Оцінка кредитоспроможності позичальника

 

Оцінка кредитоспроможності позичальника

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність та економічний зміст кредитоспроможності позичальника

.1 Поняття кредитоспроможності та проблема його визначення

.2 Система показників кредитоспроможності та їх використання в управлінні підприємством

.3 Класифікація методів оцінки кредитоспроможності

Розділ 2. Методика оцінки кредитоспроможності позичальника на прикладі "Приват Банку"

.1 Процедура оцінки кредитоспроможності позичальника "Приват Банком"

.2 Оцінка кредитоспроможності юридичної особи на прикладі ВАТ "Донбасенерго"

Розділ 3. Шляхи удосконалення методики оцінки кредитоспроможності

.1 Недоліки чинних підходів в оцінці кредитоспроможності позичальника

.2 Застосування нових удосконалених методичних підходів в оцінці кредитоспроможності позичальника

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

У підприємств різних форм власності все частіше виникає потреба в залученні позикових грошових коштів для здійснення своєї діяльності та отримання прибутку. І тому вони вимушені залучати в свою діяльність позикові фінансові ресурси у формі кредиту.

У процесі надання кредитів перед будь-яким банком постає необхідність оцінки кредитоспроможності позичальників.

Оцінка кредитоспроможності відіграє важливу роль, як для банківської установи, так і для власне позичальника. Метою здійснення оцінки кредитоспроможності позичальника для банківської установи є уникнення кредитних ризиків від неповернення кредиту. Для позичальника - отримання кредиту на найбільш вигідних умовах.

Достовірність оцінки кредитоспроможності позичальника істотно впливає як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку загалом, тому проведення кредитних операцій значною мірою впливає на положення банку. Наслідком систематичних помилок в оцінці кредитоспроможності позичальників може бути погіршення якості кредитного портфеля. У кращому випадку це призводить до погіршення фінансового стану банку, у гіршому - до його банкрутства. Точність оцінки важлива й для позичальника, адже від неї залежить рішення про надання кредиту та про можливий його обсяг. Тому тема курсової роботи є актуальною.

Кредитоспроможність є однією з важливих характеристик фінансово-економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Якщо підприємство кредитоспроможне, воно має привілеї перед іншими підприємствами такого ж профілю стосовно залучення інвестицій, вибору постачальників, в підборі кваліфікованих кадрів та отримання кредитів. Таке підприємство не має конфліктів з державою та суспільством, оскільки своєчасно виплачує податки до бюджету, внески до соціальних фондів, заробітну плату - робітникам та службовцям, дивіденди - акціонерам, а банкам гарантує повернути кредити та відсоткову плату за них.

Тому метою даної роботи є висвітлення теоретичних та практичних аспектів аналізу кредитоспроможності позичальника, як основної характеристики фінансово-економічної діяльності підприємства для кредиторів, зокрема банків.

Завдання даної курсової роботи наступні:

оцінка кредитоспроможності позичальника, висвітлити значення і необхідність.

проаналізувати методи, які використовуються при оцінці кредитоспроможності.

характеристика обєкта дослідження

проаналізувати показники, що характеризують фінансовий стан позичальника

дати комплексну оцінку позичальника

запропонувати шляхи удосконалення оцінки кредитоспроможності

Обєктом дослідження є ВАТ "Донбасенерго"

При написанні курсової роботи були застосовані такі методи: балансовий, статистичний, розрахунково-аналітичний, порівняльний, індексний, монографічний.

В ході написання роботи були використані наступні джерела: підручники, навчальні посібники, статті, законодавчі акти з питань аналізу кредитоспроможності та фінансова звітність ВАТ "Донбасенерго" за 2011рр.

Розділ 1. Сутність та економічний зміст кредитоспроможності позичальника

.1 Поняття кредитоспроможності та проблема його визначення

У процесі надання кредитів перед будь-яким банком постає необхідність оцінки кредитоспроможності позичальників. Її достовірність істотно впливає як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку загалом. Основною метою здійснення оцінки кредитоспроможності для банківської установи (кредитора) є уникнення кредитних ризиків від неповернення кредиту. Точність оцінки важлива і для позичальника, адже від неї залежить рішення про надання кредиту та про можливий його обсяг, тобто отримання позики на найбільш вигідних умовах.

Наслідком систематичних помилок в оцінці кредитоспроможності позичальників може бути погіршення якості кредитного портфеля. У кращому випадку це призводить до погіршення фінансового стану банку, у гіршому - до його банкрутства. Тому слід розробити і застосувати єдину науково обґрунтовану методику оцінки кредитоспроможності позичальників. Але, виявилось, що єдиного тлумачення цього поняття немає. Це спонукало визначити сутність поняття в економічній літературі. Проаналізуємо деякі з них.

Під кредитоспроможністю позичальника розуміють його спроможність повністю і в строк розраховуватись за своїми борговими зобовязаннями.

Кредитоспроможність (credit-worthiness) - система умов, що визначають спроможність підприємства залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі у передбачені терміни [14].

Кредитоспроможність позичальника - це його спроможність повністю і своєчасно розрахуватися за своїми борговими зобовязаннями.

Кредитоспроможність (credit-worthiness) - спроможність компанії або приватної особи залучати позиковий капітал і в майбутньому належним чином обслуговувати свій борг.

Кредитоспроможність - це наявність передумов для отримання кредиту, що підтверджують спроможність повернути його [22].

Кредитоспроможність - це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобовязаннями [12].

Очевидно, етимологія терміна "кредитоспроможність" усе ж не випадкова і варто говорити про кредитоспроможність як про "спроможність". Звичайно, у визначенні даного поняття субєкт неодмінно має бути вказаний і, швидше за все, ним повинен бути "позичальник", адже у його ролі можуть бути і фізичні, і юридичні особи. Далі, говорити про кредитоспроможність як про здатність "залучати" капітал або як про передумови для "отримання" кредиту не зовсім коректно, адже кредитоспроможність оцінюється з точки зору банку, якого передусім цікавить не спроможність позичальника "залучати" кошти, а його здатність розраховуватися за своїми зобовязаннями. Недостатньо точно відображає суть явища і положення про спроможність повертати "капітал" чи "кредит" - позичальник має бути здатним не лише повернути "капітал" чи "кредит", а й заплатити за користування ним. Тобто, найбільшою мірою відповідає формулювання "розраховуватися за своїми борговими зобовязаннями", адже вони передбачають і повернення кредиту, і виплату відсотків, і інші зобовязання позичальника. Врахуємо також і термін повернення кредиту, тобто не абстрактну "своєчасність", а "визначений кредитною угодою" строк [17].

Вочевидь, останнє визначення найточніше відображає сутність проаналізованого вище поняття, яке міститься в Положенні Національного банку України "Про кредитування". Та деякі вчені до даного визначення додають "виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності підприємства".

Але існує ще один аспект проблеми. Як відомо, свої зобовязання підприємство може погашати різними видами активів - грошовими коштами, готовою продукцією, товарами тощо. Здатність підприємства виконувати зобовязання характеризується його платоспроможністю. Тому виникає питання: чим кредитоспроможність підприємства відрізняється від його платоспроможності? Між ними є істотна відмінність: кредитні зобовязання позичальника перед банком, на відміну від інших, мають погашатися виключно грошовими коштами. Тож для банку, який надає кредит, важливо, щоб позичальник був не лише платоспроможним, а й кредитоспроможним [14].

Зважаючи на викладені вище аргументи, удосконалимо попереднє визначення так: кредитоспроможність - це спроможність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобовязаннями виключно грошовими коштами.

Виникає ще одне запитання: чи всі потоки грошових коштів підприємства можуть розцінюватися банком як потенційне джерело погашення кредитної заборгованості? Очевидно, у такому значенні доцільно розглядати ті потоки грошових коштів, які у майбутньому будуть мати регулярний, а не випадковий характер. Тобто, потенційним джерелом погашення кредитної заборгованості доцільно розглядати потоки грошових коштів, які виникають в результаті звичайної діяльності, а не потоки грошових коштів, що утворюються внаслідок надзвичайних подій [23].

Висновок щодо кредитоспроможності позичальника, який фіксується в тих чи інших документах, неодмінно має містити посилання на конкретні умови кредитування, у контексті яких здійснювалася оцінка кредитоспроможності.

Отже, враховуючи всі викладені аргументи: кредитоспроможність - це спроможність позичальника за конкретних умов кредитування в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобовязаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності [2].

Таке визначення повною мірою відображає сутність поняття кредитоспроможності. Його застосування має не лише важливе теоретичне, а й практичне значення, оскільки визначає спрямованість і зміст процесу оцінки кредитоспроможності позичальника, а отже, і його результати.

.2 Система показників кредитоспроможності та їх використання в управлінні підприємством

кредитоспроможність ризик позичальник управління

В Україні НБУ розробляє для комерційних банків рекомендації щодо вивчення фінансового стану і кредитоспроможності позичальників.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються вітчизняними комерційними банками самостійно на підставі ґрунтовної і виваженої оцінки фінансової діяльності клієнта, проведеної за підсумками порівняльного аналізу балансів, звітів про фінансові результати та їх використання тощо. Позичальник має мати фінансові передумови для отримання позики і бути спроможним своєчасно повернути наданий йому кредит відповідно до умов кредитного договору. В кожному окремому випадку банк повинен визначити ступінь ризику, який він готовий взяти на себе.

НБУ рекомендує кожному комерційному банку розробити свою власну систему показників фінансової діяльності позичальників. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальників оформляється окремим положенням і затверджується правлінням комерційного банку.

Комерційний банк повинен щоквартально проводити оцінку фінансового стану позичальника. Сам факт визначення кредитоспроможності та фінансового стану клієнта має стимулювати підприємство-позичальника підвищувати ефективність своєї фінансово-господарської діяльності.

Для здійснення оцінки фінансового стану і кредитоспроможності позичальника слід враховувати чітко визначені об'єктивні показники його діяльності, такі як: обсяг реалізації, прибуток та збитки; рентабельність; коефіцієнти ліквідності; грошові потоки (надходження коштів на рахунки позичальника) для забезпечення повернення позики та сплати відсотків за нею; склад та динаміку дебіторсько-кредиторської заборгованості тощо. Комерційний банк повинен враховувати також чинники, які багато в чому носять суб'єктивний характер: ефективність управління підприємством позичальника; ринкову позицію позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці й галузі; наявність державних замовлень та державної підтримки позичальника історію погашення кредитної заборгованості позичальника в минулому тощо [10,с. 73].

НБУ рекомендує комерційним банкам використовувати для економічної оцінки діяльності позичальників таку систему фінансових коефіцієнтів:

- коефіцієнт загальної ліквідності, який характеризує, наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можна погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів;

Кзл = Оборотні активи/Поточні зобовязання (1.1)

Критичне значення становить 1. Значення у межах 1-1,5 свідчить про спроможність підприємства повністю розрахуватися по своїх боргах за рахунок оборотних активів. Зростання показника вище 2,5 свідчить про неефективне управління грошовими коштами, що може негативно позначитись на доходності.

- коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності, який характеризує, наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашенні швидко ліквідними грошовими коштами та цінними паперами;

Кп = Високоліквідні активи/Поточні зобовязання (1.2)

Критичне значення становить 0,2. Значення межах 0,25-0,35 свідчить про спроможність підприємства повністю розрахуватися по своїх боргах за рахунок оборотних активів. Зростання показника свідчить про неефективне управління грошовими коштами, що може негативно позначитись на доходності.

- коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (коефіцієнт автономності) показує розмір залучених коштів на 1 гри. власних коштів. Характеризує частку власності самого підприємства в загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність.

Ка = Власний капітал / Активи (1.3)

Орієнтовне значення знаходиться у межах 0,5-1. Що вищий цей коефіцієнт, то більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство.

коефіцієнт фінансової незалежності, який свідчить про питому вагу власних коштів у загальній сумі заборгованості;

Кн = Залучені кошти / Власний капітал (1.4)

Критичне значення становить 1. Що менший цей показник, то більш фінансово незалежним вважається підприємство.

коефіцієнт маневреності власних коштів показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Характеризує ступінь мобільності використання власних коштів.

Кмвк = (Власний капітал - необоротні активи) / Власний капітал (1.5)

Нормативне значення цього показника знаходиться у межах 0-1. Зростання цього показника в динаміці є позитивною тенденцією для позичальника.

Аналіз і оцінка системи економічних показників діяльності підприємства є важливим і невідємним етапом аналізу кредитоспроможності потенційного позичальника.

Наведені економічні показники діяльності потенційного позичальника та їх рекомендовані значення є мінімально необхідними для аналізу кредитоспроможності. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану позичальника, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними [12].

Крім способу оцінки кредитоспроможності позичальників на основі системи фінансових коефіцієнтів в банківській практиці можуть використовуватись й такі способи:

- на основі аналізу грошових потоків;

на основі аналізу ділового ризику.

Оцінки кредитоспроможності позичальників на основі аналізу грошових потоків передбачає визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу (прибуток, амортизація, створення резервів витрат, вивільнення коштів, зростання кредиторської, збільшення інших пасивів, збільшення акціонерного капіталу) і відпливу (скорочення кредиторської заборгованості, зменшення інших пасивів, відплив акціонерного капіталу, фінансові витрати, погашення позик) коштів. Для аналізу грошових потоків на підприємстві-позичальникові беруться фінансові дані як мінімум за три роки. Кредитоспроможним вважається підприємство, яке має стійке перевищення припливу над відпливом коштів [21].

Оцінка кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику передбачає виділення найвагоміших чинників ділового ризику (надійність постачальників, сезонність поставок, тривалість зберігання товарів, рівень цін на товари, ризик введення державою обмежень на вивіз і ввіз імпортних товарів тощо), їх формалізацію, оцінку в балах і визначення на цій основі класу кредитоспроможності того чи іншого конкретного позичальника. Аналіз ступеня ділового ризику у клієнта дозволяє банкові спрогнозувати достатність джерел погашення позики.

Під час оцінки фінансового стану і кредитоспроможності позичальника НБУ рекомендує комерційним банкам враховувати: соціальну стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, цінних паперів, роботи; сімейний стан; наявність реальної застави; вік і здоров'я клієнта; загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати; користування банківськими позиками у минулому та своєчасність погашення їх і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами; зв'язки клієнта з діловим світом тощо.

НБУ рекомендує комерційним банкам будувати та аналізувати динамічні ряди за кожним показником кредитоспроможності клієнта. Аналіз рядів динаміки дозволяє комерційному банкові простежити еволюцію фінансово-господарської діяльності позичальника та зробити припущення щодо його майбутнього стану. [2].

Згідно з рекомендацією НБУ позичальники можуть бути поділені банком за рейтингом надійності на п'ять класів:

- клас "А" - фінансова діяльність позичальника дуже добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди;

клас "Б" - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники (контрагенти банку), віднесені до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу;

клас "В" - фінансова діяльність позичальника задовільна і потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі і в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені;

клас "Г" - фінансова діяльність позичальника незадовільна, і спостерігається її нестабільність протягом року; високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою;

клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірність виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку практично нульова [2,ст.4.5].

Тобто, реальні висновки та пропозиції за результатами оцінки кредитоспроможності позичальників дозволяють уникнути в процесі банківської діяльності невиправданих ризиків при здійсненні кредитних операцій.

.3 Класифікація методів оцінки кредитоспроможності

Перебудова кредитної системи країни, утворення комерційних банків і перехід до дворівневої банківської системи, орієнтація на ринковий характер економіки вимагають більш глибоких підходів до проблеми оцінювання банками кредитоспроможності позичальників.

Кожен чинник повинен бути визначеним конкретним показником, що досить важливо для банків. Проте додаткові складності у визначенні кредитоспроможності виникають у зв'язку з існуванням таких чинників, які виміряти і оцінити у цифрах не можливо. Це стосується, у першу чергу морального обличчя і репутації позичальника.[5, ст.12-15]

Отже, отримати єдину, синтетичну оцінку кредитоспроможності позичальника і узагальненням цифрових і нецифрових даних не можна. Для обґрунтованої оцінки кредитоспроможності, крім інформації у цифрових величинах, потрібна оцінка кваліфікованих аналітиків. Кредитоспроможність характеризує рівень фінансово-господарського становища клієнта, на основі якого банківський працівник робить висновок про його фінансову стійкість, можливу ефективність використання одержаних коштів, здатність і готовність повернути їх у відповідності з умовами угоди. [28, ст. 118-123]

Щодо зарубіжного досвіду, то комерційними банками різних країн на сьогодні випробувано багато систем оцінки кредитоспроможності позичальників. Ці системи відрізняються одна від одної кількістю показників, що застосовуються як складові частини загального рейтингу позичальника, а також різними методиками складання характеристик та визначення їх пріоритетності. Але механічне перенесення зарубіжного досвіду проведення фінансового аналізу в багатьох випадках, з нашого погляду малоефективне, тому що не береться до уваги специфіка наших підприємств. [7, с.412]

Вивчення світового досвіду в цій галузі дозволило нам виділити основні методичні підходи до оцінки платоспроможності підприємства.[26, с.460]

Метод-коефіцієнтів базується на визначенні коефіцієнтів ліквідності і їх подальшому аналізі який може проводитись таким чином:

а) порівняння із встановленими нормативами (нормативний метод);

б) порівняння коефіцієнтів певного підприємства з аналогічними показниками інших підприємств цієї ж галузі (порівняльний аналіз);

в) порівняння коефіцієнтів певного підприємства з аналогічними показниками форм - провідних у даній галузі (бенчмаркінг);[31, с.30-31]

Метод коефіцієнтів простий у використанні не потребує спеціального інформаційного забезпечення, але має значні недоліки:

)Оціночні коефіцієнти надають аналітику статичну інформацію (на певну дату) про платоспроможність підприємства і таким чином, обєктивність аналізу падає.

2)Інфляція дуже перекручує дані балансових звітів, що також негативно впливає на ступінь обєктивності аналізу.

)Підприємство може використати прийом "прикрашення" звітності, щоб створити видимість вищих показників. Наприклад, підприємство взяло кредити на два роки. Перед поверненням боргу кошти утримувались декілька днів у вигляді готівки на розрахунковому рахунку. Якщо в цей час складався баланс, то показники платоспроможності розраховані методом коефіцієнтів, були б значно "прикрашені". Але вже через кілька днів, після моменту погашення боргу, дані балансу давали б аналітику інше уявлення про стан платоспроможності підприємства.[24, с. 286]

Методи дискримінантних показників платоспроможності полягають у тому, щоб на базі низки коефіцієнтів оцінити синтетичним чином фінансову ситуацію підприємства з точки зору його життєздатності та безперервності господарської діяльності у короткостроковому періоді.

Коефіцієнти даного методу отримують в результаті дослідження згідно з технікою дискримінантного аналізу, а саме:

порівнюються за певний період на основі низки коефіцієнтів дві вибірки підприємств, побудовані за обсягом та/або видом діяльності, одна з яких містить підприємства, що мають труднощі з платежами, а інша включає тільки "здорові" підприємства;

-відбираються за допомогою різноманітних статистичних тестів коефіцієнти, що дозволяють визначити краще підприємство, представлене в одній з двох вибірок;

розробляється за допомогою прийомів дискримінантного аналізу лінійна комбінація з визначальних коефіцієнтів.

Для України використання аналогічних показників на сьогоднішній день неможливе з причини їх відсутності. Для їх розробки необхідно проводити спеціальне дослідження на галузевому рівні, зібрати обширу статистичну базу, що в наших умовах досить складно.

Дослідження грошових потоків потягає у вивченні обсягів і структури надходжень грошових коштів та їх витрачання, визначення основних джерел надходження та напрямків витрачання грошей, а також порівняння за обсягами та часом вхідних та вихідних грошових потоків, тобто вивчення їх збалансованості. Цей метод ґрунтується на посудові бюджетів готівки та їх аналізі. [25,с.19-22]

Розділ 2. Методика оцінки кредитоспроможності позичальника на прикладі "Приват Банку"

.1 Процедура оцінки кредитоспроможності позичальника "Приват Банком"

Оцінюючи кредитоспроможність позичальника, "Приват Банк" керується власними положеннями та методиками, в основу яких покладено методичні рекомендації Національного банку України. Перелік елементів кредитоспроможності позичальника і показників, які її характеризують, залежить від цілей аналізу, видів кредиту, стану кредитних відносин банку з конкретним клієнтом, результатів господарсько-фінансової діяльності останнього, а також від наявного забезпечення.

Методики аналізу і система показників кредитоспроможності потенційного позичальника за процедурою "Приват Банку" визначаються в залежності від позичальника: фізичної особи, юридичної особи та комерційного банку.

Фізичної особа, що хоче отримати кредит подає до банку наступні документи:

Для одержання кредиту позичальник подає такі документи:

·індивідуальна заява;

·паспорт або документ, що його заміняє;

·довідка з місця праці (пенсіонер - пенсійне посвідчення) та інші документи для визначення кредитоспроможності;

·документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна);

·документ, що підтверджує право на пільговий безпроцентний кредит;

·інші документи, які вимагають банки, щоб зменшити кредитний ризик.

При оцінці кредитоспроможності фізичної особи в "Приват банку" найбільшу увагу звертають на довідку про доходи за останні півроку, головною умовою задоволення прохання є правдива інформація, надана банку, та достатність ресурсів для погашення кредиту та відсотків за ним.

Для оцінки кредитоспроможності юридичної особи "Приват Банк" спирається на певну систему фінансових коефіцієнтів - це коефіцієнти ліквідності, ділової активності, фінансової стійкості, рентабельності та показники грошового потоку підприємства.

Підприємство, яке бажає отримали кредити, подає до банку:

·кредитну заявку з інформацією про: мету кредиту; суму кредиту;

·строк користування кредитом; конкретні дати погашення;

·коротку характеристику заходу, що кредитується, і а економічний ефект від його здійснення.

На вимогу банку позичальник надає, крім заявки, інші матеріали:

·копії установчого договору, статуту або інших документів, що підтверджують його правоздатність в отриманні кредиту;

·техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) заходу, що кредитується, з розрахунками надходжень, які очікуються від його реалізації;

·копії контрактів, угод, інших документів, що стосуються даного заходу;

·зобов'язання із забезпечення своєчасного повернення кредиту (угода застави, гарантійний лист, страхове свідоцтво тощо);

·бухгалтерську звітність, звіт про прибутки та збитки, декларацію про доходи, виписки з рахунків, що відкриті в інших банках.

На основі наданої інформації "Приват Банк":

вивчає формальну і неформальну інформацію про підприємство;

-оцінює ділову репутацію та імідж підприємства;

аналізує кредитоспроможність підприємства, поглиблено досліджує його фінансовий стан і ступінь ризику неповернення позики;

визначає перспективи розвитку підприємства;

перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту;

відвідує підприємство (при необхідності).

Через велику кількість неповернутих кредитів в період 2008-2009рр. перевірка даних для оцінки кредитоспроможності позичальника надається незаконним чином через канали звязку банку з правоохоронними органами.

Вирішальне значення при видачі кредиту підприємству здійснюють підсумки проведеної оцінки кредитоспроможності. Кредитоспроможність підприємства означає його здатність повністю і в строк розрахуватись за всіма борговими зобов'язаннями.

"Приват Банк" є фінансово стійким банком, в якому завжди є надлишок ресурсів. Для одержання прибутку доцільно розмістити вільні ресурси в інших банках. Крім фінансової вигоди, "Приват Банк" одержить можливість установлення ділових партнерських стосунків. Банку вигідно розміщувати кредитні ресурси в інших банках порівняно з кредитуванням суб'єктів господарської діяльності, оскільки банки вирізняються вищою надійністю. Міжбанківські кредити займають 10 % усіх кредитних операцій "Приват Банку" Однак для оцінки конкурентоспроможності банк-позичальник подає банку-кредитору, як правило, такі документи: заяву; установчий договір; копію статуту, завірену нотаріально; копію ліцензії на проведення банківських операцій, завірену нотаріально; картку із зразками підписів і відбитком гербової печатки, також завірену нотаріально; баланс на поточну звітну дату; розрахунок економічних нормативів на поточну звітну дату; показники діяльності комерційного банку; форму забезпечення і строкове зобов'язання.

На основі отриманих даних "Приват Банк" аналізує дотримання нормативів НБУ (Н 1-Н 12) і саме за результатами цього аналізу приймають рішення про видачу кредиту.

2.2 Оцінка кредитоспроможності юридичної особи на прикладі ВАТ "Донбасенерго"

Обчислимо показники ліквідності потенційного позичальника банку на прикладі ВАТ "Донбасенерго" (табл. 2.1). За даними Додатку А.

Важливо, що аналіз коефіцієнтів в "Приват Банку" обчислюють не за останні три роки, як радить НБУ, а лише за останній (2011) та квартали, що йдуть за ним. Оскільки на момент аналізу перший квартал не закінчився, то аналіз проводимо лише за 2011 рік.

Показники ліквідності акціонерного товариства протягом аналізованого періоду не відповідають мінімальним критеріальним значенням, що ставить під сумнів можливість підприємства розрахуватися за своїми поточними зобовязаннями. Підприємства відчуває дефіцит оборотних коштів, і нормативний рівень коефіцієнта миттєвої ліквідності не досягається. Для банку співпраця з таким позичальником передбачає високий рівень ризику. Кредитування підприємства можливе за умови надання в забезпечення ліквідної застави, вартість якої значно перевищує суму кредиту.

Таблиця 2.1. Показники ліквідності ВАТ "Донбасенерго"

ПоказникиРік 2011Коефіцієнт загальної ліквідності (Оборотні активи / Поточні зобовязання)1,07Коефіцієнт поточної ліквідності ([Грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість]) / Поточні зобовязання)0,73Коефіцієнт миттєвої ліквідності (Грошові кошти та їх еквіваленти / Поточні зобовязання)0,01

Наступна група показників, що аналізуються "Приват Банком" в процесі прийняття рішення про кредитування, - показники фінансової стійкості. Вони відображають структуру капіталу, співвідношення власних і залучених коштів у формуванні ресурсів підприємства, зясовуючи його залежність від тих чи інших джерел коштів, а відповідно, і спроможність погашати заборгованість. [24,с.143]

У "Приват Банку" розраховують коефіцієнт незалежності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт автономності та коефіцієнт фінансової залежності (концентрації позикового капіталу).

При оцінюванні кредитоспроможності позичальника "Приват Банк" також аналізує достатність робочого капіталу підприємства. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні зобовязання, але й має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій.

Глибше вивчаючи фінансову стійкість підприємства, необхідно аналізувати також обсяги, тривалість, причини виникнення дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Розрахуємо показники фінансової стійкості потенційного позичальника банку на прикладі ВАТ "Донбасенерго" (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Показники фінансового стійкості ВАТ "Донбасенерго"

ПоказникиРік 2011Коефіцієнт маневреності власних коштів ((Власний капітал - Необоротні активи) / Власний капітал))-0,14Коефіцієнт незалежності (фінансового ризику) (Залучені кошти / Власний капітал)0,85Коефіцієнт автономності (Власний капітал / Валюта балансу)0,54Коефіцієнт фінансової залежності (Залучений капітал / Підсумок балансу)0,46Чистий робочий капітал (Оборотні активи - Поточні зобовязання)66 308

Головною проблемою підприємства є відсутність вкладень власного капіталу в оборотні кошти. Показник фінансової стійкості (табл. 2.2) свідчить про значні обсяги використання підприємством позикового капіталу та, проте це не ставить під сумнів стабільність роботи підприємства. Основні показники структури капіталу відповідають нормативним значенням, що підтверджує фінансову стійкість, незалежність підприємства від кредиторів та привабливість для партнерів зовнішнього середовища. [29]

Показники ділової активності та рентабельності дозволяють банку оцінити ефективність використання підприємством своїх активів.

Коефіцієнт оборотності активів є одним із найважливіших показників ефективності використання капіталу і вказує на швидкість його переходу зі стадії виробничих запасів у готову продукцію та швидкість перетворення продукції у безпосередньо грошову форму.

"Приват Банк" аналізуює також коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, який характеризує відповідність товарних запасів обсягам реалізації, показує швидкість обороту запасів для забезпечення поточного обсягу продажу. Чим вище значення коефіцієнта, тим швидше обертаються запаси.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості свідчить про швидкість вивільнення коштів при розрахунках з дебіторами. Тенденція до збільшення цього показника може вказувати на підвищення ефективності управління комерційними кредитами, наданими підприємством, а також на скорочення періоду, протягом якого дебіторська заборгованість залишається непогашеною, що загалом позитивно позначається і на платоспроможності клієнта банку.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості дозволяє визначити, наскільки швидко підприємство розраховується з постачальниками і підрядчиками. Різке збільшення цього показника може вказувати на нестачу грошових коштів, а зниження - на дострокову оплату рахунків з метою одержання знижок.

Проаналізуємо показники ділової активності (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Показники ділової активності ВАТ "Донбасенерго"

ПоказникиРік 2011Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів (Чистий дохід від реалізації / Матеріальні запаси)11,45Коефіцієнт оборотності активів (Чистий дохід від реалізації / Активи)1,88Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Чистий дохід від реалізації / Дебіторська заборгованість)4,52Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Чистий дохід від реалізації / Кредиторська заборгованість)3,36

Показник ділової активності свідчить про швидку оборотність матеріальних запасів підприємства, що повязано із специфікою діяльності ВАТ "Донбасенерго". Коефіцієнти оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості свідчать про те, що терміни погашення кредиторської заборгованості перевищують терміни погашення дебіторської заборгованості.

Першочерговому аналізу підлягають також фінансовий результат господарської діяльності і фактори, які мали вплив на його формування. Наявність валових збитків свідчить про неефективність виробництва продукції та ставить під сумнів подальшу виробничу діяльність.

Доцільно також розраховувати коефіцієнт валового прибутку, який відображає процеси ціноутворення. Тенденція до зниження коефіцієнта валового прибутку вказує на підвищення собівартості продукції у порівнянні з ціною реалізації.

Коефіцієнт адміністративних витрат показує, яку частину в обороті займають витрати на утримання менеджерів підприємства. Зі збільшенням обсягів реалізації значення коефіцієнта адміністративних витрат повинне знижуватися. У протилежному випадку це свідчить про неадекватне розростання управлінського апарату.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу показує прибутковість капіталу, вкладеного засновниками і власниками підприємства. Зростання цього показника сприяє підвищенню зацікавленості власників підприємства у його діяльності.

Чим вищими є значення усіх показників рентабельності, тим більш ефективною вважається фінансова робота підприємства.

Проаналізуємо рівень рентабельності ВАТ "Донбасенерго" (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Показники рентабельності ВАТ "Донбасенерго"

ПоказникиРік 2011Коефіцієнт рентабельності продажу (Чистий прибуток / Чистий дохід від реалізації)0,01Коефіцієнт валового прибутку (Валовий прибуток / Чистий дохід від реалізації)0,09Коефіцієнт адміністративних витрат (Адміністративні витрати / Чистий дохід від реалізації)0,02Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (Чистий прибуток / Власний капітал)0,02Коефіцієнт рентабельності активів (Чистий прибуток / Активи)0,01

Аналіз показників рентабельності свідчить про недостатню прибутковість підприємства протягом аналізованого періоду.

Важливим в системі оцінки кредитоспроможності є аналіз формування грошових потоків підприємства-позичальника. Підприємство може відкривати декілька поточних рахунків, як в установі одного банку, так і у різних банках. Беручи до уваги цей факт, необхідним для "Приват банку" є визначення реальних обсягів надходжень грошових коштів на рахунки.

Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тім числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитного договору (для короткострокових кредитів).

Оцінка кредитоспроможності позичальників на основі аналізу грошових потоків передбачає визначення чистого сальдо різних надходжень і видатків клієнта за певний період, тобто зіставлення припливу та відпливу коштів. Кредитоспроможним вважається підприємство, яке має стійке перевищення вхідних грошових потоків над вихідними.

Чисте сальдо = Надходження - Витрати = 1563878-1359278 = 204600 тис. грн.

(За звітом про рух грошових коштів, Додаток Б) - підприємство кредитоспроможне.

Можливість отримання кредиту підприємством характеризує також наявність, обсяг та якість забезпечення. Забезпеченням можуть виступати гарантії Уряду України, гарантії банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до категорії А, грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у банку, що надає кредит, застава майна позичальника [9, с.54-59].

Окрім системи коефіцієнтів, які дозволяють кількісно оцінити кредитоспроможність, "Прииват банк" бере до уваги також якісні показники діяльності позичальника, зокрема:

вивчають кредитну історію та оцінює показники, що характеризують діяльність підприємства на ринку і його співпрацю з контрагентами (термін функціонування підприємства за поточним профілем діяльності, джерела погашення кредиту, залежність від постачальників та покупців);

-аналізують показники, що визначають якість управління (ринкову позицію позичальника, ефективність управління, достовірність і своєчасність надання інформації та фінансової звітності).

Дослідження кредитної історії підприємства дозволяє зробити висновки щодо попередніх взаємовідносин позичальника з банківськими установами та погашення кредитної заборгованості в минулому.

Аналізуючи співпрацю підприємства з контрагентами-постачальниками, "Приват Банк" бере до уваги ступінь диверсифікації джерел постачання виробничих ресурсів і рівень залежності від тих постачальників, які не можуть бути замінені. Оцінка структури клієнтської бази позичальника дозволяє банку зробити наступні висновки: невелика кількість клієнтів в потенційного позичальника підвищує ризик кредитування, широка база клієнтів - зменшує кредитний ризик банку, адже з більшою ймовірністю гарантує реалізацію виробленої продукції та забезпечення прибутковості діяльності підприємства.

Аналіз показників, що характеризують якість управління, має на меті зясувати ринкову позицію позичальника, рівень менеджменту потенційного клієнта та якість і своєчасність надання фінансової інформації.

Рівень менеджменту визначається професійним досвідом менеджерів у бізнесі, їхніми звязками та репутацією у діловому світі, освітою і технічними знаннями в конкретній галузі.

Основною метою і завершальним етапом аналізу кредитоспроможності підприємства "Приват банком" є розрахунок рейтингового показника фінансового стану та віднесення підприємства до певного класу позичальників для оцінки можливостей подальшої співпраці банку з цим контрагентом та формування резерву під кредитну операцію. Інтегрований рейтинговий показник фінансового стану розраховується на підставі коефіцієнтів, їхніх вагових значень та вагових коефіцієнтів аналітичних груп.

На підставі проведеного аналізу розраховано рейтинговий показник фінансового стану ВАТ "Донбасенерго" (табл.2. 5). Відповідно до рейтингової шкали визначення класу позичальників (табл. 2.6), дане підприємство може бути віднесене до класу Б - підприємство з дуже стійким фінансовим станом.

Таблиця 2.5 Розрахунок інтегрованого рейтингового показника фінансового стану ВАТ "Донбасенерго"

Назва показникаТеоретичне значення показникаВагоме значення показникаРозрахункове значення показникаЗ урахуванням вагомості12345=3*4І група - Попередня оцінка позичальника. Вагомий коефіцієнт - 2Період функціонування0,5-50,521Наявність бізнес-плану0-11--Прибуткова діяльність0-3224Погашення позичок0-16--Сплата відсотків0-16--Разом по групі І5*2=10II група -Показники платоспроможності. Вагомий коефіцієнт - 5Коеф. загальної ліквідностіНе менше 2,081,078,56Коеф. поточної ліквідностіНе менше 0,570,735,11Коеф. миттєвої ліквідностіНе менше 0,260,010,06Разом по групі II13,73*5= 58,65III група - Показники фінансової стійкості. Вагомий коефіцієнт - 4Коеф. маневреності власних коштівНе менше 0,56-0,14-Коеф. НезалежностіНе більш 150,854,25Коеф. АвтономностіНе менше 0,540,542,16Коеф. фін. ЗалежностіНе більше 0,540,461,84Чистий робочий капіталЗростання414Разом по групі III49IV група - Показники надійності і ділової активності. Вагомий коефіцієнт - 2Коеф. забезп. Кредитуне менше 1,68--Коеф. оборотності матеріальних запасів2211,4522,9Коеф. оборотності активів221,182,36Коеф. оборотності дебітор. Заборгованості224,529,04Коеф. оборотності кредитор. Заборгованосі223,366,72Коеф. рентабельності продажу0,1 зростання20,010,02Коеф. рентабельності власного капіталу0,2 зростання20,020,04Коеф. рентабельності активів0,1 зростання20,010,02Разом по групі IV82,2Всього190,85

При "доброму" обслуговуванні боргу його кредитна заборгованість класифікуватиметься як заборгованість "під контролем", тобто коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) становитиме 5%, кредитний ризик "Приват банку" незначний, такий кредит доцільно видавати.

Таблиця 2.6 Рейтингова шкала для визначення класу позичальника [2]

Значення показникаКлас позичальникаПонад 200АВід 160 до 200БВід 135 до 160ВВід 110 до 135ГМенше 110Д

Отже, актуальною проблемою оцінки кредитоспроможності позичальників банківських установ залишається вироблення системи критеріальних значень коефіцієнтів фінансового стану для їхнього порівняння, оскільки існує множина значень, обумовлена галузевою приналежністю, а приведені в економічній літературі бажані значення фінансових коефіцієнтів не враховують галузевих особливостей і специфіки діяльності субєктів господарювання.

Розділ 3. Шляхи удосконалення методики оцінки кредитоспроможності

3.1 Недоліки чинних підходів в оцінці кредитоспроможності позичальника

Більшість вітчизняних банків використовує так званий традиційний підхід до оцінки кредитоспроможності, який полягає у застосуванні стандартних аналітичних методів: горизонтального та вертикального аналізу, трендового, порівняльного аналізу, аналізу відносних показників. Спільним для традиційних методик фінансового аналізу є те, що вони передбачають вивчення простих математичних зв'язків між окремими позиціями фінансової звітності на основі обчислення певної вибірки показників (коефіцієнтів) та порівняння їх значень з нормативними, середньогалузевими та в динаміці. Типові недоліки в оцінці кредитних ризиків вітчизняними банками такі:

-ігнорування галузевих специфікацій позичальників (орієнтація на середньогалузеві значення окремих показників не дає змоги врахувати особливості виду діяльності позичальників, оскільки середньогалузеві значення є надто узагальненими);

-довільність визначення нормативних значень окремих показників (немає наукового та практичного обґрунтування);

-суб'єктивність формування вибірки показників, які підлягають аналізу;

-ігнорування (або суб'єктивність врахування) чинника різної вагомості впливу окремих показників на загальні результати аналізу;

-деякі параметри фінансового стану визначаються за допомогою різної кількості показників, що викривляє результати аналізу;

-внутрішні методики не враховують усі фінансові параметри, що впливають на кредитний ризик;

-недостатній рівень об'єктивності показників звітності (проблема маніпулювання показниками на деяких рівнях менеджменту);

-нехтування показниками, які характеризують чисті грошові потоки, показниками, що нейтралізують вплив локальних особливостей оподаткування, нарахування амортизації тощо. [30]

Результати оцінювання кредитоспроможності за чинними методиками не дають об'єктивної інформації для прийняття зважених і обґрунтованих фінансових рішень, а використовуються лише для цілей виконання вимог нормативних актів та формування обов'язкових резервів. Часто банки присвоюють однаковий клас позичальникам із діаметрально протилежними значеннями фінансових показників. Водночас позичальники з незадовільними фінансовими показниками отримують найвищі класи. Різні банки присвоюють одному і тому ж позичальнику абсолютно різні класи за ризиком. Логічним наслідком низької якості методик оцінки кредитних ризиків є значна питома вага проблемних кредитів у кредитному портфелі українських банків.

3.2 Застосування нових удосконалених методичних підходів в оцінці кредитоспроможності позичальника

Для забезпечення точності оцінок та належного рівня диференціації кредитних ризиків доцільно запровадити дискримінантні моделі для позичальників різних видів діяльності у розрізі суб'єктів малого підприємництва, середніх (великих) підприємств. Для охоплення суб'єктів господарювання всіх видів економічної діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД) та забезпечення достатньої гомогенності груп позичальників виправданою була б розробка моделей для 8-10 груп видів економічної діяльності.

Для забезпечення повного та всебічного оцінювання кредитних ризиків необхідно враховувати результати інтегрального аналізу фінансового стану позичальників за методологією дискримінантного аналізу, їх спроможність обслуговувати зобов'язання, інформацію щодо якісних критеріїв кредитоспроможності (якість менеджменту, бізнес-плани, ситуація на ринках продукції тощо), стан обслуговування боргу та інші чинники, порядок визначення яких має наводитися у внутрішніх положеннях банків.

Оцінювання спроможності позичальника обслуговувати отримані кредити за рахунок внутрішніх фінансових джерел здійснюється на основі розрахунку коефіцієнта покриття боргу як співвідношення суми чистого руху коштів від операційної та інвестиційної діяльності (без урахування сум нарахованих та сплачених відсотків) до вимог з обслуговування боргу на відповідний період. Для цього слід проаналізувати прогнозні показники балансу, прибутків та збитків, руху грошових коштів, а також графіки (календарі) обслуговування і погашення боргу впродовж строку обслуговування кредиту. Коефіцієнт покриття боргу вважається достатнім, якщо його значення є більшим за "1". У цьому разі чистих грошових потоків із внутрішніх джерел вистачить саме для виконання боргових зобов'язань. Водночас для забезпечення нормальної фінансово-господарської діяльності позичальника рекомендований коефіцієнт покриття боргу має бути на рівні "1,3" та вище. Послідовність оцінки ризику кредитної заборгованості на основі пропонованої методології відображено в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Порядок оцінки ризику кредитної заборгованості [30]

У систематизованому форматі запропонований підхід включає низку послідових кроків для визначення показника ризику кредитної заборгованості.

Крок 1. Вибір моделі інтегральної оцінки фінансового стану позичальника:

а) з'ясування категорії підприємств, до якої належить позичальник:

суб'єкт малого підприємництва чи середнє (велике) підприємство;

б) з'ясування виду економічної діяльності позичальника за КВЕД.

Крок 2. Розрахунок фінансових коефіцієнтів, які передбачені моделлю, та визначення інтегрального показника фінансового стану позичальника.

Крок 3. Розрахунок коефіцієнта покриття боргу, на основі якого визначається спроможність позичальника обслуговувати отримані кредити.

Крок 4. Визначення класу боржника відповідно до рівня його фінансового стану та спроможності обслуговувати борг.

Крок 5. Присвоєння категорії якості кредитної заборгованості відповідно до класу позичальника та стану обслуговування боргу.

Крок 6. Додатковий аналіз відповідно до внутрішнього положення.

Крок 7. Визначення показника ризику кредиту в межах встановленого для відповідної категорії якості діапазону. [30]

Розглянемо детальніше визначені класи боржника. "Клас дебітора" означає категорію ризику рейтингової шкали дебітора у межах рейтингової системи, за якою дебітори призначаються на основі визначеного та чіткого комплексу рейтингових критеріїв, за якими отримуються оцінки РБ. Згідно з рекомендаціями Базеля ІІ та Директиви 2006/48/ЄС при побудові рейтингових систем рекомендується виокремлювати щонайменше сім рейтингових класів для кредитоспроможних позичальників і один рейтинговий клас для неспроможних (позичальників, які характеризуються станом дефолту).

У процесі оцінювання кредитних ризиків із використанням рейтингів слід враховувати таку закономірність: чим більше рейтингових класів передбачено рейтинговою системою, тим вищий рівень гомогенності позичальників у межах одного рейтингового класу і точність оцінок. Згідно з п. 403 Базеля ІІ розподіл кредитів за класами ризику має бути обґрунтованим. Не слід допускати надмірної концентрації кредитів у рамках одного класу як із позиції рейтингу позичальника, так і з позиції рейтингу кредитів [3, с. 403- 404]. Враховуючи зазначені рекомендації, а також результати досліджень щодо розподілу позичальників за окремими класами, вважаємо за можливе виокремлення дев'яти рейтингових класів (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Рейтингові класи відповідно до рівня коефіцієнта ймовірності дефолту

Запропонований підхід передбачає, що залежно від значення інтегрального показника фінансового стану, коефіцієнта покриття боргу та стану обслуговування боргу позичальнику присвоюється певна категорія якості за кредитом, якій відповідає діапазон показника ризику кредитної заборгованості. Певний рівень показника встановлюється банком самостійно за результатами додаткового аналізу якісних критеріїв відповідно до внутрішнього положення з оцінки кредитних ризиків. У цьому документі банки мають враховувати:

-якість менеджменту боржника;

-ринки збуту продукції та вплив факторів виробництва;

-додаткові галузеві ризики суб'єкта господарювання;

-якість систем контролю та корпоративного управління;

-висновки аудиторів щодо достовірності звітності боржника (за наявності);

-рейтинги боржника, встановлені міжнародними рейтинговими агентствами;

-динаміку інтегрального показника фінансового стану щонайменше за три останніх роки;

-показники консолідованої звітності;

-іншу об'єктивну інформацію щодо подій та обставин, які можуть вплинути на своєчасність і повноту погашення боргу.

У внутрішніх положеннях необхідно також визначити порядок переведення якісних показників у їх кількісні еквіваленти і кількісну диференціацію показника ризику кредиту у межах встановлених у таблиці діапазонів. Відповідальними за розробку та вдосконалення системи внутрішнього рейтингування у банках мають бути під розділи "Контролю кредитних ризиків". Вимога щодо створення у структурі банків відповідних підрозділів є у статті 84 Директиви 2006/48/ЄС [15]. Ця стаття передбачає також обов'язкове формування банку даних, необхідних для постійного вдосконалення системи рейтингування, а також документування інформації на основі якої формується рейтингова система та оцінюється її якість. З метою вдосконалення системи внутрішнього рейтингування банк має документувати кількість проблемних кредитів (дефолтів) за окремими рейтинговими класами у розрізі окремих звітних періодів.

Реалізація окреслених пропозицій щодо вдосконалення оцінки кредитоспроможності юридичних осіб - позичальників уможливить присвоєння однакового класу позичальникам з однаковими показниками звітності незалежно від банку та регіону його розташування. Такий підхід дає змогу враховувати актуальні зміни й тенденції у параметрах фінансового стану позичальників, зокрема, через щорічну актуалізацію моделей інтегрального оцінювання.

Висновки

Для забезпечення якісного процесу надання кредит необхідно правильно оцінити кредитоспроможність позичальника, так як це необхідно, як для кредитора так і для позичальника.

Таким чином, в першому розділі розглянули роль, значення, цілі, системи і задачі кредитоспроможності, показники, які характеризують фінансовий стан підприємства. Врахувавши всі труднощі визначення та аргументи, щодо поняття "кредитоспроможності", зазначили, що кредитоспроможність - це спроможність позичальника за конкретних умов кредитування в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобовязаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності. Існує багато методик оцінки кредитоспроможності, які базуються в більшості випадків на показниках фінансового стану позичальника, згідно яких аналізується майновий стан, ліквідність, платоспроможність (фінансова стійкість), ділова активність та рентабельність підприємства. .

Другий розділ - розрахункова частина. В ній розглядається процедура оцінки кредитоспроможності позичальника, аналіз всіх фінансових показників на прикладі підприємства ВАТ "Донбасенерго" за методикою "Приват Банку". Аналіз проводився за розрахунком інтегрованого рейтингового показника кредитоспроможності за 2011 рік. За ним можна побачити, що підприємство є відносно платоспроможним, але потребує більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності . Воно віднесено до позичальників класу "Б", такий кредит доцільно видавати.

У третьому розділі розглянули недоліки чинних підходів в оцінці кредитоспроможності позичальника та шляхи вдосконалення кредитоспроможності підприємства через вдосконалення системи внутрішнього рейтингування у банках.

Таким чином, проблема повернення кредитів все рівно в якісь мірі буде присутньою в діяльності банків, тому необхідно продовжувати дослідження проблеми кредитоспроможності позичальника.

Список літератури

1.Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121

2.Положення Національного банку України "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" від 6.07.2000 р. № 279.

3.Basel II: International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards: A Revised Framework, 2004//#"justify">Додаток А

Річна фінансова звітність

Дата 01.01.12

ПідприємствоВIДКРИТЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДОНБАСЕНЕРГО"за ЄДРПОУ23343582Територіяд/н Донецька Київський 83048 мiсто Донецьк проспект Тiтова, 8бза КОАТУУ1410136900Організаційно-правова форма господарювання ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВОза КОПФГ231Орган державного управлінняза СПОДУ1094Вид економічної діяльностіза КВЕД40.11.0Одиниця виміру:тис. грн.Контрольна сума Адреса:д/н Донецька Київський 83048 мiсто Донецьк проспект Тiтова, 8б

Баланс станом на 2011рік

Актив Код рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234I. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість10581529первісна вартість1113951451накопичена амортизація12814922Незавершене будівництво207992181767Основні засоби: залишкова вартість3012582811282411первісна вартість311099348411082234Знос3297352039799823Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств40197347197622інші фінансові інвестиції4551885188Довгострокова дебіторська заборгованість504833Відстрочені податкові активи601218743821Інші необоротні активи7000Усього за розділом I8015535531611371II. Оборотні активи Запаси: виробничі запаси100217021270788тварини на вирощуванніта відгодівлі1107250незавершене виробництво1205533готова продукція130159401Товари140729767Векселі одержані150553553Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість160650331572310первісна вартість161651122573337резерв сумнівних боргів1627911027Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом1705166455за виданими авансами180232212299з нарахованих доходів19000із внутрішніх розрахунків20000Інша поточна дебіторська заборгованість210104135104434Поточні фінансові інвестиції22000Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті23063744906в іноземній валюті24000Інші оборотні активи2503008742156Усього за розділом II26010170041009152III. Витрати майбутніх періодів2701744298Баланс28025723012620821Пасив Код рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234I. Власний капітал Статутний капітал300127905127905Пайовий капітал31000Додатковий вкладений капітал32000Інший додатковий капітал33015639701589996Резервний капітал34028893924Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)350-303755-311263Неоплачений капітал36000Вилучений капітал37000Усього за розділом I38013910091410562Частка меншості38500II. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу40042053796Інші забезпечення41000Вписуваний рядок - сума страхових резервів41500Вписуваний рядок - сума часток перестраховиків у страхових резервах41600Цільове фінансування4203256324Усього за розділом II430453010120III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків4404261037853Інші довгострокові фінансові зобов'язання45046194710Відстрочені податкові зобов'язання46000Інші довгострокові зобов'язання470391334214490Усього за розділом III480438563257053IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків500260246482000Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями51076749231Векселі видані52000Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги530225883204842Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів5402022422693з бюджетом5507818292749з позабюджетних платежів560600зі страхування57055116738з оплати праці5801301316689з учасниками5902991831801із внутрішніх розрахунків60000Інші поточні зобов'язання6109631376101Усього за розділом IV620737024942844V. Доходи майбутніх періодів6301175242Баланс64025723012620821Примітки: немаєКерівник:Омеляновський Петро Йосипович (підпис, прізвище, ініціали)Головний бухгалтер:Мойсей Тамара Iванiвна (підпис, прізвище, ініціали)Додаток Б

Звіт про рух грошових коштів за 2011рік

Стаття КодЗа звітний періодЗа попередній період НадходженняВидатокНадходженняВидаток123456I. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування101043570356160Коригування на: амортизацію необоротних активів2063477X62352Xзбільшення (зменшення) забезпечень30040917790збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць400000збиток (прибуток) від неопераційної діяльності500384804020Витрати на сплату відсотків6052925X25641XПрибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах7021650201213680Зменшення (збільшення): оборотних активів80011221055294витрат майбутніх періодів901446001481Збільшення (зменшення): поточних зобов'язань10002231040103603доходів майбутніх періодів110093300Грошові кошти від операційної діяльності120017310039010Сплачені: Відсотки130X50679X31274податки на прибуток140X99725X37059Чистий рух коштів до надзвичайних подій15001677140107343Рух коштів від надзвичайних подій1600000Чистий рух коштів від операційної діяльності17001677140107343II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності Реалізація: фінансових інвестицій1800X0Xнеоборотних активів190442X63Xмайнових комплексів2000000Отримані: Відсотки2100X0Xдивіденди22019X8XІнші надходження2300X300XПридбання: фінансових інвестицій240X275X46необоротних активів250X60467X65003майнових комплексів260X0X0Інші платежі270X0X0Чистий рух коштів до надзвичайних подій280060281064678Рух коштів від надзвичайних подій2900000Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності300060281064678III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності Надходження власного капіталу3100X0XОтримані позики320646036X344252XІнші надходження33014340X5111XПогашення позик340X426842X175019Сплачені дивіденди350X6400X5117Інші платежі360X607X710Чистий рух коштів до надзвичайних подій37022652701685170Рух коштів від надзвичайних подій3800000Чистий рух коштів від фінансової діяльності39022652701685170Чистий рух коштів за звітний період4000146803504Залишок коштів на початок року4106374X9878XВплив зміни валютних курсів на залишок коштів4200000Залишок коштів на кінець року4304906X6374XПримітки: немає Керівник:Омеляновський Петро Йосипович (підпис, прізвище, ініціали) Головний бухгалтер:Мойсей Тамара Iванiвна (підпис, прізвище, ініціали)

Додаток В

Звіт про фінансовий результат за 2011рік

Стаття Код рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)1037390352948585Податок на додану вартість15-623172-491431Акцизний збір2000 2500Інші вирахування з доходу3000Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)3531158632457154Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)40-2824612-2295881Валовий: Прибуток50291251161273Збиток5500Інші операційні доходи605216531222Адміністративні витрати70-74218-61694Витрати на збут8000Інші операційні витрати90-115764-73565Фінансові результати від операційної діяльності: Прибуток10015343457236Збиток10500Доход від участі в капіталі11027546Інші фінансові доходи120908Інші доходи130491714687Фінансові витрати140-52925-25640Втрати від участі в капіталі15000Інші витрати160-1434-10721Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: Прибуток17010435735616Збиток17500Податок на прибуток від звичайної діяльності1808182813879Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності18500Фінансові результати від звичайної діяльності: Прибуток1902252921737Збиток19500Надзвичайні: Доходи20000Витрати20500Податки з надзвичайного прибутку21000Чистий: Прибуток2202252921737Збиток22500ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ Найменування показника Код рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Матеріальні затрати23025173732072887Витрати на оплату праці240238991180949Відрахування на соціальні заходи2508372768936Амортизація2606347762352Інші операційні витрати27011124646153Разом28030148142431277ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ Назва статті Код рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Середньорічна кількість простих акцій3001279054112790541Скоригована середньорічна кількість простих акцій3101279054112790541Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію32000Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію33000Дивіденди на одну просту акцію34000Примітки: немає Керівник:Омеляновський Петро Йосипович (підпис, прізвище, ініціали) Головний бухгалтер:Мойсей Тамара Iванiвна (підпис, прізвище, ініціали)

Оцінка кредитоспроможності позичальника Зміст Вступ Розділ 1. Сутність та економічний з

Больше работ по теме: