Порівняльний аналіз особливостей технічного і наукового стилю

 

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТИЛІВ МОВЛЕННЯ

.1 Виокремлення стилів мовлення та їхні класифікації

.2 Історія становлення технічного та наукового стилів

.3 Мовні і жанрові особливості наукового і технічного стилів

.3.1 Мовні і жанрові особливості технічного стилю

.3.2 Мовні і жанрові особливості наукового стилю

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

.1 Граматичні проблеми науково-технічного перекладу

.2 Лексичні труднощі перекладу

.3 Термінологічні труднощі перекладу

.4 Жанрово-стилістична дилема науково-технічного перекладу

.5 Порівняльний аналіз перекладу текстів технічного і наукового стилів

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

технічний науковий стиль мовлення

ВСТУП


Проблема зіставлення різних функціональних стилів має тривалу та багату історію, кожен період якої відрізняється своїми характерними особливостями. Так, для 50-60-х років типовим було протиставлення двох стилів художньої та наукової прози та мистецтва і науки як безпосередніх сфер їхнього вживання. Згодом, стилісти почали детальніше вивчати не лише відмінні, а й спільні риси поданих стилів. Для порівняння залучили офіційно-діловий, публіцистичний та газетний стилі. При цьому, справедливо буде відмітити, що деякі характерні особливості та ознаки, які раніше приписувались лише науковій прозі, рівною мірою властиві і іншим функціональним стилям мовлення. Тому, на даному етапі поділ на стилі не є чимось постійним чи стабільним. Бурхливий розвиток науки і техніки спричинив появу великої кількості різних стилів та підстилів мовлення.

Наразі актуальним є співставлення технічного та наукового стилів. Наука стала основою світоглядної моделі суспільства. Починаючи з самого дитинства сучасна людина засвоює певні наукові аксіоми. У цій ситуації зростає роль науково-технічних текстів, які стали безпосереднім засобом передачі накопиченої інформації та знань.

Різні аспекти наукового та технічного стилів англійської мови було досліджено багатьма українськими та зарубіжними авторами, серед яких І. В. Арнольд, І. Р. Гальперін та В. В. Виноградов.

Водночас, більшість авторів у своїх роботах аналізує окремі вузькі аспекти стилів або торкається цієї проблеми досить поверхово, розглядаючи науковий та технічний стилі просто як одні із функціональних стилів мови. При цьому бракує праць, присвячених комплексному порівняльному аналізу стилів, що і зумовило актуальність нашого дослідження.

Обєктом дослідження є технічний і науковий стилі англійської мови.

Предметом вивчення є спільні та відмінні риси технічного та наукового стилів.

Метою дипломної роботи є систематизація та порівняльний аналіз особливостей технічного і наукового стилів.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

проаналізувати теоретичний матеріал з теми дослідження, а саме

функціональні стилі англійської мови;

зібрати фактичний матеріал по темі дослідження;

визначити місце технічного та наукового стилів в структурі функціональних стилів англійської мови крізь призму їхнього історичного розвитку;

розглянути можливі способи та шляхи науково-технічного перекладу;

зясувати граматичні, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми науково-технічного перекладу;

провести порівняльний аналіз перекладу текстів технічного і наукового стилів.

Теоретичне значення полягає у поглибленні знань про технічну і наукову літературу, сферу їхнього вживання та їхні особливості.

Практичне значення полягає у можливості практичного застосування отриманих результатів дослідження при викладанні таких дисциплін як «Стилістика», «Теорія і практика перекладу» тощо.

В ході написання дипломної роботи використано такі методи дослідження:

дескриптивний метод застосовувався для надання загальної інформації про обєкт та предмет дослідження;

аналіз та синтез наукової літератури;

порівняльний метод, який полягає у зіставленні властивостей поняття чи явища.

Мета і завдання дослідження визначили таку структуру дипломної роботи: вступ, два розділи, висновки до розділів, загальні висновки, список використаної літератури, анотації на англійській та українській мовах та додатки. Повний обсяг роботи складає 72 сторінки. Обсяг основного тексту 50 сторінок. Список використаної літератури складає 41 найменування, з яких 12 англійською мовою. Дипломна робота містить 2 додатки.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, визначено завдання згідно з поставленою метою, вказано обєкт та предмет, а також зазначено структуру роботи.

У першому розділі «Історія розвитку стилів мовлення» окреслюються теоретичні аспекти досліджуваної теми, виокремлюються можливі класифікації стилів мовлення, подається характеристика мовних і жанрових особливостей наукового і технічного стилів в їхньому історичному розвитку і становленню.

У другому розділі «Переклад науково-технічної літератури» розглянуто способи перекладу науково-технічної літератури, подано можливі граматичні, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми інтерпретації та шляхи їхнього вирішення, а також запропоновано порівняльний аналіз перекладу текстів технічного і наукового стилів.

У висновках узагальнено основні результати дослідження, підсумовано матеріал теоретичної та практичної частини дипломної роботи, а також виокремлено спільні та відмінні риси технічного і наукового стилів для доведення неможливості їхнього ототожнення.



РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТИЛІВ МОВЛЕННЯ


.1 Виокремлення стилів мовлення та їхні класифікації


Стиль мови - це різновид мови, її функціональна підсистема, що характеризується добиранням таких засобів мовних ресурсів, які найкраще відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Це своєрідне мистецтво ефективного і влучного використання системи мовних засобів із певною метою в конкретних умовах і обставинах. Не дарма Д. Свіфт колись сказав мудрі слова: «Стиль може бути визначений так: власні слова на власному місці» [5, с. 15].

Кожна розвинена літературна мова має розгалужену систему стилів. Питання стилістичної диференціації сучасної англійської мови як і будь-якої іншої мови є надзвичайно складним. Поняття єдиної загальнонаціональної літературної мови є науковою абстракцією, оскільки в процесі спілкування, комунікатори користуються багаточисельними різновидами мовлення, функціональними і не функціональними, які до того ж часто пересікаються між собою.

Під не функціональними різновидами мовлення розуміють такі засоби мовної діяльності і мовлення, які обумовлені не прагматичними цілями співрозмовників, а їх рольовими відношеннями та сферою використання мови. Сюди відноситься територіальна сфера або так звані місцеві діалекти (напр., лондонський кокні), а також соціальна і професійна сфери, тобто жаргони (напр., студентський чи молодіжний жаргони, жаргон музикантів, спортсменів, лікарів тощо).

Існування функціональних стилів обумовлено тим, що одну й ту саму думку можна передати, використовуючи при цьому різні мовні засоби. Зміна забарвлення та способу висловлення думки істотно впливає на сприйняття змісту і зумовлює різні форми реакції на почуте чи прочитане. Це можна простежити на наступному прикладі:

I say, Owl, said Christopher Robin, isnt this fun? […]

The atmospheric condition has been very unfavourable lately, said Owl.

The what?

It has been raining, explained Owl.

Yes, said Christopher Robin, It has.

The flood-level has reached an unprecedented height.

The who?

Theres a lot of water about, explained owl. (A. Miln) [2, с. 260].

Відмінність між книжною і розмовною мовою досить легко визначається людьми, які спілкуються. Проте, з наукової точки зору, описати таку відмінність надзвичайно складно. Розглянемо як ця проблема трактується в науковій літературі.

В радянській філології можна виокремити два, на перший погляд, абсолютно протилежні підходи до визначення стилю:

функціональний (стиль - це художня закономірність, яка забезпечує єдність елементів всього твору);

предметний (стиль - це система, підсистема чи просто сукупність деяких мовних одиниць і способи їх організації) [2, с. 262].

Таке подвійне тлумачення поняття стилю бере свій початок з концепції академіка В. В. Виноградова, в працях якого можна зустріти різні, проте рівноправні визначення даного терміну. Проте, в радянській лінгвістиці все-таки більшого визнання набуло розуміння стилю як якоїсь підсистеми (системи, різновиду, сукупності) мовних засобів, які поєднуються між собою єдністю виконуваних функцій чи сферою вживання.

Наступним проблемним моментом є класифікація функціональних стилів. Вчені виділяють два підходи до вирішення даної проблеми: дедуктивний та індуктивний [12, с. 184].

При дедуктивному підході (від загального до часткового) за критерії класифікацію беруть ознаки, які прямо і безпосередньо з мовного матеріалу не виводяться, а розглядаються як задані. Тут можна виділити декілька класифікацій:

. Класифікація функціональних стилів на основі функцій мови. О. М. Пєшковський протиставляв основну мету будь-якого спілкування, тобто передачу інформації чи думки певній додатковій меті. Так він виділив такі стилі як стиль художнього мовлення, метою якого є вплив на уяву слухача і збудження в нього певних естетичних переживань; стиль ораторський, рекламне мовлення, метою якого є вплив на волю людини; стиль лекторського мовлення, популяризації, яке допомагає полегшити сприйняття висловлювання.

Іншу класифікацію запропонував В. В. Виноградов. Виходячи з основних функцій мови, таких як спілкування, повідомлення та вплив, він припустив, що функція спілкування реалізується в побутовому стилі, функція повідомлення - в діловому, офіційно-діловому і науковому стилях, функція впливу - в художньому і публіцистичному стилях. Проте, в даному випадку, як відмітив сам В. В. Виноградов, стилі, функції і сфера спілкування можуть не співпадати [16, с. 88].

. Класифікація функціональних стилів на основі критерії сфери вживання. В радянській лінгвістиці робились спроби класифікувати стилі виходячи з урахування тих можливих сфер мовлення, в яких вони вживаються. Під сферами мовлення розуміють ті соціально-мовні ситуації, в яких відбувається людське спілкування. Проте, так як кількість таких ситуацій надзвичайно велика, виникає необхідність якимось чином їх узагальнити і розбити на типи чи види. Виокремити певні види соціально-мовних ситуацій можна двома шляхами. В першому випадку виділяють дві історично сформовані сфери спілкування - усну та писемну і, відповідно, розмовну та книжну, які в подальшому ще діляться на певні підтипи. Так, в письмовому стилі виокремлюють стиль наукового викладу і стиль художньої літератури, а в розмовному - розмовний літературний та розмовно-фамільярний стилі. Таким чином існують чотири стилі, які розглядаються як стилі мовлення.

В другому випадку виділяють лінгвістичні і екстралінгвістичні фактори, які є вирішальними у впливі на функціонування мови і на її поділ за сферами спілкування.

Виділяють три групи стилеутворюючих факторів:

. базовий комплекс факторів, тобто екстралінгвістичні фактори, які безпосередньо повязані з сутністю мови: форми громадської свідомості і відповідні види громадської діяльності (наука, мистецтво, право и т.д.), які визначають сферу спілкування; специфічний для кожної форми свідомості тип мислення - абстрактно-узагальнюючий чи конкретний (логічний чи образний);

. обєктивні стилеутворюючі фактори: форми вираження мови (усна чи письмова), вид мовлення (монологічна чи діалогічна), спосіб комунікації (масова чи особиста), жанр мовлення (стаття, підручник, доклад, виступ на зборах, особиста бесіда і т.д.). Ці фактори визначають різновиди стилів чи підстилів.

. ситуативно-громадські фактори: тон мовлення (високий, нейтральний, понижений), орієнтація на слухача (аудиторія), вид мовленнєвого акту (односторонній чи двосторонній). Ці фактори модифікують підстилі [4, с. 197].

В даному випадку виділяють наступні стилі: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній і розмовно-побутовий.

3. Класифікація функціональних стилів на основі трьох базових диференціальних ознак (емоційність/не емоційність, спонтанність / не спонтанність, нормативність/не нормативність) і їхні можливі комбінації, завдяки яким виділяють вісім теоретично-можливих класи, які включають всі функціональні стилі. Це досить цікаве і оригінальне вирішення даної проблеми запропонував Ю. М. Скрєбнєв [25, с. 153].

Інший підхід до вирішення проблеми класифікації функціональних стилів - індуктивний (від часткового до загального). При індуктивному підході критерії класифікації не вважаються заданими заздалегідь, а виявляються в результаті аналізу конкретного мовного матеріалу. В ідеалі ця процедура виглядає так: дослідник володіє значним обсягом матеріалу, які я являють собою сукупність висловлювань (текстів). Дані тексти поділяють на окремі класи, на основі подібності лексичних, синтаксичних чи інших параметрів. Виділені таким чином сукупності текстів і будуть представляти функціональні стилі. В дійсності така процедура проводиться рідко, хоч вона теоретично і можлива.

При такому підході зазвичай виділяють наступні стилі: ораторський, розмовний, поетичний, публіцистичний і газетний, діловий, науковий та стиль художньої прози.

Розбіжності в існуючих класифікаціях стосуються статусу трьох стилів - стилю художньої прози, газетного стилю і розмовно-побутового.

Деякі вчені стверджують, що не варто виокремлювати художню прозу як окремий стиль мовлення, оскільки сам він існувати не може. Як відомо, основною характеристикою цього стилю є активне використання елементів інших функціональних стилів. Інтенсивність наповнення художніх текстів так би мовити «чужими елементами» залежить від сфери людської діяльності, яка зображується. Проте, на захист існування художньої прози як окремого та повноцінного стилю мовлення, варто наголосити, що всі «чужі елементи» інших функціональних стилів набувають тут нового стилістичного, лексичного забарвлення [29].

Виникають конфлікти і по відношенню до газетного стилю. Одні лінгвісти вважають, що існування газетного стилю обумовлене метою комунікації і наявністю специфічної системи мовних засобів. Проте ці якості проявляються лише в окремих матеріалах газети: коротких інформаційних повідомленнях, газетних звітах про парламентські дебати, чисто інформаційних статтях, рекламах чи оголошеннях, заголовках, в передових статтях тощо.

Проте, загальновідомим є те, що передові статті відносяться до публіцистичного стилю. Реклама і оголошення в газетах ніяк не відрізняються від інших публікацій в засобах масової інформації. Можливість існування чисто інформаційних статей в газетах є сумнівною, так як вибір і публікація матеріалу визначається ідеологічними установками кожної окремої газети. Таким чином, сфера існування специфічного газетного стилю зводиться до коротких інформаційних повідомлень, газетних звітів та заголовків.

Своєрідність газетних заголовків в англомовній пресі, як стверджують вчені, ще не являється достатньою підставою, щоб говорити про існування окремого функціонального стилю. Більш доцільніше було б говорити не про газетний стиль, а про мову газети загалом, розуміючи під цим особливості мови і особливості жанру.

Що стосується розмовно-побутового стилю, то, на нашу думку, виключення його з системи функціональних стилів є недоцільним. Оскільки усне мовлення є не лише первинним по відношенню до писемного мовлення, але і є особливим типом мови з багатою стилістичною диференціацією.

Питання класифікації функціональних стилів мовлення є актуальним і на сьогодні. Кількість класифікацій зростає. А разом з тим і кількість суперечок на дану тему. На даному етапі найбільш повною, на нашу думку, є класифікація І. Р. Гальперіна, яка включає не лише існуючі стилі, а й їхні можливі підстилі. Так вчений виділяє наступні стилі мовлення:

. художній стиль:

- поезія;

проза;

драма;

. публіцистичний стиль:

- публічні виступи;

соціально-політичні есе;

журнальні статті;

. газетний стиль:

- короткі інформаційні повідомлення;

звіти;

реклама та оголошення;

редакційні статті та нариси;

. науковий стиль:

- наукова література точних наук;

наукова література гуманітарних наук;

науково-популярні видання;

. стиль офіційної документації:

- офіційно-ділова документація;

мова дипломатії;

правова документація;

військова документація.

Кожен стиль мовлення має більш-менш сталу систему на даному етапі розвитку літературної мови. Стилі мови - категорія історична. Це означає, що вони постійно змінюються, розвиваються, появляють і зникають.


.2 Історія становлення технічного та наукового стилів


Науковий стиль - це мова науки та техніки. Основною метою наукового стилю є надання інформації про дослідження, наукові експерименти, відкриття, теоретичні узагальнення тощо. Наукова література інформує вчених і спеціалістів про останні досягнення науки чи просто про дослідження, незалежно від результату. Предметом наукової літератури є сама наука - її ідеї, факти, закони і категорії, отримані вченими в результаті довгих і складних експериментів, спостережень тощо [13, с. 112].

Наукова література як окремий функціональний стиль - поняття відносно нове. Навіть в найбільш розвинених країнах його формування ще не завершено. Розвиток наукової літератури безпосередньо пов'язаний з двома факторами:

з рівнем розвитку та накопичення знань в суспільстві;

з рівнем розвитку національної мови [17, с. 54].

В стародавні роки наука існувала як філософія. Накопичені нею знання були не такі великі за обємом і настільки елементарні та синкретичні, що знання вченого не надто переважали колективний досвід невченої частини суспільства. Тоді наука ще не стала професійною, а характеризувалась більше як інтелектуальна розвага і тому не виникала необхідності в спціально-предметній її диференціації.

Філософія майже не відокремлювалась від мистецтва (літератури) і публіцистики (ораторського мистецтва) і використовувала ті засоби мовлення, які пізніше переросли в розмовний стиль. Напр., багато творів Платона написані в формі бесіди, невимушеного діалогу мудреців. Праці Плутарха написані в формі розповіді, де історичні дані переплітаються з міфологією, легендами і доповнюються особистими думками автора. А наукові праці Піфагора і Лукреція взагалі різняться своєю особливістю. Для них характерне емоційне сприйняття явищ, що взагалі не властиве жодній науковій праці.

В період Середньовіччя наука була тісно повязана з релігією, богословям і стилістично підпорядковувалася стилю церковних книг, проповідей. Наукові трактати часто писались на чужих книжних мовах - грецькій, латинській, арабській. Це було обумовлено не лише політичними та історичними традиціями, але і тим, що в умовах діалектної роздробленості ще не існувало єдиної національної мови. Тому ці чужі мови слугували за еталон, вони були над діалектними і до того ж надавали науці певної форми.

Відродження характеризується значним прогресом науки, кий веде до певної її диференціації. В цей період активно починає формуватись спеціальна термінологія, але вчені ще досить часто використовують латинські та грецькі еквіваленти. Це пояснює активність грецизмів та латинізмів і в сучасній науковій літературі, де вони вже виступають в якості інтернаціоналізмів (лат. industria, англ. industry).

Стилістично наука все ще дуже близька до художньої та ораторської літератури. Більшість праць пишуться з використанням образних описів, метафор, різноманітних риторичних фігур. Бували випадки, коли наукові твори писались і у вигляді віршів. Основною проблемою була неспроможність вчених стисло і точно викладати інформацію, звільнитись від емоційно-художніх елементів викладу. Відомо, що стиль Галілей був занадто художнім. Це надзвичайно дратувало Декарта, який назвав його виклад надмірно «белетризованим». Згодом, еталоном наукової мови став суворо логічний виклад Ньютона.

В епоху Просвітлення мова науки, здебільшого природничих наук, помітно віддаляється від художньої мови, проте все ще є досить близькою до ораторської, що безпосередньо спричинено самим характером цього періоду. Наука поступово, але впевнено переходить на рідні мови, в яких спостерігаються насичені процеси формування спеціальної термінології. Накопичені знання вже більше не поміщаються в рамки стародавніх чужих мов, а нові одиниці національних мов стали настільки різноманітними, що відкривається можливість їх стилістичної диференціації, якої не було раніше.

З цього часу ми вже можемо говорити про особливу мову - мову науки. Поява цієї мову була необхідною, цілком очевидною і диктувалась наступними обставинами:

особливістю і спеціалізацією понятійного апарату;

появою вчених-професіоналів;

необхідністю появи та передачі нових знань;

перетворенням повсякденного досвіду в науковий та ін.

На даному етапі свого розвитку науковий стиль - це відокремлена відносно замкнута система, яка характеризується прагненням до стандартизації засобів вираження. За ступенем стандартизації науковий стиль поступається місцем лише офіційно-діловому. Напр., стандартними є обороти: йдеться про проблему, слід зауважити, що..., дані приводять до наступних висновків..., висновки носять попередній характер, зі сказаного раніше випливає..., перейдемо до розгляду... і т. д.

Наукова інформація може передаватись за допомогою так званої «штучної» мови - графічної. В ролі такої мови можуть виступати:

графіки, креслення, малюнки;

математичні та фізичні символи;

назви хімічних елементів, математичних знаків тощо.

Науковий стиль - це не примха часу, а скоріше необхідність. У середовищі вчених і наукових працівників прийнято, що всі наукові тексти повинні писатись в певному суворому стилі. Проте наука - теж не є сталою формою існування знань. Вона постійно змінюється, прогресує, розширюється і доповнюється. Це, напевно, і пояснює виникнення різноманітних підстилів наукової літератури. Серед головних різновидів наукового стилю виділяють:

власне-науковий;

науково-навчальний;

науково-популярний [31, с. 387].

На особливу увагу заслуговує ще один підстиль - науково-технічний або виробничо-технічний. Проте, виокремлення цього різновиду наукової літератури в окремий підстиль схвалюють далеко не всі вчені.


.3 Мовні і жанрові особливості наукового і технічного стилів


Всі функціональні стилі мовлення тісно повязані між собою і впливають один на одного. Чіткої межі між стилями або взагалі не існує, або вона є досить умовною і не чітко вираженою. Тому говорити суто про науковий стиль чи технічний стиль неможливо, хоч і варто виділити певні специфічні ознаки.

Для науково-технічного стилю характерними є наступні риси:

домінування професійної лексики (терміни, складні слова, скорочення);

відсутність експресивних і оцінних слів і висловлювань;

перевага надається номінативному стилю мовлення;

відсутність елементів діалогічного характеру;

тенденція до мовної економії [9, с. 153].

Названі вище риси властиві як науковому так і технічному стилям, проте проявляються вони в різному ступені. Найбільш помітна ця відмінність, коли мова йде про відсутність експресивних і оціночних слів і висловлювань. Суто науковий стиль дозволяє певну частку емоційності, а технічний, в свою чергу, повністю виключає можливість вживання таких слів та висловлювань. Як відомо, основним завдання науково-технічної літератури є точне і логічне донесення інформації до читача. Цього можна досягнути за допомогою логічно-обґрунтованого і чітко сформульованого фактичного матеріалу без жодної частки емоційності, тобто повної відсутності емоційно-забарвленої лексики і чітких граматичних структур. Крім того, варто наголосити, що не всім технічним текстам властивий абстрактно-узагальнюючий характер викладу, який, здебільшого, притаманний текстам власне наукового стилю. До того ж технічні тексти більш конкретніші, ніж власне наукові. Високим ступенем конкретності характеризуються опис приладів та технологій, технічні інструкції та посібники з застосування. Загалом, варто памятати, що саме поняття наукового чи технічного тексту не є чимось єдиним, воно поділяється на безліч різновидів [34].

1.3.1 Мовні і жанрові особливості технічного стилю

Технічний стиль - це стиль мовлення, який використовується у спеціальній літературі, що обслуговує різноманітні сфери господарства та виробництва.

Технічний стиль характеризується різними формами та видами представлення певної інформації. Тому логічним є виділення двох його підстилів:

- виробничо-технічні тексти (опис технічних пристроїв, способів виробництва і технологій, організації виробництва і експлуатації);

- інструктивні тексти (пам'ятки, інструкції, посібники з експлуатації) [35, с. 428].

Основними ознаками виробничо-технічного підстилю можна назвати наступні:

домінування професійної лексики;

письмова літературна норма;

деяка кількість експресивних і оціночних слів і висловлювань в

окремих частинах тексту;

часте вживання імперативних конструкцій;

конкретний і логічний виклад матеріалу;

досить високий ступінь щільність інформації;

наявність великої кількості креслень, схем, малюнків і т.д.

Інструктивні тексти - це різного роду інструкції. Останнім часом стиль таких технічних текстів набув особливого характеру, який включає елементи наукового, офіційно-ділового і публіцистичного стилів. Оскільки інструктивні тексти призначені для широкої аудиторії, то основною їх характеристикою є доступність.

Стиль інструктивних текстів має свої особливості:

. стандартне розташування матеріалу, прозора структура. Технічні документи мають форму. У них подібна інформація розташовується в подібному місці. Таке розташування допомагає читачеві швидше знайти інформацію. Технічні документи мають свої типові кліше, наприклад, назви процедур. Для назви подібних операцій використовують однакові конструкції, як, наприклад, в наступних групах заголовків: створення запису, редагування запису, видалення запису, створення завдання, редагування завдання, видалення завдання.

. Повнота і точність інформації. Технічний документ повинен виконувати своє призначення. Це означає, наприклад, що посібник користувача повинен містити стільки інформації, щоб з його допомогою користувач зміг виконати завдання, пов'язані з використанням продукту. Посібник, інструкція має відповідати на всі питання, які користувачі можуть задати, з урахуванням того, що вони вже знають про продукт та інші технології, які відносяться до нього. Автор інструкції також несете відповідальність за точність переданої інформації. Одна фактична неточність у тексті може звести нанівець довіру користувача до документа і його впевненість при освоєнні нового продукту. Фактичні неточності можуть мати неприємні наслідки для користувача, можуть призвести до фінансових втрат, як для користувача, так і для роботодавця. Точність інформації надає читачеві упевненість в тому, що автор добре знаєте предмет опису.

. Використання термінів. У всьому документі однакові поняття повинні виражатися однаковими словами. Якщо читач зустріне замість терміна, який він бачив у тексті раніше, його синонім, він може подумати, що мова йде про інше поняття [19].

. Об'єктивний тон викладу. Тон виражає відношення автора до читача. Тон може бути агресивним, стриманим, переконливим, об'єктивним, доброзичливим, професійним. Технічний документ передає інформацію. Вплив на читача - не є основною метою технічного документа. Проте реакція користувача важлива. Ця реакція залежить від багатьох факторів, зокрема від обраного тону. Припустимо, ви пишете посібник користувача. Правильно вибравши тон, ви можете посилити в користувача впевненість у тому, що він зможе самостійно впоратися з установкою продукту, зможе комфортно використовувати продукт в повсякденній роботі. Якщо ви візьмете пихатий тон, ви змусите користувача відчути себе нетямущим в технології. Якщо ви візьмете занадто стриманий тон, він може вирішити, що ви не знаєте, про що говорите і розчарується в продукті. Важливо, щоб користувач довіряв інформації, яку ви йому передаєте. Важливо, щоб у нього виникло позитивне сприйняття продукту, який ви описуєте, адже він може читати документацію ще до того, як придбає продукт. Щоб викликати довіру читача, тон технічного документа повинен бути доброзичливим і об'єктивним (стиль не надто індивідуальний, менше застережень і менше підсилень в тексті, відсутність емоційного забарвлення).

. Економне використання мовних засобів. Технічний документ передає необхідний обсяг інформації мінімальною кількістю слів. Звертаючись до такого документа як посібник користувача чи інструкція, користувач вимушено відривається від своєї діяльності. Перед ним стоїть завдання, яку йому потрібно вирішити якомога швидше. Тому переконайтеся, що документ містить тільки потрібні слова, якщо ви хочете, щоб користувач знайшов відповіді на свої питання з найменшими зусиллями.

Інструктивні тексти - не художня творчість. Коли автор пише твір художньої літератури, він може дозволити собі грати з текстом так, щоб його читачеві було приємно його прочитати. Автор технічного документа забуває про літературні вишукуваннях і концентрується на змісті.

. Ясність, дохідливість. Автор технічних документів використовує всі засоби, щоб не тільки передати необхідний обсяг інформації за мінімальний час, але і допомогти читачеві зрозуміти інформацію, утримати його увагу. Автор підбирає мовні засоби з установкою на дохідливість: використовує переважно прості речення замість складних, використовує прямий порядок слів у реченні [23, с. 164].

Так, одне й те саме речення, поняття можна тлумачити по-різному. Напр., слово «лахмітник» можна замінити на «особу, яка захоплюється колекціонуванням та реставрацією предметів технічної старовини». Приклад можна навести на різних мовах. Так, в російській мові «улицу красных фонарей» можна тлумачити як «транспортную магистраль, облучаемую расположенными на одинаковых, равномерно распределённых на параллельной ей линии с одинаковым шагом, бетонных мачтах некогерентными фотоноизлучателями с доминирующей длиной волны, составляющей 650 нанометров».

Суто-технічний стиль можливий і в англійській мові. Напр., речення «Please give me a 6E5. It's in that wooden box. I want to install it into my Philco» на технічній мові буде звучати так: «Dear colleague! Please provide me with 1 (one) countable unit of tuning indicator (magic eye) tube belonging to designation 6E5. Take it from the plurality of similar parts located inside that container made of wood. I require this tube in order to install it into the Philco tube-type superheterodyne console radio receiver which І am currently restoring». Ось чому технічний стиль ще називають «мовою роботів» [21, с. 57].


.3.2 Мовні і жанрові особливості наукового стилю

Науковий стиль - це стиль літературної мови, якому властивий ряд особливостей: попереднє обдумування висловлювання, монологічний характер, строгий відбір мовних засобів, тяжіння до нормованої мови. Серед стильових рис варто виділити наступні:

- ясність і предметність тлумачення;

логічна послідовність і доказовість викладу;

узагальненість понять і явищ;

обєктивний аналіз;

точність і лаконічність висловлювання;

аргументація та переконливість тверджень;

однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень;

докладні висновки [33].

Науковий стиль є надзвичайно чітким і нормованим. Споконвічна форма існування наукової мови - письмова, що пояснюється такими її визначальними ознаками, як логічність викладу, аргументованість, доведеність. Дійсно, науковий виклад в основному все ж таки орієнтований на письмову мову, про що явно свідчить необхідність у багатьох випадках хоча б часткового переходу до елементів письмового викладу (до написання формул, демонстрації таблиць, діаграм і т. д.). Письмова форма більш зручна і надійна в сенсі виявлення найменших інформативних неточностей, логічних порушень, які неактуальні в побутовому спілкуванні, а в науковому можуть привести до серйозних перекручувань істини.

Логічність як одна з основних рис наукового стилю - це наявність смислових звязків між послідовними одиницями тексту.

Послідовністю володіє тільки такий текст, у якому висновки випливають із змісту, вони несуперечливі, текст розбитий на окремі смислові відрізки, що відображають рух думки від часткового до загального або від загального до часткового.

Послідовність і логічність висловлювання тісно повязані між собою і виражаються здебільшого на синтаксичному рівні. По-перше, це наявність простих і складних речень, вживання вставних слів, які підкреслюють логічність думки і послідовність висловлювання (по-перше, по-друге, таким чином, отже і т.д.).Також важливу роль відіграє композиційне оформлення тексту, а саме поділ на параграфи, виокремлення вступу, висновків тощо.

Ясність як якість наукової мови передбачає зрозумілість та доступність інформації. Таким чином виділяють наукові, науково-навчальні та науково-популярні тексти [37].

Точність наукової мови передбачає однозначність розуміння, відсутність розбіжності між означуваним і його визначенням. Тому в наукових текстах, як правило, відсутні подібні експресивні засоби, слова використовуються переважно в прямому значенні. Чіткі вимоги точності, які представляються до наукового тексту, роблять обмеження на використання образних засобів мови: метафор, епітетів, порівнянь і т.д. Іноді такі засоби можуть проникати в наукові твори, тому що науковий стиль прагне не тільки до точності, але й переконливості, доказовості. Іноді подібні засоби необхідні для реалізації вимоги ясності та дохідливості викладу. Так ми можемо говорити про загальні мовні фразеологізми як, напр., to read between the lines - читати поміж рядків, to cross the Rubicon - перейти рубікон, a hard nut to crack - міцний горішок. Також існують спеціальні фразеологізми, які широко використовуються в наукових текстах. Напр.: to acquire currency - набувати поширення, plain as a pikestaff - абсолютно зрозумілий, all in all - беручи все до уваги та інші.

Точність та ясність наукового стилю також досягається вживанням великої кількості термінів. Кожна галузь науки виробляє свою термінологію відповідно з предметом своєї роботи. Термінологія - це ядро наукового стилю, найбільш суттєва його ознака.

Термін - це слово чи словосполучення, яке називає предмет, явище чи поняття і розкриває його суть. В основі терміна лежить науково-побудована дефініція. Напр.: aftershock - підземний поштовх, що йде слід за землетрусом, афтершок; to co-invent - винайти щось разом з кимсь; counter-program - укладати телевізійну програму таким чином, щоб відволікати глядачів від конкуруючої програми). У суто науковому (академічному) стилі терміни не завжди пояснюються. У наукових творах для широкої аудиторії терміни зазвичай тлумачать. Може даватися пряме пояснення терміну або пояснення через синоніми [20, с. 238].

Слід памятати, що не варто перенасичувати наукову роботу термінами. В середньому термінологічна лексика становить 15-20 % загальної лексики використаної в роботі.

Наступною характерною рисою наукового стилю є емоційність та експресивність, які вимагають обєктивного, «інтелектуального» викладу наукових даних. Сприйняття наукового твору може викликати певні почуття в читача, але не як відповідну реакцію на емоційність автора, а як усвідомлення самого наукового факту. Прагнення до обмеженого використання авторського «я» - це не данина етикету, а прояв абстрактно-узагальненої стильової риси наукової мови, що відбиває форму мислення.

Напр.: We see, therefore, that the generalization of the last paragraph requires supplementation. - Отже, ми бачимо, що узагальнення в останньому абзаці потребує доповнення.

На морфологічному рівні варто виділити наступні риси наукового стилю, а саме:

переважання іменників;

широке поширення абстрактних іменників (час, явище, стан);

використання у множині іменників, що не мають у звичайному вживанні форм множини;

вживання іменників однини для узагальнених понять;

вживання майже виключно форм теперішнього часу у позачасовому значенні вказує на постійний характер процесу [1, с. 263].

Фонетико-інтонаційна сторона в усній формі наукової мови не має визначального значення, вона покликана в основному підтримати стилістичну специфіку на інших рівнях. Так, стиль вимови має забезпечити чітке сприйняття словесної форми. Цьому ж служить і уповільнений темп вимови слів. Понятійні словосполучення поділяються подовженими паузами, щоб адресат краще сприймав їх зміст. Загальний рівномірно-уповільнений темп мови також покликаний створювати сприятливі умови сприйняття. Отже, фонетичні особливості наукового стилю зводяться до наступних:

підпорядкованість інтонації синтаксичному строю наукової мови;

стандартність інтонації;

сповільненість темпу;

стабільність ритмічного та хвилеобразного інтонаційного малюнка [41].

Синтаксичні особливості наукового стилю виявляються досить послідовно, незважаючи на те, що синтаксичні конструкції, здебільшого, загальновживані, нейтральні. Синтаксис найкраще відображає зв'язок з мисленням. Тому сучасний науковий стиль характеризується прагненням до синтаксичної компресії - до стиснення, збільшення обсягу інформації при скороченні обсягу тексту. Це проявляється в особливостях побудови словосполучень та речень.


ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1


Основне завдання наукового та технічного стилю - гранично ясно і точно донести до читача інформацію. А це найкращим чином досягається без використання емоційних засобів. Адже наука апелює, перш за все, до розуму, а не до почуттів. Науково-технічна революція змінила і сам характер дослідження. Наукові проблеми вирішуються тепер, як правило, зусиллями не одинаків, а колективів учених та інженерів. А це веде до того, що сучасний спосіб наукового викладу можна визначити як колективний, або формально-логічний, в якому не залишається місця для емоційності.

Сфера застосування наукового стилю дуже широка. Це один із стилів, який надає сильний і різнобічний вплив на літературну мову. Науково-технічна революція вводить в загальне вживання величезну кількість термінів. Компютер, дисплей, стратосфера, сонячні батареї - ці та багато інших термінів перейшло зі сторінок спеціальних видань у повсякденний побут. Якщо раніше тлумачні словники складались на основі мови художньої літератури і в меншій мірі публіцистики, то зараз опис розвинених мов світу неможливо без урахування наукового стилю та його ролі в житті суспільства. Досить сказати, що з 600 000 слів авторитетного англійського словника Вебстера, 500 000 складає спеціальна лексика.

Широкий та інтенсивний розвиток наукового-технічного стилю призвів до формування в його рамках численних жанрів, таких як: стаття, монографія, підручник, опис винаходу, реферат, анотація, документація, каталог, довідник, інструкція тощо. Кожному жанрові притаманні свої індивідуально-стильові риси, однак вони не порушують форму науково-технічного стилю, наслідуючи його загальні ознаки і особливості.

Отже, швидкий розвиток суспільства, стрімкий прогрес науки і техніки викликають потребу у формуванні спеціальної мови, найкращим чином пристосованої до вираження і передачі наукового знання.


РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАД НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


.1 Граматичні проблеми науково-технічного перекладу


Повнота, точність і правильність перекладу науково-технічних текстів значною мірою залежить від того, наскільки правильно ми визначаємо та розуміємо граматичні форми, синтаксичні конструкції та структуру речень. Дещо спрощуючи, можна сказати, що для виконання перекладу знання граматики та способів передачі граматичних явищ важливіше за знання термінології, тому що відповідники термінів можна достатньо швидко знайти у спеціальному словнику, тоді як пошук відповідника граматичної форми або синтаксичної конструкції може виявитись досить довгим, якщо не знати перекладного відповідника певного граматичного елементу [11, с. 114].

Поділ складних випадків перекладу на граматичні та лексичні явища - досить умовний, адже в кожній мові граматичне тісно повязане з лексичним і спосіб передачі в перекладі граматичних форм і конструкцій нерідко залежить від їх лексичного наповнення. Одне і те ж граматичне явище залежно від конкретного лексичного вираження може перекладатися різними способами. Однак існують певні загальні закономірності співвідношення та відповідності граматичних форм і конструкцій мов оригіналу і перекладу, тому докладний опис таких співвідношень, орієнтований на переклад, видається не тільки доцільним, а й необхідним, аби достатньо чітко уявляти, які можливості має перекладач у своєму розпорядженні для адекватної передачі у перекладі граматичних явищ оригіналу [3].

Мова науково-технічної літератури відрізняється від розмовної мови або мови художньої літератури певними лексичними, граматичними та стилістичними особливостями. Якщо лексичні відмінності помітні навіть не для нефахівця (а це передусім значна наявність спеціальної лексики, термінів), то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак не менш різноманітні. Необхідно підкреслити, що тут йдеться не про інвентарні відмінності, тобто відмінності у складі синтаксичних конструкцій або морфологічних форм (що майже відсутні між текстами різними письмових стилів), а про відмінності у функціонуванні граматичних елементів. Однією з найпомітніших граматичних особливостей науково-технічних текстів є велика кількість різного роду поширених складних (у першу чергу - складнопідрядних) речень, що вживаються для передачі типових для наукового викладу логічних відношень між обєктами, діями, подіями та фактами.

Між науково-технічними текстами, написаними різними мовами, також існують значні граматичні відмінності, зумовлені особливостями граматичної будови мови, нормами і традиціями письмового наукового мовлення. Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та не особові форми дієслів, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенника 1-ої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо. Та все ж найбільше між англійськими та українським науково-технічними текстами граматичних розбіжностей інвентарного характеру, зумовлених особливостями побудови цих мов. Так, в українській мові відсутні неозначений та означений артиклі, що вживаються в англійській мові, не тільки як певні означення, а й сигналізують про особливості розподілу інформації у англійському реченні [22].

Обовязковою умовою адекватного перекладу є вміння правильно аналізувати граматичну будову іншомовних речень, правильно визначати граматичні труднощі перекладу й конструювати речення у перекладі відповідно до норм мови і жанру перекладу. Зрозуміло, що перекладач повинен бути добре обізнаним з граматичними особливостями вихідної та цільової мов, основами теорії перекладу взагалі та науково-технічного перекладу зокрема, а також із перекладними відповідниками у галузі граматики та лексики, перекладацькими трансформаціями, способами перекладу різних мовних та мовленнєвих явищ. Все це становить частину загальної компетенції перекладача, яка, звичайно, значно ширша від означеної нами. Для перекладача науково-технічної літератури особливо важливе знання предмета перекладу - він повинен орієнтуватись у тій предметній галузі, до якої належить призначений для перекладу текст. Під час перекладу потрібно правильно зрозуміти зміст речень, смислові відношення між реченнями та значення мета текстових елементів, що беруть участь в організації тексту. Природно, що найбільший комплекс граматичних проблем перекладу пов'язаний із розумінням синтаксичної структури та морфологічного складу речень як мовних елементів, що є безпосередніми носіями предметної інформації.

Як відомо, англійська й українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов (перша - до германської, друга - до словянської), а й до різних структурних типів мов: перша - переважно аналітична мова, де граматичні відношення у реченні перекладаються вільними граматичними морфемами, а друга - флективна мова, де граматичні значення й відношення перекладаються за допомогою звязаних граматичних морфем - флексій. Саме розбіжності у будові мов, у наборі їхніх граматичних категорій, форм та конструкцій і становлять першу велику групу граматичних труднощів перекладу. Так, в українській мові немає артиклів, герундія, часових форм дієслова груп Continuous та Perfect, складних підметових та додаткових інфінітивних конструкцій, а в англійській мові - дієприслівників, категорії роду іменників і прикметників тощо. Певні відмінності існують у побудові речення: на відміну від української мови, де група підмета нерідко може міститись після групи присудка, в англійській мові порядок головних членів речення значно фіксованіший, що може вимагати перебудови речення при перекладі [18; 20].

Друга група граматичних труднощів перекладу повязана з різним обсягом змісту подібних у двох мовах форм і конструкцій. Так, форма теперішнього часу дієслова-присудка в українській мові відповідає за своїм змістом англійським відповідним формам Present Indefinite, Present Continuous та частково Present Perfect, а фома родового відмінку українського іменника може відповідати за своїм граматичним значенням англійській прийменниково-іменниковій конструкції of + N або формі загального відмінку іменника в препозиції до іншого іменника.

Третю групу граматичних труднощів перекладу складають ті граматичні явища мови тексту оригіналу, що мають відмінні від відповідних граматичних явищ мови перекладу функціональні характеристики: напр., форми однини і множини іменника наявні і в українській, і в англійській мовах, однак форми конкретних іменників можуть не збігатися (англійське evidence вживається тільки в однині, але може перекладатись формою і однини, і множини).

Ще одна група граматичних труднощів перекладу складається з тих граматичних явищ, що мають різні частотні характеристики в англійській та українській науково-технічній літературі. Так, у першій частотність форм пасивного стану дієслова-присудка значно більша, ніж у другій, тому в перекладі такі форми нерідко доводиться замінювати на форми активного стану. Такі труднощі викликані розбіжностями у мовностилістичних нормах текстів мовами оригіналу й перекладу.

Певні труднощі для перекладачів становлять граматичні омоніми - формально тотожні граматичні форми або конструкції, що мають різне граматичне явище (напр., дієслово to do може вживатись як допоміжне дієслово у заперечувальних та питальних реченнях, дієслово репрезентант попереднього дієслова та як смислове дієслово).

Ще одна група граматичних труднощів перекладу повязана з особливостями вираження членів речення у двох мовах, насамперед підмета і присудка. Напр, в англійській мові є так звані «формальний підмет» і «формальний додаток», неможливі у структурі українського речення. Тільки незначна частка англійських та українських висловлювань має ідентичну синтаксичну структуру та порядок компонентів і тільки у такому випадку англійські висловлювання можуть перекладатися відповідними українськими висловлюваннями без застосування граматичних трансформацій. Такий переклад називається «дослівним» або «послівним». Його слід відрізняти від граматично буквального перекладу, який дослівним перекладом граматичної форми або синтаксичної конструкції, що порушує граматичні норми мови перекладу та/або жанрово-стилістичні норми науково-технічної літератури. Граматичний буквалізм призводить не тільки до порушення норм мови перекладу, а й до різних викривлень передачі смислу оригіналу. Напр, у граматично буквальному перекладі речення «A new element will be diccovered sooner or later» / Новий елемент буде відкрито раніше чи пізніше» спостерігається порушення норм функціонування порівняльних норм прислівників: в українській мові у подібних випадках вживається форма позитивного, а не порівняльного ступеня («рано чи пізно»). А наступний буквальний переклад викривляє смисл оригіналу і порушує деякі граматичні норми української мови, згідно з якими, зокрема, дієприкметниковий зворот не може вводитись сполучником, а анафоричний присвійний займенник повинен мати форму «свій», а не «його»: While taking part in the dicussion he advanced his famous theory. / Коли, беручи участь у дискусії, він висунув його відому теорію (Треба: «Саме під час цієї дискусії він висунув знану тепер теорію») [7, с. 44].

Дослівний переклад відбувається послідовно з першого слова речення до останнього. Він не виключає вилучення артиклів та певних лексичних трансформації, якщо в наслідок їх застосування структура й порядок членів речення, що перекладається, не змінюється: is the phenomenon of diffraction. Це - явище дифракції.is one of the basic questions of any science. Це є одним з головних питань будь-якої науки.

Саме для того, щоб уникнути неадекватного буквального перекладу («граматичного буквалізму»), і потрібно застосувати перекладацькі граматичні трансформації, внаслідок яких буквальний переклад адаптується до норм мови перекладу та стає адекватним. Граматичні трансформації спричиняються різними чинниками. Зокрема, причинами таких трансформацій є:

) Різниця у способах передачі інформації англійським і українським реченням: те, що в одній мові передається лексичними засобами, в іншій мові може виражатися граматичними засобами. Так, напр., попередність однієї дії іншій у минулому в англійські мові позначається формою Past Perfect дієслова-присудка, а в українській мові - словами або словосполученнями («раніше», «перед цим», «до того», тощо).

) Відсутність в одній з мов певних граматичних явищ, форм або конструкцій. Напр., в українській мові артиклі, герундіальна форма дієслова, формальний додаток («it»), а в англійській мові - родові форми іменників та прикметників, форми відмінків числівників.

) Необовязковість вираження граматичної інформації в одній з мов (напр., в українській мові граматично не виражена інформація про те, що дія в теперішньому часі відбувається в момент говоріння (англійська дієслівна форма Present Continuous).

) Різниця у представленні змісту речення поверхневою структурою (напр., в англійській мові складна інформація у додатку може виражатися у вигляді складного додатку Objective Infinitive).

) Особливості сполучуваності й функціонування слів у словосполученнях і реченнях (напр., через особливості сполучуваності прикметника administrative словосполучення administrative efficiency не може перекладатися як «адміністративна ефективність» і повинне перекладатися як «ефективне управління») [38].

Під граматичною перекладацькою трансформацією розуміється зміна граматичних характеристик слова, словосполучення або речення у перекладі. Розрізняють 5 основних видів граматичних трансформацій: пермутація (перестановка), субституція (заміна), додавання, вилучення та комплексна трансформація.

Перестановка - це граматична трансформація, в наслідок якої змінюється порядок слів у словосполученні або реченні. Напр, в українському реченні сполучне слова «однак» звичайно стоїть на початку речення, тоді як в англійській мові його відповідник however може вживатися й у середині та наприкінці речення; іменник-означення в англійській мові може перебувати в препозиції, перед означуваним іменником (theory construction), тоді як в українській мові іменник-означення звичайно стоїть після означуваного іменника («побудова теорії»).

Перестановки нерідко супроводжуються іншою граматичною трансформацією - заміною, внаслідок якої змінюються граматичні ознаки словоформ (напр., замість форми однини у перекладі вживається форма множини), частин мови (напр., інфінітив у перекладі трансформується в іменник), членів речення (напр., додаток перетворюється при перекладі в підмет) та речень (напр., просте речення перетворюється на складне або навпаки):work has been done on the problem. З цієї проблеми написано багато праць.must be applied to stop a car. Щоб зупинити автомобіль, необхідно застосувати гальма.year has seen many great discoveries. У цьому році відбулось багато великих відкриттів.

Крім цього, при перекладі можуть застосовуватись також заміни слова словосполученням, словосполучення - реченням, низки речень - одним складним реченням і навпаки:shall discuss those points in greater detail. Я розгляну ці положення докладніше. is true also for the language used in the scientific area of culture. Це вірно також і для мови, яка використовується в науковому дослідження культури. is what makes them meaningful. Саме це й робить їх значущими.

Додавання - це граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення. Напр, у наступних перекладах словоформи applications та introduces перекладається сполученням двох слів: are many different applications of this material. Цей матеріал застосовується у багатьох різних галузях.mutual effect introduces a complex change. Перехресний вплив призводить до появи комплексних поправок.

Додавання використовується при перекладі іменників (intricacies складні проблеми та заплутані питання»), прикметників (recurrent «що періодично повторюється»), дієслів (to solve «знаходити вирішення»), прислівників (theoretically «у теоретичному плані»), субстантивованих прикметників (the inracellular «внутрішньоклітинне середовище»), слів інших частин мови та словосполучень (data rates «швидкість передачі даних»).

Вилучення - це така граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі вилучається певний мовний елемент (нерідко це словоформа, член або частина речення):explosion was terrible while it lasted. Вибух був жахливий.is a very difficult problem to tackle. Це дуже складна проблема.

Комплексна граматична трансформація включає дві або більше простих граматичних трансформацій, напр., коли під час перекладу одночасно здійснюються перестановка та додавання:motor was found to stop within 2 seconds. Виявилося, що електромотор зупиняється протягом 2 секунд[40, с. 75].

Оскільки граматика тісно повязана з лексикою, значна кількість перекладацьких трансформацій має змішаний характер, тобто при перекладі відбуваються одночасно лексичні та граматичні зміни. Такі лексико-граматичні трансформації називаються змішаними і складаються з розглянутих вище граматичних трансформацій та різного роду лексичних трансформацій. Напр, у наступному перекладі застосовано граматичні трансформації заміни герундія на іменник та форми однини іменника research на форму множини «дослідження» і лексичні трансформації контекстуальної заміни прислівника heavily на «широко», прийменника in на прийменник «при» та займенника I на займенник «ми»:identifying these features I relied heavily on previous research. При визначенні цих ознак ми широко використовували попередні дослідження.

Вміння та навички перекладацьких трансформацій становлять істотний компонент компетенції перекладача, і тому їх виробленню та правильному застосуванню слід надавати належної уваги. Застосування трансформацій у перекладі має спрямовуватися на адекватну передачу смислу оригіналу та враховувати норми мови перекладу. Обовязково використовуються трансформації при перекладі відсутніх в українській мові граматичних явищ англійської мови [27].


.2 Лексичні труднощі перекладу


У перекладі всі аспекти тексту оригінала повязані між собою і дії перекладача нагадують багатопроцесорний компютер, коли одночасно обробляється граматична, лексична, стилістична, загально текстова і комунікативна інформація. Зокрема, як граматика залежить від лексики (напр.,граматичне значення словосполучення певної синтаксичної моделі може змінюватися в залежності від слів, що вжиті у словосполученні), так і лексика залежить від граматичних моментів (напр., зміна типової сполучуваності слів може призводити до нового лексико-семантичного варіанта слова, тобто фактично до утворення нового слова) [30].

Звичайно виокремлюють такі лексичні труднощі науково-технічного перекладу: багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанта перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів у науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики, визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі «фальшиві друзі» перекладача, як псевдоінтернаціоналізми, лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо [6, с. 238].

Багато слів поряд із загальнонародними, повсякденними значеннями мають більш спеціалізовані загальнонаукові, загально технічні та термінологічні значення у терміносистемах різних галузей науки і техніки. Такі загальнонаукові та загально технічні слова становлять безпосереднє оточення спеціальних термінів. Так, напр., у повсякденному вжитку іменник suggestion має значення «пропозиція» та «припущення», у яких він вживається й у науково-технічній літературі, але поряд з цим у науково-технічних текстах він може вживатися також у значенні «(ймовірне, раціональне) пояснення»:

An early suggestion for the mechanism of this reaction was postulated in 1960. Одне з перших раціональних пояснень механізму цієї реакції було запропонована у 1960 році.

Дієслово realize у повсякденному спілкуванні звичайно вживається у значеннях «уявляти собі», «проводити у життя», однак у науково-технічній літературі вживається також у значенні «чітко (ясно) розуміти суть факту (справи)»:it was realized, however, that the characteristic properties of each functional group are markedly altered. Однак поступово стало абсолютно ясним, що характерні властивості кожної функціональної групи помітно змінюються.

Отже, перекладаючи нібито знайомі загальнонародні слова слід памятати, що вони можуть мати в англійських наукових і технічних текстах дещо інші значення.

Перекладацькі лексичні трансформації - це різного роду зміни лексичних елементів мови оригіналу під час перекладу з метою адекватної передачі їх семантичних, стилістичних і прагматичних характеристик із врахуванням норм мови перекладу та мовленнєвих традицій культури мови перекладу. Лексичні трансформації застосовуються тоді, коли словникові відповідники того чи іншого слова мови оригіналу не можуть бути використані у перекладі з причин невідповідності з точки зору значення і контексту. Тому ми розглянемо шість найпоширеніших у практиці перекладу лексичних трансформацій:

конкретизація значення слова;

генералізація значення слова;

додавання слова;

вилучення слова;

заміна слова однієї частини мови на слово іншої частини мови;

перестановка слова [1, с. 39].

Конкретизація значення слова. Лексичний елемент, як відомо,

перекладається не окремо, сам по собі, в ізоляції від речення та тексту, де він вживається, а в сукупності його контекстуальних звязків та функціональних характеристик. Тільки так досягається точність та адекватність перекладу слів (в тому числі й термінів). Чим більше враховуються перекладачем всі характеристики слова, що перекладається, тим адекватнішим буде його переклад.

Однією з таких важливих характеристик є норми та традиції вживання слів у тій чи іншій сфері мовлення. Знання словникових відповідників є необхідною, але недостатньою умовою адекватного перекладу лексики. Переклад лексичних елементів не обовязково передбачає тільки вибір словникових відповідників. Крім цього, важливим є вміння підібрати контекстуальні відповідники, що не завжди фіксуються у перекладних словниках. Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька лексична трансформація конкретизації значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення.

Конкретизація значення - це лексична трансформація, внаслідок якої слово (термін) ширшої семантики в оригіналі замінюється словом (терміном) вужчої семантики, напр.:

But at the foundational level, things are less straightforward, because different scholars hold different conceptions of the nature of the object. Проте на засадничому рівні проблеми менш зрозумілі, тому що різні вчені мають різні уявлення про природу цього обєкту. is argued here that none of these criticisms is successful. Тут робиться спроба довести, що жодне з зазначених критичних зауважень не є обґрунтованим.

Зрозуміло, що цей спосіб перекладу частіше застосовується тоді, коли перекладаються слова із (дуже) широким, навіть можна сказати, розмитим, значення на кшталт thing, matter, piece, affair, unit, challenge, range, claim, concern, weakness, fine, good, useful, to be, to go, to get, to come тощо:was a fundamental challenge because the claims have been the driving force behind Princes principal work. Це вже претендувало на фундаментальну критику, адже зазначені положення становили стрижень цієї основної праці Принса.

Таким чином, необхідно зауважити, що застосування конкретизації у перекладі лексики вимагає творчого підходу з боку перекладача.

. Генералізація значення слова. В процесі перекладу лексичних елементів перекладні відповідники можуть утворюватися за рахунок не тільки звуження значення англійських слів, а й розширення значення. Лексичною перекладацькою трансформацією, що при цьому використовується і що протилежна за напрямком трансформації конкретизації, є генералізація, внаслідок якої слово із вужчим значенням, що перекладається, замінюється у перекладі на слово із ширшим значенням, напр.:society was an ideal vehicle for industrialization. Американське суспільство було ідеальним середовищем для проведення індустріалізації.technologies and benefits that will derive from this area of study will undoubtedly filter down to all areas of computer science. Технології та економічні вигоди, що повязані з цим напрямком дослідження, безперечно увійдуть у всі галузі інформатики.

Трансформація генералізації звичайно використовується при перекладі загальнонародного та загальнонаукового (загальнотехнічного) шарів лексичного складу наукових і технічних текстів. Оскільки її застосування може призводити до певної втрати (точності) інформації, використовувати її слід обачно, тільки у тих випадках, коли вживання у перекладі словникового відповідника слова, що перекладається, може призвести до порушення граматичних або стилістичних норм мови перекладу.

. Додавання слова. Розглядаючи цю трансформацію, варто зробити наступне застереження. Як відомо, перекладач не має права щось додавати від себе до змісту тексту, що перекладається. Всі смислові зміни, в тому числі додавання, повинні робитися за межами тексту перекладу - в зносках, посиланнях, коментарях, які знаходяться поза текстом, що перекладається.

Отже, трансформація додавання полягає у введенні в переклад лексичних елементів, що відсутні в оригіналі, з метою правильної передачі смислу речення (оригіналу), що перекладається, та/або дотримання мовленнєвих і мовних норм, що існують в культурі мови перекладу, напр.:of interest to bionicists are the electrical properties of some biomaterials. Значний інтерес для фахівців з біоніки становлять електричні властивості деяких біоматеріалів (додавання прикметника).crystals - liquids that have the optical characteristics of crystals - are common in biological materials. Рідкі кристали - різного роду рідини, що мають оптичні властивості кристалів - досить поширені в біологічних матеріалах (додавання означення та прислівника).

Через особливості дії принципу мовленнєвих зусиль в англійській мові та у звязку з тим, що складні слова (терміни) можуть утворюватись на основі скорочених розмовних, жаргонних або професійних форм, при їх перекладі доводиться вводити певні додаткові лексичні елементи, що відсутні у структурі таких складних слів (термінів), з метою дотримання норм мови перекладу та забезпечення більшої вмотивованості (зрозумілості) перекладених слів (термінів): racing engine - двигун гоночного автомобіля, rack limiter - обмежувач ходу рейки, control gain - коефіцієнт підсилення системи керування, wet grip - зчеплення шин з вологою поверхнею дороги, long duration habitability - тривале перебування людини в космосі, underwater hammer - пароповітряний молот для підводного забивання свай тощо.

. Вилучення слова. Говорячи про цю трансформацію, слід також зробити застереження, вірне й для лексичної трансформації додавання. Перекладач від себе, тобто довільно, не може вилучати нічого із змісту тексту, що перекладається. Вилучати можна лише ті елементи смислу, що певним чином дублюються в оригіналі за нормами мови оригіналу або передача яких мовою перекладу може порушити норми останньої.

Для цього застосовується трансформація вилучення - усунення елементів, виправдане з точки зору адекватності перекладу. proposal was rejected and repudiated. Цю пропозицію було відкинуто (вилучення одного з членів тавтологічної пари).is an apt remark to make. Це влучне зауваження (вилучення означення).

Слід зазначити, що ця трансформація не є широко поширеною при перекладі наукових і технічних текстів. Застосовуючи її, слід стежити за тим, щоб в перекладі не було зменшено обсяг оригінальної інформації.

. Заміна слова однієї частини мови на слово іншої частини мови. У переважній більшості випадків перекладу англійське слово однієї частини мови перекладається на українську мову словом тієї ж частини мови, як, напр., у перекладах наступних речень:this case the task is relatively simple. У цьому випадку завдання є відносно простим.

Однак така однозначна відповідність у перекладі буває не завжди: через різного роду лексичні та граматичні особливості мов оригіналу та перекладу та розбіжності у мовленнєвих нормах перекладачу доводиться застосовувати трансформацію заміни частини мови, коли, напр., іменник замінюється у перекладі на прикметник, а прикметник - на дієслово тощо. Така трансформація може застосовуватись до слів майже всіх частин мови, однак найчастіше це спостерігається у випадку таких частин мови, як іменник, дієслово, прикметник та прислівник:engineers also design machine components. Інженери-механіки також проектують і розробляють деталі машин (заміна прикметника на іменник).simplifies the situation by excluding extraneous forces and influences that are not relevant to the problem. Це спрощує ситуацію завдяки виключенню зовнішніх сил та впливів, що не мають стосунку до вирішення цієї проблеми (заміна герундія на іменник).

Заміна слова однієї частини мови на слово іншої частини мови може супроводжуватись (і нерідко супроводжується) частковою або повною перебудовою структури речення, що перекладається:has been definitely concluded about its relation to other reconstructed forms. На даний момент поки ще мало конкретних висновків щодо його відношення до інших реконструйованих форм.

. Перестановка слова. Сутність трансформації перестановки (її ще називають пер мутацією) полягає в тому, що при перекладі лексичні елементи міняються місцями (тобто, змінюють позицію на протилежну), напр.: administrative efficiency - ефективне керівництво. Як правило, це має місце у випадку перекладу словосполучень або фраз. В науково-технічному перекладі така трансформація застосовується досить рідко [11, с. 209].

2.3 Термінологічні труднощі перекладу


Науково-технічні терміни як мовні знаки, що презентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників (у випадку термінів-неологізмів) та національна варіативність термінів (тобто наявність різних термінів в американському, британському, канадському та інших варіантах англійської мови, що позначають одне й те ж явище, процес, обєкт тощо) [14, с. 176].

Для правильного перекладу терміна важливо знати його словотвірну і морфологічну структуру та семантичні відмінності від загальнонародних слів. За своєю будовою терміни поділяються на прості (напр., anode - анод, chamber - камера), похідні - суфіксальні (transmitter - передавач, feeder - фідер), префіксальні (multi-cylinder - багатоциліндровий) і суфіксально-префіксальні (reprocessing - повторна обробка), складні (flywheel - маховик) та терміни -словосполучення (protective choke - захисний дросель).

Правильність перекладу префіксальних термінів значною мірою залежить від правильного визначення значення префікса та знання узагальненого значення термінів з тим чи іншим префіксом (напр., слід знати, що за допомогою префікса re- від термінів-дієслів утворюються терміни-дієслова, що мають узагальнена значення повторної дії, позначеної словотвірною основою: to rearm - переозброювати, to re-export - реекспортувати).

Префікс after- має такі значення:

) наступний (aftershock - підземний поштовх, що йде слід за землетрусом, афтершок; afterwind - після вибухові повітряні потоки);

) задній - переважно у термінах морської справи (afterdeck - ют, after-tossing - брижі за кормою).

За допомогою напівпрефікса all- утворюються прикметники із значеннями:

) всеохоплюваності, загальності: all-purpose - універсальний, багатоцільовий; all-risk insurance - повне страхування;

) виключності, чистоти вибірки (групи): all-professional - такий, що складається виключно з професіоналів; all-White jury - журі присяжних, що складається виключно з білих.

Префікс co- має такі значення:

) спільності, поєднаності: co-author - співавтор, to co-edit - бути співредактором, to co-discover - відкрити разом з кимсь;

) подібності, спів розмірності: co-equal - рівний за значенням, coterminous - однойменний.

За допомогою префікса dis- утворюються терміни із значенням, протилежним словотвірній основі, або із значенням відсутності, позбавленості чогось (напр., disincentive - придушення стимулу, to disafforest - вирубати ліси, to disinherit - позбавляти спадщини) та із значенням розподілу, відокремлення (напр., to disasamble - демонтувати, to disassociate - відокремлювати).

Терміни з префіксом non- можуть звичайно перекладатись термінами із префіксом не-: nonequilibrium - нерівновага, non-linear - нелінійний. Іменники з non- можуть також перекладатися сполученням слів «відсутність», «небажання» тощо із відповідником основи англійського терміна: nonavailability - відсутність готовності, noncooperation - небажання співробітничати.

Терміни з цим префіксом іноді можуть перекладатись іншими способами, не повязаними із безпосередньою передачею вказаних значень префікса non-: nonconductor - діелектрик, nonknitting - пропуск вязання, noncutting - холостий хід.

Напівпрефікс omni- вказує в складних термінах на повноту чи все охоплюваний характер явища, представленого іншою основою: omnirange - всюди скерований радіомаяк, omniformity - здатність набувати будь-якої форми.

Утворення термінів за допомогою суфіксів є в англійській мові таким же продуктивним способом утворення термінів, як і префіксація. Важливою умовою правильного перекладу суфіксальних термінів є знання значень суфіксів та основних способів перекладу термінів з тим чи іншим суфіксом.

Напівсуфікс -free в похідних словах переважно термінологічного характеру має два основні значення:

такий, що не містить чогось: salt-free - такий, що не містить солі;

вільний від чогось: error-free communication - безпомилкова

передача даних.

Суфікс -oid має значення «подібний» (до того, що позначає дериваційна основа), «схожий» (на те, що позначає дериваційна основа). За його допомогою від іменників і прикметників утворюються похідні іменники і прикметники. Терміни-іменники з цим суфіксом звичайно перекладаються термінами з відповідним суфіксом -оїд (фактично, такі терміни є інтернаціоналізмами і в мові перекладу нерідко утворюються шляхом транс кодування): paraboloid - параболоїд, solenoid - соленоїд.

Терміни-прикметники, утворені за допомогою цього суфікса, часто перекладаються складними термінами, що містять термінокомпонент «-видний» або «-подібний», а також похідними термінами з суфіксом «-оїдний»: rhomboid - ромбовидний, salamandroid - саламандроподібний.

Суфікс -ologist має значення фахівець галузі, позначеною дериваційною основою, і перекладаються переважно термінами з суфіксом -олог та термінокомпонентом «-знавець»: musicologist - музикознавець, neuropsychologist - нейропсихолог, paleontologist - палеонтолог.

Складні терміни являють собою стале словосполучення, за яким закріплене термінологічне значення, напр., traffic control computer - компютер для керування дорожнім рухом, background impurity concentration - фонова концентрація домішку, vacuum-brake cylinder - циліндр вакуумного гальма [33; 15].

Переклад складних термінів складається з двох основних процедур - аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі словосполучень відіграє саме аналітичний етап - переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного терміна, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміна. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним компонентом терміна-словосполучення. Характер цих відносин й визначає порядок та сам зміст перекладу складного терміна. Синтетичний етап перекладу передбачає вибудування компонентів у залежності від зазначених семантичних відносин і отримання остаточного варіанту перекладу складного терміна.


.4 Жанрово-стилістична дилема науково-технічного перекладу


Перекладаючи науково-технічні тексти, слід мати на увазі, що можуть існувати різні жанрові і стилістичні норми текстів у мові оригіналу і перекладу. Так, існують певні розбіжності в організації і лексичних характеристиках патентів англійською і українською мовами, в англомовних наукових статтях автори частіше вживають займенник першої особи однини I, ніж у статтях українською мовою, в англомовних наукових працях частіше, ніж в україномовних працях, вживаються розмовні лексичні та фразеологічні елементи тощо.

При перекладі на українську мову наукові і технічні тексти англійською мовою повинні бути адаптованими з урахуванням стилістичних і жанрових норм, що існують в українській мові і культурі стосовно відповідних текстів. Неврахування зазначених розбіжностей в перекладі призводить до стилістичних перекладацьких помилок, що, хоча й вважаються менш серйозними вадами переклади, ніж смислові помилки, знижують якість перекладу.

Англійські наукові і технічні тексти можуть включати розмовні елементи - лексику, фразеологізми, лексико-синтаксичні конструкції тощо, які є значно менш припустимими в українських текстах:formal axiomatic system that Hilbert wanted to construct would have included all the mathematics: elementary arithmetic, calculus, algebra, everything. Формальна аксіоматична система, яку Гілберт хотів опрацювати, мала включати всю математику: елементарну арифметику, числення, алгебру та ін.

Тут в англійському реченні вжито розмовний лексичний елемент everything все-все», який слід передати нейтральним словом або словосполученням, тому в українському перекладі вжито «та ін.».

В наступному англійському реченні вжито два розмовних слова - tell against «наговорювати щось на когось» та outrageous «обурливий», що не відповідають стилістичним нормам наукового тексту українською мовою, тому вони замінені на нейтральні слова «свідчити проти» та «неприпустимий»:

Two points tell against this outrageous comparison. Два моменти свідчать проти такого неприпустимого порівняння.

Отже, іноді при перекладі доводиться, враховуючи суворіші норми українського науково-технічного стилю, заміняти англійські розмовні елементи на українські елементи нейтрального науково-технічного стилю. Про наявність розмовного елементу в англійському тексті можуть свідчити лапки, в які взято те чи інше слово або словосполучення.

Ступінь збереження розмовних елементів у перекладі певною мірою визначається жанром тексту і стильовим різновидом: в науково-популярних текстах - більше, в монографіях - значно менше, а, напр., у стандартах або патентах - розмовні елементи зовсім недопустимі. Останнім часом суворість норм українського науково-технічного стилю дещо зменшується і при перекладі можна врахувати цю ще не досить виражену тенденцію [28].

Сталі необразні (тобто такі, що не містять певного експресивного образу), звичайно перекладаються існуючими в мові перекладу відповідниками:

They are in a sense the deepest and most fundamental of all properties. Вони в певному сенсі є найглибшими і найфундаментальнішими з усіх властивостей.

In the course of time the opposite view began increasingly to assert itself. З часом все більше став стверджуватись протилежний погляд.

Одним із поширених в науково-технічних текстах є кліше in terms of, яке перекладається переважно сталими словосполученнями «з точки зору», «в плані», «у вигляді»:

Even today these peoples are exceptionally homogenous in terms of language and culture. Навіть і сьогодні ці народи є напрочуд однорідними в плані мови та культури.

Early debates concerned issues such as whether the storage of visual information takes place in terms of holistic images or of propositional networks. Спочатку дискусії точилися навколо таких питань як наступне: чи візуальна інформація зберігається у вигляді повного і цілого образу, чи у вигляді повязаної сукупності пропозицій [26, с. 183].

Типовими для науково-технічних текстів є також наступні сталі словосполучення: in question «означений, про який йдеться», at issue «обговорюваний, спірний», to be true «бути правильним, підтверджуватися у випадку», with respect to «стосовно», in terms of «в термінах, з точки зору, в плані».

Фразеологічні елементи не досить поширені у науково-технічній літературі, однак вони можуть становити певні труднощі для перекладу, перш за все через те, що перекладач може не ідентифікувати фразеологізм, прийнявши його за звичайне неідіоматичне сполучення слів, або ж невірно визначити його значення, яке не є звичайно простою сумою його складових.

Образні фразеологізми, що вживаються в англійській науково-технічній літературі, перекладаються такими способами:

. повним еквівалентом з ідентичною або подібною структурою, лексичним складом, стилістичними характеристиками, значенням та образністю: to read between the lines - читати поміж рядків, a Ryrrhic victory - піррова перемога, a Procrustean bed - прокрустове ложе, to cross the Rubicon - перейти рубікон, to clip someones wings - підрізати комусь крила (цей спосіб є найбільш адекватним, однак зовсім не завжди у відповідних англійських та українських фразеологізмах співпадає образність);

. відносним еквівалентом, що дуже подібний до англійського фразеологізму за значення та стилістичними характеристиками, але відмінний лексичним складом, образністю або граматичними ознаками: not to see the wood for the trees - за деревами не бачити лісу, to play into somebodys hands - грати комусь на руку, to make a mountain out of a molehill - з мухи робити слона, a hard nut to crack - міцний горішок, to beat the air - носити воду решетом, to kill two birds with one stone - убивати відразу двох зайців;

. варіантним відповідником, коли з кількох синонімічних фразеологічних одиниць вибирається одна - та, що най адекватніша в даному випадку: to be poles apart - різнитися як небо і земля (бути відмінним як день і ніч); to hold ones ground - не здавати своїх позицій (міцно утримувати позиції, не поступатися ні на йоту);

. калькою, коли англійський фразеологізм перекладається послівно: to acquire currency - набувати поширення, instrument of peace - інструмент миру, trial baloon - пробна куля, to have the last word - мати останнє слово, to get hold of the wrong side of the stick - ухопитися не за той кінець палки (слід зауважити, що калькування фразеологізмів можливе тільки тоді, коли зміст перекладеного фразеологізму буде зрозумілий читачеві;

. описово, коли перекладається значення англійського фразеологізму без збереження образності: plain as a pikestaff - абсолютно зрозумілий, to bear in mind - памятати, acis test - точне випробування, all in all - беручи все до уваги, as matters stand - за існуючого стану речей, to hold good - залишатися вірним (дійсним), to be beside the point - не стосуватися справи, to go ones own way - діяти абсолютно незалежно, to feel ones way - обережно просуватися, to burn the midnight oil - працювати до глибокої ночі (цей спосіб застосовується тоді, коли не спрацьовують інші способи) [11, с. 455].


.5 Порівняльний аналіз перекладу текстів технічного і наукового стилів


В якості практичного дослідження в даній частині роботи були взяті два тексти наукового і технічного стилів (Див. Додаток 1,2) та їхні переклади на українську мову. Це дало можливість проаналізувати та детально вивчити відмінності між поданими стилями, їхні особливості та шляхи перекладу.

Науковий стиль - мова науки та різних її галузей. Основним завданням даного стилю є інформування та теоретичні узагальнення у сфері економіки, медицини, інженерії тощо.

У нашому випадку було взято текст з сфери медицини під назвою «Incurable ТB is making comeback» («Туберкульоз знову невиліковний»). Вже з самої назви стає очевидною необхідність використання спеціального словника медичних термінів.

Термін - це слово чи словосполучення, яке називає предмет, явище, поняття і розкриває його суть. У науковому стилі терміни не пояснюють, оскільки суто наукові тексти призначені для конкретної аудиторії, вже обізнаної з даними поняттями та їхніми значеннями. Для широкої ж аудиторії необхідне тлумачення таких понять як напр.:

TB - tuberculosis - a serious infectious disease that affects the lungs and other body parts;system - a public institution in which offenders against the law are confined for detention or punishment; specifically: a state or federal prison in the United States;- Acquired Immune Deficiency Syndrome - a very serious disease that stops your body from defending itself against infections, and usually causes death;- the abbreviation of the World Health Organization;- a type of virus (=a very small living thing that causes disease) that enters the body through blood or sexual activity, and can develop into AIDS HIV positive/negative (=having or not having HIV in your body).

Важливо також памятати і про те, що загальновідомі слова можуть набувати різних відтінкових значень в залежності від сфери вжитку. Напр., слово «travel» всім відоме як «подорож, подорожувати» та інші, повязані з ними значення. Проте, в даному випадку, враховуючи специфіку тексту, ми доходимо до висновку, що в розглянутому тексті мається на увазі «розповсюдження» (хвороби). Тому доцільним буде наступний переклад:

New form of ТB travels quickly.

Нова форма хвороби швидко поширюється.

У словосполученні drug-resistant strain of ТB, термін drug має кілька значень: 1) ліки; 2) наркотики; 3) отрута. У нашому випадку контекст підказує, що мова йде про антибіотик, оскільки туберкульоз лікується саме ними. Так, у словосполученні даний термін набуває значення «лікарський». Напр.: is a drug-resistant strain of ТB, which remains immune to one or two pellets of a complex of four drugs needed.

Це лікарсько-стійкий туберкульоз, який одній або декільком з цієї «четвірки» таблеток не піддається.

Переклад словосполучення infected sexual partner теж залежить від контексту. Взагалі термін infected перекладається як заражений і не вважалось би за помилку, якщо б ми переклали його таким чином. Однак, контекст, а саме вживання даного терміна разом з словосполученням sexual partner - сексуальний партнер і темою СНІД, підказує, що мова йде про інфікованих хворих. Напр.:strain can cause death, almost like AIDS, the only difference being that you need a used syringe or infected sexual partner to get HIV infection, while it is well enough to go by metro with a TB-infected person to catch ТВ.

Вона смертельна майже так само, як СНІД, але якщо для зараження СНІДом потрібен брудний шприц або інфікований сексуальний партнер, то тут досить проїхатися поряд з хворим у метро.

Виходячи з вище сказаного, ми можемо вкотре переконатись, що контекст, оточення терміна грає дуже важливу роль при їхньому перекладі. При цьому в деяких випадках допомагає не внутрішній контекст самого терміна, а спрямованість тексту в цілому, сфера його вживання.

Лексичні та термінологічні особливості, а відповідно й труднощі перекладу наукового стилю є досить очевидним. Проте, ми б також хотіли звернути увагу і на певні стилістичні риси, притаманні даному науковому тексту.

По-перше, варто наголосити на логічності і послідовності висловлювання. Текст оформлений композиційно правильно. Виділяють 4 абзаци, в яких виокремлено вступ, основну частину та висновки.

Вживання вставних слів також допомагає послідовно і логічно представити інформацію. Напр.:

As a result, the prisons have become veritable factories of drug-resistant strains of ТB.

В результаті в'язниці перетворилися на фабрики з виробництва лікарсько-стійких форм туберкульозу.

По-друге, всі висловлювання наукового тексту є аргументованими і доведеними. Це чітко продемонстровано в наступних прикладах:about 12 percent of ТB infected inmates have a multi-drug resistant strain which is especially difficult to cure.

Зараз близько 12% туберкульозників-ув'язнених страждають формою, стійкої відразу до декількох препаратів і тому особливо важкої у лікуванні. guaranteed result is achieved in 96 percent of cases.

Гарантований результат досягається в 96% випадків.

Щодо емоційності та експресивності, то науковці прагнуть «інтелектуального» викладу наукових даних. Це пояснює прагнення до обмеженого використання авторського «Я». Напр.:

We know one of the main goals of the Anti-TB program is to test the World Health Organization recommendations.

Як відомо, одна з головних цілей програми по боротьбі з туберкульозом - випробувати в різних умовах рекомендації ВООЗ.

При перекладі даного тексту, широко використовувались перекладацькі трансформації, при яких змінюються граматичні характеристики слова, словосполучення або речення.

Так, перестановка - це граматична трансформація, внаслідок якої змінюється порядок слів у словосполученні або реченні. Напр.:

In the United States a course of drug-resistant ТB treatment costs USD 200,000 instead of USD 100, and the estimated results still remain obscure.

У США його лікування обходиться вже не 100 доларів, а в 200 тисяч, при цьому прогноз до кінця залишається невизначеним.

Вилучення - це така граматична трансформація, внаслідок якої в перекладі вилучається певний мовний компонент. Напр.:

The course of treatment in the United States costs USD 100 per person.

Курс лікування в США обходиться всього в 100 доларів.

В якості наступного кроку нашого дослідження було взято текст технічного характеру. Технічний стиль - це стиль мовлення, який використовується у спеціальній літературі, що обслуговує різноманітні сфери господарства та виробництва.

За зразок для практичного дослідження ми взяли один із видів технічного стилю, а саме інструктивний текст. Основною його характеристикою є доступність інформації. Тому, на відміну від наукового стилю, терміни вживаються досить рідко. Натомість, для технічних текстів властивим є домінування професійної лексики. Напр., в даному тексті зустрічаються такі професійні лексичні одиниці як splinters - осколки; shavings - стружка, обпилювання; extension cables - подовжувальні кабеля; approved tools - маркіровані прилади.

Також слова можуть набувати нового значення. Так, напр., слово repair здебільшого відоме у своєму значенні ремонт, ремонтувати. Проте, в технічних текстах частіше вживається як техогляд. Напр.:

When not in use, during brakes, when doing adjustment work, changing accessories or during repair, always unplug the cable.

При простоях, паузах у роботі, роботах по настроюванні, зміні частин і техогляду завжди витягати мережний штекер з розетки.

При перекладі технічних текстів так само як і наукових використовуються граматичні трансформації. Найчастіше зустрічається перестановка. Напр.:

To avoid accidents, do not wear jewelry or loose clothing that could be caught up by moving parts.

Не вдягайте ані прикрас, ані вільного одягу, що можуть захоплюватися рухливими частинами.

Особливістю перекладу інструктивних текстів є антонімічний переклад. Суть його полягає у передачі поняття протилежним, часто із заперечним, тобто антонімом українського відповідника даного слова. Напр.:not use machines, tools and recommended accessories for work other than those for which they are designed!

Використовуйте прилади, інструменти і рекомендовані приналежності тільки по призначенню!

Таким чином, проаналізувавши особливості технічного і наукового стилів та їхні переклади, ми дійшли до висновку, що ототожнення цих двох стилів є помилковим, оскільки як науковий так і технічний стиль характеризуються певними рисами, властивими лише йому і не притаманними для інших стилів мовлення.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2


У звязку з бурхливим розвитком науки та поширенням науково-технічної інформації зросло значення науково-технічного перекладу, як засобу передачі накопиченої інформації та знань.

Основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, є повне розуміння його перекладачем. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює.

Окрім лексичних та граматичних відмінностей, науковці виокремлюють ще й стилістичні відмінності. Існування жанрово-стилістичних проблем науково-технічного перекладу повязані з розбіжностями у стилістичних і жанрових нормах подання інформації в науково-технічних текстах мови оригіналу та перекладу, особливостями вживання слів і сталих образних і необразних сполучень.

Для того, щоб уникати виникнення вище названих проблем при перекладі необхідно бачити різноманітні значення слів та словосполучень типових для мови науково-технічної літератури. При обробці граматичного матеріалу потрібно аналізувати різні значення омонімічних форм, а також різноманітні типові для певної мови граматичні форми. Також науковці рекомендують звертати основну увагу не на значення вузьких термінів, а на освоєння загальних закономірностей мови і стилю науково-технічної літератури, вимови, словникового складу і граматичної будови. Тексти потрібно перекладати не механічно або ж інтуїтивно, а з виявленням всіх особливостей, притаманних спеціальній літературі.

Всі ці прийоми допоможуть розрізняти трудності перекладу в будь-якому контексті, використовувати граматичні формули, слова та словосполучення різної тематики та здійснювати адекватний та якісний переклад.


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


Отже, швидкий розвиток суспільства, стрімкий прогрес науки і техніки викликають потребу у формуванні спеціальної мови, найкращим чином пристосованої до вираження і передачі наукового знання.

На даному етапі саме науково-технічна література і виступає засобом, за допомогою якого можна чітко, зрозуміло і лаконічно донести до читача бажану інформацію. А це найкращим чином досягається без використання емоційних засобів. Адже наука апелює, перш за все, до розуму, а не до почуттів. Науково-технічна революція змінила і сам характер дослідження. Наукові проблеми вирішуються тепер, як правило, зусиллями не одинаків, а колективів учених та інженерів. А це веде до того, що сучасний спосіб наукового викладу можна визначити як колективний, або формально-логічний, в якому не залишається місця для емоційності.

Відповідно до поставлених завдань, у теоретичній частині було розглянуто історію становлення всіх стилів мовлення та технічного і наукового стилів зокрема. Також нами було вивчено та запропоновано найбільш логічно-обґрунтовані класифікації стилів мовлення. Однак, ми вважаємо, що на даному етапі найбільш повною, на нашу думку, є класифікація І. Р. Гальперіна, яка включає не лише існуючі стилі, а й їхні можливі підстилі.

Досліджуючи наявний матеріал, нами було виявлено нагальну проблему, повязану з труднощами перекладу науково-технічної літератури. Сюди варто віднести граматичні, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми перекладу. Існування жанрово-стилістичних проблем науково-технічного перекладу повязані з розбіжностями у стилістичних і жанрових нормах подання інформації в науково-технічних текстах мови оригіналу та перекладу, особливостями вживання слів і сталих образних і необразних сполучень.

На нашу думку, для того, щоб уникати виникнення вище названих дилем, потрібно перекладати не механічно або ж інтуїтивно, а з виявленням всіх особливостей, притаманних спеціальній літературі. Ще однією обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, є повне розуміння його перекладачем. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює.

У практичній частині дипломної роботи ми проаналізували переклади двох текстів технічного і наукового стилів. Першим, на що ми звернули увагу є домінування професійної лексики, що в свою чергу є однією з основних ознак технічного стилю. На противагу, в науковому переважає вживання термінів. Термінологія - це ядро наукового стилю, найбільш суттєва його ознака.

Однак, спільною рисою для обох стилів є зміна значення слова в залежності від контексту. Тобто, багато слів поряд із загальнонародними, повсякденними значеннями мають більш спеціалізовані загальнонаукові, загально технічні та термінологічні значення у терміносистемах різних галузей науки і техніки.

Таким чином, порівняльний аналіз технічного і наукового стилів довів, що вони мають багато як спільних, так і відмінних рис. Серед спільних рис відмітимо чіткі вимоги точності, об'єктивний тон викладу, тяжіння до нормованої мови, переконливість та доказовість.

Відмінним є загальнодоступність технічного стилю та вузьке призначення наукового, домінування професійної лексики в технічних текстах та часте вживання термінів в наукових працях. Найбільш помітною є відмінність, коли мова йде про відсутність експресивних і оцінних слів й висловлювань. Суто науковий стиль дозволяє певну частку емоційності, а технічний, в свою чергу, повністю виключає можливість вживання таких слів та висловлювань. Крім того, варто наголосити, що не всім технічним текстам властивий абстрактно-узагальнюючий характер викладу, який, здебільшого, притаманний текстам власне наукового стилю.

Отже, маючи ряд спільних та відмінних рис, технічний та науковий стилі все-таки залишаються повноцінними стилями в системі функціональних стилів англійської мови та виключають будь-яку можливість їхнього ототожнення.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Арнольд И. В. Стилистика современного английского язика / И. В. Арнольд. - М. : Просвещение, 1990. - 300 с.

. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язик. Учебник для вузов / И. В. Арнольд. - М. : Флинта : Наука, 2002. - 384 с.

. Болонєва О. О. Особливості перекладу англійської науково-технічної літератури / О. О. Болонєва. - Житомир : Житомирський державний університет, 2004. - 25 с.

. Вопросы стилистики английского языка / [авт. тексту А. А. Санкина]. - М. : Высш. школа, 1980. - 201 с.

. Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка / И. Р. Гальперин. - М. : Издательство литературы на иностранных языках, 1958. - 446 с.

. Глушка Т. Ю. Еквіваленція в перекладах технічної документації / Т. Ю. Глушка. - М. : Билд, 2007. - 315 с.

. Гуревич В. В. Стилистика английского языка. Учебное пособие / В. В. Гуревич. - М. : Флинта : Наука, 2011. - 72 с.

. Гуревич В. В. Стилістика/ В. В. Гуревич. - М. : Наука, 2011. - 247 с.

. Дубенко О. Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов. Посібник для студентів та викладачів ВНЗ / О. Ю. Дубенко. - Вінниця : Нова книга, 2005. - 224 с.

. Єфімова Л. П. Стилістика англійської мови та дискурсивний аналіз. Учбово-методичний аналіз / Л. П. Єфімова, О. А. Ясінецька. - Вінниця : Нова книга, 2004. - 240 с.

. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури : Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми / В. І. Карабан. - Вінниця : Нова книга, 2004. - 576 с.

. Кошевая И. Стилистика современного английского языка / И. Кошевая. - М. : Академия, 2011. - 352 с.

. Кузнец М. Д. Стилитика английского языка. Пособие для студентов педагогических институтов / М. Д. Кузнец, Ю. М. Скребнев. - М. : Просвещение, 1960. - 175 с.

. Луговая А. Л. Пособие по переводу технической литературы [Для ин-тов и фак. иностр. яз.] / А. Л. Луговая. - М. : Высш. школа, 1967. - 178 с.

. Людвигова Е. В. Руководство по переводу технических текстов в английских языках на русский / Е. В. Людвигова. - М. : Высш. школа, 1964. - 148 с.

. Мальцев В. А. Стилистика английского языка. Учебное пособие для студентов инст. и фак. ин. яз. / В. А. Мальцев. - Минск : Вышэйшая школа, 1984. - 117 с.

. Мацько Л. І. Культура української фахової мови / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. - Київ : Академія, 2007. - 175 с.

. Мацько Л. І. Стилістика української мови / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко. - К. : Вища шк., 2003. - 462 с.

. Наконечна Г. Ф. Українська науково-технічна термінологія / Г. Ф. Наконечна. - Львів, 1999. - 283 с.

. Непийвода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури / Н. Ф. Непийвода. - К. : Вища шк., 1997. - 287 с.

. Парахина А. В. Пособие по переводу технических текстов с английского языка на руський (Для сред. спец. учеб. заведений) / А. В. Парахина. - М. : Высш. школа, 1982. - 191 с.

. Пумпянский А. Л. Введение в практику перевода научной и технической литературы на англ. язык / А. Л. Пумпянский. - М. : Высш. школа, 1981. - 315 с.

. Пумпянский А. Л. Информационная роль порядка слов в научной и технической л-ре / А. Л. Пумпянский. - М. : Наука, 1974. - 270 с.

. Пумпянский А. Л. Чтение и перевод английской научной и технической литературы. Лексика, граматика, фонетика, упражнения / А. Л. Пумпянский. - М. : Высш. школа, 1987. - 243 с.

. Разинкина Н. М. Функциональная стилістика английского языка / Н. М. Разинкина. - М. : Высш. школа, 1989. - 180 с.

. Рецкер Я. І. Методика технічного перекладу / Я. І. Рецкер. - М. : Вища школа, 1934. - 343 с.

. Савинова Е. С. Грамматические трудности при переводе английской научной литературы [Учеб. пособие] / Е. С. Савинова. - М. : Наука, 1969. - 410 с.

. Скороходько Є. Ф. Питання перекладу англійської технічної літератури / Є. Ф. Скороходько. - Київ : Літера, 1969. - 217 с.

. Стилистика английского язика. Учебник / А. Н. Мороховский, О. П. Воробьева, Н. И. Лихошерст, З. В. Тимошенко. - К. : Высш. школа, 1991. - 272 с.

. Сухаренко К. М. Лексичні проблеми перекладу / К. М. Сухаренко. - К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1972. - 243 с.

. Шаховский В. Стилістика / В. Шаховский. - М. : Флинта, 2008. - 232 с.

32. Covey F. Style Guide for Business and Technical Communication / F. Covey. - Greenwood, 2003. - 448 p.

33. Edward J. H. Scientific style and format / J. H. Edward. - Press Syndicate of the University of Cambridge, 1994. - 825 p.

. Galperin I. R. Stylistics / I. R. Galperin. - Moscow : Vyssaja skola, 1981. - 334 p.

35. Handbook on Technical Writing / G. J. Alred, C. T. Brusaw, W. E. Olin. - Bedford, 2012. - 598 p.

36. Kukharenko V. A. A book of Practice in Stylistics / V. A. Kukharenko. - Moscow : Vyssaja skola, 1986. - 144 p.

. Maltzev V. A. Essays on English Stylistics / V. A. Maltzev. - Minsk : Vysheishaya shkola, 1984. - 117 p.

. Robert A. D. Scientific English / A. D. Robert. - Greenwood, 1924. - 225 p.

. Robinowitz H. The Manual of Scientific Style / H. Robinowitz - ScienceScape Editing, 2010. - 984 p.

. Simpson P. Stylistics. A resource book for students / P. Simpson. - Routledge, 2004. - 247 p.

. Stevens M. Subtleties of Scientific Style / M. Stevens. - ScienceScape Editing, 2007. - 103 p.



ДОДАТОК 2.1


Incurable ТB is making comebackform of ТB travels quickly. Many countries are becoming veritable incubators for a new incurable form of this disease. Recommendations made by the World Health Organization provide for the appropriate methods of ТB treatment. This is a strict scheme of treatment with four drastic remedies which kill practically all tuberculous Mycobacteria in six months on average. The course of treatment in the United States costs USD 100 per person. In Russia it is much more expensive due to the high prices of medicines. The guaranteed result is achieved in 96 percent of cases. recently registered a new form of the disease. This is a drug-resistant strain of ТB, which remains immune to one or two pellets of a complex of four drugs needed. In the United States a course of drug-resistant ТB treatment costs USD 200,000 instead of USD 100, and the estimated results still remain obscure. In Russia where the appropriate drugs are in critically short supply, the resistant strain of ТB is effectively incurable. This strain can cause death, almost like AIDS, the only difference being that you need a used syringe or infected sexual partner to get HIV infection, while it is well enough to go by metro with a TB-infected person to catch ТВ. Resistant ТБ is a direct consequence of poor or insufficient treatment, which has only partial effect on tuberculous Mycobacterial population resulting in mutation and development of drug-resistant Mtb. a time, persisting Mycobacteria multiply causing the relapse of ТB in a new drug-resistant form estimates, at least 4 percent of ТB patients in Russia are drug-resistant. As to the prisons, the situation there is more than critical recent years, the supply of anti-TB drugs seldom meets more than 20-25 percent of the prisons requirements. People who know how to treat ТВ are few in prisons, so they treat every which way, often giving one tablet instead of four or reducing the 6-week course of treatment to two weeks. As a result, the prisons have become veritable factories of drug-resistant strains of ТB. Currently about 12 percent of ТB infected inmates have a multi-drug resistant strain which is especially difficult to cure. know one of the main goals of the Anti-TB program is to test the World Health Organization recommendations. This interest in ТB treatment in prisons is not purely accidental, it flows not only from a critical situation in penitentiary system, but also from the fact, that this system does not fall under authority of the Ministry of Public Health by the World Health Organization have been designed to combat the ТB epidemic, rather than to treat ТB cases. They are efficient in killing Mycobacterial population, making a patient non-contagious. They are good for treatment of non-destructive phases of ТB, but in difficult cases one should exercise an individual approach.


Туберкульоз знову невиліковний

Нова форма хвороби швидко поширюється. Багато країн стають розсадником нової невиліковної форми цього захворювання. Існують рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я про те, як слід лікувати туберкульоз. Це жорстка схема лікування чотирма видами сильнодіючих препаратів, які в середньому за шість місяців повністю вбивають всі мікобактерії. Курс лікування в США обходиться всього в 100 доларів. У Росії він набагато дорожче через високу вартість ліків. Гарантований результат досягається в 96% випадків.

Однак недавно зафіксована нова форма цієї хвороби - лікарсько-стійкий туберкульоз, який одній або декільком з цієї «четвірки» таблеток не піддається. У США його лікування обходиться вже не 100 доларів, а в 200 тисяч, при цьому прогноз до кінця залишається невизначеним. У Росії, де відчувається гострий недолік потрібних ліків, ця форма практично невиліковна. Вона смертельна майже так само, як СНІД, але якщо для зараження СНІДом потрібен брудний шприц або інфікований сексуальний партнер, то тут досить проїхатися поряд з хворим у метро. Лікарсько-стійкий туберкульоз - результат неякісного або недостатнього лікування, при якому в організмі побивається лише частина бактерій, а ті, у яких в результаті мутацій з'являється стійкість до ліків, виживають, розмножуються і через деякий час приводять до нового спалаху хвороби, на яку медикаменти вже не діють.

За оцінками, лікарсько-стійкою формою хворі не менше 4% російських туберкульозників. Особливо важка ситуація склалася у в'язницях. В останні роки потреби в'язниць в антитуберкульозних препаратах забезпечуються лише на 20-25%. У тому, як саме треба лікувати туберкульоз, тут мало хто розбирається, тому лікують абияк - замість чотирьох таблеток часто дають одну, шестимісячний курс лікування скорочують до двох місяців і так далі. В результаті в'язниці перетворилися на фабрики з виробництва лікарсько-стійких форм туберкульозу. Зараз близько 12% туберкульозників-ув'язнених страждають формою, стійкої відразу до декількох препаратів і тому особливо важкої у лікуванні.

Як відомо, одна з головних цілей програми по боротьбі з туберкульозом - випробувати в різних умовах рекомендації ВООЗ. Інтерес саме до в'язниць невипадковий. Він пояснюється не тільки вкрай важкою ситуацією з туберкульозом в пенітенціарній системі, але ще й тим, що ця система непідвідомчістю Міністерству охорони здоров'я. Рекомендації ВООЗ розроблені не стільки для лікування, скільки для боротьби з епідеміями. Вони успішно вбивають мікобактерії, роблять хворого безпечним для оточуючих. Вони хороші для лікування легких стадій туберкульозу, але у складних випадках потрібен особливий, особистий підхід.



ДОДАТОК 2.2


Operating controlusemachine is intended for cutting, roughing and brushing of metal materials without the use of water.

General safety hints for work with electric tools

Please, read and take note of the following comments that regard your protection against electric shock and risk of injury and fire.

Check the electric tools and electrical connections for any damage.

Connect the power lead to the mains only with the tool turned off.

- Always turn on the tool before setting it against the piece you are working

on.

Adopt protective measures against electric shock. Avoid body contact with earthed parts, such as metal pipes, radiators, cooking ranges, refrigerators and the like.

- Large variations in temperature can lead to condensation on live part. Before use: give the machine time to adjust to the temperature of the work area.

- Do not use machines, tools and recommended accessories for work other than those for which they are designed!

- Secure the workpiece. Use clamping devices or a vise to hold the workpieces securely.

- To avoid accidents, do not wear jewelry or loose clothing that could be caught up by moving parts. It is recommended to wear protective footwear and gloves. Long hair should be tied up.

- When dust, splinters or shavings are a problem while working, or when working overhead, please, wear protective eyewear and, if necessary, a protective mask.

In the cases of loud noise, wear ear protection.sure you always have safe footing, when working on floors, ladders scaffoldings. electric tools away from humidity and rain. Do not immerse.working outdoors, only use approved tools and extension cablesfor outdoor use.not use the equipment in areas where danger of explosion exists.passing this device over to a third person, these instructions must handed out, too.

WARNING: The consumption of alcohol, medication, plus states of illness, fever and fatigue will affect your ability to react. Do not use electric tools in any of these situations.

- Store electric tools in the original box in a safe place and out of the reach of children.

When not in use, during brakes, when doing adjustment work, changing accessories or during repair, always unplug the cable.

Never carry the tool by the cable. Never unplug the tool by polling on the cable. working: Do not allow the motor to stall underload.


Інструкція по експлуатації

Призначення інструменту

Інструмент призначений для сухого шліфування дерева, пластмаси, металу, шпаклювальної маси, а також фарбованих поверхонь.

Загальні вказівки по безпеці при роботі з електроприладами

Будь ласка, звертайте увагу на наступні вказівки для захисту від електричних ударів, ризику поранень і пожеж.

Перевірте електроприлад і електричні підключення на можливі ушкодження.

- Приєднувальний кабель підключати в мережу тільки при виключеному моторі.

Прилади, як правило, включати до контакту з матеріалом.

Захищайте себе від електричних ударів. Уникайте контакту тіла з

заземленими частинами, такими як металеві трубки, радіаторами опалення, плитами, холодильниками і т.д.

- Сильні температурні коливання можуть викликати утворення конденсату на струмопровідних частинах. Перед пуском приладу в експлуатацію виждіть, поки температура приладу зрівняється з температурою навколишнього середовища.

Використовуйте прилади, інструменти і рекомендовані приналежності тільки по призначенню.

Забезпечте нерухомість заготовки. Використовуйте тиски чи пристосування для надійного кріплення заготівель.

Не вдягайте ані прикрас, ані вільного одягу, що можуть захоплюватися рухливими частинами. Довге волосся захищайте або повязкою або сіткою. Носіть не ковзке взуття і захисні рукавиці.

При роботах, повязаних з утворенням осколків, обпилювання і пилу, а також при роботах над головою завжди вести роботи в захисних окулярах, при необхідності користатися респіраторами.

При сильному шумоутворенні носіть звукозахисні навушники.

Звертайте увагу на стійку, надійну установку сходів і підлоги.

Захищайте електроприлади від вологи і дощу. Ніколи не занурюйте

їх у воду.

При роботах на відкритому просторі користуйтеся тільки допущеними і маркірованими приладами і подовжувальними кабелями.

Не допускається експлуатація приладів у вибухонебезпечній атмосфері.

При передачі третім особам варто передати їм цю інструкцію.

УВАГА: при вживанні алкоголю, медикаментів, а також унаслідок хвороби, температури й втоми Ваша реакція може погіршуватися. Не користуйтеся електроприладами в таких випадках!

Зберігайте електроприлади в оригінальному упакуванні і без доступу до них дітей.

При простоях, паузах у роботі, роботах по настроюванні, зміні частин і техогляду завжди витягати мережний штекер з розетки.

Ні в якому разі не носіть електроприлади на приєднувальному кабелі. Не допускається витягування штекера з розетки висмикуванням приєднувального кабелю.

Уникайте зупинки мотора під навантаженням.



ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТИЛІВ МОВЛЕННЯ .1 Виокремлення стилів мовлення та їхні класифікації .2 Історія становлення технічного та

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ