Політична оцінка діяльності О. Лукашенко

ЗМІСТ

Вступ

. Короткі біографічні дані про Олександра Лукашенко

. Президентство О.Г. Лукашенка

. Деякі аспекти зовнішньої і внутрішньої політики президента

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Білоруська проблематика небезпідставно користується посиленою увагою як широкого кола науковців, так і безпосередньо практичних політиків. І це зрозуміло, адже правлячий режим не має аналогів і є певною мірою унікальним. Для того щоб зрозуміти суть розвитку білоруського суспільства необхідно торкнутись такого важливого аспекту, що характеризує суть існуючого правління - взаємодія соціуму і влади. Запропоновану Олександром Лукашенком форму правління підтримує переважна частина громадян, а це важливо для розуміння ситуації в країні. Більшість науковців намагаються довести, що режим Лукашенко, який ще часто називають «лукашевізм» абсолютно приречений на гибель, оскільки ігнорує запровадження демократичних цінностей і принципів. З цим в деякій мірі можна погодитись, але ж більшість білорусів він влаштовує. Отже, таке правління відповідає ментальності нації. Дії президента часто суперечать нормам демократії, але вони багато в чому гармонічні з настроями громади, які не бажають щоб країною правила купка олігархів, щоб ігнорувались права і свободи пересічних громадян і щоразу підлаштовувались закони під ту чи іншу правлячу партію.

1. Короткі біографічні дані про Олександра Лукашенка

Олександр Лукашенко народився 30 серпня 1954 року у міському селищі Копись Оршанського району Вітебської області Білоруській РСРу бідній селянській родині. За походженням білорус. Його дідусь, Трохим Іванович, народився біля міста Шостка (нині Собечеве) Сумської області України. Мати Олександра Григоровича до війни жила в селі Олександрія Шкловського району Могильовській області, а після неї влаштувалась на Оршанський льонокомбінат. Народивши сина, повернулась у село і працювала дояркою. Про батька Олександр ніколи нічого не розповідав і ріс тільки з матір'ю через що мав проблеми з ровесниками у школі.

З 1961 по 1971 роки навчався у Олександрійській СШ, де у дев'ятому класі вступив у комсомол <#"justify">. Президенство Лукашенка

Лукашенко був молодим і перспективним політиком, а його критичні виступи і завзята боротьба з корупцією допомогли йому здобути популярність серед народу. Весь його передвиборчий штаб складався з таких же молодих і амбіціозних як він. Це були зокрема: Леонід Сініцин <#"justify">. Деякі аспекти зовнішньої і внутрішньої політики президента

З першого президентського терміну Олександр Григорович говорив про Росію як про найголовнішого партнера Білорусі. У січні 1995 року разом із Борисом Єльциним <#"justify">Паралельно зі знищенням свободи преси А.Г. Лукашенко згортає багато важливих ринкові перетворення, встановлює свій контроль над механізмом вільного ціноутворення товарів «першої необхідності». У Білорусі різко збільшуються асигнування на силові структури.

Референдум про визнання нової Конституції, значно розширює повноваження президента, проходив у листопаді 1996р. Напередодні конфронтація гілок влади досягла апогею : Лукашенко розігнав Верховна Рада , зняв з посади голови Центрвиборчкому Віктора Гончара , депутати і КС у відповідь підготували постанову про імпічмент президентові . Але завдяки втручанню російських політиків , які підтримали мінського диктатора , укладено 2 квітня 1996р договір з Росією про утворення Співтовариства двох держав , Лукашенко " згорнув голови" своїм опонентам і здобув повну перемогу . До кінця року останнє професійний уряд Білорусі припинило своє існування. Влітку у відставку пішли віце - прем'єри і міністр економіки; в листопаді , на знак протесту проти референдуму , пост прем'єра покинув Михайло Чигир . У відставку пішов глава КС Тихін . Вся повнота влади в Білорусі опинилася в руках Лукашенка , вчинила державний переворот.

У 1997р Лукашенко зробив атаку на нелояльних йому чиновників і політиків. Першою ластівкою стала голова Нацбанку Тамара Віннікова , що опинилася за гратами на початку січня. Формальним приводом її арешту стало «зловживання службовим становищем», але більшість аналітиків вбачає в цьому інше підгрунтя: Віннікова перешкоджала проведення окремих грошових операцій відомої своїми скандальними горілчано - тютюновими махінаціями фірми «Торгекспо», що діяла під патронажем керуючого справами президента Івана Тітенкова. Через десять днів до в'язниці вирушила ще одна жінка-керівник - завідуюча відділом реєстрації комерційних структур Солигорского міськвиконкому Людмила Шульга. Їй інкримінувалося «небезкорисливе сприяння підприємцям». У лютому наручники клацнули на руках екс -депутата Володимира Кудінова , одного з підписантів листа про імпічмент президенту. Його звинуватили у «замаху на дачу хабара». У червні був затриманий заступник голови Білоруського народного фронту Леонід Борщевський. Восени у в'язниці виявився «вчитель» Лукашенко - міністр сільського господарства Василь Леонов та Герой Соцпраці, керівник аграрного комплексу «Світанок» Василь Старовойтов.

Висновки

Нині у Білорусі ситуація не зовсім стабільна. Немає визначеності у відносинах із Росією, з Європою, яка дедалі жорсткіше ставиться до Білорусі. Те, що пропонує Білорусь, - фактично рівноправна співпраця, - неприйнятне для Росії, оскільки Росія не мислить у категоріях рівноправності: в нас може бути тільки статус молодшого партнера, адже в них економічний потенціал набагато вищий, чисельність населення не порівнянна з білоруськими десятьма мільйонами.

Олександр Лукашенко подає себе як деміург, спершу приречений на успіх, якому за великими вчинками ніколи панькатися з карликами. Немає сумніву, що у чергових виборах білоруський диктатор Олександр Лукашенко знову «виборе» собі право називатися президентом Білорусі. Тож дійсно можна зробити висновок про те, що режим О.Лукашенка є авторитарним.

Очевидність політики абсурду лукашенківського режиму вже давно є ясною для усього демократичного світу, але враховуючи настрої більшості населення Білорусії можна поставити під сумнів визначення країн Європейського Союзу та США щодо авторитарного, недемократичного режиму в Булорусії.

З точки зору Європейської громади - після заходу зірки югославського правителя Слободана Мілошевича Лукашенко залишається останнім диктатором у Європі.

лукашенко політика президент білорусь

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.Акуленко Л. В. Вплив європейської політики сусідства на розвиток демократичних процесів та належного врядування в Білорусії// Л. В. Акуленко. - Режим доступу: <http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nvamu_upravl/2010_3/46.pdf>

.Козаков Ю. Л., Лойко П. О., Ходин С. Н. История Беларуси: Полный курс: Пособие для старшекласников и поступающих в вузы/ Ю. Л. Козаков, П. О. Лойко, С. Н. Ходин и др. Под ред. проф. О. А. Яновского и доц. А. Г. Кохановского. - Минск: ЧУП, Юнипресс, - 2005. - 416 с.

.Новик Е. К. История Беларуси. С древнейших времен до 2010 г./ Е. К. Новик. - Минск: Высшая школа., 2011. - 526 с.

.Остапяк В. І. Лукашенізм на марші// В. І. Остапяк. - Режим доступу:

<http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/slv/2012_13/st51.pdf>

5.Руденков В. Развитие экономики Беларуси: модель и проблемы / В. Руденков. - Режим доступу:

<http://evolutio.info/index.php?option=com_content&task=view&id=617&Itemid=54>.

6.Федут А. Лукашенко - политическая биография/ Алексей Федут. - М.: Референдум, 2005. - 704 с.

Больше работ по теме: