Парадигматичні відношення лексико-семантичного поля прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини

 

Парадигматичні відношення лексико-семантичного поля прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини

Зміст

Перелік умовних скорочень

Вступ

Розділ 1. Лексико-семантична система мови. прикметники арабської мови, їх виділення та утворення

1.1 Поняття ЛСП в системі мови

1.1.1 Поняття лексико-семантичне поле, його теорії

1.1.2 Лексико-семантичні поля і групи, що базуються на парадигматичних відношеннях

1.1.3 Розрізнюючі ознаки ЛСП від ЛСГ і синонімічного ряду

1.1.4 Тематичні групи (ряди)

1.2 Прикметники арабської мови

1.2.1 Виділення прикметників в арабській мові

1.2.2 Якісні прикметники в арабській мові

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Лексико-семантичне поле прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини в аспекті парадигматичних відношень

2.1 Парадигматичні відношення

2.1.1 Синонімія

2.1.2 Антонімія

2.1.3 Гіпонімія

2.2 Підкласи прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини

Висновки

Список використаної літератури та джерел

Додаток А. Прикметники на позначення фізичного стану людини

Перелік умовних скорочень

ЛСП лексико-семантичне поле

ЛСГ лексико-семантична група

СР синонімічний ряд

Вступ

На сучасному етапі розвитку мовознавства, зважаючи на актуальність розроблення загальнотеоретичних основ семантичного аналізу, прикметники неодноразово піддавалися лінгвістичному аналізу в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників (О.В. Афанасьєва, О.М. Вольф, Т.В. Венкель, Н.В. Вишивана, С.В. Постникова, М.Г. Булахов, Н.С. Ніколаєва). Однак не вироблені єдині критерії для визначення складу класу прикметників, не існує і єдиної класифікації прикметників. Лінгвісти і лінгвістичні школи обирають різні критерії вибору основного принципу класифікації прикметників. Результатом відсутності єдності у доборі критеріїв стало те, що межі цього класу лексики окреслені по-різному.

Таким чином, необхідність комплексного дослідження окремих груп мовних одиниць, спрямованого на визначення їх статусу, на пошуки критеріїв їх класифікації, на уточнення їхнього місця в мовній картині світу, на вивчення специфіки семантики певної лексико-семантичної групи в парадигматичному аспекті і зумовлює актуальність даного дослідження. Дослідження та систематизація ЛСП прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини забезпечить більш глибоке розуміння закономірностей мовної системи і її відображення в арабській мовній картині світу в контексті міжкультурної комунікації.

Метою даної роботи є описати прикметники, що позначають фізичний стан людини у сучасній арабській мові та дослідити і проаналізувати їхні парадигматичні відношення.

Сформульована мета роботи зумовлює поетапне виконання таких завдань:

·Охарактеризувати поняття лексико-семантичної системи мови та її компонентів;

·Зясувати проблему виділення та утворення прикметників в арабській мові;

·Зробити інвентаризацію ЛСП прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини;

·Проаналізувати парадигматичні відношення як в межах виділених підкласів прикметників так і між ними;

Об'єктом дослідження є лексико-семантичне поле прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини. Парадигматичні відношення даного ЛСП прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини і складають предмет дослідження.

Матеріалом дослідження є 99 прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини, вибраних методом суцільної вибірки із Великого арабсько-російського словник Х.К. Баранова, що і послужив джерелом даного матеріалу.

Методи дослідження: у нашій роботі ми використали метод суцільної вибірки при відборі матеріалу, описовий метод та метод індукції при аналізі відібраних прикметників, компонентний аналіз при поділі прикметників на семантичні підкласи.

Матеріали і результати дослідження можуть знайти практичне застосування в межах курсу лекцій з лексикології арабської мови, у практичному вивченні арабської мови та при укладанні синонімічних словників арабської мови.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів із висновками, загальних висновків, списку використаних джерел, що налічує 31 позицію і додатку. Обсяг основного тексту роботи - 30 сторінок. Загальний обсяг роботи - 39 сторінок.

прикметник арабська мова парадигматичний

Розділ 1. Лексико-семантична система мови. прикметники арабської мови, їх виділення та утворення

1.1 Поняття ЛСП в системі мови

Мова є системою, тобто сукупністю взаємоповязаних і взаємозумовлених елементів. Одним з рівнів мови є лексико-семантичний рівень, вивченням якого займається лексикологія. [17, с.34] Лексико-семантична система - одна з найскладніших мовних систем, що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць, різноманітністю відображених у них відношень і відкритістю для постійного поповнення новими одиницями (словами та значеннями). Своєрідність її також в тому, що вона на відміну від інших мовних систем (фонологічної і граматичної) безпосередньо пов'язана з об'єктивною дійсністю, віддзеркаленням якої вона є. На думку Р. Мейера, задача семасіології полягає в тому, щоб визначити приналежність кожного слова до тої чи іншої систем, виявити системоутворюючий, диференціюючий фактор цієї системи [5, c.107].

1.1.1 Поняття лексико-семантичне поле, його теорії

Семантичне поле є такою системою, завдяки якій здійснюється вивчення семантичних змін у мові. Традиційно дослідження лексики в аспекті польової організації здійснюється у двох напрямах:

) ономасіологічному (від поняття) і 2) семасіологічному (від слова).Ю. Караулов вважає, що домінантним є другий підхід, визначаючи лексико-семантичне поле як групу слів однієї мови, що мають досить тісний смисловий зв'язок [15, с.57].

Теорії поля більше ніж сто років, однак це не зменшує цікавості науковців до її дослідження. Про закономірності семантичних зв'язків між мовними одиницями і про системний характер лексики писали в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. У вітчизняній та іноземній науковій літературі існує багато теорій лексико-семантичного поля. Дослідники Потебня, Покровський, Мейер, Шперберг, Іпсен виділили закономірності семантичних звязків між одиницями мови, а також типи семантичних полей. [28]

Ідея подальшого дослідження лексики по семантичним (понятійним) полям повязується з іменем Й. Тріра, який використовував термін "семантичне поле", що вперше зявився в роботах Г. Іпсена. Він визначив семантичне поле як сукупність слів, що мають спільне значення. [там же]

Трір виходить з поняття синхронного стану мови як замкненої стабільної системи, що визначає суть всіх її складових частин. Трір вважає, що "слова тієї чи іншої мови не є виокремленими носіями змісту, а кожне з них, навпаки, має зміст тільки тому, що його мають також інші, споріднені з ним слова" [5, с.107].

Теорія Й. Тріра тісно пов'язана з учениям В. Гумбольдта про внутрішню форму мови, також вона опирається на думки Ф. де Соссюра про мовні значенневості. Глобальну систему мови, за Й. Тріром, можна розділити на два паралельні види полів - понятійні та словесні. [28]

Заслугою Й. Тріра вважається розділення понятть "лексичне" і "понятійне" поле і введення в лексичний обіг цих термінів. Згідно з теорією поля Тріра, кожне з полей поділяється на елементарні одиниці - поняття і слова, при цьому складні компоненти словесного поля, подібно камінцям мозаїки, повністю покривають сферу відповідного понятійного поля. Таким чином, Трір припускає повний паралелізм, між понятійними і словесними полями. Л. Васильєв вважає, що признання абсолютного паралелізму між словесними і лексичними полями зумовило головну помилку Й. Тріра. Мова йде про положення, згідно з яким внутрішня форма мови зумовлює світосприйняття його носіїв. [5, c.108].

Теорія поля, розроблена Тріром, знайшла як прихильників, так і противників. Г. Щур говорить, що Тріра, зокрема, критикували:

)за ідеалістичне розуміння ним відношення мови, мисленя і реальної дійсності;

2)за логічний, а не мовний характер виділених ним полей;

)за те, що Трір вважав поле закритою групою слів;

)за те, що він допускав повний паралелізм між лексичними і понятійними полями;

)за те, що він відкидав значення слова як самостійну одиницю: Трір вважав, що значення слова визначається його оточенням;

)за те, що Трір фактично ігнорував полісемію і конкретні звязки слів;

)за те, що він вивчав тільки імена (головним чином, іменники та прикметники), залишаючи без уваги дієслова и стійкі словосполучення [29, с. 19].

Тим не менш праці Й. Тріра стали стимулом для подальших пошуків в цій області. В процесі цих пошуків намітилось два головних шляхи в розробці семантичних полей. Одні вчені (Л. Вейсберг, К. Ройнінг та ін.) вивчали парадигматичні відношення між лексичними одиницями мови, тобто парадигматичні поля (до них відносять поля Й. Тріра), інші (наприклад, В. Порциг) - синтагматичні відношення, тобто синтагматичні поля. Інші вчені вивчали класи слів, повязаних і парадигматичними, і синтагматичними відношеннями, тобто комбіновані (або комплексні) поля. [там же, с. 20]

Щодо різноманітних груп лексики, то варто відзначити досить довільне використання терміна "поле" у мовознавстві. В одних із визначень подано максимальний, дещо надлишковий перелік ознак семантичного поля (обширність, смислова атракція, цілісність, впорядкованість, взаємовизначеність елементів, повнота, безперервність, довільність і розмитість меж) [10], в інших наголошено на належності до поля слів зі спільним компонентом значення та різним граматичним значенням або на зв'язок з однією і тією ж темою [2].

Як одне з найактуальніших питань у лексичній семантиці О. Антомонов розглядає структуру лексико-семантичного поля. Вiн називає фактором, що об'єднує погляди дослідників, розуміння лексико-семантичного поля як структури, що має ядро і периферію [1].

С. Денисова зазначає, що семантична будова поля (ядерно-периферійна структура в мові)"утворена не за ознаками бінарної опозиції (релевантність-нерелевантність), а за принципом градуювання - ступеня виявлення ознак із центром, що складається з ознак високого ступеня детермінованості, і периферії - явищ із високим рівнем варіативності" [11, с.65].

М. Жгенті зазначає, що семантична впорядкованість словесного поля зумовлена семантичною ознакою - словесним значенням одиниць, що входять до його складу. Дослідник пропонує методику "семантичних ознак", що дозволяє порівнювати структурно-семантичні організації полів різних мов [13, с.12 - 14].

Згідно з теорією Р. Мейера, існує три типи семантичних полей:

) природні (назви дерев, тварин, частин тіла, чуттєвого сприйняття та ін.),

) штучні (назви військові звань, складові частини механізмів та ін.),

) напівштучні (термінологія мисливців чи рибалок, етичні поняття та ін.).

Семантичний клас він визначає як "упорядкованість певної кількості висловів з тої чи іншої точки зору" [5, с.106] тобто з точки зору якої-небудь одної семантичної ознаки, яку автор називає диференціюючим фактором.

Таким чином у сучасній лінгвістиці лексико-семантичне поле - це семантикопарадигматичне утворення, що має певну автономність і специфічні ознаки організації: спільну нетривіальну частину у тлумаченні, ядерно-периферійну структуру, існування зон семантичного переходу [11, с.78]

ЛСП базується на відношеннях, найголовнішими серед яких є парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні. [16, с.264]

1.1.2 Лексико-семантичні поля і групи, що базуються на парадигматичних відношеннях

Парадигматичні відношення обєднують найрізноманітніші класи лексичних одиниць, подібних за тими чи іншими смисловими ознаками (семами) у лексико-семантичні поля, лексико-семантичні групи слів (ЛСГ), синонімічні та антонімічні ряди.

Г. Щур вказує, що як ЛСГ трактують мовні поля (хоч не всі їх так називають) Л. Вейсгербер, Г. Іпсен, К. Ройнінг, Е. Оскар, О. Духачек, К. Хейзе, А.А. Уфімцева, В.І. Кодухов та багато інших. Так, наприклад, К. Ройнінг вважає, що слова з точки зору семантики входять до різних груп і їх семантика залежить від контексту, в той час як у Й. Тріра слово і його характеристика залежать від місця в системі або від місця в полі. Але обоє вважають, що характеристикою поля є наявність загальних значень лексем, що входять в нього. [29, с.28].

Концепція словесних полів (Wortfelder) Л. Вейсгербера дуже близька до концепції Й. Тріра.Л. Вейсгербер також вважає, що значення слова - це не самостійна одиниця поля, а структурний компонент. "Словесне поле живе як ціле тому, щоб зрозуміти значення окремого його компонента, треба уявити все поле і знайти в його структурі місце цього компонента" [5, c.108].

На думку Л. Вейсгербера, деякі значення поля не мають відповідників в реальній дійсності. Він вважає, що семантичне ділення системи мови визначається принципами, які закладені в самій мові, в його семантичній структурі, а не реальними відношеннями в обєктивній дійсності. Кожний народ має свої принципи поділу зовнішнього світу, свій погляд на оточуючу дійсність, тому семантичні системи різних мов не співпадають. Тому необхідно шукати принципи поділу словникового складу на поля в самій мові. Лексичні поля Л. Вейсгербер поділяє на одношарові і багатошарові. Поділ одношарових полів опирається на якусь одну ознаку. [6, c.23].

Дослідник Ф.П. Філін при поділі мовної системи використовує поняття "лексико-семантичні групи". Під ЛСГ він розуміє лексичні обєднання з однорідними значеннями, що зіставляються, які представляють собою специфічне мовне явище, зумовлене ходом його історичного розвитку. Різновидами ЛСГ, як вважає Ф.П. Філін, є синонімічні ряди, антоніми і навіть лексичні угруповання з родовидовими відношеннями. Від ЛСГ Ф.П. Філін відділяє словотворчі ("гніздові") обєднання слів, граматичні класи, комплекси значень багатозначних слів і тематичні групи (наприклад, назви частин людського тіла, терміни тваринництва та подібне.). Дані тематичні групи зазвичай перехрещуються і навіть іноді повністю співпадають з ЛСГ. [там же, c.33].

1.1.3 Розрізнюючі ознаки ЛСП від ЛСГ і синонімічного ряду

В кінці XX ст європейський дослідник Васильєв Л.М. виділив розрізнюючі ознаки ЛСП і ЛСГ:

1. Мовна і немовна зумовленість лексичних звязків. В ЛСП елементи поєднує спільність позамовних (екстралінгвістичних) звязків і відношень.

Елементи ЛСГ повязані перш за все внутрішньомовними відношеннями.

. Тип і місцезнаходження імені групи.

Обмеження ЛСГ здійснюється на базі якого-небудь багатозначного слова. Отже, воно є домінантою ЛСГ. Решта членів групи знаходяться з домінантою в синонімічних відношеннях. Пізнавальна ознака ЛСП завжди знаходиться за межами поля і часто являє собою не слово, а словосполучення, що позначає родове поняття. По відношенню до нього всі члени поля є видовими поняттями. Елементи поля обєднані однією семою. Члени ЛСГ, навпаки, обєднані декількома семами. А щодо синонімічного ряду, то він, як і ЛСГ, обмежується відносно слова-домінанти, яке входить до складу синонімічного ряду. Але, на відміну від ЛСГ обмеження синонімічного ряду відбувається відносно одного, як правило, головного значення слова (якщо воно багатозначне). Таким чином, тип ідентифікатора і його місцезнаходження - це ознаки, що відрізняють ЛСГ і СР від поля. [6, c.33].

1.1.4 Тематичні групи (ряди)

Відділення тематичних груп від інших лексичних угруповань повязано з певними проблемами:

. Першою і найважливішою відмінною рисою тематичної групи є позамовна обумовленість відношень між її елементами. На відміну від ЛСП, яке є впорядкованою множиною словесних знаків, тематична група - це сукупність матеріальних чи ідеальних денотативів, що позначаються словесними знаками.

. Друга важлива ознака тематичної групи - це різнотипність відношень між її членами або їх цілковита відсутність.

Схожі або тотожні, на перший погляд групи можуть утворювати різні лексичні угруповання. Якщо необхідно розглянути структурно-семантичні відношення між термінами спорідненості в одній мові чи різних, ми отримуємо багато словесних знаків: батько, мати, брат, сестра, син, дочка і т.д., які утворюють поле. Назвою (імям) тематичної групи, як правило, є слова (а не штучне утворення) - "транспорт" і т.п. З цього випливає, що поняття "тематична група" тісно стикається з поняттям "семантичне поле". [23, c.31]

1.2 Прикметники арабської мови

1.2.1 Виділення прикметників в арабській мові

Виділення прикметників - загальномовознавча проблема. Вона є одною з важливих складових виділення частин мови в мовах світу. Стосовно виділення прикметників часто говорять про три основних типи мов: "адєктивні", в яких прикметники є самостійною частиною мови, до них належить, наприклад, англійська мова, "дієслівні", в яких прикметники є підкласом дієслів, сюди належить багато мов Південно-Східної Азії, Африки, деякі дагестанські мови, та "іменні", в яких прикметники є підкласом імен. Це наприклад латинська мова, арабська мова та інші класичні індоєвропейські мови. [22, с.243].

В арабській лінгвістичній традиції виділяють три частини мови - імя (??????? ism імя), дієслово (?????? fail дієслово) і частки (?????? ?arf частка). Клас імен може ділитися на підклас власне імен і підклас займенників. Прикметники (?????? ?ifa прикметник) в арабській мові традиційно входять до класу власне імен. Так, зокрема, вважають Н.В. Юшманов [Юшманов Н.В. Грамматика литературного арабского языка / Н.В. Юшманов; Под ред.И.Ю. Крачковского; СПб.: Юридический центр пресс 1999, ст. 19] і Б.М. Гранде [8, с.252].

Залежно від того, що прикметник позначає - якість чи присвійність, прикметники в арабській мові поділяються на якісні і присвійні. [17, ст.85]

1.2.2 ßê³ñí³ ïðèêìåòíèêè â àðàáñüê³é ìîâ³

ϳä íàçâîþ ?????? ?ifa ÿê³ñòü, âëàñòèâ³ñòü àáî ?????? naa îïèñ, õàðàêòåðèñòèêà, òîáòî ÿê³ñíèé ïðèêìåòíèê, â àðàáñüêèõ ãðàìàòèêàõ âèñòóïàþòü ñëîâà, ùî ïîçíà÷àþòü á³ëüø àáî ìåíø ïîñò³éíó âëàñòèâ³ñòü àáî îçíàêó ñëîâà, ÿêå îïèñóºòüñÿ (????????? maw?uf,????????? manuf òå, ùî îïèñóºòüñÿ), ç ÿêèì ïðèêìåòíèê çíàõîäèòüñÿ â àòðèáóòèâíîìó çâÿçêó. Ïðèêìåòíèêè óòâîðþþòüñÿ â³ä 䳺ñëîâà ³ ïîä³ëÿþòüñÿ íà:

à) ????? ?????????? ismu-l-f?il - àêòèâíèé 䳺ïðèêìåòíèê;

á) ????? ???????????? ismu-l-maf?l - ïàñèâíèé 䳺ïðèêìåòíèê;

â) â³ä䳺ñë³âí³ ïðèêìåòíèêè ó âëàñíîìó çíà÷åíí³ ñëîâà.

ijºïðèêìåòíèêè ÷àñò³ø çà âñå îçíà÷àþòü òèì÷àñîâó ä³þ àáî ñòàí. Àëå âîíè ìîæóòü îçíà÷àòè ³ ïîñò³éíó îçíàêó, ñóáñòàíòèâóþ÷èñü ïðè öüîìó. ³ä䳺ñë³âí³ ïðèêìåòíèêè ó âëàñíîìó çíà÷åíí³ ñëîâà àðàáñüê³ àâòîðè íàçèâàþòü ?????? ??????????? ?ifa mu?abbiha. Íàéïîøèðåí³ø³ ïðèêìåòíèêè óòâîðåí³ çà ìîäåëëþ ??????, ??????, ???????? ³ ???????. Âîíè ïîçíà÷àþòü ÿê³ñòü àáî ñòàí ³ ÷àñò³ø çà âñå óòâîðþþòüñÿ â³ä íåàêòèâíèõ 䳺ñë³â. Ìîäåë³ ???????, ??????,???????, ????????, ?????????? ³ ???????? ïîçíà÷àþòü âëàñòèâó ïðåäìåòó àáî îñîá³ îçíàêó â á³ëüø ñèëüí³é ôîðì³ àáî ò³é, ÿêà ÷àñòî ïîâòîðþºòüñÿ. Òàê³ ìîäåë³ íàçèâàþòüñÿ ?????????? ????????????? [abniy?tu-l-mub?là?a] - ìîäåë³ ïîñèëåíî¿ ÿêîñò³. [8, c.262-263]

Âèñíîâêè äî ðîçä³ëó 1

Îäí³ºþ ç ìîâíèõ ñèñòåì º ëåêñèêî-ñåìàíòè÷íà ñèñòåìà. Ïðî çàêîíîì³ðíîñò³ ñåìàíòè÷íèõ çâ'ÿçê³â ì³æ ìîâíèìè îäèíèöÿìè ³ ïðî ñèñòåìíèé õàðàêòåð ëåêñèêè ïèñàëè ùå ç ê³í. Õ²Õ - ïî÷. ÕÕ ñò. Òåðì³í "ñåìàíòè÷íå ïîëå" âïåðøå çÿâèâñÿ â ðîáîòàõ Ã. ²ïñåíà. ³í âèçíà÷èâ ñåìàíòè÷íå ïîëå ÿê ñóêóïí³ñòü ñë³â, ùî ìàþòü ñï³ëüíå çíà÷åííÿ. Çãîäîì áàãàòî äîñë³äæåíü ñåìàíòè÷íîìó ïîëþ ïðèñâÿòèâ É. Òð³ð, çã³äíî ç ÿêèì ìîâíó ñèñòåìó ìîæíà ðîçä³ëèòè íà äâà ïàðàëåëüí³ âèäè ïîë³â - ïîíÿò³éí³ òà ñëîâåñí³. Ïîäàëüø³ äîñë³äíèêè, òàê³ ÿê Ë. Âåéñáåðã, Ê. Ðîéí³íã, Â. Ïîðöèã ïîä³ëÿëè ËÑÏ íà ïàðàäèãìàòè÷í³, ñèíòàãìàòè÷í³ ³ êîìïëåêñí³ ïîëÿ.  ñó÷àñíîìó ìîâîçíàâñòâ³ ËÑÏ áàçóºòüñÿ íà ïàðàäèãìàòè÷íèõ, ñèíòàãìàòè÷íèõ òà åï³äèãìàòè÷íèõ â³äíîøåííÿõ.

Ïàðàäèãìàòè÷í³ â³äíîøåííÿ îáºäíóþòü ëåêñè÷í³ îäèíèö³, ÿê³ º ïîä³áíèìè çà òèìè ÷è ³íøèìè ñìèñëîâèìè îçíàêàìè ó ëåêñèêî-ñåìàíòè÷í³ ïîëÿ, ëåêñèêî-ñåìàíòè÷í³ ãðóïè ñë³â, ñèíîí³ì³÷í³ òà àíòîí³ì³÷í³ ðÿäè. Äåÿê³ äîñë³äíèêè, òàê³ ÿê Ã. ²ïñåí, Ê. Ðîéí³íã, Å. Îñêàð, Î. Äóõà÷åê, Ê. Õåéçå, À.À. Óô³ìöåâà, Â.². Êîäóõîâ òðàêòóþòü ËÑÏ ÿê ËÑÃ. Ïðîòå ì³æ íèìè º ð³çíèöÿ ó çóìîâëåíîñò³ ëåêñè÷íèõ çâÿçê³â, îñê³ëüêè ËÑÏ ïîºäíàíå ïîçàìîâíèìè çâÿçêàìè, à ËÑà âíóòð³øíüîìîâíèìè, ³ â ì³ñöåçíàõîäæåíí³ ï³çíàâàëüíî¿ îçíàêè, ÿêà â ËÑà º äîì³íàíòîþ ñèíîí³ì³÷íîãî ðÿäó, à â ËÑÏ çàâæäè çíàõîäèòüñÿ ïîçà ìåæàìè ñàìîãî ïîëÿ. ² â òîé ÷àñ ÿê åëåìåíòè ËÑÏ îáºäíàí³ îäí³ºþ ñåìîþ, ÷ëåíè ËÑÃ, íàâïàêè, îáºäíàí³ äåê³ëüêîìà ñåìàìè.

Ç ËÑÏ ò³ñíî ïîâÿçàí³ òåìàòè÷í³ ãðóïè. Àëå, íà â³äì³íó â³ä ËÑÏ, òåìàòè÷íà ãðóïà º ñóêóïí³ñòþ äåíîòàòèâ³â, ÿê³ ïîçíà÷àþòüñÿ ñëîâåñíèìè çíàêàìè, ç ð³çíîòèïí³ñòþ â³äíîøåíü àáî ¿õ â³äñóòí³ñòþ ì³æ ¿¿ ÷ëåíàìè.

Ðîñ³éñüêèé ë³íãâ³ñò Âàñèëüºâ Ë.Ì. âèä³ëÿº ùå îäèí òèï ïîë³â - êîìïëåêñí³, ÿê³ óòâîðþþòüñÿ ïðè ñêëàäàíí³ ïàðàäèãìàòè÷íèõ ³ ñèíòàãìàòè÷íèõ ïîë³â.

Ñòîñîâíî âèä³ëåííÿ ïðèêìåòíèê³â â ð³çíèõ ìîâàõ ñâ³òó, ìîâè ïîä³ëÿþòüñÿ íà àäºêòèâí³, äå ïðèêìåòíèê º ñàìîñò³éíîþ ÷àñòèíîþ ìîâè, 䳺ñë³âí³, â ÿêèõ ïðèêìåòíèê íàëåæèòü äî 䳺ñë³â òà ³ìåíí³, â ÿêèõ ïðèêìåòíèêè º ï³äêëàñîì ³ìåí. Àðàáñüêà ìîâà º ³ìåííîþ. Ïðèêìåòíèêè â í³é íàëåæàòü äî ï³äêëàñó âëàñíå ³ìåí. Ïðèêìåòíèêè ïîä³ëÿþòüñÿ íà ÿê³ñí³ ³ ïðèñâ³éí³.

ßê³ñí³ ïðèêìåòíèêè (?????? ?ifa ÿê³ñòü, âëàñòèâ³ñòü àáî ?????? na a îïèñ, õàðàêòåðèñòèêà) â àðàáñüêèõ ãðàìàòèêàõ ïîçíà÷àþòü á³ëüø àáî ìåíø ïîñò³éíó âëàñòèâ³ñòü àáî îçíàêó ñëîâà, ÿêå îïèñóºòüñÿ. Âîíè óòâîðþþòüñÿ â³ä 䳺ñëîâà ³ ïîä³ëÿþòüñÿ íà: àêòèâí³ ä³ºïðèêìåòíèêè, ïàñèâí³ ä³ºïðèêìåòíèêè, â³ä䳺ñë³âí³ ïðèêìåòíèêè ó âëàñíîìó çíà÷åíí³ ñëîâà.

Ðîçä³ë 2. Ëåêñèêî-ñåìàíòè÷íå ïîëå ïðèêìåòíèê³â àðàáñüêî¿ ìîâè íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè â àñïåêò³ ïàðàäèãìàòè÷íèõ â³äíîøåíü

2.1 Ïàðàäèãìàòè÷í³ â³äíîøåííÿ

ßê áóäü-ÿêà ñèñòåìà, ëåêñèêî-ñåìàíòè÷íà ñèñòåìà áàçóºòüñÿ íà â³äíîøåííÿõ, íàéãîëîâí³øèìè ñåðåä ÿêèõ º ïàðàäèãìàòè÷í³, ñèíòàãìàòè÷í³ òà åï³äèãìàòè÷í³. [16, ñò.264] Ïàðàäèãìàòè÷í³ â³äíîøåííÿ, ùî ³ñíóþòü ó ìîâ³, òà ñèíòàãìàòè÷í³ çâÿçêè, ùî ðåàë³çóþòüñÿ ó ìîâëåíí³, ðàçîì íàéá³ëüø ïîâíî ðîçêðèâàþòü ñåìàíòèêó ñëîâà. [7]  ðàìêàõ íàøîãî äîñë³äæåííÿ ìè çóïèíèìîñÿ íà ïàðàäèãìàòè÷íèõ â³äíîøåííÿõ, ùî îá'ºäíóþòü îäèíèö³ ìîâè îäíîãî ð³âíÿ â ãðóïè, ðîçðÿäè ³ êàòåãîð³¿. Íàÿâí³ñòü ó ñèñòåì³ ìîâè ïàðàäèãìàòè÷íèõ ðÿä³â äîçâîëÿº ìîâöÿì ó ìîâëåíí³ çàëåæíî â³ä íàì³ðó ñôîðìóëþâàòè äóìêó, ÿêó âîíè ïðàãíóòü ïåðåäàòè, âèáðàòè òîé ÷è ³íøèé ÷ëåí öüîãî ðÿäó (ôîíåòè÷íîãî, ñëîâåñíîãî, ìîðôîëîã³÷íîãî ÷è ñèíòàêñè÷íîãî), ÿêèé â³äïîâ³äຠçàäóìó. [31]

Äåùî ïîâí³øå íà íàøó äóìêó ïàðàäèãìàòè÷í³ â³äíîøåííÿ ðîçãëÿäຠÌ. Êî÷åðãàí: ïàðàäèãìàòè÷í³ â³äíîøåííÿ - öå â³äíîøåííÿ ì³æ ñëîâàìè íà îñíîâ³ ñï³ëüíîñò³ àáî ïðîòèëåæíîñò³ ¿õ çíà÷åíü. Çîêðåìà â³í âèä³ëÿº:

)â³äíîøåííÿ ñìèñëîâî¿ ïîä³áíîñò³ (ñèíîí³ì³ÿ)

2)â³äíîøåííÿ ñìèñëîâîãî ïðîòèñòàâëåííÿ (àíòîí³ì³ÿ)

)â³äíîøåííÿ ñìèñëîâîãî âêëþ÷åííÿ (ã³ïîí³ì³ÿ)

)â³äíîøåííÿ ñóï³äðÿäíîñò³ (íàïðèêëàä: ????? ??? ÿëèíà, ???????????? ?anawbara ñîñíà, ??????? arz êåäð, ??????? bat?l? áåðåçà, ????????ball?? äóá, ???????? qayqab êëåí, ïåðåáóâàþòü ì³æ ñîáîþ â ñóðÿäíèõ â³äíîøåííÿõ ³ â ï³äðÿäíîìó â³äíîøåíí³ ùîäî ã³ïåðîí³ìà ???????? ?a?ara äåðåâî) ³ ïàðòèòèâíîñò³, òîáòî ö³ëîãî òà éîãî ÷àñòèíè (???????????? ?anawbara ñîñíà - ????? k?z øèøêà, ????????? ins?n ëþäèíà - ???? yad ðóêà) [18, ñò.211]

2.1.1 Ñèíîí³ì³ÿ

Ó ñó÷àñí³é ë³íãâ³ñòè÷í³é ë³òåðàòóð³ ³ñíóº ÷èìàëî âèçíà÷åíü ïîíÿòü ñèíîí³ìà ³ ñèíîí³ì³¿. À.Ï. ªâãåíüºâà òàê õàðàêòåðèçóº ñèíîí³ìè: ñèíîí³ìîì ñë³ä ââàæàòè òàêå ñëîâî, ÿêå âèçíà÷èëîñü ó â³äíîøåíí³ äî ñâîãî åêâ³âàëåíòà (äî ³íøîãî ñëîâà ç òîòîæíèì ÷è ìàêñèìàëüíî áëèçüêèì çíà÷åííÿì) ³ ìîæå áóòè ïðîòèñòàâëåíèì éîìó çà ÿêîþñü ë³í³ºþ: çà òîíêèì â³äò³íêîì ó çíà÷åíí³, çà âèðàæåííÿì åêñïðåñ³¿, çà åìîö³éíèì çàáàðâëåííÿì, çà ñòèë³ñòè÷íîþ ïðèíàëåæí³ñòþ, çà ñïîëó÷óâàí³ñòþ, ³, â³äïîâ³äíî, çàéìຠñâîº ì³ñöå â ëåêñèêî-ñåìàíòè÷í³é ñèñòåì³ ë³òåðàòóðíî¿ ìîâè [12, ñ.11]. Ïðèáëèçíî òàêîãî æ ïîãëÿäó äîòðèìóºòüñÿ ³ À.Á. Øàï³ðî: ñèíîí³ìàìè º ð³çí³ çà ñâî¿ì çâóêîâèì ñêëàäîì ñëîâà, ÿê³ âèçíà÷àþòü îäí³ ³ ò³ æ ïîíÿòòÿ, ó âèðàæåííÿ ÿêèõ âíîñÿòüñÿ äîäàòêîâ³ â³äò³íêè çíà÷åííÿ [27, Ñ.75].

Óêðà¿íñüê³ äîñë³äíèêè âèçíà÷àþòü ñèíîí³ìè ÿê "ñëîâà, ùî îçíà÷àþòü íàçâó òîãî ñàìîãî ïîíÿòòÿ, ñï³ëüí³ çà ñâî¿ì îñíîâíèì çíà÷åííÿì, àëå â³äð³çíÿþòüñÿ çíà÷åííºâèìè â³äò³íêàìè àáî åìîö³éíî-åêñïðåñèâíèì çàáàðâëåííÿì (àáî òèì ³ ³íøèì îäíî÷àñíî" [24, ñ.60]. Ì.À. Æîâòîáðþõ, Ë.À. Ëèñè÷åíêî òàêîæ âêàçóþòü íà ñï³ëüíó ïðåäìåòíî-ïîíÿò³éíó îñíîâó ñèíîí³ì³â ³ â³äì³ííîñò³ ó â³äò³íêàõ çíà÷åíÿ ñë³â: "Ñëîâà, ùî â³äð³çíÿþòüñÿ îäíå â³ä îäíîãî çâóêîâèì ñêëàäîì, àëå îçíà÷àþòü íàçâó òîãî ñàìîãî ïîíÿòòÿ ç ð³çíèìè çíà÷åííºâèìè â³äò³íêàìè ÷è åìîö³éíèì çàáàðâëåííÿì, íàçèâàþòüñÿ ñèíîí³ìàìè [14, ñ.66); "ñèíîí³ìè - öå ñëîâà ùî íàçèâàþòü îäíî ïîíÿòòÿ ³ â³äð³çíÿþòüñÿ â³äò³íêàìè â çíà÷åíí³" [20, ñ.70].

Ñèíîí³ì³ÿ - ä³àõðîííå ÿâèùå, ÿêå âèêîíóº ôóíêö³þ çáåðåæåííÿ ³ ðîçâèòêó äóìêè, â³äîáðàæຠïðîöåñè ñòàëîñò³ é çì³ííîñò³ ìîâè.  ñèíîí³ì³÷íîìó ðÿä³ (ÑÐ) â³äáóâàºòüñÿ çì³íà, ïåðåì³ùåííÿ ìîâíèõ îäèíèöü, ÷èì çàáåçïå÷óºòüñÿ çáåðåæåííÿ ñòàðèõ íàäáàíü ³ âïðîâàäæåííÿ íîâèõ òåíäåíö³é ó ìîâ³ òà ìîâëåíí³ [9, ñ.17-18].

Ïåðåä äîñë³äíèêàìè ïîñòຠïèòàííÿ íå ëèøå ñòðóêòóðè ÑÐ, à ³ éîãî ñåìàíòè÷íîãî îáñÿãó, âíóòð³øíüî¿ îðãàí³çàö³¿. Çðîçóì³ëî, ùî â óìîâàõ êîíòåêñòóàëüíîãî, ìîâëåííºâîãî ôóíêö³îíóâàííÿ ñë³â ìåæ³ ðÿäó âñòàíîâèòè ïðàêòè÷íî íåìîæëèâî, îñê³ëüêè ì³ðà ñåìàíòè÷íî¿ áëèçüêîñò³ é êîíîòàòèâíî¿ äèôåðåíö³àö³¿ ì³æ ÷ëåíàìè ðÿäó äàëåêî íå îäíîçíà÷íà [25, ñ.135]. Òîìó îäí³ ë³íãâ³ñòè ñõèëüí³ äî îáìåæåííÿ ÑÐ ðàìêàìè ÿâíî âèðàæåíèõ ñèíîí³ì³÷íèõ â³äíîøåíü íà ëåêñèêî-ñåìàíòè÷íîìó, ïîíÿò³éíîìó ð³âíÿõ, íà äåíîòàòèâí³é ³ êîíîòàòèâí³é îñíîâàõ [12, ñ.5], ³íø³ ââàæàþòü, ùî ñèíîí³ìè ìàþòü âëàñòèâ³ñòü îçíà÷àòè îäíå øèðîêå ïîíÿòòÿ, òîìó ìåæ³ ÑÐ ìîæíà ðîçøèðþâàòè, îñê³ëüêè öå íåçàìêíåíà â³äêðèòà ì³êðîñèñòåìà, ùî ïîñò³éíî ïåðåáóâຠâ ðóñ³ [3, ñ.15].

2.1.2 Àíòîí³ì³ÿ

Îäíèì ³ç ïðîÿâ³â ïàðàäèãìàòè÷íèõ â³äíîøåíü ó ëåêñèö³ º àíòîí³ì³ÿ. Òðàäèö³éíî àíòîí³ìè õàðàêòåðèçóþòü ÿê ñëîâà, ùî ìàþòü ïðîòèëåæíå çíà÷åííÿ [24, ñ.95].Ì. Ì. Øàíñüêèé êàæå, ùî àíòîí³ìàìè º ð³çí³ çà çâó÷àííÿì ñëîâà, ÿê³ âèðàæàþòü ïðîòèëåæí³, àëå ñï³ââ³äíîñí³ îäèí ç îäíèì ïîíÿòòÿ. [26, ñ.63]. Áëèçüêå äî òðàäèö³éíîãî (õî÷ ó íîâ³é òåðì³íîëî㳿) âèçíà÷åííÿ äຠË.Î. Íîâèêîâ: Äâà ÷è á³ëüøå ëåêñèêî-ñåìàíòè÷í³ âàð³àíòè º àíòîí³ìàìè, ÿêùî ó íèõ ð³çí³ çíàêè (ëåêñåìè) ³ ïðîòèëåæí³ çíà÷åííÿ (ñåìåìè) [21, ñ.247]. Äîñë³äíèê âèçíà÷ຠàíòîí³ì³þ ÿê â³äíîøåííÿ êðàéíüîãî çàïåðå÷åííÿ ì³æ äâîìà ëåêñè÷íèìè îäèíèöÿìè, ÿê³ ðîçð³çíÿþòüñÿ îäí³ºþ äèñòèíêö³ºþ - ïðîòèëåæíèìè ñåìàìè [Òàì æå, ñ.246].

2.1.3 óïîí³ì³ÿ

óïîí³ì³ÿ - îäíå ç îñíîâíèõ ïàðàäèãìàòè÷íèõ â³äíîøåíü â ñåìàíòè÷íîìó ïîë³ - ³ºðàðõ³÷íà îðãàí³çàö³ÿ éîãî åëåìåíò³â, ÿêà çàñíîâàíà íà ðîäîâèäîâèõ â³äíîøåííÿõ. Äëÿ ïîçíà÷åííÿ öèõ â³äíîøåíü Äæîíîì Ëàéîíçîì áóâ âïðîâàäæåíèé â ìîâîçíàâñòâî òåðì³í ã³ïîí³ì³ÿ. óïîí³ì³ÿ áàçóºòüñÿ íà â³äíîøåíí³ íåñóì³ñíîñò³ - âëàñòèâîñò³ ñåìàíòè÷íî îäíîð³äíèõ ìîâíèõ îäèíèöü, ÿê³ ñï³ââ³äíîñÿòüñÿ ç ïîíÿòòÿìè, îáñÿãè ÿêèõ íå ïåðåòèíàþòüñÿ. óïîí³ì³ÿ ÿê ðîäîâèäîâå â³äíîøåííÿ ÿâëÿº ñîáîþ âêëþ÷åííÿ îäíîð³äíèõ îäèíèöü ó â³äïîâ³äíèé êëàñ íàéìåíóâàíü [19, ñ.104]. óïîí³ì³ÿ, ÿê ï³äêðåñëþº Ì.Ï. Êî÷åðãàí, õàðàêòåðèçóºòüñÿ ïðèâàòèâíîþ îïîçèö³ºþ: âèäîâ³ íàçâè çàâæäè º ñåìàíòè÷íî áàãàòøèìè â³ä ðîäîâèõ. Ñàìå òîìó íà â³äì³íó â³ä ñèíîí³ì³¿, ÿêà äîïóñêຠâçàºìíó çàì³íó, ã³ïîí³ì³ÿ õàðàêòåðèçóºòüñÿ îäíîñòîðîííüîþ çàì³íîþ ã³ïîí³ìà íà ã³ïåðîí³ì, àëå íå íàâïàêè [18, ñ.125].

2.2 ϳäêëàñè ïðèêìåòíèê³â àðàáñüêî¿ ìîâè íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè

Îòæå, íà áàç³ îïðàöüîâàíîãî ëåêñè÷íîãî ìàòåð³àëó "Âåëèêîãî àðàáñüêî-ðîñ³éñüêîãî ñëîâíèêà" Õ.Ê. Áàðàíîâà, ìåòîäîì ñóö³ëüíî¿ âèá³ðêè ìè â³ä³áðàëè 99 ïðèêìåòíèê³â íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè. Ô³êñóâàëèñÿ óñ³ ëåêñåìè, ÿê³ îïèñóþòü ð³çíèé ô³çè÷íèé ñòàí ëþäñüêîãî îðãàí³çìó, à òàêîæ òàê³, ùî õàðàêòåðèçóþòü ïåâí³ çîâí³øí³ îçíàêè, ÿê³, íà íàøó äóìêó, áåçïîñåðåäíüî â³äíîñÿòüñÿ äî îïèñó ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè.

Ç òî÷êè çîðó ïàðàäèãìàòè÷íèõ â³äíîøåíü ËÑÏ ïðèêìåòíèê³â ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè â àðàáñüê³é ìîâ³, ìè âèä³ëÿºìî 8 ï³äêëàñ³â. À ñàìå:

)ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "çäîðîâèé"

2)ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "õâîðèé"

)ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "ïîâíèé"

)ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "õóäèé, ñòðóíêèé"

)ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "âòîìëåíèé"

)ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "ïÿíèé, ñïÿí³ëèé"

)ïðèêìåòíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íèõ âàä, âàä çîâí³øíîñò³

)ïðèêìåòíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ðåøòè ô³çè÷íèõ ñòàí³â ëþäèíè

Ïðèêìåòíèêè ç ãîëîâíîþ ñåìîþ "çäîðîâèé" (äèâ. Äîäàòîê À.1-4):

??????? sal?m çäîðîâèé, íîðìàëüíèé, ö³ëèé íåóøêîäæåíèé (2)

-??????? ?a??? çäîðîâèé; ?????? ~ ?a??? mu?fan ïîâí³ñòþ çäîðîâèé; ??????? ~ ?a???u-l-?ism çäîðîâèé, ïîâí³ñòþ çäîðîâèé (3)

??????? n?qih âèçäîðîâëþþ÷èé (4)

Ïðèêìåòíèêè äàíîãî ï³äêëàñó ïåðåáóâàþòü ì³æ ñîáîþ ó â³äíîøåíí³ ñèíîí³ì³¿. Ïåðø³ äâà ïðèêìåòíèêè (??????? sal?m çäîðîâèé, íîðìàëüíèé, ö³ëèé íåóøêîäæåíèé òà ??????? ?a??? çäîðîâèé) º àáñîëþòíèìè ñèíîí³ìàìè, â òîé ÷àñ, ÿê ïðèêìåòíèê ??????? n?qih âèçäîðîâëþþ÷èé º ÷àñòêîâèì ñèíîí³ìîì, îñê³ëüêè â³äð³çíÿºòüñÿ â³äò³íêîì çíà÷åííÿ.

Ó â³äíîøåíí³ àíòîí³ì³¿ äî ïîïåðåäíüîãî ï³äêëàñó º ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíîþ ñåìîþ "õâîðèé". ¯õ ìè ïîä³ëÿºìî íà äâ³ êàòåãîð³¿:

)ïðèêìåòíèêè, ùî îçíà÷àþòü "õâîðèé, íåçäîðîâèé"

2)ïðèêìåòíèêè, ùî îçíà÷àþòü "õâîðèé ïåâíîþ õâîðîáîþ"

Äî ïðèêìåòíèê³â ïåðøî¿ êàòåãîð³¿, ÿê³ º ÷àñòêîâèìè ñèíîí³ìàìè, â³äíîñèìî çîêðåìà òàê³ (äèâ. Äîäàòîê À 5-20):

????????? mubtalan òîé, ùî õâîð³º, ñòðàæäàº; (6)

-?????????? mu?astak íåçäîðîâèé, òîé, ùî â³ä÷óâຠíåäîìàãàííÿ; (8)

?????? saq?m 1) õâîðèé, íåçäîðîâèé, ñëàáêèé, õóäèé;

-2) íåïðàâèëüíèé (ïðî âèñë³â) ; (10)

???????? ?af?n ñëàáêèé, õâîðèé; (11)

?????? mari? õâîðèé (16)

Äî ïðèêìåòíèê³â äðóãî¿ êàòåãî𳿠íàëåæàòü òàê³ ïðèêìåòíèêè, ÿê (äèâ. Äîäàòîê À 21-31):

???????? mat??m 1) òîé, ùî ñòðàæäຠíåòðàâëåííÿì øëóíêó;

-2) íåçäîðîâèé; (23)

???????? a?rabu 1) õâîðèé êîðîñòîþ, ïàðøîþ;

-2) îáë³çëèé) 26)

??????? a??amu 1) ïðîêàæåíèé, õâîðèé ïðîêàçîþ;

-2) ç ïîêàë³÷åíèìè ïàëüöÿìè, ðóêîþ (24)

?????????? mutadarrin õâîðèé òóáåðêóëüîçîì (27)

????????? armadu 1) õâîðèé íà îôòàëüì³þ;

-2) ïåïåëÿñòèé (28)

???? sal?l õâîðèé òóáåðêóëüîçîì (29)

????????? aslau 1) ç òð³ùèíàìè íà øê³ð³ ðóê, í³ã;

-2) ïðîêàæåíèé (30)

Çíà÷íà ÷àñòèíà ïðèêìåòíèê³â, ùî îçíà÷àþòü "õâîðèé ïåâíîþ õâîðîáîþ", óòâîðþºòüñÿ çà ôîðìóëîþ ?????????? òà ???????? - æ³íî÷èé ð³ä, ?????? - ìíîæèíà, â³äïîâ³äíî. Ö³ ïðèêìåòíèêè ïåðåáóâàþòü ó ã³ïîí³ì³÷íèõ â³äíîøåííÿõ äî ã³ïåðîí³ìà "õâîðèé".

Ïðèêìåòíèêè ç ãîëîâíèì çíà÷åííÿì "ïîâíèé", ÿê³ º ÷àñòêîâèìè ñèíîí³ìàìè (äèâ. Äîäàòîê À 32-39):

??????? ??????? ?a?in, ?a??n 1) òîâñòèé, ïîâíèé;

-2) ãóñòèé, ù³ëüíèé;

-3) ãðóáèé (32)

???? ?ill 1) âåëèêèé;

-2) ïîâíèé (33)

?????? ??dir òîâñòèé, ïîâíèé, îêðóãëèé (34)

?????? rabil ïîâíèé, îãðÿäíèé (35)

?????????? muktaniz ïîâíèé, ïëîòíèé; ~ ???????? muktanizu-l-la?m ìÿñèñòèé, îãðÿäíèé (39)

Ïðèêìåòíèêè, ùî çíàõîäÿòüñÿ ç ãðóïîþ, íàâåäåíîþ âèùå, â àíòîí³ì³÷íèõ â³äíîøåííÿõ ³ ìàþòü îñíîâíå çíà÷åííÿ "õóäèé" (äèâ. Äîäàòîê À 40-50):

??????? saf?f õóäèé, íåì³÷íèé (40) öåé ïðèêìåòíèê º ÷àñòêîâèì ñèíîí³ìîì äî íàñòóïíèõ ïðèêìåòíèê³â:

-?????? ??mir 1) õóäèé, õóäîùàâèé;

-2) òîíêèé (41)

??????? a??f õóäèé (44) ³ éîãî ïîâíèé ñèíîí³ì:

????? ?a?? õóäèé (45)

Ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíîþ ñåìîþ "âòîìëåíèé" (äèâ. Äîäàòîê À 51-60):

?????? taib âòîìëåíèé (51) òà éîãî ïîâí³ ñèíîí³ìè:

-???????? mu?had âòîìëåíèé, âèñíàæåíèé (53)

??????? ?as?r 1) âòîìëåíèé; ???????? ~ ?as?ru-?-?arf ç âòîìëåíèì ïîãëÿäîì;

-2) áåçñèëèé, ñëàáêèé;

-3) ~??????? ?as?ru-l-ba?r ç³ ñëàáêèì çîðîì, áëèçîðóêèé (54)

?????? k?ll çìó÷åíèé, âòîìëåíèé (56) ³ ÷àñòêîâèé ñèíîí³ì:

????????? muhammad âòîìëåíèé, òîé, ùî ïîãàíî ñåáå ïî÷óâຠ(60)

Ïðèêìåòíèêè ç ãîëîâíèì çíà÷åííÿì "ïÿíèé, ñïÿí³ëèé" (äèâ. Äîäàòîê À 61-67):

?????? ?imal 1) ñïÿí³ëèé, ïÿíèé;

-2) çàõîïëåíèé (61) òà éîãî ÷àñòêîâ³ ñèíîí³ìè

-????????? mas??l 1) îïÿí³ëèé, ïÿíèé;

-2) òîé, ùî íàêóðèâñÿ ãàøèøó, îï³óìó (63)

???????? sakk?r 1) ïÿíèé;

-2) ïÿíèöÿ (65)

???????? na?w?nu 1) ïÿíèé, ïîõìåë³âøèé;

-2) ðàä³ñíèé (66)

Ïðèêìåòíèêè, ùî ïîçíà÷àþòü ð³çíîìàí³òí³ ô³çè÷í³ âàäè (äèâ. Äîäàòîê À 68-84):

????????? a?dabu 1) ãîðáàòèé;

-2) êðèâèé (ïðî ìå÷, øàáëþ);

-3) âèïóêëèé (70)

??????? asaku ãëóõèé (72)

????????? a?lau ëèñèé (74)

????????? a?ra?u ãëóõèé ~ ??????? asaku a?ra?u ïîâí³ñòþ ãëóõèé (75)

????????? ara?u 1) êóëüãàâèé, áåçíîãèé;

-2) êàðòêîâèé âàëåò (76)

???????? ama 1) ñë³ïèé; ????? ???????? ??a amy?u ñë³ïå ï³äêîðÿííÿ; ????? ????????? ?iqa amy?u ñë³ïà äîâ³ðà; ????? ??? ?????????? sara ala-l-amy?i éòè âñë³ïó, íàâçäîãàäêè; ??????~ ab? amy?u çîîë. ñë³ïèø;

-2) ñë³ïåöü (77)

??????? mal?? áåçâîëîñèé (84)

Á³ëüø³ñòü ïðèêìåòíèê³â äàíîãî ï³äêëàñó óòâîðåí³ çà ôîðìóëîþ ??????????, ???????? - æ³íî÷èé ð³ä, ?????? - ìíîæèíà, â³äïîâ³äíî.

Ïðèêìåòíèêè, ùî ïîçíà÷àþòü ðåøòó ô³çè÷íèõ ñòàí³â ëþäèíè (äèâ. Äîäàòîê À 85-99):

??????? ar³q òîé, õòî ñòðàæäຠáåçñîííÿì;

-2) áåçñîííèé (85) òà éîãî ïîâíèé ñèíîí³ì

????????? yaq?an 1) òîé, õòî íå ñïèòü;

-2) óâàæíèé, ãîñòðîçîðèé; ~ ????? abu-l - yaq?an ï³âåíü (99) òà ïðèêìåòíèêè, ùî ïåðåáóâàþòü ³ç íèìè ó àíòîí³ì³÷íèõ â³äíîøåííÿõ, à ñàìå:

??????? n?is ñîíëèâèé, ñîííèé (91)

?????? n?im 1) ñïëÿ÷èé;

-2) îí³ì³âøèé, çàö³ïåí³ëèé (92)

?????? h??i 1) äð³ìàþ÷èé, ñïëÿ÷èé;

-2) òîé, ùî çíàõîäèòüñÿ â ñïîêî¿, íåðóõîìèé, áåçä³ÿëüíèé (94) ÿê³ º ÷àñòêîâèìè ñèíîí³ìàìè ³ â³äð³çíÿþòüñÿ â³äò³íêàìè çíà÷åíü.

À òàêîæ òàê³ ïðèêìåòíèêè, ÿê:

???????? ??i òîé, õòî ãîëîäàº; ãîëîäíèé (86) ³ éîãî ÷àñòêîâèé ñèíîí³ì:

-????? h?f òîé, õòî çãîëîäí³â; ãîëîäíèé (97) òà ¿õ àíòîí³ì:

????????? ?ub?nu 1) ñèòèé;

-2) òîé, ùî íàñèòèâñÿ;

-3) çàäîâîëåíèé (90)

???????? ?ubla âàã³òíà (88)

Âèñíîâêè äî ðîçä³ëó 2

Ïàðàäèãìàòè÷í³ â³äíîøåííÿ - öå â³äíîøåííÿ, ùî îáºäíóþòü îäèíèö³ ìîâè îäíîãî ð³âíÿ â ãðóïè, ðîçðÿäè ³ êàòåãî𳿠íà îñíîâ³ ñï³ëüíîñò³ àáî ïðîòèëåæíîñò³ ¿õ çíà÷åíü. Ö³ â³äíîøåííÿ ïîä³ëÿþòüñÿ íà: ñèíîí³ì³÷í³ (ñìèñëîâà ïîä³áí³ñòü), àíòîí³ì³÷í³ (ñìèñëîâå ïðîòèñòàâëåííÿ), ã³ïîí³ì³÷í³ (ñìèñëîâå âêëþ÷åííÿ) òà â³äíîøåííÿ ñóï³äðÿäíîñò³ ³ ïàðòèòèâíîñò³.

Ñèíîí³ì³ÿ - öå ïîâíèé àáî ÷àñòêîâèé çá³ã çíà÷åíü äâîõ ÷è ê³ëüêîõ ñë³â. Ñèíîí³ìè â³äð³çíÿþòüñÿ çíà÷åííºâèìè â³äò³íêàìè, åìîö³éíî-åêñïðåñèâíèì çàáàðâëåííÿì àáî ³ òèì, ³ ³íøèì îäíî÷àñíî.

Àíòîí³ì³ÿ - ÿâèùå ïðîòèëåæíîñò³ ñë³â. Ëåêñèêî-ñåìàíòè÷í³ âàð³àíòè º àíòîí³ìàìè, ÿêùî ó íèõ ð³çí³ çíàêè (ëåêñåìè) ³ ïðîòèëåæí³ çíà÷åííÿ (ñåìåìè).

óïîí³ì³ÿ - ÿâèùå îðãàí³çàö³¿ åëåìåíò³â ËÑÏ, ÿêå çàñíîâàíå íà ðîäîâèäîâèõ â³äíîøåííÿõ ³ ÿâëÿº ñîáîþ âêëþ÷åííÿ îäíîð³äíèõ îäèíèöü ó â³äïîâ³äíèé êëàñ íàéìåíóâàíü.

Ó ËÑÏ ïðèêìåòíèê³â íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè ìè âèä³ëèëè 8 ï³äêëàñ³â, ùî áàçóþòüñÿ íà ïàðàäèãìàòè÷íèõ â³äíîøåííÿõ. À ñàìå: ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèìè çíà÷åííÿìè "çäîðîâèé"; "õâîðèé"; "ïîâíèé"; "õóäèé, ñòðóíêèé"; "âòîìëåíèé"; "ïÿíèé, ñïÿí³ëèé"; ïðèêìåòíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íèõ âàä, âàä çîâí³øíîñò³; ïðèêìåòíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ðåøòè ô³çè÷íèõ ñòàí³â ëþäèíè.

Óñ³ ö³ ïðèêìåòíèêè îáºäíóþòüñÿ ã³ïîí³ì³÷íèìè â³äíîøåííÿìè ùîäî ã³ïåðîí³ìà - ïðèêìåòíèê íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè òà â ìåæàõ ñâî¿ ï³äêëàñ³â ùîäî ã³ïåðîí³ìà - íàçâè ï³äêëàñó. À òàêîæ òàê³ ï³äêëàñè, ÿê ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "çäîðîâèé", ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "õâîðèé", ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "ïîâíèé", ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "õóäèé, ñòðóíêèé", ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "âòîìëåíèé", ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "ïÿíèé, ñïÿí³ëèé" îáºäíóþòüñÿ â ìåæàõ ñâî¿õ ï³äêëàñ³â ñèíîí³ì³÷íèìè çâÿçêàìè. Ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "çäîðîâèé" ïåðåáóâàþòü ó àíòîí³ì³÷íèõ â³äíîøåííÿõ ç ïðèêìåòíèêàìè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "õâîðèé". ϳäêëàñ ïðèêìåòíèê³â ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "ïîâíèé" òàêîæ ïåðåáóâຠâ àíòîí³ì³÷íèõ â³äíîøåííÿõ ç ï³äêëàñîì ïðèêìåòíèê³â ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "õóäèé, ñòðóíêèé".

Âèñíîâêè

Îäíèì ç ð³âí³â ìîâè º ëåêñèêî-ñåìàíòè÷íèé ð³âåíü, ãîëîâíîþ îäèíèöåþ ÿêîãî º ëåêñèêî-ñåìàíòè÷íå ïîëå. ËÑÏ áàçóºòüñÿ íà ïàðàäèãìàòè÷íèõ, ñèíòàãìàòè÷íèõ òà åï³äèãìàòè÷íèõ â³äíîøåííÿõ. Çà ïàðàäèãìàòè÷íèìè â³äíîøåííÿìè îáºäíóþòüñÿ ïîä³áí³ çà ñìèñëîâèìè îçíàêàìè ëåêñè÷í³ îäèíèö³ ó ëåêñèêî-ñåìàíòè÷í³ ïîëÿ, ëåêñèêî-ñåìàíòè÷í³ ãðóïè ñë³â, ñèíîí³ì³÷í³ òà àíòîí³ì³÷í³ ðÿäè.

Àðàáñüêà ìîâà íàëåæèòü äî ³ìåííèõ ìîâ, ñòîñîâíî âèä³ëåííÿ ïðèêìåòíèê³â, îñê³ëüêè ïðèêìåòíèêè â í³é íàëåæàòü äî ³ìåí, äî ï³äêëàñó âëàñíå ³ìåí. Ïðèêìåòíèêè â àðàáñüê³é ìîâ³ áóâàþòü ÿê³ñí³ ³ ïðèñâ³éí³. ßê³ñí³ ïðèêìåòíèêè â ñâîþ ÷åðãó ïîä³ëÿþòüñÿ íà:

à) ????? ?????????? ismu-l-f?il - àêòèâíèé 䳺ïðèêìåòíèê;

á) ????? ???????????? ismu-l-maf?l - ïàñèâíèé 䳺ïðèêìåòíèê;

â) ?????? ??????????? ?ifa mu?abbiha - â³ä䳺ñë³âí³ ïðèêìåòíèêè ó âëàñíîìó çíà÷åíí³ ñëîâà.

Ïàðàäèãìàòè÷í³ â³äíîøåííÿ - öå â³äíîøåííÿ, ùî îáºäíóþòü îäèíèö³ ìîâè îäíîãî ð³âíÿ â ãðóïè, ðîçðÿäè ³ êàòåãî𳿠íà îñíîâ³ ñï³ëüíîñò³ àáî ïðîòèëåæíîñò³ ¿õ çíà÷åíü. Ö³ â³äíîøåííÿ ïîä³ëÿþòüñÿ íà: ñèíîí³ì³÷í³ (ñìèñëîâà ïîä³áí³ñòü), àíòîí³ì³÷í³ (ñìèñëîâå ïðîòèñòàâëåííÿ), ã³ïîí³ì³÷í³ (ñìèñëîâå âêëþ÷åííÿ) òà â³äíîøåííÿ ñóï³äðÿäíîñò³ ³ ïàðòèòèâíîñò³.

Ó ËÑÏ ïðèêìåòíèê³â íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè â ïàðàäèãìàòè÷íîìó àñïåêò³ ìè âèä³ëèëè 8 ï³äêëàñ³â: ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "çäîðîâèé"; "õâîðèé"; "ïîâíèé"; "õóäèé", "ñòðóíêèé"; "âòîìëåíèé"; "ïÿíèé, ñïÿí³ëèé"; ïðèêìåòíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íèõ âàä, âàä çîâí³øíîñò³; ïðèêìåòíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ðåøòè ô³çè÷íèõ ñòàí³â ëþäèíè.

Âñ³ ïðèêìåòíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íîãî ñòàíó îáºäíóþòüñÿ ã³ïîí³ì³÷íèìè â³äíîøåííÿìè ùîäî ã³ïåðîí³ìà - ïðèêìåòíèê íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè òà â ìåæàõ ñâî¿ ï³äêëàñ³â ùîäî ã³ïåðîí³ìà - íàçâè ï³äêëàñó. ϳäêëàñè ïðèêìåòíèê³â ç îñíîâíèìè çíà÷åííÿìè "çäîðîâèé", "õâîðèé", "ïîâíèé", "õóäèé, ñòðóíêèé", "âòîìëåíèé", "ïÿíèé, ñïÿí³ëèé" îáºäíóþòüñÿ â ìåæàõ ñâî¿õ ï³äêëàñ³â ñèíîí³ì³÷íèìè çâÿçêàìè. Ïðèêìåòíèêè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "çäîðîâèé" ïåðåáóâàþòü ó àíòîí³ì³÷íèõ â³äíîøåííÿõ ç ïðèêìåòíèêàìè ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "õâîðèé". ϳäêëàñ ïðèêìåòíèê³â ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "ïîâíèé" òàêîæ ïåðåáóâຠâ àíòîí³ì³÷íèõ â³äíîøåííÿõ ç ï³äêëàñîì ïðèêìåòíèê³â ç îñíîâíèì çíà÷åííÿì "õóäèé, ñòðóíêèé".

Ñïèñîê âèêîðèñòàíî¿ ë³òåðàòóðè òà äæåðåë

1.Àíòîìîíîâ À.Þ. Èññëåäîâàíèå ñòðóêòóðíîé îðãàíèçàöèè ëåêñèêîñåìàíòè÷åñêîãî ïîëÿ: äèñ. íà ñîèñê. ó÷åí. ñòåï. êàíä. ôèëîë. íàóê: 10.02.19/À.Þ. Àíòîìîíîâ - Ê., 1987. - 191ñ.

2.Àðíîëüä È.Â. Ëåêñèêî-ñåìàíòè÷åñêîå ïîëå â ÿçûêå è òåìàòè÷åñêàÿ ñåòêà òåêñòà / Àðíîëüä È.Â. / Ñåìàíòèêà. Ñòèëèñòèêà. Èíòåðòåêñòóàëüíîñòü: Ñá. ñò. / Íàó÷. ðåä.Ï.Å. Áóõàðêèí. - ÑÏá.: Èçä-âî Ñ. - Ïåòåðá. óí-òà, 2009. - Ñ.250 - 259.

.Áðàãèíà À.À. Ñèíîíèìû â ëèòåðàòóðíîì ÿçûêå / À.À. Áðàãèíà - Ì.: Íàóêà, 1986. - 125ñ.

.Áàðàíîâ Õ.Ê. Áîëüøîé àðàáñêî-ðóññêèé ñëîâàðü / Õ.Ê. Áàðàíîâ - Ì.: Æèâîé ÿçûê, 2008. - 926ñ.

.Âàñèëüåâ Ë.Ì. Òåîðèÿ ñåìàíòè÷åñêèõ ïîëåé // Âîïðîñû ÿçûêîçíàíèÿ ¹ 5 - Ì., 1971. - Ñ.105-113

.Âàñèëüåâ Ë.Ì. Ñîâðåìåííàÿ ëèíãâèñòè÷åñêàÿ ñåìàíòèêà / Ë.Ì. Âàñèëüåâ - Ì.: Âûñøàÿ øêîëà, 2010. - 176ñ.

.Âèøèâàíà Í.Â. Ïðèêìåòíèêè îö³íêè ó ñó÷àñí³é í³ìåöüê³é ìîâ³: àâòîðåô. äèñ. íà çäîáóòòÿ íàóê. ñòóïåíÿ êàíä. ô³ëîë. íàóê: 10.02.04/Í.Â. Âèøèâàíà; Êè¿â. íàö. óí-ò ³ì.Ò. Øåâ÷åíêà. - Ê., 2009. - 19 ñ.

.Ãðàíäå Á.Ì. Êóðñ àðàáñêîé ãðàììàòèêè â ñðàâíèòåëüíî - èñòîðè÷åñêîì îñâåùåíèè.2-å èçä. / Á.Ì. Ãðàíäå - Ì.: "Âîñòî÷íàÿ ëèòåðàòóðà" ÐÀÍ, 2008. - 592 ñ.

.Ãðå÷êî Â.À. Ëåêñè÷åñêàÿ ñèíîíèìèÿ ñîâðåìåííîãî ðóññêîãî ÿçûêà / Â.À. Ãðå÷êî - Ñàðàòîâ, 2007. - Ñ.17-18

.Äåíèñîâ Ï.Í. Ëåêñèêà ðóññêîãî ÿçûêà è åå îïèñàíèÿ / Ï.Í. Äåíèñîâ - Ì.: Ðóññêèé ÿçûê, 1980. - 253ñ.

.Äåíèñîâà Ñ.Ï. Òèïîëîã³ÿ êàòåãîð¿é ëåêñè÷íî¿ ñåìàíòèêè / Ñ.Ï. Äåíèñîâà - Ê.: Âèä-âî Êè¿âñüêîãî äåðæ. ë³íãâ³ñòè÷íîãâ óí-òó, 1996. - 294ñ.

.Åâãåíüåâà À.Ï. Îñíîâíûå âîïðîñû ëåêñè÷åñêîé ñèíîíèìèè // Î÷åðêè ïî ñèíîíèìèêå ñîâðåìåííîãî ðóññêîãî ëèòåðàòóðíîãî ÿçûêà. - Ì. - Ë.: Èçä-âî ÀÍ ÑÑÑÐ, 1966. - 212ñ.

.Æãåíòè Ì.Â. Ñåìàíòè÷åñêîå ïîëå êàê ïðèíöèï èññëåäîâàíèÿ ñëîâåñíûõ çíà÷åíèé: Àâòîðåô. äèñ. íà ñîèñê. ó÷åí. ñòåï. êàíä. ôèëîë. íàóê: 10.02.19/ ÒÃÓ - Òáèëèñè, 2009. - 26ñ.

.Æîâòîáðþõ Ì.À. Óêðà¿íñüêà ë³òåðàòóðíà ìîâà / Ì.À. Æîâòîáðþõ. - Ê.: Íàóê. äóìêà, 1984. - 255ñ.

.Êàðàóëîâ Þ.Í. Ñòðóêòóðà ëåêñèêî-ñåìàíòè÷åñêîãî ïîëÿ // Ôèëîëîãè÷åñêèå íàóêè. - 1972. - ¹1. - Ñ.57 - 68

.Êàðïåíêî Þ.Î. Âñòóï äî ìîâîçíàâñòâà / Þ.Î. Êàðïåíêî. - Ê.: Àêàäåì³ÿ - 2006. - 336ñ.

.Êîâàëåâ À.À., Øàðáàòîâ Ã.Ø. Ó÷åáíèê àðàáñêîãî ÿçûêà/ À.À. Êîâàëåâ, Ã.Ø. Øàðáàòîâ. - 4-å èçä. - Ì.: Âîñò. Ëèò., 2004. - 751ñ.

.Êî÷åðãàí Ì.Ï. Çàãàëüíå ìîâîçíàâñòâî: ï³äðó÷íèê äëÿ ñòóä. ô³ëîë. ñïåö. âèùèõ çàêëàä³â îñâ³òè / Ì.Ï. Êî÷åðãàí. - Ê.: Âèä. öåíòð "Àêàäåì³ÿ", 2009. - 288 ñ.

.Ëèíãâèñòè÷åñêèé ýíöèêëîïåäè÷åñêèé ñëîâàðü / ãë. ðåä.Â.Í. ßðöåâà. - Ì.: Ñîâ. ýíöèêë., 1990. - 685 ñ.

.Ëèñè÷åíêî Ë.À. Ëåêñèêîëîã³ÿ ñó÷àñíî¿ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè: Ñåìàíòè÷íà ñòðóêòóðà ñëîâà / Ë.À. Ëèñè÷åíêî - Õàðê³â: Âèä-âî Õàðê³â. óí-òó, 2007. - 116ñ.

.Íîâèêîâ Ë.À. Ñåìàíòèêà ðóññêîãî ÿçûêà / Ë.À. Íîâèêîâ - Ì.: Âûñøàÿ øêîëà, 1982. - 272ñ.

.Ïëóíãÿí Â.À. Îáùàÿ ìîðôîëîãèÿ: Ââåäåíèå â ïðîáëåìàòèêó / Â.À. Ïëóíãÿí - Ì.: Ýäèòîðèàë, 2010. - 384 ñ.

.Ïîëåâûå ñòðóêòóðû â ñèñòåìå ÿçûêà / Íàó÷. ðåä. Ç.Ä. Ïîïîâà - Âîðîíåæ, 2009 - 198ñ.

.Ñó÷àñíà óêðà¿íñüêà ë³òåðàòóðíà ìîâà. Ëåêñèêà ³ ôðàçåîëîã³ÿ / Çà çàã. ðåä.².Ê. Á³ëîä³äà. - Ê.: Íàóêîâà äóìêà, 1973. - 440 ñ.

.Ôðàíêî Ç.Ò. Ëåêñè÷íà ñèíîí³ì³ÿ: [Óêðà¿íñüêà ä³àëåêòîëîã³ÿ] // Ôîíåòè÷íà, ìîðôîëîã³÷íà ³ ëåêñè÷íà ñèñòåìà óêðà¿íñüêèõ ãîâîð³â: Çá. ñò. / ³äï. ðåä.².Ã. Ìàòâ³ÿñ. - Ê., 2010. - Ñ.127-162.

.Øàíñêèé Í.Ì. Ëåêñèêîëîãèÿ ñîâðåìåííîãî ðóññêîãî ÿçûêà / Í.Ì. Øàíñüêèé - Ì.: Ïðîñâåùåíèå, 1964. - 316ñ.

.Øàïèðî À.Á. Íåêîòîðûå âîïðîñû òåîðèè ñèíîíèìîâ (íà ìàòåðèàëå ðóññêîãî ÿçûêà) // Äîêëàäû è ñîîáùåíèÿ Èíñòèòóòà ÿçûêîçíàíèÿ ÀÍ ÑÑÑÐ. - Ì., 1955, Ò.8. - Ñ.69-87.

28.Øåâ÷åíêî ².Ã. Òåîð³ÿ ëåêñèêî-ñåìàíòè÷íîãî ïîëÿ ó äîñë³äæåííÿõ ìîâîçíàâö³â / ²ðèíà Ãðèãîð³âíà Øåâ÷åíêî. - Óìàíñüêèé äåðæàâíûé ïåäàãîã³÷íèé óí³âåðñèòåò ³ìåí³ Ïàâëà Òè÷èíè. - ðåæèì äîñòóïó: <#"center">Äîäàòîê À. Ïðèêìåòíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ô³çè÷íîãî ñòàíó ëþäèíè

Ïðèêìåòíèêè ç³ çíà÷åííÿì "çäîðîâèé"

???? ??????? ??????? ?? ?????????? mal burd?h ?i??atan wa ?fiyatan ïîâí³ñòþ çäîðîâèé, ïîâíèé ñèë ³ åíåð㳿 (áóêâ. éîãî ïëàù ïîâíèé çäîðîâÿ ³ åíåð㳿) [ñ.65]

??????? sal?m çäîðîâèé, íîðìàëüíèé, ö³ëèé íåóøêîäæåíèé) êîð. ?????? salima áóòè áëàãîïîëó÷íèì; çàëèøàòèñÿ ö³ëèì, íåóøêîäæåíèì; çáåð³ãàòèñÿ) [ñ.371]

??????? ?a??? çäîðîâèé; ?????? ~ ?a??? mu?fan ïîâí³ñòþ çäîðîâèé; ??????? ~ ?a???u-l-?ism çäîðîâèé, ïîâí³ñòþ çäîðîâèé (?????? ?a??a áóòè çäîðîâèì; âèçäîðîâëþâàòè; çàæèâàòè (ïðî ðàíó) [ñ.429]

?????? n?qih âèçäîðîâëþþ÷èé (?????? naqiha âèçäîðîâëþâàòè, ïîïðàâëÿòèñÿ) [ñ.828]

Ïðèêìåòíèêè ç³ çíà÷åííÿì "õâîðèé"

????????? bard?nun 1) õîëîäíèé;

) ïðîñòóäæåíèé; òîé, ùî ìåðçíå (êîð. ?????? baruda ñòàâàòè õîëîäíèì, îõîëîäæóâàòèñÿ) [ñ.65]

????????? mubtalan òîé, ùî õâîð³º, ñòðàæäຠ(êîð. ?????? balwa 1) âèïðîáîâóâàòè, ï³ääàâàòè âèïðîáîâóâàííþ;

) çàâäàâàòè áîëþ, ñòðàæäàííÿ, ãîðÿ) [ñ.86]

?????????? ???????? mun?arifu-l-miza? íåçäîðîâèé, õâîðèé (?????????? mun?arif 1) òîé, ùî â³äõèëÿºòüñÿ) [ñ.166]

?????????? mu?astak íåçäîðîâèé, òîé, ùî â³ä÷óâຠíåäîìàãàííÿ (êîð. ????????? - ?astaka õâîð³òè, â³ä÷óâàòè íåäîìàãàííÿ) [ñ.220]

?????? zamin òîé, ùî ñòðàæäຠõðîí³÷íîþ õâîðîáîþ (?????? zamina ñòðàæäàòè õðîí³÷íîþ õâîðîáîþ) [ñ.334]

?????? saq?m 1) õâîðèé, íåçäîðîâèé, ñëàáêèé, õóäèé;

) íåïðàâèëüíèé (ïðî âèñë³â) (êîð. ?????? saqima áóòè õâîðèì, íåçäîðîâèì, ñëàáêèì) [ñ.362]

???????? ?af?n ñëàáêèé, õâîðèé (êîð. ?????? ?aufa áóòè ñëàáêèì; ñëàáøàòè; áóòè íå â ñòàí³ ùî-íåáóäü ðîáèòè) [ñ.460]

??????? ?a?f äóæå ñëàáêèé, äóæå õâîðèé (êîð. ?????? ?aufa áóòè ñëàáêèì; ñëàáøàòè; áóòè íå â ñòàí³ ùî-íåáóäü ðîáèòè) [ñ.460]

??????? al?l 1) õâîðèé;

) ñâ³æèé, ïðîõîëîäíèé, âîëîãèé (ïðî â³òåð) (????? alla áóòè õâîðèì, õâîð³òè) [ñ.531]

????????? muatall 1) õâîðèé, íåçäîðîâèé; ????????? ~ muatallu-?i??a òîé, õòî ïîñò³éíî â³ä÷óâຠíåäîìàãàííÿ (????? alla áóòè õâîðèì, õâîð³òè) [ñ.532]

??????????? mutamarri? ñëàáêèé, õâîðîáëèâèé (êîð. ?????? mari?a áóòè õâîðèì, õâîð³òè) [ñ.750]

?????? mari? õâîðèé (êîð. ?????? mari?a áóòè õâîðèì, õâîð³òè) [ñ.750]

????????? mar?an 1) õâîðèé;

) æàëþã³äíèé (êîð. ?????? mari?a áóòè õâîðèì, õâîð³òè) [ñ.750]

??????? mar?? 1) õâîð³þ÷èé, õâîðèé;

) ïàö³ºíò ??????~ mar??u-l-?ubb òîé, õòî ñòðàæäຠâ³ä êîõàííÿ; ??????? ~ mar?? nafs? ïñèõ³÷íî õâîðèé (êîð. ?????? mari?a áóòè õâîðèì, õâîð³òè) [ñ.750]

??????????? = ????????? òæ. ????????? ~ maw?k mutawwaik mutawwaiku - ?i??a òîé, õòî â³ä÷óâຠíåäîìàãàííÿ, õâîðèé (êîð. ? ????? waaka 1) áóòè ñïåêîòíèì;

) áóòè íåçäîðîâèì, õâîðèì) [ñ.899]

?????? waik õâîðèé, íåçäîðîâèé (êîð. ? ????? waaka 1) áóòè ñïåêîòíèì;

) áóòè íåçäîðîâèì, õâîðèì) [ñ.899]

????????? ma?r?q õâîðèé æîâòóõîþ (êîð. ??????? ar³qa 1) íå ñïàòè, ñòðàæäàòè áåçñîííÿì;

) õâîð³òè æîâòóõîþ) [ñ.31]

???????? abra?u ïðîêàæåíèé, õâîðèé ïðîêàçîþ (êîð. ?????? bari?a çàõâîð³òè ïðîêàçîþ) [ñ.66]

???????? mat??m 1) òîé, ùî ñòðàæäຠíåòðàâëåííÿì øëóíêó;

) íåçäîðîâèé (êîð. ?????? ta?³ma îòðèìóâàòè íåòðàâëåííÿ øëóíêó, ñòðàæäàòè íåòðàâëåííÿì øëóíêó) [ñ.99]

???????? a??amu 1) ïðîêàæåíèé, õâîðèé ïðîêàçîþ;

) ç ïîêàë³÷åíèìè ïàëüöÿìè, ðóêîþ (êîð. ?????? ?a?ama 1) â³äð³çàòè, îáð³çàòè;

) õâîð³òè ïðîêàçîþ) [ñ.122]

????????? ma??um ïðîêàæåíèé (êîð. ?????? ?a?ama 1) â³äð³çàòè, îáð³çàòè;

) õâîð³òè ïðîêàçîþ) [ñ.122]

???????? a?rabu 1) õâîðèé êîðîñòîþ, ïàðøîþ;

) îáë³çëèé) êîð. ?????? ?ariba 1) õâîð³òè êîðîñòîþ, ïàðøîþ;

) ëèíÿòè, âèöâ³òàòè) [ñ.124]

?????????? mutadarrin õâîðèé òóáåðêóëüîçîì (êîð. ??????? darrana áóòè òóáåðêóëüîçíèì) [ñ.252]

????????? armadu 1) õâîðèé íà îôòàëüì³þ;

) ïåïåëÿñòèé (êîð. ?????? ramada 1) õâîð³òè (ïðî î÷³);

) ñòðàæäàòè íà õâîðîáó î÷åé) [ñ.314]

???? sal?l õâîðèé òóáåðêóëüîçîì (êîð. ????? salla 1) âèòÿãóâàòè, ä³ñòàâàòè, ñòÿãíóòè, âêðàñòè;

) âèðèâàòè (ÿçèê);

) õâîð³òè òóáåðêóëüîçîì) [ñ.365]

????????? aslau 1) ç òð³ùèíàìè íà øê³ð³ ðóê, í³ã;

) ïðîêàæåíèé (êîð. ?????? salia 1) òð³ñêàòèñü (ïðî øê³ðó ðóê, í³ã), ðîçêîëþâàòèñü;

) áóòè ïðîêàæåíèì) [ñ.368]

????????? ma?r? 1) õâîðèé íà åï³ëåïñ³þ;

) âðàæåíèé, òîé, ùî çàãèíóâ (êîð. ?????? ?araa 1) ñêèäàòè;

) âðàçèòè, ïîáîðîòè;

) ëÿêàòè;

) ñòðàæäàòè åï³ëåïñ³ºþ) [ñ.435]

Ïðèêìåòíèêè ç³ çíà÷åííÿì "ïîâíèé"

??????? ??????? ?a?in, ?a??n 1) òîâñòèé, ïîâíèé;

) ãóñòèé, ù³ëüíèé;

) ãðóáèé (êîð. ?????? ?a?una 1) áóòè òîâñòèì, ïîâíèì;

) áóòè ãóñòèì, ù³ëüíèì;

) áóòè ãðóáèì (ïðî ùî-í.) ) [ñ.109]

???? ?ill 1) âåëèêèé;

) ïîâíèé (êîð. ????? ?alla 1) áóòè âåëèêèì, âåëè÷íèì, ìîãóòí³ì, ñëàâíèì;

) áóòè âèùå (÷îãî-í.) ) [ñ.132]

?????? ??dir òîâñòèé, ïîâíèé, îêðóãëèé (êîð. ?????? ?adara áóòè òîâñòèì, ïîâíèì ) [ñ.161]

?????? rabil ïîâíèé, îãðÿäíèé (????????? rab?la ïîâíîòà, îãðÿäí³ñòü) [ñ.285]

??????? rab?l ïîâíèé, îãðÿäíèé, âãîäîâàíèé (????????? rab?la ïîâíîòà, îãðÿäí³ñòü) [ñ.285]

??????? sam?k 1) âèñîêèé;

) òîâñòèé, ïëîòíèé (êîð. ?????? samuka 1) áóòè âèñîêèì;

) áóòè òîâñòèì) [ñ.374]

???????? kan?z ïîâíèé, îãðÿäíèé (êîð. ?????? kanaza 1) çàêîïóâàòè, çàðèâàòè, õîâàòè â çåìëþ;

) çáèðàòè, ñêëàäàòè (áàãàòñòâî) ) [ñ.701]

?????????? muktaniz ïîâíèé, ïëîòíèé; ~ ???????? muktanizu-l-la?m ìÿñèñòèé, îãðÿäíèé (êîð. ?????? kanaza 1) çàêîïóâàòè, çàðèâàòè, õîâàòè â çåìëþ;

) çáèðàòè, ñêëàäàòè (áàãàòñòâî) ) [ñ.701]

Ïðèêìåòíèêè ç³ çíà÷åííÿì "õóäèé"

??????? saf?f õóäèé, íåì³÷íèé (êîð. ????? saffa 1) êëàñòè â ðîò, êîâòàòè, ïðèéìàòè (ë³êè);

) ïëåñòè) [ñ.359]

?????? ??mir 1) õóäèé, õóäîùàâèé;

) òîíêèé (êîð. ?????? ?amara 1) áóòè õóäèì, âèñíàæåíèì; áóòè ñóõîðëÿâèì;

) çìåíøóâàòèñÿ, ñêîðî÷óâàòèñÿ) [ñ.462]

??????? ??????? ?awiyyu-l-badan õóäîùàâèé (êîð. ?????? ?awwa 1) ñëàá³òè, õóä³òè;

) áóòè õóäîùàâèì, õóäèì) [ñ.464]

????????? a?afu õóäèé, õóäîùàâèé (êîð. ?????? a?ifa áóòè õóäèì, õóäîùàâèì) [ñ.499]

??????? a??f õóäèé; (êîð. ?????? a?ifa áóòè õóäèì, õóäîùàâèì) [ñ.499]

????? ?a?? õóäèé (êîð. ????? ?a??a áóòè õóäèì) [ñ.556]

???????? qa??f 1) òîíêèé, ñòðóíêèé;

) õóäîùàâèé, õóäèé (êîð. ?????? qa?ufa 1) áóòè òîíêèì, ñòðóíêèì;

) áóòè õóäîùàâèì, õóäèì) [ñ.643]

????????? man?uf õóäèé, ïîõóä³âøèé (êîð. ???????? na?ufa áóòè õóäèì, íåì³÷íèì) [ñ.788]

??????? na??f õóäèé ??????? ~ na??fu-l-qawam ñòðóíêèé (êîð. ???????? na?ufa áóòè õóäèì, íåì³÷íèì) [ñ.788]

????????? mahb?? âèñíàæåíèé; õóäèé (êîð. ?????? haba?a 1) îïóñêàòè, çíèæóâàòè;

) âèñíàæóâàòè (ïðî õâîðîáó) ) [ñ.844]

??????? h?bi? 1) ïàäàþ÷èé, òîé, ùî ñïóñêàºòüñÿ;

) âèñíàæåíèé, õóäèé (êîð. ?????? haba?a 1) îïóñêàòè, çíèæóâàòè;

) âèñíàæóâàòè (ïðî õâîðîáó) ) [ñ.844]

Ïðèêìåòíèêè ç³ çíà÷åííÿì "âòîìëåíèé"

?????? taib âòîìëåíèé (êîð. ?????? tauba 1) âòîìëþâàòèñÿ, çìó÷óâàòèñü;

) ïðàöþâàòè, ðîáèòè) [ñ.102]

???????? mutab âòîìëåíèé (êîð. ?????? tauba 1) âòîìëþâàòèñÿ, çìó÷óâàòèñü;

) ïðàöþâàòè, ðîáèòè) [ñ.102]

???????? mu?had âòîìëåíèé, âèñíàæåíèé (êîð. ?????? ?ahada 1) ñòàðàòèñü, ïðàöþâàòè, íàïðóæóâàòèñÿ, äîêëàäàòè çóñèëü, áîðîòèñÿ (ç òðóäíîùàìè);

) âòîìëþâàòè, âèñíàæóâàòè (ïðî õâîðîáó) ) [ñ.145]

??????? ?as?r 1) âòîìëåíèé; ???????? ~ ?as?ru-?-?arf ç âòîìëåíèì ïîãëÿäîì;

) áåçñèëèé, ñëàáêèé;

) ~??????? ?as?ru-l-ba?r ç³ ñëàáêèì çîðîì, áëèçîðóêèé (êîð. ?????? ?asara 1) áóòè íåïðèêðèòèì, îãîëåíèì;

) áóòè âòîìëåíèì; âòîìëþâàòèñÿ, çìó÷óâàòèñÿ (ïðî î÷³) ) [ñ.173]

???????? ?adl?n 1) íå÷óòòºâèé;

) âòîìëåíèé (êîð. ?????? ?adila 1) áóòè çàí³ì³âøèì, íå÷óòòºâèì;

) áóòè âòîìëåíèì) [ñ.173]

?????? k?ll çìó÷åíèé, âòîìëåíèé (êîð. ????? kalla 1) çìó÷óâàòèñÿ, âòîìëþâàòèñÿ, ñëàáøàòè;

) çàòóïèòèñü, ñòàòè òóïèì (íàïð. ïðî ìå÷) ) [ñ.694]

???? kall 1) çìó÷åíèé,

) ñëàáêèé (ïðî ðîçóì, ç³ð) (êîð. ????? kalla 1) çìó÷óâàòèñÿ, âòîìëþâàòèñÿ, ñëàáøàòè;

) çàòóïèòèñü, ñòàòè òóïèì (íàïð. ïðî ìå÷) ) [ñ.695]

??????? kal?l 1) çìó÷åíèé,

) ñëàáêèé (ïðî ðîçóì, ç³ð) (êîð. ????? kalla 1) çìó÷óâàòèñÿ, âòîìëþâàòèñÿ, ñëàáøàòè;

) çàòóïèòèñü, ñòàòè òóïèì (íàïð. ïðî ìå÷) ) [ñ.695]

??????? kaham 1) çìó÷åíèé;

) ñëàáêèé, áåçñèëèé;

) æàëþã³äíèé;

) òóïèé (íàïð. ìå÷) [ñ.703]

????????? muhammad âòîìëåíèé, òîé, ùî ïîãàíî ñåáå ïî÷óâຠ(êîð. ?????? hamada çãàñàòè (ïðî âîãîíü), ñòèøóâàòèñÿ (ïðî â³òåð); çàñïîêîþâàòèñÿ (ïðî á³ëü), çàâìèðàòè (ïðî ãîëîñ), îõîëîäæóâàòèñü (ïðî åíòóç³àçì) ) [ñ.859]

Ïðèêìåòíèêè ç³ çíà÷åííÿì "ïÿíèé, ñïÿí³ëèé"

?????? ?imal 1) ñïÿí³ëèé, ïÿíèé;

) çàõîïëåíèé (?????? ?amila ïÿí³òè, õìåë³òè) [ñ.113]

????????? mu?addar ïðèñïàíèé, îïÿí³ëèé, îäóðìàíåíèé (êîð. ?????? ?adira í³ì³òè, çàòåðïàòè, áóòè íå÷óòòºâèì (äî áîëþ); ïðèòóïëÿòèñÿ (ïðî á³ëü) ) [ñ.212]

????????? mas??l 1) îïÿí³ëèé, ïÿíèé;

) òîé, ùî íàêóðèâñÿ ãàøèøó, îï³óìó (êîð. ?????? sa?ala äóðìàíèòè, ïÿíèòè) [ñ.357]

?????? sakir ïÿíèé (êîð. ?????? sakira áóòè ñïÿí³ëèì, ïÿíèì) [ñ.364]

???????? sakk?r 1) ïÿíèé;

) ïÿíèöÿ (êîð. ?????? sakira áóòè ñïÿí³ëèì, ïÿíèì) [ñ.364]

???????? na?w?nu 1) ïÿíèé, ïîõìåë³âøèé;

) ðàä³ñíèé (êîð. ?????? na?wa áóòè ñïÿí³ëèì, ïîõìåë³âøèì) [ñ.805]

????????? mawz?n 1) çâàæåíèé;

) äîáðå ïðîäóìàíèé;

) âàãîìèé;

) âð³âíîâàæåíèé;

) ðîçì³ðåíèé, ðèòì³÷íèé, ñêàçàíèé â òàêò;

) ñïÿí³ëèé, ïÿíèé (êîð. ?????? wazuna 1) áóòè âð³âíîâàæåíèì, ñåðéîçíèì; âîëîä³òè çäîðîâèì ãëóçäîì;

) áàãàòî âàæèòè) [ñ.886]

Ïðèêìåòíèêè, ùî ïîçíà÷àþòü ð³çíîìàí³òí³ ô³çè÷í³ âàäè

??????? = ?????????? abkamu, bakim í³ìèé (êîð. ?????? bakama áóòè í³ìèì, áåçñëîâåñíèì) [ñ.82]

??????????? a?la?u ëèñèé (êîð. ?????? ?ali?a ñòàâàòè ëèñèì, ëèñ³òè) [ñ.133]

????????? a?dabu 1) ãîðáàòèé;

) êðèâèé (ïðî ìå÷, øàáëþ);

) âèïóêëèé (êîð. ?????? ?adiba 1) áóòè ãîðáàòèì;

) áóòè âèãíóòèì, âèïóêëèì;

) òðèìàòè (÷èþ-í.) ñòîðîíó, ñõèëÿòèñü íà (÷èþ-í.) ñòîðîíó, ï³äòðèìóâàòè) [ñ.159]

????????? mu?addab 1) òîé, õòî ìຠãîðá; ~ ????? ?? alanfu-l - mu?addab í³ñ ç ãîðáèíêîþ;

) âèïóêëèé (êîð. ?????? ?adiba 1) áóòè ãîðáàòèì;

) áóòè âèãíóòèì, âèïóêëèì;

) òðèìàòè (÷èþ-í.) ñòîðîíó, ñõèëÿòèñü íà (÷èþ-í.) ñòîðîíó, ï³äòðèìóâàòè) [ñ.160]

??????? asaku ãëóõèé (êîð. ?????? sakika áóòè ãëóõèì) [ñ.363]

????????? a?la?u ãëóõèé [ñ.443]

????????? a?lau ëèñèé (êîð. ?????? ?alia áóòè ëèñèì, ëèñ³òè) [ñ.444]

????????? a?ra?u ãëóõèé ~ ??????? asaku a?ra?u ïîâí³ñòþ ãëóõèé (êîð. ?????? ?ari?a áóòè ãëóõèì; íå ÷óòè) [ñ.472]

????????? ara?u 1) êóëüãàâèé, áåçíîãèé;

) êàðòêîâèé âàëåò (êîð. ?????? ari?a áóòè êóëüãàâèì, êóëüãàòè) [ñ.507]

???????? ama 1) ñë³ïèé; ????? ???????? ??a amy?u ñë³ïå ï³äêîðÿííÿ; ????? ????????? ?iqa amy?u ñë³ïà äîâ³ðà; ????? ??? ?????????? sara ala-l-amy?i éòè âñë³ïó, íàâçäîãàäêè; ??????~ ab? amy?u çîîë. ñë³ïèø;

) ñë³ïåöü (êîð. ?????? ami? 1) áóòè ñë³ïèì, âòðàòèòè ç³ð, îñë³ïíóòè;

) íå áà÷èòè, íå ïîì³÷àòè;

) áóòè íåÿñíèì, òåìíèì) [ñ.542]

????????? awaru 1) êðèâèé, îäíîîêèé; ??????? ?? ~ almia-l - awaru àíàò. ñë³ïà êèøêà; ??????????? ?????? ????????? ????????? al-awaru beyna - l - amy?u sul?an êðèâèé ñåðåä ñë³ïèõ - ñóëòàí;

) ñóìí³âíèé (êîð. ?????? awira áóòè êðèâèì, îäíîîêèì) [ñ.549]

????????? al?a?u øåïåëÿâèé, êàðòàâèé (êîð. ?????? la?i?a øåïåëÿâèòè, êàðòàâèòè) [ñ.713]

????????? alda?u øåïåëÿâèé, êàðòàâèé (êîð. ?????? lada?a 1) êóñàòè, æàëèòè;

) óðàæàòè;

) øåïåëÿâèòè, êàðòàâèòè) [ñ.717]

????????? amra? áåçâîëîñèé (êîð. ?????? mara?a âèñìèêóâàòè, âèðèâàòè) [ñ.750]

????????? ama?u áåçâîëîñèé, ëèñèé (êîð. ????? maa?a âèñìèêóâàòè, âèðèâàòè (âîëîññÿ, øåðñòü, ï³ðÿ) ) [ñ.760]

????????? amla?u áåçâîëîñèé (êîð. ??????? mala?a îáìàçóâàòè, øòóêàòóðèòè; ~ ???????? mala?a-?-?ar âèäàëÿòè âîëîññÿ) [ñ.765]

??????? mal?? áåçâîëîñèé (êîð. ??????? mala?a îáìàçóâàòè, øòóêàòóðèòè; ~ ???????? mala?a-?-?ar âèäàëÿòè âîëîññÿ ) [ñ.765]

Ïðèêìåòíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ðåøòè ô³çè÷íèõ ñòàí³â ëþäèíè

??????? ar³q òîé, õòî ñòðàæäຠáåçñîííÿì;

) áåçñîííèé (êîð. ??????? ar³qa 1) íå ñïàòè, ñòðàæäàòè áåçñîííÿì;

) õâîð³òè æîâòóõîþ) [ñ.31]

???????? ??i òîé, õòî ãîëîäàº; ãîëîäíèé (êîð. ?????? ?awaa áóòè ãîëîäíèì, ãîëîäàòè) [ñ.149]

??????? ???????? ??i?u-n-nafs òîé, õòî â³ä÷óâຠíóäîòó (êîð. ?????? ?aya?a 1) çáóäæóâàòèñü, ï³äí³ìàòèñü, õâèëþâàòèñü;

) êèï³òè, âèðóâàòè) [ñ.151]

???????? ?ubla âàã³òíà (êîð. ?????? ?abila 1) âàã³òí³òè;

) áóòè ïîâíèì â³ä ÷îãîñü) [ñ.154]

????????? mar?f òîé, õòî ñòðàæäຠêðîâîòå÷åþ ç íîñà (êîð. ?????? raifa òåêòè (ç íîñà - ïðî êðîâ) ) [ñ.303]

????????? ?ub?nu 1) ñèòèé;

) òîé, ùî íàñèòèâñÿ;

) çàäîâîëåíèé (êîð. ?????? ?abia 1) áóòè ñèòèì;

) áóòè íàñèòèâøèìñÿ) [ñ.391]

??????? n?is ñîíëèâèé, ñîííèé (êîð. ?????? naasa äð³ìàòè íåì³öíî ñïàòè) [ñ.813]

?????? n?im 1) ñïëÿ÷èé;

) îí³ì³âøèé, çàö³ïåí³ëèé (êîð. ???, ????? n?ma 1) ñïàòè; ëÿãàòè ñïàòè; çàñèíàòè; ñïî÷èâàòè;

) çàòèõàòè (ïðî ìîðå, â³òåð); çãàñàòè (ïðî âîãîíü);

) îí³ì³òè, çàö³ïåí³òè;

) íå áà÷èòè, íå ïîì³÷àòè, íå çâàæàòè;

) ï³ä÷èíÿòèñÿ;

) ïîêëàäàòèñÿ) [ñ.840]

????????? nawm?y ñîííèé? ~ ?????? ?? alyaq?a-n-nawmiyya ìåä. ñîìíàìáóë³çì, ëóíàòèçì (êîð. ???, ????? n?ma 1) ñïàòè; ëÿãàòè ñïàòè; çàñèíàòè; ñïî÷èâàòè;

) çàòèõàòè (ïðî ìîðå, â³òåð); çãàñàòè (ïðî âîãîíü);

) îí³ì³òè, çàö³ïåí³òè;

) íå áà÷èòè, íå ïîì³÷àòè, íå çâàæàòè;

) ï³ä÷èíÿòèñÿ;

) ïîêëàäàòèñÿ) [ñ.840]

?????? h??i 1) äð³ìàþ÷èé, ñïëÿ÷èé;

) òîé, ùî çíàõîäèòüñÿ â ñïîêî¿, íåðóõîìèé, áåçä³ÿëüíèé (êîð. ?????? ha?aa 1) ñïàòè;

) çàñïîêîþâàòèñÿ, çàòèõàòè, ñòèõàòè (ïðî áóðþ, á³ëü ³ ò. ä.) ) [ñ.847]

?????? h?fit ãîëîäíèé (êîð. ?????? hafata 1) ãîâîðèòè íàóãàä;

) äóæå ïðîãîëîäàòèñü, îñëàáíóòè â³ä ãîëîäó;

) áóòè ðîçãóáëåíèì, çàñîðîìëåíèì) [ñ.856]

????????? haft?n òîé, õòî ïðîãîëîäàâñÿ; âèñíàæåíèé ãîëîäîì; ñëàáêèé (êîð. ?????? hafata 1) ãîâîðèòè íàóãàä;

) äóæå ïðîãîëîäàòèñü, îñëàáíóòè â³ä ãîëîäó;

) áóòè ðîçãóáëåíèì, çàñîðîìëåíèì) [ñ.856]

????? h?f òîé, õòî çãîëîäí³â; ãîëîäíèé (êîð. ???, ????? haf? 1) çðîáèòè ïðîìàõ, ïîìèëèòèñü;

) ë³òàòè, íîñèòèñü â ïîâ³òð³;

) áóòè âèñíàæåíèì ãîëîäîì, çãîëîäí³òè;

) ñïîêóøàòè, ñõèëÿòè (äî ÷îãî-í.), âòÿãóâàòè (â ùî-í.),

) ñï³øèòè) [ñ.856]

???????????? mustayqi? òîé, õòî ïðîêèíóâñÿ, õòî íå ñïèòü (êîð. ?????? yaqi?a 1) íå ñïàòè;

) áóòè óâàæíèì; áóòè íàïîãîòîâ³; ) [ñ.919]

????????? yaq?an 1) òîé, õòî íå ñïèòü;

) óâàæíèé, ãîñòðîçîðèé; ~ ????? abu-l - yaq?an ï³âåíü (êîð. ?????? yaqi?a 1) íå ñïàòè;

) áóòè óâàæíèì; áóòè íàïîãîòîâ³; ) [ñ.919]

Ðàçìåùåíî íà Allbest.ru

Парадигматичні відношення лексико-семантичного поля прикметників арабської мови на позначення фізичного стан

Больше работ по теме: