Позакласна робота з іноземної мови у середній загальноосвітній школі

 

ЗМІСТ


Вступ

Розділ 1. Теоретико - методичні основи позакласної роботи на уроках іноземної мови

1.1 Суть і значення позакласної роботи

1.2 Психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови

1.3 Зміст позакласної роботи

.4 Функції позакласної роботи

.5 Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови

Розділ 2. Основні форми позакласної роботи з іноземної мови

2.1. Загальна характеристика сучасних форм позакласної роботи з іноземної мови

.2 Змагальні форми роботи

2.3 Засоби масової інформації як форма позакласної роботи

.4 Культурно-масові форми роботи з іноземної мови

.5 Гурток як синтетична форма позакласної роботи

Розділ 3. Особливості деяких форм позакласної роботи з іноземної мови

3.1 Позакласне читання як засіб формування читача

.2Удосконалення усного іноземного мовлення в процесі позакласної роботи

3.3 Використання рольових ігор на позакласних заняття з французької мови

.4 Використання сучасного пісенного матеріалу у процесі позакласного навчання французької мови

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП


Школа - це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому навчально-виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.

Позакласна робота з іноземної мови - це різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в поза-урочний час.

Позакласна робота з іноземної мови - важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому відношенні є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці.

Позакласна робота з іноземної мови є, як відомо, невід'ємною частиною загального навчально-виховного процесу. Досвід передових вчителів іноземної мови свідчить про те, що правильно організована позакласна робота сприяє поліпшенню якості знань учнів по мові, поглиблює їх практичні уміння, навики, розвиває їх творчу активність, ініціативу.

В даний час ніхто не оспорює важливість і необхідність проведення з учнями різних позакласних і позашкільних заходів щодо іноземної мови. За останні роки в методичній літературі з'явилися ряд статей і збірок, що описують передовий досвід вчителів в області позакласної роботи з учнями на іноземній мові.

У школах з'являються все нові організаційні форми цієї роботи. Проте, не дивлячись на певний успіх, якого добиваються вчителі з своїми учнями в позакласній роботі на іноземних мовах, і в цій області є ряд невирішених і спірних проблем. Автори існуючої методичної допомоги і методик по-різному, наприклад, визначають зміст позакласної роботи з іноземної мови. Багато вчителів, розуміючи, що зміст позакласної роботи повинен бути тісно пов'язаний з учбовим матеріалом, проте, на практиці цей зв'язок здійснюється не завжди вдало. При цьому або страждає один з важливих принципів організації позакласної роботи - її захопливість, або недостатньо враховується вимога про неприпустимість перевантаження учнів.

Як у теоретичному, так і в практичному плані, на наш погляд, недостатньо враховується вплив характеру міжпредметних зв'язків на зміст і організацію позакласної роботи по іноземних мовах.

Розвиток індивідуальних здібностей учнів, безперечно, одне з важливих завдань позакласної роботи. Проте робота з учнями, які виявляють особливу цікавість до вивчення іноземної мови, слабо висвітлена в методичній літературі, і вчителі часто випробовують утруднення у виборі організаційних форм роботи з цими учнями.

Проводячи з учнями позакласні заходи, вчитель вирішує ті ж практичні загальноосвітні і виховні завдання, які ставляться перед навчальними заняттями.

Проте специфіка самої позакласної роботи дозволяє уточнити конкретні завдання, які постають перед вчителем. Перш за все добровільний характер участі учнів в цій роботі, їх зацікавленість і відсутність суворих програмних вимог, що дозволяють вчителеві більшою мірою, ніж на уроці, створити на заняттях подібність іншомовного середовища, стимулюючого мовну діяльність школярів. Такі форми роботи, як листування на іноземній мові із зарубіжними друзями, вечори-зустрічі перегляд неадаптованих фільмів на іноземній мові та інше, створюють можливість для учнів практично користуватися мовою як засобом спілкування, усвідомити цінність придбаних на уроках умінь і навиків. Все це створює особливо сприятливі умови для вдосконалення умінь і навичок користування мовою, отриманих на уроках. Тому подальше вдосконалення і автоматизацію умінь усної мови і читання, сформованих у школярів в процесі занять іноземною мовою в класі, слід вважати основним завданням позакласної роботи.

Завданням позакласної роботи є: збагачення й розширення знань учнів з іноземної мови, створення, за висловленням В. О. Сухомлинського, інтелектуального фону, що сприяє свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках мови знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що вивчається, формування почуття патріотизму, інтернаціоналізму, дружби між народами.

Відома свобода в підборі матеріалів і виборі форм роботи створює сприятливі умови для розширення загальноосвітнього рівня учнів, для їх виховання. Дійсно, можливість широкого використання газетних і журнальних матеріалів, в яких висвітлюються поточні події в країнах мови, що вивчається, дозволяє глибше і грунтовніше знайомити учнів з сучасним життям в цих країнах, виховувати їх в дусі інтернаціоналізму.

Значно більше, ніж класна робота, позакласні заходи з іноземних мов можуть сприяти естетичному вихованню учнів. При правильному підборі текстів п'єс, пісень, віршів для шкільних вечорів на іноземній мові значно легше, ніж на класних заняттях, виховувати в учнів любов до прекрасного в житті і мистецтві. Цьому ж сприяє і сам спосіб проведення вечорів (художнє оздоблення стендів, вітрин, альбомів, музичне оформлення вечорів).

Позакласна робота через свою специфіку дозволяє значно більше враховувати індивідуальні схильності і можливості учнів. Вчитель може давати різні завдання учням, погодившись з рівнем розвитку у них умінь і навиків усної мови, читання і письма. А це у свою чергу дозволяє стимулювати інтерес і схильність учнів до вивчення мови. Тому найважливішою метою позакласної роботи є підвищення рівня володіння мовою в учнів, які проявляють особливий інтерес і схильності до вивчення іноземних мов.

Вивченню теорії і практики розвитку основних форм позакласної роботи на різних історичних етапах присвятили свої праці: І.В. Рахманов, III. Амонашвілі, В.І.Шепелєва, Г.І. Мокроусова і Н.Ю.Кузовлєва та інші вчені.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему дипломного дослідження: Позакласна робота з іноземної мови у середній загальноосвітній школі.

Обєкт дослідження - навчально-виховний процес в середній загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - сучасні форми позакласної роботи з іноземної мови.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати сутність позакласної роботи з іноземної мови, розглянути основні форми позакласної роботи, а також особливості їх проведення.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1)вивчити теоретико-методичні основи позакласної роботи;

)виявити психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови;

)дослідити зміст, функції та принципи позакласної роботи;

)охарактеризувати основні форми позакласної роботи з іноземної мови;

)вивчити особливості проведення деяких форм позакласної роботи;

)розглянути позакласне читання як засіб формування читача;

)охарактеризувати удосконалення усного іноземного мовлення в процесі позакласної роботи;

)дослідити використання рольових ігор на позакласних заняттях;

)розглянути використання сучасного пісенного матеріалу у процесі позакласного навчання французької мови.

Методи дослідження. Для розвязування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація, спостереження, бесіда.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.


РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні основи позакласної роботи на уроках іноземної мови


1.1 Суть і значення позакласної роботи


Сучасна школа має великий досвід проведення освітньо-виховної роботи з іноземної мови, яка становить частину єдиного навчально-виховного процесу. Позакласну роботу з іноземної мови можна визначити як систему неоднорідних за змістом, призначенням та методикою проведення освітньо-виховних заходів, що виходять за межі обов'язкових навчальних програм.

Під позакласною роботою з мови переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі в них учнів [27, 256].

Позакласна робота з іноземної мови вирішує такі завдання:

удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на уроках іноземної мови;

розширення світогляду учнів;

розвиток їх творчих здібностей, самостійності, естетичних смаків;

виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни, мова якої вивчається.

Мета позакласної роботи з іноземної мови полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей.

Позакласна робота з іноземної мови спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

Уміло й цікаво проведені позакласні заняття допомагають учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства мови; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали з рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

У зміст позакласної роботи входять найрізноманітніші питання - загальні відомості про мову, питання лексики, ознайомлення із словниками, довідниками; викликає інтерес питання походження імен, географічних назв; цікавить учнів збирання матеріалів про мовні явища і факти, надруковані у газетах, журналах, книгах.

У старших класах позакласна робота передбачає ознайомлення з питаннями історії розвитку літературної мови, стилістики, культури мовлення, дослідження мовностилістичних особливостей творчості письменників-класиків.

Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні самі обирають форму роботи), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій) [27, 258].

Сучасні завдання вивчення мови спонукають учителя в позакласній роботі спиратися на обов'язкову навчальну програму. Треба встановити, як та чи інша програмова тема може бути втілена в позакласній роботі, як вона розширить знання учнів, допоможе збагатити їх словник, удосконалити мовні навички, як сприятиме розвитку усного мовлення. Обсяг такого матеріалу регулює сам учитель. Добираючи тематику позакласної роботи, він враховує, по-перше, інтереси й запити самих учнів, по-друге, їх знання, вікові особливості, підготовленість до проведення відповідної роботи, по-третє, важливість теми для навчання, удосконалення культури мовлення, виховання учнів.


.2 Психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови


Важливим фактором успішного виконання завдань з методики викладання іноземної мови є врахування психолого-педагогічних особливостей навчання іноземної мови на різних ступенях. Знання властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість правильно визначити зміст і форму позакласної діяльності з іноземної мови.

На першому етапі (5-6 класи) учням притаманні такі риси як прагнення до конкретної, однак нетривалої діяльності, негайного результату, а також допитливість, інтерес до всього нового, емоційна активність. Проте вони мають завищену самооцінку і ще не вміють керувати своєю поведінкою. Більш розвинена механічна пам'ять учнів цього віку сприяє кращому і швидшому запам'ятовуванню віршів, пісень тощо.

На другому етапі (7-9 класи) підлітки виявляють більшу соціальну активність, спрямовану на засвоєння певних зразків поведінки та цінностей, прагнуть до сприйняття нового, цікавого, їх пам'ять розвивається у напрямі інтелектуалізації, запам'ятовування набуває цілеспрямованого характеру, мовлення стає більш керованим і розвиненим. Підлітки потребують щирого і серйозного ставлення до своїх інтересів, не люблять обмеження своєї самостійності з боку дорослих.

На третьому етапі (10-12 класи) учні прагнуть до всебічного розвитку своєї особистості, поглибленого засвоєння знань. У цьому віці формується науковий світогляд, зростає соціальна активність, збільшується інтерес до проблем людських взаємин, захоплення стають різнобічними, а самооцінка своїх здібностей знижується. Великої ваги для юнаків набуває спілкування зі своїми однолітками. Спілкування для них - невід'ємна частина їх життя, канал інформації та вид діяльності, у процесі якої відбувається формування індивідуального стилю поведінки старшокласників [27, 262].

Слід звернути увагу на те, що у процесі організації позакласної роботи з іноземної мови необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з позакласної роботи.

Знання психологічних особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.


1.3 Зміст позакласної роботи


Розгляд чинників зв'язку уроку і позаурочної роботи показує, що компоненти цілей і змісту навчання іноземної мови не тільки цементують взаємодію організаційних форм учбово-виховного процесу, але і входять в їх склад. Питання полягає в тому, які компоненти цілей і змісту навчання є домінуючими у позакласній роботі.

Що стосується цільових умінь, то в гурткових і масових формах позакласної роботи по праву основна увага приділяється розвитку умінь в усній мові (говорінні) на базі прочитаного і того, що прослуховується, на основі реальних і уявних ситуацій спілкування. При цьому мається на увазі, що розвиток усної мови в умовах школи є важким завданням і вимагає не тільки практики, але і участі людини, яка володіє іноземною мовою. Тому правомірно використовувати позакласні заняття головним чином для практики в усній мові.

Позакласна робота надає додаткову можливість показати учням зв'язок між одиницями мовного матеріалу, поповнювати знання школярів елементами теоретичних відомостей по мові. Це служить не тільки поглибленню знань і розширенню філологічного кругозору школярів, але і осмисленню ними логіки процесу оволодіння іноземною мовою.

Осмислення зв'язків між мовними явищами сприяє і осмисленню логіки процесу оволодіння іноземною мовою. Згодом це знаходить віддзеркалення у формах співпраці і співтворчості школярів, школярів і вчителя, зокрема, в плануванні спільної діяльності.

Змістовний план мовної діяльності учнів в процесі позакласної роботи обумовлений в основному тематикою усної мови і читання, співвіднесеною з сферами спілкування школярів, інформацією, яка входить в текстовій матеріал.

Разом з цим зміст позакласної роботи слід розглядати крізь призму природного зв'язку спілкування з іншими видами діяльності. Які ж це види діяльності? Одні з них умовно можна віднести до навчальної і навчально-трудової, інші - до практично-побутової, треті - до суспільно-корисної, четверті - до культурно-розважальної.

Навчально-трудова діяльність охоплює як практику в усній мові і читанні, так і деякі різновиди практичної діяльності, пов'язані з підготовкою матеріалу для навчально-виховного процесу з іноземної мови. Так, наприклад, учні самі складають запитальники (анкети) для виявлення позакласних і навчальних інтересів своїх однокласників, обробляють результати проведених анкет, співпрацюють з вчителем в підготовці додаткового матеріалу [35, 11].

Вони складають картотечку текстів підручника (підручників попередніх років навчання), які можна об'єднати по спільності тематики; складають або поповнюють лінгвокраїнознавчий словничок; проводять інвентаризацію і складають каталог книг для читання, журналів, газетних і журнальних статей, що зберігаються в кабінеті іноземної мови.

Деякі учні поєднують систематизацію мовних явищ з складанням таблиць, роздаткового матеріалу.

Ряд учнів охоче знайомиться з підручниками або учбовими матеріалами для раннього навчання іноземної мови і виявляє бажання допомагати молодшим учням вивчати іноземну мову.

У невимушеній обстановці школярі розглядають підібрані ними ж репродукції картин, зміст яких співвідносяться з тематикою текстового матеріалу, прослуховують пластинки, записи музичних творів, вносять свої пропозиції до їх використання на уроці, в інших видах позакласної роботи.

Таким чином учні поповнюють творчу лабораторію вчителя, включаються в самонавчальну і повчальну діяльність.

Зв'язана із спілкуванням на іноземній мові практично-побутова діяльність також дуже різноманітна. Використовуючи поради з відповідних рубрик дитячої преси або спеціальної допомоги іноземною мовою, школярі займаються паперово-пластиковим або технічним конструюванням, виготовляють різні предмети побуту, вироби з природного матеріалу, нескладні предмети одягу, кулінарні вироби, здійснюють догляд за тваринами, птахами, рослинами. Все це знаходить подальше застосування в інших сферах спілкування і позакласної діяльності учнів.

З безпосереднім спілкуванням в усно-мовній формі і опосередкованим спілкуванням через читання поєднуються суспільно-корисна, суспільно-політична діяльність в руслі позакласної роботи з іноземної мови. Інформація, отримана в ході уроків і домашньої роботи, переноситься школярами в перетвореному вигляді в стінну газету, радіопередачу. Вона знаходить форму заклику до конкретних дій, наприклад, по охоронні навколишнього середовища, збору лікарських рослин, збору макулатури та інше.

Увагу до животрепетних питань сучасності викликають вітрини з газетними замітками, відомості з листування з однолітками з країни мови, що вивчається; школярі збирають і посилають книги в бібліотеки сільських шкіл. Про ці і багато інші суспільно-корисні справи йде зацікавлена розмова на уроках іноземної мови і за його межами.

Культурно-освітня діяльність багато в чому інтегрує результати інших видів діяльності, так само як і фрагменти текстової діяльності на уроці і вдома. Одночасно вона надає широке поле для творчості учнів. У тематичних вечорах, ранках, вікторинах, в мовних і ситуативних ролевих іграх оживають колись перетворені учбові тексти, вивчені раніше вірші, перекладені на музику, вислови великих людей країни мови, що вивчається. На «показі мод», базарі солідарності знаходять нове призначення різні види рукоділля, предмети одягу, вироби, іграшки, виготовлені школярами; природно звучить відповідний коментар на іноземній мові [35, 12].

Позначені види діяльності, зв'язані із спілкуванням на іноземній мові, взаємодіють в рамках найрізноманітніших форм організації позакласної роботи.


1.4 Функції позакласної роботи


Виходячи з того, що позакласна робота є одним з етапів учбово-виховного процесу з іноземної мови в середній школі, можна стверджувати, що позакласні заняття у всій різноманітності своїх форм, що склалися в сучасному досвіді шкіл, переслідує той же комплекс практичних, виховних, освітніх і розвиваючих цілей, що і весь процес навчання з іноземної мови в школі. При відносно невеликому балансі часу навряд чи можна вважати, що перед позакласною роботою можна ставити які-небудь ширші цілі у володінні мовою, ніж це ставиться в програмі по основному курсу.

У методичній літературі ми зустрічаємо досить одностайну думку про те, що позакласна робота покликана удосконалювати ті знання і уміння з іноземної мови, яких учні набувають на уроках.

Представляється правомірним говорити не стільки про цілі позакласної роботи, скільки про функції в загальному процесі оволодіння іноземною мовою. Ці функції витікають з суті процесу навчання і виховання в сучасній школі, з самої специфіки учбового предмету «іноземна мова».

Структура учбової діяльності з іноземної мови включає як постійний компонент цілеспрямовану практику. Проте природне середовище і потреба в такій практиці спілкування на іноземній мові в шкільних умовах відсутні. В зв'язку з цим позакласна робота виконує функцію дуже важливого мотивуючого чинника, компенсує значною мірою відсутність природного середовища для спілкування на іноземній мові (І.В. Рахманов).

Там, де позакласна робота виступає як природне продовження системи уроків, яким властива атмосфера співпраці і співтворчості, створюється справжнє педагогічне середовище невимушеного спілкування (III. Амонашвілі), яке можна умовно позначити як педагогічне іншомовне середовище. У такому середовищі відбувається накопичення додаткового досвіду здійснення способів діяльності, якими школярі опановували в ході рішення чисто учбових завдань, накопичення додаткового досвіду пошукової, творчої діяльності. В учнів виробляється готовність вирішувати ряд комунікативних і пізнавальних завдань у поєднанні з іншими видами діяльності, що, у свою чергу, служить формуванню соціального досвіду, ціннісних орієнтації та етичній позиції особи. Одночасно позакласна робота виконує функцію організованого дозвілля, в процесі якого формуються і організаторські уміння [1, 78].

Відповідно специфіці учбового предмету іноземної мови поняття нових знань може розповсюджуватися на різноманітні відомості екстралінгвістичного характеру, на елементи лінгвістичної інформації, що розширюють філологічний кругозір і потенційний запас мовних засобів.

Розвивати в учня бажання і здатність самостійно набувати нових знань і уміння застосовувати їх у поєднанні із засвоєними - одна з найважливіших функцій позакласної роботи.


1.5 Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови


Принципи позакласної роботи з іноземної мови - вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів та організаційних форм. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя - організатора позакласної роботи.

Основними організаційними принципами позакласної роботи з іноземної мови принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками (В.І.Шепелєва).

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень який сам визначив свою участь у тому чи іншому виді позакласної діяльності бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення іноземної мови, що вимагатиме від нього додаткових зусиль. Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах якнайбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою. Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування, контексті діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи з уроками насамперед полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом чинних навчально-методичних комплексів з іноземної мови.

Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках іноземної мови, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу. Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з іноземної мови. Г.І. Мокроусова і Н.Ю.Кузовлєва доповнюють вищезгадані принципи принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплексності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання. Позакласна робота з іноземної мови повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і країни, мову якої він вивчає. Цей громадянин має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати і допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням любов до прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав. Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, які сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим, здебільшого країнознавчого характеру.

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання й розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має дати учням можливість самостійно використати свої знання і вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність - це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику і форми позакласного спілкування [27, 287].

У позакласній роботі важливим є принцип наступності й перспективності: плануючи позакласну роботу певного класу, вчитель враховує ті знання й навички, що їх одержали учні на уроках і в позаурочних заходах у попередніх класах. Одночасно позакласні заходи можуть готувати основу для кращого засвоєння матеріалу на уроках, до участі у факультативних заняттях. У позакласній роботі реалізується зв'язок теорії з практикою, учні збагачують свій словник, розвивають навички правильного висловлення думки, глибше оволодівають мовними нормами, вдосконалюють навички самоосвіти. У позакласній роботі реалізується принцип індивідуального підходу до учнів, ураховуються їх здібності, нахили.

Проте одночасно позакласна робота з мови має і свої специфічні принципи, а саме: врахування віку й ступеня підготовленості учнів до занять, наявність інтересу до вивчення мови, вибірковість, що виявляється у відсутності єдиної програми для позакласної роботи й дозволяє вчителю самому планувати її, виходячи з умов роботи школи, вікового складу учнів, їхньої зацікавленості, а також залежно від програмового матеріалу, що вивчається. Цей самий принцип діє й у виборі форм роботи. Принцип наукового підходу в проведенні позакласної роботи дозволяє ширше розкривати програмові теми, вивчати теми, не передбачені обов'язковою програмою, використовувати в позакласній роботі нові сучасні методи і форми роботи.

Усі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в комплексі забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.


РОЗДІЛ 2. Основні форми позакласної роботи з іноземної мови в сучасній школі


.1 Загальна характеристика сучасних форм позакласної роботи з іноземної мови


Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та інше

В сучасній методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття "масовості", В.І.Шепелєва пропонує розрізняти форми позакласної роботи з іноземної мови за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до неструктурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів - літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично [27, 234].

За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з іноземної мови: 1} змагальні, 2) засоби масової інформації, 3) культурно-масові, 4) політико-масові. Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи.

Заходи змагального характеру: конкурс, гра. олімпіада, вікторина та інші.

Засоби масової інформації - стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест виставка-вікторина тощо.

Заходи культурно-масового характеру: вечір свято, присвячений народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю та діяльності відомих: письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніка у зв'язку зі знаменними подіями; ранок казок та інші.

Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція ярмарка солідарності, телеміст та інші.

У педагогічній літературі є поняття «об'єднуючі форми позакласної роботи» (Т.М.Калечиць, З.О.Кейліна). До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри та клуби веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з іноземної мови, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих та кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як "домашнє завдання" учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.

Крім того позакласна робота з іноземної мови має дві основні форми: систематичну, яка постійно ведеться протягом року, та епізодичну - заходи, що проводяться один-два рази на рік.

До систематичних форм позакласної роботи належать мовний гурток, стінна мовна преса, видання учнівського журналу, регулярне проведення лінгвістичних радіопередач. Тут постійний склад учнів. Форми епізодичної роботи дуже різноманітні: це проведення мовних вечорів, конференцій, конкурсів, виставок, екскурсій, тижнів чи днів мови в школі, олімпіад тощо.

Мовні конференції проводять один або два рази на рік, мета їх - популяризувати важливі матеріали з мови перед широкою учнівською аудиторією. На конференції читають уривки кращих перекладів, зроблених учнями з творів видатних письменників. Учасники діляться досвідом використання словників, розповідають про їх значення для піднесення культури мовлення.

Проведення мовних вечорів, конференцій вимагає від учнів самостійності, пошуку, творчості, активізує їх інтелектуальні можливості, розвиває організаційні здібності.

Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови у школі. Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів [27, 236].

Тиждень іноземної мови у школі як комплексна форма повинна сприяти цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, доступною, пов'язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки.

Процес підготовки і проведення Тижня іноземної мови проходить у три етапи.

етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, а також підготовку необхідних фономатеріалів, діафільмів, кінофільмів, слайдів. Безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі іноземної мови, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.д.

етап - це проведення Тижня іноземної мови. Обовязковою умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.

етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформаційний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився.

Зразок плану проведення Тижня з іноземної мови у школі подано в додатку А.

Екскурсія з іноземної мови є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45-90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють: за змістом (історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі); за часом (короткотермінові, тривалі); за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).

Для ефективного проведення екскурсії необхідне чітке визначення освітньої та виховної мети, вибір оптимального змісту, об'єкта екскурсії з урахуванням рівня підготовки учнів. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії - усне опитування, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

Як окрему форму позакласної роботи з іноземної мови можна виділити листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, але й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів. Листування дає можливість учням практично користуватися іноземною мовою як засобом спілкування та отримувати додаткову інформацію до тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, але й усного мовлення учнів, на засіданнях гуртка або секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, про яку йдеться в листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їх зміст. Організуючим центром цієї роботи є "Шкільний поштамт", який допомагає учням в листуванні, надає їм інформацію про те, як правильно оформити листа (написати адресу, дату тощо), пропонує адреси зарубіжних друзів, які бажають листуватися, забезпечує конвертами, марками, консультує з приводу вживання мовного матеріалу, характерного для епістолярної форми спілкування.

Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують високі результати, повинні мати такі характеристики:

інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практична та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;

комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користування іноземною мовою як засобом одержані і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;

ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинні включати "набір" ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;

орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;

емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищення інтересу учнів до іншомовної діяльності [27, 238].


.2 Змагальні форми роботи


До форм змагальної роботи відносяться: конкурс, вікторина, олімпіада, гра, турнір, КВК та інші. Їх об'єднує в один вигляд те, що під час проведення кожного з цих заходів школярам властиві ініціативність, творче напруження, дух змагання, допитливість, прагнення знати і уміти більше інших. Все це сприяє кращому запам'ятовуванню і практичному застосуванню того лексичного і граматичного матеріалу, який використовується в даному заході.

Підготовка цих форм позакласної роботи не вимагає дуже багато часу. Тому їх можна проводити регулярно, після проходження розмовної теми уроку. В процесі проведення заходів змагань можна виявити рівень підготовленості того або іншого учня, виділити кращого, більш здатного або, навпаки, менш здатного, надалі приділити йому більше уваги. Учні ж мають можливість порівняти мовні знання тих, що беруть участь в конкурсі або вікторині.

Особливо слід виділити гру як форму змагання роботи. Проведення ігор робить оволодіння граматичними явищами і лексикою мови неопосередкованим. Особливо велике значення мають ігри при навчанні молодших школярів. Сам факт, що гра викликає інтерес і активність дітей і дає їм можливість проявити себе в захоплюючій для них діяльності, сприяє швидшому і міцнішому запам'ятовуванню іншомовних слів і речень. Цьому ж служить і той факт, коли знання матеріалу є обов'язковою умовою активної участі в грі, а в деяких іграх - обов'язковою умовою виграшу. Гра дає можливість не тільки удосконалювати, але і набувати нових знань, оскільки прагнення виграти примушує думати, згадувати вже пройдене і запам'ятовувати все нове, що зустрічається в грі. При використанні ігор необхідно враховувати і те, які саме знання ми хочемо перевірити, тобто гра не повинна проводитися просто ради гри [30, 34].

Ще однією умовою гри є її доступність дітям. Деякі орфографічні та загальні ігри подано в додатках Б і В.

Слід пам'ятати, що кожна з форм змагальної роботи може мати декілька видів (наприклад, конкурс знань і фонетичний конкурс, гра «Грай-місто» та ігротека і т. д.).

При організовувані змагальної роботи вчителеві слід в будь-якому конкретному випадку продумати зміст матеріалу і тему, а також враховувати рівні навченої і індивідуальні особливості школярів. До кожної форми роботи слід підходити творчо. Головною метою розробок є формування основного уявлення про принципи організації, підготовки і проведення форм роботи.

У кожній розробці формулюються практична, виховна і освітня цілі, властиві всім різновидам даної форми роботи. Наприклад, практична і виховна цілі в нашому конкурсі відповідають цілям будь-якого конкурсу, гри, вікторини і інших заходів.

Проте слід пам'ятати, що при проведенні різних видів однієї форми роботи практична мета повинна бути конкретизована залежно від теми, наприклад: якщо проводиться фонетичний конкурс, то мета відповідно формулюватиметься так: удосконалювати вимовні навики; надати учням додаткову можливість використовувати іноземну мову поза уроком. Якщо проводиться конкурс кмітливих (конкурс на знання граматики), то мета може бути наступною: удосконалювати граматичні і лексичні навики по темі, надати додаткову можливість використання іноземної мови.

Виховне завдання у всіх випадках може залишатися одне і теж.

Таким же чином повинна конкретизуватися мета вікторин, ігор. В олімпіаді і турнірі мета і завдання можуть не змінюватися, оскільки ці заходи зазвичай не мають своїх різновидів і проводяться всього один раз в рік. Отже, учасники цих заходів будуть кожного разу різні. Завдання вказаних форм роботи можуть змінюватися за бажанням вчителя.

Організаційні принципи, вказані в етапах підготовки і проведення кожної вибраної форми позакласної роботи, властиві всім різновидам форм. Слід відмітити, що іноді не виділяють етап підготовки, внаслідок чого кожного разу в заходах беруть участь одні і ті ж учні, які проявили себе як найбільш творчі і ініціативні. Етап підготовки повинен якраз передбачати залучення менш активних школярів і передбачати виконання ними того або іншого доручення, необхідного для проведення заходу. Доручення можуть бути спеціально продумані для подібних учнів. Не слід також забувати про необхідність етапу підбиття підсумків. Особливо велике значення він має для дітей.

Одним з різновидів змагальної форми є конкурс. Конкурс знань може проводитися після будь-якої пройденої теми. Завдання конкурсу будуються з урахуванням тих навиків і умінь, які були сформовані при проходженні цієї теми. Кожне завдання направлене на те, щоб оцінити, наскільки добре сформовані необхідні навики і уміння, засвоєний пройдений матеріал. В процесі конкурсу учні зможуть переконатися в необхідності знань граматики іноземної мови. Всі завдання конкурсу комунікативно направлені. У зв'язку з цим учні повинні будуть не тільки мати певні знання по темі, але й уміти вживати засвоєні лексичні одиниці в непідготовленій мові залежно від ситуації.

Масова участь школярів, захопливість і посильність пропонованих завдань - такі повинні бути умови проведення конкурсів. Можна проводити конкурси на кращу вимову, кращий діалог, кращий непідготовлений вислів по темі, кращий переклад (у 10-11-х класах), твір, замітку в газету і т.д. Зовсім не обов'язково проводити один і той же конкурс у всіх класах різних ступенів навчання. Більш того, слід враховувати вікові особливості при виборі уміння, по якому проводиться конкурс.

Конкурс може проводитися як в одній групі, так і в цілій паралелі. У першому випадку учні групи діляться на три підгрупи. У другому випадку вся група одного класу представляє одну команду, група іншого класу - іншу команду і т.д. Змагання організовується між групами різних класів.

У конкурсі можуть брати участь не більше трьох груп. Час, що витрачається на виконання кожного завдання, не повинен перевищувати 2 хв. Весь конкурс триває 30-35 хв. Зміст завдань повинен бути написаний на картках крупно і розбірливо.

Для організації і проведення конкурсу необхідно виділити два ведучих з числа учнів старших класів, що добре володіють іноземною мовою, і трьох помічників. До складу журі повинні увійти три людини (старшокласники, вчитель). Потрібно підготувати магнітофон, дошку з таблицею для занесення балів за виконання кожного завдання і стіл для членів журі [30, 35].

Великий інтерес у школярів викликає участь у мовних олімпіадах, що проводяться в масштабах школи, міста, району, області й складаються з двох турів: першого - у межах школи й другого - загальноміського чи обласного. Переможці першого туру одержують право на участь у другому турі.

Для кожного туру журі розробляє план проведення олімпіади і визначає її зміст. Зміст і складність завдань визначаються як програмовим матеріалом, що вивчався на уроках, так і тим матеріалом, який зорієнтований на загальний мовний розвиток учнів.

У завдання олімпіади включають творчі роботи, запитання з різних розділів шкільного курсу мови, виконання різних практичних завдань та інше. Бажано, щоб запитання і завдання олімпіади не повторювали формулювань, поданих у шкільних підручниках.


.3 Засоби масової інформації як форма позакласної роботи


До засобів масової інформації відносяться: газети, журнали, радіо, телебачення. Вони широко використовуються в нашому житті. Що стосується середньої школи, то до засобів масової інформації можна віднести стенд, стінгазету, бюлетень, оголошення, виставку-вітрину та інше. Дані засоби служать для того, щоб учні могли отримувати необхідну для них інформацію про події в країні, в рідному місті і школі, а також відомості на іноземній мові про країну мова, якої вивчається, про цікавих людей і події в інших країнах.

Не слід забувати, що названі засоби масової інформації матимуть особливо велике значення, якщо всю роботу по їх оформленню і випуску візьмуть на себе учні. Чим більше учнів братимуть в цьому участь, тим ефективніше стане даний вид діяльності.

Названі засоби масової інформації є формами позакласної виховної роботи з іноземної мови в середній школі. Вони надають вчителеві можливість розвивати в учнів навики і уміння в області практичного володіння мовою і разом з цим здійснювати патріотичне, трудове, естетичне виховання, розвивати мислення, розширювати загальний кругозір.

Проте успіх у використанні засобів масової інформації в більшій мірі залежить від того, наскільки учні розуміють важливість і необхідність цього виду позакласної роботи, і від того, як цей процес організований. При правильній організації в учнів виховується відчуття колективізму, розвивається самостійність, точність і акуратність у виконанні доручених завдань, виробляється творче відношення до справи [30, 45].

Школярі, зайняті підготовкою і оформленням стінгазет, бюлетенів, стендів, виставок, розширюють і заглиблюють свої знання по іноземній мові, набувають навику мислити на цій мові. Але із закінченням оформлення стінгазети, робота не закінчується, а тільки починається. Адже основна мета засобів масової інформації - робота над змістом представленого для огляду матеріалу. Ось до цієї-то роботи вчителем і притягується та частина учнів, яка не була зайнята в оформленні стінгазети.

Матеріали засобів масової інформації завжди актуальні, допомагають створити життєві ситуації для бесіди з учнями, дають цікавий матеріал для читання і тим самим сприяють розвитку у навиків володіння мовою, що вивчається.

Окрім даних засобів масової інформації, існують ще радіогазета, настінний календар знаменних дат, блискавка та інше. Організація подібних засобів інформації не складає великих труднощів. У багатьох школах випускають радіогазети на рідній мові. Кожен вчитель може легко співвіднести зміст радіогазети (радіопередачі), що випускається, або блискавки на іноземній мові з випуском їх українською мовою: Крім того, в журналі «Іноземні мови в школі» регулярно публікуються тексти для радіопередач шкільного радіовузла на німецькій, англійській, французькій мовах. Їх теми відповідають шкільній програмі.

Важливе значення має випуск стінгазет (регулярні і тематичні спеціальні випуски). У таких газетах висвітлюються короткі, але виразні матеріали про суспільне значення мови, широко висвітлюються питання культури мовлення, тлумачаться значення й правильність вживання окремих слів і словосполучень, складні випадки слововживання, критикуються стилістична невправність писемного й усного мовлення окремих учнів.

У стінгазеті гуртка висвітлюються факти його роботи, завдання й запитання мовних вікторин, умови конкурсів, що їх проводить мовний гурток.

Члени гуртка можуть видавати журнал, випуски якого найчастіше приурочуються до знаменних дат політичного, історичного й культурного значення. У журналі вміщуються матеріали, що характеризують ці події, пов'язані з ними цікаві історичні довідки про походження назв, окремих слів.

Готуючись до визначних дат, гуртківці оформляють також альбоми. Підготовка й оформлення таких альбомів стимулює творчість учнів, розширює їх запити, збагачує новими фактами, має виразну виховну спрямованість.


2.4 Культурно-масові форми роботи з іноземної мови


Культурно-масові форми позакласної роботи передбачають проведення різних вечорів: вечір-портрет, вечір-зустріч, вечір-хроніка, вечір-ритуал, вечір-свято.

Як і всі позакласні заходи, вечори на іноземній мові покликані підвищувати інтерес учнів до мови, що вивчається, закріплювати, розширювати і заглиблювати знання, що є у них, уміння і навики.

При визначенні тематики вечорів слід враховувати, що деякі теми можна рекомендувати лише для окремих ступенів навчання або класів. Ряд тем слід використовувати на різних ступенях навчання в інших варіантах. Вибір теми вечора і форми його проведення для того або іншого ступеню навчання визначається, з одного боку, об'ємом мовного матеріалу, у міру збільшення якого можна ускладнювати тематику, з іншого боку, рівнем загальноосвітньої підготовки що вчаться, можливістю реалізації деяких міжпредметних зв'язків.

Необхідно максимально використовувати знання і уміння учнів, придбані ними в процесі навчання і участі в позакласній роботі, мінімально завантажувати їх заучуванням нового матеріалу, особливо такого, який містить незнайомі лексичні одиниці і граматичні явища. У зв'язку з цим слід наперед планувати і чітко систематизувати весь матеріал, використовуваний на вечері. Такий вечір краще всього проводити в кінці чверті, півріччя, року. Учні в ході учбового процесу отримують завдання по драматизації невеликих учбових текстів, їх інсценуванню, по тематичному об'єднанню таких інсценувань з вивченими віршами, піснями і т.д.

При складанні плану позакласних заходів слід погоджувати тематику і програму вечорів, що проводяться, з святами, поточними подіями міжнародного характеру, ювілейними датами, приурочуючи їх проведення до даного дня [39, 45].

Готуючи художню частину, слід пам'ятати і про ту частину вечора, завдання якої полягає в тому, щоб розширити пізнавальні інтереси учнів, а для цього слід провести на початку вечора бесіду, вступне слово українською мовою або на іноземній, але адаптоване згідно ступеня навчання.

Особливо слід звернути увагу на розуміння змісту вечора і правильне сприйняття віршів і пісень. Оскільки тексти віршів і пісень не можна адаптувати, слід давати їх там, де це необхідно, на двох мовах - іноземній та українській. Це сприятиме полегшенню розуміння і одночасно підсилить їх емоційну дію. Під час проведення вечора треба ширше (але в міру) використовувати проектування на екран фрагментів фільмів, дат, імен власних, географічних назв, різних фото, ілюстрацій, тобто всього того, що сприяє кращому сприйняттю матеріалу. З тією ж метою корисно деякі пісні, особливо ті, які виконує весь зал для глядачів, написати у вигляді великих плакатів і вивісити їх в залі для глядачів. Можна рекомендувати також текст однієї-двох цих пісень включити в запрошення.

Вечір-портрет об'єднує в собі вечори, присвячені життю і діяльності відомих людей: політичних діячів, письменників, художників, композиторів.

Подібні вечори проводяться для того, щоб розширити знання учнів про життя і творчість, значення, досягнення або внесок тієї або іншої відомої людини в справу країни і людства. Знання життя і діяльності цих осіб сприятиме вихованню учнів. Знайомлячись з такими людьми, учні отримують уявлення про країну мови, яку вивчають, про її народ, традиції і т.д. Дані вечори краще проводити в дні народження знаменитих людей або в дні їх загибелі, смерті, на знак пам'яті про них.

Вечір-ритуал об'єднує вечори, які бувають зазвичай традиційними і містять в собі елементи ритуальних посвят. Вони характеризуються особливо урочистою обстановкою під час проведення, відповідальністю рухів учасників і хвилюванням присутніх. До таких вечорів відносяться посвята в знавці в якій-небудь області науки або техніки; вшановування когось за велику і плідну роботу, наприклад педагогів, та інше.

На даних вечорах вимовляються напутливі або подячні слова, вручаються дипломи, сувеніри, присуджуються звання, узагальнюється досвід роботи і досягненні успіхи.

Вечір-зустріч - вечір, на якому учні з кимось зустрічаються, знайомляться, діляться враженнями, думками, обмінюються адресами, сувенірами, значками, набувають нових друзів, дізнаються багато нового і цікавого.

Дані вечори проводяться у зв'язку з прибуттям якої-небудь делегації, запрошенням тієї або іншої людини, що побувала за кордоном, бажанням людини розповісти іншим про своє хобі, про свої враження, про побачене і пережите.

Подібні вечори можуть бути незапланованими і організовуватися протягом декількох днів залежно від можливостей прибулих гостей. До таких зустрічей слід бути готовим завжди.

Вечір-хроніка служить загальною назвою вечорів, пов'язаних з викладом історії хронікальних подій, дат, з назвою історичних місць, міст, згадкою імен героїв, відомих людей минулого з метою, щоб нагадати учням важливі факти історії, пояснити і довести значущість якої-небудь події або знаменного дня. Дані вечори пов'язані із країнознавством і призначені для повідомлення учнів історичних фактів і подій з історії нашої країни та інших країн, що зустрічаються при вивченні іноземної мови.

Вечір-хроніка проводиться за ініціативою учнів, яких зацікавила яка-небудь історична подія, дата або ім'я. У них з'являється бажання більше дізнатися про це самим, а потім розповісти і іншим.

Вечір-свято знайоме всім. Проведення даних вечорів не складає особливих труднощів. Проводяться вони напередодні якого-небудь свята.

Для даних вечорів можна вибрати не тільки дати нашого календаря, але й інших країн. Це сприятиме розширенню кругозору учнів, знайомству їх з традиціями інших народів світу.

Проведення вечора-свята залежить від бажання учнів святкувати цей день колективно, разом з друзями в школі. Деякі свята можуть бути нецікаві учням, інші бувають зрозумілі тільки учням старших класів. Всі ці умови необхідно враховувати при плануванні позакласної роботи.

У позакласній роботі практикують проведення мовних вечорів. Такий вечір може підводити підсумки роботи гуртка. Тоді основна роль в організації його належить гуртківцям, які виступають на вечорі з найцікавішими повідомленнями, підготовленими і прослуханими на гуртку, а тепер тематично об'єднаними і відповідно скомпонованими.

Найчастіше мовний вечір проводиться як самостійний вид позакласної роботи, присвячується важливим мовним проблемам або приурочується до знаменних дат. Тоді його організовують широко, до участі в ньому залучають учнів відповідних класів, учителів, зал святково оформляють, учні готують спеціальний номер стінгазети, виставку наочності, виготовленої гуртківцями.

Тематика мовних вечорів може бути найрізноманітніша.


2.5 Гурток як синтетична форма позакласної роботи


Гурткова робота з іноземної мови має велике загальноосвітнє, виховне і розвиваюче значення. Ця робота не тільки заглиблює знання по іноземній мові, але і сприяє розширенню кругозору школярів.

Гурток як форма позакласної роботи відома давно, вона набула вже більш менш сталих ознак, отримала широке віддзеркалення у пресі . Проте у вчителя виникає немало питань про особливості організації основних видів кружків. Аналіз опублікованих робіт показав, що саме організаційна сторона справи найчастіше упускається з вигляду [39, 56].

Мовний гурток - важлива й ефективна форма позакласної роботи, перевага якої у тому, що заняття проводяться систематично, за певним планом, при постійному складі учнів.

При створенні гуртків іноземної мови в школі необхідно враховувати наступні положення:

. Заняття в гуртку повинні бути виключно добровільними.

. Кожен гурток ставить собі певні і конкретні завдання.

. Організація роботи будь-якого гуртка повинна бути чіткою. На першому (організаційному) занятті будь-якого гуртка слід вибрати старосту, встановити точні дні і години навчань, обговорити план роботи гуртка. Гуртківцям повинна бути поставлена умова: пропуски занять гуртка без поважних причин не допускаються.

. Дні і години роботи кружка обов'язково узгоджуються з учбовою частиною школи. Періодичність занять - 1 раз в дві неділі.

. Тематика занять повинна бути актуальна і відповідати запитам учнів.

. Тривалість кожного заняття в середньому близько години.

. Результати гурткових занять всієї групи, а також роботи окремих учнів повинні знаходити віддзеркалення в бюлетенях, що спеціально випускаються, або в стінній газеті.

Найкраще, коли в гуртку працюють учні одного класу (при наявності кількох паралельних). Заняття гуртка проводять два рази на місяць. До роботи залучають тих учнів, які виявили бажання працювати в ньому. Плануючи роботу, треба пам'ятати, що зміст, види й форми її мають відповідати віковим особливостям учнів, рівневі їх загального розвитку. Гурток може бути тематичний і широкого профілю. Проте, більше зацікавити учнів мовним матеріалом можна тоді, коли тематика гуртка матиме так званий широкий профіль, тобто охоплюватиме кілька мовознавчих проблем: походження мови, походження імен, географічних назв, розвиток значень слова, розвиток і збагачення словника в певну епоху.

У мовознавчому гуртку учні 5-7 класів найчастіше опрацьовують питання з лексики, фонетики, словотворення, у 8-9 класах вивчають питання синтаксису, стилістики, досліджують відповідні синтаксичні явища в мові письменників.

Гуртківці 10-11 класів опрацьовують мовностилістичні явища творів. Це дозволяє їм глибше проникнути у творчу лабораторію письменника, збагнути особливості його творчості, усвідомити ідейно-тематичну й образну основи твору.

Заняття гуртка може складатися з таких основних структурних елементів: вступне слово керівника гуртка, виступи гуртківців з відповідними повідомленнями (рефератами, доповідями), виконання всіма учасниками гуртка практичних завдань, відповіді на запитання, у 5-7 класах - завдання з цікавої граматики, мовні ігри.

Протягом року проводять одне-два відкритих заняття, на які запрошують і не членів гуртка. Такі засідання популяризують роботу гуртка, збуджують інтерес до вивчення іноземної мови і в інших учнів.

Роботу гуртка планують, план складають на півріччя; планувати роботу гуртка можна й на цілий рік.

Успіх роботи мовного гуртка значною мірою залежить від того, наскільки продумано і вдало організовує її керівник. Він детально планує й готує кожне засідання, добирає потрібну літературу, наочні посібники, консультує гуртківців, навчає, як треба працювати над запропонованою літературою, як готувати реферат чи повідомлення, як добирати найбільш промовисті факти для ілюстрації теоретичних положень, де їх відшукати. Проте вчитель ні в якому разі не повинен підміняти учнів, давати їм готовий виступ, інакше вони втрачають інтерес і потяг до роботи [39, 58].

Потрібно, щоб робота гуртка не замикалася у вузьких рамках, а ставала здобутком інших класів, школи, тому робота його повинна популяризуватися оголошеннями, виступами гуртківців у стінній пресі, по радіо.

Виготовлення таблиць, мовних плакатів - один із видів роботи мовного гуртка. Це своєрідна популяризація норм літературної мови серед учнів школи. Гуртківці під керівництвом учителя розробляють зміст і виготовляють орфоепічні й орфографічні таблиці. Так само популяризується використання приказок і прислів'їв про працю, дружбу, мир. Такі таблиці вивішують на певний час у кабінеті іноземної мови або в спеціально організованому «Куточку мови» й після ознайомлення учнів з ними замінюють іншими.

педагогічний позакласний іноземний читання

РОЗДІЛ 3. Особливості деяких форм позакласної роботи з іноземної мови


3.1 Позакласне читання як засіб формування читача


«Забудьте про позакласне читання!» - іноді доводиться чути в деяких школах. Сьогодні вчителю іноземної мови не вистачає годин для опрацювання творів, запропонованих Програмами - стверджує дехто із словесників. Дійсно, це так. І реалії сучасного шкільного життя вносять певні корективи у плани вчителя. Та хіба можна відмовитися від головної мети вивчення літератури у школі - залучити до читання, зацікавити найкращими художніми творами, адже відомо, що вдало організоване позакласне читання впливає на якість класного, націлене на розширення кола знань, умінь та навичок, необхідних для розвитку читацької культури. Воно сприяє формуванню мотивів звертання до книги та потреби у самостійному читанні художніх творів [13, 24].

Позакласне читання - це вид самостійного читання учнів, що здійснюється під керівництвом учителя на основі рекомендованих списків творів, запропонованих чинними Програмами з іноземної мови.

Задача позакласного читання - не тільки проконтролювати самостійне читання учнів, дати йому необхідний напрям, розвивати любов до книги, літератури, зацікавити школярів тим чи іншим твором, творчістю того чи іншого письменника, навчити їх орієнтуватись у «книжковому морі» літератури, розширити їхні знання з літератури даного часу, а ще й ліквідувати прогалини у знаннях учнів, закріпити вміння використовувати аналіз (елементи аналізу) під час вивчення творів, прочитаних самостійно, бути сполучною ланкою між вивченням програмних творів у класі та самостійним читанням учнів за власним вибором.

Зміст позакласного читання складається з:

вивчення кола читання учнів;

формування мотивів звертання до книги;

засвоювання певних знань, умінь та навичок, необхідних для організації самостійного читання учнів.

Основними види робіт із позакласного читання:

анкетування;

індивідуальні та колективні бесіди;

«звіти» учнів про самостійне читання творів;

ведення читацького щоденника;

складання маленьких каталогів з картками, що містять бібліографічні відомості та коротку анотацію;

ведення альбому власних ілюстрацій до творів;

ведення робочого зошита з позакласного читання;

складання анотацій, післямов, передмов до книг;

написання рецензій, відгуків, рефератів та творів на книгу;

проведення засідань гуртка книголюбів.

Так, анкетування проводиться для того, щоб дізнатися, що читають і як розуміють учні прочитане. В результаті анкетування вчитель оцінюватиме точність та емоційність висновків та суджень учнів про прочитане, взагалі, ставлення школярів до читання, а також мотиви звертання до того чи іншого твору [13, 25].

Під час індивідуальних чи колективних бесід учитель також може дізнатися про те, що читають учні після уроків, що їх цікавить, якій літературі вони віддають перевагу, і використати це на уроках позакласного читання, при складанні списків літератури, яку школярі мають прочитати влітку. Врахування інтересів та смаків учнів допоможе не відштовхнути їх від книги взагалі, а, навпаки, залучити до читання.

Один чи два рази на рік (а може, і більше, якщо дозволяє час) доречно буде провести уроки - «звіти» учнів про самостійне читання творів. На таких «звітах» школярі мають розповісти, які книги, яких авторів вони прочитали із списку літератури для позакласного читання. Учитель зясує, чи сподобалися їм ці твори, чим вони їх вразили, що цікавого та корисного для себе школярі винесли завдяки читанню. Вчитель може запропонувати учням розказати про прочитані ними твори, що не входять до списку літератури, та попросить пояснити, що приваблює школярів у цих книгах. На таких заняттях доречно буде чи самому вчителю, чи підготовленій творчій групі учнів розказати про новинки «книжкового світу», а саме: про нові твори та нових авторів, нові цікаві видання відомих уже творів, нові переклади, оригінальні точки зору на знайомі учням книги, що зявилися в періодичній пресі чи інших виданнях тощо. Звичайно, що всі види робіт на такому занятті-звіті будуть сприяти розширенню читацького кругозору школярів.

Доброю традицією у практиці викладання іноземної мови у багатьох школах є ведення читацьких щоденників. Така форма роботи учнів дозволяє вчителю не тільки проконтролювати читацьку діяльність школярів, а й дає змогу вивчити коло читання учнів. Періодично вчитель може проводити заняття-презентації читацьких щоденників», які цікаві тим, що направлені на розвиток навички поглибленого уважного читання. Як правило, учням також подобається така форма заняття, на якому кожен має можливість перевірити себе, почути заслужену похвалу, пережити ще раз прочитані найулюбленіші сторінки книги.

Складання маленьких каталогів з картками, що містять бібліографічні відомості та коротку анотацію, викликає на перших порах певні труднощі у школярів і потребує попередньої підготовки й учнів, й учителя. Пропонуючи таке завдання, вчителю необхідно провести декілька занять у бібліотеці на теми: «Знайомство з бібліотекою, її фонди. Види каталогів та їх призначення». Важливо навчити школярів заповнювати картки для власних каталогів, на яких будуть міститися такі дані за планом:

. Прізвище та ім'я автора книги (якщо є).

. Назва книги.

. Її упорядник (якщо є).

. Назва видавництва та рік видання.

. Коротко (у двох - трьох реченнях) про що книга та для кого вона призначена.

. Де її можна знайти. (Наприклад, у книжковій шафі, на третій полиці зверху; в юнацькій бібліотеці; у Марини Іванової тощо).

Учителю треба буде підкреслити, що, складаючи такі каталоги з метою зручного їх використання, картки необхідно ставити в алфавітному порядку.

Такий вид роботи організовує та координує читацьку діяльність школярів, направлену на розвиток умінь точно, чітко та коротко висловлювати свої думки, а вчителю дозволяє вивчити коло читання учнів.

Цікавим видом роботи може стати ведення альбому власних ілюстрацій до творів для позакласного читання. Взагалі, таке дитяче малювання, за теорією відомого психолога Л.С.Виготського - «графічна мова», відповідає психологічним особливостям дітей середнього шкільного віку, у яких наочне усвідомлення оточуючого світу йде швидше, ніж накопичення слів та асоціацій. Показуючи свої малюнки, школярі повинні розказати той чи інший епізод казки, який вони проілюстрували, та пояснити, чому саме цей момент твору вони вибрали для свого малюнка.

На такий вид роботи - створення альбому власних ілюстрацій до твору - особливу увагу вчителю слід звернути у школах та класах естетичного профілю. Також це може бути індивідуальним завданням для учнів звичайних шкіл, що займаються у дитячих художніх студіях чи захоплюються малюванням. Періодичні виставки таких альбомів прикрасять урок, розширять мистецтвознавчі знання учнів, будуть сприяти розвитку їх естетичних смаків [13, 26].

Ще один вид роботи, який може використати вчитель з метою організації та контролю позакласного читання учнів - це складання анотацій, післямов та передмов до книги. Цей вид роботи потребує оволодіння певними вміннями та навичками: виділяти головну ідею твору, стисло її висловлювати, письмово викладати думки щодо теми, ідеї, центральних образів книги, а також уміння письмово розповідати про її автора. Цей вид роботи тісно пов'язаний із завданнями, направленими на розвиток мовлення учнів.

Вчитель дає пояснення, що анотація - це важливий елемент довідникового апарату книги. Крім змісту твору, в ній часто містяться елементи оцінки книги та короткі відомості про її автора. Вчитель запропонує написати анотацію за таким планом.

а) короткі відомості про автора;

б) для кого адресована книга;

в) її призначення;

г) коротенький зміст;

д) те, на що читачеві варто звернути особливу увагу.

Цікавим для учнів буде завдання написати передмову чи післямову до твору. Школярам необхідно пояснити, що ці жанри критичних робіт відрізняються один від одного не тільки місцем розташування у книзі, а й задачами та метою, що стоять при їх написанні. Так, передмова містить вступні відомості (про автора, твір, видання) перед викладом, пояснює певні факти, про які буде йти мова. Мета передмови - зацікавити твором, залучити до читання. Тому при її написанні необхідно продумати такі факти, які б приваблювали читача, націлювали на прочитання книги. В післямові роз'яснюються ідеї, мотиви твору, розміщені роздуми про подальшу долю героїв, асоціації та спогади, що виникли під час читання, подаються розмірковування, взагалі, про призначення книги, її вплив на читачів. Мета післямови - дати поштовх для виникнення у читача власних думок з приводу твору. Тому, пропонуючи написати післямову, вчитель має роз'яснити учням, що вони мають викласти, перш за все, власні роздуми, що виникли під час читання.

Реферат на прочитану книгу, який також містить короткий виклад змісту твору, відрізняється від рецензії та відгуку тим, що в ньому не прийнято висловлювати власні враження та думки. В рефераті (від лат. Referre - доповідати, повідомляти) подається огляд різних джерел, в яких висловлюється оцінка твору, що розглядається. Мета учня в цьому випадку - навчитися користуватися різними джерелами і складати логічно пов'язаний текст, який би ніс певну необхідну інформацію.

Пропонуючи школярам різні жанри письмових висловлювань на прочитаний твір для позакласного читання, вчитель розвиває їхні творчі здібності, мовленнєві вміння та навички, розширює їхні знання з літератури.

Для учнів, що цікавляться літературою, полюбляють читати художні твори, пропонуємо таку форму роботи як гурток юних книголюбів. Це ефективна форма позакласної роботи, що має за мету розширити знання учнів з літератури, удосконалити їхні вміння та навички, сприяти розвитку індивідуальних творчих здібностей школярів. Успішне функціонування гуртка залежить від того, наскільки продумано здійснюється його організація. Тому вчителю варто завчасно скласти тематику занять гуртка та повідомити її юним книголюбам, щоб вони мали змогу не тільки прочитати запропоновану для обговорення книгу, а й могли ознайомитися з додатковою літературою щодо того чи іншого твору. На засіданнях такого гуртка, які доречно проводити раз на місяць, можна не тільки більш досконало вивчати твори, рекомендовані для позакласного читання, знайомитися з літературно-критичними поглядами на ці книги, обговорювати їх, дискутувати, а взагалі, розширити список рекомендованих для читання книг, включати до нього твори, що тільки-но вийшли із друку (звичайно, якщо вони того варті), а також періодичну літературу [13, 28].

Як бачимо, творчий підхід до організації такого гуртка розвиватиме читацькі вміння та навички школярів, сприятиме розвитку їх читацьких інтересів та смаків.

Особливе значення в організації позакласного читання мають спеціальні заняття позакласного читання, які, як правило, проводяться після певного розділу програми. Частіше весь урок зосереджений навколо якогось одного твору.

Питання про взаємозв'язок (комплексний підхід) звичайних уроків за програмою та позакласного читання дуже важливий. Адже читацькі вміння та навички, що отримують учні на уроках класного читання, мають закріплюватися та поглиблюватися на позакласних заняттях. Організувати та скоординувати уроки класного та позакласного читання можна на основі різних принципів.

. Принцип персоналії, коли на уроках позакласного читання розглядаються твори того ж самого автора, який у той же час вивчається за програмою.

. Проблемно-тематичний принцип, коли до уроку позакласного читання підбирається матеріал, близький попередньому чи наступному програмному матеріалу за тематикою чи проблемами, що у ньому порушуються.

. Жанрово-родовий принцип зв'язку класного та позакласного читання.

. Принцип взаємозв'язаного вивчення зарубіжної та української літератур. Наприклад, позакласне читання у кожному класі доречно буде присвятити проблемі зв'язків української та зарубіжної літератур. Тематика таких занять може бути різною: зарубіжні письменники про Україну; зарубіжні письменники про українських письменників; українські письменники про зарубіжних тощо. Такі заняття дозволять уявити школярам світовий літературний процес у цілому, місце в ньому окремої національної літератури та її взаємозв'язок з іншими [13, 29].

Як бачимо, плануючи факультативи з позакласного читання, вчитель може керуватися різними принципами. Головне, щоб ці заняття були пов'язані з уроками класного читання, доповнювали їх, давали змогу розвивати отримані на попередніх уроках знання, вміння та навички і були цікавими та корисними школярам.

На таких заняттях учитель повинен оцінювати не тільки конкретну роботу школярів на окремому уроці, а й взагалі:

правильність та мотиви орієнтації учнів у книгах;

точність та емоційність висновків та суджень про прочитане, вміння учнів спиратись у відповідях на текст книги, залучати ілюстрації до твору, використовувати свій читацький досвід, отримані раніше знання та вміння;

участь школярів у створенні класних та шкільних бібліотек, картотек і книжкових виставок;

загальне ставлення учнів до книг та позакласного читання.

Таким чином, систематично організовуючи позакласне читання учнів, учитель має можливість досконаліше вивчити індивідуальні нахили, прагнення та смаки школярів, що, безперечно, буде впливати на успішне здійснення виховання та освіти учнів засобами літератури, формування грамотних, культурних читачів.


.2 Удосконалення усного іноземного мовлення в процесі позакласної роботи


Практична мета позакласної роботи з іноземної мови полягає в удосконаленні навичок і вмінь, набутих учнями на уроках.

Під удосконаленням мовлення слід розуміти позитивні зміни, які відбуваються як у змістовій, так і нормативній сторонах мовлення учнів.

Удосконалення змістової сторони мовлення передбачає:

а) розвиток уміння комбінувати мовний матеріал у більш широких межах і використовувати його в різних мовних ситуаціях;

б) збільшення мотивованості, ситуативності й емоційності мовлення.

Удосконалення нормативної сторони мовлення передбачає поліпшення якості лексичних і фонетичних навичок.

Враховуючи те, що, в процесі позакласної роботи вчитель не має достатнього часу для автоматизації нового мовного матеріалу, значне збагачення мови учнів є нереальним. Проте використання незначної кількості

нової лексики доцільне й корисне.

Основну увагу в процесі, позакласної роботи треба приділяти усному мовленню. При цьому слід мати на увазі, що співвідношення навичок і вмінь з різних видів мовної діяльності змінюється залежно від етапів навчання. Так, на початковому і середньому етапах переважає робота над розвитком і вдосконаленням усного мовлення учнів. Читання із розумінням текстів займає тут незначне місце. На старшому етапі навчання основну роль відіграє робота з іншомовною літературою.

Під удосконаленням усного мовлення учнів в умовах позакласної роботи ми розуміємо не збільшення обсягу мовного матеріалу, а навчання вміння гнучко використовувати наявний мовний запас, комбінувати його в більш широких межах та переносити в різні мовні ситуації.

Усне мовлення вдосконалюється завдяки специфічним комунікативним вправам, які будуються на мовному матеріалі, визначеному навчальною програмою, і відповідним видам позакласної роботи.

Учителі-ентузіасти мають великий досвід роботи над вдосконаленням усного мовлення учнів під час проведення позакласних заходів.

На прикладі розглянемо як екскурсія у ліс сприяє удосконаленню мовлення учнів.

Ясний погожий день. Привітне сонце золотавим промінням залило осінній ліс і заграло відблисками в очах дітей, що розташувалися на галявині лісу. Це учні 6-го класу. Вони прийшли сюди із своєю вчителькою французької мови.

План екскурсії передбачає огляд об'єкта екскурсії, повторення з учнями слів і словосполучень, необхідних для спілкування під час екскурсії, індивідуальні завдання, ситуації, які стимулюють мовлення.

Учителька звертає увагу учнів на красу осіннього лісу. Потім пропонує учням нарвати квітів, пошукати грибів, ягід, зібрати листя для гербарію. Діти знають, що після екскурсії вони виготовлятимуть гербарії, кращі з них з надписами французькою мовою.

Збираючи гриби, ягоди, листя, діти показують їх вчительці і запитують: Est-ce que ces champinions sont beaux? Comment sappellest ces champinions?

Семантизація нових слів відбувається наочно, запам'ятовування нових слів стимулюється бажанням учнів зробити надписи французькою мовою на своїх гербаріях.

Нові слова одразу використовуються в мовленні. Відповідаючи на запитання вчителя, учні показують зібрані гриби, квіти, ягоди. Потім вони описують предмети, що їх оточують, спостерігають їх у реальних умовах, коментують, використовуючи засвоєну лексику в нових ситуаціях.

Наприкінці екскурсії вчителька пропонує учням прочитати вірш, заспівати пісню або розповісти про осінь французькою мовою. Учням подобається в лісі.

Як видно з цього прикладу, екскурсія сприяє вдосконаленню мовлення учнів, збагаченню його новою лексикою та розвитку вміння переносити засвоєний лексико-граматичний матеріал у нові мовні ситуації.

Екскурсії є не тільки одним з ефективних видів позакласної роботи, спрямованої на вдосконалення усного мовлення учнів, вони ще й збуджують інтерес до вивчення іноземної мови.

За останні роки значно поширився такий вид позакласної роботи, як листування школярів. Воно має не тільки велике виховне, а й практичне значення, оскільки сприяє розвитку мовлення учнів.

Листування дає можливість учням практично користуватися іноземною мовою, як засобом спілкування і діставати додаткову інформацію до окремих тем програми. Щоб листування сприяло розвитку не лише писемного, а й усного мовлення учнів, на засіданнях секцій інтерклубу заслуховуються інформації французькою мовою про листування і про французьких друзів; влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їхній зміст. Реальні ситуації для бесід французькою мовою виникають і в процесі обговорення листів-відповідей.

Великого поширення в сучасних школах набули такі види позакласної роботи як вечори, ранки, «вогники», на яких учні не тільки демонструють свої артистичні здібності, а й спілкуються іноземною мовою.

Тематичні та святкові вечори і ранки, музичні фестивалі, «вогники», вечори поезії, карнавали стали традиційними видами позакласної роботи. Вчителі іноземних мов, організовуючи позакласну роботу, враховують індивідуальні та вікові особливості учнів, їх інтереси, рівень мовної підготовки.

Деякі вчителі самі пишуть інсценівки, сюжет яких стимулює учнів до комунікативної діяльності, або складають їх за текстами підручника.

Підготовка п'єси або інсценівки складається з двох етапів. Перший етап - підбір інсценівки або п'єси і обробка її (адаптація відповідно до рівня мовної підготовки учнів, скорочення тощо); складання списку слів, відомих і невідомих учням; виявлення можливих мовних ситуацій; складання відповідних мовних вправ.

На другому етапі всі учасники п'єси або інсценівки залучаються до активної мовної діяльності - повторюють відомий лексичний і граматичний матеріали, вчать нові слова, свої репліки, працюють над виразністю мовлення тощо.

Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують оптимальні результати, мають такі характеристики:

ситуативність (оскільки завданням позакласної роботи є розвиток уміння переносити вже засвоєний мовний матеріал в нові ситуації, необхідно їх створювати. Тому переважна більшість видів позакласної робити повинна становити «набір» ситуацій, які є предметним фоном і стимулом цілеспрямованих мовних вчинків);

інформативність і змістовність, які сприяють реалізації як практичних, так і загальноосвітніх завдань позакласної роботи;

поєднання в одному завданні по можливості двох навчальних цілей: удосконалення змістової і нормативної сторін мовлення учнів;

комунікативна спрямованість: усі виді позакласної роботи повинні забезпечувати користуванню іноземною мовою як засобом одержання і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;

орієнтація завдань на підвищення мовної активності учнів;

переважання мовної діяльності над іншими видами діяльності: наприклад, гру в м'яча слід організувати так, щоб головним змістом і метою гри була мовна діяльність;

емоційність форми і способу реалізації, що сприяє підвищенню інтересу учнів до мовної діяльності [7, 3].

Особливо удосконаленню усного мовлення сприяють ситуації, які пов'язані з листуванням, іграми, інсценізаціями. Наприклад, реальні мовні ситуації виникають:

коли учень повідомляє про одержаний лист;

під час обговорення листа-відповіді;

під час обговорення змісту листа, що його одержав учень;

коли учень розповідає про свого кореспондента;

в процесі написання допису про листування в стінгазету;

під час коментування листів на тематичній виставці;

під час повідомлення про листування по шкільному радіо;

У ході гри відтворюються умовні ситуації у вигляді:

бесіди з уявлюваним іноземним кореспондентом;

заочної подорожі з зарубіжними гостями по рідному місту;

свята врожаю;

«подорожі» по карті;

обміну враженнями про визначні місця, про «побачене» та ін.

Постановки п'єси, інсценівки можна прирівняти до умовної ситуації, близької до реальної, бо процес перевтілення створює умови, близькі до реальних. Ситуації виникають:

під час розподілу ролей;

під час обговорення змісту п'єси або інсценівки, з процесі з'ясування характерів дійових осіб, виділенні вловної думки п'єси чи інсценівки;

під час розподілу обов'язків з оформлення спектаклю;

у процесі розучування ролей і т. п.

На результати позакласної роботи впливають також екстралінгвістичні фактори, які мають безпосереднє відношення до учнів. Так, наприклад, мовні ситуації, які виникають під час перегляду діа- або кінофільму, створеного самими учнями, де вони самі виступають дійовими особами, викликають особливу мовну активність учнів. Мовлення для них у такому разі стає природно мотивованим. Мовні ситуації, що виникають на уроках, істотно відрізняються від тих, що створюються в процесі позакласної роботи. На уроці учень прагне виконати поставлене перед ним завдання, тобто його спонукають навчальні мотиви.

Мовні ситуації, створені в позакласній роботі, дають можливість організувати мовну комунікацію, близьку до реального мовного спілкування, бо позакласні завдання не сприймаються учнем як навчальні заняття. В умовах позакласної роботи іноземна мова стає справжнім засобом спілкування, оскільки увага учня, спрямована головним чином на здійснення акту мовлення в зв'язку з грою, уявною мовною ситуацією. Мовна діяльність тут мотивована і має безпосередню значущість для учня. Крім того, сфера спілкування іноземною мовою в позакласній роботі значно ширша. Отже, позакласна робота дає можливість забезпечити учнів ситуативно зумовленою й природно мотивованою мовною практикою, яка сприяє дальшому удосконаленню усного іноземного мовлення учнів [7, 5].

Мовна ситуація може бути стимулом для виникнення мовної дії лише тоді, коли учні мають певний мовний.. досвід. А він створюється на уроці. Під час позакласної роботи мовлення учнів удосконалюється, в ньому з'являються нові сполучення слів і речень. До комбінування вже відомого мовного матеріалу в нових ситуаціях учнів спонукає зміна ситуації. Таким чином, удосконалення мовлення в плані комбінування передбачає обов'язкову і наявність в позакласній роботі різних мовних ситуацій.


3.3 Використання рольових ігор на позакласних заняттях з французької мови


Творчість - це зміна усталеної співорганізації, наявних відносин, перекомпонування діяльності. Кожний акт спілкування здатний викликати появу нового, причому на відміну від акту пізнання, з учетверо більшою ймовірністю, оскільки у спілкуванні беруть участь щонайменше дві людини; За такої оцінки роль спілкування чи не найважливіша у творчості.

У спілкуванні відбувається фрагментування дійсності та її мислима реконструкція, які потенційно приховують момент творчості. З тим самим, підтримуючи інтерес школярів до іноземної мови як засобу спілкування необхідно розвивати інтерес до неї як до носія своєрідної культури. Велику роль у здійсненні цього завдання відіграє використання культурної та духовної спадщини країни, мова якої вивчається. Це твори мистецтва та літератури, доступні для вивчення в умовах сучасної школи України, твори минулого й наших сучасників. Через таке спілкування протікає і перерозподіляється творча енергія творця, а будь-який предмет культури приховує в собі більший евристичний потенціал, ніж це передбачає його творець, який уклав у нього свій задум, - а отже, він стимулює творчість, породжуючи лавину нового. Евристичний компонент цієї закономірності полягає в тому, що чим ширшим та інтенсивнішим є обіг даного повідомлення, знаку {предметного чи словесного), тим більмо виявів різноманітного нового воно може народити, що і є метою творчих комунікативних завдань, покликаних, у свою чергу, сприяти зростанню мотивації вивчаючих [8, 23].

Багатосенсорне сприйняття мови, в даному випадку, дозволяє максимально задіяти різноманітні типи пам'яті, а культурологічний матеріал сприяє кращому розумінню менталітету носіїв мови.

Груповою формою активних методів навчання може стати гра - метод, що знайшов широке застосування в останні три десятиліття. Існують навчальні, дидактичні, педагогічні, сюжетно-рольові та творчо-рольові ігри. Ігрове завдання є перспективними в плані активізації та інтенсифікації навчальної діяльності.

Гра може бути скерована на формування різних психологічних якостей, рис характеру, на набуття знань, формування вмінь та навичок, творче вирішення завдань, визначення оцінки та самооцінки.

Метод навчання за посередництвом гри починається із створенням відповідного оточення, тоді йдуть постановка завдання та психологічна підготовка учасників. Далі пропонується необхідна для учасників інформація, пояснюються умови гри, розподіляються ролі. Пошуком шляхів вирішення проблеми, поставленої грою, та їх реальним втіленням є наступний етап діяльності. Завершується гра підведенням підсумків та аналізом її ходу і результатів.

Серед численних варіантів ігор застосовуються ті, які співзвучні темам занять та навчальному матеріалу.

Ось деякі з них:

. Ситуація з вивченої теми, інсценована у вигляді рольової гри.

. Гра "Що? Де? Коли?", пов'язана із питаннями країнознавчого характеру.

. Завдання та вирішення різноманітних проблемних ситуацій на основі тексту чи життєвого досвіду.

В середніх класах доцільно проводити ігри на засвоєння ситуативної лексики, типу «Знайомство». Відповіді та запитання в ігровій формі засвоюються швидше, деякі кліше переносяться й на інші ситуації, з'являється вміння висловлюватися, моделюючи свою відповідь [8, 26].

Розмовна ситуація моделює спілкування та ставить учнів у певні обставини. Рольові дії - це ще один важливий компонент рольової гри. Їх виконують учасники, і вони можуть бути вербальними та невербальними. Клас розглядається як певне середовище, де усі вступають у певні соціальні стосунки, а навчально виховний процес стає справою усіх учасників. Успіх при цьому - це результат колективного використання усіх можливостей навчання, куди учні роблять значний внесок.


.4 Використання сучасного пісенного матеріалу у процесі позакласного навчання французької мови


Пісня та музика - це ті фактори, що активізують діяльність учнів та підвищують їх інтерес до вивчення мови, впливаючи на їх емоційну сферу.

Одним з найефективніших засобів впливу на почуття та емоції школярів є музика, пісня, що допомагають при вивченні іноземних мов.

Які ж методичні переваги пісні у вивченні іноземної мови?

Пісня, як один із видів мовного спілкування, є засобом більш стійкого засвоєння та розширення словникового запасу, оскільки вона містить нові слова й вирази, а вже досі знайома лексика може зустрічатися в новому контексті, що сприяє її активізації. В пісенних текстах часто зустрічаються власні та географічні назви, реалії, поетичні звороти. Це сприяє розвитку відчуття мови, знання її стилістичних особливостей.

За посередництвом пісні краще "схоплюється" та активізується граматичний матеріал. Часом пісні спеціально створюються для засвоєння певних граматичних конструкцій. Ці пісні, написані в сучасному ритмі, супроводжуються текстом з коментарями та вправами, мета яких - перевірити розуміння тексту та обговорити зміст пісні.

Слухання пісень сприяє вдосконаленню навичок вимови, розвитку слуху. А як відомо, слух пов'язаний з розвитком артикуляційного апарату.

Пісні сприяють естетичному вихованню, згуртуванню колективу, більш повному розкриттю творчих здібностей кожного. Завдяки музиці на заняттях створюється сприятливий психологічний клімат, знижується психологічне навантаження, активізується мовна діяльність, підвищується емоційний тонус та підтримується інтерес до вивчення мови.

Пісні та музичні твори стимулюють монологічні та діалогічні висловлювання, служать основою розвитку мовної діяльності, сприяють навчанню підготовленого та непідготовленого мовлення.

На заняттях з іноземної мови пісні частіше використовуються для:

а) фонетичної зарядки;

б) для закріплення лексичного та граматичного матеріалу;

в) як стимул для розвитку мовних навичок та вмінь;

г) як засіб релаксації на кінцевому етапі роботи, для розрядки чи зняття напруження та відновлення навчальних здібностей.

Стимулом для бесід та дискусій можуть стати сучасні популярні серед учнів пісні. Неважливо, хто приносить їхні записи - викладач чи учень. Основне - зацікавленість та сприяння стимулюванню висловлювань думок свого ставлення до змісту та виконання пісні,

Пісенний матеріал може стати засобом для розвитку як підготовленого так і непідготовленого мовлення учнів, сприяти поширенню фонових знань, тобто збагатити їх знаннями країнознавчого характеру, наблизити до культури тієї країни, мову якої вони вивчають.

Добір пісенного матеріалу залежить від рівня мовленнєвої компетенції, віку та інших особливостей учнів. Якщо виділити початковий, середній та високий рівні знань, то відповідно початківцям пропонуються коротенькі пісні повільного темпу, з простою лексикою та синтаксисом, чіткою артикуляцією, простою мелодією. Для середнього рівня підходять складніші пісні, які мають розгалужений словниковий склад, що охоплює навіть деякі ідеоматичні вирази, досить складні граматичні конструкції. Це мають бути пісні із складнішою мелодією. Високий рівень знань учнів передбачає добір пісень з елементами розмовного стилю, верлану, арго, у яких вимова менш чітка, наближена до природного мовлення [28, 67].

Таким чином, при доборі пісенного матеріалу треба звертати увагу на зміст та форму пісні, розуміючи під змістом словниковий матеріал, граматичні конструкції тощо. Крім того, потрібно враховувати ритм та мелодію. Є низка суб'єктивних чинників, що впливають на добір пісенного матеріалу: пісня може бути запропонованою учнем або учнями; пісня є зараз популярною; пісня подобається вчителю; пісня є нетиповою, вона дивує, привертає увагу.

Загальною метою заняття, на якому вивчається пісня, є ознайомлення з пісенною культурою країни та вдосконалення мовленнєвої компетенції. Спинимося на фрагментах заняття, повністю присвяченого роботі з пісенним матеріалом.

Заняття, повністю присвячене роботі з піснею, включає вступну частину, мета якої - зацікавити учнів. Види робіт, що пропонуються:

написати слово «пісня» на дошці, звернутись до учнів із запитанням: «Що для вас означає це слово? Які музичні інструменти ви можете назвати?»;

створити семантичне поле за темою запропонованої пісні (наприклад: «У парах за дві хвилини пригадайте якомога більше слів на тему пісні. Напишіть найдовше речення з цими словами»);

запропонувати учням прослухати музичний вступ до пісні і уявити тему, персонажів.

Наступний етап - ознайомлення з піснею, досягнення свідомого слухового сприйняття. Види завдань, які можна запропонувати учням:

у списку слів підкреслити ті, які вживаються в пісні;

підрахувати скільки разів використовується в пісні те чи інше слово;

назвати музичні інструменти, які впізнали.

Робота з лексикою та граматичними конструкціями. Мета цього етапу - збагачення словникового запасу та засвоєння граматики. Можна запропонувати такі завдання:

знайти у тексті пісні запозичення;

пояснити окремі слова та вирази;

знайти у пісні синоніми чи антоніми до певних слів.

Фрагмент заняття, присвячений розвитку навичок усного мовлення, може мати за мету навчити учнів висловлювати власну думку. Ось запитання, з якими можна звернутись до учнів: « Як ви вважаєте: ситуація, описана в пісні, є надзвичайною чи типовою, яка часто зустрічається у житті?

Які головні дійові особи пісні? Висловіть власне ставлення до них.

Чи може ситуація, відображена в пісні, відбуватися з вами, у нашій країні?

Потім пропонуються творчі завдання, мета яких - розвинути уяву учня:

уявити діалог між персонажами, вигадати продовження історії;

за мотивами пісні написати листа або листівку;

висловити своє ставлення до події або персонажу з пісні.

Багато при доборі завдань залежить від конкретного пісенного матеріалу та власного досвіду вчителя. Треба звернути увагу на те, що при роботі з аудіоматеріалами бажано повністю виключати рідну мову, такий вид роботи як переклад є недоцільним. Щодо того, скільки часу виділити на кожний етап, як скомпонувати завдання, кожен вчитель має визначитись самостійно, враховуючи рівень знань учнів та конкретний пісенний матеріал. Бажано, щоб вивчення пісні мало якесь продовження і логічно пов'язувалось із подальшими заняттями або самостійною роботою учнів. Можна запропонувати учням пошук в Інтернеті відомостей про виконавців, про музичні стилі та течії, пошук текстів у пресі, літературних творів за темою пісні і таке інше. При роботі з піснею можна використовувати відеокліпи, які часто є справжніми художніми шедеврами, в яких майстерно поєднано звук, зображення, текст.

Навчання з використанням сучасного пісенного матеріалу є ефективним та сучасним, проте, погодимось, що пісня існує не лише для того, щоб її вивчали в класі. Її основна функція - естетична, розважальна. В класі вона може використовуватись заради мотивації, щоб викликати бажання учнів учитись і вивчати іноземну мову, та з метою збагачення форм роботи.


ВИСНОВКИ


Дипломна робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземної мови - «Позакласна робота з іноземної мови в загальноосвітній середній школі». Вивчення та аналіз низки літературних джерел, спостереження за шкільною практикою дали змогу зробити наступні висновки.

Під позакласною роботою з мови переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі в них учнів.

Позакласна робота з іноземної мови спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

Уміло й цікаво проведені позакласні заняття допомагають учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства мови; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали з рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

У зміст позакласної роботи входять найрізноманітніші питання - загальні відомості про мову, питання лексики, ознайомлення із словниками, довідниками; викликає інтерес питання походження імен, географічних назв; цікавить учнів збирання матеріалів про мовні явища і факти, надруковані у газетах, журналах, книгах.

У старших класах позакласна робота передбачає ознайомлення з питаннями історії розвитку літературної мови, стилістики, культури мовлення, дослідження мовностилістичних особливостей творчості письменників-класиків.

Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні самі обирають форму роботи), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій).

У процесі організації позакласної роботи з іноземної мови необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з позакласної роботи.

Знання психологічних особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.

Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та інше

В сучасній методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові.

Серед змагальних форм позакласної роботи особливо слід виділити гру. Проведення ігор робить оволодіння граматичними явищами і лексикою мови неопосередкованим. Особливо велике значення мають ігри при навчанні молодших школярів. Сам факт, що гра викликає інтерес і активність дітей і дає їм можливість проявити себе в захоплюючій для них діяльності, сприяє швидшому і міцнішому запам'ятовуванню іншомовних слів і речень. Цьому ж служить і той факт, коли знання матеріалу є обов'язковою умовою активної участі в грі, а в деяких іграх - обов'язковою умовою виграшу. Гра дає можливість не тільки удосконалювати, але і набувати нових знань, оскільки прагнення виграти примушує думати, згадувати вже пройдене і запам'ятовувати все нове, що зустрічається в грі.

Успіх у використанні засобів масової інформації в більшій мірі залежить від того, наскільки учні розуміють важливість і необхідність цього виду позакласної роботи, і від того, як цей процес організований. При правильній організації в учнів виховується відчуття колективізму, розвивається самостійність, точність і акуратність у виконанні доручених завдань, виробляється творче відношення до справи.

Культурно-масові форми позакласної роботи передбачають проведення різних вечорів: вечір-портрет, вечір-зустріч, вечір-хроніка, вечір-ритуал, вечір-свято.

Загальновідомо, що певні історичні періоди розвитку суспільства характеризуються активізацією певних методів навчання. Кінець XX - початок XXI століть - період бурхливого розвитку техніки та комп'ютерних технологій, що й зумовило широке застосування аудіовізуальних засобів у навчанні. Сучасна епоха потребує від викладачів вдосконалення власної методики, ширшого використання всіх існуючих технічних можливостей. Що мається на увазі під «існуючими технічними можливостями»? Безумовно, у кожному навчальному закладі вони різні. У когось із вчителів є можливість працювати з DVD-дисками, а десь є лише один магнітофон на всю школу. Але і наявні технічні засоби не завжди повністю використовуються. Чому так відбувається? Серед основних причин - відсутність уміння вільно користуватися технічними засобами, недостатня кількість аудіо-візуальних матеріалів та методичних розробок до них, традиційний підхід до викладання. Та як би важко не було долати існуючі перешкоди, сучасна освіта дедалі більше потребуватиме ефективного використання аудіовізуальних засобів, вдосконалення навичок і вмінь роботи з ними. Іноземні дослідники-методисти багато уваги приділяють питанням технічного забезпечення навчання та вдосконалення різних методів самостійної роботи, зокрема, дистанційного та за допомогою комп'ютерних програм вивчення іноземних мов. Таке навчання має специфічні особливості: високу комунікативну спрямованість та високий рівень соціокультурної інформативності. При цьому роль вчителя зменшується, вона полягає в тому, щоб полегшувати процес навчання, робити його цікавішим. Чи правильно це? Однозначно відповісти на це запитання складно. Вся Європа працює за чіткими стандартами в різних галузях життєдіяльності, у тому числі і в освіті. Україна зацікавлена у визнанні власних дипломів за кордоном, а це неможливо без чіткого впровадження стандартів. Мабуть, при цьому втратяться певні надбання вітчизняної педагогіки, але час розставить усе на свої місця. Аудіоматеріали можуть бути найрізноманітнішими: аудіокурси, фрагменти радіопередач, пісні. Пісні можна надзвичайно ефективно використовувати не тільки в позакласній роботі, а й на уроках. Вони відображатимуть іншу культуру, розкриватимуть сучасні реалії світу. Крім того, пісня є джерелом радості та розваги. Пісні допомагають встановити контакт із учнями, оскільки зацікавлюють дітей із різними рівнями знань.

Мовні ситуації, створені в позакласній роботі, дають можливість організувати мовну комунікацію, близьку до реального мовного спілкування, бо позакласні завдання не сприймаються учнем як навчальні заняття. В умовах позакласної роботи іноземна мова стає справжнім засобом спілкування, оскільки увага учня, спрямована головним чином на здійснення акту мовлення в зв'язку з грою, уявною мовною ситуацією. Мовна діяльність тут мотивована і має безпосередню значущість для учня. Крім того, сфера спілкування іноземною мовою в позакласній роботі значно ширша. Отже, позакласна робота дає можливість забезпечити учнів ситуативно зумовленою й природно мотивованою мовною практикою, яка сприяє дальшому удосконаленню усного іноземного мовлення учнів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Алхазишвили А.А. Основы овладения устной иностранной речью. - М.: Просвещение, 1988. - 125 с.

2. Андреевская-Левенстерн Л.С. Методика преподавания французского языка в средней школе. - М.: Просвещение, 1983. - 222 с.

3. Ариян М.А. Лингвострановедение в преподавании иностранного языка в старших классах // Иностр. яз. в школе. - 1990. - № 2. - С. 21-25.

4. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. пособие. -М.: Просвещение, 1969. - 279 с.

5. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам. - М.: Просвещение, 1965. - 227 с.

6. Бенедиктов Б.А. Психология овладения иностранными языками. - Минск: Вышэйш. школа, 1974. - 335 с.

7. Бех П.О., Биркун Л. В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. - 1996. - № 2. - С. 3-8.

. Близнюк О.І., Панова Л.С. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів. - К.: Освіта, 1997. - 64 с.

. Бухбиндер В.А. Работа над лексикой / Основы методики преподавания иностранных языков. - К.: Вища школа, 1986. - С. 159-179.

. Вайсбурд М.Л. Обучение пониманию иностранной речи на слух. - М.: Просвещение, 1965. - 78 с.

. Вишневський О.І. Довідник вчителя іноземної мови. - К.: Радян.школа, 1982. - 152 с.

. Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. - К.: Радян. школа, 1989. - 223 с

. Гапонова С.В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежем // Іноземні мови. -1998. - № 1. - С. 24-31.

. Громова О.А. Аудио-визуальный метод и практика его применения. - М.: Высш. школа, 1977. - 100 с.

. Гурвич П.Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков. - Владимир: Владимирск. гос. пед. ин-т, 1980. - 104 с.

. Давыдова М.А. Деятельностная методика обучения иностранным языкам. -М.: Высш. школа, 1990. - 172 с.

. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. - К.: Вища школа, 1984. - 255 с.

. Державна національна програма "Освіта". Україна XXI століття. - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.

. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) V-IX класи / Керівн. автор. колективу С.Ю.Ніколаєва. - К.: Ленвіт, 1998. - 32 с.

. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе. - М.: Просвещение, 1991. - 220 с.

. Китайгородская Г.А. Методика интенсивного обучения иностранным языкам. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 100 с.

. Китайгородская Г.А. Методические основы интенсивного обучения иностранным языкам. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 176 с.

. Кузьменко О.Д., Рогова Г.В. Учебное чтение, его содержание и формы // Иностр. яз. в школе. - 1970. - № 5. - С. 22-32.

. Ляховицький М.В. Звукозапис у навчанні іноземних мов. - К.: Радян. школа, 1970. - 240 с.

. Ляховицький М.В. Методика преподавания иностранных языков. - М.: Высш. школа, 1981. - 159 с.

. Мельник Є.Ю. Відбір граматичного матеріалу та його організація у текстах-полілогах для інтенсивного навчання французької мови на початковому етапі середньої школи // Іноземні мови. - 1997. - № 3. - С. 11-13.

. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Колектив авторів під керів. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

. Методика интенсивного обучения иностранным языкам / Под ред. В.А.Бухбиндера и Г.А.Китайгородской. - К.: Вища школа, 1988. - 343 с.

. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник / Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. и др. - М.: Высш. школа, 1982. - 373 с.

. Мокроусова Г.И., Кузовлева Н.Е. Организация внеклассной работы по немецкому языку. - М.: Просвещение, 1989. - 190 с.

. Мурзина Т.Н. Игры как средство активизации речевого общения на урока французского языка // Ин. языки в школе. - 1987. - №5. - С. 15-1.

. Науково-методичний журнал "Іноземні мови". - К.: Ленвіт (усі номери).

. Ніколаєва С.Ю. Концепція підготовки вчителя іноземної мови // Іноземні мови. - 1995.- № 3-4. - С. 5 -11.

. Орлова, А.П. Игровые ситуации на французском языке // Ин. языки школе. - 1982. - №1. - С.60-63.

. Плахотник В.М. Навчання іноземних мов у середній школі: концепція та її реалізація // Іноземні мови. - 1995. - № 1. - С. 9 -12.

. Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 5-11 класи. - К.: Перун, 1996. - 32 с.

. Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. - М.: Просвещение, 1991. - 288 с.

. Равинская С.В. Игры как средство обучения // Ин. языки в школе. -19830 . - №1. - С.33-38.

. Савина С.Н. Внеклассная работа по иностранным языкам в средней школе. -М.: Просвещение, 1991. - 160 с.

. Теоретические основы методики обучения иностранным языкам в средней школе / Под ред. А.Д. Климентенко, А.А. Миролюбова. - М.: Педагогика, 1981. - 455 с.

. Шепелева В.И. Внеурочная работа по немецкому языку. - М.: Просвещение, 1977. - 124 с.

. Шубин Э.П. Языковая коммуникация и обучение иностранным языкам. - М.: Просвещение, 1972. - 351 с.

. Щерба Л.В. Преподавание иностранных языков в школе. Общие вопросы методики, 2-е изд. - М.: Высш. школа, 1974. - 112 с.

. Якушина Л.З. Связь урока и внеурочной работы по иностранному языку. - М.: Просвещение, 1990. - 102 с.


ДОДАТКИ


Додаток А


Зразок плану проведення Тижня іноземної мови у школі

Дні тижняЗміст роботиХто відповідаєПонеділокОголошення по шкільному радіо про відкриття Тижня. Відкриття виставки стінгазет, альбомів, кращих зошитів тощо.ОргкомітетВівторокЛялькова вистава "В гостях у казки".V-VI класиСередаКонкурс на краще виконання пісень, віршів іноземною мовою.VII класиЧетверВікторина, присвячена звичаям та традиціям країни, мова якої вивчається.VIII класиП'ятницяРольова гра "Телеміст" (між столицями рідної країни та країни, мова якої вивчається).IX класиСуботаЛітературно-музичний вечір. Підсумки ТижняХ-ХІ класи

Додаток Б. Орфографічні і граматичні ігри призначені для роботи в V-VII класах середньої школи, а також для роботи в молодших класах шкіл з поглибленим вивченням французької мови


Ці ігри можуть бути використані по розсуду вчителя вибірково на уроці, на гурткових заняттях, а також для індивідуальної роботи з учнями.

Вчитель готує картку з грою-завданням в декількох екземплярах. Учні виконують ці завдання письмово, індивідуально в певний час. Виготовлені картки мають отвори, в які поміщаються відповіді учнів. Вчитель швидко перевіряє відповіді і оголошує того, хто виграв.

I. Mettez:) ph/f

1. Qui ...rappe à la fenêtre? - C'est ...ilippe.

. Que ...ait ...rédéric? - Il télé..one.

. Où sont les ...otos de ...élix?

. A quel étage est la salle de ...ysique?

. Comment s'appelle votre ...ille?

. Vous avez mal écrit cette ...rase.

. Votre ...amilie est-elle nombreuse?

b) er ou é?

1. Tu as pari... à Nadine? Non, je vais lui pari... demain.

. Vous avez jou... au hockey au stade «Dynamo»? Non, nous y allons jou... dimanche.

. Tu as décid... d'y ail... seul? Non, je n'ai rien décid... .

c) é, er ou ez.

1. Votre rêve va se réalis... .

. Si vous aim... la nature.

. Si vous cherch... le calme,

. Si vous ne pouv... plus support... la ville,

. Ven... vous renseign... .

. Ven... pari... avec nous,

. Ven... visit... notre maison modèle.

. J'ai voyag... partout.

. Je suis ail... à Moscou.

. Je dois ail... à Paris.

11. Je veux visit... Lutske.

. J'ai aim... cette ville.

. Je vais ail... à Varsovie.

II. Donnez le féminin.o d è1 e: Acteur - actrice.

Continuez tout seuls:

Coq, vendeur, écolier, paysan, savant, journaliste, musicien, professeur, Français, Russe, Américain.

III. Dites et puis écrivez:) au pluriel

) Dans notre manuel de français il y a un beau poème. 2. Qui vous a expliqué cette -règle de grammaire? 3. Nous avons fait un journal mural. 4. Regarde cet arbre, qu'il est beau! 5. Ils ont parlé de leur village natal. 6. Ce festival aura lieu en France. .

b) au singulier

) Ces lieux pittoresques sont très beaux. 2) Qn nous a appris à chanter ces hymnes nationaux. 3. J'aime beaucoup assister Mux bals de fin d'études et aux carnavals. 4. On a planté de beaux arbres de deux côtes de la route. 5. Ces hommes ont beaucoup fait pour la Patrie. 6. Tous sont contents.

IV. Quel article?les mots: pain - bonbons - compote - salade - viande - poisson - fruits -. thé - café - glaces - gâteaux - beurre - fromage - saucisson - omelette.: 1. Ce que vous aimez (ce que vous n'aimez pas).o d è l e: J'aime le lait. Je n'aime pas le lait.

. Ce que vous voulez.o d è l e. Je veux du lait.

. Ce que vous ne voulez pas.o d è l e. Je ne veux pas de lait.

Variante. Employez l'article partitif.

M o d è l e. EC'est du lait?2: Non, ce n'est pas du lait.C'est de l'eau.

Continuez tout seuls: C'est de la viande? C'est du saucisson? C'est du sucre? C'est du beurre? C'est du fromage?

V. Une réponse en trois motsjoueurs sont groupés par deux. Celui qui répond doit employer seulement trois mots dont deux sont des pronoms personnels.o d è l e: E: As-tu ton ballon?2: Je l'ai.

Continuez tout seuls: Voyez-vous l'avion? Dessines-tu cette fleur? Fais-tu ces exercices? Consultez-vous ce dictionnaire? Apprends-tu cette poésie?

Variante. Remplacer les mots en italique (курсивом) par un pronom personnel.o d è l e. E: Je vais appel 1er Pierre.2: Je vais l'appeler.

Continuez tout seuls: Interroger les élèves, applaudir les acteurs, aider ces amis, apprendre aux enfants à jouer du piano, expliquer cette règle de grammaire.


Додаток В. Ігри, які використовуються на позакласних заняттях


. Діти діляться на дві групи: одна виступає в ролі ведучих і ставить питання, інша відповідає. Кожен ведучий ставить одне питання 3 рази, звертаючись до учнів другої групи.

Modèle M: Qu'est-ce qui est Rond?: Une pomme, une table, une balle.2: Le soleil, la terre, la lune.3: Une assiette, une cerise etc.

В рамках одного питання учень не має права повторювати слово, сказане попередньою людиною.

Для підстановки: Qu'est-ce qui est Rouge (carré, long, froid, intéressant etc.)?

2. Cerchez le mot.

Гра проходить в швидкому темпі. Це завдання можна виконувати індивідуально письмово і усно.

1) Il habite une maison à quatre ...

) Pour envoyer une lettre il faut avoir un ... et une ...

) Pour écrire il faut avoir un ...

) Pour dessiner il faut avoir un ... et des ... de coileir.

. Гра «Jouons ensemble».

Розділивши групу на 2 команди (зліва les petits lapins, a справа les petits oursons) і запропонувавши учням повторити за ним слова і рухи (якщо вони будуть правильними), ведучий вимовляє наступні фрази: Je joue à la balle, je joue du piano, je joue à la poupée, je joue avec un chien je joue à cache-cache.

Повторивши кілька разів в різному порядку ці фрази і відповідні їм жести, ведучий починає збивати хлоп'ят, супроводжуючи фрази не відповідними по змісту жестами. Гра триває 5-7 хвилин.


Додаток Г. План заняття з французької мови на матеріалі пісні «Le cinéma» (11-ий клас)


Les objectifs généraux de cours:

- faire connaissance avec la culture française;

- maîtriser l'expression orale et écrite et entraîner la compréhension orale et écrite.

Les sous-objectifs par cours:

- faire connaissance avec les chansons modernes françaises;

- maîtriser la compétence en l'expression orale et écrite et entraîner la compréhension orale.

Les séquences de cours (durée 90 min)

1) Mise en route (10 min env.)'objectif de cette étape est d'éveiller l'intérêt, la curiosité des apprenants.

2) Lecture active (10 min env.): déterminer le thème, distinguer l'idée principale, saisir les relations.

3) Lexique [20 min env.): enrichir le vocabulaire, analyser les particularités lexico-sty-listiques.

4) Expression orale (30 min env.) Objectif: exprimer son opinion.

5) Créativité (25 min env.) Objectif: développer l'imagination.

6) Expression écrite (5 min env. pour exprimer le devoir à domicile) Objectif: production écrite d'après le sujet proposé pour exprimer son opinion, le motiver et justifier, expliquer ses sentiments.

LE CINÉMA (Claude Nougaro)


Sur l'écran noir de mes nuits blanches,je me fais du cinémapognon et sans caméra,peut partir en vacances:vedette, c'est toujours toi.te dire que je t'aime, rien à faire, je flanche:'ai du coeur mais pas d'estomac'est pourquoi je prends ma revanchel'écran noir de mes nuits blanchesje me fais du cinéma.'abord un gros plan sur tes hanchesun travelling-panoramata poitrine grand format,à comment mon film commence,je m'avance vers toi.mètre quatre-vingts, des biceps plein les manches,crève l'écran de mes nuits blanchesù je me fais du cinéma,voilà déjà dans mes bras,lit arrive en avalanche...l'écran noir de mes nuits blanches,ù je me fais du cinéma,fois, deux fois, dix fois, vingt foisrecommence la séquenceù tu me tombes dans les bras...tourne tous les soirs, y compris le dimanche,on sonne; j'ouvre: c'est toiije te prendre par les hanchessur l'écran de mes nuits blanches ?: je te dis «comment ça va?»je t'emmène au cinéma...


ACTIVITÉSen route

- J'écris le mot «chanson» au tableau. Qu'est-ce que pour vous, une chanson (les paroles, de la musique, une mélodie, un refrain, etc.)?

- Cherchez tous les mots que vous connaissez sur le thème «Cinéma». Ditez - les à tour de rôle sans répéter les mots déjà prononcées.

Qui est Bardot? Quel est son prénom?

Lecture

- Comment comprenez-vous ie titre de cette chanson?

- Qui parle?

- Quel est le problème du narrateur?

- Dites tout ce que l'on apprend sur le narrateur.

- En quoi consiste le paradoxe de la situation, décrite dans cette chanson?

Lexique

- Trouvez les mots anglais dans le texte. Comment se prononcent-ils? Y-a-t-il des variantes?

- Connaissez-vous les mots empruntés qui présentent la musique préférée des jeunes? Pour mieux comprendre le sens et apprendre la prononciation correcte lisez les mots donnés, puis les notions. Reliez les deux parties:î - musique rythmique syncopée appuyant le language de la rue (des ghettos noirs d'Amérique, à l'origine)- genre poétique et musical traditionnel du Maghreb; musique et chant populaires modernes issus de ce genre- genre de musique populaire d'origine américaine, essentiellement vocale, provenant d'un mélange de musique country et de jazz, accentuée en général sur les temps faibles et faisant un large appel à la guitare, à la batterie et à l'amplification électriquemusîc - musique jamaïcaine à rythme binaire syncopé- musique créée par les Noirs américains au début du XX-e s., qui repose sur une façon originale de traiter temps et contretemps- tendance musicale brassant divers styles occidentaux ou non

- Expliquez les expressions: «Bardot peut partir en vacances»; «J'ai du c?ur, mais pas l'estomac»; «l'm 80».

- Remplissez la grille en utilisant les mots qui portent sur le cinéma, pris du texte.l'auteur a-t-il employé plusieurs termes spéciaux?

- Dites autrement: poignon (m.), flancher.

- L'auteur emploie dans le texte de la chanson plusieurs répétitions. Trouvez les exemples et expliquez quel effet stylistique l'auteur vise-t-il?

Expression orale

- D'après vous la situation décrite dans la chanson est atypique ou normale?

- Quelle est la différence entre l'amour et la passion? Est-ce qu'il y a l'amour sans passion et passion sans amour?

- «La vie n'est pas le cinéma». Etes-vous pour ou contre cette affirmation?le texte de la chanson pour justifier votre réponse.

- Quel type masculin aimez-vous: macho ou rêveur romantique? Expliquez pourquoi?

Créativité

- A deux imaginez la conversation des deux personnages de la chanson.premiers mots:

- Ça va? Je t'invite au cinéma...

- Formez deux groupes et imaginez un clip pour cette chanson: les acteurs, les costumes, le style musical (rap, jazz, etc.). Présentez vos clips.

Expression écrite

Devoir à domicile

- Choisissez un des sujets suivants et rédigez un texte convaincant:

1. Certaines personnes pensent que la musique moderne est insupportable. Qu'en pensez-vous?

2. Déclarez votre «amour» à un objet.

3. Que pensez vous de l'expression «La musique adoucit les m?urs»?


ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретико - методичні основи позакласної роботи на уроках іноземної мови 1.1 Суть і значення позакласної роботи 1.2 Психол

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ