Особливості сформованості творчих здібностей учнів початкових класів

 















Курсова робота

Особливості сформованості творчих здібностей учнів початкових класів


ВСТУП


Тема даної роботи дуже актуальна, адже проблема розвитку творчих здібностей не нова для психолого-педагогічних досліджень та далеко не секрет, що школу і батьків хвилює питання про розвиток здібностей учнів.

Які б не були індивідуальні можливості школяра, але якщо у нього немає бажання вчитися, то й успіхів не буде. Правда, позитивне ставлення до навчання теж тісно пов'язане зі здібностями. Багато разів зазначалося в психолого-педагогічній літературі, що бажання вчитися зростає, коли вчення йде успішно, і гасне через невдачі.

Невдачі можуть бути пояснені не тільки браком знань, які повинні були бути придбані на попередніх етапах навчання, а й нерозвиненими здібностями дитини.

У навчальній діяльності вирішуються навчально-тренувальні завдання для того, щоб оволодіти якимось умінням, освоїти те чи інше правило. У творчій діяльності вирішуються пошуково-творчі завдання з метою розвинути здібності дитини. Тому, якщо в процесі навчальної діяльності формується загальне вміння вчитися, то в рамках творчої діяльності формується загальна здатність шукати і знаходити нові рішення, незвичайні способи досягнення необхідного результату, нові підходи до розгляду запропонованої ситуації. Якщо говорити про справжній стан сучасної початкової школи в нашій країні, то слід зазначити, що основне місце в її діяльності все ще продовжує займати пізнавальна діяльність школярів, а не творча, що підтверджує актуальність вибраної нами теми.

Мета дослідження даної курсової роботи - провести всебічний аналіз сформованості творчих здібностей учнів початкових класів.

Мета роботи зумовила постановку та вирішення таких завдань:

-узагальнити теоретичні засади сформованості творчих здібностей молодших школярів;

-визначити особливості формування та рівні сформованості творчих здібностей учнів початкових класів;

обґрунтувати психологічні та педагогічні умови, а також шляхи розвитку та діагностування творчих здібностей учнів молодших класів у процесі навчання;

розглянути основні методики психодіагностики творчих здібностей учнів початкових класів.

Обєкт дослідження курсової роботи - психологічний процес діагностики, формування та розвитку творчих здібностей молодших школярів.

Предметом роботи виступає - зміст, форми розвитку творчих здібностей, методи психодіагностування рівня сформованості творчих здібностей у молодших школярів.

Методи дослідження. У відповідності з визначеними завданнями в курсовій роботі застосовано загальнонаукові теоретичні та емпіричні методи (аналіз документів, спостереження, опитування, інтервювання, експертне оцінювання) за допомогою яких було зібрано дані для аналізу результатів дослідження і зроблено відповідні висновки.

Структура даної роботи та її послідовність частин обумовлені об'єктом, метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ


.1 Поняття творчих здібностей


Синтез понять «здібності» і «творчість» зумовив робоче визначення творчих здібностей як комплексу індивідуально-психологічних властивостей особистості, що є субєктивними умовами успішного виконання творчої діяльності.

Аналіз теоретичних досліджень дозволив визначити розуміння інтегративного характеру творчих здібностей, в якому переплітаються мотиваційні, когнітивні, евристичні, операційні та інші чинники.

Зазначимо, що творчість - це розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури; якщо ж він новий лише для його автора, то новизна суб'єктивна і не має суспільного значення. [18, с. 5]

В принципі, творчість - це «здатність створювати будь-яку принципово нову можливість». [2, с. 45]

Поняття природи творчості пов'язане з питанням про критерії творчої діяльності.

Творчість можна розглядати в різних аспектах: продукт творчості - це створене; процес творчості - як створено; процес підготовки до творчості - як розвивати творчість.

Продукти творчості - це не лише матеріальні продукти - будівлі, машини і так далі, але і нові думки, ідеї, рішення, які можуть і не найти відразу ж матеріального втілення. Іншими словами, творчість - це створення нового в різних планах і масштабах.

При характеристиці суті творчості важливо враховувати різноманітні чинники, ознаки, властиві процесу творення. З погляду психології і педагогіки особливо цінним є сам процес творчої роботи, вивчення процесу підготовки до творчості, виявлення форм, методів і засобів розвитку творчості. Творчість є цілеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Вона вимагає розумової активності, інтелектуальних здібностей, вольових, емоційних рис і високої працездатності.

Творчість характеризується як вища форма діяльності особи, що вимагає тривалої підготовки, ерудиції і інтелектуальних здібностей. Творчість є основою людського життя, джерелом усіх матеріальних і духовних благ.

У спільній структурі творчої діяльності, що розглядається, як система, можна виділити декілька основних підсистем. Це - процес творчої діяльності, продукт творчої діяльності, особа творця, середовище і умови, у яких протікає творчість. У свою чергу в кожній з названих підсистем можна виділити їх складові. Процес діяльності може мати такі основні складові, як формування задуму і його реалізація. Особа творця характеризується здібностями розуму, темпераментом, віком, характером. Середовище і умови є фізичним оточенням, колективом, стимуляторами і бар'єрами в творчій діяльності .

Побудова спільної теорії творчості, тобто перехід від емпіричних до фундаментальних досліджень цього складного феномену привів до того, що всі наполегливо почали шукати спільні риси, властиві як науковій, так і художній творчості.

Складання багатьох схем дозволяють визначити, що творчий акт і звичайне вирішення проблем мають однакову психологічну структуру, яка виражається у вигляді етапів, що включають ланцюг розумових завдань.

Процес творчої діяльності можна розбити на етап знаходження принципу рішення і етап застосування рішення. Причому вважається, що найбільш вираженим предметом психологічного дослідження є події першого етапу. Детальніше можна виділити наступні етапи творчої діяльності:

Накопичення знань і навиків, необхідних для чіткого викладу і формування завдання, виникнення проблеми (постановка завдань).

Зосередження зусиль і пошуки додаткової інформації, підготовка до вирішення завдання.

Відхід від проблеми, переключення на інші заняття (період інкубації).

Осяяння або інсайт (геніальна ідея і проста здогадка скромних масштабів - тобто логічний прорив, стрибок у мисленні, отримання результату, не витікаючого однозначно з посилань).

Перевірка і доопрацювання задуму, його втілення.

Творчість - не суцільний і безперервний рух. У нім чергуються підйоми, застої, спади. Вищою точкою творчості, його кульмінацією є натхнення, для якого характерний особливий емоційний підйом, ясність і виразність думки, відсутність суб'єктивного переживання, напруга. П.І.Чайковський писав про свій творчий стан: «... іншого разу є абсолютно нова самостійна музична думка. Звідки вона - непроникна таємниця. Сьогодні, наприклад, з ранку я був охоплений тим незрозумілим вогнем натхнення, завдяки якому я знаю заздалегідь, що все написане мною сьогодні матиме властивість западати в серце і залишати у ньому враження, що невідомо звідки береться».[6, с. 123]

У різних людей стан натхнення має різну тривалість, частоту настання. З'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. Зі слів І.Ю.Репіна, натхнення - це нагорода за каторжну працю.[6, с. 127]

Очевидно, що поняття, яке ми розглядаємо, тісним чином пов'язане з "творчою діяльністю". Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, - чи предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або відчуття, що відображає нове відношення до дійсності.

Якщо уважно розглядати поведінку людини, її діяльність у будь-якій області, то можна виділити два основні види вчинків. Одні дії людини можна назвати відтворюючими або репродуктивними. Такий вид діяльності тісно пов'язаний з нашою пам'яттю і його суть полягає в тому, що людина відтворює або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки і дії.

Окрім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча діяльність, результатом якої є не відтворення вражень, що були у його досвіді або діях, а створення нових образів або дій. У основі цього виду діяльності лежать творчі здібності.

Творчі здібності є сплавом багатьох якостей. І питання про компоненти творчого потенціалу людини залишається до цих пір відкритим, хоча зараз існує декілька гіпотез, що стосуються цієї проблеми. Багато психологів зв'язують здатності до творчої діяльності, перш за все з особливостями мислення. Зокрема, відомий американський психолог Гілфорд, що займався проблемами людського інтелекту встановив, що творчим особам властиве так зване дивергентне мислення. [10, с. 156]. Люди, що володіють таким типом мислення, при вирішенні якої-небудь проблеми не концентрують всі свої зусилля на знаходження єдино правильного рішення, а починають шукати рішення по всіх можливих напрямах з тим, щоб розгледіти якомога більше варіантів. Такі люди схильні утворювати нові комбінації з елементів, які більшість людей знають і використовують тільки певним чином, або формувати зв'язки між двома елементами, що не мають на перший погляд нічого спільного. Дивергентний спосіб мислення лежить в основі творчого мислення, яке характеризується наступними основними особливостями:

Швидкість - здатність висловлювати максимальну кількість ідей (в даному випадку важлива не їх якість, а їх кількість).

Гнучкість - здатність висловлювати широке різноманіття ідей.

Оригінальність - здатність породжувати нові нестандартні ідеї (це може виявлятися у відповідях, рішеннях, неспівпадаючих із загальноприйнятими).

Закінченість - здатність удосконалювати свій "продукт" або надавати йому закінченого вигляду.

Відомий дослідник проблеми творчості А.Н.Лук, спираючись на біографії видатних учених, винахідників, художників і музикантів виділяє наступні творчі здібності :

Здатність бачити проблему там, де її не бачать інші.

Здатність згортати розумові операції, замінюючи декілька понять одним і використовуючи все більш ємні в інформаційному відношенні символи.

Здатність застосувати навички, придбані при вирішенні однієї задачі до вирішення інших.

Здатність сприймати дійсність цілком, не дроблячи її на частини.

Здатність легко асоціювати віддалені поняття.

Здатність пам'яті видавати потрібну інформацію в потрібну хвилину.

Гнучкість мислення.

Здатність вибирати одну з альтернатив вирішення проблеми до її перевірки.

Здатність включати знову сприйняті відомості у вже наявні системи знань.

Здатність бачити речі такими, якими вони є, виділяти спостережуване з того, що привноситься інтерпретацією.

Легкість генерування ідей.

Творча уява.

Здатність доопрацювання деталей, до вдосконалення первинного задуму.[16, с. 38]

Кандидати психологічних наук В.Т. Кудрявцев и В.В. Синельников, грунтуючись на широкому історико-культурному матеріалі (історія філософії, соціальних наук, мистецтва, окремих сфер практики) виділили наступні універсальні креативні здібності, що склалися в процесі людської історії :

. Релізм уяви - образне схоплювання деякої істотної, спільної тенденції або закономірності розвитку цілісного об'єкту, до того, як людина має про неї чітке поняття і може вписати її в систему суворих логічних категорій.

. Уміння бачити ціле раніше часток.

. Надситуатівно - преобразовательный характер творчих рішень - здатність при вирішенні проблеми не просто вибирати з нав'язаних ззовні альтернатив, а самостійно створювати альтернативу.

. Експериментування - здатність свідомо і цілеспрямовано створювати умови, в яких предмети найбільш опукло виявляють свою приховану в звичайних ситуаціях суть, а також здатність прослідити і проаналізувати особливості "поведінки" предметів в цих умовах. [14, с. 67], [20, с. 18]

Отже підводячи підсумок вище вказаного, зазначимо, що в найзагальнішому вигляді визначення творчих здібностей виглядає як індивідуальні особливості людини, які визначають успішність виконання ним творчій діяльності різного роду.


.2 Вікові особливості прояву творчих здібностей


Зауважимо, що в наш час дуже актуальна проблема різнобічного виховання людини вже на самому початку її шляху, у дитинстві, виховання людини, у якій би гармонійно розвивалися емоційний і раціональний початок. Втрати в естетичному вихованні збіднюють внутрішній світ людини. Не знаючи справжніх цінностей, діти легко приймають цінності брехливі, мнимі.

Так, основною метою освіти є підготовка підростаючого покоління до майбутнього. Творчість - це той шлях, що може ефективно реалізувати цю мету.

Показником творчого розвитку є творча обдарованість або креативність. Поняттям «творчі здібності» в психологічних дослідженнях позначають комплекс інтелектуальних і особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійному висуванню проблем, генеруванню великої кількості оригінальних ідей і нешаблонному їх рішенню. Необхідно розглядати розвитку та формування творчих здібностей як процес і комплекс інтелектуальних і особистісних особливостей індивіда, властивим багатьом особистостям. [3, с. 98]

Дітям молодшого шкільного віку споконвічно притаманна талановитість. Початковий період навчання вважається найважливішим у прилученні до прекрасного. Початковий період шкільного життя займає віковий діапазон від 6-7 до 10-11 років (1-4 класи). У молодшому шкільному віці діти мають у своєму розпорядженні значні резерви розвитку. Їхнє виявлення й ефективне використання - одна з головних задач вікової і педагогічної психології [11, с. 27-28].

З приходом дитини в школу під впливом навчання починається перебудова всіх її свідомих процесів, придбання нею якостей, властивих дорослим людям, оскільки діти включаються в нові для них види діяльності і систему міжособистісних відносин. Загальними характеристиками всіх пізнавальних процесів дитини стають їхня довільність, продуктивність і стійкість.

Для того, щоб уміло використовувати наявні в дитини резерви, необхідно якнайшвидше адаптувати дітей до роботи в школі і вдома, навчити їх учитися, бути уважним. До приходу до школи у дитини повинний бути досить розвинутий самоконтроль, трудові уміння і навички, уміння спілкуватися з людьми, рольове поводження.

У молодшому шкільному віці закріплюються і розвиваються далі ті основні людські характеристики пізнавальних процесів (увага, сприйняття, пам'ять, уява, мислення і мова), необхідність яких зв'язана з приходом у школу. З "натуральних" ці процеси до кінця молодшого шкільного віку повинні стати "культурними", тобто перетворитися у вищі психічні функції, довільні й опосередковані.

У початковий період навчальної роботи з дітьми потрібно, насамперед, спиратися на ті сторони пізнавальних процесів, які у них найбільш розвинуті, незабуваючи, звичайно, про необхідність рівнобіжного удосконалювання інших.

Увага дітей до моменту приходу в школу повинна стати довільною і мати потрібний обсяг, стійкість, розподіл. Оскільки труднощі, з якими на практиці зіштовхуються діти на початку навчання в школі, зв'язані саме з недостатністю розвитку уваги, про її удосконалення необхідно піклуватися в першу чергу, готуючи дошкільника до навчання. Увага в молодшому шкільному віці стає довільною, але ще досить довго, особливо в початкових класах, сильною і конкуруючої з довільною залишається мимовільна увага дітей. Обсяг і стійкість і концентрація довільної уваги до третього класу школи в дітей майже такі ж, як і в дорослої людини. Молодші школярі можуть переходити з одного виду діяльності до іншого без особливих складнощів і внутрішніх зусиль.

У дитини може домінувати один з типів сприйняття навколишньої дійсності: практичний, образний чи логічний.

Розвиненість сприйняття виявляється в його вибірковості, свідомості, предметності і високому рівні сформованості перцептивних дій. Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку є досить гарною. Пам'ять поступово стає довільною, освоюється мнемотехніка. З 6 до14 років у них активно розвивається механічна пам'ять на незв'язані логічні одиниці інформації. Чим старше стає молодший школяр, тим більше в нього переваг запам'ятовування осмисленого матеріалу над безглуздим. [12, с. 128-132]

Ще більше значення, ніж пам'ять, для навченості дітей має мислення. При вступі у школу воно повинне бути розвинуте і представлене у всіх трьох основних формах: наочно-діючій, наочно-образній і словесно-логічній. Однак на практиці ми нерідко зіштовхуємося із ситуацією, коли, володіючи здатністю добре вирішувати задачі в наглядно-діючому плані, дитина важко справляється з ними, коли ці задачі представлені в образній або словесно-логічній формі. Буває і навпаки: дитина сносно може вести міркування, мати багате уявлення, образну пам'ять, але не може успішно вирішувати практичні задачі через недостатню розвиненість рухових умінь і навичок.

За перші три-чотири роки навчання в школі прогрес у розумовому розвитку дітей буває досить помітним. Від домінування наочно-діючого і елементарного способів мислення, від допонятійного рівня розвитку і бідного логікою міркування школяр піднімається до словесно-логічного мислення на рівні конкретних понять. Початок цього віку пов'язаний, якщо скористатися термінологією Ж. Піаже і Л.С. Виготського, з домінуванням доопераціонального мислення, а кінець - з перевагою операціонального мислення в поняттях. У цьому ж віці досить добре розкриваються загальні і спеціальні здібності дітей, що дозволяють судити про їхню обдарованість та розвиненість творчих здібностей.

Одним з найважливіших факторів творчого розвитку дітей є створення умов, що сприяють формуванню їх творчих здібностей. На основі аналізу робіт кількох авторів [3,5,8,9,17] ми виділили шість основних умов успішного розвитку творчих здібностей дітей.

Першим кроком до успішного розвитку творчих здібностей є ранній фізичний розвиток малюка: раннє плавання, гімнастика, раннє повзання та ходіння. Потім раннє читання, рахунок, раннє знайомство з різними інструментами та матеріалами.

Другою важливою умовою розвитку творчих здібностей дитини є створення обстановки, що випереджає розвиток дітей. Необхідно, наскільки це можливо заздалегідь оточити такий середовищем і такою системою відносин, які стимулювали б його найрізноманітнішу творчу діяльність і поволі розвивали б в ньому саме те, що у відповідний момент здатне найбільш ефективно розвиватися. Наприклад, ще задовго до навчання читання однорічному дитині можна купити кубики з літерами, повісити абетку на стіні і під час ігор називати дитині букви. Це сприяє ранньому оволодінню читанням.

Третя, надзвичайно важлива, умова ефективного розвитку творчих здібностей випливає з самого характеру творчого процесу, який вимагає максимальної напруги сил. Справа в тому, що здібності розвиватися тим успішніше, чим частіше у своїй діяльності людина добирається "до стелі" своїх можливостей і поступово піднімає це стеля все вище і вище. Така умова максимального напруження сил найлегше досягається, коли дитина вже повзає, але ще не вміє говорити. Процес пізнання світу в цей час йде дуже інтенсивно, але скористатися досвідом дорослих малюк не може, так як пояснити такому маленькому ще нічого не можна.

Тому в цей період малі змушений більше, ніж коли-небудь, займатися творчістю, вирішувати безліч абсолютно нових для нього завдань самостійно і без попереднього навчання (якщо, зрозуміло дорослі дозволяють йому це робити, вони вирішують їх за нього). Четверта умова успішного розвитку творчих здібностей полягає в наданні дитині великої свободи у виборі діяльності, у чергуванні справ, в тривалості занять одним яким-небудь справою, у виборі способів і т.д. Тоді бажання дитини, її інтерес, емоційний підйом послужать надійною, гарантією того, що вже більше напруження розуму не призведе до перевтоми, і піде дитині на користь. Але надання дитині такої свободи не виключає, а, навпаки, передбачає ненав'язливу, розумну, доброзичливу допомогу дорослих - це і є п'ята умова успішного розвитку творчих здібностей. Найголовніше тут - не перетворювати свободу у вседозволеність, а допомога в підказку. На жаль, підказка - поширений серед батьків спосіб "допомоги" дітям, але вона тільки шкодить справі. Не можна робити що-небудь за дитину, якщо він може зробити сам. Не можна думати за нього, коли він сам може додуматися.

Давно відомо, що для творчості необхідно комфортне психологічна обстановка і наявність вільного часу, тому шосте умова успішного розвитку творчих здібностей - тепла дружня атмосфера в сім'ї і дитячому колективі. Дорослі повинні створити безпечну психологічну базу для повернення дитини з творчого пошуку і власних відкриттів. Важливо постійно стимулювати дитину до творчості проявляти співчуття до його невдач, терпляче ставитися навіть до дивних ідей невластивим в реальному житті. Потрібно вилучити з ужитку зауваження та засудження.

Успішне здійснення тієї чи іншої діяльності навіть при наявності здібностей залежить від певного поєднання якостей особистості. Одні тільки здібності, що не поєднуються з відповідною спрямованістю особистості, її емоційно-вольовими властивостями, не можуть привести до високих досягнень. Перш за все здібності тісно пов'язані з активним позитивним ставленням до відповідної діяльності, інтересом до неї, схильністю займатися нею, переходить на високому рівні розвитку в пристрасну захопленість, в життєву потребу в цьому виді діяльності. Інтереси проявляються в прагненні до пізнання об'єкта, грунтовному вивченню його у всіх деталях. Схильність-прагнення виконувати відповідну діяльність. Інтереси і схильності особистості не завжди збігаються. Можна цікавитися музикою і не мати схильності до занять нею. Можна цікавитися спортом і залишатися тільки "вболівальником" і знавцем спорту, не роблячи навіть ранкової зарядки. Але у здатних до певної діяльності дітей і дорослих інтереси і схильності, як правило, поєднуються.

Інтереси і схильності до певної діяльності розвиваються звичайно в єдності з розвитком здібностей до неї. Наприклад, інтерес і схильність учня до математики змушують його посилено займатися цим предметом, що в свою чергу розвиває математичні здібності. Розвиваються математичні здібності забезпечують певні досягнення, успіхи в галузі математики, які викликають в учня радісне відчуття задоволення. Це почуття викликає ще більш глибокий інтерес до предмета, схильність ще більше займатися ним.
Для успіху у діяльності, крім наявності здібностей, інтересів і схильностей, необхідний ряд рис характеру, перш за все працьовитість, організованість, зосередженість, цілеспрямованість, наполегливість. Без наявності цих якостей навіть видатні здібності не приведуть до надійних, значним досягненням. Багато хто вважає, що здатним людям все дається легко і просто, без особливих зусиль. Це не так. Для розвитку здібностей потрібен тривалий, наполегливий вчення і великий, напружену працю. Як правило, здатності завжди поєднуються з винятковою працездатністю і працьовитістю. Недарма всі талановиті люди підкреслюють, що талант - це праця, помножений на терпіння, це схильність до нескінченного праці. Один з найбільших вчених в історії людства - А. Ейнштейн одного разу заявив у жартівливій формі, що він домігся успіхів тільки тому, що його відрізняло "упертість мула і страшне цікавість". [4, с. 17]
У школі часом зустрічаються учні, які завдяки своїм здібностям все схоплюють на льоту, добре встигають, незважаючи на лінощі, неорганізованість. Але в житті вони зазвичай не виправдовують надій, і саме тому, що не звикли серйозно і організовано працювати, наполегливо долати перешкоди. Дуже важливі такі якості особистості, як самокритичність, вимогливість до себе. Ці якості народжують незадоволеність першими результатами праці і бажання зробити ще краще, досконаліше.

Дуже важлива і така риса характеру, як скромність. Впевненість у своїй винятковості, що живиться невпевненими похвалами і захопленнями, часто згубна для здібностей, тому що в цьому випадку формується зазнайство, самозахопленням і самолюбування, зневага до оточуючих. Людина перестає працювати над вдосконаленням продукту своєї праці, перешкоди викликають у нього роздратування і розчарування, а все це гальмує розвиток здібностей. Вихідною передумовою для розвитку здібностей служать ті вроджені задатки, з якими дитина з'являється на світ. Разом з тим біологічно успадковані властивості людини не визначають її здібностей. Мозок містить в собі не ті чи інші здібності, а лише здатність до їх формування. Будучи передумовою успішної діяльності людини, його здібності в тій чи іншій мірі і продукт його діяльності. Здібності включають у свою структуру вміння, отже, і знання та навички. Легкість, швидкість і якість формування кожного навички, уміння залежать від вже наявних здібностей.

Таким чином, при наявності задатків здібності можуть розвиватися дуже швидко навіть за несприятливих обставин. Однак прекрасні задатки самі по собі автоматично не забезпечують високих досягнень.

З іншого боку, і при відсутності задатків (але не при повному) людина може за певних умов домогтися значних успіхів у відповідній діяльності. Іншими словами, яким буде ставлення людини до дійсності, таким і результат.

школяр дидактичний гра творчий

РОЗДІЛ 2 ЕМПІРИЧНІ ВИЯВЛЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ


2.1 Характеристика вибірки та методичного інструментарію


Підійшовши до емпіричної частини роботи, перш за все зазначимо, що одним з головних питань психології творчості є діагностика креативності і творчих здібностей. Причина цього складається в протиріччі між сутністю тестів і сутністю творчості. Тест - це стандартизована процедура обстеження по заданому набору параметрів. А сутністю творчості є вихід за рамки заданого і відомого. Тест творчих здібностей - це стандарт виміру нестандартності. Дані непереборні протиріччя закладені в самій ідеї тесту творчості.

Усі тести по визначенню творчих здібностей об'єднані одним загальним недоліком, вірніше сам метод оцінювання творчих здібностей досить недосконалий - відповіді випробуваного оцінюються за критерієм частоти повторюваності відповіді у вибірці. Таким чином, оцінка дуже залежить від характеристик тієї вибірки, з якою проводиться діагностика. Мало того, відповіді представників однієї групи будуть різні в залежності від настрою і фізіологічного стану; від часу року (приміром, якщо проводити тест на домальовування малюнків у грудні, коли в повітрі витає передчуття Нового Року, велика кількість дітей намалюють ялинки, кульки й інші атрибути наступаючого свята, перед паскою - яйця, влітку - сонце, море і чайок і т.д.). [19, с. 79]

Таким чином, у кожному окремому випадку діагностики потрібно практично цілком розробляти тестові норми і норми оцінювання кожної вибірки за допомогою спеціальних формул, що вимагає досить багато часу і визначених навичок. У будь-якому випадку не можна взяти тест із книжки і відразу ж проводити дослідження в групі - результати будуть недостовірні.

Розроблено наскільки можливо простий і універсальний спосіб діагностики творчих здібностей, але і він далекий від досконалості. Обдарованість ідентифікується з використанням багатьох методів протягом дуже довгого періоду розвитку дитини, тому що вона може виявлятися раніше чи пізніше в різних дітей. Використовується по можливості більша кількість критеріїв творчих здібностей, з метою, щоб як можна більша кількість людей могла бути включена в спеціальні програми.

Перший крок - загальне екранування. Протягом цієї стадії освітній персонал намагається відібрати всіх учнів з ознаками обдарованості. У процесі екранування використовується велика кількість методів. Традиційно, це інформація, отримана при тестуванні здібностей, і рекомендації вчителів.

Після загального екранування проводитися детальне й індивідуальне дослідження кожної дитини - не з метою підтвердження чи спростування творчих здібностей, а для визначення унікального дару, яким володіє учень, його потенціалу, і його потреб.

Для того, щоб учні свідомо засвоювали знання і трудові навички, творчо, з повною віддачею сил використовували їх у праці, щоб у них формувалися творчі здібності, щоб розвивалася творча особистість, в процесі бесіди для втілення задуму в реальність варто застосовувати різні групи прийомів: мотиваційні, надання допомоги, стимулюючі.

До мотиваційних прийомів відносяться такі прийоми: постановка цілей, показ практичної значущості діяльності і результатів праці. Результати праці можна побачити і проаналізувати на проведених творчих виставках робіт учнів. За кожне виконане виріб учням виставляється оцінка, значить цієї ж оцінкою можна оцінити задум і творчі здібності учнів.

Наступна група прийомів пов'язана з виконанням навчального завдання.

Іноді на заняттях зустрічаються ситуації, коли учні з різних причин не можуть виконати ту чи іншу роботу. З цією метою використовуються прийоми надання допомоги.

Усі учні мають різний рівень сформованих знань, навичок, умінь, здібностей.

Деяких з них паралізує думка про те, що «все одно нічого не вийде». До прийомів надання допомоги належать: нагадування, конкретизація, постановка навідних запитань.

Прийом нагадування застосовується, якщо необхідні знання або способи дії не утримуються в пам'яті учнів до моменту їх використання, і допущена на самому початку помилка може вплинути на подальший хід роботи. Конкретизація забезпечує правильне усвідомлення учнями завдання. Вона дозволяє використовувати приклади, уявлення про які вже сформувалося у школярів.

Суть прийому навідних питань полягає в тому, що в скрутних для учнів випадках ставлять запитання, спрямовані на розвиток здібностей при проблемній ситуації. Пряме запитання виконує роль «посередника» між відомим і невідомим для учнів. Використання цього прийому розвиває технічне мислення школярів, творчі здібності, прийняття правильного рішення.

З метою активізації у формуванні здібностей учнів використовуються прийоми, що впливають на емоційно-вольову сферу: переконання, схвалення, заохочення. Переконання застосовується тоді, коли учень не впевнений у своїх силах, слабо концентрує у своїй діяльності вольові зусилля. Найбільше вплив надає прийом схвалення на нерішучих учнів, які сумніваються в правильності виконання завдання. При цьому учні заражаються емоційно-вольовими зусиллями.

Поширеним засобом у формуванні здібностей учнів є заохочення. Воно може бути спрямоване на оцінку різних сторін їх роботи, наполегливості та виконання завдання тощо Заохочення може виражатися похвалою і виставленням позитивності оцінки. Похвала - вираз вчителем задоволення не тільки процесом праці, але і результатами роботи учня.

При використанні цих прийомів краще виявляються творчі задатки школярів, тренуються, формуються і розвиваються здібності.

До спеціальних методів, які стимулюють пізнавальний інтерес відносять дидактичну гру, яка спирається на створення у навчальному процесі ігрових ситуацій. У них містяться такі елементи діяльності: ігрове завдання, ігрові мотиви, навчальне вирішення завдання. На відміну від прямої постановки проблеми, як це проходить на уроці, у грі вона виникає як ігрова проблема самої дитини, а способи її вирішення є навчальними. Оскільки однією з актуальних вікових потреб учнів 1 класу є прагнення до пізнання дійсності і виявлення власної активності у формі гри, то ми вважали за доцільне посилити увагу до педагогічної організації ігрової діяльності дітей цієї вікової групи. Гра може зробити дитяче шкільне життя цікавим, радісним, емоційним, плідним, а навчально-виховну роботу - творчою, цікавою, ефективною. Тому, на нашу думку, в 1 класі ігрова діяльність та ігрові ситуації повинні широко використовуватися у навчально-виховному процесі, забезпечуючи ефективне формування пізнавальних інтересів, виховання, навчання й розвиток молодших школярів . Добираючи дидактичні ігри для уроків та розробляючи методику їх використання як методу формування пізнавальних інтересів молодших школярів , треба керуватися такими положеннями:

а) визначення місця дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;

б) доцільність цілеспрямованого й систематичного використання їх на різних етапах уроку;

в) розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовки учнів;

д) передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.

Говорячи про проблеми творчих здібностей дітей, нам би хотілося підкреслити, що їх ефективний розвиток можливий лише при спільних зусиллях як з боку педагогів, так і з боку родини. На жаль, педагоги скаржаться на відсутність належної підтримки з боку батьків, тим більше, якщо це стосується педагогіки творчості. Тому доцільно проводити спеціальні бесіди та лекції для батьків, на яких би розповідалося про те, чому так важливо розвивати творчі здібності з дитинства, які умови необхідно створювати в сім'ї для їх успішного розвитку, які прийоми та ігри можна використовувати для розвитку творчих здібностей в сім'ї, а також батькам рекомендувалася б спеціальна література з цієї проблеми.

Отже, ми вважаємо, що запропоновані вище заходи сприятимуть більш ефективному розвитку творчих здібностей у молодшому шкільному віці.


2.2 Аналіз та інтерпретація результатів досліджень


Зауважимо, що більшість сучасних тестів є модифікацією тестів Гілфорда й Торренса. [21, с. 374] У нашому дослідженні ми опираємося на наступні фактори, встановлені в дослідженнях Гілфорда:

-Швидкість: цей фактор характеризує швидкість творчого мислення й визначається загальним числом відповідей.

-Гнучкість: фактор характеризує гнучкість творчого мислення, здатність до швидкого перемикання й визначається числом класів (груп) даних відповідей.

Оригінальність: фактор характеризує оригінальність, своєрідність творчого мислення, незвичайність підходу до проблеми й визначається числом відповідей, що приводяться рідко, незвичайним вживанням елементів, оригінальністю структури відповіді.

Точність: фактор, що характеризує стрункість, логічність творчого мислення, вибір адекватного рішення, що відповідає поставленій меті.

Відзначимо кілька моментів, пов'язаних із процедурою проведення тестів. Тести можна проводити як індивідуально, так і в групі. Для того щоб уникнути занепокоєння випробуваних і створити сприятливу психологічну атмосферу, роботу з тестами називають заняттями. Часто ці заняття проводяться в ігровій формі.

У інструкції до тесту, яка дається у довільній формі, ми просимо випробуваних запропонувати якнайбільше різноманітних відповідей на наші питання, виявити свій гумор і уяву, постаратися придумати такі відповіді, які не зможе придумати ніхто інший. Час проведення процедури - близько 40 хвилин. З дітьми від 5 до 8 років процедура проводиться в індивідуальній формі. З віковою групою від 9 до 15 років робота з тестами проводиться в груповій формі (можливі проведення й в індивідуальній формі). Слід зазначити, що субтест 3 (слова або вираження) має дві модифікації, одна модифікація - слова - призначена для дітей від 5 до 8 років, друга модифікація - вираження - призначена для дітей 9-15 років.

·Субтест 1. Використання предметів (варіанти вживання)

Завданням є перелічити якнайбільше незвичайних способів використання предмета.

Резиденту надається коротка інструкція: газета використовується для читання. Ти ж можеш придумати інші способи її використання. Що з неї можна зробити? Як її можна ще використовувати?

Інструкція зачитується усно. Час виконання субтеста - 3 хв. При індивідуальній формі проведення всі відповіді дослівно записуються психологом. При груповій формі проведення відповіді записують самі випробувані. Час засікається після прочитання інструкції.

Результати виконання тесту оцінюються в балах. Є три показники.

) Швидкість (швидкість відтворення ідей) - сумарне число відповідей. За кожну відповідь дається 1 бал, всі бали підсумуються.

Варто звернути особливу увагу на термін "доречні відповіді". Потрібно виключити із числа ті відповіді, що враховується, які згадувалися в інструкції, - очевидні способи використання газет: читати газету, дізнаватися новини й т.д.

) Гнучкість - число класів (категорій) відповідей.

Всі відповіді можна віднести до різних категорій. Наприклад, відповіді типу: "з газети можна зробити шапку, корабель, іграшку" і т.д. ставляться до однієї категорії - створення виробів і іграшок.

Категорії відповідей:

Використання для записів (записати телефон, вирішувати приклади, малювати).

Використання для ремонтних і будівельних робіт (заклеїти вікна, наклеїти під шпалери).

Використання як підстилка (послати на брудний ослін, покласти під взуття, послати на підлогу при фарбуванні стелі).

Використання як обгортка (загорнути покупку, обернути книги, загорнути квіти).

Використання для тварин (підстилка кішці, хом'якові, прив'язати на нитку бантик з газети й грати з кішкою).

Використання як засобу для витирання (витерти стіл, протирати вікна).

Використання як знаряддя агресії (бити мух, карати собаку).

Здача в макулатуру.

Одержання інформації (дивитися рекламу, давати оголошення, робити вирізки).

Використання як покриття (укритися від дощу, сонця, прикрити щось від пилу).

Спалювання (для розпалювання, для розведення багаття, зробити смолоскип).

Створення виробів, іграшок (зробити корабель, шапку, пап'є-маше).

Варто приписати кожній відповіді номер категорії з вищенаведеного списку, потім, якщо кілька відповідей будуть відноситися до однієї і тієї ж категорії, то враховувати тільки першу відповідь із цієї категорії, тобто враховувати кожну категорію тільки один раз.

Потім варто підрахувати число використаних дитиною категорій.

У принципі, число категорій може змінюватися від 0 до 12 (якщо не буде дано відповідей, віднесених до нової категорії, якої немає в списку).

За відповіді, не підходящі ні до однієї з перерахованих категорій, додається по 3 бали за кожну нову категорію.

Таких відповідей може бути кілька. Але перш ніж привласнювати нову категорію, варто дуже уважно співвіднести відповідь із наведеним вище списком. За одну категорію нараховується 3 бали.

) Оригінальність - число незвичайних, оригінальних відповідей. Відповідь вважається оригінальною, якщо вона зустрічається 1 раз на вибірці в 20-30 чоловік. Одна оригінальна відповідь - 5 балів. Всі бали за оригінальні відповіді підсумуються.

Підрахунок сумарного показника по кожному субтесту варто проводити після процедури стандартизації, тобто перекладу сирих балів у стандартні. У цьому випадку ми пропонуємо проводити підсумовування балів по різних факторах, усвідомлюючи те, що така процедура не є досить коректною, а отже, сумарними балами можна користуватися тільки як приблизними й оцінними.

·Субтест 2. Наслідки ситуації

Завданням є перелічити різні наслідки гіпотетичної ситуації.

Інструкція для випробуваного: Уяви, що трапиться, якщо тварини й птахи зможуть розмовляти людською мовою. Час виконання субтеста - 3 хвилини.

Результати виконання субтеста оцінюються в балах. Є два показники.

) Швидкість (швидкість відтворення ідей) - загальне число наведених наслідків.1 відповідь (1 наслідок) - 1 бал.

) Оригінальність - число оригінальних відповідей, число віддалених наслідків. Тут оригінальним вважається відповідь, наведена тільки один раз (на вибірці 20 - 30 чоловік).1 оригінальна відповідь - 5 балів.

Як і в першому субтесті, варто звернути увагу на виключення недоречних (неадекватних) відповідей, а саме: повторюваних відповідей і відповідей, що не мають відношення до поставленого завдання.

·Субтест 3а. Слова

Модифікація для дітей 5-8 років. Субтест проводиться індивідуально.

Завдання: придумати слова, які починаються або кінчаються певним складом.

Інструкція для випробуваного: 1 частина. Придумай слова, які починаються на склад "по", наприклад "подих". На відповідь дається 2 хвилини.2 частина. Придумай слова, які кінчаються складом «ка», наприклад "сумка". На відповідь дається 2 хвилини. Час виконання всього субтеста - 4 хвилини.

Результати виконання субтеста оцінюються в балах. Є два показники.

) Швидкість - загальне число наведених слів.1 слово - 1 бал.

Як і раніше, варто викреслити повторювані слова, а також не враховувати неадекватні слова.

) Оригінальність - число оригінальних слів, наведених один раз на вибірку 20 - 30 чоловік.1 оригінальне слово - 5 балів.

·Субтест 3б. Вирази

Модифікація для дітей 9-15 років

Завдання: придумати речення, що складаються із чотирьох слів, кожне з яких починається із зазначеної букви.

Інструкція для випробуваного: придумай якнайбільше речень, що складаються із чотирьох слів. Кожне слово в реченні повинне починатися із зазначеної букви. От ці букви: В, Х, Д, К (випробуваних пред'являються надруковані букви). Будь ласка, використовуй букви тільки в такому порядку, не міняй їх місцями. Навожу приклад пропозиції: "Веселий хлопчик дивиться кінофільм". А тепер придумай якнайбільше своїх речень із цими буквами.

Час виконання субтеста - 5 хвилин.

Результати виконання субтеста оцінюються по трьох показниках.

) Швидкість - число придуманих пропозицій.1 пропозиція - 1 бал.

) Гнучкість - число слів, використовуваних випробуваним. Кожне слово враховується тільки один раз, тобто в кожному наступному реченні враховуються тільки ті слова, які не вживалися випробуваним раніше або не повторюють слова в прикладі. Однокорінні слова, що відносяться до різних частей мови, вважаються однаковими, наприклад: "веселий, весело".

) Оригінальність - Підраховується число оригінальних по значеннєвому змісту речень. Оригінальним вважається речення, що зустрічається 1 раз на вибірці в 20-30 чоловік. Одне оригінальне речення - 5 балів.

·Субтест 4. Складання зображень

Завдання: намалювати задані об'єкти, користуючись певним набором фігур.

Інструкція для випробуваного: Намалюй певні об'єкти, користуючись наступним набором фігур: коло, прямокутник, трикутник, півколо. Кожну фігуру можна використовувати кілька разів, міняти її розміри й положення в просторі, але не можна додавати інші фігури або лінії. У першому квадраті намалюй обличчя, у другому - будинок, у третьому - клоуна, а в четвертому - те, що ти хочеш. Підпиши четвертий малюнок. Випробуваному пред'являється набір фігур, зображений на мал.1 і зразок виконання завдання - лампа (мал.2). (Див. Додаток А) Зразок незаповненого тестового бланка наведений на мал.3. (Див. Додаток А) Час виконання всіх малюнків - 8 хвилин. Довжина сторони квадрата - 8 см (для тестового бланка).

Оцінювання виробляється по двох показниках.

) Швидкість - гнучкість. У даному показнику враховуються:

) Оригінальність

Під оригінальним елементом розуміється елемент незвичайної форми, незвичайне розташування елемента, незвичайне використання елемента, оригінальне розташування елементів один щодо одного. Один оригінальний елемент - 3 бали. В одному малюнку може бути кілька оригінальних елементів.

За оригінальний сюжет нараховується 5 балів (це відноситься тільки до четвертого малюнка).

·Субтест 5. Ескізи

Завдання: перетворити в різні зображення однакові фігури (кола), що приводяться у квадратах.

Інструкція для випробуваного: додай будь-які деталі або лінії до основного зображення так, щоб вийшли різні цікаві малюнки. Малювати можна як усередині, так і зовні кола. Підпиши назву до кожного малюнка. Час виконання завдання - 10 хвилин.

Тестовий бланк - це аркуш стандартного паперу (формат А4), на якому зображено 20 квадратів з колом посередині. Розміри квадрата 5 x 5 см, діаметр кожного кола - 1,5 см. На мал.5 приводиться зразок тестового бланка для даного субтеста. Як приклад до субтесту надається намальований чоловічок (мал.6). (Див Додаток А). Оцінювання

Проводиться по трьох показниках:

) Швидкість - число адекватних завданню малюнків.

Один малюнок - 1 бал.

Виключаються малюнки, що точно повторюють один одного (дублікати), а також малюнки, у яких не використаний стимульний матеріал - коло.

) Гнучкість - число зображених класів (категорій) малюнків. Наприклад, зображення різних облич відноситься до однієї категорії, зображення різних тварин також становлять одну категорію. Одна категорія - 3 бали.

) Оригінальність Оригінальним уважається малюнок, сюжет якого використаний один раз (на вибірці в 20-30 чоловік). Один оригінальний малюнок - 5 балів.

При підрахунку балів по пятому субтесту варто враховувати всі малюнки поза залежністю від якості зображення. Про сюжет і тему треба судити не тільки по малюнку, але й обов'язково брати до уваги підпис (див. наприклад - мал.7). (Див. Додаток А) У маленьких дітей, які не вміють писати, після закінчення роботи необхідно запитати, що зображено на малюнках, і підписати назви до малюнків. В основному це відноситься до вікової групи 5-7 років.

·Субтест 6. Захована форма

Завдання: знайти різні фігури, сховані в складному, малоструктурованому зображенні.

Інструкція для випробуваного: знайди якнайбільше зображень на цьому малюнку. Що намальовано на цій картинці? Час виконання субтеста - 3 хвилини. Тестові стимульні матеріали (зображення) наведені на малюнках 8 (1), 8 (2), 8 (3), 8 (4): усього чотири різних малюнки. (Див. Додаток А) Показувати треба тільки один малюнок. Інші дані для того, щоб можна було провести повторне тестування іншим часом.

Результати виконання субтеста оцінюються в балах по двох показниках:

) Швидкість - сумарне число відповідей. Одна відповідь - 1 бал.

) Оригінальність - число оригінальних, рідких відповідей. У цьому випадку оригінальним буде вважатися відповідь, даний один раз на вибірці в 20-30 чоловік. Одна оригінальна відповідь - 5 балів.

Використовувані нами тести проводилися з дітьми у вигляді веселих занять. На них панувала невимушена атмосфера. Діти попереджувались заздалегідь, що всі їхні відповіді будуть правильними, чим більше вони придумають відповідей, тим краще, навіть якщо це незвичайні відповіді. Учасникам пропонувалося пофантазувати, всі відповіді заохочувалися.

Більшість дітей відповідали з великою охотою і з бажанням продовжувати заняття далі.

Нижче наведемо дані по об'єднаній вибірці - 30 чоловік, вік - 7 - 8 років.

Субтест 1. Використання предметів (варіанти вживання)

По цьому тесті випробуваними було дано в середньому шість відповідей на особу (за 3 хвилини), розкид по числу відповідей великий - від 1 до 14. Найбільш що часто зустрічаються відповіді: "Можна зробити з газети літак, шапку, корабель. Здати в макулатуру. Підстилати. Дізнаватися з неї новини". Рідкі, оригінальні відповіді: "Замочити газету й перекладати слова. Обмахуватися, якщо спекотно. Карати газетою собаку (бити собаку). Дати грати кішці."

Субтест 2. Наслідки ситуації

Цей тест викликав у деяких дітей ускладнення. У середньому було дано чотири відповіді (за 3 хвилини). Розкид відповідей по числу - від 0 до 11.

Було наведено приблизно 30 типів відповідей. Часто повторювані відповіді: "Люди й звірі будуть розмовляти, розуміти один одного. Будуть дружити. Люди й звірі будуть допомагати один одному. Буде весело. Буде плутанина".

Рідкі, оригінальні відповіді: "Звірі будуть вивчати іноземні мови. Будуть учитися співати пісні. Будуть виступати по телебаченню. Голуб полетить і передасть лист словами. Звірі будуть їздити на дачу."

Субтест 3а. Слова

Цей тест має велику розпізнавальну силу. Середнє число придуманих слів (кожного типу) - 5. Розкид слів - від 0 до 20. Приклади слів, що приводяться часто: у першій частині - "пол, пора, поїзд"; у другий - "кішка, мишка". Приклади оригінальних слів: у першій частині - "подорожник, поздоровлення, постріл, порося"; у другий - "креветка, стежка".

Субтест 4. Складання зображень

Для цього субтеста запропонована досить складна система підрахунку балів. При підрахунку враховується загальне число зображених елементів, число використаних категорій фігур (із чотирьох заданих), оригінальність малюнка і його елементів. За помилку вважалося використання інших фігур і ліній, крім заданих.

Субтест 5. Ескізи

Запропонована система підрахунку балів для цього тесту також досить трудомістка. При підрахунку показників цього субтеста враховується загальне число категорій малюнків, число зображених предметів: наприклад, зображення шести різних облич відноситься до однієї категорії, зображення декількох різних букв також відноситься до однієї категорії. Вважається помилкою, якщо випробуваний не використовував коло для побудови свого малюнка, враховується оригінальність і рідкість зображення. Також враховується оригінальність підходу, а саме: незвичайне виконання малюнка, вдале використання кола, незвичайна композиція й т.д.

Субтест 6. Захована форма

Цей субтест люблять виконувати діти. Середнє число відповідей по мал.8 (1) - 12, розкид відповідей - від 5 до 25. Усього дано 35 різних відповідей, тобто по цьому субтесту отримане найбільше число відповідей.

Часто, що зустрічаються відповіді: "парасоль, риба, глечик, птах, капелюх, людина, сонце, лампа, човен, хмара". Рідкі, оригінальні відповіді: "баскетбольний кошик, кактус, банан, якір, міна, дядя Стьопа, тарган, каштан, коло для плавання, сосиска".

Порівняння первинних характеристик субтестів

Комплексне дослідження із запропонованої методики проводилося на базі загальноосвітньої школи №19 у місті Луцьку. Усього обстежено 21 дитина у віці 7-8 років.

Вирішувалися наступні завдання:

Розробити серію методик, які дозволяють оцінити різні параметри творчих здібностей: вербальне - творче мислення; образне - творче мислення.

Вивчити взаємні кореляції між такими показниками, як швидкість і оригінальність мислення.

Вивчити взаємні кореляції: між показниками окремих субтестів; між показниками окремих областей: вербальним і образним творчим мисленням; між показниками окремих субтестів і областей і інтегральним показником, що характеризує творчі здібності.

Виділити в даному наборі тестів ті, які є найбільш інформативними й добре диференціюють розходження в рівні творчого мислення.

Отримані результати аналізувалися кількісно і якісно. Проводилася їхня статистична обробка: обчислювалися середні значення, стандартні відхилення, був проведений кореляційний аналіз даних. Були підраховані первинні показники творчих здібностей: середні, стандартні відхилення й коефіцієнт варіації. Також був проведений розрахунок коефіцієнтів кореляції Спірмена між показниками окремих субтестів і показниками окремих субтестів і інтегральними характеристиками. Були введені інтегральні показники швидкості, оригінальності, гнучкості, а також інтегральний вербальний показник (1-3 субтести), інтегральний образний показник (4-6 субтести) і загальний інтегральний показник.

При аналізі показників швидкості (сумарне число відповідей) і оригінальності (число незвичайних, оригінальних відповідей) мислення було виявлено, що найбільше число відповідей і найбільше число оригінальних відповідей випробувані дають у субтестах 4 і 6. Субтести 1, 2, 3, мають найбільшу розпізнавальну здатність: щонайкраще диференціюють випробуваних. У цілому можна відзначити, що вербальні субтести мають більшу розпізнавальну здатність, ніж образні; а показник оригінальності має більшу розпізнавальну здатність, ніж показник швидкості.

Для загальної оцінки результатів тестування та представлення в курсовій роботі пропонується наступний алгоритм дій. Необхідно зіставити відповіді випробовуваних з наявними типовими відповідями <#"justify">Вересень 2014Грудень 2014№значення індексу оригінальностізначення індексу унікальностізначення індексу оригінальностізначення індексу унікальності10,6330,86520,8160,981030,6220,83740,7530,89650,7200,952360,5920,77770,8740,941180,6610,83790,7950,977100,8270,965110,7450,8410120,6330,796130,7160,896140,7760,9511150,6840,8810

ВИСНОВОК


Отже, відповідно до поставлених нами завдань ми можемо зробити наступні висновки:

Творчі здібності - це індивідуально-психологічні особливості людини, що дають змогу за сприятливих умов успішно розкривати творчий потенціал, розвивати його, знаходити розв'язання нестандартних ситуацій та прагнути до відкриття нового.

Творчість для молодшого школяра у навчальному процесі передбачає наявність у нього здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення цих властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей.

Психодіагностика творчих здібностей молодших школярів дуже важливий процес для шкільного психолога та педагогів. Орієнтуючись саме на результати діагностування рівня творчих здібностей учнів молодших класів, існує можливість розробити групові та індивідуальні системи розвивальних занять для підвищення рівня креативності та сформованості творчих здібностей дітей. Адже в сучасній освіті саме освітні технології для розвитку творчих здібностей виступають важливим фактором у процесі постійного духовно-творчого удосконалення особистості, формування інтелектуального і культурного потенціалу кожної людини.

Кожна дитина має певні здібності, тому завдання педагогів і батьків - визначити, відшукати і допомогти їх розвинути. Успішне вирішення завдань навчання і виховання молодших школярів перебуває у прямій залежності від характеру взаємодії між учителем і учнем.

Переорієнтація навчально-виховного процесу на формування творчої особистості реалізується за умов діалогізації, співробітництва, що мають особистісну спрямованість і стимулюють до творчого розвитку і самовдосконалення особистості.

Особистість педагога й особистість вихованця навчального закладу виступають як рівноправні співучасники педагогічного процесу з однаковою відповідальністю за кінцевий результат їхньої співпраці та співтворчості. З огляду на це, особливо актуальним стає теоретичне опанування та практичне впровадження освітніх технологій для розвитку творчих здібностей учнів, до яких, насамперед, слід віднести: технологію розвиваючого навчання; технологію формування творчої особистості; проектно-моделюючі та нові інформаційні технології; технологію колективної творчої діяльності; технологію "створення ситуації успіху"; інтеграцію різних видів мистецтва та інші.


ДОДАТКИ


Додаток А




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1.Анастази А. Психологическое тестирование: книга 2; пер. с англ. под ред. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского. /М.: Педагогика, 1982. - 336 с.

2.Батищев Г. С. Познание и творчество/ М.:Педагогика, 1991.- 120 c.

.Блонский П. П. Развитие мышления школьника./ М.: Педагогика, 1935.- 205с.

.Богоявленская Д. Б. О предмете исследования творческих способностей Психол. Журнал.- 1995. - т.16. - №5. - с.49-58.

.Ветлугина Н. А. О теории и практике художественного творчества детей./Дошкольное воспитание. - 2005. - №5. с.15-23

.Вендрова Н. Воспитание музыкой./ М.: Просвещение. 1991.-243c.

.Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. /Изд. 2-е, М., 1957.- 304c.

.Выготский Л. С. Избранные психологические исследования./ М., 1956. c.28-42

.Гaфитулин М.С. Рaзвитиe твoрчeскoгo вooбрaжeния./ Фрунзe, 1990. - c. 2-18.

.Гилфорд Джо Пол. Три стороны интеллекта / Психология мышления./ М.: Прогресс, 1965.-335c.

.Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Исследование креативности в науке и искусстве. // Вопросы психологии. - 1999. - № 2;

.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред.Л.М. Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с.;

13.Кудрявцев Владимир Товиевич. Творческая природа человека <#"justify">25.Юркевич В.С. Саморегуляция как фактор общей одаренности // Проблемы дифференциальной психодиагностики/ Отв. ред. В.Д. Небылицын. М.: Педагогика, 1972. - С.233 - 249.


Курсова робота Особливості сформованості творчих здібностей учнів початкових класів ВСТУП

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ