Організація роботи виставок та ярмарків з продажу товарів народного споживання

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ТОВАРОЗНАВСТВА ТА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Курсова робота

з дисципліни Комерційна діяльність

на тему: Організація роботи виставок та ярмарків з продажу товарів народного споживання

ВСТУП

На сучасному етапі розвиток виставкової та ярмаркової діяльності в Україні є стрімким та динамічним. З цього випливає доцільність його дослідження та моніторингу.

В останні десятиріччя інститут виставок та ярмарків поступово трансформувався із засобу презентації товару та демонстрації його асортименту за допомогою примірників і зразків з метою безпосереднього продажу у засіб глобальної комунікації. Сучасні міжнародні виставки-ярмарки слід розглядати як ефективний симбіоз інструментів маркетингу та метод міжнародної торгівлі. В цьому аспекті виставки та ярмарки являють собою не тільки дзеркало технічного розвитку галузі та канал реалізації продукції, а й економіко-політичний форум прогнозування кон'юнктурних змін, комунікаційний захід з економічним, політичним, соціально-культурним контекстом.

Виставки та ярмарки є ефективним інструментом впливу комерційних підприємств на споживача на ринку товарів та послуг, на розмір одержуваного прибутку, отримання достовірної інформації, формування іміджу в умовах жорсткої конкурентної боротьби.

Виставкова діяльність перетворилася на важливу галузь економічної діяльності, сферу професійних занять сотень тисяч людей в усьому світі зі своєю власною інфраструктурою у вигляді спеціалізованої нерухомості, професійних обєднань, системи підготовки кадрів. Вона обєднує підприємства, що займаються організацією та проведенням виставок, їх обслуговуванням і т.д. Як галузь господарства виставкова діяльність робить свій внесок у створення національного продукту, нових робочих місць, є джерелом податків тощо.

Актуальність курсової роботи-виставкова галузь в Україні динамічно розвивається і знаходиться у сфері особливої уваги держави. Визнання у світі українських виставкових компаній, створення виставкових центрів міжнародного рівня, з одного боку, відкриває нові можливості, з іншого - вимагає належної професійної підготовки та оцінки виставкових заходів.

Виставкова діяльність в Україні - невідємна складова розвитку ринкових процесів. Вона стимулює закріплення позитивних структурних змін в економіці, сприяє науково-технічному і технологічному оновленню вітчизняного виробництва.

Ефективним інструментом впливу комерційних підприємств на споживача на ринку товарів та послуг, на розмір одержуваного прибутку, отримання достовірної інформації, формування іміджу в умовах жорсткої конкурентної боротьби є виставки-ярмарки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової літератури з питань виставкової діяльності, як інструменту маркетингової політики господарюючих структур на ринку товарів та послуг, свідчить про недостатню розробку цієї проблеми. В економічній науці відсутній комплексний підхід до методів аналізу та розрахунків економічної ефективності такого виду посередництва як виставкова діяльність. Різні теоретичні та практичні аспекти проведення виставок-ярмарок знайшли відображення в працях зарубіжних та українських учених, таких як Н. Александрова, Є. Гусєв Є., Г. Захаренко, Я. Критсотакіс, С Міллер, В. Петелін, Г. Савицька, С. Фрідман та ін. [4-7]. Перспективи та проблеми, пов'язані із розвитком інституту ярмарок-виставок в Україні, є актуальними і потребують глибоких досліджень.

Мета курсової роботи - на прикладі Хмельницької торгово-промислової палати України показати організацію діяльності щодо підготовки та проведення виставок (ярмарків) з продажу товарів народного споживання.

Завдання курсової роботи наступні:

охарактеризувати суть виставок (ярмарків);

висвітити зарубіжний досвід організації даного виду діяльності;

визначити основні функції координуючих та робочих органів виставок (ярмарків);

показати технологію ярмарково-виставкової діяльності;

проаналізувати підбиття підсумків роботи виставок (ярмарків);

розробити шляхи покращення діяльності підприємства щодо організації підготовки та проведення виставок (ярмарків).

1. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ЗАВДАННЯ ЯРМАРКІВ ТА ВИСТАВОК

Виставка - це показ (експонування) товарів (послуг), що освоєні чи

визначені до виробництва, з метою ознайомлення з ними потенційних покупців чи споживачів. Проте , виставочна культура в нашій країні - явище ще досить молоде, тому в процесі організації виставок і підготовці до участі в них виникає чимало труднощів в експонентів і навіть у самих організаторів. [табл.1.]

Ярмарок - це короткострокова виставка, що регулярно повторюється у певному місці під традиційною назвою і в обумовлений термін.

торговельний промисловий палата ярмарок

Таблиця 1

ОзнакаЯрмарокВиставкаПропозиція характеризує обєктивний масштаб виробництва певних товарівТакНіПропозиція є актуальною для однієї або кількох галузейТакНіПропонується велика кількість зразківТакНіМетою заходу є укладання торговельних угод за зразкамиТакНіЗавданням є поширення інформації з метою стимулювання продажу за зразкамиНіТакНеобмежена кількість відвідувачівНіТакКількість експонентів є достатньо представницькою для певної галузі економікиНіТакПродаж фізичним особам є звичайним явищемНіТакПродаж здійснюється лише оптовим покупцямТакНі

Експонати - це товари і послуги, що демонструються на виставці чи ярмарку.

Організатор виставки (ярмарку) - це юридична особа або група юридичних осіб, що займаються організацією виставки (ярмарку). Організатором виставки також може бути підприємець, група підприємців або група юридичних осіб і підприємців.

Безпосереднім організатором виставки є оргкомітет ярмарку - ярмарковий комітет.

Учасники виставки (експоненти) - юридичні особи і підприємці, котрі

одержали запрошення для участі у виставці з метою експонування своїх товарів і послуг.

Оскільки цілі ярмарки і виставки близькі за метою, то вони можуть проводитись одночасно (виставки-ярмарки).

Торгові виставки та ярмарки фахівці поділяють на певні категорії за такими ознаками: за місцем проведення, за частотою проведення, напрямком роботи, видами пропозицій та за попитом (додаток А).

За складом учасників ярмарки і виставки можуть бути міжнародні, міжрегіональні і регіональні

Міжрегіональні ярмарки і виставки в межах країни демонструють споживачам продукцію і послуги, запропоновані виробниками декількох регіонів.

Місцеві (регіональні) виставки і ярмарки демонструють учасникам товари та послуги конкретного регіону. Вони організовуються в багатьох регіонах країни і дають шанс для успіху на ринку. Склад відвідувачів тут обмежується, але учасники збираються з усієї країни та з-за кордону.

Міжрегіональні та місцеві ярмарки і виставки є, переважно, національними. На національні ярмарки і виставки у своїй країні допускаються іноземні покупці, але право продажу мають тільки національні фірми.

За товарним профілем ярмарки і виставки розрізняють універсальні і спеціалізовані.

Слід зауважити, що останнім часом універсальних ярмарків, тобто таких, на яких представлений весь комплекс товарів як споживчого так і промислового призначення, за кордоном більше не існує.

Замість універсальних більше практикуються багатогалузеві виставки і ярмарки, де представляється асортимент з детальною і продуманою класифікацією багатьох товарів галузей крупної і дрібної промисловості.

Спеціалізовані виставки та ярмарки одночасно закладають основу для ініціативи у сфері кооперації , є місцем обміну товарами, ідеями, ноу-хау. Тут за декілька днів можуть бути перевірені шанси стосовно збуту товарів та послуг. На спеціалізованих ярмарках та виставках проявляються процеси та зміни, що відбуваються на ринку, а також визначаються напрями та темпи майбутнього розвитку.

За тривалістю і способом проведення виставки можна поділити на такі види: короткотривалі, пересувні, постійні виставки, торгові центри, торгові тижні.

Короткотривалі (соло-виставки) проводяться протягом не більше з-х тижнів. Вони можуть носити багатогалузевий характер, або бути спеціалізованими.

Пересувні виставки організовуються з метою розширення кола відвідувачів з використанням різних видів транспорту. Плаваючі, наприклад, організовуються Японією, Швецією, Англією. Вони влаштовуються на борту великого судна, яке відвідує портові міста декількох країн. Експонати розміщуються на палубах, в каютах, проходах. Тут організовуються консультації фахівців, роздаються рекламні і технічні проспекти. Демонстрація зразків може супроводжуватися продажем. Для пересувних виставок можуть також використовуватися автофургони, салони літаків.

Постійні виставки зразків організовуються переважно при дипломатичних консульствах і інших представництвах своєї країни за кордоном з метою демонстрації можливим іноземним покупцям зразків експортної продукції для укладання угод за ними.

Торговельні центри створюються національними організаціями за кордоном. Вони здійснюють широку діяльність щодо організації спеціалізованих виставок в країнах їх місцезнаходження. Вони надають фірмам-експонентам безоплатно виставкову площу, здійснюють за свій рахунок проектування і оформлення виставок, монтаж і демонтаж стендів, надають учасникам інформацію про кон'юнктуру ринку.

Новим видом виставок є торгові тижні. Вони організовуються переважно в універсальних магазинах великих міст для показу, продажу споживчих товарів.

Ярмарково-виставкова діяльність відіграє велику роль в економіках багатьох країн. Підтвердження тому є те, що, наприклад, в Німеччині "виставки-ярмарки" розглядаються як окрема галузь економіки. В цій країні в ярмарках і виставках щорічно беруть участь близько 150 тисяч учасників із і8о країн. Такі заходи відвідують близько ю млн. відвідувачів.

Набувають важливості виставки і ярмарки в економіці України. Простежуються дві тенденції їх розвитку. Перша тенденція - це продовження проведення ярмарків за радянськими традиціями з використанням відпрацьованих попередніх комерційних контактів і технологій. Під це створюється певна нормативно-правова база. Однак ярмарки такого типу з кожним роком затухають, оскільки зазнають сучасного зарубіжного впливу, що викликано необхідністю дотримання єдиних міжнародних стандартів.

Друга тенденція проведення ярмарків виникла в Україні із запровадженням принципів ринкової економіки. Утворюється мережа фірм, організацій, які спеціалізується на проведенні ярмарків і виставок, що стає предметом їхнього бізнесу. Цей розвиток ярмарково-виставкової справи базується на зарубіжному досвіді, традиціях та правилах і зорієнтований на попит у досвіді, традиціях та правилах і зорієнтований на попит зацікавлених комерційних кіл.

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ТОРГІВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ

Заснована в квітні 1995 року на базі фірми Хмельницькзовнішсервіс, Хмельницька торгово-промислова палата України є незалежною організацією, регіональним представником ТПП України і входить до її складу та діє на підставі Закону України Про торгово-промислові палати в Україні (додаток Б). Розташована у м. Хмельницькому - обласному центрі одного з найбільш розвинених аграрно-промислових регіонів України, який має вигідне географічне положення. Палата обєднує понад 100 дійсних членів Палати - суб'єктів підприємницької діяльності (додаток В).

Палата - некомерційна організація. Її головна мета - сприяти розвитку національної економіки, гармонізації відносин між підпрємцями, всебічному зміцненню міжнародних промислових, науково-технічних торгівельних зв'язків.

Для ефективної допомоги в роботі підприємств нашого регіону та здійснення вагомих кроків до інтеграції зі світовим економічним співтоваривством Хмельницька ТПП активно працює і розширює співробітництво з торгово-промисловими палатами, інформаційними центрами і підприємницькими спілками далекого та близького зарубіжжя.

У виставково-торгівельному центрі до послуг клієнтів конференц-зал, де проходять бізнес-зустрічі і презентації фірм, обладнаний необхідною апаратурою для проведення презентацій та конференцій (додаток Д, фото 5-7).

За роки своєї діяльності Хмельницька торгово-промислова палата значно підвищила свій рейтинг в діловій спільноті регіону. Зокрема, своєю активною участю у розвитку економіки краю, її інтегруванні в господарську систему України, формуванні сучасної промислової, фінансової і торгової інфраструктури, розширенні торгово-економічних і науково-технічних зв'язків підприємств області з іншими регіонами та іноземними бізнес-структурами. Цьому в значній мірі сприяє палатівська газета Діловий вісник, яка щомісячно видається і розповсюджується з липня 1995 року.

Підвалами міжнародних контактів в інтересах місцевих товаровиробників є підписані та діючі двохсторонні угоди про співробітництво Хмельницької ТПП з регіональними торгово-промисловими палатами Білорусії, Болгарії, Румунії, Угорщини, Польщі, Росії, а також трьохстороння угода з Молдовою і Румунією.

Плідно працює палата з органами місцевої влади. Одним із вагомих документів направлених на зміцнення дієздатності, авторитету та позицій Палати залишається Програма розвитку виставково-ярмаркової діяльності у Хмельницькій області на 2005-2007 роки (додаток Е), в березні 2005 року облдержадміністрацією було прийняте відповідне рішення та затверджено фінансування заходів із забезпечення виконання програми.

Колектив Палати у 2006 році успішно виконував Статутні та планові завдання. В додатку Ж представлені основні посадові особи та структурні підрозділи з їх контактними телефонами та електронними адресами.

З метою поліпшення рівня професійної підготовки працівників підприємств, організацій-членів Палати проведено більше 20 семінарів з питань маркетингу, реклами, митного регулювання, з юридичних питань та питань господарської діяльності підприємств. Загалом у заходах Учбового центру взяло участь більше 500 представників підприємств і організацій - членів ХТПП. Діяльність Палати регулярно висвітлювалась на шпальтах газет і журналів, теле- і радіоканалах, в інформаційних агентствах. Результати роботи за рік свідчать, що Палата працювала стабільно, набираючи економічного та фінансового потенціалу. Важливим фактором у роботі Хмельницької ТПП є виставкова діяльність, що постійно розвивається й удосконалюється. Виставки в регіоні набули великої популярності і мають великий резонанс (Додаток З). Мета будь-якої виставки - допомогти підприємствам у презентації їхньої продукції.

3. ОРГАНИЗАЦІЯ РОБОТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИСТАВОК (ЯРМАРКІВ)

.1 Координуючі та робочі органи виставок (ярмарок)

Порядок підготовки та проведення ярмарків, виставок в Україні регулюється Положенням про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків (затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.95 №693). Згідно з цим положенням ініціаторами проведення ярмарків можуть бути:

міністерства та відомства;

місцеві органи державної виконавчої влади, міськком Рад: господарські товариства, обєднання підприємств, інші організації та підприємства, діяльність яких повязана з насиченням ринку товарами.

Ініціатор проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків - Хмельницька торгово-промислова палата - подає Міністерству економіки України до 15 березня кожного року пропозиції про час, місце проведення ярмарків, їх товарну спрямованість, склад дирекцій та їх учасників.

Міністерство економіки узагальнює ці пропозиції, уточнює склад дирекцій, учасників, час і місце проведення ярмарків, розробляє графік їх проведення і подає Міжвідомчому комітетові з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків на затвердження.

Після встановлення часу та місця проведення ярмарку його організатор ХТПП визначає джерела надходження коштів, за рахунок яких буде проводитися ярмарок; вирішує інші питання, повязані з проведенням ярмарку та інформувати про це учасників, інших зацікавлених юридичних та фізичних осіб у формі запрошень, рекламних повідомлень у засобах масової інформації тощо.

Запрошення потенційним учасникам ярмарку його організатори надсилають не пізніше ніж за 30 днів до початку роботи. Так, при проведенні виставки-ярмарки «Все для жінок, що проводилась з 27 лютого по 2 березня поточного року, запрошення (додаток К) були розіслані ще в січні місяці. У разі зміни дати проведення ярмарку про це повідомляються учасники не пізніше ніж за 10 днів до встановленого раніше строку.

Динаміка основних показників виставкової діяльності ХТПП (Табл.2.)

Таблиця 2

200920102011201220132013 рік у %Кількість окремих суб'єктів виставкової діяльності - всього131126135130144110,8із нихорганізатори виставок116110118114127111,4виставкові центри1516171617106,3Кількість проведених виставкових заходів - всього1 0191 0941 1071 0881 174107,9із нихвиставки453572566593653110,1ярмарки564522541495521105,3Загальна забудована площа організаторів виставок, тис.кв.м8991 2311 5401 4761 836124,4Загальна виставкова площа виставкових центрів, тис.кв.м198203210169192113,6Кількість учасників виставкових заходів, тис. осіб72 00666 37674 08274 93782 453110,0Кількість відвідувачів виставкових заходів, тис. осіб10 1019 83411 89111 00613 309120,9

Учасники ярмарку мають право:

рекламувати свою продукцію, в тому числі і ті товари що готуються до виробництва;

укладати договори купівлі - продажу (поставок) товарів;

представляти інтереси та укладати договори від імені інших юридичних осіб;

вимагати від організаторів ярмарку дотримання умов його проведення.

Координацію робіт з організації та проведення ярмарків міжобласний комітет з організації та проведення міжобласних та оптово-промислових ярмарків при Міністерстві економіки. Він є постійно діючим органом і формується з представників і відомств, діяльність яких повязана з питаннями споживчого ринку та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Комітет за поданням Мінекономіки затверджує графіки проведення ярмарків, їх вид та товарну спрямованість, склад дирекції та учасників; сприяє діяльності товаровиробників - учасників ярмарків щодо реалізації товарів вітчизняного виробництва, розширення їх асортименту та поліпшення якості з урахуванням попиту населення, підбиває підсумки ярмарків; інформує Кабінет Міністрів про результати купівлі-продажу товарів на виставках, ярмарках, стан задоволення попиту покупців. Його рішення оформляються для дирекції, інших органів ярмарку та для учасників.

Загальне керівництво роботою ярмарку здійснює дирекція. Вона проводить реєстрацію та розміщення учасників, складає кошторис витрат на проведення ярмарку, визначає розмір коштів, які вносяться учасниками, про що їх інформує; визначає порядок та режими роботи ярмарку, графіки зустрічей продавців і покупців з урахуванням черговості укладання договорів; укладає договори на оренду ярмаркових приміщень, вирішує питання матеріально-технічного забезпечення діяльності ярмарку та його учасників; організовує роботу, повязану із забезпеченням учасників необхідними послугами; вирішує питання охорони та страхування матеріальних цінностей та майна ярмарку, а також експонатів, представлених учасниками; організовує роботу з надання правової консультативної допомоги учасникам ярмарку.

До складу дирекції ярмарку включаються представники учасників. Дирекція ярмарку використовує за домовленістю між його учасниками банківський рахунок, бланки та печатку одного із учасників, а очолює її керівник підприємства, організації, установи, банківський рахунок, бланки та печатка якого використовуються.

Оплата членів дирекції ярмарку, обслуговуючого персоналу та інші витрати здійснюються за рахунок коштів та проведення ярмарку.3.2 Технологія ярмарково-виставкової діяльності.

Відповідно до Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків (виставок) оргкомітет (Хмельницька ТПП України) разом з дирекцією ярмарку-виставки проводять ряд підготовчих операцій: складає кошторис витрат на проведення ярмарку, визначає розмір коштів, які вносяться учасниками, про що їх інформує; визначає порядок та режим роботи ярмарку, графіки зустрічей продавців і покупців з урахуванням черговості укладання договорів; укладає договори на оренду ярмаркових приміщень, вирішує питання матеріально-технічного забезпечення діяльності ярмарку та його учасників; організовує роботу, пов'язану із забезпеченням учасників необхідними послугами; вирішує питання охорони та страхування матеріальних цінностей та майна ярмарку, а також експонатів, представлених учасниками (додатки Н, М, П, Р).

Виставковий стенд, як візитна картка комерційного підприємства, є місцем комерційних переговорів і укладання угод і повинен за розмірами та обстановкою відповідати представленим товарам. З погляду технічного виконання стенд повинен бути бездоганним і відповідати конкретним стандартам. На першому плані стоїть завдання презентації товарів-експонатів, орієнтованої на клієнта. Виставковий стенд повинен бути приємним для зору та слуху, викликати позитивні емоції відвідувача.

Виставкові стенди, що були представлені на виставці Все для жінок, справляли гарне враження, при тому не показне; здавалися скромними але не виглядали бідно, скупо; були інтегруючими але не нав'язливими; здавалися строгими але не відштовхували (додаток Д, фото 2-4).

Усі стенди, представлені на ярмарку, поділялися на три функціональні зони:

Презентаційна площа - всі поверхні для викладки товарів - експонатів, інформаційних табло, відеоапаратури для демонстрації та проведення заходів.

Площа відведена для переговорів - влаштовані куточки для сидіння, закриті кабіни та просторі приміщення. Для індивідуального спілкування крім названих, використовувалась інформаційна служба стенду, бар та столики приймання гостей.

Підсобні приміщення - кухня, склад, місце для проспектів, гардероб, технічні підсобки, приміщення для персоналу, сервісної служби тощо.

Співвідношення між презентаційною площею та площами, відведеними для преговорів, повинно становити від 60% До 40%.

Організатори виставки-ярмарки враховують те, що пропорції оформлюваного стенду повинні бути гармонійними (додаток С).

Типи стендів відрізняються віддаленістю від сусідніх стендів і тим, як вони відкриті стосовно до проходів. Варіант стенду в ряді - найдешевший з погляду орендної плати, за всі інші типи треба доплачувати. Пропозиція орендної плати для участі у виставці Все для жінок становила:

облаштоване експозиційне місце (не менше 5м² ). Вартість 1м² складає 80 грн;

необлаштоване експозиційне місце - 50грн. за 1 м² ;

необлаштоване експозиційне місце на відкритій площадці - 30 грн. 1 м²;

- робоче місце (стіл, два стільця) - 150 грн.

Стенд в ряді відкритий з боку тільки одного проходу. Оглядати його можна лише з зони проходів.

Кутовий стенд буває розміщеним в кінці ряду, він відкритий на два боки-на прохід і на поперечний прохід.

Головний стенд в кінці ряду буває відкритим на 3 сторони. Вразі правильного використання він виглядає презентабельно.

Блок-стенд - найдорожчий з вище названих видів, оточений зі всіх боків проходами для відвідувачів і приваблює за рахунок того, що розміщений окремо від інших.

При необхідності, на вулиці перед входом організують стенд на відкритій ділянці призначений для дуже габаритних видів товарів.При цьому організатор виставки торгово-промислова палата завжди турбується про те, щоб обладнати криті місця для переговорів.

Під час планування павільйонів організатор виставки враховує технічну інфраструктуру, очікуване число відвідувачів та можливості кругового обходу.

Комерційні фірми, що вперше беруть участь у виставці, постає насамперед про оренду стенду.

Організатор ярмарку ХТПП пропонує в оренду збірні стенди різних розмірів і з основним обладнанням, яке можна поповнити за рахунок меблів, взятих на прокат, чи власного обладнання. В плату за оренду збірного стенду включена вартість монтажу та демонтажу.

Крім наочної презентації клієнт розраховує на короткі пояснення з приводу експонатів. Саме такому безпосередньому просторовому розміщенню інформації стосовно експонату відповідає поняття детального розпізнавання. Тут використовуються такі засоби:

короткі технічні характеристики;

графічні зображення;

фотографії, діапозитиви;

кіно проекція;

перегляди мультимедіа.

Одним із ключових критеріїв успіху на ярмарку та виставці є персонал. Чим ретельніше вибраний персонал, тим більше шансів на високі показники продажу та налагодження нових контактів.

До персоналу стенду, сформованому залежно від величини підприємства належать:

Представник підприємства;

Керівництво стенду;

Технічний персонал (консультації, демонстрації товарів);

Референти по країнах(переговори про експорт);

Перекладач;

Відповідальний за роботу з пресою;

Довідково-інформаційна служба стенду;

Обслуговуючий персонал(охорона, прибираня, бюро, прийманя гостей, сервіс).

Часто в комерсантів буває мало практичного досвіду у спілкуванні з відвідувачами. Тому працівники торгово-промислової палати на чолі з Смертенюк Е.В. проводять тренування персоналу стенду, особливо для ведення переговорів, аргументації та техніки опитування. Для цього в ХТПП організовуються семінари, пропонуються друковані видання, навчальні відео-матеріали.

3.2 Підбиття підсумків роботи виставок (ярмарків)

Безпосередньо після закінчення виставки, зі співробітниками стендів обовязково проводиться завершальна бесіда. Поки спогади ще свіжі, враховуються деякі особливості загального характеру, щоб використати цей досвід на наступних виставках. Врахувавши позиції нового товару на ринку, експоненти мають можливість отримати ідентифікаційний штриховий код на свою продукцію в міжнародній системі товарної нумерації EAN, оформивши при цьому характеристику товару.

Дирекція ярмарку не пізніше 15 днів після закінчення ярмарку узагальнює його результати і надає інформацію - аналітичну довідку міжвідомчому комітетові. В аналітичній довідці відмічаються: терміни та назва проведення виставки-ярмарки, число учасників та розмір зайнятої ними виставкової площі, кількість відвідувачів та результативність проведеного заходу - кількість укладених угод та їх сума.

Участь у виставці чи ярмарку, якщо угода не укладена, можна вважати лише початком інтенсивних ділових контактів, тому що з клієнтом доведеться зустрітися ще 6-8 разів, поки угода, нарешті буде укладеною.

Цілеспрямована обробка даних про виставку, що закінчилася, сприяє досягненню заданої раніше мети - укладання угоди купівлі-продажу товару. Тому з самого початку повинно бути визначено, в які терміни і яким шляхом передбачається закріплювати налагоджені на виставці чи ярмарку звязки.

Основою для подальшої роботи з відвідувачами, а також для контролювання результатів є системна обробка зафіксованих на спеціальних бланках даних про контакти на минулій виставці.

Допомагає у цьому централізована обробка даних організатором - Хмельницькою торгово-промисловою палатою України.

4. ШЛЯХИ ПОКРАЩННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ТПП УКРАЇНИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИСТАВОК (ЯРМАРОК)

Виставкова діяльність на Хмельниччині за понад 10 років свого розвитку набула сучасних розвинених форм, стала важливою складовою комерційної галузі. За цей перший період розвитку було успішно започатковано виставки з усіх важливих, із соціально-економічного погляду, виставкових тематик, здійснено формування професійних виставкових компаній, створено ряд помітних національних виставкових брендів. Якщо оцінювати загалом, то можна стверджувати, що Хмельниччина здебільшого вже вирішила проблему підняття виставкового сервісу до належного національного рівня. Головними ж проблемами наступного періоду розвитку є розширення міжнародної участі у виставках у Хмельницькому, подальша структуризація та консолідація виставкового ринку.

Найважливішим чинником вирішення цих проблем є, безперечно, створення системи аудиту статистичних даних про виставки - на зразок запроваджених у країнах Європи. Наявність її означатиме якісно новий рівень виставкової діяльності. Адже за відсутності незалежного аудиту статистичні данні, представлені організатором виставок, можуть завищуватися, що у кінцевому підсумку, призводитиме до недобросовісної конкуренції, неможливості виваженого виробу виставок їхніми учасниками та відвідувачами. Розвиток міжнародного співробітництва у виставковій сфері вимагає також прозорості цієї специфічної діяльності, а це може бути забезпечене лише незалежним аудитом. Отже, аудит статистичних даних для організаторів виставок є так само важливим, як аудит фінансових показників - для банків. Головні принципи аудиту: єдність стандартів, можливість порівняння і незалежність.

Передусім аудит має проводитися підприємствами або організаціями , які не повязані з підприємством, котре перевіряється. У світі є кілька підходів до створення системи аудиту. В більшості зарубіжних країн аудит статистичних даних про виставки проводять або незалежні спеціалізовані асоціації, або виставкові асоціації, або державні установи чи аудиторські компанії.

Важливо підкреслити, що методики виставкової статистики, які використовуються в різних країнах Європи, маючи певні розбіжності, загалом узгоджені між собою, тобто в наявності ті ж самі твердження, лише висловлені різними словами, скажімо, у німецьких, французьких, італійських та східноєвропейських документах.

Незважаючи на бурхливий розвиток виставкової діяльності в Україні, ця галузь стикається з великою кількістю проблем, таких як:

недолік цільової орієнтації участі;

слабка підготовка персоналу;

непоінформованість потенційних відвідувачів про виставку;

брак досвіду відвідування торгових показів;

недолік аналізу результативності участі у виставці;

недоліки законодавчого регулювання на ринку виставкових послуг;

недостатній розвиток виставкової інфраструктури;

непрозорість виставкового ринку;

розпорошеність виставкового ринку;

значна частина іноземних організаторів виставок;

недостатня участь іноземних компаній у виставках в Україні.

Державна Концепція розвитку виставкової діяльності в Україні пропонує такі основні напрямки подолання проблем, що зараз існують:

підготовка пропозицій щодо основних напрямів удосконалення матеріально-технічної бази суб'єктів виставкової діяльності, створення належних і рівних умов для учасників та відвідувачів виставок і ярмарків;

надання методологічної і консультативної допомоги центральним та місцевим органам виконавчої влади у розробленні концепцій проведення виставок і ярмарків з частковим фінансуванням витрат за рахунок коштів з державного та місцевих бюджетів;

сприяння із залученням закордонних дипломатичних установ України участі суб'єктів господарювання у міжнародних виставках і ярмарках, піднесенню міжнародного авторитету України; удосконалення нормативно-правової бази виставкової діяльності;

розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності та порядку проведення виставок і ярмарків в Україні та за кордоном, стимулювання участі в них суб'єктів господарювання;

вивчення та використання міжнародного досвіду роботи з проведення виставок і ярмарків, інтеграція суб'єктів виставкової діяльності в міжнародний виставковий рух;

запровадження державних стандартів у сфері виставкової діяльності;

удосконалення механізму державного статистичного спостереження у сфері виставкової діяльності;

забезпечення прозорості виставкової діяльності, захисту від проявів недобросовісної конкуренції та створення рівних умов для суб'єктів виставкової діяльності;

розвиток професійної освіти і підвищення кваліфікації фахівців у сфері виставкової діяльності.

Серед шляхів підвищення ефективності виставкової діяльності в Хмельницькій ТПП України я пропоную такі:

розвиток виставкової інфраструктури, особливо на регіональному рівні;

звільнення експонентів від акцизів і податків на суму витрат за участь у виставках, або надання пільгових умов для демонстрації продукції;

створення державного фонду підтримки експорту вітчизняних товаровиробників, які просувають свою продукцію через виставкові заходи;

залучення через державні органи інвестицій у виставкову діяльність;

створення інформаційної бази даних про виставки, які проводяться як в Україні, так і за її кордоном;

юридичне та правове забезпечення виставкових заходів;

введення підприємствами до маркетингових служб фахівців з організації виставкової діяльності;

визнання виставкової діяльності в Україні пріоритетною галуззю і активне спрямування роботи на підвищення ефективності виставкового бізнесу як важливого важеля нарощування експортного потенціалу;

моніторинг субєктів виставкового бізнесу у територіальному розрізі;

аудит діяльності виставкових підприємств з метою визначення параметрів їх групування за кількісними та якісними ознаками;

систематичний аудит виставкових заходів для визначення напрямів зростання якості організації виставок;

проведення тендерів на здійснення виставкових заходів та ін.

Я вважаю, що усі вищезазначені факти свідчать про те, що при належному сприянні розвитку виставковій діяльності вона буде розвиватися, що дасть нові можливості як Хмельницькій торгово-промисловій палаті, так і державі взагалі.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Аналізуючи літературні дані, можна сказати, що виставкова діяльність є однією з важливих сфер сучасної економіки, інструментом макроекономічної та інвестиційної політики.

Діяльність торгових виставок та ярмарків пов'язана з необхідністю порівнювання пропозиції та попиту. На думку спеціалістів, заходи такого плану є концентрованим вираженням самої сутності ринку.

Виставки та ярмарки прийнято класифікувати за п'ятьма основними ознаками: за географічним складом експонентів, за тематичною ознакою, за значимістю заходу для економіки міста/регіону/країни, за територіальною ознакою та за часом функціонування.

Виставка є мультифункціональним, багаторівневим заходом і вносить великий вклад у розвиток регіональної економіки, будучи однією з найважливіших складових її інфраструктури. В той же час виставка є одним з найбільш значущих маркетингових заходів формування попиту, стимулювання збуту, піар.

Серед основних цілей проведення виставок та ярмарків можна виділити такі: надання підприємствам, організаціям, особам, що займаються індивідуально-трудовою діяльністю, виставково-інформаційних послуг; розгортання рекламної кампанії; інформування потенційних споживачів про нову продукцію, сфери її застосування і можливості придбання; обмін комерційною інформацією з іншими регіонами, що сприяє раціоналізації господарських звязків; висвітлення досягнень і перспектив у галузі розвитку

науки і техніки, освоєння і впровадження нової технології, прогресивних технологічних процесів; визначення можливого попиту на товари, що розробляються; порівняння даної продукції з продукцією конкурентів та інші.

Необхідно визнати виставкову діяльність в Україні пріоритетною галуззю і активно спрямовувати роботу на підвищення ефективності виставкового бізнесу як важливого важеля нарощування експортного потенціалу, просування продукції вітчизняних виробників на міжнародні ринки, залучення передових зарубіжних фірм до участі в розвитку економіки і підвищенні ефективності функціонування економіки України.

В Україні існує необхідність удосконалення нормативно-правової бази у сфері виставково-ярмаркової діяльності як шляхом внесення відповідних змін і доповнень у чинні акти, так і за допомогою розробки і прийняття нових документів правового характеру.

Підсумовуючи, можна сказати, що значення торгових виставок та ярмарків визначається тим, що вони створюють передумови для так званих випадкових зустрічей, забезпечують безпосередність спілкування, економлять дорогоцінний час покупців, продавців та виробничників, пропонують товари в їхньому натуральному вигляді, дають покупцю можливість порівняти однорідну продукцію за комерційними умовами її продажу, якістю, ціною тощо, сприяють налагодженню обміну інформацією, зокрема щодо нових досягнень у галузі науки та техніки.

Виставки та ярмарки допомагають підвищувати авторитет підприємств (фірмової марки тощо), набувати досвіду професійних контактів, підвищувати рівень кваліфікації працівників та активізувати їхні зусилля для поліпшення своєї підприємницької діяльності, захищатися від помилкових рішень та дій, формувати суспільну думку про підприємство-учасника, демонструючи загальні досягнення підприємства в його стосунках з клієнтами, конкурентами, фінансовими органами та засобами масової інформації.

Отже, сучасний стан організації виставок і ярмарків наочно свідчить про їхню трансформацію із засобу презентації товарів для безпосереднього продажу на засіб глобальної комунікації. Сучасні виставки та ярмарки - це середовище для обміну інформацією (сфера комунікації) і укладання торгових угод (сфера ринку).

З метою покращення діяльності Хмельницької тогово-промислової палати України щодо організації підготовки та проведення виставок (ярмарків) я пропоную:

ширше інформувати експонентів та відвідувачів про проведення виставки (ярмарку). З цією метою використовувати різноманітні засоби масової інформації - радіо, телебачення;

закупити нове універсальне виставочне обладнання для більш ефективного показу пропонованих товарів (експонатів);

розширити тематику семінарів, збільшити тераж друкованих засобів в допомогу потенційним учасникам-експонентам виставки (ярмарки);

виготовити відео-матеріали щодо організації підготовки до ярмарки її учасників;

створити системи аудиту статистичних данних про виставки (ярмарки);

добиватися оформлення стендів так, щоб надати їм характерний для фірми і неповторний зовнішній вигляд;

меблі та інвентар для виставкової та виділеної для переговорів частин стенду повинні підходити одне до одного за формою, кольором та якістю;

до початку проведення виставки (ярмарку) ознайомлювати експонентів з заповідями учасника виставки (ярмарку) (додаток У).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Виноградсъкий М.Д., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Менеджмент в організації: Навч. посіб. для студ. екон. спец, вузів. - 2-е вид., перероб. і допов. -К.: Кондор, 2002 - 654 с.

. Дашков Л.П., Вризгалін А.В. Комерційний договір: від укладання до виконання. -К.: МПП"Капрал", 1998. -172 с.

. Захожай В.Б., Шепітко Г.Ф., Адамова 1.3. Статистика маркетингу/ За заг. ред. В.Б. Захожая. - К.:МАУП, 2001. - 64 с.

. Ибрагимов Л. А. Инфраструктура товарного рынка. - М.: ПРИОР, 2001. - 256 с.

. Коммерческо-посредническая деятельность на товарном рынке: Учеб. пособ. / Под ред. А.В. Зырянова. - Екатеринбург: РНФ "Солярис", 1995. - 416 с.

. Леви М., Вейте Б.А. Основы розничной торговли / Пер. с англ.; Под ред. Ю.Н. Каптуревского.-СПб.:Питер, 1999. - 448 с.

. Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н.М. Ушакової. - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.

. Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА,2000. - 389 с.

. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учеб. Для вузов. - М.:ЮНИТИ-ДАНА,2000. - 623 с.

. Памбухчиянц В.К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник. - 2-е изд. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. - 320 с.

. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000. - 580 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕ

Больше работ по теме: