Оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області

 

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ РЕГІОНУ

1.1 Відомості про територію та фізико - географічні умови розташування Добропільського району Донецької області

.2 Кліматичні умови

.3 Характеристика грунтового покриву

.4 Гідрологічна та гідрографічна характеристики водних обєктів території

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕНЦІЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НЕБЕЗПЕК ТЕРИТОРІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ

3.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

3.2 Ідентифікація факторів екологічного ризику техногенного характеру

РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ БАЛАНСУ КИСНЮ

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

5.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового обєкта в умовах нормальної експлуатації

5.2 Оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками

5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій.

.4 Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства

РОЗДІЛ 6. ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВЯ НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

.1 Розрахунок неканцерогенного ризику

.2 Розрахунок канцерогенного ризику

Висновок

Використана література

Додатки

ВСТУП

екологічний ризик забруднення повітря

Для проведення детальної оцінки екологічної небезпеки обовязково потрібно детально вивчити розташування області, кліматичні умови, забезпеченість ресурсами, дослідити антропогенне навантаження, надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Лише така комплексна характеристика дозволить провести точну оцінку екологічної безпеки певного регіону.

Екологічна безпека - це сукупність дій й комплекс відповідних заходів, процесів, які забезпечують екологічний баланс на планеті та в різних її регіонах на рівні, до якого людина може адаптуватися фізично, без збитків. Екологічна безпека встановлює порушений взаємозвязок людини і природи та гармонізує їх співіснування, а також сприяє розміреному, доцільному використанню ресурсів людиною.

Екологічна безпека є компонентом національної безпеки, що гарантує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних загроз, що їх створюють антропогенні чи природні чинники

Основними завданнями екологічної безпеки є:

1.Вивчення і класифікація різних класів надзвичайних ситуацій;

2.Розробка комплексних показників оцінки екологічної безпеки територій, екосистем, потенційно-небезпечних бєктів;

.Виявлення зон екологічних криз та лих;

.Оцінка екологічного ризику територій, екосистем та прогнозування розвитку екологічних ситуацій;

.Розробка системи швидкодіючих заходів для забезпечення екологічної безпеки;

.Розробка критеріїв оцінки екологічної безпеки підприємств народногосподарського значення.

Мета курсової роботи: оцінити стан екологічної безпеки території адміністративного району, дослідити небезпечні природні явища та техногенну небезпеку регіону, виявити антропогенні екологічні фактори які призводять до порушення екологічної безпеки.

Для проведення детальної оцінки екологічної небезпеки обовязково потрібно детально вивчити розташування області, кліматичні умови, забезпеченість ресурсами., дослідити антропогенне навантаження, надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру. Лише така комплексна характеристика дозволить провести точну оцінку екологічної безпеки певного регіону.

Основні завдання курсової роботи:

·охарактеризувати природні умови району;

·визначити рівень господарського освоєння району та охарактеризувати господарсько-виробничий комплекс;

·охарактеризувати потенційні екологічні небезпеки території, визначити фактори екологічних ризиків;

·оцінити екологічну безпеку промислового обєкту на локальному та регіональному рівнях;

·спрогнозувати наслідки викиду небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових обєктах.

Згідно закону України Про охорону навколишнього природного середовища б.50 Екологічна безпека - це стан навколишнього природного середовища при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпек для здоровя людей.

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНІХ УМОВ ТЕРИТОРІЇ

1.1Відомості про Добропільський район та фізико-географічні умови розташування

Добропільський район розташований в Північно-Західній частині Донецької області. Районний центр - м. Добропілля. Район межує: на півночі - з Олександрівським, на північному сході - зі Словянським, на сході - з Костянтинівстким, на півдні - з Красноармійським районами Донецької області, на заході - з Межівським районом сусідньої Дніпропетровської області (рис. 1.1).

Площа району 950 кв. км. (95 тис. гектарів). Населення - 19 тис. жителів.

Рельєф району різноманітний. Поверхня його сильно порізана густою сіткою річкових долин, глибоких балок і ярів. Характерні також гриви, горби і куполи. Особливо багата балками і ярами північно-східна частина району. Тут балки врізаються у водорозділ на 3-3,5 км., поповнюючи водами басейни річок Сіверський Донець і Дон. В південно-західній частині балок і ярів значно менше. Тут знаходяться витоки річок басейну р. Дніпро.

Територіально-адміністративний устрій Добропільського району за часи свого існування декілька разів змінювався. Так, в 1962 році Добропільський район, зовсім зник з карти Донеччини: Добропільщину разом з Олександрівщиною обєднав Красноармійський район. І лише 8 грудня 1966 року Добропільський район було відновлено. До його складу увійшло вісім сільських і одна селищна ради. Адміністративним центром цього утворення стало місто Добропілля.

Зараз Добропільський район - це 10 сільських і 1 селищна ради, які обєднують 62 населених пункти ( табл 1.1).

Населення району на перевищує 17,1 тисяч, з яких приблизно половина працездатних. Близько 3,4 тисячі дітей, майже 6 тисяч пенсіонерів (дод. 1).

Рисунок 1.1 Добропільський район

Таблиця 1.1

Адміністративно-територіальний розподіл

№ п/пМіські, селищні, та сільські радиЗагальна площа території (тис. км2)Кількість населенняСелищні ради 1.Святогорівська селищна рада84,433112Сільські ради 1.Ганнівська сільська рада57,1411592.Добропільська сільська рада48,7815483.Золотоколодязька сільська рада122,7715494.Криворізька сільська рада132,2423525.Никанорівська сільська рада69,2510506.Нововодянська сільська рада65,999657.Октябрьська сільська рада79,6510688Новоторецька сільська рада82,8611669.Світлівська сільська рада110,16275110.Шилівська сільська рада96,061072Усього:949,3317792

.2Кліматичні умови

Клімат Добропільського району різко-континентальний. Середня температура січня - -6,5º С, липня +21º С. За агрокліматичним районуванням Донецької області Добропільський район віднесено до другого помірно-засушливого району, для якого характерні жарке літо і помірно холодна зима. Початок літнього періоду спостерігається в першій декаді травня, зимового - в третій декаді листопада.

Взимку дують південно-східні та східні вітри. Їх середня швидкість становить близько 5-6 метрів за секунду. Крім того, у зв'язку з тим, що повітряні маси, що надходять зі сходу містять в собі дуже низьку вологість, вони провокують виникнення суховіїв навесні. Але суховії - це не єдиний недолік місцевого клімату. Бувають сильні зливи, іноді з градом, або зимні відлиги, які переходять в ожеледиці (дод. 1).

1.3Характеристика ґрунтового покриву

Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів грунтів. На лісовидних породах утворилися гумусні чорноземи. У заплавах річок і балок лугові чорноземи, луго-болотні, переважно із засоленими грунтами. Для грунтового покрову більшої частини Донецької області характерні чорноземи, в північних районах зустрічаються дернові слабоопідзолені грунти, вздовж узбережжя Азовського моря - слабосолоніі чорноземи і солонці. Всього на карті області виділено 60 видів грунтів.

Земельний фонд Донецької області на 01.01.99 р. становить 2651,7 тис. га. З них близько 80% площ зайнято сільськогосподарськими землями. Вміст гумусу за останні 15 років зменшився на 0,35%. Донецька область має 68% еродованих земель. Промислові підприємства порушили близько ЗО тис.га сільськогосподарських угідь. У кінці ХХ ст. рекультивації підлягають 5 тис.га (дод. 1).

Ндер- 0-0,05м - дернина з великою кількістю корінців рослин, сірий до темно-сірого, пухкий, зернистий. Перехід і межа поступові за зменшенням кількості корінців. Піщано-пилуватий легкий суглинок.

Но ? 0,05-0,35м-темно-сірий до чорного, пухкий, слабо освітлений до низу, але залишається майже чорним. В масі матеріал не кипить з НСІ, грудковато-зернистий, піщано-пилуватий легкий суглинок, багато кротовин і червориїн, переважно з чорним, або палево-темно-сірим заповненням, перехід і межа дуже поступові за легким освітленням матеріалу. нік.

Нрк - 0,35-0,6м - cірий до темно-сірого, з легким палевим відтінком, що посилюється до низу, пухкий, грудкувато-зернистий легкий суглинок, зі слідами активної діяльності землериїв ? багато кротовин діаметром 10-12 см з корінцями окремих трав та дерев.

Рисунок 1.2. Грунтовий прфіль чорнозему звичайного

Рhk - 0,6-0,75м - палево-сірий, пухкий неоднорідно забарвлений, значно переритий землериями, крупногрудкувато-зернистий легкий суглинок. Рк - 0,75-1,0 м, - світло-палевий пухкий карбонатний лесоподібний пилуватий легкий суглинок, з грудкувато-розсипчатою структурою.

bg+Pк -1,0-1,2 м - палево-буроватий, пухкий, лесовидний зцементований карбонатами, злегка озалізнений легкий суглинок, з грудкувато-розсипчатою структурою.

Bg -1,35-2,05 м. - палевий лесоподібний суглинок, пухкий розсипчастий. По всьому горизонту прослідковуються карбонатні плями, трубочки та конкреції СаСО3.

1.4 Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних обєкті

Водні ресурси області формуються за рахунок транзитної притоки поверхневих вод по р. Сiверський Донець, місцевого річкового стоку, що формується в межах області, стiчних, шахтних і кар'єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод, потужність яких в Донецькій області затверджено і зареєстровано більше 1,0 млн. куб. м/добу.

Природний стік річок, який формується у межах областi, регулюється 157 водосховищами загальним об'ємом біля 886 млн. м3 і 1566 ставками загальним об'ємом бiльше 200 млн. м3. Найбільші водосховища - Курахівське, Вуглегірське, Старобешівське, Клебан-Бикське, Карлівське, Палопольське, Старокримське та Краснооскольське.

Окрім регуляції річкового стоку водосховищами та ставками, природний дефіцит води покривається за рахунок каналу Сіверський Донець-Донбас, який на 80% забезпечує область питним водопостачанням.

По території області протікає 246 річок довжиною більше 10 км. Це всього лише 1% від загальної кількості річок України. З них, згідно класифікації Водного кодексу, усього одна відноситься до великих - Сіверській Донець, вісім до середніх - Казенний Торець, Лугань, Кальміус, Міус, Кринка, Самара, Вовча та Мокрі Яли. Решта річок відноситься до категорії малих.

З півдня на північ через Добропільський район протікає р. Казенний Торець зі своєю притокою р. Грузька, а зі сходу на захід - р. Бик (притока Самари)(рис. 1.3), яка зливається зі своїми притоками: р. Водяною - в с. Криворіжжі і р. Гришинка - в с. Юр'ївка. Неподалік с. Новотроїцького бере свій початок р. Самара, а біля с. Нововодяне її притока - друга р. Водяна. Всі річки невеликі і неглибокі, влітку пересихають і міліють, а з початку грудня і до середини березня покриваються льодом. Є кілька водойм штучного походження.

Рисунок 1.3. Річка Бик у Добропільському районі

РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСЬКО-ВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ

Добропільський район - сільськогосподарський. Ґрунти, в основному, чорноземи, на берегах річок - лугові. Більша частина ґрунтів розорана і обробляється для вирощування зернових і технічних культур - озимої та ярої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику та інших. Розвинене також тваринництво, птахівництво, бджільництво, садівництво, на штучних водоймах - розведення риби.

В підземних надрах Добропільщини великі запаси камяного вугілля. Видобуток вугілля на території району ведуть 4 шахти - «Добропільська», «Алмазна» (колишня шахта ім. РСЧА), «Білозерська» і «Білицька»(табл. 2.1).

Клас шкідливості підприємств та розміри санітарно-захисних зон наведено в таблиці(табл.2.2). Відомості про промислові підприємства та їх галузева специфіка наведені в таблиці 2.3.

Район багатий на поклади пластичних і вогнетривких глин, які використовуються для виробництва кераміки та будівельних матеріалів. Їх видобутком біля с. Октябрського займаються ЗАТ «Глини Донбасу», ТОВ «Донкерампромсировина», ЗАТ «Вогнеупорнеруд», АТЗТ «Веско». Глини Добропільщини експортуються майже в десяток країн для виробництва кераміки.

З 1967 р. проводиться промисловий розлив мінеральної води «Золотий Колодязь», яку знають і цінують не тільки в області, але й далеко за межами України.

Поклади піску знаходяться на території Світлівської, Ганнівської, Криворізької, а каменю - Шилівської, Октябрської та Новоторецької сільських рад (рис.2.1).

Рисунок 2.1. Промисловість Добропільського району на карті Донецької області

Транспортний комплекс міста представлений різними формами власності: ТОВ „Добропільське АТП, ВП „Добропільська автобаза ТОВ „ДТЕК Добропіллявугілля, КП „Добропільський міський транспорт та власниками приватного автотранспорту.

Таблиця 2.1

Перелік екологічно небезпечних обєктів

№з/пНазва екологічно небезпечного обєктуВид економічної діяльностіВідомча належність (форма власності)12341.ВП ш. Добропільська, ДП ДобропіллявугілляВидобувна промисловістьДержавне підприємство2.ВП ш. Алмазна ДП ДобропіллявугілляВидобувна промисловістьДержавне підприємство3.ВП ВП ш. Білицька ДП ДобропіллявугілляВидобувна промисловістьДержавне підприємство4.ВП ш. Новодонецька ДП ДобропіллявугілляВидобувна промисловістьДержавне підприємство5.ПАТ «ДТЕК ЦЗФ «Добропільська»Переробна промисловістьПАТ6.ПАТ «ДТЕК ЦЗФ «Октябрьська»Переробна промисловістьПАТ7.ЗАТ «Глини Донбасу»Видобувна промисловістьЗакрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями8.ТОВ «Донкерампромсировина»Видобувна промисловістьТовариство з обмеженою відповідальністю

Таблиця 2.2

Клас шкідливості підприємства та розміри санітарно-захисних зон

Промислове підприємствоКлас шкідливості підприємстваРозміри СЗЗПідприємство по видобуванню камяного вугілля та глиниV50

Таблиця 2.3

Відомості про промислові підприємства та їх галузева специфіка

Комплекс галузіНазва підприємстваКоротка характеристикаКат. Небезп.Видобувна промисловістьВП ш. Добропільська, ДП ДобропіллявугілляПідприємство по видобуванню вугілляVВидобувна промисловістьВП ш. Алмазна ДП ДобропіллявугілляПідприємство по видобуванню вугілляVВидобувна промисловістьВП ВП ш. Білицька ДП ДобропіллявугілляПідприємство по видобуванню вугілляVВидобувна промисловістьВП ш. Новодонецька ДП ДобропіллявугілляПідприємство по видобуванню вугілляVПереробна промисловістьПАТ «ДТЕК ЦЗФ «Добропільська»Підприємство по видобуванню та збагаченню вугілляVПереробна промисловістьПАТ «ДТЕК ЦЗФ «Октябрьська»Підприємство по видобуванню та збагаченню вугілляVВидобувна промисловістьЗАТ «Глини Донбасу»Добування глини та каолiну <#"justify">РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕНЦІЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ НЕБЕЗПЕК ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ

Потенційна екологічна небезпека-це сукупність ймовірних небезпек для живих природних систем і людини. З поняттям потенційної екологічної небезпеки повязане поняття потенційного екологічного ризику, якмй може визначатися як розрахункова величина і характеризувати цю величину в кількісних та якісних показниках.

Потенційний екологічний ризик - це явище небезпеки потенційного порушення стосунків живих організмів з навколишнім середовищем внаслідок дії природних, антропогенних та техногенних чинників. Частота реалізації потенційного екологічного ризику створює реальний екологічний ризик. Виділяють дві складові ризику: природну, антропогенну. До природних чинників можна віднести такі несприятливі процеси і явища як землетруси, повені, зсуви, несприятливі метеорологічні умови. Джерела і райони можливого порушення довкілля техногенними чинниками вузько локалізовані і, як правило, добре вивчені. Екологічний ризик притаманний територіям де зосереджені промислові виробництва.

.1 Ідентифікація факторів екологічного ризику природного характеру

Ідентифікація факторів ризику - це виявлення найбільш вагомих джерел небезпеки та її ранжування з метою визначення реальної загрози для людини та навколишнього середовища на основі побудови карт ризику; визначення порогів стійкості технічних і екологічних систем; використання імітаційного моделювання.

Згідно Закону України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру № 1281- XIV від 14.12.1999 року Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру, - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи обєкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи обєкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Аварія, катастрофа та інше, стає надзвичайною ситуацією якщо вона набуває певних розмірів, передбачених законом, а також отримає підтвердження (класифікацію) Головного Управління МНС України в Донецькій області, та затвердження експертної комісії при МНС України.

На території міста хімічно небезпечних обєктів немає, але практично 100% території потрапляє в зони хімічного забруднення які можуть виникнути в наслідок аварій на хімічно небезпечних обєктах розташованих на землях Добропільського та Олександрійського районів. Так наприклад, при руйнуванні аміакопроводу „Горлівка - Панютине на території Олександрійського району, в зону хімічного забруднення аміаком потрапляє сел. Новодонецьке. При аварії на Добропільській насосній станції що знаходиться в Північно-східному напрямку на відстані 200 м. від житлової забудови м. Білозерське все місто а також с. Бокове потрапляє в зону зараження хлором.

По ст. Красноармійськ Донецької залізниці транспортуються 60 т. цистерни з зрідженим хлором. У випадку аварії і викиду на м. Добропілля, м. Білицьке і сел.. Водянське потравляють у зону зараження.

За поданням Добропільського районного відділу Головного управління МНС України в Донецькій області на засіданні Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Добропільської міської ради було затверджено перелік надзвичайних ситуацій які можуть виникнути на території Добропільської міської ради:

.Гідродинамічна небезпека

Гідродинамічна небезпека зумовлена наявністю 1321 гідротехнічних споруд загальним обсягом 1810,7 млн. м3. У тому числі:

ü31 водоймища обсягом 1134,6 млн. м3 (ДП "Укрпромводчермет", компанія "Донбасенерго", управління водного господарства та меліорації, Донецьке регіональне управління експлуатації водогосподарчих об`єктів);

ü1004 ставків обсягом 400,6 млн. м3;

ü136 ставків шахтних вод обсягом 32,1 млн. м3;

ü150 шламонакопичувачів, хвостосховищ, мулонакопичувачів обсягом млн. м3 (підприємств вугільної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики).

Оцінка сумарних можливих зон підтоплення характеризується площею 400,4 км2, кількість населених пунктів, що підтоплюються, - 115 із населенням 181,4 тис. чоловік.

.Екологічна небезпека

Екологічна небезпека зумовлена:

üнадзвичайними ситуаціями, пов'язаними з гідродинамічними аваріями на шламонакопичувачах, хвостосховищах, мулонакопичувачах;

üнаявністю на території області 359 складів пестицидів із загальною наявністю 18 тис. тонн добрив, з яких 243 тони - високотоксичних, що заборонені до застосування;

üнаявністю 2,7 млрд. тон токсичних промислових відходів із щорічним приростом 160 млн. тон.

Географічні і кліматичні умови області обумовлюють виникнення на її території надзвичайних ситуацій природного характеру:

геологічні:

üзсуви, карстові провали;

üосідання (провали) земної поверхні.

У межах області зареєстровано 6 ділянок 2-ї категорії (інтенсивного розвитку зсувів) і 12 ділянок 3-ї категорії (зсувні стаціонари).

До метеорологічних надзвичайних ситуацій, що виникають на території області, відносяться:

üсильні вітри (шквали), що супроводжуються сильним дощем із крупним градом та сильними пиловими бурями;

üсильні дощі (більш 100 мм) - спостерігаються з періодичністю 1 раз на 3 роки, носять локальний характер і викликаються виходом на територію області південних циклонів;

Донецька область відноситься до районів, небезпечних у зимовий період - по сильній ожеледиці, сильному снігопаду і сніговим заметам, що набувають характер стихійного лиха внаслідок масового порушення функціонування енергосистем, комунального господарства, об'єктів водопостачання, транспорту промислових об'єктів, суттєвого порушення життєдіяльності населення.

Протягом останіх пяти років в Добропільському районі зареєстровано 4 НС природного характеру (табл. 3.1). Збільшення кількості надзвичайних ситуацій відбулося переважно за рахунок медико-біологічних та метеорологічних НС. Кількість гідрологічних НС у 2011 році порівняно з 2010 роком у кількісному відношенні не змінилася, проте були сприятливі зміни в масштабах територіального поширення, і за впливом на безпеку життєдіяльності людей та об'єктів господарювання. (рис. 3.2).

Рисунок 3.1. Динаміка кількості НС, загиблих та постраждалих в НС

Таблиця 3.1

Кількість та групи надзвичайних ситуацій природного характеру

№Групи НС200920102011201220131Геологічні небезпечні явища (землетруси,зсуви, провали)1----2Метеорологічні небезпечні явища-1--13Гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки)1----4Лісові та торфяні пожежі-----Всього 21--1

Рисунок 3.2.Розподіл кількості НС природного характеру, які виникли у 2013 році за регіонами України

3.2 Індикація факторів екологічного ризику техногенного характеру

У складі техносфери області значну частину займають потенційно небезпечні об'єкти, аварії на яких супроводжуються тяжкими соціально-економічними й екологічними наслідками.

За технічними та технологічними особливостях в області виділяється наступний комплекс потенційно небезпечних виробництв, що є джерелами надзвичайних ситуацій техногенного характеру:

üпромислові підприємства - вугільної промисловості, чорної металургії, кольорової металургії, хімічної промисловості, машинобудування;

üсистеми життєзабезпечення населення і забезпечення функціонування господарського комплексу - енергетики, водопостачання, газопостачання, теплопостачання, транспорту (автомобільного, залізничного, повітряного, морського, трубопровідного).

Виникнення на цих структурних підрозділах економіки області надзвичайних ситуацій може призвести до створення ряду небезпек для життєдіяльності населення.

Такими небезпеками є: хімічна небезпека, радіаційна небезпека, пожежо-вибухонебезпека, гідродинамічна небезпека, екологічна небезпека.

Хімічна небезпека

Хімічна небезпека визначається наявністю в області 171 хімічно небезпечних об'єктів, у тому числі 7 - першого ступеню, 6 - другого ступеню, 104 - третього ступеню, 54 - четвертого ступеню хімічної небезпеки.

В області зосереджено 43,3 тис. тонн СДОР, у тому числі 27,8 тис.тон аміаку, 1130 тонн хлору.

Найбільші запаси СДОР зосереджені на підприємствах обласних організацій: Укрпромводчермет - 830 т., Донецькоблводоканал - 150 т., а також на підприємствах металургійного комплексу - 6,5 тис. т., хімічного комплексу - 26,2 тис. т., м'ясо-молочної промисловості - 0,6 тис. т.

Оцінка ступеня хімічної небезпеки показала, що 40 адміністративно-територіальних одиниць області є хімічно небезпечними (24 міста, 16 сільських районів).

Можлива зона хімічного зараження складає 8,3 тис. км2 (31% території області), сумарна чисельність населення - 3,5 млн. чоловік (70% населення області), у тому числі по аміакопроводу ці параметри складають 5,2 тис. км2 і 941,0 тис. чоловік.

Пожежо-вибухонебезпека

Пожежо-вибухонебезпека визначається наявністю:

ü54 промислових підприємств із пожежо-вибухонебезпечними технологіями і наявністю 467 тис. твердих і рідких пожежо-вибухонебезпечних речовин. В основному це підприємства металургійного, паливного, енергетичного комплексу області;

ü25 складів вибухових речовин із наявністю 4166,9 тон продукції;

ü62 вугільних шахт із підвищеною пожежо-вибухонебезпечністю гірських виробіток; проходженням по території області продуктопроводів Луганськ - Анадоль - Мелітополь, Лисичанськ - Кременчук для транспортування нафтопродуктів, 12 магістральних газопроводів із 73 відводами до міст, населених пунктів та промислових об'єктів;

ü13765 житлових багатоповерхових будинків, у тому числі 2449 підвищеної поверховості, 9891 - обладнані постачанням природним і зрідженим газом.

Оцінка можливих зон ураження при виникненні надзвичайних ситуацій на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах показує, що можливі зони поразки можуть досягати площі до 60 км2 із населенням до 71 тис. чоловік.

Поширення спалахів інфекційних захворювань людей рівномірно розподіляється по всій території області. Частіше відзначаються інфекційні захворювання серед міського населення.

Таким чином, на території області є висока можливість виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру загальнодержавного і регіонального рівня.

Виникнення надзвичайних ситуацій порушує життєдіяльність області і створює великі зони повторного ураження, потребує залучення значних сил і засобів для ліквідації їх наслідків і проведення широкомасштабних заходів щодо захисту населення на більшій частині території області.

Загроза виникнення надзвичайних ситуацій створює необхідність постійної готовності до дій органів управління і сил цивільної оборони до виконання функцій із захисту населення і територій, а також виконання завдань з ліквідації надзвичайних ситуацій.

Періодом з 2009 по 2013 роки в Добропільському районі зареєстровано 11 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, які на третину зменшились порівняно із попередніми роками (рис. 3.3).

Рисунок 3.3.Розподіл кількості НС техногенного характеру, що виникли у 2013 році за регіонами України

За видами НС техногенного характеру в Добропільському районі розподілилися на:

.НС, пов'язаних із пожежами та вибухами - 4;

.НС на транспорті - 4;

.НС унаслідок аварій на системах життєзабезпечення - 2;

.НС унаслідок раптового руйнування будівель та споруд - 1;

.НС, пов'язані із аваріями на електроенергетичних системах - 1(табл.3.2);

В внаслідок цих HC загинуло 6 осіб та постраждало - 24 (з них 3 дитини).

Найбільшу кількість загиблих у НС техногенного характеру зареєстровано внаслідок пожеж та вибухів та аварій на транспорті.

Найбільшу кількість постраждалих зареєстровано унаслідок НС на транспорті. В середньому в кожній НС, пов'язаній із пожежами гинуло троє осіб та одна особа травмувалася, а в кожній НС унаслідок аварій на автомобільному транспорті - гинуло п'ять та травмувалось троє осіб.

Матеріальні збитки внаслідок НС техногенного характеру протягом пяти останіх років становили близько 9 млн. гривень.

Головними причинами виникнення НС техногенного характеру, які виникли у 2009-2013 роках, були:

порушення правил дорожнього руху;

недотримання правил пожежної безпеки;

порушення вимог технологічних процесів;

застарілість та фізична зношеність обладнання, комунікацій тощо.

Таблиця 3.2

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

№Група НС200920102011201220131Транспортні аварії2--112Пожежі, вибухи-211-3Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР)-----4Аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР)-----5Раптове зруйнування споруд----16Аварії на електроенергетичних системах -----7Аварії на комунальних системах життєзабезпечення-1-1-8Аварії на очисних спорудах-----9Гідродинамічні аварії-----10Всього 23132

За результатами аналізу виникнення надзвичайних ситуацій різних типів визначаємо питому вагу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру різних груп та видів (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Питома вага НС, %

Вид НСКількістьПитома вага у %Техногенного характеру1173,33Природнього характеру426,67Всього15100

Зберігаються високими ризики виникнення НС природного (особливо гідрометеорологічних, геологічних та медико-біологічних НС) та техногенного (особливо пожеж ,вибухів), аварій на транспорті та в системах життєзабезпечення) характеру, що потребує зосередження діяльності єдиної державної системи цивільного захисту на заходах із запобігання виникненню НС (Рис. 3.4).

Отже, протягом 2013 року в Донецькій області збереглась тенденція до зменшення загальної кількості надзвичайних ситуацій.

Збільшення кількості постраждалих в НС сталося через інфекційні захворювання та отруєння неякісними продуктами харчування.

Визначивши питому вагу надзвичайних ситуацій на території Добропільського району Донецької області ми встановили, що питома вага надзвичайних ситуацій природного характеру є меншою (26,67%), ніж надзвичайних ситуацій техногенного характеру (73,33%).

РОЗДІЛ VІ. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ БАЛАНСУ КИСНЮ

Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного кисню тісно повязана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні.

Загальна методика розрахунку відновлення - споживання атмосферного кисню запропонована в роботах В. Владімірова (1982, 1990). Згідно цієї методи, для розрахунку балансу відновлення - споживання атмосферного кисню необхідно визначити:

. Загальний обєм відновлення кисню на території, виходячи з характеристик природних і штучних біогеоценозів (екосистема).

. Загальний обєм споживання атмосферного кисню при викиді забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами.

. Обєм оптимального споживання кисню.

Обєм відновлення атмосферного кисню на території визначають, виходячи з обєму щорічного відтворення і-тимм рослинним угрупуванням.

Загальний обєм відтвореного кисню визначається, як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою:

ПВ = ? Sбгц і*Y, т/рік, (4.1)

де ПВ- регіональне відтворення кисню;

Sбгц і- площа і-го біогеоценозу, км2;

Y - щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, т/км2.

Таблиця 4.1

Виробництво кисню рослинним угрупуванням

Вид біогеоценозуЩорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, (т/км2)Змішаний ліс1000-1500Рілля500-600Пасовища400-5000Водна поверхня100Місто80-100

Загальний обєм відтвореного кисню коригується на коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна забрати на потреби промисловості.

Відомо, що 60 % всього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують на забезпечення своїх біологічних потреб. Цей коректуючий коефіцієнт дорівнює 0,04, що характеризує 4 % використання промисловістю відтвореного кисню.

Фактичне споживання кисню розраховують виходячи з обємів викидів забруднюючих речовин, які поступають від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, при чому визначають обєми тих забруднювачів, які звязують атмосферний кисень. Основними з них є оксид вуглецю, оксид азоту та сірчистий ангідрид.

Перехід від обємів забруднювачів до обємів спожитого кисню здійснюється за формулами, які залежать від молярних мас забруднювачів речовин. Так, для оксидів вуглецю (СО) такий перехідний коефіцієнт рівний 0,571, для оксиду азоту (NО2) - 0,696, а для сірчистого ангідриду (SO2) - 0,5.

Обєм спожитого кисню можна розрахувати за допомогою формули:

ПС = 0,571*V(СО) + 0,696 V(NО2) + 0,5 V(SO2), т/рік (4.2)

де: V(СО), V(NО2), V(SO2) - сумарні обєми викидів оксидів вуглецю, оксиду азоту та сірчаного ангідриду від пересувних та стаціонарних джерел забруднення, т/рік.

Баланс відтворення кисню П (т/рік) визначають за формулою:

П = 0,04*ПВ - ПС, т/рік, (4.3)

де 0,04 - коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна використати для потреб промисловості без нанесення певної шкоди екосистемам регіону або області;

ПВ - обєм відтвореного кисню, т/рік;

ПС - обєм спожитого кисню, т/рік.

Якщо П?0 - екологічна рівновага не збережена, якщо П>0 - екологічна безпека збережена.

Таблиця 4.2

Вихідні дані

Площа біогеоценозів, км2Змішаний ліс4Рілля67Пасовища0,034Водна поверхня0,004Місто34Обєми викидів стаціонарними джерелами, тис. тОксид вуглецю0,005Оксид азоту4,9Сірчистий ангідрид87Обєми викидів пересувними джерелами, тис. тОксид вуглецю36,7Оксид азоту56Сірчистий ангідрид34

Розрахунок:

Загальний обєм відтвореного кисню:

Пв=(4*100)+(67*500)+(0,034*400)=36634 т/рік;

Обєм спожитого кисню для стаціонарних джерел:

Псс=(0,571*5)+(4900*0,696)+(0,5*87000)=46913,3 т/рік;

Обєм спожитого кисню для пересувних джерел:

Псс=(0,571*36700)+(0,696*56000)+(0,5*34000)=76931,7 т/рік;

Загальний обєм спожитого кисню:

Пс=46913,3+76931,7=123845 т/рік.

Баланс відтворення кисню:

П=0,04*36634-123843=-122379,6

Отже, баланс відтвореного кисню Пс=-122379,6 т/рік, тбто П?0 - це означає що екологічна рівновага не збережена,негативний екологічний баланс, територія небезпечна.

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ

Оцінку екологічної безпеки промислового обєкта здійснюють за основними напрямками:

.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового обєкта в умовах нормальної експлуатації

Для характеристики цього напряму використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки Кн , що характеризує ступінь потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації при дотриманні всіх екологічних нормативів. Даний коефіцієнт вимірюється в балах і залежить від класу небезпечності підприємства. Для підприємств 1-го класу небезпеки він рівний 400, 2-го - 100, 3-го - 36, 4-го - 4, 5-го - 1.

.2 Оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками

Для характеристики цього напрямку використовують:

Показник перевищення нормативної зони забруднення S. Цей коефіцієнт характеризує ступінь перевищення нормативів забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючої речовини в приземному шарі атмосфери.

S=?(Rсзз+V*Sпідп/?)2+Sзабр/?(Rсзз+V*Sпідп/?)2 (5.1)

де: Rсзз - радіус санітарно-захисної зони, м;

V - обєм викиду забрудненої речовини в атмосферу, м3/с;

Sпідп - площа підприємства, м2;

Sзабр - площа зони забруднення підприємства, м2.

Sсзз=?*R2 (5.2);

S=(15…25%)Sсзз (5.3);

S=(5…10%)Sсзз+Sсзз (5.4).

Показник перевищення нормативу обєму викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Vа - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу над нормативними рівнями гранично допустимих викидів.

Va=Mсум / Mгдв (5.5);

Mсум=?(Mі / Cгдв і)bі (5.6);

Mгдв=?(Mгдв і / Cгдв і)bі (5.7).

де, Mі - кількість і-тої шкідливої речовини фактично викинутої в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства, т/рік;

Mгдв і - гранично-допустимий викид і-тої шкідливої речовини, т/рік;

bі - коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини, який залежить від класу небезпечності речовини. Для речовини 1-го класу небезпечності рівний 1,7, 2-го - 1,2, 3-го - 1,0, 4-го - 0,9.

Показник перевищення нормативного обєму скидів шкідливих речовин у водойми.

Vв - безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС. Розраховується аналогічно попередньому показнику, з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче і т.п.).

Показник перевищення нормативного обєму відходів.

Vвід - безрозмірний коефіцієнт, що характеризує ступінь перевищення реального обєму вивезення і складування відходів над нормативними.

.2.5 Показник перевищення нормативних рівнів фізичних впливів.

Vфв - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук) над нормативними величинами.

.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій.

Коефіцієнт озеленення зони дії.

Коз - характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі, коли зона забруднення переважає зону дії, цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зони забруднення.

Коз=Sд/Tоз+Sд (5.8)

Tоз=(1…10%)Sсзз (5.9)

Sд=?(Rсзз+V*Sпід/?)2 (5.10)

Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії.

Клюд - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселення ареалу шкідливої дії підприємства:

Kлюд=Нр+Рн/Нр (5.11)

де: Нр - нормативна щільність населення, приймається одна людина на 1 га;

Рн - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Рн=0,8-1,2).

Коефіцієнт цінності території в межах ареалу.

Безрозмірний коефіцієнт який характеризує природну, суспільну, культурну, історичну, рекреаційну та інші цінності території в межах ареалу дії підприємства. Визначається експериментальним методом. Ктер=1-5.

.4 Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємств

Відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів.

Rінт=Kоз*Kлюд*Kтер*S*Vа*Vв*Vвід*Vфв*Kн (5.12);

Rінт?Kн - підприємство екологічно безпечне;

Rінт>Kн - підприємство екологічно небезпечне.

Розрахунок:

Ми досліджуємо підприємство ДРЕС, яке відноситься до 1 класу небезпеки.

Зназодимо показник перевищення нормативної зони забруднення S:

Вихідні дані:

Sсзз=1000 м², так як клас небезпеки підприємства І;

Sпідр= 400м²;

Sзабр=600 м²:

Rсзз=17,8;

V=0,003.

S=(3,14(17,8+0,003*(400/3,14))2+600)/(3,14(17,8+0,003*(400/3,14)))2= 1,57

Розраховуємо показник перевищення нормативу обєму викидів шкідливих речовин в атмосферу:

Mсум=?(2,4/0,01)1,2 + (4,7/0,15)1,0 + (45/0,2)0,9 = 718,2+31,3+130,9 = 880 т/рік

Mгдв=?(3,4/0,01)1,2 + (6,9/0,15)1,0 + (29/0,2)0,9 = 1190+6+88,2 = 1184,2 т/рік

Va=Mсум / Mгдв = 880 / 1184,4 = 0,74.

В даному випадку Mсум не перевищує, Mгдв в межах норми.

Розраховуємо коефіцієнт озеленення зони дії:д=3,14*(17,8+0,003*400/3,14)2 = 1038;

Tоз= 1000/10 = 100;

Коз=1038/100+10,38 = 0,91.

Розраховуємо коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії:

Kлюд= 1 + 1/1 = 2.

Зназодимо інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства:

Rінт=0,91*2*2*1,57*0,74*1*1*1*400 = 1691,58.

Отже, так як Rінт = 1691,58, тобто є більшим ,ніж коефіцієнт норм екологічної небезпеки Kн = 400, тому підприємство ДРЕС вважається екологічно небезпечним.

РОЗДІЛ 6. ОЦІНКА РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВЯ НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ.

Сьогодні відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", з метою науково-методичного забезпечення функціонування системи державного соціально-гігієнічного моніторингу в нашій державі затверджені методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря", які вміщують оцінку рівня канцерогенного та неканцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту, яке сформоване за рахунок промислових викидів, життєдіяльності населення та процесів трансформації.

Методологія оцінки ризику - це вибір оптимальних у даній конкретній ситуації шляхів усунення або зменшений ризику, він складається з трьох взаємопов'язаних елементів: оцінка ризику; управління ризиком; інформування про ризик.

Саме їх сукупність дозволяє не лише виявити існуючі проблеми, розробити шляхи їх вирішення, а й створити умови для практичної реалізації цих рішень.

При цьому визначення ризику від забруднення атмосферного повітря дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість можливих порушень здоров'я при різних сценаріях його впливу, а ще й встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з управління факторами ризику на індивідуальному та популяційному рівнях.

Визначення факторів ризику, доведення їх ролі у порушенні здоров'я людини, а також кількісна характеристика залежностей шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє оцінити реальну загрозу здоров'ю населення, що проживає на певних територіях, і дає об'єктивні підстави для впровадження профілактичних заходів.

Оцінка ризику. Повна, або базова, схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів, а саме: ідентифікацію небезпеки; оцінку експозиції; характеристику небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь"); характеристику ризику.

Ідентифікація небезпеки. Головним завданням цього етапу є відбір пріоритетних, індикаторних хімічних речовин, вивчення яких дозволить з достатньою точністю охарактеризувати рівні ризику порушення стану здоров'я населення та джерела його виникнення. Пріоритетність досліджуваних речовин визначають на основі даних щодо їх біологічної активності, у т.ч. канцерогенної, фізико- хімічних властивостей, які обумовлюють особливості поширеності і поведінки їх у навколишньому природному середовищі та впливу на організм людини, залежності розвитку негативних ефектів (специфічних і неспецифічних) від шляху надходження речовини в організм. При цьому, як правило, використовують вторинні джерела інформації (аналітичні огляди, звіти, довідники, бази даних), що вже містять висновки висококваліфікованих експертів про небезпечні властивості даної речовини.

Оцінка експозиції - етап оцінки ризику, у процесі якого встановлюється кількісний рівень надходження речовини до організму людини певним шляхом. Він передбачає визначення шляху розповсюдження у навколишньому середовищі і впливу на організм забруднюючої сполуки, вивчення її концентрацій, установлення терміну дії і загальної тривалості впливу, оцінки чисельності популяції, яка знаходиться або вірогідно може знаходитись під впливом шкідливого чинника.

Кількісна характеристика експозиції передбачає визначення концентрації хімічних сполук, що впливають на людину, орієнтуючись на дані: моніторингових досліджень; моделювання поширеності та поведінки хімічних сполук у повітряному (навколишньому природному) середовищі; комбінації результатів моніторингових спостережень із даними, отриманими на основі моделювання.

Концентрація речовини у зоні спостережень (місце перебування людини) визначається як середньоарифметична величина концентрацій, що мали місце протягом періоду експозиції, або як максимальна концентрація за обмежений час (у залежності від постановки завдання).

Для оцінки ризиків, зумовлених хронічним впливом хімічних речовин, мають застосовуватись середньорічні концентрації та їхні верхні 95%-ві довірчі межі. При визначенні ризиків гострих (екстремальних, аварійних) ситуацій терміном до 24 год використовуються максимальні концентрації.

Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров'я людей, теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних сполук, що можуть діяти у цьому місці. Однак, реально допускається обмеження їх числа пріоритетними (індикаторними) для даної території речовинами. Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх токсичні властивості, розповсюдження у навколишньому середовищі, стійкість, здатність до біокумулящї та міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні ефекти (незворотні, віддалені) та вдсельність населення, на яке потенційно вони можуть впливати.

Результатом даного етапу оцінки ризику є визначення середньої добової дози (LADD), формула розрахунку якої за інгаляційного впливу речовини з атмосферного повітря має вигляд:

LADD = [(Ca*Tout*Vout)+(Ch*Tin*Vin)]*EF*ED/(BW*AT*365) (6.1)

де: LADD - середня добова доза речовини, мг/кг-доба;

Са - концентрація речовини в атмосферному повітрі, мг/м3;

Ch - концентрація речовини у повітрі приміщення, мг/м3;

Tout - час, що проводиться поза приміщенням, год/доба;

Tin - час, що проводиться у приміщенні, год/доба;

Vout - швидкість дихання поза приміщенням, м/год;

Vin - швидкість дихання у приміщенні, м /гад;

EF - частота впливу, днів/рік;

ED - тривалість впливу, років;

BW - маса тіла, кг;

AT - період осереднення експозиції, років;

365 - число днів у році.

Характеристика небезпеки. Головним завданням етапу є узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів, безпечних рівнів впливу (референтних доз та концентрацій), критичних органів/систем та негативних ефектів, що можуть виникати за дії певної речовини або групи речовин. Дія хімічних сполук зумовлює широкий спектр шкідливих ефектів, які залежать від шляху та тривалості надходження в організм, рівнів доз або концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із ефективних доз (критичний ефект, критичні органи/системи). При цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає, що:

для не канцерогенних речовин та канцерогенів негенотоксичної дії передбачається наявність порогових рівнів, нижче від яких шкідливі ефекти не виникають;

канцерогенні ефекти, обумовлені дією генотоксичних канцерогенних чинників, можливі за дії будь-яких доз,дно викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду сполук відсутні порогові рівні.

Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна недіюча доза, мінімальна доза, що викликає пороговий ефект.

Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального ризику - референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення референтної дози не обов'язково пов'язане із розвитком шкідлігаого ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо. У зв'язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнта (НQ) та індекси (НІ) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь" та спектра шкідливих ефектів.

Значення референтних доз/концентрацій деяких хімічних речовин, а також критичних органів та систем, на які вони впливають, наведено у додатку.

Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним параметром є фактор канцерогенного потенціалу (СРF) або фактор нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має розмірність (мг/кг X доба).

Іншим параметром є величина так званого одиничного ризику (UR).

За інгаляційного впливу UR являє собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного канцерогена в концентрації 1 мкг/м3.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку.

Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку досліджуваних речовин, величину експозиції, параметри залежності "доза-відповідь", які було отримано на попередніх етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд небезпеки для здоров'я населення групи сполук.

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними (референтними) рівнями впливу та визначенням коефіцієнта небезпеки:

HQ = AD/RfD або HQ = AC/RfC (6.2)

Де: HQ - коефіцієнт небезпеки;

АD - середня доза, мг/кг;

АС - середня концентрація, мг/м3;

RfD - референтна (безпечна) доза, мг/кг;

RfC - референтна концентрація, мг/м3.

За висновком російських експертів, у разі відсутності референтних доз/концентрацій як еквівалент можна використовувати гранично допустимі концентрації (ГДК) або максимально недіючі рівні чи концентрації (МНР, МНК), установлені за критерієм прямого ефекту на здоровя.

Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов короткотривалого (гострого), підгострого і тривалого впливу хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і відповідних безпечних рівнів впливу має буш аналогічним.

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Критерії неканцерогенного ризику

Характеристика ризикуКоефіцієнт небезпеки (НQ)Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядають як зневажливо малий<1Гранична величина, що не потребує термінових заходів, однак не може розглядатися як досить прийнятна1Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню НQ>1

Для характеристики канцерогенного ризику проводять розрахунок індивідуального та популяційного ризику впливу досліджуваних речовин.

Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику СR здійснюють за формулою:

СR = LADD*SF (6.3)

де: LADD - середня добова доза протягом життя, мг/(кг*доба);

SF - фактор нахилу, (мг/(кг*доба))

Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику проводять визначення популяційного ризику (PCR), який відображає додаткову (до фонової) кількість випадків новоутворень, які можуть виникнути протягом життя внаслідок впливу досліджуваного фактора:

PCR= СR*POP (6.4)

де: СR - індивідуальний канцерогенний ризик;

POP - чисельність популяції, що підпадає під вплив даного фактора, чол.

При оцінці ризиків для здоров'я, зумовлених впливом забруднювачів атмосферного повітря, доцільно орієнтуватися на систему критеріїв, рекомендовану у публікаціях ВООЗ (1996, 1999, 2000рр.) (табл. 6.2).

Аналіз невизначеностей. В кінці кожного етапу оцінки ризику проводять аналіз невизначеностей, що можуть вплинути на достовірність результатів. Невизначеності являють собою часткову відсутність знань або фактичних даних щодо певних параметрів, процесів або моделей. Можливі невизначеності поділяються на три категорії:

невизначеності, зумовлені відсутністю або неповною інформацією, яка необхідна для коректного визначення ризику (наприклад, неповні або неточні дані про джерела забруднення навколишнього природного середовища, якісних та кількісних характеристиках емісії хімічних сполук тощо);

невизначеності, пов'язані із деякими параметрами, які використовують для оцінки експозиції і розрахунку ризику (наприклад, установлення токсикологічних параметрів в експериментальних умовах та екстраполяція їх на населення);

невизначеності, зумовлені пробілами в науковій теорії, яка необхідна для передбачення на основі причинних зв'язків, (неповнота інформації щодо параметрів, ярі застосовуються при аналізі ризику: характеристика популяції, довкілля, фізико-хімічні властивості сполуки тощо).

Таблиця 6.2

Класифікація рівнів ризику

Рівень ризикуРизик протягом життяВисокий (De Manifestis) - не прийнятний для виробничих умов і населення, заходів з усунення або зниження ризику Необхідне здійснення>10-3Середній - припустимий для виробничих умов; за впливу на все населення необхідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих ВПЛИВІВ для вирішення питання про заходи з управління ризиком10-3 - 10 - 4Низький - припустимий ризик (рівень, на якому, як правило, встановлюються гігієнічні нормативи для (населення)104 - 106Мінімальний (De Minimis) - бажана (цільова) величина ризику при проведенні оздоровчих і природоохоронних заходів<106

Оскільки невизначеність властива самому процесу оцінки ризику, в певних випадках вона може бути зменшена шляхом додаткових досліджень чи вимірювань через виділення декількох параметрів, точність визначення яких чинить найбільший вплив на кінцеві оцінки ризику і величину загальної невизначеності.

Невизначеності притаманні усім етапам оцінки ризику і повинні ураховуватись при підведенні підсумку і визначенні елементів управління ризиком.

Управління ризиком є логічним продовженням оцінки ризику. Основні завдання управління ризиком - порівняльне вивчення факторів ризику, установлення вагомості ризиків, їхнє ранжування і виявлення пріоритетів, обґрунтування найкращих в даній ситуації рішень з усунення або мінімізації ризику, а також оцінка ефективності і корегування оздоровчих заходів. Управління ризиком базується на сукупності політичних, соціальних і економічних оцінок отриманих величин ризиків, порівняльній характеристиці можливої шкоди для здоров'я людини і суспільства в цілому, можливих витрат на реалізацію різних варіантів управлінських рішень зі зниження ризику і тих вигод, які будуть отримані в результаті реалізації заходів.

Інформування про ризик

Останнім етапом методології аналізу ризику є інформування про ризик. Інформування про ризик - це процес розповсюдження результатів визначення ступеня ризику для здоров'я людини і рішень щодо його контролю.

На їх основі органи санепідслужби спільно з адміністративними органами, з огляду на пріоритетність як окремих джерел забруднення, так і провідних чинників, які формують найбільш високий і небезпечний рівень ризику для здоров'я населення та стану навколишнього природного середовища, розробляють комплекс профілактичних заходів і черговість їх впровадження.

Цей аспект є принципово новим і відрізняє концепцію ризику від попередніх концепцій, що використовувались при оцінці небезпеки впливу шкідливих факторів оточуючого середовища на населення.

Формальдегід (метаналь, мурашиний альдегід) (від лат. Formica - мурашка) - хімічна речовина з формулою , найпростіший із альдегідів, перший член гомологічного ряду аліфатичних альдегідів. Чистий мономерний формальдегід при звичайних умовах є безбарвним газом із характерним різким запахом. Досить добре розчинний у протонних розчинниках (вода,спирти). Сполука здатна утворюватися в природних умовах, зокрема при фотохімічному окисненні метану або метанолу, при атмосферному тиску і за відсутності каталізаторів.

Подразнюючий газ, викликає дегенеративні процеси в паренхіматозних <#"17" src="doc_zip10.jpg" />.

Діоксид сірки, SO2 ( інші назви: сульфітний ангідрид, сірчистий газ) - безбарвний газ, з різким задушливим запахом.

Надходить через органи дихання, сильно подразнює слизову оболонку, викликає покашлювання, інколи блювання. За перевищення ГДК (залежно від тривалості дії) спричиняє отруєння, гострий бронхіт, втрату свідомості, набряк легенів. У деяких промислових містах, за постійного вмісту в повітрі SO2 в кількості 0,03 mg/l у людей розвивається хронічний катар дихальних органів, конюнктивіт, карієс, малокрівя, порушується функція печінки, знижується імунітет до різних інфекцій. Гранично допустима концентрація (ГДК) SO2 в повітрі - 0,01 mg/l (g/m3).

Діоксид сірки активно впливає на рослинність. Потрапивши у міжклітинний простір листа, SO2 вступає в контакт з мембраною, порушує її цілісність і надходить у клітину, руйнуючи її. Всередині листа SO2 перетворюється на бісульфіти, сульфіти або сульфати, або залишається у вигляді водного розчину SO2. Всі ці сполуки інгібують процес фотосинтезу. Відбувається, також, дезактивація ферментів.

Сірковуглець CS2 - з'єднання сірки з вуглецем, безбарвна рідина з неприємним запахом.

Сірковуглець дуже отруйний. Смертельна доза при вступі всередину становить 1 г. високотоксична концентрація в повітрі - понад 10 мг / л. Має місцеву подразнюючу, резорбтивна дії. Володіє психотропними, нейротоксическими властивостями, які пов'язані з його наркотичним впливом на центральну нервову систему. При отруєнні виникають головний біль, запаморочення, судоми, втрата свідомості. Несвідоме стан може змінюватися психічним і руховим збудженням. Можуть спостерігатися рецидиви судом з втратою свідомості, пригнічення дихання. При прийомі всередину наступають нудота, блювота, болі в животі. При контакті зі шкірою спостерігаються гіперемія і хімічні опіки.

Марганець - сріблясто-білий твердий крихкий метал. Відомі чотири кристалічні модифікації марганцю, кожна з яких термодинамічно стійка в певному інтервалі температур. Нижче 707 0 С стійкий a-марганець, що має складну структуру - у його елементарну комірку входять 58 атомів. Складність структури марганцю при температурах нижче 707 0 С обумовлює його крихкість.

Марганець активно впливає на обмін білків, вуглеводів і жирів. Важливою також вважається здатність марганцю посилювати дію інсуліну і підтримувати певний рівень холестерину в крові. У присутності марганцю організм повніше використовує жири. Порівняно багаті цим мікроелементом крупи (в першу чергу вівсяна і гречана), квасоля, горох, яловича печінка і багато хлібобулочні вироби, якими практично заповнюється добова потреба людини в марганці - 5,0-10,0 мг.

Як було сказано вище, сполуки марганцю викликають токсичну дію на людину. Саме распостранненое захворювання - це синдром Паркінсона. Також слідство цих токсинів бувають захворювання: Центрально - Нервової Системи, пневмонія, рак шлунку і летаргія.

.1 Розрахунок не канцерогенного ризику

За формулою (6.2.) ми розраховуємо коефіцієнти небезпеки для характеристики ризику розвитку не канцерогенних ефектів таких речовин як: формальдегід, діоксид сірки, сірковуглець та сполук марганцю.

Отже,

HQформальд. = 0,003/0,003 = 1;

HQдіокс.сір. = 0,08/0,08 = 1;

HQсірковугл. = 0,7/0,7 = 1;

HQспол.марг. = 0,00005/0,00005 = 1.

Результати розрахунків зводимо у таблицю (6.1.1.)

Таблиця 6.1.1.

РечовинаДоза, мг/кгRfD, мг/кгHQКритичні органиКонцентра- ціяФормальдегід 0,0050,0031Органи дихання0,003Діоксид ссірки0,10,081Органи дихання0,08Сірковуглець0,90,71ЦНС, розвиток0,7Сполуки марганцю0,8*10- 10,000051ЦНС0,00005Сумарний ризик Ні загальний 4Ризик для органівОргани дихання2ЦНС 1ЦНС, розвиток 1

Отже, після розрахунку коефіцієнтів небезпеки, не канцерогенний ризик для здоровя населення за впливу формальдегіду концентрацією 0,003 мг/кг, діоксину сірки 0,08 мг/кг, сірковуглецю 0,7 мг/кг та сполук марганцю 0,00005 мг/кг в атмосферному повітрі є допустимим, ризик виникнення шкідливих ефектів зневажливо малий.

.2 Розрахунок канцерогенного ризику

Розраховуємо середню добову впливу бензапірену на населення міста, де концентрація безапірену в атмосферному повітрі становить 0,91*10- 6 мг/м³.

Використовуючи стандарті дескриптори експозиції, розрахунок проводимо за формулою (6.1.).

LADD = [(0,91*10- 6*8*1,4)+( 0,91*10- 6 *16*0,63)]*350*30/(70*70*365) = =0,11*10- 6 мг/(кг*доба)

Величина індивідуального ризику буде складати:

CR = 0,11*10- 6 * 3,1 = 0,34*10- 6

Враховуючи, що кількість населення в досліджуваному місті 300000 чоловік, розраховуємо величину популяційного ризику:

PCR = 0,34*10- 6 *300000 = 10200*10- 6 = 0,1

Отже за класифікацією рівнів ризику ВООЗ, розрахований ризик буде низьким, тобто допустимим для здоровя населення.

ВИСНОВОК

При виконанні курсової роботи була проведена оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області, тобто досліджені небезпечні природні явища, техногенна небезпека, виявлені антропогенні екологічні фактори, які призвели до порушення екологічної безпеки.

Добропільський район розташований в Північно-Західній частині Донецької області. Рельєф району різноманітний. Поверхня його сильно порізана густою сіткою річкових долин, глибоких балок і ярів. Характерні також гриви, горби і куполи. Клімат Добропільського району різко-континентальний. За агрокліматичним районуванням Донецької області Добропільський район віднесено до другого помірно-засушливого району, для якого характерні жарке літо і помірно холодна зима.

Для грунтового покрову більшої частини Добропільського району характерні чорноземи. З півдня на північ через Добропільський район протікає р. Казенний Торець зі своєю притокою р. Грузька, а зі сходу на захід - р. Бик (притока Самари).

Добропільський район - сільськогосподарський. Ґрунти, в основному, чорноземи, на берегах річок - лугові. Більша частина ґрунтів розорана і обробляється для вирощування зернових і технічних культур - озимої та ярої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику та інших. Розвинене також тваринництво, птахівництво, бджільництво, садівництво, на штучних водоймах - розведення риби.

В підземних надрах Добропільщини великі запаси камяного вугілля. Видобуток вугілля на території району ведуть 4 шахти - «Добропільська», «Алмазна» (колишня шахта ім. РСЧА), «Білозерська» і «Білицька»(табл. 2.1).

Район багатий на поклади пластичних і вогнетривких глин, які використовуються для виробництва кераміки та будівельних матеріалів. Їх видобутком біля с. Октябрського займаються ЗАТ «Глини Донбасу», ТОВ «Донкерампромсировина», ЗАТ «Вогнеупорнеруд», АТЗТ «Веско». Глини Добропільщини експортуються майже в десяток країн для виробництва кераміки.

Протягом 2013 року в Донецькій області збереглась тенденція до зменшення загальної кількості надзвичайних ситуацій.

Збільшення кількості постраждалих в НС сталося через інфекційні захворювання та отруєння неякісними продуктами харчування.

Визначивши питому вагу надзвичайних ситуацій на території Добропільського району ми встановили, що питома вага надзвичайних ситуацій природного характеру є меншою (26,67%), ніж надзвичайних ситуацій техногенного характеру (73,33%).

Визначивши баланс відтвореного кисню Пс=-122379,6 т/рік, ми визначили що П?0 - це означає що екологічна рівновага не збережена,негативний екологічний баланс, територія небезпечна.

При оцінці екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні, ми досліджували підприємство ДРЕС, яке відноситься до 1 класу небезпеки. Розрахувавши показник екологічної небезпеки підприємства ми визначили, що ДРЕС вважається екологічно небезпечним.

Після розрахунку коефіцієнтів небезпеки, не канцерогенний ризик для здоровя населення за впливу формальдегіду концентрацією 0,003 мг/кг, діоксину сірки 0,08 мг/кг, сірковуглецю 0,7 мг/кг та сполук марганцю 0,00005 мг/кг в атмосферному повітрі є допустимим, ризик виникнення шкідливих ефектів зневажливо малий.

Отож, проаналізувавши всі фактори, що впливають на екологічну безпеку регіону можна зробити висновок: на території Добропільського району Донецької області стаються надзвичайні ситуації як техногенного так і природного характеру, що створюють певну екологічну небезпеку для населення, також розміщені промислові об'єкти, які створюють загрозу для оточуючого середовища.

Для забезпечення екологічної безпеки даної області необхідно: утвердження механізмів, які мають забезпечити надійні гарантії не лише остаточної стабілізації економіки, а й утворення необхідних передумов її прискореного зростання; впровадження науково-технологічних інновацій та опанування інноваційного шляху розвитку як головного чинника сталого економічного розвитку; здійснення активної аграрної політики; будівництво нових і реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд, розв'язання проблеми відходів на місцевих і державному рівнях; всебічний розвиток екологічної освіти.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. С.М. Сухарев, С.Ю. Чундак, О.Ю. Сухарева „Основи екології та охорони довкілля Київ.:-2006р.

. Коротун І. М., Коротун Л.К. Природні умови і ресурси України. Рівне, 1997 р.

. Екологічний паспорт Полтавської області за 2006 р.

. Класифікатор Надзвичайних ситуацій в Україні. - К., 1999, 178 с.

. Фізико-географічне районування України/ Маринич О.М., Пархоменко Г.О. - Український географічний журнал, 2003, №1 - с. 129

. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. - К.: НІС, 2001. - 312 с.

7. Сафранов Т.А. Екологічні основи природокористування. -Львів: Новий Світ. - 2000. 248 с.

. Гибс Л.М. Правда о диоксинах. -Иркутск. -1998 г.

. Офіційний сайт міста Пирятин та Пирятинського району.

. Пирятинський район //Павлов В. В. Подорожуючи Полтавщиною. Путівник. - Полтава: АСМІ, 2006. - С. 7.

. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства Україні. - Т.1, 2.- К., 1998.- 544с.

. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології: підручник. К.: Либідь, 1995. - 368 с.

. Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні.- К.:Генеза, 2001. -216с.

ДОДАТОК 1

Рисунок 1. Адміністративно-теоиторіальний устрій Добропільського району на карті Донецької області

Рисунок1.2. Клімат Добропільського району на карті Донецької області

Рисунок 1.3. Грунти Добропільського району на карті Донецької області

ДОДАТОК 2

Референтні концентрації за хрон ічного інгаляційного впливу

РечовинаRfC,КРИТИЧНІ ОРГАНИ СИСТЕМИАзоту діоксид0,04Органи диханняАзотна кислота0,04Органи диханняАкрилова к-та0,001Органи диханняАкрилонітрил0,002Органи диханняАкролеїн0,00002Органи диханняАлюміній та сполуки0,005ЦНС, Органи ДиханняАміак0,1Органи диханняАнілін0,001Селезінка, кровАцетальдегід0,009Органи диханняАцетон30Печінка, нирки, ЦНСАцетонітрил0,06Системн.Ацетонціангідрин0,01Печінка, Органи диханняАцетофенон0,00002ЦНС, Органи дихання Барій та сполуки0,0005Репрод.Бензол0,06Розвиток, кров, ЦНСБерилій та сполуки0,00002імунБромметан0,005ЦНС, Органи дихання, розвитокБрометен0,003Печінка, ШКТБутадієн 1,30,008Репрод Бутанол,2-0,3ЦНСБутеноксид 10,02Органи диханняБутилацетат0,7Органи диханняБутоксіетанол 213Кров Ванадій та сполуки0,00007Органи диханняЗавислі частинки (РМ 10)0,05Органи диханняЗавислі частинки (РМ 2,5)0,015Завислі частинки0,1Органи диханняВінілацетат0,2Органи диханняВінілхлорид0,005розвитокВодень сульфід0,001Органи диханняВодень фтористий0,03Кістковий есист. Органи диханняВодень ціанід0,003ЦНС, гормонГексаметилен-діізоціанат0,00001Органи диханняГексан0,2ЦНС, Органи диханняГексанон 20,005ЦНС, Органи диханняГексахлорбензол0,003печінкаГексахлорбутадієн 0,9Розвиток, системнГексахлоретан0,08ЦНС, системн.Гідразин0,0002Печінка, гормон.Ді (2-етилгексил) фталат0,01Печінка, Органи диханняДиброметан 1,20,0008Нирки, печінка, розвиток, репрод.Діванадій пентооксид 0,00007Органи диханняДілильних двигунів емісії0,005Органи диханняДіетиламін0,00002Органи диханняДиметилгідразин 1,10,00001ПечінкаДіоксан 1,40,8Печінка, ниркиДифтор-1 -хлор етан 1,1 50ЦНС, кровДихлорбензол 1,20,2Нирки, розвиток маси тілаДихлорбензол 1,30,008Нирки, розвитокДихлорбензол 1,40,8Печінка, нирки,розвитокДихлордіфторметан0,2Печінка, розвитокДихлорметан0,4Печінка, ЦНС.Дихлорпропан, 1,20,004Органи диханняДихлорпропен1,30,02Органи диханняДихлорпропен, транс-1,30,02Органи диханняДихлорпропен, цис1,30,02Органи диханняДихлорфторметан0,6Системн.Дихлоретан 1,10,5НиркиДихлоретан 1,20,4РозвитокДихлоретилен 1,20,06Печінка, біохім., розвитокЕпіхлоргідрин0,001Органи диханняЕтанол100ЦНС, Органи диханняЕтиленбензол1Розвиток, печінка, нирки, гормон.Етилен0,1Кров Етиленоксид0,005Кров, мутаген.Етилмеркаптан0,001Органи диханняЕтоксиетанол 20,2Репрод., кровЕтоксиетилацетат 20,3Репрод., кров1зопропілбензол 0,4Нирки, гормонІзофорон0,012Маса тілаКадмій та сполуки 0,0002Нирки, органи диханняКеросин0,01печінкаКобальт та сполуки0,00005Органи ДиханняКсилол0,3ЦНС, кров, біохім.о-Ксилол0,44розвитокМарганець та сполуки 0,00005ЦНСМідь та сполуки 0,00002Органи дихання, системн.Метанол4Розвиток Мелил-2пентанол 4 0,08печінка, ниркиМетилізоціанат0,001Органи дихання системн.Метилмеркаптан0,001Органи дихання ЦНСМетилметакрилат0,7Органи диханняМетил-трет-бутиловий ефір3Печінка, ниркиПерилен0,07НиркиПіридин0,007Печінка, біохім.п-Ксилол0,44Розвиток, ЦНС, Органи ДиханняПоліхлоровані біфеніли0,0012Печінка, нирки, гормон.Пропілен3Органи диханняПропілен оксид0,03Органи диханняРтуть та сполуки0,003ЦНССвинець та його неорганічні сполуки0,00015ЦНС, розвиток, кровСелен0,00008Системн. , Органи ДиханняСірки діоксид0,08Органи диханняСірковуглець0,7ЦНС, розвитокСтирол1ЦНССтиролу оксид0,006Системн., Органи ДиханняТетрахлордибензо-п- діоксин,2,3,7,80,00000004Печінка, розвиток, гормон., репрод., кровТетрахлор- дибензофуран,2,3,7,8,0,00000004Печінка, розвиток, гормон., репрод., етрахлоретант0,04Печінка, розвитокТетрахлоретан,1, 1,2,2,0,2ПечінкаТетрахлоретилен 0,0350,035Нирки, печінка, розвиток ЦНСТетрахлорфенол0,09ПечінкаТолуілендіізоціанат,2,40,00007Органи диханняТолуол0,4ЦНС,органи дихання, розвитокТолуол-2,6-діізоціанал0,00007Органи диханняТолуолдіізоціанат (суміш ізомерів)0,00007Органи диханняТоулолдіізоціанат,1,30,00007Органи диханняТрикрезол0,004КровТриметилбензол,1,2,40,006ЦНС, нирки, біохімТриметилбензол 1,3,50,006ЦНС, нирки, біохім.Трихлорбензол 1,2,40,2ПечінкаТрихлорбензол,1,3,50,036органи дихання, розвиток, ниркиТрихлорфторметан20органи дихання, розвиток, ниркиТрихлоретан 1,1,1-1Нирки, розвиток, ЦНСТрихлоретан,1,1,20,4розвиток, ЦНСТрихлоретилен0,6РозвитокТриетиламін0,007Органи диханняФенол0,006Серц.-суд.сист., нирки, ЦНС, печінкаФормальдегід0,003Органи дихання, імен.Фосген0,0003Органи диханняФосфор0,00007Системн, волосяФосфорна кислота0,01Органи диханняФталевий ангідрид 0,01Органи диханняФлориди0,03Органи дихання, кісткова сист.Фурфурол0,05Органи диханняХлор0,0002Органи диханняХлор діоксид0,0002Органи диханняХлор-1,2-дибромпропан,3-0,0002Репрод. Хлорацетофенон, альфа-0,00003Органи диханняХлорбензол0,059Печінка,ниркиХлорбута-1,3-дієн,2-0,007органи дихання, розвитокХлордіоксини і дібензофурани0,00000004Печінка, репрод., розвиток, гормон.Хлордифторметан50Нирки, ендокрин., розвитокХлорметан0,1ЦНСХлороформ0,098Печінка, розвиток, ниркиХлорпікрин0,004Печінка, органи дихання, системнХлор пропан,2-0,1печінкаХлорфенол,2-0,0014розвиток, репрод.Хлоретан10Розвиток, ШКТХром (III)Органи диханняХром (VI)0,0001Органи диханняХромова кислота0,00001Органи диханняЦіаніди0,003Нервова сист., гормон.Циклогексан0,28ЦНС, Органи диханняЦиклогексанол0,00002Мязова сист.Цинк та сполуки0,0009Органи дихання

ДОДАТОК 3

Фактори канцерогенного потенціалу

РечовинаSFi,(мг, кг*добу)РечовинаSFi,(мг, кг*добу)Азасерин11Метоксибензамін,2-гідрохлорид0,11Азатіоприн1,8Мірекс0,18Азобензол0,11Мітоміцин С8200Акриламід4,5Монокроталін10|Акрилонітрил0,24Миш'як15Актиноміцин D8700Нафтиламін,2-1,8Алар0,018Нафто(1,2,3,4 def)хрізен3,9Алдрин17Нікель0,91Алліл хлористий0,021Нікель очищений, пил0,84Аміно-2- метил антрахінон, 1 -0,15Нікель субсульфід1,68Аміно-3-метил-9Н-піридо[2,3-b] індол,2-1,2Нітрилотриоцтова кислота0,0053Аміно-6- метилдіпірідилдо (1,2-а:ЗТ,2Т-d)імідазол,2-4,8Нітрилотриоцтова кислота,тринатрієва сіль моногідрат0,012-Аміно-9Н-піридо[2,3-b] індол0,4Нітроаценафтен,5-0,13Аміно-9-етилкарбазол,3-гідрохлорид0,078Нітрогліцерин0,014Аміноазотолуол,о-3,8Нітрозо-N-метилсечовина,N-120Амінодіпірідо( 1,2- а:ЗТ,2Т-d) імідазол,21,4Нітрозо-N-метилуретан,N-110Амінодіфеніл,4-21Нітрозо-N-етилсечовина,N-27Амітрол0,91Нітрозодибутиламін,N5,6Анілін0,0057Нітрозодиметиламіщ N49Араміт0,025Нітрозодипропіламін,-7Аурамін0,88Нітрозодифеніламіщ N0,009Ацетальдегід0,0077Нітрозодіетиламін,N-150Ацетамід0,07Нітрозоіміно)діетанол, 2,2Т-2,8Ацетиламінофлуорен3,8Нітрозометилетиламін, N22Ацетофенетидин п-0,0022Нітрозоморфолін,N-6,7Бенз[а]антрацен0,31Нітрозонорнікотин,N-1,4Бензо[b]флуорантен0,39Нітрозопіперідин,N-9,4Бензо [j] флуорантен0,39Нітрозопіролідін, N-2,1Бензо[к]флуорантен0,0314- Нітрозофеніл)анілн, N0,022Бенз(а)пірен3,1Нітропірен, 1 -0Бензол0,027Нітропірен,4-0,39Берилій8,4Нітропропан,2-9,4Берилій оксид7Нітроген0,082Берилій сульфат (1:1)3000Нітрохрізен,6-39Біс(2- хлорізопроріловий)ефір9Ніфураден1,8Біс(2-хлоретиловий)ефір1,15Ніфуртиазол2,3Біс(п-хлорфеніл)-1,1діхлоретилен,2,2-0,34Оксидіанілін,4,4Т-0,14Біфінелол,2-,натрієва сіль0,003Октахлордібензо-п-діоксин130Бромдіфеніли3 0Октахлордібензофуран, 1,2,3,4,5,6,7,8130Бромдихлорметан0,13Пентахлордібензофуран, 1,2,3,7,8-8000Бромоформ1 0,0039Пентахлордібензофуран, 2,3,4,7,8-80000Брометен0,11Пентахлорфенол0,018Бутадієн, 1,3-1,8Пігмент червоний0,0053Бутіролактон,бета-1Харчовий фіолетовий20,02-Вінілхлорид0,3Поліхлоровані біфеніли0,4Гексахлоран1,78Понсо ЗR0,016Гексахлорбензол1,6Понсо МХ0,0045Гексахлорбутадієн0,077Прокарбазин14Гексахлордібензо-п-діоксин3300Прокарбазин гідрохлорид12Гексахлордібензо-п-діоксин, 1,2,3,4,7,8,-16000Пропансультон, 1,3-2,4Гексахлордібензо-п-діоксин, 1,2,3,7,8,9-4550Пропілен оксид0,013Гексахлордібензо-п-діоксин, 1,2,3,6,7,8-16000Пропілтіоурацил1Гексахлордібензофуран,1,2,3,4,7,8-16000Пропіолактон,бета-14Гексахлордібензофуран,1,2,3,6,7,8-16000Прямий коричневий 956,7Гексахлордібензофуран,1,2,3,7,8,9-16000Прямий синій 67,4Гексахлордібензофуран,2,3,4,6,7,8-16000Прямий чорний 387,4Гексахлоретан0,014Резерпін11Гептахлор4,5Сапрол0,22Гептахлордібензо-п-діоксин, 1,2,3,4,6,7,8-1600Свинець0,042Гептахлордібензофуран,1,2,3,4,6,7,8-1600Свинець ацетат0,28Гептахлордібензофуран,1,2,3,4,7,8,9-сСвинець ацетат, основний0,038Гептахлорепоксид9,1Синій N 10,051Гідразин17,1Стерігматоцистин35Гідразин сульфат17Стиролоксид0,16Гіромітрин10Стрептозоцин110Дакарбазин49Сульфалат0,19ДДТ0,34Тетраам і ноантрахінон, 1,4,5,8-0,0045Ді(2-етилгексил)фталат0,0084Тетрагідрофуран0.0068Діаміноанізол,2,4-,сульфат0,013Тетраметил-4,4Т- диамінобензофенон, N,N,N,14-0,86Діаміноанізол,2,4-0,023Тетрахлордібензо-п-діоксин, 2,3,7,8-150000Діамінодіфенілметан,4,4 Т-1,6Тетрахлордібензофуран,2,3,7,816000Дибенз[а,j]акрідин0,39Тетрахлордіфенілетан, 4,4-0,24Дибенз(а,h)антрацен3,1Тетрахлоретан0,053Дибенз[а,h]акрідин0,39Тетрахлоретан, 1,1,1,2-0,026Дибенз[f, j]антрацен1,9Тетрахлоретан, 1,1,2,2,0,2Дибензо[а,h]пірен39Тетрахлоретилен0,002Дибензо[а,і]пірен39Тіоацетамід6,1Дибензо[а,l]пірен39Тіодіанілін,4,4Т15Дибромхлорметан0,094Тіосечовина0,072Диброметан, 1,2-0,77Тіофосфамід12Дигідросафрол0,044Токсафен1,1Дигліциділрезорциновийефір1,7Толуілендіізоціанат,2,4-0,039Диметилбенз[а]антрацен,7,12-250Толуол-2,6- диізоціанат0,039Диметилгідразин, 1,1-550Толуолдіізоціанат,1,3-0,039Диметилкарбамоілхлорид13Транс-2-[(Діметиламіно)метиліміно]-5-[2-(5-нітро-2 фурил)вініл]-1,3,4-оксадіазол0,44Динітропірен,1,6-39Трет-Бутил-4-метоксифенол,2-0,0002Динітропірен, 1,8-39Тріафур16Динітротолуол,2,4-0,31Триптофан Р126Діоксан,1,4-0,027Триптофан Р23,2Дифенілгідразин, 1,2-0,77Трихлорфенол,2,4,6-0,011Дихлорбензол, 1,4-1 0,04Трихлоретан, 1,1,2-0,057Дихлорбут-2-ен, 1,4-9,3Трихлоретилен0,0063Дихлордіметиловий ефір, 1,1 Т-217Уретан1Дихлорізопропіловий ефір,2,2Т-|0,035Феназопірідин0,17Дихлорметан0,0016Феназопірідин гідрохлорид0,15Дихлорофос0,29Фенестерин150Дихлорпропан, 1,2-0,063Фенілен-2,4-діамін4Дихлорпропендранс-1,3-0,13Фенобарбітал0,46Дихлорпропен,цис-1,3-0,13Феноксибензамін3,1Дихлоретан, 1,1-0,0057Феноксибензамін гідрохлорид2,7Дихлоретан, 1,2-0,091Формальдегід0,046Дихлоретилен, 1,1-0.18Фурацилін9,4Діелдрін16Фуриламід0,21Діетилстілбестрол490Фуріум1,5Епіхлоргідрин0,0042Фурмециклокс0,03Естрадіол39Хлор-1,2- дібромпропан,3-0,0024Етиленімін65Хлор-5-метиланілін,2-8,4Індено[1,2,3-с,d]пірен0,31Хлорбензилат0,27Кадмій6,3Хлорбутин440Калію бромат0,49Хлордан1,3Кам'яновугільні смоли2,17Хлордан технічний0,35Каптан0,0023Хлоровані парафіни С 60% хлору)0,089Каптофол0,15Хлор метан0,0063Кепон16Хлорметоксиметан2,4Купферон0,22Хлороталоніл0,0031Лізіокарпін7,8Хлор-о- фенілендіамін,4-0,016Ліндан1.1Хлороформ0,081Ліндан,альфа-6,3Хлорпропан,2-0,13Ліндан,бета1,85Хлортріанізен240Мелфалан130Хлорендикова кислота0,091Метил-1- нітроантрахінон,2-4,3Хлор етан0,0029Метил-1 -хлорпроп-1-ен,20,045Хризен0,0031Метил-2-метоксианілін,5-0,15Хром (VI)42Метил-NT-нітрозо-N-нітрогуанідин,N-8,3Хромова кислота42Метиланілін,2-0,18Циклофосфамід гідрат0,57Метиланілін,2-,гідрохлорид0,13Циклофосфан0,61Метілен біс(2-хлоранілін)4,4Т-0,13Циннамілантранілат0,0046Метилендіанілін,4,4Т,діхлорид1,2Епіхлоргідрин0,0042Метилметансульфонат0,099Естрадіол39Метилтіоурацил0,4Етиленімін65Метил-трет-бутиловий ефір0,00015Метилхолантрен,3-22Метилхрізен,5-3,9Метокси-5-нітроанілін,2-0,049

ЗМІСТ Вступ РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ РЕГІОНУ 1.1 Відомості про територію та фізико - географічні умови розташування Добропільського

Больше работ по теме: