Переміщення та пропуск через митний кордон України окремих видів товарів

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО"

КРИМСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ







Курсова робота

з дисципліни

"Митне право"

на тему ПЕРЕМІЩЕННЯ ТА ПРОПУСК ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ОКРЕМИХ ВИДІВ ТОВАРІВ





Виконала: студентка 3 курсу 35 групи

Пятницька Карина Сергіївна








Сімферополь 2013

Зміст


Вступ

І. Основні принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України

ІІ. Порядок переміщення через митний кордон України транспортних засобів

ІІІ. Порядок переміщення через митний кордон валюти

VІ. Переміщення громадянами товарів через митний кордон України

Висновок

Використана література

Вступ


Митні заходи і митна політика існують відтоді, як існує сама держава, оскільки навіть на ранніх етапах розвитку державності спостерігаються зовнішньоторговельні звязки.

Першими митними договорами, в період існування Київської Русі, можна вважати договори князів Олега і Ігоря з Візантією, про забезпечення безперешкодних і безпечних відносин в сфері торгівлі між обома сторонами.

Також велику роль зіграв Богдан Хмельницький, зберігся універсал, який доручав організувати митну справу на кордонах України і встановив такси митних оплат, так звані "індукти" з привізного товару. Розвиток контрабанди прийшовся на ХІІ століття, а у 1782 році на основі указу Катерини ІІ "Про заснування особливого митного ланцюгу і варти для відвернення потаємного привезення товарів", підписаного в 1782 році була створена перша митна прикордонна варта.

З придбанням незалежності, перед Україною стала задача визначення своєї самостійної митної політики, створення власної митної системи і здійснення митного регулювання на своїй території, зміцнення митного кордону. Все це зумовило в числі першочергових заходів створення власних норм по регулюванню відносин, виникаючих в звязку і з приводу переміщення товарів і інших предметів через митний кордон України, які відповідали б міжнародним стандартам і правилам.

Певною мірою цим вимогам відповідають норми прийнятого 1991 році Митного кодексу України, цей акт став базовим для подальшого розвитку митного права. Але тепер, коли Україна так інтегрує в світову економіку потрібне вдосконалення Митного права, адже більшість проблем, виникаючих нині у відносинах митних органів з фізичними особами, а також субєктами зовнішньоекономічної діяльності, що задіяні у цій діяльності спричиняються незрозумілістю, складністю неоднозначністю, суперечливістю чинних нормативно правових актів, що регламентують провадження митних процедур в нашій крайні.

Темою моєї роботи є переміщення та пропуск через митний кордон України окремих видів товарів. Ціллю, розкрити основні принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, чітко окреслити порядок переміщення через митний кордон Украйни транспортних засобів, товарів, цінностей та валюти. Розповісти як найзрозуміліше про те, де здійснюється митний контроль, порядок його здійснення, а також, які документи при цьому необхідні. Висвітлити такі питання як відповідальність за порушення митного законодавства, і обмеження ввезення та вивозу товарів та іншого через митний кордон Украйни.

Виходячи з вище наведеного, слід констатувати значну актуальність теми дослідження, яка потребує ретельної уваги з урахуванням послідовного курсу України на інтеграцію в ЄС та інші організації світового господарства. Актуальність теми даної роботи зумовлена також необхідністю підвищення рівня правової культури українського населення, значна частина якого вважає норми митного законодавства бюрократичними, жорсткими, та обмежувальними, і зовсім не враховує їх позитивного значення. Також необхідно підвищити і правосвідомість і працівників митниць, яка повинна орієнтуватись на захист прав і свобод і законних інтересів громадян та субєктів зовнішньоекономічної діяльності.

Мною використовувались роботи таких авторів як: Владимиров К.Н, Трофімов С.К. Іванченко І.А., та інші. Також використовувались нормативно-правові акти регулюючи митне законодавство.

митний кордон контроль україна

І. Основні принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України


Основні принципи переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів встановлено у гл.13 МК України.

Згідно зі ст.95 МК України переміщення здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися через спеціально визначені пункти пропуску на митному кордоні. Перелік таких пунктів затверджує Кабінет Міністрів України.

За ст.96 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари:

) заборонені до ввезення в Україну;

) заборонені до вивезення з України;

) заборонені до транзиту через митну територію України;

) щодо яких не було здійснено митне оформлення;

) які переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог МК України та інших законів України.

До переміщення через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях забороняються культурні цінності.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятим 16 квіт. 1991 року. забороняється експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу; імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди здоровю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища; імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т.п., які суперечать відповідним нормам Конституції України; експорт та імпорт товарів, який здійснюється з порушенням прав промислової та інтелектуальної власності.

На окремі товари можуть запроваджуватися обмеження в разі їх переміщення через митний кордон України (товарні обмеження). Пропуск таких товарів здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції.

Переліки товарів, переміщення яких через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів, а також порядок видачі таких дозволів та органи державної влади, уповноважені їх видавати, визначає Кабінет Міністрів України.

Обмеження можуть бути встановлені в торгівлі з окремими групами країн (географічні обмеження); обмеження можуть діяти впродовж визначеного строку (обмеження за часом).

Обмеження переміщення можуть встановлюватися в актах вітчизняного, а також у джерелах міжнародного права: міжнародних договорах, рішеннях міжнародних організацій (про режим міжнародних санкцій тощо). Про існування обмежень Держмитслужба України повідомляє регіональні митні органи.

Щодо актів українського законодавства, які встановлюють обмеження на ввезення чи вивезення товарів, то підставою для їх прийняття є інтереси економічної політики; захист економічної основи суверенітету; захист внутрішнього споживчого ринку; відповідний захід на дискримінаційні акти іноземних держав та їх союзів; виконання міжнародних зобовязань тощо. Прикладом введення таких обмежень є постанови Уряду України з цих питань, які приймаються щорічно. З метою формування раціональної структури експорту та імпорту окремих видів товарів і виконання відповідних міжнародних угод ними встановлюються кількісні обмеження шляхом введення квотування товарів, ліцензування залежно як від обраного режиму переміщення (експорт чи імпорт), так і від укладених міжурядових угод, що мають економічний характер (наприклад, експорт визначених видів товарів у окремі держави та їх союзи), або на підставі міжнародних договорів та рішень міжнародних організацій (наприклад, експорт / імпорт озоноруйнівних речовин згідно з Монреальським протоколом).

В даний момент предметами, забороненими до ввезення та вивезення з України, є:

. Наркотичні і психотропні речовини, а також прилади для паління гашишу та опіуму, у разі необхідності зазначених предметів ввезення може бути здійсненне з особливого дозволу Міністерства охорони здоровя України.

. Сильнодіючі, отруйні, радіоактивні, вибухові речовини, інші предмети, які можуть завдати шкоди здоровю, чи загрожувати життю населення чи тваринного світу або можуть привести до руйнування навколишнього середовища (крім випадків передбачених законодавством).

Крім того, до ввезення заборонені: друковані матеріали, кліше, негативи, зняті плівки, фотографії, кінострічки, відеозаписи, малюнки, та інші друковані й образотворчі матеріали, що містять пропаганду ідей війни, расизму, расової дискримінації, і геноциду, а також спрямовані на підрив територіальної цілісності України, її політичної незалежності, державного суверенітету. Окремо заборонено ввезення продукції порнографічного характеру, а також інші предмети, заборонені до ввезення на територію України. Предметами забороненими до вивезення з України,є твори мистецтва, культурні й історичні цінності (картини, скульптури, малюнки, акварелі,різноманітні види гравюр, мініатюри, вироби з порцеляни, кришталю, кераміки, дерева, шкіри, дорогоцінних і недорогоцінних каменів, дорогоцінних і недорогоцінних металів, кістки, предмети художніх народних промислів, гобелени, меблі, художній одяг в взуття, нумізматика (монети), художня зброя, книги, рукописи, пластинки, музичні інструменти, поштові марки, та інші предмети, що складають велику художню, історичну, наукову, іншу культурну цінність. Разом із тим зазначені предмети можуть бути вивезені тільки з особливого дозволу Міністерства культури України. Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами: для організації виставок; для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень; у звязку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю; в інших випадках, передбачених законодавством України. Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обовязковій державній експертизі.

Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства разом з Державною митною службою України.

Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.

Ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі культурні цінності підлягають вилученню митними органами України з метою повернення їх у встановленому порядку власнику.

При здійсненні контролю за переміщенням культурних цінностей митні органи взаємодіють із спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей - Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і мистецтв України, а також з Головним архівним управлінням України та Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей.

Для координації роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо управління та здійснення контролю за вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей створюється Міжвідомча рада з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.

Державна служба контролю в межах своєї компетенції: забезпечує проведення державної експертизи Державна служба контролю в межах своєї компетенції:

забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення), та при поверненні після тимчасового вивезення;

розглядає клопотання власників культурних цінностей або уповноважених ними осіб;

приймає рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;

видає свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;

здійснює реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) культурних цінностей;

складає переліки культурних цінностей, що вивозяться (тимчасово вивозяться), і встановлює режим тимчасового вивезення;

інформує громадськість в Україні та за її межами про факти втрати або крадіжки культурних цінностей;

здійснює необхідні заходи для повернення викрадених, незаконно вивезених та евакуйованих і не повернутих культурних цінностей;

розробляє та здійснює заходи,спрямовані на виконання міжнародних зобовязань України з питань запобігання незаконним вивезенню, ввезенню та поверненню культурних цінностей.

Державна служба контролю за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. Про прийняте рішення власник культурних цінностей чи уповноважена ним особа письмово повідомляється в місячний термін від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття Державною службою контролю рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Крім того, митним законодавство встановлена безумовна заборона переміщення через митний кордон України будь-яких культурних цінностей у міжнародних поштових відправленнях (ч.3 ст.96 МК).

Законом України "Про металобрухт" від 05.05.1999 р. заборонено експорт брухту та відходів кольорових металів; експорт металобрухту, який утворився у військових частинах, військових установах, військових навчальних закладах Збройних Сил України та інших військових формуваннях, експорт списаних на металобрухт агрегатів машин, кораблів, плавзасобів, військової техніки, рухомого складу залізничного транспорту в нерозібраному вигляді; експорт брухту легованих чорних металів (легованого металобрухту). Вивезення за межі митної території України як давальницької сировини брухту та відходів кольорових металів забороняється.

Законом України "Про ветеринарну медицину" в редакції від 15.11.2001 р. заборонено ввезення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на територію України продукції тваринного походження для власного споживання.

Заборони, встановлені на міжнародному рівні, мають назву "ембарго" та застосовуються на підставі рішень міжнародних організацій. Ембарго бувають повними або частковими. Наприклад, за резолюціями Ради Безпеки ООН може бути встановлена повна або часткова заборона (обмеження) експорту товарів військового призначення або подвійного використання до відповідних держав. Такі заборони, встановлені на міжнародному рівні, застосовуються Україною на підставі Конституції України та Закону України "Про міжнародні договори України" від 29 черв. 2004

Статтею 27 МК України передбачено, що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Митне оформлення цих товарів завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції. Органи державної влади, уповноважені видавати такі дозволи, та порядок видачі дозволів визначає Кабінет Міністрів України.

Наприклад, фітосанітарний контроль запроваджується з метою запобігання завезенню та поширенню на території України небезпечних шкідників, хвороб рослин і бурянів. Відповідно до ст.11 Закону України "Про карантин рослин" від 30 черв. 1993 р. ввезення в Україну матеріалів, що підлягають фітосанітарному контролю, проводиться за наявності:

фітосанітарного сертифіката, що видається державними органами з карантину і захисту рослин країни-експортера;

карантинного дозволу на імпорт, що видається Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

Перелік підкарантинних матеріалів та обєктів визначається Статутом з карантину рослин в Україні, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Фітосанітарний контроль поширюється на всі продукти рослинного походження і здійснюється згідно з Правилами фітосанітарного контролю на державному кордоні України.

Державний ветеринарно-санітарний контроль і нагляд за якістю продукції тваринного походження і безпекою ї переміщення здійснюється відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину".

Санітарно-епідеміологічний контроль. Проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи стосовно розробки, виробництва і застосування продукції, що може негативно впливати на здоровя людини, покладено на органи Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоровя. Основні положення та вимоги щодо захисту населення від застосування недоброякісної продукції визначено Законом України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994 р. Під дію санітарно-епідеміологічного контролю підпадають продукти харчування, лакофарбові вироби, будівельні матеріали, побутові прилади та вироби, транспортні засоби, обчислювальна техніка. Згідно із Законом України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17.07.1997 р. підлягає обовязковому санітарно-епідеміологічному контролю сільськогосподарська продукція, що возиться на митну територію України.

Ввозити такі товари з-за кордону і реалізувати чи використовувати їх в Україні можна лише за наявності гігієнічного висновку санітарно-гігієнічної експертизи.

Екологічний контроль запроваджується в пунктах пропуску через державний кордон з метою гарантування екологічної безпеки при ввезенні на територію України небезпечної для здоровя населення і навколишнього середовища продукції (відходів, вторинної сировини тощо). Перелік пунктів пропуску (митних постів) через державний кордон, в яких здійснюється цей вид контролю, затверджує Кабінет Міністрів України.

Екологічному контролю підлягають: транспортні засоби, у тому числі літаки, судна, військові кораблі; вантажі, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоровя людей речовини, засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, добрива; всі види риб, диких тварин і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.

Для переміщення через митний кордон України деяких товарів необхідно предявити при їх митному оформленні спеціальні дозволи або додаткові документи. Наприклад, з метою гарантування національної безпеки і виконання Україною міжнародних зобовязань з нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач звичайних видів озброєння запроваджено Державний експортний контроль. Це комплекс заходів, які застосовують державні ограни З. метою забезпечення контролю за міжнародними передачами озброєння, військової і спеціальної техніки, окремих видів сировини, матеріалів, устаткування і технологій, що можуть бути використані для їх виготовлення.

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 р. Державний гемологічний центр проводить незалежну експертизу та контроль за якістю сировини і виробів із дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння і виробів з них. Експертний висновок встановленого Міністерством фінансів зразка відносно експертизи вартості та якості дорогоцінного, напівдорогоцінного і декоративного каміння у виробах і сировині є обовязковим для надання митним службам.

Із метою реалізації єдиної технічної политики в галузі стандартизації, метрології і сертифікації, захисту інтересів споживачів і держави в питаниях безпеки продукції для життя, здоровя і майна громадян, охорони навколишнього середовища Декретом Кабінету Міністрів "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 трав. 1993 р. за № 46-93 було введено сертифікування імпортних товарів (продукції), що переміщуються через митний кордон України з метою подальшої купівлі-продажу або обміну.

Перелік товарів (продукції), що підлягають обовязковій сертифікації при ввезенні на митну територію України, визначено низкою законодавчих актів.

Ці питання врегульовано Законом України "Про підтвердження відповідності" від 17 трав. 2001 р. Перелік продукції, що підлягає обовязковій сертифікації в Україні затверджено наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 30 серп. 2002 р.


ІІ. Порядок переміщення через митний кордон України транспортних засобів


Для здійснення прикордонного контролю, митного контролю, транспортних засобів у пунктах пропуску для автомобільного сполучення визначаються окремі смуги руху.

"Червоний коридор " - для транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення товарів у рамках зовнішньоекономічних договорів субєктів зовнішньоекономічної діяльності;

що здійснюють перевезення товарів фізичних осіб, які не є субєктами зовнішньоекономічної діяльності, в обсягах, що підлягають обовязковому письмовому декларуванню та оподаткуванню;

що використовуються для перевезення зовнішньоекономічних вантажів та переміщуються порожніми

вантажних і вантажно-пасажирських мікроавтобусів;

легкових транспортних засобів з причепами, що використовуються (можуть використовуватися для перевезення товарів.

Транспортний засіб зупиняється поблизу кабіни, у якій розміщуються посадова особа підрозділу з охорони державного кордону, посадова особа митного органу. Водій повинен передати такі документи:

паспортні документи;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і посвідчення водія;

документи на право власності та користування транспортним засобом;

товаросупровідні документи.

Пасажири, які прямують на транспортному засобі особисто подають паспортні документи.

Посадова особа підрозділу х охорони державного кордону здійснює перевірку паспортних документів, вивчає товаросупровідні документи, проставляє штамп ПМК та вносить до електронного журналу такі відомості:

напрямок переміщення товару та транспортного засобу;

номер контрольного талона проходження по "червоному коридору"

реєстраційний номер транспортного засобу;

тип транспортного засобу;

країна реєстрації транспортного засобу;

найменування товару (у разі переміщення консолідованого вантажу робиться запис "консолідований вантаж");

дата, час;

Під час перевірки документів і митного контролю з метою виявлення можливих місць укриття порушників кордону, контрабанди, зброї, вибухових речовин, наркотичних засобів, матеріалів і предметів, заборонених до ввезення в Україну або вивезення з України, предметів, що підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню або переміщуються з порушенням чинного митного законодавства, посадовими особами підрозділу з охорони державного кордону здійснюється візуальний огляд транспортного засобу.

На підставі результатів аналізу та оцінки ризиків посадовою особою підрозділу з охорони державного кордону може бути ініційоване проведення спільного огляду транспортних засобів або товарів, з метою виявлення місць укриття порушників кордону, контрабанди зброї, вибухових речовин, наркотичних засобів.

Закінчення процедури митного оформлення транспортного засобу та товару засвідчується про ставленням у контрольному талоні проходження по "червоному коридору" особистої номерної печатки посадовою особою митного органу, після чого транспортний засіб направляється на вїзд з пункту пропуску.

"Зелений коридор" - для легкових автотранспортних засобів, що належать громадянам або юридичним особам, інших транспортних засобів, які, не зняті з обліку, не є об'єктом зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і використовуються виключно для переміщення через митний кордон особистих речей громадян та товарів в обсягах, що не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню. Вибір особою (водієм чи пасажиром) смуги руху "зелений коридор" означає вибір форми декларування товарів, транспортних засобів та особистих речей шляхом учинення відповідних дій.

Транспортний засіб здійснює зупинку один раз на лінії паспортного контролю. Перевірка документів та митний контроль проводяться без виходу пасажирів та водія з транспортного засобу. Перевірка документів здійснюється посадовою особою підрозділу з охорони державного кордону шляхом: огляду документа, що пред'являється, визначення його виду і відповідності встановленому зразку; звірення фотокартки в документі з особою пред'явника; візуальної перевірки документа і, за потреби, з використанням технічних засобів з метою виявлення підробок або їх ознак; перевірки правильності заповнення документів; перевірки відповідності відомостей, зазначених у візі (візовій етикетці) України (дозволі на в'їзд в Україну) або в документі, що підтверджує мету поїздки (вкладці, туристичному ваучері, свідоцтві про запрошення, телеграмі - запрошенні, іменному списку тощо), пред'явленому документу; перевірки наявності доручень правоохоронних органів щодо пред'явника документа; поставлення в паспортному документі, за потреби, відмітки "В'їзд" або "Виїзд"; занесення відомостей про особу до відповідних баз даних.

Митний контроль здійснюється посадовою особою митного органу шляхом візуального огляду транспортного засобу, перевірки документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб (або користування ним), реєстраційних (технічних) документів, документів, що підтверджують постійне місце проживання особи, а також внесення до відповідного електронного журналу таких відомостей: марка, модель; П.І.Б. та місце проживання водія; реєстраційний номер транспортного засобу (у разі наявності відповідних технічних засобів контролю заноситься автоматично за результатами сканування або коригування); VIN - код транспортного засобу.

У разі ввезення громадянином-нерезидентом транспортного засобу, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, посадова особа митного органу інформує його про необхідність ознайомлення з умовами тимчасового ввезення транспортних засобів (транзиту) на митну територію України, відомості про які розміщені на інформаційних стендах, розташованих перед зоною митного контролю та безпосередньо у цій зоні, зокрема про:

необхідність обов'язкової реєстрації транспортних засобів в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (для транспортних засобів за кодами 87.01-87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (2371г-14), якщо строк їх тимчасового ввезення для власного користування перевищуватиме два місяці);

необхідність обов'язкового вивезення транспортного засобу за межі України в строк, визначений законодавством, або оформлення цього транспортного засобу з метою вільного обігу на митній території України в порядку, установленому законодавством України;

відповідальність за порушення визначених законодавством умов тимчасового ввезення (транзиту) на митну територію України транспортних засобів, що перебувають на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, визначену Митним кодексом України (92-15).

Громадянин-нерезидент, який тимчасово ввозить транспортний засіб, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, не надає письмового зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу.

Органи охорони державного кордону та митні органи взаємодіють між собою з метою забезпечення виконання законодавства України особами, які ввозять в Україну транспортні засоби. У разі отримання інформації щодо факту не вивезення громадянином-нерезидентом раніше ввезеного на митну територію України транспортного засобу, вповноважена посадова особа митного органу вживає заходів для з'ясування причин і обставин не вивезення цього транспортного засобу а також вивчає питання щодо можливої наявності ознак порушень митних правил.

Під час проведення перевірки документів і митного контролю з метою виявлення можливих місць укриття порушників кордону, контрабанди зброї, вибухових речовин, наркотиків, матеріалів і предметів, заборонених до ввезення в Україну або вивезення з України, предметів, що підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню або переміщуються з порушенням чинного митного законодавства, посадовими особами підрозділу з охорони державного кордону та митного органу здійснюється візуальний огляд транспортного засобу.

На підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, за ініціативою посадової особи підрозділу з охорони державного кордону чи митного органу, транспортний засіб може бути виведений із загального потоку і перенаправлений зі смуги руху "зелений коридор" на смугу руху "червоний коридор" або в місце здійснення митного контролю та митного оформлення для проведення митного огляду.

"Окрема смуга руху" - місце здійснення прикордонного контролю і митного контролю та митного оформлення автобусів, що здійснюють регулярні та нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів (у тому числі - туристичних груп), що визначається з урахуванням існуючої інфраструктури пункту пропуску.

Прикордонний та митний контроль рейсових автобусів, автобусів з організованими туристичними групами та офіційними делегаціями здійснюється, як правило, без виходу пасажирів. У разі причетності осіб (пасажирів чи водія) до незаконного перевезення в автобусі осіб, предметів з ознаками контрабанди або порушень митних правил прикордонний та митний контроль транспортного засобу проводяться спільно.

Якщо посадова особа підрозділу з охорони державного кордону ініціювала проведення спільного огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів та речей, до підрозділу митного оформлення подається заява про необхідність проведення спільного огляду транспортного засобу та товарів з викладенням підстав для здійснення такого огляду

Старший зміни підрозділу митного оформлення приймає рішення щодо проведення спільного огляду та визначає посадову особу для його проведення. Спільний огляд транспортного засобу та товарів проводиться з урахуванням положень статті 63 Митного кодексу України (92-15).

За результатами огляду ініціатором огляду складається акт спільного огляду транспортного засобу, товарів, інших предметів та речей. Акт спільного огляду складається в трьох примірниках: перший і другий примірники акта залишаються в справах митних органів та органів охорони державного кордону для обліку, контролю і звітності; третій примірник видається уповноваженій особі. Усі примірники акта спільного огляду підписуються всіма членами спільної групи. Акт спільного огляду зберігається у справах митного органу протягом 3 років разом з документами, на підставі яких було здійснено пропуск товарів та транспортних засобів через державний кордон України.

Під час здійснення спільного огляду завданнями представників спільних груп є:

для посадових осіб підрозділів охорони державного кордону:

пошук та затримання осіб, причетних до спроб порушення державного кордону;

виявлення зброї, наркотичних та вибухових речовин;

контроль виконання режимних правил під час здійснення огляду транспортних засобів;

для посадових осіб митних органів:

визначення товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню, потреби в проведенні інших видів контролю;

пошук і затримання товарів, що переміщуються з порушенням законодавства.

Якщо є підстави вважати, що товари і транспортні засоби переміщуються через державний кордон України з порушенням законодавства з питань державного кордону, начальник митниці або його заступник (за поданням органу охорони державного кордону) може прийняти рішення щодо спільного переогляду транспортних засобів. Такими підставами можуть бути: оперативна інформація про намір або здійснення злочину, зовнішні ознаки порушення цілісності вантажного відсіку транспортного засобу, результати використання службових собак або технічних засобів контролю.

Ініціатором проведення спільного переогляду є старший зміни прикордонних нарядів. Для проведення спільного переогляду ініціатор надає письмову інформацію начальнику митниці або його заступнику.

Начальник митниці або його заступник після отримання інформації протягом однієї години приймає рішення про проведення спільного переогляду транспортного засобу та товарів. У разі позитивного рішення, яке оформлюється відповідною резолюцією на письмовій інформації; спільний переогляд здійснюється за участю працівників митниці з урахуванням норм та вимог статті 63 Митного кодексу України (92-15). За результатами переогляду складається акт про переогляд оформлених митними органами транспортних засобів, товарів, інших предметів та речей.

Також підлягають митному контролю судна і товари що переміщуються через митний кордон України.

У пунктах пропуску через державний кордон України в морських (річкових) портах, а також в акваторіях портів, відкритих для міжнародних перевезень, митні органи за погодженням з органами охорони державного кордону встановлюють постійні або тимчасові зони митного контролю. На суднах митні органи встановлюють тимчасові зони митного контролю. Режим тимчасових зон митного контролю доводиться до відома осіб, безпосередньо присутніх під час проведення митного контролю та митного оформлення. Забезпечення охорони зон митного контролю покладається на підрозділи митної варти.

Контроль суден при їх переміщенні через митний кордон України здійснюється комісією, що складається з представників органу охорони державного кордону, митного органу, агентської організації (морського агента) та адміністрації порту, а в передбачених законодавством випадках - інших контрольних органів. Керівництво комісією (координацію роботи комісії при застосуванні до судна вільної практики) здійснює старший наряду органу охорони державного кордону.

Особи, яким дозволено відвідання судна під час роботи комісії (під час здійснення вантажних операцій без участі комісії на борту судна при застосуванні до судна вільної практики), можуть перебувати на ньому тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих обов'язків. Такі особи не повинні мати при собі предметів, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством, крім тих, що використовуються ними для виконання своїх службових обов'язків. Предмети цих осіб декларуються ними усно чи письмово на вимогу посадової особи митного органу. За рішенням посадової особи митного органу може здійснюватися вибірковий митний контроль переміщуваних предметів із застосуванням технічних засобів митного контролю.

Митний контроль за переміщенням суден і товарів, що перебувають на них, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України, які визначено Кабінетом Міністрів України. Митний контроль суден і товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, здійснюється митним органом, як правило, біля причалів, в акваторіях портів або на місці якірної стоянки на рейді. Митний контроль в акваторіях портів та на місці якірної стоянки на рейді здійснюється за погодженням з органом охорони державного кордону. Місце стоянки судна під час проведення митного контролю та митного оформлення, вивантаження або навантаження, а також посадки й висадки пасажирів визначається адміністрацією порту за погодженням з митним органом та органом охорони державного кордону. Зміна такого місця стоянки судна проводиться з відома митного органу й органу охорони державного кордону, за винятком випадків аварії та стихійного лиха, при цьому адміністрація порту негайно повідомляє про це митний орган.

Якщо судно внаслідок аварії, стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозі досягти одного з місць здійснення митного контролю на митній території України, вивантаження з нього товарів допускається в місцях, де немає митних органів. У таких випадках капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання цих товарів та пред'явлення їх найближчому митному органу.

Митний контроль та митне оформлення судна, що прибуває на митну територію України або вибуває за її межі, здійснюються, як правило, на його борту. Огляд судна контрольними органами проводиться після узгодження з органом охорони державного кордону та митним органом. Митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються членами екіпажів цих суден, можуть здійснюватися безпосередньо на борту судна.

Митний контроль та митне оформлення іноземних суден можуть здійснюватись документально за умови їх постійного перебування під контролем митного органу в зонах митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України. Митний контроль та митне оформлення товарів, що переміщуються членами екіпажів та пасажирами цих суден, здійснюються біля борту судна або в іншому місці у межах зони митного контролю, яке визначено адміністрацією порту та погоджено з митним органом та органом охорони державного кордону.

Капітан судна або агентська організація (морський агент) особисто або через адміністрацію порту не пізніше ніж за 4 години до прибуття (вибуття) судна подає до митного органу заявку на здійснення митного контролю судна (далі - заявка) з наступним уточненням інформації за 1 годину до початку митного контролю.

Заявка подається у довільній формі і повинна містити таку інформацію:

назва судна, його тип, код ІМО, національна належність, порт приписки;

дата та час прибуття (вибуття);

місце стоянки;

характер та кількість товарів;

кількість членів екіпажу та пасажирів (із зазначенням кількості громадян України);

назви портів, до яких заходило судно під час рейсу;

найменування агентської організації (морського агента) (за наявності).

Діяльність контролюючих органів, транспортних та інших організацій і установ під час здійснення пропуску суден через державний кордон координується органами охорони державного кордону.

Митний контроль на залізничному транспорті здійснюється відповідно до глави" 18 МК України та спеціальних правил митними органами. Так, ст.139 МК встановлює, що у зонах митного контролю пунктів пропускання залізничного транспорту на державному кордоні України здійснюється перевірка документів, огляд залізничного рухомого складу, а також інші передбачені чинним законодавством митні процедури. При цьому розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за свій рахунок

Порядок та терміни проведення митного контролю на залізничному транспорті визначаються загальними технологічними схемами, які затверджуються начальниками залізничних станцій, митних органів та органів охорони Державного кордону України.

При надходженні до митного контролю товарів, що перевозяться залізничним транспортом, працівники залізничної станції подають до митного органу:

) передатну відомість (багажний список);

) залізничні накладні;

) інші документи, передбачені МК, міжнародними договорами України, та іншими законодавчими актами України з питань митної справи.

Митний контроль товарів і транспортних засобів у міжнародному залізничному сполученні здійснюється в зонах митного контролю.

ІІІ. Порядок переміщення через митний кордон валюти


Готівка - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки;

Валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України.

Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України. "валюта України" розуміється як власне валюта України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України а також платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

Фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів,

починаючи з дня видачі. резиденти" - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном.

Фізична особа - нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі. "нерезиденти" - фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України. Фізична особа - нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки,

письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Юридична особа ввозить готівку в Україну або вивозить її за межі України через повноважного представника без обмеження суми на умовах письмового декларування відповідному митному органу в повному обсязі.

Повноважний представник юридичної особи, якій належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні/за межами України) транспортні засоби, що здійснюють пасажирські рейси, ввозить/вивозить готівку, що отримана на транспортному засобі за надані послуги та/або реалізований товар, на підставі відповідних касових документів.

Повноважний представник декларує готівку, яку ввозить/вивозить за дорученням юридичної особи, та власні кошти окремо з використанням двох примірників митної декларації. Підставою для ввезення/вивезення готівки капітаном судна закордонного плавання є генеральна (загальна) декларація.

Фізична особа - нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації у випадках, передбачених законодавством України.

Дозволяється пересилати в Україну та за межі України готівку в міжнародних поштових відправленнях та в міжнародних експрес-відправленнях з оголошеною цінністю з дотриманням вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270 (270-2009-п), Конвенції щодо уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень (995_594), постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1948 (1948-2002-п)"Деякі питання здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових та експрес-відправленнях":

а) фізичним особам, юридичним особам (крім уповноважених банків) у сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро;

б) уповноваженим банкам.

Пункт 1 глави 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 457 (z1249-10) від 08.10.2010 }

. Міжнародні поштові відправлення та міжнародні експрес-відправлення, у які вкладена готівка в сумі, що перевищує встановлені норми, отримувачам не видаються, а повертаються відправникам.

Що стосується, банківських металів,

Фізична особа має право ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, що вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота - 900, для срібла - 925, для платини та паладію - 999.

Фізична особа має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на підставі індивідуальної ліцензії на вивезення за межі України банківських металів (далі - ліцензія) (додаток 1) та за умови письмового декларування митному органу.

Ліцензію видає територіальне управління Національного банку за місцем проживання фізичної особи. Для отримання ліцензії фізична особа має подати такі документи:

заяву про видачу ліцензії в довільній формі;

копії сторінок паспорта (або документа, що його замінює), які містять прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, серію і номер паспорта (або документа, що його замінює), місце проживання;

копії документів, що підтверджують придбання банківських

металів в уповноважених банках.

Банківські метали вагою, що перевищує 500 г, мають право ввозити в Україну виключно уповноважені банки.

Юридичні особи (крім уповноважених банків) не мають права ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали, за винятком увезення в Україну юридичною особою-резидентом банківських металів, що виготовлені нерезидентом за договором про перероблення (афінаж) давальницької сировини, якщо ці банківські метали в повному обсязі продаються Національному банку України (Державній скарбниці України). Підставою для ввезення в Україну цих банківських металів є спеціальний дозвіл Національного банку України.

Підставою для надання юридичній особі-резиденту спеціального дозволу є такі документи:

заява;

копія договору з нерезидентом про перероблення (афінаж) банківських металів з давальницької сировини;

копія договору про продаж банківських металів Національному банку України.

Юридична особа-резидент подає до Національного банку України в строк не більше ніж 10 робочих днів з дати оформлення митної декларації на ввезення банківських металів копію митної декларації та опис увезених банківських металів з розподілом за вагою зливків, за номіналом монет, засвідчені підписом керівника або заступника керівника юридичної особи-резидента та відбитком печатки цієї юридичної особи.


VІ. Переміщення громадянами товарів через митний кордон України


Пересічення громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон за документами на право в'їзду/виїзду з України.

Документами, що дають право на пересічення державного кордону, є:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон (загальногромадянський закордонний паспорт);

дипломатичний паспорт;

службовий паспорт;

проїзний документ дитини;

посвідчення особи моряка;

посвідчення члена екіпажу.

Існують випадки, прямо передбачені в міжнародних договорах України, коли замість вищезазначених документів можуть використовуватись інші документи на право в'їзду/виїзду з України.

У випадку втрати громадянином, який постійно проживає в Україні, зазначених документів за межами України, документом, що дає право на в'їзд до України, буде посвідченням особи на в'їзд до України, яке видається консульською установою України за кордоном. Такий документ (на право виїзду з України і в'їзду до України) як-посвідчення особи на повернення до України, вважається дійсним, якщо воно відповідає спеціально встановленому зразку уповноваженого на те (консульського) органа й оформлений належним чином.

Крім того, громадянин України не може бути обмежений у праві на в'їзд до України.

З метою спрощення порядку виїзду громадян України за кордон встановлено, що виїзд громадян за кордон здійснюється за відповідними документами, дійсними для поїздок за кордон, без внесення до них дозвільних записів, за наявності візи іноземної держави, до якої прямує громадянин або запрошення встановленого зразку, якщо інше не передбачено міжнародним Договором України.

В пункті пропуску громадяни, їх транспортні засоби, вантажі та інше майно підлягають прикордонному і митному контролю і контролю з метою безпеки цивільної авіації (для повітряного сполучення), а також санітарно-карантинному, ветеринарному, екологічному контролю, контролю вивезення з України культурних цінностей та інших видів контролю, передбачених законодавством.

В тих випадках, коли відбувається ввезення до території України або вивезення за її межі громадянами рослин, тварин, предметів тваринного і рослинного походження, токсичних і радіоактивних речовин, сировини та інших матеріалів, митне оформлення може бути завершеним тільки по закінченні відповідних - ветеринарного, фітосанітарного, екологічного - видів контролю.

Прикордонний контроль є одним з важливих видів контролю, тому він передбачає перевірку в громадян паспортів, огляд транспортних засобів вантажів та іншого майна і пропуск їх через державний кордон. Для правильного проведення прикордонного контролю громадяни надають службовій особі контрольно-пропускного пункту Прикордонних військ паспорт, а в разі потреби, й інші документи, передбачені відповідними міжнародними договорами України.

В ході перевірки паспортів, службові особи КПП з'ясовують наявність обмежуючих обставин, за яких громадянинові може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а в разі потреби, проводять опитування громадян, які перетинають державний кордон, для з'ясування обставин, пов'язаних з їх пропуском через державний кордон.

Відповідно до ст.110 МК, яка встановлює засоби та способи переміщення товарів, громадяни можуть перемішувати товари засобами авіаційного, водного, автомобільного й залізничного транспорту шляхом:

міжнародних відправлень;

-використання ручної поклажі;

супроводжуваного багажу;

несупроводжуваного багажу;

міжнародних поштових відправлень;

міжнародних єкспресс - відправлень.

Згідно зі статтею 71 цієї глави митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент.

Митне оформлення товарів (крім тих, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, а також автомобілів), які ввозяться на митну територію України громадянами, здійснюється у пунктах пропуску через митний кордон України. Митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами у несупроводжуваному багажі, здійснюється митними органами за місцем проживання або тимчасового перебування зазначених громадян. Місця здійснення митного оформлення автомобілів, які ввозяться на митну територію України громадянами, визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. На прохання осіб, що переміщують через митний кордон України товари і транспортні засоби, митне оформлення їх може здійснюватися поза місцем розташування митних органів, а також поза робочим часом, установленим для митних органів, на умовах, визначених МК. Слід зауважити, що згідно зі статтею 80 МК, у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Висновок


Вивчивши основні принципи і порядок переміщення транспортних засобів, товарів валюти, через митний кордон України можемо зробити деякі висновки.

Митне право - це комплексна галузь права, яка є системою правових норм різної галузевої належності, що встановлюються (санкціонуються) державою і призначені для регулювання суспільних відносин у зв 'язку з переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон України, справлянням митних платежів, здійсненням митних формальностей та вжиттям інших заходів, спрямованих на практичну реалізацію митної політики.

Основні принципи переміщення через митний кордон товарів та транспортних засобів встановлено у гл.13 МК України.

Щодо актів українського законодавства, які встановлюють обмеження на ввезення чи вивезення товарів, то підставою для їх прийняття є інтереси економічної політики; захист економічної основи суверенітету; захист внутрішнього споживчого ринку; відповідний захід на дискримінаційні акти іноземних держав та їх союзів; виконання міжнародних зобовязань тощо. Прикладом введення таких обмежень є постанови Уряду України з цих питань, які приймаються щорічно.

Прикордонний контроль є одним з важливих видів контролю, тому він передбачає перевірку в громадян паспортів, огляд транспортних засобів вантажів та іншого майна і пропуск їх через державний кордон.

Звертає на себе увагу і не може не радувати загальне "усовременивание" та спрощення встановлених митних процедур, зокрема, це стосується електронного декларування, можливості митного оформлення товарів у будь-якому митному органі без "прив'язки" до місця реєстрації підприємства, проведення митного оформлення протягом чотирьох годин з моменту подання митної декларації, а також розширення прав оскарження дій митних органів, звільнення декларанта від відповідальності за ненавмисні помилки, персоніфікація відповідальності посадових осіб митного органу за неправомірні затримки з митним оформленням.

Але тепер, коли Україна так інтегрує в світову економіку потрібне вдосконалення Митного права, адже більшість проблем, виникаючих нині у відносинах митних органів з фізичними особами, а також субєктами зовнішньоекономічної діяльності, що задіяні у цій діяльності спричиняються незрозумілістю, складністю неоднозначністю, суперечливістю чинних нормативно правових актів, що регламентують провадження митних процедур в нашій крайні.

Прийняття нового Митного кодексу відбиває прагнення законодавця наблизити чинне законодавство України до міжнародних стандартів, привівши його у відповідність до вимог Генеральної угоди про тарифи і торгівлю, Кіотської конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення та деяких інших актів міжнародного права.

В іншому, Україна все ще потребує вдосконалення митного законодавства, приведення його у повну відповідність як з власними нормативно - правовими актами, для усунення проміжок та колізій так і з міжнародними. Це є важливим для нашої України, як країни що прагне до інтеграції в Європейський Союз.

Використана література


1. Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку пунктів пропуску через митний кордон України, через які дозволяється переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 25.12.2002 р. № 1950 // Офіц. вісн. України. - 2002. - № 52. - Ст.2371 та "Про затвердження переліку пунктів пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон України для переміщення громадянами транспортних засобів та шасі і кузовів до них" від 25.12.2002 р. № 1987 // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 1. - Ст.12.

. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятий16 квіт. 1991 року // Відом. Верхов. Ради УРСР. - 1991. - № 29. - Ст.377.

. Про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню у 2004 р.: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2003 р. № 1996 // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 52. - Ст.2784.

. Митне регулювання: Навчальний посібник. - 2-ге вид. /К.Н. Владимиров; В.Ю. Бардачова. Херсон: Олді - плюс, 2002-336с.

. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552.

. Закон України "Про металобрухт" від 05.05.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України1999. - № 25. - Ст.212.; 2001. - № 1. - Ст.3.

. Закон України "Про ветеринарну медицину" в редакції від 15.11.2001 р. // Відомості Верховної Ради // 2002. - № 8. - Ст.62.

. Закону України "Про міжнародні договори України" від 29 черв. 2004 // Уряд. курєр, "Орієнтир". - 2004 р., 18 серп. - № 32. - С.1-5.

. Закону України "Про карантин рослин" від 30 черв. 1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1993. - № 34. - Ст.352.

. Закону України "Про ветеринарну медицину". в редакції від 15.11.2001 р. // Відомості Верховної Ради // 2002. - № 8. - Ст.62.

. Законом України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994 р/ Відомості Верховної Ради України 1994. - № 27. - Ст. 218

. Законом України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17.07.1997 р // Відомості Верховної Ради України - 1997. - № 44. - Ст. 281.

. Відом. Верхов. Ради України. - 2003. - № 23. - Ст. 148.

. Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 р // Відомості Верховної Ради України 1998. - № 9. - Ст. 34.

. Декрет Кабінету Міністрів "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 трав. 1993 р. за № 46-93 // Відом. Верхов. Ради України. - 1993. - № 23. - Ст. 289.

. України "Про підтвердження відповідності" від 17 трав. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України - 2001. - № 40. - Ст. 169.

. Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 30 серп. 2002 р. // Офіц. вісн. України. - 2002. - № 40. - Ст. 1892

. Про затвердження технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення: Наказ адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України от 11.06.2008г. № 505/642.

. Про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними: Наказ Державної митної служби від 17.09.2004 № 678.

20. Митне право України (Лекції). Митний контроль на залізничному транспорті. [Електронний ресурс]. - Режим доступа: <#"justify">25. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО" КРИМСЬКИЙ Ю

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ