Основні правила передачі соціально-політичних реалій, використовуючи англомовні публіцистичні тексти

 

Зміст

Вступ

Розділ І. Поняття суспільно-політичних реалій та американізмів

.1Суспільно-політичні реалії

1.2Американізми, які входять до поняття суспільно-політичні реалії

Розділ ІІ. Проблема перекладу реалій у текстах публіцистичного стилю

.1 Особливості текстів публіцистичного стилю в українській і англійській мовах

.2 Визначення та сутність реалій

.3 Проблема класифікації реалій

.4 Способи передачі реалій при перекладі публіцистичних текстів

.5 Переклад текстів публіцистичного стилю

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми полягає в тому, що читач, який цікавиться англомовними засобами масовими інформації або перекладач, котрий англомовний варіант публіцистичного тексту перетворю на українську версію дуже часто під час перекладання робить помилки стосовно соціально-політичних реалій, адже для цієї категорії слів існують окремі правила перекладання.

Мета дослідження: показати основні правила передачі соціально-політичних реалій, використовуючи англомовні публіцистичні тексти.

Для досягнення мети було висунуто такі завдання:

визначити поняття суспільно-політичних реалій та американізмів,

розглянути суспільно-політичні реалії,

проаналізувати американізми, які входять до поняття суспільно-політичні реалії,

виявити проблему перекладу реалій у текстах публіцистичного стилю,

показати особливості текстів публіцистичного стилю в українській і англійській мовах,

надати визначення та сутність реалій,

дослідити проблему класифікації реалій,

продемонструвати способи передачі реалій при перекладі публіцистичних текстів,

зробити переклад текстів публіцистичного стилю.

Предмет дослідження: англомовні публіцистичні тести.

Обєкт дослідження: соціально-політичні реалії.

Практична значимість роботи. Дане дослідження може бути використане в якості посібника для студентів вищих навчальних закладів за спеціальностями: перекладач та журналіст.

Методи дослідження:

теоретично-аналітичний, тобто аналіз науковий літератури,

практичний, де проводилося власне дослідження англомовних публіцистичних текстів.

Розділ І. Поняття суспільно-політичних реалій та американізмів

.1 Суспільно-політичні реалії:

. Адміністративно - територіальний устрій:

а) Адміністративно - територіальні одиниці; province; governorate, county,

б) Населені пункти; countryside; pueblo,

в) Частини населеного пункту; local council,

. Органи і носії влади:

а) Органи влади; the White House, Houses of Parliament, Seanad Eireann

б) Носії влади; Senate parliamentary, Whip, Speaker of Parliament

. Громадсько-політичне життя:

а) Політичні організації та політичні діячі; Polish United Workers Party

б) Патріотичні та суспільні рухи; Greenpeace

в) Соціальні явища та рухи;

г) Звання, ступеня і т.п.; professor; academic, PhD,

д) Установи; Statehouse, Guildhall, town hall,

е) Навчальні заклади та культурні установи; Cambridge, Hоgskolen, Franklin College

ж) Стани і касти; Brahman, Kshatriya, Vaishya,

з) Станові знаки і символи; crest, escutcheon,

. Військові реалії:

а) Підрозділи; Euro - Atlantic Disaster Response Unit, combat patrol, Multinational Security Unit,

б) Зброя; sheath - knives, crossbow,

в) Обмундирування; flak vest; Interceptor Body Armor,

г) Військовослужбовці; brigadier - general, one - star general [15]

1.2 Американізми, які входять до поняття суспільно-політичні реалії

Амеріканізми, лексичні, фонетичні та граматичні особливості англійської мови в США, що представляють собою порівняно нечисленні відхилення від британської літературної норми. До Амеріканізми відносяться слова, що виникли в США і не отримали поширення в Англії: назви рослин і тварин північноамериканського континенту (moose - «північноамериканський лось»), різних явищ, пов'язаних з державним і політичним ладом США (dixiecrat - «демократ з південного штату»), з побутом американців (drugstore - «аптека - закусочна»). Іншу групу складають слова, якими користуються як в Англії, так і в США і в яких специфічно американським є лише одне з притаманних їм значень (career - «професійний»). [21]

Одним з основних центрів максимальної концентрації національно- забарвленої лексики, що відбиває особливості життя народу - носія мови, є суспільно-політична лексика. Якщо в назвах географічних об'єктів, флори і фауни (топонімах і апелятивах) відображаються особливості природно-географічного середовища, в якій живе народ - носій мови, то в назвах установ, органів влади, різних державних і громадських організацій відображені особливості державно-політичного ладу країни, соціально-політична структура суспільства, що обслуговується цією мовою.

Хоча для мови політики характерна наявність спеціального словника, цей останній використовується не тільки в політичних, але і в художніх текстах і в самих різних сферах повсякденного життя.

Політичні реалії - американізми надають тексту яскраво виражений національний колорит, тому вони зберігаються в перекладі і широко використовуються при описі американської дійсності.

Ніде так не проявляється класовий підхід до явищ мови, як у сфері суспільно - політичної лексики. Специфіка мови дозволяє вкладати в одні і ті ж мовні знаки абсолютно різний зміст. Семантичний зміст суспільно - політичної термінології часто носить чітко виражений класовий характер, тобто включено у світогляд, в картину світу, інтерпретовану з позицій боротьби класів. У силу цього однакові слова, особливо в політичній лексиці, можуть позначати різні в понятійному відношенні денотати; крім того, вони нерідко викликають у представників різних соціальних верств різні уявлення і асоціації, в чому позначаються відмінності в їх ідеології.

У перекладах на українську мову слова і словосполучення типу freedom «свобода», democracy «демократія», human rights «права людини», free trade «вільний товарообмін» часто укладають в лапки, показуючи тим самим, що вони вжиті не в тому сенсі, як ми їх розуміємо. Цей прийом отримав в даний час широке поширення.

Ідеологічним апаратом США розроблений і широко застосовується на практиці цілий арсенал методів для маніпулювання словами:

а) Вилучення з ужитку всіх слів і словосполучень, які в тій чи іншій мірі дискредитували себе, а також тих знаків мови, що не є позитивними або нейтральними в політичному відношенні з точки зору панівного класу. Наприклад, слово crisis «криза» замінюють словом depression «депресія, спад ділової активності»; слово class «клас» - словом (income) bracket «група по доходу». Слово class відноситься до табуйованою лексиці в американському політичному лексиконі, особливо в поєднанні з визначенням ruling «правлячий». [21, c. 240]

б) Навмисне, тенденційне збочення тлумачень і дефініцій в словниках і довідниках різного роду на догоду ідеології панівного класу. Наприклад: dictatorship «диктатура» трактується тільки як насильство; peace offensive «мирний наступ» подається як прагнення держави прикрити свої агресивні наміри і т. п. Слово propaganda для багатьох американців має негативний відтінок і означає «брехня».

в) Фабрикація, поширення і часте повторення помилкових стереотипів, обчорнили противника і представляють себе у вигідному світлі: democracy «демократія» (тільки про буржуазної демократії), welfare state «держава загального благоденства» (тобто США), iron curtain «залізний завіса» ( стосовно країн соціалізму).

г) Хибна номінація об'єкта (денотата): right - to - work laws «закони про право на працю» - антиробоче законодавство, за яким підприємець має право брати на роботу не членів профспілок і в разі страйків використовувати штрейкбрехерів.

д) Використання позитивної та негативної конотацій слів. Особливо багато зусиль докладає пропагандистський апарат США для дискредитації таких слів з понятійного апарату ідеології робітничого класу, як communist «комуніст», red «червоний».

е) Вживання слів з широким, дуже загальним значенням, покликане приховати негативні боку американської зовнішньої і внутрішньої політики: presence «присутність» (замість «окупація», «агресія»).

ж) Абсолютизація певних понять: freedom «свобода», free world «вільний світ», democracy «демократія». Шляхом постійного вживання і частого повторення ним надається якесь абсолютне значення.

Важливим методом мовної маніпуляції є витончене використання специфічних термінів, евфемізмів, метафор.

Слово (the) poor «бідні» в буржуазній пресі було замінено на (the) neediest «нужденні», потім на (the) needy, (the) ill - provided «незабезпечені», потім на (the) deprived «позбавлені благ», потім на (the) socially deprived «соціально знедолені», (the) underprivileged «малопрівілегірованние», а пізніше на (the) disadvantaged «потрапили в менш сприятливі життєві обставини» і, нарешті, на low - income people «малозабезпечені». [21, c. 242-243]

Цю «семантичну обробку» політичної лексики апологетами буржуазної ідеології необхідно враховувати при перекладі і тлумаченні американізмів - назв реалій суспільно-політичного ладу США.

У політичному лексиконі США останнім часом з'явилося багато нових слів - понять і кліше, поступово витісняють загальноприйняту політичну лексику. Прагнення окремих політичних діячів США «затемнити» свої думки (евфемістичні тенденції) і крикливий, сенсаційний стиль політичних промов окремих ораторів не можуть не породжувати різноманіття новоутворень в області політичної лексики.

американізм реалія транслітерація публіцистичний

Розділ ІІ. Проблема перекладу реалій у текстах публіцистичного стилю

.1 Особливості текстів публіцистичного стилю в українській і англійській мовах

Існуючі в публіцистиці жанри прийнято ділити три групи: інформаційні; аналітичні; художньо - публіцистичні. В якості підстави поділу при цьому виступає ступінь вираження індивідуального авторського стилю, ставлення автора до описуваного явища. Так, якщо в творах інформаційного жанру автор лише повідомляє про деяке подію, процес, явище і т.п., то в аналітичних він доповнює таке повідомлення аналізом, осмисленням, оцінкою того, про що йде мова. Третій різновид жанрів - художньо - публіцистичний - носить змішаний характер, в ньому поєднуються елементи художнього та публіцистичного стилю, причому авторська позиція виражена максимально.

Тексти публіцистичного стилю виконують безліч функцій: інформаційну, виховну, впливає, яка пропагандистську або агітаційно-пропагандистську, просвітницьку, популяризаторську, організаторську, гедонічну (розважальну) і інше. Найважливішими і них є дві [1]:

. Функція впливу (агітації і пропаганди, що впливає або експресивна, пропагандистська функція) - це переконання за допомогою фактів, системи доказів і образів. Завдання публіцистичного тексту - повідомляючи відомості про якусь подію чи факті з життя, вплинути на переконання читачів, змусити їх діяти так, як пропонує автор даної публікації. Ця функція передбачає формування світогляду людини (читача слухача, глядача), включаючи формування життєвих (політичних, соціальних тощо) установок, мотивів поведінки, системи цінностей. У публіцистичних творах зачіпаються актуальні проблеми сучасності, що представляють інтерес для суспільства (політичні, економічні, філософські, моральні, питання культури, мистецтва і т. д.). Надаючи свій вплив на читача і слухача, публіцистика не тільки орієнтує в цих подіях, але й прагне впливати на його поведінку. Кінцева мета - це створення певної громадської думки щодо окремих персон, організацій, партій, подій тощо.

. Комунікативно - інформаційна функція - повідомлення новин. Вона втілюється в прагненні будь-якого періодичного видання, будь-якого органу ЗМІ в найкоротший термін повідомити про свіжі новини.

Саме ці дві функції є стильотворчими. Їх реалізація знаходить своє конкретне вираження в стилі і мові публіцистичних творів, визначає особливості лексики, синтаксису і структури публіцистичних документів, склад жанрів публіцистики.

Іншу проблему представляє висока аллюзівність газетно-публіцистичного тексту [2, с.78]. Часто журналісти вибудовують свій текст з того, що вже відомо читачеві: фрагменти відомих музичних творів, книг, реклами, кінофільмів. Дана інформація досить складна для перекладу, і серед перекладачів до цих пір йдуть суперечки про те, чи варто передавати цю інформацію та її коментувати, якщо широкий читач не володіє контекстом. Особливо складні випадки перекладач може прокоментувати у виносках або користуючись додаванням. Саме аллюзівность часто може призвести до того, що текст буде неперекладним або складно перекладним.

Крім фразеологізмів, кліше або прихованих цитат в публіцистичному тексті дуже важливі синтаксичні компоненти. Наприклад, чергування довгих і коротких фраз роблять текст більш динамічним, одні довгі речення, навпаки змушують текст «тягнутися» і т.д. Так само короткі пропозиції серед довгих або середніх по довжині можуть бути засобом виділити щось важливе. Крім того, часто використовується інверсія або парцеляція (відділення частини пропозиції).

Так само особливу роль у тексті відіграють «модні слова», які часто є словами іноземного походження. Іноді так само в тексті можуть з'явитися старі слова, які раптом почали поєднуватися з іншими словами. Модні слова підвищують довіру читача і підкреслюють актуальність інформації. Однак, при перекладі «модність» слова втрачається, тому перекладачеві потрібно лексично компенсувати втрату «модності», перенісши її на іншу лексему тобто замінюючи по контексту слова на модні для мови перекладу.

Крім того варто звернути увагу на прихований комізм, який часто базується, наприклад, на використанні лексики високого стилю поруч з нейтральною лексикою. Це може компенсуватися тільки підходящими варіантними відповідниками.

.2 Визначення та сутність реалій

Переклад реалій - частина великої і важливої ??проблеми передачі національної і історичної своєрідності, яка сходить, ймовірно, до самого зародженню теорії перекладу як самостійної дисципліни. Про реалії, як про показники колориту, заговорили лише в середині 20-го століття. У 1952 -му році Л.М. Соболєв вперше вживає термін «реалія» в сучасному його розумінні й дає йому достатньо витриману дефініцію [18]. Широке поширення він отримує після виходу в світ роботи болгарських дослідників С. Влахова і с.Флоріно «Неперекладне в перекладі» [5].

Саме слово «реалія» походить від латинського прикметника середнього роду множини realis, - e, realia - «речовинний», «дійсний», яке перетворилося під впливом аналогічних лексичних категорій в іменник жіночого роду. Цим словом позначають матеріально існуючий або існував предмет, нерідко пов'язуючи його за змістом з поняттям «життя». Згідно з «Словника лінгвістичних термінів» О.С. Ахмановой, реалія є «всякий предмет матеріальної культури» [5].

Л.С. Бархударов в монографії «Мова і переклад » трактує реалії як «слова, що позначають предмети, поняття і ситуації, не існують в практичному досвіді людей, що говорять на іншій мові» [1, с. 95]. Питання переведення реалій, як і інших лінгвістичних знаків, тут розглядаються у зв'язку з поняттям еквівалентності, яка визначається як «збереження незмінного плану змісту при заміні плану вираження оригіналу» [1, с.11]. Вчений вважає, що незмінність плану змісту - поняття відносне, оскільки в перекладі завжди неминучі втрати. Збереження плану змісту передбачає передачу, поряд з предметом повідомлення, ситуацією і учасниками спілкування, різних типів мовних значень: референціонального, резюмує (відношення мова - клас охоплюють предметів і ситуацій); прагматичного (відношення знак - учасник мовного процесу), внутришньолінгвістичними (знак - інші знаки). Зазначені значення проявляються в перекладі через один з типів відповідності: повна відповідність, часткове відповідність або відсутність відповідності.

. Повна відповідність;

. Часткове відповідність;

. Відсутність відповідності. [1, с.74]

Зіставлення лексичних одиниць різних мов, які при першому до них підході сприймаються як повністю збігаються, при більш детальному розгляді свідчить про значне відмінності їх референціональних значень і, отже, про плинність кордонів між типами відповідностей. Реалія зближується з іншими типами лексичних одиниць, оскільки повний збіг у різних мовах «у всьому обсязі їх референціального значення відносно рідкі». Тому передача слів, що позначають реалії, повинна здійснюватися на основі семантичної еквівалентності текстів та з урахуванням принципу підпорядкування елементів цілому [1, с.17].

В.С. Виноградов вважає, що до реалій, крім явищ, які носять національний характер і матеріалізуються в безеквівалентній лексиці, також відносяться явища специфічні для певної культури, явища, які «не знайшли свого відображення в спеціальних словах і «закріпилися» в словах самих звичайних», однак, пов'язані з ними асоціації носять культурно-специфічний характер. Слідом за ним, Г.В. Чернов і Я.І. Рецкер пишуть про безеквівалентной лексиці, що представляє собою перш за все позначення реалій, характерних для країни вихідної мови і чужих іншої мови та іншої дійсності.

Основа системного підходу до реалії з точки зору лінгвістичної теорії перекладу закладена в працях Я.І. Рецкера і пов'язана з розробленим ним поняттям закономірних відповідностей. Однак найбільш докладне висвітлення ця проблема отримала в працях провідних представників вітчизняного лінгвістичного перекладознавства - А.Д. Швейцера, Л.С. Бархударова, А.В. Федорова.

А.Д. Швейцер розглядає реалію в рамках прагматики перекладу, визначальною відносини між мовним вираженням і учасником комунікативного акту - відправника та одержувачами повідомлення [22, с.239]. Вчений вважає, що прагматика лежить в основі перекладацької еквівалентності: якщо зміст вихідного і кінцевого тексту сприймається по-різному їх одержувачами, то переклад як двомовний комунікативний акт не досягає своєї мети [22, c. 239]. Його точка зору близька розумінню еквівалентності, наданим у працях багатьох відомих зарубіжних дослідників. Тут можна назвати концепцію «динамічної еквівалентності» Найди [14], принцип класифікації текстів з орієнтацією на читача, запропонований німецьким лінгвістом А. Нойберт, теорію функціональної еквівалентності, засновану на прагматиці значення в трактуванні німецького вченого Г. Єгера [6].

Прагматичний компонент змісту, підкреслює А. Д. Швейцер, впливає на передачу всіх інших його компонентів і розширює діапазон засобів, що використовуються для перекладу безеквівалентних лексичних одиниць.

У А.Д. Швейцера, таким чином, принципове значення набуває «фактор адресата» (інформаційний запас одержувача інформації). Останній в іншій термінології визначається як ступінь преінформаційного запасу [13, с.176] або як рівень здатності розуміння тексту адресатом.

Реалії визначають також як ксенізми. Термін ксенізми - слово грецького походження, сходить до грецького «хenos», що означає гість, чужий, сторонній. В.Н. Ярцева називає ксенізми позначеннями чужих реалій. Таким чином, обсяг цього терміна вже, ніж термін «реалія», так як він охоплює тільки ті національно-специфічні лексичні одиниці, які називають об'єкти і явища чужої культури, не враховуючи найменування унікальних об'єктів своєї культури.

В.В. Кабакчі трактує цей термін з позиції теорії міжкультурного спілкування. У його концепції ідіонім виводиться через термін культуронім. Культуроніми - це одиниці мови закріплені за елементами культури. Залежно від приналежності культуроніма тій чи іншій культурі розрізняються ідіоніми, ксеноніми і поліоніми. Ідіонім - мовна одиниця, закріплена за специфічним елементом культури народу - носія даної мови, а ксенон мовна одиниця, закріплена за специфічним елементом зовнішньої (іншомовної) культури. Однак ксеноніми включають не тільки реалії, а й фразеологізми, крилаті слова, прислів'я та приказки. Такий підхід істотно розширює обсяг поняття реалії та не прийнятний в теорії перекладу, яка окремо розглядає переклад кожного лексичного явища. [7]

Порівнюючи близькі категорії слів, деякі лінгвісти ототожнюють реалії та імена власні. В.С. Виноградов і М.Л. Вайсбурд включають імена власні в категорію реалій, таким чином, межі між деякими іменами власними і реаліями виявляються досить хиткими. Однак імена власні відрізняються від реалій та інших верств лексики своєї природою. При передачі таких лексичних одиниць на іншу мову в основному зберігається їх первинний звуковий образ. Це обумовлюється специфічною семантичною структурою імені власного.

.3 Проблема класифікації реалій

У будь-якій мові міститься величезна кількість реалій, при цьому кожна з них характеризується певною формою, лексичної, фонетичної і морфологічними особливостями. У зв'язку з цим постає питання про їх впорядкування, тобто необхідна класифікація реалій. Подібна класифікація, по-перше, дає можливість охарактеризувати цю специфічну лексику, дати їй визначення; по-друге, вона сприяє більш вірного рішення питань, пов'язаних з переведенням реалій з однієї мови на іншу, так як місце, займане конкретної реалією в класифікації, може показати перекладачеві ступінь значущості її для того чи іншого контексту.

У А.Є. Супруна реалії діляться за предметною ознакою на «кілька семантичних груп».

Класифікація реалій А.А. Реформатського побудована на предметно-мовному принципі: відзначається, з яких мов в українську лексику увійшли іншомовні слова, що позначають:

) імена власні;

) монети;

) посади та позначення осіб;

) деталі костюма та прикраси;

) назви страв і напої;

) звернення і титули при іменах.

Детальна класифікація реалій, запропонована С. Влахова і С. Флорін, дозволяє розглядати їх під різними кутами зору: розділити реалії по їх коннотатівним значенням, тобто залежно від місцевого (національного, регіонального) і тимчасового (історичного) колориту.

.4 Способи передачі реалій при перекладі публіцистичних текстів

Проблема перекладу реалій у публіцистичних текстах як одна з найбільш важких завдань, що стоять перед перекладачем, привертає увагу багатьох лінгвістів і теоретиків перекладу. Серед труднощів, що виникають при перекладі реалій можна виділити наступні:

) відсутність в перекладацькій мові відповідності (еквівалента) через відсутність у носіїв цієї мови позначається реалією об'єкта (референта);

) необхідність, поряд з предметним значенням (семантикою) реалії, передати колорит (конотацію), а також її національне та історичне забарвлення.

У теорії та практиці перекладу широко відомі такі прийоми перекладу реалій:

. Транслітерація і транскрипція.

Транслітерація - це передача засобами ПЯ графічного (літерного) складу слова ІЄ, а транскрипція - це передача звукової форми буквами ПЯ.

Він особливо поширений в суспільно-політичній літературі та публіцистиці як перекладної, так і оригінальною, але описує життя і події за кордоном (наприклад, в газетних кореспонденціях).

Вибір транскрипції при перекладі також залежить і від читача, на якого орієнтований текст, тобто необхідно враховувати ступінь «знайомості» реалії, оскільки вона не повинна залишитися за межами його сприйняття.

За відсутності в мові перекладу букви, що позначає звук, за своїм звучанням схожий зі звуком у вихідному тексті, застосовуються поєднання букв, що дають відповідне звучання. Так, українське «ж» передається в англійській мові через поєднання «zh», «х» через «kh», «щ» через «shch» і так далі.

Застосування транслітерації при передачі реалій досить обмежена, про неї можна говорити при перекладі понять, що стосуються, в основному, суспільно - політичного життя і власних назв: англнглійське «Strathmore» і українське «Стратмор», «The Washington Post» - «Вашингтон Пост», «L'Enfant Plaza» - «Ланфан - Плаза».

. Створення нового / складного слова

Даний прийом застосовується, якщо транскрипція (або транслітерація) з певних причин небажана або неможлива. Введення неологізму найбільш підходящий (після транскрипції) шлях збереження смислового змісту і колориту переводиться реалії: шляхом створення нового слова (або словосполучення) іноді вдається домогтися майже такого ж ефекту. Такими новими словами можуть бути, в першу чергу, кальки і полукальки.

а) Калька.

Калька - запозичення шляхом буквального перекладу - дозволяє перенести в мову перекладу реалію при максимально повному збереженні семантики. Однак збереження семантики не означає збереження колориту, оскільки частини слова або виразу передаються засобами мови перекладу. Наприклад, англ. «Capitoll Hill» - укр. «Капітолійський Пагорб», «Library of Congress» - «Бібліотека Конгресу».

б) Напівкалька

Напівкальки являють собою часткові запозичення слів і виразів, що складаються частково з елементів вихідної мови, частково з елементів мови приймаючої. Наприклад, англ. «Southern Bethesda» - укр. «Північна Бетесда», «the Corcoran School» - «Коркоран - Скул».

в) Освоєння

До даної групи прийомів перекладу реалій можна також віднести освоєння - додання слову вигляду рідного для мови перекладу на основі матеріалу, вже наявного у вихідному мовою.

г) Створення семантичного неологізму

Це спосіб передачі реалій полягає у створенні перекладачем семантичного неологізму, тобто слова або виразу, що дозволяє зрозуміти смисловий зміст переданої реалії [5, с.100].

. Наближений переклад

Хоча ці еквіваленти лише приблизно передають зміст відповідних українських слів, все ж за відсутністю в англійській мові точних еквівалентів, їх застосування цілком виправдано, оскільки вони дають деяке уявлення про характер позначного предмета або явища. Застосування аналогів зустрічається і при передачі англійської безеквівалентної лексики на українську мову, наприклад: drugstore - аптека, know - how - секрети виробництва (технологія, вміння, знання справи), muffin - здоба.

. Контекстуальний переклад

Цей прийом подібний за своїм принципом з наближеним перекладом і протиставлено словниковому, оскільки перекладається слово при використанні цього прийому може мати відповідності, що відрізняються від наведених у словнику.

. Трансформаційний переклад

У ряді випадків при передачі безеквівалентної лексики доводиться перекладачеві вдаватися до перебудови синтаксичної структури пропозиції, до лексичним замін з повною зміною значення вихідного слова або ж до того й іншого одночасно, тобто до того, що носить назву лексико-граматичних перекладацьких трансформацій; тому в даному випадку можна говорити про трансформаційний переклад.could catch glimpses of him in the windows of the sitting - room.

При використанні трансформаціоннго прийому перекладу даної пропозиції з англійської мови на українську виглядає наступним:

Я бачив, як його фігура майнула у вікнах вітальні.

. Гіпонімічний переклад

Гіпонімічічний переклад являє собою заміну видового поняття на родове, тобто передачу реалії деякої мовної одиницею, що має більш широке значення, ніж перекладацька.

. Описовий переклад

Цей спосіб передачі безеквівалентної лексики полягає в розкритті значення лексичної одиниці за допомогою розгорнутих словосполучень, що розкривають істотні ознаки позначуваного даної лексичної одиницею явища, тобто, по суті справи, за допомогою її дефініції (визначення). Декілька прикладів описового перекладу англійської безеквівалентної лексики на українськумову: showmanship - вміння привернути на себе увагу, gum arabic - гуміарабік, що виділяється різними видами акацій, які ростуть на південь від Сахари.

. Заміна реалії. Переклад фразеологізмів, що містять реалії

Деякі дослідники (наприклад, Влахов і Флорін) також виділяють прийом заміни реалії, наведеною в початковому тексті, на реалію мови перекладу [5, с.101].

. Опущення реалії

Згідно А.Д. Швейцеру, беручи до уваги функціональну роль реалії в повідомленні, перекладач може «зняти реалію» у кількох особливих випадках:

) якщо вона несе незначну навантаження в смисловій структурі тексту;

) якщо вона згадується лише епізодично;

) якщо вона виконує не денотативну, а експресивну функцію і, отже, не може викликати конкретні образніше асоціації у читача текст перекладу [22, c.251].

Цей прийом відомий також як «опущення реалії» або «нульовий переклад» [5, с.109]. З точки зору частоти вживання прийомів практично всі способи застосовуються часто, однак опущення реалій при перекладі, незважаючи на свою простоту, не знаходять широкого вжитку. Це свідчить про перевагу перекладачів дотримуватися тексту оригіналу і при виборі того чи іншого прийому керуватися авторським задумом.

. Передача чужої для вихідної мови та мови перекладу реалії.

З проблемою такого характеру перекладач зустрічається при наявності в тексті оригіналу реалії, запозиченої вихідним мовою із «третього» мови. Найчастіше в тексті оригіналу такі реалії супроводжуються додатковими засобами осмислення, які також можуть викликати труднощі при перекладі.

Розглядаючи переваги і недоліки кожного з перерахованих способів, необхідно підкреслити, що в практиці перекладацької роботи вони застосовуються не ізольовано, а в поєднанні один з одним. Виключно використання тільки одного з них має наслідком або перевантаження переказного тексту іншомовним словесним матеріалом або «екзотизму» (при транслітерації і транскрипції), або непомірне розширення тексту (при описовому, періфрастіческая способі), або веде до повної втрати національної специфічності (при уподібнюється перекладі), або до збіднення речового сенсу (при гіперонімічній передачі).

Фахівці, що вивчають безеквівалентну лексику, висувають практично однакові пропозиції з перекладу культурно-специфічних слів, вони розрізняють тільки переваги в їх використанні. Так, ґрунтуючись на класифікації слів-реалій, представленої в розділі 1, В.С. Виноградов пропонує наступні способи перекладу слів - реалій:

) транскрипція і транслітерація;

) гіпероніміческій переклад;

) уподібнення;

) періфрастіческій (описовий, дескриптивний, експлікативний) переклад;

) калькування [4, с.17].

Г.Д. Томахін висуває практично ідентичну класифікацію способів перекладу, не виділяючи гіпероніміческого перекладу, але пропонуючи трансформаційний або контекстуальний переклад [21, с.31].

З.Г. Прошина вважає, що реалія в основному передається транскрипцією, транслітерацією і калькірованням. Н.А. Фененко не пропонує нових способів перекладу, проте пояснює і обґрунтовує вибір способу перекладу залежно від типу реалії, а отже, і від семантичного та стилістичного навантаження, яку реалія несе в тексті. Пряме звернення до реалії, близької реципієнту, широко використовується і в оповіданні, що дозволяє зменшити екзотичність тексту і уникнути лакун, пов'язаних з відсутністю у носіїв англійської культури фонових знань, необхідних для розуміння культуро-специфічних лексичних одиниць.

.5 Переклад текстів публіцистичного стилю

У «New York Times» в статті «Amid Calls to Oust Director, Both Parties Rethink V.A. <#"justify">- «The United States» - «Сполучені штати», «international crises» - «міжнародна криза». Наведені слова - реалії перекладаються згідно із правилами української граматики, відповідно, методи кальки і напівкальки відсутні,

«President» - «президент» - калька.

В статті «General Among 14 Killed in Ukraine as Rebels Down Copter» [24] тієї ж самої газети: «…a separatist stronghold» - «сепаратистська фортеця», де слово «separatist» - латинського походження - «латинізм», отже на англійській та українській мовах звучатиме однаково.

«Obama Warns U.S. Faces Diffuse Terrorism Threats» [24]- у самій назві видно слова, які тісно повязані із соціально-політичними реаліями «U.S.» - «США», «Terrorism» - «тероризм».

В самій наведеній статті: «President Obama said the United States could play a vital role in world affairs without resorting to unilateral force or retreating to isolationism» [24], де до соціально-політичних реалій слід віднести такі слова: «President», «United States», «world affairs» - «світові справи».

Також даній статті декілька разів використовуються наступні соціально-політичні реалії: «freedom» - «свобода», «democracy» - «демократія», «human rights» - «права людини», «free trade» - «вільний товарообмін» часто укладають в лапки, показуючи тим самим, що вони вжиті не в тому сенсі, як ми їх розуміємо.

В «Нью Таймс» майже кожна публіцистична стаття містить в собі соціально-політичні реалії, адже ця газета висвітлює соціально-політичні події в своїй державі та світу.

Наприклад, в статті «President Said to Be Planning to Use Executive Authority on Carbon Rule» [24], часто, окрім «President», зустрічаються наступні соціально-політичні реалії: «dictatorship» - «диктатура» трактується тільки як насильство; «peace offensive» - «мирний наступ» подається як прагнення держави прикрити свої агресивні наміри. А також такі слова, як «democracy» - «демократія» та «iron curtain» - «залізна завіса», що використовується (зі слів Томахіна) тільки по відношенню до соціалістичних держав.

В «Нью Йорк Таймс» надрукована стаття під назвою «Michigan Joins Move to Increase Hourly Wage» [24], де головною проблемою виступає маленька платня за робочу годину. В наведеній статті можна побачити такі соціально-політичні реалії: «In God We Trust» - «Богу ми довіряємося», «unwritten constitution» - «неписана конституція».

Взагалі, аналізуючи англомовні публіцистичні тексти, читач виявляє «яскравість» слів, які «кидаються» в очі. Під час перекладу більшість з них втрачають свою «американську» унікальність.

Також, необхідно підкреслити, що американці - дуже патріотичні, тому часто зустрічаються такі соціально-політичні реалії, як:

«Е Pluribns Unum» (мат.) (« one from many» - «з безлічі єдність») - девіз США. Покликаний символізувати єдність країни, що складається з різних штатів, людей різних національностей, рас, віросповідання.

«The Star - Spangled Banner» - «Зоряний прапор» (гімн США з 1931 р.). Текст гімну був написаний поетом Франсисом Кейем (Francis Scott Key) в 1814 р. на борту англійського військового корабля, де він знаходився в якості заручника при бомбардуванні англійцями форту Мак-Генрі.

«Stars and Stripes» - «Зірки і смуги» (прапор США).

«Old Glory» (торжественно) - прапор США.

До числа вегетативних символів відносяться:

а) квіти:

magnolia - магнолія (Луїзіана);

sunflower - соняшник (Канзас);

б) дерева:

redwood - секвойя (Каліфорнія);

elm - в'яз (Коннектикут);

sugar maple - цукровий клен (Вермонт);

buckeye - кінський каштан (Огайо).

Анімалістські символи включають:

а) птахів:

yellow-hammer - вівсянка (Алабама);

mockingbird - пересмішник (Флорида);

pelican - пелікан (Луїзіана);

б) тварин:

grizzly bear - ведмідь-грізлі (Каліфорнія);

bighorn sheep - толсторог Скелястих гір (Колорадо).

Соціально-політичні реалії, які стосуються конституції:

«live constitution» - «жива конституція». Даний вислів можна віднести до ідіом, адже конституція у прямому сенсі цього розуміння не може бути живою.

Сукупність актів конгресу, указів президента, конституційного них звичаїв і тлумачень положень конституції Верховним судом США.

«unwritten constitution» - «неписана конституція».

Усталені звичаї, як, наприклад, практика висунення кандидатів у президенти на національних з'їздах партій, що не передбачені конституцією, але дотримувані нарівні з конституционного приписами.

«constitutional crisis» - «конституційна криза».

Соціально-політичні реалії, які рідко зустрічаються в англомовній пресі:

«national supremacy» - «загальнонаціональна перевагу».

«grants - in - aid» - «фінансова допомога штатам». [20, c. 13-14]

- «inherent powers» - «невід'ємні права».

«enumerated powers» - «права, передбачені конституцією».

«syn. express powers implied powers» - «приховані права».

«resulting powers» - «випливають права».

«elastic clause» - «еластична стаття».

«proper clause» - стаття про «необхідне і належне законодавство». [20, c. 15]

Висновок

Актуальність теми доведена, а саме, було встановлено, чому читач, який цікавиться англомовними засобами масовими інформації або перекладач, котрий англомовний варіант публіцистичного тексту перетворю на українську версію дуже часто під час перекладання робить помилки стосовно соціально-політичних реалій, адже для цієї категорії слів існують окремі правила перекладання.

Мета дослідження досягнуто, де було встановлено основні правила передачі соціально-політичних реалій, використовуючи англомовні публіцистичні тексти.

Для досягнення мети було виконано такі завдання:

визначили поняття суспільно-політичних реалій та американізмів,

розглянули суспільно-політичні реалії,

проаналізували американізми, які входять до поняття суспільно-політичні реалії,

виявили проблему перекладу реалій у текстах публіцистичного стилю,

показали особливості текстів публіцистичного стилю в українській і англійській мовах,

надали визначення та сутність реалій,

дослідили проблему класифікації реалій,

продемонстрували способи передачі реалій при перекладі публіцистичних текстів,

зробили переклад текстів публіцистичного стилю.

Англійська мова - вона взагалі цікава мова, особливо, якщо йдеться про лексико-стилістичне оформлення речень. Американці люблять «грати» словами для надання більш яскравого ефекту публіцистичним текстам, де соціально-політичні реалії - не є виключенням.

Перекладачеві складно зрозуміти тлумачення певних значень, адже американській лексиці притаманне використання деяких тлумачень у переносному сенсі, і ці слова мають назву ідіоми або фразеологізми. Також під час перекладу використовується багато методів, наприклад, калька.

Крім того, під час дослідження, було виявлено такі типи соціально-політичних реалій, як американізми, які потребують окремих засобів передачі.

Список використаних джерел

1. Бархударов Л.С. Мова і переклад. М. : Міжнародні відносини, 1975. 240 с.

. Васильєва О.М. Газетно публіцистичний стиль мовлення. Курс лекцій за стилістикою російської мови / О.М. Васильєва. - М., 1982. - 198 с.

. Виноградов В.С. Лексичні питання перекладу художньої прози. М.: Видавництво Московського університету, 1978. - 172 с.

. Виноградов В.С. Введення в перекладознавство (загальні та лексичні питання). М. Вид. Інституту загальної середньої освіти РАО, 2001. - 224 c.

. Влахов С. Неперекладне в перекладі / С. Влахов, С. Флорін. - Вид. 3-є, випр. І доп. - М., 2006. - 448с.

. Єгер Г. Комунікативна і функціональна еквівалентність / Г. Єгер; пер. з нім. А. Батрака // Питання теорії перекладу в зарубіжній лінгвістиці. - М., 1978. - С. 137-156.

. Кабакчі, В.В. Англійська мова міжкультурного спілкування / В.В. Кабакчі. СПб: РГПУ, 1993. - 200 с.

. Комісарів В.Н. Теорія перекладу. М.: Вища школа, 1990. 253 с.

. Комісарів В.Н. Загальна теорія перекладу. М. : ЧеРо, 1999, 133 с.

. Латишев Л.К. Технологія перекладу. - М.: НВИ - Тезаурус, 2000. - 287с.

. Миньяр - Белоручев Р.К. Як стати перекладачем? / Р.К. Миньяр - Белоручев; відп. ред. М.Я. Блох. - М., 1999. - 176 с.

. Найда Ю.А. До науки перекладати: принципи відповідностей / Ю.А. Найда : пров. з англ. Л. Черняхівської / / Питання теорії перекладу в зарубіжній лінгвістиці. - М., 1978. - С. 185-201.

. Паморозьська Н.І. Роль слів-реалій в створенні культурного фону художнього твору // Лексика і культура. Твер: Тверський державний університет, 1990. - 624 с.

. Ревзін І.І., Розенцвейг В.Ю. Основи загального і машинного перекладу. М.: Вища школа, 1964.

. Россельс В. Про передачу національної форми в художній літературі. - М.: Дружба народов, 1953. - 341 с.

. Сапогова Л.І. Реалії: фактор часу. Питання лінгвістичної семантики, 1979. - 394 с.

. Тертичний А.А. Жанри періодичної преси: навч. посібник / А.А. Тертичний. - М., 2000. - 310 с.

. Томахін Г.Д. Реалії в мові і культурі // ІЯШ. - 1997. - № 3. С.13 -18.

. Томахін Г.Д. Реалії - американізми. М.: Вища школа, 1988. 239 с.

. Швейцер А.Д. Переклад і лінгвістика: (газетно-інформаційний і військово-публіцистичний переклад) / А.Д. Швейцер. - М., 1973. - 280 с.

. Чернов Г.В. Питання переведення безеквівалентної лексики на англійську мову. Автореф. дис. канд. філол. наук. МГПИИЯ. М., 1958. 296 с.

. The New York Times

Зміст Вступ Розділ І. Поняття суспільно-політичних реалій та американізмів .1Суспільно-політичні реалії 1.2Американізми, які входять до поняття

Больше работ по теме: