Операції банка з платіжними картками (на прикладі ВАТ "Ощадбанк")

 

Зміст

Вступ

. Економічна сутність безготівкових розрахунків сучасних банківських установ

.1 Економічна сутність операцій банка з платіжними картками

1.2 Нормативно-правове регулювання безготівкових операцій банка

1.3 Класифікація платіжних карток

1.4 Карткові платіжні інструменти в системі безготівкових розрахунків

2. Процес виконання операцій з платіжними картками в установах ВАТ "Ощадбанк"

.1 Організація роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками

2.2 Види платіжних карток ВАТ "Ощадбанк"

2.3 Порядок відкриття та закриття картрахунків фізичних осіб

2.4 Порядок проведення операцій по картрахункам клієнтів

3. Розвиток операцій банка з платіжними картками на сучасному етапі

3.1 Проблеми та перспективи розвитку операцій банка з платіжними картками

3.2 Шляхи удосконалення роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками

Висновок

Список літератури

Додатки

Вступ

Своєчасна і повна оплата поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, інших боргових зобов'язань є однією з головних передумов і ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта окремо. Тому у всіх країнах багато уваги надається організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи.

В залежності від форми використання грошових коштів всі розрахунки поділяються на дві сфери: готівкових розрахунків - яка обслуговується законними грошовими знаками держави; безготівкових розрахунків - яка обслуговується платіжними засобами в депозитній формі, у формі комерційних боргових зобов'язань (вексель, чек, банківський сертифікат). Сфера безготівкових розрахунків поділяється організаційно на міжбанківські розрахунки, які обслуговують відношення між банками, і на міжгосподарські розрахунки між клієнтами банків.

Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що першочерговою задачею платіжної системи країни в умовах переходу до ринкової економіки є скорочення готівкового обороту на користь безготівкових форм розрахунків. Вирішити поставлену задачу можуть системи безготівкових платежів, якими є платіжні системи на основі карткових платіжних інструментів. Глобальне впровадження системи розрахунків на основі карткових платіжних інструментів є особливо необхідним в умовах постійного зростання частки тіньового сектора економіки, широко розповсюдженого небажання населення тримати заощадження на рахунках у банківських установах, повального ухилення від сплати податків. Але всупереч цій необхідності діє цілий комплекс проблем як економічного, так і неекономічного характеру, повязаних зі здійсненням операцій з платіжними картками, що виникають у населення, субєктів господарювання і безпосередньо банків. Саме ці проблеми і виступають гальмуючим елементом у механізмі реалізації карткового бізнесу.

Мета роботи - визначення проблем карткового ринку України та шляхи їх вирішення.

Для досягнення даної мети в роботі необхідно вирішити такі задачі:

1)розглянути економічну сутність безготівкових розрахунків та платіжних карток в Україні;

2)дослідити нормативно-правову базу операцій банка з платіжними картками;

)розглянути на прикладі ВАТ "Ощадбанк" виконання операцій з платіжними картками;

)розробити пропозиції щодо вдосконалення роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками;

)дослідити основні проблеми та перспективи розвитку операцій з платіжними картками в Україні.

Обєктом курсової роботи є ринок банківських послуг, зокрема картковий ринок України, законодавче поле України.

В роботі запропоновані можливі шляхи вирішення поставлених проблем. Майбутнім банківським працівникам прийдеться займатись саме новими досягненнями в банківській сфері, тому ця робота може стати зручним посібником для вивчення моделей функціонування платіжних систем на основі пластикових карток, які для нашого ринку банківських послуг є одним з найбільш важливіших сегментів.

1.Економічна сутність безготівкових розрахунків сучасних банківських установ

Безготівковий грошовий обіг - це рух грошових коштів без використання готівкових грошових знаків шляхом перерахування сум за рахунками в банках чи зарахування взаємних вимог. У безготівковому обігу гроші функціонують як засіб платежу, бо є певний проміжок часу між одержуванням товарів та оплатою їх. Переваги безготівкового обігу перед готівковим очевидні - прискорюється обіг грошових коштів господарських суб'єктів; значно скорочуються суспільні витрати обігу; збільшуються можливості держави щодо регулювання грошової сфери тощо.

Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу. Безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські та міжгосподарські, які обслуговують, відповідно, відносини між банками та між клієнтами банків.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, фізичними особами здійснюються через банки шляхом перерахування коштів з поточних рахунків платників на поточні рахунки одержувачів коштів.

Одним із найбільш використовуваних інструментів безготівкових розрахунків є платіжні картки.

.1 Економічна сутність операцій банка з платіжними картками

У широкому розумінні пластикова карта - це узагальнюючий термін, що позначає всі види карток, різних як за призначенням, набору послуг, що надаються з їх допомогою, так і по своїх технічних можливостях і організаціях, що їх випускають.

Найважливіша особливість всіх пластикових карт, незалежно від міри їх досконалості, полягає в тому, що на них зберігається певний набір інформації, використовуваний в різних прикладних програмах.

Згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" [2]: "платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором."

Стандартна пластикова карта має довжину 85,6 мм, ширину 53,9 мм і товщину близько 0,76 мм і містить наступні реквізити:

·логотип банку-емітента;

·голограму міжнародної платіжної системи;

·номер карткового рахунку клієнта, що складається з 16-ти цифр;

·термін дії карти (рік і місяць);

·прізвище і ім'я власника;

·магнітну смугу, що розташована на зворотному боці карти, містить інформацію про користувача, термін дії і номер карткового рахунку клієнта;

·смугу із зразком підпису власника карти.

У своєму виданні професор економічних наук Мороз A.M. [10, 93-95] розглядає пластикову картку як невід'ємну складову проведення масових платежів на безготівковій основі. Самі по собі вони не є грошима і не здійснюють обороту, а є лише підтвердженням того, що їх власники мають на своїх рахунках певну суму грошей, яку можна привести в рух за допомогою карток і погасити свої зобов'язання. Тому, на його думку, емісія карток не збільшує загальної маси грошей в обігу, та зате вона може прискорити їх оборот, збільшити залучення готівкових засобів в банківський оборот, збільшити роль грошово-кредитного мультиплікатора, який може привести до збільшення пропозиції грошей і інфляційних процесів.

Взаємодія учасників карткового проекту відбувається за наступною схемою (рис. 1.1.):

- оформлення і видача карти клієнтові;

2 - надання карти для оформлення покупки або оплати послуг;

-4 - запит на авторизацію;

-6- результати авторизації;

- передача товару і чека на нього власникові карти;

- передача чеків на куплені товари;

- зарахування засобів за куплені товари на рахунок торгівельних

організацій;

-13 - розрахунки банку-емітента з банком-еквайром за проведені трансакції;

- надання виписки про проведену трансакцію;

- розрахунки власника карти з банком- емітентом.

Рис. 1.1. Схема покупки товару з використанням банківської кредитної картки [9, с. 119].

Для зручності в здійсненні операцій з пластиковими картами використовуються так звані автобанки або банкомати, керовані останнім поколінням банкоматів магнітних пластикових карт. Ці пристрої допомагають банківським службовцям зосередитися на наданні не простих, а більш спеціалізованих видах послуг, дозволяють зменшити операційні витрати і знизити необхідність у відкритті нових відділень. Крім того, банки збільшують доходи, стягуючи плату за користування банкоматами.

Цінність банкомату для споживача полягає в тому, що вони розширюють часові і просторові рамки, у яких клієнт може здійснювати стандартні банківські операції з отримання готівки і здійснення вкладів.

Для того, щоб здійснити банківську операцію за допомогою пластикової карти клієнтові необхідно ввести карту в щілину банкомату, де розташований зчитуючий пристрій з пам'яттю і за допомогою клавіатури ввести свій чотиризначний пін-код, відомий лише власникові карти. Упевнившись в ідентичності отриманої з двох каналів інформації, банкомат дає дозвіл на здійснення будь-якої необхідної для клієнта операції, що висвічується на табло. За допомогою клавіатури клієнт дає банкомату команду на виконання вибраної операції. Прийнявши і обробивши інформацію, банкомат через певний пристрій приймає або видає гроші і в той же час, також видає квитанцію (чек), де вказується:

·найменування обслуговуючого банку і його адреса;

·дата і час здійснення операції (трансакції);

·код терміналу;

·номер картки;

·ідентифікаційний код операції (трансакції);

·назва операції;

·сума коштів, що знаходиться на картковому рахунку клієнта;

·сума залишку грошових коштів, що залишилися у розпорядженні клієнта після здійснення необхідної операції.

Операції, здійснювані за допомогою банкоматів і касових апаратів (ПОС-терміналів) називаються трансакцією, тобто вона є послідовністю повідомлень обслуговуючому пристрою, в основному для здійснення доступу до рахунку клієнта, з метою його дебетування, кредитування або здобуття інформації про стан рахунку.

Якщо розглядати банкомат з точки зору банку, то він для нього є дуже ефективним засобом, що дозволяє йому істотно скоротити обслуговуючий персонал відділення і отримувати великий прибуток, а також зберегти свої позиції на споживчому ринку, отримати переваги в конкурентній боротьбі. Такий бурхливий розвиток банкоматів Харченко В. [25,с. 31] в своїй статті пояснює тим, що банки прагнуть створювати альтернативу закритим банківським установам у вихідні і святкові дні, а також відпала необхідність в додаткових витратах на приміщення і обслуговуючий персонал.

З точки зору ж клієнта, банкомати мають як ряд переваг, так і ряд недоліків. До переваг можна віднести, перш за все, прудкість і зручність, можливість здійснювати операції за допомогою банкомату у будь-який час доби, тому, на думку даного автора, останніми роками клієнти банків найчастіше звертаються до послуг банкоматів, ніж у відділення банків, причому більше половини клієнтів користується його послугами регулярно. До недоліків користування банкоматом можна віднести:

списання коштів з рахунку клієнта в день проведення операції, а не через певний проміжок часу, як в разі звернення у відділення банку;

можливі втрати і крадіжки карток, що виключає своєчасний доступ до свого рахунку через банкомат;

можуть виникнути деякі складнощі у випадку, якщо зараз банкомат не працює з різних причин.

Досліджуючи економічну сутність пластикової карти, необхідно вказати, що все більше і більше українських банків звертається до пластикових карт, як до нового інструменту банківського маркетингу. Залежно від цілей і можливостей карткові проекти можуть бути реалізовані за різними платіжними схемами, тобто умовам, на яких обслуговується картковий рахунок клієнта.

Залежно від умов здійснення розрахунків за операціями з використанням платіжних карток можуть застосовуватися такі платіжні схеми: дебетова, дебетово-кредитна та кредитна (п. 2.8 Положення № 137) [5].

Дебетова платіжна схема передбачає здійснення клієнтом банку операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку (тобто якщо на картковому рахунку грошові кошти відсутні, то держатель картки не зможе з її допомогою розрахуватися за товари; для проведення зазначених операцій картковий рахунок має бути поповнено). Ця схема не передбачає одержання клієнтам від банку кредиту на картковий рахунок.

За умови застосування дебетово-кредитної платіжної схеми клієнт банку проводить операції з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, а в разі їх недостатності (відсутності) - за рахунок наданого банком кредиту.

Кредитна платіжна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, які банк поміщає на картковий рахунок. Зрозуміло, що йдеться про грошові кошти, надані клієнту у кредит (у межах кредитної лінії).

.2 Нормативно-правове регулювання безготівкових операцій банка

Для того, щоб далі дослідити діяльність українських банків на ринку пластикових карток, треба зупинитися на дослідженні нормативно-правової бази виконання банками операцій з платіжними картками.

Нормативно-правова база емісії та здійснення операцій із застосуванням платіжних карток складається з наступних Законів України та основних нормативних актів:

1.Закон України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні від 05.04.2001 р., який встановлює порядок емісії платіжних карток банками України, види платіжних карток, які може емітувати банк, здійснення безготівкових розрахунків та видачі готівки із застосуванням платіжних карток в Україні та інші положення.

2.Положення НБУ Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19.04.2005 №137, яке встановлює загальний порядок емісії платіжних карток (незалежно від виду платіжних систем) і операцій з ними.

.Інструкція НБУ Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, яка встановлює порядок відкриття й функціонування спеціальних карткових рахунків як різновиду поточних рахунків, які відкриваються підприємствам і фізичним особам, які хочуть стати власниками платіжних карток.

.Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, яка регулює усі види безготівкових розрахунків.

.Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджені постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 № 620.

.Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.12.2001 №524.

.Перелік і тарифи операцій щодо використання платіжних карток та розрахункових операцій за ними, що надаються банкам - членам міжнародних платіжних систем Центральним міжбанківським процесинговим центром Центральної розрахункової палати Національного банку України, затверджений постановою Національного банку України від 12.08.2003 №333(у редакції постанови Правління Національного банку України від 13.11.2006 № 431, зі змінами від 17.12.2007 № 460).

.Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.07.2000 №283.

Враховуючи завдання, які ставить перед ринком безготівкових платежів держава, та неспроможність карткової індустрії (банків, еквайрингових установ і платіжних систем) самостійно вирішити наявні проблеми, уряд та НБУ у 2006 році прийняли низку нормативно-правових документів, спрямованих на розвиток безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток, зокрема:

. Постанову Кабінету Міністрів України та НБУ від 26.05.2006 р. №753, якою схвалено Концепцію поширення безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів. Ця Концепція спрямована на створення необхідних умов для поліпшення структури грошового обігу в Україні шляхом масових безготівкових платежів з використанням платіжних карток і скорочення частки готівкових розрахунків; створення прозорої фінансової системи, залучення через банківську систему в загальногосподарський обіг значних фінансових ресурсів (готівкових коштів населення та юридичних осіб); забезпечення поступового переходу населення на безготівкові розрахунки; зменшення витрат НБУ та держави в цілому на підтримку готівкового обігу.

. Постанову Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 р. №377 "Деякі питання здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів". Цим документом визначаються умови й терміни переведення підприємств, які здійснюють господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг, та які відповідно до закону повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій, на обов'язкове приймання платіжних карток. Зазначений документ спрямований в основному на розвиток інфраструктури приймання платіжних карток.

. Програму розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2006-2008 роки, затверджену постановою Правління НБУ від 30.03.2006 р. №121. Програмою визначено основні завдання та шляхи їх реалізації щодо подальшого розвитку НСМЕП з урахуванням світових тенденцій розвитку безготівкових розрахунків, практики та сучасних моделей функціонування платіжних систем.

1.3 Класифікація платіжних карток

Класифікувати пластикові картки можна по різних критеріях.

У своїй статті Савін К. [24, с.43] пропонує розбити всі карти за способом нанесення на них інформації, тобто на ті карти на яких наноситься необхідна інформація за допомогою ембосування (механічного видавлення), лазера і за допомогою запису інформації на магнітну смугу. На карті може одночасно застосовуватися більш за один спосіб запису інформації.

Мороз A.M. [10, с.99] пропонує як ознаку класифікації розділити всі карти по характеру емітента, тобто на карти, що випускаються банками і небанківськими установами, а також пропонує розділити карти за способом обслуговування клієнтів, тобто на дебетові і кредитові.

Кредитовими є карти, видача яких супроводиться відкриттям їх власникам кредитної лінії, за рахунок і у межах якої здійснюються платежі або видача готівки і за допомогою цих карт власники можуть здійснювати платежі за товари і послуги, отримувати готівкові кошти в банківських установах або банкоматах, а також по цих картах передбачаються деякі пільги від банків-емітентів.

За допомогою дебетових карт здійснюється списання коштів безпосередньо з поточного рахунку власника картки, а не за рахунок наданого кредиту, тобто є тільки платіжними картками.

У свою чергу, дебетові карти автор розбиває на 3 групи:

) карти для операцій з готівкою, за допомогою яких власник може отримувати готівкові кошти зі свого рахунку безпосередньо в банку або через банкомат, тобто такі картки відкривають власникові доступ до свого поточного рахунку на принципах самообслуговування;

) карти для оплати товарів і послуг через термінали в торгівельних залах. Наявність терміналу і мережі електронного зв'язку дає можливість продавцеві товарів або послуг швидко ідентифікувати платника, а останньому-швидко перерахувати гроші з його рахунку на рахунок торгівельної організації;

) чекові гарантійні картки - використовуються для ідентифікації чекодавця і гарантування платежу по чеку. Гарантії забезпечують існуючі на поточному рахунку власника картки кошти і право на кредит, надане йому банком в разі недостатності для оплати чека власника коштів.

За технологією використання автор ділить всі картки на магнітні і смарт-картки. Картки з магнітною смугою характеризуються тим, що інформація, необхідна для використання її в банкоматі і в електронних платіжних терміналах, записується на магнітну смугу, розташовану на зворотному боці карти. Смарт-картка характеризується тим, що замість магнітної смуги в неї вмонтована мікросхема, що є мікропроцесором, здатним самостійно обробляти і запам'ятовувати зміну інформації.

Лаврушина О.І. [11, с.530] поділяє всі смарт-картки на 3 види:

1)картки пам'яті (з інтегральною схемою) - прості електронні карти, що володіють лише пам'яттю, яка у багато разів перевершує пам'ять магнітних карт у декілька разів. На ці карти можна багато разів записувати необхідну інформацію;

2)інтелектуальні картки - схожі з картами пам'яті, але їх мікросхема містить «логіку», що виділяє ці карти в окрему групу. Мікросхема таких карт є мікрокомп'ютером, здатним виконувати складні розрахунки;

)супер інтелектуальні картки - багатоцільові картки, в доповнення до можливостей звичайної смарт-карты вона має невеликий дисплей і допоміжну клавіатуру для введення даних. Вона об'єднує в собі кредитну і дебетову карти, а також виконує функції годинника, календаря, калькулятора, здійснює операції по конвертації валют, служить записником.

Також автор в своїй роботі всі пластикові карти ділить на 2 групи по характеру власника - на особисті і корпоративні. Особисті картки банки видають своїм клієнтам - приватним особам, а корпоративні - видають юридичним особам під їх гарантії і забезпечення, після аналізу їх платоспроможності. Користуватися такими картками можуть співробітники організації, що отримала такі карти, але такі картки не застосовуються для виплати зарплати і інших соціальних виплат.

Автор Романенко Л.Ф. [23, с.101] в своїй статті ділить карти по видах платіжних систем, а саме:

1)VISA Classik і Eurocard/Mastercard - карти для фізичних осіб, які повинні оплачувати товари і послуги, а також отримувати готівку по карті при виїзді за кордон і в межах України;

2)VISA Business, Eurocard/Mastercard Corporate - карти, використовувані лише для корпоративної оплати відряджень і представницьких витрат;

3)VISA Gold, Eurocard/Mastercard Gold - найпрестижніші карти, використовувані клієнтами з високим рівнем доходів. У пакеті з такими картами клієнтам надається ряд додаткових послуг, таких як, наприклад, система знижок при замовленні готелів і квитків, телефонна карта, страховка і ряд інших послуг;

4)VISA Platinum - банківський продукт для елітних клієнтів, є виключно кредитовою і надається тільки тим клієнтам, які мають бездоганну тривалу кредитну історію або на умовах внесення страхового депозиту. Власникам таких карт також надається розширена система пільг, знижок, страховок і ще багато різних послуг.

Для того, щоб продовжити вивчення операцій банка з платіжними картками, треба розглянути, яке місце займають карткові платіжні інструменти в системі безготівкових розрахунків, а також виділити переваги таких інструментів серед інших.

1.4 Карткові платіжні інструменти в системі безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки все більше входять у наше життя, і це не випадково. Чим більше в обороті готівкових коштів, тим важче та складніше контролювати грошові потоки, податкові платежі, грошову емісію, тим більші витрати держави на підтримання готівково-грошового обігу.

Суб'єкти розрахунків можуть вибирати один із засобів платежу: готівка, чеки, перекази, картки, електронні гроші тощо. Вибір платіжного інструменту залежить від багатьох чинників. Серед них можна зазначити такі найважливіші:

·вартість використання конкретного платіжного інструменту для платника;

·характер стосунків між платником і одержувачем (безпосередній чи "відокремлений");

·характер платежу (одноразовий чи постійно повторюється);

·сума платежу;

·розповсюдження платежу (внутрішній чи зарубіжний).

У різних країнах використовуються різні платіжні інструменти, що залежить від історичних і соціальних особливостей цієї країни, від розвитку потреб у безготівкових розрахунках. Окрім того, у кожній країні для кожного засобу платежу діють свої законодавчі чи нормативні обмеження. Цим пояснюється різниця в частоті використання тих чи інших засобів платежу.

У традиційних грошей є низка добре відомих недоліків: їх дорого випускати, захищати від підробок, також вони потребують оновлення й безпечної утилізації.

Слід зазначити, що держава зацікавлена в нарощуванні безготівкового обороту - його легше контролювати, легше стягувати податки та не потрібно піклуватися про оновлення, зберігання та перевезення готівки. Адже випуск нових купюр, обмін старих, утримання персоналу, незручності та втрати часу пересічних клієнтів - усе це нелегким тягарем лягає на економіку держави. Під тиском зростання грошової маси, розвитку комп'ютерних технологій традиційні гроші стають все менш зручними для проведення фінансових операцій. У майбутньому вони можуть втратити свою функцію універсального платіжного засобу. Доказом цього є досвід готівкових і безготівкових розрахунків, а також динаміка використання різних засобів платежу в США. На думку спеціалістів, американська економіка є своєрідним "локомотивом" світової економічної системи. Тенденції, що виникають у США, рано чи пізно зачіпають інші країни. Зважаючи на це, можна з великою вірогідністю прогнозувати глобальний перехід від готівкового обігу до безготівкового .

Системи безготівкових розрахунків у національному масштабі запроваджені у Франції, Німеччині, Бельгії, Іспанії, Італії, Канаді, Японії, Хорватії, Португалії.

Така підвищена увага до створення національних систем безготівкових розрахунків пояснюється їхньою суттєвою економічною та соціальною ефективністю, можливістю створення "прозорої" системи фінансових потоків.

Оцінюючи важливість проблеми, Національний банк України в кінці 1992 р. розробив "Концепцію створення системи електронного грошового обігу", початковим завданням якої була розробка та запровадження системи електронних міжбанківських розрахунків, а на другому етапі - системи масових розрахунків населення з використанням пластикових карток. Нині створено робочу групу з розробки Державної програми розвитку системи масових електронних платежів в Україні. Богдан В. [12, с. 85] стверджує, що протягом останніх років відбувається збільшення обсягів грошової маси (МЗ). Однак при цьому характерне поступове скорочення частки готівкових коштів (М0).

Платіжні картки мають певні переваги для населення - це зручність використання карток у глобальному масштабі; посилена безпека (зменшення ризику від крадіжки готівкових коштів); значне прискорення розрахунків; можливість оплати поштових послуг, комунальних рахунків, послуг компаній мобільного зв'язку, Інтернет-провайдерів тощо, а також знижки при придбанні товарів, бронюванні місць у готелях, при замовленні авіабілетів, оплаті телефонних дзвінків і т. ін.

Для підприємств, що запровадили зарплатний проект, - це мінімізація касових операцій бухгалтерії; нормалізація видання заробітної плати; можливість позбутися процедури депонування неодержаних співробітниками коштів тощо.

Для підприємств, що запровадили корпоративні картки, - це підвищення рівня сервісу під час ділових поїздок по світу; можливість уникнути витрат, пов'язаних з необхідністю видавати готівкові кошти на відрядження, а також ефективно контролювати корпоративні витрати співробітників.

Для торговельно-сервісних пунктів - швидкість і безпека послідовності операцій з обробки платежів, починаючи з верифікації та авторизації аж до клірингу та розрахунків; збільшення попиту споживачів і обсягів продажу (з психологічної точки зору клієнти більше можуть витратити коштів по картці, аніж готівки); зростання престижності магазину тощо.

Для банківських установ - збільшення залучення ресурсів на рахунки клієнтів; зменшення касових витрат; отримання додаткових прибутків завдяки розширенню банківських послуг; зростання авторитету банку та його конкурентного потенціалу.

Для держави - це створення "прозорої" системи фінансових потоків; зменшення витрат на вироблення готівки; зменшення витрат на касові операції, інкасацію та зберігання грошей; зменшення можливості розвитку "тіньового" бізнесу (прозорість рахунків).

Можна зазначити, що Україна перебуває в сприятливих умовах, оскільки має можливість здійснити стрибок від готівкових розрахунків до електронних форм розрахунків, минаючи чеки. Адже, на відміну від США, де чекова форма розрахунків набула дуже широкого розповсюдження, сьогодні український фінансовий ринок розрахункових чеків (у гривні) вимагає, по суті, нового створення, оскільки внаслідок корінної реорганізації банківської й економічної системи України суб'єкти підприємницької діяльності практично втратили досвід роботи з чеками.

Потрібно відмітити те, що для карткового ринку України характерна перевага міжнародних платіжних систем, яка постійно зростає. При цьому внутрішні міжбанківські й одноемітентні системи змушені конкурувати зі світовими гігантами, які успішно просувають свої карткові програми.

Слід зазначити, що вітчизняні банки використовують картки міжнародних платіжних систем в основному для зарплатних проектів, тоді як вони призначені для заможного прошарку населення, що часто виїжджає за кордон. Таким чином складається ситуація, коли картки міжнародних платіжних систем в Україні виконують роль засобу для зняття готівки або проведення розрахунків у межах країни. При цьому для власника картки значення має саме інфраструктура обслуговування його картки. У цьому випадку внутрішні платіжні системи значно програють міжнародним.

Розгляд цього питання зачіпає проблему розподілу прибутків, які отримує платіжна система за обслуговування карток в Україні. Це стосується міжнародних платіжних систем, які таким чином отримують кошти, що могли б заробити внутрішні карткові системи нашої країни.

Основу ринку емісії в Україні складають дебетові картки Maestro, Electron, Visa Classic Domestic і новий кредитний продукт із 100%-ною онлайновою авторизацією - MasterCard Electronic. Кредитні картки типу Standart і Gold не дуже розповсюджені. При цьому слід відмітити активність платіжних систем і банків щодо розширення кількості кредитних продуктів, особливо за рахунок програм карткового споживчого кредитування.

Традиційно кредитні продукти складають меншу частку емісії через те, що ризик несанкціонованих трансакцій за кредитними продуктами значно вищий, ніж за дебетними. Чистих кредитних продуктів у понятті моделі карткового бізнесу, що діє в країнах Європи, в Україні для масового споживача поки що не існує. Забезпечення наданої кредитної лінії у вигляді грошового депозиту, поруки третьої особи продовжує бути необхідною умовою відкриття карткового рахунку. При цьому на перше місце при емісії кредитних карток виходить ефективність роботи служби безпеки банку, що відповідає за перевірку потенційних клієнтів і повернення сум, а також моніторинг емісії та еквайрінгу карток. За відсутності в Україні практики кредитних бюро робота щодо масового споживчого кредитування залишається досить трудомісткою та ризикованою.

Таким чином, підводячи підсумок всьому вищевикладеному в даній главі можна зробити декілька виводів, які допоможуть продовжити дослідження в наступній главі в області банківських операцій, пов'язаних з випуском, використанням і обслуговуванням платіжних карт:

по-перше, оскільки в даний час більше 200 країн світу, включаючи і Україну, використовують карти в платіжному обігу, що дає можливість розглядати карту як найважливішою елемент «технологічної революції» в банківській справі, саме вона, у ряді випадків, грає роль головної в електронних банківських системах;

по-друге, слід зазначити той факт, що український ринок банківських послуг зазнає постійно серйозні зміни і в останні декілька років придбав всі риси ринку пластикових карт, що динамічно розвивається;

по-третє, важливою особливістю українського ринку пластикових карт є те, що основними елементами систем платежів є саме банківські картки, а не карти небанківських установ;

по-четверте, українські банки-емітенти платіжних карт, в більшості своїй, випускають в оборот дебетові картки, у зв'язку з особливостями економічної ситуації в країні (інфляція, підвищені економічні ризики) і прагненням застрахувати себе від можливих втрат.

платіжний картка банк

2. Процес виконання операцій з платіжними картками в установах ВАТ "Ощадбанк"

ВАТ "Ощадбанк" пропонує клієнтам надання послуг з відкриття та обслуговування карткових рахунків, випуску та обслуговування платіжних карт міжнародних платіжних систем Visa International и MasterCard International.

ВАТ "Ощадбанк" є принциповим членом MasterCard International - з 1997 року, та Visa International - з 1998 року. Першу платіжну картку бренду Eurocard-MasterCard емітовано 26 серпня 1998 року.

На ринку карткових продуктів за обсягами емісії банк входить в десятку лідерів найбільших емітентів міжнародних платіжних карток.

.1 Організація роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками

Діяльність ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками здійснюється на підставі:

Положення про видачу та обслуговування банківських платіжних карток міжнародних платіжних систем в установах Ощадного банку України, затвердженого рішенням Правління № 39 від 30.07.98 р.;

Інструкції НБУ "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 та ін.

Положення розроблено згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність", нормативних актів Національного банку України, Статуту і нормативних актів Ощадбанку України.

У ньому визначається порядок видачі та обслуговування банківських пластикових карток міжнародної платіжної системи EUROPAY в установах Ощадного банку України, а також умови використання карток і надання послуг клієнтам.

Організацію випуску карток здійснює емісійний центр банку у взаємодії з управлінням безпеки банку. Видачу карток та обслуговування картрахунків здійснюють технічно підготовлені установи банку (ОПЕРУ, регіональні ОПЕРВ, відділення) при отриманні дозволу від Правління Ощадбанку.

В установі банку визначається працівник, що відповідає за роботу з банківськими пластиковими картками.

Банківські платіжні картки міжнародних платіжних систем, які випускає банк, є картками з магнітною смугою. На лицьовому боці зображено логотип Ощадного банку України, логотип відповідної платіжної системи, вказано реєстраційний номер, термін дії картки, ім'я та прізвище держателя. На зворотньому боці розміщена магнітна смуга, смуга для підпису клієнта та інформація про банк -емітент.

Використання БПК міжнародних платіжних систем забезпечує її держателю в місцях, де зустрічається логотип відповідної платіжної системи :

• отримання готівки в усіх банківських установах, що обслуговують даний тип пластикових карток (незалежно від місця видачі картки);
• безготівкові розрахунки з підприємствами торгівлі та послуг.

Клієнт, який бажає користуватись БПК, відкриває в установі банку картковий рахунок в національній валюті (гривна) або іноземній валюті (дол. США), та укладає з банком договір про видачу та обслуговування пластикової картки. В договорі між банком та клієнтом визначаються умови та порядок використання картки в залежності від її типу (дебетна чи кредитна).

Обслуговування картрахунків в національній та іноземній валюті здійснюється згідно з чинним законодавством, нормативними актами НБУ, відомчими документами Ощадбанку України.

Ощадбанк України відкриває картрахунки та видає БПК, як фізичним, так і юридичним особам. Видача БПК та її обслуговування здійснюється установами банку згідно тарифів банку по операціях з БПК.

У випадку отримання кредитної картки клієнт, одночасно з відкриттям карткового рахунку, відкриває рахунок забезпечення. Він є гарантією погашення заборгованості по картрахунку, яка може виникнути при перевищенні держателями БПК ліміту кредиту.

По кредитах, наданих під платіжні картки, установи банку здійснюють, згідно постанов НБУ, розрахунок резерву на можливі витрати. При розрахунку резерву на можливі витрати залишки сум заборгованості по кредитах під кредитні БПК повинні відноситись до групи стандартних кредитів,

На залишок коштів по рахунках, відкритих для обслуговування БПК (картрахунок, рахунок забезпечення), установа банку нараховує доходи згідно існуючих процентних ставок, затверджених рішенням Правління Ощадбанку. Доходи нараховуються та виплачуються в валюті рахунків.

Картки є власністю банку і повертаються в установу банку по закінченні терміну їх дії для заміни на нові, а також в випадках, що обумовлені в "Договорах про видачу та обслуговування БПК".

Банк гарантує таємницю операцій по рахунках, що відкриті для обслуговування БПК. Довідки про операції по рахунках БПК надаються тільки власнику картрахунку або по письмовому запиту органів, яким це право надано чинним законодавством.

.2 Види платіжних карток ВАТ "Ощадбанк"

ВАТ "Ощадбанк" пропонує своїм клієнтам такі види пластикових карток.Electron. Одна з найпопулярніших у світі карток міжнародної платіжної системи VISA. Загальнодоступна дебетна картка для всіх клієнтів незалежно від рівня їх доходів. За допомогою цієї картки можна отримати готівку в більш ніж 760 тис. банкоматів або оплатити товари та послуги у 9 мільйонах точок світу.Classic. Картки Visa Classic розпочинають ряд кредитних карт Ощадбанку. Це повноцінна кредитна картка для представників середнього класу, які мають стабільний дохід. Картки приймаються до сплати за товари та послуги по всьому світу, де є логотип VISA. За допомогою цієї картки можливо отримувати готівку в банкоматах та пунктах видачі готівки у всіх країнах світу.Classic Domestic. Картка поповнює ряд кредитних карток Ощадбанку. Це повноцінна кредитна картка для представників середнього класу, які мають стабільний дохід. Карткою можна користуватись тільки на території України. Вона приймається до сплати за товари та послуги по всій Україні, де є логотип VISA. За допомогою цієї картки можна отримувати готівку в банкоматах та пунктах видачі готівки.Gold. Одна з найпрестижніших кредитних карток Ощадбанку міжнародної платіжної системи VISA. Це повноцінна кредитна картка, що приймається до сплати за товари та послуги в пунктах по всьому світу, де є логотип VISA, магазинах, Internet-магазинах, при оплаті за товари та послуги поштою або телефоном. За допомогою цієї картки можна отримувати готівку в банкоматах та пунктах видачі готівки у всіх країнах світу. Ця картка вказує на високий статус клієнта та надає йому можливість отримувати знижки під час оплати товарів і послуг.. Загальнодоступна дебетна картка платіжної системи MasterCard. Ця картка є однією з найбільш розповсюджених у світі. За допомогою цієї картки можна отримати готівку в більш ніж 760 000 банкоматах по всьому світу або оплатити товари та послуги у 9 мільйонах точок світу.Mass. Картка MasterСard Mass - найпопулярніша кредитна картка платіжної системи Master Card. Це повноцінна кредитна картка для представників середнього класу, які мають стабільний дохід. За допомогою цієї картки можна швидко і без значних витрат бронювати авіаквитки, автомобілі, номери в готелях у всіх країнах світу, отримати знижки у туристичних агенціях і авіакомпаніях, а також здійснювати карткові операції через Інтернет.Electronic. Картка MasterCard Electronic Арсенал - ексклюзивна картка Ощадбанку, розроблена спеціально для виплати пенсій військовим пенсіонерам. Водночас ця картка має всі властивості міжнародної платіжної картки, тобто за її допомогою можна отримувати готівку в банкоматах та пунктах видачі готівки по всьому світу і оплачувати товари та послуги. Держателі картки MasterCard Electronic мають можливість отримати кредит.Gold. Найпрестижніша кредитна картка Ощадбанку платіжної системи MasterCard. За допомогою цієї картки можна оплатити товари та послуги у точках по всьому світу, де є логотип MasterCard, магазинах, Internet-магазинах, при оплаті за товари та послуги поштою або телефоном, зі значними знижками. За допомогою цієї картки можна тримати готівку по всьому світу в мережі банкоматів. Картка є незамінною для тих, хто часто буває у країнах Європи: саме тут система MasterCard Gold найбільш розвинута.Platinum - елітна картка, широко знана у всьому світі. Ця картка призначена для привілейованих персон і свідчить про високий статус та фінансовий рівень її власника.

Зразки пластикових карток Ощадбанку представлені в додатку 1.

.3 Порядок відкриття та закриття картрахунків фізичних осіб

Ощадбанк пропонує своїм клієнтам - фізичним особам такі типи БПК:

1)дебетна власна - надає змогу здійснювати операції в межах залишку коштів на картковому рахунку шляхом прямого дебетування;

2)кредитна власна - надає змогу здійснювати операції за дебетом картрахунку в межах установленого банком-емітентом ліміту кредиту.

Клієнт-фізична особа, який бажає користуватися БПК, відкриває в установі банку рахунки:

у випадку дебетної БПК - картрахунок;

у випадку кредитної БПК - картрахунок та рахунок забезпечення.

Фізичні особи, які не являються клієнтами установи банку, при відкритті картрахунку для дебетної власної БПК надають документи, що визначені інструкцією №492 "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті":

паспорт або документ, що його замінює;

фізичні особи-резиденти додатково мають предявити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;

заяву про відкриття поточного рахунку (Додаток 2);

анкету клієнта.

Між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунку. Договір підписується обома сторонами у двох примірниках. Клієнт отримує примірник договору разом з Правилами користування БПК. Другий примірник договору та анкета клієнта залишається в установі банку.

Кошти клієнт вносить готівкою або перераховує з власного банківського рахунку в сумі не менше тієї, що визначена в розділі анкети.

Якщо, до закінчення строку дії договору по картковому рахунку дебетної БПК, клієнт не заявить у письмовій формі про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на наступний строк на тих же умовах. При цьому держателям БПК по такому картковому рахунку необхідно звернутись в установу банку для заміни БПК.

Порядок відкриття картрахунку та рахунку забезпечення для кредитної власної БПК є схожим з порядком відкриття картрахунку для дебетної власної БПК та має такі відмінності:

·додатково до "Договору про видачу та обслуговування кредитної БПК" підписується "Договір на відкриття рахунку забезпечення";

·дострокове розірвання договору по картрахунку передбачає розірвання договору по рахунку забезпечення, але тільки після погашення заборгованості по картрахунку клієнта.

Картрахунок закривається і БПК повертається в установу банку по місцю її видачі у випадках:

заяви клієнта про розірвання договору (Додаток 3);

згідно умов, передбачених в договорі;

згідно вимог чинного законодавства;

у разі надання свідоцтва про смерть власника картрахунку.

У разі закриття картрахунку по дебетній БПК, сама картка повертається в установу банку, залишок коштів на картрахунку повертається клієнту. Повернуті клієнтами БПК знищуються по акту.

Закриття картрахунку по кредитній БПК виконується тільки після повного розрахунку його власника з установою банка. У випадку існування заборгованості по картрахунку кредитної БПК на момент його закриття, вона погашається з рахунку забезпечення.

.4 Порядок проведення операцій по картрахункам клієнтів

Порядок ведення рахунку по дебетній власній БПК допускає нульовий залишок коштів на рахунку. Емісійний центр один раз на місяць (до 5 числа наступного місяця) формує дані (виписки) про стан карткових рахунків та надсилає їх в установу банку.

Поповнення картрахунку здійснюється як готівкою, так і безготівковим шляхом. Безготівковим шляхом на картрахунки дебетних власних БПК зараховуються надходження в національній або іноземній валюті у відповідності з чинним законодавством. В день надходження коштів на картрахунок установа банку надає в емісійний центр інформацію про суми цих надходжень. На суми залишку по дебетним БПК можуть нараховуватися відсотки згідно з договором на відкриття картрахунку.

Витратні операції по рахунку дебетної БПК здійснюються згідно документа складеного з допомогою БПК в паперовому або електронному вигляді (отримання готівки в установі банку або через банкомат, розрахунки за товари та послуги).

Порядок ведення карткового рахунку по кредитній власній БПК допускає від'ємний залишок у межах суми дозволеного установою банку ліміту кредиту, який обумовлено в договорі з клієнтом.

Держателі кредитних БПК, для яких за рішенням кредитного комітету установи банку встановлено ліміт кредиту, мають право користуватись ним протягом одного розрахункового циклу. За користування лімітом кредиту держателі БПК сплачують відсотки згідно встановлених банком процентних ставок.

Клієнт розраховується за кредит в строк, який вказано в договорі на користування БПК, після отримання ним виписки по картрахунку від установи банку. Контроль за своєчасним погашенням кредитів, наданих по кредитних БПК, покладається на керівника установи банку та відповідального працівника по роботі з БПК.

У разі непогашення держателем кредитної власної БПК отриманої суми кредиту, емісійний центр банку, одночасно з відсотками за користування кредитом,

нараховує пеню за несвоєчасне його погашення.

Погашення заборгованості по кредиту та відсотках по ньому здійснюється шляхом списання сум з картрахунку клієнта. Тому клієнт в установі банку здійснює тільки поповнення картрахунку. Про всі випадки поповнення картрахунку установа банку надсилає емісійному центру повідомлення. Емісійний центр проводить зміни в базі даних та надсилає в установу банку виписку про новий стан картрахунку клієнта.

Якщо держатель кредитної БПК не розрахувався за використаний кредит у вказаний строк, емісійний центр:

блокує дію БПК на строк згідно договору;

надсилає в установу банку повідомлення про блокування картрахунку та список боржників.

Якщо в строк, який визначено в договорі з власником картрахунку, борг не погашено, установа банку списує заборгованість по кредиту, відсотках та пені з рахунку забезпечення власника картрахунку і надсилає в емісійний центр повідомлення про закриття картрахунку, в зв'язку з невиконанням обов'язків по договору, та інформацію про погашення боргів.

Операції списання коштів з рахунку забезпечення проводяться у випадках:

погашення заборгованості по картрахунку;

по закінченні строку дії договору по БПК;

розірвання договору по картковому рахунку.

Приходні операції по рахунку забезпечення здійснюються у випадках:

видачі додаткових БПК та визначення нового залишку для рахунку забезпечення. При цьому укладається додаткова угода до договору по рахунку забезпечення;

в разі відновлення власником картрахунку суми мінімального залишку по картковому рахунку та суми вкладу на рахунку забезпечення.

3.Розвиток операцій банка з платіжними картками на сучасному етапі

Першочерговою задачею платіжної системи країни в умовах переходу до ринкової економіки є скорочення готівкового обороту на користь безготівкових форм розрахунків. Вирішити поставлену задачу можуть системи безготівкових платежів, якими є платіжні системи на основі карткових платіжних інструментів. Глобальне впровадження системи розрахунків на основі карткових платіжних інструментів є особливо необхідним в умовах постійного зростання частки тіньового сектора економіки, широко розповсюдженого небажання населення тримати заощадження на рахунках у банківських установах, повального ухилення від сплати податків. Але всупереч цій необхідності діє цілий комплекс проблем як економічного, так і неекономічного характеру, повязаних зі здійсненням операцій з платіжними картками, що виникають у населення, субєктів господарювання і безпосередньо банків. Саме ці проблеми і виступають гальмуючим елементом у механізмі реалізації карткового бізнесу.

3.1 Проблеми та перспективи розвитку операцій банка з платіжними картками

Не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять обєктивний характер і повязані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним особам.

Про розвиток ринку "пластика" свідчать дані Нацбанку України, в яких зазначається, що протягом останніх пяти років кількість держателів платіжних карток збільшилась на 230%, і на перше січня 2008 року становила 35 723 тис. осіб. Також збільшилась і сума операцій, які здійснюються за допомогою платіжних карток. Проте ці показники не можна вважати високими, адже у більшості європейських країн платіжні картки значно ширше використовуються. Наприклад, у Великобританії тільки кількість виданих кредитних карток приблизно в два рази більше, ніж чисельність населення в країні [25, с.30].

Основними проблемами розвитку карткового бізнесу в Україні є:

по-перше, те, що картки більше, ніж за 10 років свого існування в нашій країні так і не стали повноцінним платіжним і кредитним інструментом;

по-друге, постійне зростання рівня шахрайства у сфері платіжних карток, що пов'язане, насамперед, з небажанням більшості банків переходити на чіпову технологію;

по-третє, більшість банків в Україні емітують картки міжнародних платіжних систем, а не картки НСМЕП, які мають значно більше переваг порівняно з міжнародними.

На нинішньому етапі в Україні платіжна картка ще не виконує повною мірою основної своєї функції - виступати засобом саме безготівкових розрахунків. Основні причини, що стримують цей розвиток, мають деякі відмінності за категоріями учасників системи розрахунків.

Для населення - це звичка використовувати готівкові кошти та традиції накопичення коштів, недовіра до банківської системи; психологічний бар'єр; низька купівельна спроможність; фіскальна причина (прозорість безготівкових платежів не дає можливість відходити від оподаткування).

Підприємствам торгівлі заважає запроваджувати безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток висока комісія; нетехнологічність (довгочасність проведення трансакцій, незручність для клієнтів, касира, незручність для бухгалтерії; можливість використання фальшивих карток); питання гарантії банком оплати операцій, проведених клієнтами; додаткові витрати на обладнання; підготовка персоналу.

Активному запровадженню безготівкових платіжних інструментів в установах банків перешкоджає недостатній розвиток інфраструктури, адже він відбувається за рахунок ресурсів банківської системи; відсутність єдиної бази даних фізичних осіб, яка б дала змогу визначити кількість отриманих ними кредитів у різних банках і заборгованість за ними, також стримує запровадження кредитних схем з використанням платіжних карток [12, с.89-90].

Найбільш важливою проблемою, яка значною мірою гальмує розвиток вітчизняного ринку платіжних карток, є проблема шахрайства. Інтенсивне впровадження банківських пластикових карт як інструмента безготівкових розрахунків за товари і послуги в Україні супроводиться, як і у всьому світі, здійсненням ряду протизаконних дій, пов'язаних з їх використанням.

Шахрайство з платіжними картками в Україні виникло тоді ж, коли і сам ринок платіжних карток, - на початку 90-х років. І розвивалося разом з ринком. За останні роки злочинність у сфері звороту банківських пластикових карт зазнала якісних змін - від діянь, що здійснюються одинаками і невеликими групами, до злочинів, що здійснюються добре організованими угрупуваннями і злочинними співтовариствами (чисельністю до 50 чоловік). На озброєнні таких угрупувань знаходиться найсучасніша техніка, необхідні документи, прикриття. У них входять кваліфіковані фахівці.

Інновації на злочинному світі упроваджуються швидко. Бурхливе зростання переживає крадіжка з пластикових карт. За офіційними даними, втрати від шахрайства в Україні вже досягають середньоєвропейського рівня - 0,06% річного звороту по картках. А за неофіційними оцінками фахівців Національного банку, шахраї привласнюють не менше відсотка від звороту по картках [20, с.10]. В основному страждають власники карт іноземних банків. Проте останнім часом злочинці проявляють все більший інтерес до карткових рахунків українських громадян.

Махінації з пластиковими картками поширюються в основному на кредитні картки, оскільки при використанні дебетової картки завжди проводиться авторизація, тобто робиться запит платіжній системі про підтвердження повноважень пред'явника картки і його фінансові можливості.

Одна з основних функцій пластикової картки - забезпечення ідентифікації її власника як суб'єкта платіжної системи. Доцільно зберігати дані на картці у вигляді, що забезпечує проведення процедури автоматичної авторизації. Для цього на даний момент в системі електронних платежів існує три механізми: використання карток з штріх-кодом, карток з магнітною смугою і смарт-карток.

У картках з штріх-кодом як ідентифікуючий елемент використовується штриховий код. Картки з штріх-кодом слабо захищені від підробки, що робить їх малопридатними для використання в платіжних системах.

Картки з магнітною смугою на сьогоднішній день найбільш поширені. Їх захищеність істотно вища, ніж карт зі штрих - кодом. Проте і такий тип карт відносно уразливий для шахрайства. Розвинена інфраструктура існуючих платіжних систем, і, в першу чергу, світових лідерів карткового бізнесу - компаній VISA і Маstеr Саrd/Eurорау є причиною інтенсивного використання карток з магнітною смугою і сьогодні. Для підвищення захищеності карток системи VISA і Маstеr Саrd/Eurорау використовуються додаткові графічні засоби захисту: голограми і нестандартні шрифти для ембосування (нанесення рельєфного шрифту).

У смарт-картках носієм інформації є вже мікросхема (чіп). Мікросхема зберігає інформацію, яка записується заздалегідь, а потім може оновлюватися в момент здійснення операції. Це розширює функціональні можливості картки і підвищує її надійність. Основними перевагами цього виду пластикових карток є підвищена надійність і безпека, багатофункціональність, можливість вести на одній картці декілька рахунків. Істотний недолік смарт-карток - їх висока собівартість, що значно перевищує вартість пластикової картки з магнітною смугою. Їх вартість безпосередньо залежить від вартості мікросхеми, яка у свою чергу залежить від ємкості пам'яті. Не дивлячись на це, смарт-карти розглядаються в даний час як найбільш перспективний вид пластикових карток [9, с.114].

Картковий бізнес заснований на балансі інтересів трьох сторін: банків, торгово-сервісних компаній і власників карток. Для банків в переході на мікропроцесорні карти є сенс, оскільки це - підвищення надійності і скорочення шахрайства за рахунок точнішої ідентифікації учасників трансакцій. Для власників карток, якщо йдеться про звичайні кредитні або дебетові продукти, все одно, чи будуть такі картки містити магнітну смугу або мікропроцесор. Для підприємств торгівлі і сервісу перехід на мікропроцесорні технології пов'язаний з колосальними витратами: сертифікацією терміналів, їх модернізацією або заміною, підготовкою персоналу.

Тому, аби здійснити масовий перехід на мікропроцесорні технології, банки спільно з торгово-сервіснимі компаніями і постачальниками технологій і карток повинні знайти взаємовигідне рішення. У нашій країні і Національний банк, і міжнародні платіжні системи виступають за перехід на чіпову технологію. Ще кілька років тому платіжні системи ввели правило перенесення відповідальності: з двох учасників трансакції (банк-емітент і банк-еквайр, що здійснює розрахунок) відповідальність за шахрайство несе той, хто не перейшов на чіпи. Завдяки цьому правилу більшість вітчизняних банкоматів і терміналів обладнані пристроями для прийому чіп-карт. За даними Харченко В. [25, с.30], у 2007 році за видами носіїв інформації в загальному обсязі емітованих банками карток домінують картки з магнітною смугою (табл.3.1.).

Таблиця 3.1.

Види платіжних карток, емітованих українськими банками, за станом на 01.01.2008 р. (тис. шт.).

Види картокУсьогоВідсоткиЗ магнітною смугою38 76794.0З магнітною смугою та чіпом7711.9З чіпом1 5183.7Для розрахунків у мережі Інтернет1970.5

Переважна більшість карток із чіпом - це картки НСМЕП. Картки з магнітною смугою і чіпом здебільшого є картками міжнародних платіжних систем VISA і MasterCard. Банки - члени міжнародних платіжних систем давно виношували плани впровадження чіпа на платіжні картки, але для вирішення цього питання були потрібні певний час та значні матеріальні й людські ресурси. За станом на 01.01.2008 р. випущено понад 737 тис. шт. карток VISA і близько 34 тис. шт. карток MasterCard, які поряд із магнітною смугою мають чіп. Як правило, банки емітують традиційні картки з магнітною смугою для реалізації масових зарплатних проектів, тоді як картки преміум-сегмента випускають із чіпом і магнітною смугою.

Можна зробити висновок, що картки НСМЕП є більш сучасними і захищеними від підробок. Про рівень безпеки смарт-картки НСМЕП свідчить той факт, що за чотири роки функціонування системи не зафіксовано жодної копійки втрати коштів клієнтів. Причому за цей час обсяг оборотів за картками НСМЕП сягнув близько 19,3 млрд. грн. Цей факт є однією з найголовніших переваг карток НСМЕП.

Крім того, на ринку України склалася парадоксальна ситуація: банки пропонують у рамках реалізації зарплатних проектів своїм клієнтам картки міжнародних платіжних систем, але за географією використання їх можна вважати локальними українськими картками. Адже 99% операцій з їх застосуванням виконується в Україні. Тому можна зробити висновок, що основна перевага міжнародних платіжних карток - можливість використання їх за кордоном - не має принципового значення.

Картки НСМЕП на сьогоднішній день дають змогу їх власникам здійснювати платежі за комунальні послуги і телефонний зв'язок, поповнювати рахунки мобільних операторів, користуватися знижками у торговельних мережах, одержувати інтернет-послуги. Продовжує поширюватися програма "Електронний студентський квиток", якою передбачено створення загальнодержавної системи надання соціальних пільг молоді на основі використання електронних платіжних карток. Студенти навчальних закладів, які беруть участь у цьому проекті, отримують картку НСМЕП, котра поєднує функції студентського квитка і платіжної картки НСМЕП.

В майбутньому планується значно розширити мережу прийому карток НСМЕП до оплати, збільшити кількість банків, які б емітували картки НСМЕП,

впровадити нові можливості використання цих карток.

На даному етапі розвитку, під час загострення в Україні та в світі фінансової кризи, незважаючи на важкі умови роботи, повязані з підвищеним попитом громадян України на готівкові кошти, переважна більшість банків та торгівельних підприємств виконували та продовжують виконувати свої зобовязання в повному обсязі, включаючи видачу готівкових коштів клієнтам інших банків в банкоматних мережах та обслуговування карток українських банків-емітентів в торгівельних терміналах для безготівкової оплати.

Відповідно до цивільного законодавства України та умов договорів між членами платіжних систем не допускається відмова члена платіжної системи або торгівельного підприємства від надання послуг (з безготівкової оплати або видачі готівки) кожному, хто до нього звернеться або вибіркове надання зазначених послуг. Постановою №319 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" від 11.10.2008 [6] Національний банк України додатково зобовязав банки забезпечити безперебійну видачу готівки за платіжними картками своїх клієнтів та клієнтів інших банків.

Як показала практика, для успішного розвитку ринку пластикових карток в Україні потрібно зробити, насамперед, наступне:

впровадити широку мережу прийому карт до оплати (магазини, комунальні платежі, сфера послуг, банкомати і т. д.);

обґрунтувати переваги безготівкових розрахунків над готівковими;

забезпечити безпеку і надійність у використанні платіжних карток;

ввести набір додаткових послуг.

Практика останніх років засвідчила швидкий темп росту банкоматних мереж в Україні. За даними 2007 року кількість банкоматів, що обслуговують платіжні картки, збільшилася на 6 213 одиниць, або на 42% (з 14 718 до 20 931), встановлених платіжних терміналів у сфері торгівлі та послуг - на 32 272одиниці, або на 52% (з 62 045 до 94 317), імпринтерів - на 15 342, або на 39% (з 39 064 до 54 406) (рис. 3.1.). Якщо така динаміка розвитку банкоматних мереж, яка спостерігалася протягом останніх трьох - чотирьох років, збережеться й надалі, то вже на кінець 2010-го можна очікувати, що за кількістю встановлених банкоматів на мільйон чоловік населення Україна досягне нинішніх середньоєвропейських показників. Можна зробити висновок, що одна із проблем карткового бізнесу в Україні вже на шляху до вирішення.

Рис. 3.1. Графік динаміки зростання кількості встановлених банкоматів та платіжних терміналів (одиниць).

Державну програму розвитку системи масових електронних платежів в Україні спрямовано на стимулювання безготівкових розрахунків громадян. Важливим є проведення урядом та НБУ роз'яснювальної роботи серед громадян стосовно ефективності та доцільності використання платіжних карток, у тому числі проведення відповідних кампаній у засобах масової інформації. Це, у свою чергу, повинно бути підкріплене упорядкуванням законодавчої та нормативної бази, яка регламентує готівковий та безготівкових обіг, запровадження нових технологій безготівкових розрахунків. Для цього необхідно:

законодавчо визначити зобов'язання підприємств послуг і торгівлі приймати оплату за товари й послуги з використанням платіжних карток;

визначити відповідні категорії торговельних підприємств і критерії, відповідно до яких ці підприємства сфери торгівлі та послуг мають право приймати платежі готівкою;

відкоригувати правила використання касових апаратів при платежах з використанням платіжних карток за межами роздрібної мережі, оскільки нині ця норма гальмує використання корпоративних платіжних карток;

забезпечити технологічну адекватність обладнання завданням масового використання платіжних карток; відповідні міжнародні стандарти й технології повинні стати національними стандартами, широко використовуватися торгівлею та банками.

Отже, тенденція росту активності використання безготівкових інструментів розрахунків у розвинених країнах, пильна увага до цієї проблеми з боку держави та зацікавлення в заміні готівкових коштів у рутинних операціях інструментами безготівкового обігу, зокрема картками, дають можливість суттєво зменшити витрати держави на обслуговування готівкового обігу, залучати кошти населення до банківських установ, скоротити обсяги готівкових грошей та розвивати культуру обслуговування населення.

Однак важливим є те, що, поряд з перспективністю широкого запровадження системи безготівкових розрахунків за товари й послуги, існує низка перешкод, що стримують її розвиток у нашій країні. Держателі платіжних карток українських банків на території України використовують їх в основному для отримання готівки. Торік на ці операції в Україні припадало 91.9% від загальної кількості внутрідержавних операцій, а на безготівкові операції - усього 8.1% [25, с.34]. Повинен пройти деякий час для зміни менталітету, який має супроводжуватися підвищенням рівня життя, формуванням відповідної інфраструктури та відповідного рівня додаткового сервісу.

У вирішенні другої головної проблеми - гарантування безпеки і надійності карткового бізнесу, повинні приймати участь не лише банки, а й держава. Перш за все необхідно посилити покарання за підробку карт. Зараз картковий шахрай може відбутися штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років (тоді як фальшивомонетники отримують від трьох до семи років). Повторно затриманий злочинець може втратити свободу на два-п'ять років. Асоціація ЕМА (Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем) пропонує внести зміни до Кримінального кодексу: при першому ж затриманні карати шахраїв не штрафами, а позбавленням волі. Підроблювати картки простіше, ніж готівкові кошти, але їх підробка не менш небезпечна для суспільства, ніж випуск фальшивих грошей. Тому покарання за ці види злочинів має бути однаковим. Поза всяким сумнівом, одним з основних елементів національної системи забезпечення безпеки у сфері пластикових карток повинні стати спеціальні підрозділи правоохоронних органів. Лише підготовлені фахівці, що добре знаються на особливостях пластикових карток і методах протидії шахрайству з їх використанням, здатні протистояти організованим в міжнародному масштабі кримінальним угрупуванням [13, с.23].

Прагнення банків економити на технологіях виготовлення карт ще більше погіршує ситуацію. Практика українських банків підтверджує: ніякі штучні методи впливу на ринок не гарантують його динамічного розвитку - єдиним дієвим чинником є вигода для клієнта і самого банку.

Для захисту від шахрайства Україні треба використовувати досвід зарубіжних країн. Спеціальне законодавство Європейського співтовариства, що регулює емісію платіжних карток, нині представлено Рекомендацією Комісії ЄС від 30.07.1997 р. щодо трансакцій з використанням електронних платіжних інструментів і зокрема щодо стосунків між емітентом та держателем. Згідно з цією Рекомендацією держатель картки несе відповідальність за збитки, заподіяні несанкціонованим її використанням до моменту повідомлення емітента про втрату або крадіжку, у розмірі, що не перевищує 150 євро. Це обмеження не застосовується в разі необережності або грубої помилки держателя, а також коли про втрату або крадіжку не повідомлено. Цілком очевидно, що встановлене законом обмеження відповідальності сприяє не тільки захисту інтересів держателя, а й заохочує використання населенням платіжних карток.

В Україні на законодавчому рівні на сьогодні таке обмеження щодо відповідальності держателя платіжної картки не встановлене. З огляду на це для нашої країни важливим є досвід Франції стосовно врахування Рекомендації у французькій юрисдикції. Згідно із законом Франції, якщо шахрайська операція була здійснена без фізичного використання картки (дистанційно або з використанням підробленої картки), списані з рахунку держателя кошти повинні бути відновлені банком-емітентом на вимогу держателя картки. Водночас банк має право вимагати віднесення збитків на рахунок клієнта в разі грубої помилки, необережності або недбалості з боку останнього. Судова практика до таких випадків відносить повідомлення третім особам секретного коду (ПІН-коду), брак пильності при зберіганні картки, запис секретного коду (ПІН-коду) на картці або на папері, що знаходиться поряд із карткою тощо. Для зменшення ризику збитків як держателя платіжної картки, так і емітента, в разі несанкціонованого списання коштів може застосовуватися страхування.

Таким чином, європейські країни мають уже чималий позитивний досвід правового регулювання операцій із використанням платіжних карток, що на практиці приносить відчутні результати. Частка безготівкових платежів громадян цих країн із використанням платіжних карток значно перевищує готівкові розрахунки. Цей досвід доцільно було б урахувати при розробці законодавства України стосовно сфери використання платіжних карток. Створення такого законодавства сприяло б інтеграції України в єдиний європейський правовий простір [26, с. 22-26].

Оскільки в ціновому плані мікропроцесорні картки змагатися зі звичайними магнітними не можуть і не зможуть, банкам необхідно більше надавати клієнту різних додаткових послуг. Можливість підтримки на картці відразу кількох додатків не тільки підвищує її функціональність, а й зменшує питому вартість одного додатка. Йдеться передусім про такі додатки, як електронний гаманець, лояльність, ідентифікаційні додатки (зокрема для реалізації різноманітних урядових та муніципальних програм на транспорті і в соціальній сфері, доступу в приміщення тощо).

Підводячи висновки вищевикладеному, можна сказати, що не дивлячись на проблеми впровадження карток на українському ринку, вони мають і ряд переваг, які дадуть змогу активно розвиватися цьому сектору банківського ринка. Це, насамперед, зручність у використанні і вигідність, що допомагає контролювати витрати.

3.2 Шляхи удосконалення роботи ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками

ВАТ "Ощадбанк" пропонує широкий спектр карткових продуктів: особисті та корпоративні картки, картки для зарахування та виплати заробітної плати, пенсій, адресної допомоги та соціально-орієнтованих виплат, відсотків за депозитами, з валютою рахунку у гривні та доларах США.

За даними офіційного сайта Ощадбанку [28] за звітний період 2007 року через еквайрінгову мережу банку здійснено 18 895 тис. операцій на загальну суму 7 041 667 тис. грн.

З метою розширення можливостей проведення розрахунків з платіжними картками Ощадбанк протягом 2007 року активно розбудовував мережу банкоматів та платіжних терміналів. Другим напрямком стратегії банку на ринку банкоматного еквайрінгу стало поступове приєднання до неї мережі інших банків. Так, Укрсоцбанк став другим банком (після "Укрексімбанку"), з яким Ощадбанк обєднав мережі своїх банкоматів, що надало можливість клієнтам банку на пільгових умовах отримувати готівку у мережі банкоматів Укрсоцбанку.

Упродовж 2007 року банк зберіг тенденцію динамічного зростання обсягів операцій за платіжними картками. Кількість операцій за цей період зросла на 37% - майже до 19 000 тис., а обсяг операцій збільшився на 68% та склав більш ніж 7 000 000 тис. грн., при цьому покращились якісні показники, а саме, збільшився розмір однієї транзакції з 300 до 375 грн.

У минулому році спостерігалось стабільне нарощування обсягів продажу в банкоматах банку власникам платіжних карток електронних ваучерів операторів мобільного зв'язку, IP-телефонії та Інтернет-карток. У поточний час згідно укладеної з Українським процесинговим центром угоди в мережі банкоматів банку реалізуються ваучери операторів мобільного звязку (UMC, KievStar, Life), IP-телефонії, та для доступу до мережі Internet, що надає додаткові зручності клієнтам - держателям платіжних карток банку.

За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА [29], ВАТ "Ощадбанк" в рейтингу емісії платіжних карток на 01.11.2008 року займає лише 8 місце (табл. 3.2).

Табл. 3.2

Рейтинг найбільших українських банків по емісії платіжних карток міжнародних платіжних систем на 01.11.2008 року.

№ п/пНазва банкуКартки MasterCard і MaestroКартки VISAВсього карток1.Приватбанк8 551 97311 206 44919 758 4222.Надра2 006 9505 837 9107 843 8603.Райффайзен банк "Аваль"3 726 4973 573 6577 300 1544.Укрсоцбанк920 6883 057 0993 977 7875.Укрсиббанк816 8712 833 9943 650 8656.Проминвестбанк1 471 3411 502 1052 973 4467.Правексбанк315 5902 434 0292 749 6198.Ощадбанк1 505 0031 012 2272 517 2309.Родовідбанк67 8181 797 2651 865 08310.Укрпромбанк343 872932 8931 276 765

Для того, щоб вдосконалити роботу ВАТ "Ощадбанк" з платіжними картками, потрібно, у першу чергу, мати більш розгалуджену систему банкоматів та POS-терміналів.

Не дивлячись на те, що Ощадбанк є лідером за кількістю клієнтів (послугами цього банку користуються 34% респондентів, послугами Приватбанка - 27%, Райффайзен Банку Аваль - 15%), лідером за кількістю користувачів пластикових карт, кредитів на споживчі товари та депозитні рахунки залишається Приватбанк. Ці позиції він утримує тому, що його картки є більш універсальними та мають більше переваг для населення.

Тому для залучення більшої кількості клієнтів - користувачів платіжних карт Ощадбанк може впровадити такі додаткові послуги:

1)можливість дистанційного управління своїми рахунками як за допомогою мобільного телефону (GSM-banking), так і через Інтернет (Internet-banking);

2)впровадження більш низьких тарифів та пільг на відкриття карткових рахунків та обслуговування платіжних карток;

)можливість використання платіжних карток в різних супермаркетах, на автозаправних станціях і т. ін.

)впровадження нових видів платіжних карток:

·транспортна картка, яка дасть змогу сплачувати за проїзд у громадському транспорті;

·студентська картка, котра зможе поєднати функції студентського квитка та банківської платіжної картки зі соціальною складовою (для нарахування стипендій, соціальної допомоги, разових виплат студентам);

·картка водія для зберігання інформації про транспортний засіб та його власника, а також для сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху та розрахунків за товари й послуги;

·страхова картка за наявності у громадян страхових полісів;

·дисконтна картка тощо.

5)можливість відкриття додаткових карток довіреним особам;

6)надання додаткових бонусів і пільг клієнту, що використовує кредитну картку ВАТ "Ощадбанк", наприклад:

·встановлення грейс-періоду - періоду, протягом якого не нараховуються відсотки за наданий кредит;

·бонуси у вигляді повернення клієнтові частки використаних грошей.

Таким чином, хоча Ощадбанк є одним з найбільших українських банків, його робота з платіжними картками не є досконалою. Порівняно з деякими іншими банками він не має значних переваг в картковому бізнесі. Тому для вдосконалення свого становища в цій сфері йому треба впроваджувати новітні карткові продукти та збільшувати систему мереж прийому платіжних карток.

Висновки

Картковий бізнес в Україні динамічно розвивається. Упродовж десятиріччя в платіжних технологіях відбулись істотні зміни: модернізувалися самі картки, вдосконалювалося термінальне обладнання для їх обслуговування.

Паралельно з платіжними картками, оснащеними магнітною стрічкою, почали зявлятися картки з чіпами; можливість самих чіпів з роками швидко розширюються: від звичайних із мінімальною памяттю й низьким рівнем безпеки - до наділених великим обсягом памяті, динамічними протоколами захисту та можливістю безконтактної взаємодії з платіжними терміналами.

Платіжне оснащення за цей період також суттєво модернізувалося: від звичайних банкоматів та імпрінтерів - до мобільних платіжних терміналів і банкоматів, які забезпечують взаємодію з платіжною системою за допомогою звязку в стандартах GSM або CDMA. Зявилися нові банкомати, здатні приймати готівку, та банківські кіоски - інтерактивні термінали, які дають клієнтові змогу власноруч виконувати деякі банківські операції.

В умовах високого технологічного розвитку платіжні системи отримали можливість концептуально нові проекти в соціальній сфері.

Узагальнення досвіду роботи на картковому ринку визначено: не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять обєктивний характер і повязані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним особам. Сутністю проблем є необхідність:

·впровадження в Україні єдиної внутрішньої карткової системи;

·захисту від шахрайства по карткам;

·розвитку законодавчої бази;

·переходу до використання більш прогресивних технологій;

·розширення ринку використання банківських карток.

На відміну від США, де пластикові картки були запропоновані населенню як черговий платіжний засіб і повинні були завоювати вже сформований ринок безготівкових розрахунків, в нашій країні картки відкривають нову главу в фінансовій практиці приватних осіб.

Тому на сьогоднішній день основна частина населення виявила неготовність до використання карток, яка проявилась як в недовірі до цих нових засобів, так і в нерозумінні їх можливостей. Слід зазначити, що це стосується масового споживача.

В даній курсовій роботі операції банків з платіжними картками розглянуті на прикладі Ощадбанку. Хоча Ощадбанк є одним з найбільших українських банків, його робота з платіжними картками не є досконалою. Порівняно з деякими іншими банками він не має значних переваг в картковому бізнесі. Тому для вдосконалення свого становища в цій сфері йому треба впроваджувати новітні карткові продукти та збільшувати систему мереж прийому платіжних карток.

Як ми бачимо, наша країна має великий потенціал для застосування карткових розрахунків. У вирішенні багатьох питань, повязаних з картковим бізнесом, може допомогти держава.

Список літератури

1.Закон України Про банки і банківську діяльність від 07.12.2000 №2121-Ш (із змінами, внес. згідно із Законом №2740 від 20.09.01) // Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2002. - № 7.

2.Закон України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні від 05.04.2001 р. № 2346-III//Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2001. - № 6.

.Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. пост. Правління НБУ № 22 від 21.01.04// Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2004. - № 5. - с. 46-110.

.Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затв. пост. Правління НБУ № 492 від 12.11.03// Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2004. - № 2. - с. 4-70. - з врахуванням змін, внес. пост. Правління НБУ № 110 від 04.04.05 //6-05,11-29.

.Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їхнім застосуванням, затв. пост. Правління НБУ № 137 від 19.04.05// Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2005. - №6. - с. 63-80.

.Постанова про додаткові заходи щодо діяльності банків, затв. пост. Правління НБУ №319 від 11.10.2008.

.Правила Національної системи масових електронних платежів, затв. пост. Правління НБУ від 10.12.04 № 620//Законодавчі та нормативні акти НБУ: додаток до журналу «Вісник НБУ». - 2005. - № 2.- с. 101-140.

.Положення про видачу та обслуговування банківських платіжних карток міжнародних платіжних систем в установах Ощадного банку України, затвердженого рішенням Правління № 39 від 30.07.98 р.

.Банківська справа і основи митного регулювання в Україні: Навч. посіб. / Під заг. ред. к.е.н., доцента С.М. Фролова. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2004. - с. 112-121.

.Банковские операции: учебник / А.М. Мороз, М.И. Савлук и другие. - К.: КНЕУ, 2000. - с. 93-100.

.Банковское дело:учебник / О.И. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 1999. - с. 517-539.

12.Богдан В. Карткові платіжні інструменти в системі безготівкових розрахунків // Вісник КНТЕУ. - 2005 - №4 - с. 82-91.

13.Богута Н. Клей на банкомате: Банки / Н. Богута// Фондовый рынок. - 2007. - № 40. - с. 20-23.

.Валентинова Т. Банковская платежная карточка: оформление, использование, учет // Все о бухгалтеском учете. - 2006. - №13. - с. 19-30.

.Гинзбург А.И. Пластиковые карты. - СПб.: Питер, 2004. - с. 37-50.

.Гриценко Р. Сучасні платіжні технології та їх використання у соціальній сфері// Вісник Національного банку України.- 2004.- №10. - с.18-20

17.Жидко К. Шляхи забезпечення дохідності операцій банка з платіжними картками // Вісник НБУ. - 2003. - №5. - с. 28-31.

.Кравець В. Місце та роль НСМЕП на картковому ринку України. // Вісник НБУ. - 2007. - № 3. - с. 14-17.

.Околіта Л. Операції з використанням платіжних карток НСМЕП // Вісник НБУ. - 2003. - №3. - с. 66-67.

20.Пластиковый тупик. Рынок платежных карт, похоже, входит в полосу застоя / А. Святненко // Зеркало недели. - 2007. - № 24. - с. 10.

.Прозоров Ю. Украинский рынок платежных карт: реалии и перспективы // Бухгалтерия. - 2003. - №19. - с. 45-49.

22.Рибай О.Й., Табачук Г.П., Хміль Л.М. Операції Ощадного банку України: Навчальний посібник. - К.: Товариство "Знання", КОО, 1998. - с. 123-139.

.Романенко Л.Ф. Рынок новейших банковских технологий в Украине // Финансы Украины. - 2003 - №5. - с. 99-105.

.Савин К. Платежные карты как современный инструмент банковского маркетинга // Банковское дело. - 2000. - №1. - с. 40-46.

25.Харченко В. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2007 році // Вісник НБУ. - 2008 - №4 - с. 30-35.

.Харченко В., Самойленко А. Європейське право та договірно-правові відносини банків і клієнтів при здійсненні операцій із використанням платіжних карток в Україні // Вісник НБУ. - 2007. - №9. - С.22-26.

27.Офіційний сайт Національного банку України

.Офіційний сайт Ощадбанку

.Офіційний сайт Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА

Додаток 1

Додаток 2

ЗАЯВА

про відкриття поточного рахунку

Назва банку ______________________________________________________

Особа, яка відкриває рахунок _____________________________________

[прізвище, ім'я, по батькові

(по батькові - за наявності)]

____________________________дентифікаційний номер за ДРФО (1) ¦ ¦

---------------------------

Прошу відкрити поточний рахунок у ___________________________

(вид валюти)

на моє ім'я/на ім'я ______________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові особи,на ім'я якої відкривається рахунок)з змістом Iнструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах ознайомлений. Вимоги цієї Iнструкції для мене обовязкові. Мені відомо про те, що цей рахунок забороняється використовувати для проведення операцій, повязаних із здійсненням підприємницької діяльності.

Письмові розпорядження підписуватимуться мною або уповноваженою мною особою за довіреністю.

У разі зміни повноважень особи на право розпоряджатися рахунком зобовязуюсь негайно повідомити про це в письмовій формі. Усе листування щодо цього рахунку прошу надсилати за адресою:

____________________________________________.

Про зміну адреси повідомлятиму банк письмово.

Додаткова інформація ________________________________________

_____________________________________________________________

"___"____________ 200_ р. ______________________________________

(підпис власника рахунку/підпис особи, яка відкриває рахунок на користь іншої особи)

Відмітки банку

Відкрити поточний рахунок Документи на оформлення

у _____________________ відкриття рахунку перевірив

(вид валюти) (посада і підпис уповноваженої особи, на яку дозволяю покладено обов'язок відкривати рахунки клієнтів)

Керівник

(уповноважена керівником особа) __________

(підпис)

Дата відкриття рахунку

"___"____________ 200 р.

----------------------------------

¦N балансового ¦N особового рахунку ¦ Головний бухгалтер

¦рахунку ¦ ¦ (інша відповідальна особа,

¦______________¦____________________¦ яка контролює правильність

¦ ¦ ¦ присвоєння номера рахунку)

¦______________¦____________________¦ ____________________

(підпис)

Додаток 3

ЗАЯВА

про закриття поточного рахунку

Назва банку ______________________________________________________

Особа, яка закриває рахунок, _____________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Прошу закрити поточний рахунок N ___________________________,

(номер рахунку)

залишок коштів видати готівкою/ перерахувати на рахунок N _______,

(номер рахунку)

відкритий у ______________________________________________________

(назва банку)

Дата заповнення заяви "___" ______________ 200__ р.

_______________________________

(підпис власника рахунку/підпис особи, уповноваженої власником)

Відмітки банку

. Дата, час отримання банком заяви ___"______ 200_ р.

о ___ год.

. Залишок коштів на рахунку за станом на дату отримання

банком заяви ________ грн. ________ коп.

. Дата перерахування залишку коштів/ виплати готівкою

"___"______________ 200_ р.

. Дата закриття рахунку ___"____________ 200_ р.

Головний бухгалтер (інша відповідальна особа) (підпис)

Зміст Вступ . Економічна сутність безготівкових розрахунків сучасних банківських установ .1 Економічна сутність операцій банка з платіжними карткам

Больше работ по теме: