Первинні бухгалтерські документи в системі облікового процесу

 

ВСТУП

У системі економічного контролю державна митна служба України відноситься до контролюючих органів спеціального призначення, і від злагодженості та ефективності її роботи у значній мірі залежить економічна стабільність та розвиток країни в цілому.

Бухгалтерський облік, як і кожна система знань, постійно розвивається. Розглядаючи зазначену систему як процес, що характеризується різними аспектами - технологічним, структурним і організаційним, доходимо висновку про необхідність загальної його організації. Це означає, що має бути визначено та впроваджено комплекс методів і засобів, спрямованих на раціональне функціонування та розвиток процесу бухгалтерського обліку. Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями від 16.10.2012 № 5463-VI, зазначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до Положення Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 із змінами та доповненнями внесеними від 08.11.10, документація - це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за господарськими операціями як обов язкова умова відображення їх в обліку. Документація відіграє також важливу роль в управлінні діяльністю установи, забезпечує контроль за збереженням майна господарства, раціональним його використанням [31].

У бюджетних установах для реєстрації даних про господарську операцію використовують велику кількість найрізноманітніших за формою і змістом первинних документів. Їх застосування здійснюється залежно від особливостей фінансово-господарської діяльності установ, їх стосунку до того чи іншого міністерства і відомства.

Теоретичною основою цієї роботи послужили наукові праці вітчизняних вчених первинного обліку, документознавства, діловодства, бухгалтерського обліку: Атамас П.Й, Джога Р.Т., Свірко С.В., Шара Є.Ю., Андрієнко О.М., Михайлов М.Г., Гуцайлюк Л.О., Сопко В.В., а також матеріали наукових періодичних видань з досліджуваної теми.

Первинний облік є невідємною складовою частиною обліку на митниці. Адже, кожна господарська операція повинна бути проконтрольована, для чого підтверджена первинною документацією. Кожний працівник митної установи здійснює первинний облік на своєму робочому місці і в межах своїх повноважень. Правильна організація первинного обліку на митниці сьогодні - це розвиток митної установи завтра.

Актуальність теми полягає в тому, що в діяльності кожної митної установи велике значення має ведення, методологія, контроль і процес удосконалення первинного обліку.

Метою дипломної роботи є організація та методологія первинного обліку, контроль використання його даних у фінансово-господарській роботі.

Для досягнення визначеної мети необхідно вирішити наступні завдання:

?підбір та вивчення нормативно-законодавчої та спеціальної літератури з теми дослідження;

?вивчити первинні бухгалтерські документи в системі облікового процесу;

?визначити організаційно-економічну характеристику Дніпропет-ровської митниці, на базі якої проводиться переддипломна практика;

?узагальнити та систематизувати теоретичні та практичні положення організації та методології первинного бухгалтерського обліку з документального оформлення господарських операцій;

?дослідити кількісну і якісну оцінку стану економічних, організаційних, інформаційних і інших характеристик роботи митниці;

?дати оцінку методів контролю з документального оформлення господарських операцій на Дніпропетровській митниці;

?зробити оцінку рівня автоматизації первинного бухгалтерського обліку на Дніпропетровській митниці;

Обєктом дипломної роботи є процес складання та оформлення первинних бухгалтерських документів у митній установі та контроль за використанням даних первинного обліку у фінансово-господарській роботі.

Предметом дипломної роботи є теоретико-методлогічні аспекти ведення первинного обліку та контроль за використанням його даних у фінансово-господарській роботі.

Стан обліку на Дніпропетровській митниці досліджувалися з використанням монографічного, абстрактно-логічного, балансового методів та шляхом зіставлення фактичного стану з вимогами законодавчо-нормативних документів.

Інформаційною базою дослідження є:

). нормативно-законодавчі документи;

). інструктивні матеріали;

). наукові посібники;

). навчальні підручники;

). матеріали Дніпропетровської митниці;

). дані синтетичного та аналітичного обліку Дніпропетровської митниці та інші літературні джерела.

Структура та обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Дипломна робота подана на 97 сторінках компютерного тексту, містить 3 таблиці, 5 рисунків, 19 сторінок додатків. Список літературних джерел включає 50 найменуваннь на 7 сторінках.

РОЗДІЛ 1. Теоретико-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ДАНИХ В УПРАВЛІННІ, КОНТРОЛІ, ФІНАНСОВІЙ, І ПРАВОВІЙ РОБОТІ

1.1 Первинні бухгалтерські документи в системі облікового процесу

Для забезпечення суцільного та безперервного спостереження за господарськими операціями, що здійснюються в бюджетній установі, використовують бухгалтерські документи, де фіксуються факти здійснення господарських операцій.

Питання, повязані з оформленням первинних облікових документів і регістрів бухгалтерського обліку, регулюються ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV.

Сутність бухгалтерських документів полягає в тому, що вони, фіксуючи факти здійснення господарських операцій, є основою для їх бухгалтерського обліку. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

У законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, зазначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення [2];

Документація - це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за господарськими операціями як обовязкова умова відображення їх в обліку. Документація відіграє також важливу роль в управлінні діяльністю установи, забезпечує контроль за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Вона має юридичне значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій. Використовують документацію для аналізу господарської діяльності, фінансового контролю, аудиту й документальних ревізій.

Документ - це письмове свідчення на паперових або машинних носіях про здійснення господарських операцій. Документи бувають первинні та зведені. Первинний документ складають під час виконання господарської операції чи одразу після її завершення, а зведений - на основі кількох первинних документів для отримання узагальнених даних [40].

Попередній контроль - це форма фінансово-господарського контролю, який здійснюється до початку господарських операцій. До нього залучаються майже всі органи, що виконують контрольні функції. Чітка організація обліку і попереднього контролю сприяє запобіганню зловживанням у використанні коштів, товарно-матеріальних цінностей.

Поточний (оперативний) контроль, що супроводжує здійснення господарських операцій, сприяє своєчасному виявленню відхилень у фінансово-господарській діяльності підконтрольного обєкта.

Подальший контроль (контроль за фактом) здійснюють після господарських операцій. За допомогою такого контролю виявляють незаконне виконання господарських операцій, а також винних у цьому. Мета контролю за фактом - відшкодувати збитки, притягти винних до відповідальності, створити умови, що унеможливлюватимуть повторення зловживань [37].

Першочергового значення набувають документи в процесі документальних ревізій, коли особливій перевірці підлягають первинні документи, які є підтвердженням факту здійснення господарської операції та її оформлення на основі всіх облікових записів. Проведення таких ревізій важливе як для виявлення нестач і втрат, так і для виправлення і покращання роботи установи.

Документи мають важливе юридичне значення. Так, належно оформленні та своєчасно складені бухгалтерські документи можуть бути використані в судових органах, господарських судах під час розгляду господарських суперечок, що виникають між установами, організаціями та особами в результаті господарської діяльності.

У бюджетній установі щодня здійснюються найрізноманітніші господарські операції. Для їх оформлення використовуються різні форми первинних документів. Однак для того щоб правильно відобразити економічний зміст певної господарської операції, виникає необхідність провести класифікацію документів, тобто згрупувати їх за певними однорідними ознаками [40].

Суть документів і їх місце в господарській діяльності бюджетної установи відображаються у їх класифікації,поділі на групи за певними ознаками схожості й відмінності, кожна з яких несе змістове навантаження.

Документи класифікують за місцем складання, за призначенням, за порядком складання, за способом використання, за змістом.

1.За місцем складання бухгалтерські документи поділяють на внутрішні, зовнішні:

?внутрішні документи оформляють (виписують) в установах й тут же застосовують. До них належать: Звіт про використання коштів наданих на відрядження або під звіт, табелі обліку використання робочого часу, інвентарні картки основних засобів, прибуткові ордери тощо.

?зовнішні документи складають на стороні, їх отримують від інших установ і організацій. На вході обовязково реєструють, оформляють, як правило, на бланках уніфікованих форм. До них належать: рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки банків, постанови, листи, угоди тощо.

2.За призначенням документи поділяють на розпорядчі, виконавчі, бухгалтерського оформлення, комбіновані:

?розпорядчими є документи, які містять розпорядження (наказ, завдання) на здійснення певної господарської операції. До них належать: накази про прийняття та звільнення з роботи, чеки на отримання готівки в касі банку, платіжні доручення банку на перерахування коштів, довіреність на отримання матеріальних цінностей тощо.

?виконавчими є документи, де підтверджується факт здійснення господарської операції, її виконання певною особою, що подала документ. До них належать: авансові звіти, виписки банків, касові прибуткові й видаткові ордери, акти, квитанції та ін.

?документи бухгалтерського оформлення складаються на основі виконавчих та розпорядчих документів самими працівниками бухгалтерії. Самостійного значення не мають, але необхідні в обліковому процесі. До таких документів належать: меморіальні ордери, бухгалтерські довідки, різні розрахунки (амортизації, розподілу витрат, звітні калькуляції) та ін.

?документи комбіновані поєднують функції перелічених вище документів (розпорядчих, виконавчих, бухгалтерського оформлення). До них належать: авансові звіти, вимоги, наряди та ін. Прикладом комбінованого документа може бути і видатковий касовий ордер (дод. П), в якому міститься розпорядження керівника про видачу готівки та підтвердження про її фактичну видачу та отримання підписами касира та отримувача грошей.

3.За порядком складання документи поділяють на первинні, зведені:

?первинні документи складають у момент здійснення господарської операції (прибуткові та видаткові касові ордери, накладні, акти прийому робіт).

?зведені документи складають на підставі однорідних первинних документів шляхом групування і узагальнення та балансової увязки їх показників (звіти касира, авансові звіти, товарні звіти, платіжні відомості).

4.За способом використання документи поділяють на разові, накопичувальні:

?разові документи фіксують одразу одну або декілька господарських операцій (ордери, вимоги, акти та ін.).

?накопичувальні документи формують інформацію про однорідні господарські операції за певний відрізок часу (день, декаду, місяць). Такі документи використовують багаторазово. До них належать: табель обліку робочого часу, лімітно-забірна картка, відомість випуску готової продукції, багатоденні наряди та ін. На відміну від разових, накопичувальні документи використовують з метою обліку після того, як у них записано останню операцію і підбито підсумок всіх записів.

5.За змістом документи поділяють на грошові, розрахункові:

?грошовими документами оформляють операції, повязані з грошовими коштами. До них належать видаткові й прибуткові касові ордери, банківські чеки та ін.

?розрахунковими документами оформляють розрахунки між фізичними і юридичними особами (рахунок-фактура, платіжне доручення, квитанції та ін.) (дод.А). Матеріальними документами оформляються операції повязані з рухом матеріальних цінностей (прибутковий ордер, вимога-накладна, лімітно-забірна картка та ін.) [42].

Із загальної характеристики документів видно, що кожен документ належить водночас до різних класифікаційних груп. Так, акт приймання-передачі основних засобів є одночасно матеріальним, виконавчим, первинним, разовим і внутрішнім документом; рахунок-фактура постачальника - виконавчий, разовий, зовнішній; видатковий касовий ордер (дод. П) - комбінований, первинний, разовий і внутрішній та ін [28].

Класифікація документів за розглянутими ознаками дає змогу правильно зрозуміти їх зміст, призначення і використання для відображення господарських операцій бюджетнох установ.

Повнота і достовірність показників обліку значною мірою залежать від якості оформлених документів. Щоб бути доказовим і мати юридичну силу, документ має містити обовязкові реквізити. Термін реквізити походить від лат. requisitum, що означає потрібне, необхідне. Такими реквізитами для будь-якого первинного бухгалтерського документа є:

?назва документа (форми);

?дата і місце складання;

?назва установи, від імені якого складено документ;

?зміст та обсяг господарської операції;

?одиниця виміру господарської операції;

?посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

?особистий підпис або інший знак, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операцій до первинних документів можуть бути внесені додаткові реквізити;

?ідентифікаційний код організації чи особи;

?номер документа;

?підстава для здійснення операції;

?дані про документ, що засвідчує особу;

?інші додаткові реквізити [45].

Якщо у первинному документі немає будь-якого обовязкового реквізиту такий документ недоказовий і не може бути підставою у бухгалтерському обліку. Такі документи, як правило, є причиною ретельного вивчення органами перевірки і контролю і накладення штрафних санкцій. До оформлення первинних бухгалтерських документів ставлять такі вимоги:

?первинні документи мають бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення;

?документи складають на бланках типових форм, затверджених Держкомстатом України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених відповідними міністерствами і відомствами, а також виготовлених самостійно, які мають містити обовязкові реквізити типових або спеціалізованих форм;

?у разі складання та зберігання первинних документів на машинних носіях інформації бюджетні установи зобовязані за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законами;

?записи в первинних документах роблять у темному кольорі чорнилом, кульковою ручкою, друкарськими засобами чи принтером, що забезпечує зберігання цих записів протягом встановленого терміну зберігання документа;

?вільні рядки в первинних документах прокреслюють;

?у грошових документах суми проставляють цифрами і прописом, перше слово суми записують скраю і з великої літери;

?кожен первинний документ має містити дані про посаду, прізвище і підписи осіб, відповідальних за його оформлення;

?керівник бюджетної установи затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарських операцій, повязаних з відпуском товарно-матеріальних цінностей, майна, видачею грошових коштів і документів. Коло таких осіб, як правило, обмежене;

?забороняється приймати до виконання документи на господарські операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку обліку коштів і матеріальних цінностей, завдають шкоди власникам;

?складаючи первинні документи, можна припуститися помилок. У банківських і касових документах помилки не виправляють. Якщо в таких документах допущено помилку, їх анулюють, а замість них оформлюють нові, В інших первинних документах помилки виправляють коректурним способом, тобто неправильний текст або суму закреслюють тонкою рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть правильний текст або суму. Виправлення помилок має бути застережено підписом виправлено і підтверджено підписом осіб, які підписали цей документ із зазначенням дати виправлення;

?бюджетна установа вживає всіх необхідних заходів щодо запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого терміну, який регулюється спеціальним переліком;

?у випадках, встановлених законодавством, а також міністерствами і відомствами України, бланки первинних документів можуть бути віднесеними до бланків суворої звітності. їх друкують за зразками типових або спеціалізованих форм з обовязковим зазначенням номера;

?відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи;

?первинні документи можуть бути вилученими в установи тільки за постановою уповноважених державних органів відповідно до чинного законодавства України. З дозволу і в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, посадові особи бюджетних устнов можуть зняти копії та скласти реєстр документів, що вилучаються, із зазначенням підстав і дати вилучення [29].

Велике значення у виконанні цих вимог мають уніфікація та стандартизація документів. Під уніфікацією документів розуміють розробку єдиних зразків документів для оформлення однотипних господарських операцій в бюджетних установах, в організаціях і установах незалежно від виду діяльності та форм власності. Так, уніфіковано всі банківські та касові документи, бланки авансових звітів та посвідчень на відрядження, товарно-транспортних накладних, розрахунково-платіжних відомостей, податкових накладних та інших документів. Уніфікація документів забезпечує широту використання, можливість всебічного опрацювання на ПЕОМ, масове тиражування бланків, що здешевлює їхню вартість [40].

Під стандартизацією документів розуміють встановлення для бланків однотипних документів однакових, найбільш раціональних розміру і форми із завчасним визначенням розміщення відповідних реквізитів. Друкування стандартних бланків документів великими тиражами дає значну економію паперу, здешевлює їх виготовлення.

Розробляє і затверджує типові форми первинного обліку Державний комітет статистики (Держкомстат) України.

Перевірка документів відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку повинна здійснюватися з погляду законності операцій, дотримання вимог щодо їх оформлення і правильності арифметичних підрахунків. Виходячи з цих вимог, документи підлягають перевірці по суті, формальній і арифметичній [29].

Перевірка документів по суті полягає у встановленні господарської доцільності і законності операції, оформленої документом, дотримання установчих документів, кошторису (дод. Ч), норм, розцінок, лімітів.

При формальній перевірці документів встановлюють повноту і правильність заповнення всіх реквізитів документів, достовірність підписів посадових осіб.

Арифметична перевірка документів полягає у перевірці всіх арифметичних підрахунків, що містяться у документі. Неправильно складені або неповністю оформлені документи повертають особам, які їх склали, для дооформлення, а іноді і для складання вдруге. Такі документи бухгалтерія приймає тільки після виправлення недоліків. Якщо при перевірці документів виявлено підробку підписів, підчистку цифр або інші зловживання, то такі документи повинні бути затримані і передані головному бухгалтеру для прийняття відповідних рішень [29].

Якщо при перевірці документа, що надійшов від іншої установи, виявлено помилку, то йому надсилають про це письмове повідомлення. Після цього треба простежити за отриманням повідомлення про те, що установа зробила необхідні виправлення у своїх записах. В обліку бюджетної установи необхідно відразу зробити правильні записи на підставі окремого розрахунку, що додається до документа, у якому виявлено помилку. Виняток з цього правила роблять на практиці тільки для документів, одержаних від установ банків. Якщо у виписці банку з поточного або іншого рахунка установи показано помилкову суму (на списання чи зарахування грошових коштів), то установа робить у себе цей самий запис, відносячи цю суму на рахунок банку по претензіях. Одночасно вона вживає заходів, щоб банк виправив у себе помилкові записи. У себе в обліку установа повторює записи, зроблені установою банку.

Перевірені і прийняті бухгалтерією документи підлягають дальшому опрацюванню - розцінці (таксуванню), групуванню і контируванню [36].

Розцінка (таксування) документів полягає в проставлені у відповідних графах документа ціни і суми, тобто грошової оцінки оформлених натуральних показників господарської операції. Необхідність в розцінці зумовлена тим, що значна кількість документів, які надходять до бухгалтерії, має тільки натуральні (або трудові) вимірники. Так, в документах, якими оформляють надходження і видаток матеріальних цінностей (вимоги, накладні, лімітно-забірні карти тощо), в момент складання записують тільки кількісні показники, а тому потребують проставлення ціни і суми. Документи, у яких в один з обовязкових реквізитів при складанні входить грошовий вимірник (ціна і сума), розцінці не підлягають.

Групування документів полягає в обєднанні однорідних за змістом первинних документів у групи і запису в групувальні відомості для визначення загального підсумку по кожній групі. В багатьох бюджетних установах групувальні і накопичувальні відомості обєднуються в одному документі. Для цього дані первинних документів систематизують (групують) в процесі їх накопичення.

Контирування документів полягає у зазначенні кореспондуючих рахунків, на яких повинна бути відображена господарська операція, оформлена документом або групою документів, тобто в складанні бухгалтерських проводок. Здебільшого бухгалтерську проводку складають на бланку того документа, яким оформлена господарська операція. Запис роблять від руки на вільному місці документа або у відтиску спеціального штампу, що має графи для відображення кодів (номерів) кореспондуючих рахунків і суми. На бланках окремих документів (прибуткові і видаткові касові ордери, авансові звіти та ін.) для зазначення кореспондуючих рахунків передбачені спеціальні графи. В окремих випадках для складання бухгалтерської проводки користуються меморіальними ордерами [38].

Проте найчастіше використовують облікові регістри, у яких запис сум господарських операцій, що в них реєструються, поєднується з групуванням за кореспондуючими рахунками (журнали-ордери та допоміжні відомості до них). Тим самим наприкінці кожного місяця при підбитті підсумків автоматично одержують бухгалтерську проводку. Це значно спрощує і скорочує техніку облікової реєстрації.

Від правильності складання бухгалтерських проводок залежить правильність відображення в обліку господарських операцій і достовірність показників діяльності установи. Це вимагає від облікових працівників високого рівня економічних знань і ділової кваліфікації. Оформлені бухгалтерськими проводками документи використовуються для відображення господарських операцій, що в них містяться, в регістрах синтетичного і аналітичного обліку [43].

Первинні документи, що пройшли опрацювання, повинні мати певну відмітку, що запобігає можливості їх повторного використання; при ручному опрацюванні - дату запису в обліковий регістр, а при опрацюванні на обчислювальній машині - відтиск штампу оператора, відповідального за їх опрацювання. Всі документи, що додаються до прибуткових і видаткових касових ордерів, а також документи, що послужили підставою для нарахування заробітної плати та інших подібних виплат, підлягають погашенню штампом або надписом від руки Одержано або Виплачено із зазначенням дати.

Перенесення інформації з первинних документів в облікові регістри повинно здійснюватися в міру їх надходження до місця опрацювання (у бухгалтерію або на обчислювальні установки), але не пізніше строку, який забезпечує своєчасне нарахування заробітної плати, складання декларацій, розрахунків, фінансової і статистичної звітності. Відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах несуть особи, що склали і підписали їх.

Для забезпечення своєчасного і якісного обліку необхідно організувати таку систему складання і опрацювання документів, яка б забезпечувала прискорення документообігу. Документообігом називається рух документів у процесі їх оперативного використання і бухгалтерського опрацювання з моменту складання або одержання від інших установ і організацій до передачі на зберігання в архів після запису в облікові регістри [42].

Завдання правильної організації документообіг полягає у тому, щоб прискорити рух документів. На кожному робочому місці документ повинен знаходитися мінімальний строк і проходити якомога менше інстанцій. Прискорення документообігу покращує якість облікової інформації і забезпечує достовірність показників господарсько-фінансової діяльності.

Вимоги головного бухгалтера щодо порядку складання і подання до бухгалтерії або на обчислювальну установку та опрацювання документів є обовязковими для всіх підрозділів і служб установи.

Для зберігання документів призначені архіви. Розрізняють поточні й постійні архіви. Поточний архів організовують безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів звітного року, оскільки в поточному році часто є потреба звертатися до нього за довідками й інформацією. Поточний архів міститься у спеціальних закритих шафах. Постійний архів розміщується у спеціально обладнаному приміщенні й призначений для зберігання не тільки бухгалтерських документів і звітів, а й справ інших підрозділів і служб установи. Всі прийняті на зберігання справи реєструють в архівній книзі, що полегшує пошук документів чи справу в разі необхідності.

Відповідно опрацьовані: систематизовані у хронологічному порядку, прошиті й марковані ярликами (рубриками) документи з поточного архіву передають у постійний після закінчення звітного року. Первинна документація зберігається в архіві окремо від облікових регістрів [45].

Терміни зберігання документів у постійному архіві визначено Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України. Відповідно до Переліку, затвердженого наказом цього управління від 20 липня 1998 р. № 41, документи поіменовані в розділі IV. Облік та звітність, п. 4.2. Бухгалтерський облік та звітність зберігаються від 3 до 5 років.

Так, для первинних документів, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для бухгалтерських і податкових записів, встановлено термін зберігання 3 роки; розрахунково-платіжних відомостей, актів документальних ревізій, податкових та інших перевірок - 5 років; особових рахунків робітників та службовців, студентів - 75 років; статути та положення, бухгалтерські звіти і баланси, передавальні, розділювальні та ліквідаційні баланси зберігаються постійно.

Після закінчення встановлених термінів зберігання документи, що мають особливо важливе значення, передають на безстрокове зберігання до державного архіву, а інші документи підлягають знищенню спеціальною комісією за актом з відповідною відміткою в архівній книзі [50].

1.2 Форми бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Важливим кроком у формуванні облікової політики є вибір форми бухгалтерського обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них (ст. 8. п. 5 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні). Вибору форми бухгалтерського обліку передує вивчення наявних варіантів. Нині в Україні фактично застосовуються такі основні облікові форми:

?меморіально-ордерна (за класичною меморіально-ордерною формою та формою Журнал-Головна);

?журнально-ордерна.

Кожна із зазначених форм має автоматизований варіант, що містить чимало програмних продуктів, як-то ПАРУС, 1С-Бухгалтерія, БЭСТ, Fin Expert, Фінанси без проблем і т. ін.

Відповідно до Інструкції Держказначейства України від 27.07.2000 № 68 Про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання основною у практиці бюджетних установ є меморіально-ордерна форма, а саме її різновид Журнал-Головна. Вона складається з головного уособлювального реєстру синтетичного обліку - книги Журнал-Головна і 16 іменних меморіальних ордерів (далі МО), а сааме [19]:

МО №1 - Накопичувальна відомість за касовими операціями (форма № 380(б));

МО №2 - Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (форма № 381(б));

МО №3 - Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціалізованого фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (форма № 382 (б));

МО №4 - Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами (форма № 408(б));

МО №5 - Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій (форма № 405(б));

МО №6 - Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами (форма № 406(б));

МО №7 - Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів (форма № 410(б));

МО №8 - Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами (форма № 386(б));

МО №9 - Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів (форма № 438(б));

МО №10 - Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення МШП (форма 439(б));

МО №11 - Зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування (форма 398(б));

МО №12 - Зведення накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування (форма № 411(б));

МО №13 - Накопичувальна відомість витрачання матеріалів (форма № 396(б));

МО №14 - Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (форма № 409(б));

МО №15 - Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей (форма № 406(б)).

МО № 16 - Накопичувальна відомість позабалансового обліку.

Для операцій, що не фіксуються в межах зазначених меморіальних ордерів, застосовується меморіальний ордер форми № 274 [19].

В основу меморіально-ордерної системи покладено принцип хронологічного запису. Цей принцип визначає порядок групування первинних документів - за датою. Технологія процесу нагромадження інформації в межах меморіально-ордерної форми набуває такого вигляду.

Згідно зі схемою документи первинного обліку (платіжні доручення, платіжні вимоги, доручення, касові ордери зі звітами касирів, рахунки-фактури, табелі використання робочого часу, витяги з наказів про зарахування чи звільнення працівників, рахунки, авансові звіти та документи до них, акти на списання необоротних активів та прийняття/передачі, акти про приймання матеріалів, накладні (вимоги), меню-вимоги, забірні картки і т. ін.), оформлені у встановленому порядку, надходячи до бухгалтерії, перевіряються за формою (повнота і правильність оформлення, заповнення реквізитів) задокументованих операцій та за змістом (законність задокументованих операцій, логічне узгодження окремих показників). Після зазначеної процедури інформація фіксується в регістрах аналітичного обліку. Первинні документи формуються за датою їх здійснення, після чого при потребі (за документами витрачання матеріальних запасів) складаються накопичувальні чи групувальні відомості. На підставі даних первинних документів, угрупованої інформації накопичувальних відомостей, звітів касира та виписок з реєстраційних (особових, поточних) рахунків здійснюються записи в меморіальні ордери [40].

В установах, які за обсягом операцій не потребують складання накопичувальних відомостей - меморіальних ордерів, кореспонденція рахунків виконується на окремих меморіальних ордерах ф. 274 чи на відбитках штампа, що проставляються безпосередньо на первинних документах з присвоєнням відповідного до нумерації меморіальних ордерів номера. При цьому штамп має містити всі необхідні реквізити меморіального ордера ф. 274 [39].

Меморіальні ордери складаються як на підставі окремих документів (МО № 4, 6, 7, 8), так і на основі інформації, що її містить група однорідних документів (МО № 5, 9, 10), у міру здійснення господарських операцій, але не пізніш як наступного дня після отримання документів. Кореспонденція субрахунків у меморіальних ордерах записується залежно від характеру операцій - за формулою подвійного відбиття:

?за дебетом одного субрахунку і кредитом одного чи кількох із решти;

?за кредитом одного субрахунку та дебетом одного чи кількох із решти субрахунків.

У кінці місяця за меморіальними ордерами підбиваються підсумки. Зауважимо, що остаточні дані визначаються індивідуально щодо певних груп меморіальних ордерів. Так, з огляду на наявність елементів дублювання щодо операцій з руху готівкових коштів, розрахунків із дебіторами та кредиторами під час визначення позиції Сума оборотів за меморіальним ордером для перенесення у книгу Журнал-Головна виконують такі обчислення.

?оборотів із надходження готівкових коштів із реєстраційних (спеціальних, реєстраційних, поточних) рахунків до каси установи, внесення готівкових коштів з каси на реєстраційні (спеціальні реєстраційні, поточні) рахунки під час перенесення підсумків руху коштів у касі з МО № 1;

?сум операцій на реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунках установи та за нарахованими доходами установи з МО № 4, 6;

?суми операцій на реєстраційних (спеціальних реєстраційних, поточних) рахунках установи за отримані установою продукти харчування з МО № 7;

?суми операцій з руху коштів у касі установи з МО № 8. Оформлені належно меморіальні ордери підписують виконавець, особа, що перевірила меморіальний ордер, та головний бухгалтер. Після процедури заповнення та остаточного оформлення меморіальні ордери реєструються у книзі Журнал-Головна. Цю книгу починають (відкривають) щорічно (на початку звітного року), переносячи суми залишків за рахунками відповідного порядку на кінець минулого року книги Журнал-Головна та балансу виконання кошторису, і далі фіксуючи їх у книзі Журнал-Головна за звітний період як залишки на початок року [15].

Записи в систематичний реєстр синтетичного обліку здійснюються за субрахунками, однак згідно з рішенням головного бухгалтера облік може вестися і за рахунками третього, четвертого та іншого порядку. На початку кожного місяця до зазначеної книги заносяться залишки на субрахунках на початок місяця. Реєстрація меморіальних ордерів у книзі Журнал-Головна починається внесенням інформації до графи Сума оборотів за меморіальним ордером, після чого здійснюється відображення даних меморіальних ордерів за дебетом та кредитом відповідних кореспондентських субрахунків. Перевірним рівнянням за такої форми реєстрації є таке:

Сума оборотів за всіма рахунками як за дебетом, так і за кредитом = Підсумок графи Сума оборотів за меморіальним ордером [46].

З метою контролю точності записів за синтетичними та аналітичними рахунками на підставі даних реєстрів аналітичного обліку складаються обігові відомості. Обігові відомості за необоротними активами та МШП складаються щоквартально, а за іншими обєктами обліку - щомісячно. Перевірна формула, якою подається звязок аналітичного та синтетичного обліку, набуває такого вигляду:

Сума оборотів субрахунку за обіговою відомістю = Сума оборотів у субрахунку за книгою Журнал-Головна;

Сума залишку за субрахунком обігової відомості = Сума залишку за субрахунком книги Журнал-Головна.

Наступним кроком у технології реєстрації облікових даних за меморіально-ордерної форми є формування на підставі даних книги Журнал-Головна обігової відомості за синтетичними рахунками, згідно з результатами якої і складається баланс виконання кошторису доходів і видатків. Кошторис доходів та видатків бюджетних установ наведено в додатку Ч [15].

1.3 Нормативно-законодавча база з організації первинного обліку

Бухгалтерський документ - письмове свідоцтво певної форми і змісту, яке містить відомості про господарську операцію і є доказом її здійснення.
Спосіб оформлення господарських операцій документами називається документацією. Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку, оскільки служить для первинного спостереження за господарськими операціями, і обовязковою умовою для відображення їх в обліку.
Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для бухгалтерського обліку цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час господарської операції.

Порядок документального оформлення господарських операцій та вимоги щодо складання документів регламентуються статтею 9 (Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку) Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 p. № 996-XIV.

Первинне спостереження, документування та документація відіграють важливу роль в управлінні діяльністю бюджетної установи, а саме:

?дають уявлення про фактичний стан господарських засобів та їх зміни у процесі кругообороту засобів;

?забезпечують прозорість у роботі та контроль наявності та руху майна і коштів;

?є юридичним (правовим) свідченням господарських операцій, що здійснюються;

?є важливим джерелом контролю для зовнішніх і внутрішніх користувачів при проведенні ревізії, аудиту, аналізу господарської діяльності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності установи, їх обєднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету регулюється Положенням про документальне запезпечення записів бухгалтерського обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Документи повинні бути складені в момент здійснення господарських операцій, або одразу ж після їх завершення.

Документи складають на бланках типових форм, які затверджені Міністерством фінансів і Міністерством .статистики України або на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Форма документа має бути:

?простою;

?зручною;

?характеризувати відповідну операцію, задовольняючи вимоги оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку.

Для виконання цих вимог велике значення має уніфікація та стандартизація документів:

?уніфікація документів - це розробка єдиних форм документів для оформлення однотипних господарських операцій.

?стандартизація документів - це встановлення для бланків однотипних документів однакового найбільш раціонального розміру і форми з завчасним визначенням розміщення відповідних реквізитів [42].

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Основні нормативні акти, які визначають методологічні основи, порядок організації та ведення бухгалтерського обліку розпорядником бюджетних коштів:

1.План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 р. № 114, зареєстровано в Міністерстві юстицій України 20.12.99 р. за № 890/4183, із змінами та доповненями. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, розроблений на підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та призначений для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій установ та організацій, основна діяльність яких ведеться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів [14].

2.Інструкція Про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ затверджена наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 № 61, зареєстрована Міністерством юстиції України 14.08.2000 № 497/4718. Ця Інструкція розяснює основні господарські операції бюджетних установ з надходження, збереження і використання основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, запасів, зобовязань та інших операцій з розрахунків, надходження і витрачання бюджетних коштів установ відповідно до затверджених кошторисів [6].

.Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ затверджена наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64. Інструкція визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво бюджетних установ [14].

.Інструкція зі складання типових форм обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів, затвердженна Спільним наказом Головного Державного казначейства України і державного комітету статистики від 02.12.97 р. № 125/710. Цією Інструкцією затвердженні типові форми з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів. Нею регламентується порядок складання, ведення первинних документів з обліку основних засобів [7].

.Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджентних установ та порядок їх складання, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 р. № 90. Дана Інструкція встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами і організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів [8].

.Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, затверджена наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 р. № 68. Цією інструкцією передбачено 16 меморіальних ордерів, їх зміст і порядок ведення. Кожний меморіальний ордер має постійний номер і призначений для відображення певних операцій з одним чи групою взаємозвязаних рахунків/субрахунків [19].

.Наказ Державного казначейства України від 06.11.2000 р. № 100 Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання. Цим наказом регулюється порядок складання та ведення форм карток та книг аналітичного обліку готівкових операцій, касових видатків, фактичних видатків, отриманих асигнувань, асигнувань та прийнятих зобов'язань та асигнувань, перерахованих підвідомчим установам [20].

.Інструкція з обліку запасів бюджетних установ, затвердженна наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 р. № 125. Ця інструкція регламентує процес обліку запасів в бюджетних установах та показує на яких рахунках обліковуються запаси. Регулює порядок ведення, складання первинних документів з обліку запасів [17].

.Наказ Державного казначейства України від 18.12.2000 р. № 130 Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та Інструкції про їх складання. Цей наказ регламентує порядок ведення, складання первинних документів з обліку та списання запасів бюджетних установ [16].

10.Наказ Державного казначейства України від 24.07.2001 р. № 126 Про порядок відображення в обліку операцій в іноземній валюті. В інструкції говориться про те, що центральні органи виконавчої влади, інші головні розпорядники бюджетних коштів, установи, організації, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, операції в іноземній валюті відображають у бухгалтерському обліку згідно з вимогами цього Порядку [25].

11.Інструкція про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей, затверджена наказом Державного казначейства України від 16.12.2002 р. № 232. Ця Інструкція встановлює порядок відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей бюджетних установ [12].

.Інструкція з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 р. № 242. Дана Інструкція встановлює єдині вимоги до порядку ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку руху коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейства, розрахунків з дебіторами та інших активів [9].

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ, КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ЙОГО ДАНИХ В ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ

2.1 Організаційно-економічна характеристика Дніпропетровської митниці та аналіз основних показників її діяльності

Дніпропетровська митниця є державним органом, який здійснює захист економічних інтересів України, забезпечує виконання законодавства з митних питань, а також справляння мита, податку на додану вартість, акцизного збору, інших митних платежів та зборів. Дніпропетровськавська регіональна митниця підпорядковується Державній митній службі України.

Митниця в своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, Законами України, постановами Верховної Ради України, Указами і розпорядженнями Президента України, постановами і рішеннями Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну митну службу України, рішеннями колегії, наказами і розпорядженнями Державної митної служби України.

Дніпропетровська митниця безпосередньо здійснює митну справу в межах повноважень, визначених Державною митною службою України.

Створення, реорганізація, ліквідація митниці, митних постів та відділів здійснюється Державною митною службою України відповідно до Митного кодексу України та Положення про державну митну службу

Дніпропетровська митниця є внутрішньою митницею України, тобто її структурою і географічним положенням не передбачені прикордонні пункти пропуску. Структура Дніпропетровської митниці розробляється у відповідності до типової структури та за погодженням з відповідними управліннями Державної митної служби України затверджується Головою Служби.

Зоною діяльності Дніпропетровської митниці є Дніпропетровська область, крім митного оформлення товарів, які класифікуються у товарній групі 06 (за винятком товарної підкатегорії 0602 90 10 00) згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності і ввозяться в Україну суб'єктами господарської діяльності.

Також в зону діяльності Дніпропетровської митниці входить територія Запорізької, Донецької, Кіровоградської, Луганської та Харківської областей в частині митного оформлення товарів, що класифікуються у товарній позиції 8703 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та ввозяться в Україну суб'єктами господарської діяльності в митному режимі імпорт.

Наказом Державної митної служби України № 1098 від 28 грудня 2011 року були створені митні пости Дніпропетровськ - Ліски, Дніпропетровськ - Південний, Нікополь, Дніпропетровськ - Лівобережний, Дніпропетровськ - Транспортний, Дніпропетровськ - Річпорт, Дніпропетровськ - Індустріальний.

Основні показники діяльності Дніпропетровської митниці наведені в додатку Б.

Таблиця 2.1 Аналіз витрат Державного бюджету на утримання Дніпропетровської митниці у 2009-2011 рр.

Показники200920102011Відхилення 2010/2009Відхилення 2011/2010АбсолютнеВідносне,%АбсолютнеВідносне,%Отримано фінансування з Державного бюджету, тис. грн.25565,341476,740830,115911,462,2-646,6-1,5У т.ч. на заробітну плату, тис. грн.18428,429302,828394,410874,459-908,4-3,1Всього виділено асигн-нь з Державного бюджету, тис.грн.25566,841515,44090215948,662,4-613,4-1,5Невикористано асигнувань, тис.грн1,538,471,9336,9246,033,587,3Профін-вано на 1 працівника, тис.грн.65,278,778,513,520,7-0,2-0,25Профінансовано на 1 оперативного працівника, тис. грн.83,896,593,212,715,5-3,3-3,4Середньомісячна ЗП, тис. грн.3,94,64,50,71,17-0,1-2,2

В 2010 р. обсяг фінансування порівняно з і 2009 р. збільшився на 15911,4 тис.грн. або 62,2%, у тому числі на заробітну плату витрати збільшилися на 59%, всього виділено асигнувань з Державного бюджету на утримання Дніпропетровської митниці в 2010 р. порівняно з 2009 р. збільшилось на 62,4%.

Стосовно обсягу суми невикористаних асигнувань з боку Дніпропетровської митниці то у 2010 р. порівняно з 2009 р. спостерігається збільшення майже на 37%. Збільшилось фінансування на одного працівника на 20,7%, а також зростання середня заробітна плата більш ніж на 1%.

У 2011 р. спостерігалась тенденція спадання: відбулось зменшення фінансування з Державного бюджету на 1,5%, або на 646,6 тис. грн. порівняно з 2010 р, у тому числі на заробітну плату витрати зменшилися на 3,1% або на 908,4 тис.грн, всього виділено асигнувань з Державного бюджету на утримання Дніпропетровської митниці в 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшилось на 1,5% або на 613,4тис грн.

Стосовно обсягу суми невикористаних асигнувань з боку Дніпропетровської митниці то у 2011 р. порівняно з 2010 р. спостерігається збільшення на 87,3%. Фінансування на одного працівника на 0,25%, а також середня заробітна плата зменшилася на 2,2%.

Отже, у 2010 р. відбувалось зростання витрат, а у 2011 р. - їх скорочення.

Спостерігається достатньо позитивна динаміка фінансування з Державного бюджету.

Динаміка витрат на утримання Дніпропетровської митниці з Державного бюджету за 2009-2011 рр. наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Динаміка витрат на утримання Дніпропетровської митниці з Державного бюджету за 2009-2011 рр.

Доходи Державного бюджету, отримані в результаті діяльності Дніпропетровської митниці у 2009-2011 рр., наведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Аналіз доходів Державного бюджету у 2009-2011 рр.

Показники200920102011Відхилення 2010/2009Відхилення 2011/2010 рокиАбсолютнеВідносне,%АбсолютнеВідносне,%Пер-но коштів до Держбюджету усього, тис.грн.36071278315577100437474708450130,5172817020,8В розрахунку на 1 працівника, тис. грн.9201,815779,119314,96577,371,53535,822,4В розрахунку на 1 операвного працівника, тис. грн.11826,619338,622930,9751263,53592,318,6

Отже, за результатами аналізу спостерігаємо, що у 2010 р. порівняно з 2009 р. на Дніпропетровській митниці відбувалось збільшення перерахувань до Державного бюджету. У 2010 р. порівняно з 2009 р. перераховано до державного бюджету на 130,5% або на 4708450 тис. грн. більше. В розрахунку на одного працівника збільшення перерахувань складає 71,5%, або 6577,3 тис. грн. В розрахунку на одного оперативного працівника зменшення перерахувань складає 63,5%, або 7512 тис. грн.

У 2011 р. спостерігалась також тенденція зростання: відбулось зростання перерахування коштів до Державного бюджету на 20,8, або на 1728170 тис. грн. порівняно з 2010 р. В розрахунку на одного працівника зростання склало 22,4%, або 3535,8 млн. грн. В розрахунку на одного оперативного працівника зростання склало 18,6%, або 3592,3 тис. грн.

Отже, у 2010-2011 р. відбувалось зростання доходів. Така ситуація зумовлена зростанням обсягів зовнішньоекономічних операцій, які підлягають оподаткуванню та збільшенням платоспроможності субєктів ЗЕД та певним економічним піднесенням, що позитивно вплинуло на стан зовнішньої торгівлі України.

Динаміка доходів Дердавного бюджету за 2009-2011 рр. наведа на рисунку 2.2.

Рис. 2.2 Динаміка доходів Державного бюджету за 2009-2011 рр..

Аналіз показників діяльності Дніпропетровської митниці також дає змогу визначити її ефективність (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Аналіз ефективності роботи Дніпропетровської митниці у 2009-2011 рр.

Показники200920102011Відхилення 2010/2009Відхилення 2011/2010 рокиАбсолютнеВідносне,%АбсолютнеВідносне,%Доходи на гривню витрат, грн.141,09200,49245,9959,442,145,522,7Окупність митниці, тис. грн.35815628274099100029174692537131172881820,9Рентабельність, %14009,4119948,724498,95938,6-4550,2-

За результатами аналізу можемо зробити висновок, що у 2010 р. порівняно з 2009 р. відбувалось зростання ефективності роботи Дніпропетровської митниці. Доходи на гривню витрат зросли на 59,4 грн., або на 42,1%. Окупність митниці збільшилась на 4692537 тис. грн., або на 131%. Рентабельність зросла на 5938,6%.

У 2011 р. порівняно з 2010 р. також відбулось зростання даних показників. Доходи на гривню витрат збільшились на 45,5 грн., або на 22,7%. Окупність митниці зросла на 1728818 тис. грн., або на 20,9%. Рентабельність збільшилась на 4550,2%.

Рис. 3.3 Аналіз ефективності роботи Дніпропетровської митниці за 2009-2011 рр.

Отже, спостерігаємо таку тенденцію: зростання доходів, витрат та ефективності роботи у 2010-2011 р., що повязано з динамікою зовнішньоекономічної діяльності України та станом платіжного балансу.

2.2 Організація та методологія первинного обліку у фінансово-господарській діяльності митних органів

Ведення бухгалтерського обліку в митних органах здійснюється відповідно до Наказу ДМСУ «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики в митній службі України» від 28.11.2011 № 103 та інших законодавчих, нормативно-правових актів з питань ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності, вимог Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ від 10.12.99 № 114 (із змінами та доповненнями, останні з яких внесено наказом Державного казначейства України від 04.07.2007 року) [27].

Робота відділу фінансів та бухгалтерського обліку на Дніпропетровській митниці ведеться згідно Наказу Дніпропетровської митниці. Відділ є самостійним структурним підрозділом Дніпропетровської митниці, який підпорядковується безпосередньо начальнику митниці.

Посадові особи Відділу у своїй діяльності керуються Конституцією, Митним кодексом України, іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, Держмитслужби України, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетні відносини і фінансово-господарську діяльність митних органів, наказами митниці та цим Положенням.

На відділ покладаються такі завдання:

?ведення бухгалтерського обліку та складення звітності в установленому порядку, у тому числі з використанням автоматизованих систем бухгалтерського обліку та звітності.

?відображення у документах достовірної та у повному обсязі інформації про господарські операції i результати діяльності, необхідної для оперативного управління бюджетними асигнуваннями та фінансовими, матеріальними й нематеріальними ресурсами.

планування видатків на утримання митниці.

забезпечення дотримання бюджетного законодавства при взятті бюджетних зобовязань, своєчасного подання на реєстрацію таких зобовязань, здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобовязань, достовірного та у повному обсязі відображення операцій у бухгалтерському обліку та звітності.

?забезпечення контролю за наявністю i рухом майна, використанням фінансових, матеріальних та нематеріальних ресурсів відповідно до затверджених нормативів i кошторисів.

?облік майна, вилученого митницею відповідно до протоколу про порушення митних правил (у тому числі швидкопсувних товарів), конфіскованого за рішенням суду, прийнятого на зберігання, термін зберігання якого закінчився, власник якого невідомий (безхазяйне), майна, розміщеного в митному режимі відмови на користь держави, та контроль за розпорядженням ним у встановленому порядку.

?запобігання виникненню негативних явищ у фінансово-господарській діяльності, виявлення i мобілізація внутрішньогосподарських резервів.

Як і кожний відділ цей також має свою структуру:

. Відділ обліку банківських і касових операцій, ведення розрахунків з Державним бюджетом з податків і зборів.

. Відділ фінансового планування, штатного регулювання та оплати праці.

. Відділ ведення розрахунків та обліку матеріальних цінностей на балансових та позабалансових рахунках.

Відділ очолює головний бухгалтер, який призначається на посаду та звільняється з неї наказом ДМСУ. Він підпорядковується безпосередньо начальнику митниці, а з питань бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, формування та виконання кошторисів - начальнику Управління фінансів та бухгалтерського обліку - головному бухгалтеру ДМСУ.

В свою чергу він є розпорядником коштів, здійснює контроль за раціональним та економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням державної власності. Здійснює розподіл і перерозподіл функціональних обовязків між працівниками відділу та контролює їх виконання; вносить пропозиції керівництву митниці про призначення на посади й звільнення з посад працівників відділу; здійснює постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці, конфіденційної інформації, що є власністю держави, а також службової інформації у відділі та займається ще багатьма справами.

Процес організації обліку Дніпропетровської митниці законодавчо закріплено Наказом ДМСУ «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики в Дніпропетровській митниці у 2012 році» від 28.11.11 № 103.

Згідно нього:

1.Організація та методологія бухгалтерського обліку на митниці повинно здійснюватися відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну та інших нормативно-правових актів, що регламентують бюджетні відносини і фінансово-господарську діяльність бюджетної установи, вимог Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ від 10.12.99 № 114 [14], наказів начальника митниці.

2.Відображення операцій у бухгалтерському обліку повинно здійснюватися методом суцільного і безперервного документування, забезпечити достовірну оцінку активів та зобовязань, застосовуючи меморіально-ордерну форму обліку відповідно до Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядку їх складання від 27.07.2000 № 68, з використанням автоматизованої системи бухгалтерського обліку [19].

.Відповідальність за прийняття на склад, збереження та подальшу видачу підрозділам митниці матеріальних цінностей повинна бути покладена на посадових осіб, з якими укладено договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, із зазначенням цих обовязків в їх посадових інструкціях та інші обовязки передбачені цим наказом.

Отже, на Дніпропетровській митниці процес організації обліку закріплений законодавчо для усунення всіх непорозумінь та для повного розуміння працівниками митниці своєї праці, обовязків та прав.

Рух документів на Дніпропетровській митниці відбувається відповідно до графіку документообігу, який складає головний бухгалтер та затверджує начальник митниці.

Графік документообігу регулюється згідно наказу ДМСУ від 28.11.2011 №1003 щодо затвердження графіку документообігу відділу фінансів та бухгалтерського обліку.

Персональна відповідальність покладається на посадових осіб за правильне оформлення первинної документації, особливо з обліку робочого часу. Графік документообігу на митниці встановлюється начальником, в якому вказується дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, перевірка документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву. З метою такого графіка відбувається рух та своєчасність одержання первинних документів для запису у бухгалтерському обліку.

Графік документообігу повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожен первинний документ, визначити мінімальний термін його знаходження в підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.

Отже, на Дніпропетровській митниці графік документообігу необхідно вдосконалювати та дороблювати, але незважаючи на це він виконується вчасно і без затримок.

2.2.1 Первинний облік грошових коштів

Для планомірної організації грошового обігу в народному господарстві бюджетні організації, до яких відносяться і митні установи, як і інші юридичні особи, зобовязані зберігати свої вільні грошові кошти на рахунках у банку і витрачати їх, як правило, шляхом безготівкових розрахунків. Однак у своїй практичній діяльності кожна митна установа змушена використовувати і готівкові розрахунки.

Облік касових операцій в митних установах здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 [30].

На Дніпропетровській митниці облік та контроль касових операцій здійснює сектор обліку банківських та касових операцій відділу бухгалтерського обліку та звітності. Дніпропетровська митниця для здійснення розрахунків готівкою має касу. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, або місце, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Для ведення касових операцій наказом керівника Дніпропетровській митниці призначається матеріально-відповідальна особа - касир, з яким укладається договір про його повну матеріальну відповідальність. Касир - це матеріально-відповідальна особа, на яку покладено повну матеріальну відповідальність за функції щодо видачі, приймання, зберігання готівки та складання касового звіту. Касирові забороняється передовіряти виконання своїх обовязків іншим особам. Якщо постає потреба тимчасово замінити касира, виконання його функціональних обовязків за письмовим наказом керівника покладається на іншого працівника, з яким також укладається договір на повну матеріальну відповідальність. Уся готівка, що надходить до кас митної установи, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Розмір суми грошових коштів у касі Дніпропетровській митниці на кінець дня лімітований.

Дніпропетровська митниця може тримати в поза робочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищує установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обовязково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Якщо готівка в якийсь день не перевищує встановленого ліміту, митна установа може її до банку не здавати. Видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Касові операції оформляються касовими ордерами (дод. О, П), видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Приймання готівки в касу Дніпропетровської митниці проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером Дніпропетровській митниці . Прибутковий касовий ордер (дод. О) складається з двох частин: одна з яких сам ордер, а друга - розрахункова квитанція. Про приймання Дніпропетровською митницею готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки митної установи квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера [30].

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписують керівник і головний бухгалтер Дніпропетровської Дніпропетровській митниці. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Зазначимо, що видатковий касовий ордер складається не з двох частин, як прибутковий, а з однієї. Вимоги до його заповнення такі самі, як і до прибуткового касового ордера: записи здійснюються чорним чорнилом або кульковою ручкою, або на друкарській машинці чи на компютері. Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості. Касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Форми ПКО та ВКО наведно в додатках О і П [35].

Приймання і видачу готівки за касовими ордерами можна проводити тільки в день їх складання. Якщо касові документи не були оплачені в цей день, їх анулюють, і наступного разу бухгалтер виписує вже новий документ. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті митна установа відображають у касовій книзі. Дніпропетровська митниця веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки митної установи. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера Дніпропетровської Дніпропетровській митниці. Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - Вкладні аркуші касової книги, залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - Звіт касира (дод. C), є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера [44].

Відповідно до Інструкції Держказначейства України від 27.07.2000 р. № 68 Про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання меморіальний ордер № 1 - Накопичувальна відомість за касовими операціями (форма № 380 (бюджет)), що використовується для обліку грошових коштів у касі установи з метою систематизації оборотів у касі за поточний. Також меморіальний ордер застосовується при обробці звітів касирів з метою систематизації оборотів у касі за поточний місяць. Кожен звіт касира заноситься до накопичувальної відомості за відповідними кореспондентськими субрахунками одним рядком, тобто записуються всі обороти в касі з надходження та витрачання коштів за дебетом чи кредитом відповідних субрахунків рахунку 30 Каса [19]. У сейфі каси митниці зберігаються бланки трудових книжок та вкладиші до них. Касир також несе відповідальність за збереження та належну видачу цих документів. Для цього касиром ведеться Книга обліку бланків трудових книжок та вкладишів до них (т. ф. № П-9). Бланки трудових книжок та вкладиші (якщо потрібно) видаються касиром до відділу кадрів за спеціальним наказом начальника митниці особисто начальнику відділу кадрів. Рух грошових коштів у касі бюджетної установи наведено в додатку К.

На Дніпропетровській митниці видаються з каси:

?знаки поштової сплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) - посадовим особам інших підрозділів митного органу, спеціалізованої митної установи або організації для використання в роботі й подальшого їх списання цими посадовими особами;

?бланки трудових книжок і вкладишів до них - посадовій особі відділу фінансів та бухгалтерського обліку, яка відповідно до функціональних обовязків зберігає їх у касі митного органу, спеціалізованої митної установи або організації. При потребі бланки трудових книжок і вкладишів до них видаються під звіт посадовій особі відділу з роботи з особовим складом, яка здійснює їх оформлення та списання використаних бланків трудових книжок та вкладишів до них. Посадова особа відділу фінансів та бухгалтерського обліку веде Книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, форму якої затверджено наказом Міністерства статистики України від 27.10.95 р. № 277 Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу;

?оплачені талони на бензин, мазут та інше - посадовій особі господарсько-експлуатаційного відділу, відповідальній за їх видачу водіям і списання використаних.

Облік бланків суворої звітності і документів суворого обліку вищезазначеними посадовими особами ведеться за картками-довідками про видані й використані бланки, форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 11.03.96 р. № 67 Про затвердження типових форм первинного обліку бланків суворої звітності, які заводяться на кожну матеріально відповідальну підзвітну особу й на кожний вид бланків окремо.

Для заведення картки-довідки потрібні такі первинні документи: прибутково-видаткові накладні, акти про перевірку наявності бланків і акти про списання використаних бланків суворої звітності. Каса митної установи відрізняється від каси будь-якого підприємства ще й таким первинним документом як МД-1 (уніфікована митна квитанція). Бланки МД-1 також зберігаються в сейфі каси митниці і видаються інспекторам митної служби особисто на руки під розпис. Всі треті екземпляри квитанцій після використання, тобто заповнені, разом із Повідомленнями про внесення готівки за певними видами платежів повертаються цими ж інспекторами до каси митної установи, де вони перевіряються, зшиваються та на звороті підшивки проставляються печатки. Таким чином касир звітує за видані квитанції та за гроші, що по ним були внесені на рахунок митниці [48].

Дніпропетровська митниця більшість грошових розрахунків здійснюють у безготівковій формі, а свої вільні кошти зобовязані зберігати на поточних рахунках у банках або реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства. На сьогодні на митниці готівкові операції майже не використовуються, більша кількість операцій здійснюються у безготівковій формі:

?приблизно 98% безготівка;

?приблизно 2% - готівка.

Кореспонденція рахунків за операціями обліку грошових коштів у касі в національній валюті на Дніпропетровській митниці наведена в дод. В.

Безготівкові розрахунки, яким надається перевага в розрахунках митних установ, здійснюються на певних принципах:

?перший принцип стосується обовязкового зберігання установами грошових коштів на реєстраційних рахунках (за винятком перехідних залишків у касі);

?другий принцип полягає в тім, що бюджетні установи не мають права самостійного вибору установи банку для відкриття рахунка: перелік уповноважених банків обмежений постановою НБУ. Так, митні органи проводять розрахунки через АППБ Аваль. Реєстраційні рахунки відкриваються не в установах банків, а в органах Державного казначейства.

?третій принцип - принцип самостійного вибору установою форми безготівкових розрахунків і закріплення їх у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форми розрахунків, зважаючи на специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть скластися в процесі розрахунків.

?четвертий принцип - кошти з рахунка установи списуються за розпорядженням його власника (за дозволом начальника Дніпропетровській митниці, його підписом та підписом головного бухгалтера).

?пятий принцип полягає у терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення їх має бути максимально наближеним до часу надання послуг, виконання робіт тощо.

?шостий принцип - платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника [49].

Безготівкові розрахунки здійснюються за різними формами, що зумовлює використання різних видів розрахункових документів. Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженій 21.01.2004 р. № 22, безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів [5]:

?меморіальні ордери;

?платіжні доручення;

?платіжні вимоги-доручення;

?платіжні вимоги;

?розрахункові чеки;

?акредитиви;

?документи в електронному вигляді у системі клієнт-банк.

Платіжні вимоги застосовуються тільки у випадках, передбачених чинним законодавством і нормативними актами НБУ. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями, акредитивами і розрахунковими чеками на Дніпропетровській Дніпропетровській митниці практично не здійснюються.

Найбільшим поширеним у митній установі є розрахунки за допомогою платіжних доручень (переказ коштів підвідомчим установам, платежі до бюджету, органів соціального страхування тощо). Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача. Платіжне доручення оформляється платником за встановленою формою, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та подається до банку, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках [46].

Для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи асигнувань та здійснення касових видатків загального фонду, тобто вибірки з надходження та витрачання коштів з реєстраційних (особових) рахунків в органах Державного казначейства України використовується меморіальний ордер № 2 - це накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства Україна (форма № 381 (бюджет)).

Меморіальний ордер № 3 - це накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (форма № 382 (бюджет)) використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду, тобто вибірки з надходження та витрачання коштів зі спеціальних реєстраційних (поточних) рахунків в органах Державного казначейства України (установах банків) [19].

Списання грошових коштів з рахунків здійснюється обліковим працівником відділу бухгалтерського обліку та звітності Дніпропетровської митниці на підставі довідки на перерахування коштів до Державного бюджету, що має бути підписана головним бухгалтером та начальником Дніпропетровській митниці. Всі операції по руху грошових коштів на Дніпропетровській митниці проводяться на підставі договору між АППБ Аваль та Дніпропетровською Дніпропетровською митницею [26].

Кореспонденція рахунків з обліку операцій, повязаних х використанням банківських пластикових карток наведена в додатку Г.

2.2.2 Первинний облік заробітної плати

Облік особового складу працівників є одним з інформаційних джерел збереження бухгалтерського обліку заробітн6ої плати та відповідних розрахунків. Зазначений вид обліку перебуває у віданні відділу кадрів митниці і охоплює облік осіб, що приймаються на роботу, облік поточного особового складу та надання відомостей щодо кадрових змін та пересувань безпосередньо впливає на якість обліку нарахування та розрахунків із заробітної плати. Водночас чіткість бухгалтерського обліку зазначеного напрямку є результатом продуманої класифікаційної системи обліку особового складу. Отже, варто говорити про організацію обліку особового складу працівників митної установи як складову організації бухгалтерського обліку заробітної плати [43].

Право на працю в митних установах громадяни реалізують укладанням трудового договору. Чисельність працівників Дніпропетровської митниці визначається штатним розписом. Штат митної установи - це перелік і кількість посад, затверджених Державною митною службою України. Загальна чисельність працівників митної установи називається обліковою чисельністю, або штатним (обліковим) складом. Прийом на роботу до митної установи здійснюється за наявністю вільних робочих місць. Зарахування працівника до штатів митниці супроводжується присвоюванням йому табельного номера, який являє собою кодифікований символ ідентифікації зазначеної особи, як працівника конкретної митниці. Табельні номери розробляє відділ кадрів митниці. Надалі табельний номер працівника митниці фіксується в усіх первинних і зведених документах з обліку особового складу, праці, заробітної плати. В разі звільнення чи переведення працівника до іншого підрозділу його номер залишається вільним три роки.

Основним джерелом інформації про використання робочого часу в митній установі є дані табельного номеру. Табельний облік має забезпечувати контроль за своєчасним виходом на роботу й часом залишення роботи, виявлення причин запізнення і невиходів на роботу, отримання даних про фактично відпрацьований час кожним працівником [43].

Табель використання робочого часу (форма № П-14) являє собою іменний список працівників підрозділу митної установи, призначений для фіксації інформації про використання робочого часу працівників в розрізі підрозділу, табельного номера посади за днями місяця. Табель відкривається за 2 - 3 дні до початку розрахункового періоду на підставі табелю минулого місяця. Записи в табель робляться на підставі належним чином оформленим документом обліку особового складу. В установлені строки працівники відповідних структурних підрозділів, на яких покладено виконання облікових функцій щодо виробітку та використання робочого часу, передають до бухгалтерії первинні документи. Бухгалтер розрахункового сектора приймає зазначені документи, перевіряє їх і комплектує у визначеному порядку. При прийняті до обробки зазначені документи разом з наказами, актами, тощо слугують основою для здійснення розрахунку заробітної плати [36].

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка містить тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Схеми посадових окладів, розміри щомісячних надбавок за спеціальне звання та вислугу років посадових осіб митної служби зазначені в Постанові КМУ Про умови оплати праці посадових осіб та працівників митної служби № 767 від 31.05.2006 р.. На Дніпропетровській митниці застосовується почасова форма оплати праці, тобто оплата за кількість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника. На митниці застосовується штатно-окладна система оплати праці, яка передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів [35].

Грошове забезпечення посадових осіб Дніпропетровської митниці складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад і щомісячні надбавки за спеціальне звання та вислугу років, та доплат і надбавок до грошового утримання, а також інших видів додаткових виплат. Приступаючи до нарахування заробітної плати, бухгалтер ретельно вивчає документи для запобігання спотворення реальних результатів праці. Після зазначеної процедури працівник бухгалтерії здійснює нарахування заробітної плати, фіксуючи інформацію у відповідних носіях (особових рахунках, розрахунково-платіжних відомостях, розрахункових відомостях).

На Дніпропетровській митниці застосовується форма розрахунків через установу банку. При зазначеній формі виплати заробітної плати працівникам митниці після укладання індивідуальних угод на відкриття карткового рахунка видається один примірник угоди, дебетна картка, цифровий код до неї та правила користування дебетною карткою. Відповідно до графіка руху носіїв інформації працівники отримують розрахунковий листок чи розрахунок отриманої по картці заробітної плати [5].

Відрахування із заробітної плати працівників митної установи не мають якихось особливостей порівняно з відрахуваннями із зарплати працівників іншої сфери. Вони здійснюються на загальних підставах відповідно до чинного законодавства. До обовязкових відрахувань належать:

?податок з доходу фізичних осіб - відраховується щомісячно із сукупного оподатковуваного доходу. Ставки податку у 2012 р. складає 15%, якщо доход на місяць ? 10730 грн., 17% від суми, що перевищує 10730 грн.;

?єдиний соціальний внесок для осіб, що працюють на державних посадах відповідно до ст.167 Податкового Кодексу України становить 6,1%, для не атестованих осіб - 3,6%;

?ЄСВ з лікарняних становить 2%.

?за виконавчими листами суду, приписами нотаріальних органів, рішеннями адміністративних органів про відрахування штрафів, повідомленнями контролюючих органів про накладені штрафи на посадових осіб, надлишково виплачені суми авансів тощо.

Заробітна плата на Дніпропетровській митниці виплачується два рази на місяць:

. Аванс за першу половину місяця - 30 числа місяця, що передує.

. Фактичний місячний заробіток з вирахуванням суми авансу та відрахувань - 10 числа наступного місяця [1].

На виплату авансу складають „Платіжну відомість. За другу половину місяця розрахунок суми заробітку та відрахувань здійснюють у розрахунково-платіжній відомості.

На Дніпропетровській митниці питаннями з обліку та нарахування заробітної плати займаються працівники сектору планування та контролю штатно-кошторисної дисципліни відділу бухгалтерського обліку та звітності. Цей сектор забезпечує дотримання штатно-кошторисної дисципліни; оперативний аналіз та коригування (в разі необхідності) штатної чисельності, структури фонду оплати праці митниці; готує проекти нормативних актів, наказів митниці з питань господарської діяльності, а також поточного преміювання та встановлення надбавок працівникам митниці; забезпечує використання фонду оплати праці (в т.ч оклади, надбавки, премії, лікарняні, інше) з необхідними нарахуваннями па заробітну плату; забезпечує укладання договорів працівників митниці - власників карткових рахунків з банківською установою для здійснення операцій по оплаті праці. Нарахування ЄСВ на заробітної плату для бюджетних установ становить 36,3% визначеної бази нарахування [48].

2.2.3 Документування первинного обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами

У розрахунках з організаціями на Дніпропетровській митниці використовуються такі види розрахунків:

?шляхом попередньої оплати;

?шляхом оплати після отримання ТМЦ чи послуг;

?в порядку планових платежів.

До обліку розрахунків за попередньою оплатою належать розрахунки з підприємствами, організаціями та фізичними особами шляхом попередньої оплати вартості товарів які установа отримає в майбутньому згідно умов договору. При такій формі розрахунків розрахунки за товари чи послуги з юридичними та фізичними особами (крім підзвітних осіб) здійснюються після їх отримання. Попередня оплата дозволяється у випадках, визначених законодавством. Так, на Дніпропетровській митниці, що утримується за рахунок бюджету, можуть здійснювати передоплату тільки при закупівлі окремих видів товарів, визначених Постановою № 1404 [37].

Для проведення попередньої оплати митниця надає до органів Держказначейства наступні документи:

?платіжні доручення;

?підтвердні документи (договори, накладні, акти, тощо);

?реєстр фінансових зобов'язань.

При проведенні авансових платежів наступний можливий тільки після подання до органів Держказначейства документів, що підтверджують отримання товарів за договором.

Для обліку розрахунків за попередньою оплатою призначений рахунок 364 Розрахунки з іншими дебіторами. По дебету його відображають перераховану попередню оплата за товари, роботи та послуги, що будуть надані установі в майбутньому (при цьому кредитуються субрахунки 31, 32), а по кредиту відображають отримання товарів, робіт та послуг, що були оплачені в минулому шляхом попередньої оплати (при цьому дебетуються рахунки активів та видатків). Цей рахунок використовується також і при розрахунках за надані платні послуги (навчання, проживання в гуртожитках, здаванні в оренду майна, та інші). В цьому випадку по дебету відображається сума нарахування відповідної суми, а по кредиту - її погашення.

Так, відповідно до Інструкції № 242 на цьому рахунку відображаються операції з розрахунків:

? з підприємствами, установами, організаціями, яким установа реалізувала товари, роботи, послуги, якщо умовами договору передбачена оплата після їх надання;

? з нарахування орендної плати;

Залишок на рахунку може бути як дебетовим так і кредитовим. У фінансовій звітності він відображається розгорнуто: дебетове - у складі оборотних активів, а кредитове - у складі зобов'язань [9].

На практиці бувають випадки, коли на початок нового бюджетного року на реєстраційний рахунок митниці повертається дебіторська заборгованість, що виникла в минулому році, наприклад, у зв'язку з неотриманням матеріалів, послуг тощо). Ця заборгованість відображається по дебету рахунків з обліку грошових коштів та кредиту обліку розрахунків з дебіторами.

Якщо такі суми заборгованості виникли по загальному фонду або спеціальному фонду бюджету (крім власних коштів), то Дніпропетровська митниця повинна перерахувати їх до відповідного (місцевого чи державного) бюджету. Адже кошти з бюджету виділяються на бюджетний календарний рік і ці надходження в межах календарного року відносяться на відновлення касових видатків, а повернені в наступному році митниці вже не належать і перераховуються до відповідного бюджету. При цьому митниця повинна списати цю заборгованість за минулий рік [44].

Дебіторська заборгованість минулих років, перерахована раніше за рахунок коштів спецфонду бюджету (якщо в поточному році асигнування за відповідним джерелом не передбачені), підлягає перерахуванню в дохід загального фонду бюджету.

Якщо в поточному бюджетному році повертаються суми дебіторської заборгованості минулого року, що виникли по власних коштах, то такі суми зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки і не підлягають сплаті до бюджету. При необхідності на митниці вносяться зміни до кошторису спеціального фонду [31].

Аналітичний облік розрахунків з різними дебіторами по рахунку 364 ведеться позиційним способом окремо по кожному дебітору в розрізі КЕКВ в меморіальному ордері № 4 Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами ф. № 408. Відомість відкривається окремо по спеціальному та загальному фонду. Записи здійснюються на підставі виписок казначейства чи установи банку та первинних документів про оприбуткування матеріальних цінностей чи актів виконаних робіт отриманих послуг. В кінці кожного місяця підраховується залишок по кожному дебітору та визначається залишок в цілому по установі. Цей же меморіальний ордер є і регістром синтетичного обліку. Сума оборотів по меморіальному ордеру заноситься в головну книгу [19]. Суми дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду за нарахованими але не отриманими доходами за надані платні послуги відображаються в формах звітності № ф. 7д, 7м Звіт про заборгованість бюджетних установ. Також в пояснювальній записці до квартального звіту вказуються причини виникнення заборгованості і додається Довідка про дебіторську заборгованість за загальним і спеціальним фондом та розшифровка простроченої дебіторської заборгованості. Схема документообороту обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами наведена в додатку Л.

2.2.4 Документування первинного обліку розрахунків з підзвітними особами

Більшість розрахунків на Дніпропетровській митниці здійснюється в безготівковій формі, але частину розрахунків здійснюють готівкою через підзвітних осіб [5]. Суми під звіт видаються з каси установи або зараховуються на картковий рахунок на оплату видатків, які неможливо або недоцільно проводити шляхом безготівкових розрахунків, і тільки працівникам, що працюють у цій установі. Підзвітна особа - працівник установи, який отримав під звіт кошти для майбутніх видатків. Підзвітні особи несуть повну відповідальність за збереження й використання підзвітних осіб. Підзвітна сума - кошти, видані працівникові установи на витрати, пов'язані зі службовими відрядженнями та/або на адміністративно-господарські витрати. Підзвітні суми мають цільове призначення і повинні витрачатися виключно з метою, на яку вони видані згідно з кодами бюджетної класифікації видатків.

Підзвітні суми на митниці виділяються на наступні цілі:

?на господарські видатки;

?на службові відрядження;

Порядок витрачання коштів на господарські потреби регулюється та обмежується кошторисними призначеннями, а також Положенням про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженим Постановою НБУ від 15.12.2004 року № 637 [46]. Видача сум під звіт працівникам, за якими є непогашена заборгованість за попередні суми, не дозволяється. Підзвітні особи зобов'язані подати до бухгалтерії Дніпропетровської митниці звіт про витрачені суми (або з якихось причин повністю або частково не витрачені) не пізніше за:

?10 робочих днів з дня видавання готівки під звіт - на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту;

?2 робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт - на всі інші господарські потреби.

Основна маса авансових сум на митниці видається під звіт на службові відрядження. Службове відрядження - це поїздка працівника, який перебуває у трудових відносинах з бюджетною установою (штатний працівник), за розпорядженням керівника на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його основної роботи.

Порядок оплати службових відряджень установлено наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та закордон [32]. Витрати Дніпропетровської митниці на відрядження мають плановий характер і включаються до видатків за загальним і спеціальним фондами лише за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження із основною діяльністю установи.

Дніпропетровська митниця, коли відправляє працівника у службове відрядження, видає наказ про його відрядження, де зазначено мету поїздки, пункт призначення, тривалість відрядження. За відрядження за кордон вказують умови перебування за кордоном (у разі поїздки на запрошення додається його копія з перекладом), кошторис витрат. Потім працівникові оформлюють посвідчення про відрядження. Бланк посвідчення на відрядженя наведено в додатку Т [10].

На Дніпропетровській митниці відрядженому працівнику відшкодовують витрати за наявності підтверджувальних документів та добові, норми яких встановлені відповідно до Постанови КМУ від 02.02.2011 р. № 98 Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів [33].

З дозволу керівника Дніпропетровської митниці відрядженому відшкодовують витрати на проїзд відрядженого працівника у м'якому вагоні, на суднах морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник.

У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються з урахуванням встановлених норм за 1 кілометр пробігу відповідно до затвердженого маршруту.

У разі коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими коштами в іноземній валюті у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до держави відрядження і назад та на найм житлового приміщення) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, перевищує затверджену суму добових витрат або дорівнює такій сумі, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить.

Для окремих категорій працівників встановлюється надбавка до затверджених сум добових витрат в іноземній валюті у наступних розмірах:

?членам Уряду, державним службовцям 1 рангу та дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного посла - в розмірі 50% сум добових витрат;

?державним службовцям 2 і 3 рангу, дипломатичних рангів Надзвичайного і Повноважного посланника першого і другого класу - в розмірі 40 % сум добових витрат;

?державним службовцям 4 і 5 рангу, дипломатичних рангів радника першого і другого класу - в розмірі 30 %сум добових витрат;

?членам делегацій, що виїжджають за кордон на міжнародні переговори, наради та для підписання міжурядових угод, - в розмірі 25%, а керівникам цих делегацій - в розмірі 30 в сум добових витрат [33].

Зазначені працівники мають право на одержання тільки однієї надбавки.

За фактом витрачання коштів на відрядження як у межах України, так і за кордоном підзвітна особа складає Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт) (дод. Х). До Звіту обов'язково додаються підтверджувальні документи: посвідчення про відрядження; проїзні документи (транспортні квитки, багажні квитанції, страхові документи); документи про наймання житла; чеки, квитанції [43].

З 1 січня 2011 року Звіт має бути подано до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем, в якому платник податків:

?закінчує відрядження;

?завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти під звіт.

Залишок невикористаних коштів, згідно зі Звітом, підлягає поверненню до каси установи в термін його здавання у тій валюті, в якій було видано аванс. У бухгалтерії установи здійснюють перевірку Звітів: перевіряють правильність оформлення первинних документів, здійснюють арифметичну перевірку, визначають законність зроблених витрат. Керівник установи зобов'язаний не пізніше п'ятьох робочих днів прийняти рішення щодо затвердження перевірених Звітів [50].

Суми надмірно витрачених грошових коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, та не повернених в установлений строк згідно з п. 170.9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. підпадають під оподаткування:

?на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податків на таке відрядження, розраховану згідно з розд. III ПКУ;

?під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податків на виконання таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, яка видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а в разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів подальших звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Таким чином, сума надмірно витрачених коштів, виданих на відрядження або під звіт, не здана у зазначений строк, підлягає оподаткуванню на доходи за ставкою 15% - із суми, що не перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, і 17% - із суми перевищення [1].

Облік розрахунків з підзвітними особами відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ здійснюється на активному субрахунку 362 Розрахунки з підзвітними особами. За дебетом субрахунку 362 фіксуються суми, видані під звіт, а також суми перевитрат, що їх відшкодовує підзвітна особа, за кредитом субрахунку - витрати суми авансу й повернені залишки підзвітних сум [14]. Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами відображено в додатку Д.

Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться у меморіальному ордері 8 ф. 386 (бюджет) Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами за кодами економічної класифікації видатків.

Операції за розрахунками з підзвітними особами, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведуться в окремому меморіальному ордері за даною формою. Залишок на кінець місяця за субрахунком 362 обчислюють як загальний, так і за кожною підзвітною особою за кодами економічної класифікації видатків. При цьому він може бути як дебетовим, так і кредитовим. Дебетовий залишок указує на наявність в обліку авансових сум, за якими ще не подано звітів, кредитовий відображає розмір перевитрат за Звітами порівняно із сумами, отриманими під звіт. У балансі Дніпропетровської митниці дебетове сальдо показують у складі оборотних активів, кредитове - у складі зобов'язань установи [48]. Схему розрахунків з підзвітними особами за відрядження наведено в додатку М.

2.2.5 Первинний облік основних засобів та інших необоротних активів

Основні засоби митної установи - це матеріальні цінності, які використовуються у діяльності митної установи протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких поступово зменшується у звязку з фізичним та моральним зносом. До основних засобів належать будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі машини та обладнання, вимірювальні та регулювальні прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інвентар тощо.

Крім того, до основних засобів під загальною назвою Інші необоротні матеріальні активи віднесено формений одяг та взуття.

До основних засобів належать також (незалежно від вартості) службові собаки, навчальні кінофільми, магнітні диски, касети тощо.

Керівництво Дніпропетровської митниці має право самостійно вирішувати питання, які із засобів віднести до необоротних та щорічно нараховувати їх знос, а які - до малоцінних та швидкозношуваних предметів і списувати їх лише після закінчення терміну доцільного використання (враховуючи, звичайно, розрахунковий термін їх корисного використання). Але і в тому, і в іншому випадку забезпечується належний контроль за збереженням та раціональним використанням цих засобів.

Необоротні активи відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первинною (історичною) вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання. Іншими словами, первинна вартість - це сума грошових коштів і їх еквівалентів та інших форм компенсації, наданих у момент одержання активу. Обєкти (предмети), первинна вартість яких змінювалась внаслідок проведення переоцінок, індексацій тощо, обліковується за відновлювальною (поточною) вартістю. Під останньою розуміють суму грошових коштів і їх еквівалентів та інших компенсацій, яку необхідно було б надати для придбання такого ж або аналогічного активу на поточний момент (на дату проведення оцінки або складання звітності).

Основні засоби, отримані безоплатно у встановленому законом порядку, відображаються в обліку за балансовою вартістю. При цьому щодо основних засобів, які були у використанні, обовязково зазначається сума нарахованого зносу. Основні засоби, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, оцінюються за ринковими вільними цінами на аналогічні види. Одночасно визначається і вказується процент їх зносу.

Для того, щоб своєчасно і повністю мати правдиві дані про стан і ефективність використання основних засобів та інших активів, необхідно правильно організовувати їх облік. В Дніпропетровській митниці перед бухгалтерським обліком необоротних активів постають такі завдання:

?забезпечити контроль за наявністю і збереженням основних засобів та інших необоротних активів;

?правильно, повністю і своєчасно оформляти первинними документами та відображати в обліку операції руху необоротних активів, їх зносу, ремонту, реставрації і модернізації;

?забезпечити правильну, обєктивну оцінку основних засобів та інших необоротних активів у поточному обліку, заключному балансі і звітності;

?своєчасне і якісне проведення інвентаризації необоротних активів, правильне оформлення її результатів та їх відображення в обліку і звітності;

?контроль за виконанням планів поточного і капітального ремонтів основних засобів, за дотриманням кошторисів витрат на ремонти та їх відображення в обліку;

?контроль за ефективним використанням приміщень, машин, обладнання, транспортних засобів, інвентаря, тощо; своєчасне виявлення надлишкових та непотрібних митній установі необоротних активів з метою їх реалізації або передачі іншим організаціям;

?правильне оформлення і відображення в обліку вибуття основних засобів та інших необоротних активів, визначення результатів їх списання (реалізації), повне оприбуткування одержаних від ліквідації цих активів матеріалів та грошових коштів і їх віднесення за призначенням [49].

Для раціональної організації обліку основних засобів та інших необоротних активів перш за все необхідно забезпечити своєчасне і правильне оформлення первинних документів на всі операції їх надходження в митну установу, використання, внутрішнього переміщення, ремонт, знос, вибуття або списання. Вимоги до документального оформлення господарських операцій на Дніпропетровській митниці регламентуються Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Міністерством фінансів України 24 травня 1995р. № 88 з подальшими змінами і допов-неннями [29].

Первинні документи повинні складатися у момент здійснення операції, а якщо таке неможливе, то негайно після її завершення. За достовірність даних, що становлять зміст документа, та якість його складання відповідальність покладається на посадових осіб, які підписали документ. Складені документи необхідно своєчасно (відповідно до графіка документообігу) передавати до бухгалтерії для їх опрацювання, використання в оперативному управлінні та поточному обліку і для складання звітності. Опрацьовані документи підлягають зберіганню в поточному архів бухгалтерії не менше трьох років, після чого можуть бути ліквідовані (з дотриманням установлених вимог).

З первинних документів, що застосовуються Дніпропетровською митницею для обліку основних засобів, найбільш поширені такі:

?ф. № ОЗ-1 (бюджет) Акт приймання-передавання основних засобів складається на кожний окремий обєкт основних засобів, який надходить шляхом придбання або безоплатної передачі від інших організацій. На обєкт, що раніше був у використанні, робиться запис про суму зносу. Акт складається у двох примірниках (один - для установи, яка здає; другий - для установи, яка приймає засоби) комісією створеною за наказом керівника установи. Акт затверджує керівник установи;

?ф. № ОЗ-2 (бюджет) Акт приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих обєктів застосовується для приймання-здавання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації. Складається у двох примірниках і підписується представником митної установи, уповноваженим на приймання основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), що виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію;

?ф. № ОЗ-3 (бюджет) Акт про списання основних засобів застосовують для оформлення вибуття окремих інвентарних обєктів, предметів основних засобів у разі повної або часткової їх ліквідації. Акт складається у двох примірниках постійно діючою комісією, призначеною керівником митної установи, і затверджується у встановленому порядку. Перший примірник акта передається в бухгалтерію, другий - залишається у матеріально відповідальної особи і є підставою для здачі на склад металобрухту, запчастин та матеріалів, які одержані при ліквідації обєкта основних засобів;

?ф. № ОЗ-4 (бюджет) Акт про списання автотранспортних транспортів застосовують для оформлення вибуття транспортних засобів внаслідок їх зносу, морального старіння, знищення в результаті аварії, стихійного лиха тощо. Акт складається членами постійно діючої комісії у двох примірниках. В акті вказують найменування транспортного засобу, який підлягає списанню, причини списання, первісну вартість, термін фактичного використання, кількість і вартість капітальних ремонтів, повязані з його ліквідацією витрати й отримані матеріальні цінності;

Типова форма № ОЗ-10 (бюджет) Опис інвентарних карток з обліку основних засобів застосовується для реєстрації інвентарних карток, які
відкриваються при здійсненні аналітичного обліку основних засобів.
Типова форма № ОЗ-12 (бюджет) Відомість нарахування зносу на основні засоби застосовується для обрахування суми зносу основних засобів за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або ліквідовані) за нормами зносу, визначеними відповідно до діючого законодавства [47].

Крім перелічених типових форм первинних документів, у практиці облікової роботи Дніпропетровській митниці можуть застосовуватися й документи довільної форми, але вони повинні відповідати вимогам, що ставляться до бухгалтерських документів.

Для обліку малоцінних необоротних матеріальних активів, форменого одягу та взуття застосовують ті ж форми первинних документів, що й для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Документами, що є підставою для оприбуткування нематеріальних активів, можуть бути: рахунки-фактури, платіжні доручення, акти, довідки, посвідчення, угоди тощо. Для списання нематеріальних активів, що вибувають з експлуатації за непридатністю, складають акт довільної форми.

На Дніпропетровській митниці у відділі бухгалтерського обліку та звітності облік основних засобів здійснює сектор обліку матеріальних цінностей. Цей сектор виконує наступні функції:

?проводить облік та контроль руху основних засобів, необоротних матеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів;

?проводить облік та контроль за витратами на транспортні засоби;

?проводить облік та контроль руху форменого одягу та спецодягу;

?проводить розгляд матеріалів і готує пропозиції керівництву Дніпропетровській митниці щодо необхідності й можливості безоплатного передання обладнання, транспортних засобів та іншого майна, подальше використання якого в митниці с неефективним, економічно недоцільним;

?приймає участь в оцінці майна при прийняті рішення щодо розпорядження ним.

?забезпечує дотримання порядку та організацію проведення інвентаризації матеріальних цінностей.

Облік основних засобів за місцем їх зберігання ведеться матеріально відповідальними особами у розрізі інвентарних обєктів. Інвентарний номер є одночасно кодом інвентарного обєкта при веденні обліку з використанням обчислювальної техніки.

Аналітичний облік основних засобів ведеться на інвентарних картках типових форм № ОЗ-6 (бюджет) (заводиться на кожний інвентарний обєкт основних засобів), № ОЗ-8 (бюджет) (для обліку тварин ) і № ОЗ-9 (бюджет) (застосовується для обліку однотипних обєктів основних засобів, які мають одне й теж призначення, однакову технічну характеристику і вартість) [6].

Синтетичний облік вибуття та переміщення основних засобів бюджетними установами здійснюється в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення необоротних активів ф. 438 (бюджет) - меморіальний ордер 9.

Усі документи, якими оформляється рух необоротних активів, повинні складатися відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, своєчасно затверджуватися керівником митної установи і передаватися до бухгалтерії для відображення в облікових регістрах і звітності [29].

2.2.6 Первинний облік запасів

Будь-яка установа, організація прагне до мінімізації загальної суми запасів, підтримання достатнього рівня запасів сировини і матеріалів для забезпечення своєї діяльності, скорочення матеріальних витрат в процесі здійснення своїх функцій і витрат у відходах.

При здійсненні закупівель (матеріальних запасів та МШП), які повністю або частково фінансуються за рахунок державних коштів, обовязковими є попередні процедури тендерів. Тендер (торги) - це порядок здійснення конкурентного відбору виконавців щодо закупівлі товарів, виконання робіт, надання послуг за відповідними процедурами [23].

Надходження, переміщення і відпускання матеріалів оформляються первинними документами, правила застосування яких регламентуються Положенням про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку, затвердженим Міністерством фінансів України 24.05.95 за № 88, Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10 липня 2000 року № 61 та іншими нормативними актами [29].

Матеріали надходять до митних установ безпосередньо від постачальників, від підрозділів установи, в порядку гуманітарної допомоги, централізованого постачання, через підзвітних осіб.

Якщо матеріали отримують безпосередньо на складі постачальника, то виписується товарно-транспортна накладна на відпущені матеріали (дод. Ц). Документи надходять у відділ постачання, де вони реєструються в журналі обліку вантажів, що надійшли, і передаються до бухгалтерії. Бухгалтерія здійснює перевірку документів постачальника і передає їх на склад для контролю під час прийняття вантажу. Але роль бухгалтерії не обмежується перевіркою документів. Вона зобовязана встановити доцільність тієї чи іншої поставки матеріалів (чи задовольняє поставка потреби установи і чи не призведе вона до утворення понаднормових запасів) [38].

При прийманні на облік установи матеріальних запасів, за якими існують кількісні або якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальників, складається Акт про приймання матеріалів (форма № З-1), затверджений наказом Державного казначейства України від 18 грудня 2000 року № 130 Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання.

Акт складається приймальною комісією у двох примірниках у присутності завідуючого складом та представника відправника (постачальника), а в разі неявки останнього або якщо виклик відправника (постачальника) не є обовязковим, - представника незацікавленої організації.

Факт приймання та оприбуткування матеріальних запасів підтверджується підписом матеріально відповідальної особи, що прийняла їх на відповідальне збереження.

Після приймання матеріальних запасів акти з доданням документів (рахунків-фактур, накладних тощо) передаються до бухгалтерії. Один примірник акта використовується для обліку прийнятих матеріальних запасів, а інший - для направлення претензії постачальнику. При складанні акта заповнюються всі реквізити, крім коду програмної класифікації видатків та балансового рахунку, що кредитується. Зазначені шифри проставляються бухгалтерією митної установи або централізованою бухгалтерією. Кореспонденцію рахунків з обліку надходження запасів відображено в додатку Ж [17].

Матеріальні цінності, що надійшли до митної установи в порядку гуманітарної допомоги, приймаються створеною наказом керівника установи комісією з обовязковою участю працівника бухгалтерії та представника вищої за рангом організації. Приймання цінностей проводиться шляхом їх перелічування, зважування в присутності матеріально відповідальної особи, якій передаються ці цінності на зберігання. На прийняті матеріальні цінності комісія складає акт, який підписується членами комісії. При обліку запасів, що отримані як гуманітарна допомога, враховуються вимоги Закону України Про гуманітарну допомогу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, та Порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 113 [38].

Матеріали, прийняті на склад, оприбутковуються, тобто беруться на облік, на підставі виправдних документів (прибуткових ордерів, накладних, актів) за тим числом, коли отримано цінності. В документах зазначаються такі дані: від кого надійшли матеріали, номенклатурний номер, найменування, ґатунок, кількість, вага, ціна, сума, дата надходження на склад і розписка матеріально відповідальної особи, яка приймала цінності.

Для списання запасів, що стали непридатними складається акт на списання. В акті докладно висвітлюються причини списання, а також спосіб знищення непридатних запасів в разі, якщо реалізація їх неможлива. Акт підписують члени постійно діючої комісії і затверджує керівник установи.

2.2.7 Документування первинного обліку доходів та видатків загального та спеціального фондів

Єдиним джерелом доходів загального фонду є асигнування з державного бюджету. Бюджетні асигнування надаються розпорядникам коштів, як правило, з бюджету залежно від підпорядкованості установи, її територіального розміщення, народногосподарського значення та доцільності віднесення видатків на цей бюджет відповідно до економічних і соціальних завдань держави.

Доходи Дніпропетровської митниці, як і більшості митниць поділяються на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду. До доходів загального фонду належить фінансування з державного бюджету, до доходів спеціального фонду належать: власні надходження митної установи, які в свою чергу поділяються як плата за послуги , що надійшли митним установам, плата за послуги, що їх надають митні установи згідно з функціональними повноваженнями, кошти, що отримуються від реалізації майна , плата за оренду майна, благодійні внески, гранти та дарунки [21].

Фінансування Дніпропетровської митниці, як і всіх митних установ здійснюється через органи державного Казначейства. Єдиний казначейський рахунок - це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обовязкові платежі державного бюджету і з яких органами державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь субєктів господарської діяльності та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.

З органом Державного казначейства розпорядник коштів в особі Дніпропетровської митниці укладає договір на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків. Дніпропетровська митниця періодично отримує виписки з реєстраційних рахунків, які бувають різними та до яких додаються відповідні первинні документи (меморіальні ордери, платіжні доручення тощо). Суми у виписках органу Державного казначейства наводяться в тому значенні, яке вони мають для відкритого в уповноваженому банку єдиного казначейства рахунка [44].

Перерахування коштів для здійснення видатків державного бюджету через систему органів Державного казначейства передбачає відкриття розпорядникам коштів І і II ступеня крім реєстраційних рахунків також зведених особових і особових рахунків.

Зведені особові рахунки - це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників III ступеня) для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки.

Особові рахунки - це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпорядникові бюджетних коштів [48].

Організація роботи щодо перерахування Державним казначейством України коштів державного бюджету на здійснення видатків зводиться до таких заходів. На підставі ресурсного балансу на відповідний період і бюджетних призначень та з урахуванням зареєстрованих зобовязань складаються пропозиції про виділення коштів із загального фонду державного бюджету за головними розпорядниками коштів загальною сумою, а за потреби - за кодами функціональної класифікації. На підставі затверджених Державним Казначейством України розпоряджень про виділення коштів головним розпорядникам ці кошти зараховуються на зведені особові чи особові рахунки Дніпропетровської митниці. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу головним розпорядникам коштів, зараховуються на особові рахунки, після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника II ступеня [43].

Отже, даний Порядок, розширюючи права головних розпорядників коштів і розпорядників коштів II ступеня щодо розподілу й використання коштів загального фонду, забезпечує оперативний контроль з боку органів Державного казначейства на кожному рівні їх функціонування.

Що стосується обліку грошових коштів, доходів загального фонду то для обліку надходження бюджетних коштів загального фонду, і доходів цього фонду передбачено такі рахунки;

? рахунок № 32 Рахунки в казначействі;

? рахунок № 70 Доходи загального фонду.

Для обліку руху грошових коштів на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, використовується активний рахунок № 32 Рахунки в казначейств, до якого відкриваються два субрахунки - № 321 Реєстраційні рахунки і № 322 Особові рахунки. На субрахунку № 321 обліковується рух бюджетних коштів, виділених розпорядникові коштів на утримання установи та на централізовані заходи. На субрахунку № 322 обліковуються бюджетні кошти, виділені головними розпорядниками коштів та розпорядниками коштів II ступеня для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки.

Для обліку доходів за загальним фондом призначено пасивний рахунок № 70 Доходи загального фонду Рахунок № 70 має субрахунок - № 701 Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи. До кредиту субрахунка № 701 записуються: суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки Дніпропетровської митниці, передбачені кошторисом, згідно з затвердженим бюджетом; суми виявлених залишків матеріалів і грошей у касі.

До дебету цих субрахунків записуються: суми відкликаних коштів;суми асигнувань, що списуються наприкінці року на підставі річних звітів; суми списаних недостач матеріалів.

Наведені бухгалтерські записи відображаються в щомісячних накопичувальних відомостях ф. № 381 (бюджет), обєднаних з меморіальним ордером № 2 Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України в установах банків.

Накопичувальні відомості складаються окремо за кожним реєстраційним (особовим, поточним) рахунком установи, відкритим в органах Державного казначейства України (установах банків). Записи операцій у накопичувальні відомості здійснюються щоденно на підставі виписок із реєстраційних (особових, поточних) рахунків із доданням до них підтверджувальних документів) [19].

Аналітичний облік отриманих асигнувань ведеться в картці аналітичного обліку отриманих. Картка відкривається на рік і ведеться за кодами функціональної класифікації. Записи щодо отриманих асигнувань здійснюються на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банків) з реєстраційних, особових (поточних) рахунків. Схема облікового процесу доходів загального фонду наведена в додатку Н, рис. Н.1.

Для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня, використовується книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Книга відкривається на рік за кожним кодом функціональної класифікації. Записи до книги здійснюються на підставі виписок органу Державного казначейства з реєстраційних, рахунків [37]. Кореспонденцію рахунків з обліку асигнувань із загального фонду бюджету наведено в додатку И, таблиця И.1.

Для обліку операцій із доходами спеціального фонду Планом рахунків і змінами та доповненнями до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженими Наказом Державного казначейства України від 26.03.2002 р. № 54, передбачено наведені нижче рахунки й субрахунки. Облік доходів спеціального фонду на Дніпропетровській митниці ведеться на пасивному рахунку 71 Доходи спеціального фонду, який має такі субрахунки:

?№ 711 Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги;

?№ 713 Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду.

На субрахунку № 711 обліковуються надходження, отримані митницею згідно з кошторисом як плата за послуги, що надаються митниці відповідно до її повноважень; кошти, отримані від господарської чи і виробничої діяльності, інше.

Субрахунок № 713 призначений для обліку надходжень, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету для витрат згідно з кошторисом [11].

Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними митниця відкриває реєстраційні рахунки на єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства. Для їх відкриття вона подає до органів Державного казначейства такі документи:

?заяву на відкриття рахунка;

?копії нормативно-правових актів, що є підставою для зарахування коштів спеціального фонду;

?картку зі зразками підписів осіб і відбитком гербової печатки;

?звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються митниці (ф. № 4-1 кд);

?звіт про надходження та використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (ф. № 4-2 кд);

?звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (ф. № 4-3 кд);

?інші документи.

Для обліку операцій на реєстраційних рахунках за коштами спеціального фонду використовуються такі активні субрахунки, передбачені Планом рахунків з подальшими змінами га доповненнями:

?№ 323 Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, утриманих як плата за послуги;

?№ 324 Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, утриманих за іншими джерелами власних надходжень;

?№ 326 Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду.

На субрахунках № 323 на підставі виписок банку (органу Державного казначейства) обліковуються кошти, що надійшли на Дніпропетровську митницю як плата за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до їхніх функціональних повноважень; кошти, які отримують бюджетні установи від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, що їх отримують бюджетні установи від реалізації майна. На субрахунках № 314, 324 обліковуються кошти, які надійшли на імя установи на виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, які згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи.

На субрахунках № 326 на обліковуються кошти установ, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету [11].

Для синтетичного обліку руху грошових коштів спеціального фонду на митниці призначено меморіальний ордер № 3 Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) - форма № 382 (бюджет) і форма №382 авт. (бюджет). Ордер використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду. За наявності кількох спеціальних реєстраційних рахунків, відкритих на митниці, накопичувальні відомості ведуться окремо за кожним рахунком і нумеруються № 3-1, 3-2, 3-3. Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній валюті оформляються окремими меморіальними ордерами за видами валют. Схема документообороту обліку розрахунків з бюджетом наведено в дод. Н, рис. Н.2. Записи операцій у накопичувальні відомості здійснюються на підставі виписок із реєстраційних рахунків із доданими до них підтверджувальними документами. Кореспонденція рахунків з обліку доходів із спеціального фонду відображено в додатку И, таблиця И.2.

На Дніпропетровській митниці не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунка № 32 Рахунки в казначействі. За кредитом цього рахунку відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис до дебету різних субрахунків залежно від напрямку видатків.

Бухгалтерські записи щодо збільшення чи відновлення касових видатків робляться на підставі виписок із реєстраційних рахунків і доданих до них документів у накопичувальних відомостях - меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самих регістрах , що й синтетичний облік руху грошових коштів на реєстраційних рахунках [45].

Аналітичний облік касових видатків ведеться за кожним поточним чи реєстраційним рахунком за кодами економічної класифікації. Регістрами аналітичного обліку є картка аналітичного обліку касових видатків.

За кожним кодом функціональної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складають окремі картки за кожною установою згідно з зазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами. Картки відкриваються щомісячно та заповнюються щоденно на підставі виписок із рахунків. Суми відшкодованих касових видатків записуються на зворотному боці картки [47].

Що ж стосується обліку фактичних видатків на Дніпропетровській митниці, то він ведеться на двох активних синтетичних рахунках та їх субрахунках:

?№ 80 Видатки загального фонду;

?№ 81 Видатки спеціального фонду.

До рахунка № 80 відкриваються такий субрахунок як: № 801 Видатки із державного бюджету на утримання установи та інші заходи. На цьому субрахунку протягом року обліковуються фактичні видатки на рахунок коштів державного бюджету на утримання установ та інші заходи. Після закінчення року субрахунок № 801 закривається списанням проведених протягом року видатків у дебет субрахунку № 431 Результати виконання кошторису за загальним фондом.

Після закінчення року видатки із субрахунку № 801 списуються в дебет субрахунку №431 Результати виконання кошторису за загальним фондом.

?№ 811 Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги. На цьому субрахунку обліковуються фактичні видатки спеціального фонду, які здійснені за рахунок надходжень, отриманих Дніпропетровською митницею відповідно до кошторису як плата за послуги. Після закінчення року видатки із субрахунку № 811 списуються в дебет субрахунку № 432 Результати виконання кошторису за спеціальним фондом.

?№ 813 Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду- обліковуються фактичні видатки спеціального фонду кошторису митниці в частині інших надходжень спеціального фонду. Після закінчення року видатки із субрахунку № 813 списуються в дебет субрахунку № 432 Результати виконання кошторису за спеціальним фондом [12].

На підставі проведенного дослідження можна зробити висновок, що ведення первинного обліку на Дніпропетровській митниці здійснюється відповідно до Наказу ДМСУ «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики в митній службі України» від 28.11.2011 № 103 та інших законодавчих, нормативно-правових актів з питань ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності, вимог Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ від 10.12.99 № 114 із змінами та доповненнями.

РОЗДІЛ 3. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ У ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ

3.1 Організація внутрішнього та зовнішнього контролю первинного документування на Дніпропетровській митниці

Контрольно-ревізійна робота відіграє важливу роль в господарському механізмі управління народним господарством, оскільки координує і погоджує ряд однорідних процесів, виконання яких здійснюється колективом працівників.

Під контрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення.

До контрольно-ревізійних процедур відносять організацію перевірки наявності та стану матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій тощо.

Контрольно-ревізійна робота проводиться у формі ревізій і перевірок.

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт [13].

Фактично ревізія - це комплекс взаємопов'язаних перевірок питань фінансово-господарської діяльності підприємств, що здійснюється з допомогою прийомів документального та фактичного контролю, спрямований на виявлення обґрунтованості, доцільності і економічної ефективності здійснення господарських операцій, стану збереження майна.

Перевірка - це обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Форми контрольно-ревізійної роботи можуть бути централізовані (зосереджені у вищих ланках управління) і децентралізовані (характеризується наявністю контрольно-ревізійного апарату на підвідомчих підприємствах).

За характером виконання контрольно-ревізійних процедур виділяють бригадну, індивідуальну та змішану форми організації контрольно-ревізійної роботи.

Ревізія або перевірка здійснюється на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником контрольно-ревізійної служби, начальником управління, їх заступниками.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» ревізія підприємств, установ та організацій за ініціативою контрольно-ревізійних органів може проводитись не частіше ніж один раз на рік [3]. За дорученням правоохоронних органів ревізія проводиться в будь-який час.

До завдань контрольно-ревізійної служби належать здійснення контролю за:

?використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;

?виконанням державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів;

?використанням матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а також позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів;

?веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, в тому числі валютних.

Внутрішній фінансовий контроль здійснюється на всіх стадіях обліку. За організацію ефективної системи внутрішнього контролю відповідальність несе керівник установи як у своїх закладах, так і у підвідомчих бюджетних установах.

Необхідно, щоб процес контролю відбувався на всіх стадіях діяльності на постійній основі ще до проведення оплати та відображення операцій у звітності, тобто проводився системно і безперервно.

Метою здійснення внутрішнього фінансового контролю на митниці є:

?аналіз фінансово-господарської діяльності;

?цільового й економного використання бюджетних коштів;

?збереження державного майна;

?економного використання фінансових і матеріальних ресурсів;

?виконання планових завдань;

?достовірності даних бухгалтерського обліку й фінансової звітності та правильності ведення останніх;

?забезпечення усунення порушень фінансової дисципліни, відшкодування заподіяних збитків;

?ужиття заходів до запобігання фінансовим порушенням.

З метою належного дослідження об'єкта контролю слід здійснити ревізійні дії різними прийомами (методами) документального і фактичного контролю.

При документальному контролі застосовують такі прийоми: формальну перевірку, арифметичну перевірку, нормативно-правову перевірку, взаємний контроль документів, зустрічну перевірку.

Формальна перевірка - це перевірка правильності здійснюваних виправлень в документах. Сама наявність виправлень може бути сигналом недоброякісності того чи іншого документу: при його складанні була допущена помилка. Далі, це - перевірка наявності і достовірності тих реквізитів, які передбачені для даного типу документів.

При проведенні формальної перевірки досліджують документи, з метою виявлення фактів підробки та дописувань в них, виправлення цифрових даних та зміни реквізитів та пам'ятаючи про можливість навмисного порушення порядку запису в документах або спотворення реквізитів особою, яка його склала.

Арифметична перевірка здійснюється з метою визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями.

Нормативно-правова перевірка - це перевірка господарських операцій з точки зору їх відповідності різним нормативним актам, інструкціям, стандартам, положенням, діючим законам. Нормативною перевіркою встановлюються факти невиконання окремих вказівок вищестоящих органів, що відносяться до фінансово-господарської діяльності.

Зустрічна перевірка документів - це перевірка достовірності і правильності відображених в документах господарських операцій, здійснюється шляхом порівняння даних різних документів, що відносяться до однієї і тієї ж або різних, але взаємопов'язаних господарських операцій та знаходяться в різних підрозділах установи, що ревізується або в інших установах.

На відміну від зустрічної перевірки при застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюються різні за своїм характером документи і облікові дані, в яких знайшли відображення господарські операції, що перевіряється. Отже, взаємна перевірка застосовується для порівняння різних документів, що відображають взаємопов'язані господарські операції.

Все вищеописане можна узагальнити схемою, наведеною на рисунку 3.1.

Рис. 3.1 Прийоми, що застосовуються при внутрішньому контролі первинного документування

Внутрівідомчий контроль на Дніпропетровській митниці здійснюється інспекторами - ревізорами із Державної митної служби України.

Ревізія проводиться на основі Інструкції про порядок проведення документальної ревізії фінансово-господарської діяльності митних установ та організацій митної системи від 06.06.1996 р № 242 [13].

Будь-яка внутрішня або зовнішня ревізія СФБО та З Дніпропетровської митниці проводиться на основі перевірки первинних документів.

Ревізія первинних документів на Дніпропетровській митниці проводиться по кожній ділянці обліку окремо. Перевіряють первинні документи для встановлення законності й доцільності господарських операцій і виявляють винних осіб, які допускають порушення і зловживання. Тобто, наприклад, за даними інвентарного списку основних засобів, описів інвентарних карток з обліку основних засобів і самих інвентарних карток обліку основних засобів ревізор встановлює, за ким числяться й де знаходяться основні засоби, час проведення інвентаризації і чи відображені в обліку її результати (дод. АА).

Також первинні документи є джерелами інформації для проведення контролю за виконанням кошторису доходів і видатків, а саме:

?накази на затвердження лімітів асигнувань;

?проект кошторису;

?кошторис та план асигнувань (дод.Ч);

?довідки про зміни кошторису та плану асигнувань;

?договори, угоди;

?рахунки, накладні та акти виконаних робіт;

?платіжні доручення.

Взагалі, контроль первинних документів Дніпропетровської митниці проводиться шляхом:

?перевірки наявності грошових коштів та цінних паперів у касі служби фінансів, бухгалтерського обліку і звітності, інших матеріально-відповідальних осіб, які здійснюють прийом грошових коштів, вивчення касових операцій та операцій за поточними рахунками, проведення інвентаризації матеріальних цінностей, порівняння її з даними бухгалтерського обліку;

?перевірки дотримання чинних законодавчих та інших нормативних актів з фінансово-бюджетних питань;

?всебічного вивчення бухгалтерських та інших документів з метою зясування правильності, ефективності витрачання коштів за цільовим призначенням, передбаченим кошторисом доходів та видатків, забезпечення збереження грошових коштів і матеріальних цінностей;

?перевірки правильності відображення в обліку операцій з грошовими коштами і матеріальними цінностями;

?проведення зустрічних перевірок в установах банків, юридичних і фізичних осіб, з якими митниця мала взаємозвязки і здійснювала грошові та інші операції, з метою зясування достовірності цих операцій і бухгалтерських документів, що їх засвідчують.

Результати перевірки оформляються актом, який має юридичну силу і є джерелом доказів в слідчій та юридичній практиці. На основі цього акту вищестоящі органи дають оцінку роботи митниці, на якій проведена ревізія, роблять висновки про діяльність її відповідальних осіб і розробляють пропозиції щодо покращення фінансово-господарської діяльності митниці.

При виявленні фактів порушень вимог нормативно-правових актів, фактів незаконного й нецільового витрачання бюджетних коштів, а також інших порушень фінансової дисципліни або зловживань члени комісії повинні відібрати письмові пояснення від посадових осіб обєкта контролю (на імя керівника митного органу, наказом якого було призначене проведення контрольного заходу), винних у виявлених порушеннях і зловживаннях, а також установити відповідно до законодавства розмір заподіяних збитків, причини й обставини їх виникнення. Якщо на митниці, що ревізується, не забезпечується усунення виявлених порушень, керівник, який призначив ревізію, надсилає керівнику митниці пропозиції щодо повного відшкодування виявлених збитків і дає пропозиції, як запобігти фактам порушень або зловживань.

У системі економічного контролю державна митна служба України відноситься до контролюючих органів спеціального призначення, і від злагодженості та ефективності її роботи у значній мірі залежить економічна стабільність та розвиток країни в цілому.

Дійовим важелем в організації ефективної роботи регіональних митниць та митних постів є розробка та впровадження такої системи внутрішнього контролю, яка забезпечила б дотримання правил та норм внутрішнього розпорядку в кожному підрозділі служби та дотримання чинного законодавства в цілому в межах системи.

Таким чином, організація внутрішнього контролю в митній системі України повинна розглядатися на двох рівнях:

1)у цілому по системі - внутрішньовідомчий контроль, що є періодичним і здійснюється з ініціативи Державної митної служби України;

2)в окремих підрозділах служби - внутрішній контроль, що є постійним і здійснюється з ініціативи керівництва.

Зовнішній контроль у Дніпропетровській митниці здійснюється Рахункова палата, Державна фінансова інспекція України, Державне казначейство України, Державна податкова адміністрація України, Пенсійний фонд України в м. Дніпропетровськ. Митниця є неприбутковою установою. У зв'язку із цим контроль по загальноприйнятих податках і зборах (ПДВ, акциз, податок на прибуток, єдиний податок) не здійснюється, тому що цих відрахувань митниця не робить.

Методика проведення зовнішнього контролю господарської діяльності заснована на перевірці й оцінці адекватності, ефективності й достатності застосування механізмів системи внутрішнього контролю, стану управління ризиками, повноти, своєчасності й вірогідності звітності.

Методика проведення зовнішнього контролю може бути представлена в такий спосіб:

?перевірка попередження недоліків і порушень у ході виконання функцій, покладених на Дніпропетровську митницю;

?кількісна і якісна оцінка стану економічних, організаційних, інформаційних і інших характеристик роботи митниці;

?перевірка стану дотримання вимог Бюджетного кодексу України, Законів України, Указів Президента України, постанов і декретів Уряду України, наказів, вказівок Мінфіну України, Державного казначейства України, керування коштами спеціального й загального фондів місцевого бюджету;

?здійснення витрат місцевого бюджету, ведення обліку касового виконання місцевого бюджету й складання звітності;

?перевірка виконання кошторисів доходів і витрат митницею.

Всі перелічені вище перевірки проводяться за допомогою первинних документів. Зовнішні перевірки фіксуються в спеціальному журналі, в якому відображено перевіряючі органи та терміни.

У 2011 році на Дніпропетровській митниці проведена щорічна інвентаризація основних засобів за субрахунками бухгалтерського обліку й за матеріально відповідальними особами. Результати проведення інвентаризації наступні:

?нестач, виявлених у процесі інвентаризації не має;

?виявлені фізично зношені меблі у підрозділах та на складі митниці, в звязку з цим інвентаризаційною комісією складені акти про розукомплектування та переведення основних засобів в дошки і зроблено відповідні бухгалтерські записи;

?виявленні основні засоби, що непридатні для подальшого використання. Компютерна техніка обліковується на балансі, але фактично не використовується - це , монітори у кількості 7 штук, які не підлягають ремонту.

В цілому, контроль на Дніпропетровській митниці проводиться згідно чинного законодавства, але є й недоліки: по-перше, затягування з прийняттям рішень за результатами інвентаризації, по-друге, недостатній поточний контроль за рухом основних засобів, не всі основні засоби передані на відповідальне збереження за місцем експлуатації. В 2012 р. більшу увагу було приділено обліку основних засобів та приведено у відповідність до інструкції облік по рахунках.

Слід зазначити, що в Дніпропетровській митниці протягом 2006-2008 рр. проводились перевірки, Пенсійним фондом, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страхування на випадок безробіття та Рахунковою палатою.

В червні 2008 р. була здійснена планова виїзна ревізія КРУ в Дніпропетровській області за період з 01.01.2007 р. по 01.06.2008 р.. Результати ревізії фінансово-господарської діяльності в митниці оформлено актом перевірки. Затверджені заходи по усуненню недоліків. Направлений адміністративний позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2008 р. № 17-07-1/8057 по відновленню надбавок окремим підрозділам та оплаті комунальних послуг ВАТ «Дніпро-авіа». За результатами перевірки було направлено заперечення до КРУ області та Головного КРУ. В результаті проведення відповідних заходів, всі виявлені порушення за період, що аналізується були виправленні.

первинний бухгалтерський бюджетний митний

3.2 Автоматизація первинного обліку та використання його даних у фінансово-господарській діяльності митних органів

Сучасні інформаційні технології здатні швидко одержувати інформацію і обмінюватися нею. Електронний документ може бути доказом, якщо його складено з дотриманням усіх вимог і можна довести його цілісність і справжність.

Використання електронного документообігу і цифрового підпису тепер узаконено і регулюється законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р. № 851-IV [10], «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 р. № 852-IV [9]. Однак успішне функціонування системи електронного документообігу залежатиме від уряду та Національного банку України, які повинні розв'язати цілу низку невирішених питань.

Важливим методологічним принципом організації автоматизованої обробки інформації є машинне формування первинних даних з одночасним формуванням їх на машинному носії. Відомо, що бухгалтерський облік як функція управління включає в себе безперервне і взаємозвязане спостереження (сприйняття, збирання), реєстрацію, нагромадження і зберігання первинних фактів фінансово-господарської діяльності митниці з метою подальшої їх систематизації та обґрунтування у вигляді облікових показників, що відображують кількісну оцінку та якісну характеристику конкретних економічних процесів.

Первинний облік - це початкова стадія облікового процесу. Вимоги, що висуваються до змісту та порядку реєстрації інформації в первинних документах, визначають вимоги до тих прийомів, якими реалізується функціональне призначення первинного обліку. Під час формування первинних документів в автоматизованій системі обліку та контролю слід додержувати таких умов:

відображення первинної інформації на машиночитаному носії;

надання машиночитаному носію юридичної сили первинного документа;

забезпечення можливості подальшого використання (обробки і зберігання) первинної інформації;

забезпечення вірогідності первинної інформації та надійності роботи системи;

використання сучасних засобів формування первинних даних.

Інформація, що формується у процесі первинного обліку господарських операцій, у бухгалтерському обліку систематизується й обєднується за відповідними обліковими показниками. Необхідністю підготовки первинної облікової інформації для систематизації та узагальнення зумовлюються певні вимоги як до самої інформації, так і до процесу її збору та реєстрації. Конкретний зміст таких вимог залежить від застосовуваних відповідних засобів обробки інформації. Якість подальшої обробки інформації залежить здебільшого від того, чи вистачає даних для формування необхідної інформації (облікових показників) і чи доступна форма їх подання для сприйняття.

Існують такі основні способи обробки облікової інформації:

ручний без застосування обчислювальних машин;

механізований із застосуванням клавішних обчислювальних машин з неавтоматизованим введенням даних;

механізований із застосуванням електромеханічних обчислювальних машин з автоматизованим введенням даних;

автоматизований із застосуванням електронних обчислювальних машин (персональних компютерів) з автоматизованим введенням даних;

компютерний; автоматизоване документування.

Дніпропетровська митниця застосовує ручну та механізовану обробку облікової інформації, при якій дані сприймаються за безпосередньої участі людини. Тому первинна облікова інформація має бути підготовлена на людиночитаному носії, тобто зареєстрована в установленому порядку на паперових бланках у традиційних первинних документах. Завдяки цьому задовольняються вимоги до первинної інформації як щодо документування, так і стосовно її придатності для подальшої обробки. За таким способом обробки облікової інформації функції її первинного обліку та підготовки реалізуються як єдиний комплекс методів і засобів, а процес підготовки первинної інформації повністю збігається з процесом первинного обліку. Коли ж ідеться про організацію автоматизованого бухгалтерського обліку, розглянуті способи обробки облікової інформації непридатні.

Митниця використовує програмний проект по автоматизації бухгалтерського обліку. Проект складається з кількох програм, кожна з яких охоплює певний розділ бухгалтерського обліку і є автоматизованим робочим місцем працівника бухгалтерії. В проект входять:

програма розрахунку заробітної плати «Zorro»;

програма обліку матеріальних цінностей;

програма обліку основних засобів;

програма обліку фінансової діяльності «Фінанси»;

програма «Мережа М»;

програма «Інспектор-2006».

У комплексі автоматизованого документування та підготовки первинної інформації за допомогою програмного забезпечення досягається виконання заданої послідовності документування первинної облікової інформації, передавання інформації за маршрутом документування, забезпечення засобами контролю й збереження цілості документованої інформації, формування машиночитаних первинних документів, які передаються на обробку й зберігання, а також відображення інформації, яка документується в людиночитаній формі.

За допомогою програмних засобів на місці виникнення інформації в режимі запиту формується макет необхідного первинного документа з описом показників обліку та контролю простою, зручною для бухгалтера інформаційною мовою. Дані вводяться на кожному робочому місці бухгалтера або особи, відповідальної за введення первинної інформації. Усі первинні облікові дані формуються в одному місці, автоматично доповнюються нормативно-довідковою інформацією та кореспонденцією рахунків, і на їх основі створюється первинний документ, який відображується чи передається для подальшої обробки й архівного зберігання.

Порядок оформлення машиночитаних первинних документів повинен їх задовольняти, а також забезпечувати вірогідність і точність облікової інформації. Зокрема, оформлення машиночитаних первинних документів має підпорядковуватися таким умовам:

однозначно визначати осіб, відповідальних за санкціоноване введення і реєстрацію відображених у документах господарських операцій;

запобігати можливості неправильного оформлення документів, наприклад обмеженням доступу до технічних засобів реєстрації інформації;

своєчасно, до відображення інформації документів у бухгалтерському обліку, виявляти незаконно здійснені і неправильно документовані господарські операції;

контролювати правильність інформації документа у процесі його створення, виправляти виявлені помилки;

у разі потреби відновлювати інформацію, відбиту в документах.

Машиночитаний первинний обліковий документ має містити відомості (найменування, номер і т. ін.), що дають змогу однозначно ідентифікувати його; умови (дату, місце тощо) його складання; зареєстровані в ньому господарські операції (їх зміст і основа, характеристики); осіб, відповідальних за складання документа, і зафіксовану в ньому інформацію.

Найменування документа, умови його складання, зміст господарської операції та її основа в документі можуть бути зафіксовані у вигляді кодів. У такому разі потрібна довідкова інформація для розшифрування цих кодів. У машиночитаному документі допускається не фіксувати характеристики господарських операцій. Підписи осіб, відповідальних за складання машиночитаних первинних документів та за інформацію, що міститься в них, можуть бути замінені спеціальним кодом (паролем) або іншими засобами авторизації, що дають змогу однозначно і вірогідно ідентифікувати конкретну особу. Належність (або засіб присвоєння) коду (паролю) конкретній особі має бути зареєстрована в установленому порядку.

Єдиний спосіб ефективної організації діяльності митниці в сучасних умовах є закладення правил побудови організаційної структури в компютерну систему організаційного управління.

Дніпропетровська митниця знаходиться на шляху використання сучасної компютерної техніки у роботі інспекторів, використовує автоматизовані системи та прикладні програмні засоби збору та обробки інформації із застосуванням у межах Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. . Розроблені програми для автоматизації бухгалтерського обліку широко вживаються працівниками в процесі виконання покладених на них службових обовязків.

ВИСНОВКИ

На Дніпролетровській митниці щодня здійснюються найрізноманітніші господарські операції. Для їх оформлення використовуються різні форми первинних документів. Питання, повязані з оформленням первинних облікових документів і регістрів бухгалтерського обліку, регулюються ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV із змінами та доповненнями від 16.10.2012 № 5463-VI.

Сутність бухгалтерських документів полягає в тому, що вони, фіксуючи факти здійснення господарських операцій, є основою для їх бухгалтерського обліку. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

У законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями , зазначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

Першочергового значення набувають документи в процесі документальних ревізій, коли особливій перевірці підлягають первинні документи, які є підтвердженням факту здійснення господарської операції та її оформлення на основі всіх облікових записів. Проведення таких ревізій важливе як для виявлення нестач і втрат, так і для виправлення і покращання роботи установи.

Документи мають важливе юридичне значення. Так, належно оформленні та своєчасно складені бухгалтерські документи можуть бути використані в судових органах, господарських судах під час розгляду господарських суперечок, що виникають між установами, організаціями та особами в результаті господарської діяльності.

Тобто, можна зробити наступні висновки:

1.Найбільшого застосування в сучасних умовах ринкової економіки в бюджетних установах знайшла меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку. Зафіксована інформація в первинних бухгалтерських документах накопичується в меморільних ордерах, а потім переноситься в реєстр синтетичного обліку - книгу Журнал-Головна. На основі показників цієї книги складають бухгалтерський баланс, а також інші форми фінансової звітності.

2.Для планомірної організації грошового обігу Дніпропетровська митниця зобовзана обсуговуватися через Державне Казначейство України. Однак у своїй практичній діяльності мають місце також і готівкові розрахунки. Готівкою на митниці видаються знаки поштової сплати, бланки трудових книжок і вкладишів до них, оплачені талони на бензин та інше. Співвідношення розрахунків на Дніпропетровській митниці у безготівковій формі становить приблизно 98%, а готівкою лише 2%.

3.Основні засоби митної установи - це матеріальні цінності, які використовуються у діяльності митної установи протягом періоду, що превищує один рік, і вартість яких поступово зменшується у звязку з фізичним та моральним зносом. Для раціональної організації обліку основних засобів та інших необоротних активів перш за все необхідно забезпечити своєчасне і правильне оформлення первинних документів на всі операції з їх надходження в митну установу, використання, внутрішнього переміщення, ремонт, знос, вибуття або списання.

4.В процесі господарської діяльності бюджетних установ відбувається рух запасів, який включає послідовні операції: надходження, передача в межах установи та витрачання (або реалізація). Зазначені операції відображаються в обліку за допомогою первинних документів.

5.Контроль на Дніпропетровській митниці проводиться згідно чинного законодавства, але є й недоліки: по-перше, затягування з прийняттям рішень за результатами інвентаризації, по-друге, недостатній поточний контроль за рухом основних засобів, не всі основні засоби передані на відповідальне збереження за місцем експлуатації. В 2012 р. більшу увагу було приділено обліку основних засобів та приведено у відповідність до інструкції облік по рахунках.

6.Автоматизований облік перед традиційними ручними має ряд таких переваг:

?автоматизований збір і реєстрація первинних даних за допомогою технічних пристроїв та їх передача за допомогою засобів комунікації дистанційними каналами до компютерів;

?повністю автоматизована система обліку сприяє частковій відмові від паперових і електронних документів;

?документи в традиційному вигляді як сукупності певних реквізитів формуються при потребі з наявної інформаційної бази безпосередньо в бухгалтерії;

?звітна інформація виводиться у визначений строк, а робочу інформацію у будь-який момент можна одержати поза системою рахунків;

?в повністю автоматизованому обліку на екран ПК надходить тільки та інформація, яка потрібна для вироблення та прийняття управлінського рішення, і, як правило, у вигляді відхилень від нормативних показників.

На сьогоднішньому етапі ключовим напрямком модернізації обліку та звітності є розробка і запровадження у державному секторі національних стандартів на основі міжнародних. Так стратегія модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 - 2015 роки, передбачає, перш за все, адаптацію законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності діяльності органів державного сектору до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору. Одним з її ключових напрямів є удосконалення системи бухгалтерського обліку через розробку національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Бюджетний кодекс України від 01 січня 2013 року № 2456-VI (із змінами та доповненнями). [Електронний ресурс] // Режим доступа. - #"justify">36.Бутинець Ф.Ф Бухгалтерський облік у бюджетних установах: [навч. посіб.] / Під заг. ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир : ПП "Рута", 2004. - 448 с.

37.Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку [Текст]: Підручник Ф.Ф. Бутинець, О.П. Войналович, І.Л. Томашевська - Житомир: ПП Рута, 2005. - 528 с.

.Гуцайлюк Л.О. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: первинні документи та облікові регістри [Текст]: Навчальний посібник Л.О. Гуцайлюк, В.В. Сопко, Ю.М. Іванечко. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 160

.Джога Р. Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах [Текст]: Підручник / Р.Т. Джога, Л.М. Сідельник, І.О.Кондратюк.- К,: КНЕУ, 2003. - 483 с.

.Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: [підручник] / Під заг. ред. проф. Р. Т. Джоги. - К. : КНЕУ, 2003. - 483 с.

.Дубініна А.А. Митна справа [Текст]: Навчальний посібник А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна, О.І. Зельніченко - К.: ВД Професіонал, 2010, - 320 с.

.Матвєєва В.О. Бюджетні організації: бухгалтерський облік та оподаткування. - Х.: Фактор, 2001. - 566 с.

.Михайлов М.Г. Бухгалтерський облік у бюджетних установах [Текст]: Навчальний посібник / М.Г. Михайлов, М.І Телегунь, О.П. Славкова. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 384 с.

44.Панкевич Л., Зварич М., Бойко Р Бухгалтерський облік у бюджетних установах: [навч. посіб.] / за ред. д.е.н., проф. Л. Панкевича. - Львів <#"justify">50.Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку [Текст]: Навч. посібник. / В.Г. Швець. - К.: Знання, 2004. - 444 с.

Додаток А

Класифікація бухгалтерських документів

Класифікація документівВиди документів1. За місцем складанняВнутрішніЗовнішні2. За призначеннямРозпорядчіВиконавчіБухгалтерського оформленняКомбіновані3. За порядком складанняПервинніЗведені4. За способом використанняРазовіНакопичувальні5. За змістомГрошовіРозрахунковіМатеріальні

Додаток Б

Основні показники діяльності Дніпропетровської митниці за 2009-2011 рр.

Показники200920102011Відхилення 2011/2009Відхилення 2011/2010 рокиАбсолютнеВідносне,%АбсолютнеВідносне, %КадриШтатна чисельність, од.39056447917444,6-85-15Фактична чисельність, од.39252752013534,4-7-1,3Фактична чисельність оператних працівників, од.3054304381254181,8Витрати Державного бюджету на утримання митного органуОтримано фінансування з ДБ, тис. грн.25565,341476,740830,115911,462,2-646,6-1,5У т.ч. на заробітну плату, тис. грн.18428,429302,828394,410874,459-908,4-3,1Всього виділено асигн-нь з ДБ, тис.грн.25566,841515,44090215948,662,4-613,4-1,5Невикористано асигнувань, тис. грн.1,538,471,9336,9246,033,5387,3Профін-вано на 1 працівника, тис.грн.65,278,778,513,520,7-0,2-0,25Профінансовано на 1 оперативного працівника, тис. грн.83,896,593,212,715,5-3,3-3,4Середньомісячна ЗП, тис. грн.3,94,64,50,71.17-0,1-2,2Доходи Державного бюджетуПер-но коштів до ДБ усього, тис.грн.36071278315577100437474708450130,5172817020,8В розрахунку на 1 працівника, тис. грн.9201,815779,119314,96577,371,53535,822,4В розрахунку на 1 операвного працівника, тис. грн.11826,619338,622930,9751263,53592,318,6Економічна ефективність роботи митного органуДоходи на гривню витрат, грн.141,09200,49245,9959,442,145,522,7Окупність митниці, тис. грн.35815628274099100029174692537131172881820,9Рентабельність, %14009,4119948,724498,95938,642,44550,222,8

Додаток В

Кореспонденція рахунків за операціями обліку грошових коштів у касі в національній валюті на Дніпропетровській митниці

Зміст господарської операціїКореспондуючі рахункиДтКт1. Одержано в касу готівку за чеками з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків301321, 323-3262. Повернено в касу невикористану суму підзвітних коштів3013623. Надійшло в касу в рахунок погашення недостачі3013634.. Надійшла в касу плата за реалізовані за готівку санаторно-курортні путівки:вартість без ПДВ301331на суму ПДВ3016415. Видано готівкою з каси:- заробітну плату661301- під звіт3623016. Внесено з каси готівкою на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки321, 3233017. Віднесено па винну особу виявлені недостачі готівки у касі3633018. Зараховано на спеціальний реєстраційний рахунок кошти, внесені готівкою за реалізовані санаторно-курортні путівки.326301

Додаток Г

Кореспонденція рахунків з обліку операцій, повязаних з використання банківських пластикових карток

Зміст господарських операційКореспонденція рахунківДебетКредит1. Нараховано заробітну плату працівникам Відділу митних платежів801, 8116612. Нараховано на заробітну плату ЄСВ801, 8116513. Утримання із нарахованої зарплати:- Податок з доходів фізичних осіб661641- збір до Пенсійного фонду6616514. Відображено витрати установи на придбання пластикових карток801, 8116755. Перераховану банку за виготовлення пластикових карток675321, 3236. Зараховано на індивідуальні картрахунки належну на видання заробітну плату661321, 323

Додаток Д

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з підзвітними особами

Зміст господарських операційКореспонденція рахунків1. Видавання авансу підзвітній особі в національній валютіДебетКредит2. Видавання авансу підзвітній особі в іноземній валюті3623013. Подано звіт про витрачені підзвітні суми на придбання матеріалів, МШП3623024. Списано витрачені кошти на відрядні витрати:231 - 239,221362- за рахунок коштів загального фонду801362- за рахунок коштів спеціального фонду811 - 8133625. Повернення в касу невикористаний підзвітною особою аванс301, 302362

Додаток Е

Кореспонденцію рахунків з обліку надходження основних засобів

Зміст господарських операційКореспонденція рахунків1. Оприбуткування основних засобів (вартість без ПДВ та сум без копійок)- що сплачені шляхом попередньої оплати101 - 109364- що сплачені після їх отримання101 - 1096752. Водночас проводить другий запис (сума без ПДВ)- при оплаті коштами загального фонду801401- при оплаті коштами спеціального фонду8114013. Сума ПДВ:- при оплаті коштами загального фонду801364, 675- при оплаті коштами спеціального фонду8114. Списання сум копійок з придбаних основних засобів801, 811364, 6755. Безоплатне отримання основних засобів101 - 1093646. Безоплатне отримання основних засобів за операціями з внутрівідомчої передачі в межах головного розпорядника бюджетних коштів101 - 109401, 1317. Отримання необоротних активів установою - замовником придбаних за операціями з внутрівідомчої передачі, які проводяться за рахунок власних надходжень спеціального фонду кошторису, коли установа - закупник є бюджетною установою104 - 109684

Додаток Ж

Кореспонденція рахунків з обліку надходження запасів

Зміст господарських операційКореспонденція рахунківДебетКредитОприбутковано запаси (вартість без ПДВ)20, 21, 23- придбані підзвітною особою362- що сплачені шляхом попередньої оплати364- що сплачені після їх отримання675Сума ПДВ з запасів, придбаних- за рахунок коштів загального фонду801362 364, 675за рахунок коштів спеціального фонду: якщо ПДВ не включеного до податкового кредиту:811 641якщо ПДВ включеного до податкового кредитуОтримання запасів як гуманітарної допомоги 20, 21, 23 364Отримані установою - замовником від установи - закупника за операціями з внутрівідомчої передачі- за загальним фондом20, 21, 23683- за спеціальним фондом684

Додаток И

Таблиця И.1 Кореспонденцію рахунків з обліку асигнувань із загального фонду бюджету

Зміст господарських операційКореспонденція рахунківДебетКредитГоловний розпорядник бюджетних коштів1. Одержано асигнування на власні видатки3217012. Одержано асигнування для фінансування підвідомчих установ (розпорядників коштів)322Розпорядник коштів нижчого рівня (які мають мережу)3. Одержано асигнування від головного розпорядника коштів на власні видатки3217014. Одержано асигнування для фінансування розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів322Розпорядник коштів нижчого рівня (які не мають мережу)5. Одержано асигнування від вище поставленого розпорядника коштів на власні видатки321701

Таблиця И.2

Кореспонденція рахунків з обліку доходів із спеціального фонду

Зміст господарських операційКореспонденція рахунківДебетКредит1. Нарахування плати за послуги, надання яких пов'язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетної установи, від господарської та/або виробничої діяльності3647112. Нарахування плати за оренду майна бюджетної установи3647113. Нарахування коштів від реалізації майна, відшкодування вартості майна, завданих збитків тощо363, 3647114. Пред'явлені рахунки замовникам за надані послуги6337116. Отримання спонсорських благодійних внесків та іншої гуманітарної допомоги301, 302, 3247127. Безоплатне отримання необоротних активів103 - 122 812712, 4018. Безоплатне отримання малоцінних та швидкозношуваних предметів221 812712, 4119. Оприбуткування гуманітарної допомоги231 - 236 238, 23971210. Отримання асигнувань із спеціального фонду (крім власних надходжень)326713Додаток К

Рис. К.1 Схема наявності та руху грошових коштів у касі бюджетної установи

Додаток Л

Рис. Л.1 Схема документообороту обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами

Додаток М

Рис. М.1. Схема облікового процесу з підзвітними особами з відрядження

Додаток Н

Рис. Н.1. Схема облікового процесу доходів загального фонду

Рис. Н.2. Схема документообороту обліку розрахунків з бюджетом

Додаток О

Прибутковий касовий ордер

Дніпропетровська митницянайменування підприємства (установи, організації)

Типова форма N КО-1

Ідентифікаційний

код ЄДРПОУ 20266740

Прибутковий касовий ордер N 167 від «28» липня 2011 р.ЛініявдрізуДніпропетровська митниця найменування підприємства (установи, організації) Квитанція до прибуткового касового ордера N 167 від від «28» липня 2011 р. Прийнято від гр. Ситько Сергія Миколайовича (ТОВ «Титановий вік» Підстава: плата за зберігання товарів і транспортних засобів згідно квитанції МД-1 від 28.07.2011 серії КБ № 279376 Сума Три тисячі пятсот тридцять сім грн. 72 коп (словами) М. П. Головний бухгалтер ______Н.М. Полянська_____ (підпис, прізвище, ініціали) Одержав касир __________Н.А.Весна________ (підпис, прізвище, ініціали)Кореспон-дуючий рахунок, субрахунокКод аналі-тичного рахункуСума цифрамиКод цільового призна-чення711 3537,72Прийнято від гр. Ситько Сергія Миколайовича (ТОВ «Титановий вік» Підстава: плата за зберігання товарів і транспортних засобів згідно квитанції МД-1 від 28.07.2011 серії КБ № 279376 Сума Три тисячі пятсот тридцять сім грн. 72 коп. (словами) Додатки: службова записка від 28.07.2011, квитанція МД-1 від 28.07.2011, серії КБ № 279376 Головний бухгалтер ______Н.М. Полянська_____ (підпис, прізвище, ініціали) Одержав касир __________Н.А.Весна________ (підпис, прізвище, ініціали)

Додаток П

Видатковий касовий ордер

Типова форма N КО-2

_Дніпропетровська митниця найменування підприємства (установи, організації)Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20266740

Видатковий касовий ордер від «27» грудня 2011 р.

Номер документаДата складанняКореспондуючий рахунок, субрахунокКод аналітичного рахункуСумаКод цільового призначення1234567817128.12.116611822,051111

Видати працівникам Дніпропетровської митниці, згідно відомості на виплату грошей № 348

(прізвище, ім'я, по батькові)

Підстава: заробітна плата за грудень 2011 р. зг. Відомості на виплату грошей № 348_______

Сума Одна тисяча вісімсот двадцять дві грн. 05 коп.____________

(словами)

Додаток: відомість за грудень 2011 р № 348________________

Керівник ______М.А Сухіна Головний бухгалтер ___Н.М. Полянська

(підпис, прізвище, ініціали) (підпис, прізвище, ініціали)

Одержав: Одна тисяча вісімсот двадцять дві грн. 05 коп._____

(словами)

«27» грудня 2011 р. Підпис одержувача ________________

За паспортом виданий Кіровським РВ ДГУ УМВС України в Дн-ській обл.. від 02.07.99 (найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача)

Видав касир _________________ Н.А.Весна

Додаток Р

Картка аналітичного обліку готівкових операцій

КАРТКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ГОТІВКОВИХ ОПЕРАЦІЙ за серпень 2011 р. Дніпропетровська митниця

ДатаКФК, загальний фонд, види спеціального фондуКЕКВЗалишок на початок місяцяЗа звітом касираНадходженняВидатокЗалишок на кінець місяця0,0001.08.2011загал.фондвідшкод. за відр.690,0002.08.2011загал.фондвідшкод. за відр.депозитШтраф136,0003.08.2011депозитШтрафспецфондвідшкод. за тр.книжку10,0810,08спецфонд10,0810,08спецфонд10,0810,08спецфонд10,0810,08спецфонд10,0810,08спецфонд10,0810,08спецфонд10,0810,0805.08.2011депозитштраф170,00170,00спецфондвитрати за збер.13,9613,96спецфондвитрати за збер.17,6217,62спецфондвитрати за збер.6,166,1608.08.2011депозитштраф170,00депозитштраф170,00спецфондвитрати за збер.13,96спецфондвитрати за збер.17,62спецфондвитрати за збер.6,1609.08.2011Депозитштраф170,00Депозитштраф136,00136,0010.08.2011Депозитштраф136,0016.08.2011загал.фондза путівку1247,401247,40загал.фондвідшкод. за тел. розмови1,021,02загал.фонд107,12107,12загал.фонд2,472,47загал.фонд2,962,96загал.фонд6,196,19загал.фонд46,4846,48загал.фонд328,80328,8017.07.2011загал.фондвідшкод. за тел. розмови1,02загал.фонд107,12загал.фонд2,47загал.фонд2,96загал.фонд6,19загал.фонд46,48загал.фонд328,80загал.фондзагал.фондза путівку0,40депозитштраф119,00119,0023.08.2011спецфондПлата за збер.1213,181213,1825.08.2011депозитгрошова застава310,11310,1126.08.2011спецфондПлата за збер.1072,461072,4629.08.2011спецфондПлата за збер.спецфондвідшкод. за тр.книжку6,006,0030.08.2011депозитштраф867,00867,00спецфондПлата за збер.2,702,70спецфондПлата за збер.23,1023,10спецфондПлата за збер.1,571,5731.08.2011депозитштраф867,00спецфондПлата за збер.2,70спецфондПлата за збер.23,10спецфондПлата за збер.1,57ВСЬОГО6,767,866,767,860,00

Виконавець заст. головного бухгалтера С.О. Демидова

Перевірив головний бухгалтера Н.М. Полянська

Додаток С

Звіт касира

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МИТНИЦЯ

Звіт касира

Каса за 27.12.2011 р.

Номер документаВід кого отримано, чи кому виданоНомер кореспондуючого рахунку, субрахункуНадходженняВидатокЗалишок на початок дня - 0,00171Видано заробітну плату за грудень 2011 року по відомості від 27/12/11 № 348661-11111822,05270Отримано в Ощадбанку заробітну плату по чеку АП 726751611-11111822,05Разом за день 1822,05 1822,05Залишок на кінець дня - 0,00

Касир _________А. Н. Весна

В касовій книзі перевірив і документи в кількості ______ прибуткових та__________ видаткових отримав

Бухгалтер____________________

Рис.1 Схема використання даних первинних документів в управлінні, контролі, фінансовій, і правовій роботі

ВСТУП У системі економічного контролю державна митна служба України відноситься до контролюючих органів спеціального призначення, і від злагодженості та

Больше работ по теме: