Оподаткування доходів громадян

 

Зміст

Вступ

. Особливості утримання податку на дохід фізичних осіб

.1 Платники податку

.2 Об'єкт оподаткування

.3 Ставки податку

.4. Порядок перерахування податку до бюджету

.4.1 Особливості оподаткування доходів, одержуваних громадянами за місцем основної роботи (служби, навчання), і прирівняних до них доходів

.4.2 Особливості оподаткування доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи (служби, навчання)

.4.3 Особливості оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю та інших доходів

.4.4 Особливості оподаткування доходів, що підлягають виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні

.4.5 Особливості оподаткування доходів іноземних громадян та осіб без громадянства

.5 Порядок утримання і повернення неправильно утриманих сум податків

.6 Пільги з податку

. Звітність платників податку

Використана література

Вступ

В умовах ринкової економіки важливим питанням, пов`язаним із ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни є правильна побудова і організація податкових відносин господарюючих суб`єктів і громадян з державою.

Податки повинні стати суттєвим важелем державного регулювання, за допомогою якого можна досить ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку.

В структурі податкових систем більшості розвинутих країн світу провідні місця посідають особистий прибутковий податок, податок (внески) на соціальне страхування, а також податки на споживання, що існують залежно від країни в різних формах (на додану вартість, з обороту).

Українська держава розпочала створення власної податкової системи, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн.

Проблеми оподаткування фізичних осіб в Україні, а також в інших країнах, являються актуальними і потребують всебічного дослідження.

В Україні широко використовуються як прямі, так і не прямі податки якими оподатковуються як фізичні, так і юридичні особи.

Серед різного роду прямих податків (прибуткового, майнового, земельного, на спадщину і дарування, на грошовий капітал) за своїм фіскальним і регулюючим значенням переважає прибуткове оподаткування, тобто оподаткування прибутку (доходу) громадян.

До доходу можна віднести суму будь-яких засобів, вартість матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об`єктів матеріальної й нематеріальної власності, які отримані платником податку на протязі оподатковуваного періоду.

З отриманих доходів фізичні особи, які являються громадянами України, особами без громадянства або громадянами іноземної держави, повинні сплачувати певну суму податків.

Даною проблемою займалися такі вчені - економісти як Василик О.Д., Буряковський В.В., Кучерявенко Н.П., Максимов А.С., Харчева Н., Федосов В.М.

Оподаткування доходів громадян має свою тисячолітню історію. Вони з`явилися ще в ті часи, коли у світі формувалися перші держави і носили назву «Податки з населення». До цих податків з населення відносили, перш за все, «внески громадян», які були потрібні для утримання публічної влади.

Правителі держав створювали нові платежі, які ставали обов`язковими і регулярними й сплачувались в натуральній формі.

З часом, коли виникли товарно-грошові відносини, податки виступали у вигляді грошей. Один з найвідоміших грошових податків - це подушний податок на всіх громадян у Римській імперії в ІІ ст.н.е.

До 1798 року в близькій до сучасної форми прибутковий податок був введений Уільямом Піттом з широкою системою прогресивних ставок, пільг та утримань.

Таким чином, податки і збори з населення вважаються найпершими та найстарішими податками, які відіграли важливу роль у розвитку кожної держави.

1. Особливості утримання податку на дохід фізичних осіб

Одним з ефективних фіскальних важелів для різних податкових систем є оподаткування фізичних осіб. Основною метою введення податку з доходів фізичних осіб є забезпечення бюджетних надходжень та створення рівно напруженого податкового тиску на основі прямого визначення доходів платника податків.

Законодавче регулювання оподаткування фізичних осіб в Україні протягом 90-х років XX століття і дотепер було досить стабільним, якщо порівнювати його з іншими податками і зборами. 5 липня 1991 року було прийнято Закон Української РСР "Про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян та осіб без громадянства" №1306-XIІ. Дію цього Закону було зупинено Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року №13-92.

На сучасному етапі розвитку податкової системи України виникла необхідність оптимізувати механізм оподаткування доходів фізичних осіб. З цією метою 22 травня 2003 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV, набрав чинность з 1 січня 2004 року.

Прибутковий податок з громадян - прямий податок, сплачуваний з доходів громад як за місцем основної і неосновної роботи, так і від підприємницької діяльності

Податок з доходів - це основний вид прямих податків, який стягується з доходів фізичних і юридичних осіб (із заробітної плати, іншого доходу) та є одним із джерел доходів державного бюджету [1, ст. 194]. Податок з доходів громадян України займає особливе місце в системі оподаткування, відрізняється від інших видів податків як за суб'єктом, так і за об'єктом оподаткування.

Головною рисою податку з доходу є те, що він становить рівень оподаткування у пряму залежність від джерела сплати податків - доходу.

Головні умови, яких потрібно дотримуватись при визначенні об'єкту оподаткування і ставки податку з доходу - це забезпечення справедливого розподілу податкового тягаря між верстами населення з різними рівнями доходів та максимізація ролі податку з доходу фізичних осіб в доходах бюджету.

Механізм оподаткування прибуткового податку наведено на схемі:

.1 Платники податку

Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є і громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі громадяни) як т., що мають, так і т., що не мають постійного місця проживання в і Україні. До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні у цілому не менше 183 днів у календарному році.

.2 Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, як в натуральній формі, так і у грошовій (національній або іноземній валюті)

Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподаковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено законодавством. Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті, провадиться в національній валюті України. Доходи, одержані в іноземний валюті, перераховуються в національну валюту за курсом, що встановлюється Національним банком України на дату одержання доходу.

Об'єкти оподаткування прибутковим податком з громадян наведені на схемі

Новацією Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" стосовно визначення об'єкта оподаткування резидентів є поняття податкового кредиту. Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" податковим кредитом є сума (вартість) витрат, понесених платником податку-резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, право на податковий кредит має виключно платник податку-резидент, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.

Порядок застосування платником податку податкового кредиту за наслідками звітного податкового року визначений у ст. 5 Закону.

Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку в річній податковій декларації. До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме:

фіскальним або товарним чеком,

касовим ордером,

товарною накладною,

іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Вказані документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом року, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.

Перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту, визначено у п. 5.3 ст. 5 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб".

Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.

Право на застосування податкового кредиту має обмеження. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Особливості нарахування та сплати окремих видів доходів передбачені відповідними пунктами статті 9 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб", зокрема:

п. 9.1 - оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);

п. 9.2 - оподаткування процентів;

п. 9.3 - оподаткування дивідендів;

п. 9.4 - оподаткування роялті;

п. 9.5 - оподаткування виграшів та призів;

п. 9.6 - оподаткування інвестиційного прибутку;

п. 9.7 - оподаткування благодійної допомоги;

п. 9.8 - оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування;

п. 9.9 - оподаткування іноземних доходів;

п. 9.10 - оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк;

п. 9.11 - оподаткування доходів, одержаних нерезидентами;

п. 9.12 - оподаткування доходів, отриманих фізичною особою- суб'єктом підприємницької діяльності або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір.

Закон "Про податок з доходів фізичних осіб" визначає особливості оподаткування окремих видів операцій або доходу:

стаття 10 - операцій, пов'язаних з іпотечним житловим кредитуванням;

стаття 11 - операцій з продажу об'єктів нерухомого майна;

стаття 12 - операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна;

стаття 13 - доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав;

стаття 14 - доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування);

стаття 15 - операцій із заміщення втраченої власності.

До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період за який здійснюється оподаткування, не включаються:

а) допомога по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності числі допомога по догляду за хворою дитиною), зокрема:

допомога по вагітності та пологах;

одноразова допомога при народженні дитини;

допомога по догляду за дитиною;

грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей до 16 років;

допомога по догляду за дитиною-інвалідом;

допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років);

допомога на дітей одиноким матерям

допомога на дітей військовослужбовців строкової служби;

допомога на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; І

тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від ста: аліментів або коли стягнення аліментів неможливе;,

допомога на поховання, у тому числі яка надається за рахунок юридичних фізичних осіб;

б) суми одержуваних аліментів;

в) державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються за умов? добровільного страхування пенсій;.,

г) компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі у межах норі _ передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористані відпустку при звільненні; л

д) суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького скла, органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи у зв'язку виконанням обов'язків несення служби;

е) суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадян на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доход одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ним підприємницької діяльності;

є) доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобною господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництв бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки;

ж) суми, одержувані в результаті успадкування і дарування, за винятком су авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків;

з) проценти, дисконтні доходи і виграші по облігаціях державних позик, грошових вкладах, іменних ощадних сертифікатах, виграші за державними лотереями та державними казначейськими зобов'язаннями; доходи, одержані від відчуженні громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними статтею 25 Закону "Про приватизацію майна державних підприємств.

и) суми, одержані громадянами за обов'язковим і добровільним страхуванням випадків, коли страхові внески по накопичуваному страхуванню здійснюються за рахунок коштів підприємств, установ і організацій); вартість благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги (далі - благодійна), яка надходить у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи,. послуги), на користь осіб, а саме: Цільова або нецільова благодійна допомога, яка надходить особам, постраждалим внаслідок: екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених Президентом України зонами надзвичайної екологічної: стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій загальнодержавного або, характеру, які завдали або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення.и олійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або: органом місцевого самоврядування.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, розподіляється через спеціальні позабюджетні фонди, створені державою чи органом місцевого самоврядування, або через існуючу мережу благодійних організацій.

Цільова благодійна допомога, яка надається благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги для:

відшкодування витрат на оплату вартості лікування осіб, з урахуванням деяких обмежень;

відшкодування витрат на освіту (навчання) або перенавчання в закладах освіти набувача благодійної допомоги, зареєстрованого як безробітний, а також будь-якої іншої особи внаслідок проведення публічно оголошеного конкурсу, у тому числі як призначення стипендій, що виплачуються через такі заклади освіти;

відшкодування витрат на утримання набувача благодійної допомоги, який не досяг 18-річного віку, в дошкільному закладі, інтернаті, а також на оплату вартості утримання такого набувача у реабілітаційних центрах або його навчання у музичних школах, школах мистецтв;

відшкодування витрат на утримання та соціальну адаптацію інвалідів та престарілих громадян у закладах, призначених для такого утримання та соціальної адаптації;

відшкодування витрат на харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у закладах, що надають такі послуги;

відшкодування витрат на поліпшення умов утримання або медичного обслуговування осіб, які перебувають у пенітенціарних закладах України, інші види допомоги.

Не підлягає оподаткуванню нецільова благодійна допомога, що надається такому набувачеві у розмірах, які не перевищують розмір прожиткового мінімуму (з урахуванням його доходів з інших джерел) за відповідний місяць. При отриманні такої нецільової допомоги набувач має надати благодійній організації заяву із зазначенням суми свого доходу за відповідний місяць (крім безробітних, пенсіонерів та дітей-сиріт, що отримують доходи з одного джерела або їх не отримують), а благодійна організація має надіслати податковому органу за місцем податкової реєстрації набувача довідку про суму наданої благодійної допомоги у порядку, визначеному цим Декретом для виплати неосновних доходів. У разі коли за наслідками податкового року загальна сума нецільової благодійної допомоги, наданої її набувачу (з урахуванням доходів з інших джерел), перевищує суму доходу, дорівнює рівню прожиткового мінімуму, розрахованого за 12 місяців податкового року, таке перевищення підлягає включенню до суми сукупного оподатковуваного доходу такого набувача за наслідками податкового року оподатковується за загальними правилами, визначеними законодавством;

ї) суми, одержані громадянами в результаті розміщення їх власних заощаджень на поточних (депозитних) рахунках банків України, в тому числі: чин іноземній валюті;

й) суми доходів, що спрямовуються у джерела їх одержання на акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва < підприємницької діяльності;

к) суми, які направляються платниками податку до благодійних установ організацій, але не більше 4 відсотків від суми задекларованого сукупного оподатковуваного доходу за звітний рік, що враховується під час подання декларації з сукупного оподатковуваного доходу за такий рік;

л) суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, а також у зв'язку із втратою годувальника.

м) суми, одержувані громадянами за здавання ними крові, від інших донорства; за здавання грудного молока

н) вартість путівок на лікування, відпочинок та у дитячі оздоровчі табори крім туристських та міжнародних;

о) суми доходів осіб, які виконують сільськогосподарські та будівельні роботи сільській місцевості, тимчасово або сезонно, а також членів студента будівельних загонів, що споруджують об'єкти в сільській місцевості;

п) доходи працівників сільськогосподарських підприємств і господарств незалежно від форм власності та господарювання і риболовецьких колгоспів, одержані ними натурою (сільськогосподарською, рибною продукцією власного виробництва зазначених підприємств та продукцією її переробки, винятком продукції, визначеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення зазначених доходів проводиться за очікуваною собівартістю відповідної продукції

р) суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також державних вищих учбових закладах освіти, розташованих на території України, рахунок фізичних або юридичних осіб;

с) суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

т) суми, одержані громадянами за здану ними вторинну сировини (макулатуру, ганчір'я, полімери, склобій, відходи гумові, у тому числі шини);

у) суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються один раз й календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого закони на працездатну особу, за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадська організацій, інше.

Суми, на які зменшується сукупний оподатковуваний доход:

.Сукупний оподатковуваний доход зменшується на суму, що не перевищує кожний повний місяць, протягом якого одержано доход, встановленого чини законодавством розміру мінімальної місячної заробітної платі, (неоподатковуваний мінімум). Неоподатковуваний мінімум введено в шкалу ставок оподаткування.

.Сукупний оподатковуваний доход додатково зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано доход, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум) одному з батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний доход не доход розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат, встановленого чинним законодавством.

Зазначена пільга зберігається до кінця року, в якому діти досягай 16-річного в разі смерті дітей - протягом наступних дванадцяти місяців. Зменшення,оподатковуваного доходу починає провадитися з місяця народження дитини.

Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, організаціями і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (за місцем основної роботи), зменшення оподатковуваного сукупного в розмірі мінімальної місячної заробітної плати на кожну дитину віком до 16 років провадиться щомісячно.

. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених - пунктами 1 та 2 у:

а) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1 та 2 у: |

б) інвалідів війни І групи.

. Сукупний оподатковуваний доход зменшується до п'яти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір вирахувань, встановлених пунктами 1 та 2 у:

а) учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій по захисту колишнього СРСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, та партизанів;

б) військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язаних, які проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та в інших країнах, де в цей період велися бойові дії;

в) інвалідів з дитинства, інвалідів І й II групи, крім інвалідів війни І групи;

г) громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 3 і 4;

д) батьків і одного з подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків;

е) одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства і батьків, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, що проживають разом з ними і потребують постійного догляду;

є) громадян, реабілітованих відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

Дія пунктів 1, 2, 3 і 4 протягом календарного року поширюється на доходи, одержувані громадянами за місцем основної роботи.

Постановами КМУ можуть надаватись додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян.

. Органи місцевого самоврядування базового рівня, враховуючи матеріальний:стан, мають право додатково зменшувати сукупний оподатковуваний доход окремих громадян або звільняти їх від сплати податку в календарному році.

.3 Ставки податку

Ключовою причиною внесення свого часу

змін до механізму справляння податку з доходів фізичних осіб було те, що прогресивна шкала податкових ставок, яка діяла до 2004 р. для стягнення прибуткового податку з громадян, не відповідала реальному розмежуванню доходів населення. Зокрема, переважна більшість доходів, що отримували громадяни України у вигляді заробітної плати, оподатковувалась за ставкою 20%. Натомість інші інтервали прогресивної шкали податкових ставок практично не застосовувались у звязку з приховуванням реальної заробітної плати або її виплатою нижче мінімального рівня у випадках неповної зайнятості. Таким чином, підсистема прибуткового оподаткування громадян мала не прогресивний, а пропорційний характер. Крім того, механізм справляння прибуткового податку з громадян не виконував регулюючої функції, оскільки через неможливість підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери інститут мінімальної заробітної плати держава використовувала вкрай обмежено. Відтак у 2004 р. було впроваджено податок з доходів фізичних осіб із чітко вираженою пропорційною шкалою податкових ставок. Щоправда, внаслідок внесення змін у нормативно-правове поле нашої держави (зокрема, у частині встановлення базової податкової ставки та застосування податкової соціальної пільги) реального зниження податкового навантаження на громадян не відбулося.

Більше того, у 2004 р. надходження податку з доходів фізичних осіб були на 308,0 млн грн нижчими, ніж у 2003 р. під час справляння прибуткового податку з громадян. Проте динаміка надходження цього платежу в наступні роки демонструє тенденцію до зростання (з 13 213,3 млн грн у 2004 р. до 46 296,2 млн грн. у 2008 р.). Поштовхом до таких зрушень стало збільшення мінімальної заробітної плати і зростання базової податкової ставки з 13 до 15%. Водночас спостерігалося як зниження рівня ухиляння від оподаткування, так і зростання ефективності податкового адміністрування та посилення контрольної роботи податкових органів.

Основна ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних у тому числі, але не виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею; виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків.

Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:

процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

процентний або депозитний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;

дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

доходи у вигляді дивідендів;

доходи в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього розділу.

Ставка податку становить 30 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або кредиторів.

Ставка податку становить 10 відсотків бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати шахтарів - працівників, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових та рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків більше робочого часу на рік.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податки із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи зазначені вище ставки.

1.4 Порядок перерахування податку до бюджету

Нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та ними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати

Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною відповідно Декрету. При цьому для громадян, які мають право на одержання пільг по прибутковому податку, сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на розмір цих пільг.

По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів. Обчислення податку і перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним.

Підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Зазначені юридичні і фізичні особи одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину місяця подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.

Чеки на отримання коштів для виплати належних громадянам сум приймаються установами банків тільки за умови пред'явлення платіжного доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.

Юридичні і фізичні особи, які не мають рахунків в установах банків, а також ті, що виплачують заробітну плату з виручки від реалізації продукції і надання послуг, перераховують утримані суми податку до бюджету через установи наступного дня після виплати належних громадянам сум.

Забороняється сплата податку з доходів громадян за рахунок коштів підприємств, установ і організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, крім колективних сільськогосподарських підприємств. Колективні сільськогосподарські підприємства, включаючи риболовецькі колгоспи, прибуткового податку сплачують за рахунок прибутку (доходу), що залишається розпорядженні підприємства, за ставками, відповідно до чинного законодавства.

Суми податку, не утримані або утримані не повністю з працюючих громадян, стягуються підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами і суб'єктами підприємницької діяльності до повної сплати заборгованості.

Не утримані або утримані не повністю суми прибуткового податку громадян, що звільнилися, сплачуються підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за рахунок власних коштів. Стягнення заборгованості прибуткового податку з громадян провадиться відповідно до чинного законодавства. Зайво утримані суми податку повертаються платникові або зараховуються сплати майбутніх платежів за його заявою.

.4.1 Особливості оподаткування доходів, одержуваних громадянами за місцем основної роботи (служби, навчання), і прирівняних до них доходів

Оподатковуваними прибутковим податком доходами, одержаними за місцем роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, за умови його ведення в цьому місці трудової книжки і провадження відрахувань соціального страхування.

До сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем - основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому;а сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм пикам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі крім виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються такі основні виплати:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;

доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них прав, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом;

доходи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду;

дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів;

оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований органом державної податкової служби;

інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах;

дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна:

сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки;

кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;

дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або моральної шкоди;

інші доходи.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій;

сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України;

сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи;

кошти, отримані платником на відрядження або під звіт;

сума внесків на обов'язкове страхування платника податку відповідно до закону, інших, ніж єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку, що вноситься за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом;

сума страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкові страхові внески до недержавного пенсійного фонду та фонду банківського управління;

сума коштів, що належать платнику податку, які відповідно до закону перераховуються з Накопичувального фонду до недержавного пенсійного фонду, фонду банківського управління чи страхової організації;

аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін, у сумах, визначених Сімейним кодексом України;

вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці", спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах;

кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

вартість вугілля та вугільник брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за переліком професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;

сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу;

кошти або вартість майна (послуг), що надаються на поховання;

сума, отримана платником податку за здану (продану) ним вторинну сировину та побутові відходи, за винятком брухту чорних та дорогоцінних металів. Під час виплати доходів за зданий платником податку брухт чорних та дорогоцінних металів особа, що його закуповує, вважається податковим агентом та зобов'язана утримати податок із суми такої виплати;

сума стипендії, яка виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад'юнкту;

сума, отримана платником податку за здавання ним крові, грудного жіночого молока, інших видів донорства, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою;

дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачуються єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до Податкового кодексу України;

сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації платника податку;

сума страхової виплати за договорами страхування життя у разі смерті застрахованої особи, якщо така виплата отримується членами сім'ї застрахованої особи першого ступеня споріднення, або особою, яка є інвалідом;

доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Ознаки таких рахунків визначаються Національним банком України;

інші доходи, які згідно з Податковим кодексом України до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються.

1.4.2 Особливості оподаткування доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи (служби, навчання)

Оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, її, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільного характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.

З доходів, не за місцем основної роботи, податок обчислюється за ставкою 15%, утримується у джерела виплати і перераховується до бюджету у мовленому порядку. При визначенні оподатковуваного доходу в джерела виплат не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і не надаються передбачені пільги.

Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи не лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму скупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи. Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік доходів і витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за формою і у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України.

Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, зобов'язані у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає виплата надіслати до податкових органів за місцем проживання громадян відомості, за встановленою Головною державною податковою адміністрацією України формою, про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку.

Податкові органи використовують ці відомості для перевірки поданих громадянами декларацій та обчислення сукупної річної суми податку. При обчисленні податковими органами річної суми податку з оподатковуваного доходу виключається встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум на дату обчислення податку і суми, на які зменшується сукупний оподатковуваний доход.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди по цивільно-правових договорах за виконання робіт (надання послуг) база оподатковування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, із 06.08.2011 база для оподатковування доходу, отриманого за договором цивільно-правового характеру (далі - ЦПХ), за виконані роботи (надані послуги) буде визначатися так само, як і з доходу у вигляді заробітної плати, а саме зменшений на суму ЄСВ.

.4.3 Особливості оподаткування доходів від заняття підприємницькою діяльністю та р інших доходів

Оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування за місцем основної і неосновної роботи.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою адміністрацією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування о підприємств".

При здійсненні операцій з купівлі-продажу цінних паперів та корпоративних прав, крім тих, що не включаються до сукупного оподаткування доходу згідно закону, оподатковуваним доходом громадянина, у тому зареєстрованого як суб'єкт підприємницької діяльності, вважається прибуток, різниця між доходом, отриманим від продажу таких акцій (інших корпоративних прав) протягом звітного року, та документально підтвердженими витратами придбання, понесеними громадянином протягом звітного року або попередніх звітному років. Облік фінансових результатів операцій з купівлі-продажу (інших корпоративних прав) ведеться у порядку, встановленому Законом У "Про оподаткування прибутку підприємств". Прибуток, отриманий громадян від операцій купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав, за результатами звітного року включається до складу його сукупного річного оподатковувані доходу та вноситься ним до бюджету у встановлені строки. При цьому осок відповідальною за внесення податку до бюджету, є такий громадянин.

Оподаткування доходів від підприємницької діяльності наведено на схемі:

Порядок обчислення і сплати податку з доходів, від підприємницької діяльності, податок обчислюється:

а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів, від здійснення підприємницької діяльності, про що не пізніш як через виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподаковуваний період;

б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про ний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у Звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян від ліня підприємницької діяльності. Перерахування утриманих сум податку до.у підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти,підприємницької діяльності здійснюють у загальному порядку. Обчислення податку З фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням договору органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри І одержаного ним доходу і сплаченого податку за минулий рік.

.4.4 Особливості оподаткування доходів, що підлягають виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні

З доходів, що підлягають виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок утримується у джерела виплати і доходів за ставкою 15 відсотків без виключення з доходу встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму та встановлених законодавством пільг.

Зазначена ставка оподаткування застосовується тоді, коли інше не передбачено міжнародними договорами щодо усунення подвійного оподаткування доходів громадян. Перерахування сум податку здійснюється у загальному порядку.

.4.5 Особливості оподаткування доходів іноземних громадян та осіб без громадянства

Визначення оподатковуваного доходу:

. Оподатковуваний доход іноземних громадян та осіб без громадянства (надалі іноземні громадяни), які мають постійне місце проживання в Україні, визначається в то ж порядку, що й оподатковуваний дохід громадян України.

До оподатковуваного доходу іноземних громадян включаються:

а) суми надбавок, виплачуваних у зв'язку з проживанням в Україні;

б) суми, виплачувані для компенсації витрат на навчання дітей у школі, харчуванні поїздки членів сім'ї платника у відпустку та інші аналогічні цілі.

. До оподатковуваного доходу іноземних громадян не включаються:

а) суми, які відраховуються наймачем іноземних громадян до фондів державне соціального страхування і пенсійного забезпечення;

б) суми компенсації витрат за наймання житлового приміщення і на утримай автомобіля для службових потреб;

в) суми витрат на відрядження.

Суми, виплачені підприємствами, установами й організаціями у компенсації витрат на відрядження технічним спеціалістам з числа іноземних: громадян у зв'язку з їх роботою в Україні, не включаються оподатковуваного доходу іноземних громадян, якщо виплати цих сум перед відповідним зовнішньоекономічним контрактом.

При цьому суми, виплачені додатково до заробітної плати за кожний день перебування в Україні, не вважаються компенсацією витрат на відрядження, винятком випадків, коли ці витрати пов'язані із пересуванням іноземних по території України або за її межами. Такі виплати враховуються як заробітної плати й оподатковуються на загальних підставах.

Доходи іноземних громадян, що мають постійне місце проживання в Україні підлягають оподаткуванню прибутковим податком за ставками, визначеними Декреті КМУ "Про прибутковий податок з громадян" і за умовами, встановлю відповідними його розділами для оподаткування аналогічних доходів громадян України. Особисті доходи власників приватних компаній оподатковуються за умовами, передбаченими при оподаткуванні доходів від зайняття підприємницькою діяльністю. При цьому до власників приватної компанії належать іноземні громадяни, у власності яких знаходиться будь-яке підприємство (юридична особа), доходи якого в масці знаходження (реєстрації) за межами; України підлягають оподаткуванню податком на прибуток корпорації або іншим аналогічним видом податку.

Порядок обчислення і сплати податку:

. Іноземні громадяни, що мають постійне місце проживання, в Україні і одержують доходи як в Україні, так і за її межами, подають декларації про одержані доходи до податкового органу за місцем діяльності в Україні у встановленої порядку.

При цьому декларація про очікувань (оціночні) доходи у поточному подається іноземними громадянами протягом одного місяця з дня прибуття Україну незалежно від джерела одержання доходів. Надалі декларація одержувані доходи подається щоквартально у строки, визначені законом. ] закінчення року декларація про фактично одержані доходи подається у строю визначені законом, в якій зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат) сплаченого податку.

У разі припинення протягом календарного року діяльності та виїзду іноземних громадян з України декларація про фактично одержані доході подається не пізніш як за місяць до виїзду.

. З доходів іноземних фізичних осіб податок обчислюється податковим органом на підставі декларацій про доходи за місцем здійснення діяльності в Україні Документом для сплати податку є платіжне повідомлення, що надсилається платникові податковим органом.

На підставі декларації про очікувані (оціночні) доходи платникові п обчислюється авансова сума податку. Перерахунок суми податку здійснюється ні підставі даних про фактично одержані доходи. Сплата податку протягом року і здійснюється рівними частками у такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. Доплата за перерахунками податку за звітний рік провадиться протягом місяця з дня одержання платіжного повідомлення від податкового органу. Над міру сплачена сума податку за бажанням платника повертається йому або зараховується за його заявою в рахунок майбутніх платежів провадиться не пізніше місяця з дня проведення остаточного.

.Пільги щодо податку надаються іноземним громадянам у такому ж розмірі і на що і для громадян Українию. Іноземні громадяни, які мають право на пільги на дітей, при поданні до податкового органу декларації вперше зобов'язані декларації відповідні документи, що підтверджують наявність утриманців. Документи затверджуються компетентним органом країни, в якій постійно проживав до прибуття в Україну, а в разі, коли утриманець на території України, документи подаються в порядку, встановленому на Україні.

.5 Порядок утримання і повернення неправильно утриманих сум податків

У разі несвоєчасного залучення громадян до сплати податку неправильного оподаткування їх доходів стягнення або повернення відповідної податку допускається не більш як за три роки до виявлення факту неправильної оподаткування.

Суми податку, не стягнені через ухилення платника від оподаткувань стягуються за весь час ухилення від їх сплати.

Не утримані (утримані не повністю або несвоєчасно), а також перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню, стягуються безспірному порядку податковим органом з підприємств, установ, організацій фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що виплачували доходи громадянам. З громадян, які займаються підприємницькою діяльністю і не мають розрахункових рахунків в установах банків, стягнення прибуткового податку провадиться через нотаріальні контори за виконавчими написами або у судовому порядку.

При наявності фактів перерахування підприємством, установі організацією і фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності сум податку за своїх працівників зазначені суми включаються до складу оподатковуваного доходу цих працівників із відповідним переобчисленням суми прибуткового податку.

.6 Пільги з податку

податок дохід звітність

Одним із нововведень Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" порівняно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" є впровадження податкових соціальних пільг.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Залежно від особливостей окремих категорій платників, розмір суми податкової соціальної пільги може дорівнювати 150% та 200% розміру мінімальної заробітної плати.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги.

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір. При цьому платник податку зазначає про таке право у заяві про застосування пільги та додає відповідні підтверджуючі документи за формою, визначеною центральним податковим органом.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2013 р. становить 1147 грн., то з урахуванням зазначеного положення протягом 2013 р. розмір податкової соціальної пільги становить:

573,50 грн для будь-якого платника податку, який має право користування пільгою (1 147 грн. х 50 %);

,25 грн. - для категорії громадян, які мають право на застосування пільги у розмірі 150 відсотків ПСП (1 147 грн. х 150 %);

147 грн. - для категорії громадян, які мають право на застосування пільги у розмірі 200 відсотків ПСП (1 147 грн. х 200 %).

Гранична сума для застосування податкової соціальної пільги: 1610 гривень,

Підставою для отримання платником податків податкової соціальної пільги є подання роботодавцю заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги та документів, що підтверджують таке право.

Тобто платник на свій розсуд обирає для себе найвигідніше місце застосування податкової соціальної пільги до заробітної плати незважаючи на місце знаходження трудової книжки.

Заява про застосування пільги подається у довільній формі. За зразок може бути взято форму заяви, встановлену наказом № 461.

Податкова соціальна пільга застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

2. Звітність платників податку

Обов'язок щодо подання податкової звітності є невід'ємним елементом змісту податкового обов'язку платника податків. Формою податкової звітності є річна декларація про майновий стан і доходи - податкова декларація. Податкова декларація подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію відповідно до законодавства, або має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

Платники податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.

Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках:

а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які: є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених Законом "Про додаток з доходів фізичних осіб".

Підприємства щоквартально заповнюють і подають форму податкового звіту Ф-1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Використана література

1. Декрет Кабінету Міністрів України N 13-92 від 26.12.1992 р. "П прибутковий податок з громадян" із змінами та доповненнями.

. Інструкція Головної Державної податкової інспекції "Про прибутне податок з громадян" № 12 від 21.04.1993 р. із змінами та доповненнями

. Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів» від 22.12.94 р. № 320/94 -ВР // Податкове законодавство України - К. 1998 - 183 с.

. Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92 // Вісник податкової служби України - 1997 № 13.

. Бех Г.В., Дмитрик О.О., Кобильнік Д.А. та ін.; За ред. проф. М. П. Кучерявенка. Податкове право: Навч. посіб./ - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 400 с.

. Василик О.Д. Державні фінанси України. Навчальний посібник. - К. Вища школа. 1997 - 383 с.

. Василик О.Д., Павлюк К.В. Удосконалення податкової системи України // Фінанси України - 1997 № 10, с.37 - 42.

. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. - 302 с.

. Олійник О.В. Податкова система: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 456с.

. Теліцина О. Розвиток оподаткування в Україні: ретроспективний аналіз // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №2. - С.43-48.

. Тропіна В. Податок із доходів фізичних осіб: новий закон - нові питання. // Фінанси України. - 2004. - №4. - С.63-68.

Зміст Вступ . Особливості утримання податку на дохід фізичних осіб .1 Платники податку .2 Об'єкт оподаткування .3 Ставки податку .4. Поряд

Больше работ по теме: