Особливості касових систем роздрібної торгівлі

 

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. РЕЄСТРАТОРИ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

.1 Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

.2 Порядок застосування РРО

.3 Оформлення розрахункових документів при використанні РРО

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ КОМПЮТЕРНИХ КАСОВИХ СИСТЕМ

.1 Доступ до каси без касира

.2 Каса + компютер = ефективне торгове рішення

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ ЗА КОМПЮТЕРНОЮ КАСОВОЮ СИСТЕМОЮ

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

У сфері роздрібної торгівлі, як показує практика, вкладення фінансових коштів в POS системи значно впливає на розвиток і зростання бізнесу. Проте мало вкласти в них гроші - необхідно їх правильно підібрати. У цьому випадку вони виведуть Вас на новий рівень контролю над всіма торговими операціями, підвищуючи ефективність і збільшуючи прибуток. Неправильний вибір, навпаки, може з'явитися марною тратою Ваших грошей і нервових клітин.

Найпростіша POS система (від англ. мови Point of sales - точка продажу) складається з комп'ютера, грошового ящика, принтера чеків, монітора і пристрою введення, такого, як клавіатура або сканер. Завдяки комп'ютеру вона здатна створювати детальні звіти, які допоможуть Вам прийняти більш обґрунтовані бізнес-рішення. Це робить її більш ефективною, ніж простий реєстратор виручки. Перед покупкою системи Вам належить зробити вибір щодо апаратної частини. Ви хочете сенсорний або звичайний рідкокристалічний монітор, або, може бути, програмовану клавіатуру? Більшість представників різних сфер бізнесів в наші дні інтуїтивно вибирає сенсорні монітори. Контактний монітор дозволяє продавцю здійснювати операції без застосування клавіатури. Крім того, контактний монітор і POS-платформу можна об'єднувати в один моноблок - контактний термінал, що дозволяє оптимізувати площу робочого місця касира, а також візуально спростити інтерфейс вибору товару.

Для бізнесу, пов'язаного з роздрібною торгівлею, ключовим компонентом системи є сканер. Вибір сканера залежить від потоку покупців. Якщо у Вас зазвичай не більше 1-2 клієнтів біля каси, світлодіодні або лазерні сканери початкового рівня Вас цілком задовольнять. Великий стійкий потік покупців може зажадати більш точної детекції, яку можуть надати багатопроменеві або вбудовані сканери.

РОЗДІЛ 1. РЕЄСТРАТОРИ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

.1 Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

Вимоги щодо здійснення суб'єктами господарювання операцій з розрахунків у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено Законом N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Перед придбанням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), суб'єктам господарювання (далі - СГ) потрібно вивчити документацію щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності. Наприклад, у реєстраторах, призначених для використання при продажу ювелірних виробів або приймання платежів стільникового зв'язку, передбачено функцію обчислення податків за двома та більше податковими ставками (при проведенні таких розрахункових операцій обов'язково обчислюється не лише ПДВ, а й збір до Пенсійного фонду).

Згідно з чинним законодавством СГ надано право самостійно обирати РРО за ціною та за технічними умовами. При придбанні РРО слід обов'язково враховувати строк його служби - він не має перевищувати строку експлуатації, передбаченого технічною документацією. Тобто, якщо СГ придбав апарат, допустимі строки експлуатації якого вже вичерпано, орган ДПС його не зареєструє. Крім того, при виборі РРО необхідно також урахувати й строки реєстрації, встановлені Державним реєстром РРО.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції та який призначається для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. На території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО. При цьому конструкція й програмне забезпечення реєстратора мають відповідати конструкторсько-технологічній і програмній документації виробника [14, 139].

Місце реєстрації РРО. Порядком N 614 чітко визначено процедуру реєстрації РРО, відповідно до якої реєстрація та взяття на облік здійснюються в органі ДПС (податковій інспекції) за місцезнаходженням (місцем проживання) СГ. Це загальне правило для всіх суб'єктів. Реєстратори, які застосовуватимуться на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), а також резервні РРО мають бути зареєстровані відповідно до загальних правил, тобто за місцезнаходженням (місцем проживанням) такої особи.

Підприємства, що мають мережу відокремлених філій, яких взято на податковий облік у місцевих органах ДПС та які відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням цих філій.

Порядок реєстрації, опломбування й застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), згідно ст.7 Закону N 265/95-ВР встановлюється ДПА України.

Пунктом 2.3 Порядку N 614 для реєстрації РРО передбачено необхідність подання СГ письмової заяви (у довільній формі), у якій зазначається сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення), а також надання ним документів та їх копій, завірених підписом керівника та печаткою СГ - юридичної особи, а саме:

копії свідоцтва про державну реєстрацію СГ (якщо такий суб'єкт має в даному органі ДПС зареєстровані РРО чи книги обліку розрахункових операцій, то копію свідоцтва надавати не треба);

документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

паспорта (формуляра) на РРО;

дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею);

для реєстрації резервного РРО слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де використовуватиметься РРО. Під терміном "господарська одиниця" мається на увазі стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції;

для суб'єктів підприємницької діяльності (далі - СПД), що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу - ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності;

у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим СПД, - довідки про скасування реєстрації [8, 92].

Після подачі зазначених документів і звірення оригіналів з копіями оригінали цих документів повертаються платнику, а копії залишаються в органі ДПС. При отриманні повного пакета документів такі документи розглядаються та відповідна ДПІ приймає рішення щодо реєстрації РРО.

При ухваленні позитивного рішення СГ одержує довідку про резервування фіскального номера РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безкоштовно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання СПД усіх необхідних документів. Одночасно з реєстрацією РРО здійснюється реєстрація першої Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) на окрему господарську одиницю (депо, кондуктора тощо). Цій Книзі надається фіскальний номер. Узяття КОРО на облік в органах ДПС за місцем провадження господарської діяльності здійснюється при поданні СГ довідки про реєстрацію цієї Книги. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, а також відмітку в довідці про реєстрацію КОРО.

На цьому реєстрація РРО та КОРО закінчується й починається наступний етап - програмування та опломбування реєстратора.

Статтею 3 Закону N 265/95-ВР передбачено, що СГ зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Тому наступним етапом буде програмування РРО.

Згідно вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО реєстратор має формувати звіт про реалізовані товари за визначеними користувачем кодами товарів (послуг). Чек звіту про реалізовані товари (надані послуги) має додатково містити такі дані: підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки ПДВ; загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари; літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках; дату і час друкування чека звіту про реалізовані товари.

Програмування найменування товару до пам'яті РРО, як правило, здійснює фахівець центру сервісного обслуговування (далі - ЦСО). Для цього в РРО програмується весь асортимент товарів згідно з визначенням "найменування товару (послуги)" . Основною вимогою є те, що кожна цифра на клавіатурі РРО має відповідати певній літері алфавіту згідно з інструкцією до РРО. Тобто суть програмування найменування товару полягає в тому, що кожному товару присвоюється слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ. Таким чином, при продажу товару (наданні послуг) касир сканує штрихкод з цінника на товар або заносить вручну код товару (послуги) шляхом натискання певної кнопки на клавіатурі, а в касовому чеку автоматично відображатиметься найменування придбаного покупцем товару (послуги).

Крім найменування товарів (виду послуг) слід запрограмувати порядок розрахунку сум ПДВ. Пунктом 3.2 розділу третього Положення N 614 визначено, що РРО має забезпечувати друкування й видачу касового чека, який має містити такі обов'язкові реквізити:

назву господарської одиниці;

адресу господарської одиниці;

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ,; перед номером друкуються великі літери "ПН";

для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";

якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);

вартість одиниці виміру товару (послуги);

найменування товару (послуги);

літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";

для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";

порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) і час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери "ФН";

напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника [11, 84].

У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, документ не вважається розрахунковим.

Опломбування реєстратора здійснюється ЦСО, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту РРО.

Після того, як СГ отримав довідку від ДПІ про резервування фіскального номера на реєстратор, він обов'язково має звернутися до ЦСО і протягом п'яти робочих днів забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи, занесення фіскального номера РРО до фіскальної пам'яті, опломбування РРО. Якщо протягом зазначеного строку ці вимоги не будуть виконані або несвоєчасно виконані, довідка про резервування фіскального номера РРО вважатиметься недійсною.

Опломбування РРО може бути здійснено ЦСО і перед його реєстрацією. ЦСО має право опломбовувати лише ті моделі (модифікації) РРО, з постачальниками яких ним укладено відповідні договори. Разом із тим після перевірки відповідності конструкції та програмного забезпечення реєстратора документації виробника опломбування може здійснюватися уповноваженим представником органу ДПС.

Після закінчення робіт з введення реєстратора в експлуатацію представник ЦСО робить запис в експлуатаційних документах, видає довідку про опломбування реєстратора і заповнює у трьох примірниках акт введення його в експлуатацію. Один примірник акта залишається в ЦСО, другий і третій - надаються користувачу, один з яких разом з довідкою про опломбування передається користувачем до органу ДПС, де реєструється зазначений реєстратор.

Роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуються ЦСО у строк, що не перевищує три доби від дати його інформування користувачем про отримання довідки щодо резервування фіскального номера реєстратора. Відповідно до Закону N 265/95-ВР ЦСО має щороку проводити перевірку реєстраторів, які перебувають у ньому на технічному обслуговуванні, на відповідність програмній та конструкторсько-технологічній документації виробника, якщо такі реєстратори протягом року не підлягали ремонту.

При цьому ЦСО несе встановлену законодавством відповідальність за відповідність реєстратора, який перебуває на технічному обслуговуванні в такому центрі, програмній та конструкторсько-технологічній документації виробника. Також ЦСО зобов'язаний здійснювати діяльність з технічного обслуговування та ремонту РРО.

Реєстратор може перебувати в експлуатації протягом усього строку служби, i протягом усього строку поряд з РРО має бути журнал використання реєстратора. Якщо в експлуатаційній документації строк експлуатації не визначено, то він має становити 7 років з моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років з дати випуску.

Ще раз звертаємо увагу на обов'язковість взяття РРО на облік у податкових органах. Від повноти виконання процедури реєстрації залежить надання реєстратору статусу зареєстрованого.

Необізнаність або нехтування СГ нормами Закону N 265/95-ВР та наказу N 614 призводить до відповідних дій органів ДПС. Тому якщо СГ не пройшов всю процедуру реєстрації РРО, такі реєстратори вважаються незареєстрованими. А якщо при здійсненні розрахунків готівкою застосовується незареєстрований РРО, то це є порушенням вимог Закону N 265/95-ВР та тягне за собою відповідальність у вигляді накладення фінансових санкцій [7, 58].

компютерний касовий реєстратор розрахунковий

1.2 Порядок застосування РРО

Якщо СПД продає товари, роботи або послуги через РРО, то РРО застосовується тільки в тій господарській одиниці, назва і адреса якої вказані в реєстраційному свідоцтві, й у сфері діяльності, що відповідає передбаченій у Державному реєстрі для такого типу РРО. Перед початком використання РРО СПД зобовязаний забезпечити:

наявність поточної книги обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО);

місце для зберігання в господарській одиниці використаної книги ОРО та контрольних стрічок за три останні робочі дні;

наявність поточної розрахункової книжки (далі - РК);

місце для зберігання в господарській одиниці останньої РК, використаної під час ремонту РРО або відключення електроенергії;

можливість друкування РРО X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків при здійсненні перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу;

місце для зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного свідоцтва й останньої довідки про опломбування РРО або їх копій.

Є режими попереднього і поточного програмування. При попередньому програмуванні код, назва і вартість одиниці вимірювання товару (послуги) записуються в память РРО перед початком роботи. Під час реєстрації продажу товару (оплати послуги) касир на клавіатурі набирає тільки код товару і його кількість, всі інші дані РРО роздруковує автоматично. Такий режим роботи РРО називається роботою за фіксованою ціною.

При поточному програмуванні перед початком роботи в память реєстратора записується тільки найменування товару. Під час реєстрації продажу товару (оплати послуги) на клавіатурі набирається код товару, вартість одиниці вимірювання і кількість товару. Такий режим роботи РРО називається роботою за вільною ціною.

У процесі роботи РРО контрольна стрічка повинна друкуватися в єдиному робочому циклі з касовими чеками без повторного її використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека, якщо це передбачено технічними можливостями РРО [12, 102].

Реєстрація продажу товару (надання послуги) через РРО здійснюється одночасно з самою розрахунковою операцією. Розрахунковий документ (касовий чек) повинен видаватися покупцю не пізніше від закінчення розрахункової операції. Внесення або повернення готівки (наприклад, внесення розмінної монети на початку робочого дня, вилучення готівки в кінці робочого дня) з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій "службове внесення" і "службова видача", якщо таке внесення або видача не повязані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після роздрукування Z-звіту.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї тощо) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється як реєстрація відємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній памяті відємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача".

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару або рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 85 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, що безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті обовязково слід зазначити:

дані документа, що засвідчує особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

дані про товар (послугу);

суму виданих коштів;

номер, дату і час видачі розрахункового документа (касового чека), що підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Варто також, щоб в акті про видачу коштів підписався і отримувач (особа, яка подала касовий чек) грошових коштів у тому, що він отримав грошові кошти, і в тому, що він повернув товар у цілісному вигляді.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, покупець протягом 14 днів, не враховуючи дня купівлі, має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або якщо з інших причин він не може бути використаний за призначенням.

Акт складається також і при скасуванні помилково проведеної через РРО розрахункової операції або суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову розрахункову операцію (суму розрахунку) і реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів і акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються в бухгалтерію СПД і зберігаються протягом 3-х років. У разі відсутності в СПД такого відділу, як бухгалтерія, ці акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.

1.3 Оформлення розрахункових документів при використанні РРО

Документом, що підтверджує купівлю-продаж або повернення товару з використанням РРО, є фіскальний чек. Залежно від операції, яка виконується, він може бути двох видів:

фіскальний касовий чек на товари (послуги);

фіскальний касовий чек видачі грошових коштів.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТАК ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ КОМПЮТЕРНИХ КАСОВИХ СИСТЕМ

.1 Доступ до каси без касира

Попри те що криза не найкращим чином позначилася на торгівлі, чіткий облік операцій у цій сфері залишається не менш актуальним. Основні інструменти, що автоматизують такі операції, - спеціальне програмне забезпечення та реєстратори. Законодавство зобовязує субєктів підприємницької діяльності при продажу товарів та послуг здійснювати розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО). До них належать електронні касові апарати, електронні контрольно-касові реєстратори, компютерні касові системи, електронні таксометри й інші апарати, що фіксують операцію продажу. Залежно від складності реєстратори можна поділити на дві групи:

) контрольно-касові машини (ККМ), на яких продавець-касир може набрати суму покупки та надрукувати чек;

) фіскальні реєстратори.

А за способами використання їх поділяють на чотири категорії:

) автономні, не мають звязку з компютером. Перевага таких ККМ полягає у тому, що каса може працювати і стаціонарно у приміщенні від звичайної мережі 220 В, і автономно на виїзній торгівлі, наприклад від автомобільного акумулятора 12 В;

) пасивні, мають звязок з компютером, але не керують роботою системи. Такі ККМ можуть використовуватися також як автономні;

) активні, керують роботою системи. Це POS-термінали, тобто компютери, вбудовані у нестандартний «касовий» корпус, зі встановленою програмою та засобами експорту-імпорту даних;

) фіскальні реєстратори, що працюють лише у складі системи - автоматизованого місця «продавець-касир» [7, 149].

Є декілька режимів роботи ККМ у складі системи автоматизації. Залежно від принципу отримання облікової інформації ККМ можна розподілити на ті, що працюють у режимі on-line (ККМ увімкнено в лінію) і в режимі off-line (ККМ вимкнено з лінії).

ККМ, що працюють у режимі on-line, отримують інформацію про товар, який продається, від касового сервера - компютера, до якого підключено ККМ, де зберігається вся інформація про товари і реєструються всі продажі. Тому онлайнові ККМ, як правило, мають мінімальний обсяг вбудованої памяті, але натомість при такому режимі роботи практично немає обмежень щодо кількості товарів в асортименті.

Ще одна перевага цього режиму - можливість оперативно обробляти на компютері інформацію про продажі. Проте через те, що вся система функціонує як єдине ціле, вона потребує високої надійності роботи як програмного забезпечення, так і всіх компонентів системи (компютера і ККМ).

У режимі off-line обмін інформацією ініціюється з компютера. Потрібна для здійснення операції продажу інформація (наприклад прайс-лист) зберігається у памяті ККМ, тому ККМ може функціонувати без «підживлення» від компютера. Це забезпечує стійкість системи при відмові одного з її компонентів. Недолік офлайнових ККМ - можливість проводити інформацію про торгові операції через торгову систему лише у фіксовані моменти часу. Внаслідок цього знижується оперативність обробки облікових даних.

Ще один режим роботи - використання ККМ як фіскального реєстратора. При цьому зі всіх функцій ККМ використовуються лише друкування чека та проведення сум через фіскальну память. Так само як і в онлайновому режимі, тут уся інформація про продажі обробляється на компютері у програмі «1С:Підприємство». З цією метою використовується зовнішня компонента «1С:Підприємства» - програмний продукт, орієнтований на конкретні моделі ККМ.

Найбільш доступний та зручний інструмент для організації роботи «1С:Підприємства» з популярними ККМ у режимах off-line і «фіскальний принтер» - зовнішня компонента InCash, розроблена фірмою «Думка» (м. Дніпропетровськ).

Зовнішня компонента InCash призначена для управління реєстраторами розрахункових операцій (РРО).є сполучною ланкою між програмним забезпеченням та реєстраторами розрахункових операцій.

Механізм роботи компоненти ґрунтується на реєстрації та обробці різних подій, що виникають на ККМ під час роботи, таких як запит товару за кодом/штрих-кодом, закриття (виведення) чека, скидання чека, вільна сума, ануляція, видалення покупки.

Компонента InCash містить повний набір методів та властивостей для роботи з РРО безпосередньо зі середовища «1С:Підприємство». Застосування компонента дозволяє організувати на базі «1С:Підприємства» офлайновий сервер касової мережі.

Можливості компонента у режимі off-line (використовується внутрішня память ЕККА, касир працює у звичайному режимі):

) доступ компютера до ККМ незалежно від касира;

) фонове завантаження у ККМ таблиці товарів;

) вивантаження переліку продажів з ККМ;

) програмування касового апарата з компютера [11, 187].

При роботі оператора на компютері у конфігурації «1С:Підприємство» використовується режим фіскального принтера. У режимі фіскального принтера компонента дозволяє інтегрувати у систему «1С:Підприємство» управління ККМ у торгових підприємствах, де не потрібна висока пропускна спроможність розрахунково-касового вузла.

Можливості компоненти у режимі фіскального принтера:

) початок зміни за номером касира;

) початок, кінець, скасування, дублювання чека;

) продаж за кодом і скасування за кодом у межах чека;

) оплата;

) друкування текстового коментарю у будь-якому місці відкритого чека.

Для полегшення встановлення параметрів РРО, підключених до системи програм «1С:Підприємство», використовується сторінка властивостей компоненти. Сторінка відкривається з діалогового вікна Настройка параметрів системи (Сервис - Параметры) головного меню програми. На сторінку властивостей винесено для редагування атрибути компоненти: послідовний порт, модель, номер касового апарата, а також запрограмоване у ККМ положення десяткової крапки у форматі кількості.

Спеціально створена для «1С:Підприємства 8» обробка InCash призначена для використання з конфігураціями на новій платформі: «Управління торгівлею для України», редакція 2.3. Розробка конфігурації - «ABBYY Ukraine», 2003-2008 версія не нижча за 2.3.2.6; «Управління торговим Підприємством для України», редакція 1.0. Розробка конфігурації - «ABBYY Ukraine», 2007 версія не нижча за 1.0.7.7. Ця система може працювати на платформі «1С:Підприємство 8.1», версія якої не нижча за 8.1.9.54.

Як захистити програму від копіювання. Цю обробку можна завантажити на сайті розробника. Після підключення обробки InCash до довідника зовнішніх обробок треба буде її запустити і встановити параметри касової системи.

Для цього компонента має власну сторінку властивостей, призначену для встановлення параметрів РРО, підключених до системи програм «1С:Підприємство». За допомогою цієї сторінки легко налаштувати і конфігурувати мережу ККМ. При підключенні компоненти до «1C: Підприємства» сторінка автоматично додається до пункту меню Сервис - Параметры. Захист від копіювання програми InCash здійснюється привязкою компоненти до заводського номера РРО за допомогою ліцензій. Це файл із розширенням .reg, імя якого містить тип і заводський номер РРО. Перед початком роботи з «InCash» ліцензії на РРО треба завантажити у системний реєстр Windows. Для цього слід у Провіднику двічі клацнути лівою кнопкою миші по файлу ліцензії і ствердно відповісти на запит про внесення інформації до системного реєстру Windows. Для проведення цієї процедури потрібні права адміністратора.

Зовнішня компонента InCash призначена для організації роботи «1С:Підприємство 7.7» і «1С:Підприємство 8.0» з ЕККА Silex 6004 і Silex 7004 у режимах off-line, «фіскальний принтер» та реєстраторами розрахункових операцій (РРО): «МІНІ-ФП», «Марія-301 МТМ», «Datecs FP-3530T (1.00 UA)», «IKC-483LT», «IKC-260T».

Програмний продукт «Зовнішня компонента InCash для 1С:Підприємства», розроблений і тиражований ПП «Думка», має сертифікат «Сумісно! Система програм 1С:Підприємство».

2.2 Каса + компютер = ефективне торгове рішення

Найбільший ефект від автоматизації торгового обєкта досягається при використанні компютерно-касових систем зі спеціалізованим програмним забезпеченням. Типова компютерно-касова система включає персональний компютер, ЕККА, сканер штрих-коду, зчитувач магнітних карток. ЕККА мають широкі можливості підключення різного периферійного обладнання (сканери штрих-коду, ваги, зчитувачі магнітних карт, PIN-клавіатури тощо).

Усім цим обладнанням ефективно керує "Сервер ККМ" - програма класу Front-Office.

"Сервер ККМ" дозволяє розвязувати такі завдання:

збільшення асортименту номенклатури за рахунок зовнішньої памяті;

кількісний облік товару, що продається;

сервіс для касира з різними способами реєстрації товару і високою швидкістю при великій номенклатурі;

сервіс для покупця (дисконтні карти, чеки, висока швидкість обслуговування);

передача звітів в ПЗ товарного обліку (Back-Office) як з ручним, так і з автоматичним обміном даними.

При цьому є потужні засоби настроювання режиму роботи, гнучкі засоби виконання всіх касових функцій і можливість програмування ЕККА. Підбір товару в чек (реєстрація), може відбуватися пятьма способами: за кодом, штрих-кодом сканером і ручним введенням з клавіатури, "гарячими клавішами" і за вільною ціною. Останній спосіб реєстрації, природно, не дозволяє організувати товарний облік. Він може бути використаний там, де товарний облік і не потрібен, а також при невчасному оновленні з якоїсь технічної або адміністративної причини бази даних товарів.

На сьогодні є дві проблеми при роботі зі штрих-кодом - один товар з різними штрих-кодами та різні товари з однаковими штрих-кодами.

Перша вирішується на рівні програмного забезпечення, друга - перемаркіруванням своїм внутрішнім штрих-кодом або кодом системи товарного обліку.

Одним із завдань штрих-кодування є маркірування фасованого товару в межах торгового підприємства. Для її вирішення використовується різне фасувальне обладнання, наприклад, популярні ваговимірювальні комплекси CAS LP, ВП 15. Штрих-код, сформований цим обладнанням, містить певну інформацію про масу товару і його унікальний ідентифікатор в межах торгового підприємства. Причому формат і розташування цієї інформації залежить як від настроювання фасувального обладнання, так і від характеру самого товару (наприклад, штучний або ваговий). Такий штрих-код має правильно й однозначно розпізнаватися системою Front-Office. У "Сервері ККМ" з цією метою можна гнучко настроювати необмежену кількість будь-яких форматів внутрішніх штрих-кодів [4, 187].

Однак завжди залишається імовірність того, що касир не зможе зареєструвати товар за допомогою сканера штрих-коду. Причин може бути кілька: зображення штрих-коду з часом потьмяніло, етикетка зі штрих-кодом пошкоджена, маркірувальники взагалі забули наклеїти етикетку, є товар, на який етикетку в принципі не наклеїш (випічка, морозиво тощо). Для розвязання цієї проблеми є механізм інтерактивного набирання коду або штрих-коду з клавіатури ЕККА.

Іншим способом реєстрації товару без штрих-коду є використання спеціалізованих касових клавіатур. На кожній клавіші клавіатури встановлюється відповідний код товару. На кнопки клавіатури можуть бути роздруковані вкладиші з відповідними назвами товарів.

Протягом усієї реєстрації купівель "Сервер ККМ" чітко "стежить" за діями касира. На кожен товар можуть бути окремо настроєні такі види контролю:

заборона реєстрацій дробової кількості - допоможе запобігти помилковій реєстрації штучного товару;

контроль мінімальної ціни - не дасть касиру внаслідок нарахування знижки або редагування ціни вийти за межі собівартості;

контроль залишків - допоможе вчасно виявити помилки оператора системи товарного обліку;

контроль вільного продажу.

"Сервер ККМ" обмінюється даними з "1С:Підприємством", яке веде товарний облік, у так званому режимі off-line, тобто має власну базу даних, що "підвантажується" з системи Back-Office.

Режим off-line забезпечує максимальну надійність і швидкість обробки інформації на касовому робочому місці.

Обмін здійснюється в двох напрямах:

від Front-Office в Back-Office (довідкова інформація: товари, властивості товарів, списки дисконтних карт тощо);

від Back-Office у Front-Office (звіти про продаж - трансакції).

Дані передаються через файли DBF. Вивантаження трансакцій може бути виконано за будь-який потрібний період. Взаємодія з "Сервер ККМ" вбудована в конфігурацію "Дисконтний клуб", що має сертифікат "Совместимо! Система программ 1С:Предприятие".

"Сервер ККМ" при кожному своєму запуску контролює цілісність усієї бази даних. Здійснює відновлення службової інформації при несанкціонованому завершенні роботи, наприклад, повязаному з відключенням живлення в електромережі.

У "Сервер ККМ" інтегровано розвинені можливості візуального програмування внутрішніх таблиць ЕККА.

Перелічені можливості - далеко не всі, якими володіє "Сервер ККМ". Є ще велика кількість настройок і функцій, опис яких можна не наводити, оскільки вони не зіграють великої ролі при виборі системи Front-Office.

Світова практика свідчить, що Back-Office повинен нести основне навантаження товарного обліку. У цій системі максимально ефективно перерозподілені функції між Front-Office і Back-Office, щоб розвантажити ЕККА від невластивих йому функцій. Ця концепція дозволила добитися оптимальної швидкодії, значної функціональності і водночас простоти використання "Сервера ККМ". Ця система є повністю самостійною програмою і може працювати без участі оператора. Фірма "Мысль" реалізувала кілька варіантів інтеграції "Сервера ККМ" з програмами комплексу "1С:Підприємство", що дозволяють використовувати їх з найрізноманітнішою метою. Одним із прикладів може бути конфігурація "Дисконтний клуб", що дозволяє автоматизувати ведення обліку в корпоративній дисконтній мережі. На основі цих рішень працюють понад 1500 торгових точок і мереж підприємств на Україні. Географія використання "Сервера ККМ" досить широка: від Ялти і Сімферополя до Львова і Ужгорода.

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ ЗА КОМПЮТЕРНОЮ КАСОВОЮ СИСТЕМОЮ

Оператор (користувач) компютерно-касової системи інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та оператора (користувача). За невиконання даної інструкції оператор несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність. До роботи на компютерно-касовій системі допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.

Оператор (користувач) повинен:

виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

не допускати в робочу зону сторонніх осіб;

не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння;

виконувати правила особистої гігієни.

Основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що можуть впливати на оператора (користувача):

а) фізичні:

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

підвищений рівень рентгенівського випромінювання;

підвищений рівень ультрафіолетового виромінювання;

підвищений рівень інфрачервоного випромінювання;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень запиленості повітря робочої зони;

знижена чи підвищена вологість повітря робочої зони;

знижена чи підвищена рухомість повітря робочої зони;

підвищений чи знижений рівень освітленості;

підвищений рівень прямої і відбитої блискісті;

нерівномірність розподілу яскравості в поле зору;

підвищена яскравість світлового зображення;

ураження електричним струмом;

б) психофізіологічні:

напруга зору;

напруга уваги;

інтелектуальні навантаження;

емоційні навантаження;

тривалі статичні навантаження;

монотонність праці;

великий обсяг інформації, оброблюваної в одиницю часу [6, 98].

Під час вибору приміщення для розміщення робочих місць компютерно-касових систем необхідно враховувати, що вікна можуть давати блискість на екранах дисплеїв і викликати значне осліплення в тих, хто сидить перед ними, особливо влітку та в сонячні дні.

Приміщення з компютерно-касовими системами повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора, можливі короткозорість, швидка втомленість.

Поверхня підлоги має бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.

При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення.

Штучне освітлення у приміщеннях треба здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку.

Для запобігання засвітлювання екранів прямими світловими потоками, лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до світлових отворів. Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень.

Штучне освітлення повинно забезпечити на робочих місцях освітленість 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж 300 лк.

У разі природного освітлення слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, з цією метою можна використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються.

Розташовувати робоче місце обладнане комп'ютерною технікою, необхідно таким чином, щоб в поле зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною.

На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного розподілу світла. Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин комп'ютерної техніки у напрямку очей оператора не повинно бути. Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран з обох сторін.

Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини. Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях з комп'ютерною технікою не повинен перевищувати концентрацій вказаних у ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

Основним обладнанням робочого місця оператора є компютерно-касова система, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним - пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та інше.

При розташуванні елементів робочого місця слід враховувати:

Робочу позу оператора.

Простір для розміщення оператора.

Можливість огляду елементів робочого місця.

Можливість огляду простору за межами робочого місця.

Можливість робити записи, розміщення документації і матеріалів, які використовує оператор (користувач).

Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно заважати виконанню всіх необхідних рухів та переміщень для експлуатації ПК; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).

При використанні допоміжних пристосувань, повинна бути передбачена можливість переміщення останнього відносно вертикальної осі в межах ±30° (вправо-вліво).

Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації поверхню екрана слід розташовувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії погляду оператора (користувача), який знаходиться в робочій позі. Допускається відхилення від цієї площини - не більше 45°; допускається кут відхилення лінії погляду від нормального - не більше 30° [15, 96].

Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей та характеру його роботи.

Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися у межах 680-800 мм; у середньому вона повинна становити 725 мм.

Ширина і глибина робочої поверхні повинні забезпечувати можливість виконання трудових операцій в межах моторного поля, межа якого визначається зоною в межах видимості приладів і досяжності органів керування.

Перевагу слід віддавати модульним розмірам столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри; ширину слід вважати: 600, 800, 1000, 1200, 1400; глибину - 800, 1000мм, при нерегульованій його висоті - 725 мм.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше як 600 мм, шириною не менше як 500 мм, глибиною на рівні колін не менше, як 450 мм та на рівні витягнутої ноги - не менше як 650 мм.

Крісло повинно забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози.

З метою попередження втоми крісло повинно забезпечувати зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової ділянки та спини.

Тип робочого крісла повинен обиратися залежно від характеру та тривалості роботи.

Висота поверхні сидіння повинна регулюватись у межах 400-550 мм.

Ширина та глибина його поверхні має бути не менше як 400 мм.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передні краї - закругленими.

Сидіння та спинка крісла мають бути напівм'яким, такими, що не електризуються та з повітронепроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення.

Опорна поверхня спинки крісла повинна мати висоту 280-300 мм, ширину - не менше як 380 мм та радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм.

Кут нахилу спинки у вертикальній площині повинен регулюватися у межах (-30°) -(+30°) від вертикального положення.

Відстань спинки від переднього краю сидіння повинна регулюватися у межах 260-400 мм.

Крісла повинні мати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше як 250 мм, шириною у межах 50-70 мм, що можуть регулюватися по висоті над сидінням у межах 200-260 мм та регулюватися по параметру внутрішньої відстані між підлокітниками у межах 350-500 мм.

Робоче місце має бути обладнане стійкою підставкою для ніг, параметри якої просто регулюються. Підставка повинна мати ширину не менше як 300 мм, глибину не менше як 400 мм, з регулюванням, по висоті до 150 мм та по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20°.

Поверхня підставки має бути рифленою, а по передньому краю мати бортик висотою 10 мм. Робоче місце оператора (користувача) має бути обладнане легко переміщуваним пюпітром для розташування на ньому документів, розміщеним на одному рівні з екраном та віддалений від очей оператора (користувача) приблизно на таку ж відстань (припустима розбіжність цих відстаней не більше як 100 мм).

Раціональна поза оператора (користувача): розташування тіла при якому ступні працівника розташовані на площині підлоги або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук - вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70-90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови - у межах 15-20°, а також виключені часті її повороти.

. Вимоги безпеки перед початком роботи

Оглянути робоче місце і привести його в порядок; впевнитись, що на ньому відсутні сторонні предмети.

Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі.

Перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана.

Забороняється:

експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам Правил будови електроустановок до переносних електропроводок;

застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

користування пошкодженими розетками, зєднувальними коробками, вимикачами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Відрегулювати освітленість робочого місця.

Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для оператора (користувача) нахил його спинки.

Відрегулювати яскравість освітлення екрана монітора, мінімальний розмір освітленої точки, фокусування, контрастність.

Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очей.

Рекомендується:

яскравість освітлення екрана - не менше 100 кд/м;

відношення яскравості екрана до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1;

контрастність зображення знаку - не менше 0,8 [12, 49].

У разі виявлення будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника робіт.

Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.

Забороняється:

Самостійно ремонтувати апаратуру; ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп'ютерів.

Класти будь-які предмети на апаратуру, напої - це може вивести їх з ладу.

Навантаження за робочу зміну будь-якої тривалості має не перевищувати для групи робіт А - 60000 знаків, для групи робіт Б - 45000 знаків, для групи робіт В - 6 годин.

Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

У випадку виникнення у працюючих за ПК зорового дискомфорту та інших несприятливих суб'єктивних відчуттів, що настають, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, режимів праці та відпочинку, слід застосовувати індивідуальний підхід у обмеженні часу робіт та корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити заміну іншими видами робіт (не пов'язаних з використанням ВДТ).

Аварійна ситуація чи нещасний випадок можуть статися в разі: ураження електричним струмом, загорання апаратури тощо.

У разі раптового припинення подавання електроенергії вимкнути апаратуру. При виявленні ознак горіння (дим, запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.

Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.

У разі ураження електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

У разі відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.

У разі виникнення пожежі викликати пожежну частину та приступити до гасіння її наявними засобами пожежогасіння.

Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації небезпеки [13, 84].

Висновок

До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Електронний контрольно-касовий апарат - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів.

До електронних контрольно-касових апаратів належать також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг).

Комп'ютерно-касова система - реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням комп'ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів.

Електронний контрольно-касовий реєстратор - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів. Електронний таксометр - реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів. Автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Список використаних джерел

1. Арефєв О. В., Санаєв В. Г. Економіка підприємства. - К.: Видавництво Європейського університету, 2008.

. Бойчук І. М., М. С. Харів, М. І Хопчан, Ю.В. Піга., Економіка підприємства. -К.: «Каравела» 2002.

. Буряк П. Ю., Римар М. В. Фінансово-економічний аналіз: Підручник. - К.: ВД «Професіонал», 2005.

. «Економічний аналіз»: Навч. посібник. - 3-тє вид. / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський , М. І. Горбатюк; за ред. акад.. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченко. - К.:КНЕУ, 2007. - 560с.

. Іванова В. В. Застосування компютерних касових систем. Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.

. Кіндрацька Г. І., Білик М. С., Загородній А. Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник. - Львів: «Магнолія2006», 2007.

. Мельничук В. Г., Ковальчук Г. О. Комппютерні касові системи: Підручник, 3-тє видання перероблено і доповнено. - К.: «Навчальна книга», 2005.

. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - К.: «Центр навчальної літератури», 2004.

. Москалюк В. Є. Планування діяльності підприємства. Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004.

. Мошенський С. З., Олійник О. В. Економічний аналіз: Підр./ за ред. д. е. н., проф. Ф. Ф. Бутинця. - 2-ге вид. - Житомир: ПП «Рута», 2007.

. Орлов О. О. Комппютерні касові системи: Підручник. - К.: Скарби, 2008.

. Пасічник В. Г., Акіліна О. В. Планування діяльності підприємства. Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005.

. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства. 3-тє вид., без змін - К.: КНЕУ,2006.

. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва З. Ф. Курс економічного аналізу: Підручник/ за редакцією І. Ф. Прокопенка. - Харків: Легас, 2003.

. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - Львів: «Новий Світ-2000», 2006.

. Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства. - К.: «Каравела», 2008.

. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навчальний посібник. - К. : ЦУЛ, 2006.

. Цал-Цалко Ю.С. Застосування комппютерних касових систем. Навчальний посібник. - 2-ге видання - перероблено і доповнено. -К.: ЦУЛ, 2006.

. Цигилик І. І., Кропельницька С. О. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: центр навчальної літератури, 2005.

. Череп А. В. Економічний аналіз: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2008.

. Швайка Л. А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Львів: «Новий Світ - 2007».

ДОДАТКИ

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Зміст Вступ РОЗДІЛ 1. РЕЄСТРАТОРИ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ .1 Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (РРО) .2 Порядок застосування РРО

Больше работ по теме: