Особливості міжособистісних взаємовідносин в колективі молодших школярів

Особливості міжособистісних взаємовідносин в колективі молодших школярів

Стрілець Альона

Вивчення людських відносин, що стало за твердженням видних учених, «проблемою століття», є для психології ключовою проблемою. Велике значення і актуальності набуває вивчення дитини в системі її відносин з однолітками, адже молодший шкільний вік - особливо відповідальний період у вихованні. Він є віком становлення особистості дитини. У цей час у спілкуванні дитини з однолітками виникають досить складні взаємини, які істотно впливають на розвиток особистості. Спілкування з однолітками відіграє найважливішу роль в житті молодшого школяра. Воно є умовою формування суспільних якостей особистості дитини, прояв і розвиток початкових колективних взаємин дітей. Тому проблема міжособистісних відносин - одна з найважливіших проблем нашого часу. Вона з кожним роком привертає все більшу увагу дослідників у нас і за кордоном і є по суті, ключовою проблемою соціальної психології, що вивчає різноманітні об'єднання людей - так звані групи. Як відомо, потреба дитини в спілкуванні з однолітками виникає пізніше, ніж його потреба в спілкуванні з дорослими. А створює найбільш сприятливі умови правильного виховання і розвитку, саме колектив однолітків, у який дитина потрапляє в школі. Ці відносини і зв'язки вже представляють відносно стійку систему, в якій кожна дитина в силу тих чи інших причин займає визначене місце. Серед них досить важливу роль грають як особистісні якості дитини, різні його навички та вміння, так і рівень спілкування і взаємин у групі. Вчителеві відкриваються додаткові можливості активно використовувати ці відносини в навчально-виховних цілях, зокрема для стимулювання психічного розвитку дитини через публічне схвалення і присутності товаришів його вчинків і досягнень, через змагання з однолітками, через багато інших дії і ситуації, що зачіпають соціальний престиж дитини. Важливість спілкування і взаємодії між учнями молодшого шкільного віку досліджували такі автори: І. Бех, Б.В. Бучківська, Б.С. Волков, М.С. Каган, А.В. Мудрик та ін. Існує багато методів , за допомогою яких у психології вивчаються людські взаємини. З них можна відібрати декілька достатньо надійних - таких, які дають різносторонню і цінну інформацію про положення даної людини в системі міжособових відносин у малій групі.

Для проведення експерименту були використані: метод соціометрії і проектна методика "Що мені подобається в школі?" (Н.Г. Лусканова). Соціометрія - метод, який вже традиційно використовується у вітчизняній психології при вивченні міжособистісних відносин в малій групі. Цей метод був уперше запропонований американським психологом і психіатром Дж. Морено для визначення характерних особливостей і оптимізації міжособових стосунків в групі.

Основними принципами соціометрії є довірчість і конфіденційність результатів, які виходять в результаті цього методу.

Етапи проведення соціометричного методу :

I Проведення підготовчої бесіди (необхідно настроїти випробовуваних на співпрацю). Випробовуваним пропонуються питання наступного змісту :

. З ким би ти хотів сидіти за однією партою?

. З ким би ти хотів грати в одній команді?

. Кого б ти запросив на свій день народження?

. З ким ти дружиш?

Випробовуваним пропонується вказати свої ініціали.

II Складання соціометричної матриці.

Підведення підсумків соціометричного дослідження (визначення соціометричного статусу кожного члена групи, коефіцієнт благополуччя стосунків в групі, коефіцієнт оптимальності стосунків, коефіцієнт " ізольованості", коефіцієнт взаємних виборів). Призначення методики "Що мені подобається в школі? " полягає у виявленні міжособистісних відносин в групі дітей, тобто виявляється тенденція, як часто під заданим знаком питання діти розуміють саме спілкування з друзями, з іншими дітьми, як часто діти малюють спільні ігри.

.Невідповідність вказаній темі;

. Переважання інших мотивів, наприклад, навчання.

. Прояв дитячого негативізму. Дитина відмовляється малювати на цю тему, а малює те, що йому подобається.

. Діти малюють ігри, ігрову кімнату, іграшки.

. Діти малюють друзів.

Останні критерії безпосередньо торкаються нашої проблеми дослідження, показують на значущість міжособових стосунків для групи однолітків і для кожного її члена окремо.

Таким чином, представлені методи виявляють:

внутрішньогрупові зв'язки,

систему взаємовідносин,

систему спілкування,

значить, і структуру міжособових стосунків в групах однолітків, у тому числі в колективі молодших школярів.

Дослідження проводилося на базі Срібнянської ЗОШ I і III ступенів. Участь у дослідженні приймали 15 учнів IV-го класу. Воно включало три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. На констатувальному етапі, за допомогою вище наведених методів, виявили рівень міжособистісних взаємовідносин учнів у класі. Він був не досить високий. На формувальному етапі проводилися навчальні бесіди, виховні години, рольові та сюжетні ігри, спеціальні вправи та завдання спрямовані на виховання міжособистісних відносин учнів у колективі. На контрольному етапі знову дослідили рівень міжособистісних стосунків школярів. Як результат, сталися певні зміни, які видно на наступних графіках:

Отже, за результатами дослідження ми бачимо, що рівень міжособистісних взаємовідносин учнів 4 класу значно покращився.

Поведінка учителя виступає регулятором міжособистісного спілкування з дітьми. На своєму прикладі він учить культурі емоційного самовираження, бо невиправдане порушення дистанції обертається безцеремонністю, неповагою партнера. Стосунки, в які вступає учитель з учнями, характеризуються «взаємозараженням». Як лідер педагогічної взаємодії, він заражає їх не лише інтересом до науки, настроєм захоплюючого пошуку істини, але і радістю спілкування, доброзичливістю. У свою чергу своїми емоційними реакціями школярі здатні підняти або понизити його життєвий тонус. Як взаємодіюча сторона, педагог потребує емоційної підтримки. Настрій, з яким він покидає клас, можна розглядати не лише як суб'єктивний, але і як об'єктивний показник успішності педагогічної взаємодії. Не можна не погодитися з наступним висновком В.А.Караковского: "Як квітка обертається до сонця, так і дитина обертається до того, від кого виходить світло, тепло і добрий інтерес. Бути такою людиною - професійний обов'язок педагога". На основі проведеного дослідження можна розробити методичні поради вчителю щодо виховання міжособистісних відносин:

. Створення сприятливого психологічного клімату у колективі молодших школярів. міжособистісний взаємовідносини колектив

. Організація і проведення спільної роботи в системі «вчитель - діти - батьки».

. В міжособистісному спілкуванні відбувається найбільш природний і невимушений розвиток взаємовідносин, їх вияв і реалізація. Пропоновані вправи допоможуть позбутися негативних проявів у поведінці дітей та розвивати їхні комунікативні вміння:

Дзеркало. Група дітей грає. Одна дитина зображує когось із групи. Дзеркало вказує, кого зображувала дитина. (Гра корисна для пасивних не впевнених у собі, мовчазних дітей. Допомагає розкритися, почуватися розкутіше.)

Літаки. Суть гри полягає в тому, що на сконструйованих власними руками паперових літаках діти пишуть побажання, хто кому хоче. Воно має стосуватися конкретної особи. По команді запускають літаки адресатам. (Гра - добрий діагностичний показник взаємовідносин дітей у групі (класі), справляє у вираженні доброзичливого ставлення до ровесників, вчить виявляти і приймати знаки уваги.)

.Гра має велике значення для дитини. У грі існує обєктивна свобода для дитини. Тут діти мають змогу самостійно без дорослих розподіляти ролі, контролювати один одного, стежити за точністю виконання, вести свій діалог. Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина ознайомлюється з великою кількістю почуттів і взаємовідносин, стосунків гри спілкування, вчиться розрізняти добро і зло. Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, одним з другим. Сюжетні та рольові ігри характеризуються тим, що охоплюють закономірності людської діяльності й спілкування. Ситуації такого спілкування спрямовані на розвиток умінь будувати взаємовідносини з носієм ідентичної ролі, обговорювати і вирішувати проблеми в межах загального соціального комплексу. Тому у навчально-виховному процесі слід обовязково використовувати ігри.

.Проведення різноманітних тестів на визначення особистих якостей (наприклад комунікабельності) у спілкуванні та аналіз їх.

.Активна виховна робота з даної теми.

Отже, дослідивши проблему вивчення міжособистісних відносин у колективі молодших школярів можна зробити висновок, що потрібно приділяти велику увагу вихованню міжособистісних відносин учнів з моменту приходу дітей до школи. Адже, шкільний клас - найважливіша група приналежності учня. Школяр вступає у певні особисті відносини з однолітками. Ці відносини ґрунтуються на відчутті симпатії і антипатії. Крім того, особистісні відносини можуть ґрунтуватися на спільності інтересів, думок, поглядів. Статус учня в системі особистісних відносин є для нього дуже значущим і робить сильний вплив на його поведінку і самосвідомість надалі. Відсутність близьких товаришів негативно позначається на емоційному стані учня, а несприятливе положення в класному колективі - одна з головних причин передчасного невдоволення дітей по відношенню до школи. Цією проблемою займалися багато вчених-педагогів раніше, проте вона і нині є актуальною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Бех І. Колектив як чинник створення унікальної ситуації виховання особистості// Директор школи. - 2002. - № 6. - С. 8-11.

Бучківська Б.В. Вплив дитячого колективу на особистість// Педагогіка і психологія. - 1999. - №4. - С. 142-149.

Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Академія, 2003. - 320 с.

Головаха Е.И. Психология человеческих взаимоотношений. - К.: Знание, 1999. - 189 с.

Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - М.: Наука, 1999. - 150 с.

Семиченко В.А. Психологія спілкування. - К.: Магістр-S, 1998. - 152 с.

Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих пед. закладів освіти. - К.: Академія, 2001. - 355 с.

Больше работ по теме: