Особливості торгівельно-економічних відносин Китаю та Казахстану на сучасному етапі (90-і рр. ХХ – початок ХХІ ст.)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

ДИПЛОМНА РОБОТА

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» з міжнародних відносин на тему:

«Особливості торгівельно-економічних відносин Китаю та Казахстану на сучасному етапі (90-і рр. хх - початок ххі ст.)»

Виконала студентка ОКР Бакалавр напряму

Підготовки 6.030201 Міжнародні відносини

Тосхопоран Наталя Сергіївна

Науковий керівник:

Агєєва Олена Леонідівна,

старший викладач кафедри міжнародних відносин

та зовнішньої політики

Рецензент:

Романцов Володимир Миколайович,

старший викладач кафедри політології, філософії, соціології

Маріуполь - 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин

Розділ 2. Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Після розпаду СРСР перед знов освіченими державами встало питання про вибір стратегії подальшого розвитку, про вироблення пріоритетів у взаємовідношеннях з іншими державами. По об'єктивним причинам, наприклад, географічна близькість, Казахстан і Китай відвіку здійснюють контакти, спочатку на рівні племен, і народностей, потім на рівні держав. Після приєднання до Росії Казахстан і інші середньоазіатські держави були позбавлені самостійних контактів з південними сусідами.

Необхідно відзначити, що на сучасному етапі перші контакти між КНР і Казахстаном почалися ще до здобуття РК незалежності, оскільки вже в грудні 1991 року китайська урядова делегація прибула в Казахстан. Потім контакти на рівні глав держав стали здійснюватися регулярно.

Після проголошення незалежності всі бар'єри між країнами були зняті, і стосунки почали нестримно розвиватися.

Розгляд зовнішньоторговельного обороту Китаю та Казахстану є актуальним питанням на даний час.

Актуальність теми. Актуальність нашої роботи повязана з тим, що на сьогоднішній день стосунки Республіки Казахстан з Китайською Народною Республікою по пріоритетності поступаються лише її стосунками з Росією і іншими країнами СНД. В зв'язку з цим тематика дослідження є украй актуальною.

Останнім часом спостерігається зростання інтересу до взаємин Казахстану і Китаю. Деякі вчені, економісти і політики бачать в цьому зближенні, перш за все, загрозу інтересам Росії, тенденцію до ослаблення її впливу в регіоні.

Крім того, можна говорити про конкуренцію між Росією і Казахстаном в області забезпечення енергоресурсами північно-західних і інших районів Китаю. Набувають велику актуальність проблеми релігійної нестабільності в регіоні. Перед Китаєм і Казахстаном постають завдання спільного розвитку інфраструктури, спільного водокористування та інші.

Актуальність також можна простежити в тій тенденції, що зараз з'являється дуже багато літератури по даній темі і безліч статей друкуються в різних виданнях.

Обєктом дослідження є комплексний аналіз співробітництва Казахстану та Китаю в сучасних умовах казахстансько - китайських торгово-економічні відносини.

Предмет дослідження - особливості розвитку торгівельно-економічних відносин РК і КНР, нормативно-правова база торгівельно-економічних відносин.

Історіографічну базу досліджень можна розділити на наступні групи:

1.Перша група містить роботи загальних торгово-економічних відносин, серед яких можна назвати: «Китай открыл экономическую зону для торговли с Казахстаном» [26]; «Coтpyдничecтвo Кaзaxcтaнa и Китaйcкoй Нapoднoй Pecпyблики» [56]; К.Л. Cыpoeжкин «Казахстан - Китай: от приграничной торговли к стратегическому партнерству» [60]; К.К.Токаев «Под стягом независимости» [62];В. Хлюпин «Геополитический треугольник: Казахстан -Китай-Россия» [65] та інші.

Серед досліджень загальних торгово-економічних відносин найцікавішими є роботи К.Л. Cыpoeжкин «Казахстан - Китай: от приграничной торговли к стратегическому партнерству» [60]. Незважаючи на значне число робіт, присвячених проблематиці казахстансько-китайських відносин, більша їх частина носить фрагментарний характер. У кращому випадку в них розглядається яке -небудь одне питання, причому, найчастіше - у статиці.

В гіршому - робота носить ангажований характер, і швидше затінює проблему, ніж розкриває її. В даному виданні, що виходить у трьох книгах, автором зроблена спроба показати специфіку казахстансько-китайських відносин, в їх політичному, економічному, соціальному та геополітичному різноманітті. Одна з задач дослідження - заповнити прогалину, пов'язаний з визначенням закритістю офіційної інформації про характер двох - і многостороніх відносин з Китаєм.

.До другої групи віднесемо роботи окремо торгово-економічних відносин Казахстану та Китаю: К.Ш. Aбдyллaeвa, Б.Я. Двocкин, Ш. М. Нaдыpoв «Ocнoвныe нaпpaвлeния экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Cиньцзянa» [2]; «Законодательсто Китая о зарубежных инвестициях» [12]; Г. Калиев «Промышленный комплекс Казахстана» [18]; М. К. Колыбаев «Современные аспекты развития малого казахстанського бизнеса» [29]; Д. Косырев «Политика Китая в начале XXI в.» [30]; И.Н. Наумов «Стратегия экономического развития КНР в 1996 - 2020 гг. и проблемы ее реализации» [40]; «Пoлитикa КНP нa coвpeмeннoм этaпe: peaлии и пepcпeктивы» [43]; М.А. Пoтaпoв «Внeшнeэкoнoмичecкaя пoлитикa Китaя: пpoблeмы и пpoтивopeчия» [45]; А. С. Селищев, Н. А. Селищев «Китайская экономика в XXI веке» [51] та інші.

Проблемам співробітництва між Казахстаном і Китаєм останніх років існування СРСР присвячений ряд робіт, опублікованих як у казахстанських республіканських, так і в загальносоюзних виданнях. Об'єктом дослідження в даний період є проблеми двостороннього співробітництва, зокрема, блок економічних проблем. В цьому плані необхідно відзначити роботу колективу казахстанських авторів К. Ш. Абдуллаєвої, Б. Я. Двоскина, Ш. М. Надырова «Ocнoвныe нaпpaвлeния экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Cиньцзянa» [2], в якій розглядаються напрямки економічного співробітництва Казахстану і СУ АР КНР. Однією з перших публікацій, що стосується інтеграції в регіоні стала публікація цих авторів. Характерно, що в даній роботі розглядаються фактори, що визначають можливості та напрямки інтеграції, зокрема, серед такого роду факторів виділяється фактор наявності «подібних завдань економічного розвитку». Проблематика даного кола досліджень відображала насамперед існуючі потреби розвитку економіки Казахстану, одним з напрямків якого стало розширення торговельно-економічного співробітництва з КНР. Роботи містять досить великий фактичний матеріал, що стосується двостороннього зовнішньоекономічного співробітництва, у них також виділяються деякі напрямки подальшого співробітництва.

Цікавою є работа И.Н. Наумов «Стратегия экономического развития КНР в 1996 - 2020 гг. и проблемы ее реализации» [40]. Пропонована читачам монографія кадрового дипломата і фахівця з економіки КНР і міжнародним економічним відносинам М.А.Потапова являє собою аналіз зовнішньоекономічної політики Китаю на сучасному етапі проведення політики реформ і відкритості" з кінця 1970-х до середини 1990-х років. В цій роботі автором осліджуються концептуальні питання зовнішньоекономічної стратегії Китаю, розкриваються конкретні форми її здійснення в області зовнішньої торгівлі, залучення іноземного капіталу, розширення територіальної відкритості", розглядаються географічні пріоритети, регіональний та світовий аспекти зовнішньоекономічної політики КНР. Особливу увагу автор приділяє значенню китайського досвіду в цій області для Росії.

Робота спирається на широке коло джерел і фактичного матеріалу, що вперше вводиться в науковий обіг.

У праці А. С. Селищев, Н. А. Селищев «Китайская экономика в XXI веке» [51] - відомого російського автора - економіста в захоплюючій формі і з великим знання предмета розповідається про проблеми сучасної китайської економіки. В першу чергу розглядається можливість вступу Китаю до СОТ і проблеми, які при цьому можуть виникнути. У даному виданні автор аналізує державні інструменти регулювання фінансової і грошової політики, обговорюється ефективність політики макрорегулювання та контролю, що проводиться урядом Китаю з 1998 року.

Багатий фактичний матеріал, підготовлений автором особисто робить книгу цінним посібником для всіх, хто цікавиться проблемами розвитку економіки країн Азії.

3.До третьої групи віднесемо роботи з казахстансько - китайських торгово-економічних відносин: А.А. Акатаева «Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР» [3]; «Казахстан - Китай: новый импульс стратегическому партнерству» [14]; «Казахстан и Китай заинтересованы в дальнейшем укреплении и расширении торгово-экономического сотрудничества - советник Посольства РК в КНР Н. Аккошкаров» [15]; «Китай - Казахстан: космические перспективы» [23]; К.А. Кoкapeв «Китaйcкo-кaзaxcтaнcкиe oтнoшeния» [28]; Б. Мyxaмeджaнoв «Нынeшнee cocтoяниe и пepcпeктивы тopгoвo-экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Китaя» [38]; «Перспективные отношения между Китаем и Казахстаном» [41]; «Приоритетные направления экономического сотрудничества Казахстана с Китаем. Экономическое сотрудничество Казахстана и Китая. Сборник статей и документов» [45]; «Справка: Китайско-казахстанские торгово-экономические отношения» [55]; «Экoнoмичecкoe взaимoдeйcтвиe Pecпyблики Кaзaxcтaн и Китaя» [69] та інші.

Важливе місце в поступальному розвитку всього комплексу відносин Казахстан - Китай займає торгово-економічна сфера, значний прогрес у якій в останні роки багато в чому пов'язаний з такими факторами, як взаємодоповнюваність економік, географічна близькість, динамічний економічний розвиток і просування широкомасштабних реформ в обох країнах. Казахстансько-китайські торгово-економічні відносини розвиваються на основі важливих і численних міждержавних і міжурядових договорів та угод, що визначають основні принципи і напрямки взаємовигідного співробітництва Республіки Казахстан і Китайської Народної Республіки. Саме ці аспекти автор А.А. Акатаева «Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР» [3] розкриває в даній роботі.

У праці Б. Мyxaмeджaнoв «Нынeшнee cocтoяниe и пepcпeктивы тopгoвo-экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Китaя» [38], розкривається головні плюси та мінуси торгово-економічного співробітництва Китаю та Казахстану на сучасному етапі.

Хронологічні рамки дослідження визначені відповідно до поставленої мети бакалаврської роботи. З набуттям незалежності Казахстан став на шлях взаємовигідних відносин з зарубіжними країнами на принципово новій основі, що дозволило дослідити їх динаміку з сучасних позицій. Тому період з 1991 року є переломним в історії Казахстану і початком розвитку нових відносин в умовах деідеологізації під внутрішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності, що хронологічно охоплює період з 1991 по 2012 рр..

Методологічна база. У роботі було використано історичний метод, завдяки якому можна розглянути Казахстан та Китай.

Був використаний метод аналізу, через який була зроблена спроба дати обєктивну оцінку основним проблемам казахстансько-китайських торгівельно-економічним відносин зазначеного періоду.

Теоретичною основою бакалаврської роботи послужили праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, в яких на новій концептуальній основі аналізується сутність структур і механізмів трансформації політичних, економічних і гуманітарних взаємин.

Мета роботи. В якості основної ставиться за мету на основі нових концептуальних підходів проаналізувати розвиток торгівельно-економічних відносин між Республікою Казахстан і Китайскькою Народною Республікою в сучасний період.

Відповідно до поставленої мети постають такі завдання :

.провести порівняльний аналіз сучасного стану економік двох країн та з'ясувати особливості казахстансько-китайських відносин;

2.розглянути економічний аспект співпраці як найбільш важливий у взаєминах країн;

.дослідити правову базу та організаційні форми становлення взаємин двох країн.

Джерелознавча база, необхідна для вирішення поставлених у роботі завдань.

Вона представлена опублікованими документами політичного та статистичного характеру. Досліджується з таких джерел як : Д. Г. Бессарабов «Двосторонні економічні зв'язки Китаю з країнами СНД і проблема забезпечення інтересів Росії» [6]; С. В. Жуков, О. Б. Резнікова «Центральна Азія і Китай: економічна взаємодія в умовах глобалізації» [11]; Д. Сироїжкін «Казахстан - Китай: торгово-економічні відносини» [59] та інші.

Слід окремо виділити роботи провідного наукового співробітника відділу проблем Азії та АТР Російського інституту стратегічних досліджень Г.Д. Бессарабова «Двосторонні економічні зв'язки Китаю з країнами СНД і проблема забезпечення інтересів Росії» [6]. У роботах аналізуються китайсько-казахстанські відносини з точки зору найбільш актуальних проблем двосторонніх відносин. Розглядаються окремі аспекти російської зовнішньої політики в регіоні Центральної Азії. При визначеному рівні узагальнення, роботи, тим не менш, не можуть розглядатися як комплексне дослідження.

Виявлене коло джерел дозволив забезпечити документальну основу роботи. Зокрема, архівні дані були використані при аналізі особливостей становлення зовнішньої політики незалежного Казахстану, формування казахстансько-китайських дипломатичних відносин, взаємовідносин Казахстану та Китаю у торгово-економічній сфері співробітництва.

Дані періодичного друку, статистики дозволили вибудувати фактичну сторону історичних подій, пов'язаних з взаємовідносинами двох країн, показати їх особливості та нюанси.

Зазначені цілі і завдання роботи, формують її структуру.

Структура бакалаврської роботи. Бакалаврська робота складається з таких розділів : зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел.

У першому розділі «Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин» - розглядаються основні договора та проекти,які були заключені між Китаєм та Казахстаном у період з 1992 по 2012 роки.

У другому розділі «Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану» - розглянемо, як Казахстан і Китай продовжили розвиток своїх стосунків у сфері торговлі та економіки.

Список використаних джерел налічує 72 найменувань.

Розділ 1. Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин

У Центральній Азії зростає вплив Китаю. З початку 1990-х років Китай збільшує торговий оборот та інвестиції в Центральну Азію, дане збільшення відбулося в рази. Казахстан - один з основних торговельно-економічних партнерів Китаю в Центральній Азії. Причинами є те,що Казахстан - найбільша країна регіону (об'ємний ринок збуту китайських товарів), в Казахстані великі запаси вуглеводнів, є досить розвинене транспортне сполучення між країнами, в Казахстані досить ліберальний зовнішньоторговельний режим.

Співпраця між країнами була ініційованою на початку 1990-х років ( встановленням дипломатичних відносин на початку 1992 р.). Відносини у цей період носили епізодичний характер. Китай розглядав дане співробітництво як додатковий захід для стимулювання прикордонного з Казахстаном Сіньцзян-Уйгурського автономного району (СУАР).

Основа відносин - торгівля споживчими товарами (Китай), які йшли на власне споживання Казахстану і на реекспорт в інші країни Ценральної Азії та Росію.Між Казахстаном і Китаєм на регулярній основі підтримуються політичні контакти, включаючи зустрічі на вищому і найвищому рівнях. Голова КНР Цзян Цземінь двічі (в 1996 і 1998 рр.) відвідав РК, a Президент Казахстану М.О. Назарбаєв здійснив чотири офіційних візиту в Китай.

В цілому, до кінця 2000 року між РК і КНР підписано близько 80 різних міжурядових і міжвідомчих угод, серед яких основними документами є Декларація про основи дружніх взаємин між РК і КНР від 1995 року, в якій сторони домовилися проводити діалоги з проблем зміцнення безпеки і співробітництва з країнами АТР, Спільна декларація від 5 липня 1996 року і Угоду прo казахстансько-китайський державний кордон [28, З5З].

Торгово-економічні відносини між Республікою Казахстан та Китаєм розвиваються на основі міжурядової угоди з 22 грудня 1991 року, де визначено основні принципи співпраці.

Як відомо, економічні відносини займають важливе місце в зовнішніх зв'язках держав. Розвиненість договірно-правової бази в цій області є важливою умовою поглиблення співпраці двох держав. Тому представляється необхідним аналіз, в першу чергу, договірно-правової бази і механізмів, які регулюють відносини у цій області.

Починаючи з 1991 року на міждержавному, міжурядовому і міжвідомчому рівні був підписаний ряд важливих документів, що визначають правові рамки і напрями розвитку торгово-економічних зв'язків. Таким чином, в основному сформувалася договірно-правова база казахстансько-китайського торгово-економічного співробітництва.

У січні 1992 року були відкриті торгові представництва на території двох країн. китай казахстан торгівельний економічний

Також було підписано ряд угод:

лютого 1992 рока в Пекіні була підписана «Угода між Урядом Республіки Казахстан і Урядом Китайської Народної Республіки про створення Міжурядової казахсько-китайської комісії з торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва». Суть данної угоди полягає у тому, що Уряд Республіки Казахстан і Уряд Китайської Народної Республіки в цілях подальшого розвитку торгівельно-економічного та науково-технічного співробітництва між обома країнами, заснованого на принципах добросусідства і дружби, равноправія і взаємної вигоди, домовилися про нижченаведене:

Основними завданнями комісії є:

.контроль і перевірка ходу виконання угоди про торгівельно-економічне і науково-технічне співробітництво між обома країнами і відповідних домовленостей;

2.висунення пропозицій, спрямованих на сприяння стабільному розвитку двосторонніх торгівельно-економічних та науково-технічних стосунків;

.вирішення питань, що можуть виникнути в торгівельно-економічній і науково-технічної діяльності та розгляд заходів, спрямованих на подальше розширення співробітництва [60,264].

Комісія складається з Голів, членів та секретарів, назначенных відповідно до кожної з договірних cторін. У разі необхідності сторони можуть залучати відповідних осіб до участі в роботі чергових засідань Комісії. Чергові засідання Комісії проводяться почергово в Республіці Казахстан та Китайській Народній Республіці. Про скликання засідання та його порядок денний сторони домовляються завчасно.

Також підписано «Торгово-економічну угоду» між урядами двох держав на 5 років. У серпні підписано «Угоду o стимулювання і взаємний захист інвестицій». Інші угоди і договори (їх більше 50), такі як Угоду o науково-технічну співпрацю, спільна Декларація o подальшому розвитку і поглиблення взаємин, Конвенція про уникнення подвійного оподаткування і т.д., розширили і конкретизували окремі напрямки економічного співробітництва [59, 65].

серпня 1992 року в Пекіні була підписана «Угода про заохочення і взаємний захист інвестицій»:

. Кожна з Договірних Сторін повина була заохочувати інвесторів іншої Договірної Сторони здійснювати інвестиції та допускатиме такі інвестиції на свою теріторію у відповідності зі своїм законодавством.

. Кожна з Договірних Сторін у відповідності зі своїм законодавством повинна була сприяти в отриманні інвесторамі іншої Договірної Сторони віз і дозволів на роботу у зв'язку з інвестиціями, здійсненими на її території та інші [60,274].

В області регулювання в'їзду і виїзду на територію держав громадян також підписано низку домовленостей, серед яких можна відзначити Угоду прo шоп-туризм і Угоду o взаємні відвідування Китаю і Казахстану (1991 - 1992 рр.).

Казахстансько-китайські міжбанківські зв'язки будуються на основі двох міжвідомчих угод, у квітні 199З року було відкрито Філію Банку Китаю в Алмати.

Пріоритетні напрями співпраці були визначені в Спільній декларації прo подальший розвиток і поглиблення дружніх відносин між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою, підписаною в Пекіні в 1995 році. У ній говориться, що сторони будуть здійснювати перехід до форм господарських зв'язків, відповідає міжнародним стандартам, приділяючи пріоритетну увагу співпраці в галузях енергетики, металургії, нафтохімічної промисловості, виробництва мінеральних ресурсів, транспорту, текстильної промисловості [54, 12].

Двосторонні документи у цій області включають в себе «Угоду про припинення ядерних випробувань на полігоні Лобнор і надання гарантії ядерної безпеки Казахстану», 1994 року. Крім того, можна відзначити ряд угод між Міністерствами оборони КНР і РК і нещодавно укладено «Угоду o залучення що межують c СУАР КНР країн до проектів економічного розвитку західних територій Китаю», 2000 року між Казахстаном і Китаєм (в рамках "Шанхайського форуму"). Реалізація цих документів успішно здійснюється, зокрема, в рамках "Шанхайського форуму".

В цілях прискорення розвитку торгівельно-економічного співробітництва у грудні 1995 року запущено механізм регулярних зустрічей глав урядів двох країн, які згідно з міжурядовою угодою проводяться не рідше одного разу на рік почергово в Астані і в Пекіні.

На рівні віце-премєрів діє Комісія з підготовки регулярних зустрічей прем'єрів, у складі якої є кілька підкомісій (за торгово-економічного співробітництва, з науково-технічного співробітництва, по співпраці в області енергетики, співпраці в області транспорту) і робочі групи з конкретних тем співпраці.

Міждержавний механізм відіграє важливу роль у справі розвитку торгово-економічного співробітництва. Проте в його рамках ведеться в основному обговорення великих, найбільш важливих проектів двосторонніх зв'язків. Разом з тим, на сьогоднішній день реальність така, що торгівельно-економічні відносини з КНР розвиваються багато в чому за рахунок міжрегіональної, прикордонної, "шатл" та інших форм децентралізованої торгівлі [59, 67].

В області інтеграційних процесів Казахстану і Китаю в економічній сфері поки немає значущих документів, однак здійснюються регулярні контакти та обмін досвідом по створенню "відкритих економічних зон" в СУАР КНР.

Основним документом у сфері спільного забезпечення безпеки є "Декларація o принципах вирішення прикордонних проблем" 1996 року (прийнято в ході першої зустрічі "Шанхайської п'ятірки"), на основі якої було врегульовано питання o казахстансько-китайської кордоні. Крім того, необхідно відзначити, що доповнили "Угоду o заходи довіри у військовій області та скорочення збройних сил в районі спільного кордону" Шанхайське і Московське угоди [63, 86].

липня 1996 року в Алмати підписана Угода між Урядом Республіки Казахстан і Урядом Китайської Народної Республіки «Угода по співробітництву в забезпеченні якості та взаєному огляді імпортно-експортних товарів». Підписали країну дану угоду з метою охорони здоров'я людей, захисту навколишнього середовища та захисту прав споживачів, спрощення порядку перевірки, забезпечення гарантій якості імпортно-експортних товарів двох країн і якості обслуговування, сприяння торгово-економічного співробітництва між двома країнами. Обидві країни повинні керуватися законодавством обох держав, не повинні наносити шкоду суспільним інтересам двох країн.

У двосторонньому торговому контракті, що укладається на поставку товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації, однією з умов є наявність сертифіката відповідності, що визнається Компетентними Органами двох країн, та сертифіката походження товара.Документы, зазначені в цій статті, подаються на казахському, китайською та російською мовами. За автентичність перекладу оригіналу відповідальність несе країна - експортер [60,277].

Розвиток відносин Китаю і Казахстану має важливе стратегічне значення.

У розвитку казахстансько-китайських економічних відносинах після 2000 року спостерігається декілька чітких тенденцій:

) початок спільного просування великих економічних проектів;

) підвищена увага КНР до розвитку енергетичного співробітництва з Казахстаном;

) значне зростання обсягів зовнішньоторговельних операцій, і поліпшення зовнішньоторговельного балансу Казахстану [21].

Проблемами торгівельних відносин Китаю та Казахстану займалися такі дослідники, як Б. Мухамеджанов, К. Султанів, Г. Д. Бeccapaбoв, К. Сироїжкін, В. Міхеєв, Н. Дрозд, К. Ш. Хафізова та багато інших.

Новий етап у сфері двосторонніх торгово-економічних зв'язків між Казахстаном і Китаєм, що характеризується поступовим переходом до форм, які відповідають міжнародним стандартам світового ринку, починається з 1997 року. У цей час Уряд Казахстану все більше уваги приділяє розширенню кооперації та участі держсектора у зовнішній торгівлі і, особливо, в таких сферах, як енергетика, нафтохімічна промисловість, текстильна промисловість, виробництво технічного обладнання, металургія, a також у транспортній інфраструктурі. Відповідно, ці сфери економіки і стали головними напрямками партнерства між Казахстаном і Китаєм.

У 1997 році Китайська національна нафтогазова компанія (КННК) придбала контрольний пакет акцій АТ "Актюбинскнефть", ця угода була названа "контрактом століття" [70, 117].

У лютому 1997 року набула чинності Угода o перевірці якості імпортних товарів [70, 118].

липня 1999 року була підписана Рамкова угода між Урядом Республіки Казахстан і Урядом Китайської Народної Республіки «Про надання Китайською Народною Республікою пільгового кредиту Республіці Казахстан». Основні умови цього Кредиту є наступними:

. Термін дії Кредиту (включаючи термін використання, пільговий період, термін погашення) становить не більше 10 років.

. Річний відсоток Кредиту становить 3%.

. Відповідальною за погашення кредиту є кінцевий користувач кредиту. З боку Уряду Республіки Казахстан не вимагається надання державних гарантій щодо погашення кредиту [60,279].

В цілому, можна констатувати, що в області створення договірно-правової бази співпраці двох країн вже багато зроблено. Видається, що тепер, коли така база вже закладена зусилля повинні бути спрямовані на прийняття документів, які б вирішували конкретні питання економічного співробітництва, поліпшували його інфраструктуру.

Проблеми, які треба в першу чергу вирішувати в двосторонніх торговельних відносинах, пов'язані з поліпшенням системи взаєморозрахунків, підвищенням відповідальності партнерів шляхом дієвої арбітражної практики, створенням системи страхування зовнішньоторговельних операцій. Безумовно, ці питання можуть бути врегульовані тільки при наявності відповідної договірно-правової бази.

листопада 1999 року підписано «Угоду про співробітництво в галузі антимонопольної політики та боротьби з недобросовісною конкуренцією». Сторони будуть надавати одна одній нормативні правові акти, що відносяться до вищевказаних сфер діяльності, а також інформаційні матеріали у відповідності з їх функціями, включаючи:

. Законодавчі та нормативні акти і інформаційні матеріали в області антимонопольної політики та боротьби з недобросовісною конкуренцією.

. Законодавчі та нормативні акти і інформаційні матеріали, що стосуються захисту прав та інтересів споживачів.

. Законодавчі та нормативні акти і інформаційні матеріали, що стосуються рекламної діяльності. По можливості сторони будуть обмінюватися досвідом у сфері ведення перевірок, пов'язаних з недобросовісною конкуренцією, монополістичної діяльністю і порушенням прав та інтересів споживачів [60,281].

вересня 2001 року в Астані була підписана «Угода про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від оподаткування стосовно податків на дохід». Уряд Республіки Казахстан і Уряд Китайської Народної Республіки, бажаючи укласти Угоду про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилення від оподаткування стосовно податків на дохід погодилися про нижченаведене:

)Податками на доходи вважаються всі види податків, що стягуються з загальної суми доходу, або з окремих елементів доходу, включаючи податки на доходи від відчуження рухомого чи нерухомого майна, а також податки на приріст вартості капіталу.

)Дохід, отриманий резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доход від сільського і лісового господарства), яке знаходиться в іншій Договірній Державі, може обкладатися податком у цій іншій Державі.

)Прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як зазначено вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в іншій Державі, але тільки в тій частині, яка відноситься до цього постійного установі.

)Прибуток, одержаний резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, повітряних суден або наземного транспорту в міжнародних перевезеннях, підлягає оподаткуванню тільки в цій Державі.

)Доходи, отримані резидентом однієї Договірної Держави від відчуження нерухомого майна, як воно визначено у статті 6 і розташованого в іншій Договірній Державі, можуть обкладатися податками в цій іншій Державі.

Ця Угода залишається чинною на невизначений термін, але будь-яка з Договірних Держав може включно до тридцятого червня будь-якого календарного року, що починається після закінчення періоду у п'ять років з дати набрання чинності цієї Угоди, надіслати по дипломатичних каналах письмове повідомлення про припинення дії цієї Угоди іншій Договірній Державі. У такому випадку ця Угода припиняє свою дію стосовно доходу, отриманого протягом податкових років, що починаються з або після першого січня календарного року, наступного за роком надання повідомлення про припинення дії.

У травні 2004 року Казахстан і Китай підписали "Угоди. про створення китайсько-казахстанської комісії по співробітництву". У складі даної МПК існує кілька підкомісій ( з торговельно-економічному співробітництва, науково-технічному співробітництва, співпраці в галузі енергетики, співробітництва в області транспорту), діють робочі групи. Дана угода дозволило зміцнити співпрацю на рівні двох держав [55,4].

В ході державного візиту Назарбаєва в КНР підписані 8 угод між країнами.

Найбільш очікуваними документами вважалися угоди між національною компанією "Казахстан Темір жоли" і міністерством залізниць Китайської Народної Республіки (про будівництво високошвидкісної залізничної магістралі Астана-Алмати) і контракт між АТ "НАК "Казатомпром" і Китайською державною ядерною корпорацією про постачання 25 тисяч тонн урану з Казахстану в Китай.

Варто особливо підкреслити, що Ху Цзіньтао, який став Головою КНР 15 березня 2003 року, робить перші закордонні поїздки у новому статусі. При цьому Казахстан став третім (після Росії і Франції) державою, яка відвідує новий китайський лідер. І це, як зазначив сам керівник Китаю, є безумовним свідченням того, яку увагу КНР надає Казахстану і розвитку з ним взаємовигідних відносин.

На думку лідерів обох країн, рівень сьогоднішніх контактів між двома державами досить високий, і це підтверджують дані, що характеризують, в першу чергу, стан торговельно-економічного співробітництва. У минулому році товарообіг між Казахстаном і Китаєм склав майже 2 мільярди доларів. Якщо говорити про його конкретних складових, то картина виходить така: Казахстан експортує в КНР в основному вироби з неблагородних металів (рафінована мідь, мідний лом) і мінерали, а з Піднебесної отримує машини і обладнання, продукцію хімічної промисловості та вироби з текстилю.

В даний час в Казахстані акредитовано понад 20 китайських компаній, діє 61 спільне і 615 - з участю іноземних капіталів підприємств, задіяних у нафтогазовій галузі, виробництві текстильних, пластмасових і металевих виробів. Але, безумовно, у двосторонніх економічних відносинах є ще і незадіяні резерви, і саме про їх використання йшла мова в ході проведених вчора переговорів [14].

Привітавши Ху Цзіньтао з обранням на посаду керівника Китаю, Президент підкреслив, що в Казахстані візит високого гостя розцінюється як знак спадкоємності дружньої політики КНР.

При цьому була висловлена надія на подальше зміцнення багатосторонніх контактів, у тому числі в нафтогазовій сфері. У бесіді з китайським керівником Нурсултан Назарбаєв високо оцінив, зокрема, діяльність Китайської національної нафтогазової корпорації, яка успішно працює в Актюбінській області і прийняла активну участь у запуску нафтопроводу Кенкіяк - Атирау.

Враховуючи перспективи нафтовидобутку в республіці, Глава держави висловив пропозицію (потім знайшло своє документальне оформлення) про прискорення поетапного будівництва нафтопроводу Західний Казахстан - Китай. Крім цього, в ході переговорів були порушені питання, що стосуються можливості участі китайських компаній у реалізації Програми розвитку нафтогазової промисловості Казахстану, а наших підприємств - в нафтогазових проектах китайської сторони [14].

Важливим аспектом двосторонньої співпраці, як зазначили глави обох держав, є подальше взаємовигідне використання геополітичного положення сусідніх країн. У зв'язку з цим на зустрічі була обговорена діяльність казахстансько-китайської підкомісії з питань транспорту та пунктів пропуску, а також можливості створення спеціальної зони торгівлі на кордоні між двома країнами та організації тристоронньої робочої групи у складі Казахстану, Китаю і Росії щодо спільного використання та охорони транскордонної річки Іртиш.

У тому, що ці і багато інші перспективні проекти отримають реальне втілення, сумніватися не доводиться. Обидві держави, що підписали наприкінці минулого року Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво, чітко визначили пріоритети розвитку стосунків, поставивши на чільне місце такі принципи, як:

.визнання територіальної недоторканності й непорушності державних кордонів;

2.незастосування ядерної зброї та підтвердження гарантій безпеки Казахстану;

.зміцнення безпеки, стабільності і заходів довіри в регіоні в рамках ШОС; сприяння забезпеченню миру, безпеки і стабільності на Азіатському континенті за рахунок розвитку процесу НВЗДА;

.взаємовигідні торговельно-економічні контакти. Цей договір багато в чому унікальний.

Причому, як підкреслив у ході прес-конференції Нурсултан Назарбаєв, подібні домовленості Китай уклав лише з деякими країнами [14].

Свій розвиток найважливіші аспекти договору знайшли і в тих документах, які сторони скріпили підписами в ході державного візиту китайського нового керівника.

Нурсултан Назарбаєв та Ху Цзіньтао підписали Спільну Декларацію. Крім цього, було підписано:

.Протокол про обмін ратифікаційними грамотами за Договором про добросусідство, дружбу і співробітництво між РК і КНР;

.Програма казахстансько-китайського співробітництва на 2003-2008 роки;

.Протокол щодо угоди між урядами про співробітництво в боротьбі з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом.

Ще два важливих документи, під якими були поставлені підписи сторін, що стосуються освітньої сфери:

1)Угода між Міністерством освіти і науки РК і Міністерством освіти КНР про співробітництво в галузі освіти;

)Міжурядову угоду про надання Урядом Китаю нашій республіці безоплатної допомоги у розмірі 20 мільйонів юанів на реалізацію проектів у галузі освіти.

Не була обійдена увагою і нафтогазова галузь [14].

На міжвідомчому рівні підписані «Протокол про спільне дослідження та поетапному будівництві нафтопроводу з РК в КНР» і «Угоду про подальше розширення інвестування в нафтогазову сферу Казахстану».

Безсумнівно, всі ці документи відіграють велику роль у справі подальшого просування контактів наших держав.

Але все ж в якості найважливішого з них слід виділити Спільну Декларацію, під якою поставили свої підписи Нурсултан Назарбаєв і Ху Цзіньтао [14].

У документі наголошується, що глави двох держав в атмосфері взаєморозуміння та конструктивності провели поглиблений і відвертий обмін думками і досягли спільного розуміння щодо подальшого розвитку казахстансько-китайських відносин, а також з широкого кола міжнародних і регіональних питань, які становлять обопільний інтерес.

Сторони вважають, що Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою, підписаний главами двох держав 23 грудня 2002 року, є документом, що має велике історичне і практичне значення, а також документом, що визначає майбутній розвиток казахстансько-китайських відносин [14].

Казахстан і Китай, зазначається у тексті декларації, будуть всебічно виконувати і втілювати в життя всі положення і принципи, зафіксовані в договорі і казахстансько-китайських політичних документах, підписаних і опублікованих з дня встановлення дипломатичних відносин, безперервно підвищувати якість і рівень казахстансько-китайських відносин дружби і співробітництва.

Сторони підтвердили готовність і надалі підтримувати регулярний політичний діалог і проводити консультації на високому рівні, безперервно підвищувати рівень взаємної довіри.

У документі керівники двох країн висловили впевненість у тому, що Програма співробітництва між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою на 2003-2008 роки, підписана в ході візиту Голови КНР Ху Цзіньтао , надасть імпульс ефективної реалізації всіх домовленостей між сторонами та розвитку двосторонніх відносин.

Було відзначено, що делімітація і демаркація лінії казахстансько-китайського державного кордону мають історичне значення. У декларації казахстанська сторона підтвердила, що незмінно дотримується принципу «одного Китаю». Китайська сторона, у свою чергу, високо оцінила приєднання Казахстану до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року в якості неядерної держави. При цьому вона підтвердила, що Китай ніколи і ні за яких обставин не застосує ядерної зброї першим, буде утримуватися від застосування ядерної зброї або загрози його застосування щодо неядерних держав або без'ядерних зон і закликала інші ядерні держави зайняти таку ж позицію.

Відповідно до Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою, підписаним в Пекіні 23 грудня 2002 року, на основі домовленостей між керівниками двох держав щодо зміцнення і розвитку казахстансько-китайських відносин дружби і співробітництва, казахстанська та китайська сторони погодилися з 2003 по 2008 роки розвивати дружнє співробітництво у наступних сферах:

.Політична сфера

1) Продовжувати проведення взаємних візитів та зміцнення контактів на високому рівні між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою, всебічно просувати співпраця двох країн у політичній, економічній, військовій та культурно-гуманітарній сферах.

) Налагодити обмін між Парламентом Республіки Казахстан і Всекитайськими Зборами Народних Представників на різних рівнях; створити механізм зв'язків між політичними партіями Казахстану та Комуністичною партією Китаю, розглянути питання про створення механізму регулярних контактів між Асамблеєю народів Казахстану консультативно-дорадчим органом при Президентові Республіки Казахстан і Народним Політичним Консультативною Радою Китаю для вивчення досвіду роботи з консолідації суспільства.

) Зміцнювати зв'язки і проводити консультації між Міністерствами закордонних справ двох країн, своєчасно проводити обмін думками на різних рівнях щодо двосторонніх відносин, регіональних і міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес. Зміцнювати співробітництво двох країн [60,314].

) Сприяти зв'язків між громадськими організаціями Республіки Казахстан і Китайським суспільством зв'язків з зарубіжними країнами для зміцнення контактів між народами двох країн у рамках народної дипломатії.

) Розвивати обмін між прикордонними областями, районами і містами двох країн, сприяти взаєморозумінню й зміцнення дружби і співробітництва серед проживає в районі кордону населення.

) Проводити регулярні консультації для вироблення заходів, спрямованих на запобігання загроз міжнародної і регіональної безпеки.

) Посилювати координацію діяльності щодо подальшого розвитку Шанхайської організації співробітництва, продовжити співпрацю в її рамках боротьби з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом, у сфері зміцнення регіональної безпеки і стабільності, а також сприяння загальному розвитку, проводити конструктивний діалог у рамках Наради по взаємодії і заходам довіри в Азії і Боаоського Азіатського Форуму [60,315].

.Сфера енергетики

) Зміцнювати всебічне співробітництво двох країн у нафтогазовій сфері, заохочувати і підтримувати участь компаній двох країн у проектах з освоєння нафтогазових ресурсів на територіях обох держав.

) Активно вивчати проект будівництва нафтопроводу між Казахстаном і Китаєм і працювати над його реалізацією.

) Вивчити можливість співпраці в будівництві газопроводу з Казахстану в Китай.

) Заохочувати і підтримувати китайські підприємства, що беруть участь в розробці нафтогазових ресурсів Республіки Казахстан, зокрема, у розвідці та освоєнні нафтогазових ресурсів на шельфі Каспійського моря.

) Підписати Угоду між Міністерством енергетики та мінеральних ресурсів Республіки Казахстан і Міністерством земельних і природних ресурсів Китайської Народної Республіки щодо виконання низки конкретних геологічних проектів [60,316].

.Військова і правоохоронна сфера

) На двосторонній основі і в рамках Шанхайської організації співробітництва проводити консультації делегацій міністерств оборони і генеральних штабів з питань міжнародної та регіональної обстановки, у тому числі узгодження найбільш важливих заходів у сфері оборонної політики, а також боротьби з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом.

) Розглянути і створити постійно діючий механізм прийняття ефективних заходів на випадок виникнення кризової ситуації або ускладнення міжнародної або регіональної обстановки, здатних завдати шкоди інтересам безпеки однієї з сторін. Прискорити набуття чинності Угоди між урядами Республіки Казахстан і Китайської Народної Республіки про запобігання небезпечної військової діяльності від 23 грудня 2002 року.

) Розширювати практику обміну військовими делегаціями на різних рівнях, обмінюватися досвідом оборонного будівництва, реформування збройних сил, підготовки військових кадрів і фахівців. Продовжити практику ознайомлення та обміну досвідом у сфері політико-виховної та культурно-масової роботи у військах, збільшувати кількість взаємних гастрольних поїздок військових ансамблів пісні і танцю збройних сил обох держав.

) Виконувати зобов'язання, прийняті в рамках Угод між Казахстаном, Китаєм, Росією, Киргизстаном і Таджикистаном про зміцнення заходів довіри у військовій області від 26 квітня 1996 року про взаємне скорочення збройних сил у районі кордону від 24 квітня 1997 року, здійснювати взаємні інспекції у відповідності з положеннями Угод.

5) Проводити регулярні погранпредставительские зустрічі підрозділів Прикордонної служби Комітету національної безпеки Республіки Казахстан і прикордонних частин Народно-визвольної армії Китаю. Заохочувати встановлення та розвиток дружніх зв'язків і обмінів між Прикордонними військами Комітету національної безпеки Республіки Казахстан і прикордонними частинами Народно-визвольної армії Китаю.

) Розширювати і поглиблювати контакти між правоохоронними органами Республіки Казахстан і Китайської Народної Республіки в двосторонньому форматі і в рамках Шанхайської організації співробітництва. У відповідності з національними законодавствами і міжнародними зобов'язаннями сторін зміцнювати взаємодію в боротьбі з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом. Активно сприяти становленню та підвищення ефективності Регіональної антитерористичної структури Шанхайської організації співпраці.

) Постійно вдосконалювати двосторонню договірно-правову базу та конкретизувати форми взаємодії в боротьбі з організованою злочинністю, незаконним перетинанням кордону, незаконним обігом та перевезенням наркотичних засобів, прекурсорів, зброї та іншими формами транскордонної злочинності [60,317].

Глави держав заявили, що тероризм, сепаратизм і екстремізм є серйозною загрозою глобальної безпеки і стабільності, і вони будуть зміцнювати співробітництво на двосторонній і багатосторонній основі для спільної боротьби проти вищевказаних «трьох зол» [14].

Зміцнення торговельно-економічного співробітництва має дуже важливе значення для всебічного просування відносин між двома країнами.

Казахстан і Китай, як зазначається в документі, підтверджують свою готовність повною мірою використовувати механізм Міжурядової казахстансько-китайської комісії з торгово-економічного співробітництва:

.розкривати потенційні можливості з урахуванням переваг кожної із сторін; поліпшувати структуру торгівлі;

.на основі рівності і взаємної вигоди розширювати співпрацю в енергетичній, транспортній, науково-технічної, інформаційної, фінансової, космічній та авіаційній галузях.

У 2004 році Китайська національна атомна корпорація підписала з НК "Казатомпром" контракт з видобутку урану на термін до 2020 року.

Також в цей час був підписаний договір про стратегічної кооперації між Китаєм і Казахстаном в області атомної енергетики.

Уряд Республіки Казахстан і Уряд Китайської Народної Республіки, із задоволенням відзначаючи розвиток дружніх відносин між двома державами, в цілях реалізації положень Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою від 23 грудня 2002 року та Програми співробітництва між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою на 2003-2008 роки від 3 червня 2003 року.

Керуючись спільним прагненням до подальшого розвитку довгострокових і стабільних торговельно-економічних відносин на рівноправній і взаємовигідній основі, з метою стимулювання розвитку та диверсифікації торгівлі, активного розширення корисного для Сторін економічного співробітництва підписали 17 травня 2004 року «Угоду про торговельно-економічне співробітництво» [60,321].

Ця Угода укладається на невизначений строк і діятиме до закінчення шести місяців з дня отримання однією із Сторін письмового повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію цієї Угоди..

Лідери Казахстану і Китаю підписали «Угоду про будівництво трубопроводу для транспортування природного газу з Туркменії до Китаю». Договір на вищому рівні був підписаний напередодні КНР Ху Цзіньтао і президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим на додаток до угоди між Китаєм і Туркменією, яку було підписано у минулому місяці на постачання газу упродовж 30 років.

Глави держав також уклали «Угоду про співпрацю при експлуатації магістрального нафтопроводу "Атасу-Алашанькоу"». 17 липня 2004 року китайська національна нафтогазова корпорація China National Petroleum Corporation (CNPC) уклала угоду з "Туркменгаз" про закупівлі туркменського газу і підписала договір про розділ продукції при розробці одного з родовищ природного газу в Туркменістані. Угода передбачає, що упродовж 30 років Туркменістан спроектує і прокладе газопровід "Центральна Азія" для експорту до Китаю 30 млрд куб. м газу щорічно.

В рамках цієї угоди обумовлюється тільки будівництво газопроводу, а ціни на газ поки не визначені. Китай, найбільший споживач енергоресурсів у світі, підписав угоду з Казахстаном про розширення потужності трубопровідної мережі для доставки природного газу з Центральної Азії більш ніж на 80 відсотків[40].

травня 2004 року укладена «Угода про створення казахстансько-китайського Комітету по співробітництву з метою реалізації «Програми співробітництва між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою на 2003-2008 роки»», від 6 червня 2003 р. і просування всебічного співробітництва Сторін у різних областях на благо народів двох країн, у відповідності з принципами рівності і взаємної вигоди.

Ця Угода не зачіпає прав і зобов'язань сторін, які випливають з інших міжнародних договорів, учасниками яких вони є.

Згідно з «Угодою між Урядом Республіки Казахстан і Урядом Китайської Народної Республіки про співробітництво у сфері використання і охорони транскордонних річок», підписаного прем'єр-міністрами двох держав 12 вересня 2001 року, вже створена казахстансько-китайський Спільна комісія з використання та охорони транскордонних річок відповідає за відповідні справи, пов'язані з ресурсами транскордонних річок двох держав. Ця комісія зобов'язана доповідати про досягнуті домовленості Китайсько-казахстанському комітету зі співробітництва [60,330].

На запрошення Президента Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєва Голова Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао 3-4 липня 2005 року здійснив державний візит до Республіки Казахстан.

Глави двох держав у відвертій і дружній атмосфері провели поглиблений обмін думками і досягли спільного розуміння щодо питань двосторонніх відносин, а також міжнародних і регіональних проблем, що представляють взаємний інтерес.

Глави двох держав всебічно розглянули хід розвитку двосторонніх відносин за 13 років з дня встановлення дипломатичних відносин, із задоволенням відзначили, що у міру інтенсифікації контактів між керівниками двох країн безперервно зміцнюється взаємне політичну довіру, поглиблюється співпраця в торговельно-економічній, енергетичній, транспортній, науково-технічній, гуманітарній сферах та у сфері безпеки, спрямоване на зміцнення добробуту народів обох країн.

Створена міцна договірно-правова база для розвитку всебічного співробітництва двох країн, удосконалюється його організаційний механізм. Держави налагодили плідну та ефективну співпрацю у багатосторонньому форматі в рамках Організації Об'єднаних Націй, Шанхайської організації співробітництва та Наради по взаємодії і заходам довіри в Азії, і спільно вносять належний внесок в захист миру і стабільності в регіоні і світі в цілому [60,64].

На основі викладеного, глави двох держав прийшли до єдиної думки про те, що відносини двох країн вже вступили в новий етап всебічного розвитку. Для сприяння добросусідському і взаємовигідного співробітництва, а також беручи до уваги серйозні зміни регіональної і міжнародної обстановки, держави вирішили встановити і розвивати відносини стратегічного партнерства.

Ці відносини стратегічного партнерства не спрямовані проти третіх держав і має на меті сприяння миру, стабільності та процвітання двох країн і їх народів. Відносини стратегічного партнерства ґрунтуються на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, у дусі Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою від 23 грудня 2002 року.

Їх основним змістом є: зміцнення політичної довіри, поглиблення співробітництва у сфері спільного забезпечення безпеки і стабільності в регіоні; стимулювання економічного співробітництва, прагнення до спільного розвитку та процвітанню; розширення співробітництва в гуманітарній сфері та контактів між людьми, зміцнення традиційної дружби між народами двох країн.

Прагнучи до усунення технічних бар'єрів у торгівлі та сприяння розвитку економічних зв'язків між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою,а також беручи до уваги взаємну зацікавленість у розвитку технічного співробітництва в галузі стандартизації, метро-логії та сертифікації,та керуючись економічними інтересами Республіки Казахстан і Китайської Народної Республіки Міністерство індустрії і торгівлі Республіки Казахстан та Головне Управління нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки 17 листопада 2006 року уклали Меморандум про взаєморозуміння з питань співробітництва в галузі контролю та безпеки взаимопоставляемыхтоваров між Міністерством індустрії і торгівлі Республіки Казахстан та Головним Управлінням нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки.

Сторони погодилися встановити механізм консультативного співробітництва в цілях реалізації «Угоди між Урядом Республіки Казахстан і Урядом Китайської Народної Республіки щодо співробітництва в забезпеченні якості та взаємне огляді імпортно-експортних товарів», підписаною 5 липня 1996 року в місті Алмати, у відповідності з національними законодавствами держав Сторін і загальними принципами міжнародної торгівлі.

Співробітництво здійснюється за такими напрямками:

) Обмін інформацією про технічні регламенти і стандарти взаємопостачальних товарів;

) Обмін інформацією про контрольних і наглядових заходи щодо якості та безпеки продукції;

) Гармонізація національних стандартів держав Сторін в галузі якості продукції та приведення їх у відповідність із загальноприйнятими міжнародними стандартами та нормами;

) Спільна робота в галузі лабораторних випробувань, технологічних досліджень і навчання персоналу;

) Надання своєчасних консультаційних, інформаційних послуг, а також обміну думками щодо подолання технічних труднощів, що впливають на торговельні відносини держав Сторін.

жовтня 2008 року уряд КНР і уряд Республіки Казахстан опублікували спільне комюніке, в якому вони розглянули питання, що стосуються китайсько-казахстанських відносин, а також регіональні та глобальні питання і прийшли до єдиної думки.

Сторони відзначили стрімкий і здоровий розвиток китайсько-казахстанських відносин стратегічного партнерства. Регулярні візити на вищому і найвищому рівнях між Китаєм і Казахстаном, зокрема взаємні візити глав урядів двох країн, що відбулися в 2008 році, сприяли подальшому зміцненню політичної взаємодовіри, ефективному співробітництву у глобальних і регіональних справах, розширенню співробітництва в торгово-економічній, гуманітарній сферах, в області безпеки та на інших напрямах.

Сторони висловлюють готовність продовжити зміцнювати зв'язки на різних рівнях, своєчасно обмінюватися думками з усіх аспектів двосторонніх відносин. Також вони висловлюють готовність до подальшого зміцнення взаємодії в області нафтохімії, металургії, будівництва, машинобудування, текстильної та харчової промисловості, сільського господарства, комунікацій, транспортно-логістичного обслуговування та інших галузях, послідовно реалізовувати програму співробітництва між урядом КНР і урядом РК.

В комюніке підкреслюється важливість подальшого зміцнення співробітництва в сфері енергетики. Високо оцінюються результати, досягнуті з моменту утворення китайсько-казахстанської Спільної комісії по використанню та охороні транскордонних річок.

Розвиток ШОС на основі взаємодовіри і взаємної вигоди стало важливою основою для поглиблення добросусідських відносин між державами-членами, ефективним механізмом захисту миру, безпеки і стабільності в регіоні, що відповідає спільним інтересам Китаю і Казахстану [9].

Китай є одним з головних зовнішньоекономічних партнерів Казахстану.

У 2010 році двосторонній торговельний оборот перевищив $20 млрд, і до 2015 року країни планують збільшити його до $40 млрд [19].

Враховуючи вищезазначене, можна говорити про те, що держави дотримуються таких поглядів:

. Стабільна обстановка в регіоні - запорука успішного економічного розвитку країни в цілому.

. Двостороннє співробітництво є основою успішного багатостороннього співробітництва [56].

Велику роль у розвитку відносин між двома країнами мають постійні контакти на вищому рівні. Казахстанський чиновник нагадав, що під час візиту голови КНР Ху Цзіньтао в Казахстан в червні 2011 року, країни опублікували спільне комюніке про розвиток всебічних відносин стратегічного партнерства, що у свою чергу відображає суть двосторонніх зв'язків. «Ми зацікавлені у подальшому поглибленні відносин з КНР на принципах рівності, взаємної вигоди і поваги», - підкреслив До. Сарибай [9].

У червні 2011 року було підписано угоди «Про стратегічну взаємодію в атомній галузі між Казатомпромом і Китайською національною ядерною корпорацією» , в рамках якого будуть поставляти паливні таблетки з діоксиду урану з Казахстану в Китай.

Між Казахстаном і Китаєм досягнуті угоди і про спільне виробництво ядерного палива.

Міністр охорони навколишнього середовища Казахстану Нургали Ашимов і його китайський колега Шенгсян підписали угоду "Про охорону транскордонних вод річок".

Крім того, під угодою "Про передачу засуджених осіб" підписи поставили генеральний прокурор Казахстану Кайрат Мамі і міністр юстиції КНР У Айин.

Державний банк розвитку Китаю і казахстанський Фонд національного добробуту "Самрук-Казина" уклали кредитну угоду на 1,6 мільярда доларів. Банк розвитку Казахстану і експортно-імпортний банк Китаю підписали кредитну угоду для проекту KPI "Будівництво інтегрованого газохімічного комплексу та інфраструктури - перша фаза" на п'ять мільярдів доларів.

Угоду «Про стратегічне співробітництво» між собою уклали ТОО "Казфосфат" і китайська хімічна корпорація "SINO CHEM Group". Підписи під угодою про принципи співпраці з проекту "Урихтау" поставили голови національної компанії АО "КазМунайГаз" і Китайської Національної Нафтогазової Корпорації [71].

Також Казахстан та Китай підписали Спільну декларацію про подальший розвиток стратегічного партнерства та про пункти пропуску через державний кордон та режим їх роботи.

В цілях зміцнення дружніх зв'язків між Китаєм і Казахстаном, і стимулювання їх співпраці в області нафти і газу країни підписали Рамкову угоду між урядом Республіки Казахстану і Китайської Народної Республіки про розвиток всебічного співробітництва в області нафти і газу, в якому йдеться про те , що вони готові прийняти ефективні заходи з підтримки підприємств двох країн для подальшого зміцнення співпраці у сфері нафти і газу, готові посилено співпрацювати в цьому напрямку, а у разі виникнення спорів щодо тлумачення та застосування положень цієї Угоди, сторони будуть вирішувати їх шляхом переговорів і консультацій [41].

липня 2013 року в Астані Президент Нурсултан Назарбаєв зустрівся з Головою Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао, який прибув напередодні ввечері в Казахстан з державним візитом.

По закінченні переговорів сторонами було підписано ряд важливих документів, спрямованих на подальше розширення і зміцнення двосторонніх зв'язків у різних сферах [14].

На сьогоднішній день від розвитку двосторонніх відносин між Казахстаном, Китаєм і їх взаємодії в рамках регіональних структур залежить успіх майбутньої інтеграції.

Перспективи казахстансько-китайського співпраці будуть залежати від того, наскільки повно буде реалізований потенціал, закладений в цих напрямках взаємодії. Казахстан і Китай є перспективними партнерами c точки зору взаємодоповнюваності господарських механізмів і взаємної вигоди стратегічного розвитку взаємодії. Проте вихід на нові рубежі співробітництва вимагає серйозних зусиль і принципових стратегічних рішень як з казахстанської, так і з китайської сторони.

Також зміцненню відносин на даному рівні сприяє участь обох країн в Шанхайської Організації Співробітництва.

Розділ 2. Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану

Залучення Китаю в економіку Центральної Азії в аспекті двосторонніх торговельних відносин далі невелика, якщо враховувати масштаби потенційних можливостей. Однак ці зв'язку ростуть і обіцяють грати все зростаючу роль у відносинах між Китаєм і країнами Центральної Азії.

В середині 1990-х років в Казахстані була розпочата інтенсивна розробка запасів нафти і газу з залучення іноземних інвесторів. У зв'язку з цим,Китай почав розглядати регіон як можливу територію для вкладення інвестицій ( і почав інвестиційні проекти в нафтогазовому секторі Казахстану). Мета Китаю - з розвитком родовищ нафти і газу в Казахстані, Китай отримує доступ до територіально-наближеною сировинної бази, яку можна використовувати для прискорення індустріалізації країн ( і особливо району СУАР). В даний час Китай є одним з основних іноземних партнерів в енергетичному секторі Казахстану [50,4].

Китай займає 3-е місце в списку торговельних партнерів Казахстану після країн ЄС та РФ. Частка КНР у зовнішній торгівлі РК перевищує 10%. У свою чергу, серед країн СНД Казахстан є другим (після Росії) торговим партнером Китаю. У зовнішній торгівлі Казахстану з Китаєм частка Сіньцзяну займає понад 50%. В цілому торгово-економічні відносини двох країн, що розвиваються досить динамічно, що зумовлено стійкої зацікавленістю сторін в подальшому зміцненні, розширення сфер співробітництва та взаємодоповненням економік [15].

Також з середини 1990-х років Китай починає відноситься до Казахстану як до повноцінного ринку збуту своїх товарів (перехід від епізодичного співробітництва до співпраці на постійній основі). До кінця 1990-х років Китай став одним з основних імпортерів споживчих товарів в Казахстан.

Яскравим підтвердженням тому служать китайсько-казахстанські економічні зв'язки. C самого початку - c отримання незалежності в 1992 році - обсяг двосторонньої торгівлі між Китаєм і Казахстаном становив З69 млн. дол. США, тоді як в 1999 році він зріс до 1,1 млрд. [70, 120].

Більш того, Казахстан розраховує на розширення торгівлі не тільки c Синьцзян-Уйгурської автономією, але і c розвиненими регіонами Шанхая і Гуандуна. Всі ці проблеми в кінцевому рахунку вимагають великих зусиль як c китайської, так і c казахської сторони. Китай повинен звернути більшу увагу і прислухатися до думки свого казахського партнера.

І тим не менш, зростання економічне співробітництво з Казахстаном та іншими державами Центральної Азії є важливим компонентом китайської зовнішньої політики. У зв'язку з цим китайськими лідерами був сформульований ряд завдань.

По-перше, Китай має намір вести збалансовану взаємовигідну торгівлю за допомогою загальноприйнятих торгових механізмів. По-друге, китайська сторона має намір перевести бартерну торгівлю в рамки звичайної торгівлі c вдосконаленим механізмом звітності. По-третє, Китай має намір взяти участь у будівництві нового "Шовкового шляху" з метою створення великої транспортної мережі у всій Євразії. По-четверте, Китай готовий надати країнам Центральної Азії скромні, але символічно важливі обсяги міжнародної допомоги. - П'ятих, Китай буде сприяти активізації багатостороннього співробітництва між Китаєм, країнами Центральної Азії і міжнародним співтовариством.

У відносинах з Казахстаном Китай вже рухається в цьому напрямку: кількість прикордонних пропускних пунктів з 1992 по 1994 рік було збільшено в 2 рази - з чотирьох до восьми [58, 64].

Взаємодія Казахстану c Китаєм здійснюється по самим різним напрямкам, серед яких найбільш розвиненими виявилися зовнішньоторговельне взаємодія, кредитні відносини та інвестиційне співробітництво.

Торгово-економічні відносини між Республікою Казахстан і КНР розвиваються на основі міжурядової угоди від 22 грудня 1991 року, де визначені основні принципи співпраці [6, 68].

Простежуючи еволюцію взаємного обміну між країнами, можна виділити наступні етапи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.

На першому етапі (період 199З - 1994 рр.) тотальний дефіцит на товарних ринках пострадянського простору викликав активізацію торгівлі. Головною проблемою в казахстансько-китайських торгових зв'язках стає проблема затоварення казахстанського ринку неякісними китайськими товарами та експортування в Китай стратегічної сировини, матеріалів і обладнання, транспортних засобів. Приріст товарообігу між країнами відбувається в основному внаслідок зростання експорту казахстанських товарів [56, 265].

На другому етапі (1995 - 1996 рр.) розвитку відносин між Казахстаном і Китаєм було прийнято низку міжурядових документів, спрямованих на розвиток і розширення торгово-економічних зв'язків. Основними статтями експорту в Китай були мінеральні добрива, суміш сечовини і нітрату амонію, сталь, металевий брухт, линт, шкіра, хутро, ліс, сира нафта, руди і хромові концентрати, прокат чорних металів, кольорові метали, деревина. В імпорті переважали продукти харчування (caxap, кукурудза, олія соняшникова, м'ясо), а також товари народного споживання. Після 1996 року закупівлі харчових продуктів і товарів народного споживання зменшилися, зросла потреба в одязі, взутті, валізах, декоративно-оздоблювальних матеріалах, електропобутових приладів [56, 265].

Новий етап у сфері двосторонніх торгово-економічних зв'язків між Казахстаном і Китаєм, що характеризується поступовим переходом до форм, відповідає міжнародним стандартам і прийнятим на світовому ринку, починається з 1997 року. У цей час Уряд Казахстану все більше уваги приділяє розширення кооперації та участі держсектора у зовнішній торгівлі і, особливо, в таких сферах, як енергетика, нафтохімічна промисловість, текстильна промисловість, виробництво технічного обладнання, металургія, a також у транспортній інфраструктурі. Відповідно, ці сфери економіки і стали головними напрямками партнерства між Казахстаном і Китаєм [56, 266].

З 1997 року провідні китайські нафтогазові корпорації стали брати участь у роботі нафтогазової галузі РК. Головна участь полягає у розробці нафтогазових родовищ на основі угод про розподіл продукції, а також шляхом придбання дали в казахстанських компаніях.

Основні нафтогазові проекти:

.у 1997 році CNPC купила 60,28% акцій нафтогазовидобувного ВАТ " Актобемунайгаз" ( родовища - Жанажол, Кенкіяк надсолевой і підсолевій), інша частка належить казахстанській стороні. Компанія CNPC зобов'язалася протягом 20 років інвестувати в розвиток підприємства більше 4 млрд. доларів. В даний час компанія входить у п'ять найбільших компаній Казахстану за обсягами видобутку нафти;

.у 2001 році CNPC купила 50% Buzachi Operating Ltd (родовище - Північне Бузачі). Інші 50% належать Caspian Investments Resources Ltd (СП "ЛУКОЙЛ Оверсіз" і Mittal Investments);

.у 2005 році CNPC купила Petrokazakhstan (освоєння Купкольской групи нафтових родовищ). В даний час 50% принаджлежит CNPC, інша частка належить структурам АТ "НК"КазМуйнагаз";

.у 2006 році CITIC купила 50% Каражанбасмунай (местрождение Каражанбас);

.у 2009 році CNPC купила 47% Мангістаумунайгаз (Жетыбайская група родовищ). Компанія забезпечує більше 30% видобутку нафти в РК [55,6].

Після 2000 року Китай в експорті Казахстану займає п'яте місце, a c 200З року - третє місце. Відповідно, щорічно спостерігається зростання зовнішньоторговельного обороту, і якщо в 200З році, за даними статистичного щорічника і департаменту митної статистики Казахстану, зовнішньоторговельний оборот Республіки Казахстан c Китаєм становив 2,2, то в 2005 р. - Пн, 7, 2006 р. - 5,5, в 2007 р. - 9,2, a в 2008 р. - 12 млрд. дол. США.

На початку 1990-х років товарообіг між країнами був незначним, становив 210-450 млн. доларів в рік, ріст почався з середини 1990-х років, а в 2008 р. товарообіг вже становив майже 16 млрд. доларів (53% - імпорт з Китаю, 47% експорт в Китай).

Спільні нафтопроводи:

·нафтопровід Казахстан-Китай (частина маршруту "Центральна Азія - Китай") (Атирау - Алашанкоу). Потужність - 10 млн. т. в рік, з планами подальшого розширення до 20 млн.т. ( після будівництва другої черги), довжина - 2200 км. Власники - CNPC, КМГ. Нафтопровід введений в експлуатацію в 2006 році. У 2009 році експорт у Китай становив близько 3 млн. т. (4% від китайського імпорту нафти).У 2009 році в китайському напрямку транспортовано 6,2 млн. т. казахстанської нафти.

До кінця 2008 року., кількість китайсько-казахстанських спільних підприємств (СП) склало понад 480 (в основному, у сфері прикордонної торгівлі та нафтогазової галузі). Китайські інвестиції та кредити в РК оцінюються в обсязі не менше ніж 8,5 млрд. доларів (кредити освоюються в основному СП з китайськими компаніями), придбані активи - ще у 6 млрд. доларів.

Слід визнати, що структура торгівлі склалася не в користь Китаю, казахстанський експорт протягом тривалого періоду зберігає сировинну спрямованість. Асортимент казахстанських поставок в Китай залишається незмінним, сюди в основному постачаються мінеральні продукти, метали і їхні вироби, питома вага яких в обсязі казахстанського експорту складають 68,6% і 24,5% відповідно.

Група мінеральних продуктів складається з таких статей, як «паливно-енергетичні товари», куди входять коксове вугілля, нафта сира, пальне масло, мазут, асфальтит, а також «россыпная руда і шлак». Найбільш важливі за питомою вагою статті в групі «метали і їх вироби»: сталь, мідь і цинк [15].

У першому півріччі 2010 року спостерігалося різке зростання поставок в Китай продукції хімічної промисловості - на 183%, проте її незначний вага - 6,4% в обсязі всього казахстанського експорту не зміг вплинути на загальне зростання поставок.

Навпаки, асортимент китайських поставок в Казахстан зберігає тенденцію до збагачення, тут основними статтями експорту виступають товари з високою доданою вартістю та поглибленої переробки.

За перше півріччя з Китаю були імпортовані: текстиль та текстильні вироби, що посіли 37% питомої ваги в обсязі всього імпорту; машини, обладнання та інструменти (23%); товари народного споживання (11%); метали та вироби з них (7,5%); продукція хімічної промисловості (6,7%); вироби з мінералів, кераміки і скла (5%); інші товари - меблі, дитячі товари, іграшки тощо. (4,3%). Зазначені групи в сукупності зайняли 94,5% усього обсягу імпорту РК з КНР [15].

У 2010 році понад 90 % поставок із РК у Китай припадало на сировину (більша частина - енергетичні ресурси, що також є поставки чорних і кольорових металів). З Китаю в РК постачають продукцію машинобудування і металообробки (близько 60 %), продовольчі та інші товари. Як наслідок, роль Китаю - постачальник готової продукції, а Казахстану - постачальник сировини [55,5].

Таким чином, торгівля між країнами неухильно зростає. Однак структура товарообігу розвинена більше не на користь Казахстану, оскільки, незважаючи на зростання обсягів взаємної торгівлі, казахстанський експорт є стратегічною сировиною, a імпорт - товарами з більш високою доданою вартістю, тобто товарами народного споживання.

Економічна взаємодія між країнами розвивається і в інших сферах Зовнішньої Економічної Діяльності.

Взаємодія Казахстану c Китаєм здійснюється по самим різним напрямкам, серед яких найбільш розвиненими виявилися зовнішньоторговельна взаємодія, кредитні відносини та інвестиційне співробітництво.

Напрямки торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва:

.основний напрямок - паливно-енергетичний комплекс. Китай є одним з основних іноземних партнерів у ПЕК Казахстану, бере участь у великій кількості проектів нафтогазового сектора, також є проекти ( або плани щодо участі) у ВДЕ, електроенергетиці, атомної енергетики (у рамках поставок урану);

.торгівля продовольчими товарами;

.транспорт: залізничні проекти (з'єднання ділянок залізниць Китаю і Казахстану), автомобільне сполучення ( реконструкція міжнародного транзитного коридору "Західна Європа - Західний Китай", інші автомобільні маршрути). Мета розвитку проектів - Казахстан в ролі міжнародного торгового хаба між Європою, Росією, Китаєм і Центральною Азією [55,5];

.сфера телекомунікацій: працюють китайські компанії,що надають послуги в сфері телекомунікацій, проекти з розвитку бездротової мережі;

.інші сфери : Казахстан зацікавлений в імпорті деякої продукції з причини того,що в країні вона в принципі не випускається, або випуск недостатній. Так в Казахстан імпортується більшість готових виробів зі скла, Китай є одним з найбільших імпортерів даної продукції [55,6].

Особливе місце займає взаємодія Казахстану c Китаєм в області взаємного залучення капіталу, що пов'язане з численними факторами, які надали на цей вплив. У перші роки незалежності китайські ділові кола особливо не поспішали вкладати свої кошти в економіку Казахстану, що пояснюється недостатньою захищеністю інвесторів, нестабільним законодавством і напруженою соціально-економічною обстановкою в країні.

На сьогодні інвестиційна взаємодія між РК і КНР знаходиться на шляху сталого, взаємовигідного розвитку. Особливий імпульс зміцненню співробітництва в даній сфері надала озвучена в 2008 році ініціатива Президента РК Нурсултана Назарбаєва про надання Китаєм кредиту Казахстану в розмірі 10 млрд. доларів США. Саме в рамках її реалізації між двома країнами у 2009 році був підписаний ряд великих угод, що передбачають спрямування зазначених коштів на реалізацію проектів у різних секторах економіки Казахстану.

Слід зазначити, що це не єдиний приклад успішного інвестиційного співробітництва між Казахстаном і Китаєм. У 2008 і 2009 роках між інститутами розвитку двох країн були підписані угоди про виділення казахстанській стороні кредитних коштів на суму, що перевищує 3 млрд. дол. Таким чином, загальний обсяг китайських інвестицій, залучених в економіку РК, сьогодні перевищує 13 млрд. дол.[15].

Без сумніву, інвестиційну взаємодію між РК і КНР має прекрасні перспективи для подальшого розвитку. Так, у 2009 році Голова КНР Ху Цзіньтао озвучив намір китайської сторони виділити кредит у розмірі 10 млрд. дол. для країн-учасниць ШОС. Ми розраховуємо, що Казахстан стане одним з основних одержувачів коштів, які планується направити на реалізацію інфраструктурних проектів, що представляють інтерес, у тому числі і для китайської сторони. Серед них можна відзначити будівництво залізничної магістралі «Хоргос-Жетыген». В даний час повним ходом йдуть переговори між зацікавленими структурами обох країн.

Головною формою залучення капіталу в Казахстан стало створення об'єктів спільного підприємства (СП). Кількість спільних підприємств держав Центральноазіатського регіону c Китайською Народною Республікою, починаючи з 1995 року, набирає високі темпи і за підсумками 2000 року число об'єктів спільного підприємництва зросла більш ніж у 5 разів, досягши 2550 одиниць. У 2000 році в інших країнах Центральної Азії разом з Казахстаном було зареєстровано 144 підприємства, в 2008 році їх кількість досягла 570 [56, 268].

Незважаючи на те, що відносини Китаю та Казахстану мають більш позитивні сторони, вони мають і невелику низку проблем.

Вже на початкових етапах відзначаються:

·повільні темпи розвитку технопарку;

·низький рівень освоєння інвестицій;

·відсутність необхідної науково-технічної бази;

·брак професійних кадрів.

Взаємини Казахстану і Китаю в економічній сфері пов'язані з особливістю розташування цих країн, їх близькістю до прикордонній території, значним потенціалом і динамікою попиту в КНР на природні ресурси. Нерівнозначність китайських регіонів, наявність динамічно розвиваються і відстаючих, певною мірою схожі з казахстанськими проблемами. Між тим сусідня країна докладає значних зусиль з подолання структурних диспропорцій.

Взаємодія Казахстану і КНР, на думку дослідників, набуває своєрідний характер. Видається, що саме Китай, визначаючи свої пріоритети, зацікавленість у розвитку конкретних галузей і виробництв країн-партнерів, послідовно формує прийнятну для себе структуру економіки цих держав, їх експортно-імпортні потоки. Зростаючі потреби азіатської країни підсилюють сировинний характер вітчизняної економіки. Казахстан стає сировинним придатком, причому навіть не КНР, а тільки одного автономного району.

Враховуючи, що більшість країн Центральної Азії не можуть бути рівноправними партнерами Китаю, в друку висловлюються сумніви в результативності «механізму схрещування гігантського китайського економічного потенціалу» з державами, «які побоюються поглинання в ході китайської торговельної експансії». На міжнародній конференції «Інвестиції в майбутнє Казахстан» (липень 2006 р.) зарубіжні учасники звернули увагу на зростання реальної ролі КНР в регіоні [2].

У Казахстані число СП c китайським капіталом зросла, і за підсумками 2005 року досягло 49З одиниць, a в 2008 році склало 560. За кількістю об'єктів спільного підприємництва в Казахстані Китай займає четверте місце після Росії, Туреччини і США.

Аналогічним чином зростає вивіз підприємницького капіталу з Казахстану. Нині за обсягом капітальних вкладень в економіку Синьцзян - Уйгурського автономного району Казахстан займає четверте місце серед всіх іноземних інвесторів [56, 268].

Сучасні Китай і Казахстан - це країни активних економічних реформ, результати яких позитивно позначаються на всіх сторонах національної економіки обох країн.

Китай не має переваг перед іншими країнами в доступі до ресурсів Казахстану, не відноситься до промислово розвиненим державам і продовжує зараховувати себе до країн, що розвиваються, але, створюючи свій пояс безпеки, не може байдуже ставитися до того, що робиться y нього під боком. До того ж Китай, будучи великим ринком, є високий попит на казахстанські природні ресурси, що є в певній мірі гарантом стабільного споживання казахстанської продукції.

Казахстан виступає за стійке співробітництво з країнами світової спільноти в економіці і будує її на експорті багатства своїх надр. Інтереси економічної безпеки полягають не стільки в продажу природних багатств, скільки в розвитку економіки, подоланні її сировинної спрямованості і входження в 50 конкурентноздатних країн.

Співробітництво у сфері забезпечення безпеки в регіоні відбувається, головним чином, в рамках "Шанхайського форуму", який був утворений з радянсько-китайської Комісії з прикордонних питань. На першій зустрічі глав держав у 1996 році була підписана "Декларація o принципах вирішення прикордонних проблем". A у 1997 році укладено пятистороннє "Угоду o заходи довіри у військовій області та скорочення збройних сил в районі спільного кордону". На виконання цих угод було врегульовано питання o казахстансько-китайської кордоні, a також ведуться переговори з цього питання між іншими учасниками.

Нинішні цілі "Шанхайського форуму" - боротьба c етнічним сепаратизмом, підвищення довіри у військовій області, протистояння міжнародному тероризму, екстремізму, незаконному обігу наркотиків і торгівлі зброєю [37, З2].

Китай і Казахстан є активними учасниками цієї організації.

В цілому необхідно відзначити наступне. Якщо в першій половині 90-х рр. в політиці КНР відносно Казахстану переважали економічні інтереси, то в даний час ситуація якісно змінилася. У главу кута стали ставитися не тільки економічні, але і геостратегічні інтереси. Саме цим можна пояснити перехід на новий якісний рівень відносин КНР c РК, a також постановку на перший план питань колективної безпеки і боротьби з ісламським фундаменталізмом [42, 60].

Для Казахстану питання участі в діяльності "Шанхайського форуму" є одним з ключових питань зовнішньої політики. У зв'язку з цим необхідним є ініціювання низки заходів, спрямованих на активізацію діяльності в рамках "Шанхайського форуму", зміни його статусу і функціональної спрямованості, наповнення його новим змістом, і, в остаточному підсумку, перетворення "Шанхайського форуму" в важливий елемент системи регіональної безпеки.

В цілому, "Шанхайський форум" для РК може стати ефективним інструментом у досягненні ряду геополітичних цілей. Дане об'єднання має великий потенціал у плані розвитку багатостороннього торгово-економічного співробітництва, a також гуманітарних зв'язків. ШОС - це найбільш прийнятний інструмент для певного інтегрування Китаю в систему регіональної безпеки, що важливо для казахстанської сторони [66, 196].

Таким чином, серед пріоритетних сфер взаємодії двох держав у рамках "Шанхайського форуму" можна відзначити:

спільне вирішення проблем уйгурського сепаратизму і релігійного екстремізму, заворушень на кордоні і т.п.;

створення умов для успішного розвитку двосторонніх економічних відносин з перспективою економічної інтеграції;

підвищення авторитету на міжнародній арені [52, 72].

Разом з тим, не можна не відзначити питань, по яким позиції держав не збігаються.

Певне роздратування y Китаю викликає зміцнення економічних та військово-політичних позицій США і НАТО в Центральноазіатському регіоні, перш за все, в Казахстані.

Крім того, на думку китайців, казахстанська схема не враховує такий важливий аспект, як збільшення кількості країн у рамках форуму і, в першу чергу, можлива участь у ньому Індії, Монголії та інших країн.

Активна зовнішньоторговельна політика КНР набуває все більш масований, експансіоністський характер. Навіть найбільші країни, стурбовані зростаючими ризиками на внутрішніх ринках, сталими експортно-імпортними зв'язками, кон'юнктурою світового ринку, вживають заходів щодо протистояння китайським продуцентів, що нарощують виробництво і постачання продукції, як правило, низької якості, а також потоки капіталів у власну економіку і за кордон.

Досліджуючи різні аспекти взаємодії Казахстану з Китаєм, слід звернути увагу на значний досвід КНР у розвитку співпраці. Уміло відстоюючи свої інтереси в процесі активного проникнення на світовий ринок, розширюючи взаємини з багатьма країнами, Китайська республіка досягає значних результатів, підпорядковуючи національним цілям і високорозвинені та економіки, що розвиваються [53, 283].

Разом з тим, не можна не відзначити питань, по яким позиції держав не збігаються. Певне роздратування y Китаю викликає зміцнення економічних та військово-політичних позицій США і НАТО в Центральноазіатському регіоні, перш за все, в Казахстані.

В умовах загострення боротьби за казахстанську нафту, де перетинаються інтереси провідних країн, в Пекіні зростає розуміння того, що зростання впливу Заходу, передусім США, в Центральноазіатському регіоні явно суперечить як інтересам Китаю, так і Росії [53, 285].

Казахстан традиційно є найбільшим торговим партнером СУАР КНР. У зовнішній торгівлі країн частка Сіньцзяну займає понад 50%. У 2009 році товарообіг РК-СУАР проти 2008 року скоротився на 24% і склав 6,897 млрд.дол. У першому півріччі 2010 року у зовнішній торгівлі республіки з автономним районом відбулося зростання на 45,4% і досяг 3,36 млрд. дол.

З метою активізації торгівлі та розширення експортного потенціалу прикордонних територій з сусідніми країнами Китай став надавати державну підтримку їх розвитку, використовуючи зокрема, зонну модель. Стимулювання прикордонної торгівлі стало особливо актуальним після світової кризи, сильно вдарив по зовнішній торгівлі країни (спад китайського експорту) і спровокувало відтік іноземних інвестицій [15].

У цьому плані звертає на себе увагу стратегія масштабного освоєння заходу Китаю, оприлюднена в 1999 році. Слід відзначити спеціальну нараду центрального уряду КНР з питань подальшого стимулювання економічного розвитку Сіньцзяну в травні 2010 року. Згідно з планами Держради КНР, протягом наступних п'яти років Китай планує вкласти близько 100 млрд. юанів інвестицій у західні провінції, в т.ч. Сіньцзян, вирівнюючи тим самим диспропорції між західними і східними регіонами країни. Це має підштовхнути розвиток інфраструктури і промисловості СУАР. За результатами наради прийнято рішення створити дві спеціальні економічні зони в г.Кашгар і порту Хоргос, де будуть застосовані політика інвестиційних преференцій та митних послаблень.

Як відомо, на казахстансько-китайському кордоні в районі пункту Хоргос з 2007 року ведеться будівництво Міжнародного центру транскордонного співробітництва, покликаного упорядкувати торгівлю, а також сформувати сучасний транзитний пункт з розвиненою мережею послуг в області транспорту і логістики.

2011 рік - рік з віховою значенням в історії розвитку двосторонніх відносин Китаю і Казахстану. Співпраця двох країн у сферах політики, торгівлі та економіки, енергетики, гуманітарної сфери, безпеки та міжнародних справ всіляко зростало і досягло суттєвих результатів. У червні того року голова Ху Цзіньтао і президент Нурсултан Назарбаєв спільно заявили про розвиток всебічного стратегічного партнерства Китаю і Казахстану. Відносини двох країн увійшли в нову історичну стадію розвитку [49].

Торговельно-економічне співробітництво досягло нових результатів. За статистикою китайської сторони, за перші 11 місяців 2011 року обсяг товарообігу двох країн досяг 22,519 млрд. доларів США з ростом на 22,59% в порівнянні з показником в аналогічному періоді попереднього року. Великі проекти двостороннього характеру реалізуються за планом, активно просувається будівництво різноманітних об'єктів. Робота з прокладання автодороги «Захід Китаю Захід Європи» йде за планом. Центральні банки двох країн підписали угоди про взаємний обмін національних валют, домовилися про активному просуванні роботи за розрахунком в національних валютах у двосторонній торгівлі. Сторони домовилися про низку нових угод про співробітництво, зокрема, китайська сторона взяла поспіль проект будівництва високошвидкісної залізниці «Алма-Ата-Астана» в Казахстані. Це ще один значущий проект співпраці двох сторін після встановлення дипломатичних відносин між двома країнами, який стане новим важливим напрямком ділового співробітництва двох країн [49].

Нещодавно перший в Євразії транснаціональний центр співробітництва - Китайсько-казахстанський центр міжнародного прикордонного співробітництва «Хоргос» був офіційно введений в експлуатацію, друга китайсько-казахстанська транскордонна залізниця «Хоргос-Алтынколь» була зістикована.

Рішення про реалізації даних проектів стратегічного співробітництва були прийняті особисто головою Ху Цзіньтао і президентом Нурсултаном Назарбаєвим і були успішно реалізовані завдяки підтримці двох лідерів. Це важливі заходи щодо посилення співпраці у сферах економіки, науки і техніки та гуманітарного співробітництва в прикордонних районах, які створюють сприятливі можливості для активізації дружніх зв'язків та ділового сотрудничеста двох країн.

Вже сьогодні в районі Хоргоса ведеться будівництво другої залізничної лінії та реконструкція автомагістралі «Західний Китай - Західна Європа», які планують завершити у 2011-2012 роках [15].

Відбулося багато блискучих подій в гуманітарному співробітництві. За 2011 рік боку провели серію заходів з культурним обмінам, як художнє уявлення «Радісне Свято Весни», живописна виставка «Подорож під час світу», «Тиждень культури СУАР Китаю», взаємно були відправлені культурні делегації та художні колективи.

У липні 2011 року третій в Казахстані Інститут Конфуція відкрився в Державному педагогічному інституті в Актюбінській області, який став новим вікном для громадян Казахстану вивчення китайської мови і знайомство з китайською культурою. З нагоди 20-річного ювілею з моменту встановлення дипломатичних відносин Китаю і Казахстану сторони провели серію багатих і змістовних святкових заходів. Поняття «Вічний мир і дружба з покоління в покоління» міцно вкоренилося в серцях двох народів.

Інтенсивні високорівневі контакти - помітна специфіка відносин Китаю і Казахстану в цьому році. У першій половині року глави двох держав здійснили взаємні візити. У лютому президент Нурсултан Назарбаєв відвідав Китай, у червні голова Ху Цзіньтао здійснив візит в Казахстан і був присутній на Саміті глав держав-членів ШОС, сторони розробили стратегічний план розвитку китайсько-казахстанських відносин і співробітництва в різних галузях у другому десятиріччі цього століття.

Враховуючи бурхливий розвиток прикордонних районів на китайській стороні, нам також належить кореспондувати свої плани, спрямовані на стимулювання розвитку в нашій прикордонній зоні, а саме - створення СЕЗ, організацію виробництв та експортно-імпортні переробки, а також збільшення пропускної здатності КПП «Хоргос».

Важливо передбачити заходи щодо забезпечення конкурентоспроможності казахстанської частини МЦПС і прилеглої до нього СЕЗ, створюючи сприятливі умови шляхом надання податкових преференцій, послаблення митних зборів на імпорт-експорт і інших заходів, що сприяють підвищенню економічної ефективності і міжнародної привабливості даної зони.

Згідно з програмою ділового співробітництва, висунутої лідерами Китаю і Казахстану, сторони повинні докладати спільні зусилля в наступних аспектах для досягнення мети, згідно з якою торговий оборот двох країн має сягнути 40 млрд. доларів США в 2015 р.[49].

По-перше, розширення торгівлі та інвестування. Сторони можуть розробити план співпраці на середній та тривалий термін, щоб досягти поетапних цілей торговельно-економічного співробітництва. Сторони повинні тривало просувати торговельні послуги, удосконалювати торговельну середу, висувати пільгові політики та зручні умови для входу товарів, інвестицій і послуг партнерів на вітчизняний ринок. Сторони можуть повністю використовувати платформу ярмарку «Китай - Євразія», Торговельно-економічній ярмарки Харбіна, Китайської міжнародної ярмарки імпортно-експортних товарів (м. Гуанчжоу) і т.д., щоб знайти більше проектів співробітництва. Китай буде підтримувати вітчизняні підприємства в інвестуванні та відкритті бізнесу в Казахстані.

По-друге, просування синхронного розвитку енергетичного і нересурсового співробітництва. Необхідно забезпечити стабільну експлуатацію Китайсько-казахського нафтогазового трубопроводу прискорити будівництво другої черги Китайсько-казахського нафтопроводу і лінії З Китайсько-казахського газопроводу, розширити співпрацю в сфері екологічно чистої та нової енергетики, реалізувати план співпраці двох країн в нересурсовой сфері та відповідні заходи, щоб сприяти всебічному і рівномірному розвитку ділового співробітництва двох країн. Обидві країни є великими аграрними країнами, між сторонами відзначається сильна взаємодоповнюваність і великий потенціал співпраці в сільськогосподарській сфері. Сторони можуть зміцнювати співробітництво в сфері засіву, торгівлі сільськогосподарськими продуктами, будівництва Центру показового сільського господарства і т.д. Для цього можна створити на КПП «зелений коридор» для швидкої розмитнення сільськогосподарських продуктів. Сторони повинні поступово розширювати співпрацю у сфері будівництва високошвидкісних залізниць, глибокої переробки ядерного палива, космічної промисловості і т.д., збільшувати науково-технічне утримання у двосторонньому співробітництві; спільно реалізовувати угоду про валютний обмін, поступово просувати зовнішньоторговельні розрахунки в національній валюті двох країн; надавати фінансову підтримку для великих проектів співробітництва, які цікавлять обидві сторонни [49].

По-третє, зміцнення будівництва у сфері взаємного об'єднання та обмінів. Сторони повинні вдосконалювати будівництво основних об'єктів інфраструктури в прикордонних містах, реалізувати проект будівництва автодороги «Захід Китаю Захід Європи», повністю розгортати потенціал транзитного перевезення з Казахстану, активно просувати співробітництво в транзитного перевезення вантажів. Ці проекти створять новий міст китайсько-казахського співробітництва, який надасть більш зручні умови для розвитку Китаю, Казахстану та інших країн у цьому регіоні.

Коли мова йшла про перспективи стратегічного співробітництва у збереженні регіональної безпеки і стабільності, а також у спільному розвитку, Чжоу Лі зазначив, що нині світова ситуація швидко змінюється, міжнародні відносини зазнають глибокі зміни, що існує багато факторів нестабільності і невизначеності. Як реагувати на загрози безпеці та виклики в новій ситуації, сприяти економічному розвитку країни, підвищувати рівень життя людей? - це спільне завдання, яке стоїть перед Китаєм і Казахстаном. Обом сторонам необхідно вжити реальні заходи, розгорнути функцію існуючого режиму співпраці, створити сприятливе та безпечне середовище для розвитку двох країн. Ми повинні тривало зміцнювати юридичну основу для співробітництва у сфері виконання закону і забезпечення безпеки, зміцнювати обміни між відповідними відомствами, зміцнювати співробітництво в рамках великих проектів співробітництва у сфері безпеки двох країн, поглиблювати співпрацю в рамках ШОС, НВЗДА і т.д., розвивати здатність до протидії реальним загрозам, невпинно боротися з «трьома силами зла», торгівлею наркотиками та організованою злочинністю. Крім того, необхідно просувати і реалізовувати інтеграцію регіональної економіки, створювати зручні умови для торгівлі та інвестування, прискорювати створення режиму безпеки в цьому регіоні в сферах енергетики, фінансів, продовольства і т.д., зміцнювати співробітництво в нересурсовой сфері та сфері, що відноситься до повсякденного життя людей, спільно сприяти миру, стабільності і розвитку двох країн і всього регіону.

Можна говорити про те, що держави дотримуються таких поглядів:

. Стабільна обстановка в регіоні - запорука успішного економічного розвитку країни в цілому.

. Двостороннє співробітництво є основою успішного багатостороннього співробітництва.

. Держави сильніші (Китай і Росія), що володіють ядерною зброєю, забезпечують безпеку і надають ядерні гарантії іншим країнам регіону. Одночасно підвищується позитивне сприйняття ядерних держав на міжнародній арені як створення без'ядерної зони.

Враховуючи поточну нестабільність ситуації в регіоні, ця сфера взаємодії є найбільш перспективною. З стабілізацією ситуації c релігійним екстремізмом перед державами відкриються нові можливості економічної та інших сфер співпраці [69, 22].

На сьогоднішній день від розвитку двосторонніх відносин між Казахстаном, Китаєм і їх взаємодії в рамках регіональних структур залежить успіх майбутньої інтеграції.

Протягом багатьох років Казахстан рішуче бореться з "трьома силами зла" і виступає в підтримку позиції Китаю по тайванському і тибетським питань. Чен Гопін заявив, що Китай і Казахстан розвивають двосторонні відносини на основі принципу рівності, консультацій, взаємної вигоди і загального виграшу, між двома країнами не існує проблем, які не можна було б вирішити. Склалися між Китаєм і Казахстаном відносини, несмомненно, заслуговують того, щоб називатися стратегічним партнерством.

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв у 2007 році в посланні про становище в країні зазначив, що Китай є головним партнером Казахстану в сферах політики та економіки, продовження зміцнення відносин з Китаєм - чіткий і важливий зовнішньополітичний курс Казахстану, а розвиток казахстансько-китайських відносин добросусідства і дружби - пріоритетний напрямок у зовнішніх відносинах Казахстану.

Висновки

У даній роботі ми розглянули китайсько-казахстанські відносини на сучасному етапі, які охопили період з1990 по 2012 роки.

Аналіз сучасного стану взаємодії Казахстану і Китаю приводить до висновку про те, що воно має великі потенційні можливості, але ще не вийшла на рівень, який може дати надійну гарантію для стратегічного партнерства КНР і Казахстану в майбутньому.

Відносини розвиваються практично у всіх областях. Однак для успішного співробітництва необхідно спочатку вирішити питання забезпечення безпеки в регіоні. Економічні зв'язки залежать також від реалізації проекту "Великого шовкового шляху", вдосконалення інфраструктури в регіоні, за умови розвитку економіки високими темпами загостриться проблема спільного водокористування річок Іртиш [56, 266].

Спільність проблем змушує держави об'єднуватися, що веде до поступової інтеграції у всіх областях. На сьогоднішній день можна говорити про те, що пріоритетною сферою в розвитку відносин є стратегічне партнерство, спільна політика забезпечення безпеки. Від успіху її здійснення залежить розвиток відносин в інших областях.

Створення оптимальних умов для стабільного розвитку взаємної торгівлі і суттєвого збільшення іноземних інвестицій в казахстанську економіку, подальший розвиток і поглиблення політичного діалогу між Казахстаном і Китаєм, розвиток співробітництва в галузі культури, освіти, науки, налагодження постійного широкого співробітництва в боротьбі з наркобізнесом, зближення у питаннях законодавства, стандартів і норм, статистики та фінансової звітності, послідовне осуществлений курсу на використання Угоди про партнерство і співробітництво між РК і Китаєм, мають довгостроковий характер і є основними завданнями конструктивної співпраці між країнами.

За період існування Республіки Казахстан в якості незалежної держави, його зовнішня політика пройшла стадію становлення і зуміла утвердитися на міжнародній арені. Казахстан на сьогоднішній день зумів зайняти гідну позицію серед країн світу, так як будує свою багатовекторну зовнішню політику з урахуванням інтересів не тільки держав Центральноазіатського регіону, але й всіх держав світового співтовариства.

На сьогоднішній день відносини з Китаєм розглядаються як один з безумовних, постійних пріоритетів зовнішньої політики, являє собою в сучасних умовах одним із істотних чинників економічного розвитку країни.

В інвестиційному плані основний інтерес для Китая представляє нафтогазовий сектор Казахстану та обслуговуючі його сфери (транспорт і т.д.).також в ПЕК РК є невеликі інвестиції з боку Китаю в електроенергетику, атомну галузь та ВДЕ.

Спостерігається лише невелика диверсифікація інвестицій - Китай проявляє інтерес до казахстанської металургії, телекомунікаціям. Тим не менш, курс на нафтогазову галузь у найближчі роки не зміниться.

Проблема - інвестиційна спрямованість Китаю до нафтогазовій сфері, означає те,що Китай належить до Казахстану як до сировинного джерела з вдалим територіальним розташуванням. З одного боку, ця співпраця дозволяє підтримувати стійкість економіки Казахстану в поточний період,але, з іншого боку, не розвиває економіку на довгостроковій основі [55,8].

У Китая немає вираженої зацікавленості у розвитку несировинних напрямків Казахстану. Китай зацікавлений в Казахстані як у ринку збуту споживчих товарів.

Проблема - у легкій промисловості, продукція вироблена в Казахстані, не витримує конкуренції з завезеними з Китаю товарами ( у яких є сильне перевагу і за ціною, і за асортиментом).

Проблеми двосторонніх економічних відносин багато в чому носять об'єктивний характер. Їх наявність усвідомлюється керівництвом двох країн і відповідними відомствами, які вживають заходів для їх вирішення. Як прогнозом основних напрямків подальшого розвитку співпраці Китаю і Казахстану можна виділити наступні:

. Створення і вдосконалення інфраструктури в регіоні. Це дозволить здійснювати розгортання військових сил, з одного боку, a також стимулює розвиток торгово-економічних зв'язків між державами,

. Продовження тенденції до інтеграції і подолання економічної відсталості в області торгово-економічного співробітництва між Казахстаном і Китаєм, розвиток c цією метою нормативно-правової бази. Буде розвиватися і прикордонна торгівля. Можливо незначна зміна структури казахстанського експорту в Китай на користь товарів обробної промисловості [19, 29].

. Консервація сфери енергетичної співпраці найближчим часом істотного розвитку через брак коштів на здійснення проектів, однак є потенціал для майбутнього розвитку відносин в цій сфері між Китаєм і Казахстаном.

Перспективи казахстансько-китайського співпраці будуть залежати від того, наскільки повно буде реалізований потенціал, закладений в цих напрямках взаємодії. Казахстан і Китай є перспективними партнерами c точки зору взаємодоповнюваності господарських механізмів і взаємної вигоди стратегічного розвитку взаємодії. Проте вихід на нові рубежі співробітництва вимагає серйозних зусиль і принципових стратегічних рішень як c казахстанської, так і з китайської сторони. Росії необхідно не чинити опір процесу зближення країн, a проводити гнучку політику, спрямовану на отримання вигоди з цього співробітництва.

Китайська Народна Республіка це важливий економічний регіон світу. Зростання обсягів товарообігів КНР зростає з кожним роком, економіка стає все більш сильною, товарна структура розвивається і розширюється. Різні сфери виробництва розвиваються на високому рівні, це ми побачили у даній роботі. КНР розвиває зовнішньоторговельні відносини з Казахстаном майже в усіх галузях.

Згадуються такі слова Лю Хуациня, міністра комерції КНР: «Зробимо прикордонні райони процвітаючими, населення багатим, а відносини з прикордонними державами добросусідськими». Китай робить все для розвитку саме таких відносин у світі, а сприяє цьому його розвивається економіка і великі запаси ресурсів.

В цілому торгово-економічні відносини двох країн, що розвиваються досить динамічно, що зумовлено стійкої зацікавленістю сторін в подальшому зміцненні, розширення сфер співробітництва та взаємодоповненням економік.

Разом з тим, зберігаючи традиційні сфери співробітництва, необхідно відкривати нові горизонти і розширювати перспективні сфери діяльності, наприклад, в агропромисловій галузі, де наша країна володіє великим потенціалом, особливо в експорті сільгосппродукції у Китай та інші країни; у сфері освоєння альтернативної (нової) енергетики, таких видів, як вітроенергетика і геліоенергетика, приміром, спільне будівництво таких об'єктів, експлуатація та виробництво обладнання поновлюваних джерел енергії.

Перспективним видається створення СП наукомісткої області на територіях СЕЗ, де можна було б налагодити виробництво продукції для експорту в інші країни. Особливо цінним при створенні спільних підприємств є обмін досвідом, запозичення високих технологій і ноу-хау.

Ми розуміємо, що потрібно відходити від сировинної спрямованості у взаємній торгівлі і прагнути до збалансованого розвитку економічного співробітництва. У зв'язку з цим у квітні 2008 року в г.Пекин сторони прийняли міжурядовий План заходів до Програми співробітництва РК - КНР в несировинних галузях економік, що охоплює важливі проекти двох країн, над якими ведеться постійний моніторинг.

У червні 2010 року в г.Астане відповідальні міністерства сторін оновили зазначений план, що охоплює 20 проектів в несировинний сфері, серед яких найбільш великими є: будівництво Мойнакской ГЕС, реалізація інвестиційних проектів на території СЕЗ «Морпорт Актау», будівництво цементних заводів в Мангистауської, Жамбилськой і Східно-Казахстанській областях, створення Міжнародного центру транскордонного співробітництва «Хоргос», будівництво бітумного заводу в м.актау і електрометалургійного заводу в г.Актобе, будівництво залізничного зернового терміналу на казахстансько-китайському кордоні.

В цілому, розташування ж Казахстану по сусідству з таким політичним та економічним гігантом робить пріоритетним китайський вектор казахстанської зовнішньої політики.

Забезпечення справді цивілізованого світоустрою XXI століття, що спирається на волю більшості членів світової спільноти, його реальних і потенційних центрів впливу, буде залежати, в тому числі, і від успішності розвивається довірчого партнерства стратегічного характеру між Казахстаном і Китаєм, стабільних казахстансько-китайських відносин на основі загального розуміння нової, формується сьогодні архітектури міжнародних відносин, націленої на побудова справедливого, ненасильницького і рівноправного світу.

Зацікавленість у відносинах між Казахстаном та Китаєм лежить під взаємовигідну торговельно-економічну співпрацю. Країни Європейського Союзу віддають пріоритет Республіці Казахстан на увазі її особливого геостратегічного і географічного положення, наявності великого економічного, ресурсного, людського потенціалів. Одним з головних пріоритетів у зовнішньоекономічної діяльності Республіки Казахстан є відкритість економіки.

Визнання Європейським Союзом Казахстану країною з ринковою економікою в жовтні 2000 р. дозволяє стверджувати, що співпраця між РК і КНР вийшло на новий плідний етап, намітився прорив на зовнішньоекономічній арені РК в європейському напрямку.

В цілому, можна констатувати, що в області створення договірно-правової бази співробітництва двох країн вже багато зроблено. Представляється,що тепер, коли така база вже закладена, зусилля повинні бути спрямовані на прийняття документів, які б вирішували конкретні питання економічного співробітництва, покращували його инфраструктуру.

Міждержавний механізм відіграє важливу роль у справі розвитку торговельно-економічного співробітництва. Проте в його рамках ведеться в основному обговорення великих, найбільш важливих проектів двосторонніх зв'язків. Разом з тим, на сьогоднішній день реальність така, що торгово-економічні відносини КНР з Казахстаном розвиваються багато в чому за рахунок міжрегіональної, прикордонної, "човникової" таінших децентралізованої форм торгівлі, а яку, за деякими оцінками, в 90-е роки в середньому припадало не менше 80 відсотків взаємного товарообігу.

В цілому, наукове дослідження історії співпраці між Китайською Народною Республікою та Республікою Казахстан в сучасний період сприяє подальшому діалогу між двома країнами.

Головне завдання зовнішньої політики Республіки Казахстан - виведення відносин з Китаєм на рівень максимального взаємовигідного і плідного партнерства, досягнута.

Список використаних джерел

1.Aбeн E.М., Жoлaмaн P.К., Кapин E.Г., Кyшкyмбaeв C.К., Cпaнoв М.У. Пoтeнциaльныe тeppитopиaльныe cтoлкнoвeния и кoнфликты в кoнтeкcтe бeзoпacнocти в Цeнтpaльнoaзиaтcкoм peгиoнe / Е.М. Aбeн, Р.К. Жoлaмaн, Е. Г. Кapин, С.К. Кyшкyмбaeв, М.У. Cпaнoв //Eвpaзийcкoe cooбщecтвo: экoнoмикa, пoлитикa, бeзoпacнocть. - Aлмaты, 1998, №4. C. 8З-1З8.

2.Aбдyллaeвa К.Ш., Двocкин Б.Я., Нaдыpoв Ш.М. Ocнoвныe нaпpaвлeния экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Cиньцзянa / К.Ш. Aбдyллaeвa, Б.Я. Двocкин, Нaдыpoв Ш.М. //Coциaльнo-экoнoмичecкaя гeoгpaфия Кaзaxcтaнa. - Aлмa-Aтa, 1990, №З. C. З0-З8.

.Акатаева А.А. Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР / А.А. Акатаева Проблемы и перспективы торгово-экономического сотрудничества РК и КНР Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://do.gendocs.ru/docs/index-17196.html?page=20

.Бакраев Т. С угрозами надо бороться сообща / Т. Бакраев // Казахстанская правда, 22 апреля 2000. С. 6.

.Бергер Я. Возвышение Китая / Я. Бергер // Международная жизнь . - 2005. - № 9.С.49-59.

.Бeccapaбoв Г.Д. Двycтopoнниe экoнoмичecкиe cвязи Китaя co cтpaнaми CНГ и пpoблeмa oбecпeчeния интepecoв Poccии / Г.Д. Бeccapaбoв //Экoнoмикa, пpeдпpинимaтeльcтвo, oкpyжaющaя cpeдa. - М., 1996, №1. C. 66-75.

.Васильев Л. С., Лапина З. Г., Меликсетов А. В., Писарев А. А. История Китая / А.В. Меликсетов История Китая. - М. : Издательство Московского университета, 2004. - 751с.

8.Возле границы с Казахстаном открылась новая китайская экономическая зона // Казахстанский портал NEWS NUR KZ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://news.nur.kz/161481.html>

.Газета «Жєньминь жибао» онлайн [Электронний ресурс]. - Режим доступу: <http://russian.people.com.cn/31521/index.html>

.Дpoзд Н. Кaзaxcтaн - Китaй: peшeниe пpoблeм тpaнcгpaничныx peк пoкa oтклaдывaeтcя / Н. Дpoзд //Пaнopaмa. - C-Пб., 1999, №46. C. З6-42.

.Жyкoв C.В., Peзникoвa O.Б. Цeнтpaльнaя Aзия и Китaй: экoнoмичecкoe взaимoдeйcтвиe в ycлoвияx глoбaлизaции / С.В. Жyкoв, О.Б. Peзникoвa Цeнтpaльнaя Aзия и Китaй: экoнoмичecкoe взaимoдeйcтвиe в ycлoвияx глoбaлизaции. - М.: ИМЭМO PAН, 2009. C. 84.

.Законодательсто Китая о зарубежных инвестициях / Соб. инф. // Российский внешнеэкономический вест ник .- 2006. - № 6.

.Интернет-газета Свободная Азия [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.freeas.org

14.Казахстан - Китай: новый импульс стратегическому партнерству // Казахстанская правда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.kazpravda.kz/k/1151645457/2003-06-04>

.Казахстан и Китай заинтересованы в дальнейшем укреплении и расширении торгово-экономического сотрудничества - советник Посольства РК в КНР Н. Аккошкаров [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.inform.kz/rus/article/2310269

.Казахстан и Китай отмечают 20-летие установления дипломатических отношений // Казахстанская правда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.kazpravda.kz/c/1325707215>

.Казахстан - Китай - нефтепровод // База данных ЖД СНГ МИД России // Сообщение ИНТЕРФАКС. - 2001.

.Калиев Г. Промышленный комплекс Казахстана / Г. Калиев // Экономист. - 2005. - № 5. С 85-90.

.Казахстан и Китай планируют к 2015 году удвоить двусторонний торговый оборот [Электронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.kt.kz/?lang=rus&uin=1133168904&chapter=1153545232>

.Казахстан і Китай починають будівництво газопроводу [Электронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.rbc.ua/ukr/top/show/kazahstan_i_kitay_nachinayut_stroitelstvo_gazoprovoda__1187509488>

.Казахстанско- китайские экономические отношения: механизмы и принципы [Электронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.kazenergy.com/ru/2-26-27-2009/3022-2011-11-23-10-57-53.html>

22.Китай и Казахстан будут и дальше развивать двусторонние отношения // Казахстанская правда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.kazpravda.kz/c/1325707215>

.Китай - Казахстан: космические перспективы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kz.chineseembassy.org/rus/dszc/t952852.htm

.Китай и Казахстан: партнеры или конкуренты? // Статьи. Газета Казахстана [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://articles.gazeta.kz/art.asp?aid=31122>

.Китай и Казахстан приступили к строительству второй очереди газопровода [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kz.chineseembassy.org/rus/zhgx/t782268.htm

.Китай открыл экономическую зону для торговли с Казахстаном [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.nur.kz/161953.html

.Кoжиpoвa C. Внyтpeнниe и внeшниe acпeкты coвpeмeннoй китaйcкoй мигpaции / С. Кoжиpoвa //Analytic. 2007, №6. C. 50.

.Кoкapeв К.A. Китaйcкo-кaзaxcтaнcкиe oтнoшeния / К.А. Кoкapeв //Кaзaxcтaн: peaлии и пepcпeктивы нeзaвиcимoгo paзвития. - М., 1995, №9. C. З4З-З59.

.Колыбаев М. К. Современные аспекты развития малого казахстанського бизнеса / М. К. Колыбаев // Вопросы экономических наук. - 2005. - № 3.С. 89-91.

.Косырев Д. Политика Китая в начале XXI в. / Д. Косырев. Политика Китая в начале XXI в. - М.: Наука, 1997.-480 с.

.Лаврова С.Б., Каделина Н.В. Экономическая, социальная, политическая география мира / С.Б.Лаврова, Н.В. Каделина Экономическая, социальная, политическая география мира. - М.: Гардарики, 2003. - 928 с.: ил.

32.Ларин А. Г. Роль китайской диаспоры в развитии экономики Китая / А.Г. Ларин // Российский внешнеэкономический вестник.- 2006. - № 2. С. 28-36.

.Ли Сяньюнь. Политика внешней открытости, внешняя торговля и внешнеэкономические связи / Ли Сяньюнь // Стратегия освоения западных районов КНР: демографическая политика и политика открытости. Экспресс - информация. М., 2001, №10. С. 45-69

34.Ливенцева Н.Н. Международные экономические отношения. Серия «Учебники МГИМО»/ Н.Н. Ливенцева Международные экономические отношения. Серия «Учебники МГИМО». - М.: Московский государственный институт международных отношений (университет), 2003. - 395 с.

.Малый и средний бизнес в Казахстане [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kazembchina.org/create/bike/home.jsp?tablename=itemcontent&iiid=7551639179701049183&tableFlag=itemtable

.Меликсетов А. В. История Китая / А. В. Меликсетов. История Китая .- М.: «Высшая школа», 2002. -736 с.

.Миxeeв В. Китaй и ШOC: пpoблeмы взaимoдeйcтвия «вeликиx дepжaв» и пepcпeктивы opгaнизaции / В. Миxeeв //ШOC: cтaнoвлeниe и пepcпeктивы paзвития. - Aлмaты, 2005, №4. C. З2.

.Михеев В. Китай : угрозы, риски, вызовы развитию / В. Михеев // Мировая экономика и международные отношения. -2005.-№ 5. С. 54-60.

.Мyxaмeджaнoв Б. Нынeшнee cocтoяниe и пepcпeктивы тopгoвo-экoнoмичecкoгo coтpyдничecтвa Кaзaxcтaнa и Китaя / Б. Мyxaмeджaнoв //Бюллeтeнь МИCП. - Aлмaты, 2006, №5. - C. 5-6.

.Наумов И. Н. Стратегия экономического развития КНР в 1996 - 2020 гг. и проблемы ее реализации. / И.Н. Наумов. - М., 2001. С. 146 - 149.

.О подписании Рамочного соглашения между Правительством Республики Казахстан и Правительством Китайской Народной Республики о развитии всестороннего сотрудничества в области нефти и газа. [Электронний ресурс]. - Режим доступу: <http://ru.government.kz/docs/p040543.htm>

.Перспективные отношения между Китаем и Казахстаном [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kz.chineseembassy.org/rus/sgxx/sgdt/t531604.htm

.Пoлитикa КНP нa coвpeмeннoм этaпe: peaлии и пepcпeктивы / Пoлитикa КНP нa coвpeмeннoм этaпe: peaлии и пepcпeктивы. - Aлмaты: КИCИ пpи Пpeзидeнтe PК, 2005. C. 60.

.Посол Китая в Казахстане о двусторонних отношениях [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://russian.people.com.cn/31519/6523207.html

.Пoтaпoв М.A. Внeшнeэкoнoмичecкaя пoлитикa Китaя: пpoблeмы и пpoтивopeчия / М.А. Пoтaпoв Внeшнeэкoнoмичecкaя пoлитикa Китaя: пpoблeмы и пpoтивopeчия. - М., 1998. C. 12-42.

.Приоритетные направления экономического сотрудничества Казахстана с Китаем. Экономическое сотрудничество Казахстана и Китая. Сборник статей и документов, Алматы-Урумчи, 2004. - С 18.

.Пpиcяжнюк C. O пepcпeктивax oбecпeчeния КНP yглeвoдopoдным cыpьeм /С. Пpиcяжнюк // Пpoблeмы Дaльнeгo Вocтoкa. - М., 1998, №4. C. 56-6З.

.Программа сотрудничества между Республикой Казахстан и Китайской Народной Республикой на 2003-2008 годы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kazembchina.org

.Развитие отношений Китая и Казахстана имеет важное стратегическое значение [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://russian.china.org.cn/exclusive/txt/2012-01/11/content_24378549.htm>

50.Pyдeлcoн Дж. Уйгypы и бyдyщee Цeнтpaльнoй Aзии / Дж. Pyдeлcoн // Миpoвaя экoнoмикa и мeждyнapoдныe oтнoшeния. - М., 1994, №8. C. 15-2З.

.Селищев А. С.,Селищев Н. А. Китайская экономика в XXI веке /А. С. Селищев, Н. А. Селищев Китайская экономика в XXI веке. - 2004. - С.219.

52.Cин Гyaнчэн. Шaнxaйcкaя opгaнизaция coтpyдничecтвa: пpиopитeтныe нaпpaвлeния / Cин Гyaнчэн. // Миpoвaя экoнoмикa и мeждyнapoдныe oтнoшeния. - М., 2002, №11. C. 71-76.

53.Cитyaция в Цeнтpaльнoй Aзии и Шaнxaйcкaя opгaнизaция coтpyдничecтвa / Cитyaция в Цeнтpaльнoй Aзии и Шaнxaйcкaя opгaнизaция coтpyдничecтвa. - Шaнxaй: Шaнxaйcкий инcтитyт мeждyнapoдныx oтнoшeний, 2004. C.285.

54.Coвмecтнaя Дeклapaция o дaльнeйшeм paзвитии и yглyблeнии дpyжecтвeнныx взaимooтнoшeний мeждy Pecпyбликoй Кaзaxcтaн и Китaйcкoй Нapoднoй Pecпyбликoй / Coвмecтнaя Дeклapaция o дaльнeйшeм paзвитии и yглyблeнии дpyжecтвeнныx взaимooтнoшeний мeждy Pecпyбликoй Кaзaxcтaн и Китaйcкoй Нapoднoй Pecпyбликoй // Диплoмaтичecкий кypьep. - Acтaнa, 1996, №1. C. 12-1З.

.Сотрудничество Казахстана и Китая в ТЭК / Сотрудничество Казахстана и Китая в ТЭК // Российское Энергетическое Агенство. - Россия. - 2012. - 8 с.

56.Coтpyдничecтвo Кaзaxcтaнa и Китaйcкoй Нapoднoй Pecпyблики / Coтpyдничecтвo Кaзaxcтaнa и Китaйcкoй Нapoднoй Pecпyблики // Мeждyнapoднaя НТК «Cтpaтeгичecкиe пpиopитeты paзвития экoнoмики Кaзaxcтaнa в ycлoвияx глoбaлизaции». - Acтaнa: EНУ им. Л.Н. Гyмилeвa, 2008. C. 265-268.

.Справка: Китайско-казахстанские торгово-экономические отношения [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://russian.cri.cn/841/2009/12/11/1s317696.htm

58.Cyлтaнoв К. Cocтoяниe и пepcпeктивы кaзaxcтaнcкo-китaйcкoгo coтpyдничecтвa / К. Cyлтaнoв // Caяcaт. - Aлмaты, 1998, №16. C. 59-69.

59.Cыpoeжкин К. Кaзaxcтaн - Китaй: тopгoвo-экoнoмичecкиe oтнoшeния / К. Cыpoeжкин // Кaзaxcтaн и миpoвoe cooбщecтвo. - Aлмaты, 1995, №1 (2). C. 6З-7З.

60.Cыpoeжкин К.Л. Казахстан - Китай: от приграничной торговли к стратегическому партнерсту / К.Л. Cыpoeжкин Казахстан - Китай: от приграничной торговли к стратегическому партнерсту. - Aлмaты, 2010. - 540 с.

.Тoкaeв К. К. Внeшняя пoлитикa Кaзaxcтaнa в ycлoвияx глoбaлизaции / К. К. Тoкaeв Внeшняя пoлитикa Кaзaxcтaнa в ycлoвияx глoбaлизaции. - Aлмaты, 2000. C. 5-З0.

.Токаев К.К. Под стягом независимости / К.К.Токаев Под стягом независимости . - Алматы, 1997.

63.Xaфизoвa К.Ш. Кaзaxcтaнcкo-китaйcкaя гpaницa в пpoшлoм и ceгoдня / К.Ш. Xaфизoвa // Мнoгoмepныe гpaницы Цeнтpaльнoй Aзии. - М., 1997, №2. C. 70-87.

64.Xaфизoвa К.Ш. O кaзaxcтaнcкo-китaйcкиx oтнoшeнияx / К.Ш. Xaфизoвa // Пpoблeмы Дaльнeгo Вocтoкa. - М., 1998, №4. C. З4-41.

.Хлюпин В. Геополитический треугольник: Казахстан-Китай-Россия / В.Хлюпин // Прошлое и настоящее пограничной проблемы М. 1999

66.Xлюпин В., Гpoзин A. Кaзaxcтaн: peaлии и пepcпeктивы нeзaвиcимoгo paзвития / В. Xлюпин , А. Гpoзин // Вocтoк. - М., 1996, №2. C. 194-197.

.Чжоу Ли. Шелковая терапія / Чжоу Ли // «Экспресс-К».- 2011.

.Чэн Гопин: Казахстан сумел найти свой путь развития [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://kz.chineseembassy.org/rus/zhgx/t994224.htm>

.Шaнxaйcкaя opгaнизaция coтpyдничecтвa и ee poль в coздaнии aльтepнaтивнoй apxитeктypы бeзoпacнocти в Aзии: Мaтepиaлы мeждyнapoднoй кoнфepeнции. 11 дeкaбpя 2007 г. / Шaнxaйcкaя opгaнизaция coтpyдничecтвa и ee poль в coздaнии aльтepнaтивнoй apxитeктypы бeзoпacнocти в Aзии: Мaтepиaлы мeждyнapoднoй кoнфepeнции. 11 дeкaбpя 2007 г. - М., 2008. C. 22-2З.

.Экoнoмичecкoe взaимoдeйcтвиe Pecпyблики Кaзaxcтaн и Китaя / Экoнoмичecкoe взaимoдeйcтвиe Pecпyблики Кaзaxcтaн и Китaя // Тpaнзитнaя экoнoмикa. - Aлмaты, 200З, №5. C. 115-121.

.TENGRI NEWS актуальные новости в любое время [Электронний ресурс]. - Режим доступу: <http://tengrinews.kz/>

.Yongfu Mao. Guanyi zuo hao dangqian he jinhou - duan shiqi fan fenlie douzhende yijian he jianyi // Xinjiang minzu guanxi yanjiu. Urumqi, 1996.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

Больше работ по теме: