Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні

 

Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. КРЕДИТНІ СПІЛКИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНА ФОРМА ІНВЕСТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

.1 Сутність кредитних спілок та правові основи їх діяльності

.2 Управління кредитною спілкою

.3 Закордонний досвід розвитку кредитних спілок

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК (НА МАТЕРІАЛАХ КС „ФАВОРИТ-МИКОЛАЇВ)

.1 Загальна характеристика діяльності кредитних спілок України та КС „Фаворит-Миколаїв

.2 Аналіз фінансово-кредитної та організаційної діяльності спілки

.3 Рейтингова оцінка діяльності кредитної спілки

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ

.1 Недоліки та основні напрямки вдосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності кредитних спілок

.2 Перспективи перетворення кредитних спілок у банківські структури

.3 Вдосконалення управління кредитними ризиками

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Принципово новим в Україні в умовах трансформації економіки є створення поряд з банками небанківських фінансово-кредитних інститутів. Закордонний досвід свідчить про те, що небанківські фінансово-кредитні інститути відіграють дуже важливу роль в економічному розвитку країни в цілому і окремих регіонів зокрема. Це повязано з наданням ними спектра фінансових послуг, які не здійснюють комерційні банки, що, у свою чергу, зумовлює залучення заощаджень населення і розширення можливостей у виборі джерел фінансування.

На даний час сектор небанківських елементів в Україні є дуже малим, але вони можуть зайняти свою нішу, надаючи послуги, не характерні для сучасних українських банків. Серед небанківських фінансових інститутів слід відмітити кредитні спілки, що є інструментом для розвязування соціальних і фінансових проблем тих категорій населення, які найбільше цього потребують. Рух кредитної кооперації є важливою складовою соціальної економіки, оскільки сприяє самоорганізації людей і становленню громадського суспільства. Однак, незважаючи на важливість такого інституту в економіці України, яким являються кредитні спілки, в їх діяльності існують певні недоліки. Цим і пояснюється вибір теми роботи.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення тенденцій та обґрунтування перспективних напрямків розвитку кредитних спілок в Україні.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначені наступні завдання:

розкрити сутність кредитних спілок, правові засади їх діяльності, теоретичні питання управління кредитними спілками;

вивчити та оцінити світовий досвід розвитку таких інститутів;

проаналізувати діяльність кредитних спілок України та кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв та виявити основні тенденції їх розвитку;

визначити основні напрямки вдосконалення діяльності кредитних спілок та їх подальшого розвитку.

Обєктом дослідження в роботі є процес становлення та розвитку кредитних спілок України. Предметом дослідження є відносини, що виникають при функціонуванні кредитних спілок.

Методи дослідження. Виконані дослідження спираються на наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері фінансів кредитних спілок. Методологічною основою дипломного дослідження є принципи системного підходу, методи наукової абстракції, аналізу та синтезу, індукції та дедукції.

Інформаційну базу дослідження складають статистичні матеріали по кредитних спілках України, дані кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв, фахова література, періодичні видання.

Практичне значення роботи полягає у виявленні тенденцій та обґрунтування перспективних напрямків розвитку і вдосконалення діяльності кредитних спілок в Україні.

Структура та обсяг дипломної роботи визначені тими цілями та задачами, що ставилися перед автором під час її проведення. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літературних джерел (51 найменування), 2 додатків.

У першому розділі розглянуті теоретичні питання щодо створення і функціонування кредитних спілок, їх правового поля, управління діяльністю. Другий розділ присвячений аналізу стану функціонування кредитних спілок в Україні, зокрема, кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв. У третьому розділі даються основні напрямки подальшого розвитку кредитних спілок.

Роботу викладено на 91 сторінці друкованого тексту.

РОЗДІЛ 1

КРЕДИТНІ СПІЛКИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНА ФОРМА ІНВЕСТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

.1 Сутність кредитної спілки та правові основи її діяльності

Кредитні спілки є порівняно новими субєктами на фінансовому ринку України. До прийняття Закону „Про кредитні спілки № 2908 - ІІІ від 20.12.2001 року ці установи мали юридичний статус громадських організацій, що здійснюють надання фінансових послуг своїм членам на підставі тимчасового Положення про ці організації, затвердженого указом Президента України. В податковому законодавстві спілки були віднесені до неприбуткових організацій. Такий, не досить чітко визначений статус, призводив до виникнення багатьох запитань стосовно економіко-правової природи спілок та створював певні проблеми в їх роботі. Прийнятий закон надав кредитним спілкам нового, принципово іншого юридичного статусу та більш детально врегулював окремі аспекти діяльності кредитних спілок.

Згідно ст. 1 Закону кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок обєднаних грошових внесків членів кредитної спілки [1]. В контексті Закону кредитні спілки більше не вважаються одним із різновидів громадських організацій, що створюються і діють відповідно до рамкового Закону „Про обєднання громадян з врахуванням визначених Тимчасовим положенням норм прямої дії.

Крім цього, кредитну спілку визначено фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання передбачених Законом фінансових послуг. Слід зазначити, що відповідно до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг кредитні спілки віднесено до окремої категорії фінансових установ - кредитних, які на відміну від інших її категорій відповідно до закону та на основі спеціальної ліцензії мають право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Закон України „Про кредитні спілки також визначає, що кредитна спілка не може бути засновником, співзасновником або учасником субєкта (субєктів) підприємницької діяльності, крім місцевого кооперативного банку [1]. Таке обмеження є абсолютно адекватним неприбутковій природі, системним завданням та світовим стандартам діяльності кредитних спілок. Виключення із загального правила щодо місцевих кооперативних банків, існування яких передбачає Закон України „Про банки і банківську діяльність, зумовлене необхідністю забезпечення можливості для створення в майбутньому трьохрівневої кредитної кооперативної системи „кредитна спілка - місцевий кооперативний банк - центральний кооперативний банк[2].

Кредитна спілка, відповідно до Закону, створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше 50 осіб, які обєднані хоча б за однієї з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї місцевої (включаючи районні та обласні) профспілкової, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області. В свою чергу, членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, мають повну цивільну дієздатність, не відбувають покарань у вигляді позбавлення волі та не мають погашеної судимості за корисливі злочини. При цьому, Законом закріплено універсальний кооперативний принцип, згідно якого усі члени кредитної спілки, включаючи її засновників, мають рівні управлінські та майнові права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від пайового та інших внесків [1].

Згідно Закону державна реєстрація кредитних спілок здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (Уповноваженим органом) відповідно до вимог Закону та нормативно - правових актів Уповноваженого органу [1]. Згідно Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Уповноважений орган створений у формі центрального органу виконавчої влади, що працює за колегіальним принципом, з метою здійснення функцій державного регулювання і нагляду за діяльністю всіх небанківських фінансових установ, включаючи і кредитні спілки. Таким чином, кредитні спілки, набувають статусу юридичної особи безпосередньо в Уповноваженому органі в результаті державної реєстрації, яка здійснюватиметься шляхом внесення відповідного закону до Державного реєстру фінансових установ [1].

Ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності, відповідно до закону [1]. Вичерпний перелік таких інших видів діяльності визначається виходячи із Закону України „Про фінансові послуги та державне врегулювання ринків фінансових послуг, який встановлює обовязковість ліцензування при наданні окремих особливо ризикових фінансових послуг.

Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах: добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки; рівноправності членів кредитної спілки; самоврядування;. власності.

Відповідно до цих принципів:

ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки;

усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків;

забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом;

кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів та витяги з них у порядку, визначеному статутом.

Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку.

Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації.

Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитне о спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами.

Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.

Підприємства, установи та організації не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін "кредитна спілка" і не підлягають державній реєстрації під найменуваннями, які включають цей термін, якщо вони створені в іншому порядку, ніж це передбачено Законом.

Згідно Закону майно кредитної спілки, в межах якого вона як юридична особа відповідає за своїми зобовязаннями, формується за рахунок [1]:

вступник, обовязкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);

плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності;

доходів від придбання кредитною спілкою державних цінних паперів;

грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

інших надходжень, не заборонених законодавством.

При цьому, відповідно до Закону формується капітал (пайовий, резервний та додатковий), резерв забезпечення покриття витрат від неповернених кредитів, інші резерви та фонди кредитної спілки. Щодо коштів членів кредитної спілки, які належать їм на праві приватної власності і обліковуються окремо від інших активів спілки, то згідно Закону їх складають внески (вклади) членів на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) [4]. Слід зазначити, що кожний член кредитної спілки одночасно виступає як її власник (в частині формування пайового капіталу), кредитор (в частині надання в користування внесків на депозитні рахунки) та клієнт (в частині користуванням кредитами та іншими фінансовими послугами).

Закон говорить, що кредитна спілка відповідно до свого статуту [11]:

а) приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки;

б) надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також селянські (фермерські) господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки;

в) залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки;

г) виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами;

д) у разі участі в об'єднаній кредитній спілці сплачує вступні, пайові та інші внески до об'єднаної кредитної спілки;

е) розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких установлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі ? Держфінпослуг), та паї кооперативних банків;

є) залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо Інше не встановлено рішенням Держфінпослуг. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення,

ж) надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо Інше не встановлено рішенням Держфінпослуг;

з) виступає членом платіжних систем;

і) оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого їм кредиту,

ї) провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.

Провадження кредитною спілкою іншої діяльності не допускається. При цьому, послуги членам органів управління та працівникам кредитної спілки надаються на умовах, що не можуть відрізнятися від звичайних, та з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів [11].

З метою координації своєї діяльності надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мають право на добровільних засадах створювати місцеві та всеукраїнські асоціації кредитних спілок [1]. Згідно Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та Закону України „Про кредитні спілки за рішенням Уповноваженого органу одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок може бути надано статус саморегулівної організації кредитних спілок - членів асоціації. Саморегулівна організація кредитних спілок в межах та в порядку, визначених Уповноваженим органом, може розробляти разом із кредитними спілками програми їх фінансового оздоровлення та контролювати виконання цих програм; здійснювати методичне забезпечення діяльності кредитних спілок; здійснювати навчання та сертифікацію фахівців кредитних спілок; розробляти і впроваджувати правила поведінки кредитних спілок на ринках фінансових послуг; проводити збір, узагальнення та попередній аналіз фінансової звітності кредитних спілок; здійснювати інші функції відповідно до статуту саморегулівної організації [12].

На базі членства асоціації кредитних спілок може бути створена обєднана кредитна спілка. Згідно Закону [1] обєднана кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та обєднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємо кредитування. Мінімальна кількість учасників обєднаної кредитної спілки має бути не менше десяти кредитних спілок. При цьому, кредитна спілка може бути учасником лише одної обєднаної кредитної спілки. По своїй суті обєднана кредитна спілка є „кредитною спілкою кредитних спілок і норми Закону, що стосується „простих кредитних спілок, повною мірою поширюються на її створення, державну реєстрацію, ліцензування, управлінську структуру та фінансову діяльність з урахуванням особливостей визначених нормативно - правовими актами Уповноваженого органу. В майбутньому, залежно від обраної для реалізації стратегічної моделі, обєднані кредитні спілки або переростуть в кооперативні банки, або закріпляться, власне, як кредитні спілки вищого системного рівня, отримавши статус „кооперативу кооперативів.

Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані ознакою членства в кредитній спілці мають повну цивільну дієздатність [11].

Не можуть бути прийняті до кредитної спілки особи, які за рішенням суду визнані недієздатними або обмежено дієздатними, особи, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також особи, що мають непогашену судимість за корисливі злочини [11].

Прийняття до кредитної спілки провадиться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, якщо таке право не делеговане спостережною радою правлінню кредитної спілки.

Особа стає членом кредитної спілки за умови:

відповідності ознаці членства;

подання заяви про вступ до кредитної спілки;

рішення спостережної ради або правління (у разі делегування йому цього повноваження) про прийом особи до спілки;

сплати вступного та обов'язкового пайового внесків, що підтверджується відповідними документами.

Сплата вступного та обов'язкового пайового внесків здійснюється лише після прийняття спостережною радою або правлінням (у разі делегування йому цього повноваження) позитивного рішення про прийом до кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі, коли вступний та обов'язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов'язкового пайового внеску в повному обсязі.

Вступні та обов'язкові пайові внески можуть сплачуватись як готівкою, так і в безготівковому вигляді. Розмір та порядок сплати вступних та обов'язкових пайових внесків встановлюється за рішенням загальних зборів.

Заява особи про вступ до спілки складається письмово за формою, встановленою спостережною радою, та має бути розглянутою спостережною радою на найближчому після подання заяви засіданні.

Члени кредитної спілки мають право [12]:

) брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;

) вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки,

) одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до цього Статуту;

) одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки,

) одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено рішенням загальних зборів кредитної спілки;

) вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом України „Про кредитні спілки.

Члени кредитної спілки зобов'язані:

) додержуватися Статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;

) брати участь у формуванні майна кредитної спілки, зокрема, сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені рішенням загальних зборів кредитної спілки;

) не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.

Припинення членства в кредитній спілці може відбуватись у випадках:

) смерті особи ? члена спілки;

) виключення члена кредитної спілки у разі порушення ним цього Статуту;

) добровільного виходу з членів спілки.

Рішення про припинення членства в разі смерті члена кредитної спілки приймається спостережною радою або правлінням (у разі делегування йому цього повноваження) на підставі свідоцтва про смерть або рішення суду про визнання громадянина померлим, що вступило в законну силу Членство припиняється з дня прийняття рішення про припинення членства.

Рішення про виключення члена в разі порушення ним Статуту приймається загальними зборами спілки за поданням спостережної ради. Перед голосуванням члену спілки обов'язково надається можливість висловитись.

Кожен член кредитної спілки має право в будь-який час вийти з кредитної спілки за власним бажанням. Для цього він повинен подати письмову заяву до правління про добровільний вихід з кредитної спілки. Правління передає цю заяву до спостережної ради разом із повною інформацією про внески та вклади члена, належний йому дохід та отримані ним кредити, а також іншою необхідною інформацією. Спостережна рада або правління (у разі делегування йому цього повноваження) на найближчому засіданні повинна розглянути заяву члена спілки та прийняти рішення про припинення його членства.

У разі добровільного виходу особи з членів кредитної спілки або виключення її внаслідок порушення Статуту нею мають бути повністю сплачені отримані від кредитної спілки кредити [12].

Членові спілки, який вибуває, кредитна спілка виплачує всі його пайові внески та вклади разом із належним доходом після відрахування його заборгованостей перед спілкою.

Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення.

У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Отримання обов'язкового пайового внеску фізичною особою можливе лише у разі припинення її членства в кредитній спілці.

Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому Статутом та відповідними положеннями кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором Дохід на пайові внески члена виплачується йому згідно з відповідними положеннями кредитної спілки.

.2 Управління кредитною спілкою

Закон визначає, що органами управління кредитної спілки є Загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління (рис. 1.1). У випадку прийняття відповідного рішення Держфінпослуг функції органів управління кредитної спілки виконує тимчасова адміністрація, що призначається і діє згідно з законодавством. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління [11].

Член органу управління або працівник кредитної спілки не може брати участь у підготовці та прийнятті рішення щодо прийняття кредитною спілкою будь-якого зобов'язання на їх користь.

Рис. 1.1. Структура органів управління кредитної спілки

Член спостережної ради або ревізійної комісії кредитної спілки не може укладати договори щодо надання цій кредитній спілці професійних послуг (робіт), якщо загальні збори членів кредитної спілки не нададуть попередньої згоди на укладення такого договору.

Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів [1]. До їх виключної компетенції належить:

) затвердження Статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень;

) обрання та відкликання членів спостережної ради та ревізійної комісії;

) затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку ревізійної комісії;

) прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків,

) прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки,

) затвердження положень про спостережну раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та правління;

) прийняття рішення про створення інших органів управління, крім спостережної ради, ревізійної комісії, кредитного комітету та правління,

) прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів членів кредитної спілки повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу й місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення рекомендованим листом кожному члену кредитної спілки за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки. До запрошення додаються письмовий річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів у визначених Держфінпослуг засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки [11].

Роботу зборів організує обрана зборами Президія, яку очолює голова зборів. До її складу входить секретар, відповідальний за ведення протоколу зборів, яким оформлюється рішення загальних зборів членів кредитної спілки. Протокол підписується головою та секретарем зборів та оформляється не пізніше 3-х робочих днів після їх проведення. Відповідальним за зберігання протоколів є голова правління кредитної спілки.

Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів.

На загальних зборах може обиратись лічильна комісія, відповідальна за підрахунок голосів. Організує її роботу та оголошує результати підрахунків голосів голова лічильної комісії, який обирається членами комісії простою більшістю голосів. Рішення лічильної комісії оформлюється протоколом, який додається до протоколу зборів. Якщо така комісія не створена за рішенням зборів, її функції може виконувати президія зборів.

Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них представлено не менш як 50 відсотків членів кредитної спілки особисто або за дорученням іншим членам кредитної спілки.

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення діяльності кредитної спілки вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів кредитної спілки, присутніх на загальних зборах, крім рішення про внесення змін та доповнень до Статуту. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом ? один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос. За рішенням загальних зборів, голосування може бути таємним або відкритим.

Загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою, але не пізніше, ніж до 1 червня року, наступного за звітним, (не рідше ніж один раз на рік) [12].

Позачергові загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою кредитної спілки з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси кредитної спілки, а також на вимогу ревізійної комісії або не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки, а також за рішенням Держфінпослуг в установленому порядку. Якщо протягом 20 днів із дня отримання такої письмової вимоги спостережна рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не зробить повідомлення членам про скликання позачергових загальних зборів, ревізійна комісія або члени кредитної спілки вправі самі скликати позачергові загальні збори.

Спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної Законом України „Про кредитні спілки, контролює й регулює діяльність правління та кредитного комітету.

До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить [11]:

а) затвердження положень про порядок надання послуг членам кредитної спілки;

б) встановлення видів та умов надання кредитною спілкою фінансових послуг своїм членам,

в) затвердження рішень кредитного комітету про надання кредиту у випадках, передбачених відповідним положенням кредитної спілки;

г) визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;

д) затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;

е) затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;

є) призначення голови та членів правління, членів кредитного комітету;

ж) визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами;

ж) визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами;

з) прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід із таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів членів кредитної спілки;

і) вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці.

Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки. Вона обирається загальними зборами членів кредитної спілки у кількісному складі, що визначається рішенням загальних зборів, але не менш як п'ять осіб. Строк повноважень членів спостережної ради визначається загальними зборами членів кредитної спілки, але не більш ніж три роки. У разі неправомочності загальних зборів або неспроможності обрати новий склад спостережної ради, старий склад виконує свої обов'язки до позачергових зборів, які повинні бути проведені не пізніше ніж через два місяці від дати призначення зборів, що не відбулися або були неспроможні обрати новий склад спостережної ради.

Організаційною формою роботи спостережної ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові ? можуть скликатися за наполяганням половини членів спостережної ради, а також за зверненням правління кредитної спілки.

Спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів рішення спостережної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина членів спостережної ради, які беруть участь у засіданні.

Рішення спостережної ради кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою спостережної ради не пізніше трьох робочих днів після їх проведення. Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. Відповідальним за зберігання протоколів є голова правління кредитної спілки.

На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів.

Спостережну раду кредитної спілки очолює голова, який обирається в порядку, визначеному в Положенні про спостережну раду. Останній організує роботу спостережної ради кредитної спілки, головує на її засіданнях та звітує про роботу спостережної ради на загальних зборах членів кредитної спілки. Він несе персональну відповідальність за виконання покладених на спостережну раду завдань.

Правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю Воно складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління.

Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень Воно діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених Законом України „Про кредитні спілки. Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.

Голова правління кредитної спілки має право: без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені; представляє кредитну спілку в її відносинах із державою, іншими юридичними та фізичними особами; укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки; розпоряджається майном кредитної спілки в порядку, визначеному спостережною радою; готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, а також працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки; вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до законодавства України.

Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою. Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань.

Кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки.

Кредитний комітет призначається спостережною радою за умови обов'язкової участі в ньому голови правління (не менше трьох осіб). Порядок призначення, строк повноважень та порядок його діяльності визначається положенням про кредитний комітет, яке затверджується загальними зборами.

До компетенції кредитного комітету належать:

) розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень із цих питань;

) здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;

) вирішення інших питань, пов'язаних з кредитною діяльністю, визначається положенням про кредитний комітет.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю кредитної спілки здійснює ревізійна комісія. Вона підзвітна й відповідальна перед загальними зборами членів кредитної спілки. Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів кредитної спілки у кількісному складі, що визначається рішенням загальних зборів, але не менше трьох осіб, які працюють на громадських засадах Строк повноважень членів ревізійної комісії визначається загальними зборами членів кредитної спілки, але не більш ніж три роки. Порядок обрання ревізійної комісії визначається Положенням про ревізійну комісію.

До її складу не можуть входити члени спостережної ради, правління, кредитного комітету та особи, які перебувають із кредитною спілкою у трудових відносинах. Члени ревізійної комісії обирають на першому засіданні голову та секретаря комісії. Голова комісії головує на всіх її засіданнях, організує її роботу та звітує від імені комісії перед загальними зборами. Секретар веде та зберігає всі протоколи та інші документи про діяльність комісії.

Перевірки результатів фінансово-господарської діяльності кредитної спілки проводяться ревізійною комісією не радше одного разу на рік. Позапланові перевірки провадяться за рішенням спостережної ради або на вимогу не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. Вона доповідає про результати проведених перевірок загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді кредитної спілки.

На вимогу ревізійної комісії їй надаються будь-які матеріали, бухгалтерські та інші документи, а також пояснення посадових осіб кредитної спілки. Ревізійна комісія вправі за погодженням із спостережною радою залучати на договірних засадах до проведення перевірок зовнішніх експертів з числа осіб, які не перебувають у трудових відносинах із кредитною спілкою. Вона складає висновок за річними звітами про результати діяльності кредитної спілки.

Ревізійна комісія може тимчасово припинити повноваження будь-якої посадової особи кредитної спілки в разі виявлення допущених нею порушень, що загрожують фінансовій стабільності кредитної спілки. За наявності загрози існуванню кредитної спілки остання скликає позачергові загальні збори.

.3 Закордонний досвід розвитку кредитних спілок

У світі кредитні спілки відносяться до кооперативних організацій. В більшості країн кооператив - це відкрите демократичне обєднання осіб з метою самозабезпечення необхідними послугами, яке здійснює господарську діяльність на неприбуткових засадах від імені та в інтересах своїх членів, що є його рівноправними власниками - користувачами. В звязку з цим, кооперативи мають особливий правовий статус неприбуткових (non-profit) організацій, а їх діяльність регулюється не підприємницьким, а спеціальним (кооперативним) законодавством.

Кредитні кооперативи сьогодні займають важливе місце у світовому господарстві. За понад 150 - літню історію розвитку кредитної кооперації вони стали дійсно світовим явищем. Кооперативні фінансово - кредитні установи існують більш ніж у 100 країнах світу, налічують понад 900 тисяч організацій, які обєднують майже 800 мільйонів членів. Кредитні кооперативи набули поширення у багатьох країнах світу, де зустрічаються під найрізноманітнішими назвами: „Credit Union (кредитна спілка) - найбільш розповсюджена назва кредитного кооперативу в США, Канаді, Ірландії, Кореї, Австралії та багатьох інших країнах „Caisses populaires (народна каса) - в провінції Квебек, Канада; „Credit cooperative (кредитний кооператив) - у Франції, Перу та багатьох інших країнах, „Cooperativas de Ahorro y Credito (ощадно - кредитна кооператив) - в багатьох країнах Латинської Америки, „Cpoldzielcza Kasa Oszczednosciowo - Kredytowa (кооперативна ощадно - кредитна каса) - у Польщі; „Co-operative Bank (кооперативний банк) - в Індії та інших країнах. Крім цього, кредитні кооперативи зустрічаються під назвами: народний банк, взаємний банк, товариство взаємного кредиту, кредитне товариство, ощадно - позикове товариство (спілка, асоціація), фінансовий кооператив, сільська каса, Райфайзен - каса, каса взаємодопомоги тощо [9, с.18].

Кооперативні фінансово - кредитні установи, здійснюючи практичну реалізацію міжнародних кооперативних принципів світового кооперативного руху, співпрацюють між собою на національному, регіональному та міжнародному рівні. На світовому рівні кредитні спілки різних країн обєднані у Всесвітню Раду кредитних спілок (World Council of Credit Union - WOCCU), до якої входять національні та регіональні обєднання кредитних спілок і кооперативів 85 країн світу (табл. 1.1) [14].

Членами Всесвітньої ради кредитних спілок є національні асоціації кредитних спілок Великобританії, Канади, США, Австралії, Фіджі, Ірландії, Нової Зеландії, Польщі, Румунії, Росії, України, а також регіональні конфедерації кредитних спілок Африки, Азії, Латинської Америки та Карибського басейну.

Таблиця 1.1

Статистика членства Всесвітньої ради кредитних спілок

КонтинентКількість представників країнКількість кредитних кооперативівКількість членів, тис.Заощадження, млн. дол.Позики, млн. дол.Активи, млн. дол.Африка2844782467,3481,9396,0523,1Азія13157697823,718917,813650,421085,3Австралія34203080,29650,88543,211062,4Північна Америка21147467894,4292854,4222446,3332906,7Латинська Америка1525215068,32484,24785,58033,3Карибський басейн194121083,4653,6590,7882,6Європа511702267,84200,33171,94900,8Всього853624489685331043,3253584,0379334,2

В кожній країні фінансово-кредитні кооперативи мають свої особливості, які залежать від рівня соціально-економічного розвитку і специфіки національного законодавства [13]. В одних країнах - це невеликі установи, що надають обмежений набір фінансових послуг, в інших - це потужні фінансово - кредитні організації, що досягли рівня банків і надають своїм членам майже повний набір банківських послуг, в третіх - знаходяться десь посередині і займають проміжне місце між банком та іншими фінансовими установами. В окремих країнах одночасно існує декілька різновидів кредитних кооперативів - від самих простих, до досить розвинутих фінансових інституцій. В більшості країнах кредитні кооперативи надають лише фінансові послуги, але в окремих державах - можуть додатково здійснювати й товарні операції чи бути універсальними кооперативами з фінансово-кредитними функціями. Все залежить від рівня розвитку фінансової системи країни, традиції національного кооперативного руху і особливостей національного законодавства.

Кооперативна ідея фінансової самодопомоги населення виникла в 50-х роках ХІХ сторіччя в Німеччині [20]. Видатний німецький діяч Герман Шульце-Деліч та Фрідріх Райфайзен майже одночасно, незалежно один від одного запропонували два принципово різних підходи щодо організації кооперативного кредитування: перший - для міського населення другий - для сільського. Відповідно, виникло й два типи кредитних кооперативів: кредитні товариства( їх ще часто називають „сільські каси) Райфайзена та ощадно-позичкові товариства (їх ще називають „народні банки) Шульце-Деліча. Кожна з цих моделей була пристосована до певного соціального середовища і в подальшому лягла в основу принципів діяльності кредитних спілок та кооперативів багатьох країн світу.

Діяльність кредитних кооперативних товариств Райфайзена базувалась на наступних принципах [9]:

Формування початкового позикового капіталу товариства за рахунок кредиту, отриманого під солідарну відповідальність членів. На основі принципу необмеженої відповідальності членів, товариство отримувало довготермінові кредит, який використовувався як початковий позиковий капітал. Тому товариства Райфайзена не потребує внесення великих пайових членських внесків для організації своєї діяльності, що давало можливість навіть найбіднішим селянам ставати членами цих кооперативних організацій. За рахунок отриманих в процесі діяльності відсотків товариство сплачувало відсотки за користування банківським кредитом, а також поступово формувало власний резервний капітал, який належав товариству і в подальшому використовувався як позиковий фонд. З часом, позиковий фонд товариства поповнювався депозитними внесками членів.

Надання кредитів тільки на виробничі потреби. Кредитне товариство прагнуло, перш за все, допомогти селянину заробити гроші і цим покращити рівень його життя. Тому товариство видавало позики лише на виробничу діяльність, в результаті якої господарство позичальника мало б отримати прибуток та розрахуватись із товариством за взятий кредит (сплатити основну суму та відсотки). Цей принцип був викликаний також необхідністю сплачувати відсотки за отриманий банківський кредит та нарахувати їх на залучені у товариство ощадні вклади.

Створення товариства на базі певної спільноти людей (село, церковний прихід, тощо) та надання кредитів тільки своїм членам. Цей принцип необхідний тому, що члени товариства несли солідарну відповідальність за його боргами. Тому вони мали добре знати один одного, а правління товариства повинно було мати можливість стежити за змінами у фінансово-майновому стані господарств членів товариства та цільовим використанням кредиту. Локалізація діяльності товариства забезпечувала його стабільність, але одночасно обмежувала можливість зростання, що призводило до зниження ефективності. Тому Райфайзен вважав необхідним створення спілок (обєднань) кредитних товариств різних рівнів (районних, обласних, центральних), через які б здійснювався перерозподіл вільних фінансових ресурсів товариств і які б надавали товариствам інші необхідні послуги.

Робота членів Правління товариства на громадських засадах. Цей принцип був викликаний потенційно невеликими розмірами кредитних товариств та бажанням зменшити витрати на їх діяльність. Робота в виборних органах управління вважалась почесним обовязком і, як правило, не займала багато часу. Тому членам органів управління ця робота не оплачувалась, а лише компенсувались фактично понесені витрати, повязані з виконанням обовязків (поїздки у справах товариства тощо).

Заборона бути членами інших подібних товариств. Цей принцип був викликаний необмеженою відповідальністю членів кредитного товариства за його боргами. Тому товариства прагнуло не допускати отримання позик в інших товариствах під забезпечення одним і тим же майном.

Всі принципи діяльності кредитних товариств Райфайзена були взаємоповязаними між собою і в комплексі створювали міцну кредитну організацію. Крім цього, кредитні операції не були єдиним випадком діяльності товариства, яке крім надання позик своїм членам, закуповувало для них потрібні засоби виробництва, продавало їхню продукцію, організовувала курси та лекції з проблем сільського господарства, підіймало господарський, моральний та інтелектуальний рівень сільських жителів.

Інший тип кредитного кооперативу був запропонований Г.Шульце-Делічем. Він отримав назву „народний банк або ощадно-позикове товариство, соціальною базою мав міське населення (ремісників, службовців тощо) та базувався на таких принципах [9]:

Товариство створювало власний капітал за рахунок пайових внесків членів. Початковий капітал формувався за рахунок разових, а інколи й періодичних пайових внесків членів. В звязку з незначною кількістю членів на початковому етапі розвитку товариства, пайові внески встановлювались значного розміру, що суттєво обмежувало доступ до таких товариств малозабезпечених верств міського населення. Необхідність самостійного формування пайового капіталу прирікала товариство на досить повільний розвиток на початковому етапі діяльності.

Поле членства не обмежувалось. Прагнучи забезпечити зростання оборотів та швидкого накопичення власного капіталу, товариства Шульце-Деліча запроваджували дуже просту та формальну систему прийняття в члени. Вони розширяли поле членства та залучали якомога більше осіб, незалежно від місця їх проживання, соціального статусу чи роду занять. Як правило, ці люди не були обєднані місцем компактного проживання, професійною, релігійною чи іншими ознаками. В звязку з чим, члени ощадно - позикового товариства у більшості не знали один одного і були малоактивними.

На пайові внески нараховувалися по можливості більші дивіденди. З метою забезпечення швидкого зростання власного капіталу, товариство прагнуло зацікавити своїх членів мати більшу кількість паїв шляхом нарахування високих дивідендів на пайові внески. При цьому, на залучені ощадні вклади нараховувались відсотки на рівні ринкових ставок.

Кредити не мали чіткого цільового призначення. При наданні кредиту не встановлювались напрямки використання коштів. Кредити могли бути як підприємницькими так і споживчими. Більшість з них видавались під векселі та боргові розписки. Існував також контокорентний кредит. Вказані кредити, як правило, мали короткотерміновий характер, викликаний специфікою соціальної бази - ремісників та службовці не потребували довгострокових кредитів.

Такими були головні риси ощадно - позичкових товариств Шульце-Деліча, які в своїй діяльності дуже нагадували банківські установи, тому й отримали назву „народні банки.

Наскільки б відмінними, на перший погляд, не здавалися кредитні товариства Райфайзена та ощадно - позикові товариства Шульце-Деліча, природа їх була однакова. Це були кооперативні організації, діяльність яких спрямовувалася на надання кредиту та інших послуг своїм членам. Ці товариства створювалися на основі кооперативної ідеї фінансової взаємодопомоги для самозабезпечення послугами і мали демократичну структуру управління. Вищим органом товариства були загальні збори, на яких кожен член мав один голос, незалежно від розміру вкладу чи терміну вступу до товариства. Загальні збори товариства для ведення всіх його справ обирали Правління, а для контролю за діяльністю - ревізійну комісію.

З Німеччини вказані моделі поширились по всьому світу, отримуючи в кожній країні свої специфічні риси. Так у США та інших країнах виникла модель кредитного кооперативу, яка отримала назву „Кредитна спілка, в основі якої лежала модель міського ощадно - позикового товариства Шульце-Деліча, але, на відміну від її класичного варіанту, з чітко визначеним полем членства (підприємство, профспілка, релігійна громада тощо), невеликим розміром обовязкових пайових внесків і роботою членів органів управління на громадських засадах.

Сьогодні кредитні спілки США, Канади та інших розвинутих країн займають суттєве місце на ринку фінансових послуг. Членами спілок є майже половина економічно активного населення США, понад третина населення Канади. Кредитні спілки надають своїм членам кредити на купівлю чи ремонт автомобілів, яхт, моторних човнів та інших транспортних засобів; на купівлю будинків та іншого нерухомого майна; на поточні домашні потреби на купівлю товарів домашнього вжитку; на отримання освіти; на ведення приватного бізнесу. Крім цього, важливою послугою в сфері кредиту є впровадження кредитними спілками обслуговування кредитних та дебетових карток (VISA, Master Card) тощо. Кредитні спілки приймають вклади на пайові; ощадні, ощадно - розрахункові („Share-Draft) та чекові рахунки; ощадні сертифікати (CD, Jumbo); пенсійні (IRA) рахунки, молодіжні, „Money Market, святкові; сімейні; дитячі та інші рахунки. Спілки здійснюють розрахунково-касові операції, продають дорожні чеки, надають послуги АТМ - машин (банкоматів). Крім цього, кредитні спілки надають своїм членам додаткові послуги із продажу страхових продуктів, послуг нотаріуса, юриста, фінансових експертів та інших фахівців; персональні сейфи (соти); бази даних різноманітної інформації, розміщення оголошень на дошці спілки; консультаційні послуги; довірчі операції, планування спадщини та підготовка до пенсії; продаж поштових та гербових марок; користування поштовою скринькою, факсом, електронною поштою; надання анкет для отримання різних документів; ламінування та ксерокопіювання документів; послуг міжнародних перекладів та багато інших необхідних членам фінансових та не фінансових послуг.

За даними соціологічного дослідження, проведеного Мічиганським університетом, кредитні спілки займають важливе місце на ринку фінансових послуг США. На питання про те, послугами яких фінансових установ ви користуються, 74 % респондентів відзначили банки, але 14 % опитаних віддали перевагу кредитним спілкам, решта - ощадно - позичковим асоціаціям та іншим фінансовим установам. Ощадні вклади у банках мали 61 % опитуваних, в кредитних спілках - 38 %, а в ощадно - позикових асоціаціях - 18 %, в інших установах - 9 %. Ці дані переконливо свідчать про важливе місце кредитних спілок як субєктів фінансового ринку світового господарства.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК (НА МАТЕРІАЛАХ КС „ФАВОРИТ-МИКОЛАЇВ)

2.1 Загальна характеристика діяльності кредитних спілок України та КС „Фаворит-Миколаїв

Понад 10 років триває в Україні відродження кредитних спілок. Після підписання Президентом Указу № 377/93 від 20 вересня 1993 р., яким було затверджено „Тимчасове Положення про кредитні спілки в України, розпочалося відродження цих специфічних організацій, покликаних вирішувати завдання фінансової самодопомоги населення.

Справа ця для України не нова. Тобто чи не найдавнішу згадку, що свідчить про зародження кредитного руху в Україні, датують 1862 роком. Саме тоді місцеві ремісники в Одесі уклали статут ощадно-позичкового товариства. На жаль, жодних інших відомостей про це обєднання історія не зберегла [9].

Одна з перших кредитних спілок виникла 1969 року в містечку Гадячі, що на Полтавщині. А однією з найкращих у ХІХ ст. була Сокиринська кредитна спілка, заснована 1871 року. Відомий землевласник-реформатор Григорій Галаган сам розробив статут Товариства і вклав до його каси власні 3 000 рублів. Вже 1973 року в Товаристві було видано 9 810 рублів на позику його 108 членам. А 1892 року Державний банк без вагань дав Галаганові ще один кредит на розвиток товариства - 60 тисяч рублів.

Немалі кошти з прибутків сокиринського обєднання пішли на утримання місцевого шпиталю, придбання протипожежного знаряддя для міста, на організацію навчання ремісничої справи в школах.

Починаючи з 1905 року в Україні щороку поставали 200 - 300 кредитних кооперативів. А 1914 року працювали 2 181 кредитних і 911 ощадно - позичкових товариств, які обєднували 1 млн. 754 тис членів. Так само стрімко кредитний рух розвивався і на західноукраїнських землях. Перед початком Другої світової війни тут діяли загалом 3 тис. 456 кооперативів, які налічували понад 700 тисяч осіб - учасників. Частка кредитних спілок у кооперативному руху сягала 20%. З поміж зразкових кредитних товариств можна виділити товариства в селі Дзенгелівці (Уманщина), в Терешарах (Херсонщина), кредитний банк „Дністер у Львові, кредитний кооператив „Поміч у Теребовлі.

Після встановлення радянської влади практично всі кредитні товариства було ліквідовано: 1920 року вони влилися в реорганізовану споживчу кооперацію, яка фактично повністю підпорядковувалася державі.

За часів НЕПу кредитну кооперацію вдалося ненадовго відновити: кількість кредитних спілок збільшилося в півтора рази. Щоправда, в цей період кредитні кооперативи працювали дуже неефективно, насамперед через постійне втручання держави в їхню діяльність. Починаючи з кінця 1920-х років радянська держава поступово обмежувала сферу діяльності кредитних кооперативів, а 1930 року перебрала на себе всі кредитні функції і в такий спосіб повністю ліквідувала цей вид кооперації.

Завдяки іншим історичним обставинам кредитна кооперація в Західній Україні існувала на десятиліття довше.

Незважаючи на те, що кредитна кооперація офіційно була ліквідована за радянських часів, ідея взаємодопомоги не зникла. Вона знайшла свій прояв у вигляді примітивних форм - „чорних кас та „кас взаємодопомоги. Ці організації не були кредитними кооперативами у повному розумінні цього слова, але мали певні ознаки кооперативних форм самодопомоги. Це були деформовані неринковою системою форм кредитної кооперації.

„Чорні каси могли утворюватись у будь - яких сформованих групах людей, які певним чином були тісно повязані між собою (бригади, відділи, трудові колективи невеликих підприємств, установ та організацій). Такі неформальні каси виникали тоді, коли члени цього колективу приймали рішення утворити колективний фонд грошових коштів, з якого вони, у випадку крайньої необхідності, могли б брати короткострокові позички невеликого розміру. Такі каси формувалися спонтанно, офіційно ніде не реєструвались, не мали написаного статуту та юридичного статуту. Ці обєднання фактично були нелегальними. Каси взаємодопомоги - це більш розвинуті форми фінансової взаємодопомоги громадян. То були громадські кредитні установи, які обєднували на добровільних засадах громадян для надання взаємної товариської матеріальної допомоги. Вони створювалися при профспілкових організаціях для робітників і службовців - членів профспілки, в колгоспах - для колгоспників, у відділах соціального забезпечення місцевих Рад народних депутатів - для пенсіонерів.

Каси взаємодопомоги, на відміну від „чорних кас, мали юридичну базу для своєї діяльності. Стаття 379 Цивільного кодексу України РСР, затвердженого 18 липня 1963 року, що має назву „Позикові операції кас громадської взаємодопомоги та фондів творчих спілок, заклала юридичні основи для їхньої діяльності. В цій статті було сказано, що каси громадської взаємодопомоги при профспілкових комітетах підприємств, установ та організацій видають робітникам і службовцям довгострокові та короткострокові позики. Терміни позик та умов її надання визначаються типовим статутом каси громадської взаємодопомоги.

Ідею кредитної кооперації підтримали і розвинули в діаспорі ті українці, яких після Другої світової війни доля закинула за океан. Рух україно-американських кредитних спілок розпочався зі створення Асоціації американців українського походження „Самопоміч (Selfreliance Association of Ukrainian Americans). Усвідомивши переваги кредитних спілок як засобу надання потрібних фінансових послуг новим іммігрантам, Асоціація в такий спосіб допомагала стати на ноги сотням тисяч українців, що приїхали до США. Українські кредитні спілки в діаспорі поступово розвивалися і міцнішали.

Після проголошення незалежності України представники діаспори розпочали компанію з відродження кредитного руху. 1991 року при Українській світовій кооперативній раді створено спеціальну комісію для реалізації цієї ідеї. 1992 року під час відвідин Канади тодішній Президент Леонід Кравчук, ознайомившись з діяльністю кредитних спілок української діаспори, дав доручення урядовцям вивчити це питання. Того ж таки року до України прибула друга делегація представників українських кредитних спілок США, Канади та Австралії. Після кількох зустрічей із зацікавленими особами створено Національний оргкомітет з відродження кредитного руху в Україні. Повернувшись до США та Канади, представники українських діаспор почали активно лобіювати питання технічної підтримки кредитних спілок України. 1993 року уряди США та Канади схвалили програми технічної допомоги розвиткові кредитного руху в Україні [5].

Того самого року законодавчим документом для реального розвитку кредитних спілок стало Тимчасове положення про кредитні спілки в Україні, яке затвердив Указ Президента України від 20 вересня 1993 року. Відтак у Києві було відкрито представництва всесвітньої ради кредитних спілок та Канадської кооперативної асоціації.

В березні 1993 року розпочала свою діяльність Канадська програма розвитку кредитних спілок в Україні (КПРКСУ). КПРКСУ була спільним проектом Канадської кооперативної асоціації та Української кооперативної ради Канади, яку фінансувало агентство з міжнародного розвитку [8].

На першому етапі програма поширювала ідеї кредитної кооперації, працювала з ініціативними групами, організовувала стажування представників українських кредитних спілок у Канаді, а канадських - в Україні, відібрала 7 модельних кредитних спілок (які одержали техніку та фінансову допомогу від КПРКСУ).

У квітні 1996 року КПРКСУ розпочала другий етап своєї діяльності, який тривав до квітня 2001 року. На цьому етапі, зокрема, виконані такі завдання:

відібрали 20 модельних кредитних спілок;

створили разом з модельними кредитними спілками низку змодельованих кредитних спілок (тобто тих кредитних спілок, яким мали надавати допомогу модельні кредитні спілки);

сприяли розвиткові кредитних спілок у тих регіонах, де вони ще не існували;

підтримували жінок у кредитній кооперації;

надали допомогу в розробці відповідної законодавчої бази для кредитних спілок;

підвищували кваліфікацію фахівців, які організовували і проводили навчання з ініціативними групами;

організовували стажування фахівців канадських кредитних спілок в Україні;

сприяли ускладненню партнерських угод між українськими та канадськими кредитними спілками.

КПРКСУ відігравала роль радника, щоб у такий спосіб забезпечити ефективність використання донорських коштів для подальшого розвитку кредитно - кооперативного руху України. В межах цієї програми було створено чимало модельних та змодельованих кредитних спілок, виділено багато зворотних кредитів, надано стажування в Канаді кількох десятків активістів української кредитної кооперації.

КПРКСУ тісно співпрацювала з Національною асоціацією кредитних спілок України, яку було створено в 1994 році, з державними структурами та установами в різних регіонах України.

У червні 1994 року кредитні спілки із 17 областей України заснували Національну асоціацію кредитних спілок України (НАКСУ). Кредитні спілки що створювались пізніше, вступали до НАКСУ, яка за кооперативними принципами „відкритих дверей, була і є відкритою для всіх кредитних спілок, що виникають в Україні та дотримуються кооперативної філософії. НАКСУ утворена для вирішення проблем повязаних з розвитком кредитного руху в Україні, для поліпшення соціально - економічного стану середніх верств населення, як координаційна та уніфікована структура, яка обєднує кредитні спілки в життєздатний механізм.

Головними напрямками діяльності НАКСУ є [8]:

Участь в розробці та лобіюванні законодавства для кредитних спілок України.

Створення інфраструктури, необхідної для стабільної та ефективної роботи кредитних спілок (навчально - методичний центр, сервісний центр та інформаційно-консультаційна служба тощо).

Консультування кредитних спілок з фінансових, правових питань та бухгалтерського обліку.

Підвищення кваліфікації кадрів кредитних спілок.

Участь в реалізації спільних з Міжнародним фондом соціальної адаптації та іншими організаціями програм фінансової підтримки кредитних спілок.

Співпраця з органами державної влади в питаннях засідання кредитних спілок, як невідємного елементу інфраструктури ринків України, передусім - аграрного та ринку фінансових послуг для населення.

Вивчення та узагальнення передового досвіду роботи кредитних спілок, включаючи опрацювання та поширення передових технологій надання послуг членам кредитних спілок.

Розробка внутрішніх операційних стандартів з метою уніфікації діяльності кредитних спілок - членів НАКСУ, включаючи запровадження єдиного програмного забезпечення.

Здійснення регулярного моніторингу фінансової діяльності кредитних спілок та дотримання ними управлінських стандартів.

Пропаганда ідей фінансової кооперації серед широких верств населення України.

Створення єдиного інформаційного простору в рамках українського руху кредитних спілок за допомогою власного друкованого видання Курєр НАКСУ, та вебсайту www.unascu.org.ua.

Впровадження програм забезпечення фінансової стабільності кредитних спілок (стабілізаційний фонд та центральний резерв ліквідності) (див. дод. А, Б).

Представлення інтересів кредитних спілок України на міжнародному рівні, співпраця з іноземними та міжнародними організаціями.

До структури НАКСУ входять: Навчально-методичний центр, Сервісний центр та Інформаційно - консультаційна служба, які були засновані НАКСУ з метою виконання своїх статутних завдань і які є її інфраструктурою та мають задовольнити потреби кредитних спілок щодо необхідних їм послуг (рис. 2.1) [13].

* Кредитні спілки, які не є членами НАКСУ.

Рис. 2.1. Структура Національної асоціації кредитних спілок України

Навчально - методичний центр виконує такі функції: 1) Проводить навчальний курс з дисциплін: основи діяльності кредитної спілки; управління кредитної спілки та основи фінансового менеджменту; ведення бухгалтерського обліку і оподаткування в кредитній спілці; система звітності, основи фінансового аналізу та менеджменту; основи кредитування в кредитній спілці; автоматизована система фінансового обліку в кредитній спілці; 2) Розробляє навчальні посібники та методичну літературу з питань діяльності кредитних спілок; 3) проводить атестацію працівників кредитних спілок.

Сервісний центр забезпечує тиражування методичної літератури, навчальних посібників, пропагандистських та інформаційних матеріалів і друкованого видання „Курєр НАКСУ.

Нині до складу НАКСУ входить 126 кредитних спілок із 21 області України та Республіки Крим. Вони обєднують більше 170 тисяч громадян і мають в своїх активах понад 80 млн. гривень [17].

Кредитні спілки, що входять до НАКСУ працюють відповідно до чинного законодавства та щомісячно подають звіт про фінансову діяльність до НАКСУ. Кількість членів кредитних спілок - учасників НАКСУ постійно зростає. Це детально показано на рисунку 2.2.

Рис. 2.2. Кількість членів - учасників кредитних спілок - НАКСУ, 2001-2007 рр.

На графіку видно, що якщо в 2001 році кількість членів кредитних спілок НАКСУ була близько 13 тис.чол., то вже зараз вона сягає понад 230 тис.чол. Це означає, що за період з 2001 року по 2007 рік до кредитної кооперації приєдналися більш ніж 217 тис.чол. Отже, рік у рік створюються нові кредитні спілки, до них та до раніше створених кредитних спілок приєднуються нові члени. Це доводить, що кредитні спілки потрібні людям.

Кредитні спілки України поступово міцнішають, збільшують свої активи (рис. 2.3). Тільки за період з 2001 року по 2007 рік загальна сума активів кредитних спілок - членів НАКСУ зросла на 145 млн.грн. Це означає, що вони розвиваються, що зростає ефективність їх роботи.

Рис. 2.3. Динаміка зростання активів кредитних спілок України, що входять до складу НАКСУ

Все це зайвий раз підкреслює ефективність системи кредитних спілок, їхній хай ще невеликий, але вкладу в економіку країни, реальний вклад у поліпшення добробуту людей.

На лютий 2008 р. в Україні зареєстровано більше 1100 кредитних спілок. З них до НАКСУ входять лише 218 [18]. Інші кредитні спілки фактично працюють безконтрольно. Про їхню діяльність ні НАКСУ, ні державі органи, як право, не мають реальної інформації. Багато з них, мабуть, далекі від справжніх кредитних кооперативів. Підтвердженням цьому є декілька судових справ та статей в засобах масової інформації навколо таких псевдоспілок, як „Пінгвін (м. Біла Церква), „Золоті ворота (м. Київ) та інші [18]. Суттєвий вплив на виникнення таких кредитних спілок мали недостатнє розуміння широкими верствами населення кооперативної природи кредитних спілок як неприбуткових організацій, відсутність необхідної законодавчо-нормативної бази та системи державного нагляду й підтримки. У результаті цього в кредитно-кооперативному русі Україна у 1993-1996 роках реально почали виникати різні типи кредитних спілок.

На сьогодні в Україні діють чотири основних типи кредитних спілок: профспілковий, ломбардний, інвестиційний та ощадно - позичковий [20].

Профспілковий тип кредитної спілки часто створюється на базі та за принципом колишніх кас взаємодопомоги. Як правило, такі кредитні спілки обєднують членів трудового колективу підприємства, користуються наданими профспілковим комітетом чи адміністрацією приміщеннями і коштами. Вони мають обмежений набір ощадних послуг: приймають щомісячні обовязкові членські внески, проценти на які нараховуються за фактом роботи в кінці року та, як правило, мають незначний розмір. Стимулювання накопичення членами власних заощаджень у вигляді строкових, ощадних, цільових та інших вкладів, як правило, не передбачається. Такі спілки видають переважно споживчі позички порівняно невеликих розмірів під довіру чи поручительство членів або підприємства.

Зазвичай заощадження членів на є єдиним джерелом формування коштів позичкового фонду - значною є частина коштів, отриманих від підприємства чи профспілки. В окремих спілках цього типу трапляються випадки обмеженої демократії, нерівні умови надання послуг членам спілки, авторитарний підхід до вирішення питань, пасивність членів. Інколи керівники підприємства та члени профспілкового комітету становлять більшість в органах управління спілкою такого типу, а сама спілка використовується для можливих фінансових операцій із коштами підприємства чи профспілки. За механізмом своєї діяльності цей тип кредитної спілки найбільше нагадує касу взаємодопомоги.

Ломбардний тип кредитної спілки найчастіше створюється за територіальними принципом, так би мовити, „на вулиці. Кредитна спілка такого типу, як правило, має кілька великих членів - вкладників, які контролюють її чи доручають свої гроші одній довіреній особі. Кредити видаються під заставу будь - якій особі, яка формально приймається у члени спілки, а після повернення кредиту вибуває із спілки за власним бажанням.

Кредитні спілки цього типу мають значні активи при незначній кількості постійних членів і великій кількості членів, які виходять зі спілки після повернення кредиту. У таких спілках - велика частка (до 30%) неповернутих кредитів і реалізованих унаслідок цього предметів застави. Фінансова політика спрямована на надання кредитів під порівняно великі проценти. Спілки цього типу часто дають рекламу в місцевих газетах на зразок Кредити фізичним особам під заставу. Демократія у таких спілках часто обмежена. Демократичне вирішення питань існує тільки серед членів-вкладників. Позичальники, як правило, є тимчасовими членами, вони обмежені у реальних правах. За механізм своєї діяльності цей тип кредитної спілки найбільше нагадує ломбард, а із західних аналогів - ощадно - позикову асоціацію акціонерного типу.

Інвестиційний тип кредитної спілки часто створюється при якійсь комерційній структурі холдингового або трастового типу і діє за територіальними принципом. Така кредитна спілка акумулює кошти дрібних вкладників під певні проекти (будівництво житла, додаткове пенсійне забезпечення, ритуальні послуги, постачання товарів та інше), має багато видів ощадних або цільових внесків. Спілки цього типу мають значну суму активів та багато членів, котрі, як правило, мають дрібні вклади й малоактивні. Такі спілки часто дають рекламу у пресі про „Приймання вкладів на вигідних умовах. Фінансова політика у них спрямована на залучення дрібних коштів, їх концентрацію та інвестування у великих розмірах. Форма кредитної спілки, особливо такого типу, потенційно може бути використана для побудови фінансової піраміди. У таких спілках через велику кількість членів майже не проводяться щорічні загальні збори. До складу органів правління переважно входять засновники, яких не переобирають загальними зборами. За механізмом своєї діяльності спілки такого типу нагадують із західних аналогів інвестиційну чи трастову компанії.

Ощадно-позиковий тип кредитної спілки найнаближеніший до кредитних спілок західного зразка. Це демократична організація, у якій немає чітко вираженої вузької групи людей (вкладників чи позичальників), в інтересах діє спілка. Фінансова політика спрямована на надання дешевих кредитів та нарахування вищих, ніж у інших фінансових установах, процентів на вклади членів спілки. Є різноманітні умови вкладів і позичок. По можливості надаються інші види послуг, не заборонених чинним законодавством. Усі члени спілки рівноправні. Керівні органи спілки обираються щорічними загальними зборами і виконують покладені на них функції. Зростання кількості членів та активів, як правило, здійснюється поступово. Кредитні спілки такого типу є членами НАКСУ.

Крім цих чотирьох типів, можуть бути й перехідні, змішані форми, які одночасно мають ознаку кількох типів кредитних спілок. А ще спілки одного типу можуть із часом набувати рис інших типів кредитних спілок.

Слід зауважити, що наведений поділ кредитних спілок України на певні типи досить умовний, але в Україні на сьогодні реально існують кредитні спілки із різними завданнями, закладеними ще під час їх заснування. Точніше у багатьох випадках під виглядом кредитних спілок існують субєкти господарювання, які, користуються статутом неприбуткових організації, здійснюють свою діяльність не для організації взаємодопомоги, а для отримання прибутку. Нині під виглядом кредитних спілок часто діють ломбарди, агентства нерухомості, трасти й інші субєкти, які прагнуть проводить фінансові операції на ринку грошей.

Кредитна спілка „Фаворит була заснована 24 вересня 2001 р. Ініціативна група громадян у складі 51 чоловік виступила засновником суспільного об'єднання. Обрано Правління, Кредитний і Спостережливий комітети. На початку 2002 р. кредитна спілка уклала договір з ТОВ „Фокстрот про надання послуг членам КС у мережі магазинів „Фокстрот. До кінця 2002 р. кількість членів КС перевищило 2 тис., сума виданих кредитів склала порядку 6 млн. грн. На сьогоднішній день відділення КС „Фаворит маються практично у всіх обласних центрах України.

КС „Фаворит-Миколаїв був створений у квітні 2004 р. і почав свою роботу в магазині „Фокстрот - Миколаївець. Сьогодні в Миколаєві існує 29 представництв „Фаворита: „Фокстрот - Миколаївець; „Фокстрот-Північне сяйво; „Секунда -Фокстрот -Телеком; маг. „Техніка для дому; „Фокстрот-Біла акація; „Фокстрот-пр.Миру; „Аладін; маг. „Тріанон; маг. „Фото союз; маг. „Дім меблів; маг. „Техніка Онлайн; маг. „Меблі Арт; маг. „Тавричний; маг. „Кишеня; маг. „Фокус; маг. „Ронікс; маг. „Єврошанс; маг. „Акваресурс; „Телеком №1; „Телеком №2; маг.„Кит; маг. „Біб-Біб; маг. „Юкон; маг. „Зв'язок народу; маг. „Побутова техніка; маг. „Побутова техніка №2; маг. „Меблі технічні; маг. „Liffe; маг„Фокс-Март.

Близько 48% продажів магазинів „Фокстрот складають продажі в кредит. Основними конкурентами є банки „Райфайзен банк Аваль, „Правекс, „Приват, УБРП.

Сьогодні КС „Фаворит-Миколаїв обєднує понад 3500 членів та кредитує продаж побутової техніки на вигідніших ніж в банках умовах. Тим самим у громадян зростає зацікавленість у продажу товарів в кредит, а це є інструментом просування товарів на ринку. Тому керівники магазинів самі шукають партнерство спілкою. Крім „Фокстрота спілка заключила договори на співробітництво з такими партнерами як „Аладін, „Тріанон, „Техніка для дому, „Фокс- Март, „Телеком, „ Техніка Онлайн та інші.

2.2 Аналіз фінансово-кредитної та організаційної діяльності спілки

Фінансовий механізм діяльності кредитних спілок наведений на рис. 2.4. Члени кредитної спілки вкладають кошти, за рахунок яких спілкою видаються кредити своїм членам, за користування кредитами члени кредитної спілки - позичальники сплачують проценти, які використовуються на:

сплату процентів по внесках (вкладах) членів;

покриття операційних втрат кредитної спілки (заробітна плата працівників з нарахуваннями, оренда, реклама, комунальні платежі, канцелярські витрати, тощо);

поповнення капіталу спілки.

Внески членів кредитної спілки поділяються на: вступний, обовязковий пайовий, додатковий пайовий, вклад на депозитний рахунок.

Вступний внесок кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв становить 100 гривень. Цей при припинені членства не повертається. Обовязковий пайовий внесок становить 50 гривень. Сума інших внесків визначається самим членом спілки, що їх сплачує.

Розмір вступного та членського внесків можуть змінюватись Правлінням, але не частіше ніж раз на два місяці. Кредитні ресурси кредитної спілки поповнюються не тільки за рахунок внесків членів спілки, а й за рахунок частини доходів кредитної спілки.

Кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв надає своїм членам тільки споживчі кредити до яких входять кредити на придбання предметів особистого споживання переважно тривалого користування побутової техніки.

Відсотки за наданні предмети і становлять дохід кредитної спілки, який іде на покриття фінансових та операційних витрат, на створення резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, на нарахування відсотків на пайові внески членів.

Рис. 2.4. Фінансовий механізм діяльності кредитних спілок

Та, як постійно збільшується кількість членів кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв, збільшується і загальна сума її внесків (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Зростання внесків членів кредитної спілки „Фаворит-Миколаївза період з 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р.

Показник01.01.08 р.01.04.08 р.Відхиленняабсолютнев %Члени кредитної спілки, чол.24343815+1381+56,7%Внески членів, грн.:Вступні2071333183+12470+60,2%Пайові144818201380+8683,91+39,1%- короткострокові депозитні внески (1-3 місяці)8131732311-49006-60,3%- середньострокові депозитні внески (1-3 місяці)214008532045+318037+148,6%

З таблиці видно, що за 3 місяці кількість членів кредитної спілки зросла на 1381 чоловік (56,7 %), відповідно зросла і сума кожного виду внесків, окрім короткострокових депозитних внесків, сума яких зменшилась на 49006 грн. (60,3 %). Зниження короткострокових депозитних внесків означає те, що члени спілки стали робити внески на більш довгий термін.

Якщо зростають внески членів кредитної спілки, то зростають і ресурси спілки, які складаються з капіталу кредитної спілки, спеціальних резервів, залучених коштів (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Зростання кредитних ресурсів кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв

за період з 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р.

Кредитні ресурси кредитної спілки01.01.08 р.01.05.08 р.Відхиленняабсолютнев %Капітал кредитної спілки, грн.:246654479312+232658+151%пайовий144818201380+56562+67,7%резервний3730475314+38010+122%додатковий64532202618+138086+241,2%Резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок63288212+1884+29,8%Залучені кошти6141891296643+682454+111,1%Кредитні ресурси разом:8671711784167+916996+105,8%

Виходячи з даних таблиці кредитні ресурси кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв зросли за 3 місяці на 916996 грн. (105,8)%. Найбільшу частку в кредитних ресурсах кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв мають залучені кошти - 72,7%.

Кредитна діяльність кредитної спілки визначається її кредитною політикою. Кредитна політика кредитної спілки ґрунтується на потребі забезпечення інтересів кредиторів (вкладників) і позичальників з урахуванням фінансової ситуації в країні. Вона має забезпечувати рівновагу двох протилежних інтересів.

Як і у всіх інших кредитних установах, кредити кредитної спілки - це грошові кошти, що передаються позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. При цьому:

принцип строковості означає, що кредит повинен бути повернений позичальником спілці в заздалегідь обумовлений строк;

цільовий характер кредитування передбачає вкладення позичених коштів в конкретні господарчі або споживчі процеси, задекларовані позичальником в момент заявки на отримання кредиту;

принцип забезпеченості кредитів має мету шляхом створення додаткових передбачених законодавством гарантій захистити інтереси спілки і не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника;

в процесі кредитування кредитна спілка вимагає повернути кредит, в тому числі і шляхом застосування у випадку необхідності заходів примусового стягнення боргу;

принцип платності передбачає сплату позичальником процентів за користування кредитом на користь кредитної спілки.

Структуризована за цільовим призначенням сукупність всіх виданих кредитів є кредитним портфелем спілки.

Кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв видає своїм членам тільки споживчі кредити, так як працює з фізичними особами.

Кредити, що надає „Фаворит-Миколаїв є закритими тобто термін їх дії припиняється з виконанням зобовязань.

За термінами закриті кредити поділяються на:

короткострокові (до 3 місяців включно);

середньострокові (від 3 до 12 місяців включно),

довгострокові( до 3 років).

Всі кредити спілки забезпечуються заставою (закладом, іпотекою) та гарантіями (поручительством).

Застава - спосіб забезпечення зобовязань, в силу якого кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобовязання отримати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. За згодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава).

Поручительство - за договором поручитель зобовязується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобовязання в повному обсязі або в частині. Поручительство передбачає солідарну відповідність, однак доцільно в договорі поручительства передбачити пункт в якому конкретно буде вказано, що поручитель (ПІБ) являється солідарним відповідачем перед кредитором.

Гарантія - видається гарантом кредитору для забезпечення своєчасної сплати боржником належної суми. Гарантом можуть бути платоспроможні підприємства, організації, яким підпорядкований позичальник.

За базою нарахування відсотків „Фаворит-Миколаїв надає кредити:

з нарахування відсотків на залишок основної суми кредиту;

з нарахуванням на залишок заборгованості (залишок основної суми + несплачені відсотки);

За періодом нарахування:

з нарахуванням за фактичний термін користування кредитом;

з нарахуванням за весь період, встановлений договором;

з нарахуванням за період встановлений графіком платежів (плановий).

За порядком нарахування відсотків і основної суми:

з нарахуванням та сплатою відсотків і основного кредиту в кінці строку дії кредитного договору;

з щомісячним нарахуванням та сплатою відсотків і сплатою основної суми кредиту в кінці строку дії кредитного договору;

з щомісячною сплатою відсотків і основної суми кредиту „рівними долями.

Всі кредити за ступенем ризику поділяються на:

кредити з нормальним режимом сплати;

кредити, сумнівні щодо повернення;

неповернені кредити.

З метою покриття втрат від неповернення кредитів кредитною спілкою за рахунок частини доходів формується резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок. Поряд формування цього резерву визначається згідно Політики НАКСУ. Призначення резерву полягає в списані основної суми неповернених кредитів. Розмір цього резерву корегується щомісячно на підставі даних про фактичну простроченість.

Процедура надання позички починається з того, що позичальник подає заяву на отримання кредиту. Перед тим, як надати відповідь на конкретну заяву, спілка проводить її оцінку.

В основу оцінки кредитної заяви покладено 5 факторів:

Особистість - зясування взаємовідносин потенційного позичальника з кредиторами, його моральні якості та ділові стосунки, його юридичний статус. Оцінка цієї характеристики проводиться як на основі письмової інформації, так і усної бесіди. Аналіз особистості позичальника підшивається до кредитної документації.

Кредитоспроможність - зясування можливості позичальника повністю і в строк розраховуватися з боргами. Для цього розраховується показник покриття боргу як відношення чистого доходу (сукупний дохід сімї за мінусом прожиткового мінімуму на кожну особу) до оплати за позичкою з процентами. Цей показник повинен бути більше ніж 1,2.

Капітал - наявність накопичених матеріальних благ та згода позичальника у разі необхідності використати його в певній частині на погашення заборгованості.

Забезпечення, яким в основному виступають застава, поручительство (гарантія) або страхування. Іноді забезпечення дає можливість подолати слабкість інших критеріїв, однак не варто надавати кредити на основі лише забезпечення.

Умови - зясування впливу зовнішньої економічної ситуації на виконання зобовязань позичальником.

Працівник кредитного відділу аналізує можливі джерела ризику за кожною кредитною заявою. Кредитний ризик оцінюється як недопустимим, якщо Особистість заявника визнається незадовільною незалежно від оцінки всіх інших факторів.

Висновок: відмовити в наданні кредиту.

Кредитний ризик оцінюється як високий, якщо Кредитоспроможність позичальника визнається незадовільною незалежно від всіх інших факторів.

Кредитний ризик оцінюється як критичний, якщо Умови визнаються незадовільними незалежно від всіх інших факторів.

Якщо кредитний ризик оцінено як високий чи критичний, кредитний працівник пропонує заявнику змінити умови позички та, щоб мінімізувати ризик або знизити його до допустимого рівня (зменшити суму, збільшити термін).

Висновок: якщо зміна умов прийнята для заявника та відповідає визначеним критеріям спілки, то кредит можна надавати; у всіх інших випадках - відмовити в наданні кредиту незалежно від всіх інших факторів.

Кредитний ризик оцінюється як середній, якщо Особистість, Кредитоспроможність, Забезпечення та Умови визначаються задовільним, а Капітал - незадовільно.

Висновок: надати кредит.

Кредитний ризик оцінюється як допустимий, якщо Особистість, Кредитоспроможність, Капітал, Умови визнаються задовільними, а Забезпечення незадовільно.

Кредитний працівник зобовязаний ретельно перевірити джерело доходів і якщо не буде жодних сумнівів у стабільності фінансових потоків та сума кредиту не перевищує встановлених лімітів ризику на одного позичальника, він може дати позитивний висновок.

Висновок: надати кредит.

При виникненні будь-яких застережень кредит не надається.

Керівник Кредитної спілки аналізує ступінь обґрунтованості та повноти проведеного кредитного аналізу поданої кредитної заяви та рівень прийнятності для спілки відповідного кредиту (портфельний ризик) і представляє її на розгляд Кредитного комітету, який приймає Кредитний комітет.

З моменту виявлення простроченості за кредитом кредитна спілка повинна вживати заходи по його поверненню. Протягом місяця після того, як не було отримано планового платежу, з позичальником та його поручителем (у разі його наявності) проводиться робота по виясненню стану справ та спонуканню до добровільного виконання своїх зобовязань згідно умов кредитного договору.

В разі, якщо попередні заходи не призвели до сплати боргу, кредитна спілка вдається до дій, що спрямовані на стягнення боргу примусовим шляхом.

Кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв, як і інші кредитні спілки України, проводить свою кредитну діяльність відповідно чинного законодавства та свого статуту.

Що стосується господарської діяльності, то кредитна спілка відповідно до свого статуту:

приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки;

надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також селянські (фермерські) господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки;

залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки;

виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами;

розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків;

залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;

виступає членом платіжних систем;

оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту;

провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.

Послуги членам органів управління та працівникам кредитної спілки надаються на умовах, що не можуть відрізнятися від звичайних, та з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.

Кредитна спілка має право самостійно встановлювати:

розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки;

розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою;

ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;

види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів;

способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Збитки кредитної спілки покриваються у порядку, що визначається загальними зборами кредитної спілки відповідно до нормативно-правових актів Уповноваженого органу. Кредитна спілка та її посадові особи зобов'язані зберігати таємницю щодо рахунків, внесків та інших фінансових операцій, здійснених членами кредитної спілки.

Довідки видаються особисто членам кредитної спілки (їх представникам) лише щодо їх рахунків, внесків та інших фінансових операцій за відповідною заявою, а також судам, органам прокуратури, служби безпеки, органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам та органам державної податкової служби у випадках та в порядку, передбачених законом.

У разі смерті члена кредитної спілки довідки про його внески та рахунки видаються спадкоємцям, державним нотаріальним конторам та консульським установам іноземних держав, у провадженні яких знаходяться справи про спадщину.

Кредитна спілка зобов'язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики.

Кредитна спілка подає Уповноваженому органу фінансову звітність та інші звітні дані в обсягах, формах та у строки, встановлені Уповноваженим органом, а також надає на запити Уповноваженого органу необхідні пояснення щодо звітних даних.

Голова правління несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.

Достовірність і повнота річної звітності кредитної спілки повинна бути підтверджена незалежним аудитором (аудиторською фірмою), визначеним загальними зборами кредитної спілки. Аудиторський висновок подається Уповноваженому органу та представляється загальним зборам кредитної спілки.

Результати фінансової діяльності кредитної спілки визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи і витрати. Звітність про фінансово-господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними зборами членів кредитної спілки. Перевірка діяльності кредитної спілки здійснюється відповідно до законодавства України та статуту кредитної спілки. Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Проведений аналіз виявив організаційні недоліки роботи кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв, а саме:

. В місті Миколаєві нараховується вісім відділень, за якими немає чіткого закріплення кредитних інспекторів. Вони працюють за графіком, що складається в останні дні попереднього місяця, і переходять з одного відділення до іншого. Це негативно впливає на діяльність спілки, особливо на стосунки з клієнтами, що мають заборгованості та призводить до порушення касової дисципліни.

. У спілки практично відсутня рекламна діяльність. Це частково пояснюється тим, що основною метою створення кредитної спілки „Фаворит є просування товарів мережі магазинів „Фокстрот. Але багато людей не знають про існування такої спілки і можливості одержати кредит на придбання побутової техніки. Про це свідчить і той факт, що коли напередодні 9 травня „Фокстрот провів акцію надання кредитів з нульовим першим внеском, то кількість виданих кредитів збільшилася у 2,5 рази. Але ця рекламна акція не була відпрацьована, що призвело до суперечок між клієнтами та адміністрацією. Наприклад, були обмеження за віком клієнта (до 65 років), а напередодні свята кредити хотіли отримати ветерани війни; жорсткі умови відбору не дозволили отримати введені і на види побутової техніки: тільки телевізори і холодильники на суму до 3000 гривень та ін.

.3. Рейтингова оцінка діяльності кредитних спілок

В кредитній спілці жодне рішення з управління фінансами не може бути прийнятим без визначення її фактичного статуту.

Національна асоціація кредитних спілок України розробила систему Рейтингової оцінки кредитних спілок, яка дозволяє проаналізувати діяльність кредитної спілки, визначити її фактичний стан та місце серед інших кредитних спілок.

Основні принципи системи Рейтингової оцінки [17]:

для кожного з показників визначається оптимальне і критичне значення;

інтервал між оптимальним та критичним значенням розбивається на певну кількість проміжків, кожному з яких присвоюється певний бал;

для кредитної спілки визначається фактичне значення кожного показника та присвоюється бал за ним;

сумарний бал кредитної спілки є її рейтинговою оцінкою.

Показники Рейтингової оцінки віднесені до наступних категорій: доходність, капітал, активи, простроченість, ліквідність [25]. Рейтингова оцінка фінансового стану кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв на 01.01.2008

Доходність:

Нерозподілений прибуток до загальних активів.

Цей показник вираховується як результат ділення суми прибутку (збитку) за балансовим звітом до суми активів.

Доходи до витрат.

Визначається як результат від ділення суми доходів звітного періоду на суму витрат, включаючи фінансові операційні і надзвичайні витрати.

Доходи до витрат.

Визначається як результат від ділення суми доходів звітного періоду на суму витрат, включаючи фінансові операційні і надзвичайні витрати.

Сума власного капіталу і спеціального резерву до загальних активів.

Показник визначається діленням суми власного капіталу (капіталу за виключенням пайового фонду) і резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за балансовим звітом на суму активів.

Прострочені позички до суми власного капіталу та спеціального резерву.

Показник визначається як результат ділення суми прострочених позичок за даними балансу на суму власного капіталу та резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

Капітал до загальних активів.

Показник визначається діленням суми капіталу за балансовим звітом на суму активів.

Власний капітал до загальних активів.

Показник визначається діленням суми власного капіталу (капіталу за виключенням пайового фонду) за балансовим звітом на суму активів.

Активи:

Доходні активи до платних зобовязань.

Показник визначається діленням суми доходних активів (позичок, вкладів на депозитних рахунках в банках та коштів ЦРЛ) за балансовим звітом на суму платних зобовязань (заощадження члена, кредити банків, інші види платних зобовязань).

Доходні активи до загальних активів.

Показник визначається діленням суми доходних активів (позичок, вкладів на депозитних рахунках в банках та коштів в ЦРЛ) за балансовим звітом на суму активів.

Основні засоби до загальних активів.

Показник визначає найменш ліквідну частину активів, яка знаходиться у вигляді основних засобів, визначається шляхом ділення суми залишкової вартості основних засобів на суму активів.

Загальна сума позичок до загальних активів.

Визначається як результат від ділення загальної суми позичок на загальну суму активу балансу.

Загальна сума позичок до загальних активів.

Визначається як результат від ділення загальної суми позичок за мінусом резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок на загальну суму активу балансу.

Простроченість:

Загальна сума позичок за мінусом прострочених позичок до загальних активів.

Визначається як результат від ділення загальної суми позичок за мінусом прострочених на загальну суму активу балансу.

Прострочені позички до загальної суми позичок.

Визначається як результат від ділення загальної суми прострочених позичок на суму наданих позичок за даними балансу.

Прострочені позички за мінусом спеціального резерву до загальних активів.

Ліквідність:

Ліквідні активи до загальних активів.

Показник дає можливість оцінити здатність кредитної спілки розрахуватися за договорами, достроково припиненими з ініціативи члена. Недостатність ліквідності свідчить про можливі проблеми з здійсненням непередбачених платежів.

Одержані дані зведено у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Зведена таблиця показників рейтингової оцінки

Показники Значення Бал 1. Нерозподілений прибуток до загальних активів0,086102. Доходи до витрат106,1103. Сума власного капіталу і спеціального резерву до загальних активів16104. Прострочені позички до суми власного капіталу та спеціального резерву2,8105. Капітал до загальних активів27,09 6. Власний капітал до загальних активів15,610 7. Доходні активи до платних зобовязань146,858. Доходні активи до загальних активів91,559. Основні засоби до загальних активів0,97110. загальна сума позичок до загальних активів86411. Загальна сума позичок за мінусом резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок до загальних активів85,5412. Загальна сума позичок за мінусом прострочених позичок до загальних активів85,5313. Прострочені позички до загальної суми позичок0,53314. Прострочені позички за мінусом спеціального резерву до загальних активів0415. Ліквідні активи до загальних активів9,25Усього : 93

Згідно Рейтингової оцінки, за своїм фінансовим станом кредитні спілки розподіляють наступним чином:

Сумарний бал:Фінансовий стан:Менше 0 -КритичнийВід 1 до 25 -Ризиковий (серйозні проблеми)Від 26 до 40 -Проблемний (неможливе усунення проблеми)Від 41 до 60 -ЗадовільнийВід 61 до 75 -ДобрийБільше 75 -Дуже добрий

Виходячи з проведених розрахунків, кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв станом на 01.01.2008 року мала 93 бали. Отже, її фінансовий стан визначається як „Дуже добрий.

РОЗДІЛ 3

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ

3.1 Недоліки та загальні напрями вдосконалення організаційно-правової діяльності кредитних спілок

Кредитні спілки існують в Україні понад 12 років. За цей час вони довели, що є самостійним сегментом економіки, який треба підтримувати і розвивати. Найвагомішим кроком для розвитку кредитних спілок стало прийняття Закону „Про кредитні спілки, який офіційно надав їм статусу фінансової установи та визначив окремі аспекти їх діяльності.

Задля якісного поліпшення діяльності кредитних спілок доцільно запровадити низку заходів організаційно-правового спрямування. Зокрема, уточнити, а може, й розширити перелік видів діяльності, які можуть здійснювати кредитні спілки.

Так, наприклад, згідно зі статтею 19 Закону України „Про кредитні спілки останні мають право володіти, користуватися й розпоряджатися належними їм майном відповідно до згадуваного закону і своїх статутів. Це означає що кредитна спілка загалом має право на його вільний продаж, передачу в заставу, здачу в оренду тощо. Водночас статтею 21 цього закону щодо переліку видів господарської діяльності кредитних спілок такі операції не передбачені. Крім того, у цій же статті зазначено, що „провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим законом, не допускається. Отже, господарські операції, пов'язані з використанням майна кредитної спілки, які завжди мають місце на практиці і можуть приносити дохід, поки що законодавчо не врегульовані. Вони не були врегульовані й Тимчасовим положенням про кредитні спілки в Україні, й Типовим статутом кредитної спілки.

Свої тимчасово вільні кошти кредитна спілка може розміщувати на депозитних рахунках у банках, а за їхньої нестачі залучати на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ і організацій тільки для надання кредитів своїм членам. Це, безперечно, розширює фінансові можливості кредитної спілки, проте такі ресурси для позичальника, члена кредитної спілки, будуть надто дорогими.

У тому разі, коли кредитна спілка не має достатніх фінансових можливостей, вона може виступити у ролі посередника між своїм членом та іншою кредитною установою щодо надання йому кредиту, тобто стати гарантом. У світовій практиці такі гарантійні послуги досить поширені. З одного боку, вони здешевлюють кредити, а з другого ? підвищують авторитет таких об'єднань громадян, сприяють залученню нових членів. У чинному законодавстві щодо такої діяльності кредитних спілок нічого не сказано.

Не йдеться також і про те, що може робити кредитна спілка з придбаними нею державними цінними паперами, чи має кредитна спілка право на їх продаж, заставу тощо. Господарська практика часто потребує саме цього.

Водночас згідно із Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг кредитна спілка може здійснювати: фінансовий лізинг; надання гарантій і поручительств; торгівлю цінними паперами.

Отже, щоб не було розбіжностей між зазначеними законами, та відповідно до статі 5 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг треба до статті 21 Закону України „Про кредитні спілки внести відповідні доповнення. Подібні зміни повинні знайти своє відображення і у статутах кредитних спілок.

Досить важливими з точки зору подальшого розвитку кредитних спілок здаються організаційні заходи, пов'язані з їхнім входженням до різних об'єднань кооперативів як за галузевою, так і за територіальною ознаками. Адже кредитні спілки є суто фінансовими установами, які можуть надавати своїм членам лише фінансові послуги. Таке законодавче обмеження діяльності підштовхує кредитні спілки до входження в об'єднання кооперативів, що дасть їм змогу комплексно розв'язувати свої соціально-економічні проблеми.

Позитивно відобразиться на вдосконаленні діяльності кредитних спілок перегляд відповідальності членів за зобовязаннями спілки і встановлення її в межах обовязкового паю або кратній до нього сумі. Крім цього, доцільно запровадити систему страхування відповідальності членів органів управління за рішення, які можуть нанести збитки кредитній спілці.

Перспективним бачиться напрямок створення кредитними спілками центрів фінансової взаємодопомоги (специфічних філій кредитної спілки у певних організованих групах, у кожній з яких створюватиметься рекомендаційна рада). Через такі центри кредитні спілки зможуть структурувати своє членство і активно працювати із поручительством. Це дозволить вирішити проблему несумлінних позичальників та неповернення позик. Люди будуть серйозніше ставиться до кредиту і відчувати більшу відповідальність за власні дії та дії своїх колег.

Проблему несумлінних позичальників допоможе вирішити і створення спеціальних установ, в яких би існувала база даних про неповерненні кредити і осіб, які їх не повернули. Це дало б можливість кредитним спілкам, перед тим як прийняти нового члена, перевірити його „кредитну історію.

Кредитні спілки мають гарні перспективи для розвитку на селі. Сьогодні в нашій державі задекларовано безліч всіляких програм для сільського господарства, фермерства тощо. Місія Світового банку вивчала проблеми кредитування в селі, підготувала законопроект, спрямований на те, щоб полегшити доступ до перерозподілу фінансових ресурсів. Це дало б змогу підвищити ефективність агросектору. Місія звернула увагу, що українські ферми навіть не розраховують на можливість отримання позики: це дуже складна процедура. Та немає належного забезпечення: земля ще дуже слабо використовується як можливий ресурс для отримання кредитів в установах кредитних спілок [7].

Сільське господарство потребує істотної допомоги, в першу чергу, фінансової. Як свідчить досвід, вона надходить не завжди вчасно і не завжди тим, хто її особливо потребує. Кредитними спілками тут є над чим працювати і вони розвиватимуться швидкими темпами.

Враховуючи те, що кредитна спілка, по своїй суті, це кооператив, то для успішного розвитку в Україні кредитної кооперації необхідно активно пропагувати кооперативну ідею серед широких верств населення. В умовах низького рівня кооперативних знань у людей нормальне існування кооперативних організацій неможливе. Справжнє відродження кооперативного руху почнеться лише тоді, коли люди зрозуміють суть кооперативно ідеї та підтримають її. Тому необхідно доносити кооперативну ідею економічної самодопомоги до найширших верств населення (через телебачення, публікацію в періодичних виданнях тощо).

Для цього треба мати спеціаліста-маркетолога, який на базі аналізу зовнішнього середовища (економічного, політичного, нормативно-правового, конкурентного тощо) буде розробляти та впроваджувати низку заходів щодо просування своїх послуг на фінансовому ринку.

Що стосується номенклатури послуг для кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв, то в перспективі можна її розширити за рахунок:

надання кредиту підприємцям дрібного та середнього бізнесу, фермерам;

надання кредиту на навчання, лікування тощо;

заняття благодійною діяльністю: підтримка інвалідів, організація свят для членів спілки, подарунків їх дітям, відкриття дитячого рахунку тощо.

Задля збільшення свого капіталу кредитній спілці „Фаворит-Миколаїв потрібно збільшити кількість членів. Це можливо за умови поширення ідеї кредитної кооперації серед населення, шляхом використання рекламних засобів: місцевого радіо та телебачення, преси, біг-бордів тощо.

Прискорить розвиток кредитної спілки введення нових видів кредитів, яких спілка раніше не надавала. Так, НАКСУ разом із Канадською програмою розвитку кредитних спілок в Україні створили програму мікрокредитування (хвильовки), яку деякі кредитні спілки вже застосовують [15]. На жаль, „Фаворит-Миколаїв досі не працює з мікропозиками. Вважається, що цю Програму доцільно було б впровадити в спілці.

Основою ідеєю програми мікрокредитування є невисока, у абсолютному виразі сплата по кредиту, яка обумовлена невеликим строком кредитування.

Інтерес до цього типу кредитування полягає в тому, що на невеликих активах кредитна спілка може задовольнити кредитні потреби великої кількості членів КС, забезпечивши при цьому досить високу прибутковість та незначний ризик кредитного продукту. Перш за все , це стосується ситуацій, пов'язаних з затримкою заробітної плати членам КС, коли вони відчувають необхідність у невеликих сумах на придбання продуктів та товарів першої необхідності.

З метою зменшення витрат на впровадження та обслуговування мікрокредитів, найбільш привабливою формою кредитних угод є „револьверний кредит.

Револьверний кредит є підтипом „відкритого („Open-end credit). Умови оформлення даного кредиту передбачають укладання довготермінового договору (наприклад на 1 рік) на кредитне обслуговування з членом КС, згідно якого останньому надається право протягом дії договору час від часу отримувати мікрокредити на соціальні потреби у обумовлених договором сумах, наприклад, 100 грн. При цьому, надання чергового кредиту можливе тільки у разі відсутності кредитної заборгованості по цьому договору. Усі операції по наданню та сплатах по кредитах відображаються у особовій карточці Позичальника, яка є обов'язковим додатком до договору.

Під терміном „обмеження розуміються максимально допустимі для кожного типу послуг умови, такі як максимальна сума кредиту, максимальний строк користування, максимальна питома вага окремого типу послуг у кредитному портфелі, максимальне відношення одного платежу до рівня заробітної плати члена КС.

На підставі аналізу та проведеного дослідження логічно встановлювати максимальний рівень кредиту, що надається, у розмірі 50% середньої заробітної плати. Максимальний строк - 3 роки. Процентна ставка виходячи з строку надання кредиту - від максимального 3 роки до мінімальної за 1 місяць. При цьому слід мати на увазі, що процентна ставка повинна бути приблизно на одному рівні з процентними ставками на інші види кредитів. Це пов'язано з тим, що у разі недотримання цього принципу, людині буде більш зручно користуватись іншими типами кредитів, реально приховуючи дійсний рівень ризику.

Існує два підходи до забезпечення мікрокредитування [18]:

. Робота з підприємством. Як правило, кредитна спілка укладає договори про, співпрацю з підприємствами, на яких працюють їх члени. Згідно з цим договором підприємство виступає поручителем за виконання зобов'язань своїх працівників-членів КС за зобовязаннями по мікрокредитах у межах заробітної плати працівників.

В такому випадку, член КС, який бажає підписати договір про кредитне обслуговування, пише та затверджує у бухгалтерії підприємства заяву про перерахування на вимогу КС частину його заробітної плати у разі наявності в нього кредитної заборгованості перед КС.

. Робота „на вулицю. В цьому випадку між позичальником та КС укладається договір кредитної лінії в забезпечення якого укладається договір застави на весь термін дії кредитного договору. При цьому, дія договору застави не припиняється з виконанням окремого зобов'язання по договору. Однак, слід зазначити, що застосування такого виду забезпечення є проблематичним внаслідок складності реалізації застави та відсутності належного контролю за Позичальником.

Безперечно, що, запровадивши цю програму, кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв просунеться у своєму розвитку ще на декілька кроків.

.2 Перспективи перетворення кредитних спілок у банківські структури

Не піддаючи сумніву надзвичайно важливе значення системи комерційних банків, слід зауважити, що фінансово-кредитна система України без розвинутої мережі кредитних спілок є „однобокою і неповноцінною. Для усвідомлення надто важливої ролі кредитних спілок у фінансово-кредитній системі держави треба дослідити особливості цих специфічних фінансових установ порівняно з традиційними комерційними банками.

Будь-який комерційний банк, незалежно від його організаційно - правової форми, є і завжди залишатиметься субєктом підприємницької діяльності в кредитно-фінансовій сфері. У звязку з цим власники та клієнти комерційного банку - це дві групи осіб, які мають різні, часом діаметрально протилежні інтереси. Усі важливі управлінські рішення щодо діяльності комерційного банку приймаються його власниками, кількість голосів кожного з яких пропорційна частці вкладеного в банк капіталу. Прибуток як мета й результат діяльності банку отримується також лише власниками. Клієнти комерційного банку користуються тільки послугами, умови надання яких запроваджуються власниками банку або їхніми представниками. Якщо клієнта не влаштовують певні умови, він має право скористатися послугами інших комерційних банків, у яких вони також запроваджуються власниками банку або їхніми представниками.

У разі якщо умови жодного банку повною мірою не задовольняють клієнта, він все ж таки буде змушений обирати якийсь „трохи кращий від інших банк, щоб мати можливість отримувати необхідні фінансові послуги.

Іншою характерною рисою будь - якого комерційного банку є те, що його головною метою є отримання максимального прибутку від своєї діяльності. Усі комерційні банки створюються і працюють заради цієї мети. Ті численні й різні активні та пасивні операції, які здійснюють банки, мають сенс для власників банку лише з одного погляду - як вони сприяють максимізації прибутку. Для комерційного банку не має принципового значення, на які цілі клієнти позичають гроші і яку міру ризику бере на себе клієнт, здійснюють операції із запозиченими коштами. Для комерційного банку головне - отримання достатніх гарантій, що позичена сума і відсотки за позикою будуть вчасно сплачені клієнтом.

Для власників комерційного банку ефективність його діяльності визначається відношенням між абсолютним обсягом чистого прибутку й обсягом статутного (акціонерного або пайового) капіталу. Чим більше це співвідношення, тим краще виконує свою функцію банк для власників, тим більша сума дивідендів буде розподілена між власниками банку пропорційно частці кожного в акціонерному (пайовому) капіталі банку. І якщо комерційному банку вдалося досягти виплати певного рівня дивідендів на одну акцію (пай), він ніколи свідомо не почне здійснювати такі банківські операції, які б могли призвести до зменшення цього показника.

З одного боку, комерційні банки прагнуть залучати кошти під якомога менший відсоток, хоча при цьому можливості банку обмежуються обєктивними факторами фінансового ринку і мало залежать від нього. В окремих випадках із метою швидкого залучення додаткових фінансових ресурсів чи боротьби з конкурентами банки навіть піднімають процентні ставки на залучені кошти. Але така фінансова політика ніколи не може стати довгостроковою фінансовою стратегією комерційного банку, бо суперечить головній меті його діяльності.

З другого боку, комерційні банки прагнуть надавати кредити під найбільший відсоток і брати найбільшу плату за інші банківські послуги. Але ці наміри банку також обмежуються низкою обєктивних умов, головною з яких є пропозиція відповідних послуг на фінансовому ринку та регулятивні дії центрального банку.

Отже, комерційний банк - це фінансово-кредитна установа, створена обмеженою групою юридичних або фізичних осіб для надання фінансових послуг іншим особам з метою отримання максимального прибутку на вкладений в організацію цієї діяльності капітал. Комерційний банк - це організаційна форма підприємницької діяльності у фінансовій сфері.

Кредитна спілка - це фінансово-кредитна установа, яка надає такі ж послуги, що й комерційний банк, але має принципово іншу неприбуткову економічну сутність і мету діяльності. Кредитна спілка створюється групою осіб для самозабезпечення фінансовими послугами. З огляду на це метою діяльності кредитної спілки є не отримання максимального прибутку, а створення засновниками та всіма, хто виявляє бажання приєднатися до них, вигідніших умов щодо отримання банківських послуг порівняно з тими, що створені на фінансовому ринку. Кредитна спілка - це організаційна форма взаємодопомоги у фінансовій сфері.

Надаючи майже однаковий перелік фінансових послуг, кредитні спілки суттєво різняться з комерційними банками через специфічні кооперативні принципи своєї діяльності:

Власниками кредитної спілки є всі її клієнти. Особа, яка стає членом кредитної спілки, або користуватись її послугами, водночас є власником фінансової установи.

Кредитні спілки надають кредити та інші фінансові послуги виключно своїм членам. (В окремих випадках Європи законодавство дозволяє кредитним спілкам приймати депозитні вклади від осіб, що не є членами, але право на отримання кредиту мають виключно члени спілки).

Кредитна спілка дотримується кооперативного принципу „відкритих дверей, згідно з яким членство в кооперативній організації є добровільним та доступним для всіх, хто готовий взяти на себе відповідальність, повязану з членством, і дотримується вимог щодо членства, закріплених у статуті. Через це спілка не має фінансового членства і кількість членів не є постійною.

Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах за принципом „один член - один голос незалежно від суми коштів, внесених до капіталу спілки. Всі члени кредитної мають рівні права. Засновники не мають жодних виключних прав та привілеїв щодо прийняття рішень та користуванням послугами кредитної спілки.

Кредитна спілка працює згідно з принципами демократичного самоврядування. Вищим органом управління є загальні збори членів, на яких кожен член спілки має один голос. Загальні збори обирають органи управління кредитної спілки (правління) та контролю (ревізійну комісію, спостережну раду), які є підзвітними загальним зборам і, як правило, працюють на громадянських засадах. Для забезпечення професійної діяльності кредитної спілки та втілення наліченої фінансової політики представницькі органи управління створюють виконавчу дирекцію, до складу якої входять штатні працівники, які мають відповідну професійну підготовку.

Членство в кредитній спілки не може передаватися іншим особам або у спадок. Прийом членів здійснюється на підставі особистої заяви в порядку, передбаченому статутом.

Метою діяльності кредитної спілки є не отримання прибутку, а надання своїм членам максимального переліку фінансових послуг на найвигідніших для них умовах. Якщо комерційні банки прагнуть отримати максимальний прибуток за рахунок залучених коштів під якомога нижчі ринкові відсотки та надання їх у кредити під найвищі відсотки, кредитна спілка має іншу мету. Кредитні спілки надають кредити під найнижчі відсотки та збільшують нарахування на вклади (рис. 3.1). Звісно вони дотримуються при цьому всіх встановлених обовязкових фінансових нормативів.

% ставки на кредити, плата за послугиКомерційний банкПрибуток фінансової установиКредитна спілка% ставки на вкладиопераційні витрати, формування резервівРис. 3.1. Економічна мета діяльності кредитної спілки та комерційного банку

Загалом кредитна спілка прагне до надання послуг за найнижчими цінами на розцінками. Але з метою забезпечення фінансової стабільності в певні періоди спілка може відходити від цього правила. Капітал кредитної спілки формується за рахунок внесків членів. Ці внески поділяються на три великі групи: вступні, пайові та цільові. Вступний внесок сплачується одноразово при вступі до спілки й при виході з неї не повертається. Ці кошти, як правило, спрямовуються до резервного фонду спілки. Пайові внески поділяються на обовязкові та додаткові. Обовязковий пайовий внесок (обовязковий пай) є умовою членства та вноситься одноразово або частково до досягнення встановленого обсягу. Він повертається лише за припиненням членства. Додаткові пайові внески можуть вноситься за бажанням члена та повертатися згідно зі статутними умовами. Кредитна спілка може запровадити обмеження щодо кількості додаткових пайових внесків, які може мати один член товариства. Пайові внески спрямовуються до пайового фонду кредитної спілки, який використовується для здійснення статутної діяльності. На пайові внески можуть нараховуватися дивіденди, розмір яких, як правило, обмежується законодавством або статутом. Цільові внески залучаються на умовах та в порядку, визначеному статутом або рішенням органів управління кредитної спілки. Кошти цільових внесків можуть спрямовуватися на здійснення статутної діяльності чи на потреби спілки і за певних умов можуть повністю або частково повертатися членам.

Члени кредитної спілки несуть відповідальність за її зобовязаннями. Ця відповідальність може бути обмеженою або необмеженою. Обмежена відповідальність - це та, коли член спілки відповідає за своїми зобовязаннями в межах визначеної статутом або законом грошової суми, яка здебільшого є кратною величині пайового внеску (паю). Найпоширенішим розміром обмеженої відповідальності є один (обовязковий) пай. У деяких випадках сума відповідальності кратна 2, 3, 5, 10 розмірам обовязкового паю. Іноді - 1/4 або 1/2 паю. Необмежена відповідальність та, коли члени кооперативу відповідають за його зобовязаннями всім своїм особистим майном. Цей вид відповідальності був поширений у ХІХ столітті на початку розвитку кооперативного руху. Нині він майже не застосовується. Отже, діяльність кредитних спілок, як і всіх інших справжніх кооперативів, є неприбутковою за своєю суттю. Неприбутковість цих організацій визначається тим, що:

вони засновуються членами з метою самозабезпечення товарами або послугами, а не для отримання прибутку від обслуговування сторонніх осіб;

вони надають послуги лише своїм членам, які водночас є рівноправними власниками та користувачами (клієнтами);

вони прагнуть зменшити витрати своїх членів, а не отримати дохід від їх обслуговування;

кошти, які отримує кредитна спілка від інвестування в боргові зобовязання третіх осіб, є її пасивними доходами. Інвестиції - не мета діяльності кредитної спілки, а засіб підтримки ліквідності та забезпечення дохідності та забезпечення дохідності тимчасово вільних коштів спілки;

діяльність кредитної спілки не втрачає сенсу при обслуговуванні нарівні собівартості послуг.

З неприбутковою природою кредитних спілок тісно повязано їх оподаткування. У багатьох країнах світу кредитні спілки мають статус фінансових кооперативів, а кооперативи мають пільги в оподаткуванні завдяки своєї неприбутковості. Кооператив отримує кошти від обслуговування членів, які є його власниками. А кошти, отримані від власників, вважати прибутком не можна. Щоб уникнути непорозумінь із цього приводу, конгрес Міжнародного кооперативного альянсу в1969 році в Гамбурзі порекомендував змінити термін „прибуток на „економічні результати, що більш притаманно кооперативній діяльності [24]. Оскільки кошти отримуються кооперативом від надання послуг своїм членом - власникам, то їх можна отримати як певний внесок членів на забезпечення діяльності кооперативу (оплати залучених коштів, компенсацію витрат, формування резервів та колективних фондів тощо). З огляду на це в кооперативі відсутні операції отримання та розподілу прибутку, а є тимчасове фінансування кооперативу членами, які скористалися його послугами, та подальший перерозподіл отриманих кооперативом коштів за взаємною згодою членів. Отже, в більшості країн світу кооперативи мають статус неприбуткових (non-profit) організацій, не обкладаються податком на прибуток та звільняються від багатьох державних і місцевих податків та зборів.

Найсуттєвіші відмінності кредитних спілок та комерційних банків наведено у табл. 3.1. В Україні кредитні спілки мають дуже широке поле діяльності. Адже кредитна спілка дає можливість громадянину за спрощеною процедурою отримати кошти, яких йому сьогодні не вистачає для конкретної цілі. І можна отримати навіть незначну суму. А сьогодні дуже мало банків, які видають кредити малими сумами.

Таблиця 3.1

Головні відмінності кредитних спілок та комерційних банків

ОзнакаКредитні спілкиКомерційні банкиСоціальні ціліВзаємодопомога членів, економічний самозахист на ринку фінансових послугНемаєЕкономічні ціліСкорочення витрат членів отримання фінансових послуг, створення членам умов для накопичення заощаджень і забезпечення їх від інфляціїОтримання прибутку власниками від надання фінансових послуг клієнтамСтатусНеприбуткова організаціяПідприємницька організаціяОрганізаційна формаКооперативГосподарське товариство (акціонерне, з обмеженою відповідальністю тощо), приватна фірмаУправлінняДемократичне. Кожен член має право одного голосу незалежно від частки в пайовому капіталіПриватно - групове. Кількість голосів пропорційно частці в статутному капіталіВласникиУсі члени незалежно від часу вступу. Кількість власників не є обмеженою. Відкриття членства з тенденцією до постійного зростанняЗасновники та акціонери. Кількість фіксується на час заснування та обмежується певною величиною. Існує тенденція до скорочення.КлієнтиВиключно члени-власникиПереважно особи, що не є власникамиВиди послуг, що надаютьсяУсі види фінансових послуг, великий набір не фінансових послугУсі види фінансових послуг, окремі не фінансові послугиПріоритетні секториСільськогосподарський, дрібний бізнес, домашні господарстваВелика промисловість, торгівля, менше - домашні господарстваКапіталПочатковий пайовий капітал є порівняно невеликим, але постійно зростаючимСтатутний капітал фіксується при створені та є порівняно великимТенденції розвиткуПірамідальна (знизу вгору): місцеві кредитні спілки, регіональні кредитні спілки, національні асоціації кредитних спілокСіткова (згори вниз): банк - відділення - філіїЗаконодавче регулюванняКооперативне чи спеціальне законодавствоПідприємницьке та банківське законодавствоДержавна підтримкаЗвільнення від податків, надання пільгових, державних кредитівЯк правило, лише за рахунок створення сприятливого законодавчого середовищаДержавний наглядОкремою державною агенцією або окремим підрозділом Міністерства фінансів, або Центрального банкуЦентральним банком

В Україні кредитні спілки мають дуже широке поле діяльності. Адже кредитна спілка дає можливість громадянину за спрощеною процедурою отримати кошти, яких йому сьогодні не вистачає для конкретної цілі. І можна отримати навіть незначну суму. А сьогодні дуже мало банків, які видають кредити малими сумами.

Кредитні спілки, якоюсь мірою є конкурентами банкам, між ними триває боротьба за депозити, незалежно від їх назви (внески чи депозитні вклади). Посилюється конкуренція за кошти, які фізичні особи можуть заощадити і внести або в кредитну спілку, або в банк. Ця конкуренція може бути досить мирною, оскільки у кожної структури є своя сфера діяльності. Переваги кредитних спілок в тому, що вони ближчі до клієнтів: в них збираються люди, які мають щось спільне і на цій основі можуть один одному довіряти. Кредитні спілки також мають можливість більш зважено підходити до відбору членів, а це одночасно і їх клієнти. Сам прийом в члени кредитної спілки означає довіру до цієї людини. При цьому можна не так детально перевіряти її кредитоспроможність при наданні позички. А банкам не завжди вигідно мати справу з дрібними позичальниками, вигідніше - з одним крупним. Крім того, кредитні спілки надають своїм членам ще цілу низку послуг. Як свідчить закордонний досвід, кредитні спілки з часом стають клубами, де вирішуються не лише фінансові чи інші питання діяльності, а й різні життєві ситуації. В кредитних спілках існує можливість помякшувати процедуру повернення коштів позичальниками, оскільки вони мають ще й кредит довіри.

А це часто може навіть більше значити, ніж застава. Хоча, звісно, кредитні спілки, як і банки використовують різні механізми повернення кредитів.

Кредитна спілка як структура фінансового ринку, вже впродовж багатьох років доводить свою дієздатність. Кредитні спілки розвиваються і все більше людей приходить до них. Вони займають саме ту нішу фінансових послу, яку не можуть охопити банки.

Логічним розвитком для кредитних союзів є кооперативні банки, тим більше, що Законом України „Про кредитні спілки таке перетворення дозволено, а існування кооперативних банків передбачено Законом „Про банки та банківську діяльність. Законодавство передбачає створення у майбутньому трирівневої кредитної кооперативної системи „кредитні спілки - місцевий кооперативний банк - центральний кооперативний банк (створені за територіальним принципом).

Відповідно Закону „Про банки та банківську діяльність мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації кооперативного банку повинен складати не менше 1 млн. євро [2]. Звісно, на сьогоднішній день кредитних спілок з пайовим капіталом такого розміру неможливо знайти, але можна обєднати декілька кредитних спілок діючих в одній області.

Відповідно до законодавства мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного банку повинна бути не менше 50 осіб, що відповідає мінімальній кількості учасників кредитної спілки [2].

Органами управління кооперативних банків, так само як і кредитних спілок, є загальні збори учасників, спостережна рада та правління. Органом контролю - ревізійна комісія.

Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку має право одного голосу - це універсальний кооперативний принцип, який обовязковим чином діє також в кожній кредитній спілці.

Як і в кредитній спілці, прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх пая.

Виходячи з цього можна помітити наскільки багато загальних рис у кооперативних банків та кредитних спілок. А головне - це їх єдина кооперативна природа.

Для кредитних спілок не буде складно реорганізуватися в кооперативний банк, так як основні вимоги для кооперативного банку аналогічні основним принципам кредитних спілок. Не викликає сумніву, що розвиток кооперативних банків в Україні буде ефективним.

Яскравим прикладом успішного функціонування кооперативного банку в Україні став „Райфайзен банк Україна, який був заснований в березні 1998 року, як дочірній банк „Райфайзен централь банку. Він швидко затвердився на фінансовому ринку та створив міцну клієнтську базу. Клієнтами „Райфайзен банку Україна стали провідні українські виробники.

Спектр послуг „Райфайзен банку Україна, на відміну від більшості кредитних спілок, не обмежувався виданням кредитів та зберіганням грошей на депозитних рахунках. „Райфайзен банк Україна, як і будь-яке інша банківська установа, надавав великий перелік фінансових послуг своїм клієнтам, багато з яких заборонено проводити кредитним спілкам. Так наприклад, валютні операції, послуги на грошовому та фондовому ринках, документарні операції, гарантійні послуги та інше. На сьогодні він трансформувався у „Райфайзен банку Аваль і продовжує активну діяльність.

Без сумніву, що реорганізувавшись в кооперативний банк у кредитних спілок зявиться коло діяльності, а отже і більше можливостей. Єдине, що втратять в цьому випадку кредитні спілки - це свій статус неприбуткової організації. Але на фоні можливого прибутку це не матиме значної ваги.

.3 Вдосконалення управління кредитними ризиками

В умовах цивілізованого ринку визначальним фактором розвитку є вільна (у межах закону) взаємодія суб'єктів економіки. Безумовно, кожній із цих економічних систем притаманні певні групи ризиків, на які наражаються фінансові установи. Однак Україна ще й досі перебуває між цими двома економічними системами, що, у свою чергу, зумовлює виникнення ризиків політичного, економічного та соціального характеру.

Ризик у широкому розумінні необхідно розглядати як невизначеність відносно настання тієї чи іншої події у майбутньому, причому ризик в економічному контексті є як негативним, так і позитивним явищем [21].

Актуальним залишається питання визначення загальних причин виникнення ризику на ринку фінансових послуг, до яких можна віднести такі [23]:

невизначеність цілей (цілі фінансових установ досить різноманітні, й у таких ситуаціях, безумовно, виникає проблема визначення їх пріоритетності). Головною проблемою у цьому разі є те, що цілі іноді суперечать одна одній. Яскравий приклад, магічний трикутник цілей: висока прибутковість, можлива лише за високого рівня ризику, що, у свою чергу, зумовлює виникнення проблеми ліквідності;

наявність асиметричної (неповної) інформації, яку необхідно розглядати принаймні з двох точок зору: по-перше, ризику не було б, якби можна було зі стовідсотковою упевненістю знати, яким буде майбутнє; по-друге, ризик можна було б звести до нульової позначки, якби можна було ознайомитися зі справами кожної людини, яка звертається за кредитом;

елемент випадковості;

брак часу для раціональної оцінки ситуації.

З'ясування сутності, а також причин виникнення ризиків потребує розгляду конкретних видів ризиків, притаманних фінансовій діяльності. Безперечно існує безліч класифікацій ризиків, однак більшості з них властивий підхід, згідно з яким виокремлюють дві великі групи ризиків: внутрішні й зовнішні.

Внутрішні ризики ? це такі групи ризиків, які за умови раціональної внутрішньої організації можуть взагалі не виникнути, а у разі настання такого ризику досить швидко можна самостійно усунути його (як правило, такі ризики розглядаються лише як негативні), це ризики, зумовлені діяльністю фінансової організації. Зовнішні ризики ? це ризики, які виникають незалежно від банківських інститутів і відповідно не можуть бути ними усунуті. Такі ризики можна лише передбачити і використати їх як шанс або ж ухилитися від їх негативного впливу завдяки завчасним діям.

У свою чергу, внутрішні ризики необхідно також розділити на дві групи: ризики фінансового характеру, пов'язані зі здійсненням операцій (дехто з авторів називає такі ризики портфельними), й ризики технічно-організаційного характеру, або технічно-організаційні ризики, пов'язані з організацією діяльності (їх ще називають операційними або функціональними ризиками). Структура зовнішніх ризиків залишається незмінною: політичні, економічні, соціальні й форс-мажорні.

З-поміж усієї сукупності ризиків, притаманних фінансовій діяльності, виділимо насамперед кредитний ризик, який, на думку багатьох учених, є визначальним у діяльності кредитних союзів, бо це найхарактерніший ризик для такої діяльності.

Рис. 3.2. Структура кредитного ризику кредитних спілок

Виявлення джерел кредитного ризику ? передумова ефективного управління ризиками, тому й структуру кредитного ризику розглядається саме з точки зору причин його виникнення (рис. 3.2) [26].

Основою поданої структури кредитного ризику є відповідь на запитання, чому кредит не може бути повернутим: по-перше, проблеми у діяльності позичальника; по-друге, проблеми у діяльності кредитної установ. До загальних методів управління будь-якими ризиками, у тому числі кредитними, що притаманні банківській діяльності, більшість учених зараховує такі методи [27]:

уникнення ризику - ухилення від діяльності, що породжує ризик;

утримання (поглинання) ризику - прийняття ризику у повному обсязі банкам;

передача ризику - банківська установа частину ризику перекладає на інших учасників ринку, перш за все на страхові організації;

зниження ризику - скорочення або мінімізація ризиків шляхом застосування відповідних методів.

На рис. 3.3 наведені методи управління кредитними ризиками.

Рис. 3.3. Система методів управління кредитними ризиками

Метод ухилення від кредитного ризику може використовуватися як на рівні ризиків, що зумовлені технічно-організаційними проблемами КС (відмова від комп'ютерних технологій, які викликають сумнів; відмова у працевлаштуванні особам, професійні якості котрих викликають сумнів, тощо). Застосування цього методу можливе лише у тому разі, якщо КС має повну інформацію про ризик. Насамперед ідеться про те, що необхідно знати як якісні, так і кількісні параметри ризику. Неправильна оцінка ризику і відповідно ухилення від нього можуть спричинити втрату потенційних клієнтів, що призведе до втрати можливих прибутків.

Наступний метод - метод поглинання кредитного ризику. Доцільність використання цього методу має дискусійний характер. КС у повному обсязі бере на себе ризик, причому зовсім не намагається захиститися від нього. Якщо втрати від надання такого роду кредиту (кредитів) можуть бути покриті за рахунок власного капіталу, то цей ризик можна виправдати. Проте може виникнути ситуація, коли поглинання кредитного ризику не буде виправданим, тоді виникає проблема банкрутства установи.

Метод перекладання ризиків, або страхування кредитних ризиків, уперше був застосований у 1911 році у США [27]. Мета страхування кредитних ризиків - зменшення розміру втрат, які можуть виникнути у процесі кредитування. Страхування кредитних ризиків можна розглядати принаймні у двох площинах: страхування від власне ризику неповернення кредиту, або страхування відповідальності перед КС за непогашення кредиту і несплати відсотків за користування ним (не набуло широкого застосування у вітчизняній практиці), й страхування застави, якщо застава має насамперед речовий характер.

Іноді в зарубіжній практиці здійснюють страхування життя і здоров'я позичальників, причому договір страхування укладається на користь кредитної. Строк дії договору страхування життя і здоров'я позичальників дорівнює строкові користування кредитом. Особливість такого страхування полягає у тому, що величина страхової суми із часом зменшується таким чином, що у будь-який момент вона становить саме ту частину кредиту, яка ще не повернена позичальником.

Використання цього методу передбачає залучення страхової компанії, а тому виникає низка проблем: по-перше, необхідно правильно обрати страховика як із точки зору безпеки, так і з точки зору мінімізації витрат, тому що (значна частина витрат буде тягарем у першу чергу для позичальника; по-друге, КС має приділити значну увагу укладанню договору страхування відповідальності позичальника перед КС за непогашення кредиту.

Метод розкладання ризиків полягає у тому, що кредитна установа частину ризику віддає іншій фінансово-кредитній установі. Фактично йдеться про так звані метакредити та консорціуми! кредити, тобто кредити, які надаються кількома установами, що утворюють певне об'єднання, одному клієнту.

Спеціальними методами управління кредитними ризиками можна вважати [6]: раціональну організацію кредитного процесу (аналіз платоспроможності позичальника, аналіз і оцінка кредиту, аналіз і оцінка форм забезпечення поверненості кредитів, структурування позики, документування кредитних операцій, контроль за наданим кредитом і станом застави); розподіл повноважень у процесі прийняття рішень про надання кредиту; підвищення кваліфікації службовців, розробка й упровадження власних систем виявлення і визначення розміру ризиків, розробка власних систем кредит-скорингу; налагодження служби безпеки банку; створення резервів на відшкодування збитків за кредитними операціями, встановлення граничних норм економічних нормативів; раціонування кредитів тощо.

ВИСНОВКИ

В дипломній роботі виявлено тенденції та обґрунтовано перспективні напрямки розвитку кредитних спілок в Україні. Отримано такі висновки:

. Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок обєднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління.

. Світовий досвід свідчить, що на ринку мікрокредитування великим успіхом користуються кредитні спілки. Сьогодні згідно з статистикою в Україні зареєстровано понад 1100 кредитних спілок. Законодавча база для їх створення і функціонування представлена законом України „Про кредитні спілки від 20 грудня 2001 р., де визначені організаційні, правові та економічні умови створення і діяльності кредитних союзів та їх обєднань. Велика частина кредитних спілок сконцентрована в Києві, Київській, Донецькій, Харківській, Луганській, Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях і обєднує понад 300 тис. фізичних осіб. Загальний обєм активів кредитних спілок понад 250 млн.грн. Близько 93% активів розміщені в кредитах. Загальний обєм капіталу кредитних спілок близько 100 млн.грн., з яких 12% - за рахунок резервного капіталу, 70% - пайового і 18% - додаткового.

. У червні 1994 року кредитні спілки із 17 областей України заснували Національну асоціацію кредитних спілок України (НАКСУ), що утворена для вирішення проблем повязаних з розвитком кредитного руху в Україні, для поліпшення соціально - економічного стану середніх верств населення, як координаційна та уніфікована структура, яка обєднує кредитні спілки в життєздатний механізм. У 2001 році кількість членів кредитних спілок НАКСУ була близько 13 тис.чол., то вже зараз вона сягає понад 230 тис.чол. Тільки за період з 2001 року по 2007 рік загальна сума активів кредитних спілок - членів НАКСУ зросла на 145 млн.грн. Це означає, що вони розвиваються, що зростає ефективність їх роботи.

. Обєктом дослідження в роботі обрана кредитна спілка „Фаворит-Миколаїв, основною метою якого є інтенсифікація збуту товарів побутової техніки мережі магазинів „Фокстрот. Ця спілка почала функціонувати в квітні 2004 р. Сьогодні в Миколаєві існує 29 представництв „Фавориту, які обєднують понад 8500 членів.

. За 3 місяці кількість членів кредитної спілки зросла на 1381 чоловік (56,7 %), відповідно зросла і сума кожного виду внесків, окрім короткострокових депозитних внесків, сума яких зменшилась на 49006 грн. (60,3 %). Зниження короткострокових депозитних внесків означає те, що члени спілки стали робити внески на більш довгий термін. Кредитні ресурси кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв зросли за 3 місяці на 916996 грн. (105,8)%. Найбільшу частку в кредитних ресурсах кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв мають залучені кошти - 72,7%.

. В роботі проведена рейтингова оцінка діяльності кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв, яка показала, що фінансовий стан згідно з сумарним балом (93) дуже добрий. Основними перевагами кредитних спілок є наступне:

механізм утворення та реєстрації кредитної спілки простіший і дешевший;

статус неприбуткової організації дає пільги в оподаткуванні;

члени спілки мають змогу швидко отримати кредит.

Однак поряд з перевагами існують і недоліки, серед яких слід відмітити:

недостатньо опрацьована законодавча і нормативна база;

обмежений перелік послуг, що пропонує кредитна спілка;

практично відсутня рекламна діяльність.

. Для поліпшення діяльності кредитної спілки „Фаворит-Миколаїв пропонується:

розширити сферу її функціонування, тобто збільшити кількість послуг, які могли б надаватися цими фінансовими установами;

збільшити кредитування малого бізнесу;

підвищити рівень капіталізації та збільшення ресурсної бази кредитної спілки;

ввести посаду маркетолога для розробки програм просування своїх послуг на фінансовому ринку;

переглянути законодавчу базу.

Запропоновані заходи дозволять таким фінансовим інститутам повніше задовольняти потреби населення України в фінансових послугах та стати конкурентоспроможними членами фінансового ринку, якими є кредитні спілки в інших країнах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України „Про кредитні спілки № 2908-ІІІ від 2012.2001 р.

Закон України „Про банки і банківську діяльність № 2121-ІІІ від 07.12.2000р.

Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003 р.

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.12.2003 р. №171.

Бєлєнький П. Теоретико-методологічні засади дослідження інфраструктурних трансформацій в конкурентній економіці // Регіональна економіка. - 2005. - № 3. - С. 96-106.

Версаль Н.І., Олексієнко С.М. Кредитні ризики як важлива складова ризиків банківської діяльності // Фінанси України. - 2006. - № 8. - С. 86-95.

Гончаренко В.В. Кредитна кооперація. Форма економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика). - К.: Глобус, 2007. - 190 с.

Гончаренко В.В. Кредитні спілки і кооперативні банки: місце у фінансово-кредитній системі та особливості розвитку в Україні // Вісник НБУ. - 2005. - № 1. - С. 14-15.

Гончаренко В.В. Кредитні спілки як фінансові кооперативи: міжнародний досвід та українська практика. - К.: Наукова думка, 2007. - 245 с.

Гончаренко В.В. Кредитные союзы // Финансовые услуги. - 2002. - № 1-2. - с. 24-26.

Державне регулювання ринків фінансових послуг. Вип. 1. // Инвест-газета. - 2006. - № 50. - С. 55-65.

Державне регулювання ринків фінансових послуг. Вип. 2. // Инвест-газета. - 2004. - № 6. - С.18-40.

Дурдо А. Всесвітня рада кредитних спілок про кредитну практику // Финансовые услуги. - 2004. - № 1. - С. 57-59.

Климко Г. Кредитні спілки у світовому господарстві // Финансовые услуги. - 2006. - № 1-2. - С. 13-14.

Кредитна спілка: свій до свого по своє / За ред. В.Кобзаря. - К.: Глобус, 2007. - 115 с.

Манилич М.І., Галушка Є.О. Кредитна спілка: банк чи каса взаємодопомоги? // Фінанси України. - 2005. - № 6. - С. 95-98.

Національна асоціація кредитних спілок України // Финансовые услуги. - 2007. - № 4. - С. 5-6.

Невмержицький В.В. Стан та розвиток ринку фінансових послуг в Україні // Фінанси України. - 2008. - № 3. - С. 123-130.

Невмержицький Є.І. Необхідність та економічні передумови запровадження інституту кредитних бюро в Україні // Фінанси України. -2007. - № 11. - С. 49-54.

Основи діяльності кредитних спілок. Посібник. - К.: Навчально-методичний центр НАКСУ, 2008. - 104 с.

Павлюк С.М. Кредитні ризики та управління ними // Фінанси України. - 2004. - № 11. - С. 105-111.

Пасічник В. Кредитні спілки: експертна оцінка // Финансовые услуги. - 2007. - № 1-2. - С. 11-13.

Примостка Л.О. Кредитний ризик банку: проблеми оцінювання та управління // Фінанси України. - 2006. - № 8. - С. 118-129.

Развитие небанковских кредитных учреждений и ломбардов // Финансовые услуги. - 2004. - № 2. - С. 9-11.

Рейтингова оцінка фінансового стану кредитних спілок // Курєр НАКСУ. - 2008. - № 28-29. - С. 4-8.

Романенко Л.Ф., Коротеєва А.В. Ризики у банківській діяльності // Фінанси України. - 2003. - № 5. - С. 122-124.

Слобода Л. Зарубіжний досвід регулювання кредитних ризиків та перспективи його застосування у вітчизняних банках // Регіональна економіка. - 2006. - № 3. - С. 209-217.

Состояние и перспективы рынков финансовых услуг в Украине // Финансовые услуги. - 2007. - № 2. - С. 9-24.

Статистика по кредитних спілках - членах НАКСУ // Курєр НАКСУ. - 2008. - № 27. - С. 11-14.

Табачук Г. Значення інформаційного забезпечення для кредитної діяльності банків // Регіональна економіка. - 2004. - № 3. - С. 230-236.

Фінансовий механізм діяльності кредитної спілки. Методичний посібник. - К.: НАКСУ, 2007. - 84 с.

Шевченко-Марсель В. Розвиток інфраструктури фінансового ринку в умовах глобалізації економіки України // Регіональна економіка. - 2006. - № 3. - С.106-110.

ДОДАТОК А

Учасники центрального резерву ліквідності

НазваМістоОбластьХарківська каса взаємодопомогиХарківХарківськаСтанюлавськаІвано-ФранківськІвано-ФранківськаАзовська кредитна компаніяМаріупольДонецькаДруге кредитне товариствоОдесаОдеськаСпартакРівнеРівненськаПрофіт-ЦентрБіла ЦеркваКиївськаКосівськаКосівІвано-ФранківськаАверсТернопільТернопільськаЄднісьХерсонХерсонськаФермери КиївщиниКиївКиївськаНародний кредитКиївКиївськаАльянсЧеркасиЧеркаськаВідродженняКопичинціТернопільськаАграр-кредитЗапоріжжяЗапорізькаТеребовляТеребовляТернопільськаСамопомічБродиЛьвівськаУкраїнаХарківХарківськаДовірасмт.НовоайдарЛуганськаЄдністьЛьвівЛьвівськаНародна воляЧернігівЧернігівськаЛідерКиївКиївськаТурботаКиївКиївськаЕгідаСевастопольАР КримСвітовидПервомайськМиколаївськаСамопомічЧортківТернопільськаБуковинаЧернівціЧернівецькаДобродійБрянкаЛуганськаМеотидаПриморськЗапорізькаКоедит-СоюзЧеркасиЧеркаськаПріоритетРівнеРівненськаСкриняЗаставнаЧернівецькаСватова-ЛучкаСватовеЛуганськаНадіяТлумачІвано-ФранківськаНаша справаКуп'янськХарківськаНаша справаСвітловодськКіровоградськаДодаток Б

Учасники стабілізаційного фонду НАКСУ

НазваМістоОбластьХарківська каса взаємодопомогиХарківХарківськаСтаніславськаІвано-ФранківськІвано-ФранківськаАзовська кредитна компаніяМаріупольДонецькаДруге кредитне товариствоОдесаОдеськаСпартакРівнеРівненськаПрофіт-ЦентрБіла ЦеркваКиївськаКосівськаКосівІвано-ФранківськаАверсТернопільТернопільськаЄдністьХерсонХерсонськаФермери КиївщиниКиївКиївськаНародний кредитКиївКиївськаАльянсЧеркасиЧеркаськаВідродженняКопичинціТернопільськаАграр-кредитЗапоріжжяЗапорізькаТеребовляТеребовляТернопільськаСамопомічБродиЛьвівськаУкраїнаХарківХарківськаДовірасмт.НовоайдарЛуганськаЄдністьЛьвівЛьвівськаНародна воляЧернігівЧернігівськаЛідерКиївКиївськаЕгідаСевастопольАР КримСвітовидПервомайськМиколаївськаБуковинаЧернівціЧернівецькаДобродійБрянкаЛуганськаМеотидаПриморськЗапорізькаКредит-СоюзЧеркасиЧеркаськаПріоритетРівнеРівненськаСкриняЗаставнаЧернівецькаСватова-ЛучкаСватовеЛуганськаНадіяТлумачІвано-ФранківськаНаша справаКуп'янськХаоківська

Додаток В

Програма підтримки кредитних спілок НАКСУ

НазваМістоОбластьАграр-кредитЗапоріжжяЗапорізькаАзовська кредитна компаніяМаріупольДонецькаДруге кредитне товариствоОдесаОдеськаКосівськаКосівІвано-ФранківськаКредит-СоюзЧеркасиЧеркаськаЛідерКиївКиївськаМеотидаПриморськЗапорізькаНародна воляЧернігівЧернігівськаПрофіт-ЦентрБіла ЦеркваКиївськаСамопомічБучачТернопільськаСвітовидПервомайськМиколаївськаСтаніславськаІрано-ФоанківськІвано-ФранківськаТеребовляТеребовляТернопільськаУкраїнаХарківХарківськаФермери КиївщиниКиївКиївськаХарківська каса взаємодопомогиХарківХарківська

Програма підтримки сільських виробників НАКСУ

НазваМістоОбластьАграр-кредитЗапоріжжяЗапорізькаГлобинськаГлобинеПолтавськаДовірасмт.НовоайдарЛуганськаМеотидаПоиморськЗапорізькаСамопомічБучачТернопільськаСватова-ЛучкаСватовеЛуганськаТеребовляТеребовляТернопільськаФермери КиївщиниКиївКиївська

Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. КРЕДИТНІ

Больше работ по теме: