Оглядова екскурсія Михайлівський собор

 

Вступ

Экскурсионний туризм є одним із основних форм рекреаційної діяльності. У структурі рекреаційних потреб екскурсійний туризм становить 10-20% всього обсягу потреб у тривалому відпочинку, а потреби у екскурсійному туризмі у структурі короткочасного відпочинку ж у вихідні становлять 16-20%.

Тема міських оглядових екскурсій нині дуже актуальна. Це обгрунтоване тим, що міські оглядові екскурсії - самі відвідувані; оглядові міські екскурсії представляють найбільше зацікавлення як місцевих, і, особливо, іногородніх громадян; кількість оглядових екскурсій, проведених туристично-екскурсійними організаціями міста, завжди значно перевищує кількість будь-яких тематичних; на міських оглядових екскурсіях екскурсанти отримують унікальну можливість ознайомитися з основними пам'ятниками й пам'ятними місцями міста, найважливішими сторінками його історію, зі своєрідністю його сучасного виду.

Міські оглядові екскурсії мають відмінності, які диктуються тими особливостями в історичному розвитку, властивих визначеному місту, що підкреслює унікальність цього міста, у відповідь у тому, що таких аналогів немає у світі. Важливе значення в оглядових міських екскурсіях має той, що події викладаються великим планом. Це дає загального уявлення про місто, області, республіці, державі загалом.

Хронологические рамки такий екскурсії - час існування міста з лиця першого згадування про ньому до сьогодення перспективи розвитку. У міської - оглядової екскурсії висвітлюється кілька підтем (історія міста, коротка характеристика промисловості, науки, культури, народної освіти та інші). Усі оглядові міські екскурсії меті показати екскурсантам роль міста, у історії Батьківщини, ознайомити їх із найяскравішими визначними пам'ятками міста, розповісти про видатних сторінки його історії, культури, науки.

Під час написання курсової роботи автор поставила мету й завдання до визначення курсової роботи.

Мета роботи: Виявити характерні риси підготовкою і проведення міських оглядових екскурсіях на прикладі оглядової екскурсії по Золотим Воротам.

Завдання:

. Виявити методичні особливості підготовки й проведення міських - оглядових екскурсій;

. Провести аналіз оглядових міських екскурсій;

. Досліджувати сучасні пропозиції маршрутів міських - оглядових екскурсій;

. Виявити проблеми розвитку даних екскурсій;

. Розробити новий маршрут міської - оглядової екскурсії.

Структура роботи: Робота включає короткий огляд використовуваних джерел. Під час підготовки використовувалися матеріали: навчальні посібники для вузів, енциклопедії, матеріали у пресі, сайти Інтернету.

Розділ І. Теоретико-методичні основи екскурсознавства

1.1.Основи екскурсійної теорії

Екскурсійна справа як важливий розділ просвітницької роботи серед населення має понад двохсотлітню історію свого розвитку. Екскурсії збуджують інтерес населення до пізнання рідної країни, її історико-культурних та природних памяток.

Екскурсія допомагає ознайомлювати туристів з найбільш видатними памятками давнини і сьогодення. Важливу роль відіграють екскурсії в реалізації пізнавальної функції туризму. Вони є його невідємною частиною, разом з тим залишаючись і окремою формою просвітницько-дозвіллєвої діяльності. Основою cучасної методології екскурсійної справи в Україні є обєктивне і неупереджене висвітлення усіх аспектів сучасного життя, а також історії та культури на основі пошуку нових матеріалів: архівних документів, досліджень, опрацювання наукових праць, ессе, мемуарів і використання іх при створенні екскурсійних маршрутів. Це складає основу наукових екскурсій.

Взагалі сутність поняття екскурсії дає можливість правильно вирішувати питання, повязані з організацією та змістом екскурсійної справи.

Екскурсія - це наочний процес пізнання навколишнього світу. Особливість цього процесу полягає в тому, що він повязаний зі заздалегідь підібраними обєктами, які являють собою основу для розкриття теми і вивчаються на місці їх знаходження,бо кожна оглядова чи тематична екскурсія - ніщо інше як цілеспрямований, заздалегідь запрограмований процес, побудований на поєднанні зорових, слухових та інших вражень.

Як зазначено у положенні про порядок проведення екскурсійної діяльності, екскурсійна діяльність - це діяльність, яка здійснюється субєктами підприємницької діяльності юридичними та фізичними особами фахівцями туристичного супроводу, які отримали на це дозвіл обласної державної адміністрації.

Екскурсія - пішохідна (автомобільна) прогулянка у супроводі екскурсовода/гіда-перекладача за заздалегідь запланованим маршрутом з метою ознайомлення з важливими обєктами на території міста.
Закон України «Про туризм» визначає екскурсію як туристичну послугу, тривалістю до 24 годин, у супроводі гіда-екскурсовода, за заздалегідь затвердженим маршрутом, для забезпечення задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів.
Екскурсійна діяльність - діяльність, яка здійснюється субєктами підприємницької діяльності юридичними та фізичними особами - фахівцями туристичного супроводу, які отримали на це дозвіл Львівської обласної державної адміністрації.

Екскурсійна справа - важливий розділ культурно-освітньої роботи серед населення.

Виникнення екскурсійної теорії - результат активної пізнавальної діяльності на місцях, узагальнення практики десятків тисяч екскурсоводів і методистів. Теорія з'явилася як комплекс поглядів, уявлень і ідей, які були покладені в основі сучасної екскурсійної справи.

До кінця 1970-х років визначилися три основні частини екскурсійної справи: теорія, методика, практикум.

Основа екскурсійної діяльності - екскурсійна теорія, яка визначає суть екскурсії, формулює закономірності і особливості екскурсії (важливої форми навчання і виховання людини).

Екскурсійна методика, яка є частиною екскурсійної науки постає як сукупність чітких правил і вимог, що пред'являються до екскурсії, як сума методичних прийомів підготовки і проведення екскурсій. Одне з головних завдань екскурсійної методики допомогти екскурсантам побачити, почути і відчути зорові і словесні матеріали.

Предмет екскурсійної методики - цілеспрямоване вивчення, систематизація, формулювання і застосування на практиці методів і засобів навчання і виховання, а також методичних прийомів, за допомогою яких екскурсійні працівники здійснюють свою діяльність.

В ході екскурсійного процесу екскурсовод допомагає екскурсантам побачити об'єкти, на основі яких розкривається тема (перше завдання), почути про ці об'єкти необхідну інформацію (друге завдання), відчути велич подвигу, значення історичної події (третє завдання), оволодіти практичними навиками самостійного спостереження і аналізу екскурсійних об'єктів (четверте завдання). У рішенні останнього завдання велике місце займає формування уміння бачити.

Уміння бачити як естетичне сприйняття зводиться до уміння сприймати архітектурні маси, фарби, лінії всякого роду, угрупування мас, фарб, ліній і їх комплекси в умовах перспективи, світла, повітря, точки зору.

Уміння бачити як історичне сприйняття полягає в наступному:

треба вміти знайти в екскурсійному об'єкті типові риси і особливості історико-культурного характеру;

треба вміти визначити нашарування в екскурсійному об'єкті, зроблені часом, і його еволюцію;

треба вміти знайти історичні факти в монументальних і музейно-історичних пам'ятниках - завдання, що завжди вимагає великих знань і навиків.

Матеріал екскурсії, професійну майстерність екскурсовода в його викладі дають можливість екскурсантам аналізувати, робити необхідні висновки. Одне із завдань екскурсії - виробити у екскурсантів відношення до теми екскурсії, діяльності історичних осіб, подіям, фактам, в цілому до матеріалу екскурсії і дати їй свою оцінку.

Відношення до екскурсії потрібно розуміти як: певний погляд екскурсанта на історичний період, якому присвячена екскурсія; сприйняття будь-яких дій; розуміння конкретної ситуації, в якій знаходився письменник, скульптор (художник), створюючи свій твір.

У цьому процесі велику роль грають матеріал екскурсії, подача його екскурсоводом, «точка зору» на подію і оцінка його екскурсоводом, а також переконаність екскурсовода в своїй правоті. Головне в цьому процесі - проблема розуміння. Більшість екскурсантів сприймають точку зору екскурсовода, яка стає основою розуміння матеріалу і вироблення відношення до предмету показу і розповіді.

Екскурсія - методично продуманий показ визначних місць, пам'яток історії і культури, в основі якого лежить аналіз об'єктів, що знаходяться перед очима екскурсантів, а також уміла розповідь про події, пов'язані з ними.

Характеризуючи місце екскурсійної діяльності в позашкільній роботі з дітьми, екскурсіоніст Л. Бархаш вважав, що екскурсія - це наочний метод отримання певних знань, виховання шляхом відвідин по заздалегідь розробленій темі певних об'єктів із спеціальним керівником (екскурсоводом).

Існують структуровані цілі та завдання проведення екскурсій.

Екскурсія є наочним процесом пізнання людиною навколишнього світу, побудований на заздалегідь підібраних об'єктах, що знаходяться в природних умовах або розташованих в приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів.

Показ об'єктів відбувається під керівництвом кваліфікованого фахівця екскурсовода. Процес сприйняття об'єктів екскурсантами підпорядкований завданню розкриття певної теми. Екскурсовод передає аудиторії бачення об'єкту, оцінку пам'ятного місця, розуміння історичного події, пов'язаної з цим об'єктом. Йому небайдуже, що побачить екскурсант, як він зрозуміє і сприйме побачене і почуте.

Він своїми поясненнями підводить екскурсантів до необхідних виводів і оцінок, добиваючись тим самим потрібної ефективності заходу. У короткій формі суть екскурсії можна визначити так: екскурсія - сума знань, в специфічній формі що повідомляються групі людей, і певна система дій з їх передачі.

Діяльністю є активність людини, яка спрямована на досягнення поставленої мети. Екскурсія сума взаємозв'язаних і обумовлюючих один одного дій. Ці дії різноманітні - пересування групи за маршрутом, рух щодо об'єктів (їх обхід), спостереження пам'яток, включених в маршрут, пояснення.

Для екскурсовода роблять дії екскурсантів осмисленими, цілеспрямованими. Дії в процесі екскурсії підрозділяються на дві частини: діяльність екскурсовода і діяльність екскурсантів. Діяльність екскурсантів знаходить свій вираз в таких активних формах, як спостереження, вивчення, дослідження об'єктів.

Діяльність екскурсовода складається з ряду дій, головні з них - підготовка і проведення екскурсій. Екскурсія - специфічний вид діяльності фахівця-екскурсовода. Не можна визнати правильним твердження деяких методистів, що екскурсія, будучи роботою для екскурсовода, є відпочинком для екскурсантів.

Практично участь в екскурсійному процесі - робота складна, а тому важка для обох сторін - екскурсовода і екскурсантів.

У словниках російської мови поняття «спілкування» розглядається як «взаємні стосунки, діловий дружній зв'язок». Ширше «спілкування» трактується у філософських словниках як одна з необхідних умов формування і розвитку суб'єктів (осіб), при якому відбувається обмін інформацією, уміннями і навичками.

У практичній діяльності людини мають місце два види спілкування - пряме і непряме. Форми прямого спілкування - бесіда, лекція, урок в навчальному закладі, диспут, дискусія, мітинг, екскурсія і ін. В ході такого спілкування формується спільність відчуттів, настроїв, думок, поглядів, досягається взаєморозуміння, відбувається засвоєння інформації, зміцнюються взаємозв'язки.

Непряме спілкування відбувається в ході читання газет, журналів, книг, слухання радіо, проглядання кінофільмів і ін. В процесі такого спілкування відсутній зворотний зв'язок, який при прямому спілкуванні виражає себе в реакції суб'єкта на інформацію, що отримується.

Екскурсія як форма прямого спілкування припускає взаємозв'язок і взаємодію суб'єктів (екскурсовода і екскурсантів) на основі їх спільної діяльності. Будучи специфічною формою спілкування, екскурсія дає можливість мільйонам людей отримати значний об'єм інформації, формує способи розумової діяльності.

Спілкуючись з іншими учасниками заходу, екскурсант за допомогою наслідування і запозичення, співпереживання і ідентифікації засвоює людські емоції, відчуття, форми поведінки. В процесі спілкування досягаються необхідна організація і єдність дій індивідів, що входять до групи, здійснюється емоційне взаєморозуміння їх, формується спільність відчуттів, настроїв, думок, поглядів.

Спілкування людей на екскурсії слід віднести до духовно-інформаційного типу спілкування, поєднанню двох форм відносин між суб'єктами і об'єктами, а також відносин особових і групових.

Знання основ психології і педагогіки допомагає екскурсоводові правильно організувати процес екскурсії. Практично спілкування є комунікативною фазою в діяльності екскурсовода.

Правильно організоване спілкування екскурсовода і екскурсантів є основою такого педагогічного процесу, як екскурсія.

Комунікативний компонент - важлива частина професійної майстерності екскурсовода. Ефективність екскурсії визначається не тільки обширними знаннями екскурсовода по темі, умінням використовувати методику цих знань аудиторії, але і здібностями в спілкуванні з екскурсантами, методистами і іншими працівниками екскурсійної установи, музею, з водієм автобуса.

Важливу роль в спілкуванні з аудиторією грають такі якості, як запобігливість, уміння вести нормальний діалог.

Правильніше уявлення про екскурсію дає поєднання декількох аспектів. Розгляд же будь-якої конкретної екскурсії, того або іншого виду екскурсії в одному з названих аспектів не дасть можливості для виявлення її суті.

Екскурсія як форма прямого спілкування припускає взаємозв'язок і взаємодію суб'єктів на основі їх спільної діяльності. Будучи специфічною формою спілкування, екскурсія дає можливість мільйонам людей отримати значний об'єм інформації, формує способи розумової діяльності.

Знання основ психології і педагогіки допомагає екскурсоводові правильно організувати процес екскурсії. Практично спілкування є комунікативною фазою в діяльності екскурсовода.

Екскурсії можуть конкретизувати вже наявні знання, давати нові, розвивати уміння підходити до явищ з життя природи і людей, підсилювати інтерес до того, що вивчається і викликати переживання в області відчуттів.

.2. Поняття екскурсійної методики

Екскурсійна методика розглядається в декількох аспектах: як основа професійної майстерності екскурсоводів; як механізм, який удосконалює «подачу» матеріалу; як процес упорядкування діяльності екскурсовода. Методика допомагає екскурсантам побачити, запам'ятати і зрозуміти значно більше, ніж на лекції <#"justify">Під час цієї оглядової екскурсії туристи побачать основну та одну з найбільш відомих памяток м. Києва.

Михайлівський золотоверхий Собор - споруджений 1108-1113 внуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом. Михайлівський золотоверхий Собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем`яковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів стародавнього Києва.

Небесна блакить, дивовижне сяйво, вишуканість золотоверхого Михайлівського храму на території однойменного монастиря, який в 2008 році урочисто відмітив 900-річчя, не залишає байдужим нікого.

Заснований у 1108 році київським князем Святополком Ізяславичем, монастир був освячений на честь архистратига Михаїла. Святий Михаїл, особливо вшанований у Візантії, культ якого разом із християнством був занесений в Київ звідти, вважався покровителем князів, заступником під час воєнних походів. Йому приписували знищення язичницьких ідолів; пізніше Михаїл став захисником козацтва. Михаїл - святий покровитель Києва та киян.

З тієї причини, що єдиний купол головного монастирського храму був вперше у Києві вкритий позолотою, монастир іменували золотоверхим. З початку 12 століття, після поховання у Михайлівському храмі князя Святополка, він стає княжою усипальницею.

Головною святинею храму були мощі великомучениці Варвари, для яких, власне, він і був збудований. Гробниця з мощами розміщувалась у центрі собору; спочатку її було виготовлено з кипарису, а наприкінці 17 століття замінено на срібну.

Під час навали на Київ орд хана Батия монастир був пограбований, довгий час знаходився у запустінні. Відроджувався Михайлівський Золотоверхий монастир на початку 18 століття, коли й був оздоблений комплексом барокових споруд (дзвіницею, келійними корпусами, трапезною церквою Іоанна Богослова). На межі 19-20 століть на території монастиря з'явився готель для паломників, а при ньому - храм Смоленської Богоматері. При монастирі діяла бібліотека, церковна школа, тут була ризниця та просфорня. Так само, як і Києво-Печерська Лавра це було найбільш відвідуване святе місце, куди щорічно приходили сотні паломників.

У 1936 році у зв'язку з будівництвом комплексу урядових споруд, Михайлівський Золотоверхий собор було підірвано та розібрано за наказом комуністичної влади Києва тих часів.

На межі 20 і 21 століть собор був знову відроджений; храм і площу навпроти нього відновили у початковому вигляді. Сьогодні Михайлівський Золотоверхий собор, головний храм чоловічого монастиря, є духовним центром Києва й України. Він відкритий для відвідання паломниками й туристами. Як правило, під час оглядової екскурсії Києвом <#"justify">Методичні прийоми показу і розповіді в оглядових екскурсіях різноманітні. З прийомів показу частіше використовуються попередній огляд (по центральній площі міста, оглядової майданчику), екскурсійний аналіз (зазвичай дається під час огляду основних об'єктів) і рідше прийом зорової реконструкції (що у оглядової екскурсії переважають об'єкти, відмінні дійсністю), прийом порівнянь (за подібністю і розбіжності, і навіть перевірки іншими широковідомими екскурсантам об'єктами).

Практично всі методичні прийоми оповідання можуть успішно застосовуватися у міської оглядової екскурсії. Проте через специфіки цих екскурсій з методичних прийомів оповідання частіше доводиться вдаватися до довідці, цитуванню, опису об'єктів; прийоми пояснення, коментування і літературного монтажу зустрічаються рідше.

Серед інших методичних прийомів в екскурсію слід залучити елементи ритуалу, найчастіше це хвилина мовчання у Вічного вогню й братніх могил. Під час виходів для огляду основних об'єктів успішно використовується методичний прийом руху, що дозволяє робити докладний екскурсійний аналіз об'єктів.

.3 Оцінка роботи екскурсовода та конкурентоздатності екскурсійного продукту на прикладі оглядової екскурсії Михайлівський собор

Поняття "конкурентоспроможність екскурсійного продукту" включає великий комплекс економічних характеристик, які її становище на туристському ринку. Цей комплекс може охоплювати характеристики туристично-екскурсійного продукту, і навіть чинники, що визначають економічних умов його виробництва й продажу.

Конкурентоспроможність продукту і конкурентоспроможність фірми - туроператора перебувають у прямій залежності. Можливість фірми конкурувати на туристському ринку залежить від конкурентоспроможності її продукту та знайти економічних методів діяльності.

Оскільки екскурсійна фірма є і виробником, і виконавцем туристсько-екскурсійних послуг, їхньому конкурентоспроможність велике вплив надають:

. Якість надання і виготовлення екскурсійні послуги

. Комплексні умови: можливість фірми надавати споживачам знижки (соціальний сегмент ринку)

. Організація збутової мережі (доступність широкого кола споживачів, презентація нового продукту, активну участь у проведенні громадських заходів, в виставках і ярмарках, ефективність рекламних кампаній, вплив засобами паблік рілейшнз)

. Слушний імідж фірми (її надійність, авторитет, інформованість потенційних покупців про асортименті продукції, вплив товарний знак залучення уваги покупців до її продукції, з'ясування думки споживачів шляхом опитування)

. Вплив тенденцій розвитку кон'юнктури на становище фірми над ринком.

Конкурентні позиції фірми над ринком залежать також від тієї підтримки і ще сприяння, які фірма отримує із боку урядових, державних підприємств і місцевих органів управління.

Підвищити конкурентоспроможність фірми і його продукту можна:

· забезпечившитехнико - економічні та якісні показники, створюють пріоритетність продукції фірми над ринком;

· змінивши якість продукту з урахуванням запитів й виконання вимог споживача і підвищивши увагу до якістю виконання послуг;

· виявивши і забезпечивши переваги продукту проти аналогічним продуктом фірм - конкурентів;

· вивчивши заходи конкурентів для вдосконалення аналогічних послуг і розробивши заходи, дають переваги;

· визначивши можливі модифікації екскурсійні послуги шляхом значного підвищення якісних характеристик;

· використавши цінові чинники підвищення їх конкурентоздатності екскурсій, зокрема застосовуваних фірмами - конкурентами (знижки з ціни, гарантії);

· застосувавши диференціацію послуг, що забезпечує стійке перевагу покупців. Значення цінової конкуренції цих умовах знижується, оскільки споживачі керуються своїми уподобаннями.

Отже, оцінка конкурентоспроможності туристсько-екскурсійної фірми над ринком чи сегменті ринку полягає в ретельному аналізі технологічних, виробничих, збутових, і навіть виконавські можливості фірми і покликана визначити потенційні можливості фірми і природні заходи, які вона повинна зробити забезпечення своїх позицій на туристському ринку.

У своїх рішеннях менеджери екскурсійної сфери діяльності мають керуватися як економічними, а й соціальними міркуваннями. Існування і престиж менеджменту обгрунтовуються як економічними результатами діяльності фірми, і соціальним характером екскурсійні послуги. Будь-яка дія,предпринимаемое менеджером, - цей захід економічного характеру, у якому велике значення має тут економічний чинник, хоча "ефективність менеджменту і забезпечення діяльності менеджерів можна вимірювати лише з допомогою показників успіхів, економічних результатів".

Важливим умовою, визначальним успіх екскурсійної діяльності є функціонування системи управління. На початковому етапі знають здійснення процесу управління необхідні такі умови:

) методичне забезпечення (мети діяльності екскурсійної організації, концепції, методи, структура і принципи керування, і навіть стиль керівництва);

) кадрове забезпечення (забезпечення управлінськими кадрами, рівня кваліфікації кадрів ефективності кадрової політики);

) інформаційне забезпечення (розвиток нормативної бази даних, технології обробки інформації, підвищення оснащеності технічними засобами).

У процесі розвитку управлінської діяльності відбуваються: підвищення оперативності та розвитку функцій управління виробництвом; регламентація і автоматизація процесу управління, і навіть зниження витрат управління.

Результати функціонування та ефективності системи управління ведуть:

· до розвитку виробництва: підвищенню конкурентоспроможності, розширенню асортименту слуг, зростанню продуктивність праці, збільшення прибутковості;

· соціального розвитку колективу: підвищенню зарплати, зростанню виплат робітникам з фонду споживання, забезпечення стабільності персоналу;

· забезпечення особистій безпеці екскурсантів, цілості їхніх майна,ненанесению шкоди довкіллю.

Після визначення рівня розвитку системи управління і сфери впливу в кінцеві результати діяльності фірми загалом намічаються заходи щодо його вдосконаленню, а остаточному підсумку - підвищення ефективності роботи цієї фірми.Оценке піддаються все елементи і блоки процесу управління, як частини загальної системи.

Об'єктами оцінки можуть бути організації, фірми будь-яких організаційно - правових форм, здійснюють як комерційну, і некомерційну діяльність упродовж як мінімум року. Для нової організації можна навести оцінку пополугодиям, порівнявши результати який півріччя і попереднього.

За результатами оцінки формується план організаційно - технічних заходів із вдосконаленню системи управління.

Розділ ІІІ. План оглядової екскурсії Золоті Ворота

.1 Зміст: характеристика адресної аудиторії нового екскурсійного продукту. Процес розробки оглядової екскурсії Золоті Ворота

У центрі Києва, неподалік від Софійського собору, знаходиться унікальна памятка оборонної архітектури Київської Русі - Золоті ворота.

Як і Софія Київська, Золоті ворота належать до найдавніших споруд Східної Європи першої половини XI cт.

Головні ворота в Києві названі Золотими, безперечно, за аналогією з головними міськими воротами Царгорода.

Золоті ворота були не тільки найпотужнішою ланкою в системі укріплень стародавнього міста, але й парадним в'їздом до Києва. Через них в'їжджали посли з Візантії та інших держав Європи й Сходу, які намагалися встановити дружні зв'язки з Руссю. Під цими склепіннями входили до міста зі славою й здобиччю учасники воєнних походів.

Золоті ворота являли собою бойову вежу із проїздом, яку вінчала надбрамна церква Благовіщення. Традиція будувати надбрамні храми над воротами міських укріплень та монастирів походить з Візантії і набуває значного поширення на Русі. Так у 1164 році владимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський, намагаючись наслідувати славу і права столичного міста, збудував у Владимирі-на-Клязьмі власні Золоті ворота. Прикладами надбрамних храмів є Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври, Єпископські ворота в Переяславі, надбрамні церкви в Чернігові та Новгороді.

Про Золоті ворота знали й за межами давньоруської держави. З ними повязана відома польська легенда про меч „Щербець, записана в пізніших польських історичних хроніках. У легенді розповідається про те, що польський король Болеслав І Хоробрий (або Болеслав ІІ Сміливий, оскільки середньовічні історики могли переплутати постаті двох королів з одним іменем) при вїзді до Києва вдарив мечем об Золоті ворота на знак захоплення міста. Від удару меч вищербився (звідси його назва). „Щербець коронаційний меч польських королів, який зберігається в Кракові, був одним із символів Польського королівства. Хоча добре відомо, що цей меч більш пізнього походження та ніякого відношення до подій ХІ ст. не мав. Виникнення легенди є, безумовно, фактом невипадковим. Це свідчить про широку славу київських Золотих воріт.

Автором було обрано тема «Міська оглядова екскурсії Золоті ворота», і розробити нового екскурсійного маршруту, оскільки Київ - як столиця України, має різноманітними ресурсними потенціалами.

Тема: Міські - оглядові екскурсії Золоті Ворота.

Назва екскурсії: «Сучасні Золоті Ворота - учора й сьогодні»

Вигляд: комбінована пішохідна

Склад: масова аудиторія

Мета екскурсії: ознайомлення із сучасним Києвом; розширення кругозору екскурсантів; виховання шанування сучасному Києву; сприяти позитивному сприйняттю Києва та Золотих Ворот з його самобутньої культурою, динамікою розвитку памяток архітектури.

Завдання екскурсії: ознайомити екскурсантів з основними визначними пам'ятками міста Київ і загалом; розповісти історію Золотих Воріт та її розвитку; показати сучасні забудови; порівняти Золоті Ворота «вчорашній» і «сьогоднішній».

Маршрут екскурсії: місце прийому групи -Привокзальная площа - Майдан Незалежності - Золоті Ворота - вул. Кірова - вул. Свердлова - проспект Ф. Скорини - вул. Леніна - площа Свободи - проспект Машерова - вул.Мельникайте - вул. Заславська - вул.Немига - вул. Єрусалимська - вул. Комунальна набережна - площа Свободи.

Музей "Золоті ворота"

Адреса музею: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 40а.

Телефони: (044) 278-69-19.

Музей працює щодня, крім понеділка, з 10.00 до 18.00,

каса та вхід - до 17.30.

У вівторок музей працює з 10.00 до 17.00,

каса та вхід - до 16.30.

У зимовий період музей закритий для відвідування.

.3 Технологічна карта екскурсії

Затверджую

Керівник туристичного закладу

________________________________

________________________________

прізвище, імя, по батькові, дата, печатка

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ЕКСКУРСІЇ

Тема екскурсії _______ Міські - оглядові екскурсії Золоті Ворота.

Тривалість (год.)________4години_______________________

Протяжність (км) ___________1км_______________________

Автор-розробник ______________________________________

автор, колектив авторів, підприємство

Зміст екскурсії: ознайомлення із сучасним Києвом; розширення кругозору екскурсантів; виховання шанування сучасному Києву; сприяти позитивному сприйняттю Києва та Золотих Ворот з його самобутньої культурою, динамікою розвитку памяток архітектури.

Маршрут екскурсії огляд Золотих Воріт як памятки архітектури у т. ч. варіанти маршруту _______________________________

(літній, зимовий) ____як літній так і зимовий___

Ділянки (етапи) пересування за маршрутом від місця збору до останнього пункту на конкретному маршрутіМісця зупинокОбєкт показуТривалість оглядуОсновний зміст інформаціїВказівки по організації*Методичні вказівки**

Вміння користуватися технологічною картою - обовязкова умова для роботи кожного екскурсовода.

У графі Ділянки маршруту називаються вулиці, провулки, проспекти, бульвари, шосе, площі, по яких проїжджає (проходить) екскурсійна група. Перш за все визначають місце, де екскурсовод починає екскурсію і робить вступ. Далі слідує шлях до першого обєкту показу, де розкривається перша підтема, далі - від першого обєкту до наступного. Іноді тут доцільно робити уточнення, називаючи пункти, між якими проходить маршрут.

Записуючи в технологічній карті маршрут екскурсії, необхідно памятати, що це - найбільш раціональний шлях пересування екскурсійної групи для послідовного огляду обєктів, які передбачає тема екскурсії. Тому екскурсійний маршрут необхідно ретельно продумати. У міських екскурсіях переходи та переїзди від обєкту до обєкту не повинні перевищувати 10-15 хвилин, щоб довгі паузи не порушували цілісності маршруту, не відволікали увагу екскурсантів. Під час розробки маршруту обовязково слід враховувати обєкти показу, можливості їх огляду, доцільність та зручність пересування групи.

Маршрути, як і теми екскурсій, у своїй більшості тематичні, рідше - тематико-хронологічні і дуже рідко носять хронологічний характер (часто це пішохідні екскурсії).

Музейні експозиції, як правило, будуються за тематико-хронологічним принципом показу музейних експонатів. Це і обумовлює побудову маршруту більшості музейних екскурсій. У виробничих екскурсіях побудова маршруту залежить від особливостей показу виробничого процесу та специфіки підприємства.

Висновки

Особливості оглядових міських екскурсій, які різнять їхнього капіталу від тематичних екскурсій.

Міські оглядові екскурсії - самі відвідувані. Вони проводяться всім категорій екскурсантів і вимагають диференційованого підходи до аудиторії. У стислі терміни, екскурсанти отримують унікальну можливість ознайомитися з основними пам'ятниками й пам'ятними місцями міста, найважливішими сторінками його власної історії, зі своєрідністю його сучасного виду.

Усі оглядові міські екскурсії меті показати екскурсантам роль міста, у історії Батьківщини, ознайомити їх із найяскравішими визначними пам'ятками міста, розповісти про видатних сторінки його історії, культури, науки. Усе змінилося на міської оглядової екскурсії має бути підпорядковане цього: відбір об'єктів, добір матеріалів під час написання тексту, шматки з літературних джерел постачання та документів, призначені для цитування, ілюстрації «портфеля екскурсовода» й те. Екскурсовод зобов'язаний знайти такі аспекти життя міста Київ і таке слово, що характеризують їх, які вигідно та їхні фарбували,подчеркивали його унікальність.

Будь-який столичний, обласної, але тільки обласної, місто має сенс тільки йому властиві риси. Міста із їхнім старим та сучасного архітектурою, пам'ятниками великим історичних подій і видатним людям, промисловими підприємствами і науковими установами, музеями і виставковими галереями є невичерпний джерело до створення екскурсій, що славлять їх.

Багатоплановий характер міських оглядових екскурсій визначає розмаїття об'єктів показу, яке не зустрічається в жодній з тематичних екскурсій.

Міську оглядову екскурсію практично неможливо побудувати в хронологічному варіанті, вона створюється потематико-хронологическому чи тематичного принципу, що надає певну свободу розробки послідовності показу екскурсійних об'єктів і маршруту екскурсії.

Ще однією з особливостей міської оглядової екскурсії є постійна, вкрай динамічний її відновлення, оскільки місто розвивається, у ньому з'являються нові сучасні будинку, установи науку й культури, спортивні споруди, десь відкривають нову меморіальну дошку тощо. Всі ці зміни міської середовища повинні негайно відбиватися в екскурсії, інакше екскурсанти можуть у знаннях про місто виявитисяпросвещеннее екскурсоводів.

У міської оглядової екскурсії, як у жодній іншій, є великі змогу реклами інших екскурсій.

Під час підготовки оглядової екскурсії слід, що багатоплановий її характер, до складу якого різні, найчастіше далекі друг від друга підтеми, визначає складні логічні переходи від однієї підтеми в іншу, з допомогою яких екскурсовод повинен зв'язати їх у єдине ціле. Це з найскладніших завдань в міських оглядових екскурсіях, потім слід звернути особливу увагу, починаючи з стадії збору творчою групою літературного і фондового матеріалів.

Під час створення оглядової екскурсії містом віддається перевагу тимподтемам, які визначають обличчя міста. Багато старих містах серед обов'язкових можуть бути такими підтеми: виступ народних мас проти гнобителів, революційне рух, боротьба за з'ясування умотивованості й зміцнення влади, героїзм і самовідданість совєтського люду у роки Великої Вітчизняної війни; виникнення міста, історія його розвитку і забудови, особливості планування, архітектурні пам'ятники; промисловість міста, його культурні, наукові, навчальні заклади.

Методичні прийоми показу і розповіді в оглядових екскурсіях різноманітні. З прийомів показу частіше використовуються попередній огляд (по центральній площі міста, оглядової майданчику), екскурсійний аналіз (зазвичай дається під час огляду основних об'єктів) і рідше прийом зорової реконструкції (що у оглядової екскурсії переважають об'єкти, відмінні дійсністю), прийом порівнянь (за подібністю і розбіжності, і навіть перевірки іншими широковідомими екскурсантам об'єктами).

Практично всі методичні прийоми оповідання можуть успішно застосовуватися у міської оглядової екскурсії. Проте через специфіки цих екскурсій з методичних прийомів оповідання частіше доводиться вдаватися до довідці, цитуванню, опису об'єктів; прийоми пояснення, коментування і літературного монтажу зустрічаються рідше.

Серед інших методичних прийомів в екскурсію слід залучити елементи ритуалу, найчастіше це хвилина мовчання у Вічного вогню й братніх могил. Під час виходів для огляду основних об'єктів успішно використовується методичний прийом руху, що дозволяє робити докладний екскурсійний аналіз об'єктів.

Розвиток міських - оглядових екскурсій вимагає, оскільки це у вона найчастіше автобусні екскурсії чи автобусно - пішохідні, реконструкції доріг.

Одним із перспективних екскурсій, є міські - оглядові екскурсії. Щоб привабити екскурсантів важливе, значення має тут розробка нових маршрутів, вибір цікавих екскурсійних об'єктів.

золоті ворота екскурсія міський

Література

1. Антипов В. Г. Парки Білорусі.Мн., //Ураджай, 2005.

. Гецевич Н.А. Основи екскурсоведения: Навчальний посібник для студентів Мінськ - 2008 р.

. Долженко Г.П.Экскурсионное справа: Навчальний посібник // Москва 2005.

. ЄмельяновБ.В. Основиекскурсоведения: Навчальний посібник/ / Москва: Радянський спорт, 2007.

. ЄмельяновБ.В.Экскурсоведение: навчальних посібників // Москва, 2005 р.

. Савіна Н.В.,ГорбилеваЗ.М.Экскурсоведение: навчальних посібників // Мінськ - 2006 р.

. Хилькевич Х.Экскурсионний туризм буде дотуватися державою // Туризм і відпочинок. 2006 №23.

9. Бакушинский А.В. Исследования и статьи. - М.: Сов. художник, 1981. - С. 119.

. Бархаш Л. Виды и формы туристских путешествий и экскурсий. - 2001. - С. 9.

. Биржаков М.Б., Никифоров В.И. Индустрия туризма: Перевозки "Герда

. Власов А.А., Нагорный А. Г. Туризм. Учеб.-метод. пособие. М., 2007.

. Гецевич Н.А. Основы экскурсоведения. - Мн., 2008.

. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности. - М., 1996.

. Емельянов Б.В. Организация работы экскурсионного учреждения. - М., 2007.

. Емельянов Б.В. Экскурсоведение. - М., 1998.

. Здоров А.Б., Экономика туризма., Финансы и статистика, М.,2004

. Ильина Е.Н., Туроперейтинг: организация деятельности., - М.: Финансы и статистика, 2003.

. Квартальнов В.А., Туризм., М.: Финансы и статистика, 2001

. Котляров Е.А. География отдыха и туризма. Формирование и развитие территориальных туристских комплексов. - М.: Мысль, 2008. - 239 с.

. Крачило Н.П. География туризма. ? К.: Высш. шк., главное изд-во, 2007. 208 с.

. Крачило Н.П. Основы туризмоведения. ? К.: Высш. шк. главное изд-во, 2006. ? 177 с.

. Культурно-просветительская работа: Учеб. пособие. 2009. - С. 309-316.

. Лукина Т.А. Борис Евгеньевич Райков / Монография. - Л.: Наука, 2007. - С. 57.

. Мала радянська енциклопедія.

. Мальська М.П., Худо В.І. Менеджмент туризму. ? Львів, 2008. ? С.

Вступ Экскурсионний туризм є одним із основних форм рекреаційної діяльності. У структурі рекреаційних потреб екскурсійний туризм становить 10-20% всього

Больше работ по теме: