Оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Факультет обліку, фінансів та підприємницької діяльності

Кафедра фінансів









Курсова робота

з дисципліни "Фінансовий аналіз" на тему:

"Оцінка фінансової стійкості та стабільності підприємства"




студентка ІІІ курсу 4 групи

Безбах Наталія Олегівна

Керівник

Говорушко Тамара Андріївна







Київ 2012


Зміст


Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи фінансової стійкості та стабільності підприємства

1.1 Суть фінансової стійкості та стабільності

1.2 Система показників та методика оцінки фінансової стійкості

1.3 Основні чинники, що впливають на фінансову стійкість

Розділ 2. Аналіз фінансової стійкості підприємства на прикладі ВАТ "Мясокомбінат "Ятрань"

2.1 Загальна характеристика ВАТ "Мясокомбінат "Ятрань"

2.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства та оцінка запасу фінансової стійкості

2.3 Діагностика рівня фінансової стабільності

Розділ 3. Шляхи підвищення фінансової стійкості та стабільності підприємства

3.1 Розробка заходів щодо підвищення фінансової стабільності підприємства

.2 Оптимізація фінансової стійкості підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ


Актуальність теми. Фінансова стійкість та ліквідність підприємства є невідємними поняттями ринкової економіки. Кожен субєкт господарювання прагне підтримувати стійкий фінансовий стан, абсолютну ліквідність та платоспроможність. Головною проблемою ефективного функціонування підприємств України сьогодні є відсутність такої комплексної оцінки фінансової стійкості, яка б дійсно давала керівництву підприємства виявляти слабкі місця та приймати правильні управлінські рішення. Тому розкриття сутності методів аналізу фінансової стійкості у різних вчених-економістів є актуальним.

Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. Рівень фінансової стійкості впливає і на можливості підприємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви.

Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня конкуренто-спроможності підприємства. Саме фінансова стійкість підприємства характеризує ефективність операційного, інвестиційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов'язаннями. Як свідчить практика, фінансово стійкі підприємства мають переваги над іншими підприємствами цієї ж галузі в залученні інвестицій, виборі постачальників, підборі кваліфікованих кадрів. Окрім того, вони не вступають у конфлікт з державою через перерахування податків і неподаткових платежів та з суспільством - через виплату заробітної плати, дивідендів.

Фінансова стійкість - це здатність підприємства протистояти операційним труднощам. Це таке його становище, коли отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Під фінансовою стійкістю також розуміють характеристику відповідності структури джерел фінансування структурі активів підприємства. На відміну від аналізу платоспроможності підприємства, який оцінює оборотні активи та короткострокові зобовязання, фінансова стійкість визначається на підставі аналізу співвідношення джерел фінансування і його відповідності стану активів

Згідно з науковими працями зарубіжних та вітчизняних дослідників, зокрема Л.Беренстайна, Е.Хелферта, Ван Хорна, В.В.Ковальова, М.М.Крейніної, Г.В.Савицької, М.С.Заюкової, Л.А.Лахтіонової, Є.В. Мниха, Р.О.Костирко та інших, фінансова стійкість розглядається як результат розвитку всіх видів діяльності підприємства (операційної, інвестиційної та фінансової), а також як індикатор його здатності відповідати за своїми боргами й зобовязаннями. Разом з тим оцінювання фінансової стійкості потребує подальшого дослідження, оскільки кожен з авторів пропонує різні методики розрахунку її показників, які характеризують тільки окремі аспекти цієї досить складної економічної категорії.

Обгрунтованість та дієвість фінансових рішень в умовах ринкової економіки значною мірою залежать від якості фінансово-аналітичних розрахунків. Зміст та значущість таких розрахунків виходять за межі простих арифметичних дій або обчислення окремих безсистемно відображених показників.У разі застосування моделей, які б дозволили здійснювати поглиблену класифікацію стійкості фінансового стану та оцінювати можливості підприємства щодо його розвитку, можна було б своєчасно вживати заходів для покращення фінансового стану.Аналіз фінансової стійкості підприємтсва в даній курсовій роботі був виконаний на основі узагальнення різних методичних підходів щодо оцінювання фінансовогостану підприємств: визначення рівня забезпеченості запасів у складі оборотних активів підприємства джерелами їх формування, обчислення певної кількості коефіцієнтів і на основі дослідження їх в динаміці та порівняння з нормативними значеннями вироблення певних висновків щодо фінансового стану підприємства.

Метою даної роботи є дослідження різних методик визначення фінансової стійкості підприємства та визначення напрямів її покращення.

У ході написання курсової роботи я ставлю перед собою такі завдання:

·Розглянути теоретичні основи фінансової стійкості підприємства;

·Проаналізувати фінансову стійкість на ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань"

·Сформулювати можливі шляхи та напрямки покращення фінансової стійкості на підприємстві.

Предметом дослідження даної роботи є методи оцінки фінансової стійкості.

Обєктом дослідження є ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань".



Розділ 1. Теоретичні основи фінансової стійкості та стабільності підприємства


1.1 Суть фінансової стійкості та стабільності підприємства


Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конкурентному ринку є його стабільність і стійкість.

Фінансова стабільність підприємства є однією із найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона повязана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів. За різних умов, в яких функціонує підприємство, останнє для досягнення фінансової стабільності проходить різні етапи. Так, в умовах кризи підприємство може досягати фінансової стабільності за такими етапами:

) ліквідація поточної неплатоспроможності підприємства;

) відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги у короткостроковому періоді);

) забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді.

Фінансова стабільність підприємства, з одного боку, - це економічний процес, а з другого - економічна категорія.

Як економічний процес фінансова стабільність являє собою органічний процес чіткої взаємодії внутрішніх механізмів фінансової стабільності підприємства - оперативного, тактичного та стратегічного з метою виведення підприємства з кризового стану або забезпечення економічного його зростання.

Як економічна категорія фінансова стабільність - це сукупність економічних відносин, що забезпечують умови збереження підприємством абсолютної або нормальної фінансової стійкості при контрольованій фінансовій рівновазі та одночасно спроможність до стійкого економічного зростання при врахуванні найбільш вагомих зовнішніх чинників. Отже, фінансова стабільність - це спроможність підприємства досягати стану фінансової рівноваги при збереженні достатнього ступеня фінансової стійкості та зберігати цей стан у довгостроковій перспективі при ефективному управлінні фінансами.[1, с. 303]

Стабільність фінансового стану підприємства виявляється у:

- ритмічності виробництва якісної і дешевої продукції , яка має сталий попит;

міцному становищі підприємства на ринку ;

високому рівні матеріально-технічної оснащеності виробництва та відтворення ;

застосуванні передових технологій ;

налагодженості економічних зв'язків із партнерами ;

- ритмічності кругообігу основного й оборотного капіталу ;

- ефективності господарських і фінансових операцій ;

незначному ступені ризику в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності. [3,с.18].

У світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблено систему показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства. Ці показники поділяються на 2 клласи. До першого класу відносять показники зі встановленими нормативними значеннями (усі перелічені показники ліквідності та платоспроможності); до другого класу - показники, без установлених нормативних значень(показники рентабельності, ефективності управління, ділової активності).

Основні показники фінансової стабільності:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу. Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Що вищим є значення цього показника, то більше підприємство є фінансове стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають охочіше кошти, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Низьке значення цього коефіцієнта свідчитиме про неспроможність отримати кредити в банку, що є певною пересторогою для інвесторів і кредиторів.

2. Коефіцієнт фінансової залежності. Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення наближається до одиниці (або 100 %), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство, якщо перевищує одиницю - навпаки.

. Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку - капіталізовано. Значення цього показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої належності підприємства (норматив - 0,4 ... 0,6). 4. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень 5. Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів: Він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці - негативна тенденція, яка означає, що підприємство дедалі більше залежатиме від зовнішніх інвесторів

. Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів: Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про певне зниження фінансової стійкості, і навпаки.

. Коефіцієнт структури залученого капіталу

. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами розраховують як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів. Мінімальне значення цього показника - 0,1. Коли показник опускається за це значення, то структура визнається незадовільною, а підприємство - неплатоспроможним. Збільшення величини показника свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику.

. Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів розраховується як відношення необоротних коштів до власного капіталу. Він характеризує рівень забезпечення необоротних активів власними коштами. Приблизне значення цього показника - 0,5 ... 0,8. Якщо показник має значення менше за 0,5, то це свідчитиме про те, що підприємство має власний капітал в основному для формування оборотних коштів, що, як правило, розцінюють негативно. За значення цього показника більшого за 0,8 роблять висновки про залучення довгострокових позик і кредитів для формування частини необоротних активів, що є цілком виправданим для будь-якого підприємства.

. Коефіцієнт відношення виробничих активів і вартості майна: Мінімальне нормативне значення цього показника 0,5. Вищий показник свідчить про збільшення виробничих можливостей підприємства.

. Коефіцієнт окупності відсотків за кредити. Він показує, скільки разів протягом року підприємство заробляє кошти для оплати відсотків і характеризує рівень захищеності кредиторів. Цейкоефіцієнт має бути не меншим за 3.

. Коефіцієнт стабільності економічного зростання розраховують як відношення різниці між чистим прибутком (П) і дивідендами, що їх виплачено акціонерам (ДА), до власного капіталу (ВК): Кcезр=(П-ДА):ВК. Цей коефіцієнт характеризує стабільність одержання прибутку, який залишається на підприємстві для його розвитку та створення резерву.

. Коефіцієнт чистої виручки розраховують як відношення суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань до виручки від реалізації, продукції і послуг.

. Показники чистого прибутку на одну акцію розраховують як відношення чистого прибутку до кількості акцій; дивідендів на одну акцію - як відношення суми дивідендів, виплачених акціонерам, до кількості акцій; дивідендів на одну акцію до ринкового курсу акцій - як відношення суми дивідендів, виплачених акціонерам на одну акцію, до ринкового курсу акцій.

Як бачимо, коефіцієнтів є багато, але всі їх можна об'єднати в 5 груп за характеристиками: а) можливості погашення поточних зобов'язань;

б) руху поточних активів;

в) власного капіталу;

г) результатів основної діяльності;

д) інформації про ринкові ситуації.

За допомогою аналізу коефіцієнтів можна виявити сильні й слабкі позиції різних підприємств, фірм. Менеджери використовують ці дані для контролю діяльності підприємства, щоб не допустити банкрутства. Треба зазначити також, що кредитори уважно стежать за цими показниками, щоб пересвідчитись, що підприємство може оплатити свої короткострокові боргові зобов'язання, а також покрити фіксовані платежі доходами. Відтак, аналіз фінансової стабільності дає можливість оцінити, наскільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, зростає чи зменшується рівень цієї незалежності, а також чи відповідає стан активів і пасивів підприємства завданням його фінансово-господарської діяльності.

Складовими елементами фінансової стабільності є: фінансова рівновага підприємства, ресурсна, потенційна та фінансова стійкість. Основними із цих складових фінансової стабільності є фінансова рівновага та фінансова стійкість[2, с. 143].

Фінансова рівновага підприємства - це відповідність обсягів формування та використання (споживання) власних фінансових ресурсів. Досягнення фінансової рівноваги є запорукою фінансової стабільності, бо зростання можливостей приросту власних фінансових ресурсів означає підвищення фінансової та ринкової стійкості підприємства.

Ресурсна стійкість - це оптимальна структура трудових і матеріальних ресурсів підприємства. Вона сприяє економії витрат за рахунок скорочення потреб у фінансових ресурсах на їх фінансування, а отже приводить до зростання прибутковості підприємства.

Потенційна стійкість - це можливість підприємства щодо нарощування обсягів діяльності та його спроможність вийти на новий рівень фінансової рівноваги. Підприємство може досягати як повної, так і часткової фінансової стабільності.

Фінансова стійкість підприємства передбачає такий стан фінансових ресурсів, за раціонального розпорядження якими гарантується наявність власних коштів, стабільна прибутковість та забезпечується процес розширеного відтворення. Саме фінансова стійкість підприємства характеризує ефективність операційного, інвестиційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов'язаннями. У такому розумінні фінансова стійкість, безперечно, є одним із головних факторів досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

У системі складових елементів фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць.

Фінансова стійкість відображає такий стан фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення [6, с.35].

Водночас ринкове підприємство не влаштовує і надлишкова фінансова стійкість. У цьому разі виникають умови гальмування розвитку, тому що підприємство буде не в змозі скорочувати свої затрати під тиском конкурентів через накопичення надлишкових запасів і резервів і відтягнення, таким чином, капіталу з виробничого процесу. Існує необхідність розробки теоретичних підходів до визначення критеріїв фінансової стійкості й банкрутства підприємств.

За рівнем покриття запасів і затрат джерелами покриття розрізняють такі види фінансової стійкості фінансового стану підприємств :

·Абсолютна стійкість фінансового стану;

·Нормальний стійкий фінансовий стан;

·Нестійкий фінансовий стан;

·Кризовий фінансовий стан;

Абсолютна стійкість фінансового стану проявляється тоді, коли власні джерела формування оборотних активів покривають запаси і затрати.

Нормальний стійкий фінансовий стан проявляється тоді, коли вартість запасів і витрат покривається сумою власних джерел формування оборотних активів і довготерміновими позиченими джерелами.

Нестійкий фінансовий стан проявляється тоді, коли вартість запасів і витрат не покривається сумою власних джерел формування оборотних активів і довготерміновими та короткотерміновими позиченими джерелами.

Кризовий фінансовий стан проявляється тоді, коли вартість запасів і затрат не покриваються всіма видами можливих джерел їх забезпечення. Такий стан підприємства називається банкрутством.[4. с. 123]

Фінансова стійкість підприємства характеризується:

·достатньою фінансовою забезпеченістю безперервності основних видів діяльності;

·фінансовою незалежністю від зовнішніх джерел фінансування;

·здатністю маневрувати власними коштами;

·достатнім забезпеченням матеріальних оборотних активів власними джерелами покриття;

·станом виробничого потенціалу.

Отже, фінансова стійкість - комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ресурсів підприємства, результативності їхнього розміщення й використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності - на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.[5, с.13]


1.2 Система показників та методика оцінки фінансової стійкості


Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик фінансового стану. В Україні використовують різні методики оцінки фінансового стану підприємств. Різні системи показників оцінки фінансового стану і стали причиною існування не одного підходу до визначення та оцінки фінансової стійкості.[7, с.453] Фінансову стійкість підприємства оцінюють за допомогою абсолютних і відносних показників. За абсолютний показник фінансової стійкості приймають:

. Наявність власних оборотних коштів. Це розрахунковий показник. Він визначається як різниця між поточними активами і поточними зобовязаннями:


НВОК = II р АБ - IV р. ПБ (1.1)


де II р АБ - поточні активи, тобто підсумок за II розділом активу балансу; IV р. ПБ - поточні зобовязання, підсумок за IV розділом балансу.

Цей розрахунковий показник показує, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу.

. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат. Отримується шляхом додавання до власних оборотних коштів величини довгострокових пасивів (3 розділ пасиву балансу).


ВДПД = НВОК + 3Р. ПБ (1.2)


3. Загальна величина основних джерел формування запасів і затрат (ЗВОД). Розраховується додаванням до власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат суми короткострокових кредитів і позикових коштів (за виключенням позик, не погашених у термін):


ЗВОД = ВДПД + КК , (1.3)

оборотний кошти фінансовий стійкість

де КК - короткострокові кредити і позикові кошти (за виключенням позик, не погашених у термін);

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпечення запасів джерелами формування:

1.Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (?НВОК):


?НВОК = НВОК - З , (1.4)


де З - запаси.

.Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат (?ВДПД)


?ВДПД = ВДПД - З; (1.5)


.Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (?ЗВОД):


?ЗВОД = ЗВОД - З (1.6)


Для нормальної життєдіяльності підприємство повинно обовязково мати власні оборотні кошти.

Крім абсолютних показників оцінки фінансової стійкості підприємства застосування відносних дозволяє більш детально її оцінити. Виділяють три методичних підходи щодо визначення фінансової стійкості за відносними показниками:

) коефіцієнтний;

) агрегатний;

) інтегральний.

Суть коефіцієнтного підходу оцінки фінансової стійкості підприємства полягає в обчисленні та аналізі низки фінансових коефіцієнтів. Методичний підхід до визначення фінансової стійкості за допомогою фінансових коефіцієнтів є найбільш поширеним.[1,с. 314]

Виділяють два основних підходи до визначення фінансової стійкості, відповідно до яких диференційованою є інформаційна база аналізу [6, с. 32].

За першого підходу при оцінці фінансового стану і фінансової стійкості підприємства орієнтуються винятково на дані Балансу про джерела фінансування, тобто на капітал. У цьому разі оцінку фінансової стійкості підприємства здійснюють тільки на основі даних пасиву балансу. За другого підходу для оцінки фінансової стійкості підприємства аналізують взаємозвязок між активом і пасивом Балансу, тобто простежують напрями використання коштів. За першого підходу коефіцієнти, розраховані за даними пасиву балансу, є основними. Однак характеристика фінансової стійкості за допомогою таких показників буде не повною. Важливо не тільки знати, звідки залучено кошти, а й куди їх вкладено, яка структура вкладень. Більш повним і з економічного погляду більш виправданим є другий підхід. Тому повну оцінку фінансової стійкості підприємства слід здійснювати з використанням як коефіцієнтів, розрахованих за даними пасиву балансу, так і коефіцієнтів, що відображують взаємозвязок між джерелами формування коштів підприємства і структурою вкладень [5. с. 53].

Першим етапом аналізу фінансового стану підприємства є оцінка оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу підприємства. Ці показники окремі автори поділяють на два блоки:

) коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел коштів;

) коефіцієнти покриття, які характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, повязаних з обслуговуванням зовнішніх джерел залучених коштів [6. с. 33].

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюють через розрахунок та оцінку таких коефіцієнтів:

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку власних коштів (власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансової автономії розраховують за формулою:


(1.7)


Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. Вважають, що в підприємства з високою часткою власного капіталу кредитори швидше вкладають кошти, оскільки вони мають можливість погасити борги за рахунок власних коштів. Отже, критичне значення коефіцієнта автономії має становити 0,5.

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії, є коефіцієнт фінансової залежності. Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Коефіцієнт фінансової залежності розраховують за формулою:


(1.8)


Зростання цього показника у динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці (100 %), то це свідчить про те, що власники підприємства повністю його фінансують, а якщо перевищує одиницю, то навпаки.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Його обчислюють за формулою:


(1.9)


За цим коефіцієнтом здійснюють найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки. Оптимальне значення - Кф.р £ 0,5. Критичне значення - 1. Цей показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Для забезпечення гнучкості у використанні власних коштів підприємства необхідно, щоб коефіцієнт маневреності за своїм значенням був досить високим.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховують як відношення власного оборотного капіталу підприємства до власних джерел фінансування:


(1.10)


Важливу роль при оцінці фінансової стійкості підприємства відіграють також коефіцієнти покриття.

Методика розрахунку коефіцієнта структури покриття довгострокових вкладень ґрунтується на припущенні, що довгострокові позики використано для фінансування придбання основних засобів та інших капітальних вкладень, тобто:


(1.11)


Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Збільшення коефіцієнта в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

Визначаючи значення цих показників, у розрахунок приймають тільки довгострокові джерела коштів. У цю підгрупу входять два взаємодоповнюючих показники - коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, які обчислюють за формулою:


(1.12)

(1.13)


Сума цих показників дорівнює одиниці. Зростання коефіцієнта Кд.з.п.к в динаміці є негативною тенденцією і означає, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все більше й більше залежить від зовнішніх чинників.

Агрегатний підхід ґрунтується на визначенні фінансової стійкості на основі агрегатів. Такий методичний підхід є доповненням до наведеного вище, оскільки виділяють чотири типи поточної фінансової стійкості підприємства. Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Матеріальні оборотні кошти підприємства являють собою запаси (З), вартість яких відображується в ІІ розділі активу балансу. Їх вартість розраховують таким чином:


З = ряд. 100 + ряд. 110 + ряд. 120 + ряд. 130 + ряд. 140. (1.14)


Інтегральний підхід дає змогу дати інтегровану оцінку ступеню фінансової стійкості. Його можна застосовувати на практиці, особливо в умовах кризового стану економічної системи, коли господарські звязки підприємства, що існували раніше, порушені і відбувається процес налагодження ним нових звязків з партнерами, зацікавленими у достатній фінансовій стійкості. Показники фінансової стійкості за цього підходу характеризують стан і структуру активів підприємства та забезпеченість їх джерелами покриття. Склад, суть та алгоритм розрахунку кожного з показників фінансової стійкості при використанні інтегрального підходу наведено в табл. 1.2.


Таблиця 1.2 Характеристика показників фінансової стійкості, визначеної за інтегральним підходом

Назва показникаСуть показникаАлгоритм розрахункуВзаємозвязок з іншими показниками1. Коефіцієнт покриття матеріальних запасів власними оборотними коштами (Зв.о.к) Характеризує ту частку матеріальних оборотних активів, що фінансується за рахунок власних оборотних коштів ВОК : МОА, де ВОК - власні оборотні кошти, МОА - матеріальні оборотні активи Км.а.н, Кп.а, Кд.п, Кр.в, Кз.с2. Коефіцієнт маневреності власних коштів (Км.а.н)Відображує мобільність власних джерел коштівВОК : ВК, де ВК - обсяг власного капіталуЗв.о.к, Кп.а, Кд.п3. Iндекс постійного активу (Кп. а) Характеризує частку основних засобів та необоротних активів у складі власних джерел коштів ОЗ : ВК, де ОЗ - основні засоби та інші необоротні активиЗв.о.к, Км.а.н, Кд.п, Кр.в, Кз.с4. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кд.з.п.к)Дає оцінку інтенсивності використання підприємством довгострокових позикових коштів на відновлення та розширення ДК: ВК, де ДК - обсяг довгострокового капіталу підприємства Км.а.н, Зв.о.к, Кп.а, Кн.з, Кз.с5. Коефіцієнт накопичення зносу (Кн.з)Слугує для оцінки ступеня фінансування, заміни та оновлення основних засобів за рахунок їх зносуЗ : Пб.в, де З - нарахована сума зносу, Пб.в - первісна балансова вартість основних засобівКд.п6. Коефіцієнт реальної вартості майна (Кр.в)Характеризує рівень виробничого потенціалу підприємства (ОЗ + ВЗ + НВ + МШП) : А, де ОЗ - вартість основних засобів; НВ - вартість незавершеного виробництва; ВЗ - вартість виробничих запасів; МШП - вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів Зв.о.к, Кп.а, Кз.с7. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштівВідображує залежність підприємства від позикових коштів ПК : Вк, де ПК - обсяг позикового капіталу підприємства Зв.о.к, Кп.а, Кд.п, Кр.в

Крім того, для загальної оцінки фінансового стану за цим підходом використовують узагальнюючий показник зміни фінансової стійкості підприємства:


(1.15)


де , - коефіцієнт довгострокового залучення коштів у звітному та попередньому періодах; , - коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними оборотними коштами у звітному та попередньому періодах; , - коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів у звітному та попередньому періодах; , - коефіцієнт реальної вартості майна; , - коефіцієнт постійного активу. Критерії оцінки цього показника такі: якщо Фс > 0, то це свідчить про збільшення фінансової стійкості підприємства; якщо Фс < 0, то це свідчить про зниження фінансової стійкості підприємства. Отже, велика кількість підходів до визначення фінансової стійкості підприємства свідчить про багатогранність цього поняття.


.3 Основні чинники, що впливають на фінансову стійкість


На фінансову стійкість підприємства впливає ціла низка чинників. З метою управління окремими з них, посилення чи послаблення їх впливу на фінансову стійкість підприємства їх можна обєднати в групи залежно від рівня виникнення та ступеня значущості. [1, с.306-309]

За рівнем виникнення виділяють внутрішні та зовнішні чинники.

Залежно від ступеня їх значущості виділяють чинники I рівня (базові), II рівня (похідні) та III рівня (деталізуючі).

Чинники I рівня - це узагальнюючі (базові) чинники, які є результатом впливу чинників II і III рівнів і водночас виступають генератором взаємодії більш дрібних чинників.

До чинників I рівня відносять:

  • фазу економічного розвитку системи;
  • стадію життєвого циклу підприємства.

Фаза економічного циклу розвитку економічної системи є базовим зовнішнім чинником, що впливає на фінансову стійкість підприємства. Залежно від фази економічного розвитку системи будуть різними темпи реалізації продукції, виробництва, їх співвідношення, рівень інвестицій підприємства у товарні запаси, доходів підприємства та населення. Так, у період економічної кризи темпи реалізації продукції відстають від темпів її виробництва, зменшуються інвестиції в товарні запаси, що, в свою чергу, призводить до ще більшого скорочення збуту за одночасного зменшення доходів підприємств і рівня доходів населення. Отже знижується ліквідність підприємств та їх платоспроможність, що неодмінно негативно відбивається на ступені фінансової стійкості підприємства.

Другим базовим чинником I рівня виступає стадія життєвого циклу підприємства. Вона є основоположним чинником при визначенні загально-економічної мети діяльності підприємства, для досягнення якої будуть спрямовані всі інші його стратегії (стратегія управління обсягами діяльності, стратегія управління власним та позиковим капіталом, фінансова стратегія). На рівні підприємства необхідно велику увагу приділяти зясуванню специфіки кожної окремої стадії його розвитку, оскільки специфіка кожної окремої стадії розвитку підприємства буде визначати також потенційні його можливості щодо забезпечення обсягів діяльності, а отже, величини прибутку, формування приросту активів та їх фінансування за рахунок окремих видів джерел, зокрема власними фінансовими ресурсами у необхідному обсязі з метою самофінансування, і разом з цим опосередковано формуватиме певний ступінь фінансової стійкості та стабільності фінансової діяльності підприємства.

Чинники II рівня - похідні. Вони є результатом дії основоположних (базових) чинників (фази економічного розвитку системи та стадії життєвого циклу підприємства). До складу чинників II рівня (похідних) належать:

  • середній рівень доходів населення;
  • демографічна ситуація;
  • соціальна політика держави;
  • податкова політика держави;
  • грошово-кредитна політика;
  • амортизаційна політика;
  • загальний рівень стабільності;
  • стратегія управління обсягами діяльності;
  • стратегія управління активами;
  • стратегія управління капіталом;
  • стратегія управління грошовими потоками.

Чинники II рівня бувають як зовнішніми, так і внутрішніми.

Зовнішні чинники II рівня - це такі, вплив яких повязаний з характером державного регулювання (податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо). Від ступеня відповідності видів, напрямів, методів цього регулювання і фази економічного циклу залежатиме характер та глибина впливу деталізуючих чинників, або чинників III рівня.

До внутрішніх похідних факторів другого рівня, що забезпечують фінансову стійкість, належать стратегія управління обсягами діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим капіталом. Розроблена стратегія передбачає загальну потребу в активах, їх оптимальну структуру при одночасному визначенні джерел фінансування цієї потреби та оптимізації структури капіталу, що, в свою чергу, є гарантом досягнення ефективної пропорційності між коефіцієнтом фінансової прибутковості та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства. Досягнення необхідної пропорційності між коефіцієнтом прибутковості та коефіцієнтом фінансової стійкості має бути основною метою підприємства, оскільки це один із чинників, який сприяє максимізації його ринкової вартості.

Чинники III рівня - є деталізуючими. За допомогою їх зясовують і деталізують механізм впливу на фінансовий стан підприємства похідних чинників. До чинників III рівня (деталізуючих) відносять:

  • середній рівень доходів населення;
  • рівень конкуренції;
  • рівень інфляції;
  • склад та структуру активів;
  • стратегію управління власними фінансовими ресурсами та позиковим капіталом;
  • стратегію управління ризиком.

Вплив чинників III рівня на фінансову стійкість є різним. Тому за їх значущістю одним із найважливіших внутрішніх чинників фінансової стійкості є оптимізація складу та структури активів підприємства. Оптимізація управління поточними активами полягає в тому, щоб забезпечити достатньо високий рівень прибутковості активів при одночасній мінімізації ризику втрати платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості.

Другим за своєю значущістю внутрішнім чинником III рівня є стратегія управління капіталом - оптимізація складу та структури джерел фінансування активів, власних фінансових ресурсів, а також правильний вибір політики управління ними. Iз збільшенням обсягу власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел збільшуються також потенційні можливості підприємства. Важливим є як загальний розмір прибутку, так і структура його розподілу, а саме та частка, яка спрямовується на реінвестиційні цілі.

Отже, політика розподілу та використання прибутку є одним із основних внутрішніх деталізуючих чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства.

Вплив зовнішніх чинників III рівня на фінансову стійкість особливо зростає на стадії економіки кризового періоду. Залучення додаткових джерел фінансування призводить до структурних змін у складі джерел фінансування активів, а отже, відповідно впливає на ступінь фінансової стійкості підприємства.

Зовнішнім фактором третього рівня, що впливає на фінансову стійкість, є рівень інфляції. Порівняно із стабільним етапом розвитку в умовах економічної кризи зростає вплив інфляції, що негативно відбивається на ступені фінансової стійкості підприємства, оскільки зменшується обсяг його чистого прибутку. Це призводить до зниження обсягу власних фінансових ресурсів, які формуються за рахунок внутрішніх джерел. Зменшення власних фінансових ресурсів підприємств при стабільній чи зростаючій потребі в ресурсах обумовлює необхідність їх запозичення у значно більших обсягах, а це означає, що ціна на позикові ресурси зростатиме, ускладнюватиметься можливість їх використання для збільшення прибутковості власного капіталу, внаслідок чого зросте вартість капіталу підприємства. Все це в сукупності сприяє зниженню ринкової вартості підприємства.[1, с.310]

Отже, державне регулювання економіки має бути збалансованим і покликане не підміняти ринковий механізм, а доповнювати його завдяки превалюванню економічних важелів впливу на розвиток суспільного виробництва в межах дії економічних законів ринку. Щодо управління діяльністю підприємств їх менеджерами, то першочергове значення має фінансове управління, узгоджене із загальною економічною стратегією. За цих умов найбільш дійовими будуть важелі впливу на фінансову стійкість. Останню необхідно постійно вимірювати та аналізувати з метою пошуку резервів її зростання.[1, с.312]



Розділ 2. Аналіз фінансової стійкості підприємства на прикладі ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань"


.1 Загальна характеристика ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань"


ВАТ "М'ясокомбінат "Ятрань" - підприємство харчової промисловості, що спеціалізується на виготовленні варених, варено-копчених та сирокопчених ковбас, розташоване у місті Кіровограді. Акціонерне товариство виготовляє як продукти за ДСТУ, так і власні оригінальні розробки.

ПАТ "М'ясокомбiнат "ЯТРАНЬ"" є правонаступником ПАТ "Птахокомбiнат", який було створено на базi орендного пiдприємства "Кiровоградський птахокомбiнат". Полiтика товариства спрямована на створення пiдприємства європейського рiвня по виробництву продукцiї iз м'яса iз збереженням українських традицiй, яка конкурентноспроможна на вiтчизняному та мiжнародному ринках. На протязi 15 рокiв iз дня заснування акцiонерного товариства колектив працює над:

удосконаленням системи управлiння якiстю з використанням сучасного вiтчизняного та європейського досвiду;

удосконаленням процесiв виробництва та зберiгання продукцiї;

задоволенням потреб споживачiв та освоєнням нових ринкiв збуту;

збiльшенням обсягiв виробництва за рахунок впровадження новiтнiх технологiй i освоєнням нових видiв продукцiї.

На даний час товариство визначило шляхи удосконалення цiєї дiяльностi, а саме:

постiйний пошук нових технологiй виробництва продукцiї;

аналiз своєї дiяльностi в порiвняннi з конкурентами та вимогами споживачiв;

впровадження iнформацiйних технологiй для вдосконалення виробничих процесiв;

пiдвищення рiвня професiйної квалiфiкацiї персоналу для вдосконалення виробничих процесiв;

пiдвищення рiвня професiйної квалiфiкацiї персоналу, постiйне навчання.

Торгова марка "ЯТРАНЬ" добре вiдома як "Краща торгова марка України" у м'яснiй галузi.

На підприємстві постійно впроваджуються найсучасніші міжнародні системи контролю за якістю і безпекою продукції.

З 2002 року, вперше серед м'ясо-переробних підприємств, функціонує сертифікована система управління якістю відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001:2000.

року пройдено сертифікацію за стандартом менеджменту безпеки продуктів харчування ISO 22 000, який включає в себе принципи HACCP.

Асортимент ковбасних виробiв складає понад 200 найменувань i постiйно оновлюється у вiдповiдностi з вимогами ринку. Необхiдно вiдмiтити, що значну долю у загальному обсязi ковбасних виробiв займають ковбаси виготовленi за традицiйними технологiями. Серед асортименту продукції підприємства є такі найменування:

Варені ковбаси: "Докторська", "Любительська", "Молочна", "Шинкова", "Мортаделла", "Докторська смачна", "Пікантна" (вищого гатунку); "Молочна особлива" (першого гатунку)

Сосиски: "З сиром", "З філе індички", "Молочні", "Франкфуртські", "Віденські", "Шпикачки з сиром" (вищого гатунку); "Кіровоградські", "Молочні особливі", "Студентські" (першого гатунку)

Сарделі: "Шкільні" (вищого гатунку)

Сирокопчені ковбаси: "Салямі Домашня", "Брауншвейгська", "Московська", "Салямі Віденська", "Салямі з перцем" (вищого гатунку); "Салямі Празька" (першого гатунку)

Шинки: "Екстра", "Святкова" (вищого гатунку); "Ароматна", "Тостова" (першого гатунку); "По-царськи"

Пельмені: "Кіровоградські", "Російські", "Апетитні"

Равіолі: "Фірмові"

Вареники: "З сиром", "З картоплею та печінкою"

Крім того, на підприємстві виробляються інші види продукції, такі як:

Сосиски "Пікнік"

Сосиски "Ятранчик"

варено-копчені ковбаси

напівкопчені ковбаси

копчення, паштети

заливні та кров`яні ковбаси

нарізка, та ін.

Товариство має розгалуджену iнфраструктуру, а саме: фiрмова торгiвля, транспортна дiльниця, будiвельна дiльниця, механiчна i енергодiльницi, компресорний цех, котельня та господарська дiльниця. Маючи такi структурнi пiдроздiли, товариство самостiйно забезпечує завоз сировини, основних та допомiжних матерiалiв, реалiзацiю всiєї продукцiї, проведення будiвництва, капiтальних та поточних ремонтiв та вирiшення всiх господарських питань.

Реалiзацiю готової продукцiї товариство здiйснює через власні фiрмовi магазини, нацiональнi та регiональнi мережi супер- та гiпермаркетiв та роздрiбнi магазини бiльшостi регiонiв України за прямими договорами.

Полiтика товариства спрямована на створення пiдприємства європейського рiвня по виробництву продукцiї iз м'яса iз збереженням українських традицiй, яка конкурентноспроможна на вiтчизняному та мiжнародному ринках.

Управління підприємством здійснює генеральний директор Артеменко Наталiя Михайлiвна.

Директор підприємства:

несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства;

діє від імені підприємства, тобто представляє його в усіх установах та організаціях;

порядкує коштами та майном відповідно до чинного законодавства;

укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки;

несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

В підпорядкування директору підпадають бухгалтерія та фінансовий відділ підприємства.

Директор підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержанням порядку ведення обліку, його достовірність та статистичну звітність.

Бухгалтерію очолює головний бухгалтер, який веде бухгалтерський облік, складає звітність про фінансово-господарську діяльність, подає до державних органів декларації та розрахунки по податкам.

Заступник Головного бухгалтера здійснює розрахунки по оплаті праці, облік розрахунків з бюджетом, веде облік розрахунків з постачальниками та облік основних засобів.

Фінансовий відділ є самостійним структурним підрозділом апарату управління на правах відділу та в адміністративному відношенні підпорядковується безпосередньо генеральному директору.

Основними завданнями фінансового відділу є:

виконання зобовязань перед бюджетом, банками, постачальниками, працівниками підприємства;

організація розрахунків;

контроль за використанням власних і позикових коштів;

організація фінансового менеджменту.



2.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства та оцінка запасу фінансової стійкості


Значна кількість чинників, що впливає на фінансову стійкість підприємства, обумовлює значною мірою відсутність в економічній літературі єдиного підходу до її визначення та оцінки. Передумовою оцінки фінансової стійкості майже в усіх методичних підходах визнається проведення аналізу фінансового стану підприємства та його оцінка за допомогою системи коефіцієнтів, які дають змогу зробити висновок про ступінь фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик фінансового стану. В Україні використовують різні методики оцінки фінансового стану підприємств. Різні системи показників оцінки фінансового стану і стали причиною існування не одного підходу до визначення та оцінки фінансової стійкості.[1, с.312] Ми будемо аналізувати фінансову стійкість за допомогою абсолютних і відносних показників.

Аналіз фінансової стійкості ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань" будемо проводити на основі фінансової звітності 2009-2010 рр.


Таблиця 2.1 Аналіз абсолютних показників

№ пор.ПоказникНа початок рокуНа кінець рокуВідхилення (+, -)1НВОК256012591100312ВДПД120051628642813ЗВОД34661366942033

Наявність власних оборотних коштів розраховуємо (НВОК) показник показує, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу. З розрахунків можна побачити, що на кінець року показник збільшився на 10031. Це є позитивною тенденцією, адже підприємство може повністю погасити свої поточні зобовязання.

Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат (ВДПД) розраховуємо за формулою 1.2. З розрахунку видно, що у 2010 році збільшилась кількість позикових джерел на 4281, порівняно з 2009р, що оцінюється позитивно.

Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат незначно зросла на протязі звітного періоду, але це всерівно свідчить про певне підвищення фінансової стійкості ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань"


Таблиця 2.2 Аналіз власних оборотних коштів

№ пор.ПоказникНа початок рокуНа кінець рокуВідхилення (+, -)1Загальна сума поточних активів5089454515+ 36212Загальна сума короткострокових зобовязань4833441924- 64103Величина власних оборотних коштів256012591100314Частка в сумі поточних активів, %:- власного капіталу (рядок 3 : рядок 1) 100 523+ 18- позикового капіталу (рядок 2 : рядок 1) 10094,9776,9- 18,07

Як ми бачимо з розрахунку показників табл. 2.2, частка власного капіталу в сумі поточних активів на початок року становила 5%, а на кінець року збільшилась на 18%, що відповідає 23 %. Також знизилась частка позикового капіталу з 94,97 % на початок року до 76,9 % на кінець року, що свідчить про послаблення фінансової залежності підприємства і покращення його фінансового стану. Зростання власних оборотних коштів свідчить про успішну діяльність ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань".

Проведемо аналіз відносних показників АТ "Мясокомбінат "Ятрань" згідно коефіцієнтного підходу (табл. 2.3).



Таблиця 2.3 Аналіз відносних показників фінансової стійкості

№ пор.ПоказникРівень показникаВідхи-лення (+, -)Нормативне значенняна початок рокуна кінець року1Коефіцієнт фінансової автономії0,590,670,08Критичне значення - 0,5, збільшення2Коефіцієнт фінансової залежності1,681,49- 0,18Критичне значення - 2, зменшення 3Коефіцієнт фінансового ризику1,210,9- 0,3 ?0,5, критичне значення - 14Коефіцієнт маневреності власного капіталу0,480,36-0,12> 0 - збільшення5Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень0,10,04-0,056Коефіцієнт довгострокового залу-чення коштів0,10,04- 0,050,47Коефіцієнт фінансової незалеж-ності капіталізованих джерел0,90,960,060,6

Розрахувавши коефіцієнти фінансової стійкості, можна зробити такі висновки:

1)коефіцієнт фінансової автономії (незалежності), який характеризує частку власних коштів (власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність в 2009 році відповідає нормативу та відбувається збільшення даного коефіцієнта в 2010 р. на 0,08, що є позитивною тенденцією. Адже, чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство.

2)щодо коефіцієнта фінансової залежності, то він зменшується, що означає зменшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, підвищення фінансової незалежності. Відхилення становить 0,18 порівняно з 2009 р.

)коефіцієнт фінансового ризику свідчить про кількість одиниць залучених коштів, які припадають на кожну одиницю власних. З таблиці видно, що даний коефіцієнт зменшується і в 2010 р. становить 0,9, що свідчить про послаблення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про збільшенняя фінансової стійкості.

)коефіцієнт маневрування власного капіталу - це відношення власних коштів до власного капіталу. Він показує, ту частину власного оборотного капіталу, яка перебуває в обороті, тобто може вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. В 2009 році цей коефіцієнт склав 0,48, а у 2010 0,36, тобто спостерігається зменшення показника, що є негативною тенденцією.

)коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень зменшився на 0,05. Це означає послаблення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів, що є позитивною тенденцією.

)як ми бачимо, коефіцієнт довгострокового залучення коштів зменшився на 0,05 у 2010 році. Це є позитивною тенденцією і свідчить про меншу залежність підприємства від зовнішніх факторів.

)розрахувавши коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, ми бачимо, що у 2010 році спостерігається збільшення частки власного капіталу на 0,06, що оцінюється позитивно.

Проведемо аналіз ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань" за агрегатним підходом. Розрахуємо матеріальні оборотні кошти (запаси) підприємства за формулою 1.14:


2009 рік З = 5171 + 0 + 1132 + 2675 + 3598 = 12576

рік З = 5565 + 0 + 1376 + 1510 + 4750 = 13201


Вище ми вже розрахували такі абсолютні показники як: власні

оборотні кошти, власні і довгострокові позикові джерела формування запасів та загальну величину основних джерел формування запасів і затрат.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпечення запасів джерелами формування (табл.2.4):


Таблиця 2.4 Показники забезпечення запасів джерелами формування

№ ПоказникНа початок рокуНа кінець рокуВідхилення (+, -)1Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (?НВОК)-10016-61094062Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат (?ВДПД)-571308525143Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (?ЗВОД)22085234931408

Проаналізувавши показники забезпечення запасів джерелами формування можна зробити такі висновки:

·У 2009 році спостерігалася значна нестача власних оборотних коштів у розмірі 10016 тис.грн. На кінець звітного періоду ситуація покращилась ? власні оборотні кошти збільшилися на 9406 тис.грн і нестача вже становила 610 грн. Можна прогнозувати, що в наступному році підприємство вийде в плюс.

·Збільшилися власні і довгострокові позикові джерела формування запасів і затрат, що оцінюється позитивно. В 2009 році нестача становила 571 грн. Протягом звітного періоду показник збільшився на 2514.

·Загальна величина основних джерел формуваня запасів перебуває у достатній кількості як на початок звітного періоду, так і на кінець.

Отже, на ПАТ "Мясокомбінат " Ятрань" спостерігається покращення показників забезпечення запасів джерелами формування на кінець звітного періоду, окрім власних оборотних коштів - вони збільшилися, але все рівно є їх нестача.

Проаналізувавши абсолютні показники фінансової стійкості ПАТ " Мясокомбінат "Ятрань" видно, що підприємство має нормальний стан своєї фінансової діяльності. Адже розрахунки показників фінансової стійкості свідчать про збільшення власних оборотних активів, довгостроково залучених коштів, загальної величини основних джерел формування запасів і затрат, що є позитивним фактом для подальшої, більш ефективної, фінансової діяльності підприємства.


Таблиця 2.5 Показники фінансової стійкості, визначені за інтегральним підходом

Назва показникаРокиВідхилення (+, ?)200920101. Коефіцієнт покриття матеріальних запасів власними оборотними коштами (Зв.о.к) 0,20,950,752. Коефіцієнт маневреності власних коштів (Км.а.н)0,030,130,13. Iндекс постійного активу (Кп. а) 1,080,93?0,154. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кд.з.п.к)0,570,43? 0,145. Коефіцієнт накопичення зносу (Кн.з)0,380,430,056. Коефіцієнт реальної вартості майна (Кр.в)0,420,50,0087. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів0,680,47?0.21

Зв.о.к характеризує частку матеріальних оборотних активів, що фінансується за рахунок власних оборотних коштів. Спостерігається його незначне збільшення у 2010 році, що є позитивною ознакою.

Коефіцієнт накопичення зносу збільшився в 2010 порівняно з 2009 р. на 0,05, що свідчить про оновлення основних засобів за рахунок їх зносу.

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів зменшився у 2010 році на 0,21, що є негативною тенденцією, адже відбувається зменшення власних коштів.

Проаналізуємо загальну оцінку фінансового стану за інтегральним підходом. Для цього використаємо узагальнюючий показник зміни фінансової стійкості підприємства(формула 1.15):




Як ми бачимо з розрахунку відбувається незначне збільшення фінансової стійкості підприємства, що є позитивною тенденцією.

При проведенні фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості (зони безпечності), під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству стійкість його фінансового становища.[11, с.97]. Результати розрахунків занесемо до таблиці 2.4.

Для цього використовують такі показники:

a.виручка від реалізації (без ПДВ, АЗ);

b.повна собівартість продукції;.прибуток;.постійні витрати;.змінні витрати;.маржинальний дохід;.поріг рентабельності;.запас фінансової стійкості.

Аналіз запасу фінансової стійкості буде проводитися на основі даних форми №2.

Маржинальний дохід підприємства являє собою постійні витрати і прибуток. Поріг рентабельності (Прен) являє собою відношення суми постійних витрат (ПВ) до питомої ваги маржинального доходу у виручці (ПВМД):


.

2009 рік тис.грн.

рік тис.грн.


Економічний зміст цього показника полягає в тому, що визначається та сума виручки, яка необхідна для покриття всіх постійних витрат підприємства. Рентабельність тут дорівнює нулю. За допомогою цього показника розраховують запас фінансової стійкості (ЗФС): є ЗФС = ВР - Прен.

Розрахуємо запас фінансової стійкості ВАТ "Мясокомбінат " Ятрань" та здійснимо його оцінку (табл. 2.4).


Таблиця 2.6. Аналіз запасу фінансової стійкості

№ пор.Показник20092010Відхилення. %1Виручка від реалізації за мінусом ПДВ і АЗ, тис. грн. 478267511186329192Повна собівартість продукції, тис.грн.391662409125174633Прибуток86605102061154564Сума маржинального доходу, тис. грн.(ряд 3 + ряд 5)149745171379216345Сума умовно-постійних витрат, тис. грн. 631406931861786Частка маржинального доходу у виручці (рядок 4 : рядок 1) 31,333,52,27Поріг рентабельності, тис. грн. 20172069528Запас фінансової стійкості: - тис. грн. 47625050911732867- %99,699,60

У 2009 році ПАТ "Мясокомбінат " Ятрань" необхідно було реалізувати продукції на суму 2017 тис. грн., щоб покрити всі витрати, а в 2010 році - на 2069 тис.грн. Маємо збільшення порогу рентабельності на 32867 тис.грн., що оцінюється позитивно. Фактично виручка у 2009 році складала 478267 тис.грн, а в 2010 - 511186 тис.грн, що вище порогу рентабельності на 476250 тис.грн. та 509117 тис.грн. відповідно.Виручка може зменшитися ще на 99,6 % і тільки тоді рентабельність дорівнюватиме нулю. На початок 2010 року зона фінансової безпеки залишається на досить високому рівні (99,6 %)

Підприємству потрібно постійно слідкувати за порогом рентабельності та запасом фінансової стійкості, бо коли виручка зменшиться ще більше, то підприємство стане збитковим, буде "проїдати" власний і позиковий капітал, стане банкрутом. У 2010 р. порівняно з 2009 р. запас фінансової стійкості в абсолютній сумі зріс на 32867тис. грн, а у відносному вимірі дорівнює нулю.

Отже, ПАТ "Мясокомбінат " Ятрань" як у минулому, так і у звітному роках має добрий запас фінансової стійкості щодо основної операційної діяльності, без урахування доходів і витрат від інших видів діяльності. Наведені аналітичні розрахунки показують, що беззбитковий обсяг продажу і зона безпечності залежать від постійних витрат, питомої ваги змінних витрат і рівня цін на продукцію.


2.3 Діагностика рівня фінансової стабільності


Умовою й гарантією виживання й розвитку будь-якого підприємства є його фінансова стабільність. Якщо підприємство фінансово стійке, то воно в стані "витримати" несподівані зміни ринкової конюктури, і не опинитися на краю банкрутства. Більш того, чим вище його стабільність, тим більше переваг перед іншими підприємствами того ж сектора економіки в одержані кредитів і залученні інвестицій. Фінансово стійке підприємство вчасно розраховується за своїми обовязками з державою, позабюджетними фондами, персоналом, контрагентами.[6.с109]

Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної діагностики фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

Для діагностики фінансового стану підприємства розроблено дуже багато моделей різними авторами, як вітчизняними, так і зарубіжними. Але майже всі вони направлені на виявлення банкрутства підприємства, а не на діагностику стану підприємства і виявлення поточних проблем, які необхідно негайно вирішувати.

Метою діагностики рівня фінансової стабільності підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Основними завданнями діагностики фінансового стану є:

дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Для діагностики рівня фінансової стійкості використовують наступні показники:

- Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів; - Коефіцієнт автономії(платоспроможності); - Коефіцієнт маневреності власних коштів; - Коефіцієнт ефективності використання власних коштів; - Коефіцієнт використання фінансових ресурсів усього майна; Ми розраховували ці показники в пункті 2.2. За допомогою цих розрахунків ми визначили, що ПАТ " Мясокомбінат " Ятрань" є підприємством з нормальною стійкістю. Підприємство досить гнучке у використанні власного капіталу. Також позитивним є зменшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, що означає підвищення фінансової незалежності. Збільшилися власні і довгострокові позикові джерела формування запасів і затрат, що оцінюється позитивно. Є певні мінуси, такі як зменшення власних коштів, за рахунок того, що підприємство не досить ефективно використовує їх. 1 грн. власних коштів дає 0,18 грн. прибутку, а нормальне значення показника ефективності використання власних коштів є не менше 0,4. Також негативним є незначне зменшення коефіцієнта використання фінансових ресурсів усього майна на 0,01 у 2010 році, порівняно з 2009.

Отже, єдиним серйозним недоліком підприємства є зменшення власного капіталу. Його збільшення можна досягнути декількома способами:

додаткові внески акціонерів, власників підприємства, або додаткова емісія ЦП;

провести дооцінку майна (це покращить ситуацію в балансі, але реальних змін не відбудеться), що може допомогти залучити кошти інвесторів;

збільшити обсяги нерозподіленого прибутку, що позитивно вплине як на фінансову незалежність підприємства так, і на фінансовий стан в цілому.

За більш серйозних проблем, на ранній стадії зародження фінансової "хвороби" використовують експрес-діагностику або фундаментальну діагностику.[12,с 74]

Експрес-діагностика фінансового стану й стійкості функціонування підприємства - етап діагностичного циклу, що забезпечує за "слабкими сигналами" (симптоми) виявлення порушень пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу на підприємстві.

На цьому етапі діагностики досягаються такі цілі:

. За "слабкими сигналами", що надходять до підприємства, здійснюється попередня термінова кількісна і якісна оцінки циклу кругообігу капіталу на підприємстві як на визначений момент часу (статична), так і за визначений проміжок часу (динамічна).

. Здійснюється оцінка напрямку зміни фінансової хвороби підприємства.

. Остаточно узагальнюються результати оцінки фінансового стану й стійкості функціонування (фінансового „здоров'я") підприємства.

Важливим моментом є кількісне вимірювання "слабких сигналів" (симптомів), які повинні відповідати таким вимогам:

охоплювати усі фази циклу кругообігу капіталу на підприємстві;

їх вимірювання повинно ґрунтуватися на існуючій статистичній базі, що дозволяє оперативно фіксувати найменші зміни в "слабких сигналах";

зміни в "слабких сигналах" (симптомах) повинні знаходити своє кількісне відображення у показниках (симптомокомплексах), що характеризують ромб фінансового стану функціонування підприємства.

Серед основних "слабких сигналів" (симптомів), що можуть на ранній стадії зародження фінансової хвороби на підприємстві сигналізувати про порушення пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу слід відзначити:

наявність і зростання кредитів і позик, "не погашених у термін";

наявність і зростання простроченої кредиторської заборгованості;

наявність і зростання простроченої дебіторської заборгованості;

наявність і зростання кредиторської заборгованості постачальникам і підрядникам;

наявність і зростання дебіторської заборгованості за поставлену продукцію і надані послуги;

наявність і зростання збитків;

зниження нерозподіленого прибутку;

зниження вартості основних фондів;

зростання виробничих запасів і незавершеного виробництва;

зростання кількості готової продукції на складах.

При експрес-діагнозі підприємства "фінансово здорове" процес діагностики закінчується, а при діагнозі "фінансово хворе" продовжується, переходячи в другу стадію - фундаментальне дослідження фінансового стану й стійкості функціонування підприємства.

Фундаментальна діагностика фінансового стану й стійкості функціонування підприємства - етап діагностичного циклу, що дозволяє встановити причини порушення пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу на підприємстві.

На етапі фундаментальної діагностики досягають таких цілей:

1.Кількісно в статиці і динаміці оцінюється розмір порушення пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу на підприємстві, тобто симптомокомплекс хвороби або синдром хвороб, які підлягають фундаментальному дослідженню.

1.Виявляються причини порушення пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу на підприємстві, динаміка зміни їх впливу на перебіг фінансової хвороби підприємства.



Розділ 3. Шляхи підвищення фінансової стійкості та стабільності підприємства


.1 Розробка заходів щодо підвищення фінансової стабільності підприємства


Основою стабільного положення підприємства і заставою його життєздатності в ринкових умовах служить його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи коштами, здатне шляхом ефективного їхнього використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати по його розширенню і відновленню .

Визначення границь фінансово-економічної стійкості господарюючого суб'єкта, відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринкової економіки, недостатність фінансової стійкості може привести до неплатоспроможності і відсутності в нього засобів для розвитку фінансово-економічної діяльності. Надлишкова фінансова стійкість перешкоджає розвиткові господарюючого суб'єкта, обтяжуючи його витрати зайвими запасами і резервами, що викликає уповільнення обороту капіталу і зниження ефективності відтворення. Отже, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом і рухом фінансових ресурсів, що одночасно відповідає вимогам ринку і відповідає потребам розвитку фінансово-економічної діяльності господарюючого суб'єкта [6, 93-96].

Кожному етапу фінансової стабілізації відповідають певні її внутрішні механізми - оперативний, тактичний і стратегічний, що являють собою систему заходів, спрямованих на вирішення конкретних завдань.



Таблиця 3.1 Основні механізми фінансової стабілізації підприємства, які відповідають основним етапам її здійснення

Етапи фінансової стабілізаціїМеханізми фінансової стабілізаціїОперативнийТактичнийСтратегічний1. Усунення неплатоспроможностіСистема заходів, заснована на використанні принципу "Відсікання зайвого" 2. Відновлення фінансової стійкості Система заходів, заснована на виконанні моделей фінансової рівноваги 3. Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання Система заходів, заснована на використанні моделей фінансової підтримки прискорення зростання

Розглянемо детальніше зміст кожного з механізмів, котрі використовуються на окремих етапах фінансової стабілізації промислового підприємства.

Оперативний механізм фінансової стабілізації - це система заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення розміру поточних зовнішніх зобовязань підприємства у короткостроковому періоді, а з другого - на збільшення суми найліквідніших активів (грошей), що забезпечують термінове погашення цих зобовязань. Принцип "відсікання зайвого", що лежить в основі цього механізму, визначає необхідність скорочення розмірів як поточних потреб, що викликають відповідні фінансові зобов´язання, так і окремих ліквідних активів з метою їх термінової конвертації в грошову форму.

Зменшення поточних зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов´язань підприємства досягається за рахунок наступних основних заходів:

а) скорочення суми постійних витрат шляхом скорочення управлінського персоналу, витрат на поточний ремонт тощо;

б) скорочення рівня змінних витрат шляхом скорочення виробничого персоналу основних і допоміжних підрозділів, зниження обсягу виробництва продукції, що не користується попитом, відповідне скорочення обсягу фінансових ресурсів тощо;

в) продовження термінів кредиторської заборгованості по товарних операціях шляхом збільшення та продовження комерційного кредиту;

г) пролонгації короткострокових банківських кредитів;

д) відстрочки виплати нарахованих дивідендів, відсотків на паї та інших.

Збільшення суми грошових активів у поточному періоді досягається за рахунок наступних основних заходів:

а) ліквідації портфеля короткострокових фінансових вкладень;

б) реалізації окремих високоліквідних грошових і фондових інструментів портфеля довгострокових фінансових вкладень;

в) рефінансування дебіторської заборгованості з використанням всіх форм цього рефінансування з метою зменшення загального її розміру;

г) прискорення обороту дебіторської заборгованості (особливо по товарних операціях) за рахунок скорочення термінів комерційного та споживчого кредиту, що надається;

д) нормалізації розміру поточних запасів товарно-матеріальних цінностей;

е) скорочення розміру страхових та сезонних запасів товарно-матеріальних цінностей.

Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо усунена поточна неплатоспроможність, тобто значення коефіцієнту абсолютної платоспроможності перевищило одиницю. Це означає, що загроза банкрутства в поточному періоді ліквідована.

Тактичний механізм фінансової стабілізації являє собою систему заходів, спрямованих на досягнення точки фінансової рівноваги підприємства у наступному періоді.

Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо підприємство вийшло на цільові показники фінансової структури капіталу, що забезпечують його високу фінансову стійкість.

Стратегічний механізм фінансової стабілізації є винятково наступальною стратегією фінансового розвитку, яка забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів з метою прискорення економічного зростання підприємства. Тобто стратегічний механізм фінансової стабільності - це система заходів, спрямованих на підтримання.

Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо в результаті прискорення темпів економічного розвитку підприємства забезпечується відповідне зростання його ринкової вартості.

Узагальнення отриманої інформації є теоретичним підґрунтям для подальшого розвитку проблематики механізмів ефективного антикризового управління підприємств, працюючих в сучасних ринкових умовах України.


.2 Оптимізація фінансової стійкості підприємства


Існує два основні шляхи оптимізації фінансового стану - оптимізація результатів діяльності (підприємство повинно більше заробляти) і раціональне розпорядження результатами діяльності. Проте два вказані шляхи "заробляти"і "розпоряджатися заробленим" - не рівнозначні.

Можливості оптимізації стану підприємства за рахунок раціональнішого розпорядження результатами діяльності ефективні, але з часом вичерпані. Необхідно памятати, що базою стійкого фінансового становища протягом тривалого часу є отримуваний прибуток. При оптимізації фінансового стану організації необхідно прагнути, перш за все, до забезпечення прибутковості діяльності.

У процесі оптимізації фінансової стійкості пропонується поетапно прогнозувати:

·доходи, витрати й прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності та чистий прибуток і напрями його використання;

·потребу в оборотних коштах за джерелами формування і напрямами використання;

·джерела інвестиційних ресурсів для виконання плану капітальних вкладень;

·величину і напрями використання коштів соціального спрямування;

·баланс активів і пасивів на кінець планового періоду.

На першому етапі необхідно розробити план доходів, витрат і прибутку з тим, щоб упевнитися в економічній і фінансовій результативності прогнозованих видів діяльності, достатності очікуваного чистого прибутку для самоокупності (простого відтворення) та остаточно визначитися у напрямах діяльності.

На другому етапі слід подбати про достатність грошових ресурсів для ритмічного кругообігу оборотних виробничих фондів і фондів обігу, тобто створити фінансові передумови виконання прогнозованих обсягів діяльності. Для цього доцільно скласти баланс грошових ресурсів, у якому відобразити потребу в обігових коштах для формування запасів планових оборотних засобів, з одного боку, і джерела формування обігових коштів - з другого. Слід зауважити, що структура джерел має бути не довільною, а такою, що забезпечить підприємству платоспроможність, кредитоспроможність і ліквідність поточних зобов'язань. Тому величина власних обігових коштів повинна бути прогнозованою, має встановлюватися норматив. Обов'язок підприємства забезпечити їх наявність у розмірі, не меншому за норматив.

На третьому етапі необхідно визначити джерела фінансування капітальних вкладень, щоб уникнути недофінансування об'єктів і не допустити непланового вилучення власних коштів із обігу на капітальні вкладення. За великих обсягів капітальних вкладень доцільно скласти баланс фінансування капітальних вкладень, в якому відобразити їх напрями та конкретні джерела фінансування. Якщо підприємство залучає зовнішні інвестиції на визначений строк, треба спершу скласти розрахунок їх окупності. За невеликих обсягів капітальних вкладень джерела і напрями використання коштів на реальні інвестиції можна відобразити окремими розділами у балансі грошових ресурсів.

Четвертий етап пов'язаний із соціальною політикою підприємства. Щоб забезпечити успішне виконання показників бізнес-плану і фінансового плану зокрема, необхідно приділити належну увагу персоналу підприємства, його соціальному захисту, оскільки матеріальне заохочення є важливою мотивацією до праці, до новацій. Від соціальної політики підприємства великою мірою залежить прогрес на підприємстві, трудова дисципліна і кадрова стабільність. Тому підприємству доцільно виробити систему матеріального заохочення, поєднати її з результатами праці та кінцевими фінансовими результатами підприємства, визначити джерела фінансування, скласти кошторис та забезпечити прозорість і гласність використання коштів.

На завершальному етапі необхідно скласти прогнозний баланс активів і пасивів підприємства на кінець планового періоду, визначити структурні зміни, які відбудуться за умов виконання фінансового плану, оцінити їх вплив на фінансовий стан підприємства, розрахувати очікувані показники, за якими оцінюється фінансова стабільність, пронести їх порівняльний аналіз за останні 3-5 періодів, з тим щоб запобігти можливому погіршенню фінансового стану підприємства. Із сказаного випливає, що кожний етап потребує певних економічно обгрунтованих розрахунків. Слід зазначити, що комплексне фінансове планування потребує фахового підходу. У процесі розробки плану й контролю за ходом його виконання у полі зору фінансиста повинна бути вся різнобічна фінансово-господарська діяльність підприємства. Першочерговим його завданням має бути забезпечення фінансової стабільності суб'єкта господарювання шляхом максимального використання внутрішніх важелів ресурсного забезпечення кругообігу виробничих фондів, підвищення фондовіддачі і рентабельності активів, забезпечення високої ліквідності боргових зобов'язань. Водночас фінансовий менеджер повинен аналізувати доступну інформацію про діяльність конкурентів підприємства, прогнозувати вплив зовнішніх чинників на фінансовий стан підприємства, розробляти запобіжні чи альтернативні заходи, щоб забезпечити фінансову стійкість і конкурентоспроможність. необхідні передумови фінансової стабільності. Такі показники мають лягти в основу розробки фінансового плану і порівняльного аналізу фінансового стану підприємства за даними фінансової звітності. Ними можуть бути: рентабельність обороту (продаж), рентабельність активів (вт. ч. основних фондів і оборотних засобів), рентабельність власного капіталу, фондовіддача активів (в т. ч. основних фондів і оборотних засобів), коефіцієнти маневрування, поточної ліквідності і фінансової стійкості.



Висновки


Фінансова стійкість є однією з найважливіших характеристик фінансово-економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Якщо підприємство фінансово стійке, то воно має перевагу перед іншими підприємствами того ж профілю і залучень інвестицій, в одержанні кредитів, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів. Нарешті, воно не вступає в конфлікт із державою і суспільством, тому що виплачує вчасно податки в бюджет, внески в соціальні фонди, заробітну плату - робітникам та службовцям, дивіденди - акціонерам, а банкам гарантує повернення кредитів і сплату відсотків по них.

Чим вище стійкість підприємства, тим більше воно незалежно від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури і, отже, тим менше ризик виявитися на краю банкрутства.

Ми зясували, що на сьогоднішній день немає чіткого визначення як самої фінансової стійкості підприємств, так і алгоритму розрахунку показників, що її характеризують. Значна кількість показників, які застосовуються для оцінки фінансового стану та фінансової стійкості підприємств, позбавляють системності і упорядкованості саму процедуру діагностики фінансового стану підприємства і встановлення причин його погіршення. Сьогодні кожне відомство застосовує різні показники для оцінки фінансової стійкості підприємств, що належать до сфери його підпорядкування. При цьому вибрані показники не завжди достатньо повно характеризують фінансовий стан підприємства, що перешкоджає виявленню дійсних причин нестійкого фінансового стану підприємства і прийняттю адекватних управлінських рішень.

Вивчаючи фактори впливу на фінансову стійкість підприємств, ми дійшли висновку про необхідність врахування у своїй діяльності як зовнішніх так і внутрішніх факторів впливу. Державне регулювання економіки має бути збалансованим і покликане не підміняти ринковий механізм, а доповнювати його завдяки превалюванню економічних важелів впливу на розвиток суспільного виробництва в межах дії економічних законів ринку. Щодо управління діяльністю підприємств їх менеджерами, то першочергове значення має управління фінансами, узгоджене із загальною економічною стратегією. За цих умов найбільш дієвими будуть важелі впливу на фінансову стійкість. Останню необхідно постійно вимірювати та аналізувати з метою пошуку резервів її зростання.

Фінансова стійкість підприємства передбачає підтримку пропорцій між матеріально-фінансовими потоками з усіх фаз циклу кругообігу капіталу. Діагностика фінансової стійкості функціонування підприємств дозволяє виявити фінансову хворобу, що зароджується, тобто порушення пропорцій у русі матеріально-фінансових потоків. Спільне використання експрес- та фундаментальної діагностики дозволяє комплексно здійснювати як моніторинг фінансової стійкості функціонування підприємств, так і приймати оптимальне управлінське рішення з виявлення й усунення порушення в пропорціях руху фінансового капіталу.

В роботі ми розглянули сутність фінансового планування та фінансової стратегії, як головних чинників досягнення та підтримання фінансової стабільності у довгостроковій перспективі. Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку. Ми дійшли висновку, що успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

У другому розділі роботи ми проаналізували фінансову стійкість ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань". Основними видами діяльності підприємства є виробництво варених, варено-копчених та сирокопчених ковбас.

Розрахунок показників фінансової стійкості показав, що:

  • у 2010 році порівняно з даними 2009 року, показники наявності власних оборотних коштів, власних та довгостроково позикових джерел формування запасів та затрат, основних джерел формування запасів і затрат зросли і становлять 12591 тис.грн., 16286 тис.грн., 36694 тис.грн. відповідно;
  • проаналізувавши абсолютні показники фінансової стійкості нашого підприємства видно, що підприємтсво має нормальний стан фінансової діяльності;
  • з аналізу відносних показників фінансової стійкості підприємства можна зазначити, що воно має нормальну фінансову стійкість, оскільки в результаті нижчої фінансової незалежності у 2010 році збільшилась залежність підприємства від залучених коштів;
  • у 2010 році, порівняно з даними 2009року, запас фінансової стійкості збільшився на 32867 тис. грн., або на 0 %;
  • робимо висновок, що на початок 2010 року зона фінансової незалежності залишається на досить високому рівні (99,6 %).

Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що фінансова стійкість - комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ресурсів підприємства, результативності їхнього розміщення й використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності - на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.

Отже, проаналізувавши фінансову стійкість підприємства, можна зробити висновок, що в ПАТ "Мясокомбінат " Ятрань" у 2010 р. спостерігається нормальна стійкість.

Причини, які зумовлюють невідповідність належному рівню фінансової стійкості, можуть бути різними, однак усі вони поділяються на дві великі групи: поточні та стратегічні. До поточних причин слід віднести всі ті, які впливають на рівень фінансової стійкості підприємства. До стратегічних причин відносять ті, які впливають на досягнення належного рівня фінансової стійкості: помилки у стратегії управління, в політиці фінансування тощо. Поточна невідповідність усувається оперативними методами фінансового менеджменту. Стратегічна невідповідність може ліквідовуватися за допомогою таких дій, як коригування або заміна цілей, здійснення диверсифікації, створення нових організаційних форм управління тощо. Для цього необхідно чітко уявляти можливості підприємства, вміння правильного вибору та визначення напрямків зміцнення фінансової стійкості, обґрунтування перспективних цілей і способів їхнього досягнення. Загалом стратегічне управління фінансовою стійкістю - це діяльність, яка полягає у виборі дій щодо досягнення довготермінових цілей в умовах, що постійно змінюються, тобто це сфера діяльності вищого управлінського персоналу підприємства, яка полягає у забезпеченні стійкості фінансового стану підприємства у довгостроковій перспективі "за рахунок високої частки власного капіталу у загальній сумі джерел фінансових ресурсів підприємства".



Список використаної літератури


. Білик М. Д., Павловська О. В., Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005. - 592 с.

2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-Центр, Эльга

3. Кравченко М. Сутність фінансової стійкості промислового підприємства // Вісник економічної науки України. - 2010. - № 1. - С. 61-63.\

. Філімоненков О. Фінанси підприємств: Навч.посібник. - К.: Вид-во "Ніка-Центр", 2002. - 359с.

. Бугай В., Омельченко В. Аналіз та оцінка фінансової стійкості підприємства // Держава та регіони. - Серія: Державне управління, 2008.

6.Литвин Б. М., Стельмах М. В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник - К.: Вид-во "Хай-Тек Прес", 335с.

7.Костирко Р. Фінансовий аналіз: Навч. Посібник. - Х.: Фактор, 2007.

8.Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. - Х.: Фактор, 2002.

9.Іванієнко В. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид. - Х.: Видавничий Дім "ІНЖЕК", 2003. - 168 с.

10.Економічний аналіз: Навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

.Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник - К.: 2005 - 196с.

12.Трофимова Л. Финансово-экономическая диагностика эффективности деятельности предприятия // Аудитор. - 1996. - № 8. - С. 258.

.Ситник Л.С. Фінансовий менеджмент.: Навч. Посібник. - К.: 2006.

.Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2003. - 278 с.

.Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2006. - 448 с.



Додаток 1


Баланс ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань" станом на 2010 рік

АктивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періодуІ. Необоротні активи: Нематеріальні активи: - залишкова вартість010124110- первісна вартість011259247- знос012(135)(137)Незавершене будівництво02017561191Основні засоби: - залишкова вартість0308710286568- первісна вартість031140860151446- знос032(53758)(64878)Довгострокові біологічні активи:- справедлива (залишкова) вартість03500- первісна вартість03600- накопичена амортизація037(0)(0)Довгострокові фінансові інвестиції:- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підриємств04000- інші фінансові інвестиції04500Довгострокова дебіторська заборгованість050139124Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості05500Первісна вартість інвестиційної нерухомості05600Знос інвестиційної нерухомості057(0)(0)Відстрочені податкові активи06029821467Гудвіл06500Інші необоротні активи07000Гудвіл при консолідації07500Усього за розділом І0809210389460ІІ. Оборотні активиВиробничі запаси10051715565 Поточні біологічні активи11000Незавершене виробництво12011321376Готова продукція13026751510Товари1403598 4750Векселі одержані15000Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:- чиста реалізаційна вартість1603113532062- первісна вартість1613120932064- резерв сумнівних боргів162(74)(2)Дебіторська заборгованість за розрахунками:- за бюджетом1701319- за виданими авансами18014362435- з нарахованих доходів19000- із внутрішніх розрахунків20000Інша поточна дебіторська заборгованість210 1244333 Поточні фінансові інвестиції22000Грошові кошти та їх еквіваленти: - в національній валюті23042846372- в т.ч. в касі231763555- в іноземній валюті2409089Інші оборотні активи2501164Усього за розділом ІІ2605089454515ІІІ. Витрати майбутніх періодів2706584IV. Необоротні активи та групи вибуття27500Баланс280143062144059

ПасивКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періодуІ. Власний капіталСтатутний капітал30012271227 Пайовий капітал31000Додатковий вкладений капітал32000Інший додатковий капітал33074667426Резервний капітал340307307Нерозподілений прибуток3507628387630Неоплачений капітал360(0)(0)Вилучений капітал370(0)(0)Накопичена курсова різниця37500Усього за розділом І3808528396590Частка меншості38500ІІІ. Довгострокові зобовязання Довгострокові кредити банків44094453695Інші довгострокові фінансові зобовязання45000Відстрочені податкові зобовязання46000Інші довгострокові зобов"язання47000Усього за розділом ІІІ48094453695ІV. Поточні зобовязання Короткострокові кредити банків5002265620408Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями51000Векселі видані52000Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги5301796313646Поточні зобовязання за розрахунками:- з одержаних авансів54010525- з бюджетом55026792804- з позабюджетних платежів56000 - зі страхування57010221256- з оплати праці58024172804- з учасниками59000 - із внутрішніх розрахунків60000Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу60500Інші поточні зобовязання6101492939Усього за розділом IV6204833441924V.Доходи майбутніх періодів630 00 Баланс640143062144059


Додаток 2


Звіт про фінансові результати ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань" за 2010 рік


І. Фінансові результати

СтаттяКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній періодДоход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)010621513583975Податок на додану вартість01510358597329Акцизний збір020( 0 )( 0 )025( 0 )( 0 )Інші вирахування з доходу030( 6742 )(8379 )Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)035511186478267Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)040409125391662Валовий прибуток:- прибуток05010206186605- збиток055( 0 )( 0 )Інші операційні доходи06013091977У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності06100Адміністративні витрати0702115815435Витрати на збут0804816047705Інші операційні витрати0901309211052У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності091( 0 )( 0 )Фінансові результати від операційної діяльності:- прибуток1002096014390- збиток105( 0 )( 0 )Доход від участі в капіталі11000Інші фінансові доходи12000Інші доходи13057655355Фінансові витрати140( 4606 )( 3740 )Втрати від участі в капіталі150( 0 )( 0 )Інші витрати16064818426Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті16500Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:- прибуток170156387579- збиток175( 0 )( 0 )У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності17600У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності177( 0 )( 0 )Податок на прибуток від звичайної діяльності180( 4331)( 3545)Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності18500Фінансові результати від звичайної діяльності:- прибуток190113074034- збиток195( 0 )( 0 )Надзвичайні:- доходи20000- витрати205( 0 )( 0 )Податки з надзвичайного прибутку210( 0 )( 0 )Частка меншості21500Чистий:- прибуток220113074034- збиток225( 0 )( 0 )Забезпечення матеріального заохочення22600

ІІ. Елементи операційних витрат

Найменування показникаКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній періодМатеріальні затрати230336822345060Витрати на оплату праці2404153845746Відрахування на соціальні заходи2501525216807Амортизація2601171811870Інші операційни витрати2703909018366Разом280444420437849

ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій

Назва статтіКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній періодСередньорічна кількість простих акцій300701005700565Скоригована середньорічна кількість простих акцій31000Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію32016,135,76Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію33000Дивіденди на одну просту акцію34000


Додаток 3


Звіт про рух грошових коштів ПАТ "Мясокомбінат "Ятрань" за 2010 рік

СтаттяКод рядкаЗа звітний періодЗа аналогічний період попереднього рокуI. Рух коштів у результаті операційної діяльностіНадходження від:Реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)010187561149767Погашення векселів одержаних01500Покупців і замовників авансів02012071148Повернення авансів03023163718Установ банків відстотків за поточними рахунками035572166Бюджету податку на додану вартість0400Повернення інших податків і зборів (обов'язкових платежів)045864663Отримання субсидій, дотацій0501651Цільового фінансування060649557Борників неустойки (штрафів, пені)0706327Інші надходження08029345Витрачання на оплату:Товарів (робіт, послуг)090157574110286Авансів09573752223Повернення авансів1009491047Працівникам1052019819331Витрат на відрядження110522786Зобов'язань з податку на додану вартість1159272808Зобов'язань з податку на прибуток12010151506Відрахувань на соціальні заходи12594029042Зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів)13031252976Цільових внесків140634636Інші витрачання1451847019177Чистий рух коштів до надзвичайних подій15025714232Рух коштів від надзвичайних подій16000Чистий рух коштів від операційної діяльності1702371415072II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльностіРеалізація:- фінансових інвестицій18000- необоротних активів190950- майнових комплексів20000Отримані:- відсотки2100433- дивіденди22000Інші надходження23058211Придбання:- фінансових інвестицій240018134- необоротних активів2501317518134- майнових комплексів26000Інші платежі270076Чистий рух коштів до надзвичайних подій2801306918204Рух коштів від надзвичайних подій2900Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності3001306918204III. Рух коштів у результаті фінансової діяльностіНадходження власного капіталу31000Отримані позики3202000044717Інші надходження33000Погашення позик3402856140088Сплачені дивіденди35000Інші платежі36000Чистий рух коштів до надзвичайних подій37085614631Рух коштів від надзвичайних подій38000Чистий рух коштів від фінансової діяльності39085614631Чистий рух коштів за звітній період40020841499Залишок коштів на початок року41043742846Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів420329Залишок коштів на кінець року43064614374


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Факультет обліку, фінансів та підприємницької діяльност

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ