Податок на прибуток

 

ВСТУП

Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки й обовязковою умовою ефективного функціонування фінансової системи та економіки країни в цілому. Тому дотримання платниками податків податкової дисципліни потребує здійснення з боку держави комплексу організаційних заходів, зокрема створення надійної системи податкового контролю.

Формування податкової політики на засадах економічної ефективності, стабільності, прозорості й наближення її до міжнародних та європейських стандартів не можливе без ефективного податкового контролю.

Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових операцій, патентування, ліцензування тощо.

Перед податковим контролем, як складовою податкової системи, стоять завдання подолання нерівномірного розподілу податкового навантаження в економіці, вдосконалення неефективної на сьогодні системи податкових пільг, зменшення заборгованості зі сплати податків і зборів до бюджету, сприяння розробці та запровадженню стабільного, прозорого законодавства, з метою детінізації української економіки та легалізації доходів юридичних і фізичних осіб. Значимість податкового контролю в умовах трансформаційної економіки особливо зростає через суттєву залежність від податкової складової бюджетів усіх рівнів, все ще низьку податкову культуру населення в цілому.

В умовах ринкової економіки отримання прибутку є безпосередньою метою виробництва. Прибуток створює певні гарантії для подальшого існування і розвитку підприємства. На ринку підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Встановивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, при цьому одержуючи грошову виручку, що не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво і реалізацію, які приймають форму собівартості продукції.

Для підприємства прибуток є показником, що створює стимул для інвестування в ті сфери, де можна добитися найбільшого приросту вартості.

Актуальність обраної теми для курсового дослідження теми зумовлена тим, що в Україні проводиться робота щодо створення стабільного податкового законодавства, оскільки податок на прибуток підприємств - одна з болючих і ключових тем сьогоднішнього напрямку оподаткування. Від правильного і продуманого оподаткування залежить не тільки успішний економічний розвиток окремого підприємства, але й держави в цілому. Проте, неоднозначне тлумачення положень деяких нормативних документів та прийняття Податкового кодексу України, призводить до зловживань з боку платників податків та здійснення ними помилок, результатом того є недоплата податку на прибуток.

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок щодо проведення податкової перевірки розрахунків з бюджетом з податку на прибуток на прикладі ПАТ «Червона Зірка» для визначення правильності формування бази оподаткування. Відповідно до мети у курсовій роботі поставлені та підлягають розвязанню наступні завдання :

зясувати сутність податку на прибуток з метою визначення його місця у податковій системі України та необхідності здійснення постійного контролю за порядком нарахування та сплати даного виду податку;

визначити мету, завдання податкової перевірки розрахунків з бюджетом з податку на прибуток та представлено порядок її проведення, що дає змогу встановити контрольні процедури, які сприятимуть ефективному проведенню перевірки;

дослідити організаційно - економічну характеристику ПАТ «Червона Зірка» з метою встановлення видів діяльності, яким займається підприємство і визначення того, чи є воно обєктом оподаткування податку на прибуток;

провести податкову перевірку правильності формування податкового зобовязання з метою правильності визначення підприємством бази оподаткування та ставок податку на прибуток;

провести податкову перевірку правильності обчислення доходів та витрат підприємства для цілей оподаткування.

провести податкову перевірку повноти і своєчасність сплати до бюджету податку на прибуток для визначення того, чи у повному обсязі та у встановлені законодавством строки сплачуються суми податку на прибуток до бюджету;

провести перевірку правильності складання податкової звітності з податку на прибуток з метою встановлення відсутності фактів подання звітності з порушенням методологічних принципів її заповнення;

зробити узагальнення результатів податкової перевірки та скласти Акт про результати документальної планової виїзної перевірки і розрахунок штрафних (фінансових) санкцій;

розробити рекомендації щодо удосконалення системи обліку та податкового розрахунків з бюджетом з податку на прибуток за результатами перевірки.

Предметом дослідження є діюча система податкового обліку розрахунків з бюджетом з податку на прибуток та існуюча практика здійснення податкового контролю за порядком нарахування та сплати даного виду податку.

Обєктом дослідження обрано підприємство ПАТ «Червона Зірка», яке займається виробництвом сільськогосподарських машин.

Курсове дослідження базується на положеннях діалектичного методу пізнання економічного явища і категорій та на системному підході щодо розкриття економічної сутності готівкових розрахунків, процесів їх обліку і контролю. Під час дослідження використовувались загальні методи : синтез, аналіз, індуктивний і дедуктивний методи. Для одержання і реалізації окремих результатів було використано спеціальні методи дослідження : економіко - математичне моделювання, прогнозування, групування і порівняння, розрахунково - аналітичні методи.

Методологічною базою для дослідження стали праці науковців з теорії та методології здійснення податкових розрахунків, їх облікового забезпечення і контролю, окремих аспектів здійснення податкових розрахунків та шляхів їх удосконалення. При підготовці роботи використовувались офіційні джерела, які забезпечили правове поле дослідження : Конституція, Закони, Укази Президента, постанови Кабінету, назаки Державної податкової адміністрації тощо. Емпіричною базою роботи є статистичні дані щодо податкових надходжень до Державного бюджету за 2008 - 2010 рр. , аналітичні матеріали фахової преси, дані первинного, аналітичного і синтетичного обліку та звітність ПАТ «Червона зірки».

Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 71 найменувань та доповнень додатками на 21 сторінках. Робота викладена на 94 сторінках, містить графічний матеріал у кількості 4 рисунків та 14 таблиць.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

.1 Економічна сутність податку на прибуток

податок прибуток витрата доход

В сучасних умовах становлення і розвитку економічних відносин України провідну роль відіграє діяльність підприємств, особливо це стосується його регулювання з боку держави. Дане регулювання здійснюється через систему оподаткування, провідне місце в якій посідає податок на прибуток.

Податок на прибуток є важливим як для підприємств так і для держави, що спрямовує здійснення фіскальної функції податків. Податок на прибуток, який стягується в Україні, має дуже велике фіскальне значення, чим відрізняється від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах. Податок на прибуток підприємств, крім великого фіскального значення, має йширокі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. Цей вплив може здійснюватися як завдяки диференціації ставок оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у виробництві пріоритетних товарів.

У Податковому кодексі податок на прибуток підприємств зазнав «революційних» змін, які пов'язані, насамперед, із необхідністю усунення багатьох розбіжностей між правилами податкового обліку та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання й оцінки доходів та витрат. У цій консультації розглянемо основні його положення щодо оподаткування прибутку підприємств, зокрема особливості розрахунку доходів та витрат для визначення об'єкта оподаткування, порядок нарахування цього податку, застовування пільг тощо. [28,156-158 с. ]

В Україні існує два види прибуткового податку: податок підприємств та податок на дожди фізичних осіб. Пріоритетне значення сьогодні з нашій країні надається податку на прибуток підприємств, що є даниною традиціям колишнього СРСР, коли основними платниками податків були великі державні підприємства.

Але ринкова економіка виходить з того, що левова частина прибуткового податку повинна надходити від приватних осіб, тому що будь-яке підприємство є лише інструментом для громадян заробити собі певні доходи. Тому у другій половині 80-х років минулого сторіччя у країнах із розвинутою економікою пройшла хвиля широкомасштабних податкових реформ, спрямованих на зниження рівня оподаткування. Протягом цих років податок на прибуток корпорацій неухильно зменшувався. Лідером у зменшенні прибуткових податків були СІЛА: тільки за 1984-1990 роки об'єднання ставка федерального та місцевих податків була зменшена з 51 до 39 відсотків.

Така економічна філософія на зменшення ставки податку на прибуток підприємств покладена і в основу Податкового кодексу України, розділ III якого саме присвячено механізму стягнення податку на прибуток підприємств.

В Податковому Кодексі України встановлені такі ставки податку на прибуток підприємств:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки.

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток.

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків

з 1 січня 2014 року - 16 відсотків. Платниками податку на прибуток підприємств:

а) з числа резидентів є:

суб'єкти господарювання - юридичні особи, які проводять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

управління залізниць, підприємства залізничного транспорту, які отримують прибуток від основної та неосновної діяльності залізничного транспорту;

неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню;

відокремлені підрозділи платників податків;

б) з нерезидентів:

юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників. [56, 58-62 с. ]

Натомість, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування:

а) прибуток суб'єктів господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях "п'ять зірок", "чотири зірки" та "три зірки";

б) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості, крім тих, які виробляють продукцію на давальницькій сировині;

в) прибуток підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;

г) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суд небудівельної промисловості;

д) прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності, а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;

е) прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є:

а) прибуток з джерелом надходження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів збиткового періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

б) дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України.

Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування:

прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;

прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;

прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та складаються з:

доходу від операційної діяльності;

інших доходів.

Дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше, ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає:

а) дохід від реалізації товарів, виконання робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного агента тощо);

б) дохід банківських установ. До інших доходів включаються:

а) доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів;

б) доходи від операцій оренди (лізингу);

в) суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням договору або відповідних державних органів;

г) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, яка визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної. фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості;

д) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів);

е) суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;

є) фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого споживачем, що повертаються на його користь;

ж) суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;

з) суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового соціального страхування або бюджетів;

и) доходи, не враховані при обчисленні доходу, періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;

і) дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів;

ї) інші доходи платника податку за звітний податковий період. [39, 74-79 с. ]

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань).

Так, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. А дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності;

інших витрат.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визнаються витратами звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації. Визначаються ці витрати лише на підставі первинних документів.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, з урахуванням наступного:

датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору;

датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів)), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку;

витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій, які згідно з нормами цього розділу враховуються для визначення об'єкта оподаткування платника податку, включаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів (робіт послуг).

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включаються до складу витрат:

витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності;

платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, платником на виконання цих договорів;

суми попередньої (авансової перераховані) оплати товарів, робіт, послуг;

витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги);

витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів;

суми податку на прибуток; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаються платником податку для виробничого або невиробничого використання; податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів;

витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;

дивіденди;

витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами;

вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку;

суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації);

витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами;

витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інженірінга. [52, 87-95 с. ]

До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів робіт, послуг; витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру; будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод).

Також, до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.

Амортизація кожного об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання об'єкта, встановленого платником податку наказом по підприємству, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого Податковим кодексом України помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта в експлуатацію; призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, консервації і проводиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.

Основна ставка податку на прибуток підприємств, встановлена Податковим кодексом України, становить 16 відсотків (з 1 січня 2014 року). Податок нараховується платником самостійно. [22, 57-62 с. ]

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення, як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

У разі якщо від'ємне значення, як результат розрахунку об'єкта оподаткування, декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

На період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом; та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом України, та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень і середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб. [44, 58-64 с.]

1.2 Ааналіз нормативно-правової бази з податку на прибуток підприємства

Головним елементом у створенні сприятливого середовища для розвитку бізнесу і процвітання економіки є податкова реформа. Діюча сьогодні податкова система характеризується недосконалістю, а саме: неузгодженістю та суперечливістю окремих податкових законів, нестабільністю законодавства, надмірним податковим навантаженням на платників податків, безсистемним, неконтрольованим і невиправданим наданням пільг, перекручуванням економічної сутності окремих податків та непристосованістю її до переходу від адміністративно -командних методів управління господарством до демократичних, що призвело до утворення значного неофіційного сектору економіки, ухилень від оподаткування, затримки податкових надходжень. Крім цього, в Україні питання оподаткування регулюють 2000 нормативно - правові акти, які постійно змінюються за змістом і доповнюються новими положеннями, які дуже часто суперечать одне одному. Все це й обумовлює необхідність реформування податкової системи України шляхом створення єдиного всеохоплюючого Закону - Податкового кодексу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і в розмірах передбачених законом. [18, 57-64 с. ]

Структура податкової системи законодавчо закріплена Законом України „Про систему оподаткування. Згідно з чинним законом усі податки і збори поділяються на загальнодержавні і місцеві.

Загально державні податки і збори встановлюються Верховною Радою України, стягуються на всій території України і зараховуються у відповідні бюджети та державні цільові фонди згідно з існуючим законодавством.

Порядок справляння податку на прибуток підприємств регулюється Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств . Цей податок є загальнодержавним, прямим і його сума залежить від кінцевого результату діяльності підприємства.

Платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на одержання прибутку як на території України, так і за її межами. Філії, відділення та інші відокремленні підрозділи платника податку у тому числі і ті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на іншій території, чим такий платник податку, територіальної общини, а також не резиденти, що отримують прибутки за джерелом їх походження з України, повинні сплачувати податок на прибуток.

Об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податків і суму амортизаційних відрахувань.

Валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Скоригований валовий дохід - це сукупний валовий дохід без урахування доходів, що за своїм змістом підлягають вилученню зі складу валових доходів при оподаткуванні.

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під терміном „ Амортизація основних фондів і нематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Оподаткований прибуток розраховується за наступною схемою - Рис. 1.1.

Рис. 1.1 - Схема оподаткування прибутку

Базова ставка податку на прибуток складає 21%. За окремими видами прибутку встановлено льготні ставки оподаткування, а за деякими податок сплачується за підвищеними ставками.

Відповідно до закону „Про оподаткування прибутку підприємств платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, і надають податковим органам декларацію по податку на прибуток підприємств.

Декларація надається платником податку незалежно від результатів його фінансово - господарської діяльності. Тобто незалежно від того чи виникло в податковому періоді у платника податку податкове зобов'язання чи ні.

Декларація може бути квартальною і річною. Квартальна декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Річна - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного року. [ 32, 45-58 с.]

Головною перевагою прибуткового оподатковування є пряма залежність розміру податків від розміру отриманого прибутку (доходу). Ніякі інші податки, у тому числі і прямі, не мають такої залежності від кінцевих результатів діяльності суб'єктів, що господарюють, і громадян, як прибуткові податки.

Це необхідно мати на увазі при визначенні ставок прибуткових податків. Так, розмір ставки податку на прибуток необхідно встановлювати на такому рівні, при якому прибуткове оподатковування не заподіювало б перешкод виробництву і не гальмувало його розвиток. У противному випадку податок на прибуток буде втрачати роль регулюючого інструмента.

З огляду на функції доходів підприємств і необхідність використання прибуткового оподатковування як інструмента регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальної функції податку на прибуток юридичних осіб варто надавати другорядне значення. Цю функцію в більшій мірі повинні виконувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок із громадян. Такий же підхід повинний обумовлювати і відповідну структуру доходів бюджету, при котрої питома вага особистого прибуткового податку повинний бути більше, чим податку на прибуток. Саме така структура в доходах бюджету й утворилася в країнах із розвиненою ринковою економікою.

Використання податку на прибуток як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання або порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово - господарських рішень як на мікро-, так і на макрорівні. За допомогою податку на прибуток можна регулювати:

вибір тієї або іншої правової форми організації бізнесу ;

напрямки розподілу прибутку (накопичення або споживання);

вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування, залучені і позичкові засоби);

розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності;

розподіл і перерозподіл ВВП;

темпи економічного зростання на макрорівні.

Значний інтерес викликає оцінка нейтральності податку на прибуток відносно використання прибутку підприємств, тобто впливу на прийняття рішень про напрямок розподіли прибутку на нагромадження або на виплату дивідендів. Так, якщо рівень оподатковування нерозподіленого прибутку є більш низьким, ніж рівень оподатковування розподіленого прибутку і виплаченої у вигляді дивідендів, то з погляду акціонерів підприємства доцільно спрямовувати велику частину прибутку на інвестиції, в активи та в резервні фонди, тобто проводити політику капіталізації прибутку. [24, 58-64 с.]

Різноманітні податкові ставки на нерозподілений прибуток, розподілений прибуток і прибуток у вигляді процентів можуть впливати на прийняття рішень про вибір джерела фінансування господарської діяльності підприємств і тим самим порушувати критерій нейтральності податку на прибуток підприємств щодо визначення шляхів фінансування. Якщо політика держави спрямована на стимулювання самофінансування розвитку підприємства, то діє рівень оподатковування нерозподіленого прибутку нижче, чим розподіленого. У випадку надання пріоритетів фінансування на основі пайової участі граничний рівень оподатковування прибутку, що розподіляється, не повинний перевищувати граничного рівня оподатковування нерозподіленого прибутку і прибутку у вигляді позичкового процента.

Завдань, що вирішують прямі податки, із забезпеченням фіскальних інтересів держави роль прямих податків постійно підвищується в більшості розвинених країн.

Отже, законодавчо - нормативні акти в сфері оподаткування встановлюють платників податків, об'єкти і базу оподаткування, податкові ставки і пільги, механізм розрахунків і сплати тільки в узагальненому вигляді. Для їх уточнення ДПАУ розробляє і затверджує методично - інструктивний матеріал у вигляді інструкцій, методичних вказівок і положень з метою деталізації норм законодавства.

Методично - інструкційний матеріал повинен відповідати певним вимогам, зокрема: конкретність, однозначність трактування, доступність для сприйняття і розуміння, що на жаль відсутнє майже в усіх нормативно правових актах та методично - інструкційних матеріалах. [7, 28-36 с. ]

.3 Особливості здійснення податкового контролю за нарахуванням та сплатою податку на прибуток, мета і завданя їх

Відповідно до Розділу ІІ. Адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів) Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Основними контролюючими органами, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та перерахування до бюджету податку на прибуток є органи державної податкової служби.

Сьогодні податкове законодавство визначає, що податковий контроль полягає не лише в перевірці правильності нарахування та перерахунку до бюджету податків, а й у веденні обліку платників податків та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (рис. 1.2.)

Серед зазначених на рисунку способів здійснення контролю, приділимо увагу перевірці та звірці щодо дотримання податкового законодавства, оскільки саме даний спосіб безпосередньо стосується контролю за нарахуванням та сплатою податку на прибуток. В статті 75 Податкового кодексу України зазначається, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Спосіб здійснення податкового контролю

Ведення обліку платників податкуІнформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової службиПеревірки та звірки щодо дотримання податкового законодавства

Мета податкового контролю

Створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повноти сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства.Встановлення правильності та законності нарахування та сплати податків до бюджету, а також перевірка дотримання субєктами господарювання норм Податкового кодексу україни.Рис. 1.2. Способи здійснення податкового контролю

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Проте, слід відмітити, що на сьогодні вимагається разом з податковими деклараціями до органів податкової служби подавати річну та квартальну фінансову звітність, що значно підвищує імовірність виявлення помилок стосовно нарахування та сплати податку на прибуток. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському обліку та податкових розрахунках і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Податковим законодавством виділяються такі види документальних перевірок: планова перевірка, позапланова перевірка, виїзна перевірка та невиїзна перевірка. Крім документальної перевірки, визначають також фактичну, якою вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших обєктів права власності такого платника. Як вже зазначалося вище в фаховій літературі досить часто піднімається питання стосовно організації та методики податкового аудиту. [15, 58-65 с. ]

Автори зазначають, що податковий аудит є досить ефективним методом контролю, оскільки передчасно допомагає визначити помилки щодо нарахування податку на прибуток, а також надати консультації як керівництву підприємства, так і працівникам бухгалтерії. Проте зрозумілим є те, що неможна ототожнювати дані поняття, оскільки податковий аудит завжди замовляється або керівництвом платників податків, який, в свою чергу, захищатиме інтереси таких платників податків в сторону зменшення бази оподаткування податком на прибуток. Метою ж податкового контролю виступає перевірка дотримання податкового законодавства, виявлення порушень податкового законодавства та їх попередження. Вивчаючи праці різних авторів, згрупуємо основні завдання, які висуваються до податкового контролю, а також наведемо завдання податкового аудиту, оскільки ним пропонується найбільш розширений перелік таких завдань (рис. 1.3.)

Основні завдання

Податкового контролюПодаткового аудиту

Перевірка повноти нарахування та своєчасності сплати податків і зборів до бюджетуРозробка пропозицій і рекомендацій щодо поліпшення існуючої системи оподаткування підприємства

Контроль правильності визначення бази оподаткуванняРозробка оптимальних механізмів нарахування податків з урахуванням особливостей діяльності платника податків

Перевірка правомірності застосування податкових пільг, які використовуються платниками податківВироблення рекомендацій з повного й правильного використання підприємством податкових пільг з податку на прибуток

Контроль своєчасності подання до органів податкової служби податкової звітності з податку на прибутокРозробка комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію податків у межах чинного законодавства

Аналіз податкових надходжень до бюджету з податку на прибутокПопередній розрахунок податкових платежів при різних варіантах договірних відносин підприємства й видах діяльності

Виявлення, усунення та запобігання порушенням податкового законодавстваРозробка рекомендацій з досягнення відповідності принципів податкових розрахунків, застосованих окремими підрозділами та філіями, єдиній системі податкового планування, яка створена підприємством

Розробка пропозицій по створенню у підприємства системи внутрішнього контролю за правильністю нарахування податків і зборів

Розробка позицій з адаптації діючої системи податкового планування й обліку до можливих змін вимог податкового законодавства

Постановка податкового боргу

Податкове планування й оптимізація оподаткування

Податковий супровід у вигляді поточного консультування з питань застосування норм податкового законодавства тощоРис. 1.3. Перелік завдань податкового контролю та аудиту

Отже, виходячи з даних рис. 1.3., можемо стверджувати, що податковий контроль та податковий аудит суттєво відрізняються, оскільки основна направленість податкового аудиту полягає на оптимізацію оподаткування в межах дозволених норм податкового законодавства, що суперечить загальній меті та завданням податкового контролю. Розглянемо методику проведення податкового контролю за нарахуванням та сплатою податку на прибуток підприємства.

Як вже зазначалося раніше, основною метою податкового контролю є забезпечення дотримання податкового законодавства субєктами господарювання та попередження виникнення податкових правопорушень. Відповідно субєктами такого контролю виступають органи державної податкової служби, а обєктом - всі господарські операції, повязані з одержанням доходів та витрат підприємства, які враховуватимуться для визначення обєкта оподаткування, а також операції з обчислення податку на прибуток. Основною проблемою проведення податкового контролю є те, що чинними нормативно-правовими актами не встановлено чітких процедур організації проведення документальних перевірок платників податків та, як правило, кожний контролюючий орган самостійно розробляє правила та порядок проведення перевірок у вигляді методичних рекомендацій [3, с. 226].

Традиційно в теорії контролю виділяють три етапи проведення перевірки: організаційний, технологічний та результативний етап . (рис.1.4.)

Етапи проведення податкової перевірки

1 Етап. Організаційний

Вибір підприємства, на якому проводиться перевірка.

Визначення виду перевірки та посадових осіб податкової служби, які проводитимуть перевірку.

Видання наказу керівника податкового органу на проведення перевірки та інших документів, які посвідчують особи працівників податкових органів, які проводитимуть перевірку.

Перевірка документів підприємства, які підтверджують його реєстрацію платником податку на систему оподаткування, на якій перебуває такий платник податку.

Перевірка поданих до податкових органів податкової декларації з податку на прибуток та фінансової звітності.

Ознайомлення з матеріалами попередніх перевірок даного підприємства.

Ознайомлення з установчими документами підприємства.

Ознайомлення з наказом про облікову та податкову політику підприємства.

2 Етап. Технологічний

Перевірка первинних документів, які підтверджують здійснення операцій стосовно доходів та витрат підприємства, також договорів та інших угод, які стали передумовою для виникнення доходів та витрат.

Перевірка повноти відображення в облікових регістрах даних, наведених в первинних документах та встановлення непідтверджених даних , відображених в бухгалтерському обліку.

Перевірка аналітичних відомостей та карток за рахунком 64 «Розрахунки за податками і платежами», 98 «Податок на прибуток»,17 «Відстрочені податкові активи», 54 «Відстрочені податкові зобовязання», рахунок класу 7 «Доходи», 8 «Витрати», якщо такі ведуться на підприємстві.

Отримання довідок та пояснень від працівників бухгалтерії з приводу виникнення податкових різниць на підприємстві та перевірка їх законності.Перевірка головної книги на взаємозвязку з постачальниками облікових регістрів та оборотно-сальдової відомості на відповідність головній книзі.

Перевірка відповідності даних головної книги та оборотно-сальдової відомості даним, наведених у фінансовій звітності.

Перевірка відповідності даних фінансової звітності податковій декларації з податку на прибуток.

3 Етап. Результативний

Узагальнення встановлених відхилень та складання акту або довідки про проведення податкової перевірки та зауважень платника податків (у разі необхідності)

Прийняття рішень про результати проведеної перевірки та оформлення відповідних наказів та розпоряджень.

Контроль за виправлення платником податків встановлених помилок, перерахуванням належним сум податку на прибуток та встановлених штрафів (якщо такі наклалися).Рис. 14. Основні етапи проведення податкової перевірки

Як бачимо з рисунку 3, процес податкової перевірки є досить трудомістким, оскільки у формуванні бази оподаткування податком на прибуток бере участь досить велика кількість обєктів бухгалтерського обліку, і чим більша за обсягами діяльність підприємства, тим процес перевірки буде складнішим. [ 41, 36-39 с.]

Варто відмітити, що податкова перевірка проводиться шляхом використання лише документальних прийомів контролю, оскільки податок на прибуток та його база оподаткування є суто розрахунковою величиною, яка підтверджується лише документально. Крім того, перевіряючі самостійно можуть визначити як проводити перевірку суцільним чи вибірковим способом, проте, на нашу думку, для отримання більш достовірних даних краще проводити перевірку суцільним способом, але завжди необхідно помятати про ефектинвість такої перевірки.

Також зазначимо, що в ході перевірки податкові органи не мають права вимагати всі бухгалтерські документи, а лише ті, які підтверджують операції стосовно податку на прибуток та прибуток, який враховується для обчислення такого податку.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1

Отже, можна зробити висновок, що податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Можна виділити кілька сильних і слабких сторін порядку оподаткування прибутку. Позитивним є затвердження таких положень, які суттєво зменшують податковий тягар і розширюють стимулюючий вплив: включення до складу валових витрат сум витрат минулих періодів, які не були враховані, безнадійної заборгованості, сплаченого податку на додану вартість за товари придбані у підприємств не платників такого податку; надання платнику права вибору особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим контрактом; звільнення від оподаткування прибутку від реалізації в Україні дитячого харчування; пільгове (50 % ставки) оподаткування прибутку від реалізації інноваційного продукту; визнання датою збільшення витрат не дату списання, а дату оплати чи оприбуткування товарів, робіт, послуг; надання права платникам самостійно проводити індексацію основних фондів у зв'язку з інфляцією.

Недоліками оподаткування податком на прибуток підприємств є: малий відсоток дозволених витрат на покращання основних фондів (10 % на рік від їх балансової вартості); не передбачено інвестиційного податкового кредиту, а також пільг на частину прибутку, що інвестується (реінвестується) у виробництво. Це свідчить про слабкість регулюючого механізму; відсутність механізму стимулювання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДУ ПІДПРИЄМСТВА ПАТ «ЧЕРВОНА ЗІРКА»

2.1 Аналітична характеристика підприємства ПАТ «Червона Зірка»

ПАТ „Червона зірка внесено до Єдиного Державного реєстру у 1994 році . З цього часу підприємство офіційно вважається створеним, набуло статусу юридичної особи.

Статут є установчим документом, де у письмовій формі визначаються основні правові норми господарської діяльності підприємства. В першому пункті Статуту ПАТ Червона зірка містяться дані про місце знаходження та повну назву підприємства. В другому пункті йдеться про мету та предмет діяльності підприємства. Одним із основних положень статуту є юридичний статус підприємства. В пункті 4 зазначається склад засновників, учасників та характеризуються права та обовязки акціонерів. 5-й пункт встановлює величину Статутного фонду та порядок зміни його розміру. Наступним положенням є розпорядження акціями товариства. Про порядок розподілу прибутку та витрат йдеться в пункті 7. Органи управління ВАТ (Загальні збори акціонерів, Спостережна рада, Правління Товариства, Ревізійна комісія), їхні права та обовязки, посадові особи характеризуються в пункті 8. В девятому пункті Статуту йдеться про період звітності та оперативний і бухгалтерський облік результатів діяльності ПАТ. Порядок внесення змін до Статуту Товариства описується в наступному пункті. Останнім положенням є умови та порядок припинення діяльності Товариства. [61, 102- 103 с. ]

Завод "Червона Зірка" є одним із найстаріших підприємств по виробництву сільськогосподарських машин. Засновано в 1874 році англійцями братами Робертом и Томасом Ельворті. В 1977 році було збудовано перший виробничий корпус, де почали виготовляти сіялки та інші машини. Почалося активне будівництво заводу. В вісімдесяті роки завод Ельворті (так називався завод до 1922 року), був першим та єдиним не тільки в СРСР, а й у всій Європі. В дореволюційний період завод, поряд із сівалками виробляв молотили, масло бійки, просушки та інші с/г машини. Завод інтенсивно розширювався. Під час війни завод Эльворті став випускати снаряди, міни, міномети та інше військове спорядження для російської армії. Ця продукція займала біля 90% усього обсягу виробництва. Завод інтенсивно розбудовувався, збільшував потужність. До кінця 1917 року на заводі працювало понад 7 тисяч чоловік. Націоналізували завод Эльворті в квітні 1919 року. В перші роки після Громадянської війни завод відновлюється, організовуються роботи по виробництву сільгоспмашин. Вже на 1925 рік завод виготовив в 2,5 рази більше машин, ніж в 1913 році.

В 1927-28 роках завод почав експортувати сівалки в країни Близького Сходу. На заводе в 1929 році була створена перша в СРСР, тракторна сівалка Т-1 для висіву зернових. В 1937 році на міжнародній виставці в Парижі сівалка Т-7 отримала "Гран-прі". Від 15 червня 1993 року державний завод сільськогосподарського машинобудування „Червона зірка перетворено 28 грудня 1993 року у відкрите акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської техніки „Червона зірка. В кінці 60-х років та в 70-і роки завод значно розширюється. Побудовано та введено в експлуатацію нові виробничі корпуси: № 90 - площею 31 тис. м2, що дозволило створити потужності по виробництву нових зернових сівалок типу СЗ-3,6. За всіма технологічними показниками - це сучасне виробництво. [46, 29- 30 с. ]

Зараз основна діяльність заводу - випуск сівалок. В 1991-98 роках заводом створені 12 нових високопродуктивних посівних машин та іншої сільгосптехніки:

- кукурудзяна сівалка СУПН-12А до трактора ХТЗ-120

- універсальна сівалка для висіву кукурудзи, соняшника та буряка УПС-12;

- зернова широкозахватна сівалка СЗ-10,8 до трактора ХТЗ-120;

- зернова СЗ-5,4 для більш ефективного використання потужності тракторами ЮМЗ-80, МТЗ-80;

- самохідна косарка-плющилка (дослідний зразок);

- спільно з КІСГом зернова шеренгова сівалка ЗС-4,2 з внутрішньо реберчастим висівним апаратом, глибокорозпушувач ГРН-3,9 та ін.

Віднедавна завод випускає культиватори, навантажувачі - стогомети, крупорушки. Освоєна та випускається невеликими партіями кукурудзяна жатка до комбайну "Лан".

Посівна та ґрунтообробна ПАТ "Червона Зірка" була неодноразово відмічена медалями та дипломами, як на українських, так і на міжнародних виставках. Сівалкам СЗ - 5,4 и УПС -12 був присвоєний експертною радою Асамблеї ділових кіл України знак "Найвищя проба".

ТОВ фірма «АЛЬТА ЛТД» є офіційним дилером заводу з 2000 року і пропонує широкий асортиментну лінійку техніки : сівалки, зчіпки, культиватори для суцільної та міжрядкової обробки. Предметом діяльності ВАТ „Червона зірка є: виробництво (без ремонту) машин для рослинництва, виробництво (спеціалізоване) інших машин для сільського господарства, оптова торгівля сільськогосподарською технікою, спеціалізована роздрібна торгівля непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угрупувань, навчання дорослих та інші види освіти, медична практика.

Сьогодні Червона Зірка створює нове покоління машин. Сівалки Вега-8, Сиріус-10 і Солітер-12 - виконані уже за новими технологіями і за якістю уже майже не відрізняються від зарубіжних аналогів, які коштують значно дорожче.Працюють і над новими зразками сівалок точного висіву для технічних культур. Основний орієнтир- на конкретні потреби замовника. [46, 42-43 с. ]

.2 Характеристика основних показників діяльності підприємства

Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов'язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також з приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами та ін.

Основні завдання фінансової діяльності підприємства:

-вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення;

-вибір структури капіталу підприємства, напрямків його використання; збалансування надходжень і видатків платіжних засобів підприємства у часі;

забезпечення своєчасності розрахунків;

підтримання необхідної ліквідності.

Фінансування поділяється на внутрішнє і зовнішнє в залежності від джерел коштів.

Важливими формами фінансування підприємств є кредит (грошовий і майновий), випуск цінних паперів (акцій і облігацій). Спеціальними формами довгострокового кредитування є оренда і лізинг (оперативний і фінансовий).

Інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план. Основна мета складання фінансового плану (бюджету) підприємства - узгодження доходів із витратами у плановому періоді. Цей план є підсумковим і одним із важливіших розділів бізнес-плану підприємства. Він включає:

прогнозні дані щодо обсягів реалізації продукції{обчислюють ся на основі прогнозів продажу і використовуються для розрахунку потреби в обладнанні, чисельності працівників і т.д.);

баланс грошових надходжень і витрат (документ, на основі якого визначається сума коштів, необхідна для реалізації підприємницького проекту в часовому розрізі; є засобом перевірки синхронності надходжень і витрат коштів);

таблицю доходів і витрат (характеризує формування прибутку підприємства в часі);

П баланс активів і пасивів підприємства (дає змогу оцінити, які суми вкладені в активи і за рахунок яких пасивів підприємець фінансуватиме створення цих активів);

О визначення точки беззбитковості (вона показує ту величину обсягу випуску продукції, при якій досягається самоокупність виробництва, при дальшому нарощуванні обсягів випуску підприємство одержуватиме прибутки) [29, 185 с. ].

Фінансовий план складається на кожний поточний рік з поквартальним виділенням двох розділів: надходжень і витрат (платежів).

Головним елементом фінансового плану є баланс, тобто деталізована репрезентація фінансового стану підприємства на конкретний момент часу.

Баланс складається з двох частин: активу і пасиву. В активі балансу відображається все те, чим володіє підприємство на момент складання балансу. Пасив показує джерела формування і нагромадження капіталу.

В активі балансу виділені такі розділи:. Необоротні активи (нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції).. Оборотні активи - виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти).. Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу складається з наступних розділів:. Власний капітал - статутний капітал, пайовий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток).. Забезпечення наступних витрат і платежів - забезпечення виплат персоналу, інші забезпечення, цільове фінансування).. Довгострокові зобов'язання - довгострокові кредити банків, відстрочені податкові зобов'язання, інші дострокові зобов'язання).. Поточні зобов'язання - короткострокові кредити банків, - поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, видані векселі, кредиторська заборгованість, інші поточні зобов'язання).. Доходи майбутніх періодів.

Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу має важливе значення для оцінки фінансового стану підприємства.

Визначальний вплив на фінансовий стан підприємства має прибуток.

Джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс та додаток до нього. Аналіз структури та динаміки активів та пасивів підприємства є першим етапом аналізу фінансового стану ВАТ «Червона зірка». Розглянемо таблицю 2.1.

Таблиця 2.1.

Аналіз структури та динаміки майна та джерел його утворення по ПАТ „Червона зірка з використанням порівняльного аналітичного балансу станом на 31.12 2009 року. [Додаток Г ]

На початку рокуНа кінець рокуВідхилення (+,-)сума, тис. грн.питома вага, %сума, тис. грн.питома вага, %абсолютневідносне, %Актив балансу:Необоротні активи11318953,3612275047,139561-6,23Оборотні активи9887046,6113767352,86388036,25Витрати майбутніх періодів600,03130,005-47-0,025Разом2121191002604361004831722,78Пасив балансу:Власний капітал, забезпечення виплат16011575,4818428070,7624165-4,72Зобовязання4867522,957326428,13245891,23Доходи майбутніх періодів------Разом2121191002604361004831722,78Із таблиці 2 видно, що у 2009 році на ПАТ „Червоній зірці баланс зріс на 48317 тис. грн., або на 22,78%. Вартість необоротних активів зменшилась на 9561 тис. грн. або на -6,23 %. Сума оборотних активів зросла на 38803 тис. грн., або 6,25 %. Витрати майбутніх періодів зменшилися на -47 тис. грн. (-0,025 %). Величина власного капіталу зменшився на 24165 тис. грн., або -4,72%. Обсяг зобовязань зріс на 1,23 % або 24589 тис. грн.

Наступним етапом буде проведення аналізу та динаміки джерел фінансових ресурсів та стану і розміщення засобів ПАТ „Червона зірка станом на 31.12.2010 року. Розглянемо таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз структури та динаміки майна та джерел його утворення по ПАТ „Червона зірка з використанням порівняльного аналітичного балансу станом на 31.12 2010 року [Додаток В ]

На початку рокуНа кінець рокуВідхилення (+,-)сума, тис. грн.питома вага, %сума, тис. грн.питома вага, %абсолютневідносне, %Актив балансу:Необоротні активи12275047,1312428355,7215331,24Оборотні активи13767352,869855644,19-39117-28,4Витрати майбутніх періодів130,041940,080,041392,3Разом260436100223033100-37403-25,8Пасив балансуВласний капітал, забезпечення виплат18717271,8717037476,39-16798-8,97Зобовязання7326428,135265923,61-20605-72.73Доходи майбутніх періодів------Разом260436100223033100-37403-14,36В нашій таблиці видно, що активи збільшилися за 2009 рік на 9446 тис. грн. або 13,42%. Засоби в активах були розміщенні наступним чином: необоротні активи - 124283 тис. грн., або 55,72 %, оборотні активи - 98556 тис. грн., або 44,19 % та витрати майбутніх періодів - 194 тис. грн., або 0,04%. Необоротні активи зросли на 1533 тис. грн., або 1,24 %, а питома вага в активі балансу зросла на 8,59 % Оборотні активи знизилися на 39117 тис. грн., 28,5%, частка у структурі активів знизилась на 8,67 п. с(пунктів структури). Джерела фінансових ресурсів підприємства також зазнали змін. Витрати майбутніх періодів збільшилися на 1392,3 тис. грн. Власний капітал знизився на 16798 тис. грн., з 187172 до 170374 тис. грн. Але питома вага його в пасивах збільшилась на 4,52 %. Зобовязання зменшились на -20605 тис. грн.

Наступним етапом буде проведення аналізу та динаміки джерел фінансових ресурсів та стану і розміщення засобів ПАТ „Червона зірка станом на 31.12.2011 року. Розглянемо таблицю 2.3.

податок прибуток витрата доход

Таблиця 2.3

Аналіз структури та динаміки майна та джерел його утворення по ПАТ „Червона зірка в 31.12.2011 р. [Додаток Б ]

На початку рокуНа кінець рокуВідхилення (+,-)сума, тис. грн.питома вага, %сума, тис. грн.питома вага, %абсолютневідносне, %Актив балансу:Необоротні активи12428355,7216992163,974563836 ,72Оборотні активи9855644,199561635,99-2940-2,98Витрати майбутніх періодів1940,08710,02-123-63,40Разом2230331002656081004257519,09Пасив балансу:Власний капітал, забезпечення виплат17037476,3917167764,6413030,76Зобовязання5265923,619393135,364127278,38Доходи майбутніх періодів------Разом2230331002656081004257519,09

Із таблиці 2 видно, що у 2011 році на ПАТ „Червоній зірці баланс зріс на 42575 тис. грн., або на 19,09%. Вартість необоротних активів зросла на 45638 тис. грн. або на 36,72 %, їх питома вага зросла на 8,25 п. с. Сума оборотних активів зменшилася на 2940 тис. грн., або 2, 98 %, а частка у структурі активів зменшилася на 8,2. Витрати майбутніх періодів зменшилися на 123 тис. грн. (63,40 %), зміна в питомій вазі була незначною - 0,06 п. с.. Величина власного капіталу зросла на 86 тис. грн., а частка в пасивах збільшилася на 13,03 п. с.. Обсяг зобовязань зменшився на 78,38 % або 41272 тис. грн.

Аналіз динаміки фінансових результатів ПАТ "Червона зірка" показав, що за досліджуваний період підприємство мав невеликий розмір прибутку з тенденцією до зниження (2008-2010 р.), а за останній рік підприємство отримав значний прибуток 42575 тис грн. Але в порівнянні з 2009 роком прибуток підприємства зменшилось на 5742 тис грн..

2.3 Податковий контроль визначення доходів і витрат підприємства для цілей оподаткування

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою переходу покупцеві права власності на такий товар на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України, та складаються з доходу від операційної діяльності та інших доходів. Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Доходи від операційної діяльності містять доходи від реалізації товарів, виконаних робіт і наданих послуг та визначаються в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше від суми компенсації, отриманої у будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобовязань (п. 135.4 ст.135 Податкового кодексу України).

Інші доходи включають доходи від операцій оренди/лізингу, отримані суми фінансової допомоги, штрафів (пені, неустойки), вартість безоплатно отриманих товарів, робіт, послуг, отримані суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або бюджетів тощо.

Не включаються до доходів отримані суми попередньої оплати та авансів, суми податку на додану вартість, суми повернених надміру сплачених податків та зборів, суми отриманого емісійного доходу, дивідендів тощо (ст. 136 Податкового кодексу України) .

Усі доходи і витрати мають бути підтверджені документально. Будь-які доходи чи витрати включаються до складу доходів або витрат тільки один раз незалежно від того, в якій статті Податкового кодексу України вони розглянуті та в який спосіб розраховані.

Відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на ?V квартал 2011 року проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційний центр Олеум» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства відповідно до затвердженого плану перевірки. Податковим ревізором-інспектором встановлено, що обєктом оподаткування товариства є прибуток, який розраховується згідно ПКУ як різниця між доходами і собівартістю реалізації (п.138.8. ст.138 ПКУ) та інших витрат (ст.138-143 ПКУ). Підприємство щокварталу самостійно обчислює суму податку на прибуток та сплачує його до бюджету, а тому для правильного визначення обєкта оподаткування необхідно правильно сформувати доходи та витрати досліджуваного підприємства за звітний період.

На даному етапі проводиться перевірка правильності формування доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а саме доходів від операційної діяльності та інших доходів. Робочі документи представлені у наведених нижче таблицях 2.4. і 2.5.

Таблиця 2.4.

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки правильності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рік 2009 року на підприємстві ПАТ "Червона Зірка"

ПоказникиКод рядкаСубрахунки (рахунки другого порядку)Заданими підприємства,грн.Заданими податкового інспектора, грн.Відхилення, грн.Дохід від операційної діяльності0270212591293125912930Інші доходи03703, 712, 7191593238741593238740Доходи, шо враховуються при визначенні об'єкта01-1719151671719151670

Отже, з даного робочого документа видно, що після проведення перевірки порядку визначення доходів та їх складу на досліджуваному підприємстві відхилень не виявлено. Рахунки другого порядку відображено достовірно, а доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рік 2009 року складають 159323874 грн., тобто відповідають даним податкового інспектора.

Таблиця 2.5.

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки правильності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рік 2010 року на підприємстві ПАТ "Червона Зірка"

ПоказникиКод рядкаСубрахунки (рахунки другого порядку)Заданими підприємства,грн.Заданими податкового інспектора, грн.Відхилення, грн.Дохід від операційної діяльності0270213591293135912930Інші доходи03703, 712, 719169323874 169323874 0Доходи, шо враховуються при визначенні об'єкта01-1819151671719151670

З даного робочого документа видно, що після проведення перевірки порядку визначення доходів та їх складу на досліджуваному підприємстві відхилень не виявлено. Рахунки другого порядку відображено достовірно, а доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рік 2010 року складають 169323874 грн., тобто відповідають даним податкового інспектора.

При проведенні перевірки правильності формування витрат підприємства податковим ревізором-інспектором сформовано робочі документи, які представлені у нижченаведених таблицях 2.6. і 2.7.

Таблиця 2.6.

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки правильності формування валових витрат за 2009 рік на підприємстві ПАТ «Червона Зірка»

ПоказникиКод рядкаЗаданими підприємства, грн.Заданими податкового ревізора-інспектора, грн. 4ВідхиленняВитрати на придбання товарів (робіт, послуг)06.14559958145599581НемаєУбиток балансової вартості запасів06.21421939114219391НемаєВитрати на оплату праці06.32080766020807660НемаєСума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообовязкового страхування06.478254847825484НемаєВитрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин06.10828844828844НемаєІнші витрати06.135551140855511408Немає

Таблиця 2.7.

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки правильності формування валових витрат за 2010 рік на підприємстві ПАТ «Червона Зірка»

ПоказникиКод рядкаЗаданими підприємства, грн.Заданими податкового ревізора-інспектора, грн. 4ВідхиленняВитрати на придбання товарів (робіт, послуг)06.14659958146599581НемаєУбиток балансової вартості запасів06.21521939115219391НемаєВитрати на оплату праці06.32180766021807660НемаєСума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообовязкового страхування06.479254847925484НемаєВитрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин06.10838844838844НемаєІнші витрати06.135651140856511408Немає

Також податковим ревізором-інспектором було перевірено правильність формування амортизаційних відрахувань, які були сформовано робочі документи, які представлені у нижченаведених таблицях 2.8. і 2.9.

Таблиця 2.8.

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки правильності формування амортизаційних відрахувань за 2009 рік на підприємстві ПАТ «Червона Зірка»

ПоказникиКод рядкаЗа даними підприємства, гри.Заданими податкового ревізора-інспектора, грн.Відхилення12345Сума амортизаційних відрахувань0776512627651262Немає

Таблиця 2.9.

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки правильності формування амортизаційних відрахувань за 2010 рік на підприємстві ПАТ «Червона Зірка»

ПоказникиКод рядкаЗа даними підприємства, гри.Заданими податкового ревізора-інспектора, грн.Відхилення12345Сума амортизаційних відрахувань0777512627751262Немає

Податковий інспектор перевірив відповідність інформації в частині формування амортизаційних відрахувань підтвердив їх повноту за 2010 рік у сумі 7751262 грн., тобто дані підприємства відповідають даним податкової перевірки, розбіжностей не установлено.

2.4 Перевірка повноти і своєчасності сплати податку на прибуток на підприємстві ПАТ «Червона Зірка»

Наступний етап перевірки полягає у перевірці дотримання законодавства щодо повноти та своєчасності сплати податку на прибуток.

Результати перевірки своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства ПАТ «Червона Зірка» в Кіровоградську ОДПІ оформлені в Робочому документі податкового ревізора-інспектора, який наведений у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства ПАТ «Червона Зірка» в Кіровоградську ОДПІ

Строк здачі Декларації з податку на прибуток підприємства за рікФактичний строк здачі Декларації з податку на прибуток підприємстваПорушенняДо 21 лютого 2010 року включно До 21 лютого 2011 року включно17 лютого 2010 року 15 лютого 2011 рокуНе встановлено. Подано у встановлені ПКУ строки

Податковим інспектором було зясовано, що ПАТ «Червона Зірка» вчасно подало податкову декларацію з податку на прибуток підприємств в Кіровоградську обласну державну податкову інспекцію.

Результати перевірки своєчасності сплати податку оформлені в Робочому документі податкового ревізора-інспектора, який наведений у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки своєчасності сплати податку на прибуток підприємства до бюджету ПАТ «Червона Зірка»

Строк сплати податку на прибуток до бюджету, визначений ПКУФактичний строк сплати податку на прибуток до бюджетуПорушення (+)З 11 лютого по 21 лютого 2010 року включно З 11 лютого по 21 лютого 2011 року включно17 лютого 2010 року 15 лютого 2011 року- -

Щодо своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, то згідно ПКУ податок на прибуток сплачується щокварталу протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

За результатами перевірки своєчасності сплати податку податковим інспектором порушень не виявлено.

Таблиця 2.12

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки повноти перерахування сум податку на прибуток підприємства до бюджету ПАТ «Червона Зірка» за рік 2010-2011

Податковий періодсума нарахованого податку, грн.Сума перерахованого податку до бюджету,грн.Порушення (+)За рік 2010 року За рік 2011 року4159 46144159 4614- -

За результатами перевірки перерахування сум податку на прибуток до бюджету податковим ревізором-інспектором порушень не виявлено (дані таблиці 2.12).

2.5 Перевірка правильності складання податкової звітності з податку на прибуток

На етапі перевірка правильності і своєчасності подання податкової декларації та повноти сплати екологічного податку податковим ревізором-інспектором було перевірено правильність складання, заповнення та своєчасність подання податкової декларації з екологічного податку).

Декларація вважається правильно заповненою, якщо до неї внесені всі відповідні реквізити та поставлені прочерки у всі незаповнені рядки.

Згідно з ст. 250 ПКУ платники податку повинні подавати податкові декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.

Результати перевірки були оформлені Робочими документом податкового ревізора-інспектора, які наведеними у таблицях 2.13.

Таблиця 2.13.

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки правильності запрвнення Податкової декларації з податку на прибуток ПАТ «Червона Зірка»

№* ' Обов'язкові реквізити деклараціїПравильність відображення1231.Тип декларації (звітна, звітна нова, уточнююча)+2.Податковий період+3.Повне найменування платника податку+4.Код згідно ЄДРПОУ+5.Код виду економічної діяльності (КВЕД)+6.Код органу місцевого самоврядування за місцем перебування на податковому обліку в органах ДПС за КОАТУУ+7.Місце знаходження платника+8.Найменування органу ДПС, до якого подається декларація+9.Наявність прочерків у всіх незаповненях рядках декларації+10.Наявність позначки про додаток, що додається до декларації+11.Дата заповнення декларації+12.Ініціали, підпис та реєстраційний номер облікової картки або серія та номер паспорту керівника та головного бухгалтера+13.Печатка платника податку+

Отже, Податкова декларація з податку на прибуток КЗ «КОПТД» за рік 2009-2010 років відповідає порядку складання, що затверджений чинним законодавством та в ній заповнені всі обов'язкові реквізити.

При проведені податкової перевірки є перевірка правильності заповнення податкової декларації, робочий документ про що наведено у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14.

Робочий документ податкового ревізора-інспектора з перевірки правильності Заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік на ПАТ "Червона Зірка»

Код рядкаПКУ, яким слід керуватися при заповненні рядків ДеклараціїЗаданими підприємства, грн.Заданими податкового ревізора-інспектора, грн.Відхилення1234501(рядок 02 4- рядок 03)159323874159323874 Немає02Розділ Ш,ст. 135159323874159323874Немає03Розділ Ш,ст. 13512737881273788Немає04(рядок 05 + рядок Об)146127235146127235Немає05Розділ ПІ, ст. 138.1.1146127235146127235Немає05.1Розділ НІ, ст. 138.1.1. 12765561276556Немає06(сума рядків 06.1 - 06.6)76512627651262Немає06.2Розділ III, ст. 138.10.276512627651262Немає06.3Розділ ПІ, ст. 138.10.3873004873004Немає06.5Розділ Ш,ст. 138.10.42559025590Немає07(рядок 01 - рядок 04) (+;-)55453775545377Немає10Розділ ПІ, ст. 15121 %21%Немає11(рядок 07 - рядок 08 - рядок 094186241862Немає(при позитивному значенні) * рядок 10/100114(рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)55453775545377Немає16(рядок 14 -рядок 15)(+;-)55453775545377Немає

Отже, з даного робочого документа видно, що податковий ревізор-інспектор перевірив відповідність інформації в частині правильності заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, тому відхилень не виявлено. Податковий ревізор-інспектор підтвердив повноту об'єкта оподаткування підприємства ПАТ «Червона Зірка» за 2010 рік у сумі 5545377 грн., тобто дані підприємства відповідають даним податкової перевірки.

Декларація з податку на прибуток підприємства складається наростаючим підсумком з початку року та подається до податкових органів за місцем реєстрації платників податку щоквартально (за 1 квартал, півріччя, 9 місяців та рік) у строки визначені Законом України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами для квартального податкового періоду. Таким чином прибуток звітують податковим органам протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового кварталу.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2

У другому розділі було розглянуто організаційно-економічну характеристику ПАТ «Червона Зірка» , здійснено перевірку правильності формування сукупного оподатковуваного доходу та його обчислення , повноти і своєчасності сплати до бюджету, а також складання та своєчасності подання звітності з податку на прибуток.

ПАТ „Червона Зірка працює в гал узі сільського машинобудування. Продукція галузі використовується в багатьох ланках господарювання. На ринку виробництва сівалок та їх комплектуючих ПАТ „Червона Зірка займає одну із лідируючих позицій в Україні. Сьогодні сівалки є необхідною умовою для здійснення більшості механічних процесів сільській промисловості. Одним із основним звітних документів підприємства є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану установи на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак утанови. За результатами проведеного економічного аналізу Балансу ПАТ «Червона Зірка» за 2009- 2011 рік можна зробити висновки, що при аналізі балансу підприємства структура статей балансу демонструє тенденцію до зростання частки основних засобів і незначного зменшення частки оборотних активів, а при горизонтальному в цілому слід зазначити, що динаміка показників є позитивною.

Також були проведені перевірки щодо повноти, своєчасності сплати та правильності заповнення податкової декларації з податку на прибуток. При перевірці на підприємстві помилок не було знайдено.

РОЗДІЛ 3. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

3.1 Узагальнення результатів податкового контролю розрахунків з бюджетом з податку на прибуток. Акт податкової перевірки

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Платники податків з незначним ступенем ризику щодо несплати податків та зборів включаються до плану-графіка проведення документальних планових перевірок не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Юридичні особи, що звільнені від сплати податку на прибуток до 2016р., та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки.

Податковим кодексом заборонено проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, перевірки своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки оформлюється наказ керівником органу державної податкової служби.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, підтверджуваться документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

До податкового органу подається тільки оригінал декларації з відповідними додатками. У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації).

У разі коли платник податку вважає за доцільне розяснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації, то такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі.

Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених Законом України Про оподаткування прибутку підприємств, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених Законом, балансів чи звітності.

На підприємстві ПАТ «Червона Зірка» при проведені документальной плановой перевірки порушень не було виявлено.

Підприємству була надана довідка (дивись дод. Н), складена ДПІ , про те що порушень при заповнені декларації з податку на прибуток на підприємстві не виявлено.

3.2 Відповідальність платників податків за виявлені в ході перевірки недоліки та порушення у нарахування та сплати податку на прибуток

Одним із найбільш наболілих питань для платника податків, крім питання про ставки і терміни сплати податку, є питання про відповідальність за порушення у сфері оподаткування. Сьогодні prostopravo вирішив розібратися з питанням про відповідальність, до якої може бути притягнутий платник податку на прибуток. Вона може бути фінансової, адміністративної і навіть кримінальної.

Фінансова відповідальність

Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства застосовується контролюючими органами у вигляді штрафу та (або) пені. Відповідальність для платників податку на прибуток застосовується не тільки за несплату або несвоєчасну сплату податку, а й за порушення термінів подання звітності.

Так, за неподання або несвоєчасне подання платником податку податкових декларацій (розрахунків) передбачений штраф у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке правопорушення, доведеться заплатити штраф вже у розмірі 1020 гривень (стаття 120 Податкового кодексу Україні - далі ПК).

За несвоєчасну сплату або несплату податку на прибуток Податковим кодексом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових)

санкцій (штрафів) та пені. Так, у разі якщо платник податків подав податкову декларацію, але не сплатив визначене ним самостійно грошове зобовязання у вигляді податку на прибуток протягом строків, визначених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем ??строку сплати суми грошового зобовязання, і 20 відсотків - при затримці більше 30 календарних днів (див. ст. 126 ПК Україна).

Після закінчення граничного строку для сплати податку контролюючий орган надсилає боржнику податкову вимогу. Якщо після вручення податкової вимоги сума податкового боргу зросла, він підлягає оплаті в повному обсязі.

«При цьому під несплатою розуміється не тільки повна відсутність платежу, а й сплата самостійно визначеної суми податку на прибуток у встановлені строки, але не в повному обсязі». [56 ]

Якщо ж контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток за результатами проведеної перевірки, надсилається (або вручається) податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення вважається врученим, якщо його передано посадовій особі юридичної особи під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення.

За таке правопорушення передбачено накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобовязання з цього податку застосовується штраф вже у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобовязання (ст. 123 ПК Україна).

«При цьому повторність утворюють будь-які варіанти послідовності порушень, які є підставою для контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобовязання (наприклад, заниження суми податкових зобовязань після неподання декларації або навпаки), і незалежно від того, чи була застосована фінансова санкція за перший випадок» - каже пані Божко.

Якщо платник податків був притягнутий до відповідальності за перше порушення - відлік річного строку починається з дня сплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується 1095 календарним днем ??включно.

Якщо ж за перше порушення штрафні санкції не застосовувалися, термін починається з наступного дня після належного оформлення рішення контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобовязання. Штраф застосовується за кожне вчинене порушення окремо, тобто штраф у розмірі 25 відсотків відповідної суми за перше порушення і штраф в розмірі 50 відсотків - за повторне.

Крім штрафів за несвоєчасну сплату або несплату податку на прибуток також нараховується пеня (сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачені в установлені законодавством терміни) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ. Порядок її нарахування та сплати детально регламентований у Розділі 12 розділу II ПК Україні. [ 48]

Крім того необхідно звернути увагу, що згідно з перехідними положеннями ПК України (підрозділ 10 розділ ХХ) не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення податкового законодавства за результатами діяльності у другому - четвертому кварталах календарних 2011 року, а штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Адміністративна та кримінальна відповідальність

За порушення законодавства у сфері оподаткування податком на прибуток посадові особи платника податків можуть нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Так, у ст. 212 КК передбачено кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів) у вигляді штрафу від 1-ої до 2-х тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 17 000 до 34 000 гривень) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років. Також зазначеною нормою передбачено кваліфікуючі ознаки (наприклад, вчинення таких дій за попередньою змовою групою осіб), які посилюють кримінальну відповідальність.

Субєктом злочину в цьому випадку є посадові особи платника податків (керівник і (або) інша особа, яка має право підпису фінансових документів), на яких покладено обовязки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкової звітності. Способами ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів) можуть бути: неподання документів, повязаних з обчисленням і сплатою обовязкових платежів, заниження обєктів оподаткування, заниження прибутку, приховування обєктів оподаткування, укладення угод, які порушують громадський порядок тощо.

При цьому посадова особа платника податків буде звільнено від кримінальної відповідальності у випадку, якщо сплатить суму податку на прибуток, а також відшкодує збитки, завдані державі її несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня), до притягнення до кримінальної відповідальності.

Що стосується адміністративної відповідальності, то для посадових осіб платника податків адміністративна відповідальність у вигляді штрафу за порушення податкового законодавства в частині оподаткування податком на прибуток можливий за ст. ст. 163-1 (порушення порядку ведення податкового обліку), 163-2 (неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів (обовязкових платежів)) Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Порядок оскарження рішень про накладення фінансових санкцій.

Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобовязання, або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству, або вийшов за межі своїх повноважень, він може це рішення оскаржити.

Процедура оскарження рішень контролюючих органів закріплена в ст. 56 ПК України і передбачає право вільного вибору платником податків форми оскарження таких рішень в адміністративному або судовому порядку.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Якщо ж платник податків одразу обрав судову процедуру, він втрачає право використовувати процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.

Оскарження незаконного рішення податкового органу в адміністративному порядку передбачає подачу платником податку відповідної скарги до контролюючого органу про перегляд такого рішення. Скарга подається у письмовій формі (і в разі потреби - з належним чином завіреними копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів після отримання оскаржуваного рішення. [36 ]

Подача скарги у зазначений строк зупиняє виконання платником податків визначених оскаржуваним рішенням грошових зобовязань до дня закінчення процедури адміністративного оскарження, а сума такого грошового зобовязання вважається неузгодженою.

Якщо в задоволенні скарги було відмовлено, платник податку має право звернутися протягом наступних 10 календарних днів з скаргою до вищого контролюючого органу.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу, зобовязаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику протягом 20 календарних днів (термін може бути продовжений керівником, але не більше 60 днів) після отримання скарги поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо протягом зазначеного строку рішення за скаргою не було надіслано платнику податків, така скарга вважається повністю задоволеною на користь останнього з дня, наступного за останнім днем ??зазначених строків.

Також платник податків має право з урахуванням строків позовної давності оскаржити рішення податкового органу до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. У цьому випадку грошове зобовязання також вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При визначенні строків позовної давності для звернення до суду адвокат Юлія Божко рекомендує враховувати позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в листі від 10.02.2011 р. N203/11/13-11. Так, на думку ВАСУ дві норми ПК по-різному регулюють це питання і суперечать один одному. Якщо норма пункту 56.18 статті 56 ПК визначає термін оскарження податкових повідомлень-рішень, відсилаючи до термінів давності, визначених статтею 102 ПК (1095 днів), то пункт 56.19 статті 56 ПК встановлює місячний термін для такого оскарження. Тому ВАСУ вважає, що в цьому випадку потрібно керуватися пунктом 56.21 статті 56 ПК, яким встановлено, що у випадку, якщо норми ПК передбачають неоднозначне трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь платника податків, так і на користь контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

3.3 Напрямки підвищення податкового контролю податку на прибуток

Слід відзначити, що податок на прибуток в структурі бюджету - є бюджетоформуючим, його частка в структурі бюджету є значна. Якщо звернутися знову до тендорного аналізу ВВП і податку на прибуток у дохідній частині бюджету можна побачити прямо пропорційну залежність криві змінюються паралельно, чим краще працюють підприємства тим більший буде обсяг надходжень від податку на прибуток. Саме тому, що даний податок є таким важливим для наповнення бюджету потрібно більше приділяти уваги його адмініструванню, а саме контролю за ним. даний податок повинен виконувати не тільки фіскальну, але і регулюючу та стимулюючу функції. А це можливо досягти лише за допомогою законодавства, яке нажаль не визначає багатьох важливих нюансів.

Податок на прибуток на сьогодні є найвагомішим із групи прямих податків у податковій системі України. Податок на прибуток, який стягується в Україні, має дуже велике фіскальне значення, чим відрізняється від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах.

Податок на прибуток підприємств, крім великого фіскального значення, має й широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. Цей вплив може здійснюватися як завдяки диференціації ставок оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у виробництві пріоритетних товарів. Але в нашій країні можливості щодо використання податку на прибуток як регулюючого фактора дещо обмежено його великим бюджетним значенням, внаслідок чого і застосовується єдина ставка податку на прибуток підприємств . Що ж стосується ставки податку, то необхідно розглянути практику зарубіжних країн.

У світовій практиці податок на прибуток підприємства є однією з основних частин бюджету будь-якої країни, причому у більшості країн ставка податку не є єдино визначеною, існують знижені, мінімальні й максимальні ставки податку. Так, максимальні ставки податку становлять в Німеччині - 50%, Греції - 49%, Франції - 42%, Бельгії та Ірландії - 43%, Італії - 36%, Великобританії, Нідерландах, Іспанії, Португалії - 35%, Люксембурзі - 34% тощо.

Французьке законодавство також передбачає декілька ставок податку на прибуток. Основною з них є 34%. Є підвищена ставка - 42%. Прибутки від землекористування та від вкладів у цінні папери оподатковуються за ставками від 10 до 24%. Крім того, з метою стимулювання передбачено прямі вирахування з податку 10% від приросту інвестицій у розвиток виробництва і 50% від приросту вкладень у наукові дослідження.

Сполучені Штати Америки посилюють регулюючий вплив федерального податкуна прибуток корпорацій шляхом його ступінчатого стягнення. Основна ставка - 34%. Але за перших $50 тисяч прибутку сплачується 15% податку, за наступних $25 тисяч - 25%, за залишок поверх зазначених сум - 34%. Це особливо справляє благотворний вплив на підприємства малого бізнесу та слугує протидією надмірній концентрації виробництва і його монополізації .

Порівнюючи величину ставки податку на прибуток підприємств в Україні зі ставкою аналогічного податку розвинених країн, можна стверджувати, що у більшості європейських країн вона значно вища. Зокрема результат обрахунку середнього розміру ставки податку на прибуток країн Європи дорівнює 33,68%. Якщо порівнювати з нинішніми членами Європейського союзу, середня ставка податку становить 31,68%, хоча порівнювати ці цифри важко, адже кінцева сума податку залежить від багатьох чинників.

Політика оподаткування прибутку, яка сьогодні проводиться в Україні, має низку істотних вад, через що не змогла стати надійним джерелом прогресивних починань незалежної держави. Нинішній системі прибуткового оподаткування притаманні такі проблеми:

- наявність двох паралельних обліків - бухгалтерського та податкового;

безсистемне, необґрунтоване надання пільг.

Значною проблемою сплати податку на прибуток є відсутність взаємоузгодженості між існуючим податковим і бухгалтерським обліком. Наслідком цього є різниця (відповідно до національного стандарту 17 «Податок на прибуток»), яка виникає між бухгалтерським і податковим прибутком, та має назву податкової різниці (постійної або тимчасової) у визначенні активів, зобов'язань, статей доходів і витрат підприємства, і внаслідок чого - відмінність між обліковим і оподатковуваним прибутком. Різниця, яка виникає внаслідок таких розходжень, має істотний вплив на прибуток підприємств і спричиняє труднощі та розбіжності в його оподаткуванні.

У Податковому кодексі податок на прибуток підприємств зазнав «революційних» змін, що пов'язані із необхідністю усунення економічно необґрунтованих розбіжностей між правилами податкового обліку і положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання й оцінки доходів і витрат.

Перехід від методу «першої події» на метод «нарахувань та співставлень» при визнанні доходів та витрат у податковому обліку дає змогу значно скоротити тимчасові різниці між податковим та бухгалтерським обліком. Це полегшує роботу бухгалтерів і надає змогу бачити реальну картину фінансово-господарської діяльності підприємств .

Податковий кодекс України спричиняє нові проблеми забезпечення виконання загального фонду Державного бюджету в частині податку на прибуток підприємств.

Проблема збільшення дохідної бази Державного бюджету, зокрема за рахунок податку з прибутку підприємств, повинна вирішуватись комплексно з урахуванням податкового навантаження на населення та підприємства, а також із врахуванням оптимальних надходжень вiд податку з прибутку підприємств до Державного бюджету. Використовуючи досвід країн ЄС в оподаткуванні прибутку підприємств, доречно було б залучити для впровадження нововведень експертів з найбільш розвинених європейських країн.

Актуальними залишаються дослідження проблем вдосконалення Податкової системи України для стимулювання розвитку економіки, стимулювання інноваційної та інвестиційної дiяльностi суб'єктів підприємництва.

Таким чином, зміни у податковому законодавстві України спричинили низку нових проблем, що дає підстави стверджувати про ймовірність зниження суми, частки та значення податку на прибуток підприємств у доходах Державного бюджету. [43 ]

Також до напрямів реформування податку на прибуток слід віднести:

- скасування пільг на податок з прибутку підприємства. Такий захід надасть змогу знизити ставку податку на прибуток, тобто якщо ставка податку на прибуток підприємств не є високою, то підприємства зможуть обійтися і без пільги, оскільки встановлена пільга не є вагомим показником стимулювання. Досвід розвинутих країн свідчить, що поширення форми підтримки підприємства, як пільги на податок з прибутків підприємства, не є перспективною;

запровадити альтернативне мінімальне оподаткування у вигляді додаткового податку на невиробниче споживання, повязане з утриманням апарату управління та іншими важко контрольованими загальногосподарськими витратами;

запропонувати регресивне оподаткування прибутку підприємств. Суть у тому, що при його оподаткуванні можна використовувати систему ставок податку, причому ставка податку повинна зменшуватися за умови збільшення розміру обєкта оподаткування. Тоді розмір податку збільшився б при зниженні ставки за рахунок зростання розміру прибутку .

Це відповідало б інтересам держави. Але, з іншого боку, це відставання між зниженням ставки і збільшенням прибутку має бути обґрунтованим і достатнім, щоб такий підхід в оподатковуванні відповідав би й інтересам платників податків, не применшуючи їхніх стимулів до підприємницької діяльності і не зменшуючи частини прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні.

Запропонована модель оподаткування дасть змогу регулювати підприємницьку діяльність і підвищити ефективність податкової системи України. І з врахування ризику ця модель теж підходить. Крім того, використання регресивної моделі оподаткування стимулює підприємців збільшувати свої прибутки, бо саме темпи зростання прибутку впливатимуть на зменшення ставки податку на прибуток, що з одного боку, враховуються інтереси підприємців, а з другого - фіскальні інтереси держави.

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 3

У третьому розділі зроблено узагальнення результатів податкового контролю розрахунків з бюджетом з податку на прибуток, а саме щодо перевірка повноти і своєчасності сплати податку на прибуток ПАТ «Червона Зірка» на цьому етапі відбулася перевірка дотримання законодавства щодо повноти та своєчасності сплати податку на прибуток. Податковим інспектором було перевірено суми нарахованого податку на прибуток, були звірині дані за податковими деклараціями. За результатами перевірки перерахування сум податку на прибуток до бюджету податковим ревізором-інспектором порушень не виявлено. Розглянуто, яка можлива відповідальність платників податиків за порушення податкового закодавства.

Наведенні напрямки вдосконалення податкового контролю в цілому. Також напрямки підвищення податкового контролю податку на прибуток. Так, як контроль є важливим елементом будь-якої галузі державного управління. Організація контролю є обов'язковим елементом управління суспільними фінансовими засобами, оскільки таке управління тягне за собою відповідальність перед суспільством. Саме об'єктивні потреби держави та органів місцевого самоврядування у грошових коштах вимагають забезпечення повного і своєчасного їх надходження у вигляді податків і зборів (інших обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

Податковий контроль є самостійним напрямком державного фінансового контролю. Він має свою мету, завдання, обєкти, субєкти, види та інструментарій здійснення.

ВИСНОВКИ

Головною позитивною стороною податку на прибуток вважається те, що він ставить рівень оподаткування в пряму залежність від джерела його сплати - прибутку.

Отже, він може відігравати надзвичайно важливу роль в реалізації принципу справедливості та в регулюванні фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Тобто, регулюючі можливості податку на прибуток виходять з його об'єкта оподаткування - прибутку. Прибуток для підприємства є багатогранною категорією, яка впливає на всі сторони підприємницької діяльності. Сама суть підприємництва передбачає основною метою ведення господарської діяльності отримання прибутку.

За рахунок прибутку підприємство має можливості вкладати кошти в розширення спектру своєї господарської діяльності, тобто придбавати нові засоби праці, основні фонди, в більших об'ємах сировину, матеріали, фінансувати діяльність щодо створення інноваційних технологій та ін. Прибуток може спрямовуватись на формування резервного фонду, здійснення інвестиційної діяльності, створення додаткових соціальних гарантій працівникам, для виплати частини прибутку власникам підприємства. Але, таким чином перерозподіляється чистий прибуток, тобто прибуток після оподаткування. Тому, наслідком оподаткування прибутку вже будуть масштаби та обсяги здійснення описаного розподілу.

Через систему оподаткування прибутку держава має можливість впливати на такі напрямки фінансово-господарської діяльності підприємства, як: вибір форми господарювання, вибір напрямків вкладання коштів, джерел фінансування та інвестування, швидкість оновлення матеріальної бази підприємства, порядок розподілу прибутку, розподіл матеріальних та трудових ресурсів між окремими сферами, діяльність в тіньовому секторі економіки, особливості стимулювання праці, застосування новітніх технологій та ін.

Регулювання фінансово-господарської діяльності за допомогою податку на прибуток передбачає комплекс важелів щодо стимулювання, стримування, сприяння відтворенню об'єктивних господарських процесів.

За допомогою регламентування механізму формування скоригованого валового доходу держава має можливість не тільки істотно скоротити чи збільшити податкове навантаження, але й сприяти вибору напряму вкладення коштів, забезпечити справедливе оподаткування та ін.

Тобто, розширивши перелік доходів, що входять до валового, або звузивши число доходів, що не включаються до складу валового, при незмінних умовах формування валових витрат та амортизації може призвести до значного збільшення податкового тиску на підприємство навіть без зміни ставки оподаткування, наслідком чого є зменшення обігових коштів, які могли б вкладатись в розширення діяльності, зменшення рентабельності підприємства, внаслідок чого його власники можуть взагалі відмовитись від провадження підприємницької діяльності, знайшовши альтернативні шляхи капіталовкладення.

Одним із основним звітних документів підприємства є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану установи на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак утанови.

За результатами проведеного економічного аналізу Балансу ПАТ «Червона Зірка» за 2009- 2011 рік можна зробити висновки, що при аналізі балансу підприємства структура статей балансу демонструє тенденцію до зростання частки основних засобів і незначного зменшення частки оборотних активів, а при горизонтальному в цілому слід зазначити, що динаміка показників є позитивною.

Також були проведені перевірки щодо повноти, своєчасності сплати та правильності заповнення податкової декларації з податку на прибуток. При перевірці на підприємстві помилок не було знайдено.

Наведенні напрямки вдосконалення податкового контролю в цілому. Також напрямки підвищення податкового контролю податку на прибуток. Так, як контроль є важливим елементом будь-якої галузі державного управління. Організація контролю є обов'язковим елементом управління суспільними фінансовими засобами, оскільки таке управління тягне за собою відповідальність перед суспільством. Саме об'єктивні потреби держави та органів місцевого самоврядування у грошових коштах вимагають забезпечення повного і своєчасного їх надходження у вигляді податків і зборів (інших обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

Податковий контроль є самостійним напрямком державного фінансового контролю. Він має свою мету, завдання, обєкти, субєкти, види та інструментарій здійснення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабийчук А.Б. Напрямки удосконалювання системи оподатковування в Україні// Фінанси України. - 2010. - №10. - 290 с.

2. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2010. - 608 с.

. Буряк П. Ю., Беркита К. Ф, Ярема Б. П. Податкова система: Теорія і практика застосування активних методів навчання: Навчальний посібник. - К.: ВД "Професіонал", 2009. - 224 с.

. Болюх М. А., В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. «Економічний аналіз»: Навч. посібник / - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 556 с.

. Бекерская Д. А. Налоговое право и налоговое законодательство в Украине: Учебное пособие. - Одесса, Юрид. лит., 2010. - 224 с.

. Бех Г.В. Правове регулювання непрямих податків в Україні:Монографія/ Заред. проф. М.П. Кучерявенко, Харків: Легас, 2003. - 160 с.

7. Біленчук П. Д., Задояний М. Т., Форостовецъ В. А. Місцеві податки і збори. Правове регулювання: Навч. посіб. - К.: АТІКА, 2002. - 287 с.

. Богдан А. Шляхи мобілізації податку на додану вартість до бюджету // Вісник податкової служби України. - № 48. - 2000. - С.17-18. - 312 с.

. Бутинець Ф.Ф., «Економічний аналіз»: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». Житомир: ПП «Рута», 2003 - 680 с.

. Ващенко Р. Налоги в механизме государственного регулирование предпренимательства. Фінансове право № 12 грудень 2006. - 392 с.

. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. - 2008. - № 7-9. - 283 с.

. Воронова Л. Фінансове право України: Підручник/ Лідія Воронова,; М-во освіти і науки України. - К.: Прецедент: Моя книга, 2006. - 440 с.

13. Воронкова О.М. Контрольна й аналітична робота податкової служби України Фінанси України. - 2001. - №8. - 351 с.

14. Грабова Н.П. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. Посібник: 3-тє вид., доповн. - К: А.С.К., 2001. - 416 с.

15. Голіщева Л.Є., Бровко Л.І., Голіщев А.В. податковий контроль - Ставрополь <#"justify">19. Данілов О.Д. Податок на додану вартість. Навч. посіб. - К.: Основи, 2005. - 254 с.

20. Довгалюк В. І. Податкова система/ В. І. Довгалюк, Ю. Ю. Ярмоленко; М-во освіти і науки України. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 315 с.

21. Крисоватий А. Податкова система: Навчальний посібник/ Андрій , 2009. - 405 с.

. Диканъ Л. В. Налогообложение. - Харьков: Консум, 2006. - 234 с.

. Караваева И. В. Налоговое регулирование рыночной экономики. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 402 с.

. Крисоватий, Оксана Десятнюк,; М-во освіти і науки України, Тернопільська акад. нар. госп-ва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 331 с.

25. Кудряшов В. П. Фінанси. Навчальний посібник / Херсон: Олді-плюс, 2002. - 352 с.

26. Карасьова М. В.: Фінансове право <#"justify">45. Стоян В.І. Удосконаленя податкової системи України // Фінанси України. - 2001. - № 7. - 295 с.

46. Родіонов В.І. ВАТ „Червона зірка: Підручник - Кіровоград: БНК, 2004 - 116 с.

47. Романенко С.І. Податкова система Українии в процесі становлення / Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - № 5. - 243 с.

48. Сенчуков В. Оптимальна система оподатковування / Економіка України. - 2009.-№3. - 275 с.

. Савицька Г. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Глафіра Савицька,. - К.: Знання, 2004. - 653 с.

. Соколовська А. Податкова система держави: Теорія і практика становлення: Монографія/ Алла Соколовська,. - К.: Знання-Прес, 2008. - 454 с.

. Іванов Ю. Податкова система: Підручник/ Юрій Іванов, Андрій Крисоватий, Оксана Десятнюк,; Міністерство освіти і науки України. - К.: Атіка, 2010. - 918 с.

. Сутырин С. Ф., Погорлецкий А. И. Налоги и налоговое планирование в мировой экономике: Учеб. пособие. - СПб.: Полиус, 2008. - 305 с.

53. Ткаченко В. А., Каламбет С. В., Кармазін Ю.А. Удосконалення податкового механізму на основі визначеня податкового потенціалу // Фінанси України. - 2001. - №7. - 283 с.

54. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Ніна Тарасенко,. - 4-те вид. стереотип.. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 341с.

. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Податки. Навч. посіб. - К.: Каравела, 2005. - 432 с.

. Крисоватий А. Державна податкова політика і система податків // Фінанси України, 2010, № 1. - 312 с.

. Налоговые системы зарубежних стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г. Черника. - М.: Закон и право, 2009. - 302 с.

. Терьохін С. ПДВ очікують зміни // Вісник податкової служби, 2006, № 8, 10, 11. - 267 с.

. Черник Д. Г. Налоги в рыночной экономике. - М.: ЮНИТИ, 2007. - 298 с.

. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. Посібник - К.: А.С.К., 2009. - 240 с.

61. <http://www.chervonazirka/com>

ВСТУП Державний податковий контроль є суттєвим елементом державного регулювання економіки й обовязковою умовою ефективного функціонування фінансової сист

Больше работ по теме: