Особливости актуалізації іспанських соматичних фразеологізмів у мові газетної публіцистики

 

ВСТУП


У дослідженнях останніх років увага дослідників особливо зосереджується на лінгвокомунікативних можливостях засобів масової інформації, зокрема періодичної преси, яка й досі залишається потужним джерелом поширення інформації і формування громадської думки. Це стосується й іспанської періодики, яка є важливим мовотворчим фактором і чинником національного спілкування. З цієї точки зору вивчення фразеології періодичної преси є одним з найактуальніших аспектів мовознавства, оскільки очевидно те, що саме в засобах масової комунікації розвиваються основні тенденції розвитку сучасної мови, основу якої складає специфічна лексика і фразеологія, доступна для широкого загалу.

Комунікативно-прагматичним аспектом вивчення фразеологічних одиниць у газеті присвятила свої роботи Коновець С. П. [11-14]. Також різні аспекти дослідження фразеологічних одиниць вивачали такі дослідники як Андрейчук Н. І., Вишинський В. І, Дубровська І. Б., Єрченко П. Г. [2, 5, 9, 10]. Вивченням особливостей фразеологізмів з соматичним компонентом займалася Толстова О. Л. [20-27].

Однак недостатньо досліджено фразеологізми як певні комунікативні одиниці. Важливим є також виявлення національної специфіки фразеологічних одиниць, оскільки, подібне дослідження може дати нові відомості про системну будову мови та звзки між фразеологією і культурою. Подібний підхід до вивчення фразеології з точки зору її національно-культурної своєрідності дозволяє показати, що фразеологія мови є джерелом та носієм різнорідної країнознавчої інформації. Не менш актуальним є вивчення основних категорій стилістики фразеологічних одиниць - метафоричного (образного), емоційного, оцінного, експресивного та стильового (функціонально-стилістичного) значень, а також виявлення інформаційно-прагматичних властивостей фразеологізмів та їх ролі у процесі комунікації. В цілому існує необхідність подальшої розробки й уточнення системи клисифікації сучасних фразеологічних одиниць, які використовуються в періодичній пресі.

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю подальшого вивчення фразеологізмів у комунікативно-прагматичному аспекті, особливостей їх актуалізації у функціональних стилях мови (зокрема у газетно-публіцистичному стилі мовлення), недостатньою розробкою проблем стилістики фразеологічних одиниць іспанської мови в періодичній пресі.

Звязок праці з науковими темами. Робота пов`язана з науковими темами, що розробляються Інститутом філології Київського Hаціонального Університету імені Тараса Шевченка.

Метою роботи є вивчення особливостей актуалізації іспанських соматичних фразеологізмів у мові газетної публіцистики, виявлення їх комунікативної і національно-культурної специфіки, прагматичної спрямованності.

Основні завдання дослідження:

вивчити образно-експресивні можливості використання фразеологічних одиниць у періодичній пресі;

виявити інформаційно-комунікативні властивості фразеологізмів;

дослідити соматичні фразеологізми у прагматиці публіцистичного тексту; фразеологізм публіцистика іспанський експресивний

визначити основні функції фразеологічних одиниць у текстових варіантах газет та виявити їх можливості у створенні специфічної газетної образності та експресивності, включення їх у процес аргументації та соціальної орієнтації;

описати прийоми мовленнєвого використання трансформованих фразеологічних одиниць відповідно до їх функціональної орієнтації у газетній публіцистиці.

Обєктом дослідження є фразеологічні одиниці з соматичними компонентами у мові іспанської газети El País. У процесі дослідження було виявлено та проаналізовано іспанські фразеологічні одиниці з різними соматичними компонентами.

Предметом дослідження є комунікативно-прагматичні особливості актуалізації соматичних фразеологізмів в іспанській періодичній пресі.

Матеріалом для нашого дослідження стала одна з найпоширеніших іспанських газет El País, яка має великий тираж і є газетою загальнонаціонального типу. Дослідження мови цього видання дає достатнє уявлення про фразеологію іспанської періодичної преси. Вибір теми зумовлено насамперед значенням періодичної преси для формування і збагачення фразеологічного складу іспанської мови, а також недостатньою розробленістю цієї проблеми, відсутністю спеціальних робіт, присвячених дослідженню мови іспанської періодики на фразеологічному рівні.

Методи і прийоми дослідження. У роботі використовується: контекстологічний метод, що дозволив виявити взаємодію фразеологізмів з іншими елементами тексту; метод фразеологічного опису - зумовлено вивченням узуального й оказіонального вживання фразеологічних одиниць. Зіставлення традиційної та оказіональної форм уживання фразеологізму проводилось за допомогою методу опозиції. У роботі використовувався також компонентний аналіз, який дозволив здійснити проникнення у глибинну семантику досліджуваних фразеологічних одиниць.

Наукова новизна дослідження. Вперше здійснено цілісне дослідження комунікативно-прагматичних властивостей фразеологічних одиниць з соматичним компонентом в іспанських періодичних виданнях, виявлено особливості конотативних значень фразеологічних одиниць в масовій комунікації, встановлено їх національно-культурну специфіку.

Практичне значення роботи полягає насамперед в тому, що її результати і зібраний фактичний матеріал можуть бути використані в дослідженнях, присвячених розробці загальних питань фразеології; при підготовці та розробці спецкурсів з іспанської фразеології; подальшій розробці теоретичних проблем лінгвістики тексту та фразеологічної стилістики; зясуванні функціональних особливостей фразеологічних одиниць в газетно-публіцистичних текстах; для викладання вузівських курсів іспанської мови; підготовки відповідних посібників та підручників. Результати дослідження можуть також бути використані як при розробці загальнолінгвістичних питань, так і в розвязанні методичних проблем, зокрема при укладанні методичних рекомендацій для роботи з матеріалами іспанських газет.

Теоретичне значення У теоретичному плані робота поглиблює відомості про функціонально-комунікативні властивості фразеологічних одиниць іспанської мови, їх національно-культурну специфіку в газетно-публіцистичному дискурсі, сприяє становленню комунікативної лінгвістики і лінгвокраїнознавства. Дане дослідження є певним внеском у вивчення сутності прагматики фразеології іспанської мови на рівні засобів масової комунікації, а отримані результати можуть сприяти вдосконаленню методів аналізу іспанської фразеології.

Положення, що виносяться на захист:

. Фразеологія є складовою частиною системи виражальних засобів газетно-публіцистичної мови взагалі, а оказіональна трансформація повинна розглядатися як особливий авторський стилістичний прийом, завдяки чому можна виявляти складні лінгвістичні процеси в іспанській періодиці. Однією із характерних рис газетно-публіцистичного стилю є оказіональна трансформація фразеологічних одиниць, яка посилює чи послаблює їх експресивність.

. У процесі комунікації фразеологізм виступає джерелом двоканальної інформації (по лінії буквального та конотативного значень), яка залучує образне, асоціативне мислення учасників комунікативного акту. За допомогою образних фразеологізмів в основному реалізується культурно-семантична модель дискурсу (зокрема у статтях аналітичного характеру).

. Використання фразеологізмів із соматичним компонентом у газетних текстах залежить від більшої чи меншої установки на переконання, від рубрики та жанрів, а також від функцій їх використання (номінативно-експресивні та експресивно-номінативні фразеологізми). Прагматичне спрямування газетної рубрики регулюється використанням образної фразеології, яка характерна для передової статті та інших статей аналітичного жанру (в інформаційній рубриці, де використовуються функціональні фразеологічні одиниці, подібна залежність не спостерігається).

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг бакалаврської - 61 сторінка, з них - 48сторінок основного тексту. Список використаних джерел містить 90 праць, з них 62 - іноземними мовами.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність та наукову новизну, визначено мету, завдання й основні положення, які винесені на захист, описано методи дослідження та подано теоретичне й практичне значення його результатів.

У першому розділі Чинники актуалізації фразеологізмів у дискурсі іспанської преси визначаються особливості дискурсу преси та використання фразеологічних одиниць у мові преси. Виокремлюється національно-культурний компонент фразеологізмів, який пояснює особливості використання соматизмів.

У другому розділі Практичне використання соматизмів та їх комунікативно-прагматичні особливості актуалізації в іспанській публіцистиці проаналізовані фразеологізми з різними соматичними компонентами взяті зі статей онлайн газети El país.

У загальних висновках узагальнено теоретичні й практичні результати проведеного дослідження, викладено його висновки, окреслено перспективи подальшої наукової роботи в цьому напрямі.



РОЗДІЛ 1. ЧИННИКИ АКТУАЛІЗАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ДИСКУРСІ ІСПАНСЬКОЇ ПРЕСИ


.1 Риси публіцистичного дискурсу


Поняття дискурс дуже багатозначне. Воно походить від латинського слова dіscursus, що буквально означало біг у різних напрямках. Поступово термін набуває величезної кількості різноманітних значень. У перекладі з англійської dіscourse означає мова, міркування, розмова, бесіда, у французькій мові слово dіscours означає діалогічна мова, публічний виступ, у середньовічній латині він мав значення пояснення, довід, аргумент у суперечці, логічне міркування, а прикметник дискурсивний у цей же час набуває стійкого значення розумовий, логічний, опосередкований, на відміну від чуттєвого, споглядального, безпосереднього. У словнику німецької мови Якоба і Вільгельма Грімма, що був виданий у 1860 р., це слово також має два значення: 1) діалог, бесіда; 2) мова, лекція. У науковій літературі, насамперед лінгвістичній і логічній, слово дискурс в основному вживається як синонім слова текст. Під текстом може розумітися не тільки специфічний продукт мовної діяльності, а й будь-яке явище дійсності, що має знакову природу і певним чином структуроване: наприклад, фільми, спектаклі, мітинги, дебати тощо [7, с. 12].

У сучасній науковій літературі не існує авторських прав на використання даного терміну. Саме тому, його вживання таке багатозначне. Конкретне значення терміна дискурс визначається в рамках існуючих підходів до вивчення мови і мовної діяльності [7, с. 26].

До найважливіших характеристик дискурсу в його сучасному розумінні можна віднести такі:

) дискурс являє собою складне комунікативне явище, що містить у собі і соціальний контекст, який дає уявлення як про учасників комунікації (і їхні характеристики),так і про процеси виробництва і сприйняття повідомлень [8, с. 15];

) дискурс відображає субєктивну психологію людини, і отже, він не може бути відчужений від того, хто говорить [3, с. 136];

) за самою своєю суттю дискурс - явище когнітивне, тобто таке, що має справу з передачею знань, з оперуванням знаннями особливого роду і, головне, зі створенням нових знань [16, с. 19];

)дискурс - це звязаний текст у сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними й іншими факторами; текст, взятий у подійєвому аспекті; мовлення, розглянуте як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей і в механізмах їхньої свідомості (когнітивних процесах) [3, с. 137];

Особлива увага надається дискурсу преси, адже це сплав елементів наукового, офіційно-ділового, художніх стилів. З одного боку, у ньому широко використовується суспільно-політична лексика, політичні заклики, гасла, точні найменування (подій,дат,учасників,місця), а з іншого - багатозначна образна лексика, що здатна привернути увагу читача і вплинути на нього, художні засоби - тропи і фігури. Всі лексеми, як правило, чітко поділяються на позитивно-оцінні й негативно-оцінні. Навіть при художньому домислі в публіцистичному стилі авторське «я» збігається з фактичним мовцем [18, с. 273].

Сфера використання публіцистичного дискурусу - громадсько-політична, суспільно-культурна, виробнича діяльність, навчання. Її основне призначення - служити розв`язання суспільно-політичних питань, активно впливати на читачів, переконувати у справедливості певної ідеї, спонукати їх до творчої діяльності, пропаганду вати прогресивні ідеї, учення, знання, здоровий спосіб життя. Особливості використання і призначення дискурсу преси вплинули на формування його відповідних ознак: логізація та емоційна виразність, оцінка - соціально-політична, ідеологічна, естетична, моральна, пристрасне ставлення до предмета мовлення, змісту, інформації, поєднання точності висловленої інформації, наукових положень з емоційно-експресивною чи імперативною образністю художнього конкретно-чуттєвого бачення питання чи проблем.

До основних ознак публіцистичного стилю належать: спрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформаційність; політична, суспільна, морально-етична оцінка того, що пишеться або мовиться; синтез логізації та образності мовного вираження, що нагадує про близькість публіцистичного стилю до наукового і художнього; документально-фактологічна точність; декларативність; закличність; поєднаність стандарту і експресії; авторська пристрасть; емоційність, простота і доступність; переконливість. Усі ці й інші ознаки створюють враження «багатостильовості» публіцистичного стилю, який настільки розростається поза власне публіцистичним, що підстилі дають підставини називати їх окремими стилями (газетним, журнальним, телевізійним тощо) [18, с. 274].

Мова преси, яка так само як й інші стилі мови, основується на однаковій комунікативній функції, але відрізняється тим, що має інші додаткові комунікативні завдання. Мова публіцистики має ідеологічний та психологічний вплив, виражає і формує загальну думку, впливає на суспільну свідомість в залежності від зацікавлень класу читачів, яких вона представляє. Окрім комунікативної функції, преса виконує функції інформування, орієнтування, навчання, організування, впливу, створення позитивного або негативного ставлення.

Оскільки публіцистична література є об`єктивною і суб`єктивною, вона навчає не лише своєю логікою, а й експресивністю. Спираючись на це, цей стиль не закрита функціональна система, а включає елементи з інших стилів. Щоб виконувати свої складні завдання, мова періодики повинна бути загалом гнучкою, емоційною, непорушною, точною, переконливою і виражати глибокі ідеї та бути зрозумілою.

Публіцистична література це не лише інформація, яка слугує для констатування певної події, але і призначена для переконування, використовуючи чіткий та логічний зміст. Журналіст намагається обрати такі експресивні методи, які зможуть вплинути як на роздуми, так і на почуття, волю, свідомість читача. Враховуючи це аспект, мова публіцистики повинна бути емоційною, експресивною, вміщувати позитивну або негативну оцінку подій.

Усі вищезазначені ознаки дискурсу преси сприяють використанню фразеологічних одиниць (далі - ФО), головною метою яких є вплив на читача.

Під фразеологічною одиницею ми розуміємо стійкі звороти мови, наділені цілісним (часом частково цілісним значенням), що вступають у смислові та граматичні зв?язки з іншими мовними одиницями, мають постійний, за традицією відтворюваний у мовленні компонентний склад [15, с. 12].

Найважливіша функція ФО - створення емоційної, експресивної виразності, що посилює аргументацію, переконання. Чим вищий рівень експресивності й емоційності фразеологізму, тим сильнішим є вплив на адресата комунікативного акту [15, с. 13].


.2 Комунікативно-прагматичні особливості використання фразеологізмів


Лінгвістична прагматика в багатьох аспектах спирається на основні положення теорії мовленнєвої діяльності, яка розглядає мову та мовлення як певного виду діяльність людини, що нерозривно пов`язує мову з її носієм.

Прагматика є першою спробою створити в межах лінгвістики певну теорію значення слів, пов`язаного з мовцями та контекстом. Завдання прагматики, на думку відомої вченої Г. Рейєс, полягає у намаганні пояснити, у чому полягає інтерпретація певного повідомлення, якою є функція контексту, який існує зв`язок між буквальним та висловлюваним значенням (буквальне значення - значення слова, яке можна знайти у словнику; висловлюване - значення, яке хоче передати мовець), чому ми говоримо образно, як впливає комунікативна функція на граматику мови. Прагматика визначає ті значення, які не можуть бути розкритими за певними встановленими граматичними правилами [6, с. 17].

Важливим критерієм прагматики ФО в газеті є здатність фразеологічного виразу переконувати читача (у перевагах тих чи інших пріоритетів через оцінку моральних, етичних, загальнолюдських цінностей тощо). Кількість фразеологізмів у текстах, як правило, зростає в міру установки на переконання: фразеологічні одиниці виконують функцію логіко-експресивного узагальнення, викладених припущень, положень, теорій або авторських думок; коли на межі переконання співбесідника спрацьовує прагматична установка на те, щоб викликати в нього співчуття та прихильність [15, с. 13].

Основне стилістичне призначення фразеологічної одиниці в публіцистичному тексті полягає в тому, щоб виконати функцію характеристики якогось діяча, предмета, явищ. Окрім основної предметно-логічної інформації це потребує додаткової характеристики (деталізації, пояснення, уточнення і т.д.). Вони саме й виражають оціночну або суб`єктивно-оціночну думку того, хто говорить, посилюють емоційно-експресивний потенціал цього тексту. Саме ця їх якість відповідає естетичним цілям публіцистичного тексту - впливати на читача, викликати в ньому бажану реакцію на висловлену думку. Є цілком очевидним, що у публіцистичному тексті фразеологізм є і змістовим стрижнем висловлювання, і в той же час в ньому виявляються всі виражальні потенції.

Основна парадигматична характеристика фразеологічних одиниць - їх експресивність та емоційність - при створенні тексту домінує над іншими елементами їхнього прагматичного наповнення, що особливо важливо для ефективного їх використання при виконанні різноманітних текстових функцій. Експресивність, як вважають багато лінгвістів, є ширшою за емоційність, та трактується як засіб надання логічному змістові слова чи словосполученню додаткових відтінків - виразності, образності, стилістичного ефекту, впливу та читача [12, с. 44].

Наявність функціональних завдань експресивних та емоційних засобів мови полягає у тому, що емоційні елементи служать для передачі почуттів та емоцій людини, тоді як експресивні елементи посилюють виразність як при передачі емоцій, почуттів, волі, так і при передачі практично будь-якої думки. Фразеологічні одиниці, які крім експресії передають певний емоційний відтінок, називаються експресивно-емоційними. До них відносяться також звороти, яким притаманна та чи інші оцінка, відношення того, хто говорить, до логічного змісту фразеологічних одиниць [12, с. 45].

У фразеологізмах рельєфніше та багатогранніше, аніж у лексиці, відображаються та оцінюються факти дійсності. У цьому, ймовірно, полягає головна відмінність між сутністю слова і фразеологізму. Семасіологічна природа фразеологізмів відображає не лише результати об`єктивної дійсності і людського соціуму, а й особливий спосіб сприйняття цієї дійсності, і через когніцію її самобутню інтерпретацію [5, с. 26].

Експресивність багатьох ФО повязана з категорією оцінності, яка є важливим чинником формування суспільної думки. Експресивність, як і всі інші конотативні характеристики фразеологізму у газетному тексті, слугує для здійснення ефективної комунікації, реалізуючи ряд комунікативних стратегій: підтримка комунікативної взаємодії з метою досягнення консенсусу, аргументація без примусу (неагресивне навязування думок).

Показано, що фразеологічна образність у публіцистиці характеризується високим ступенем конкретизації, експресивної експлікації образу. Разом з тим, при співставленні публіцистичного образу з індивідуальними образами художнього мовлення специфіка фразеологічної образності виявляється у її загальговідомості, певній стабільності, стереотипності. Втративши образну свіжість, фразеологізми набувають іншої властивості, тобто не індивідуальної, а соціально закріпленої за ними образності, соціально усвідомленої конотації [15, с. 8].

Опрацювання фразеологічного матеріалу різних мов відкриває нові можливості для вивчення проблеми відображення у фразеології елементів матеріальної і духовної культури народу, зясування її різнобічних звязків з мисленнєвими та пізнавальними процесами. Фразеологія виступає, на думку лінгвістів, у функції відтворення знаків мовної культури, які беруть участь у трансляції ментальності народу, носія мови.

При комунікативному підході до тексту головним чинником слід вважати його комунікативне призначення або, іншими словами, прагматичну сутність, що полягає, зокрема, в передачі через художню літературу предметно-логічної, естетичної, образної, емоційної та оцінної інформації, обєднаної в ідейно-художньому змісті тексту в єдине складне ціле.

Конотація - це та частина значення фразеологізма, що виражає ставлення адресанта до адресата, до дійсності і до самого висловлення. Будь-який із традиційно перелічуваних мікрокомпонентів конотації - експресивний, оцінний, емотивний - повязаний з різними прагматичними факторами.

Оцінність визначається як мікрокомпонент конотації, що несе інформацію, обєктивно-субєктивну чи субєктивно-обєктивну, про ставлення людини до обєкта. Субєктивність оцінки виражається в позитивному чи негативному ставленні субєкта оцінки до обєкта, а обєктивність орієнтується на притаманні обєкту властивості, на підставі яких він оцінюється.

Емотивність розуміємо як закріплену в значенні ФО інформацію про емоційне ставлення до обєкта, його чуттєву оцінку. Мовець, виявляючи емоцію, в першу чергу намагається передати своє ставлення до змісту висловлення, а вияв емоцій має прагматичну спрямованість: вплинути певним чином на слухача у необхідному для мовця напрямку. Відчуваючи емоцію, мовець асоціює її з позитивною чи негативною оцінкою, оскільки емоція - це форма оцінки субєктом обєкта світу [19, с. 11].

Прагматичне значення фразеологізму - це значення, якого він набуває у процесі реалізації в реальній комунікації, тобто те, для чого і з якою метою вживається той чи інший фразеологізм. Ці одиниці здатні найбільш повно схарактеризувати акт мовлення, самих мовців, виразити ставлення до того, про що говориться, та спрямувати читача на вірне розуміння ситуації.

Таким чином, фразеологізми виступають важливими комунікативними елементами публіцистичного дискурсу, який тісно повязаний як з логіко-понятійним, так і з емоційно-оцінним сприйняттям тексту [15, с. 8].


.2.1 Національно-культурний компонент фразеологізмів

Національна специфіка іспанських фразеологізмів виявляється, перш за все, у типовому для даної мови спільноти та національному менталітету наборі звичайних уявлень, асоціацій, емоційному забарвленні та символізації певних предметів та явищ (тобто конотативному аспекті). У той же час національно-культурний компонент містить денотативний копонент, тобто певну інформацію країнознавчого характеру. Фразеологія має найбільшу інформаційність у цьому плані.

Національно-культурні елементи семантики можуть виявитися на різних рівнях плану змісту ФО.

Фразеологія кожної мови відображає явища і предмети на основі асоціацій з окремими тваринами. Це явище зумовлюється культурними традиціями, звичайним вжитком певних предметів та іншими екстралінгвістичними факторами [12, с. 44].

Виявлення масиву фразеологізмів національно-культурного характеру дозволило зробити висновок, що ФО зазначеного типу є засобом побудови аргументованого повідомлення, створення культурно-семантичної моделі дискурсу (де відображається система цінностей, правила поведінки, моралі та світоглядні позиції певного соціуму).

В ході дослідження виявлено окремий ряд фразеологізмів, за якими закріплений етноспецифічний комплекс інформації. Фразеологізм з національно-культурним компонентом передає культурно-історичні знання, тобто фонові знання. Фонові знання, що вбирають в себе систему світоглядних позицій, естетичних оцінок, норми мовленнєвого та позамовленнєвого поводження, мають важливе значення для процесу комунікації. Прикладом актуалізації ФО є одиниця, стрижнем якої є неповторна образна основа:

Ahora hay que buscar sustituto, y el que más suena es Viktor Jristenko, que ya fue viceprimer ministro en el gobierno de Serguei Kiriyenko, a quien Yeltsin convirtió en cabeza de turco de la crisis financiera de agosto de 1998.

Тепер необхідно знайти заміну і такою заміною найвірогідніше стане Віктор Христенко, віце-премєр міністр в уряді Сергія Кириєнка, якого Єльцин зробив козлом відпущення під час фінансової кризи в серпні 1998 року. [El País, 7/03/99, p.3]. Фразеологізм cabeza de turco [букв. голова турка] має український відповідник козел відпущення (людина, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чиїсь негативні вчинки, дії), образна основа яких окреслює неповторну для іспанської та української мов манеру номінувати дійсність. Фразеологізми, що відображають типові уявлення (прототипи), можуть виконувати роль еталонів, стереотипів національно-культурного світобачення або вказувати на символічний характер і в цій якості виступати як мовні експоненти культурних знаків. Саме ця стереотипність, символічність або еталонізованість образного сприйняття фразеологізмів обумовлює їх національно-культурну специфіку [15, с. 12].

Окремим фразеологічним пластом можна вважати різні крилаті вислови та звороти літературного походження, що містять національно специфічні на кожному з трьох рівнів плану змісту [12, с. 48].

Як свідчить аналіз мови іспанських газет, національно-культурні елементи семантики ФО можуть виявлятися на різних планах змісту: у сукупному ідіоматичному значенні словесного комплексу (через переосмислення, метафоризацію), напр.: pez gordo у значенні важлива впливова посадова особа; у значенні окремих лексичних компонентів ФО (це можуть бути унікальні компоненти: архаїзми, безеквівалентна лексика, культурно-етнічні реалії, топоніми, власні назви тощо), напр.: sin parar mientes en una cosa у значенні не замислюватись над чимось, де наявний архаїчний елемент mientes; у прямому значенні сукупного словесного комплексу, що потім зазнає переосмислення, адже саме тут закодовані численні народні звичаї, обряди, традиції тощо, напр.: ser como la caldera del andaluz , букв.бути як андалузький бульйон (порів. з укр. передати куті меду, що означає щось дуже перебільшувати). Значна частина таких ФО обумовлена екстралінгвістичними факторами, знання яких необхідне для адекватного сприйняття цих одиниць носієм іншої культури.

В іспанській мові світ биків, кориди та усіх пов`язаних з ними звичаями став джерелом утворення пласту фразеологізмів з національно-культурним компонентом. Наприклад, cortarse la coleta - у значенні закинути, залишити якесь захоплення, echar un capote - у значенні прийти на допомогу, або перевести мову на іншу тему, estar al quite - у значенні підстрахувати, бути напоготові, щоб вчасно прийти на допомогу, dar la puntilla - у значенні загубити справу, доконати, estar para el arrastre - у значенні годитися тільки на звалище. У даних ФО відбивається неповторність іспанського колориту, закодовані в ідіоматичних виразах реалії національного життя. Мова кориди є джерелом збагачення іспанської фразеології. Частий лінгвістичний перехід фразеології з мови кориди до загальнолітературної мови можна пояснити високим рівнем експресивності першої, поширеністю та популярністю кориди серед іспанського народу.

Виділено окремі групи фразеологізмів, що функціонують у досліджених періодичних виданнях, і які відображають національні особливості іспанської культури [12, с. 49].

Також, існують ФО, у яких відображені неповторні, типово-національні звичаї, традиції, особливості найменування дійсності. Наприклад: encontrarse en mantillas (означає бути відсталим, відстивати ві інших), де наявний національно-культурний компонент mantillas;

Характерні для іспанської спільноти усталені порівняння, що відображають систему образів-еталонів. Наприклад: estar como un toro (бути розлюченим як бик, або бути сильним як бик), a bombo y platillo (з великим галасом);

Існують і ФО, що репрезентують певну історичну добу: criarse caballero y encontrarse peуn (означає втратити усі гроші, колишнє становище).

Варто зазначити фразеологізми, що зберегли в собі старовинні міри ваги/довжини. Наприклад: meterse en la camisa de once varas (означає лізти не у свою справу, де varas старовинний вимір довжини);

Трапляються і фразеологічні одиниці, у яких відображається своєрідність рослинного світу. Наприклад: no valer una cosa un higo (не мати ніякої вартості, нікуди не годитися, букв.: не коштувати смоківниці);ФО, що несуть у своєму складі традиційні власні імена та загальні назви.

У процесі аналізу було виявлено ряд інтернаціональних фразеологізмів: caza de brujas, la quinta columna; термінологічні ФО: batir record, dar carta blanca, pagar la factura; газетно-публіцистичні стандарти: la libertad de la imprenta, la batalla poselectoral; фразеологізми, що походять з античної літератури та Біблії: lavarse las manos, etc. Інтернаціональні фразеологізми полегшують розуміння комунікативного акту та сприяють процесам міжкультурної комунікації.

Мовна значимість фразеологізмів як носіїв національно-культурного змісту тексту визначається ступінню їх ідіоматичності, місцем у предметно-понятійній системі відповідної національної культури. У процесі міжкультурної комунікації ФО з національно-культурним компонентом виступають джерелом фонової інформації, яка утруднює процеси інтеркомунікації, оскільки притаманна цим одиницям імпліцитна фонова інформація є недоступною для представників іншої культури. Водночас розширення сфери міжнародної комунікації сприяє інтерналізації ФО, а отже, зближенню культур [15, с. 10].

На підставі проведеного аналізу фразеологізмів іспанської газети El País, такі їх групи: функціональні фразеологізми, до яких зараховуємо ФО неідіоматичного характеру (газетно-публіцистичні стандарти, міжстильові ФО, фразеологізми термінологічного походження) та образні фразеологізми ідіоматичного характеру, яким притаманна висова експресивність та оцінність (ФО з національно-культурним компонентом, ідіоматичні ФО термінологічного характеру та усі інші усталені вирази, які містять у своїй семантичній структурі образ та відзначаються високою ступінню ідіоматичності) [15, с. 4].

У змісті образних ФО ідіоматичного характеру виділено особливий тип інформації - культурну конотацію, яка відповідає прагматиці газетно-публіцистичного дискурсу - впливати на суспільну думку, і відображає когнітивну структуру фразеологічної одиниці, а отже, культуру народу, його ментальність [15, с. 7].


.3 Обумовленість використання соматизмів у дискурсі сучасної іспанської преси


Народна мудрість та самобутність, неабиякий життєвий досвід, вміння спостерігати та узагальнювати різноманітні явища, які відбуваються в природі та суспільстві - усе це знаходить свої відображення у багатстві фразеології мови будь-якого народу і в іспанській мові зокрема. Будучи високо інформативними одиницями мови, фразеологізми заповнюють пустоти в лексичній системі мови, яка не спроможна повністю забезпечити найменування пізнаних людиною сфер дійсності, і в багатьох випадках являються єдиним позначенням предметів, якостей, процесів, станів, ситуацій.

Фразеологізми грають особливу роль в створенні мовної картини світу. Вони - дзеркало життя нації. Природа значення фразеологізмів тісно повязана з фоновими знаннями носія мови, з практичним досвідом особи, з культурно-історичними традиціями народу, що говорить на даній мові. Фразеологічні одиниці приписують обєктам ознаки, які асоціюються з картиною світу. Своєю семантикою фразеологічні одиниці направлені на характеристику людини і його діяльності.

Людське мислення, для якого характерна здатність редукувати інформацію, порівнювати, класифікувати та узагальнювати, розвивається в напрямі від конкретного, матеріального, такого, що реально існує в обєктивному світі, до абстрактного, ідеального, позбавленого безпосередніх чуттєвих рис. Саме цим можна пояснити той факт, що особистість є центральним концептом людської свідомості, а концептосфера соматизмів

становить ядро інших концептосфер.

У дискурсі іспанської преси використовують соматичні фразеологізми, що зумовлено людським усвідомленням та розумінням певних особливостей, які сприймаються та кодуються у частинах тіла.

Причиною постійної уваги до соматизмів є той факт, що процес усвідомлення себе серед навколишньої дійсності і визначення себе як особи людина почала з відчуттів, що виникають безпосередньо через органи чуття і частини власного тіла. Людське тіло виявилося одним з найдоступніших для спостереження і вивчення об'єктів. Назви частин тіла - якнайдавніший пласт лексики, що безпосередньо пов'язаний з функціонально-плотськими сторонами людського буття і відображає культурно-антропологічні особливості індивідів, що належать до тих або інших мовних співтовариств.

Щодо визначення соматичної фраземи, у поглядах лінгвістів не спостерігаємо принципового розходження; соматична фразема визначається як фразеологічна одиниця, ключовим компонентом якої є іменник, що позначає частину тіла людини чи тварини [23, с. 29].

Соматичні фразеологізми, як правило, виникають у результаті переносного осмислення словосполучень, що називають різні дії і стани, до яких залучаються частини тіла. Значна кількість фразеологізмів повязана своїм походженням з різними чинниками соціального або психофізіологічного характеру. В основі соматичних фразем лежать здебільшого спостереження за поведінкою людини або тварини. Фактично всі вияви життя людини, її народження та смерть, особливості характеру, розумової діяльності, віку, зовнішнього вигляду знаходять своє яскраве і своєрідне відображення у соматичній фразеології іспанської мови. Соматичні фраземи займають найбільший відсоток серед усього обсягу непредикативних двовершинних фразеологічних одиниць [23, с. 30].

Найбільш представленими у фразеологічному фонді багатьох мов є органи сприйняття та органи мовлення. Не випадково дослідники підкреслюють виняткову роль у житті людини органів чуттів, через які відбувається процес пізнання навколишнього світу й тих органів, за допомогою яких здійснюються найрізноманітніші дії і процеси.

Науковцями робилися спроби класифікувати соматичні фраземи за різними критеріями. Зокрема згідно з семантичною класифікацією соматичних фразеологізмів Н. І.Андрейчук, соматичні ФО розподілено на дві основні групи. Першу групу становлять фраземи, в яких спостерігається конкретизація смислу соматичного компонента, а саме:

) Положення в просторі певної частини тіла або чогось стосовно цієї частини тіла;

) Стан (конфігурація, вигляд, розмір, кількісна характеристика);

) Функція частини тіла.

До другої групи входять ФО, в яких в узагальненому вигляді описані дії, що реалізуються соматизмом, і дії по відношенню до соматизму. Тут дослідниця виділяє підгрупи:

) міміка, жести, рухи тіла;

) дії, що відображають психофізичний стан людини;

) дії, повязані з виконанням функцій;

) дії, повязані з традиціями, обрядами, ритуалами;

) дії, повязані із спостереженням за поведінкою тварин;

) сполучення, що відображають контакт з оточуючим світом (цього соматизму чи по відношенню до нього). Сполучення цієї групи є найчисленнішими [2, с. 12-13].

Усі соматизми розподіляються за такими пластами і розрядами:

Сомонімізми.

Сомонімія є найбільшим розрядом соматичної лексики й найбільш представленим у фразеології будь-якої мови [110, с. 16]. Сомонімізми слугують для позначення частин людського тіла. Всі сомонімізми в залежності від належності до відповідної сфери позначуваних обєктів розподіляється таким чином:

Назви, що є загальносистемними позначеннями: el cuerpo, la cabeza, el tronco, las extremidades;

Назви голови та її частин: la cara, la frente, la mejilla, la nuca, el pariental, las sienes, el mentón, la barbilla, la coronilla;

Назви шиї й тулуба людини: el cuello, el pecho, la espalda, el vientre;.

Назви верхніх кінцівок і їхніх частин: la mano, el brazo, el hombro, el codo, la muñeca, la palma, el dedo, la uña;

Назви нижніх кінцівок: el pie, la pierna, la cadera, la rodilla, el tobillo, la pantorrilla, la planta del pie, el empeine.

До цієї групи, на нашу думку, варто додати також назви волосяних покровів людського тіла: el pelo, el cabello, la barba, el bigote.

Остеонімізми.

Остеонімізми слугують для номінації кісток людського тіла і їхніх зєднань. У залежності від належності до відповідної сфери позначуваних обєктів розподіляється на:зви кicткoвoї системи в цілому: el esqueleto, el osario, los huesos;

Назви кісток голови: el cráneo, la mandíbula, el martillo, el yunque, el estribo;

Назви кісток тулуба: la columna vertebral, la costilla, la clavícula, el omóplato, el coccix, las vértebras cervicales, la caja torácica;

Назви кісток верхніх кінцівок: la falange, el húmero;

Назви кісток нижніх кінцівок: el pelvis, el fémur, el peroné, la tibia, la rótula, el metatarso.

Спланхнонімізми.

Спланхнонімізми слугують для найменування внутрішніх органів людського організму і розподіляється на:

Загальні назви внутрішніх органів: los órganos internos, las visceras;

Назви органів травлення: el estómago, el intestino, el páncreas, las tripas, el esófago, el apéndice, la vesícula biliar, el hígado;

Назви дихальних органів: las vías respiratorias, los pulmones, los bronquios, la garganta, los alvéolos, el diafragma, la laringe, el lóbul;

Назви сечостатевих органів: la vejiga, los ovarios, los testículos, la uretra, el recto.

До цієї групи потрібно додати також:

Назви мязів: el biceps braquial, el supinador, el deltoides, el tendón de Aquiles, los gemelos, el glúteo;

Назви частин нервової системи: el cerebelo, el cerebro, el tronco cerebral, los nervios.

Ангіонімізми.

Ангіонімізми позначають кровоносну систему людського організму. Ця гpyпa складає дocить мaлoчиcленну частину соматичних лексем: la circulación de la sangre, la sangre, la vena, la arteria, la carótida, los capilares, los glóbulos de sangre, la aorta.

Сенсонімізми.

Сенсонімічна лексика служить для найменування органів чуттів людського організму. Разом з ангіонімізмами вона складає одну з малочисленних груп у системі мов, проте характеризуються високою фразеотвірністю. У залежності від належності до відповідної денотативної сфери обєктів, що позначаються, сенсонімізми розподіляються таким чином:

Назви органів зору: el ojo (і його партоніми el párpado, la pestaña, la pupila);

Назви органів слуху: el oído;

Назви органів нюху й органів смаку: la nariz, la lengua, la boca;

Назви органів дотику: la piel, las uñas.

Лексика на позначення хвороб і виявів людського організму.

Назви хвороб: la angina, la gripe, la sarampión, la tos ferina, las paperas, el cáncer, la sarna, la viruela, la peste, la obesidad, la úlcera, la diftería, la ciática;

Назви станів та симптомів людського організму: el dolor, el vómito, los escalofríos, la fiebre, el hipo, el estornudo, la fatiga, el insomnio, la tos, el mareo, el desmayo, la erupción etc.

Окреме місце в класифікації займає квазісоматизм alma. Alma розглядається як орган, локалізований десь у грудях, який відповідає за внутрішнє життя людини. У порівнянні із серцем душа виступає ширшим поняттям, вона відає не лише емоціями, а й думками, бажаннями, схильностями та преференціями людини [23, с. 25-28].

В багатьох класифікаціях соматизмів і розподілах їх на групи та розряди важливу роль відіграє класифікація органів людського тіла, в залежності від якої класифікуються і лексеми що їх означають. Але органи людського тіла можна по-різному класифікувати і виділяти їх в групи по різних ознаках: наприклад, є органи, що приймають інформацію ззовні - це очі, вуха, ніс. У цьому не беруть участь живіт, плечі і ноги. Мова - орган, що відповідає за передачу інформації. Тому на мову посилаються, коли говорять про надходження інформації від того, що говорить. Є, наприклад, органи, які виконують рухи і жести, потрібні для спілкування. Інші в цьому не беруть участь.

Широке вживання соматизмів у складі одиниць фразеологізмів в значній мірі обумовлене тим, що соматизми є одним з якнайдавніших шарів в лексиці різних мов і входять в ядро основного складу словарного фонду мови. Популярності соматичних фразеологічних одиниць сприяють також актуальність змісту, яскрава образність, народність, нескладність граматичного оформлення і стилістичне різноманіття.

Таким чином, вживання соматичних фразеологізмів є притаманним для мови преси з метою більшого впливу на читача. Фразеологічні одиниці з соматичним компонентом є зрозумілі для будь-якого читача, оскільки їх особливості значення відомі для кожного.

Висновки до першого розділу

Використання фразеологічних одиниць у дискурсі іспанської преси обумовлене спрямованістю даного дискурсу, адже мова преси основується на одній комунікативній функції, а й має інші комунікативні завдання, серед яких - вплив на читача, на суспільну свідомість в залежності від зацікавлень класу читачів, яких вона представляє. Окрім комунікативної функції, преса виконує функції інформування, орієнтування, навчання, організування, впливу, створення позитивного або негативного ставлення.

Фразеологічні одиниці мають найголовнішу функцію, яка полягає у створенні емоційної, експресивної виразності, що посилює аргументацію, переконання. Чим вищий рівень експресивності й емоційності фразеологізму, тим сильнішим є вплив на адресата комунікативного акту.

Особливим критерієм прагматики ФО в газеті є здатність фразеологічного виразу переконувати читача у перевагах тих чи інших пріоритетів через оцінку моральних, етичних, загальнолюдських цінностей тощо. Кількість фразеологізмів у текстах, як правило, зростає в міру установки на переконання: фразеологічні одиниці виконують функцію логіко-експресивного узагальнення, викладених припущень, положень, теорій або авторських думок; коли на межі переконання співбесідника спрацьовує прагматична установка на те, щоб викликати в нього співчуття та прихильність.

У змісті образних ФО ідіоматичного характеру виділено особливий тип інформації - культурну конотацію, яка відповідає прагматиці газетно-публіцистичного дискурсу - впливати на суспільну думку, і відображає когнітивну структуру фразеологічної одиниці, а отже, культуру народу, його ментальність.

У дискурсі іспанської преси використовують соматичні фразеологізми, що зумовлено людським усвідомленням та розумінням певних особливостей, які сприймаються та кодуються у частинах тіла.

Причиною постійної уваги до соматизмів є той факт, що процес усвідомлення себе серед навколишньої дійсності і визначення себе як особи людина почала з відчуттів, що виникають безпосередньо через органи чуття і частини власного тіла. Людське тіло виявилося одним з найдоступніших для спостереження і вивчення об'єктів.

Залежно від характеру об`єкту номінації вся соматична лексика розподілена таких групах та розрядах як: сомонімізми (назви, що є загальносистемними позначеннями, назви голови та її частин, назви шиї й тулуба людини, назви верхніх кінцівок і їхніх частин, назви нижніх кінцівок), остеонімізми (нaзви кicткoвoї системи в цілому, назви кісток голови, назви кісток тулуба, назви кісток верхніх кінцівок, назви кісток нижніх кінцівок), спланхнонімізми (загальні назви внутрішніх органів, назви органів травлення, назви дихальних органів, назви сечостатевих органів), ангіонімізми (кровоносна систему людського організму), сенсонімізми (назви органів зору, назви органів слуху, назви органів нюху й органів смаку, назви органів дотику), лексика на позначення хвороб і виявів людського організму (назви хвороб, назви станів та симптомів людського організму).



РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ В ІСПАНСЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ


.1 Комунікативно-прагматичні особливості використання фразеологізмів з соматичним компонентом cabeza та cara


Прагматичне значення фразеологізмів - це значення, якого воно набуває у процесі реалізації в реальній комунікації, тобто те, для чого і з якою метою вживається той чи інший фразеологізм. Ці одиниці здатні найбільш повно схарактеризувати акт мовлення, самих мовців, виразити ставлення до того, про що говориться, та спрямувати читача на вірне розуміння ситуації. Семантичний потенціал прислівїв дозволяє їм виступати в ролі елементів не тільки інформативних, але й прагматичних (спонукальних, емоційно-оцінних, експресивних, аргументуючих тощо) текстових підсистем [15, с. 12].

Прагматична інформація, що реалізується за допомогою фразеологізмів, виявляється з урахуванням як мовної природи такої одиниці, так і типу прагматичного контексту.

Прагматичний аспект вивчення фразеологізмів передбачає дослідження умов актуалізації лінгвістичних властивостей цих одиниць у процесі комунікації, їх функціонування у мовленні з метою досягнення найбільш ефективного вираження думки та впливу на поведінку людини. Він також робить оптимальним опис емоційного стану комунікантів та оцінку мовцем подій і вчинків, що потрапили до сфери цієї комунікативної ситуації.

Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що фразеологізми виступають у ролі елементів різноманітних прагматичних контекстів і можуть кваліфікувати висловлення з різних боків.

Реалізуючи свій комунікативний намір, адресант намагається оформити висловлення таким чином, щоб наблизити очікувану реакцію адресата до ідеальної відповідно до мети висловлення: вплинути на погляди адресата, переконати його в чомусь, змусити погодитись зі своєю оцінкою. У цьому йому допомагають фразеологізми, які надають додаткових відтінків значення, що впливає на думку читача.

Вживання соматичних фразеологізмів певною мірою притаманне для дискурсу іспанської мови.

Причиною постійної уваги до соматизмів є той факт, що процес усвідомлення себе серед навколишньої дійсності і визначення себе як особи людина почала з відчуттів, що виникають безпосередньо через органи чуття і частини власного тіла. Людське тіло виявилося одним з найдоступніших для спостереження і вивчення об'єктів. Назви частин тіла - якнайдавніший пласт лексики, що безпосередньо пов'язаний з функціонально-плотськими сторонами людського буття і відображає культурно-антропологічні особливості індивідів, що належать до тих або інших мовних співтовариств.

Значна кількість фразем із соматизмом cabeza повязана з важливістю цієї частини тіла для людини. У парі голова - серце, що виявляють у мові опозицію раціональне - емоційне, першому концепту приписується функція контролю за діями [21, с. 191].

Для початку потрібно розглянути концептуальні метонімії, що лежать в основі мотивації фразеологізмів із компонентом cabeza. Голова є одним із найважливіших органів людини, оскільки є осередком перцептивних здібностей, тому, нерідко, саме ця частина тіла використовується для позначення людини загалом. Так, наприклад, фразеологізм cabeza loca можемо перефразувати як persona loca:

Ah, perdón, que es la esposa de Josemari Aznar, se me olvidaba, qué cabeza la mía. Cabecita loca [68].

Фразеологізм з соматизмом cabeza може уособлювати не тільки людину, а й якусь річ чи явище. Відтінок значення може бути як негативним, так і позитивним. Розглянемо приклад негативного відтінку:

El presidente de la Asociación Nacional de Vehículos a Motor, Juan Antonio Sánchez Torres, ha criticado la creciente "demonización" del automóvil en España que, a su juicio, se refleja en medidas como la reducción de la velocidad máxima en las autovías a 110 kilómetros por hora o la propuesta de aplicar penalizaciones fiscales al combustible de los coches diésel, y son políticas que recurren al coche como "cabeza de turco" [82].

Cuando de nada nos sirve avisar, poner información sobre las correrías de sus corruptelas, de la gravedad de los aprovechamientos de lo público para su provecho privado, cuando los escándalos de las basuras en el bajo Segura, en la provincia de Alicante y Murcia, cuando de nada les sirve el ocultamiento de sus cuentas opacas, sus coartadas montadas para negocietes y cabezas de turco, poniendo las empresas paralelas a nombre de familiares para no aparecer los millones de euros trincados tras el viaje papal y otras bagatelas, digamos que hablo de la Comunidad de Valencia [59].

Entre las grandes empresas gallegas se instala el discurso de Feijóo de que el PSOE ha encontrado en las cajas que son el resultado de fusiones regionales su particular cabeza de turco para cambiar las reglas del juego [65].

Соматизми характеризують положення людини в суспільстві згідно з його високим чи низьким походженням. Культурно-детермінованими є фразеологізми, де голова позначає верховенство, лідерство, оскільки таке значення голови походить від символу голова - Бог:

Menos alcohol y también menos cannabis, aunque Euskadi sigue en puestos de cabeza en la UE en lo que a consumo de esta droga se refiere, en comparación con estados en su conjunto [56].exalcalde y cabeza de lista del Partido Socialista Canario (PSC) al Ayuntamiento de Icod de los Vinos (Tenerife), Juan José Dorta, ha precisado a este periódico que no está imputado por la concesión de licencias en una zona costera consideraba paraje natural [74].

El multimillonario y gran amateur de arte François Pinault, a la cabeza del grupo de lujo PPR, expone desde hace años su colección personal en su propia fundación, a orillas del Gran Canal de Venecia [70].

Характерною рисою архаїчної свідомості є опис абстрактних здібностей людини, її вчинків через назви тих органів, які забезпечують ці здібності. Загальновідомо, що мозок знаходиться в черепній порожнині, а також, що розумові процеси проходять у мозку, на базі цих конвенційних знань виникає ланцюжок переносів - розум ? мозок ? голова, і, як наслідок, концептуальна метонімія голова, як здатність думати. Наприклад:

Sergio perdió la cabeza de la tabla en un día para supervivientes, con unas condiciones muy duras por la chicharra y los greens tiesos [83].

Фразеологізм perder la cabeza використовуються не тільки у дискурсі преси. Цей вираз притаманний художньому дискурсу, а оскільки дискурс преси поєднує у собі різні стильові ознаки, то використання подібних лексичних одиниць є допустимим. У цьому випадку цей фразеологізм наближає читача до реальності, до буденної події, адже у розмовному стилі він є часто вживаним. Наведений фразеологізм - приклади мотивації метонімією всередині метафори: метонімія голова як здатність думати репрезентує частину сфери-мішені метафори голова, як об`єкт (на що вказують предикати фразем (romper, perder), які позначають дії, що звичайно здійснюються над матеріальними обєктами).

Por un lado está ávida de ganar con reaños épicos; por el otro, tiene la necesidad de mantener la cabeza fría [53].

Розповсюдженим типом є голова замість життя. Коли людина занурюється у певні обставини, використовується фразеологізм, що уособлює певне занурення людини. Оскільки людину уособлює голова, то і вираз буде «занурюватись головою у щось»:

O son tránsfugas cuya cabeza ha sido puesta a precio por Trípoli y cuyo itinerario político es de dominio público, o son caras nuevas que hablan abiertamente [48]. embargo, a mediados de 2008, el Gobierno dio un giro de 180 grados y se puso en cabeza de los países que abogaban por la proscripción total de este armamento, equivalente a las minas antipersonales, ya que disemina sus municiones por una amplia zona y se ceba especialmente con niños y civiles [76].

Даний фразеологізм звертає увагу на дію, що виконалась повністю.

Варто зазначити, що багатьом фразеологізмам притаманно називати певні стани за допомогою їхніх зовнішніх виявів. У звязку з цим, доцільним видається простежити взаємозвязок мови тіла та її мовної репрезентації у фразеології. Фразеологізми з соматизмом cabeza мають відтінок інтенсивності. В даному випадку ми маємо інтенсивність роботи, що має еквівалент в українській мові - працювати не покладаючи рук:

El equipo ya no levantó cabeza y, en la primera ocasión en que LeBron visitó Cleveland, a pesar del tremendo ambiente que se vivió en su contra, los Heat ganaron con holgura: 90-118 [57].

Саме фразеологізми з соматичними компонентами вносять у публіцистичні тексти колорит національного гумору, іронії, сарказму:

El presidente de la Asociación Nacional de Vehículos a Motor, Juan Antonio Sánchez Torres, ha criticado la creciente "demonización" del automóvil en España que, a su juicio, se refleja en medidas como la reducción de la velocidad máxima en las autovías a 110 kilómetros por hora o la propuesta de aplicar penalizaciones fiscales al combustible de los coches diésel, y son políticas que recurren al coche como "cabeza de turco" [41].

Parece abocado a ser una cabeza de turco del régimen caído [86].las grandes empresas gallegas se instala el discurso de Feijóo de que el PSOE ha encontrado en las cajas que son el resultado de fusiones regionales su particular cabeza de turco para cambiar las reglas del juego [51].

У даному випадку cabeza de turco акцентує увагу на негативний відтінок інформації, а також звертає увагу на нове у повідомленні.

Розмовляючи з людиною, ми зазвичай дивимося їй в обличчя, хоча всі наші дії спрямовані на людину в цілому. Таким чином читач сприймає у тексті обличчя замість людини:alcalde de Barcelona, Jordi Hereu (PSOE), ha solicitado un cara a cara con su homólogo madrileño, Alberto Ruiz-Gallardón (PP) para contraponer sus modelos de ciudad en el marco de las elecciones locales del 22-M, haciendo gala de que en Barcelona, a diferencia de Madrid, no hay poblados chabolistas y la capital catalana está menos endeudada [43].

Тут наявне також метафоричне вживання предиката, що підсилює створюваний образ. може надавати значення випадковості, не спланованих дій людини. Таким чином, звертається увага на аспект дії, яким чином щось робиться, що надає відтінку невідомості.

Alejado de aquel equipo que convertía cada partido en un cara o cruz, ahora resulta que el Sporting es un valor seguro en la bolsa de la Liga [62].

Також, соматизми зі словом cara можуть означати дію спрямовану на об`єкт, що передбачає різку та впевнену дію. Такі приклади, зазвичай, є складовими головної думки повідомлення.

Lorente echó en cara a Castedo las "dudas" que durante dos meses ha expresado en torno a la posibilidad de vetar a Ripoll como número dos [66].

La portavoz de los populares, Soraya Sáenz de Santamaría, ha echado en cara al vicepresidente primero del Gobierno que el presidente haya "salido corriendo" ante los malos datos económicos [44].

El concejal echó en cara al gobierno municipal que el Majestic - cuya exdueña ha denunciado que el concejal de Valencia Vicente Igual le exigió, a través de dos intermediarios, dinero por obtener la licencia - haya permanecido abierto más de seis años sin la licencia de actividad municipal y no haya pasado nada [46].

У мові іспанської преси дуже часто зустрічається фразеологізм dar la cara, який має український відповідник відповісти за себе. Цей вираз підкреслює рішучість намірів автора повідомлення.

"¿Dónde están los de Cyes, que no salen a dar la cara y a decir éstas son mis cuentas?" [81].

A Telefónica le tocaba dar la cara frente a la crisis y lo ha hecho [84].

Antes de que se conociera la sanción impuesta al Zaragoza, el presidente del Getafe, Ángel Torres, había hoy que "el imbécil" que lanzó el balón desde el banquillo diera la cara para evitar que las consecuencias las pagara su club [52].

Фразеологізми з соматизмом cara є одним із засобів розкриття внутрішнього субєктивного переживання, вони багато в чому уточнюють або розкривають ситуацію. Одна з функцій обличчя людини - вираження емоцій. Емоція визначається як безпосереднє, тимчасове переживання певного більш постійного почуття , вона звичайно має ситуативний характер і виражає оцінку особистості певної ситуації, повязаної із задоволенням потреб людини у цей момент [23, с. 59]. Емоції мають біологічне підґрунтя, але часто соціалізовану форму вияву, що зумовлено впливом національно-культурного середовища, і, як найважливіші вияви внутрішньої психічного життя людей, також здатні концептуалізуватися й категоризуватися, утворюючи на ментальному рівні свідому емоційну концептосферу, яка визначається як світобачення, спроектоване емоційною сферою свідомості індивіда [23, с. 66].

Незважаючи на невираженість емоцій і почуттів, будь-яка мова взагалі, і іспанська зокрема засвідчує цілу низку мовних засобів для передачі психічних станів, оскільки природною потребою людини як соціальної істоти є її прагнення поділитись з іншими своїми переживаннями. Складність виявлення лінгво-концептуальної архітектоніки, побудованої на основі емоційних концептів, обумовлюється передусім абстрактністю емоцій. [23, с. 85]. Завдяки використанню фразеологізмів автору вдається імпліцитно схарактеризувати людину. Ці одиниці допомагають адекватно відтворити відчуття, емоції, психічний стан людини, риси характеру:

Finalmente, menos ingenioso, como corresponde a su carácter de émulo de Buster Keaton, Montilla ha acusado, con su cara de palo, a los diputados de CiU de comportarse como gallegos, esto es, como gente de la que no se sabe si viene o si va, que es, por decirlo así, el epítome, la cumbre, el cénit clásico de la esencia de la galleguidad buscada y encontrada [45].

У цьому прикладі вираз обличчя позначає незадоволення, цей фразеологізм надає додаткову інформацію, характеристику та емоційний стан людини.може уособлювати людину, але надавати їй негативний відтінок характеру, певний опис у переліку, а, отже, надає додаткове значення, яке є важливим для читача.

En el Barça, como en su día en el Sánchez Pizjuán, de Adriano no se recuerda ni una mala cara, ni un mal día en el entrenamiento y, por supuesto, ni una sola anécdota en ocho meses [47].

Mala cara у поєднанні з дієсловом poner показує вороже ставлення до певної події чи ситуації.

El lugar en que debía reinar la transparencia se ha sustituido por poner mala cara a quien pregunta, reforzando el gesto con un latiguillo hueco, a sabiendas de que así se llega en alta velocidad a la bronca política [42].

Y cuando comenzó a oscurecer infundimos sospechas a un coche patrulla que llevaba sobre el techo la extraña divisa "Cemetery police" y del que descendieron dos mulatos con caras de malas pulgas, revólveres al cinto y estrellas de sheriff [71].


2.2 Особливості використання фразеологізмів з соматичним компонентом ojo та oreja


Серед органів сприйняття світу найбільш функціональним є око, що простежується на прикладі фразеологічного масиву іспанської мови. Серед соматичних зворотів, фразеологізми з компонентом ojo/s одні з найчисленніших. Не випадково дослідники підкреслюють виняткову роль у житті людини органів відчуттів, через які відбувається процес пізнання навколишнього світу, при цьому 87% інформації людина отримує саме через очі.

Nacida en Bujara, la quinta ciudad de Uzbekistán, los ojeadores del equipo soviético le echaron el ojo antes de cumplir los 10 años y la llevaron a un torneo internacional dos después [69].

También hay que echar un ojo a la secciónFinisterrae, dedicada a explorar nuevos lenguajes [85].pueden no saber que aplicando políticas de la más pura y dura derecha, lo único que pueden esperar es que vuelva la derecha, y si alguien duda de qué pasará, echen un ojo a las primeras acciones de CiU [72].

Погляд - одна з найтонших і найскладніших матерій у невербальному спілкуванні. Дивитися чи не дивитися в очі, затримати погляд чи ні, подивися пильно чи розгублено - все це може мати велике значення для комунікації, тому інтерпретується мовцем і знаходить своє відображення в мові, і, зокрема у фразеологізмах. Предикативні супровідники соматизму ojo як знаки людської поведінки, фізичних дій, станів переносяться на сферу специфіки зорового сприйняття [23, с. 108].

"Este chico del que os hablaba, un tal Rossi, parece ir bastante bien ahí afuera. Podría tener futuro en esto si persiste. No le quitéis ojo", bromeaba el americano a través de su cuenta de Twitter [89].

Con buenos ojos може підкреслювати яким чином був здійснений огляд, уважно, чи ні.

Mer-Khamis había recibido en el pasado amenazas de grupos radicales palestinos que no veían con buenos ojos que un israelí organizara obras de teatro y talleres para los jóvenes refugiados de Yenín [73].

Як вже зазначалося, значна кількість соматизмів іспанської мови використовуються на позначення крайньої міри, кількості, соматизм oreja також входить у цю групу:

Hoy por hoy el español arquetípico consiste en un espécimen humano que, encabronado hasta las orejas, aporrea en medio de un atasco, de forma compulsiva, el claxon de su coche [67].

Також, соматизми цієї групи позначають ступінь емоцій людини, у даному випадку ці емоції проявляються через посмішу до самих вух:

Leire Pajín, ministra de Sanidad, que llevaba puesta una sonrisa de oreja a oreja; ha sentenciado que ella confía en Zapatero, "en sus tiempos y en su hoja de ruta" [54].con una sonrisa de oreja a oreja da las gracias porque se le brinde esta segunda oportunidad [50].

Через вухо людина отримує інформацію:

Si cantan no puedo escribir porque hay una persona hablándome a la oreja, así que escucho música.... iba a decir clásica pero la mayoría es del siglo XX [87].

Іноді фразеологізми з соматизмом oreja можуть уособлювати негативне явище, яке таким чином підкреслюється і акцентує увагу читача.

El secretario general de los socialistas valencianos, Jorge Alarte, culpó a Francisco Camps, del fracaso del proyecto de fusión, mientras que el coordinador de Economía popular, Ricardo Costa, aseguró que el Banco de España ha dado "un tirón de orejas" a la política del Gobierno central [43].


2.3 Особливості використання фразеологізмів з соматичним компонентом mano та pie


Рука символізує підтримку, допомогу, добре ставлення до когось. Соматизм рука й концепт допомога поєднуються метонімічно на основі архетипічної сцени праця, оскільки допомогти означає дати можливість людині отримати користь від роботи іншої людини. Такий тип фразеологізмів часто трапляється у дискурсі преси, оскільки тема підтримки та допомоги досить актуальна.

"Podemos mandar un mensajillo a Bea, que le eche una mano, o habla con Jose para que le pegue una llamadita, que le hace más caso", asegura el edil. la cubierta Tarruell echó mano del ingenio para llevar a cabo una reforma total, pero lo menos intrusiva posible [78].

"Madrid tiene que recuperar su nivel de solvencia y se puede hacer con un programa de estabilidad presupuestaria, afrontando la situación y estoy dispuesto a echar una mano", ha añadido [79].

Синонімом виразу echar mano може бути tender la mano, що також часто трапляється у дискурсі іспанської преси.

Ya había hecho todo para suavizar su mensaje: prometer que mantendría el rumbo económico, asegurar que respetaría la propiedad privada y la libertad de prensa; y hasta tender la mano al influyente arzobispo de Lima, miembro del Opus Dei, Luis Cipriani, para evitar sus críticas [55].

La intervención puede acabar muy mal, pero, ahora mismo, desampararles sería tender una mano secreta al resto de los dictadores del mundo árabe [88].

Con la lista que encabezará el alcalde de Barcelona, Jordi Hereu, en las elecciones municipales se pretende conseguir la cuadratura del círculo: incorporar independientes para dar señales de que el PSC se abre, mantener a los pesos pesados de su gobierno, renovar a los más veteranos de sus filas - aunque no a todos - , promocionar a jóvenes promesas del PSC y tender la mano a la sensibilidad y las ideas que defendió su oponente en las primarias, Montserrat Tura [60].

Соматизми часто використовуються для просторових орієнтацій, оскільки людині зручно співвідносити певні обєкти з тим, що їй добре відомо, тобто із власним тілом. Отже, близький, доступний обєкт у людській свідомості означає той, до якого можна легко дістати рукою:

Y Mourinho se maneja muy bien en el mano a mano porque domina varios registros [75].

Фразеологізми з соматизмом pie - одна з найбільш численних груп зі складною й багатою семантикою та смислами, що приймають значну кількість інтерпретацій.

Здебільшого цей тип фразеологізмів використовується для характеризації людини, як істоти, що здатна пересуватися у просторі:

A las dos semanas de su huida, volvió por su propio pie a la prisión de Quatre Camins [80].

El joven, sin embargo, se marchó del centro por su propio pie antes de ser atendido porque no quería seguir esperando [63].

Los jóvenes llegaron por su propio pie al centro y presentaban dolores abdominales y vómitos, explicó ayer la coordinadora de Urgencias del Área Materno-infantil del hospital, Rocío Cebrián [91].

Сприйняття ніг як нижньої точки бере свій початок від архетипічної просторової опозиції верх - низ, яка по відношенню до тіла людини реалізується у протиставленні голови, що символізує верх, верховенство, інтелектуальне начало, і ніг, які повязуються з нижнім земним світом, оскільки дотикаються до землі та належать до матеріально-тілесного. Реалізацію опозиції верх-низ можемо спостерігати у таких фразеологізмах:

"Es una ópera rusa de los pies a la cabeza. Todos llevamos katiuskas", bromeó Arteta en la presentación ayer de la ópera [58].de los pies a la cabeza, con una cruz de madera sobre la camisa anudada por partida doble -el segundo nudo, dice, es el de la "disponibilidad"- el sacerdote mexicano Alejandro Solalinde (Texcoco, 1945) tiene pocos pelos en la lengua cuando habla de inmigrantes, crimen organizado y gobierno [77].

Ноги також виконують функцію утримання людини у вертикальному положенні, що стало основою сприйняття ніг як опори, бази, без якої людина втрачає рівновагу й упевненість у собі:

Que 32 años después de ser elegido presidente de la Generalitat, Pujol se haya convertido al independentismo es, por lo menos, un indicio de que el autonomismo pierde pie allí donde tenía su base principal [90].

Le hace perder pie mantener un diálogo con el Gobierno central articulado como un prolongado grito de resentimiento, pautado únicamente por el oportunismo electoralista, fabulado como coartada para disfrazar su falta de coraje e iniciativa gubernamental [53].

Культурно-детермінованим є фразеологізм a pie(s) juntillas:

Tan absurdo resulta creer a pies juntillas que estamos ante una sucesión ciega y sin fin de crisis nacionales como suponer que los favorables diferenciales de rentabilidad lo serán para siempre [61].

Цей тип фразеологізмів в іспанській термінології має назву idiotismo (фразеологізм із невідповідністю граматичних категорій у компонентах), зокрема тут наявна неузгодженість роду (pies - чоловічий рід; juntillas - жіночий).

Фразеологізми з соматизмом pie переносять семантику руху на інші дії, наприклад, у фразеологізмі зі значенням діяти обережно:

En esta ocasión, una de las situaciones posibles hace que nuestros responsables políticos tengan que andar con pies de plomo: si permitimos a los que desde la política no condenan el asesinato volver a entrar en las instituciones vascas antes de que ETA deje definitivamente de apuntarnos con una pistola, habremos retrocedido a la caverna [64].

Як вже зазначалося, не завжди є можливість виділити центральний компонент фразеологізму, оскільки, іноді вся ситуація представлена у ФО виступає мотиваційною базою. Наприклад:

Los rechaces caían un partido más a pies de sus adversarios, circunstancia que le convertían otra vez en un equipo vulnerable en las áreas, espantado porque cada una de sus concesiones era penalizada y que no daba pie con bola ante el guardameta rival [79].

У цьому фразеологізмі переосмислюється ситуація в цілому, сфера фізичного досвіду людини метафорично переноситься на сферу інтелектуальних особливостей індивіда

Висновки до другого розділу

Були проаналізовані фразеологічні одиниці з різними соматичними компонентами у статтях іспанської газети El país.

Значна кількість фразем із соматизмом cabeza повязана з важливістю цієї частини тіла для людини. Вона є одним із найважливіших органів людини, оскільки є осередком перцептивних здібностей, тому, нерідко, саме ця частина тіла використовується для позначення людини загалом. Також, соматизми характеризують положення людини в суспільстві згідно з його високим чи низьким походженням, це стосується не тільки фразеологізмів з соматичним компонентом cabeza, а й cara, ojo, mano, pie. Розповсюдженим типом є голова, що уособлює життя. Варто зазначити, що багатьом фразеологізмам притаманно називати певні стани, як засіб негативного або позитивного впливу на читача. Саме фразеологізми з соматичними компонентами вносять у публіцистичні тексти колорит національного гумору, іронії, сарказму.

Обличчя асоціюється з людиною вцілому. Таким чином читач сприймає у тексті обличчя замість людини. Cara може надавати значення випадковості, не спланованих дій людини. Також, звертається увага на аспект дії, яким чином щось робиться, що надає відтінку невідомості. Соматизми зі словом cara можуть означати дію спрямовану на об`єкт, що передбачає різку та впевнену дію. Такі приклади, зазвичай, є складовими головної думки повідомлення. Одна з функцій обличчя людини - вираження емоцій. Емоція визначається як безпосереднє, тимчасове переживання певного більш постійного почуття, вона звичайно має ситуативний характер і виражає оцінку особистості певної ситуації, повязаної із задоволенням потреб людини у цей момент. Mala cara у поєднанні з дієсловом poner показує вороже ставлення до певної події чи ситуації.

Серед органів сприйняття світу найбільш функціональним є око, що простежується на прикладі фразеологічного масиву іспанської мови. Серед соматичних зворотів, фразеологізми з компонентом ojo/s одні з найчисленніших. Погляд - одна з найтонших і найскладніших матерій у невербальному спілкуванні. Дивитися чи не дивитися в очі, затримати погляд чи ні, подивися пильно чи розгублено - все це може мати велике значення для комунікації, тому інтерпретується мовцем і знаходить своє відображення в мові, і, зокрема у фразеологізмах.

Як вже зазначалося, значна кількість соматизмів іспанської мови використовуються на позначення крайньої міри, кількості, соматизм oreja також входить у цю групу. Через вухо людина отримує інформацію. Іноді фразеологізми з соматизмом oreja можуть уособлювати негативне явище, яке таким чином підкреслюється і акцентує увагу читача.

Рука символізує підтримку, допомогу, добре ставлення до когось. Допомогти означає дати можливість людині отримати користь від роботи іншої людини. Такий тип фразеологізмів часто трапляється у дискурсі преси, оскільки тема підтримки та допомоги досить актуальна. Соматизми з компонентом mano часто використовуються для просторових орієнтацій, оскільки людині зручно співвідносити певні обєкти з тим, що їй добре відомо, тобто із власним тілом. Отже, близький, доступний обєкт у людській свідомості означає той, до якого можна легко дістати рукою.

Сприйняття ніг як нижньої точки бере свій початок від архетипічної просторової опозиції верх - низ, яка по відношенню до тіла людини реалізується у протиставленні голови, що символізує верх, верховенство, інтелектуальне начало, і ніг, які повязуються з нижнім земним світом, оскільки дотикаються до землі та належать до матеріально-тілесного.

Прагматичне значення фразеологізму - це значення, якого він набуває у процесі реалізації в реальній комунікації, тобто те, для чого і з якою метою вживається той чи інший фразеологізм. Ці одиниці здатні найбільш повно схарактеризувати акт мовлення, самих мовців, виразити ставлення до того, про що говориться, та спрямувати читача на вірне розуміння ситуації.


ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


Уперше в дослідженні здійснений аналіз комунікативно-прагматичних особливостей використання фразеологізмів з соматичним компонентом у дискурсі іспанської преси.

Ми визначаємо дискурс як звязаний текст у сукупності з екстралінгвістичними, прагматичними й іншими факторами; текст, взятий у подійєвому аспекті; мовлення, розглянуте як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей і в механізмах їхньої свідомості (когнітивних процесах).

Під фразеологічною одиницею ми розуміємо стійкі звороти мови, наділені цілісним (часом частково цілісним значенням), що вступають у смислові та граматичні зв?язки з іншими мовними одиницями, мають постійний, за традицією відтворюваний у мовленні компонентний склад. Найважливіша функція ФО - створення емоційної, експресивної виразності, що посилює аргументацію, переконання. Чим вищий рівень експресивності й емоційності фразеологізму, тим сильнішим є вплив на адресата комунікативного акту.

Фразеологія повинна розглядатися як особливий авторський стилістичний прийом, завдяки чому можна виявляти складні лінгвістичні процеси в дискурсі іспанської преси. У процесі комунікації фразеологізм є джерелом інформації, яка залучує образне, асоціативне мислення учасників комунікативного акту.

Використання фразеологізмів із соматичним компонентом у газетному дискурсі залежить від більшої чи меншої установки на переконання, від рубрики та жанрів, а також від функцій їх використання. Прагматичне спрямування газетної рубрики регулюється використанням образної фразеології, яка характерна для передової статті та інших статей аналітичного жанру.

Соматичний фразеологізм ми розуміємо як фразеологічну одиницю, ключовим компонентом якої є іменник, що позначає частину тіла людини чи тварини.

Соматичні фразеологізми, як правило, виникають у результаті переносного осмислення словосполучень, що називають різні дії і стани, до яких залучаються частини тіла. Значна кількість фразеологізмів повязана своїм походженням з різними чинниками соціального або психофізіологічного характеру. В основі соматичних фразем лежать здебільшого спостереження за поведінкою людини або тварини. Фактично всі вияви життя людини, її народження та смерть, особливості характеру, розумової діяльності, віку, зовнішнього вигляду знаходять своє яскраве і своєрідне відображення у соматичній фразеології іспанської мови. Соматичні фраземи займають найбільший відсоток серед усього обсягу непредикативних двовершинних фразеологічних одиниць.

Сомонімія є найбільшим розділом соматичної лексики багатьох мов. Вона служить для позначення частин і областей людського тіла.

Таким чином, соматична лексика є цілісною системою, яка має постійну кількість обєктів номінацій і призначений для їх позначення конкретний склад лексичних одиниць. Якщо перший показник не залежить від своєї мовної приналежності і може повністю співпадати в різних мовах, то другою знаходиться в прямій залежності від індивідуальних особливостей конкретної мови і розрізняється як в кількісному, так і в якісному відношенні.

Під час проведеного наукового дослідження було виявлена велика кількість фрезаологізмів з соматичним компонентом сabeza, що за своєю кількістю перевищують інші фразеологізми. Також часто трапляються фразеологічні одиниці з компонентом car, oj, mano, pie. Останнє місце по кількості використання у дискурсі іспанської мови посідає фразеологізм з частиною тіла oreja.


RESUMEN

Las investigaciones lingüísticas actuales prestan su atención a estudiar el discurso de la prensa española. El aspecto pragmático y comunicativo atraen la atención de los investigadores. El estudio de la fraseología en la prensa es uno de los más actuales aspectos de la lingüística. especialidades del funcionamiento de los fraseologismos en el discurso de la prensa fueron estudiados por tales lingüísticos como: Konovetz S. P., Andreychuk N. I., Dubrovska I. B., Tolstova O. L. primera vez en nuestro trabajo hacemos análisis de las características comunicativas y pragmáticas del uso de los giros fraseológico con el componente somático en el discurso de la prensa española. define un discurso como el enlace del texto en relación con los factores extralingüísticos, pragmáticos y otros factores.

Los giros fraseológicos tienen el significado constante y tienen siempre la misma composición de las palabras. Sus funciones más importantes son crear una expresión emocional, que refuerza los argumentos de persuasión.ía debe conciderarse como recurso estilístico de un autor especial, lo que le permite detectar complejos procesos lingüísticos en el discurso de la prensa española. En el proceso de comunicación es una fuente de información que encierra el pensamiento figurativo y asociado de los comunicantes.

El uso de los giros fraseológicos con el componente somatic en el discurso de la prensa depende de la persuasión y los generos del estilo publicitario.expresión somática la entendemos como unidad fraseológica, un componente clave que se compone de un sustantivo que designa el parte del cuerpo del hombre o del animal.giros fraseológicos somáticos, por lo general, aparecen en resultado de un replanteamiento de las frases con palabras que definen las partes del cuerpo. Un número significativo de los giros fraseológicos tienen los nexos con su origen con diferentes aspectos sociales y psicofisiologicos.

La base de los giros somáticos es la observación del comportamiento de una persona o animal. De hecho, todas las manifestaciones de la vida, el nacimiento y la muerte, las características del personaje, la actividad mental, la edad, el aspecto se reflejan en la fraseología española somática.

Así, el lenguaje somático es todo el sistema que tiene un número fijo de nominaciones y objetos destinados a su designación de determinados elementos léxicos.nuestra investigación científica logramos de buscar muchos giros fraseológicos con el componente somático сabeza. En el discurso de la prensa hay tambien diferentes fraseologismos con tales components como cara, ojo, mano, pie. Los giros con la palabra oreja no son frecuentamente usados. Hemos aclarado todas las peculiaridades del uso de cada el grupo de estos giros fraseológicos. Podemos destacar tales aspectos del uso como la representacion de toda la persona, la vida, el humor de la persona, su character por el giro fraseológico.





СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології / Микола Федорович Алефіренко. - Харків: Вища школа, 1987. - 134 с.

Андрейчук Н. И. Соотношение семантики фразеологических единиц и свободных словосочетаний в современном английском языке (на материале соматических фразеологических единиц): автореф. дис. на получение канд. филол. наук: 10.02.04 Германские язики / Н. И. Андрейчук. - Одесса, 1987. - 14 с.

Арутюнова Н. Д. Дискурс / Нина Давидовна Артюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Совет. энцикл., 1990. - С. 136-137 .

Арутюнова Н. Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова, Е. В. Падучева. - М.: Прогресс, 1985. - Вып. 16: Лингвистическая прагматика - С. 3-42.

Вишинський В. І. Метафоричні образи фразеологічних одиниць концептосфери роздратування/гнів (на матеріалі іспанської та португальської мови / Василь Іванович Вишинський // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. М.Корбозерова. - К.: Вид. Центр КНЛУ, 2005. - Вип. 15. - С. 270-275.

Власенко М. С. Виділення головних компонентів прагматичного аспекту в іспаномовних законодавчих текстах / Марія Сергіївна Власенко // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - 2007. - № 5. - С. 25-29.

Герасимов В. И. Политический дискурс: История и современные исследования / В. И Герасимов, М. В. Ильин. - М.: Прогресс, 2002. - С. 7-86.

Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация : пер. с англ. / Тен Андрианус ван Дейк. - М.: Прогресс, 1989. - 312 с.

Дубровська І. Б. Ґенеза фразеологічних одиниць з соматичним компонентом як відображення багатовимірності процесу метафоричної номінації (на прикладі німецької мови) / Дубровська Ірина Борисівна // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. - К.: Вид. центр КДЛУ, 2000. - Вип. 4. - С. 296-301.

Єрченко П. Г. Класифікація фразеологічних одиниць / Петро Григорович Єрченко // Іноземна філологія. - К., 1994. - Вип. 4. - С. 8-14.

Коновець С. П. Деякі національно-культурні особливості фразеології (на прикладі іспанської та української мов) / Сніжана Павлівна Коновець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - К., 2001. - № 31. - С.47-49.

Коновець С. П. Експресивні засоби використання фразеологічних одиниць в іспанській періодичній пресі (на матеріалах газети El País) / Сніжана Павлівна Коновець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - К., 2000. - № 28. - С. 43-49.

Коновець С. П. Інформаційно-комунікативні властивості фразеологізмів (на прикладі іспанської мови) / Сніжана Павлівна Коновець // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К., 2000. - № 4. - С. 302-311

Коновець С. П. Компаративний аналіз фразеологізмів іспанської та української мов (етнокультурний аспект) / Сніжана Павлівна Коновець // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К., 2001. - № 5. - С. 99-105.

Коновець С. П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискурсі сучасної преси (за матеріалами іспанських періодичних видань): автореф. дис. на здобуття канд. філол. наук: 10.02.05 Романські мови / Київськ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка. - К., 2002. - 20 с.

Кубрякова Е. С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике / Елена Самойловна Кубрякова //Дискурс, речь, речевая деятельность. - М., 2000. - С. 7-25.

Левинтова Э. И. Испанско-русский фразеологический словарь: 30 000 фразеологических единиц / Э. И. Левинтова, Е. М.Вольф, Н. А.Мовшович, И. А.Будницкая. - М., 1985. - 1080 с.

Мацько Л. І. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько. - Київ: Вища школа, 2003. - 462 с.

Мерзлікіна О. В. Комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів`їв у художніх текстах (на матеріалі творів Сервантеса: автореф. дис. на здобуття канд. філол. наук: спец. 10.02.05 Романські мови / О. В Мерзлікіна. - К., 2001. - 20 с.

Толстова О. Л. Когнітивний аспект аналізу фразеологізмів з компонентом ojo (на матеріалі іспанської мови) / Ольга Леонідівна Толстова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр./ Відп. ред. Н. М. Корбозерова. - Вип. 6. - К., 2005. - С. 238-242.

Толстова О. Л. Когнітивний аспект аналізу фразеологізмів з компонентом cabeza (на матеріалі іспанської мови) / Ольга Леонідівна Толстова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Випуск 14, Книга 2. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 190-193.

Толстова О. Л. Концептуалізація соматизмів alma та corazón у фразеосистемі іспанської мови / Ольга Леонідівна Толстова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. - Вип.7. - К., 2005. - С. 154-158.

Толстова О. Л. Лінгвокогнітивні особливості соматичних фразеологізмів іспанської мови: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Ольга Леонідівна Толстова. - К., 2007. - 187 с.

Толстова О. Л. Проблема механізмів розуміння метафори у прагматичній та когнітивній теоріях / Ольга Леонідівна Толстова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Випуск 12, Частина 2. - К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Г.Шевченка, 2004. - С. 315-319.

Толстова О.Л. Когнітивний аналіз фразеологізмів з соматизмом nariz / Ольга Леонідівна Толстова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Випуск 16, Книга 2. - К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. - С. 277-280.

Толстова О.Л. Концептуалізація негативних емоцій у соматичній фразеології іспанської мови / Ольга Леонідівна Толстова // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: КНУ ім. Т.Г.Шевченка, 2006. - Вип. 17. - С. 374-380.

Толстова О.Л. Соматична фразема як обєкт мовознавчих досліджень (на матеріалі іспанської мови) / Ольга Леонідівна Толстова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. - Вип.7. - К., 2006. - С. 376-380.

Formet Fernández M. de M. Universales metafóricos en la significación de algunas expresiones fraseológicas // Revista de Lingüística española. - 2002. - № 30. - P. 357-381.

Luque Durán J. de D. Tipología léxica y tipología fraseológica: universales y particulares / Luque Durán J. de D., Manjón Pozas F.J. - Granada: Método Ediciones, 1998. - 165 p.

Martínez Marín J. Estudios de fraseología española / José Martínez Marín. - Ágora, Málaga, 1996. - P. 59-69.

Martínez Montoro J. La fraseología en Estudios de Lingüística / José Martínez Montoro. - Universidad de Alicante, 2002. - № 16. - 110 p. Cabrera J. C. El universo de las lenguas. Clasificación, denominación, situación, tipología, historia y bibliografía de las lenguas / Juan Carlos Moreno Cabrera. - Madrid: Editorial Castalia, 2003.

Pamies Bertrán A. Modelos icónicos y archimetáforas: algunos problemas metalingüísticos en el ámbito de la fraseología /Antonio Pamies Bertrán - 2002. - № 4. - P. 9-20.

Ruiz de Mendoza Ibáñez F. J. Introducción a la teoría cognitiva de la metonimia / Francisco José Ruiz de Mendoza Ibáñez. - Granada, 1999. - 137 p.

Suárez Cuadros S. J. Estudio comparativo de los fraseologismos con un componente animal en los idiomas español y ucraniano / Simуn <http://digibug.ugr.es/bitstream/10481/1397/2/16540955.pdf.txt> José Suárez Cuadros. - Kyiv, 2001. - 48 p.

Ullman S. Semántica. Introducción a la Ciencia del Significado / S. Ullman. - Madrid: Aguilar, 1967. - 258 p.J.F. Metaphor, metonymy, and image schemas // Journal of English Studies / Juan Fernando Velasco. - 2001-2. - Vol. 3. - P. 47-63.A. Semantics, Culture and Cognition. Universal Human Concepts in Culture. Specific configurations / Anna Wierzbicka - Oxford: Oxford University Press, 1992. - 487 p.

Zulategui J. P. L. En torno a la semántica de las colocaciones fraseológicas // Estudios de lingüística. - Quinta Impresión. - S.L., 2002. - №16. - 41 p.S. Introducción al estudio de las expresiones fijas // Studia Romanica et Linguistica / Sebastián Zuluaga. - Francfort-Berna-Cirencester: Lang, 1980. - 312 p.


ВСТУП У дослідженнях останніх років увага дослідників особливо зосереджується на лінгвокомунікативних можливостях засобів масової інформації, зокрема пер

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ