Оцінка інвестиційної привабливості підприємства при формуванні фінансової стратегії підприємства

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«Оцінка інвестиційної привабливості підприємства при формуванні фінансової стратегії підприємства»

(за матеріалами Споживчого товариства «КООПБІЗНЕС», Вінницька обласна спілка споживчих товариств, м. Вінниця)

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність, значення та особливості забезпечення інвестиційної привабливості підприємств в сучасних умовах господарювання

1.1 Інвестиційна привабливість підприємства як важлива передумова формування фінансової стратегії підприємства

1.2 Спеціалісти розглядають різноманітну кількість факторів формування інвестиційної привабливості субєктів господарювання

1.3 Фінансова стратегія підприємства розроблюється в декілька етапів

Розділ 2. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства при формуванні фінансової стратегії підприємства

2.1 Оцінка ефективності господарської діяльності споживчого товариства «коопбізнес»

.2 Оцінка рівня інвестиційної привабливості «коопбізнес»

Розділ 3. Формування програми підвищення інвестиційної привабливості споживчого товариства «коопбізнес» при формуванні фінансової стратегії підприємства

3.1 Прогнозування та планування результатів діяльності споживчого товариства «коопбізнес» на майбутній період

3.2 Розробка та обґрунтування фінансової стратегії на майбутній період

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

За сучасного стану економіки України головною проблемою для сучасних підприємств є залучення інвестицій. Збільшення обсягу інвестицій є необхідною передумовою структурної перебудови і економічного зростання країни. Наявність достатнього обсягу інвестицій для вітчизняних підприємств є запорукою ефективного розвитку і підвищення інвестиційної привабливості на різних територіальних рівнях.

Проте досягнення сталого економічного розвитку країни є неможливим без удосконалення стану на підприємстві, яке вимагає модернізації та впровадження інновацій. Для цього необхідні значні інвестиції, яких не вистачає через низьку інвестиційну привабливість підприємств. В звязку з різноманітними аспектами діяльності підприємств і різноспрямованими методами поліпшення стану, необхідна система координації зусиль керівництва, що мала б на меті забезпечення інвестиційної привабливості підприємства. Тому дослідження ефективного управління інвестиційною привабливістю підприємства є вкрай актуальною на сьогодні проблемою.

Більш того, планування розвитку підприємств, яке значною мірою повязане з їх інвестиційною діяльністю, вимагає врахування значного обсягу факторів на відносно тривалих періодах планування. За таких умов актуальним є питання формування ефективної інвестиційної політики, спрямованої на забезпечення тактичного управління підприємствами відповідно до імперативів цілей їх стратегічного розвитку.

Інвестиційна політика підприємства визначає засади організації та тактичного управління його інвестиційною діяльністю, її узгодженість із іншими функціональними сферами тактичного управління підприємства, забезпечує відповідність управлінських дій і оперативних рішень вертикалі стратегічних та тактичних цілей, завдань розвитку та економічного зростання підприємства.

Дослідженню даної економічної проблеми присвятили свої праці: І. Бланк, А. Раппапорт, М. Аптекарь, Р. Брелі, В. Дорофієнко, М. Корецький, А.Пересада, О. Поважний, В. Федоренко, У. Шарп.

Вихідними даними для дослідження даної проблеми стали сучасні вітчизняні та закордонні наукові праці, наукові періодичні видання, інформаційні ресурси, а також фінансова звітність підприємства, що досліджується.

Основною метою дослідження є оцінка інвестиційної привабливості підприємства в сучасних умовах та визначення перспектив її підвищення.

З цією метою повязані такі завдання: дослідження інвестиційної привабливості підприємства як важливої передумови формування фінансової стратегії підприємства; визначення факторів, які визначають інвестиційну привабливість підприємства; оцінка ефективності господарської діяльності споживчого товариства «КООПБІЗНЕС»; оцінка рівня інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес»; прогнозування та планування результатів діяльності споживчого товариства «КООПБІЗНЕС» на майбутній період; розробка та обґрунтування фінансової стратегії на майбутній період.

Обєктом дослідження є СТ «Коопбізнес». Метою діяльності СТ «Коопбізнес» є задоволення потреб у товарах, роботах, послугах членів споживчих товариств, інших громадян, підприємств, організацій споживчої кооперації України та позасистемних споживачів на основі ефективного використання в процесі господарювання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

Предметом дослідження є інвестиційна привабливість даного підприємства.

Методи дослідження: альтернативний аналіз, методи абсолютних та порівняльних переваг, граничний аналіз, еластичності, табличне, графічне, аналітичне моделювання, оптимізація та визначення стійкості функціонування.

Практична цінність проведеного дослідження полягає у підвищенні інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес».

Велика кількість вчених-економістів ототожнюють інвестиційну привабливість із інвестиційним кліматом, тобто із інвестиційною привабливістю країни або регіону. Серед найпоширеніших тлумачень даного терміну виділяють такі:

-інвестиційний клімат - це багатофакторна система цілеспрямованих вчинків і дій, що свідомо формується на державному і регіональному рівнях в інтересах більш широкого залучення на конкретну територію додаткових ресурсів як у грошовій, так і в матеріальній формах;

-інвестиційний клімат - це загальна атмосфера розуміння економічної ситуації і потреби в залученні додаткових ресурсів, що існує в різних сферах соціально-економічного розвитку країни;

-інвестиційний клімат - це комплекс політичних, соціальних, інноваційних, інфраструктурних елементів, що існують на певній території;

-інвестиційний клімат - це внутрішня атмосфера (енергетика), що сформована на конкретній території відповідно до пріоритету залучення додаткових фінансових ресурсів і впливає на позицію інвестора щодо ухвалення рішення про інвестування об'єктів певної території.

Дане дослідження містить поглиблений аналіз інвестиційного клімату в різних розрізах

Розділ 1. Сутність, значення та особливості забезпечення інвестиційної привабливості підприємств в сучасних умовах господарювання

.1 Інвестиційна привабливість підприємства як важлива передумова формування фінансової стратегії підприємства

На сьогоднішній день в економічній науці не існує одного підходу до визначення терміна «інвестиційна привабливість підприємства». Дослідники Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, Т. Коупленд, Марковиць, ФДж. Фабоцци, У. Шарп, які належать до американської економічної школи, зводять інвестиційну привабливість до максимізації добробуту акціонерів, а це, в свою чергу, призводить до зростання ціни на акції. Іншими словами, увесь фінансовий менеджмент повинен вирішувати завдання зростання інвестиційної привабливості компанії, адже він є системою фінансового управління. На нашу думку, вищезгадані дослідники ототожнюють інвестиційну привабливість з корисністю її для власників.

Інвестиційну привабливість з позиції фінансового стану підприємства Бланк І.О. розглядав як «інтегральну характеристику окремих фірм - обєктів можливого інвестування з позицій перспективності розвитку, обсягів та перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості» [2, с.400]. Всю свою увагу він зосереджував на напрями інвестування та самих складових інвестиційної привабливості. Відповідного визначення цього поняття додержуються багато сучасних дослідників, а саме Федоренко В.Г, Савчук В.П, Дука А.П., Прилипко І.П. та ін.

Інвестиційна привабливість як рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора відносно конкретного підприємства розглядається спеціалістами Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств [1]. На наш погляд, такий підхід не досить чіткий та конкретний і саме це суттєво зменшує шанси застосування його на практиці.

На думку Бочарова В.В, інвестиційна привабливість - це існування економічного ефекту, тобто доходу, від вкладання грошей в цінні папери компанії за мінімальним рівнем ризику[3,с.61]. Так як український ринок цінних паперів знаходиться на стадії становлення та є малоефективним, українські підприємства не мають змоги ефективно користуватися інструментами цього ринку.

Руснак Н.О. і Руснак В.А. визначення інвестиційної привабливості об'єктів зводять до евристичних методів, які повязані з ранжуванням дослідних обєктів на основі оцінки спеціалістів. Звідси, інвестиційна привабливість стосується порівняння кількох об'єктів з метою визначення кращого, середнього, гіршого[9]. Цієї думки також додержується Гайдуцький А.П, та розуміє інвестиційну привабливість підприємства як сукупність характеристик, які дозволяють потенційному інвестору оцінити, який із обєктів інвестицій є привабливіший для вкладання наявних коштів [4, с.83].

Нападовська І.В. вважає, що інвестиційна привабливість - це системна сукупність потенційних можливостей укладання коштів з метою отримання економічних вигід у майбутньому як наслідок результатів минулої господарської діяльності потенційного обєкта інвестування, субєктивно оцінювана інвестором [8,с.57]. Цей підхід не дозволяє співставити цілі інвестора з можливостями їх реалізації без ризиків, а також не дає можливості оцінити ступінь готовності інвестора прийняти на себе такий ризик.

Такі дослідники як Задорожна Я.Є. та Дядечко Л.П. розуміють інвестиційну привабливість як комплекс різних факторів, перелік та вага яких змінюється від цілей інвесторів, виробничо-технічних особливостей підприємства, у які інвестуються кошти, економічного розвитку у минулому, теперішньому та очікуваного у майбутньому [6]. Такий підхід, на нашу думку, враховує такий важливий момент як вимоги інвесторів, що є важливою умовою для високої оцінки інвестиційної привабливості.

На думку Коюди В.О., Лепейко Т.І., Коюди О.П., інвестиційна привабливість підприємства - це сукупність характеристик його фінансово - господарської та управлінської діяльності, перспектив розвитку та можливостей залучення інвестиційних ресурсів [7, с.166]. Такий підхід залишає поза увагою психологічний аспект даної проблеми, адже передбачає лише однозначну можливість формалізації оцінюючих методів.

У звязку з цим, Чорна Л.О. запропонувала розглядати інвестиційну привабливість підприємства як взаємозвязок інвестиції та привабливості. Виходячи з цього, на думку дослідника, інвестиційна привабливість підприємства - це сукупність економіко-психологічних характеристик фінансово-господарської діяльності підприємства, які відповідають вимогам інвестора та забезпечують досягнення ефекту від вкладень при відповідному рівні ризику [11, с.5].

Така велика кількість визначень даного терміну свідчить про різноманітність підходів до його пояснення, а також про незавершеність дослідження цієї проблеми.

Більшість дослідників трактують термін «інвестиційна привабливість підприємства» виключно із сукупністю фінансово-економічних характеристик і, в свою чергу, не враховують досить важливий аспект - психологічний.

Ми вважаємо, що даний термін раціонально визначати з врахуванням поняття «привабливість», який досить широко використовують різні дослідники економічної галузі. Наприклад, В.В. Ільїн пояснює, що привабливість являється мотиваційним фактором; А.І. Донцов розглядає як групове єднання; А.П. Гайдуцький - як те, що визиває захват своїми якісними характеристиками, діями та формами [4,с.83].

При цьому необхідно враховувати сутнісні характеристики терміна «інвестиційна привабливість підприємства»:

1.Присутність подвійного ефекту. Інвестування прогнозує здійснення субєктно-обєктних відносин задля генерування, споживання та перерозподілу капіталу. Замовити оцінку інвестиційної привабливості може як субєкт (інвестор), так і обєкт(реципієнт) інвестування. Подвійний ефект - це позитивні наслідки як для інвестора, так і для реципієнта. Успішне інвестування буде лише тоді, коли буде присутній подвійний ефект.

2.Врахування вимог потенційних інвесторів. За умов швидкого збігу інтересів субєктів інвестування рівень інвестиційної привабливості буде стрімко підвищуватись. Саме тому обовязковим пунктом в підвищенні інвестиційної привабливості є врахування вимог потенційних інвесторів, що також підвищить іміджеву оцінку підприємства. Визначальне значення у виборі обєктів інвестування є субєктивна думка потенційного інвестора щодо змоги досягнення цим обєктом його цілей. На нашу думку, цей фактор є визначальним у трактуванні поняття «інвестиційна привабливість підприємства».

3.Плідна взаємодія з потенційними інвесторами. Дуже часто оцінка інвестиційної привабливості підприємства є субєктивним судженням, адже вона будується на тому, хто і як проводить ті чи інші розрахунки зі сторони інвестора. Через це на етапі створення механізмів, які будуть забезпечувати прозорість діяльності, інвестор повинен мати доступ як до створення таких механізмів, так і до участі його в контролі за їх функціонуванням. Це все можна пояснити так - чим ширший доступ, тим більша інвестиційна привабливість підприємства для інвестора. Коли ці механізми сформовані та добре налагоджені, управління інвестиційною привабливістю зводиться до регулювання втручання інвестора у створення фінансової політики підприємства та на ухвалення стратегічних рішень. Саме тому можна погодитись з позицією Чумікова А.Н. та Бочарова М.П., що «обєктивне на перший погляд поняття інвестиційної привабливості стає субєктивним та управляємим»[3, с. 11].

4.Симбіоз фінансово-економічних і психологічних оцінок діяльності компанії дозволяє субєктам та обєктам мати цільне уявлення про підприємство.

5.Врахування перспектив розвитку компанії. Дуже важливим завданням інвестора є визначення такого обєкта інвестування, що має найбільш привабливі перспективи для розвитку в умовах стрімкого розвитку зовнішнього середовища. А, отже, це зумовлює необхідність врахування цієї характеристики.

Аналізуючи та узагальнюючи всі вищезазначені характеристики, інвестиційну привабливість підприємства можна визначити як багаторівневу інтегральну характеристику сукупності економіко - психологічних аспектів оцінку підприємства, побудовану при тісній взаємодії обєктів із субєктами інвестування, яка відповідає вимогам субєктів та забезпечує позитивний ефект від їх вкладень.

В економічній літературі, яка присвячена даній проблемі, майже всі дослідники класифікують інвестиційну привабливість лише за рівнями, кількість яких коливається від двох до чотирьох.

Наприклад, Коюда В.О. виділяє чотири рівні:інвестиційна привабливість держави, галузі, регіону та підприємства [7]. Бланк І.О., Ястремська відокремлюють три рівні інвестиційної привабливості: макроекономічний - на рівні країни; мезоекономічний - на рівні галузі і регіону; мікроекономічний - на рівні підприємства [12]. Тоді, як Нападовська І.В. пропонує лише два рівні інвестиційної привабливості: макрорівень (галузь економіки, регіони, держава) та мікрорівень (підприємства, окремі проекти та фінансові інструменти інвестування)[8, с.58].

Нападовська І.В. наводить класифікацію інвестиційної привабливості з позицій субєктів, які можуть її оцінювати для прийняття управлінських рішень. І при цьому вона виділяє інвестиційну привабливість:

-для самого підприємства. Воно може одночасно бути як субєктом так і обєктом інвестування, оскільки існують і вільні кошти і вигідні напрямки укладань, що передбачає само інвестування. До того ж компанія повинна знати, які її шанси в боротьбі за залучення капіталу порівняно з конкурентами, а також у чому полягають її сильні та слабкі сторони;

-для власників тимчасово вільного капіталу. Такими субєктами є потенційні кредитори та інвестори, які аналізують вигоди великої кількості обєктів, в які можна вкласти капітал та які будуть найбільш ефективними;

-для групи конкуруючих інвесторів. Вони змагаються за право залучити свої кошти в найефективніше підприємство, що дозволить максимально приблизитись до реалізації цілей;

-для держави. Адже вона зацікавлена в розширеному відтворенні та оптимальному фінансуванні національної економіки, а також у розвитку певних галузей для здійснення нею своїх регулятивних функцій [8, с.58].

Для точного розуміння термінології, яка існує в наш час, автором уточнено класифікацію інвестиційної привабливості підприємства. Відповідно до цього нами пропонуються ознаки, які можна покласти в основу класифікації інвестиційної привабливості підприємства:

1.З позиції субєктів оцінки. Ця класифікаційна ознака ґрунтується на необхідності розглядати інвестиційну привабливість з точки зору субєкта інвестування, який може її оцінювати для прийняття управлінських рішень та залежно від цього будувати систему управління на підприємстві.

2.За типом інвестора. Вищезазначений критерій пропонується автором ввести як класифікаційну ознаку через те, що в залежності від джерела авансових коштів інвестиційна привабливість має різний сенс. Дана класифікація дозволить враховувати вимоги потенційних інвесторів та розмежовувати управлінські рішення на рахунок поліпшення необхідних характеристик.

3.За часовим горизонтом оцінювання. Ми запропонували дану класифікаційну ознаку з тієї причини, що інвестиційна привабливість має динамічний характер та може змінюватися під впливом різних чинників, як внутрішніх та і зовнішніх. Така класифікаційна ознака дозволить робити висновки про поточний стан інвестиційної привабливості підприємства, про потенційні його можливості в майбутньому та розробити програму дій п досягненню результатів, які бажають отримати субєкт та обєкт інвестиції.

4.За підходом до проведення оцінювання. Така класифікаційна характеристика пропонується виділитися через те, що інвестиційна характеристика підприємства являється його інтегральною характеристикою і має двоїсту природу, іншими словами складається з обєктивних та субєктивних характеристик.

5.За метою оцінювання. Так як формується база показників оцінки інвестиційної привабливості підприємства, яка буде найбільш точно відповідати усім цілям субєктів інвестування, було запропоновано ввести даний класифікатор.

Розглянемо детальніше види інвестиційної привабливості підприємства відповідно до запропонованої класифікації.

Отже, за субєктом оцінки виділяють такі види інвестиційної привабливості підприємства:

1.Внутрішня оцінка інвестиційної привабливості, яку здійснює саме підприємство, що одночасно може виступати як обєктом, так і субєктом інвестування. Керівництву підприємства необхідно знати, які шанси фірми у боротьбі за залучення капіталу, порівняно з конкурентами, у чому полягають його недоліки і переваги;

2.Зовнішня оцінка інвестиційної привабливості, яка здійснюється потенційними інвесторами (оцінюють вигоди декількох варіантів вкладення капіталу та обирають найбільш ефективний) та державою (аналіз та прогнозування розвитку окремих галузей).

В залежності від типу інвестора виділяють інвестиційну привабливість для кредитного та інституційного інвестора.

Для кредитного інвестора в розгляді інвестиційної привабливості головним фактором буде рівень його платоспроможності (оскільки банк зацікавлений в своєчасному поверненні своїх коштів, виплати відсотків і не бере на себе участь в доході від реалізації проекту).

Для інституційного інвестора (інвестиційні компанії, фонди і т.п) акцентують увагу на ефективності господарської діяльності реципієнта та зростання його вартості.

За фактором часу розрізняють поточну та перспективну інвестиційну привабливість підприємства.

Поточна інвестиційна привабливість - це ситуативна характеристика підприємства на момент проведення оцінювання.

Перспективна інвестиційна привабливість - це ймовірність досягнення висунутих цілей інвестування, яка виражається в індивідуальних очікуваннях окремих потенційних інвесторів. Перспективна оцінка дозволить підприємству не тільки визначити доцільність своєї діяльності, але й слабкі місця.

За видом проведення оцінювання виокремлюють фундаментальну та психологічну інвестиційну привабливість.

Фундаментальна інвестиційна привабливість - це показник інвестиційної привабливості, який є базисом для прийняття інвестиційних рішень. Традиційно до нього відносять економічні та матеріальні складові інвестиційної привабливості, оскільки саме економічний інтерес формує мотиваційну систему інвестора.

Психологічна інвестиційна привабливість - це результат відображення привабливості підприємства в очах певного інвестора, що склалася в результаті ряду як об'єктивних даних, так і суб'єктивних вимог інвестора.

За метою оцінювання інвестиційну привабливість підприємства поділяють на наступні складові:

1.Залежно від характеру подальшого функціонування обєкту.

Інвестиційну привабливість можна оцінювати з урахуванням цілей, які поставив субєкт інвестування щодо вертикальної чи горизонтальної інтеграції (при цьому обовязково враховується ефект синергізму) чи подальшого продажу обєкта.

2.Незалежне функціонування обєкту.

Такій меті оцінювання відповідають цілі інвесторів з погляду на отримання доходів від фінансово-господарської діяльності підприємства.

Інвестиційна діяльність є основою подальшого розвитку підприємства будь-якої галузевої приналежності та форми власності. Без інвестицій неможливі підготовка та запуск у виробництво нових видів продукції (робіт, послуг), підвищення якості та дизайну товарів, використання нових видів матеріалів, енергозбереження. Інвестиції відіграють вирішальну роль у відтворювальних процесах на підприємстві, оскільки саме вони забезпечують підвищення технічного та організаційного рівня виробництва [42, с. 109].

Інвестиційна діяльність будь-якого підприємства має багато аспектів. Вона передбачає пошук або розробку інвестиційних проектів, їх обґрунтування за економічними або за іншими (соціальні, екологічні) критеріями, пошук інвестиційних ресурсів та власне управління цими та іншими аспектами діяльності.

Саме інвестування відіграє важливу роль у фундаментальних економічних процесах підприємства. Як від якісних так і від кількісних характеристик рішень інвестора залежить майбутній виробничий потенціал, ефективність функціонування, галузева і відтворювальна структура суспільного виробництва.

Інвестиційний менеджмент - це система принципів, методів та інструментів розробки, прийняття і реалізації управлінських рішень, спрямованих на досягнення інвестиційної привабливості підприємства, що спрямовані на досягнення цілей інвестиційної діяльності підприємства, забезпечення інвестиційної підтримки усіх видів його діяльності та створення інвестиційно-привабливого іміджу підприємства, одна із найважливіших складових економічного управління діяльністю,. Обєктом цієї діяльності являється інвестиційна діяльність підприємства. Він являється безперервним процесом прийняття інвестиційних рішень та їх реалізації, щодо різних сфер підприємницької діяльності.

Коли інвестиційний менеджмент побудовано на базових правилах науки управління, тоді досягається його ефективність як ціле направленої дії на процеси інвестиційної діяльності.

Виділяють наступні правила (або межі дій) поведінки працівників, які займаються інвестиційною діяльністю: більш регламентовані для органів управління та основної частки працівників та менш окреслені, але неодмінно зумовлені іншими ознаками - для керівників [16, с. 95].

В управлінні підприємством виділяють наступні види принципів:

-принципи управління - основні межі дій працівників та органів управління, що визначаються видом господарської організації та її місцем у соціально-економічній системі;

-принципи керівництва - основні правила та обовязкові умови ділової поведінки керівників, що спираються на обєктивно аналітичні методи керівництвом підлеглими.

Підстав, які б пояснювали неможливість використання даних принципів в інвестиційному менеджменті не існує, тому в даному виді менеджменту встановлене правомірне їх використання.

На кожному етапі інвестиційного циклу виконуються певні завдання, а саме:

.Планування (складається план втілення стратегій);

.Визначення умов та організація (вивчення необхідності у ресурсах для реалізації різних фаз циклу, встановлення завдань для працівників, організація роботи);

.Виконання ( втілення плану);

.Керівництво (контроль, аналіз, коригування дій, накопичення досвіду, оцінки ефективності інвестиційних проектів).

Основною метою інвестиційного менеджменту являється забезпечення найбільш ефективніших шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства на окремих етапах її реалізації.

За для досягнення цієї мети вирішується ряд найважливіших завдань:

.Забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства за рахунок ефективної інвестиційної діяльності. Ефективний розвиток будь-якого підприємства з моменту його заснування припускає постійне економічне зростання, що повинне здійснюватись за рахунок збільшення обсягів діяльності, а також галузевої, асортиментної і регіональної її диверсифікованості. Таке економічне зростання в першу чергу здійснюється за рахунок інвестиційної діяльності, у процесі якої здійснюються всі стратегічні цілі підприємства. Ефективність інвестиційної діяльності та темпи економічного розвитку повязані між собою прямими звязками.

.Забезпечення отримання максимальних доходів від інвестиційної діяльності. Прибуток характеризує не лише інвестиційну, а й усю господарську діяльність підприємства. Задля забезпечення максимізації чистого прибутку потрібно вибирати такі напрями інвестування, які в остаточному підсумку зможуть задовольнити такі намагання.

.Мінімізація інвестиційних ризиків. Існує велика кількість інвестиційних ризиків, які супроводжують майже всі форми інвестиційної діяльності. Існують такі події у інвестиційній діяльності підприємства, коли ризики можуть призвести до втрат не тільки прибутку, а й частини капіталу, що інвестується. Саме тому при прийнятті управлінських рішень, повязаних з інвестиційними проектами, потрібно істотно обмежувати інвестиційні ризики та витрати, які з ними повязані.

.Забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність повязана із втратою коштів у великих розмірах на довгий термін. Це може призводить до зниження платоспроможності підприємства, до невиконання платіжних зобовязань перед державою, партнерами, тобто створюються передумови для банкрутства підприємства. Крім того, деякі інвестори здійснюють свою інвестиційну діяльність із залученням позикових коштів. Якщо частка позикових коштів в активах підприємства різко збільшується це може привести до зниження фінансової стійкості. Тому під час формування джерел інвестування потрібно аналізувати, як це вплине на фінансову стійкість підприємства та на його поточну платоспроможність.

.Заплановані програми інвестиційної діяльності повинні бути виконанні якнайшвидше. Підвищенні темпи реалізації запланованих планів інвестиційної діяльності призводить до економічного розвитку підприємства. Також, чим швидше будуть реалізовуватися ці плани, тим швидше буде формуватися додатковий грошовий потік у вигляді прибутку й амортизаційних відрахувань. Крім того, це скорочує термін використання кредитних ресурсів (у тій частині інвестиційних проектів, де використовуються позикові кошти). І нарешті, швидка реалізація інвестиційних планів сприяє зменшенню інвестиційних ризиків, що повязані із негативною зміною конюнктури інвестиційного ринку та погіршенням інвестиційного клімату в країні.

Всі перераховані завдання інвестиційного менеджменту тісно залежать один від одного. Найважливішим при цьому є не отримання максимальних доходів від реалізації інвестиційної діяльності, а забезпечення швидкого розвитку підприємства за умов фінансової стійкості в процесі його розвитку. Залежно від розглянутих завдань інвестиційного менеджменту визначаються його головні функції. Загальна функція даного виду менеджменту складається із двох частин - цільової та забезпечувальної. Кожна із цих функцій має свою структуру, тобто функція розкривається шляхом формулювання конкретних дій, виконання яких сприяє реалізації даної функції. При формулюванні цілей інвестиційної діяльності повинні застосовуватися певні правила. Цілі інвестиційної діяльності повинні:

-характеризуватися кількісними показниками та об'єктивними критеріями;

-мати терміни їх досягнення;

-описувати бажаний стан інвестиційної діяльності та її результати;

Бути реалістичними та встановлюватися на так званому спонукальному рівні - достатньо високому, щоб було до чого прагнути, але не настільки високому, щоб зазнати невдачі;

-бути гнучкими, такими, що піддаються модифікації або коригуванню у разі істотних, непередбачених змін в умовах їх досягнення.

Замкнений контур - це замкнений цикл взаємодії прямих та зворотних звязків, що створюється єдністю функцій інвестиційного менеджменту. Він не є одноразовим, а постійно повторюється, тому управління здійснюється не як одиничний кругообіг, а як безперервний оборот. Остання забезпечувальна функція (облік, контроль, аналіз) є первісною для перших цільових функцій. Тобто вивчення потреб підприємства в інвестиціях та отримання даних про стан підприємства в цілому та його інвестиційної діяльності. Не виконання однієї із функцій може призвести до проблематичного виконання інвестиційної діяльності, або взагалі до неможливості її здійснення.

Завжди можна було спостерігати те, що попит на вільні інвестиційні ресурси перевищував пропозицію. Саме тому держави намагаються створити найпривабливіші умови для залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

Інвестиційна привабливість (investment attractive) - це сукупність субєктивних та обєктивних умов, що сприяють або перешкоджають процесу інвестування національної економіки на макро-, мезо- і мікрорівнях [49, с. 52].

Завершальним етапом оцінки інвестиційної привабливості являється порівняння її щодо різних господарюючих субєктів. Така оцінка необхідна для вивчення інвестором доцільності здійснення інвестицій у розширення і технічне переозброєння підприємств, при виборі купівлі альтернативних обєктів, купівлі акцій окремих акціонерних товариств.

При оцінці інвестиційної привабливості підприємства потрібно обовязково врахувати його галузеву приналежність. Це пояснюється тим, що галузева специфіка впливає на фінансовий та інвестиційний цикл підприємства, ресурсний потенціал та джерела фінансування. Порівнювати інвестиційну привабливість доцільно по підприємствах, що належать до однієї галузі господарювання.

Важливим завданням аналізу інвестиційної привабливості підприємства є послідовний збір відомостей і вибір такої системи показників, яку найефективніше можна було б використовувати для оцінки інвестиційної привабливості.

Велика кількість вчених-економістів ототожнюють інвестиційну привабливість із інвестиційним кліматом, тобто із інвестиційною привабливістю країни або регіону. Серед найпоширеніших тлумачень даного терміну виділяють такі:

інвестиційний клімат - це багатофакторна система цілеспрямованих вчинків і дій, що свідомо формується на державному і регіональному рівнях в інтересах більш широкого залучення на конкретну територію додаткових ресурсів як у грошовій, так і в матеріальній формах;

-інвестиційний клімат - це загальна атмосфера розуміння економічної ситуації і потреби в залученні додаткових ресурсів, що існує в різних сферах соціально-економічного розвитку країни;

-інвестиційний клімат - це комплекс політичних, соціальних, інноваційних, інфраструктурних елементів, що існують на певній території;

-інвестиційний клімат - це внутрішня атмосфера (енергетика), що сформована на конкретній території відповідно до пріоритету залучення додаткових фінансових ресурсів і впливає на позицію інвестора щодо ухвалення рішення про інвестування об'єктів певної території.

Отже, дане поняття користується широким застосуванням і рівень його сприяння залежить від великої кількості чинників, в тому числі і від інвестиційної привабливості. І тому не можна ототожнювати дані терміни.

Під час аналізу інвестиційної привабливості підприємства не слід забувати, що вона залежить від таких чинників, що не мають вартісної оцінки (неформалізованих чинників):політичні і загальноекономічні зміни, реорганізація галузі, зміна форми власності, діловий імідж керівництва підприємства [27, с. 72-77]. Дані фактори відносно підприємства можна умовно поділити на дві групи - зовнішні (мають визначальну роль у роботі підприємства ззовні) та внутрішні (існують всередині підприємства). Відповідно до цих груп факторів формуються системи зовнішніх та внутрішніх ризиків, що зявляються при використанні кредитного інвестування.

Інвестиційна привабливість розглядається на рівні країни, галузі, регіону, підприємства. При чому підприємство являється кінцевим вкладенням коштів, де реалізуються конкретні проекти, а привабливість кожного інвестиційного проекту визначається привабливістю всіх складових - країни, галузі, регіону, підприємства. Тобто, інвестор не буде робити інвестиції, наприклад, у машинобудівне підприємство, якщо дана галузь на міжнародному рівні перебуває в кризовому стані. Так само, незважаючи на всю фінансову вигідність проекту, ризик політичної й економічної нестабільності країни зведе до нуля будь які намагання інвестування.

Існує два підходи до фінансової оцінки інвестиційних проектів:

1)Бухгалтерський;

2)Економічний (фінансовий).

Саме вони створюють теоретичний фундамент аналізу капітальних інвестицій.

Підхід, який передбачає, що довгостроковий фінансовий успіх визначається дохідністю проекту, тоді як при оцінці короткострокового успіху більшу увагу приділяють ліквідності проекту називається бухгалтерським.

Дохідність та ліквідність широко використовуються в методах оцінки капітальних інвестицій.

Ліквідність - це швидкість окупності капітальних інвестицій. А з допомогою методів аналізу капітальних інвестицій оцінюється швидкість з якою проект відшкодує первісні витрати.

Дохідність - це отримання прибутку від капітальних інвестицій.

Інструментами інвестиційного аналізу є прибуток та середні інвестиції, що є втіленням бухгалтерського підходу. Ці інструменти дуже популярні на практиці, особливо на малих та середніх підприємствах. їх досить часто відносять до традиційних методів.

Економічна та фінансова теорія дають нове розуміння фінансового успіху реалізації проектів. Такий теоретичний погляд меншою мірою стосується ліквідності та дохідності і більшою - максимізації добробуту підприємства в цілому або акціонерів (якщо підприємство діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства) та розгляди ризику. Такий підхід передбачає, що вдалими є такі інвестиційні проекти, які приносять дохід підприємству, акціонерам.

Економічними та фінансовими підходами передбачається, що вартість проектів капітальних інвестицій визначається як перевищення майбутніми доходами поточних та майбутніх витрат. Тут аналіз капітальних інвестицій передбачає часовий аспект грошової вартості як спосіб визначення вартості майбутніх надходжень. Зважаючи на це, інвестиційний проект вважають прийнятним, якщо очікуваний прибуток перевищує очікувані витрати. Тому ліквідність проекту (часовий аспект надходжень коштів) та дохідність (фінансовий аспект надходжень коштів) є менш важливими чинниками.

Також ризики інвестиційних проектів досліджують в економічній теорії. За ступенем ризику інвестиційні проекти бувають різними. Тому в економічній теорії вважають, що вимоги інвесторів щодо доходів залежать від рівня доходів. Тобто, чим вищий інвестиційний ризик, то більший прибуток потрібний інвестору для компенсації ймовірностей, задля зведення нанівець фінансової вигоди підприємства.

Кожен інвестор прагне до поєднання максимізації добробуту (насамперед на підставі грошових коштів, а не прибутку) та зниження інвестиційного ризику. Саме це зумовило появу методів фінансового аналізу, які відрізняються від традиційних методів, що ґрунтуються на бухгалтерському обліку.

Методи традиційного бухгалтерського підходу до фінансової оцінки інвестиційного проекту:

1)метод вивчення терміну окупності інвестицій;

2)метод визначення розрахункової норми прибутку.

Перший метод орієнтований на короткострокову оцінку проекту, ним визначають наскільки швидко інвестиційний проект окупиться. Термін окупності інвестицій (РР) тісно пов'язаний з ліквідністю. Звичайно, чим швидше окупиться проект тим краще. Звертається увага на зворотні грошові потоки та на швидкість надходжень від інвестиційного проекту. Але рівень дохідності та загальний прибуток підприємства в результаті реалізації інвестиційного проекту не враховується.

Отже, при користуванні методом вивчення терміну окупності інвестицій мірою оцінки капітальних інвестицій є прийнятний термін окупності. Коротшим термін окупності повинен бути тоді коли інвестору потрібна вища ліквідність коштів.

Одним із показників, що впливає на величину терміну окупності інвестиції являється рівномірність розподілу прогнозованих зворотних грошових потоків за інвестиційним проектом. Задля розрахунку терміну окупності зворотні грошові потоки розподіляють по роках експлуатації інвестиційного проекту рівномірно, потім знаходять відношення вартості інвестиційного проекту до величини річного доходу підприємства, обумовленого інвестиційним проектом. При отриманні дробового числа округляють до найближчого цілого.

Даний метод являється найпростішим та найпоширенішим у практичній оцінці інвестиційних проектів і має переваги лише тоді, коли інвестиційному проекту властивий високий рівень ризику. Тому що коротший термін окупності проекту постерігається при менш ризикованому проекті. Дана ситуація властива підприємствам, діяльність яких суттєво залежить від технологічних змін.

Крім вищезазначених переваг даний метод має багато недоліків, що найяскравіше проявляються тоді коли йдеться про альтернативні інвестиційні проекти, тобто такі проекти, з яких лише один може бути вибраний для подальшого впровадження.

Ці недоліки зводяться до наступного. Показник РР враховує лише ті надходження, які власник проекту одержує під час його окупності. Даний недолік відображає короткострокову орієнтацію методу розрахунку терміну окупності інвестиційного проекту. При розрахунку показника РР відкидаються інвестиційні проекти, які розраховані на довгий період та мають довгий термін окупності, та приймаються проекти, які забезпечують бистру окупність, навіть якщо такі проекти є незначними та недовгочасними.

Ще одним недоліком показника РР є те, що він ігнорує характер розподілу надходжень коштів по роках.

Отже, оцінку інвестиційних проектів за допомогою РР доцільно проводити за таких умов:

.Інвестиційний проект передбачає вкладення первісних інвестицій лише одноразово;

.Після завершення вкладень інвестор отримує майже однакові щорічні грошові надходження впродовж всього періоду експлуатації даного інвестиційного проекту.

Метод визначення розрахункової норми прибутку передбачає порівняння величини прибутку від проекту з величиною вкладеного капіталу. Визначення норми прибутку або середньої ставки доходу розраховується простим бухгалтерським способом, що показує прибутковість проекту. Даний метод являється найдавнішим із методів. Проте є найбільш спірним, тому що величина показника розрахункової норми прибутку залежить від розуміння доходу та вкладеного капіталу. Тому перш ніж використовувати даний показник потрібно надати необхідні пояснення до понять «дохід» та «вкладений капітал». Різні літературні джерела описують різні підходи до визначення доходу, який передбачається отримати внаслідок реалізації інвестиційної привабливості проекту. Найчастіше дохід визначають як прибуток, отриманий від експлуатації проекту. Всі відомі підходи відрізняються один від одного видом прибутку (балансовий прибуток, чистий прибуток) та врахуванням фінансових витрат - відсоток за користування позиками (в одних випадках їх додають до чистого прибутку, в інших не враховують). Отже, при застосуванні оцінки інвестиційного проекту за допомогою розрахункової норми прибутку насамперед визначають, що собою являє прибуток від проекту. Неоднозначним також є визначення величини вкладеного капіталу, її розраховують двома способами:

1.Первісно вкладений капітал - витрати на початковому етапі інвестування (витрати на купівлю та установку основних засобів, збільшення оборотного капіталу);

2.Середній вкладений капітал протягом терміну служби інвестицій з урахуванням залишкової вартості активів.

Значення розрахункової норми прибутку суттєво залежить від змісту, що вкладається в поняття «дохід» та «вкладений капітал».

Широко розповсюджений даний метод через його простоту, як і методу розрахунку терміну окупності проекту. Але даний метод має більше недоліків ніж попередній:

-через велику кількість способів визначення доходу та капіталу перед тим як аналізувати значення отриманні в результаті використання даного методу, потрібно знати яким саме чином розраховували дані показники. Невідповідність цих показників призводить до розбіжностей та не точних значень розрахункової норми прибутку, і це може суттєво вплинути на прийняття інвестиційних рішень;

-зворотні грошові кошти в оцінці прибутковості проекту не використовуються. І тому амортизація не враховується як складова зворотного грошового потоку.

Традиційні бухгалтерські методи (метод розрахунку окупності інвестиційного проекту, метод визначення розрахункової норми прибутку) фінансової оцінки інвестиційного проекту мають ряд спільних недоліків, так як вони:

)ґрунтуються на припущенні, що для керівників підприємства або інвестиційних менеджерів ризик чи невпевненість не є проблемою при прийнятті інвестиційних рішень щодо проектів;

)не враховують зміну грошей із часом (грошові потоки та часову складову грошових потоків за проектом).

Можна зробити висновок, що вищезазначені два традиційні методи оцінки інвестиційної привабливості проектів не являються ідеальними. Вони можуть призводити до прийняття неправильних інвестиційних рішень, хоча і є досить поширеними на практиці.

Основною частиною всіх складових методів фінансового аналізу інвестиційних проектів є непряма капіталізація доходу, що дозволяє приймати правильне, коректне порівняння грошових потоків різних часових періодів. До складних методів фінансового аналізу інвестиційних проектів належать метод чистої теперішньої вартості (NPV) (з варіаціями) та метод внутрішньої норми прибутку (IRR).

Схема вивчення NPV така:

-знаходять поточну вартість інвестицій (ІС), тобто скільки потрібно зарезервувати інвестицій для проекту;

-визначають поточну вартість майбутніх грошових надходжень від використання інвестиційного проекту (PV). Даний показник - це сума грошових надходжень за всі очікуванні роки або за нормативний термін експлуатації інвестиційного проекту.

Метод розрахунку чистої теперішньої вартості має такі переваги:

-розрахунки проводять виходячи не з чистих доходів, а з грошових потоків, до яких відносять чисті доходи та амортизацію (не є витратами підприємства);

-під час обчислення чистої теперішньої вартості враховують зміну вартості грошей з часом. Чим більше час впливає на вартість грошей, тим вища дисконтна ставка (коефіцієнт дисконтування);

Проте даний метод має свої недоліки:

-інвестиційні менеджери на завжди в змозі точно передбачити грошові потоки на майбутні роки, чим більший проміжок час, тим важче оцінити майбутні грошові потоки. Для такого прогнозування потрібно залучати більш кваліфікованих спеціалістів.

-методом передбачено, що коефіцієнт дисконтування залишається незмінним протягом періоду експлуатації проекту. Проте, дисконтна ставка може змінюватись кожного року, як і процентна ставка банку. Даний коефіцієнт можна прогнозувати, але для цього потрібно залучити висококваліфікованих спеціалістів, володіти відповідною інформацією, мати відповідне компютерне та програмне забезпечення. І при цьому результат буде все-рівно імовірним.

Важливість оцінки інвестиційної привабливості потребує її детального дослідження, насамперед її визначення. У вітчизняній та іноземній літератури добре висвітлені теоретичні аспекти, що стосуються інвестиційної привабливості, та механізми управління інвестиціями. Однак проблема, повязана з визначенням терміну «інвестиційна привабливість» та її оцінкою недостатньо вивчена.

Певну увагу питанню, яке стосується інвестиційної діяльності в економічній науці приділяють. На думку І.А. Бланка інвестиційна привабливість - це інтегральна характеристика, складовими частинами якої є інвестиційний клімат, рівень розвитку інвестиційної інфраструктури і можливість залучення інвестиційних ресурсів, які разом мають суттєвий вплив на формування доходності інвестицій і рівень інвестиційних ризиків.

На думку Ткаченко Е.Л. інвестиційна привабливість - це сполучення ефективності інвестиційних ресурсів, їх безпечності і наявності довгострокових економічних перспектив, таких як зріст споживчого ринку, стале економічне зростання.

Савчук В.П., Прилипко С.І., Величко Є.П. розуміють інвестиційну привабливість як його інтегральну характеристику як обєкту майбутнього інвестування з точки зору перспективності розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективності використання активів, їх ліквідності, стану платоспроможності, фінансової стійкості.

Важливим для формування визначення "оцінки інвестиційної привабливості" є аналіз самого терміну «оцінка». Згідно тлумачного словника оцінка - це визначення ціни чого-небудь, а також - погляд на цінність, рівень чи значення чого-небудь. Але це не єдині вірні формулювання. В економічній літературі існує кілька тлумачень даного терміна, які в сукупності дають більш повну картину щодо значення слова оцінка.

Таким чином, оцінка - це:

-відбиття погляду якої-небудь фізичної чи юридичної особи стосовно стану кількісних і якісних параметрів процесу, явища, рівня та динаміки показника;

-характеристика рівня цін, що застосовується для вартісного відображення результатів виробничої діяльності;

-висновок фізичної або юридичної особи, відбитий кількісно щодо рівня та динаміки одного або декількох показників, що відображає ступінь досягнення мети;

-аналітична процедура вироблення якісної характеристики динаміки показника, процесу, системи.

Перше та четверте тлумачення терміна характеризують її як процес, друге та третє - як кінцевий результат. Інші формулювання не мають економічного змісту.

На базі аналізу існуючих формулювань і сутності інвестиційної привабливості нами пропонується таке визначення. Інвестиційна привабливість міжнародного проекту - це його інтегральна характеристика, як об'єкта потенційного інвестування з точки зору його наявного стану, можливостей розвитку, обсягів і перспектив отримання і розподілу прибутку, ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства, його ділової активності та рентабельності. Вона поєднує у собі дані про ступінь очікуваної доходності, ризикованості та ліквідності потенційного капіталовкладення [41, с. 236].

Важливою стороною інвестиційної привабливості являється ступінь гарантованості, надійності та своєчасності досягнення цілей інвестора (отримання прибутку в достроковій перспективі, отримання контролю над підприємством, отримання спекулятивного прибутку).

На інвестиційну привабливість впливає комплекс різноманітних факторів, перелік і вага яких може змінюватись від виробничо-технічних властивостей обєкта інвестування та економічного розвитку підприємства в різних розрізах часу.

Слід відзначити, що оцінка інвестиційної привабливості проектів - це характеристика, яку було отримано під час підбивання підсумків економічного аналізу господарчої діяльності та економічні висновки про результати діяльності підприємства. Вона відображає якісні та кількісні відмінності даного виробничого об'єкта від інших компаній за певний період. З цього визначення можна сказати, що з визначень оцінки, які було наведено вище, оцінку інвестиційної привабливості можна охарактеризувати, як по-перше, аналітичну процедуру розрахунку ступеню потенційної ефективності капіталовкладення і, по-друге, як висновок, відбитий кількісно щодо рівня та динаміки показників, що відображає ступінь привабливості підприємства з вкладання коштів.

І підприємство і власник капіталу мають сподівання на позитивні результати перспективної інвестиції. Субєкт інвестування розглядає рівень інвестиційної привабливості потенційних підприємств-реципієнтів, а вони розглядають можливість залучення капіталу. Лише при збігові інтересів обох сторін можливо здійснювати процес інвестування.

Саме оцінка інвестиційної привабливості є проміжним етапом між аналізом та прийманням рішення про вкладення коштів. Виділення самостійної процедури оцінки долає пояснюючий характер аналізу і сприяє його злиттю з управлінням, у тому числі із прийняттям рішень. Основною метою оцінки є опрацювання узагальнюючих висновків, щодо роботи підприємства. Кінцева оцінка повинна базуватись на узагальнюючому показнику задля можливості прийняття управлінського рішення.

Багато вчених-економістів прагнуть до швидшого оприлюднення результатів своєї праці, але найбільш розвинені агентства прагнуть до максимізації власного прибутку і тому обмежують доступ до своїх інноваційних розробок у цій сфері. І це підтверджує правило - чим ближче дослідження до практики, тим воно цінніше.

Як зазначалось раніше, існує велика кількість методик розрахунку узагальнюючих показників, які відрізняються кількісним і якісним складом коефіцієнтів, на базі яких вони розраховуються, та їх вагою. Але є ряд вимог, яким даний показник повинен відповідати:

)розрахунки повинні ґрунтуватись на системі показників, які показують результати діяльності підприємства;

)зберігання та узагальнення в собі даних про різноманітні джерела.

)визначатись на основі порівняння значень показників із базою порівняння;

)поєднувати в собі результати кількісного та якісного аналізу підприємства, тобто бути легким.

Гарант наявності комплектності оцінки (одночасне узгодження сукупності показників, які відбивають усі аспекти господарчих процесів підприємства) забезпечує виконання перших двох вимог. Комплектність оцінки повинна містити у собі узагальнюючі висновки про результати діяльності підприємства завдяки визначенню якісних і кількісних відмінностей від бази порівняння.

В Україні діє "Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій" затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98. Ця Методика розроблена відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність", Указу Президента "Про утворення Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій" та Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій задля визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємств та організацій, прискорення реалізації інвестиційних проектів, заохочення до інвестицій вітчизняних та іноземних підприємців, надання методичної допомоги спеціалістам, які займаються розробкою заходів з проведення оздоровлення виробничої сфери.

Забезпечує поєднання в єдиному показнику різних за назвою, одиницями виміру, вагомістю та іншими характеристиками інтегральна оцінка проекту. Саме це забезпечує спрощення процес оцінки конкретної інвестиційної пропозиції, а інколи навіть являється єдиним варіантом для можливості її проведення і надання обєктивних остаточних висновків. Для точної фінансової оцінки потрібно розрахувати понад 40 показників за відповідним напрямом господарської діяльності підприємства. Внаслідок такої оцінки отримують велику кількість значень показників, що фактично заважає зробити остаточний висновок, тому що:

-по-перше, будь-який показник має значення у цифровому вигляді та значення вагомості яке у традиційній формі подання матеріалу відсутнє;

-по-друге, інвестору для проведення розрахунків по співвідношенню вагомості різних показників необхідно дані співвідношення зафіксувати і здійснити відповідні розрахунки;

-по-третє, в цілому розрахунок показника вагомості досить складний і відповідальний процес у системі оцінки, тому для цих розрахунків залучають спеціально підготовлені експерти.

Використання на практиці методу інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємства забезпечує збільшення кількості потенційних інвесторів в Україні та швидку відбудову виробничої сфери держави. Даний метод у простому та наочному поданні забезпечує обєктивне бачення фінансового стану підприємства, в яке планується вкласти інвестиції. Завдяки можливості проведення контрольних оперативних розрахунків по декількох підприємствах (на підставі методу програмного комплексу із застосуванням обчислювальної техніки) субєктивізм не має місця в проведенні будь-яких оцінок, особливо при розрахунках вагомості показника.

Залежно від вагомості показника усім групам показників та показникам, що розміщуються в цих групах оцінки інвестиційної привабливості підприємства присвоюють числові значення. Вагомість може коригуватись, так як і граничні значення показників. Дана вагомість являється похідною часу, конкретної політичної, соціальної ситуації, інших факторів, а тому ця характеристика має вірогідне походження.

Така методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємства та організацій передбачає розрахунок 6 груп показників.

Перша група показників включає в себе всі показники рентабельності роботи підприємства, які розраховують під час аналізу господарської діяльності (рентабельність продукції, рентабельність основної діяльності, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу).

Друга група характеризує ділову активність підприємства, до неї входять такі показники як коефіцієнт оборотності активів, фондовіддача, а також коефіцієнти оборотності дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, власного капіталу та матеріально виробничих запасів. Останні чотири показники в даному списку зворотні відповідно до обігу дебіторської заборгованості, обігу кредиторської заборгованості, обігу власного капіталу та обігу матеріально-виробничих запасів. Найбільш раціональним для рейтингової оцінки є коефіцієнти оборотності, так як вони показують яку кількість обігів було здійснено за рік та яка їх тривалість. Таким чином, такий принцип методу узагальнюючих групових коефіцієнтів, як збіг найкращого показника з максимальним залишається.

Ліквідність, платоспроможність та фінансова стійкість потребує іншого підходу ніж три інші групи показників, адже велике їх значення свідчить про негаразди на підприємстві. У звязку із цим виникає проблема визначення нормативних показників. Після визначення вагових коефіцієнтів це другий випадок у рейтинговій оцінці фінансової звітності де потрібна експертна оцінка. В даній роботі такі опитування не були здійснені, а нормативні значення показників було взято з "Положення про здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації" і літератури з аналізу господарської діяльності підприємства.

Було встановлено наступні правила для розрахунку рейтингу по цьому розділі:

-рейтинг, який дорівнює одиниці присвоюється тому показнику, який потрапляє у межі нормативного інтервалу;

-оскільки однакове абсолютне відхилення від нормативного інтервалу в більшу сторону є менш негативним, ніж в меншу, вирішено скориговане значення 1-го коефіцієнту групи показників фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності по підприємству розраховувати: у випадку меншого ніж дозволено значення показника, відносно нижньої межи нормативного відрізку, а у випадку більшого - відносно верхньої межи. В другому випадку коефіцієнт потребує коригування (від суми перевищення найбільш припустимого нормативного значення віднімають саме це значення).

Іншими словами, коли показник даної групи менше нормативних значень, він не потребує коригування, а якщо більше - потребує. Якщо скоригований коефіцієнт має відємне значення, його рейтингу присвоюють нульове значення.

Четверта група складається із показника потенціалу акцій. До неї включено дивідендну віддачу акцій, прибуток на гривню акціонерного капіталу та коефіцієнт платоспроможності. Останній коефіцієнт знаходиться в даному списку через те, що для інвесторів є важливим, який відсоток прибутку йде на дивіденди.

Пята група базується на даних про середньоспискову чисельність робітників на підприємстві, кількості звільнених працівників, рівні професійної підготовки робітників. Перший із цих показників це коефіцієнт стабільності кадрів, який визначається як відношення кількості робітників, що відпрацювали весь звітний період до середньоспискової чисельності.

Розрахунок узагальнюючого рейтингового показника складається із шести етапів.

На першому етапі розраховують показники, які будуть приймати участь у здійсненні рейтингової оцінки.

Другий етап включає визначення матриці початкових даних для рейтингової оцінки. Кожна матриця включає значення вище згадуваних показників окремого року по кожному підприємстві. Чим більше інформації, яка придатна для аналізу, тим краще. Це безпосередньо стосується як кількості показників, так й кількості років, за які будуть здійснюватись їх розрахунок.

На третьому етапі визначається рейтинг кожного показника у межах окремої матриці. Максимальне з наявних значень відповідає найвищому рейтингу, яке дорівнює одиниці. Рейтинг інших підприємств за цим показником визначається діленням його на максимальний. Даний загальний принцип може замінюватись на інший лише при оцінці коефіцієнтів фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності. Всім значенням присвоюють максимальний рейтинг (одиницю) якщо вони входять до нормативного інтервалу, який визначають експерти, інші оцінюють за допомогою коригування, яке враховує, що перевищення нормативних меж є менш шкідливим для підприємства, ніж їх над мале значення за умови однакового абсолютного відхилення.

Четвертий етап. Розраховують загальний рейтинг підприємства за окремий рік. На пятому етапі визначають узагальнюючий рейтинговий показник, який враховує фактор часу. Для того, щоб досягнути даної мети потрібно взяти лише математичну суть методу розрахунку прискореної амортизації. Свіжа інформація є більш цінною для аналізу. На шостому етапі всі результати, які були отриманні під час дослідження, піддаються аналізу. І результатом якого є висновки про рівень інвестиційної привабливості підприємства.

Дана методика може широко використовуватись і акціонерами товариства та інвесторами. Вона має ряд переваг у порівнянні із іншими різними методами.

Отже, завдяки оцінки інвестиційної привабливості інвестор має змогу перейти від здійснення інвестицій у найкраще, а, більш слушно, з метою диверсифікації ризиків, у найкращі за рейтингом підприємства. В свою чергу, субєкт інвестицій одержує чітку інформацію стосовно потенційного обєкта свого інвестування. Такі дані дають можливість вибору та впровадження заходів, які зможуть покращити його інвестиційну привабливість.

1.2Спеціалісти розглядають різноманітну кількість факторів формування інвестиційної привабливості субєктів господарювання

Фінансова стійкість, майнове становище, ділова активність, ліквідність активів і рентабельність - це найбільш важливі фактори впливу на інвестиційну привабливість, їх дали змогу визначити аналіз наявних методик, особливості розвитку економіки та функціонування ринкової інфраструктури.

На інвестиційну привабливість діючого підприємства впливає стадія його життєвого циклу. В теорії ринку виокремлюють шість послідовних стадій: "народження", "дитинство", "юність", "рання зрілість", "остаточна зрілість", "старіння".

Загальний період усіх стадій життєвого циклу підприємства (ЖЦП) складає десь 20-25 років, він залежить від галузі та впливу НТП, після цього періоду субєкт господарювання припиняє існування або відроджується на новій основі.

На перших чотирьох стадіях - стадія зростання та стабільності підприємство є досить привабливим для інвестування. Технічне переозброєння, реконструкція, модернізація та ін., конкурентоспроможність підприємства, зростання обсягів інвестиційних ресурсів роблять підприємство більш привабливішим для інвестування. На стадіях остаточної зрілості та старіння підприємство втрачає свою привабливість для інвесторів, причиною чого є використання всіх своїх можливостей та потребує радикальних змін.

Найбільш привабливими, на думку вітчизняних та закордонних економістів, є ті підприємства, в яких збільшуються обсяги продажу, рівень використання виробничих потужностей та ін., тобто покращуються показники їх господарської діяльності. На двох останніх стадіях інвестиції вважаються нераціональними, крім тих виключень, коли продукція підприємства має досить високі маркетингові перспективи, обсяг інвестицій у технічне переоснащення невеликий і вкладені кошти можуть повернутися інвестору в найкоротший термін (до 2 років).

На стадії старіння інвестування доцільне лише тоді, коли передбачається перепрофілювання, диверсифікація або реструктуризація підприємства. Дані заходи надають зможу підприємству економити практично на всіх видах ресурсів та збільшувати обсяги продажу за рахунок розширення асортименту порівняно з новою переорганізацією.

Даний підхід впливу стадії життєвого циклу підприємства (ЖЦП) використовується лише в умовах відносної стабільності ринкових відносин. На даному етапі розвитку української держави даний підхід не можна використовувати повністю. Це пов'язано з особливостями становлення, розвитку та функціонування будь-якого підприємства в національній економіці. Відповідно до розглянутого підходу до визначення ЖЦП всі підприємства, засновані до переходу до ринкової економіки, знаходились на етапі старіння. Довга тривалість економічної кризи стосувалася та стосується всіх об'єктів і суб'єктів господарювання в Україні.

Дані фактори можна поділити на дві групи: зовнішні, щодо підприємства , які вправно впливають на роботу підприємства ззовні, та внутрішні, що існують усередині підприємства. Дані групи факторів формують відповідні групи ризиків, що виникають при інвестиційному кредитуванні підприємницької діяльності. Хоча й на рис. 3.2. фактори пронумеровані, це не має значення, адже всі вони є однаково значущими та це не означає, що при оцінці інвестиційної привабливості йому повинно надаватись найбільше значення або, що він не може братись до уваги. Комплексний підхід є найбільш оптимальним, тому що він передбачає аналіз усіх факторів з урахуванням їх взаємних звязків і впливів.

В сучасних літературних джерелах з управління інвестиціями, банківської справи та фінансового менеджменту відсутнє єдине зображення системи факторів, що визначають інвестиційну привабливість підприємства, але щодо кожного з них банківські спеціалістів знаходять багато важливих аспектів і показників, на які потрібно звертати увагу для зниження відповідних ризиків.

Визначення інвестиційної кредитоспроможності підприємства - позичальника.

Важливою стратегічною ціллю розпочатої реструктуризації української банківської системи, є створення шов для розвитку кредитування банками інвестиційних проектів у реальному секторі економіки. Спостерігається явна тенденція повороту всієї банківської системи до вирішення завдань підйому виробництва. Це означає, що крім традиційних банківських кредитів, для поповнення підприємствами оборотних коштів їм доведеться освоювати довгострокове (за українськими мірками) кредитування інвестиційних проектів.

Для надання інвестиційного кредити, перш за все, банк повинен оцінити інвестиційну кредитоспроможність клієнта. При цьому одразу виникають дві проблеми: перша - банку необхідно створити відповідні внутрішні механізми для інвестиційного кредитування підприємств і перелаштуватись на технологію кредитування інвестиційних проектів, відмінну від технології надання короткострокових кредитів; друга - необхідність у визначенні кредитоспроможності підприємства для надання довгострокових кредитів, які мають витрачатися лише на розвиток основних фондів підприємства.

Досить давно існують методики оцінювання кредитоспроможності підприємства, й українські банки з різною ефективністю їх використовують на практиці. Проблема полягає в тому, що жодна з них сьогодні не придатна для визначення істинної здатності підприємств повернути довгострокові інвестиційні кредити.

Важливою умовою при інвестиційному кредитуванні є вміння прогнозувати майбутній стан підприємства, тобто визначати динаміку зміну фінансового стану протягом певного часу.

Це потребує:

-застосування в повсякденному діловому обігу поняття «інвестиційна кредитоспроможність підприємства» (здатність підприємства - позичальника погасити інвестиційний кредит за наслідками ефективної реалізації інвестиційного проекту). Дане поняття суттєво відрізняється від того, яке застосовують в банківській справі найчастіше - кредитоспроможність підприємства, яке характеризує лише здатність позичальника повернути короткострокові кредити;

-створення методичного підходу до достовірного визначення інвестиційної кредитоспроможності підприємства для практичних цілей.

Якщо основним показником кредитоспроможності позичальника є його поточний фінансовий стан, то виникає питання: яким чином визначити його фінансовий стан по закінченню терміну втілення інвестиційного проекту? Вирішити його необхідно так, щоб отримана відповідь була достатньою мірою достовірною для прийняття рішення щодо кредитування банком даного позичальника. У основу методичного підходу до цієї проблеми можна покласти такі положення:

1.На сьогодні визначення точного фінансового стану не є проблемою - для цього необхідна певна інформація та високий рівень кваліфікації працівників, що проводять оцінку. Отже, можна встановити й поточну кредитоспроможність підприємства для уцінення можливості погашення короткострокового кредиту.

2.Можливо визначити та проаналізувати всі внутрішні ризики підприємства, повязані з реалізацією інвестиційного проекту. Зазвичай вони виникають внаслідок неефективності існуючої на підприємстві системи управління, маркетингу, низької конкурентоспроможності продукції, неповного використання потенціалу підприємства та неякісного фінансового менеджменту.

.Аналіз поточної кредитоспроможності та існуюча система ризиків будуть відправною точкою в процесі руху підприємства під час реалізації інвестиційного проекту.

.Під час реалізації інвестиційного проекту підприємство має дотримуватись певної сукупності параметрів. А спосіб втілення їх життя має бути відображеним у бізнес-плані, який подається банку підприємством.

.Банк може не тільки оцінити бізнес-план, а й самостійно провести аудит на підприємстві для перевірки достовірності інформації.

.Результати, отримані після аналізу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та аудиту на підприємстві, і його інвестиційної програми зокрема, мають бути представлені в змісті прав та обовязків про надання інвестиційного кредиту.

1.3Фінансова стратегія підприємства розроблюється в декілька етапів

Спершу необхідно визначити терміни, на які ця фінансова стратегія формується. Залежно від терміну стратегії залежать цілі фінансової діяльності. Стратегія, що формується на довготривалий період описує джерела доходів та затрат, потреби у фінансових ресурсах та джерелах їх формування. Короткострокова фінансова стратегія розробляється в рамках довгострокової фінансової стратегії, деталізує її і описує поточне управління фінансовими ресурсами. Середньострокові та довго строкові плани формуються на термін від 3 до 5 років, а короткотермінові - на рік та характеризуються високою деталізацією.

Визначення цілей фінансової діяльності підприємства є наступним етапом розробки фінансової стратегії. Вона є функціональною у відношенні до корпоративної, загальної стратегії підприємства і повинна бути включеною до структури загальних цілей компанії. Головною фінансовою метою є, як відомо, максимізація ринкової вартості за мінімальних витрат та ризиків і досягається вона у абсолютних і відносних показниках. Головна мета досягається тільки за умови повної забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами, рентабельності капіталу, збалансованості структури власного та позикового капіталу. Головна мета розбивається на певні структурні елементи, мікроцілі, наприклад:

-прибуток;

-величина власного капіталу;

-рентабельність власного капіталу;

-структура активів;

-фінансові ризики.

Існує маса показників, в яких виражається кожна мета. Наприклад:

-рентабельність продажів;

-фінансовий важіль (співвідношення власного і позикового капіталу);

-рівень платоспроможності;

-рівень ліквідності.

Під час розробки фінансової стратегії попутно розробляється план дій по досягненню цих цілей. Лідери компанії повинні знати, як поточна ситуація співвідноситься з стратегічними цілями. Для контролю реалізації стратегії зазвичай цілі розбивають на конкретні завдання, вирішити які потрібно за певний термін часу. Вирішення тактичних завдань є основним інструментом контролю реалізації стратегії підприємства. Фінансові цілі групуються, утворюючи собою фінансову політику підприємства.

Загальний період формування фінансової стратегії залежить від цілої низки факторів: тривалість періоду формування комерційної стратегії підприємства - так як фінансова стратегія є її похідною, вона не може перевищувати межі цього періоду.

Аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища та співвідношення попиту-пропозиції фінансового ринку зумовлює дослідження економіко-правових умов діяльності фірми. Визначальними факторами на цьому етапі формування стратегії є ті, що повязані з вивченням конюнктури фінансового ринку, окремих її субєктів.

Метою формування стратегічних цілей підприємства є підвищення рівня прибутків фірми та максимізація його ринкової вартості. Головна мета вимагає певного рівня конкретизації з урахуванням особливостей та поставлених завдань.

Динаміка представлення системи цільових нормативів фінансової діяльності забезпечується за рахунок конкретизації цільових показників та їх зовнішньої і внутрішньої синхронізації в часі.

Найвідповідальнішим етапом є розробка фінансової політики фірми по окремим її складовим частинам. Фінансова політика, на відміну від фінансової стратегії, формується лише за конкретними напрямами, що вимагають чіткого та ефективного управління для досягнення головної стратегічної мети цієї діяльності.

Під час розробки системи організаційно-економічних заходів реалізації фінансової стратегії необхідно сформувати «центри відповідальності» різних типів; чітко визначити права та обовязки їх керівництва за результати фінансової діяльності; розробити систему стимулювання працівників.

Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії є заключним етапом розробки фінансової стратегії підприємства.

Отже, розробка вдалої фінансової стратегії дозволяє приймати ефективні управлінські рішення, повязані з фінансовим розвитком фірми. Беручи до уваги всі аспекти фінансової діяльності підприємства, а саме: підвищення ефективності основних і оборотних активів, формування та розподіл прибутків, інвестиційну політику, фінансова стратегія аналізує закономірності ринкових відносин, розробляє нові заходи їх впровадження за нових умов. Перед розробкою фінансової стратегії підприємства необхідно спочатку проаналізувати поточний фінансовий стан підприємства, який повинні здійснювати фінансові менеджери підприємства.

Оптимізація основних та оборотних коштів передбачає вибір оптимального варіанту використання наявних коштів:на збільшення поточних активів чи придбання обладнання, скорочення пасиву чи сплату власникам.

Розподіл прибутку може здійснюватися за допомогою створення спеціальних фондів: накопичення, споживання, резервного фонду, а також безпосереднім розділенням за різними напрямками. При першому сценарії підприємство повинне скласти кошториси цих новоутворених фондів та додати їх до фінансового плану.

Система планових дій, які спрямовуються на максимальну оптимізацію та мінімізацію податкових стягнень у розрізі стратегічного планування діяльності підприємства називають податковим плануванням.

Напрями фондового інвестування зазвичай визначаються політикою підприємства в області цінних паперів. Сукупність інвестицій у цінні папери формують інвестиційний портфель підприємства.

Сфера діяльності підприємства, що повязана з виходом на нові зовнішні ринки називається зовнішньоекономічною.

Фінансову політику і, як наслідок, фінансову стратегію фірми зумовлюють конкретні можливості ціноутворення. Ціна є фактором, який має значний влив на конкурентоспроможність товару, і вдале її визначення призводить до високого економічного ефекту.

Фінансова стратегія формується та реалізується як основного елемента фінансового планування здійснюється за допомогою різноманітних інструментів:

фінансового управління (бюджетування, фінансовий контроль, фінансовий аналіз);

ринку фінансових послуг (страхування, факторинг, лізинг).

Фінансова стратегія складається з методів та практики формування фінансових ресурсів, їхнього планування та реалізації, що забезпечує фінансову стійкість фірми на ринку. Врахування фінансових можливостей підприємства, оцінка зовнішніх та внутрішніх факторів та фінансова стратегія забезпечують відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку. Визначення довгострокових цілей є основною метою фінансового планування. Цілі фінансового планування мають співпадати із загальною стратегією підприємства і спрямовуватись на максимізацію прибутку.

Основні завдання фінансової стратегії - це випуск конкурентоспроможної продукції, мобілізація ресурсів, зниження витрат виробництва, формування та розподіл прибутків, ефективне використання капіталу тощо.

Фінансова стратегія є невідємною складовою стратегічного набору підприємства, який є системою стратегій різних типів та форм. Дана система формується керівництвом фірми на визначений термін часу з урахуванням всіх особливостей діяльності підприємства; метою її є досягнення поставлених цілей.

Опираючись на критичний аналіз визначень різними авторами поняття «фінансова стратегія», можна зробити висновок, що це модель фінансового розвитку фірми, спрямована на реалізацію загальної стратегії, формування відносин з іншими економічними субєктами, містить у собі довгострокові цілі, інструменти досягнення, систему управління та ресурси, та спроможна адаптуватись до змін зовнішнього і внутрішнього середовища фірми. Фінансова стратегія визначається також як основна структурна частина загальної стратегії фірми. На сьогодні є надзвичайно важливим визначення місця фінансової стратегії в стратегічному наборі фірми.

Вчені не можуть дійти згоди у визначенні єдиного місця фінансової стратегії у структурі стратегій підприємства. М. Куркін вважає, що вона є основною, базою забезпечення ефективного функціонування інших стратегій і забезпечує за допомогою фінансових інструментів, методів фінансовою менеджменту тощо реалізацію будь-якої базової стратегії; метою якої є ефективне використання фінансових ресурсів та управління ними. Таку ж думку висловлюють В.І. Аранчій та О.П. Зоря.

Система корпоративного управління підприємством, основним елементом якої є фінансова стратегія, - це форма реального втілення управлінських взаємозвязків, обєктивно існуюча субстанція, за якого управління набуває конкретної мети, змісту та реалізації. Дана система функціонує відповідно до змісту функції управління, характеру відносин з різними економічними субєктами, умов, в яких вона формується. Від дієздатності системи корпоративного управління напряму залежить реалізація всіх стратегій підприємства, зокрема і фінансової. Її основними елементами є принципи, формування та модель.

Втілення норм корпоративної політики є принципами корпоративного управління. За результатами їх систематизації можна зробити висновки: увага акцентується на взаємовідносинах зацікавлених сторін, прозорості та контролю. На основі досліджень світового та вітчизняного досвіду, корпоративне управління і, зокрема, його моделі - дуже багатогранні, мають різноманітні особливості. Загалом, українська модель ведення бізнесу перебуває на стадії зародження, в ній поєднується велика кількість моделей, що вже застосовуються в світі. Українська модель, в свою чергу, має виконувати такі функції як: вироблення стратегії, правовий захист усіх економічних субєктів, прозорість, моніторинг діяльності. Перспективними напрямами є гармонізація національних та міжнародних стандартів корпоративного управління, формування ефективної інституційної структури для її реалізації на практиці, оптимізація управління корпоративною культурою тощо.

Формування фінансової стратегії підприємства здійснюється поетапно. Етапи формування фінансової стратегії підприємства - це основа організаційної моделі формування фінансової стратегії підприємства. На рис 1 Зазначені основні етапи фінансової стратегії підприємства.

Елементи процесу фінансової стратегії:

-встановлення головної мети;

-постановка завдань, які зумовлюють фінансовий аспект усіх видів діяльності підприємства;

-встановлення періоду реалізації від якого залежить основний зміст стратегії;

-аналіз факторів зовнішнього середовища, що визначають цілі та зміст майбутньої стратегії.

Під час процесу діагностики та оцінки стратегічних можливостей фінансового розвитку підприємства здійснюють:

-аналіз та оцінка фінансового стану підприємства задля ідентифікації стану підприємства та встановлення особливостей його розвитку;

-аналіз факторів внутрішнього фінансового середовища з метою виявлення напряму їх дії на кінцеві результати діяльності;

-комплексний аналіз та діагностика внутрішнього фінансового потенціалу для визначення його рівня забезпеченості стратегічних можливостей фінансового розвитку підприємства.

Найбільша увага приділяється процесам розробки, вибору та оцінювання елементів фінансової стратегії підприємства. А саме:

-розробці множини варіантів фінансової стратегії;

-обґрунтуванню системи критеріїв вибору стратегії, що дозволяє науково обґрунтувати прийняття базового варіанту;

-оцінюванню та вибору оптимального найбільш привабливого варіанту стратегії;

-розробці та уточненню складових фінансової політики підприємства, що здійснюється за конкретними напрямами фінансової діяльності:податкова, амортизаційна, дивідендна, емісійна політика;

-обґрунтуванню та формуванню системи заходів щодо реалізації фінансової стратегії, що забезпечує детальний та послідовний план дій у рамках різних видів діяльності підприємства в конкретному тимчасовому інтервалі, які спрямовані на досягнення бажаних значень фінансових показників підприємства.

Під час процесу реалізації та контролю за виконанням фінансової стратегії здійснюється:

-виконання стратегії взаємодії підприємства із зовнішніми контрагентами;

-відстеження виконання розробленої стратегії засобами контролю та моніторингу та після отримання результатів встановлюють рівень отримання проміжних та кінцевих результатів відносно запланованих, також своєчасне коригування фінансової стратегії підприємства;

-оцінка якості фінансової стратегії, яка проводиться на основі аналізу кількісних та якісних параметрів, що забезпечує можливість комплексно охарактеризувати результат процесу фінансової діяльності підприємства і за необхідністю коригувати елементи фінансової стратегії підприємства.

Узагальнюючи всі результати попередніх досліджень, пропонуємо наступний організаційний механізм формування фінансової стратегії в системі корпоративного управління підприємством, основою якого є домінанти і модель формування фінансової стратегії підприємства. В системі корпоративного управління підприємством із допомогою даного механізму можна здійснити побудову та комплексне оцінювання фінансової стратегії, шляхом обєднання результатів інтегральної оцінки фінансового стану та рейтингової оцінки якості корпоративного управління підприємством. Це надає можливість виявити і врахувати взаємозвязки, взаємообумовленість та взаємовплив між системою корпоративного управління та її складовою - фінансовою стратегією підприємства,що дозволяє більш обґрунтовано розробляти практичні рекомендацій щодо напрямів фінансового розвитку підприємств із врахуванням їх стратегічних можливостей. Саме на основі вивчення, аналізу і оцінки основних чинників (характеризують стратегію підприємства) проводиться вибір стратегії. Він поводиться з урахуванням результатів аналізу портфелю бізнесів, характеру і суті стратегій, які вже реалізуються підприємством. При виборі стратегії враховуються наступні чинники:

-поточний стан галузі і позиція в ній підприємства;

-основні цілі і місії підприємства;

-субєктивна оцінка вищого керівництва до вибору стратегії;

-наявність і стан фінансових ресурсів підприємства;

-рівень трудових ресурсів;

-зобовязання по діючих стратегіях;

-ступінь залежності від впливу зовнішнього середовища;

-чинники часу (часові межі вибору і реалізації стратегії).

Оцінка вибраної стратегії можлива на основі результатів аналізу і оцінки основних чинників, що забезпечують її здійснення. Висновок про те, чи приведе вибрана стратегія до досягнення підприємством поставлених цілей чи ні являється основним критерієм процедури оцінки вибраної стратегії. У разі відповідності основних поставлених цілей із вибраною стратегією її подальша оцінка проводиться за такими основними напрямами.

.Оцінювання співвідношення стану та вимог оточення підприємства. На цьому етапі встановлюється рівень повязаності стратегії із вимогами зі сторони основних субєктів оточення, міра врахування динаміки розвитку життєвого циклу товару, рівень створення нових переваг даною стратегією тощо.

.Оцінювання відношення стратегії до потенціалу підприємства. На цьому етапі оцінюється співвідношення рівень відповідності стратегії можливостям персоналу, показує, чи можлива реалізація даної стратегії.

.Зображує рівень прийнятності ризиків стратегії. Існують три напрями виправданості ризиків:

-негативні наслідки реалізації стратегії;

-виправдання позитивного результату реалізації витрат на втілення моделі. Запропонована модель містить систему критеріїв вибору стратегії, які дозволяють оцінити основні характеристики майбутньої стратегії, які дозволяють оцінити стратегію, порівняти її з іншими і встановити певні обмеження.

Найважливішою складовою стратегії є управлінські рішення про розподіл ресурсів фірми, які приймаються фінансовими менеджерами. Всі вказані характеристики - не альтернативні, а взаємодоповнюючі і взаємопосилюючі. В результаті дослідження літератури та практичного досвіду реалізації стратегій встановлено, що на практиці виникає дві інтерпретації стратегії: проголошена і реальна. Реальна стратегія - стратегія, яка складається з потоку нових товарів, послуг, процесів в які інвестуються ресурси.

інвестиційний фінансовий стратегія споживчий

Розділ 2. оцінка інвестиційної привабливості підприємства при формуванні фінансової стратегії підприємства

2.1Оцінка ефективності господарської діяльності споживчого товариства «КООПБІЗНЕС»

СТ «Коопбізнес» розташоване у м. Вінниці. Фактична адреса підприємства: вул. Ватутіна, 137, склад №2, Універсальна база, а юридична адреса: вул. Визволення, 6.8; код ЄДРПОУ 3160228.

На ринку міста та області підприємство здійснює оптову та роздрібну торгівлю продовольчими та непродовольчими товарами.

СТ «Коопбізнес» є юридичною особою, керується в своїй діяльності Господарським та Цивільним кодексами України, Законами України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію», іншими законодавчими актами України, рішеннями з'їздів, конференції споживчої кооперації України, зборів Ради Укоопспілки, Правління Укоопспілки, зборів засновників підприємства, статутом. Крім того, підприємство має у своєму розпорядженні відокремлене майно, фірмовий бланк, самостійний баланс, печатку та штамп з найменуванням, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, діє на принципах повного господарського розрахунку.

Метою діяльності СТ «Коопбізнес» є задоволення потреб у товарах, роботах, послугах членів споживчих товариств, інших громадян, підприємств, організацій споживчої кооперації України та позасистемних споживачів на основі ефективного використання в процесі господарювання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

СТ «Коопбізнес» очолює директор, який призначається на посаду зборами засновників. Його повноваження регулюються укладенням контракту, в якому визначаються права, строки найму, обов'язки і його відповідальність, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади.

Рис. 2.1. Організаційно-економічна характеристика СТ «Коопбізнес» Обчислимо зміни в розмірах доходів підприємства, його витрат та визначимо як змінювався прибуток в аналізованому періоді.

Таблиця 2.1. Аналіз звіту про фінансові результати СТ «Коопбізнес» у динаміці 2010-2012 років

Фінансові результати2010201120122010-20112011-2012Абс. відхил.Від. відхил.Темп ростуАбс. відхил.Від. відхил.Темп росту12345678910Доходи(виручка) від реалізації продукції1902,02012,01577,0110,0105,85,8-435,078,4-21,6Податок на додану вартість323,0340,0266,017,0105,35,3-74,078,2-21,8Чистий дохід(виручка) від реалізації продукції1579,01672,01311,093,0105,95,9-361,078,4-21,6Собівартість реалізованої продукції1371,01307,01024,0-64,095,3?4,7-283,078,3-21,7Валовий: прибуток208,0365,0287,0157,0175,575,5-78,078,6-21,4Інші операційні ДОХОДИ7,02,01,0-5,028,6-71,4-1,050,0-50,0Адміністративні витрати87,089,030,02,0102,32,3-59,033,7-66,3В-ти на збут110,0224,0138,0114,0203,6103,6-86,061,6-38,4Фін. результати від операційної д-сті:18,054,0120,036,0300,0200,066,0222,2122,2Дохід від участі в капіталі0,00,00,00,00,00,00,00,00,0Інші фінансові ДОХОДИ0,00,00,00,00,00,00,00,00,0Фін. результати від звичайної д- ті до оподаткування:18,054,0120,036,0300,0200,066,0222,2122,2Податок на прибуток від звичайної д-ті17,032,026,015,0188,288,2-6,081,3-18,8Фін. результати від звич. Д-ті:1,022,094,021,02200,02100,072,0427,3327,3Чистий прибуток1,022,094,021,02200,02100,072,0427,3327,3

Максимальна виручка від реалізації по підприємству була сформована в 2011 році, коли порівняно із попереднім періодом збільшилась на 110 тис. грн.. В 2012 році виручка підприємства змінила характер формування і розмір її до кінця 2012 року зменшився на 435 тис. грн. в абсолютному вимірі і на 22 % у відносному. Собівартість реалізованої продукції протягом періоду змінювалась пропорційно зміні обсягів виручки від реалізації.

Інші операційні доходи в періоді знижуються з 7 до 1 тис. грн. Адміністративні витрати підприємства в 2012 році знижуються на 66%. Витрати на збут в 2011 році становили 224 тис. грн. До кінця 2012 року вони знизились до 138 тис. грн. Чистий прибуток підприємства в 2010 році становить 1 тис. грн. Протягом наступних років чистий прибуток підприємства зростає на 72%, а наступного року ще на 327%.

На рис. 2.2 представлено динаміку фінансових результатів діяльності СТ «Коопбізнес». Фінансові результати на кінець періоду знизились. Найбільшим розмір їх був в 2011 році. Проте, в 2012 році показники були меншими навіть за їх значення в 2010 році. Це стосується виручки від реалізації, чистого доходу та валового прибутку. Фінансовий результат від операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткування та чистий прибуток в 2012 році мали найбільші значення у аналізованому періоді.

В Доходи (ви ручка) від реалізації продукції Н Чистий дохід (ви ручка) від реалізації продукції И Валовий: прибуток В Фін. результати від операційної д-сті:

В Фін. результати від звичайної д-ті до оподаткування: в Чистий прибуток

2010РІК2011РІК2012РІК

Рис. 2.2. Динаміка фінансових результатів СТ «Коопбізнес» за 2010-2012 роки

На наступному рисунку показана динаміка витрат споживчого товариства. Видно, що підприємство постійно знижує собівартість продукції.

2010РІК2011РІК2012РІК

Рис. 2.3. Динаміка фінансових результатів СТ «Коопбізнес» за 2010-2012 роки

Витрати на збут, податок на прибуток, ПДВ та адміністративні витрати мали найбільші значення в 2011 році. Усі вони в 2012 році знизились.

Проаналізуємо детально витрати підприємства за окремими елементами.

Таблиця 2.2. Характеристика елементів операційних витрат СТ «Коопбізнес» за 2010-2012 роки

Найменування показника2010201120122010-20112011-2012Абе. відхил.Від. відхил.Темп ростуАбс. відхил.Від. відхил.Темп росту12345678910Матеріальні затрати900,0903,0673,03,0100,30,3-230,074,5-25,5В-ти на оплату праці85,087,076,02,0102,42,4-11,087,4-12,6Відрахування на соц. Заходи31,033,027,02,0106,56,5-6,081,8-18,2Амортизація112,080,058,0-32,071,4-28,6-22,072,5-27,5Інші операційні в-ти489,0525,0327,036,0107,47,4-198,062,3-37,7Разом1617,01628,01161,011,0100,70,7-467,071,3-28,7

Видно, що значне зниження загальної суми витрат мало місце в 2012 році, коли вони зменшились на 467 тис. грн. Суттєвою в розрізі елементів витрат була зміна амортизації та інших операційних витрат. Графічно як змінювались витрати можна побачити на рисунку нижче.

Рис. 2.4. Динаміка операційних витрат СТ «Коопбізнес» за 2010-2012 роки

Далі проаналізуємо у порівнянні актив балансу підприємства за 2010- 2012 роки. У структурі активів варто проаналізувати окремо необоротні та оборотні активи.

Таблиця 2.3.

Характеристика активу балансу СТ «Коопбізнес» за 2010-2012 роки

Актив2010201120122010-20112011-2012Абс. відхил.Від. відхил.Темп ростуАбс. відхил.Від. відхил.Темп росту123456789101.НЕОБОРОТНІ АКТИВИ Нематеріальні активи:Залишкова вартість5,00,04-5,00,0-100,04,00,00,0первісна вартість6,00,05-6,00,0-100,05,00,00,0знос1,00,01-1,00,0-100,01,00,00,0

12345678910Незаверш. буд-во0,00,000,00,00,00,00,00,0Основні засоби:Залишкова в-ть583,0470,0409-113,080,6-19,4-61,087,0-13,0Первісна в-ть1124,01060,0872-64,094,3-5,7-188,082,3-17,7Знос541,0590,046349,0109,19,1-127,078,5-21,5Довгострокові фін. інвестиції0,00,00,00,00,00,00,00,00,0Відстрочені податкові активи0,00,00,00,00,00,00,00,00,0Інші необоротні активи0,00,00,00,00,00,00,00,00,0Усього за 1-шим розділом588,0470,0413-118,079,9-20,1-57,087,9-12,12.ОБОРОТНІ АКТИВИ Запаси:виробничі запаси71,066,049-5,093,0-7,0-17,074,2-25,8незавершене в-во3,03,040,0100,00,01,0133,333,3готова продукція67,028,018-39,041,8-58,2-10,064,3-35,7Товари5,07,03Векселі одержані0,00,00,00,00,00,00,00,00,0Дебіторська заборгованість за товари,зоботи,послугиЧиста реал, в-ть33,058,03425,0175,875,8-24,058,6-41,4Первісна в-ть33,058,03425,0175,875,8-24,058,6-41,4Резерв сумнівних боргів0,00,00,00,00,00,00,00,00,0Поточні фінансові інвестиції36,023,026-13,063,9-36,13,0113,013,0Грошові кошти та їх еквівалентив національній валюті12,013,081,0108,38,3-5,061,5-38,5Усього за розділом 2227,0198,0142-29,087,2-12,8-56,071,7-28,33. Витрати майбутніх періодів0,00,000,00,00,00,00,00,0Баланс815,0668,0555-147,082,0-18,0-113,083,1-16,9

Видно, що залишкова вартість основних засобів в 2012 році знижується. Обсяг необоротних активів сформований за рахунок основних засобів. Підсумок першого розділу активу балансу товариства в 2010 році становить 588 тис. грн., в 2011 році - 470 тис. грн., а в 2012 році - 413 тис.

Другий розділ активу балансу - оборотні активи. До складу оборотних активів даного підприємства входять запаси, товари, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти тощо.

Суми виробничих запасів та готової продукції в динаміці по підприємству падає. Так, з 71 тис. грн. виробничих запасів в 2010 році розмір їх на кінець 2012 року становив 49 тис. грн. Готова продукція з 67 тис. грн. в 2010 році склала 18 тис. грн. в 2012 році. Дебіторська заборгованість підприємства в 2010 році становила 33 тис. грн. В 2011 році ця сума виросла до 58 тис. грн., а в 201 році повернулась на рівень минулого року. Розмір грошових коштів підприємства незначний. В цілому сума оборотних активів у періоді знизилась: на 29 тис. грн. та 56 тис. грн. за роки відповідно.

Нижче представимо порівняльну характеристику пасиву балансу товариства.

Таблиця 2.4.

Характеристика пасиву балансу СТ «Коопбізнес» у динаміці 2010-2012 років

Пасив2010201120122010-20112011-2012Абс. відхил.Від. відхил.Темп ростуАбс. відхил.Від. відхил.Темп росту123456789101.ВЛАСНИК КАПІТАЛСтатутний капітал21,021,021,00,0100,00,00,0100,00,0Резервний к-л64,053,048,0-11,082,8-17,2-5,090,6-9,4Нерозподілений прибуток(збиток)35,0153,0112,0118,0437,1337,1-41,073,2-26,8Всього за розділом 1120,0227,0181,0107,0189,289,2-46,079,7-20,32. ЗАБЕЗПЕЧЕНЬ[Я НАСТУПНИХ ВИТРАТ І ПЛАТЕЖІВ

12345678910Усього за розділом 20,00,00,00,00,00,00,00,00,0З.ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯДовгострокові кредити банку16,00,00,0-16,00,0-100,00,00,00,0Інші довгострокові зобов'язання0,00,00,00,00,00,00,00,00,0Усього за розділом 316,00,00,0-16,00,0-100,00,00,00,04. П ОТОЧНІ ЗОБОВ"ЯЗАННЯКороткострокові кредити банків58,046,043,0-12,079,3-20,7-3,093,5-6,5Кредиторська заборгованість за тов, роботи, послуги220,0207,0176,0-13,094,1-5,9-31,085,0-15,0Поточні зобов "язання за розрахунками з бюджетом11,024,018,013,0218,2118,2-6,075,0-25,0з оплати праці4,06,06,02,0150,050,00,0100,00,0із внутрішніх розрахунків240,00,00,0-240,00,00,00,00,00,0Інші поточні зобов "язання146,0158,0131,012,0108,28,2-27,082,9-17,1Усього за розділом 4679,0441,0374,0-238,064,9-35,1-67,084,8-15,25. Доходи майбутніх періодів0,00,00,00,00,00,00,00,00,0Баланс815,0668,0555,0-147,082,0-18,0-113,083,1-16,9

Підприємство протягом періоду формує статутний та резервний капітали, при чому розмір першого з них протягом трьох років складав 21 тис. грн.. Значні порівняно із зазначеними фондами є розміри нерозподіленого прибутку підприємства. Найбільшим розмір власного капіталу був в 2011 році 227 тис. грн. Довгострокові банківські кредити в розмірі 16 тис. грн. товариство використовувало в 2010 році. В наступні

періоди такі кредити підприємство не залучало. Що стосується короткострокових кредитів, то ними товариство користувалось протягом всього періоду дослідження. Так, в 2010 році розмір короткострокових кредитів становив 58 тис. грн., в 2011 році - 46 тис. грн., а в 2012 році - 43 тис. грн. Кредиторська заборгованість підприємства також чимала. Загальна сума поточних зобовязань підприємства протягом періоду зменшується. Загальна сума пасивів також зменшується протягом періоду дослідження.

Графічно можна відобразити ці зміни наступним чином:

Рис. 2.5. Зміни в активах та пасивах підприємства за 2010-2012 роки

У періоді, який досліджувався, зміна коштів балансу характеризувалась зменшенням. Так, 2010 році балансові кошти становили 815 тис. грн., в 2011 році розмір їх зменшився до 668 тис. грн., а в 2012 році він становив 555 тис. грн. Це видно на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Зміна коштів балансу підприємства за період Проаналізуємо стан майна підприємства.

Характеристика майна СТ «Коопбізнес»

Таблиця 2.5.

Показник201020112012Відхилення % 2010-2011Відхилення% 2011-2012Позитивні тенденції1234567Частка оборотних виробничих фондів обігових коштах0,330,350,376,45%6,63%ЗбільшенняЧастка основних засобів в активах0,7150,7040,737-1,67%4,52%ЗменшенняКоефіцієнт зносу основних засобів0,4810,5570,53113,53%-4,83%ЗменшенняКоефіцієнт оновлення основних засобів-0,057-0,060-0,2165,69%17,74%ЗбільшенняЧастка довгострокових фінансових інвестицій в активах0,00,00,00,00,0Збільшення, але коли зб.фін. ДОХОДИЧастка оборотних виробничих активів0,0910,1030,09512,10%-8,17%ЗбільшенняКоефіцієнт мобільності активів0,3860,4210,3448,36%-22,53%0,5 та більше

В основі цього аналізу лежить сім основних показників. Оптимальні зміни для кожного з них наведено в останній колонці таблиці. Проте, відзначимо, що у динаміці показники практично не змінювались.

Визначимо ліквідність активів товариства.

Таблиця 2.6. Характеристика ліквідності СТ «Коопбізнес»

Показник2010201120121234Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості (К1)3,331,782,59Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К2)0,020,030,02Коефіцієнт загальної ліквідності (КЗ)0,330,450,38Коефіцієнт миттєвої ліквідності (К4)0,130,230,19Норма грошових резервів(Н)0,360,220,24Коефіцієнт покриття періодичних виплат (К5)0,330,450,38Власні оборотні активи (Воа)0,150,340,33

Співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості свідчить про перевагу першої в обсязі. Так, в 2010 році вона в 3 рази перевищує дебіторську, в 2011 році - майже вдвічі і в 2012 році - в 2,5 рази. Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує ту частину короткотермінових фінансових зобов'язань СТ «Коопбізнес», яка може бути сплачена за рахунок його першокласних ліквідних активів. Значення має бути вищим за 0,2, проте в нашому випадку підприємство не має необхідної суми першокласних ліквідних активів. Коефіцієнт загальної ліквідності повинен мати значення 1,5-2. Він характеризує здатність погашати поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок тільки оборотних активів. Видно, що і такої можливості СТ «Коопбізнес» не має. Таким чином, варто сказати, що ліквідність підприємства низька протягом всього періоду оцінки.

Таблиця 2.7.

Характеристика фінансової стійкості СТ «Коопбізнес» у динаміці

-2012 років

Коефіцієнт2010201120121234Коефіцієнт фінансової незалежності0,150,340,33Коефіцієнт фінансової залежності6,792,943,07Власні обігові кошти-452,00-243,00-232,00Коефіцієнт фінансової стійкості0,170,340,33Коефіцієнт фінансового лівериджу0,130,000,00Коефіцієнт стійкості фінансування0,170,510,48Коефіцієнт концентрації позикового капіталу0,850,660,67Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів0,030,000,00Коефіцієнт забезпечення власними коштами-1,99-1,23-1,63Маневреність робочого капіталу-0,32-0,43-0,32Коефіцієнт довгострокових зобов'язань0,020,000,00Коефіцієнт поточних зобов'язань0,981,001,00Коефіцієнт страхування бізнесу0,090,120,13Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів-3,21-2,34-3,14

Коефіцієнт фінансової незалежності та фінансової залежності - обернені показники. Видно, що протягом всього періоду підприємство залежить від позикових коштів. Підприємству не вистачає власних обігових коштів. Діяльність його у періоді також характеризується низькою маневреністю коштів.

Методи вимірювання показників рентабельності СТ «Коопбізнес» у динаміці 2010-2012 років

ПоказникУмовне позначенняРозрахунокЗміни 2010- 2011Зміни 2011- 20122010201120121234567Економічна ефективністьЕеф0,07%1,68%9,18%1,61%7,50%Виробнича рентабельністьШ>15,17%27,93%28,03%12,76%0,10%Рентабельність продажу(реалізованої продукції) за чистим прибуткомЯчц0,06%1,32%7,17%1,25%5,85%Рентабельність продажу (реалізованої продукції) за прибутком від операційної діяльностііц1,14%3,23%9,15%2,09%5,92%Рентабельність власного капіталуїівк0,83%9,69%51,93%8,86%42,24%Рентабельність інвестованого капіталуШ0,13%2,97%15,37%2,83%11,77%Рентабельність виробничих фондівІ1вф0,15%4,08%20,35%3,93%16,26%Коефіцієнт реінвестуванняКр297,2%465,2%-176,9%168,0%23,08%

Видно, що виробнича рентабельність підприємства у періоді зростає. Так, в 2010 році вона становить 15 %, проте вже на кінець 2012 року рівень її - 28%. В 2012 році значним чином підвищується рентабельність власного капіталу - до 52%. В цілому, всі інші, крім відзначених показників рентабельності мали у періоді невисокі значення.

Далі проаналізуємо капітал підприємства.

Таблиця 2.9.

Оцінка власного капіталу СТ «Коопбізнес» у динаміці 2010-2012 років

Коефіцієнт2010201120121234Коефіцієнт забезпечення власними коштами-2,06-1,23-1,63Коефіцієнт маневреності власного капіталу-3,32-1,07-1,28Чисті активи підприємства-663,0-441,0-374,00Період окупності власного капіталу-0,18-0,51-0,48

Видно, що власними коштами підприємство не забезпечене, як і неманевреним є власний капітал його. Чисті активи також мають значні відємні значення. Все це переконує у тому, що підприємство має недостатній обсяг власних коштів, який варто поповнити для забезпечення фінансової стійкості та стабільності функціонування підприємства.

Таблиця 2.10.

Аналіз ділової активності СТ «Коопбізнес» у період 2010-2012 років

ПоказникРоки2010201120121234Коефіцієнт трансформації1,942,502,36Фондовіддача2,713,563,21Коефіцієнт оборотності обігових коштів6,968,449,23Період одного обороту обігових коштів51,7542,6338,99Коефіцієнт оборотності запасів9,3912,5713,84Період одного обороту запасів38,3428,6526,02Коефіцієнт оборотності готової продукції23,5759,7172,83Період погашення кредиторської заборгованості76,9477,9585,43Коефіцієнт оборотності власного капіталу13,167,377,24

Ділова активність підприємства в сучасних умовах характеризується швидкістю обертання активів підприємства. Фондовіддача показує, скільки готової продукції припадає на одиницю основних виробничих фондів. Зростання її у періоді позитивне для підприємства. Оборотність обігових коштів прискорюється. В 2010 році період одного обороту становить 52 дні, в 2011 році - 43 дні, а в 2012 році - 39 днів. Оборотність запасів протягом років також стає більш швидкою. Також швидшим стає оборотність готової продукції підприємства. Ділова активність підприємства в періоді перебуває на належному рівні, оскільки всі показники почали обертатись швидше, а період їх обороту скоротився.

Таким чином, проаналізовані результати діяльності характеризують політику управління підприємством наступним чином. В 2011 році підприємство отримало найбільший обсяг доходу від реалізації продукції. В 2012 році розмір його скоротився, проте відзначимо, що за рахунок скорочення витрат у динаміці чистий прибуток підприємства зростав. До кінця періоду підвищилась і економічна ефективність підприємства. Довгострокові банківські кредити були залучені у діяльність підприємства лише в 2010 році. В наступні роки підприємство додатково не брало довгострокових позик. У періоді підприємству не вистачало власних оборотних коштів.

2.2 Оцінка рівня інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес»

Для оцінки рівня інвестиційної привабливості можна використовувати велику кількість методів. Один з них - метод оцінки інвестиційної привабливості на основі матрично-математичного моделювання викладений доктором економічних наук, професором Єпіфановою А.О. у власній монографії. Автор пропонує для такої оцінки розраховувати інтегральний показник.

Розглянемо цю методику детальніше.

Для початку підприємство повинно визначити мету інвестиційного завдання та порядок його виконання.

Далі необхідно сформувати інформаційну базу, використовуючи всю доступну інформацію першочергово - фінансову звітність підприємства.

Для оцінки інвестиційної привабливості необхідно відібрати низку критеріїв.

Ефективність використання системи показників для відтворення матричної моделі залежить від дотримання відповідності параметрів, тобто кількісної наповненості всіх груп показників. В основі методу лежить формування матриці, що гарантує точність та прозорість отриманих результатів.

Для презентації результатів такої оцінки інвестиційної привабливості необхідно скористатись такими умовами аналізу:

- якщо підсумок сумування сукупних елементів наведеної матриці буде < 2, то аналізоване підприємство буде характеризуватись як таке, що має кризовий фінансовий стан;

- якщо підсумок сумування сукупних елементів наведеної матриці буде перебувати в межах від 3 до 8, то підприємство буде характеризуватись як таке, що має нестійкий фінансовий стан;

- якщо підсумок сумування сукупних елементів наведеної матриці буде перебувати в межах від 9 до 12, то підприємство буде характеризуватись як таке, що має стабільний стан.

Здійснювати аналіз показників матриці необхідно попередньо обравши коефіцієнти для аналізу. В нашому випадку це показники, що винесені у таблицю 2.11.

Таблиця 2.11.

Критерії оцінки та їх оптимальні значення для оцінки інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес»

ПоказникАлгоритм розрахункуНормативне значення, бажана тенденція Зміни1231. Показники ліквідності1.1. Коефіцієнт абсолютної ліквідностіXI1 = найбільш ліквідні активи / поточні зобов'язання>0,00161.2. Коефіцієнт покриттяXI2 = оборотні активи / поточні зобов язання>11.3. Коефіцієнт миттєвої оцінкиXI3 = (грошові кошти та їх еквіваленти + дебіторська заборгованість) / поточні зобов'язання>0,7-0,82. Показники стійкості фінансового стану2.1. Коефіцієнт автономіїХ21 = сума власного капіталу / вартість загального капіталу>0,52.2. Коефіцієнт маневреності власного капіталуХ22 = власні оборотні кошти / власний капітал>0,52.3. Коефіцієнт заборгованостіХ23 = позикові кошти / власний капітал<13. Оборотність активів1233.1. Коефіцієнт оборотності активівX 31 = чистий дохід від реалізації продукції / середньорічна вартість активівзростання3.2. Тривалість обороту всіх активівХ32 = 360 / коефіцієнт оборотності активівзниження3.3. Оборотність поточних активівX 33 = чистий дохід від реалізації продукції / середня вартість оборотних активівзростання4. Прибутковість капіталу4.1. Коефіцієнт прибутковості активівХ41 = загальна сума чистого прибутку / середньорічна вартість активівзростання4.2. Рівень прибутковості власного капіталуХ42 = чистий прибуток / середньорічна вартість власного капіталузростання4.3. Коефіцієнт прибутковості реалізації продукціїХ43 = валовий прибуток / чистий дохід від реалізації продукціїзростання

У даній таблиці викладено показники даного типу аналізу, їх формули та значення, які для кожного конкретного показника є оптимальними. Розрахуємо показники.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є співвідношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобовязань підприємства. При цьому його значення повинно бути вищим за >0,0016, що й отримуємо в процесі розрахунків:

2010рік = 12 / 679 = 0,018 2011рік= 13 /441 =0,030 2012рік = 8 / 374 = 0,021

Далі визначаємо коефіцієнт покриття. Значення його, більше за 1 вказує на те, що оборотні активи переважають відповідні розміри поточних зобовязань:

2010рік = 227 / 679 = 0,33 201 Ірік = 198/441 =0,45 2012рік = 142 /374 = 0,38

Результати говорять про те, що оборотних активів недостатньо для покриття поточних зобовязань.

Коефіцієнт миттєвої оцінки також дає негативну характеристику підприємству, оскільки результат повинен бути більшим за 0,7:

2010рік = (12+33) / 679 = 0,07 201 Ірік = (13+58) / 441 = 0,16 2012рік = (8+34)/374 = 0,11

Коефіцієнт автономії, розрахований нижче, показує, що власного капіталу порівняно із позиковим недостатньо:

2010рік= 120/815 =0,15 201 Ірік = 227/668 = 0,34 2012рік= 181 /555 =0,33

Розрахуємо коефіцієнт маневреності власного капіталу:

2010рік = 227/120 = 1,89 2011 рік = 198/227 = 0,87 2012рік =142 / 181 =0,79

В 2010 році цей показник більший за 0,5 і говорить про достатню маневреність капіталу, проте вже в наступні роки ситуація погіршується, однак все ще в межах норми.

Коефіцієнт заборгованості по підприємству протягом всіх років менший за 1, тому можна сказати, що рівень заборгованості його безпечний для фінансової стійкості:

2010рік = (16+58) /120 = 0,62 201 Ірік = (0+46) / 227 = 0,20

рік =(0+43) / 181 = 0,24

Коефіцієнт оборотності активів в ідеальних умовах повинен зростати у динаміці, проте в нашому випадку суттєвих результативних змін у періоді немає:

2010рік = 1579 / ((729+815) 12) = 2,05 201 Ірік = 1672 / ((815+668) /2) = 2,26 2012рік =1311 /((668+555)/2) = 2,14

Тривалість обороту всіх активів найменшою була в 2011 році:

2010рік = 360 / 2,05 = 175,61 201 Ірік = 360/2,26 = 159,29 2012рік = 360/2,14 = 168,22

Коефіцієнт оборотності поточних активів протягом досліджуваного періоду також значним чином не змінювався:

2010рік = 1579 / ((201+227) /2) = 7,38 201 Ірік = 1672 / ((227+198) /2) = 7,87 2012рік = 1311 /((198+142)/2) = 7,71

Прибутковість активів у періоді була низькою:

2010рік = 1 / ((729+815) /2) = 0,001 201 Ірік = 22 / ((815+668) /2) = 0,030 2012рік = 94 / ((668+555) /2) = 0,154

Рівень прибутковості власного капіталу також мав замалі значення:

2010рік = 1 / ((133+120) /2) = 0,01 201 Ірік = 22 / ((120+227) /2) = 0,13 2012рік = 94 / ((227+181) /2) = 0,46

Прибутковості реалізації продукції низька:

2010рік = 208/1579 = 0,13 201 Ірік = 365/1672 = 0,22 2012рік = 287 / 1311 =0,22

На основі розрахованих результатів можемо створити таблицю відповідності критеріїв оптимальним змінам та рекомендованим значенням.

У разі, якщо показник відповідає вказаному, присвоюємо йому 1 бал, якщо ні - 0 балів.

Таблиця 2.12. Характеристика критеріїв оцінки інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес» у динаміці 2010-2012 років

ПоказникПеріоди201020112012значенняУмова виконується? Так (1), ні (0)значенняУмова виконується? Так (1), ні (0)значенняУмова виконується? Так (1), ні (0)1234567XI.10,01810,03010,0211XI.20,3300,4500,380XI.30,0700,1600,110Х2.10,1500,3400,330Х2.21,8910,8710,791Х2.30,6210,2000,240Х3.12,0512,2612,140Х3.2175,611159,291168,20ХЗ.З7,3817,8717,7811Х4.10,00110,03010,1541Х4.20,0110,1310,461Х4.30,1310,2210,220

На основі наведених у таблиці результатів можемо сформувати матрицю, яка матиме такий вигляд.

Матриця 2010 року за групуванням елементів виглядає так:

10 0

А =011

111

Агою - 9

Оскільки підсумок сумування сукупних елементів наведеної матриці перебуває в межах від 9 до 12, то СТ «Коопбізнес» в 2010 році можна характеризувати як фінансово стабільне.

Побудуємо матрицю за 2011 рік:

10 0

А =010

111

Підсумок елементів складає:

Аго п = 8

Якщо підсумок сумування сукупних елементів наведеної матриці в межах від 3 до 8, то СТ «Коопбізнес» має нестійкий фінансовий стан та низьку інвестиційну привабливість;

Визначимо суму елементів матриці за 2012 рік.

10 0

А =010

001

110

Аго 12 = 5

Так, починаючи з 2011 року і до кінця періоду, який аналізувався, підприємство мало низьку інвестиційну привабливість, що обґрунтовано нестійким фінансовим становищем.

Оцінка, побудована на основі цього методу зручна та нескладна у використанні.

Частина її базується на використанні бального методу, інша частина - на основі еталонного методу. Проте бальний метод оцінки можна застосувати і у поєднанні з обчисленням рейтингових значень показників інвестиційної привабливості.

У наступній таблиці узагальнимо систему показників для даного виду оцінки, які є показниками експрес-аналізу (їх можна обчислити використовуючи виключно фінансову звітність підприємства). Можливі результати за діапазонами розподілено на пять груп із відповідною сутнісною характеристикою.

Таблиця 2.13. Оціночні нормативи для здійснення рейтингової оцінки СТ «Коопбізнес»

ОцінкаПоказникидобрезадовільнов межах допустимог о значеннянезадовільнодуже не задовільно123456Рентабельність продажу. %>205-200-5-20-0<-20Рентабельність активів. %>155-150-5-10-0<-10Рентабельність власного капіталу. %>4515-450-15-30-0<-30Частка зносу основних засобів. %<2020-3030-4545-60>60Рентабельність оборотних активів%>3010-300-10-20-0<-20Коефіцієнт поточної ліквідності>1,31,15-1,31-1,150,9-1<0,9Коефіцієнт швидкої ліквідності>10,8-10,7-0,80,5-0,7<0,5Коефіцієнт абсолютної ліквідності>0,30,2-0,30,15-0,20,1-0,15Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними коштами, %>2212-220-12-11-0<-11Коефіцієнт автономії, %>5020-5010-203-10<3

Розрахуємо показники цієї таблиці.

Показник рентабельності продажу вважатиметься задовільним, якщо результат перевищить 20%. Розрахуємо його:

2010рік = 1 /1902 х 100 = 0,05%

Ірік = 22 / 2012 х 100 = 1,09%

рік = 94 /1577 х 100 = 5,96%

Видно, що максимальний рівень рентабельності мав місце в 2012 році і становив 6%. Це значення задовільне.

Рентабельність активів за умов позитивного розвитку подій повинна бути більше 15 %. Таке значення показник має в 2012 році:

2010рік = 1 / 815 х 100 = 0,12%

Ірік = 22 / 668 х 100 = 3,29%

рік = 94 / 555 х 100 = 16,94%

Показник рентабельності власного капіталу найкращій умові відповідає в 2012 році:

2010рік = 1 / 120 х 100 = 0,83%

Ірік = 22 / 227 х 100 = 9,69%

рік = 94/181 х 100 = 51,93%

Незадовільний результат характеризує частка зносу основних засобів, яка станом на поточні дати складає:

2010рік = 541 / 1124 х 100 = 48,13%

Ірік = 590 / 1060 х 100 = 55,66%

рік = 463 / 872 х 100 = 53,10%

Найкращим чином характеризується в 2012 році і рентабельність оборотних активів, яка має наступні значення:

2010рік = 1 / 227 х 100 = 0,44%

Ірік = 22 / 198 х 100 = 11,11%

рік = 94 /142 х 100 = 66,20%

Коефіцієнт поточної ліквідності за результатами розрахунків замалий:

2010рік = 227/679 = 0,33

рік= 198/441 =0,45 2012рік= 142/374 = 0,38

Надто низькими значеннями характеризується коефіцієнт швидкої ліквідності:

2010рік = (227-71) / 679 = 0,23 201 Ірік = (198-66) / 441 = 0,30 2012рік = (142-49) / 374 = 0,25

Як і по попередньому показникові низькі значення має коефіцієнт абсолютної ліквідності:

2010рік= 12/679 = 0,018 201 Ірік = 13 / 441 =0,030 2012рік = 8/374 = 0,021

Власними коштами оборотні активи не забезпечені взагалі, про що свідчить наступний показник:

2010рік = (227-679) / 227 х 100 = - 199,12%

Ірік = (198-441)/198 х 100 = - 122,73%

рік = (142-374)/142 х 100 = - 163,38%

Відносно допустимими є значення коефіцієнта автономії:

2010рік = 120 / 815 х 100 = 14,72%

Ірік = 227 і 668 х 100 = 33,98%

рік = 181 / 555 х 100 = 32,61%

Для того, щоб здійснити бальну оцінку результатів, необхідно проранжувати можливі результати. Так, кількість балів за можливі оцінки така:

- „добре - 2 бали;

- „задовільно - 1 бал;

- „в межах допустимого значення - 0;

- „незадовільно - мінус 1 бал;

- „дуже незадовільно - мінус 2 бали.

Коригування на динаміку показників:

- „дуже позитивна (+50%) - плюс 20%;

- „позитивна (від +10% до 50%) - плюс 10%;

- „стабільна (від -10% до +10%) - 0;

- „негативна (від -50% до -10%) - мінус 10%;

- „вкрай негативна (менше -50%) - мінус 20%.

З врахуванням здійснених розрахунків можемо узагальнити оцінку інвестиційної привабливості підприємства на основі інтегрального показника.

Для початку визначимо сподівані величини окремих параметрів. Розраховуємо відповідний показник по групі «показники рентабельності» за 2012 рік:

Ірп = 1 х 0,4 = 0,4 Іра = 0,15 х 0,25 = 0,04 Ірвк= 0,46 х 0,25 =0,12 Ірр = 0,22 х 0,25 = 0,06 їрвок = 0,55 х 0,25 =0,14

Сподівана величина групи «показники ділової активності» наступна:

Іф = 2,98 х 0,2 = 0,60 Іфооа = 7,71 х 0,2 = 1,54 Іковк = 6,43 х 0,2 = 1,29

Аналогічні розрахунки здійснюємо для групи «стан та структура капіталу»:

Іка =0,33 x0,125 =0,04 Ікмвк =0,78x0,125 =0,10 Іззвок =2,90 х 0,125 = 0,36 Іквп =0,83 х 0,125 = 0,10 Ікі=0,02х 0,125 =0,003 Іпоз -0,47 х 0,125 = 0,06 Кп =0,38x0,125 =0,05 Ксоіна =0,34 х 0,125 = 0,04

Оцінка групи інвестиційного ризику має наступні значення у періоді:

Кфр =2,07 х 0,2 = 0,41 Ксз = 2,41 х 0,2 = 0,48 Вд3 = 0,04 х 0,2 = 0,01

Тепер можна визначити сподівану величину узагальненого показника оцінки групи показників, що складається з оцінок складових інвестиційної привабливості. Розраховуємо показник множенням сподіваної величини на показник вагомості по певній групі:

Ігрр = Е(0,4Х0,25)+(0,5Х0,25)+(0,5Х0,25) = 0,1+0,125 = 0,225 Ігрда =(1,054х0,2)+(0,39х0,2)+(1,626х0,2)+(1,94Х0,2)+(3,3Х0,2)

0,2+0,08+0,33+0,4+0,7 = 1,71

Інтегральний (узагальнюючий) показник оцінки інвестиційного потенціалу (/77) визначається на основі застосування сподіваних величин і коефіцієнтів вагомості за групами показників.

ІПзаг (по рентабельності) = 0,225х0,4 = 0,1 ІПзаг (по діловій активності) = 1,71х0,2 = 0,3

Інвестиційну привабливість підприємства можна оцінити за чотирма рівнями критичності стану. Вони відображені в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15.

Якісна оцінка інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес»

РівеньРезультат обчисленої сподіваної оцінки12Критичний стан0,0-0,2Низький рівень привабливості0,-,5Середній рівень привабливості0,5-0,8Високий рівень привабливості0,8-1,0

Коефіцієнти вагомості відповідних показників та рівень інвестиційної привабливості можна визначити на основі узагальнених в таблиці 2.16 даних.

Алгоритм розрахунку показників якісної оцінки інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес»

ПоказникПорядок розрахунку (за даними фінансової звітності)Коефіцієнти вагомості123Інвестиційний потенціал1. Показники рентабельності0.41.1. Рентабельність активівЧистий прибуток / Середньорічна вартість активів0,251.2. Рентабельність власного капіталуЧистий прибуток / Середньорічна вартість власного капіталу0.251.3. Рентабельність реалізаціїВаловий прибуток / Чистий дохи вид реалізації продукті0,251.4. Рентабельність власних оборотних коштівЧистий прибуток / Середньорічна вартість власних оборотних коштів0,252. Показники ділової активності0,32.1. ФондовіддачаЧистий дохи вид реалізації продукті / Середньорічна вартість основних засобів0,22.2. Коефіцієнт обертання оборотних активівЧистий дохи вид реалізації продукті / Середньорічна вартість оборотних активів0,22.3. Коефіцієнт обертання власного капіталуЧистий дохи вид реалізації продукті / Середньорічна вартість власного капіталу0,23. Показники стану та структури капіталу0,33.1. Коефіцієнт автономіїВласний капітал / Валюта балансу0.1253.2. Коефіцієнт маневреності власного капіталуВласні оборотні кошти / Власний капітал0.1253.3. Забезпеченість запасів власними оборотними коштамиВласні оборотні кошти / Запаси0.1253.4. Коефіцієнт виробничого потенціалу(Основні засоби + Оборотні виробничі фонди) / Валюта балансу0.1253.5. Коефіцієнт інвестуванняНеоборотні активи / (Власний капітал + Довгострокові зобов'язання)0.1253.6. Коефшіент придатності основних засобівЗалишкова вартість основних засобів / Первісна вартість основних засобів0.1253.7. Коефіцієнт покриттяОборотні активи / Поточні зобов'язання0,1253.8. Коефіцієнт співвиношення оборотних і необоротних активівОборотні активи / Необоротні активи0.125Інвестиційний ризик1. Коефіцієнт фінансового ризикуЗобов'язання / Власний капітал0.21232. Коефіцієнт співвідношення заборгованості і Cash-flow(Поточні зобов'язання - Грошові кошти - Поточні фінансові інвестиції) / (Чистий прибуток + Амортизація)0,23. Відношення дебіторської заборгованості до чистого доходу від реалізаціїСередньорічна ве.ліпина дебіторської заборгованості / Чистий дохи ви реалізації продукції0,2

Результати розрахунків за даними показниками за аналізований період представлені у таблиці 2.17.

Таблиця 2.17.

Показники якісної оцінки інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес» у динаміці 2010-2012 років

Показник20102011201212341.10,0010,030,151.20,010,130,461.30,130,220,221.40,010,100,552.12,903,182,982.27,387,877,712.36,979,646,433.10,150,340,333.21,890,870,783.33,203,02,903.40,810,810,833.50,040,00,023.60,520,440,473.70,330,450,383.80,410,420,3415,791,942,0725,904,202,4130,020,030,04

Вихідні дані по розрахунках наведені нижче. Рентабельність активів :

2010рік = 1 / ((729+815) /2) = 0,001

201 Ірік = 22 / ((815+668) 12) = 0,03

2012рік =94 / ((668+555) /2) = 0,15

Рентабельність власного капіталу :

2010рік = 1 / ((133+120) /2) = 0,01

201 Ірік = 22 / ((120+227) /2) = 0,13

2012рік = 94 і ((227+181) /2) = 0,46

Рентабельність реалізації:

2010рік = 208 / 1579 = 0,13

201 Ірік = 365/1672 = 0,22

2012рік = 287 /1311 =0,22

Рентабельність власних оборотних коштів

2010рік = 1 / ((201+227) 12) = 0,01

201 Ірік = 22 / ((227+198) /2) = 0,10

2012рік = 94 / ((198+142) 12) = 0,55

Фондовіддача :

2010рік = 1579 / ((508+583) 12) = 2,90

201Ірік = 1672 / ((583+470) /2) = 3,18

2012рік = 1311 / ((470+409) /2) = 2,98

Коефіцієнт обертання оборотних активів :

2010рік = 1579 / ((201+227) /2) = 7,38

201 Ірік = 1672 / ((227+198) /2) = 7,87

2012рік =1311 /((198+142)/2) = 7,71

Коефіцієнт обертання власного капіталу :

2010рік = 1579 / ((133+120) /2) = 6,97

201 Ірік = 1672 / ((120+227) /2) = 9,64

2012рік = 1311 /((227+181)/2) = 6,43

Коефіцієнт автономії:

рік= 120/815 =0,15

201 Ірік = 227/668 = 0,34

2012рік = 181 /555 =0,33

Коефіцієнт маневреності власного капіталу :

рік = 227/120 = 1,89

201 Ірік =198/227 = 0,87

2012рік = 142 /181 =0,78

Забезпеченість запасів власними оборотними коштами :

2010рік = 227 /71 =3,20

Ірік = 198/66 = 3,0

рік = 142 / 49 = 2,90

Коефіцієнт виробничого потенціалу :

2010рік = (583+71+3) / 815 = 0,81

201 Ірік = (470+66+3) / 668 = 0,81

2012рік = (409+49+4) / 555 = 0,83

Коефіцієнт інвестування :

2010рік = 5 / (120+16) = 0,04

Ірік = 0 / (227+0) = 0,0

рік = 4/(181+0) = 0,02

Коефіцієнт придатності основних засобів :

2010рік = 583 /1124 = 0,52

201 Ірік = 470/1060 = 0,44

2012рік = 409/872 = 0,47

Коефіцієнт покриття :

2010рік = 227/679 = 0,33

201 Ірік = 198/441 =0,45

2012рік= 142/374 = 0,38

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів

2010рік = 227 /558 = 0,41

Ірік =198/470 = 0,42

рік= 142/413 =0,34

Коефіцієнт фінансового ризику :

2010рік = (16+679) / 120 = 5,79

201 Ірік = (0+441) / 227 = 1,94

2012рік = (0+374) / 181 = 2,07

Коефіцієнт співвідношення заборгованості і Cash-flow :

2010рік = (679-12) / (1+112) = 5,90

201 Ірік = (441-13) / (22+80) = 4,20

2012рік = (374-8) / (94+58) = 2,41

Відношення дебіторської заборгованості до чистого доходу від реалізації

2010рік = ((41 +33)/2) / 1579 = 0,02

201 Ірік = ((33+58)/2) / 1672 = 0,03

2012рік = ((58+34)/2) / 1311 = 0,04

РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА «КООПБІЗНЕС» ПРИ ФОРМУВАННІ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

3.1Прогнозування та планування результатів діяльності споживчого товариства «КООПБІЗНЕС» на майбутній період

Перед тим, як перейти до оцінки підприємства безпосередньо варто відзначити, що дослідження у сфері оцінки інвестиційної привабливості окремих економічних субєктів здійснюються дослідниками вже тривалий час. У звязку з їх різноманітністю мають місце суттєві відмінності у змісті та критеріях оцінювання. Так, крім методики оцінки інвестиційної привабливості підприємств, існують також методики оцінки інвестиційної привабливості галузей та регіонів, інвестиційного клімату в країні і методики фінансово-економічної оцінки інвестиційних проектів та оцінки фінансового стану підприємств. На сучасному етапі в Україні відсутня можливість централізованого статистичного дослідження інвестиційної привабливості підприємств.

Дослідження показують, що нормативні методики потреби оцінки інвестиційної привабливості підприємств враховано лише фрагментарно, що проявляється в значній обмеженості кола оціночних показників, які ще й не здатні повноцінно характеризувати обєкт оцінки, зосереджуючись на потребах інвестування соціально-економічного розвитку переважно субєктів мезо- та макрорівнів.

До цього часу інвестиційну привабливість окремих підприємств у більшості випадків не виокремлюють в повноцінний напрям аналізу, не вимірюють і тому цілеспрямовано не розвивають, що не дозволяє досягати головної передумови забезпечення соціально-економічного розвитку в країні - підвищення конкурентоспроможності та поліпшення фінансового стану вітчизняних підприємств, посилення їх конкурентних ринкових позицій.

Враховуючи це, можна зробити висновок, що методики, якими найбільш активно користуються аналітики в даний момент в Україні, вузько сфокусовані тільки на діяльності підприємства і не враховують оцінку інвестиційної привабливості макросередовища (країни, регіону, галузі тощо) або, навпаки, тяжіють до переважання відображення стану інвестиційного клімату над оцінкою внутрішнього середовища підприємства. На даному етапі інвестиційна привабливість повинна розглядатися не лише як фінансово-економічний показник або як похідне від оцінки фінансового стану явище, а і як сукупність оцінок зовнішнього середовища (політичного, соціального, економічного, правового) та внутрішнього (оцінка економічного, фінансового та технічного потенціалу підприємства).

Оцінку інвестиційної привабливості підприємства варто здійснювати з врахуванням наступних її аспектів:

) оцінки інвестиційної привабливості підприємства;

) оцінки інвестиційної привабливості галузі;

) матричного позиціонування підприємства.

Здійснити аналіз привабливості галузі можна на основі наступного алгоритму:

Пг = ПРп + ПРр,

де Пг - привабливість галузі;

ПРп - оцінка перспектив зростання попиту на продукцію;

ПРр - оцінка перспектив рентабельності.

Відтак, аналіз інвестиційної привабливості галузі можна здійснити у два етапи. Результати кожного етапу у вигляді суми балів позначаються в спеціальних таблицях.

На першому етапі за допомогою аналізу факторів, що визначають попит на продукцію підприємства, характеризуються певні зміни у сформованих тенденціях попиту в поточному і довгостроковому періодах.

Для проведення такого роду оцінки застосовується пікала бальних оцінок найважливіших факторів попиту - рівня концентрації, ступеня відновлення технології, темпів зростання галузі тощо. Врахування рівня впливу кожного окремого фактора характеризується оцінкою від 0 до 3 відповідно до ступеня впливу на перспективу попиту на основі експертного оцінювання.

У звязку з тим, що, враховуючи кількість всіх факторів, які визначають інвестиційну привабливість галузі (таблиці 3.1 та 3.2), максимальна кількість балів становить 60, необхідно врахувати, що:

- якщо Пг < 20, то дану галузь доцільно вважати галуззю з низькою інвестиційною привабливістю;

- якщо 20 < Пг < 40, то дану галузь доцільно вважати галуззю із середньою інвестиційною привабливістю;

- якщо 40 < Пг < 60, то дану галузь доцільно вважати галуззю з високим ступенем інвестиційної привабливості.

Розглянемо відповідні фактори та проаналізуємо їх вплив станом на кінець періоду, що досліджувався.

Таблиця 3.1.

Шкала оцінки перспектив зростання попиту на продукцію в галузі

ФакторШкала оцінювання0123Рівень концентрації (суми ринкової частки найбільших підприємств галузі), %70-10050-6920-490-19~ ЗО %Іноземна конкуренція (частка іноземних підприємств на національному ринку збуту), %60-10045-5925-440-24~ 10 %Середньорічний темп зростання галузі (останні 5 років), %<11-1011-4041-100~ 50 %

12345Барєри входження та виходу з галузіГалузі з блокованим входом та виходом: рух підприємств обмеженоГалузі з ефективними барєрами: можливість перешкод входу та виходу підприємств поєднується 3 бажаністю такої політики для великих фірмГалузі з неефективними барєрами: підприємства, що діють в галузі із допомогою різних методів, перешкоджають входу та виходуГалузі з вільним входом та виходом: повна мобільність ресурсів, ціни в галузі на рівні граничних витрат+Державне регулювання зростання виробництваІгноруванняСпеціальні амортизаційні нормиДотаціїПодаткові пільги+Середньорічний темп розширення внутрішнього ринку збуту (останні 5 років), %<11-1011-4041-100~ 4%Рівень просування продукціїІнтенсивна рекламаЗнижкиПісляпродажне обслуговуванняmarketing mix+Ступінь оновлення технологіїВідсутняНижче, не частіше одного разу в 7 та більше роківСередня, раз у 4-6 роківВисока, раз у 2-3 роки+Купівельна здатність споживачів (середня заборгованість як частка від доходу), %70-10050-6920-490-19~ 40 %Тривалість життєвого циклу продукції, років1-23-56-910 та більше+Кількість балів за результатами дослідження15 балів

Оскільки нас цікавить сукупний результат по галузі, то варто одразу ж дослідити вплив перспектив рентабельності галузі. Відповідні дані також як і дані попередньої таблиці отримані шляхом експертної оцінки (у роботі використані матеріали, надані бухгалтерською службою підприємства).

Таблиця 3.2.

Шкала оцінювання факторів, що впливають на перспективи рентабельності галузі

ФакторШкала оцінювання0123Коливання рентабельності (останні 2 роки), %0-910-2930-5960-100~ 5 %Коливання цін (останні 2 роки), %від -100 до -57, від 57 до 100від -56 до -26, від 26 до 56від -25 до -6, від 6 до 25від -5 до +5~ 45 %Витрати на НДОКР (в середньому по галузі), %01-45-1011-100~ 10 %Державна економічна політикаКонтроль над домінуючими фірмами, антимонопольне регулюванняПоєднання антимонопольного регулювання із створенням сприятливого економічного клімату шляхом використання методів фіскальної, монетарної, правової політикиСтруктурна та зовнішньо торговельна протекціо ністська політикаРозробка системи координації економічних рішень, контроль за потоками фінансової інформації з галузі+Вплив цінової політики конкурентів на обсяг продажуВисокийСереднійНизькийНемає+Ступінь конкурентоспроможності галузіДуже низькаНизькаСередняВисока+Рівень інтеграції підприємств галузі (частка підприємств, що використовують інтеграцію як стратегію), %0-1415-2930-5960-100+

12345Зміни податкових виплат (за останні 2 роки), %26-10011-256-10від -20 до +5+Вплив інфляції на стан галузі (темп зміни інфляції / темп зміни цін у галузі) за останній рік0-0,010,02-0,91-1,92-100+Коливання цін на ресурси (за останні 2 роки), %36-10016-356-15від -100 до +5+Кількість балів за результатами дослідження14

Пг =15 + 14 = 29

Результат підлягає під нерівність 20 < Яг < 40, тому дану галузь доцільно вважати галуззю із середньою інвестиційною привабливістю.

Наступним, другим етапом оцінки інвестиційної привабливості є характеристика рівня інвестиційної привабливості підприємства, яка може бути реалізована за принципом матричного оцінювання.

Найкращим сектором у матриці вважаються II, III і VI квадранти, - це сектор «високої інвестиційної привабливості». Якщо в процесі позиціонування у матриці підприємство розташовується у одному з цих квадрантів, то необхідно інвестувати кошти та утримувати вже зайняті позиції.

Другий сектор матриці включає І і V квадранти, - це сектор «середньої інвестиційної привабливості - 1». Якщо в процесі оцінки підприємство опиниться в даному секторі, то воно вважається таким, у яке варто інвестувати кошти, оскільки підприємство має потенціал для розвитку.

Квадранти VIII і IX у матриці характеризують сектор «середньої інвестиційної привабливості - 2». Якщо підприємство потрапить до данного сектора, то це свідчитиме про те, що воно потребує інвестицій, перш за все, на диверсифікацію виробництва.

Квадранти IV та VII формують четвертий сектор матриці, який характеризує зону «низької інвестиційної привабливості». Якщо підприємство перейшло до цього квадранту, то доцільною та обґрунтованою є його ліквідація або реорганізація.

При визначенні місця підприємства у матриці, можна здійснити його матричне позиціонування. Представлення позицій підприємств може набувати різних форм, зокрема, у сфері інвестиційної привабливості може бути модель матриці МакКінсі, що дає можливість розміщувати підприємства у відповідні квадранти залежно від рівня інвестиційної привабливості як галузі, так і самого підприємства.

60ІIIIII40IVVVI20VIIVIIIIXКризовийНестійкийСтійкийРис. 3.1. Матриця оцінки інвестиційної привабливості підприємств із врахуванням галузевої специфіки

Так, вигляд матриці на рис. 3.1 можна характеризувати наступним чином. По вертикалі задамо показник привабливості галузі, а по горизонталі - оцінку інвестиційної привабливості підприємства. Суми бальних оцінок по вертикальній осі варіюватимуться в межах шестидесяти. Дана модель складається з чотирьох секторів, кожен з яких відповідає визначеному рівню інвестиційної привабливості субєктів господарювання.

Аналізуючи інвестиційну привабливість галузі, ми визначили, що результат становить 29 балів. Тепер на основі методу агрегатів, встановимо тип фінансової стійкості підприємства. Для цього визначимо три основні показники:розмір власних оборотних коштів, нормальні джерела формування запасів, розмір запасів та затрат.

Розглянемо детально алгоритм визначення абсолютних показників фінансової стійкості.

Розглянемо багаторівневу схему покриття запасів і витрат. Для характеристики ступеня забезпеченості запасів і витрат необхідно визначити наявність джерел їх формування.

Для цього розрахуємо різницю між власним капіталом та необоротними активами і визначимо обсяг власних оборотних коштів:

1. ВОК2ою = 120 - 588 = - 468 ВОК2ои = 227 - 470 = - 243 ВОК20і2= 181 -413 =-232

Далі розрахуємо наявність власних і довгострокових позикових коштів на основі формули:

2. ВДПК = ВОК + ДЗ (довг. зобов.) - БА3.1 ВДПК2ою = - 468 + 16 = - 452

ВДПК2ои = - 243 + 0 = - 243 ВДПК20і2 = - 232 + 0 = - 232

Тепер можна визначити розмір основних джерел формування запасів і витрат:

3. ОК = ВОК + ДЗ +КЗ - НА,3.2

де КЗ - короткострокові кредити й позикові кошти.

ОК2010 = - 468 + 16 + 58 - 588 = - 982

ОКгоп = - 243 + 0 + 46 - 470 = - 667

ОК2оі2 = - 232 + 0 +43 - 232 = - 421

Кожен з наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат має бути зменшений на суму іммобілізації оборотних коштів у складі інших дебіторів та оборотних активів.

За даними агрегованого (аналітичного) балансу на основі таблиці 3.3 визначаємо тип фінансової стійкості СТ «Коопбізнес».

Таблиця 3.3.

Визначення типу фінансової стійкості підприємства у динаміці 2010-2012 років

№Показник201020112012123451Власний капітал120,0227,0181,02Необоротні активи558,0470,0413,03Власні обігові кошти (р.1-р.2)-438,0-243,0-232,04Довгострокові зобовязання16,00,00,05Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (р.З + р.4)-422,0-243,0-232,06Короткострокові кредити та позики58,046,043,07Загальний розмір основних джерел покриття запасів (р.5 + р.6)-364,0-197,0-275,08Запаси71,066,049,09Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (р.З - р.8)-509,0-309,0-281,010Надлишок (+) або нестача (-) власних коштів і довгострокових кредитів і позик (р.5-р.8)-493,0-309,0-281,011Надлишок (+) або нестача (-) основних джерел покриття запасів (р. 7 - р. 8)-435,0-263,0-324,013Запас стійкості фінансового стану, днів ( р. 11: В х360) де В - чиста виручка від реалізації продукції-99,2-56,6-89,03.2 Розробка та обґрунтування фінансової стратегії на майбутній період

Сьогодні велика кількість періодичних вітчизняних наукових видань приділяє все більшу увагу методиці визначення рейтингових балів за методикою журналу «Експерт-Україна» наведена нижче.

Алгоритм розрахунку рейтингових балів журналу «Експерт-Україна»

Якість корпоративного управління123456Кількість балів за основний показникОсновний показник - співвідношення між ринковою та балансовою вартістю (Скр)Коефіцієнт свободи більше 200 %Факт виплати дивідендів акціями або в грошовій форміВідсутність серед тих акціонерів, які володіють більш ніж 10 % акцій емітента, компаній із офшорних юрисдикційНаявність звітності компаній у національній системі розкриття інформації4Скр > 200 %+ 1+ 1+1+ 13100 % < Скр < 200 %+ 1+ 1+1+ 1250 % < Скр < 100 %+1+1+1+ 11Скр < 50 %+ 1+ 1+1+ 1Підсумкова дохідністьКількість балів за основний показникОсновний показник - рентабельність власного капіталу (Рвк)Поточна дохідність акцій більше або дорівнює прайм- рейт (РР)Коефіцієнт капіталізації менше або дорівнює 50 %Зростання первинної вартості основних засобів більше ніж на 10 %Зростання чистого прибутку більше ніж на 10 %4Рвк > 2 х Рр+ 1+ 1+ 1+ 13Рр < Рвк < 2 х рр+1+ 1+ 1+ 120,5 х Рр < Рвк < рр+ 1+ 1+ 1+ 110 < Рвк < 0,5 х рР+ 1+1+ 1+ 1Фінансова незалежністьКількість балів за основний показникОсновний показник - коефіцієнт автономії (Ка)Частка довгострокових зобов'язань у позикових коштах більше 50 %Частка заборгованості перед бюджетом у позикових коштах менше 20 %Коефіцієнт загальної ліквідності більше 100 %Коефіцієнт абсолютної ліквідності знаходиться в діапазоні 20-35 %1234564Ка > 60 %+1+ 1+ 1+ 1350 % < Ка < 60 %+ 1+ 1+ 1+ 12ЗО % < Ка < 50 %+ 1+ 1+1+ 11Ка < ЗО %+1+1+ 1+ 1Вплив кон'юнктуриКількість балів за основний показникОсновний показник - рентабельність продажу (Рпр)Зростання коефіцієнта оборотності активів більше ніж на 10 %Зростання фактичних цін на готову продукцію підприємства більше ніж на 10%Зниження адміністративних витрат більше ніж на 10 %Зростання виторгу більше ніж на 10 %4Рпр > 40 %+ 1+ 1+1+ 13ЗО % < Рпр < 40 %+ 1+ 1+ 1+ 1220 % < Рпр < ЗО %+ 1+ 1+ 1+ 115 % < Рпр < 20 %+ 1+ 1+ 1+ 1

Сутність методики полягає у тому, що в кожній групі обрано один з коефіцієнтів, який, на думку авторів, найповніше відбиває загальну ситуацію. Врахування інших показників передбачає збільшення результату загального рейтингу по одному балу.

Підрахунок балів за кожною групою має певні особливості. Якщо підприємство не пройшло лістинг в Україні або у світі, воно автоматично потрапляє до кола підприємств, що не підлягають включенню в рейтинг.

Відповідно до даної методики, як індикатор норми доходності інвестора використовується показник пройм-рейт (Ї1р) - кредитна ставка для найкращого позичальника, що в повній мірі претендує на отримання банківського кредиту. Такою ставкою авторами методики «Експерт-Україна» обрано ставку за іпотечними кредитами для населення одного з найбільших українських банків із стовідсотковим іноземним капіталом - «ОТР Україна».

У випадку, коли за результатами здійсненого ранжування інвестиційна привабливість підприємств отримує однакову кількість балів, перевага надається обєкту з більшим рівнем ринкової капіталізації. Найбільша кількість балів, яку може отримати підприємство в результаті такої оцінки -32.

Підприємства, які набрали менше ніж 6 балів за всіма групами факторів взагалі виключаються із рейтингу. Весь діапазон набраних балів з метою отримання якісної оцінки інвестиційної привабливості розподілено на чотири сегменти:

А - від 25 до 32 - відмінно;

В - від 17 до 24 - добре;

С - від 9 до 16 - задовільно;

О - від 8 - незадовільно.

Зрозуміло, що обґрунтованість висновків щодо реального фінансово- господарського стану підприємства, що здійснені на основі оцінки аналітичних фінансових показників, сьогодні вже не викликає сумніву. Проте досить складним є питання формування загального висновку про поточний та перспективний фінансовий стан, коли окремі оціночні показники підприємства перебувають в межах норм або навіть перевищують встановлені критерії, а інші - перебувають нижче критичного рівня. Тоді на допомогу приходять інші наукові розробки у вигляді цілих систем оцінки. Так, у таблиці 3.5 представлена система визначення стійкості стану та ефективності діяльності підприємства, що заснована на практичній оцінці Кокорєва В. Є.

Таблиця 3.5.

Визначення стійкості стану та ефективності діяльності підприємства у динаміці 2010-2012 років

Показник2010201120121234Високо ліквідні активи, АРІ12,013,08,0Всі ліквідні активи, АР248,036,034,0Мобілізуються активи, АРЗ160,0170,0124,0Разом майна, АР4748,0640,0537,01234Разом активів, АР5748,0640,0537,0Короткострокові пасиви, ОВ1679,0441,0374,0Всього явні зобов'язання, ОВ2695,0441,0374,0Разом зобов'язань і власних коштів, ОВ4815,0668,0555,0Разом пасивів, ОВ5815,0668,0555,0Власні оборотні кошти, El-468,0-243,0-232,0Довгострокові позикові джерела, L116,00,00,0Короткострокові кредити і позики, L258,046,043,0Довгострокова кредиторська заборгованість, L30,00,00,0Короткострокова кредиторська заборгованість, L4475,0237,0200,0Запаси і витрати, R146,0104,074,0Виручка від реалізації, N2 0752 1951 720І. платоспроможність1 . Забезпеченість запасів власними джерелами-3,21-2,34-3,142 . Забезпеченість запасів власними і довгостроковими джерелами-3,10-2,34-3,143 . Забезпеченість запасів усіма джерелами-2,70-1,89-2,55Клас платоспроможності fl444Запас фінансової стійкості, днів000фінансовий станКризовийКризовийКризовийII. кредитоспроможність4 . Норма грошових ресурсів0,020,030,02Клас норми f2333

12345 . Норма ліквідності0,070,080,09Клас норми О3336 . Норма покриття0,230,390,33Клас норми f4333клас кредитоспроможності333III. Фінансова незалежність7 . Коефіцієнт автономії0,150,340,33Клас показника f52228 . Коефіцієнт маневреності-3,90-1,07-1,28Клас показника fб2229 . Показник DER ( debt - equity ratio )5,791,942,0710 . Коефіцієнт "свободи рук "0,270,360,30Клас показника Ü222Клас фінансової незалежності222IV . Структура отриманих позик11 . Норма довгострокової заборгованості0,020,000,0012 . Норма довгострокової кредиторської заборгованості0,000,000,0013 . Норма короткострокової заборгованості0,770,640,6514 . Норма короткострокової кредиторської заборгованості0,680,540,53структура позикБанки / КороткостроковіБанки / ДовгостроковіКонтрагенти / КороткостроковіSESESE

1234Контрагенти / ДовгостроковіПереважний тип позичальника 18444Інтегральний рейтинг ссудозаемщика333І. Оборотність капіталу1 . Коефіцієнт загальної оборотності2,553,293,102 . Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів14,2121,1023,253 . Коефіцієнт оборотності необоротних активів3,534,674,17II. Ефективність роботи 3 контрагентами4 . Термін погашення кредиторської заборгованості8239425 . Термін погашення дебіторської заборгованості6107Ь (умови комерційного кредитування)772935Класність системи показників111III. Показники прибутковостіРентабельність продажів0,010,030,08Рентабельність валової виручки0,010,030,08Рентабельність власного капіталу0,160,260,72Рентабельність функціонуючого капіталу0,030,100,25Рентабельність перманентного капіталу0,160,260,72

Дана таблиця включає одночасний розрахунок кількох показників оцінки. Так, наприклад, фінансова незалежність підприємства на основі здійсненої оцінки може бути віднесена до одного з двох класів. В даному випадку характерним є другий клас стійкості, коли рівень незалежності підприємства можна вважати прийнятним. Частка власних коштів підприємства більша за половину загальної їх суми, проте поступово відбувається збільшення розмірів позикових коштів підприємства.

Отримані під час аналізу дані свідчать про те, що основну масу запозичених коштів складає короткострокова кредиторська заборгованість, а отже дане підприємство має низьку інвестиційну привабливість і вкладення у його діяльність будь-якої суми коштів ризиковане для його інвестора. У таблиці дана позиція позначена як «8Е». Більш привабливими у порядку зниження рівня є позиції: «ЬВ», «ЬЕ», «БВ».

Таким чином, дані таблиці свідчать про такий стан підприємства за якого підприємство змушене реалізовувати товар на будь-яких умовах, оскільки збут її ускладнений. Таким чином, СТ «Коопбізнес» - підприємство із кризовим фінансовим станом, низькою інвестиційною привабливістю.

У таблиці 3.6 показана методика оцінки рівня привабливості підприємства, яку використовує торгово-промислова палата.

Таблиця 3.6.

Методика оцінки рівня привабливості торгово-промислової палати у динаміці років

показник2010201120121234І. коефіцієнти ліквідності1 . Коефіцієнт поточної ліквідності0,330,450,38оцінканезадовнезадовнезадов2 . Коефіцієнт уточненої ліквідності0,280,310,28оцінканезадовнезадовнезадов3 . Коефіцієнт забезпеченості СОС-0,45-0,19-0,27оцінканезадовнезадовнезадов4 . Коефіцієнт абсолютної ліквідності0,280,310,28оцінканезадовнезадовнезадов

1234II. Коефіцієнти рентабельності5 . Рентабельність власного капіталу (ROE)0,010,110,576 . Рентабельність активів ( ROA)0,020,090,24III. Коефіцієнти структури капіталу7 . Коефіцієнт фінансової автономії1,171,511,488 . Коефіцієнт фінансової стійкості0,170,340,33оцінканезадовнезадовнезадовIV . Коефіцієнти оборотності9 . Загальний коефіцієнт оборотності коштів9,1411,0912,1210 . Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості62,8837,8450,6011 . Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості3,897,767,08V. Показник Z -рахункуXI0,280,300,26Х20,020,090,24ХЗ0,020,090,24Х40,170,510,48Z2,253,374,54висновоксіра зонаБлагополуччяБлагополуччя

В основі представленої системи оцінки лежить розрахунок ключових показників. Всі обчислені їх значення вказують на те, що стан підприємства кризовий, а відповідно низькою є інвестиційна привабливість підприємства.

Цікавим є останній показник таблиці. Лише цей показник вказує на те, що стан підприємства задовільний, а в останні роки навіть благополучний. Це можна пояснити тим, що 2-рахунок розроблений зарубіжними дослідниками і в основі його лежить зарубіжна фінансова звітність, яка відмінна від вітчизняної. Тому дані розрахунків мають значну похибку.

Важливою складовою такої оцінки є дослідження динамічних змін показників протягом періоду.

Таблиця 3.7.

Динамічна оцінка негативних та позитивних змін показників СТ «Коопбізнес»

показникПочатокКінецьЗміниОцінка2010201212345Позитивні тенденції в активізбільшення грошових коштів на рахунках128-4нізбільшення дебіторської заборгованості33341Такзбільшення величини запасів зі збільшенням обсягів виручки14674-72ні2 0751 720-355збільшення вартості основних засобів583409-174нізменшення дебіторської заборгованості, якщо до цього вона була занадто великий (більше ніж 20% від оборотного капіталу)33341ні15%24%9%зменшення запасів із зменшенням обсягів виручки14674-72Так2 0751 720-355зменшення незавершеного виробництва341ніНегативні тенденції в активізростання грошових коштів на рахунках понад 30% від суми оборотного капіталу5%6%0%ні

12345зростання дебіторської заборгованості понад 40% від суми оборотного капіталу15%24%9%нізменшення грошових коштів на розрахунковому рахунку нижче 10% від суми оборотного капіталу5%6%0%Такзменшення виробничих запасів на складах із збільшенням обсягів виручки14674-72ні2 0751 720-355зростання показника поточної ліквідності значно випереджає зростання поточних активів, можливо неоптимальний управління активами0,3340,380114%ні22714263%Позитивні тенденції в пасивізбільшення статутного капіталу21210нізбільшення нерозподіленого прибутку3511277Такзбільшення резервного капіталу6448-16нізбільшення доходів майбутніх періодів000ніскорочення кредиторської заборгованості475200-275Такзменшення обсягів кредитів і позик7443-31ТакНегативні тенденції в пасивізбільшення кредиторської заборгованості475200-275нізбільшення обсягів кредитів і позик7443-31ніскорочення суми нерозподіленого прибутку3511277нізменшення резервного капіталу3511277ні

Протягом звітного періоду єдиною позитивною тенденцією в активі балансу можна відзначити зменшення запасів відповідно до зменшення обсягів виручки підприємства. Позитивні зміни у пасиві підприємства характеризуються скороченням кредиторської заборгованості та зменшенням обсягів кредитів та заборгованості.

Негативним для підприємства є зменшення грошових коштів нижче 10% суми оборотного капіталу.

Інтегральна система оцінки, що наведена в таблиці 3.8 передбачає підрахунок суми балів, що визначає належність до однієї із груп А, В, С та які мають різні характеристики стану обєкта дослідження.

Таблиця 3.8.

Комплексна інтегральна оцінка стану підприємства у динаміці 2010-2012 років

показник2010201120121234К1 Рентабельність власного капіталу,%0,9110,5756,65К2 Рівень власного капіталу,%14,7233,9832,61КЗ покриття необоротних активів власним капіталом0,230,480,44К4 Тривалість обороту кредиторської заборгованості, днів89,8741,5045,83К5 Тривалість обороту чистого виробничого оборотного капіталу, днів-51,36-12,30-19,25Сума балів К1155Сума балів К2000Сума балів КЗ000Сума балів К4355Сума балів К5011Сума цін інтервалів41111ГрупаСВВ

Пять показників, які наведено у таблиці вище визначають бальний інтервал, відповідно до якого підприємство має середній рівень фінансового стану. Так, в останні два роки періоду підприємство має задовільну рентабельність, тобто не найкращий її рівень. Значить інвестиційна привабливість його низька.

Оцінка інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес» за допомогою системи НБУ

На сучасному етапі стало розповсюдженим використання банківських систем оцінювання інвестиційної привабливості. У таблиці 3.9 представимо характеристику інвестиційної привабливості підприємства на основі оціночної системи показників, яка використовується Національним банком України.

Таблиця 3.9.

показник20102011201212341. Коефіцієнт абсолютної ліквідності К10,0180,0290,0213332. Проміжний коефіцієнт покриття К20,0710,0820,0913333. Коефіцієнт поточної ліквідності КЗ0,3340,4490,3803334. Коефіцієнт наявності власних коштів К40,1470,3400,3263225. Рентабельність продукції К50,0090,0270,0762226. Рентабельність діяльності К60,0010,0110,060222сума балів2,752,552,55клас позичальника3331234Кількість днів у періоді330330330Оборотність оборотних активів, дн393230Оборотність дебіторської заборгованості, дн6107Оборотність запасів, дн251715Рентабельність вкладень у підприємство2,2%8,1%21,6%Собстенних оборотний капітал-452-243-232

Найнижчий клас з трьох можливих характеризує критичний стан підприємства та високий ризик вкладення у підприємство фінансових ресурсів.

Наступний метод заключається в розрахунку пяти коефіцієнтів, на основі яких визначається критерій N.

Таблиця 3.10.

Оцінка інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнем» за методом

СгесШ-тепу динаміці 2010-2012 років

показникНорм201020112012123451. Коефіцієнт швидкої ліквідності0,50,0950,3000,210Ю0,1890,5990,4202. Коефіцієнт кредитоспроможностіІД0,1730,5150,484К20,1440,4290,4033. Коефіцієнт іммобілізації власного капіталу1,20,2040,4830,4381130,1700,4020,3654. Коефіцієнт оборотності запасів10,610,24413,71015,096ЇМ0,9661,2931,4245. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості44,562,87637,84350,599

123451151,4130,8501,137показник N57,6272,6075,46

Коли критерій N нижчий за 100, то можна свідчити про низьку інвестиційну привабливість підприємства.

У наступній таблиці визначено комплексні результати оцінки напрямів діяльності підприємства за пятьма основними групами.

Таблиця 3.11.

Оцінка інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес» спектр-бальним методом

показник2010201120121234І. Показники структури балансу1,671,671,67Коефіцієнт поточної ліквідності0,330,450,38бали000Коефіцієнт забезпеченості власними коштами-2,50-2,15-2,46бали000Коефіцієнт співвідношення чистих активів і статутного капіталу5,7110,818,62бали555II. Показники рентабельності0,751,502,50Коефіцієнт рентабельності використання всього капіталу0,020,090,24бали015Коефіцієнт використання власних коштів0,160,260,72бали355

1234Коефіцієнт рентабельності продажів0,010,030,08бали000Коефіцієнт рентабельності за поточними витратами0,010,040,12бали000III. Показники фін. стійкості2,002,672,67Коефіцієнт незалежності або автономності0,150,340,33бали000Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів0,620,200,24бали133Коефіцієнт дебіторської заборгованості0,020,030,02бали555IV . Показники платоспроможності0,000,000,00Коефіцієнт абсолютної ліквідності0,050,050,07бали000Проміжний коефіцієнт покриття0,120,210,18бали000Коефіцієнт забезпеченості запасами короткострокових зобов'язань0,220,240,20бали000V. Показники ділової активності5,005,005,00Загальний коефіцієнт оборотності2,553,293,10бали555Коефіцієнт оборотності запасів10,2413,7115,10бали555

1234Коефіцієнт оборотності власних коштів17,299,679,50бали555зведені показникиІ. Показники оцінки структури балансунестійкенестійкенестійкеII. Показники рентабельностікризовийнестійкенестійкеIII. Показники фінансової стійкостінестійкенестійкенестійкеIV . Показники платоспроможностікризовийкризовийкризовийV. Показники ділової активностіАбс. стійкеАбс. стійкеАбс. стійке

Структура балансу підприємства неоптимальна протягом 2010-2012 років, рівень ефективності діяльності даного підприємства низький, підприємство неплатоспроможне тощо. Таким чином, і спектр-бальний метод свідчить про низьку інвестиційну привабливість підприємства.

В теорії розповсюджена методика оцінки фінансового стану учасника інвестиційного проекту. Відповідні обчислення наведені в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12.

Оцінка фінансового стану учасника інвестиційного проекту в динаміці 2010-2012 років СТ «Коопбізнес»

показникНорм20102011201212345І. Коефіцієнти ліквідності1 . Коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань>1,6-20,3340,4490,3802 . Проміжний коефіцієнт ліквідності>1-1,20,1190,2130,1823 . Коефіцієнт абсолютної ( суворої ) ліквідності>0,8-10,0710,0820,091

12345II. Показники платоспроможності1 . Коефіцієнт фінансової стійкості0,1730,5150,4842 . Коефіцієнт платоспроможності5,7921,9432,0663 . Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів0,1180,0000,000III. Коефіцієнти оборотності1 . Коефіцієнт оборотності активів2,5463,2863,1002 . Коефіцієнт оборотності власного капіталу17,2919,6699,5053 . Коефіцієнт оборотності товарно - матеріальних запасів14,21221,10523,2484 . Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості62,87637,84350,5995 . Середній термін обороту кредиторської заборгованості1146064IV . Показники рентабельності1 . Рентабельність продажів , %0,92,77,62 . Рентабельність активів , %2,48,823,83 . Чиста рентабельність продажів,%0,1ід6,04 . Чиста рентабельність активів , %0,13,618,65 . Чиста рентабельність власного капіталу,%0,910,656,7

У цій таблиці оцінка ліквідності, ефективності, оборотності та платоспроможності підприємства. Всі ці показники говорять про критичний стан підприємства.

Інвестиційну привабливість підприємства можна оцінити і на основі аналізу кредитного рейтингу Приват Банку, що представлено у табл. 3.13.

Така оцінка передбачає розрахунок показників поточної ліквідності та швидкої ліквідності. Крім цих двох показників обчислюється коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами.

Таблиця 3.13.

Аналіз інвестиційної привабливості СТ «Коопбізнес» у динаміці 2010-2012 років

показник2010201120121234Коефіцієнт термінової ліквідності (К1)0,070,080,09кількість балів200200200Коефіцієнт поточної ліквідності (К2)0,330,450,38кількість балів200200200Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (КЗ)-1,99-1,23-1,63кількість балів200200200сума балів600600600рівень кредитоспроможностінекред.некред.некред.

Інвестиційна привабливість підприємства низька, а кредитоспроможність підприємства нульова.

Варто привернути увагу до того, що кожна банківська установа країни для оцінки інвестиційної привабливості підприємства розробляє власну систему оцінки.

Важливим етапом оцінки інвестиційної привабливості є експрес-метод ліміту інвестиційних коштів.

Таблиця 3.14. Оцінка ліміту залучення інвестиційних коштів

ІнтервалКласПоказникиК1К2КЗК4К5К6К7К8К9№>(к+з)10,208 і вище0,283 і вище0,911 і вище1,082 і вище0,05 і вище0,031 і вище0,02 і вище1,748 і вище3,393 і вище1234567891011(к-8)<=М<=(К+8)20,135- 0,2070,284 - 0,4320,796 - 0,910,815 - 1,0810,035 - 0,0490,014- 0,030,009 - 0,0191,243- 1,7472,974 - 3,392*Г<(к-8)30,134 і нижче0,433 і нижче0,795 і нижче0,814 і нижче0,034 і нижче0,013 і нижче0,008 і нижче1,242 і нижче2,973 і нижче

Так, оцінка будується на трьох основних класах. Девять основних показників розподіляються за трьома рівнями.

Таблиця 3.15.

Визначення ліміту залучення інвестиційних ресурсів на СТ «Коопбізнес»

показник2010201120121234Коефіцієнти достатності власних ресурсівК1 - забезпеченість власними коштами-2,062-1,227-1,634клас333К2 - співвідношення позикових і власних коштів5,7921,9432,066клас333КЗ - частка дебіторської заборгованості3,9411,4001,636клас111коефіцієнти ліквідностіК4 - поточної ліквідності0,3340,4490,380клас311К5 - термінової ліквідності0,0180,0290,021клас321коефіцієнти рентабельностіК6 - рентабельності продажів0,0090,0270,076клас313К7 - використання виробничих фондів0,0330,1250,317клас133коефіцієнти оборотності1234К8 - оборотності оборотних коштів9,14111,08512,115клас111К9 - оборотності запасів10,60714,69915,734клас111інтегральний показник222185200клас підприємстваIIIIIIIIугруповання активівА1 - Найбільш ліквідні483634Аі диск.312522А2 - Швидко реалізованих335834Аі диск.173517АЗ - Повільно реалізовані14610474Аі диск.584730А4 - Важкореалізовані588470413Аі диск.242117Суми активів за групами13012885сума зобов'язань679441374ліміт кредитування-549-313-289

Видно, що ліміт кредитування має негативні результати, тому інвестиційна привабливість підприємства практично нульова. У таблиці відповідні характеристики за групами аналізу розподілені на класи. Так, їх характеризує чотири основні класи. Зупинимось на їх характеристиках.

Перший клас відзначає високу рентабельність діяльності, безсумнівну платоспроможність, високий та ефективний рівень управління підприємством тощо.

Другий клас має схожі характеристики на попередній клас оцінки, тільки характерною є нестійкість підприємства до окремих чинників впливу.

Окремі оціночні коефіцієнти перебувають за межами середньогалузевих значень.

Третій клас оцінки вказує на порушення у фінансовій стійкості підприємства. Опинившись у даному оціночному класі підприємство стоїть на межі втрати фінансової стійкості та має критичний фінансовий стан. Інвестиційна привабливість такого підприємства низька.

Останній, четвертий клас свідчить про перебування підприємства у кризі і неспроможність його до погашення заборгованості. Перспективи покращення ситуації негативні, а сподівання на покращення стану в перспективному періоді необгрунтовані.

Отже, стан підприємства у періоді не можна назвати стійким, а підприємство не можна назвати інвестиційно привабливим. Всі розраховані показники переконують у присутності певних фінансових проблем у підприємства. Крім того, спеціальні методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства говорять про низький її рівень, при чому такий результат отримано за усіма без виключення обчисленими методами, тому сумнівів щодо низької інвестиційної привабливості не виникає. Надалі споживчому товариству необхідно дбати про покращення фінансового стану та підвищення ефективності управління підприємством.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Дослідники Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, Т. Коупленд, Марковиць, ФДж. Фабоцци, У. Шарп, які належать до американської економічної школи, зводять інвестиційну привабливість до максимізації добробуту акціонерів, а це, в свою чергу, призводить до зростання ціни на акції. Іншими словами, увесь фінансовий менеджмент повинен вирішувати завдання зростання інвестиційної привабливості компанії, адже він є системою фінансового управління. На нашу думку, вищезгадані дослідники ототожнюють інвестиційну привабливість з корисністю її для власників.

Нападовська І.В. наводить класифікацію інвестиційної привабливості з позицій субєктів, які можуть її оцінювати для прийняття управлінських рішень. І при цьому вона виділяє інвестиційну привабливість:

- для самого підприємства. Воно може одночасно бути як субєктом так і обєктом інвестування, оскільки існують і вільні кошти і вигідні напрямки укладань, що передбачає само інвестування. До того ж компанія повинна знати, які її шанси в боротьбі за залучення капіталу порівняно з конкурентами, а також у чому полягають її сильні та слабкі сторони;

- для власників тимчасово вільного капіталу. Такими субєктами є потенційні кредитори та інвестори, які аналізують вигоди великої кількості обєктів, в які можна вкласти капітал та які будуть найбільш ефективними;

- для групи конкуруючих інвесторів. Вони змагаються за право залучити свої кошти в найефективніше підприємство, що дозволить максимально приблизитись до реалізації цілей;

- для держави. Адже вона зацікавлена в розширеному відтворенні та оптимальному фінансуванні національної економіки, а також у розвитку певних галузей для здійснення нею своїх регулятивних функцій [8, с.58].

На кожному етапі інвестиційного циклу виконуються певні завдання, а саме:

. Планування (складається план втілення стратегій);

. Визначення умов та організація (вивчення необхідності у ресурсах для реалізації різних фаз циклу, встановлення завдань для працівників, організація роботи);

. Виконання ( втілення плану);

. Керівництво (контроль, аналіз, коригування дій, накопичення досвіду, оцінки ефективності інвестиційних проектів).

Основною метою інвестиційного менеджменту являється забезпечення найбільш ефективніших шляхів реалізації інвестиційної стратегії підприємства на окремих етапах її реалізації.

Задля досягнення цієї мети вирішується ряд найважливіших завдань:

. Забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства за рахунок ефективної інвестиційної діяльності. Ефективний розвиток будь-якого підприємства з моменту його заснування припускає постійне економічне зростання, що повинне здійснюватись за рахунок збільшення обсягів діяльності, а також галузевої, асортиментної і регіональної її диверсифікованості. Таке економічне зростання в першу чергу здійснюється за рахунок інвестиційної діяльності, у процесі якої здійснюються всі стратегічні цілі підприємства. Ефективність інвестиційної діяльності та темпи економічного розвитку повязані між собою прямими звязками.

. Забезпечення отримання максимальних доходів від інвестиційної діяльності. Прибуток характеризує не лише інвестиційну, а й усю господарську діяльність підприємства. Задля забезпечення максимізації чистого прибутку потрібно вибирати такі напрями інвестування, які в остаточному підсумку зможуть задовольнити такі намагання.

. Мінімізація інвестиційних ризиків. Існує велика кількість інвестиційних ризиків, які супроводжують майже всі форми інвестиційної діяльності. Існують такі події у інвестиційній діяльності підприємства, коли ризики можуть призвести до втрат не тільки прибутку, а й частини капіталу, що інвестується. Саме тому при прийнятті управлінських рішень, повязаних з інвестиційними проектами, потрібно істотно обмежувати інвестиційні ризики та витрати, які з ними повязані.

. Забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність повязана із втратою коштів у великих розмірах на довгий термін. Це може призводить до зниження платоспроможності підприємства, до невиконання платіжних зобовязань перед державою, партнерами, тобто створюються передумови для банкрутства підприємства. Крім того, деякі інвестори здійснюють свою інвестиційну діяльність із залученням позикових коштів. Якщо частка позикових коштів в активах підприємства різко збільшується це може привести до зниження фінансової стійкості. Тому під час формування джерел інвестування потрібно аналізувати, як це вплине на фінансову стійкість підприємства та на його поточну платоспроможність.

. Заплановані програми інвестиційної діяльності повинні бути виконанні якнайшвидше. Підвищенні темпи реалізації запланованих планів інвестиційної діяльності призводить до економічного розвитку підприємства. Також, чим швидше будуть реалізовуватися ці плани, тим швидше буде формуватися додатковий грошовий потік у вигляді прибутку й амортизаційних відрахувань. Крім того, це скорочує термін використання кредитних ресурсів ( у тій частині інвестиційних проектів, де використовуються позикові кошти). І нарешті, швидка реалізація інвестиційних планів сприяє зменшенню

інвестиційних ризиків, що повязані із негативною зміною конюнктури інвестиційного ринку та погіршенням інвестиційного клімату в країні.

Велика кількість вчених-економістів ототожнюють інвестиційну привабливість із інвестиційним кліматом, тобто із інвестиційною привабливістю країни або регіону. Серед найпоширеніших тлумачень даного терміну виділяють такі:

- інвестиційний клімат - це багатофакторна система цілеспрямованих вчинків і дій, що свідомо формується на державному і регіональному рівнях в інтересах більш широкого залучення на конкретну територію додаткових ресурсів як у грошовій, так і в матеріальній формах;

- інвестиційний клімат - це загальна атмосфера розуміння економічної ситуації і потреби в залученні додаткових ресурсів, що існує в різних сферах соціально-економічного розвитку країни;

- інвестиційний клімат - це комплекс політичних, соціальних, інноваційних, інфраструктурних елементів, що існують на певній території;

- інвестиційний клімат - це внутрішня атмосфера (енергетика), що сформована на конкретній території відповідно до пріоритету залучення додаткових фінансових ресурсів і впливає на позицію інвестора щодо ухвалення рішення про інвестування об'єктів певної території.

Отже, дане поняття користується широким застосуванням і рівень його сприяння залежить від великої кількості чинників, в тому числі і від інвестиційної привабливості. І тому не можна ототожнювати дані терміни.

Отже, завдяки оцінки інвестиційної привабливості інвестор має змогу перейти від здійснення інвестицій у найкраще, а, більш слушно, з метою диверсифікації ризиків, у найкращі за рейтингом підприємства. В свою чергу, субєкт інвестицій одержує чітку інформацію стосовно потенційного обєкта свого інвестування. Такі дані дають можливість вибору та впровадження заходів, які зможуть покращити його інвестиційну привабливість.

Опираючись на критичний аналіз визначень різними авторами поняття «фінансова стратегія», можна зробити висновок, що це модель фінансового розвитку фірми, спрямована на реалізацію загальної стратегії, формування відносин з іншими економічними субєктами, містить у собі довгострокові цілі, інструменти досягнення, систему управління та ресурси, та спроможна адаптуватись до змін зовнішнього і внутрішнього середовища фірми. Фінансова стратегія визначається також як основна структурна частина загальної стратегії фірми. На сьогодні є надзвичайно важливим визначення місця фінансової стратегії в стратегічному наборі фірми.

СТ «Коопбізнес» розташоване у м. Вінниці. Фактична адреса підприємства: вул. Ватутіна, 137, склад №2, Універсальна база, а юридична адреса: вул. Визволення, 6.8; код ЄДРПОУ 3160228. Максимальна виручка від реалізації по підприємству була сформована в 2011 році, коли порівняно із попереднім періодом збільшилась на 110 тис. грн.. В 2012 році виручка підприємства змінила характер формування і розмір її до кінця 2012 року зменшився на 435 тис. грн. в абсолютному вимірі і на 22 % у відносному. Собівартість реалізованої продукції протягом періоду змінювалась пропорційно зміні обсягів виручки від реалізації.

Інші операційні доходи в періоді знижуються з 7 до 1 тис. грн. Адміністративні витрати підприємства в 2012 році знижуються на 66%. Витрати на збут в 2011 році становили 224 тис. грн. До кінця 2012 року вони знизились до 138 тис. грн. Чистий прибуток підприємства в 2010 році становить 1 тис. грн. Протягом наступних років чистий прибуток підприємства зростає на 72%, а наступного року ще на 327%.

Видно, що залишкова вартість основних засобів в 2012 році знижується. Обсяг необоротних активів сформований за рахунок основних засобів. Підсумок першого розділу активу балансу товариства в 2010 році становить 588 тис. грн., в 2011 році - 470 тис. грн., а в 2012 році - 413 тис. грн.

Другий розділ активу балансу - оборотні активи. До складу оборотних активів даного підприємства входять запаси, товари, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти тощо.

Суми виробничих запасів та готової продукції в динаміці по підприємству падає. Так, з 71 тис. грн. виробничих запасів в 2010 році розмір їх на кінець 2012 року становив 49 тис. грн. Готова продукція з 67 тис. грн. в

2010 році склала 18 тис. грн. в 2012 році. Дебіторська заборгованість підприємства в 2010 році становила 33 тис. грн. В 2011 році ця сума виросла до 58 тис. грн., а в 201 році повернулась на рівень минулого року. Розмір грошових коштів підприємства незначний. В цілому сума оборотних активів у періоді знизилась: на 29 тис. грн. та 56 тис. грн. за роки відповідно.

Таким чином, проаналізовані результати діяльності характеризують політику управління підприємством наступним чином. В

2011 році підприємство отримало найбільший обсяг доходу від реалізації продукції. В 2012 році розмір його скоротився, проте відзначимо, що за рахунок скорочення витрат у динаміці чистий прибуток підприємства зростав. До кінця періоду підвищилась і економічна ефективність підприємства. Довгострокові банківські кредити були залучені у діяльність підприємства лише в 2010 році. В наступні роки підприємство додатково не брало довгострокових позик. У періоді підприємству не вистачало власних оборотних коштів.

Дослідження показують, що нормативні методики потреби оцінки інвестиційної привабливості підприємств враховано лише фрагментарно, що проявляється в значній обмеженості кола оціночних показників, які ще й не здатні повноцінно характеризувати обєкт оцінки, зосереджуючись на потребах інвестування соціально-економічного розвитку переважно субєктів мезо- та макрорівнів.

До цього часу інвестиційну привабливість окремих підприємств у більшості випадків не виокремлюють в повноцінний напрям аналізу, не вимірюють і тому цілеспрямовано не розвивають, що не дозволяє досягати головної передумови забезпечення соціально-економічного розвитку в країні - підвищення конкурентоспроможності та поліпшення фінансового стану вітчизняних підприємств, посилення їх конкурентних ринкових позицій.

Враховуючи це, можна зробити висновок, що методики, якими найбільш активно користуються аналітики в даний момент в Україні, вузько сфокусовані тільки на діяльності підприємства і не враховують оцінку інвестиційної привабливості макросередовища (країни, регіону, галузі тощо) або, навпаки, тяжіють до переважання відображення стану інвестиційного клімату над оцінкою внутрішнього середовища підприємства. На даному етапі інвестиційна привабливість повинна розглядатися не лише як фінансово-економічний показник або як похідне від оцінки фінансового стану явище, а і як сукупність оцінок зовнішнього середовища (політичного, соціального, економічного, правового) та внутрішнього (оцінка економічного, фінансового та технічного потенціалу підприємства).

Оцінку інвестиційної привабливості підприємства варто здійснювати з врахуванням наступних її аспектів:

) оцінки інвестиційної привабливості підприємства;

) оцінки інвестиційної привабливості галузі;

) матричного позиціонування підприємства.

Отже, стан підприємства у періоді не можна назвати стійким, а підприємство не можна назвати інвестиційно привабливим. Всі розраховані показники переконують у присутності певних фінансових проблем у підприємства. Крім того, спеціальні методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства говорять про низький її рівень, при чому такий результат отримано за усіма без виключення обчисленими методами, тому сумнівів щодо низької інвестиційної привабливості не виникає. Надалі споживчому товариству необхідно дбати про покращення фінансового стану та підвищення ефективності управління підприємством.

Пропозиції для підвищення рівня інвестиційної привабливості.

1. Для того, щоб дане підприємство зберігало фінансову стійкість та було інвестиційно привабливим необхідно слідкувати за дотриманням оптимальних розмірів та рівнів наступних абсолютних та відносних показників:

- вартість основних фондів, коефіцієнт зношення;

- статутний фонд, власники підприємства, номінал та ринкова ціна акцій;

- обсяг прибутку та його використання за звітний період;

- фінансова стійкість підприємства;

- прибутковість (рентабельність) діяльності;

- структура активів та капіталу.

. Варто періодично здійснювати інтегральну оцінку рівня інвестиційної привабливості підприємства.

. В процесі вибору стратегії розвитку підприємства необхідно враховувати наступні чинники:

- поточний стан галузі і позиція в ній підприємства;

- основні цілі і місії підприємства;

- субєктивна оцінка вищого керівництва до вибору стратегії;

- наявність і стан фінансових ресурсів підприємства;

- рівень трудових ресурсів;

- зобовязання по діючих стратегіях;

- ступінь залежності від впливу зовнішнього середовища;

- чинники часу (часові межі вибору і реалізації стратегії).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Активізація і підвищення ефективності інвестиційних процесів на підприємствах: Моногр. / В.М. Хобта, О.Ю. Попова, A.B. Мєшков; Ін-т економіки пром-сті НАН України, Донец, нац. техн. ун-т. - Донецьк, 2009. - 343 с.

. Ананьев О.М. Оцінювання і прогнозування економічної сталості торговельного підприємства в контексті його економічної безпеки / О.М. Ананьев, О.І. Белей // Актуальні проблеми економіки. - 2011.- №5. - С.55-64.

. Багмет К.В. Ризик-менеджмент у системі банківського страхування / К.В. Багмет // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №4. - С.203- 209.

. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент.- К.:МП «ИТЕМ» ЛТД, «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 200 - 448с.

. Бобиль В.В. Управлінський облік як елемент управління банківськими ризиками / В.В. Бобиль //Економіка, фінанси, право. - 2011. - №3. - С. 18-23.

. Божко В.П. Анализ реорганизации предприятия как способа повышения его финансовой эффективности / В.П. Божко, И.А. Кащеева // Економіка, фінанси, право. - 2011. - №4. - С. 14-16.

. Бондарчук Н.В. Аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні / Н.В. Бондарчук // Економіка & держава. - 2011. -№4. -С.143-145.

. Бочаров В.В. Инвестиционный менеджмент. - СПб: Питер, 2010. - 160 с

. Боярко І.М. Роль нематеріальних активів у створенні цінності компанії /1.М. Боярко, Я.В. Самусевич // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №3. - С.86-94.

10.Буковинська М.П. Розвиток персоналу як вагомий аспект економічної безпеки / М.П. Буковинська // Економіка АПК. - 2012. - №12. - С. 125- 130.

11 Бурковець О.С. Підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / О.С. Бурковець; Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. - Луганськ, 2010. - 18 с.: рис. - укр.

.Виявлення ознак неплатоспроможності //Справочник экономиста. - 2011. -№ 5. - C.93-105.

.Гавва В.H., Божко Е.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: Навч. посібн. - K.: Центр навчальної літератури, 2009. - 224с.

Н.Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / О. В. Гаврилюк. - Фінанси України. - 2008. - №2. - С. 68-81.

.Гайдуцький А.П. Методологічні аспекти інвестиційної привабливості економіки // Регіональна економіка.- 2008.- №4, С.81-86.

.Ганущак-Єфіменко Л.М. Концепція управління розвитком високотехнологічних галузевих кластерів / Л.М. Ганущак-Єфіменко // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №3. - С. 95-101.

. Глобальный выставочный барометр показывает прояснение // Маркетинг п реклама. - 2011. - №2. - C.32-35.

.Гончарук А.Г. Інвестиційна привабливість промислового підприємства як обєкт управління / А.Г. Гончарук., A.A. Яцик // Науковий журнал "Економіка харчової промисловості". - 2011. - № 4(12). - С. 29-33.

.Горкіна Л. Кооперація у контексті ліберально-демократичної концепції модернізації суспільства / Л. Горкіна // Економіка України. - 2011. - № С.4-15.

.Демчишин Н. Удосконалення правових основ якості лікарських засобів як чинника ефективності фінансового забезпечення фармацевтичних послуг в Україні / Н. Демчишин І І Підприємництво, господарство і право. - 2011. - №5. - С. 110-113.

.Державне агентство України з інвестицій і розвитку: офіційний сайт [Електронний ресурс] / Державне агентство України з інвестицій і розвитку. - Режим доступу: #"justify">23Дієсперов В.С. Сільськогосподарські підприємства із столичними власниками / В.С. Дієсперов //Економіка АПК. - 2011. - №6. - С.94- 99.

24. Дранко О. Практические рекомендации по бюджетированию / О. Дранко // Менеджмент и менеджер. - 2011. - №6. - С. 12-14.

25.Дудар Т.Г. Оцінка потенціалу і ринкових позицій аграрних холдингів / Т.Г. Дудар, В.В. Галущак // Економіка АПК. - 2011. - №6. - С.84-90.

26.Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування: Навч. Посібник. - 2-е вид. - К.: Каравела, 2008.- 432с.

Дюгованець О.М. Розвиток посівної стадії фінансування інноваційних підприємств в Україні / О.М. Дюгованець // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №3. - С. 102-109.

.Живко 3.Б. Інноваційна модель мотивації персоналу на підприємствах вуглевидобування /3.Б. Живко //Проблеми науки. - 2011. - №3. - С. 35-42.

.3адорожна Я.Є., Дядечко Л.П. Підвищення інвестиційної привабливості підприємництва як напрямок залучення інвестиційних ресурсів// Інвестиції:практика та досвід №2.- 2007.- С.32-35.

.Заходим М.В. Економічний механізм забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції молокопереробних підприємств / М.В. Заходим // Економіка АПК. - 2011. - №4. - С.26-32.

31. Захожай В. Статистика інвестиційної діяльності / В. Захожай, М. Кіт І І Персонал:наук.журн./ Межрегіональна академія управління персоналом (МАУП). - К., 2007. - №8.

32.Карачина Н.П. Концепція розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств в контексті безпеки їхньої економічної поведінки /Н.П. Карачина //Актуальні проблеми економіки.- 2011.- №3.- С.115-129.

.Карачина Н.П. Простір взаємозв'язку економічної поведінки із визначеними концепціями розвитку підприємства / Н.П. Карачина // Економічний часопис - XXI. - 2011. - №1-2. - С.54-58.

34.Катан Л.І. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства/ Л.І. Катан/Финансовые рынки и ценные бумаги. - 2010. - № 17. -С. 23 - 25.

.Ключник А.В. Зайнятість населення сільських територій: проблеми та стратегічні напрями їх вирішення / А.В. Ключник // Регіональна економіка. - 2011. -№1. - С. 134-139.

.Козаченко Г.В. Управління інвестиціями на підприємстві / Г.В. Козаченко, О.М. Антіпов, О.М. Ляшенко та ін. - К.: Лібра, 2008. - С. 368.

.Козка А. Договор купли-продажи: особенности составления / А. Козка // Справочник экономиста. - 2011. - № 6. - С.79-83.

38.Корда О.В. Основи інвестиційного менеджменту: навч. посіб. / В.О. Корда, Т.І. Лепейко, О.П. Корда. - К.: Кондор, 2009. - 340 с.

.Коробков Д.В. Інвестиційна привабливість підприємств енергетичної галузі: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.02.02 / Д.В. Коробков; Нац. техн. ун-т "Харк. політехн. ін-т". - X., 2006. - 19 с. - укр.

40.Коюда В.О., Лепейко Т.І., Коюда О.П. Основи інвестиційного менеджменту: Навчальний посібник .- К.: Кондор, 2008.- 340с.

.Коюда О.П. Інноваційна діяльність: від оцінки привабливості до інвестиційного забезпечення:[монографія] / О.П. Коюда, В.Ф. Колесніченко. - Х.:[ХНЕУ], 2009 .-275 с.

.Красовська Т.В. Системний підхід у використанні аутсорсингу промислових підприємств / Т.В. Красовська // Економіка & держава. - 2011. -№3. - С. 110-113.

.Крисанов Д. Ресурсозабезпечення переробно-харчового виробництва / Д. Крисанов // Економіст. - 2012. - №11. - С.21-25.

.Крутова А. Електронний документообіг на підприємствах електронної комерції / А. Крутова // Економіст. - 2011. - №3. - С. 31-3 5.

.Кунцевич В.О. Підходи до діагностики фінансового потенціалу підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №1. - С. 68-

75.Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: навч. пос. - Київ: ЦНЛ, 2008.- 376 с.

46.Кухарська Н. О. Перспективні напрямки формування кластерів у системі соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Одеського регіону) / Н. О. Кухарська // Регіональна економіка. - 2011.-№1.-С. 14-22.

.Лиса О.І. Напрями підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектора економіки Західного регіону України [Електронний ресурс]./ О.І. Лиса // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково- технічних праць.- Львів: РВВ НЛТУ України, 2011. - Вип.21.03. - С. 203-211.

.Лісіца Т. Інжиніринг та інженерні послуги: ПДВ- загадковість / Т. Лісіца // Баланс. - 2011. - №23. - С.29-33.

.Люткевич О.М. Ідентифікація фінансового потенціалу домашніх господарств регіону / О.М. Люткевич // Регіональна економіка. - 2011. -№1. -С.72-78.

50.Макарюк О.В. Управління вартістю бізнесу в контексті формування його безпеки і розвитку / О.В. Макарюк // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №3. - С. 131-137.

51 .Мельников С.В. Моделювання ефектів горизонтальних злиттів фірм в умовах вертикального ринку / С.В. Мельников // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №4. - С.250-254.

. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затв. Наказом Агенства з питань запобігання банкрутству від 23.02.98 №22 // Державний інформаційний бюлетень.

53. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій [Електронний ресурс] / Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98 №22.

54.Мирошниченко В. Зарплатный расчет / В. Мирошниченко, Е. Щеглова // Инвестгазета. -2011.-№11.- С.42-46.

.Михайленко О.В. Теоретичні аспекти формування виробничого потенціалу АПК / О.В. Михайленко, Н.С. Скопенко // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №3. - С.74-79.

56.Михайленко С.В. Наукові засади планування бюджетник витрат на фінансування економічного розвитку та інновацій / С.В. Михайленко // Проблеми науки. - 2011. - №4. - С.28-33.

57.Назаренко В. Укріплюємо безпеку бізнесу: внутрішня безпека та мотивація / В. Назаренко // Баланс. - 2011. - №29. - С.З9-42.

.Нападовська І.В. Теоретичні та методичні аспекти дослідження інвестиційної привабливості України // Вісник ДонДует №4(28).- 2009.- С.55-61.

.Науменко І.О. Підвищення інвестиційної привабливості промислового підприємства / Індивідуальна робота з дисципліни «Інвестиційна привабливість підприємства» -

.Наумов Д.Ю. Державно-приватне пертнерство як інструмент державного управління економікою України, розвитку ринку праці та трудового потенціалу промисловості / Д.Ю. Наумов // Економіка & держава. - 2011. - №2. - С.З3-40.

.Николаева Т. Салоно хлебавши / Т. Николаева //Бизнес. - 2011.- №14. - С.62-63.

,Осташко Т. Ризики для сільського господарства від встановлення зони вільної торгівлі з ЄС / Т. Осташко // Економіка України. - 2011. - №3. - С.57-69.

.Павлюк К.В. Розвиток державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров'я / К.В. Павлюк, О.В. Степанова // Фінанси України. - 2011. - № 2. - С.43-55.

.Пасхавер Б. Збитки годувальника / Б. Пасхавер // Економіка України. - 2011. - №3. - С.46-56.

.Проскура К.П. Управління структурою фінансових ресурсів за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків Мельник М. Напрями підвищення податкового потенціалу стимулювання ділової активності в України / М. Мельник // Економіст. - 2011. - №5. - С.28-32.

.Проскура К.П. Шляхи удосконалення планування прибутку підприємства / К.П. Проскура // Актуальні проблеми економіки. - 2011. -№5. -С. 115-121.

.Пушак Я.Я. Регіональні аспекти інноваційного розвитку підприємств /Я.Я. Пушак, С.В. Князь, Н.Г. Георгіаді //Регіональна економіка. - 2011. -№1. - С.47-55.

.Ролько О. Управління ризиками в системах управління / О. Ролько // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2011. - №1. - С.47-52.

.Ружицька Т.А. Вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на діяльність промислових підприємств / Т.А. Ружицька І І Економіка & держава. - 2011. -№2. - С.97-101.

.Руснак Н.О, Руснак В.А. Конкурентна свідомість І І Конкуренція.- 2009.- №1.-с.56-57.

. Савченко А.М. Основні історичні етапи становлення та розвитку корпоративної форми організації бізнесу / А.М. Савченко // Економіка & держава. - 2011. - №2. - С.68-72.

.Садченко К.В. Стратегии международных компаний / К.В. Садченко // Маркетинг в России и за рубежом. - 2011. - №1. - С.98-105.

73.Сенчагов В. Модернизация финансовой сферы /В. Сенчагов // Вопросы экономики. - 2011. - №3. - С.53-64.

.Сіменко І.В. Стратегічне управління сільськогосподарським підприємством на основі концепції організаційних змін /1.В. Сіменко, М.В. Гукова//Економіка АПК. -2011. -№6. -С. 139-143.

.Скриньковський Р.М. Освітньо - фаховий потенціал персоналу: оцінювання впливу стану та розвиток у контексті покращення інвестиційної привабливості підприємства / Р.М. Скриньковський // Економіка, фінанси, право. - 2013. -№5. - С.31-37.

.Сомова Е.Ю. Создание кластеров как средство повышения конкурентоспособности / Е.Ю. Сомова // Маркетинг в России и за рубежом. - 2011. - №1. - С.65-73.

.Сушко М.В. Фінансове забезпечення стійкого економічного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.В. Сушко // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - №5. - С. 136-144.

.Ткачук Т. Інформація з обмеженим доступом на підприємстві: проблеми безпеки та захисту /Т. Ткачук //Право України. - 2011.- №3. - С.243-251.

. Федоренко В.Г. Інвестування: Підручник. - Алерта, 2008.- 443с.

80.Фльорко В.А. Ризик неточної оцінки інвестиційної привабливості підприємства / В.А. Фльорко // Економіка промисловості. - 2008. - № 1.-С. 107-119.

.Хобта В.М. Активізація і підвищення ефективності інвестиційних процесів на підприємствах: Монографія/ Хобта В.M., Мєшков A.B., Попова О.Ю; НАН України, Ін-т економіки промисловості, ДНТУ. - Донецьк 2008.

.Хобта В.М., Мєшков A.B. Формування та підвищення інвестиційної привабливості субєктів господарювання // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна -Донецьк: ДВНЗ "ДонНТУ". - Випуск 36-1- 2009 - с. 118-125.

.Челядінова Н. Економічні аспекти державно-приватного партнерства на залізничному транспорті України / Н. Челядінова // Економіст. - 2011. -№3. - С.59-60.

.Черваньов Д.М. Менеджмент інвестиційної діяльності підприємств: навч. посіб. / Д.М. Черваньов. - K.: Знання-Прес, 2009. - 622 с.

.Чорна Л.О. Результативна стратегія досягнення інвестиційної привабливості підприємства // Інвестиції: практика та досвід №24, 2008.- С.4-12. Ястремська О.М. Стратегічне управління інвестиційною діяльністю підприємства: Навч. посіб.- X: ХНЕУ, 2006.- 191с.

.Шабліна Я.В. Роль ТНК у світовому соціально-економічному розвитку / Я.В. Шабліна // Проблеми науки. - 2011. - №5. - С.25-31.

.Шамонов П.А. Повышение конкурентоспособности высшего учебного заведения / П.А. Шамонов // Маркетинг в России и за рубежом. - 2011. -№1. - С.82-88.

88.Юдин М.А. Основы оценки конкурентоспособности продукции /М.А. Юдин, О. Бириам //Актуальні проблеми економіки. - 2011.- №2. - С.42-47.

89.Юрик Н.Є. Особливості вибору антикризової стратегії на основі структурно-морфологічного аналізу / Н.Є. Юрик // Економічний часопис - XXI. - 2011. - №1-2. - С.62-65.

.Янченко В. Стратегия бизнеса / В. Янченко // Менеджмент и менеджер. - 2011. - №6. - С.2-6.

ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: «Оцінка інвестиційної привабливості підприємства при формуванні фінансової стратегії під

Больше работ по теме: