Політика рівності статей в країнах Західної Європи та Північної Америки

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чорноморський державний університет ім. Петра Могили

Кафедра політичних наук










Реферат на тему:

«Політики рівності статей в країнах Західної Європи та Північної Америки»




Виконала:

студентка 232 групи

Абрамочкина А. В.

Перевірила:

к. політ. н., доцентка

Ярошенко В. М.





Миколаїв - 2012


План


Вступ

Розділ 1. Суперечність рівності можливостей

Розділ 2. Законодавче забезпечення прав жінки в США (з другої половини ХХ ст.)

Розділ 3. Гендерна політика в рамках Європейського Союзу та український вимір

Висновки

Список використаної літератури




Вступ


Гендерна рівність - невідємна складова загального принципу рівності як принципу демократичної розбудови держави. До її розуміння існує два підходи. Згідно з першим (формальним) гендерна рівність - це однакове ставлення до кожної особи, незважаючи на обставини. Він грунтується на теорії, що всі люди рівні і ставлення до них має бути відповідним. Існує й інший підхід, згідно з яким гендерна рівність означає однакові можливості для всіх у досягненні прибутку. Політика гендерної рівності передбачає використання всіх необхідних засобів для гарантування жінкам і чоловікам рівності при використанні ресурсів та можливостей.

У країнах-членах ЄС відбувся суттєвий прогрес щодо усунення гендерних нерівностей на законодавчому рівні, однак в повсякденному житті реалізація жінками і чоловіками своїх рівних прав все ще стикається з проблемами. Постійна низька представленість жінок у гілках влади, насильство проти жінок і т.ін. демонструють, що все ще має місце структурна гендерна нерівність.

Обєктом дослідження виступає політика ЄС та США, а предметом - їх політики рівності статей як складова внутрішньої політичної діяльності, а також їх вплив на формування української політики рівності.

Метою науково-дослідницької роботи є намагання проаналізувати політики рівності статей в країнах Західної Європи та Північної Америки. Відповідно до мети, автор виділяє такі завдання:

. здійснити огляд наукової літератури;

. дослідити проблематики суперечності рівності можливостей;

. вивчити законодавчого забезпечення прав жінки в США починаючи із другої половини ХХ ст.;

. проаналізувати гендерну політику в рамках Європейського Союзу та зв'язок з українським виміром.


Розділ 1. Суперечність рівності можливостей


Якщо рівність статей і досі залишається табуйованою темою, то все ж право її не іґнорує. Віднині відповідний принцип присутній у французькому праві не лише як постулат, заснований на формальних правах, але і як принцип рівності можливостей, тобто як юридична леґітимація заходів з виправлення становища, спрямованих винятково на користь жінок.

Сьогодні є два головні фактори, що перешкоджають доступові жінок до ринку праці: дискримінація в сфері освіти і труднощі з доступом до професійної підготовки. Впровадження справжньої рівності можливостей між хлопцями та дівчатами у школі є підвалиною рівності у професійному житті. За сприяння Європейської Спільноти прийнято численні та розмаїті ініціативи, щоправда, недооцінені широкою громадськістю. Загальний підсумок цих дій аж ніяк не назвеш негативним.

Однак докладених зусиль ще замало для подолання фактичної нерівності у царині зайнятості. Слід відійти від простого констатування відносної неспроможності освітньої політики загальмувати відтворення статевої нерівності, а також спробувати зрозуміти його причини [6].

Глобальна й інтеґрована політика. Європейським програмам рівності можливостей властиве прагнення втілити в життя глобальний підхід до проблеми соціального включення жінок. Продовжуючи постійно поліпшувати юридичний інструментарій боротьби з прямими та непрямими видами дискримінації, вони мають за мету досягнення змішаності на всіх рівнях професійної ієрархії і передбачають використання різноманітного арсеналу дій: прозорість статистичних даних щодо співвідносного становища статей, привілейований доступ жінок до професійної підготовки у галузях, де вони недостатньо представлені, експериментування в галузі адаптованих педагогік, відповідні зміни в умовах праці, перерозподіл сімейних обовязків, фінансування жіночої підприємницької діяльності (NOW).

Основним законом із впровадження загальноєвропейських директив, прийнятих Францією, є закон Руді від 13липня 1983 р. щодо професійної рівності між жінками та чоловіками. Закон від 2 серпня 1989 додав до нього зобов'язання організаціям, повязаним галузевою домовленістю або за відсутності такої - професійною угодою, об'єднати зусилля для вироблення заходів із усунення засвідчених випадків нерівності.

На рівні Європейського союзу міністри Національної освіти зібралися з цією метою вперше лише у червні 1985 р. Це зволікання частково пояснюється початковою обмеженістю компетентності загальноєвропейських інституцій. Віднині рівність можливостей чоловіків і жінок фігурує у Соціальній Хартії (ухваленій одинадцятьма країнами-членами, окрім Великобританії), додаткові до Маастрихтської угоди. Відтепер ці положення впроваджуються в життя через багаторічні програми щодо рівності можливостей. Під час здійснення цих програм утвердився глобальний підхід, згідно з яким рівність можливостей між жінками та чоловіками постає як параметр, інтеґрований в усі галузі європейської державної політики, а надто на територіях, що отримують допомогу від [євро]спільноти [2; C. 44-46].

Унікальна методологія. Політики рівності можливостей випливають з визнання недостатності формальних законів для перетворення суспільної дійсності. Ці закони запобігають проявам соціальної нерівності через заборону на фіґурування статевих відмінностей в правових документах, політичні ж заходи покликані усунути соціокультурні перешкоди шляхом диференційованої адаптації юридичного інструментарію. Рівність можливостей виправдовує прийняття тимчасових заходів «позитивної дискримінації», що їх називають у Франції «заходами з надолуження», котрі надають переваги жінкам до відновлення справедливості. Вона вимагає ґрунтовних методів та сприяє експериментуванню [8].

Школа, привілейоване місце. Школа є основним важелем дій, зорієнтованих, - якщо не брати до уваги її очевидної засадничної місії, - водночас на аналіз механізмів нерівності, який лежить в основі політики рівності можливостей, та на відмову від застосування юридичного примусу для втілення в життя соціальної змішаності.

Від 1982 р. французькі органи державної влади формували політику рівності можливостей у школі в термінах боротьби із сексистськими передсудами. Від 1987 р. міністерські рішення чіткіше та недвозначніше зосереджувалися на зорієнтуванні дівчат у напрямку традиційно чоловічих технічних і технологічних професій [4].

Труднощі впровадження у життя. Труднощі повязано з у багатьох планах хисткими, непевними й суперечливими підвалинами політики рівності. Точна юридична значущість принципу рівності можливостей у французькому праві та його практична важливість не є очевидними. Навіть більше, проблематика, що лежить в основі всіх державних політичних заходів у цій царині, викликає численні застереження як на рівні аналізу нерівності, так і на рівні суперечливих цілей, що надихають цей аналіз.

Поняття рівності можливостей між статями проникло у французьку юридичну систему через міжнародні або європейські конвенції, поставши як компроміс між двома важко поєднуваними юридичними традиціями. Перша, догматична, закріплює формальну концепцію рівності, ґарантовану формальною забороною дискримінації за ознакою раси, віросповідання, походження або статі. Це система здійснюваного в рамцях [самого] права усування таких критеріїв диференціації, що визнаються незаконними. Друга, прагматична,закріплює динамічну та реалістичну концепцію рівності як результату, що його слід досягати. Це система нейтралізації соціальної нерівності через право, за потреби, - шляхом специфічних засобів і диференційованих прав. Перша має за модель французьку систему, друга - північноєвропейські системи (Данія, Ісландія, Швеція, Норвегія) [10].

Отже, французьке право залишилося якнайбільшою мірою вірним принципам формалЬної рівності. Воно допускає заходи позитивної дискримінації, і то тільки у межах окремих розділів законодавства (наприклад, недійсність для деяких категорій матерів сімей вікових обмежень на участь в конкурсах на заміщення посад у адміністрації). Найчастіше ці заходи полягають у наданні допомоги в особливих ситуаціях (підготовка з метою нового влаштування на роботу) [13].

«Рівність статей - єдиний вид рівності, що був і досі залишається кон'юнктурним, фраґментарним та діахронічним, тобто потрактовуваним у праві лише через послідовність фактичних випадків або окремих юридичних текстів», - пише Еліана Фоґель-Польскі в одній критичній статті, присвяченій способам юридичного розгляду цього питання, коли його розглядають в термінах недискримінації або ж в термінах рівності можливостей. Навіть якщо принцип рівності закріплено на більш загальному рівні (преамбула Конституції 1949 р.), він усе одно не має автономії. Він є лише критерієм оцінки формальної недискримінації щодо надання іншому якихось права чи фінансової допомоги [1; C. 4-6].

За неможливості визнати чи запровадити рівність можливостей як загальний принцип права, позитивні дії, послуговуючись тактикою точковості й вузької концентрації, проникають у юридичну систему, в чітко окреслене поле, що улягає європейським директивам.

Політика рівності можливостей між жінками та чоловіками сама обтяжена двозначністю. Її утілювали під тиском супротивних одне одному логік чи інтересів, що хитаються між демократією та утилітаризмом. Тому рівність потрапляє у пастку економічних орієнтацій на гнучкість робочої сили, які під іншим кутом висвітлюють міністерську настанову щодо профорієнтації [15].

Остання двозначність, яку можна викрити, стосується амбівалентності, властивій ставленню державної політики до традиційних визначень того, що таке жінка. Політика європейських країн повністю взяла до уваги вплив фактору сімї на жіноче відставання. Третя програма Євроспільноти стосовно рівності можливостей рішуче наголошує на тому, що професійне зростання жінок буде реальним лише за умови перерозподілу сімейних обовязків.

Розділ 2. Законодавче забезпечення прав жінки в США (з другої половини ХХ ст.)


Багато дослідників правового становища жінки вважають, що державні відомства нездатні забезпечити ефективні зміни у тих структурах влади, де переважають чоловіки. Втім досвід США, навіть за умов ліберально орієнтованої ринкової економіки, свідчить, що державні установи можуть не тільки сприяти змінам, але й ініціювати реформування суспільно-політичних відносин у напрямі впровадження гендерної рівності в американське суспільство [7].

Послідовна законодавча політика, націлена на створення рівних можливостей для жінок на ринку праці, стимулювала зміни в соціально-економічному просторі та поведінці жінок. Винятково важливе значення для розвитку законодавчої бази у сфері правового регулювання трудових відносин мав закон США «Про громадянські права» 1964 р., який сприяв ліквідації нерівності при прийнятті на роботу. Зокрема, ст. VII чітко визначала всі аспекти трудових відносин - від приймання на роботу до звільнення, включаючи просування по службі, надання допомоги усіх видів, проведення перепідготовки і професійного навчання. У 1972 р. закон був доповнений положеннями, що поширювали його вплив на кадровий склад федерального і місцевого апаратів органів виконавчої влади. Комісією з рівних можливостей були розроблені й опубліковані інструкції, в яких визначалося поняття дискримінації за ознакою статі, що у свою чергу спростило звернення жінок до суду. Тому Верховний суд США у 1978 р. визнав цю практику дискримінаційною за ознакою статі і такою, що порушує ст. VII Закону про громадянські права 1964 р. До того ж Верховний суд США використав цю статтю і при винесенні рішення про незаконність дій роботодавців, які надавали жінкам меншу за чоловіків допомогу для забезпечення пенсійної страховки <#"justify">Висновки


Для поліпшення ситуації Європейська Комісія вважає за необхідне інтеґрувати принцип гендерної рівності в стратегії, які мають прямий і непрямий вплив на життя жінок і чоловіків. Жіночі турботи, потреби, сподівання, так само, як і чоловічі, мають бути прийняти до уваги в процесі розробки і реалізації політики. В звязку з цим в 1996 році Європейською Комісією був прийнятий підхід інтеґрації гендерних пріоритетів в політику i gаралельно до інтеґрації гендерних пріоритетів в політику забезпечення гендерної рівності вимагає специфічних заходів на користь жінок. В звязку з цим Європейська Комісія сформулювала Стратегію щодо забезпечення гендерної рівності в Європейському Союзі, яка обєднує обидва підходи її Гендерна стратегія Європейського Союзу, перш за все, окреслює ті сфери, в яких існує гендерна дискримінація та пропонує специфічні механізми для її усунення

Стратегія ЄС та США в цій сфері включає в себе підвищення зайнятості жінок, зменшення рівня жіночого безробіття, скорочення сегрегації на ринку праці й рівну оплату за рівну працю. Важливе місце в Стратегії ЄС та США посідає політика узгодження між роботою і сімейним життям жінок і чоловіків, особливо шляхом створення служб, які опікуються дітьми і утриманцями. Важливою є також політика реінтеґрації жінок, які повертаються до роботи після декретної відпустки. Стратегія передбачає інтеґрування принципу гендерної рівності в усі стратегії зайнятості.

Основними висновками для української політики є такі:

.офіційна допомога для розвитку розподіляється непропорційно щодо вирішення проблем гендерної рівності.

. ЄС не докладає зусиль для інтеграції гендерних пріоритетів і в документи співробітництва ЄС-Україна.

. ЄК не робить оцінки впливу на гендерну рівність тих проетів, які безпосередньо не повязані із тендерною проблематикою.

. Немає чіткого механізму для інтеграції гендерних пріоритетів в усі програми і проекти, як це передбачено Монтеррейським консенсусом, а також Європейським консенсусом щодо розвитку (2005).

. Механізми участі громадянського суспільства в розробці документів ЄС- Україна не передбачені.

. Доступ громадянського суспільства до Європейських фондів дуже обмежена і не є прозорою і легкою.

. Якщо проекти відібрані для фінансування, організація громадянського суспільства отримує грант 1,5-2 роки пізніше. Беручи до уваги швидкість соціальних, політичних і економічних змін, це робить виконання проектів неефективним.



Список використаної літератури

рівність стать гендерний

Бертольд М. Гендерна політика і гендерна рівність в Австрії / М. Бертольд // Матеріали круглого столу «Австрія-Україна: гендерна рівність». - Київ: Австрійський культурний форум. - 2007. - С.6.

Вілкова О. Міжнародний досвід впровадження гендерної політики / О. Вілкова // Ринок праці та зайнятість населення. - 2010. - № 4. - С. 43-47.

Дашковська О. Гендерна політика у сфері зайнятості населення: досвід США [Електронний ресурс] / О. Дашковський. - Режим доступу: #"justify">Дашковська О. Законодавче забезпечення прав жінки в США другої половини ХХ ст. [Електронний ресурс] / О. Дашковська. - Режим доступу: #"justify">Добржанська І. Гендерні стратегії в політиці: витоки європейської специфіки / І. Добржанська // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Вип. 325-326. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 48-53.

Європейський орієнтир: гендерна рівність [Електронний ресурс]. - Режим доступу: #"justify">Женские и гендерные исследования в США [Электронный ресурс]. - Режим доступа: #"justify">Кисельова О. Гендерна політика Європейського Союзу в Україні [Електронний ресурс] / О. Кисельова. - Режим доступу: #"justify">Мельник Т. міжнародний досвід гендерних перетворень / Т. Мельник. - К. : Логос, 2004. - 320 с.

Ортіс Л. Суперечність рівності і можливостей [Електронний ресурс] / Л. Ортіс. - Режим доступу: #"justify">Піняк І. Бідність жіночого роду, або Де в Європі гендерна рівність? [Електронний ресурс] / І. Піняк. - Режим доступу: #"justify">Фозикош М. М. Проблеми гендерної рівності в сучасному українському суспільстві [Електронний ресурс] / М. М. Фозикош. - Режим доступу: #"justify">Хавлін Т. В. Гендерна політика в рамках Європейського союзу та український вимір [Електронний ресурс] / Т. В. Хавлін. - Режим доступу: #"justify">Ярош О. Міжнародні механізми утвердження гендерної рівності у виборних органах влади: висновки для України [Електронний ресурс] / О. Ярош. - Режим доступу: #"justify">Ярская-Смирнова Е. Возникновение и развитие гендерних исследований в США и Западной Европе [Электронный ресурс] / Е. Ярская-Смирнова. - Режим доступа: #"justify">Ященко В. Гендер і «держава загального добробуту» в країнах Західної Європи / В. Ященко // Політичний менеджмент. - 2008. - № 3. - С. 128-140.

1.


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чорноморський державний університет ім. Петра Могили Кафедра політичних наук

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2018 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ