Плата за природні ресурси

 

Вступ


Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі актуальність даної теми є очевидною оскільки протягом тривалого часу приватні підприємства та інші підприємства використовують природні ресурси Укриїни, тим самим збагачують свої гаманці, і тому питання про їх грошову оцінку навіть не поставало. Але розвиток економіки, який вимагав залучення все більшої кількості природних ресурсів і призвів до їх дефіциту, примусив науковців змінити свої погляди стосовно дарів природи.

Одним з дійових засобів впливу на політику природокористування є плата за природні ресурси. Розміри такої плати визначають за допомогою економічної оцінки, в основу якої покладено диференційну ренту. Диференційна рентна частина плати служить вирівнюванню економічних умов господарювання і не дозволяє природокористувачам одержувати невиправдано високий прибуток за рахунок використання природних ресурсів, кращих за якістю і споживчою вартістю.

Введення платного природокористування повинне розвязати такі питання:

створити економічні умови для прискореного розвитку ринкових відносин у цій сфері та привести всю систему природокористування в Україні у відповідність з практикою найрозвинутіших країн і міжнародними стандартами;

-вирівняти умови господарювання при використанні природних ресурсів різної якості та доступності;

забезпечити узгодження загальнодержавних інтересів з інтересами територій шляхом збалансованого розподілу коштів, одер-жуваних від плати за природні ресурси, між державним і місцевими бюджетами;

-стимулювати комплексне, раціональне використання природ-них ресурсів і створити для нього відповідні науково-технічні передумови;

забезпечити стале і достатнє фінансування робіт з охорони та відтворення природо-ресурсного потенціалу, посилення на цій основі соціальних і екологічних функцій природних ресурсів;

-розширити інвестиційні можливості щодо соціально-еконо-мічного розвитку територій з інтенсивним природокористуванням;

забезпечити узгодження загальнодержавних інтересів з інтересами територій шляхом збалансованого розподілу коштів, одер-жуваних від плати за природні ресурси, між державним і місцевими бюджетами;

запобігати порушенням встановленого режиму природоко-ристування.

Плата за природні ресурси може вноситися у вигляді спеціальних зборів, податку (земельного, лісового тощо), орендної плати або в інших формах, передбачених законодавством. Отже, платежі за користування природними ресурсами є найважливішим компонентом економічного механізму природокористування. Чинним законодавством сформована правова основа для встановлення плати за користування надрами, лісами, водою, землею й іншими видами природних ресурсів на основі ренти чи підходу фіксованих платежів.

Мета і завдання роботи. Мета курсової роботи полягає в аналізі і функціонуванні механізму справляння сплати податків за використання природних ресурсів та негативного впливу на природнє середовище Одеської області. Набути практичних навичок з виконання розрахунків екологічних зборів та платежів підприємств - природо користувачів по областях (районах) України та вміння оцінювання ефективності природоохоронних заходів що застосовуються по областях. Завдання формуються відповідно до мети роботи, а саме:

загальна характеристика Одеської області;

дослідження екологічної ситуації Одеської області;

аналіз стану водних, лісових, земельних ресурсів та розрахунки зборів за спеціальне використання їх за останні три роки;

аналіз стану навколишнього середовища та розрахунок зборів за його забруднення в районі за останні три роки;

аналіз стану скидів стічних вод в системи каналізації населених пунктів за останні три роки;

оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів на території Одеської області;

пропозиції щодо удосконалення екологічної ситуації в Одеській області;

Методи дослідження. У роботі використано методи синтезу,економічного анлізу, порівняння, спостереження, експерименту, узагальнення, а також методи експериментально - теоретичного рівня.

Обєктом дослідження є розрахунок екологічних зборів та платежів підприємств - природо користувачів на прикладі Старосамбірського району.

Предметом дослідження є механізм розрахунку екологічних зборів та оцінка природоохоронних заходів. Практичне значення отриманих результатів полягає перш за все, в покращені екологічного стану району, сприяння збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на водних обєктах району, ліквідація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.. Інформаційне забезпечення результатів досліджень.Інформаційною базою є праці вітчизняних та зарубіжних науковців, регіональні програми розвитку, законодавчі акти та нормативи. У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено тему, завдання, обєкт та предмет роботи, описано матеріал та методи дослідження, встановлене теоретичне і практичне значення роботи.

Розділ 1. Загальна характеристика Одеської області

екологічний одеський природоохоронний каналізація

Одеська область була утворена Постановою ІV позачергової сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету XІІ скликання від 9 лютого 1923 р.

лютого 1932 року була утворена Одеська область у складі Української РСР. У 1956 році в її склад увійшла територія колишньої Ізмаїльської області.

На півночі межує з Вінницькою і Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями, на заході - з Молдовою, на південному заході - частина державного кордону України з Румунією.

По території області проходять державні кордони України з Румунією і Молдовою. На півдні Одеська область виходить до Чорного моря. Довжина морського і лиманного узбережжя від гирла ріки Дунай до Тилігульского лиману досягає 300 км.

Одеська область є південним регіоном, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, досить інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, рекреаційним господарством приморського типу, розвиненими галузями соціальної сфери - охороною здоровя, освітою, культурою, наукою.

Територія області складає 33,3 тис.кв.км і є найбільшою в Україні (5,5% території країни). Загальна чисельність постійного населення на 01.01.13 р. склала - 2 млн.384 тис., в т.ч. - 1 млн. 567 тис. припадає на міське населення (65,7%) та 817,3 тис. - на сільське.

В області - 26 районів, 17 міст, у тому числі, 6 обласного підпорядкування (м.м.Одеса, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ, Котовськ, Южний), 33 селища міського типу і 1136 сіл.


Таблиця 1.1 Загальна характеристика Одеської області

Дата утворення 27 лютого 1932 рокуТериторія, км233313,8Кількість адміністративних районів26Кількість міст19з них: обласного підпорядкування (значення)7Кількість селищ міського типу33Кількість сільських населених пунктів1125Чисельність наявного населення, тис. осіб2395,2Щільність населення, тис. осіб на 1 км271,9

Обласний центр - місто Одеса - це один з потужних економічних регіональних центрів країни, де поєднуються функціонування господарських галузей: потужної промисловості, значних транспортних вузлів та курортно-рекреаційних закладів. Одеська область є частиною морського фасаду України. Вона розташована на перетинанні найважливіших міжнародних водних шляхів: Дунайський водний шлях після завершення будівництва в 1992 році каналу Дунай-Майн-Рейн є найкоротшим виходом із країн Європи в Чорне море, далі - на Закавказзя, Середню Азію, на Близький Схід; ріка Дністер звязує регіон з Молдовою, а Дніпро - з Центральною Україною і Білоруссю, а після завершення реконструкції Дніпровсько-Бузького і Дніпровсько-Німанського каналів - з Польщею і країнами Балтії. Волго-Донська система звязує Азово-Чорноморський басейн з Росією (аж до Санкт-Петербургу і Мурманська), Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном, Іраном, забезпечуючи виходи до Каспійського, Балтійського і Білого морів. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування. Особливий розвиток одержала верстатобудівна галузь. Вона представлена підприємствами по виробництву металорізальних верстатів, ковальсько-пресового устаткування.

Підприємства хімічної і нафтохімічної галузі виробляють мінеральні добрива (Одеський припортовий завод, м. Южний); лакофарбові вироби (Одеса), продукцію побутової хімії і пластмасових виробів (Одеса), гумовотехнічні вироби (Одеса). В області також виготовляють целюлозу і картон (Ізмаїл), меблі (Одеса, Балта, Котовськ), деревяні і будівельні деталі (Одеса). Провідне місце в структурі товарної продукції належить харчовій промисловості. У складі харчової галузі області виділяються цукрова, масложирова, плодово-овочеконсервна, виноробна, чайна та виробництво харчових концентратів. Економіка Одещини відіграє помітну роль у господарському комплексі України. Область виконує наступні функції:

є головним морським зовнішньоторговельним виходом країни;

обслуговує міжнародні транзитні вантажо- і пасажиропотоки, виконує найважливіші транспортно-розподільні функції на національному і міжнародному рівнях;

є провідним регіоном України за рівнем розвитку морегосподарського комплексу і галузей, зв'язаних з використанням ресурсів моря і світового океану;

є одним з найбільш перспективних регіонів України щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності, спільного підприємництва, формування вільних економічних зон;

має значний науково-технічний і проектно-конструкторський потенціал, є центром підготовки кадрів, а також здійснення науково-технічної, інформаційної, інноваційної й інвестиційної діяльності регіонального і національного масштабу;

є одним з найбільш перспективних рекреаційних районів приморського типу;

виділяється як важливий регіон інтенсивного сільського господарства з високою часткою зрошуваного землеробства й індустрією переробки сільськогосподарської продукції;

є одним з центрів машинобудування, легкої і хімічної промисловості регіонального і національного масштабу;

виділяється завдяки наявності великих об'єктів природно-заповідного фонду регіонального, національного і міжнародного масштабу. Має гарні перспективи для розвитку біосферно-природоохоронного сектора економіки. При цьому на сьогоднішній день має низку серйозних проблем природоохоронного й екологічного характеру, що вимагають невідкладного рішення [16].

Морегосподарський комплекс області включає в себе 7 морських портів (обсяг вантажопереробки портів області становить 74,1 % від усіх портів України), 5 судноремонтних заводів (64,8 %), найкрупніші державні судноплавні компанії (ДСК "ЧМП", ВАТ "Українське Дунайське пароплавство", СК "Укрферрі", ДСК "Укртанкер", ДСК "Укрріфер", ДСК "УМП") та понад 20 приватних судноплавних компаній, майже 80 приватних крюїнгових та понад 90 експедиторських і агентських компаній [16].

Систему морських торговельних портів утворюють 7 виробничих одиниць, розташованих по всьому морському узбережжю області й у гирлі ріки Дунай. За географічним розміщенням і роллю в транспортному обслуговуванні економіки регіону і її зовнішньоекономічних зв'язків, а також за місцем розташування портів у системі міжнародних транспортних шляхів, морські порти області можна розділити на дві основні групи: Дунайські порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ; регіон Чорного моря: Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Одеса, Южний.

Іллічівськ, Одеса - порти міжнародного значення. З Іллічівська починаються поромні переправи до Болгарії та Грузії. В Одесі також знаходиться міжнародний аеропорт. В цьому регіоні існують важливі автомагістралі, що мають як державне (Одеса-Миколаїв, Одеса-Київ), так і міжнародне значення (Одеса-Бухарест, Одеса-Кишинів, проходить шлях Кіровоград-Кишинів тощо). Залізничні шляхи відіграють важливу роль в економіці регіону: Одеса-Жмеринка, Одеса-Миколаїв, Одеса-Кіровоград, Одеса-Кривий Ріг, Іллічівськ-Ізмаїл, Одеса-Кишинів. Важливим є нафтопровод Одеса-Броди. Територією Одещини проходять газопроводи державного та міждержавного рівня.


Таблиця 1.2 Перелік екологічно небезпечних обєктів

№Назва екологічно небезпечного обєктуВид економічної діяльностіВідомча належність (форма власності)1. ВНС "Головна" "Інфоксводоканал"Очистка та подача водиТОВ "Інфоксводоканал"2. ВНС "Південна" "Інфоксводоканал"Очистка та подача водиТОВ "Інфоксводоканал"3. ВНС "Котовська" "Інфоксводоканал"Очистка та подача водиТОВ "Інфоксводоканал"4. ВНС "Столбова" "Інфоксводоканал"Очистка та подача водиТОВ "Інфоксводоканал"5. ВНС "Жевахова гора" "Інфоксводоканал"Очистка та подача водиТОВ "Інфоксводоканал"6. ВНС "Шкодова гора" "Інфоксводоканал"Очистка та подача водиТОВ "Інфоксводоканал"7. ВНС "Західна" "Інфоксводоканал"Очистка та подача водиТОВ "Інфоксводоканал"8. ПАТ "Одеський припортовий завод"Виробництво міндобрив та переробка аміакуПАТ9. ТОВ „Союз"Розміщення твердих побутових відходівТОВ10. ТОВ"РАФ"Розміщення твердих побутових відходівТОВ11. КП „Білгород-Дністровськводоканал"Міські очисні спорудиДП12. АТ „Котовськводоканал"Міські очисні спорудиАТ14. ПАТ Ізмаїльський целюлозо-картонний комбінат"Міські очисні спорудиПАТ15. ТДВ "Арцизький завод залізобетонних виробів"Міські очисні спорудиТДВ16. Аміакопровід "Тольяті- Горлівка -Одеса" МДП "Трансаміак"Транспортування аміаку УДП Укрхімтрансаміак17. Одеська дільниця КС-15 Миколаївського управління магістрального аміакопроводу Транспортування аміакуУДПУкрхімтрансаміак18. Магістральні газопроводи Одеське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводівТранспортування вибухопожежо небезпечних речовинНАК "Нафтогаз України" ДК "Укртрансгаз" УМГ Прикарпаттрансгаз "

На території області розміщені унікальні промислові підприємства, що мають загальнодержавне значення: Одеський припортовий завод, який виробляє мінеральні добрива, ВАТ "Одеський завод радіально-свердлильних верстатів" - єдине у країні підприємство, що випускає алмазно-розточні, координатно-розточні, радіально-свердлильні і хонінгувальні верстати, єдине на півдні України підприємство - виробник литва чорних і кольорових металів для машинобудування, Одеський завод "Центроліт", ВАТ ОЗПВ "Мікрон" - провідне підприємство верстатобудівної галузі, яке виробляє металорізальні верстати з числовим програмним управлінням, багатоцільові свердлильно- фрезерно-розточні верстати.

За даними Державного комітету статистики України, до Одеської області у січні-жовтні 2013 року в межах України прибуло 28390 осіб, відбуло ж 26660, тобто приріст склав 1730 осіб; в межах зовнішньої міграції прибуло 3111, відбуло 708, тобто приріст - 2403 осіб. Це вказує на позитивні тенденції в розвитку економіки регіону. Враховуючи, що показник приросту в межах зовнішньої міграції в Одеській області є найбільшим в Україні, можна стверджувати про позитивні умови, що складаються в області, а отже і про позитивну економічну ситуацію та загальну тенденцію до розвитку.

За січень-вересень 2013 року обсяги інвестицій в основний капітал підприємств Одещини склали всього 64,7% відповідного показника минулого року. Приріст прямих іноземних інвестицій до початку 2013 року склав 27,4 млн. дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту Одеської області на січень-жовтень 2013 року становив 0,56 (до 0,49 в минулому році). Валова продукція сільського господарства регіону на січень-листопад 2013 року склала лише 92,7% від показника попереднього року. Обсяг експорту товарів у області за січень-листопад 2013 року склав 1270,8 млн. дол. США (лише 59,1% до січня-листопада 2013 року), що становить 3,6 % від загальнодержавного показника, обсяг імпорту - 2293 млн. дол. США (всього 51,9% відповідного показника 2012 року), що становить 5,7% загальнодержавного показника; обсяг експорту послуг за січень-вересень 2013 року склав 945415,3 тис. дол. США (82,2% відповідного показника минулого року), що становить 13,8 загальнодержавного показника (Одеська область посідає друге місце в Україні за цим показником після Києва), обсяг імпорту послуг - 116126,8 тис. дол. США (65,6% показника минулого року), що становить 3% від загальнодержавного показника. [20].

Отже, Одеська область відіграє дуже важливу роль у внутрідержавному та міждержавному поділі праці. Область є економічно розвиненою, має високі показники по відношенню до інших регіонів України. Однак дані Державного комітету статистики України вказують на неоднозначність тенденцій розвитку регіону. Аналізуючи дані за декілька останніх років, можна помітити, що деякі показники зростають, інші ж - зменшуються. Економіка Одеської області переживає складні часи через нестабільність економічної ситуації в світі та Україні зокрема, основні показники то збільшуються, то зменшуються, маючи в підсумку невелику тенденцію до зростання. Область потребує збільшення інвестицій та подальшого інтенсивного розвитку.

Поряд з дуже вигідним транспортно-географічним розташуванням Одеська область має сприятливі умови, що у цілому формують високий природно-ресурсний потенціал регіону.

Головне природне багатство області - її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону. В області понад 2,5 млн. га сільськогосподарських угідь, у тому числі понад 2 млн. га орної землі, більше 80 тис. га виноградників і садів. Клімат краю, особливо у південній частині області, посушливий. Тому тут майже 10% оброблюваних земель зрошуються. Тепле море, лікувальні грязі, мінеральні води, морські пляжі створюють винятково високий рекреаційний потенціал області. У низинах великих рік (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані коштовні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, які формують високий біосферний потенціал регіону, що має національне і міжнародне значення.

Курортні зони області представлені 544 оздоровчими закладами для дорослих, у тому числі: 30 цілорічними санаторіями, 10 будинками відпочинку та 490 сезонними базами відпочинку. В області працює 758 оздоровчих закладів різних типів для дітей та підлітків.

Медичне обслуговування населення області здійснюється в 193 стаціонарах, 374 амбулаторно-поліклінічних закладах і 972 інших лікувально-профілактичних закладах. В області функціонують 2 інфекційні лікарні та 28 інфекційних відділень.

До числа визначних памяток області можна віднести палацово-паркові комплекси і музеї Одеси, а також історичні памятники - фортеці в містах Білгород-Дністровському та Ізмаїлі.


Розділ 2. Дослідження екологічного ситуації Одеської області


.1 Аналіз стану водних, лісових, земельних ресурсів та розрахунки зборів за спеціальне використання їх в області за останні три роки


Водні ресурси області складаються з запасів підземних та поверхневих вод. Запаси поверхневих вод на території області розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини території характеризуються обмеженими запасами, а далекий південний-захід, який тяжіє до річок Дністер та Дунай, має великий запас води.

На території Одеської області розташовано 5596 артезіанських свердловин та 193 шахтних колодязя. Однак, забезпеченість потреби підземними водами питної якості у цілому по області становить близько 30 %.

Питне водопостачання області майже на 80 % забезпечується за рахунок поверхневих джерел, тому якість води у поверхневих водних обєктах є вирішальним чинником санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Водопроводи, що одержують воду з поверхневих джерел це Одеський водопровід з ріки Дністер, Кілійський та Вилківський з ріки Дунай, Болградський з озера Ялпуг. Всі інші населені пункти користуються водою з підземних джерел.

Станом на 01.01.2013 на території Одеської області загальна протяжність водопровідних мереж складає 9085 км, із них в аварійному стані знаходяться 3315,8 км водопровідних мереж, загальна протяжність каналізаційних мереж - 1427,96 км, із них зношених 483,73 км каналізаційних мереж.

Ліміт забору та використання води із поверхневих та підземних джерел та на скид забруднюючих речовин в водойми встановлюється в дозволах на спецводокористування. У 2013 році було видано 448 дозволів на спецводокористування.

Станом на 01.01.2013 р. В Одеській області налічується 2068 підприємств-водокористувачів, з яких 1072 субєкта господарювання отримали дозволи на спецводокористування, у 996 - термін дії дозволу закінчився.

У 2013 році на 39,9 млн. м3 зменшився скид зворотних вод. Це повязано зі зменшенням використання води на госппобутові та виробничі потреби. Скид забруднених стічних вод у водні обєкти складає 102,62 млн. м3, у тому числі недостатньо очищених - 56,89 млн. м3, без очищення - 45,73 млн. м3 (табл. 2.1.). У порівнянні з 2011 роком зменшився на 3,34 млн. м3 скид недостатньо очищених стічних вод та збільшився на 1,92 млн. м3 нормативно-очищених стічних вод. Це повязано з покращенням роботи каналізаційних очисних споруд.


Таблиця 2.1 Аналіз основних показників використання і відведення води, млн. м3

Показники2011р.2012р.2013р.Забрано води з природних водних обєктів - всього2189,01699,01263,0у тому числі для використання 436,47502,7517,5Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на324,5338,1290,3виробничі потреби69,967,640,44побутово-питні потреби119,0117,2116,4зрошення70,5984,7583,75сільськогосподарські потреби10,949,869,59ставково-рибне господарство51,9457,3238,28Втрати води при транспортуванні114,178,9771,29Загальне водовідведення з нього302,7291,5251,6у тому числізабруднених зворотних вод 144,87117,44102,62з них без очищення56,4657,2145,73нормативно очищених64,9877,8479,73нормативно чистих без очистки80,3287,0760,13Обсяг оборотної та послідовно використаної води162,8159,6151,8Частка оборотної та послідовно використаної води, %69,9770,2675,11Потужність очисних споруд 278,9278,7279,6

Як видно з табл. 2.1, споживання свіжої води знизилось на 14,1% в 2012р. та зросло на 24,6% в 2013р. Аналіз даних, дозволяє зробити висновок, що в основному, різке зростання використання свіжої води спричинене зростанням виробничих потреб та зрошення. Починаючи з 2010 року суттєвих змін щодо скорочення обсягів скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні обєкти не спостерігається. Також ми спостерігаємо збільшення частки оборотної та послідовно використаної води, так у 2012 році збільшилась на 1,23%, а у 2013 в порівнянні з 2012 на 4,45%.


Таблиця 2.2 Забір, використання та відведення води, млн. м3

Назва водного обєктуЗабрано води із природних водних обєктів - всьогоВикористано водиВодовідведення у поверхневі водні обєктивсьогоз них забруднених зворотних водр. Дунай583,8100,253,031,93р. Дністер215,8153,938,9914,94р. Кучурган2,3452,3260,5280,528р. Тилигул3,9493,9020,2980,298р. Когільник2,2342,0480,3850,30р. Кодима1,2451,2020,0010,001р. Південний Буг1,7971,7100,0010,001всього811,17265,28893,20347,998

З табл. 2.2 ми бачимо, що найбільшу кількісь води було використано та відведено з річки Дунай 583,8 млн. м3.


Таблиця 2.3 Використання та відведення води підприємствами галузей економіки (без використання морської води), млн. м3


На території Одеської області налічується 119 підприємств, які скидають стічні води в поверхневі водойми, у тому числі 24 господарства, які здійснюють скид в канали зрошувальних систем. Затверджені проекти норм ГДС забруднюючих речовин мають 68 підприємств, у 51 підприємства проект ГДС відсутній.

Основними забруднювачами являються: ТОВ "Інфокс" філія "Інфоксводоканал", КП "Білгород-Дністровськводоканал", КП "Водоканал" м. Арциз, КВЕП "Котовськводоканал" та інші.

Основними забруднювачами поверхневих вод є підприємства житлово-комунального господарства. Скид стічних вод від яких - 140,5 млн. м3 , що складає 57,9 % від загального обсягу скиду.

На території Одеської області налічується 203 комплекси каналізаційних очисних споруд загальною проектною потужністю 1576,145 тис. м3/добу, з них 75 - розташовані на базах відпочинку, в санаторіях та пансіонатах у рекреаційній зоні Білгород - Дністровського, Комінтернівського та Овідіопольського районів. Із загальної кількості очисних споруд близько 28,6% знаходяться у незадовільному санітарно-технічному стані, а саме: каналізаційні очисні споруди Арцизького, Березівського, Саратського, Ананьївського, Красноокнянського, Татарбунарського районів. Потребують реконструкції каналізаційні очисні споруди Овідіопольського району, Котовського, Роздільнянського району тощо.


Таблиця 2.4 Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами-забруднювачами поверхневих водних обєктів


З табл.2.4 видно ,що найбільше забруднюючих речовин було скинуто в поверхневі води у 2011 році (246,7 тис.т) ,а найменше в 2013 (602,0 тис.т) .В 2011 році з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання було скинуто забруднюючих речовин 643,5 тис.т, а 2013 році 562,5 тис.т.

Одними з головних причин такого становища є те, що очисні споруди та каналізаційні мережі були побудовані у 70-80 роках минулого століття, на сьогодень вони морально та фізично застарілі і не відповідають сучасним вимогам, аварійні ситуації на лініях каналізаційних мереж своєчасно не ліквідуються, не ведуться поточні та капітальні ремонти очисних споруд, відсутній постійний контроль за їх роботою, що призводить до забруднення земель і підземних водоносних горизонтів, передаються на баланс сільських рад, які не мають коштів на ремонт та належну їх експлуатацію.

Однак, очисні споруди, які знаходяться у задовільному стані при порушенні технології очистки стічних вод не досягають проектних показників. У останні роки існує тенденція збільшення концентрації забруднюючих речовин (особливо азотної групи, фосфатів, СПАР) на вході очисних споруд вище проектних показників, що призводить до перевищення концентрацій нормативних показників на виході з очисних споруд.

Кліматичні особливості 2013 р. - зима з малою кількістю опадів, пізня і коротка весна, зниження надходження трансформованих вод з Дніпро-Бугськой естуарної області, аномально жарке літо, що триває з кінця квітня до кінця вересня, відбилися на розвитку продукційно-деструкційних процесів в регіоні. У III декаді вересня рівень азоту мінерального (NМІН) був майже в 3 рази нижче, ніж у 2009-2012 рр., а фосфору мінерального (РМІН) - був стабільним, що пов'язано з постійним потраплянням сполук фосфору в акваторію з локальними антропогенними джерелами. Для вод району відмічали високі концентрації органічних сполук азоту і фосфору - продуктів синтезу і деструкції нової органічної речовини (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Мінливість мінеральних і органічних сполук азоту і фосфору в Одеському регіоні


Донні відкладення регіону - показник процесів, що відбуваються в його водній товщі. Рівень біогенних речовин в порових розчинах донних відкладень - показник інтенсивності акумуляції та деструкції в донних відкладеннях відмерлої алохтонної і автохтонної органічної речовини і є показником інтенсивності біологічних процесів в регіоні. Попередніми дослідженнями було встановлено, що рівень біогенних речовин в порових розчинах донних відкладень Одеського регіону близький до таких на узмор'ї Дунаю. Дифузія в придонний шар моря сполук азоту і фосфору з донних відкладень цієї акваторії може стимулювати розвиток фотосинтетичних процесів навіть за відсутності потрапляння біогенних речовин з іншими природними і антропогенними джерелами.

Аналіз рівня біогенних речовин в порових розчинах донних відкладень у кінці вересня 2013 р. з даними 2010-2012 рр. показав зниження рівня мінеральних і органічних сполук азоту, РОР, кремнію, фосфорорганічних сполук і ріст вмісту мінеральних сполук фосфору (рис.2.2). Такі зміни можуть бути показником як зниженням потрапляння відмерлої автохтонної і алохтонної органічної речовини в донні відкладення, так і його активної деструкції при поліпшенні кисневих умов в придонному шарі регіону влітку.


Рис. 2.2 Вміст розчинених мінеральних і органічних сполук азоту і фосфору, кремнію і розчиненої органічної речовини (РОР) в порових розчинах донних відкладень Одеського регіону в літній період 2010-2013 рр.


Плата за спеціальне використання водних ресурсів. В Україні спеціальне використання водних ресурсів є платним. Збір за спеціальне використання водних ресурсів - один із складу загальнодержавних податків і зборів, який введено для забезпечення раціонального використання водних ресурсів. До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, які знаходяться і використовуються в межах однієї області та невіднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. Водокористувачами є підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних об'єктів, скидають у них зворотні води або користуються водними об'єктами. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб безкоштовно без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення водою виробничих і сільськогосподарських потреб за допомогою спеціальних пристроїв і установок або використання води без їх застосування, що може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану водних ресурсів, а також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту. Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є всі суб'єкти підприємницької діяльності та їх підрозділи крім тих, що використовують воду виключно для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб; підприємства гідроенергетики та підприємства водного транспорту, які експлуатують річкові водні шляхи.Збори за спеціальне використання земельних ресурсів відображено на рис. 2.3


Рис. 2.3 Аналіз зборів за спеціальне виростання земельних ресурсів


Як видно з рис. 2.3, спостерігається тенденція до зростання зборів за спеціальне використання земельних ресурсів в 2012 р. та зниження суми збору в 2013 р. на 0,1 млн. грн.

Отже, спостерігаються значні суми зборів за спеціальне використання ресурсів, проте варто зауважити, що за допомогою цих коштів екологічних проектів реалізується дуже мало і варто спрямувати хоча б 70 % коштів на екологізацію.

Сучасне використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування, а саме: порушене екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, багаторічних насаджень. Це також негативно впливає на стійкість природних ландшафтів до техногенного навантаження.


Рис. 2.4 Динаміка використання земельних ресурсів 2010-2013рр.

За рахунок, головним чином, надмірного техногенного навантаження на урбанізованих територіях міст та селищ відбувається підвищення рівня ґрунтових вод, а природні фактори підсилюють цей вплив.

Збори за спеціальне використання лісових ресурсів відображено на рис. 2.5.


Рис. 2.5 Аналіз зборів за спеціальне використання лісових ресурсів


Для вирішення основних екологічних проблем водних ресурсів держави необхідно внести доповнення до Бюджетного кодексу України стосовно спрямування не менше 75% обсягів надходжень від зборів за спеціальне водокористування на здійснення заходів щодо охорони вод, відтворення водних ресурсів і підтримання водних об'єктів у належному стані, а також на виконання робіт, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків.

Всього по збору за спеціальне використання води в області зареєстровано 3427 платників. В 2013 р. до державного та місцевого бюджетів надійшло 106,12 млн. грн. за спеціальне водокористування, що на 10% більше 2012 року та на 24% більше від 2011 р. (рис. 2.6).


Рис. 2.6 Збір за спеціальне водокористування 2011-2013рр.млн.грн.


Відповідно до рис. 2.6 спостерігається тенденція до зростання коштів, що надходять до державного бюджетів за спеціальне використання води.


.2 Аналіз стану навколишнього середовища та розрахунки зборів за його забруднення в області за останні три роки


Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Одеська область - регіон, що виділяється у господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, інтенсивним сільськогосподарським виробництвом. Загальна кількість підприємств, що у процесі діяльності впливають на стан атмосферного повітря складає понад 2784 субєктів господарювання, з них 615 підприємств, справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоровя людей і стан атмосферного повітря.


Таблиця 2.5 Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т.

РокиВикиди в атмосферне повітря, тис.т.Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кгОбсяг викидів на одиницю ВРП Всьогоу тому числістаціонарними джереламипересувними джерелами 2011181,17129,165152,0065400,075,7-2012173,80430,494143,3105215,085,4-2013168,94728,138140,8095100,070,7-

Протягом 2013 року у повітряний басейн області від стаціонарних джерел надійшло 28,138 тис.тонн шкідливих речовин, що на 2,356 тис.тонн (або на 7,7%) менше, ніж у 2012 році. Таке зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за рахунок зменшення виробництва.


Таблиця 2.6 Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2011 р., т

МістоОбсяги викидів, тоннЗбільшення \ зменшення викидів у 2013 р. проти 2012 р.,тоннОбсяги викидів у 2013 р. до 2012 р., %Викинуто в середньому одним підприємством, тонну 2013 р.у 2012 р.Одеська область28138,030494,1-2356,0100,078,464м. Одеса13091,715163,6-2071,946,596,3м. Білгород-Дністровський555,7537,8+17,92,027,783м. Ізмаїл1461,91243,7+218,25,281,215м. Іллічівськ1024,9843,1+181,83,648,807м. Котовськ1157,41493,7-336,34,1115,743м. Теплодар74,678,2-3,60,324,877м. Южне2262,52649,5-387,08,0251,391райониАнаньївський1243,8776,3+467,54,4248,766Арцизький143,1204,6-61,50,516,861Балтський231,6205,3+26,30,838,592Білгород-Дністровський118,7154,9-36,20,411,87Біляївський151,2154,1-2,90,511,628Березівський157,8319,4-161,60,678,894Болградський634,0621,9+12,12,370,447Великомихай-лівський75,7159,8-84,10,325,221Іванівський11,015,9-4,90,03,660Ізмаїльський43,851,7-7,90,214,596Кілійський257,1273,7-16,60,918,362Кодимський468,8414,1+54,71,793,753Комінтернівський104,6274,7-170,10,49,513Котовський14,418,3-3,90,04,817Красноокнянський5,45,5-0,10,02,723Любашівський138,9185,9-47,00,546,295Миколаївський72,08,363,70,323,988Овідіопольський 251,5244,1+7,40,911,975Роздільнянський1086,3839,0+247,33,977,595Ренійський2391,32733,6-342,38,5199,273Савранський1,30,8+0,50,01,324Саратський272,4158,4+114,01,045,398Тарутинський594,6629,7-35,12,1148,653Татарбунарський7,27,20,00,01,437Фрунзівський11,511,50,00,05,738Ширяївський21,322,9-1,60,121,313

Як видно з табл. 2.6 кількість викидів забруднюючих речовин зростає, в 2012р. площі під твердими побутовими відходами становили 160,44 га, що на 7,58 % більше ніж попереднього року, 2013р. площа зросла на 17,92 га. Площі звалищ зростають з кожним роком, сміття не переробляється, а лише накопичується.


Таблиця 2.7 Основні забруднювачів атмосферного повітря

№ п/пПідприємство - забруднювачВідомча приналежністьВаловий викид,тЗменшення/- збільшення/+Причина зменшення/ збільшення2012 р.2011 р.1.ПАТ "Одеський припортовий завод"Мінпромполітики 1784,3 2092,4 -308,1Зменшення виробництва2.ПрАТ "Газтранзит" з іноземними інвестиціями Держнафтогаз 3791,5 3854,9 -63,4Зменшення ремонтних робіт на технологічному обладнанні3. ТОВ "Цемент" Укрцемент 44,822 587,0 -542,2Підприємство призупинило свою діяльність - добичу, помол та обжиг клінкеру4. ПАТ "Одесагаз" Держнафтогаз 10112,4 10767,0 -654,6Зменшення ремонтних робіт на технологічному обладнанні

Аналіз динаміки загальних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря показав, що обсяги викидів в 2013 році порівняно з 2012 роком зменшилися на 7,4 % (рис. 2.7).


Рис. 2.7 Динаміка викидів забруднюючих речовин у Одеській області 2011-2013р., тис. т.


Як видно з рис. 2.7 стаціонарними джерелами здійснюється більше забруднення атмосфери в порівнянні з пересувними, показники дуже високі та перевищують допустимі норми. В 2013р. в навколишнє середовище викинуто 207,6 тис. т. забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, що на 9,6% менше попереднього року та 108.4 тис. т. пересувними джерелами, що на 3.1 % 2012р. За даними Головного управління статистики у Одеській області за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел звітувало 269 підприємств, що на 12 підприємств менше, ніж у 2012 році.

Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлене, головним чином, зменшенням обсягів виробництв підприємствами в порівнянні з 2012 роком.

В табл. 2.8 наведено дані для розрахунку суми збору за викиди забруднень у Одеській області.

Дані в табл.28 наведені на підставі матеріалів Головного Управління Статистики у Одеській області.


Таблиця 2.8 Вихідні дані для розрахунку суми збору за викиди забруднень у Одеській області 2011-2013рр.

Назва забруднюючої речовини2011 рік2012 рік2013 рікНорма-тив плати, грн./т1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т326,1341,2316,0-1.1. стаціонарних джерел:217,5229,3207,6-метали та їх сполуки1,51,30,496стійкі органічні забруднювачі0,20,10,165оксид вуглецю82,288,869,33діоксид та інші сполуки сірки72,576,683,626оксиди азоту36,737,730,980речовини у вигляді суспендованих твердих частинок18,018,717,251леткі органічні сполуки2,12,11,951.2. пересувних джерел:108,6111,9108,4-сірчистий ангідрид1,21,21,261Продовження таблиці 2.2.4оксид вуглецю81,183,681,13вуглеводні00035леткі органічні сполуки12,713,212,641речовини у вигляді суспендованих твердих частинок1,21,31,351у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту:98,3101,799,0-сірчистий ангідрид0,80,80,861оксиди азоту8,38,68,580оксид вуглецю76,378,876,73вуглеводні00035леткі органічні сполуки11,812,211,841речовини у вигляді суспендованих твердих частинок0,90,90,951

Розрахунок суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення[12]:


П сб =(96грн./т Ч0,4т Ч 7,2 Ч 1)+(65 грн./т Ч0,1т Ч7,2 Ч 1)+(3 грн./тЧ69,3 тЧ7,2Ч1) +(26 грн./т Ч83,6т Ч7,2 Ч1)+(80 грн./т Ч30,9 т Ч7,2 Ч1)+ (51 грн./т Ч17,2 т Ч7,2 Ч1)+(5 грн./т Ч1,9 т Ч7,2 Ч1)+ (61 грн./т Ч2 т Ч7,2 Ч1)+ (80 грн./т Ч20,7 т Ч7,2 Ч1)+ (3 грн./т Ч157,8 т Ч7,2 Ч1)+ ( 41грн./т Ч24,4 т Ч7,2 Ч1)+ (51 грн./т Ч2,2 т Ч7,2 Ч1)= 276,48+ 46,8+ 1496,88+ 15649,92+ 17798,2+ 6315,84+ 68,4+ 878,4+ 11323,2+ 3408,48 +7202,88+807,74=44273,32 грн.


Таким чином, збиток перевищує суму збору, тому що величина збитку від забруднення атмосферного повітря на території Одеській області в 2013 р. становила 5347176,543 грн., а сума збору - лише 44273,32 грн.

- наявність застарілих технологій виробництва та обладнання, особливо в деревообробній галузі та невиконання в повних обсягах заходів, передбачених регіональними екологічними програмами;

відсутність ефективних методів очистки газоподібних забруднюючих речовин (окислів азоту, сірки та вуглецю), що відходять від обладнання, яке працює на твердому, газоподібному та рідкому видах палива, а також через аераційні ліхтарі.

Отже, екологічна ситуація Одеській області вкрай критична та потребує впровадження комплексу екологічних програм.


2.3 Аналіз стану скидів стічних вод та системи каналізації населених пунктів Одеської області за останні три роки


На території Одеської області налічується 203 комплекси каналізаційних очисних споруд загальною проектною потужністю 1576,145 тис. м3/добу, з них 75 - розташовані на базах відпочинку, в санаторіях та пансіонатах у рекреаційній зоні Білгород - Дністровського, Комінтернівського та Овідіопольського районів. Із загальної кількості очисних споруд близько 28,6% знаходяться у незадовільному санітарно-технічному стані, а саме: каналізаційні очисні споруди Арцизького, Березівського, Саратського, Ананьївського, Красноокнянського, Татарбунарського районів. Потребують реконструкції каналізаційні очисні споруди Овідіопольського району, Котовського, Роздільнянського району тощо. Основними забруднювачами являються: ТОВ "Інфокс" філія "Інфоксводоканал", КП "Білгород-Дністровськводоканал", КП "Водоканал" м. Арциз, КВЕП "Котовськводоканал" та інші. Одже, зобразимо дані які ми витягнули з екологічного паспорту Одеської області, це дасть нам змогу уявити собі все в цифрах і зрозуміти реальну ситуацію в області.


Таблиця 2.9 Скидання стічних вод та забруднюючих речовин водокористувачами-забруднювачами поверхневих водних обєктів


З табл.2.9 видно ,що найбільше забруднюючих речовин було скинуто в поверхневі води у 2011 році (246,7 тис.т) ,а найменше в 2013 (602,0 тис.т) .В 2011 році з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання було скинуто забруднюючих речовин 643,5 тис.т, а 2013 році 562,5 тис.т.

Одними з головних причин такого становища є те, що очисні споруди та каналізаційні мережі були побудовані у 70-80 роках минулого століття, на сьогодень вони морально та фізично застарілі і не відповідають сучасним вимогам, аварійні ситуації на лініях каналізаційних мереж своєчасно не ліквідуються, не ведуться поточні та капітальні ремонти очисних споруд, відсутній постійний контроль за їх роботою, що призводить до забруднення земель і підземних водоносних горизонтів, передаються на баланс сільських рад, які не мають коштів на ремонт та належну їх експлуатацію.

Однак, очисні споруди, які знаходяться у задовільному стані при порушенні технології очистки стічних вод не досягають проектних показників. У останні роки існує тенденція збільшення концентрації забруднюючих речовин (особливо азотної групи, фосфатів, СПАР) на вході очисних споруд вище проектних показників, що призводить до перевищення концентрацій нормативних показників на виході з очисних споруд.

Станом на 01.01.2013 на території Одеської області загальна протяжність водопровідних мереж складає 9085 км, із них в аварійному стані знаходяться 3315,8 км водопровідних мереж, загальна протяжність .

Ліміт забору та використання води із поверхневих та підземних джерел та на скид забруднюючих речовин в водойми встановлюється в дозволах на спецводокористування. У 2012 році було видано 448 дозволів на спецводокористування. Станом на 01.01.2013 р. в Одеській області налічується 2068 підприємств-водокористувачів, з яких 1072 субєкта господарювання отримали дозволи на спецводокористування, у 996 - термін дії дозволу закінчився.

Рис. 2.8 Основні підприємства забруднюючі Одеську обл.


2.4 Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів на території Одеської області


Загальний стан екологічної безпеки в області продовжує залишатись складним і здебільшого зумовлений надмірним техногенним навантаженням на природне середовище, нерівномірною територіальною концентрацією виробництва, його високою енергомісткістю. На здоровя населення впливають такі чинники середовища як забруднення атмосферного повітря, якість питної води, житлові умови, продукти харчування, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання, акустичне забруднення та відходи.

Забруднення атмосферного повітря за ступенем хімічної небезпеки для людини посідає перше місце. Це обумовлено в першу чергу тим, що забруднюючі речовини з атмосферного повітря мають найбільш широке розповсюдження та можуть потрапляти у різні середовища.

На сьогодні можливість ризику для здоров`я від забруднення повітря не викликає сумніву, але дані про кількісні ефекти впливу зустрічаються не так часто внаслідок того, що: забруднення повітря широко розповсюджене і важко підібрати групи населення для контролю; існують проблеми в оцінці розмірів індивідуального впливу; концентрації атмосферних домішок надзвичайно залежні від метеоумов; хвороби, у виникненні і перебігу яких забруднення повітря може відігравати значну роль, є, головним чином, хвороби дихальної системи; але ці хвороби неспецифічні і можуть викликатися іншими факторами, наприклад, палінням, або професійним впливом, значну роль при цьому може відігравати дія внутрішніх алергенів тощо.

Оцінюючи розміри шкоди від хімічного забруднення атмосферного повітря, необхідно приймати до уваги, що таке забруднення може: знижувати адаптаційні можливості організму і, як наслідок цього, опір до негативних чинників іншої природи; підвищувати рівень захворюваності, в першу чергу хворобами дихальної системи; впливати на рівень смертності населення.

При дослідженні стану забруднення атмосферного повітря в Одеській області, слід враховувати, що регіон характеризується особливими природними умовами, які спричинені її приморським розташуванням. Наявність бризових циркуляцій сприяє накопиченню забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий період також приводять до інтенсивного забруднення великих територій.

Проблема забезпечення питною водою Одеської області є однією із найважливіших в даний час. Основним джерелом води для м. Одеси та Одеської області в цілому є Дністровська система водопостачання та артезіанські води. Викиди шкідливих речовин у води несприятливо впливають на здоровя. Хвороби, в основному, виникають при хронічному надходженні до організму речовин з кумулятивною токсичною дією, наприклад, важких металів або канцерогенних сполук. Високі показники бактеріального та хімічного забруднення джерел господарсько-питного водопостачання з відкритих водойм р. Дністер, р. Дунай та оз. Ялпуг підвищуються завдяки аварійним ситуаціям зі скидом шкідливих речовин з територій прикордонних країн, а бар`єрна функція водоочисних споруд не відповідає класу джерел водопостачання.

Крім того, аналіз епідемічного фону свідчить про наявність умов для поширення бактеріо- і вібріофлори, у зв`язку з чим провідним фактором передачі кишкових ентеровірусних інфекцій та вірусного гепатиту залишаються вода та продукти харчування. Високий ступінь мінералізації питної води, який спостерігається в південній частині України, дає певний внесок в захворюваність хворобами шлунково-кишкового тракту, в т.ч. гастритами, жовчно-камяною та сечо-камяною хворобами.

Шляхи вирішення питання:

Пріоритетним завданням буде удосконалення економічних механізмів охорони природи та природокористування з метою формування умов для концентрації фінансових ресурсів та їх цільового використання на фінансування невідкладних екологічних заходів загальнодержавного та регіонального значення.

Пріоритетними напрямками є:

).проведення рекультивації земель, порушених при розробці родовищ корисних копалин з відродженням ґрунтового та рослинного покривів;

)проведення інвентаризації забруднених земель та здійснення заходів щодо їх реабілітації;

)відновлення та екологічне оздоровлення площі водоохоронних зон в області, полезахисних лісосмуг, які зазнали помітної деградації, зокрема вирішення соціально-екологічних проблем населених пунктів, що розташовані біля озера Сасик та придунайських озер;

)збереження та науково обґрунтоване використання курортно-рекреаційного потенціалу області;

)картографування ресурсів підземних вод господарсько-питного водопостачання та їх раціональне використання;

)впровадження заходів щодо відновлення малих річок, поліпшення їх екологічного стану; розробка та впровадження міждержавної програми екологічного оздоровлення ріки Дністер;

)впровадження заходів щодо захисту населених пунктів області від підтоплення;

)виконання комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Чорного моря;

)стабілізація та поліпшення екологічної ситуації в місті Одеса;

)захист узбережжя та прилеглої акваторії Чорного моря біля міста Одеса;

)створення зливової каналізації у місті Одесі та екологічне оздоровлення морського узбережжя;

)створення на транскордонних територіях пониззя річки Дністер заповідного об'єкта міжнародного значення "Нижньодністровський";

)впровадження заходів щодо поліпшення якості атмосферного повітря шляхом впровадження пило-, газоочисного обладнання на підприємствах, зниження обсягу викидів від автотранспорту;

)збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи: розширення території Дунайського біосферного заповідника, організація регіонального ландшафтного парку "Тилігульський", створення національного природного парку в Будакському лимані, збільшення площі природно-заповідного фонду загальнодержавного значення шляхом створення національних природних парків;

)збалансований розвиток лісового господарства області на основі наближення до науково визначених норм лісистості території;

)посилення природоохоронного потенціалу та екологічних функцій лісів області - водоохоронних, ґрунтозахисних, рекреаційних.

Розв'язання цих проблем планується вирішувати шляхом створення очисних споруд для запобігання забруднення повітря, води, ґрунту на базі нових механізмів очищення та впровадження якісно нових технологій, які дадуть можливість поступово перейти до замкнутого технологічного циклу з мінімальним використанням ресурсів і обмеженою кількістю відходів. Будуть застосовуватися нові технології в утилізації та переробці твердих побутових відходів шляхом будівництва сучасних сміттєпереробних підприємств.

Відповідно до п. 7 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року N 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" та пунктів 4 і 5 Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища, затвердженого рішенням обласної ради від 22 липня 20013 року N 648-IV "Про внесення змін до рішення обласної ради від 25 жовтня 2002 року N 57-XXIV "Про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища":

. Затвердити погоджені рішенням президії обласної ради від 29 березня 2006 року N 39/4 Напрями використання коштів на природоохоронні заходи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 році (додаються).

. Державному управлінню екології та природних ресурсів в Одеській області (Примак В. О.) забезпечити виконання пункту 4.2 Порядку планування і фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 23 грудня 2013 року N 757/А-2013, зареєстрованого в Одеському обласному управлінні юстиції 30 грудня 2013 року N 53/614.

. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови обласної державної адміністрації з питань агропромислового комплексу.

ЗАТВЕРДЖЕНО розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 27 квітня 2013 р. N 299/А-2013

Напрями використання коштів на природоохоронні заходи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2013 році

Напрямок видатків, назва природоохоронного заходу

. Виконання природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів

.1. Проведення протизсувних заходів на вул. Радянській у с. Главани Арцизького району

.2. Захист від підтоплення смт Суворове Ізмаїльського району

.3. Захист від підтоплення с. Багате Ізмаїльського району

.4. Розчистка русел річок Малий і Середній Куяльник та захист від підтоплення с. Червонознам'янка Іванівського району

.5. Розчистка річки Сарата в Саратському районі

.6. Реконструкція очисних споруд водовідведення господарсько-побутових стічних вод смт Миколаївка

.7. Будівництво першої черги каналізаційних очисних споруд смт Комінтернівське

.8. Будівництво господарсько-побутової каналізації та станції очистки стічних вод на о. Зміїний

. Поводження з токсичними відходами

.1. Проведення робіт із затарювання пестицидів на складах отрутохімікатів у Кодимському районі та вивезення їх до м. Шостка Сумської області для утилізації на ТОВ "Елга"

. Проведення заходів щодо збереження об'єктів природно-заповідного фонду

.1. Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж регіонального ландшафтного парку "Тилігульський"

.2. Розробка проекту створення регіонального ландшафтного парку "Тузловські лимани"

.3. Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Савранський ліс"

.4. Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж регіонального ландшафтного парку "Ізмаїльські острови"

.5. Розробка проектів землеустрою з організації та встановлення меж заказників місцевого значення "Діброво-Манзирське урочище" та "Діброво-Могилевське урочище" (Тарутинський район)

.6. Розробка проектів землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища "Байтали" та парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Коханівка" (Ананьївський район)

.7. Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення "Фрасино" (Великомихайлівський район)

.8. Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення "Шептереди" (Фрунзівський район)

.9. Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж 5 об'єктів природно-заповідного фонду, розташованих у Болградському районі

.10. Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення на території дитячого санаторію "Хаджибей" (Біляївський район)

.11. Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Валекруч-Негай" (Котовський район)

.12. Розробка наукових обґрунтувань щодо створення нових, зміни статусу існуючих територій та об'єктів природно-заповідного фонду Одеської області

. Виконання науково-дослідних, проектних робіт, проведення моніторингу

.1. Закінчення розробки проектно-кошторисної документації з реконструкції очисних каналізаційних споруд смт Раухівка Березівського району

.2. Розробка проектно-кошторисної документації з реконструкції ставків у парку-пам'ятці садово-паркового мистецтва "Гетьманівський дендропарк" у с. Гетьманівка Савранського району

.3. Розробка проектно-кошторисної документації з каналізування східної частини смт Тарутине

.4. Розробка проектно-кошторисної документації з реконструкції каналізаційних напірних станцій та напірного колектору у м. Болград

.5. Виконання науково-дослідної роботи "Обґрунтування заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму в басейні Тузловських лиманів"

.6. Проведення моніторингу щодо виявлення підтоплених і потенційно підтоплювальних територій у межах населених пунктів Тарутинського району та визначення якості ґрунтових вод

. Пропаганда екологічних знань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики

.1. Організація і здійснення робіт з екологічної освіти, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики

.2. Видання Причорноморського екологічного бюлетеня

.3. Організація та проведення міжнародних науково-практичних конференцій

.1.1. Захист від підтоплення с. Червоний Кут Ширяївського району

.1.2. Будівництво протизсувних та протиобвальних споруд із системами водовідведення у с. Нові Каплани Арцизького району

.1.3. Складання та видання реєстру територій і об'єктів природно-заповідного фонду Одеської області

.1.4. Розробка наукових обґрунтувань щодо створення нових, зміни статусу існуючих територій та об'єктів природно-заповідного фонду Одеської області

.1.5. Виконання науково-дослідної роботи "Обґрунтування можливості утилізації слабоактивних рідких радіоактивних відходів у будівельних виробах"

.2. Поводження з токсичними відходами

.2.1. Проведення заходів щодо поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин, накопичених на території Одеської області

.3. Виконання природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів

.3.1. Будівництво першої черги каналізаційних очисних споруд смт Комінтернівське.


Розділ 3. Пропозиції щодо удосконалення екологічної ситуації в Одеській області


Основною метою природоохоронних заходів є, перш за все, покращення екологічного стану області, сприяння збалансованому та невиснажливому використанню біологічних ресурсів у господарській діяльності, розвиток цивільної оборони, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на водних обєктах району, ліквідація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Оскільки, екологічна ситуація області є незадовільною кожне місто та підприємство потребує додаткових екологічних проектів, проте ми розглядаємо найбільш критичні ситуації.

В Одеській області є багато підприємств ,які дуже сильно забруднюють атмосферу. Щорічно в Дніпропетровській області викиди досягають розмірі 117426,16т. Також аналіз Одеській області дав результат, що частка оснащення джерел викидів установками очистки газу становить 36%. Тому, ми пропонуємо встановити додаткові газові очисні установи.

Для покращення стану водних ресурсів в області за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища потрібно провести реконструкції існуючих очисних споруд, які б забезпечили достатню очистку стічних вод та будівництво нових.

Одним із головних напрямків роботи Одеської області є ефективне використання енергоресурсів. Для забезпечення скорочення обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів, вдосконаленням структури паливно-енергетичного балансу є перехід до раціонального поєднання традиційних і нетрадиційних джерел енергії, розвиток і впровадження програми використання альтернативних джерел електроенергії, збільшення їх частки в загальному енергетичному балансі області.

В галузі охорони атмосферного повітря найбільш суттєвим є впровадження нових видів очистки, направлених на скорочення викидів в атмосферу на основних підприємствах - забруднювачах атмосферного повітря.

Варіанти для зменшення відходів на навколишнє природне середовище.

. Впровадження новітніх технологій,

. Будівництво сучасного сміттєпереробного заводу.

. Вирішення питання стічних вод необхідно вводити сучасні технології з їх очистки.

Пропозиції щодо вирішення проблем забруднення атмосферного повітря:

-визначення найбільшенергоємних та екологічнонеприйнятних для подальшого використання об'єктів житлово-комунального господарства, з метою зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Проведення реконструкції комунальних систем та об'єктів тепло і водопостачання шляхом впровадження новітніх енерго ефективних технологій з енерго збереження.

Зниження втрат при генеруванні, транспортуванні та споживанні тепла, електроенергії, води і газу за рахунок енерго моніторингу і технічних засобів.

Широке використання високоточних приладів обліку і регулювання тепла, води, електро енергії і газу.

Створення захисних рослинних поясів навколо виробничих та шкідливих підприємств.

впровадження та розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

Здійснення постійного моніторингу за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Оскільки основним забруднювачем атмосферного повітря є автомобільний транспорт, то на обласному рівні:

-оптимізаціюруху автотранспорту у великих містах, шляхом будівництвашляховихрозвязок, підземнихпереходів, тощо.


Висновки та пропозиції


Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем, у тому числі, що повязані із: низькою забезпеченістю населення сільських районів якісною питною водою, незадовільний екологічний стан басейнів річок Дністер і Дунай, які є основними джерелами водопостачання регіону, будівництвом нафтоналивного терміналу біля населеного пункту Джурджулешти (Республіка Молдова), скидами забруднюючих речовин у транскордонні водотоки з території Республіки Молдова, Румунії, незадовільним станом каналізаційних очисних споруд, проблемою утворення, зберігання, утилізації та знешкодження токсичних (небезпечних) відходів, незадовільною санітарно-екологічною ситуацією озера Сасик та прилеглих територій, Придунайських озер, екологічною проблемою, повязаною з експлуатацією ЗАТ Молдавська ДРЕС, деградацією приморських рекреаційних зон, прогресуючим підтопленням територій, розповсюдженням зсувних процесів, високим рівнем забруднення атмосферного повітря викидами від автомобільного транспорту.

Визначення найважливіших екологічних проблем:

забруднення атмосфери викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств та автотранспорту;

забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства;

забруднення підземних водоносних горизонтів;

порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок області;

підтоплення земель та населених пунктів регіону;

проблеми щодо поводження з відходами I-III класів небезпеки;

поширення екзогенних геологічних процесів.

Аналіз найважливіших екологічних проблем:

а) проблеми, що вимагають рішення на міжнародному рівні;

. Будівництво нафтотерміналу біля населеного пункту Джурджулешти на території Республіки Молдова

. Скид забруднюючих речовин з території Республіки Молдова у транскордонні водостоки (річки В. Ялпуг, Киргиж-Китай)

. Вирішення проблеми, які повязані з експлуатацією Молдавської ДРЕС.

Проблеми загальнодержавного значення:

- вирішення соціально-екологічних проблем населених пунктів, розташованих навколо оз. Сасик та Придунайських озер;

розв'язання проблем поводження із забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин;

вирішення проблеми деградації цінних в лікувальному відношенні Куяльницького, Хаджибейського, Будакського та Тузловських лиманів.

в) проблеми місцевого значення.

будівництво господарсько-побутової каналізації Південного району м. Одеси;

ліквідаційний тампонаж не придатних до експлуатації та безгоспних артсвердловин;

розв'язання проблем поводження із забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин;

рекультивація земель, порушених внаслідок ведення гірничовидобувних робіт;

вирішення проблеми забруднення підземного середовища та ґрунтів залишками нафтопродуктів під територією Одеського нафтопереробного заводу, яке по попереднім підрахункам складає по обсягу ґрунтів до 600 тис м3, по рідким нафтопродуктам до 13 тис. т.


Список використаних джерел


1.ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів та настанови для їх застосування, К: Держстандарт України, 1997,31 с.

.Белмане И., Далхаммар К. Системы экологического менеджмента: Практическое пособие по внедрению СЭМ в соответствии с требованиями международного Стандарта ИСО 14001. Лунд, 2002. - 196 с.

.ДСТУ ISO 14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення; Введ. 18.08.97. - К.: Держстандарт України, 1997. - 34 с.

.Екологічне управління: Підручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. - К.: Либідь, 2004. - 432 с.

.Лук'янчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб. И доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.- 454 с.

.Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2002. - 346 с.

.Менеджмент організацій: Підручник / За заг. ред. Л.І. Федулової. - К.: Либідь, 2003.-448 с.

.Монт О., Плепис А., Дуркин М. Экологическое управление и более чистое производство. - Лунд, МИИЭЭ, 2002.

. Томілін Ю.А., Григорєва Л.І. Радіонукліди у водних екосистемах південного регіону України: міграція, розподіл, накопичення, доза опромінення людини і контрзаходи: Монографія. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. П. Могили, 2008. - 260 с.


Вступ Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі актуальність даної теми є очевидною оскільки протягом тривалого часу приватні підприємства та інш

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2018 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ