станом на 1 січня в паспорт усі поточні зміни, що відбулися в зелених насадженнях: приріст і ліквідація озеленених площ, посадка і усунення дерев, чагарників тощо.

На території міських зелених насаджень без дозволу підприємств зеленого господарства, управлінь культури (парки культури і відпочинку, парки-музеї тощо), а на обєктах, що перебувають під охороною держави (памятки садово-паркового мистецтва, архітектури, історичні, меморіальні), без дозволу Державної інспекції з охорони памятників забороняється:

відводити ділянки під забудову постійного чи тимчасового характеру;

розташовувати кіоски, тенти, рекламні щити, вивіски, влаштовувати атракціони;

засмічувати, засипати або влаштовувати загати на водоймах;

відводити ділянки під причали та вантажно-розвантажувальні роботи;

складувати неокоровану деревину.

Керівники підприємств, відомств і організацій, які мають у своєму підпорядкуванні парки, лісопарки, ліси зеленої зони, зобовязані забезпечити охорону і захист птахів і диких звірів й проводити заходи із забезпечення їх кормом.

Забороняється усім організаціям і окремим громадянам самовільне вирубування сироростучих, хворих і сухостійних дерев і чагарників. Згідно з українським законодавством, порушення цієї заборони карається законом.

Висновок

Під час виконання дипломного проекту на тему: «Озеленення присадибної ділянки по вул. Верейського 88, м. Хмельницького» було запроектовано 55 видів деревних та чагарникових порід, з асортименту квіткових рослин 5 видів.

З метою благоустрою та озеленення на території присадибної ділянки було запроектовану мережу доріжок, спортивний майданчик, декоративну водойму, басейн бесідку з базбекю. Серед елементів зелених насаджень запроектовано переважно солітери.

Підрахований кошторис робіт по озелененню та благоустрою всієї ділянки складає - 136328.06грн., або на 1 м2 - 87,39 грн.;

Перенесення проекту в натуру надасть декоративності, естетичності обєкту.

Запроектовані зелені насадження, покращать умови відпочинку господарів будинку, шляхом створення сприятливого мікроклімату, близького до природного.

Таким чином, виконавши даний дипломний проект можна стверджувати, що витрати праці, запроектовані заходи, роботи по озелененню та благоустрою відповідають встановленим технічним, економічним і екологічним вимогам та задумам власника.

Список використаних літературних джерел

1.Боулер Дж. Благоустройство вашого сада. - М.: Ниола-пресс,2008.

2.Калініченко О. А. Декоративна дендрологія : навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2003. - 198с.

.Ковтун С. І. Газони: збірник до пр. робіт. - Б.: Самизд,2006. - 40с.

.Кучерявий В. П. Озеленення населених міст: підручник. - Л.: Світ, 2008. - 454с.

.Лашта В. І. Географія Березнівщини. - Березне, 2000. - 40с.

.Маринич І. С. Розмноження хвойних рослин: методичні рекомендації. - К.: Дім, сад, город, 2005. - 29с.

.Рековец П. М. Нескучный сад: журнал. - К.: НПП ВИТ, №1-2/2007. - 65с.

.Сергиенко Ю. В. Все о декоративних деревьях и кустарниках. - М.: Олма - пресс

.Халимоненко М. Т. Квіти України: журнал. - К.: Дім, сад, №1/2008. - 58с.

.Халимоненко М. Т. Квіти України: журнал. - К.: Дім, сад, город №12/2008. - 58с.

.Шишовая Н. В. Ландшафтний дизайн: журнал. - М.: Зеркало, №3/2008. - 150с.

.Шишовая Н. В. Ландшафтний дизайн: журнал. - М.: Зеркало, №1/2008 - 150с.

.Шишовая Н. В. Ландшафтний дизайн: журнал. - М.: Зеркало, №4/2008. - 150с.

14.Шиканян Т.Д. Азбука ландшафтного дизайну. - М.: Кладень-Букс, 2007. - 141с.

15.Шмідт Берн. Каталог садових растений. - Нім.: Bruns oflanzen, 2006.- 1060с.

ЗМІСТ Реферат Вступ Розділ I. Природно-кліматичні умови 1.1Клімат 1.2Рельєф .3Гідрологічно-ґрунтові умови Розділ II. Характеристика обє

Больше работ по теме: