Особливості перекладу текстів у галузі транспортних систем на лексичному, граматичному і стилістичному рівнях з англійської мови українською

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Факультет ІФ

Кафедра ділової іноземної мови та перекладу

Спеціальність 7.030507 Переклад







ДИПЛОМНА РОБОТА

на одержання звання спеціаліст

Тема роботи:

Особливості перекладу текстів у галузі транспортних систем на лексичному, граматичному і стилістичному рівнях з англійської мови українською





Виконавець Ващук К.В.

Керівник ст. викл.Козлов Є.Д.







Харків 2013


ЗАВДАННЯ


на виконання дипломної роботи для одержання звання спеціаліст

студентці: Ващук Карині гр. ІПЗ-27а


. Тема роботи: Особливості перекладу текстів у галузі транспортних систем на лексичному, граматичному і стилістичному рівнях з англійської мови українською

. Тема, зміст завдання: провести дослідження щодо лексико-граматичних труднощів перекладу науково-технічних термінів у галузі транспортних систем з англійської мови на українську, зробити висновки щодо особливостей їх перекладу.

. Вихідні дані для виконання завдання: Оригінальні зразки науково-технічних текстів у галузі транспортних систем, що містять спеціальну термінологію.

. Скласти звіт і виконати потрібні документи відповідно до плану дипломної роботи.


План виконання дипломної роботи


Етап. Найменування.Термін виконанняПрізвище консультанта.1. Підбір і розробка матеріалу.2. Огляд джерел інформації.3. Підбір зразків дослідження.4. Теоретичне і практичне дослідження.5. Формування та виконання звіту до ДР.6. Написання вступу до ДР.7. Написання першої частини.8. Написання другої частини.9. Складаня реферату.10. Складання документів.11. Оформлення та комплектування ДР.12. Відправка ДР на рецензування.13. Робота над зауваженнями рецензента.14. Представлення готової ДР до захисту.15. Захист ДР.


РЕФЕРАТ


Звіт про дипломну роботу: 105с.55, джерел інформації.

Ключові слова: транспортні системи, термін, терміносистема, стиль, технічний переклад

Дана дипломна робота виконана на тему «Особливості перекладу текстів у галузі транспортних систем на лексичному, граматичному та стилістичному рівнях з англійської мови українською».

Дипломна робота складається зі вступу, 4 розділів, додатків та висновків.

У вступі відображена актуальність даної теми, мета робота та її завдання. Також здійснено огляд основних теоретичних матеріалів, на які ми спиралися у нашій роботі та вказані методи, які були використані.

У першому розділі здійснено огляд основних питань, які складають теоретичну базу даної дипломної роботи, зокрема представлено визначення терміну та встановлено вимоги до нього. Також подано шляхи розвитку терміну, досліджено його використання.

У другому розділі даної дипломної роботи здійснено огляд особливостей перекладу науково-технічних текстів, а саме текстів у галузі транспортних систем. Окрім цього вказано на методи, що використовуються для проблем перекладу термінів. Було проведено аналіз термінів, що широко вживаються у транспортній галузі на лексичному, граматичному та стилістичному рівнях.

Третій розділ присвячений питанню охорони праці та навколишнього середовища, подані вказівки щодо безпечної роботи перекладача.

У четвертому розділі вказані поради населенню щодо дій у екстремальних ситуаціях.

Висновки містять основні положення щодо виконаної роботи .



ABSTRACT

project report: 105 p., 55 sourceswords: transport system, term, style, technical translation"The peculiarities of transport systemstranslationfrom English into Ukrainian at the lexical, grammatical and stylistic levels." The work consists of an introduction, four chapters, conclusion and appendixes.The actuality of the research as well as its objectives and tasks have been performed in the introduction. The major theoretical backgrounds including the methods implemented have been presented in the introduction.the first section the major issues constituting the translation backgroung along with the methods of research have been considered.the second sectionthe peculiarities of transport systemstranslationfrom English into Ukrainian at the lexical, grammatical and stylistic levels have been performed. The analysis of terms commonly used in the transport system at the lexical, grammatical and stylistic levels has been developed.third chapter is devoted to the safety living and to the protection of the environment, the guidance of a translators safe work has been presented.fourth chapter contains advice on the actions of people in the extreme situations.conclusion contains basic points of this work.



ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТЬ «ТЕРМІН» ТА «СТИЛЬ» У ТРАНСПОРТНІЙ ГАЛУЗІ

1.1Дослідження поняття «термін» в межах науково-технічного стилю

1.2Термін як одиниця терміносистеми. Висвітлення поняття терміну з точки зору науковців.

.3Дослідження поняття «стиль» в науково-технічній літературі

.4Порівняльні особливості науково-технічного стилю української та англійської мов.

.5Засоби термінотворення складних термінів та їх переклад з англійської на українську мову

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ В ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ

.1 Лексико-граматичні особливості перекладу текстів транспортної тематики у контексті стилістичного аналізу

.2 Національно-обумовлена когнітивна синонімія термінів у галузі транспортних систем

.3 Метафоричні моделі як спосіб репрезентації технічних термінів транспортної тематики

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

РОЗДІЛ 4. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б



ВСТУП


Розвиток транспортної галузі на сьогоднішній день має велике значення. Все більше людей користуються послугами різних транспортних підприємств і компаній. Обсяги перевезень пасажирів і вантажів постійно зростають. Транспортна тематика містить велику кількість термінів як спеціальних технічних, так і інших галузей, наприклад, юридичної. Крім того, враховуючи постійний розвиток правових, економічних та технічних умов укладання договорів перевезення, в транспортній галузі з'являються нові терміни, поняття, визначення та абревіатури. Такі запозичення стають звичними і поступово переходять з однієї мови в іншу, як правило, без змін.

Дана дипломна робота присвячена використанню транспортної, технічної та юридичної термінології в текстах транспортної тематики і лексичні, граматичні та стилістичні особливості її перекладу.

Актуальність даного дослідження викликана необхідністю виявлення, комплексного аналізу і адекватного перекладу транспортної та технічної термінології в текстах транспортної тематики.

Об'єктом дослідження виступає транспортна та технічна термінологія.

Предметом дослідження є комплекс прийомів і способів перекладу термінів, які використовуються в галузі транспортної тематики.

Метою даної роботи є виявлення лексичних, граматичних та стилістичних особливостей перекладу лексики транспортної тематики з вихідної мови на мову перекладу.

Досягнення мети дипломної роботи передбачає вирішення ряду завдань:

. Виявлення в тексті оригіналу перекладу транспортних, спеціально-технічних термінів і термінів з інших областей

. Виявлення особливостей використання термінології різних областей у тексті транспортної тематики.

. Аналіз способів перекладу виявлених одиниць.

Матеріалом для аналізу слугував Annual Report of the International Committee of Railway Transport and Freight Transport (Річний звіт Міжнародного комітету по залізничному транспорту)та вантажних транспортних перевезень (CIT) за 2011 рік. Даний звіт було надруковано в 2011 році французькою, німецькою та англійською мовами.

Методологічною основою даної роботи слугували:

)теоретичні загальнонаукові методи абстрагування, узагальнення, формалізації, індукції та дедукції;

2)емпірико-теоретичні методи (аналіз, синтез, моделювання, системний метод та метод класифікації);

)метод зіставного аналізу оригіналів англомовних текстів (для виокремлення структурно-семантичних особливостей перекладу транспортної термінології);

)метод дескриптивного перекладознавчого аналізу (для встановлення способів перекладу та умов їх застосування).

Наукова новизна роботи полягає у дослідженні адекватності перекладу текстів у галузі транспортних систем на лексичному, граматичному та стилістичному рівнях,у встановленні та систематизації їх загальних функціональних, семантичних і структурних ознак.

Теоретичною основою справжньої атестаційної роботи є роботи цілого ряду видатних учених і лінгвістів таких як Є.В. Бреус (2000), В.Н Комісаров (1999), І.С. Алексєєва (2000). Також використані методичні матеріали та посібники, видані на допомогу перекладачеві, зокрема, посібники М.П. Брандес і В.І. Провоторова (2001), Я.І. Рецкер (1981).

Теоретична значущість роботи полягає в комплексному підході до розгляду транспортної та технічної термінології при перекладі тексту транспортної тематики.

Практична цінність даної роботи полягає в можливості використання матеріалу дослідження в навчальному процесі у викладанні таких дисциплін, як теорія перекладу і практичний курс перекладу. Крім того, матеріали цієї роботи можуть бути використані в подальшому при підготовці текстів-звітів українською мовою, а також при перекладі інформаційних матеріалів науково-популярного характеру міжнародних транспортних організацій.

Структура і обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури і двох додатків. У вступі обґрунтована актуальність дослідження, сформульовано мету і завдання, які вирішуються в ході дослідження, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, теоретична і методологічна основа, а також практична значущість результатів роботи. У першому розділі цієї роботи розкриваються лексико-граматичні особливості матеріалів, що використовувались в якості прикладів текстів транспортної тематики. Також робиться акцент на вживанні термінів і абревіатур, запозичених з інших областей, та особливостях їх перекладу. Оскільки переклад текстів транспортної тематики має ряд істотних відмінностей від перекладу художнього тексту, перекладач в даному випадку повинен не тільки добре володіти мовою оригіналу та перекладу, але й володіти відповідними необхідними знаннями в галузі транспорту, техніки і технології, юриспруденції та ряду інших областей. Тільки при дотриманні даних умов перекладач здатний вирішити поставлене перед ним завдання. Також розглядаються способи перекладу транспортної та технічної термінології, дається короткий опис стилю зазначеного звіту та понятійного апарату, виявляються особливості способів точної передачі транспортної та технічної термінології із збереженням прагматики в тексті перекладу. У другому розділі представлено аналіз тексту, використаного у цій роботі, описані прийняті перекладацькі рішення і сформульовані основні висновки.

У висновку підводяться підсумки проведеного дослідження. Список літератури містить посилання на інформаційні ресурси, використані в роботі.



РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТЬ «ТЕРМІН» ТА «СТИЛЬ» У ТРАНСПОРТНІЙ ГАЛУЗІ


.1Дослідження поняття «термін» в межах науково-технічного стилю


Лінгвістика, поряд з технікою, економікою і юриспруденцією є рівноправним компонентом складного "сплаву, а перекладач необхідним і відповідальним учасником цієї багатопланової роботи. Перекладацька діяльність забезпечує подолання мовного бар'єру і повноцінне використання досягнень світової науки і практики, в наукових дослідженнях і процесі створення нових зразків техніки. Для забезпечення високої якості виконаної роботи перекладач-лінгвіст повинен мати досить знань у конкретній галузі.

Більшість дослідників вважає, що наука про переклад вивчає і повинна вивчати процес перекладу. Під процесом перекладу звичайно розуміють міжмовні перетворення, трансформацію тексту на одній мові в текст іншою мовою. Такі перетворення обовязково обмежені межами двох конкретних мов. Тим самим завдання науки про переклад зводяться до порівняльного вивчення двох мовних систем, до деякого комплексу проблем часткової теорії перекладу. Однак процес перекладу не є простою заміною одиниць однієї мови одиницями іншої мови. Процес перекладу як специфічний компонент комунікації з використанням двох мов завжди є діяльністю людини, в ньому акумулюються проблеми філософії, психології, фізіології, соціології та інших наук, не кажучи вже про лінгвістику, залежність перекладу від якої немає необхідності доказувати.

Слід зазначити, що процес перекладу вужче меж обєкту науки про переклад. Процес перекладу сам включений в комунікацію, і не в звичайну, а в комунікацію з використанням двох мов. І хоча процес перекладу складає її специфіку, її центральну ланку, тим не менше науці про переклад доводиться вивчати і умови народження вихідного тексту, і умови сприйняття тексту перекладу, і соціальний статус комунікантів, і мовленнєву ситуацію, і різні супутні явища, - все, що входить в складне поняття комунікації з використанням двох мов, яка й складає обєкт науки про переклад. Моделювання комунікації з використанням двох мов, накопичені про неї знання складають обєкт науки про переклад. Чим точнішими є методи пізнання комунікації з використанням двох мов і особливо процесу перекладу, тим достовірнішу теорію перекладу ми маємо. Ось чому важливо дослідити не тільки лінгвістичну частину обєкту науки про переклад, а й весь обєкт науки про переклад в цілому [1, c.24].

Різноманітність процесу перекладу, невловимість деяких його сторін, що ускладнює дослідження, є причиною появи численних абстрактних моделей процесу перекладу, створення різних теорій перекладу. Серед них теорія закономірних відповідників Я.І. Рецкера, трансформаційна теорія перекладу Ю.А. Найди, ситуативна теорія В.Г. Гака, семантико-семіотична модель Л.С. Бархударова, теорія рівнів еквівалентності В.Н. Комісарова. Всі ці теорії перекладу, які складають предмет науки про переклад, в основному правильно відображають різні сторони обєкту, але вони не відображають обєкта в цілому. Незважаючи на велику кількість моделей перекладу, навряд чи сьогодні будь-яка теорія перекладу може претендувати на домінуюче положення в науці. Однак, не викликає сумнівів той факт, що всі теорії, які правильно відображають ту чи іншу сторону обєкта науки про переклад, роблять в неї свій внесок.

Предметом лінгвістичної теорії перекладу є порівняльне вивчення мовних засобів різних мов і їхнього використання в процесі перекладу. В основі порівняння різних мов лежить безпосередній і нерозривний зв'язок між мовою і мисленням. Перекладач може порівнювати слова і фрази різних мов, тому що може порівнювати думки та поняття, які ними виражаються.

Нерозривність зв'язку між мовою та мисленням забезпечує можливість спілкування, обміну думками між людьми, які розмовляють не тільки однією і тією ж мовою, але й різними мовами. Таке різномовне спілкування здійснюється при допомозі перекладу. Закони мислення, закони логіки для всіх народів Землі однакові. Однак вираження думки в кожній мові підкорюється закономірностям, які специфічні для того чи іншого народу, оскільки кожна мова розвивається за своїми внутрішніми законами.

Мова тісно повязана із суспільством, з тим народом, який є її носієм. Кожна мова розвивається у тісному звязку з історією свого народу, але розвивається за внутрішніми законами. Науково-технічний прогрес безпосередньо впливає на функціонування, розвиток і взаємодію мов світу, на безперервний світовий лінгвістичний процес. Найяскравіше цей вплив виявляється в розвитку суспільних функцій конкретних мов [2, c.23].

Прискорений науково-технічний прогрес і потік інформації зумовлюють радикальні зміни в багатьох наукових дисциплінах і виникнення нових галузей знань.

Для перекладу технічного тексту з англійської мови на українську, необхідні знання з тієї галузі науки чи техніки, про яку йдеться у цьому тексті. приступаючи до перекладу технічного тексту, необхідно вивчити відповідну літературу з теми, якій присвячений цей текст, щоб перекладач мав хоча б елементарне уявлення про що йдеться мова.

Досить важливими є питання термінознавства й аналізу структурно-семантичних особливостей різних мов в нових галузях знань. Наукова (технічна) комунікація відрізняється значною мірою від побутової не тільки своїм змістом, а й засобами вираження й семантикою лексичних одиниць, граматичною структурою речень.

В. Комісаров вважає, що на відміну від української мови, де є багато синтетичних елементів, у якій відносини між окремими словами виражені флексіями, в англійській мові більш елементів аналітичних. Відносини між словами в англійській мові визначаються порядком слів у реченні [3, с.134-135].



1.2Термін як одиниця терміносистеми. Висвітлення поняття терміну з точки зору науковців


Для адекватної передачі змісту при перекладі науково-технічної літератури використовують науково-технічну термінологію і так звану спеціальну лексику. Термінами звуться слова і словосполучення, які позначають специфічні об'єкти та поняття, що використовуються спеціалістами певної галузі науки чи техніки.Перш за все розглянемо поняття „терміносистема. Терміносистема - це система термінів , яка обслуговує наукову теорію, наукову концепцію, наукову класифікацію чи узагальнену ідею у певній галузі знання або діяльності. Терміносистеми мають три етапи у своєму розвитку, а саме:

1) перехід від етапу відсутності наукової теорії до етапу її створення;

2) функціювання вже створенної наукової теорії та зростання знань у межах цієї теорії;

3) руйнування наукової теорії, як наслідок терміносистеми.

Типовими ознаками терміносистеми є цілістність, відповідність суми частин цілому (терміносистема опису певної машини, наприклад, має містити назви всіх деталей та вузлів машин чи механізмів. Якщо немає назви однієї деталі це вже не терміносистема, а термінологія.), певна сталість (терміносистема відбиває погляди у певній галузі знання на певному етапі її розвитку), структурований характер (однорівнева лінейна структура, ієрархічна). Також існуєть мовні ознаки терміносистеми: наявність термінологічних гнізд, створення нових термінів за принципом антогонічності та градації, створення нових термінів за однією моделлю і створення нових видових термінів від родових [4, c.56].

Важливим питанням вивчення лексики наукового стилю є дефініція її основного поняття - терміна. Під терміном, зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття. Фахівці у даній галузі трактують поняття „термін по різному: Я.А. Климовицький вважає, що „ термін - це слово (чи словосполучення), мовний знак якого співвіднесений з відповідним поняттям у системі понять певної галузі науки чи техніки [5, с.34]. О.О. Реформатський вказує, що терміни - це слова спеціальні, обмежені своїм призначенням; слова, які намагаються бути однозначним як точне вираження понять і називання речей [6, с.76]. Також деякі вчені вважають, що терміни - це номінанти системи понять (реалій) науки, техніки, офіційної мови..., причому кожний термін у конкретній галузі має суспільне усвідомлене значення [7, с.15].

Балонєва О.О визначає термін як слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної та ін.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів [7, с.95-96]. Глушкова К.А. також дотримується точки зору, що термін - це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття [9, с.11-13]. Тлумачний словник, в свою чергу, дає таке визначення слова термін: Термін (лат. terminus границя, кінець, межа)- це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань. Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, у словнику Ж. Марузо [10, c.55] термінологія визначається як „система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці. В основі кожного терміна обовязково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки. При визначені терміна підкреслюють його функціонально-смисловий бік, бо термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття. Скороходько Е.Ф. дає таке визначення терміна: „термін - це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва [11, с.19]. Комісаров В.Н. визначає термін як „мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що „науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів [12, с.54]. Лінгвіст Ткачова Л.Б. дає таке визначення терміну: „термін - це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів [13, с.57]. Циткіна О.Л. терміном називає „слово або словосполучення, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для якої-небудь галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини [14, с.81].

Отже, дослідники акцептують увагу на основній функції терміна - здатності виражати наукове поняття, вказуючи також і на інші властивості терміна, які є оптимальними для його функціювання в терміносистемі, цим він відрізняється від загальновживаної лексики. У поглядах мовознавців на склад і сутність термінів також спостерігається розбіжність через абсолютизацію однієї властивості, обмежень аналізу лише мовою однієї певної науки, категоричність і неприпустимість компромісних, дихотомічних трактувань тощо.

Термінами звуться слова і словосполучення, які позначають специфічні об'єкти та поняття, що використовуються спеціалістами певної галузі науки чи техніки.

Терміни повинні забезпечувати чітку та точну вказівку на реальні об'єкти та явища, встановлювати однозначне розуміння спеціалістами інформації, що передається. Саме тому до цього типу слів ставляться особливі вимоги:

Øперш за все термін має бути точним, тобто мати суворо окреслене значення, яке може бути розкрите шляхом логічного визначення, що установлює місце позначеного терміном поняття в системі понять окремої галузі науки чи техніки.

Øдо кожного поняття повинен існувати один і лише один термін, тобто не повинно бути термінів-синонімів з однаковими значеннями.

Øі останнє, термін повинен бути об'єктивною назвою, що позбавлена будь-яких зайвих компонентів, які б відвертали увагу спеціаліста та привносили елемент суб'єктивності. У зв'язку з цим терміну "протипоказані" емоційність, метафоричність, наявність будь-яких асоціацій і т. ін.

Багато уваги приділяється систематичності знов створюваних термінів. У багатьох галузях розроблено спеціальні правила утворення термінів для понять або об'єктів певного класу.

Але існуючих термінів стає недостатньо, тому зараз ми можемо спостерігати прискорення процесу створення нових термінів. Цей процес неминучий, як неминуче й неадекватне використання новостворених термінів під час перекладу, що в першу чергу пояснюється людським фактором.

Навіть висококваліфікований спеціаліст у галузі перекладу не здатен охопити того потоку нової інформації, що є супутником новітніх технологій. По-перше, це доволі складно, і, по-друге, це потребує багато часу, а наука чекати не буде вона невпинно рухається вперед. Вважаємо оптимальним такий склад диференційних ознак терміна: системність; тенденція до однозначності в межах термінологічного поля; відсутність експресії; наявнісь точної дефініції; стилістична нейтральність.

Науково-технічні терміни як мовні знаки, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників (у випадку термінів-неологізмів) та національна варіативність термінів (тобто наявність різних термінів в американському, британському, канадському та інших варіантах англійської мови, що позначають одне й те ж явище, процес, обєкт тощо).

Для правильного перекладу терміна важливо знати його словотвірну і морфологічну структуру та семантичні відмінності від загальнонародних слів. За своєю будовою терміни поділяються на прості (наприклад, anode - анод, chamber - камера), похідні - суфіксальні (transmitter - передавач, feeder - фідер), префіксальні (multi-cylinder - багатоциліндровий) і суфіксально-префіксальні (reprocessing - повторна обробка), складні (flywheel - маховик) та терміни-словосполучення (protective choke - захисний дросель).

Деякі фахівці з перекладу стверджують, що слова-терміни, як було зазначено раніше, „мають особливості порівняно з іншими словами: точність, однозначність, незалежність від контексту. Важливою особливостю терміна, як і науково-технічної літератури в цілому, є відсутність емоційного забарвлення. Однак, це тільки в ідеалі. Терміну притаманні певною мірою всі властивості загальновживаного слова. Багато термінів грішать недоліками, як багатозначність (один термін має два або більше значень), синонімія (для одного поняття є два або більше термінів) тощо [15, с.50].

В порівняльному плані слід відзначити, що стиль науково-технічної літератури англійською мовою допускає певну образність, якої практично немає у відповідних текстах української мови. В перекладі англійські образні вислови слід замінювати емоційно-нейтральними виразами.

Отже в основі кожного терміна обовязково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому термін представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки. При визначенні терміна підкреслюють його функціонально-смисловий бік, бо термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття. Для правильного перекладу терміна важливо знати його словотвірну і морфологічну структуру та семантичні відмінності від загальнонародних слів.

Питання стосовно системності термінології обговорюється в термінологічній літературі дуже широко. Системність представляється суттєвою характеристикою термінологічних одиниць, одже часто вона вказується як найважливіша характеристика терміна, - ознака, яка формує слово або словосполучення саме як термін. Короткий екскурс в проблему системності термінології дозволяє намітити три тісно повязані, але все ж таки різних аспекти цієї теми:

а)організація в єдине ціле усіх понять, які позначаються термінами даної термінології, незалежно від способу вираження цих термінів;

б)відповідність термінів як мовних одиниць цьому цілому;

в)формальна структура, яка є в основі як понятійної організації термінології, так і її мовного вираження.

Слід також зупинитися на питаннях синонімії та багатозначності термінології. Якщо з становленням логіко-семантичної структури термінології ні синонімія, ні багатозначність термінів не мають звязку, то для мовної структури ці явища принципові. Навіть ті термінології, які мають близькі або ідентичні логіко-семантичні структури, можуть не збігатися за можливостями варіативного вираження одного поняття, з одного боку, і багатозначністю своїх термінів, з іншого. У цьому випадку і відповідні терміносистеми будуть відмінними.

Уперше проблему системності термінологічної лексики поставив у своїх працях Заботкіної В.І., підкресливши в ній класифікаційну сутність. На його думку, термінологічна лексико-семантична система зумовлюється насамперед класифікаційними ієрархічними звязками між поняттями. Визначальною для термінології є системність на рівні „логосу, а не „лексису [16, с.10]. Погляди Заботкіної В.І. знайшли підтримку і подальший розвиток у працях представників термінологічної школи В.В. Виноградова, Г.Й. Винокурова, Б.М. Головіна, В.П. Даниленко, О.В. Суперанської, С.Д. Шелова та ін.

Вивчення проблеми системності термінології дозволяє зробити висновок о різноманітності існуючих в основі термінології логіко-семантичних структур та способів їх вираження за допомогою термінів. Ця різноманітність зумовила існування, як різних типів термінологічних систем, так і різної ступені системності реальних термінологій. Неологізми повязані практично зі всіма сферами сучасного англомовного суспільства. З розвитком американської космонавтики, наприклад, зявились неологізми, в яких часто використовується морфема space-, наприклад: spaceship, spacenik- космічний корабель spacefaring - політ в космос (за аналогом seafaring). Зявились і такі неологізми, як: satellite - штучний супутник. Новою семантичною групою є також неологізми повязані з припустимими відвідуваннями землі прибульцями з космосу, наприклад: UFO (Unindentified Flying Object) - НЛО (необізнаний літаючий обєкт та утворена від цього англійського скорочення типу ufology - уфологія. З розвитком авіації зявилися слідуючі лексичні одиниці: airbus - аеробус, seadrome - гідроаеродром, tobailout - катапультуватись та ін.

Коли зявились літаки, які потребувати невеликої площі для зльоту і посадки, виникли слідуючі неологізми: STOL (ShortTake-OffandLanding) - скорочений пробіг.

Безсумнівно, вокабуляр сучасної англійської мови - це історичне дзеркало, в якому відображається суспільне життя усього людства, його науковий та технічний прогрес. А поява нових слів - це необхідність дати назву новим предметам, явищам, новим галузям економіки, науки, промисловості, культури та політики. Бурхливий розвиток усіх областей сучасного людського життя знайшов своє відображення в мові, особливо на лексичному рівні. Еволюція лексики - це не просто зміна складових словника. Серед нової лексики переважають номінації, нові як за формою, так і за змістом.

Аналіз нових номінативних одиниць за способом творення показав, що в мові останніх десятиліть переважають морфологічні неологізми, тобто одиниці, створені за зразками, які вже існують в мовній системі, та з морфем, існуючих в даній системі. Між типом номінативної одиниці і способом її творення існує визначена кореляція. Так, власне неологізми, одиниці, які поєднують новизну форми з новизною змісту, з точки зору способу творення є фонетичними і морфологічними неологізмами, запозиченнями. Трансномінації, які поєднують новизну форми зі змістом, який передавався раніше іншою формою, зявляються шляхом запозичення, а також через морфологічне словотворення. Семантичні інновації, які поєднують новизну змісту з уже існуючою формою, зявляються шляхом зміни значення. Зміни діяльного досвіду людини ведуть до появи нових та розширення старих фрагментів картини світу, які, в свою чергу потребують фіксації на мовній карті світу. В мові продовжуватимуть зявлятися нові слова, які з часом пройдуть усі стадії соціалізації і лексикалізації, тобто прийняття їх в суспільстві.

Запозичення термінів - багатоаспектний процес, який передбачає високий ступінь розвитку й самобутності мови-реципієнта, оскільки повязаний не тільки з кількісними, але і з якісними змінами в терміносистемі.

Основний вплив на процес запозичення термінів мали позамовні чинники, а саме:

.Інтеграційні процеси в науці.

2.Тривале існування України в умовах економічної, суспільно-політичної та культурної залежності від сусідніх держав.

3.Суспільно-психологічні чинники, які здійснюють не визначальний, але вагомий вплив на проникнення іншомовних термінологічних елементів. Особливої актуальності цей аспект набуває сьогодні, в умовах відкритого інформатизованого суспільства, коли реальною стає загроза швидкої англінізації наукових терміносистем в її американському варіанті. Підтвердженням цього є різке зростання в наукових текстах кількості термінів-запозичень з англійської мови, які часто вживаються замість наявних національних відповідників, іноді без належної фонетичної та граматичної адаптації (border - бордер, air lift - ерліфт, monitoring - моніторинг та інші).

Причини запозичення іншомовних спеціальних одиниць у термінологію вбачаємо у впливі не лише позамовних, а й внутрішньомовних чинників:

.Термінування галузевих понять за допомогою власномовних слів не може бути нескінченним, по-перше, через природну обмеженість лексичних ресурсів кожної мови, по-друге, тому, що система понять певної галузі не завжди може знайти вдалі позначення в національній мові.

2.Важливим стимулом для проникнення іноземних слів є інтернаціоналізація термінології - процес, що особливо активізувався в останні десятиліття й охопив багато високорозвинених мов.

.Запозичений термін на відміну від переосмисленого загальновживаного слова характеризується однозначністю, відсутністю емоційно-експресивних конотацій навіть на початку етапу функціонування в терміносистемі: якщо слово рідної мови повинно ще стати терміном, то слово іншомовне - готовий термін; воно більше знак, ніж слово мови рідної.

.Використання запозичених термінів часто зумовлено їхньою здатністю передавати розчленоване поняття однослівним найменуванням (з погляду мови-реципієнта), що відповідає вимогам стислості терміна.

Такі запозичення, як правило, не мають національних відповідників і характеризуються високою точністю.

За характером процесу запозичення іншомовні терміни можно розділити на дві групи:

1.Прямі запозичення - ті терміноодиниці, які проникали безпосередньо в терміносистему. Ці терміни найчастіши називають споруди (aqueduct - акведук, dam - дамба), дії та процеси (tamping - тампонаж), прилади та пристрої (hydrant - гідрант)

2.Опосередковані запозичення - найменування, які увійшли до однієї галузі з інших галузевих термінологій української мови (іноді з деяким переосмисленням своїх значень), а також загальнонаукові та загальнотехнічні терміни:accumulation - акумуляція, amplitude - амплітуда, deformation - деформація.

Залежно від джерела запозичення та поширення серед інших мов терміни-запозичення можемо поділити на вузьконаціональні та інтернаціональні.

Входячи до терміносистеми, запозичення проходять відповідну графічну, фонетичну, морфологічну та семантичну адаптацію. Варто сказати, що з часом, закріпившись у терміносистемі, запозичений термін набуває здатності до семантичної еволюції на українському мовному ґрунті під впливом цієї лексико-семантичної системи. Ця еволюція виявляється, по-перше, у трансформації (розширенні, звуженні, зміщенні) значення терміна; по-друге, у його детермінологізації.

У період повного засвоєння українською мовою запозичені терміни можуть долати свою функціональну обмеженість, набувати певного стилістичного забарвлення і зазнавати детермінологізації.

Таким чином, запозичення іншомовних терміноодониць, особливо інтернаціональних, виступає важливим засобом поповнення термінофонду, певною мірою сприяє його міжнародній поняттєвий уніфікації й унормуванню. Зазнавши графічної, фонетичної, морфологічної та семантичної адаптації, деякі запозичені терміни виявляють високу словотворну активність. Терміни-запозичення, часто переважаючи власне українські найменування в короткості, однозначності, точності, поступаються їм у прозорості значення, у можливості експліцитного відображення системних зв`язків наукових понять, здатності надавати термінології національного обличчя.

Як було зазначено у першому розділі, процес „забруднення рідної мови іноземними запозиченнями набуває все більшого масштабу і основними „промоутерами цього процесу являються перекладачі.

Звичайно, запозичення - неминучий процес, оскільки у прогресуючій сфері джерелом нових термінів є англомовна література і документація. Однак тільки справжній спеціаліст може прийняти відповідальне рішення про доцільність використання транслітерації або калькування. Можемо назвати декілька причин появи запозичень:

·перекладач не розуміє суть терміна;

·перекладач погано знає предметну область;

·перекладач запроваджує „свою коротку транслітерацію.

Прикладів таких ситуацій багато. Запозичення іноземних слів у науково-технічній літературі відбувається дуже давно, тому розглянемо які особливості цього процесу і, головне, як вирішуються проблеми перекладу запозичених термінів. Процес запозичення термінів в науково-технічній літературі суттєво відрізняється від обвалу запозичень характерних для газет, журналів, теле- та радіопередач і кіно. Частіше за все запозичуються корисні терміни, які зявляються у звязку з технічним прогресом. В технічній мові роль перекладача дуже велика, бо вони перші зіштовхуються з новими поняттями, які зявляються у науково-технічній літературі. У цьому випадку технічні перекладачі в першу чергу несуть відповідальність за те, в якій формі запозичуються нові терміни. Терміни - близькі родичі реалій. Якщо реалія належить народові, у мові якого вона народилася, то термін інтернаціональний - незалежно від його походження, він - надбання усього людства. Якщо реалія зявляється шляхом природного словотворення, то термін часто будується штучно, з використанням латинських та грецьких слів. Якщо реалія відноситься до так званої безеквівалентної лексики, то для будь-якого терміна завжди можна побудувати відповідник (інша справа, це не завжди вдається перекладачу). Якщо суть реалії розуміє будь-який носій мови, то термін - тільки частина народу, тобто вузькі спеціалісти.

Закони створення термінів вивчає наука термінологія. У будь-якого терміна є дефініція, і перекладачу необхідно вміти її знаходити.

Терміни не повинні мати синонімів, вони не повинні бути багатозначними, їх значення повинно бути зрозумілим без контексту. Однак на практиці ці ідеальні вимоги виконуються не завжди.

Мушніна О.О. вважає, що „синонімія в чистому вигляді в термінологіях не зустрічається, так як синонім носить стилістичний окрас, що для термінів просто не потрібно. Тому в термінології ми зустрічаємо не синонімію термінів, а так звані дублети, які, як і синоніми, мають однаковий обєм понять [17, c.44]. Теоретики для того щоб упорядкувати термінологію радять дублети зовсім вилучати. З цим можна погодитись - адже присутність дублетів в конкретній термінології свідчить про незакінченість вибору знака, про неупорядкованість термінологічної системи.

Поява за кордоном нових термінів, звичайно, неминучий процес, але слід все ж таки виділити дві основні групи таких термінів, перекладачі повинні відноситись до них по-різному:

. Випадкові або терміни, які довго не „живуть.

. Терміни, які отримали вже за кордоном визнання та розповсюдження.

Коли перекладач перекладає новий термін, він намагається використати ресурси рідної мови або частіше за все застосовує калькування. Але слід мати на увазі, що коли знайти хороший рідний відповідник не вдається, перекладач може використати такі поширені перекладацькі методи як: калькування, транслітерація, генералізація, конкретизація.

Найпоширеними способами перекладу термінів являються:

. Виявлення в мові перекладу (МП) відповідника терміна мови оригіналу (МО). Застосування цього способу можливо в тих випадках, коли країни, в яких поширені МП та МО, досягли однакового наукового, технічного або суспільного рівня або пройшли цей рівень в будь-який період своєї історії. Так, назви хімічних елементів-металів, які відомі усьому людству, еквівалентні у різних мовах: рос. железо, укр. залізо, нем. Eisen, англ. iron, франц. fer. Легко побачити, що ці одиниці - це терміни, які зявилися на основі загальновикористовуваних слів. Іншою особливістю цих термінів є те, що терміни-відповідники різних мов вже існували в обох мовах в момент перекладу, їх виявляють, знаходять, але не створюють, як це відбувається з новими термінами, неологізмами. Перекладач повинен додати максимум зусиль для того, щоб знайти еквівалентний термін в МП, перед тим як звертатися до інших способів перекладу. Але знайти еквівалент вдається рідко, адже для цього необхідно дотримуватися цілого ряду вимог, серед яких займає не останнє місце співпадання або близькість теорій, в яких використовуються ці терміни.

На відміну від вказаного способу перекладу, всі інші використовуються у тих випадках, коли потрібно перекласти новий термін - новий для МП або для МО.

. Новий термін в МП може бути створений шляхом надання вже існуючому в цій мові слову або словосполученні нового значення під впливом терміна МО. Оскільки в цьому процесі відбувається зближення значень лексичних одиниць різних мов і різних терміносистем, цій спосіб перекладу може бути названий семантичною конвергенцією.

Внаслідок семантичної конвергенції можуть створюватися в МП також терміни, які складаються з двох слів: neutralmedium - нейтральне середовище.

Цей спосіб не веде до збільшення кількості нових, а також запозичених термінів, а також зручний для засвоєння спеціалістами.

. Під час пошуку відповідника і семантичної конвергенції при перекладі не утворюються нові лексичні одиниці, а використовуються ті, які існували у мові раніше. Використання цього методу перекладу призводить до створення нових слів або словосполучень. Цей процес називають калькування. Калькування - це поелементний переклад складних за структурою лексичних одиниць МО при використанні мовних засобів МП. Існує два види калькування:

а) якщо структура лексичної одиниці, яку перекладають, в обох мовах співпадає, ми маємо справу з так званим семантичним калькуванням. Під час використання семантичного калькування структура терміну, який утворюється у МП, відповідає нормам МО, а структура терміна, який утворюється у МП, відповідає нормам МО. Спільною являється семантика багатокомпонентних термінів обох мов, тому цей спосіб перекладу і називається семантичним калькуванням. Семантичне калькування може бути використано, коли структура словосполучень в МО і МП близька або співпадає.

б) якщо структура складної лексичної одиниці запозичується під час перекладу разом з цією одиницею, ми маємо справу з структурним калькуванням, або власне з калькуванням. В МП зявляється нова, чужа йому модель слова або словосполучення.

Перекладачі науково-технічної літератури широко застосовують семантичне та структурне калькування. Але цей спосіб потрібно використовувати тільки тоді коли перекладач не може знайти відповідник.

. Коли під час перекладу з МО в МП переходить лексична одиниця зі всіма змістовними та формальними ознаками, ми маємо справу з запозиченнями. Цей спосіб перекладу терміна використовується коли в будь-якій країні створюється новий технічний обєкт, винаходжується нове явище в галузі науки і зявляється нове позначення. Але, якщо рівень науки та техніки країн, для МО та МП, однаковий, перекладач повинен спробувати знайти відповідник або створити новий термін з елементів МП, використувуючи семантичну конвергенцію або калькування.

. В галузі термінів широко розповсюджені інтернаціоналізми. Ці інтернаціоналізми та їх складові частини являються загальним лексичним фондом міжнародного допоміжної мови науки. Їх використання може бути рекомендовано під час перекладу текстів різного характеру, особливо якщо в МП нема відповідників термінів МО.

. Існує також низка випадків, коли термін треба перекласти описовою конструкцією. Цей спосіб перекладу використовувається, насамперед, для термінів, які не мають відповідників. Найчастіше, вони відображають реалії конкретної країни.

Одже можемо зробити висновок, що під час перекладу термінології найчастіше використовуються такі методи перекладу:

Øвиявлення відповідника в МП;

Øнадання вже існуючому в МП слову або словосполученні нового значення під впливом терміна МО;

Øпошук відповідника і семантичної конвергенції. Коли створюється відповідник будь-якого терміна слід дотримуватися таких умов: відповідник повинен бути лаконічним як оригінал,співпадати по обєму поняття або головної ознаки оригінала, не співпадати з термінами по формі, які вже існують у рідній мові;

Øвпровадження запозичених термінів;

Øвпровадження інтернаціоналізмів;

Øвикористання описової конструкції.


1.3Дослідження поняття «стиль» в науково-технічній літературі


Науковий стиль представляє собою один з функціональних стилів, що характеризується сполученням нової інформації у строгій, логічно організованій та об'єктивній формі. Даний стиль визначається в першу чергу як така організація мовного матеріалу, яка служить, перш за все, послідовному та систематичному викладу наукових питань; точній передачі результатів спостереження, експерименту та аналізу; розкриттю загальних закономірностей, які керують життям природи і суспільства; доказу правильності (або помилковості) тієї чи іншої теорії, концепції,та ін.

Сфера суспільної діяльності, в якій функціонує науково-технічний стиль - це наука. Метою функціонування науково-технічного стилю є передача наукової інформації. Науково-технічний стиль відноситься до числа книжкових стилів, оскільки в більшості випадків він реалізується в письмовій формі. З розвитком засобів масової комунікації, зі збільшенням ролі науки в суспільстві і зростанням різного роду наукових контактів (конференції, симпозіуми) збільшується роль і усної форми наукової мови.

Письмовий різновид тексту представлений такими жанрами, як наукові монографії, наукові статті, дисертаційні роботи, різні жанри навчальної та науково-технічної літератури, виступи у наукових диспутах, наукові доповіді, лекції, науково-популярні повідомлення і жанри науково-популярної літератури. Дані жанри розрізняються в основному композиційною побудовою текстів. Підсистема ж мовних засобів, що виявляється в текстах зазначених жанрів, досить однакова.

Наукові тексти в більшості своїх жанрових різновидів характеризуються консервативністю у відборі мовних засобів вираження.

Весь комплекс мовних засобів, які використовуються у науково-технічних текстах, спрямований на те, щоб тексти відповідали основним цільовим вимогам. До науково-технічного стилю пред'являються такі універсальні вимоги: інформативність, логічність і чіткість викладу.

Виділення основних особливостей або основних функціональних рис стилю пов'язане з екстралінгвістичними причинами. Їх наявність визначає відповідність функціональній задачі даного стилю. Тому основні функціональні риси стилю універсальні, вони притаманні всім мовам, що виділяють даний функціональний стиль.

Така риса науково-технічної літератури, як логічність викладу, в першу чергу, пов'язана з особливостями синтаксису науково-технічного стилю. Типові прийоми організації висловлювання в науковій літературі формуються у зв'язку з висловленням аргументації наукової думки, мотивуванням проходження її ланок.

Ретельний відбір лексики сприяє чіткості, ясності викладу. Використовуються ті лексичні одиниці, за допомогою яких можна однозначно передати необхідну наукову інформацію. Варіативність лексики в науково-технічних текстах досить обмежена. Для науково-технічного стилю характерне прагнення до стандарту. Інформативними тексти можуть бути тільки при правильному підборі лексичних засобів, що сприймаються однозначно. Велику роль у створенні науково-технічних текстів відіграють загальнонаукові слова, як, наприклад: процес, аналіз, параметр, аспект,та ін.

Для науково-технічних текстів характерні не тільки певні лексичні одиниці, але і їх певна сполучуваність. З тексту в текст переходять типові словосполучення, які створюють клішованість мовних засобів, полегшують сприйняття наукової інформації, сприяють однозначності її подання.

Отже, у відповідності з основними вимогами (логічність, точність, об'єктивність), що висуваються до стилю, науково-технічний стиль у зіставлюваних мовах виявляє універсальні стильові риси, але вибір лексики, фонетичного оформлення мовлення, морфологічних форм, сполучуваності слів, синтаксичної структури є специфічним для кожної мови. Лексика науково-технічного стилю характеризується вживанням нейтрального і термінологічного пластів; переважанням абстрактних іменників над конкретними; вживанням багатозначних слів в одному або двох значеннях; збільшенням частки інтернаціоналізмів в термінології; відносною однорідністю, замкнутістю лексичного складу [18, c.22].

У галузі морфології науково-технічного стилю також проявляються його загальні екстралінгвістичні ознаки - точність, абстрактність, узагальненість.


.4 Порівняльні особливості науково-технічного стилю української та англійської мов


Відбір морфологічних форм у науково-технічному стилі диктується прагненням до абстрактності, до узагальнення, але виділити загальні морфологічні риси цього стилю досить складно, тому що рівень розвитку морфології в зіставлюваних мовах неоднаковий і залежить від типологічного устрою мови.

Типологічні особливості англійської мови, наприклад, відображаються в наявності двох можливостей пасивної дієслівної трансформації у зв'язку з відсутністю відмінкової зміни іменника, що робить форми прямого і непрямого об'єкта однаковими і дозволяє пасивні дієслівні трансформації, як при прямому, так і непрямому об'єкті. В українській мові прямий об'єкт виражений іменником або займенником у знахідному відмінку, трансформація дієслова в активній формі у форму пасивну можлива лише з перетворенням прямого об'єкта на суб'єкт.

В англійській мові в реченнях науково-технічних текстів використовуються займенники they і one без вказівки на виконавця дії. В українській мові займенник відсутній, дія передається дієсловом у третій особі множини, роблячи речення невизначено-особовим [19, c.77].

Визначення понять та опис їх властивостей викликає широке використання структур, тобто речень із складеним іменним присудком. При описі стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів В.М. Комісаровим наголошується, що в англійській мові в якості іменної частини присудка часто виступає прикметник або прийменниковий зворот (The surface is copper. Control is by a foots witch). Використання складеного іменникового присудка відбувається і в негативній формі іменної частини, в цих випадках, передує заперечення non. Для англійських науково-технічних текстів особливо характерні численні атрибутивні групи, що вказують на різні ознаки об'єкта або явища: mediumpowersiliconrectifiers (кремнієвий випрямляч середньої потужності), mercury wetted contact relay (герметизований ртутний магнітоуправляємий контакт). Широке використання має прийменник of для передачі видо-родових відносин - the oxidizer of liquid oxygen (окислювач рідкого кисню), поширені також атрибутивні сполучення зі словами type (тип, модель), pattern (зразок, зображення), design (схема, креслення), grade (якість, ступінь).

Речення науково-технічного тексту будуються у строгій логічній послідовності. Науковий виклад представляє собою, як правило, монологічну мову. Питальні речення використовуються з метою постановки проблеми, яка вирішується після постановки питання. Окличні речення, що відображають високу емоційність, не характерні для наукової мови і можливі в жанрі усної дискусії [20, c.171].

У наукових текстах, як в українській, так і в англійській мові досить широко поширені безособові речення, так як результати наукових спостережень подаються в узагальненому вигляді, але в кожній мові ці речення будуть мати свої особливості. В англійській мові безособові і невизначено-особові речення завжди двоскладові, мають особливі марковані форми підмета, наприклад, невизначено-особистий займенник one у функції підмета.apply this solution, one should simulate the field sin the various regions… - Для того, щоб застосувати цей метод, необхідно змоделювати поля у різних зонах…

Специфіка англійського науково-технічного стилю виявляється в заміні визначальних підрядних речень прикметниками в постпозиції the materials available (доступні речовини) і у використанні форм інфінітива у функції визначення the temperature to be obtained (температура, яку треба отримати). Характеристикою англійського наукового викладу є поширене використання еліптичних конструкцій low-pressure producers (джерело (генератор) низького тиску), випадки опущення артикля general view (загальний вигляд), biological engineering (біотехніка). Широке використання мають конструкції з прийменником of the oxidizero fliquid oxygen (окислювач рідкого кисню) і численні атрибутивні групи medium-power silicon rectifiers (кремнієвий випрямляч середньої потужності). Також відзначається більш часте використання мовних засобів вираження, зокрема порівнянь і метафор [21, c.75].

Специфікою українського науково-технічного стилю є більш широке використання абстрактних та загальних понять розвиток, рух, зміна, явища; значно частіше використовуються логічні засоби зв'язку. Манера викладу характеризується переважанням поєднань, ядром яких служить іменник. У науково-технічному стилі української мови широко використовуються однорідні члени, прислівникові і дієприслівникові звороти. Часто використовуються ланцюги з кількох іменників у родовому відмінку: завдання визначення зміни напрямку руху частинок.

Розглянуті характеристики науково-технічного стилю показують, що загальна характеристика мовних засобів цього стилю універсальна для мов, що зіставляються. У цих мовах надана характеристика орієнтується на основне функціональне завдання і відповідає основним вимогам, що пред'являються стилю, таким як: логічність, аргументованість, точність і об'єктивність викладу, ці ознаки наукового стилю організують в систему всі мовні засоби, що формують науковий функціональний стиль [22, c.44].

У використанні морфологічних форм, відборі лексики, синтаксичній структурі, в фонетичному оформленні мови науково-технічний стиль в мовах, що зіставляються, має як універсальні особливості, так і специфічні риси, прояв специфічних рис наукового стилю залежить від типологічного устрою мови.

Насиченість термінами є однією з визначальних характеристик науково-технічного тексту. У науково-технічному тексті частка термінологічної лексики становить не більше 25%, а основну частину лексики складають загальнонаукові, загально-технічні і загальновживані слова. Тому науково-технічну лексику можна розділити на термінологічну і нетермінологічну, до якої відносять загальнонаукову, загально-технічну і загальновживану лексику. Цей поділ і класифікація певною мірою умовні через рухливості лексики, процесу постійного її поповнення новими одиницями, а також внаслідок багатозначності слів, що дає їм можливість функціонувати в різних шарах лексичного складу мови [23, c.43].

Термін характеризується: наявністю визначення (дефініції); точністю семантики; незалежністю; стилістичною нейтральністю (відсутність експресії); стислістю, а також легкістю функціонування в різних словоформах і здатністю сполучатися з мовним оточенням (іноді цю характеристику терміна називають його системністю). За межами своєї термінологічної системи термін позбавляється цих характеристик.

Один і той же термін у різних підмовах може виражати різні поняття. Термін "valve" позначає електронну лампу, кран в теплотехніці, клапан у моторобудуванні, приладобудуванні, гідравліці, "storage"запам'ятовуючий пристрій або пам'ять, в інших сферах активно функціонує як склад, сховище, накопичувач, акумулювання. Технічний термін "frame" позначає: раму в будь-якому пристрої, станину у верстатах, каркас в будівництві, кадр в кіно і телебаченні. Отже, термін, функціонуючи в різних сферах, може виявитися багатозначним [24, c.56].

Терміни можуть мати властивість синонімії: одне і те ж поняття (або предмет) може іноді позначатися різними словами: subscriber - user (абонент), screen - shield (екран), trolley - truck - bogie - dolly (візок). Останні два явища - багатозначність і синонімія суперечать природі функціонування і призначенню терміна. Однак при описі конкретної предметної ситуації, конкретної науково-технічної сфери, терміни не допускають невірного їх тлумачення [25, c.88].

Крім термінів, у науково-технічному тексті присутні загальнонаукові (загально-технічні) і загальновживані слова. На відміну від термінів ця лексика характеризується тим, що вона не має властивості позначати поняття і об'єкти певної сфери науки і техніки, а від загальновживаної лексики її відрізняє те, що вона функціонує виключно в науково-технічній сфері і разом з термінами визначає специфіку науково-технічного стилю. Загальнонаукова і загально-технічна лексика складається зі слів, словосполучень, спеціальних зворотів і кліше, що вживаються для вираження зв'язків і відносин між термінованими поняттями і об'єктами, а також для вираження якісних, кількісних і інших оцінних характеристик при диференціації та класифікації загальнонаукових і загально-технічних понять. Загально-технічні чи загальнонаукові слова, що вживаються в певних сферах для опису різних процесів і явищ: to call up data from memory (викликати дані з пам'яті); to retrieve data (вибирати, відшукувати дані); to be alive (знаходитися під напругою), to draw current (споживати струм); to deenergize something (вимкнути напруга); to step up voltage (підвищувати напругу).

Існує великий шар науково-технічної лексики, яка вживається для текстотворення, характеристики ставлення особи до предмету розгляду: to give consideration to (розглядати), to draw attention to ... (звертати увагу на ...), to make mention of ... (згадувати про ...), to take advantage of (скористатися), to account for (пояснити, служити поясненням), to refer to ... (посилатися на ...).

У лінгвістиці здатність слова вступати в словосполучення з іншими словами називається валентністю. У науково-технічній лексиці виділяється великий перелік слів: problem (проблема), information (інформація), method, technique, procedure (метод), study, investigation, research (дослідження), data, results, findings (дані) які у науково-технічних мовних творах утворюють словосполученя з різними рівнями внутрішньої організованості. Ось декілька прикладів зі словом "problem": basic (chief, main, essential, specific, difficult, complex, etc.) problem; This is a problem dealing with (bearing on ..., relating to ...) computer science; The main aspects (the core, the essence) of the problem is the ...(oсновна (головна, істотна, певна, важка, складна, і т.д.) проблема; Це - проблема, що має справу (спирається ...,стосується...) інформатики; головні аспекти (ядро, сутність) проблеми) [26, c.75].

У загальнонауковому та загально-технічному тексті виділяються слова, які спільно зі словами з чітко вираженою науково-технічної семантикою (problem, information) утворюють лексичне оточення термінів: menu (можливість вибору, набір, перелік), onus (завдання, борг), strength (гідність, перевага), to see (реагувати, фіксувати). Це слова загальновживаної лексики, які іноді в своїх асоціативних значеннях опиняються в науково-технічних текстах, функціонують як науково-технічні і, тим самим, визначають характер науково-технічного стилю. Особливістю цих слів є трудність визначення їх значень у тексті оригіналу, а також підбір для них перекладацьких відповідностей в мові перекладу [27, c.92].

Серед цих слів нерідко зустрічаються стилістично забарвлені: mushrooming (швидкий розвиток, швидка зміна), bugaboo (проблема, труднощі), beauty (гідність, перевага), workhorse (основний, головний, провідний), переклад яких особливо важкий при розкритті їх значень і при знаходженні прийнятного еквівалента. Будь-які стилістично забарвлені одиниці оригіналу повинні бути трансформовані в нейтральні, які точно передають їх науково-технічну та інформаційну суть. У різних контекстах і в різних синтаксичних функціях ці слова можуть бути вжиті в різних значеннях.

Розкриття значення мовної одиниці в науково-технічній термінології проходить через уміння перекладача розібратися у тексті, який він перекладає, скласти загальне уявлення про систему термінології і здійснити на основі власних знань і з використанням відповідної довідкової літератури структурно-смисловий і синтаксичний аналіз незнайомої термінологічної одиниці [28, c.28].

Структурно-англійські термінологічні одиниці можна розділити на:

Однослівні (однокомпонентні): прості, або непохідні (однокореневі): сircuit (ланцюг, схема, контур), chip (чіп), сode (код), bug (помилка, дефект); похідні, утворені від однокореневих слів і афіксів: driver (привід), equipment (обладнання), on-off control (двохпозиційне регулювання) та складні, які мають у своєму складі не менш двох коренів (неаффіксіальних морфем): flywheel (маховик), electrodynamics (електродинаміка);

Багатослівні (багатокомпонентні або складені), зв'язки всередині яких реалізуються:

а) примиканням, при якому атрибутивні і деякі релятивні (в основному прислівникові) компоненти поєднуються між собою, а також з визначальним компонентом, і утворюють термінологічні словосполучення: control key (кнопка, клавіша управління), direct digital control (пряме цифрове управління), camera range finder (фотографічний далекомір), radio range finder rеmote control switch (перемикач дистанційного керування радіопеленгатора);

б) різними граматичними засобами, серед яких основну роль відіграють прийменники: call to subroutine (виклик підпрограми), correction for displacement (поправка на зміщення), delay per logic function (затримка на одну логічну функцію), digits with place values (цифри однакових розрядів).

Аналіз термінів з урахуванням наведених вище їх видів і підвидів, а також відносин між компонентами багатослівних термінів, пов'язаний з мовним мотивуванням значення терміна в аспекті зв'язку останнього з джерелом появи нових термінів і способом їх утворення. Основним джерелом для термінування нових науково-технічних понять і предметів є загальнонаціональна мова. Шлях переходу слова з загальномовного словника в термінологію досить складний і не завжди вдається простежити його. Однак у більшості випадків ці зв'язки існують або безпосередньо, або виводяться із сукупності всіх можливих значень загальновживаного слова. Проникаючи в науково-технічну лексику і стаючи терміном, значення загальновживаного слова спеціалізується і обмежується в залежності від термінологічної системи, в яку воно потрапляє; слово отримує конкретне значення, втрачає "старе" мовне оточення і набуває нове.

Термінування нового поняття словом спільної мови відбувається шляхом встановлення зв'язку між якоюсь його ознакою (ознаками) і одним або деякими значеннями слова. Інакше кажучи, термінування нового науково-технічного поняття цим способом завжди базується на якихось точках дотику між цим поняттям і словом-джерелом. При розкритті значення невідомого іноземного терміна перекладач простежує саме ці ознаки і смислові зв'язки, які ведуть від терміна до значень або одного із значень слова-джерела. При цьому слід пам'ятати, що термінування одного і того самого поняття в різних мовах може відбуватися на зовсім різній семантичній основі [29, c.67].


.5 Засоби термінотворення складних термінів та їх переклад з англійської на українську мову


Складні терміни являють собою стале словосполучення, за яким закріплене певне термінологічне значення, наприклад: traffic control computer - комп'ютер для керування дорожнім рухом, background impurity concentration - фонова концентрація домішку, vacuum-brake cylinder - циліндр вакуумного гальма. Переважна більшість термінів становлять препозитивні атрибутивні словосполучення, тобто такі словосполучення, де є означення і означуваний компонент і означення займає в словосполученні початкову позицію.

Переклад складних термінів складається з двох основних процедур - аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі словосполучень відіграє саме аналітичний етап - переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного терміну, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміну. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним компонентом терміна-словосполучення. Характер цих відносин й визначає порядок та сам зміст перекладу складного терміну. Синтетичний етап перекладу передбачає вибудовування компонентів в залежності від зазначених семантичних відносин і отримання остаточного варіанту перекладу складного терміну.

Різні слова по-різному виявляють сталість свого значення в тих чи інших мікроконтекстах, тобто в безпосередньому оточенні. Переклад деяких слів може майже не залежати від контексту і бути одним і тим самим в різних сполученнях такого слова з іншими словами, як, наприклад, у випадку термінів scholarly i hypothesis:

) scholarly literature - наукова література; scholarly manuscript - науковий рукопис; scholarly paper - наукова стаття; paper - наукова доповідь; scholarly society - наукове товариство; scholarly inquiry - наукове дослідження; scholarly exchange - науковий обмін; scholarly dispute - наукова дискусія; scholarly apparatus - науковий апарат в книзі (але в складному слові scholarly literature "навчальна література" слово scholarly має все ж відмінне значення);

) compatible hypotheses - сумісні гіпотези; competing (concurring) hypotheses - конкуруючі гіпотези; contradictory hypotheses - суперечливі гіпотези; dependent hypotheses - залежні гіпотези; incompatible hypotheses - незалежні гіпотези; nested hypotheses - вкладені гіпотези; related hypotheses - взаємопов'язані гіпотези.

Проте більшість слів, в тому числі й досить значна кількість загальнонаукових і загально-технічних термінів є полісемічними. Наприклад, термін rаngе має значення "діапазон", "інтервал, проміжок", "область зміни", "полігон", "межі" і у відповідних контекстах або сполученнях відповідно перекладатися: range of application - сфера застосування, range of forecast - інтервал прогнозування, range of patent - обсяг патентного захисту.

Значно частіше в залежності від сполучуваності слово (термін) може мати різні значення і перекладатися по-різному. Так, звичайним перекладом терміну abnormal в науково-технічних текстах є "аномальний", однак в деяких складних термінах abnormal може перекладатися по-іншому: abnormal decay - аномальне затухання; abnormal end of task - аварійне припинення (виконання) завдання; abnormal operating conditions - ненормальні умови експлуатації; abnormal operation - обробка несправним інструментом, обробка (деталі) на неоптимальних режимах, abnormal operation - особливі випадки виконання польоту; abnormalsteel - маловуглецева сталь, що не піддається цементації, сталь з перлитною структурою; abnormal termination - аварійне завершення; abnormal transient - нерозрахунковий перехідний режим; abnormal wood - кренева деревина, крень. Тому перекладаючи такі складні терміни, слід уточнювати його переклад в словнику (якщо він там є) або ж враховувати особливості позначеного поняття та сполучуваності слів в термінах.

При перекладі таких складних термінів слід також мати на увазі, що крім слів з кількома варіантами значення (полісемантичних слів) існують також омонімічні слова, які перекладаються зовсім по-різному: abstract analysis - абстрактний аналіз; abstract axiomatics - абстрактна аксіоматика; abstract bibliography - реферативна бібліографія; abstract information - реферативна інформація; abstract justification - абсолютне підтвердження; abstractk nowledge - абстрактне (теоретичне) знання; abstract review - реферативний огляд.

. Терміни моделі N1+N2

Складні терміни, побудовані за моделлю N1+N2 (сполучення іменника з іменником), перекладаються переважно наступними способами:

) складним терміном, де український відповідник N2 виступає у формі родового відмінку постпозитивним означенням до відповідника N1: accuracy analysis - аналіз точності, saddle bearing - опора балансиру, package body - тіло пакету, cabin heating - обігрівання кабіни;

) складним терміном, де відповідником N1 виступає прикметник: band separator - стрічковий сепаратор, cable duct - кабельний канал, fabric industry - текстильна промисловість;

) складним терміном, де український відповідник іменника N1, є прикладкою: hammer car- вагон-прес;

) складним терміном, де український відповідник іменника N1, трансформується в прийменниково-іменникове словосполучення: laborcost -витрати на робочу силу, achievement motivation - зацікавленість в досягненні (мети), object coding - програмування в машинних кодах, table concentration- збагачення на концентраційному столі, article patent - патент на виріб, failure access - звертання внаслідок збою;

) складним терміном, де N1 трансформується в підрядне означу-вальне речення: machine conditions - умови, в яких працює верстат; safety standard - стандарт, який встановлює правила техніки безпеки; fand raft - потік, що створюється вентилятором;

) складним терміном, де N1, трансформується в словосполучення, що містить безпосередній відповідник іменника N2: table control - управління рухом столу (верстата); application period - термін подання заяви; acceleration jet - жиклер насосу-прискорювача; application study - дослідження галузі застосування.

Слід мати на увазі, що N1, буває, як правило, у формі однини, але не обов'язково перекладається відповідною формою в українській мові - відповідник цього іменника може бути у формі множини: rack system -система стелажів, decision pattern - модель прийняття рішень.

Складні терміни з фінальним термінокомпонентом - looking:

Фінальна основа looking, поєднуючись із прикметниками, утворює складні слова, в тому числі і терміни, що мають значення "такий, що має вигляд, на який вказує прикметник": harmless-looking object - безпечний на вигляд об'єкт, strangest-looking word - найдивніше на вигляд слово, forward-looking corporate plan - перспективний план підприємства, fiery-looking - страшний на вигляд.

Такі складні терміни з основою looking перекладаються переважно наступними способами [30, c.68]:

) сполученням українського прикметника (як відповідника англійського прикметника) яз словосполученням "на вигляд": modern-looking- сучасний на вигляд, odd-looking- дивний на вигляд;

) складним словом, де відповідником компонента looking виступає підрядне означувальне речення (нерідко із присудками "виглядати", "мати вигляд" "дивитися" тощо): primitive-looking - що виглядає примітивно, backward-looking - що дивиться назад;

) іноді описово: side-looking sonar - сонар з боковим локатором;

Терміни моделі (N+Part.I)+N

Другий компонент цих складних термінів (N- іменник) перекладається українським іменником, а перший компонент (N+Part.I) перекладається переважно наступними способами:

) підрядним означувальним реченням, де дієприкметник 1 трансформовано в присудок, а іменник - в додаток: air-retaining- такий, що утримує повітря; efficiency-decreasing- такий, що зменшує ефективність;

) простим прикметником, основою якого є відповідник англійського іменника або дієприкметника 1: aroma-producing - ароматичний, plane-boarding - посадковий;

) складним прикметником: aluminium-smelting - алюмінієплавильний, armour-piercing - бронебійний.

Терміни моделі (N+Part. II)+N

Другий компонент (N) означених термінів перекладається на українську мову іменником, а перший компонент (N+РаrtII) звичайно перекладається такими способами:

) підрядним означувальним речення, де дієприкметник II трансформовано у присудок, а іменник у додаток: engine-powered- такий, що приводиться в рух двигуном; carrier-based- такий, що базується на авіаносці;

) означувальним словосполученням, де англійському дієприкметнику II відповідає український прикметник або дієприкметник: UnitedNations-sponsored - організований ООН, air-cooled - охолоджуваний повітрям; sex-linked - пов'язаний із статтю;

) означувальним прийменниково-іменниковим словосполученням: rod-shaped- у формі пальця, torpedo-shaped- у формі торпеди;

Терміни моделі (Adj.+Part. I)+N

Друга частина таких термінів (N - іменник) перекладається українським іменником, а перша частина таких термінів- (Adj.+Part. I) (сполучення прикметника і дієприкметника І) - перекладається звичайно наступними способами:

) складним прикметником з двох основ - прислівника, числівника або прикметникової основи (відповідника англійського прикметника) та прикметника (відповідника англійського дієприкметника): quick-acting - швидкодіючий, English-speaking - англомовний, far-reaching - далекосяжний, short-acting - короткодіючий, single-acting - однотактовий;

) простим прикметником, що нерідко відповідає англійському прикметнику: long-standing - тривалий, easy-flowing - плавний;

) підрядним означувальним реченням, де перший компонент англійського слова трансформовано в обставину, а другий компонент (дієприкметник 1) - в присудок: hard-working - такий, що багато працює; clean-burning - що згорає без забруднення повітря.

Терміни моделі (Adj.+Part. II)+N

Другий компонент означених термінів перекладається на українську мову іменником, а перший компонент - переважно наступними способами:

) простим прикметником: nuclear-armedwarhead- ядерна боєголовка, tooth-edged- зубчатий;

) складним прикметником: warm-blooded- теплокровний, single-celled- одноклітинний;

) означувальним словосполученням, де відповідником англійського дієприкметника II є прикметник або дієприкметник, а англійського прикметника - іменник чи прислівник: loose-jointed- слабо пов'язаний, finegrained- тонко помелений, gas-shielded- захищений від газу;

) означувальним прийменниково-іменниковим словосполученням: open-fronted- з відкритим передом, yellow-tipped- з жовтим наконечником;

) підрядним реченням, де англійський дієприкметник II трансформовано в присудок: human-powered- такий, що приводиться в рух людиною, longest-used- такий, що використовується найдавніше.

Терміни моделі (Num.+Part. II)+N

Другий компонент (іменник) таких термінів перекладається українським іменником, а перший - переважно наступними способами:

) складним прикметником, що складається з основи числівника та прикметника: one-celled- одноклітинний, four-sided- чотирьохсторонній;

) означувальним прийменниково-іменниковим словосполученням: legged locomotion- ходіння на двох ногах, ten-sided- з десятьма сторонами;

) підрядним означувальним реченням, як правило, з присудком "мати" та додатком, який є відповідником основи англійського дієприкметника II: six-handed- такий, що має шість рук, hundred-gated- такий, що має сто воріт (про місто).


РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ В ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ


Лінгвістичне дослідження мови науково-технічної літератури,безперечно, доводить, що вся науково-технічна література представляє собою певний функціональний стиль мовлення, що володіє характерними особливостями. Стиль наукового викладу приваблює в наш час увагу дуже багатьох дослідників. Характерними особливостями науково-технічного стилю є його інформативність (змістовність),логічність (сувора послідовність, чіткий зв'язок між основною ідеєю і деталями), точність і об'єктивність. Окремі тексти, що відносяться до даного стилю, можуть володіти зазначеними рисами в більшій чи меншій мірі, що залежить, в тому числі, і від їх приналежності до того чи іншого жанру. Однак у всіх таких текстів виявляється переважне використання мовленнєвих засобів, які сприяють задоволенню потреб даної сфери спілкування [31, c.77]. Швидке оновлення науково-технічної інформації внаслідок постійних змін, що відбуваються в науці, культурі та економіці, істотно впливає не тільки на зміст сучасних науково-технічних текстів англійською мовою, але й на їх структурно-граматичні, лексичні та стилістичні особливості.

Відображаючи інтелектуальну діяльність, наукова інформація характеризується логічністю і об'єктивністю. Функція наукової прози -послідовний, систематичний і аргументований виклад наукових концепцій і теорій. Умови наукової комунікації породжують тенденцію до традиційності і уніфікації мовних засобів, тому науковий текст відрізняється від інших типів текстів більшою регламентованістю, хоча і допускає деякі індивідуальні відхилення.

Уніфікація мови проявляється не тільки в уніфікації термінології, але і у вживанні так званої загальнонаукової лексики, фразеології і службових слів, в особливостях синтаксичної побудови та виборі синтаксичних засобів. Звичайно, в науково-технічній мові використовуються ті ж самі синтаксичні структури та морфологічні форми, які в інших функціональних стилях.

Однак ряд граматичних явищ відзначається в даному стилі частіше, ніж в інших, деякі явища, навпаки, зустрічаються в ньому порівняно рідко, інші - використовуються лише з характерним лексичним «наповненням».

Сучасна наукова література характеризується досить жорсткими нормами синтаксису. Зміст наукового тексту вимагає логічності і доказовості, що і обумовлює деяку специфіку синтаксичної побудови: наприклад, детальну передачу причинно-наслідкових відносин і завантаженість підрядними реченнями, дієприслівниковими оборотами. Необхідність аргументувати висловлювання і полегшити читачеві розуміння шляхом ясного розділу тексту призводить до широкого використання паралельних конструкцій і додаткових слів.

Важлива характеристика науково-технічного стилю, яка відображається у відборі та використанні мовних засобів, полягає також в його прагненні до лаконічності, стислості і компактності викладу, що призводить до синтаксичної компресії. Синтаксична компресія скорочує надмірність при збереженні обсягу інформації. Здійснюється вона безліччю різних засобів: зокрема, для мови англійської науково-технічної літератури характерне широке використання еліптичних конструкцій, для української мови - безпідметові односкладові речення; важливою характеристикою також є наявність великої кількості речень із однорідними членами, рух від речення до словосполучення, зокрема, за рахунок поширеності приватних, інфінітивних, прийменниково-відмінкових та інших зворотів. З цією ж метою в українській мові широко застосовуються конструкції, насичені іменниками в родовому відмінку, а в англійській - атрибутивні групи, зазвичай, у вигляді більш-менш довгих ланцюжків. На тлі складних синтаксичних побудов короткі прості речення виділяються і фіксують увагу читача, додатково акцентуючи важливі положення, факти або доводи. Вміщені в кінці абзацу такі короткі речення з простим синтаксичним малюнком афористично підсумовують міркування, а на початку абзацу служать для введення нової думки, перерахування або доказу[32, c. 44]. Крім цієї композиційної ролі, вони виконують і ритмоформуючу роль. Прагнення до вказівки на реальні об'єкти, до оперування речами призводить до переваги в англійському науково-технічному стилі іменних структур, до характерної для нього номінативних, в тому числі і при описі процесів і дій. Зрозуміло, номінативний характер науково-технічного стилю не означає, що в матеріалах цього стилю повністю відсутні повнозначні дієслова в особистих формах, хоча за підрахунками число дієслівних предикативних форм у науково-технічних текстах вдвічі менше, ніж в літературних творах того ж об'єму.

Найбільший інтерес, на наш погляд, викликає лексичний рівень спеціальних мов, так, безперервний розвиток науки, техніки, бізнесу передбачає появу величезної безлічі термінів, профессіоналізмів, жаргонізмів. Цей рівень мови вимагає до себе найбільшої ваги питання, оскільки саме він, передаючи смисли, створює і найбільші проблеми при вивченні і використанні спеціальних мовних систем. Науково-технічна термінологія являє собою найбільш рухливий шар лексики, схильний до постійного і активного збагачення та змін, обумовлений науковою уніфікацією термінології тієї чи іншої галузі знання.

Найбільш всеосяжною ознакою мови науково-технічної літератури на будь-якій мові є висока частотність деяких лексчних одиниць, головним чином термінів, які називають об'єкти, яким присвячене наукове дослідження або технічний опис. В значній мірі сприяє взаємопорозумінню спеціалістів широке вживання ними так званої спеціальної загально-технічної лексики, яка також становить одну зі специфічних рис науково-технічного стилю. Це - слова і поєднання, що не володіють властивістю терміна ідентифікувати поняття і об'єкти в певній галузі, але вживаються майже виключно в даній сфері спілкування, знайомі вузькому колу фахівців, звичні для них, що дозволяють їм не замислюватися над способом вираження думки, а зосереджуватися на суті справи. Спеціальна лексика включає всілякі похідні від термінів слова, використовувані при описі зв'язків і відносин міжтермінологічно позначеними поняттями і об'єктами, їх властивостей і особливостей, а також цілий ряд загальнонародних слів, вживаних,проте в чітких певних поєднаннях і тим самим спеціалізованих. Така лексика звичайно не фіксується в термінологічних словниках,її значення не задаються науковими визначеннями, але вона характерна для науково-технічного стилю.

Зрозуміло, в науково-технічних матеріалах використовується аж ніяк не тільки термінологічна і спеціальна лексика. Тут зустрічається велика кількість загальномовних одиниць, уживаних у будь-яких функціональних стилях. При цьому загальномовна лексика академічної наукової літератури, зазвичай, відноситься до семантичних полей, що описують аналіз, процес, висновок та ін. і характеризується відсутністю емоційного забарвлення і конотації. Це нейтральна, сучасна і, як правило,письмова літературна форма. Слова і словосполучення даного лексичного шару наукових текстів утворюють розвинену систему взаємозамінних синонімів. Більшість з них являють собою кліше, стереотипні слова і вирази. Цю особливість необхідно враховувати при перекладі текстів даного функціонального стилю. Як вже було зазначено, в прагматичних текстах мова в першу чергу є засобом передачі когнітивної інформації. Наукова проза відображає розсудливу пізнавальну діяльність, і тому існує думка, що емоційній або образній лексиці в ній місця немає. Однак, це не зовсім так. Всяка творча діяльність людини повязана з емоціями. Тому емоційна лексика наукового тексту повністю не виключається. Емоційно-оцінна лексика і образне слововживання особливо властиві науково-популярному жанру та жанру рецензій, де такі форми виявляються навіть клішованними. В даний час англомовні науково-технічні матеріали все більше набувають певних рис,раніше властивих лише газетно-публіцистичним матеріалам або художнім текстам. Це не означає видозміну наукового стилю викладки матеріалів, але маються на увазі додаткові труднощі, з якими перекладач може зіткнутися при перекладі. Особливостями сучасних науково-технічних текстів є: використання стилістичної різнопланової лексики, велика кількість неологізмів, а також широке використання метонімії та метафори, характерних для текстів художньої літератури. При перекладі стилістично різнопланової лексики в науково-технічних текстах необхідно керуватися загальновизнаним принципом збереження мети комунікації та наукового стилю тексту перекладу, орієнтуючись на норму і узус мови перекладу. Так, якщо в англомовних текстах наукового стилю допустиме використання експресивної лексики, то в українськомовних текстах такі одиниці повинні бути замінені нейтральними. При цьому важливо відзначити, що всі ці особливості, хоча і властиві науково-технічній літературі на будь-якій мові, проте, не переходять однозначно з мови в мову, а в кожній окремій мові виражаються своєрідно. По-перше, для передачі одних і тих же відносин вживаються не ідентичні засоби мови, оскільки лексичні засоби можуть замінюватися граматичними, і навпаки. По-друге, різним мовам властива різна частотність вживання тих чи інших лексичних, граматичних або стилістичних засобів. Перекладаючи науково-технічну літературу, необхідно враховувати як загальні, так і специфічні для даної пари мов особливості наукового стилю, лише в цьому випадку можна досягти функціонально-адекватного перекладу.


2.1 Лексико-граматичні особливості перекладу текстів транспортної тематики у контексті стилістичного аналізу


Говорячи про лексико-граматичні особливості перекладу текстів транспортної тематики, перш за все, необхідно пам'ятати про перекладацькі трансформації. Нагадаємо, що в залежності від характеру перекладу перекладацькі трансформації підрозділяються на лексичні, граматичні та лексико-граматичні [33, c.77].

При цьому лексичні трансформації описують формальні і змістовні відносини між словами і словосполученнями в оригіналі та перекладі. Граматичні трансформації описують граматичні зміни при перекладі з мови оригіналу. Лексико-граматичні особливості науково-популярних матеріалів безпосередньо впливають на комунікативний характер висловлювання, що повинно бути відтворене при перекладі [34, c. 54]. Текст Європейського звіту, що наводиться як приклад у нашому дослідженні, містить велику кількість складносурядних речень, спеціалізовану термінологію транспортної та технічної галузі. Разом з тим стиль тексту робить його зрозумілим, в тому числі і тим читачам, які не володіють спеціальними знаннями в області техніки та транспорту.

Перш ніж розглянути переклад термінології у галузі транспортних систем на стилістичному рівні, треба уточнити поняття "стиль" у перекладі.

І.Р. Гальперін відзначає, що існує деяка плутанина з тим, що ж розуміється під стилем. "Вельми поширена точка зору - це розуміння стилю мови як техніки мовної майстерності, як засобу прикраси мови. Ця точка зору на стиль мовлення корениться в етимології слова" стиль ". Слово" стиль "походить від латинського stilus - спеціальна паличка з гострим кінцем, якою римляни користувалися як знаряддям письма на воскових табличках". Метонімічно слово "стиль" стало використовуватися в значенні вміння не тільки правильно, грамотно (з точки зору граматичних норм даної епохи) вживати лексико-фразеологічні та синтаксичні засоби мови, але і користуватися ними так, щоб прикрасити мову [35, c.98].

Представляється цікавою думка В.В. Виноградова про те, що "поняття стилю мови ґрунтується не стільки на сукупності сталих зовнішніх лексико-фразеологічних і граматичних прийомів", скільки на своєрідних внутрішніх експресивно-смислових принципах відбору, поєднання і вмотивованого застосування виразів і конструкцій" [36, c.88].

Спробуємо дати власне визначення терміна "стиль". Отже, "стиль" - це засіб вираження, заснований на граматичних нормах, який відображає емоційну і смислову складові тексту, розрахованого на певне коло реципієнтів. При цьому "певне коло" реципієнтів означає і як вузьку групу адресатів тексту (спеціалістів конкретної галузі діяльності), так і широку. Враховуючи стиль і особливості представленого тексту при його перекладі, перед нами було поставлено завдання зберегти як структуру тексту, так і доступність інформації для можливо широкого кола реципієнтів, яких могла б зацікавити такого роду інформація.

Таким чином, ми повинні враховувати лексико-граматичні та стилістичні особливості представленого тексту для того, щоб адаптувати його для реципієнтів мови перекладу. Таким чином, повинна виконуватися прагматична адаптація другого (правильне сприйняття змісту тексту оригіналу в тексті перекладу) або третього (правильне сприйняття змісту тексту оригіналу в тексті перекладу, розраховане на конкретну групу реципієнтів (стосовно до представленого тексту - на людей, що цікавляться залізничним транспортом)) типів. Наприклад, розглянемо речення:


"Important legislative activity by the European Union and OTIF characterised 2011; it was followed up by appropriate activity by the CIT."

"Насичена нормотворча діяльність Європейського Союзу та ОТІФ охарактеризувала 2011 рік і була продовжена відповідною діяльністю СІТ".

При перекладі українською мовою було змінено структуру даного речення, однак його зміст було збережено.


Однією з рис, що характеризують текст науково-популярного стилю, є його нейтральне забарвлення. Однак, на нашу думку, в представленому тексті Річного звіту присутня емоційна складова. Оскільки даний текст розрахований не тільки на читачів, які працюють у сфері залізничного транспорту, але й на тих, хто спеціальними знаннями не володіє, емоційні "вкраплення" роблять текст "зручним" для сприйняття будь-якому реципієнту. Прикладом емоційного забарвлення може слугувати вступне слово голови СІТ - Р. Фрайз, який на самому початку тексту стисло і з позиції користувача послугами залізничного транспорту описує ряд досягнень СІТ за минулий рік:


"As in 2011, the CIT will continue to work to ensure that members always have the best possible environment to move international traffic by rail, efficiently and in circumstances which are certain in law."

"Як і в 2011 році, СІТ продовжить працювати, щоб бути впевненим, що його учасники завжди мають найкращі умови для здійснення міжнародних залізничних перевезень вантажів і роблять це ефективно і в обставинах, які визначені законом".


Наведемо ще кілька рис, властивих науково-популярному стилю. Зокрема, звернемо увагу на деякі граматичні особливості.

По-перше, використання множини в іменниках: railway under takings (залізничні підприємства), shipping companies (паромні компанії), passenger and / or freight services (послуги з перевезення пасажирів, фрахтові послуги), customs (митні органи), carriers (перевізники), infrastructure managers (керуючі інфраструктурою) і ряд інших. По-друге, використання великої кількості абревіатур, скорочених найменувань документів і назв організацій: COTIF (The Convention сoncerning International Carriage by Rail - (КОТІФ) Конвенція про міжнародні залізничні перевезення), CIM Uniform Rules (Uniform Rules concerning the Contract of International Carriage of Goods by Rail - Уніфіковані правила до угоди про міжнародне залізничне перевезення вантажів), GCC-CIV/PRR (General Conditions of Carriage for Rail Passengers - загальні умови перевезення пасажирів залізничним транспортом), OSJD (ОСЗ - Організація співробітництва залізниць) і так далі. По-третє, як було зазначено вище, тексти науково-популярного стилю містять спеціальну термінологію (наприклад, технічну, юридичну та іншу) gauge 1435 mm / gauge 1520 mm (ширина залізничної колії 1435 мм / ширина залізничної колії 1520 мм), special conditions of carriage (особливі умови перевезення), out-payment (виплата), legally interoperable (правова взаємодія), mandatory compensation (обов'язкова компенсація), railway snetwork (залізнична мережа), electronic signature (електронно-цифровий підпис) та деякі інші. Вважаємо цікавим зауваження В.Н. Коміссарова про те, що незважаючи на стиль створення того чи іншого тексту перед будь-яким з перекладачів, як правило, стоять одні й ті ж завдання, які він вирішує, вдаючись до тих же прийомів, які на сьогоднішній день використовуються всіма перекладачами: "В науково-технічних матеріалах використовується аж ніяк не тільки термінологічна і спеціальна лексика. В них зустрічається велика кількість загальнонародних слів, вживаних в будь-яких функціональних стилях. При перекладі таких лексичних одиниць перекладач науково-технічної літератури стикається з такими ж труднощами і застосовує для їх подолання такі ж прийоми, як і його колеги, що працюють в інших областях" [36, c.45].

На наш погляд є важливим те, що переклад текстів транспортної тематики буде відрізнятися від перекладу художніх текстів. Зокрема, тексти транспортної тематики крім того, що самі є спеціалізованими, тобто орієнтованими на досить широку, але все-таки обмежену аудиторію, містять ще й "вкраплення" спеціальної термінології інших областей. На відміну від спеціалізованих, художні тексти, як правило, орієнтовані на широку аудиторію без обмежень. Будь-яке речення складається зі слів, тобто з лексичних одиниць. Зазначені лексичні одиниці володіють стійким власним значенням. Терміни також можна віднести до лексичних одиниць, хоча, при цьому, вони можуть складатися з декількох слів або виражені у вигляді абревіатур.

Відомо, що існуючі в даний час словники та енциклопедії дають велику кількість тлумачень терміну.

Відомо, що термін - слово або словосполучення, яке є точним позначенням певного поняття в галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя. Існують як вузькоспеціальні терміни (дактиль, аффриката, неметали та ін), так і відомі широкому колу (футбол, хокей, пішак, король, шах, ліфт та ін.) Термін може бути словом непохідним (аут, барельєф, ушу, біоніка, докер, дует, сольфеджіо, хіт і ін), похідним (тюремний, швартування, углево та ін), складним (автозаправник, брусцепка, бризковідбивач, хітпарад та ін ), абревіатурою (АЕС, ДСК, ЖБК, МЖК, ГРВІ, СНІД, ВІЛ та ін), реченням (у моряків: Так тримати! Вперед дивитися! Віддати носовий! у льотчиків: Від гвинта!; у військових: На плече! До ноги! Кроком руш! тощо), поєднанням двох і більше слів (атомна бомба, космічна медицина, квадрант міжгалузевого балансу, ударний стиль, холостий вірш та ін), поєднанням слова (слів) і літер, символів; поєднанням слова (слів) і цифр, символів; поєднанням абревіатури (абревіатур) і цифр та ін.

Прикладом термінів у Річному звіті СІТ можуть слугувати: OTIF (ОТІФ), CIM / SMG Scon sign mentnote (єдина залізнична вантажна накладна ЦІМ / СМГС), International passenger traffic (Міжнародні перевезення пасажирів), International freight traffic (Міжнародні перевезення вантажів), Rotterdam Rules (Роттердамські правила), UNCITRAL (Комісія ООН з міжнародного торговельного права), gauge 1435 mm / gauge 1520 mm (ширина залізничної колії 1435 мм / ширина залізничної колії 1520 мм), railways network (залізнична мережа), electronic signature (електронно-цифровий підпис) і ряд інших.

Зазначені терміни перекладаються українською мовою з використанням існуючих в мові перекладу еквівалентів, виражених як одним словом, так і декількома. При цьому терміни мови перекладу є загальновизнаними і загальновживаними (для конкретної транспортної, юридичної чи будь-якої іншої області). Для перекладу таких термінів використовуються прийоми транскрипції (відтворення звучання слова оригіналу), транслітерації (передачі графічної форми), калькування(переклад складових частин слова з об'єднанням їх в ціле слово), дослівного перекладу (заміна аналогічної синтаксичної структури структурою мови перекладу) та інші.

Разом з тим ряд термінів не може бути перекладено українською мовою, оскільки в мові перекладу відсутні еквіваленти. Наприклад, e-RailFreight або Telematic.

У таких випадках при перекладі можуть бути використані прийоми транскрипції або транслітерації, які, однак, не дозволяють точно передати закладену в терміні інформацію, його зміст. Тобто, для того, щоб значення терміна, що не має еквівалента в українській мові, було зрозуміле реципієнту тексту, на наш погляд, краще використовувати прийом модуляції (тобто використовувати смисловий розвиток із заміною лексичної одиниці (одиниць) у мові перекладу). При використанні даного прийому ми можемо скористатися коротким визначенням, яке в мові перекладу буде позначати суть, тобто закладену в терміні інформацію. Для того щоб визначити значення терміна, що не має еквівалента в мові перекладу, необхідно проаналізувати контекст, в якому він вживається. У процесі цього аналізу ми встановлюємо різні смислові зв'язки і відносини між терміном, значення якого потрібно визначити, і іншими словами, значення яких нам добре відомо.

В якості об'єкта дослідження в даній роботі виступає Річний звіт Міжнародного комітету по залізничному транспорту (СІТ). Авторами виступають фахівці Комітету, що працюють в сфері залізничного транспорту більше десяти років. Звіти Комітету видаються щорічно і містять результати проведеної Комітетом роботи за рік, а також велика кількість довідкової інформації про членів Комітету, про залізничні організації, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, про нормативні правові акти, що регулюють залізничні перевезення та інші корисні читачам даного звіту посилання. Для досягнення адекватності перекладу тексту на науково-популярну тему перекладачеві необхідно володіти відповідними знаннями в області транспортного права. У цьому зв'язку, для спрощення аналізу даної роботи, слід дати деяке уявлення про міжнародні організації в сфері залізничного транспорту та їх роботу, про міжнародні правові системи, що регулюють відносини, які виникають при перевезеннях пасажирів та вантажів залізничним транспортом.

Комітет (ЦІТ) (CIT - Comité international des transports ferrov i aires (фр.), International Rail Transport Committee - Міжнародний комітет по залізничному транспорту) очолює голова - професор, доктор наук Рейнер Фрайз. ЦІТ є неурядовою міжнародною організацією. Членами Комітету є представники більш ніж ста залізничних організацій Європи, країн Балтії, а також України.

Необхідно відзначити, що на сьогоднішній день на Євразійському просторі діють дві правові системи, що регулюють міжнародні залізничні перевезення пасажирів і вантажів.

Перша система охоплює деякі країни колишнього Радянського Союзу, Китай і В'єтнам. До неї відноситься і Україна. Основоположними документами цієї правової системи є Угода про міжнародне вантажне сполучення 1951 року і Угода про міжнародне пасажирське сполучення 1951 року. Ці документи були створені в рамках роботи міжнародної міжурядової організації ОСЗ (Організація співробітництва залізниць, штаб-квартира у Варшаві).

Друга система охоплює країни Європи. Її засадничим документом є Конвенція про міжнародні залізничні перевезення 1980 року, створена в рамках роботи міжнародної міжурядової організації ОТІФ (OTIF - Organization inter goverment ale pour les transports internationaux ferrov i aires (фр.), Inter governmental organization for international carriage by rail -

Міжурядова організація з міжнародних залізничних перевезень, штаб-квартира в Берні). Залізничні підприємства держав-членів ОТІФ входять в ЦІТ. Крім того, існує ряд країн, які використовують обидві зазначені вище правові системи, які регулюють один і той же предмет - відносини між клієнтом (вантажовідправником, вантажоодержувачем) і залізничним перевізником, залізничним перевізником і керуючим інфраструктурою (підприємство, що відповідає за зміст залізничного полотна на певній ділянці шляху). Разом з тим способи регулювання цих відносин у двох правових систем значно різняться, що накладає певні труднощі при перевезеннях з Росії до Європи і навпаки. Крім того, правова система КОТІФ поширюється, в тому числі і на залізнично-паромні перевезення, в той час як правова система СМГС орієнтована виключно на залізничний транспорт.

У лютому 2010 року Україна приєдналася до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення 1980 року і стала членом ОТІФ. Робота міжнародних міжурядових організацій ОТІФ і ОСЗ спрямована на актуалізацію міжнародного законодавства в галузі залізничного транспорту та приведення його у відповідність технічними можливостями, що постійно удосконалюються. Так, наприклад, ЦІТ активно брав участь у роботі над проектом по створенню єдиної залізничної накладної ЦІМ (КОТІФ) / СМГС, яка дозволяє здійснювати залізничні перевезення вантажів з України до Європи без переоформлення перевізних документів правової системи СМГС на перевізні документи правової системи КОТІФ і навпаки. Крім того, ЦІТ розробляє проекти документів з різних питань, пов'язаних з процесом перевезення пасажирів і вантажів. Такі проекти, якщо вони є прийнятними, беруться за основу в ОТІФ або ОСЗ і, таким чином, робота над ними триває вже на міжурядовому рівні.

Представляється цікавим, що Річний звіт ЦІТ складений на трьох мовах, які є робочими мовами цієї міжнародної організації: французькою, німецькою та англійською. Однак, в роботі ЦІТ, в основному, використовуються французька і / або німецька мови, а на англійську дублюються матеріали для англомовних користувачів. Тобто, тексти звітів та інших документів складаються не "носієм" англійської мови. Враховуючи дану обставину, звернемо увагу на написання таких слів як characterised (характеризувало), finalised (фіналізувати / закінчило), standardised (стандартизовані), organisations (організації), rationalisation (раціоналізація / поліпшення), recognised (впізнавані) і minimise (мінімізувати). Дані слова в написанні містять букву "s". Виходячи з цього, можна зробити висновок, що при перекладі Річного звіту ЦІТ на англійську мову використовувався британський варіант написання ряду слів. У Річному звіті ЦІТ зустрічається велика кількість спеціальної транспортної, технічної та юридичної термінології. За результатами аналізу текст звіту є зразком науково-популярного стилю. Враховуючи дану обставину, у тексті перекладу необхідно передати об'єктивні відомості про предмет перекладу, такі як найменування документів, технічні дані, юридичну специфіку. Такі відомості повинні перекладатися однозначно, мати нейтральне забарвлення. Однак, при цьому, не варто забувати про емоційну і естетичну складові тексту, його стилістичну цілісність. Текст звіту написаний чітко, простою для сприйняття мовою, що робить його зрозумілим широкому колу реципієнтів даного тексту, в тому числі й тих, що не мають відношення до транспортної сфери і не мають спеціальних знань в області юриспруденції і техніки.

Найменування ряду документів по міжнародному транспортному праву дається один раз повністю і далі по тексту - в скороченні (абревіатури). Разом з тим, якщо повне найменування таких документів необхідно перекладати українською мовою, то скорочення, як правило, не потребують перекладу, оскільки вживаються в більшості мов із збереженням графіки оригіналу.

Наприклад, General Conditions of Carriage for Rail Passengers (GCC-CIV/PRR) - загальні умови перевезення пасажирів залізничним транспортом (GCC-CIV/PRR). Звернемося до української законопроектної практики. При приєднання Російської Федерації до міжнародних договорів (конвенцій, угод, протоколів і т.п.) не мають офіційного тексту російською мовою, федеральним органом виконавчої влади (міністерство / відомство), у сфері відання якого знаходиться даний міжнародний договір, робиться переклад. Після проходження всіх необхідних процедур такий переклад тексту разом з проектом федерального закону про приєднання до міжнародного договору направляється в Державну Думу Федеральних Зборів Російської Федерації. Після прийняття федерального закону про приєднання переклад міжнародного договору стає офіційним текстом російською мовою, який підлягає офіційному опублікуванню. Інші варіанти перекладу при роботі з текстом міжнародного договору не можуть бути використані. Це направлено на неприпустимість подвійного тлумачення одних і тих же положень міжнародних договорів. Важливо відзначити, що перекладач в даному випадку повинен володіти хорошими перекладацькими навичками, високим рівнем знання мови оригіналу і спеціальними знаннями в тій чи іншій сфері діяльності (юридичної, технічної, медичної тощо). Тобто повинна досягатися (згідно класифікації В.М. Коміссарова) перекладацька еквівалентність четвертого типу.

Представляється цікавим переклад деяких словосполучень і спеціальних термінів. Іноді ідіоматичне словосполучення мови оригіналу передається на мові перекладу не еквівалентним ідіоматичним словосполученням, а словом (словосполученням) в його (їх) прямому значенні. Зокрема, Green Paper - "тези" або "проект". Для позначення спеціальних термінів у мові оригіналу використовуються найменування, які, однак, передаються на мову перекладу складними словосполученнями, оскільки не мають подібних аналогів. Наприклад, e-Rail Freight перекладається як "електронна залізнична вантажна накладна". Або, наприклад, Telematic - "використання інтегрованих засобів обробки і передачі інформації".

Таким чином, представлений для перекладу текст звіту СІТ є зразком науково-популярного тексту, що містить спеціальну транспортну, технічну і юридичну термінологію, розрахованого на широке коло реципієнтів. При цьому, незважаючи на те, що звіт складається з розділів і цілого ряду коротких інформаційних повідомлень, він є цілісним і логічно завершеним.

Відзначимо, що стиль викладу тексту перекладу Річного звіту СІТ відповідає стилю викладу тексту мови оригіналу. Це необхідно, оскільки в тексті перекладу важливо зберегти емоційну складову, враховуючи, що текст оригіналу написаний не офіційно-діловою мовою, а науково-популярною. Зміна стилю викладу тексту перекладу на наш погляд може спричинити зміну змісту і "якості" пропонованої інформації. Зупинимося докладніше на деяких видах лексико-граматичних трансформацій, використаних при перекладі українською мовою Річного звіту СІТ. У даній роботі використана класифікація трансформацій В.Н. Коміссарова [37, c.90].

Описовий переклад - це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця іноземної мови замінюється словосполученням, яке розкриває її значення:


"The CIM / SMGS" Coordination Group "brings carriers and shippers together; it includes representatives from Kuhne&Nagel (K + N), Inter Rail, EXPRESS INTERFRACHT and JERID.

Координаційна група ЦІМ / СМГС зводить до єдиного цілого перевізників і судновласників і включає представників з Kuhne&Nagel (K + N), Inter Rail, EXPRESS INTERFRACHT і JERID".

Ще приклад описового перекладу:


"To bridge the gap in the short term (but also to gain useful practical experience to in fluence leg is lation), the CIT and OSJ Dare now developing a standard is ed legal structure to be implemented on a contractual basis.

Для того, щоб в короткий термін з'єднати воєдино розрізнені частини (а також придбати корисний практичний досвід і вплинути на законодавство) СІТ і ОСЗ розробляють одноманітну юридичну структуру, яка буде застосовуватися на договірній основі ".


"General Conditions of Carriage for Rail Passengers"

"Загальні умови перевезення пасажирів залізничним транспортом".


Компенсація - це спосіб перекладу, при якому елементи сенсу, втрачені при перекладі, передаються в тексті перекладу яким-небудь іншим засобом, причому необов'язково в тому ж самому місці тексту, що і в оригіналі:

"Since the majority of CIT member shave committed them selve stoapply the CIV and CIM Uniform Rules to traffic to and from these states on a contractual basis, the fact that they have noty et ratified does not present an insurmountable barrier.

З тих пір як більшість членів СІТ вжили заходів, щоб застосовувати Єдині правила CIV і CIM для залізничних перевезень, той факт, що зазначені держави ще не ратифікували КОТІФ, представляється непереборним бар'єром при здійсненні залізничних перевезень на їх територію і з їх території".

лексичний синонімія транспортний термін

"For Eurasian traffic by rail, both transport under taking sand their customers require a standard is ed statutory framework in international law to govern contracts of carriage.

Для Євроазіатського залізничного сполучення, організації та їх клієнти вимагають створення єдиного закону на міжнародно-правовому рівні, щоб урегулювати відносини за договорами перевезення".


Ще один приклад прийому компенсації:


"The European Railway Agency (ERA) and the CER Support Group are draw in gup Technical Specifications for Inter operability for" Telematic Applications for Passengers" (TAP-TSI). The TAP-TSI are technical standards for IT-supported applications for passenger traffic. The UIC Distribution and Systems Study Group (now renamed the Technical Group) has taken on the role of a mirror group. The CIT takes an active part in its work.

Європейське Залізничне Агентство (ERA) та Група підтримки CER підготували проект Технічної специфікації "Оформлення заявок пасажирів з використанням інтегрованих засобів обробки і передачі інформації" (TAP-TSI). TAP-TSI є технічним стандартом для служб IT-підтримки на залізничному транспорті. Група розвитку і системного вивчення UIC (перейменована в Технічну групу) взяла на себе функції моніторингу. У роботі активно бере участь і СІТ".


А також ще ряд прикладів:


"Improving legal interoperability for Eurasian traffic by rail requires close cooperation with the OSJD and its member railways. This relationship is constantly improving. Customs issues are resolved in conjunction with UNECE, UNESCAP, the European Commission (DG TAXUD) and the CER Customs Working Group.

Поліпшення юридичної взаємодії на євроазійському залізничному просторі вимагає тісної співпраці ОСЗ і представників її держав-членів - залізничних підприємств. Співпраця постійно переходить на якісно новий рівень. Митні питання вирішуються з участю UNECE, UNESCAP, Європейською Комісією (DGTAXUD) і Робочою групою CER з митних питань ".


"Use of an electronic CIM consignment note remains, as before, one of the CIT's declared objectives. Management of the e-RailFreight project (which will implement the electronic note) is now in the hands of the UIC but the CIT remains closely involved with the project.

Використання електронної залізничної вантажної накладної CIM (ЦІМ), як і колись, є однією з заявлених цілей роботи СІТ. Регулювання роботи над проектом по створенню електронної залізничної вантажної накладної (яке спрямоване на впровадження електронної залізничної накладної) тепер в руках UIC, однак ЦІТ продовжує вести роботу над проектом".


Крім лексико-граматичних трансформацій при перекладі Річного звіту ЦІТ був використаний ще ряд прийомів, які можна віднести до лексичних і граматичних трансформацій.Так, наприклад, прийом граматичної заміни (відмова від використання в тексті перекладу аналогічних граматичних форм):


"MakingtheCIMandSMGSlegallyinteroperable. - Правова взаємодія ЦІМ і СМГС".


Або, наприклад:


"To eliminate practical difficulties in hand ling claims for CIM / SMG Straffic, acommon CIM / SMG Sform al report form was drawn up and the hand ling process (for claims for compensation) organised in such away that customers only have one contact point [38, c.99].

Для усунення труднощів, що виникають при подачі претензій за накладною ЦІМ / СМГС, була розроблена єдина форма для вимог про компенсацію, подавши яку клієнти мають одну "контактну точку" (не потрібно звертатися у всі інстанції)".


Наведемо приклад прийому дослівного перекладу.


"The International Rail Transport Committee (CIT) is an association of some 200 railway undertakings and shipping companies which provide international passenger and / or freight services.120 organisations are members in their own right, 80 organisations are linked indirectly by being members of CIT associate members. The CIT is an association under Swiss law (Article 60 et seq. ZGB [Swiss Code of Civil Law]) and is based in Bern.

Міжнародний комітет залізничного транспорту (ЦІТ) є асоціацією близько 200 залізничних підприємств і поромних компаній, які забезпечують міжнародні пасажирські перевезення та / або надають фрахтові послуги.120 організацій - повноправні учасники, 80 організацій пов'язані з ЦІТ побічно і мають статус спостерігачів. ЦІТ згідно швейцарському законодавству є асоціацією (стаття 60 та ін ZGB [Цивільного кодексу Швейцарії]) і знаходився в Берні".


Ще ряд прикладів дослівного перекладу:


"The association's costs are paid by members, each member paying a subscription which is proportional to the level of his international passenger and / or freight traffic. Each full member of the CIT has one vote, and voting rights are therefore independent of the amount paid as a subscription.

Всі витрати в сумі сплачуються членами ЦІТ, кожен член сплачує членський внесок, сума якого пропорційна обсягу його міжнародних перевезень пасажирів та / або вантажів. Кожен повноправний член ЦІТ має один голос і право голосу не залежить від суми сплаченого членського внеску ".


"EuropeanCommission" - "Європейська Комісія".


Також по тексту перекладу використано прийом транскрипції:"COTIF" - "КОТІФ", "CIT" - "ЦІТ". Виходячи з наведених прикладів перекладацьких рішень частіше за все використовуються прийоми компенсації і описового перекладу. Рідше - прийоми дослівного перекладу і транскрипції.


.2 Національно-обумовлена когнітивна синонімія термінів у галузі транспортних систем


Питання синонімії завжди знаходилися у полі зору лінгвістів. Їх цікавість до питань синонімії обумовлена зв'язком розвитку паралельних імен з когнітивними процесами. Слід, однак, підкреслити, що проблеми синонімії понять в загальновживаної і спеціальної лексики розрізняються. Згідно «Тлумачного перекладознавча словника» Л.Л. Нелюбіна, синоніми - це

. Слова близькі або тотожні за своїм значенням, що виражають одне і те ж поняття, але різняться або відтінками, або стилістичним забарвленням, або тим і іншим; як правило, належать до однієї і тієї ж частини мови і виступають як взаємозамінні елементи висловлювання.

. Слова однієї і тієї ж частини мови, які мають повністю або частково збіжні лексичні значення.

. Слова настільки близькі за значенням, що їх правильне вживання вимагає точного знання їх семантичних відтінків і стилістичних властивостей».

Як випливає з цього, в загальновживаній лексиці йдеться про різні, хоча і близькі за змістом слова. Причому тут синонімія, яка є одним з найбільш виразних стилістичних засобів, розглядається як позитивне явище. Відмінне від цього розуміння проблеми еквівалентності значення існує в спеціальній лексиці, оскільки наукова мова призначена, насамперед, для точної передачі інформації, а не для досягнення стилістичних ефектів Незважаючи на численні дослідження природи синонімії, в термінознавстві відсутнє єдине розуміння цього явища. Про це свідчать і існуючі для позначення синонімії терміни: "синонімія", "дублетність", "еквівалентність", "варіантність" поряд з неоднозначністю їх трактування. Так, термін "дублетність" запропонований фахівцями, вказує на абсолютно різний характер синонімії в загальновживаній і спеціальній лексиці.Як відомо, на відміну від загальновживаної лексики, в термінології стилістична нейтральність розглядається багатьма термінознавцями як важлива властивість терміна. У разі ж невеликої розбіжності значення слів, мова може йти про різні наукові поняття, а отже, і про терміни. Якщо ж терміни позначають одне і те ж поняття, вони еквівалентні за значенням, тобто є дублетами. Під дублетами (триплетами і т. д.) зазвичай розуміються слова, які об'єднуються особливою термінологічної співвіднесеністю з одним і тим же науковим об'єктом. При цьому співвідносяться вони не як слова, а лише внаслідок неможливості виявити суттєву різницю в позначених ними об'єктах.

Прихильники нормативного підходу в термінології вважають, що присутність термінів-дублетів в термінологічній системі нічим не виправдана, оскільки наявність декількох термінів, що позначають одне і те ж наукове поняття, тільки порушує «закон знака» і тим самим ускладнює мову науки. На рубежі XX-XXI століть з розвитком термінознавства змінюються і погляди вчених на термінологічну синонімію. У сучасних термінологічних роботах синонімія розглядається як продукт мовного розвитку, що свідчить про розвинений характер метамови науки, оскільки в термінології синоніми, називаючи одне і те ж поняття, можуть виділяти різні його сторони, що важливо для наукового процесу (С.В. Гриньов, В.М. Лейчик, В.А. Татаринов, В.Ф. Новодранова, С.Д. Шелов, Л.М. Алексєєва, Ю.В. Сложенікіна, Л.А. Манерко та ін.) Як зазначає В.А. Татаринов, «визначення синонімів на металінгвістичному рівні як одиниць корелюють у смисловому відношенні, але розрізняються периферійної семантикою яка до речі відбиває сутність термінологічної синоніммії». Очевидно, що якщо синонімічні терміни дають можливість або мають на меті виявити різні сторони або аспекти предмета, то їх поява і вживання стає не тільки виправданим, але і необхідним для розвитку наукової думки. Визнаючи наявність синонімії в термінології, термінознавці разом з тим по-різному трактують терміни «синонім», «варіант» і «дублет».

Так, В.М. Лейчик вважає, що варіантність терміна - це специфічна реалізація загальної теорії варіантності, яка виявляється як у мові в цілому, так і в окремих його різновидах. При цьому в термінології має місце змістовна, формальна, функціональна і стилістична варіантність. Аналогічних поглядів дотримується і Ю.В. Сложенікіна, яка вважає, що фундаментальною і загальною властивістю мови є варіантність, а синонімія являє собою одну з можливих форм її реалізації. Систематизуючи синонімічні відносини, С.В. Грінев підрозділяє рівнозначні терміни на терміни-синоніми та еквіваленти. Абсолютні синоніми, в свою чергу, поділяються ним на варіанти, отримані варіацією форми терміна, і дублети - абсолютні синоніми з різною формою.

Згідно К.Я. Авербуху, в якості варіантів терміна можуть розглядатися тільки абсолютні синоніми (дублети), а також синоніми та омоніми по сигніфікату. На думку ж В.А. Татарінова, синонім (і варіант) в термінології - далеко не дублет, а активний мовний засіб фіксації нового погляду на предмет думки і при виділенні синонімів слід виходити з наступної трихотомії: формально-структурні варіанти, ономасіологічні варіанти і синоніми. Як можна бачити, розбіг думок досить широкий, при цьому термінознавці сходяться в тому, що синонімія - це неминучий продукт розвитку термінології. Поділяючи точку зору багатьох вчених на те, що термінологічна синонімія являє собою правомірну якість терміносистем, що випливає з процесу постійного розвитку науки і техніки, ми вважаємо, що антропоцентризм сучасної лінгвістики, її спрямованість на людський інтелект дозволяє по-новому поглянути на деякі аспекти синонімічних відносин в термінології.

Визнання взаємозв'язку мови і мислення в рамках антропоцентричного підходу виявляється надзвичайно важливим при аналізі синонімів, що з'явилися в результаті використання різних термінів для позначення одного і того ж денотата фахівцями, які живуть в різних країнах, але говорять на одній національній мові. У даному випадку мова йде про англомовні рівнозначні терміни, які використовуються британськими та американськими фахівцями-залізничниками. Такого роду синоніми прийнято розглядати як ареальні, або як метадіалектні. В основу першої класифікації покладено географічний фактор. Друга заснована на тому, що джерелом семантичної рівнозначності виступають метадіалекти різних наукових шкіл. Потрібно визнати, що при існуючих підходах поза увагою залишається той факт, що рівнозначні терміни являють собою результат термінотворчості вчених різних національностей, і, отже, є відображенням національного світобачення і пізнання. Різні народи по-різному сприймають і членують навколишню дійсність, що обумовлено специфічністю умов життя тієї чи іншої нації. Очевидно, що, хоча британці та американці говорять на одній мові - англійській, національне бачення світу у них різне, оскільки це нації з різною культурою, історичним досвідом, літературою та мистецтвом. Саме тому логічно говорити про те, що національні відмінності в картині світу знаходять відображення не тільки в загальнолітературній і загальновживаній мові (свідченням цього є існування Британського, Американського і Австралійського варіантів англійської мови), але і в мові для спеціальних цілей. Досліджуючи галузеву термінологію можна виявити, що поряд із загальним для англійців і американців термінологічним пластом в ній функціонують і унікальні терміни, які відображають національно-специфічне бачення світу. На наш погляд, недооцінка такого важливого чинника як національна картина світу лежить в основі різного роду комунікативних утруднень. Як показав аналіз англомовної галузевої термінології, рівнозначні терміни нерідко з'являються в ній саме через те, що англійці й американці по-різному категоризирують дійсність. Оскільки синоніми виникають в результаті дивергенції, обумовленої національними особливостями бачення світу, їх можна назвати національно-когнітивними синонімами. Розглянемо, наприклад, існуючі в англомовній термінології рівнозначні терміни "point" і "switch", що позначають стрілку. Перший з них використовується у Великобританії, другий - в США. Назвавши пристрій "point", англійці підкреслили його загострену форму (також вчинили і українці, позначивши його як "стрілка"). Американці ж терміном "switch" вказали на призначення пристрою - переклад рухомого складу з однієї колії на іншу. Спочатку управління кожної стрілкою чи світлофором здійснювалося вручну механічним способом, згодом з'явилися блокпости для управління блокувальними пристроями (світлофорами і семафорами) на певній ділянці залізниці. У британській термінології «блокпост» отримав назву "signal box", так як, на думку англійців, будівля блокпоста за формою нагадувала коробку.

В американців ж будівля блокпосту викликало асоціацію з вежею, що породило термін "signal tower", який згодом скоротився до "tower". Як можна бачити, і британський і американський терміни є метафорами, однак, в їх основі лежать різні асоціації, що відображають відмінності в національних картинах світу. Різна категоризація дійсності американцями і англійцями привела до появи національно-когнітивних синонімів для позначення допоміжного локомотива у хвості поїзда: "banker" (Br) і "pusher" (US). Якщо британський термін вказує на те, що допоміжний локомотив застосовується при подоланні важким складом крутих схилів (bank), то його американський синонім "pusher" (штовхач) - на характер виконуваної роботи (локомотив тягне поїзд). До національно-когнітивним синонімів можна віднести також британські та американські терміни, що позначають деякі типи вагонів. Так, наприклад, поняття «вантажний вагон» виражається в американській термінології терміном «freight car», а його британським еквівалентом виступає термін «wagon». Самими простими типами вантажних вагонів, які першими з'явилися на залізницях різних країн і експлуатуються до цього дня, є «піввагон» і «критий вагон». Дані типи вантажних вагонів у Великобританії називаються «open wagon» і «covered wagon». У США ж використовуються терміни «box car» (критий вагон) і «gondola car» (напіввагон). Як можна бачити, англійці акцентують увагу на наявності або відсутності у вагона даху (covered, open wagon), в той час як американці звертають увагу на форму вагона (box, gondola), причому позначають дані поняття термінами метафорами. Прикладом різного світобачення є і національно-когнітивні синоніми «fishplate» і «joint bar». Рейкове стикове скріплення в Британській термінології позначається метафорою «fishplate». Саме так у 1847 р. назвав свій винахід Вільям Бріджес Адам, побачивши у формі рейкової накладки схожість з рибою. Американці ж, спочатку позичіли не тільки винахід, але і термін, згодом замінили британську метафору, віддавши перевагу конструкції, що з'єднує рейки між собою, семантично прозорим терміном «joint bar», так як скріплення для стиків виконані у формі пласких накладок.

Очевидно, що національно-когнітивні синоніми відбивають освоєння людиною об'єктивного світу через призму життєвого досвіду, світогляду, історичного періоду розвитку нації, представником якого він є. Слід підкреслити, що когнітивний підхід цікавий і з точки зору зіставлення синонімічних відносин у двох різних галузевих термінологіях: українській та англомовній, оскільки він дозволяє виявити особливості осмислення синонімії термінів у типологічно різних мовах. Зрозуміло, що наявність національних синонімів є особливістю англомовної термінології залізничного транспорту, так як для появи подібного роду синонімів вукраїнській термінології не було об'єктивних причин: вона (термінологія) створювалася одним народом з притаманним йому світорозумінням, системою предметних значень і когнітивними схемами. В англомовній термінології поряд з термінами, які функціонують виключно в межах однієї національної термінології (британської або американської), існує і широкий пласт термінів, що є загальним як для британців, так і для американців.

Одним із проявів синонімічних відносин в загальному «ядрі» термінології є наявність синонімів, які можна визначити як денотатні. Будь-яке наукове явище або об'єкт характеризується безліччю властивостей, сторін і якостей. Оскільки кожне явище можна розглядати з різних сторін, воно може отримувати різні позначення при спільності денотата. Так, наприклад, поняття «білий шум» виражається в англомовній термінології термінами «flat noise» і «white noise». Термін «flat noise» робить акцент на рівному спектрі шуму, назва ж «white noise» отримана від білого світла, що містять електромагнітні хвилі частот всього видимого діапазону електромагнітного випромінювання. Прикладом денотатних синонімів є терміни «half-way gate» і «short-arm gate», які виділяють різні сторони даного типу шлагбаума. Перший термін аспектує ширина шосе, яка перекривається шлагбаумом (half-way), в той час як другий звертає увагу на укорочену довжину бруса, тобто на конструктивну особливість шлагбаума.

Існує цілий ряд синонімів для позначення понять «плавкий запобіжник» - «fuse», «fuse cutout», «safety cutout». При цьому термін «fuse» відзначає плавкий характер запобіжника, його синонім «fuse cutout» вказує не тільки цю характеристику, але і те, як спрацьовує пристрій - перериває подачу струму (cutout), термін «safety cutout» підкреслює, що припинення подачі струму виробляється для забезпечення безпеки, при цьому опускається характеристика плавкості. Як показав аналіз матеріалу, денотатна синонімія характерна і для української галузевої термінології. Так, для позначення близько розташованих один від іншого криволінійних ділянок залізничної колії фахівці в нашій країні використовують два рівнозначних терміна - залежні криві і суміжні криві. У терміні суміжні криві увагу зосереджено на розташуванні ділянок по відношенню одна до одної, а його синонімічно залежні криві підкреслюють, що кожна з ділянок впливає на умови руху по суміжній. На залізниці існує цілий комплекс пристроїв для електропостачання рухомого складу. Електричний струм до поїзда може надходити або по рейці, яка називається контактною рейкою або по третій рейці, або системою дротів, які називаються контактної підвіскою або повітряної підвіскою. Терміни контактна рейка і контактна підвіска дають уявлення про основні функції пристроїв: підведення струму до електропоїзду та здійснення контакту з струмоприймачами. Термін повітряна підвіска акцентує повітряний спосіб живлення струмом, тобто по дротах. Терміном третя рейка позначається інший тип рейки у порівнянні з двома ходовими рейками. До денотатних синонімів можна віднести і терміни база екіпажу і колісна база, що позначають відстані між осями колісних пар екіпажу локомотива або вагона. При цьому термін база екіпажу характеризує поздовжні розміри екіпажної частини локомотива, а термін колісна база показує, де саме вимірюється відстань. Поряд з денотатними синонімами функціонують і терміни з різною формою, що мають тотожне значення, але не аспектують різні боки денотата, тобто термінологічні дублети. В англомовній термінології дублетність часто виникає через використання в термінотворчості численних синонімів, існуючих в загальновживаній або загальнолітературній мові. Наприклад,


«Ground connection» - «earth connection»; «far end» - «distant end»; «double-way traffic» - «each-way traffic» - «two-way traffic» - «either direction traffic»; «exit signal »-« leave signal »;« pulling capacity »-« hauling capacity»[39, c.260].

Інша картина спостерігається в українській термінології, де до дублетних нерідко призводить паралельне використання споконвічного терміна і запозиченого іншомовного, наприклад:


думкар - вагон самоскид; фідер - живильний провід; конвертор - перетворювач; фрикції - тертя; трансмісія - передача; ресивер - приймач; крип - повзучість; крос - схрещування проводів; адгезія - зчеплення; метчер - згода пристрій.


Дослідження матеріалу показало, що у галузевій термінології широко поширене і варіювання форми термінів. При цьому з'ясувалося, що в англомовній та українській термінології переважають різні типи варіантів. Так, в українській термінології формально-структурні варіанти зустрічаються вкрай рідко: блокпост - блок-пост (графічний варіант), буксування - буксування, тунель - тунель (фонетико-графічні). В англомовній ж термінології формально-структурне варіювання представлене широко. Однією з причин цього є те, що в англійській мові спостерігається прихильність до утворення лексичних одиниць за принципом нестійкого словоскладання. Терміни, утворені цим способом, нерідко функціонують у різній формі: або як одне слово, або у вигляді двох окремих слів, зустрічається також дефісне написання: «feed-end rectifier» - «feed end rectifier»; «air-brake system» - «air-brake system»; «three-aspect signal» - «three aspect signal»; «signalbox»-«signal box». Ще однією причиною наявності великого числа формально-структурних варіантів в англомовній термінології є розбіжність в орфографії і вимові прийнятими в Британському і Американському англійському: «signalling» (Br.) - «signaling» (US); «dialling» (Br.) - «dialing» (US); «armour» (Br.) - «armor»(US); «switching centre» (Br.) - «switching center» (US); «network control programme» (Br.) - «network - control program» (US); «axle centring» (Br.) - «axle centering» (US).

Дисбаланс »між українською і англомовною термінологією проявляється і на рівні словотворчих варіантів. Так, якщо для англомовної термінології характерна велика кількість варіантів, що відрізняються словотворчими афіксами: «derailment» - «derailing»; «oscillatory circuit» - «oscillating circuit»; «compensating circuit» - «compensation circuit»; «lock bolt» - «locking bolt»; «call on aspect» - «calling on aspect»; «break» - «breakage»; «derivation circuit» - «derived circuit», то в українській термінології подібний тип варіювання зустрічається рідко: магнітний підвіс - магнітне підвішування; автозчіплення - автозчіпка. В той же час аналіз матеріалу виявив в українській термінології велику кількість синтаксичних варіантів, в основі яких лежить заміна залежного слова в термінологічному словосполученні і, отже, синтаксична позиція слова: парк вагонів - вагонний парк; візок локомотива - локомотивний візок; рама вагона - вагонна рама; рейкове скріплення - скріплення рейки; антикорозійний захист - захист від корозії. Полілексемні терміни, що відрізняються синтаксичною моделлю, широко поширені також і в англомовній термінології, що обумовлено структурно-типологічною своєрідністю синтаксису англійської мови, що полягає в її аналітизмі: «direction relay» - «relay of direction»; «basic transposition section» - «basic section of transposition»; «automatic control switch» - «switch of automatic control»; «trainidentification control» - «control of train identification». Як відомо, для наукової мови, особливо у науково-технічній сфері, характерна компресія багатокомпонентних одиниць спеціальної лексики, яка спрямована на оптимізацію наукової комунікації. Дослідження матеріалу показало, що компресія широко використовується як в українській галузевій термінології, так і англомовній, що призводить до появи великої кількості рівнозначних термінів, представлених повним і коротким варіантами. При цьому в процесі аналізу з'ясувалося, що одним з найпоширеніших способів утворення коротких варіантів термінів у термінології залізничного транспорту є аббревіація, і перш за все, її ініціальний тип - акроніми. Слід підкреслити, що і українці, і англійці акронімні варіанти використовують головним чином в таких областях залізничного транспорту, як автоматика, телемеханіка і телекомунікація: ДЦ (диспетчерська централізація); САУТ (система автоматичного управління гальмуванням); АСУДП (автоматизована система управління рухом поїздів); АЛС (автоматична локомотивна сигналізація); АТС (автоматична телефонна станція); АРС (автоматичне регулювання швидкості); PBX (Private Branch Exchange); CTC (Centralized Traffic Control); UTP (Unshielded Twisted Pair); SDM (Space Division Multiplexing); SDH (Synchronous Digital Hierarchy; GSM (Global System for mobile Communication); ATP (Automatic Train Protection); ACS (Automatic Cab Signalling).Аналіз залізничної термінології виявив і наявність «гібридних» абревіатурних варіантів, утворених поєднанням абревіатури і нескороченого слова або словосполучення. До подібних гібридних варіантів можна віднести, наприклад: канал ОС (канал зворотного зв'язку); плоска АР (плоска антенна решітка); НЧ підсилювач (низькочастотний підсилювач); CTC selector (centralized traffic control selector); dc track circuit (direct current track circuit); RF choke (radio frequency choke). Звернення до матеріалу показало, що в обох досліджуваних термінологіях також широко використовуються еліптичні варіанти, утворені в результаті опускання малоінформативного елемента в полілексемном терміні: сортувальна гірка - гірка; брівка шляху - брівка; вагон-дефектоскоп - дефектоскоп; вагон-рефрижератор - рефрижератор; графік руху поїздів - графік руху; легкогорючі вантажі - горючі вантажі; broken stone ballast - stone ballast; cotton covered cable - cotton cable; flashing light indication - flashing indication; switch position indication - switch indication; carrier frequency circuit - carrier circuit; intermittent train control - intermittent control. В літературі існує думка, що синонімія характерна головним чином для початкового періоду розвитку термінології. Аналіз як української, так і англомовної термінології залізничного транспорту показав, що синонімічні відносини властиві галузевій термінології на всьому протязі її існування - від етапу зародження галузі на початку 19 століття до наших днів. Очевидно, щосинонімія являє собою явище, властиве науці. І можна погодитися з В.А. Татаріновим, що чим вище рівень розвитку наукової думки, чим невичерпніше постає перед дослідником реальна дійсність, тим різноманітніше вона знаходить своє вираження в мовних формах.


2.3 Метафоричні моделі як спосіб репрезентації технічних термінів транспортної тематики


Значна частина технічних термінів являє собою вербалізований результат когнітивної діяльності фахівців транспорту на основі семантичного переосмислення на базі вже існуючих номінативних одиниць загальновживаної мови, серед яких значне місце займають метафоричні перенесення. Метафори (грец. ???????? - перенесення) представляють особливого роду схеми, за якими людина думає і діє, і вони закладені вже в самій понятійній системі людини. З точки зору когнітивного напрямку метафора - це основна ментальна операція, яка об'єднує дві понятійні сфери і створює можливість використання когнітивної структури джерела та когнітивної структури цілі при концептуалізації нової сфери (мети). Перенос знань з однієї змістовної області в іншу лежить в основі смислової подібності, яка, на думку прихильників когнітивного підходу, відіграє головну роль у наших повсякденних семантичних висновках, і з цієї точки зору метафора - це прояв аналогових можливостей людського мислення, їх мовне відображення. Якщо виходити з даних міркувань, то ми можемо сказати, що більшість предметів і явищ, присутніх в технічній картині світу набуває на ментальному рівні знакову співвіднесеність з іншими предметами і явищами. У підмові «залізниця» нами зафіксовані такі метафоричні моделі: антропонімічні, артефактні, зоологічні, фітонімічні, ландшафтні та геометричні. Можливі також антропоартефактні, антрополадшафтні метафоричні моделі. Антропонімічні: 'Ковзуна', 'повзун' - людина, що володіє легкою, безшумною ходою і той, хто повзає або повзає -і деталь механізму, ковзає взад і вперед в прямолінійному напрямі = 'Gleitstück'. 'Шукач' - той, хто зайнятий пошуками і термін 'шукач' - деталь моторного гайковерта, що виявляє при русі механізму гайку, необхідну для з'єднання рейок зі шпалою = 'Drehwähler'. 'Підошва' і 'тарілка' - ступня і посуд круглої форми - і 'підошовна тарілка' (деталь механізму, що служить термітному зварюванню рейок) = 'Sohlenteller' - антропо-артефактна метафора. Метафорична концептуалізація терміна знаходить яскраве втілення і в таких спеціальних мовних виразах як 'поганий бігун' і 'хороший бігун' = 'Schlechtläufer' und 'Gutläufer', характеризують ходові якості вантажного вагона. У номінації даних термінів учений-інженер оперував загальновживаним словом 'бігун' = 'Läufer', що експліцірується в словнику С.І. Ожегова, як спортсмена, що займається бігом, а також взагалі того, хто біжить або добре бігає. У перерахованих вище термінах спостерігається повна тотожність переносних номінацій спеціальних мовних одиниць. Так, наприклад, 'рамну рейку' - дві зовнішні нерухомі рейки і два внутрішніх рухомих вістряка в стрілочному переводі у формі рами, що дозволяють переклад поїзда з однієї колії на іншу, в німецькій мові називається 'Backenschiene', що в перекладі означає 'щековой рейок'. Термін 'болванка' (заготівля для виробів, відлитий у форму злиток металу) = 'Block' - злиток, заготівля з твердого матеріалу, використовуваного для подальшої переробки - в українській мові антропонімічна метафоризація, у німецькій мові - артефактна. Слово 'Болванка' у другому значенні, за словником С.І. Ожегова, означає теж що і 'бовдур', тобто 'Неук', 'тупиця', а для його формування як особистості, адекватної суспільству, необхідні цілеспрямовані дії: виховання і навчання. Метафоричний перенос здійснений по асоціації. Однак у багатьох термінів-метафор ці ознаки переносу важко розпізнаються. Артефактна: 'Корито' = 'Trog' - 1) велика довгаста відкрита посудина для прання і для інших домашніх потреб, 2) 'корито' = 'Trog' - 'робоча камера'; 'барабан' = 'Trommel' - ударний мембранний музичний інструмент у вигляді циліндра, зверху і знизу обтягнутого шкірою і 'барабан' = 'Trommel' - 'робочий циліндр' (двигуна, поршня). 'Полотно' - тканина і термін 'полотно' залізниці - дорожній насип, підстава для укладання рейкового шляху. У німецькій мові цей термін концептуалізується як антропонімічна метафора 'Bahnkörper' і в буквальному перекладі означає 'тіло залізниці'. Німецьке слово 'Spale', що означало в ср.-в.-н. 'Сходинки сходів' лягло в основу сучасного терміна 'шпали', тому можна сказати, що на якомусь рівні вони ототожнили: сходинки і поперечно укладені дерев'яні бруски і т.д. Метафоричне осмислення терміна простежується і в такий невеликій, але дуже важливій кріпильній рейковій деталі як 'милиця' = 'Stab'. Так називається чотиригранний штир, за допомогою якого кріплять рейки до шпал. Як не термін 'милиця' - це пристрій для опори при ходьбі, палиця,що роздвоюється догори з поперечними опорами для рук і пахви, а 'Stab' - 'палиця': довга, кругла, гладка палиця з загостреним кінцем, служить як опора при ходьбі [5, 6]. 'Krücke', тим не менш, в метафоризації даного терміну має місце повний збіг понять, так як в обох випадках мова йде про пристрої для опори при ходьбі та ін.

Важливість прообразної, моделюючої ролі метафори, що дає поштовх розвитку думки і наводить дослідника на нові аналогії, відзначається багатьма дослідниками галузевих термінології і визнається факт наявності великої кількості метафоричних найменувань у науці. Досліджувана нами підмова «залізниці» дозволяє стверджувати: метафора є невід'ємною частиною номінації технічних артефактів. Більш того, метафорична номінація артефактів, створюючи фрагменти технічної мовної картини, заповнює весь простір, охоплюючи всі об'єкти навколишнього технічної реальності. У свідомості вченого-інженера домінує метафоричний порядок номінації створюваних ним артефактів, тому метафоричний перенос в технічній підмові слід розглядати як універсальний когнітивний механізм освоєння технічної картини світу.



РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


3.1 Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища


Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на забезпечення працездатності людини в процесі праці [40, c.2].

Робота перекладача проводиться на компютері на кафедрі НТУ ХПІ.

За класифікатором небезпечних та шкідливих виробничих факторів: ГОСТ 12.0.003-74 [41, c.23], при виконанні роботи за комп'ютером, на людину впливають небезпечні та шкідливі для здоров'я та життєдіяльності фактори, приведені в таблиці 4.1.


Таблиця 4.1

Перелік небезпечних і шкідливих факторів ГОСТ 12.0.003-74

Найменування факторуДжерелоХарактер впливуНормовані значенняФізичні фактори1. Підвищений рівень шуму і вібраціїСистема освітлення, вентиляційна система, друкувальні приладиЗагальне стомленняL= 50 дБА2. Підвищена іонізація повітря робочої зониРентгенівське випромінювання комп'ютераПорушення обміну речовинКількість іонів в 1 смЗ повітря: позитивних іонів ф. = 1500. ..3000, негативних іонів ф = 3000...50003. Небезпечна напруга в електричній мережіЕлектрична мережаУраження електричним струмомІ = 0,6т U= 380/7204. Підвищений потенціал статистичної електрикиДіелектрична поверхня комп'ютераУраження електричним шумомЕ = 20 кв/м5. Рентгенівське випромінюванняКомп'ютерПорушення обміну речовинНа відстані 5 см від екрана рівень випромінювання не повинно перевищувати 100мкР/рік6. Електромангітне випромінюванняКомп'ютерПорушення обміну речовинНа відстані 5 см від екрана рівень випромінювання не повинно перевищувати 100мкР/рік7. Ультрафіолетове випромінюванняКомп'ютерПорушення обміну речовинЩільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10 Вт/мХімічні1. Виробничий пилСтатична електрика накопичена в електричній поверхні комп'ютераУраження слизової оболонки носоглоткиГПК = 4 мг/мЗНервово-психологічні перевантаження1 .Напруга роботиВідповідальність, труднощі виробничого завданняНапруга на ЦНС, загальне фізіологічне стомленняКатегорія роботи: напруженаЕлектромагнітні умови1. Яскравість екрануЕкран комп'ютераСтомлення зорових аналізаторівВ=100кд/м2. Контрастність зображення ліній тлаЕкран комп'ютераСтомлення зорових аналізаторівЦо=(ВфВо)/Вф=0,9 Вф- яскравість фону;Во - яскравість об'єкту.

.2 Метеорологічні умови


.2.1 Виробнича санітарія

По енерговитратах організму перевірка виконання роботи з перекладу відноситься до категорії 16 (легкої), тому що робота виконується сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги, підняття та перенесення ваги (витрата енергії при виконанні роботи до 150 ккал/ рік роботи ).

Робота перекладачем на кафедрі відноситься до легких фізичних робіт, але характеризується напруженою розумовою діяльністю, тому, керуючись ГОСТ 12.1.005-88 [42, c. 54] застосовують оптимальний температурний режим, вологість, швидкість повітря для даного приміщання, які наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Значення оптимальних параметрів мікроклімату в робочій зоні

Період рокуКатегорія робіт по енерговитратахТемпература, CВідносна вологість, %Швидкість руху повітря, м/сДопустиміХолоднийЛегка 1620-24750,2ТеплийЛегка 1621-28650,1 - 0,3

Значення надлишку тепла не перевищують 23 Дж/м. Для підтримки в приміщенні даного температурного режиму відповідно до вимоги СНІП 2.04.05-91 [43, c.12] є централізоване опалення (загальне парове), природна вентиляція (через відкривання вікон відбувається перепад тиску) і кондиціонери, які працюють на холод чи обігрів в залежності від пори року.


.2.2 Освітлення

Для забезпечення нормального освітлення застосовується природне, штучне і змішане освітлення, що нормуються СНІП П-4-79 [44, c.32].

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне і штучне освітлення, а також сполучене, котре нормується санітарними нормами та правилами СНІП П-4-79.

Природне освітлення в даному приміщені виконується бокове. Нормативне значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) для споруд, розташованих у 4 поясі світлового клімату визначається за формулою:


еІун = ештс


де є н - нормативна величина КПО розташованих у 3 поясі світлового клімату (складає 2%);

с - коефіцієнт сонячного клімату, с = 0,7 (вікна виходять на південь);

т - коефіцієнт світлового клімату, т = 0,9%.

Таким чином, одержуємо:

еІУн = 0,7*0,9*2 = 1,26%.


КПО =1,26%

У вечірній час використовується штучне освітлення.

При роботі з ПЕОМ розряд зорових робіт - III, високої точності, із мінімальним розміром об'єкту розрізнення 0,3-0,5 мм; підрозряд зорових робіт - Б, згідно зі Сніп ІІ-4-79.

Вприміщенні освітлення комбіноване в 1000 лк і загальне - 500 лк.

Як джерела штучного світла використовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енергоекономічні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, а також енергозберігаючі лампи.

Розрахунок загального штучного освітлення

Мета розрахунку загального освітлення - визначення кількості світильників, яка необхідна для забезпечення мінімальної нормованої освітленості ( Emin) та потужності освітлюваної установки, необхідних для забезпечення в приміщенні нормованої освітленості.

Кількість світильників визначається за методом коефіцієнту використання світлового потоку:

= Emin*K*S*Z/Фл*n*?,

Фл = Emin*K*S*Z/N*n* ?,


Де Фл-світловийпотік;min - мінімальнанормованаосвітленість;

К - коефіцієнт запасу;освітлювана площа, м2

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності освітленості);

N- кількість світильників;

n- кількість ламп у світильнику;

? - коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці.

Потужність освітлюваної установки визначається за формулою :

= n*N*Pi


де Pi- потужність, що споживається однією лампою, Вт

В якості кількісної характеристики освітленості прийнята найменша освітленість робочої поверхні Emin, яка залежить від розряду зорових робіт, фону та контрасту обєкта із фоном, а також системи освітлення. Для точних робіт III розряду Emin= 300-500 лк.

Коефіцієнт запасу враховує запиленість приміщення, зниження світлового потоку ламп в процесі експлуатації. Для адміністративно-конторських приміщень К= 1,1.

Коефіцієнт мінімальної освітленості характеризує нерівномірність освітлення. В найбільшому ступені залежить від відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти (L/h). При розташуванні світильників в ряд, якщо витримане співвідношення L/h, для люмінесцентних ламп рекомендується приймати Z= 1,1.

Для визначення коефіцієнту використання світлового потоку n знаходять індекс приміщення i та коефіцієнти відображення поверхонь приміщення: стелі рп, стін рс, підлоги рр.

Для світлих адміністративно-конторських приміщень:


pп = 70%, рс= 50%, рр= 30%, .


Індекс приміщення визначається за формулою:

= A*B/h* ( A+B),


де A, B, h- довжина, ширина та розрахункова висота( висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м.


р= H-hзв - hр


де H- геометрична висота приміщення, м;зв -звис світильника (hзв= 0,2…0,8);р - висота робочої поверхні ( hр= 0,8…1,0м).

Виходячи з даних про приміщення, проводиться розрахунок індексу приміщення:

довжина А= 4 м;

ширина В = 2 м;

висота Н= 3, 6 м;

hр= 0,8 м;

hзв = 0,1м;

i= 0,59.

Виходячи з типу світильника ЛСПО, показників індексу приміщення і = 0, 59 та коефіцієнтів відображення поверхонь приміщення: рп= 70%, рс= 50%, рр= 30%, коефіцієнт використаня світлового потоку дорівнює n= 49%.

Світловий потік люмінесцентної лампи ЛБ 40-2 дорівнює: Фл= 2850 лм.

Кількість світильників, необхідних для забезпечення мінімальної нормованої освітленості:

= 3 шт.


Потужність освітлювальної установки дорівнює:


Р= 2*3*40= 240 Вт.


Виходячи з розрахунків, можна зробити висновок, що для забезпечення нормованої освітленості в приміщенні відділу збуту площею 15 м2 із загальним штучним освітленням необхідно 3 люмінесцентні світильники типу ЛБ 40-2 загальною потужністю освітлювальної установки 240 Вт.


.2.3 Шум та вібрація

Причинами шуму при роботі перекладача виступають вентилятори, принтер, ксерокс, сканер та інші електричні прилади.

Рівень шуму на робочому місці (за комп'ютером) не перевищує 65 дБА, згідно з ГОСТ 12.1.003-83 [46, c.23]. Під час роботи на принтері він перевищує норму у 2-3 рази. Зниження шуму досягається за рахунок використання сучасного малошумового обладнання (сучасних компютерів, принтерів, сканерів тощо), використання звукопоглинаючих матеріалів при облицюванні приміщення, різноманітних звукопоглинаючих приладів (прокладок під принтер) та окрім того раціональним плануванням робочого місця, а також видалення принтера та дисководів від менеджера.

Згідно ГОСТ 12.1.012-90 [47, c.21], вібрація за способом передачі на людину поділяється на загальну та локальну. У виробничому процесі даного підприємства спостерігається лише локальна вібрація, джерелом якої виступають процесори ЕОМ, ксерокс та принтер.


3.2.4 Статична електрика

За ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення відділу компютерний клас згідно з ПУЕ-2002 [48, c.54], відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки.

У приміщенні виконані наступні заходи щодо захисту людей від поразки електричним струмом:

захисне заземлення - заземляються системний блок і захисний екран дисплея;

частини устаткування і дроту, що знаходяться під напругою, надійно захищені і розташовані в недоступних місцях;

Для зниження статичної електрики робиться антистатичне покриття підлоги.


3.2.5 Електромагнітні поля. Випромінювання від екрану ПЕОМ

В приміщенні кабінету є один комп'ютер. Головним джерелом електромагнітного випромінювання у приміщенні є електронно-променеві трубки (ЕЛТ) моніторів комп'ютерів.

Згідно з НПАОП 0.00-0.31-99, потужність експозиційної дози не повинна перевищувати 100 мкр/ч. Щоб захистити користувачів ПЕОМ від випромінювання, безпека забезпечується за допомогою спеціального затемненого скла, розташованого на екранах. Припустимий рівень напруженості електростатичних полів повинен бути не більше 20 кВ, відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 [49, c.84]. Щоб запобігти утворенню статичної електрики в приміщенні встановленні нейтралізатори й зволожувачі повітря, підлога має антистатичне покриття.


3.2.6 Радіаційне випромінювання, іонізуюче випромінювання

Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та

іншими джерелами іонізуючих випромінювань ОСП-72/80 розроблені відповідно до основ законодавства про охорону здоров'я та з урахуванням Норм радіаційної безпеки НРБ-76/87 і регламентують основні вимоги по забезпеченню радіаційної безпеки.


.3 Безпечне ведення робіт


Організація електробезпеки на робочому місці.

Основну небезпеку для працюючих у відділі перекладачів становить робота на ПЕОМ, підвищена напруга електромережі та електричне обладнання, в тому числі - ПЕОМ.

Проводки є однофазними користувачами електроструму, що споживається від перемінного струму напругою 380/220 В, частотою 50 Гц, потужністю 2,5 КВт/щд, від мережі із глухозаземленою нейтраллю. За способом захисту людини від ураження електричним струмом ЕОМ повинна відповідати першому класу захисту згідно ГОСТ 12.1.030-81, [50, c.64].

Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин забезпечують конструктивні, схемно-конструктивні та експлуатаційні заходи захисту.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом приміщення відділу збуту відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки, - згідно з ПУЕ-2002.

Згідно ГОСТ 12.2.007.0 - 75 [51, c.25] рівень захисту відноситься до І рівня. До класу І повинні вноситися вироби, що мають принаймні робочу ізоляцію та елемент для заземлення. У випадку, якщо виріб класу І має проведення для приєднання до джерела живлення, це проведення повинне мати заземлюючу жилу та вилку із заземлюючим контактом.


3.4 Пожежна безпека


Причинами пожеж у приміщенні є несправність електропроводки та електрообладнання, коротке замикання в мережі, збереження горючих матеріалів (паперу), блискавка та інше. В якості профілактичних заходів з попередження причин пожеж використовується постійний контроль за станом електричної проводки та сполучних проводів, збереження паперу у сейфах або у вигляді електронних носіїв.

П'ятиповерхова будівля за категорією вибухо- та пожежної небезпеки відноситься до категорії В - пожежонебезпечна, тому що там маються тверді легко запалювальні матеріали (дерев'яні меблі, паперова документація, ізоляція) та можливі джерела запалювання, згідно з ОНТП 10-90 [52, c.75]. Виходячи з категорії пожежонебезпечних споруд, ступінь вогнестійкості конструкції споруди - II, згідно ДБН В 1.1-7-02. Клас обладнання П-Па ПУЄ-2002.

Згідно ГОСТ 12.1.004-91 [53, c.38] пожежна небезпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту та організаційно-технічними заходами.

У системі запобігання передбачені наступні заходи:

автоматичне тушіння пожеж;

контроль та профілактика ізоляції;

наявність плавких запобіжників в устаткуванні;

захист споруди від блискавок.

Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення ІІ-ІІ а, з урахуванням кількості грозових годин на рік - 20 годин, встановлюється III категорія захисту від блискавок;

Вибір ступеню захисту оболонок комп'ютера проводиться у відповідності з класом пожежонебезпечної зони приміщення ІІ-ІІ, а ДСанПін 3.3.2-007-98 - не нижче ІР-44 для електроустановок та ІР-2Х для світильників.

Система пожежного захисту передбачає наступні заходи:

система автоматичної пожежної сигналізації, оснащена димовими сигналізаторами;

приміщення, оснащене вуглекислотними вогнегасниками ОУ-2;

для вдалої евакуації персоналу двері приміщення мають наступні розміри:

ширина не менше 1,5 м;

висота не менше 2,0 м.

Ширина кордону 1,8 м. Робоче приміщення повинне мати два виходи. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинно перевищувати 100 м.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій та плакатів, засобів наглядної агітації. Обов'язковим є наявність плану евакуації.

.5 Охорона навколишнього середовища


Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» був прийнятий 25 червня 1991 року. Закон визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища. Задача закону полягає в регулюванні відносин в області охорони природи, використанні і відтворенні природних ресурсів, забезпеченні екологічної безпеки, попередженні і ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської та іншої діяльності людини, збереженні природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів і інших природних об'єктів.

При масовому використанні моніторів і комп'ютерів не можна не враховувати їхній вплив на навколишнє середовище на всіх стадіях: при виготовленні, експлуатації і після закінчення їхнього терміну служби. Сьогодні діють екологічні стандарти, що визначають вимоги до виробництва і матеріалів, використовуваним у конструкції приладів. Вони не повинні містити фреонів (що несуть непоправний збиток природі), хлоридів, бромідів (В87750) ТСО 95.

У стандартах ТСО 99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея і ртуті в батарейках. Апарати, тара і документація повинні допускати нетоксичну переробку після використання. Міжнародні стандарти, починаючи з ТСО 92, включають вимоги зниженого споживання й обмеження припустимих рівнів потужності, споживаних у неактивному режимі.

Таким чином, у даному розділі було розглянуто загальні питання охорони праці та навколишнього середовища, визначено різноманітні шкідливі фактори, які впливають на перекладача при роботі за компютером. Було визначено норми природного та штучного освітлення, шуму та вібрації, електромагнітного та іонізуючого випромінювання. Розглянуто питання організації електробезпеки та пожежної безпеки на робочому місці.

РОЗДІЛ 4. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА


Згідно Закону України «Про Цивільну оборону України» від 03.02.93 (стаття 1) цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

У даному розділі дипломної роботи розглянуто тему: дії населення і правила поведінки при аваріях на атомно-енергетичних установах.

Актуальність теми та її звязок з цивільною обороною полягає в тому, що з розвитком цивілізації потреба у енергії зростає, тому повсюди будується усе більше атомних електростанцій. Жодна людина не забезпечена від аварій на таких установах, а їхні наслідки є жахливими. Тому кожна людина має знати, як вона мусить діяти у випадку аварії на атомно-енергетичних установах, щоб зберегти своє та чуже життя.

При аваріях на підприємствах атомної промисловості з викидом у зовнішнє середовище радіоактивних продуктів може бути радіоактивне зараження за межами території станції. Це призведе до опромінення населення і забруднення навколишнього середовища вище допустимого рівня, встановленого для нормальної роботи АЕС. При отриманні сигналу про аварію на АЕС робоча зміна ховається у сховищах, а населення - у захисних спорудах. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, береться запас їжі, води, предметів першої необхідності. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих приміщеннях, то потрібно провести герметизацію: прикрити тканиною вікна, у будинках з пічним опаленням перекрити труби. Слід пам'ятати, що дози опромінення значно менші під час перебування людей у різних будинках і спорудах [54, c.38].

На зараженій місцевості потрібно поводитись дуже обережно: використовувати засоби індивідуального захисту, не ходити без потреби по вулиці. При виході зі сховища необхідно вдягати засоби індивідуального захисту органів дихання й шкіри. Режим поведінки людей на місцевості, зараженій радіонуклідами, їх трудова діяльність, час перебування у сховищах, укриття та інші питання вирішують органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО. Проводиться медична профілактика населення шляхом прийому протирадіаційних препаратів до і після опромінення [54, c.74].

У зв'язку з тим, що територія в радіусі 30 км підлягає тривалому радіоактивному зараженню, основним засобом захисту є евакуація. В першу чергу евакуйовуються діти дошкільного віку. В цьому разі збірні евакопункти не створюються, а евакуація проводиться безпосередньо від будинків. Евакуація проводиться на автомашинах і пішки у два етапи. На першому етапі людей підвозять транспортом до контрольно-перевірного пункту і висаджують там. На другому етапі евакуйовані проходять дозиметричний контроль, медичний огляд, при необхідності санітарну обробку і чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення.

Основним шляхом проникнення радіоактивних речовин в організм є органи дихання, травлення, шкіра. При проведенні ліквідації використовують протигази, респіратори, костюми Л-1. Одягати і знімати їх дозволяється тільки у спеціально відведених місцях. Після закінчення робіт необхідно пройти дозиметричний контроль для визначення ступеня ураження засобів індивідуального захисту, шкіри, потім пройти санітарну обробку. На ураженій території заборонено їсти, пити, лежати і сидіти на землі [54, c.96].

У результаті аварії на ЧАЕС виникло радіоактивне забруднення величезної території країни (Київська, Житомирська, Чернігівська, Волинська і Черкаська області), що, окрім онкологічних, призвело до комплексу різноманітних захворювань під назвою «чорнобильський синдром». Це різноманітні психоматичні захворювання, прискорення старіння і смерть. З цим явищем зіткнулись також японці після Хіросіми і Нагасакі.

Для попередження чи зменшення впливу на організм радіоактивних речовин необхідно:

·максимально обмежити перебування на відкритій території, при виході з приміщення використовувати підручні засоби індивідуального захисту (респіратор, пов'язка, плащ, гумові чоботи);

·під час перебування на відкритій території не роздягатися, не сідати на землю, не курити;

·перед тим, як увійти в приміщення, взуття помити водою або витерти вологою ганчіркою, одяг почистити вологою щіткою;

·суворо дотримуватись правил особистої гігієни;

·в усіх приміщеннях, підготовлених для перебування людей, щоденно проводити вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;

·приймати їжу тільки у закритих приміщеннях, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі і полоскати рот 0,5-процентним розчином питної соди;

·воду вживати тільки з перевірених джерел, а продукти харчування - придбані через торговельну мережу;

·сільськогосподарські продукти індивідуальних господарств, особливо молоко, зелень, овочі та фрукти, вживати в їжу тільки за рекомендацією органів охорони здоров'я;

·не купатися у відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення;

·не збирати у лісі ягоди, гриби і квіти [55, c.382].

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути захворювання променевою хворобою.

Медичний захист населення, котре мешкає в районі розташування АЕС, складає важливу частину цілого комплексу захисних заходів, котрі реалізуються штабами та службами ЦО у випадку виникнення радіаційно небезпечної аварії на такій станції. Основною метою таких заходів є зведення до мінімуму кількості опромінених людей та доз їх опромінення, зумовленого знаходженням на радіаційно забрудненій території. Заходи щодо захисту населення плануються та реалізуються на підставі закону України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" для використання в роботі з питань ЦО та НС за №54/09-1 від 24. 02. 98 р. Планування вказаних заходів здійснюється органами управління ЦО згідно з вимогами "Типового змісту плану заходів по захисту населення у випадку загальної радіаційної аварії на АЕС".

Основні заходи при організації медичної допомоги ураженим включають:

·проведення заходів протирадіаційного захисту;

·надання в максимально короткі строки першої медичної допомоги;

·організація евакуації уражених з забрудненої зони;

·проведення санітарної обробки уражених та дезактивація їх одягу та взуття;

·максимальне наближення до місця аварії формувань ЕМД, що надають першу медичну допомогу;

·організація спеціалізованої медичної допомоги [55, c.84].

Згідно з планом захисту населення розробляється "План медичного забезпечення населення у випадку загальної аварії на атомній станції", в якому більш детально висвітлюються завдання місцевих сил цивільної оборони, відповідальність посадових осіб та порядок взаємодії з іншими службами, органами управління ЦО, медично-санітарною частиною, яка забезпечує АЕС.

У випадку виникнення загальної аварії на АЕС, основними заходами місцевих сил цивільної оборони є:

участь в контролі за рівнями радіації на місцевості;

порядок видачі хворим та персоналу медичних закладів ЗІЗ та використання ПРУ;

організація санітарного нагляду за радіаційною безпекою різних груп населення, а також осіб, шо приймають участь у ліквідації наслідків аварій на АЕС;

організація медичного обстеження населення, яке зазнало дію іонізуючого випромінювання та диспансерний нагляд за ними;

загальні санітарно-гігієнічні та протиепідеміологічні заходи [55, c.61].

З усіх заходів, які здійснюють місцеві сили цивільної оборони стосовно населення, яке зазнало дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на АЕС, найбільш важливим в початковий період є йодна профілактика, яка є достатньо ефективним методом захисту щитовидної залози від дії радіаційних ізотопів, що надходять в організм людини інгаляційним шляхом. Також на допомогу приходять природні захисники. До цих речовин належать: листя чаю, виноград, чорна смородина, чорноплідна горобина, обліпиха, банани, лимони, фініки, грейпфрути, гранати; з овочів - шпинат, брюссельська і цвітна капуста, боби, петрушка. Для того, щоб радіонукліди не засвоювались організмом, потрібно постійно вживати продукти, які містять пектин, зокрема яблука. Насіння соняшнику належить до групи радіозахисних продуктів. Багаті на біорегулятори морські продукти, дуже корисний мед і свіжі фруктові соки [55, c.93].

Таким чином, у розділі розглянуто правила поводження у випадку аварії на АЕС, як потрібно діяти при евакуації з місця аварії та як необхідно поводитися під час перебування на радіоактивно зараженій території. Пояснено, як саме можна попередити або знизити вплив радіоактивних речовин на організм людини, які заходи включає в себе медична допомога ураженим та як саме при таких аваріях мають діяти місцеві сили цивільної оборони. Тільки завдяки знанню правил поведінки при екстремальних ситуаціях, аваріях та катастрофах людина зможе врятувати своє та чуже життя.



ВИСНОВКИ


Науковий текст - це текст, який характеризується тим, що в ньому знання предмета є більш важливим, чим знання мови, що, насамперед, повинне поширюватися на знання спеціальних термінів. Характерними рисами науково-технічного стилю є його інформативність (змістовність), логічність (строга послідовність, чіткий зв'язок між основною ідеєю й деталями), точність і об'єктивність, ясність й зрозумілість.

У результаті дослідження науково-технічного тексту можна зробити висновок що, основною стилістичною рисою такого тексту є точний і чіткий виклад матеріалу при повній відсутності виразних елементів, які надають мові емоційну насиченість. У науковій літературі майже не зустрічаються метафори, метонімічні транспозиції та інші стилістичні фігури, які широко використовуються в художніх творах.

Основними вимогами, яким повинен відповідати науково-технічний переклад, є:

-точність - всі положення, які тлумачаться в оригіналі, повинні бути викладені в перекладі;

-стислість - всі положення оригіналу повинні бути викладені стисло і лаконічно;

ясність - стислість і лаконічність мови перекладу не повинні заважати викладу лексики, її розумінню;

літературність - текст перекладу повинен задовольняти загальноприйнятим нормам літературної мови, без вживання синтаксичних конструкцій мови оригіналу.

Переклад науково-технічного тексту повинен вірно передавати зміст оригіналу у формі, по можливості близької до форми оригіналу. Відступи повинні бути виправдані особливостями української мови, вимогами стилю. Переклад в цілому не повинен бути ні буквальним, ні вільним переказом оригіналу, хоча елементи того чи іншого обов'язково присутні. Важливо не допускати втрати суттєвої інформації оригіналу.

Аналіз як української, так і англомовної термінології залізничного транспорту показав, що синонімічні відносини властиві галузевої термінології на всьому протязі її існування - від етапу зародження галузі на початку 19 століття до наших днів. Очевидно, що синонімія являє собою явище, властиве науці. Досліджувана нами підмова «транспортної термінології» дозволяє стверджувати: метафора є невід'ємною частиною номінації технічних артефактів. Більш того, метафорична номінація артефактів, створюючи фрагменти технічної мовної картини, заповнює весь простір, охоплюючи всі об'єкти навколишнього технічної реальності. У свідомості ученого інженера домінує метафоричний порядок номінації створюваних ним артефактів, тому метафоричний перенос в технічній підмові слід розглядати як універсальний когнітивний механізм освоєння технічної картини світу.



СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ


1.Разинкина Н.М. Функциональная стилистика. - М.: Высшая школа, 1989. - 180с.

2.Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистический очерк). - М., 1968 - 225с.

3.Комиссаров В.Н.Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб.для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высшая школа, 1990. - 253с.

4.I.C. Peden. IEEE TransactionsnandPropagation - vol. 36, November, IEEE. - NJ: IEEE Antennas and Propagation society, 1988.-1660p.

5.Проблеми української термінології // Вісник Львівського національного університету Львівська політехніка. - №453. - Львів, 2002. - С.183.

6.Пумпянский А.Л. Введение в практику перевода научной и технической литературы на английский язык. - М.: Наука, 1965. - 304с.

.Балонєва О.О. Особливості перекладу англійської науково-технічної літератури. - Житомир: Житомирський державний університет, 2004. - 25с.

.Глушкова К.А. Вставочные конструкции в научном стиле (на материале английского и русского языков)// Научно- тематический сборник, выпуск 4. - Владивосток: ДВГУ, 1973. - 315c.

.Ванников, Ю.В. Основные терминологические аспекты переводческой деятельности [Текст] / Ю.В. Ванников - М.: Международные отношения, 1984. - 257с.

.Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках. / Под ред. Швейцера А.Д. - М.: Высшая школа, 2004. - 320с.

.Скороходько Э.Ф. Вопросы перевода английской технической литературы (перевод терминов). - Киев: Изд-во Киевского университета, 1963. -91с.

.Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб.для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.

.Ткачева Л.Б. Перевод английской научно-технической литературы. - Омск: Омский гос. техн. ун-т, 2003. - 139 с.

14.Циткина О.Л. Переклад наукових термiнiв. - К., 2004.

15.Карабан В.I. Переклад англiйськоi науковоi та технiчноi лiтератури. - Винниця: Нова книга, 2004р. - 576 c.

.Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. - М.: ВШ. 1989 - 126 с.

.Мушніна Олена Олександрівна. Граматичні особливості українського перекладу англомовної науково-технічної та художньої прози: дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2006.

18.Швейцер, А.Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты [Текст] / А.Д. Швейцер. - М.: Наука, 1988. - 236 с.

19.Пумпянский А.Л. Лексические закономерности научной и технической литературы. Англо-русские эквиваленты. - Калининград: 1980.

20.Пумпянский, А.Л. Чтение и перевод английской научной и технической литературы. Лексика. Грамматика. Фонетика [Текст] / А.Л. Пумпянский. - М.: Наука, 1962. - 303 с.

21.Техническая документация <#"justify">22.Рябцева Н.К. Научная речь на английском языке. Руководство по научному изложению. Словарь оборотов и сочетаемости общенаучной лексики. Новый словарь-справочник активного типа (на английском языке). -М.: 2002.

23.Стрелковский Г.М., Латышев Л.К. Научно-технический перевод. -М.: Просвещение, 1980.

24.А.В. Клименко.Ремесло перевода. - Восток-Запад, АСТ, 2007. - 640с.

25.Ванников Ю.В. Типы научно-технических текстов и их лингвистические особенности. - М.: Наука, 1985. - 197с.

26.Навчально-методичний посібник для вивчення англійської мови. - К.: КНЕУ, 2001. - 248с.

27.Алексєєва І.С. Професійне навчання перекладача. - СПб.: Інститут іноземних мов, 2000.

28.Брандес М.П., Провоторова В.І. Предпереводческій аналіз тексту. - М.: НВІ-тезауруса, 2001.

.Бреус Є.В. Основи теорії і практики перекладу з російської мови на англійську: Навчальний пособіе.2-е изд., Испр. і доп. - М.: УРАО, 2000.

.Виноградов В.В. Мова художніх творів. "Питання мовознавства", №5, 1954.

.Гальперин І.Р. Нариси зі стилістики англійської мови. - М.: Видавництво літератури на іноземних мовах., 1958.

.Комісарів В.Н. Сучасне перекладознавство. Курс лекцій. - М.: ЕТС, 1999.

33.Комісарів В.Н. Теорія перекладу. Лінгвістичні аспекти. - М.: Вища школа, 1990.

34.Рецкер Я.И. Навчальний посібник з перекладу з англійської мови на російську. - М.: Державні центральні курси заочного навчання іноземних мов, 1981.Словники

35.Російський гуманітарний енциклопедичний словник. - М.: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, 2002 (розміщений на сайті www.yandex.ru <#"justify">39.Ocrans Acronyms. A Dictionary of Abriviations and Acronyms Used in Scientific and Technical Writing. Routladge and Kegan Paul. - London: Boston and Henley, 1980. - 369p.

40.Закон України «Про охорону праці» - від 21.11.02. - 24 с.

41.ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные фактори. Классификация. -Введ. 01.01.76. - 43 с.

.ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89. - 73 с.

.СниП 2.04.05-91 Нормы проэктирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. -М: Стройиздат, 1991 г. - 87 с.

.СниП 11-4-79. Естесственное и искуственное освещение. Нормы проэктирования. - М. Строиздат, 1980, - 110 с. - 63 с.

.ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум общие требования безопасности -Введен 01.07.89. - 123 с.

.ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. Введен 01.07.91. - 58 с.

.ПУЭ- 2002.Правила устройства электроустановки. - 69 с.

.ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатическое поле. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля. - 74 с.

.ГОСТ 12.1.030-81*.ССБТ Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление - Введен 01.07.82. Изменен 1987. - 86 с.

.ГОСТ 12.2.0070-75 ССБТ Изделия электротехнические. Общие требования безопасности . - 64 с.

.ОНТП 10-90 Технические нормы проэктирования зданий и сооружений.

.ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожежна безпека. Общие требования. - 243 с.

53.Джигирей В.С., Житецький В.Л. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Львів, «Джерело», 2000. - 473 с.

.Морозов О.М. Основи БЖД. Посібник. - К., «Ранок», 2001. - 385 с.

55.Воронцова Н.Т. Цивільний захист. - К., «Либідь», 2005. - 493 с.



ДОДАТОК А


Переклад деяких термінів транспортної тематики


·Act of God - стихійне лихо, обставина непереборної сили, форс-мажор

·Advice of dispatch / Advice of shipment - повідомлення про відправлення / повідомлення про відвантаження

·Air transport - повітряний транспорт

·Air waybill - авіанакладна, повітряна накладна

·Assessment - of the dutiable value визначення вартості, оподатковуваної митом

·Average bond - аварійна гарантія, аварійний бонд, аварійна підписка

·Bill of Lading (B / L) - коносамент

·Bonded warehouse - митний склад

·Box rate - ставка фрахту за контейнер

·Break bulk agent - агент по деконсолідаціі і розподілу збірних відправок

·Broker брокер - агент-посередник

·Brokerage - -брокерська комісія, куртаж

·Cargo insurance - страхування карго або страхування морських вантажів

·Carriage paid - перевезення оплачено

·Carrier - перевізник

·Cartage - автотранспортне перевезення чи вартість автотранспортного перевезення

·Cash on delivery (COD) - накладний платіж, сплата при доставці

·Certificate of origin - сертифікат походження

·Cession - передача прав, цесія

·Chamber of Commerce - торгова палата

·Charge / Load - вантажити

·Charges collect - витрати підлягають оплаті вантажоодержувачем

·Charges for consignee's account - витрати за рахунок вантажоодержувача

·Charges prepaid - заздалегідь оплачені витрати

·Charter party чартер, - чартер-партія, договір морського перевезення

·Claim претензія, - рекламація, позов, вимога

·Combined transport - змішане перевезення, перевезення кількома видами транспорту

·Combined Transport Operator (CTO) - оператор змішаного перевезення Commercial practice - торгова практика, узанси

·Commodities - товари

·Complete delivery - завершена поставка

·Conference terms - -конференціальние умови

·Congestion surcharge - надбавка до фрахту у зв'язку зі скупченням суден у порту

·Consignee - вантажоодержувач

·Consignment вантаж, - -партія товару, відправка; консигнація

·Consignment note - транспортна накладна

·Consolidator - експедитор

·Consular invoice - консульська фактура

·Container transport - контейнерне перевезення

·Contents - вміст

·Contract договір, - угода, контракт

·Costs and risks for consignee - вартість і ризики, що відносяться до одержувача

·Country of destination - країна призначення


ДОДАТОК Б


Переклад словосполучень (термінів) зі словом "certificate"


·voting certificate -відкріпне посвідчення

·acceptance certificate - акт прийому-здачі робіт

·acceptance test certificate - акт приймальних випробувань

·accompanying certificate - супровідний паспорт

·accreditation certificate - атестат акредитації

·agreement certificate - сертифікат відповідності

·air operator certificate - сертифікат експлуатанта, свідоцтво авіаційного користувача

·aircraft operator's certificate - свідоцтво експлуатанта повітряного судна

·aircraft registration certificate - реєстраційне посвідчення повітряного судна

·airworthiness certificate - сертифікат придатності

·assay certificate - сертифікат випробувань

·certificate - довідка про стан рахунку

·bank interest certificate - процентний сертифікат

·trust certificate - сертифікат вагонної трастової компанії

·carbon emissions certificates - сертифікати на викид вуглекислого газу

·certificate attestation - документальне підтвердження

·certificate of completion - акт виконаних робіт

·certificate of compliance for the prevention of pollution by garbage - сертифікат відповідності правилам запобігання забрудненню із суден

·certificate of compliance - сертифікат відповідності (постачальника, продукції вимогам, напр. стандартів), атестат постачальника


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» Факультет ІФ Ка

Больше работ по теме:

КОНТАКТНЫЙ EMAIL: [email protected]

Скачать реферат © 2017 | Пользовательское соглашение

Скачать      Реферат

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОМОЩЬ СТУДЕНТАМ