Проект оцінки впливу на навколишнє середовище облаштування Кулічихівської фабрики УКПГіН

 

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра екології










КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з «Оцінка впливів на навколишнє середовище»

на тему: «Проект оцінки впливу на навколишнє середовище

облаштування Кулічихівської УКПГіН»




Студента V-го курсу групи ПЕз-10-1

Броватий О.О.

Керівник: зав.кафедри екології,

(посада, вчене звання, науковий ступінь,

д.т.н., проф.Адаменко Я.О.







м. Івано-Франківськ - 2014 рік

Реферат


Тема проекту: «Проект оцінки впливу на навколишнє середовище облаштування Кулічихівської УКПГіН».

Метою проекту є визначення стану природних ресурсів, екосистем і здоровя населення в процесі реалізації проекту облаштування Казанського олійного цеху .

Практична цінність результатів роботи полягає в тому, що розраховано кількість викидів і максимальне розповсюдження шкідливих речовин від джерел викидів обєкта, переобладнання якого проектується.

ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, САНІТАРНО ЗАХИСНА ЗОНА, ВИКИДИ, НОРМИ



Зміст


Вступ

1. Базова частина

1.1 Загальні положення процедури ОВНС

1.2 Початкові стадії процесу ОВНС

1.3 Прогноз і оцінка значимості впливів на навколишнього середовища

1.4 Консультації і участь громадськості у процесі ОВНС

1.5 Розгляд альтернатив у процесі проведення ОВНС

1.6 Очікувані впливи на навколишнє середовище від запропонованої діяльності

1.7 Документування екологічної оцінки і контроль якості

1.8 Екологічна оцінка і прийняття рішень

1.9 Післяпроектні стадії екологічної оцінки

2. Проектна частина

2.1 Підстави для розробки ОВНС

2.2 Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області

2.2.1 Географічне розташування та кліматичні особливості

2.2.2 Соціальний та економічний розвиток Полтавщини

2.2.3 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

2.2.4 Водні ресурси Полтавщини

2.2.5 Поводження з відходами

2.2.6 Природно-заповідний фонд Полтавської області

2.3 Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва

2.4 Технологічна частина

2.4.1 Загальний опис установки комплексної підготовки газу і нафти

2.4.2 Опис технологічної схеми

2.4.3 Компановачні рішення

2.4.3.1 Комплекс установки підготовки нафти

2.4.3.2 Комплекс установок проміжного зберігання та видачі готової продукції

2.4.3.3 Комплекс допоміжних споруд

2.4.3.4 Внутріплощадкові мережі

2.5 Оцінка впливу підприємства на атмосферне повітря

2.5.1 Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря

2.5.2 Характеристика шкідливих речовин та ступінь їх небезпеки

2.5.3 Перелік впливів на атмосферне повітря

2.5.4 Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря

2.5.5 Характеристика залпових викидів

2.5.6 Аварійні ситуації

2.5.7 Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

2.5.8 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ)

2.5.9 Гранично допустимі викиди

2.5.10 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації

2.6 Оцінка впливу діяльності на мікроклімат

2.7 Оцінка впливу діяльності на водне середовище

2.8 Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив

2.9 Оцінка впливу на рослинний та тваринний світ, заповідні обєкти

2.10 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього

2.11 Оцінка впливів проектованої діяльності навколишнє техногенне середовище і оцінка впливів на нього

Висновки

Перелік посилань на джерела


Вступ

викид повітря фабрика забруднюючий

Економічний механізм охорони навколишньої природного середовища покликаний створити умови для розвитку як у виробників, так і громадян дбайливого відношення до природи, виробити в субєктів права відносини до неї з позиції - не нашкодь. Він містить у собі комплекс заходів для економічного стимулювання охорони навколишнього середовища, нормуванню господарського впливу на навколишнє середовище, екологічну експертизу, екологічні вимоги при розміщенні, проектуванні, експлуатації виробничо-господарських обєктів, екологічний контроль, відповідальність і відшкодування збитків.

Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) є комплексним підходом до вивчення та прогнозування екологічної ситуації на промислових, сільськогосподарських та інших обєктах з метою помякшення та запобігання негативних наслідків, що прогнозуються. Метою ОВНС є екологічне обґрунтування доцільності проектованої діяльності та способів її реалізації, визначення шляхів і засобів нормалізації стану навколишньою середовища та забезпечення вимог екологічної безпеки.

Процес ОВНС та його матеріали дозволяють досліджувати, оцінювати і фіксувати інформацію, яка допомагає громадянам та державним органам вірно зясувати ризик та здобутки від запланованої діяльності, а, також розумні альтернативи до неї. Цю інформацію роблять доступною для осіб та організацій, які матимуть відношення до цього проекту, включаючи спеціалістів-екологів, проектувальників та громадськість. Розділ ОВНС повинен містити всі важливі дані про природу діяльності, яка пропонується, розумні альтернативи до неї з урахуванням альтернативи невтручання, її ціль та необхідність, про стан навколишнього середовища, та про обговорення передбачуваних впливів на навколишнє середовище.

ОВНС обєктів господарської діяльності - одна з важливих складових збереження нормативного стану довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

При оцінці впливу на навколишнє середовище (ОВНС) необхідно враховувати мінерально-сировинні ресурси, ендогенні та екзогенні геологічні процеси, рельєф, ґрунтовий покрив, підземну та поверхневу гідросферу, зміни мікроклімату, рослинного покриву та тваринного світу, а також громадську думку.

Обєкти нафтогазової галузі по різному впливають на ці компоненти, забруднюють їх, порушують природну рівновагу, руйнують ландшафти, спричиняють різні захворювання у населення та порушують естетичне сприйняття навколишнього середовища. Щоб запобігти цьому необхідно провести комплексну оцінку впливу на навколишнє середовище на сучасному етапі розробки нафтових і газових родовищ по існуючому технологічному проекту. В подальшому необхідно розробити проекти розробки цих же родовищ із застосуванням нових, прогресивних (можливо більш дорожчих) технологій, провести їх екологічну експертизу і продовжувати їх розробку з дотриманням усіх норм і правил охорони природи.



. Базова частина


.1 Загальні положення процедури ОВНС


Екологічна оцінка - це процес систематичного аналізу й оцінки екологічних наслідків діяльності, що намічається, консультацій із зацікавленими сторонами, а також урахування результатів цього аналізу і консультацій у плануванні, проектуванні, твердженні і здійсненні даної діяльності.

Метою оцінки впливу на навколишнє середовище є екологічне обґрунтування доцільності проектованої діяльності та способів її реалізації, визначення шляхів і засобів нормалізації стану навколишнього середовища та забезпечення вимог екологічної безпеки.

Основним завданням ОВНС при розробці даного проекту є:

визначення складу, кількості і параметрів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря організованими та неорганізованими джерелами викидів;

визначення комплексу заходів, спрямованих на скорочення шкідливих викидів в атмосферу;

визначення ступеня впливу викидів проектованого обєкту на забруднення атмосфери на границі санітарно-захисної зони (СЗЗ);

визначення рівня шуму та заходів по зменшенню впливу на навколишнє середовище;

визначення збитків заподіяних викидами забруднюючих речовин в атмосферу;

проведення заходів по рекультивації порушених земель;

визначення кількості води, необхідної для технічних та господарсько-побутових потреб;

визначення комплексних заходів щодо забезпечення нормативного навколишнього середовища та його безпеки;

визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів;

складання Заяви про екологічні наслідки планової діяльності.

Процес екологічної оцінки включає такі основні складові:

аналіз (прогноз) потенційних впливів діяльності, що намічається на навколишнє середовище й оцінка їхньої значимості;

консультації з зацікавленими сторонами з метою пошуку взаємоприйнятих рішень;

використання результатів прогнозу впливів і консультацій у процесі прийняття рішень, які відносяться до діяльності, що планується.

ОВНС в Україні ? це комплексний прогноз змін стану довкілля на підставі аналізу запланованої техногенної діяльності з урахуванням можливих попереджувальних і захисних заходів з метою визначення прийнятності з таких змін і припустимості практичної реалізації вказаної діяльності в тих чи інших умовах.

Спрощена схема ОВНС - прогноз впливів, обговорення його результатів із зацікавленими сторонами і ухвалення рішення про можливість здійснення планової діяльності з урахуванням результатів прогнозу й обговорень.

Проте така модель далека від ефективності, і не існує практично в жодній країні. Наприклад, екологічна оцінка виявляється найбільше ефективною в тому випадку, якщо її матеріали використовуються не тільки при ухваленні рішення про можливість здійснення діяльності, що намічається, в цілому, але і прийнятті різноманітних рішень у ході планування і проектування. Тому консультації, а також використання результатів ОВНС при прийнятті рішень варто розглядати не як послідовні етапи, а як необхідні компоненти процесу ОВНС.

Ефективність системи екологічної оцінки відповідають трьом основним принципам: превентивності; комплексності; демократичності.

Принцип превентивності означає, що екологічна оцінка проводиться до прийняття основних рішень по реалізації діяльності, що намічається, а також, що її результати використовуються при виробці і прийнятті рішень.

Принцип комплексності розуміє спільний розгляд і урахуванням впливів діяльності, що намічається і повязаних з ними змін у всіх природних середовищах, а також у соціальному середовищі.

Принцип демократичності означає той факт, що екологічна оцінка не зводиться до науково - технічних досліджень, а є інструментом прийняття взаємоприйнятих рішень. Ще одне важливе слідство принципу демократичності складається в тому, що для забезпечення можливості участі зацікавлених сторін екологічна оцінка повинна проводитися відповідно до визначених правил, що відомі і зрозумілі всім її учасникам.

Предметом екологічної оцінки є вплив планової діяльності на навколишнє середовище. Під впливом тут розуміються ті зміни в навколишньому середовищі, що цілком або частково є результатом діяльності, що намічається.

Прогноз і розробка заходів для їхнього помякшення є однієї з основних складового процесу ОВНС. Систематична, комплексна природа екологічної оцінки дозволяє виявити ті впливи, що можуть неадекватно враховуватися стандартами, установленими для окремих середовищ і джерела впливу.

Впливи в рамках екологічної оцінки розглядаються не тільки з погляду їхньої фізичної величини, але й з погляду їхньої значимості для суспільства в цілому, окремих соціальних груп і громадян.


.2 Початкові стадії процесу ОВНС


Система визначення видів діяльності, для яких необхідна ОВНС, повинна відповідати таким умовам:

забезпечувати розгляд впливу на навколишнє середовище всіх проектів, потенційно небезпечних для навколишнього середовища;

враховувати місцеві умови при прийнятті рішень про проведення ОВНС;

взаємодіяти з населенням і іншими зацікавленими сторонами;

не проводити або проводити спрощену ОВНС;

Існують два принципових підходи до визначення обєктів ОВНС. Один із підходів заснований на так званій попередній оцінці всіх проектів або їхньої значної частини. У результаті такої оцінки приймається рішення про необхідність проведення ОВНС або відсутності такої необхідності (скринінг).

Інший метод добору проектів заснований на явному використанні списків видів діяльності, що є (або не є) обєктами ОВНС.

Визначення задач ОВНС (скоупінг) проводиться після визначення необхідності у проведенні ОВНС.

Метою етапу визначення задач ОВНС є зосередження зусиль по оцінці впливу саме на тих проблемах, що важливі для прийняття рішень. Формування задач може бути здійснено одним - двома досвідченими спеціалістами в області екологічної експертизи.


.3 Прогноз і оцінка значимості впливів на навколишнього середовища


Прогноз і оцінка значимості планової діяльності на навколишнє середовище є однією з найбільш важливих стадій процесу ОВНС.

Метою цієї стадії є встановлення того, які зміни можуть відбутися в навколишньому середовищі в результаті здійснення кожної з аналізованих альтернатив, а також оцінка важливості або значимості цих змін.

Дана мета досягається шляхом:

вивчення тих компонентів навколишнього середовища, на які може вплинути планова діяльність;

прогнозу й аналізу можливих змін у навколишньому середовищі в результаті здійснення планової діяльності;

оцінка значимості прогнозованих змін.


.4 Консультації і участь громадськості у процесі ОВНС


Участь громадськості як складова частина взаємодії з зацікавленими сторонами є одним із найважливіших елементів процесу екологічної оцінки.

Участь громадськості служить інструментом для узгодження інтересів різноманітних груп, рішення різноманітних задач екологічної оцінки.

Участь громадськості може бути визначена як безупинний процес взаємодії між громадянами й організаціями, відповідальними за ухвалення рішення, при цьому:

створюються умови для формування у громадськості ясного і повного уявлення про механізми і процедури виявлення і рішення екологічних проблем і урахування екологічних потреб відповідними організаціями;

громадськість має доступ до повної інформації про хід і поточний стан процесу розробки і здійснення проекту, плану, програми, формування політики або проведення оцінки;

всі зацікавлені громадяни мають можливість повідомити про свою точку зору, потребах повязаних із використанням ресурсів, альтернативами, варіантами рішення, системою керування проектом. А також іншу інформацію, що має відношення до прийнятого рішення.


.5 Розгляд альтернатив у процесі проведення ОВНС


Аналіз і порівняння різноманітних варіантів здійснення діяльності, що намічається є також одним із важливих елементів екологічної оцінки.

Під альтернативами в контексті ОВНС розуміють взаємовиключні засоби досягнення мети.

Основними типами альтернатив є:

відмова від діяльності. Розгляд цієї альтернативи припускає опис стану навколишнього середовища у випадку повної відмови від діяльності;

різноманітні принципові підходи до досягнення мети. Прикладом можуть бути заходи щодо заощадження і більш ефективного використання енергії, будівництво місцевої електростанції або імпорт енергії з іншого регіону;

різноманітні майданчики будівництва для здійснення діяльності, що намічається. Значимість впливів планової діяльності істотно залежать від місця її здійснення;

масштаб діяльності, що намічається, значною мірою визначається його метою, і істотна його зміна може фактично означати відмову від досягнення мети;

режим функціонування обєкта. Наприклад час будівництва обєкту діяльності може бути вибраний так, щоб не створювати перешкод для міграції тварин або нересту риб;

різноманітні типи виробничого процесу і устаткування. Наприклад вибір типу обєкту (ГЕС, АЕС, ТЕС);

план площадки, розміщення і конструкція обєктів. Наприклад виробничі обєкти можуть бути більшої чи меншої висоти, із чим повязаний більший чи менший вплив;

варіанти помякшення впливів. До цієї групи можуть входити як альтернативи, що перераховані вище, так і варіанти спеціальних заходів (будівництво очисних споруд).

Розгляд альтернатив дозволяє порівняти рівень впливів не тільки з тим або іншим стандартом або граничним розміром, але і з впливами при інших варіантах здійснення планової діяльності.


1.6 Очікувані впливи на навколишнє середовище від запропонованої діяльності


В залежності від майбутньої діяльності обєкта та стану навколишнього середовища розрізняють декілька різновидів впливів на нього.

Первинний вплив діяльності - це ефекти, викликані безпосередньо цією діяльністю і загалом відбуваються у тому ж місці і у той же час, що і діяльність. Звичайно вони повязані з будівництвом, експлуатацією, реконструкцією підприємства і, в цілому, очевидні та можуть бути порівняно легко враховані.

Первинний вплив може призводити до таких результатів:

вилучення значних площ цінних сільськогосподарських угідь з продуктивного використання;

погіршення якості поверхневих вод внаслідок інтенсивного забруднення їх промисловими, господарсько-побутовими та поверхневими стоками;

переселення місцевих жителів та перенесення будинків, підприємств, організацій;

підвищення забруднення повітря промисловими викидами, шумовий і вібраційний вплив, електромагнітні поля та іонізуючі випромінювання;

створення загрози погіршення здоровя населення і умов його життєдіяльності.

Вторинний вплив діяльності або непрямий вплив - охоплює потенційні ефекти від додаткових змін, та скоріш за все відбуватиметься пізніше або у тому місці, хоч і буде результатом втілення саме цієї діяльності.

Вторинний вплив може проявлятися у розвитку транспортної та інженерної інфраструктури, зміні рекреаційних умов та ін., що випливає з первинного впливу.

Вплив може бути коротко- та довготривалим залежно від стійкості та тривалості його певних складових. Наприклад втрата травяного покриву на певній тертої може розглядатися як короткочасний вплив, в той чав як втрата зрілого лісу - як довготривалий.

Позитивними впливами називаються екологічні ефекти, які позитивно впливають на навколишнє середовище.

Під негативними впливами розуміють екологічні ефекти, що негативно впливають на навколишнє середовище.

Інтегральний вплив - це екологічний вплив, який є результатом зростаючого впливу запланованої діяльності на певний природний ресурс.

Інтегральний вплив може отримуватися із підсумкових ефектів окремих невеликих дій протягом деякого часу. Значне зменшення впливу може бути достигнути за допомогою змістовного використання альтернативного аналізу та варіантів помякшення.

Помякшення - це результат спеціальних заходів, які плануються для максимального зменшення небажаного впливу на довкілля запропонованої діяльності.

Уникнення - це помякшення шляхом не втілення в життя діяльності, яка пропонується. Мінімізація - це помякшення шляхом зменшення масштабів проекту, переорієнтація проекту або застосування технології, яка зменшує фактори, які спричиняють небажаний екологічний вплив.

Очистка - це помякшення через збереження та відновлення компонентів навколишнього середовища, на яке впливає діяльність.

Зменшення - це помякшення за допомогою поетапного здійснення захисних заходів протягом запланованої діяльності.

Компенсування - це помякшення за рахунок проведення заходів, здатних відновити певні характеристики чи компоненти довкілля в іншому місці чи іншому часі порівняно з запланованою діяльністю.

Вказані можливості помякшення розміщені у порядку їх бажаності. Іншими словами, більш бажано взагалі уникнути впливу, ніж мінімізувати вплив чи забезпечувати компенсацію його негативних наслідків.

1.7 Документування екологічної оцінки і контроль якості


Документування результатів є одним із центральних елементів процесу ОВНС. Багато задач, що виникають у ході ОВНС, можуть бути вирішені лише на основі документації. Документи створюють реальну основу для взаємодії різноманітних сторін у ході екологічної оцінки.

Практично у всіх системах екологічних оцінок існує вимога про підготування і обговорення з зацікавленими сторонами центрального документа, що відображає основні результати процесу ОВНС в цілому. Цей документ являється звітом про вплив на навколишнє середовище (ЗВНС).

ЗВНС виконує такі основні функції в системі екологічної оцінки:

використовується при прийнятті рішень про планову діяльність;

є основою для обговорення з зацікавленими сторонами.

Перевірка якості процесу екологічної оцінки є невідємним елементом даного етапу ЕО, яка може здійснюватись через оцінку документації по ОВНС або оцінку його процесу.

Основна ціль контролю якості екологічної оцінки - оцінити придатність результатів ЕО для використання при прийнятті рішень. Задачі, що у загальному випадку можуть вирішуватися в ході контролю якості документації (ЗВНС), можна сформулювати в такий спосіб:

оцінити повноту інформації, проаналізованої і поданої в ЗВНС, а також необхідність уявлення додаткової інформації;

оцінити точність і достовірність інформації, адекватність методик, що використовувалися;

оцінити якість уявлення інформації в ЗВНС як описано вище.

Результати контролю якості можуть бути сформульовані в спеціальному документі. Часто цей документ. Поряд із ЗВНС, розглядається при ухваленні рішення про можливість здійснення діяльності, що намічається.

У багатьох системах існує положення про обовязкову публікацію або відкритість цього документа.


.8 Екологічна оцінка і прийняття рішень


Фундаментальною вимогою будь - якої системи екологічної оцінки є положення про те, що загальне рішення про здійснення діяльності, що намічається не може бути прийняте до того, як ЗВНС, основний документ екологічної оцінки, підготовлений і переданий органам, відповідальним за прийняття такого рішення.

Відома велика кількість формальних методів прийняття рішень, найбільше відомими з яких є:

перевірка відповідності екологічним стандартам. Даний метод розуміє, що діяльність, що відповідає законодавчим нормам може бути застосована;

аналіз економічної доцільності. Даний метод розуміє вираження екологічних і інших наслідків проекту в грошовій формі з метою підрахунку занальної вигоди проекту;

багатокритеріальний аналіз. У дану групу входить велика кількість методів, таких як матриця досягнення цілей,балансові таблиці планування, методи ранжування і зважування;

методи експертної оцінки. Дані методи застосовуються найбільш поширено, тому що вони не потребують додаткових даних або зусиль повязаних із більш формальними методами.


.9 Післяпроектні стадії екологічної оцінки


Задачами післяпроектних стадій екологічної оцінки є:

забезпечення виконання рекомендацій по запобіганню і зменшенню впливів, які були задокументовані у процесі ОВНС;

оцінка і аналіз фактичних впливів і зіставлення їхнього характеру і розміру з раніше передбачуваними;

коригування, якщо необхідно заходів щодо запобіганню і зменшенню впливів;

розвиток системи екологічної оцінки в цілому шляхом збору і аналізу інформації про адекватність зроблених прогнозів і ефективність запропонованих заходів.

На сучасному етапі розвитку ЕО можливим механізмом забезпечення виконання цих задач є так звані плани екологічного менеджменту (ПЕМ).

Важливість упорядкування планів екологічного менеджменту полягає не тільки в тому, що вони зведуть у єдиний документ вимоги до природоохоронних заходів, полегшуючи таким чином, контроль над їхнім виконанням.

Складові післяпроектного аналізу:

моніторинг реалізації - нагляд і контроль за здійсненням проекту;

моніторинг впливу на навколишнього середовища - надання інформації для коригування раніше прийнятих рішень;

аудит екологічної оцінки проектів - систематичний аналіз ефективності системи екологічної оцінки.


2. Проектна частина


.1 Підстави для розробки ОВНС


Підставою для розробки розділу ОВНС ("Оцінка впливу на навколишнє середовище) в складі проекту «Облаштування нафтових свердловин Кулічихівського НГКР», є завдання для розробки.

Основною метою розділу ОВНС є екологічне обґрунтування доцільності будівництва обєкту, що проектується, його діяльності, визначення шляхів і засобів нормалізації стану навколишнього середовища, та забезпечення вимог екологічної безпеки.

Охорона довкілля містить заходи по захисту атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунту від забруднення в районі обєкту.

Оцінка впливу на навколишнє середовище виконана на основі наступних нормативних документів:

Закон України "Про охорону навколишнього середовища".

Закон України "Про екологічну експертизу".

ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування".

СНиП 2.01.01-82 "Строительная климатология и геофизика".

ОНД-86 "Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий", Л. Гидрометеоиздат, 1987 г.

ОНД-1-84 "Инструкция о порядке рассмотрения, согласования и экспертизы воздухоохранных мероприятий и выдачи разрешений на выброс загрязняющих веществ в атмосферу по проектным решениям", М. Госкомгидромет,1984 г.

"Сборник методик по определению концентраций загрязняющих веществ в промышленных выбросах", Л. Гидрометеоиздат, 1987 г.

РД 52.04.52-85 "Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях".

Постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік видів діяльності обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" № 554 від 27.07.95 р.

Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць. ДСП-201-97.

Санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них (Наказ Мінохоронздоровя України № 173 від 19.06.96 р.).

ДСП-173-97 "Державні санітарні правила планування та забудови населенних пунктів".


.2 Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області


.2.1 Географічне розташування та кліматичні особливості

Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. На півночі область межує з Чернігівською та Сумською областями, на сході - з Харківською, на півдні - з Дніпропетровською і на заході - з Київською, Черкаською та Кіровоградською. Загальна довжина меж близько 1100 км, з яких 162 км - по Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах.

Із загальної площі області 28,75 тис. км2 (4,6% площі України) 9,8% складають ліси та інші лісовкриті площі, 5,2% займають поверхневі водойми, 77,6% території - сільгоспугіддя, з них рілля - 61,5%.

На південному заході області протікає р. Дніпро, більша частина течії якого зрегульована водосховищами. Найбільшими притоками Дніпра в межах області є:

Псел - довжина в межах області 350 км, обєм стоку 1,46 км3 на рік;

Сула - довжина в межах області 213 км, обєм стоку 1,15 км3 на рік;

Ворскла - довжина в межах області 226 км, обєм стоку 0,9 км3 на рік;

Оріль - довжина в межах області 80 км, обєм стоку 0,355 км3 на рік.

Густота річкової сітки більша на півночі, менша на південному заході. Більша частина стоку припадає на березень - квітень. Річки області живляться переважно талими сніговими водами (60% обєму стоку).

Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід - до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється в межах 524-639 мм, збільшуючись з півдня на північ. Кліматичні умови області сприятливі для життя людини.

Полтавщина належить до областей, забезпечених природними ресурсами вище середніх показників по Україні. На території області розвідано та експлуатується багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин - торф, будівельні матеріали, мінеральні води. Найбільш поширені в області ґрунти - чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.


.2.2 Соціальний та економічний розвиток Полтавщини

Кількість наявного населення на кінець 2011 року за даними Полтавського обласного управління статистики становила 1487,751тис. осіб, з яких 908,336 тис. мешкають у міських поселеннях, 579,415 тис. - у сільській місцевості. Щільність населення - 51,7 особи на 1 км2 менша, ніж в середньому по Україні (75,8осіб/км2).

Адміністративно-територіальний устрій області включає 5 міст обласного підпорядкування - Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, 21 селище міського типу, 25 сільських районів та 5 районів в містах Полтаві та Кременчуці. Станом на 01.01.2011 року Полтавщина поділяється на 467 сільських рад до яких входить 1814 сільських населених пунктів.

Провідними галузями промисловості області є машинобудування, паливна, гірничорудна, харчова. Розвинуті видобування і переробка залізної руди, нафти, природного газу і газового конденсату, виробництво вантажних автомобілів, вагонів, електродвигунів, верстатів, алмазного інструменту, обладнання для харчової промисловості, трикотажу, мяса і масла тваринного, олії, цукру. За даними Головного управління статистики в Полтавській області у 2011 р. у порівнянні з 2010 р. досягнуто приросту промислового виробництва на 12,6%. В цілому по Україні виробництво промислової продукції у 2011р. зросло на 11,0%. За величиною індексу промислової продукції область зайняла 9 місце серед регіонів України.

Сільськогосподарське виробництво є однією з провідних галузей економіки області. Основою рослинництва області є виробництво зернових культур, цукрових буряків і соняшнику. В тваринництві - виробництво мяса, молока, яєць. Землі сільськогосподарського призначення складають 77,5% від площі земельних ресурсів області. За даними головного управління статистики в Полтавській області загальне виробництво продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за 2011 р. порівняно з 2010 р. скоротилося на 8,2%, у т.ч. у господарствах населення - на 4,6%, у сільськогосподарських підприємствах - скоротилося на 11,3%. Обсяг продукції тваринництва у 2011 році порівняно з 2010 р. збільшився на 5,5%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 4%, у господарствах населення - на 7,1%.

Транспортна мережа області доволі розвинута. Протяжність залізниць - 1088 км, з них електрифіковано близько третини. Загальна протяжність автодоріг області становить 8852 км, з яких 10% - дороги державного значення. Річкові транспортні маршрути пролягають по Дніпру.

2.2.3 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

У 2011 р. у повітряний басейн області надійшло забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю) 72,8 тис.т. (на 9,6 тис.т, або на 11,7% менше, ніж у 2010 р.). Із загальної кількості викидів забруднюючих речовин 23,4 тис.т. (32,1%) належать до парникових газів, зокрема, метан (23,3 тис.т.) та оксид азоту (0,1 тис.т.). Крім цих речовин, в атмосферу надійшло 2281,0 тис.т. діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.

Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства міст Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів у містах Полтава і Миргород. На місто Кременчук припадає 25,7% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на Комсомольськ - 15,5%.

Згідно із звітними даними у 2011 році до лідерів по здійсненню викидів в атмосферне повітря потрапили райони, де розташовані обєкти газотранспортних підприємств - Лохвицький (15,8% обласних викидів), Гадяцький (7,0%) Диканський (4,4%), Решетилівський та Зіньківський (3,8% та 3,5%). Обсяги викидів в розрахунку на особу у зазначених районах становлять 251,6 кг, 89,4 кг, 163,2 кг, 101,4 та 69,2 кг відповідно.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 2,5 т шкідливих речовин (менше ніж середній показник в Україні в 2,7 рази). Найбільша щільність викидів шкідливих речовин на квадратний кілометр спостерігалася у містах Кременчуці (195,0 т), Лубнах (123,6 т), Комсомольську (64,7 т), Полтаві (16,99 т), Лохвицькому (8,8 т), Диканському (4,8 т), Гадяцькому (3,2 т) та Решетилівському (2,7 т) районах.

Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області становили 48,7 кг (менше ніж середній показник в Україні в 1,85 разів). На кожного мешканця Лохвицького району припадало 251,6 кг шкідливих речовин, Диканського 163,2 кг, міста Комсомольськ 206,8 кг шкідливих речовин. Це найвищі показники по області.

Більше половини (57,9%) всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела - 99,942 тис.т, з яких левова частка припадає на автотранспорт - за рік викинуто 80,005 тис.т забруднюючих речовин, або 46,3% від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 80,1 та 86,5 відповідно. Перевищує 70% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств - Козельщинському, Лубенському, Пирятинському та Семенівському.


.2.4 Водні ресурси Полтавщини

Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти. У 2011 році з поверхневих і підземних джерел області забрано 243,1 млн.м3 води, що на 4,3 млн.м3 (на 1,8%) більше, ніж у 2010 році. Використання водних ресурсів склало 205,2 млн.м3 проти 204,0 млн.м3 у попередньому році (більше на 1,2 млн.м3, або на 0,06%).

Збільшення забору води (на 4,3 млн.м3, або 1,8%) відбулося за рахунок поверхневого забору зі ставків (Кобеляцький, Мішівський, Великобагачанський, Семенівський райони та м.Полтава). У більшості підприємств області водозабір залишився на рівні минулого року. Дещо збільшився забір води промисловими підприємствами м.Кременчук на 0,72млн.м3 - на виробничі потреби.

Використання води за рік на одного мешканця, у тому числі на господарсько-питні потреби, залишається на рівні попереднього року, відповідно 138м3, (2010 рік - 136м3) та 35,5м3 (2010 рік - 35,7м3).

Найбільшими споживачами води є підприємства сільського господарства (59,3% всієї використаної води) та комунальне господарство (27,6%). Доля промисловості в загальному водоспоживанні складає 12,3%. Серед галузей промисловості найбільшими споживачами є підприємства харчової промисловості, електроенергетики та чорної металургії.

Втрати води при транспортуванні у 2011 році зросли на 11,2% до 19,9 млн.м3 (проти 17,9 млн.м3 у 2010 році), практично всі у комунальному і побутовому водопостачанні і мають місце через зношеність та незадовільний стан мереж водопостачання.

У звітному році за рахунок оборотного та послідовного водопостачання зекономлено 996,7 млн.м3 свіжої води, що на 61 млн.м3, або на 6,5% більше, ніж у 2010 році (935,7млн.м3).

У 2011 році скинуто зворотних вод в поверхневі водні обєкти області 183 млн.м3, що на 0,8 млн.м3 (0,4%) більше, ніж в 2010 році. Збільшення відбулося за рахунок нормативно-чистих без очистки скидів ставків.

Недостатньо-очищених стічних вод скинуто у поверхневі водні обєкти на 56 тис.м3 (1,1%) більше за рахунок збільшення скиду недостатньо очищених стоків КП «Лубниводоканал» на 88,7тис.м3 та на 40 тис.м3 ОК ВПВКГ «Миргородводоканал».

Із цієї кількості 2,7% склали забруднені води. Обсяг недостатньо очищених вод (неочищених не було) становив 4,882 млн.м3, нормативно чистих без очистки - 128,4 млн.м3, нормативно очищених на очисних спорудах - 49,67млн.м3, у тому числі з біологічною очисткою - 47,79 млн.м3 (96,2%), з механічною - 1,882 млн.м3 (3,8%).

Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні обєкти, становила 47,64 тис.т, що на 3,37 тис.т, або 7,6% більше ніж у 2010 році (на одного мешканця області майже 32 кг).


.2.5 Поводження з відходами

Протягом 2011 р. на підприємствах області (1015 підприємств) утворилось 4436,4 тис.т відходів. Основна частина утворених відходів (4220,8 тис.т, або 95,1% від загального обсягу) належить до ІV класу небезпеки. Відходи ІІІ класу небезпеки становили 211,7 тис.т, ІІ класу - 3,5 тис.т, І класу - 0,4 тис.т.

В області у 2011 р. 2177,4 тис.т було утилізовано, оброблено (перероблено) та 3716,4 тис.т видалено у спеціально відведені місця чи обєкти.

На кінець 2011 р. на спеціально відведених місцях чи обєктах та на території підприємств знаходилось 15009,9 тис.т відходів, у тому числі відходів І класу небезпеки - 0,2 тис.т, ІІ класу небезпеки - 0,6 тис.т, ІІІ класу небезпеки - 30,7 тис.т.

Найбільше утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки на підприємствах міста Кременчука (930,83 тис.т) та міста Полтави (284,895 тис.т), а також Шишацького (753,139 тис.т), Лохвицького (415,966 тис.т), Новосанжарського (377,341 тис.т), Глобинського (319,646 тис.т), Оржицького (275,142 тис.т) та Кобеляцького районів (275,142 тис.т) районів.

Переважаючими видами вторинної сировини та відходів виробництва, які утворюються в області є: породи розкривні, попутні скельні для будівництва гідроспоруд та інших робіт, жом буряковий, сироватка молочна - товарна, породи розкривні, попутні скельні та інші для виробництва щебеню, відходи тверді побутові.

Основними забруднювачами навколишнього природного середовища промисловими відходами є підприємства ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (2% - від усіх відходів в області І-ІV класу небезпеки, крім того станом на 01.01.2011 накопичено у відвалах та хвостосховищах 1,94млрд.т. нетоксичних відходів), ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», яке самостійно розпочало працювати у 2010 році (І-ІV класу небезпеки відходи май же відсутні, але за 2010 рік підприємством накопичено 6,649млн.т. нетоксичних відходів, які утворилися від розкривних робіт у карєрі), ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (0,01% - від усіх відходів в області І-ІV класу небезпеки, крім того станом на 01.01.2011 у відвалі формувальних сумішей на орендованій земельній ділянці знаходиться 7,422млн.т відходів, які вважаються як нетоксичні), ПАТ «Укртатнафта» (14%- від усіх відходів в області І-ІV класу небезпеки).


.2.6 Природно-заповідний фонд Полтавської області

Станом на 01.01.2012 природно-заповідний фонд (ПЗФ) Полтавської області налічує 370 територій та обєктів загальною площею 133134,385 га, що складає 4,63 % від загальної площі області: 2 національні природні парки, 20 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічний сад, 1 ботанічна памятка природи, 4 парки-памятки садово-паркового мистецтва.

Кількість територій та обєктів місцевого значення становить 341, з яких 3 регіональні ландшафтні парки, 153 заказники (48 ландшафтних, 3 лісових, 38 ботанічних, 7 загально зоологічних, 2 орнітологічних, 4 ентомологічних та 51 гідрологічних), 123 памятки природи (11 комплексних, 100 ботанічних, 3 гідрологічних та 9 геологічних), 48 заповідних урочищ та 14 парків памяток садово-паркового мистецтва).

Рішенням двадцять сьомої сесії Полтавської обласної ради пятого скликання від 23 червня 2010 року оголошено 6 обєктів природно-заповідного фонду місцевого значення: 3 заказники - «Географічний центр Полтавщини» (Великобагачанський район), «Демидівський» (Решетилівський район) та «Бурівщина» (Гребінківський район); 2 памятки природи - «Ульяновські могили», «Гостра могила» (Гребінківський район); 1 заповідне урочище «Дубина» (Решетилівський район); а також розширено гідрологічний заказник «Сторожовий» (Чутівський район).

У першому кварталі 2010 року Указом Президента України оголошено створення національного природного парку «Нижньосульський» загальною площею 18635,11 га. У межах Полтавської області площа НПП становить 10764,2 га (решта у межах Черкаській області). Площа земель, що вилучається в установленому порядку та надаються парку в постійне користування становить 1406,3 га.

.3 Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва


Майданчик Кулічихівської УКПГіН розташований на відстані близько 2 км на північний захід від с. Великі Будища Гадяцького району (рис. 2.1). Рельєф району розташування УКПГ рівнинний. З усіх сторін майданчик оточений орними землями. Згідно СН 245-71 проммайданчик УКПГ відноситься до підприємств I класу з шириною санітарно-захисної зони 1000 метрів.

Генеральним планом передбачається вертикальне планування і благоустрій території з урахуванням існуючих внутрішньоскладських проїздів і площадок з твердим покриттям і підїзних доріг загального використання та озеленення вільних територій газонами.




Клімат території характеризується помiрноконтинентальним режимом з довгою тривалістю позитивних температур повітря, помірною морозонебезпечнiстю.

В цiлому, клiмат теплий, з помірно мякою зимою, територія вище середнього забезпечена теплом, з достатньою кiлькiстю атмосферних опадiв, напiвволога, дуже малоснiжна, з пiдвищеною бiологiчною продуктивнiстю.

Глобальнi клiматичнi умови вiдносяться до III iнженерно-екологiчного класу, характеризуються по даним метеостанцiй "Гадяч" (з деякими поправками Сектора пiдготовки iнформацiї Республiканського центру спостережень за станом природного середовища Державного комiтету України по гiдрометеорологiї № 209 вiд 11.05.1993 р., № 231 вiд 01.07.1993 р.,№ 12 вiд 26.01.1994 р.).

Метеорологічні характеристики та коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, для Кулічихівського НГКР характеризуються наступними показниками:

коефіцієнт, який залежить від стратифікації атмосфери А = 200;

коефіцієнт, який залежить від рельєфу місцевості - 1;

середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця 24,5 °С;

середня температура зовнішнього повітря найбільш холодного місяця - 11 °С;

середньорічна повторяємість напрямку вітру в % для 8 основних румбів (табл. 2.1);

середня швидкість вітру 3,8 м/с;

глибина промерзання ґрунтів 1,1 м;

річна кількість опадів 523 мм.


Таблиця 2.1 - Середньорічна повторяємість напрямку вітру (%)

ПнПнССПдСПдПдЗЗПнЗ1114131212131312

2.4 Технологічна частина


.4.1 Загальний опис установки комплексної підготовки газу і нафти

До складу установки комплексної підготовки газу і нафти (УКПГіН) входе наступне технологічне обладнання:

установка низькотемпературної сепарації з блоком вхідного сепаратору та вузлами заміру розходу газу;

установка стабілізації конденсату, яка містить колонне, теплообмінне обладнання, технологічний підігрівач, насосне обладнання, вузли заміру розходу газу та конденсату;

установка регенерації метанолу.

До складу допоміжного технологічного обладнання УКПГіН відносять:

система факельна;

установка підготовки повітря;

система аварійного зливу конденсату;

парк товарної продукції;

зберігання інертного газу;

система теплопостачання.

Установки можуть бути розроблені на різні продуктивності по газу, із застосуванням різних технологій підготовки газу. Установки призначені для експлуатації в кліматичних зонах з температурою повітря від -60 ° С до 45 ° С.


.4.2 Опис технологічної схеми

По «Завданню на розробку робочого проекту "Облаштування Куличихівського НГКР. Установка комплексної підготовки нафти» була розроблена технологічна схема, згідно з якою нафта промивалась водою, а всі трубопроводи нафти та води передбачалися з теплоносієм та ізонувалися, у нафтові свердловини насосами подавався вуглеводневий конденсат з метою розбавлення нафти у кількості 30-50% від видобуваємої нафти.

При цьому дотримувались вимоги "Завдання" - вироблялась нафта згідно до умов ДСТУ ГОСТ 9965-76 ( II група якості нафти).

Нафта із 10 свердловин (№№ 12, 26, 104, 105, 107, 108, 110, 111, 113 та 114) поступає по колектору Н-100 на установку підготовки нафти.

Кожна із вищевказаних свердловин підключається до другого колектору, по якому нафта попадає до замірного сепаратору С-3.

До кожної свердловини підведені:

газ пусковий газліфта з тиском 30 МПа;

газ робочий газліфта з тиском 13,8 МПа;

вуглеводневий конденсат з тиском 25 МПа;

Пусковий газ газліфта подається із Тимофіївської УСП, робочий газ газліфта - із сепаратора С-Т пункту збору газу. Вуглеводневий конденсат подається насосами Н-3 із насосної конденсату, в котрій встановлюються 10 робочих насосів НД 100/125 (по одному на кожну свердловину) та 1 резервний.

На установці підготовки нафти суміш нафти, конденсату, пластової води та газу по колектору Н-100 проходять депульсатор ДП-1 в котрому відокремлюється більша частина газу із рідини і поступають в трьохфазний сепаратор УПС-1, в котрому проходить розділ суміші на газ, нафту з конденсатом та пластову воду.

Газ з тиском 3,3 МПа направляється в газопровід на КЦ №2 Тимофіїівського УКСП. Пластова вода із УПС-1 по рівню скидається в підземну ємність ЕП-1.

В нафту із УПС-1 вприскується деемульгатор насосами Н-7/1 (Н-7/2). Далі суміш підігрівається до температури 80°С у вогневому підігрівачі ОП-1.

Вогневий підігрівач ОП-1 обладнаний системою захисту від пожежі, дренажною ємністю Е-10, до ОП-1 підведений азот.

Клапан, регулюючий рівень нафти в УПС-1, розташований після ОП-1 для запобігання можливості створювання парів в ОП-1.Одночасно клапан знижує тиск суміші для двох режимів роботи:

до 1,6 МПа - в режимі І - подачі нафти в конденсатопровід;

до 0,35 МПа - в режимі II - відвантаження нафти в автоцистерни.

Суміш нафти, газу, деемульгатора та залишків пластової води поступають через коагулятор К, в якому укрупнюються каплі пластової води, і далі в УСП-2, де проходить розділ:

нафти;

пластової води (направляється в підземну ємність ЕП-1);

вуглеводневого газу, що направляється в систему підготовки паливного газу, а лишки - на факел низького тиску.

Нафта із УПС-2 по рівню скидається в кінцеву сепараційну установку КСУ, що працює в режимах:

І - при тиску 1,6 МПа;- при тиску 0,1 МПа.

Нафта із КСУ:

в режимі І замірюється і насосом Н-6 подається в конденсатопровід на Тимофіївську УКСП;

в режимі II - поступає на збереження в ємності товарної нафти Е-6 та Е-7, звідки насосами Н-5/1 (Н-5/2) подається в автоцистерни, попередньо замірюючись.

Технологічною схемою передбачені:

можливість внутрішньопаркової перекачки рідини із ємності товарної нафти в ємність;

відкачки некондиційної нафти насосом Н-8 в трубопровід нафти перед ОП-1;

збирання товарної води із ємностей товарної нафти в підземну ємність ЕД-1 із занурювальним насосом.

В залежності від показників рівнеміра ємності ЕД-1, розташованого на межі рідини нафта-вода, занурювальний насос відкачує пластову воду в підземну ємність ЕП-1, а нафту в ємності товарної нафти Е-б та Е-7.

Система підготовки паливного газу включає дроселювання газу до 0,35 МПа, очистку газу в сепаратор паливного газу С-2, замір кількості паливного газу.

Для продувки обладнання перед ремонтом, перед пуском служить газоподібний азот, що зберігається в ємності Е-5 при тиску 2,5 МПа. Перед використанням азот дроселюється до 0,6 МПа.

Вся пластова вода, що відокремлюється від добутих нафти (УПН) та газу (пункт збору газу), збираються в підземній ємності ЕП-1, вивітрюється до атмосферного тиску, а далі періодично перетискується азотом в роздільник Р-В пункту збору газу. Конденсат із пункту збору газу дроселюється до 0,1 МПа, газ та рідина розділяються в сепараторі С-1. Тому газ із сепаратора С-1 направляється в факельну систему низького тиску. Для запобігання корозії в потік конденсату на вході в сепаратор С-1 вприскується інгібітор корозії насосами Н-2.

Конденсат із сепаратора С-1 замірюється та направляється на всовування насосів Н-3.Деемульгатор привозиться в бочках і з допомогою насосу Н-9 подається на зберігання в ємність Е-8. Із ємності Е-8 насосами Н-7 вприскується в потік нафти до ОП-1. Для періодичного заміру дебіту нафти окремих свердловин служить замірна нитка.

Нафта, що видобувається із замірювальної свердловини направляється по колектору Н-50 в теплообмінник Т, де підігрівається потоком нафти із вогневого підігрівана ОП-1, до температури 56°С.

Далі нафта поступає в сепаратор нафтогазовий замірний СЗ, в якому проходить розділ газу і рідини, котрі замірюються. Газ направляється в газопровід на КЦ № 1 при тиску 3,3 МПа, а рідина (пластова вода та нафта) в Д-3 пункту збору газу для заміру.

Для нормального функціонування установки служать:

БКОВ (блок стиснення та осушки повітря для КВП і А) для забезпечення ремонтним повітрям та повітрям КВП і А;

ППУ (пересувна котельна) для пропарювання обладнання перед ремонтом.


.4.3 Компановачні рішення

Загальна частина Технологічні обєкти облаштування нафтових свердловин Куличихівського НГКР за призначенням і виробничим ознакам угрупованні у комплекси:

комплекс установки підготовки нафти;

комплекс установок проміжного зберігання та видачи готової продукції;

комплекс допоміжних споруд;

внутріплощадкові мережі.

Розташування споруд комплексів при рішенні генерального плану облаштування нафтових свердловин Куличихівського НГКР проводилося з урахуванням їх взаємозвязку, а також нормативних віддалень як між собою, так і до допоміжних споруд (ВНТП 3-85;ВБН В.2.2-58.1-94;ВУПП-88).

Центральну і верхню частину генерального плану займають технологічні споруди установок підготовки нафти:

площадка апаратів;

технологічна насосна станція.

У нижній лівій частині генерального плану розташований комплекс установок проміжного зберігання та видачі готової продукції:

площадка ємностей з КСУ(ємність товарної нафти У=50м3) кінцева сепараційна установка);

площадка ємностей(ємність товарної нафти У=50м3.

Для роботи основних технологічних процесів передбачено цілий комплекс допоміжних споруд, а саме:

реагетне господарство (зберігання та подачі в колектор нафти деемульгатора);

компресорна установка стиснутого повітря (забезпечення осушеним повітрям контрольно-вимірювальних приладів та автоматика);

вузол заміру газліфтного газу;

вогневий підігрівач нафти;

ємкість аварійного зливу нафти V=10м3;

ємкість вивітрювання пластової води V=25м3;

установка зберігання та видачи азоту;

вузол відключающих пристроїв нафтових шлейфів.

Крім того в протипожежній насосній станції передбачено можливість установки встановлення насосів подачі води промивальної НД-400/63-ДА-УЗ (2 шт.) до колектора нафти. Зона допоміжних споруд розташована по всьому генеральному плану з урахуванням його корисного використання.

Всі технологічні споруди зєднані між собою естакадами технологічних трубопроводів.


.4.3.1 Комплекс установки підготовки нафти

Площадка апаратів, яка входить до комплексу споруд підготовки нафти,розташована на відкритому отбортованому бетонному майданчику і складається з апаратів:

трифазних нафтогазових сепараторів (УПС-1,УПС-2);

сепаратора вуглеводневого конденсату (С-І);

сепаратора паливного газу (С-2);

сепаратора нафтогазового замірного (СЗ);

коагулятора (К);

де пульсатора (ДП-1);

теплообмінника (Т).

Всі апарати зєднані між собою технологічними трубопроводами.

Територіальне на площадці розташовані насоси подачі інгібіторів корозії (Н-2/1 ;Н-2/2), які розташовані на залізобетонних фундаментах.

Зона площадки апаратів, на якій розташовані апарати і технологічне обладнання на відкритому майданчику, класифікується за ПУЕ- клас "В-1г". Розташування апаратів на площадці виконано згідно нормативної документації. Для проходу через бетонне обвалування передбачені перехідні мостики.

Місця обслуговування, розташовані вище 1,8 м вище рівня площадки обладнуються майданчиками обслуговування. До апаратів,розташованих на відкритій площадці,передбачена можливість підїзду вантажопідйомного транспорту.

По території площадки прокладені трубопроводи теплоносія прямого, теплоносія зворотного, дренажу технологічного, дренажу сантехнічного. Кріплення трубопроводів виконано за допомогою опор ОПБ-2 для неізольованих трубопроводів, ОПП-2- для ізольованих трубопроводів.

Розміщення арматури і контрольно-вимірювальних приладів здійснено з урахуванням можливості їх корисного обслуговування. Всі апарати встановлені на залізобетонні фундаменти. Підземні і надземні трубопроводи покриваються антикорозійною ізоляцією.

Надземні колектори (нафта до ОП-1, нафта до ДП-1, нафта до Т, нафта до КСУ, вода пластова в колектор) прокладені в загальній ізоляції разом з теплоносієм. Передбачена можливість прокладки теплоносія прямого і зворотного.

Трубопроводи, крім дренажних, прокладені так, щоб забезпечити прохід до апаратів. Для проходу через низьку естакаду трубопроводів передбачен перехідний мостик. Для апаратів передбачена теплова ізоляція.

Технологічна насосна станція Для підготовки та подачі конденсату-розріджувача в кожну свердловину проектом передбачена технологічна насосна станція, яка розташована на окремій відкритій площадці під навісом та конструктивно продовжує існуючу насосну.

В насосній розташовані в ряд одинадцять насосів подачі вуглеводневого конденсату в свердловини (10 робочих + 1 резервний) НД-100/250.

Насоси встановлені на залізобетоні фундаменти і обвязані згідно з технологічної схемою. Зона технологічної насосної станції класифікується по ПУЕ клас В-1г. Повз технологічної насосної станції прокладена естакада технологічних трубопроводів.


.4.3.2 Комплекс установок проміжного зберігання та видачі готової продукції

Площадка ємностей з КСУ, яка входить до комплексу споруд підготовки і зберігання нафти, представляє собою двоповерхову споруду.

На першому поверсі на відкритій площадці розташовані дві ємності товарної нафти (Е-7/1 і Е-7/2).Для зберігання товарної нафти прийняті стальні горизонтальні циліндричні ємкості з надземною установкою, які виготовлюються по типовим проектам - внутрішнім обємом 50 м ( ПС-50-И-2-0).

Ємності встановлені на залізобетонних фундаментах. По верху ємностей передбачені площадки обслуговування арматури і приборів КВП. Відстань між ємностями прийнята 1,25 діаметра однієї ємності.

Висота обвалування(залізобетонної отбортовки) вміщує обєм нафти ємності з запасом 200 мм. Від дзеркала розлитої речовини. Ємності обвязані згідно технологічної схеми. Колектори трубопроводів розташовані на естакадах технологічних трубопроводів, які розташовані за межею площадки ємностей.

За межею площадки ємностей розташовані:

насос подачі нафти у конденсатопровід (Н-6);

насос подачі некондиційної нафти (Н-8);

насоси подачі нафти в автоцистерни (Н-5/1,Н-5/2).

Насосне обладнання розташовано згідно габаритів насосів, раціонального використання звязків насосів між собою і ємностями. Кріплення трубопроводів виконано за допомогою опор ОПБ-2 для неізольованих трубопроводів, 01111-2- для ізольованих. Зона ємностей Е-7/1,Е-7/2 класифікується по ПУЕ-"В-1г". Ємності обладнані запірною арматурою, замірними і запобіжними облаштуванням.

Підземні і надземні трубопроводи покриваються антикорозійною ізоляцією. Трубопроводи розташовані на висоті 2,2 м для забезпечення проходу під ними.

На другому поверсі на висоті 6,550 м розташована кінцева сепараційна установка (КСУ) ємністю 25 мк КСУ встановлена на залізобетонних фундаментах. По верху установки передбачена площадка обслуговування і приборів КВП. Обвязка КСУ прийнята згідно технологічної схеми. Нафта з КСУ самопливом подається до ємностей зберігання нафти.

Площадка ємностей, яка входить до комплексу споруд підготовки і зберігання нафти, представляє собою відкритий майданчик, на якому розташовані дві ємності товарної нафти (Е-6/1...Е-6/2) з внутрішнім обємом 50 м3.

Ємності встановлені на залізобетонних фундаментах. По верху ємностей передбачені площадки обслуговування арматури і приборів КВП.

Висота обвалування (залізобетонної отбортовки) вміщає обєм нафти ємності з запасом 200 мм. від дзеркала розлитої речовини. Ємності мають теплову ізоляцію.


.4.3.3 Комплекс допоміжних споруд

Реагентне господарство - установка зберігання і подачі деемульгатора, запобігає утворенню, а також ліквідує уже існуючі нафтові емульсії. Для цього на окремій площадці встановлюються апарат горизонтальний V=25 м3 з теплообмінним пристроєм, а також два агрегату електронасосних дозуючих НД 1,6/63 Д13В для подачі деемульгатора в колектор нафти перед вогневим підігрівачем нафти. Апарат горизонтальний і насоси встановлюються на залізобетонні фундаменти. Зона реагентного господарства по ПУЕ класифікується "В-1г". Установка зберігання і подачі деемульгатора обгороджена по периметру металевою сіткою.

Вузол заміру газліфтного газу запроектований у десять ниток з труби 140х20 Ст.20, які розташовані на опорах. Кожна нитка має двостороннє відключення клапанами кутовими перекривно-регулювальними із Ст..18хГС з ручним управлінням. На прохання замовника на кожній із десяти ліній установки рас ходомірів "Циклон-2" посередині труби 140х20 поставлений будівельний ригель. Для кріплення труби, в місці обпирання труби і будівельної опори ставиться опора ОПБ-1. В місцях виходу підземних трубопроводів на площадки труби гідро ізолювати на 300 мм. Вище рівня площадки вузла заміру газліфтного газу. Зона вузла заміру газліфтного газу класифікується по ПУЕ "В-1г". Устаткування, і трубопроводи вузла покриваються антикорозійною ізоляцією.

Компресорна стисненого повітря складається з двох автономних блоків (блок компресорний і блок допоміжного обладнання). Які встановлюються на залізобетоних фундаментах. Зона компресорної класифікується по ПУЕ "Д". Кріплення труб виконано за допомогою опор ОПБ2 ,011111 та ОПП2.

Блок підігріву нафти встановлюються на залізобетонних фундаментах на окремому бетонному майданчику. Зона блоку підігріву нафти та теплоносія класифікується по ПУЕ "В-іг".

Установка зберігання та видачі азоту розміщується на відкритому майданчику і складається із ємності зберігання азоту і трубопровідної обвязки. Стальний горизонтальний резервуар обємом 80 м3 на залізобетонних фундаментах. Для обслуговування люка-лаза та штуцерів на верху резервуара передбачена металева площадка. Трубопровід і арматура трубопровідної обвязки встановлені на опори.

2.4.3.4 Внутріплощадкові мережі

Трубопроводи, які зєднують споруди, розташовані на технологічних естакадах і виконані із металевих опор з прогінними балками і проміжними траверсами. Неізольовані трубопроводи опираються на траверси на безкорпусних опорах типу ОПБ-1, ОПБ-2; ізольовані - на опорах типа 01111-2. Висота опор приймається, як правило, з урахуванням прокладки трубопроводів без "мешків" з метою забезпечення їх спорожнення при дренажі. Шаг опор - 6 м. Монтаж трубопроводів виконується на сварці, різьбові та фланцеві зєднання виконуються тільки у разі приєднання до обладнання і арматури. Біля блоку підігріву нафти розташована ємність аварійного зливу нафти V=10 м3.


.5 Оцінка впливу підприємства на атмосферне повітря


.5.1 Характеристика підприємства як джерела забруднення атмосферного повітря

Технологічна схема роботи Кулічихівської УКПГіН забезпечує підготовку газу для транспортування, підготовку конденсату та нафти.

Сирий газ зi свердловин по газопроводам-шлейфам надходить в блок газового сепаратора першого ступеня С-1, де звільняється вiд пластової води та вуглеводневого конденсату. Вiдсепарований газ через замірний вузол надходить в магістральний газопровід.

Рідина, яка випала в сепараторі С-1 конденсат i пластова вода, надходить в конденсатопровід та відправляється на Новотроїцьку УСП для подальшої переробки.

Нафта зі свердловин по нафтопроводам надходить на УПС-1, де звільняється від попутного нафтового газу, який направляється в газопровід та пластової води, яка потрапляє в ємність ЕП-1. Після УПС-1 рідина через вогньовий підігрівач ОП-1 (джерела №№ 1,2), де нагрівається до 80 °С потрапляє на УПС-2, де звільняється від залишків газу та пластової води, потім нафта відправляється на кінцеву сепараційну установку (КСУ) та через насос 9 МГР (джерело № 17) відправляється на Тимофіївську УСП. Газ після УПС-2 через сепаратор С-2 потрапляє на власні потреби, попутна пластова вода на ємність ЕП-1, з якої потім відправляється на Новотроїцьку УСП для подальшої переробки. При виникненні аварійної ситуації на нафтопроводі нафта потрапляє в ємності нафти Е-2 місткістю 25 м3, (джерело № 6) і Е-3, Е-6-1, Е-6-2, Е-7-1, Е-7-2 місткістю 50 м3, (джерела №№ 7-11). Потім нафта за допомогою насосів НШ (джерела №№ 18-20) потрапляє на наливну естакаду (джерело №21) і автомобільним транспортом вивозиться для подальшої переробки. При перекачуванні та зберіганні нафти в атмосферне повітря виділяються вуглеводні граничні.

Для запобігання гiдратоутворення на установці та в газопроводах шлейфах використовується метанол. На майданчику УКПГіН для зберігання метанолу встановлено дві ємності метанолу Е-4, Е-5, (джерела №№ 4,5) мiсткiстю 25 м3. На майданчику УКПГіН також встановлено дренажну ємність метанолу, обємом 2 м3 (джерело № 13), в яку збирається метанол, який прокапує при роботі метанольних насосів. Метанол за допомогою насосів НД (джерело № 16) подається на технологічну установку та свердловини. Ця ж насосна застосовується для закачування вуглеводневого конденсату в міжтрубний простір нафтових свердловин. При наповненні ємностей метанолу та роботі насосів в атмосферне повітря виділяється спирт метиловий та вуглеводні граничні.

При гiдратацiї свердловин та газопроводiв-шлейфiв, при експлуатацiї та ремонті технологічного обладнання виникає необхідність їх продувки, скиду гiдратної пробки i спалювання газу в факельному амбарi. Факельний амбар УКПГіН є джерелом постійної дії - працює черговий пальник, а продувка проводиться періодично (дж. № 15). В результаті спалювання газу в атмосферу в складі продуктів згоряння видаляються шкідливі речовини - дiоксид азоту, оксид вуглецю та сажа.

На випадок виникнення такої аварійної ситуації, як зникнення напруги в мережі електропостачання на УКПГіН встановлено дизельну електростанцію. В якості палива використовується дизельне пальне. При роботі електростанції в атмосферу викидаються діоксид азоту, оксид вуглецю, ангідрид сірчистий, сажа (дж. № 3). Характеристика забруднюючих речовин, що виділяються в атмосферне повітря, та їх кількість наведені в таблиці 2.2


Таблиця 2.2 - Характеристика забруднюючих речовин, що виділяються в атмосферне повітря

№ п/пКодНайменування забруднюючої речовиниГДКм.р.ГДКс.д. ОБРВКлас небезпекиПотужність викиду, т/рікмг/м³1301Азоту діоксид0,0850,040---21,4462337Вуглецю оксид5,0003,000---475,10231052Спирт метиловий1,0000,500---30,4944328Сажа0,1500,050---31,57262754Вуглеводні граничні1,000------42,9477330Ангідрид сірчистий0,5000,050---30,0038410Метан------50,000---5,504ВСЬОГО:87,068

.5.2 Характеристика шкідливих речовин та ступінь їх небезпеки

Азоту діоксид Токсичність: високотоксична речовина, викликає загальнотоксичну (запаморочення, бронхопневмонія, судороги, серцебиття), подразнюючу, алергенну (астма) дію. Клас небезпеки: II - повітря населених місць; III - повітря робочої зони.

Вуглецю монооксид, угарний газ Токсичність: високотоксичний, кровяний яд, при вмiстi в повiтрi 0,01% у людей відзначається запаморочення, головний біль, рвоту, при змісті 0,1% - втрата свідомості, а при 0,2% - оксид вуглецю може бути причиною численних отруєнь iз смертельним наслідком. Клас небезпеки: IV - повітря населених місць і повітря робочої зони.

Метан Токсичність: в звичайних умовах визначається головним чином хибою кисня. Клас небезпеки II.

Вуглець технічний (сажа) Токсичність: викликає загальнотоксичну дію та дратує, канцероген (сажi чорнi промисловi з змiстом бенз(а)пiрену не бiльш 35 мг/кг). Клас небезпеки: III - повітря населених місць і повітря робочої зони.

Діоксид сірки (сірчаний ангідрид) Токсичність: викликає загально токсичну дію, дратує. Клас небезпеки: II - повітря населених місць; III - повітря робочої зони.

Метиловий спирт Токсичнiсть: сильний нервово-судинний яд, викликає загальну токсичну та наркотичну дiю, дратує, вражає внутрiшнi органи, сiтчатку ока, центральну нервову систему, смертельною дозою для людини є 30 см3; важкi отруєння, що супроводжуються слiпотою, можливi при дозах 5ёё10 см3. Клас небезпеки: III - повiтря населених мiсць.


.5.3 Перелік впливів на атмосферне повітря

Перелік забруднюючих речовин Кулічихівської УКПГіН, впливи яких мають підсумуватися:

група № 31 - ангідрид сірчистий та діоксид азоту.

При спільній присутності в атмосферному повітрі декількох речовин, які володіють сумарною дією, сума відношень їх концентрацій до граничнодопустимих концентрацій не повинна перевищувати 1 (одиниці) при розрахунку по формулі:


С1 С2 С3 Сn

------+ -------- +------+…+-------= 1, (2.1)

ГДК1 ГДК2 ГДК3 ГДКn


де С1, С2, Сn - фактичні концентрації речовин в атмосферному повітрі;

ГДК1, ГДК2, ГДКn - граничнодопустимі концентрації тих же речовин.

Речовини, викид в атмосферу яких заборонений, на Кулічихівській УКПГіН відсутні.


.5.4 Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря

Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря подані у таблиці 2.3.


Таблиця 2.3 - Параметри джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря

№ джерела викидуНайменування забруднюючої речовиниКод забруднюючої речовиниВикиди речовин, г/сПеріодичність р/рікТривалість викиду, год.,(хв.)Річна величина викиду, т/рікпо регламентузалповий викид22Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа301 337 328--- --- ---0,6220 35,470 0,747020 20 204 4 40,090 5,108 0,10823Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа301 337 328--- --- ---0,6220 35,470 0,747020 20 204 4 40,090 5,108 0,10824Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа301 337 328--- --- ---0,6220 35,470 0,747020 20 204 4 40,090 5,108 0,10825Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа301 337 328--- --- ---0,6220 35,470 0,747020 20 204 4 40,090 5,108 0,10826Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа301 337 328--- --- ---0,6220 35,470 0,747020 20 204 4 40,090 5,108 0,10827Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа301 337 328--- --- ---0,6220 35,470 0,747020 20 204 4 40,090 5,108 0,10828Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа301 337 328--- --- ---0,6220 35,470 0,747020 20 204 4 40,090 5,108 0,10829Азоту діоксид Вуглецю оксид Сажа301 337 328--- --- ---0,6220 35,470 0,747020 20 204 4 40,090 5,108 0,108

.5.5 Характеристика залпових викидів

На свердловинах двадцять разів на рік, протягом чотирьох годин відбувається продувка свердловини природним газом, який потім спалюється на факелі. При згорянні газу в атмосферу викидаються азоту діоксид, вуглецю оксид, сажа. На даний час експлуатується 8 свердловин. Їх продувка здійснюється на індивідуальних факельних амбарах. Санітарно-захисна зона для цих джерел викиду встановлена в розмірі 300 м.


.5.6 Аварійні ситуації

До найбільш iмовiрних ситуацій відноситься займання ємностей з пальною речовиною (нафта). При виникненні цієї аварійної ситуації здійснюються викиди речовин, що забруднюють атмосферу, а значить ймовiрнiсть шкідливого впливу в першу чергу на людей, тваринний i рослинний світ.

В звязку з тим, що в цей час не розроблено розрахункових методик iмовiрностi виникнення аварій при експлуатації газопереробних підприємств, в наданому роздiлi пропонується не розраховувати валовий викид в атмосферу (тон/рiк) при виникненні аварії, а обмежитися описом i розрахунком одиничної аварійної ситуації i масовим секундним викидом забруднюючих речовин в атмосферу.

При займаннi ємностей з пальною речовиною припускається, що займається одна ємність, а двi iншi (розташовані в безпосередній близькості вiд неї) швидко нагріваються вiд полумя горіння пальної речовини, ємності що горить.

При інтенсивному нагрiваннi речовини, яка знаходиться в ємностях, підвищується її температура i починається інтенсивне її випаровування, що призводить до значного підвищення парціального тиску насиченої пари речовини в ємності (рис.2.2).

Внаслiдок підвищення тиску в ємності спрацьовують запобiжнi або дихальні клапани чи пари відводяться через дихальнi трубки, в залежності вiд того який тип ємності (пiд пiдвищенним тиском або пiд атмосферним). При спрацюваннi клапана, пари речовини, виходять або безпосередньо в атмосферу, або можливе вiдведення їх на скидну свiчу чи на факельний пристрiй.

При виходi в атмосферу з дихального клапана або трубки пари загоряються вiд полумя палаючої ємностi, та згоряючи, утворюють такi забруднюючi речовини як оксиди азоту, оксид вуглецю i сажа.

Розрахунок кiлькостi парiв, що виходять через клапан, проводять з розрахунку пропускної можливостi клапану в вiдповiдностi з "Технiчними умовами на запобiжнi клапани" ТУЗК-83.




Для розрахунку горiння ємностей на Кулічихівській УКПГіН прийнято групу не теплоiзолюваних ємностей: V=50 м3 - 3 шт.

Згiдно ОСТ 26-02-2080-84 для резервуарів ПС-50 визначена кiлькiсть парів насичених вуглеводнів, якi виділяються при горiннi резервуару:

для ємностi № 1: G = 13107,5/2 = 6553,8 кг/год;

для ємностi № 2: G = 13107,5 кг/год;

для ємностi № 3: G = 13107,5 / 2 = 6553,8 кг/год;

Всього при горiннi ємностей G = 26215,1 кг/год = 7282,0 г/сек. Якщо пари насичених вуглеводнiв загоряються, то в атмосферне повiтря з продуктами сгоряння видiляються оксиди азоту, оксид вуглецю i сажа.

Так як ємності обладнані дихальними трубками, то пари речовини будуть безпосередньо стравлюватися в атмосферу i загорятися вiд полумя палаючих ємностей.

Розрахунок викидів при загорянні парів при виході iз дихальних трубок визначається по методиці розрахунку викидів вiд факелів по дослідним коефіцієнтам:

МсNOx = 7,282 [г/сек];

МсCO = 415,072 [г/сек];

Мссажи = 8,738 [г/сек].


.5.7 Визначення доцільності проведення розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Визначання критерію Ф доцільності проведення розрахунків забруднення атмосферного повітря на ЕОМ для кожної речовини, які викидаються в атмосферу на даному підприємстві, виконаний по формулі:


Ф = М / ГДК, (2.2)


де М - сумарне значення викиду даної речовини вiд усiх джерел пiдприємства, (г/с);

ГДК - максимальна граничнодопустима концентрація, (мг/м³ ).

Одержане в результаті розрахунків значення Ф порівнюється з нормативним значенням Фн, яке залежить вiд середньозваженої висоти Н джерел, викидаючих розглядувану речовину:


Фн = 0,01 Н при Н > 10 м; Фн = 0,1 при Н < 10 м.

Розрахунок забруднення атмосфери необхідно проводити при Ф > Фн. Визначення середньозваженої для даної речовини висоти джерел викидів проводиться по формулi:


5 х М1-10 + 15 х М11-20 + 25 х М21-30 + ...

Н = ------------------------------------------------------,(2.3)

М


де М1-11, М11-22, М21-30 - сумарнi викиди (г/с) забруднюючої речовини джерелами пiдприємства, висоти яких знаходяться в iнтервалах 1-10 м, 11-20 м, 21-30 м і т.д. вiдповiдно.

Якщо всi джерела на підприємстві мають висоту до 10 м (викиди можуть бути як органiзованi, так i неорганiзованi), то значення Н приймається рівним 5 м. Доцільність проведення розрахунків забруднення атмосферного повітря приведена у таблиці 2.4.


Таблиця 2.4 - Доцільність проведення розрахунків забруднення атмосферного повітря

№ п/пНайменування забруднюючої речовиниа)ГДКм.р. б) ГДКс.д. в) ОБРВ, мг/м³М1-10, г/сМ11-20, г/сМ21-30, г/сМ31-40, г/сM, г/сH,мФФнТак/Ні1Азоту діоксида)0,0850,47640,00380,4805,15,60,1ТАК2Вуглецю оксида)5,00026,5660,022626,5895,05,320,1ТАК3Спирт метиловийа)1,0000,01210,01215,00,0120,1НІ4Сажаа)0,1500,56030,56035,03,7350,1ТАК5Вуглеводні гpан.а)1,0000,32620,32625,00,3260,1ТАК6Ангідрид сірч.а)0,5000,00160,00165,00,0030,1НІ6Метанв)50,0000,66360,66365,00,0130,1НІ

2.5.8 Заходи щодо охорони атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах (НМУ)

Пiд регулюванням викидiв шкiдливих речовин в атмосферу розумiють їх короткочасне скорочення в перiод несприятливих метеорологiчних умов (НМУ), якi спричиняють високий рiвень забруднення повiтря. У лiтнiй перiод року найбiльш iмовiрним часом виникнення НМУ в м.Полтавi та областi є нiч.

Настання НМУ спричиняється виникненням приземної iнверсiї товщиною шару до 0,3 км. при малих швидкостях вiтру, а також при штилi. З цих причин настання НМУ найбiльш iмовiрно у липнi або серпнi, так як у цю пору спостерiгається найбiльша повторюванiсть штилiв - 15% та повторюванiсть приземних iнверсiй - 35% вiд загальної кiлькостi спостережень. У зимову пору основна причина виникнення НМУ - це тумани та припiднятi iнверсiї. Найбiльша кiлькiсть припiднятих iнверсiй спостерiгається вранцi, а особливо вдень у груднi i сiчнi. В цей перiод повторюванiсть iнверсiй - 30¸35 % вiд загальної кiлькостi спостережень.

Для запобiгання утворення пiдвищених рiвнiв забруднення атмосфери в подiбних ситуацiях на пiдприємствах розробляються заходи по скороченню викидiв у перiод НМУ. Заходи по тимчасовому скороченню викидiв у перiод НМУ - обовязковi i повиннi виконуватись пiдприємством пiсля одержання попередження про пiдвищення рiвня забруднення атмосфери. Регулювання викидiв здiйснюється з урахуванням прогнозу НМУ, на основi попердження про можливе зростання концентрацiй шкiдливих речовин у повiтрi, з метою його запобiгання.

У першу чергу передбачається скорочувати викиди на дрiбних, холодних, низьких i неорганізованих джерелах забруднення атмосфери (ДЗА) та ДЗА, якi є основними забруднювачами повiтря, так як високий рівень забруднення повітря по мiсту у цiлому створюється у більшестi випадків невисокими джерелами. Умовно до таких викидів віднесено ДЗА з висотою устя нижче 30 м вiд поверхнi землi.

Трьом ступеням попередження вiдповiдають три режими роботи підприємства у період НМУ. У вiдповiдностi з вимогами заходи по тимчасовому скороченню викидів при НМУ повинні забезпечувати зниження концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарi атмосфери по слiдуючiй градації:режим - на 15¸20%; для цього пропонується слiдуючий комплекс заходів, якi дозволять отримати зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу:

посилити контроль за точним додержанням технологiчних процесiв;

посилити контроль за точним додержанням режимних карт при спалюваннi природного газу в пальниках газоспоживаючого обладнання;

посилити контроль за герметичнiстю технологiчного обладнання, яке викидає забруднюючi речовини;

забезпечити безперебiйну роботу установок очистки газiв, не допускати роботу технологiчного обладнання у випадку виходу iз ладу газоочисного обладнання;

обмежити розвантажувальнi роботи, якi повязана iз значним виділенням шкiдливих речовин;

інтенсивнiше проводити вологе прибирання територiї пiдприємства;

зупинити випробування обладнання, яке повязане iз змiнами технологiчного режиму та яке приводить до збільшення викидів забруднюючих речовин у атмосферу.режим - на 20¸40%; при цьому необхiдно знизити продуктивнiсть окремих агрегатiв i технологiчних лiнiй, робота яких повязана зi значними викидами у атмосферу шкiдливих речовин; у разi, якщо початок ППР по ремонту технологiчного обладнання близько спiвпадає iз настанням НМУ, треба зупинити обладнання; забезпечити безперебiйну роботу усiх ПГОУ, не допускати в цi днi їх вiдключення на профiлактичнi огляди, ревiзiї, ремонти, а також зниження продуктивностi цих установок.режим - на 40¸60%; для зниження викидiв необхiдно знизити навантаження або зупинити виробництва, якi супроводжуються значними викидами забруднюючих речовин; вiдключити апарати та обладнання, в яких закiнчується технологiчний цикл i робота яких повязана iз значним забрудненням повiтря; зупинити технологiчне обладнання у разi виходу iз ладу ПГОУ; заборонити вiдвантажувально-розвантажувальнi роботи сипучої вихiдної сировини i матерiалiв, якi є джерелами забруднення атмосфери; перерозподiлити навантаження виробництв i технологiчних лiнiй на бiльш ефективне обладнання, яке призведе до скорочення викидiв у атмосферу. Вiдповiдальнiсть за виконання заходiв у перiод НМУ в пiдроздiлах несуть їх керiвники. Контроль за виконанням заходiв у перiод НМУ покладається на iнженера по охоронi навколишнього середовища. Контроль за викидами у атмосферу в перiод НМУ повинен здiйснюватися спецiалiстами органiзацiї з екологiчною орiєнтацiєю. Метод контролю - iнструментальний на устях ДЗА.


.5.9 Гранично допустимі викиди

Аналiз результатiв розрахунку розсiювання в атмосферi викидiв шкiдливих речовин вiд джерел на ЕОМ показав, що для забруднюючих речовин концентрацiї за межами санітарно-захисної зони, не перевищують допустимих величин, тому викиди пропонується прийняти на рiвнi гранично допустимих.

Пропозицiї по нормативах ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повiтря та заходи по їх досягненню наведенi в таблицi 2.5.


Таблиця 2.5 - Пропозиції по нормативах ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря

№ п/п№ джерела викидуНормативи викидiв забруднюючих речовинна 2012 р.граничні нормативи викидівг/ст/рікг/ст/рік123456Код № 301 Азоту діоксид110,00190,0580,00190,058220,00190,0580,00190,058330,01340,0250,01340,0254150,4640,5850,46400,5855220,6220,090,62200,0906230,6220,090,62200,0907240,6220,090,62200,0908250,6220,090,62200,0909260,6220,090,62200,09010270,6220,090,62200,09011280,6220,090,62200,09012290,6220,090,62200,090Всього:5,45721,4465,45721,4460Код № 337 Вуглецю діоксид1310,01130,3560,01130,3561420,01130,3560,01130,3561530,09560,1730,09560,173161526,4733,35326,470033,353172235,475,10835,47005,108182335,475,10835,47005,108192435,475,10835,47005,108202535,475,10835,47005,108212635,475,10835,47005,108222735,475,10835,47005,108232835,475,10835,47005,108242935,475,10835,47005,108Всього:310,348275,102310,348275,1020Код № 328 Сажа2530,00330,0060,00330,00626150,5570,7020,55700,70227220,7470,1080,74700,10828230,7470,1080,74700,10829240,7470,1080,74700,10830250,7470,1080,74700,10831260,7470,1080,74700,10832270,7470,1080,74700,10833280,7470,1080,74700,10834290,7470,1080,74700,108Всього:6,53631,5726,53631,5720Код № 2754 Вуглеводні гpаничні3560,32620,0030,32620,0033670,32620,0060,32620,0063780,32620,0060,32620,0063890,32620,0060,32620,00639100,32620,0060,32620,00640110,32620,0060,32620,00641140,05320,0010,05320,00142160,07782,4540,07782,45443170,01380,4360,01380,43644180,00830,0040,00830,00445190,00830,0040,00830,00446200,00830,0040,00830,00447210,00990,0110,00990,011Всього:2,13682,9471,95722,947Код № 330 Ангідрид сірчистий4830,00160,0030,00160,003Всього:0,00160,0030,00160,003Код № 410 Метан49120,66365,5040,66365,504Всього:0,66365,5040,66365,504Код № 1052 Спирт метиловий5040,01210,0010,01210,0015150,01210,0010,01210,00152130,00140,0440,00140,04453160,01420,4480,01420,448Всього:0,03980,4940,03980,494Всього по підприємству:325,183587,068325,093787,068Примітки:

* - джерела викидів, вклад яких в рівні забруднення в приземному шарі в будь-якій точці за межами промплощадки складає більше 0,1 ГДК;

** - джерела викидів, які обладнані газоочисним обладнанням;

*** - неорганізовані джерела викидів.

Контроль за дотриманням нормативiв ГДВ на пiдприємствi здiйснюється беспосередньо на джерелах викидiв i на спецiально вибранних контрольних точках. Контроль проводиться по слiдуючiй речовинi: оксидам азоту, оксиду вуглецю, сажi, ангідриду сірчистому. Методики визначення викидiв забруднюючих речовин эксперементальними методами розробленi та апробованi, приведенi в вiдповiднiй лiтературi. Використання балансових методiв i розрахункiв по питомим викидам не рекомендується. Замiри необхiдно проводити в перiод, коли обладнання працює з навантаженням, близьким до номiнального. Викиди шкiдливих речовин не повиннi перевищувати встановленi нормативи викидiв, наведених в планi-графiку контролю.


.5.10 Заходи, направлені на зниження рівнів шуму та вібрації

Заходи по зниженню шуму на промислових майданчиках розробленi на рiвнi планувальних, технологiчних i архiтектурно-будiвельних рiшень згiдно СНиП II-12-77.

Основними джерелами шуму при експлуатацiї обладнання на територiї промислового майданчика УКПГіН являється наступне обладнання: високошвидкiсний рух газiв по обладнанню та трубопроводам.

Граничнi рiвнi звукового тиску прийнятi в вiдповiдностi з ГОСТ 12.1.-003. Шум. Загальнi вимоги.

Розробка заходiв по зниженню шумової дiї проводиться на основi наступних матерiалiв:

ГОСТ 12.4.051-81. Средства индивидуальной защиты органов слуха;

СНиП II-12-77. Защита от шума.

Досягнення граничних величин рiвня шуму i вiбрацiй передбачено за рахунок закриття найбiльш шумових вузлiв обладнання звукоiзолюючими кожухами.

Джерела ультразвукових коливань та iонiзуючих випромiнювань якi впливають на навколишнє середовище на територiї промислового майданчика вiдсутнi.

При споруджені свердловини наявні джерела механічного шуму :

привід бурової установки;

блок приготування розчину;

цементно-змішувальна установка;

дизель-генератор;

викидний патрубок бурового ключа АКБ;

система управління бурової лебідки;

вентилятори обдуву бурової лебідки;

компресорна установка.

Шумові характеристики вказаних агрегатів приведено в табл. 2.6. Заходи по зменшенню рівня звуку приведені в табл.2.7.


Таблиця 2.6 - Шумові характеристики обладнання

НазваКількістьРівень звуку, дБА1. ДВЗ приводу бурової установки2852. Дизель-генератор1853. Цементно-змішувальна установка 1754. Блок приготування бурового розчину1755. Викидний патрубок бурового ключа АКБ1846.Система пневмоуправління бурової лебідки1847. Вентилятор СВН-51838. Вентсистема обдуву бурової лебідки1809. Компресорна установка186

Таблиця 2.7 - Заходи по зменшенню рівня звуку

НазваЕфективність заходів по зменшенню рівня звуку, дБА1.Установка обладнання на гумові прокладки ( поз. 1,2,3,4 табл. 5.15)82. Установка обладнання (поз. 1,2,3) в звукоізолюючому корпусі83. Наявність лісових насаджень 94. Глушник шуму конструкції ВНИИБТ, який встановлюється на викидний патрубок пневматичного бурового ключа АКБ - 3м2165. Клапани-розрядники системи пневмоуправління буровою лебідкою поміщені у звукоізолюючі кожухи 106. Вентилятор СВН-5 в звукоізолюючому кожусі та обладнаний глушником157. Вентиляційну систему обдуву бурової лебідки і ротора обладнані насадками-глушниками128.Компресорна установка в звукоізоляційному корпусі і викидний патрубок обладнаний глушником16

Велике значення для зниження рівнів шуму має правильна експлуатація механізмів, своєчасне проведення профілактичних ремонтів та якісний монтаж.

Загальний рівень звуку вентиляторів та дизель-генератора розраховано по формулі:

р.з.= Lр.о.+ 10lg n(2.4)


Рівень звуку на межі СЗЗ розраховано по формулі:

ж.з. = Lр.з. -L з.з. - 20 lg r2/r1(2.5)


Умовні позначення складових формул, їх назва приведено в табл. 2.8., а розрахунок рівнів звуку на території бурового майданчика і в житловій забудові - табл.2.9.


Таблиця 2.8 - Позначення складових формул, їх назва і значення показників

Позначення складових формул, їх назваЗначення показниківLр.з. - загальний рівень звуку механізмів, що мають однакову звукову потужність, дБАLр.о. - рівень звуку n - кількість, що мають однакову звукову потужністьLж.з. - рівень звуку в житловій забудові, дБАL з.з - зниження рівня звуку передбаченими заходами, дБАr2 - відстань від джерела звуку до межі СЗЗ,м500r1 - відстань від джерела звуку, на якій визначається його рівень, м

Таблиця 2.9 - Розрахунок рівня шуму на території бурового майданчика і в житловій забудові

Назва, їх рівень звуку, дБАРівень звукуЗниження рівня звуку заходами, дБАРівень звуку з врахуванням заходів, дБАрозрахунокзначення, дБА1. Викидний патрубок бурового ключа АКБ.8416682. Система пневмоуправління буровою лебідкою.8410743. Рівень шуму обладнання (поз.1 і поз. 2) 74-68=6Lр.з= 74 + 175754. Вентилятор СВН8315685. Рівень шуму обладнання (поз.3 і поз.4) 75-68=7Lр.з= 75+0,875,875,86. Вентсистема обдуву бурової лебідки8012687. Рівень шуму обладнання ( поз.5 і поз.6) 75,8-68=7,8Lр.з= 75,8+0,676,476,48.Компресорна установка8616709. Рівень шуму обладнання (поз.7 і поз.8) 76,4-70=6,4Lр.з= 76,4+0,777,177,110. Стаціонарні дизельні установки і дизельгенераторLр.з= 68 +10 lq684 75,81568 75,811. Рівень шуму обладнання (поз.9 і поз.10) 77,1-75,8=1,3 Lр.з= 77,1+2,3 79,4 79,412. Цементно-змішувальна установка і установка приготування бурового розчину Рівень шуму однієї установки Рівень шуму двох установок Lр.з= 67 + 10 lq2 75 70 8 67 7013. Рівень шуму обладнання (поз.11 і поз.12) 79,4-70=9,4 Lр.з=79,4+0,5 79,9 79,9

Рівень шуму на межі СЗЗ розраховано по формулі і складе:

ж.з. = 79,9 - 20 lg 500/1 = 25,9 дбА


Рівень звуку на території бурового майданчика складає 79,9 дБА і менше допустимого рівня шуму - 80 дБА. Рівень шуму на межі СЗЗ складає 19,9 дБА, що менше допустимого рівня шуму на території житлової забудови - 45 дБА.


.6 Оцінка впливу діяльності на мікроклімат


При здiйсненнi проектованої дiяльностi по переробцi газу, активного i масштабного впливу на мiкроклiматичнi умови (значне теплове забруднення, випаровування в значних масштабах) не очiкується.

Експлуатацiя УКПГіН не впливає на зменшення сонячної радiацiї на прилеглих дiлянках, а також не впливає на температуру ґрунтiв, швидкiсть i напрям вiтру, атмосфернi iнверсiї, не сприяє створенню туманiв.

Теплове забруднення повiтря можливе у локальнiй зонi - майданчик розташування вогньового пiдiгрiвача на деякiй висотi вiд земної поверхнi та майданчику факелу УКПГіН на незначнiй вiдстанi вiд земної поверхнi, так як джерела викиду гарячих продуктiв згоряння мають незначну висоту до 15 метрiв.

Факела свердловин працюють в рiк не бiльше 80 годин та розосередженi по територiї НГКР на значнiй вiдстанi вiд УКПГіН i таким чином не мають сумарного впливу з факелом УКПГіН i носять локальне теплове забруднення в мiсцi розташування.

Сумарне теплове забруднення вiд обладнання УКПГіН та свердловин складає: 23107 Гкал/рiк:

вогневий пiдiгрiвач - 1453 Гкал/рiк;

факел УКПГіН - 6276 Гкал/рiк;

факела свердловин - 15378 Гкал/рiк.

Найзначнiше теплове забруднення на дiлянках запроектованої дiяльностi може очiкуватись при аварiйнiй ситуацiї - аварiї на газопроводi чи газопроводi-шлейфi при виходi великої кiлькостi горючого газу i його горiннi.


.7 Оцінка впливу діяльності на водне середовище


На площадці УКПГіН проектом передбачається будівництво протипожежних систем та виробничо-дощової каналізації.

Для господарсько-питних потреб обслуговуючого персоналу використовується привозна вода (0,12 м3/добу).

Для пожежегасіння на території майданчика встановлюється дві ємності протипожежного запасу води по 50,0 м3 кожна, з сухим і прийомним колодязями та дві пересувних установки пожежогасіння УППУ-250ЛС. Заповнення резервуарів пожежного запасу води передбачається по водогону від Тимофіївської УСП. Витрати води по підприємству приведені в таблиці 2.10.


Таблиця 2.10 - Характеристика витрат води

№ п/пНайменування споживачівОдиниця виміруКількість споживачівНорма,лВитрата водиПриміткам3/добум3/рік1Обслуговуючий персоналЧоловік1580,1245Привозна вода2Відновлення протипожежного запасу водим3100Від існуючого про-типожежного водо-проводу Тимофіївської УСП, після пожежі

Для побутових потреб обслуговуючого персоналу використовується існуюча надвірна вбиральня з водонепроникливим вигрібом.

З метою охорони ґрунтів і водойм від забруднення поверхневими стічними водами відвід виробничо-дощових вод з площадок ємностей товарної нафти, технологічних апаратів та реагентного господарства, де можливі розливи продукту і забруднення дощових стічних вод передбачається в мережі виробничо-дощової каналізації.

Зливові стічні води з площадки стояків наливу нафти направляються в мережу виробничо-дощової каналізації через дощоприймач. Відвід дощових вод з площадки реагентного господарства передбачений в колодязь з приймальною частиною.

При аварійному розливі продукту площадку звільнюють від нього і тільки після цього миють, відкривають засувку і направляють стічні води в мережу виробничо-дощової каналізації.

Мережі каналізації передбачені з азбестоцементних труб встановленням оглядових колодязів із збірних залізобетонних елементів і колодязів з гідравлічними затворами.

Збір виробничо-дощових вод здійснюється в накопичувач стічних вод - металевий резервуар ємкістю 50 м3. Резервуар покривається дуже посиленою антикорозійною ізоляцією і підключається до системи електрохімзахисту.

Вивіз виробничо-дощових вод по мірі заповнення резервуару передбачається на існуючі очисні споруди Тимофіївської УСП. Відкачування стічних вод з резервуару для вивозу спецавтотранспортом здійснюється пересувним насосом ЕПЗ 16-14. Кількість та характеристика виробничо-дощових стічних вод приведені в таблиці 2.11.


Таблиця 2.11 - Характеристика виробничо-дощових стічних вод

Витрата стічних водЗабруднюючі речовиниКонцентрація забруднень в стічній воді, мг/лМісце відведенняПриміткам3/добум3/рік32376Завислі речовини300Підземний металевий резервуар 50м3Вивіз на очисні споруди Тимофіївської УСПНафтопродукти50БВК30Вся пластова вода, що відокремлюється від добутих нафти і газу (2500,0 м3/рік) збирається в підземній ємності обємом 25,0 м3 і по мірі накопичення вивозиться на Новотроїцьку станцію закачки води в пласт.

Прийняті проектом рішення дозволяють звести вплив запроектованих виробничих обєктів на водне середовище та територію в робочому режимі експлуатації до мінімуму. Він може бути помітним лише у випадках порушення нормального технологічного процесу, пошкодження технологічних трубопроводів, ємкісних споруд, мереж виробничо-дощової каналізації.

Потенційні негативні фактори впливу: попадання в ґрунтові води витоків нафти або вуглеводневого конденсату через нещільності фланцевих зєднань технологічного обладнання і трубопроводів; попадання в ґрунтові води виробничо-дощових стічних вод у випадках пошкодження каналізаційних мереж.

Вплив зазначених факторів має випадковий характер, локальний за місцезнаходженням, нетривалий у часі і попереджується, насамперед, регламентуванням технологічного процесу в межах проектного режиму, організацією надійного контролю за технічним станом обладнання і трубопроводів.


.8 Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив


Споруди установки комплексної підготовки нафти розміщуються на існуючій площадці УКПГ Кулічіхівського НГКР в Гадяцькому районі Полтавської області .

Загальна площа ділянки, яка надана ГПУ "Полтавагазвидобування" у постійне користування складає 0,98 га.

Згідно з інженерно-геологічними вишукуваннями на УКПГіН, основою для фундаментів служить суглинок твердий осідний І-го типу.

Ґрунтові води зустрічаються на глибині 6.4-7.6 м від поверхні землі. Ґрунтові води не мають агресивності до бетону нормальної щільності.

Максимальне підняття рівня ґрунтових вод з урахуванням сезонних коливань можливе в середньому на 1.0-2.4 м.

Територія площадки класифікується, як така, що потенційно підтоплюється.

Організацією рельєфу передбачається планування території з максимальним збереженням існуючого рельєфу та мінімальним обсягом земельних робіт.

Відведення поверхневих вод вирішене по двох схемах:

від обортованих технологічних установок та ємностей - закритим способом по проектуємій виробничо-дощовій каналізації з відведенням у накопичувач дощових стоків;

від проїздів та інших споруд - відкритим способом на рельєф.

Існуючі проїзди на площадці частково зберігаються, а частково демонтуються та влаштовуються нові.

В місцях влаштування нового дорожнього одягу прийнята така конструкція покриття: залізобетонні дорожні плити розміром 1.5х3.0х0.18 м, монтажний шар суміші піску та цементу (9:1 по воді) - 0,05 м, пісок - 0,2 м, ущільнюючий ґрунт.

Територія вільна від забудови озеленюється шляхом влаштування газонів із багаторічних трав.

Негативний вплив на ґрунтовий покрив на території площадки УКПГіН в основному матиме місце під час виконання будівельних робіт.

Виділяються такі основні фактори впливу:

часткове порушення рельєфу при вертикальному плануванні території;

порушення ґрунтово-рослинного шару на ділянках виконання будівельних робіт, що певним чином впливає на флору території;

можлива вирубка дерев при будівництві;

забруднення території будівельним сміттям.

Прийняті проектом рішення дозволяють максимально зменшити вплив цих факторів на навколишнє природне середовище.

Проектом передбачається: зняття рослинного шару ґрунту площадок будівництва, переміщення його у відвал з послідуючим використанням для озеленення території та рекультивації порушених в процесі будівництва земель; проведення будівельних робіт на вільних від зелених насаджень площах.

Вплив на ґрунт, флору і фауну розташування нафтогазопромислових обєктів в робочому режимі їх експлуатації незначний і відчутно помітний у випадках порушення нормального технологічного процесу при аварійних ситуаціях.

Основні негативні фактори впливу це забруднення ґрунтового покриву витоками нафти, вуглеводневого конденсату, виробничо-дощовими стічними водами, побутовими відходами.

Тверді побутові відходи (4,5 т/рік) збираються в спеціальних контейнерах і по мірі накопичення вивозяться на міське звалище м. Гадяч за договором з Гадяцьким УЖКХ. Вміст водонепроникливого вигрібну надвірної вбиральні (0,12 м3/добу) періодично вивозиться на каналізаційні очисні споруди м. Гадяч, згідно цього ж договору.

Локалізація вуглеводневих забруднень на поверхні ґрунту виконується:

при незначних розливах - оконтурюванням забрудненої ділянки плугом (глибиною забруднення леміха на 20-25 см);

при середніх розливах - встановленням земельних барєрів з влаштуванням захисних екранів, що попереджують інтенсивне просочування барєру нафтою або вуглеводневим конденсатом;

при великих розливах - шляхом влаштування по контуру ділянки траншей.

Збір розливів передбачається здійснювати за допомогою техніки, яка є у виробничих підрозділах ГПУ "Полтавагазвидобування", а також спеціальними засобами з використанням хімічних сорбентів (рулонів, матів, порошків).

Після того, як забруднюючі речовини будуть зібрані з поверхні ґрунту, виконується технічна і біологічна рекультивація території.

В звязку з тим , що проектуємий майданчик УКПГіН буде розміщений на землях КСП Полтавського району, раціональний підхід до рішення генплану, тобто до вибору і розміщенню площадки під будівлі, і являється одним з головних заходів по зниженню впливу на ґрунт.

З метою раціонального використання земель та зведення до мінімуму втрат сільськогосподарських угідь проектом передбачається:

максимально можлива густина забудови на проектуємих майданчиках;

прокладка коридорів комунікацій, в основному, по кордонам полів сівозмін;

одночасне будівництво в загальній полосі відводу максимальної кількості комунікацій;

мінімальна ширина полоси відводу.

Для попередження забруднення ґрунтів шкідливими стоками майданчиків під технологічним обладнанням, де можливий розлив рідких продуктів, виконуються з покриттям монолітного цементобетона з обородюренням: ливневі стоки збираються в дощеприймальники з подальшим направленням їх в резервуар промдощових стоків і вивозом на очисні споруди. Крім того до заходів по охороні земель треба віднести раціональний підхід до розміщення майданчиків і трас інженерних комунікацій, а також обовязкове проведення рекультивації земель.

Обєктом рекультивації в газовій промисловості являються землі, порушені при добутку транспортуванні та переробці газу. Порушені землі - це землі , які втратили першопочаткову цінність та являються джерелом негативного впливу на оточуюче середовище.

Порушення земель відбувається в основному механічне - зняття рослинного ґрунту, планування рельєфу. Затоплення, заболочування, висушування і тому подібне порушення не очікується.

Рекультивація порушених земель відбувається у 2 етапи: технічний і біологічний.

До технічного етапу відносяться роботи, які виконуються будівельною організацією:

зняття родючого шару ґрунту до початку будівництва і транспортування його до місця тимчасового зберігання в межах полоси відводу;

прибирання території по всій полосі будівництва від сміття, бетону, забрудненого ґрунту;

засипання ям з ущільненням ґрунту;

повернення родючого шару на місце.

На землях, відведених в постійне використання, частину знятого родючого шару, після закінчення будівництва, складується на тимчасовому відвалі з закріпленням його поверхні посівом трав, що скоро виростають. Обєм рослинного ґрунту, що залишився використовується в сільському господарстві для покращення малопродуктивних ділянок землі. Товщина знімаємого шару ґрунту прийнята:

для майданчика УКПГіН - 0,5 м;

для будівництва комунікацій - 0,5 м.

Товщина знімаємого рослинного шару прийнята 0,5 м, ширина смуги для газопроводів-шлейфів - 3,5 метрів, для водоводу і каналізації 10 м, для кабелю звязку та кабелей ЕХЗ - 1,5 м, для автодоріг вона дорівнює ширині земельного полотна і складає 6-10 м.

По ширині полоси технічної рекультивації передбачається роздільна виїмка рослинного ґрунту і мінерального з наступним поверненням цього ґрунту для засипання траншей. Будівельна полоса при виконанні рекультивації для одного газопроводу дорівнює полосі відводу землі в тимчасове використання і складає 24 м. При одночасному будівництві декількох газопроводів ширина полоси збільшується на величину відстані між ними.


.9 Оцінка впливу на рослинний та тваринний світ, заповідні обєкти


Ділянка під облаштування УКПГіН знаходиться в зоні середньоєвропейської широколистяної лісової провінції.

В загальній площі лісів переважають береза, вільха, явір, ясен, які займають понад 67% території лісу. Ліси формують тут одноярусні і багатоярусні лісостани, в яких лише поодиноко зустрічаються інші види дерев. Зрідка трапляються ліщина звичайна, бузина чорна, жимолость пухнаста, ожина лісова.

Травяний покрив представлений наступними видами: маренка запашна, зубниця залозиста. Осока волохата, переліска багаторічна, живокіст чорниця тощо. Ландшафтно-фауністичний комплекс лісовий. В цілому, в водоймах та на суші постійно або тимчасово мешкають близько десяти видів риб, земноводних, плазунів, декілька десятків видів птахів та ссавців.

Досить різноманітний видовий склад орнітофауни. Серед її представників можна зустріти горобців, ворон, сорок, сов, зозуль, денних хижаків, дрімлюг, сиворакш, дятлів та численні види горобиних. В лісах є такі види птахів: довгохвоста синиця, біла плиска, малинівка, чорний та співочий дрозди, жовтобровий вівчарик.

Серед ссавців можна відмітити таких представників: заєць, польовка, косуля, дикий кабан, лисиця, ласка. Теріофауна даної території містить ряд представників комахоїдних та рукокрилих (кріт, їжак, качкан, лісовий нетопир).

На тваринний світ проектована діяльність здійснює опосередкований вплив серед яких найважливіше місце посідає присутність на проектному обєкті людей (працівників) та споруд облаштування УКПГіН.

Заповідні обєкти на території будівництва та в межах впливу відсутні. На землях, що прилягають до території родовища, немає рідкісних і зникаючих видів рослин, що особливо охороняються.

Заходи щодо охорони рослинного і тваринного світу полягають в:

рекультивації порушених земель;

огородженні технологічних майданчиків.


.10 Характеристика навколишнього соціального середовища і оцінка впливів на нього


В адміністративному відношенні обєкт проектованої діяльності розташований на території земель Гадяцького району Полтавської області. Гадяцький район знаходиться у межах Полтавської рівнини Днiпровсько-Донецької впадини. На заході межує з Лохвицьким, на пiвднi з Миргородським, на сходi з Зiнькiвським районами Полтавської області, на пiвночi з Липово-Долинським районом Сумської області.

Територія району складає 159,5 тис. га. Кiлькiсть населення району 56,353 тис. чол., в т.ч. міського 24 тис. чол., сільського 35,871 тис. чол. На території району є дві залiзничнi станції: Гадяч i Венеславiвка. Через місто проходять траси Київ-Харкiв, Київ-Бєлгород.

Загальна довжина доріг з твердим покриттям - 510,0 км, в т. ч. 69,3 км магiстралi. До складу району входять одна міська i 27 сільських рад, яким підпорядковано 94 населених пунктів.

Адмiнiстративний центр - місто Гадяч, яке розташоване за 116 км вiд обласного центру. Точна дата заснування Гадяча невідома. Перші письмові згадки про нього зустрічаються у документах XVII століття.

Економіка району аграрного напрямку. В структурi промислового виробництва провідна роль належить харчовiй промисловостi. В районi - 117300 га сільськогосподарських угiдь, у т.ч. 93700 га рiллi. Пiд лiсами знаходиться 26,1 тис. га, пiд водою 576 га.

В межах впливу УКПГіН відсутня житлова забудова. Відстань до житлової забудови 2350,0 м. Облаштування УКПГіН буде проводитись відповідно до вимог щодо охорони навколишнього середовища. Експлуатаційна служба повинна підтримувати задовільний стан прилягаючої території.

Виходячи з вище наведеного, облаштування проектованого обєкта не буде мати значного негативного впливу на соціальне середовище, не буде впливати на стан здоровя населення. Для запобігання та зменшення шкідливого впливу на соціальне середовище передбачено заходи, а саме:

комплекс споруд обєкту прийняті у відповідності до робочих параметрів і запроектовані за діючими будівельними нормами і правилами;

використання герметичної системи транспортування та збору продуктів видобутку;

здійснення періодичного контролю за герметичністю системи.

контроль за рівнем забруднення атмосферного повітря на території промислового майданчика і на межі СЗЗ.


.11 Оцінка впливів проектованої діяльності навколишнє техногенне середовище і оцінка впливів на нього


В межах впливу проектованого обєкту - УКПГіН, відсутні обєкти і споруди інших галузей промисловості та споруди соціально-економічного призначення. Памятників архітектури, історії і культури в зоні впливу немає.

Проектована діяльність здійснюється в межах відводу земельної ділянки.

Висновки


Запроектована дiяльнiсть має мету видобування вуглеводневої сировини на Кулічихівській УКПГіН в Гадяцькому районi Полтавської області та забезпечення ними народного господарства країни:

видобуток газу - 138,3 млн.нм3/рік;

видобуток газового конденсату - 17,49 тис.т/рік;

видобуток нафти - 39,56 тис.т/рік.

Найбільший вплив на стан оточуючого середовища запроектована дiяльнiсть має при нормальному процесі на:

стан атмосферного повiтря шляхом збiльшення шкiдливих речовин всього в кiлькостi - 87,068 т/рiк, в тому числi: дiоксиду азоту 1,446 т/рiк, оксиду вуглеця 75,102 т/рiк, метану 5,504 т/рiк, сажi 1,572 т/рiк; спирту метилового 0,494 т/рiк, вуглеводнiв граничних 2,947 т/рiк, ангідриду сірчистого 0,003 т/рік.

стан водного середовища шляхом водоспоживання в розмiрi 45 м3 на УКПГіН;

стан ґрунтового середовища шляхом заняття 0,98 га землi для постiйного користування (до закінчення розробки родовищ), розміщення твердих побутових відходів 4,5 т/рік та вмісту вигрібу - 0,12 м3/добу.

стан мiкроклiмату шляхом теплового забруднення по Кулічихівській УКПГіН та свердловинам в кiлькостi - 23107 Гкал/рiк.

При аварiйнiй ситуацiї на короткий час може збiльшитися в кiлькiсному вiдношеннi вмiст в атмосферному повiтрi вуглеводнiв граничних, оксидiв азоту, оксиду вуглецю i сажi при горiннi нафти.

Екологiчний ризик запроектованої дiяльностi мiнiмальний. Бiльш як 25-рiчна експлуатацiя Кулічихівської УКПГіН значного негативного незапланованого впливу на стан навколишнього середовища не спричинила.

Перелiк заходiв, якi забезпечують нормативний стан оточуючого середовища:

Геологічне середовище - постійний контроль за ділянками водонесучих комунікацій і споруд, гідро моніторинг.

Повітряне середовище - постійний контроль за дотриманням нормативiв ГДВ на джерелах викиду.

Водне середовище - постійний контроль (гiдромонiторинг) за станом ґрунтової води. Повернення попутних пластових вод в надра.

Ґрунтовий покрив - своєчасне проведення рекультивацiї i повернення ранiше зайнятих земель сiльському господарству. Постiйний контроль (педомонiторинг) за хiмiчним станом ґрунтiв.

Перелiк залишкових впливів:

Повітряне середовище - викид в атмосферне повiтря шкiдливих речовин всього в кiлькостi - 87,068 т/рiк, в тому числi: дiоксиду азоту 1,446 т/рiк, оксиду вуглеця 75,102 т/рiк, метану 5,504 т/рiк, сажi 1,572 т/рiк; спирту метилового 0.494 т/рiк, вуглеводнiв граничних 2,947 т/рiк, ангідриду сірчистого 0,003 т/рік.

Водне середовище - безворотне водоспоживання 45 м3/рiк привозної прiсної води на УКПГіН на побутовi потреби.

Мiкроклiмат - теплове забруднення атмосфери в кiлькостi 23107,0 Гкал/рік.


Перелік посилань на джерела


Базисные нормативы платы за загрязнение окружающей природной среды Украины. К., 1995 г.

Ґрунти Полтавської областi. Харкiв:" Прапор", 1969.

Закон України про охорону навколишнього природного середовища. К., 1992р.

Методика определения размеров платы и удержания платежей за загрязнение окружающей среды Украины. К., 1995 г.

Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86 Госкомгидромета. Л.: Гидрометеоиздат, 1987.

Методические указания. Регулирование выбросов при неблагоприятных метеорологических условиях РД 52.04.52-85. /ГГО имени А.И.Воейкова; ЗапСибНИИ. Новосибирск: Изд. ЗапСибРВЦ, 1986.

Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями. ГОСТ 17.2.3.02-78. М.: Изд-во Стандартов, 1979.

Охрана природы. Гидросфера. Классификация водных обектов.ГОСТ 17.1.1.02-77. М.: Изд-во стандартов,1980.

Полтавська область: природа, населення, господарство. Географiчний та iсторико-економiчний нарис. Полтава: Обласне управлiння по пресi, 1993.

Полтавщина. Енциклопедичний довiдник.К.: Українська Енциклопедiя, 1992.

Руководство по нормированию выбросов загрязняющих веществ в атмосферу на объектах транспорта и хранения газа. РД 51-100-85.М. 1985 .

Руководство по проектированию санитарно-защитных зон промышленных предприятий / ЦНИИП градостроительства.-М.: Стройиздат. 1984.

Сборник методик по определению вредных выбросов в газовоздушных смесях. К., МООПС, 1993 г.

Яшкин Ю.К. К вопросу об экологизации инженерных изысканий для строительства. Сб.докл.к семинару "Геоэкологические аспекты народно-хозяйственного освоения территории со сложными природными условиями". Душанбе. 9-14 сентября 1991 г.Москва:ИГЭП и ИИГ РНАН, ПНИИИС, ТГИИТИ, ЛК НСПИГиГ АН СССР,1991.

Аулова В.Н.,Бекиров Т.М.,Тюрин П.П. и др. Проект разработки Новотроицкого месторождение с применением сайклинг-процесса. Москва: ВНИИГПЗ, 1976.

Борисовец И.К.,Токой И.Н.,Богданович С.Я. и др. Отчет о научно-исследовательской работе "Анализ и коррективы разработки Новотроицкого газоконденсатного месторождения. Харьков: УкрНИИГАЗ, 1996.

Яшкiн Ю.К. Рекомендацiї по проведенню iнженерно-екологiчного обґрунтування оцiнки впливу на оточуюче середовище ( ДБН А.2.2-1-95 ), проектування нових та реконструкцiї iснуючих мiських i сiльских поселень України (ДБН 360-92), створення i ведення мiстобудiвних кадастрiв населених пунктiв (ДБН Б.1-1-93) Харкiв: Укрекогеобуд (Затверджено Науковою Радою НВО "Укрекогеобуд" N 4 вiд 18 жовтня 1996).


Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Кафедра екології КУРСОВИЙ ПРОЕКТ з «Оцінка

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ